<h4><strong>Яка сума інвестицій</strong></h4>
Представники Bunge вже уклали угоду, згідно із якою інвестують у розвиток інфраструктури Миколаївського морпорту $30 млн. Документ було підписано 28 серпня 2017 року у Міністерстві інфраструктури України. Про це повідомила прес-служба відомства. Цей проект стане вже третім для компанії Bunge на території порту.
<h4><strong>Чим займається компанія-інвестор</strong></h4>
Bunge — компанія-трейдер, що працює на території понад 40 країн світу. Вона працює у аграрному секторі та входить до числа ключових світових експортерів зернових та олійних вантажів. Також ця американська компанія входить до переліку ключових інвесторів у Миколаєві.Ще 2011 року компанія вклала у будівництво сучасного терміналу $100 млн. У 2016 році було проінвестовано проект будівництва перевантажувального комплексу вартістю $180 млн. Про це нагадав міністр інфраструктури Володимир Омелян.
<h4><strong>Чим обернеться інвестиція для порту на Півдні України</strong></h4>
За словами Томмі Йєнсена, головного виконавчого директора Bunge у Європі, Африці та на Близькому Сході, успішна реалізація йього проекту дасть можливість Україні розширити ексорт на 400 тис т агропродукції щороку. Також буде створено додаткові робочі місця у Миколаєві.

Нагадаємо, раніше ми <a href="https://nachasi.com/2017/08/01/nibulon-autopark/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розповідали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/18046-300x200.jpg" />«НІБУЛОН» створить масштабну річкову інфраструктуру</span></a> про плани компанії «НІБУЛОН» щодо річкової та портової інфраструктури в Україні. Метою компанії є максимальне переорієнтування вантажних перевезень на річки. Вже сьогодні «НІБУЛОН» транспортує 2 млн т зерна на рік річками України. В найближчі роки перевезення по воді складатимуть 4,6 млн т щорічно.

<h4><strong>Яка сума інвестицій</strong></h4><p>Представники Bunge вже уклали угоду, згідно із якою інвестують у розвиток інфраструктури Миколаївського морпорту $30 млн. Документ було підписано 28 серпня 2017 року у Міністерстві інфраструктури України. Про це повідомила прес-служба відомства. Цей проект стане вже третім для компанії Bunge на території порту.</p><h4><strong>Чим займається компанія-інвестор</strong></h4><p>Bunge — компанія-трейдер, що працює на території понад 40 країн світу. Вона працює у аграрному секторі та входить до числа ключових світових експортерів зернових та олійних вантажів. Також ця американська компанія входить до переліку ключових інвесторів у Миколаєві.Ще 2011 року компанія вклала у будівництво сучасного терміналу $100 млн. У 2016 році було проінвестовано проект будівництва перевантажувального комплексу вартістю $180 млн. Про це нагадав міністр інфраструктури Володимир Омелян.</p><h4><strong>Чим обернеться інвестиція для порту на Півдні України</strong></h4><p>За словами Томмі Йєнсена, головного виконавчого директора Bunge у Європі, Африці та на Близькому Сході, успішна реалізація йього проекту дасть можливість Україні розширити ексорт на 400 тис т агропродукції щороку. Також буде створено додаткові робочі місця у Миколаєві.</p><p>Нагадаємо, раніше ми <a href="/2017/08/01/nibulon-autopark/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розповідали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/18046-300x200.jpg" />«НІБУЛОН» створить масштабну річкову інфраструктуру</span></a> про плани компанії «НІБУЛОН» щодо річкової та портової інфраструктури в Україні. Метою компанії є максимальне переорієнтування вантажних перевезень на річки. Вже сьогодні «НІБУЛОН» транспортує 2 млн т зерна на рік річками України. В найближчі роки перевезення по воді складатимуть 4,6 млн т щорічно.</p>

Новини

Американська компанія Bunge реалізує третій великий інфраструктурний проект на території Миколаївського морського порту

<h4><strong>Яка сума інвестицій</strong></h4>
Представники Bunge вже уклали угоду, згідно із якою інвестують у розвиток інфраструктури Миколаївського морпорту $30 млн. Документ було підписано 28 серпня 2017 року у Міністерстві інфраструктури України. Про це повідомила прес-служба відомства. Цей проект стане вже третім для компанії Bunge на території порту.
<h4><strong>Чим займається компанія-інвестор</strong></h4>
Bunge — компанія-трейдер, що працює на території понад 40 країн світу. Вона працює у аграрному секторі та входить до числа ключових світових експортерів зернових та олійних вантажів. Також ця американська компанія входить до переліку ключових інвесторів у Миколаєві.Ще 2011 року компанія вклала у будівництво сучасного терміналу $100 млн. У 2016 році було проінвестовано проект будівництва перевантажувального комплексу вартістю $180 млн. Про це нагадав міністр інфраструктури Володимир Омелян.
<h4><strong>Чим обернеться інвестиція для порту на Півдні України</strong></h4>
За словами Томмі Йєнсена, головного виконавчого директора Bunge у Європі, Африці та на Близькому Сході, успішна реалізація йього проекту дасть можливість Україні розширити ексорт на 400 тис т агропродукції щороку. Також буде створено додаткові робочі місця у Миколаєві.

Нагадаємо, раніше ми <a href="https://nachasi.com/2017/08/01/nibulon-autopark/" target="_blank" rel="noopener">розповідали</a> про плани компанії «НІБУЛОН» щодо річкової та портової інфраструктури в Україні. Метою компанії є максимальне переорієнтування вантажних перевезень на річки. Вже сьогодні «НІБУЛОН» транспортує 2 млн т зерна на рік річками України. В найближчі роки перевезення по воді складатимуть 4,6 млн т щорічно.

<h4><strong>Яка сума інвестицій</strong></h4><p>Представники Bunge вже уклали угоду, згідно із якою інвестують у розвиток інфраструктури Миколаївського морпорту $30 млн. Документ було підписано 28 серпня 2017 року у Міністерстві інфраструктури України. Про це повідомила прес-служба відомства. Цей проект стане вже третім для компанії Bunge на території порту.</p><h4><strong>Чим займається компанія-інвестор</strong></h4><p>Bunge — компанія-трейдер, що працює на території понад 40 країн світу. Вона працює у аграрному секторі та входить до числа ключових світових експортерів зернових та олійних вантажів. Також ця американська компанія входить до переліку ключових інвесторів у Миколаєві.Ще 2011 року компанія вклала у будівництво сучасного терміналу $100 млн. У 2016 році було проінвестовано проект будівництва перевантажувального комплексу вартістю $180 млн. Про це нагадав міністр інфраструктури Володимир Омелян.</p><h4><strong>Чим обернеться інвестиція для порту на Півдні України</strong></h4><p>За словами Томмі Йєнсена, головного виконавчого директора Bunge у Європі, Африці та на Близькому Сході, успішна реалізація йього проекту дасть можливість Україні розширити ексорт на 400 тис т агропродукції щороку. Також буде створено додаткові робочі місця у Миколаєві.</p><p>Нагадаємо, раніше ми <a href="/2017/08/01/nibulon-autopark/" target="_blank" rel="noopener">розповідали</a> про плани компанії «НІБУЛОН» щодо річкової та портової інфраструктури в Україні. Метою компанії є максимальне переорієнтування вантажних перевезень на річки. Вже сьогодні «НІБУЛОН» транспортує 2 млн т зерна на рік річками України. В найближчі роки перевезення по воді складатимуть 4,6 млн т щорічно.</p>

Американці інвестують $30 млн у Миколаївський порт

{:ua}Представники американської компанії інвестують у розвиток порту у Миколаєві{:}

У американських ЗМІ з'явилися подробиці щодо заходу, який корпорація Apple планує провести у вересні. Його буде присвячено демонстрації нового «яблучного» смартфону, що швидше за все стане найдорожчим в історії компанії з Купертіно

<h4><strong>Що і коли саме планує компанія Тіма Кука</strong></h4>
Apple 12 вересня поточного року готується до окремої щорічної презентаційної події. Під час неї корпорація продемонструє новий iPhone. Журналістам The Wall Street Journal <a href="https://www.wsj.com/articles/apple-to-hold-product-launch-event-on-sept-12-1503928157" target="_blank" rel="noopener">стало відомо</a> про це із власних джерел. Офіційних запрошень для ЗМІ компанія ще не розсилала. Очікується, що у вересні буде продемонстровано три нові моделі «яблучних» смартфонів.
<h4><strong>Що відомо про характеристики нового смартфону</strong></h4>
Принаймні одна із моделей нового смартфону Apple матиме екран нового покоління на основі технології OLED. Немає точних даних щодо вартості цього телефону. Видання The New York Times навіть повідомляло, що ґаджет коштуватиме $999. Інші 2 моделі будуть простішими і нагадуватимуть «сьомі» версії.
<h4><strong>Які ще новинки чекати від Apple</strong></h4>
Серед очікувань аналітиків — і нова версія розумного годинника Apple Watch. Його начебто теж мають представити цієї осені. Серед ключових змін у новій версії — окреме підключення до мобільної мережі. Це зробить годинник автономним при використанні без iPhone. Також серед оновлень — нова версія Apple TV із підтримкою 4K відео.

[related_post id="4440"]

Рівень продажів iPhone, ключового продукту компанії на поточний момент, уповільнилися за минулі 2 роки. Особливих проривів у дизайні телефонів теж поки що не відбувалося. Редизайн може стати поворотним моментом для відновлення інтересу покупців до флагманських моделей iPhone. Наприкінці 2017 року покупців також очікуватиме розумна колонка HomePod та версія iMac для професіоналів.

<h4><strong>Що і коли саме планує компанія Тіма Кука</strong></h4><p>Apple 12 вересня поточного року готується до окремої щорічної презентаційної події. Під час неї корпорація продемонструє новий iPhone. Журналістам The Wall Street Journal <a href="https://www.wsj.com/articles/apple-to-hold-product-launch-event-on-sept-12-1503928157" target="_blank" rel="noopener">стало відомо</a> про це із власних джерел. Офіційних запрошень для ЗМІ компанія ще не розсилала. Очікується, що у вересні буде продемонстровано три нові моделі «яблучних» смартфонів.</p><h4><strong>Що відомо про характеристики нового смартфону</strong></h4><p>Принаймні одна із моделей нового смартфону Apple матиме екран нового покоління на основі технології OLED. Немає точних даних щодо вартості цього телефону. Видання The New York Times навіть повідомляло, що ґаджет коштуватиме $999. Інші 2 моделі будуть простішими і нагадуватимуть «сьомі» версії.</p><h4><strong>Які ще новинки чекати від Apple</strong></h4><p>Серед очікувань аналітиків — і нова версія розумного годинника Apple Watch. Його начебто теж мають представити цієї осені. Серед ключових змін у новій версії — окреме підключення до мобільної мережі. Це зробить годинник автономним при використанні без iPhone. Також серед оновлень — нова версія Apple TV із підтримкою 4K відео.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/06/06/wwdc-all-in-one/" class="link">Всі анонси та новинки WWDC 2017</a>	</div><p>Рівень продажів iPhone, ключового продукту компанії на поточний момент, уповільнилися за минулі 2 роки. Особливих проривів у дизайні телефонів теж поки що не відбувалося. Редизайн може стати поворотним моментом для відновлення інтересу покупців до флагманських моделей iPhone. Наприкінці 2017 року покупців також очікуватиме розумна колонка HomePod та версія iMac для професіоналів.</p>

12 вересня Apple планує продемонструвати новий iPhone

{:ua}Коли чекати на новий смартфон від Apple?{:}

<p>Меттіс зазначив, що США очікують повного запровадження стандартів НАТО в Україні. Також міністр заявив про наміри розширити співпрацю з Україною в сфері оборони.
</p>
<h4><strong>Яка позиція США</strong></h4>
Міністр оборони Штатів повідомив, що уряд його країни надалі зобов’язується надавати допомогу для підтримки обороноздатності України.

[blockquote_with_author content="Ми підтримуємо українські зусилля, спрямовані на реформування оборонного сектора, сектора безпеки відповідно до міжнародних стандартів, завдяки чому Збройні сили України стають більш ефективними."]
<h4><strong>Як Україна взаємодіє з НАТО</strong></h4>
До речі, ДП «Антонов» до 2020 року <a href="https://nachasi.com/2017/08/15/antonov-nato/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">переведе виробництво<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/byron-sterk-185700-300x200.jpg" />«Антонов» до 2020 року переведе виробництво на стандарти НАТО</span></a> на стандарти НАТО. На підприємстві розповіли про плани відкрити регіональні сервісні центри в Республіці Судан, Колумбії, Індії, ПАР, Болгарії або Мальті. Також Україна отримає від НАТО <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/kiberbezpeka-vid-nato/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">обладнання з кіберзахисту<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/ransomware-2320793_1280-300x200.jpg" />Україна отримає обладнання для кібербезпеки</span></a> на понад €1 млн. Очікується надання техніки та обладнання, які зможуть забезпечити більш активну систему кіберзахисту.

<p>Меттіс зазначив, що США очікують повного запровадження стандартів НАТО в Україні. Також міністр заявив про наміри розширити співпрацю з Україною в сфері оборони.</p><h4><strong>Яка позиція США</strong></h4><p>Міністр оборони Штатів повідомив, що уряд його країни надалі зобов’язується надавати допомогу для підтримки обороноздатності України.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми підтримуємо українські зусилля, спрямовані на реформування оборонного сектора, сектора безпеки відповідно до міжнародних стандартів, завдяки чому Збройні сили України стають більш ефективними.</p>			</blockquote><h4><strong>Як Україна взаємодіє з НАТО</strong></h4><p>До речі, ДП «Антонов» до 2020 року <a href="/2017/08/15/antonov-nato/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">переведе виробництво<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/byron-sterk-185700-300x200.jpg" />«Антонов» до 2020 року переведе виробництво на стандарти НАТО</span></a> на стандарти НАТО. На підприємстві розповіли про плани відкрити регіональні сервісні центри в Республіці Судан, Колумбії, Індії, ПАР, Болгарії або Мальті. Також Україна отримає від НАТО <a href="/2017/06/29/kiberbezpeka-vid-nato/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">обладнання з кіберзахисту<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/ransomware-2320793_1280-300x200.jpg" />Україна отримає обладнання для кібербезпеки</span></a> на понад €1 млн. Очікується надання техніки та обладнання, які зможуть забезпечити більш активну систему кіберзахисту.</p>

Про це заявив міністр оборони США Джеймс Меттіс за підсумками зустрічі з Петром Порошенком під час брифінгу у Києві

Меттіс зазначив, що США очікують повного запровадження стандартів НАТО в Україні. Також міністр заявив про наміри розширити співпрацю з Україною в сфері оборони.
<h4><strong>Яка позиція США</strong></h4>
Міністр оборони Штатів повідомив, що уряд його країни надалі зобов’язується надавати допомогу для підтримки обороноздатності України.

[blockquote_with_author content="Ми підтримуємо українські зусилля, спрямовані на реформування оборонного сектора, сектора безпеки відповідно до міжнародних стандартів, завдяки чому Збройні сили України стають більш ефективними."]
<h4><strong>Як Україна взаємодіє з НАТО</strong></h4>
До речі, ДП «Антонов» до 2020 року <a href="https://nachasi.com/2017/08/15/antonov-nato/" target="_blank" rel="noopener">переведе виробництво</a> на стандарти НАТО. На підприємстві розповіли про плани відкрити регіональні сервісні центри в Республіці Судан, Колумбії, Індії, ПАР, Болгарії або Мальті. Також Україна отримає від НАТО <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/kiberbezpeka-vid-nato/" target="_blank" rel="noopener">обладнання з кіберзахисту</a> на понад €1 млн. Очікується надання техніки та обладнання, які зможуть забезпечити більш активну систему кіберзахисту.

<p>Меттіс зазначив, що США очікують повного запровадження стандартів НАТО в Україні. Також міністр заявив про наміри розширити співпрацю з Україною в сфері оборони.</p><h4><strong>Яка позиція США</strong></h4><p>Міністр оборони Штатів повідомив, що уряд його країни надалі зобов’язується надавати допомогу для підтримки обороноздатності України.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми підтримуємо українські зусилля, спрямовані на реформування оборонного сектора, сектора безпеки відповідно до міжнародних стандартів, завдяки чому Збройні сили України стають більш ефективними.</p>			</blockquote><h4><strong>Як Україна взаємодіє з НАТО</strong></h4><p>До речі, ДП «Антонов» до 2020 року <a href="/2017/08/15/antonov-nato/" target="_blank" rel="noopener">переведе виробництво</a> на стандарти НАТО. На підприємстві розповіли про плани відкрити регіональні сервісні центри в Республіці Судан, Колумбії, Індії, ПАР, Болгарії або Мальті. Також Україна отримає від НАТО <a href="/2017/06/29/kiberbezpeka-vid-nato/" target="_blank" rel="noopener">обладнання з кіберзахисту</a> на понад €1 млн. Очікується надання техніки та обладнання, які зможуть забезпечити більш активну систему кіберзахисту.</p>

США виділять Україні $175 млн на оборонне оснащення

{:ua}Міністр оборони США повідомив про наміри розширити співпрацю з Україною в сфері оборони{:}

<p>Десятки газет, журналів і на додачу — безупинний потік онлайн-новин. Все це часто не дозволяє прочитати чи принаймні осмислити хоча б половину тієї інформації, яку ми отримуємо. Звички щодо споживання інформації також змінюються з появою нових технологій. На нашу манеру читання та сприйняття прочитаного вплинули мобільні телефони, комп'ютери та планшети. А ще — сервіси, якими ми користуємося в інтернеті.

Видання <a href="https://nachasi.com/2017/08/01/antifake-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">The New York Times<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_153376194_l-2015-300x200.jpg" />Як розпізнати фейкові новини та статті</span></a> намагається крокувати в ногу з часом і не проґавити можливостей для вдосконалення своєї роботи завдяки технологіям. Причому йдеться не про просте нарощування аудиторії, а радше підвищення якості журналістського продукту. Редакція вважає найперспективнішим напрямком розвиток онлайн-сервісів, які нині приносять виданню найбільший прибуток. І тим не менше, аби прогрес не зупинявся, потрібно й надалі вивчати й використовувати все нові й нові технологічні можливості.

Рік тому The New York Times ухвалило стратегію розвитку до 2020 року, у якій, зокрема, зазначено в якості мети подвоєння прибутку від онлайн-продуктів. Для цього необхідно змінити й модернізувати підхід до роботи, спрямований на взаємодію з класичними медіа. Власне тому американське видання вирішило створити робочу групу, яка вивчить настрої та вподобання читачів. Кінцевим результатом її роботи має стати максимальне таргетування готового продукту на різні сегменти читацької аудиторії.

За результатами роботи фахівці сформулювали низку порад, які можуть стати у нагоді будь-якому журналістові — не лише американському, але й українському.
</p>
<h4><strong>Більше візуалізації</strong></h4>
Інформацію потрібно ілюструвати наочно за допомогою різноманітних інструментів <a href="https://nachasi.com/2017/07/26/data-scientist-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">візуалізації<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/background-2462431_1280-300x200.jpg" />Data Scientist — хто це такий і чи варто обирати цей фах</span></a>. Йдеться не стільки про мультимедійність матеріалів, —  поєднання відео-, текстового й аудіоконтенту в онлайн-публікації, — як про супровід великих та громіздких масивів тексту інтерактивними графіками з ігровими елементами.

Коли, наприклад, у 2016 році розгорталися дебати щодо маршрутів метро у Нью-Йорку, читачі кепкували, що ЗМІ не проілюстрували матеріали інтерактивною картою метрополітену, яка б дозволила наочно стежити за цими процесами. Крім того, матеріали про мистецтво також можна доповнювати не лише простими світлинами та відеоматеріалами, але й іграми, інтерактивними довідками тощо. Розширення спектру інструментів та гейміфікація — ефективний спосіб утримати читачів на сторінці видання та спонукати їх до того, аби вони охоче ділилися таким контентом у соцмережах.
<h4><strong>Тексти мають ставати інтерактивними</strong></h4>
Ддеякі видання починають пропонувати новинарні сервіси, котрі цілковито підлаштовані під ритм життя та вподобання читача. Йдеться про щоденну добірку новин, яку підписник отримуєсаме тоді, коли йому потрібна ця інформація. А до вибраного включають лише той контент, який цікавить читача. Таким чином ви не отримуєте вміст усього журналу чи газети, якщо вас звідти цікавлять лише одна чи декілька статей. Відтак не доводиться самому «пробиватися» через нескінченний потік інформації й постів. Достатньо просто належним чином налаштувати алгоритм — і чекати повідомлень, які підлаштовані під особисті вподобання. Таким виглядає майбутнє щоденної газети.
<h4><strong>Потрібен новий підхід до комунікаційних сервісів</strong></h4>
Читачі шукають порад у всіх можливих сферах. Оскільки сучасне видання «мандрує» з ними цілодобово, то іноді варто супроводжувати читача й під час відпочинку, заняття улюбленою справою чи дозвілля. Для цього онлайн-ЗМІ нового формату мають навчитися розповідати про спорт, <a href="https://nachasi.com/2017/08/15/avokadni-porady/" target="_blank" rel="noopener">фітнес</a>, ділитися рецептами приготування страв тощо. І тут також варто використовувати мультимедійні та інтерактивні формати, які зроблять цей матеріал цікавішим та легшим для сприйняття.
<h4><strong>Більше контактів з читачами</strong></h4>
Нічого не підвищує лояльність читача так, як залучення його думки до публікації. Ідеально, коли читачі формують спільноту разом зі співробітниками видання. Тоді їм хочеться розмовляти одне з одним, учитися один в одного й цікавитися думкою інших людей. Тому важливо розвивати системи коментування та модерації дискусій з читачами. Варто розробляти різні формати, які дозволять залучати читача до висловлення власної думки. Це можуть бути форуми, міні-публікації, <a href="https://nachasi.com/2017/05/09/techmeme-story/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">блоги<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/browser-1867049_1280-300x200.jpg" />Той, кого читає Цукерберґ</span></a> тощо. Важливо показати, що його слово також відіграє роль. Серйозні видання звісно, змушені ретельно «фільтрувати» провокативні й шкідливі матеріали — та долучення користувацького контенту є важливим кроком в еволюції сучасної журналістики.

<p>Десятки газет, журналів і на додачу — безупинний потік онлайн-новин. Все це часто не дозволяє прочитати чи принаймні осмислити хоча б половину тієї інформації, яку ми отримуємо. Звички щодо споживання інформації також змінюються з появою нових технологій. На нашу манеру читання та сприйняття прочитаного вплинули мобільні телефони, комп&#8217;ютери та планшети. А ще — сервіси, якими ми користуємося в інтернеті.</p><p>Видання <a href="/2017/08/01/antifake-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">The New York Times<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_153376194_l-2015-300x200.jpg" />Як розпізнати фейкові новини та статті</span></a> намагається крокувати в ногу з часом і не проґавити можливостей для вдосконалення своєї роботи завдяки технологіям. Причому йдеться не про просте нарощування аудиторії, а радше підвищення якості журналістського продукту. Редакція вважає найперспективнішим напрямком розвиток онлайн-сервісів, які нині приносять виданню найбільший прибуток. І тим не менше, аби прогрес не зупинявся, потрібно й надалі вивчати й використовувати все нові й нові технологічні можливості.</p><p>Рік тому The New York Times ухвалило стратегію розвитку до 2020 року, у якій, зокрема, зазначено в якості мети подвоєння прибутку від онлайн-продуктів. Для цього необхідно змінити й модернізувати підхід до роботи, спрямований на взаємодію з класичними медіа. Власне тому американське видання вирішило створити робочу групу, яка вивчить настрої та вподобання читачів. Кінцевим результатом її роботи має стати максимальне таргетування готового продукту на різні сегменти читацької аудиторії.</p><p>За результатами роботи фахівці сформулювали низку порад, які можуть стати у нагоді будь-якому журналістові — не лише американському, але й українському.</p><h4><strong>Більше візуалізації</strong></h4><p>Інформацію потрібно ілюструвати наочно за допомогою різноманітних інструментів <a href="/2017/07/26/data-scientist-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">візуалізації<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/background-2462431_1280-300x200.jpg" />Data Scientist — хто це такий і чи варто обирати цей фах</span></a>. Йдеться не стільки про мультимедійність матеріалів, —  поєднання відео-, текстового й аудіоконтенту в онлайн-публікації, — як про супровід великих та громіздких масивів тексту інтерактивними графіками з ігровими елементами.</p><p>Коли, наприклад, у 2016 році розгорталися дебати щодо маршрутів метро у Нью-Йорку, читачі кепкували, що ЗМІ не проілюстрували матеріали інтерактивною картою метрополітену, яка б дозволила наочно стежити за цими процесами. Крім того, матеріали про мистецтво також можна доповнювати не лише простими світлинами та відеоматеріалами, але й іграми, інтерактивними довідками тощо. Розширення спектру інструментів та гейміфікація — ефективний спосіб утримати читачів на сторінці видання та спонукати їх до того, аби вони охоче ділилися таким контентом у соцмережах.</p><h4><strong>Тексти мають ставати інтерактивними</strong></h4><p>Ддеякі видання починають пропонувати новинарні сервіси, котрі цілковито підлаштовані під ритм життя та вподобання читача. Йдеться про щоденну добірку новин, яку підписник отримуєсаме тоді, коли йому потрібна ця інформація. А до вибраного включають лише той контент, який цікавить читача. Таким чином ви не отримуєте вміст усього журналу чи газети, якщо вас звідти цікавлять лише одна чи декілька статей. Відтак не доводиться самому «пробиватися» через нескінченний потік інформації й постів. Достатньо просто належним чином налаштувати алгоритм — і чекати повідомлень, які підлаштовані під особисті вподобання. Таким виглядає майбутнє щоденної газети.</p><h4><strong>Потрібен новий підхід до комунікаційних сервісів</strong></h4><p>Читачі шукають порад у всіх можливих сферах. Оскільки сучасне видання «мандрує» з ними цілодобово, то іноді варто супроводжувати читача й під час відпочинку, заняття улюбленою справою чи дозвілля. Для цього онлайн-ЗМІ нового формату мають навчитися розповідати про спорт, <a href="/2017/08/15/avokadni-porady/" target="_blank" rel="noopener">фітнес</a>, ділитися рецептами приготування страв тощо. І тут також варто використовувати мультимедійні та інтерактивні формати, які зроблять цей матеріал цікавішим та легшим для сприйняття.</p><h4><strong>Більше контактів з читачами</strong></h4><p>Нічого не підвищує лояльність читача так, як залучення його думки до публікації. Ідеально, коли читачі формують спільноту разом зі співробітниками видання. Тоді їм хочеться розмовляти одне з одним, учитися один в одного й цікавитися думкою інших людей. Тому важливо розвивати системи коментування та модерації дискусій з читачами. Варто розробляти різні формати, які дозволять залучати читача до висловлення власної думки. Це можуть бути форуми, міні-публікації, <a href="/2017/05/09/techmeme-story/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">блоги<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/browser-1867049_1280-300x200.jpg" />Той, кого читає Цукерберґ</span></a> тощо. Важливо показати, що його слово також відіграє роль. Серйозні видання звісно, змушені ретельно «фільтрувати» провокативні й шкідливі матеріали — та долучення користувацького контенту є важливим кроком в еволюції сучасної журналістики.</p><p> </p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Традиційні журналістські формати відходять у минуле. Але як підготуватися до майбутнього і водночас підвищити якість інформаційного продукт? Інтернет пропонує безліч можливостей — на часі зрозуміти, які саме із них слід використати

Десятки газет, журналів і на додачу — безупинний потік онлайн-новин. Все це часто не дозволяє прочитати чи принаймні осмислити хоча б половину тієї інформації, яку ми отримуємо. Звички щодо споживання інформації також змінюються з появою нових технологій. На нашу манеру читання та сприйняття прочитаного вплинули мобільні телефони, комп'ютери та планшети. А ще — сервіси, якими ми користуємося в інтернеті.

Видання <a href="https://nachasi.com/2017/08/01/antifake-faq/" target="_blank" rel="noopener">The New York Times</a> намагається крокувати в ногу з часом і не проґавити можливостей для вдосконалення своєї роботи завдяки технологіям. Причому йдеться не про просте нарощування аудиторії, а радше підвищення якості журналістського продукту. Редакція вважає найперспективнішим напрямком розвиток онлайн-сервісів, які нині приносять виданню найбільший прибуток. І тим не менше, аби прогрес не зупинявся, потрібно й надалі вивчати й використовувати все нові й нові технологічні можливості.

Рік тому The New York Times ухвалило стратегію розвитку до 2020 року, у якій, зокрема, зазначено в якості мети подвоєння прибутку від онлайн-продуктів. Для цього необхідно змінити й модернізувати підхід до роботи, спрямований на взаємодію з класичними медіа. Власне тому американське видання вирішило створити робочу групу, яка вивчить настрої та вподобання читачів. Кінцевим результатом її роботи має стати максимальне таргетування готового продукту на різні сегменти читацької аудиторії.

За результатами роботи фахівці сформулювали низку порад, які можуть стати у нагоді будь-якому журналістові — не лише американському, але й українському.
<h4><strong>Більше візуалізації</strong></h4>
Інформацію потрібно ілюструвати наочно за допомогою різноманітних інструментів <a href="https://nachasi.com/2017/07/26/data-scientist-faq/" target="_blank" rel="noopener">візуалізації</a>. Йдеться не стільки про мультимедійність матеріалів, —  поєднання відео-, текстового й аудіоконтенту в онлайн-публікації, — як про супровід великих та громіздких масивів тексту інтерактивними графіками з ігровими елементами.

Коли, наприклад, у 2016 році розгорталися дебати щодо маршрутів метро у Нью-Йорку, читачі кепкували, що ЗМІ не проілюстрували матеріали інтерактивною картою метрополітену, яка б дозволила наочно стежити за цими процесами. Крім того, матеріали про мистецтво також можна доповнювати не лише простими світлинами та відеоматеріалами, але й іграми, інтерактивними довідками тощо. Розширення спектру інструментів та гейміфікація — ефективний спосіб утримати читачів на сторінці видання та спонукати їх до того, аби вони охоче ділилися таким контентом у соцмережах.
<h4><strong>Тексти мають ставати інтерактивними</strong></h4>
Ддеякі видання починають пропонувати новинарні сервіси, котрі цілковито підлаштовані під ритм життя та вподобання читача. Йдеться про щоденну добірку новин, яку підписник отримуєсаме тоді, коли йому потрібна ця інформація. А до вибраного включають лише той контент, який цікавить читача. Таким чином ви не отримуєте вміст усього журналу чи газети, якщо вас звідти цікавлять лише одна чи декілька статей. Відтак не доводиться самому «пробиватися» через нескінченний потік інформації й постів. Достатньо просто належним чином налаштувати алгоритм — і чекати повідомлень, які підлаштовані під особисті вподобання. Таким виглядає майбутнє щоденної газети.
<h4><strong>Потрібен новий підхід до комунікаційних сервісів</strong></h4>
Читачі шукають порад у всіх можливих сферах. Оскільки сучасне видання «мандрує» з ними цілодобово, то іноді варто супроводжувати читача й під час відпочинку, заняття улюбленою справою чи дозвілля. Для цього онлайн-ЗМІ нового формату мають навчитися розповідати про спорт, <a href="https://nachasi.com/2017/08/15/avokadni-porady/" target="_blank" rel="noopener">фітнес</a>, ділитися рецептами приготування страв тощо. І тут також варто використовувати мультимедійні та інтерактивні формати, які зроблять цей матеріал цікавішим та легшим для сприйняття.
<h4><strong>Більше контактів з читачами</strong></h4>
Нічого не підвищує лояльність читача так, як залучення його думки до публікації. Ідеально, коли читачі формують спільноту разом зі співробітниками видання. Тоді їм хочеться розмовляти одне з одним, учитися один в одного й цікавитися думкою інших людей. Тому важливо розвивати системи коментування та модерації дискусій з читачами. Варто розробляти різні формати, які дозволять залучати читача до висловлення власної думки. Це можуть бути форуми, міні-публікації, <a href="https://nachasi.com/2017/05/09/techmeme-story/" target="_blank" rel="noopener">блоги</a> тощо. Важливо показати, що його слово також відіграє роль. Серйозні видання звісно, змушені ретельно «фільтрувати» провокативні й шкідливі матеріали — та долучення користувацького контенту є важливим кроком в еволюції сучасної журналістики.

&nbsp;

<p>Десятки газет, журналів і на додачу — безупинний потік онлайн-новин. Все це часто не дозволяє прочитати чи принаймні осмислити хоча б половину тієї інформації, яку ми отримуємо. Звички щодо споживання інформації також змінюються з появою нових технологій. На нашу манеру читання та сприйняття прочитаного вплинули мобільні телефони, комп&#8217;ютери та планшети. А ще — сервіси, якими ми користуємося в інтернеті.</p><p>Видання <a href="/2017/08/01/antifake-faq/" target="_blank" rel="noopener">The New York Times</a> намагається крокувати в ногу з часом і не проґавити можливостей для вдосконалення своєї роботи завдяки технологіям. Причому йдеться не про просте нарощування аудиторії, а радше підвищення якості журналістського продукту. Редакція вважає найперспективнішим напрямком розвиток онлайн-сервісів, які нині приносять виданню найбільший прибуток. І тим не менше, аби прогрес не зупинявся, потрібно й надалі вивчати й використовувати все нові й нові технологічні можливості.</p><p>Рік тому The New York Times ухвалило стратегію розвитку до 2020 року, у якій, зокрема, зазначено в якості мети подвоєння прибутку від онлайн-продуктів. Для цього необхідно змінити й модернізувати підхід до роботи, спрямований на взаємодію з класичними медіа. Власне тому американське видання вирішило створити робочу групу, яка вивчить настрої та вподобання читачів. Кінцевим результатом її роботи має стати максимальне таргетування готового продукту на різні сегменти читацької аудиторії.</p><p>За результатами роботи фахівці сформулювали низку порад, які можуть стати у нагоді будь-якому журналістові — не лише американському, але й українському.</p><h4><strong>Більше візуалізації</strong></h4><p>Інформацію потрібно ілюструвати наочно за допомогою різноманітних інструментів <a href="/2017/07/26/data-scientist-faq/" target="_blank" rel="noopener">візуалізації</a>. Йдеться не стільки про мультимедійність матеріалів, —  поєднання відео-, текстового й аудіоконтенту в онлайн-публікації, — як про супровід великих та громіздких масивів тексту інтерактивними графіками з ігровими елементами.</p><p>Коли, наприклад, у 2016 році розгорталися дебати щодо маршрутів метро у Нью-Йорку, читачі кепкували, що ЗМІ не проілюстрували матеріали інтерактивною картою метрополітену, яка б дозволила наочно стежити за цими процесами. Крім того, матеріали про мистецтво також можна доповнювати не лише простими світлинами та відеоматеріалами, але й іграми, інтерактивними довідками тощо. Розширення спектру інструментів та гейміфікація — ефективний спосіб утримати читачів на сторінці видання та спонукати їх до того, аби вони охоче ділилися таким контентом у соцмережах.</p><h4><strong>Тексти мають ставати інтерактивними</strong></h4><p>Ддеякі видання починають пропонувати новинарні сервіси, котрі цілковито підлаштовані під ритм життя та вподобання читача. Йдеться про щоденну добірку новин, яку підписник отримуєсаме тоді, коли йому потрібна ця інформація. А до вибраного включають лише той контент, який цікавить читача. Таким чином ви не отримуєте вміст усього журналу чи газети, якщо вас звідти цікавлять лише одна чи декілька статей. Відтак не доводиться самому «пробиватися» через нескінченний потік інформації й постів. Достатньо просто належним чином налаштувати алгоритм — і чекати повідомлень, які підлаштовані під особисті вподобання. Таким виглядає майбутнє щоденної газети.</p><h4><strong>Потрібен новий підхід до комунікаційних сервісів</strong></h4><p>Читачі шукають порад у всіх можливих сферах. Оскільки сучасне видання «мандрує» з ними цілодобово, то іноді варто супроводжувати читача й під час відпочинку, заняття улюбленою справою чи дозвілля. Для цього онлайн-ЗМІ нового формату мають навчитися розповідати про спорт, <a href="/2017/08/15/avokadni-porady/" target="_blank" rel="noopener">фітнес</a>, ділитися рецептами приготування страв тощо. І тут також варто використовувати мультимедійні та інтерактивні формати, які зроблять цей матеріал цікавішим та легшим для сприйняття.</p><h4><strong>Більше контактів з читачами</strong></h4><p>Нічого не підвищує лояльність читача так, як залучення його думки до публікації. Ідеально, коли читачі формують спільноту разом зі співробітниками видання. Тоді їм хочеться розмовляти одне з одним, учитися один в одного й цікавитися думкою інших людей. Тому важливо розвивати системи коментування та модерації дискусій з читачами. Варто розробляти різні формати, які дозволять залучати читача до висловлення власної думки. Це можуть бути форуми, міні-публікації, <a href="/2017/05/09/techmeme-story/" target="_blank" rel="noopener">блоги</a> тощо. Важливо показати, що його слово також відіграє роль. Серйозні видання звісно, змушені ретельно «фільтрувати» провокативні й шкідливі матеріали — та долучення користувацького контенту є важливим кроком в еволюції сучасної журналістики.</p><p>&nbsp;</p>

Контент, ЗМІ та можливості технологій — поради The New York Times

{:ua}Які нові сервіси та можливості варто залучати журналістам? Рецепт The NYT{:}

<h4><strong>Що варто знати про розробку</strong></h4>
Duke Robotics — це військовий підрядник армії США. Їхня нова розробка називається TIKAD. В основі — дрон серійного зразка із 4 або 6 роторами, до якого кріпиться кулемет, снайперська чи штурмова автоматична гвинтівка або автоматичний гранатомет. Оператор може керувати цим вогневим літаючим комплексом на відстані, точно вибираючи ціль. Спеціальна конструкція маніпуляторів натискатиме на курок зброї так, як це робив би справжній стрілець.

Для прицілювання та керування дроном використовується пульт із трансляцією картинки в режимі реального часу. В перспективі під подібні цілі можна переоснащувати навіть серійні зразки квадрокоптерів.
<h4><strong>На озброєння яких армій може надійти розробка Duke Robotics</strong></h4>
TIKAD може використовуватися для знешкодження терористів, збройних угруповань чи підрозділів. Основна його перевага — відсутність втрат у живій силі армії, на озброєнні якої перебуватиме ця технологія. Творці TIKAD наразі займаються пошуком коштів та інвесторів для запуску серійного виробництва таких дронів. За словами представників Duke Robotics, інтерес до розробки вже виявили не лише американській військові, але й армія Ізраїлю. Зараз ізраїльські військові тестують перші зразки такого літаючого озброєння. Жодних подробиць щодо цього творці проекту не розкривають.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/VaTW8uAo_6s" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Якими військовими розробками володіє Україна</strong></h4>
Раніше ми розповідали вам про те, <a href="https://nachasi.com/2017/08/09/javelin-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">що таке «джавеліни»<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Norwegian_javelin-300x200.jpg" />Що таке «джавеліни» і чому про них так часто пишуть</span></a> і чому вони потрібні для бойових дій. Частково в нас уже є напрацювання щодо ракет із самонаведенням. Це — «Стугна» та «Скіф», яких іноді називають «українськими джавелінами». Виробляються ці обидва комплекси в Україні. Вони можуть вражати цілі на відстані до 5 км. Відмінність від «Джавеліну» — для наведення потрібен лазерний промінь.

<h4><strong>Що варто знати про розробку</strong></h4><p>Duke Robotics — це військовий підрядник армії США. Їхня нова розробка називається TIKAD. В основі — дрон серійного зразка із 4 або 6 роторами, до якого кріпиться кулемет, снайперська чи штурмова автоматична гвинтівка або автоматичний гранатомет. Оператор може керувати цим вогневим літаючим комплексом на відстані, точно вибираючи ціль. Спеціальна конструкція маніпуляторів натискатиме на курок зброї так, як це робив би справжній стрілець.</p><p>Для прицілювання та керування дроном використовується пульт із трансляцією картинки в режимі реального часу. В перспективі під подібні цілі можна переоснащувати навіть серійні зразки квадрокоптерів.</p><h4><strong>На озброєння яких армій може надійти розробка Duke Robotics</strong></h4><p>TIKAD може використовуватися для знешкодження терористів, збройних угруповань чи підрозділів. Основна його перевага — відсутність втрат у живій силі армії, на озброєнні якої перебуватиме ця технологія. Творці TIKAD наразі займаються пошуком коштів та інвесторів для запуску серійного виробництва таких дронів. За словами представників Duke Robotics, інтерес до розробки вже виявили не лише американській військові, але й армія Ізраїлю. Зараз ізраїльські військові тестують перші зразки такого літаючого озброєння. Жодних подробиць щодо цього творці проекту не розкривають.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/VaTW8uAo_6s" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Якими військовими розробками володіє Україна</strong></h4><p>Раніше ми розповідали вам про те, <a href="/2017/08/09/javelin-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">що таке «джавеліни»<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/Norwegian_javelin-300x200.jpg" />Що таке «джавеліни» і чому про них так часто пишуть</span></a> і чому вони потрібні для бойових дій. Частково в нас уже є напрацювання щодо ракет із самонаведенням. Це — «Стугна» та «Скіф», яких іноді називають «українськими джавелінами». Виробляються ці обидва комплекси в Україні. Вони можуть вражати цілі на відстані до 5 км. Відмінність від «Джавеліну» — для наведення потрібен лазерний промінь.</p>

Американська військова компанія Duke Robotics презентувала дрона, який може бути укомплектований керованою стрілецькою зброєю серійних зразків. Це дає змогу використовувати безпілотники для ведення прицільного вогню по малим мішеням в режимі реального бою та взаємодіяти з іншими дронами, оснащеними таким же озброєнням

<h4><strong>Що варто знати про розробку</strong></h4>
Duke Robotics — це військовий підрядник армії США. Їхня нова розробка називається TIKAD. В основі — дрон серійного зразка із 4 або 6 роторами, до якого кріпиться кулемет, снайперська чи штурмова автоматична гвинтівка або автоматичний гранатомет. Оператор може керувати цим вогневим літаючим комплексом на відстані, точно вибираючи ціль. Спеціальна конструкція маніпуляторів натискатиме на курок зброї так, як це робив би справжній стрілець.

Для прицілювання та керування дроном використовується пульт із трансляцією картинки в режимі реального часу. В перспективі під подібні цілі можна переоснащувати навіть серійні зразки квадрокоптерів.
<h4><strong>На озброєння яких армій може надійти розробка Duke Robotics</strong></h4>
TIKAD може використовуватися для знешкодження терористів, збройних угруповань чи підрозділів. Основна його перевага — відсутність втрат у живій силі армії, на озброєнні якої перебуватиме ця технологія. Творці TIKAD наразі займаються пошуком коштів та інвесторів для запуску серійного виробництва таких дронів. За словами представників Duke Robotics, інтерес до розробки вже виявили не лише американській військові, але й армія Ізраїлю. Зараз ізраїльські військові тестують перші зразки такого літаючого озброєння. Жодних подробиць щодо цього творці проекту не розкривають.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/VaTW8uAo_6s" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Якими військовими розробками володіє Україна</strong></h4>
Раніше ми розповідали вам про те, <a href="https://nachasi.com/2017/08/09/javelin-faq/" target="_blank" rel="noopener">що таке «джавеліни»</a> і чому вони потрібні для бойових дій. Частково в нас уже є напрацювання щодо ракет із самонаведенням. Це — «Стугна» та «Скіф», яких іноді називають «українськими джавелінами». Виробляються ці обидва комплекси в Україні. Вони можуть вражати цілі на відстані до 5 км. Відмінність від «Джавеліну» — для наведення потрібен лазерний промінь.

<h4><strong>Що варто знати про розробку</strong></h4><p>Duke Robotics — це військовий підрядник армії США. Їхня нова розробка називається TIKAD. В основі — дрон серійного зразка із 4 або 6 роторами, до якого кріпиться кулемет, снайперська чи штурмова автоматична гвинтівка або автоматичний гранатомет. Оператор може керувати цим вогневим літаючим комплексом на відстані, точно вибираючи ціль. Спеціальна конструкція маніпуляторів натискатиме на курок зброї так, як це робив би справжній стрілець.</p><p>Для прицілювання та керування дроном використовується пульт із трансляцією картинки в режимі реального часу. В перспективі під подібні цілі можна переоснащувати навіть серійні зразки квадрокоптерів.</p><h4><strong>На озброєння яких армій може надійти розробка Duke Robotics</strong></h4><p>TIKAD може використовуватися для знешкодження терористів, збройних угруповань чи підрозділів. Основна його перевага — відсутність втрат у живій силі армії, на озброєнні якої перебуватиме ця технологія. Творці TIKAD наразі займаються пошуком коштів та інвесторів для запуску серійного виробництва таких дронів. За словами представників Duke Robotics, інтерес до розробки вже виявили не лише американській військові, але й армія Ізраїлю. Зараз ізраїльські військові тестують перші зразки такого літаючого озброєння. Жодних подробиць щодо цього творці проекту не розкривають.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/VaTW8uAo_6s" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Якими військовими розробками володіє Україна</strong></h4><p>Раніше ми розповідали вам про те, <a href="/2017/08/09/javelin-faq/" target="_blank" rel="noopener">що таке «джавеліни»</a> і чому вони потрібні для бойових дій. Частково в нас уже є напрацювання щодо ракет із самонаведенням. Це — «Стугна» та «Скіф», яких іноді називають «українськими джавелінами». Виробляються ці обидва комплекси в Україні. Вони можуть вражати цілі на відстані до 5 км. Відмінність від «Джавеліну» — для наведення потрібен лазерний промінь.</p>

Американська компанія представила дрона-стрільця для армій світу

{:ua}Що варто знати про розробку Duke Robotics із США{:}

<p>За даними компанії Google, у одного з п'яти американців проявляється сезонна алергія, і число запитів про алергени виростає щороку в квітні, травні і вересні.
</p>
<h4><strong>Як скористатися сервісом Google</strong></h4>
При розробці нової функції компанія співпрацювала з метеорологічною компанією The Weather Channel, інтегруючи їхні дані про пилок і прогнози погоди в пошуковик. Нова функція показує рівень вмісту пилку в повітрі. Користувач зможе налаштувати повідомлення і буде отримувати їх, якщо цей рівень стає занадто високим.

<img class="alignnone  wp-image-12366" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Znyatok-ekranu-z-2017-08-17-11-06-00.png" alt="" width="599" height="375">

До теми: нещодавно пошуковик запустив «довірені контакти» для iOS, а також анонсував відкриття <a href="https://nachasi.com/2017/08/08/google-maps-zaporizhstal/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">віртуального туру<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_128710152_l-2015-300x200.jpg" />Google Maps відкриває віртуальний тур «Запоріжсталлю»</span></a> по «Запоріжсталлю» у форматі 360º. Завантажити Trusted Contacts для iPhone можна в <a href="https://itunes.apple.com/app/trusted-contacts/id1225684042" target="_blank" rel="noopener">App Store</a>.

<p>За даними компанії Google, у одного з п&#8217;яти американців проявляється сезонна алергія, і число запитів про алергени виростає щороку в квітні, травні і вересні.</p><h4><strong>Як скористатися сервісом Google</strong></h4><p>При розробці нової функції компанія співпрацювала з метеорологічною компанією The Weather Channel, інтегруючи їхні дані про пилок і прогнози погоди в пошуковик. Нова функція показує рівень вмісту пилку в повітрі. Користувач зможе налаштувати повідомлення і буде отримувати їх, якщо цей рівень стає занадто високим.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone  wp-image-12366" src="/wp-content/uploads/2017/08/Znyatok-ekranu-z-2017-08-17-11-06-00.png" alt="" width="599" height="375" srcset="/wp-content/uploads/2017/08/Znyatok-ekranu-z-2017-08-17-11-06-00.png 700w, /wp-content/uploads/2017/08/Znyatok-ekranu-z-2017-08-17-11-06-00-300x188.png 300w, /wp-content/uploads/2017/08/Znyatok-ekranu-z-2017-08-17-11-06-00-650x407.png 650w" sizes="(max-width: 599px) 100vw, 599px" /></p><p>До теми: нещодавно пошуковик запустив «довірені контакти» для iOS, а також анонсував відкриття <a href="/2017/08/08/google-maps-zaporizhstal/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">віртуального туру<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_128710152_l-2015-300x200.jpg" />Google Maps відкриває віртуальний тур «Запоріжсталлю»</span></a> по «Запоріжсталлю» у форматі 360º. Завантажити Trusted Contacts для iPhone можна в <a href="https://itunes.apple.com/app/trusted-contacts/id1225684042" target="_blank" rel="noopener">App Store</a>.</p>

Google представив функцію, яка сповіщає про рівень алергенів в повітрі в залежності від місця перебування користувача. Для цього потрібно зробити відповідний пошуковий запит

За даними компанії Google, у одного з п'яти американців проявляється сезонна алергія, і число запитів про алергени виростає щороку в квітні, травні і вересні.
<h4><strong>Як скористатися сервісом Google</strong></h4>
При розробці нової функції компанія співпрацювала з метеорологічною компанією The Weather Channel, інтегруючи їхні дані про пилок і прогнози погоди в пошуковик. Нова функція показує рівень вмісту пилку в повітрі. Користувач зможе налаштувати повідомлення і буде отримувати їх, якщо цей рівень стає занадто високим.

<img class="alignnone  wp-image-12366" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Znyatok-ekranu-z-2017-08-17-11-06-00.png" alt="" width="599" height="375" />

До теми: нещодавно пошуковик запустив «довірені контакти» для iOS, а також анонсував відкриття <a href="https://nachasi.com/2017/08/08/google-maps-zaporizhstal/" target="_blank" rel="noopener">віртуального туру</a> по «Запоріжсталлю» у форматі 360º. Завантажити Trusted Contacts для iPhone можна в <a href="https://itunes.apple.com/app/trusted-contacts/id1225684042" target="_blank" rel="noopener">App Store</a>.

<p>За даними компанії Google, у одного з п&#8217;яти американців проявляється сезонна алергія, і число запитів про алергени виростає щороку в квітні, травні і вересні.</p><h4><strong>Як скористатися сервісом Google</strong></h4><p>При розробці нової функції компанія співпрацювала з метеорологічною компанією The Weather Channel, інтегруючи їхні дані про пилок і прогнози погоди в пошуковик. Нова функція показує рівень вмісту пилку в повітрі. Користувач зможе налаштувати повідомлення і буде отримувати їх, якщо цей рівень стає занадто високим.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone  wp-image-12366" src="/wp-content/uploads/2017/08/Znyatok-ekranu-z-2017-08-17-11-06-00.png" alt="" width="599" height="375" srcset="/wp-content/uploads/2017/08/Znyatok-ekranu-z-2017-08-17-11-06-00.png 700w, /wp-content/uploads/2017/08/Znyatok-ekranu-z-2017-08-17-11-06-00-300x188.png 300w, /wp-content/uploads/2017/08/Znyatok-ekranu-z-2017-08-17-11-06-00-650x407.png 650w" sizes="(max-width: 599px) 100vw, 599px" /></p><p>До теми: нещодавно пошуковик запустив «довірені контакти» для iOS, а також анонсував відкриття <a href="/2017/08/08/google-maps-zaporizhstal/" target="_blank" rel="noopener">віртуального туру</a> по «Запоріжсталлю» у форматі 360º. Завантажити Trusted Contacts для iPhone можна в <a href="https://itunes.apple.com/app/trusted-contacts/id1225684042" target="_blank" rel="noopener">App Store</a>.</p>

У США Google почав попереджати про алергію

{:ua}Нова функція Google показує рівень вмісту пилку в повітрі. Користувач може налаштувати повідомлення і буде отримувати їх, якщо рівень стає занадто високим{:}

<p>Програма діє в 5 університетських містечках, в тому числі в Каліфорнійському університеті в Берклі. До кінця 2017 року Amazon планує розширити її на додаткові локації, включаючи околиці в містах.
</p>
<h4><strong>В чому суть нововведення</strong></h4>
Instant Pickups дають можливість замовляти товари через сайт, а потім отримувати їх без потреби забирати товар у кур'єра. Доставка нового типу охоплює речі, які часто продаються в великому обсязі та швидко на Amazon.com, як то — зарядні пристрої, закуски та напої.

Замовлення, придбані за допомогою Instant Pickup, комплектують співробітники компанії на місці збору, а потім завантажують в шафи, які закриті унікальним кодом. Його отримує покупець для доступу до свого замовлення. Ціни при цьому можуть бути менші, ніж при замовленні через сайт для <a href="https://big-basket.net/">традиційної доставки</a>. Розглядається також можливість автоматизації обробки таких замовлень.
<h4><strong>Де працює нова доставка Amazon</strong></h4>
Точки доставки без кур'єрів розташовано у кількох кампусах в США. Доставка Instant Pickup може стати наступним кроком інтернет-гіганта після <a href="https://nachasi.com/2017/06/18/digest-4/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">купівлі<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/eyeglasses-1245879_1280-300x200.jpg" />Головне на вихідних: Консоль Atari, клавіатура Microsoft, мобільники Канади, угоди Amazon та інше</span></a> компанією офлайн-рітейлера Whole Foods. Нагадаємо, раніше корпорація придбала одну із найбільших та найстаріших мереж торгівлі продовольчими товарами у США — Whole Foods — за $13,7 млрд.

<p>Програма діє в 5 університетських містечках, в тому числі в Каліфорнійському університеті в Берклі. До кінця 2017 року Amazon планує розширити її на додаткові локації, включаючи околиці в містах.</p><h4><strong>В чому суть нововведення</strong></h4><p>Instant Pickups дають можливість замовляти товари через сайт, а потім отримувати їх без потреби забирати товар у кур&#8217;єра. Доставка нового типу охоплює речі, які часто продаються в великому обсязі та швидко на Amazon.com, як то — зарядні пристрої, закуски та напої.</p><p>Замовлення, придбані за допомогою Instant Pickup, комплектують співробітники компанії на місці збору, а потім завантажують в шафи, які закриті унікальним кодом. Його отримує покупець для доступу до свого замовлення. Ціни при цьому можуть бути менші, ніж при замовленні через сайт для <a href="https://big-basket.net/">традиційної доставки</a>. Розглядається також можливість автоматизації обробки таких замовлень.</p><h4><strong>Де працює нова доставка Amazon</strong></h4><p>Точки доставки без кур&#8217;єрів розташовано у кількох кампусах в США. Доставка Instant Pickup може стати наступним кроком інтернет-гіганта після <a href="/2017/06/18/digest-4/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">купівлі<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/eyeglasses-1245879_1280-300x200.jpg" />Головне на вихідних: Консоль Atari, клавіатура Microsoft, мобільники Канади, угоди Amazon та інше</span></a> компанією офлайн-рітейлера Whole Foods. Нагадаємо, раніше корпорація придбала одну із найбільших та найстаріших мереж торгівлі продовольчими товарами у США — Whole Foods — за $13,7 млрд.</p>

Amazon запустив нову доставку фізичних товарів Instant Pickup із для студентів кількох американських вишів

Програма діє в 5 університетських містечках, в тому числі в Каліфорнійському університеті в Берклі. До кінця 2017 року Amazon планує розширити її на додаткові локації, включаючи околиці в містах.
<h4><strong>В чому суть нововведення</strong></h4>
Instant Pickups дають можливість замовляти товари через сайт, а потім отримувати їх без потреби забирати товар у кур'єра. Доставка нового типу охоплює речі, які часто продаються в великому обсязі та швидко на Amazon.com, як то — зарядні пристрої, закуски та напої.

Замовлення, придбані за допомогою Instant Pickup, комплектують співробітники компанії на місці збору, а потім завантажують в шафи, які закриті унікальним кодом. Його отримує покупець для доступу до свого замовлення. Ціни при цьому можуть бути менші, ніж при замовленні через сайт для <a href="https://big-basket.net/">традиційної доставки</a>. Розглядається також можливість автоматизації обробки таких замовлень.
<h4><strong>Де працює нова доставка Amazon</strong></h4>
Точки доставки без кур'єрів розташовано у кількох кампусах в США. Доставка Instant Pickup може стати наступним кроком інтернет-гіганта після <a href="https://nachasi.com/2017/06/18/digest-4/" target="_blank" rel="noopener">купівлі</a> компанією офлайн-рітейлера Whole Foods. Нагадаємо, раніше корпорація придбала одну із найбільших та найстаріших мереж торгівлі продовольчими товарами у США — Whole Foods — за $13,7 млрд.

<p>Програма діє в 5 університетських містечках, в тому числі в Каліфорнійському університеті в Берклі. До кінця 2017 року Amazon планує розширити її на додаткові локації, включаючи околиці в містах.</p><h4><strong>В чому суть нововведення</strong></h4><p>Instant Pickups дають можливість замовляти товари через сайт, а потім отримувати їх без потреби забирати товар у кур&#8217;єра. Доставка нового типу охоплює речі, які часто продаються в великому обсязі та швидко на Amazon.com, як то — зарядні пристрої, закуски та напої.</p><p>Замовлення, придбані за допомогою Instant Pickup, комплектують співробітники компанії на місці збору, а потім завантажують в шафи, які закриті унікальним кодом. Його отримує покупець для доступу до свого замовлення. Ціни при цьому можуть бути менші, ніж при замовленні через сайт для <a href="https://big-basket.net/">традиційної доставки</a>. Розглядається також можливість автоматизації обробки таких замовлень.</p><h4><strong>Де працює нова доставка Amazon</strong></h4><p>Точки доставки без кур&#8217;єрів розташовано у кількох кампусах в США. Доставка Instant Pickup може стати наступним кроком інтернет-гіганта після <a href="/2017/06/18/digest-4/" target="_blank" rel="noopener">купівлі</a> компанією офлайн-рітейлера Whole Foods. Нагадаємо, раніше корпорація придбала одну із найбільших та найстаріших мереж торгівлі продовольчими товарами у США — Whole Foods — за $13,7 млрд.</p>

Amazon запустила доставку Instant Pickup для студентів

{:ua}Як Amazon планує розширити можливості доставки для нових категорій покупців{:}

<p>Призовий фонд складав понад $24 млн, що є найбільшою грошовою винагородою у кіберспортивних дисциплінах за всю історію. За призи у Dota 2 змагалися 18 команд. Фінальний матч дивилося близько 5 млн людей по всьому світу.
</p>
<h4><strong>Що цікавого було цьогоріч на The International 2017</strong></h4>
Цьогорічний турнір став справжнім фестивалем, під час якого була анонсована нова гра від Valve — Artifact. Також було оголошено про двох нових героїв у Dota 2 — Zorro Amardillo та Sylph. 

Серед подій, що відбулися вперше в історії гри — проведення матчу Dota 2 між професійним гравцем — українцем Данилом «Dendi» Ішутіним — та штучним інтелектом, де штучний інтелект переміг практично без шансів для людини. Таким чином Dota 2 і Valve вивели кіберспорт на цілком новий рівень, коли за призовим фондом та глядачами він випереджає вже багато видів традиційного спорту. Професійні гравці тепер заробляють не менше за професійних спортсменів у традиційних видах спорту та командних змагань.

<iframe width="1240" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/l92J1UvHf6M" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>

<h4><strong>Наступні кіберзмагання</strong></h4>
Попереду на гравців та вболівальників чекає новий сезон, у якому буде проведено 11 великих турнірів з Dota 2 (із призовим фондом понад $500 тис) та 11 малих. В малих турнірах призовий фонд складатиме $300-500 тис. Також нагадаємо, що кіберспорт <a href="https://nachasi.com/2017/08/10/kibersport-olimpijskyh-igrah/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">може стати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/maxime-rossignol-266383-300x200.jpg" />Кіберспорт пропонують включити до Олімпійських ігор</span></a> однією з офіційних дисциплін Олімпіади. Про це в інтерв’ю Associated Press розповів співпрезидент комітету з проведення Олімпійських ігор у Парижі Тоні Естангет.

<p>Призовий фонд складав понад $24 млн, що є найбільшою грошовою винагородою у кіберспортивних дисциплінах за всю історію. За призи у Dota 2 змагалися 18 команд. Фінальний матч дивилося близько 5 млн людей по всьому світу.</p><h4><strong>Що цікавого було цьогоріч на The International 2017</strong></h4><p>Цьогорічний турнір став справжнім фестивалем, під час якого була анонсована нова гра від Valve — Artifact. Також було оголошено про двох нових героїв у Dota 2 — Zorro Amardillo та Sylph. </p><p>Серед подій, що відбулися вперше в історії гри — проведення матчу Dota 2 між професійним гравцем — українцем Данилом «Dendi» Ішутіним — та штучним інтелектом, де штучний інтелект переміг практично без шансів для людини. Таким чином Dota 2 і Valve вивели кіберспорт на цілком новий рівень, коли за призовим фондом та глядачами він випереджає вже багато видів традиційного спорту. Професійні гравці тепер заробляють не менше за професійних спортсменів у традиційних видах спорту та командних змагань.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="1240" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/l92J1UvHf6M" frameborder="0" allowfullscreen></iframe></div><h4><strong>Наступні кіберзмагання</strong></h4><p>Попереду на гравців та вболівальників чекає новий сезон, у якому буде проведено 11 великих турнірів з Dota 2 (із призовим фондом понад $500 тис) та 11 малих. В малих турнірах призовий фонд складатиме $300-500 тис. Також нагадаємо, що кіберспорт <a href="/2017/08/10/kibersport-olimpijskyh-igrah/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">може стати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/maxime-rossignol-266383-300x200.jpg" />Кіберспорт пропонують включити до Олімпійських ігор</span></a> однією з офіційних дисциплін Олімпіади. Про це в інтерв’ю Associated Press розповів співпрезидент комітету з проведення Олімпійських ігор у Парижі Тоні Естангет.</p>

Кіберспорт впевнено стає цілою індустрією і завойовує все більше вболівальників. Міжнародний турнір із комп’ютерної гри Dota 2 під назвою «The International 2017» завершився перемогою багатонаціональної європейської команди Team Liquid

Призовий фонд складав понад $24 млн, що є найбільшою грошовою винагородою у кіберспортивних дисциплінах за всю історію. За призи у Dota 2 змагалися 18 команд. Фінальний матч дивилося близько 5 млн людей по всьому світу.
<h4><strong>Що цікавого було цьогоріч на The International 2017</strong></h4>
Цьогорічний турнір став справжнім фестивалем, під час якого була анонсована нова гра від Valve — Artifact. Також було оголошено про двох нових героїв у Dota 2 — Zorro Amardillo та Sylph. 

Серед подій, що відбулися вперше в історії гри — проведення матчу Dota 2 між професійним гравцем — українцем Данилом «Dendi» Ішутіним — та штучним інтелектом, де штучний інтелект переміг практично без шансів для людини. Таким чином Dota 2 і Valve вивели кіберспорт на цілком новий рівень, коли за призовим фондом та глядачами він випереджає вже багато видів традиційного спорту. Професійні гравці тепер заробляють не менше за професійних спортсменів у традиційних видах спорту та командних змагань.

<iframe width="1240" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/l92J1UvHf6M" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>

<h4><strong>Наступні кіберзмагання</strong></h4>
Попереду на гравців та вболівальників чекає новий сезон, у якому буде проведено 11 великих турнірів з Dota 2 (із призовим фондом понад $500 тис) та 11 малих. В малих турнірах призовий фонд складатиме $300-500 тис. Також нагадаємо, що кіберспорт <a href="https://nachasi.com/2017/08/10/kibersport-olimpijskyh-igrah/" target="_blank" rel="noopener">може стати</a> однією з офіційних дисциплін Олімпіади. Про це в інтерв’ю Associated Press розповів співпрезидент комітету з проведення Олімпійських ігор у Парижі Тоні Естангет.

<p>Призовий фонд складав понад $24 млн, що є найбільшою грошовою винагородою у кіберспортивних дисциплінах за всю історію. За призи у Dota 2 змагалися 18 команд. Фінальний матч дивилося близько 5 млн людей по всьому світу.</p><h4><strong>Що цікавого було цьогоріч на The International 2017</strong></h4><p>Цьогорічний турнір став справжнім фестивалем, під час якого була анонсована нова гра від Valve — Artifact. Також було оголошено про двох нових героїв у Dota 2 — Zorro Amardillo та Sylph. </p><p>Серед подій, що відбулися вперше в історії гри — проведення матчу Dota 2 між професійним гравцем — українцем Данилом «Dendi» Ішутіним — та штучним інтелектом, де штучний інтелект переміг практично без шансів для людини. Таким чином Dota 2 і Valve вивели кіберспорт на цілком новий рівень, коли за призовим фондом та глядачами він випереджає вже багато видів традиційного спорту. Професійні гравці тепер заробляють не менше за професійних спортсменів у традиційних видах спорту та командних змагань.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="1240" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/l92J1UvHf6M" frameborder="0" allowfullscreen></iframe></div><h4><strong>Наступні кіберзмагання</strong></h4><p>Попереду на гравців та вболівальників чекає новий сезон, у якому буде проведено 11 великих турнірів з Dota 2 (із призовим фондом понад $500 тис) та 11 малих. В малих турнірах призовий фонд складатиме $300-500 тис. Також нагадаємо, що кіберспорт <a href="/2017/08/10/kibersport-olimpijskyh-igrah/" target="_blank" rel="noopener">може стати</a> однією з офіційних дисциплін Олімпіади. Про це в інтерв’ю Associated Press розповів співпрезидент комітету з проведення Олімпійських ігор у Парижі Тоні Естангет.</p>

Європейська зведена команда виграла $10+ млн у Dota 2

{:ua}Dota 2 і Valve вивели кіберспорт на цілком новий рівень, коли за призовим фондом та глядачами він випереджає вже багато видів традиційного спорту. {:}

<p>Партнерство між Netflix та Disney було укладене <a href="http://click.thehustle.co/wf/click?upn=mzf84Vw-2FXi73CMTEu-2FDDI3WAm17RofjwGLKBcJpwEsMRhj-2BI4oeYUe4l0yI5bqKgvcjS83i0nY6MqIBF0FEenmUGiHU1FzhH2ZuISda1vrNl5d3Q9SW6H84n8bkDl6Uth8qurxJh37PywG-2FzR0k0Iw-3D-3D_uvqwqFIe0-2BXsz6mqitPr6GW0uW171ffEtYQ7YsTmj88eAcCqXDaz4gQzuIECFxCkeJi-2BjRHgVsJlIbTRgkFRsf2u4PeM04ZCK-2Bdj63p4gb2xf000SRohMars3KOFIhg3RymwZTiTvxtQwUeLIuv3HUwC6BQBZWvV8VWLC-2Bpd8d1BmdJso8EXX-2F84Xw-2BURdtZEOHqxooBoMnSSdsObNtyvvHhon-2BkgfTkpFeOBE2d27eXOqTFFzuDnZfPoi-2FgQPU3wO-2FwxrUBm0fX5-2B4F1-2FHiJJHXGDrOxSY5Gkj-2Bo-2BS7HAXKPEnH6VSvBSNrR2wSfybMuDGqWcCccvsDkNyhmHHslmIV7agLNHLtz1WwYfgDMfJ1vODSfXNBgpn5JDm6BZVqliqn09PJ2ydbIdBoFcW03ZwQ4YikNlf95LdYj-2FI0iRfEMLrueRYnhiQNYqUoUPH9" target="_blank" rel="noopener">минулоріч</a>, проте виявилося нетривалим. Передумови такого рішення компанії очевидні. У неї є значна власна бібліотека контенту та співпраця із стрімінґовою платформою BAMTech.
</p>
<h4><strong>Що чекає найменших глядачів</strong></h4>
Загалом творці Міккі-Мауса та інших культових анімаційних персонажів інвестують $1,5 млрд у BAMTech, ставши провідним акціонером платформи. Також буде запущено ексклюзивну трансляцію потокового контенту для <a href="https://nachasi.com/2017/08/03/prorok-bill/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ESPN<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_145506609_l-2015-300x200.jpg" />Пророк Білл — 15 реалізованих передбачень CEO Microsoft із 1999-го</span></a>. Це — американський спортивний канал.
<h4><strong>Не лише для дітей</strong></h4>
Починаючи із 2018 року, Disney транслюватиме понад 10 тис різноформатних заходів та матчів — бейсбол, хокей, тенніс та змагання між командами коледжів та університетів у США. Основну ставку зроблено на залучення нової аудиторії, що не користується кабельним підключенням до ТБ.
<h4><strong>Що станеться з анімаційним контентом <a href="https://nachasi.com/2017/05/03/netflix-ukr/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Netflix<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/1-300x200.jpg" />На платформі Netflix вийшов перший український серіал</span></a></strong></h4>
Disney не припинятиме постачати контент для цього відеосервісу до 2019 року. Крім того, Netflix збереже право трансляції для того контенту, який вже було викуплено та розміщено на платформі. Це стосується й анімаційних, і художніх фільмів (включно із двома найсвіжішими частинами саги <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/may-the-force/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">«Зоряні Війни»<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/action-figure-1853285_1280-300x200.jpg" />Сьогодні відзначають День «Зоряних Воєн»</span></a>). Конкурувати доведеться не лише із новими стрімінґовими амбіціями Disney. Також днями Facebook <a href="https://nachasi.com/2017/08/10/facebook-zapustyla-videoplatformu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">оголосила про запуск<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/camera-2341279_1280-300x200.jpg" />Facebook запустила власну відеоплатформу</span></a> власної платформи відеоконтенту.

Facebook Watch підтримує персоналізацію відеоконтенту. Також можна буде побачити, що переглядають ваші друзі чи оточуючі вас спільноти. Буде окрема вкладка із найбільш обговорюваними відеошоу, тематичними реакціями на той чи інший відеоконтент. Також передбачено вкладку із контентом, який переглядають ваші <a href="https://nachasi.com/2017/08/04/samotnist-v-merezhi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">друзі у соцмережі<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/adult-2178209_1280-300x200.jpg" />Самотність в Мережі — про Facebook та потребу спілкування</span></a>. В компанії кажуть, що при розробці відеоплатформи намагалися максимально врахувати уроки відеотрансляцій наживо в рамках Facebook Live.

<p>Партнерство між Netflix та Disney було укладене <a href="http://click.thehustle.co/wf/click?upn=mzf84Vw-2FXi73CMTEu-2FDDI3WAm17RofjwGLKBcJpwEsMRhj-2BI4oeYUe4l0yI5bqKgvcjS83i0nY6MqIBF0FEenmUGiHU1FzhH2ZuISda1vrNl5d3Q9SW6H84n8bkDl6Uth8qurxJh37PywG-2FzR0k0Iw-3D-3D_uvqwqFIe0-2BXsz6mqitPr6GW0uW171ffEtYQ7YsTmj88eAcCqXDaz4gQzuIECFxCkeJi-2BjRHgVsJlIbTRgkFRsf2u4PeM04ZCK-2Bdj63p4gb2xf000SRohMars3KOFIhg3RymwZTiTvxtQwUeLIuv3HUwC6BQBZWvV8VWLC-2Bpd8d1BmdJso8EXX-2F84Xw-2BURdtZEOHqxooBoMnSSdsObNtyvvHhon-2BkgfTkpFeOBE2d27eXOqTFFzuDnZfPoi-2FgQPU3wO-2FwxrUBm0fX5-2B4F1-2FHiJJHXGDrOxSY5Gkj-2Bo-2BS7HAXKPEnH6VSvBSNrR2wSfybMuDGqWcCccvsDkNyhmHHslmIV7agLNHLtz1WwYfgDMfJ1vODSfXNBgpn5JDm6BZVqliqn09PJ2ydbIdBoFcW03ZwQ4YikNlf95LdYj-2FI0iRfEMLrueRYnhiQNYqUoUPH9" target="_blank" rel="noopener">минулоріч</a>, проте виявилося нетривалим. Передумови такого рішення компанії очевидні. У неї є значна власна бібліотека контенту та співпраця із стрімінґовою платформою BAMTech.</p><h4><strong>Що чекає найменших глядачів</strong></h4><p>Загалом творці Міккі-Мауса та інших культових анімаційних персонажів інвестують $1,5 млрд у BAMTech, ставши провідним акціонером платформи. Також буде запущено ексклюзивну трансляцію потокового контенту для <a href="/2017/08/03/prorok-bill/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ESPN<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_145506609_l-2015-300x200.jpg" />Пророк Білл — 15 реалізованих передбачень CEO Microsoft із 1999-го</span></a>. Це — американський спортивний канал.</p><h4><strong>Не лише для дітей</strong></h4><p>Починаючи із 2018 року, Disney транслюватиме понад 10 тис різноформатних заходів та матчів — бейсбол, хокей, тенніс та змагання між командами коледжів та університетів у США. Основну ставку зроблено на залучення нової аудиторії, що не користується кабельним підключенням до ТБ.</p><h4><strong>Що станеться з анімаційним контентом <a href="/2017/05/03/netflix-ukr/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Netflix<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/1-300x200.jpg" />На платформі Netflix вийшов перший український серіал</span></a></strong></h4><p>Disney не припинятиме постачати контент для цього відеосервісу до 2019 року. Крім того, Netflix збереже право трансляції для того контенту, який вже було викуплено та розміщено на платформі. Це стосується й анімаційних, і художніх фільмів (включно із двома найсвіжішими частинами саги <a href="/2017/05/04/may-the-force/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">«Зоряні Війни»<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/action-figure-1853285_1280-300x200.jpg" />Сьогодні відзначають День «Зоряних Воєн»</span></a>). Конкурувати доведеться не лише із новими стрімінґовими амбіціями Disney. Також днями Facebook <a href="/2017/08/10/facebook-zapustyla-videoplatformu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">оголосила про запуск<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/camera-2341279_1280-300x200.jpg" />Facebook запустила власну відеоплатформу</span></a> власної платформи відеоконтенту.</p><p>Facebook Watch підтримує персоналізацію відеоконтенту. Також можна буде побачити, що переглядають ваші друзі чи оточуючі вас спільноти. Буде окрема вкладка із найбільш обговорюваними відеошоу, тематичними реакціями на той чи інший відеоконтент. Також передбачено вкладку із контентом, який переглядають ваші <a href="/2017/08/04/samotnist-v-merezhi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">друзі у соцмережі<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/adult-2178209_1280-300x200.jpg" />Самотність в Мережі — про Facebook та потребу спілкування</span></a>. В компанії кажуть, що при розробці відеоплатформи намагалися максимально врахувати уроки відеотрансляцій наживо в рамках Facebook Live.</p>

Платформі відеоконтенту Netflix доведеться знімати власні дитячі серіали. Починаючи із 2019 року, компанія Disney вирішила не продовжувати контракт із цією компанією — а натомість запустити власний відеосервіс. На ньому зокрема вийдуть такі анімаційні фільми, як «Історія іграшок 4» та сіквел до Frozen

Партнерство між Netflix та Disney було укладене <a href="http://click.thehustle.co/wf/click?upn=mzf84Vw-2FXi73CMTEu-2FDDI3WAm17RofjwGLKBcJpwEsMRhj-2BI4oeYUe4l0yI5bqKgvcjS83i0nY6MqIBF0FEenmUGiHU1FzhH2ZuISda1vrNl5d3Q9SW6H84n8bkDl6Uth8qurxJh37PywG-2FzR0k0Iw-3D-3D_uvqwqFIe0-2BXsz6mqitPr6GW0uW171ffEtYQ7YsTmj88eAcCqXDaz4gQzuIECFxCkeJi-2BjRHgVsJlIbTRgkFRsf2u4PeM04ZCK-2Bdj63p4gb2xf000SRohMars3KOFIhg3RymwZTiTvxtQwUeLIuv3HUwC6BQBZWvV8VWLC-2Bpd8d1BmdJso8EXX-2F84Xw-2BURdtZEOHqxooBoMnSSdsObNtyvvHhon-2BkgfTkpFeOBE2d27eXOqTFFzuDnZfPoi-2FgQPU3wO-2FwxrUBm0fX5-2B4F1-2FHiJJHXGDrOxSY5Gkj-2Bo-2BS7HAXKPEnH6VSvBSNrR2wSfybMuDGqWcCccvsDkNyhmHHslmIV7agLNHLtz1WwYfgDMfJ1vODSfXNBgpn5JDm6BZVqliqn09PJ2ydbIdBoFcW03ZwQ4YikNlf95LdYj-2FI0iRfEMLrueRYnhiQNYqUoUPH9" target="_blank" rel="noopener">минулоріч</a>, проте виявилося нетривалим. Передумови такого рішення компанії очевидні. У неї є значна власна бібліотека контенту та співпраця із стрімінґовою платформою BAMTech.
<h4><strong>Що чекає найменших глядачів</strong></h4>
Загалом творці Міккі-Мауса та інших культових анімаційних персонажів інвестують $1,5 млрд у BAMTech, ставши провідним акціонером платформи. Також буде запущено ексклюзивну трансляцію потокового контенту для <a href="https://nachasi.com/2017/08/03/prorok-bill/" target="_blank" rel="noopener">ESPN</a>. Це — американський спортивний канал.
<h4><strong>Не лише для дітей</strong></h4>
Починаючи із 2018 року, Disney транслюватиме понад 10 тис різноформатних заходів та матчів — бейсбол, хокей, тенніс та змагання між командами коледжів та університетів у США. Основну ставку зроблено на залучення нової аудиторії, що не користується кабельним підключенням до ТБ.
<h4><strong>Що станеться з анімаційним контентом <a href="https://nachasi.com/2017/05/03/netflix-ukr/" target="_blank" rel="noopener">Netflix</a></strong></h4>
Disney не припинятиме постачати контент для цього відеосервісу до 2019 року. Крім того, Netflix збереже право трансляції для того контенту, який вже було викуплено та розміщено на платформі. Це стосується й анімаційних, і художніх фільмів (включно із двома найсвіжішими частинами саги <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/may-the-force/" target="_blank" rel="noopener">«Зоряні Війни»</a>). Конкурувати доведеться не лише із новими стрімінґовими амбіціями Disney. Також днями Facebook <a href="https://nachasi.com/2017/08/10/facebook-zapustyla-videoplatformu/" target="_blank" rel="noopener">оголосила про запуск</a> власної платформи відеоконтенту.

Facebook Watch підтримує персоналізацію відеоконтенту. Також можна буде побачити, що переглядають ваші друзі чи оточуючі вас спільноти. Буде окрема вкладка із найбільш обговорюваними відеошоу, тематичними реакціями на той чи інший відеоконтент. Також передбачено вкладку із контентом, який переглядають ваші <a href="https://nachasi.com/2017/08/04/samotnist-v-merezhi/" target="_blank" rel="noopener">друзі у соцмережі</a>. В компанії кажуть, що при розробці відеоплатформи намагалися максимально врахувати уроки відеотрансляцій наживо в рамках Facebook Live.

<p>Партнерство між Netflix та Disney було укладене <a href="http://click.thehustle.co/wf/click?upn=mzf84Vw-2FXi73CMTEu-2FDDI3WAm17RofjwGLKBcJpwEsMRhj-2BI4oeYUe4l0yI5bqKgvcjS83i0nY6MqIBF0FEenmUGiHU1FzhH2ZuISda1vrNl5d3Q9SW6H84n8bkDl6Uth8qurxJh37PywG-2FzR0k0Iw-3D-3D_uvqwqFIe0-2BXsz6mqitPr6GW0uW171ffEtYQ7YsTmj88eAcCqXDaz4gQzuIECFxCkeJi-2BjRHgVsJlIbTRgkFRsf2u4PeM04ZCK-2Bdj63p4gb2xf000SRohMars3KOFIhg3RymwZTiTvxtQwUeLIuv3HUwC6BQBZWvV8VWLC-2Bpd8d1BmdJso8EXX-2F84Xw-2BURdtZEOHqxooBoMnSSdsObNtyvvHhon-2BkgfTkpFeOBE2d27eXOqTFFzuDnZfPoi-2FgQPU3wO-2FwxrUBm0fX5-2B4F1-2FHiJJHXGDrOxSY5Gkj-2Bo-2BS7HAXKPEnH6VSvBSNrR2wSfybMuDGqWcCccvsDkNyhmHHslmIV7agLNHLtz1WwYfgDMfJ1vODSfXNBgpn5JDm6BZVqliqn09PJ2ydbIdBoFcW03ZwQ4YikNlf95LdYj-2FI0iRfEMLrueRYnhiQNYqUoUPH9" target="_blank" rel="noopener">минулоріч</a>, проте виявилося нетривалим. Передумови такого рішення компанії очевидні. У неї є значна власна бібліотека контенту та співпраця із стрімінґовою платформою BAMTech.</p><h4><strong>Що чекає найменших глядачів</strong></h4><p>Загалом творці Міккі-Мауса та інших культових анімаційних персонажів інвестують $1,5 млрд у BAMTech, ставши провідним акціонером платформи. Також буде запущено ексклюзивну трансляцію потокового контенту для <a href="/2017/08/03/prorok-bill/" target="_blank" rel="noopener">ESPN</a>. Це — американський спортивний канал.</p><h4><strong>Не лише для дітей</strong></h4><p>Починаючи із 2018 року, Disney транслюватиме понад 10 тис різноформатних заходів та матчів — бейсбол, хокей, тенніс та змагання між командами коледжів та університетів у США. Основну ставку зроблено на залучення нової аудиторії, що не користується кабельним підключенням до ТБ.</p><h4><strong>Що станеться з анімаційним контентом <a href="/2017/05/03/netflix-ukr/" target="_blank" rel="noopener">Netflix</a></strong></h4><p>Disney не припинятиме постачати контент для цього відеосервісу до 2019 року. Крім того, Netflix збереже право трансляції для того контенту, який вже було викуплено та розміщено на платформі. Це стосується й анімаційних, і художніх фільмів (включно із двома найсвіжішими частинами саги <a href="/2017/05/04/may-the-force/" target="_blank" rel="noopener">«Зоряні Війни»</a>). Конкурувати доведеться не лише із новими стрімінґовими амбіціями Disney. Також днями Facebook <a href="/2017/08/10/facebook-zapustyla-videoplatformu/" target="_blank" rel="noopener">оголосила про запуск</a> власної платформи відеоконтенту.</p><p>Facebook Watch підтримує персоналізацію відеоконтенту. Також можна буде побачити, що переглядають ваші друзі чи оточуючі вас спільноти. Буде окрема вкладка із найбільш обговорюваними відеошоу, тематичними реакціями на той чи інший відеоконтент. Також передбачено вкладку із контентом, який переглядають ваші <a href="/2017/08/04/samotnist-v-merezhi/" target="_blank" rel="noopener">друзі у соцмережі</a>. В компанії кажуть, що при розробці відеоплатформи намагалися максимально врахувати уроки відеотрансляцій наживо в рамках Facebook Live.</p>

Disney запустить власний стрімінґовий відеосервіс

{:ua}Чому Disney «йде» від Netflix{:}

<h4>Чому про це озброєння почали активно говорити зараз?</h4>
Ймовірний пакет військової допомоги Україні від США, який нині активно обговорюється відповідними відомствами у Штатах, буде включати в себе зенітне озброєння оборонного призначення. Основна мета надання — підсилити українські Збройні Сили у протистоянні терористам на Донеччині та Луганщині, пише <a href="https://www.nytimes.com/2017/08/01/world/europe/pentagon-and-state-department-are-said-to-propose-arming-ukraine.html" target="_blank" rel="noopener">The New York Times</a>. Після підписання пакету економічних санкцій проти країни-агресора такий крок Білого Дому в рамках політики стримування наступу окупаційних військ в Україні виглядає цілком логічним.

Вперше подібну ініціативу обговорювали конгресмени та сенатори США 2 роки тому, в період загострення бойових дій. Тоді розглядалося надання, окрім «джавелінів», ще й розвідувальних безпілотників, військових броньованих джипів та радарного устаткування.
<h4>Що це за зброя?</h4>
FGM-148 «Джавелін» (англ. FGM-148 Javelin — «дротик», «спис») — американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК). Його головне призначення — вражати наземну бронетехніку, а також вертольоти чи безпілотники. Розробляється ця зброя із 1986 року компанією «Javelin Joint Venture». На озброєнні американської армії перебуває із 1996 року. Добре зарекомендувала себе під час війни в Іраці. на відміну від багатьох інших розробок, «джавеліни» постачають на експорт.
<h4>Скільки коштує 1 «джавелін»?</h4>
Вартість однієї протитанкової ракети такого типу — $50 тис. Розробка помітно здорожчала і через інфляційні процеси в економіці, і через потребу постійно вдосконалювати обладнання та електроніку, які використовуються для випуски та застосування «джавелінів». Все це робить «Джавелін» найдорожчим комплексом ПТРК за всю історію створення та використання подібної зброї.
<h4>Що входить до складу установки, якщо вона така коштовна?</h4>
«Javelin» оснащено інфрачервоною головкою самонаведення (ІЧ ГСН). Вона дає змогу обстрілювати техніку супротивника за принципом «вистрілив-забув». Після пострілу ракета сама розкриває аеродинамічні крила, наводиться на ціль та рушає до неї, поки оператор може одразу переміститися в укриття чи змінити позицію. Крім того, система так званого «м’якого пуску» дає змогу військовим стріляти по танкам чи гелікоптерам із закритих приміщень. Аналогічного комплексу на озброєнні у терористичних угруповань та армії країни-агресора на Сході немає.

<iframe src="https://24tv.ua/jsp/nodecorate/jwpvideo.html?videoUrl=2017/08/850247&imgUrl=_main.mp4.jpeg&h=720&w=1280" width="1280" height="720" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>
<h4>Виходить, це — просто переносна ракета?</h4>
Не зовсім. Йдеться не про те, щоби снаряд пробив броню ворожої техніки, як це відбувається зі звичайним гранатометом чи ракетною установкою. «Джавелін» <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/FGM-148_Javelin" target="_blank" rel="noopener">знищує ціль</a> за допомогою короткого кумулятивного струменя великого діаметра, що проломлює перешкоду перед ціллю. Далі настає час для порохових газів від основного заряду вибухової речовини та маршового двигуна. Крім того, система самонаведення дає змогу вражати будь-який танк згори, в тонку броню даху. Оскільки броня там тонша, матеріалу для вторинного осколкового поля дуже мало, тому можливо лише ураження фугасною дією. Проламуючи броню танка або стіну укриття перед ворогом, снаряд створює отвір достатніх розмірів для знищення живої сили хвилею залишкового тиску в декілька атмосфер. Це не рівноцінно просто пробиттю дірки в броні з невеликою кількістю уламків.
<h4>В чому переваги «джавеліну»?</h4>
<ul>
<li>Стрільба «джавелінами» може вестися в цілковитій темряві, при повній задимленості, сильному снігопадові чи інших опадах.</li>
 	<li>Для стрільби не потрібен сторонній тепловізор.</li>
 	<li>Не потрібне лазерне наведення чи інша активна підсвітка цілі. Відтак у супротивника немає можливості та часу активувати димову завісу чи ухилитися від зіткнення з боєприпасом.</li>
 	<li>Будь-який сучасний танк чи броньовик «джавелін» вражає в найменш захищену ділянку поверхні.</li>
 	<li>«Джавелін» не можна заблокувати радіоперешкодами чи магнітними полями. Наведення на ціль у нього відбувається завдяки інфрачервоному випроміненню, а не радіосигналам чи іншим засобам зв'язку.</li>
</ul>
<h4>Які країни володіють таким озброєнням?</h4>
Серед країн, що мають різну кількість подібних установок — Австралія, Бахрейн, Велика Британія, Індія, Ірландія, Йорданія, Литва, Нова Зеландія, Норвегія, ОАЕ, Оман, <a href="https://nachasi.com/2017/08/05/green-card-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">США<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/donald-trump-1547274_1280-300x200.jpg" />Бали замість лотереї — що пропонує змінити у Green Card президент США</span></a>, КНР, Франція, Чехія.
<h4>Якщо цю зброю експортують, чому її досі не надали нам?</h4>
Основна причина коливань і небажання надавати ні за гроші, ні в рамках військової допомоги — хитка ситуація на фронті на території Луганщини та Донеччини. Дипломати низки країн ЄС та окремі політики в США вважають, що подібні поставки можуть ускладнити протистояння через бажання північно-східного сусіда України «побрязкати зброєю» і пошук тамтешньою владою приводів для ескалації конфлікту.
<h4>Коли буде ухвалене остаточне рішення?</h4>
Визначити остаточний термін наразі непросто. Американська журналістка Ясмін Серхан на сторінках <a href="https://www.theatlantic.com/international/archive/2017/07/will-us-arms-solve-the-conflict-in-ukraine/534822/" target="_blank" rel="noopener">The Atlantic</a> наводить позицію генерала ВПС США Пола Сельва. Той, звертаючись до відповідного комітету в американському Сенаті, зазначив: надання летального оборонної зброї Україні є не просто «рекомендацією військових», а свідченням вибору, «чи готові ми надати українському урядові інструменти для його захисту».
<h4>Якщо в США так довго думають, а війна триває, то чи є в Україні аналогічне озброєння, яке допоможе нам захиститися?</h4>
Частково в нас уже є напрацювання щодо ракет із самонаведенням. Це — «Стугна» та «Скіф», яких іноді називають «українськими джавелінами». Виробляються ці обидва комплекси в Україні. Вони можуть вражати цілі на відстані до 5 км. Відмінність від «Джавеліну» — для наведення потрібен лазерний промінь.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/2dd309fc820ae74abcc167aa3d73259d.png-2.jpeg" align="left"]

Інша важлива відмінність — це вартість. Ракети для цих комплексів приблизно вчетверо дешевші за «Джавеліни» і виробляються в Україні. З травня 2015 року «Стугна» перебуває на озброєнні ЗСУ для використання в зоні АТО.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/Vir3T-SvlsM" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<h4>Чому про це озброєння почали активно говорити зараз?</h4><p>Ймовірний пакет військової допомоги Україні від США, який нині активно обговорюється відповідними відомствами у Штатах, буде включати в себе зенітне озброєння оборонного призначення. Основна мета надання — підсилити українські Збройні Сили у протистоянні терористам на Донеччині та Луганщині, пише <a href="https://www.nytimes.com/2017/08/01/world/europe/pentagon-and-state-department-are-said-to-propose-arming-ukraine.html" target="_blank" rel="noopener">The New York Times</a>. Після підписання пакету економічних санкцій проти країни-агресора такий крок Білого Дому в рамках політики стримування наступу окупаційних військ в Україні виглядає цілком логічним.</p><p>Вперше подібну ініціативу обговорювали конгресмени та сенатори США 2 роки тому, в період загострення бойових дій. Тоді розглядалося надання, окрім «джавелінів», ще й розвідувальних безпілотників, військових броньованих джипів та радарного устаткування.</p><h4>Що це за зброя?</h4><p>FGM-148 «Джавелін» (англ. FGM-148 Javelin — «дротик», «спис») — американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК). Його головне призначення — вражати наземну бронетехніку, а також вертольоти чи безпілотники. Розробляється ця зброя із 1986 року компанією «Javelin Joint Venture». На озброєнні американської армії перебуває із 1996 року. Добре зарекомендувала себе під час війни в Іраці. на відміну від багатьох інших розробок, «джавеліни» постачають на експорт.</p><h4>Скільки коштує 1 «джавелін»?</h4><p>Вартість однієї протитанкової ракети такого типу — $50 тис. Розробка помітно здорожчала і через інфляційні процеси в економіці, і через потребу постійно вдосконалювати обладнання та електроніку, які використовуються для випуски та застосування «джавелінів». Все це робить «Джавелін» найдорожчим комплексом ПТРК за всю історію створення та використання подібної зброї.</p><h4>Що входить до складу установки, якщо вона така коштовна?</h4><p>«Javelin» оснащено інфрачервоною головкою самонаведення (ІЧ ГСН). Вона дає змогу обстрілювати техніку супротивника за принципом «вистрілив-забув». Після пострілу ракета сама розкриває аеродинамічні крила, наводиться на ціль та рушає до неї, поки оператор може одразу переміститися в укриття чи змінити позицію. Крім того, система так званого «м’якого пуску» дає змогу військовим стріляти по танкам чи гелікоптерам із закритих приміщень. Аналогічного комплексу на озброєнні у терористичних угруповань та армії країни-агресора на Сході немає.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://24tv.ua/jsp/nodecorate/jwpvideo.html?videoUrl=2017/08/850247&#038;imgUrl=_main.mp4.jpeg&#038;h=720&#038;w=1280" width="1280" height="720" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p><h4>Виходить, це — просто переносна ракета?</h4><p>Не зовсім. Йдеться не про те, щоби снаряд пробив броню ворожої техніки, як це відбувається зі звичайним гранатометом чи ракетною установкою. «Джавелін» <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/FGM-148_Javelin" target="_blank" rel="noopener">знищує ціль</a> за допомогою короткого кумулятивного струменя великого діаметра, що проломлює перешкоду перед ціллю. Далі настає час для порохових газів від основного заряду вибухової речовини та маршового двигуна. Крім того, система самонаведення дає змогу вражати будь-який танк згори, в тонку броню даху. Оскільки броня там тонша, матеріалу для вторинного осколкового поля дуже мало, тому можливо лише ураження фугасною дією. Проламуючи броню танка або стіну укриття перед ворогом, снаряд створює отвір достатніх розмірів для знищення живої сили хвилею залишкового тиску в декілька атмосфер. Це не рівноцінно просто пробиттю дірки в броні з невеликою кількістю уламків.</p><h4>В чому переваги «джавеліну»?</h4><ul><li>Стрільба «джавелінами» може вестися в цілковитій темряві, при повній задимленості, сильному снігопадові чи інших опадах.</li><li>Для стрільби не потрібен сторонній тепловізор.</li><li>Не потрібне лазерне наведення чи інша активна підсвітка цілі. Відтак у супротивника немає можливості та часу активувати димову завісу чи ухилитися від зіткнення з боєприпасом.</li><li>Будь-який сучасний танк чи броньовик «джавелін» вражає в найменш захищену ділянку поверхні.</li><li>«Джавелін» не можна заблокувати радіоперешкодами чи магнітними полями. Наведення на ціль у нього відбувається завдяки інфрачервоному випроміненню, а не радіосигналам чи іншим засобам зв&#8217;язку.</li></ul><h4>Які країни володіють таким озброєнням?</h4><p>Серед країн, що мають різну кількість подібних установок — Австралія, Бахрейн, Велика Британія, Індія, Ірландія, Йорданія, Литва, Нова Зеландія, Норвегія, ОАЕ, Оман, <a href="/2017/08/05/green-card-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">США<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/donald-trump-1547274_1280-300x200.jpg" />Бали замість лотереї — що пропонує змінити у Green Card президент США</span></a>, КНР, Франція, Чехія.</p><h4>Якщо цю зброю експортують, чому її досі не надали нам?</h4><p>Основна причина коливань і небажання надавати ні за гроші, ні в рамках військової допомоги — хитка ситуація на фронті на території Луганщини та Донеччини. Дипломати низки країн ЄС та окремі політики в США вважають, що подібні поставки можуть ускладнити протистояння через бажання північно-східного сусіда України «побрязкати зброєю» і пошук тамтешньою владою приводів для ескалації конфлікту.</p><h4>Коли буде ухвалене остаточне рішення?</h4><p>Визначити остаточний термін наразі непросто. Американська журналістка Ясмін Серхан на сторінках <a href="https://www.theatlantic.com/international/archive/2017/07/will-us-arms-solve-the-conflict-in-ukraine/534822/" target="_blank" rel="noopener">The Atlantic</a> наводить позицію генерала ВПС США Пола Сельва. Той, звертаючись до відповідного комітету в американському Сенаті, зазначив: надання летального оборонної зброї Україні є не просто «рекомендацією військових», а свідченням вибору, «чи готові ми надати українському урядові інструменти для його захисту».</p><h4>Якщо в США так довго думають, а війна триває, то чи є в Україні аналогічне озброєння, яке допоможе нам захиститися?</h4><p>Частково в нас уже є напрацювання щодо ракет із самонаведенням. Це — «Стугна» та «Скіф», яких іноді називають «українськими джавелінами». Виробляються ці обидва комплекси в Україні. Вони можуть вражати цілі на відстані до 5 км. Відмінність від «Джавеліну» — для наведення потрібен лазерний промінь.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/08/2dd309fc820ae74abcc167aa3d73259d.png-2.jpeg" alt="">			</figure><p>Інша важлива відмінність — це вартість. Ракети для цих комплексів приблизно вчетверо дешевші за «Джавеліни» і виробляються в Україні. З травня 2015 року «Стугна» перебуває на озброєнні ЗСУ для використання в зоні АТО.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/Vir3T-SvlsM" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Картки

Всі, хто слідкують за ситуацією <a href="https://nachasi.com/2017/06/17/mif-documentary/" target="_blank" rel="noopener">на Сході України</a>, так чи інакше бачили в онлайн-ЗМІ або чули в ефірах телеканалів слово «джавеліни» як означення якоїсь зброї, вкрай потрібної для того, аби протидіяти терористичним угрупованням. Що це за зброя, який вона має ефект і чому Україна її не має?

<h4>Чому про це озброєння почали активно говорити зараз?</h4>
Ймовірний пакет військової допомоги Україні від США, який нині активно обговорюється відповідними відомствами у Штатах, буде включати в себе зенітне озброєння оборонного призначення. Основна мета надання — підсилити українські Збройні Сили у протистоянні терористам на Донеччині та Луганщині, пише <a href="https://www.nytimes.com/2017/08/01/world/europe/pentagon-and-state-department-are-said-to-propose-arming-ukraine.html" target="_blank" rel="noopener">The New York Times</a>. Після підписання пакету економічних санкцій проти країни-агресора такий крок Білого Дому в рамках політики стримування наступу окупаційних військ в Україні виглядає цілком логічним.

Вперше подібну ініціативу обговорювали конгресмени та сенатори США 2 роки тому, в період загострення бойових дій. Тоді розглядалося надання, окрім «джавелінів», ще й розвідувальних безпілотників, військових броньованих джипів та радарного устаткування.
<h4>Що це за зброя?</h4>
FGM-148 «Джавелін» (англ. FGM-148 Javelin — «дротик», «спис») — американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК). Його головне призначення — вражати наземну бронетехніку, а також вертольоти чи безпілотники. Розробляється ця зброя із 1986 року компанією «Javelin Joint Venture». На озброєнні американської армії перебуває із 1996 року. Добре зарекомендувала себе під час війни в Іраці. на відміну від багатьох інших розробок, «джавеліни» постачають на експорт.
<h4>Скільки коштує 1 «джавелін»?</h4>
Вартість однієї протитанкової ракети такого типу — $50 тис. Розробка помітно здорожчала і через інфляційні процеси в економіці, і через потребу постійно вдосконалювати обладнання та електроніку, які використовуються для випуски та застосування «джавелінів». Все це робить «Джавелін» найдорожчим комплексом ПТРК за всю історію створення та використання подібної зброї.
<h4>Що входить до складу установки, якщо вона така коштовна?</h4>
«Javelin» оснащено інфрачервоною головкою самонаведення (ІЧ ГСН). Вона дає змогу обстрілювати техніку супротивника за принципом «вистрілив-забув». Після пострілу ракета сама розкриває аеродинамічні крила, наводиться на ціль та рушає до неї, поки оператор може одразу переміститися в укриття чи змінити позицію. Крім того, система так званого «м’якого пуску» дає змогу військовим стріляти по танкам чи гелікоптерам із закритих приміщень. Аналогічного комплексу на озброєнні у терористичних угруповань та армії країни-агресора на Сході немає.

<iframe src="https://24tv.ua/jsp/nodecorate/jwpvideo.html?videoUrl=2017/08/850247&amp;imgUrl=_main.mp4.jpeg&amp;h=720&amp;w=1280" width="1280" height="720" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>
<h4>Виходить, це — просто переносна ракета?</h4>
Не зовсім. Йдеться не про те, щоби снаряд пробив броню ворожої техніки, як це відбувається зі звичайним гранатометом чи ракетною установкою. «Джавелін» <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/FGM-148_Javelin" target="_blank" rel="noopener">знищує ціль</a> за допомогою короткого кумулятивного струменя великого діаметра, що проломлює перешкоду перед ціллю. Далі настає час для порохових газів від основного заряду вибухової речовини та маршового двигуна. Крім того, система самонаведення дає змогу вражати будь-який танк згори, в тонку броню даху. Оскільки броня там тонша, матеріалу для вторинного осколкового поля дуже мало, тому можливо лише ураження фугасною дією. Проламуючи броню танка або стіну укриття перед ворогом, снаряд створює отвір достатніх розмірів для знищення живої сили хвилею залишкового тиску в декілька атмосфер. Це не рівноцінно просто пробиттю дірки в броні з невеликою кількістю уламків.
<h4>В чому переваги «джавеліну»?</h4>
<ul>
 	<li>Стрільба «джавелінами» може вестися в цілковитій темряві, при повній задимленості, сильному снігопадові чи інших опадах.</li>
 	<li>Для стрільби не потрібен сторонній тепловізор.</li>
 	<li>Не потрібне лазерне наведення чи інша активна підсвітка цілі. Відтак у супротивника немає можливості та часу активувати димову завісу чи ухилитися від зіткнення з боєприпасом.</li>
 	<li>Будь-який сучасний танк чи броньовик «джавелін» вражає в найменш захищену ділянку поверхні.</li>
 	<li>«Джавелін» не можна заблокувати радіоперешкодами чи магнітними полями. Наведення на ціль у нього відбувається завдяки інфрачервоному випроміненню, а не радіосигналам чи іншим засобам зв'язку.</li>
</ul>
<h4>Які країни володіють таким озброєнням?</h4>
Серед країн, що мають різну кількість подібних установок — Австралія, Бахрейн, Велика Британія, Індія, Ірландія, Йорданія, Литва, Нова Зеландія, Норвегія, ОАЕ, Оман, <a href="https://nachasi.com/2017/08/05/green-card-faq/" target="_blank" rel="noopener">США</a>, КНР, Франція, Чехія.
<h4>Якщо цю зброю експортують, чому її досі не надали нам?</h4>
Основна причина коливань і небажання надавати ні за гроші, ні в рамках військової допомоги — хитка ситуація на фронті на території Луганщини та Донеччини. Дипломати низки країн ЄС та окремі політики в США вважають, що подібні поставки можуть ускладнити протистояння через бажання північно-східного сусіда України «побрязкати зброєю» і пошук тамтешньою владою приводів для ескалації конфлікту.
<h4>Коли буде ухвалене остаточне рішення?</h4>
Визначити остаточний термін наразі непросто. Американська журналістка Ясмін Серхан на сторінках <a href="https://www.theatlantic.com/international/archive/2017/07/will-us-arms-solve-the-conflict-in-ukraine/534822/" target="_blank" rel="noopener">The Atlantic</a> наводить позицію генерала ВПС США Пола Сельва. Той, звертаючись до відповідного комітету в американському Сенаті, зазначив: надання летального оборонної зброї Україні є не просто «рекомендацією військових», а свідченням вибору, «чи готові ми надати українському урядові інструменти для його захисту».
<h4>Якщо в США так довго думають, а війна триває, то чи є в Україні аналогічне озброєння, яке допоможе нам захиститися?</h4>
Частково в нас уже є напрацювання щодо ракет із самонаведенням. Це — «Стугна» та «Скіф», яких іноді називають «українськими джавелінами». Виробляються ці обидва комплекси в Україні. Вони можуть вражати цілі на відстані до 5 км. Відмінність від «Джавеліну» — для наведення потрібен лазерний промінь.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/2dd309fc820ae74abcc167aa3d73259d.png-2.jpeg" align="left"]

Інша важлива відмінність — це вартість. Ракети для цих комплексів приблизно вчетверо дешевші за «Джавеліни» і виробляються в Україні. З травня 2015 року «Стугна» перебуває на озброєнні ЗСУ для використання в зоні АТО.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/Vir3T-SvlsM" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<h4>Чому про це озброєння почали активно говорити зараз?</h4><p>Ймовірний пакет військової допомоги Україні від США, який нині активно обговорюється відповідними відомствами у Штатах, буде включати в себе зенітне озброєння оборонного призначення. Основна мета надання — підсилити українські Збройні Сили у протистоянні терористам на Донеччині та Луганщині, пише <a href="https://www.nytimes.com/2017/08/01/world/europe/pentagon-and-state-department-are-said-to-propose-arming-ukraine.html" target="_blank" rel="noopener">The New York Times</a>. Після підписання пакету економічних санкцій проти країни-агресора такий крок Білого Дому в рамках політики стримування наступу окупаційних військ в Україні виглядає цілком логічним.</p><p>Вперше подібну ініціативу обговорювали конгресмени та сенатори США 2 роки тому, в період загострення бойових дій. Тоді розглядалося надання, окрім «джавелінів», ще й розвідувальних безпілотників, військових броньованих джипів та радарного устаткування.</p><h4>Що це за зброя?</h4><p>FGM-148 «Джавелін» (англ. FGM-148 Javelin — «дротик», «спис») — американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК). Його головне призначення — вражати наземну бронетехніку, а також вертольоти чи безпілотники. Розробляється ця зброя із 1986 року компанією «Javelin Joint Venture». На озброєнні американської армії перебуває із 1996 року. Добре зарекомендувала себе під час війни в Іраці. на відміну від багатьох інших розробок, «джавеліни» постачають на експорт.</p><h4>Скільки коштує 1 «джавелін»?</h4><p>Вартість однієї протитанкової ракети такого типу — $50 тис. Розробка помітно здорожчала і через інфляційні процеси в економіці, і через потребу постійно вдосконалювати обладнання та електроніку, які використовуються для випуски та застосування «джавелінів». Все це робить «Джавелін» найдорожчим комплексом ПТРК за всю історію створення та використання подібної зброї.</p><h4>Що входить до складу установки, якщо вона така коштовна?</h4><p>«Javelin» оснащено інфрачервоною головкою самонаведення (ІЧ ГСН). Вона дає змогу обстрілювати техніку супротивника за принципом «вистрілив-забув». Після пострілу ракета сама розкриває аеродинамічні крила, наводиться на ціль та рушає до неї, поки оператор може одразу переміститися в укриття чи змінити позицію. Крім того, система так званого «м’якого пуску» дає змогу військовим стріляти по танкам чи гелікоптерам із закритих приміщень. Аналогічного комплексу на озброєнні у терористичних угруповань та армії країни-агресора на Сході немає.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://24tv.ua/jsp/nodecorate/jwpvideo.html?videoUrl=2017/08/850247&amp;imgUrl=_main.mp4.jpeg&amp;h=720&amp;w=1280" width="1280" height="720" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p><h4>Виходить, це — просто переносна ракета?</h4><p>Не зовсім. Йдеться не про те, щоби снаряд пробив броню ворожої техніки, як це відбувається зі звичайним гранатометом чи ракетною установкою. «Джавелін» <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/FGM-148_Javelin" target="_blank" rel="noopener">знищує ціль</a> за допомогою короткого кумулятивного струменя великого діаметра, що проломлює перешкоду перед ціллю. Далі настає час для порохових газів від основного заряду вибухової речовини та маршового двигуна. Крім того, система самонаведення дає змогу вражати будь-який танк згори, в тонку броню даху. Оскільки броня там тонша, матеріалу для вторинного осколкового поля дуже мало, тому можливо лише ураження фугасною дією. Проламуючи броню танка або стіну укриття перед ворогом, снаряд створює отвір достатніх розмірів для знищення живої сили хвилею залишкового тиску в декілька атмосфер. Це не рівноцінно просто пробиттю дірки в броні з невеликою кількістю уламків.</p><h4>В чому переваги «джавеліну»?</h4><ul><li>Стрільба «джавелінами» може вестися в цілковитій темряві, при повній задимленості, сильному снігопадові чи інших опадах.</li><li>Для стрільби не потрібен сторонній тепловізор.</li><li>Не потрібне лазерне наведення чи інша активна підсвітка цілі. Відтак у супротивника немає можливості та часу активувати димову завісу чи ухилитися від зіткнення з боєприпасом.</li><li>Будь-який сучасний танк чи броньовик «джавелін» вражає в найменш захищену ділянку поверхні.</li><li>«Джавелін» не можна заблокувати радіоперешкодами чи магнітними полями. Наведення на ціль у нього відбувається завдяки інфрачервоному випроміненню, а не радіосигналам чи іншим засобам зв&#8217;язку.</li></ul><h4>Які країни володіють таким озброєнням?</h4><p>Серед країн, що мають різну кількість подібних установок — Австралія, Бахрейн, Велика Британія, Індія, Ірландія, Йорданія, Литва, Нова Зеландія, Норвегія, ОАЕ, Оман, <a href="/2017/08/05/green-card-faq/" target="_blank" rel="noopener">США</a>, КНР, Франція, Чехія.</p><h4>Якщо цю зброю експортують, чому її досі не надали нам?</h4><p>Основна причина коливань і небажання надавати ні за гроші, ні в рамках військової допомоги — хитка ситуація на фронті на території Луганщини та Донеччини. Дипломати низки країн ЄС та окремі політики в США вважають, що подібні поставки можуть ускладнити протистояння через бажання північно-східного сусіда України «побрязкати зброєю» і пошук тамтешньою владою приводів для ескалації конфлікту.</p><h4>Коли буде ухвалене остаточне рішення?</h4><p>Визначити остаточний термін наразі непросто. Американська журналістка Ясмін Серхан на сторінках <a href="https://www.theatlantic.com/international/archive/2017/07/will-us-arms-solve-the-conflict-in-ukraine/534822/" target="_blank" rel="noopener">The Atlantic</a> наводить позицію генерала ВПС США Пола Сельва. Той, звертаючись до відповідного комітету в американському Сенаті, зазначив: надання летального оборонної зброї Україні є не просто «рекомендацією військових», а свідченням вибору, «чи готові ми надати українському урядові інструменти для його захисту».</p><h4>Якщо в США так довго думають, а війна триває, то чи є в Україні аналогічне озброєння, яке допоможе нам захиститися?</h4><p>Частково в нас уже є напрацювання щодо ракет із самонаведенням. Це — «Стугна» та «Скіф», яких іноді називають «українськими джавелінами». Виробляються ці обидва комплекси в Україні. Вони можуть вражати цілі на відстані до 5 км. Відмінність від «Джавеліну» — для наведення потрібен лазерний промінь.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/08/2dd309fc820ae74abcc167aa3d73259d.png-2.jpeg" alt="">			</figure><p>Інша важлива відмінність — це вартість. Ракети для цих комплексів приблизно вчетверо дешевші за «Джавеліни» і виробляються в Україні. З травня 2015 року «Стугна» перебуває на озброєнні ЗСУ для використання в зоні АТО.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/Vir3T-SvlsM" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Що таке «джавеліни» і чому про них так часто пишуть

{:ua}Що варто знати про потужну сучасну ракетну зброю із США{:}

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Президент США Дональд Трамп у середу представив законопроект, що відмінить лотерею Green Card та запровадить систему балів для отримання робочої візи. У ЗМІ розповіли, як набрати достатньо балів для отримання американської візи, передає УНН з посиланням на CNN.

<h4><strong>Що пропонує Трамп</strong></h4>
План імітує іміграційні системи, що вже діють у Австралії та Канаді. В цих системах потенційних іммігрантів оцінюють на базі персональних критеріїв. Згідно цієї системи, 140 тис віз щорічно надається в першу чергу людям з найвищими оцінками. Аби подати заявку, кандидати мають здобути щонайменше 30 балів.
<h4><strong>Як взагалі будуть накопичуватися ці бали</strong></h4>
Пріоритет надається «робочому» вікові — при цьому найвища оцінка в 10 балів надається людям віком від від 26 до 30, найменша (2 бали) — особам у віці від 46 до 50 років. Люди молодші ха 18 чи старші за 50 років не отримують жодної оцінки.

1 бал отримають випускники з дипломом американської або іноземної середньої школи. Вища совіта має таку структуру оцінювання:
<ul>
 	<li>Іноземний бакалавр заробляє 5 балів</li>
 	<li>Бакалавр США має 6 балів</li>
 	<li>Іноземні ступені магістра в галузі STEM заробляють 7 очок</li>
 	<li>Аналогічні магістри із вишів у США мають 8 балів</li>
 	<li>Зарубіжний професійний ступінь або докторський ступінь приносить своїм володарям 10 балів</li>
 	<li>Його американський еквівалент отримує 13 балів.</li>
</ul>
Окрема група балів надається за знання англійської:
<ul>
 	<li>Кожен, хто має рівень знань мови нижче від 60%, не отримує балів</li>
 	<li>Власники знань англійської на рівні 60-80% отримують 6 балів</li>
 	<li>Максимальна оцінка за ідеальне знання мови складатиме 12 балів.</li>
</ul>
Робота та працевлаштування у США — теж окрема група балів:
<ul>
 	<li>5 очок нараховуються, якщо заявник має пропозицію про роботу, яка сплачуватиме принаймні 150% середнього доходу сімї</li>
 	<li>8 балів, за умови, що майбутній дохід становить 200% від цього показника</li>
 	<li>13 балів — при 300% показникові.</li>
</ul>
<h4><strong>Чи є якісь особливі привілей чи бонуси</strong></h4>
Законопроектом передбачено бонусні бали для «надзвичайних» досягнень%
<ul>
 	<li>Система надає 25 балів володарю Нобелівської премії чи власнику іншої міжнародної наукової нагороди</li>
 	<li>15 очок будуть надані тому, хто отримав індивідуальну нагороду в рамках Олімпійських ігор або подібну міжнародну спортивну нагороду.</li>
</ul>
<h4><strong>Як оцінюватимуть інвесторів</strong></h4>
Система надає 6 балів претенденту, який інвестує $1,35 млн в «нове комерційне підприємство» в США. Якщо витрати на інвестиції складуть $1,8 млн, претендент отримає до 12 балів.
<h4><strong>Що чекає на тих, хто хоче мігрувати родиною</strong></h4>
Законопроект також вимагає від заявників, якщо вони імігрують подружжям, розрахувати подібним чином кількість балів своєї другої половини. Тож бонусні бали чоловік чи дружина мігрантів можуть отримати за аналогічною схемою.
<h4><strong>Чи принято вже ці зміни</strong></h4>
Ні, поки що законопроект лише перебуває на розгляді та обговоренні.

<h4><strong>Що пропонує Трамп</strong></h4><p>План імітує іміграційні системи, що вже діють у Австралії та Канаді. В цих системах потенційних іммігрантів оцінюють на базі персональних критеріїв. Згідно цієї системи, 140 тис віз щорічно надається в першу чергу людям з найвищими оцінками. Аби подати заявку, кандидати мають здобути щонайменше 30 балів.</p><h4><strong>Як взагалі будуть накопичуватися ці бали</strong></h4><p>Пріоритет надається «робочому» вікові — при цьому найвища оцінка в 10 балів надається людям віком від від 26 до 30, найменша (2 бали) — особам у віці від 46 до 50 років. Люди молодші ха 18 чи старші за 50 років не отримують жодної оцінки.</p><p>1 бал отримають випускники з дипломом американської або іноземної середньої школи. Вища совіта має таку структуру оцінювання:</p><ul><li>Іноземний бакалавр заробляє 5 балів</li><li>Бакалавр США має 6 балів</li><li>Іноземні ступені магістра в галузі STEM заробляють 7 очок</li><li>Аналогічні магістри із вишів у США мають 8 балів</li><li>Зарубіжний професійний ступінь або докторський ступінь приносить своїм володарям 10 балів</li><li>Його американський еквівалент отримує 13 балів.</li></ul><p>Окрема група балів надається за знання англійської:</p><ul><li>Кожен, хто має рівень знань мови нижче від 60%, не отримує балів</li><li>Власники знань англійської на рівні 60-80% отримують 6 балів</li><li>Максимальна оцінка за ідеальне знання мови складатиме 12 балів.</li></ul><p>Робота та працевлаштування у США — теж окрема група балів:</p><ul><li>5 очок нараховуються, якщо заявник має пропозицію про роботу, яка сплачуватиме принаймні 150% середнього доходу сімї</li><li>8 балів, за умови, що майбутній дохід становить 200% від цього показника</li><li>13 балів — при 300% показникові.</li></ul><h4><strong>Чи є якісь особливі привілей чи бонуси</strong></h4><p>Законопроектом передбачено бонусні бали для «надзвичайних» досягнень%</p><ul><li>Система надає 25 балів володарю Нобелівської премії чи власнику іншої міжнародної наукової нагороди</li><li>15 очок будуть надані тому, хто отримав індивідуальну нагороду в рамках Олімпійських ігор або подібну міжнародну спортивну нагороду.</li></ul><h4><strong>Як оцінюватимуть інвесторів</strong></h4><p>Система надає 6 балів претенденту, який інвестує $1,35 млн в «нове комерційне підприємство» в США. Якщо витрати на інвестиції складуть $1,8 млн, претендент отримає до 12 балів.</p><h4><strong>Що чекає на тих, хто хоче мігрувати родиною</strong></h4><p>Законопроект також вимагає від заявників, якщо вони імігрують подружжям, розрахувати подібним чином кількість балів своєї другої половини. Тож бонусні бали чоловік чи дружина мігрантів можуть отримати за аналогічною схемою.</p><h4><strong>Чи принято вже ці зміни</strong></h4><p>Ні, поки що законопроект лише перебуває на розгляді та обговоренні.</p>

Бали замість лотереї — що пропонує змінити у Green Card президент США

{:ua}Як пропонують оцінювати кандидатів на проживання у США?{:}

<p>Станція Wind Catcher буде споруджена на рівнині в штаті Оклахома. Як повідомляє Clean Technica, 2 тис МВт вироблятимуть останні моделі вітряних турбін GE, 800 штук по 2,5 МВт кожна.
</p>
<h4><strong>Перспективи вітропарку</strong></h4>
Будівництво вітрової електростанції має завершитися в 2020 році. Місцеві комунальні підприємства вже подали прохання владі Луїзіани, Арканзасу, Техасу і Оклахоми заявки на придбання станції у Invenergy і будівництво електромережі для 1,1 млн своїх клієнтів. Якщо угода відбудеться, споживачі зможуть заощадити понад $7 млрд упродовж 25 років.

Нагадаємо, що цьогоріч на Львівщині <a href="https://nachasi.com/2017/06/20/lvivshhyna-elektrostantsiya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">побудують<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/pinwheel-2222471_1280-300x200.jpg" />На Львівщині побудують потужну вітроелектростанцію</span></a> потужну вітрову електростанцію. ВЕС «Старий Самбір-2» на 20,7 МВт розпочне свою роботу восени. В регіоні вже діють 2 об’єкти вітрової енергетики ВЕС «Старий Самбір-1», кожна потужністю по 6,6 МВт, які у 2016 році виробили 23,1 млн кВт/год.

Раніше стало відомо, що частка альтернативної енергетики <a href="https://nachasi.com/2017/06/22/energy-faq/" target="_blank" class=" with_hint_js">активно зростатиме<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/power-poles-503935_1280-300x200.jpg" />Світова енергетика в цифрах — що варто знати про 2017-2040 роки</span></a> у найближчі декілька десятиліть. На сонце і вітер сумарно припаде 48% встановленої потужності світових електростанцій і 34% обсягів випущеної електроенергії (станом на 2040 рік). Вартість виробництва електроенергії до 2040 року скоротиться в сонячній енергетиці на 66%, в материковій вітроенергетиці — на 47%, а в офшорній вітроенергетиці — на 71%. Попит на природний газ в електроенергетиці в Японії і Південній Кореї знизиться більш ніж на 50% за найближчі 10 років (а на ці країни припадає половина світового ринку споживання газу). Причина — запуск вугільних енергетичних потужностей в цих країнах.

<p>Станція Wind Catcher буде споруджена на рівнині в штаті Оклахома. Як повідомляє Clean Technica, 2 тис МВт вироблятимуть останні моделі вітряних турбін GE, 800 штук по 2,5 МВт кожна.</p><h4><strong>Перспективи вітропарку</strong></h4><p>Будівництво вітрової електростанції має завершитися в 2020 році. Місцеві комунальні підприємства вже подали прохання владі Луїзіани, Арканзасу, Техасу і Оклахоми заявки на придбання станції у Invenergy і будівництво електромережі для 1,1 млн своїх клієнтів. Якщо угода відбудеться, споживачі зможуть заощадити понад $7 млрд упродовж 25 років.</p><p>Нагадаємо, що цьогоріч на Львівщині <a href="/2017/06/20/lvivshhyna-elektrostantsiya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">побудують<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/pinwheel-2222471_1280-300x200.jpg" />На Львівщині побудують потужну вітроелектростанцію</span></a> потужну вітрову електростанцію. ВЕС «Старий Самбір-2» на 20,7 МВт розпочне свою роботу восени. В регіоні вже діють 2 об’єкти вітрової енергетики ВЕС «Старий Самбір-1», кожна потужністю по 6,6 МВт, які у 2016 році виробили 23,1 млн кВт/год.</p><p>Раніше стало відомо, що частка альтернативної енергетики <a href="/2017/06/22/energy-faq/" target="_blank" class=" with_hint_js">активно зростатиме<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/power-poles-503935_1280-300x200.jpg" />Світова енергетика в цифрах — що варто знати про 2017-2040 роки</span></a> у найближчі декілька десятиліть. На сонце і вітер сумарно припаде 48% встановленої потужності світових електростанцій і 34% обсягів випущеної електроенергії (станом на 2040 рік). Вартість виробництва електроенергії до 2040 року скоротиться в сонячній енергетиці на 66%, в материковій вітроенергетиці — на 47%, а в офшорній вітроенергетиці — на 71%. Попит на природний газ в електроенергетиці в Японії і Південній Кореї знизиться більш ніж на 50% за найближчі 10 років (а на ці країни припадає половина світового ринку споживання газу). Причина — запуск вугільних енергетичних потужностей в цих країнах.</p>

Станція Wind Catcher стане частиною більш масштабного проекту Wind Catcher Energy Connection вартістю $4,5 млрд, в рамках якого заплановано також будівництво приблизно 560 км надвисоковольтних силових ліній

Станція Wind Catcher буде споруджена на рівнині в штаті Оклахома. Як повідомляє Clean Technica, 2 тис МВт вироблятимуть останні моделі вітряних турбін GE, 800 штук по 2,5 МВт кожна.
<h4><strong>Перспективи вітропарку</strong></h4>
Будівництво вітрової електростанції має завершитися в 2020 році. Місцеві комунальні підприємства вже подали прохання владі Луїзіани, Арканзасу, Техасу і Оклахоми заявки на придбання станції у Invenergy і будівництво електромережі для 1,1 млн своїх клієнтів. Якщо угода відбудеться, споживачі зможуть заощадити понад $7 млрд упродовж 25 років.

Нагадаємо, що цьогоріч на Львівщині <a href="https://nachasi.com/2017/06/20/lvivshhyna-elektrostantsiya/" target="_blank" rel="noopener">побудують</a> потужну вітрову електростанцію. ВЕС «Старий Самбір-2» на 20,7 МВт розпочне свою роботу восени. В регіоні вже діють 2 об’єкти вітрової енергетики ВЕС «Старий Самбір-1», кожна потужністю по 6,6 МВт, які у 2016 році виробили 23,1 млн кВт/год.

Раніше стало відомо, що частка альтернативної енергетики <a href="https://nachasi.com/2017/06/22/energy-faq/" target="_blank">активно зростатиме</a> у найближчі декілька десятиліть. На сонце і вітер сумарно припаде 48% встановленої потужності світових електростанцій і 34% обсягів випущеної електроенергії (станом на 2040 рік). Вартість виробництва електроенергії до 2040 року скоротиться в сонячній енергетиці на 66%, в материковій вітроенергетиці — на 47%, а в офшорній вітроенергетиці — на 71%. Попит на природний газ в електроенергетиці в Японії і Південній Кореї знизиться більш ніж на 50% за найближчі 10 років (а на ці країни припадає половина світового ринку споживання газу). Причина — запуск вугільних енергетичних потужностей в цих країнах.

<p>Станція Wind Catcher буде споруджена на рівнині в штаті Оклахома. Як повідомляє Clean Technica, 2 тис МВт вироблятимуть останні моделі вітряних турбін GE, 800 штук по 2,5 МВт кожна.</p><h4><strong>Перспективи вітропарку</strong></h4><p>Будівництво вітрової електростанції має завершитися в 2020 році. Місцеві комунальні підприємства вже подали прохання владі Луїзіани, Арканзасу, Техасу і Оклахоми заявки на придбання станції у Invenergy і будівництво електромережі для 1,1 млн своїх клієнтів. Якщо угода відбудеться, споживачі зможуть заощадити понад $7 млрд упродовж 25 років.</p><p>Нагадаємо, що цьогоріч на Львівщині <a href="/2017/06/20/lvivshhyna-elektrostantsiya/" target="_blank" rel="noopener">побудують</a> потужну вітрову електростанцію. ВЕС «Старий Самбір-2» на 20,7 МВт розпочне свою роботу восени. В регіоні вже діють 2 об’єкти вітрової енергетики ВЕС «Старий Самбір-1», кожна потужністю по 6,6 МВт, які у 2016 році виробили 23,1 млн кВт/год.</p><p>Раніше стало відомо, що частка альтернативної енергетики <a href="/2017/06/22/energy-faq/" target="_blank">активно зростатиме</a> у найближчі декілька десятиліть. На сонце і вітер сумарно припаде 48% встановленої потужності світових електростанцій і 34% обсягів випущеної електроенергії (станом на 2040 рік). Вартість виробництва електроенергії до 2040 року скоротиться в сонячній енергетиці на 66%, в материковій вітроенергетиці — на 47%, а в офшорній вітроенергетиці — на 71%. Попит на природний газ в електроенергетиці в Японії і Південній Кореї знизиться більш ніж на 50% за найближчі 10 років (а на ці країни припадає половина світового ринку споживання газу). Причина — запуск вугільних енергетичних потужностей в цих країнах.</p>

Друга за потужністю у світі — в Штатах будують нову вітроелектростанцію

{:ua}Станція стане другою за величиною в світі і першою – в США{:}

#США