Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Аграрний бізнес у цифрову епоху — українські реалії

Agrarnyj biznes u cyfrovu epohu — ukraїnśki realiї

Протягом минулого десятиліття інновації стали частиною — здавалося би — найконсервативнішої галузі в Україні. Сторічні традиції землеробства українські аграрії тепер вдосконалюють та доводять до автоматизації. Як це відбувається та чи можуть допомогти одна одній 2 найперспективніші галузі — ІТ та агро? Цим дослідженням редакція Na chasi починає спецпроект із 12 історій про досягнення у різних сферах української економіки
Protjagom mynulogo desjatylittja innovaciї staly častynoju — zdavalosja by — najkonservatyvnišoї galuzi v Ukraїni. Storični tradyciї zemlerobstva ukraїnśki agrariї teper vdoskonaljujuť ta dovodjať do avtomatyzaciї. Jak ce vidbuvajeťsja ta čy možuť dopomogty odna odnij 2 najperspektyvniši galuzi — IT ta agro? Cym doslidžennjam redakcija Na chasi počynaje specproekt iz 12 istorij pro dosjagnennja u riznyh sferah ukraїnśkoї ekonomiky
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Супутникові технології, електронні метеостанції, системи автоматичного поливу та контролю за вологістю ґрунту — а ще мобільні додатки, спеціальне програмне забезпечення. Раніше їм допомагав посівний календар, народні прикмети та прогноз погоди. Тепер на їхньому озброєнні — смартфони, планшети, дрони, мобільні застосунки. Вони — це українські фермери. Їм допомагають технології. Чи складно створити та розвивати сучасний аграрний бізнес в Україні? Спробуємо розібратися. Аграрний ринок у цифрах. Кожна прогресивна країна світу (а яка має статус аграрної – і поготів) запроваджує у сільському господарстві так званий принцип точного землеробства, тобто, управління кожним квадратним метром землі. Обробіток поля, посів, внесення добрив, боротьба із бур’янами та шкідниками – все це відбувається автоматично, заощаджується кількість посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин тощо. Та й самі лише онлайн-сервіси забезпечують цивілізоване використання земель, підвищують її цінність та інтелектуальну спроможність ринку, а іще – і це чи не найважливіший нюанс в сучасній Україні – зводять до нуля корупційні ризики, скажімо, при оформленні права власності на земельну ділянку. За підрахунками фахівців, нинішній світовий ринок ІТ-рішень для потреб сільського господарства – це приблизно $400 млрд щорічно Передумови комп’ютеризації, яку переживає аграрний сектор, аналогічні іншим ринкам: оптимізація затрат фінансів та часу, підвищення точності розрахунків та планування. Крім того, почали з’являтися програмні комплекси та устаткування для високої швидкості впровадження новацій. Аграрії пізніше за всіх розпочали, але наздоганяють фінансову, промислову та інші галузі економіки. Проте не все поки що оптимістично. Харчова промисловість та сільське господарство закінчили 2017 рік зі збитками на рівні 1,2 млрд грн, що вдвічі більше показника 2016 року Рейтинг 100 найприбутковіших державних компаній України Напрямок успіхів українських аграріїв — торгівля з Європою. За результатами січня-серпня 2018 року товарообіг аграрної та харчової промисловості між Україною та країнами Європейського Союзу досяг $5,4 млрд, що на $330 млн більше ніж за аналогічний період 2017 року. При цьому експорт продукції АПК з України до ринків ЄС перевищив $3,6 млрд. У ТОП-5 країн з найбільшою часткою у зовнішньоторговельному обігу між Україною та країнами ЄС входять: Нідерланди – 15,2%, Польща – 14,3%, Італія – 12,6%, Іспанія – 12%, Німеччина – 11,5%. Безпілотні технології, хмари та агробізнес. Безпілотник над полями — не рідкісне явище сьогодні. Та якщо ви звикли сприймати квадрокоптери виключно як закордонну розробку, на часі розвіяти цей стереотип. Українська команда створює безпілотні апарати для аграріїв, котрі з 2017 року зацікавили закордонних покупців (не кажучи вже про локальних фермерів). Йдеться про Український стартап Kray Technologies підписав перші контракти на виробництво агродронів. Апарат вже отримав необхідні патенти в США. В апараті є система комп’ютерного бачення, яка дозволяє розпізнавати перешкоди і автоматично ухилятися від них. Продуктивність — 27-48 га на годину, 300-500 га за день. Дрон розвиває рекордну швидкість 110 км/год. Ємність бака для хімікатів — 22,5 л і 15 кг. У майбутніх моделях передбачається також встановлення комп’ютерного зору для нічного режиму. Робочий цикл дрона: 15 хвилин політ, 1 хвилина обслуговування. За один цикл обробляє до 14 га. Час заряду пари батарей — до 60 хвилин.  ІТ в агросекторі – це блакитний океан для технологічних компаній різної спрямованості. Впровадження інновацій забезпечує точність вимірювань, швидкість збору даних та їх опрацювання. Так, за допомогою безпілотників збираються масиви фотоданих, а за допомогою big data проводиться оцінка біомаси та параметрів росту посівів, місця скупчення та відсоток бур’янів. Ці дані дають змогу проводити диференційоване збагачення добривами різних марок, що в фіналі дає економію, з однієї сторони, та екологічніший продукт – з іншої, – розповідає менеджер проектів хмарного оператора Ucloud Віталій Москвін. На його думку, саме дрони стали знахідкою для агросектору та поштовхом у світ новітніх технологій. Перше завдання, яке виконували дрони на полях – забезпечення безпеки і збереження врожаїв (злодійство, крадіжки). Аграрії могли в реальному часі дуже швидко й оперативно визначити, де, хто і коли завдає шкоди підприємству та вжити заходів: — Наразі компанії, що надають послуги збору та обробки інформації з дронів, тісно співпрацюють з хмарними операторами: транслюють фото та відео з БПЛА онлайн, накопичують та зберігають дані, формують масиви big data. Можна сказати, що з тандему дрон-хмара і почалось тотальне впровадження новітніх технологій в галузі Будь-які прилади вимірювання, якими користується, скажімо, агрохолдинг, наразі з’єднуються в єдину систему і є основою для організації роботи з даними. Скажімо, датчики температури та вологості передають дані для побудови оптимальних маршрутів поливу, як приклад. Все це стало можливим після входження хмарних технологій в життя аграріїв. За допомогою виділених ресурсів спеціалісти галузі можуть швидко та якісно аналізувати дані, накопичувати їх та використовувати без прив’язки до робочого місця, – продовжує Віталій Москвін. Упровадження технологій в агросектор спровокувало й зростання активності розробників: на українському ринку почали з’являтися все більше компаній, які пропонують аграріям технологічні новинки за доступними цінами. Зараз над цим працюють конструкторські бюро в Києві, Житомирі, Львові, що розробляють та збирають безпілотні повітряні апарати для армії та аграріїв Цифровий рельєф та онлайн-мапи: як це працює. Під час обробітку землі, вирощування сільськогосподарських культур та збору врожаю важливість гепросторового фактору зростає. Відтак, застосування сучасних електронних картографічних рішень має ключове значення в цій сфері і допомагає вирішувати чимало проблем агрокомпаній. Цифрові моделі рельєфу та аграрний бізнес. На такій мапі відображається рельєфність земельних ділянок. Інформація є корисною, бо низинні ділянки землі зазвичай схильні до підтоплень, в той час як ділянки на підвищеннях можуть страждати від посухи. Відповідно, можна ефективно налагоджувати зрошувальну систему, а також здійснювати посів вологолюбних чи вологостійких рослин в оптимальних для цього місцях. До таких онлайн-мап зазвичай прикріплюють і супровідну електронну документацію – паспорти об’єктів, протоколи, фото тощо. Завдяки картографічним рішенням українських розробників стають можливими:  візуалізація динаміки аналізу ґрунтів; аналіз супутникових знімків; створення карт врожайності культур; визначення найбільш продуктивних та врожайних ділянок; відстеження динаміки розвитку культур; контроль стану полів; прогноз врожайності тощо. Використовуючи спектральні сенсори, фермер зможе отримувати інформацію в різних спектральних діапазонах для прорахунку вегетаційних індексів або складання мап розподілу ґрунтів. Всі дані надаються з точними координатами з можливістю детального вивчення і лабораторного аналізу. Розробники пропонують досить строкаті послуги: моніторинг ділянки дронами, заміри поля, створення карт внесення азоту та гербіцидів, засобів захисту рослин, створення візуальних та NDVI-мап полів тощо. Аналіз ґрунтів новими засобами. Влітку 2018-го український стартап Soil Lines презентував нову розробку — аналізатор ґрунту на базі мікролазера. Він може використовуватися у польових умовах, працює швидко та коштує дешевше за аналогічні закордонні розробки.  Стартап надає якісну і кількісну інформацію про хімічний склад грунту і дозволяє удобрювати ґрунт тільки тими елементами, які необхідні. Розроблений прилад дозволить аграріям істотно зменшити витрати на добрива і одночасно підвищити врожайність, кажуть автори. Над проектом працює команда вчених з різних науково-дослідних інститутів. З Міжнародного центру Інститут прикладної оптики НАН України у проекті працюють троє. Це і сам СЕО Сергій Щукін, і два розробника — Руслан Лимаренко (відповідає за частину програмного забезпечення), Сергій Фролов (hardware). Також в команді є представник Національного наукового центру Інститут механізації та електрифікації сільського господарства НААН України. Це Леонтій Литвинюк — третій розробник в команді. Цільова аудиторія — це агрокомпанії, котрі хочуть оптимізувати свої витрати. Крім продажу самого аналізатора, стартап консультуватиме аграріїв, щоб ті використовували прилад максимально ефективно. Стане можливим smart-добриво: внесення лише тих елементів і в тій концентрації, які дійсно необхідні ґрунтам на цій локації Чи сняться андроїдам вівці — і поля. У світі зростає продуктивність сільського господарства. Про це, зокрема, розповідає у своїй праці про точне землеробство керівник галузевої практики агропромислового сектора KPMG в Україні Олександр Гаврилюк. Так, у Новій Зеландії було створено окрему Асоціацію точного землеробства, яка у тому числі займається підвищенням обізнаності в питаннях використання технологій точного землеробства в сільськогосподарських системах. Одним із успішних прикладів технологій точного землеробства, що знайшла використання у цій країні, є розробка американської компанії The Climate Corporation 17. Вона аналізує дані про погоду та ґрунт і надає фермерам рекомендації щодо підвищення врожайності за цих умов. В Україні ж окремі елементи технології точного землеробства, за експертними даними, охоплюють лише 20-30% земель. А за оцінками компанії InVenture, лише 10% українських агрокомпаній впроваджують нові технології. Відтак галузь має великий потенціал розвитку Про можливість впровадження штучного інтелекту в агросферу в Україні Олексій Утешев (MHP Accelerator): — Переведу питання про агросферу на окрему сферу: вирощування птиці. У нас працюють розумні люди, які ставлять задачі, контролюють їх, аналазіують і кажуть, які зміни потрібно внести. Та це однаково люди. І ми розглядаємо це, як один із варіантів. Можливо, у нас буде система, яка залежно від зовнішніх факторів встановить певні цільові показники, потім розподілить усе це, проконтролює, візьме з бази даних кращі результати, проаналізує, чи все спрацювало добре чи потрібно щось змінити і так далі. Та річ у тім, що птахівництво — це не металургія, де потрібно витримувати конкретну температуру плавлення сталі чи ще щось. Тут надзвичайно багатофакторна система, на неї впливають десятки факторів, але ми цим цікавимося. Тому це один із кроків, які ми зараз робимо. Андрій Кіяненко (MHP Accelerator):  — Діджиталізація якраз полягає в тому, щоб мінімізувати людський фактор і отримати ті дані, які дійсно є правдивими. І вже на основі них робити висновки, приймати управлінські рішення тощо. Застосування штучного інтелекту — це дійсно той напрямок, в якому ми хочемо рухатись. Я думаю, зараз цей якраз і є той основний світовий тренд, куди будуть іти всі. До речі, штучним інтелектом можна керувати не тільки в рослинництві, але й в усьому іншому і у птахівництві також. Уже сьогодні ми маємо збирати дані для побудови цієї системи в майбутньому. Програмне забезпечення та залізо для агробізнесу: як це працює. На думку Customer Success Director компанії Terrasoft Євгена Горбачова, на розвиток сільського господарства стали все більше впливати технології, не пов’язані безпосередньо з вирощуванням та збором сільськогосподарських культур, а відповідальні за планування, управління бізнес-процесами, продаж врожаю, а також комунікації з потенційними покупцями по різних каналах.  Окрім ІТ для фермерства, агробізнес потребує автоматизації найрізноманітніших складових своєї діяльності. Це — бюджетування, контроль доходів і витрат, управління персоналом, проектами, продажами, договорами та документацією та багато іншого. Для цього агрокомпанії впроваджують системи CRM (управління взаєминами з клієнтами) та BPM (управління бізнес-процесами), яка покриває більшість завдань і може об’єднати, оркеструвати інше наявне програмне забезпечення. На основі BPM-системи також є галузеві рішення для управління земельним фондом, прогнозування врожайності на основі статистичних даних, планування земельних робіт, посіву та збору врожаю, – розповідає Євген Горбачов. Поширена в Україні платформа bpm’online, яка містить інструменти управління взаєминами з клієнтами та керування бізнес-процесами — розробка української компанії Terrasoft. Вона має як веб-формат, так й формат мобільного додатку для популярних ОС. У компанії, що розробила систему, зауважують: попитом в агробізнесу користується функціональність CRM-системи під назвою польові продажі. Це — можливість планувати та фіксувати в додатку зовнішні зустрічі, демонструвати закупникові наявну сільськогосподарську продукцію та робити одразу замовлення. Також в мобільному додатку виїзні інженери, які працюють із агротехнікою, фіксують дані про несправності та надане сервісне обслуговування.  Не лише стаціонарне програмне забезпечення. Команда, яку сформували студенти магістерської програми з наук про дані (Data Science) Українського Католицького університету, перемогла у фіналі міжнародного конкурсу 2017 Queen‘s International Innovation Challenge. Команда магістрантів УКУ Seat & Eat розробила проект Crop Saver. Він полягає у застосуванні штучного інтелекту (AI) для визначення хвороб у рослин. Якщо доповнити програмний продукт залізною складовою, можна отримати ще кращі результати для моніторингу рослин. Наочний приклад — український стартап BIOsens MYCO здатен швидко визначити вміст мікотоксинів в зернових культурах. Прилад, який розробляє команда молодого вченого Андрія Карпюка, може працювати в полі або на елеваторі. Він здатен за 10 хвилин показати вмісту шкідливих речовин в зерні. BIOsens MYCO може стати помічним агрокомпаніям, які закуповують зернову продукцію в різних місцях для формування великих партій. Мобільні і зручні біосенсори не тільки убезпечать від шкідливих речовин, але і здешевлять процес дослідження продукції. Зараз аналізи доводиться робити в стаціонарних лабораторіях і довго чекати їх результатів. Крім того, прилад стане в нагоді і для аналізу кормів під час годування — для профілактики захворювань у тварин. А ще раніше команда українців з Дніпра розробила автономного сільськогосподарського робота AgroSmart L, що здатний автоматизувати всі польові роботи. Комплекс, який презентували винахідники, складається з системи міні-тракторів і набору навісних маніпуляторів, який підбирається індивідуально для кожного фермера і конкретних умов землеробства. Корисне навантаження платформи — 50 т. Поки одні працюють над ґрунтами, інші українські рохробники вирішують питання зрошення полів. Розробники стартапу Water Cloud UA говорять про те, що їхній винахід дозволить заощадити мільйони гривень на зрошенні і забезпечити полив культур в регіонах, де спостерігаються проблеми з поставками прісної води. Зовні пристрій схожий на традиційний кулер, вода у якому утворюється з конденсату. У пристрою є мозок, що керує процесом збору вологи і її очищення. Установка працює за принципом кондиціонера, проте грошей на електроенергію витрачати не треба, оскільки є сонячна батарея. У середньому на поле розміром 1 га буде потрібно від 15 до 20 таких установок. Окупність — протягом одного сезону. Концентрація ідей — у акселераторах. У листопаді 2017 року на допомогу аграріям прийшли у Парку інновацій UNIT.City. До співпраці з AGRITECH UNIT можуть долучитися українські agritech-стартапи, агрохолдінги, технологічні компанії, міжнародні партнери. За словами CEO UNIT.City Макса Яковера, в інноваційному парку створюється правильна концентрація таких компаній, проектів та людей. Платформа відкрила перед ними широкі можливості для нетворкінгу, експертних консультацій та тестування ідей. В партнерстві з компанією SmartFarming команда інноваційного парку дослідила ринок аграрних інновацій в Україні і презентувала першу мапу agritech-проектів. Український великий агробізнес: приклад МХП. Провідний агрохолдинг Східної Європи Миронівський Хлібопродукт обробляє один з найбільших земельних банків України — близько 370 тис га у 14 областях України. Упродовж 20-річної діяльності компанія постійно вдосконалює виробництво, відкрита до інновацій та активно впроваджує новітні досягнення науки і техніки. За останні 5 років активно розвивалися системи Farm management, системи точного землеробства, системи дистанційного зондування землі (ДЗЗ), системи GPS-моніторингу транспортних засобів, геоінформаційні системи (ГІС), управління агровиробництвом, автоматизація виробничих процесів накопичення баз даних, структурування і аналіз інформації, супутниковий моніторинг, використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА), впровадження АРМ-агронома тощо, – розповіли редакції Na chasi в агрохолдингу. Із 2016 року в компанії було започатковано проект із впровадження геоінформаційної системи для автоматизованого обліку земельного банку з метою збереження родючості угідь, оптимізації витрат на виробництво; проведення аудиту земельного банку і розроблення єдиних стандартів для всіх підприємств Впровадження такої інформаційної системи дало змогу зменшити навантаження на працівників земельних відділів і використовувати інформацію про земельний банк в інших програмах або додатках. Так, в МХП створили єдину платформу для збору, зберігання і обробки даних про оброблювані земельні площі з чітким геопозиціонуванням.  І це дає свої результати. Актуальні контури полів і картографування посівів використовуються підприємствами холдингу для підвищення точності технологічних робіт з вирощування рослин. Тепер агрономи отримали можливість значно ефективніше контролювати стан посівів, урожайність тієї чи іншої ділянки, а також дозовано і ефективно використовувати добрива і засоби захисту рослин, – наголошують в МХП.  Активно розвиваються системи точного землеробства — STRIP-TILL та NO-TILL, які, в свою чергу, дають не тільки можливість економії ресурсів (посівний матеріал, добрива, енергоносії) від 20%, а ще й додатково зберігають властивості ґрунту і вологу в ньому. Використання безпілотників для візуального моніторингу та накопичення бази даних за станом посівів дозволило зменшити витрати на енергоносії, добрива, засоби захисту рослин, посівний матеріал. Зараз МХП активно випробовує технології змінних норм висіву, витоку, внесення мінеральних і органічних добрив. Окрім цього, на підприємствах холдингу використовується сонячна енергія. Для цього встановлюються сонячні батареї. Пілотний проект уже рік діє на Миронівській птахофабриці. На одній з виробничих бригад була встановлена сонячна панель потужністю 9 кВт, яка надає електроенергію для пропускного пункту, забезпечує там освітлення, опалення, підігрів води. Окупність даного проекту – близько 5 років. У планах компанії встановити такі панелі на всіх пташниках. Крім того, щоб максимально ефективно використовувати всі наявні ресурси і підтримувати повний цикл виробництва, на підприємствах МХП, зокрема, на Миронівському заводі з виготовлення круп і комбікормів діє котельня, яка працює на біопаливі — соняшниковому лушпинні з олієпресових заводів, що дає змогу забезпечити парою технологічні процеси і власні потреби підприємства без використання газу. У 2017 році МХП спільно з Radar Tech і Agrohub оголосили про офіційний запуск програми підтримки стартапів MHP Accelerator. Програма спрямована на пошук, розвиток і інтеграцію інноваційних проектів в сфері агробізнесу. Ця програма не лише розширює можливості для агросектору, а й сприяє розвитку економіки і країни в цілому Угоди на агроринку — та закордонні інвестори. Українські родючі ґрунти та потенціал тваринництва й насінництва приваблюють до України закордонних інвесторів. Ось лише деякі угоди, реалізовані протягом 2018 року: Саудівська сільськогосподарська та тваринницька інвестиційна компанія Salic придбала агрохолдинг Мрія — предметом зацікавленості стало вирощування зернових культур. Інвестиційна компанія Kadorr Group вкладає $400 млн в український агробізнес — а продукт піде на експорт до арабських країн. Німецький  концерн Bayer відкрив на Житомирщині завод із виробництва насіння сільськогосподарських культур — і вклав у це $200 млн. Японський концерн Sumitomo придбав контрольний пакет великого постачальника насіння  Спектр-Агро. Європейці інвестували $10 млн у протеїновий завод для тваринництва на Київщині. Корейські трактори складатимуть на потужностях ЗАЗ. Із 2017 року Україна експортує молоко та молочну продукцію до Китаю. Український виробник кавунів Південний союз веде перемовини з закордонними мережами супермаркетів щодо постачання своєї продукції за кордон (раніше він уславився завдяки баржі з кавунами). Одні іноземці інвестують в агросектор, інші — тут працюють. Поки одні лише вкладають капітали та запускають тут дочірні компанії з українським менеджментом, інші іноземці самі вже не перший рік очолюють агробізнеси в Україні. Його предки роками займалися вирощуванням цукру в Глухові, батько ж був вченим і працював над технологіями біопалива з ріпаку. Мішель Терещенко переконаний: в Україні повно нереалізованих можливостей, які потрібно тільки розгледіти. Він став мером Глухова, а нещодавно заявив про намір балотуватися на посаду президента України на виборах 2019 року. Томаш Фіала працює інвестбанкіром в Україні ось уже 21 рік. Свій шлях розпочав як інвестиційний банкір у Bayerische Vereinsbank в Празі. Все змінилося, коли його попросили очолити інвестиційний банк в Центральній та Східній Європі Wood & Co. з офісом в Києві. Попрацювавши в Україні, Фіала вирішив повернутися — і відкрив в Україні власну інвестиційну компанію Dragon Capital. Фіала визнається, що динаміка розвитку АПК за цей період його вражає. Поки українські бізнесмени дивилися в сторону металургії, а деякі крали, Карл Стурен бачив перспективу сільського господарства. Підприємець викупив старий консервний завод в Херсонській області. Так Україна отримала торгову марку кетчупу Чумак, а також безліч інших продуктів харчування. Зараз же швед займається новим бізнесом – вітроенергетикою. Фалк Небігер працює в Україні з 1992 року, з того часу німець відкрив багато бізнесів самих різних напрямків – від сфери харчової промисловості до модних бутиків. Ресторатор-підприємець володіє мережею закусочних Містер Снек. Для його бізнесу динаміка розвитку українського АПК позитивна. Корнеліс Хузінха приїхав з Нідерландів для того, щоб відродити українське село на Черкащині. Все почалося в 2001 році з невеликої європейської делегації в Маньківський район Черкаської області. Те, що побачили європейські аграрії, шокувало їх: занепад був суцільним.  Попри гнітючі враження, декілька підприємців спільно з українськими аграріями домоглися дозволу займатися тут сільським господарством. У їх числі був і Хузінха, який згодом став главою ФГ Кищенці. Міністерство аграрної політики та продовольства України вже декілька років поспіль долучається до проведення Всеукраїнського хакатону аграрних інновацій спільно із асоціацією AgTech Держава та ІТ-підтримка фермерів. У проекті Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки до 2021 року, яку затверджено постановою українського уряду, особливий акцент зроблено на впровадженні технологій та інновацій у вказану сферу. Аби підвищити конкурентоспроможність агровиробників, заплановано такі кроки: підвищення енергоефективності та енергозбереження шляхом модернізації виробництва та впровадження новітніх технологій; впровадження енергоощадних технологій глибокої переробки сільськогосподарської продукції у харчовій та переробній промисловості; стимулювання технічної модернізації сільськогосподарського виробництва через зростання рівня українського виробництва сільськогосподарської техніки та обладнання. IT-фахівці, фермери та власники підприємств знаходять одне одного, спілкуються та поглиблюють співпрацю одне із одним. Захід проводиться за підтримки профільного Міністерства аграрної політики та продовольства: держава зацікавлена у співпраці ІТ-фахівців та фермерів. У 2018 році такий хакатон провели у лютому. Його відвідали понад 150 розробників та аграріїв з різних куточків України. Вони напрацювали 25 проектів, 15 з яких було розроблено безпосередньо під час конкурсу. Переможцями Всеукраїнського хакатону аграрних інновацій у 2018-му стали розробники проекту Organic Portal. Команда отримала сертифікат на 25 тис грн для подальшого розвитку. Суть проекту у створенні геопорталу щодо пошуку ділянок для потреб органічного виробництва та подальшої консалтингової підтримки від експертів відповідно до грунтово-кліматичних параметрів: що вирощувати, як доглядати тощо. Друге місце розділили проекти Rest & Buy та StopAgriLoss. Обидві команди отримали сертифікати на 10 тис грн. Rest & Buy – проект аналітичного маркетплейсу для експорту та реалiзації нішевих культур. StopAgriLoss – проект використання наномаркерів для ідентифікації походження засобів захисту рослин та інших рідких агрохімікатів для контролю внесення та запобігання контрафакту. Третє місце посів проект ChesnoQ – платформа споживацького контролю якості сільськогосподарської продукції малих локальних виробників. Переможцем у номінації готових проектів став додаток для моніторингу цін на агропродукцію FreshBot, який дозволяє моніторити понад 900 джерел по всьому світу щодня зі швидким відстежуванням найменших коливань ціни на готову продукцію. P.S.: Спеціалісти української асоціації AgTech нарахували в Україні понад 70 agro-tech стартапів. Готуючи цей матеріал, редакція Na chasi звернулася зі інформаційним запитом до Мінагрополітики щодо кількості мобільних додатків та технологічних новинок в обігу українських аграріїв. У відомстві не надали таку інформацію у двотижневий строк, а після повторного запиту зазначили, що їм на це знадобиться щонайменше 30 днів.  Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО Інтерньюз-Україна за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора

Супутникові технології, електронні метеостанції, системи автоматичного поливу та контролю за вологістю ґрунту — а ще мобільні додатки, спеціальне програмне забезпечення. Раніше їм допомагав посівний календар, народні прикмети та прогноз погоди. Тепер на їхньому озброєнні — смартфони, планшети, дрони, мобільні застосунки. Вони — це українські фермери. Їм допомагають технології. Чи складно створити та розвивати сучасний аграрний бізнес в Україні? Спробуємо розібратися.

Аграрний ринок у цифрах

Кожна прогресивна країна світу (а яка має статус аграрної – і поготів) запроваджує у сільському господарстві так званий принцип «точного землеробства», тобто, управління кожним квадратним метром землі. Обробіток поля, посів, внесення добрив, боротьба із бур’янами та шкідниками – все це відбувається автоматично, заощаджується кількість посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин тощо. Та й самі лише онлайн-сервіси забезпечують цивілізоване використання земель, підвищують її цінність та інтелектуальну спроможність ринку, а іще – і це чи не найважливіший нюанс в сучасній Україні – зводять до нуля корупційні ризики, скажімо, при оформленні права власності на земельну ділянку.

За підрахунками фахівців, нинішній світовий ринок ІТ-рішень для потреб сільського господарства – це приблизно $400 млрд щорічно

Передумови комп’ютеризації, яку переживає аграрний сектор, аналогічні іншим ринкам: оптимізація затрат фінансів та часу, підвищення точності розрахунків та планування. Крім того, почали з’являтися програмні комплекси та устаткування для високої швидкості впровадження новацій. Аграрії пізніше за всіх розпочали, але наздоганяють фінансову, промислову та інші галузі економіки.

Проте не все поки що оптимістично. Харчова промисловість та сільське господарство закінчили 2017 рік зі збитками на рівні 1,2 млрд грн, що вдвічі більше показника 2016 року

Напрямок успіхів українських аграріїв — торгівля з Європою

За результатами січня-серпня 2018 року товарообіг аграрної та харчової промисловості між Україною та країнами Європейського Союзу досяг $5,4 млрд, що на $330 млн більше ніж за аналогічний період 2017 року. При цьому експорт продукції АПК з України до ринків ЄС перевищив $3,6 млрд. У ТОП-5 країн з найбільшою часткою у зовнішньоторговельному обігу між Україною та країнами ЄС входять:

  • Нідерланди – 15,2%,
  • Польща – 14,3%,
  • Італія – 12,6%,
  • Іспанія – 12%,
  • Німеччина – 11,5%.

Безпілотні технології, «хмари» та агробізнес

Безпілотник над полями — не рідкісне явище сьогодні

Та якщо ви звикли сприймати квадрокоптери виключно як закордонну розробку, на часі розвіяти цей стереотип. Українська команда створює безпілотні апарати для аграріїв, котрі з 2017 року зацікавили закордонних покупців (не кажучи вже про локальних фермерів). Йдеться про Український стартап Kray Technologies підписав перші контракти на виробництво агродронів. Апарат вже отримав необхідні патенти в США. В апараті є система комп’ютерного бачення, яка дозволяє розпізнавати перешкоди і автоматично ухилятися від них. Продуктивність — 27-48 га на годину, 300-500 га за день. Дрон розвиває рекордну швидкість 110 км/год. Ємність бака для хімікатів — 22,5 л і 15 кг. У майбутніх моделях передбачається також встановлення «комп’ютерного зору» для нічного режиму. Робочий цикл дрона: 15 хвилин політ, 1 хвилина обслуговування. За один цикл обробляє до 14 га. Час заряду пари батарей — до 60 хвилин. 

«ІТ в агросекторі – це «блакитний океан» для технологічних компаній різної спрямованості. Впровадження інновацій забезпечує точність вимірювань, швидкість збору даних та їх опрацювання. Так, за допомогою безпілотників збираються масиви фотоданих, а за допомогою big data проводиться оцінка біомаси та параметрів росту посівів, місця скупчення та відсоток бур’янів. Ці дані дають змогу проводити диференційоване збагачення добривами різних марок, що в фіналі дає економію, з однієї сторони, та екологічніший продукт – з іншої», – розповідає менеджер проектів хмарного оператора Ucloud Віталій Москвін.

На його думку, саме дрони стали знахідкою для агросектору та поштовхом у світ новітніх технологій. Перше завдання, яке виконували дрони на полях – забезпечення безпеки і збереження врожаїв (злодійство, крадіжки). Аграрії могли в реальному часі дуже швидко й оперативно визначити, де, хто і коли завдає шкоди підприємству та вжити заходів:

— Наразі компанії, що надають послуги збору та обробки інформації з дронів, тісно співпрацюють з хмарними операторами: транслюють фото та відео з БПЛА онлайн, накопичують та зберігають дані, формують масиви big data. Можна сказати, що з тандему «дрон-хмара» і почалось тотальне впровадження новітніх технологій в галузі

Будь-які прилади вимірювання, якими користується, скажімо, агрохолдинг, наразі з’єднуються в єдину систему і є основою для організації роботи з даними. «Скажімо, датчики температури та вологості передають дані для побудови оптимальних маршрутів поливу, як приклад. Все це стало можливим після входження хмарних технологій в життя аграріїв. За допомогою виділених ресурсів спеціалісти галузі можуть швидко та якісно аналізувати дані, накопичувати їх та використовувати без прив’язки до робочого місця», – продовжує Віталій Москвін.

Упровадження технологій в агросектор спровокувало й зростання активності розробників: на українському ринку почали з’являтися все більше компаній, які пропонують аграріям технологічні новинки за доступними цінами. Зараз над цим працюють конструкторські бюро в Києві, Житомирі, Львові, що розробляють та збирають безпілотні повітряні апарати для армії та аграріїв

Цифровий рельєф та онлайн-мапи: як це працює

Під час обробітку землі, вирощування сільськогосподарських культур та збору врожаю важливість гепросторового фактору зростає. Відтак, застосування сучасних електронних картографічних рішень має ключове значення в цій сфері і допомагає вирішувати чимало проблем агрокомпаній.

Цифрові моделі рельєфу та аграрний бізнес

На такій мапі відображається рельєфність земельних ділянок. Інформація є корисною, бо низинні ділянки землі зазвичай схильні до підтоплень, в той час як ділянки на підвищеннях можуть страждати від посухи. Відповідно, можна ефективно налагоджувати зрошувальну систему, а також здійснювати посів вологолюбних чи вологостійких рослин в оптимальних для цього місцях. До таких онлайн-мап зазвичай прикріплюють і супровідну електронну документацію – паспорти об’єктів, протоколи, фото тощо.

Завдяки картографічним рішенням українських розробників стають можливими: 

  • візуалізація динаміки аналізу ґрунтів;
  • аналіз супутникових знімків;
  • створення карт врожайності культур;
  • визначення найбільш продуктивних та врожайних ділянок;
  • відстеження динаміки розвитку культур;
  • контроль стану полів;
  • прогноз врожайності тощо.

Використовуючи спектральні сенсори, фермер зможе отримувати інформацію в різних спектральних діапазонах для прорахунку вегетаційних індексів або складання мап розподілу ґрунтів. Всі дані надаються з точними координатами з можливістю детального вивчення і лабораторного аналізу. Розробники пропонують досить строкаті послуги: моніторинг ділянки дронами, заміри поля, створення карт внесення азоту та гербіцидів, засобів захисту рослин, створення візуальних та NDVI-мап полів тощо.

Аналіз ґрунтів новими засобами

Влітку 2018-го український стартап Soil Lines презентував нову розробку — аналізатор ґрунту на базі мікролазера. Він може використовуватися у польових умовах, працює швидко та коштує дешевше за аналогічні закордонні розробки.  Стартап надає якісну і кількісну інформацію про хімічний склад грунту і дозволяє удобрювати ґрунт тільки тими елементами, які необхідні. Розроблений прилад дозволить аграріям істотно зменшити витрати на добрива і одночасно підвищити врожайність, кажуть автори.

Над проектом працює команда вчених з різних науково-дослідних інститутів. З Міжнародного центру «Інститут прикладної оптики» НАН України у проекті працюють троє. Це і сам СЕО Сергій Щукін, і два розробника — Руслан Лимаренко (відповідає за частину програмного забезпечення), Сергій Фролов (hardware). Також в команді є представник Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААН України. Це Леонтій Литвинюк — третій розробник в команді.

Цільова аудиторія — це агрокомпанії, котрі хочуть оптимізувати свої витрати. Крім продажу самого аналізатора, стартап консультуватиме аграріїв, щоб ті використовували прилад максимально ефективно. Стане можливим smart-добриво: внесення лише тих елементів і в тій концентрації, які дійсно необхідні ґрунтам на цій локації

Чи сняться андроїдам вівці — і поля

У світі зростає продуктивність сільського господарства. Про це, зокрема, розповідає у своїй праці про точне землеробство керівник галузевої практики агропромислового сектора KPMG в Україні Олександр Гаврилюк. Так, у Новій Зеландії було створено окрему Асоціацію точного землеробства, яка у тому числі займається підвищенням обізнаності в питаннях використання технологій точного землеробства в сільськогосподарських системах. Одним із успішних прикладів технологій точного землеробства, що знайшла використання у цій країні, є розробка американської компанії The Climate Corporation 17. Вона аналізує дані про погоду та ґрунт і надає фермерам рекомендації щодо підвищення врожайності за цих умов.

В Україні ж окремі елементи технології точного землеробства, за експертними даними, охоплюють лише 20-30% земель. А за оцінками компанії InVenture, лише 10% українських агрокомпаній впроваджують нові технології. Відтак галузь має великий потенціал розвитку

Про можливість впровадження штучного інтелекту в агросферу в Україні

Олексій Утешев (MHP Accelerator): — Переведу питання про агросферу на окрему сферу: вирощування птиці. У нас працюють розумні люди, які ставлять задачі, контролюють їх, аналазіують і кажуть, які зміни потрібно внести. Та це однаково люди. І ми розглядаємо це, як один із варіантів. Можливо, у нас буде система, яка залежно від зовнішніх факторів встановить певні цільові показники, потім розподілить усе це, проконтролює, візьме з бази даних кращі результати, проаналізує, чи все спрацювало добре чи потрібно щось змінити і так далі. Та річ у тім, що птахівництво — це не металургія, де потрібно витримувати конкретну температуру плавлення сталі чи ще щось. Тут надзвичайно багатофакторна система, на неї впливають десятки факторів, але ми цим цікавимося. Тому це один із кроків, які ми зараз робимо.

Андрій Кіяненко (MHP Accelerator):  — Діджиталізація якраз полягає в тому, щоб мінімізувати людський фактор і отримати ті дані, які дійсно є правдивими. І вже на основі них робити висновки, приймати управлінські рішення тощо. Застосування штучного інтелекту — це дійсно той напрямок, в якому ми хочемо рухатись. Я думаю, зараз цей якраз і є той основний світовий тренд, куди будуть іти всі. До речі, штучним інтелектом можна керувати не тільки в рослинництві, але й в усьому іншому і у птахівництві також. Уже сьогодні ми маємо збирати дані для побудови цієї системи в майбутньому.

Програмне забезпечення та «залізо» для агробізнесу: як це працює

На думку Customer Success Director компанії Terrasoft Євгена Горбачова, на розвиток сільського господарства стали все більше впливати технології, не пов’язані безпосередньо з вирощуванням та збором сільськогосподарських культур, а відповідальні за планування, управління бізнес-процесами, продаж врожаю, а також комунікації з потенційними покупцями по різних каналах. 

«Окрім ІТ для фермерства, агробізнес потребує автоматизації найрізноманітніших складових своєї діяльності. Це — бюджетування, контроль доходів і витрат, управління персоналом, проектами, продажами, договорами та документацією та багато іншого. Для цього агрокомпанії впроваджують системи CRM (управління взаєминами з клієнтами) та BPM (управління бізнес-процесами), яка покриває більшість завдань і може об’єднати, «оркеструвати» інше наявне програмне забезпечення. На основі BPM-системи також є галузеві рішення для управління земельним фондом, прогнозування врожайності на основі статистичних даних, планування земельних робіт, посіву та збору врожаю», – розповідає Євген Горбачов.

Поширена в Україні платформа bpm’online, яка містить інструменти управління взаєминами з клієнтами та керування бізнес-процесами — розробка української компанії Terrasoft. Вона має як веб-формат, так й формат мобільного додатку для популярних ОС. У компанії, що розробила систему, зауважують: попитом в агробізнесу користується функціональність CRM-системи під назвою «польові продажі». Це — можливість планувати та фіксувати в додатку зовнішні зустрічі, демонструвати закупникові наявну сільськогосподарську продукцію та робити одразу замовлення. Також в мобільному додатку виїзні інженери, які працюють із агротехнікою, фіксують дані про несправності та надане сервісне обслуговування

Ресторани в Україні

Не лише стаціонарне програмне забезпечення

Команда, яку сформували студенти магістерської програми з наук про дані (Data Science) Українського Католицького університету, перемогла у фіналі міжнародного конкурсу 2017 Queen‘s International Innovation Challenge. Команда магістрантів УКУ Seat & Eat розробила проект Crop Saver. Він полягає у застосуванні штучного інтелекту (AI) для визначення хвороб у рослин.

Якщо доповнити програмний продукт «залізною» складовою, можна отримати ще кращі результати для моніторингу рослин. Наочний приклад — український стартап BIOsens MYCO здатен швидко визначити вміст мікотоксинів в зернових культурах. Прилад, який розробляє команда молодого вченого Андрія Карпюка, може працювати в полі або на елеваторі. Він здатен за 10 хвилин показати вмісту шкідливих речовин в зерні. BIOsens MYCO може стати помічним агрокомпаніям, які закуповують зернову продукцію в різних місцях для формування великих партій. Мобільні і зручні біосенсори не тільки убезпечать від шкідливих речовин, але і здешевлять процес дослідження продукції. Зараз аналізи доводиться робити в стаціонарних лабораторіях і довго чекати їх результатів. Крім того, прилад стане в нагоді і для аналізу кормів під час годування — для профілактики захворювань у тварин.

А ще раніше команда українців з Дніпра розробила автономного сільськогосподарського робота AgroSmart L, що здатний автоматизувати всі польові роботи. Комплекс, який презентували винахідники, складається з системи «міні-тракторів» і набору навісних маніпуляторів, який підбирається індивідуально для кожного фермера і конкретних умов землеробства. Корисне навантаження платформи — 50 т.

Поки одні працюють над ґрунтами, інші українські рохробники вирішують питання зрошення полів. Розробники стартапу Water Cloud UA говорять про те, що їхній винахід дозволить заощадити мільйони гривень на зрошенні і забезпечити полив культур в регіонах, де спостерігаються проблеми з поставками прісної води. Зовні пристрій схожий на традиційний кулер, вода у якому утворюється з конденсату. У пристрою є «мозок», що керує процесом збору вологи і її очищення. Установка працює за принципом кондиціонера, проте грошей на електроенергію витрачати не треба, оскільки є сонячна батарея. У середньому на поле розміром 1 га буде потрібно від 15 до 20 таких установок. Окупність — протягом одного сезону.

Концентрація ідей — у акселераторах

У листопаді 2017 року на допомогу аграріям прийшли у Парку інновацій UNIT.City. До співпраці з AGRITECH UNIT можуть долучитися українські agritech-стартапи, агрохолдінги, технологічні компанії, міжнародні партнери. За словами CEO UNIT.City Макса Яковера, в інноваційному парку створюється правильна концентрація таких компаній, проектів та людей. Платформа відкрила перед ними широкі можливості для нетворкінгу, експертних консультацій та тестування ідей. В партнерстві з компанією SmartFarming команда інноваційного парку дослідила ринок аграрних інновацій в Україні і презентувала першу мапу agritech-проектів.

Український великий агробізнес: приклад «МХП»

Провідний агрохолдинг Східної Європи «Миронівський Хлібопродукт» обробляє один з найбільших земельних банків України — близько 370 тис га у 14 областях України. Упродовж 20-річної діяльності компанія постійно вдосконалює виробництво, відкрита до інновацій та активно впроваджує новітні досягнення науки і техніки.

«За останні 5 років активно розвивалися системи Farm management, системи точного землеробства, системи дистанційного зондування землі (ДЗЗ), системи GPS-моніторингу транспортних засобів, геоінформаційні системи (ГІС), управління агровиробництвом, автоматизація виробничих процесів накопичення баз даних, структурування і аналіз інформації, супутниковий моніторинг, використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА), впровадження АРМ-агронома тощо», – розповіли редакції Na chasi в агрохолдингу.

Із 2016 року в компанії було започатковано проект із впровадження геоінформаційної системи для автоматизованого обліку земельного банку з метою збереження родючості угідь, оптимізації витрат на виробництво; проведення аудиту земельного банку і розроблення єдиних стандартів для всіх підприємств

Впровадження такої інформаційної системи дало змогу зменшити навантаження на працівників земельних відділів і використовувати інформацію про земельний банк в інших програмах або додатках. Так, в МХП створили єдину платформу для збору, зберігання і обробки даних про оброблювані земельні площі з чітким геопозиціонуванням.  «І це дає свої результати. Актуальні контури полів і картографування посівів використовуються підприємствами холдингу для підвищення точності технологічних робіт з вирощування рослин. Тепер агрономи отримали можливість значно ефективніше контролювати стан посівів, урожайність тієї чи іншої ділянки, а також дозовано і ефективно використовувати добрива і засоби захисту рослин», – наголошують в МХП. 

Активно розвиваються системи точного землеробства — STRIP-TILL та NO-TILL, які, в свою чергу, дають не тільки можливість економії ресурсів (посівний матеріал, добрива, енергоносії) від 20%, а ще й додатково зберігають властивості ґрунту і вологу в ньому. Використання безпілотників для візуального моніторингу та накопичення бази даних за станом посівів дозволило зменшити витрати на енергоносії, добрива, засоби захисту рослин, посівний матеріал. Зараз МХП активно випробовує технології змінних норм висіву, витоку, внесення мінеральних і органічних добрив.

Окрім цього, на підприємствах холдингу використовується сонячна енергія. Для цього встановлюються сонячні батареї. Пілотний проект уже рік діє на «Миронівській птахофабриці». На одній з виробничих бригад була встановлена сонячна панель потужністю 9 кВт, яка надає електроенергію для пропускного пункту, забезпечує там освітлення, опалення, підігрів води. Окупність даного проекту – близько 5 років. У планах компанії встановити такі панелі на всіх пташниках. Крім того, щоб максимально ефективно використовувати всі наявні ресурси і підтримувати повний цикл виробництва, на підприємствах МХП, зокрема, на «Миронівському заводі з виготовлення круп і комбікормів» діє котельня, яка працює на біопаливі — соняшниковому лушпинні з олієпресових заводів, що дає змогу забезпечити парою технологічні процеси і власні потреби підприємства без використання газу.

У 2017 році МХП спільно з Radar Tech і Agrohub оголосили про офіційний запуск програми підтримки стартапів MHP Accelerator. Програма спрямована на пошук, розвиток і інтеграцію інноваційних проектів в сфері агробізнесу. Ця програма не лише розширює можливості для агросектору, а й сприяє розвитку економіки і країни в цілому

Угоди на агроринку — та закордонні інвестори

Українські родючі ґрунти та потенціал тваринництва й насінництва приваблюють до України закордонних інвесторів. Ось лише деякі угоди, реалізовані протягом 2018 року:

  • Саудівська сільськогосподарська та тваринницька інвестиційна компанія Salic придбала агрохолдинг «Мрія» — предметом зацікавленості стало вирощування зернових культур.
  • Інвестиційна компанія Kadorr Group вкладає $400 млн в український агробізнес — а продукт піде на експорт до арабських країн.
  • Німецький  концерн Bayer відкрив на Житомирщині завод із виробництва насіння сільськогосподарських культур — і вклав у це $200 млн.
  • Японський концерн Sumitomo придбав контрольний пакет великого постачальника насіння  «Спектр-Агро».
  • Європейці інвестували $10 млн у протеїновий завод для тваринництва на Київщині.
  • Корейські трактори складатимуть на потужностях ЗАЗ.
  • Із 2017 року Україна експортує молоко та молочну продукцію до Китаю.
  • Український виробник кавунів «Південний союз» веде перемовини з закордонними мережами супермаркетів щодо постачання своєї продукції за кордон (раніше він уславився завдяки «баржі з кавунами»).

Одні іноземці інвестують в агросектор, інші — тут працюють

Поки одні лише вкладають капітали та запускають тут дочірні компанії з українським менеджментом, інші іноземці самі вже не перший рік очолюють агробізнеси в Україні. Його предки роками займалися вирощуванням цукру в Глухові, батько ж був вченим і працював над технологіями біопалива з ріпаку. Мішель Терещенко переконаний: в Україні повно нереалізованих можливостей, які потрібно тільки розгледіти. Він став мером Глухова, а нещодавно заявив про намір балотуватися на посаду президента України на виборах 2019 року.

Томаш Фіала працює інвестбанкіром в Україні ось уже 21 рік. Свій шлях розпочав як інвестиційний банкір у Bayerische Vereinsbank в Празі. Все змінилося, коли його попросили очолити інвестиційний банк в Центральній та Східній Європі Wood & Co. з офісом в Києві. Попрацювавши в Україні, Фіала вирішив повернутися — і відкрив в Україні власну інвестиційну компанію Dragon Capital. Фіала визнається, що динаміка розвитку АПК за цей період його вражає.

Поки українські бізнесмени дивилися в сторону металургії, а деякі крали, Карл Стурен бачив перспективу сільського господарства. Підприємець викупив старий консервний завод в Херсонській області. Так Україна отримала торгову марку кетчупу «Чумак», а також безліч інших продуктів харчування. Зараз же швед займається новим бізнесом – вітроенергетикою.

Фалк Небігер працює в Україні з 1992 року, з того часу німець відкрив багато бізнесів самих різних напрямків – від сфери харчової промисловості до модних бутиків. Ресторатор-підприємець володіє мережею закусочних «Містер Снек». Для його бізнесу динаміка розвитку українського АПК позитивна.

Корнеліс Хузінха приїхав з Нідерландів для того, щоб відродити українське село на Черкащині. Все почалося в 2001 році з невеликої європейської делегації в Маньківський район Черкаської області. Те, що побачили європейські аграрії, шокувало їх: занепад був суцільним.  Попри гнітючі враження, декілька підприємців спільно з українськими аграріями домоглися дозволу займатися тут сільським господарством. У їх числі був і Хузінха, який згодом став главою ФГ «Кищенці».

Міністерство аграрної політики та продовольства України вже декілька років поспіль долучається до проведення Всеукраїнського хакатону аграрних інновацій спільно із асоціацією AgTech

Держава та ІТ-підтримка фермерів

У проекті Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки до 2021 року, яку затверджено постановою українського уряду, особливий акцент зроблено на впровадженні технологій та інновацій у вказану сферу. Аби підвищити конкурентоспроможність агровиробників, заплановано такі кроки:

  • підвищення енергоефективності та енергозбереження шляхом модернізації виробництва та впровадження новітніх технологій;
  • впровадження енергоощадних технологій глибокої переробки сільськогосподарської продукції у харчовій та переробній промисловості;
  • стимулювання технічної модернізації сільськогосподарського виробництва через зростання рівня українського виробництва сільськогосподарської техніки та обладнання.

IT-фахівці, фермери та власники підприємств «знаходять» одне одного, спілкуються та поглиблюють співпрацю одне із одним. Захід проводиться за підтримки профільного Міністерства аграрної політики та продовольства: держава зацікавлена у співпраці ІТ-фахівців та фермерів. У 2018 році такий хакатон провели у лютому. Його відвідали понад 150 розробників та аграріїв з різних куточків України. Вони напрацювали 25 проектів, 15 з яких було розроблено безпосередньо під час конкурсу.

Переможцями Всеукраїнського хакатону аграрних інновацій у 2018-му стали розробники проекту Organic Portal. Команда отримала сертифікат на 25 тис грн для подальшого розвитку. Суть проекту у створенні геопорталу щодо пошуку ділянок для потреб органічного виробництва та подальшої консалтингової підтримки від експертів відповідно до грунтово-кліматичних параметрів: що вирощувати, як доглядати тощо.

Друге місце розділили проекти Rest & Buy та StopAgriLoss. Обидві команди отримали сертифікати на 10 тис грн. Rest & Buy – проект аналітичного маркетплейсу для експорту та реалiзації нішевих культур. StopAgriLoss – проект використання наномаркерів для ідентифікації походження засобів захисту рослин та інших рідких агрохімікатів для контролю внесення та запобігання контрафакту. Третє місце посів проект ChesnoQ – платформа споживацького контролю якості сільськогосподарської продукції малих локальних виробників.

Переможцем у номінації готових проектів став додаток для моніторингу цін на агропродукцію FreshBot, який дозволяє моніторити понад 900 джерел по всьому світу щодня зі швидким відстежуванням найменших коливань ціни на готову продукцію.

P.S.: Спеціалісти української асоціації AgTech нарахували в Україні понад 70 agro-tech стартапів. Готуючи цей матеріал, редакція Na chasi звернулася зі інформаційним запитом до Мінагрополітики щодо кількості мобільних додатків та технологічних новинок в обігу українських аграріїв. У відомстві не надали таку інформацію у двотижневий строк, а після повторного запиту зазначили, що їм на це знадобиться щонайменше 30 днів. 

Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора

Цей матеріал виготовлено та розміщено на комерційній основі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: