<p>Я давно цікавлюся історією античності від перших полісів до останніх римських імператорів. А ось історію України знаю погано, вивчав колись її ще за радянськими зразками. Тому вирішив придбати книгу «Брама Європи» Сергія Плохія, де він дуже яскраво і доступно описує історію нашої держави від скіфів до нашого часу.

<strong>На краю ойкумени</strong>
</p><div id="attachment_133612" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/61599ec239e51_images.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133612" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/61599ec239e51_images.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-133612" class="wp-caption-text"></p>

</div>
 

Першим істориком України був не хто інший, як сам Геродот. І хоч він значну частину життя прожив в Атенах, любив мандрувати й подорожував стародавнім світом, бував в Єгипті та Вавилоні. Він прагнув у своїх книгах описувати як територію грецьких полісів, так і землі варварів. На той час греки мало знали про ці дивні краї й вважали їх краєм варварів та ареною гри богів.

На землях сучасної України жило багато народів. Спочатку це були кіммерійці, греки з грецьких колоній, скіфи які жили біля цих колоній, що дало змогу Геродоту детально їх описати й навіть написати легенду про їхнє походження. Також він описав скіфську культуру, ієрархію та побут. Але коли у першому столітті сюди прийшли римські легіони, то застали вже інших господарів краю. Сармати витіснили скіфів і заволоділи регіоном, перетворивши його на кордон між східною і західною цивілізацією.
<div id="attachment_133614" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/61599f4deaf4a_02134109_1_large.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133614" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/61599f4deaf4a_02134109_1_large.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-133614" class="wp-caption-text"></p>

</div>
 

<strong>Переселення народів</strong>
<div id="attachment_133616" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/61599fd99fb34_29707770-atilla-and-the-huns-charging-across-the-steppes-askeri-military-museum-in-istanbul-turkey.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133616" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/61599fd99fb34_29707770-atilla-and-the-huns-charging-across-the-steppes-askeri-military-museum-in-istanbul-turkey.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-133616" class="wp-caption-text"></p>

</div>
 

На початку IV століття почалося велике переселення народів. Це був рух з Азії та Східної Європи до центру і заходу Європи, що призвів до краху Римської імперії. Воротами до західних земель стала територія сучасної України. Через ці ворота пройшли багато воїнів в тому числі і правитель гунів Атілла. Поки вони проходили далі, ці землі заселили слов’яни. У серії комп’ютерних стратегій моєю улюбленою є Total War Attila, там можна пограти за два основні племена слов’ян: склавинів і антів. Склавини й анти заселили землі по обидва береги Дніпра, ворогували між собою і співпрацювали з Візантією. Далі їх частково змінили авари та хазари.

<strong>Дракари на Дніпрі</strong>
<div id="attachment_133618" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a01c23a23_drakar.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133618" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a01c23a23_drakar.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-133618" class="wp-caption-text"></p>

</div>
 

Мабуть, більшість з нас дивились серіал «Вікінги» і їх тріумфальну ходу біля берегів Британії. Початок IX століття ознаменував добу вікінгів. Як виявилось вони не тільки грабували британські острови, а допливли й штурмували столицю Візантії у 860 році. Слово «Русь» має скандинавське походження від слова «Руотсі» («Ruotsi») що означало «люди, які веслують». Вони заселили береги Дніпра і почали боротьбу за Київ з хазарами. Боротьба велась також і між різними групами вікінгів. Двоє вождів Аскольд і Дір були вбиті Гельґі, який в літописі написаний як Олег. Він захопив місто для дому Рьоріка (Рюрик у літописі). Далі Плохій описує становлення вікінгів. Вікінги були панівною елітою слов’янського народу, і звичайно між елітою і слов’янами були конфлікти. Особливо варто згадати заколот слов’янського правителя Мала який прагнув одружитися з вдовою Інгвара (Ігоря) Хельзою (княгинею Ольгою). Але княгиня Ольга учинила над ним жорстоку розправу.
<div id="attachment_133620" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a082ec3fc_2bca7752d437b14a1dbe3ab3bdee2f47.jpg" data-quill-caption="Кадр з серіалу Вікінги">

<img class="wp-image-133620" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a082ec3fc_2bca7752d437b14a1dbe3ab3bdee2f47.jpg" alt="Кадр з серіалу Вікінги">
<p id="caption-attachment-133620" class="wp-caption-text">Кадр з серіалу Вікінги</p>

</div>
 

<strong>Становлення України</strong>

Уперше слово «Україна» виникло на мапах у 1590 завдяки князю Острозькому. Запорізькі козаки розуміли себе як українців. Освітні програми Петра Могили й Адама Чорторийського, заснування підпільного Кирило-Мефодіївського товариства, допомогли розвинутись ідеям української ідентичності. Коли у царській Росії почався жовтневий переворот, українські інтелектуали створюють УНР.

<strong>Основні дати</strong>

Недавно я писав відгук на книгу Кіссінджера, де він описував основні дати Європи, я на основі цієї книги напишу про основні дати нашої історії.

<strong><em> 1</em></strong><em> Заснування Києва V — VI століття.</em>
<div id="attachment_133622" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a173878ef_46633.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133622" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a173878ef_46633.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-133622" class="wp-caption-text"></p>

</div>
 

<strong><em>2</em></strong><em> Поява Київської Русі та захоплення Києва Олегом 882 рік.</em>
<div id="attachment_133630" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a32d1475c_image.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133630" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a32d1475c_image.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-133630" class="wp-caption-text"></p>

</div>
 

<strong><em>3</em></strong><em> Смерть Київської Русі 1240.</em>
<div id="attachment_133632" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a3a0903f0_Распад-Киевской-Руси.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133632" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a3a0903f0_%D0%A0%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4-%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-133632" class="wp-caption-text"></p>

</div>
 

<strong><em>4 </em></strong><em>Заснування Данилом Львова 1256</em>
<div id="attachment_133634" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a3ddab6b3_krynytsia8.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133634" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a3ddab6b3_krynytsia8.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-133634" class="wp-caption-text"></p>

</div>
 

<strong><em>5</em></strong><em> Запорозька Січ XVI століття.</em>
<div id="attachment_133636" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a430eb83e_ukraintsiv-zaproshuiut-u-virtualnu-podorozh-na-zaporizku-sich.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133636" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a430eb83e_ukraintsiv-zaproshuiut-u-virtualnu-podorozh-na-zaporizku-sich.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-133636" class="wp-caption-text"></p>

</div>
 

<strong><em>6 </em></strong><em>Велике повстання Хмельницького 1648. 6.1 Полтавська битва 1709.</em>
<div id="attachment_133638" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a46a63330_Marten's_Poltava.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133638" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a46a63330_Marten's_Poltava.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-133638" class="wp-caption-text"></p>

</div>
 

<strong><em>7</em></strong><em> Кирило-Мефодіївське братство 1846 (створення українського національного проєкту).</em>
<div id="attachment_133640" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a4b6b16b6_kyrylo-mefodiyivske_bratstvo_590.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133640" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a4b6b16b6_kyrylo-mefodiyivske_bratstvo_590.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-133640" class="wp-caption-text"></p>

</div>
 

<strong><em>8 </em></strong><em>Створення УНР 1917</em>
<div id="attachment_133642" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a5044ccef_unnamed_(1).jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133642" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a5044ccef_unnamed_(1).jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-133642" class="wp-caption-text"></p>

</div>
 

<strong><em>9</em></strong><em> Свідоме знищення українського народу. Голодомор 1933</em>
<div id="attachment_133644" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a539327b1_golodomor-3.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133644" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a539327b1_golodomor-3.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-133644" class="wp-caption-text"></p>

</div>
 

<strong><em>10 </em></strong><em>Проголошення незалежності України 1991.</em>
<div id="attachment_133646" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a5885eba7_o_1ded754gsnpt1vnhr8j1ecmgtgh2.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133646" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a5885eba7_o_1ded754gsnpt1vnhr8j1ecmgtgh2.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-133646" class="wp-caption-text"></p>

</div>
 

<strong>Підсумки:</strong>
<div id="attachment_133628" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a2c498862_unnamed.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133628" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a2c498862_unnamed.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-133628" class="wp-caption-text"></p>

</div>
 

«Брама Європи» - це історія України у викладі відомого гарвардського вченого Сергія Плохія. Книга написана за найкращими західними взірцями. Вона яскрава і легко читається. У ній автор описує історію у розвитку, де наша ідентичність виникала на фронтирі між Сходом і Заходом. Мені сподобалось, що автор написав книгу без яскравих симпатій до тих чи інших персоналій. Дехто побачив тут мінімум емоцій, але для мене це радше перевага, книга стала об’єктивнішою. Історія в десяти коротких відрізках які я змалював, легко запам'ятати структурно, стало базисом який можна розширювати та доповнювати.

[background_substrate_simple color="#ff0053"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129758"]

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Часом здається, що ми знаємо нашу історію. Але це не так. Спробуймо, наприклад  назвати основні дати її розвитку.

Я давно цікавлюся історією античності від перших полісів до останніх римських імператорів. А ось історію України знаю погано, вивчав колись її ще за радянськими зразками. Тому вирішив придбати книгу «Брама Європи» Сергія Плохія, де він дуже яскраво і доступно описує історію нашої держави від скіфів до нашого часу.

<strong>На краю ойкумени</strong>
<div id="attachment_133612" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/61599ec239e51_images.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133612" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/61599ec239e51_images.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-133612" class="wp-caption-text"></p>

</div>
&nbsp;

Першим істориком України був не хто інший, як сам Геродот. І хоч він значну частину життя прожив в Атенах, любив мандрувати й подорожував стародавнім світом, бував в Єгипті та Вавилоні. Він прагнув у своїх книгах описувати як територію грецьких полісів, так і землі варварів. На той час греки мало знали про ці дивні краї й вважали їх краєм варварів та ареною гри богів.

На землях сучасної України жило багато народів. Спочатку це були кіммерійці, греки з грецьких колоній, скіфи які жили біля цих колоній, що дало змогу Геродоту детально їх описати й навіть написати легенду про їхнє походження. Також він описав скіфську культуру, ієрархію та побут. Але коли у першому столітті сюди прийшли римські легіони, то застали вже інших господарів краю. Сармати витіснили скіфів і заволоділи регіоном, перетворивши його на кордон між східною і західною цивілізацією.
<div id="attachment_133614" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/61599f4deaf4a_02134109_1_large.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133614" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/61599f4deaf4a_02134109_1_large.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-133614" class="wp-caption-text"></p>

</div>
&nbsp;

<strong>Переселення народів</strong>
<div id="attachment_133616" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/61599fd99fb34_29707770-atilla-and-the-huns-charging-across-the-steppes-askeri-military-museum-in-istanbul-turkey.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133616" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/61599fd99fb34_29707770-atilla-and-the-huns-charging-across-the-steppes-askeri-military-museum-in-istanbul-turkey.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-133616" class="wp-caption-text"></p>

</div>
&nbsp;

На початку IV століття почалося велике переселення народів. Це був рух з Азії та Східної Європи до центру і заходу Європи, що призвів до краху Римської імперії. Воротами до західних земель стала територія сучасної України. Через ці ворота пройшли багато воїнів в тому числі і правитель гунів Атілла. Поки вони проходили далі, ці землі заселили слов’яни. У серії комп’ютерних стратегій моєю улюбленою є Total War Attila, там можна пограти за два основні племена слов’ян: склавинів і антів. Склавини й анти заселили землі по обидва береги Дніпра, ворогували між собою і співпрацювали з Візантією. Далі їх частково змінили авари та хазари.

<strong>Дракари на Дніпрі</strong>
<div id="attachment_133618" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a01c23a23_drakar.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133618" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a01c23a23_drakar.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-133618" class="wp-caption-text"></p>

</div>
&nbsp;

Мабуть, більшість з нас дивились серіал «Вікінги» і їх тріумфальну ходу біля берегів Британії. Початок IX століття ознаменував добу вікінгів. Як виявилось вони не тільки грабували британські острови, а допливли й штурмували столицю Візантії у 860 році. Слово «Русь» має скандинавське походження від слова «Руотсі» («Ruotsi») що означало «люди, які веслують». Вони заселили береги Дніпра і почали боротьбу за Київ з хазарами. Боротьба велась також і між різними групами вікінгів. Двоє вождів Аскольд і Дір були вбиті Гельґі, який в літописі написаний як Олег. Він захопив місто для дому Рьоріка (Рюрик у літописі). Далі Плохій описує становлення вікінгів. Вікінги були панівною елітою слов’янського народу, і звичайно між елітою і слов’янами були конфлікти. Особливо варто згадати заколот слов’янського правителя Мала який прагнув одружитися з вдовою Інгвара (Ігоря) Хельзою (княгинею Ольгою). Але княгиня Ольга учинила над ним жорстоку розправу.
<div id="attachment_133620" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a082ec3fc_2bca7752d437b14a1dbe3ab3bdee2f47.jpg" data-quill-caption="Кадр з серіалу Вікінги">

<img class="wp-image-133620" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a082ec3fc_2bca7752d437b14a1dbe3ab3bdee2f47.jpg" alt="Кадр з серіалу Вікінги" />
<p id="caption-attachment-133620" class="wp-caption-text">Кадр з серіалу Вікінги</p>

</div>
&nbsp;

<strong>Становлення України</strong>

Уперше слово «Україна» виникло на мапах у 1590 завдяки князю Острозькому. Запорізькі козаки розуміли себе як українців. Освітні програми Петра Могили й Адама Чорторийського, заснування підпільного Кирило-Мефодіївського товариства, допомогли розвинутись ідеям української ідентичності. Коли у царській Росії почався жовтневий переворот, українські інтелектуали створюють УНР.

<strong>Основні дати</strong>

Недавно я писав відгук на книгу Кіссінджера, де він описував основні дати Європи, я на основі цієї книги напишу про основні дати нашої історії.

<strong><em> 1</em></strong><em> Заснування Києва V — VI століття.</em>
<div id="attachment_133622" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a173878ef_46633.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133622" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a173878ef_46633.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-133622" class="wp-caption-text"></p>

</div>
&nbsp;

<strong><em>2</em></strong><em> Поява Київської Русі та захоплення Києва Олегом 882 рік.</em>
<div id="attachment_133630" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a32d1475c_image.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133630" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a32d1475c_image.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-133630" class="wp-caption-text"></p>

</div>
&nbsp;

<strong><em>3</em></strong><em> Смерть Київської Русі 1240.</em>
<div id="attachment_133632" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a3a0903f0_Распад-Киевской-Руси.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133632" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a3a0903f0_Распад-Киевской-Руси.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-133632" class="wp-caption-text"></p>

</div>
&nbsp;

<strong><em>4 </em></strong><em>Заснування Данилом Львова 1256</em>
<div id="attachment_133634" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a3ddab6b3_krynytsia8.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133634" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a3ddab6b3_krynytsia8.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-133634" class="wp-caption-text"></p>

</div>
&nbsp;

<strong><em>5</em></strong><em> Запорозька Січ XVI століття.</em>
<div id="attachment_133636" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a430eb83e_ukraintsiv-zaproshuiut-u-virtualnu-podorozh-na-zaporizku-sich.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133636" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a430eb83e_ukraintsiv-zaproshuiut-u-virtualnu-podorozh-na-zaporizku-sich.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-133636" class="wp-caption-text"></p>

</div>
&nbsp;

<strong><em>6 </em></strong><em>Велике повстання Хмельницького 1648. 6.1 Полтавська битва 1709.</em>
<div id="attachment_133638" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a46a63330_Marten's_Poltava.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133638" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a46a63330_Marten's_Poltava.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-133638" class="wp-caption-text"></p>

</div>
&nbsp;

<strong><em>7</em></strong><em> Кирило-Мефодіївське братство 1846 (створення українського національного проєкту).</em>
<div id="attachment_133640" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a4b6b16b6_kyrylo-mefodiyivske_bratstvo_590.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133640" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a4b6b16b6_kyrylo-mefodiyivske_bratstvo_590.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-133640" class="wp-caption-text"></p>

</div>
&nbsp;

<strong><em>8 </em></strong><em>Створення УНР 1917</em>
<div id="attachment_133642" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a5044ccef_unnamed_(1).jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133642" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a5044ccef_unnamed_(1).jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-133642" class="wp-caption-text"></p>

</div>
&nbsp;

<strong><em>9</em></strong><em> Свідоме знищення українського народу. Голодомор 1933</em>
<div id="attachment_133644" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a539327b1_golodomor-3.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133644" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a539327b1_golodomor-3.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-133644" class="wp-caption-text"></p>

</div>
&nbsp;

<strong><em>10 </em></strong><em>Проголошення незалежності України 1991.</em>
<div id="attachment_133646" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a5885eba7_o_1ded754gsnpt1vnhr8j1ecmgtgh2.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133646" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a5885eba7_o_1ded754gsnpt1vnhr8j1ecmgtgh2.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-133646" class="wp-caption-text"></p>

</div>
&nbsp;

<strong>Підсумки:</strong>
<div id="attachment_133628" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a2c498862_unnamed.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-133628" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/6159a2c498862_unnamed.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-133628" class="wp-caption-text"></p>

</div>
&nbsp;

«Брама Європи» - це історія України у викладі відомого гарвардського вченого Сергія Плохія. Книга написана за найкращими західними взірцями. Вона яскрава і легко читається. У ній автор описує історію у розвитку, де наша ідентичність виникала на фронтирі між Сходом і Заходом. Мені сподобалось, що автор написав книгу без яскравих симпатій до тих чи інших персоналій. Дехто побачив тут мінімум емоцій, але для мене це радше перевага, книга стала об’єктивнішою. Історія в десяти коротких відрізках які я змалював, легко запам'ятати структурно, стало базисом який можна розширювати та доповнювати.

[background_substrate_simple color="#ff0053"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129758"]

🤓 Яскрава та гарно структурована Історія України

<p>Ще у 2018 році Кабінет міністрів провів міжнародний відкритий архітектурний конкурс Музею Революції Гідності. Тоді переміг проєкт архітекторів Яна Кляйгуса і Йоганнеса Кресснера із берлінської компанії «Кляйгус + Кляйгус».

І ось нещодавно оголосили відкритий тендер на проєктування будівлі. Загалом на будівлю <a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-08-005707-b" target="_blank" rel="noopener">планують витратити</a> майже 55 мільйонів гривень.

<img class="aligncenter wp-image-131947 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/1_6-1024x657.jpg" alt="" width="1024" height="657">

[cut_in_image_fullwidth img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/7_2.jpg" img_id="131968"]

<img class="aligncenter wp-image-131949 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/2_4-1024x624.jpg" alt="" width="1024" height="624">

[related_post id="127728"]

За задумом архітекторів, будівля Музею на вершині пагорба на Алеї Героїв Небесної Сотні символізуватиме вирішальний момент штурму цієї висоти 20 лютого 2014 року і стане сучасним багатофункціональним простором, де розгорнеться історія про боротьбу українці за свободу з вектором у майбутнє.

[blockquote_with_author name="Витяг з коментаря журі, яке обирало проєкт Музею " content="Цей проект є простим, образним і має характерний архітектурний обсяг, добре інтегрований у міський контекст із високим ступенем функціональності. Він осмислює спадщину європейської класичної архітектури цікаво та сучасно, реагуючи на складні й частково суперечливі вимоги ділянки та всього контексту. Пропозиція демонструє просте й витончене зображення, яке легко сприймається як музей, що також є меморіалом. Спогади про Героїв Небесної Сотні та повага до скорботи тих, хто втратив своїх рідних, створюють надзвичайний альянс у цій проектній пропозиції, яка здатна відтворити архітектурні традиції як Європи, так і України"]

<img class="aligncenter wp-image-131966 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/4_5-1024x663.jpg" alt="" width="1024" height="663">

[cut_in_image_fullwidth img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6_4.jpg" img_id="131970"]

<img class="aligncenter wp-image-131973 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/3_5-1024x662.jpg" alt="" width="1024" height="662">

У Музеї планують зібрати експонати з часів Революції Гідності, а у центрі будівлі знаходитиметься та сама «йолка» з сотнями прапорів України та плакатами протестантів.

[background_substrate_simple color="#a26081"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129785"]</p>

<p>Ще у 2018 році Кабінет міністрів провів міжнародний відкритий архітектурний конкурс Музею Революції Гідності. Тоді переміг проєкт архітекторів Яна Кляйгуса і Йоганнеса Кресснера із берлінської компанії «Кляйгус + Кляйгус».</p><p>І ось нещодавно оголосили відкритий тендер на проєктування будівлі. Загалом на будівлю <a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-08-005707-b" target="_blank" rel="noopener">планують витратити</a> майже 55 мільйонів гривень.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-131947 size-large" src="/wp-content/uploads/2021/09/1_6-1024x657.jpg" alt="" width="1024" height="657" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/1_6-1024x657.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/1_6-300x193.jpg 300w, /wp-content/uploads/2021/09/1_6-768x493.jpg 768w, /wp-content/uploads/2021/09/1_6-650x417.jpg 650w, /wp-content/uploads/2021/09/1_6.jpg 1200w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2021/09/7_2.jpg">			</div><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-131949 size-large" src="/wp-content/uploads/2021/09/2_4-1024x624.jpg" alt="" width="1024" height="624" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/2_4-1024x624.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/2_4-300x183.jpg 300w, /wp-content/uploads/2021/09/2_4-768x468.jpg 768w, /wp-content/uploads/2021/09/2_4-650x396.jpg 650w, /wp-content/uploads/2021/09/2_4.jpg 1200w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/society/2021/08/23/independence-30/" class="link">🥰 «Мені 30 років і я народився одночасно з Україною»: як це — зростати разом з власною державою</a>	</div><p>За задумом архітекторів, будівля Музею на вершині пагорба на Алеї Героїв Небесної Сотні символізуватиме вирішальний момент штурму цієї висоти 20 лютого 2014 року і стане сучасним багатофункціональним простором, де розгорнеться історія про боротьбу українці за свободу з вектором у майбутнє.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Цей проект є простим, образним і має характерний архітектурний обсяг, добре інтегрований у міський контекст із високим ступенем функціональності. Він осмислює спадщину європейської класичної архітектури цікаво та сучасно, реагуючи на складні й частково суперечливі вимоги ділянки та всього контексту. Пропозиція демонструє просте й витончене зображення, яке легко сприймається як музей, що також є меморіалом. Спогади про Героїв Небесної Сотні та повага до скорботи тих, хто втратив своїх рідних, створюють надзвичайний альянс у цій проектній пропозиції, яка здатна відтворити архітектурні традиції як Європи, так і України</p>					<cite>									<span><strong>Витяг з коментаря журі, яке обирало проєкт Музею </strong></span> 							</cite>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-131966 size-large" src="/wp-content/uploads/2021/09/4_5-1024x663.jpg" alt="" width="1024" height="663" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/4_5-1024x663.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/4_5-300x194.jpg 300w, /wp-content/uploads/2021/09/4_5-768x497.jpg 768w, /wp-content/uploads/2021/09/4_5-650x421.jpg 650w, /wp-content/uploads/2021/09/4_5.jpg 1200w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2021/09/6_4.jpg">			</div><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-131973 size-large" src="/wp-content/uploads/2021/09/3_5-1024x662.jpg" alt="" width="1024" height="662" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/3_5-1024x662.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/3_5-300x194.jpg 300w, /wp-content/uploads/2021/09/3_5-768x497.jpg 768w, /wp-content/uploads/2021/09/3_5-650x420.jpg 650w, /wp-content/uploads/2021/09/3_5.jpg 1200w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>У Музеї планують зібрати експонати з часів Революції Гідності, а у центрі будівлі знаходитиметься та сама «йолка» з сотнями прапорів України та плакатами протестантів.</p>	<div class="note"  style="background-color:#a26081">		<p><strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong></p>		<div class="corner"></div>	</div><p><iframe src="https://api.nachasi.com/v2/shortcode/wp_quiz_pro/?id=129785" sandbox="allow-same-origin allow-scripts allow-popups allow-forms allow-presentation" onload="this.style.height=(this.contentWindow.document.body.scrollHeight+20)+'px';"></iframe></p>

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Ще у 2018 році Кабінет міністрів провів міжнародний відкритий архітектурний конкурс Музею Революції Гідності. Тоді переміг проєкт архітекторів Яна Кляйгуса і Йоганнеса Кресснера із берлінської компанії «Кляйгус + Кляйгус».

І ось нещодавно оголосили відкритий тендер на проєктування будівлі. Загалом на будівлю <a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-08-005707-b" target="_blank" rel="noopener">планують витратити</a> майже 55 мільйонів гривень.

<img class="aligncenter wp-image-131947 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/1_6-1024x657.jpg" alt="" width="1024" height="657" />

[cut_in_image_fullwidth img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/7_2.jpg" img_id="131968"]

<img class="aligncenter wp-image-131949 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/2_4-1024x624.jpg" alt="" width="1024" height="624" />

[related_post id="127728"]

За задумом архітекторів, будівля Музею на вершині пагорба на Алеї Героїв Небесної Сотні символізуватиме вирішальний момент штурму цієї висоти 20 лютого 2014 року і стане сучасним багатофункціональним простором, де розгорнеться історія про боротьбу українці за свободу з вектором у майбутнє.

[blockquote_with_author name="Витяг з коментаря журі, яке обирало проєкт Музею " content="Цей проект є простим, образним і має характерний архітектурний обсяг, добре інтегрований у міський контекст із високим ступенем функціональності. Він осмислює спадщину європейської класичної архітектури цікаво та сучасно, реагуючи на складні й частково суперечливі вимоги ділянки та всього контексту. Пропозиція демонструє просте й витончене зображення, яке легко сприймається як музей, що також є меморіалом. Спогади про Героїв Небесної Сотні та повага до скорботи тих, хто втратив своїх рідних, створюють надзвичайний альянс у цій проектній пропозиції, яка здатна відтворити архітектурні традиції як Європи, так і України"]

<img class="aligncenter wp-image-131966 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/4_5-1024x663.jpg" alt="" width="1024" height="663" />

[cut_in_image_fullwidth img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6_4.jpg" img_id="131970"]

<img class="aligncenter wp-image-131973 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/3_5-1024x662.jpg" alt="" width="1024" height="662" />

У Музеї планують зібрати експонати з часів Революції Гідності, а у центрі будівлі знаходитиметься та сама «йолка» з сотнями прапорів України та плакатами протестантів.

[background_substrate_simple color="#a26081"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129785"]

🏛 У Києві оголосили тендер на проєктування Музею Революції Гідності

🏛 Музей Революції Гідності: оголосили тендер на проєктування

<p>Влітку 1888 у місті Салоніки було як завжди гаряче. По вулицях бігали діти, багато робочих йшли на зміну, стояв легкий смог від фабрик. Місто було одним з основних центрів індустріалізації, обраних для реформування Османської імперії за західними взірцями.

<img class="wp-image-130452" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cab623b036_saloniki20.jpg" alt="">

Разом з дітьми бігав і грався хлопчик Мустафа, який насолоджувався безбідним дитинством. Він жив у триповерховому будинку з матір’ю і батьком якого звали Різа. Різа був дрібним лісоторговцем, але добре забезпечував родину. Коли мати хотіла віддати Мустафу до релігійної школи, батько настояв на вестернізованій, де вчать математики й критичного мислення.

Але дитинство хлопця закінчилось швидко, у цьому році помирає батько. Мати не маючи коштів перебирається до провінційного села на забезпечення дядька. Згодом мати на свою невелику вдовину пенсію повертає Мустафу до Салонік, до тітки Гатідже і нової школи. Невдовзі в школі у нього виник конфлікт з учителем, який його сильно побив. Йдучи зі школи зі сльозами, Мустафа дає собі слово більше ніколи туди не повертатись, і виконує його, що свідчить про сильний характер хлопця, якому тоді було лише 13 років. Наступного року він таємно від матері записався в воєнну школу у Салоніках.

Так почалась воєнна кар’єра Мустафи. На той час в османів не було прізвищ, згодом учитель математики за здібність хлопця дав йому друге ім’я Кемаль. Керував воєнною академією німець Ґольц, який навчав і розвивав ідеї, що воєнні є також і правителями, у важкі часи саме вони мають брати справу у свої руки. Академія у якій вчився Мустафа, прагнула не просто створювати воєнну еліту, а клас який би керував нацією.

Мустафа навчений за західними взірцями багато читає: від філософії й соціології до політики та військової справи. А потім на дозвіллі за кухлем пива, обговорює з друзями основні ідеї. Він розуміє, що Османська імперія йде до занепаду, а на її місце, на його думку, має постати турецька нація. В цей час він захоплюється ідеями Гюстава Лебона.
</p><div id="attachment_130454" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-130454" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg" alt="">

</div>
Завершивши воєнну академію він важко працює, щоб потрапити в училище офіцерського штабу. З дитинства маючи західну освіту і потрапивши до академії під орудою німця, Мустафа все більше переконується в думці про силу західної науки. Він захоплюється німецькими матеріалістами й читає їх з захватом. До першої світової Мустафа був ніким не відомим, його знали лише по воєнній академії. Його направляють командувати воєнним підрозділом османів.

<strong>Становлення</strong>

18 березня 1915 британо-французька ескадра спробувала пройти протоку Дарданелли, однак зазнала важких втрат. Після цього командування Антанти ухвалило рішення висадити десант на півострові Галліполі. 25 квітня 1915 британці та французи, що висадилися на мисі Арибурну, були зупинені 19-ю дивізією під командуванням Мустафи Кемаля. Після цієї перемоги Кемаля підвищили до звання полковника. Розмови про його видатну перемогу створили йому славу національного героя. Це стало чудовою стартовою площадкою для подальших політичних планів Мустафи Кемаля.

<strong>Розформування Османської імперії:</strong>

<img class="aligncenter wp-image-130456" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cac1686fb2_unnamed.jpg" alt="" width="512" height="324">
Мустафа Кемаль почав своє сходження з низів, пройшовши воєнний вишкіл і отримавши видатну перемогу над британцями, він починає свою політичну кар’єру. З метою нібито реформувати султанат, він збирає установчі збори, де скасовує султанат і стає дуже впливовою персоною — головнокомандувачем армії. Напад Греції та війна з Британією дозволяють йому скликати Великі Національні Збори, де він описує велику загрозу і втрату основних земель, через це він висунув закон, який дає йому всю повноту влади. Після довгих перемовин він мириться з Британією віддаючи африканські володіння османів. Війна завершилась і Мустафа Кемаль виходить з неї національним лідером.

<strong>Створення нації та знищення халіфату:</strong>
<div id="attachment_130458" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cac32b0485_123848012_698259227480056_6317137124496840451_n.jpg" data-quill-caption="">

<img class="aligncenter wp-image-130458 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cac32b0485_123848012_698259227480056_6317137124496840451_n.jpg" alt="" width="195" height="260">

</div>
Після війни Мустафа Кемаль мав два шляхи розвитку: або скористатись османською власністю на халіфат, або зробитись взірцевим антиімперіалістом, але обирає третій шлях. Він оголошує створення Турецької республіки, скликає нові вибори до парламенту у якому панує його моно більшість. Він ріс і навчався за західними взірцями. Захоплювався наукою і був прихильником сцієнтизму, а релігію він бачив пережитком минулого. Для повноти влади йому потрібно було розпустити халіфат, який мав на той час великий вплив в суспільстві. У лютому 1924 він почав процес скасування, а вже 3 березня Великі Національні Збори ухвалили скасування. Останнім великим бастіоном яке потрібно було знищити – залишалась релігія ісламу. Ататюрк вірив, що існує лише одна цивілізація – західна. Він навіть прийняв християнський календар який веде рахунок від народження Христа і поміняв вихідний день з мусульманської п’ятниці на християнську неділю.

<strong>Реформи Ататюрка:</strong>
<ul>
 	<li><em>Скасування султанату (1 листопада 1922 року).</em></li>
 	<li><em>Створення Народної партії та встановлення однопартійної політичної системи (9 вересня 1923 року).</em></li>
 	<li><em>Проголошення Республіки (29 жовтня 1923 року).</em></li>
 	<li><em>Скасування халіфату (3 березня 1924 року).</em></li>
 	<li><em>Надання жінкам рівних з чоловіками прав (1926—1934).</em></li>
 	<li><em>Реформа головних уборів і одягу (25 листопада 1925).</em></li>
 	<li><em>Заборона на діяльність релігійних осередків й орденів (30 листопада 1925).</em></li>
 	<li><em>Закон про прізвища (21 червня 1934).</em></li>
 	<li><em>Скасування приставок до імен у вигляді прізвиськ і звань (26 листопада 1934).</em></li>
 	<li><em>Введення міжнародних систем часу, календаря і мір (1925—1931).</em></li>
 	<li><em>Об'єднання всіх органів освіти під єдиним керівництвом (3 березня 1924).</em></li>
 	<li><em>Прийняття нового турецького алфавіту</em></li>
 	<li><em>Установа Турецького лінгвістичного та Турецького історичного товариств.</em></li>
 	<li><em>Впорядкування університетської освіти (31 травня 1933).</em></li>
 	<li><em>Нововведення у сфері витончених мистецтв.</em></li>
 	<li><em>Скасування системи ашарит (застарілого оподаткування сільського господарства).</em></li>
 	<li><em>Заохочення приватного підприємництва в сільському господарстві.</em></li>
 	<li><em>Створення зразкових сільськогосподарських підприємств.</em></li>
 	<li><em>Видання Закону про промисловість і створення промислових підприємств.</em></li>
 	<li><em>Прийняття 1-го і 2-го планів індустріального розвитку (1933—1937 роки), будівництво доріг на території всієї країни.</em></li>
</ul>
<strong>Підсумки:</strong>

<img class="alignnone size-full wp-image-130454" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg" alt="" width="792" height="528">
<div id="attachment_130460" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cacb3dbeb2_124296957_1657029274456640_1307407901698991066_n.jpg" data-quill-caption="">

Ататюрк багато читав, любив писати на маргінесах і захоплювався західними ідеями. Його не можна назвати великим філософом, автором когерентної системи, але філософські ідеї допомогли йому сконструювати умоглядну теорію і втілювати її. Він черпав ідеї у західних мислителів і саме ідеї призначалися бути знаряддями для втілення його грандіозного проєкту, а не цілями самі по собі. Його зростання і навчання у вестернізованих Салоніках стали передумовою його інтенції на вестернізацію, сцієнтизм і творення нації.

</div>
Я не мав наміру ідеалізувати Ататюрка, він був диктатором, вбивав і проводив етнічні чистки. Коли читаєш книжку про творення нації та варіанти її розвитку, то паралелі з Україною виникають самі. На фоні Ататюрка наші політики виглядають дітьми. Він склеїв останки османської імперії й створив націю. Реформував майже всі ланки, від економіки й політики до культури та мистецтва. Надав глибоко патріархальному суспільству рівних прав чоловіків і жінок. Захоплювався класичною музикою, оперою і створював музичні заклади які вчать класичної музики. Завдяки його ідеям Туреччина зараз хоче стати членом Євросоюзу і набула потужності якої боїться Росія. Тому можна по різному ставитись до Ататюрка, але неможливо не визнавати його досягнення.

<p>Влітку 1888 у місті Салоніки було як завжди гаряче. По вулицях бігали діти, багато робочих йшли на зміну, стояв легкий смог від фабрик. Місто було одним з основних центрів індустріалізації, обраних для реформування Османської імперії за західними взірцями.</p><p><img loading="lazy" width="800" height="470" class="wp-image-130452" src="/wp-content/uploads/2021/09/613cab623b036_saloniki20.jpg" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/613cab623b036_saloniki20.jpg 800w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab623b036_saloniki20-300x176.jpg 300w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab623b036_saloniki20-768x451.jpg 768w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab623b036_saloniki20-650x382.jpg 650w" sizes="(max-width: 800px) 100vw, 800px" /></p><p>Разом з дітьми бігав і грався хлопчик Мустафа, який насолоджувався безбідним дитинством. Він жив у триповерховому будинку з матір’ю і батьком якого звали Різа. Різа був дрібним лісоторговцем, але добре забезпечував родину. Коли мати хотіла віддати Мустафу до релігійної школи, батько настояв на вестернізованій, де вчать математики й критичного мислення.</p><p>Але дитинство хлопця закінчилось швидко, у цьому році помирає батько. Мати не маючи коштів перебирається до провінційного села на забезпечення дядька. Згодом мати на свою невелику вдовину пенсію повертає Мустафу до Салонік, до тітки Гатідже і нової школи. Невдовзі в школі у нього виник конфлікт з учителем, який його сильно побив. Йдучи зі школи зі сльозами, Мустафа дає собі слово більше ніколи туди не повертатись, і виконує його, що свідчить про сильний характер хлопця, якому тоді було лише 13 років. Наступного року він таємно від матері записався в воєнну школу у Салоніках.</p><p>Так почалась воєнна кар’єра Мустафи. На той час в османів не було прізвищ, згодом учитель математики за здібність хлопця дав йому друге ім’я Кемаль. Керував воєнною академією німець Ґольц, який навчав і розвивав ідеї, що воєнні є також і правителями, у важкі часи саме вони мають брати справу у свої руки. Академія у якій вчився Мустафа, прагнула не просто створювати воєнну еліту, а клас який би керував нацією.</p><p>Мустафа навчений за західними взірцями багато читає: від філософії й соціології до політики та військової справи. А потім на дозвіллі за кухлем пива, обговорює з друзями основні ідеї. Він розуміє, що Османська імперія йде до занепаду, а на її місце, на його думку, має постати турецька нація. В цей час він захоплюється ідеями Гюстава Лебона.</p><div id="attachment_130454" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="792" height="528" class="wp-image-130454" src="/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg 792w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n-650x433.jpg 650w" sizes="(max-width: 792px) 100vw, 792px" /></p></div><p>Завершивши воєнну академію він важко працює, щоб потрапити в училище офіцерського штабу. З дитинства маючи західну освіту і потрапивши до академії під орудою німця, Мустафа все більше переконується в думці про силу західної науки. Він захоплюється німецькими матеріалістами й читає їх з захватом. До першої світової Мустафа був ніким не відомим, його знали лише по воєнній академії. Його направляють командувати воєнним підрозділом османів.</p><p><strong>Становлення</strong></p><p>18 березня 1915 британо-французька ескадра спробувала пройти протоку Дарданелли, однак зазнала важких втрат. Після цього командування Антанти ухвалило рішення висадити десант на півострові Галліполі. 25 квітня 1915 британці та французи, що висадилися на мисі Арибурну, були зупинені 19-ю дивізією під командуванням Мустафи Кемаля. Після цієї перемоги Кемаля підвищили до звання полковника. Розмови про його видатну перемогу створили йому славу національного героя. Це стало чудовою стартовою площадкою для подальших політичних планів Мустафи Кемаля.</p><p><strong>Розформування Османської імперії:</strong></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-130456" src="/wp-content/uploads/2021/09/613cac1686fb2_unnamed.jpg" alt="" width="512" height="324" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/613cac1686fb2_unnamed.jpg 512w, /wp-content/uploads/2021/09/613cac1686fb2_unnamed-300x190.jpg 300w" sizes="(max-width: 512px) 100vw, 512px" /><br />Мустафа Кемаль почав своє сходження з низів, пройшовши воєнний вишкіл і отримавши видатну перемогу над британцями, він починає свою політичну кар’єру. З метою нібито реформувати султанат, він збирає установчі збори, де скасовує султанат і стає дуже впливовою персоною — головнокомандувачем армії. Напад Греції та війна з Британією дозволяють йому скликати Великі Національні Збори, де він описує велику загрозу і втрату основних земель, через це він висунув закон, який дає йому всю повноту влади. Після довгих перемовин він мириться з Британією віддаючи африканські володіння османів. Війна завершилась і Мустафа Кемаль виходить з неї національним лідером.</p><p><strong>Створення нації та знищення халіфату:</strong></p><div id="attachment_130458" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/613cac32b0485_123848012_698259227480056_6317137124496840451_n.jpg" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-130458 size-full" src="/wp-content/uploads/2021/09/613cac32b0485_123848012_698259227480056_6317137124496840451_n.jpg" alt="" width="195" height="260"></p></div><p>Після війни Мустафа Кемаль мав два шляхи розвитку: або скористатись османською власністю на халіфат, або зробитись взірцевим антиімперіалістом, але обирає третій шлях. Він оголошує створення Турецької республіки, скликає нові вибори до парламенту у якому панує його моно більшість. Він ріс і навчався за західними взірцями. Захоплювався наукою і був прихильником сцієнтизму, а релігію він бачив пережитком минулого. Для повноти влади йому потрібно було розпустити халіфат, який мав на той час великий вплив в суспільстві. У лютому 1924 він почав процес скасування, а вже 3 березня Великі Національні Збори ухвалили скасування. Останнім великим бастіоном яке потрібно було знищити – залишалась релігія ісламу. Ататюрк вірив, що існує лише одна цивілізація – західна. Він навіть прийняв християнський календар який веде рахунок від народження Христа і поміняв вихідний день з мусульманської п’ятниці на християнську неділю.</p><p><strong>Реформи Ататюрка:</strong></p><ul><li><em>Скасування султанату (1 листопада 1922 року).</em></li><li><em>Створення Народної партії та встановлення однопартійної політичної системи (9 вересня 1923 року).</em></li><li><em>Проголошення Республіки (29 жовтня 1923 року).</em></li><li><em>Скасування халіфату (3 березня 1924 року).</em></li><li><em>Надання жінкам рівних з чоловіками прав (1926—1934).</em></li><li><em>Реформа головних уборів і одягу (25 листопада 1925).</em></li><li><em>Заборона на діяльність релігійних осередків й орденів (30 листопада 1925).</em></li><li><em>Закон про прізвища (21 червня 1934).</em></li><li><em>Скасування приставок до імен у вигляді прізвиськ і звань (26 листопада 1934).</em></li><li><em>Введення міжнародних систем часу, календаря і мір (1925—1931).</em></li><li><em>Об&#8217;єднання всіх органів освіти під єдиним керівництвом (3 березня 1924).</em></li><li><em>Прийняття нового турецького алфавіту</em></li><li><em>Установа Турецького лінгвістичного та Турецького історичного товариств.</em></li><li><em>Впорядкування університетської освіти (31 травня 1933).</em></li><li><em>Нововведення у сфері витончених мистецтв.</em></li><li><em>Скасування системи ашарит (застарілого оподаткування сільського господарства).</em></li><li><em>Заохочення приватного підприємництва в сільському господарстві.</em></li><li><em>Створення зразкових сільськогосподарських підприємств.</em></li><li><em>Видання Закону про промисловість і створення промислових підприємств.</em></li><li><em>Прийняття 1-го і 2-го планів індустріального розвитку (1933—1937 роки), будівництво доріг на території всієї країни.</em></li></ul><p><strong>Підсумки:</strong></p><p><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-130454" src="/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg" alt="" width="792" height="528" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg 792w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n-650x433.jpg 650w" sizes="(max-width: 792px) 100vw, 792px" /></p><div id="attachment_130460" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/613cacb3dbeb2_124296957_1657029274456640_1307407901698991066_n.jpg" data-quill-caption=""><p>Ататюрк багато читав, любив писати на маргінесах і захоплювався західними ідеями. Його не можна назвати великим філософом, автором когерентної системи, але філософські ідеї допомогли йому сконструювати умоглядну теорію і втілювати її. Він черпав ідеї у західних мислителів і саме ідеї призначалися бути знаряддями для втілення його грандіозного проєкту, а не цілями самі по собі. Його зростання і навчання у вестернізованих Салоніках стали передумовою його інтенції на вестернізацію, сцієнтизм і творення нації.</p></div><p>Я не мав наміру ідеалізувати Ататюрка, він був диктатором, вбивав і проводив етнічні чистки. Коли читаєш книжку про творення нації та варіанти її розвитку, то паралелі з Україною виникають самі. На фоні Ататюрка наші політики виглядають дітьми. Він склеїв останки османської імперії й створив націю. Реформував майже всі ланки, від економіки й політики до культури та мистецтва. Надав глибоко патріархальному суспільству рівних прав чоловіків і жінок. Захоплювався класичною музикою, оперою і створював музичні заклади які вчать класичної музики. Завдяки його ідеям Туреччина зараз хоче стати членом Євросоюзу і набула потужності якої боїться Росія. Тому можна по різному ставитись до Ататюрка, але неможливо не визнавати його досягнення.</p>

І створила сучасну Туреччину яка стає регіональним лідером.

Влітку 1888 у місті Салоніки було як завжди гаряче. По вулицях бігали діти, багато робочих йшли на зміну, стояв легкий смог від фабрик. Місто було одним з основних центрів індустріалізації, обраних для реформування Османської імперії за західними взірцями.

<img class="wp-image-130452" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cab623b036_saloniki20.jpg" alt="" />

Разом з дітьми бігав і грався хлопчик Мустафа, який насолоджувався безбідним дитинством. Він жив у триповерховому будинку з матір’ю і батьком якого звали Різа. Різа був дрібним лісоторговцем, але добре забезпечував родину. Коли мати хотіла віддати Мустафу до релігійної школи, батько настояв на вестернізованій, де вчать математики й критичного мислення.

Але дитинство хлопця закінчилось швидко, у цьому році помирає батько. Мати не маючи коштів перебирається до провінційного села на забезпечення дядька. Згодом мати на свою невелику вдовину пенсію повертає Мустафу до Салонік, до тітки Гатідже і нової школи. Невдовзі в школі у нього виник конфлікт з учителем, який його сильно побив. Йдучи зі школи зі сльозами, Мустафа дає собі слово більше ніколи туди не повертатись, і виконує його, що свідчить про сильний характер хлопця, якому тоді було лише 13 років. Наступного року він таємно від матері записався в воєнну школу у Салоніках.

Так почалась воєнна кар’єра Мустафи. На той час в османів не було прізвищ, згодом учитель математики за здібність хлопця дав йому друге ім’я Кемаль. Керував воєнною академією німець Ґольц, який навчав і розвивав ідеї, що воєнні є також і правителями, у важкі часи саме вони мають брати справу у свої руки. Академія у якій вчився Мустафа, прагнула не просто створювати воєнну еліту, а клас який би керував нацією.

Мустафа навчений за західними взірцями багато читає: від філософії й соціології до політики та військової справи. А потім на дозвіллі за кухлем пива, обговорює з друзями основні ідеї. Він розуміє, що Османська імперія йде до занепаду, а на її місце, на його думку, має постати турецька нація. В цей час він захоплюється ідеями Гюстава Лебона.
<div id="attachment_130454" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-130454" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg" alt="" />

</div>
Завершивши воєнну академію він важко працює, щоб потрапити в училище офіцерського штабу. З дитинства маючи західну освіту і потрапивши до академії під орудою німця, Мустафа все більше переконується в думці про силу західної науки. Він захоплюється німецькими матеріалістами й читає їх з захватом. До першої світової Мустафа був ніким не відомим, його знали лише по воєнній академії. Його направляють командувати воєнним підрозділом османів.

<strong>Становлення</strong>

18 березня 1915 британо-французька ескадра спробувала пройти протоку Дарданелли, однак зазнала важких втрат. Після цього командування Антанти ухвалило рішення висадити десант на півострові Галліполі. 25 квітня 1915 британці та французи, що висадилися на мисі Арибурну, були зупинені 19-ю дивізією під командуванням Мустафи Кемаля. Після цієї перемоги Кемаля підвищили до звання полковника. Розмови про його видатну перемогу створили йому славу національного героя. Це стало чудовою стартовою площадкою для подальших політичних планів Мустафи Кемаля.

<strong>Розформування Османської імперії:</strong>

<img class="aligncenter wp-image-130456" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cac1686fb2_unnamed.jpg" alt="" width="512" height="324" />
Мустафа Кемаль почав своє сходження з низів, пройшовши воєнний вишкіл і отримавши видатну перемогу над британцями, він починає свою політичну кар’єру. З метою нібито реформувати султанат, він збирає установчі збори, де скасовує султанат і стає дуже впливовою персоною — головнокомандувачем армії. Напад Греції та війна з Британією дозволяють йому скликати Великі Національні Збори, де він описує велику загрозу і втрату основних земель, через це він висунув закон, який дає йому всю повноту влади. Після довгих перемовин він мириться з Британією віддаючи африканські володіння османів. Війна завершилась і Мустафа Кемаль виходить з неї національним лідером.

<strong>Створення нації та знищення халіфату:</strong>
<div id="attachment_130458" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cac32b0485_123848012_698259227480056_6317137124496840451_n.jpg" data-quill-caption="">

<img class="aligncenter wp-image-130458 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cac32b0485_123848012_698259227480056_6317137124496840451_n.jpg" alt="" width="195" height="260" />

</div>
Після війни Мустафа Кемаль мав два шляхи розвитку: або скористатись османською власністю на халіфат, або зробитись взірцевим антиімперіалістом, але обирає третій шлях. Він оголошує створення Турецької республіки, скликає нові вибори до парламенту у якому панує його моно більшість. Він ріс і навчався за західними взірцями. Захоплювався наукою і був прихильником сцієнтизму, а релігію він бачив пережитком минулого. Для повноти влади йому потрібно було розпустити халіфат, який мав на той час великий вплив в суспільстві. У лютому 1924 він почав процес скасування, а вже 3 березня Великі Національні Збори ухвалили скасування. Останнім великим бастіоном яке потрібно було знищити – залишалась релігія ісламу. Ататюрк вірив, що існує лише одна цивілізація – західна. Він навіть прийняв християнський календар який веде рахунок від народження Христа і поміняв вихідний день з мусульманської п’ятниці на християнську неділю.

<strong>Реформи Ататюрка:</strong>
<ul>
 	<li><em>Скасування султанату (1 листопада 1922 року).</em></li>
 	<li><em>Створення Народної партії та встановлення однопартійної політичної системи (9 вересня 1923 року).</em></li>
 	<li><em>Проголошення Республіки (29 жовтня 1923 року).</em></li>
 	<li><em>Скасування халіфату (3 березня 1924 року).</em></li>
 	<li><em>Надання жінкам рівних з чоловіками прав (1926—1934).</em></li>
 	<li><em>Реформа головних уборів і одягу (25 листопада 1925).</em></li>
 	<li><em>Заборона на діяльність релігійних осередків й орденів (30 листопада 1925).</em></li>
 	<li><em>Закон про прізвища (21 червня 1934).</em></li>
 	<li><em>Скасування приставок до імен у вигляді прізвиськ і звань (26 листопада 1934).</em></li>
 	<li><em>Введення міжнародних систем часу, календаря і мір (1925—1931).</em></li>
 	<li><em>Об'єднання всіх органів освіти під єдиним керівництвом (3 березня 1924).</em></li>
 	<li><em>Прийняття нового турецького алфавіту</em></li>
 	<li><em>Установа Турецького лінгвістичного та Турецького історичного товариств.</em></li>
 	<li><em>Впорядкування університетської освіти (31 травня 1933).</em></li>
 	<li><em>Нововведення у сфері витончених мистецтв.</em></li>
 	<li><em>Скасування системи ашарит (застарілого оподаткування сільського господарства).</em></li>
 	<li><em>Заохочення приватного підприємництва в сільському господарстві.</em></li>
 	<li><em>Створення зразкових сільськогосподарських підприємств.</em></li>
 	<li><em>Видання Закону про промисловість і створення промислових підприємств.</em></li>
 	<li><em>Прийняття 1-го і 2-го планів індустріального розвитку (1933—1937 роки), будівництво доріг на території всієї країни.</em></li>
</ul>
<strong>Підсумки:</strong>

<img class="alignnone size-full wp-image-130454" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg" alt="" width="792" height="528" />
<div id="attachment_130460" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/613cacb3dbeb2_124296957_1657029274456640_1307407901698991066_n.jpg" data-quill-caption="">

Ататюрк багато читав, любив писати на маргінесах і захоплювався західними ідеями. Його не можна назвати великим філософом, автором когерентної системи, але філософські ідеї допомогли йому сконструювати умоглядну теорію і втілювати її. Він черпав ідеї у західних мислителів і саме ідеї призначалися бути знаряддями для втілення його грандіозного проєкту, а не цілями самі по собі. Його зростання і навчання у вестернізованих Салоніках стали передумовою його інтенції на вестернізацію, сцієнтизм і творення нації.

</div>
Я не мав наміру ідеалізувати Ататюрка, він був диктатором, вбивав і проводив етнічні чистки. Коли читаєш книжку про творення нації та варіанти її розвитку, то паралелі з Україною виникають самі. На фоні Ататюрка наші політики виглядають дітьми. Він склеїв останки османської імперії й створив націю. Реформував майже всі ланки, від економіки й політики до культури та мистецтва. Надав глибоко патріархальному суспільству рівних прав чоловіків і жінок. Захоплювався класичною музикою, оперою і створював музичні заклади які вчать класичної музики. Завдяки його ідеям Туреччина зараз хоче стати членом Євросоюзу і набула потужності якої боїться Росія. Тому можна по різному ставитись до Ататюрка, але неможливо не визнавати його досягнення.

<p>Влітку 1888 у місті Салоніки було як завжди гаряче. По вулицях бігали діти, багато робочих йшли на зміну, стояв легкий смог від фабрик. Місто було одним з основних центрів індустріалізації, обраних для реформування Османської імперії за західними взірцями.</p><p><img loading="lazy" width="800" height="470" class="wp-image-130452" src="/wp-content/uploads/2021/09/613cab623b036_saloniki20.jpg" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/613cab623b036_saloniki20.jpg 800w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab623b036_saloniki20-300x176.jpg 300w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab623b036_saloniki20-768x451.jpg 768w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab623b036_saloniki20-650x382.jpg 650w" sizes="(max-width: 800px) 100vw, 800px" /></p><p>Разом з дітьми бігав і грався хлопчик Мустафа, який насолоджувався безбідним дитинством. Він жив у триповерховому будинку з матір’ю і батьком якого звали Різа. Різа був дрібним лісоторговцем, але добре забезпечував родину. Коли мати хотіла віддати Мустафу до релігійної школи, батько настояв на вестернізованій, де вчать математики й критичного мислення.</p><p>Але дитинство хлопця закінчилось швидко, у цьому році помирає батько. Мати не маючи коштів перебирається до провінційного села на забезпечення дядька. Згодом мати на свою невелику вдовину пенсію повертає Мустафу до Салонік, до тітки Гатідже і нової школи. Невдовзі в школі у нього виник конфлікт з учителем, який його сильно побив. Йдучи зі школи зі сльозами, Мустафа дає собі слово більше ніколи туди не повертатись, і виконує його, що свідчить про сильний характер хлопця, якому тоді було лише 13 років. Наступного року він таємно від матері записався в воєнну школу у Салоніках.</p><p>Так почалась воєнна кар’єра Мустафи. На той час в османів не було прізвищ, згодом учитель математики за здібність хлопця дав йому друге ім’я Кемаль. Керував воєнною академією німець Ґольц, який навчав і розвивав ідеї, що воєнні є також і правителями, у важкі часи саме вони мають брати справу у свої руки. Академія у якій вчився Мустафа, прагнула не просто створювати воєнну еліту, а клас який би керував нацією.</p><p>Мустафа навчений за західними взірцями багато читає: від філософії й соціології до політики та військової справи. А потім на дозвіллі за кухлем пива, обговорює з друзями основні ідеї. Він розуміє, що Османська імперія йде до занепаду, а на її місце, на його думку, має постати турецька нація. В цей час він захоплюється ідеями Гюстава Лебона.</p><div id="attachment_130454" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="792" height="528" class="wp-image-130454" src="/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg 792w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n-650x433.jpg 650w" sizes="(max-width: 792px) 100vw, 792px" /></p></div><p>Завершивши воєнну академію він важко працює, щоб потрапити в училище офіцерського штабу. З дитинства маючи західну освіту і потрапивши до академії під орудою німця, Мустафа все більше переконується в думці про силу західної науки. Він захоплюється німецькими матеріалістами й читає їх з захватом. До першої світової Мустафа був ніким не відомим, його знали лише по воєнній академії. Його направляють командувати воєнним підрозділом османів.</p><p><strong>Становлення</strong></p><p>18 березня 1915 британо-французька ескадра спробувала пройти протоку Дарданелли, однак зазнала важких втрат. Після цього командування Антанти ухвалило рішення висадити десант на півострові Галліполі. 25 квітня 1915 британці та французи, що висадилися на мисі Арибурну, були зупинені 19-ю дивізією під командуванням Мустафи Кемаля. Після цієї перемоги Кемаля підвищили до звання полковника. Розмови про його видатну перемогу створили йому славу національного героя. Це стало чудовою стартовою площадкою для подальших політичних планів Мустафи Кемаля.</p><p><strong>Розформування Османської імперії:</strong></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-130456" src="/wp-content/uploads/2021/09/613cac1686fb2_unnamed.jpg" alt="" width="512" height="324" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/613cac1686fb2_unnamed.jpg 512w, /wp-content/uploads/2021/09/613cac1686fb2_unnamed-300x190.jpg 300w" sizes="(max-width: 512px) 100vw, 512px" /><br />Мустафа Кемаль почав своє сходження з низів, пройшовши воєнний вишкіл і отримавши видатну перемогу над британцями, він починає свою політичну кар’єру. З метою нібито реформувати султанат, він збирає установчі збори, де скасовує султанат і стає дуже впливовою персоною — головнокомандувачем армії. Напад Греції та війна з Британією дозволяють йому скликати Великі Національні Збори, де він описує велику загрозу і втрату основних земель, через це він висунув закон, який дає йому всю повноту влади. Після довгих перемовин він мириться з Британією віддаючи африканські володіння османів. Війна завершилась і Мустафа Кемаль виходить з неї національним лідером.</p><p><strong>Створення нації та знищення халіфату:</strong></p><div id="attachment_130458" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/613cac32b0485_123848012_698259227480056_6317137124496840451_n.jpg" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-130458 size-full" src="/wp-content/uploads/2021/09/613cac32b0485_123848012_698259227480056_6317137124496840451_n.jpg" alt="" width="195" height="260" /></p></div><p>Після війни Мустафа Кемаль мав два шляхи розвитку: або скористатись османською власністю на халіфат, або зробитись взірцевим антиімперіалістом, але обирає третій шлях. Він оголошує створення Турецької республіки, скликає нові вибори до парламенту у якому панує його моно більшість. Він ріс і навчався за західними взірцями. Захоплювався наукою і був прихильником сцієнтизму, а релігію він бачив пережитком минулого. Для повноти влади йому потрібно було розпустити халіфат, який мав на той час великий вплив в суспільстві. У лютому 1924 він почав процес скасування, а вже 3 березня Великі Національні Збори ухвалили скасування. Останнім великим бастіоном яке потрібно було знищити – залишалась релігія ісламу. Ататюрк вірив, що існує лише одна цивілізація – західна. Він навіть прийняв християнський календар який веде рахунок від народження Христа і поміняв вихідний день з мусульманської п’ятниці на християнську неділю.</p><p><strong>Реформи Ататюрка:</strong></p><ul><li><em>Скасування султанату (1 листопада 1922 року).</em></li><li><em>Створення Народної партії та встановлення однопартійної політичної системи (9 вересня 1923 року).</em></li><li><em>Проголошення Республіки (29 жовтня 1923 року).</em></li><li><em>Скасування халіфату (3 березня 1924 року).</em></li><li><em>Надання жінкам рівних з чоловіками прав (1926—1934).</em></li><li><em>Реформа головних уборів і одягу (25 листопада 1925).</em></li><li><em>Заборона на діяльність релігійних осередків й орденів (30 листопада 1925).</em></li><li><em>Закон про прізвища (21 червня 1934).</em></li><li><em>Скасування приставок до імен у вигляді прізвиськ і звань (26 листопада 1934).</em></li><li><em>Введення міжнародних систем часу, календаря і мір (1925—1931).</em></li><li><em>Об&#8217;єднання всіх органів освіти під єдиним керівництвом (3 березня 1924).</em></li><li><em>Прийняття нового турецького алфавіту</em></li><li><em>Установа Турецького лінгвістичного та Турецького історичного товариств.</em></li><li><em>Впорядкування університетської освіти (31 травня 1933).</em></li><li><em>Нововведення у сфері витончених мистецтв.</em></li><li><em>Скасування системи ашарит (застарілого оподаткування сільського господарства).</em></li><li><em>Заохочення приватного підприємництва в сільському господарстві.</em></li><li><em>Створення зразкових сільськогосподарських підприємств.</em></li><li><em>Видання Закону про промисловість і створення промислових підприємств.</em></li><li><em>Прийняття 1-го і 2-го планів індустріального розвитку (1933—1937 роки), будівництво доріг на території всієї країни.</em></li></ul><p><strong>Підсумки:</strong></p><p><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-130454" src="/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg" alt="" width="792" height="528" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n.jpg 792w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2021/09/613cab970fa7c_187928875_2361505213982768_6176536229545201122_n-650x433.jpg 650w" sizes="(max-width: 792px) 100vw, 792px" /></p><div id="attachment_130460" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/613cacb3dbeb2_124296957_1657029274456640_1307407901698991066_n.jpg" data-quill-caption=""><p>Ататюрк багато читав, любив писати на маргінесах і захоплювався західними ідеями. Його не можна назвати великим філософом, автором когерентної системи, але філософські ідеї допомогли йому сконструювати умоглядну теорію і втілювати її. Він черпав ідеї у західних мислителів і саме ідеї призначалися бути знаряддями для втілення його грандіозного проєкту, а не цілями самі по собі. Його зростання і навчання у вестернізованих Салоніках стали передумовою його інтенції на вестернізацію, сцієнтизм і творення нації.</p></div><p>Я не мав наміру ідеалізувати Ататюрка, він був диктатором, вбивав і проводив етнічні чистки. Коли читаєш книжку про творення нації та варіанти її розвитку, то паралелі з Україною виникають самі. На фоні Ататюрка наші політики виглядають дітьми. Він склеїв останки османської імперії й створив націю. Реформував майже всі ланки, від економіки й політики до культури та мистецтва. Надав глибоко патріархальному суспільству рівних прав чоловіків і жінок. Захоплювався класичною музикою, оперою і створював музичні заклади які вчать класичної музики. Завдяки його ідеям Туреччина зараз хоче стати членом Євросоюзу і набула потужності якої боїться Росія. Тому можна по різному ставитись до Ататюрка, але неможливо не визнавати його досягнення.</p>

🇹🇷 Людина яка знищила Османську імперію

Хто такий Мустафа Кемаль Ататюрк, реформи Ататюрка, як Ататюрк змінив Туреччину.

🇹🇷 Ататюрк — біографія: людина, яка знищила Османську імперію

<p>Кожен мав можливість вибрати те, що йому відгукується найбільше. Мене вразив <a href="https://www.youtube.com/watch?v=Y2Wb_Or-wJc" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Концерт "Ковчег "Україна": десять століть української музики</a> (<a href="https://www.youtube.com/watch?v=SXcA3u7Y59w" target="_blank" rel="noopener noreferrer">повна версія тут</a>). Безперечно, що це дійство та його проведення залишають важливий слід у глядачів та усіх, хто буде переглядати й слухати концерт у майбутньому. Також вразили документальні короткометражки з 90-х, чути голоси цих людей, бачити їхні очі. А потім я переглянула документальні фото з архівів та монографій у книзі  “Україна: шлях нескорених”...

Наша команда <a href="https://edpro.ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">EdPro</a> створює освітні рішення для українських користувачів: учителів, дітей, закладів освіти, зацікавлених батьків. Ми розпочали співпрацю з <a href="https://www.facebook.com/inyurekiev/?__cft__%5B0%5D=AZX8rGLbWgKv_d97o9GsuFefm_xQIxziJJHbrGGEzhJ0H2XwSiULBSyBiiEaRFPnBrsqSXd9nBkvjC_2Csf7qSzlcO_gRN93QVDTcXm5HlinDLm34yQbaxIkqFGF0eoFsYzkHer3i0uGDcxPXCY1Cdj6ad2GdO8LERE-FtC_d5pY1OZ_3f1XnG8JiM6s2XmQPTY&__tn__=kK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Видавничий дім "Ін Юре"</a> та<a href="https://www.facebook.com/memorial.ukraine/?__cft__%5B0%5D=AZX8rGLbWgKv_d97o9GsuFefm_xQIxziJJHbrGGEzhJ0H2XwSiULBSyBiiEaRFPnBrsqSXd9nBkvjC_2Csf7qSzlcO_gRN93QVDTcXm5HlinDLm34yQbaxIkqFGF0eoFsYzkHer3i0uGDcxPXCY1Cdj6ad2GdO8LERE-FtC_d5pY1OZ_3f1XnG8JiM6s2XmQPTY&__tn__=kK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer"> Меморіал Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса</a> і будемо надавати унікальну можливість українським учням ознайомлюватися з автентичними матеріалами про встановлення української державності. Перша ластівка нашої співпраці — електронна версія фотолітопису сучасної української державності “Україна: шлях нескорених” — у <a href="https://edpro.ua/mozaik" target="_blank" rel="noopener noreferrer">mozaBook</a> та mozaWeb.
</p><div id="attachment_129491" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666.jpeg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129491" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666.jpeg" alt="">
<p id="caption-attachment-129491" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<p class="ql-align-justify">Документальні фото — свідки подій, які відбувалися у нашій країні протягом останніх десятиліть. Це час, коли після проголошення у 1991 році незалежності України доводилося її відстоювали знову й знову.  Діти з учителями мають змогу переглянути збірку унікальних фото з різних знакових подій — від проголошення та підписання історичних документів, до урочистої ходи учасників Днів козацької слави з Хортиці через Дніпрогес та відзначення 500-ліття козацтва, акцій протесту та подій на Майдані.</p>

<h2>Фотоматеріали з книги “Україна: шлях нескорених” на сайті <a href="https://ua.mozaweb.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ua.mozaWeb</a></h2>
<div id="attachment_129496" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129496" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2.png" alt="">
<p id="caption-attachment-129496" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<div id="attachment_129498" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e04f4bff3_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.54.58.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129498" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e04f4bff3_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_11.54.58.png" alt="">
<p id="caption-attachment-129498" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<div id="attachment_129502" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129502" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3.png" alt="">
<p id="caption-attachment-129502" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<p class="ql-align-justify">Портрети людей, яким можна поглянути в очі, фото вулиць, які переповнені десятками тисяч людей, що діють як одне ціле. Події, процеси, зміни, наслідки… На зміну чорно-білим знимкам приходять яскраві й кольорові. Переглядати електронну книгу можна на великих екранах, на комп’ютері — сучасні діти можуть доторкнутися до історії своїх батьків. Технології дозволяють це зробити з будь-якого куточка світу.</p>
<p class="ql-align-justify">Вкотре найкращі інструменти візуалізації інформації для учителів у школах — mozaBook та mozaWeb — стануть ще й помічниками у донесенні знань про наші справжні цінності, про те, який шлях проходили люди кілька десятиліть тому.</p>

<div id="attachment_129504" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e09fb093b_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.13.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129504" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e09fb093b_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_11.55.13.png" alt="">
<p id="caption-attachment-129504" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<div id="attachment_129506" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e0b92dc0e_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.32.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129506" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e0b92dc0e_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_11.55.32.png" alt="">
<p id="caption-attachment-129506" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<div id="attachment_129508" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e0d98f307_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.54.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129508" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e0d98f307_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_11.55.54.png" alt="">
<p id="caption-attachment-129508" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<p class="ql-align-justify">Окрім величезної підбірки фотографій, тут представлені символи України, видатні історичні постаті та визначні українці сучасності.</p>
<p class="ql-align-justify">У виданні використано вірші поетів:</p>

<ul>
 	<li class="ql-align-justify"><img src="https://lh3.googleusercontent.com/PFvzToFVZDGaneqXK7Z-9SBMFA4AMslGMuWYvwOZaSdMJ2IlfxBCE4We8li1zKzfhDx5HZeVGr-C1Pol7tdXHQBtgP9vgARY3Uz-vtFZg5HIcogNuZfxt2yqjZxWTKKP0vhvqEvi=s0"> Тараса Шевченка</li>
 	<li class="ql-align-justify"><img src="https://lh5.googleusercontent.com/Pvz_9uqUHCGxpbilC1Ua8fNbdu6fdAYmJPefIPQQibKtYXjgI7MdOrxaF6Z32m3bp5czR2a0dM2_FA6WkdylpsfOofpg0DNNcqMsmGPGVufwu2tZsITtYcKnpX31fJx4lUs1gtgi=s0"> Івана Франка</li>
 	<li class="ql-align-justify"><img src="https://lh4.googleusercontent.com/bDRgyllxuxtQoCygj21oef6sd653DfyYq4SM3GwgsAI2ZGl2Swx0wSyP9_iDe_lrOsMZoeohbVwXVWwILxs73pOvLxNdWYvYMBDTDm7SzWTsfuchwCiVNBYxFSzZei31q1AHt9Q-=s0"> Лесі Українки</li>
 	<li class="ql-align-justify"><img src="https://lh5.googleusercontent.com/-Agn-3By8EmxS4CRCbZDhJo1MvBuowN8S4n6tXv9BhJomNVxwTCUoiO8_NF5L9Q7-t30zei3bz6vuBDE5LdrEWHTBqz9V0FCDD8WcxCWxPZ9UtgTMRXqlYHIke807Bpcev2nmSLj=s0"> Василя Стуса</li>
 	<li class="ql-align-justify"><img src="https://lh3.googleusercontent.com/TxehtPowlO2uzGdVymcjZTJowNuW3UJzAPhBSuNcXhjfm0JfNcx4ZodGPDbXks4wVPruK2xR9ip9KY1xhlOy6L2AmlJYAZFyV2H3rZyqOVXgktNg8P-3rT6gx1CQdsfj9_sGCizj=s0"> Володимира Сосюри</li>
 	<li class="ql-align-justify"><img src="https://lh4.googleusercontent.com/J2V2v6iDpRhB7FJnqpllM16_6Q-vtrSPmcvGWvny7EMBSgtlC7q-5Bx-lD4XxvKFRhCr4hBUN2J7w48bxuG-7K6heNeTOONGUqj0pkjS-pkQ8mZ7TrLir4Hc2omSclhNL819FBkM=s0"> Василя Симоненка</li>
</ul>
<div id="attachment_129510" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e12281a8c_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.58.48.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129510" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e12281a8c_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_11.58.48.png" alt="">
<p id="caption-attachment-129510" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<a href="https://ua.mozaweb.com/course.php?cmd=single_book&bid=UA-EDP-99099&fbclid=IwAR0JPYeyVXiUI4eVYX7UldEBNJi5JS1kq2dSltAXfEbsON_9wToyFLVvNok" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Електронна версія фотолітопису сучасної української державності “Україна: шлях нескорених” у mozaBook та mozaWeb</a> доступна користувачам, які мають код активації та користуються повною версією програми. Школи у всіх областях України користуються програмою, тож доступ до якісних матеріалів стає доступнішим. І саме поєднання усіх засобів відтворення реальності: фото, фільмів, пісень дозволяє нам розуміти та усвідомлювати себе.
<div id="attachment_129516" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e1c6293e5_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.12.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129516" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e1c6293e5_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_12.02.12.png" alt="">
<p id="caption-attachment-129516" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<div id="attachment_129518" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e1e2e44f9_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.58.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129518" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e1e2e44f9_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_12.02.58.png" alt="">
<p id="caption-attachment-129518" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<div id="attachment_129520" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e2022f588_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.01.42.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129520" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e2022f588_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_12.01.42.png" alt="">
<p id="caption-attachment-129520" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Добрий час творити свою дійсність, своє життя, нашу країну.

<p>Кожен мав можливість вибрати те, що йому відгукується найбільше. Мене вразив <a href="https://www.youtube.com/watch?v=Y2Wb_Or-wJc" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Концерт &#8220;Ковчег &#8220;Україна&#8221;: десять століть української музики</a> (<a href="https://www.youtube.com/watch?v=SXcA3u7Y59w" target="_blank" rel="noopener noreferrer">повна версія тут</a>). Безперечно, що це дійство та його проведення залишають важливий слід у глядачів та усіх, хто буде переглядати й слухати концерт у майбутньому. Також вразили документальні короткометражки з 90-х, чути голоси цих людей, бачити їхні очі. А потім я переглянула документальні фото з архівів та монографій у книзі  “Україна: шлях нескорених”&#8230;</p><p>Наша команда <a href="https://edpro.ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">EdPro</a> створює освітні рішення для українських користувачів: учителів, дітей, закладів освіти, зацікавлених батьків. Ми розпочали співпрацю з <a href="https://www.facebook.com/inyurekiev/?__cft__%5B0%5D=AZX8rGLbWgKv_d97o9GsuFefm_xQIxziJJHbrGGEzhJ0H2XwSiULBSyBiiEaRFPnBrsqSXd9nBkvjC_2Csf7qSzlcO_gRN93QVDTcXm5HlinDLm34yQbaxIkqFGF0eoFsYzkHer3i0uGDcxPXCY1Cdj6ad2GdO8LERE-FtC_d5pY1OZ_3f1XnG8JiM6s2XmQPTY&#038;__tn__=kK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Видавничий дім &#8220;Ін Юре&#8221;</a> та<a href="https://www.facebook.com/memorial.ukraine/?__cft__%5B0%5D=AZX8rGLbWgKv_d97o9GsuFefm_xQIxziJJHbrGGEzhJ0H2XwSiULBSyBiiEaRFPnBrsqSXd9nBkvjC_2Csf7qSzlcO_gRN93QVDTcXm5HlinDLm34yQbaxIkqFGF0eoFsYzkHer3i0uGDcxPXCY1Cdj6ad2GdO8LERE-FtC_d5pY1OZ_3f1XnG8JiM6s2XmQPTY&#038;__tn__=kK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer"> Меморіал Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса</a> і будемо надавати унікальну можливість українським учням ознайомлюватися з автентичними матеріалами про встановлення української державності. Перша ластівка нашої співпраці — електронна версія фотолітопису сучасної української державності “Україна: шлях нескорених” — у <a href="https://edpro.ua/mozaik" target="_blank" rel="noopener noreferrer">mozaBook</a> та mozaWeb.</p><div id="attachment_129491" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666.jpeg" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1904" height="1183" class="wp-image-129491" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666.jpeg" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666.jpeg 1904w, /wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666-300x186.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666-1024x636.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666-768x477.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666-1536x954.jpeg 1536w, /wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666-650x404.jpeg 650w" sizes="(max-width: 1904px) 100vw, 1904px" /></p><p id="caption-attachment-129491" class="wp-caption-text"></div><p class="ql-align-justify">Документальні фото — свідки подій, які відбувалися у нашій країні протягом останніх десятиліть. Це час, коли після проголошення у 1991 році незалежності України доводилося її відстоювали знову й знову.  Діти з учителями мають змогу переглянути збірку унікальних фото з різних знакових подій — від проголошення та підписання історичних документів, до урочистої ходи учасників Днів козацької слави з Хортиці через Дніпрогес та відзначення 500-ліття козацтва, акцій протесту та подій на Майдані.</p><h2>Фотоматеріали з книги “Україна: шлях нескорених” на сайті <a href="https://ua.mozaweb.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ua.mozaWeb</a></h2><div id="attachment_129496" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2.png" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1660" height="940" class="wp-image-129496" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2.png" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2.png 1660w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2-300x170.png 300w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2-1024x580.png 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2-768x435.png 768w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2-1536x870.png 1536w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2-650x368.png 650w" sizes="(max-width: 1660px) 100vw, 1660px" /></p><p id="caption-attachment-129496" class="wp-caption-text"></div><div id="attachment_129498" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e04f4bff3_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.54.58.png" data-quill-caption=""><p><img class="wp-image-129498" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e04f4bff3_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_11.54.58.png" alt=""></p><p id="caption-attachment-129498" class="wp-caption-text"></div><div id="attachment_129502" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3.png" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1660" height="944" class="wp-image-129502" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3.png" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3.png 1660w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3-300x171.png 300w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3-1024x582.png 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3-768x437.png 768w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3-1536x873.png 1536w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3-650x370.png 650w" sizes="(max-width: 1660px) 100vw, 1660px" /></p><p id="caption-attachment-129502" class="wp-caption-text"></div><p class="ql-align-justify">Портрети людей, яким можна поглянути в очі, фото вулиць, які переповнені десятками тисяч людей, що діють як одне ціле. Події, процеси, зміни, наслідки… На зміну чорно-білим знимкам приходять яскраві й кольорові. Переглядати електронну книгу можна на великих екранах, на комп’ютері — сучасні діти можуть доторкнутися до історії своїх батьків. Технології дозволяють це зробити з будь-якого куточка світу.</p><p class="ql-align-justify">Вкотре найкращі інструменти візуалізації інформації для учителів у школах — mozaBook та mozaWeb — стануть ще й помічниками у донесенні знань про наші справжні цінності, про те, який шлях проходили люди кілька десятиліть тому.</p><div id="attachment_129504" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e09fb093b_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.13.png" data-quill-caption=""><p><img class="wp-image-129504" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e09fb093b_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_11.55.13.png" alt=""></p><p id="caption-attachment-129504" class="wp-caption-text"></div><div id="attachment_129506" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0b92dc0e_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.32.png" data-quill-caption=""><p><img class="wp-image-129506" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0b92dc0e_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_11.55.32.png" alt=""></p><p id="caption-attachment-129506" class="wp-caption-text"></div><div id="attachment_129508" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0d98f307_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.54.png" data-quill-caption=""><p><img class="wp-image-129508" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0d98f307_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_11.55.54.png" alt=""></p><p id="caption-attachment-129508" class="wp-caption-text"></div><p class="ql-align-justify">Окрім величезної підбірки фотографій, тут представлені символи України, видатні історичні постаті та визначні українці сучасності.</p><p class="ql-align-justify">У виданні використано вірші поетів:</p><ul><li class="ql-align-justify"><img src="https://lh3.googleusercontent.com/PFvzToFVZDGaneqXK7Z-9SBMFA4AMslGMuWYvwOZaSdMJ2IlfxBCE4We8li1zKzfhDx5HZeVGr-C1Pol7tdXHQBtgP9vgARY3Uz-vtFZg5HIcogNuZfxt2yqjZxWTKKP0vhvqEvi=s0"> Тараса Шевченка</li><li class="ql-align-justify"><img src="https://lh5.googleusercontent.com/Pvz_9uqUHCGxpbilC1Ua8fNbdu6fdAYmJPefIPQQibKtYXjgI7MdOrxaF6Z32m3bp5czR2a0dM2_FA6WkdylpsfOofpg0DNNcqMsmGPGVufwu2tZsITtYcKnpX31fJx4lUs1gtgi=s0"> Івана Франка</li><li class="ql-align-justify"><img src="https://lh4.googleusercontent.com/bDRgyllxuxtQoCygj21oef6sd653DfyYq4SM3GwgsAI2ZGl2Swx0wSyP9_iDe_lrOsMZoeohbVwXVWwILxs73pOvLxNdWYvYMBDTDm7SzWTsfuchwCiVNBYxFSzZei31q1AHt9Q-=s0"> Лесі Українки</li><li class="ql-align-justify"><img src="https://lh5.googleusercontent.com/-Agn-3By8EmxS4CRCbZDhJo1MvBuowN8S4n6tXv9BhJomNVxwTCUoiO8_NF5L9Q7-t30zei3bz6vuBDE5LdrEWHTBqz9V0FCDD8WcxCWxPZ9UtgTMRXqlYHIke807Bpcev2nmSLj=s0"> Василя Стуса</li><li class="ql-align-justify"><img src="https://lh3.googleusercontent.com/TxehtPowlO2uzGdVymcjZTJowNuW3UJzAPhBSuNcXhjfm0JfNcx4ZodGPDbXks4wVPruK2xR9ip9KY1xhlOy6L2AmlJYAZFyV2H3rZyqOVXgktNg8P-3rT6gx1CQdsfj9_sGCizj=s0"> Володимира Сосюри</li><li class="ql-align-justify"><img src="https://lh4.googleusercontent.com/J2V2v6iDpRhB7FJnqpllM16_6Q-vtrSPmcvGWvny7EMBSgtlC7q-5Bx-lD4XxvKFRhCr4hBUN2J7w48bxuG-7K6heNeTOONGUqj0pkjS-pkQ8mZ7TrLir4Hc2omSclhNL819FBkM=s0"> Василя Симоненка</li></ul><div id="attachment_129510" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e12281a8c_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.58.48.png" data-quill-caption=""><p><img class="wp-image-129510" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e12281a8c_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_11.58.48.png" alt=""></p><p id="caption-attachment-129510" class="wp-caption-text"></div><p><a href="https://ua.mozaweb.com/course.php?cmd=single_book&#038;bid=UA-EDP-99099&#038;fbclid=IwAR0JPYeyVXiUI4eVYX7UldEBNJi5JS1kq2dSltAXfEbsON_9wToyFLVvNok" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Електронна версія фотолітопису сучасної української державності “Україна: шлях нескорених” у mozaBook та mozaWeb</a> доступна користувачам, які мають код активації та користуються повною версією програми. Школи у всіх областях України користуються програмою, тож доступ до якісних матеріалів стає доступнішим. І саме поєднання усіх засобів відтворення реальності: фото, фільмів, пісень дозволяє нам розуміти та усвідомлювати себе.</p><div id="attachment_129516" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e1c6293e5_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.12.png" data-quill-caption=""><p><img class="wp-image-129516" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e1c6293e5_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_12.02.12.png" alt=""></p><p id="caption-attachment-129516" class="wp-caption-text"></div><div id="attachment_129518" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e1e2e44f9_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.58.png" data-quill-caption=""><p><img class="wp-image-129518" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e1e2e44f9_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_12.02.58.png" alt=""></p><p id="caption-attachment-129518" class="wp-caption-text"></div><div id="attachment_129520" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e2022f588_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.01.42.png" data-quill-caption=""><p><img class="wp-image-129520" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e2022f588_%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_2021-09-06_%D0%BE_12.01.42.png" alt=""></p><p id="caption-attachment-129520" class="wp-caption-text"></div><p>Добрий час творити свою дійсність, своє життя, нашу країну.</p>

1.png

u0414u0435 u043fu0435u0440u0435u0433u043bu044fu0434u0430u0442u0438 u0444u043eu0442u043eu043bu0456u0442u043eu043fu0438u0441 u0441u0443u0447u0430u0441u043du043eu0457 u0443u043au0440u0430u0457u043du0441u044cu043au043eu0457 u0434u0435u0440u0436u0430u0432u043du043eu0441u0442u0456 u201cu0423u043au0440u0430u0457u043du0430: u0448u043bu044fu0445 u043du0435u0441u043au043eu0440u0435u043du0438u0445u201d u0432 u0435u043bu0435u043au0442u0440u043eu043du043du0456u0439 u0432u0435u0440u0441u0456u0457?

Na chasi — не політичне видання, але не можемо стояти осторонь суспільно важливих подій. У цій рубриці читайте про важливі законопроєкти, ініціативи та події, які відбуваються в Україні та впливають на наше з вами життя.

Суспільство

u0423 30 u0440u0456u0447u043du0438u0446u044e u0432u0456u0434u043du043eu0432u043bu0435u043du043du044f u0443u043au0440u0430u0457u043du0441u044cu043au043eu0457 u0434u0435u0440u0436u0430u0432u043du043eu0441u0442u0456 u043cu0430u0454u043cu043e u0441u043fu043bu0435u0441u043a u0440u0456u0437u043du0438u0445 u0430u043au0442u0438u0432u043du043eu0441u0442u0435u0439 u0442u0430 u0434u0456u0439u0441u0442u0432. u0414u0456u043bu044eu0441u044f u0442u0438u043c, u0449u043e u0434u043eu0441u0442u0443u043fu043du043e u0432u0447u0438u0442u0435u043bu044fu043c u0443 u043fu0440u043eu0433u0440u0430u043cu0456 mozaBook.u00a0

У 30 річницю відновлення української державності маємо сплеск різних активностей та дійств. Ділюся тим, що доступно вчителям у програмі mozaBook.

Кожен мав можливість вибрати те, що йому відгукується найбільше. Мене вразив <a href="https://www.youtube.com/watch?v=Y2Wb_Or-wJc" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Концерт "Ковчег "Україна": десять століть української музики</a> (<a href="https://www.youtube.com/watch?v=SXcA3u7Y59w" target="_blank" rel="noopener noreferrer">повна версія тут</a>). Безперечно, що це дійство та його проведення залишають важливий слід у глядачів та усіх, хто буде переглядати й слухати концерт у майбутньому. Також вразили документальні короткометражки з 90-х, чути голоси цих людей, бачити їхні очі. А потім я переглянула документальні фото з архівів та монографій у книзі  “Україна: шлях нескорених”...

Наша команда <a href="https://edpro.ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">EdPro</a> створює освітні рішення для українських користувачів: учителів, дітей, закладів освіти, зацікавлених батьків. Ми розпочали співпрацю з <a href="https://www.facebook.com/inyurekiev/?__cft__[0]=AZX8rGLbWgKv_d97o9GsuFefm_xQIxziJJHbrGGEzhJ0H2XwSiULBSyBiiEaRFPnBrsqSXd9nBkvjC_2Csf7qSzlcO_gRN93QVDTcXm5HlinDLm34yQbaxIkqFGF0eoFsYzkHer3i0uGDcxPXCY1Cdj6ad2GdO8LERE-FtC_d5pY1OZ_3f1XnG8JiM6s2XmQPTY&amp;__tn__=kK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Видавничий дім "Ін Юре"</a> та<a href="https://www.facebook.com/memorial.ukraine/?__cft__[0]=AZX8rGLbWgKv_d97o9GsuFefm_xQIxziJJHbrGGEzhJ0H2XwSiULBSyBiiEaRFPnBrsqSXd9nBkvjC_2Csf7qSzlcO_gRN93QVDTcXm5HlinDLm34yQbaxIkqFGF0eoFsYzkHer3i0uGDcxPXCY1Cdj6ad2GdO8LERE-FtC_d5pY1OZ_3f1XnG8JiM6s2XmQPTY&amp;__tn__=kK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer"> Меморіал Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса</a> і будемо надавати унікальну можливість українським учням ознайомлюватися з автентичними матеріалами про встановлення української державності. Перша ластівка нашої співпраці — електронна версія фотолітопису сучасної української державності “Україна: шлях нескорених” — у <a href="https://edpro.ua/mozaik" target="_blank" rel="noopener noreferrer">mozaBook</a> та mozaWeb.
<div id="attachment_129491" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666.jpeg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129491" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666.jpeg" alt="" />
<p id="caption-attachment-129491" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<p class="ql-align-justify">Документальні фото — свідки подій, які відбувалися у нашій країні протягом останніх десятиліть. Це час, коли після проголошення у 1991 році незалежності України доводилося її відстоювали знову й знову.  Діти з учителями мають змогу переглянути збірку унікальних фото з різних знакових подій — від проголошення та підписання історичних документів, до урочистої ходи учасників Днів козацької слави з Хортиці через Дніпрогес та відзначення 500-ліття козацтва, акцій протесту та подій на Майдані.</p>

<h2>Фотоматеріали з книги “Україна: шлях нескорених” на сайті <a href="https://ua.mozaweb.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ua.mozaWeb</a></h2>
<div id="attachment_129496" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129496" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2.png" alt="" />
<p id="caption-attachment-129496" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<div id="attachment_129498" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e04f4bff3_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.54.58.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129498" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e04f4bff3_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.54.58.png" alt="" />
<p id="caption-attachment-129498" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<div id="attachment_129502" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129502" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3.png" alt="" />
<p id="caption-attachment-129502" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<p class="ql-align-justify">Портрети людей, яким можна поглянути в очі, фото вулиць, які переповнені десятками тисяч людей, що діють як одне ціле. Події, процеси, зміни, наслідки… На зміну чорно-білим знимкам приходять яскраві й кольорові. Переглядати електронну книгу можна на великих екранах, на комп’ютері — сучасні діти можуть доторкнутися до історії своїх батьків. Технології дозволяють це зробити з будь-якого куточка світу.</p>
<p class="ql-align-justify">Вкотре найкращі інструменти візуалізації інформації для учителів у школах — mozaBook та mozaWeb — стануть ще й помічниками у донесенні знань про наші справжні цінності, про те, який шлях проходили люди кілька десятиліть тому.</p>

<div id="attachment_129504" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e09fb093b_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.13.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129504" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e09fb093b_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.13.png" alt="" />
<p id="caption-attachment-129504" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<div id="attachment_129506" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e0b92dc0e_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.32.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129506" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e0b92dc0e_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.32.png" alt="" />
<p id="caption-attachment-129506" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<div id="attachment_129508" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e0d98f307_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.54.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129508" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e0d98f307_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.54.png" alt="" />
<p id="caption-attachment-129508" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<p class="ql-align-justify">Окрім величезної підбірки фотографій, тут представлені символи України, видатні історичні постаті та визначні українці сучасності.</p>
<p class="ql-align-justify">У виданні використано вірші поетів:</p>

<ul>
 	<li class="ql-align-justify"><img src="https://lh3.googleusercontent.com/PFvzToFVZDGaneqXK7Z-9SBMFA4AMslGMuWYvwOZaSdMJ2IlfxBCE4We8li1zKzfhDx5HZeVGr-C1Pol7tdXHQBtgP9vgARY3Uz-vtFZg5HIcogNuZfxt2yqjZxWTKKP0vhvqEvi=s0" /> Тараса Шевченка</li>
 	<li class="ql-align-justify"><img src="https://lh5.googleusercontent.com/Pvz_9uqUHCGxpbilC1Ua8fNbdu6fdAYmJPefIPQQibKtYXjgI7MdOrxaF6Z32m3bp5czR2a0dM2_FA6WkdylpsfOofpg0DNNcqMsmGPGVufwu2tZsITtYcKnpX31fJx4lUs1gtgi=s0" /> Івана Франка</li>
 	<li class="ql-align-justify"><img src="https://lh4.googleusercontent.com/bDRgyllxuxtQoCygj21oef6sd653DfyYq4SM3GwgsAI2ZGl2Swx0wSyP9_iDe_lrOsMZoeohbVwXVWwILxs73pOvLxNdWYvYMBDTDm7SzWTsfuchwCiVNBYxFSzZei31q1AHt9Q-=s0" /> Лесі Українки</li>
 	<li class="ql-align-justify"><img src="https://lh5.googleusercontent.com/-Agn-3By8EmxS4CRCbZDhJo1MvBuowN8S4n6tXv9BhJomNVxwTCUoiO8_NF5L9Q7-t30zei3bz6vuBDE5LdrEWHTBqz9V0FCDD8WcxCWxPZ9UtgTMRXqlYHIke807Bpcev2nmSLj=s0" /> Василя Стуса</li>
 	<li class="ql-align-justify"><img src="https://lh3.googleusercontent.com/TxehtPowlO2uzGdVymcjZTJowNuW3UJzAPhBSuNcXhjfm0JfNcx4ZodGPDbXks4wVPruK2xR9ip9KY1xhlOy6L2AmlJYAZFyV2H3rZyqOVXgktNg8P-3rT6gx1CQdsfj9_sGCizj=s0" /> Володимира Сосюри</li>
 	<li class="ql-align-justify"><img src="https://lh4.googleusercontent.com/J2V2v6iDpRhB7FJnqpllM16_6Q-vtrSPmcvGWvny7EMBSgtlC7q-5Bx-lD4XxvKFRhCr4hBUN2J7w48bxuG-7K6heNeTOONGUqj0pkjS-pkQ8mZ7TrLir4Hc2omSclhNL819FBkM=s0" /> Василя Симоненка</li>
</ul>
<div id="attachment_129510" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e12281a8c_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.58.48.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129510" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e12281a8c_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.58.48.png" alt="" />
<p id="caption-attachment-129510" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<a href="https://ua.mozaweb.com/course.php?cmd=single_book&amp;bid=UA-EDP-99099&amp;fbclid=IwAR0JPYeyVXiUI4eVYX7UldEBNJi5JS1kq2dSltAXfEbsON_9wToyFLVvNok" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Електронна версія фотолітопису сучасної української державності “Україна: шлях нескорених” у mozaBook та mozaWeb</a> доступна користувачам, які мають код активації та користуються повною версією програми. Школи у всіх областях України користуються програмою, тож доступ до якісних матеріалів стає доступнішим. І саме поєднання усіх засобів відтворення реальності: фото, фільмів, пісень дозволяє нам розуміти та усвідомлювати себе.
<div id="attachment_129516" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e1c6293e5_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.12.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129516" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e1c6293e5_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.12.png" alt="" />
<p id="caption-attachment-129516" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<div id="attachment_129518" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e1e2e44f9_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.58.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129518" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e1e2e44f9_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.58.png" alt="" />
<p id="caption-attachment-129518" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<div id="attachment_129520" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e2022f588_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.01.42.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-129520" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/09/6135e2022f588_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.01.42.png" alt="" />
<p id="caption-attachment-129520" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Добрий час творити свою дійсність, своє життя, нашу країну.

<p>Кожен мав можливість вибрати те, що йому відгукується найбільше. Мене вразив <a href="https://www.youtube.com/watch?v=Y2Wb_Or-wJc" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Концерт &#8220;Ковчег &#8220;Україна&#8221;: десять століть української музики</a> (<a href="https://www.youtube.com/watch?v=SXcA3u7Y59w" target="_blank" rel="noopener noreferrer">повна версія тут</a>). Безперечно, що це дійство та його проведення залишають важливий слід у глядачів та усіх, хто буде переглядати й слухати концерт у майбутньому. Також вразили документальні короткометражки з 90-х, чути голоси цих людей, бачити їхні очі. А потім я переглянула документальні фото з архівів та монографій у книзі  “Україна: шлях нескорених”&#8230;</p><p>Наша команда <a href="https://edpro.ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">EdPro</a> створює освітні рішення для українських користувачів: учителів, дітей, закладів освіти, зацікавлених батьків. Ми розпочали співпрацю з <a href="https://www.facebook.com/inyurekiev/?__cft__[0]=AZX8rGLbWgKv_d97o9GsuFefm_xQIxziJJHbrGGEzhJ0H2XwSiULBSyBiiEaRFPnBrsqSXd9nBkvjC_2Csf7qSzlcO_gRN93QVDTcXm5HlinDLm34yQbaxIkqFGF0eoFsYzkHer3i0uGDcxPXCY1Cdj6ad2GdO8LERE-FtC_d5pY1OZ_3f1XnG8JiM6s2XmQPTY&amp;__tn__=kK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Видавничий дім &#8220;Ін Юре&#8221;</a> та<a href="https://www.facebook.com/memorial.ukraine/?__cft__[0]=AZX8rGLbWgKv_d97o9GsuFefm_xQIxziJJHbrGGEzhJ0H2XwSiULBSyBiiEaRFPnBrsqSXd9nBkvjC_2Csf7qSzlcO_gRN93QVDTcXm5HlinDLm34yQbaxIkqFGF0eoFsYzkHer3i0uGDcxPXCY1Cdj6ad2GdO8LERE-FtC_d5pY1OZ_3f1XnG8JiM6s2XmQPTY&amp;__tn__=kK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer"> Меморіал Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса</a> і будемо надавати унікальну можливість українським учням ознайомлюватися з автентичними матеріалами про встановлення української державності. Перша ластівка нашої співпраці — електронна версія фотолітопису сучасної української державності “Україна: шлях нескорених” — у <a href="https://edpro.ua/mozaik" target="_blank" rel="noopener noreferrer">mozaBook</a> та mozaWeb.</p><div id="attachment_129491" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666.jpeg" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1904" height="1183" class="wp-image-129491" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666.jpeg" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666.jpeg 1904w, /wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666-300x186.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666-1024x636.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666-768x477.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666-1536x954.jpeg 1536w, /wp-content/uploads/2021/09/6135deceeb0bf_66666666666666666666666666-650x404.jpeg 650w" sizes="(max-width: 1904px) 100vw, 1904px" /></p><p id="caption-attachment-129491" class="wp-caption-text"></div><p class="ql-align-justify">Документальні фото — свідки подій, які відбувалися у нашій країні протягом останніх десятиліть. Це час, коли після проголошення у 1991 році незалежності України доводилося її відстоювали знову й знову.  Діти з учителями мають змогу переглянути збірку унікальних фото з різних знакових подій — від проголошення та підписання історичних документів, до урочистої ходи учасників Днів козацької слави з Хортиці через Дніпрогес та відзначення 500-ліття козацтва, акцій протесту та подій на Майдані.</p><h2>Фотоматеріали з книги “Україна: шлях нескорених” на сайті <a href="https://ua.mozaweb.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ua.mozaWeb</a></h2><div id="attachment_129496" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2.png" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1660" height="940" class="wp-image-129496" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2.png" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2.png 1660w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2-300x170.png 300w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2-1024x580.png 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2-768x435.png 768w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2-1536x870.png 1536w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0389d7c9_2-650x368.png 650w" sizes="(max-width: 1660px) 100vw, 1660px" /></p><p id="caption-attachment-129496" class="wp-caption-text"></div><div id="attachment_129498" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e04f4bff3_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.54.58.png" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1658" height="940" class="wp-image-129498" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e04f4bff3_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.54.58.png" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/6135e04f4bff3_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.54.58.png 1658w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e04f4bff3_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.54.58-300x170.png 300w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e04f4bff3_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.54.58-1024x581.png 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e04f4bff3_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.54.58-768x435.png 768w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e04f4bff3_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.54.58-1536x871.png 1536w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e04f4bff3_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.54.58-650x369.png 650w" sizes="(max-width: 1658px) 100vw, 1658px" /></p><p id="caption-attachment-129498" class="wp-caption-text"></div><div id="attachment_129502" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3.png" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1660" height="944" class="wp-image-129502" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3.png" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3.png 1660w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3-300x171.png 300w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3-1024x582.png 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3-768x437.png 768w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3-1536x873.png 1536w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e070b5d00_3-650x370.png 650w" sizes="(max-width: 1660px) 100vw, 1660px" /></p><p id="caption-attachment-129502" class="wp-caption-text"></div><p class="ql-align-justify">Портрети людей, яким можна поглянути в очі, фото вулиць, які переповнені десятками тисяч людей, що діють як одне ціле. Події, процеси, зміни, наслідки… На зміну чорно-білим знимкам приходять яскраві й кольорові. Переглядати електронну книгу можна на великих екранах, на комп’ютері — сучасні діти можуть доторкнутися до історії своїх батьків. Технології дозволяють це зробити з будь-якого куточка світу.</p><p class="ql-align-justify">Вкотре найкращі інструменти візуалізації інформації для учителів у школах — mozaBook та mozaWeb — стануть ще й помічниками у донесенні знань про наші справжні цінності, про те, який шлях проходили люди кілька десятиліть тому.</p><div id="attachment_129504" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e09fb093b_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.13.png" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1660" height="941" class="wp-image-129504" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e09fb093b_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.13.png" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/6135e09fb093b_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.13.png 1660w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e09fb093b_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.13-300x170.png 300w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e09fb093b_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.13-1024x580.png 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e09fb093b_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.13-768x435.png 768w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e09fb093b_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.13-1536x871.png 1536w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e09fb093b_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.13-650x368.png 650w" sizes="(max-width: 1660px) 100vw, 1660px" /></p><p id="caption-attachment-129504" class="wp-caption-text"></div><div id="attachment_129506" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0b92dc0e_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.32.png" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1660" height="941" class="wp-image-129506" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0b92dc0e_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.32.png" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0b92dc0e_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.32.png 1660w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0b92dc0e_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.32-300x170.png 300w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0b92dc0e_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.32-1024x580.png 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0b92dc0e_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.32-768x435.png 768w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0b92dc0e_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.32-1536x871.png 1536w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0b92dc0e_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.32-650x368.png 650w" sizes="(max-width: 1660px) 100vw, 1660px" /></p><p id="caption-attachment-129506" class="wp-caption-text"></div><div id="attachment_129508" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0d98f307_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.54.png" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1660" height="939" class="wp-image-129508" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0d98f307_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.54.png" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/6135e0d98f307_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.54.png 1660w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0d98f307_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.54-300x170.png 300w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0d98f307_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.54-1024x579.png 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0d98f307_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.54-768x434.png 768w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0d98f307_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.54-1536x869.png 1536w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e0d98f307_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.55.54-650x368.png 650w" sizes="(max-width: 1660px) 100vw, 1660px" /></p><p id="caption-attachment-129508" class="wp-caption-text"></div><p class="ql-align-justify">Окрім величезної підбірки фотографій, тут представлені символи України, видатні історичні постаті та визначні українці сучасності.</p><p class="ql-align-justify">У виданні використано вірші поетів:</p><ul><li class="ql-align-justify"><img src="https://lh3.googleusercontent.com/PFvzToFVZDGaneqXK7Z-9SBMFA4AMslGMuWYvwOZaSdMJ2IlfxBCE4We8li1zKzfhDx5HZeVGr-C1Pol7tdXHQBtgP9vgARY3Uz-vtFZg5HIcogNuZfxt2yqjZxWTKKP0vhvqEvi=s0" /> Тараса Шевченка</li><li class="ql-align-justify"><img src="https://lh5.googleusercontent.com/Pvz_9uqUHCGxpbilC1Ua8fNbdu6fdAYmJPefIPQQibKtYXjgI7MdOrxaF6Z32m3bp5czR2a0dM2_FA6WkdylpsfOofpg0DNNcqMsmGPGVufwu2tZsITtYcKnpX31fJx4lUs1gtgi=s0" /> Івана Франка</li><li class="ql-align-justify"><img src="https://lh4.googleusercontent.com/bDRgyllxuxtQoCygj21oef6sd653DfyYq4SM3GwgsAI2ZGl2Swx0wSyP9_iDe_lrOsMZoeohbVwXVWwILxs73pOvLxNdWYvYMBDTDm7SzWTsfuchwCiVNBYxFSzZei31q1AHt9Q-=s0" /> Лесі Українки</li><li class="ql-align-justify"><img src="https://lh5.googleusercontent.com/-Agn-3By8EmxS4CRCbZDhJo1MvBuowN8S4n6tXv9BhJomNVxwTCUoiO8_NF5L9Q7-t30zei3bz6vuBDE5LdrEWHTBqz9V0FCDD8WcxCWxPZ9UtgTMRXqlYHIke807Bpcev2nmSLj=s0" /> Василя Стуса</li><li class="ql-align-justify"><img src="https://lh3.googleusercontent.com/TxehtPowlO2uzGdVymcjZTJowNuW3UJzAPhBSuNcXhjfm0JfNcx4ZodGPDbXks4wVPruK2xR9ip9KY1xhlOy6L2AmlJYAZFyV2H3rZyqOVXgktNg8P-3rT6gx1CQdsfj9_sGCizj=s0" /> Володимира Сосюри</li><li class="ql-align-justify"><img src="https://lh4.googleusercontent.com/J2V2v6iDpRhB7FJnqpllM16_6Q-vtrSPmcvGWvny7EMBSgtlC7q-5Bx-lD4XxvKFRhCr4hBUN2J7w48bxuG-7K6heNeTOONGUqj0pkjS-pkQ8mZ7TrLir4Hc2omSclhNL819FBkM=s0" /> Василя Симоненка</li></ul><div id="attachment_129510" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e12281a8c_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.58.48.png" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1657" height="940" class="wp-image-129510" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e12281a8c_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.58.48.png" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/6135e12281a8c_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.58.48.png 1657w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e12281a8c_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.58.48-300x170.png 300w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e12281a8c_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.58.48-1024x581.png 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e12281a8c_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.58.48-768x436.png 768w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e12281a8c_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.58.48-1536x871.png 1536w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e12281a8c_Знімок_екрана_2021-09-06_о_11.58.48-650x369.png 650w" sizes="(max-width: 1657px) 100vw, 1657px" /></p><p id="caption-attachment-129510" class="wp-caption-text"></div><p><a href="https://ua.mozaweb.com/course.php?cmd=single_book&amp;bid=UA-EDP-99099&amp;fbclid=IwAR0JPYeyVXiUI4eVYX7UldEBNJi5JS1kq2dSltAXfEbsON_9wToyFLVvNok" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Електронна версія фотолітопису сучасної української державності “Україна: шлях нескорених” у mozaBook та mozaWeb</a> доступна користувачам, які мають код активації та користуються повною версією програми. Школи у всіх областях України користуються програмою, тож доступ до якісних матеріалів стає доступнішим. І саме поєднання усіх засобів відтворення реальності: фото, фільмів, пісень дозволяє нам розуміти та усвідомлювати себе.</p><div id="attachment_129516" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e1c6293e5_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.12.png" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1657" height="938" class="wp-image-129516" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e1c6293e5_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.12.png" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/6135e1c6293e5_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.12.png 1657w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e1c6293e5_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.12-300x170.png 300w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e1c6293e5_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.12-1024x580.png 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e1c6293e5_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.12-768x435.png 768w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e1c6293e5_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.12-1536x870.png 1536w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e1c6293e5_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.12-650x368.png 650w" sizes="(max-width: 1657px) 100vw, 1657px" /></p><p id="caption-attachment-129516" class="wp-caption-text"></div><div id="attachment_129518" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e1e2e44f9_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.58.png" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1659" height="943" class="wp-image-129518" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e1e2e44f9_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.58.png" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/6135e1e2e44f9_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.58.png 1659w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e1e2e44f9_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.58-300x171.png 300w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e1e2e44f9_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.58-1024x582.png 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e1e2e44f9_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.58-768x437.png 768w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e1e2e44f9_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.58-1536x873.png 1536w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e1e2e44f9_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.02.58-650x369.png 650w" sizes="(max-width: 1659px) 100vw, 1659px" /></p><p id="caption-attachment-129518" class="wp-caption-text"></div><div id="attachment_129520" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e2022f588_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.01.42.png" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1659" height="940" class="wp-image-129520" src="/wp-content/uploads/2021/09/6135e2022f588_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.01.42.png" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2021/09/6135e2022f588_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.01.42.png 1659w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e2022f588_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.01.42-300x170.png 300w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e2022f588_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.01.42-1024x580.png 1024w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e2022f588_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.01.42-768x435.png 768w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e2022f588_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.01.42-1536x870.png 1536w, /wp-content/uploads/2021/09/6135e2022f588_Знімок_екрана_2021-09-06_о_12.01.42-650x368.png 650w" sizes="(max-width: 1659px) 100vw, 1659px" /></p><p id="caption-attachment-129520" class="wp-caption-text"></div><p>Добрий час творити свою дійсність, своє життя, нашу країну.</p>

🧐 Де переглядати фотолітопис сучасної української державності «Україна: шлях нескорених» в електронній версії?

<p>Історія більшості європейських цивілізацій – це оповідь про злети й падіння імперій.
</p><div id="attachment_128120" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612631af6698e_rimskie_voiny.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128120" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612631af6698e_rimskie_voiny.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-128120" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Протягом п’яти століть, імперське панування Риму забезпечувало єдиний корпус законів, спільну оборону та винятковий рівень цивілізації. З падінням Риму, яке зазвичай датують 476 роком, імперія розпалася. У час, які історики називають Темними віками, процвітала ностальгія за втраченою єдністю. Бачення гармонії та єдності дедалі частіше зосереджувалось на церкві. У тій картині світу християнський світ був єдиною спільнотою під управлінням двох взаємодоповнювальних органів: світського уряду і Церкви. Цей союз проіснував довгі роки й досяг свого апогею на Різдво 800 року, коли Папа Лев Третій коронував Карла Великого, короля франків який володів землями майже всієї Європи.
<div id="attachment_128124" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126323241638_6c5b50a25e11879d67050c8b9e8ce09f25b12ce3.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128124" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126323241638_6c5b50a25e11879d67050c8b9e8ce09f25b12ce3.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-128124" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Карл отримав від Папи титул імператора Священної Римської імперії. Але імперія Каролінгів проіснувала сто років і Європа знову перетворилась на клаптикову ковдру різних королівств. Повний розквіт середньовічної концепції втілився лише у шістнадцятому столітті, коли до влади з дому Габсбургів прийшов Карл. Під його владою була майже вся Європа і більшість колоній. У його особі бачили ідеал Риму в міцному союзі з Церквою, але Карл відрікся від престолу і розділив Європу для свого сина.

За цей період на думку Кіссінджера сталося три революції, я опишу тільки останню. В 1512 році Мартін Лютер прибуває до Риму. В цей час точиться культурне протистояння між Венецією і Римом, будуються храми, Рафаель Санті домальовує «Афінську школу» у Ватиканському палаці. На психологічно нестійкого провінціала це впливає дуже негативно. На мистецтво були потрібні чималі кошти й католики вирішують продавати індульгенції на прощення гріхів. Це страшенно розізлило Лютера і він прибиває дев’яносто п’ять тез до дверей церкви у Віттенберзі. Багато феодалів побачили в протестантизмі шанс для посилення своєї влади й збільшення капіталу через захоплення церковних земель. Протестантська Реформація зруйнувала концепцію світового порядку, підтримуваного «двома мечами» папства та імперії. Християнство розкололося і почало війну з самим собою.
<div id="attachment_128126" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612632693a500_unnamed.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128126" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612632693a500_unnamed.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-128126" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Століття перманентних релігійних війн плавно перейшло у тридцятилітню війну, наслідком якої було те, що Європа втратила значну частину своїх людей і свою могутність. Учасники конфлікту послали своїх представників для укладення мирного договору і демаркації кордонів. Вестфальський мир не був результатом тільки однієї конференції, а гартувався шляхом довгих перемовин. Вестфальський мир став поворотним моментом історії. Саме державу було встановлено як будівельний блок європейського порядку і було створено концепцію державного суверенітету.

Я описав лише перших 30 сторінок книги. Далі автор описує втілення вестфальської системи, але треба пришвидшуватись. Пройдімо по основних етапах європейської історії. Ось вони:

<strong>1 Вестфальський мир 1648</strong>
<div id="attachment_128136" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633459924e_45926627_101.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128136" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633459924e_45926627_101.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-128136" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>2. Семилітня війна Фрідріха Великого, який перший завдав удару по вестфальській системі. 1756</strong>
<div id="attachment_128138" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633a758672_armflot-rex.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128138" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633a758672_armflot-rex.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-128138" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<div id="attachment_128140" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633cce44a0_1200px-Kunersdorff.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128140" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633cce44a0_1200px-Kunersdorff.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-128140" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>3. Французька революція 1789</strong>
<div id="attachment_128142" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633f3cd903_2.-1280px-eug-ne-delacroix-la-libert-guidant-le-peuple.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128142" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633f3cd903_2.-1280px-eug-ne-delacroix-la-libert-guidant-le-peuple.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-128142" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>3.1. Прихід до влади Наполеона 1799</strong>
<div id="attachment_128144" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126340f86f0d_011b05c11e054809cb13dfe1c88f844d.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128144" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126340f86f0d_011b05c11e054809cb13dfe1c88f844d.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-128144" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>3.2. Битва при Ватерлоо 1815</strong>
<div id="attachment_128146" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126343db1e6b_Battle_of_Waterloo_1815.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128146" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126343db1e6b_Battle_of_Waterloo_1815.png" alt="">
<p id="caption-attachment-128146" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>4. Віденський конгрес 1815</strong>
<div id="attachment_128148" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612634775c1ef_Videnskyj-kongres.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128148" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612634775c1ef_Videnskyj-kongres.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-128148" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>5. Перша світова війна 1914-1918</strong>
<div id="attachment_128150" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612634e70ebd7_4f4dcd14-4052-44c0-b924-f003057bfe60.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128150" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612634e70ebd7_4f4dcd14-4052-44c0-b924-f003057bfe60.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-128150" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>6. Друга світова 1939-1945</strong>
<div id="attachment_128152" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126353339c93_zastavochne.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128152" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126353339c93_zastavochne.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-128152" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>7. Протистояння країн Заходу і соціалістичного блоку на чолі з Радянським Союзом 1945-1991</strong>
<div id="attachment_128154" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612635aa021c6_640px-Cold_War_Map_1980.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128154" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612635aa021c6_640px-Cold_War_Map_1980.png" alt="">
<p id="caption-attachment-128154" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>8. Втрата домінації Заходу, піднесення Китаю та зростання ісламу 1991–наш час.</strong>
<div id="attachment_128156" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612636aac00eb_экрана_от_2021-02-01_07-15-56.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128156" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612636aac00eb_%D1%8D%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D1%82_2021-02-01_07-15-56.png" alt="">
<p id="caption-attachment-128156" class="wp-caption-text"></p>

</div>
На горизонті нового століття починається нова доба епохи Просвітництва. Виникають нові філософські ідеї і яскраві філософи. Особливо варто відзначити Жан-Жака Руссо. Саме його можна назвати батьком французької революції. У своїх працях він засудив усі наявні інститути. На думку Кіссінджера, саме в епосі Просвітництва варто шукати джерела тоталітарних режимів і подальших подій. Я читав схожу думку працях багатьох філософів, але думки автора особливо цінні, бо це погляд прагматика, активного політичного діяча, якого допіру можна назвати сучасним Макіавеллі.

З попелу світових воєн Європу відродили три політики. Вони народились і здобули освіту ще перед першою світовою, тож зберегли деякі з філософських ідей старої Європи. Саме ці політики які були католиками, знайшли моральну силу стати на шлях нового порядку. Це Конрад Аденауер в Німеччині, Роберт Шуман у Франції та Альчіде де Гаспері в Італії.

<strong>Нові загрози сучасності:</strong>

Далі Кіссінджер описує нові виклики сучасності. Фарід Закарія у своїй статті передбачив занепад США та описав, що їх не тільки чекає втрата гегемонії, а й повільне згасання. Макрон у своїй відомій промові писав, що Європа втратила свій великий вплив і їм потрібно шукати нове місце у світі. На сході вже новий атлант розправляє плечі. Багато інтелектуалів пишуть книги про те, що старі політичні системи й інститути відмирають, а нації, демократія і лібералізм — доживають останні дні. Ми на порозі нової епохи й нового фазового переходу.

<strong>Підсумки:</strong>

Я б радив цю книгу кожному українцеві. Вона яскраво ілюструє те, що політика – це не те, що ми звикли бачити на екранах телевізорів. Це постійна безжальна боротьба за зони впливу, території та ресурси. Як писав Клаузевіц, війна – це продовження політики. Книга Кіссінджера – це навчальний посібник з геополітики, де ви зможете спостерігати причини та наслідки політичних дій Європи. Політика за Кіссінджером, це прерогатива активних людей які здатні мислити, аналізувати ситуацію і відстоювати свою позицію.

u0421u0432u0456u0442 u043du0430 u0440u043eu0437u0434u043eu0440u0456u0436u0436u0456. u041eu0441u043du043eu0432u043du0456 u0435u0442u0430u043fu0438 u043fu043eu043bu0456u0442u0438u0447u043du043eu0433u043e u043fu043eu0440u044fu0434u043au0443 u0404u0432u0440u043eu043fu0438.

u041au043du0438u0433u0430 u041au0456u0441u0441u0456u043du0434u0436u0435u0440u0430 u0441u0442u0430u043bu0430 u0434u043bu044f u043cu0435u043du0435 u0441u043fu0440u0430u0432u0436u043du0456u043c u0432u0456u0434u043au0440u0438u0442u0442u044fu043c u0439 u0432u0456u0434u043au0440u0438u043bu0430 u043eu0447u0456 u043du0430 u0456u0441u0442u043eu0440u0456u044e. u0421u044cu043eu0433u043eu0434u043du0456 u044f u0445u043eu0447u0443 u043fu0440u0435u0434u0441u0442u0430u0432u0438u0442u0438 u0457u0457 u0432u0430u043c u0443 u043du0430u0440u0438u0441u0456.

Книга Кіссінджера стала для мене справжнім відкриттям й відкрила очі на історію та політику.

Історія більшості європейських цивілізацій – це оповідь про злети й падіння імперій.
<div id="attachment_128120" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612631af6698e_rimskie_voiny.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128120" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612631af6698e_rimskie_voiny.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-128120" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Протягом п’яти століть, імперське панування Риму забезпечувало єдиний корпус законів, спільну оборону та винятковий рівень цивілізації. З падінням Риму, яке зазвичай датують 476 роком, імперія розпалася. У час, які історики називають Темними віками, процвітала ностальгія за втраченою єдністю. Бачення гармонії та єдності дедалі частіше зосереджувалось на церкві. У тій картині світу християнський світ був єдиною спільнотою під управлінням двох взаємодоповнювальних органів: світського уряду і Церкви. Цей союз проіснував довгі роки й досяг свого апогею на Різдво 800 року, коли Папа Лев Третій коронував Карла Великого, короля франків який володів землями майже всієї Європи.
<div id="attachment_128124" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126323241638_6c5b50a25e11879d67050c8b9e8ce09f25b12ce3.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128124" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126323241638_6c5b50a25e11879d67050c8b9e8ce09f25b12ce3.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-128124" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Карл отримав від Папи титул імператора Священної Римської імперії. Але імперія Каролінгів проіснувала сто років і Європа знову перетворилась на клаптикову ковдру різних королівств. Повний розквіт середньовічної концепції втілився лише у шістнадцятому столітті, коли до влади з дому Габсбургів прийшов Карл. Під його владою була майже вся Європа і більшість колоній. У його особі бачили ідеал Риму в міцному союзі з Церквою, але Карл відрікся від престолу і розділив Європу для свого сина.

За цей період на думку Кіссінджера сталося три революції, я опишу тільки останню. В 1512 році Мартін Лютер прибуває до Риму. В цей час точиться культурне протистояння між Венецією і Римом, будуються храми, Рафаель Санті домальовує «Афінську школу» у Ватиканському палаці. На психологічно нестійкого провінціала це впливає дуже негативно. На мистецтво були потрібні чималі кошти й католики вирішують продавати індульгенції на прощення гріхів. Це страшенно розізлило Лютера і він прибиває дев’яносто п’ять тез до дверей церкви у Віттенберзі. Багато феодалів побачили в протестантизмі шанс для посилення своєї влади й збільшення капіталу через захоплення церковних земель. Протестантська Реформація зруйнувала концепцію світового порядку, підтримуваного «двома мечами» папства та імперії. Християнство розкололося і почало війну з самим собою.
<div id="attachment_128126" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612632693a500_unnamed.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128126" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612632693a500_unnamed.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-128126" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Століття перманентних релігійних війн плавно перейшло у тридцятилітню війну, наслідком якої було те, що Європа втратила значну частину своїх людей і свою могутність. Учасники конфлікту послали своїх представників для укладення мирного договору і демаркації кордонів. Вестфальський мир не був результатом тільки однієї конференції, а гартувався шляхом довгих перемовин. Вестфальський мир став поворотним моментом історії. Саме державу було встановлено як будівельний блок європейського порядку і було створено концепцію державного суверенітету.

Я описав лише перших 30 сторінок книги. Далі автор описує втілення вестфальської системи, але треба пришвидшуватись. Пройдімо по основних етапах європейської історії. Ось вони:

<strong>1 Вестфальський мир 1648</strong>
<div id="attachment_128136" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633459924e_45926627_101.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128136" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633459924e_45926627_101.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-128136" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>2. Семилітня війна Фрідріха Великого, який перший завдав удару по вестфальській системі. 1756</strong>
<div id="attachment_128138" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633a758672_armflot-rex.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128138" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633a758672_armflot-rex.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-128138" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<div id="attachment_128140" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633cce44a0_1200px-Kunersdorff.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128140" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633cce44a0_1200px-Kunersdorff.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-128140" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>3. Французька революція 1789</strong>
<div id="attachment_128142" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633f3cd903_2.-1280px-eug-ne-delacroix-la-libert-guidant-le-peuple.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128142" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612633f3cd903_2.-1280px-eug-ne-delacroix-la-libert-guidant-le-peuple.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-128142" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>3.1. Прихід до влади Наполеона 1799</strong>
<div id="attachment_128144" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126340f86f0d_011b05c11e054809cb13dfe1c88f844d.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128144" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126340f86f0d_011b05c11e054809cb13dfe1c88f844d.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-128144" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>3.2. Битва при Ватерлоо 1815</strong>
<div id="attachment_128146" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126343db1e6b_Battle_of_Waterloo_1815.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128146" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126343db1e6b_Battle_of_Waterloo_1815.png" alt="" />
<p id="caption-attachment-128146" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>4. Віденський конгрес 1815</strong>
<div id="attachment_128148" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612634775c1ef_Videnskyj-kongres.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128148" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612634775c1ef_Videnskyj-kongres.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-128148" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>5. Перша світова війна 1914-1918</strong>
<div id="attachment_128150" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612634e70ebd7_4f4dcd14-4052-44c0-b924-f003057bfe60.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128150" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612634e70ebd7_4f4dcd14-4052-44c0-b924-f003057bfe60.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-128150" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>6. Друга світова 1939-1945</strong>
<div id="attachment_128152" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126353339c93_zastavochne.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128152" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/6126353339c93_zastavochne.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-128152" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>7. Протистояння країн Заходу і соціалістичного блоку на чолі з Радянським Союзом 1945-1991</strong>
<div id="attachment_128154" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612635aa021c6_640px-Cold_War_Map_1980.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128154" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612635aa021c6_640px-Cold_War_Map_1980.png" alt="" />
<p id="caption-attachment-128154" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>8. Втрата домінації Заходу, піднесення Китаю та зростання ісламу 1991–наш час.</strong>
<div id="attachment_128156" class="wp-caption aligncenter" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612636aac00eb_экрана_от_2021-02-01_07-15-56.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-128156" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/612636aac00eb_экрана_от_2021-02-01_07-15-56.png" alt="" />
<p id="caption-attachment-128156" class="wp-caption-text"></p>

</div>
На горизонті нового століття починається нова доба епохи Просвітництва. Виникають нові філософські ідеї і яскраві філософи. Особливо варто відзначити Жан-Жака Руссо. Саме його можна назвати батьком французької революції. У своїх працях він засудив усі наявні інститути. На думку Кіссінджера, саме в епосі Просвітництва варто шукати джерела тоталітарних режимів і подальших подій. Я читав схожу думку працях багатьох філософів, але думки автора особливо цінні, бо це погляд прагматика, активного політичного діяча, якого допіру можна назвати сучасним Макіавеллі.

З попелу світових воєн Європу відродили три політики. Вони народились і здобули освіту ще перед першою світовою, тож зберегли деякі з філософських ідей старої Європи. Саме ці політики які були католиками, знайшли моральну силу стати на шлях нового порядку. Це Конрад Аденауер в Німеччині, Роберт Шуман у Франції та Альчіде де Гаспері в Італії.

<strong>Нові загрози сучасності:</strong>

Далі Кіссінджер описує нові виклики сучасності. Фарід Закарія у своїй статті передбачив занепад США та описав, що їх не тільки чекає втрата гегемонії, а й повільне згасання. Макрон у своїй відомій промові писав, що Європа втратила свій великий вплив і їм потрібно шукати нове місце у світі. На сході вже новий атлант розправляє плечі. Багато інтелектуалів пишуть книги про те, що старі політичні системи й інститути відмирають, а нації, демократія і лібералізм — доживають останні дні. Ми на порозі нової епохи й нового фазового переходу.

<strong>Підсумки:</strong>

Я б радив цю книгу кожному українцеві. Вона яскраво ілюструє те, що політика – це не те, що ми звикли бачити на екранах телевізорів. Це постійна безжальна боротьба за зони впливу, території та ресурси. Як писав Клаузевіц, війна – це продовження політики. Книга Кіссінджера – це навчальний посібник з геополітики, де ви зможете спостерігати причини та наслідки політичних дій Європи. Політика за Кіссінджером, це прерогатива активних людей які здатні мислити, аналізувати ситуацію і відстоювати свою позицію.

🧐 Світ на роздоріжжі. Основні етапи політичного порядку Європи

🧐 Світ на роздоріжжі. Політичний порядок Європи: основні етапи

mem02lfr.png

u041au043du0438u0433u0430 u041au0456u0441u0441u0456u043du0434u0436u0435u0440u0430 u0441u0442u0430u043bu0430 u0434u043bu044f u043cu0435u043du0435 u0441u043fu0440u0430u0432u0436u043du0456u043c u0432u0456u0434u043au0440u0438u0442u0442u044fu043c u0439 u0432u0456u0434u043au0440u0438u043bu0430 u043eu0447u0456 u043du0430 u0456u0441u0442u043eu0440u0456u044e u0442u0430 u043fu043eu043bu0456u0442u0438u043au0443.

<p>В Чернівцях у вересні планують запустити експозицію «Квітка надії» — модель сучасної інфраструктури для інституалізації історичної пам'яті про феномен «Червоної рути 1989».

У 1989 році у Чернівцях відбувся перший локальний фестиваль «Червона рута». Ця подія дала поштовх українським музикантам та дозволила їм вийти з тіні андеграунду, заснував цілу плеяду актуальних виконавців. «Червона рута-1989» стала важливим кроком до здобуття незалежності — саме тут, попри заборону, вперше після довгої радянської паузи публічно заспівали гімн України.

https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=ZQZj7qLON6I&feature=emb_logo

[related_post id="114606"]

«Квітка надії» — це перша в Україні виставка просто неба з елементами доповненої реальності, що відбудеться в Чернівцях. По місту розташують мапи з елементами AR в дотичних до подій фестивалю 1989 року локаціях. Вони вестимуть до парку, де розміститься експозиція прихованих історій про «Червону руту 1989». Фінальною точкою маршруту стане маловідома 3-я локація фестивалю 1989 року — галявина у парку «Жовтневий», де розміщувалася сцена української співаної поезії — кобзарства.

https://youtu.be/gTSYi15dVdY

Проєкт реалізується КП «Парк Жовтневий» у партнерстві з ГО «Культурна платформа Закарпаття» та за підтримки Українського культурного фонду в рамках програми «Знакові події».

[blockquote_with_author name="Євген Забарило " position="керівник ГО «Культурна платформа Закарпаття»" content="Наша ГО спеціалізується на розробці інфраструктурних рішень для промоції локальних культурних ідентичностей. «Червона рута» — чудовий привід для того, щоб створити новий спосіб зацікавити людей дізнатись більше про визначні етапи становлення української державності"]

[blockquote_with_author name="Юрій Воронка" position="директор КП «Жовтневий»" content="Мені особливо приємно, що в нас є нагода відновити історичну пам’ять про галявину, на якій я був у дитинстві одним з глядачів фестивалю. Тепер у чернівчан та гостей міста будуть комфортні умови для планування вільного часу та прогулянок територією парку «Жовтневий»"]

Детальніше дізнатись про проєкт можна <a href="http://flwrofhope.org" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.

[background_substrate_simple color="#a26081"]

<a href="https://nachasi.com/city/2021/08/16/na-najbilshomu-prapori-ukrayiny-vstanovyly-tryzub/" target="_blank" rel="noopener">Раніше ми вже писали, як на найбільшому прапорі України встановили тризуб.</a>

[/background_substrate_simple]</p>

<p>В Чернівцях у вересні планують запустити експозицію «Квітка надії» — модель сучасної інфраструктури для інституалізації історичної пам&#8217;яті про феномен «Червоної рути 1989».</p><p>У 1989 році у Чернівцях відбувся перший локальний фестиваль «Червона рута». Ця подія дала поштовх українським музикантам та дозволила їм вийти з тіні андеграунду, заснував цілу плеяду актуальних виконавців. «Червона рута-1989» стала важливим кроком до здобуття незалежності — саме тут, попри заборону, вперше після довгої радянської паузи публічно заспівали гімн України.</p><p><iframe loading="lazy" title="&quot;Ще не вмерла&quot;: Червона Рута 1, Чернівці 1989" width="500" height="375" src="https://www.youtube.com/embed/ZQZj7qLON6I?start=1&#038;feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe></p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/music/2021/06/29/top-100-pisen-ukrayinskoyi-estrady/" class="link">🎸 Топ-100 пісень української естради</a>	</div><p>«Квітка надії» — це перша в Україні виставка просто неба з елементами доповненої реальності, що відбудеться в Чернівцях. По місту розташують мапи з елементами AR в дотичних до подій фестивалю 1989 року локаціях. Вони вестимуть до парку, де розміститься експозиція прихованих історій про «Червону руту 1989». Фінальною точкою маршруту стане маловідома 3-я локація фестивалю 1989 року — галявина у парку «Жовтневий», де розміщувалася сцена української співаної поезії — кобзарства.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/gTSYi15dVdY"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Проєкт реалізується КП «Парк Жовтневий» у партнерстві з ГО «Культурна платформа Закарпаття» та за підтримки Українського культурного фонду в рамках програми «Знакові події».</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Наша ГО спеціалізується на розробці інфраструктурних рішень для промоції локальних культурних ідентичностей. «Червона рута» — чудовий привід для того, щоб створити новий спосіб зацікавити людей дізнатись більше про визначні етапи становлення української державності</p>					<cite>									<span><strong>Євген Забарило ,</strong></span> керівник ГО «Культурна платформа Закарпаття»							</cite>			</blockquote>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Мені особливо приємно, що в нас є нагода відновити історичну пам’ять про галявину, на якій я був у дитинстві одним з глядачів фестивалю. Тепер у чернівчан та гостей міста будуть комфортні умови для планування вільного часу та прогулянок територією парку «Жовтневий»</p>					<cite>									<span><strong>Юрій Воронка,</strong></span> директор КП «Жовтневий»							</cite>			</blockquote><p>Детальніше дізнатись про проєкт можна <a href="http://flwrofhope.org" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p>	<div class="note"  style="background-color:#a26081">		<p><a href="/city/2021/08/16/na-najbilshomu-prapori-ukrayiny-vstanovyly-tryzub/" target="_blank" rel="noopener">Раніше ми вже писали, як на найбільшому прапорі України встановили тризуб.</a></p>		<div class="corner"></div>	</div>

В Чернівцях у вересні планують запустити експозицію «Квітка надії» — модель сучасної інфраструктури для інституалізації історичної пам'яті про феномен «Червоної рути 1989».

У 1989 році у Чернівцях відбувся перший локальний фестиваль «Червона рута». Ця подія дала поштовх українським музикантам та дозволила їм вийти з тіні андеграунду, заснував цілу плеяду актуальних виконавців. «Червона рута-1989» стала важливим кроком до здобуття незалежності — саме тут, попри заборону, вперше після довгої радянської паузи публічно заспівали гімн України.

https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&amp;v=ZQZj7qLON6I&amp;feature=emb_logo

[related_post id="114606"]

«Квітка надії» — це перша в Україні виставка просто неба з елементами доповненої реальності, що відбудеться в Чернівцях. По місту розташують мапи з елементами AR в дотичних до подій фестивалю 1989 року локаціях. Вони вестимуть до парку, де розміститься експозиція прихованих історій про «Червону руту 1989». Фінальною точкою маршруту стане маловідома 3-я локація фестивалю 1989 року — галявина у парку «Жовтневий», де розміщувалася сцена української співаної поезії — кобзарства.

https://youtu.be/gTSYi15dVdY

Проєкт реалізується КП «Парк Жовтневий» у партнерстві з ГО «Культурна платформа Закарпаття» та за підтримки Українського культурного фонду в рамках програми «Знакові події».

[blockquote_with_author name="Євген Забарило " position="керівник ГО «Культурна платформа Закарпаття»" content="Наша ГО спеціалізується на розробці інфраструктурних рішень для промоції локальних культурних ідентичностей. «Червона рута» — чудовий привід для того, щоб створити новий спосіб зацікавити людей дізнатись більше про визначні етапи становлення української державності"]

[blockquote_with_author name="Юрій Воронка" position="директор КП «Жовтневий»" content="Мені особливо приємно, що в нас є нагода відновити історичну пам’ять про галявину, на якій я був у дитинстві одним з глядачів фестивалю. Тепер у чернівчан та гостей міста будуть комфортні умови для планування вільного часу та прогулянок територією парку «Жовтневий»"]

Детальніше дізнатись про проєкт можна <a href="http://flwrofhope.org" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.

[background_substrate_simple color="#a26081"]

<a href="https://nachasi.com/city/2021/08/16/na-najbilshomu-prapori-ukrayiny-vstanovyly-tryzub/" target="_blank" rel="noopener">Раніше ми вже писали, як на найбільшому прапорі України встановили тризуб.</a>

[/background_substrate_simple]

🌺 У Чернівцях встановлять AR-експозицію, присвячену «Червоній руті-1989»

<p>Історію можна вчити не на нудних уроках у людей похилого віку вчителів, які втратили інтерес до життя, а граючи в комп'ютерні ігри.

Сьогодні я хочу представити вам історичну гру «Total War: Rome 2».

<em>Ad Notam.</em> Починалося все з крихітного селища на річці Тібр. Розвинена торгівля між царством етрусків і Грецією, дозволила поселенню рости й зміцнюватися. За легендою у Риму було сім царів, які правили довго, але останній був замішаний в скандалі та був повалений. Замість нього, римські правителі вирішили не давати владу в одні руки, а поділити її між двома консулами, вони й правили республікою. Саме в цей час ви починаєте в грі. У вас є вибір, за яку сім'ю грати. На вибір три: Юлії, Клавдії та Флавії. Особисто я завжди беру сім'ю Юліїв, сім'ю Цезаря та Октавіана.

<img class="aligncenter" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611ceb1819191_2.jpg" alt="" width="512" height="288">

<strong>Про саму гру:</strong>

<em>Vi et armis</em>. Гра розрахована в основному на війну. Коли на мапі кампанії зустрічаються два загони, гра переходить на мінікарту, де ви керуєте величезною армією і кожним загоном. Саме тут відкривається гра повною мірою. Бій в десятки тисяч воїнів, безліч стріл, палаючі будинки, картинка має чудовий вигляд. І ви при цьому повинні всім керувати. Тактичні та стратегічні варіанти у величезній кількості. Побудова загонів, тактика фаланги гоплітів і черепаха римлян. Кожен загін, яким ви керуєте, має свої тактичні характеристики. Від стіни щитів до атаки й захисту в строю і так далі.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cebe26768b_3.jpg">

Облога і штурм міст виглядає фантастично. Тисячі воїнів лізуть на стіну, катапульти обстрілює ворота і башту, воїни намагаються, захиститься від киплячого масла і взяти тараном ворота. Картинка виглядає як в кращих голлівудських фільмах.

<em>Alia tempora</em>, в цій серії розробники додали морські битви давнини. Десятки різновидів морських кораблів воюють на морі. Ви керуєте кожним кораблем, і це додає складності. Встежити за кожним, коли на карті де понад п'ятдесят кораблів воюють на море, беруть на абордаж і обстрілюють інших — дуже складно. Але це додає різноманітності в військові дії. Облога і штурм з моря місто Карфаген — одна з кращих битв, що я бачив.

<img class="aligncenter" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cecc926608_6.jpg" alt="" width="618" height="347">

<em>Bonum initium est dimidium facti.</em> А початком в грі є політика. Детально дипломатію я опишу в огляді доповнень, а поки напишу про сімейне дерево. Спочатку ця гра була жахлива, і половина гравців були дуже незадоволені. Але набагато пізніше гру дуже сильно поліпшили. Наприклад, в минулому були додані ключові нововведення. Родинне дерево і правління жінок. У грі ви граєте не тільки за Рим, а й десятки інших античних держав, таких як Греція, Спарта, Єгипет, Карфаген, східні династії Селевкідів і Сасанідів. У Римській імперії правління жінок — неможливе. У Римі вони тільки народять спадкоємців, продовжують сімейне древо і можуть займатися політикою але, не маючи впливу. Граючи не за римську імперію, а, наприклад за сусідні племена галлів, ви можете поставити правителем будь-кого. Ви повністю вирішуєте хто правитель вашої країни, жінка чи чоловік.

<img class="aligncenter" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cedbdc5623_7.png">

<strong>Правління жінок:</strong>

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cee0d80eb3_9.jpg">

<em>Amor wincit omnia</em>. Коли я грав за варварську державу Маркоманів, у мене вождь племені був Теодоріх. Коли я його женив на молодій красуні Рутхільді, з провінції, то замість того, щоб залишити її в місті зробив з неї полководця. У грі полководець може узурпувати трон. Теодоріх пішов воювати з Римом, а вона пішла захоплювати сусідські племена. Кампанія вождя не була особливо успішною, захопивши римське місто Медіоланум, він надовго засів там, утримуючи його від легіонів Риму. Рутхільда ​​в той час, захопила безліч міст і поселень варварів. До чого я веду? У грі є така штука як авторитет полководця. Її вплив був набагато більше Теодоріха. Вона мала більше політичних можливостей, в тому числі вбивство чоловіка або узурпація влади. Завдяки впливу, в грі багато функцій у правителів.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611ceedf649a3_10.png">

<strong>Боротьба за владу:</strong>

<em>Hominis est errare.</em> В управлінні державою, ви керуєте сім'єю, але ви не можете одноосібно правити, у вас є конкуренція у вигляді інших відомих родин. Дуже важливо не допускати їх у владу і набирати полководців виключно своєї сім'ї. І тут я зробив величезну помилку. Граючи Теодоріхом вождем Маркоманів, я усиновив дуже багато дівчат, вони стали його названими дочками й увійшли в сім'ю і стали полководцями. Просто граючи за Рим мені трохи приїлись чоловіки генерали, захотілось зробити правління жінок. У нього довго не було дітей з Рутхільдою, оскільки вони воювали часом в різних куточках світу, знаю. що від цього не залежить, але так зійшлося. Пізніше у Рутхільди народилася лише одна дівчинка. У грі є форми правління. Теодоріх починав як вождь невеликого села, а помер імператором величезних земель. Після його смерті у мене почалася громадянська війна. Названі доньки відомі воєначальники не захотіли, підкориться нової імператриці, і підняли громадянську війну. Кожна з названих дочок вхопила цілі провінції моєї імперії. Війна з ними була довгою і вже дочка Теодоріха і Рутхільди, повністю об'єднала землі повстанців.

<img class="aligncenter" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf734833ed_images.jpg" alt="" width="300" height="168">

Загалом як видно з подій гри можна писати цілу сімейну сагу або історичну хроніку. Але розгляньмо доповнення, які вийшли до гри:
</p><p class="ql-align-justify"><strong>DLC:</strong></p>

<ul>
 	<li class="ql-align-justify"><strong>Цезар в Галлії</strong></li>
</ul>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf1f33d908_CIG.jpg">

На дворі 50 років до нашої ери. Римська республіка ще дуже невелика. Але амбітний полководець Юлій Цезар вирушає на підкорення галльських племен. Йому щастить в тому, що галли розрізнені й конфліктують між собою. Але є лідер, який зможе об'єднати племена. У цьому доповненні ви можете грати за Цезаря або лідера галлів Верцінгеторікса. Для Цезаря як ми пам'ятаємо — це стало відмінним стартовим майданчиком до прийдешнього успіху.
<ul>
 	<li><strong>Ганнібал у воріт:</strong></li>
</ul>
У цьому доповненні ми переносимося у відомі часи другої пунічної війни. Де один з найвидатніших полководців Ганнібал йде на Рим. Проти нього виступає Сципіон. У вас є вибір не тільки між Римом і Карфагеном, але іншими фракціями.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf2c8ba405_7.jpg">
<ul>
 	<li><strong>Лють Спарти:</strong></li>
</ul>
На дворі йшов 351 рік до нашої ери. Після вдалих перемог при Марафоні й Термофілах, Персія відкинута назад. Військову міць набрали, як і Афіни, так і Спарта. Почалася Пелопоннеська війна між грецькими полісами. Всім нам подобається Спарта і спартанський дух. Але недолік в тому, що після перемоги над Афінами  Спарта розпалася. Чому? Це була тільки військова держава. Після перемоги їм потрібно було будувати економіку, політичне суспільство і культуру. Але вони цього не вміли, а вміли лише воювати. Коли воювати не було з ким, їх спосіб життя спіткала криза і занепад. За Афіни гра цікавіша, ви можете створити філософію, будувати амфітеатри й розвивати драму, а також починаєте гру Периклом, а також є Сократ.
<ul>
 	<li><strong>Імператор Август</strong></li>
</ul>
[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf4c955156_10690295_698649343543602_7095783148037545156_n.jpg" img_id="127241"]

<em>Art longa, vita brevis.</em> Октавіан мій улюблений політичний лідер. Він отримав сувору філософську освіту. Його вчителем був Арій, який пізніше став найвідомішим розкольником і засновником Аріанства. Він був племінником Цезаря. Цезар його любив і в заповіті він вказав на Октавіана.

А тепер уявіть ситуацію. Хлопцеві трохи більш як двадцять. Дядю вбивають сенатори, влада переходить до досвідченого полководця Марка Антонія. Здавалося б, шансів небагато, і є вибір або спробувати стати правителем, або назавжди піти з політики.

[/journal]

Октавіан Август — один з геніїв історії. Він переміг Марка Аврелія і Клеопатру, здобув багато перемог і придушив повстання. Він найуспішніший імператор Риму, який прожив довге життя. Він не був таким видатним тактиком і воїном як Цезар. Завдяки Вергілію він створив міт про Рим як спадкоємця Трої.
<ul>
 	<li><strong>Світанок республіки:</strong></li>
</ul>
[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf68f827f8_855e2333e97d01b2342c279f5c352f4706bfaa16.jpg" img_id="127243" revert="true"]

Світанок республіки переносить нас у часи становлення Риму. Доповнення вдалося тим, що описує політичний порядок між республікою й імперією і дуже добре описує цей період. За часів смути влада переходила до одного диктатору, який об'єднав війська.

[/journal]
<ul>
 	<li><strong>Розколота імперія</strong></li>
</ul>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf7127829f_maxresdefault.jpg">

Третє століття нашої ери. Римська імперія в глибокій кризі. Вона розкололася на три частини. Це перший додаток, де з'явилася дівчина імператор. Цариця Зеновія правителька Пальміри. У грі три римські імперії. Імперія галлів, імперія Риму й імперія Зеновії. Гравцеві належить об'єднати Рим в єдине ціле. Також в доповненні з'явилася релігія і культи.

<strong>Підсумки:</strong>

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf81d20c58_Total-War-Rome-2_fon.jpg">

<em>Sic itur ad astra</em>. Шлях до величі Римської імперії будувався на крові рабів. Але без Риму не було б світу, який ми знаємо. Без Римської імперії християнство залишилось би культом. Не виникла б велична культура і література, готичні храми. Коли Рим розділився на східну і західну імперію, з'явилася Візантія.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf9031ca26_242316_7GQqlBxagV_lgvlnx2x.jpg">

У грі є всі важливі дати історії Римської імперії. Гра розрахована здебільшого на чоловічу аудиторію. Масштабні бої, штурми міст і десятитисячні битви навряд чи сподобаються дівчатам. 90% геймплея — війни й тактичні наземні битви. Економіка, родинне дерево, культура і політика в грі служать фоном. Останні доповнення додали правління жінок та сімейне древо, незле так урізноманітнили гру. Інтерес до останньої частини про Китай вже згас, і гравці знову повертаються до старого доброго Риму. Рекомендую!

<p>Історію можна вчити не на нудних уроках у людей похилого віку вчителів, які втратили інтерес до життя, а граючи в комп&#8217;ютерні ігри.</p><p>Сьогодні я хочу представити вам історичну гру «Total War: Rome 2».</p><p><em>Ad Notam.</em> Починалося все з крихітного селища на річці Тібр. Розвинена торгівля між царством етрусків і Грецією, дозволила поселенню рости й зміцнюватися. За легендою у Риму було сім царів, які правили довго, але останній був замішаний в скандалі та був повалений. Замість нього, римські правителі вирішили не давати владу в одні руки, а поділити її між двома консулами, вони й правили республікою. Саме в цей час ви починаєте в грі. У вас є вибір, за яку сім&#8217;ю грати. На вибір три: Юлії, Клавдії та Флавії. Особисто я завжди беру сім&#8217;ю Юліїв, сім&#8217;ю Цезаря та Октавіана.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter" src="/wp-content/uploads/2021/08/611ceb1819191_2.jpg" alt="" width="512" height="288"></p><p><strong>Про саму гру:</strong></p><p><em>Vi et armis</em>. Гра розрахована в основному на війну. Коли на мапі кампанії зустрічаються два загони, гра переходить на мінікарту, де ви керуєте величезною армією і кожним загоном. Саме тут відкривається гра повною мірою. Бій в десятки тисяч воїнів, безліч стріл, палаючі будинки, картинка має чудовий вигляд. І ви при цьому повинні всім керувати. Тактичні та стратегічні варіанти у величезній кількості. Побудова загонів, тактика фаланги гоплітів і черепаха римлян. Кожен загін, яким ви керуєте, має свої тактичні характеристики. Від стіни щитів до атаки й захисту в строю і так далі.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cebe26768b_3.jpg"></p><p>Облога і штурм міст виглядає фантастично. Тисячі воїнів лізуть на стіну, катапульти обстрілює ворота і башту, воїни намагаються, захиститься від киплячого масла і взяти тараном ворота. Картинка виглядає як в кращих голлівудських фільмах.</p><p><em>Alia tempora</em>, в цій серії розробники додали морські битви давнини. Десятки різновидів морських кораблів воюють на морі. Ви керуєте кожним кораблем, і це додає складності. Встежити за кожним, коли на карті де понад п&#8217;ятдесят кораблів воюють на море, беруть на абордаж і обстрілюють інших — дуже складно. Але це додає різноманітності в військові дії. Облога і штурм з моря місто Карфаген — одна з кращих битв, що я бачив.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter" src="/wp-content/uploads/2021/08/611cecc926608_6.jpg" alt="" width="618" height="347"></p><p><em>Bonum initium est dimidium facti.</em> А початком в грі є політика. Детально дипломатію я опишу в огляді доповнень, а поки напишу про сімейне дерево. Спочатку ця гра була жахлива, і половина гравців були дуже незадоволені. Але набагато пізніше гру дуже сильно поліпшили. Наприклад, в минулому були додані ключові нововведення. Родинне дерево і правління жінок. У грі ви граєте не тільки за Рим, а й десятки інших античних держав, таких як Греція, Спарта, Єгипет, Карфаген, східні династії Селевкідів і Сасанідів. У Римській імперії правління жінок — неможливе. У Римі вони тільки народять спадкоємців, продовжують сімейне древо і можуть займатися політикою але, не маючи впливу. Граючи не за римську імперію, а, наприклад за сусідні племена галлів, ви можете поставити правителем будь-кого. Ви повністю вирішуєте хто правитель вашої країни, жінка чи чоловік.</p><p><img class="aligncenter" src="/wp-content/uploads/2021/08/611cedbdc5623_7.png"></p><p><strong>Правління жінок:</strong></p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cee0d80eb3_9.jpg"></p><p><em>Amor wincit omnia</em>. Коли я грав за варварську державу Маркоманів, у мене вождь племені був Теодоріх. Коли я його женив на молодій красуні Рутхільді, з провінції, то замість того, щоб залишити її в місті зробив з неї полководця. У грі полководець може узурпувати трон. Теодоріх пішов воювати з Римом, а вона пішла захоплювати сусідські племена. Кампанія вождя не була особливо успішною, захопивши римське місто Медіоланум, він надовго засів там, утримуючи його від легіонів Риму. Рутхільда ​​в той час, захопила безліч міст і поселень варварів. До чого я веду? У грі є така штука як авторитет полководця. Її вплив був набагато більше Теодоріха. Вона мала більше політичних можливостей, в тому числі вбивство чоловіка або узурпація влади. Завдяки впливу, в грі багато функцій у правителів.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611ceedf649a3_10.png"></p><p><strong>Боротьба за владу:</strong></p><p><em>Hominis est errare.</em> В управлінні державою, ви керуєте сім&#8217;єю, але ви не можете одноосібно правити, у вас є конкуренція у вигляді інших відомих родин. Дуже важливо не допускати їх у владу і набирати полководців виключно своєї сім&#8217;ї. І тут я зробив величезну помилку. Граючи Теодоріхом вождем Маркоманів, я усиновив дуже багато дівчат, вони стали його названими дочками й увійшли в сім&#8217;ю і стали полководцями. Просто граючи за Рим мені трохи приїлись чоловіки генерали, захотілось зробити правління жінок. У нього довго не було дітей з Рутхільдою, оскільки вони воювали часом в різних куточках світу, знаю. що від цього не залежить, але так зійшлося. Пізніше у Рутхільди народилася лише одна дівчинка. У грі є форми правління. Теодоріх починав як вождь невеликого села, а помер імператором величезних земель. Після його смерті у мене почалася громадянська війна. Названі доньки відомі воєначальники не захотіли, підкориться нової імператриці, і підняли громадянську війну. Кожна з названих дочок вхопила цілі провінції моєї імперії. Війна з ними була довгою і вже дочка Теодоріха і Рутхільди, повністю об&#8217;єднала землі повстанців.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter" src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf734833ed_images.jpg" alt="" width="300" height="168"></p><p>Загалом як видно з подій гри можна писати цілу сімейну сагу або історичну хроніку. Але розгляньмо доповнення, які вийшли до гри:</p><p class="ql-align-justify"><strong>DLC:</strong></p><ul><li class="ql-align-justify"><strong>Цезар в Галлії</strong></li></ul><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf1f33d908_CIG.jpg"></p><p>На дворі 50 років до нашої ери. Римська республіка ще дуже невелика. Але амбітний полководець Юлій Цезар вирушає на підкорення галльських племен. Йому щастить в тому, що галли розрізнені й конфліктують між собою. Але є лідер, який зможе об&#8217;єднати племена. У цьому доповненні ви можете грати за Цезаря або лідера галлів Верцінгеторікса. Для Цезаря як ми пам&#8217;ятаємо — це стало відмінним стартовим майданчиком до прийдешнього успіху.</p><ul><li><strong>Ганнібал у воріт:</strong></li></ul><p>У цьому доповненні ми переносимося у відомі часи другої пунічної війни. Де один з найвидатніших полководців Ганнібал йде на Рим. Проти нього виступає Сципіон. У вас є вибір не тільки між Римом і Карфагеном, але іншими фракціями.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf2c8ba405_7.jpg"></p><ul><li><strong>Лють Спарти:</strong></li></ul><p>На дворі йшов 351 рік до нашої ери. Після вдалих перемог при Марафоні й Термофілах, Персія відкинута назад. Військову міць набрали, як і Афіни, так і Спарта. Почалася Пелопоннеська війна між грецькими полісами. Всім нам подобається Спарта і спартанський дух. Але недолік в тому, що після перемоги над Афінами  Спарта розпалася. Чому? Це була тільки військова держава. Після перемоги їм потрібно було будувати економіку, політичне суспільство і культуру. Але вони цього не вміли, а вміли лише воювати. Коли воювати не було з ким, їх спосіб життя спіткала криза і занепад. За Афіни гра цікавіша, ви можете створити філософію, будувати амфітеатри й розвивати драму, а також починаєте гру Периклом, а також є Сократ.</p><ul><li><strong>Імператор Август</strong></li></ul><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p><em>Art longa, vita brevis.</em> Октавіан мій улюблений політичний лідер. Він отримав сувору філософську освіту. Його вчителем був Арій, який пізніше став найвідомішим розкольником і засновником Аріанства. Він був племінником Цезаря. Цезар його любив і в заповіті він вказав на Октавіана.</p><p>А тепер уявіть ситуацію. Хлопцеві трохи більш як двадцять. Дядю вбивають сенатори, влада переходить до досвідченого полководця Марка Антонія. Здавалося б, шансів небагато, і є вибір або спробувати стати правителем, або назавжди піти з політики.</p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf4c955156_10690295_698649343543602_7095783148037545156_n.jpg" alt="">			</div></div><p>Октавіан Август — один з геніїв історії. Він переміг Марка Аврелія і Клеопатру, здобув багато перемог і придушив повстання. Він найуспішніший імператор Риму, який прожив довге життя. Він не був таким видатним тактиком і воїном як Цезар. Завдяки Вергілію він створив міт про Рим як спадкоємця Трої.</p><ul><li><strong>Світанок республіки:</strong></li></ul><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal shortcode-journal--revert">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p>Світанок республіки переносить нас у часи становлення Риму. Доповнення вдалося тим, що описує політичний порядок між республікою й імперією і дуже добре описує цей період. За часів смути влада переходила до одного диктатору, який об&#8217;єднав війська.</p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf68f827f8_855e2333e97d01b2342c279f5c352f4706bfaa16.jpg" alt="">			</div></div><ul><li><strong>Розколота імперія</strong></li></ul><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf7127829f_maxresdefault.jpg"></p><p>Третє століття нашої ери. Римська імперія в глибокій кризі. Вона розкололася на три частини. Це перший додаток, де з&#8217;явилася дівчина імператор. Цариця Зеновія правителька Пальміри. У грі три римські імперії. Імперія галлів, імперія Риму й імперія Зеновії. Гравцеві належить об&#8217;єднати Рим в єдине ціле. Також в доповненні з&#8217;явилася релігія і культи.</p><p><strong>Підсумки:</strong></p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf81d20c58_Total-War-Rome-2_fon.jpg"></p><p><em>Sic itur ad astra</em>. Шлях до величі Римської імперії будувався на крові рабів. Але без Риму не було б світу, який ми знаємо. Без Римської імперії християнство залишилось би культом. Не виникла б велична культура і література, готичні храми. Коли Рим розділився на східну і західну імперію, з&#8217;явилася Візантія.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf9031ca26_242316_7GQqlBxagV_lgvlnx2x.jpg"></p><p>У грі є всі важливі дати історії Римської імперії. Гра розрахована здебільшого на чоловічу аудиторію. Масштабні бої, штурми міст і десятитисячні битви навряд чи сподобаються дівчатам. 90% геймплея — війни й тактичні наземні битви. Економіка, родинне дерево, культура і політика в грі служать фоном. Останні доповнення додали правління жінок та сімейне древо, незле так урізноманітнили гру. Інтерес до останньої частини про Китай вже згас, і гравці знову повертаються до старого доброго Риму. Рекомендую!</p>

Розвіюємо міфи про те, що геймінг — це дитяча забавка. У рубриці ви прочитаєте огляди на ігри, знайдете гру на вечір у підбірках, дізнаєтеся цікаві факти про ігрову індустрію та зрозумієте, чому ігри заробляють більше за кіноіндустрію.

Ігри

Чи треба нам знати історію?

Історію можна вчити не на нудних уроках у людей похилого віку вчителів, які втратили інтерес до життя, а граючи в комп'ютерні ігри.

Сьогодні я хочу представити вам історичну гру «Total War: Rome 2».

<em>Ad Notam.</em> Починалося все з крихітного селища на річці Тібр. Розвинена торгівля між царством етрусків і Грецією, дозволила поселенню рости й зміцнюватися. За легендою у Риму було сім царів, які правили довго, але останній був замішаний в скандалі та був повалений. Замість нього, римські правителі вирішили не давати владу в одні руки, а поділити її між двома консулами, вони й правили республікою. Саме в цей час ви починаєте в грі. У вас є вибір, за яку сім'ю грати. На вибір три: Юлії, Клавдії та Флавії. Особисто я завжди беру сім'ю Юліїв, сім'ю Цезаря та Октавіана.

<img class="aligncenter" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611ceb1819191_2.jpg" alt="" width="512" height="288" />

<strong>Про саму гру:</strong>

<em>Vi et armis</em>. Гра розрахована в основному на війну. Коли на мапі кампанії зустрічаються два загони, гра переходить на мінікарту, де ви керуєте величезною армією і кожним загоном. Саме тут відкривається гра повною мірою. Бій в десятки тисяч воїнів, безліч стріл, палаючі будинки, картинка має чудовий вигляд. І ви при цьому повинні всім керувати. Тактичні та стратегічні варіанти у величезній кількості. Побудова загонів, тактика фаланги гоплітів і черепаха римлян. Кожен загін, яким ви керуєте, має свої тактичні характеристики. Від стіни щитів до атаки й захисту в строю і так далі.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cebe26768b_3.jpg" />

Облога і штурм міст виглядає фантастично. Тисячі воїнів лізуть на стіну, катапульти обстрілює ворота і башту, воїни намагаються, захиститься від киплячого масла і взяти тараном ворота. Картинка виглядає як в кращих голлівудських фільмах.

<em>Alia tempora</em>, в цій серії розробники додали морські битви давнини. Десятки різновидів морських кораблів воюють на морі. Ви керуєте кожним кораблем, і це додає складності. Встежити за кожним, коли на карті де понад п'ятдесят кораблів воюють на море, беруть на абордаж і обстрілюють інших — дуже складно. Але це додає різноманітності в військові дії. Облога і штурм з моря місто Карфаген — одна з кращих битв, що я бачив.

<img class="aligncenter" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cecc926608_6.jpg" alt="" width="618" height="347" />

<em>Bonum initium est dimidium facti.</em> А початком в грі є політика. Детально дипломатію я опишу в огляді доповнень, а поки напишу про сімейне дерево. Спочатку ця гра була жахлива, і половина гравців були дуже незадоволені. Але набагато пізніше гру дуже сильно поліпшили. Наприклад, в минулому були додані ключові нововведення. Родинне дерево і правління жінок. У грі ви граєте не тільки за Рим, а й десятки інших античних держав, таких як Греція, Спарта, Єгипет, Карфаген, східні династії Селевкідів і Сасанідів. У Римській імперії правління жінок — неможливе. У Римі вони тільки народять спадкоємців, продовжують сімейне древо і можуть займатися політикою але, не маючи впливу. Граючи не за римську імперію, а, наприклад за сусідні племена галлів, ви можете поставити правителем будь-кого. Ви повністю вирішуєте хто правитель вашої країни, жінка чи чоловік.

<img class="aligncenter" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cedbdc5623_7.png" />

<strong>Правління жінок:</strong>

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cee0d80eb3_9.jpg" />

<em>Amor wincit omnia</em>. Коли я грав за варварську державу Маркоманів, у мене вождь племені був Теодоріх. Коли я його женив на молодій красуні Рутхільді, з провінції, то замість того, щоб залишити її в місті зробив з неї полководця. У грі полководець може узурпувати трон. Теодоріх пішов воювати з Римом, а вона пішла захоплювати сусідські племена. Кампанія вождя не була особливо успішною, захопивши римське місто Медіоланум, він надовго засів там, утримуючи його від легіонів Риму. Рутхільда ​​в той час, захопила безліч міст і поселень варварів. До чого я веду? У грі є така штука як авторитет полководця. Її вплив був набагато більше Теодоріха. Вона мала більше політичних можливостей, в тому числі вбивство чоловіка або узурпація влади. Завдяки впливу, в грі багато функцій у правителів.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611ceedf649a3_10.png" />

<strong>Боротьба за владу:</strong>

<em>Hominis est errare.</em> В управлінні державою, ви керуєте сім'єю, але ви не можете одноосібно правити, у вас є конкуренція у вигляді інших відомих родин. Дуже важливо не допускати їх у владу і набирати полководців виключно своєї сім'ї. І тут я зробив величезну помилку. Граючи Теодоріхом вождем Маркоманів, я усиновив дуже багато дівчат, вони стали його названими дочками й увійшли в сім'ю і стали полководцями. Просто граючи за Рим мені трохи приїлись чоловіки генерали, захотілось зробити правління жінок. У нього довго не було дітей з Рутхільдою, оскільки вони воювали часом в різних куточках світу, знаю. що від цього не залежить, але так зійшлося. Пізніше у Рутхільди народилася лише одна дівчинка. У грі є форми правління. Теодоріх починав як вождь невеликого села, а помер імператором величезних земель. Після його смерті у мене почалася громадянська війна. Названі доньки відомі воєначальники не захотіли, підкориться нової імператриці, і підняли громадянську війну. Кожна з названих дочок вхопила цілі провінції моєї імперії. Війна з ними була довгою і вже дочка Теодоріха і Рутхільди, повністю об'єднала землі повстанців.

<img class="aligncenter" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf734833ed_images.jpg" alt="" width="300" height="168" />

Загалом як видно з подій гри можна писати цілу сімейну сагу або історичну хроніку. Але розгляньмо доповнення, які вийшли до гри:
<p class="ql-align-justify"><strong>DLC:</strong></p>

<ul>
 	<li class="ql-align-justify"><strong>Цезар в Галлії</strong></li>
</ul>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf1f33d908_CIG.jpg" />

На дворі 50 років до нашої ери. Римська республіка ще дуже невелика. Але амбітний полководець Юлій Цезар вирушає на підкорення галльських племен. Йому щастить в тому, що галли розрізнені й конфліктують між собою. Але є лідер, який зможе об'єднати племена. У цьому доповненні ви можете грати за Цезаря або лідера галлів Верцінгеторікса. Для Цезаря як ми пам'ятаємо — це стало відмінним стартовим майданчиком до прийдешнього успіху.
<ul>
 	<li><strong>Ганнібал у воріт:</strong></li>
</ul>
У цьому доповненні ми переносимося у відомі часи другої пунічної війни. Де один з найвидатніших полководців Ганнібал йде на Рим. Проти нього виступає Сципіон. У вас є вибір не тільки між Римом і Карфагеном, але іншими фракціями.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf2c8ba405_7.jpg" />
<ul>
 	<li><strong>Лють Спарти:</strong></li>
</ul>
На дворі йшов 351 рік до нашої ери. Після вдалих перемог при Марафоні й Термофілах, Персія відкинута назад. Військову міць набрали, як і Афіни, так і Спарта. Почалася Пелопоннеська війна між грецькими полісами. Всім нам подобається Спарта і спартанський дух. Але недолік в тому, що після перемоги над Афінами  Спарта розпалася. Чому? Це була тільки військова держава. Після перемоги їм потрібно було будувати економіку, політичне суспільство і культуру. Але вони цього не вміли, а вміли лише воювати. Коли воювати не було з ким, їх спосіб життя спіткала криза і занепад. За Афіни гра цікавіша, ви можете створити філософію, будувати амфітеатри й розвивати драму, а також починаєте гру Периклом, а також є Сократ.
<ul>
 	<li><strong>Імператор Август</strong></li>
</ul>
[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf4c955156_10690295_698649343543602_7095783148037545156_n.jpg" img_id="127241"]

<em>Art longa, vita brevis.</em> Октавіан мій улюблений політичний лідер. Він отримав сувору філософську освіту. Його вчителем був Арій, який пізніше став найвідомішим розкольником і засновником Аріанства. Він був племінником Цезаря. Цезар його любив і в заповіті він вказав на Октавіана.

А тепер уявіть ситуацію. Хлопцеві трохи більш як двадцять. Дядю вбивають сенатори, влада переходить до досвідченого полководця Марка Антонія. Здавалося б, шансів небагато, і є вибір або спробувати стати правителем, або назавжди піти з політики.

[/journal]

Октавіан Август — один з геніїв історії. Він переміг Марка Аврелія і Клеопатру, здобув багато перемог і придушив повстання. Він найуспішніший імператор Риму, який прожив довге життя. Він не був таким видатним тактиком і воїном як Цезар. Завдяки Вергілію він створив міт про Рим як спадкоємця Трої.
<ul>
 	<li><strong>Світанок республіки:</strong></li>
</ul>
[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf68f827f8_855e2333e97d01b2342c279f5c352f4706bfaa16.jpg" img_id="127243" revert="true"]

Світанок республіки переносить нас у часи становлення Риму. Доповнення вдалося тим, що описує політичний порядок між республікою й імперією і дуже добре описує цей період. За часів смути влада переходила до одного диктатору, який об'єднав війська.

[/journal]
<ul>
 	<li><strong>Розколота імперія</strong></li>
</ul>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf7127829f_maxresdefault.jpg" />

Третє століття нашої ери. Римська імперія в глибокій кризі. Вона розкололася на три частини. Це перший додаток, де з'явилася дівчина імператор. Цариця Зеновія правителька Пальміри. У грі три римські імперії. Імперія галлів, імперія Риму й імперія Зеновії. Гравцеві належить об'єднати Рим в єдине ціле. Також в доповненні з'явилася релігія і культи.

<strong>Підсумки:</strong>

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf81d20c58_Total-War-Rome-2_fon.jpg" />

<em>Sic itur ad astra</em>. Шлях до величі Римської імперії будувався на крові рабів. Але без Риму не було б світу, який ми знаємо. Без Римської імперії християнство залишилось би культом. Не виникла б велична культура і література, готичні храми. Коли Рим розділився на східну і західну імперію, з'явилася Візантія.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/611cf9031ca26_242316_7GQqlBxagV_lgvlnx2x.jpg" />

У грі є всі важливі дати історії Римської імперії. Гра розрахована здебільшого на чоловічу аудиторію. Масштабні бої, штурми міст і десятитисячні битви навряд чи сподобаються дівчатам. 90% геймплея — війни й тактичні наземні битви. Економіка, родинне дерево, культура і політика в грі служать фоном. Останні доповнення додали правління жінок та сімейне древо, незле так урізноманітнили гру. Інтерес до останньої частини про Китай вже згас, і гравці знову повертаються до старого доброго Риму. Рекомендую!

<p>Історію можна вчити не на нудних уроках у людей похилого віку вчителів, які втратили інтерес до життя, а граючи в комп&#8217;ютерні ігри.</p><p>Сьогодні я хочу представити вам історичну гру «Total War: Rome 2».</p><p><em>Ad Notam.</em> Починалося все з крихітного селища на річці Тібр. Розвинена торгівля між царством етрусків і Грецією, дозволила поселенню рости й зміцнюватися. За легендою у Риму було сім царів, які правили довго, але останній був замішаний в скандалі та був повалений. Замість нього, римські правителі вирішили не давати владу в одні руки, а поділити її між двома консулами, вони й правили республікою. Саме в цей час ви починаєте в грі. У вас є вибір, за яку сім&#8217;ю грати. На вибір три: Юлії, Клавдії та Флавії. Особисто я завжди беру сім&#8217;ю Юліїв, сім&#8217;ю Цезаря та Октавіана.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter" src="/wp-content/uploads/2021/08/611ceb1819191_2.jpg" alt="" width="512" height="288" /></p><p><strong>Про саму гру:</strong></p><p><em>Vi et armis</em>. Гра розрахована в основному на війну. Коли на мапі кампанії зустрічаються два загони, гра переходить на мінікарту, де ви керуєте величезною армією і кожним загоном. Саме тут відкривається гра повною мірою. Бій в десятки тисяч воїнів, безліч стріл, палаючі будинки, картинка має чудовий вигляд. І ви при цьому повинні всім керувати. Тактичні та стратегічні варіанти у величезній кількості. Побудова загонів, тактика фаланги гоплітів і черепаха римлян. Кожен загін, яким ви керуєте, має свої тактичні характеристики. Від стіни щитів до атаки й захисту в строю і так далі.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cebe26768b_3.jpg" /></p><p>Облога і штурм міст виглядає фантастично. Тисячі воїнів лізуть на стіну, катапульти обстрілює ворота і башту, воїни намагаються, захиститься від киплячого масла і взяти тараном ворота. Картинка виглядає як в кращих голлівудських фільмах.</p><p><em>Alia tempora</em>, в цій серії розробники додали морські битви давнини. Десятки різновидів морських кораблів воюють на морі. Ви керуєте кожним кораблем, і це додає складності. Встежити за кожним, коли на карті де понад п&#8217;ятдесят кораблів воюють на море, беруть на абордаж і обстрілюють інших — дуже складно. Але це додає різноманітності в військові дії. Облога і штурм з моря місто Карфаген — одна з кращих битв, що я бачив.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter" src="/wp-content/uploads/2021/08/611cecc926608_6.jpg" alt="" width="618" height="347" /></p><p><em>Bonum initium est dimidium facti.</em> А початком в грі є політика. Детально дипломатію я опишу в огляді доповнень, а поки напишу про сімейне дерево. Спочатку ця гра була жахлива, і половина гравців були дуже незадоволені. Але набагато пізніше гру дуже сильно поліпшили. Наприклад, в минулому були додані ключові нововведення. Родинне дерево і правління жінок. У грі ви граєте не тільки за Рим, а й десятки інших античних держав, таких як Греція, Спарта, Єгипет, Карфаген, східні династії Селевкідів і Сасанідів. У Римській імперії правління жінок — неможливе. У Римі вони тільки народять спадкоємців, продовжують сімейне древо і можуть займатися політикою але, не маючи впливу. Граючи не за римську імперію, а, наприклад за сусідні племена галлів, ви можете поставити правителем будь-кого. Ви повністю вирішуєте хто правитель вашої країни, жінка чи чоловік.</p><p><img class="aligncenter" src="/wp-content/uploads/2021/08/611cedbdc5623_7.png" /></p><p><strong>Правління жінок:</strong></p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cee0d80eb3_9.jpg" /></p><p><em>Amor wincit omnia</em>. Коли я грав за варварську державу Маркоманів, у мене вождь племені був Теодоріх. Коли я його женив на молодій красуні Рутхільді, з провінції, то замість того, щоб залишити її в місті зробив з неї полководця. У грі полководець може узурпувати трон. Теодоріх пішов воювати з Римом, а вона пішла захоплювати сусідські племена. Кампанія вождя не була особливо успішною, захопивши римське місто Медіоланум, він надовго засів там, утримуючи його від легіонів Риму. Рутхільда ​​в той час, захопила безліч міст і поселень варварів. До чого я веду? У грі є така штука як авторитет полководця. Її вплив був набагато більше Теодоріха. Вона мала більше політичних можливостей, в тому числі вбивство чоловіка або узурпація влади. Завдяки впливу, в грі багато функцій у правителів.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611ceedf649a3_10.png" /></p><p><strong>Боротьба за владу:</strong></p><p><em>Hominis est errare.</em> В управлінні державою, ви керуєте сім&#8217;єю, але ви не можете одноосібно правити, у вас є конкуренція у вигляді інших відомих родин. Дуже важливо не допускати їх у владу і набирати полководців виключно своєї сім&#8217;ї. І тут я зробив величезну помилку. Граючи Теодоріхом вождем Маркоманів, я усиновив дуже багато дівчат, вони стали його названими дочками й увійшли в сім&#8217;ю і стали полководцями. Просто граючи за Рим мені трохи приїлись чоловіки генерали, захотілось зробити правління жінок. У нього довго не було дітей з Рутхільдою, оскільки вони воювали часом в різних куточках світу, знаю. що від цього не залежить, але так зійшлося. Пізніше у Рутхільди народилася лише одна дівчинка. У грі є форми правління. Теодоріх починав як вождь невеликого села, а помер імператором величезних земель. Після його смерті у мене почалася громадянська війна. Названі доньки відомі воєначальники не захотіли, підкориться нової імператриці, і підняли громадянську війну. Кожна з названих дочок вхопила цілі провінції моєї імперії. Війна з ними була довгою і вже дочка Теодоріха і Рутхільди, повністю об&#8217;єднала землі повстанців.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter" src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf734833ed_images.jpg" alt="" width="300" height="168" /></p><p>Загалом як видно з подій гри можна писати цілу сімейну сагу або історичну хроніку. Але розгляньмо доповнення, які вийшли до гри:</p><p class="ql-align-justify"><strong>DLC:</strong></p><ul><li class="ql-align-justify"><strong>Цезар в Галлії</strong></li></ul><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf1f33d908_CIG.jpg" /></p><p>На дворі 50 років до нашої ери. Римська республіка ще дуже невелика. Але амбітний полководець Юлій Цезар вирушає на підкорення галльських племен. Йому щастить в тому, що галли розрізнені й конфліктують між собою. Але є лідер, який зможе об&#8217;єднати племена. У цьому доповненні ви можете грати за Цезаря або лідера галлів Верцінгеторікса. Для Цезаря як ми пам&#8217;ятаємо — це стало відмінним стартовим майданчиком до прийдешнього успіху.</p><ul><li><strong>Ганнібал у воріт:</strong></li></ul><p>У цьому доповненні ми переносимося у відомі часи другої пунічної війни. Де один з найвидатніших полководців Ганнібал йде на Рим. Проти нього виступає Сципіон. У вас є вибір не тільки між Римом і Карфагеном, але іншими фракціями.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf2c8ba405_7.jpg" /></p><ul><li><strong>Лють Спарти:</strong></li></ul><p>На дворі йшов 351 рік до нашої ери. Після вдалих перемог при Марафоні й Термофілах, Персія відкинута назад. Військову міць набрали, як і Афіни, так і Спарта. Почалася Пелопоннеська війна між грецькими полісами. Всім нам подобається Спарта і спартанський дух. Але недолік в тому, що після перемоги над Афінами  Спарта розпалася. Чому? Це була тільки військова держава. Після перемоги їм потрібно було будувати економіку, політичне суспільство і культуру. Але вони цього не вміли, а вміли лише воювати. Коли воювати не було з ким, їх спосіб життя спіткала криза і занепад. За Афіни гра цікавіша, ви можете створити філософію, будувати амфітеатри й розвивати драму, а також починаєте гру Периклом, а також є Сократ.</p><ul><li><strong>Імператор Август</strong></li></ul><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p><em>Art longa, vita brevis.</em> Октавіан мій улюблений політичний лідер. Він отримав сувору філософську освіту. Його вчителем був Арій, який пізніше став найвідомішим розкольником і засновником Аріанства. Він був племінником Цезаря. Цезар його любив і в заповіті він вказав на Октавіана.</p><p>А тепер уявіть ситуацію. Хлопцеві трохи більш як двадцять. Дядю вбивають сенатори, влада переходить до досвідченого полководця Марка Антонія. Здавалося б, шансів небагато, і є вибір або спробувати стати правителем, або назавжди піти з політики.</p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf4c955156_10690295_698649343543602_7095783148037545156_n.jpg" alt="">			</div></div><p>Октавіан Август — один з геніїв історії. Він переміг Марка Аврелія і Клеопатру, здобув багато перемог і придушив повстання. Він найуспішніший імператор Риму, який прожив довге життя. Він не був таким видатним тактиком і воїном як Цезар. Завдяки Вергілію він створив міт про Рим як спадкоємця Трої.</p><ul><li><strong>Світанок республіки:</strong></li></ul><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal shortcode-journal--revert">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p>Світанок республіки переносить нас у часи становлення Риму. Доповнення вдалося тим, що описує політичний порядок між республікою й імперією і дуже добре описує цей період. За часів смути влада переходила до одного диктатору, який об&#8217;єднав війська.</p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf68f827f8_855e2333e97d01b2342c279f5c352f4706bfaa16.jpg" alt="">			</div></div><ul><li><strong>Розколота імперія</strong></li></ul><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf7127829f_maxresdefault.jpg" /></p><p>Третє століття нашої ери. Римська імперія в глибокій кризі. Вона розкололася на три частини. Це перший додаток, де з&#8217;явилася дівчина імператор. Цариця Зеновія правителька Пальміри. У грі три римські імперії. Імперія галлів, імперія Риму й імперія Зеновії. Гравцеві належить об&#8217;єднати Рим в єдине ціле. Також в доповненні з&#8217;явилася релігія і культи.</p><p><strong>Підсумки:</strong></p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf81d20c58_Total-War-Rome-2_fon.jpg" /></p><p><em>Sic itur ad astra</em>. Шлях до величі Римської імперії будувався на крові рабів. Але без Риму не було б світу, який ми знаємо. Без Римської імперії християнство залишилось би культом. Не виникла б велична культура і література, готичні храми. Коли Рим розділився на східну і західну імперію, з&#8217;явилася Візантія.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/08/611cf9031ca26_242316_7GQqlBxagV_lgvlnx2x.jpg" /></p><p>У грі є всі важливі дати історії Римської імперії. Гра розрахована здебільшого на чоловічу аудиторію. Масштабні бої, штурми міст і десятитисячні битви навряд чи сподобаються дівчатам. 90% геймплея — війни й тактичні наземні битви. Економіка, родинне дерево, культура і політика в грі служать фоном. Останні доповнення додали правління жінок та сімейне древо, незле так урізноманітнили гру. Інтерес до останньої частини про Китай вже згас, і гравці знову повертаються до старого доброго Риму. Рекомендую!</p>

😯 Не знаєте чим зайняти себе в майбутні осінні вечори? Побудуйте Римську імперію заново

😯 Total War: Rome 2: огляд гри

<p>Нещодавно користувачі помітили, що замість сторінок про відомих людей на Вікіпедії на весь екран відображалось зображення свастики. Як виявилось, понад 53 тисячі сторінок онлайн-енциклопедії зламав один хакер, якого вже затримали.

[caption id="attachment_126966" align="aligncenter" width="1024"]<img class="wp-image-126966 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/E86rr5dUcAA5mt0-1024x567.jpeg" alt="" width="1024" height="567"> Як це виглядало. <a href="https://twitter.com/pacificleo/status/1427267196070207488/photo/1" target="_blank" rel="noopener">Джерело</a>[/caption]

[related_post id="120109"]

Це був користувач, який приєднався до редакційної команди Вікіпедії лишень 10 днів тому. Зловмисник зміг відредагувати один з шаблонів для створення статей і врешті його правки схвалили автоматично. Потім він почав редагувати сторінки відомих людей й розміщував там свастику.

Наразі вже всі сторінки відновили й можна спокійно користуватись сайтом.

[background_substrate_simple color="#5a3fa5"]

<a href="https://nachasi.com/music/2021/08/09/foo-fighters-troll-baptist/" target="_blank" rel="noopener">Раніше ми вже писали, як баптисти вимагали скасувати концерт Foo Fighters. Гурт приїхав на пікет і дав концерт.</a>

[/background_substrate_simple]</p>

<p>Нещодавно користувачі помітили, що замість сторінок про відомих людей на Вікіпедії на весь екран відображалось зображення свастики. Як виявилось, понад 53 тисячі сторінок онлайн-енциклопедії зламав один хакер, якого вже затримали.</p><div id="attachment_126966" style="width: 1034px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-126966" loading="lazy" class="wp-image-126966 size-large" src="/wp-content/uploads/2021/08/E86rr5dUcAA5mt0-1024x567.jpeg" alt="" width="1024" height="567" srcset="/wp-content/uploads/2021/08/E86rr5dUcAA5mt0-1024x567.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2021/08/E86rr5dUcAA5mt0-300x166.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2021/08/E86rr5dUcAA5mt0-768x425.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2021/08/E86rr5dUcAA5mt0-650x360.jpeg 650w, /wp-content/uploads/2021/08/E86rr5dUcAA5mt0.jpeg 1086w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><p id="caption-attachment-126966" class="wp-caption-text">Як це виглядало. <a href="https://twitter.com/pacificleo/status/1427267196070207488/photo/1" target="_blank" rel="noopener">Джерело</a></p></div>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2021/07/02/robbing-the-microsoft-vault/" class="link">🤑 Справа українця, що обікрав Microsoft: як через баг заробити $10 млн </a>	</div><p>Це був користувач, який приєднався до редакційної команди Вікіпедії лишень 10 днів тому. Зловмисник зміг відредагувати один з шаблонів для створення статей і врешті його правки схвалили автоматично. Потім він почав редагувати сторінки відомих людей й розміщував там свастику.</p><p>Наразі вже всі сторінки відновили й можна спокійно користуватись сайтом.</p>	<div class="note"  style="background-color:#5a3fa5">		<p><a href="/music/2021/08/09/foo-fighters-troll-baptist/" target="_blank" rel="noopener">Раніше ми вже писали, як баптисти вимагали скасувати концерт Foo Fighters. Гурт приїхав на пікет і дав концерт.</a></p>		<div class="corner"></div>	</div>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Нещодавно користувачі помітили, що замість сторінок про відомих людей на Вікіпедії на весь екран відображалось зображення свастики. Як виявилось, понад 53 тисячі сторінок онлайн-енциклопедії зламав один хакер, якого вже затримали.

[caption id="attachment_126966" align="aligncenter" width="1024"]<img class="wp-image-126966 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/E86rr5dUcAA5mt0-1024x567.jpeg" alt="" width="1024" height="567" /> Як це виглядало. <a href="https://twitter.com/pacificleo/status/1427267196070207488/photo/1" target="_blank" rel="noopener">Джерело</a>[/caption]

[related_post id="120109"]

Це був користувач, який приєднався до редакційної команди Вікіпедії лишень 10 днів тому. Зловмисник зміг відредагувати один з шаблонів для створення статей і врешті його правки схвалили автоматично. Потім він почав редагувати сторінки відомих людей й розміщував там свастику.

Наразі вже всі сторінки відновили й можна спокійно користуватись сайтом.

[background_substrate_simple color="#5a3fa5"]

<a href="https://nachasi.com/music/2021/08/09/foo-fighters-troll-baptist/" target="_blank" rel="noopener">Раніше ми вже писали, як баптисти вимагали скасувати концерт Foo Fighters. Гурт приїхав на пікет і дав концерт.</a>

[/background_substrate_simple]

😳 Хакер зламав тисячі статей на Вікіпедії та розмістив там свастику

<p>Рік тому у Помпеях <a href="https://twitter.com/RomArchable/status/1342795794890502144" target="_blank" rel="noopener">знайшли</a> стародавній термополій, тогочасний заклад швидкого харчування, який протягом майже двох тисяч років заходився під покриттям попелу та пемзи, через виверження вулкану Везувій.

<img class="aligncenter wp-image-126161 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/EqKRpqqXEAMS7TS.jpeg" alt="" width="898" height="960">

Їдальня добре збереглась й можна побачити навіть малюнки та фрески на стінах. До того ж цілком неторкнутими залишились мармурова підлога та глиняні горщики із залишками їжі — кістки риб, качок, равликів та інших тварин. Відтак науковці виявили, що у цьому місці могли готувати якусь варіацію паельї — рису з морепродуктами чи м'ясом кролика.

[related_post id="123759"]

Заклад <a href="https://www.theguardian.com/science/2021/aug/09/pompeis-fast-food-joint-unearthed-in-2019-opens-to-public" target="_blank" rel="noopener">планують</a> знову відкрити для відвідувачів, однак цього разу там не будуть готувати. Термополій відкриють суто як історичне місце й можна буде на власні очі побачити побут людей за давніх-давен.

Вважається, що у такі їдальні були дуже популярними й там постійно збиралась велика кількість людей, оскільки кухню для приготування їжі тоді собі могли позволити лише дуже заможні люди.

Переглянути, як саме виглядає такий термополій можна у цій відео-реконструкції:

https://www.youtube.com/watch?v=QaCJHVP2bP8&ab_channel=PabloAparicio

[background_substrate_simple color="#a26081"]

<a href="https://nachasi.com/city/2021/08/06/pizza-robot/" target="_blank" rel="noopener">Раніше ми вже писали, як у Римі встановили вуличний автомат з продажу піци.</a>

[/background_substrate_simple]</p>

<p>Рік тому у Помпеях <a href="https://twitter.com/RomArchable/status/1342795794890502144" target="_blank" rel="noopener">знайшли</a> стародавній термополій, тогочасний заклад швидкого харчування, який протягом майже двох тисяч років заходився під покриттям попелу та пемзи, через виверження вулкану Везувій.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-126161 size-full" src="/wp-content/uploads/2021/08/EqKRpqqXEAMS7TS.jpeg" alt="" width="898" height="960" srcset="/wp-content/uploads/2021/08/EqKRpqqXEAMS7TS.jpeg 898w, /wp-content/uploads/2021/08/EqKRpqqXEAMS7TS-281x300.jpeg 281w, /wp-content/uploads/2021/08/EqKRpqqXEAMS7TS-768x821.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2021/08/EqKRpqqXEAMS7TS-608x650.jpeg 608w" sizes="(max-width: 898px) 100vw, 898px" /></p><p>Їдальня добре збереглась й можна побачити навіть малюнки та фрески на стінах. До того ж цілком неторкнутими залишились мармурова підлога та глиняні горщики із залишками їжі — кістки риб, качок, равликів та інших тварин. Відтак науковці виявили, що у цьому місці могли готувати якусь варіацію паельї — рису з морепродуктами чи м&#8217;ясом кролика.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/society/2021/08/11/test-mcdonalds-waste-sorting/" class="link">🍔 Тест: чи вмієш ти сортувати відходи як МакДональдз</a>	</div><p>Заклад <a href="https://www.theguardian.com/science/2021/aug/09/pompeis-fast-food-joint-unearthed-in-2019-opens-to-public" target="_blank" rel="noopener">планують</a> знову відкрити для відвідувачів, однак цього разу там не будуть готувати. Термополій відкриють суто як історичне місце й можна буде на власні очі побачити побут людей за давніх-давен.</p><p>Вважається, що у такі їдальні були дуже популярними й там постійно збиралась велика кількість людей, оскільки кухню для приготування їжі тоді собі могли позволити лише дуже заможні люди.</p><p>Переглянути, як саме виглядає такий термополій можна у цій відео-реконструкції:</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/QaCJHVP2bP8"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>	<div class="note"  style="background-color:#a26081">		<p><a href="/city/2021/08/06/pizza-robot/" target="_blank" rel="noopener">Раніше ми вже писали, як у Римі встановили вуличний автомат з продажу піци.</a></p>		<div class="corner"></div>	</div>

Рік тому у Помпеях <a href="https://twitter.com/RomArchable/status/1342795794890502144" target="_blank" rel="noopener">знайшли</a> стародавній термополій, тогочасний заклад швидкого харчування, який протягом майже двох тисяч років заходився під покриттям попелу та пемзи, через виверження вулкану Везувій.

<img class="aligncenter wp-image-126161 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/08/EqKRpqqXEAMS7TS.jpeg" alt="" width="898" height="960" />

Їдальня добре збереглась й можна побачити навіть малюнки та фрески на стінах. До того ж цілком неторкнутими залишились мармурова підлога та глиняні горщики із залишками їжі — кістки риб, качок, равликів та інших тварин. Відтак науковці виявили, що у цьому місці могли готувати якусь варіацію паельї — рису з морепродуктами чи м'ясом кролика.

[related_post id="123759"]

Заклад <a href="https://www.theguardian.com/science/2021/aug/09/pompeis-fast-food-joint-unearthed-in-2019-opens-to-public" target="_blank" rel="noopener">планують</a> знову відкрити для відвідувачів, однак цього разу там не будуть готувати. Термополій відкриють суто як історичне місце й можна буде на власні очі побачити побут людей за давніх-давен.

Вважається, що у такі їдальні були дуже популярними й там постійно збиралась велика кількість людей, оскільки кухню для приготування їжі тоді собі могли позволити лише дуже заможні люди.

Переглянути, як саме виглядає такий термополій можна у цій відео-реконструкції:

https://www.youtube.com/watch?v=QaCJHVP2bP8&amp;ab_channel=PabloAparicio

[background_substrate_simple color="#a26081"]

<a href="https://nachasi.com/city/2021/08/06/pizza-robot/" target="_blank" rel="noopener">Раніше ми вже писали, як у Римі встановили вуличний автомат з продажу піци.</a>

[/background_substrate_simple]

🏺 Їдальня у Помпеях, яка понад 2000 років була захована у попелі, знову почала працювати

<p>Іван Франко та Михайло Грушевський знали один одного дуже добре: настільки, що Михайло Сергійович запропонував Івану Яковичу побудувати будинок на своїй землі. А як ми знаємо з «Кайдашевої сім’ї», таке не могли дозволити собі зачасто навіть родичі.

<img class="aligncenter wp-image-118242 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/60d1d02e6816c_photo_2021-06-22_14-57-16.jpg" alt="" width="500" height="362">

Але як і у всіх людей, їхні стосунки не були стабільно дружніми чи неприязними: вони змінювалися. Великий вплив на те мали їхні політичні погляди. Грушевський був консерватором-народовцем, а Франко — радикалом (якщо складали ЗНО, то може згадаєте першу українську політичну партію РУРП). Тому світоглядні розбіжності заважали їм об’єднатися.

У 1894 році Грушевський переїхав до Львова працювати в університеті. І зрозумів, наскільки йому потрібен Франко для просування своїх ідей. Останній був на той час зіркою громадського життя Львова, активно писав та виступав. У 1897 році Михайло Сергійович став головою Наукового товариства імені Шевченка. І він розуміє, що Іван Франко може стати хедлайнером товариства, додасть йому ваги.

Грушевському фартить: Франко розісрався з поляками, і перестав отримувати гроші. Куди він міг податися? Звісно, туди, де його чекали. До товариства імені Шевченка, яке очолював Грушевський.

Наскільки близькими були у взаєминах І. Франко і М. Грушевський? З одного боку, саме Грушевський запропонував Франкові побудуватися на своїй садибній ділянці, а цього не зробиш для людини, яка тобі не є близькою за характером і поглядами. З другого – відомо, що таке спільне життя не було приємним до кінця ні одному, ні другому.

Протягом усього періоду взаємин, навіть найтепліших у 1897–1905 рр., М. Грушевський ніколи не звертався до І. Франка у листах зі словами «Дорогий» і на ім'я та по батькові, як це було протягом майже двадцяти років з О. Олесем або п’яти років із С. Єфремовим. (думаю, ви про них чули 😄)

До Франка він звертався виключно «Високоповажаний пане докторе» та «Високоповажний Добродію». Тим самим відповідав й І. Франко — «Високоповажний пане професоре», «Вельми Шановний Пане Професоре», «Вельми Шановний Пане Добродію».

Михайло Грушевський став для Івана Франка протектором: взяв на роботу, платив стабільно зарплатню. Для Івана Франка з його великою родиною і постійним безгрошів'ям це було дуже вчасно. Такого заробітку ні до, ні після Грушевського Іван Якович вже не мав. Взамін М. Грушевський отримував чудового працівника, який активно й багато писав для видань НТШ (наукове товариство Шевченка), і займався технічною стороною: укладав покажчики, редагував та вичитував тексти.

Іван Франко не був проти, оскільки йому було комфортно йти за Грушевським, бути його товаришем, і знати, що той його не кине у біді.

А Грушевський звик кермувати, давати накази й стежити за їхнім неухильним виконанням. У період нормального фізичного здоров’я Франка такий тип стосунків усіх влаштовував. У часи ж занепаду фізичних сил і хвороби І. Франка – навпаки, призводив до глухої образи й вічного незадоволення від взятого на себе добровільного уярмлення.

Грушевський розумів, що Іван Франко — митець, людина, яка має талант до письма, як художнього, так і публіцистичного. А сам Грушевський був, швидше, науковцем. А його художні твори не мали такої мистецької цінності. Для Грушевського Франко був ніби експертом, метром публіцистичного жанру, точка зору якого багато важила для професора.

Як вказують дослідники, ім’я Франка найчастіше трапляється у щоденниках Грушевського періоду життя історика у Львові. А для Франка Грушевський був дуже хорошим роботодавцем і людиною з подібними поглядами на розвиток українського руху.</p>

<p>Іван Франко та Михайло Грушевський знали один одного дуже добре: настільки, що Михайло Сергійович запропонував Івану Яковичу побудувати будинок на своїй землі. А як ми знаємо з «Кайдашевої сім’ї», таке не могли дозволити собі зачасто навіть родичі.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-118242 size-full" src="/wp-content/uploads/2021/06/60d1d02e6816c_photo_2021-06-22_14-57-16.jpg" alt="" width="500" height="362" srcset="/wp-content/uploads/2021/06/60d1d02e6816c_photo_2021-06-22_14-57-16.jpg 500w, /wp-content/uploads/2021/06/60d1d02e6816c_photo_2021-06-22_14-57-16-300x217.jpg 300w, /wp-content/uploads/2021/06/60d1d02e6816c_photo_2021-06-22_14-57-16-440x320.jpg 440w" sizes="(max-width: 500px) 100vw, 500px" /></p><p>Але як і у всіх людей, їхні стосунки не були стабільно дружніми чи неприязними: вони змінювалися. Великий вплив на те мали їхні політичні погляди. Грушевський був консерватором-народовцем, а Франко — радикалом (якщо складали ЗНО, то може згадаєте першу українську політичну партію РУРП). Тому світоглядні розбіжності заважали їм об’єднатися.</p><p>У 1894 році Грушевський переїхав до Львова працювати в університеті. І зрозумів, наскільки йому потрібен Франко для просування своїх ідей. Останній був на той час зіркою громадського життя Львова, активно писав та виступав. У 1897 році Михайло Сергійович став головою Наукового товариства імені Шевченка. І він розуміє, що Іван Франко може стати хедлайнером товариства, додасть йому ваги.</p><p>Грушевському фартить: Франко розісрався з поляками, і перестав отримувати гроші. Куди він міг податися? Звісно, туди, де його чекали. До товариства імені Шевченка, яке очолював Грушевський.</p><p>Наскільки близькими були у взаєминах І. Франко і М. Грушевський? З одного боку, саме Грушевський запропонував Франкові побудуватися на своїй садибній ділянці, а цього не зробиш для людини, яка тобі не є близькою за характером і поглядами. З другого – відомо, що таке спільне життя не було приємним до кінця ні одному, ні другому.</p><p>Протягом усього періоду взаємин, навіть найтепліших у 1897–1905 рр., М. Грушевський ніколи не звертався до І. Франка у листах зі словами «Дорогий» і на ім&#8217;я та по батькові, як це було протягом майже двадцяти років з О. Олесем або п’яти років із С. Єфремовим. (думаю, ви про них чули 😄)</p><p>До Франка він звертався виключно «Високоповажаний пане докторе» та «Високоповажний Добродію». Тим самим відповідав й І. Франко — «Високоповажний пане професоре», «Вельми Шановний Пане Професоре», «Вельми Шановний Пане Добродію».</p><p>Михайло Грушевський став для Івана Франка протектором: взяв на роботу, платив стабільно зарплатню. Для Івана Франка з його великою родиною і постійним безгрошів&#8217;ям це було дуже вчасно. Такого заробітку ні до, ні після Грушевського Іван Якович вже не мав. Взамін М. Грушевський отримував чудового працівника, який активно й багато писав для видань НТШ (наукове товариство Шевченка), і займався технічною стороною: укладав покажчики, редагував та вичитував тексти.</p><p>Іван Франко не був проти, оскільки йому було комфортно йти за Грушевським, бути його товаришем, і знати, що той його не кине у біді.</p><p>А Грушевський звик кермувати, давати накази й стежити за їхнім неухильним виконанням. У період нормального фізичного здоров’я Франка такий тип стосунків усіх влаштовував. У часи ж занепаду фізичних сил і хвороби І. Франка – навпаки, призводив до глухої образи й вічного незадоволення від взятого на себе добровільного уярмлення.</p><p>Грушевський розумів, що Іван Франко — митець, людина, яка має талант до письма, як художнього, так і публіцистичного. А сам Грушевський був, швидше, науковцем. А його художні твори не мали такої мистецької цінності. Для Грушевського Франко був ніби експертом, метром публіцистичного жанру, точка зору якого багато важила для професора.</p><p>Як вказують дослідники, ім’я Франка найчастіше трапляється у щоденниках Грушевського періоду життя історика у Львові. А для Франка Грушевський був дуже хорошим роботодавцем і людиною з подібними поглядами на розвиток українського руху.</p>

photo_2021-06-22_14-57-16.jpg

u0427u043eu043cu0443 u0441u0432u0430u0440u0438u043bu0438u0441u044f u0424u0440u0430u043du043au043e u0442u0430 u0413u0440u0443u0448u0435u0432u0441u044cu043au0438u0439?u00a0

u042fu043au0456 u0441u0442u043eu0441u0443u043du043au0438 u0431u0443u043bu0438 u043cu0456u0436 u0437u0430u0441u043du043eu0432u043du0438u043au043eu043c u043fu0435u0440u0448u043eu0457 u0443u043au0440u0430u0457u043du0441u044cu043au043eu0457 u043fu043eu043bu0456u0442u0438u0447u043du043eu0457 u043fu0430u0440u0442u0456u0457 u0442u0430 u043au0435u0440u0456u0432u043du0438u043au043eu043c u0423u043au0440u0430u0457u043du0441u044cu043au043eu0457 u0426u0435u043du0442u0440u0430u043bu044cu043du043eu0457 u0420u0430u0434u0438?

Які стосунки були між засновником першої української політичної партії та керівником Української Центральної Ради?

Іван Франко та Михайло Грушевський знали один одного дуже добре: настільки, що Михайло Сергійович запропонував Івану Яковичу побудувати будинок на своїй землі. А як ми знаємо з «Кайдашевої сім’ї», таке не могли дозволити собі зачасто навіть родичі.

<img class="aligncenter wp-image-118242 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/06/60d1d02e6816c_photo_2021-06-22_14-57-16.jpg" alt="" width="500" height="362" />

Але як і у всіх людей, їхні стосунки не були стабільно дружніми чи неприязними: вони змінювалися. Великий вплив на те мали їхні політичні погляди. Грушевський був консерватором-народовцем, а Франко — радикалом (якщо складали ЗНО, то може згадаєте першу українську політичну партію РУРП). Тому світоглядні розбіжності заважали їм об’єднатися.

У 1894 році Грушевський переїхав до Львова працювати в університеті. І зрозумів, наскільки йому потрібен Франко для просування своїх ідей. Останній був на той час зіркою громадського життя Львова, активно писав та виступав. У 1897 році Михайло Сергійович став головою Наукового товариства імені Шевченка. І він розуміє, що Іван Франко може стати хедлайнером товариства, додасть йому ваги.

Грушевському фартить: Франко розісрався з поляками, і перестав отримувати гроші. Куди він міг податися? Звісно, туди, де його чекали. До товариства імені Шевченка, яке очолював Грушевський.

Наскільки близькими були у взаєминах І. Франко і М. Грушевський? З одного боку, саме Грушевський запропонував Франкові побудуватися на своїй садибній ділянці, а цього не зробиш для людини, яка тобі не є близькою за характером і поглядами. З другого – відомо, що таке спільне життя не було приємним до кінця ні одному, ні другому.

Протягом усього періоду взаємин, навіть найтепліших у 1897–1905 рр., М. Грушевський ніколи не звертався до І. Франка у листах зі словами «Дорогий» і на ім'я та по батькові, як це було протягом майже двадцяти років з О. Олесем або п’яти років із С. Єфремовим. (думаю, ви про них чули 😄)

До Франка він звертався виключно «Високоповажаний пане докторе» та «Високоповажний Добродію». Тим самим відповідав й І. Франко — «Високоповажний пане професоре», «Вельми Шановний Пане Професоре», «Вельми Шановний Пане Добродію».

Михайло Грушевський став для Івана Франка протектором: взяв на роботу, платив стабільно зарплатню. Для Івана Франка з його великою родиною і постійним безгрошів'ям це було дуже вчасно. Такого заробітку ні до, ні після Грушевського Іван Якович вже не мав. Взамін М. Грушевський отримував чудового працівника, який активно й багато писав для видань НТШ (наукове товариство Шевченка), і займався технічною стороною: укладав покажчики, редагував та вичитував тексти.

Іван Франко не був проти, оскільки йому було комфортно йти за Грушевським, бути його товаришем, і знати, що той його не кине у біді.

А Грушевський звик кермувати, давати накази й стежити за їхнім неухильним виконанням. У період нормального фізичного здоров’я Франка такий тип стосунків усіх влаштовував. У часи ж занепаду фізичних сил і хвороби І. Франка – навпаки, призводив до глухої образи й вічного незадоволення від взятого на себе добровільного уярмлення.

Грушевський розумів, що Іван Франко — митець, людина, яка має талант до письма, як художнього, так і публіцистичного. А сам Грушевський був, швидше, науковцем. А його художні твори не мали такої мистецької цінності. Для Грушевського Франко був ніби експертом, метром публіцистичного жанру, точка зору якого багато важила для професора.

Як вказують дослідники, ім’я Франка найчастіше трапляється у щоденниках Грушевського періоду життя історика у Львові. А для Франка Грушевський був дуже хорошим роботодавцем і людиною з подібними поглядами на розвиток українського руху.

#історія