Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Іноземці, які реформують агросферу в Україні — хто вони

Inozemci, jaki reformujuť agrosferu v Ukraїni — hto vony

Бути підприємцем в агробізнесі — непроста справа. А подвійно (чи й потрійно) вона складна, якщо ви — агробізнесмен в Україні. «Національний промисловий портал» зібрав список тих, хто не боїться реформувати український агросектор, використовуючи найсучасніші технології та європейські практики ведення бізнесу
Buty pidpryjemcem v agrobiznesi — neprosta sprava. A podvijno (čy j potrijno) vona skladna, jakščo vy — agrobiznesmen v Ukraїni. «Nacionaľnyj promyslovyj portal» zibrav spysok tyh, hto ne boїťsja reformuvaty ukraїnśkyj agrosektor, vykorystovujučy najsučasniši tehnologiї ta jevropejśki praktyky vedennja biznesu
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Мішель Терещенко. Нащадок давнього роду українських цукрових промисловців і меценатів став мером міста Глухова на минулих виборах — проте його повернення та діяльність в Україні розпочалися раніше. До України він повернувся з Франції понад 13 років тому, оскільки хотів повернути колишню славу рідного краю. Його предки роками займалися вирощуванням цукру в Глухові, батько ж був вченим і працював над технологіями біопалива з ріпаку. Мішель Терещенко переконаний: в Україні повно нереалізованих можливостей, які потрібно тільки розгледіти. На його думку, економічний клімат в Україні не так вже й поганий. Однак зізнається, що на своєму шляху зустрів досить перешкод і нерозуміння з боку місцевих чиновників. На посаді мера Глухова він зайнявся об’єднанням територіальних громад, благоустроєм міста та відродженням іміджу Глухова як козацької столиці. Вбачає Терещенко перспективу й у вирощуванні льону і технічних конопель, які в цьому регіоні колись були популярними культурами. — Всі французькі фірми, що розміщені в Україні в 2005 році, коли я починав свою справу, залишилися на українському ринку. Вони прибуткові, інвестують у свій розвиток. Ваші системи бізнесу можна назвати незвичайними, але якщо люди хочуть працювати, вони можуть це робити й без корупції. Томаш Фіала. Він працює інвестбанкіром в Україні ось уже 21 рік. Свій шлях розпочав як інвестиційний банкір у Bayerische Vereinsbank в Празі. Все змінилося, коли його попросили очолити інвестиційний банк в Центральній та Східній Європі Wood & Co. з офісом в Києві. Попрацювавши в Україні, Фіала вирішив повернутися — і відкрив в Україні власну інвестиційну компанію Dragon Capital. Фіала визнається, що динаміка розвитку АПК за цей період його вражає: — З моменту прийняття Земельного кодексу в 2001 році та приватизації 28 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель виробництво зернових в Україні збільшилася на 66%, до 66 млн т. Серйозні успіхи також є і в тваринництві. В цілому це дозволило наростити сумарний експорт сільськогосподарської продукції та продуктів харчування до $ 15,3 млрд у 2016 році. Читайте також: У Києві відбудеться Всеукраїнський хакатон agrotech-проектів Найскладнішим у роботі в українському сільському господарстві Томаш Фіала вважає відсутність ринку землі. На його думку, якби ринок був введений в 2004 році, як було обіцяно 7 млн сільгоспвиробників та мешканців сіл, то обсяг інвестицій в галузь міг би бути в рази вище, а селяни могли б користуватися землею без обмежень і більше заробляти. Крім законів та технологій, потрібно також вдосконалювати інфраструктуру. Карл Стурен. Цей іноземець після роботи в шведської королівській кавалерії приїхав в Україну зі своїм племінником Йоханом в 1993 році для того, щоби будувати бізнес. І це попри те, що їхня сім’я вже мала власний консервний завод. Стурен навіть інвестора знайшов, проте його очікування не виправдали тогочасні економічні, правові та політичні реалії. Брак реформ та надлишок злочинності й корупції не давали бізнесу розвиватися. Читайте також: ВЕС на 41 МВт з’явилася на Херсонщині Поки українські бізнесмени дивилися в сторону металургії, а деякі крали, Стурен бачив перспективу сільського господарства. Підприємець викупив старий консервний завод в Херсонській області. Так Україна отримала торгову марку кетчупу Чумак, а також безліч інших продуктів харчування. Зараз же швед займається новим бізнесом – вітроенергетикою. Найголовнішою проблемою для України, за словами Карла Стурена, досі залишається корупція, і щоби рухатися вперед, її потрібно викорінити — а також слід осучаснити українське законодавство. Фалк Небігер. Він працює в Україні з 1992 року, з того часу німець відкрив багато бізнесів самих різних напрямків – від сфери харчової промисловості до модних бутиків. Ресторатор-підприємець володіє мережею закусочних Містер Снек. Для його бізнесу динаміка розвитку українського АПК позитивна. Для його бізнесу особливо відчутними є курсові коливання, адже його компанії працюють з іноземними партнерами, зауважує Небігер: — Варто згадати також про нестабільну політичну ситуацію на сході України та анексії Криму, ця ситуація сильно відбивається на українській економці. Корнеліс Хузінха. А цей представник закордонного бізнесу приїхав з Нідерландів для того, щоб відродити українське село на Черкащині. Все почалося в 2001 році з невеликої європейської делегації в Маньківський район Черкаської області. Те, що побачили європейські аграрії, шокувало їх: занепад був суцільним.  Попри гнітючі враження, декілька підприємців спільно з українськими аграріями домоглися дозволу займатися тут сільським господарством. У їх числі був і Хузінха, який згодом став главою ФГ Кищенці: — В Україні я вже 15 років. Коли я сюди приїхав, то пів-України було під бур’янами, а зараз кожен її клаптик обробляється і важко знайти нові землі для роботи. Голландець переконаний: щоби український agrotech та сільське господарство стали прибутковими та квітучими, варто багато і безперервно працювати. Слід вдосконалювати логістику, бізнес-процеси, законодавство та перейти до реальної підтримки фермерів з боку держави — а решта прийде, стверджує Корнеліс Хузінха.

Мішель Терещенко

Нащадок давнього роду українських цукрових промисловців і меценатів став мером міста Глухова на минулих виборах — проте його повернення та діяльність в Україні розпочалися раніше. До України він повернувся з Франції понад 13 років тому, оскільки хотів повернути колишню славу рідного краю.

Його предки роками займалися вирощуванням цукру в Глухові, батько ж був вченим і працював над технологіями біопалива з ріпаку. Мішель Терещенко переконаний: в Україні повно нереалізованих можливостей, які потрібно тільки розгледіти.

На його думку, економічний клімат в Україні не так вже й поганий. Однак зізнається, що на своєму шляху зустрів досить перешкод і нерозуміння з боку місцевих чиновників.

На посаді мера Глухова він зайнявся об’єднанням територіальних громад, благоустроєм міста та відродженням іміджу Глухова як козацької столиці. Вбачає Терещенко перспективу й у вирощуванні льону і технічних конопель, які в цьому регіоні колись були популярними культурами.

— Всі французькі фірми, що розміщені в Україні в 2005 році, коли я починав свою справу, залишилися на українському ринку. Вони прибуткові, інвестують у свій розвиток. Ваші системи бізнесу можна назвати незвичайними, але якщо люди хочуть працювати, вони можуть це робити й без корупції.

Томаш Фіала

Він працює інвестбанкіром в Україні ось уже 21 рік. Свій шлях розпочав як інвестиційний банкір у Bayerische Vereinsbank в Празі. Все змінилося, коли його попросили очолити інвестиційний банк в Центральній та Східній Європі Wood & Co. з офісом в Києві. Попрацювавши в Україні, Фіала вирішив повернутися — і відкрив в Україні власну інвестиційну компанію Dragon Capital. Фіала визнається, що динаміка розвитку АПК за цей період його вражає:

— З моменту прийняття Земельного кодексу в 2001 році та приватизації 28 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель виробництво зернових в Україні збільшилася на 66%, до 66 млн т. Серйозні успіхи також є і в тваринництві. В цілому це дозволило наростити сумарний експорт сільськогосподарської продукції та продуктів харчування до $ 15,3 млрд у 2016 році.

Читайте також: У Києві відбудеться Всеукраїнський хакатон agrotech-проектів

Найскладнішим у роботі в українському сільському господарстві Томаш Фіала вважає відсутність ринку землі. На його думку, якби ринок був введений в 2004 році, як було обіцяно 7 млн сільгоспвиробників та мешканців сіл, то обсяг інвестицій в галузь міг би бути в рази вище, а селяни могли б користуватися землею без обмежень і більше заробляти. Крім законів та технологій, потрібно також вдосконалювати інфраструктуру.

Карл Стурен

Цей іноземець після роботи в шведської королівській кавалерії приїхав в Україну зі своїм племінником Йоханом в 1993 році для того, щоби будувати бізнес. І це попри те, що їхня сім’я вже мала власний консервний завод. Стурен навіть інвестора знайшов, проте його очікування не виправдали тогочасні економічні, правові та політичні реалії. Брак реформ та надлишок злочинності й корупції не давали бізнесу розвиватися.

Читайте також: ВЕС на 41 МВт з’явилася на Херсонщині

Поки українські бізнесмени дивилися в сторону металургії, а деякі крали, Стурен бачив перспективу сільського господарства. Підприємець викупив старий консервний завод в Херсонській області. Так Україна отримала торгову марку кетчупу «Чумак», а також безліч інших продуктів харчування. Зараз же швед займається новим бізнесом – вітроенергетикою.

Найголовнішою проблемою для України, за словами Карла Стурена, досі залишається корупція, і щоби рухатися вперед, її потрібно викорінити — а також слід осучаснити українське законодавство.

Фалк Небігер

Він працює в Україні з 1992 року, з того часу німець відкрив багато бізнесів самих різних напрямків – від сфери харчової промисловості до модних бутиків. Ресторатор-підприємець володіє мережею закусочних «Містер Снек». Для його бізнесу динаміка розвитку українського АПК позитивна. Для його бізнесу особливо відчутними є курсові коливання, адже його компанії працюють з іноземними партнерами, зауважує Небігер:

— Варто згадати також про нестабільну політичну ситуацію на сході України та анексії Криму, ця ситуація сильно відбивається на українській економці.

Корнеліс Хузінха

А цей представник закордонного бізнесу приїхав з Нідерландів для того, щоб відродити українське село на Черкащині. Все почалося в 2001 році з невеликої європейської делегації в Маньківський район Черкаської області. Те, що побачили європейські аграрії, шокувало їх: занепад був суцільним.  Попри гнітючі враження, декілька підприємців спільно з українськими аграріями домоглися дозволу займатися тут сільським господарством. У їх числі був і Хузінха, який згодом став главою ФГ «Кищенці»:

— В Україні я вже 15 років. Коли я сюди приїхав, то пів-України було під бур’янами, а зараз кожен її клаптик обробляється і важко знайти нові землі для роботи.

Голландець переконаний: щоби український agrotech та сільське господарство стали прибутковими та квітучими, варто багато і безперервно працювати. Слід вдосконалювати логістику, бізнес-процеси, законодавство та перейти до реальної підтримки фермерів з боку держави — а решта прийде, стверджує Корнеліс Хузінха.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: