<p>Відомий німецький перевізник розпочав продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8€. В компанії пообіцяли, що відтепер українці регулярно зможуть знайти розпродажі — щоразу до різних міст. На часі дізнатися більше про цю пропозицію.
</p>
<h4><strong>Куди перевізник планує поїхати за акційною ціною</strong></h4>
Зараз квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8€. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5€. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Придбати квитки можна <a href="https://www.flixbus.com/flixdeal?wt_mc=shared.com.FlixBus.social.facebook.posting.pricepromo_all.ad&wt_cc1=170724_UAlinestart_com" target="_blank" rel="noopener">тут</a>.

Нагадаємо, що в МАУ також триває <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпродаж<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/boeing-1731385_1280-1-300x200.jpg" />МАУ влаштувала розпродаж авіаквитків</span></a>. Наразі знизили ціни на квитки в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.

<p>Відомий німецький перевізник розпочав продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8€. В компанії пообіцяли, що відтепер українці регулярно зможуть знайти розпродажі — щоразу до різних міст. На часі дізнатися більше про цю пропозицію.</p><h4><strong>Куди перевізник планує поїхати за акційною ціною</strong></h4><p>Зараз квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8€. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5€. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Придбати квитки можна <a href="https://www.flixbus.com/flixdeal?wt_mc=shared.com.FlixBus.social.facebook.posting.pricepromo_all.ad&#038;wt_cc1=170724_UAlinestart_com" target="_blank" rel="noopener">тут</a>.</p><p>Нагадаємо, що в МАУ також триває <a href="/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпродаж<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/boeing-1731385_1280-1-300x200.jpg" />МАУ влаштувала розпродаж авіаквитків</span></a>. Наразі знизили ціни на квитки в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.</p>

Новини

FlixBus — це молода компанія-перевізник, яка з 2013 року пропонує мільйонам людей в Європі нову концепцію подорожей. FlixBus була заснована в Мюнхені трьома молодими підприємцями, які прагнули зробити нешкідливі для навколишнього середовища поїздки зручними і в той же час доступними

Відомий німецький перевізник розпочав продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8€. В компанії пообіцяли, що відтепер українці регулярно зможуть знайти розпродажі — щоразу до різних міст. На часі дізнатися більше про цю пропозицію.
<h4><strong>Куди перевізник планує поїхати за акційною ціною</strong></h4>
Зараз квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8€. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5€. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Придбати квитки можна <a href="https://www.flixbus.com/flixdeal?wt_mc=shared.com.FlixBus.social.facebook.posting.pricepromo_all.ad&amp;wt_cc1=170724_UAlinestart_com" target="_blank" rel="noopener">тут</a>.

Нагадаємо, що в МАУ також триває <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener">розпродаж</a>. Наразі знизили ціни на квитки в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.

<p>Відомий німецький перевізник розпочав продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8€. В компанії пообіцяли, що відтепер українці регулярно зможуть знайти розпродажі — щоразу до різних міст. На часі дізнатися більше про цю пропозицію.</p><h4><strong>Куди перевізник планує поїхати за акційною ціною</strong></h4><p>Зараз квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8€. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5€. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Придбати квитки можна <a href="https://www.flixbus.com/flixdeal?wt_mc=shared.com.FlixBus.social.facebook.posting.pricepromo_all.ad&amp;wt_cc1=170724_UAlinestart_com" target="_blank" rel="noopener">тут</a>.</p><p>Нагадаємо, що в МАУ також триває <a href="/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener">розпродаж</a>. Наразі знизили ціни на квитки в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.</p>

FlixBus розпродує акційні квитки до ЄС

{:ua}Відомий німецький перевізник розпочав продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю €5 і €8 відповідно{:}

<p>Поки що право на експорт такого роду продукції до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.
</p>
<h4><strong>Перспективи співпраці</strong></h4>
Європейська комісія надала 10 українським виробникам молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Наразі 3 вищезгаданих підприємства завершують проходження перевірок для отримання права експорту своєї продукції на європейські ринки.

Нагадаємо, що раніше 9 нових українських підприємств включили до списку тих, які мають <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/eksport-moloko-kytaj/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">право експортувати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/milk-1377564_1280-300x200.jpg" />З України експортуватимуть молоко в Китай</span></a> до Китайської Народної Республіки молочну продукцію.

<p>Поки що право на експорт такого роду продукції до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.</p><h4><strong>Перспективи співпраці</strong></h4><p>Європейська комісія надала 10 українським виробникам молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Наразі 3 вищезгаданих підприємства завершують проходження перевірок для отримання права експорту своєї продукції на європейські ринки.</p><p>Нагадаємо, що раніше 9 нових українських підприємств включили до списку тих, які мають <a href="/2017/06/26/eksport-moloko-kytaj/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">право експортувати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/milk-1377564_1280-300x200.jpg" />З України експортуватимуть молоко в Китай</span></a> до Китайської Народної Республіки молочну продукцію.</p>

Харківський «Хладпром», кропивницька «Ласка» та дніпровська «Ласунка» планують розпочати експорт продукції до країн <a href="https://nachasi.com/2017/06/30/torgovi-kvoty-dlya-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">Європейського Союзу</a>

Поки що право на експорт такого роду продукції до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.
<h4><strong>Перспективи співпраці</strong></h4>
Європейська комісія надала 10 українським виробникам молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Наразі 3 вищезгаданих підприємства завершують проходження перевірок для отримання права експорту своєї продукції на європейські ринки.

Нагадаємо, що раніше 9 нових українських підприємств включили до списку тих, які мають <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/eksport-moloko-kytaj/" target="_blank" rel="noopener">право експортувати</a> до Китайської Народної Республіки молочну продукцію.

<p>Поки що право на експорт такого роду продукції до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.</p><h4><strong>Перспективи співпраці</strong></h4><p>Європейська комісія надала 10 українським виробникам молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Наразі 3 вищезгаданих підприємства завершують проходження перевірок для отримання права експорту своєї продукції на європейські ринки.</p><p>Нагадаємо, що раніше 9 нових українських підприємств включили до списку тих, які мають <a href="/2017/06/26/eksport-moloko-kytaj/" target="_blank" rel="noopener">право експортувати</a> до Китайської Народної Республіки молочну продукцію.</p>

Українське морозиво експортуватимуть до країн ЄС

{:ua}Три підприємства з Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» хочуть експортувати продукцію до країн Європейського Союзу{:}

<p>Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.
</p>
<h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4>
Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.
<h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4>
У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">закон про скасування<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_128081816_m-2015-300x200.jpg" />Що вам варто знати про роумінґ у країнах ЄС</span></a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.

Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.

<p>Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.</p><h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4><p>Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.</p><h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4><p>У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">закон про скасування<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_128081816_m-2015-300x200.jpg" />Що вам варто знати про роумінґ у країнах ЄС</span></a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.</p><p>Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.</p>

Європейський Союз має намір впровадити безкоштовний роумінг для країн програми Східного партнерства. Про це заявив керівник служби зовнішніх дій ЄС Борис Ярошевич

Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.
<h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4>
Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.
<h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4>
У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener">закон про скасування</a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.

Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.

<p>Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.</p><h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4><p>Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.</p><h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4><p>У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener">закон про скасування</a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.</p><p>Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.</p>

ЄС скасує платний роумінг для 6 країн Східного партнерства

{:ua}Жителі Грузії, Вірменії, Азербайджану, Молдови, Білорусії та України будучи у ЄС зможуть користуватися телефонними номерами, не підключаючись до роумінгу{:}

Головна ціль нового законопроекту про іноземців, що прийняв польський уряд – це надати посвідку на тимчасове перебування у Польщі у рамках перенесення до країни підприємства з іншої держави

Як підкреслюють у Міністерстві внутрішніх справ, зміни до законопроекту повинні створити ліпшу нормативно-правову базу. Це дозволить свідомо управляти міграцією у Польщі, кажуть представники польської влади.
<h4><strong>Як можна отримати дозвіл на проживання у Польщі</strong></h4>
Воєвода буде видавати дозвіл на перебування у країні у рамках перенесення підприємства до країни. Із заявою звертатися зможе фірма, яка приймає іноземця на роботу у рамках внутрішнього перенесення. На підставі такого дозволу іноземець зможе працювати на теренах усього Європейського Союзу у рамках даного підприємства.
<h4><strong>Які документи слід надати</strong></h4>
Для того, щоб скористатися перевагами, потрібен документ про попереднє працевлаштування у рамках того самого підприємства упродовж щонайменше 12 міс для менеджерів та фахівців, а також 6 міс — якщо йдеться про стажерів.

Крім того, іноземці, котрі хочуть отримати посвідку на постійне перебування у цій державі, повинні знати польську мову щонайменше на рівні B1 (середній рівень). Також проект впроваджує спрощення для іноземців, котрі хочуть оселитися у Польщі на постійній основі у зв’язку з їхнім польським походженням.

<p>Як підкреслюють у Міністерстві внутрішніх справ, зміни до законопроекту повинні створити ліпшу нормативно-правову базу. Це дозволить свідомо управляти міграцією у Польщі, кажуть представники польської влади.</p><h4><strong>Як можна отримати дозвіл на проживання у Польщі</strong></h4><p>Воєвода буде видавати дозвіл на перебування у країні у рамках перенесення підприємства до країни. Із заявою звертатися зможе фірма, яка приймає іноземця на роботу у рамках внутрішнього перенесення. На підставі такого дозволу іноземець зможе працювати на теренах усього Європейського Союзу у рамках даного підприємства.</p><h4><strong>Які документи слід надати</strong></h4><p>Для того, щоб скористатися перевагами, потрібен документ про попереднє працевлаштування у рамках того самого підприємства упродовж щонайменше 12 міс для менеджерів та фахівців, а також 6 міс — якщо йдеться про стажерів.</p><p>Крім того, іноземці, котрі хочуть отримати посвідку на постійне перебування у цій державі, повинні знати польську мову щонайменше на рівні B1 (середній рівень). Також проект впроваджує спрощення для іноземців, котрі хочуть оселитися у Польщі на постійній основі у зв’язку з їхнім польським походженням.</p>

У Польщі — нова схема дозволів на проживання

{:ua}Проект також впроваджує спрощення для іноземців, котрі хочуть оселитися у Польщі на постійній основі у зв’язку з їхнім польським походженням{:}

Угода про Асоціацію з Євросоюзом передбачає, що водійські посвідчення в Україні повинні відповідати євростандартам. Нові документи будуть визнаватися іншими країнами, однак термін дії посвідчення значно скоротиться, а деяким водіям доведеться кожні п'ять років проходити перенавчання

Головна зміна — новий термін дії посвідчення. Зараз права, видані до 2011 року, — безстрокові, права після 2011-го потрібно міняти кожні 30 років. За правилами ЄС права будуть дійсні 10-15 років. Скорочення терміну дії водійських прав зробить рух на дорогах безпечнішим і зменшить кількість підробок документа
<h4><strong>Нові вимоги до водійських посвідчень</strong></h4>
Введення водійських посвідчень за стандартами Євросоюзу передбачає, що:
<ul>
 	<li>Для повторного отримання прав потрібно буде пройти медогляд. Це, в основному, перевірка зору або огляд у лікаря по транспортній медицині. Водії старші 50 років будуть проходити медогляд раз в три-п’ять років;</li>
 	<li>В новому посвідченні водія може з’явитися чіп. На нього будуть записуватися дані водія і історія правопорушень. Також він служить додатковим захистом від підробок;</li>
 	<li>Водіям мопедів і мотоциклів можуть підвищити вік водіння до 16-18 років і зобов’яжуть здавати тести. Водити великі мотоцикли українцям можуть дозволити з 24 років;</li>
 	<li>Кожні п’ять років — перенавчання водіям пасажирського і вантажного транспорту;</li>
 	<li>Професійним водіям доведеться отримати початкову кваліфікацію. Для цього потрібно пройти курс навчання з 280 годин лекцій. Потім проходити навчання і змінювати посвідчення потрібно кожні п’ять років.</li>
</ul>
[blockquote_with_author name="Світлана Майструк" position="експерт Українського центру європейської політики" content="Заміна водійських прав — це тільки адміністративний захід. Вона не вимагає іспитів. Тобто людина складає іспит тільки один раз."]

Міністерство інфраструктури вже готує законопроект для введення в українське законодавство норм ЄС. У той же час експерти відзначають, що проект на даному етапі не має вимог до початкової кваліфікації.

<p>Головна зміна — новий термін дії посвідчення. Зараз права, видані до 2011 року, — безстрокові, права після 2011-го потрібно міняти кожні 30 років. За правилами ЄС права будуть дійсні 10-15 років. Скорочення терміну дії водійських прав зробить рух на дорогах безпечнішим і зменшить кількість підробок документа</p><h4><strong>Нові вимоги до водійських посвідчень</strong></h4><p>Введення водійських посвідчень за стандартами Євросоюзу передбачає, що:</p><ul><li>Для повторного отримання прав потрібно буде пройти медогляд. Це, в основному, перевірка зору або огляд у лікаря по транспортній медицині. Водії старші 50 років будуть проходити медогляд раз в три-п’ять років;</li><li>В новому посвідченні водія може з’явитися чіп. На нього будуть записуватися дані водія і історія правопорушень. Також він служить додатковим захистом від підробок;</li><li>Водіям мопедів і мотоциклів можуть підвищити вік водіння до 16-18 років і зобов’яжуть здавати тести. Водити великі мотоцикли українцям можуть дозволити з 24 років;</li><li>Кожні п’ять років — перенавчання водіям пасажирського і вантажного транспорту;</li><li>Професійним водіям доведеться отримати початкову кваліфікацію. Для цього потрібно пройти курс навчання з 280 годин лекцій. Потім проходити навчання і змінювати посвідчення потрібно кожні п’ять років.</li></ul>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Заміна водійських прав — це тільки адміністративний захід. Вона не вимагає іспитів. Тобто людина складає іспит тільки один раз.</p>					<cite>									<span><strong>Світлана Майструк,</strong></span> експерт Українського центру європейської політики							</cite>			</blockquote><p>Міністерство інфраструктури вже готує законопроект для введення в українське законодавство норм ЄС. У той же час експерти відзначають, що проект на даному етапі не має вимог до початкової кваліфікації.</p>

Водійські посвідчення в Україні замінять згідно стандартів ЄС

{:ua}Україна повинна прийняти директиви, які діють в ЄС. На часі дізнатися, які ж зміни очікують кермувальників та що для цього запровадять{:}

<p>Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">фейкових новин<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.
</p>
<h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4>
Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www.%20zeit.%20de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар'єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.
<h4><strong>Крутий поворот</strong></h4>
Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.

Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="https://nachasi.com/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">у країнах Східної та Центральної Європи<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/electronics-chip-board-hardware-close-up-2-picjumbo-com-300x200.jpg" />Інновації та технології — амбітний план Центральної Європи</span></a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.

Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="https://nachasi.com/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Microsoft<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Microsoft-Fluent-Depth-796x446-300x200.jpg" />Microsoft представила новий дизайн Windows та середовище для розробки додатків</span></a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп'є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.
<h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4>
Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.

Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем'єр-міністра — а в Скоп'є це відбувається.

<p>Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">фейкових новин<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.</p><h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4><p>Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www.%20zeit.%20de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар&#8217;єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.</p><h4><strong>Крутий поворот</strong></h4><p>Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.</p><p>Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">у країнах Східної та Центральної Європи<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/electronics-chip-board-hardware-close-up-2-picjumbo-com-300x200.jpg" />Інновації та технології — амбітний план Центральної Європи</span></a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.</p><p>Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Microsoft<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/Microsoft-Fluent-Depth-796x446-300x200.jpg" />Microsoft представила новий дизайн Windows та середовище для розробки додатків</span></a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп&#8217;є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.</p><h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4><p>Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.</p><p>Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем&#8217;єр-міністра — а в Скоп&#8217;є це відбувається.</p>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Невеличка Македонія під час виборів президента у США прославилася поширенням брехні про одного з кандидатів — а до цього скандалу фігурувала в світових новинах виключно як осередок туризму. Нині ця країна намагається залучити іноземні інвестиції для розбудови IT-сектору — адже це може допомогти у подоланні безробіття. Чи вдається їй включатися у європейську спільноту технологічних країн?

Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener">фейкових новин</a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.
<h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4>
Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www. zeit. de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар'єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.
<h4><strong>Крутий поворот</strong></h4>
Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.

Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="https://nachasi.com/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener">у країнах Східної та Центральної Європи</a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.

Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="https://nachasi.com/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener">Microsoft</a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп'є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.
<h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4>
Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.

Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем'єр-міністра — а в Скоп'є це відбувається.

<p>Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener">фейкових новин</a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.</p><h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4><p>Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www. zeit. de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар&#8217;єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.</p><h4><strong>Крутий поворот</strong></h4><p>Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.</p><p>Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener">у країнах Східної та Центральної Європи</a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.</p><p>Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener">Microsoft</a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп&#8217;є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.</p><h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4><p>Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.</p><p>Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем&#8217;єр-міністра — а в Скоп&#8217;є це відбувається.</p>

Македонія — від «фабрики» фейкових новин до IT-країни

{:ua}Як невеличка балканська країна намагається включитися в IT-ринок Європи{:}

<p>Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.

«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем'єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».

Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.
</p>
<h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4>
Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.

Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Естонія<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/tallin-889886_1280-300x200.jpg" />Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</span></a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="https://nachasi.com/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Словаччина<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_55695391_l-2015-300x200.jpg" />Дунайська Долина замість Кремнієвої — стартап-можливості Словаччини</span></a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ESET<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Кремнієвою Долиною<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/office-594119_1280-300x200.jpg" />За межами Долини — які країни та континенти стають центрами стартап-бізнесу</span></a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.

Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з'являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.
<h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4>
Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.

<p>Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.</p><p>«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем&#8217;єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».</p><p>Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.</p><h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4><p>Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.</p><p>Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Естонія<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/tallin-889886_1280-300x200.jpg" />Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</span></a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Словаччина<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_55695391_l-2015-300x200.jpg" />Дунайська Долина замість Кремнієвої — стартап-можливості Словаччини</span></a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ESET<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Кремнієвою Долиною<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/office-594119_1280-300x200.jpg" />За межами Долини — які країни та континенти стають центрами стартап-бізнесу</span></a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.</p><p>Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з&#8217;являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.</p><h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4><p>Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.</p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Темпами економічного зростання вже не здивуєш, тож центральноєвропейські країни вирішили поборотися за першість у царині інновацій та технологій. Утім, на цьому шляху на них чекає низка перепон

Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.

«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем'єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».

Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.
<h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4>
Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.

Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener">Естонія</a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="https://nachasi.com/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener">Словаччина</a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">ESET</a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener">Кремнієвою Долиною</a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.

Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з'являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.
<h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4>
Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.

<p>Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.</p><p>«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем&#8217;єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».</p><p>Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.</p><h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4><p>Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.</p><p>Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener">Естонія</a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener">Словаччина</a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">ESET</a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener">Кремнієвою Долиною</a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.</p><p>Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з&#8217;являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.</p><h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4><p>Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.</p>

Інновації та технології — амбітний план Центральної Європи

{:ua}Як стартапи та технології можуть змінити країни Центральної та Східної Європи{:}

<p class="articleTitle">Вступила в силу угода про об'єднання енергосистем України та ЄС. Об'єднання підвищить рівень безпеки країни, а також й відкриє шлях до подальшої реформи інфраструктури та запуску ринку електроенергії</p>

Нещодавно підписана угода про об'єднання енергосистем України та ЄС відкриває шлях до наступної фази на шляху інтеграції до Європи. Ця угода дає можливість для нашої держави отримувати енергетичні ресурси від будь-якої з 34 країн Європи без будь-яких обмежень. На часі дізнатися більше про цей формат співпраці та очікувані результати для енергетичнох сфери.
<h4><strong>Як відбуватиметься об'єднання систем України та країн Європи</strong></h4>
В Україні має відбутись реформа енергетичної інфраструктури, щоб приєднатися до європейської мережі. Також очікується запуск повноцінного ринку електроенергії.

Каталог вимог разом з переліком необхідних додаткових досліджень та дорожньою картою, які отримала Україна, містить зокрема низку технічних заходів, що вже у найближчому майбутньому мають відповідати новим директивам ЄС для системних операторів, запровадження яких в нашій країні очікується цього року. Подальший розвиток співпраці у цьому форматі залежатиме від можливостей сторін докладатися до розвитку енергосистем у кожній із країн, що є учасницями угоди.

Європейська спілка системних операторів передачі електроенергії, що об'єднує 34 країни Європи, вже опублікувала інформацію про об’єднану енергосистему нашої держави на своїй онлайн-платформі. Далі наводимо пряму мову представника української енергетичної сфери:

[blockquote_with_author name="Всеволода Ковальчука" position="голова «Укренерго»" content="Угода набрала чинності. Пройдено ще одну контрольну точку на шляху електроенергетичної євроінтеграції. Попереду багато роботи, не лише з боку системного оператора, а й генерації, органів влади, регулятора."]

<p>Нещодавно підписана угода про об&#8217;єднання енергосистем України та ЄС відкриває шлях до наступної фази на шляху інтеграції до Європи. Ця угода дає можливість для нашої держави отримувати енергетичні ресурси від будь-якої з 34 країн Європи без будь-яких обмежень. На часі дізнатися більше про цей формат співпраці та очікувані результати для енергетичнох сфери.</p><h4><strong>Як відбуватиметься об&#8217;єднання систем України та країн Європи</strong></h4><p>В Україні має відбутись реформа енергетичної інфраструктури, щоб приєднатися до європейської мережі. Також очікується запуск повноцінного ринку електроенергії.</p><p>Каталог вимог разом з переліком необхідних додаткових досліджень та дорожньою картою, які отримала Україна, містить зокрема низку технічних заходів, що вже у найближчому майбутньому мають відповідати новим директивам ЄС для системних операторів, запровадження яких в нашій країні очікується цього року. Подальший розвиток співпраці у цьому форматі залежатиме від можливостей сторін докладатися до розвитку енергосистем у кожній із країн, що є учасницями угоди.</p><p>Європейська спілка системних операторів передачі електроенергії, що об&#8217;єднує 34 країни Європи, вже опублікувала інформацію про об’єднану енергосистему нашої держави на своїй онлайн-платформі. Далі наводимо пряму мову представника української енергетичної сфери:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Угода набрала чинності. Пройдено ще одну контрольну точку на шляху електроенергетичної євроінтеграції. Попереду багато роботи, не лише з боку системного оператора, а й генерації, органів влади, регулятора.</p>					<cite>									<span><strong>Всеволода Ковальчука,</strong></span> голова «Укренерго»							</cite>			</blockquote>

Енергосистеми України та ЄС будуть спільними

{:ua}Що означає для країни б'єднання енергосистем України та ЄС? На часі дізнатися більше про плани спільний розвиток енергетичниз систем {:}

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про створення Ради з міжнародної торгівлі. Про це повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська

Повідомляється, що Рада з міжнародної торгівлі має стати єдиною платформою для координації дій з розвитку міжнародних торгівельних операцій в Україні.
<h4><strong>Як працюватиме новостворений орган щодо торгівлі</strong></h4>
Рада працюватиме як дорадчий орган. Вона повинна забезпечити ефективну взаємодію між Урядом і бізнесом у чотирьох напрямах:
<ul>
 	<li>спрощення процедур торгівлельних операцій у різних сферах;</li>
 	<li>просування експорту як стратегічна економічна діяльність;</li>
 	<li>розробка стратегій та реалізація державної політики у сфері міжнародної торгівельної діяльності;</li>
 	<li>поліпшення системи митно-тарифного регулювання і торговельного захисту.</li>
</ul>
Утворення Ради передбачене Планом заходів з впровадження Експортної стратегії на 2017-2021. Очолює Раду перший віце-прем’єр-міністр - міністр економічного розвитку України. Заступником голови Ради є заступник міністра економічного розвитку.

<p>Повідомляється, що Рада з міжнародної торгівлі має стати єдиною платформою для координації дій з розвитку міжнародних торгівельних операцій в Україні.</p><h4><strong>Як працюватиме новостворений орган щодо торгівлі</strong></h4><p>Рада працюватиме як дорадчий орган. Вона повинна забезпечити ефективну взаємодію між Урядом і бізнесом у чотирьох напрямах:</p><ul><li>спрощення процедур торгівлельних операцій у різних сферах;</li><li>просування експорту як стратегічна економічна діяльність;</li><li>розробка стратегій та реалізація державної політики у сфері міжнародної торгівельної діяльності;</li><li>поліпшення системи митно-тарифного регулювання і торговельного захисту.</li></ul><p>Утворення Ради передбачене Планом заходів з впровадження Експортної стратегії на 2017-2021. Очолює Раду перший віце-прем’єр-міністр &#8211; міністр економічного розвитку України. Заступником голови Ради є заступник міністра економічного розвитку.</p>

В Україні створять Раду з міжнародної торгівлі

{:ua}Рада з міжнародної торгівлі має стати єдиною платформою для координації дій з розвитку міжнародної торгівлі в Україні. Що варто про це знати?{:}

Додаткові торгові преференції з нульовою ставкою за ввізним митом діятимуть для восьми груп товарів. Офіційне рішення буде опубліковано на сайті Європарламенту і набуде чинності восени 2017 року

Рада ЄС схвалила домовленість з Європейським парламентом про обсяги тимчасових додаткових торгових преференцій для імпорту української аграрної та харчової продукції. Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
<h4><strong>Додаткові торгові преференції ЄС діятимуть на групи таких товарів:</strong></h4>
<ul>
 	<li>мед — 2,5 тис тонн;</li>
 	<li> перероблені томати — 3 тис тонн;</li>
 	<li>виноградний сік — 500 тонн;</li>
 	<li>овес — 4 тис тонн;</li>
 	<li> пшениця — 65 тис тонн;</li>
 	<li> кукурудза — 625 тис тонн;</li>
 	<li>ячмінь — 325 тис тонн;</li>
 	<li>злакові крупи та гранули — 7,8 тис тонн.</li>
</ul>
<p style="text-align: left;">Надаючи додаткові тимчасові торговельні преференції Європарламент хоче підтримати поточні реформи, посилити позиції малих і середніх підприємств і надати необхідний стимул для збільшення торговельних потоків.</p>
<p style="text-align: left;">[blockquote_with_author name="Ольга Трофімцева" position="заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції" content="Це — економічна і політична підтримка для нашої країни, а також позитивний результат нашої спільної роботи з європейськими колегами, представниками Мінекономрозвитку та МЗС."]</p>

<p>Рада ЄС схвалила домовленість з Європейським парламентом про обсяги тимчасових додаткових торгових преференцій для імпорту української аграрної та харчової продукції. Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.</p><h4><strong>Додаткові торгові преференції ЄС діятимуть на групи таких товарів:</strong></h4><ul><li>мед — 2,5 тис тонн;</li><li> перероблені томати — 3 тис тонн;</li><li>виноградний сік — 500 тонн;</li><li>овес — 4 тис тонн;</li><li> пшениця — 65 тис тонн;</li><li> кукурудза — 625 тис тонн;</li><li>ячмінь — 325 тис тонн;</li><li>злакові крупи та гранули — 7,8 тис тонн.</li></ul><p style="text-align: left;">Надаючи додаткові тимчасові торговельні преференції Європарламент хоче підтримати поточні реформи, посилити позиції малих і середніх підприємств і надати необхідний стимул для збільшення торговельних потоків.</p><p style="text-align: left;">	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Це — економічна і політична підтримка для нашої країни, а також позитивний результат нашої спільної роботи з європейськими колегами, представниками Мінекономрозвитку та МЗС.</p>					<cite>									<span><strong>Ольга Трофімцева,</strong></span> заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції							</cite>			</blockquote></p>

ЄС утвердив безвідсоткові торгові квоти для України

{:ua}Скільки тонн яких товарів можна буде ввозити та вивозити виробникам? Більше про нові квоти ЄС та їхній вплив на економіку України читайте за посиланням{:}

<p>Нині під час тренінгів з профорієнтації спеціалісти не так охоче використовують слово «професія» — і ще рідше запитують представників молоді, ким вони хочуть стати у майбутньому. Такого підходу дотримується, наприклад, Жан-Філіп Мішель з Оттави, тренер із кар'єри. Для нього не існує професії, яку можна обрати на все життя. У своїй статті для видання BBC журналістка Аліна Дізік описала процес пошуку роботи мрії у сучасному суспільстві. Якою ж стане наша робота?
</p>
<h4><strong>Погляд під іншим кутом</strong></h4>
Дізік зазначає, що молодь слід заохочувати до вибору не фаху, скажімо, архітектора чи інженера, а підходити до питання з іншого боку та замислитися над тим, якими навичками прагне оволодіти студент чи учень.

Яке заняття для нього чи для неї видається найцікавішим? Тобто замість того, щоб сказати «Я хочу стати лікарем», дехто скаже «Я хочу допомагати людям <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/google-eternity/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">перебороти хвороби<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/old-woman-574278_1280-300x200.jpg" />Вічна молодість — що Google зробить зі старінням і чому все приховує</span></a>», означивши цим самим мету.

І навіть якщо такий підхід на перший погляд може видатися дещо езотеричним, то переосмислення породжує дискусію й орієнтацію на конкретні цілі, а не загальні напрямки, — і це може стати у нагоді. Адже іноді під обрану ціль вдасться підібрати декілька різних професій. Часто впродовж життя кар'єрний шлях змінюється, доводиться опановувати нові навички й працювати не в тій сфері, яка уявлялася спочатку.
<h4><strong>Як варто обирати</strong></h4>
Тому, хто хоче «допомогати людям перебороти хвороби», може, приміром сподобатися робота в міжнародній організації, яка надає гуманітарну допомогу, або, наприклад, у соціальній службі.

Визначаючи цілі, ми рухаємося у напрямку конкретного заняття, які нам подобаються. Обираючи професію, часто студент не до кінця розуміє, що саме криється за нею і як протікатиме робочий процес.

Запропонований вище підхід дозволяє осмислити питання вибору майбутньої професії більш свідомо.

[blockquote_with_author name="Жан-Філіп Мішель" position="кар'єрний коуч" content="Потрібно відійти від постійних думок про назву професії та кар'єру і замислитися про випробування та проблеми"]
<h4><strong>«Орхідейні спеціальності»</strong></h4>
Щоправда, в реальності важко завжди задіювати цей принцип. Для того, щоби готуватися до глобальних випробувань і потреб, потрібно отримати навички, які можна використовувати у багатьох різних видах діяльності.

А нині спеціальності в університетах навпаки стають дедалі вужчими і все <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">більш «нішовими»<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/money-1428594_1280-300x200.jpg" />70% топ-менеджерів інвестуватимуть в штучний інтелект — дані PwC</span></a>. Чимало освітніх напрямків такого роду можна знайти у німецьких вишах:
<ul>
<li>«Старогрецька філологія»,</li>
 	<li>«Броварство і технологія виробництво напоїв»,</li>
 	<li>«Музична журналістика»,</li>
 	<li>«Албанологія»,</li>
 	<li>«Спеціаліст з планування вільного часу».</li>
</ul>
Їх називають рідкісними — «орхідейними» — спеціальностями. Це означає, що мало є відповідних кафедр та студентів, які там навчаються.

[blockquote_with_author content="«Орхідейні спеціальності» — така назва прижилася у суспільній дискусії через те, що орхідеї у Німеччині раніше вважалися екзотичними та вкрай рідкісними рослинами."]

Власне, для студентів схожих напрямків потрібно налаштуватися на непростий процес пошуку роботи, і розраховувати на те, що діяльність може тематично не відповідати вивченому матеріалу. Однак, перш, ніж вступати на «Албанологію» чи «Музичну журналістику», слід замислитися про те, які саме навички вам дасть обрана спеціальність.

Вивчення тематики, яка надто вузька для ринку праці, напевне не прискорить процес пошуку роботи. Насправді неважливо, чи протікає навчання на відомому «мейнстрімовому» факультеті чи навпаки на «орхідейній» спеціальності — динамічний ринок праці вимагатиме гнучкості та вмінь.

Тому напевне перед випускниками факультету права чи інформатики відкриється більше можливостей. Адже розуміти закони чи програмувати додатки потрібно у будь-якій сфері сучасного життя.
<h4><strong>Робоче місце, яке ми незабаром втратимо — і це на краще</strong></h4>
Футуристи та спеціалісти у сфері відбору персоналу переконані: в майбутньому люди будуть працювати в рамках кількох довготривалих проектів одночасно та виконуватимуть різнопланові обов'язки.

«Замість того, щоби визначати свою <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/remember-this/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">роль у роботі<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/tie-690084_1280-300x200.jpg" />7 реалій підприємництва, про які варто пам'ятати</span></a> чи список посадових обов'язків, вам доведеться постійно нарощувати перелік навичок, аби стати більш привабливими для роботодавців», — стверджує Жан Майстер, одна з авторів книги про кар'єри майбутнього The Future Workplace Experience.

Для молоді це означає, що потрібно радше налаштовуватися на гнучкість та опановувати вміня, необхідні для роботи у конкретному проекті, — а не готуватися зайняти традиційну роль на якомусь підприємстві й усе життя «грати» лише її.

<p>Нині під час тренінгів з профорієнтації спеціалісти не так охоче використовують слово «професія» — і ще рідше запитують представників молоді, ким вони хочуть стати у майбутньому. Такого підходу дотримується, наприклад, Жан-Філіп Мішель з Оттави, тренер із кар&#8217;єри. Для нього не існує професії, яку можна обрати на все життя. У своїй статті для видання BBC журналістка Аліна Дізік описала процес пошуку роботи мрії у сучасному суспільстві. Якою ж стане наша робота?</p><h4><strong>Погляд під іншим кутом</strong></h4><p>Дізік зазначає, що молодь слід заохочувати до вибору не фаху, скажімо, архітектора чи інженера, а підходити до питання з іншого боку та замислитися над тим, якими навичками прагне оволодіти студент чи учень.</p><p>Яке заняття для нього чи для неї видається найцікавішим? Тобто замість того, щоб сказати «Я хочу стати лікарем», дехто скаже «Я хочу допомагати людям <a href="/2017/06/26/google-eternity/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">перебороти хвороби<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/old-woman-574278_1280-300x200.jpg" />Вічна молодість — що Google зробить зі старінням і чому все приховує</span></a>», означивши цим самим мету.</p><p>І навіть якщо такий підхід на перший погляд може видатися дещо езотеричним, то переосмислення породжує дискусію й орієнтацію на конкретні цілі, а не загальні напрямки, — і це може стати у нагоді. Адже іноді під обрану ціль вдасться підібрати декілька різних професій. Часто впродовж життя кар&#8217;єрний шлях змінюється, доводиться опановувати нові навички й працювати не в тій сфері, яка уявлялася спочатку.</p><h4><strong>Як варто обирати</strong></h4><p>Тому, хто хоче «допомогати людям перебороти хвороби», може, приміром сподобатися робота в міжнародній організації, яка надає гуманітарну допомогу, або, наприклад, у соціальній службі.</p><p>Визначаючи цілі, ми рухаємося у напрямку конкретного заняття, які нам подобаються. Обираючи професію, часто студент не до кінця розуміє, що саме криється за нею і як протікатиме робочий процес.</p><p>Запропонований вище підхід дозволяє осмислити питання вибору майбутньої професії більш свідомо.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Потрібно відійти від постійних думок про назву професії та кар'єру і замислитися про випробування та проблеми</p>					<cite>									<span><strong>Жан-Філіп Мішель,</strong></span> кар'єрний коуч							</cite>			</blockquote><h4><strong>«Орхідейні спеціальності»</strong></h4><p>Щоправда, в реальності важко завжди задіювати цей принцип. Для того, щоби готуватися до глобальних випробувань і потреб, потрібно отримати навички, які можна використовувати у багатьох різних видах діяльності.</p><p>А нині спеціальності в університетах навпаки стають дедалі вужчими і все <a href="/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">більш «нішовими»<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/money-1428594_1280-300x200.jpg" />70% топ-менеджерів інвестуватимуть в штучний інтелект — дані PwC</span></a>. Чимало освітніх напрямків такого роду можна знайти у німецьких вишах:</p><ul><li>«Старогрецька філологія»,</li><li>«Броварство і технологія виробництво напоїв»,</li><li>«Музична журналістика»,</li><li>«Албанологія»,</li><li>«Спеціаліст з планування вільного часу».</li></ul><p>Їх називають рідкісними — «орхідейними» — спеціальностями. Це означає, що мало є відповідних кафедр та студентів, які там навчаються.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>«Орхідейні спеціальності» — така назва прижилася у суспільній дискусії через те, що орхідеї у Німеччині раніше вважалися екзотичними та вкрай рідкісними рослинами.</p>			</blockquote><p>Власне, для студентів схожих напрямків потрібно налаштуватися на непростий процес пошуку роботи, і розраховувати на те, що діяльність може тематично не відповідати вивченому матеріалу. Однак, перш, ніж вступати на «Албанологію» чи «Музичну журналістику», слід замислитися про те, які саме навички вам дасть обрана спеціальність.</p><p>Вивчення тематики, яка надто вузька для ринку праці, напевне не прискорить процес пошуку роботи. Насправді неважливо, чи протікає навчання на відомому «мейнстрімовому» факультеті чи навпаки на «орхідейній» спеціальності — динамічний ринок праці вимагатиме гнучкості та вмінь.</p><p>Тому напевне перед випускниками факультету права чи інформатики відкриється більше можливостей. Адже розуміти закони чи програмувати додатки потрібно у будь-якій сфері сучасного життя.</p><h4><strong>Робоче місце, яке ми незабаром втратимо — і це на краще</strong></h4><p>Футуристи та спеціалісти у сфері відбору персоналу переконані: в майбутньому люди будуть працювати в рамках кількох довготривалих проектів одночасно та виконуватимуть різнопланові обов&#8217;язки.</p><p>«Замість того, щоби визначати свою <a href="/2017/05/16/remember-this/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">роль у роботі<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/tie-690084_1280-300x200.jpg" />7 реалій підприємництва, про які варто пам&#8217;ятати</span></a> чи список посадових обов&#8217;язків, вам доведеться постійно нарощувати перелік навичок, аби стати більш привабливими для роботодавців», — стверджує Жан Майстер, одна з авторів книги про кар&#8217;єри майбутнього The Future Workplace Experience.</p><p>Для молоді це означає, що потрібно радше налаштовуватися на гнучкість та опановувати вміня, необхідні для роботи у конкретному проекті, — а не готуватися зайняти традиційну роль на якомусь підприємстві й усе життя «грати» лише її.</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Аби належним чином підготуватися до майбутнього, слід припинити міркування про роботу в контексті випробувань та проблем із цього майбутнього. Бо в нас навряд чи вийде опанувати нову професію і займатися нею усе життя за умови стрімкого технологічного прогресу

Нині під час тренінгів з профорієнтації спеціалісти не так охоче використовують слово «професія» — і ще рідше запитують представників молоді, ким вони хочуть стати у майбутньому. Такого підходу дотримується, наприклад, Жан-Філіп Мішель з Оттави, тренер із кар'єри. Для нього не існує професії, яку можна обрати на все життя. У своїй статті для видання BBC журналістка Аліна Дізік описала процес пошуку роботи мрії у сучасному суспільстві. Якою ж стане наша робота?
<h4><strong>Погляд під іншим кутом</strong></h4>
Дізік зазначає, що молодь слід заохочувати до вибору не фаху, скажімо, архітектора чи інженера, а підходити до питання з іншого боку та замислитися над тим, якими навичками прагне оволодіти студент чи учень.

Яке заняття для нього чи для неї видається найцікавішим? Тобто замість того, щоб сказати «Я хочу стати лікарем», дехто скаже «Я хочу допомагати людям <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/google-eternity/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перебороти хвороби</a>», означивши цим самим мету.

І навіть якщо такий підхід на перший погляд може видатися дещо езотеричним, то переосмислення породжує дискусію й орієнтацію на конкретні цілі, а не загальні напрямки, — і це може стати у нагоді. Адже іноді під обрану ціль вдасться підібрати декілька різних професій. Часто впродовж життя кар'єрний шлях змінюється, доводиться опановувати нові навички й працювати не в тій сфері, яка уявлялася спочатку.
<h4><strong>Як варто обирати</strong></h4>
Тому, хто хоче «допомогати людям перебороти хвороби», може, приміром сподобатися робота в міжнародній організації, яка надає гуманітарну допомогу, або, наприклад, у соціальній службі.

Визначаючи цілі, ми рухаємося у напрямку конкретного заняття, які нам подобаються. Обираючи професію, часто студент не до кінця розуміє, що саме криється за нею і як протікатиме робочий процес.

Запропонований вище підхід дозволяє осмислити питання вибору майбутньої професії більш свідомо.

[blockquote_with_author name="Жан-Філіп Мішель" position="кар'єрний коуч" content="Потрібно відійти від постійних думок про назву професії та кар'єру і замислитися про випробування та проблеми"]
<h4><strong>«Орхідейні спеціальності»</strong></h4>
Щоправда, в реальності важко завжди задіювати цей принцип. Для того, щоби готуватися до глобальних випробувань і потреб, потрібно отримати навички, які можна використовувати у багатьох різних видах діяльності.

А нині спеціальності в університетах навпаки стають дедалі вужчими і все <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">більш «нішовими»</a>. Чимало освітніх напрямків такого роду можна знайти у німецьких вишах:
<ul>
 	<li>«Старогрецька філологія»,</li>
 	<li>«Броварство і технологія виробництво напоїв»,</li>
 	<li>«Музична журналістика»,</li>
 	<li>«Албанологія»,</li>
 	<li>«Спеціаліст з планування вільного часу».</li>
</ul>
Їх називають рідкісними — «орхідейними» — спеціальностями. Це означає, що мало є відповідних кафедр та студентів, які там навчаються.

[blockquote_with_author content="«Орхідейні спеціальності» — така назва прижилася у суспільній дискусії через те, що орхідеї у Німеччині раніше вважалися екзотичними та вкрай рідкісними рослинами."]

Власне, для студентів схожих напрямків потрібно налаштуватися на непростий процес пошуку роботи, і розраховувати на те, що діяльність може тематично не відповідати вивченому матеріалу. Однак, перш, ніж вступати на «Албанологію» чи «Музичну журналістику», слід замислитися про те, які саме навички вам дасть обрана спеціальність.

Вивчення тематики, яка надто вузька для ринку праці, напевне не прискорить процес пошуку роботи. Насправді неважливо, чи протікає навчання на відомому «мейнстрімовому» факультеті чи навпаки на «орхідейній» спеціальності — динамічний ринок праці вимагатиме гнучкості та вмінь.

Тому напевне перед випускниками факультету права чи інформатики відкриється більше можливостей. Адже розуміти закони чи програмувати додатки потрібно у будь-якій сфері сучасного життя.
<h4><strong>Робоче місце, яке ми незабаром втратимо — і це на краще</strong></h4>
Футуристи та спеціалісти у сфері відбору персоналу переконані: в майбутньому люди будуть працювати в рамках кількох довготривалих проектів одночасно та виконуватимуть різнопланові обов'язки.

«Замість того, щоби визначати свою <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/remember-this/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">роль у роботі</a> чи список посадових обов'язків, вам доведеться постійно нарощувати перелік навичок, аби стати більш привабливими для роботодавців», — стверджує Жан Майстер, одна з авторів книги про кар'єри майбутнього The Future Workplace Experience.

Для молоді це означає, що потрібно радше налаштовуватися на гнучкість та опановувати вміня, необхідні для роботи у конкретному проекті, — а не готуватися зайняти традиційну роль на якомусь підприємстві й усе життя «грати» лише її.

<p>Нині під час тренінгів з профорієнтації спеціалісти не так охоче використовують слово «професія» — і ще рідше запитують представників молоді, ким вони хочуть стати у майбутньому. Такого підходу дотримується, наприклад, Жан-Філіп Мішель з Оттави, тренер із кар&#8217;єри. Для нього не існує професії, яку можна обрати на все життя. У своїй статті для видання BBC журналістка Аліна Дізік описала процес пошуку роботи мрії у сучасному суспільстві. Якою ж стане наша робота?</p><h4><strong>Погляд під іншим кутом</strong></h4><p>Дізік зазначає, що молодь слід заохочувати до вибору не фаху, скажімо, архітектора чи інженера, а підходити до питання з іншого боку та замислитися над тим, якими навичками прагне оволодіти студент чи учень.</p><p>Яке заняття для нього чи для неї видається найцікавішим? Тобто замість того, щоб сказати «Я хочу стати лікарем», дехто скаже «Я хочу допомагати людям <a href="/2017/06/26/google-eternity/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перебороти хвороби</a>», означивши цим самим мету.</p><p>І навіть якщо такий підхід на перший погляд може видатися дещо езотеричним, то переосмислення породжує дискусію й орієнтацію на конкретні цілі, а не загальні напрямки, — і це може стати у нагоді. Адже іноді під обрану ціль вдасться підібрати декілька різних професій. Часто впродовж життя кар&#8217;єрний шлях змінюється, доводиться опановувати нові навички й працювати не в тій сфері, яка уявлялася спочатку.</p><h4><strong>Як варто обирати</strong></h4><p>Тому, хто хоче «допомогати людям перебороти хвороби», може, приміром сподобатися робота в міжнародній організації, яка надає гуманітарну допомогу, або, наприклад, у соціальній службі.</p><p>Визначаючи цілі, ми рухаємося у напрямку конкретного заняття, які нам подобаються. Обираючи професію, часто студент не до кінця розуміє, що саме криється за нею і як протікатиме робочий процес.</p><p>Запропонований вище підхід дозволяє осмислити питання вибору майбутньої професії більш свідомо.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Потрібно відійти від постійних думок про назву професії та кар'єру і замислитися про випробування та проблеми</p>					<cite>									<span><strong>Жан-Філіп Мішель,</strong></span> кар'єрний коуч							</cite>			</blockquote><h4><strong>«Орхідейні спеціальності»</strong></h4><p>Щоправда, в реальності важко завжди задіювати цей принцип. Для того, щоби готуватися до глобальних випробувань і потреб, потрібно отримати навички, які можна використовувати у багатьох різних видах діяльності.</p><p>А нині спеціальності в університетах навпаки стають дедалі вужчими і все <a href="/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">більш «нішовими»</a>. Чимало освітніх напрямків такого роду можна знайти у німецьких вишах:</p><ul><li>«Старогрецька філологія»,</li><li>«Броварство і технологія виробництво напоїв»,</li><li>«Музична журналістика»,</li><li>«Албанологія»,</li><li>«Спеціаліст з планування вільного часу».</li></ul><p>Їх називають рідкісними — «орхідейними» — спеціальностями. Це означає, що мало є відповідних кафедр та студентів, які там навчаються.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>«Орхідейні спеціальності» — така назва прижилася у суспільній дискусії через те, що орхідеї у Німеччині раніше вважалися екзотичними та вкрай рідкісними рослинами.</p>			</blockquote><p>Власне, для студентів схожих напрямків потрібно налаштуватися на непростий процес пошуку роботи, і розраховувати на те, що діяльність може тематично не відповідати вивченому матеріалу. Однак, перш, ніж вступати на «Албанологію» чи «Музичну журналістику», слід замислитися про те, які саме навички вам дасть обрана спеціальність.</p><p>Вивчення тематики, яка надто вузька для ринку праці, напевне не прискорить процес пошуку роботи. Насправді неважливо, чи протікає навчання на відомому «мейнстрімовому» факультеті чи навпаки на «орхідейній» спеціальності — динамічний ринок праці вимагатиме гнучкості та вмінь.</p><p>Тому напевне перед випускниками факультету права чи інформатики відкриється більше можливостей. Адже розуміти закони чи програмувати додатки потрібно у будь-якій сфері сучасного життя.</p><h4><strong>Робоче місце, яке ми незабаром втратимо — і це на краще</strong></h4><p>Футуристи та спеціалісти у сфері відбору персоналу переконані: в майбутньому люди будуть працювати в рамках кількох довготривалих проектів одночасно та виконуватимуть різнопланові обов&#8217;язки.</p><p>«Замість того, щоби визначати свою <a href="/2017/05/16/remember-this/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">роль у роботі</a> чи список посадових обов&#8217;язків, вам доведеться постійно нарощувати перелік навичок, аби стати більш привабливими для роботодавців», — стверджує Жан Майстер, одна з авторів книги про кар&#8217;єри майбутнього The Future Workplace Experience.</p><p>Для молоді це означає, що потрібно радше налаштовуватися на гнучкість та опановувати вміня, необхідні для роботи у конкретному проекті, — а не готуватися зайняти традиційну роль на якомусь підприємстві й усе життя «грати» лише її.</p>

Фах на полицю — чому робота майбутнього не буде тотожна професії

{:ua}Як зміниться практика працевлаштування та зайнятості у найближчому майбутньому? Якою стане наша робота?{:}

<p>Основна маса питань із мобільним зв’язком та його тарифікацією пов’язана із принципом надання голосових та інших дзвінків «роумінґ як вдома» — українцям (попри <a href="https://nachasi.com/2017/06/11/bezviz-travellers/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">безвізовий режим із ЄС<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/girl-571808_1280-e1497213509905-300x200.jpg" />Скільки українців перетнули кордон у перший день безвізу?</span></a>) це поки що «не світить» із внутрішніми українськими SIM-ками, зате є можливість купити собі картку якогось 1 оператора. Розбираємося в усіх нюансах.
</p>
<h4><strong>Чи є виключення або приховані умови щодо нового роумінґу без додаткових доплат на всій території ЄС?</strong></h4>
Тарифікація Roam Like at Home («роумінґ як вдома») діє у будь-якії країні-учасниці ЄС, відмінній від тієї країни ЄС, де проживає абонент. Якщо ви перебираєтеся жити на постійній основі до іншої країни ЄС, ви втрачатимете можливість користуватися пільговими тарифами за цією послугою від оператора із вашої попередньої країни проживання. Переваги пільгового роумінґу для вас діятимуть, якщо ви скористаєтеся своїм «домашнім» мобільним оператором за межами поточної країни проживання ЄС.
<h4><strong>Чи є обмеження за обсягом / тривалістю дзвінків, повідомлень та мобільного трафіку для поїздок роумінґовою зоною ЄС?</strong></h4>
Якщо ви живете у країні-учасниці ЄС і маєте там мобільний тарифний план із нелімітованою кількістю дзвінків та SMS, у роумінґу в ЄС ви теж матимете необмежені дзвінки та текстові повідомлення.

Якщо ваш «домашній» оператор надає вам необмежений пакет інтернет-трафіку чи дуже дешевий мобільний доступ в інтернет, ваш оператор може виставляти обмеження на кількість трафіку, що його можна використати у роумінґу. У цьому випадку оператор заздалегідь проінформує вас про кількість мегабайтів, доступних у роумінґу, та те, що ви наближаєтеся до межі доступного трафіку під час перебування за межами «домашньої» зони покриття. Ліміт трафіку зазвичай доволі високий і покриватиме ваші потреби для онлайн-спілкування у роумінґу — але якщо ви навіть перевищили ці обмеження, то можна скористатися пільговими пакетами додаткових даних (максимальний тариф складатиме €7,70/ГБ станом на сьогодні та поступово знизиться до €2,50/ГБ до 2022 року).
<h4><strong>Чи можна скористатися «домашніми тарифами» на облавку судна в межах ЄС?</strong></h4>
Так, якщо тільки ви будете перебувати в зоні покриття наземної мережі мобільного зв’язку (на річках, озерах, та вздовж морського узбережжя країн ЄС) — в інших випадках ні. Правило пільгового роумінґу поширюється тільки на наземну мережу базових станцій, які забезпечують жителів ЄС мобільним зв’язком. Підключення до мобільної мережі через сторонні бездротові мережі чи супутникових провайдерів на борту морських суден чи літаків не підпадає під правила наземного роумінґу для традиційних мобільних операторів ЄС.
<h4><strong>Чи поширюються нові тарифи та правила на мої дзвінки з дому до закордонних друзів?</strong></h4>
Ні. Дзвінки у роумінґу — це коли ви безпосередньо перебуваєте за межами «домашньої» країни і там телефонуєте іншим (в тому числі — в свою «домашню» країну). Вартість дзвінків із своєї країни до інших країн ЄС не регулюється новими правилами.
<h4><strong>Як довго я можу користуватися домашніми тарифами під час перебування за межами своєї країни?</strong></h4>
Загальне правило визначає такий порядок: пільгові тарифи діятимуть доти, допоки ви більше часу користуєтеся своїм мобільним оператором в країні проживання, аніж в країні тимчасового перебування.

Якщо відбувається порушення цього принципу, з вами можуть сконтактувати представники вашого мобільного оператора для уточнення деталей та умов. Ймовірні шахрайські дії щодо роумінґу оператор може визначати в разі невідповідностей балансу та обсягів використання «домашнього» та закордонного обсягу дзвінків і даних за період тривалістю в 4 місяці.

Якщо упродовж 4 місяців ви більше часу перебуваєте за кордоном і при цьому споживаєте більше інтернет-трафіку та голосових дзвінків саме за кордоном, а не в своїй країні проживання, оператор може зажадати від вас пояснень протягом 14 днів. Якщо при цьому ви продовжите користуватися пільговим роумінґом, з вас може стягуватися додаткова плата. її розмір може складати 3,2 євроценти за хвилину для голосових дзвінків і 1 євроцент за 1 SMS. Для інтернет-трафіку максимальна сплата становитиме:
<ul>
<li>€7,7 за 1 ГБ (станом на 15 червня 2017 року),</li>
 	<li>€6/ГБ (на 1 січня 2018),</li>
 	<li>€4,5/ГБ (станом на 1 січня 2019-го),</li>
 	<li>€3,5/ГБ (1 січня 2020 року),</li>
 	<li>€3/ГБ (1 січня 2021 року),</li>
 	<li>€2,5/ГБ (станом на 1 січня 2022 року).</li>
</ul>
<h4><strong>Як я зможу визначити нову роумінґову тарифікацію та пакети послуг у свого місцевого телеком-провайдера / мобільного оператора?</strong></h4>
Тариф Roam Like at Home діятиме за умовчанням для усіх мобільних пакетів, що включають у себе послуги роумінґу в ЄС. Навіть якщо зараз у громадянина, що живе в ЄС, пакет із регульованим чи обмеженим роумінґом, до нього відсьогодні застосовуються за умовчанням нові тарифи. Якщо ви купуєте мобільний пакет оператора із послугами голосового та інтернет-роумінґу після 15 червня 2017 року, в ньому вже за умовчанням буде активовано новий порядок надання послуг в межах ЄС, але за межами вашої «домашньої» країни-учасниці ЄС.
<h4><strong>Я вже маю вигідний пільговий тариф із роумінґом за кордоном. Чи зможу я його зберегти після 15 червня 2017 року?</strong></h4>
Так. Ваш оператор зв'яжеться з вами і запитає вас, чи ви хочете зберегти ваш конкретний тариф роумінґу. Якщо ви підтвердите, ви збережете цей тариф. Якщо ви відповіли негативно або не відповіли на запит взагалі, ви будете автоматично перемикатися на новий роумінґ від 15 червня під час закордонних поїздок в межах ЄС.
<h4><strong>У мене pre-paid пакет, а не контрактне обслуговування, чи зможу я користуватися цим новим роумінґом?</strong></h4>
Так, Якщо ви платите за надані послуги і у вас ціна пакету даних «вдома» не перевищує €7,7 за 1 ГБ, ваш оператор може застосовувати до вас нові правила надання трафіку у роумінґу. Обмеження має складати при цьому щонайменше пакет, відповідний балансу, що залишається на вашій карта абонента на початок користування роумінґом (за виключенням податків) і має відповідати сумі в €7,7. Наприклад:
<ul>
<li>у вас на балансі €13 (€10,8 за відрахуванням 20% податку),</li>
 	<li>ви отримаєте хоча би 10,8/7,7 = 1,4 ГБ трафіку (це при тому, що €7,7 станом на червень 2017 року — максимальний тариф оператора за пакет мобільного трафіку за межами домашньої країни, але в межах ЄС),</li>
 	<li>застосування тарифів пільгового роумінґу означатиме, що перед поїздкою вам слід поповнити ваш баланс заздалегідь. За дзвінки та SMS ви будете платити за «домашніми» тарифами.</li>
</ul>
<h4><strong>Я ніколи не виїджджав / не виїжджала за межі країни в межах ЄС. Чи вплинуть нові роумінґові правила на мене та мої витрати на зв'язок?</strong></h4>
Ні. Для таких як ви, нічого не зміниться.
<h4><strong>Якщо я перевищу обмеження щодо трафіку та дзвінків, скільки з мене візьме мій «домашній» мобільний оператор?</strong></h4>
Доплати в разі перевищення пакетних магабайт та хвилин складатимуть в межах:
<ul>
<li>3,2 євроценти за 1 хв голосових дзвінків (+ податок)</li>
 	<li>1 євроцент за 1 SMS (+податок 20%)</li>
 	<li>€7,7 за 1 ГБ даних (+податок).</li>
</ul>
[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_99037040_l-2015.jpg" img_id="5750"]
<h4><strong>Якщо я виїжджаю до інших країн ЄС лише 2-3 тижні на рік, чи можу я скористатися своїм національним пакетом послуг без ризику перевищити ліміт послуг у «домашньому» роумінґу?</strong></h4>
Так. Лише не забувайте, що безлімітні пакети даних у роумінґу за новими правилами можуть бути не цілком безлімітними.
<h4><strong>Якщо я подорожуючи, наберу свого друга чи напишу повідомлення знайомій, чи варто мені контролювати, яким оператором вона чи він користуються, і чи це мобільний зв’язок, чи стаціонарний?</strong></h4>
Ні, для вас враховуватимуться хвилини та обсяг трафіку із національного операторського пакету.
<h4><strong>Під час поїздки за кордон в межах ЄС скільки я сплачуватиму за вхідні дзвінки?</strong></h4>
Після 15 червня 2017 року — нічого. Тарифи ті ж, що й у вашій країні (примітка: Україна не є членом ЄС, тому на нас це правило не поширюється — ред.)
<h4><strong>На які конкретно країни поширюється новий пільговий роумінґ із 15 червня?</strong></h4>
Загалом новий пільговий «роумінґ як вдома» діятиме у 28 країнах ЄС, а саме у:
<ul>
<li>Австрії,</li>
 	<li>Бельгії</li>
 	<li>Болгарії,</li>
 	<li>Хорватії,</li>
 	<li>на Кіпрі,</li>
 	<li>у Чехії,</li>
 	<li>Данії,</li>
 	<li>Естонії,</li>
 	<li>Фінляндії,</li>
 	<li>Німеччині,</li>
 	<li>Франції,</li>
 	<li>Греції,</li>
 	<li>Угорщині,</li>
 	<li>Ірландії,</li>
 	<li>Італії,</li>
 	<li>Литві,</li>
 	<li>Латвії,</li>
 	<li>Люксембурзі,</li>
 	<li>на Мальті,</li>
 	<li>у Нідерландах,</li>
 	<li>Польщі,</li>
 	<li>Румунії,</li>
 	<li>Словенії,</li>
 	<li>Словаччині,</li>
 	<li>Іспанії,</li>
 	<li>Швеції,</li>
 	<li>Сполученому Королівстві.</li>
</ul>
Також роумінґ поширюється на Європейський Економічний простір:
<ul>
<li>Ісландія,</li>
 	<li>Ліхтенштейн,</li>
 	<li>Норвегія (в цих країнах роумінґ на пільгових умовах розпочне роботу невдовзі після 15 червня 2017 року).</li>
</ul>
<h4><strong>Чи це правда, що я взагалі нічого додаткового не платитиму під час подорожей країнами ЄС та користування у дорозі своїм смартфоном?</strong></h4>
Так. Достатньо буде вашого національного тарифу із хвилинами, мегабайтами та іншими послугами.
<h4><strong>Чи варто все-таки про всяк випадок купити тимчасову «місцеву» SIM-ку, коли їдеш до іншої країни ЄС більше, ніж на 2 тижні?</strong></h4>
Для подорожей на пару тижнів у цьому немає потреби. Якщо ви їдете на декілька місяців, перевірти умови надання вільного роумінґу у вашого національного оператора, щоби випадково не стати перед потребою сплачувати додаткові відрахування за своїм тарифом.
<h4><strong>Цей новий роумінґ автоматичний чи мені треба його якось активувати?</strong></h4>
Ніяких додаткових активацій для громадян однієї із країн Єврособзу не потрібно.
<h4><strong>Що робити, якщо я поїхав за межі своєї країни (але в межах ЄС) і не можу скористатися пільговим роумінґом, натомість змушений доплачувати за послуги?</strong></h4>
Вам слід подати скаргу-заявку до свого оператора — в разі, якщо оператор не вирішить питання, потрібно буде звертатися до національного телеком-регулятора за роз'ясненнями.
<h4><strong>Чи отримають громадяни ЄС попередження про нові умови мобільного зв’язку із 15 червня? Якщо так, то як це відбуватиметься?</strong></h4>
Так, оператор вас має повідомити в разі, якщо ви — абонент в одній із країн ЄС, про зміну тарифу та застосування пільгових умов. Відбуватиметься це шляхом текстових чи голосових сповіщень.

<p>Основна маса питань із мобільним зв’язком та його тарифікацією пов’язана із принципом надання голосових та інших дзвінків «роумінґ як вдома» — українцям (попри <a href="/2017/06/11/bezviz-travellers/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">безвізовий режим із ЄС<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/girl-571808_1280-e1497213509905-300x200.jpg" />Скільки українців перетнули кордон у перший день безвізу?</span></a>) це поки що «не світить» із внутрішніми українськими SIM-ками, зате є можливість купити собі картку якогось 1 оператора. Розбираємося в усіх нюансах.</p><h4><strong>Чи є виключення або приховані умови щодо нового роумінґу без додаткових доплат на всій території ЄС?</strong></h4><p>Тарифікація Roam Like at Home («роумінґ як вдома») діє у будь-якії країні-учасниці ЄС, відмінній від тієї країни ЄС, де проживає абонент. Якщо ви перебираєтеся жити на постійній основі до іншої країни ЄС, ви втрачатимете можливість користуватися пільговими тарифами за цією послугою від оператора із вашої попередньої країни проживання. Переваги пільгового роумінґу для вас діятимуть, якщо ви скористаєтеся своїм «домашнім» мобільним оператором за межами поточної країни проживання ЄС.</p><h4><strong>Чи є обмеження за обсягом / тривалістю дзвінків, повідомлень та мобільного трафіку для поїздок роумінґовою зоною ЄС?</strong></h4><p>Якщо ви живете у країні-учасниці ЄС і маєте там мобільний тарифний план із нелімітованою кількістю дзвінків та SMS, у роумінґу в ЄС ви теж матимете необмежені дзвінки та текстові повідомлення.</p><p>Якщо ваш «домашній» оператор надає вам необмежений пакет інтернет-трафіку чи дуже дешевий мобільний доступ в інтернет, ваш оператор може виставляти обмеження на кількість трафіку, що його можна використати у роумінґу. У цьому випадку оператор заздалегідь проінформує вас про кількість мегабайтів, доступних у роумінґу, та те, що ви наближаєтеся до межі доступного трафіку під час перебування за межами «домашньої» зони покриття. Ліміт трафіку зазвичай доволі високий і покриватиме ваші потреби для онлайн-спілкування у роумінґу — але якщо ви навіть перевищили ці обмеження, то можна скористатися пільговими пакетами додаткових даних (максимальний тариф складатиме €7,70/ГБ станом на сьогодні та поступово знизиться до €2,50/ГБ до 2022 року).</p><h4><strong>Чи можна скористатися «домашніми тарифами» на облавку судна в межах ЄС?</strong></h4><p>Так, якщо тільки ви будете перебувати в зоні покриття наземної мережі мобільного зв’язку (на річках, озерах, та вздовж морського узбережжя країн ЄС) — в інших випадках ні. Правило пільгового роумінґу поширюється тільки на наземну мережу базових станцій, які забезпечують жителів ЄС мобільним зв’язком. Підключення до мобільної мережі через сторонні бездротові мережі чи супутникових провайдерів на борту морських суден чи літаків не підпадає під правила наземного роумінґу для традиційних мобільних операторів ЄС.</p><h4><strong>Чи поширюються нові тарифи та правила на мої дзвінки з дому до закордонних друзів?</strong></h4><p>Ні. Дзвінки у роумінґу — це коли ви безпосередньо перебуваєте за межами «домашньої» країни і там телефонуєте іншим (в тому числі — в свою «домашню» країну). Вартість дзвінків із своєї країни до інших країн ЄС не регулюється новими правилами.</p><h4><strong>Як довго я можу користуватися домашніми тарифами під час перебування за межами своєї країни?</strong></h4><p>Загальне правило визначає такий порядок: пільгові тарифи діятимуть доти, допоки ви більше часу користуєтеся своїм мобільним оператором в країні проживання, аніж в країні тимчасового перебування.</p><p>Якщо відбувається порушення цього принципу, з вами можуть сконтактувати представники вашого мобільного оператора для уточнення деталей та умов. Ймовірні шахрайські дії щодо роумінґу оператор може визначати в разі невідповідностей балансу та обсягів використання «домашнього» та закордонного обсягу дзвінків і даних за період тривалістю в 4 місяці.</p><p>Якщо упродовж 4 місяців ви більше часу перебуваєте за кордоном і при цьому споживаєте більше інтернет-трафіку та голосових дзвінків саме за кордоном, а не в своїй країні проживання, оператор може зажадати від вас пояснень протягом 14 днів. Якщо при цьому ви продовжите користуватися пільговим роумінґом, з вас може стягуватися додаткова плата. її розмір може складати 3,2 євроценти за хвилину для голосових дзвінків і 1 євроцент за 1 SMS. Для інтернет-трафіку максимальна сплата становитиме:</p><ul><li>€7,7 за 1 ГБ (станом на 15 червня 2017 року),</li><li>€6/ГБ (на 1 січня 2018),</li><li>€4,5/ГБ (станом на 1 січня 2019-го),</li><li>€3,5/ГБ (1 січня 2020 року),</li><li>€3/ГБ (1 січня 2021 року),</li><li>€2,5/ГБ (станом на 1 січня 2022 року).</li></ul><h4><strong>Як я зможу визначити нову роумінґову тарифікацію та пакети послуг у свого місцевого телеком-провайдера / мобільного оператора?</strong></h4><p>Тариф Roam Like at Home діятиме за умовчанням для усіх мобільних пакетів, що включають у себе послуги роумінґу в ЄС. Навіть якщо зараз у громадянина, що живе в ЄС, пакет із регульованим чи обмеженим роумінґом, до нього відсьогодні застосовуються за умовчанням нові тарифи. Якщо ви купуєте мобільний пакет оператора із послугами голосового та інтернет-роумінґу після 15 червня 2017 року, в ньому вже за умовчанням буде активовано новий порядок надання послуг в межах ЄС, але за межами вашої «домашньої» країни-учасниці ЄС.</p><h4><strong>Я вже маю вигідний пільговий тариф із роумінґом за кордоном. Чи зможу я його зберегти після 15 червня 2017 року?</strong></h4><p>Так. Ваш оператор зв&#8217;яжеться з вами і запитає вас, чи ви хочете зберегти ваш конкретний тариф роумінґу. Якщо ви підтвердите, ви збережете цей тариф. Якщо ви відповіли негативно або не відповіли на запит взагалі, ви будете автоматично перемикатися на новий роумінґ від 15 червня під час закордонних поїздок в межах ЄС.</p><h4><strong>У мене pre-paid пакет, а не контрактне обслуговування, чи зможу я користуватися цим новим роумінґом?</strong></h4><p>Так, Якщо ви платите за надані послуги і у вас ціна пакету даних «вдома» не перевищує €7,7 за 1 ГБ, ваш оператор може застосовувати до вас нові правила надання трафіку у роумінґу. Обмеження має складати при цьому щонайменше пакет, відповідний балансу, що залишається на вашій карта абонента на початок користування роумінґом (за виключенням податків) і має відповідати сумі в €7,7. Наприклад:</p><ul><li>у вас на балансі €13 (€10,8 за відрахуванням 20% податку),</li><li>ви отримаєте хоча би 10,8/7,7 = 1,4 ГБ трафіку (це при тому, що €7,7 станом на червень 2017 року — максимальний тариф оператора за пакет мобільного трафіку за межами домашньої країни, але в межах ЄС),</li><li>застосування тарифів пільгового роумінґу означатиме, що перед поїздкою вам слід поповнити ваш баланс заздалегідь. За дзвінки та SMS ви будете платити за «домашніми» тарифами.</li></ul><h4><strong>Я ніколи не виїджджав / не виїжджала за межі країни в межах ЄС. Чи вплинуть нові роумінґові правила на мене та мої витрати на зв&#8217;язок?</strong></h4><p>Ні. Для таких як ви, нічого не зміниться.</p><h4><strong>Якщо я перевищу обмеження щодо трафіку та дзвінків, скільки з мене візьме мій «домашній» мобільний оператор?</strong></h4><p>Доплати в разі перевищення пакетних магабайт та хвилин складатимуть в межах:</p><ul><li>3,2 євроценти за 1 хв голосових дзвінків (+ податок)</li><li>1 євроцент за 1 SMS (+податок 20%)</li><li>€7,7 за 1 ГБ даних (+податок).</li></ul>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_99037040_l-2015.jpg">			</div><h4><strong>Якщо я виїжджаю до інших країн ЄС лише 2-3 тижні на рік, чи можу я скористатися своїм національним пакетом послуг без ризику перевищити ліміт послуг у «домашньому» роумінґу?</strong></h4><p>Так. Лише не забувайте, що безлімітні пакети даних у роумінґу за новими правилами можуть бути не цілком безлімітними.</p><h4><strong>Якщо я подорожуючи, наберу свого друга чи напишу повідомлення знайомій, чи варто мені контролювати, яким оператором вона чи він користуються, і чи це мобільний зв’язок, чи стаціонарний?</strong></h4><p>Ні, для вас враховуватимуться хвилини та обсяг трафіку із національного операторського пакету.</p><h4><strong>Під час поїздки за кордон в межах ЄС скільки я сплачуватиму за вхідні дзвінки?</strong></h4><p>Після 15 червня 2017 року — нічого. Тарифи ті ж, що й у вашій країні (примітка: Україна не є членом ЄС, тому на нас це правило не поширюється — ред.)</p><h4><strong>На які конкретно країни поширюється новий пільговий роумінґ із 15 червня?</strong></h4><p>Загалом новий пільговий «роумінґ як вдома» діятиме у 28 країнах ЄС, а саме у:</p><ul><li>Австрії,</li><li>Бельгії</li><li>Болгарії,</li><li>Хорватії,</li><li>на Кіпрі,</li><li>у Чехії,</li><li>Данії,</li><li>Естонії,</li><li>Фінляндії,</li><li>Німеччині,</li><li>Франції,</li><li>Греції,</li><li>Угорщині,</li><li>Ірландії,</li><li>Італії,</li><li>Литві,</li><li>Латвії,</li><li>Люксембурзі,</li><li>на Мальті,</li><li>у Нідерландах,</li><li>Польщі,</li><li>Румунії,</li><li>Словенії,</li><li>Словаччині,</li><li>Іспанії,</li><li>Швеції,</li><li>Сполученому Королівстві.</li></ul><p>Також роумінґ поширюється на Європейський Економічний простір:</p><ul><li>Ісландія,</li><li>Ліхтенштейн,</li><li>Норвегія (в цих країнах роумінґ на пільгових умовах розпочне роботу невдовзі після 15 червня 2017 року).</li></ul><h4><strong>Чи це правда, що я взагалі нічого додаткового не платитиму під час подорожей країнами ЄС та користування у дорозі своїм смартфоном?</strong></h4><p>Так. Достатньо буде вашого національного тарифу із хвилинами, мегабайтами та іншими послугами.</p><h4><strong>Чи варто все-таки про всяк випадок купити тимчасову «місцеву» SIM-ку, коли їдеш до іншої країни ЄС більше, ніж на 2 тижні?</strong></h4><p>Для подорожей на пару тижнів у цьому немає потреби. Якщо ви їдете на декілька місяців, перевірти умови надання вільного роумінґу у вашого національного оператора, щоби випадково не стати перед потребою сплачувати додаткові відрахування за своїм тарифом.</p><h4><strong>Цей новий роумінґ автоматичний чи мені треба його якось активувати?</strong></h4><p>Ніяких додаткових активацій для громадян однієї із країн Єврособзу не потрібно.</p><h4><strong>Що робити, якщо я поїхав за межі своєї країни (але в межах ЄС) і не можу скористатися пільговим роумінґом, натомість змушений доплачувати за послуги?</strong></h4><p>Вам слід подати скаргу-заявку до свого оператора — в разі, якщо оператор не вирішить питання, потрібно буде звертатися до національного телеком-регулятора за роз&#8217;ясненнями.</p><h4><strong>Чи отримають громадяни ЄС попередження про нові умови мобільного зв’язку із 15 червня? Якщо так, то як це відбуватиметься?</strong></h4><p>Так, оператор вас має повідомити в разі, якщо ви — абонент в одній із країн ЄС, про зміну тарифу та застосування пільгових умов. Відбуватиметься це шляхом текстових чи голосових сповіщень.</p>

Картки

Жодних витрат на мобільний роумінґ між країнами ЄС — із 15 червня 2017 року змінено порядок тарифікації дзвінків у так званому «роумінґу як вдома» та умови його надання. Що це, як це працюватиме і чи можна буде з 1 SIM-карткою кататися усіма країнами Євросоюзу — у питаннях та відповідях від Єврокомісії

Основна маса питань із мобільним зв’язком та його тарифікацією пов’язана із принципом надання голосових та інших дзвінків «роумінґ як вдома» — українцям (попри <a href="https://nachasi.com/2017/06/11/bezviz-travellers/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">безвізовий режим із ЄС</a>) це поки що «не світить» із внутрішніми українськими SIM-ками, зате є можливість купити собі картку якогось 1 оператора. Розбираємося в усіх нюансах.
<h4><strong>Чи є виключення або приховані умови щодо нового роумінґу без додаткових доплат на всій території ЄС?</strong></h4>
Тарифікація Roam Like at Home («роумінґ як вдома») діє у будь-якії країні-учасниці ЄС, відмінній від тієї країни ЄС, де проживає абонент. Якщо ви перебираєтеся жити на постійній основі до іншої країни ЄС, ви втрачатимете можливість користуватися пільговими тарифами за цією послугою від оператора із вашої попередньої країни проживання. Переваги пільгового роумінґу для вас діятимуть, якщо ви скористаєтеся своїм «домашнім» мобільним оператором за межами поточної країни проживання ЄС.
<h4><strong>Чи є обмеження за обсягом / тривалістю дзвінків, повідомлень та мобільного трафіку для поїздок роумінґовою зоною ЄС?</strong></h4>
Якщо ви живете у країні-учасниці ЄС і маєте там мобільний тарифний план із нелімітованою кількістю дзвінків та SMS, у роумінґу в ЄС ви теж матимете необмежені дзвінки та текстові повідомлення.

Якщо ваш «домашній» оператор надає вам необмежений пакет інтернет-трафіку чи дуже дешевий мобільний доступ в інтернет, ваш оператор може виставляти обмеження на кількість трафіку, що його можна використати у роумінґу. У цьому випадку оператор заздалегідь проінформує вас про кількість мегабайтів, доступних у роумінґу, та те, що ви наближаєтеся до межі доступного трафіку під час перебування за межами «домашньої» зони покриття. Ліміт трафіку зазвичай доволі високий і покриватиме ваші потреби для онлайн-спілкування у роумінґу — але якщо ви навіть перевищили ці обмеження, то можна скористатися пільговими пакетами додаткових даних (максимальний тариф складатиме €7,70/ГБ станом на сьогодні та поступово знизиться до €2,50/ГБ до 2022 року).
<h4><strong>Чи можна скористатися «домашніми тарифами» на облавку судна в межах ЄС?</strong></h4>
Так, якщо тільки ви будете перебувати в зоні покриття наземної мережі мобільного зв’язку (на річках, озерах, та вздовж морського узбережжя країн ЄС) — в інших випадках ні. Правило пільгового роумінґу поширюється тільки на наземну мережу базових станцій, які забезпечують жителів ЄС мобільним зв’язком. Підключення до мобільної мережі через сторонні бездротові мережі чи супутникових провайдерів на борту морських суден чи літаків не підпадає під правила наземного роумінґу для традиційних мобільних операторів ЄС.
<h4><strong>Чи поширюються нові тарифи та правила на мої дзвінки з дому до закордонних друзів?</strong></h4>
Ні. Дзвінки у роумінґу — це коли ви безпосередньо перебуваєте за межами «домашньої» країни і там телефонуєте іншим (в тому числі — в свою «домашню» країну). Вартість дзвінків із своєї країни до інших країн ЄС не регулюється новими правилами.
<h4><strong>Як довго я можу користуватися домашніми тарифами під час перебування за межами своєї країни?</strong></h4>
Загальне правило визначає такий порядок: пільгові тарифи діятимуть доти, допоки ви більше часу користуєтеся своїм мобільним оператором в країні проживання, аніж в країні тимчасового перебування.

Якщо відбувається порушення цього принципу, з вами можуть сконтактувати представники вашого мобільного оператора для уточнення деталей та умов. Ймовірні шахрайські дії щодо роумінґу оператор може визначати в разі невідповідностей балансу та обсягів використання «домашнього» та закордонного обсягу дзвінків і даних за період тривалістю в 4 місяці.

Якщо упродовж 4 місяців ви більше часу перебуваєте за кордоном і при цьому споживаєте більше інтернет-трафіку та голосових дзвінків саме за кордоном, а не в своїй країні проживання, оператор може зажадати від вас пояснень протягом 14 днів. Якщо при цьому ви продовжите користуватися пільговим роумінґом, з вас може стягуватися додаткова плата. її розмір може складати 3,2 євроценти за хвилину для голосових дзвінків і 1 євроцент за 1 SMS. Для інтернет-трафіку максимальна сплата становитиме:
<ul>
 	<li>€7,7 за 1 ГБ (станом на 15 червня 2017 року),</li>
 	<li>€6/ГБ (на 1 січня 2018),</li>
 	<li>€4,5/ГБ (станом на 1 січня 2019-го),</li>
 	<li>€3,5/ГБ (1 січня 2020 року),</li>
 	<li>€3/ГБ (1 січня 2021 року),</li>
 	<li>€2,5/ГБ (станом на 1 січня 2022 року).</li>
</ul>
<h4><strong>Як я зможу визначити нову роумінґову тарифікацію та пакети послуг у свого місцевого телеком-провайдера / мобільного оператора?</strong></h4>
Тариф Roam Like at Home діятиме за умовчанням для усіх мобільних пакетів, що включають у себе послуги роумінґу в ЄС. Навіть якщо зараз у громадянина, що живе в ЄС, пакет із регульованим чи обмеженим роумінґом, до нього відсьогодні застосовуються за умовчанням нові тарифи. Якщо ви купуєте мобільний пакет оператора із послугами голосового та інтернет-роумінґу після 15 червня 2017 року, в ньому вже за умовчанням буде активовано новий порядок надання послуг в межах ЄС, але за межами вашої «домашньої» країни-учасниці ЄС.
<h4><strong>Я вже маю вигідний пільговий тариф із роумінґом за кордоном. Чи зможу я його зберегти після 15 червня 2017 року?</strong></h4>
Так. Ваш оператор зв'яжеться з вами і запитає вас, чи ви хочете зберегти ваш конкретний тариф роумінґу. Якщо ви підтвердите, ви збережете цей тариф. Якщо ви відповіли негативно або не відповіли на запит взагалі, ви будете автоматично перемикатися на новий роумінґ від 15 червня під час закордонних поїздок в межах ЄС.
<h4><strong>У мене pre-paid пакет, а не контрактне обслуговування, чи зможу я користуватися цим новим роумінґом?</strong></h4>
Так, Якщо ви платите за надані послуги і у вас ціна пакету даних «вдома» не перевищує €7,7 за 1 ГБ, ваш оператор може застосовувати до вас нові правила надання трафіку у роумінґу. Обмеження має складати при цьому щонайменше пакет, відповідний балансу, що залишається на вашій карта абонента на початок користування роумінґом (за виключенням податків) і має відповідати сумі в €7,7. Наприклад:
<ul>
 	<li>у вас на балансі €13 (€10,8 за відрахуванням 20% податку),</li>
 	<li>ви отримаєте хоча би 10,8/7,7 = 1,4 ГБ трафіку (це при тому, що €7,7 станом на червень 2017 року — максимальний тариф оператора за пакет мобільного трафіку за межами домашньої країни, але в межах ЄС),</li>
 	<li>застосування тарифів пільгового роумінґу означатиме, що перед поїздкою вам слід поповнити ваш баланс заздалегідь. За дзвінки та SMS ви будете платити за «домашніми» тарифами.</li>
</ul>
<h4><strong>Я ніколи не виїджджав / не виїжджала за межі країни в межах ЄС. Чи вплинуть нові роумінґові правила на мене та мої витрати на зв'язок?</strong></h4>
Ні. Для таких як ви, нічого не зміниться.
<h4><strong>Якщо я перевищу обмеження щодо трафіку та дзвінків, скільки з мене візьме мій «домашній» мобільний оператор?</strong></h4>
Доплати в разі перевищення пакетних магабайт та хвилин складатимуть в межах:
<ul>
 	<li>3,2 євроценти за 1 хв голосових дзвінків (+ податок)</li>
 	<li>1 євроцент за 1 SMS (+податок 20%)</li>
 	<li>€7,7 за 1 ГБ даних (+податок).</li>
</ul>
[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_99037040_l-2015.jpg" img_id="5750"]
<h4><strong>Якщо я виїжджаю до інших країн ЄС лише 2-3 тижні на рік, чи можу я скористатися своїм національним пакетом послуг без ризику перевищити ліміт послуг у «домашньому» роумінґу?</strong></h4>
Так. Лише не забувайте, що безлімітні пакети даних у роумінґу за новими правилами можуть бути не цілком безлімітними.
<h4><strong>Якщо я подорожуючи, наберу свого друга чи напишу повідомлення знайомій, чи варто мені контролювати, яким оператором вона чи він користуються, і чи це мобільний зв’язок, чи стаціонарний?</strong></h4>
Ні, для вас враховуватимуться хвилини та обсяг трафіку із національного операторського пакету.
<h4><strong>Під час поїздки за кордон в межах ЄС скільки я сплачуватиму за вхідні дзвінки?</strong></h4>
Після 15 червня 2017 року — нічого. Тарифи ті ж, що й у вашій країні (примітка: Україна не є членом ЄС, тому на нас це правило не поширюється — ред.)
<h4><strong>На які конкретно країни поширюється новий пільговий роумінґ із 15 червня?</strong></h4>
Загалом новий пільговий «роумінґ як вдома» діятиме у 28 країнах ЄС, а саме у:
<ul>
 	<li>Австрії,</li>
 	<li>Бельгії</li>
 	<li>Болгарії,</li>
 	<li>Хорватії,</li>
 	<li>на Кіпрі,</li>
 	<li>у Чехії,</li>
 	<li>Данії,</li>
 	<li>Естонії,</li>
 	<li>Фінляндії,</li>
 	<li>Німеччині,</li>
 	<li>Франції,</li>
 	<li>Греції,</li>
 	<li>Угорщині,</li>
 	<li>Ірландії,</li>
 	<li>Італії,</li>
 	<li>Литві,</li>
 	<li>Латвії,</li>
 	<li>Люксембурзі,</li>
 	<li>на Мальті,</li>
 	<li>у Нідерландах,</li>
 	<li>Польщі,</li>
 	<li>Румунії,</li>
 	<li>Словенії,</li>
 	<li>Словаччині,</li>
 	<li>Іспанії,</li>
 	<li>Швеції,</li>
 	<li>Сполученому Королівстві.</li>
</ul>
Також роумінґ поширюється на Європейський Економічний простір:
<ul>
 	<li>Ісландія,</li>
 	<li>Ліхтенштейн,</li>
 	<li>Норвегія (в цих країнах роумінґ на пільгових умовах розпочне роботу невдовзі після 15 червня 2017 року).</li>
</ul>
<h4><strong>Чи це правда, що я взагалі нічого додаткового не платитиму під час подорожей країнами ЄС та користування у дорозі своїм смартфоном?</strong></h4>
Так. Достатньо буде вашого національного тарифу із хвилинами, мегабайтами та іншими послугами.
<h4><strong>Чи варто все-таки про всяк випадок купити тимчасову «місцеву» SIM-ку, коли їдеш до іншої країни ЄС більше, ніж на 2 тижні?</strong></h4>
Для подорожей на пару тижнів у цьому немає потреби. Якщо ви їдете на декілька місяців, перевірти умови надання вільного роумінґу у вашого національного оператора, щоби випадково не стати перед потребою сплачувати додаткові відрахування за своїм тарифом.
<h4><strong>Цей новий роумінґ автоматичний чи мені треба його якось активувати?</strong></h4>
Ніяких додаткових активацій для громадян однієї із країн Єврособзу не потрібно.
<h4><strong>Що робити, якщо я поїхав за межі своєї країни (але в межах ЄС) і не можу скористатися пільговим роумінґом, натомість змушений доплачувати за послуги?</strong></h4>
Вам слід подати скаргу-заявку до свого оператора — в разі, якщо оператор не вирішить питання, потрібно буде звертатися до національного телеком-регулятора за роз'ясненнями.
<h4><strong>Чи отримають громадяни ЄС попередження про нові умови мобільного зв’язку із 15 червня? Якщо так, то як це відбуватиметься?</strong></h4>
Так, оператор вас має повідомити в разі, якщо ви — абонент в одній із країн ЄС, про зміну тарифу та застосування пільгових умов. Відбуватиметься це шляхом текстових чи голосових сповіщень.

<p>Основна маса питань із мобільним зв’язком та його тарифікацією пов’язана із принципом надання голосових та інших дзвінків «роумінґ як вдома» — українцям (попри <a href="/2017/06/11/bezviz-travellers/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">безвізовий режим із ЄС</a>) це поки що «не світить» із внутрішніми українськими SIM-ками, зате є можливість купити собі картку якогось 1 оператора. Розбираємося в усіх нюансах.</p><h4><strong>Чи є виключення або приховані умови щодо нового роумінґу без додаткових доплат на всій території ЄС?</strong></h4><p>Тарифікація Roam Like at Home («роумінґ як вдома») діє у будь-якії країні-учасниці ЄС, відмінній від тієї країни ЄС, де проживає абонент. Якщо ви перебираєтеся жити на постійній основі до іншої країни ЄС, ви втрачатимете можливість користуватися пільговими тарифами за цією послугою від оператора із вашої попередньої країни проживання. Переваги пільгового роумінґу для вас діятимуть, якщо ви скористаєтеся своїм «домашнім» мобільним оператором за межами поточної країни проживання ЄС.</p><h4><strong>Чи є обмеження за обсягом / тривалістю дзвінків, повідомлень та мобільного трафіку для поїздок роумінґовою зоною ЄС?</strong></h4><p>Якщо ви живете у країні-учасниці ЄС і маєте там мобільний тарифний план із нелімітованою кількістю дзвінків та SMS, у роумінґу в ЄС ви теж матимете необмежені дзвінки та текстові повідомлення.</p><p>Якщо ваш «домашній» оператор надає вам необмежений пакет інтернет-трафіку чи дуже дешевий мобільний доступ в інтернет, ваш оператор може виставляти обмеження на кількість трафіку, що його можна використати у роумінґу. У цьому випадку оператор заздалегідь проінформує вас про кількість мегабайтів, доступних у роумінґу, та те, що ви наближаєтеся до межі доступного трафіку під час перебування за межами «домашньої» зони покриття. Ліміт трафіку зазвичай доволі високий і покриватиме ваші потреби для онлайн-спілкування у роумінґу — але якщо ви навіть перевищили ці обмеження, то можна скористатися пільговими пакетами додаткових даних (максимальний тариф складатиме €7,70/ГБ станом на сьогодні та поступово знизиться до €2,50/ГБ до 2022 року).</p><h4><strong>Чи можна скористатися «домашніми тарифами» на облавку судна в межах ЄС?</strong></h4><p>Так, якщо тільки ви будете перебувати в зоні покриття наземної мережі мобільного зв’язку (на річках, озерах, та вздовж морського узбережжя країн ЄС) — в інших випадках ні. Правило пільгового роумінґу поширюється тільки на наземну мережу базових станцій, які забезпечують жителів ЄС мобільним зв’язком. Підключення до мобільної мережі через сторонні бездротові мережі чи супутникових провайдерів на борту морських суден чи літаків не підпадає під правила наземного роумінґу для традиційних мобільних операторів ЄС.</p><h4><strong>Чи поширюються нові тарифи та правила на мої дзвінки з дому до закордонних друзів?</strong></h4><p>Ні. Дзвінки у роумінґу — це коли ви безпосередньо перебуваєте за межами «домашньої» країни і там телефонуєте іншим (в тому числі — в свою «домашню» країну). Вартість дзвінків із своєї країни до інших країн ЄС не регулюється новими правилами.</p><h4><strong>Як довго я можу користуватися домашніми тарифами під час перебування за межами своєї країни?</strong></h4><p>Загальне правило визначає такий порядок: пільгові тарифи діятимуть доти, допоки ви більше часу користуєтеся своїм мобільним оператором в країні проживання, аніж в країні тимчасового перебування.</p><p>Якщо відбувається порушення цього принципу, з вами можуть сконтактувати представники вашого мобільного оператора для уточнення деталей та умов. Ймовірні шахрайські дії щодо роумінґу оператор може визначати в разі невідповідностей балансу та обсягів використання «домашнього» та закордонного обсягу дзвінків і даних за період тривалістю в 4 місяці.</p><p>Якщо упродовж 4 місяців ви більше часу перебуваєте за кордоном і при цьому споживаєте більше інтернет-трафіку та голосових дзвінків саме за кордоном, а не в своїй країні проживання, оператор може зажадати від вас пояснень протягом 14 днів. Якщо при цьому ви продовжите користуватися пільговим роумінґом, з вас може стягуватися додаткова плата. її розмір може складати 3,2 євроценти за хвилину для голосових дзвінків і 1 євроцент за 1 SMS. Для інтернет-трафіку максимальна сплата становитиме:</p><ul><li>€7,7 за 1 ГБ (станом на 15 червня 2017 року),</li><li>€6/ГБ (на 1 січня 2018),</li><li>€4,5/ГБ (станом на 1 січня 2019-го),</li><li>€3,5/ГБ (1 січня 2020 року),</li><li>€3/ГБ (1 січня 2021 року),</li><li>€2,5/ГБ (станом на 1 січня 2022 року).</li></ul><h4><strong>Як я зможу визначити нову роумінґову тарифікацію та пакети послуг у свого місцевого телеком-провайдера / мобільного оператора?</strong></h4><p>Тариф Roam Like at Home діятиме за умовчанням для усіх мобільних пакетів, що включають у себе послуги роумінґу в ЄС. Навіть якщо зараз у громадянина, що живе в ЄС, пакет із регульованим чи обмеженим роумінґом, до нього відсьогодні застосовуються за умовчанням нові тарифи. Якщо ви купуєте мобільний пакет оператора із послугами голосового та інтернет-роумінґу після 15 червня 2017 року, в ньому вже за умовчанням буде активовано новий порядок надання послуг в межах ЄС, але за межами вашої «домашньої» країни-учасниці ЄС.</p><h4><strong>Я вже маю вигідний пільговий тариф із роумінґом за кордоном. Чи зможу я його зберегти після 15 червня 2017 року?</strong></h4><p>Так. Ваш оператор зв&#8217;яжеться з вами і запитає вас, чи ви хочете зберегти ваш конкретний тариф роумінґу. Якщо ви підтвердите, ви збережете цей тариф. Якщо ви відповіли негативно або не відповіли на запит взагалі, ви будете автоматично перемикатися на новий роумінґ від 15 червня під час закордонних поїздок в межах ЄС.</p><h4><strong>У мене pre-paid пакет, а не контрактне обслуговування, чи зможу я користуватися цим новим роумінґом?</strong></h4><p>Так, Якщо ви платите за надані послуги і у вас ціна пакету даних «вдома» не перевищує €7,7 за 1 ГБ, ваш оператор може застосовувати до вас нові правила надання трафіку у роумінґу. Обмеження має складати при цьому щонайменше пакет, відповідний балансу, що залишається на вашій карта абонента на початок користування роумінґом (за виключенням податків) і має відповідати сумі в €7,7. Наприклад:</p><ul><li>у вас на балансі €13 (€10,8 за відрахуванням 20% податку),</li><li>ви отримаєте хоча би 10,8/7,7 = 1,4 ГБ трафіку (це при тому, що €7,7 станом на червень 2017 року — максимальний тариф оператора за пакет мобільного трафіку за межами домашньої країни, але в межах ЄС),</li><li>застосування тарифів пільгового роумінґу означатиме, що перед поїздкою вам слід поповнити ваш баланс заздалегідь. За дзвінки та SMS ви будете платити за «домашніми» тарифами.</li></ul><h4><strong>Я ніколи не виїджджав / не виїжджала за межі країни в межах ЄС. Чи вплинуть нові роумінґові правила на мене та мої витрати на зв&#8217;язок?</strong></h4><p>Ні. Для таких як ви, нічого не зміниться.</p><h4><strong>Якщо я перевищу обмеження щодо трафіку та дзвінків, скільки з мене візьме мій «домашній» мобільний оператор?</strong></h4><p>Доплати в разі перевищення пакетних магабайт та хвилин складатимуть в межах:</p><ul><li>3,2 євроценти за 1 хв голосових дзвінків (+ податок)</li><li>1 євроцент за 1 SMS (+податок 20%)</li><li>€7,7 за 1 ГБ даних (+податок).</li></ul>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_99037040_l-2015.jpg">			</div><h4><strong>Якщо я виїжджаю до інших країн ЄС лише 2-3 тижні на рік, чи можу я скористатися своїм національним пакетом послуг без ризику перевищити ліміт послуг у «домашньому» роумінґу?</strong></h4><p>Так. Лише не забувайте, що безлімітні пакети даних у роумінґу за новими правилами можуть бути не цілком безлімітними.</p><h4><strong>Якщо я подорожуючи, наберу свого друга чи напишу повідомлення знайомій, чи варто мені контролювати, яким оператором вона чи він користуються, і чи це мобільний зв’язок, чи стаціонарний?</strong></h4><p>Ні, для вас враховуватимуться хвилини та обсяг трафіку із національного операторського пакету.</p><h4><strong>Під час поїздки за кордон в межах ЄС скільки я сплачуватиму за вхідні дзвінки?</strong></h4><p>Після 15 червня 2017 року — нічого. Тарифи ті ж, що й у вашій країні (примітка: Україна не є членом ЄС, тому на нас це правило не поширюється — ред.)</p><h4><strong>На які конкретно країни поширюється новий пільговий роумінґ із 15 червня?</strong></h4><p>Загалом новий пільговий «роумінґ як вдома» діятиме у 28 країнах ЄС, а саме у:</p><ul><li>Австрії,</li><li>Бельгії</li><li>Болгарії,</li><li>Хорватії,</li><li>на Кіпрі,</li><li>у Чехії,</li><li>Данії,</li><li>Естонії,</li><li>Фінляндії,</li><li>Німеччині,</li><li>Франції,</li><li>Греції,</li><li>Угорщині,</li><li>Ірландії,</li><li>Італії,</li><li>Литві,</li><li>Латвії,</li><li>Люксембурзі,</li><li>на Мальті,</li><li>у Нідерландах,</li><li>Польщі,</li><li>Румунії,</li><li>Словенії,</li><li>Словаччині,</li><li>Іспанії,</li><li>Швеції,</li><li>Сполученому Королівстві.</li></ul><p>Також роумінґ поширюється на Європейський Економічний простір:</p><ul><li>Ісландія,</li><li>Ліхтенштейн,</li><li>Норвегія (в цих країнах роумінґ на пільгових умовах розпочне роботу невдовзі після 15 червня 2017 року).</li></ul><h4><strong>Чи це правда, що я взагалі нічого додаткового не платитиму під час подорожей країнами ЄС та користування у дорозі своїм смартфоном?</strong></h4><p>Так. Достатньо буде вашого національного тарифу із хвилинами, мегабайтами та іншими послугами.</p><h4><strong>Чи варто все-таки про всяк випадок купити тимчасову «місцеву» SIM-ку, коли їдеш до іншої країни ЄС більше, ніж на 2 тижні?</strong></h4><p>Для подорожей на пару тижнів у цьому немає потреби. Якщо ви їдете на декілька місяців, перевірти умови надання вільного роумінґу у вашого національного оператора, щоби випадково не стати перед потребою сплачувати додаткові відрахування за своїм тарифом.</p><h4><strong>Цей новий роумінґ автоматичний чи мені треба його якось активувати?</strong></h4><p>Ніяких додаткових активацій для громадян однієї із країн Єврособзу не потрібно.</p><h4><strong>Що робити, якщо я поїхав за межі своєї країни (але в межах ЄС) і не можу скористатися пільговим роумінґом, натомість змушений доплачувати за послуги?</strong></h4><p>Вам слід подати скаргу-заявку до свого оператора — в разі, якщо оператор не вирішить питання, потрібно буде звертатися до національного телеком-регулятора за роз&#8217;ясненнями.</p><h4><strong>Чи отримають громадяни ЄС попередження про нові умови мобільного зв’язку із 15 червня? Якщо так, то як це відбуватиметься?</strong></h4><p>Так, оператор вас має повідомити в разі, якщо ви — абонент в одній із країн ЄС, про зміну тарифу та застосування пільгових умов. Відбуватиметься це шляхом текстових чи голосових сповіщень.</p>

Що вам варто знати про роумінґ у країнах ЄС

{:ua}Детальні відповіді на питання про те, як працюватиме мобільний роумінґ у ЄС від 15.06.2017{:}

#ЄС