Українське кіно переживає виняткові часи: у прокаті одразу два українських хіта Канн, і ще один — з Венеційського фестивалю. Дослідницька компанія Gradus Research провела опитування, аби дізнатися, чи справді українці почали більше дивитись українські фільми, де та як переглядають.

Загалом, як демонструє дослідження за споживанням контенту перегляд фільмів поступається місцем у рейтингу популярності лише новинам.
<h3>Вплив війни на кінематограф</h3>
Підсилений війною тренд на все українське не оминув і індустрію кіно: якщо до початку повномасштабного вторгнення регулярно дивилася українські фільми 29% опитаних українців, то зараз число поціновувачів вітчизняного кінематографа зросло до третини (33%). Таке зростання відбулося в тому числі через перетікання тих, хто дивився українські фільми іноді (до повномасштабного вторгнення таких було 59%, а зараз — 50%), у тих, хто дивиться їх регулярно. І лише 14% декларують, що не споживають такий контент.

<img class="aligncenter wp-image-206411 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/04/Regulyarnist-pereglyadu-ukrai-nskyh-filmiv-1024x576.png" alt="" width="1024" height="576">

Найбільш популярним варіантом для перегляду українського кіно є сервіси перегляду фільмів онлайн на кшталт Megogo, SweetTV, Netflix та ін. — онлайн-кінотеатрам надають перевагу близько двох третіх опитаних українців (61%). Ними переважно користується аудиторія 18-34 роки.

Другим вибором для перегляду українських фільмів є телебачення — 56% респондентів дивляться вітчизняне кіно по ТБ. Цьому носію в більшій мірі надають перевагу глядачі віком 55-60 років.
До офлайн кінотеатрів ходять 14% опитаних, що можна пояснити як складною безпековою ситуацією в країні, так і їх меншою доступністю. При цьому варто зазначити, що вони користуються особливою популярністю серед молоді — частка українців віком 18-24, що зазвичай дивиться українські фільми в кінотеатрах, майже втричі більша за вибірку загалом (41% проти 14%).

Які саме фільми мали найбільший попит серед опитаних українців за останній рік, можна побачити на інфографіці:

<img class="alignnone size-large wp-image-206446" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/04/Top-ukrai-nskyh-filmiv-ta-serialiv-yaki-dyvylysya-ukrai-ntsi-za-ostanniy-rik-1024x512.png" alt="" width="1024" height="512">

Опитування проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Вибірка: 1240 респондентів у віці 18-60 років, які мешкають у населених пунктах розміром більше 50 000 жителів. Період проведення: 13-14 квітня 2023 року.

Українське кіно переживає виняткові часи: у прокаті одразу два українських хіта Канн, і ще один — з Венеційського фестивалю. Дослідницька компанія Gradus Research провела опитування, аби дізнатися, чи справді українці почали більше дивитись українські фільми, де та як переглядають.Загалом, як демонструє дослідження за споживанням контенту перегляд фільмів поступається місцем у рейтингу популярності лише новинам.<h3>Вплив війни на кінематограф</h3>Підсилений війною тренд на все українське не оминув і індустрію кіно: якщо до початку повномасштабного вторгнення регулярно дивилася українські фільми 29% опитаних українців, то зараз число поціновувачів вітчизняного кінематографа зросло до третини (33%). Таке зростання відбулося в тому числі через перетікання тих, хто дивився українські фільми іноді (до повномасштабного вторгнення таких було 59%, а зараз — 50%), у тих, хто дивиться їх регулярно. І лише 14% декларують, що не споживають такий контент.<img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-206411 size-large" src="/wp-content/uploads/2023/04/Regulyarnist-pereglyadu-ukrai-nskyh-filmiv-1024x576.png" alt="" width="1024" height="576" srcset="/wp-content/uploads/2023/04/Regulyarnist-pereglyadu-ukrai-nskyh-filmiv-1024x576.png 1024w, /wp-content/uploads/2023/04/Regulyarnist-pereglyadu-ukrai-nskyh-filmiv-300x169.png 300w, /wp-content/uploads/2023/04/Regulyarnist-pereglyadu-ukrai-nskyh-filmiv-768x432.png 768w, /wp-content/uploads/2023/04/Regulyarnist-pereglyadu-ukrai-nskyh-filmiv-1536x864.png 1536w, /wp-content/uploads/2023/04/Regulyarnist-pereglyadu-ukrai-nskyh-filmiv-2048x1152.png 2048w, /wp-content/uploads/2023/04/Regulyarnist-pereglyadu-ukrai-nskyh-filmiv-650x366.png 650w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" />Найбільш популярним варіантом для перегляду українського кіно є сервіси перегляду фільмів онлайн на кшталт Megogo, SweetTV, Netflix та ін. — онлайн-кінотеатрам надають перевагу близько двох третіх опитаних українців (61%). Ними переважно користується аудиторія 18-34 роки.Другим вибором для перегляду українських фільмів є телебачення — 56% респондентів дивляться вітчизняне кіно по ТБ. Цьому носію в більшій мірі надають перевагу глядачі віком 55-60 років. До офлайн кінотеатрів ходять 14% опитаних, що можна пояснити як складною безпековою ситуацією в країні, так і їх меншою доступністю. При цьому варто зазначити, що вони користуються особливою популярністю серед молоді — частка українців віком 18-24, що зазвичай дивиться українські фільми в кінотеатрах, майже втричі більша за вибірку загалом (41% проти 14%).Які саме фільми мали найбільший попит серед опитаних українців за останній рік, можна побачити на інфографіці:<img loading="lazy" class="alignnone size-large wp-image-206446" src="/wp-content/uploads/2023/04/Top-ukrai-nskyh-filmiv-ta-serialiv-yaki-dyvylysya-ukrai-ntsi-za-ostanniy-rik-1024x512.png" alt="" width="1024" height="512" srcset="/wp-content/uploads/2023/04/Top-ukrai-nskyh-filmiv-ta-serialiv-yaki-dyvylysya-ukrai-ntsi-za-ostanniy-rik-1024x512.png 1024w, /wp-content/uploads/2023/04/Top-ukrai-nskyh-filmiv-ta-serialiv-yaki-dyvylysya-ukrai-ntsi-za-ostanniy-rik-300x150.png 300w, /wp-content/uploads/2023/04/Top-ukrai-nskyh-filmiv-ta-serialiv-yaki-dyvylysya-ukrai-ntsi-za-ostanniy-rik-768x384.png 768w, /wp-content/uploads/2023/04/Top-ukrai-nskyh-filmiv-ta-serialiv-yaki-dyvylysya-ukrai-ntsi-za-ostanniy-rik-1536x768.png 1536w, /wp-content/uploads/2023/04/Top-ukrai-nskyh-filmiv-ta-serialiv-yaki-dyvylysya-ukrai-ntsi-za-ostanniy-rik-2048x1024.png 2048w, /wp-content/uploads/2023/04/Top-ukrai-nskyh-filmiv-ta-serialiv-yaki-dyvylysya-ukrai-ntsi-za-ostanniy-rik-650x325.png 650w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" />Опитування проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Вибірка: 1240 респондентів у віці 18-60 років, які мешкають у населених пунктах розміром більше 50 000 жителів. Період проведення: 13-14 квітня 2023 року.

Подивитися трейлер нового серіалу від Netflix, дізнатися, де в Україні легально подивитися фільми та серіали, знайти цікаве кіно на вечір в одній з тематичних підбірок — все і більше тут. Також ми розкажемо про історію створення фільмів або серіалів та простими словами пояснимо, чому їм потрібно приділити час.

Кіно і серіали

Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>

Українське кіно переживає виняткові часи: у прокаті одразу два українських хіта Канн, і ще один — з Венеційського фестивалю. Дослідницька компанія Gradus Research провела опитування, аби дізнатися, чи справді українці почали більше дивитись українські фільми, де та як переглядають.

Загалом, як демонструє дослідження за споживанням контенту перегляд фільмів поступається місцем у рейтингу популярності лише новинам.
<h3>Вплив війни на кінематограф</h3>
Підсилений війною тренд на все українське не оминув і індустрію кіно: якщо до початку повномасштабного вторгнення регулярно дивилася українські фільми 29% опитаних українців, то зараз число поціновувачів вітчизняного кінематографа зросло до третини (33%). Таке зростання відбулося в тому числі через перетікання тих, хто дивився українські фільми іноді (до повномасштабного вторгнення таких було 59%, а зараз — 50%), у тих, хто дивиться їх регулярно. І лише 14% декларують, що не споживають такий контент.

<img class="aligncenter wp-image-206411 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/04/Regulyarnist-pereglyadu-ukrai-nskyh-filmiv-1024x576.png" alt="" width="1024" height="576" />

Найбільш популярним варіантом для перегляду українського кіно є сервіси перегляду фільмів онлайн на кшталт Megogo, SweetTV, Netflix та ін. — онлайн-кінотеатрам надають перевагу близько двох третіх опитаних українців (61%). Ними переважно користується аудиторія 18-34 роки.

Другим вибором для перегляду українських фільмів є телебачення — 56% респондентів дивляться вітчизняне кіно по ТБ. Цьому носію в більшій мірі надають перевагу глядачі віком 55-60 років.
До офлайн кінотеатрів ходять 14% опитаних, що можна пояснити як складною безпековою ситуацією в країні, так і їх меншою доступністю. При цьому варто зазначити, що вони користуються особливою популярністю серед молоді — частка українців віком 18-24, що зазвичай дивиться українські фільми в кінотеатрах, майже втричі більша за вибірку загалом (41% проти 14%).

Які саме фільми мали найбільший попит серед опитаних українців за останній рік, можна побачити на інфографіці:

<img class="alignnone size-large wp-image-206446" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/04/Top-ukrai-nskyh-filmiv-ta-serialiv-yaki-dyvylysya-ukrai-ntsi-za-ostanniy-rik-1024x512.png" alt="" width="1024" height="512" />

Опитування проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Вибірка: 1240 респондентів у віці 18-60 років, які мешкають у населених пунктах розміром більше 50 000 жителів. Період проведення: 13-14 квітня 2023 року.

🍿 Дослідження: українці почали частіше дивитися українське кіно

Науковці з Google та університету Стенфорд створили невеличке віртуальне містечко, куди помістили 25 «агентів», натренованих ChatGPT, та спостерігали за ними впродовж певного часу. Результати вони описали у <a href="https://arxiv.org/pdf/2304.03442.pdf" target="_blank" rel="noopener">дослідженні</a> під назвою Generative Agents: Interactive Simulacra of Human Behavior.

Містечко складалося з будинків, місця спільного проживання, парку, магазинів, кафе й барів, а також коледжу та його гуртожитку.

<img class="alignnone size-large wp-image-205093" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/04/ai-town-1024x442.jpeg" alt="" width="1024" height="442">

Сутності, натреновані штучним інтелектом, могли взаємодіяти між собою та з відповідними приміщеннями й предметами в них, спілкуватися та координувати плани.

Дослідники зазначили, що агенти продемонстрували поведінку, близьку до людської.

[blockquote_with_author name="Дослідники" content="Поєднуючи великі мовні моделі з обчислювальними, інтерактивними агентами, ця робота представляє архітектурні та інтерактивні патерни для створення правдоподібних симуляцій людської поведінки"]

Один з прикладів дослідження це наочно ілюструє. Одна агентка на ім'я Ізабелла Родрігез запросила інших на вечірку з приводу Дня Святого Валентина. Подробиці вечірки були передані чотирьом іншим агентам, і одна з них на ім'я Абіґейл зраділа майбутньому заходу.

<img class="alignnone size-large wp-image-205095" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/04/ai-town2-1024x629.jpeg" alt="" width="1024" height="629">

Інший наведений приклад — ранок з життя «родини» агентів. Джон Лін прокинувся о сьомій ранку, почистив зуби, прийняв душ, поснідав і почитав новини у своїй їдальні. Перед тим як «син» Джона Ліна на ім'я Едді пішов до школи, той спитав у нього, над чим він працюватиме сьогодні. Згодом вони обговорили це зі своєю «дружиною» Мей.

<img class="alignnone size-large wp-image-205097" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/04/ai-town3-1024x491.jpeg" alt="" width="1024" height="491">

Проявили агенти й певні дивацтва. Наприклад, під час обіду обрали піти не в місцеве кафе, а випити до бару. Або регулярно натрапляли один на одного у туалеті, бо не знали, що одна кабінка може використовуватися лише одним агентом.

Дослідження ще доведеться перевірити на предмет збереження наукових стандартів, однак експериментатори вже збираються перевчити своїх агентів на GPT-4, більш сучасну модель <a href="https://nachasi.com/tech/2023/01/27/chatgpt-passes-finals/" target="_blank" rel="noopener">ChatGPT</a>.

Науковці з Google та університету Стенфорд створили невеличке віртуальне містечко, куди помістили 25 «агентів», натренованих ChatGPT, та спостерігали за ними впродовж певного часу. Результати вони описали у <a href="https://arxiv.org/pdf/2304.03442.pdf" target="_blank" rel="noopener">дослідженні</a> під назвою Generative Agents: Interactive Simulacra of Human Behavior.Містечко складалося з будинків, місця спільного проживання, парку, магазинів, кафе й барів, а також коледжу та його гуртожитку.<img loading="lazy" class="alignnone size-large wp-image-205093" src="/wp-content/uploads/2023/04/ai-town-1024x442.jpeg" alt="" width="1024" height="442" srcset="/wp-content/uploads/2023/04/ai-town-1024x442.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2023/04/ai-town-300x129.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2023/04/ai-town-768x331.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2023/04/ai-town-650x280.jpeg 650w, /wp-content/uploads/2023/04/ai-town.jpeg 1303w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" />Сутності, натреновані штучним інтелектом, могли взаємодіяти між собою та з відповідними приміщеннями й предметами в них, спілкуватися та координувати плани.Дослідники зазначили, що агенти продемонстрували поведінку, близьку до людської.	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Поєднуючи великі мовні моделі з обчислювальними, інтерактивними агентами, ця робота представляє архітектурні та інтерактивні патерни для створення правдоподібних симуляцій людської поведінки					<cite>									Дослідники 							</cite>			</blockquote>Один з прикладів дослідження це наочно ілюструє. Одна агентка на ім&#8217;я Ізабелла Родрігез запросила інших на вечірку з приводу Дня Святого Валентина. Подробиці вечірки були передані чотирьом іншим агентам, і одна з них на ім&#8217;я Абіґейл зраділа майбутньому заходу.<img loading="lazy" class="alignnone size-large wp-image-205095" src="/wp-content/uploads/2023/04/ai-town2-1024x629.jpeg" alt="" width="1024" height="629" srcset="/wp-content/uploads/2023/04/ai-town2-1024x629.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2023/04/ai-town2-300x184.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2023/04/ai-town2-768x472.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2023/04/ai-town2-650x399.jpeg 650w, /wp-content/uploads/2023/04/ai-town2.jpeg 1203w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" />Інший наведений приклад — ранок з життя «родини» агентів. Джон Лін прокинувся о сьомій ранку, почистив зуби, прийняв душ, поснідав і почитав новини у своїй їдальні. Перед тим як «син» Джона Ліна на ім&#8217;я Едді пішов до школи, той спитав у нього, над чим він працюватиме сьогодні. Згодом вони обговорили це зі своєю «дружиною» Мей.<img loading="lazy" class="alignnone size-large wp-image-205097" src="/wp-content/uploads/2023/04/ai-town3-1024x491.jpeg" alt="" width="1024" height="491" srcset="/wp-content/uploads/2023/04/ai-town3-1024x491.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2023/04/ai-town3-300x144.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2023/04/ai-town3-768x369.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2023/04/ai-town3-650x312.jpeg 650w, /wp-content/uploads/2023/04/ai-town3.jpeg 1246w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" />Проявили агенти й певні дивацтва. Наприклад, під час обіду обрали піти не в місцеве кафе, а випити до бару. Або регулярно натрапляли один на одного у туалеті, бо не знали, що одна кабінка може використовуватися лише одним агентом.Дослідження ще доведеться перевірити на предмет збереження наукових стандартів, однак експериментатори вже збираються перевчити своїх агентів на GPT-4, більш сучасну модель <a href="/tech/2023/01/27/chatgpt-passes-finals/" target="_blank" rel="noopener">ChatGPT</a>.

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Науковці з Google та університету Стенфорд створили невеличке віртуальне містечко, куди помістили 25 «агентів», натренованих ChatGPT, та спостерігали за ними впродовж певного часу. Результати вони описали у <a href="https://arxiv.org/pdf/2304.03442.pdf" target="_blank" rel="noopener">дослідженні</a> під назвою Generative Agents: Interactive Simulacra of Human Behavior.

Містечко складалося з будинків, місця спільного проживання, парку, магазинів, кафе й барів, а також коледжу та його гуртожитку.

<img class="alignnone size-large wp-image-205093" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/04/ai-town-1024x442.jpeg" alt="" width="1024" height="442" />

Сутності, натреновані штучним інтелектом, могли взаємодіяти між собою та з відповідними приміщеннями й предметами в них, спілкуватися та координувати плани.

Дослідники зазначили, що агенти продемонстрували поведінку, близьку до людської.

[blockquote_with_author name="Дослідники" content="Поєднуючи великі мовні моделі з обчислювальними, інтерактивними агентами, ця робота представляє архітектурні та інтерактивні патерни для створення правдоподібних симуляцій людської поведінки"]

Один з прикладів дослідження це наочно ілюструє. Одна агентка на ім'я Ізабелла Родрігез запросила інших на вечірку з приводу Дня Святого Валентина. Подробиці вечірки були передані чотирьом іншим агентам, і одна з них на ім'я Абіґейл зраділа майбутньому заходу.

<img class="alignnone size-large wp-image-205095" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/04/ai-town2-1024x629.jpeg" alt="" width="1024" height="629" />

Інший наведений приклад — ранок з життя «родини» агентів. Джон Лін прокинувся о сьомій ранку, почистив зуби, прийняв душ, поснідав і почитав новини у своїй їдальні. Перед тим як «син» Джона Ліна на ім'я Едді пішов до школи, той спитав у нього, над чим він працюватиме сьогодні. Згодом вони обговорили це зі своєю «дружиною» Мей.

<img class="alignnone size-large wp-image-205097" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/04/ai-town3-1024x491.jpeg" alt="" width="1024" height="491" />

Проявили агенти й певні дивацтва. Наприклад, під час обіду обрали піти не в місцеве кафе, а випити до бару. Або регулярно натрапляли один на одного у туалеті, бо не знали, що одна кабінка може використовуватися лише одним агентом.

Дослідження ще доведеться перевірити на предмет збереження наукових стандартів, однак експериментатори вже збираються перевчити своїх агентів на GPT-4, більш сучасну модель <a href="https://nachasi.com/tech/2023/01/27/chatgpt-passes-finals/" target="_blank" rel="noopener">ChatGPT</a>.

🍸 Дослідники створили містечко для штучних інтелектів — ті відпочивали в барі та провели вечірку

На тлі війни, пов'язаних з нею життєвих викликів, матеріальних, робочих питань та у постійному хвилюванні за себе і близьких, молодь часто забуває піклуватися про власне ментальне здоров’я. U-Report вирішив дослідити глибше питання ментального здоров'я української молоді, дізнатися, як змінився їхній психологічний стан після 24 лютого 2022 року. А також поцікавитись, як саме вони долають проблеми, пов’язані з психічним здоров’ям та запитати у експертів порад, що допомогли б покращити емоційний стан молоді.

<img src="https://lh3.googleusercontent.com/wXvoaQ3tYaeleE53S3FaLN6gr3dTjLi-PhWhoGtjDsFeEBBoYs3kKUYzgosfZV147NqrGKVdZQs2hOMGjQCaBCKOzIIo9_U4b4Bfs3y2Z2lS7sZt8XhReXHzCDB9c03KUzvHnTyaXJrD-2KLrNQfE1Q">

Чи змінився загальний емоційний стан молоді в Україні після 24 лютого 2022?

69% надали стверджувальну відповідь і зазначили, що змінився в гіршу сторону. Тільки 7,1% респондентів зазначили, що їхній емоційний стан стабільний і не зазнав змін. Не змогли визначитись з відповіддю 17%.

Який саме емоційний стан здебільшого відчувала молодь за останній рік?

55% українців відчували тривожність, а 24,8% - пригніченість. Спокійними були 9%.

55,6% респондентів шукали інформацію та намагалися дізнатися, як саме можна покращити ментальне здоров’я, а 44,4% не отримували чи не цікавилися такою інформацією.

73% молоді відповіли, що потребують більше емоційної чи психологічної підтримки. Тим не менше, тільки 29,8% респондентів зверталися по психологічну допомогу, а 70% - ні. 

<img src="https://lh6.googleusercontent.com/MOKrqMvbjViJZ2IhBt0jtG-MVJC-qrK1yGCVdD4LZKCCPAusFn36ueyQLsWEtT4TVro_7AQ97MURTrLhxgAk2_nzJAdH0-GNm8oJaML43DW0Ct4Sqeuz4s_CF8pcXWADYDAlizUOpWqKyw9itHYPgQ4">

Якщо молодь зверталася по допомогу чи пораду, то до кого саме?

74% респондентів з тих, хто все ж звертався по допомогу, відповіли, що відвідували сімейного лікаря, психолога чи психотерапевта. Зверталися за порадою до друзів чи однолітків 36%, а до рідних - 28%. 40% молоді шукає порад у блогерів, у соціальних мережах, статтях, тематичних додатках на телефоні чи у чат-ботах.

Чому саме молодь не зверталася по допомогу?

Серед тих, хто не звертався по допомогу, 44% опитаних вважають, що їхні психологічні проблеми недостатньо серйозні, щоб потребувати сторонньої допомоги. 25,8% бояться, що така допомога буде потребувати значних коштів у той час, як 20% мають страх отримати некваліфіковану психологічну допомогу. 15% респондентів не знають, де саме можна отримати психологічну підтримку, а 7,5% респондентів не вірять в ефективність такої допомоги чи підтримки.

Надія Рогозіна - клінічна психологиня та засновниця Svitlo.App ось так коментує цю ситуацію:

“Є така культурна особливість в Україні: не визнавати, що потребуєш допомоги. Почнемо з того, що розмова з фаховим психологом не зашкодить нікому. Наприклад, психолог може допомогти визначити чи потрібна серйозніша допомога, чи достатньо однієї розмови. Й загалом значно ефективніше працювати превентивно, не чекати коли вже припече так, що потрібна «психологічна реанімація». Якщо вже вчитися усвідомлювати для себе момент коли потрібна допомога, то це в першу чергу тоді, коли стає складно виконувати повсякденні функції: працювати, спати, будувати стосунки, діяти, чи проявляти до себе побутову турботу (митися, їсти регулярно і т.д.).”

74% молоді з початку війни стали надавати більше емоційної підтримки друзям та близьким. 

Що може покращити емоційний стан молоді?

46% вказали причиною покращення настрою - спілкування з людиною, яка підтримає. 39% зазначили причиною спокою та стабільного емоційного стану покращення ситуації безпеки, а 38,8% - покращення фінансового становища. Однаково по 28% респондентів зазначили причинами покращення емоційного стану особисте життя чи роботу. 20% респондентів зазначили психологічні консультації, а 19%  - спорт.

На що варто звертати увагу, щоб зрозуміти, що ви або ваші близькі “не ОК”?

Надія Рогозіна радить в першу чергу звертати увагу на себе. Класичне «спочатку маску собі» працює й тут.  Якщо ви відчуваєте, що ви не ОК, то не слід включатися в підтримку інших, адже таким чином можна навіть нашкодити.
Наступне, на що слід звертати увагу, на думку Надії – це зміни. Вони можуть бути у поведінці (ви або інша людина стаєте менш відповідальними, можете не виконувати обіцянки або відмежовуватись від інших, чи навпаки – проявляєте надмірну працьовитість, відмовляєтеся від сну на користь завдань, не можете зупинитися), емоційному стані (тривала пригніченість, роздратованість, агресія, тривожність, або й навпаки – надмірне емоційне збудження), когнітивних функціях (забудькуватість, неможливість сфокусуватися, труднощі з прийняттям рішень).
Самі собою перелічені реакції Надія вважає цілком нормальним й очікуваним наслідком стресу. Але, якщо вони тривають кілька тижнів або створюють надмірний дискомфорт у житті, то можна говорити про те, що психологічні труднощі людини більш складного характеру. Психологиня визначає ключовим словом тут саме «зміни». Бо, наприклад, якщо людина в принципі є запальною впродовж життя й це не спричинене подіями довкола, то скоріше все ок, ніж ні.
Що з цим робити та як допомагати собі чи близьким?

Часто, коли люди хочуть підтримати когось, то ставлять собі за мету повністю позбавити цю людину емоційних страждань. Так, ніби примусити сумну людину бути веселою, а роздратовану спокійною.

Слід запам’ятати 2 речі:
<ol>
 	<li class="ql-align-justify">Ми не можемо (й не повинні) змінювати стан людини, якщо не можемо вирішити її проблему.</li>
 	<li class="ql-align-justify">Проживати негативні емоції нормально і навіть важливо, адже це спосіб опрацювати й «перетравити» негативний досвід.</li>
</ol>
Для того, щоб справді допомогти, достатньо просто бути в доступі. Можна запитати «Як ти насправді?» чи «Що ти відчуваєш щодо всього цього?». Тобто навіть, якщо ваша близька людина в момент відповіді сфокусувалася на своїх неприємних відчуттях чи, скажімо, заплакала, ви вже допомогли.
Важливо також «валідизувати» емоції. Тобто дати зрозуміти, що так почуватися в цій ситуації – нормально. Люди часто відчувають провину за свої емоції. Тому, коли усвідомлюють, що їх почуття нормальні, то напруження спадає. Й навпаки, якщо ви будете намагатися змінити емоцію людини на більш позитивну, це може посилити провину за свої відчуття, такі, як вони є.
Корисними будуть фрази:

<ul>
 	<li class="ql-align-justify">«Я не можу змінити твою ситуацію, але я можу бути поруч з тобою».</li>
 	<li class="ql-align-justify">«Мені також страшно. Але вірю, що ми маємо все необхідне аби впоратися».</li>
 	<li class="ql-align-justify">«Не знаю, як би я почувалася на твоєму місці. Це справді непросто».</li>
 	<li class="ql-align-justify">«Я не знаю, що зараз краще сказати. Просто знай, що я на твоїй стороні».</li>
</ul>
 Краще уникати:

<ul>
 	<li class="ql-align-justify">«Все буде добре!».</li>
 	<li class="ql-align-justify">«Головне, що всі живі-здорові».</li>
 	<li class="ql-align-justify">«В тебе ще не так все погано, ось у моєї знайомої (у мене/у дівчини в новинах)…».</li>
</ul>
Дбати про своє ментальне здоров'я так само важливо, як дбати про фізичне. Розум та тіло людини - невід'ємна цілісна система.

На тлі війни, пов&#8217;язаних з нею життєвих викликів, матеріальних, робочих питань та у постійному хвилюванні за себе і близьких, молодь часто забуває піклуватися про власне ментальне здоров’я. U-Report вирішив дослідити глибше питання ментального здоров&#8217;я української молоді, дізнатися, як змінився їхній психологічний стан після 24 лютого 2022 року. А також поцікавитись, як саме вони долають проблеми, пов’язані з психічним здоров’ям та запитати у експертів порад, що допомогли б покращити емоційний стан молоді.<img src="https://lh3.googleusercontent.com/wXvoaQ3tYaeleE53S3FaLN6gr3dTjLi-PhWhoGtjDsFeEBBoYs3kKUYzgosfZV147NqrGKVdZQs2hOMGjQCaBCKOzIIo9_U4b4Bfs3y2Z2lS7sZt8XhReXHzCDB9c03KUzvHnTyaXJrD-2KLrNQfE1Q">Чи змінився загальний емоційний стан молоді в Україні після 24 лютого 2022?69% надали стверджувальну відповідь і зазначили, що змінився в гіршу сторону. Тільки 7,1% респондентів зазначили, що їхній емоційний стан стабільний і не зазнав змін. Не змогли визначитись з відповіддю 17%.Який саме емоційний стан здебільшого відчувала молодь за останній рік?55% українців відчували тривожність, а 24,8% &#8211; пригніченість. Спокійними були 9%.55,6% респондентів шукали інформацію та намагалися дізнатися, як саме можна покращити ментальне здоров’я, а 44,4% не отримували чи не цікавилися такою інформацією.73% молоді відповіли, що потребують більше емоційної чи психологічної підтримки. Тим не менше, тільки 29,8% респондентів зверталися по психологічну допомогу, а 70% &#8211; ні. <img src="https://lh6.googleusercontent.com/MOKrqMvbjViJZ2IhBt0jtG-MVJC-qrK1yGCVdD4LZKCCPAusFn36ueyQLsWEtT4TVro_7AQ97MURTrLhxgAk2_nzJAdH0-GNm8oJaML43DW0Ct4Sqeuz4s_CF8pcXWADYDAlizUOpWqKyw9itHYPgQ4">Якщо молодь зверталася по допомогу чи пораду, то до кого саме?74% респондентів з тих, хто все ж звертався по допомогу, відповіли, що відвідували сімейного лікаря, психолога чи психотерапевта. Зверталися за порадою до друзів чи однолітків 36%, а до рідних &#8211; 28%. 40% молоді шукає порад у блогерів, у соціальних мережах, статтях, тематичних додатках на телефоні чи у чат-ботах.Чому саме молодь не зверталася по допомогу?Серед тих, хто не звертався по допомогу, 44% опитаних вважають, що їхні психологічні проблеми недостатньо серйозні, щоб потребувати сторонньої допомоги. 25,8% бояться, що така допомога буде потребувати значних коштів у той час, як 20% мають страх отримати некваліфіковану психологічну допомогу. 15% респондентів не знають, де саме можна отримати психологічну підтримку, а 7,5% респондентів не вірять в ефективність такої допомоги чи підтримки.Надія Рогозіна &#8211; клінічна психологиня та засновниця Svitlo.App ось так коментує цю ситуацію:“Є така культурна особливість в Україні: не визнавати, що потребуєш допомоги. Почнемо з того, що розмова з фаховим психологом не зашкодить нікому. Наприклад, психолог може допомогти визначити чи потрібна серйозніша допомога, чи достатньо однієї розмови. Й загалом значно ефективніше працювати превентивно, не чекати коли вже припече так, що потрібна «психологічна реанімація». Якщо вже вчитися усвідомлювати для себе момент коли потрібна допомога, то це в першу чергу тоді, коли стає складно виконувати повсякденні функції: працювати, спати, будувати стосунки, діяти, чи проявляти до себе побутову турботу (митися, їсти регулярно і т.д.).”74% молоді з початку війни стали надавати більше емоційної підтримки друзям та близьким. Що може покращити емоційний стан молоді?46% вказали причиною покращення настрою &#8211; спілкування з людиною, яка підтримає. 39% зазначили причиною спокою та стабільного емоційного стану покращення ситуації безпеки, а 38,8% &#8211; покращення фінансового становища. Однаково по 28% респондентів зазначили причинами покращення емоційного стану особисте життя чи роботу. 20% респондентів зазначили психологічні консультації, а 19%  &#8211; спорт.На що варто звертати увагу, щоб зрозуміти, що ви або ваші близькі “не ОК”?Надія Рогозіна радить в першу чергу звертати увагу на себе. Класичне «спочатку маску собі» працює й тут.  Якщо ви відчуваєте, що ви не ОК, то не слід включатися в підтримку інших, адже таким чином можна навіть нашкодити.Наступне, на що слід звертати увагу, на думку Надії – це зміни. Вони можуть бути у поведінці (ви або інша людина стаєте менш відповідальними, можете не виконувати обіцянки або відмежовуватись від інших, чи навпаки – проявляєте надмірну працьовитість, відмовляєтеся від сну на користь завдань, не можете зупинитися), емоційному стані (тривала пригніченість, роздратованість, агресія, тривожність, або й навпаки – надмірне емоційне збудження), когнітивних функціях (забудькуватість, неможливість сфокусуватися, труднощі з прийняттям рішень).Самі собою перелічені реакції Надія вважає цілком нормальним й очікуваним наслідком стресу. Але, якщо вони тривають кілька тижнів або створюють надмірний дискомфорт у житті, то можна говорити про те, що психологічні труднощі людини більш складного характеру. Психологиня визначає ключовим словом тут саме «зміни». Бо, наприклад, якщо людина в принципі є запальною впродовж життя й це не спричинене подіями довкола, то скоріше все ок, ніж ні.Що з цим робити та як допомагати собі чи близьким?Часто, коли люди хочуть підтримати когось, то ставлять собі за мету повністю позбавити цю людину емоційних страждань. Так, ніби примусити сумну людину бути веселою, а роздратовану спокійною.Слід запам’ятати 2 речі:<ol><li class="ql-align-justify">Ми не можемо (й не повинні) змінювати стан людини, якщо не можемо вирішити її проблему.</li><li class="ql-align-justify">Проживати негативні емоції нормально і навіть важливо, адже це спосіб опрацювати й «перетравити» негативний досвід.</li></ol>Для того, щоб справді допомогти, достатньо просто бути в доступі. Можна запитати «Як ти насправді?» чи «Що ти відчуваєш щодо всього цього?». Тобто навіть, якщо ваша близька людина в момент відповіді сфокусувалася на своїх неприємних відчуттях чи, скажімо, заплакала, ви вже допомогли.Важливо також «валідизувати» емоції. Тобто дати зрозуміти, що так почуватися в цій ситуації – нормально. Люди часто відчувають провину за свої емоції. Тому, коли усвідомлюють, що їх почуття нормальні, то напруження спадає. Й навпаки, якщо ви будете намагатися змінити емоцію людини на більш позитивну, це може посилити провину за свої відчуття, такі, як вони є.Корисними будуть фрази:<ul><li class="ql-align-justify">«Я не можу змінити твою ситуацію, але я можу бути поруч з тобою».</li><li class="ql-align-justify">«Мені також страшно. Але вірю, що ми маємо все необхідне аби впоратися».</li><li class="ql-align-justify">«Не знаю, як би я почувалася на твоєму місці. Це справді непросто».</li><li class="ql-align-justify">«Я не знаю, що зараз краще сказати. Просто знай, що я на твоїй стороні».</li></ul> Краще уникати:<ul><li class="ql-align-justify">«Все буде добре!».</li><li class="ql-align-justify">«Головне, що всі живі-здорові».</li><li class="ql-align-justify">«В тебе ще не так все погано, ось у моєї знайомої (у мене/у дівчини в новинах)…».</li></ul>Дбати про своє ментальне здоров&#8217;я так само важливо, як дбати про фізичне. Розум та тіло людини &#8211; невід&#8217;ємна цілісна система.

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Наскільки та яким чином події останнього року в Україні вплинули на психологічний стан української молоді? Аналізуємо результати опитування U-Report

На тлі війни, пов'язаних з нею життєвих викликів, матеріальних, робочих питань та у постійному хвилюванні за себе і близьких, молодь часто забуває піклуватися про власне ментальне здоров’я. U-Report вирішив дослідити глибше питання ментального здоров'я української молоді, дізнатися, як змінився їхній психологічний стан після 24 лютого 2022 року. А також поцікавитись, як саме вони долають проблеми, пов’язані з психічним здоров’ям та запитати у експертів порад, що допомогли б покращити емоційний стан молоді.

<img src="https://lh3.googleusercontent.com/wXvoaQ3tYaeleE53S3FaLN6gr3dTjLi-PhWhoGtjDsFeEBBoYs3kKUYzgosfZV147NqrGKVdZQs2hOMGjQCaBCKOzIIo9_U4b4Bfs3y2Z2lS7sZt8XhReXHzCDB9c03KUzvHnTyaXJrD-2KLrNQfE1Q" />

Чи змінився загальний емоційний стан молоді в Україні після 24 лютого 2022?

69% надали стверджувальну відповідь і зазначили, що змінився в гіршу сторону. Тільки 7,1% респондентів зазначили, що їхній емоційний стан стабільний і не зазнав змін. Не змогли визначитись з відповіддю 17%.

Який саме емоційний стан здебільшого відчувала молодь за останній рік?

55% українців відчували тривожність, а 24,8% - пригніченість. Спокійними були 9%.

55,6% респондентів шукали інформацію та намагалися дізнатися, як саме можна покращити ментальне здоров’я, а 44,4% не отримували чи не цікавилися такою інформацією.

73% молоді відповіли, що потребують більше емоційної чи психологічної підтримки. Тим не менше, тільки 29,8% респондентів зверталися по психологічну допомогу, а 70% - ні. 

<img src="https://lh6.googleusercontent.com/MOKrqMvbjViJZ2IhBt0jtG-MVJC-qrK1yGCVdD4LZKCCPAusFn36ueyQLsWEtT4TVro_7AQ97MURTrLhxgAk2_nzJAdH0-GNm8oJaML43DW0Ct4Sqeuz4s_CF8pcXWADYDAlizUOpWqKyw9itHYPgQ4" />

Якщо молодь зверталася по допомогу чи пораду, то до кого саме?

74% респондентів з тих, хто все ж звертався по допомогу, відповіли, що відвідували сімейного лікаря, психолога чи психотерапевта. Зверталися за порадою до друзів чи однолітків 36%, а до рідних - 28%. 40% молоді шукає порад у блогерів, у соціальних мережах, статтях, тематичних додатках на телефоні чи у чат-ботах.

Чому саме молодь не зверталася по допомогу?

Серед тих, хто не звертався по допомогу, 44% опитаних вважають, що їхні психологічні проблеми недостатньо серйозні, щоб потребувати сторонньої допомоги. 25,8% бояться, що така допомога буде потребувати значних коштів у той час, як 20% мають страх отримати некваліфіковану психологічну допомогу. 15% респондентів не знають, де саме можна отримати психологічну підтримку, а 7,5% респондентів не вірять в ефективність такої допомоги чи підтримки.

Надія Рогозіна - клінічна психологиня та засновниця Svitlo.App ось так коментує цю ситуацію:

“Є така культурна особливість в Україні: не визнавати, що потребуєш допомоги. Почнемо з того, що розмова з фаховим психологом не зашкодить нікому. Наприклад, психолог може допомогти визначити чи потрібна серйозніша допомога, чи достатньо однієї розмови. Й загалом значно ефективніше працювати превентивно, не чекати коли вже припече так, що потрібна «психологічна реанімація». Якщо вже вчитися усвідомлювати для себе момент коли потрібна допомога, то це в першу чергу тоді, коли стає складно виконувати повсякденні функції: працювати, спати, будувати стосунки, діяти, чи проявляти до себе побутову турботу (митися, їсти регулярно і т.д.).”

74% молоді з початку війни стали надавати більше емоційної підтримки друзям та близьким. 

Що може покращити емоційний стан молоді?

46% вказали причиною покращення настрою - спілкування з людиною, яка підтримає. 39% зазначили причиною спокою та стабільного емоційного стану покращення ситуації безпеки, а 38,8% - покращення фінансового становища. Однаково по 28% респондентів зазначили причинами покращення емоційного стану особисте життя чи роботу. 20% респондентів зазначили психологічні консультації, а 19%  - спорт.

На що варто звертати увагу, щоб зрозуміти, що ви або ваші близькі “не ОК”?

Надія Рогозіна радить в першу чергу звертати увагу на себе. Класичне «спочатку маску собі» працює й тут.  Якщо ви відчуваєте, що ви не ОК, то не слід включатися в підтримку інших, адже таким чином можна навіть нашкодити.
Наступне, на що слід звертати увагу, на думку Надії – це зміни. Вони можуть бути у поведінці (ви або інша людина стаєте менш відповідальними, можете не виконувати обіцянки або відмежовуватись від інших, чи навпаки – проявляєте надмірну працьовитість, відмовляєтеся від сну на користь завдань, не можете зупинитися), емоційному стані (тривала пригніченість, роздратованість, агресія, тривожність, або й навпаки – надмірне емоційне збудження), когнітивних функціях (забудькуватість, неможливість сфокусуватися, труднощі з прийняттям рішень).
Самі собою перелічені реакції Надія вважає цілком нормальним й очікуваним наслідком стресу. Але, якщо вони тривають кілька тижнів або створюють надмірний дискомфорт у житті, то можна говорити про те, що психологічні труднощі людини більш складного характеру. Психологиня визначає ключовим словом тут саме «зміни». Бо, наприклад, якщо людина в принципі є запальною впродовж життя й це не спричинене подіями довкола, то скоріше все ок, ніж ні.
Що з цим робити та як допомагати собі чи близьким?

Часто, коли люди хочуть підтримати когось, то ставлять собі за мету повністю позбавити цю людину емоційних страждань. Так, ніби примусити сумну людину бути веселою, а роздратовану спокійною.

Слід запам’ятати 2 речі:
<ol>
 	<li class="ql-align-justify">Ми не можемо (й не повинні) змінювати стан людини, якщо не можемо вирішити її проблему.</li>
 	<li class="ql-align-justify">Проживати негативні емоції нормально і навіть важливо, адже це спосіб опрацювати й «перетравити» негативний досвід.</li>
</ol>
Для того, щоб справді допомогти, достатньо просто бути в доступі. Можна запитати «Як ти насправді?» чи «Що ти відчуваєш щодо всього цього?». Тобто навіть, якщо ваша близька людина в момент відповіді сфокусувалася на своїх неприємних відчуттях чи, скажімо, заплакала, ви вже допомогли.
Важливо також «валідизувати» емоції. Тобто дати зрозуміти, що так почуватися в цій ситуації – нормально. Люди часто відчувають провину за свої емоції. Тому, коли усвідомлюють, що їх почуття нормальні, то напруження спадає. Й навпаки, якщо ви будете намагатися змінити емоцію людини на більш позитивну, це може посилити провину за свої відчуття, такі, як вони є.
Корисними будуть фрази:

<ul>
 	<li class="ql-align-justify">«Я не можу змінити твою ситуацію, але я можу бути поруч з тобою».</li>
 	<li class="ql-align-justify">«Мені також страшно. Але вірю, що ми маємо все необхідне аби впоратися».</li>
 	<li class="ql-align-justify">«Не знаю, як би я почувалася на твоєму місці. Це справді непросто».</li>
 	<li class="ql-align-justify">«Я не знаю, що зараз краще сказати. Просто знай, що я на твоїй стороні».</li>
</ul>
 Краще уникати:

<ul>
 	<li class="ql-align-justify">«Все буде добре!».</li>
 	<li class="ql-align-justify">«Головне, що всі живі-здорові».</li>
 	<li class="ql-align-justify">«В тебе ще не так все погано, ось у моєї знайомої (у мене/у дівчини в новинах)…».</li>
</ul>
Дбати про своє ментальне здоров'я так само важливо, як дбати про фізичне. Розум та тіло людини - невід'ємна цілісна система.

На тлі війни, пов&#8217;язаних з нею життєвих викликів, матеріальних, робочих питань та у постійному хвилюванні за себе і близьких, молодь часто забуває піклуватися про власне ментальне здоров’я. U-Report вирішив дослідити глибше питання ментального здоров&#8217;я української молоді, дізнатися, як змінився їхній психологічний стан після 24 лютого 2022 року. А також поцікавитись, як саме вони долають проблеми, пов’язані з психічним здоров’ям та запитати у експертів порад, що допомогли б покращити емоційний стан молоді.<img src="https://lh3.googleusercontent.com/wXvoaQ3tYaeleE53S3FaLN6gr3dTjLi-PhWhoGtjDsFeEBBoYs3kKUYzgosfZV147NqrGKVdZQs2hOMGjQCaBCKOzIIo9_U4b4Bfs3y2Z2lS7sZt8XhReXHzCDB9c03KUzvHnTyaXJrD-2KLrNQfE1Q" />Чи змінився загальний емоційний стан молоді в Україні після 24 лютого 2022?69% надали стверджувальну відповідь і зазначили, що змінився в гіршу сторону. Тільки 7,1% респондентів зазначили, що їхній емоційний стан стабільний і не зазнав змін. Не змогли визначитись з відповіддю 17%.Який саме емоційний стан здебільшого відчувала молодь за останній рік?55% українців відчували тривожність, а 24,8% &#8211; пригніченість. Спокійними були 9%.55,6% респондентів шукали інформацію та намагалися дізнатися, як саме можна покращити ментальне здоров’я, а 44,4% не отримували чи не цікавилися такою інформацією.73% молоді відповіли, що потребують більше емоційної чи психологічної підтримки. Тим не менше, тільки 29,8% респондентів зверталися по психологічну допомогу, а 70% &#8211; ні. <img src="https://lh6.googleusercontent.com/MOKrqMvbjViJZ2IhBt0jtG-MVJC-qrK1yGCVdD4LZKCCPAusFn36ueyQLsWEtT4TVro_7AQ97MURTrLhxgAk2_nzJAdH0-GNm8oJaML43DW0Ct4Sqeuz4s_CF8pcXWADYDAlizUOpWqKyw9itHYPgQ4" />Якщо молодь зверталася по допомогу чи пораду, то до кого саме?74% респондентів з тих, хто все ж звертався по допомогу, відповіли, що відвідували сімейного лікаря, психолога чи психотерапевта. Зверталися за порадою до друзів чи однолітків 36%, а до рідних &#8211; 28%. 40% молоді шукає порад у блогерів, у соціальних мережах, статтях, тематичних додатках на телефоні чи у чат-ботах.Чому саме молодь не зверталася по допомогу?Серед тих, хто не звертався по допомогу, 44% опитаних вважають, що їхні психологічні проблеми недостатньо серйозні, щоб потребувати сторонньої допомоги. 25,8% бояться, що така допомога буде потребувати значних коштів у той час, як 20% мають страх отримати некваліфіковану психологічну допомогу. 15% респондентів не знають, де саме можна отримати психологічну підтримку, а 7,5% респондентів не вірять в ефективність такої допомоги чи підтримки.Надія Рогозіна &#8211; клінічна психологиня та засновниця Svitlo.App ось так коментує цю ситуацію:“Є така культурна особливість в Україні: не визнавати, що потребуєш допомоги. Почнемо з того, що розмова з фаховим психологом не зашкодить нікому. Наприклад, психолог може допомогти визначити чи потрібна серйозніша допомога, чи достатньо однієї розмови. Й загалом значно ефективніше працювати превентивно, не чекати коли вже припече так, що потрібна «психологічна реанімація». Якщо вже вчитися усвідомлювати для себе момент коли потрібна допомога, то це в першу чергу тоді, коли стає складно виконувати повсякденні функції: працювати, спати, будувати стосунки, діяти, чи проявляти до себе побутову турботу (митися, їсти регулярно і т.д.).”74% молоді з початку війни стали надавати більше емоційної підтримки друзям та близьким. Що може покращити емоційний стан молоді?46% вказали причиною покращення настрою &#8211; спілкування з людиною, яка підтримає. 39% зазначили причиною спокою та стабільного емоційного стану покращення ситуації безпеки, а 38,8% &#8211; покращення фінансового становища. Однаково по 28% респондентів зазначили причинами покращення емоційного стану особисте життя чи роботу. 20% респондентів зазначили психологічні консультації, а 19%  &#8211; спорт.На що варто звертати увагу, щоб зрозуміти, що ви або ваші близькі “не ОК”?Надія Рогозіна радить в першу чергу звертати увагу на себе. Класичне «спочатку маску собі» працює й тут.  Якщо ви відчуваєте, що ви не ОК, то не слід включатися в підтримку інших, адже таким чином можна навіть нашкодити.Наступне, на що слід звертати увагу, на думку Надії – це зміни. Вони можуть бути у поведінці (ви або інша людина стаєте менш відповідальними, можете не виконувати обіцянки або відмежовуватись від інших, чи навпаки – проявляєте надмірну працьовитість, відмовляєтеся від сну на користь завдань, не можете зупинитися), емоційному стані (тривала пригніченість, роздратованість, агресія, тривожність, або й навпаки – надмірне емоційне збудження), когнітивних функціях (забудькуватість, неможливість сфокусуватися, труднощі з прийняттям рішень).Самі собою перелічені реакції Надія вважає цілком нормальним й очікуваним наслідком стресу. Але, якщо вони тривають кілька тижнів або створюють надмірний дискомфорт у житті, то можна говорити про те, що психологічні труднощі людини більш складного характеру. Психологиня визначає ключовим словом тут саме «зміни». Бо, наприклад, якщо людина в принципі є запальною впродовж життя й це не спричинене подіями довкола, то скоріше все ок, ніж ні.Що з цим робити та як допомагати собі чи близьким?Часто, коли люди хочуть підтримати когось, то ставлять собі за мету повністю позбавити цю людину емоційних страждань. Так, ніби примусити сумну людину бути веселою, а роздратовану спокійною.Слід запам’ятати 2 речі:<ol><li class="ql-align-justify">Ми не можемо (й не повинні) змінювати стан людини, якщо не можемо вирішити її проблему.</li><li class="ql-align-justify">Проживати негативні емоції нормально і навіть важливо, адже це спосіб опрацювати й «перетравити» негативний досвід.</li></ol>Для того, щоб справді допомогти, достатньо просто бути в доступі. Можна запитати «Як ти насправді?» чи «Що ти відчуваєш щодо всього цього?». Тобто навіть, якщо ваша близька людина в момент відповіді сфокусувалася на своїх неприємних відчуттях чи, скажімо, заплакала, ви вже допомогли.Важливо також «валідизувати» емоції. Тобто дати зрозуміти, що так почуватися в цій ситуації – нормально. Люди часто відчувають провину за свої емоції. Тому, коли усвідомлюють, що їх почуття нормальні, то напруження спадає. Й навпаки, якщо ви будете намагатися змінити емоцію людини на більш позитивну, це може посилити провину за свої відчуття, такі, як вони є.Корисними будуть фрази:<ul><li class="ql-align-justify">«Я не можу змінити твою ситуацію, але я можу бути поруч з тобою».</li><li class="ql-align-justify">«Мені також страшно. Але вірю, що ми маємо все необхідне аби впоратися».</li><li class="ql-align-justify">«Не знаю, як би я почувалася на твоєму місці. Це справді непросто».</li><li class="ql-align-justify">«Я не знаю, що зараз краще сказати. Просто знай, що я на твоїй стороні».</li></ul> Краще уникати:<ul><li class="ql-align-justify">«Все буде добре!».</li><li class="ql-align-justify">«Головне, що всі живі-здорові».</li><li class="ql-align-justify">«В тебе ще не так все погано, ось у моєї знайомої (у мене/у дівчини в новинах)…».</li></ul>Дбати про своє ментальне здоров&#8217;я так само важливо, як дбати про фізичне. Розум та тіло людини &#8211; невід&#8217;ємна цілісна система.

👀 Як та наскільки змінився емоційний стан молоді після 24 лютого 2022?

Російське вторгнення в Україну спричиняє руйнацію не лише об’єктів критичної інфраструктури, майна громадян і підприємств, а й ставить під ризик забезпечення соціальної інклюзії та гендерної рівності на всіх рівнях. Жінки та дівчата наражаються на підвищену небезпеку через збройні конфлікти, втрачаючи домівки та засоби існування, а також – повноцінну участь у  житті суспільства. 
Згідно «<a href="https://streaklinks.com/BaPBY3Tr6wMpd3q-EQtYJVRQ/https%3A%2F%2Fw2u.world%2Fanalityka%2Ftop-oblastei-shcho-otrymaly-naibilshe-navantazhennia-na-humanitarnu-infrastrukturu-doslidzhennia%2F?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Аналізу гендерної рівності та соціальної інклюзії стосовно задоволення потреб населення України, постраждалого від повномасштабного військового вторгненням росії»</a>, після початку війни Росії проти України, з безпосередньою загрозою життю та здоров'ю стикнулися 78,5% опитаних. Це спричинило масові переселення на більш безпечні території Закарпатської, Київської, Полтавської, Житомирської та Львівської областей. Загалом, покинути свої домівки і <a href="https://streaklinks.com/BaPBY3TUFHPcg7NDNACk_G7l/https%3A%2F%2Fw2u.world%2Fanalityka-ukraina%2F?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">переїжджати на території України</a> змушені були 33,9% громадян, а 18,3% <a href="https://streaklinks.com/BaPBY3TKyu2OQfWVIgx83qmy/https%3A%2F%2Fw2u.world%2Fanalityka-ievropa%2F?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">виїжджали за межі країни</a>.
На початку травня 2022 року чисельність ВПО досягла максимуму і становила 8 029 000 осіб – до 63% усіх переміщених осіб становили жінки.  Переважання жінок серед ВПО зумовлює ситуацію, коли об'єкти гуманітарної інфраструктури, що використовуються переважно жінками – спеціалізовані установи медичного профілю, торгівлі, надання адміністративних послуг, розподілу соціальної допомоги тощо –  опинилися під більшим навантаженням, якщо порівняти з тими, що обслуговують переважно чоловіків чи стикаються з гендерно врівноваженим потоком користувачів.
<img class="aligncenter wp-image-200844 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fcc24fbf147_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%CC%88%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC-1024x469.png" alt="" width="1024" height="469">
Зростання концентрації ВПО виступає додатковим чинником погіршення становища жінок. Неможливість виїзду з небезпечної території та підвищення часу перебування в умовах небезпеки надалі суттєво обмежуватимуть повноцінну адаптацію на тимчасовому місці перебування. Саме жінки приймають найбільше навантаження щодо документального оформлення ВПО, замість того, щоб зосередити зусилля на вирішенні питань реалізації свого економічного потенціалу. Відсутність можливості знайти роботу призводить до нової хвилі переміщень та збільшення концентрації переміщених осіб в окремих регіонах.
Аналіз виявив ознаки меншої мобільності жінок у порівнянні з чоловіками. Вони меншою мірою залучені як до процесів повернення, так і до повторних переїздів, тому саме стосовно жінок зростають ризики критично низького рівня задоволення базових потреб.
Важливою умовою забезпечення стійкості населення до загроз і викликів війни є територіальна мобільність: здатність змінювати регіон перебування у випадках перевантаженості його гуманітарної інфраструктури. Саме це є запорукою адаптивності як стосовно окремого домогосподарства, так і соціальної системи загалом, адже масштабні переміщення закономірно породжують диспропорції між ресурсним потенціалом гуманітарної сфери регіону та навантаженням на таку сферу.
За таких умов найбільших втрат і ризиків зазнають ті, хто найбільше обмежений у можливості пересуватися, забезпечуючи «стихійне вирівнювання» навантаження на ресурсний потенціал та інфраструктуру регіонів.
Питання врахування особливих потреб жінок, забезпечення доступності для них допомоги, що надається державою, міжнародними партнерами та громадянським суспільством сьогодні стоїть особливо гостро. Гендерна чутливість державної політики соціального захисту, програм гуманітарної допомоги, сприяння стійкості та розвитку й міжнародного партнерства в повоєнній відбудові виступає ключовою умовою соціальної ефективності реагування на загрози й шкоди, заподіяні війною людському потенціалу України.
<a href="https://streaklinks.com/BaPBY3TmphDVFj2YewMj91oy/https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Ffile%2Fd%2F1hCq90ipBYLEZmmbAbJ8rdw9mkexu3FL8%2Fview%3Fusp%3Dsharing?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Повний текст дослідження</a>
Дослідження реалізоване у рамках проєкту «Підтримка жінок, миру та безпеки в Україні», який реалізує ЦЕВ у консорціумі з ГО «Ла Страда – Україна», ВГО «Поруч» та Інститутом конструктивної журналістики та нових медіа, за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Російське вторгнення в Україну спричиняє руйнацію не лише об’єктів критичної інфраструктури, майна громадян і підприємств, а й ставить під ризик забезпечення соціальної інклюзії та гендерної рівності на всіх рівнях. Жінки та дівчата наражаються на підвищену небезпеку через збройні конфлікти, втрачаючи домівки та засоби існування, а також – повноцінну участь у  житті суспільства. Згідно «<a href="https://streaklinks.com/BaPBY3Tr6wMpd3q-EQtYJVRQ/https%3A%2F%2Fw2u.world%2Fanalityka%2Ftop-oblastei-shcho-otrymaly-naibilshe-navantazhennia-na-humanitarnu-infrastrukturu-doslidzhennia%2F?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Аналізу гендерної рівності та соціальної інклюзії стосовно задоволення потреб населення України, постраждалого від повномасштабного військового вторгненням росії»</a>, після початку війни Росії проти України, з безпосередньою загрозою життю та здоров&#8217;ю стикнулися 78,5% опитаних. Це спричинило масові переселення на більш безпечні території Закарпатської, Київської, Полтавської, Житомирської та Львівської областей. Загалом, покинути свої домівки і <a href="https://streaklinks.com/BaPBY3TUFHPcg7NDNACk_G7l/https%3A%2F%2Fw2u.world%2Fanalityka-ukraina%2F?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">переїжджати на території України</a> змушені були 33,9% громадян, а 18,3% <a href="https://streaklinks.com/BaPBY3TKyu2OQfWVIgx83qmy/https%3A%2F%2Fw2u.world%2Fanalityka-ievropa%2F?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">виїжджали за межі країни</a>.На початку травня 2022 року чисельність ВПО досягла максимуму і становила 8 029 000 осіб – до 63% усіх переміщених осіб становили жінки.  Переважання жінок серед ВПО зумовлює ситуацію, коли об&#8217;єкти гуманітарної інфраструктури, що використовуються переважно жінками – спеціалізовані установи медичного профілю, торгівлі, надання адміністративних послуг, розподілу соціальної допомоги тощо –  опинилися під більшим навантаженням, якщо порівняти з тими, що обслуговують переважно чоловіків чи стикаються з гендерно врівноваженим потоком користувачів.<img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-200844 size-large" src="/wp-content/uploads/2023/02/63fcc24fbf147_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%CC%88%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC-1024x469.png" alt="" width="1024" height="469">Зростання концентрації ВПО виступає додатковим чинником погіршення становища жінок. Неможливість виїзду з небезпечної території та підвищення часу перебування в умовах небезпеки надалі суттєво обмежуватимуть повноцінну адаптацію на тимчасовому місці перебування. Саме жінки приймають найбільше навантаження щодо документального оформлення ВПО, замість того, щоб зосередити зусилля на вирішенні питань реалізації свого економічного потенціалу. Відсутність можливості знайти роботу призводить до нової хвилі переміщень та збільшення концентрації переміщених осіб в окремих регіонах.Аналіз виявив ознаки меншої мобільності жінок у порівнянні з чоловіками. Вони меншою мірою залучені як до процесів повернення, так і до повторних переїздів, тому саме стосовно жінок зростають ризики критично низького рівня задоволення базових потреб.Важливою умовою забезпечення стійкості населення до загроз і викликів війни є територіальна мобільність: здатність змінювати регіон перебування у випадках перевантаженості його гуманітарної інфраструктури. Саме це є запорукою адаптивності як стосовно окремого домогосподарства, так і соціальної системи загалом, адже масштабні переміщення закономірно породжують диспропорції між ресурсним потенціалом гуманітарної сфери регіону та навантаженням на таку сферу.За таких умов найбільших втрат і ризиків зазнають ті, хто найбільше обмежений у можливості пересуватися, забезпечуючи «стихійне вирівнювання» навантаження на ресурсний потенціал та інфраструктуру регіонів.Питання врахування особливих потреб жінок, забезпечення доступності для них допомоги, що надається державою, міжнародними партнерами та громадянським суспільством сьогодні стоїть особливо гостро. Гендерна чутливість державної політики соціального захисту, програм гуманітарної допомоги, сприяння стійкості та розвитку й міжнародного партнерства в повоєнній відбудові виступає ключовою умовою соціальної ефективності реагування на загрози й шкоди, заподіяні війною людському потенціалу України.<a href="https://streaklinks.com/BaPBY3TmphDVFj2YewMj91oy/https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Ffile%2Fd%2F1hCq90ipBYLEZmmbAbJ8rdw9mkexu3FL8%2Fview%3Fusp%3Dsharing?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Повний текст дослідження</a>Дослідження реалізоване у рамках проєкту «Підтримка жінок, миру та безпеки в Україні», який реалізує ЦЕВ у консорціумі з ГО «Ла Страда – Україна», ВГО «Поруч» та Інститутом конструктивної журналістики та нових медіа, за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Навіщо про це знати і до чого тут жінки.

Російське вторгнення в Україну спричиняє руйнацію не лише об’єктів критичної інфраструктури, майна громадян і підприємств, а й ставить під ризик забезпечення соціальної інклюзії та гендерної рівності на всіх рівнях. Жінки та дівчата наражаються на підвищену небезпеку через збройні конфлікти, втрачаючи домівки та засоби існування, а також – повноцінну участь у  житті суспільства. 
Згідно «<a href="https://streaklinks.com/BaPBY3Tr6wMpd3q-EQtYJVRQ/https%3A%2F%2Fw2u.world%2Fanalityka%2Ftop-oblastei-shcho-otrymaly-naibilshe-navantazhennia-na-humanitarnu-infrastrukturu-doslidzhennia%2F?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Аналізу гендерної рівності та соціальної інклюзії стосовно задоволення потреб населення України, постраждалого від повномасштабного військового вторгненням росії»</a>, після початку війни Росії проти України, з безпосередньою загрозою життю та здоров'ю стикнулися 78,5% опитаних. Це спричинило масові переселення на більш безпечні території Закарпатської, Київської, Полтавської, Житомирської та Львівської областей. Загалом, покинути свої домівки і <a href="https://streaklinks.com/BaPBY3TUFHPcg7NDNACk_G7l/https%3A%2F%2Fw2u.world%2Fanalityka-ukraina%2F?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">переїжджати на території України</a> змушені були 33,9% громадян, а 18,3% <a href="https://streaklinks.com/BaPBY3TKyu2OQfWVIgx83qmy/https%3A%2F%2Fw2u.world%2Fanalityka-ievropa%2F?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">виїжджали за межі країни</a>.
На початку травня 2022 року чисельність ВПО досягла максимуму і становила 8 029 000 осіб – до 63% усіх переміщених осіб становили жінки.  Переважання жінок серед ВПО зумовлює ситуацію, коли об'єкти гуманітарної інфраструктури, що використовуються переважно жінками – спеціалізовані установи медичного профілю, торгівлі, надання адміністративних послуг, розподілу соціальної допомоги тощо –  опинилися під більшим навантаженням, якщо порівняти з тими, що обслуговують переважно чоловіків чи стикаються з гендерно врівноваженим потоком користувачів.
<img class="aligncenter wp-image-200844 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fcc24fbf147_Дані по Україні та регіонам-1024x469.png" alt="" width="1024" height="469" />
Зростання концентрації ВПО виступає додатковим чинником погіршення становища жінок. Неможливість виїзду з небезпечної території та підвищення часу перебування в умовах небезпеки надалі суттєво обмежуватимуть повноцінну адаптацію на тимчасовому місці перебування. Саме жінки приймають найбільше навантаження щодо документального оформлення ВПО, замість того, щоб зосередити зусилля на вирішенні питань реалізації свого економічного потенціалу. Відсутність можливості знайти роботу призводить до нової хвилі переміщень та збільшення концентрації переміщених осіб в окремих регіонах.
Аналіз виявив ознаки меншої мобільності жінок у порівнянні з чоловіками. Вони меншою мірою залучені як до процесів повернення, так і до повторних переїздів, тому саме стосовно жінок зростають ризики критично низького рівня задоволення базових потреб.
Важливою умовою забезпечення стійкості населення до загроз і викликів війни є територіальна мобільність: здатність змінювати регіон перебування у випадках перевантаженості його гуманітарної інфраструктури. Саме це є запорукою адаптивності як стосовно окремого домогосподарства, так і соціальної системи загалом, адже масштабні переміщення закономірно породжують диспропорції між ресурсним потенціалом гуманітарної сфери регіону та навантаженням на таку сферу.
За таких умов найбільших втрат і ризиків зазнають ті, хто найбільше обмежений у можливості пересуватися, забезпечуючи «стихійне вирівнювання» навантаження на ресурсний потенціал та інфраструктуру регіонів.
Питання врахування особливих потреб жінок, забезпечення доступності для них допомоги, що надається державою, міжнародними партнерами та громадянським суспільством сьогодні стоїть особливо гостро. Гендерна чутливість державної політики соціального захисту, програм гуманітарної допомоги, сприяння стійкості та розвитку й міжнародного партнерства в повоєнній відбудові виступає ключовою умовою соціальної ефективності реагування на загрози й шкоди, заподіяні війною людському потенціалу України.
<a href="https://streaklinks.com/BaPBY3TmphDVFj2YewMj91oy/https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Ffile%2Fd%2F1hCq90ipBYLEZmmbAbJ8rdw9mkexu3FL8%2Fview%3Fusp%3Dsharing?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Повний текст дослідження</a>
Дослідження реалізоване у рамках проєкту «Підтримка жінок, миру та безпеки в Україні», який реалізує ЦЕВ у консорціумі з ГО «Ла Страда – Україна», ВГО «Поруч» та Інститутом конструктивної журналістики та нових медіа, за підтримки Посольства Великої Британії в Україні. 
&nbsp;

Російське вторгнення в Україну спричиняє руйнацію не лише об’єктів критичної інфраструктури, майна громадян і підприємств, а й ставить під ризик забезпечення соціальної інклюзії та гендерної рівності на всіх рівнях. Жінки та дівчата наражаються на підвищену небезпеку через збройні конфлікти, втрачаючи домівки та засоби існування, а також – повноцінну участь у  житті суспільства. Згідно «<a href="https://streaklinks.com/BaPBY3Tr6wMpd3q-EQtYJVRQ/https%3A%2F%2Fw2u.world%2Fanalityka%2Ftop-oblastei-shcho-otrymaly-naibilshe-navantazhennia-na-humanitarnu-infrastrukturu-doslidzhennia%2F?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Аналізу гендерної рівності та соціальної інклюзії стосовно задоволення потреб населення України, постраждалого від повномасштабного військового вторгненням росії»</a>, після початку війни Росії проти України, з безпосередньою загрозою життю та здоров&#8217;ю стикнулися 78,5% опитаних. Це спричинило масові переселення на більш безпечні території Закарпатської, Київської, Полтавської, Житомирської та Львівської областей. Загалом, покинути свої домівки і <a href="https://streaklinks.com/BaPBY3TUFHPcg7NDNACk_G7l/https%3A%2F%2Fw2u.world%2Fanalityka-ukraina%2F?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">переїжджати на території України</a> змушені були 33,9% громадян, а 18,3% <a href="https://streaklinks.com/BaPBY3TKyu2OQfWVIgx83qmy/https%3A%2F%2Fw2u.world%2Fanalityka-ievropa%2F?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">виїжджали за межі країни</a>.На початку травня 2022 року чисельність ВПО досягла максимуму і становила 8 029 000 осіб – до 63% усіх переміщених осіб становили жінки.  Переважання жінок серед ВПО зумовлює ситуацію, коли об&#8217;єкти гуманітарної інфраструктури, що використовуються переважно жінками – спеціалізовані установи медичного профілю, торгівлі, надання адміністративних послуг, розподілу соціальної допомоги тощо –  опинилися під більшим навантаженням, якщо порівняти з тими, що обслуговують переважно чоловіків чи стикаються з гендерно врівноваженим потоком користувачів.<img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-200844 size-large" src="/wp-content/uploads/2023/02/63fcc24fbf147_Дані по Україні та регіонам-1024x469.png" alt="" width="1024" height="469" srcset="/wp-content/uploads/2023/02/63fcc24fbf147_Дані%20по%20Україні%20та%20регіонам-1024x469.png 1024w, /wp-content/uploads/2023/02/63fcc24fbf147_Дані%20по%20Україні%20та%20регіонам-300x137.png 300w, /wp-content/uploads/2023/02/63fcc24fbf147_Дані%20по%20Україні%20та%20регіонам-768x351.png 768w, /wp-content/uploads/2023/02/63fcc24fbf147_Дані%20по%20Україні%20та%20регіонам-650x297.png 650w, /wp-content/uploads/2023/02/63fcc24fbf147_Дані%20по%20Україні%20та%20регіонам.png 1261w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" />Зростання концентрації ВПО виступає додатковим чинником погіршення становища жінок. Неможливість виїзду з небезпечної території та підвищення часу перебування в умовах небезпеки надалі суттєво обмежуватимуть повноцінну адаптацію на тимчасовому місці перебування. Саме жінки приймають найбільше навантаження щодо документального оформлення ВПО, замість того, щоб зосередити зусилля на вирішенні питань реалізації свого економічного потенціалу. Відсутність можливості знайти роботу призводить до нової хвилі переміщень та збільшення концентрації переміщених осіб в окремих регіонах.Аналіз виявив ознаки меншої мобільності жінок у порівнянні з чоловіками. Вони меншою мірою залучені як до процесів повернення, так і до повторних переїздів, тому саме стосовно жінок зростають ризики критично низького рівня задоволення базових потреб.Важливою умовою забезпечення стійкості населення до загроз і викликів війни є територіальна мобільність: здатність змінювати регіон перебування у випадках перевантаженості його гуманітарної інфраструктури. Саме це є запорукою адаптивності як стосовно окремого домогосподарства, так і соціальної системи загалом, адже масштабні переміщення закономірно породжують диспропорції між ресурсним потенціалом гуманітарної сфери регіону та навантаженням на таку сферу.За таких умов найбільших втрат і ризиків зазнають ті, хто найбільше обмежений у можливості пересуватися, забезпечуючи «стихійне вирівнювання» навантаження на ресурсний потенціал та інфраструктуру регіонів.Питання врахування особливих потреб жінок, забезпечення доступності для них допомоги, що надається державою, міжнародними партнерами та громадянським суспільством сьогодні стоїть особливо гостро. Гендерна чутливість державної політики соціального захисту, програм гуманітарної допомоги, сприяння стійкості та розвитку й міжнародного партнерства в повоєнній відбудові виступає ключовою умовою соціальної ефективності реагування на загрози й шкоди, заподіяні війною людському потенціалу України.<a href="https://streaklinks.com/BaPBY3TmphDVFj2YewMj91oy/https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Ffile%2Fd%2F1hCq90ipBYLEZmmbAbJ8rdw9mkexu3FL8%2Fview%3Fusp%3Dsharing?email=sokol%40hoshva.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Повний текст дослідження</a>Дослідження реалізоване у рамках проєкту «Підтримка жінок, миру та безпеки в Україні», який реалізує ЦЕВ у консорціумі з ГО «Ла Страда – Україна», ВГО «Поруч» та Інститутом конструктивної журналістики та нових медіа, за підтримки Посольства Великої Британії в Україні. &nbsp;

💔 В Україні назвали області, що отримали найбільше навантаження на гуманітарну інфраструктуру

Маркетплейс для автодорожніх поїздок BlaBlaCar провів дослідження щодо вподобань українців у книжках. Відтак українці цікавляться літературою для самопізнання, розуміння державних історичних процесів та обирають аудіокнижки для читання в дорозі.
<h3>Інтерес до власної історії та культури – на першому місці</h3>
За 2022-й рік дві третини опитаних користувачів почали більше цікавитись книжками про українську історію та культуру. При цьому, 92% опитаних зручніше читати саме українською мовою, англійську обирають 8% читачів.
<h3>Бажання розібратись в собі та почути інших</h3>
Дослідження вказало на очевидну потребу в психологічній підтримці та кращому розумінні власного «Я». Сьогодні 4 з 10 українців серед всіх літературних жанрів обирають книжки з психології та самопізнання. Крім цього, багато читачів згадують релігійну літературу як жанр, який сьогодні викликає зацікавленість.
<h3>Аудіокнижки — найкращий варіант для подорожі</h3>
Понад 44% українців обирають читання під час подорожей. Найбільш популярним форматом для дороги є аудіокнижки – їх обирають 51% опитаних, за ними паперові та електронні книжки – 41% та 34% відповідно. Серед найпопулярніших платформ для прослуховування аудіокнижок користувачі виділили Google Play Книги та Yakaboo.
<h3>Паперові книжки – за змістом, аудіокнижки — за якістю звуку</h3>
Українці не обирають книжки за обкладинкою – майже 69% респондентів купили б книжку, навіть якщо їм не подобається її обкладинка та оформлення. А майже 35% опитаних обирають аудіокнижки за якістю звуку, для третини важливий тембр голосу диктора і близько 31% користувачів люблять книжки, які озвучує сам автор.
<h3>Вибір українців: 3 найпопулярніші книжки</h3>
До найулюбленіших книжок українців увійшли дві роботи українських авторів. З 10 бестселерів 2022 року за версією Yakaboo, користувачам BlaBlaCar найбільше до вподоби такі книги:
<ul>
 	<li>«1984» Джорджа Орвелла</li>
 	<li>«300 поезій» Ліни Костенко</li>
 	<li>«Нарис історії України» Ярослава Грицака</li>
</ul>
Раніше сервіс проводив дослідження щодо того, як <a href="https://nachasi.com/music/2022/12/08/listening-research-ukrainian/" target="_blank" rel="noopener">89% українців стали частіше слухати пісні українською мовою</a>.

Маркетплейс для автодорожніх поїздок BlaBlaCar провів дослідження щодо вподобань українців у книжках. Відтак українці цікавляться літературою для самопізнання, розуміння державних історичних процесів та обирають аудіокнижки для читання в дорозі.<h3>Інтерес до власної історії та культури – на першому місці</h3>За 2022-й рік дві третини опитаних користувачів почали більше цікавитись книжками про українську історію та культуру. При цьому, 92% опитаних зручніше читати саме українською мовою, англійську обирають 8% читачів.<h3>Бажання розібратись в собі та почути інших</h3>Дослідження вказало на очевидну потребу в психологічній підтримці та кращому розумінні власного «Я». Сьогодні 4 з 10 українців серед всіх літературних жанрів обирають книжки з психології та самопізнання. Крім цього, багато читачів згадують релігійну літературу як жанр, який сьогодні викликає зацікавленість.<h3>Аудіокнижки — найкращий варіант для подорожі</h3>Понад 44% українців обирають читання під час подорожей. Найбільш популярним форматом для дороги є аудіокнижки – їх обирають 51% опитаних, за ними паперові та електронні книжки – 41% та 34% відповідно. Серед найпопулярніших платформ для прослуховування аудіокнижок користувачі виділили Google Play Книги та Yakaboo.<h3>Паперові книжки – за змістом, аудіокнижки — за якістю звуку</h3>Українці не обирають книжки за обкладинкою – майже 69% респондентів купили б книжку, навіть якщо їм не подобається її обкладинка та оформлення. А майже 35% опитаних обирають аудіокнижки за якістю звуку, для третини важливий тембр голосу диктора і близько 31% користувачів люблять книжки, які озвучує сам автор.<h3>Вибір українців: 3 найпопулярніші книжки</h3>До найулюбленіших книжок українців увійшли дві роботи українських авторів. З 10 бестселерів 2022 року за версією Yakaboo, користувачам BlaBlaCar найбільше до вподоби такі книги:<ul><li>«1984» Джорджа Орвелла</li><li>«300 поезій» Ліни Костенко</li><li>«Нарис історії України» Ярослава Грицака</li></ul>Раніше сервіс проводив дослідження щодо того, як <a href="/music/2022/12/08/listening-research-ukrainian/" target="_blank" rel="noopener">89% українців стали частіше слухати пісні українською мовою</a>.

Маркетплейс для автодорожніх поїздок BlaBlaCar провів дослідження щодо вподобань українців у книжках. Відтак українці цікавляться літературою для самопізнання, розуміння державних історичних процесів та обирають аудіокнижки для читання в дорозі.
<h3>Інтерес до власної історії та культури – на першому місці</h3>
За 2022-й рік дві третини опитаних користувачів почали більше цікавитись книжками про українську історію та культуру. При цьому, 92% опитаних зручніше читати саме українською мовою, англійську обирають 8% читачів.
<h3>Бажання розібратись в собі та почути інших</h3>
Дослідження вказало на очевидну потребу в психологічній підтримці та кращому розумінні власного «Я». Сьогодні 4 з 10 українців серед всіх літературних жанрів обирають книжки з психології та самопізнання. Крім цього, багато читачів згадують релігійну літературу як жанр, який сьогодні викликає зацікавленість.
<h3>Аудіокнижки — найкращий варіант для подорожі</h3>
Понад 44% українців обирають читання під час подорожей. Найбільш популярним форматом для дороги є аудіокнижки – їх обирають 51% опитаних, за ними паперові та електронні книжки – 41% та 34% відповідно. Серед найпопулярніших платформ для прослуховування аудіокнижок користувачі виділили Google Play Книги та Yakaboo.
<h3>Паперові книжки – за змістом, аудіокнижки — за якістю звуку</h3>
Українці не обирають книжки за обкладинкою – майже 69% респондентів купили б книжку, навіть якщо їм не подобається її обкладинка та оформлення. А майже 35% опитаних обирають аудіокнижки за якістю звуку, для третини важливий тембр голосу диктора і близько 31% користувачів люблять книжки, які озвучує сам автор.
<h3>Вибір українців: 3 найпопулярніші книжки</h3>
До найулюбленіших книжок українців увійшли дві роботи українських авторів. З 10 бестселерів 2022 року за версією Yakaboo, користувачам BlaBlaCar найбільше до вподоби такі книги:
<ul>
 	<li>«1984» Джорджа Орвелла</li>
 	<li>«300 поезій» Ліни Костенко</li>
 	<li>«Нарис історії України» Ярослава Грицака</li>
</ul>
Раніше сервіс проводив дослідження щодо того, як <a href="https://nachasi.com/music/2022/12/08/listening-research-ukrainian/" target="_blank" rel="noopener">89% українців стали частіше слухати пісні українською мовою</a>.

📚 Дослідження: що читають українці — історія, психологія, аудіокнижки

Останнім часом стримінги проживають не найкращі часи й все більше людей відмовляються від них. Netflix намагався заманити нових користувачів завдяки новим видам тарифів та додавши до передплати мобільні ігри, однак <a href="https://nachasi.com/cinema/2022/12/21/netflix-ads-not-popular/" target="_blank" rel="noopener">результати виходять досить невтішні</a>.

Американський Forbes <a href="https://www.forbes.com/sites/tonifitzgerald/2023/01/27/surprise-more-and-more-people-are-cutting-their-streaming-tv-services/?sh=57408369292d" target="_blank" rel="noopener">провів дослідження</a> щодо популярності стримінгів у США й виявилось, що все менше людей воліють бути підписаними на декілька сервісів одночасно. За 2022 рік кількість людей, які відмовились від стримінгів, склала 15%, що на 2.8% більше за показники 2021 року.

Експерти пояснюють таку тенденцію тим, що по всьому світу люди повертаються на звичайну роботу в офісах, тож люди менше часу проводять вдома й відповідно не дивляться стримінги. Крім того, на це вплинуло зростання вартості життя, тож люди ретельніше обирають як і на що витрачати гроші.

Ще серед чинників зменшення популярності стримінгів є циклічність передплат. Тобто, люди дуже часто можуть купляти доступ до платформи суто через певний серіал чи фільм, і потім їм вже не так цікаво ним користуватись, тож вони скасовують свою передплату.

Відомо, що одні з найменших втрат серед американських користувачів у Netflix і Amazon Prime. А ось у інших сервісів така ситуація:
<ul>
 	<li>Disney — -5.4%</li>
 	<li>Hulu – -4.6%</li>
 	<li>Youtube – -3.9%</li>
 	<li>Peacock — +3.4%. Сервіс почав більше виробляти свого контенту останнім часом, що й дало збільшення користувачів</li>
</ul>
Данних про HBO Max, на жаль, немає.

Раніше Netflix оголосив, що <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/01/20/netflix-paid-password-sharing/" target="_blank" rel="noopener">братиме плату з користувачів</a>, які діляться з іншими своїми паролями від акаунтів.

Останнім часом стримінги проживають не найкращі часи й все більше людей відмовляються від них. Netflix намагався заманити нових користувачів завдяки новим видам тарифів та додавши до передплати мобільні ігри, однак <a href="/cinema/2022/12/21/netflix-ads-not-popular/" target="_blank" rel="noopener">результати виходять досить невтішні</a>.Американський Forbes <a href="https://www.forbes.com/sites/tonifitzgerald/2023/01/27/surprise-more-and-more-people-are-cutting-their-streaming-tv-services/?sh=57408369292d" target="_blank" rel="noopener">провів дослідження</a> щодо популярності стримінгів у США й виявилось, що все менше людей воліють бути підписаними на декілька сервісів одночасно. За 2022 рік кількість людей, які відмовились від стримінгів, склала 15%, що на 2.8% більше за показники 2021 року.Експерти пояснюють таку тенденцію тим, що по всьому світу люди повертаються на звичайну роботу в офісах, тож люди менше часу проводять вдома й відповідно не дивляться стримінги. Крім того, на це вплинуло зростання вартості життя, тож люди ретельніше обирають як і на що витрачати гроші.Ще серед чинників зменшення популярності стримінгів є циклічність передплат. Тобто, люди дуже часто можуть купляти доступ до платформи суто через певний серіал чи фільм, і потім їм вже не так цікаво ним користуватись, тож вони скасовують свою передплату.Відомо, що одні з найменших втрат серед американських користувачів у Netflix і Amazon Prime. А ось у інших сервісів така ситуація:<ul><li>Disney — -5.4%</li><li>Hulu – -4.6%</li><li>Youtube – -3.9%</li><li>Peacock — +3.4%. Сервіс почав більше виробляти свого контенту останнім часом, що й дало збільшення користувачів</li></ul>Данних про HBO Max, на жаль, немає.Раніше Netflix оголосив, що <a href="/cinema/2023/01/20/netflix-paid-password-sharing/" target="_blank" rel="noopener">братиме плату з користувачів</a>, які діляться з іншими своїми паролями від акаунтів.

Останнім часом стримінги проживають не найкращі часи й все більше людей відмовляються від них. Netflix намагався заманити нових користувачів завдяки новим видам тарифів та додавши до передплати мобільні ігри, однак <a href="https://nachasi.com/cinema/2022/12/21/netflix-ads-not-popular/" target="_blank" rel="noopener">результати виходять досить невтішні</a>.

Американський Forbes <a href="https://www.forbes.com/sites/tonifitzgerald/2023/01/27/surprise-more-and-more-people-are-cutting-their-streaming-tv-services/?sh=57408369292d" target="_blank" rel="noopener">провів дослідження</a> щодо популярності стримінгів у США й виявилось, що все менше людей воліють бути підписаними на декілька сервісів одночасно. За 2022 рік кількість людей, які відмовились від стримінгів, склала 15%, що на 2.8% більше за показники 2021 року.

Експерти пояснюють таку тенденцію тим, що по всьому світу люди повертаються на звичайну роботу в офісах, тож люди менше часу проводять вдома й відповідно не дивляться стримінги. Крім того, на це вплинуло зростання вартості життя, тож люди ретельніше обирають як і на що витрачати гроші.

Ще серед чинників зменшення популярності стримінгів є циклічність передплат. Тобто, люди дуже часто можуть купляти доступ до платформи суто через певний серіал чи фільм, і потім їм вже не так цікаво ним користуватись, тож вони скасовують свою передплату.

Відомо, що одні з найменших втрат серед американських користувачів у Netflix і Amazon Prime. А ось у інших сервісів така ситуація:
<ul>
 	<li>Disney — -5.4%</li>
 	<li>Hulu – -4.6%</li>
 	<li>Youtube – -3.9%</li>
 	<li>Peacock — +3.4%. Сервіс почав більше виробляти свого контенту останнім часом, що й дало збільшення користувачів</li>
</ul>
Данних про HBO Max, на жаль, немає.

Раніше Netflix оголосив, що <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/01/20/netflix-paid-password-sharing/" target="_blank" rel="noopener">братиме плату з користувачів</a>, які діляться з іншими своїми паролями від акаунтів.

📉 Дослідження: ще більше американців планують відмовитись від стримінгів

Малазійські науковці провели дослідження серед користувачів Facebook з діагностованою депресією й <a href="https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0747563222003697" target="_blank" rel="noopener">виявили</a>, що соцмережі можуть погіршувати перебіг депресії.

250 учасників дослідження пройшли два опитування з інтервалом у шість місяців, які дозволили оцінити ступінь емоційної залежності від соцмережі, проведений час у Facebook та інші показники.

Учасники також пройшли тестування на рівень самокритики та залежність від думки оточуючих.

Науковці виявили, що у людей із залежністю від соціальних мереж рівні самокритики та залежності від чужої думки вищі за середню. Це все дуже впливає на перебіг лікування депресії й може негативно вплинути на людину.

Дослідники зазначили, що користування соціальними мережами стимулює людей активно реагувати на оновлення у стрічці — таким чином користувачі хочуть отримати від близьких схвалення та прийняття. За словами науковців, це посилює залежність від оточуючих та підриває самооцінку, що з часом погіршує стан депресії.

Малазійські науковці провели дослідження серед користувачів Facebook з діагностованою депресією й <a href="https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0747563222003697" target="_blank" rel="noopener">виявили</a>, що соцмережі можуть погіршувати перебіг депресії.250 учасників дослідження пройшли два опитування з інтервалом у шість місяців, які дозволили оцінити ступінь емоційної залежності від соцмережі, проведений час у Facebook та інші показники.Учасники також пройшли тестування на рівень самокритики та залежність від думки оточуючих.Науковці виявили, що у людей із залежністю від соціальних мереж рівні самокритики та залежності від чужої думки вищі за середню. Це все дуже впливає на перебіг лікування депресії й може негативно вплинути на людину.Дослідники зазначили, що користування соціальними мережами стимулює людей активно реагувати на оновлення у стрічці — таким чином користувачі хочуть отримати від близьких схвалення та прийняття. За словами науковців, це посилює залежність від оточуючих та підриває самооцінку, що з часом погіршує стан депресії.

Малазійські науковці провели дослідження серед користувачів Facebook з діагностованою депресією й <a href="https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0747563222003697" target="_blank" rel="noopener">виявили</a>, що соцмережі можуть погіршувати перебіг депресії.

250 учасників дослідження пройшли два опитування з інтервалом у шість місяців, які дозволили оцінити ступінь емоційної залежності від соцмережі, проведений час у Facebook та інші показники.

Учасники також пройшли тестування на рівень самокритики та залежність від думки оточуючих.

Науковці виявили, що у людей із залежністю від соціальних мереж рівні самокритики та залежності від чужої думки вищі за середню. Це все дуже впливає на перебіг лікування депресії й може негативно вплинути на людину.

Дослідники зазначили, що користування соціальними мережами стимулює людей активно реагувати на оновлення у стрічці — таким чином користувачі хочуть отримати від близьких схвалення та прийняття. За словами науковців, це посилює залежність від оточуючих та підриває самооцінку, що з часом погіршує стан депресії.

😔 Дослідження: соцмережі ускладнюють перебіг депресії

Український онлайн-сервіс виклику авто Uklon проаналізував поїздки за 2022 рік. Відтак цього року українці проїхали 460 млн кілометрів та провели в дорозі 19 206 315 годин. Сюди увійшли як поїздки у межах міста, так і міжміські перевезення.

Найдовша поїздка була здійснена класом «Евакуація» по маршруту Запоріжжя – Львів та становила 1 072 км.

<img class="aligncenter wp-image-195291 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_1-1024x576.jpg" alt="" width="1024" height="576">

Найкоротшими стали поїздки із дистанціями 0 м — зазвичай, користувачі замовляли авто, щоб попросити про допомогу підкачати колесо або запустити двигун.

У межах проєкту «Uklon Волонтер» станом на листопад було здійснено 38 132 волонтерських поїздок: драйвери доставили 600 000 порцій їжі, 27 450 кг продуктів та 13 440 літрів пального.

Найпопулярніші локації, куди їздили українці у межах міста, були торгові центри (4.14%), магазини (3, 98%), ресторани (3.05%), лікарні (2.96%) та залізничний вокзал (1.83%).

У сервісі також підрахували, із якою середньою швидкістю пересувалися водії. Так, найшвидшими містами стали Кривий Ріг (40 км/год), Запоріжжя (40 км/год), Харків (39 км/год), Херсон (39 км/год), Кам'янське (37 км/год) та Миколаїв (36 км/год). Серед більш повільних – Київ (35 км/год), Кам'янець-Подільський (30 км/год), Ужгород (31 км/год), Івано-Франківськ (29 км/год), Чернівці (28 км/год) та Львів (27 км/год).

<img class="aligncenter wp-image-195295 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_4-1024x576.jpg" alt="" width="1024" height="576">

Київ, Дніпро, Одеса, Львів та Харків стали найбільш вдячними містами. Тут найчастіше поїздки завершувалися чайовими для водія.

У великих містах України користувачі продовжують обирати додаткові послуги для комфортної та безпечної поїздки. Таким чином, у Києві та Львові найчастіше замовляли авто класу «Дитячий». Мешканці Дніпра активно використовували додаткову опцію «Я везу тварину». Одеса стала лідером серед замовлень авто з додатковою послугою «Тиша в салоні», щоб втекти від міської метушні.

<img class="aligncenter wp-image-195293 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_3-1024x576.jpg" alt="" width="1024" height="576">

Окрім поїздок, українці замовляли послуги доставки – за адресою та до дверей. Найчастіше доставляли їжу з ресторанів, ліки, подарунки та квіти. Найдовша доставка була здійснена з Одеси до Ізмаїла (​​244 км).

У середньому повоєнне відновлення життя в містах країни станом на листопад 2022 року, за даними компанії, становить 84%.

Український онлайн-сервіс виклику авто Uklon проаналізував поїздки за 2022 рік. Відтак цього року українці проїхали 460 млн кілометрів та провели в дорозі 19 206 315 годин. Сюди увійшли як поїздки у межах міста, так і міжміські перевезення.Найдовша поїздка була здійснена класом «Евакуація» по маршруту Запоріжжя – Львів та становила 1 072 км.<img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-195291 size-large" src="/wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_1-1024x576.jpg" alt="" width="1024" height="576" srcset="/wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_1-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_1-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_1-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_1-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_1-650x366.jpg 650w, /wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_1.jpg 1920w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" />Найкоротшими стали поїздки із дистанціями 0 м — зазвичай, користувачі замовляли авто, щоб попросити про допомогу підкачати колесо або запустити двигун.У межах проєкту «Uklon Волонтер» станом на листопад було здійснено 38 132 волонтерських поїздок: драйвери доставили 600 000 порцій їжі, 27 450 кг продуктів та 13 440 літрів пального.Найпопулярніші локації, куди їздили українці у межах міста, були торгові центри (4.14%), магазини (3, 98%), ресторани (3.05%), лікарні (2.96%) та залізничний вокзал (1.83%).У сервісі також підрахували, із якою середньою швидкістю пересувалися водії. Так, найшвидшими містами стали Кривий Ріг (40 км/год), Запоріжжя (40 км/год), Харків (39 км/год), Херсон (39 км/год), Кам&#8217;янське (37 км/год) та Миколаїв (36 км/год). Серед більш повільних – Київ (35 км/год), Кам&#8217;янець-Подільський (30 км/год), Ужгород (31 км/год), Івано-Франківськ (29 км/год), Чернівці (28 км/год) та Львів (27 км/год).<img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-195295 size-large" src="/wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_4-1024x576.jpg" alt="" width="1024" height="576" srcset="/wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_4-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_4-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_4-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_4-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_4-650x366.jpg 650w, /wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_4.jpg 1920w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" />Київ, Дніпро, Одеса, Львів та Харків стали найбільш вдячними містами. Тут найчастіше поїздки завершувалися чайовими для водія.У великих містах України користувачі продовжують обирати додаткові послуги для комфортної та безпечної поїздки. Таким чином, у Києві та Львові найчастіше замовляли авто класу «Дитячий». Мешканці Дніпра активно використовували додаткову опцію «Я везу тварину». Одеса стала лідером серед замовлень авто з додатковою послугою «Тиша в салоні», щоб втекти від міської метушні.<img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-195293 size-large" src="/wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_3-1024x576.jpg" alt="" width="1024" height="576" srcset="/wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_3-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_3-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_3-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_3-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_3-650x366.jpg 650w, /wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_3.jpg 1920w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" />Окрім поїздок, українці замовляли послуги доставки – за адресою та до дверей. Найчастіше доставляли їжу з ресторанів, ліки, подарунки та квіти. Найдовша доставка була здійснена з Одеси до Ізмаїла (​​244 км).У середньому повоєнне відновлення життя в містах країни станом на листопад 2022 року, за даними компанії, становить 84%.

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a>

Український онлайн-сервіс виклику авто Uklon проаналізував поїздки за 2022 рік. Відтак цього року українці проїхали 460 млн кілометрів та провели в дорозі 19 206 315 годин. Сюди увійшли як поїздки у межах міста, так і міжміські перевезення.

Найдовша поїздка була здійснена класом «Евакуація» по маршруту Запоріжжя – Львів та становила 1 072 км.

<img class="aligncenter wp-image-195291 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_1-1024x576.jpg" alt="" width="1024" height="576" />

Найкоротшими стали поїздки із дистанціями 0 м — зазвичай, користувачі замовляли авто, щоб попросити про допомогу підкачати колесо або запустити двигун.

У межах проєкту «Uklon Волонтер» станом на листопад було здійснено 38 132 волонтерських поїздок: драйвери доставили 600 000 порцій їжі, 27 450 кг продуктів та 13 440 літрів пального.

Найпопулярніші локації, куди їздили українці у межах міста, були торгові центри (4.14%), магазини (3, 98%), ресторани (3.05%), лікарні (2.96%) та залізничний вокзал (1.83%).

У сервісі також підрахували, із якою середньою швидкістю пересувалися водії. Так, найшвидшими містами стали Кривий Ріг (40 км/год), Запоріжжя (40 км/год), Харків (39 км/год), Херсон (39 км/год), Кам'янське (37 км/год) та Миколаїв (36 км/год). Серед більш повільних – Київ (35 км/год), Кам'янець-Подільський (30 км/год), Ужгород (31 км/год), Івано-Франківськ (29 км/год), Чернівці (28 км/год) та Львів (27 км/год).

<img class="aligncenter wp-image-195295 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_4-1024x576.jpg" alt="" width="1024" height="576" />

Київ, Дніпро, Одеса, Львів та Харків стали найбільш вдячними містами. Тут найчастіше поїздки завершувалися чайовими для водія.

У великих містах України користувачі продовжують обирати додаткові послуги для комфортної та безпечної поїздки. Таким чином, у Києві та Львові найчастіше замовляли авто класу «Дитячий». Мешканці Дніпра активно використовували додаткову опцію «Я везу тварину». Одеса стала лідером серед замовлень авто з додатковою послугою «Тиша в салоні», щоб втекти від міської метушні.

<img class="aligncenter wp-image-195293 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/12/Uklon_data_3-1024x576.jpg" alt="" width="1024" height="576" />

Окрім поїздок, українці замовляли послуги доставки – за адресою та до дверей. Найчастіше доставляли їжу з ресторанів, ліки, подарунки та квіти. Найдовша доставка була здійснена з Одеси до Ізмаїла (​​244 км).

У середньому повоєнне відновлення життя в містах країни станом на листопад 2022 року, за даними компанії, становить 84%.

🚕 Найдовша поїздка в Uklon тривала 1 072 км, а найменша 0 метрів — дослідження за 2022 рік 

Розвіюємо міфи про те, що геймінг — це дитяча забавка. У рубриці ви прочитаєте огляди на ігри, знайдете гру на вечір у підбірках, дізнаєтеся цікаві факти про ігрову індустрію та зрозумієте, чому ігри заробляють більше за кіноіндустрію.

Ігри

🎮 Портрет українського геймера під час повномасштабної війни — результати опитування

Аналітики Picodi <a href="https://www.picodi.com/ua/mozhna-deshevshe/stat-gejmerom" target="_blank" rel="noopener">порівняли</a> ціни на комплектуючі й аксесуари для ігрових комп’ютерів в 50 країнах світу та зіставили їх із місцевою середньомісячною заробітною платою.

Для дослідження використали <a href="https://store.steampowered.com/hwsurvey/" target="_blank" rel="noopener">статистику Steam</a> про найпопулярніші моделі комплектуючих в 2022 році.

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/12/1-Tsina-heiminhu.png" img_id="194163"]

В українських інтернет-магазинах вартість окремих елементів геймерського комп’ютера виглядає так:
<ul>
 	<li>материнська плата — 5 040 ₴;</li>
 	<li>процесор — 7 690 ₴;</li>
 	<li>відеокарта RTX 3060 — 18 650 ₴;</li>
 	<li>оперативна пам’ять 16 ГБ — 3 000 ₴;</li>
 	<li>блок живлення — 3 830 ₴;</li>
 	<li>жорсткий диск 1 ТБ — 2 880 ₴;</li>
 	<li>корпус з хорошим охолодженням — 4 730 ₴.</li>
</ul>
Крім того, для ПК необхідна ліцензійна операційна система. За ОС Micosoft доведеться заплатити 5 400 ₴.

[/journal]

Також до комп'ютера потрібні аксесуари:
<ul>
 	<li>ергономічна ігрова мишка — 2 340 ₴;</li>
 	<li>клавіатура зі спеціальним підсвічуванням і підставкою для зап’ясть — 3 210 ₴;</li>
 	<li>навушники з мікрофоном — 2 530 ₴;</li>
 	<li>монітор 24″ з високою частотою оновлення екрана — 8 550 ₴.</li>
</ul>
Ціна на ПК із топовою комплектацією складатиме приблизно 67 850 ₴.

Крім одноразової покупки всього обладнання, гравці регулярно купують нові ігри. Якщо припустити, що середньостатистичний геймер купує одну гру на місяць, за рік витрати будуть становити приблизно 15 960 ₴.
<h3>Ціни на ігровий ПК у світі</h3>
Серед країн, що потрапили до рейтингу, найвищу ціну за комп’ютер й аксесуари в перерахунку на долари заплатять жителі Аргентини — 4 238 $. На другому місці рейтингу знаходиться Індія (2 957 $), а на третьому — Бразилія (2 858 $). Найнижчими цінами можуть тішитися геймери з Польщі, Німеччини та США. В цих країнах комп’ютер та всі необхідні аксесуари коштують 1 547 $, 1 552 $ і 1 562 $ відповідно.

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/12/2-Tsina-heiminhu-v-sviti.png" img_id="194165" revert="true"]

В Україні ціна ігрового комп’ютера — 1 842 $, що дорівнює 6,3 середньої зарплати, яка становить 10 777 ₴ після вирахування податків. Це 46-е місце рейтингу при зіставленні вартості комп’ютера та середньої зарплати.

Найвигідніше співвідношення цін до середньої заробітної плати в Швейцарії (0,3 зарплати), США (0,4 зарплати) та Австралії (0,4 зарплати). Своєю чергою жителі Індонезії, Пакистану та Аргентини опинилися в незаздрісній ситуації: на комп’ютер та аксесуари геймери з цих країн повинні витратити 8,7, 10,4 і 12,4 своїх зарплат відповідно.

[/journal]

Аналітики Picodi <a href="https://www.picodi.com/ua/mozhna-deshevshe/stat-gejmerom" target="_blank" rel="noopener">порівняли</a> ціни на комплектуючі й аксесуари для ігрових комп’ютерів в 50 країнах світу та зіставили їх із місцевою середньомісячною заробітною платою.Для дослідження використали <a href="https://store.steampowered.com/hwsurvey/" target="_blank" rel="noopener">статистику Steam</a> про найпопулярніші моделі комплектуючих в 2022 році.<div class="shortcode-journal js__shortcode-journal">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			В українських інтернет-магазинах вартість окремих елементів геймерського комп’ютера виглядає так:<ul><li>материнська плата — 5 040 ₴;</li><li>процесор — 7 690 ₴;</li><li>відеокарта RTX 3060 — 18 650 ₴;</li><li>оперативна пам’ять 16 ГБ — 3 000 ₴;</li><li>блок живлення — 3 830 ₴;</li><li>жорсткий диск 1 ТБ — 2 880 ₴;</li><li>корпус з хорошим охолодженням — 4 730 ₴.</li></ul>Крім того, для ПК необхідна ліцензійна операційна система. За ОС Micosoft доведеться заплатити 5 400 ₴.		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2022/12/1-Tsina-heiminhu.png" alt="">			</div></div>Також до комп&#8217;ютера потрібні аксесуари:<ul><li>ергономічна ігрова мишка — 2 340 ₴;</li><li>клавіатура зі спеціальним підсвічуванням і підставкою для зап’ясть — 3 210 ₴;</li><li>навушники з мікрофоном — 2 530 ₴;</li><li>монітор 24″ з високою частотою оновлення екрана — 8 550 ₴.</li></ul>Ціна на ПК із топовою комплектацією складатиме приблизно 67 850 ₴.Крім одноразової покупки всього обладнання, гравці регулярно купують нові ігри. Якщо припустити, що середньостатистичний геймер купує одну гру на місяць, за рік витрати будуть становити приблизно 15 960 ₴.<h3>Ціни на ігровий ПК у світі</h3>Серед країн, що потрапили до рейтингу, найвищу ціну за комп’ютер й аксесуари в перерахунку на долари заплатять жителі Аргентини — 4 238 $. На другому місці рейтингу знаходиться Індія (2 957 $), а на третьому — Бразилія (2 858 $). Найнижчими цінами можуть тішитися геймери з Польщі, Німеччини та США. В цих країнах комп’ютер та всі необхідні аксесуари коштують 1 547 $, 1 552 $ і 1 562 $ відповідно.<div class="shortcode-journal js__shortcode-journal shortcode-journal--revert">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			В Україні ціна ігрового комп’ютера — 1 842 $, що дорівнює 6,3 середньої зарплати, яка становить 10 777 ₴ після вирахування податків. Це 46-е місце рейтингу при зіставленні вартості комп’ютера та середньої зарплати.Найвигідніше співвідношення цін до середньої заробітної плати в Швейцарії (0,3 зарплати), США (0,4 зарплати) та Австралії (0,4 зарплати). Своєю чергою жителі Індонезії, Пакистану та Аргентини опинилися в незаздрісній ситуації: на комп’ютер та аксесуари геймери з цих країн повинні витратити 8,7, 10,4 і 12,4 своїх зарплат відповідно.		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2022/12/2-Tsina-heiminhu-v-sviti.png" alt="">			</div></div>

Аналітики Picodi <a href="https://www.picodi.com/ua/mozhna-deshevshe/stat-gejmerom" target="_blank" rel="noopener">порівняли</a> ціни на комплектуючі й аксесуари для ігрових комп’ютерів в 50 країнах світу та зіставили їх із місцевою середньомісячною заробітною платою.

Для дослідження використали <a href="https://store.steampowered.com/hwsurvey/" target="_blank" rel="noopener">статистику Steam</a> про найпопулярніші моделі комплектуючих в 2022 році.

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/12/1-Tsina-heiminhu.png" img_id="194163"]

В українських інтернет-магазинах вартість окремих елементів геймерського комп’ютера виглядає так:
<ul>
 	<li>материнська плата — 5 040 ₴;</li>
 	<li>процесор — 7 690 ₴;</li>
 	<li>відеокарта RTX 3060 — 18 650 ₴;</li>
 	<li>оперативна пам’ять 16 ГБ — 3 000 ₴;</li>
 	<li>блок живлення — 3 830 ₴;</li>
 	<li>жорсткий диск 1 ТБ — 2 880 ₴;</li>
 	<li>корпус з хорошим охолодженням — 4 730 ₴.</li>
</ul>
Крім того, для ПК необхідна ліцензійна операційна система. За ОС Micosoft доведеться заплатити 5 400 ₴.

[/journal]

Також до комп'ютера потрібні аксесуари:
<ul>
 	<li>ергономічна ігрова мишка — 2 340 ₴;</li>
 	<li>клавіатура зі спеціальним підсвічуванням і підставкою для зап’ясть — 3 210 ₴;</li>
 	<li>навушники з мікрофоном — 2 530 ₴;</li>
 	<li>монітор 24″ з високою частотою оновлення екрана — 8 550 ₴.</li>
</ul>
Ціна на ПК із топовою комплектацією складатиме приблизно 67 850 ₴.

Крім одноразової покупки всього обладнання, гравці регулярно купують нові ігри. Якщо припустити, що середньостатистичний геймер купує одну гру на місяць, за рік витрати будуть становити приблизно 15 960 ₴.
<h3>Ціни на ігровий ПК у світі</h3>
Серед країн, що потрапили до рейтингу, найвищу ціну за комп’ютер й аксесуари в перерахунку на долари заплатять жителі Аргентини — 4 238 $. На другому місці рейтингу знаходиться Індія (2 957 $), а на третьому — Бразилія (2 858 $). Найнижчими цінами можуть тішитися геймери з Польщі, Німеччини та США. В цих країнах комп’ютер та всі необхідні аксесуари коштують 1 547 $, 1 552 $ і 1 562 $ відповідно.

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/12/2-Tsina-heiminhu-v-sviti.png" img_id="194165" revert="true"]

В Україні ціна ігрового комп’ютера — 1 842 $, що дорівнює 6,3 середньої зарплати, яка становить 10 777 ₴ після вирахування податків. Це 46-е місце рейтингу при зіставленні вартості комп’ютера та середньої зарплати.

Найвигідніше співвідношення цін до середньої заробітної плати в Швейцарії (0,3 зарплати), США (0,4 зарплати) та Австралії (0,4 зарплати). Своєю чергою жителі Індонезії, Пакистану та Аргентини опинилися в незаздрісній ситуації: на комп’ютер та аксесуари геймери з цих країн повинні витратити 8,7, 10,4 і 12,4 своїх зарплат відповідно.

[/journal]

🖥 Дослідження: скільки коштує зібрати ігровий ПК в Україні та світі

Компанія BlaBlaCar проаналізувала як змінилися уподобання та звички українців в музиці за останні дев'ять місяців.

У 89% українців стало більше україномовних пісень

Серед найулюбленіших виконавців та гуртів відмічають – Скрябін, Океан Ельзи, Бумбокс, Без Обмежень. Також українці стали частіше слухати починаючих українських виконавців, серед них найбільш популярна — KOLA.

Найпопулярніша пісня – In The Shadows Of Ukraine – Kalush Orchestra & The Rasmus.

https://youtu.be/R0ebIzABQm0

Понад 75% опитаних відзначають, що часто включають музику, щоб підняти настрій. При цьому, понад 40% українців вмикають музику, щоб відволіктися від поганих новин або заспокоїтися.

За результатами дослідження BlaBlaCar, переважна частина українців слухає музику в дорозі – про це заявило 83% респондентів. При цьому, 62% зазначають, що слухають музику постійно.

Найпопулярнішим сервісом для прослуховування музики є YouTube Music, який користуються 47% опитаних. Другим за популярністю є Spotify (18%), а за ним Apple Music – його обирають 15% користувачів. При цьому понад 35% не використовують жодних сервісів та завантажують музику на телефон. Сервісом для пошуку музики Shazam користується 15% опитаних користувачів.

Компанія BlaBlaCar проаналізувала як змінилися уподобання та звички українців в музиці за останні дев&#8217;ять місяців.У 89% українців стало більше україномовних пісеньСеред найулюбленіших виконавців та гуртів відмічають – Скрябін, Океан Ельзи, Бумбокс, Без Обмежень. Також українці стали частіше слухати починаючих українських виконавців, серед них найбільш популярна — KOLA.Найпопулярніша пісня – In The Shadows Of Ukraine – Kalush Orchestra &#038; The Rasmus.<div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/R0ebIzABQm0"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>Понад 75% опитаних відзначають, що часто включають музику, щоб підняти настрій. При цьому, понад 40% українців вмикають музику, щоб відволіктися від поганих новин або заспокоїтися.За результатами дослідження BlaBlaCar, переважна частина українців слухає музику в дорозі – про це заявило 83% респондентів. При цьому, 62% зазначають, що слухають музику постійно.Найпопулярнішим сервісом для прослуховування музики є YouTube Music, який користуються 47% опитаних. Другим за популярністю є Spotify (18%), а за ним Apple Music – його обирають 15% користувачів. При цьому понад 35% не використовують жодних сервісів та завантажують музику на телефон. Сервісом для пошуку музики Shazam користується 15% опитаних користувачів.

Все цікаве зі світу музики. Останні новини зі світу українською та світової музики, огляди альбомів, Історії пісень, тематичні плейлисти, а також багато-багато обговорень.

Музика

Компанія BlaBlaCar проаналізувала як змінилися уподобання та звички українців в музиці за останні дев'ять місяців.

У 89% українців стало більше україномовних пісень

Серед найулюбленіших виконавців та гуртів відмічають – Скрябін, Океан Ельзи, Бумбокс, Без Обмежень. Також українці стали частіше слухати починаючих українських виконавців, серед них найбільш популярна — KOLA.

Найпопулярніша пісня – In The Shadows Of Ukraine – Kalush Orchestra &amp; The Rasmus.

https://youtu.be/R0ebIzABQm0

Понад 75% опитаних відзначають, що часто включають музику, щоб підняти настрій. При цьому, понад 40% українців вмикають музику, щоб відволіктися від поганих новин або заспокоїтися.

За результатами дослідження BlaBlaCar, переважна частина українців слухає музику в дорозі – про це заявило 83% респондентів. При цьому, 62% зазначають, що слухають музику постійно.

Найпопулярнішим сервісом для прослуховування музики є YouTube Music, який користуються 47% опитаних. Другим за популярністю є Spotify (18%), а за ним Apple Music – його обирають 15% користувачів. При цьому понад 35% не використовують жодних сервісів та завантажують музику на телефон. Сервісом для пошуку музики Shazam користується 15% опитаних користувачів.


Компанія BlaBlaCar проаналізувала як змінилися уподобання та звички українців в музиці за останні дев&#8217;ять місяців.У 89% українців стало більше україномовних пісеньСеред найулюбленіших виконавців та гуртів відмічають – Скрябін, Океан Ельзи, Бумбокс, Без Обмежень. Також українці стали частіше слухати починаючих українських виконавців, серед них найбільш популярна — KOLA.Найпопулярніша пісня – In The Shadows Of Ukraine – Kalush Orchestra &amp; The Rasmus.<div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/R0ebIzABQm0"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>Понад 75% опитаних відзначають, що часто включають музику, щоб підняти настрій. При цьому, понад 40% українців вмикають музику, щоб відволіктися від поганих новин або заспокоїтися.За результатами дослідження BlaBlaCar, переважна частина українців слухає музику в дорозі – про це заявило 83% респондентів. При цьому, 62% зазначають, що слухають музику постійно.Найпопулярнішим сервісом для прослуховування музики є YouTube Music, який користуються 47% опитаних. Другим за популярністю є Spotify (18%), а за ним Apple Music – його обирають 15% користувачів. При цьому понад 35% не використовують жодних сервісів та завантажують музику на телефон. Сервісом для пошуку музики Shazam користується 15% опитаних користувачів.

🎧 Дослідження: 89% українців стали частіше слухати пісні українською мовою

Лутбокси є ледь не в кожній онлайн грі й дуже часто це єдиний метод, як можна суттєво розвинути свого персонажа. Багато людей критикують їх, проте вони приносять розробникам великі суми грошей.

Британські науковці три роки <a href="http://www.gaminggamblingresearch.org.uk/wp-content/uploads/2022/10/ESRC-BGG-Final-Report-2022.pdf" target="_blank" rel="noopener">проводили дослідження</a> з впливу лутбоксів на молодих людей й поділились результатами. У рамках експерименту брали участь 42 родини з дітьми віком від 5 до 17.

Дослідження показало, що лутбокси можуть завдати фінансової та емоційної шкоди дітям. Проблема полягає в тому, що діти не можуть відслідкувати свої витрати в іграх й не розуміють цінність грошей, тому й можуть витрачати усе на лутбокси.

[caption id="attachment_192667" align="aligncenter" width="1024"]<img class="wp-image-192667 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/Video_game_loot_box_mockup.png" alt="" width="1024" height="768"> Ілюстрація лутбокса. Фото <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Loot_box" target="_blank" rel="noopener">wikipedia.org</a>[/caption]

Уся ця механіка запозичена з азартних ігор й може часто викликати у дітей залежність. Лутбокси постійно оновлюються й тому діти частіше роблять повторні покупки, аби зібрати усі колекційні предмети. За словами науковців були непоодинокі випадки, коли діти цупили картки батьків, аби купити лутбокси.

Дослідники рекомендують заборонити лутбокси у всіх іграх до 18 років у Великій Британії, ввести в них справжню валюту та створити окремий орган, який займатиметься індустрією відеоігор та змінами у ній.

Варто зазначити, що нещодавно у Австралії <a href="https://www.gamesindustry.biz/loot-box-bill-filed-in-australia" target="_blank" rel="noopener">представили законопроєкт</a>, який змусить рейтингові агенства надавати іграм з лутбоксами рейтинг R18+, тобто тільки для дорослих.

Лутбокси є ледь не в кожній онлайн грі й дуже часто це єдиний метод, як можна суттєво розвинути свого персонажа. Багато людей критикують їх, проте вони приносять розробникам великі суми грошей.Британські науковці три роки <a href="http://www.gaminggamblingresearch.org.uk/wp-content/uploads/2022/10/ESRC-BGG-Final-Report-2022.pdf" target="_blank" rel="noopener">проводили дослідження</a> з впливу лутбоксів на молодих людей й поділились результатами. У рамках експерименту брали участь 42 родини з дітьми віком від 5 до 17.Дослідження показало, що лутбокси можуть завдати фінансової та емоційної шкоди дітям. Проблема полягає в тому, що діти не можуть відслідкувати свої витрати в іграх й не розуміють цінність грошей, тому й можуть витрачати усе на лутбокси.<div id="attachment_192667" style="width: 1034px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-192667" loading="lazy" class="wp-image-192667 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/11/Video_game_loot_box_mockup.png" alt="" width="1024" height="768" srcset="/wp-content/uploads/2022/11/Video_game_loot_box_mockup.png 1024w, /wp-content/uploads/2022/11/Video_game_loot_box_mockup-300x225.png 300w, /wp-content/uploads/2022/11/Video_game_loot_box_mockup-768x576.png 768w, /wp-content/uploads/2022/11/Video_game_loot_box_mockup-650x488.png 650w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" />Ілюстрація лутбокса. Фото <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Loot_box" target="_blank" rel="noopener">wikipedia.org</a></div>Уся ця механіка запозичена з азартних ігор й може часто викликати у дітей залежність. Лутбокси постійно оновлюються й тому діти частіше роблять повторні покупки, аби зібрати усі колекційні предмети. За словами науковців були непоодинокі випадки, коли діти цупили картки батьків, аби купити лутбокси.Дослідники рекомендують заборонити лутбокси у всіх іграх до 18 років у Великій Британії, ввести в них справжню валюту та створити окремий орган, який займатиметься індустрією відеоігор та змінами у ній.Варто зазначити, що нещодавно у Австралії <a href="https://www.gamesindustry.biz/loot-box-bill-filed-in-australia" target="_blank" rel="noopener">представили законопроєкт</a>, який змусить рейтингові агенства надавати іграм з лутбоксами рейтинг R18+, тобто тільки для дорослих.

Лутбокси є ледь не в кожній онлайн грі й дуже часто це єдиний метод, як можна суттєво розвинути свого персонажа. Багато людей критикують їх, проте вони приносять розробникам великі суми грошей.

Британські науковці три роки <a href="http://www.gaminggamblingresearch.org.uk/wp-content/uploads/2022/10/ESRC-BGG-Final-Report-2022.pdf" target="_blank" rel="noopener">проводили дослідження</a> з впливу лутбоксів на молодих людей й поділились результатами. У рамках експерименту брали участь 42 родини з дітьми віком від 5 до 17.

Дослідження показало, що лутбокси можуть завдати фінансової та емоційної шкоди дітям. Проблема полягає в тому, що діти не можуть відслідкувати свої витрати в іграх й не розуміють цінність грошей, тому й можуть витрачати усе на лутбокси.

[caption id="attachment_192667" align="aligncenter" width="1024"]<img class="wp-image-192667 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/Video_game_loot_box_mockup.png" alt="" width="1024" height="768" /> Ілюстрація лутбокса. Фото <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Loot_box" target="_blank" rel="noopener">wikipedia.org</a>[/caption]

Уся ця механіка запозичена з азартних ігор й може часто викликати у дітей залежність. Лутбокси постійно оновлюються й тому діти частіше роблять повторні покупки, аби зібрати усі колекційні предмети. За словами науковців були непоодинокі випадки, коли діти цупили картки батьків, аби купити лутбокси.

Дослідники рекомендують заборонити лутбокси у всіх іграх до 18 років у Великій Британії, ввести в них справжню валюту та створити окремий орган, який займатиметься індустрією відеоігор та змінами у ній.

Варто зазначити, що нещодавно у Австралії <a href="https://www.gamesindustry.biz/loot-box-bill-filed-in-australia" target="_blank" rel="noopener">представили законопроєкт</a>, який змусить рейтингові агенства надавати іграм з лутбоксами рейтинг R18+, тобто тільки для дорослих.

#дослідження

Актуальні дані <br>про ринки та тренди