<p>Як заявляв глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, кампанія спрямована на те, щоб «забезпечити кожне село і кожне місто в Європі безкоштовним бездротовим доступом в мережу». На часі дізнатися, як зміниться доступ в інтернет для громадян Євросоюзу.
</p>
<h4><strong>Вартість проекту, яким забезпечать доступ в інтернет</strong></h4>
На реалізацію цього проекту витратять $134 млн. Місцеві ради, які за цією програмою захочуть встановити у себе такі точки доступу, повинні спочатку подати до Єврокомісії заяви. Після цього уряд ЄС розподілить серед них гранти у вигляді ваучерів на покупку інтернет-обладнання.

Нагадаємо, що Сан-Маріно стане першою <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/san-marino-5g/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">5G-країною<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/san-marino-1681021_1280-300x200.jpg" />Сан-Маріно стане першою 5G-країною в світі</span></a> в світі. Очікується, що будівництво нової мережі 5G коштуватиме €56 млрд та створить близько 2,3 млн робочих місць. Очільник технічного підрозділу Джованні Феріго зазначив, що тестування мережі 5G в Сан-Маріно відіграватиме важливу роль у розвитку технології не лише в Італії, а й в європейському регіоні в цілому.

<p>Як заявляв глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, кампанія спрямована на те, щоб «забезпечити кожне село і кожне місто в Європі безкоштовним бездротовим доступом в мережу». На часі дізнатися, як зміниться доступ в інтернет для громадян Євросоюзу.</p><h4><strong>Вартість проекту, яким забезпечать доступ в інтернет</strong></h4><p>На реалізацію цього проекту витратять $134 млн. Місцеві ради, які за цією програмою захочуть встановити у себе такі точки доступу, повинні спочатку подати до Єврокомісії заяви. Після цього уряд ЄС розподілить серед них гранти у вигляді ваучерів на покупку інтернет-обладнання.</p><p>Нагадаємо, що Сан-Маріно стане першою <a href="/2017/07/18/san-marino-5g/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">5G-країною<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/san-marino-1681021_1280-300x200.jpg" />Сан-Маріно стане першою 5G-країною в світі</span></a> в світі. Очікується, що будівництво нової мережі 5G коштуватиме €56 млрд та створить близько 2,3 млн робочих місць. Очільник технічного підрозділу Джованні Феріго зазначив, що тестування мережі 5G в Сан-Маріно відіграватиме важливу роль у розвитку технології не лише в Італії, а й в європейському регіоні в цілому.</p>

Новини

В рамках програми WiFi4EU керівництво ЄС виділить країнам-учасницям співдружності гранти для установки безкоштовних точок Wi-Fi-доступу в громадських місцях

Як заявляв глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, кампанія спрямована на те, щоб «забезпечити кожне село і кожне місто в Європі безкоштовним бездротовим доступом в мережу». На часі дізнатися, як зміниться доступ в інтернет для громадян Євросоюзу.
<h4><strong>Вартість проекту, яким забезпечать доступ в інтернет</strong></h4>
На реалізацію цього проекту витратять $134 млн. Місцеві ради, які за цією програмою захочуть встановити у себе такі точки доступу, повинні спочатку подати до Єврокомісії заяви. Після цього уряд ЄС розподілить серед них гранти у вигляді ваучерів на покупку інтернет-обладнання.

Нагадаємо, що Сан-Маріно стане першою <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/san-marino-5g/" target="_blank" rel="noopener">5G-країною</a> в світі. Очікується, що будівництво нової мережі 5G коштуватиме €56 млрд та створить близько 2,3 млн робочих місць. Очільник технічного підрозділу Джованні Феріго зазначив, що тестування мережі 5G в Сан-Маріно відіграватиме важливу роль у розвитку технології не лише в Італії, а й в європейському регіоні в цілому.

<p>Як заявляв глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, кампанія спрямована на те, щоб «забезпечити кожне село і кожне місто в Європі безкоштовним бездротовим доступом в мережу». На часі дізнатися, як зміниться доступ в інтернет для громадян Євросоюзу.</p><h4><strong>Вартість проекту, яким забезпечать доступ в інтернет</strong></h4><p>На реалізацію цього проекту витратять $134 млн. Місцеві ради, які за цією програмою захочуть встановити у себе такі точки доступу, повинні спочатку подати до Єврокомісії заяви. Після цього уряд ЄС розподілить серед них гранти у вигляді ваучерів на покупку інтернет-обладнання.</p><p>Нагадаємо, що Сан-Маріно стане першою <a href="/2017/07/18/san-marino-5g/" target="_blank" rel="noopener">5G-країною</a> в світі. Очікується, що будівництво нової мережі 5G коштуватиме €56 млрд та створить близько 2,3 млн робочих місць. Очільник технічного підрозділу Джованні Феріго зазначив, що тестування мережі 5G в Сан-Маріно відіграватиме важливу роль у розвитку технології не лише в Італії, а й в європейському регіоні в цілому.</p>

До 2020 року ЄС матиме безкоштовний інтернет

{:ua}На реалізацію цього проекту витратять $134 млн. На часі дізнатися, як для європейців зміниться доступ в інтернет вже найближчим часом{:}

<h4><strong>З чим пов'язано нові заяви</strong></h4>
Угорщина і Словаччина на початку 2017 року представили результати експертизи. Згідно з нею, продукти, що продаються в цих країнах, істотно відрізняються від їхніх еквівалентів, що надходять до західноєвропейських держав. Наприклад, супові добавки Knorr в Східній Європі на 20% менші, ніж такі ж приправи в західноєвропейських магазинах. У Словаччині продукти відрізняються великою кількістю жиру і меншим вмістом м'яса, замість цукру при виробництві часто використовуються підсолоджувачі, а замість фруктових добавок — штучні ароматизатори. Саме цей стан речей прагнуть змінити ініціатори нових стандартів.

Виробники харчової продукції звинувачення спростували і назвали відмінності в рецептурі наслідком смакових переваг різних національностей. Юнкер заявив, що не приймає подібних пояснень і оголосив про намір Єврокомісії «покласти край дискримінації в харчовій галузі». В свою чергу прем'єр-міністр Словаччини назвав важливим той факт, що Єврокомісія визнає ситуацію несправедливою. «Комусь це може здатися смішним, але для нас це серйозна політична проблема», — заявив він.
<h4><strong>Які стандарти щодо харчових продуктів зараз діють у ЄС</strong></h4>
За нинішніми правилами, компанії-виробники харчових продуктів мають право замінювати інгредієнти в залежності від місця продажу за умови, що на упаковці вказано змінений склад. Жан-Клод Юнкер пообіцяв розробити новий звід правил до вересня 2017 року. В даний час Єврокомісія займається розглядом скарг, що надійшли від 21 держави, що входять в <a href="https://nachasi.com/2017/07/17/es-rouming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/woman-690036_1280-300x200.jpg" />ЄС скасує платний роумінг для 6 країн Східного партнерства</span></a>.

<h4><strong>З чим пов&#8217;язано нові заяви</strong></h4><p>Угорщина і Словаччина на початку 2017 року представили результати експертизи. Згідно з нею, продукти, що продаються в цих країнах, істотно відрізняються від їхніх еквівалентів, що надходять до західноєвропейських держав. Наприклад, супові добавки Knorr в Східній Європі на 20% менші, ніж такі ж приправи в західноєвропейських магазинах. У Словаччині продукти відрізняються великою кількістю жиру і меншим вмістом м&#8217;яса, замість цукру при виробництві часто використовуються підсолоджувачі, а замість фруктових добавок — штучні ароматизатори. Саме цей стан речей прагнуть змінити ініціатори нових стандартів.</p><p>Виробники харчової продукції звинувачення спростували і назвали відмінності в рецептурі наслідком смакових переваг різних національностей. Юнкер заявив, що не приймає подібних пояснень і оголосив про намір Єврокомісії «покласти край дискримінації в харчовій галузі». В свою чергу прем&#8217;єр-міністр Словаччини назвав важливим той факт, що Єврокомісія визнає ситуацію несправедливою. «Комусь це може здатися смішним, але для нас це серйозна політична проблема», — заявив він.</p><h4><strong>Які стандарти щодо харчових продуктів зараз діють у ЄС</strong></h4><p>За нинішніми правилами, компанії-виробники харчових продуктів мають право замінювати інгредієнти в залежності від місця продажу за умови, що на упаковці вказано змінений склад. Жан-Клод Юнкер пообіцяв розробити новий звід правил до вересня 2017 року. В даний час Єврокомісія займається розглядом скарг, що надійшли від 21 держави, що входять в <a href="/2017/07/17/es-rouming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/woman-690036_1280-300x200.jpg" />ЄС скасує платний роумінг для 6 країн Східного партнерства</span></a>.</p>

Європейська комісія встала на бік східноєвропейських держав в суперечці про стандарти якості харчових продуктів. Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер у четвер, 27 липня, після зустрічі з прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо заявив про те, що наявність різних норм для різних держав є неприйнятною практикою — і це треба змінити

<h4><strong>З чим пов'язано нові заяви</strong></h4>
Угорщина і Словаччина на початку 2017 року представили результати експертизи. Згідно з нею, продукти, що продаються в цих країнах, істотно відрізняються від їхніх еквівалентів, що надходять до західноєвропейських держав. Наприклад, супові добавки Knorr в Східній Європі на 20% менші, ніж такі ж приправи в західноєвропейських магазинах. У Словаччині продукти відрізняються великою кількістю жиру і меншим вмістом м'яса, замість цукру при виробництві часто використовуються підсолоджувачі, а замість фруктових добавок — штучні ароматизатори. Саме цей стан речей прагнуть змінити ініціатори нових стандартів.

Виробники харчової продукції звинувачення спростували і назвали відмінності в рецептурі наслідком смакових переваг різних національностей. Юнкер заявив, що не приймає подібних пояснень і оголосив про намір Єврокомісії «покласти край дискримінації в харчовій галузі». В свою чергу прем'єр-міністр Словаччини назвав важливим той факт, що Єврокомісія визнає ситуацію несправедливою. «Комусь це може здатися смішним, але для нас це серйозна політична проблема», — заявив він.
<h4><strong>Які стандарти щодо харчових продуктів зараз діють у ЄС</strong></h4>
За нинішніми правилами, компанії-виробники харчових продуктів мають право замінювати інгредієнти в залежності від місця продажу за умови, що на упаковці вказано змінений склад. Жан-Клод Юнкер пообіцяв розробити новий звід правил до вересня 2017 року. В даний час Єврокомісія займається розглядом скарг, що надійшли від 21 держави, що входять в <a href="https://nachasi.com/2017/07/17/es-rouming/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>.

<h4><strong>З чим пов&#8217;язано нові заяви</strong></h4><p>Угорщина і Словаччина на початку 2017 року представили результати експертизи. Згідно з нею, продукти, що продаються в цих країнах, істотно відрізняються від їхніх еквівалентів, що надходять до західноєвропейських держав. Наприклад, супові добавки Knorr в Східній Європі на 20% менші, ніж такі ж приправи в західноєвропейських магазинах. У Словаччині продукти відрізняються великою кількістю жиру і меншим вмістом м&#8217;яса, замість цукру при виробництві часто використовуються підсолоджувачі, а замість фруктових добавок — штучні ароматизатори. Саме цей стан речей прагнуть змінити ініціатори нових стандартів.</p><p>Виробники харчової продукції звинувачення спростували і назвали відмінності в рецептурі наслідком смакових переваг різних національностей. Юнкер заявив, що не приймає подібних пояснень і оголосив про намір Єврокомісії «покласти край дискримінації в харчовій галузі». В свою чергу прем&#8217;єр-міністр Словаччини назвав важливим той факт, що Єврокомісія визнає ситуацію несправедливою. «Комусь це може здатися смішним, але для нас це серйозна політична проблема», — заявив він.</p><h4><strong>Які стандарти щодо харчових продуктів зараз діють у ЄС</strong></h4><p>За нинішніми правилами, компанії-виробники харчових продуктів мають право замінювати інгредієнти в залежності від місця продажу за умови, що на упаковці вказано змінений склад. Жан-Клод Юнкер пообіцяв розробити новий звід правил до вересня 2017 року. В даний час Єврокомісія займається розглядом скарг, що надійшли від 21 держави, що входять в <a href="/2017/07/17/es-rouming/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>.</p>

ЄС розробить єдині стандарти якості продуктів харчування

{:ua}Як і чому вимагають змін у ЄС щодо стандартизації продуктів харчування{:}

<p>Відомий німецький перевізник розпочав продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8€. В компанії пообіцяли, що відтепер українці регулярно зможуть знайти розпродажі — щоразу до різних міст. На часі дізнатися більше про цю пропозицію.
</p>
<h4><strong>Куди перевізник планує поїхати за акційною ціною</strong></h4>
Зараз квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8€. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5€. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Придбати квитки можна <a href="https://www.flixbus.com/flixdeal?wt_mc=shared.com.FlixBus.social.facebook.posting.pricepromo_all.ad&wt_cc1=170724_UAlinestart_com" target="_blank" rel="noopener">тут</a>.

Нагадаємо, що в МАУ також триває <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпродаж<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/boeing-1731385_1280-1-300x200.jpg" />МАУ влаштувала розпродаж авіаквитків</span></a>. Наразі знизили ціни на квитки в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.

<p>Відомий німецький перевізник розпочав продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8€. В компанії пообіцяли, що відтепер українці регулярно зможуть знайти розпродажі — щоразу до різних міст. На часі дізнатися більше про цю пропозицію.</p><h4><strong>Куди перевізник планує поїхати за акційною ціною</strong></h4><p>Зараз квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8€. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5€. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Придбати квитки можна <a href="https://www.flixbus.com/flixdeal?wt_mc=shared.com.FlixBus.social.facebook.posting.pricepromo_all.ad&#038;wt_cc1=170724_UAlinestart_com" target="_blank" rel="noopener">тут</a>.</p><p>Нагадаємо, що в МАУ також триває <a href="/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпродаж<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/boeing-1731385_1280-1-300x200.jpg" />МАУ влаштувала розпродаж авіаквитків</span></a>. Наразі знизили ціни на квитки в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.</p>

FlixBus — це молода компанія-перевізник, яка з 2013 року пропонує мільйонам людей в Європі нову концепцію подорожей. FlixBus була заснована в Мюнхені трьома молодими підприємцями, які прагнули зробити нешкідливі для навколишнього середовища поїздки зручними і в той же час доступними

Відомий німецький перевізник розпочав продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8€. В компанії пообіцяли, що відтепер українці регулярно зможуть знайти розпродажі — щоразу до різних міст. На часі дізнатися більше про цю пропозицію.
<h4><strong>Куди перевізник планує поїхати за акційною ціною</strong></h4>
Зараз квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8€. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5€. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Придбати квитки можна <a href="https://www.flixbus.com/flixdeal?wt_mc=shared.com.FlixBus.social.facebook.posting.pricepromo_all.ad&amp;wt_cc1=170724_UAlinestart_com" target="_blank" rel="noopener">тут</a>.

Нагадаємо, що в МАУ також триває <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener">розпродаж</a>. Наразі знизили ціни на квитки в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.

<p>Відомий німецький перевізник розпочав продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8€. В компанії пообіцяли, що відтепер українці регулярно зможуть знайти розпродажі — щоразу до різних міст. На часі дізнатися більше про цю пропозицію.</p><h4><strong>Куди перевізник планує поїхати за акційною ціною</strong></h4><p>Зараз квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8€. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5€. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Придбати квитки можна <a href="https://www.flixbus.com/flixdeal?wt_mc=shared.com.FlixBus.social.facebook.posting.pricepromo_all.ad&amp;wt_cc1=170724_UAlinestart_com" target="_blank" rel="noopener">тут</a>.</p><p>Нагадаємо, що в МАУ також триває <a href="/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener">розпродаж</a>. Наразі знизили ціни на квитки в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.</p>

FlixBus розпродує акційні квитки до ЄС

{:ua}Відомий німецький перевізник розпочав продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю €5 і €8 відповідно{:}

<p>Поки що право на експорт такого роду продукції до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.
</p>
<h4><strong>Перспективи співпраці</strong></h4>
Європейська комісія надала 10 українським виробникам молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Наразі 3 вищезгаданих підприємства завершують проходження перевірок для отримання права експорту своєї продукції на європейські ринки.

Нагадаємо, що раніше 9 нових українських підприємств включили до списку тих, які мають <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/eksport-moloko-kytaj/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">право експортувати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/milk-1377564_1280-300x200.jpg" />З України експортуватимуть молоко в Китай</span></a> до Китайської Народної Республіки молочну продукцію.

<p>Поки що право на експорт такого роду продукції до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.</p><h4><strong>Перспективи співпраці</strong></h4><p>Європейська комісія надала 10 українським виробникам молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Наразі 3 вищезгаданих підприємства завершують проходження перевірок для отримання права експорту своєї продукції на європейські ринки.</p><p>Нагадаємо, що раніше 9 нових українських підприємств включили до списку тих, які мають <a href="/2017/06/26/eksport-moloko-kytaj/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">право експортувати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/milk-1377564_1280-300x200.jpg" />З України експортуватимуть молоко в Китай</span></a> до Китайської Народної Республіки молочну продукцію.</p>

Харківський «Хладпром», кропивницька «Ласка» та дніпровська «Ласунка» планують розпочати експорт продукції до країн <a href="https://nachasi.com/2017/06/30/torgovi-kvoty-dlya-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">Європейського Союзу</a>

Поки що право на експорт такого роду продукції до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.
<h4><strong>Перспективи співпраці</strong></h4>
Європейська комісія надала 10 українським виробникам молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Наразі 3 вищезгаданих підприємства завершують проходження перевірок для отримання права експорту своєї продукції на європейські ринки.

Нагадаємо, що раніше 9 нових українських підприємств включили до списку тих, які мають <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/eksport-moloko-kytaj/" target="_blank" rel="noopener">право експортувати</a> до Китайської Народної Республіки молочну продукцію.

<p>Поки що право на експорт такого роду продукції до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.</p><h4><strong>Перспективи співпраці</strong></h4><p>Європейська комісія надала 10 українським виробникам молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Наразі 3 вищезгаданих підприємства завершують проходження перевірок для отримання права експорту своєї продукції на європейські ринки.</p><p>Нагадаємо, що раніше 9 нових українських підприємств включили до списку тих, які мають <a href="/2017/06/26/eksport-moloko-kytaj/" target="_blank" rel="noopener">право експортувати</a> до Китайської Народної Республіки молочну продукцію.</p>

Українське морозиво експортуватимуть до країн ЄС

{:ua}Три підприємства з Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» хочуть експортувати продукцію до країн Європейського Союзу{:}

<p>Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.
</p>
<h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4>
Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.
<h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4>
У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">закон про скасування<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_128081816_m-2015-300x200.jpg" />Що вам варто знати про роумінґ у країнах ЄС</span></a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.

Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.

<p>Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.</p><h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4><p>Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.</p><h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4><p>У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">закон про скасування<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_128081816_m-2015-300x200.jpg" />Що вам варто знати про роумінґ у країнах ЄС</span></a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.</p><p>Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.</p>

Європейський Союз має намір впровадити безкоштовний роумінг для країн програми Східного партнерства. Про це заявив керівник служби зовнішніх дій ЄС Борис Ярошевич

Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.
<h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4>
Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.
<h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4>
У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener">закон про скасування</a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.

Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.

<p>Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.</p><h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4><p>Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.</p><h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4><p>У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener">закон про скасування</a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.</p><p>Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.</p>

ЄС скасує платний роумінг для 6 країн Східного партнерства

{:ua}Жителі Грузії, Вірменії, Азербайджану, Молдови, Білорусії та України будучи у ЄС зможуть користуватися телефонними номерами, не підключаючись до роумінгу{:}

Головна ціль нового законопроекту про іноземців, що прийняв польський уряд – це надати посвідку на тимчасове перебування у Польщі у рамках перенесення до країни підприємства з іншої держави

Як підкреслюють у Міністерстві внутрішніх справ, зміни до законопроекту повинні створити ліпшу нормативно-правову базу. Це дозволить свідомо управляти міграцією у Польщі, кажуть представники польської влади.
<h4><strong>Як можна отримати дозвіл на проживання у Польщі</strong></h4>
Воєвода буде видавати дозвіл на перебування у країні у рамках перенесення підприємства до країни. Із заявою звертатися зможе фірма, яка приймає іноземця на роботу у рамках внутрішнього перенесення. На підставі такого дозволу іноземець зможе працювати на теренах усього Європейського Союзу у рамках даного підприємства.
<h4><strong>Які документи слід надати</strong></h4>
Для того, щоб скористатися перевагами, потрібен документ про попереднє працевлаштування у рамках того самого підприємства упродовж щонайменше 12 міс для менеджерів та фахівців, а також 6 міс — якщо йдеться про стажерів.

Крім того, іноземці, котрі хочуть отримати посвідку на постійне перебування у цій державі, повинні знати польську мову щонайменше на рівні B1 (середній рівень). Також проект впроваджує спрощення для іноземців, котрі хочуть оселитися у Польщі на постійній основі у зв’язку з їхнім польським походженням.

<p>Як підкреслюють у Міністерстві внутрішніх справ, зміни до законопроекту повинні створити ліпшу нормативно-правову базу. Це дозволить свідомо управляти міграцією у Польщі, кажуть представники польської влади.</p><h4><strong>Як можна отримати дозвіл на проживання у Польщі</strong></h4><p>Воєвода буде видавати дозвіл на перебування у країні у рамках перенесення підприємства до країни. Із заявою звертатися зможе фірма, яка приймає іноземця на роботу у рамках внутрішнього перенесення. На підставі такого дозволу іноземець зможе працювати на теренах усього Європейського Союзу у рамках даного підприємства.</p><h4><strong>Які документи слід надати</strong></h4><p>Для того, щоб скористатися перевагами, потрібен документ про попереднє працевлаштування у рамках того самого підприємства упродовж щонайменше 12 міс для менеджерів та фахівців, а також 6 міс — якщо йдеться про стажерів.</p><p>Крім того, іноземці, котрі хочуть отримати посвідку на постійне перебування у цій державі, повинні знати польську мову щонайменше на рівні B1 (середній рівень). Також проект впроваджує спрощення для іноземців, котрі хочуть оселитися у Польщі на постійній основі у зв’язку з їхнім польським походженням.</p>

У Польщі — нова схема дозволів на проживання

{:ua}Проект також впроваджує спрощення для іноземців, котрі хочуть оселитися у Польщі на постійній основі у зв’язку з їхнім польським походженням{:}

Угода про Асоціацію з Євросоюзом передбачає, що водійські посвідчення в Україні повинні відповідати євростандартам. Нові документи будуть визнаватися іншими країнами, однак термін дії посвідчення значно скоротиться, а деяким водіям доведеться кожні п'ять років проходити перенавчання

Головна зміна — новий термін дії посвідчення. Зараз права, видані до 2011 року, — безстрокові, права після 2011-го потрібно міняти кожні 30 років. За правилами ЄС права будуть дійсні 10-15 років. Скорочення терміну дії водійських прав зробить рух на дорогах безпечнішим і зменшить кількість підробок документа
<h4><strong>Нові вимоги до водійських посвідчень</strong></h4>
Введення водійських посвідчень за стандартами Євросоюзу передбачає, що:
<ul>
 	<li>Для повторного отримання прав потрібно буде пройти медогляд. Це, в основному, перевірка зору або огляд у лікаря по транспортній медицині. Водії старші 50 років будуть проходити медогляд раз в три-п’ять років;</li>
 	<li>В новому посвідченні водія може з’явитися чіп. На нього будуть записуватися дані водія і історія правопорушень. Також він служить додатковим захистом від підробок;</li>
 	<li>Водіям мопедів і мотоциклів можуть підвищити вік водіння до 16-18 років і зобов’яжуть здавати тести. Водити великі мотоцикли українцям можуть дозволити з 24 років;</li>
 	<li>Кожні п’ять років — перенавчання водіям пасажирського і вантажного транспорту;</li>
 	<li>Професійним водіям доведеться отримати початкову кваліфікацію. Для цього потрібно пройти курс навчання з 280 годин лекцій. Потім проходити навчання і змінювати посвідчення потрібно кожні п’ять років.</li>
</ul>
[blockquote_with_author name="Світлана Майструк" position="експерт Українського центру європейської політики" content="Заміна водійських прав — це тільки адміністративний захід. Вона не вимагає іспитів. Тобто людина складає іспит тільки один раз."]

Міністерство інфраструктури вже готує законопроект для введення в українське законодавство норм ЄС. У той же час експерти відзначають, що проект на даному етапі не має вимог до початкової кваліфікації.

<p>Головна зміна — новий термін дії посвідчення. Зараз права, видані до 2011 року, — безстрокові, права після 2011-го потрібно міняти кожні 30 років. За правилами ЄС права будуть дійсні 10-15 років. Скорочення терміну дії водійських прав зробить рух на дорогах безпечнішим і зменшить кількість підробок документа</p><h4><strong>Нові вимоги до водійських посвідчень</strong></h4><p>Введення водійських посвідчень за стандартами Євросоюзу передбачає, що:</p><ul><li>Для повторного отримання прав потрібно буде пройти медогляд. Це, в основному, перевірка зору або огляд у лікаря по транспортній медицині. Водії старші 50 років будуть проходити медогляд раз в три-п’ять років;</li><li>В новому посвідченні водія може з’явитися чіп. На нього будуть записуватися дані водія і історія правопорушень. Також він служить додатковим захистом від підробок;</li><li>Водіям мопедів і мотоциклів можуть підвищити вік водіння до 16-18 років і зобов’яжуть здавати тести. Водити великі мотоцикли українцям можуть дозволити з 24 років;</li><li>Кожні п’ять років — перенавчання водіям пасажирського і вантажного транспорту;</li><li>Професійним водіям доведеться отримати початкову кваліфікацію. Для цього потрібно пройти курс навчання з 280 годин лекцій. Потім проходити навчання і змінювати посвідчення потрібно кожні п’ять років.</li></ul>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Заміна водійських прав — це тільки адміністративний захід. Вона не вимагає іспитів. Тобто людина складає іспит тільки один раз.</p>					<cite>									<span><strong>Світлана Майструк,</strong></span> експерт Українського центру європейської політики							</cite>			</blockquote><p>Міністерство інфраструктури вже готує законопроект для введення в українське законодавство норм ЄС. У той же час експерти відзначають, що проект на даному етапі не має вимог до початкової кваліфікації.</p>

Водійські посвідчення в Україні замінять згідно стандартів ЄС

{:ua}Україна повинна прийняти директиви, які діють в ЄС. На часі дізнатися, які ж зміни очікують кермувальників та що для цього запровадять{:}

<p>Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">фейкових новин<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.
</p>
<h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4>
Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www.%20zeit.%20de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар'єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.
<h4><strong>Крутий поворот</strong></h4>
Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.

Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="https://nachasi.com/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">у країнах Східної та Центральної Європи<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/electronics-chip-board-hardware-close-up-2-picjumbo-com-300x200.jpg" />Інновації та технології — амбітний план Центральної Європи</span></a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.

Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="https://nachasi.com/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Microsoft<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Microsoft-Fluent-Depth-796x446-300x200.jpg" />Microsoft представила новий дизайн Windows та середовище для розробки додатків</span></a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп'є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.
<h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4>
Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.

Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем'єр-міністра — а в Скоп'є це відбувається.

<p>Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">фейкових новин<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.</p><h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4><p>Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www.%20zeit.%20de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар&#8217;єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.</p><h4><strong>Крутий поворот</strong></h4><p>Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.</p><p>Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">у країнах Східної та Центральної Європи<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/electronics-chip-board-hardware-close-up-2-picjumbo-com-300x200.jpg" />Інновації та технології — амбітний план Центральної Європи</span></a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.</p><p>Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Microsoft<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/Microsoft-Fluent-Depth-796x446-300x200.jpg" />Microsoft представила новий дизайн Windows та середовище для розробки додатків</span></a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп&#8217;є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.</p><h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4><p>Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.</p><p>Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем&#8217;єр-міністра — а в Скоп&#8217;є це відбувається.</p>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Невеличка Македонія під час виборів президента у США прославилася поширенням брехні про одного з кандидатів — а до цього скандалу фігурувала в світових новинах виключно як осередок туризму. Нині ця країна намагається залучити іноземні інвестиції для розбудови IT-сектору — адже це може допомогти у подоланні безробіття. Чи вдається їй включатися у європейську спільноту технологічних країн?

Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener">фейкових новин</a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.
<h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4>
Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www. zeit. de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар'єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.
<h4><strong>Крутий поворот</strong></h4>
Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.

Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="https://nachasi.com/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener">у країнах Східної та Центральної Європи</a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.

Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="https://nachasi.com/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener">Microsoft</a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп'є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.
<h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4>
Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.

Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем'єр-міністра — а в Скоп'є це відбувається.

<p>Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener">фейкових новин</a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.</p><h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4><p>Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www. zeit. de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар&#8217;єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.</p><h4><strong>Крутий поворот</strong></h4><p>Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.</p><p>Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener">у країнах Східної та Центральної Європи</a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.</p><p>Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener">Microsoft</a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп&#8217;є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.</p><h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4><p>Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.</p><p>Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем&#8217;єр-міністра — а в Скоп&#8217;є це відбувається.</p>

Македонія — від «фабрики» фейкових новин до IT-країни

{:ua}Як невеличка балканська країна намагається включитися в IT-ринок Європи{:}

<p>Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.

«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем'єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».

Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.
</p>
<h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4>
Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.

Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Естонія<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/tallin-889886_1280-300x200.jpg" />Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</span></a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="https://nachasi.com/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Словаччина<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_55695391_l-2015-300x200.jpg" />Дунайська Долина замість Кремнієвої — стартап-можливості Словаччини</span></a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ESET<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Кремнієвою Долиною<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/office-594119_1280-300x200.jpg" />За межами Долини — які країни та континенти стають центрами стартап-бізнесу</span></a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.

Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з'являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.
<h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4>
Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.

<p>Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.</p><p>«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем&#8217;єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».</p><p>Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.</p><h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4><p>Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.</p><p>Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Естонія<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/tallin-889886_1280-300x200.jpg" />Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</span></a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Словаччина<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_55695391_l-2015-300x200.jpg" />Дунайська Долина замість Кремнієвої — стартап-можливості Словаччини</span></a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ESET<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Кремнієвою Долиною<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/office-594119_1280-300x200.jpg" />За межами Долини — які країни та континенти стають центрами стартап-бізнесу</span></a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.</p><p>Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з&#8217;являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.</p><h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4><p>Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.</p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Темпами економічного зростання вже не здивуєш, тож центральноєвропейські країни вирішили поборотися за першість у царині інновацій та технологій. Утім, на цьому шляху на них чекає низка перепон

Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.

«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем'єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».

Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.
<h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4>
Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.

Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener">Естонія</a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="https://nachasi.com/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener">Словаччина</a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">ESET</a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener">Кремнієвою Долиною</a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.

Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з'являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.
<h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4>
Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.

<p>Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.</p><p>«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем&#8217;єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».</p><p>Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.</p><h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4><p>Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.</p><p>Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener">Естонія</a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener">Словаччина</a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">ESET</a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener">Кремнієвою Долиною</a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.</p><p>Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з&#8217;являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.</p><h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4><p>Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.</p>

Інновації та технології — амбітний план Центральної Європи

{:ua}Як стартапи та технології можуть змінити країни Центральної та Східної Європи{:}

<p class="articleTitle">Вступила в силу угода про об'єднання енергосистем України та ЄС. Об'єднання підвищить рівень безпеки країни, а також й відкриє шлях до подальшої реформи інфраструктури та запуску ринку електроенергії</p>

Нещодавно підписана угода про об'єднання енергосистем України та ЄС відкриває шлях до наступної фази на шляху інтеграції до Європи. Ця угода дає можливість для нашої держави отримувати енергетичні ресурси від будь-якої з 34 країн Європи без будь-яких обмежень. На часі дізнатися більше про цей формат співпраці та очікувані результати для енергетичнох сфери.
<h4><strong>Як відбуватиметься об'єднання систем України та країн Європи</strong></h4>
В Україні має відбутись реформа енергетичної інфраструктури, щоб приєднатися до європейської мережі. Також очікується запуск повноцінного ринку електроенергії.

Каталог вимог разом з переліком необхідних додаткових досліджень та дорожньою картою, які отримала Україна, містить зокрема низку технічних заходів, що вже у найближчому майбутньому мають відповідати новим директивам ЄС для системних операторів, запровадження яких в нашій країні очікується цього року. Подальший розвиток співпраці у цьому форматі залежатиме від можливостей сторін докладатися до розвитку енергосистем у кожній із країн, що є учасницями угоди.

Європейська спілка системних операторів передачі електроенергії, що об'єднує 34 країни Європи, вже опублікувала інформацію про об’єднану енергосистему нашої держави на своїй онлайн-платформі. Далі наводимо пряму мову представника української енергетичної сфери:

[blockquote_with_author name="Всеволода Ковальчука" position="голова «Укренерго»" content="Угода набрала чинності. Пройдено ще одну контрольну точку на шляху електроенергетичної євроінтеграції. Попереду багато роботи, не лише з боку системного оператора, а й генерації, органів влади, регулятора."]

<p>Нещодавно підписана угода про об&#8217;єднання енергосистем України та ЄС відкриває шлях до наступної фази на шляху інтеграції до Європи. Ця угода дає можливість для нашої держави отримувати енергетичні ресурси від будь-якої з 34 країн Європи без будь-яких обмежень. На часі дізнатися більше про цей формат співпраці та очікувані результати для енергетичнох сфери.</p><h4><strong>Як відбуватиметься об&#8217;єднання систем України та країн Європи</strong></h4><p>В Україні має відбутись реформа енергетичної інфраструктури, щоб приєднатися до європейської мережі. Також очікується запуск повноцінного ринку електроенергії.</p><p>Каталог вимог разом з переліком необхідних додаткових досліджень та дорожньою картою, які отримала Україна, містить зокрема низку технічних заходів, що вже у найближчому майбутньому мають відповідати новим директивам ЄС для системних операторів, запровадження яких в нашій країні очікується цього року. Подальший розвиток співпраці у цьому форматі залежатиме від можливостей сторін докладатися до розвитку енергосистем у кожній із країн, що є учасницями угоди.</p><p>Європейська спілка системних операторів передачі електроенергії, що об&#8217;єднує 34 країни Європи, вже опублікувала інформацію про об’єднану енергосистему нашої держави на своїй онлайн-платформі. Далі наводимо пряму мову представника української енергетичної сфери:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Угода набрала чинності. Пройдено ще одну контрольну точку на шляху електроенергетичної євроінтеграції. Попереду багато роботи, не лише з боку системного оператора, а й генерації, органів влади, регулятора.</p>					<cite>									<span><strong>Всеволода Ковальчука,</strong></span> голова «Укренерго»							</cite>			</blockquote>

Енергосистеми України та ЄС будуть спільними

{:ua}Що означає для країни б'єднання енергосистем України та ЄС? На часі дізнатися більше про плани спільний розвиток енергетичниз систем {:}

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про створення Ради з міжнародної торгівлі. Про це повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська

Повідомляється, що Рада з міжнародної торгівлі має стати єдиною платформою для координації дій з розвитку міжнародних торгівельних операцій в Україні.
<h4><strong>Як працюватиме новостворений орган щодо торгівлі</strong></h4>
Рада працюватиме як дорадчий орган. Вона повинна забезпечити ефективну взаємодію між Урядом і бізнесом у чотирьох напрямах:
<ul>
 	<li>спрощення процедур торгівлельних операцій у різних сферах;</li>
 	<li>просування експорту як стратегічна економічна діяльність;</li>
 	<li>розробка стратегій та реалізація державної політики у сфері міжнародної торгівельної діяльності;</li>
 	<li>поліпшення системи митно-тарифного регулювання і торговельного захисту.</li>
</ul>
Утворення Ради передбачене Планом заходів з впровадження Експортної стратегії на 2017-2021. Очолює Раду перший віце-прем’єр-міністр - міністр економічного розвитку України. Заступником голови Ради є заступник міністра економічного розвитку.

<p>Повідомляється, що Рада з міжнародної торгівлі має стати єдиною платформою для координації дій з розвитку міжнародних торгівельних операцій в Україні.</p><h4><strong>Як працюватиме новостворений орган щодо торгівлі</strong></h4><p>Рада працюватиме як дорадчий орган. Вона повинна забезпечити ефективну взаємодію між Урядом і бізнесом у чотирьох напрямах:</p><ul><li>спрощення процедур торгівлельних операцій у різних сферах;</li><li>просування експорту як стратегічна економічна діяльність;</li><li>розробка стратегій та реалізація державної політики у сфері міжнародної торгівельної діяльності;</li><li>поліпшення системи митно-тарифного регулювання і торговельного захисту.</li></ul><p>Утворення Ради передбачене Планом заходів з впровадження Експортної стратегії на 2017-2021. Очолює Раду перший віце-прем’єр-міністр &#8211; міністр економічного розвитку України. Заступником голови Ради є заступник міністра економічного розвитку.</p>

В Україні створять Раду з міжнародної торгівлі

{:ua}Рада з міжнародної торгівлі має стати єдиною платформою для координації дій з розвитку міжнародної торгівлі в Україні. Що варто про це знати?{:}

Додаткові торгові преференції з нульовою ставкою за ввізним митом діятимуть для восьми груп товарів. Офіційне рішення буде опубліковано на сайті Європарламенту і набуде чинності восени 2017 року

Рада ЄС схвалила домовленість з Європейським парламентом про обсяги тимчасових додаткових торгових преференцій для імпорту української аграрної та харчової продукції. Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
<h4><strong>Додаткові торгові преференції ЄС діятимуть на групи таких товарів:</strong></h4>
<ul>
 	<li>мед — 2,5 тис тонн;</li>
 	<li> перероблені томати — 3 тис тонн;</li>
 	<li>виноградний сік — 500 тонн;</li>
 	<li>овес — 4 тис тонн;</li>
 	<li> пшениця — 65 тис тонн;</li>
 	<li> кукурудза — 625 тис тонн;</li>
 	<li>ячмінь — 325 тис тонн;</li>
 	<li>злакові крупи та гранули — 7,8 тис тонн.</li>
</ul>
<p style="text-align: left;">Надаючи додаткові тимчасові торговельні преференції Європарламент хоче підтримати поточні реформи, посилити позиції малих і середніх підприємств і надати необхідний стимул для збільшення торговельних потоків.</p>
<p style="text-align: left;">[blockquote_with_author name="Ольга Трофімцева" position="заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції" content="Це — економічна і політична підтримка для нашої країни, а також позитивний результат нашої спільної роботи з європейськими колегами, представниками Мінекономрозвитку та МЗС."]</p>

<p>Рада ЄС схвалила домовленість з Європейським парламентом про обсяги тимчасових додаткових торгових преференцій для імпорту української аграрної та харчової продукції. Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.</p><h4><strong>Додаткові торгові преференції ЄС діятимуть на групи таких товарів:</strong></h4><ul><li>мед — 2,5 тис тонн;</li><li> перероблені томати — 3 тис тонн;</li><li>виноградний сік — 500 тонн;</li><li>овес — 4 тис тонн;</li><li> пшениця — 65 тис тонн;</li><li> кукурудза — 625 тис тонн;</li><li>ячмінь — 325 тис тонн;</li><li>злакові крупи та гранули — 7,8 тис тонн.</li></ul><p style="text-align: left;">Надаючи додаткові тимчасові торговельні преференції Європарламент хоче підтримати поточні реформи, посилити позиції малих і середніх підприємств і надати необхідний стимул для збільшення торговельних потоків.</p><p style="text-align: left;">	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Це — економічна і політична підтримка для нашої країни, а також позитивний результат нашої спільної роботи з європейськими колегами, представниками Мінекономрозвитку та МЗС.</p>					<cite>									<span><strong>Ольга Трофімцева,</strong></span> заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції							</cite>			</blockquote></p>

ЄС утвердив безвідсоткові торгові квоти для України

{:ua}Скільки тонн яких товарів можна буде ввозити та вивозити виробникам? Більше про нові квоти ЄС та їхній вплив на економіку України читайте за посиланням{:}

#ЄС