<p>Нині під час тренінгів з профорієнтації спеціалісти не так охоче використовують слово «професія» — і ще рідше запитують представників молоді, ким вони хочуть стати у майбутньому. Такого підходу дотримується, наприклад, Жан-Філіп Мішель з Оттави, тренер із кар'єри. Для нього не існує професії, яку можна обрати на все життя. У своїй статті для видання BBC журналістка Аліна Дізік описала процес пошуку роботи мрії у сучасному суспільстві. Якою ж стане наша робота?
</p>
<h4><strong>Погляд під іншим кутом</strong></h4>
Дізік зазначає, що молодь слід заохочувати до вибору не фаху, скажімо, архітектора чи інженера, а підходити до питання з іншого боку та замислитися над тим, якими навичками прагне оволодіти студент чи учень.

Яке заняття для нього чи для неї видається найцікавішим? Тобто замість того, щоб сказати «Я хочу стати лікарем», дехто скаже «Я хочу допомагати людям <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/google-eternity/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">перебороти хвороби<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/old-woman-574278_1280-300x200.jpg" />Вічна молодість — що Google зробить зі старінням і чому все приховує</span></a>», означивши цим самим мету.

І навіть якщо такий підхід на перший погляд може видатися дещо езотеричним, то переосмислення породжує дискусію й орієнтацію на конкретні цілі, а не загальні напрямки, — і це може стати у нагоді. Адже іноді під обрану ціль вдасться підібрати декілька різних професій. Часто впродовж життя кар'єрний шлях змінюється, доводиться опановувати нові навички й працювати не в тій сфері, яка уявлялася спочатку.
<h4><strong>Як варто обирати</strong></h4>
Тому, хто хоче «допомогати людям перебороти хвороби», може, приміром сподобатися робота в міжнародній організації, яка надає гуманітарну допомогу, або, наприклад, у соціальній службі.

Визначаючи цілі, ми рухаємося у напрямку конкретного заняття, які нам подобаються. Обираючи професію, часто студент не до кінця розуміє, що саме криється за нею і як протікатиме робочий процес.

Запропонований вище підхід дозволяє осмислити питання вибору майбутньої професії більш свідомо.

[blockquote_with_author name="Жан-Філіп Мішель" position="кар'єрний коуч" content="Потрібно відійти від постійних думок про назву професії та кар'єру і замислитися про випробування та проблеми"]
<h4><strong>«Орхідейні спеціальності»</strong></h4>
Щоправда, в реальності важко завжди задіювати цей принцип. Для того, щоби готуватися до глобальних випробувань і потреб, потрібно отримати навички, які можна використовувати у багатьох різних видах діяльності.

А нині спеціальності в університетах навпаки стають дедалі вужчими і все <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">більш «нішовими»<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/money-1428594_1280-300x200.jpg" />70% топ-менеджерів інвестуватимуть в штучний інтелект — дані PwC</span></a>. Чимало освітніх напрямків такого роду можна знайти у німецьких вишах:
<ul>
<li>«Старогрецька філологія»,</li>
 	<li>«Броварство і технологія виробництво напоїв»,</li>
 	<li>«Музична журналістика»,</li>
 	<li>«Албанологія»,</li>
 	<li>«Спеціаліст з планування вільного часу».</li>
</ul>
Їх називають рідкісними — «орхідейними» — спеціальностями. Це означає, що мало є відповідних кафедр та студентів, які там навчаються.

[blockquote_with_author content="«Орхідейні спеціальності» — така назва прижилася у суспільній дискусії через те, що орхідеї у Німеччині раніше вважалися екзотичними та вкрай рідкісними рослинами."]

Власне, для студентів схожих напрямків потрібно налаштуватися на непростий процес пошуку роботи, і розраховувати на те, що діяльність може тематично не відповідати вивченому матеріалу. Однак, перш, ніж вступати на «Албанологію» чи «Музичну журналістику», слід замислитися про те, які саме навички вам дасть обрана спеціальність.

Вивчення тематики, яка надто вузька для ринку праці, напевне не прискорить процес пошуку роботи. Насправді неважливо, чи протікає навчання на відомому «мейнстрімовому» факультеті чи навпаки на «орхідейній» спеціальності — динамічний ринок праці вимагатиме гнучкості та вмінь.

Тому напевне перед випускниками факультету права чи інформатики відкриється більше можливостей. Адже розуміти закони чи програмувати додатки потрібно у будь-якій сфері сучасного життя.
<h4><strong>Робоче місце, яке ми незабаром втратимо — і це на краще</strong></h4>
Футуристи та спеціалісти у сфері відбору персоналу переконані: в майбутньому люди будуть працювати в рамках кількох довготривалих проектів одночасно та виконуватимуть різнопланові обов'язки.

«Замість того, щоби визначати свою <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/remember-this/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">роль у роботі<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/tie-690084_1280-300x200.jpg" />7 реалій підприємництва, про які варто пам'ятати</span></a> чи список посадових обов'язків, вам доведеться постійно нарощувати перелік навичок, аби стати більш привабливими для роботодавців», — стверджує Жан Майстер, одна з авторів книги про кар'єри майбутнього The Future Workplace Experience.

Для молоді це означає, що потрібно радше налаштовуватися на гнучкість та опановувати вміня, необхідні для роботи у конкретному проекті, — а не готуватися зайняти традиційну роль на якомусь підприємстві й усе життя «грати» лише її.

<p>Нині під час тренінгів з профорієнтації спеціалісти не так охоче використовують слово «професія» — і ще рідше запитують представників молоді, ким вони хочуть стати у майбутньому. Такого підходу дотримується, наприклад, Жан-Філіп Мішель з Оттави, тренер із кар&#8217;єри. Для нього не існує професії, яку можна обрати на все життя. У своїй статті для видання BBC журналістка Аліна Дізік описала процес пошуку роботи мрії у сучасному суспільстві. Якою ж стане наша робота?</p><h4><strong>Погляд під іншим кутом</strong></h4><p>Дізік зазначає, що молодь слід заохочувати до вибору не фаху, скажімо, архітектора чи інженера, а підходити до питання з іншого боку та замислитися над тим, якими навичками прагне оволодіти студент чи учень.</p><p>Яке заняття для нього чи для неї видається найцікавішим? Тобто замість того, щоб сказати «Я хочу стати лікарем», дехто скаже «Я хочу допомагати людям <a href="/2017/06/26/google-eternity/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">перебороти хвороби<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/old-woman-574278_1280-300x200.jpg" />Вічна молодість — що Google зробить зі старінням і чому все приховує</span></a>», означивши цим самим мету.</p><p>І навіть якщо такий підхід на перший погляд може видатися дещо езотеричним, то переосмислення породжує дискусію й орієнтацію на конкретні цілі, а не загальні напрямки, — і це може стати у нагоді. Адже іноді під обрану ціль вдасться підібрати декілька різних професій. Часто впродовж життя кар&#8217;єрний шлях змінюється, доводиться опановувати нові навички й працювати не в тій сфері, яка уявлялася спочатку.</p><h4><strong>Як варто обирати</strong></h4><p>Тому, хто хоче «допомогати людям перебороти хвороби», може, приміром сподобатися робота в міжнародній організації, яка надає гуманітарну допомогу, або, наприклад, у соціальній службі.</p><p>Визначаючи цілі, ми рухаємося у напрямку конкретного заняття, які нам подобаються. Обираючи професію, часто студент не до кінця розуміє, що саме криється за нею і як протікатиме робочий процес.</p><p>Запропонований вище підхід дозволяє осмислити питання вибору майбутньої професії більш свідомо.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Потрібно відійти від постійних думок про назву професії та кар'єру і замислитися про випробування та проблеми</p>					<cite>									<span><strong>Жан-Філіп Мішель,</strong></span> кар'єрний коуч							</cite>			</blockquote><h4><strong>«Орхідейні спеціальності»</strong></h4><p>Щоправда, в реальності важко завжди задіювати цей принцип. Для того, щоби готуватися до глобальних випробувань і потреб, потрібно отримати навички, які можна використовувати у багатьох різних видах діяльності.</p><p>А нині спеціальності в університетах навпаки стають дедалі вужчими і все <a href="/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">більш «нішовими»<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/money-1428594_1280-300x200.jpg" />70% топ-менеджерів інвестуватимуть в штучний інтелект — дані PwC</span></a>. Чимало освітніх напрямків такого роду можна знайти у німецьких вишах:</p><ul><li>«Старогрецька філологія»,</li><li>«Броварство і технологія виробництво напоїв»,</li><li>«Музична журналістика»,</li><li>«Албанологія»,</li><li>«Спеціаліст з планування вільного часу».</li></ul><p>Їх називають рідкісними — «орхідейними» — спеціальностями. Це означає, що мало є відповідних кафедр та студентів, які там навчаються.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>«Орхідейні спеціальності» — така назва прижилася у суспільній дискусії через те, що орхідеї у Німеччині раніше вважалися екзотичними та вкрай рідкісними рослинами.</p>			</blockquote><p>Власне, для студентів схожих напрямків потрібно налаштуватися на непростий процес пошуку роботи, і розраховувати на те, що діяльність може тематично не відповідати вивченому матеріалу. Однак, перш, ніж вступати на «Албанологію» чи «Музичну журналістику», слід замислитися про те, які саме навички вам дасть обрана спеціальність.</p><p>Вивчення тематики, яка надто вузька для ринку праці, напевне не прискорить процес пошуку роботи. Насправді неважливо, чи протікає навчання на відомому «мейнстрімовому» факультеті чи навпаки на «орхідейній» спеціальності — динамічний ринок праці вимагатиме гнучкості та вмінь.</p><p>Тому напевне перед випускниками факультету права чи інформатики відкриється більше можливостей. Адже розуміти закони чи програмувати додатки потрібно у будь-якій сфері сучасного життя.</p><h4><strong>Робоче місце, яке ми незабаром втратимо — і це на краще</strong></h4><p>Футуристи та спеціалісти у сфері відбору персоналу переконані: в майбутньому люди будуть працювати в рамках кількох довготривалих проектів одночасно та виконуватимуть різнопланові обов&#8217;язки.</p><p>«Замість того, щоби визначати свою <a href="/2017/05/16/remember-this/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">роль у роботі<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/tie-690084_1280-300x200.jpg" />7 реалій підприємництва, про які варто пам&#8217;ятати</span></a> чи список посадових обов&#8217;язків, вам доведеться постійно нарощувати перелік навичок, аби стати більш привабливими для роботодавців», — стверджує Жан Майстер, одна з авторів книги про кар&#8217;єри майбутнього The Future Workplace Experience.</p><p>Для молоді це означає, що потрібно радше налаштовуватися на гнучкість та опановувати вміня, необхідні для роботи у конкретному проекті, — а не готуватися зайняти традиційну роль на якомусь підприємстві й усе життя «грати» лише її.</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Аби належним чином підготуватися до майбутнього, слід припинити міркування про роботу в контексті випробувань та проблем із цього майбутнього. Бо в нас навряд чи вийде опанувати нову професію і займатися нею усе життя за умови стрімкого технологічного прогресу

Нині під час тренінгів з профорієнтації спеціалісти не так охоче використовують слово «професія» — і ще рідше запитують представників молоді, ким вони хочуть стати у майбутньому. Такого підходу дотримується, наприклад, Жан-Філіп Мішель з Оттави, тренер із кар'єри. Для нього не існує професії, яку можна обрати на все життя. У своїй статті для видання BBC журналістка Аліна Дізік описала процес пошуку роботи мрії у сучасному суспільстві. Якою ж стане наша робота?
<h4><strong>Погляд під іншим кутом</strong></h4>
Дізік зазначає, що молодь слід заохочувати до вибору не фаху, скажімо, архітектора чи інженера, а підходити до питання з іншого боку та замислитися над тим, якими навичками прагне оволодіти студент чи учень.

Яке заняття для нього чи для неї видається найцікавішим? Тобто замість того, щоб сказати «Я хочу стати лікарем», дехто скаже «Я хочу допомагати людям <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/google-eternity/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перебороти хвороби</a>», означивши цим самим мету.

І навіть якщо такий підхід на перший погляд може видатися дещо езотеричним, то переосмислення породжує дискусію й орієнтацію на конкретні цілі, а не загальні напрямки, — і це може стати у нагоді. Адже іноді під обрану ціль вдасться підібрати декілька різних професій. Часто впродовж життя кар'єрний шлях змінюється, доводиться опановувати нові навички й працювати не в тій сфері, яка уявлялася спочатку.
<h4><strong>Як варто обирати</strong></h4>
Тому, хто хоче «допомогати людям перебороти хвороби», може, приміром сподобатися робота в міжнародній організації, яка надає гуманітарну допомогу, або, наприклад, у соціальній службі.

Визначаючи цілі, ми рухаємося у напрямку конкретного заняття, які нам подобаються. Обираючи професію, часто студент не до кінця розуміє, що саме криється за нею і як протікатиме робочий процес.

Запропонований вище підхід дозволяє осмислити питання вибору майбутньої професії більш свідомо.

[blockquote_with_author name="Жан-Філіп Мішель" position="кар'єрний коуч" content="Потрібно відійти від постійних думок про назву професії та кар'єру і замислитися про випробування та проблеми"]
<h4><strong>«Орхідейні спеціальності»</strong></h4>
Щоправда, в реальності важко завжди задіювати цей принцип. Для того, щоби готуватися до глобальних випробувань і потреб, потрібно отримати навички, які можна використовувати у багатьох різних видах діяльності.

А нині спеціальності в університетах навпаки стають дедалі вужчими і все <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">більш «нішовими»</a>. Чимало освітніх напрямків такого роду можна знайти у німецьких вишах:
<ul>
 	<li>«Старогрецька філологія»,</li>
 	<li>«Броварство і технологія виробництво напоїв»,</li>
 	<li>«Музична журналістика»,</li>
 	<li>«Албанологія»,</li>
 	<li>«Спеціаліст з планування вільного часу».</li>
</ul>
Їх називають рідкісними — «орхідейними» — спеціальностями. Це означає, що мало є відповідних кафедр та студентів, які там навчаються.

[blockquote_with_author content="«Орхідейні спеціальності» — така назва прижилася у суспільній дискусії через те, що орхідеї у Німеччині раніше вважалися екзотичними та вкрай рідкісними рослинами."]

Власне, для студентів схожих напрямків потрібно налаштуватися на непростий процес пошуку роботи, і розраховувати на те, що діяльність може тематично не відповідати вивченому матеріалу. Однак, перш, ніж вступати на «Албанологію» чи «Музичну журналістику», слід замислитися про те, які саме навички вам дасть обрана спеціальність.

Вивчення тематики, яка надто вузька для ринку праці, напевне не прискорить процес пошуку роботи. Насправді неважливо, чи протікає навчання на відомому «мейнстрімовому» факультеті чи навпаки на «орхідейній» спеціальності — динамічний ринок праці вимагатиме гнучкості та вмінь.

Тому напевне перед випускниками факультету права чи інформатики відкриється більше можливостей. Адже розуміти закони чи програмувати додатки потрібно у будь-якій сфері сучасного життя.
<h4><strong>Робоче місце, яке ми незабаром втратимо — і це на краще</strong></h4>
Футуристи та спеціалісти у сфері відбору персоналу переконані: в майбутньому люди будуть працювати в рамках кількох довготривалих проектів одночасно та виконуватимуть різнопланові обов'язки.

«Замість того, щоби визначати свою <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/remember-this/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">роль у роботі</a> чи список посадових обов'язків, вам доведеться постійно нарощувати перелік навичок, аби стати більш привабливими для роботодавців», — стверджує Жан Майстер, одна з авторів книги про кар'єри майбутнього The Future Workplace Experience.

Для молоді це означає, що потрібно радше налаштовуватися на гнучкість та опановувати вміня, необхідні для роботи у конкретному проекті, — а не готуватися зайняти традиційну роль на якомусь підприємстві й усе життя «грати» лише її.

<p>Нині під час тренінгів з профорієнтації спеціалісти не так охоче використовують слово «професія» — і ще рідше запитують представників молоді, ким вони хочуть стати у майбутньому. Такого підходу дотримується, наприклад, Жан-Філіп Мішель з Оттави, тренер із кар&#8217;єри. Для нього не існує професії, яку можна обрати на все життя. У своїй статті для видання BBC журналістка Аліна Дізік описала процес пошуку роботи мрії у сучасному суспільстві. Якою ж стане наша робота?</p><h4><strong>Погляд під іншим кутом</strong></h4><p>Дізік зазначає, що молодь слід заохочувати до вибору не фаху, скажімо, архітектора чи інженера, а підходити до питання з іншого боку та замислитися над тим, якими навичками прагне оволодіти студент чи учень.</p><p>Яке заняття для нього чи для неї видається найцікавішим? Тобто замість того, щоб сказати «Я хочу стати лікарем», дехто скаже «Я хочу допомагати людям <a href="/2017/06/26/google-eternity/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перебороти хвороби</a>», означивши цим самим мету.</p><p>І навіть якщо такий підхід на перший погляд може видатися дещо езотеричним, то переосмислення породжує дискусію й орієнтацію на конкретні цілі, а не загальні напрямки, — і це може стати у нагоді. Адже іноді під обрану ціль вдасться підібрати декілька різних професій. Часто впродовж життя кар&#8217;єрний шлях змінюється, доводиться опановувати нові навички й працювати не в тій сфері, яка уявлялася спочатку.</p><h4><strong>Як варто обирати</strong></h4><p>Тому, хто хоче «допомогати людям перебороти хвороби», може, приміром сподобатися робота в міжнародній організації, яка надає гуманітарну допомогу, або, наприклад, у соціальній службі.</p><p>Визначаючи цілі, ми рухаємося у напрямку конкретного заняття, які нам подобаються. Обираючи професію, часто студент не до кінця розуміє, що саме криється за нею і як протікатиме робочий процес.</p><p>Запропонований вище підхід дозволяє осмислити питання вибору майбутньої професії більш свідомо.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Потрібно відійти від постійних думок про назву професії та кар'єру і замислитися про випробування та проблеми</p>					<cite>									<span><strong>Жан-Філіп Мішель,</strong></span> кар'єрний коуч							</cite>			</blockquote><h4><strong>«Орхідейні спеціальності»</strong></h4><p>Щоправда, в реальності важко завжди задіювати цей принцип. Для того, щоби готуватися до глобальних випробувань і потреб, потрібно отримати навички, які можна використовувати у багатьох різних видах діяльності.</p><p>А нині спеціальності в університетах навпаки стають дедалі вужчими і все <a href="/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">більш «нішовими»</a>. Чимало освітніх напрямків такого роду можна знайти у німецьких вишах:</p><ul><li>«Старогрецька філологія»,</li><li>«Броварство і технологія виробництво напоїв»,</li><li>«Музична журналістика»,</li><li>«Албанологія»,</li><li>«Спеціаліст з планування вільного часу».</li></ul><p>Їх називають рідкісними — «орхідейними» — спеціальностями. Це означає, що мало є відповідних кафедр та студентів, які там навчаються.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>«Орхідейні спеціальності» — така назва прижилася у суспільній дискусії через те, що орхідеї у Німеччині раніше вважалися екзотичними та вкрай рідкісними рослинами.</p>			</blockquote><p>Власне, для студентів схожих напрямків потрібно налаштуватися на непростий процес пошуку роботи, і розраховувати на те, що діяльність може тематично не відповідати вивченому матеріалу. Однак, перш, ніж вступати на «Албанологію» чи «Музичну журналістику», слід замислитися про те, які саме навички вам дасть обрана спеціальність.</p><p>Вивчення тематики, яка надто вузька для ринку праці, напевне не прискорить процес пошуку роботи. Насправді неважливо, чи протікає навчання на відомому «мейнстрімовому» факультеті чи навпаки на «орхідейній» спеціальності — динамічний ринок праці вимагатиме гнучкості та вмінь.</p><p>Тому напевне перед випускниками факультету права чи інформатики відкриється більше можливостей. Адже розуміти закони чи програмувати додатки потрібно у будь-якій сфері сучасного життя.</p><h4><strong>Робоче місце, яке ми незабаром втратимо — і це на краще</strong></h4><p>Футуристи та спеціалісти у сфері відбору персоналу переконані: в майбутньому люди будуть працювати в рамках кількох довготривалих проектів одночасно та виконуватимуть різнопланові обов&#8217;язки.</p><p>«Замість того, щоби визначати свою <a href="/2017/05/16/remember-this/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">роль у роботі</a> чи список посадових обов&#8217;язків, вам доведеться постійно нарощувати перелік навичок, аби стати більш привабливими для роботодавців», — стверджує Жан Майстер, одна з авторів книги про кар&#8217;єри майбутнього The Future Workplace Experience.</p><p>Для молоді це означає, що потрібно радше налаштовуватися на гнучкість та опановувати вміня, необхідні для роботи у конкретному проекті, — а не готуватися зайняти традиційну роль на якомусь підприємстві й усе життя «грати» лише її.</p>

Фах на полицю — чому робота майбутнього не буде тотожна професії

{:ua}Як зміниться практика працевлаштування та зайнятості у найближчому майбутньому? Якою стане наша робота?{:}

<p>Основна маса питань із мобільним зв’язком та його тарифікацією пов’язана із принципом надання голосових та інших дзвінків «роумінґ як вдома» — українцям (попри <a href="https://nachasi.com/2017/06/11/bezviz-travellers/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">безвізовий режим із ЄС<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/girl-571808_1280-e1497213509905-300x200.jpg" />Скільки українців перетнули кордон у перший день безвізу?</span></a>) це поки що «не світить» із внутрішніми українськими SIM-ками, зате є можливість купити собі картку якогось 1 оператора. Розбираємося в усіх нюансах.
</p>
<h4><strong>Чи є виключення або приховані умови щодо нового роумінґу без додаткових доплат на всій території ЄС?</strong></h4>
Тарифікація Roam Like at Home («роумінґ як вдома») діє у будь-якії країні-учасниці ЄС, відмінній від тієї країни ЄС, де проживає абонент. Якщо ви перебираєтеся жити на постійній основі до іншої країни ЄС, ви втрачатимете можливість користуватися пільговими тарифами за цією послугою від оператора із вашої попередньої країни проживання. Переваги пільгового роумінґу для вас діятимуть, якщо ви скористаєтеся своїм «домашнім» мобільним оператором за межами поточної країни проживання ЄС.
<h4><strong>Чи є обмеження за обсягом / тривалістю дзвінків, повідомлень та мобільного трафіку для поїздок роумінґовою зоною ЄС?</strong></h4>
Якщо ви живете у країні-учасниці ЄС і маєте там мобільний тарифний план із нелімітованою кількістю дзвінків та SMS, у роумінґу в ЄС ви теж матимете необмежені дзвінки та текстові повідомлення.

Якщо ваш «домашній» оператор надає вам необмежений пакет інтернет-трафіку чи дуже дешевий мобільний доступ в інтернет, ваш оператор може виставляти обмеження на кількість трафіку, що його можна використати у роумінґу. У цьому випадку оператор заздалегідь проінформує вас про кількість мегабайтів, доступних у роумінґу, та те, що ви наближаєтеся до межі доступного трафіку під час перебування за межами «домашньої» зони покриття. Ліміт трафіку зазвичай доволі високий і покриватиме ваші потреби для онлайн-спілкування у роумінґу — але якщо ви навіть перевищили ці обмеження, то можна скористатися пільговими пакетами додаткових даних (максимальний тариф складатиме €7,70/ГБ станом на сьогодні та поступово знизиться до €2,50/ГБ до 2022 року).
<h4><strong>Чи можна скористатися «домашніми тарифами» на облавку судна в межах ЄС?</strong></h4>
Так, якщо тільки ви будете перебувати в зоні покриття наземної мережі мобільного зв’язку (на річках, озерах, та вздовж морського узбережжя країн ЄС) — в інших випадках ні. Правило пільгового роумінґу поширюється тільки на наземну мережу базових станцій, які забезпечують жителів ЄС мобільним зв’язком. Підключення до мобільної мережі через сторонні бездротові мережі чи супутникових провайдерів на борту морських суден чи літаків не підпадає під правила наземного роумінґу для традиційних мобільних операторів ЄС.
<h4><strong>Чи поширюються нові тарифи та правила на мої дзвінки з дому до закордонних друзів?</strong></h4>
Ні. Дзвінки у роумінґу — це коли ви безпосередньо перебуваєте за межами «домашньої» країни і там телефонуєте іншим (в тому числі — в свою «домашню» країну). Вартість дзвінків із своєї країни до інших країн ЄС не регулюється новими правилами.
<h4><strong>Як довго я можу користуватися домашніми тарифами під час перебування за межами своєї країни?</strong></h4>
Загальне правило визначає такий порядок: пільгові тарифи діятимуть доти, допоки ви більше часу користуєтеся своїм мобільним оператором в країні проживання, аніж в країні тимчасового перебування.

Якщо відбувається порушення цього принципу, з вами можуть сконтактувати представники вашого мобільного оператора для уточнення деталей та умов. Ймовірні шахрайські дії щодо роумінґу оператор може визначати в разі невідповідностей балансу та обсягів використання «домашнього» та закордонного обсягу дзвінків і даних за період тривалістю в 4 місяці.

Якщо упродовж 4 місяців ви більше часу перебуваєте за кордоном і при цьому споживаєте більше інтернет-трафіку та голосових дзвінків саме за кордоном, а не в своїй країні проживання, оператор може зажадати від вас пояснень протягом 14 днів. Якщо при цьому ви продовжите користуватися пільговим роумінґом, з вас може стягуватися додаткова плата. її розмір може складати 3,2 євроценти за хвилину для голосових дзвінків і 1 євроцент за 1 SMS. Для інтернет-трафіку максимальна сплата становитиме:
<ul>
<li>€7,7 за 1 ГБ (станом на 15 червня 2017 року),</li>
 	<li>€6/ГБ (на 1 січня 2018),</li>
 	<li>€4,5/ГБ (станом на 1 січня 2019-го),</li>
 	<li>€3,5/ГБ (1 січня 2020 року),</li>
 	<li>€3/ГБ (1 січня 2021 року),</li>
 	<li>€2,5/ГБ (станом на 1 січня 2022 року).</li>
</ul>
<h4><strong>Як я зможу визначити нову роумінґову тарифікацію та пакети послуг у свого місцевого телеком-провайдера / мобільного оператора?</strong></h4>
Тариф Roam Like at Home діятиме за умовчанням для усіх мобільних пакетів, що включають у себе послуги роумінґу в ЄС. Навіть якщо зараз у громадянина, що живе в ЄС, пакет із регульованим чи обмеженим роумінґом, до нього відсьогодні застосовуються за умовчанням нові тарифи. Якщо ви купуєте мобільний пакет оператора із послугами голосового та інтернет-роумінґу після 15 червня 2017 року, в ньому вже за умовчанням буде активовано новий порядок надання послуг в межах ЄС, але за межами вашої «домашньої» країни-учасниці ЄС.
<h4><strong>Я вже маю вигідний пільговий тариф із роумінґом за кордоном. Чи зможу я його зберегти після 15 червня 2017 року?</strong></h4>
Так. Ваш оператор зв'яжеться з вами і запитає вас, чи ви хочете зберегти ваш конкретний тариф роумінґу. Якщо ви підтвердите, ви збережете цей тариф. Якщо ви відповіли негативно або не відповіли на запит взагалі, ви будете автоматично перемикатися на новий роумінґ від 15 червня під час закордонних поїздок в межах ЄС.
<h4><strong>У мене pre-paid пакет, а не контрактне обслуговування, чи зможу я користуватися цим новим роумінґом?</strong></h4>
Так, Якщо ви платите за надані послуги і у вас ціна пакету даних «вдома» не перевищує €7,7 за 1 ГБ, ваш оператор може застосовувати до вас нові правила надання трафіку у роумінґу. Обмеження має складати при цьому щонайменше пакет, відповідний балансу, що залишається на вашій карта абонента на початок користування роумінґом (за виключенням податків) і має відповідати сумі в €7,7. Наприклад:
<ul>
<li>у вас на балансі €13 (€10,8 за відрахуванням 20% податку),</li>
 	<li>ви отримаєте хоча би 10,8/7,7 = 1,4 ГБ трафіку (це при тому, що €7,7 станом на червень 2017 року — максимальний тариф оператора за пакет мобільного трафіку за межами домашньої країни, але в межах ЄС),</li>
 	<li>застосування тарифів пільгового роумінґу означатиме, що перед поїздкою вам слід поповнити ваш баланс заздалегідь. За дзвінки та SMS ви будете платити за «домашніми» тарифами.</li>
</ul>
<h4><strong>Я ніколи не виїджджав / не виїжджала за межі країни в межах ЄС. Чи вплинуть нові роумінґові правила на мене та мої витрати на зв'язок?</strong></h4>
Ні. Для таких як ви, нічого не зміниться.
<h4><strong>Якщо я перевищу обмеження щодо трафіку та дзвінків, скільки з мене візьме мій «домашній» мобільний оператор?</strong></h4>
Доплати в разі перевищення пакетних магабайт та хвилин складатимуть в межах:
<ul>
<li>3,2 євроценти за 1 хв голосових дзвінків (+ податок)</li>
 	<li>1 євроцент за 1 SMS (+податок 20%)</li>
 	<li>€7,7 за 1 ГБ даних (+податок).</li>
</ul>
[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_99037040_l-2015.jpg" img_id="5750"]
<h4><strong>Якщо я виїжджаю до інших країн ЄС лише 2-3 тижні на рік, чи можу я скористатися своїм національним пакетом послуг без ризику перевищити ліміт послуг у «домашньому» роумінґу?</strong></h4>
Так. Лише не забувайте, що безлімітні пакети даних у роумінґу за новими правилами можуть бути не цілком безлімітними.
<h4><strong>Якщо я подорожуючи, наберу свого друга чи напишу повідомлення знайомій, чи варто мені контролювати, яким оператором вона чи він користуються, і чи це мобільний зв’язок, чи стаціонарний?</strong></h4>
Ні, для вас враховуватимуться хвилини та обсяг трафіку із національного операторського пакету.
<h4><strong>Під час поїздки за кордон в межах ЄС скільки я сплачуватиму за вхідні дзвінки?</strong></h4>
Після 15 червня 2017 року — нічого. Тарифи ті ж, що й у вашій країні (примітка: Україна не є членом ЄС, тому на нас це правило не поширюється — ред.)
<h4><strong>На які конкретно країни поширюється новий пільговий роумінґ із 15 червня?</strong></h4>
Загалом новий пільговий «роумінґ як вдома» діятиме у 28 країнах ЄС, а саме у:
<ul>
<li>Австрії,</li>
 	<li>Бельгії</li>
 	<li>Болгарії,</li>
 	<li>Хорватії,</li>
 	<li>на Кіпрі,</li>
 	<li>у Чехії,</li>
 	<li>Данії,</li>
 	<li>Естонії,</li>
 	<li>Фінляндії,</li>
 	<li>Німеччині,</li>
 	<li>Франції,</li>
 	<li>Греції,</li>
 	<li>Угорщині,</li>
 	<li>Ірландії,</li>
 	<li>Італії,</li>
 	<li>Литві,</li>
 	<li>Латвії,</li>
 	<li>Люксембурзі,</li>
 	<li>на Мальті,</li>
 	<li>у Нідерландах,</li>
 	<li>Польщі,</li>
 	<li>Румунії,</li>
 	<li>Словенії,</li>
 	<li>Словаччині,</li>
 	<li>Іспанії,</li>
 	<li>Швеції,</li>
 	<li>Сполученому Королівстві.</li>
</ul>
Також роумінґ поширюється на Європейський Економічний простір:
<ul>
<li>Ісландія,</li>
 	<li>Ліхтенштейн,</li>
 	<li>Норвегія (в цих країнах роумінґ на пільгових умовах розпочне роботу невдовзі після 15 червня 2017 року).</li>
</ul>
<h4><strong>Чи це правда, що я взагалі нічого додаткового не платитиму під час подорожей країнами ЄС та користування у дорозі своїм смартфоном?</strong></h4>
Так. Достатньо буде вашого національного тарифу із хвилинами, мегабайтами та іншими послугами.
<h4><strong>Чи варто все-таки про всяк випадок купити тимчасову «місцеву» SIM-ку, коли їдеш до іншої країни ЄС більше, ніж на 2 тижні?</strong></h4>
Для подорожей на пару тижнів у цьому немає потреби. Якщо ви їдете на декілька місяців, перевірти умови надання вільного роумінґу у вашого національного оператора, щоби випадково не стати перед потребою сплачувати додаткові відрахування за своїм тарифом.
<h4><strong>Цей новий роумінґ автоматичний чи мені треба його якось активувати?</strong></h4>
Ніяких додаткових активацій для громадян однієї із країн Єврособзу не потрібно.
<h4><strong>Що робити, якщо я поїхав за межі своєї країни (але в межах ЄС) і не можу скористатися пільговим роумінґом, натомість змушений доплачувати за послуги?</strong></h4>
Вам слід подати скаргу-заявку до свого оператора — в разі, якщо оператор не вирішить питання, потрібно буде звертатися до національного телеком-регулятора за роз'ясненнями.
<h4><strong>Чи отримають громадяни ЄС попередження про нові умови мобільного зв’язку із 15 червня? Якщо так, то як це відбуватиметься?</strong></h4>
Так, оператор вас має повідомити в разі, якщо ви — абонент в одній із країн ЄС, про зміну тарифу та застосування пільгових умов. Відбуватиметься це шляхом текстових чи голосових сповіщень.

<p>Основна маса питань із мобільним зв’язком та його тарифікацією пов’язана із принципом надання голосових та інших дзвінків «роумінґ як вдома» — українцям (попри <a href="/2017/06/11/bezviz-travellers/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">безвізовий режим із ЄС<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/girl-571808_1280-e1497213509905-300x200.jpg" />Скільки українців перетнули кордон у перший день безвізу?</span></a>) це поки що «не світить» із внутрішніми українськими SIM-ками, зате є можливість купити собі картку якогось 1 оператора. Розбираємося в усіх нюансах.</p><h4><strong>Чи є виключення або приховані умови щодо нового роумінґу без додаткових доплат на всій території ЄС?</strong></h4><p>Тарифікація Roam Like at Home («роумінґ як вдома») діє у будь-якії країні-учасниці ЄС, відмінній від тієї країни ЄС, де проживає абонент. Якщо ви перебираєтеся жити на постійній основі до іншої країни ЄС, ви втрачатимете можливість користуватися пільговими тарифами за цією послугою від оператора із вашої попередньої країни проживання. Переваги пільгового роумінґу для вас діятимуть, якщо ви скористаєтеся своїм «домашнім» мобільним оператором за межами поточної країни проживання ЄС.</p><h4><strong>Чи є обмеження за обсягом / тривалістю дзвінків, повідомлень та мобільного трафіку для поїздок роумінґовою зоною ЄС?</strong></h4><p>Якщо ви живете у країні-учасниці ЄС і маєте там мобільний тарифний план із нелімітованою кількістю дзвінків та SMS, у роумінґу в ЄС ви теж матимете необмежені дзвінки та текстові повідомлення.</p><p>Якщо ваш «домашній» оператор надає вам необмежений пакет інтернет-трафіку чи дуже дешевий мобільний доступ в інтернет, ваш оператор може виставляти обмеження на кількість трафіку, що його можна використати у роумінґу. У цьому випадку оператор заздалегідь проінформує вас про кількість мегабайтів, доступних у роумінґу, та те, що ви наближаєтеся до межі доступного трафіку під час перебування за межами «домашньої» зони покриття. Ліміт трафіку зазвичай доволі високий і покриватиме ваші потреби для онлайн-спілкування у роумінґу — але якщо ви навіть перевищили ці обмеження, то можна скористатися пільговими пакетами додаткових даних (максимальний тариф складатиме €7,70/ГБ станом на сьогодні та поступово знизиться до €2,50/ГБ до 2022 року).</p><h4><strong>Чи можна скористатися «домашніми тарифами» на облавку судна в межах ЄС?</strong></h4><p>Так, якщо тільки ви будете перебувати в зоні покриття наземної мережі мобільного зв’язку (на річках, озерах, та вздовж морського узбережжя країн ЄС) — в інших випадках ні. Правило пільгового роумінґу поширюється тільки на наземну мережу базових станцій, які забезпечують жителів ЄС мобільним зв’язком. Підключення до мобільної мережі через сторонні бездротові мережі чи супутникових провайдерів на борту морських суден чи літаків не підпадає під правила наземного роумінґу для традиційних мобільних операторів ЄС.</p><h4><strong>Чи поширюються нові тарифи та правила на мої дзвінки з дому до закордонних друзів?</strong></h4><p>Ні. Дзвінки у роумінґу — це коли ви безпосередньо перебуваєте за межами «домашньої» країни і там телефонуєте іншим (в тому числі — в свою «домашню» країну). Вартість дзвінків із своєї країни до інших країн ЄС не регулюється новими правилами.</p><h4><strong>Як довго я можу користуватися домашніми тарифами під час перебування за межами своєї країни?</strong></h4><p>Загальне правило визначає такий порядок: пільгові тарифи діятимуть доти, допоки ви більше часу користуєтеся своїм мобільним оператором в країні проживання, аніж в країні тимчасового перебування.</p><p>Якщо відбувається порушення цього принципу, з вами можуть сконтактувати представники вашого мобільного оператора для уточнення деталей та умов. Ймовірні шахрайські дії щодо роумінґу оператор може визначати в разі невідповідностей балансу та обсягів використання «домашнього» та закордонного обсягу дзвінків і даних за період тривалістю в 4 місяці.</p><p>Якщо упродовж 4 місяців ви більше часу перебуваєте за кордоном і при цьому споживаєте більше інтернет-трафіку та голосових дзвінків саме за кордоном, а не в своїй країні проживання, оператор може зажадати від вас пояснень протягом 14 днів. Якщо при цьому ви продовжите користуватися пільговим роумінґом, з вас може стягуватися додаткова плата. її розмір може складати 3,2 євроценти за хвилину для голосових дзвінків і 1 євроцент за 1 SMS. Для інтернет-трафіку максимальна сплата становитиме:</p><ul><li>€7,7 за 1 ГБ (станом на 15 червня 2017 року),</li><li>€6/ГБ (на 1 січня 2018),</li><li>€4,5/ГБ (станом на 1 січня 2019-го),</li><li>€3,5/ГБ (1 січня 2020 року),</li><li>€3/ГБ (1 січня 2021 року),</li><li>€2,5/ГБ (станом на 1 січня 2022 року).</li></ul><h4><strong>Як я зможу визначити нову роумінґову тарифікацію та пакети послуг у свого місцевого телеком-провайдера / мобільного оператора?</strong></h4><p>Тариф Roam Like at Home діятиме за умовчанням для усіх мобільних пакетів, що включають у себе послуги роумінґу в ЄС. Навіть якщо зараз у громадянина, що живе в ЄС, пакет із регульованим чи обмеженим роумінґом, до нього відсьогодні застосовуються за умовчанням нові тарифи. Якщо ви купуєте мобільний пакет оператора із послугами голосового та інтернет-роумінґу після 15 червня 2017 року, в ньому вже за умовчанням буде активовано новий порядок надання послуг в межах ЄС, але за межами вашої «домашньої» країни-учасниці ЄС.</p><h4><strong>Я вже маю вигідний пільговий тариф із роумінґом за кордоном. Чи зможу я його зберегти після 15 червня 2017 року?</strong></h4><p>Так. Ваш оператор зв&#8217;яжеться з вами і запитає вас, чи ви хочете зберегти ваш конкретний тариф роумінґу. Якщо ви підтвердите, ви збережете цей тариф. Якщо ви відповіли негативно або не відповіли на запит взагалі, ви будете автоматично перемикатися на новий роумінґ від 15 червня під час закордонних поїздок в межах ЄС.</p><h4><strong>У мене pre-paid пакет, а не контрактне обслуговування, чи зможу я користуватися цим новим роумінґом?</strong></h4><p>Так, Якщо ви платите за надані послуги і у вас ціна пакету даних «вдома» не перевищує €7,7 за 1 ГБ, ваш оператор може застосовувати до вас нові правила надання трафіку у роумінґу. Обмеження має складати при цьому щонайменше пакет, відповідний балансу, що залишається на вашій карта абонента на початок користування роумінґом (за виключенням податків) і має відповідати сумі в €7,7. Наприклад:</p><ul><li>у вас на балансі €13 (€10,8 за відрахуванням 20% податку),</li><li>ви отримаєте хоча би 10,8/7,7 = 1,4 ГБ трафіку (це при тому, що €7,7 станом на червень 2017 року — максимальний тариф оператора за пакет мобільного трафіку за межами домашньої країни, але в межах ЄС),</li><li>застосування тарифів пільгового роумінґу означатиме, що перед поїздкою вам слід поповнити ваш баланс заздалегідь. За дзвінки та SMS ви будете платити за «домашніми» тарифами.</li></ul><h4><strong>Я ніколи не виїджджав / не виїжджала за межі країни в межах ЄС. Чи вплинуть нові роумінґові правила на мене та мої витрати на зв&#8217;язок?</strong></h4><p>Ні. Для таких як ви, нічого не зміниться.</p><h4><strong>Якщо я перевищу обмеження щодо трафіку та дзвінків, скільки з мене візьме мій «домашній» мобільний оператор?</strong></h4><p>Доплати в разі перевищення пакетних магабайт та хвилин складатимуть в межах:</p><ul><li>3,2 євроценти за 1 хв голосових дзвінків (+ податок)</li><li>1 євроцент за 1 SMS (+податок 20%)</li><li>€7,7 за 1 ГБ даних (+податок).</li></ul>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_99037040_l-2015.jpg">			</div><h4><strong>Якщо я виїжджаю до інших країн ЄС лише 2-3 тижні на рік, чи можу я скористатися своїм національним пакетом послуг без ризику перевищити ліміт послуг у «домашньому» роумінґу?</strong></h4><p>Так. Лише не забувайте, що безлімітні пакети даних у роумінґу за новими правилами можуть бути не цілком безлімітними.</p><h4><strong>Якщо я подорожуючи, наберу свого друга чи напишу повідомлення знайомій, чи варто мені контролювати, яким оператором вона чи він користуються, і чи це мобільний зв’язок, чи стаціонарний?</strong></h4><p>Ні, для вас враховуватимуться хвилини та обсяг трафіку із національного операторського пакету.</p><h4><strong>Під час поїздки за кордон в межах ЄС скільки я сплачуватиму за вхідні дзвінки?</strong></h4><p>Після 15 червня 2017 року — нічого. Тарифи ті ж, що й у вашій країні (примітка: Україна не є членом ЄС, тому на нас це правило не поширюється — ред.)</p><h4><strong>На які конкретно країни поширюється новий пільговий роумінґ із 15 червня?</strong></h4><p>Загалом новий пільговий «роумінґ як вдома» діятиме у 28 країнах ЄС, а саме у:</p><ul><li>Австрії,</li><li>Бельгії</li><li>Болгарії,</li><li>Хорватії,</li><li>на Кіпрі,</li><li>у Чехії,</li><li>Данії,</li><li>Естонії,</li><li>Фінляндії,</li><li>Німеччині,</li><li>Франції,</li><li>Греції,</li><li>Угорщині,</li><li>Ірландії,</li><li>Італії,</li><li>Литві,</li><li>Латвії,</li><li>Люксембурзі,</li><li>на Мальті,</li><li>у Нідерландах,</li><li>Польщі,</li><li>Румунії,</li><li>Словенії,</li><li>Словаччині,</li><li>Іспанії,</li><li>Швеції,</li><li>Сполученому Королівстві.</li></ul><p>Також роумінґ поширюється на Європейський Економічний простір:</p><ul><li>Ісландія,</li><li>Ліхтенштейн,</li><li>Норвегія (в цих країнах роумінґ на пільгових умовах розпочне роботу невдовзі після 15 червня 2017 року).</li></ul><h4><strong>Чи це правда, що я взагалі нічого додаткового не платитиму під час подорожей країнами ЄС та користування у дорозі своїм смартфоном?</strong></h4><p>Так. Достатньо буде вашого національного тарифу із хвилинами, мегабайтами та іншими послугами.</p><h4><strong>Чи варто все-таки про всяк випадок купити тимчасову «місцеву» SIM-ку, коли їдеш до іншої країни ЄС більше, ніж на 2 тижні?</strong></h4><p>Для подорожей на пару тижнів у цьому немає потреби. Якщо ви їдете на декілька місяців, перевірти умови надання вільного роумінґу у вашого національного оператора, щоби випадково не стати перед потребою сплачувати додаткові відрахування за своїм тарифом.</p><h4><strong>Цей новий роумінґ автоматичний чи мені треба його якось активувати?</strong></h4><p>Ніяких додаткових активацій для громадян однієї із країн Єврособзу не потрібно.</p><h4><strong>Що робити, якщо я поїхав за межі своєї країни (але в межах ЄС) і не можу скористатися пільговим роумінґом, натомість змушений доплачувати за послуги?</strong></h4><p>Вам слід подати скаргу-заявку до свого оператора — в разі, якщо оператор не вирішить питання, потрібно буде звертатися до національного телеком-регулятора за роз&#8217;ясненнями.</p><h4><strong>Чи отримають громадяни ЄС попередження про нові умови мобільного зв’язку із 15 червня? Якщо так, то як це відбуватиметься?</strong></h4><p>Так, оператор вас має повідомити в разі, якщо ви — абонент в одній із країн ЄС, про зміну тарифу та застосування пільгових умов. Відбуватиметься це шляхом текстових чи голосових сповіщень.</p>

Картки

Жодних витрат на мобільний роумінґ між країнами ЄС — із 15 червня 2017 року змінено порядок тарифікації дзвінків у так званому «роумінґу як вдома» та умови його надання. Що це, як це працюватиме і чи можна буде з 1 SIM-карткою кататися усіма країнами Євросоюзу — у питаннях та відповідях від Єврокомісії

Основна маса питань із мобільним зв’язком та його тарифікацією пов’язана із принципом надання голосових та інших дзвінків «роумінґ як вдома» — українцям (попри <a href="https://nachasi.com/2017/06/11/bezviz-travellers/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">безвізовий режим із ЄС</a>) це поки що «не світить» із внутрішніми українськими SIM-ками, зате є можливість купити собі картку якогось 1 оператора. Розбираємося в усіх нюансах.
<h4><strong>Чи є виключення або приховані умови щодо нового роумінґу без додаткових доплат на всій території ЄС?</strong></h4>
Тарифікація Roam Like at Home («роумінґ як вдома») діє у будь-якії країні-учасниці ЄС, відмінній від тієї країни ЄС, де проживає абонент. Якщо ви перебираєтеся жити на постійній основі до іншої країни ЄС, ви втрачатимете можливість користуватися пільговими тарифами за цією послугою від оператора із вашої попередньої країни проживання. Переваги пільгового роумінґу для вас діятимуть, якщо ви скористаєтеся своїм «домашнім» мобільним оператором за межами поточної країни проживання ЄС.
<h4><strong>Чи є обмеження за обсягом / тривалістю дзвінків, повідомлень та мобільного трафіку для поїздок роумінґовою зоною ЄС?</strong></h4>
Якщо ви живете у країні-учасниці ЄС і маєте там мобільний тарифний план із нелімітованою кількістю дзвінків та SMS, у роумінґу в ЄС ви теж матимете необмежені дзвінки та текстові повідомлення.

Якщо ваш «домашній» оператор надає вам необмежений пакет інтернет-трафіку чи дуже дешевий мобільний доступ в інтернет, ваш оператор може виставляти обмеження на кількість трафіку, що його можна використати у роумінґу. У цьому випадку оператор заздалегідь проінформує вас про кількість мегабайтів, доступних у роумінґу, та те, що ви наближаєтеся до межі доступного трафіку під час перебування за межами «домашньої» зони покриття. Ліміт трафіку зазвичай доволі високий і покриватиме ваші потреби для онлайн-спілкування у роумінґу — але якщо ви навіть перевищили ці обмеження, то можна скористатися пільговими пакетами додаткових даних (максимальний тариф складатиме €7,70/ГБ станом на сьогодні та поступово знизиться до €2,50/ГБ до 2022 року).
<h4><strong>Чи можна скористатися «домашніми тарифами» на облавку судна в межах ЄС?</strong></h4>
Так, якщо тільки ви будете перебувати в зоні покриття наземної мережі мобільного зв’язку (на річках, озерах, та вздовж морського узбережжя країн ЄС) — в інших випадках ні. Правило пільгового роумінґу поширюється тільки на наземну мережу базових станцій, які забезпечують жителів ЄС мобільним зв’язком. Підключення до мобільної мережі через сторонні бездротові мережі чи супутникових провайдерів на борту морських суден чи літаків не підпадає під правила наземного роумінґу для традиційних мобільних операторів ЄС.
<h4><strong>Чи поширюються нові тарифи та правила на мої дзвінки з дому до закордонних друзів?</strong></h4>
Ні. Дзвінки у роумінґу — це коли ви безпосередньо перебуваєте за межами «домашньої» країни і там телефонуєте іншим (в тому числі — в свою «домашню» країну). Вартість дзвінків із своєї країни до інших країн ЄС не регулюється новими правилами.
<h4><strong>Як довго я можу користуватися домашніми тарифами під час перебування за межами своєї країни?</strong></h4>
Загальне правило визначає такий порядок: пільгові тарифи діятимуть доти, допоки ви більше часу користуєтеся своїм мобільним оператором в країні проживання, аніж в країні тимчасового перебування.

Якщо відбувається порушення цього принципу, з вами можуть сконтактувати представники вашого мобільного оператора для уточнення деталей та умов. Ймовірні шахрайські дії щодо роумінґу оператор може визначати в разі невідповідностей балансу та обсягів використання «домашнього» та закордонного обсягу дзвінків і даних за період тривалістю в 4 місяці.

Якщо упродовж 4 місяців ви більше часу перебуваєте за кордоном і при цьому споживаєте більше інтернет-трафіку та голосових дзвінків саме за кордоном, а не в своїй країні проживання, оператор може зажадати від вас пояснень протягом 14 днів. Якщо при цьому ви продовжите користуватися пільговим роумінґом, з вас може стягуватися додаткова плата. її розмір може складати 3,2 євроценти за хвилину для голосових дзвінків і 1 євроцент за 1 SMS. Для інтернет-трафіку максимальна сплата становитиме:
<ul>
 	<li>€7,7 за 1 ГБ (станом на 15 червня 2017 року),</li>
 	<li>€6/ГБ (на 1 січня 2018),</li>
 	<li>€4,5/ГБ (станом на 1 січня 2019-го),</li>
 	<li>€3,5/ГБ (1 січня 2020 року),</li>
 	<li>€3/ГБ (1 січня 2021 року),</li>
 	<li>€2,5/ГБ (станом на 1 січня 2022 року).</li>
</ul>
<h4><strong>Як я зможу визначити нову роумінґову тарифікацію та пакети послуг у свого місцевого телеком-провайдера / мобільного оператора?</strong></h4>
Тариф Roam Like at Home діятиме за умовчанням для усіх мобільних пакетів, що включають у себе послуги роумінґу в ЄС. Навіть якщо зараз у громадянина, що живе в ЄС, пакет із регульованим чи обмеженим роумінґом, до нього відсьогодні застосовуються за умовчанням нові тарифи. Якщо ви купуєте мобільний пакет оператора із послугами голосового та інтернет-роумінґу після 15 червня 2017 року, в ньому вже за умовчанням буде активовано новий порядок надання послуг в межах ЄС, але за межами вашої «домашньої» країни-учасниці ЄС.
<h4><strong>Я вже маю вигідний пільговий тариф із роумінґом за кордоном. Чи зможу я його зберегти після 15 червня 2017 року?</strong></h4>
Так. Ваш оператор зв'яжеться з вами і запитає вас, чи ви хочете зберегти ваш конкретний тариф роумінґу. Якщо ви підтвердите, ви збережете цей тариф. Якщо ви відповіли негативно або не відповіли на запит взагалі, ви будете автоматично перемикатися на новий роумінґ від 15 червня під час закордонних поїздок в межах ЄС.
<h4><strong>У мене pre-paid пакет, а не контрактне обслуговування, чи зможу я користуватися цим новим роумінґом?</strong></h4>
Так, Якщо ви платите за надані послуги і у вас ціна пакету даних «вдома» не перевищує €7,7 за 1 ГБ, ваш оператор може застосовувати до вас нові правила надання трафіку у роумінґу. Обмеження має складати при цьому щонайменше пакет, відповідний балансу, що залишається на вашій карта абонента на початок користування роумінґом (за виключенням податків) і має відповідати сумі в €7,7. Наприклад:
<ul>
 	<li>у вас на балансі €13 (€10,8 за відрахуванням 20% податку),</li>
 	<li>ви отримаєте хоча би 10,8/7,7 = 1,4 ГБ трафіку (це при тому, що €7,7 станом на червень 2017 року — максимальний тариф оператора за пакет мобільного трафіку за межами домашньої країни, але в межах ЄС),</li>
 	<li>застосування тарифів пільгового роумінґу означатиме, що перед поїздкою вам слід поповнити ваш баланс заздалегідь. За дзвінки та SMS ви будете платити за «домашніми» тарифами.</li>
</ul>
<h4><strong>Я ніколи не виїджджав / не виїжджала за межі країни в межах ЄС. Чи вплинуть нові роумінґові правила на мене та мої витрати на зв'язок?</strong></h4>
Ні. Для таких як ви, нічого не зміниться.
<h4><strong>Якщо я перевищу обмеження щодо трафіку та дзвінків, скільки з мене візьме мій «домашній» мобільний оператор?</strong></h4>
Доплати в разі перевищення пакетних магабайт та хвилин складатимуть в межах:
<ul>
 	<li>3,2 євроценти за 1 хв голосових дзвінків (+ податок)</li>
 	<li>1 євроцент за 1 SMS (+податок 20%)</li>
 	<li>€7,7 за 1 ГБ даних (+податок).</li>
</ul>
[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_99037040_l-2015.jpg" img_id="5750"]
<h4><strong>Якщо я виїжджаю до інших країн ЄС лише 2-3 тижні на рік, чи можу я скористатися своїм національним пакетом послуг без ризику перевищити ліміт послуг у «домашньому» роумінґу?</strong></h4>
Так. Лише не забувайте, що безлімітні пакети даних у роумінґу за новими правилами можуть бути не цілком безлімітними.
<h4><strong>Якщо я подорожуючи, наберу свого друга чи напишу повідомлення знайомій, чи варто мені контролювати, яким оператором вона чи він користуються, і чи це мобільний зв’язок, чи стаціонарний?</strong></h4>
Ні, для вас враховуватимуться хвилини та обсяг трафіку із національного операторського пакету.
<h4><strong>Під час поїздки за кордон в межах ЄС скільки я сплачуватиму за вхідні дзвінки?</strong></h4>
Після 15 червня 2017 року — нічого. Тарифи ті ж, що й у вашій країні (примітка: Україна не є членом ЄС, тому на нас це правило не поширюється — ред.)
<h4><strong>На які конкретно країни поширюється новий пільговий роумінґ із 15 червня?</strong></h4>
Загалом новий пільговий «роумінґ як вдома» діятиме у 28 країнах ЄС, а саме у:
<ul>
 	<li>Австрії,</li>
 	<li>Бельгії</li>
 	<li>Болгарії,</li>
 	<li>Хорватії,</li>
 	<li>на Кіпрі,</li>
 	<li>у Чехії,</li>
 	<li>Данії,</li>
 	<li>Естонії,</li>
 	<li>Фінляндії,</li>
 	<li>Німеччині,</li>
 	<li>Франції,</li>
 	<li>Греції,</li>
 	<li>Угорщині,</li>
 	<li>Ірландії,</li>
 	<li>Італії,</li>
 	<li>Литві,</li>
 	<li>Латвії,</li>
 	<li>Люксембурзі,</li>
 	<li>на Мальті,</li>
 	<li>у Нідерландах,</li>
 	<li>Польщі,</li>
 	<li>Румунії,</li>
 	<li>Словенії,</li>
 	<li>Словаччині,</li>
 	<li>Іспанії,</li>
 	<li>Швеції,</li>
 	<li>Сполученому Королівстві.</li>
</ul>
Також роумінґ поширюється на Європейський Економічний простір:
<ul>
 	<li>Ісландія,</li>
 	<li>Ліхтенштейн,</li>
 	<li>Норвегія (в цих країнах роумінґ на пільгових умовах розпочне роботу невдовзі після 15 червня 2017 року).</li>
</ul>
<h4><strong>Чи це правда, що я взагалі нічого додаткового не платитиму під час подорожей країнами ЄС та користування у дорозі своїм смартфоном?</strong></h4>
Так. Достатньо буде вашого національного тарифу із хвилинами, мегабайтами та іншими послугами.
<h4><strong>Чи варто все-таки про всяк випадок купити тимчасову «місцеву» SIM-ку, коли їдеш до іншої країни ЄС більше, ніж на 2 тижні?</strong></h4>
Для подорожей на пару тижнів у цьому немає потреби. Якщо ви їдете на декілька місяців, перевірти умови надання вільного роумінґу у вашого національного оператора, щоби випадково не стати перед потребою сплачувати додаткові відрахування за своїм тарифом.
<h4><strong>Цей новий роумінґ автоматичний чи мені треба його якось активувати?</strong></h4>
Ніяких додаткових активацій для громадян однієї із країн Єврособзу не потрібно.
<h4><strong>Що робити, якщо я поїхав за межі своєї країни (але в межах ЄС) і не можу скористатися пільговим роумінґом, натомість змушений доплачувати за послуги?</strong></h4>
Вам слід подати скаргу-заявку до свого оператора — в разі, якщо оператор не вирішить питання, потрібно буде звертатися до національного телеком-регулятора за роз'ясненнями.
<h4><strong>Чи отримають громадяни ЄС попередження про нові умови мобільного зв’язку із 15 червня? Якщо так, то як це відбуватиметься?</strong></h4>
Так, оператор вас має повідомити в разі, якщо ви — абонент в одній із країн ЄС, про зміну тарифу та застосування пільгових умов. Відбуватиметься це шляхом текстових чи голосових сповіщень.

<p>Основна маса питань із мобільним зв’язком та його тарифікацією пов’язана із принципом надання голосових та інших дзвінків «роумінґ як вдома» — українцям (попри <a href="/2017/06/11/bezviz-travellers/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">безвізовий режим із ЄС</a>) це поки що «не світить» із внутрішніми українськими SIM-ками, зате є можливість купити собі картку якогось 1 оператора. Розбираємося в усіх нюансах.</p><h4><strong>Чи є виключення або приховані умови щодо нового роумінґу без додаткових доплат на всій території ЄС?</strong></h4><p>Тарифікація Roam Like at Home («роумінґ як вдома») діє у будь-якії країні-учасниці ЄС, відмінній від тієї країни ЄС, де проживає абонент. Якщо ви перебираєтеся жити на постійній основі до іншої країни ЄС, ви втрачатимете можливість користуватися пільговими тарифами за цією послугою від оператора із вашої попередньої країни проживання. Переваги пільгового роумінґу для вас діятимуть, якщо ви скористаєтеся своїм «домашнім» мобільним оператором за межами поточної країни проживання ЄС.</p><h4><strong>Чи є обмеження за обсягом / тривалістю дзвінків, повідомлень та мобільного трафіку для поїздок роумінґовою зоною ЄС?</strong></h4><p>Якщо ви живете у країні-учасниці ЄС і маєте там мобільний тарифний план із нелімітованою кількістю дзвінків та SMS, у роумінґу в ЄС ви теж матимете необмежені дзвінки та текстові повідомлення.</p><p>Якщо ваш «домашній» оператор надає вам необмежений пакет інтернет-трафіку чи дуже дешевий мобільний доступ в інтернет, ваш оператор може виставляти обмеження на кількість трафіку, що його можна використати у роумінґу. У цьому випадку оператор заздалегідь проінформує вас про кількість мегабайтів, доступних у роумінґу, та те, що ви наближаєтеся до межі доступного трафіку під час перебування за межами «домашньої» зони покриття. Ліміт трафіку зазвичай доволі високий і покриватиме ваші потреби для онлайн-спілкування у роумінґу — але якщо ви навіть перевищили ці обмеження, то можна скористатися пільговими пакетами додаткових даних (максимальний тариф складатиме €7,70/ГБ станом на сьогодні та поступово знизиться до €2,50/ГБ до 2022 року).</p><h4><strong>Чи можна скористатися «домашніми тарифами» на облавку судна в межах ЄС?</strong></h4><p>Так, якщо тільки ви будете перебувати в зоні покриття наземної мережі мобільного зв’язку (на річках, озерах, та вздовж морського узбережжя країн ЄС) — в інших випадках ні. Правило пільгового роумінґу поширюється тільки на наземну мережу базових станцій, які забезпечують жителів ЄС мобільним зв’язком. Підключення до мобільної мережі через сторонні бездротові мережі чи супутникових провайдерів на борту морських суден чи літаків не підпадає під правила наземного роумінґу для традиційних мобільних операторів ЄС.</p><h4><strong>Чи поширюються нові тарифи та правила на мої дзвінки з дому до закордонних друзів?</strong></h4><p>Ні. Дзвінки у роумінґу — це коли ви безпосередньо перебуваєте за межами «домашньої» країни і там телефонуєте іншим (в тому числі — в свою «домашню» країну). Вартість дзвінків із своєї країни до інших країн ЄС не регулюється новими правилами.</p><h4><strong>Як довго я можу користуватися домашніми тарифами під час перебування за межами своєї країни?</strong></h4><p>Загальне правило визначає такий порядок: пільгові тарифи діятимуть доти, допоки ви більше часу користуєтеся своїм мобільним оператором в країні проживання, аніж в країні тимчасового перебування.</p><p>Якщо відбувається порушення цього принципу, з вами можуть сконтактувати представники вашого мобільного оператора для уточнення деталей та умов. Ймовірні шахрайські дії щодо роумінґу оператор може визначати в разі невідповідностей балансу та обсягів використання «домашнього» та закордонного обсягу дзвінків і даних за період тривалістю в 4 місяці.</p><p>Якщо упродовж 4 місяців ви більше часу перебуваєте за кордоном і при цьому споживаєте більше інтернет-трафіку та голосових дзвінків саме за кордоном, а не в своїй країні проживання, оператор може зажадати від вас пояснень протягом 14 днів. Якщо при цьому ви продовжите користуватися пільговим роумінґом, з вас може стягуватися додаткова плата. її розмір може складати 3,2 євроценти за хвилину для голосових дзвінків і 1 євроцент за 1 SMS. Для інтернет-трафіку максимальна сплата становитиме:</p><ul><li>€7,7 за 1 ГБ (станом на 15 червня 2017 року),</li><li>€6/ГБ (на 1 січня 2018),</li><li>€4,5/ГБ (станом на 1 січня 2019-го),</li><li>€3,5/ГБ (1 січня 2020 року),</li><li>€3/ГБ (1 січня 2021 року),</li><li>€2,5/ГБ (станом на 1 січня 2022 року).</li></ul><h4><strong>Як я зможу визначити нову роумінґову тарифікацію та пакети послуг у свого місцевого телеком-провайдера / мобільного оператора?</strong></h4><p>Тариф Roam Like at Home діятиме за умовчанням для усіх мобільних пакетів, що включають у себе послуги роумінґу в ЄС. Навіть якщо зараз у громадянина, що живе в ЄС, пакет із регульованим чи обмеженим роумінґом, до нього відсьогодні застосовуються за умовчанням нові тарифи. Якщо ви купуєте мобільний пакет оператора із послугами голосового та інтернет-роумінґу після 15 червня 2017 року, в ньому вже за умовчанням буде активовано новий порядок надання послуг в межах ЄС, але за межами вашої «домашньої» країни-учасниці ЄС.</p><h4><strong>Я вже маю вигідний пільговий тариф із роумінґом за кордоном. Чи зможу я його зберегти після 15 червня 2017 року?</strong></h4><p>Так. Ваш оператор зв&#8217;яжеться з вами і запитає вас, чи ви хочете зберегти ваш конкретний тариф роумінґу. Якщо ви підтвердите, ви збережете цей тариф. Якщо ви відповіли негативно або не відповіли на запит взагалі, ви будете автоматично перемикатися на новий роумінґ від 15 червня під час закордонних поїздок в межах ЄС.</p><h4><strong>У мене pre-paid пакет, а не контрактне обслуговування, чи зможу я користуватися цим новим роумінґом?</strong></h4><p>Так, Якщо ви платите за надані послуги і у вас ціна пакету даних «вдома» не перевищує €7,7 за 1 ГБ, ваш оператор може застосовувати до вас нові правила надання трафіку у роумінґу. Обмеження має складати при цьому щонайменше пакет, відповідний балансу, що залишається на вашій карта абонента на початок користування роумінґом (за виключенням податків) і має відповідати сумі в €7,7. Наприклад:</p><ul><li>у вас на балансі €13 (€10,8 за відрахуванням 20% податку),</li><li>ви отримаєте хоча би 10,8/7,7 = 1,4 ГБ трафіку (це при тому, що €7,7 станом на червень 2017 року — максимальний тариф оператора за пакет мобільного трафіку за межами домашньої країни, але в межах ЄС),</li><li>застосування тарифів пільгового роумінґу означатиме, що перед поїздкою вам слід поповнити ваш баланс заздалегідь. За дзвінки та SMS ви будете платити за «домашніми» тарифами.</li></ul><h4><strong>Я ніколи не виїджджав / не виїжджала за межі країни в межах ЄС. Чи вплинуть нові роумінґові правила на мене та мої витрати на зв&#8217;язок?</strong></h4><p>Ні. Для таких як ви, нічого не зміниться.</p><h4><strong>Якщо я перевищу обмеження щодо трафіку та дзвінків, скільки з мене візьме мій «домашній» мобільний оператор?</strong></h4><p>Доплати в разі перевищення пакетних магабайт та хвилин складатимуть в межах:</p><ul><li>3,2 євроценти за 1 хв голосових дзвінків (+ податок)</li><li>1 євроцент за 1 SMS (+податок 20%)</li><li>€7,7 за 1 ГБ даних (+податок).</li></ul>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_99037040_l-2015.jpg">			</div><h4><strong>Якщо я виїжджаю до інших країн ЄС лише 2-3 тижні на рік, чи можу я скористатися своїм національним пакетом послуг без ризику перевищити ліміт послуг у «домашньому» роумінґу?</strong></h4><p>Так. Лише не забувайте, що безлімітні пакети даних у роумінґу за новими правилами можуть бути не цілком безлімітними.</p><h4><strong>Якщо я подорожуючи, наберу свого друга чи напишу повідомлення знайомій, чи варто мені контролювати, яким оператором вона чи він користуються, і чи це мобільний зв’язок, чи стаціонарний?</strong></h4><p>Ні, для вас враховуватимуться хвилини та обсяг трафіку із національного операторського пакету.</p><h4><strong>Під час поїздки за кордон в межах ЄС скільки я сплачуватиму за вхідні дзвінки?</strong></h4><p>Після 15 червня 2017 року — нічого. Тарифи ті ж, що й у вашій країні (примітка: Україна не є членом ЄС, тому на нас це правило не поширюється — ред.)</p><h4><strong>На які конкретно країни поширюється новий пільговий роумінґ із 15 червня?</strong></h4><p>Загалом новий пільговий «роумінґ як вдома» діятиме у 28 країнах ЄС, а саме у:</p><ul><li>Австрії,</li><li>Бельгії</li><li>Болгарії,</li><li>Хорватії,</li><li>на Кіпрі,</li><li>у Чехії,</li><li>Данії,</li><li>Естонії,</li><li>Фінляндії,</li><li>Німеччині,</li><li>Франції,</li><li>Греції,</li><li>Угорщині,</li><li>Ірландії,</li><li>Італії,</li><li>Литві,</li><li>Латвії,</li><li>Люксембурзі,</li><li>на Мальті,</li><li>у Нідерландах,</li><li>Польщі,</li><li>Румунії,</li><li>Словенії,</li><li>Словаччині,</li><li>Іспанії,</li><li>Швеції,</li><li>Сполученому Королівстві.</li></ul><p>Також роумінґ поширюється на Європейський Економічний простір:</p><ul><li>Ісландія,</li><li>Ліхтенштейн,</li><li>Норвегія (в цих країнах роумінґ на пільгових умовах розпочне роботу невдовзі після 15 червня 2017 року).</li></ul><h4><strong>Чи це правда, що я взагалі нічого додаткового не платитиму під час подорожей країнами ЄС та користування у дорозі своїм смартфоном?</strong></h4><p>Так. Достатньо буде вашого національного тарифу із хвилинами, мегабайтами та іншими послугами.</p><h4><strong>Чи варто все-таки про всяк випадок купити тимчасову «місцеву» SIM-ку, коли їдеш до іншої країни ЄС більше, ніж на 2 тижні?</strong></h4><p>Для подорожей на пару тижнів у цьому немає потреби. Якщо ви їдете на декілька місяців, перевірти умови надання вільного роумінґу у вашого національного оператора, щоби випадково не стати перед потребою сплачувати додаткові відрахування за своїм тарифом.</p><h4><strong>Цей новий роумінґ автоматичний чи мені треба його якось активувати?</strong></h4><p>Ніяких додаткових активацій для громадян однієї із країн Єврособзу не потрібно.</p><h4><strong>Що робити, якщо я поїхав за межі своєї країни (але в межах ЄС) і не можу скористатися пільговим роумінґом, натомість змушений доплачувати за послуги?</strong></h4><p>Вам слід подати скаргу-заявку до свого оператора — в разі, якщо оператор не вирішить питання, потрібно буде звертатися до національного телеком-регулятора за роз&#8217;ясненнями.</p><h4><strong>Чи отримають громадяни ЄС попередження про нові умови мобільного зв’язку із 15 червня? Якщо так, то як це відбуватиметься?</strong></h4><p>Так, оператор вас має повідомити в разі, якщо ви — абонент в одній із країн ЄС, про зміну тарифу та застосування пільгових умов. Відбуватиметься це шляхом текстових чи голосових сповіщень.</p>

Що вам варто знати про роумінґ у країнах ЄС

{:ua}Детальні відповіді на питання про те, як працюватиме мобільний роумінґ у ЄС від 15.06.2017{:}

<p>За словами українця, він планував цю подорож раніше із особистих мотивів — але тепер хоче використати її як привід на власному прикладі продемонструвати <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">переваги безвізового режиму<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>.
</p>
<h4><strong>Чим особлива ця подорож</strong></h4>
Колишній військовий звільнився з армії у жовтні 2016-го і каже, що на власному прикладі хоче продемонструвати, що подорожувати за кордоном можна навіть без надзвичайних коштів чи навичок:

[blockquote_with_author content="Я — втілення всіх причин, якими люди пояснюють, чому не виходять із зони комфорту: не знаю мови, ніколи не був за кордоном, у мене мінімальна необхідна кількість грошей"]
<h4><strong>Який маршрут обрав українець</strong></h4>
З України хлопець полетить до Парижа — звідти стартує мандрівка, яку Ананьєв зніматиме на відео, продовжуючи блоґ, початий на війні 2014 року:

[blockquote_with_author content="Не буду показувати туристичні місця, а зніматиму, як живуть прості європейці в селах, їхній побут, дороги, вулиці. Займатимуся спортом у дорозі. Буду показувати людей, яких по телевізору не показують"]

Весь шлях (1,5 тис км) Валерій обіцяє пройти пішки з 15-кілограмовим рюкзаком, не використовуючи автомобіль. Загалом мандрівка триватиме 2 місяці. Українець планує витратити €3 тис на всю поїздку.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/P_48ARgK9JM" width="602" height="340" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Відеоблоґер із зони бойових дій</strong></h4>
Валерій Ананьєв, із Первомайська Луганської області, був на контракті в Збройних Силах України ще до 2014 року. У складі 25-ї бригади ВДВ ЗСУ звільняв Слов’янськ, брав участь в боях за Краматорськ, Дебальцеве, Вуглегірськ, Шахтарськ, Добропілля та ін. Завдяки соцмережам став одним із медійних «облич» АТО. Ще у червні 2014 року почав вести відеоблог, викладаючи відео із зони бойових дій — і його ролики набирали десятки й сотні тисяч переглядів.

<p>За словами українця, він планував цю подорож раніше із особистих мотивів — але тепер хоче використати її як привід на власному прикладі продемонструвати <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">переваги безвізового режиму<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>.</p><h4><strong>Чим особлива ця подорож</strong></h4><p>Колишній військовий звільнився з армії у жовтні 2016-го і каже, що на власному прикладі хоче продемонструвати, що подорожувати за кордоном можна навіть без надзвичайних коштів чи навичок:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Я — втілення всіх причин, якими люди пояснюють, чому не виходять із зони комфорту: не знаю мови, ніколи не був за кордоном, у мене мінімальна необхідна кількість грошей</p>			</blockquote><h4><strong>Який маршрут обрав українець</strong></h4><p>З України хлопець полетить до Парижа — звідти стартує мандрівка, яку Ананьєв зніматиме на відео, продовжуючи блоґ, початий на війні 2014 року:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Не буду показувати туристичні місця, а зніматиму, як живуть прості європейці в селах, їхній побут, дороги, вулиці. Займатимуся спортом у дорозі. Буду показувати людей, яких по телевізору не показують</p>			</blockquote><p>Весь шлях (1,5 тис км) Валерій обіцяє пройти пішки з 15-кілограмовим рюкзаком, не використовуючи автомобіль. Загалом мандрівка триватиме 2 місяці. Українець планує витратити €3 тис на всю поїздку.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/P_48ARgK9JM" width="602" height="340" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Відеоблоґер із зони бойових дій</strong></h4><p>Валерій Ананьєв, із Первомайська Луганської області, був на контракті в Збройних Силах України ще до 2014 року. У складі 25-ї бригади ВДВ ЗСУ звільняв Слов’янськ, брав участь в боях за Краматорськ, Дебальцеве, Вуглегірськ, Шахтарськ, Добропілля та ін. Завдяки соцмережам став одним із медійних «облич» АТО. Ще у червні 2014 року почав вести відеоблог, викладаючи відео із зони бойових дій — і його ролики набирали десятки й сотні тисяч переглядів.</p>

Новини

Ветеран АТО, десантник Валерій Ананьєв на честь старту «безвізу» розпочав пішу мандрівку довжиною у 1500 км країнами ЄС паломницьким шляхом «Ель Каміно де Сантьяґо». Подорож почнеться 15 червня.

За словами українця, він планував цю подорож раніше із особистих мотивів — але тепер хоче використати її як привід на власному прикладі продемонструвати <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">переваги безвізового режиму</a>.
<h4><strong>Чим особлива ця подорож</strong></h4>
Колишній військовий звільнився з армії у жовтні 2016-го і каже, що на власному прикладі хоче продемонструвати, що подорожувати за кордоном можна навіть без надзвичайних коштів чи навичок:

[blockquote_with_author content="Я — втілення всіх причин, якими люди пояснюють, чому не виходять із зони комфорту: не знаю мови, ніколи не був за кордоном, у мене мінімальна необхідна кількість грошей"]
<h4><strong>Який маршрут обрав українець</strong></h4>
З України хлопець полетить до Парижа — звідти стартує мандрівка, яку Ананьєв зніматиме на відео, продовжуючи блоґ, початий на війні 2014 року:

[blockquote_with_author content="Не буду показувати туристичні місця, а зніматиму, як живуть прості європейці в селах, їхній побут, дороги, вулиці. Займатимуся спортом у дорозі. Буду показувати людей, яких по телевізору не показують"]

Весь шлях (1,5 тис км) Валерій обіцяє пройти пішки з 15-кілограмовим рюкзаком, не використовуючи автомобіль. Загалом мандрівка триватиме 2 місяці. Українець планує витратити €3 тис на всю поїздку.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/P_48ARgK9JM" width="602" height="340" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Відеоблоґер із зони бойових дій</strong></h4>
Валерій Ананьєв, із Первомайська Луганської області, був на контракті в Збройних Силах України ще до 2014 року. У складі 25-ї бригади ВДВ ЗСУ звільняв Слов’янськ, брав участь в боях за Краматорськ, Дебальцеве, Вуглегірськ, Шахтарськ, Добропілля та ін. Завдяки соцмережам став одним із медійних «облич» АТО. Ще у червні 2014 року почав вести відеоблог, викладаючи відео із зони бойових дій — і його ролики набирали десятки й сотні тисяч переглядів.

<p>За словами українця, він планував цю подорож раніше із особистих мотивів — але тепер хоче використати її як привід на власному прикладі продемонструвати <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">переваги безвізового режиму</a>.</p><h4><strong>Чим особлива ця подорож</strong></h4><p>Колишній військовий звільнився з армії у жовтні 2016-го і каже, що на власному прикладі хоче продемонструвати, що подорожувати за кордоном можна навіть без надзвичайних коштів чи навичок:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Я — втілення всіх причин, якими люди пояснюють, чому не виходять із зони комфорту: не знаю мови, ніколи не був за кордоном, у мене мінімальна необхідна кількість грошей</p>			</blockquote><h4><strong>Який маршрут обрав українець</strong></h4><p>З України хлопець полетить до Парижа — звідти стартує мандрівка, яку Ананьєв зніматиме на відео, продовжуючи блоґ, початий на війні 2014 року:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Не буду показувати туристичні місця, а зніматиму, як живуть прості європейці в селах, їхній побут, дороги, вулиці. Займатимуся спортом у дорозі. Буду показувати людей, яких по телевізору не показують</p>			</blockquote><p>Весь шлях (1,5 тис км) Валерій обіцяє пройти пішки з 15-кілограмовим рюкзаком, не використовуючи автомобіль. Загалом мандрівка триватиме 2 місяці. Українець планує витратити €3 тис на всю поїздку.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/P_48ARgK9JM" width="602" height="340" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Відеоблоґер із зони бойових дій</strong></h4><p>Валерій Ананьєв, із Первомайська Луганської області, був на контракті в Збройних Силах України ще до 2014 року. У складі 25-ї бригади ВДВ ЗСУ звільняв Слов’янськ, брав участь в боях за Краматорськ, Дебальцеве, Вуглегірськ, Шахтарськ, Добропілля та ін. Завдяки соцмережам став одним із медійних «облич» АТО. Ще у червні 2014 року почав вести відеоблог, викладаючи відео із зони бойових дій — і його ролики набирали десятки й сотні тисяч переглядів.</p>

Українець вирушить у подорож пішки країнами ЄС, має намір здолати 1,5 тис км

{:ua}Як відеоблоґер та колишній боєць ЗСУ має намір перевірити «безвіз» у дії через подорож{:}

<a href="https://www.facebook.com/DPSUkraine" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Держприкордонслужба</a> представила сервіс <a href="http://dpsu.gov.ua/ua/border/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Кордон online»</a> та <a href="http://dpsu.gov.ua/ua/map/">мапу</a>, завдяки яким можна відслідкувати стан завантаженості пунктів пропуску та ефективно спланувати поїздку за кордон. На часі дізнатися, як це допоможе із перетином кордонів ЄС.
<h4><strong>Як працюють сервіси для ЄС</strong></h4>
З 11 червня громадяни України перетинають кордони із європейськими країнами за новою процедурою. Для того, щоб поїздка за кордон була максимально комфортною, співробітники Державної прикордонної служби України підтримали впровадження новаційних сервісів із інтерактивною складовою. Мета — спростити і пришвидшити перетин кордону для туристів, які подорожують автівками, потягами чи автобусами.

<img class="aligncenter size-full wp-image-5328" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM.png" alt="" width="1460" height="1074">

«Кордон online» та Інтерактивна карта допоможуть систематизувати інформацію про стан завантаженості пунктів пропуску. Відтепер на сайті ДПС можна відслідкувати стан завантаженості пунктів пропуску завдяки встановленим камерам відеоспостереження та інтерактивній мапі. Нагадаємо, від 11 червня <a href="https://nachasi.com/2017/06/11/bezviz-travellers/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">спрощено режим перетину кордону<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/girl-571808_1280-e1497213509905-300x200.jpg" />Скільки українців перетнули кордон у перший день безвізу?</span></a> України з ЄС для власників біометричних паспортів.

<p><a href="https://www.facebook.com/DPSUkraine" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Держприкордонслужба</a> представила сервіс <a href="http://dpsu.gov.ua/ua/border/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Кордон online»</a> та <a href="http://dpsu.gov.ua/ua/map/">мапу</a>, завдяки яким можна відслідкувати стан завантаженості пунктів пропуску та ефективно спланувати поїздку за кордон. На часі дізнатися, як це допоможе із перетином кордонів ЄС.</p><h4><strong>Як працюють сервіси для ЄС</strong></h4><p>З 11 червня громадяни України перетинають кордони із європейськими країнами за новою процедурою. Для того, щоб поїздка за кордон була максимально комфортною, співробітники Державної прикордонної служби України підтримали впровадження новаційних сервісів із інтерактивною складовою. Мета — спростити і пришвидшити перетин кордону для туристів, які подорожують автівками, потягами чи автобусами.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-5328" src="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM.png" alt="" width="1460" height="1074" srcset="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM.png 1460w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM-300x221.png 300w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM-768x565.png 768w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM-1024x753.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM-650x478.png 650w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM-1006x740.png 1006w" sizes="(max-width: 1460px) 100vw, 1460px" /></p><p>«Кордон online» та Інтерактивна карта допоможуть систематизувати інформацію про стан завантаженості пунктів пропуску. Відтепер на сайті ДПС можна відслідкувати стан завантаженості пунктів пропуску завдяки встановленим камерам відеоспостереження та інтерактивній мапі. Нагадаємо, від 11 червня <a href="/2017/06/11/bezviz-travellers/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">спрощено режим перетину кордону<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/girl-571808_1280-e1497213509905-300x200.jpg" />Скільки українців перетнули кордон у перший день безвізу?</span></a> України з ЄС для власників біометричних паспортів.</p>

На сайті Держприкордонслужби представлено сервіси «Кордон online» та Інтерактивна карта, які допоможуть систематизувати інформацію про стан завантаженості пунктів пропуску

<a href="https://www.facebook.com/DPSUkraine" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Держприкордонслужба</a> представила сервіс <a href="http://dpsu.gov.ua/ua/border/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Кордон online»</a> та <a href="http://dpsu.gov.ua/ua/map/">мапу</a>, завдяки яким можна відслідкувати стан завантаженості пунктів пропуску та ефективно спланувати поїздку за кордон. На часі дізнатися, як це допоможе із перетином кордонів ЄС.
<h4><strong>Як працюють сервіси для ЄС</strong></h4>
З 11 червня громадяни України перетинають кордони із європейськими країнами за новою процедурою. Для того, щоб поїздка за кордон була максимально комфортною, співробітники Державної прикордонної служби України підтримали впровадження новаційних сервісів із інтерактивною складовою. Мета — спростити і пришвидшити перетин кордону для туристів, які подорожують автівками, потягами чи автобусами.

<img class="aligncenter size-full wp-image-5328" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM.png" alt="" width="1460" height="1074" />

«Кордон online» та Інтерактивна карта допоможуть систематизувати інформацію про стан завантаженості пунктів пропуску. Відтепер на сайті ДПС можна відслідкувати стан завантаженості пунктів пропуску завдяки встановленим камерам відеоспостереження та інтерактивній мапі. Нагадаємо, від 11 червня <a href="https://nachasi.com/2017/06/11/bezviz-travellers/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">спрощено режим перетину кордону</a> України з ЄС для власників біометричних паспортів.

<p><a href="https://www.facebook.com/DPSUkraine" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Держприкордонслужба</a> представила сервіс <a href="http://dpsu.gov.ua/ua/border/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Кордон online»</a> та <a href="http://dpsu.gov.ua/ua/map/">мапу</a>, завдяки яким можна відслідкувати стан завантаженості пунктів пропуску та ефективно спланувати поїздку за кордон. На часі дізнатися, як це допоможе із перетином кордонів ЄС.</p><h4><strong>Як працюють сервіси для ЄС</strong></h4><p>З 11 червня громадяни України перетинають кордони із європейськими країнами за новою процедурою. Для того, щоб поїздка за кордон була максимально комфортною, співробітники Державної прикордонної служби України підтримали впровадження новаційних сервісів із інтерактивною складовою. Мета — спростити і пришвидшити перетин кордону для туристів, які подорожують автівками, потягами чи автобусами.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-5328" src="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM.png" alt="" width="1460" height="1074" srcset="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM.png 1460w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM-300x221.png 300w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM-768x565.png 768w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM-1024x753.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM-650x478.png 650w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-12-at-11.53.41-AM-1006x740.png 1006w" sizes="(max-width: 1460px) 100vw, 1460px" /></p><p>«Кордон online» та Інтерактивна карта допоможуть систематизувати інформацію про стан завантаженості пунктів пропуску. Відтепер на сайті ДПС можна відслідкувати стан завантаженості пунктів пропуску завдяки встановленим камерам відеоспостереження та інтерактивній мапі. Нагадаємо, від 11 червня <a href="/2017/06/11/bezviz-travellers/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">спрощено режим перетину кордону</a> України з ЄС для власників біометричних паспортів.</p>

ДПС представила онлайн-сервіс для перетину кордонів ЄС

{:ua}Які 2 нових онлайн-сервіси представила ДПС України? Як вони допоможуть із перетином кордонів ЄС? На часі про все дізнатися{:}

<p>Запуск безвізового режиму для України із країнами Європейського Союзу став довгоочікуваною подією для українських туристів. Близько 7 тис серед усіх, хто перетнув кордон у перший день безвізу, — громадяни з біометричними паспортами. Такі дані повідомляють у Держприкордонслужбі України. На часі дізнатися, якими видами транспорту скористалися усі ці люди з моменту запровадження безвізу
</p>
<h4><strong>Якими засобами пересування скористалися перші туристи безвізу</strong></h4>
Більшість з «безвізових туристів» у перший день після відкриття кордонів скористалися автомобільними пунктами пропуску (69%), а інші (31%) – аеропортами. Докладніше про історію руху України до отримання безвізового режиму та про те, за якими правилами відтепер відбуватиметься перетин кордону — <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">у нашому спеціальному матеріалі<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>. Про подальший перебіг безвізового режиму та основні зміни, пов'язані із ним, ми продовжимо вас інформувати у наших наступних публікаціях.

<p>Запуск безвізового режиму для України із країнами Європейського Союзу став довгоочікуваною подією для українських туристів. Близько 7 тис серед усіх, хто перетнув кордон у перший день безвізу, — громадяни з біометричними паспортами. Такі дані повідомляють у Держприкордонслужбі України. На часі дізнатися, якими видами транспорту скористалися усі ці люди з моменту запровадження безвізу</p><h4><strong>Якими засобами пересування скористалися перші туристи безвізу</strong></h4><p>Більшість з «безвізових туристів» у перший день після відкриття кордонів скористалися автомобільними пунктами пропуску (69%), а інші (31%) – аеропортами. Докладніше про історію руху України до отримання безвізового режиму та про те, за якими правилами відтепер відбуватиметься перетин кордону — <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">у нашому спеціальному матеріалі<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>. Про подальший перебіг безвізового режиму та основні зміни, пов&#8217;язані із ним, ми продовжимо вас інформувати у наших наступних публікаціях.</p>

11 червня станом на 15:00 кордон з країнами Європейського Союзу перетнули 28 тис громадян України. В неділю почав діяти безвізовий режим із країнами ЄС

Запуск безвізового режиму для України із країнами Європейського Союзу став довгоочікуваною подією для українських туристів. Близько 7 тис серед усіх, хто перетнув кордон у перший день безвізу, — громадяни з біометричними паспортами. Такі дані повідомляють у Держприкордонслужбі України. На часі дізнатися, якими видами транспорту скористалися усі ці люди з моменту запровадження безвізу
<h4><strong>Якими засобами пересування скористалися перші туристи безвізу</strong></h4>
Більшість з «безвізових туристів» у перший день після відкриття кордонів скористалися автомобільними пунктами пропуску (69%), а інші (31%) – аеропортами. Докладніше про історію руху України до отримання безвізового режиму та про те, за якими правилами відтепер відбуватиметься перетин кордону — <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">у нашому спеціальному матеріалі</a>. Про подальший перебіг безвізового режиму та основні зміни, пов'язані із ним, ми продовжимо вас інформувати у наших наступних публікаціях.

<p>Запуск безвізового режиму для України із країнами Європейського Союзу став довгоочікуваною подією для українських туристів. Близько 7 тис серед усіх, хто перетнув кордон у перший день безвізу, — громадяни з біометричними паспортами. Такі дані повідомляють у Держприкордонслужбі України. На часі дізнатися, якими видами транспорту скористалися усі ці люди з моменту запровадження безвізу</p><h4><strong>Якими засобами пересування скористалися перші туристи безвізу</strong></h4><p>Більшість з «безвізових туристів» у перший день після відкриття кордонів скористалися автомобільними пунктами пропуску (69%), а інші (31%) – аеропортами. Докладніше про історію руху України до отримання безвізового режиму та про те, за якими правилами відтепер відбуватиметься перетин кордону — <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">у нашому спеціальному матеріалі</a>. Про подальший перебіг безвізового режиму та основні зміни, пов&#8217;язані із ним, ми продовжимо вас інформувати у наших наступних публікаціях.</p>

Скільки українців перетнули кордон у перший день безвізу?

{:ua}Головна цифра першого дня безвізу із ЄС — дізнавайтеся, скільки наших співвітчизників перетнули кордон із Європейським Союзом на початку безвізового режиму{:}

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Шлях до безвізового режиму з Європою тривав майже 4 роки — а якщо порахувати наміри та декларації політикуму, то вийде усі 10 років. Яким був цей шлях і що зміниться тепер для громадян України?

Шлях до можливості вже завтра сісти в літак, автобус чи потяг, взяти із собою біометричний паспорт та перетнути кордон із ЄС без візи для України виявився довгим, траґічним і сповненим складних змін. На часі згадати про те, як це було — і що ми матимемо тепер.
<h4><strong>Часи декларацій про наміри</strong></h4>
<ul>
 	<li><strong>2006 рік</strong> — тодішній Президент України Віктор Ющенко декларує курс на інтеграцію із ЄС.</li>
 	<li><strong>2008 рік</strong> — старт формальних перемовин. Проводиться Паризький самміт Україна—ЄС, під час якого досягнено домовленості про початок діалогу про визначення умов безвізового режиму. Втім, тодішній Президент України попереджає: цей процес триватиме щонайменше декілька років.</li>
 	<li><strong>2010 рік</strong> — президентом стає Віктор Янукович. У лютому 2010 року Європарламент надає Єврокомісії мандат щодо підготовки «дорожньої карти» для безвізового режиму з Україною.</li>
 	<li>Янукович зустрічається із лідерами країн-учасниць ЄС. Брюссельський самміт стає майданчиком для презентації Плану дій по наданню безвізу для України. Серед вимог — 7 національних стратегій реформ та низка нових законів.</li>
 	<li><strong>Станом на кінець 2010-го — початок 2011 року</strong> Україна виконує більше 100 умов для отримання безвізу.</li>
 	<li><strong>Осінь 2011 року</strong> — екс-прем’єрка України Юлія Тимошенко отримує судовий вирок: 7 років ув’язнення. ЄС заявляє: отримання Україною безвізу буде можливим, коли буде відновлено демократію та громадянські свободи в Україні, представники країн ЄС називають рішення по справі Тимошенко політично вмотивованим.</li>
 	<li><strong>2012 рік</strong> — силове придушення так званого «мовного Майдану» в центрі Києва та прийняття закону «Ківалова-Колісніченка», який суттєво звужував права і свободу використання української мови на користь мови сусідньої країни. ЄС вкотре вказує на системність порушення прав і свобод і відкладає в черговий раз підписання документів про Асоціацію.</li>
 	<li><strong>Перша половина 2013 року</strong> — лідери країн ЄС говорять про можливість для України виконати низку вимог і укласти безвізовий режим та Асоціацію до кінця 2013-го. Тодішня українська влада робить вигляд, що зацікавлена у процесах євроінтеграції.</li>
</ul>
<img class="aligncenter size-full wp-image-5243" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/website-inside-post-1200x700-.png" alt="" width="1200" height="700" />
<h4><strong>Насправді Євромайдан починався не з вимог про відставку — а з вимог укласти Асоціацію із ЄС</strong></h4>
<ul>
 	<li><strong>Вересень-жовтень 2013 року</strong> — група Кокса-Квасневського готує євроінтеграційні закони і постійно проводить засідання в Україні спільно із парламентарями.</li>
 	<li><strong>У жовтні 2013 року</strong> тодішній очільник України та українського парламенту наввипередки хвалять пророблену роботу стосовно інтеграції в ЄС. Країна готується до підписання.</li>
 	<li><strong>Все різко змінюється у листопаді 2013 року</strong> — коли напередодні Вільнюсського самміту Янукович та його поплічники в ультимативному порядку відмовляються від намірів підписати угоду про Асоціацію із країнами ЄС.</li>
 	<li><strong>21 листопада 2013 року перші незгодні із рішенням виходять на Майдан Незалежності</strong> у Києві: ключова вимога — підписати угоду із ЄС. Перші акції налічували десятки людей, згодом їх стало сотні. До Києва підключилися регіони — вимога одна: підписати Асоціацію та стати на шлях безвізового режиму.</li>
 	<li><strong>29 листопада підписання не відбулося</strong>, тодішня владна делегація України повертається до Києва. Далі події починають розвиватися доволі стрімко — а після розгону мирної демонстрації студентів вночі 30 листопада 2013 року акція під назвою «Євромайдан» переросла у низку подій, які згодом отримають назву Революці Гідності.</li>
 	<li><strong>1 грудня 2013 року відбувається так званий «Марш мільйонів»</strong> — до вимог Асоціації додаються вимоги про відставку керівництва МВС, згодом — усього уряду.</li>
</ul>
<iframe src="https://www.youtube.com/embed/KWs62YiXPDA" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<ul>
 	<li><strong>16 січня 2014 року тодішній парламент підписує так званий «пакет законів 16 січня»</strong>: представники країн ЄС висловлюють занепокоєння утисками свободи слова та встановленням диктатури.</li>
 	<li><strong>22 січня 2014 року гинуть троє перших протестуючих</strong> — Ніґоян, Жизневський, Сенік. Питання Асоціації як політичної вимоги остаточно відкладено — протестуючі вимагають відставки Президента України.</li>
 	<li><strong>18-20 лютого 2014-го</strong> в центрі української столиці внаслідок злочинних наказів МВС тодішнього уряду гинуть близько 50 мирних громадян — з ЄС лунають заклики відправити у відставку український уряд та укласти угоду про дострокові вибори. Делегація прибуває до Києва, але підписання домовленостей із Януковичем нічого не дає.</li>
 	<li><strong>Після трагічних подій 18-21 лютого 2014 року</strong> в Україні не лишається леґітимних представників вищого керівництва — воно покидає межі країни приватними літаками, автобусами та машинами. 21-22 лютого український парламент екстренно збирається для внесення змін до Конституції, встановлення факту самоусунення Януковича від своїх обов’язків та призначення дати дострокових виборів Президента України на травень 2014 року. Питання перемовин із ЄС відкладається до часу відновлення леґітимної влади.</li>
</ul>
<img class="aligncenter size-full wp-image-5246" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/website-inside-post-1200x700-3.png" alt="" width="1200" height="700" />
<ul>
 	<li><strong>25 травня 2014 року</strong> — в Україні відбуваються президентські вибори. Посаду Президента України отримує Петро Порошенко. Один із пунктів його передвиборчої програми — завершення всіх необхідних процедур та підписання угоди про Асоціацію із ЄС</li>
 	<li><strong>Червень — грудень 2014 року</strong> — президент Петро Порошенко підписує спочатку політичну, а за 4 місяці — економічну частину угоди про Асоціацію. Залишається відкритим питання безвізового режиму, його обіцяють надати у 2015 році.</li>
</ul>
<iframe src="https://www.youtube.com/embed/2EDqLHeDW6s" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Однак строки остаточного затвердження безвізового режиму все відкладаються і відкладаються — не в останню чергу причиною стає загострення військового конфлікту, інспірованого північно-східним сусідом на Сході України. Процедури зрушують із точки очікування лише у 2016 році:
<ul>
 	<li><strong>20 квітня 2016 року</strong> — Єврокомісія вносить на розгляд Європарламенту та Ради ЄС законодавчу пропозицію про включення України до списку держав, яким не потрібні візи для короткотермінових поїздок до країн-учасниць Шенґенської угоди.</li>
 	<li><strong>Друга половина 2016 року</strong> — знову зупинка: НІдерланди не хочуть ратифікувати угоду про Асоціацію із Україною і виносять це питання на внутрішній референдум.</li>
 	<li><strong>28 лютого 2017 року</strong> — Європарламент та Рада ЄС укладають неофіційну угоду про візову лібералізацію для України.</li>
 	<li><strong>9 березня 2017-го</strong> — Комітет Європарламенту із внутрішніх справ та громадянських свобод схвалив безвізовий режим для України.</li>
 	<li><strong>6 квітня 2017 року</strong> — остаточне рішення про безвіз від Європарламенту.</li>
 	<li><strong>11 травня 2017 року — день, коли стало відомо дату підписання безвізу</strong> — тоді вперше було озвучено усі подробиці, а Президент України Петро Порошенко <a href="https://nachasi.com/2017/05/11/ukrainian-eu/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">виступив із офіційним відеозверненням до народу &gt;&gt; </a></li>
 	<li><strong>Церемонія підписання та перспективи українського паспорту</strong> — Підписання відбулося у Європейському парламенті в ході урочистої церемонії. Документ підписано президентом Європейського парламенту Антоніо Таяні та міністром внутрішніх справ та національної безпеки головуючої у Раді ЄС Мальти Кармело Абела за участі Президента України. <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/eu-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Більше про це &gt;&gt;</a></li>
 	<li><strong>День, якого всі чекали — у неділю, 11 червня 2017-го</strong>, з Києва до ЄС вирушить «Перший безвізовий поїзд» до Перемишля, на якому здійснять символічну першу безвізову подорож до ЄС <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visa-free-train/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">40 громадських активістів, аналітиків, експертів, митців і журналістів &gt;&gt;</a></li>
</ul>
<img class="aligncenter size-full wp-image-5247" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/website-inside-post-1200x700-2.png" alt="" width="1200" height="700" />
<h4><strong>Позаду — 4 роки боротьби за долучення України до родини країн вільної Європи. Попереду — можливості. Лише від вас залежить, як ними скористатися</strong></h4>
Для тих, хто планує політ до країн ЄС у перший день безвізу:
<ul>
 	<li><strong>Запасаємося квитками від МАУ — </strong>11 червня авіаперевізник продаватиме 30 тис квитків в міста Європи за ціною 763 грн в один бік. Квитки за цією ціною можна буде придбати в період з 12 по 30 червня — бронювати їх також можна буде на сайті МАУ. <a href="https://nachasi.com/2017/05/31/mau-tickets/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Докладніше про це &gt;&gt;</a></li>
 	<li><strong>Важлива примітка для тих, хто летітиме з дітьми — </strong>у Державній прикордонній службі України повідомили, що дітям до 12 років для безвізового в’їзду за кордон необхідно мати біометричний паспорт. Вони не здаватимуть відбитки пальців, тим не менш такий документ зберігає свій статус. <a href="https://nachasi.com/2017/05/30/dity-biometrychnyj-pasport/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Докладніше &gt;&gt;</a></li>
 	<li><strong>Якщо ваша дитина їхатиме / летітиме за кордон без дорослих</strong> — почитайте, <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/visa-free/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">якою буде процедура перетину кордону</a> за безвізового режиму; але не забувайте про документи та речі, які мають бути при дитині, якщо вона самостійно перетинає кордон для навчання чи перебування у літньому таборі. <a href="https://nachasi.com/2017/05/14/kids-abroad/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Більше подробиць &gt;&gt;</a></li>
 	<li><strong>Окрім країн ЄС, із 11 червня можна відвідати Швейцарію</strong> — Україна і Швейцарія підписали договір про безвізовий режим. Після зустрічі президента України Петра Порошенка та керівника Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії Дідьє Буркхальтера, було обумовлено введення безвізу з 11 червня. <a href="https://nachasi.com/2017/06/07/ukrayina-shvejtsariya-bezviz/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Детальніше &gt;&gt;</a></li>
 	<li><strong>На осінь-зиму готуйтеся вчитися</strong> — після того, як 11 червня 2017-го в дію вступить безвізовий режим, українські студенти отримають додаткове фінансування місць в програмі європейських студентських обмінів Erasmus+ — таку інформацію озвучив комісар Європейського Союзу. <a href="https://nachasi.com/2017/06/02/erasmus-budget/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Більше подробиць &gt;&gt;</a></li>
 	<li><strong>Також не забувайте про можливості «Укрзалізниці»</strong> — безвіз відкриває спрощений перетин кордону з ЄС низкою існуючих та нових залізничних маршрутів. <a href="https://nachasi.com/2017/05/12/eu-railway/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Повний список &gt;&gt;</a></li>
</ul>
<h4><strong>Важливо знати</strong></h4>
<ul>
 	<li>Відбудуться зміни в тарифікації дзвінків — починаючи із 15 червня 2017 року, роумінґ між країнами ЄС <a href="https://nachasi.com/2017/04/26/no-roaming/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">скасовано &gt;&gt;</a></li>
 	<li>Повний перелік умов та документів для перетину кордону — у <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/visa-free/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">нашому спеціальному матеріалі &gt;&gt;</a></li>
 	<li>Картка-нагадування про те, як уперше перетнути кордон із ЄС, щоби не мати жодних проблем <a href="https://nachasi.com/2017/06/09/bezviz-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">із проходженням митниці &gt;&gt;</a></li>
</ul>

Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС

{:ua}Повна хронологія подій, які пережила Україна на шляху до безвізового режиму із ЄС{:}

<p>Перед відправленням поїзда на Центральному залізничному вокзалі Києва відбудеться «церемонія прощання з візовим режимом», під час якої з короткими промовами виступлять низка представників влади як з української сторони, так і зі сторони країн-учасниць Євросоюзу. На часі дізнатися більше про безвізовий потяг.
</p>
<h4><strong>Хто виступатиме на відкритті</strong></h4>
<ul>
<li>Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції</li>
 	<li>Ян Пєкло, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні</li>
 	<li>Юргіс Вілчінскас, Голова відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні</li>
</ul>
<h4><strong>Навіщо ця ініціатива</strong></h4>
Метою подорожі є символічний акт першого перетину кордону з ЄС за безвізового режиму, а також публічне обговорення і рефлексія питань свободи пересування в сучасному світі, шляху України <a href="https://nachasi.com/2017/06/09/bezviz-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">до безвізового режиму<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/car-2365809_1280-300x200.jpg" />Безвіз — коротка інструкція для перших мандрівників</span></a>, значення його набуття. Безвізовий Потяг зупинятиметься у Львові. Під час зупинки у Львові до учасників подорожі приєднаються відомі львів'яни.
<h4><strong>Що проходитиме у Польщі</strong></h4>
По прибуттю до Перемишля на залізничному вокзалі відбудеться прес-конференція, у якій візьмуть участь, окрім пасажирів поїзда, польські громадські діячі, інтелектуали, дипломати з обох сторін, зокрема, Посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця та екс-депутат Європарламенту і громадський діяч Павєл Залєвський.
<h4><strong>Де дізнатися докладну програму та акредитуватися</strong></h4>
З програмою можна ознайомитися <a href="https://goo.gl/43MmWB" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за посиланням</a>.

Робоча мова: українська, англійська. Стежити за перебігом поїздки у соцмережах можна буде за хештегами #безвізовийпоїзд, #visafreetrain.

Виступи у Києві 11 червня відбудуться на відкритому повітрі, з питань акредитації звертайтеся за адресою <a href="mailto:pkravchuk.ewb@gmail.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">pkravchuk.ewb@gmail.com</a> або за телефоном +38 066 5851997

<p>Перед відправленням поїзда на Центральному залізничному вокзалі Києва відбудеться «церемонія прощання з візовим режимом», під час якої з короткими промовами виступлять низка представників влади як з української сторони, так і зі сторони країн-учасниць Євросоюзу. На часі дізнатися більше про безвізовий потяг.</p><h4><strong>Хто виступатиме на відкритті</strong></h4><ul><li>Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції</li><li>Ян Пєкло, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні</li><li>Юргіс Вілчінскас, Голова відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні</li></ul><h4><strong>Навіщо ця ініціатива</strong></h4><p>Метою подорожі є символічний акт першого перетину кордону з ЄС за безвізового режиму, а також публічне обговорення і рефлексія питань свободи пересування в сучасному світі, шляху України <a href="/2017/06/09/bezviz-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">до безвізового режиму<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/car-2365809_1280-300x200.jpg" />Безвіз — коротка інструкція для перших мандрівників</span></a>, значення його набуття. Безвізовий Потяг зупинятиметься у Львові. Під час зупинки у Львові до учасників подорожі приєднаються відомі львів&#8217;яни.</p><h4><strong>Що проходитиме у Польщі</strong></h4><p>По прибуттю до Перемишля на залізничному вокзалі відбудеться прес-конференція, у якій візьмуть участь, окрім пасажирів поїзда, польські громадські діячі, інтелектуали, дипломати з обох сторін, зокрема, Посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця та екс-депутат Європарламенту і громадський діяч Павєл Залєвський.</p><h4><strong>Де дізнатися докладну програму та акредитуватися</strong></h4><p>З програмою можна ознайомитися <a href="https://goo.gl/43MmWB" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за посиланням</a>.</p><p>Робоча мова: українська, англійська. Стежити за перебігом поїздки у соцмережах можна буде за хештегами #безвізовийпоїзд, #visafreetrain.</p><p>Виступи у Києві 11 червня відбудуться на відкритому повітрі, з питань акредитації звертайтеся за адресою <a href="mailto:pkravchuk.ewb@gmail.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">pkravchuk.ewb@gmail.com</a> або за телефоном +38 066 5851997</p>

У неділю, 11 червня, з Києва до ЄС вирушить «Перший безвізовий поїзд» до Перемишля, на якому здійснять символічну першу безвізову подорож до ЄС 40 громадських активістів, аналітиків, експертів, митців і журналістів.

Перед відправленням поїзда на Центральному залізничному вокзалі Києва відбудеться «церемонія прощання з візовим режимом», під час якої з короткими промовами виступлять низка представників влади як з української сторони, так і зі сторони країн-учасниць Євросоюзу. На часі дізнатися більше про безвізовий потяг.
<h4><strong>Хто виступатиме на відкритті</strong></h4>
<ul>
 	<li>Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції</li>
 	<li>Ян Пєкло, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні</li>
 	<li>Юргіс Вілчінскас, Голова відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні</li>
</ul>
<h4><strong>Навіщо ця ініціатива</strong></h4>
Метою подорожі є символічний акт першого перетину кордону з ЄС за безвізового режиму, а також публічне обговорення і рефлексія питань свободи пересування в сучасному світі, шляху України <a href="https://nachasi.com/2017/06/09/bezviz-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">до безвізового режиму</a>, значення його набуття. Безвізовий Потяг зупинятиметься у Львові. Під час зупинки у Львові до учасників подорожі приєднаються відомі львів'яни.
<h4><strong>Що проходитиме у Польщі</strong></h4>
По прибуттю до Перемишля на залізничному вокзалі відбудеться прес-конференція, у якій візьмуть участь, окрім пасажирів поїзда, польські громадські діячі, інтелектуали, дипломати з обох сторін, зокрема, Посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця та екс-депутат Європарламенту і громадський діяч Павєл Залєвський.
<h4><strong>Де дізнатися докладну програму та акредитуватися</strong></h4>
З програмою можна ознайомитися <a href="https://goo.gl/43MmWB" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за посиланням</a>.

Робоча мова: українська, англійська. Стежити за перебігом поїздки у соцмережах можна буде за хештегами #безвізовийпоїзд, #visafreetrain.

Виступи у Києві 11 червня відбудуться на відкритому повітрі, з питань акредитації звертайтеся за адресою <a href="mailto:pkravchuk.ewb@gmail.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">pkravchuk.ewb@gmail.com</a> або за телефоном +38 066 5851997

<p>Перед відправленням поїзда на Центральному залізничному вокзалі Києва відбудеться «церемонія прощання з візовим режимом», під час якої з короткими промовами виступлять низка представників влади як з української сторони, так і зі сторони країн-учасниць Євросоюзу. На часі дізнатися більше про безвізовий потяг.</p><h4><strong>Хто виступатиме на відкритті</strong></h4><ul><li>Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції</li><li>Ян Пєкло, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні</li><li>Юргіс Вілчінскас, Голова відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні</li></ul><h4><strong>Навіщо ця ініціатива</strong></h4><p>Метою подорожі є символічний акт першого перетину кордону з ЄС за безвізового режиму, а також публічне обговорення і рефлексія питань свободи пересування в сучасному світі, шляху України <a href="/2017/06/09/bezviz-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">до безвізового режиму</a>, значення його набуття. Безвізовий Потяг зупинятиметься у Львові. Під час зупинки у Львові до учасників подорожі приєднаються відомі львів&#8217;яни.</p><h4><strong>Що проходитиме у Польщі</strong></h4><p>По прибуттю до Перемишля на залізничному вокзалі відбудеться прес-конференція, у якій візьмуть участь, окрім пасажирів поїзда, польські громадські діячі, інтелектуали, дипломати з обох сторін, зокрема, Посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця та екс-депутат Європарламенту і громадський діяч Павєл Залєвський.</p><h4><strong>Де дізнатися докладну програму та акредитуватися</strong></h4><p>З програмою можна ознайомитися <a href="https://goo.gl/43MmWB" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за посиланням</a>.</p><p>Робоча мова: українська, англійська. Стежити за перебігом поїздки у соцмережах можна буде за хештегами #безвізовийпоїзд, #visafreetrain.</p><p>Виступи у Києві 11 червня відбудуться на відкритому повітрі, з питань акредитації звертайтеся за адресою <a href="mailto:pkravchuk.ewb@gmail.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">pkravchuk.ewb@gmail.com</a> або за телефоном +38 066 5851997</p>

Із Києва до ЄС вирушить «Перший безвізовий поїзд»

{:ua}Як і де проходитиме символічна акція Безвізовий Потяг?{:}

<p>З 11 червня 2017 починає працювати безвізовий режим. Для тих, хто першими хоче відчути переваги безвізу ми пропонуємо відповіді на найпоширеніші запитання, щодо перетину кордону, про правила безвізу для дітей, про поїздки за наявності запрошення та відсутність заброньованого готелю.

Оновлення: з 2022 року правила в'їзду за безвізом змінюються. Дізнайтеся про те, яким буде <a href="https://nachasi.com/2020/01/08/bezviz-2021/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="" class=" with_hint_js">безвіз 2022<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/01/eu-etias-bezviz-300x200.jpg" />✈️ З 2022 року безвіз з ЄС стане платним. Пояснюємо, що відбувається</span></a> у нашому матеріалі.


</p>
<h4><strong>Країни відкриті для безвізу</strong></h4>
Тепер подорожі можливі до 30 країн членів ЄС, окрім Британії та Ірландії, а також чотири шенгенські держави за межами Союзу: Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн. Оскільки угоду про безвізовий режим ухвалено не «з Шенгеном», а з Євросоюзом, українці зможуть вільно відвідати Болгарію, Румунію, Хорватію та Кіпр, які не входять до Шенгенської зони.
<h4><strong>Діти, паспорти, відбитки</strong></h4>
Зараз в Україні взагалі не випускають «звичайних» паспортів для виїзду за кордон: лише біометричні.  У дітей до 12 років, яким оформлюють паспорт, не беруть відбитки пальців. Вважається, що в такому віці малюнок пальця ще може змінитися. Але без відбитків паспорт не перестає бути біометричним! З квітня 2018 року прикордонники остаточно припинять випускати за кордон дітей, що подорожують за батьківським паспортом, навіть у сусідні Молдову чи Білорусь.
<h4><strong>Нотаріальний дозвіл від батька/матері</strong></h4>
Зараз на кордоні треба, щоб обидва батьки виїжджали разом з дитиною; інакше той, хто не їде, має надати нотаріальний дозвіл на поїздку свого сина або доньки. Ця вимога буде чинною і надалі.
<h4><strong>Як перевірити чи у Вас біометричний паспорт</strong></h4>
На обкладинці біометричного документа стоїть спеціальна позначка; якщо вона є – ваш паспорт дає право на безвіз.

<img class="alignnone wp-image-5179 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/NG7Xf3MuOs0.jpg" alt="" width="274" height="130"><h4><strong>Паспорт без відбитків</strong></h4>
Ознакою біометричного паспорта є наявність чіпу, а не відбитків пальців. Існують ситуації, коли в особи з об'єктивних причин не можуть взяти відбитки. На приклад, не візьмуть відбитки у людини з інвалідністю — якщо пальці відсутні; або, до прикладу, якщо обидві  руки в гіпсі.
<h4><strong>Віза з біометричним паспортом</strong></h4>
Якщо подавати документи на отримання візи з біометричним паспортом, їх не приймуть. В ЄС ухвалили рішення: всі посольства зобов’язали відмовлятися приймати біометричні паспорти на оформлення «шенгену».
<h4><strong>Віза і паспорт старого зразка</strong></h4>
Для тих, хто не хоче змінювати паспорт, не відбудеться жодних змін. Діючі візи лишаться чинними, а коли їхня чинність спливе — знову можна податися на «шенген». Замовити біометричний паспорт — легше і зазвичай дешевше, аніж оформлювати нову  візу.
<h4><strong>Готелі, гроші та запрошення</strong></h4>
Готівку при перетині кордону ніхто не вимагає. Головний платіжний засіб — платіжні картки, але на них треба мати наявні кошти або кредитний ліміт. На практиці перевірка наявних коштів здійснюється доволі рідко. Якщо прикордонник наполягатиме, можна надати чек з банкомата на прикордонному пункті (якщо банк дає можливість переглянути баланс), смс-банкінг, інтернет-банкінг і так далі (з телефонним банкінгом буде складно через мовний бар’єр, але цей шлях також можливий).

Довідки з роботи, виписки про рух коштів на рахунку та інші папери, які доводилося збирати для подання на візу в консульство — не підійдуть.
<h4><strong>Мета поїздки</strong></h4>
Вам потрібно озвучити мету поїздки, буває достатньо просто назвати її. Однак у тих, хто подорожує з пустим паспортом, зазвичайно попросять уточнюючі документи. Можна показати роздруковане бронювання готелів (або записаного в телефоні/планшеті). Тепер готель не є обов’язковим. Поїздка до родичів чи ночівля у кемпінгу – все це є легітимною метою поїздки. Якщо ви здійснюєте короткотривалу поїздку на кілька днів, достатньо надати інформацію про те, як та коли повертаєтесь.
<h4><strong>Запрошення від родичів чи друзів</strong></h4>
З собою потрібно мати інформацію про ваших друзів чи родичів: їхні імена, адреса, телефон. Також попередьте їх про те, коли ви будете перетинати кордон, якщо прикордонник вирішить зателефонувати. А ще краще — нехай вони надішлють цю інформацію електронною поштою, а ви — роздрукуйте лист та майте його із собою в телефоні.

Єдиний випадок, коли варто оформити офіційне, завірене запрошення — якщо в ньому господарі підтверджують фінансування поїздки, а гість не матиме із собою коштів, та ще й не розмовляє ані англійською, ані мовою країни, до якої прибуває. Тоді подорожуючий просто дасть прикордоннику цей документ, дані господарів та зворотний квиток і уникне необхідності надавати додаткові пояснення.
<h4><strong>Поліс страхування</strong></h4>
Страхування справді не є обов’язком (хоча за візового режиму цей документ був серед обов’язкових). У прикордонному кодексі ЄС взагалі немає згадки про страхування; відповідно, через його відсутність вам не можуть відмовити у в’їзді.

Але краще не економити та застрахуватися перед поїздкою. Страхування на короткий період доволі недороге, а от лікування за кордоном – дуже недешеве.
<h4><strong>Правила безвізу</strong></h4>
<ul>
<li>Безвізовий режим дозволяє громадянам України перебувати на території країн ЄС не більше 90 днів протягом 180-денного періоду.</li>
 	<li>Подорожуючи без візи, ви не маєте права на оплачувану роботу на території ЄС. Для цього, як і раніше, потрібна віза.</li>
</ul>

<p>З 11 червня 2017 починає працювати безвізовий режим. Для тих, хто першими хоче відчути переваги безвізу ми пропонуємо відповіді на найпоширеніші запитання, щодо перетину кордону, про правила безвізу для дітей, про поїздки за наявності запрошення та відсутність заброньованого готелю.</p><p>Оновлення: з 2022 року правила в&#8217;їзду за безвізом змінюються. Дізнайтеся про те, яким буде <a href="/2020/01/08/bezviz-2021/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="" class=" with_hint_js">безвіз 2022<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2020/01/eu-etias-bezviz-300x200.jpg" />✈️ З 2022 року безвіз з ЄС стане платним. Пояснюємо, що відбувається</span></a> у нашому матеріалі.</p><p></p><h4><strong>Країни відкриті для безвізу</strong></h4><p>Тепер подорожі можливі до 30 країн членів ЄС, окрім Британії та Ірландії, а також чотири шенгенські держави за межами Союзу: Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн. Оскільки угоду про безвізовий режим ухвалено не «з Шенгеном», а з Євросоюзом, українці зможуть вільно відвідати Болгарію, Румунію, Хорватію та Кіпр, які не входять до Шенгенської зони.</p><h4><strong>Діти, паспорти, відбитки</strong></h4><p>Зараз в Україні взагалі не випускають «звичайних» паспортів для виїзду за кордон: лише біометричні.  У дітей до 12 років, яким оформлюють паспорт, не беруть відбитки пальців. Вважається, що в такому віці малюнок пальця ще може змінитися. Але без відбитків паспорт не перестає бути біометричним! З квітня 2018 року прикордонники остаточно припинять випускати за кордон дітей, що подорожують за батьківським паспортом, навіть у сусідні Молдову чи Білорусь.</p><h4><strong>Нотаріальний дозвіл від батька/матері</strong></h4><p>Зараз на кордоні треба, щоб обидва батьки виїжджали разом з дитиною; інакше той, хто не їде, має надати нотаріальний дозвіл на поїздку свого сина або доньки. Ця вимога буде чинною і надалі.</p><h4><strong>Як перевірити чи у Вас біометричний паспорт</strong></h4><p>На обкладинці біометричного документа стоїть спеціальна позначка; якщо вона є – ваш паспорт дає право на безвіз.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-5179 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/06/NG7Xf3MuOs0.jpg" alt="" width="274" height="130"></p><h4><strong>Паспорт без відбитків</strong></h4><p>Ознакою біометричного паспорта є наявність чіпу, а не відбитків пальців. Існують ситуації, коли в особи з об&#8217;єктивних причин не можуть взяти відбитки. На приклад, не візьмуть відбитки у людини з інвалідністю — якщо пальці відсутні; або, до прикладу, якщо обидві  руки в гіпсі.</p><h4><strong>Віза з біометричним паспортом</strong></h4><p>Якщо подавати документи на отримання візи з біометричним паспортом, їх не приймуть. В ЄС ухвалили рішення: всі посольства зобов’язали відмовлятися приймати біометричні паспорти на оформлення «шенгену».</p><h4><strong>Віза і паспорт старого зразка</strong></h4><p>Для тих, хто не хоче змінювати паспорт, не відбудеться жодних змін. Діючі візи лишаться чинними, а коли їхня чинність спливе — знову можна податися на «шенген». Замовити біометричний паспорт — легше і зазвичай дешевше, аніж оформлювати нову  візу.</p><h4><strong>Готелі, гроші та запрошення</strong></h4><p>Готівку при перетині кордону ніхто не вимагає. Головний платіжний засіб — платіжні картки, але на них треба мати наявні кошти або кредитний ліміт. На практиці перевірка наявних коштів здійснюється доволі рідко. Якщо прикордонник наполягатиме, можна надати чек з банкомата на прикордонному пункті (якщо банк дає можливість переглянути баланс), смс-банкінг, інтернет-банкінг і так далі (з телефонним банкінгом буде складно через мовний бар’єр, але цей шлях також можливий).</p><p>Довідки з роботи, виписки про рух коштів на рахунку та інші папери, які доводилося збирати для подання на візу в консульство — не підійдуть.</p><h4><strong>Мета поїздки</strong></h4><p>Вам потрібно озвучити мету поїздки, буває достатньо просто назвати її. Однак у тих, хто подорожує з пустим паспортом, зазвичайно попросять уточнюючі документи. Можна показати роздруковане бронювання готелів (або записаного в телефоні/планшеті). Тепер готель не є обов’язковим. Поїздка до родичів чи ночівля у кемпінгу – все це є легітимною метою поїздки. Якщо ви здійснюєте короткотривалу поїздку на кілька днів, достатньо надати інформацію про те, як та коли повертаєтесь.</p><h4><strong>Запрошення від родичів чи друзів</strong></h4><p>З собою потрібно мати інформацію про ваших друзів чи родичів: їхні імена, адреса, телефон. Також попередьте їх про те, коли ви будете перетинати кордон, якщо прикордонник вирішить зателефонувати. А ще краще — нехай вони надішлють цю інформацію електронною поштою, а ви — роздрукуйте лист та майте його із собою в телефоні.</p><p>Єдиний випадок, коли варто оформити офіційне, завірене запрошення — якщо в ньому господарі підтверджують фінансування поїздки, а гість не матиме із собою коштів, та ще й не розмовляє ані англійською, ані мовою країни, до якої прибуває. Тоді подорожуючий просто дасть прикордоннику цей документ, дані господарів та зворотний квиток і уникне необхідності надавати додаткові пояснення.</p><h4><strong>Поліс страхування</strong></h4><p>Страхування справді не є обов’язком (хоча за візового режиму цей документ був серед обов’язкових). У прикордонному кодексі ЄС взагалі немає згадки про страхування; відповідно, через його відсутність вам не можуть відмовити у в’їзді.</p><p>Але краще не економити та застрахуватися перед поїздкою. Страхування на короткий період доволі недороге, а от лікування за кордоном – дуже недешеве.</p><h4><strong>Правила безвізу</strong></h4><ul><li>Безвізовий режим дозволяє громадянам України перебувати на території країн ЄС не більше 90 днів протягом 180-денного періоду.</li><li>Подорожуючи без візи, ви не маєте права на оплачувану роботу на території ЄС. Для цього, як і раніше, потрібна віза.</li></ul>

Пора відпусток та хорошої погоди, а ще безвіз із ЄС з 11 червня — привід провести вихідні за кордоном, відправитись у подорож з друзями чи сім'єю і відчути усі переваги спрощеного перетину кордону. Розбираємося, що варто взяти із собою у першу безвізову мандрівку

З 11 червня 2017 починає працювати безвізовий режим. Для тих, хто першими хоче відчути переваги безвізу ми пропонуємо відповіді на найпоширеніші запитання, щодо перетину кордону, про правила безвізу для дітей, про поїздки за наявності запрошення та відсутність заброньованого готелю.

Оновлення: з 2022 року правила в'їзду за безвізом змінюються. Дізнайтеся про те, яким буде <a href="https://nachasi.com/2020/01/08/bezviz-2021/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">безвіз 2022</a> у нашому матеріалі.


<h4><strong>Країни відкриті для безвізу</strong></h4>
Тепер подорожі можливі до 30 країн членів ЄС, окрім Британії та Ірландії, а також чотири шенгенські держави за межами Союзу: Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн. Оскільки угоду про безвізовий режим ухвалено не «з Шенгеном», а з Євросоюзом, українці зможуть вільно відвідати Болгарію, Румунію, Хорватію та Кіпр, які не входять до Шенгенської зони.
<h4><strong>Діти, паспорти, відбитки</strong></h4>
Зараз в Україні взагалі не випускають «звичайних» паспортів для виїзду за кордон: лише біометричні.  У дітей до 12 років, яким оформлюють паспорт, не беруть відбитки пальців. Вважається, що в такому віці малюнок пальця ще може змінитися. Але без відбитків паспорт не перестає бути біометричним! З квітня 2018 року прикордонники остаточно припинять випускати за кордон дітей, що подорожують за батьківським паспортом, навіть у сусідні Молдову чи Білорусь.
<h4><strong>Нотаріальний дозвіл від батька/матері</strong></h4>
Зараз на кордоні треба, щоб обидва батьки виїжджали разом з дитиною; інакше той, хто не їде, має надати нотаріальний дозвіл на поїздку свого сина або доньки. Ця вимога буде чинною і надалі.
<h4><strong>Як перевірити чи у Вас біометричний паспорт</strong></h4>
На обкладинці біометричного документа стоїть спеціальна позначка; якщо вона є – ваш паспорт дає право на безвіз.

<img class="alignnone wp-image-5179 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/NG7Xf3MuOs0.jpg" alt="" width="274" height="130" />
<h4><strong>Паспорт без відбитків</strong></h4>
Ознакою біометричного паспорта є наявність чіпу, а не відбитків пальців. Існують ситуації, коли в особи з об'єктивних причин не можуть взяти відбитки. На приклад, не візьмуть відбитки у людини з інвалідністю — якщо пальці відсутні; або, до прикладу, якщо обидві  руки в гіпсі.
<h4><strong>Віза з біометричним паспортом</strong></h4>
Якщо подавати документи на отримання візи з біометричним паспортом, їх не приймуть. В ЄС ухвалили рішення: всі посольства зобов’язали відмовлятися приймати біометричні паспорти на оформлення «шенгену».
<h4><strong>Віза і паспорт старого зразка</strong></h4>
Для тих, хто не хоче змінювати паспорт, не відбудеться жодних змін. Діючі візи лишаться чинними, а коли їхня чинність спливе — знову можна податися на «шенген». Замовити біометричний паспорт — легше і зазвичай дешевше, аніж оформлювати нову  візу.
<h4><strong>Готелі, гроші та запрошення</strong></h4>
Готівку при перетині кордону ніхто не вимагає. Головний платіжний засіб — платіжні картки, але на них треба мати наявні кошти або кредитний ліміт. На практиці перевірка наявних коштів здійснюється доволі рідко. Якщо прикордонник наполягатиме, можна надати чек з банкомата на прикордонному пункті (якщо банк дає можливість переглянути баланс), смс-банкінг, інтернет-банкінг і так далі (з телефонним банкінгом буде складно через мовний бар’єр, але цей шлях також можливий).

Довідки з роботи, виписки про рух коштів на рахунку та інші папери, які доводилося збирати для подання на візу в консульство — не підійдуть.
<h4><strong>Мета поїздки</strong></h4>
Вам потрібно озвучити мету поїздки, буває достатньо просто назвати її. Однак у тих, хто подорожує з пустим паспортом, зазвичайно попросять уточнюючі документи. Можна показати роздруковане бронювання готелів (або записаного в телефоні/планшеті). Тепер готель не є обов’язковим. Поїздка до родичів чи ночівля у кемпінгу – все це є легітимною метою поїздки. Якщо ви здійснюєте короткотривалу поїздку на кілька днів, достатньо надати інформацію про те, як та коли повертаєтесь.
<h4><strong>Запрошення від родичів чи друзів</strong></h4>
З собою потрібно мати інформацію про ваших друзів чи родичів: їхні імена, адреса, телефон. Також попередьте їх про те, коли ви будете перетинати кордон, якщо прикордонник вирішить зателефонувати. А ще краще — нехай вони надішлють цю інформацію електронною поштою, а ви — роздрукуйте лист та майте його із собою в телефоні.

Єдиний випадок, коли варто оформити офіційне, завірене запрошення — якщо в ньому господарі підтверджують фінансування поїздки, а гість не матиме із собою коштів, та ще й не розмовляє ані англійською, ані мовою країни, до якої прибуває. Тоді подорожуючий просто дасть прикордоннику цей документ, дані господарів та зворотний квиток і уникне необхідності надавати додаткові пояснення.
<h4><strong>Поліс страхування</strong></h4>
Страхування справді не є обов’язком (хоча за візового режиму цей документ був серед обов’язкових). У прикордонному кодексі ЄС взагалі немає згадки про страхування; відповідно, через його відсутність вам не можуть відмовити у в’їзді.

Але краще не економити та застрахуватися перед поїздкою. Страхування на короткий період доволі недороге, а от лікування за кордоном – дуже недешеве.
<h4><strong>Правила безвізу</strong></h4>
<ul>
 	<li>Безвізовий режим дозволяє громадянам України перебувати на території країн ЄС не більше 90 днів протягом 180-денного періоду.</li>
 	<li>Подорожуючи без візи, ви не маєте права на оплачувану роботу на території ЄС. Для цього, як і раніше, потрібна віза.</li>
</ul>

<p>З 11 червня 2017 починає працювати безвізовий режим. Для тих, хто першими хоче відчути переваги безвізу ми пропонуємо відповіді на найпоширеніші запитання, щодо перетину кордону, про правила безвізу для дітей, про поїздки за наявності запрошення та відсутність заброньованого готелю.</p><p>Оновлення: з 2022 року правила в&#8217;їзду за безвізом змінюються. Дізнайтеся про те, яким буде <a href="/2020/01/08/bezviz-2021/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">безвіз 2022</a> у нашому матеріалі.</p><p></p><h4><strong>Країни відкриті для безвізу</strong></h4><p>Тепер подорожі можливі до 30 країн членів ЄС, окрім Британії та Ірландії, а також чотири шенгенські держави за межами Союзу: Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн. Оскільки угоду про безвізовий режим ухвалено не «з Шенгеном», а з Євросоюзом, українці зможуть вільно відвідати Болгарію, Румунію, Хорватію та Кіпр, які не входять до Шенгенської зони.</p><h4><strong>Діти, паспорти, відбитки</strong></h4><p>Зараз в Україні взагалі не випускають «звичайних» паспортів для виїзду за кордон: лише біометричні.  У дітей до 12 років, яким оформлюють паспорт, не беруть відбитки пальців. Вважається, що в такому віці малюнок пальця ще може змінитися. Але без відбитків паспорт не перестає бути біометричним! З квітня 2018 року прикордонники остаточно припинять випускати за кордон дітей, що подорожують за батьківським паспортом, навіть у сусідні Молдову чи Білорусь.</p><h4><strong>Нотаріальний дозвіл від батька/матері</strong></h4><p>Зараз на кордоні треба, щоб обидва батьки виїжджали разом з дитиною; інакше той, хто не їде, має надати нотаріальний дозвіл на поїздку свого сина або доньки. Ця вимога буде чинною і надалі.</p><h4><strong>Як перевірити чи у Вас біометричний паспорт</strong></h4><p>На обкладинці біометричного документа стоїть спеціальна позначка; якщо вона є – ваш паспорт дає право на безвіз.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-5179 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/06/NG7Xf3MuOs0.jpg" alt="" width="274" height="130" /></p><h4><strong>Паспорт без відбитків</strong></h4><p>Ознакою біометричного паспорта є наявність чіпу, а не відбитків пальців. Існують ситуації, коли в особи з об&#8217;єктивних причин не можуть взяти відбитки. На приклад, не візьмуть відбитки у людини з інвалідністю — якщо пальці відсутні; або, до прикладу, якщо обидві  руки в гіпсі.</p><h4><strong>Віза з біометричним паспортом</strong></h4><p>Якщо подавати документи на отримання візи з біометричним паспортом, їх не приймуть. В ЄС ухвалили рішення: всі посольства зобов’язали відмовлятися приймати біометричні паспорти на оформлення «шенгену».</p><h4><strong>Віза і паспорт старого зразка</strong></h4><p>Для тих, хто не хоче змінювати паспорт, не відбудеться жодних змін. Діючі візи лишаться чинними, а коли їхня чинність спливе — знову можна податися на «шенген». Замовити біометричний паспорт — легше і зазвичай дешевше, аніж оформлювати нову  візу.</p><h4><strong>Готелі, гроші та запрошення</strong></h4><p>Готівку при перетині кордону ніхто не вимагає. Головний платіжний засіб — платіжні картки, але на них треба мати наявні кошти або кредитний ліміт. На практиці перевірка наявних коштів здійснюється доволі рідко. Якщо прикордонник наполягатиме, можна надати чек з банкомата на прикордонному пункті (якщо банк дає можливість переглянути баланс), смс-банкінг, інтернет-банкінг і так далі (з телефонним банкінгом буде складно через мовний бар’єр, але цей шлях також можливий).</p><p>Довідки з роботи, виписки про рух коштів на рахунку та інші папери, які доводилося збирати для подання на візу в консульство — не підійдуть.</p><h4><strong>Мета поїздки</strong></h4><p>Вам потрібно озвучити мету поїздки, буває достатньо просто назвати її. Однак у тих, хто подорожує з пустим паспортом, зазвичайно попросять уточнюючі документи. Можна показати роздруковане бронювання готелів (або записаного в телефоні/планшеті). Тепер готель не є обов’язковим. Поїздка до родичів чи ночівля у кемпінгу – все це є легітимною метою поїздки. Якщо ви здійснюєте короткотривалу поїздку на кілька днів, достатньо надати інформацію про те, як та коли повертаєтесь.</p><h4><strong>Запрошення від родичів чи друзів</strong></h4><p>З собою потрібно мати інформацію про ваших друзів чи родичів: їхні імена, адреса, телефон. Також попередьте їх про те, коли ви будете перетинати кордон, якщо прикордонник вирішить зателефонувати. А ще краще — нехай вони надішлють цю інформацію електронною поштою, а ви — роздрукуйте лист та майте його із собою в телефоні.</p><p>Єдиний випадок, коли варто оформити офіційне, завірене запрошення — якщо в ньому господарі підтверджують фінансування поїздки, а гість не матиме із собою коштів, та ще й не розмовляє ані англійською, ані мовою країни, до якої прибуває. Тоді подорожуючий просто дасть прикордоннику цей документ, дані господарів та зворотний квиток і уникне необхідності надавати додаткові пояснення.</p><h4><strong>Поліс страхування</strong></h4><p>Страхування справді не є обов’язком (хоча за візового режиму цей документ був серед обов’язкових). У прикордонному кодексі ЄС взагалі немає згадки про страхування; відповідно, через його відсутність вам не можуть відмовити у в’їзді.</p><p>Але краще не економити та застрахуватися перед поїздкою. Страхування на короткий період доволі недороге, а от лікування за кордоном – дуже недешеве.</p><h4><strong>Правила безвізу</strong></h4><ul><li>Безвізовий режим дозволяє громадянам України перебувати на території країн ЄС не більше 90 днів протягом 180-денного періоду.</li><li>Подорожуючи без візи, ви не маєте права на оплачувану роботу на території ЄС. Для цього, як і раніше, потрібна віза.</li></ul>

Безвіз — коротка інструкція для перших мандрівників

{:ua}Із 11 червня почнеться безвізовий режим із країнами ЄС — що треба / не треба брати із собою у подорож?{:}

Прийняття цього закону є однією з умов для виділення Україні третього траншу макрофінансової допомоги від ЄС в розмірі €600 млн

Президент України Петро Порошенко підписав <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58829" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Закон «Про ринок електроенергії»</a> після відвідування Трипільської ТЕС у Київській області. На часі дізнатися про зміни на енергоринку в Україні.
<h4><strong>Основні засади законопроекту</strong></h4>
Ще 3 квітня 2017 року Верховна Рада прийняла Закон «Про ринок електроенергії», який передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку, в тому числі на роздрібному. Це означає, що кінцевий споживач в майбутньому зможе обирати постачальника електроенергії. Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії і регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання енергії споживачам.
<h4><strong>Функціонування ринку електричної енергії в Україні має здійснюватися на принципах:</strong></h4>
<ul>
 	<li>енергетичної безпеки України;</li>
 	<li>безпеки постачання електричної енергії споживачам, захисту їх прав та інтересів;</li>
 	<li>створення умов безпечної експлуатації об’єктів електроенергетики;</li>
 	<li>збереження цілісності та забезпечення надійного і ефективного функціонування ОЕС України;</li>
 	<li>забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії;</li>
 	<li>розвитку міждержавних перетинів з енергосистемами суміжних країн;</li>
 	<li>енергоефективності та захисту навколишнього природного середовища;</li>
 	<li>сприяння розвитку альтернативної та відновлюваної енергетики;</li>
 	<li>добросовісної конкуренції</li>
</ul>
&nbsp;

<p>Президент України Петро Порошенко підписав <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58829" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Закон «Про ринок електроенергії»</a> після відвідування Трипільської ТЕС у Київській області. На часі дізнатися про зміни на енергоринку в Україні.</p><h4><strong>Основні засади законопроекту</strong></h4><p>Ще 3 квітня 2017 року Верховна Рада прийняла Закон «Про ринок електроенергії», який передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку, в тому числі на роздрібному. Це означає, що кінцевий споживач в майбутньому зможе обирати постачальника електроенергії. Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії і регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання енергії споживачам.</p><h4><strong>Функціонування ринку електричної енергії в Україні має здійснюватися на принципах:</strong></h4><ul><li>енергетичної безпеки України;</li><li>безпеки постачання електричної енергії споживачам, захисту їх прав та інтересів;</li><li>створення умов безпечної експлуатації об’єктів електроенергетики;</li><li>збереження цілісності та забезпечення надійного і ефективного функціонування ОЕС України;</li><li>забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії;</li><li>розвитку міждержавних перетинів з енергосистемами суміжних країн;</li><li>енергоефективності та захисту навколишнього природного середовища;</li><li>сприяння розвитку альтернативної та відновлюваної енергетики;</li><li>добросовісної конкуренції</li></ul><p>&nbsp;</p>

В Україні прийняли закон про відносини на енергоринку

{:ua}Закон визначає правові, економічні та організаційні засади ринку електроенергії. Кінцевий споживач в майбутньому зможе сам обирати постачальника. На часі дізнатися більше про зміни на енергоринку в Україні{:}

Швейцарія введе безвізовий режим для українських громадян разом з Європейським Союзом, тобто 11 червня

Україна і Швейцарія підписали договір про безвізовий режим. Після зустрічі президента України Петра Порошенка та керівника Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії Дідьє Буркхальтера, було обумовлено введення безвізу з 11 червня. На часі дізнатися більше про безвіз із цією країною.
<h4><strong>Що обговорювали в ході зустрічі про безвіз</strong></h4>
Глава зовнішньополітичного відомства Швейцарії підтвердив, що його країна введе безвізовий режим для українських громадян разом з Європейським Союзом, тобто 11 червня. Під час зустрічі було також відзначено налаштованість обох сторін на поглиблення двосторонньої співпраці. Крім того, сторони обговорили ситуацію на Донбасі. Президент України також відзначив зусилля Швейцарії для врегулювання ситуації на сході України. Сторони обговорили питання прискорення повернення Україні заморожених активів колишніх українських чиновників, які зберігаються в швейцарських банківських установах.

<p>Україна і Швейцарія підписали договір про безвізовий режим. Після зустрічі президента України Петра Порошенка та керівника Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії Дідьє Буркхальтера, було обумовлено введення безвізу з 11 червня. На часі дізнатися більше про безвіз із цією країною.</p><h4><strong>Що обговорювали в ході зустрічі про безвіз</strong></h4><p>Глава зовнішньополітичного відомства Швейцарії підтвердив, що його країна введе безвізовий режим для українських громадян разом з Європейським Союзом, тобто 11 червня. Під час зустрічі було також відзначено налаштованість обох сторін на поглиблення двосторонньої співпраці. Крім того, сторони обговорили ситуацію на Донбасі. Президент України також відзначив зусилля Швейцарії для врегулювання ситуації на сході України. Сторони обговорили питання прискорення повернення Україні заморожених активів колишніх українських чиновників, які зберігаються в швейцарських банківських установах.</p>

Україна і Швейцарія підписали договір про безвіз

{:ua}Після зустрічі Петра Порошенка та Дідьє Буркхальтера, було обумовлено введення безвізу з 11 червня. Що варто знати про цей безвіз?{:}

<p>Комісар Європейського Союзу з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганнес Ган заявив, що після запровадженню безвізового режиму з Україною візу ЄС зацікавлений залучати українську молодь на навчання за програмою Erasmus+. Таку інформацію він оприлюднив під час прес-конференції у Києві.
</p>
<h4><strong>Що саме зміниться</strong></h4>
За словами єврокомісара, візова лібералізація принесла свої результати — тепер час наступних змін:

[blockquote_with_author content="Наступним кроком буде надання можливостей, особливо молодим людям, навчатися у Європі. Ми збільшимо для цього бюджет"]
<h4><strong>Що таке Erasmus+</strong></h4>
Загалом програма Erasmus — це обміни для студентів, викладачів та науковців країн-членів Євросоюзу, а також Ісландії, Ліхтенштейну, Македонії, Норвегії, Туреччини. При цьому строк навчання і стажування може складати від 3 місяців до 1 року.

Програма отримала свою назву на честь видатного голландського вченого XV століття, гуманіста і теолога Еразма Роттердамського. Він відомий завдяки своїм мандрівкам та роботі у багатьох європейських університетах того часу. Також Erasmus є скороченням, яке розшифровується як European Community Action Scheme for the Mobility of University Students. У 2014-2020 роках у Євросоюзі діятиме нова програма — Erasmus+. Вона поєднує 7 діючих європейських програм у сфері освіти, науки та спорту, зокрема й Erasmus та Erasmus Mundus. Ця програма надаватиме фінансування для забезпечення більш активної мобільності, міжнародних партнерств та спільних науково-дослідних проектів.

Раніше ми також розповідали вам про програму «Молодь змінить Україну» та <a href="https://nachasi.com/2017/05/19/un-delegate/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">молодіжних делегатів ООН<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/11232364_723684884429630_5237893146754878766_o-300x200.jpg" />Голос української молоді в ООН</span></a> і <a href="https://nachasi.com/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">практики шкільної освіти<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/nadia-main-e1495297355683-300x200.jpg" />Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні</span></a> в Ізраїлі.

<p>Комісар Європейського Союзу з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганнес Ган заявив, що після запровадженню безвізового режиму з Україною візу ЄС зацікавлений залучати українську молодь на навчання за програмою Erasmus+. Таку інформацію він оприлюднив під час прес-конференції у Києві.</p><h4><strong>Що саме зміниться</strong></h4><p>За словами єврокомісара, візова лібералізація принесла свої результати — тепер час наступних змін:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Наступним кроком буде надання можливостей, особливо молодим людям, навчатися у Європі. Ми збільшимо для цього бюджет</p>			</blockquote><h4><strong>Що таке Erasmus+</strong></h4><p>Загалом програма Erasmus — це обміни для студентів, викладачів та науковців країн-членів Євросоюзу, а також Ісландії, Ліхтенштейну, Македонії, Норвегії, Туреччини. При цьому строк навчання і стажування може складати від 3 місяців до 1 року.</p><p>Програма отримала свою назву на честь видатного голландського вченого XV століття, гуманіста і теолога Еразма Роттердамського. Він відомий завдяки своїм мандрівкам та роботі у багатьох європейських університетах того часу. Також Erasmus є скороченням, яке розшифровується як European Community Action Scheme for the Mobility of University Students. У 2014-2020 роках у Євросоюзі діятиме нова програма — Erasmus+. Вона поєднує 7 діючих європейських програм у сфері освіти, науки та спорту, зокрема й Erasmus та Erasmus Mundus. Ця програма надаватиме фінансування для забезпечення більш активної мобільності, міжнародних партнерств та спільних науково-дослідних проектів.</p><p>Раніше ми також розповідали вам про програму «Молодь змінить Україну» та <a href="/2017/05/19/un-delegate/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">молодіжних делегатів ООН<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/11232364_723684884429630_5237893146754878766_o-300x200.jpg" />Голос української молоді в ООН</span></a> і <a href="/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">практики шкільної освіти<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/nadia-main-e1495297355683-300x200.jpg" />Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні</span></a> в Ізраїлі.</p>

Після того, як 11 червня 2017-го в дію вступить безвізовий режим, українські студенти отримають додаткове фінансування місць в програмі європейських студентських обмінів Erasmus+ — таку інформацію озвучив комісар Європейського Союзу

Комісар Європейського Союзу з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганнес Ган заявив, що після запровадженню безвізового режиму з Україною візу ЄС зацікавлений залучати українську молодь на навчання за програмою Erasmus+. Таку інформацію він оприлюднив під час прес-конференції у Києві.
<h4><strong>Що саме зміниться</strong></h4>
За словами єврокомісара, візова лібералізація принесла свої результати — тепер час наступних змін:

[blockquote_with_author content="Наступним кроком буде надання можливостей, особливо молодим людям, навчатися у Європі. Ми збільшимо для цього бюджет"]
<h4><strong>Що таке Erasmus+</strong></h4>
Загалом програма Erasmus — це обміни для студентів, викладачів та науковців країн-членів Євросоюзу, а також Ісландії, Ліхтенштейну, Македонії, Норвегії, Туреччини. При цьому строк навчання і стажування може складати від 3 місяців до 1 року.

Програма отримала свою назву на честь видатного голландського вченого XV століття, гуманіста і теолога Еразма Роттердамського. Він відомий завдяки своїм мандрівкам та роботі у багатьох європейських університетах того часу. Також Erasmus є скороченням, яке розшифровується як European Community Action Scheme for the Mobility of University Students. У 2014-2020 роках у Євросоюзі діятиме нова програма — Erasmus+. Вона поєднує 7 діючих європейських програм у сфері освіти, науки та спорту, зокрема й Erasmus та Erasmus Mundus. Ця програма надаватиме фінансування для забезпечення більш активної мобільності, міжнародних партнерств та спільних науково-дослідних проектів.

Раніше ми також розповідали вам про програму «Молодь змінить Україну» та <a href="https://nachasi.com/2017/05/19/un-delegate/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">молодіжних делегатів ООН</a> і <a href="https://nachasi.com/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">практики шкільної освіти</a> в Ізраїлі.

<p>Комісар Європейського Союзу з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганнес Ган заявив, що після запровадженню безвізового режиму з Україною візу ЄС зацікавлений залучати українську молодь на навчання за програмою Erasmus+. Таку інформацію він оприлюднив під час прес-конференції у Києві.</p><h4><strong>Що саме зміниться</strong></h4><p>За словами єврокомісара, візова лібералізація принесла свої результати — тепер час наступних змін:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Наступним кроком буде надання можливостей, особливо молодим людям, навчатися у Європі. Ми збільшимо для цього бюджет</p>			</blockquote><h4><strong>Що таке Erasmus+</strong></h4><p>Загалом програма Erasmus — це обміни для студентів, викладачів та науковців країн-членів Євросоюзу, а також Ісландії, Ліхтенштейну, Македонії, Норвегії, Туреччини. При цьому строк навчання і стажування може складати від 3 місяців до 1 року.</p><p>Програма отримала свою назву на честь видатного голландського вченого XV століття, гуманіста і теолога Еразма Роттердамського. Він відомий завдяки своїм мандрівкам та роботі у багатьох європейських університетах того часу. Також Erasmus є скороченням, яке розшифровується як European Community Action Scheme for the Mobility of University Students. У 2014-2020 роках у Євросоюзі діятиме нова програма — Erasmus+. Вона поєднує 7 діючих європейських програм у сфері освіти, науки та спорту, зокрема й Erasmus та Erasmus Mundus. Ця програма надаватиме фінансування для забезпечення більш активної мобільності, міжнародних партнерств та спільних науково-дослідних проектів.</p><p>Раніше ми також розповідали вам про програму «Молодь змінить Україну» та <a href="/2017/05/19/un-delegate/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">молодіжних делегатів ООН</a> і <a href="/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">практики шкільної освіти</a> в Ізраїлі.</p>

Erasmus+ збільшить бюджет для українських студентів

{:ua}Що зміниться у всеєвропейській програмі студентських обмінів?{:}

За відповідне рішення проголосувало 475 євродепутатів, 102 виступили проти, 61 — утрималися. Помідори, пшеницю і міндобриво (сечовину) зі списку торгових преференцій виключили

Європейський парламент проголосував за розширення торгових преференцій для українських сільськогосподарських продуктів. Лише помідори, пшеницю і міндобриво (сечовину) зі списку торгових преференцій виключили. На часі дізнатися, як зміниться торгівля з ЄС для українських агрраріїв.
<h4><strong>Яка продукція отримала преференцію у ЄС</strong></h4>
<ul>
 	<li>мед на 3 тисячі тонн;</li>
 	<li>виноградний сік — на 500 тонн;</li>
 	<li>кукурудза, кукурудзяна мука і гранули — на 650 тисяч тонн;</li>
 	<li>ячмінна крупа і борошно — на 7,8 тисяч тонн;</li>
 	<li>овес — 4 тисячі тонн;</li>
 	<li>ячмінь, ячмінні борошна і гранули — на 350 тисяч тонн.</li>
</ul>
[blockquote_with_author name="Ярослав Валеса" position="депутат Європарламенту" content="Надаючи додаткові тимчасові торговельні преференції Європарламент хоче підтримати поточні реформи, посилити позиції малих і середніх підприємств і надати необхідний стимул для збільшення торговельних потоків. Сподіваюся, ці заходи посилять наші відносини і допоможуть Україні "]

<p>Європейський парламент проголосував за розширення торгових преференцій для українських сільськогосподарських продуктів. Лише помідори, пшеницю і міндобриво (сечовину) зі списку торгових преференцій виключили. На часі дізнатися, як зміниться торгівля з ЄС для українських агрраріїв.</p><h4><strong>Яка продукція отримала преференцію у ЄС</strong></h4><ul><li>мед на 3 тисячі тонн;</li><li>виноградний сік — на 500 тонн;</li><li>кукурудза, кукурудзяна мука і гранули — на 650 тисяч тонн;</li><li>ячмінна крупа і борошно — на 7,8 тисяч тонн;</li><li>овес — 4 тисячі тонн;</li><li>ячмінь, ячмінні борошна і гранули — на 350 тисяч тонн.</li></ul>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Надаючи додаткові тимчасові торговельні преференції Європарламент хоче підтримати поточні реформи, посилити позиції малих і середніх підприємств і надати необхідний стимул для збільшення торговельних потоків. Сподіваюся, ці заходи посилять наші відносини і допоможуть Україні </p>					<cite>									<span><strong>Ярослав Валеса,</strong></span> депутат Європарламенту							</cite>			</blockquote>

У ЄС розширили квоти для української агропродукції

{:ua}Як зміняться сільськогосподарські квоти для України на ринку ЄС? На часі дізнатися про це у матеріалі за посиланням на нашому сайті{:}

#ЄС