Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Згідно з дослідженням GfK, тенденції в окремих країнах будуть різнитись. Тимчасом як у таких країнах, як Франція, Іспанія та Угорщина, очікується відчутне зростання, країни з низькими темпами розвитку матимуть менш сприятливі умови через незначну інфляцію

Номінальне зростання обороту роздрібної торгівлі на 2,1% прогнозується у 28 країнах-членах ЄС. Внаслідок Brexit європейська економіка зазнає серйозних змін на додачу до різних економічних і політичних проблем. Невизначеність майбутніх умов торгівлі з США викликає стурбованість щодо потенційного впливу на європейський експорт. <span></span>


<h4><strong>Про що йдеться у дослідженні </strong></h4>
У 2017 році у 28 країнах-членах ЄС середня купівельна спроможність населення складала €16,4 тис, що відповідає номінальному зростанню на 1,9% в порівнянні з попереднім роком. Серед країн ЄС тільки у Великобританії купівельна спроможність зменшилась на 1,5%. Частково це є результатом девальвації британського фунта.

У 2018 році компанія GfK прогнозує номінальне зростання обороту на 2,1% у 28 країнах-членах ЄС. Це трохи нижче прогнозованого рівня інфляції. Завдяки постійному зростанню доходів, країни Східної Європи, що посідали провідні позиції у попередні роки, знову є лідерами в 2018 році. GfK передбачає стійкі темпи зростання в таких країнах:
<ul>
 	<li>Болгарії (+5,3%)</li>
 	<li>Угорщині (+6,0%)</li>
 	<li>Чехії (+6,5%)</li>
 	<li>Румунії (+7,5%).</li>
</ul>
<h4><strong>Яка ситуація із інфляцією та торговими площами </strong></h4>
Хоча в 2017 році рівень інфляції становив 1,7%. 28 країн-членів ЄС знову наблизились до запланованого Європейським центральним банком (ЄЦБ) росту споживчих цін на 2%. Споживачам у багатьох східноєвропейських країнах, які долали дефляцію в попередні роки, довелося витратити більше на ті самі товари. Очікується, що ціни в країнах ЄС зростуть на 1,9%. Важливо зазначити, що цей прогноз не враховує ескалації торгового спору між ЄС та Сполученими Штатами.

У 2017 році спостерігалося зростання абсолютного показника торгових площ у європейських країнах. Єдиним винятком були Нідерланди із зниженням показника на 0,4%. Проте інша картина спостерігається, якщо проаналізувати показник торгових площ на душу населення: у половині досліджуваних країн він не мінявся або навіть зменшувався. Показник торгових площ на душу населення сильно коливається по всій Європі.

<p>Номінальне зростання обороту роздрібної торгівлі на 2,1% прогнозується у 28 країнах-членах ЄС. Внаслідок Brexit європейська економіка зазнає серйозних змін на додачу до різних економічних і політичних проблем. Невизначеність майбутніх умов торгівлі з США викликає стурбованість щодо потенційного впливу на європейський експорт. <span></span></p><p></p><h4><strong>Про що йдеться у дослідженні </strong></h4><p>У 2017 році у 28 країнах-членах ЄС середня купівельна спроможність населення складала €16,4 тис, що відповідає номінальному зростанню на 1,9% в порівнянні з попереднім роком. Серед країн ЄС тільки у Великобританії купівельна спроможність зменшилась на 1,5%. Частково це є результатом девальвації британського фунта.</p><p>У 2018 році компанія GfK прогнозує номінальне зростання обороту на 2,1% у 28 країнах-членах ЄС. Це трохи нижче прогнозованого рівня інфляції. Завдяки постійному зростанню доходів, країни Східної Європи, що посідали провідні позиції у попередні роки, знову є лідерами в 2018 році. GfK передбачає стійкі темпи зростання в таких країнах:</p><ul><li>Болгарії (+5,3%)</li><li>Угорщині (+6,0%)</li><li>Чехії (+6,5%)</li><li>Румунії (+7,5%).</li></ul><h4><strong>Яка ситуація із інфляцією та торговими площами </strong></h4><p>Хоча в 2017 році рівень інфляції становив 1,7%. 28 країн-членів ЄС знову наблизились до запланованого Європейським центральним банком (ЄЦБ) росту споживчих цін на 2%. Споживачам у багатьох східноєвропейських країнах, які долали дефляцію в попередні роки, довелося витратити більше на ті самі товари. Очікується, що ціни в країнах ЄС зростуть на 1,9%. Важливо зазначити, що цей прогноз не враховує ескалації торгового спору між ЄС та Сполученими Штатами.</p><p>У 2017 році спостерігалося зростання абсолютного показника торгових площ у європейських країнах. Єдиним винятком були Нідерланди із зниженням показника на 0,4%. Проте інша картина спостерігається, якщо проаналізувати показник торгових площ на душу населення: у половині досліджуваних країн він не мінявся або навіть зменшувався. Показник торгових площ на душу населення сильно коливається по всій Європі.</p>

Gfk оприлюднила прогноз зростання ринку торгівлі в ЄС на 2018 рік

<p>До складу дослідження перевізників було включено високошвидкісні потяги з маршрутом прямування не менше 400 км. Лідером у рейтингу стала Національна залізниця Швейцарії.

</p>
<h4><strong>Як проводилося дослідження перевізників у країнах ЄС</strong></h4>

Для порівняльної оцінки 16 залізничних компаній, включно із Швейцарською залізницею, Deutsche Bahn, Eurostar та Virgin Trains, були охарактеризовані за рівнем можливостей та зручностей, які вони надають для пасажирів.

Швейцарська федеральна залізниця посіла чільну сходинку за умовами перевезення сімей, а також за наявністю спеціальних зон для дітей та за можливостями перевезення велосипедного та іншого приватного транспорту. Також Deutsche Bahn, яка посіла друге місце, пропонує послуги досвідчених нянь для дітей. Лідерство компанія також отримала за показником послуг для пасажирів із особливими фізичними потребами. Для порівняння: перевізник Eurostar, який безкоштовно покращує клас вагонів для пасажирів на інвалідних візках, посіла лише третю сходинку.

У доповіді відзначили Deutsch Bahn за чітку політику в області сталого розвитку компанії. Також Deutsche Bahn і Austrian Railways були названі кращими для туристів, які не хочуть резервувати місця заздалегідь. Лідерство швейцарських залізниць — у 4 категоріях: для сімей, людей з інвалідністю, велосипедистів та трансферу для зимових видів спорту. Далі у рейтингу розташувалися німецький залізничний оператор Duetsche Bahn і Австрійська залізнична компанія.

<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/Znimok-ekrana-2018-05-28-o-13.23.42.png" alt="У Євросоюзі визначили найкращих залізничних перевізників" width="630" height="349" class="aligncenter size-full wp-image-36979">

Нагадаємо, раніше ми <a href="https://nachasi.com/2018/05/23/ukrzaliznytsya-bezkontaktna-oplata/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">інформували<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/people-2603663_1920-300x200.jpg" />«Укрзалізниця» планує ввести безконтактну оплату проїзду</span></a> про плани «Укрзалізниці» запустити безконтактну оплату проїзду.

<p>До складу дослідження перевізників було включено високошвидкісні потяги з маршрутом прямування не менше 400 км. Лідером у рейтингу стала Національна залізниця Швейцарії.</p><h4><strong>Як проводилося дослідження перевізників у країнах ЄС</strong></h4><p>Для порівняльної оцінки 16 залізничних компаній, включно із Швейцарською залізницею, Deutsche Bahn, Eurostar та Virgin Trains, були охарактеризовані за рівнем можливостей та зручностей, які вони надають для пасажирів.</p><p>Швейцарська федеральна залізниця посіла чільну сходинку за умовами перевезення сімей, а також за наявністю спеціальних зон для дітей та за можливостями перевезення велосипедного та іншого приватного транспорту. Також Deutsche Bahn, яка посіла друге місце, пропонує послуги досвідчених нянь для дітей. Лідерство компанія також отримала за показником послуг для пасажирів із особливими фізичними потребами. Для порівняння: перевізник Eurostar, який безкоштовно покращує клас вагонів для пасажирів на інвалідних візках, посіла лише третю сходинку.</p><p>У доповіді відзначили Deutsch Bahn за чітку політику в області сталого розвитку компанії. Також Deutsche Bahn і Austrian Railways були названі кращими для туристів, які не хочуть резервувати місця заздалегідь. Лідерство швейцарських залізниць — у 4 категоріях: для сімей, людей з інвалідністю, велосипедистів та трансферу для зимових видів спорту. Далі у рейтингу розташувалися німецький залізничний оператор Duetsche Bahn і Австрійська залізнична компанія.</p><p><img loading="lazy" src="/wp-content/uploads/2018/05/Znimok-ekrana-2018-05-28-o-13.23.42.png" alt="У Євросоюзі визначили найкращих залізничних перевізників" width="630" height="349" class="aligncenter size-full wp-image-36979" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/Znimok-ekrana-2018-05-28-o-13.23.42.png 630w, /wp-content/uploads/2018/05/Znimok-ekrana-2018-05-28-o-13.23.42-300x166.png 300w" sizes="(max-width: 630px) 100vw, 630px" /></p><p>Нагадаємо, раніше ми <a href="/2018/05/23/ukrzaliznytsya-bezkontaktna-oplata/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">інформували<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/05/people-2603663_1920-300x200.jpg" />«Укрзалізниця» планує ввести безконтактну оплату проїзду</span></a> про плани «Укрзалізниці» запустити безконтактну оплату проїзду.</p>

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Порівняльний аналіз, підготований онлайн-сервісом для залізничного бронювання Loco2, виявив найкращу з європейських залізничних компаній, котрі працюють на швидкісний лініях залізниці. Про це інформує видання The Guardian

До складу дослідження перевізників було включено високошвидкісні потяги з маршрутом прямування не менше 400 км. Лідером у рейтингу стала Національна залізниця Швейцарії.

<h4><strong>Як проводилося дослідження перевізників у країнах ЄС</strong></h4>

Для порівняльної оцінки 16 залізничних компаній, включно із Швейцарською залізницею, Deutsche Bahn, Eurostar та Virgin Trains, були охарактеризовані за рівнем можливостей та зручностей, які вони надають для пасажирів.

Швейцарська федеральна залізниця посіла чільну сходинку за умовами перевезення сімей, а також за наявністю спеціальних зон для дітей та за можливостями перевезення велосипедного та іншого приватного транспорту. Також Deutsche Bahn, яка посіла друге місце, пропонує послуги досвідчених нянь для дітей. Лідерство компанія також отримала за показником послуг для пасажирів із особливими фізичними потребами. Для порівняння: перевізник Eurostar, який безкоштовно покращує клас вагонів для пасажирів на інвалідних візках, посіла лише третю сходинку.

У доповіді відзначили Deutsch Bahn за чітку політику в області сталого розвитку компанії. Також Deutsche Bahn і Austrian Railways були названі кращими для туристів, які не хочуть резервувати місця заздалегідь. Лідерство швейцарських залізниць — у 4 категоріях: для сімей, людей з інвалідністю, велосипедистів та трансферу для зимових видів спорту. Далі у рейтингу розташувалися німецький залізничний оператор Duetsche Bahn і Австрійська залізнична компанія.

<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/Znimok-ekrana-2018-05-28-o-13.23.42.png" alt="У Євросоюзі визначили найкращих залізничних перевізників" width="630" height="349" class="aligncenter size-full wp-image-36979" />

Нагадаємо, раніше ми <a href="https://nachasi.com/2018/05/23/ukrzaliznytsya-bezkontaktna-oplata/" rel="noopener" target="_blank">інформували</a> про плани «Укрзалізниці» запустити безконтактну оплату проїзду.

<p>До складу дослідження перевізників було включено високошвидкісні потяги з маршрутом прямування не менше 400 км. Лідером у рейтингу стала Національна залізниця Швейцарії.</p><h4><strong>Як проводилося дослідження перевізників у країнах ЄС</strong></h4><p>Для порівняльної оцінки 16 залізничних компаній, включно із Швейцарською залізницею, Deutsche Bahn, Eurostar та Virgin Trains, були охарактеризовані за рівнем можливостей та зручностей, які вони надають для пасажирів.</p><p>Швейцарська федеральна залізниця посіла чільну сходинку за умовами перевезення сімей, а також за наявністю спеціальних зон для дітей та за можливостями перевезення велосипедного та іншого приватного транспорту. Також Deutsche Bahn, яка посіла друге місце, пропонує послуги досвідчених нянь для дітей. Лідерство компанія також отримала за показником послуг для пасажирів із особливими фізичними потребами. Для порівняння: перевізник Eurostar, який безкоштовно покращує клас вагонів для пасажирів на інвалідних візках, посіла лише третю сходинку.</p><p>У доповіді відзначили Deutsch Bahn за чітку політику в області сталого розвитку компанії. Також Deutsche Bahn і Austrian Railways були названі кращими для туристів, які не хочуть резервувати місця заздалегідь. Лідерство швейцарських залізниць — у 4 категоріях: для сімей, людей з інвалідністю, велосипедистів та трансферу для зимових видів спорту. Далі у рейтингу розташувалися німецький залізничний оператор Duetsche Bahn і Австрійська залізнична компанія.</p><p><img loading="lazy" src="/wp-content/uploads/2018/05/Znimok-ekrana-2018-05-28-o-13.23.42.png" alt="У Євросоюзі визначили найкращих залізничних перевізників" width="630" height="349" class="aligncenter size-full wp-image-36979" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/Znimok-ekrana-2018-05-28-o-13.23.42.png 630w, /wp-content/uploads/2018/05/Znimok-ekrana-2018-05-28-o-13.23.42-300x166.png 300w" sizes="(max-width: 630px) 100vw, 630px" /></p><p>Нагадаємо, раніше ми <a href="/2018/05/23/ukrzaliznytsya-bezkontaktna-oplata/" rel="noopener" target="_blank">інформували</a> про плани «Укрзалізниці» запустити безконтактну оплату проїзду.</p>

У Євросоюзі визначили найкращих залізничних перевізників

<p>Єврокомісія планує заборонити ряд одноразових продуктів із пластику й фактично штрафувати країни-члени Євросоюзу за пластикове сміття, який не підлягає вторинній переробці. Про це повідомили в неділю, 27 травня, видання німецького медіаконцерну Funke Mediengruppe з посиланням на пакет заходів боротьби з пластиковим сміттям. Цей документ комісія ЄС має намір представити в Брюсселі 28 травня 2018 року.
</p>
<h4><strong>Що зміниться у дозволах на використання пластикового посуду та пакування</strong></h4>
Згідно з проектом директиви, заборона повинна торкнутися одноразових виробів із пластику, альтернатива яким легко доступна і прийнятна за ціною, пояснюють ЗМІ. Йдеться, зокрема, про:
<ul>
<li>одноразовий посуд,</li>
 	<li>столові прибори,</li>
 	<li>трубочки-соломинки для напоїв,</li>
 	<li>ватні палички та пластикові кріплення для повітряних куль.</li>
</ul>
Крім того, заплановане обмеження сфери використання пластикових пакувань для їжі, яку продають «з собою» у мережах харчування.

Також у виданні Funke Mediengruppe наводять слова Єврокомісара з питань бюджету Гюнтера Еттінґера , який запропонував стягувати з влади країн ЄС певну суму за кожен кілограм пластикового сміття. Йдеться про залишки сміття, котрі непридатні ддля переробки та повторного використання. Якщо виходити з багаторічного фінансового планування Єврокомісії, то такий податок може скласти 80 євроцентів за 1 кг. Кошти підуть до загального європейського бюджету. Цей крок має на меті скорочення кількості пластикових відходів.
<h4><strong>Чому важливо переробляти відходи та відмовитися від пластику</strong></h4>
<img class="aligncenter wp-image-36966 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics.png" alt="Країни ЄС мають намір відмовитися від посуду з пластику" width="800" height="2000">

Нагадаємо, раніше ми <a href="https://nachasi.com/2018/05/04/hranty-rozdil-nyy-zbir-smittya-usaid/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розповідали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/garbage-2729608_1280-300x200.jpg" />В Україні ОТГ можуть отримати гранти на роздільний збір сміття</span></a>, що об'єднані територіальні громади отримають гранти на запровадження роздільного збирання та переробки сміття.

<p>Єврокомісія планує заборонити ряд одноразових продуктів із пластику й фактично штрафувати країни-члени Євросоюзу за пластикове сміття, який не підлягає вторинній переробці. Про це повідомили в неділю, 27 травня, видання німецького медіаконцерну Funke Mediengruppe з посиланням на пакет заходів боротьби з пластиковим сміттям. Цей документ комісія ЄС має намір представити в Брюсселі 28 травня 2018 року.</p><h4><strong>Що зміниться у дозволах на використання пластикового посуду та пакування</strong></h4><p>Згідно з проектом директиви, заборона повинна торкнутися одноразових виробів із пластику, альтернатива яким легко доступна і прийнятна за ціною, пояснюють ЗМІ. Йдеться, зокрема, про:</p><ul><li>одноразовий посуд,</li><li>столові прибори,</li><li>трубочки-соломинки для напоїв,</li><li>ватні палички та пластикові кріплення для повітряних куль.</li></ul><p>Крім того, заплановане обмеження сфери використання пластикових пакувань для їжі, яку продають «з собою» у мережах харчування.</p><p>Також у виданні Funke Mediengruppe наводять слова Єврокомісара з питань бюджету Гюнтера Еттінґера , який запропонував стягувати з влади країн ЄС певну суму за кожен кілограм пластикового сміття. Йдеться про залишки сміття, котрі непридатні ддля переробки та повторного використання. Якщо виходити з багаторічного фінансового планування Єврокомісії, то такий податок може скласти 80 євроцентів за 1 кг. Кошти підуть до загального європейського бюджету. Цей крок має на меті скорочення кількості пластикових відходів.</p><h4><strong>Чому важливо переробляти відходи та відмовитися від пластику</strong></h4><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-36966 size-full" src="/wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics.png" alt="Країни ЄС мають намір відмовитися від посуду з пластику" width="800" height="2000" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics.png 800w, /wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics-120x300.png 120w, /wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics-768x1920.png 768w, /wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics-410x1024.png 410w, /wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics-260x650.png 260w, /wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics-296x740.png 296w" sizes="(max-width: 800px) 100vw, 800px" /></p><p>Нагадаємо, раніше ми <a href="/2018/05/04/hranty-rozdil-nyy-zbir-smittya-usaid/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розповідали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/05/garbage-2729608_1280-300x200.jpg" />В Україні ОТГ можуть отримати гранти на роздільний збір сміття</span></a>, що об&#8217;єднані територіальні громади отримають гранти на запровадження роздільного збирання та переробки сміття.</p>

Брюссель має намір ввести заборону на ряд одноразових виробів, а також збір у розмірі 80 євроцентів за 1 кг сміття, непридатного до переробки, повідомляє DW із посиланням на Funke Mediengruppe

Єврокомісія планує заборонити ряд одноразових продуктів із пластику й фактично штрафувати країни-члени Євросоюзу за пластикове сміття, який не підлягає вторинній переробці. Про це повідомили в неділю, 27 травня, видання німецького медіаконцерну Funke Mediengruppe з посиланням на пакет заходів боротьби з пластиковим сміттям. Цей документ комісія ЄС має намір представити в Брюсселі 28 травня 2018 року.
<h4><strong>Що зміниться у дозволах на використання пластикового посуду та пакування</strong></h4>
Згідно з проектом директиви, заборона повинна торкнутися одноразових виробів із пластику, альтернатива яким легко доступна і прийнятна за ціною, пояснюють ЗМІ. Йдеться, зокрема, про:
<ul>
 	<li>одноразовий посуд,</li>
 	<li>столові прибори,</li>
 	<li>трубочки-соломинки для напоїв,</li>
 	<li>ватні палички та пластикові кріплення для повітряних куль.</li>
</ul>
Крім того, заплановане обмеження сфери використання пластикових пакувань для їжі, яку продають «з собою» у мережах харчування.

Також у виданні Funke Mediengruppe наводять слова Єврокомісара з питань бюджету Гюнтера Еттінґера , який запропонував стягувати з влади країн ЄС певну суму за кожен кілограм пластикового сміття. Йдеться про залишки сміття, котрі непридатні ддля переробки та повторного використання. Якщо виходити з багаторічного фінансового планування Єврокомісії, то такий податок може скласти 80 євроцентів за 1 кг. Кошти підуть до загального європейського бюджету. Цей крок має на меті скорочення кількості пластикових відходів.
<h4><strong>Чому важливо переробляти відходи та відмовитися від пластику</strong></h4>
<img class="aligncenter wp-image-36966 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics.png" alt="Країни ЄС мають намір відмовитися від посуду з пластику" width="800" height="2000" />

Нагадаємо, раніше ми <a href="https://nachasi.com/2018/05/04/hranty-rozdil-nyy-zbir-smittya-usaid/" target="_blank" rel="noopener">розповідали</a>, що об'єднані територіальні громади отримають гранти на запровадження роздільного збирання та переробки сміття.

<p>Єврокомісія планує заборонити ряд одноразових продуктів із пластику й фактично штрафувати країни-члени Євросоюзу за пластикове сміття, який не підлягає вторинній переробці. Про це повідомили в неділю, 27 травня, видання німецького медіаконцерну Funke Mediengruppe з посиланням на пакет заходів боротьби з пластиковим сміттям. Цей документ комісія ЄС має намір представити в Брюсселі 28 травня 2018 року.</p><h4><strong>Що зміниться у дозволах на використання пластикового посуду та пакування</strong></h4><p>Згідно з проектом директиви, заборона повинна торкнутися одноразових виробів із пластику, альтернатива яким легко доступна і прийнятна за ціною, пояснюють ЗМІ. Йдеться, зокрема, про:</p><ul><li>одноразовий посуд,</li><li>столові прибори,</li><li>трубочки-соломинки для напоїв,</li><li>ватні палички та пластикові кріплення для повітряних куль.</li></ul><p>Крім того, заплановане обмеження сфери використання пластикових пакувань для їжі, яку продають «з собою» у мережах харчування.</p><p>Також у виданні Funke Mediengruppe наводять слова Єврокомісара з питань бюджету Гюнтера Еттінґера , який запропонував стягувати з влади країн ЄС певну суму за кожен кілограм пластикового сміття. Йдеться про залишки сміття, котрі непридатні ддля переробки та повторного використання. Якщо виходити з багаторічного фінансового планування Єврокомісії, то такий податок може скласти 80 євроцентів за 1 кг. Кошти підуть до загального європейського бюджету. Цей крок має на меті скорочення кількості пластикових відходів.</p><h4><strong>Чому важливо переробляти відходи та відмовитися від пластику</strong></h4><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-36966 size-full" src="/wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics.png" alt="Країни ЄС мають намір відмовитися від посуду з пластику" width="800" height="2000" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics.png 800w, /wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics-120x300.png 120w, /wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics-768x1920.png 768w, /wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics-410x1024.png 410w, /wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics-260x650.png 260w, /wp-content/uploads/2018/05/Recycling_Infographics-296x740.png 296w" sizes="(max-width: 800px) 100vw, 800px" /></p><p>Нагадаємо, раніше ми <a href="/2018/05/04/hranty-rozdil-nyy-zbir-smittya-usaid/" target="_blank" rel="noopener">розповідали</a>, що об&#8217;єднані територіальні громади отримають гранти на запровадження роздільного збирання та переробки сміття.</p>

Країни ЄС мають намір відмовитися від посуду з пластику

У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Лонґріди

Історії

25 травня має відкритися новий тунель для «Укрзалізниці» — він поєднає Україну із ЄС та Закарпаття з іншими регіонами нашої держави. На часі дізнатися, чому Бескидський тунель вважається чи не найважливішим інфраструктурним проектом цього десятиліття

<h4><strong>Що таке Бескидський тунель?</strong></h4>
Відкриття Бескидського тунелю має відбутися вже за добу. Цей інфраструктурний об'єкту Карпатах має збільшити обсяги вантажних перевезень між Україною та ЄС, а також поліпшить пасажирське сполучення між Закарпаттям та іншими регіонами України, інформує «Економічна Правда». Будівництво завершилося у 2017 році, після цього залізничники монтували інфраструктуру на підходах. Перерізування стрічки заплановане на 25 травня 2018 року.

Це — один з найбільш масштабних інфраструктурних проектів України за останні 15 років. Він є 2-м за довжиною залізничним тунелем в Україні після Лутугинського, що на Луганщині. Важливість цього маршруту — у тому, що саме ним прямує понад 60% транзитних вантажів у напрямку Західної та Центральної Європи.

[caption id="attachment_36775" align="aligncenter" width="1582"]<img class="size-full wp-image-36775" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/77.jpg" alt="За день до Європи — що варто знати про Бескидський тунель і чому це важливо" width="1582" height="928" /> Процес будівництва | Фото: Дивись.info[/caption]
<h4><strong>Але ж такий тунель наче вже існував?</strong></h4>
Так, нова інженерна споруда побудована за 22 м від старого одноколійного тунелю. Прокладання нового тунелю — не забаганка, а технічна необхідність. Старий об'єкт мав лише 1 колію і пропрацював понад століття. Старий об'єкт запустили у XIX столітті, за часів перебування цих земель України у складі Австро-Угорщини. Він мав на меті поєднати східні регіони Австро-Угорської імперії із Центральною Європою та відкрити доступ із Закарпаття до інших українських регіонів.

Під час Першої Світової старий тунель пошкоджено не було, натомість у Другій Світовій його підірвали у кількох ділянках. Відновлено тунель було у 1946 році.
<h4><strong>Чим відрізняється новий Бескидський тунель?</strong></h4>
Він має 2 шляхи, довжину у 1,765 км з максимальною глибиною у 180 м від поверхні Бескидського хребта. Він — <strong>ланка транспортного коридору, який проходить через Італію, Словенію, Угорщину, Словаччину та Україну.</strong>

При запуску нового будівництва було <strong>декілька варіантів:</strong>
<ul>
 	<li>реконструювати старий тунель,</li>
 	<li>побудувати додатковий одноколійний тунель, а паралельно проводити реконструкцію старого,</li>
 	<li>побудувати новий двоколійний тунель (цей варіант і було обрано).</li>
</ul>
[caption id="attachment_36777" align="aligncenter" width="1580"]<img class="size-full wp-image-36777" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/55.jpg" alt="За день до Європи — що варто знати про Бескидський тунель і чому це важливо" width="1580" height="941" /> Фото: Дивись.info[/caption]
<h4><strong>Як довго тривали роботи та скільки все це коштувало?</strong></h4>
З 2007 року почалися проектування, розвідка рельєфу та геодезичні роботи. Інвесторами проекту виступили Європейський банк реконструкції та розвитку ($40 млн) та Європейський інвестиційний банк (€55 млн). Влітку 2011 року «Львівська залізниця» уклала угоду на проектування і будівництво тунелю з українською компанією «Інтербудмонтаж». Роботи почалися у жовтні 2013 року. Загалом все коштувало €102,7 млн.
<h4><strong>Що дасть запуск нового залізничного тунелю до Європи?</strong></h4>
Двоколійний тунель <strong>може пропускати близько 100 поїздів на добу замість нинішніх 47</strong>. Максимальна швидкість поїздів зросте із 40 км/год до 60-70 км/год. Також українська сторона зможе ліквідувати єдине бар'єрне місце на всьому міжнародному коридорі. Крім того, залізничники очікують, що запуск тунелю покращить сполучення закарпатських міст з Києвом, Дніпром, Харковом. У планах — запуск потяга категорії «Інтерсіті» між Львівщиною та Закарпаттям.

[blockquote_with_author content="За словами Євгена Кравцова — керівника «Укрзалізниці», які наводять у «ЕП», — для компанії тунель символічний, бо це вікно до Євросоюзу, до міжнародних транспортних коридорів"]

[caption id="attachment_36779" align="aligncenter" width="1587"]<img class="size-full wp-image-36779" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/11-1.jpg" alt="За день до Європи — що варто знати про Бескидський тунель і чому це важливо" width="1587" height="902" /> Фото: Дивись.info[/caption]
<h4><strong>Скільки працюватиме нова споруда?</strong></h4>
Будівельники стверджують, що гарантійний термін служби тунелю за належного обслуговування складе щонайменше 100 років.

<h4><strong>Що таке Бескидський тунель?</strong></h4><p>Відкриття Бескидського тунелю має відбутися вже за добу. Цей інфраструктурний об&#8217;єкту Карпатах має збільшити обсяги вантажних перевезень між Україною та ЄС, а також поліпшить пасажирське сполучення між Закарпаттям та іншими регіонами України, інформує «Економічна Правда». Будівництво завершилося у 2017 році, після цього залізничники монтували інфраструктуру на підходах. Перерізування стрічки заплановане на 25 травня 2018 року.</p><p>Це — один з найбільш масштабних інфраструктурних проектів України за останні 15 років. Він є 2-м за довжиною залізничним тунелем в Україні після Лутугинського, що на Луганщині. Важливість цього маршруту — у тому, що саме ним прямує понад 60% транзитних вантажів у напрямку Західної та Центральної Європи.</p><div id="attachment_36775" style="width: 1592px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-36775" loading="lazy" class="size-full wp-image-36775" src="/wp-content/uploads/2018/05/77.jpg" alt="За день до Європи — що варто знати про Бескидський тунель і чому це важливо" width="1582" height="928" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/77.jpg 1582w, /wp-content/uploads/2018/05/77-300x176.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/77-768x451.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/77-1024x601.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/77-650x381.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/77-1262x740.jpg 1262w" sizes="(max-width: 1582px) 100vw, 1582px" /><p id="caption-attachment-36775" class="wp-caption-text">Процес будівництва | Фото: Дивись.info</p></div><h4><strong>Але ж такий тунель наче вже існував?</strong></h4><p>Так, нова інженерна споруда побудована за 22 м від старого одноколійного тунелю. Прокладання нового тунелю — не забаганка, а технічна необхідність. Старий об&#8217;єкт мав лише 1 колію і пропрацював понад століття. Старий об&#8217;єкт запустили у XIX столітті, за часів перебування цих земель України у складі Австро-Угорщини. Він мав на меті поєднати східні регіони Австро-Угорської імперії із Центральною Європою та відкрити доступ із Закарпаття до інших українських регіонів.</p><p>Під час Першої Світової старий тунель пошкоджено не було, натомість у Другій Світовій його підірвали у кількох ділянках. Відновлено тунель було у 1946 році.</p><h4><strong>Чим відрізняється новий Бескидський тунель?</strong></h4><p>Він має 2 шляхи, довжину у 1,765 км з максимальною глибиною у 180 м від поверхні Бескидського хребта. Він — <strong>ланка транспортного коридору, який проходить через Італію, Словенію, Угорщину, Словаччину та Україну.</strong></p><p>При запуску нового будівництва було <strong>декілька варіантів:</strong></p><ul><li>реконструювати старий тунель,</li><li>побудувати додатковий одноколійний тунель, а паралельно проводити реконструкцію старого,</li><li>побудувати новий двоколійний тунель (цей варіант і було обрано).</li></ul><div id="attachment_36777" style="width: 1590px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-36777" loading="lazy" class="size-full wp-image-36777" src="/wp-content/uploads/2018/05/55.jpg" alt="За день до Європи — що варто знати про Бескидський тунель і чому це важливо" width="1580" height="941" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/55.jpg 1580w, /wp-content/uploads/2018/05/55-300x179.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/55-768x457.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/55-1024x610.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/55-650x387.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/55-1243x740.jpg 1243w" sizes="(max-width: 1580px) 100vw, 1580px" /><p id="caption-attachment-36777" class="wp-caption-text">Фото: Дивись.info</p></div><h4><strong>Як довго тривали роботи та скільки все це коштувало?</strong></h4><p>З 2007 року почалися проектування, розвідка рельєфу та геодезичні роботи. Інвесторами проекту виступили Європейський банк реконструкції та розвитку ($40 млн) та Європейський інвестиційний банк (€55 млн). Влітку 2011 року «Львівська залізниця» уклала угоду на проектування і будівництво тунелю з українською компанією «Інтербудмонтаж». Роботи почалися у жовтні 2013 року. Загалом все коштувало €102,7 млн.</p><h4><strong>Що дасть запуск нового залізничного тунелю до Європи?</strong></h4><p>Двоколійний тунель <strong>може пропускати близько 100 поїздів на добу замість нинішніх 47</strong>. Максимальна швидкість поїздів зросте із 40 км/год до 60-70 км/год. Також українська сторона зможе ліквідувати єдине бар&#8217;єрне місце на всьому міжнародному коридорі. Крім того, залізничники очікують, що запуск тунелю покращить сполучення закарпатських міст з Києвом, Дніпром, Харковом. У планах — запуск потяга категорії «Інтерсіті» між Львівщиною та Закарпаттям.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>За словами Євгена Кравцова — керівника «Укрзалізниці», які наводять у «ЕП», — для компанії тунель символічний, бо це вікно до Євросоюзу, до міжнародних транспортних коридорів</p>			</blockquote><div id="attachment_36779" style="width: 1597px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-36779" loading="lazy" class="size-full wp-image-36779" src="/wp-content/uploads/2018/05/11-1.jpg" alt="За день до Європи — що варто знати про Бескидський тунель і чому це важливо" width="1587" height="902" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/11-1.jpg 1587w, /wp-content/uploads/2018/05/11-1-300x171.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/11-1-768x437.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/11-1-1024x582.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/11-1-650x369.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/11-1-1300x740.jpg 1300w" sizes="(max-width: 1587px) 100vw, 1587px" /><p id="caption-attachment-36779" class="wp-caption-text">Фото: Дивись.info</p></div><h4><strong>Скільки працюватиме нова споруда?</strong></h4><p>Будівельники стверджують, що гарантійний термін служби тунелю за належного обслуговування складе щонайменше 100 років.</p>

За день до Європи — що варто знати про Бескидський тунель і чому це важливо

<p>Комітет у закордонних справах Європарламенту проголосував за надання макрофінансової допомоги для України, але додав поправку. На часі дізнатися, який нюанс є важливим для європейських парламентарів.


</p>
<h4><strong>Які умови отримання допомоги від Європи </strong></h4>
Україна отримає макрофінансову допомогу, за словами журналіста, якщо будуть виконані певні вимоги до складу Центральної виборчої комісії. ЦВК має відображати політичний баланс, який представлятиме всі політичні сили. Особлива увага до тих партій, які представлені в Раді.

Нагадаємо, що у березні Єврокомісія <a href="https://nachasi.com/2018/03/09/ukrayini-e1-mlrd/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запропонувала<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/didier-weemaels-36055-unsplash-300x200.jpg" />Єврокомісія запропонувала Україні €1 млрд</span></a> Україні €1 млрд допомоги. Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Україна виконала 17 із 21 політичних зобов’язань, пов’язаних з третім траншем у розмірі €600 млн.

Додамо, що європейські країни впевнено підтримували та продовжують підтримувати фінансово Україну. Так, нещодавно стало відомо про те, що Норвегія <a href="https://nachasi.com/2018/04/04/e3-6-mln-na-realizatsiyu-reform/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надає<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/04/mikita-karasiou-591387-unsplash-300x200.jpg" />Норвегія надає Україні €3,6 млн на реалізацію реформ</span></a> Україні €3,6 млн на реалізацію реформ. Із врахуванням цього внеску, загальний обсяг фінансової підтримки Норвегією План дій Ради Європи для України становить близько €4,6 млн. Як повідомлялося, Комітет міністрів Ради Європи 21 лютого затвердив План дій РЄ для України на 2018-2021 роки. Бюджет Плану дій становить €29,5 млн.

А Скандинавські країни у своєму прагненні допомогти Україні <a href="https://nachasi.com/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">зорієнтувалися<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/platform-3176049_1920-300x200.jpg" />Скандинавські країни надають €3,8 млн для Східної України</span></a> на Східному регіоні. Уряд Норвегії та інших скандинавських країн додатково виділить майже €3,8 млн на нові проекти, спрямовані на підвищення енергоефективності соціальних об’єктів на Сході України.

<p>Комітет у закордонних справах Європарламенту проголосував за надання макрофінансової допомоги для України, але додав поправку. На часі дізнатися, який нюанс є важливим для європейських парламентарів.</p><p></p><h4><strong>Які умови отримання допомоги від Європи </strong></h4><p>Україна отримає макрофінансову допомогу, за словами журналіста, якщо будуть виконані певні вимоги до складу Центральної виборчої комісії. ЦВК має відображати політичний баланс, який представлятиме всі політичні сили. Особлива увага до тих партій, які представлені в Раді.</p><p>Нагадаємо, що у березні Єврокомісія <a href="/2018/03/09/ukrayini-e1-mlrd/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запропонувала<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/didier-weemaels-36055-unsplash-300x200.jpg" />Єврокомісія запропонувала Україні €1 млрд</span></a> Україні €1 млрд допомоги. Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Україна виконала 17 із 21 політичних зобов’язань, пов’язаних з третім траншем у розмірі €600 млн.</p><p>Додамо, що європейські країни впевнено підтримували та продовжують підтримувати фінансово Україну. Так, нещодавно стало відомо про те, що Норвегія <a href="/2018/04/04/e3-6-mln-na-realizatsiyu-reform/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надає<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/04/mikita-karasiou-591387-unsplash-300x200.jpg" />Норвегія надає Україні €3,6 млн на реалізацію реформ</span></a> Україні €3,6 млн на реалізацію реформ. Із врахуванням цього внеску, загальний обсяг фінансової підтримки Норвегією План дій Ради Європи для України становить близько €4,6 млн. Як повідомлялося, Комітет міністрів Ради Європи 21 лютого затвердив План дій РЄ для України на 2018-2021 роки. Бюджет Плану дій становить €29,5 млн.</p><p>А Скандинавські країни у своєму прагненні допомогти Україні <a href="/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">зорієнтувалися<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/platform-3176049_1920-300x200.jpg" />Скандинавські країни надають €3,8 млн для Східної України</span></a> на Східному регіоні. Уряд Норвегії та інших скандинавських країн додатково виділить майже €3,8 млн на нові проекти, спрямовані на підвищення енергоефективності соціальних об’єктів на Сході України.</p>

Комітет у закордонних справах Європейського парламенту ухвалив рішення про нову програму макрофінансової допомоги Україні

Комітет у закордонних справах Європарламенту проголосував за надання макрофінансової допомоги для України, але додав поправку. На часі дізнатися, який нюанс є важливим для європейських парламентарів.


<h4><strong>Які умови отримання допомоги від Європи </strong></h4>
Україна отримає макрофінансову допомогу, за словами журналіста, якщо будуть виконані певні вимоги до складу Центральної виборчої комісії. ЦВК має відображати політичний баланс, який представлятиме всі політичні сили. Особлива увага до тих партій, які представлені в Раді.

Нагадаємо, що у березні Єврокомісія <a href="https://nachasi.com/2018/03/09/ukrayini-e1-mlrd/" target="_blank" rel="noopener">запропонувала</a> Україні €1 млрд допомоги. Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Україна виконала 17 із 21 політичних зобов’язань, пов’язаних з третім траншем у розмірі €600 млн.

Додамо, що європейські країни впевнено підтримували та продовжують підтримувати фінансово Україну. Так, нещодавно стало відомо про те, що Норвегія <a href="https://nachasi.com/2018/04/04/e3-6-mln-na-realizatsiyu-reform/" target="_blank" rel="noopener">надає</a> Україні €3,6 млн на реалізацію реформ. Із врахуванням цього внеску, загальний обсяг фінансової підтримки Норвегією План дій Ради Європи для України становить близько €4,6 млн. Як повідомлялося, Комітет міністрів Ради Європи 21 лютого затвердив План дій РЄ для України на 2018-2021 роки. Бюджет Плану дій становить €29,5 млн.

А Скандинавські країни у своєму прагненні допомогти Україні <a href="https://nachasi.com/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">зорієнтувалися</a> на Східному регіоні. Уряд Норвегії та інших скандинавських країн додатково виділить майже €3,8 млн на нові проекти, спрямовані на підвищення енергоефективності соціальних об’єктів на Сході України.

<p>Комітет у закордонних справах Європарламенту проголосував за надання макрофінансової допомоги для України, але додав поправку. На часі дізнатися, який нюанс є важливим для європейських парламентарів.</p><p></p><h4><strong>Які умови отримання допомоги від Європи </strong></h4><p>Україна отримає макрофінансову допомогу, за словами журналіста, якщо будуть виконані певні вимоги до складу Центральної виборчої комісії. ЦВК має відображати політичний баланс, який представлятиме всі політичні сили. Особлива увага до тих партій, які представлені в Раді.</p><p>Нагадаємо, що у березні Єврокомісія <a href="/2018/03/09/ukrayini-e1-mlrd/" target="_blank" rel="noopener">запропонувала</a> Україні €1 млрд допомоги. Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Україна виконала 17 із 21 політичних зобов’язань, пов’язаних з третім траншем у розмірі €600 млн.</p><p>Додамо, що європейські країни впевнено підтримували та продовжують підтримувати фінансово Україну. Так, нещодавно стало відомо про те, що Норвегія <a href="/2018/04/04/e3-6-mln-na-realizatsiyu-reform/" target="_blank" rel="noopener">надає</a> Україні €3,6 млн на реалізацію реформ. Із врахуванням цього внеску, загальний обсяг фінансової підтримки Норвегією План дій Ради Європи для України становить близько €4,6 млн. Як повідомлялося, Комітет міністрів Ради Європи 21 лютого затвердив План дій РЄ для України на 2018-2021 роки. Бюджет Плану дій становить €29,5 млн.</p><p>А Скандинавські країни у своєму прагненні допомогти Україні <a href="/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">зорієнтувалися</a> на Східному регіоні. Уряд Норвегії та інших скандинавських країн додатково виділить майже €3,8 млн на нові проекти, спрямовані на підвищення енергоефективності соціальних об’єктів на Сході України.</p>

Комітет Європарламенту надає макрофінансову допомогу Україні

<p>За даними МВС, загалом до ЄС у безвізовому порядку прослідувало 483 тис громадян України (3% від загальної кількості, 12% – від тих, які прослідували за біометричними паспортами).


</p>
<h4><strong>Чи змінилася динаміка із попередніми місяцями</strong></h4>
Речник Державної прикордонної служби уточнив, що кількість українців, які скористалися безвізом вже зросла з 483 до 487 тисяч.

Нагадаємо, що найбільше українці <a href="https://nachasi.com/2017/12/11/za-pivroku-bezvizom-skorystalysya-355-tys-ukrayintsiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">перетинали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/airport-2373727_1920-300x200.jpg" />Прикордонники розповіли, скільки українців скористалися безвізом</span></a> державний кордон із Польщею та Румунією. Загалом спільний кордон із Європейським Союзом перетнули 64% осіб, які мають право користуватися безвізом. 129 тис українців мандрували авіаційним транспортом, 227 тис – автомобілями та залізницею. Менше українців скористалися морським сполученням між державами.
<div>

Найбільше українці «рвалися» за кордон у перші місяці безвізового режиму. Тоді прикордонники оформляли до 80 тис громадян за місяць. Вже у листопаді 2017 року показник зменшився та склав 32,5 тис осіб. А от за три літні місяці інтенсивність поїздок українців до європейських країн зросла на 10% порівняно із літом 2016 року.

Додамо, що пункти пропуску  на державному кордоні зараз оснащені сучасним біометричним обладнанням, у томі числі – де фіксуються і відбитки пальців. У рамках безвізу українські прикордонники отримали доступ до баз даних Інтерполу в 126 міжнародних і міждержавних пунктах пропуску. Це дало змогу з початку року виявити майже 2 тис розшукуваних осіб, 657 паспортних документів та 198 викрадених транспортних засобів.

</div>
<div class="main_300_banner_mobile"></div>

<p>За даними МВС, загалом до ЄС у безвізовому порядку прослідувало 483 тис громадян України (3% від загальної кількості, 12% – від тих, які прослідували за біометричними паспортами).</p><p></p><h4><strong>Чи змінилася динаміка із попередніми місяцями</strong></h4><p>Речник Державної прикордонної служби уточнив, що кількість українців, які скористалися безвізом вже зросла з 483 до 487 тисяч.</p><p>Нагадаємо, що найбільше українці <a href="/2017/12/11/za-pivroku-bezvizom-skorystalysya-355-tys-ukrayintsiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">перетинали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/airport-2373727_1920-300x200.jpg" />Прикордонники розповіли, скільки українців скористалися безвізом</span></a> державний кордон із Польщею та Румунією. Загалом спільний кордон із Європейським Союзом перетнули 64% осіб, які мають право користуватися безвізом. 129 тис українців мандрували авіаційним транспортом, 227 тис – автомобілями та залізницею. Менше українців скористалися морським сполученням між державами.</p><div><p>Найбільше українці «рвалися» за кордон у перші місяці безвізового режиму. Тоді прикордонники оформляли до 80 тис громадян за місяць. Вже у листопаді 2017 року показник зменшився та склав 32,5 тис осіб. А от за три літні місяці інтенсивність поїздок українців до європейських країн зросла на 10% порівняно із літом 2016 року.</p><p>Додамо, що пункти пропуску  на державному кордоні зараз оснащені сучасним біометричним обладнанням, у томі числі – де фіксуються і відбитки пальців. У рамках безвізу українські прикордонники отримали доступ до баз даних Інтерполу в 126 міжнародних і міждержавних пунктах пропуску. Це дало змогу з початку року виявити майже 2 тис розшукуваних осіб, 657 паспортних документів та 198 викрадених транспортних засобів.</p></div><div class="main_300_banner_mobile"></div>

З 11 червня 2017 року безвізовим режимом з країнами Європейського союзу скористалися 487 тис громадян України. Про це «Українській правді» повідомив речник Державної прикордонної служби Олег Слободян

За даними МВС, загалом до ЄС у безвізовому порядку прослідувало 483 тис громадян України (3% від загальної кількості, 12% – від тих, які прослідували за біометричними паспортами).


<h4><strong>Чи змінилася динаміка із попередніми місяцями</strong></h4>
Речник Державної прикордонної служби уточнив, що кількість українців, які скористалися безвізом вже зросла з 483 до 487 тисяч.

Нагадаємо, що найбільше українці <a href="https://nachasi.com/2017/12/11/za-pivroku-bezvizom-skorystalysya-355-tys-ukrayintsiv/" target="_blank" rel="noopener">перетинали</a> державний кордон із Польщею та Румунією. Загалом спільний кордон із Європейським Союзом перетнули 64% осіб, які мають право користуватися безвізом. 129 тис українців мандрували авіаційним транспортом, 227 тис – автомобілями та залізницею. Менше українців скористалися морським сполученням між державами.
<div>

Найбільше українці «рвалися» за кордон у перші місяці безвізового режиму. Тоді прикордонники оформляли до 80 тис громадян за місяць. Вже у листопаді 2017 року показник зменшився та склав 32,5 тис осіб. А от за три літні місяці інтенсивність поїздок українців до європейських країн зросла на 10% порівняно із літом 2016 року.

Додамо, що пункти пропуску  на державному кордоні зараз оснащені сучасним біометричним обладнанням, у томі числі – де фіксуються і відбитки пальців. У рамках безвізу українські прикордонники отримали доступ до баз даних Інтерполу в 126 міжнародних і міждержавних пунктах пропуску. Це дало змогу з початку року виявити майже 2 тис розшукуваних осіб, 657 паспортних документів та 198 викрадених транспортних засобів.

</div>
<div class="main_300_banner_mobile"></div>

<p>За даними МВС, загалом до ЄС у безвізовому порядку прослідувало 483 тис громадян України (3% від загальної кількості, 12% – від тих, які прослідували за біометричними паспортами).</p><p></p><h4><strong>Чи змінилася динаміка із попередніми місяцями</strong></h4><p>Речник Державної прикордонної служби уточнив, що кількість українців, які скористалися безвізом вже зросла з 483 до 487 тисяч.</p><p>Нагадаємо, що найбільше українці <a href="/2017/12/11/za-pivroku-bezvizom-skorystalysya-355-tys-ukrayintsiv/" target="_blank" rel="noopener">перетинали</a> державний кордон із Польщею та Румунією. Загалом спільний кордон із Європейським Союзом перетнули 64% осіб, які мають право користуватися безвізом. 129 тис українців мандрували авіаційним транспортом, 227 тис – автомобілями та залізницею. Менше українців скористалися морським сполученням між державами.</p><div><p>Найбільше українці «рвалися» за кордон у перші місяці безвізового режиму. Тоді прикордонники оформляли до 80 тис громадян за місяць. Вже у листопаді 2017 року показник зменшився та склав 32,5 тис осіб. А от за три літні місяці інтенсивність поїздок українців до європейських країн зросла на 10% порівняно із літом 2016 року.</p><p>Додамо, що пункти пропуску  на державному кордоні зараз оснащені сучасним біометричним обладнанням, у томі числі – де фіксуються і відбитки пальців. У рамках безвізу українські прикордонники отримали доступ до баз даних Інтерполу в 126 міжнародних і міждержавних пунктах пропуску. Це дало змогу з початку року виявити майже 2 тис розшукуваних осіб, 657 паспортних документів та 198 викрадених транспортних засобів.</p></div><div class="main_300_banner_mobile"></div>

Стало відомо, скільки українців скористалися безвізом із ЄС

<p>Перевірити, чи вільна бажана торгова марка, здійснити пошук і подати заявку на реєстрацію можна в режимі 24/7. Також з грудня 2017 року сервіс працює в США.


</p>
<h4><strong>Як працює бот </strong></h4>
Щоб зареєструвати торгову марку, необхідно зайти в месенджер Facebook, відповісти на кілька питань протягом 5-7 хвилин і оплатити замовлення. Вартість реєстрації складе €249, не враховуючи державне мито. За словами керуючого директора PatentBot Валентина Пивоварова, це в 4 рази дешевше аналогічної послуги, пропонованої живим фахівцем в ЄС на сьогодні.

Обсяг ринку реєстрації ТМ в Євросоюзі, за даними команди, становить 135 000 реєстрацій в рік. Головні конкуренти PatentBot в ЄС, як і в інших куточках світу, – патентні повірені, які працюють за класичною схемою і пропонують послуги набагато дорожче і затратні за часом. Також є AlbertBot в Австрії. Але він займається розробкою конкретної патентної компанії. На відміну від українського продукту, австрійський бот просто виконує роль якісного customer success service.

Нагадаємо, що компанія Renault <a href="https://nachasi.com/2018/04/18/renault-prodazh-elektrokariv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпочала<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/04/Renault_82592_global_en-300x200.jpg" />Renault розпочала продаж електрокарів в Україні</span></a> продаж електромобілів в Україні. Цієї зими в Україні за участю експертів з Франції та представників компанії «Рено Україна» був проведений повторний ZOE тур. Його результати свідчать про підготовленість інфраструктури і дають зелене світло на продаж електромобілів в Україні.

Перша інспекція була проведена в Києві, Львові та Одесі навесні 2017 року. За її підсумками лише 76% зарядних станцій мали належний технічний рівень для зарядки електромобілів Renault. З огляду на низьку підготовленість української інфраструктури до комфортної експлуатації електромобілів Renault, протягом року проводились переговори з власниками та операторами інфраструктури щодо виправлення помилок і удосконалення роботи зарядних станцій.

<p>Перевірити, чи вільна бажана торгова марка, здійснити пошук і подати заявку на реєстрацію можна в режимі 24/7. Також з грудня 2017 року сервіс працює в США.</p><p></p><h4><strong>Як працює бот </strong></h4><p>Щоб зареєструвати торгову марку, необхідно зайти в месенджер Facebook, відповісти на кілька питань протягом 5-7 хвилин і оплатити замовлення. Вартість реєстрації складе €249, не враховуючи державне мито. За словами керуючого директора PatentBot Валентина Пивоварова, це в 4 рази дешевше аналогічної послуги, пропонованої живим фахівцем в ЄС на сьогодні.</p><p>Обсяг ринку реєстрації ТМ в Євросоюзі, за даними команди, становить 135 000 реєстрацій в рік. Головні конкуренти PatentBot в ЄС, як і в інших куточках світу, – патентні повірені, які працюють за класичною схемою і пропонують послуги набагато дорожче і затратні за часом. Також є AlbertBot в Австрії. Але він займається розробкою конкретної патентної компанії. На відміну від українського продукту, австрійський бот просто виконує роль якісного customer success service.</p><p>Нагадаємо, що компанія Renault <a href="/2018/04/18/renault-prodazh-elektrokariv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпочала<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/04/Renault_82592_global_en-300x200.jpg" />Renault розпочала продаж електрокарів в Україні</span></a> продаж електромобілів в Україні. Цієї зими в Україні за участю експертів з Франції та представників компанії «Рено Україна» був проведений повторний ZOE тур. Його результати свідчать про підготовленість інфраструктури і дають зелене світло на продаж електромобілів в Україні.</p><p>Перша інспекція була проведена в Києві, Львові та Одесі навесні 2017 року. За її підсумками лише 76% зарядних станцій мали належний технічний рівень для зарядки електромобілів Renault. З огляду на низьку підготовленість української інфраструктури до комфортної експлуатації електромобілів Renault, протягом року проводились переговори з власниками та операторами інфраструктури щодо виправлення помилок і удосконалення роботи зарядних станцій.</p>

Новини

Український чат-бот PatentBot – реєстратор торгових марок через Facebook Messenger – вийшов за рамки України. Тепер з його допомогою українці можуть зареєструвати ТМ в 28 країнах Євросоюзу

Перевірити, чи вільна бажана торгова марка, здійснити пошук і подати заявку на реєстрацію можна в режимі 24/7. Також з грудня 2017 року сервіс працює в США.


<h4><strong>Як працює бот </strong></h4>
Щоб зареєструвати торгову марку, необхідно зайти в месенджер Facebook, відповісти на кілька питань протягом 5-7 хвилин і оплатити замовлення. Вартість реєстрації складе €249, не враховуючи державне мито. За словами керуючого директора PatentBot Валентина Пивоварова, це в 4 рази дешевше аналогічної послуги, пропонованої живим фахівцем в ЄС на сьогодні.

Обсяг ринку реєстрації ТМ в Євросоюзі, за даними команди, становить 135 000 реєстрацій в рік. Головні конкуренти PatentBot в ЄС, як і в інших куточках світу, – патентні повірені, які працюють за класичною схемою і пропонують послуги набагато дорожче і затратні за часом. Також є AlbertBot в Австрії. Але він займається розробкою конкретної патентної компанії. На відміну від українського продукту, австрійський бот просто виконує роль якісного customer success service.

Нагадаємо, що компанія Renault <a href="https://nachasi.com/2018/04/18/renault-prodazh-elektrokariv/" target="_blank" rel="noopener">розпочала</a> продаж електромобілів в Україні. Цієї зими в Україні за участю експертів з Франції та представників компанії «Рено Україна» був проведений повторний ZOE тур. Його результати свідчать про підготовленість інфраструктури і дають зелене світло на продаж електромобілів в Україні.

Перша інспекція була проведена в Києві, Львові та Одесі навесні 2017 року. За її підсумками лише 76% зарядних станцій мали належний технічний рівень для зарядки електромобілів Renault. З огляду на низьку підготовленість української інфраструктури до комфортної експлуатації електромобілів Renault, протягом року проводились переговори з власниками та операторами інфраструктури щодо виправлення помилок і удосконалення роботи зарядних станцій.

<p>Перевірити, чи вільна бажана торгова марка, здійснити пошук і подати заявку на реєстрацію можна в режимі 24/7. Також з грудня 2017 року сервіс працює в США.</p><p></p><h4><strong>Як працює бот </strong></h4><p>Щоб зареєструвати торгову марку, необхідно зайти в месенджер Facebook, відповісти на кілька питань протягом 5-7 хвилин і оплатити замовлення. Вартість реєстрації складе €249, не враховуючи державне мито. За словами керуючого директора PatentBot Валентина Пивоварова, це в 4 рази дешевше аналогічної послуги, пропонованої живим фахівцем в ЄС на сьогодні.</p><p>Обсяг ринку реєстрації ТМ в Євросоюзі, за даними команди, становить 135 000 реєстрацій в рік. Головні конкуренти PatentBot в ЄС, як і в інших куточках світу, – патентні повірені, які працюють за класичною схемою і пропонують послуги набагато дорожче і затратні за часом. Також є AlbertBot в Австрії. Але він займається розробкою конкретної патентної компанії. На відміну від українського продукту, австрійський бот просто виконує роль якісного customer success service.</p><p>Нагадаємо, що компанія Renault <a href="/2018/04/18/renault-prodazh-elektrokariv/" target="_blank" rel="noopener">розпочала</a> продаж електромобілів в Україні. Цієї зими в Україні за участю експертів з Франції та представників компанії «Рено Україна» був проведений повторний ZOE тур. Його результати свідчать про підготовленість інфраструктури і дають зелене світло на продаж електромобілів в Україні.</p><p>Перша інспекція була проведена в Києві, Львові та Одесі навесні 2017 року. За її підсумками лише 76% зарядних станцій мали належний технічний рівень для зарядки електромобілів Renault. З огляду на низьку підготовленість української інфраструктури до комфортної експлуатації електромобілів Renault, протягом року проводились переговори з власниками та операторами інфраструктури щодо виправлення помилок і удосконалення роботи зарядних станцій.</p>

Український PatentBot розпочав реєстрацію торгових марок в ЄС

<p>Проект «Joint Opportunities in Busiess for Youth» фінансується ЄС. Його практичною реалізацією опікатимуться молдавська Організація з розвитку малих і середніх підприємств у партнерстві української молодіжною громадською організацією «Нове покоління Європи». Про підтримку українських молодих бізнесменів повідомили в прес-службі молдавського Міністерства економіки та інфраструктури, передає власний кореспондент Укрінформу в Республіці Молдова.


</p>
<h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4>
Проект спрямований на підтримку молодих підприємців-початківців. Це дасть можливість майбутнім молдавським і українським бізнесменам обмінятися досвідом, краще пізнати один одного, закладаючи основи довгострокового співробітництва між Молдовою і Україною. В рамках реалізації проекту буде створено спеціальну онлайн-платформу для обговорення і затвердження бізнес-планів, а молоді підприємці зможуть брати участь у різних бізнес-форумах. Тривалість проекту – 14 місяців.

Нагадаємо, що Донеччина <a href="https://nachasi.com/2018/02/21/donechchyna-otrymaye-777-mln/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">отримає<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/milos-tonchevski-304529-unsplash-300x200.jpg" />Донеччина отримає 777 млн на інвестиційні проекти</span></a> 777 млн на інвестиційні проекти. Зазначена сума на проекти є найбільшою в Україні щодо фінансування регіонів.

У липні 2017 року Донеччина направила до Мінрегіону України перелік інвестиційних проектів на 2018 рік. До нього увійшло 80 проектів на суму 642, 9 млн грн. На сьогодні за пропозиціями заявників із переліку вилучено 25 проектів на суму коштів ДФРР 203,2 млн грн. Залишається 41 оцінений проект на суму 329,8 млн грн. Жебрівський пояснив, що 17 січня 2018 року оголошено додатковий конкурсний відбір. Від міст, районів, ОТГ та структурних підрозділів ДонОДА подано 150 проектів на суму 1 млрд 315 млн 905 тисяч гривень. Департаменту економіки доручили провести навчання нових членів комісії, а також опрацювати систему оцінювання так, щоб прибрати конфлікт інтересів; преференцій для об’єднаних територіальних громад вирішили не надавати.

<p>Проект «Joint Opportunities in Busiess for Youth» фінансується ЄС. Його практичною реалізацією опікатимуться молдавська Організація з розвитку малих і середніх підприємств у партнерстві української молодіжною громадською організацією «Нове покоління Європи». Про підтримку українських молодих бізнесменів повідомили в прес-службі молдавського Міністерства економіки та інфраструктури, передає власний кореспондент Укрінформу в Республіці Молдова.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4><p>Проект спрямований на підтримку молодих підприємців-початківців. Це дасть можливість майбутнім молдавським і українським бізнесменам обмінятися досвідом, краще пізнати один одного, закладаючи основи довгострокового співробітництва між Молдовою і Україною. В рамках реалізації проекту буде створено спеціальну онлайн-платформу для обговорення і затвердження бізнес-планів, а молоді підприємці зможуть брати участь у різних бізнес-форумах. Тривалість проекту – 14 місяців.</p><p>Нагадаємо, що Донеччина <a href="/2018/02/21/donechchyna-otrymaye-777-mln/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">отримає<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/milos-tonchevski-304529-unsplash-300x200.jpg" />Донеччина отримає 777 млн на інвестиційні проекти</span></a> 777 млн на інвестиційні проекти. Зазначена сума на проекти є найбільшою в Україні щодо фінансування регіонів.</p><p>У липні 2017 року Донеччина направила до Мінрегіону України перелік інвестиційних проектів на 2018 рік. До нього увійшло 80 проектів на суму 642, 9 млн грн. На сьогодні за пропозиціями заявників із переліку вилучено 25 проектів на суму коштів ДФРР 203,2 млн грн. Залишається 41 оцінений проект на суму 329,8 млн грн. Жебрівський пояснив, що 17 січня 2018 року оголошено додатковий конкурсний відбір. Від міст, районів, ОТГ та структурних підрозділів ДонОДА подано 150 проектів на суму 1 млрд 315 млн 905 тисяч гривень. Департаменту економіки доручили провести навчання нових членів комісії, а також опрацювати систему оцінювання так, щоб прибрати конфлікт інтересів; преференцій для об’єднаних територіальних громад вирішили не надавати.</p><p> </p><p> </p>

<div class="newsHeading">Близько 60 молодих бізнесменів з Молдови та України віком від 18 до 35 років отримають фінпідтримку від ЄС для розвитку інноваційного підприємництва в рамках програми «Joint Opportunities in Busiess for Youth»</div>
<div></div>

Проект «Joint Opportunities in Busiess for Youth» фінансується ЄС. Його практичною реалізацією опікатимуться молдавська Організація з розвитку малих і середніх підприємств у партнерстві української молодіжною громадською організацією «Нове покоління Європи». Про підтримку українських молодих бізнесменів повідомили в прес-службі молдавського Міністерства економіки та інфраструктури, передає власний кореспондент Укрінформу в Республіці Молдова.


<h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4>
Проект спрямований на підтримку молодих підприємців-початківців. Це дасть можливість майбутнім молдавським і українським бізнесменам обмінятися досвідом, краще пізнати один одного, закладаючи основи довгострокового співробітництва між Молдовою і Україною. В рамках реалізації проекту буде створено спеціальну онлайн-платформу для обговорення і затвердження бізнес-планів, а молоді підприємці зможуть брати участь у різних бізнес-форумах. Тривалість проекту – 14 місяців.

Нагадаємо, що Донеччина <a href="https://nachasi.com/2018/02/21/donechchyna-otrymaye-777-mln/" target="_blank" rel="noopener">отримає</a> 777 млн на інвестиційні проекти. Зазначена сума на проекти є найбільшою в Україні щодо фінансування регіонів.

У липні 2017 року Донеччина направила до Мінрегіону України перелік інвестиційних проектів на 2018 рік. До нього увійшло 80 проектів на суму 642, 9 млн грн. На сьогодні за пропозиціями заявників із переліку вилучено 25 проектів на суму коштів ДФРР 203,2 млн грн. Залишається 41 оцінений проект на суму 329,8 млн грн. Жебрівський пояснив, що 17 січня 2018 року оголошено додатковий конкурсний відбір. Від міст, районів, ОТГ та структурних підрозділів ДонОДА подано 150 проектів на суму 1 млрд 315 млн 905 тисяч гривень. Департаменту економіки доручили провести навчання нових членів комісії, а також опрацювати систему оцінювання так, щоб прибрати конфлікт інтересів; преференцій для об’єднаних територіальних громад вирішили не надавати.

&nbsp;

&nbsp;

<p>Проект «Joint Opportunities in Busiess for Youth» фінансується ЄС. Його практичною реалізацією опікатимуться молдавська Організація з розвитку малих і середніх підприємств у партнерстві української молодіжною громадською організацією «Нове покоління Європи». Про підтримку українських молодих бізнесменів повідомили в прес-службі молдавського Міністерства економіки та інфраструктури, передає власний кореспондент Укрінформу в Республіці Молдова.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4><p>Проект спрямований на підтримку молодих підприємців-початківців. Це дасть можливість майбутнім молдавським і українським бізнесменам обмінятися досвідом, краще пізнати один одного, закладаючи основи довгострокового співробітництва між Молдовою і Україною. В рамках реалізації проекту буде створено спеціальну онлайн-платформу для обговорення і затвердження бізнес-планів, а молоді підприємці зможуть брати участь у різних бізнес-форумах. Тривалість проекту – 14 місяців.</p><p>Нагадаємо, що Донеччина <a href="/2018/02/21/donechchyna-otrymaye-777-mln/" target="_blank" rel="noopener">отримає</a> 777 млн на інвестиційні проекти. Зазначена сума на проекти є найбільшою в Україні щодо фінансування регіонів.</p><p>У липні 2017 року Донеччина направила до Мінрегіону України перелік інвестиційних проектів на 2018 рік. До нього увійшло 80 проектів на суму 642, 9 млн грн. На сьогодні за пропозиціями заявників із переліку вилучено 25 проектів на суму коштів ДФРР 203,2 млн грн. Залишається 41 оцінений проект на суму 329,8 млн грн. Жебрівський пояснив, що 17 січня 2018 року оголошено додатковий конкурсний відбір. Від міст, районів, ОТГ та структурних підрозділів ДонОДА подано 150 проектів на суму 1 млрд 315 млн 905 тисяч гривень. Департаменту економіки доручили провести навчання нових членів комісії, а також опрацювати систему оцінювання так, щоб прибрати конфлікт інтересів; преференцій для об’єднаних територіальних громад вирішили не надавати.</p><p>&nbsp;</p><p>&nbsp;</p>

Молоді українські бізнесмени отримають фінансову підтримку від ЄС

<span style="font-weight: 400;">Робоча група високого рівня у складі 39 експертів – представників громадянського суспільства, соціальних мереж, новинних організацій, журналістів та дослідників – була створена для консультацій Комісії щодо оцінки масштабу фейкових новин в інтернеті. Єврокомісія намагається з’ясувати, які виклики для демократичних країн становить дезінформація та шукає шляхи їх подолання. Задумалися над створенням спеціального кодексу для соціальних мереж. </span>


<h4><strong>Про що йдеться у звіті європейських експертів </strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">У звіті експерти навмисно уникали терміну «фейкові новини», вважаючи, що він не охоплює складність проблеми дезінформації, яка також включає контент, що змішує фальшиву інформацію з фактами. Група незалежних експертів виступила за створення Кодексу принципів, який інтернет-платформи та соціальні мережі повинні зобов’язатися виконувати. Серед 10 ключових принципів, викладених в звіті, онлайн-платформи повинні, наприклад, забезпечувати прозорість, пояснюючи алгоритм відбору новин.</span>

<span style="font-weight: 400;">У співпраці з європейськими новинними агентствами соцмережам також пропонується вжити ефективних заходів для поліпшення видимості новин, яким варто довіряти, та полегшити доступу користувачів до них. Група рекомендує заохочувати медіаграмотність для боротьби з дезінформацією, розробити інструменти, що дозволяють користувачам мережі і журналістам боротися з неправдивою інформацією. Рекомендації робочої групи увійдуть в документ щодо боротьби з дезінформацією, який весною підготує Єврокомісія.</span>

Нагадаємо, що нещодавно <a href="https://nachasi.com/2018/02/27/mobilna-gra-navchyt-rozriznyaty-fejky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">презентували<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/fake-2355686_1920-300x200.jpg" />Мобільна гра навчить розрізняти фейки</span></a> гру, яка дозволить розрізняти фейкові новини. Вчені сподіваються, що завдяки грі вийде «вакцинувати» громадськість проти засилля дезінформації. Гравці Bad News повинні нарощувати кількість підписників у Twitter, спотворюючи правду, поширюючи фейки, розділяючи об’єднаних та відволікаючи увагу. Водночас вони повинні не втрачати довіру своєї аудиторії.

<p><span style="font-weight: 400;">Робоча група високого рівня у складі 39 експертів – представників громадянського суспільства, соціальних мереж, новинних організацій, журналістів та дослідників – була створена для консультацій Комісії щодо оцінки масштабу фейкових новин в інтернеті. Єврокомісія намагається з’ясувати, які виклики для демократичних країн становить дезінформація та шукає шляхи їх подолання. Задумалися над створенням спеціального кодексу для соціальних мереж. </span></p><p></p><h4><strong>Про що йдеться у звіті європейських експертів </strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">У звіті експерти навмисно уникали терміну «фейкові новини», вважаючи, що він не охоплює складність проблеми дезінформації, яка також включає контент, що змішує фальшиву інформацію з фактами. Група незалежних експертів виступила за створення Кодексу принципів, який інтернет-платформи та соціальні мережі повинні зобов’язатися виконувати. Серед 10 ключових принципів, викладених в звіті, онлайн-платформи повинні, наприклад, забезпечувати прозорість, пояснюючи алгоритм відбору новин.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">У співпраці з європейськими новинними агентствами соцмережам також пропонується вжити ефективних заходів для поліпшення видимості новин, яким варто довіряти, та полегшити доступу користувачів до них. Група рекомендує заохочувати медіаграмотність для боротьби з дезінформацією, розробити інструменти, що дозволяють користувачам мережі і журналістам боротися з неправдивою інформацією. Рекомендації робочої групи увійдуть в документ щодо боротьби з дезінформацією, який весною підготує Єврокомісія.</span></p><p>Нагадаємо, що нещодавно <a href="/2018/02/27/mobilna-gra-navchyt-rozriznyaty-fejky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">презентували<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/fake-2355686_1920-300x200.jpg" />Мобільна гра навчить розрізняти фейки</span></a> гру, яка дозволить розрізняти фейкові новини. Вчені сподіваються, що завдяки грі вийде «вакцинувати» громадськість проти засилля дезінформації. Гравці Bad News повинні нарощувати кількість підписників у Twitter, спотворюючи правду, поширюючи фейки, розділяючи об’єднаних та відволікаючи увагу. Водночас вони повинні не втрачати довіру своєї аудиторії.</p>

<span style="font-weight: 400">Робоча група Європейської комісії, створена для боротьби з фейковими новинами, запропонувала створити Кодекс принципів для онлайн-платформ та соціальних мереж. Про це повідомляється у прес-релізі на сайті Європейської комісії</span>

<span style="font-weight: 400;">Робоча група високого рівня у складі 39 експертів – представників громадянського суспільства, соціальних мереж, новинних організацій, журналістів та дослідників – була створена для консультацій Комісії щодо оцінки масштабу фейкових новин в інтернеті. Єврокомісія намагається з’ясувати, які виклики для демократичних країн становить дезінформація та шукає шляхи їх подолання. Задумалися над створенням спеціального кодексу для соціальних мереж. </span>


<h4><strong>Про що йдеться у звіті європейських експертів </strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">У звіті експерти навмисно уникали терміну «фейкові новини», вважаючи, що він не охоплює складність проблеми дезінформації, яка також включає контент, що змішує фальшиву інформацію з фактами. Група незалежних експертів виступила за створення Кодексу принципів, який інтернет-платформи та соціальні мережі повинні зобов’язатися виконувати. Серед 10 ключових принципів, викладених в звіті, онлайн-платформи повинні, наприклад, забезпечувати прозорість, пояснюючи алгоритм відбору новин.</span>

<span style="font-weight: 400;">У співпраці з європейськими новинними агентствами соцмережам також пропонується вжити ефективних заходів для поліпшення видимості новин, яким варто довіряти, та полегшити доступу користувачів до них. Група рекомендує заохочувати медіаграмотність для боротьби з дезінформацією, розробити інструменти, що дозволяють користувачам мережі і журналістам боротися з неправдивою інформацією. Рекомендації робочої групи увійдуть в документ щодо боротьби з дезінформацією, який весною підготує Єврокомісія.</span>

Нагадаємо, що нещодавно <a href="https://nachasi.com/2018/02/27/mobilna-gra-navchyt-rozriznyaty-fejky/" target="_blank" rel="noopener">презентували</a> гру, яка дозволить розрізняти фейкові новини. Вчені сподіваються, що завдяки грі вийде «вакцинувати» громадськість проти засилля дезінформації. Гравці Bad News повинні нарощувати кількість підписників у Twitter, спотворюючи правду, поширюючи фейки, розділяючи об’єднаних та відволікаючи увагу. Водночас вони повинні не втрачати довіру своєї аудиторії.

<p><span style="font-weight: 400;">Робоча група високого рівня у складі 39 експертів – представників громадянського суспільства, соціальних мереж, новинних організацій, журналістів та дослідників – була створена для консультацій Комісії щодо оцінки масштабу фейкових новин в інтернеті. Єврокомісія намагається з’ясувати, які виклики для демократичних країн становить дезінформація та шукає шляхи їх подолання. Задумалися над створенням спеціального кодексу для соціальних мереж. </span></p><p></p><h4><strong>Про що йдеться у звіті європейських експертів </strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">У звіті експерти навмисно уникали терміну «фейкові новини», вважаючи, що він не охоплює складність проблеми дезінформації, яка також включає контент, що змішує фальшиву інформацію з фактами. Група незалежних експертів виступила за створення Кодексу принципів, який інтернет-платформи та соціальні мережі повинні зобов’язатися виконувати. Серед 10 ключових принципів, викладених в звіті, онлайн-платформи повинні, наприклад, забезпечувати прозорість, пояснюючи алгоритм відбору новин.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">У співпраці з європейськими новинними агентствами соцмережам також пропонується вжити ефективних заходів для поліпшення видимості новин, яким варто довіряти, та полегшити доступу користувачів до них. Група рекомендує заохочувати медіаграмотність для боротьби з дезінформацією, розробити інструменти, що дозволяють користувачам мережі і журналістам боротися з неправдивою інформацією. Рекомендації робочої групи увійдуть в документ щодо боротьби з дезінформацією, який весною підготує Єврокомісія.</span></p><p>Нагадаємо, що нещодавно <a href="/2018/02/27/mobilna-gra-navchyt-rozriznyaty-fejky/" target="_blank" rel="noopener">презентували</a> гру, яка дозволить розрізняти фейкові новини. Вчені сподіваються, що завдяки грі вийде «вакцинувати» громадськість проти засилля дезінформації. Гравці Bad News повинні нарощувати кількість підписників у Twitter, спотворюючи правду, поширюючи фейки, розділяючи об’єднаних та відволікаючи увагу. Водночас вони повинні не втрачати довіру своєї аудиторії.</p>

У ЄС створюють кодекс для соціальних мереж

<p>Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс зазначив, що пропозиція про четверту програму макрофінансової допомоги Україні свідчить про зобов'язання ЄС щодо солідарності з нашою країною.


</p>
<h4><strong>На що скеруємо кошти</strong></h4>
Сьогоднішня пропозиція слідує за запитом української влади та прямими дискусіями між президентом Комісії Жан-Клодом Юнкером та президентом України Петром Порошенком. Нова програма спрямована на те, щоб спиратися на прогрес, досягнутий у підтримці стабілізації економіки та структурних реформ під час трьох попередніх операцій MFA. Єврокомісар П'єр Московічі також закликав українську владу продовжувати динаміку реформ з новою силою, «побудувати більш справедливу, більш стабільну та процвітаючу країну в інтересах усіх українців».

Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Включені у Меморандум про взаєморозуміння, вони будуть враховувати заходи, які залишаються невирішеними з попередньої програми MFA. Вони також включатимуть кроки з посилення боротьби з корупцією. Пропозиція Єврокомісії щодо четвертої програми MFA для Україні підлягає затвердженню Європейським парламентом та Радою ЄС.

Україна виконала 17 із 21 політичних зобов'язань, пов'язаних з третім траншем у розмірі 600 млн євро. Вони могли би бути надані Україні під час третьої програми MFA. Чотири заходи не були запроваджені до моменту закінчення терміну дії допомоги в січні 2018 року. Також Єврокомісія не виплатила останній транш.

Нагадаємо, що скандинавські країни <a href="https://nachasi.com/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надають <span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/platform-3176049_1920-300x200.jpg" />Скандинавські країни надають €3,8 млн для Східної України</span></a>€3,8 млн для Східної України. Проект фонду Nordic Energy Efficiency and Humanitarian Support Initiative for Ukraine передбачає реконструкцію громадських будівель для зменшення енерговитрат на забезпечення їх опалення, освітлення та гарячого водопостачання. Впровадять також світлодіодне вуличе освітлення. Допоможуть на цей раз населеним пунктам Східної України.

<p>Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс зазначив, що пропозиція про четверту програму макрофінансової допомоги Україні свідчить про зобов&#8217;язання ЄС щодо солідарності з нашою країною.</p><p></p><h4><strong>На що скеруємо кошти</strong></h4><p>Сьогоднішня пропозиція слідує за запитом української влади та прямими дискусіями між президентом Комісії Жан-Клодом Юнкером та президентом України Петром Порошенком. Нова програма спрямована на те, щоб спиратися на прогрес, досягнутий у підтримці стабілізації економіки та структурних реформ під час трьох попередніх операцій MFA. Єврокомісар П&#8217;єр Московічі також закликав українську владу продовжувати динаміку реформ з новою силою, «побудувати більш справедливу, більш стабільну та процвітаючу країну в інтересах усіх українців».</p><p>Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Включені у Меморандум про взаєморозуміння, вони будуть враховувати заходи, які залишаються невирішеними з попередньої програми MFA. Вони також включатимуть кроки з посилення боротьби з корупцією. Пропозиція Єврокомісії щодо четвертої програми MFA для Україні підлягає затвердженню Європейським парламентом та Радою ЄС.</p><p>Україна виконала 17 із 21 політичних зобов&#8217;язань, пов&#8217;язаних з третім траншем у розмірі 600 млн євро. Вони могли би бути надані Україні під час третьої програми MFA. Чотири заходи не були запроваджені до моменту закінчення терміну дії допомоги в січні 2018 року. Також Єврокомісія не виплатила останній транш.</p><p>Нагадаємо, що скандинавські країни <a href="/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надають <span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/platform-3176049_1920-300x200.jpg" />Скандинавські країни надають €3,8 млн для Східної України</span></a>€3,8 млн для Східної України. Проект фонду Nordic Energy Efficiency and Humanitarian Support Initiative for Ukraine передбачає реконструкцію громадських будівель для зменшення енерговитрат на забезпечення їх опалення, освітлення та гарячого водопостачання. Впровадять також світлодіодне вуличе освітлення. Допоможуть на цей раз населеним пунктам Східної України.</p><p> </p>

Європейська комісія затвердила пропозицію щодо нової програми макрофінансової допомоги (MFA) для України на суму до €1 млрд  для підтримки економічної стабілізації та структурних реформ

Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс зазначив, що пропозиція про четверту програму макрофінансової допомоги Україні свідчить про зобов'язання ЄС щодо солідарності з нашою країною.


<h4><strong>На що скеруємо кошти</strong></h4>
Сьогоднішня пропозиція слідує за запитом української влади та прямими дискусіями між президентом Комісії Жан-Клодом Юнкером та президентом України Петром Порошенком. Нова програма спрямована на те, щоб спиратися на прогрес, досягнутий у підтримці стабілізації економіки та структурних реформ під час трьох попередніх операцій MFA. Єврокомісар П'єр Московічі також закликав українську владу продовжувати динаміку реформ з новою силою, «побудувати більш справедливу, більш стабільну та процвітаючу країну в інтересах усіх українців».

Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Включені у Меморандум про взаєморозуміння, вони будуть враховувати заходи, які залишаються невирішеними з попередньої програми MFA. Вони також включатимуть кроки з посилення боротьби з корупцією. Пропозиція Єврокомісії щодо четвертої програми MFA для Україні підлягає затвердженню Європейським парламентом та Радою ЄС.

Україна виконала 17 із 21 політичних зобов'язань, пов'язаних з третім траншем у розмірі 600 млн євро. Вони могли би бути надані Україні під час третьої програми MFA. Чотири заходи не були запроваджені до моменту закінчення терміну дії допомоги в січні 2018 року. Також Єврокомісія не виплатила останній транш.

Нагадаємо, що скандинавські країни <a href="https://nachasi.com/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">надають </a>€3,8 млн для Східної України. Проект фонду Nordic Energy Efficiency and Humanitarian Support Initiative for Ukraine передбачає реконструкцію громадських будівель для зменшення енерговитрат на забезпечення їх опалення, освітлення та гарячого водопостачання. Впровадять також світлодіодне вуличе освітлення. Допоможуть на цей раз населеним пунктам Східної України.

&nbsp;

<p>Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс зазначив, що пропозиція про четверту програму макрофінансової допомоги Україні свідчить про зобов&#8217;язання ЄС щодо солідарності з нашою країною.</p><p></p><h4><strong>На що скеруємо кошти</strong></h4><p>Сьогоднішня пропозиція слідує за запитом української влади та прямими дискусіями між президентом Комісії Жан-Клодом Юнкером та президентом України Петром Порошенком. Нова програма спрямована на те, щоб спиратися на прогрес, досягнутий у підтримці стабілізації економіки та структурних реформ під час трьох попередніх операцій MFA. Єврокомісар П&#8217;єр Московічі також закликав українську владу продовжувати динаміку реформ з новою силою, «побудувати більш справедливу, більш стабільну та процвітаючу країну в інтересах усіх українців».</p><p>Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Включені у Меморандум про взаєморозуміння, вони будуть враховувати заходи, які залишаються невирішеними з попередньої програми MFA. Вони також включатимуть кроки з посилення боротьби з корупцією. Пропозиція Єврокомісії щодо четвертої програми MFA для Україні підлягає затвердженню Європейським парламентом та Радою ЄС.</p><p>Україна виконала 17 із 21 політичних зобов&#8217;язань, пов&#8217;язаних з третім траншем у розмірі 600 млн євро. Вони могли би бути надані Україні під час третьої програми MFA. Чотири заходи не були запроваджені до моменту закінчення терміну дії допомоги в січні 2018 року. Також Єврокомісія не виплатила останній транш.</p><p>Нагадаємо, що скандинавські країни <a href="/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">надають </a>€3,8 млн для Східної України. Проект фонду Nordic Energy Efficiency and Humanitarian Support Initiative for Ukraine передбачає реконструкцію громадських будівель для зменшення енерговитрат на забезпечення їх опалення, освітлення та гарячого водопостачання. Впровадять також світлодіодне вуличе освітлення. Допоможуть на цей раз населеним пунктам Східної України.</p><p>&nbsp;</p>

Єврокомісія запропонувала Україні €1 млрд

<p>ЄС запропонував надати Україні вже в цьому році невеликий грант у розмірі близько €20 млн на будівництво об'їзду Тернополя.


</p>
<h4><strong>У рамках якого проекту будуватимуть тернопільську об’їзну</strong></h4>
Проект будівництва тернопільської об'їзної вже узгоджений. Це – перший крок в рамках реалізації проекту GО Highway вже зроблено. Але, за словами Славоміра Новака, Україні необхідно набагато більше фінансування для цієї дороги.

Нагадаємо, що китайська компанія <a href="https://nachasi.com/2018/02/23/kytajska-kompaniya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">будуватиме<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/street-3169981_1920-300x200.jpg" />Китайська компанія будуватиме житомирську об’їзну</span></a> житомирську об’їзну. Вартість об’їзної бетонної траси навколо Житомира обійдеться у €42,3 млн. Підрядником стане китайська компанія Sonohydro Corporation Ltd. Цьогоріч планується будівництво ще двох бетонних доріг. Йдеться про трасу Миколаїв-Кропивницький та Дніпро-Решетилівка.

Додамо, що через Україну <a href="https://nachasi.com/2017/07/21/platna-doroga/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">проходитиме<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/trees-1210028_1920-300x200.jpg" />Представлено концепцію платного автобану в Україні</span></a> міжнародний транспортний коридор Gо Highway.

А міжнародний автошлях на Донеччині <a href="https://nachasi.com/2018/01/04/mizhnarodnyj-avtoshlyah/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">обладнають<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/mountain-road-1556177_1920-300x200.jpg" />Міжнародний автошлях на Донеччині обладнають сучасними технологіями</span></a> сучасними технологіями. Йдеться про міжнародну трасу М-03 Київ – Харків – Довжанський. Більш енергоефективним зроблять автошлях за рахунок новітніх джерел забезпечення енергією. Безперебійне накопичення електроенергії забезпечуватиме вітрогенератор потужністю 1,8 кВт. Сонячні  панелі отримають сумарну потужність 1,2 кВт.

Сучасне устаткування для забезпечення освітлення та живлення дорожньої інфраструктури працюватиме від невичерпних та чистих джерел енергії – сили вітру та випромінювання сонця. Накопичувати енергію будуть два літій-іонні акумулятори. Їх сумарна потужність складатиме 11 кВт. Вони дозволять системі працювати під час несприятливих погодних умов навколишнього середовища. Керування сучасним устаткуванням здійснюється за допомогою головного контролера.

<p>ЄС запропонував надати Україні вже в цьому році невеликий грант у розмірі близько €20 млн на будівництво об&#8217;їзду Тернополя.</p><p></p><h4><strong>У рамках якого проекту будуватимуть тернопільську об’їзну</strong></h4><p>Проект будівництва тернопільської об&#8217;їзної вже узгоджений. Це – перший крок в рамках реалізації проекту GО Highway вже зроблено. Але, за словами Славоміра Новака, Україні необхідно набагато більше фінансування для цієї дороги.</p><p>Нагадаємо, що китайська компанія <a href="/2018/02/23/kytajska-kompaniya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">будуватиме<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/street-3169981_1920-300x200.jpg" />Китайська компанія будуватиме житомирську об’їзну</span></a> житомирську об’їзну. Вартість об’їзної бетонної траси навколо Житомира обійдеться у €42,3 млн. Підрядником стане китайська компанія Sonohydro Corporation Ltd. Цьогоріч планується будівництво ще двох бетонних доріг. Йдеться про трасу Миколаїв-Кропивницький та Дніпро-Решетилівка.</p><p>Додамо, що через Україну <a href="/2017/07/21/platna-doroga/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">проходитиме<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/trees-1210028_1920-300x200.jpg" />Представлено концепцію платного автобану в Україні</span></a> міжнародний транспортний коридор Gо Highway.</p><p>А міжнародний автошлях на Донеччині <a href="/2018/01/04/mizhnarodnyj-avtoshlyah/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">обладнають<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/mountain-road-1556177_1920-300x200.jpg" />Міжнародний автошлях на Донеччині обладнають сучасними технологіями</span></a> сучасними технологіями. Йдеться про міжнародну трасу М-03 Київ – Харків – Довжанський. Більш енергоефективним зроблять автошлях за рахунок новітніх джерел забезпечення енергією. Безперебійне накопичення електроенергії забезпечуватиме вітрогенератор потужністю 1,8 кВт. Сонячні  панелі отримають сумарну потужність 1,2 кВт.</p><p>Сучасне устаткування для забезпечення освітлення та живлення дорожньої інфраструктури працюватиме від невичерпних та чистих джерел енергії – сили вітру та випромінювання сонця. Накопичувати енергію будуть два літій-іонні акумулятори. Їх сумарна потужність складатиме 11 кВт. Вони дозволять системі працювати під час несприятливих погодних умов навколишнього середовища. Керування сучасним устаткуванням здійснюється за допомогою головного контролера.</p>

Фінансові структури Європейського Союзу планують надати Україні €20 млн на будівництво об’їзної дороги Тернополя. Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомив в.о. керівника «Укравтодору» Славомір Новак

ЄС запропонував надати Україні вже в цьому році невеликий грант у розмірі близько €20 млн на будівництво об'їзду Тернополя.


<h4><strong>У рамках якого проекту будуватимуть тернопільську об’їзну</strong></h4>
Проект будівництва тернопільської об'їзної вже узгоджений. Це – перший крок в рамках реалізації проекту GО Highway вже зроблено. Але, за словами Славоміра Новака, Україні необхідно набагато більше фінансування для цієї дороги.

Нагадаємо, що китайська компанія <a href="https://nachasi.com/2018/02/23/kytajska-kompaniya/" target="_blank" rel="noopener">будуватиме</a> житомирську об’їзну. Вартість об’їзної бетонної траси навколо Житомира обійдеться у €42,3 млн. Підрядником стане китайська компанія Sonohydro Corporation Ltd. Цьогоріч планується будівництво ще двох бетонних доріг. Йдеться про трасу Миколаїв-Кропивницький та Дніпро-Решетилівка.

Додамо, що через Україну <a href="https://nachasi.com/2017/07/21/platna-doroga/" target="_blank" rel="noopener">проходитиме</a> міжнародний транспортний коридор Gо Highway.

А міжнародний автошлях на Донеччині <a href="https://nachasi.com/2018/01/04/mizhnarodnyj-avtoshlyah/" target="_blank" rel="noopener">обладнають</a> сучасними технологіями. Йдеться про міжнародну трасу М-03 Київ – Харків – Довжанський. Більш енергоефективним зроблять автошлях за рахунок новітніх джерел забезпечення енергією. Безперебійне накопичення електроенергії забезпечуватиме вітрогенератор потужністю 1,8 кВт. Сонячні  панелі отримають сумарну потужність 1,2 кВт.

Сучасне устаткування для забезпечення освітлення та живлення дорожньої інфраструктури працюватиме від невичерпних та чистих джерел енергії – сили вітру та випромінювання сонця. Накопичувати енергію будуть два літій-іонні акумулятори. Їх сумарна потужність складатиме 11 кВт. Вони дозволять системі працювати під час несприятливих погодних умов навколишнього середовища. Керування сучасним устаткуванням здійснюється за допомогою головного контролера.

<p>ЄС запропонував надати Україні вже в цьому році невеликий грант у розмірі близько €20 млн на будівництво об&#8217;їзду Тернополя.</p><p></p><h4><strong>У рамках якого проекту будуватимуть тернопільську об’їзну</strong></h4><p>Проект будівництва тернопільської об&#8217;їзної вже узгоджений. Це – перший крок в рамках реалізації проекту GО Highway вже зроблено. Але, за словами Славоміра Новака, Україні необхідно набагато більше фінансування для цієї дороги.</p><p>Нагадаємо, що китайська компанія <a href="/2018/02/23/kytajska-kompaniya/" target="_blank" rel="noopener">будуватиме</a> житомирську об’їзну. Вартість об’їзної бетонної траси навколо Житомира обійдеться у €42,3 млн. Підрядником стане китайська компанія Sonohydro Corporation Ltd. Цьогоріч планується будівництво ще двох бетонних доріг. Йдеться про трасу Миколаїв-Кропивницький та Дніпро-Решетилівка.</p><p>Додамо, що через Україну <a href="/2017/07/21/platna-doroga/" target="_blank" rel="noopener">проходитиме</a> міжнародний транспортний коридор Gо Highway.</p><p>А міжнародний автошлях на Донеччині <a href="/2018/01/04/mizhnarodnyj-avtoshlyah/" target="_blank" rel="noopener">обладнають</a> сучасними технологіями. Йдеться про міжнародну трасу М-03 Київ – Харків – Довжанський. Більш енергоефективним зроблять автошлях за рахунок новітніх джерел забезпечення енергією. Безперебійне накопичення електроенергії забезпечуватиме вітрогенератор потужністю 1,8 кВт. Сонячні  панелі отримають сумарну потужність 1,2 кВт.</p><p>Сучасне устаткування для забезпечення освітлення та живлення дорожньої інфраструктури працюватиме від невичерпних та чистих джерел енергії – сили вітру та випромінювання сонця. Накопичувати енергію будуть два літій-іонні акумулятори. Їх сумарна потужність складатиме 11 кВт. Вони дозволять системі працювати під час несприятливих погодних умов навколишнього середовища. Керування сучасним устаткуванням здійснюється за допомогою головного контролера.</p>

ЄС надає €20 млн на будівництво об’їзду Тернополя

<p>Проект реалізують ГО «Єврорегіон «Дністер» спільно з молдавською ГО «Кутезаторул» на території Вінницької області та Республіки Молдова. Фінансується він в рамках Програми територіального співробітництва Молдова-Україна коштом ЄС.


</p>
<h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4>
Одним із завдань проекту є створення Центру інноваційного сільського господарства на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України. Новостворена фундація дозволить проводити сертифікацію продукції згідно з усіма нормативами і вимогами ЄС. Також діяльність центру буде спрямована на проведення ключових сільськогосподарських досліджень. Приєднатися до кластеру зможуть не тільки виробники. Запрошують до співпраці і підприємства переробної, транспортно-логістичної галузі, виробники фасувальної продукції та інші. Проект націлений підвищити конкурентоспроможність сільськогосподарського сектору за рахунок розширення контактів партнерів по обидва боки кордону і впровадження інноваційних рішень в аграрній сфері.

Нагадаємо, що інвестиції в аграрний сектор <a href="https://nachasi.com/2017/11/30/investytsiyi-v-agrosektor-v-ukrayini-perevyshhyly-40-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">перевищили<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/corn-837815_1280-300x200.jpg" />Інвестиції в агросектор в Україні перевищили 40 млрд грн</span></a> 40 млрд грн. Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.  У цілому частка капітальних інвестицій у сільське господарство склала 14,6% від загального обсягу.

<p>Проект реалізують ГО «Єврорегіон «Дністер» спільно з молдавською ГО «Кутезаторул» на території Вінницької області та Республіки Молдова. Фінансується він в рамках Програми територіального співробітництва Молдова-Україна коштом ЄС.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4><p>Одним із завдань проекту є створення Центру інноваційного сільського господарства на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України. Новостворена фундація дозволить проводити сертифікацію продукції згідно з усіма нормативами і вимогами ЄС. Також діяльність центру буде спрямована на проведення ключових сільськогосподарських досліджень. Приєднатися до кластеру зможуть не тільки виробники. Запрошують до співпраці і підприємства переробної, транспортно-логістичної галузі, виробники фасувальної продукції та інші. Проект націлений підвищити конкурентоспроможність сільськогосподарського сектору за рахунок розширення контактів партнерів по обидва боки кордону і впровадження інноваційних рішень в аграрній сфері.</p><p>Нагадаємо, що інвестиції в аграрний сектор <a href="/2017/11/30/investytsiyi-v-agrosektor-v-ukrayini-perevyshhyly-40-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">перевищили<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/corn-837815_1280-300x200.jpg" />Інвестиції в агросектор в Україні перевищили 40 млрд грн</span></a> 40 млрд грн. Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.  У цілому частка капітальних інвестицій у сільське господарство склала 14,6% від загального обсягу.</p>

На Вінниччині в рамках проекту «Транскордонна мережа для інноваційного сільського господарства», який фінансується Євросоюзом, створять перший міжнародний агрокластер в Україні

Проект реалізують ГО «Єврорегіон «Дністер» спільно з молдавською ГО «Кутезаторул» на території Вінницької області та Республіки Молдова. Фінансується він в рамках Програми територіального співробітництва Молдова-Україна коштом ЄС.


<h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4>
Одним із завдань проекту є створення Центру інноваційного сільського господарства на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України. Новостворена фундація дозволить проводити сертифікацію продукції згідно з усіма нормативами і вимогами ЄС. Також діяльність центру буде спрямована на проведення ключових сільськогосподарських досліджень. Приєднатися до кластеру зможуть не тільки виробники. Запрошують до співпраці і підприємства переробної, транспортно-логістичної галузі, виробники фасувальної продукції та інші. Проект націлений підвищити конкурентоспроможність сільськогосподарського сектору за рахунок розширення контактів партнерів по обидва боки кордону і впровадження інноваційних рішень в аграрній сфері.

Нагадаємо, що інвестиції в аграрний сектор <a href="https://nachasi.com/2017/11/30/investytsiyi-v-agrosektor-v-ukrayini-perevyshhyly-40-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener">перевищили</a> 40 млрд грн. Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.  У цілому частка капітальних інвестицій у сільське господарство склала 14,6% від загального обсягу.

<p>Проект реалізують ГО «Єврорегіон «Дністер» спільно з молдавською ГО «Кутезаторул» на території Вінницької області та Республіки Молдова. Фінансується він в рамках Програми територіального співробітництва Молдова-Україна коштом ЄС.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4><p>Одним із завдань проекту є створення Центру інноваційного сільського господарства на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України. Новостворена фундація дозволить проводити сертифікацію продукції згідно з усіма нормативами і вимогами ЄС. Також діяльність центру буде спрямована на проведення ключових сільськогосподарських досліджень. Приєднатися до кластеру зможуть не тільки виробники. Запрошують до співпраці і підприємства переробної, транспортно-логістичної галузі, виробники фасувальної продукції та інші. Проект націлений підвищити конкурентоспроможність сільськогосподарського сектору за рахунок розширення контактів партнерів по обидва боки кордону і впровадження інноваційних рішень в аграрній сфері.</p><p>Нагадаємо, що інвестиції в аграрний сектор <a href="/2017/11/30/investytsiyi-v-agrosektor-v-ukrayini-perevyshhyly-40-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener">перевищили</a> 40 млрд грн. Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.  У цілому частка капітальних інвестицій у сільське господарство склала 14,6% від загального обсягу.</p>

ЄС профінансує міжнародний агрокластер в Україні

{:ua}За кошти ЄС в Україні з'явиться перший міжнародний агрокластер, йдеться про співпрацю України та Молдови: що відомо про проект?{:}

#ЄС