У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Лонґріди

Історії

25 травня має відкритися новий тунель для «Укрзалізниці» — він поєднає Україну із ЄС та Закарпаття з іншими регіонами нашої держави. На часі дізнатися, чому Бескидський тунель вважається чи не найважливішим інфраструктурним проектом цього десятиліття

<h4><strong>Що таке Бескидський тунель?</strong></h4>
Відкриття Бескидського тунелю має відбутися вже за добу. Цей інфраструктурний об'єкту Карпатах має збільшити обсяги вантажних перевезень між Україною та ЄС, а також поліпшить пасажирське сполучення між Закарпаттям та іншими регіонами України, інформує «Економічна Правда». Будівництво завершилося у 2017 році, після цього залізничники монтували інфраструктуру на підходах. Перерізування стрічки заплановане на 25 травня 2018 року.

Це — один з найбільш масштабних інфраструктурних проектів України за останні 15 років. Він є 2-м за довжиною залізничним тунелем в Україні після Лутугинського, що на Луганщині. Важливість цього маршруту — у тому, що саме ним прямує понад 60% транзитних вантажів у напрямку Західної та Центральної Європи.

[caption id="attachment_36775" align="aligncenter" width="1582"]<img class="size-full wp-image-36775" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/77.jpg" alt="За день до Європи — що варто знати про Бескидський тунель і чому це важливо" width="1582" height="928" /> Процес будівництва | Фото: Дивись.info[/caption]
<h4><strong>Але ж такий тунель наче вже існував?</strong></h4>
Так, нова інженерна споруда побудована за 22 м від старого одноколійного тунелю. Прокладання нового тунелю — не забаганка, а технічна необхідність. Старий об'єкт мав лише 1 колію і пропрацював понад століття. Старий об'єкт запустили у XIX столітті, за часів перебування цих земель України у складі Австро-Угорщини. Він мав на меті поєднати східні регіони Австро-Угорської імперії із Центральною Європою та відкрити доступ із Закарпаття до інших українських регіонів.

Під час Першої Світової старий тунель пошкоджено не було, натомість у Другій Світовій його підірвали у кількох ділянках. Відновлено тунель було у 1946 році.
<h4><strong>Чим відрізняється новий Бескидський тунель?</strong></h4>
Він має 2 шляхи, довжину у 1,765 км з максимальною глибиною у 180 м від поверхні Бескидського хребта. Він — <strong>ланка транспортного коридору, який проходить через Італію, Словенію, Угорщину, Словаччину та Україну.</strong>

При запуску нового будівництва було <strong>декілька варіантів:</strong>
<ul>
 	<li>реконструювати старий тунель,</li>
 	<li>побудувати додатковий одноколійний тунель, а паралельно проводити реконструкцію старого,</li>
 	<li>побудувати новий двоколійний тунель (цей варіант і було обрано).</li>
</ul>
[caption id="attachment_36777" align="aligncenter" width="1580"]<img class="size-full wp-image-36777" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/55.jpg" alt="За день до Європи — що варто знати про Бескидський тунель і чому це важливо" width="1580" height="941" /> Фото: Дивись.info[/caption]
<h4><strong>Як довго тривали роботи та скільки все це коштувало?</strong></h4>
З 2007 року почалися проектування, розвідка рельєфу та геодезичні роботи. Інвесторами проекту виступили Європейський банк реконструкції та розвитку ($40 млн) та Європейський інвестиційний банк (€55 млн). Влітку 2011 року «Львівська залізниця» уклала угоду на проектування і будівництво тунелю з українською компанією «Інтербудмонтаж». Роботи почалися у жовтні 2013 року. Загалом все коштувало €102,7 млн.
<h4><strong>Що дасть запуск нового залізничного тунелю до Європи?</strong></h4>
Двоколійний тунель <strong>може пропускати близько 100 поїздів на добу замість нинішніх 47</strong>. Максимальна швидкість поїздів зросте із 40 км/год до 60-70 км/год. Також українська сторона зможе ліквідувати єдине бар'єрне місце на всьому міжнародному коридорі. Крім того, залізничники очікують, що запуск тунелю покращить сполучення закарпатських міст з Києвом, Дніпром, Харковом. У планах — запуск потяга категорії «Інтерсіті» між Львівщиною та Закарпаттям.

[blockquote_with_author content="За словами Євгена Кравцова — керівника «Укрзалізниці», які наводять у «ЕП», — для компанії тунель символічний, бо це вікно до Євросоюзу, до міжнародних транспортних коридорів"]

[caption id="attachment_36779" align="aligncenter" width="1587"]<img class="size-full wp-image-36779" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/11-1.jpg" alt="За день до Європи — що варто знати про Бескидський тунель і чому це важливо" width="1587" height="902" /> Фото: Дивись.info[/caption]
<h4><strong>Скільки працюватиме нова споруда?</strong></h4>
Будівельники стверджують, що гарантійний термін служби тунелю за належного обслуговування складе щонайменше 100 років.

<h4><strong>Що таке Бескидський тунель?</strong></h4><p>Відкриття Бескидського тунелю має відбутися вже за добу. Цей інфраструктурний об&#8217;єкту Карпатах має збільшити обсяги вантажних перевезень між Україною та ЄС, а також поліпшить пасажирське сполучення між Закарпаттям та іншими регіонами України, інформує «Економічна Правда». Будівництво завершилося у 2017 році, після цього залізничники монтували інфраструктуру на підходах. Перерізування стрічки заплановане на 25 травня 2018 року.</p><p>Це — один з найбільш масштабних інфраструктурних проектів України за останні 15 років. Він є 2-м за довжиною залізничним тунелем в Україні після Лутугинського, що на Луганщині. Важливість цього маршруту — у тому, що саме ним прямує понад 60% транзитних вантажів у напрямку Західної та Центральної Європи.</p><div id="attachment_36775" style="width: 1592px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-36775" loading="lazy" class="size-full wp-image-36775" src="/wp-content/uploads/2018/05/77.jpg" alt="За день до Європи — що варто знати про Бескидський тунель і чому це важливо" width="1582" height="928" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/77.jpg 1582w, /wp-content/uploads/2018/05/77-300x176.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/77-768x451.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/77-1024x601.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/77-650x381.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/77-1262x740.jpg 1262w" sizes="(max-width: 1582px) 100vw, 1582px" /><p id="caption-attachment-36775" class="wp-caption-text">Процес будівництва | Фото: Дивись.info</p></div><h4><strong>Але ж такий тунель наче вже існував?</strong></h4><p>Так, нова інженерна споруда побудована за 22 м від старого одноколійного тунелю. Прокладання нового тунелю — не забаганка, а технічна необхідність. Старий об&#8217;єкт мав лише 1 колію і пропрацював понад століття. Старий об&#8217;єкт запустили у XIX столітті, за часів перебування цих земель України у складі Австро-Угорщини. Він мав на меті поєднати східні регіони Австро-Угорської імперії із Центральною Європою та відкрити доступ із Закарпаття до інших українських регіонів.</p><p>Під час Першої Світової старий тунель пошкоджено не було, натомість у Другій Світовій його підірвали у кількох ділянках. Відновлено тунель було у 1946 році.</p><h4><strong>Чим відрізняється новий Бескидський тунель?</strong></h4><p>Він має 2 шляхи, довжину у 1,765 км з максимальною глибиною у 180 м від поверхні Бескидського хребта. Він — <strong>ланка транспортного коридору, який проходить через Італію, Словенію, Угорщину, Словаччину та Україну.</strong></p><p>При запуску нового будівництва було <strong>декілька варіантів:</strong></p><ul><li>реконструювати старий тунель,</li><li>побудувати додатковий одноколійний тунель, а паралельно проводити реконструкцію старого,</li><li>побудувати новий двоколійний тунель (цей варіант і було обрано).</li></ul><div id="attachment_36777" style="width: 1590px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-36777" loading="lazy" class="size-full wp-image-36777" src="/wp-content/uploads/2018/05/55.jpg" alt="За день до Європи — що варто знати про Бескидський тунель і чому це важливо" width="1580" height="941" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/55.jpg 1580w, /wp-content/uploads/2018/05/55-300x179.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/55-768x457.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/55-1024x610.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/55-650x387.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/55-1243x740.jpg 1243w" sizes="(max-width: 1580px) 100vw, 1580px" /><p id="caption-attachment-36777" class="wp-caption-text">Фото: Дивись.info</p></div><h4><strong>Як довго тривали роботи та скільки все це коштувало?</strong></h4><p>З 2007 року почалися проектування, розвідка рельєфу та геодезичні роботи. Інвесторами проекту виступили Європейський банк реконструкції та розвитку ($40 млн) та Європейський інвестиційний банк (€55 млн). Влітку 2011 року «Львівська залізниця» уклала угоду на проектування і будівництво тунелю з українською компанією «Інтербудмонтаж». Роботи почалися у жовтні 2013 року. Загалом все коштувало €102,7 млн.</p><h4><strong>Що дасть запуск нового залізничного тунелю до Європи?</strong></h4><p>Двоколійний тунель <strong>може пропускати близько 100 поїздів на добу замість нинішніх 47</strong>. Максимальна швидкість поїздів зросте із 40 км/год до 60-70 км/год. Також українська сторона зможе ліквідувати єдине бар&#8217;єрне місце на всьому міжнародному коридорі. Крім того, залізничники очікують, що запуск тунелю покращить сполучення закарпатських міст з Києвом, Дніпром, Харковом. У планах — запуск потяга категорії «Інтерсіті» між Львівщиною та Закарпаттям.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>За словами Євгена Кравцова — керівника «Укрзалізниці», які наводять у «ЕП», — для компанії тунель символічний, бо це вікно до Євросоюзу, до міжнародних транспортних коридорів</p>			</blockquote><div id="attachment_36779" style="width: 1597px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-36779" loading="lazy" class="size-full wp-image-36779" src="/wp-content/uploads/2018/05/11-1.jpg" alt="За день до Європи — що варто знати про Бескидський тунель і чому це важливо" width="1587" height="902" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/11-1.jpg 1587w, /wp-content/uploads/2018/05/11-1-300x171.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/11-1-768x437.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/11-1-1024x582.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/11-1-650x369.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/11-1-1300x740.jpg 1300w" sizes="(max-width: 1587px) 100vw, 1587px" /><p id="caption-attachment-36779" class="wp-caption-text">Фото: Дивись.info</p></div><h4><strong>Скільки працюватиме нова споруда?</strong></h4><p>Будівельники стверджують, що гарантійний термін служби тунелю за належного обслуговування складе щонайменше 100 років.</p>

За день до Європи — що варто знати про Бескидський тунель і чому це важливо

<p>Комітет у закордонних справах Європарламенту проголосував за надання макрофінансової допомоги для України, але додав поправку. На часі дізнатися, який нюанс є важливим для європейських парламентарів.


</p>
<h4><strong>Які умови отримання допомоги від Європи </strong></h4>
Україна отримає макрофінансову допомогу, за словами журналіста, якщо будуть виконані певні вимоги до складу Центральної виборчої комісії. ЦВК має відображати політичний баланс, який представлятиме всі політичні сили. Особлива увага до тих партій, які представлені в Раді.

Нагадаємо, що у березні Єврокомісія <a href="https://nachasi.com/2018/03/09/ukrayini-e1-mlrd/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запропонувала<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/didier-weemaels-36055-unsplash-300x200.jpg" />Єврокомісія запропонувала Україні €1 млрд</span></a> Україні €1 млрд допомоги. Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Україна виконала 17 із 21 політичних зобов’язань, пов’язаних з третім траншем у розмірі €600 млн.

Додамо, що європейські країни впевнено підтримували та продовжують підтримувати фінансово Україну. Так, нещодавно стало відомо про те, що Норвегія <a href="https://nachasi.com/2018/04/04/e3-6-mln-na-realizatsiyu-reform/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надає<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/04/mikita-karasiou-591387-unsplash-300x200.jpg" />Норвегія надає Україні €3,6 млн на реалізацію реформ</span></a> Україні €3,6 млн на реалізацію реформ. Із врахуванням цього внеску, загальний обсяг фінансової підтримки Норвегією План дій Ради Європи для України становить близько €4,6 млн. Як повідомлялося, Комітет міністрів Ради Європи 21 лютого затвердив План дій РЄ для України на 2018-2021 роки. Бюджет Плану дій становить €29,5 млн.

А Скандинавські країни у своєму прагненні допомогти Україні <a href="https://nachasi.com/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">зорієнтувалися<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/platform-3176049_1920-300x200.jpg" />Скандинавські країни надають €3,8 млн для Східної України</span></a> на Східному регіоні. Уряд Норвегії та інших скандинавських країн додатково виділить майже €3,8 млн на нові проекти, спрямовані на підвищення енергоефективності соціальних об’єктів на Сході України.

<p>Комітет у закордонних справах Європарламенту проголосував за надання макрофінансової допомоги для України, але додав поправку. На часі дізнатися, який нюанс є важливим для європейських парламентарів.</p><p></p><h4><strong>Які умови отримання допомоги від Європи </strong></h4><p>Україна отримає макрофінансову допомогу, за словами журналіста, якщо будуть виконані певні вимоги до складу Центральної виборчої комісії. ЦВК має відображати політичний баланс, який представлятиме всі політичні сили. Особлива увага до тих партій, які представлені в Раді.</p><p>Нагадаємо, що у березні Єврокомісія <a href="/2018/03/09/ukrayini-e1-mlrd/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запропонувала<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/didier-weemaels-36055-unsplash-300x200.jpg" />Єврокомісія запропонувала Україні €1 млрд</span></a> Україні €1 млрд допомоги. Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Україна виконала 17 із 21 політичних зобов’язань, пов’язаних з третім траншем у розмірі €600 млн.</p><p>Додамо, що європейські країни впевнено підтримували та продовжують підтримувати фінансово Україну. Так, нещодавно стало відомо про те, що Норвегія <a href="/2018/04/04/e3-6-mln-na-realizatsiyu-reform/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надає<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/04/mikita-karasiou-591387-unsplash-300x200.jpg" />Норвегія надає Україні €3,6 млн на реалізацію реформ</span></a> Україні €3,6 млн на реалізацію реформ. Із врахуванням цього внеску, загальний обсяг фінансової підтримки Норвегією План дій Ради Європи для України становить близько €4,6 млн. Як повідомлялося, Комітет міністрів Ради Європи 21 лютого затвердив План дій РЄ для України на 2018-2021 роки. Бюджет Плану дій становить €29,5 млн.</p><p>А Скандинавські країни у своєму прагненні допомогти Україні <a href="/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">зорієнтувалися<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/platform-3176049_1920-300x200.jpg" />Скандинавські країни надають €3,8 млн для Східної України</span></a> на Східному регіоні. Уряд Норвегії та інших скандинавських країн додатково виділить майже €3,8 млн на нові проекти, спрямовані на підвищення енергоефективності соціальних об’єктів на Сході України.</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Комітет у закордонних справах Європейського парламенту ухвалив рішення про нову програму макрофінансової допомоги Україні

Комітет у закордонних справах Європарламенту проголосував за надання макрофінансової допомоги для України, але додав поправку. На часі дізнатися, який нюанс є важливим для європейських парламентарів.


<h4><strong>Які умови отримання допомоги від Європи </strong></h4>
Україна отримає макрофінансову допомогу, за словами журналіста, якщо будуть виконані певні вимоги до складу Центральної виборчої комісії. ЦВК має відображати політичний баланс, який представлятиме всі політичні сили. Особлива увага до тих партій, які представлені в Раді.

Нагадаємо, що у березні Єврокомісія <a href="https://nachasi.com/2018/03/09/ukrayini-e1-mlrd/" target="_blank" rel="noopener">запропонувала</a> Україні €1 млрд допомоги. Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Україна виконала 17 із 21 політичних зобов’язань, пов’язаних з третім траншем у розмірі €600 млн.

Додамо, що європейські країни впевнено підтримували та продовжують підтримувати фінансово Україну. Так, нещодавно стало відомо про те, що Норвегія <a href="https://nachasi.com/2018/04/04/e3-6-mln-na-realizatsiyu-reform/" target="_blank" rel="noopener">надає</a> Україні €3,6 млн на реалізацію реформ. Із врахуванням цього внеску, загальний обсяг фінансової підтримки Норвегією План дій Ради Європи для України становить близько €4,6 млн. Як повідомлялося, Комітет міністрів Ради Європи 21 лютого затвердив План дій РЄ для України на 2018-2021 роки. Бюджет Плану дій становить €29,5 млн.

А Скандинавські країни у своєму прагненні допомогти Україні <a href="https://nachasi.com/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">зорієнтувалися</a> на Східному регіоні. Уряд Норвегії та інших скандинавських країн додатково виділить майже €3,8 млн на нові проекти, спрямовані на підвищення енергоефективності соціальних об’єктів на Сході України.

<p>Комітет у закордонних справах Європарламенту проголосував за надання макрофінансової допомоги для України, але додав поправку. На часі дізнатися, який нюанс є важливим для європейських парламентарів.</p><p></p><h4><strong>Які умови отримання допомоги від Європи </strong></h4><p>Україна отримає макрофінансову допомогу, за словами журналіста, якщо будуть виконані певні вимоги до складу Центральної виборчої комісії. ЦВК має відображати політичний баланс, який представлятиме всі політичні сили. Особлива увага до тих партій, які представлені в Раді.</p><p>Нагадаємо, що у березні Єврокомісія <a href="/2018/03/09/ukrayini-e1-mlrd/" target="_blank" rel="noopener">запропонувала</a> Україні €1 млрд допомоги. Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Україна виконала 17 із 21 політичних зобов’язань, пов’язаних з третім траншем у розмірі €600 млн.</p><p>Додамо, що європейські країни впевнено підтримували та продовжують підтримувати фінансово Україну. Так, нещодавно стало відомо про те, що Норвегія <a href="/2018/04/04/e3-6-mln-na-realizatsiyu-reform/" target="_blank" rel="noopener">надає</a> Україні €3,6 млн на реалізацію реформ. Із врахуванням цього внеску, загальний обсяг фінансової підтримки Норвегією План дій Ради Європи для України становить близько €4,6 млн. Як повідомлялося, Комітет міністрів Ради Європи 21 лютого затвердив План дій РЄ для України на 2018-2021 роки. Бюджет Плану дій становить €29,5 млн.</p><p>А Скандинавські країни у своєму прагненні допомогти Україні <a href="/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">зорієнтувалися</a> на Східному регіоні. Уряд Норвегії та інших скандинавських країн додатково виділить майже €3,8 млн на нові проекти, спрямовані на підвищення енергоефективності соціальних об’єктів на Сході України.</p>

Комітет Європарламенту надає макрофінансову допомогу Україні

<p>За даними МВС, загалом до ЄС у безвізовому порядку прослідувало 483 тис громадян України (3% від загальної кількості, 12% – від тих, які прослідували за біометричними паспортами).


</p>
<h4><strong>Чи змінилася динаміка із попередніми місяцями</strong></h4>
Речник Державної прикордонної служби уточнив, що кількість українців, які скористалися безвізом вже зросла з 483 до 487 тисяч.

Нагадаємо, що найбільше українці <a href="https://nachasi.com/2017/12/11/za-pivroku-bezvizom-skorystalysya-355-tys-ukrayintsiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">перетинали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/airport-2373727_1920-300x200.jpg" />Прикордонники розповіли, скільки українців скористалися безвізом</span></a> державний кордон із Польщею та Румунією. Загалом спільний кордон із Європейським Союзом перетнули 64% осіб, які мають право користуватися безвізом. 129 тис українців мандрували авіаційним транспортом, 227 тис – автомобілями та залізницею. Менше українців скористалися морським сполученням між державами.
<div>

Найбільше українці «рвалися» за кордон у перші місяці безвізового режиму. Тоді прикордонники оформляли до 80 тис громадян за місяць. Вже у листопаді 2017 року показник зменшився та склав 32,5 тис осіб. А от за три літні місяці інтенсивність поїздок українців до європейських країн зросла на 10% порівняно із літом 2016 року.

Додамо, що пункти пропуску  на державному кордоні зараз оснащені сучасним біометричним обладнанням, у томі числі – де фіксуються і відбитки пальців. У рамках безвізу українські прикордонники отримали доступ до баз даних Інтерполу в 126 міжнародних і міждержавних пунктах пропуску. Це дало змогу з початку року виявити майже 2 тис розшукуваних осіб, 657 паспортних документів та 198 викрадених транспортних засобів.

</div>
<div class="main_300_banner_mobile"></div>

<p>За даними МВС, загалом до ЄС у безвізовому порядку прослідувало 483 тис громадян України (3% від загальної кількості, 12% – від тих, які прослідували за біометричними паспортами).</p><p></p><h4><strong>Чи змінилася динаміка із попередніми місяцями</strong></h4><p>Речник Державної прикордонної служби уточнив, що кількість українців, які скористалися безвізом вже зросла з 483 до 487 тисяч.</p><p>Нагадаємо, що найбільше українці <a href="/2017/12/11/za-pivroku-bezvizom-skorystalysya-355-tys-ukrayintsiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">перетинали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/airport-2373727_1920-300x200.jpg" />Прикордонники розповіли, скільки українців скористалися безвізом</span></a> державний кордон із Польщею та Румунією. Загалом спільний кордон із Європейським Союзом перетнули 64% осіб, які мають право користуватися безвізом. 129 тис українців мандрували авіаційним транспортом, 227 тис – автомобілями та залізницею. Менше українців скористалися морським сполученням між державами.</p><div><p>Найбільше українці «рвалися» за кордон у перші місяці безвізового режиму. Тоді прикордонники оформляли до 80 тис громадян за місяць. Вже у листопаді 2017 року показник зменшився та склав 32,5 тис осіб. А от за три літні місяці інтенсивність поїздок українців до європейських країн зросла на 10% порівняно із літом 2016 року.</p><p>Додамо, що пункти пропуску  на державному кордоні зараз оснащені сучасним біометричним обладнанням, у томі числі – де фіксуються і відбитки пальців. У рамках безвізу українські прикордонники отримали доступ до баз даних Інтерполу в 126 міжнародних і міждержавних пунктах пропуску. Це дало змогу з початку року виявити майже 2 тис розшукуваних осіб, 657 паспортних документів та 198 викрадених транспортних засобів.</p></div><div class="main_300_banner_mobile"></div>

З 11 червня 2017 року безвізовим режимом з країнами Європейського союзу скористалися 487 тис громадян України. Про це «Українській правді» повідомив речник Державної прикордонної служби Олег Слободян

За даними МВС, загалом до ЄС у безвізовому порядку прослідувало 483 тис громадян України (3% від загальної кількості, 12% – від тих, які прослідували за біометричними паспортами).


<h4><strong>Чи змінилася динаміка із попередніми місяцями</strong></h4>
Речник Державної прикордонної служби уточнив, що кількість українців, які скористалися безвізом вже зросла з 483 до 487 тисяч.

Нагадаємо, що найбільше українці <a href="https://nachasi.com/2017/12/11/za-pivroku-bezvizom-skorystalysya-355-tys-ukrayintsiv/" target="_blank" rel="noopener">перетинали</a> державний кордон із Польщею та Румунією. Загалом спільний кордон із Європейським Союзом перетнули 64% осіб, які мають право користуватися безвізом. 129 тис українців мандрували авіаційним транспортом, 227 тис – автомобілями та залізницею. Менше українців скористалися морським сполученням між державами.
<div>

Найбільше українці «рвалися» за кордон у перші місяці безвізового режиму. Тоді прикордонники оформляли до 80 тис громадян за місяць. Вже у листопаді 2017 року показник зменшився та склав 32,5 тис осіб. А от за три літні місяці інтенсивність поїздок українців до європейських країн зросла на 10% порівняно із літом 2016 року.

Додамо, що пункти пропуску  на державному кордоні зараз оснащені сучасним біометричним обладнанням, у томі числі – де фіксуються і відбитки пальців. У рамках безвізу українські прикордонники отримали доступ до баз даних Інтерполу в 126 міжнародних і міждержавних пунктах пропуску. Це дало змогу з початку року виявити майже 2 тис розшукуваних осіб, 657 паспортних документів та 198 викрадених транспортних засобів.

</div>
<div class="main_300_banner_mobile"></div>

<p>За даними МВС, загалом до ЄС у безвізовому порядку прослідувало 483 тис громадян України (3% від загальної кількості, 12% – від тих, які прослідували за біометричними паспортами).</p><p></p><h4><strong>Чи змінилася динаміка із попередніми місяцями</strong></h4><p>Речник Державної прикордонної служби уточнив, що кількість українців, які скористалися безвізом вже зросла з 483 до 487 тисяч.</p><p>Нагадаємо, що найбільше українці <a href="/2017/12/11/za-pivroku-bezvizom-skorystalysya-355-tys-ukrayintsiv/" target="_blank" rel="noopener">перетинали</a> державний кордон із Польщею та Румунією. Загалом спільний кордон із Європейським Союзом перетнули 64% осіб, які мають право користуватися безвізом. 129 тис українців мандрували авіаційним транспортом, 227 тис – автомобілями та залізницею. Менше українців скористалися морським сполученням між державами.</p><div><p>Найбільше українці «рвалися» за кордон у перші місяці безвізового режиму. Тоді прикордонники оформляли до 80 тис громадян за місяць. Вже у листопаді 2017 року показник зменшився та склав 32,5 тис осіб. А от за три літні місяці інтенсивність поїздок українців до європейських країн зросла на 10% порівняно із літом 2016 року.</p><p>Додамо, що пункти пропуску  на державному кордоні зараз оснащені сучасним біометричним обладнанням, у томі числі – де фіксуються і відбитки пальців. У рамках безвізу українські прикордонники отримали доступ до баз даних Інтерполу в 126 міжнародних і міждержавних пунктах пропуску. Це дало змогу з початку року виявити майже 2 тис розшукуваних осіб, 657 паспортних документів та 198 викрадених транспортних засобів.</p></div><div class="main_300_banner_mobile"></div>

Стало відомо, скільки українців скористалися безвізом із ЄС

<p>Перевірити, чи вільна бажана торгова марка, здійснити пошук і подати заявку на реєстрацію можна в режимі 24/7. Також з грудня 2017 року сервіс працює в США.


</p>
<h4><strong>Як працює бот </strong></h4>
Щоб зареєструвати торгову марку, необхідно зайти в месенджер Facebook, відповісти на кілька питань протягом 5-7 хвилин і оплатити замовлення. Вартість реєстрації складе €249, не враховуючи державне мито. За словами керуючого директора PatentBot Валентина Пивоварова, це в 4 рази дешевше аналогічної послуги, пропонованої живим фахівцем в ЄС на сьогодні.

Обсяг ринку реєстрації ТМ в Євросоюзі, за даними команди, становить 135 000 реєстрацій в рік. Головні конкуренти PatentBot в ЄС, як і в інших куточках світу, – патентні повірені, які працюють за класичною схемою і пропонують послуги набагато дорожче і затратні за часом. Також є AlbertBot в Австрії. Але він займається розробкою конкретної патентної компанії. На відміну від українського продукту, австрійський бот просто виконує роль якісного customer success service.

Нагадаємо, що компанія Renault <a href="https://nachasi.com/2018/04/18/renault-prodazh-elektrokariv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпочала<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/04/Renault_82592_global_en-300x200.jpg" />Renault розпочала продаж електрокарів в Україні</span></a> продаж електромобілів в Україні. Цієї зими в Україні за участю експертів з Франції та представників компанії «Рено Україна» був проведений повторний ZOE тур. Його результати свідчать про підготовленість інфраструктури і дають зелене світло на продаж електромобілів в Україні.

Перша інспекція була проведена в Києві, Львові та Одесі навесні 2017 року. За її підсумками лише 76% зарядних станцій мали належний технічний рівень для зарядки електромобілів Renault. З огляду на низьку підготовленість української інфраструктури до комфортної експлуатації електромобілів Renault, протягом року проводились переговори з власниками та операторами інфраструктури щодо виправлення помилок і удосконалення роботи зарядних станцій.

<p>Перевірити, чи вільна бажана торгова марка, здійснити пошук і подати заявку на реєстрацію можна в режимі 24/7. Також з грудня 2017 року сервіс працює в США.</p><p></p><h4><strong>Як працює бот </strong></h4><p>Щоб зареєструвати торгову марку, необхідно зайти в месенджер Facebook, відповісти на кілька питань протягом 5-7 хвилин і оплатити замовлення. Вартість реєстрації складе €249, не враховуючи державне мито. За словами керуючого директора PatentBot Валентина Пивоварова, це в 4 рази дешевше аналогічної послуги, пропонованої живим фахівцем в ЄС на сьогодні.</p><p>Обсяг ринку реєстрації ТМ в Євросоюзі, за даними команди, становить 135 000 реєстрацій в рік. Головні конкуренти PatentBot в ЄС, як і в інших куточках світу, – патентні повірені, які працюють за класичною схемою і пропонують послуги набагато дорожче і затратні за часом. Також є AlbertBot в Австрії. Але він займається розробкою конкретної патентної компанії. На відміну від українського продукту, австрійський бот просто виконує роль якісного customer success service.</p><p>Нагадаємо, що компанія Renault <a href="/2018/04/18/renault-prodazh-elektrokariv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпочала<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/04/Renault_82592_global_en-300x200.jpg" />Renault розпочала продаж електрокарів в Україні</span></a> продаж електромобілів в Україні. Цієї зими в Україні за участю експертів з Франції та представників компанії «Рено Україна» був проведений повторний ZOE тур. Його результати свідчать про підготовленість інфраструктури і дають зелене світло на продаж електромобілів в Україні.</p><p>Перша інспекція була проведена в Києві, Львові та Одесі навесні 2017 року. За її підсумками лише 76% зарядних станцій мали належний технічний рівень для зарядки електромобілів Renault. З огляду на низьку підготовленість української інфраструктури до комфортної експлуатації електромобілів Renault, протягом року проводились переговори з власниками та операторами інфраструктури щодо виправлення помилок і удосконалення роботи зарядних станцій.</p>

Новини

Український чат-бот PatentBot – реєстратор торгових марок через Facebook Messenger – вийшов за рамки України. Тепер з його допомогою українці можуть зареєструвати ТМ в 28 країнах Євросоюзу

Перевірити, чи вільна бажана торгова марка, здійснити пошук і подати заявку на реєстрацію можна в режимі 24/7. Також з грудня 2017 року сервіс працює в США.


<h4><strong>Як працює бот </strong></h4>
Щоб зареєструвати торгову марку, необхідно зайти в месенджер Facebook, відповісти на кілька питань протягом 5-7 хвилин і оплатити замовлення. Вартість реєстрації складе €249, не враховуючи державне мито. За словами керуючого директора PatentBot Валентина Пивоварова, це в 4 рази дешевше аналогічної послуги, пропонованої живим фахівцем в ЄС на сьогодні.

Обсяг ринку реєстрації ТМ в Євросоюзі, за даними команди, становить 135 000 реєстрацій в рік. Головні конкуренти PatentBot в ЄС, як і в інших куточках світу, – патентні повірені, які працюють за класичною схемою і пропонують послуги набагато дорожче і затратні за часом. Також є AlbertBot в Австрії. Але він займається розробкою конкретної патентної компанії. На відміну від українського продукту, австрійський бот просто виконує роль якісного customer success service.

Нагадаємо, що компанія Renault <a href="https://nachasi.com/2018/04/18/renault-prodazh-elektrokariv/" target="_blank" rel="noopener">розпочала</a> продаж електромобілів в Україні. Цієї зими в Україні за участю експертів з Франції та представників компанії «Рено Україна» був проведений повторний ZOE тур. Його результати свідчать про підготовленість інфраструктури і дають зелене світло на продаж електромобілів в Україні.

Перша інспекція була проведена в Києві, Львові та Одесі навесні 2017 року. За її підсумками лише 76% зарядних станцій мали належний технічний рівень для зарядки електромобілів Renault. З огляду на низьку підготовленість української інфраструктури до комфортної експлуатації електромобілів Renault, протягом року проводились переговори з власниками та операторами інфраструктури щодо виправлення помилок і удосконалення роботи зарядних станцій.

<p>Перевірити, чи вільна бажана торгова марка, здійснити пошук і подати заявку на реєстрацію можна в режимі 24/7. Також з грудня 2017 року сервіс працює в США.</p><p></p><h4><strong>Як працює бот </strong></h4><p>Щоб зареєструвати торгову марку, необхідно зайти в месенджер Facebook, відповісти на кілька питань протягом 5-7 хвилин і оплатити замовлення. Вартість реєстрації складе €249, не враховуючи державне мито. За словами керуючого директора PatentBot Валентина Пивоварова, це в 4 рази дешевше аналогічної послуги, пропонованої живим фахівцем в ЄС на сьогодні.</p><p>Обсяг ринку реєстрації ТМ в Євросоюзі, за даними команди, становить 135 000 реєстрацій в рік. Головні конкуренти PatentBot в ЄС, як і в інших куточках світу, – патентні повірені, які працюють за класичною схемою і пропонують послуги набагато дорожче і затратні за часом. Також є AlbertBot в Австрії. Але він займається розробкою конкретної патентної компанії. На відміну від українського продукту, австрійський бот просто виконує роль якісного customer success service.</p><p>Нагадаємо, що компанія Renault <a href="/2018/04/18/renault-prodazh-elektrokariv/" target="_blank" rel="noopener">розпочала</a> продаж електромобілів в Україні. Цієї зими в Україні за участю експертів з Франції та представників компанії «Рено Україна» був проведений повторний ZOE тур. Його результати свідчать про підготовленість інфраструктури і дають зелене світло на продаж електромобілів в Україні.</p><p>Перша інспекція була проведена в Києві, Львові та Одесі навесні 2017 року. За її підсумками лише 76% зарядних станцій мали належний технічний рівень для зарядки електромобілів Renault. З огляду на низьку підготовленість української інфраструктури до комфортної експлуатації електромобілів Renault, протягом року проводились переговори з власниками та операторами інфраструктури щодо виправлення помилок і удосконалення роботи зарядних станцій.</p>

Український PatentBot розпочав реєстрацію торгових марок в ЄС

<p>Проект «Joint Opportunities in Busiess for Youth» фінансується ЄС. Його практичною реалізацією опікатимуться молдавська Організація з розвитку малих і середніх підприємств у партнерстві української молодіжною громадською організацією «Нове покоління Європи». Про підтримку українських молодих бізнесменів повідомили в прес-службі молдавського Міністерства економіки та інфраструктури, передає власний кореспондент Укрінформу в Республіці Молдова.


</p>
<h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4>
Проект спрямований на підтримку молодих підприємців-початківців. Це дасть можливість майбутнім молдавським і українським бізнесменам обмінятися досвідом, краще пізнати один одного, закладаючи основи довгострокового співробітництва між Молдовою і Україною. В рамках реалізації проекту буде створено спеціальну онлайн-платформу для обговорення і затвердження бізнес-планів, а молоді підприємці зможуть брати участь у різних бізнес-форумах. Тривалість проекту – 14 місяців.

Нагадаємо, що Донеччина <a href="https://nachasi.com/2018/02/21/donechchyna-otrymaye-777-mln/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">отримає<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/milos-tonchevski-304529-unsplash-300x200.jpg" />Донеччина отримає 777 млн на інвестиційні проекти</span></a> 777 млн на інвестиційні проекти. Зазначена сума на проекти є найбільшою в Україні щодо фінансування регіонів.

У липні 2017 року Донеччина направила до Мінрегіону України перелік інвестиційних проектів на 2018 рік. До нього увійшло 80 проектів на суму 642, 9 млн грн. На сьогодні за пропозиціями заявників із переліку вилучено 25 проектів на суму коштів ДФРР 203,2 млн грн. Залишається 41 оцінений проект на суму 329,8 млн грн. Жебрівський пояснив, що 17 січня 2018 року оголошено додатковий конкурсний відбір. Від міст, районів, ОТГ та структурних підрозділів ДонОДА подано 150 проектів на суму 1 млрд 315 млн 905 тисяч гривень. Департаменту економіки доручили провести навчання нових членів комісії, а також опрацювати систему оцінювання так, щоб прибрати конфлікт інтересів; преференцій для об’єднаних територіальних громад вирішили не надавати.

<p>Проект «Joint Opportunities in Busiess for Youth» фінансується ЄС. Його практичною реалізацією опікатимуться молдавська Організація з розвитку малих і середніх підприємств у партнерстві української молодіжною громадською організацією «Нове покоління Європи». Про підтримку українських молодих бізнесменів повідомили в прес-службі молдавського Міністерства економіки та інфраструктури, передає власний кореспондент Укрінформу в Республіці Молдова.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4><p>Проект спрямований на підтримку молодих підприємців-початківців. Це дасть можливість майбутнім молдавським і українським бізнесменам обмінятися досвідом, краще пізнати один одного, закладаючи основи довгострокового співробітництва між Молдовою і Україною. В рамках реалізації проекту буде створено спеціальну онлайн-платформу для обговорення і затвердження бізнес-планів, а молоді підприємці зможуть брати участь у різних бізнес-форумах. Тривалість проекту – 14 місяців.</p><p>Нагадаємо, що Донеччина <a href="/2018/02/21/donechchyna-otrymaye-777-mln/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">отримає<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/milos-tonchevski-304529-unsplash-300x200.jpg" />Донеччина отримає 777 млн на інвестиційні проекти</span></a> 777 млн на інвестиційні проекти. Зазначена сума на проекти є найбільшою в Україні щодо фінансування регіонів.</p><p>У липні 2017 року Донеччина направила до Мінрегіону України перелік інвестиційних проектів на 2018 рік. До нього увійшло 80 проектів на суму 642, 9 млн грн. На сьогодні за пропозиціями заявників із переліку вилучено 25 проектів на суму коштів ДФРР 203,2 млн грн. Залишається 41 оцінений проект на суму 329,8 млн грн. Жебрівський пояснив, що 17 січня 2018 року оголошено додатковий конкурсний відбір. Від міст, районів, ОТГ та структурних підрозділів ДонОДА подано 150 проектів на суму 1 млрд 315 млн 905 тисяч гривень. Департаменту економіки доручили провести навчання нових членів комісії, а також опрацювати систему оцінювання так, щоб прибрати конфлікт інтересів; преференцій для об’єднаних територіальних громад вирішили не надавати.</p><p> </p><p> </p>

<div class="newsHeading">Близько 60 молодих бізнесменів з Молдови та України віком від 18 до 35 років отримають фінпідтримку від ЄС для розвитку інноваційного підприємництва в рамках програми «Joint Opportunities in Busiess for Youth»</div>
<div></div>

Проект «Joint Opportunities in Busiess for Youth» фінансується ЄС. Його практичною реалізацією опікатимуться молдавська Організація з розвитку малих і середніх підприємств у партнерстві української молодіжною громадською організацією «Нове покоління Європи». Про підтримку українських молодих бізнесменів повідомили в прес-службі молдавського Міністерства економіки та інфраструктури, передає власний кореспондент Укрінформу в Республіці Молдова.


<h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4>
Проект спрямований на підтримку молодих підприємців-початківців. Це дасть можливість майбутнім молдавським і українським бізнесменам обмінятися досвідом, краще пізнати один одного, закладаючи основи довгострокового співробітництва між Молдовою і Україною. В рамках реалізації проекту буде створено спеціальну онлайн-платформу для обговорення і затвердження бізнес-планів, а молоді підприємці зможуть брати участь у різних бізнес-форумах. Тривалість проекту – 14 місяців.

Нагадаємо, що Донеччина <a href="https://nachasi.com/2018/02/21/donechchyna-otrymaye-777-mln/" target="_blank" rel="noopener">отримає</a> 777 млн на інвестиційні проекти. Зазначена сума на проекти є найбільшою в Україні щодо фінансування регіонів.

У липні 2017 року Донеччина направила до Мінрегіону України перелік інвестиційних проектів на 2018 рік. До нього увійшло 80 проектів на суму 642, 9 млн грн. На сьогодні за пропозиціями заявників із переліку вилучено 25 проектів на суму коштів ДФРР 203,2 млн грн. Залишається 41 оцінений проект на суму 329,8 млн грн. Жебрівський пояснив, що 17 січня 2018 року оголошено додатковий конкурсний відбір. Від міст, районів, ОТГ та структурних підрозділів ДонОДА подано 150 проектів на суму 1 млрд 315 млн 905 тисяч гривень. Департаменту економіки доручили провести навчання нових членів комісії, а також опрацювати систему оцінювання так, щоб прибрати конфлікт інтересів; преференцій для об’єднаних територіальних громад вирішили не надавати.

&nbsp;

&nbsp;

<p>Проект «Joint Opportunities in Busiess for Youth» фінансується ЄС. Його практичною реалізацією опікатимуться молдавська Організація з розвитку малих і середніх підприємств у партнерстві української молодіжною громадською організацією «Нове покоління Європи». Про підтримку українських молодих бізнесменів повідомили в прес-службі молдавського Міністерства економіки та інфраструктури, передає власний кореспондент Укрінформу в Республіці Молдова.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4><p>Проект спрямований на підтримку молодих підприємців-початківців. Це дасть можливість майбутнім молдавським і українським бізнесменам обмінятися досвідом, краще пізнати один одного, закладаючи основи довгострокового співробітництва між Молдовою і Україною. В рамках реалізації проекту буде створено спеціальну онлайн-платформу для обговорення і затвердження бізнес-планів, а молоді підприємці зможуть брати участь у різних бізнес-форумах. Тривалість проекту – 14 місяців.</p><p>Нагадаємо, що Донеччина <a href="/2018/02/21/donechchyna-otrymaye-777-mln/" target="_blank" rel="noopener">отримає</a> 777 млн на інвестиційні проекти. Зазначена сума на проекти є найбільшою в Україні щодо фінансування регіонів.</p><p>У липні 2017 року Донеччина направила до Мінрегіону України перелік інвестиційних проектів на 2018 рік. До нього увійшло 80 проектів на суму 642, 9 млн грн. На сьогодні за пропозиціями заявників із переліку вилучено 25 проектів на суму коштів ДФРР 203,2 млн грн. Залишається 41 оцінений проект на суму 329,8 млн грн. Жебрівський пояснив, що 17 січня 2018 року оголошено додатковий конкурсний відбір. Від міст, районів, ОТГ та структурних підрозділів ДонОДА подано 150 проектів на суму 1 млрд 315 млн 905 тисяч гривень. Департаменту економіки доручили провести навчання нових членів комісії, а також опрацювати систему оцінювання так, щоб прибрати конфлікт інтересів; преференцій для об’єднаних територіальних громад вирішили не надавати.</p><p>&nbsp;</p><p>&nbsp;</p>

Молоді українські бізнесмени отримають фінансову підтримку від ЄС

<span style="font-weight: 400;">Робоча група високого рівня у складі 39 експертів – представників громадянського суспільства, соціальних мереж, новинних організацій, журналістів та дослідників – була створена для консультацій Комісії щодо оцінки масштабу фейкових новин в інтернеті. Єврокомісія намагається з’ясувати, які виклики для демократичних країн становить дезінформація та шукає шляхи їх подолання. Задумалися над створенням спеціального кодексу для соціальних мереж. </span>


<h4><strong>Про що йдеться у звіті європейських експертів </strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">У звіті експерти навмисно уникали терміну «фейкові новини», вважаючи, що він не охоплює складність проблеми дезінформації, яка також включає контент, що змішує фальшиву інформацію з фактами. Група незалежних експертів виступила за створення Кодексу принципів, який інтернет-платформи та соціальні мережі повинні зобов’язатися виконувати. Серед 10 ключових принципів, викладених в звіті, онлайн-платформи повинні, наприклад, забезпечувати прозорість, пояснюючи алгоритм відбору новин.</span>

<span style="font-weight: 400;">У співпраці з європейськими новинними агентствами соцмережам також пропонується вжити ефективних заходів для поліпшення видимості новин, яким варто довіряти, та полегшити доступу користувачів до них. Група рекомендує заохочувати медіаграмотність для боротьби з дезінформацією, розробити інструменти, що дозволяють користувачам мережі і журналістам боротися з неправдивою інформацією. Рекомендації робочої групи увійдуть в документ щодо боротьби з дезінформацією, який весною підготує Єврокомісія.</span>

Нагадаємо, що нещодавно <a href="https://nachasi.com/2018/02/27/mobilna-gra-navchyt-rozriznyaty-fejky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">презентували<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/fake-2355686_1920-300x200.jpg" />Мобільна гра навчить розрізняти фейки</span></a> гру, яка дозволить розрізняти фейкові новини. Вчені сподіваються, що завдяки грі вийде «вакцинувати» громадськість проти засилля дезінформації. Гравці Bad News повинні нарощувати кількість підписників у Twitter, спотворюючи правду, поширюючи фейки, розділяючи об’єднаних та відволікаючи увагу. Водночас вони повинні не втрачати довіру своєї аудиторії.

<p><span style="font-weight: 400;">Робоча група високого рівня у складі 39 експертів – представників громадянського суспільства, соціальних мереж, новинних організацій, журналістів та дослідників – була створена для консультацій Комісії щодо оцінки масштабу фейкових новин в інтернеті. Єврокомісія намагається з’ясувати, які виклики для демократичних країн становить дезінформація та шукає шляхи їх подолання. Задумалися над створенням спеціального кодексу для соціальних мереж. </span></p><p></p><h4><strong>Про що йдеться у звіті європейських експертів </strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">У звіті експерти навмисно уникали терміну «фейкові новини», вважаючи, що він не охоплює складність проблеми дезінформації, яка також включає контент, що змішує фальшиву інформацію з фактами. Група незалежних експертів виступила за створення Кодексу принципів, який інтернет-платформи та соціальні мережі повинні зобов’язатися виконувати. Серед 10 ключових принципів, викладених в звіті, онлайн-платформи повинні, наприклад, забезпечувати прозорість, пояснюючи алгоритм відбору новин.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">У співпраці з європейськими новинними агентствами соцмережам також пропонується вжити ефективних заходів для поліпшення видимості новин, яким варто довіряти, та полегшити доступу користувачів до них. Група рекомендує заохочувати медіаграмотність для боротьби з дезінформацією, розробити інструменти, що дозволяють користувачам мережі і журналістам боротися з неправдивою інформацією. Рекомендації робочої групи увійдуть в документ щодо боротьби з дезінформацією, який весною підготує Єврокомісія.</span></p><p>Нагадаємо, що нещодавно <a href="/2018/02/27/mobilna-gra-navchyt-rozriznyaty-fejky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">презентували<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/fake-2355686_1920-300x200.jpg" />Мобільна гра навчить розрізняти фейки</span></a> гру, яка дозволить розрізняти фейкові новини. Вчені сподіваються, що завдяки грі вийде «вакцинувати» громадськість проти засилля дезінформації. Гравці Bad News повинні нарощувати кількість підписників у Twitter, спотворюючи правду, поширюючи фейки, розділяючи об’єднаних та відволікаючи увагу. Водночас вони повинні не втрачати довіру своєї аудиторії.</p>

<span style="font-weight: 400">Робоча група Європейської комісії, створена для боротьби з фейковими новинами, запропонувала створити Кодекс принципів для онлайн-платформ та соціальних мереж. Про це повідомляється у прес-релізі на сайті Європейської комісії</span>

<span style="font-weight: 400;">Робоча група високого рівня у складі 39 експертів – представників громадянського суспільства, соціальних мереж, новинних організацій, журналістів та дослідників – була створена для консультацій Комісії щодо оцінки масштабу фейкових новин в інтернеті. Єврокомісія намагається з’ясувати, які виклики для демократичних країн становить дезінформація та шукає шляхи їх подолання. Задумалися над створенням спеціального кодексу для соціальних мереж. </span>


<h4><strong>Про що йдеться у звіті європейських експертів </strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">У звіті експерти навмисно уникали терміну «фейкові новини», вважаючи, що він не охоплює складність проблеми дезінформації, яка також включає контент, що змішує фальшиву інформацію з фактами. Група незалежних експертів виступила за створення Кодексу принципів, який інтернет-платформи та соціальні мережі повинні зобов’язатися виконувати. Серед 10 ключових принципів, викладених в звіті, онлайн-платформи повинні, наприклад, забезпечувати прозорість, пояснюючи алгоритм відбору новин.</span>

<span style="font-weight: 400;">У співпраці з європейськими новинними агентствами соцмережам також пропонується вжити ефективних заходів для поліпшення видимості новин, яким варто довіряти, та полегшити доступу користувачів до них. Група рекомендує заохочувати медіаграмотність для боротьби з дезінформацією, розробити інструменти, що дозволяють користувачам мережі і журналістам боротися з неправдивою інформацією. Рекомендації робочої групи увійдуть в документ щодо боротьби з дезінформацією, який весною підготує Єврокомісія.</span>

Нагадаємо, що нещодавно <a href="https://nachasi.com/2018/02/27/mobilna-gra-navchyt-rozriznyaty-fejky/" target="_blank" rel="noopener">презентували</a> гру, яка дозволить розрізняти фейкові новини. Вчені сподіваються, що завдяки грі вийде «вакцинувати» громадськість проти засилля дезінформації. Гравці Bad News повинні нарощувати кількість підписників у Twitter, спотворюючи правду, поширюючи фейки, розділяючи об’єднаних та відволікаючи увагу. Водночас вони повинні не втрачати довіру своєї аудиторії.

<p><span style="font-weight: 400;">Робоча група високого рівня у складі 39 експертів – представників громадянського суспільства, соціальних мереж, новинних організацій, журналістів та дослідників – була створена для консультацій Комісії щодо оцінки масштабу фейкових новин в інтернеті. Єврокомісія намагається з’ясувати, які виклики для демократичних країн становить дезінформація та шукає шляхи їх подолання. Задумалися над створенням спеціального кодексу для соціальних мереж. </span></p><p></p><h4><strong>Про що йдеться у звіті європейських експертів </strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">У звіті експерти навмисно уникали терміну «фейкові новини», вважаючи, що він не охоплює складність проблеми дезінформації, яка також включає контент, що змішує фальшиву інформацію з фактами. Група незалежних експертів виступила за створення Кодексу принципів, який інтернет-платформи та соціальні мережі повинні зобов’язатися виконувати. Серед 10 ключових принципів, викладених в звіті, онлайн-платформи повинні, наприклад, забезпечувати прозорість, пояснюючи алгоритм відбору новин.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">У співпраці з європейськими новинними агентствами соцмережам також пропонується вжити ефективних заходів для поліпшення видимості новин, яким варто довіряти, та полегшити доступу користувачів до них. Група рекомендує заохочувати медіаграмотність для боротьби з дезінформацією, розробити інструменти, що дозволяють користувачам мережі і журналістам боротися з неправдивою інформацією. Рекомендації робочої групи увійдуть в документ щодо боротьби з дезінформацією, який весною підготує Єврокомісія.</span></p><p>Нагадаємо, що нещодавно <a href="/2018/02/27/mobilna-gra-navchyt-rozriznyaty-fejky/" target="_blank" rel="noopener">презентували</a> гру, яка дозволить розрізняти фейкові новини. Вчені сподіваються, що завдяки грі вийде «вакцинувати» громадськість проти засилля дезінформації. Гравці Bad News повинні нарощувати кількість підписників у Twitter, спотворюючи правду, поширюючи фейки, розділяючи об’єднаних та відволікаючи увагу. Водночас вони повинні не втрачати довіру своєї аудиторії.</p>

У ЄС створюють кодекс для соціальних мереж

<p>Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс зазначив, що пропозиція про четверту програму макрофінансової допомоги Україні свідчить про зобов'язання ЄС щодо солідарності з нашою країною.


</p>
<h4><strong>На що скеруємо кошти</strong></h4>
Сьогоднішня пропозиція слідує за запитом української влади та прямими дискусіями між президентом Комісії Жан-Клодом Юнкером та президентом України Петром Порошенком. Нова програма спрямована на те, щоб спиратися на прогрес, досягнутий у підтримці стабілізації економіки та структурних реформ під час трьох попередніх операцій MFA. Єврокомісар П'єр Московічі також закликав українську владу продовжувати динаміку реформ з новою силою, «побудувати більш справедливу, більш стабільну та процвітаючу країну в інтересах усіх українців».

Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Включені у Меморандум про взаєморозуміння, вони будуть враховувати заходи, які залишаються невирішеними з попередньої програми MFA. Вони також включатимуть кроки з посилення боротьби з корупцією. Пропозиція Єврокомісії щодо четвертої програми MFA для Україні підлягає затвердженню Європейським парламентом та Радою ЄС.

Україна виконала 17 із 21 політичних зобов'язань, пов'язаних з третім траншем у розмірі 600 млн євро. Вони могли би бути надані Україні під час третьої програми MFA. Чотири заходи не були запроваджені до моменту закінчення терміну дії допомоги в січні 2018 року. Також Єврокомісія не виплатила останній транш.

Нагадаємо, що скандинавські країни <a href="https://nachasi.com/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надають <span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/platform-3176049_1920-300x200.jpg" />Скандинавські країни надають €3,8 млн для Східної України</span></a>€3,8 млн для Східної України. Проект фонду Nordic Energy Efficiency and Humanitarian Support Initiative for Ukraine передбачає реконструкцію громадських будівель для зменшення енерговитрат на забезпечення їх опалення, освітлення та гарячого водопостачання. Впровадять також світлодіодне вуличе освітлення. Допоможуть на цей раз населеним пунктам Східної України.

<p>Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс зазначив, що пропозиція про четверту програму макрофінансової допомоги Україні свідчить про зобов&#8217;язання ЄС щодо солідарності з нашою країною.</p><p></p><h4><strong>На що скеруємо кошти</strong></h4><p>Сьогоднішня пропозиція слідує за запитом української влади та прямими дискусіями між президентом Комісії Жан-Клодом Юнкером та президентом України Петром Порошенком. Нова програма спрямована на те, щоб спиратися на прогрес, досягнутий у підтримці стабілізації економіки та структурних реформ під час трьох попередніх операцій MFA. Єврокомісар П&#8217;єр Московічі також закликав українську владу продовжувати динаміку реформ з новою силою, «побудувати більш справедливу, більш стабільну та процвітаючу країну в інтересах усіх українців».</p><p>Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Включені у Меморандум про взаєморозуміння, вони будуть враховувати заходи, які залишаються невирішеними з попередньої програми MFA. Вони також включатимуть кроки з посилення боротьби з корупцією. Пропозиція Єврокомісії щодо четвертої програми MFA для Україні підлягає затвердженню Європейським парламентом та Радою ЄС.</p><p>Україна виконала 17 із 21 політичних зобов&#8217;язань, пов&#8217;язаних з третім траншем у розмірі 600 млн євро. Вони могли би бути надані Україні під час третьої програми MFA. Чотири заходи не були запроваджені до моменту закінчення терміну дії допомоги в січні 2018 року. Також Єврокомісія не виплатила останній транш.</p><p>Нагадаємо, що скандинавські країни <a href="/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надають <span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/platform-3176049_1920-300x200.jpg" />Скандинавські країни надають €3,8 млн для Східної України</span></a>€3,8 млн для Східної України. Проект фонду Nordic Energy Efficiency and Humanitarian Support Initiative for Ukraine передбачає реконструкцію громадських будівель для зменшення енерговитрат на забезпечення їх опалення, освітлення та гарячого водопостачання. Впровадять також світлодіодне вуличе освітлення. Допоможуть на цей раз населеним пунктам Східної України.</p><p> </p>

Європейська комісія затвердила пропозицію щодо нової програми макрофінансової допомоги (MFA) для України на суму до €1 млрд  для підтримки економічної стабілізації та структурних реформ

Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс зазначив, що пропозиція про четверту програму макрофінансової допомоги Україні свідчить про зобов'язання ЄС щодо солідарності з нашою країною.


<h4><strong>На що скеруємо кошти</strong></h4>
Сьогоднішня пропозиція слідує за запитом української влади та прямими дискусіями між президентом Комісії Жан-Клодом Юнкером та президентом України Петром Порошенком. Нова програма спрямована на те, щоб спиратися на прогрес, досягнутий у підтримці стабілізації економіки та структурних реформ під час трьох попередніх операцій MFA. Єврокомісар П'єр Московічі також закликав українську владу продовжувати динаміку реформ з новою силою, «побудувати більш справедливу, більш стабільну та процвітаючу країну в інтересах усіх українців».

Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Включені у Меморандум про взаєморозуміння, вони будуть враховувати заходи, які залишаються невирішеними з попередньої програми MFA. Вони також включатимуть кроки з посилення боротьби з корупцією. Пропозиція Єврокомісії щодо четвертої програми MFA для Україні підлягає затвердженню Європейським парламентом та Радою ЄС.

Україна виконала 17 із 21 політичних зобов'язань, пов'язаних з третім траншем у розмірі 600 млн євро. Вони могли би бути надані Україні під час третьої програми MFA. Чотири заходи не були запроваджені до моменту закінчення терміну дії допомоги в січні 2018 року. Також Єврокомісія не виплатила останній транш.

Нагадаємо, що скандинавські країни <a href="https://nachasi.com/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">надають </a>€3,8 млн для Східної України. Проект фонду Nordic Energy Efficiency and Humanitarian Support Initiative for Ukraine передбачає реконструкцію громадських будівель для зменшення енерговитрат на забезпечення їх опалення, освітлення та гарячого водопостачання. Впровадять також світлодіодне вуличе освітлення. Допоможуть на цей раз населеним пунктам Східної України.

&nbsp;

<p>Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс зазначив, що пропозиція про четверту програму макрофінансової допомоги Україні свідчить про зобов&#8217;язання ЄС щодо солідарності з нашою країною.</p><p></p><h4><strong>На що скеруємо кошти</strong></h4><p>Сьогоднішня пропозиція слідує за запитом української влади та прямими дискусіями між президентом Комісії Жан-Клодом Юнкером та президентом України Петром Порошенком. Нова програма спрямована на те, щоб спиратися на прогрес, досягнутий у підтримці стабілізації економіки та структурних реформ під час трьох попередніх операцій MFA. Єврокомісар П&#8217;єр Московічі також закликав українську владу продовжувати динаміку реформ з новою силою, «побудувати більш справедливу, більш стабільну та процвітаючу країну в інтересах усіх українців».</p><p>Усі виплати за запропонованою програмою, включаючи першу, будуть залежати від реалізації реформ, спрямованих на усунення вразливостей, виявлених в українській економіці. Включені у Меморандум про взаєморозуміння, вони будуть враховувати заходи, які залишаються невирішеними з попередньої програми MFA. Вони також включатимуть кроки з посилення боротьби з корупцією. Пропозиція Єврокомісії щодо четвертої програми MFA для Україні підлягає затвердженню Європейським парламентом та Радою ЄС.</p><p>Україна виконала 17 із 21 політичних зобов&#8217;язань, пов&#8217;язаних з третім траншем у розмірі 600 млн євро. Вони могли би бути надані Україні під час третьої програми MFA. Чотири заходи не були запроваджені до моменту закінчення терміну дії допомоги в січні 2018 року. Також Єврокомісія не виплатила останній транш.</p><p>Нагадаємо, що скандинавські країни <a href="/2018/03/05/e3-8-mln-dlya-shidnoyi-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">надають </a>€3,8 млн для Східної України. Проект фонду Nordic Energy Efficiency and Humanitarian Support Initiative for Ukraine передбачає реконструкцію громадських будівель для зменшення енерговитрат на забезпечення їх опалення, освітлення та гарячого водопостачання. Впровадять також світлодіодне вуличе освітлення. Допоможуть на цей раз населеним пунктам Східної України.</p><p>&nbsp;</p>

Єврокомісія запропонувала Україні €1 млрд

<p>ЄС запропонував надати Україні вже в цьому році невеликий грант у розмірі близько €20 млн на будівництво об'їзду Тернополя.


</p>
<h4><strong>У рамках якого проекту будуватимуть тернопільську об’їзну</strong></h4>
Проект будівництва тернопільської об'їзної вже узгоджений. Це – перший крок в рамках реалізації проекту GО Highway вже зроблено. Але, за словами Славоміра Новака, Україні необхідно набагато більше фінансування для цієї дороги.

Нагадаємо, що китайська компанія <a href="https://nachasi.com/2018/02/23/kytajska-kompaniya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">будуватиме<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/street-3169981_1920-300x200.jpg" />Китайська компанія будуватиме житомирську об’їзну</span></a> житомирську об’їзну. Вартість об’їзної бетонної траси навколо Житомира обійдеться у €42,3 млн. Підрядником стане китайська компанія Sonohydro Corporation Ltd. Цьогоріч планується будівництво ще двох бетонних доріг. Йдеться про трасу Миколаїв-Кропивницький та Дніпро-Решетилівка.

Додамо, що через Україну <a href="https://nachasi.com/2017/07/21/platna-doroga/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">проходитиме<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/trees-1210028_1920-300x200.jpg" />Представлено концепцію платного автобану в Україні</span></a> міжнародний транспортний коридор Gо Highway.

А міжнародний автошлях на Донеччині <a href="https://nachasi.com/2018/01/04/mizhnarodnyj-avtoshlyah/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">обладнають<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/mountain-road-1556177_1920-300x200.jpg" />Міжнародний автошлях на Донеччині обладнають сучасними технологіями</span></a> сучасними технологіями. Йдеться про міжнародну трасу М-03 Київ – Харків – Довжанський. Більш енергоефективним зроблять автошлях за рахунок новітніх джерел забезпечення енергією. Безперебійне накопичення електроенергії забезпечуватиме вітрогенератор потужністю 1,8 кВт. Сонячні  панелі отримають сумарну потужність 1,2 кВт.

Сучасне устаткування для забезпечення освітлення та живлення дорожньої інфраструктури працюватиме від невичерпних та чистих джерел енергії – сили вітру та випромінювання сонця. Накопичувати енергію будуть два літій-іонні акумулятори. Їх сумарна потужність складатиме 11 кВт. Вони дозволять системі працювати під час несприятливих погодних умов навколишнього середовища. Керування сучасним устаткуванням здійснюється за допомогою головного контролера.

<p>ЄС запропонував надати Україні вже в цьому році невеликий грант у розмірі близько €20 млн на будівництво об&#8217;їзду Тернополя.</p><p></p><h4><strong>У рамках якого проекту будуватимуть тернопільську об’їзну</strong></h4><p>Проект будівництва тернопільської об&#8217;їзної вже узгоджений. Це – перший крок в рамках реалізації проекту GО Highway вже зроблено. Але, за словами Славоміра Новака, Україні необхідно набагато більше фінансування для цієї дороги.</p><p>Нагадаємо, що китайська компанія <a href="/2018/02/23/kytajska-kompaniya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">будуватиме<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/street-3169981_1920-300x200.jpg" />Китайська компанія будуватиме житомирську об’їзну</span></a> житомирську об’їзну. Вартість об’їзної бетонної траси навколо Житомира обійдеться у €42,3 млн. Підрядником стане китайська компанія Sonohydro Corporation Ltd. Цьогоріч планується будівництво ще двох бетонних доріг. Йдеться про трасу Миколаїв-Кропивницький та Дніпро-Решетилівка.</p><p>Додамо, що через Україну <a href="/2017/07/21/platna-doroga/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">проходитиме<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/trees-1210028_1920-300x200.jpg" />Представлено концепцію платного автобану в Україні</span></a> міжнародний транспортний коридор Gо Highway.</p><p>А міжнародний автошлях на Донеччині <a href="/2018/01/04/mizhnarodnyj-avtoshlyah/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">обладнають<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/mountain-road-1556177_1920-300x200.jpg" />Міжнародний автошлях на Донеччині обладнають сучасними технологіями</span></a> сучасними технологіями. Йдеться про міжнародну трасу М-03 Київ – Харків – Довжанський. Більш енергоефективним зроблять автошлях за рахунок новітніх джерел забезпечення енергією. Безперебійне накопичення електроенергії забезпечуватиме вітрогенератор потужністю 1,8 кВт. Сонячні  панелі отримають сумарну потужність 1,2 кВт.</p><p>Сучасне устаткування для забезпечення освітлення та живлення дорожньої інфраструктури працюватиме від невичерпних та чистих джерел енергії – сили вітру та випромінювання сонця. Накопичувати енергію будуть два літій-іонні акумулятори. Їх сумарна потужність складатиме 11 кВт. Вони дозволять системі працювати під час несприятливих погодних умов навколишнього середовища. Керування сучасним устаткуванням здійснюється за допомогою головного контролера.</p>

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Фінансові структури Європейського Союзу планують надати Україні €20 млн на будівництво об’їзної дороги Тернополя. Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомив в.о. керівника «Укравтодору» Славомір Новак

ЄС запропонував надати Україні вже в цьому році невеликий грант у розмірі близько €20 млн на будівництво об'їзду Тернополя.


<h4><strong>У рамках якого проекту будуватимуть тернопільську об’їзну</strong></h4>
Проект будівництва тернопільської об'їзної вже узгоджений. Це – перший крок в рамках реалізації проекту GО Highway вже зроблено. Але, за словами Славоміра Новака, Україні необхідно набагато більше фінансування для цієї дороги.

Нагадаємо, що китайська компанія <a href="https://nachasi.com/2018/02/23/kytajska-kompaniya/" target="_blank" rel="noopener">будуватиме</a> житомирську об’їзну. Вартість об’їзної бетонної траси навколо Житомира обійдеться у €42,3 млн. Підрядником стане китайська компанія Sonohydro Corporation Ltd. Цьогоріч планується будівництво ще двох бетонних доріг. Йдеться про трасу Миколаїв-Кропивницький та Дніпро-Решетилівка.

Додамо, що через Україну <a href="https://nachasi.com/2017/07/21/platna-doroga/" target="_blank" rel="noopener">проходитиме</a> міжнародний транспортний коридор Gо Highway.

А міжнародний автошлях на Донеччині <a href="https://nachasi.com/2018/01/04/mizhnarodnyj-avtoshlyah/" target="_blank" rel="noopener">обладнають</a> сучасними технологіями. Йдеться про міжнародну трасу М-03 Київ – Харків – Довжанський. Більш енергоефективним зроблять автошлях за рахунок новітніх джерел забезпечення енергією. Безперебійне накопичення електроенергії забезпечуватиме вітрогенератор потужністю 1,8 кВт. Сонячні  панелі отримають сумарну потужність 1,2 кВт.

Сучасне устаткування для забезпечення освітлення та живлення дорожньої інфраструктури працюватиме від невичерпних та чистих джерел енергії – сили вітру та випромінювання сонця. Накопичувати енергію будуть два літій-іонні акумулятори. Їх сумарна потужність складатиме 11 кВт. Вони дозволять системі працювати під час несприятливих погодних умов навколишнього середовища. Керування сучасним устаткуванням здійснюється за допомогою головного контролера.

<p>ЄС запропонував надати Україні вже в цьому році невеликий грант у розмірі близько €20 млн на будівництво об&#8217;їзду Тернополя.</p><p></p><h4><strong>У рамках якого проекту будуватимуть тернопільську об’їзну</strong></h4><p>Проект будівництва тернопільської об&#8217;їзної вже узгоджений. Це – перший крок в рамках реалізації проекту GО Highway вже зроблено. Але, за словами Славоміра Новака, Україні необхідно набагато більше фінансування для цієї дороги.</p><p>Нагадаємо, що китайська компанія <a href="/2018/02/23/kytajska-kompaniya/" target="_blank" rel="noopener">будуватиме</a> житомирську об’їзну. Вартість об’їзної бетонної траси навколо Житомира обійдеться у €42,3 млн. Підрядником стане китайська компанія Sonohydro Corporation Ltd. Цьогоріч планується будівництво ще двох бетонних доріг. Йдеться про трасу Миколаїв-Кропивницький та Дніпро-Решетилівка.</p><p>Додамо, що через Україну <a href="/2017/07/21/platna-doroga/" target="_blank" rel="noopener">проходитиме</a> міжнародний транспортний коридор Gо Highway.</p><p>А міжнародний автошлях на Донеччині <a href="/2018/01/04/mizhnarodnyj-avtoshlyah/" target="_blank" rel="noopener">обладнають</a> сучасними технологіями. Йдеться про міжнародну трасу М-03 Київ – Харків – Довжанський. Більш енергоефективним зроблять автошлях за рахунок новітніх джерел забезпечення енергією. Безперебійне накопичення електроенергії забезпечуватиме вітрогенератор потужністю 1,8 кВт. Сонячні  панелі отримають сумарну потужність 1,2 кВт.</p><p>Сучасне устаткування для забезпечення освітлення та живлення дорожньої інфраструктури працюватиме від невичерпних та чистих джерел енергії – сили вітру та випромінювання сонця. Накопичувати енергію будуть два літій-іонні акумулятори. Їх сумарна потужність складатиме 11 кВт. Вони дозволять системі працювати під час несприятливих погодних умов навколишнього середовища. Керування сучасним устаткуванням здійснюється за допомогою головного контролера.</p>

ЄС надає €20 млн на будівництво об’їзду Тернополя

<p>Проект реалізують ГО «Єврорегіон «Дністер» спільно з молдавською ГО «Кутезаторул» на території Вінницької області та Республіки Молдова. Фінансується він в рамках Програми територіального співробітництва Молдова-Україна коштом ЄС.


</p>
<h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4>
Одним із завдань проекту є створення Центру інноваційного сільського господарства на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України. Новостворена фундація дозволить проводити сертифікацію продукції згідно з усіма нормативами і вимогами ЄС. Також діяльність центру буде спрямована на проведення ключових сільськогосподарських досліджень. Приєднатися до кластеру зможуть не тільки виробники. Запрошують до співпраці і підприємства переробної, транспортно-логістичної галузі, виробники фасувальної продукції та інші. Проект націлений підвищити конкурентоспроможність сільськогосподарського сектору за рахунок розширення контактів партнерів по обидва боки кордону і впровадження інноваційних рішень в аграрній сфері.

Нагадаємо, що інвестиції в аграрний сектор <a href="https://nachasi.com/2017/11/30/investytsiyi-v-agrosektor-v-ukrayini-perevyshhyly-40-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">перевищили<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/corn-837815_1280-300x200.jpg" />Інвестиції в агросектор в Україні перевищили 40 млрд грн</span></a> 40 млрд грн. Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.  У цілому частка капітальних інвестицій у сільське господарство склала 14,6% від загального обсягу.

<p>Проект реалізують ГО «Єврорегіон «Дністер» спільно з молдавською ГО «Кутезаторул» на території Вінницької області та Республіки Молдова. Фінансується він в рамках Програми територіального співробітництва Молдова-Україна коштом ЄС.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4><p>Одним із завдань проекту є створення Центру інноваційного сільського господарства на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України. Новостворена фундація дозволить проводити сертифікацію продукції згідно з усіма нормативами і вимогами ЄС. Також діяльність центру буде спрямована на проведення ключових сільськогосподарських досліджень. Приєднатися до кластеру зможуть не тільки виробники. Запрошують до співпраці і підприємства переробної, транспортно-логістичної галузі, виробники фасувальної продукції та інші. Проект націлений підвищити конкурентоспроможність сільськогосподарського сектору за рахунок розширення контактів партнерів по обидва боки кордону і впровадження інноваційних рішень в аграрній сфері.</p><p>Нагадаємо, що інвестиції в аграрний сектор <a href="/2017/11/30/investytsiyi-v-agrosektor-v-ukrayini-perevyshhyly-40-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">перевищили<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/corn-837815_1280-300x200.jpg" />Інвестиції в агросектор в Україні перевищили 40 млрд грн</span></a> 40 млрд грн. Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.  У цілому частка капітальних інвестицій у сільське господарство склала 14,6% від загального обсягу.</p>

На Вінниччині в рамках проекту «Транскордонна мережа для інноваційного сільського господарства», який фінансується Євросоюзом, створять перший міжнародний агрокластер в Україні

Проект реалізують ГО «Єврорегіон «Дністер» спільно з молдавською ГО «Кутезаторул» на території Вінницької області та Республіки Молдова. Фінансується він в рамках Програми територіального співробітництва Молдова-Україна коштом ЄС.


<h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4>
Одним із завдань проекту є створення Центру інноваційного сільського господарства на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України. Новостворена фундація дозволить проводити сертифікацію продукції згідно з усіма нормативами і вимогами ЄС. Також діяльність центру буде спрямована на проведення ключових сільськогосподарських досліджень. Приєднатися до кластеру зможуть не тільки виробники. Запрошують до співпраці і підприємства переробної, транспортно-логістичної галузі, виробники фасувальної продукції та інші. Проект націлений підвищити конкурентоспроможність сільськогосподарського сектору за рахунок розширення контактів партнерів по обидва боки кордону і впровадження інноваційних рішень в аграрній сфері.

Нагадаємо, що інвестиції в аграрний сектор <a href="https://nachasi.com/2017/11/30/investytsiyi-v-agrosektor-v-ukrayini-perevyshhyly-40-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener">перевищили</a> 40 млрд грн. Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.  У цілому частка капітальних інвестицій у сільське господарство склала 14,6% від загального обсягу.

<p>Проект реалізують ГО «Єврорегіон «Дністер» спільно з молдавською ГО «Кутезаторул» на території Вінницької області та Республіки Молдова. Фінансується він в рамках Програми територіального співробітництва Молдова-Україна коштом ЄС.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4><p>Одним із завдань проекту є створення Центру інноваційного сільського господарства на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України. Новостворена фундація дозволить проводити сертифікацію продукції згідно з усіма нормативами і вимогами ЄС. Також діяльність центру буде спрямована на проведення ключових сільськогосподарських досліджень. Приєднатися до кластеру зможуть не тільки виробники. Запрошують до співпраці і підприємства переробної, транспортно-логістичної галузі, виробники фасувальної продукції та інші. Проект націлений підвищити конкурентоспроможність сільськогосподарського сектору за рахунок розширення контактів партнерів по обидва боки кордону і впровадження інноваційних рішень в аграрній сфері.</p><p>Нагадаємо, що інвестиції в аграрний сектор <a href="/2017/11/30/investytsiyi-v-agrosektor-v-ukrayini-perevyshhyly-40-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener">перевищили</a> 40 млрд грн. Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.  У цілому частка капітальних інвестицій у сільське господарство склала 14,6% від загального обсягу.</p>

ЄС профінансує міжнародний агрокластер в Україні

{:ua}За кошти ЄС в Україні з'явиться перший міжнародний агрокластер, йдеться про співпрацю України та Молдови: що відомо про проект?{:}

<p>Україна стала асоційованим членом Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» у 2015 році. Відтоді українські організації отримали змогу брати участь в програмі на тих же умовах, що й країни-члени ЄС та інші асоційовані члени програми. Президент зазначив, що держава докладатиме всіх зусиль для створення умов для молодих учених, які мають талант і бажання займатися наукою. На часі дізнатися більше про те, якою буде цьогорічна програма.


</p>
<h4><strong>Чи складним був конкурс </strong></h4>
Українські установи та організації з кожним роком беруть усе активнішу участь у найбільшій Рамковій програмі Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій. І, за підсумками 446 конкурсів, для 117 українських організацій-учасників програми Європейського Союзу уже було передбачено фінансування в сумі понад €17 млн.

Загалом 505 організацій з України взяли участь у підготовці 915 заявок. Їхня сума склала €312,81 млн. Україна займає 6 місце серед всіх асоційованих країн програми Європейського Союзу. У рейтингу ми опинилися відразу після Сербії та Ісландії. Йдеться як про кількість учасників, так і про суму отриманого фінансування на розвиток проектів. За цими показниками Україна втричі випереджає такі країни, як Туніс, Боснія та Герцоговина і Молдова.

Нагадаємо, що серед організацій, які <a href="https://nachasi.com/2018/02/07/ukrayina-otrymaye-vid-yes-e17-mln/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">отримають<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/regnum_picture_1491339492522565_normal-300x200.jpg" />Україна отримає €17 млн на науку та інновації</span></a> кошти від Європейського Союзу – низка закладів вищої освіти, а також дослідницькі установи та представники приватного сектору.

<p>Україна стала асоційованим членом Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» у 2015 році. Відтоді українські організації отримали змогу брати участь в програмі на тих же умовах, що й країни-члени ЄС та інші асоційовані члени програми. Президент зазначив, що держава докладатиме всіх зусиль для створення умов для молодих учених, які мають талант і бажання займатися наукою. На часі дізнатися більше про те, якою буде цьогорічна програма.</p><p></p><h4><strong>Чи складним був конкурс </strong></h4><p>Українські установи та організації з кожним роком беруть усе активнішу участь у найбільшій Рамковій програмі Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій. І, за підсумками 446 конкурсів, для 117 українських організацій-учасників програми Європейського Союзу уже було передбачено фінансування в сумі понад €17 млн.</p><p>Загалом 505 організацій з України взяли участь у підготовці 915 заявок. Їхня сума склала €312,81 млн. Україна займає 6 місце серед всіх асоційованих країн програми Європейського Союзу. У рейтингу ми опинилися відразу після Сербії та Ісландії. Йдеться як про кількість учасників, так і про суму отриманого фінансування на розвиток проектів. За цими показниками Україна втричі випереджає такі країни, як Туніс, Боснія та Герцоговина і Молдова.</p><p>Нагадаємо, що серед організацій, які <a href="/2018/02/07/ukrayina-otrymaye-vid-yes-e17-mln/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">отримають<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/regnum_picture_1491339492522565_normal-300x200.jpg" />Україна отримає €17 млн на науку та інновації</span></a> кошти від Європейського Союзу – низка закладів вищої освіти, а також дослідницькі установи та представники приватного сектору.</p>

Для 117 українських організацій-учасників програми «Горизонт 2020» передбачено фінансування в сумі понад €17 млн для реалізації проектів. Про це заявив Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з молодими науковцями у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського

&nbsp;

Україна стала асоційованим членом Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» у 2015 році. Відтоді українські організації отримали змогу брати участь в програмі на тих же умовах, що й країни-члени ЄС та інші асоційовані члени програми. Президент зазначив, що держава докладатиме всіх зусиль для створення умов для молодих учених, які мають талант і бажання займатися наукою. На часі дізнатися більше про те, якою буде цьогорічна програма.


<h4><strong>Чи складним був конкурс </strong></h4>
Українські установи та організації з кожним роком беруть усе активнішу участь у найбільшій Рамковій програмі Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій. І, за підсумками 446 конкурсів, для 117 українських організацій-учасників програми Європейського Союзу уже було передбачено фінансування в сумі понад €17 млн.

Загалом 505 організацій з України взяли участь у підготовці 915 заявок. Їхня сума склала €312,81 млн. Україна займає 6 місце серед всіх асоційованих країн програми Європейського Союзу. У рейтингу ми опинилися відразу після Сербії та Ісландії. Йдеться як про кількість учасників, так і про суму отриманого фінансування на розвиток проектів. За цими показниками Україна втричі випереджає такі країни, як Туніс, Боснія та Герцоговина і Молдова.

Нагадаємо, що серед організацій, які <a href="https://nachasi.com/2018/02/07/ukrayina-otrymaye-vid-yes-e17-mln/" target="_blank" rel="noopener">отримають</a> кошти від Європейського Союзу – низка закладів вищої освіти, а також дослідницькі установи та представники приватного сектору.

<p>Україна стала асоційованим членом Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» у 2015 році. Відтоді українські організації отримали змогу брати участь в програмі на тих же умовах, що й країни-члени ЄС та інші асоційовані члени програми. Президент зазначив, що держава докладатиме всіх зусиль для створення умов для молодих учених, які мають талант і бажання займатися наукою. На часі дізнатися більше про те, якою буде цьогорічна програма.</p><p></p><h4><strong>Чи складним був конкурс </strong></h4><p>Українські установи та організації з кожним роком беруть усе активнішу участь у найбільшій Рамковій програмі Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій. І, за підсумками 446 конкурсів, для 117 українських організацій-учасників програми Європейського Союзу уже було передбачено фінансування в сумі понад €17 млн.</p><p>Загалом 505 організацій з України взяли участь у підготовці 915 заявок. Їхня сума склала €312,81 млн. Україна займає 6 місце серед всіх асоційованих країн програми Європейського Союзу. У рейтингу ми опинилися відразу після Сербії та Ісландії. Йдеться як про кількість учасників, так і про суму отриманого фінансування на розвиток проектів. За цими показниками Україна втричі випереджає такі країни, як Туніс, Боснія та Герцоговина і Молдова.</p><p>Нагадаємо, що серед організацій, які <a href="/2018/02/07/ukrayina-otrymaye-vid-yes-e17-mln/" target="_blank" rel="noopener">отримають</a> кошти від Європейського Союзу – низка закладів вищої освіти, а також дослідницькі установи та представники приватного сектору.</p>

ЄС надасть €17+ млн для українських учасників «Горизонт-2020»

{:ua}Українські учасники програми Європейського Союзу «Горизонт-2020» отримають фінансування на втілення власних проектів: яка це сума?{:}

<p>Проект Go highway який з'єднає Балтійське і Чорне море. Європейський Союз готовий частково профінансувати новий проект.  Про це заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян після зустрічі з генеральним директором Єврокомісії з питань транспорту Генріхом Хололеєм.


</p>
<h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4>
Минулого року Україна запустила проект з підʼєднання чотирьох портів Чорного моря на півдні України і двох портів Балтійського моря на півночі Польщі до Шовкового шляху. Транспортний коридор протяжністю 1746 км коштуватиме близько $2,4 млрд, він буде завершений протягом трьох років. Раніше Міністерство інфраструктури України заявляло, що проект сприятиме зростанню торгівлі між Україною та Європою за рахунок зниження витрат на доставку вантажів.

Як кажуть у міністерстві, це також сприятиме розвитку торгівлі між Китаєм і ЄС і зміцненню транзитних позицій України на запропонованому Китаєм сучасному Шовковому шляху.

Нагадаємо, у 2017 році проект почали <a href="https://nachasi.com/2017/12/18/shhe-4-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">реалізовувати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/car-1576894_1280-300x200.jpg" />Україна профінансує новий транспортний коридор Go Highway</span></a> в Україні завдяки додатковому фінансуванню уряду в розмірі 800 млн грн. 2018-го його додатково профінансують на 4 млрд грн.

<p>Проект Go highway який з&#8217;єднає Балтійське і Чорне море. Європейський Союз готовий частково профінансувати новий проект.  Про це заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян після зустрічі з генеральним директором Єврокомісії з питань транспорту Генріхом Хололеєм.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4><p>Минулого року Україна запустила проект з підʼєднання чотирьох портів Чорного моря на півдні України і двох портів Балтійського моря на півночі Польщі до Шовкового шляху. Транспортний коридор протяжністю 1746 км коштуватиме близько $2,4 млрд, він буде завершений протягом трьох років. Раніше Міністерство інфраструктури України заявляло, що проект сприятиме зростанню торгівлі між Україною та Європою за рахунок зниження витрат на доставку вантажів.</p><p>Як кажуть у міністерстві, це також сприятиме розвитку торгівлі між Китаєм і ЄС і зміцненню транзитних позицій України на запропонованому Китаєм сучасному Шовковому шляху.</p><p>Нагадаємо, у 2017 році проект почали <a href="/2017/12/18/shhe-4-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">реалізовувати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/car-1576894_1280-300x200.jpg" />Україна профінансує новий транспортний коридор Go Highway</span></a> в Україні завдяки додатковому фінансуванню уряду в розмірі 800 млн грн. 2018-го його додатково профінансують на 4 млрд грн.</p>

Україна і ЄС спільно фінансуватимуть проект Go highway зі створення нового транспортного коридору на Шовковому шляху, повідомив у вівторок міністр інфраструктури України Володимир Омелян, передає агентство «Сіньхуа»

&nbsp;

Проект Go highway який з'єднає Балтійське і Чорне море. Європейський Союз готовий частково профінансувати новий проект.  Про це заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян після зустрічі з генеральним директором Єврокомісії з питань транспорту Генріхом Хололеєм.


<h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4>
Минулого року Україна запустила проект з підʼєднання чотирьох портів Чорного моря на півдні України і двох портів Балтійського моря на півночі Польщі до Шовкового шляху. Транспортний коридор протяжністю 1746 км коштуватиме близько $2,4 млрд, він буде завершений протягом трьох років. Раніше Міністерство інфраструктури України заявляло, що проект сприятиме зростанню торгівлі між Україною та Європою за рахунок зниження витрат на доставку вантажів.

Як кажуть у міністерстві, це також сприятиме розвитку торгівлі між Китаєм і ЄС і зміцненню транзитних позицій України на запропонованому Китаєм сучасному Шовковому шляху.

Нагадаємо, у 2017 році проект почали <a href="https://nachasi.com/2017/12/18/shhe-4-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener">реалізовувати</a> в Україні завдяки додатковому фінансуванню уряду в розмірі 800 млн грн. 2018-го його додатково профінансують на 4 млрд грн.

<p>Проект Go highway який з&#8217;єднає Балтійське і Чорне море. Європейський Союз готовий частково профінансувати новий проект.  Про це заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян після зустрічі з генеральним директором Єврокомісії з питань транспорту Генріхом Хололеєм.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4><p>Минулого року Україна запустила проект з підʼєднання чотирьох портів Чорного моря на півдні України і двох портів Балтійського моря на півночі Польщі до Шовкового шляху. Транспортний коридор протяжністю 1746 км коштуватиме близько $2,4 млрд, він буде завершений протягом трьох років. Раніше Міністерство інфраструктури України заявляло, що проект сприятиме зростанню торгівлі між Україною та Європою за рахунок зниження витрат на доставку вантажів.</p><p>Як кажуть у міністерстві, це також сприятиме розвитку торгівлі між Китаєм і ЄС і зміцненню транзитних позицій України на запропонованому Китаєм сучасному Шовковому шляху.</p><p>Нагадаємо, у 2017 році проект почали <a href="/2017/12/18/shhe-4-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener">реалізовувати</a> в Україні завдяки додатковому фінансуванню уряду в розмірі 800 млн грн. 2018-го його додатково профінансують на 4 млрд грн.</p>

Україна та ЄС профінансують новий транспортний коридор

{:ua}Європейський Союз береться фінансувати новий проект спільно із Україною: йдеться про транспортний коридор, який поєднає два моря. {:}

<p>Європейський Союз виділить Чернівцям на розумне, енергоефективне світлодіодне освітлення €1 217 891.


</p>
<h4><strong>Як реалізовуватимуть проект </strong></h4>
За 27 місяців у Чернівцях мають намір виготовити та затвердити проектно-кошторисні документи для зовнішнього освітлення та для встановлення сонячних панелей. Також у цей термін мають провести енергоаудит вуличного освітлення та замінити 5300 натрієвих ламп вуличного освітлення на світлодіодні. У планах – прокладення 146 км проводів ліній зовнішнього освітлення та становити 6 установок енергії сонця для освітлення дитячих майданчиків у трьох районах міста.

Загальна вартість проекту складає €1 млн 500 тис, з яких внесок Європейського Союзу становить  €1 217 891, а департаменту ЖКГ – до  €324 133.

Нагадаємо, Вінниця та Чернівці спільно <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/city-data/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">впроваджують<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/cellphone-1852898_1280-300x200.jpg" />Вінниця та Чернівці впроваджуватимуть пілотний проект із міських відкритих даних</span></a> проект із міських відкритих даних. Участь в проекті дасть можливість суттєво покращити доступність інформації мешканцям цих міст та підвищить якість надання послуг городянам, зазначають організатори.

<p>Європейський Союз виділить Чернівцям на розумне, енергоефективне світлодіодне освітлення €1 217 891.</p><p></p><h4><strong>Як реалізовуватимуть проект </strong></h4><p>За 27 місяців у Чернівцях мають намір виготовити та затвердити проектно-кошторисні документи для зовнішнього освітлення та для встановлення сонячних панелей. Також у цей термін мають провести енергоаудит вуличного освітлення та замінити 5300 натрієвих ламп вуличного освітлення на світлодіодні. У планах – прокладення 146 км проводів ліній зовнішнього освітлення та становити 6 установок енергії сонця для освітлення дитячих майданчиків у трьох районах міста.</p><p>Загальна вартість проекту складає €1 млн 500 тис, з яких внесок Європейського Союзу становить  €1 217 891, а департаменту ЖКГ – до  €324 133.</p><p>Нагадаємо, Вінниця та Чернівці спільно <a href="/2017/06/10/city-data/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">впроваджують<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/cellphone-1852898_1280-300x200.jpg" />Вінниця та Чернівці впроваджуватимуть пілотний проект із міських відкритих даних</span></a> проект із міських відкритих даних. Участь в проекті дасть можливість суттєво покращити доступність інформації мешканцям цих міст та підвищить якість надання послуг городянам, зазначають організатори.</p>

Проект реалізується у рамках плану дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) для міського соціально-економічного розвитку за підтримки Європейської Комісії через Угоду мерів, передає chernivtsy.eu

&nbsp;

Європейський Союз виділить Чернівцям на розумне, енергоефективне світлодіодне освітлення €1 217 891.


<h4><strong>Як реалізовуватимуть проект </strong></h4>
За 27 місяців у Чернівцях мають намір виготовити та затвердити проектно-кошторисні документи для зовнішнього освітлення та для встановлення сонячних панелей. Також у цей термін мають провести енергоаудит вуличного освітлення та замінити 5300 натрієвих ламп вуличного освітлення на світлодіодні. У планах – прокладення 146 км проводів ліній зовнішнього освітлення та становити 6 установок енергії сонця для освітлення дитячих майданчиків у трьох районах міста.

Загальна вартість проекту складає €1 млн 500 тис, з яких внесок Європейського Союзу становить  €1 217 891, а департаменту ЖКГ – до  €324 133.

Нагадаємо, Вінниця та Чернівці спільно <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/city-data/" target="_blank" rel="noopener">впроваджують</a> проект із міських відкритих даних. Участь в проекті дасть можливість суттєво покращити доступність інформації мешканцям цих міст та підвищить якість надання послуг городянам, зазначають організатори.

<p>Європейський Союз виділить Чернівцям на розумне, енергоефективне світлодіодне освітлення €1 217 891.</p><p></p><h4><strong>Як реалізовуватимуть проект </strong></h4><p>За 27 місяців у Чернівцях мають намір виготовити та затвердити проектно-кошторисні документи для зовнішнього освітлення та для встановлення сонячних панелей. Також у цей термін мають провести енергоаудит вуличного освітлення та замінити 5300 натрієвих ламп вуличного освітлення на світлодіодні. У планах – прокладення 146 км проводів ліній зовнішнього освітлення та становити 6 установок енергії сонця для освітлення дитячих майданчиків у трьох районах міста.</p><p>Загальна вартість проекту складає €1 млн 500 тис, з яких внесок Європейського Союзу становить  €1 217 891, а департаменту ЖКГ – до  €324 133.</p><p>Нагадаємо, Вінниця та Чернівці спільно <a href="/2017/06/10/city-data/" target="_blank" rel="noopener">впроваджують</a> проект із міських відкритих даних. Участь в проекті дасть можливість суттєво покращити доступність інформації мешканцям цих міст та підвищить якість надання послуг городянам, зазначають організатори.</p>

ЄС надає Чернівцям понад €1 млн на енергоефективність

{:ua}У Європейському Союзі вирішили надати Чернівцям більше одного мільйона євро на встановлення світлодіодних ламп: як освоюватимуть кошти?{:}

#ЄС