<p>Україна стала асоційованим членом Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» у 2015 році. Відтоді українські організації отримали змогу брати участь в програмі на тих же умовах, що й країни-члени ЄС та інші асоційовані члени програми. Президент зазначив, що держава докладатиме всіх зусиль для створення умов для молодих учених, які мають талант і бажання займатися наукою. На часі дізнатися більше про те, якою буде цьогорічна програма.


</p>
<h4><strong>Чи складним був конкурс </strong></h4>
Українські установи та організації з кожним роком беруть усе активнішу участь у найбільшій Рамковій програмі Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій. І, за підсумками 446 конкурсів, для 117 українських організацій-учасників програми Європейського Союзу уже було передбачено фінансування в сумі понад €17 млн.

Загалом 505 організацій з України взяли участь у підготовці 915 заявок. Їхня сума склала €312,81 млн. Україна займає 6 місце серед всіх асоційованих країн програми Європейського Союзу. У рейтингу ми опинилися відразу після Сербії та Ісландії. Йдеться як про кількість учасників, так і про суму отриманого фінансування на розвиток проектів. За цими показниками Україна втричі випереджає такі країни, як Туніс, Боснія та Герцоговина і Молдова.

Нагадаємо, що серед організацій, які <a href="https://nachasi.com/2018/02/07/ukrayina-otrymaye-vid-yes-e17-mln/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">отримають<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/regnum_picture_1491339492522565_normal-300x200.jpg" />Україна отримає €17 млн на науку та інновації</span></a> кошти від Європейського Союзу – низка закладів вищої освіти, а також дослідницькі установи та представники приватного сектору.

<p>Україна стала асоційованим членом Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» у 2015 році. Відтоді українські організації отримали змогу брати участь в програмі на тих же умовах, що й країни-члени ЄС та інші асоційовані члени програми. Президент зазначив, що держава докладатиме всіх зусиль для створення умов для молодих учених, які мають талант і бажання займатися наукою. На часі дізнатися більше про те, якою буде цьогорічна програма.</p><p></p><h4><strong>Чи складним був конкурс </strong></h4><p>Українські установи та організації з кожним роком беруть усе активнішу участь у найбільшій Рамковій програмі Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій. І, за підсумками 446 конкурсів, для 117 українських організацій-учасників програми Європейського Союзу уже було передбачено фінансування в сумі понад €17 млн.</p><p>Загалом 505 організацій з України взяли участь у підготовці 915 заявок. Їхня сума склала €312,81 млн. Україна займає 6 місце серед всіх асоційованих країн програми Європейського Союзу. У рейтингу ми опинилися відразу після Сербії та Ісландії. Йдеться як про кількість учасників, так і про суму отриманого фінансування на розвиток проектів. За цими показниками Україна втричі випереджає такі країни, як Туніс, Боснія та Герцоговина і Молдова.</p><p>Нагадаємо, що серед організацій, які <a href="/2018/02/07/ukrayina-otrymaye-vid-yes-e17-mln/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">отримають<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/regnum_picture_1491339492522565_normal-300x200.jpg" />Україна отримає €17 млн на науку та інновації</span></a> кошти від Європейського Союзу – низка закладів вищої освіти, а також дослідницькі установи та представники приватного сектору.</p>

Новини

Для 117 українських організацій-учасників програми «Горизонт 2020» передбачено фінансування в сумі понад €17 млн для реалізації проектів. Про це заявив Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з молодими науковцями у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського

&nbsp;

Україна стала асоційованим членом Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» у 2015 році. Відтоді українські організації отримали змогу брати участь в програмі на тих же умовах, що й країни-члени ЄС та інші асоційовані члени програми. Президент зазначив, що держава докладатиме всіх зусиль для створення умов для молодих учених, які мають талант і бажання займатися наукою. На часі дізнатися більше про те, якою буде цьогорічна програма.


<h4><strong>Чи складним був конкурс </strong></h4>
Українські установи та організації з кожним роком беруть усе активнішу участь у найбільшій Рамковій програмі Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій. І, за підсумками 446 конкурсів, для 117 українських організацій-учасників програми Європейського Союзу уже було передбачено фінансування в сумі понад €17 млн.

Загалом 505 організацій з України взяли участь у підготовці 915 заявок. Їхня сума склала €312,81 млн. Україна займає 6 місце серед всіх асоційованих країн програми Європейського Союзу. У рейтингу ми опинилися відразу після Сербії та Ісландії. Йдеться як про кількість учасників, так і про суму отриманого фінансування на розвиток проектів. За цими показниками Україна втричі випереджає такі країни, як Туніс, Боснія та Герцоговина і Молдова.

Нагадаємо, що серед організацій, які <a href="https://nachasi.com/2018/02/07/ukrayina-otrymaye-vid-yes-e17-mln/" target="_blank" rel="noopener">отримають</a> кошти від Європейського Союзу – низка закладів вищої освіти, а також дослідницькі установи та представники приватного сектору.

<p>Україна стала асоційованим членом Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» у 2015 році. Відтоді українські організації отримали змогу брати участь в програмі на тих же умовах, що й країни-члени ЄС та інші асоційовані члени програми. Президент зазначив, що держава докладатиме всіх зусиль для створення умов для молодих учених, які мають талант і бажання займатися наукою. На часі дізнатися більше про те, якою буде цьогорічна програма.</p><p></p><h4><strong>Чи складним був конкурс </strong></h4><p>Українські установи та організації з кожним роком беруть усе активнішу участь у найбільшій Рамковій програмі Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій. І, за підсумками 446 конкурсів, для 117 українських організацій-учасників програми Європейського Союзу уже було передбачено фінансування в сумі понад €17 млн.</p><p>Загалом 505 організацій з України взяли участь у підготовці 915 заявок. Їхня сума склала €312,81 млн. Україна займає 6 місце серед всіх асоційованих країн програми Європейського Союзу. У рейтингу ми опинилися відразу після Сербії та Ісландії. Йдеться як про кількість учасників, так і про суму отриманого фінансування на розвиток проектів. За цими показниками Україна втричі випереджає такі країни, як Туніс, Боснія та Герцоговина і Молдова.</p><p>Нагадаємо, що серед організацій, які <a href="/2018/02/07/ukrayina-otrymaye-vid-yes-e17-mln/" target="_blank" rel="noopener">отримають</a> кошти від Європейського Союзу – низка закладів вищої освіти, а також дослідницькі установи та представники приватного сектору.</p>

ЄС надасть €17+ млн для українських учасників «Горизонт-2020»

{:ua}Українські учасники програми Європейського Союзу «Горизонт-2020» отримають фінансування на втілення власних проектів: яка це сума?{:}

<p>Проект Go highway який з'єднає Балтійське і Чорне море. Європейський Союз готовий частково профінансувати новий проект.  Про це заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян після зустрічі з генеральним директором Єврокомісії з питань транспорту Генріхом Хололеєм.


</p>
<h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4>
Минулого року Україна запустила проект з підʼєднання чотирьох портів Чорного моря на півдні України і двох портів Балтійського моря на півночі Польщі до Шовкового шляху. Транспортний коридор протяжністю 1746 км коштуватиме близько $2,4 млрд, він буде завершений протягом трьох років. Раніше Міністерство інфраструктури України заявляло, що проект сприятиме зростанню торгівлі між Україною та Європою за рахунок зниження витрат на доставку вантажів.

Як кажуть у міністерстві, це також сприятиме розвитку торгівлі між Китаєм і ЄС і зміцненню транзитних позицій України на запропонованому Китаєм сучасному Шовковому шляху.

Нагадаємо, у 2017 році проект почали <a href="https://nachasi.com/2017/12/18/shhe-4-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">реалізовувати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/car-1576894_1280-300x200.jpg" />Україна профінансує новий транспортний коридор Go Highway</span></a> в Україні завдяки додатковому фінансуванню уряду в розмірі 800 млн грн. 2018-го його додатково профінансують на 4 млрд грн.

<p>Проект Go highway який з&#8217;єднає Балтійське і Чорне море. Європейський Союз готовий частково профінансувати новий проект.  Про це заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян після зустрічі з генеральним директором Єврокомісії з питань транспорту Генріхом Хололеєм.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4><p>Минулого року Україна запустила проект з підʼєднання чотирьох портів Чорного моря на півдні України і двох портів Балтійського моря на півночі Польщі до Шовкового шляху. Транспортний коридор протяжністю 1746 км коштуватиме близько $2,4 млрд, він буде завершений протягом трьох років. Раніше Міністерство інфраструктури України заявляло, що проект сприятиме зростанню торгівлі між Україною та Європою за рахунок зниження витрат на доставку вантажів.</p><p>Як кажуть у міністерстві, це також сприятиме розвитку торгівлі між Китаєм і ЄС і зміцненню транзитних позицій України на запропонованому Китаєм сучасному Шовковому шляху.</p><p>Нагадаємо, у 2017 році проект почали <a href="/2017/12/18/shhe-4-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">реалізовувати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/car-1576894_1280-300x200.jpg" />Україна профінансує новий транспортний коридор Go Highway</span></a> в Україні завдяки додатковому фінансуванню уряду в розмірі 800 млн грн. 2018-го його додатково профінансують на 4 млрд грн.</p>

Україна і ЄС спільно фінансуватимуть проект Go highway зі створення нового транспортного коридору на Шовковому шляху, повідомив у вівторок міністр інфраструктури України Володимир Омелян, передає агентство «Сіньхуа»

&nbsp;

Проект Go highway який з'єднає Балтійське і Чорне море. Європейський Союз готовий частково профінансувати новий проект.  Про це заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян після зустрічі з генеральним директором Єврокомісії з питань транспорту Генріхом Хололеєм.


<h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4>
Минулого року Україна запустила проект з підʼєднання чотирьох портів Чорного моря на півдні України і двох портів Балтійського моря на півночі Польщі до Шовкового шляху. Транспортний коридор протяжністю 1746 км коштуватиме близько $2,4 млрд, він буде завершений протягом трьох років. Раніше Міністерство інфраструктури України заявляло, що проект сприятиме зростанню торгівлі між Україною та Європою за рахунок зниження витрат на доставку вантажів.

Як кажуть у міністерстві, це також сприятиме розвитку торгівлі між Китаєм і ЄС і зміцненню транзитних позицій України на запропонованому Китаєм сучасному Шовковому шляху.

Нагадаємо, у 2017 році проект почали <a href="https://nachasi.com/2017/12/18/shhe-4-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener">реалізовувати</a> в Україні завдяки додатковому фінансуванню уряду в розмірі 800 млн грн. 2018-го його додатково профінансують на 4 млрд грн.

<p>Проект Go highway який з&#8217;єднає Балтійське і Чорне море. Європейський Союз готовий частково профінансувати новий проект.  Про це заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян після зустрічі з генеральним директором Єврокомісії з питань транспорту Генріхом Хололеєм.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4><p>Минулого року Україна запустила проект з підʼєднання чотирьох портів Чорного моря на півдні України і двох портів Балтійського моря на півночі Польщі до Шовкового шляху. Транспортний коридор протяжністю 1746 км коштуватиме близько $2,4 млрд, він буде завершений протягом трьох років. Раніше Міністерство інфраструктури України заявляло, що проект сприятиме зростанню торгівлі між Україною та Європою за рахунок зниження витрат на доставку вантажів.</p><p>Як кажуть у міністерстві, це також сприятиме розвитку торгівлі між Китаєм і ЄС і зміцненню транзитних позицій України на запропонованому Китаєм сучасному Шовковому шляху.</p><p>Нагадаємо, у 2017 році проект почали <a href="/2017/12/18/shhe-4-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener">реалізовувати</a> в Україні завдяки додатковому фінансуванню уряду в розмірі 800 млн грн. 2018-го його додатково профінансують на 4 млрд грн.</p>

Україна та ЄС профінансують новий транспортний коридор

{:ua}Європейський Союз береться фінансувати новий проект спільно із Україною: йдеться про транспортний коридор, який поєднає два моря. {:}

<p>Європейський Союз виділить Чернівцям на розумне, енергоефективне світлодіодне освітлення €1 217 891.


</p>
<h4><strong>Як реалізовуватимуть проект </strong></h4>
За 27 місяців у Чернівцях мають намір виготовити та затвердити проектно-кошторисні документи для зовнішнього освітлення та для встановлення сонячних панелей. Також у цей термін мають провести енергоаудит вуличного освітлення та замінити 5300 натрієвих ламп вуличного освітлення на світлодіодні. У планах – прокладення 146 км проводів ліній зовнішнього освітлення та становити 6 установок енергії сонця для освітлення дитячих майданчиків у трьох районах міста.

Загальна вартість проекту складає €1 млн 500 тис, з яких внесок Європейського Союзу становить  €1 217 891, а департаменту ЖКГ – до  €324 133.

Нагадаємо, Вінниця та Чернівці спільно <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/city-data/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">впроваджують<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/cellphone-1852898_1280-300x200.jpg" />Вінниця та Чернівці впроваджуватимуть пілотний проект із міських відкритих даних</span></a> проект із міських відкритих даних. Участь в проекті дасть можливість суттєво покращити доступність інформації мешканцям цих міст та підвищить якість надання послуг городянам, зазначають організатори.

<p>Європейський Союз виділить Чернівцям на розумне, енергоефективне світлодіодне освітлення €1 217 891.</p><p></p><h4><strong>Як реалізовуватимуть проект </strong></h4><p>За 27 місяців у Чернівцях мають намір виготовити та затвердити проектно-кошторисні документи для зовнішнього освітлення та для встановлення сонячних панелей. Також у цей термін мають провести енергоаудит вуличного освітлення та замінити 5300 натрієвих ламп вуличного освітлення на світлодіодні. У планах – прокладення 146 км проводів ліній зовнішнього освітлення та становити 6 установок енергії сонця для освітлення дитячих майданчиків у трьох районах міста.</p><p>Загальна вартість проекту складає €1 млн 500 тис, з яких внесок Європейського Союзу становить  €1 217 891, а департаменту ЖКГ – до  €324 133.</p><p>Нагадаємо, Вінниця та Чернівці спільно <a href="/2017/06/10/city-data/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">впроваджують<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/cellphone-1852898_1280-300x200.jpg" />Вінниця та Чернівці впроваджуватимуть пілотний проект із міських відкритих даних</span></a> проект із міських відкритих даних. Участь в проекті дасть можливість суттєво покращити доступність інформації мешканцям цих міст та підвищить якість надання послуг городянам, зазначають організатори.</p>

Проект реалізується у рамках плану дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) для міського соціально-економічного розвитку за підтримки Європейської Комісії через Угоду мерів, передає chernivtsy.eu

&nbsp;

Європейський Союз виділить Чернівцям на розумне, енергоефективне світлодіодне освітлення €1 217 891.


<h4><strong>Як реалізовуватимуть проект </strong></h4>
За 27 місяців у Чернівцях мають намір виготовити та затвердити проектно-кошторисні документи для зовнішнього освітлення та для встановлення сонячних панелей. Також у цей термін мають провести енергоаудит вуличного освітлення та замінити 5300 натрієвих ламп вуличного освітлення на світлодіодні. У планах – прокладення 146 км проводів ліній зовнішнього освітлення та становити 6 установок енергії сонця для освітлення дитячих майданчиків у трьох районах міста.

Загальна вартість проекту складає €1 млн 500 тис, з яких внесок Європейського Союзу становить  €1 217 891, а департаменту ЖКГ – до  €324 133.

Нагадаємо, Вінниця та Чернівці спільно <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/city-data/" target="_blank" rel="noopener">впроваджують</a> проект із міських відкритих даних. Участь в проекті дасть можливість суттєво покращити доступність інформації мешканцям цих міст та підвищить якість надання послуг городянам, зазначають організатори.

<p>Європейський Союз виділить Чернівцям на розумне, енергоефективне світлодіодне освітлення €1 217 891.</p><p></p><h4><strong>Як реалізовуватимуть проект </strong></h4><p>За 27 місяців у Чернівцях мають намір виготовити та затвердити проектно-кошторисні документи для зовнішнього освітлення та для встановлення сонячних панелей. Також у цей термін мають провести енергоаудит вуличного освітлення та замінити 5300 натрієвих ламп вуличного освітлення на світлодіодні. У планах – прокладення 146 км проводів ліній зовнішнього освітлення та становити 6 установок енергії сонця для освітлення дитячих майданчиків у трьох районах міста.</p><p>Загальна вартість проекту складає €1 млн 500 тис, з яких внесок Європейського Союзу становить  €1 217 891, а департаменту ЖКГ – до  €324 133.</p><p>Нагадаємо, Вінниця та Чернівці спільно <a href="/2017/06/10/city-data/" target="_blank" rel="noopener">впроваджують</a> проект із міських відкритих даних. Участь в проекті дасть можливість суттєво покращити доступність інформації мешканцям цих міст та підвищить якість надання послуг городянам, зазначають організатори.</p>

ЄС надає Чернівцям понад €1 млн на енергоефективність

{:ua}У Європейському Союзі вирішили надати Чернівцям більше одного мільйона євро на встановлення світлодіодних ламп: як освоюватимуть кошти?{:}

<p>Завдяки високим темпам зростання у минулому році обсяг експорту до ЄС вперше перевищив рівень 2013-го ($16,7 млрд) та 2014-го ($17 млрд) років. Натомість загальний обсяг українського експорту поки досяг лише 68% від рівня 2013 року.


</p>
<h4><strong>Куди експортуємо</strong></h4>
Найбільшими темпами зросли обсяги українського експорту до Бельгії (на 81,4%), Нідерландів (на 68,5%) та Латвії (на 54,7%). Серед країн ЄС найбільший обсяг українських товарів експортується до Польщі – на суму $2,7 млрд. Разом з тим, темпи зростання експорту до Польщі нижчі за середні – лише 23,8%. На 28% зріс український експорт до Італії ($2,5 млрд), на 23,2% – до Німеччини ($1,7 млрд) та на 26% – до Угорщини ($1,3 млрд).
<h4><strong>Як змінився імпорт товарів із ЄС</strong></h4>
Одночасно імпорт товарів із Європейського Союзу зріс на 21,3% – до $20,7 млрд. Загалом український експорт у 2017 році зріс на 19%, досягнувши $43,2 млрд. Імпорт натомість зріс на 26,4%, до 49,6 млрд. Найбільший обсяг українських товарів традиційно експортується до північно-східної сусідки – її складова у структурі українського експорту складає 9,1%. Туди продано товарів на суму $3,9 млрд, зростання у 2017 році склало 9,6%.

На другому місці – Польща, на третьому – Туреччина ($2,5 млрд, зростання – на 28%). Також у топ-10 ключових ринків збуту українських товарів входять Італія, Індія ($2,2 млрд), Китай ($2 млрд, 11,3%) та Єгипет ($1,8 млрд), Німеччина та Нідерланди ($1,6 млрд).

Нагадаємо, що 14 тис українських компаній <a href="https://nachasi.com/2018/02/14/skilky-kompanij-eksportuvaly-tovary-yes/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">здійснювали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/charlize-birdsinger-113463-300x200.jpg" />Стало відомо, скільки українських компаній експортували товари до ЄС</span></a> експорт до країн Європейського Союзу. Це на 734 компанії більше, ніж у 2016 році.

<p>Завдяки високим темпам зростання у минулому році обсяг експорту до ЄС вперше перевищив рівень 2013-го ($16,7 млрд) та 2014-го ($17 млрд) років. Натомість загальний обсяг українського експорту поки досяг лише 68% від рівня 2013 року.</p><p></p><h4><strong>Куди експортуємо</strong></h4><p>Найбільшими темпами зросли обсяги українського експорту до Бельгії (на 81,4%), Нідерландів (на 68,5%) та Латвії (на 54,7%). Серед країн ЄС найбільший обсяг українських товарів експортується до Польщі – на суму $2,7 млрд. Разом з тим, темпи зростання експорту до Польщі нижчі за середні – лише 23,8%. На 28% зріс український експорт до Італії ($2,5 млрд), на 23,2% – до Німеччини ($1,7 млрд) та на 26% – до Угорщини ($1,3 млрд).</p><h4><strong>Як змінився імпорт товарів із ЄС</strong></h4><p>Одночасно імпорт товарів із Європейського Союзу зріс на 21,3% – до $20,7 млрд. Загалом український експорт у 2017 році зріс на 19%, досягнувши $43,2 млрд. Імпорт натомість зріс на 26,4%, до 49,6 млрд. Найбільший обсяг українських товарів традиційно експортується до північно-східної сусідки – її складова у структурі українського експорту складає 9,1%. Туди продано товарів на суму $3,9 млрд, зростання у 2017 році склало 9,6%.</p><p>На другому місці – Польща, на третьому – Туреччина ($2,5 млрд, зростання – на 28%). Також у топ-10 ключових ринків збуту українських товарів входять Італія, Індія ($2,2 млрд), Китай ($2 млрд, 11,3%) та Єгипет ($1,8 млрд), Німеччина та Нідерланди ($1,6 млрд).</p><p>Нагадаємо, що 14 тис українських компаній <a href="/2018/02/14/skilky-kompanij-eksportuvaly-tovary-yes/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">здійснювали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/charlize-birdsinger-113463-300x200.jpg" />Стало відомо, скільки українських компаній експортували товари до ЄС</span></a> експорт до країн Європейського Союзу. Це на 734 компанії більше, ніж у 2016 році.</p>

Експорт українських товарів до ЄС у 2017 році зріс на 29,9% та склав $17,5 млрд. Це 40,5% від усього обсягу продажів українських товарів за кордон. Про це йдеться на офіційному сайті Державної служби статистики

Завдяки високим темпам зростання у минулому році обсяг експорту до ЄС вперше перевищив рівень 2013-го ($16,7 млрд) та 2014-го ($17 млрд) років. Натомість загальний обсяг українського експорту поки досяг лише 68% від рівня 2013 року.


<h4><strong>Куди експортуємо</strong></h4>
Найбільшими темпами зросли обсяги українського експорту до Бельгії (на 81,4%), Нідерландів (на 68,5%) та Латвії (на 54,7%). Серед країн ЄС найбільший обсяг українських товарів експортується до Польщі – на суму $2,7 млрд. Разом з тим, темпи зростання експорту до Польщі нижчі за середні – лише 23,8%. На 28% зріс український експорт до Італії ($2,5 млрд), на 23,2% – до Німеччини ($1,7 млрд) та на 26% – до Угорщини ($1,3 млрд).
<h4><strong>Як змінився імпорт товарів із ЄС</strong></h4>
Одночасно імпорт товарів із Європейського Союзу зріс на 21,3% – до $20,7 млрд. Загалом український експорт у 2017 році зріс на 19%, досягнувши $43,2 млрд. Імпорт натомість зріс на 26,4%, до 49,6 млрд. Найбільший обсяг українських товарів традиційно експортується до північно-східної сусідки – її складова у структурі українського експорту складає 9,1%. Туди продано товарів на суму $3,9 млрд, зростання у 2017 році склало 9,6%.

На другому місці – Польща, на третьому – Туреччина ($2,5 млрд, зростання – на 28%). Також у топ-10 ключових ринків збуту українських товарів входять Італія, Індія ($2,2 млрд), Китай ($2 млрд, 11,3%) та Єгипет ($1,8 млрд), Німеччина та Нідерланди ($1,6 млрд).

Нагадаємо, що 14 тис українських компаній <a href="https://nachasi.com/2018/02/14/skilky-kompanij-eksportuvaly-tovary-yes/" target="_blank" rel="noopener">здійснювали</a> експорт до країн Європейського Союзу. Це на 734 компанії більше, ніж у 2016 році.

<p>Завдяки високим темпам зростання у минулому році обсяг експорту до ЄС вперше перевищив рівень 2013-го ($16,7 млрд) та 2014-го ($17 млрд) років. Натомість загальний обсяг українського експорту поки досяг лише 68% від рівня 2013 року.</p><p></p><h4><strong>Куди експортуємо</strong></h4><p>Найбільшими темпами зросли обсяги українського експорту до Бельгії (на 81,4%), Нідерландів (на 68,5%) та Латвії (на 54,7%). Серед країн ЄС найбільший обсяг українських товарів експортується до Польщі – на суму $2,7 млрд. Разом з тим, темпи зростання експорту до Польщі нижчі за середні – лише 23,8%. На 28% зріс український експорт до Італії ($2,5 млрд), на 23,2% – до Німеччини ($1,7 млрд) та на 26% – до Угорщини ($1,3 млрд).</p><h4><strong>Як змінився імпорт товарів із ЄС</strong></h4><p>Одночасно імпорт товарів із Європейського Союзу зріс на 21,3% – до $20,7 млрд. Загалом український експорт у 2017 році зріс на 19%, досягнувши $43,2 млрд. Імпорт натомість зріс на 26,4%, до 49,6 млрд. Найбільший обсяг українських товарів традиційно експортується до північно-східної сусідки – її складова у структурі українського експорту складає 9,1%. Туди продано товарів на суму $3,9 млрд, зростання у 2017 році склало 9,6%.</p><p>На другому місці – Польща, на третьому – Туреччина ($2,5 млрд, зростання – на 28%). Також у топ-10 ключових ринків збуту українських товарів входять Італія, Індія ($2,2 млрд), Китай ($2 млрд, 11,3%) та Єгипет ($1,8 млрд), Німеччина та Нідерланди ($1,6 млрд).</p><p>Нагадаємо, що 14 тис українських компаній <a href="/2018/02/14/skilky-kompanij-eksportuvaly-tovary-yes/" target="_blank" rel="noopener">здійснювали</a> експорт до країн Європейського Союзу. Це на 734 компанії більше, ніж у 2016 році.</p>

Експорт українських товарів до ЄС перевищив рівень 2013 року

{:ua}Експорт українських товарів до Європейського Союзу перевищив довоєнний рівень: про які числа йдеться, із якими країнами співвпрацюємо?{:}

s:341:"a:1:{i:0;a:2:{s:5:"title";s:46:"Маргрете Вестаґер Гансен";s:4:"text";s:239:"Данська політикиня, яка представляє Соціал-ліберальну партію (дан. Radikale Venstre). Була членом парламенту (Фолькетингу) з 20 листопада 2001";}}";

Про Єврокомісара

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

В Україні заведено розглядати чиновників як загрозу для інновацій та стримувальний фактор для збалансованого використання технологій. На щастя, поруч із нами є інші європейські країни, де ця ситуація не схожа на нашу — і де на прикладі єврокомісарів можна повчитися, як насправді слід регулювати ринок технологій

Коли звучить термін «візіонер», в нашій уяві зринають постаті Ілона Маска, Марка Цукерберґа або неймовірно талановитого музиканта will.i.am. Проте для редакції TNW на звання головного реформатора та людини, котра позитивно вплинула на розвиток технологій, претендує Комісар ЄС з питань конкуренції — Маргрете Вестаґер. Вона має величезний вплив на те, як великі технологічні компанії працюють в Європі та, цілком можливо, у всьому світі. Достатньо лише згадати монументальні справи, котрі були доведені до кінця за її участю. Взяти хоча би податковий штраф у розмірі €250 млн для Amazon і стягнення із Google Alphabet у €2,4 млрд за порушення антимонопольного законодавства.

Діяльності пані Вестаґер вистачить на те, аби написати цілу статтю, просто перераховуючи її досягнення на посаді регулятора. Проте варто зосередитися насамперед на її ідеях та ідеологічних засадах її роботи. Низка представників IT-ринку в Європі вважають Вестаґер держрегуляторкою, яка виснажує потенціал інновацій. Проте вона є героїнею, яка нам потрібна, щоби майбутній розвиток технологій набув конструктивного стійкого характеру, а не обернувся проти нас.

[color_title title="Новий «добрий злий» поліцейський"]

З моменту вступу її на посаду в 2014 році стало зрозуміло, що Вестаґер мав намір зайняти роль великого технократичного керівника. Вона принесла певну ретельність до офісу структури, якою керує, — і вона, як правило, сприймається куди рішучішою за свого попередника (особливо коли мова йде про регулювання впливових компаній). До другої половини 2017 року Вестаґер була головним чином стурбована податковою практикою великих технологічних компаній. Однак під кінець 2017-го вона зосередилася на питанні того, як IT-компанії та провайдери будуть збирати та використовувати особисті дані великої кількості європейців.

З огляду на прихильність пані Єврокомісара до цифрової конфіденційності новий напрямок її роботи не є сюрпризом. Її погляд та цілі й місія, яку вона вбачає у своїй роботі, були озвучені у її промові на конференції Web Summit у Португалії ще в листопаді 2017-го. Вона наголосила, що технологічним компаніям потрібно забезпечити стан речей, коли «суспільство послуговується технологією, а не навпаки».

З одного боку, це добре, що вона бореться за «маленьку людину», але вона свого роду «вбиває свободу» для технології, вважають скептики. Проте боротьба Вестаґер та очолюваних нею регуляторних структур у ЄС за те, щоб изберегти великі технології під контролем, є корисною для всіх — навіть для тих, хто проти будь-якої регуляції.

[color_title title="Чому перебування Вестаґер на посаді — це добрий знак для усієї Європи"]

[related_post id="5877"]

Ніщо не вбиває інновації так, як недобросовісна конкуренція. Якщо у вас немає шансів конкурувати зі вже існуючими технологічними компаніями, то чи варто витрачати час, капітали та ресурси на впровадження інновацій? Правильно: не варто — і ви й не станете це робити. Якщо такі гіганти, як Google, не будуть дотримуватися регуляторної прив’язки до законів та правил конкуренції, поява та розвиток стартапів стане в принципі неможливим. Втілення максимальних можливостей не має відбуватися в умовах дистопічних технологічних мереж, де люди втрачають свободу та приватність.

Швидкість розвитку технологій зросла до надзвичайних показників. Ми стоїмо на порозі світу, де багатьма питаннями керуватиме штучний інтелект. Футурист Бен Хаммерслі на конференції TNW у 2017 році стверджував, що нормальний страх перед технологіями був, мабуть, одним з основних факторів для виникнення політичного феномену Трампа та помилкового рішення Великобританії щодо Brexit. Коли люди лякаються, вони реагують на загрози в непередбачуваний, часто деструктивний спосіб — хоча при цьому загрози від технологій лише стають ще страшнішими.

[related_post id="28525"]

Такі представники регуляторів, як Вестаґер, намагаються переконатись, що кожен, незалежно від того, наскільки великий або важливий, діє відповідно до правил, які ми встановили як суспільство. Годі сподіватися стійкого розвитку, якщо дозволити компаніям розвивати технологію абсолютно непомітно і безконтрольно.Слід переконатися, що технологія побудована для обслуговуванні людей, і що компанії дбають за суспільні інтереси, а не лише свої власні. Ми не можемо проголосувати за зміну правил у Amazon, Google, Apple або інших технологічних гігантах. Проте європейці мають можливість голосувати за людей, які створюють правила, що їх повинні дотримуватися усі перераховані вище компанії.

Ентузіасти технологій дуже люблять наводити аналогію між технологіями та молотком: мовляв, ним можна побудувати будинок, а можна зламати пальці під час катувань чи необережного поводження. Проте у цій аналогії є хибний момент. На відміну від молотка чи іншого подібного інструменту, щодо таких технологій, як великі дані, пошук чи штучний інтелект досі бракує чітко прописаних правил та інструкцій — коли «бити» в стіну, а коли «не бити» по власних «пальцях». Цифрові інструменти — як свідчать події 2017 року в усьому світі — можуть завдавати набагато більших збитків та шкоди, аніж 1 хуліган із молотком. Проте ми досі не маємо чітких дієвих механізмів регулювання. Вестаґер — перша, хто намагається дати лад із цією «анархією» у ЄС, переконані у TNW.

[color_title title="Символічна каденція"]

[footnote]

Звичайно, Вестаґер — не чарівниця і не має якогось «туза в рукаві», який дасть змогу поставити на місце усіх, хто порушує цифрові стандарти. Вона має владу організацій та керівних органів, які їй підпорядковані — і в багатьох відношеннях вона є єдиною, яка запроваджує вже встановлені правила.

Символічність каденції пані Вестаґер, на думку журналістів TNW, полягає у тому, що вона перша, хто відкрито говорить про проблеми цифрового бізнесу у Європі. А ще вона — перша жінка на посаді в сфері, де традиційним є панування чоловіків. І попри увесь скептицизм відносно неї, вона намагається (і успішно) підтримувати технічну відповідальність через підзвітність — і це саме те, що нам потрібно. Якщо вам цікаво побачити, якими будуть подальші кроки пані Єврокомісара у 2018 році, варто підписатися на неї <a href="https://twitter.com/vestager" target="_blank" rel="nofollow noopener">у Twitter</a>, де вона часто ділиться проміжними результатами своєї роботи.

<p>Коли звучить термін «візіонер», в нашій уяві зринають постаті Ілона Маска, Марка Цукерберґа або неймовірно талановитого музиканта will.i.am. Проте для редакції TNW на звання головного реформатора та людини, котра позитивно вплинула на розвиток технологій, претендує Комісар ЄС з питань конкуренції — Маргрете Вестаґер. Вона має величезний вплив на те, як великі технологічні компанії працюють в Європі та, цілком можливо, у всьому світі. Достатньо лише згадати монументальні справи, котрі були доведені до кінця за її участю. Взяти хоча би податковий штраф у розмірі €250 млн для Amazon і стягнення із Google Alphabet у €2,4 млрд за порушення антимонопольного законодавства.</p><p>Діяльності пані Вестаґер вистачить на те, аби написати цілу статтю, просто перераховуючи її досягнення на посаді регулятора. Проте варто зосередитися насамперед на її ідеях та ідеологічних засадах її роботи. Низка представників IT-ринку в Європі вважають Вестаґер держрегуляторкою, яка виснажує потенціал інновацій. Проте вона є героїнею, яка нам потрібна, щоби майбутній розвиток технологій набув конструктивного стійкого характеру, а не обернувся проти нас.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Новий «добрий злий» поліцейський		</span>	</h3><p>З моменту вступу її на посаду в 2014 році стало зрозуміло, що Вестаґер мав намір зайняти роль великого технократичного керівника. Вона принесла певну ретельність до офісу структури, якою керує, — і вона, як правило, сприймається куди рішучішою за свого попередника (особливо коли мова йде про регулювання впливових компаній). До другої половини 2017 року Вестаґер була головним чином стурбована податковою практикою великих технологічних компаній. Однак під кінець 2017-го вона зосередилася на питанні того, як IT-компанії та провайдери будуть збирати та використовувати особисті дані великої кількості європейців.</p><p>З огляду на прихильність пані Єврокомісара до цифрової конфіденційності новий напрямок її роботи не є сюрпризом. Її погляд та цілі й місія, яку вона вбачає у своїй роботі, були озвучені у її промові на конференції Web Summit у Португалії ще в листопаді 2017-го. Вона наголосила, що технологічним компаніям потрібно забезпечити стан речей, коли «суспільство послуговується технологією, а не навпаки».</p><p>З одного боку, це добре, що вона бореться за «маленьку людину», але вона свого роду «вбиває свободу» для технології, вважають скептики. Проте боротьба Вестаґер та очолюваних нею регуляторних структур у ЄС за те, щоб изберегти великі технології під контролем, є корисною для всіх — навіть для тих, хто проти будь-якої регуляції.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Чому перебування Вестаґер на посаді — це добрий знак для усієї Європи		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/06/16/slovak-ambitions/" class="link">Дунайська Долина замість Кремнієвої — стартап-можливості Словаччини</a>	</div><p>Ніщо не вбиває інновації так, як недобросовісна конкуренція. Якщо у вас немає шансів конкурувати зі вже існуючими технологічними компаніями, то чи варто витрачати час, капітали та ресурси на впровадження інновацій? Правильно: не варто — і ви й не станете це робити. Якщо такі гіганти, як Google, не будуть дотримуватися регуляторної прив’язки до законів та правил конкуренції, поява та розвиток стартапів стане в принципі неможливим. Втілення максимальних можливостей не має відбуватися в умовах дистопічних технологічних мереж, де люди втрачають свободу та приватність.</p><p>Швидкість розвитку технологій зросла до надзвичайних показників. Ми стоїмо на порозі світу, де багатьма питаннями керуватиме штучний інтелект. Футурист Бен Хаммерслі на конференції TNW у 2017 році стверджував, що нормальний страх перед технологіями був, мабуть, одним з основних факторів для виникнення політичного феномену Трампа та помилкового рішення Великобританії щодо Brexit. Коли люди лякаються, вони реагують на загрози в непередбачуваний, часто деструктивний спосіб — хоча при цьому загрози від технологій лише стають ще страшнішими.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2018/02/14/love-sex-tech/" class="link">Любов та секс у добу технологій — як День Валентина став днем tech-індустрії</a>	</div><p>Такі представники регуляторів, як Вестаґер, намагаються переконатись, що кожен, незалежно від того, наскільки великий або важливий, діє відповідно до правил, які ми встановили як суспільство. Годі сподіватися стійкого розвитку, якщо дозволити компаніям розвивати технологію абсолютно непомітно і безконтрольно.Слід переконатися, що технологія побудована для обслуговуванні людей, і що компанії дбають за суспільні інтереси, а не лише свої власні. Ми не можемо проголосувати за зміну правил у Amazon, Google, Apple або інших технологічних гігантах. Проте європейці мають можливість голосувати за людей, які створюють правила, що їх повинні дотримуватися усі перераховані вище компанії.</p><p>Ентузіасти технологій дуже люблять наводити аналогію між технологіями та молотком: мовляв, ним можна побудувати будинок, а можна зламати пальці під час катувань чи необережного поводження. Проте у цій аналогії є хибний момент. На відміну від молотка чи іншого подібного інструменту, щодо таких технологій, як великі дані, пошук чи штучний інтелект досі бракує чітко прописаних правил та інструкцій — коли «бити» в стіну, а коли «не бити» по власних «пальцях». Цифрові інструменти — як свідчать події 2017 року в усьому світі — можуть завдавати набагато більших збитків та шкоди, аніж 1 хуліган із молотком. Проте ми досі не маємо чітких дієвих механізмів регулювання. Вестаґер — перша, хто намагається дати лад із цією «анархією» у ЄС, переконані у TNW.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Символічна каденція		</span>	</h3>	<aside class="profile-aside">					<span class="profile-aside-title">Про Єврокомісара</span>							<img src="/wp-content/uploads/2018/02/Vestager_520_2012-04-16.jpg" alt="">							<div class="content">							</div>			</aside><p>Звичайно, Вестаґер — не чарівниця і не має якогось «туза в рукаві», який дасть змогу поставити на місце усіх, хто порушує цифрові стандарти. Вона має владу організацій та керівних органів, які їй підпорядковані — і в багатьох відношеннях вона є єдиною, яка запроваджує вже встановлені правила.</p><p>Символічність каденції пані Вестаґер, на думку журналістів TNW, полягає у тому, що вона перша, хто відкрито говорить про проблеми цифрового бізнесу у Європі. А ще вона — перша жінка на посаді в сфері, де традиційним є панування чоловіків. І попри увесь скептицизм відносно неї, вона намагається (і успішно) підтримувати технічну відповідальність через підзвітність — і це саме те, що нам потрібно. Якщо вам цікаво побачити, якими будуть подальші кроки пані Єврокомісара у 2018 році, варто підписатися на неї <a href="https://twitter.com/vestager" target="_blank" rel="nofollow noopener">у Twitter</a>, де вона часто ділиться проміжними результатами своєї роботи.</p>

Та, хто хоче зробити європейські технології безпечними

{:ua}Як Єврокомісар може змінити спосіб, у який технології впливають на бізнес та життя європейців{:}

<span style="font-weight: 400;">Тепер про будь-який відкритий в ЄС рахунок відразу стає відомо податковим органам.</span>


<h4><strong>Як відбуватиметься обмін інформацією</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">За словами єврокомісара, з банківською таємницею в Європі покінчено. Якщо хтось володіє рахунком в Швейцарії, відбувається автоматичний обмін інформацією. Раніше Рада міністрів економіки і фінансів країн Євросоюзу схвалила рішення про розширення списку доходів платників податків ЄС.</span>

<span style="font-weight: 400;">Згідно з цим документом, податкові органи країн ЄС повинні були почати автоматично обмінюватися інформацією не пізніше другої половини 2017 року. Під автоматичний обмін інформацією податковими службами підпали відсотки, дивіденди, виручка від продажу фінансових активів, а також відомості про залишки на рахунках. Крім цього, в грудні 2017 року країни Європейського Союзу узгодили перелік із 17 юрисдикцій, щодо яких планується вводити заходи для протидії найбільш агресивним методам ухилення від сплати податків.</span>

<span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що Європейський Союз <a href="https://nachasi.com/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інвестує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/imgix-391813-300x200.jpg" />ЄС інвестує у створення мережі центрів із кібербезпеки</span></a> у створення мережі центрів із кібербезпеки. </span><span style="font-weight: 400;">Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи онлайн-безпеки в країнах ЄС. </span>

<p><span style="font-weight: 400;">Тепер про будь-який відкритий в ЄС рахунок відразу стає відомо податковим органам.</span></p><p></p><h4><strong>Як відбуватиметься обмін інформацією</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">За словами єврокомісара, з банківською таємницею в Європі покінчено. Якщо хтось володіє рахунком в Швейцарії, відбувається автоматичний обмін інформацією. Раніше Рада міністрів економіки і фінансів країн Євросоюзу схвалила рішення про розширення списку доходів платників податків ЄС.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Згідно з цим документом, податкові органи країн ЄС повинні були почати автоматично обмінюватися інформацією не пізніше другої половини 2017 року. Під автоматичний обмін інформацією податковими службами підпали відсотки, дивіденди, виручка від продажу фінансових активів, а також відомості про залишки на рахунках. Крім цього, в грудні 2017 року країни Європейського Союзу узгодили перелік із 17 юрисдикцій, щодо яких планується вводити заходи для протидії найбільш агресивним методам ухилення від сплати податків.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що Європейський Союз <a href="/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інвестує<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/imgix-391813-300x200.jpg" />ЄС інвестує у створення мережі центрів із кібербезпеки</span></a> у створення мережі центрів із кібербезпеки. </span><span style="font-weight: 400;">Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи онлайн-безпеки в країнах ЄС. </span></p>

<span style="font-weight: 400">Єврокомісар з економіки та фінансів П'єр Московісі заявив про фактичне скасування банківської таємниці в Європі. Про це пише Прайм</span>

&nbsp;

<span style="font-weight: 400;">Тепер про будь-який відкритий в ЄС рахунок відразу стає відомо податковим органам.</span>


<h4><strong>Як відбуватиметься обмін інформацією</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">За словами єврокомісара, з банківською таємницею в Європі покінчено. Якщо хтось володіє рахунком в Швейцарії, відбувається автоматичний обмін інформацією. Раніше Рада міністрів економіки і фінансів країн Євросоюзу схвалила рішення про розширення списку доходів платників податків ЄС.</span>

<span style="font-weight: 400;">Згідно з цим документом, податкові органи країн ЄС повинні були почати автоматично обмінюватися інформацією не пізніше другої половини 2017 року. Під автоматичний обмін інформацією податковими службами підпали відсотки, дивіденди, виручка від продажу фінансових активів, а також відомості про залишки на рахунках. Крім цього, в грудні 2017 року країни Європейського Союзу узгодили перелік із 17 юрисдикцій, щодо яких планується вводити заходи для протидії найбільш агресивним методам ухилення від сплати податків.</span>

<span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що Європейський Союз <a href="https://nachasi.com/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener">інвестує</a> у створення мережі центрів із кібербезпеки. </span><span style="font-weight: 400;">Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи онлайн-безпеки в країнах ЄС. </span>

<p><span style="font-weight: 400;">Тепер про будь-який відкритий в ЄС рахунок відразу стає відомо податковим органам.</span></p><p></p><h4><strong>Як відбуватиметься обмін інформацією</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">За словами єврокомісара, з банківською таємницею в Європі покінчено. Якщо хтось володіє рахунком в Швейцарії, відбувається автоматичний обмін інформацією. Раніше Рада міністрів економіки і фінансів країн Євросоюзу схвалила рішення про розширення списку доходів платників податків ЄС.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Згідно з цим документом, податкові органи країн ЄС повинні були почати автоматично обмінюватися інформацією не пізніше другої половини 2017 року. Під автоматичний обмін інформацією податковими службами підпали відсотки, дивіденди, виручка від продажу фінансових активів, а також відомості про залишки на рахунках. Крім цього, в грудні 2017 року країни Європейського Союзу узгодили перелік із 17 юрисдикцій, щодо яких планується вводити заходи для протидії найбільш агресивним методам ухилення від сплати податків.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що Європейський Союз <a href="/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener">інвестує</a> у створення мережі центрів із кібербезпеки. </span><span style="font-weight: 400;">Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи онлайн-безпеки в країнах ЄС. </span></p>

У ЄС скасовують банківську таємницю

{:ua}У ЄС заявили про скасування банківської таємниці: як відбуватиметься обмін інформацією та як це вплине на роботу податкових?{:}

<p>Кількість українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів Євросоюзу, постійно зростає. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, минулого року експорт до ЄС здійснили понад 14 тисяч компаній, що на 734 компанії більше, ніж у 2016 році.


</p>
<h4><strong>Як коливається «експортна» статистика </strong></h4>
Статистика торгівлі з ЄС зазнала відчутних позитивних змін, зазначають експерти. У 2017 році рівень експорту до країн Європейського Союзу зріс на 30%. Частка Євросоюзу в структурі зовнішньої торгівлі України вже становить майже 43% від обсягу. При цьому ще у 2013 році цей показник дорівнював трохи більше 20%. Микола Тоцький також відзначив, що частка малих і середніх підприємств у переліку експортерів залишається недостатньою. Дуже часто представники українських малих і середніх підприємств не знають, де можна знайти необхідну базову інформацію щодо виходу товарів на ринок Європейського Союзу. Зокрема, бракує поінформованості про існування програми ЄС. Завдяки цій програмі у малого та середнього бізнесу є можливість шукати іноземних партнерів для встановлення співробітництва. З урахуванням поточних тенденцій динаміка експорту у році 2018 році обіцяє бути кращою.

Нагадаємо, що український аграрний експорт за результатами 2017 року <a href="https://nachasi.com/2018/02/05/zris-ukrayinskyj-agrarnyj-eksport/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">зріс<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/sunflowers-2529398_1920-300x200.jpg" />Стало відомо, на скільки зріс український аграрний експорт</span></a> на понад 30%. Головними продуктами українського агроекспорту, що постачались до ринку ЄС в 2017 році, є зернові злаки – $1,7 млрд, олія – $1,4 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд.

<p>Кількість українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів Євросоюзу, постійно зростає. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, минулого року експорт до ЄС здійснили понад 14 тисяч компаній, що на 734 компанії більше, ніж у 2016 році.</p><p></p><h4><strong>Як коливається «експортна» статистика </strong></h4><p>Статистика торгівлі з ЄС зазнала відчутних позитивних змін, зазначають експерти. У 2017 році рівень експорту до країн Європейського Союзу зріс на 30%. Частка Євросоюзу в структурі зовнішньої торгівлі України вже становить майже 43% від обсягу. При цьому ще у 2013 році цей показник дорівнював трохи більше 20%. Микола Тоцький також відзначив, що частка малих і середніх підприємств у переліку експортерів залишається недостатньою. Дуже часто представники українських малих і середніх підприємств не знають, де можна знайти необхідну базову інформацію щодо виходу товарів на ринок Європейського Союзу. Зокрема, бракує поінформованості про існування програми ЄС. Завдяки цій програмі у малого та середнього бізнесу є можливість шукати іноземних партнерів для встановлення співробітництва. З урахуванням поточних тенденцій динаміка експорту у році 2018 році обіцяє бути кращою.</p><p>Нагадаємо, що український аграрний експорт за результатами 2017 року <a href="/2018/02/05/zris-ukrayinskyj-agrarnyj-eksport/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">зріс<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/sunflowers-2529398_1920-300x200.jpg" />Стало відомо, на скільки зріс український аграрний експорт</span></a> на понад 30%. Головними продуктами українського агроекспорту, що постачались до ринку ЄС в 2017 році, є зернові злаки – $1,7 млрд, олія – $1,4 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд.</p>

Понад 14 тис українських компаній торік експортували свою продукцію до ЄС. Про це в інтерв’ю «Укрінформу» розповів представник України при ЄС Микола Точицький

&nbsp;

Кількість українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів Євросоюзу, постійно зростає. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, минулого року експорт до ЄС здійснили понад 14 тисяч компаній, що на 734 компанії більше, ніж у 2016 році.


<h4><strong>Як коливається «експортна» статистика </strong></h4>
Статистика торгівлі з ЄС зазнала відчутних позитивних змін, зазначають експерти. У 2017 році рівень експорту до країн Європейського Союзу зріс на 30%. Частка Євросоюзу в структурі зовнішньої торгівлі України вже становить майже 43% від обсягу. При цьому ще у 2013 році цей показник дорівнював трохи більше 20%. Микола Тоцький також відзначив, що частка малих і середніх підприємств у переліку експортерів залишається недостатньою. Дуже часто представники українських малих і середніх підприємств не знають, де можна знайти необхідну базову інформацію щодо виходу товарів на ринок Європейського Союзу. Зокрема, бракує поінформованості про існування програми ЄС. Завдяки цій програмі у малого та середнього бізнесу є можливість шукати іноземних партнерів для встановлення співробітництва. З урахуванням поточних тенденцій динаміка експорту у році 2018 році обіцяє бути кращою.

Нагадаємо, що український аграрний експорт за результатами 2017 року <a href="https://nachasi.com/2018/02/05/zris-ukrayinskyj-agrarnyj-eksport/" target="_blank" rel="noopener">зріс</a> на понад 30%. Головними продуктами українського агроекспорту, що постачались до ринку ЄС в 2017 році, є зернові злаки – $1,7 млрд, олія – $1,4 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд.

<p>Кількість українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів Євросоюзу, постійно зростає. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, минулого року експорт до ЄС здійснили понад 14 тисяч компаній, що на 734 компанії більше, ніж у 2016 році.</p><p></p><h4><strong>Як коливається «експортна» статистика </strong></h4><p>Статистика торгівлі з ЄС зазнала відчутних позитивних змін, зазначають експерти. У 2017 році рівень експорту до країн Європейського Союзу зріс на 30%. Частка Євросоюзу в структурі зовнішньої торгівлі України вже становить майже 43% від обсягу. При цьому ще у 2013 році цей показник дорівнював трохи більше 20%. Микола Тоцький також відзначив, що частка малих і середніх підприємств у переліку експортерів залишається недостатньою. Дуже часто представники українських малих і середніх підприємств не знають, де можна знайти необхідну базову інформацію щодо виходу товарів на ринок Європейського Союзу. Зокрема, бракує поінформованості про існування програми ЄС. Завдяки цій програмі у малого та середнього бізнесу є можливість шукати іноземних партнерів для встановлення співробітництва. З урахуванням поточних тенденцій динаміка експорту у році 2018 році обіцяє бути кращою.</p><p>Нагадаємо, що український аграрний експорт за результатами 2017 року <a href="/2018/02/05/zris-ukrayinskyj-agrarnyj-eksport/" target="_blank" rel="noopener">зріс</a> на понад 30%. Головними продуктами українського агроекспорту, що постачались до ринку ЄС в 2017 році, є зернові злаки – $1,7 млрд, олія – $1,4 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд.</p>

Стало відомо, скільки українських компаній експортували товари до ЄС

{:ua}Представник України при ЄС Микола Точицький розповів, скільки українських компаній експортували свою продукцію до країн ЄС. {:}

<p>У програмі Європейського Союзу також беруть участь Україна, Болгарія, Румунія, Грузія, Молдова, Туреччина, Греція та Вірменія. Із поданих 500 заявок відібрали 23. Дві із них – це проекти, які представив Ізмаїл.


</p>
<h4><strong>Що це за проекти </strong></h4>
Перший проект називається «Зелений туризм та історична спадщина – сходинка для розвитку басейну Чорного моря». Інфраструктурна складова цього проекту передбачає інвестиції у споруду Ізмаїльського історико-краєзнавчого музею «Придунав’я». У музеї планують замінити твердопаливний котел на енергоефективний, придбають потужний тепловий насос для обігріву та кондиціювання приміщення. У планах також – заміна дерев’яних вікон та модернізація освітлення.

Другий проект – «Розвиток стійкого культурного туризму у басейні Чорного моря». Цей проект стосується об’єкту природно-заповідного фонду: міського саду навпроти Свято-Покровського кафедрального собору. Він передбачає монтаж зовнішнього освітлення та нових лавочок, відновлення кованої частини паркану, заміну тротуарної плитки на території парку, ремонт громадського туалету, висадка нових декоративних дерев, Wi-Fi тощо.

За словами мера Ізмаїла, фінансування цих проектів розпочнеться одразу після їх підписання та додав, що в цьому році Ізмаїл подасть ще 10 проектів на конкурс на отримання європейських ґрантів.

Нагадаємо, Чернігів <a href="https://nachasi.com/2018/01/19/u-chernigovi-turyzm/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інвестує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/alice-donovan-rouse-124039-2-300x200.jpg" />Чернігів інвестує у локальнийта міжнародний туризм</span></a> у розвиток локального та міжнародного туризму. На туризм у цьому місті цьогоріч виділять 1 млн 35 тис грн. Головну увагу обіцяють зосередити на фестивальній програмі.

<p>У програмі Європейського Союзу також беруть участь Україна, Болгарія, Румунія, Грузія, Молдова, Туреччина, Греція та Вірменія. Із поданих 500 заявок відібрали 23. Дві із них – це проекти, які представив Ізмаїл.</p><p></p><h4><strong>Що це за проекти </strong></h4><p>Перший проект називається «Зелений туризм та історична спадщина – сходинка для розвитку басейну Чорного моря». Інфраструктурна складова цього проекту передбачає інвестиції у споруду Ізмаїльського історико-краєзнавчого музею «Придунав’я». У музеї планують замінити твердопаливний котел на енергоефективний, придбають потужний тепловий насос для обігріву та кондиціювання приміщення. У планах також – заміна дерев’яних вікон та модернізація освітлення.</p><p>Другий проект – «Розвиток стійкого культурного туризму у басейні Чорного моря». Цей проект стосується об’єкту природно-заповідного фонду: міського саду навпроти Свято-Покровського кафедрального собору. Він передбачає монтаж зовнішнього освітлення та нових лавочок, відновлення кованої частини паркану, заміну тротуарної плитки на території парку, ремонт громадського туалету, висадка нових декоративних дерев, Wi-Fi тощо.</p><p>За словами мера Ізмаїла, фінансування цих проектів розпочнеться одразу після їх підписання та додав, що в цьому році Ізмаїл подасть ще 10 проектів на конкурс на отримання європейських ґрантів.</p><p>Нагадаємо, Чернігів <a href="/2018/01/19/u-chernigovi-turyzm/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інвестує<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/alice-donovan-rouse-124039-2-300x200.jpg" />Чернігів інвестує у локальнийта міжнародний туризм</span></a> у розвиток локального та міжнародного туризму. На туризм у цьому місті цьогоріч виділять 1 млн 35 тис грн. Головну увагу обіцяють зосередити на фестивальній програмі.</p>

Ізмаїл виграв 2 проекти на конкурсі спільної операційної програми транскордонного співробітництва «Басейн Чорного моря 2014-2020». Про це у соціальній мережі Facebook повідомив міський голова Ізмаїлу Андрій Амбрамченко

&nbsp;

У програмі Європейського Союзу також беруть участь Україна, Болгарія, Румунія, Грузія, Молдова, Туреччина, Греція та Вірменія. Із поданих 500 заявок відібрали 23. Дві із них – це проекти, які представив Ізмаїл.


<h4><strong>Що це за проекти </strong></h4>
Перший проект називається «Зелений туризм та історична спадщина – сходинка для розвитку басейну Чорного моря». Інфраструктурна складова цього проекту передбачає інвестиції у споруду Ізмаїльського історико-краєзнавчого музею «Придунав’я». У музеї планують замінити твердопаливний котел на енергоефективний, придбають потужний тепловий насос для обігріву та кондиціювання приміщення. У планах також – заміна дерев’яних вікон та модернізація освітлення.

Другий проект – «Розвиток стійкого культурного туризму у басейні Чорного моря». Цей проект стосується об’єкту природно-заповідного фонду: міського саду навпроти Свято-Покровського кафедрального собору. Він передбачає монтаж зовнішнього освітлення та нових лавочок, відновлення кованої частини паркану, заміну тротуарної плитки на території парку, ремонт громадського туалету, висадка нових декоративних дерев, Wi-Fi тощо.

За словами мера Ізмаїла, фінансування цих проектів розпочнеться одразу після їх підписання та додав, що в цьому році Ізмаїл подасть ще 10 проектів на конкурс на отримання європейських ґрантів.

Нагадаємо, Чернігів <a href="https://nachasi.com/2018/01/19/u-chernigovi-turyzm/" target="_blank" rel="noopener">інвестує</a> у розвиток локального та міжнародного туризму. На туризм у цьому місті цьогоріч виділять 1 млн 35 тис грн. Головну увагу обіцяють зосередити на фестивальній програмі.

<p>У програмі Європейського Союзу також беруть участь Україна, Болгарія, Румунія, Грузія, Молдова, Туреччина, Греція та Вірменія. Із поданих 500 заявок відібрали 23. Дві із них – це проекти, які представив Ізмаїл.</p><p></p><h4><strong>Що це за проекти </strong></h4><p>Перший проект називається «Зелений туризм та історична спадщина – сходинка для розвитку басейну Чорного моря». Інфраструктурна складова цього проекту передбачає інвестиції у споруду Ізмаїльського історико-краєзнавчого музею «Придунав’я». У музеї планують замінити твердопаливний котел на енергоефективний, придбають потужний тепловий насос для обігріву та кондиціювання приміщення. У планах також – заміна дерев’яних вікон та модернізація освітлення.</p><p>Другий проект – «Розвиток стійкого культурного туризму у басейні Чорного моря». Цей проект стосується об’єкту природно-заповідного фонду: міського саду навпроти Свято-Покровського кафедрального собору. Він передбачає монтаж зовнішнього освітлення та нових лавочок, відновлення кованої частини паркану, заміну тротуарної плитки на території парку, ремонт громадського туалету, висадка нових декоративних дерев, Wi-Fi тощо.</p><p>За словами мера Ізмаїла, фінансування цих проектів розпочнеться одразу після їх підписання та додав, що в цьому році Ізмаїл подасть ще 10 проектів на конкурс на отримання європейських ґрантів.</p><p>Нагадаємо, Чернігів <a href="/2018/01/19/u-chernigovi-turyzm/" target="_blank" rel="noopener">інвестує</a> у розвиток локального та міжнародного туризму. На туризм у цьому місті цьогоріч виділять 1 млн 35 тис грн. Головну увагу обіцяють зосередити на фестивальній програмі.</p>

ЄС профінансує туристичні проекти на Одещині

{:ua}Два туристичні проекти для Ізмаїла на Одещині профінансує Європейський Союз: що це за проекти та на яких об'єктах їх будуть реалізовувати?{:}

У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Лонґріди

Історії

Не ризикуєте вирушати в мандрівку до країн ЄС на власному авто українськими дорогами, котрі поки що далекі від євростандартів? Боїтеся літати літаками, а від думки про автобусний тур у вас настає напад суму й депресії? Спробуйте залізничне сполучення. На часі дізнатися, куди може доставити українців потяг — і куди вам <a href="https://nachasi.com/2017/12/11/za-pivroku-bezvizom-skorystalysya-355-tys-ukrayintsiv/" target="_blank" rel="noopener">не потрібна</a> буде віза, лише біометричний паспорт

Якщо ви вагаєтеся, чи варто обирати поїзд для мандрів до ЄС, то у подорожей залізницею є <strong>низка переваг:</strong>
<ul>
 	<li>Квитки завжди мають один і той же тариф, який не залежить від курсу євро. Немає різниці, чи купуєш квиток за місяць, чи за 3 дні – ціна залишиться тією ж.</li>
 	<li>Можна перевозити більше багажу, на відміну від авіаперельотів.</li>
 	<li>Ідеальний варіант для аерофобів, яких лякає сама думка про потребу піднятися трапом на борт літака.</li>
 	<li>Не треба заморочуватися із пальним, дозвільними талонами, платними автобанами та іншими нюансами мандрівки власним автомобілем.</li>
</ul>
Проте є й свої недоліки:
<ul>
 	<li>Тривалість подорожі збільшується.</li>
 	<li>Вартість квитка на поїзд нерідко дорожче вартості заздалегідь купленого квитка на літак.</li>
</ul>
На часі розібратися, до яких країн та міст ЄС можна дістатися залізницею з України — і при цьому не потрібна віза.

[color_title title="Україна — Австрія"]

З 10 грудня 2017 року «Укрзалізниця» запустила безпересадковий вагон Київ–Відень. Вагон курсуватиме цілорічно щодня. Він відправляється з Києва о 14:07 та прибуває до Львова о 19:50. Зі Львова вагон відправлятиметься о 21:00 та прибуватиме до Відня наступного дня об 11:21.

Під час прямування територією України вагон також робитиме зупинки на станціях Стрий (о 22:04), Славське (23:04), Свалява (0:24), Мукачево (0:49) та Чоп (01:37). За кордоном вагон робитиме зупинку в Будапешті о 08:20 за місцевим часом.

З Відня безпересадковий вагон курсуватиме щоденно з 11 грудня 2017-го. Він відправлятиметься о 16:42 за місцевим часом та прибуватиме до Києва наступного дня о 17:11 за київським часом.

<strong>Вагон розраховано на 30 місць.</strong>

[color_title title="Україна — Польща | Від 406 грн"]
<h4><strong>Київ — Варшава</strong></h4>
До Польщі щодня відправляються по 4 потяги. Якщо ви хочете відвідати польську столицю, щодня о 16:52 з Києва курсує потяг до Варшави. Тривалість такої поїздки – 15 годин 37 хвилин. На вокзал «Варшава Західна» ваш потяг прибуде о 8 годині 32 хвилини. На Східний та Центральний вокзали поїзд прибуває на півгодини раніше. На шляху також він зупиняється у декількох містах Польщі. Зупинка в місті Дорохуськ триває 1 год. У Хелмі потяг стає на 17 хвилин, у Любліні — на 27 хвилин і в місті Луків стоїть 12 хвилин. <strong>Вартість квитка до Варшави — 2,4 тис грн.</strong>
<h4><strong>Київ, Львів, Одеса – Перемишль</strong></h4>
«Інтерсіті+» йде до польського прикордонного міста Перемишль. На цей потяг можна сісти в Києві та у Львові. Крім цих двох головних станцій, поїзд зупиняється в Святошино, Коростені та Підзамче. Поїзд відправляється щодня з Києва о 6 годині 45 хвилин і з Львова о 12 годині 17 хвилин.

[related_post id="7942"]

Тривалість маршруту становить 7 годин 40 хвилин. У Перемишлі пасажири потрапляють в 13:25 за польським часом. Це зручно, бо можна пересісти на потяги до Кракова чи Вроцлава.

<strong>Вартість квитка Київ – Львів – Перемишль складає від 406 грн.</strong> Квитки <strong>Львів – Перемишль обійдуться в 172 грн.</strong>

Із 10 грудня 2017 року «Укрзалізниця» запустила новий потяг №36/35 Одеса – Перемишль, який ходитиме щодня. Потяг йтиме через Жмеринку, Тернопіль, Львів, Красне, Рудницю, Вапнярку, Хмельницький, повідомляє «Національний промисловий портал».
<h4><strong>Львів — Вроцлав</strong></h4>
Зі Львова також їздить потяг до Вроцлава, з зупинкою в Кракові. Поїзд відправляється о 22:20 зі львівського Центрального вокзалу і прибуває до Кракова о 5 годині 28 хвилин, а до Вроцлава — о 9 ранку 54 хвилини.

Тривалість поїздки – 13 годин, а вартість квитків — <strong>від 1,8 тис грн.</strong>
<h4><strong>Ковель — Хелм</strong></h4>
«Укрзалізниця» запустила також щоденний маршрут: Ковель – Хелм. У Хелмі є зручні пересадки до Варшави або Любліна. Поїзд відправляється з Ковеля об 11 годині 53 хвилини, а прибуватиме до Хелма о 13 годині 41 хвилині за місцевим часом.

Час в дорозі — трохи менше 2 годин, а вартість квитків — <strong>від 130 грн.</strong>

<iframe src="https://giphy.com/embed/NGSbD5vI6lUvC" width="480" height="361" frameBorder="0" class="giphy-embed" allowFullScreen></iframe>

[color_title title="Україна — Словаччина | Від 2,2 тис грн"]

До Словаччини можна доїхати на безпересадочному причіпному вагоні: Київ – Братислава. Поїзд ходить 5 днів на тиждень (не ходить по четвергах і п’ятницях), і відбуває о 23 годині 57 хвилин зі станції Київ-Пасажирський. Зі Львова поїзд відправлятиметься о 10 годині 10 хвилин. Зупиняється в українських містах: Жмеринці, Хмельницькому, Тернополі, Львові, Мукачево і в прикордонному місті Чоп.

У Словаччині поїзд зупиняється в Кошиці, Зволені і прибуває до Братислави о 5 годині 25 хвилин ранку за місцевим часом. Всього в дорозі по маршруту Київ-Братислава – 30 годин.

[color_title title="Україна — Чехія | Від 2,9 тис грн"]

У Чехію можна відправитися за маршрутом Київ – Прага (саме до цього поїзду чіпляють вагони до Братислави). 

[related_post id="18080"]

Поїзд до Чехії ходить щодня і відбуває з вокзалу Київ-Пасажирський о 23 годині 57 хвилин, а прибуває до Праги через день о 7 годині 22 хвилини за місцевим часом.

Поїздка по такому маршруту триватиме 32 години і 25 хвилин. Поїзд їде через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Мукачево та Чоп. Потім він зупиняється в проїжджає майже всю Словаччину: від Чиєрна Над Тисою і Кошице до міста Жиліна. У Чехії поїзд в’їжджає через прикордонне місто Тршінець.

[color_title title="Україна — Угорщина | Від 1,9 тис грн"]

Щоденний потяг Київ – Будапешт відбуває з вокзалу Київ-Пасажирський о 20 годині 22 хвилин. Поїзд їде через Львів, з якого відбуває о 5 годині 43 хвилини. До Будапешту пасажири прибувають в 18 годин 37 хвилин за місцевим часом, а тривалість такої поїздки – 23 години 20 хвилин.

[color_title title="Україна — Румунія | Від 2,1 тис грн"]

До Румунії ходять потяги з Києва до Бухареста. Поїзд проїжджає через Вінницю, Кам’янець-Подільський і Чернівці. До Румунії потрапляє через місто Вікшани, Сучави, Бакзу. Із Києва поїзд відбуває о 20 годині 5 хвилин, а прибуває в Бухарест о 22 годині 56 хвилин за місцевим часом. Всього в дорозі поїзд знаходиться 27 годин.

[color_title title="Україна — Болгарія | Від 2,4 тис грн"]

Маршрут за новим напрямком Львів – Варна запустять з 15 червня 2018-го. Насправді буде ходити не цілий поїзд, а причіпний вагон у складі поїзда Мінськ — Варна. Поїзд буде проходити через Івано-Франківській та Чернівці. Тривалість поїздки – близько 32 годин. Потяг курсуватиме раз на 10 днів.

<p>Якщо ви вагаєтеся, чи варто обирати поїзд для мандрів до ЄС, то у подорожей залізницею є <strong>низка переваг:</strong></p><ul><li>Квитки завжди мають один і той же тариф, який не залежить від курсу євро. Немає різниці, чи купуєш квиток за місяць, чи за 3 дні – ціна залишиться тією ж.</li><li>Можна перевозити більше багажу, на відміну від авіаперельотів.</li><li>Ідеальний варіант для аерофобів, яких лякає сама думка про потребу піднятися трапом на борт літака.</li><li>Не треба заморочуватися із пальним, дозвільними талонами, платними автобанами та іншими нюансами мандрівки власним автомобілем.</li></ul><p>Проте є й свої недоліки:</p><ul><li>Тривалість подорожі збільшується.</li><li>Вартість квитка на поїзд нерідко дорожче вартості заздалегідь купленого квитка на літак.</li></ul><p>На часі розібратися, до яких країн та міст ЄС можна дістатися залізницею з України — і при цьому не потрібна віза.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Україна — Австрія		</span>	</h3><p>З 10 грудня 2017 року «Укрзалізниця» запустила безпересадковий вагон Київ–Відень. Вагон курсуватиме цілорічно щодня. Він відправляється з Києва о 14:07 та прибуває до Львова о 19:50. Зі Львова вагон відправлятиметься о 21:00 та прибуватиме до Відня наступного дня об 11:21.</p><p>Під час прямування територією України вагон також робитиме зупинки на станціях Стрий (о 22:04), Славське (23:04), Свалява (0:24), Мукачево (0:49) та Чоп (01:37). За кордоном вагон робитиме зупинку в Будапешті о 08:20 за місцевим часом.</p><p>З Відня безпересадковий вагон курсуватиме щоденно з 11 грудня 2017-го. Він відправлятиметься о 16:42 за місцевим часом та прибуватиме до Києва наступного дня о 17:11 за київським часом.</p><p><strong>Вагон розраховано на 30 місць.</strong></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Україна — Польща | Від 406 грн		</span>	</h3><h4><strong>Київ — Варшава</strong></h4><p>До Польщі щодня відправляються по 4 потяги. Якщо ви хочете відвідати польську столицю, щодня о 16:52 з Києва курсує потяг до Варшави. Тривалість такої поїздки – 15 годин 37 хвилин. На вокзал «Варшава Західна» ваш потяг прибуде о 8 годині 32 хвилини. На Східний та Центральний вокзали поїзд прибуває на півгодини раніше. На шляху також він зупиняється у декількох містах Польщі. Зупинка в місті Дорохуськ триває 1 год. У Хелмі потяг стає на 17 хвилин, у Любліні — на 27 хвилин і в місті Луків стоїть 12 хвилин. <strong>Вартість квитка до Варшави — 2,4 тис грн.</strong></p><h4><strong>Київ, Львів, Одеса – Перемишль</strong></h4><p>«Інтерсіті+» йде до польського прикордонного міста Перемишль. На цей потяг можна сісти в Києві та у Львові. Крім цих двох головних станцій, поїзд зупиняється в Святошино, Коростені та Підзамче. Поїзд відправляється щодня з Києва о 6 годині 45 хвилин і з Львова о 12 годині 17 хвилин.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/07/07/private-trains/" class="link">Міністр виступає за запуск на залізниці приватних поїздів</a>	</div><p>Тривалість маршруту становить 7 годин 40 хвилин. У Перемишлі пасажири потрапляють в 13:25 за польським часом. Це зручно, бо можна пересісти на потяги до Кракова чи Вроцлава.</p><p><strong>Вартість квитка Київ – Львів – Перемишль складає від 406 грн.</strong> Квитки <strong>Львів – Перемишль обійдуться в 172 грн.</strong></p><p>Із 10 грудня 2017 року «Укрзалізниця» запустила новий потяг №36/35 Одеса – Перемишль, який ходитиме щодня. Потяг йтиме через Жмеринку, Тернопіль, Львів, Красне, Рудницю, Вапнярку, Хмельницький, повідомляє «Національний промисловий портал».</p><h4><strong>Львів — Вроцлав</strong></h4><p>Зі Львова також їздить потяг до Вроцлава, з зупинкою в Кракові. Поїзд відправляється о 22:20 зі львівського Центрального вокзалу і прибуває до Кракова о 5 годині 28 хвилин, а до Вроцлава — о 9 ранку 54 хвилини.</p><p>Тривалість поїздки – 13 годин, а вартість квитків — <strong>від 1,8 тис грн.</strong></p><h4><strong>Ковель — Хелм</strong></h4><p>«Укрзалізниця» запустила також щоденний маршрут: Ковель – Хелм. У Хелмі є зручні пересадки до Варшави або Любліна. Поїзд відправляється з Ковеля об 11 годині 53 хвилини, а прибуватиме до Хелма о 13 годині 41 хвилині за місцевим часом.</p><p>Час в дорозі — трохи менше 2 годин, а вартість квитків — <strong>від 130 грн.</strong></p><p><iframe loading="lazy" src="https://giphy.com/embed/NGSbD5vI6lUvC" width="480" height="361" frameBorder="0" class="giphy-embed" allowFullScreen></iframe></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Україна — Словаччина | Від 2,2 тис грн		</span>	</h3><p>До Словаччини можна доїхати на безпересадочному причіпному вагоні: Київ – Братислава. Поїзд ходить 5 днів на тиждень (не ходить по четвергах і п’ятницях), і відбуває о 23 годині 57 хвилин зі станції Київ-Пасажирський. Зі Львова поїзд відправлятиметься о 10 годині 10 хвилин. Зупиняється в українських містах: Жмеринці, Хмельницькому, Тернополі, Львові, Мукачево і в прикордонному місті Чоп.</p><p>У Словаччині поїзд зупиняється в Кошиці, Зволені і прибуває до Братислави о 5 годині 25 хвилин ранку за місцевим часом. Всього в дорозі по маршруту Київ-Братислава – 30 годин.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Україна — Чехія | Від 2,9 тис грн		</span>	</h3><p>У Чехію можна відправитися за маршрутом Київ – Прага (саме до цього поїзду чіпляють вагони до Братислави). </p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/10/11/ukrzaliznytsya-perevezennya-3-klasy/" class="link">«Укрзалізниця» запропонує три класи потягів</a>	</div><p>Поїзд до Чехії ходить щодня і відбуває з вокзалу Київ-Пасажирський о 23 годині 57 хвилин, а прибуває до Праги через день о 7 годині 22 хвилини за місцевим часом.</p><p>Поїздка по такому маршруту триватиме 32 години і 25 хвилин. Поїзд їде через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Мукачево та Чоп. Потім він зупиняється в проїжджає майже всю Словаччину: від Чиєрна Над Тисою і Кошице до міста Жиліна. У Чехії поїзд в’їжджає через прикордонне місто Тршінець.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Україна — Угорщина | Від 1,9 тис грн		</span>	</h3><p>Щоденний потяг Київ – Будапешт відбуває з вокзалу Київ-Пасажирський о 20 годині 22 хвилин. Поїзд їде через Львів, з якого відбуває о 5 годині 43 хвилини. До Будапешту пасажири прибувають в 18 годин 37 хвилин за місцевим часом, а тривалість такої поїздки – 23 години 20 хвилин.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Україна — Румунія | Від 2,1 тис грн		</span>	</h3><p>До Румунії ходять потяги з Києва до Бухареста. Поїзд проїжджає через Вінницю, Кам’янець-Подільський і Чернівці. До Румунії потрапляє через місто Вікшани, Сучави, Бакзу. Із Києва поїзд відбуває о 20 годині 5 хвилин, а прибуває в Бухарест о 22 годині 56 хвилин за місцевим часом. Всього в дорозі поїзд знаходиться 27 годин.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Україна — Болгарія | Від 2,4 тис грн		</span>	</h3><p>Маршрут за новим напрямком Львів – Варна запустять з 15 червня 2018-го. Насправді буде ходити не цілий поїзд, а причіпний вагон у складі поїзда Мінськ — Варна. Поїзд буде проходити через Івано-Франківській та Чернівці. Тривалість поїздки – близько 32 годин. Потяг курсуватиме раз на 10 днів.</p>

«Сяду у потяг, хай собі їде» — 7 безвізових країн ЄС для подорожей залізницею

{:ua}Який поїзд варто обрати для безвізової мандрівки до країн ЄС?{:}

<strong>Відкритість є принципом організації цифрового світу</strong>, — починаючи від відкритих стандартів, які є основою для самого інтернету та програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом до спільного використання економіки на основі довіри, в яких незнайомі люди обмінюються усім: від автомобільних приміщень і запасних кімнат до домашніх тварин та електроінструментів. Європа сьогодні активно опановує цей тренд.

У свою чергу, відкритість інтернету дозволяє організаціям і установам бути більш відкритими. Це дозволяє підприємствам бути більш інноваційними, а також відповідальнішими. І це дозволяє урядам бути більш прозорим та демократичним у процесі прийняття рішень. Знижуючи бар'єри на шляху до знань, інновацій, даних та комунікації, цифрова відкритість наразі створює міцніші суспільства та більш конкурентоспроможну економіку.

[color_title title="Баланс між проблемами та можливостями"]

Але це також викликає проблеми. <strong>Як можна використати відкритість, не покладаючись на конфіденційність громадян?</strong> Як забезпечити безпеку на відкритому потоці інформації? І як можна створювати та фінансувати цифрові громадські послуги, щоб сприяти участі?

Економіка та суспільства Європи, як і інші країни світу, трансформуються за допомогою цифрових технологій. У серії досліджень та аналізу, яку спонсорував Android, редакція The Economist у проекті Intelligence Unit вивчила роль відкритості в цій трансформації.

[color_title title="Цифрова економіка — європейський погляд"]

<strong>Європейські країни все більше покладаються на цифрову економіку.</strong> У Великобританії, Франції та Німеччині внесок цифрової економіки у зростання ВВП перевищує глобальний середній. Консалтингова компанія Accenture сподівається, що цифровий сектор Італії збільшиться у 8,5 рази в період між 2015 і 2020 роками, тоді як сектор Німеччини буде збільшуватись у вісім разів швидше, ніж інші.

[related_post id="6719"]

Відкритість дозволила багатьом європейським компаніям процвітати. Незважаючи на свої невеликі розміри, Естонія породила два з найважливіших цифрових успіхів у Європі: компанії Skype та TransferWise. Ця невеличка країна також може похвалитися однією з найбільш відкритих економік у світі.

Компанії, що працюють <strong>в сегменті проектів спільного користування</strong> — як французький додаток для поїздок <a href="https://nachasi.com/2018/01/30/new-blablacar/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">BlaBlaCar<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/josh-feiber-357043-300x200.jpg" />BlaBlaCar здійснив ребрендинг та запустив новий алгоритм пошуку попутників</span></a>, — створили свій успіх, виступаючи в ролі відкритої платформи, на якій інші можуть брати участь у перетворення і процвітати. У економіці до 2025 року сервіси зі спільного користування стануть окремою індустрією, котра оцінюватиметься у $335 млрд.

Навіть <strong>інвестиції в умовах цифрової економіки зазнали змін завдяки відкритості</strong>. Купівля акцій використовувалося як резервний інструмент для заможних; але інтернет-платформи, такі як німецька компанія Companisto або шведська FundedByMe, відкрили доступ до фінансових ринків для інвесторів з меншим капіталом. При цьому такі проекти зробили розподіл капіталу на інновації більш демократичним.

[color_title title="Керування економікою «в цифрі»"]

Цифрова відкритість не лише забезпечує економічні можливості. Вона також сприяє <strong>кращому управлінню економічною діяльністю.</strong> Наприклад, Великобританія, на відміну від більшості інших країн, робить ключові дані про компанії вільними для громадськості. Ця база даних є корисним інструментом для адвокатів прозорості, які можуть використовувати дані для картування складних мереж зареєстрованих компаній, щоби виявити тих, хто ухиляється від фінансових чи організаційних перевірок.

Більша прозорість також <strong>може поліпшити управління в організаціях.</strong> Польська компанія Lunar Logic відкрила свої зарплати (на основі вибору) у 2015 році, щоби сприяти внутрішньому обговоренню того, як і коли підвищити приріст виплат. За словами генерального директора Павла Бродзінського, цей крок заохотив більш рівноправний зворотний зв'язок між співробітниками та зробив розподіл збільшення заробітної плати справедливішим процесом.

[related_post id="4872"]

<strong>Переваги цифрової відкритості не обмежуються бізнесом.</strong> Цифрові технології мають потенціал для виявлення соціальних викликів, котрі потребують більшої громадської участі та більшої кількості інноваційних підходів. Зростаюча кількість урядів, як місцевих, так і національних, використовують онлайн-платформи, щоб включити громадян у рішення щодо державних видатків. Схеми відкритої передачі даних дозволяють громадянам та адвокатським групам використовувати багаті набори даних своїх урядів для аналізу соціальних питань та здійснення адвокації за фактами порушень.

Відкритість не лише дозволяє виявляти та кількісно виражати соціальні проблеми, але й дозволяє <strong>розповсюджувати рішення</strong>. Наприклад, MeshPoint — це платформа для роботи з відкритим кодом, призначена для використання під час гуманітарних криз. Її відкрита природа означає, що її обладнання може бути побудоване з стандартними компонентами у будь-якій точці світу.

[color_title title="Єдність та лібералізація ринків завдяки технологіям"]

Цивільний ринок товарів та послуг між європейськими країнами є одним з найважливіших. Електронна комерція зростає по всій Європі. Але, незважаючи на узгоджені зусилля ЄС, складність регулювання серед держав-членів у поєднанні з такими факторами, як лінгвістичне різноманіття, означає, що лише 7% європейських малих та середніх підприємств продають свої товари в інтернеті до сусідніх країн.

Аби виправити цю ситуацію, ще 2015 року Європейська комісія запропонувала стратегію цифрового єдиного ринку . У ній окресленн майбутнє, в якому «забезпечується вільне переміщення товарів, осіб, послуг та капіталу та де громадяни, приватні особи та підприємства можуть безперешкодно отримувати доступ та здійснювати онлайн-діяльність в умовах чесної конкуренції». Йдеться в документі і про високий рівень захисту споживачів та персональних даних, незалежно від їх національності або місцевого проживання.

[related_post id="8375"]

Проте крім переваг є у такого плану й «вузькі місця». Існують серйозні побоювання, що відкритий доступ до певних наборів даних забезпечить тактичні переваги кіберзлочинцям та терористичним організаціям. Цифрова відкритість також повинна обмежуватися правилами, що захищають конфіденційність приватних осіб.

Існують і політичні виклики. «Брекзіт» виключить Великобританію — котра є однією з країн-першопрохідців у сфері відкритості цифрових послуг — із правового та інфраструктурного поля ЄС. Департамент Великобританії з питань виходу з Європейського Союзу говорить, що угода про збереження таких потоків даних є «необхідною». Проте вже зараз відомо, що подібні перемовини можуть тривати півтора роки й більше. Прозоріші інститути можуть сприяти підвищенню довіри, коли зростає скептицизм щодо створення єдиного цифрового простору. З правильними перевірками та балансом на місці, цифрова відкритість повинна бути в центрі європейської цифрової трансформації, зазначають автори дослідження The Economist.

[color_title title="Мовою цифр та фактів — про вплив відкритості на прикладі Android"]

Природа Android з відкритим вихідним кодом знизила ціну на мобільні телефони, надаючи більшій кількості людей доступ до смартфонів. Очікується, що доступні телефони Android допоможуть скоротити середню вартість смартфонів у глобальному масштабі на 19% за підсумками 2017-го.

Екосистема Android забезпечує працевлаштування 75% працівників, що працюють у галузі створення мобільних додатків у Європі. Це — близько 1,4 млн осіб. Найбільші роботодавці по роботі з програмами для Android працюють у таких державах:
<ul>
<li>Німеччина (247 тис робочих місць),</li>
 	<li>Великобританія (242 тис),</li>
 	<li>Франція (172 тис).</li>
</ul>
Середньостатистичний користувач Android у Європі завантажує 50 програм протягом усього терміну використання свого пристрою. Більше 82 млрд прикладних програм було завантажено з Google Play за 2016-2017 роки.

[related_post id="15360"]

Сьогодні добровільні угоди щодо сумісності Android означають, що одна програма може працювати на тисячах пристроїв від десятків виробників. Гнучка, відкрита версія операційної системи Android була рушійною силою деяких найбільших явищ у світі мобільних застосунків — від появи та стрімкого зростання популярності американського Snapchat до історії успіху шведського Spotify.

Багато хто з найбільш відомих розробників ігор в Європі — в тому числі Rovio (розробник Angry Birds) і King (розробник Candy Crush Saga) — стикається з хронічним розривом у цифрових навичках. Для подолання цих проблем у партнерстві з освітньою компанією Bertelsmann та платформою електронної навчання Udacity компанія Google профінансувала 40 тис стипендій для розробників Android у країнах ЄС. Західна Європа має найшвидше зростаючу кількість підключених пристроїв у світі. Між 2015 та 2021 роками кількість таких смартфонів, планшетів та розумних годинників на основі цієї мобільної ОС має зрости щонайменше учетверо. А наступним кроком у сферу цифрової відкритості стане так званий «інтернет речей» — там у Android теж є чимало роботи.

<p><strong>Відкритість є принципом організації цифрового світу</strong>, — починаючи від відкритих стандартів, які є основою для самого інтернету та програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом до спільного використання економіки на основі довіри, в яких незнайомі люди обмінюються усім: від автомобільних приміщень і запасних кімнат до домашніх тварин та електроінструментів. Європа сьогодні активно опановує цей тренд.</p><p>У свою чергу, відкритість інтернету дозволяє організаціям і установам бути більш відкритими. Це дозволяє підприємствам бути більш інноваційними, а також відповідальнішими. І це дозволяє урядам бути більш прозорим та демократичним у процесі прийняття рішень. Знижуючи бар&#8217;єри на шляху до знань, інновацій, даних та комунікації, цифрова відкритість наразі створює міцніші суспільства та більш конкурентоспроможну економіку.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Баланс між проблемами та можливостями		</span>	</h3><p>Але це також викликає проблеми. <strong>Як можна використати відкритість, не покладаючись на конфіденційність громадян?</strong> Як забезпечити безпеку на відкритому потоці інформації? І як можна створювати та фінансувати цифрові громадські послуги, щоб сприяти участі?</p><p>Економіка та суспільства Європи, як і інші країни світу, трансформуються за допомогою цифрових технологій. У серії досліджень та аналізу, яку спонсорував Android, редакція The Economist у проекті Intelligence Unit вивчила роль відкритості в цій трансформації.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Цифрова економіка — європейський погляд		</span>	</h3><p><strong>Європейські країни все більше покладаються на цифрову економіку.</strong> У Великобританії, Франції та Німеччині внесок цифрової економіки у зростання ВВП перевищує глобальний середній. Консалтингова компанія Accenture сподівається, що цифровий сектор Італії збільшиться у 8,5 рази в період між 2015 і 2020 роками, тоді як сектор Німеччини буде збільшуватись у вісім разів швидше, ніж інші.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/06/29/e-estonia/" class="link">Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</a>	</div><p>Відкритість дозволила багатьом європейським компаніям процвітати. Незважаючи на свої невеликі розміри, Естонія породила два з найважливіших цифрових успіхів у Європі: компанії Skype та TransferWise. Ця невеличка країна також може похвалитися однією з найбільш відкритих економік у світі.</p><p>Компанії, що працюють <strong>в сегменті проектів спільного користування</strong> — як французький додаток для поїздок <a href="/2018/01/30/new-blablacar/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">BlaBlaCar<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/josh-feiber-357043-300x200.jpg" />BlaBlaCar здійснив ребрендинг та запустив новий алгоритм пошуку попутників</span></a>, — створили свій успіх, виступаючи в ролі відкритої платформи, на якій інші можуть брати участь у перетворення і процвітати. У економіці до 2025 року сервіси зі спільного користування стануть окремою індустрією, котра оцінюватиметься у $335 млрд.</p><p>Навіть <strong>інвестиції в умовах цифрової економіки зазнали змін завдяки відкритості</strong>. Купівля акцій використовувалося як резервний інструмент для заможних; але інтернет-платформи, такі як німецька компанія Companisto або шведська FundedByMe, відкрили доступ до фінансових ринків для інвесторів з меншим капіталом. При цьому такі проекти зробили розподіл капіталу на інновації більш демократичним.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Керування економікою «в цифрі»		</span>	</h3><p>Цифрова відкритість не лише забезпечує економічні можливості. Вона також сприяє <strong>кращому управлінню економічною діяльністю.</strong> Наприклад, Великобританія, на відміну від більшості інших країн, робить ключові дані про компанії вільними для громадськості. Ця база даних є корисним інструментом для адвокатів прозорості, які можуть використовувати дані для картування складних мереж зареєстрованих компаній, щоби виявити тих, хто ухиляється від фінансових чи організаційних перевірок.</p><p>Більша прозорість також <strong>може поліпшити управління в організаціях.</strong> Польська компанія Lunar Logic відкрила свої зарплати (на основі вибору) у 2015 році, щоби сприяти внутрішньому обговоренню того, як і коли підвищити приріст виплат. За словами генерального директора Павла Бродзінського, цей крок заохотив більш рівноправний зворотний зв&#8217;язок між співробітниками та зробив розподіл збільшення заробітної плати справедливішим процесом.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/06/06/servis-gromadu/" class="link">Open Data Incubator представив низку сервісів для територіальних громад</a>	</div><p><strong>Переваги цифрової відкритості не обмежуються бізнесом.</strong> Цифрові технології мають потенціал для виявлення соціальних викликів, котрі потребують більшої громадської участі та більшої кількості інноваційних підходів. Зростаюча кількість урядів, як місцевих, так і національних, використовують онлайн-платформи, щоб включити громадян у рішення щодо державних видатків. Схеми відкритої передачі даних дозволяють громадянам та адвокатським групам використовувати багаті набори даних своїх урядів для аналізу соціальних питань та здійснення адвокації за фактами порушень.</p><p>Відкритість не лише дозволяє виявляти та кількісно виражати соціальні проблеми, але й дозволяє <strong>розповсюджувати рішення</strong>. Наприклад, MeshPoint — це платформа для роботи з відкритим кодом, призначена для використання під час гуманітарних криз. Її відкрита природа означає, що її обладнання може бути побудоване з стандартними компонентами у будь-якій точці світу.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Єдність та лібералізація ринків завдяки технологіям		</span>	</h3><p>Цивільний ринок товарів та послуг між європейськими країнами є одним з найважливіших. Електронна комерція зростає по всій Європі. Але, незважаючи на узгоджені зусилля ЄС, складність регулювання серед держав-членів у поєднанні з такими факторами, як лінгвістичне різноманіття, означає, що лише 7% європейських малих та середніх підприємств продають свої товари в інтернеті до сусідніх країн.</p><p>Аби виправити цю ситуацію, ще 2015 року Європейська комісія запропонувала стратегію цифрового єдиного ринку . У ній окресленн майбутнє, в якому «забезпечується вільне переміщення товарів, осіб, послуг та капіталу та де громадяни, приватні особи та підприємства можуть безперешкодно отримувати доступ та здійснювати онлайн-діяльність в умовах чесної конкуренції». Йдеться в документі і про високий рівень захисту споживачів та персональних даних, незалежно від їх національності або місцевого проживання.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/07/12/digital-by-default-ukr/" class="link">Digital by Default — принципи цифрової економіки</a>	</div><p>Проте крім переваг є у такого плану й «вузькі місця». Існують серйозні побоювання, що відкритий доступ до певних наборів даних забезпечить тактичні переваги кіберзлочинцям та терористичним організаціям. Цифрова відкритість також повинна обмежуватися правилами, що захищають конфіденційність приватних осіб.</p><p>Існують і політичні виклики. «Брекзіт» виключить Великобританію — котра є однією з країн-першопрохідців у сфері відкритості цифрових послуг — із правового та інфраструктурного поля ЄС. Департамент Великобританії з питань виходу з Європейського Союзу говорить, що угода про збереження таких потоків даних є «необхідною». Проте вже зараз відомо, що подібні перемовини можуть тривати півтора роки й більше. Прозоріші інститути можуть сприяти підвищенню довіри, коли зростає скептицизм щодо створення єдиного цифрового простору. З правильними перевірками та балансом на місці, цифрова відкритість повинна бути в центрі європейської цифрової трансформації, зазначають автори дослідження The Economist.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Мовою цифр та фактів — про вплив відкритості на прикладі Android		</span>	</h3><p>Природа Android з відкритим вихідним кодом знизила ціну на мобільні телефони, надаючи більшій кількості людей доступ до смартфонів. Очікується, що доступні телефони Android допоможуть скоротити середню вартість смартфонів у глобальному масштабі на 19% за підсумками 2017-го.</p><p>Екосистема Android забезпечує працевлаштування 75% працівників, що працюють у галузі створення мобільних додатків у Європі. Це — близько 1,4 млн осіб. Найбільші роботодавці по роботі з програмами для Android працюють у таких державах:</p><ul><li>Німеччина (247 тис робочих місць),</li><li>Великобританія (242 тис),</li><li>Франція (172 тис).</li></ul><p>Середньостатистичний користувач Android у Європі завантажує 50 програм протягом усього терміну використання свого пристрою. Більше 82 млрд прикладних програм було завантажено з Google Play за 2016-2017 роки.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/09/29/korystuvachi-android-v-ukrayini-otrymaly-dostup-do-vidkrytogo-mista/" class="link">Користувачі Android в Україні отримали доступ до «Відкритого міста»</a>	</div><p>Сьогодні добровільні угоди щодо сумісності Android означають, що одна програма може працювати на тисячах пристроїв від десятків виробників. Гнучка, відкрита версія операційної системи Android була рушійною силою деяких найбільших явищ у світі мобільних застосунків — від появи та стрімкого зростання популярності американського Snapchat до історії успіху шведського Spotify.</p><p>Багато хто з найбільш відомих розробників ігор в Європі — в тому числі Rovio (розробник Angry Birds) і King (розробник Candy Crush Saga) — стикається з хронічним розривом у цифрових навичках. Для подолання цих проблем у партнерстві з освітньою компанією Bertelsmann та платформою електронної навчання Udacity компанія Google профінансувала 40 тис стипендій для розробників Android у країнах ЄС. Західна Європа має найшвидше зростаючу кількість підключених пристроїв у світі. Між 2015 та 2021 роками кількість таких смартфонів, планшетів та розумних годинників на основі цієї мобільної ОС має зрости щонайменше учетверо. А наступним кроком у сферу цифрової відкритості стане так званий «інтернет речей» — там у Android теж є чимало роботи.</p><p> </p>

Відкриті дані — не просто модний термін серед представників державних установ та афілійованих розробників. На часі побачити, як у Європі використання open data змінює економічні відносини та порядок взаємодії із державними і комерційними структурами

<strong>Відкритість є принципом організації цифрового світу</strong>, — починаючи від відкритих стандартів, які є основою для самого інтернету та програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом до спільного використання економіки на основі довіри, в яких незнайомі люди обмінюються усім: від автомобільних приміщень і запасних кімнат до домашніх тварин та електроінструментів. Європа сьогодні активно опановує цей тренд.

У свою чергу, відкритість інтернету дозволяє організаціям і установам бути більш відкритими. Це дозволяє підприємствам бути більш інноваційними, а також відповідальнішими. І це дозволяє урядам бути більш прозорим та демократичним у процесі прийняття рішень. Знижуючи бар'єри на шляху до знань, інновацій, даних та комунікації, цифрова відкритість наразі створює міцніші суспільства та більш конкурентоспроможну економіку.

[color_title title="Баланс між проблемами та можливостями"]

Але це також викликає проблеми. <strong>Як можна використати відкритість, не покладаючись на конфіденційність громадян?</strong> Як забезпечити безпеку на відкритому потоці інформації? І як можна створювати та фінансувати цифрові громадські послуги, щоб сприяти участі?

Економіка та суспільства Європи, як і інші країни світу, трансформуються за допомогою цифрових технологій. У серії досліджень та аналізу, яку спонсорував Android, редакція The Economist у проекті Intelligence Unit вивчила роль відкритості в цій трансформації.

[color_title title="Цифрова економіка — європейський погляд"]

<strong>Європейські країни все більше покладаються на цифрову економіку.</strong> У Великобританії, Франції та Німеччині внесок цифрової економіки у зростання ВВП перевищує глобальний середній. Консалтингова компанія Accenture сподівається, що цифровий сектор Італії збільшиться у 8,5 рази в період між 2015 і 2020 роками, тоді як сектор Німеччини буде збільшуватись у вісім разів швидше, ніж інші.

[related_post id="6719"]

Відкритість дозволила багатьом європейським компаніям процвітати. Незважаючи на свої невеликі розміри, Естонія породила два з найважливіших цифрових успіхів у Європі: компанії Skype та TransferWise. Ця невеличка країна також може похвалитися однією з найбільш відкритих економік у світі.

Компанії, що працюють <strong>в сегменті проектів спільного користування</strong> — як французький додаток для поїздок <a href="https://nachasi.com/2018/01/30/new-blablacar/" target="_blank" rel="noopener">BlaBlaCar</a>, — створили свій успіх, виступаючи в ролі відкритої платформи, на якій інші можуть брати участь у перетворення і процвітати. У економіці до 2025 року сервіси зі спільного користування стануть окремою індустрією, котра оцінюватиметься у $335 млрд.

Навіть <strong>інвестиції в умовах цифрової економіки зазнали змін завдяки відкритості</strong>. Купівля акцій використовувалося як резервний інструмент для заможних; але інтернет-платформи, такі як німецька компанія Companisto або шведська FundedByMe, відкрили доступ до фінансових ринків для інвесторів з меншим капіталом. При цьому такі проекти зробили розподіл капіталу на інновації більш демократичним.

[color_title title="Керування економікою «в цифрі»"]

Цифрова відкритість не лише забезпечує економічні можливості. Вона також сприяє <strong>кращому управлінню економічною діяльністю.</strong> Наприклад, Великобританія, на відміну від більшості інших країн, робить ключові дані про компанії вільними для громадськості. Ця база даних є корисним інструментом для адвокатів прозорості, які можуть використовувати дані для картування складних мереж зареєстрованих компаній, щоби виявити тих, хто ухиляється від фінансових чи організаційних перевірок.

Більша прозорість також <strong>може поліпшити управління в організаціях.</strong> Польська компанія Lunar Logic відкрила свої зарплати (на основі вибору) у 2015 році, щоби сприяти внутрішньому обговоренню того, як і коли підвищити приріст виплат. За словами генерального директора Павла Бродзінського, цей крок заохотив більш рівноправний зворотний зв'язок між співробітниками та зробив розподіл збільшення заробітної плати справедливішим процесом.

[related_post id="4872"]

<strong>Переваги цифрової відкритості не обмежуються бізнесом.</strong> Цифрові технології мають потенціал для виявлення соціальних викликів, котрі потребують більшої громадської участі та більшої кількості інноваційних підходів. Зростаюча кількість урядів, як місцевих, так і національних, використовують онлайн-платформи, щоб включити громадян у рішення щодо державних видатків. Схеми відкритої передачі даних дозволяють громадянам та адвокатським групам використовувати багаті набори даних своїх урядів для аналізу соціальних питань та здійснення адвокації за фактами порушень.

Відкритість не лише дозволяє виявляти та кількісно виражати соціальні проблеми, але й дозволяє <strong>розповсюджувати рішення</strong>. Наприклад, MeshPoint — це платформа для роботи з відкритим кодом, призначена для використання під час гуманітарних криз. Її відкрита природа означає, що її обладнання може бути побудоване з стандартними компонентами у будь-якій точці світу.

[color_title title="Єдність та лібералізація ринків завдяки технологіям"]

Цивільний ринок товарів та послуг між європейськими країнами є одним з найважливіших. Електронна комерція зростає по всій Європі. Але, незважаючи на узгоджені зусилля ЄС, складність регулювання серед держав-членів у поєднанні з такими факторами, як лінгвістичне різноманіття, означає, що лише 7% європейських малих та середніх підприємств продають свої товари в інтернеті до сусідніх країн.

Аби виправити цю ситуацію, ще 2015 року Європейська комісія запропонувала стратегію цифрового єдиного ринку . У ній окресленн майбутнє, в якому «забезпечується вільне переміщення товарів, осіб, послуг та капіталу та де громадяни, приватні особи та підприємства можуть безперешкодно отримувати доступ та здійснювати онлайн-діяльність в умовах чесної конкуренції». Йдеться в документі і про високий рівень захисту споживачів та персональних даних, незалежно від їх національності або місцевого проживання.

[related_post id="8375"]

Проте крім переваг є у такого плану й «вузькі місця». Існують серйозні побоювання, що відкритий доступ до певних наборів даних забезпечить тактичні переваги кіберзлочинцям та терористичним організаціям. Цифрова відкритість також повинна обмежуватися правилами, що захищають конфіденційність приватних осіб.

Існують і політичні виклики. «Брекзіт» виключить Великобританію — котра є однією з країн-першопрохідців у сфері відкритості цифрових послуг — із правового та інфраструктурного поля ЄС. Департамент Великобританії з питань виходу з Європейського Союзу говорить, що угода про збереження таких потоків даних є «необхідною». Проте вже зараз відомо, що подібні перемовини можуть тривати півтора роки й більше. Прозоріші інститути можуть сприяти підвищенню довіри, коли зростає скептицизм щодо створення єдиного цифрового простору. З правильними перевірками та балансом на місці, цифрова відкритість повинна бути в центрі європейської цифрової трансформації, зазначають автори дослідження The Economist.

[color_title title="Мовою цифр та фактів — про вплив відкритості на прикладі Android"]

Природа Android з відкритим вихідним кодом знизила ціну на мобільні телефони, надаючи більшій кількості людей доступ до смартфонів. Очікується, що доступні телефони Android допоможуть скоротити середню вартість смартфонів у глобальному масштабі на 19% за підсумками 2017-го.

Екосистема Android забезпечує працевлаштування 75% працівників, що працюють у галузі створення мобільних додатків у Європі. Це — близько 1,4 млн осіб. Найбільші роботодавці по роботі з програмами для Android працюють у таких державах:
<ul>
 	<li>Німеччина (247 тис робочих місць),</li>
 	<li>Великобританія (242 тис),</li>
 	<li>Франція (172 тис).</li>
</ul>
Середньостатистичний користувач Android у Європі завантажує 50 програм протягом усього терміну використання свого пристрою. Більше 82 млрд прикладних програм було завантажено з Google Play за 2016-2017 роки.

[related_post id="15360"]

Сьогодні добровільні угоди щодо сумісності Android означають, що одна програма може працювати на тисячах пристроїв від десятків виробників. Гнучка, відкрита версія операційної системи Android була рушійною силою деяких найбільших явищ у світі мобільних застосунків — від появи та стрімкого зростання популярності американського Snapchat до історії успіху шведського Spotify.

Багато хто з найбільш відомих розробників ігор в Європі — в тому числі Rovio (розробник Angry Birds) і King (розробник Candy Crush Saga) — стикається з хронічним розривом у цифрових навичках. Для подолання цих проблем у партнерстві з освітньою компанією Bertelsmann та платформою електронної навчання Udacity компанія Google профінансувала 40 тис стипендій для розробників Android у країнах ЄС. Західна Європа має найшвидше зростаючу кількість підключених пристроїв у світі. Між 2015 та 2021 роками кількість таких смартфонів, планшетів та розумних годинників на основі цієї мобільної ОС має зрости щонайменше учетверо. А наступним кроком у сферу цифрової відкритості стане так званий «інтернет речей» — там у Android теж є чимало роботи.

&nbsp;

<p><strong>Відкритість є принципом організації цифрового світу</strong>, — починаючи від відкритих стандартів, які є основою для самого інтернету та програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом до спільного використання економіки на основі довіри, в яких незнайомі люди обмінюються усім: від автомобільних приміщень і запасних кімнат до домашніх тварин та електроінструментів. Європа сьогодні активно опановує цей тренд.</p><p>У свою чергу, відкритість інтернету дозволяє організаціям і установам бути більш відкритими. Це дозволяє підприємствам бути більш інноваційними, а також відповідальнішими. І це дозволяє урядам бути більш прозорим та демократичним у процесі прийняття рішень. Знижуючи бар&#8217;єри на шляху до знань, інновацій, даних та комунікації, цифрова відкритість наразі створює міцніші суспільства та більш конкурентоспроможну економіку.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Баланс між проблемами та можливостями		</span>	</h3><p>Але це також викликає проблеми. <strong>Як можна використати відкритість, не покладаючись на конфіденційність громадян?</strong> Як забезпечити безпеку на відкритому потоці інформації? І як можна створювати та фінансувати цифрові громадські послуги, щоб сприяти участі?</p><p>Економіка та суспільства Європи, як і інші країни світу, трансформуються за допомогою цифрових технологій. У серії досліджень та аналізу, яку спонсорував Android, редакція The Economist у проекті Intelligence Unit вивчила роль відкритості в цій трансформації.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Цифрова економіка — європейський погляд		</span>	</h3><p><strong>Європейські країни все більше покладаються на цифрову економіку.</strong> У Великобританії, Франції та Німеччині внесок цифрової економіки у зростання ВВП перевищує глобальний середній. Консалтингова компанія Accenture сподівається, що цифровий сектор Італії збільшиться у 8,5 рази в період між 2015 і 2020 роками, тоді як сектор Німеччини буде збільшуватись у вісім разів швидше, ніж інші.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/06/29/e-estonia/" class="link">Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</a>	</div><p>Відкритість дозволила багатьом європейським компаніям процвітати. Незважаючи на свої невеликі розміри, Естонія породила два з найважливіших цифрових успіхів у Європі: компанії Skype та TransferWise. Ця невеличка країна також може похвалитися однією з найбільш відкритих економік у світі.</p><p>Компанії, що працюють <strong>в сегменті проектів спільного користування</strong> — як французький додаток для поїздок <a href="/2018/01/30/new-blablacar/" target="_blank" rel="noopener">BlaBlaCar</a>, — створили свій успіх, виступаючи в ролі відкритої платформи, на якій інші можуть брати участь у перетворення і процвітати. У економіці до 2025 року сервіси зі спільного користування стануть окремою індустрією, котра оцінюватиметься у $335 млрд.</p><p>Навіть <strong>інвестиції в умовах цифрової економіки зазнали змін завдяки відкритості</strong>. Купівля акцій використовувалося як резервний інструмент для заможних; але інтернет-платформи, такі як німецька компанія Companisto або шведська FundedByMe, відкрили доступ до фінансових ринків для інвесторів з меншим капіталом. При цьому такі проекти зробили розподіл капіталу на інновації більш демократичним.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Керування економікою «в цифрі»		</span>	</h3><p>Цифрова відкритість не лише забезпечує економічні можливості. Вона також сприяє <strong>кращому управлінню економічною діяльністю.</strong> Наприклад, Великобританія, на відміну від більшості інших країн, робить ключові дані про компанії вільними для громадськості. Ця база даних є корисним інструментом для адвокатів прозорості, які можуть використовувати дані для картування складних мереж зареєстрованих компаній, щоби виявити тих, хто ухиляється від фінансових чи організаційних перевірок.</p><p>Більша прозорість також <strong>може поліпшити управління в організаціях.</strong> Польська компанія Lunar Logic відкрила свої зарплати (на основі вибору) у 2015 році, щоби сприяти внутрішньому обговоренню того, як і коли підвищити приріст виплат. За словами генерального директора Павла Бродзінського, цей крок заохотив більш рівноправний зворотний зв&#8217;язок між співробітниками та зробив розподіл збільшення заробітної плати справедливішим процесом.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/06/06/servis-gromadu/" class="link">Open Data Incubator представив низку сервісів для територіальних громад</a>	</div><p><strong>Переваги цифрової відкритості не обмежуються бізнесом.</strong> Цифрові технології мають потенціал для виявлення соціальних викликів, котрі потребують більшої громадської участі та більшої кількості інноваційних підходів. Зростаюча кількість урядів, як місцевих, так і національних, використовують онлайн-платформи, щоб включити громадян у рішення щодо державних видатків. Схеми відкритої передачі даних дозволяють громадянам та адвокатським групам використовувати багаті набори даних своїх урядів для аналізу соціальних питань та здійснення адвокації за фактами порушень.</p><p>Відкритість не лише дозволяє виявляти та кількісно виражати соціальні проблеми, але й дозволяє <strong>розповсюджувати рішення</strong>. Наприклад, MeshPoint — це платформа для роботи з відкритим кодом, призначена для використання під час гуманітарних криз. Її відкрита природа означає, що її обладнання може бути побудоване з стандартними компонентами у будь-якій точці світу.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Єдність та лібералізація ринків завдяки технологіям		</span>	</h3><p>Цивільний ринок товарів та послуг між європейськими країнами є одним з найважливіших. Електронна комерція зростає по всій Європі. Але, незважаючи на узгоджені зусилля ЄС, складність регулювання серед держав-членів у поєднанні з такими факторами, як лінгвістичне різноманіття, означає, що лише 7% європейських малих та середніх підприємств продають свої товари в інтернеті до сусідніх країн.</p><p>Аби виправити цю ситуацію, ще 2015 року Європейська комісія запропонувала стратегію цифрового єдиного ринку . У ній окресленн майбутнє, в якому «забезпечується вільне переміщення товарів, осіб, послуг та капіталу та де громадяни, приватні особи та підприємства можуть безперешкодно отримувати доступ та здійснювати онлайн-діяльність в умовах чесної конкуренції». Йдеться в документі і про високий рівень захисту споживачів та персональних даних, незалежно від їх національності або місцевого проживання.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/07/12/digital-by-default-ukr/" class="link">Digital by Default — принципи цифрової економіки</a>	</div><p>Проте крім переваг є у такого плану й «вузькі місця». Існують серйозні побоювання, що відкритий доступ до певних наборів даних забезпечить тактичні переваги кіберзлочинцям та терористичним організаціям. Цифрова відкритість також повинна обмежуватися правилами, що захищають конфіденційність приватних осіб.</p><p>Існують і політичні виклики. «Брекзіт» виключить Великобританію — котра є однією з країн-першопрохідців у сфері відкритості цифрових послуг — із правового та інфраструктурного поля ЄС. Департамент Великобританії з питань виходу з Європейського Союзу говорить, що угода про збереження таких потоків даних є «необхідною». Проте вже зараз відомо, що подібні перемовини можуть тривати півтора роки й більше. Прозоріші інститути можуть сприяти підвищенню довіри, коли зростає скептицизм щодо створення єдиного цифрового простору. З правильними перевірками та балансом на місці, цифрова відкритість повинна бути в центрі європейської цифрової трансформації, зазначають автори дослідження The Economist.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Мовою цифр та фактів — про вплив відкритості на прикладі Android		</span>	</h3><p>Природа Android з відкритим вихідним кодом знизила ціну на мобільні телефони, надаючи більшій кількості людей доступ до смартфонів. Очікується, що доступні телефони Android допоможуть скоротити середню вартість смартфонів у глобальному масштабі на 19% за підсумками 2017-го.</p><p>Екосистема Android забезпечує працевлаштування 75% працівників, що працюють у галузі створення мобільних додатків у Європі. Це — близько 1,4 млн осіб. Найбільші роботодавці по роботі з програмами для Android працюють у таких державах:</p><ul><li>Німеччина (247 тис робочих місць),</li><li>Великобританія (242 тис),</li><li>Франція (172 тис).</li></ul><p>Середньостатистичний користувач Android у Європі завантажує 50 програм протягом усього терміну використання свого пристрою. Більше 82 млрд прикладних програм було завантажено з Google Play за 2016-2017 роки.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/09/29/korystuvachi-android-v-ukrayini-otrymaly-dostup-do-vidkrytogo-mista/" class="link">Користувачі Android в Україні отримали доступ до «Відкритого міста»</a>	</div><p>Сьогодні добровільні угоди щодо сумісності Android означають, що одна програма може працювати на тисячах пристроїв від десятків виробників. Гнучка, відкрита версія операційної системи Android була рушійною силою деяких найбільших явищ у світі мобільних застосунків — від появи та стрімкого зростання популярності американського Snapchat до історії успіху шведського Spotify.</p><p>Багато хто з найбільш відомих розробників ігор в Європі — в тому числі Rovio (розробник Angry Birds) і King (розробник Candy Crush Saga) — стикається з хронічним розривом у цифрових навичках. Для подолання цих проблем у партнерстві з освітньою компанією Bertelsmann та платформою електронної навчання Udacity компанія Google профінансувала 40 тис стипендій для розробників Android у країнах ЄС. Західна Європа має найшвидше зростаючу кількість підключених пристроїв у світі. Між 2015 та 2021 роками кількість таких смартфонів, планшетів та розумних годинників на основі цієї мобільної ОС має зрости щонайменше учетверо. А наступним кроком у сферу цифрової відкритості стане так званий «інтернет речей» — там у Android теж є чимало роботи.</p><p>&nbsp;</p>

Відкрита Європа — як працює open data у ЄС

{:ua}Як Європа застосовує відкриті дані та сервіси для економічних змін?{:}

<p>Нині для надання Wi-Fi на борту літака авіаперевізникам доводилося користуватися послугами виключно супутникових систем, які забезпечували відносно невелике покриття. Нову системи створили німецький оператор Deutsche Telekom та компанія супутникового зв’язку Inmarsat.


</p>
<h4><strong>Що відомо про нову систему </strong></h4>
Система складається із 300 базових станцій на території Євросоюзу, а також охоплює супутники. Розробники кажуть, що обладнання для EAN має малі розміри та просте в інсталяції, що робить його доступним для невеликих літаків та бюджетних перевізників.Першим клієнтом European Aviation Network стане холдинг IAG, який володіє авіакомпаніями British Airways, Iberia, Vueling, Aer Lingus.

Точна дата запуску поки невідома, але розробники сподіваються запустити мережу в найближчі місяці. Запуск мережі European Aviation Network влітку буде вже другою спробою. Її планували активувати ще півроку тому. За даними ресурсу Routehappy, сьогодні Wi-Fi на борту літаків надають 82 авіакомпанії. Це на 17% більше, ніж торік. Переважно ця послуга була доступна на борту магістральних рейсів, а також досить поширена в США.

Нагадаємо, що авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» <a href="https://nachasi.com/2018/02/07/mau-zapustyla-chat-bota/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустила<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/pexels-photo-301930-300x200.jpeg" />Авіакомпанія МАУ запустила чат-бота UIAhelper</span></a> чат-бота, який допомагатиме пасажирам рейсів.

<p>Нині для надання Wi-Fi на борту літака авіаперевізникам доводилося користуватися послугами виключно супутникових систем, які забезпечували відносно невелике покриття. Нову системи створили німецький оператор Deutsche Telekom та компанія супутникового зв’язку Inmarsat.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про нову систему </strong></h4><p>Система складається із 300 базових станцій на території Євросоюзу, а також охоплює супутники. Розробники кажуть, що обладнання для EAN має малі розміри та просте в інсталяції, що робить його доступним для невеликих літаків та бюджетних перевізників.Першим клієнтом European Aviation Network стане холдинг IAG, який володіє авіакомпаніями British Airways, Iberia, Vueling, Aer Lingus.</p><p>Точна дата запуску поки невідома, але розробники сподіваються запустити мережу в найближчі місяці. Запуск мережі European Aviation Network влітку буде вже другою спробою. Її планували активувати ще півроку тому. За даними ресурсу Routehappy, сьогодні Wi-Fi на борту літаків надають 82 авіакомпанії. Це на 17% більше, ніж торік. Переважно ця послуга була доступна на борту магістральних рейсів, а також досить поширена в США.</p><p>Нагадаємо, що авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» <a href="/2018/02/07/mau-zapustyla-chat-bota/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустила<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/pexels-photo-301930-300x200.jpeg" />Авіакомпанія МАУ запустила чат-бота UIAhelper</span></a> чат-бота, який допомагатиме пасажирам рейсів.</p>

До кінця червня 2018 року запрацює нова мережа Wi-Fi під назвою European Aviation Network (EAN). Вона дозволить користуватися швидкісним інтернетом на землі та в повітрі у 28 країнах Європейського Союзу

Нині для надання Wi-Fi на борту літака авіаперевізникам доводилося користуватися послугами виключно супутникових систем, які забезпечували відносно невелике покриття. Нову системи створили німецький оператор Deutsche Telekom та компанія супутникового зв’язку Inmarsat.


<h4><strong>Що відомо про нову систему </strong></h4>
Система складається із 300 базових станцій на території Євросоюзу, а також охоплює супутники. Розробники кажуть, що обладнання для EAN має малі розміри та просте в інсталяції, що робить його доступним для невеликих літаків та бюджетних перевізників.Першим клієнтом European Aviation Network стане холдинг IAG, який володіє авіакомпаніями British Airways, Iberia, Vueling, Aer Lingus.

Точна дата запуску поки невідома, але розробники сподіваються запустити мережу в найближчі місяці. Запуск мережі European Aviation Network влітку буде вже другою спробою. Її планували активувати ще півроку тому. За даними ресурсу Routehappy, сьогодні Wi-Fi на борту літаків надають 82 авіакомпанії. Це на 17% більше, ніж торік. Переважно ця послуга була доступна на борту магістральних рейсів, а також досить поширена в США.

Нагадаємо, що авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» <a href="https://nachasi.com/2018/02/07/mau-zapustyla-chat-bota/" target="_blank" rel="noopener">запустила</a> чат-бота, який допомагатиме пасажирам рейсів.

<p>Нині для надання Wi-Fi на борту літака авіаперевізникам доводилося користуватися послугами виключно супутникових систем, які забезпечували відносно невелике покриття. Нову системи створили німецький оператор Deutsche Telekom та компанія супутникового зв’язку Inmarsat.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про нову систему </strong></h4><p>Система складається із 300 базових станцій на території Євросоюзу, а також охоплює супутники. Розробники кажуть, що обладнання для EAN має малі розміри та просте в інсталяції, що робить його доступним для невеликих літаків та бюджетних перевізників.Першим клієнтом European Aviation Network стане холдинг IAG, який володіє авіакомпаніями British Airways, Iberia, Vueling, Aer Lingus.</p><p>Точна дата запуску поки невідома, але розробники сподіваються запустити мережу в найближчі місяці. Запуск мережі European Aviation Network влітку буде вже другою спробою. Її планували активувати ще півроку тому. За даними ресурсу Routehappy, сьогодні Wi-Fi на борту літаків надають 82 авіакомпанії. Це на 17% більше, ніж торік. Переважно ця послуга була доступна на борту магістральних рейсів, а також досить поширена в США.</p><p>Нагадаємо, що авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» <a href="/2018/02/07/mau-zapustyla-chat-bota/" target="_blank" rel="noopener">запустила</a> чат-бота, який допомагатиме пасажирам рейсів.</p>

У Європі запустять єдину мережу Wi-Fi

{:ua}У Європейському Союзі запустять єдину мережу Wi-Fi: покриття буде доступне у 28 країнах ЄС та буде дуже корисним під час авіаперельотів. {:}

<p>Серед 83 організацій, які отримають кошти від ЄС – заклади вищої освіти, дослідницькі установи та представники приватного сектору.


</p>
<h4><strong>Хто отримає кошти</strong></h4>
Загалом 505 організацій з України взяли участь у підготовці 915 заявок на суму €312,81 млн. Такими чином, Україна займає 6 місце серед всіх асоційованих країн програми «Горизонт 2020» – відразу після Сербії та Ісландії як за кількістю учасників, так і за сумою отриманого фінансування. За цими показниками Україна в три рази випереджає Туніс, Боснію та Герцоговину і Молдову. У повідомленні представництва ЄС йдеться, що потенціал України є значно більшим. Для його реалізації вона має продовжити реформи із створення більш сприятливого середовища для посилення співпраці українських наукових та виробничих установ з їхніми партнерами.

Додамо, що у березні 2015 року Україна стала асоційованим членом програми «Горизонт 2020». Відтоді українські організації отримали змогу брати участь в програмі на тих же умовах, що й країни-члени ЄС та інші асоційовані члени програми.

Нагадаємо, що ЄС <a href="https://nachasi.com/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інвестує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/imgix-391813-300x200.jpg" />ЄС інвестує у створення мережі центрів із кібербезпеки</span></a> у створення мережі центрів кібербезпеки. Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи кібербезпеки в Європейському Союзі

<p>Серед 83 організацій, які отримають кошти від ЄС – заклади вищої освіти, дослідницькі установи та представники приватного сектору.</p><p></p><h4><strong>Хто отримає кошти</strong></h4><p>Загалом 505 організацій з України взяли участь у підготовці 915 заявок на суму €312,81 млн. Такими чином, Україна займає 6 місце серед всіх асоційованих країн програми «Горизонт 2020» – відразу після Сербії та Ісландії як за кількістю учасників, так і за сумою отриманого фінансування. За цими показниками Україна в три рази випереджає Туніс, Боснію та Герцоговину і Молдову. У повідомленні представництва ЄС йдеться, що потенціал України є значно більшим. Для його реалізації вона має продовжити реформи із створення більш сприятливого середовища для посилення співпраці українських наукових та виробничих установ з їхніми партнерами.</p><p>Додамо, що у березні 2015 року Україна стала асоційованим членом програми «Горизонт 2020». Відтоді українські організації отримали змогу брати участь в програмі на тих же умовах, що й країни-члени ЄС та інші асоційовані члени програми.</p><p>Нагадаємо, що ЄС <a href="/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інвестує<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/imgix-391813-300x200.jpg" />ЄС інвестує у створення мережі центрів із кібербезпеки</span></a> у створення мережі центрів кібербезпеки. Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи кібербезпеки в Європейському Союзі</p>

Українські організації отримають 17,23 млн євро на втілення своїх проектів у рамках програми ЄС «Горизонт 2020». Про це повідомляє представництво ЄС в Україні на своїй сторінці у Facebook

&nbsp;

Серед 83 організацій, які отримають кошти від ЄС – заклади вищої освіти, дослідницькі установи та представники приватного сектору.


<h4><strong>Хто отримає кошти</strong></h4>
Загалом 505 організацій з України взяли участь у підготовці 915 заявок на суму €312,81 млн. Такими чином, Україна займає 6 місце серед всіх асоційованих країн програми «Горизонт 2020» – відразу після Сербії та Ісландії як за кількістю учасників, так і за сумою отриманого фінансування. За цими показниками Україна в три рази випереджає Туніс, Боснію та Герцоговину і Молдову. У повідомленні представництва ЄС йдеться, що потенціал України є значно більшим. Для його реалізації вона має продовжити реформи із створення більш сприятливого середовища для посилення співпраці українських наукових та виробничих установ з їхніми партнерами.

Додамо, що у березні 2015 року Україна стала асоційованим членом програми «Горизонт 2020». Відтоді українські організації отримали змогу брати участь в програмі на тих же умовах, що й країни-члени ЄС та інші асоційовані члени програми.

Нагадаємо, що ЄС <a href="https://nachasi.com/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener">інвестує</a> у створення мережі центрів кібербезпеки. Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи кібербезпеки в Європейському Союзі

<p>Серед 83 організацій, які отримають кошти від ЄС – заклади вищої освіти, дослідницькі установи та представники приватного сектору.</p><p></p><h4><strong>Хто отримає кошти</strong></h4><p>Загалом 505 організацій з України взяли участь у підготовці 915 заявок на суму €312,81 млн. Такими чином, Україна займає 6 місце серед всіх асоційованих країн програми «Горизонт 2020» – відразу після Сербії та Ісландії як за кількістю учасників, так і за сумою отриманого фінансування. За цими показниками Україна в три рази випереджає Туніс, Боснію та Герцоговину і Молдову. У повідомленні представництва ЄС йдеться, що потенціал України є значно більшим. Для його реалізації вона має продовжити реформи із створення більш сприятливого середовища для посилення співпраці українських наукових та виробничих установ з їхніми партнерами.</p><p>Додамо, що у березні 2015 року Україна стала асоційованим членом програми «Горизонт 2020». Відтоді українські організації отримали змогу брати участь в програмі на тих же умовах, що й країни-члени ЄС та інші асоційовані члени програми.</p><p>Нагадаємо, що ЄС <a href="/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener">інвестує</a> у створення мережі центрів кібербезпеки. Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи кібербезпеки в Європейському Союзі</p>

Україна отримає €17 млн на науку та інновації

{:ua}У ЄС розширюють співпрацю із Україною та продовжують надавати нам інвестиції, цього разу – у сфері науки та інновацій. Скільки грошей та хто їх отримає?{:}

#ЄС