<p>Потенціал інформатизації може бути корисним у <a href="https://nachasi.com/2017/08/14/germany-education/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">політиці<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/tim-gouw-68319-300x200.jpg" />Як німецькі парламентарі враховують науку та IT у передвиборчих перегонах</span></a>, зокрема під час проведення виборів. Є 2 ключові проблеми, які негативно впливають на перебіг голосування:
</p>
<ul>
<li>низька явка,</li>
 	<li>непрозорий підрахунок голосів.</li>
</ul>
Обидві можна мінімізувати, якщо замінити роботу виборчих комісій комп'ютерами.

Інтернет-голосування вже випробовувала низка країн під час виборів на різних рівнях. Серед них — Великобританія, <a href="https://nachasi.com/2017/06/30/ameryka-vugillya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">США<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_11731758_l-2015-300x200.jpg" />США постачатиме вугілля в Україну — проект угоди</span></a> та Канада. Одним із найяскравіших прикладів, під час яких застосували інтернет-голосування, стали вибори до парламенту в <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Естонії<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/tallin-889886_1280-300x200.jpg" />Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</span></a> у травні 2011 року. Електронне голосування передбачає об'єднання електронних технологій збору, передачі й підрахунку голосів.

На практиці електронне голосування можна проводити дистанційно, використовуючи особистий ґаджет. Виборці також можуть відвідати спеціально облаштовану дільницю, де розміщуватиметься декілька комп'ютерів.
<h4><strong>Які основні переваги онлайн-голосування</strong></h4>
<strong>Легітимність.</strong> Передусім, електронне голосування дає можливість проводити підрахунок голосів без залучення до цього процесу державних установ. Таким чином, результат залежить лише від безперебійного функціонування програмного забезпечення та техніки, а не від чесності чиновників або систем контролю над ними. Україна протягом багатьох років страждає від низького ступеня довіри до державних інституцій, що піднімає питання легітимності ледве не щоразу після проведення виборів. Тому встановлення системи електронного голосування могло би підвищити довіру населення до результатів виборів та зменшити потенціал корупції.

<strong>Простота.</strong> Однією із найбільших переваг онлайн-голосування називають гнучкість і простоту. Теоретично, віддати свій голос при наявності <a href="https://nachasi.com/2017/08/08/e-identyfikatsiya-ukraina/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">електронного паспорта<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_49327155_m-2015-300x200.jpg" />Восени 2017 року в Україні почнуть видачу внутрішніх паспортів з ЕЦП</span></a> можна буде з будь-якого технічного засобу: мобільного, комп'ютера чи планшета. Процес триватиме лише за декілька кліків, не потрібно буде йти на свою виборчу дільницю і стояти в черзі. Таким чином, імовірно, підвищиться явка на виборах, якщо цей процес відбуватиметься простіше та потребуватиме менше часу.

<strong>Кошти.</strong> Утримувати виборчі дільниці, друкувати бюлетені та підраховувати «вручну» голоси стане непотрібним. Інвестувати доведеться у створення та пізніші оновлення програмного забезпечення. Така стратегія дозволить зробити онлайн-вибори дешевшими, ніж звичайні паперові.

<strong>Порядок кандидатів.</strong> При великій кількості імен паперовий бюлетень стає довжелезним. Тож складно дочитати його до кінця, аби знайти свого кандидата. Створення електронних бюлетенів дозволить гнучко формувати порядок появи того чи іншого кандидата у списку. Програма може формувати їх за принципом випадковості, розміщувати у хаотичному порядку, або реагувати на введення перших букв прізвища.
<h4><strong>Чи є недоліки і які вони</strong></h4>
<strong>Безпека.</strong> Першочерговим завданням при створенні системи онлайн-голосування є гарантування безпечного функціонування програмного забезпечення. Повністю захиститися від вірусів та <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">хакерських атак<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a> майже неможливо. Найменші загрози можуть виявитися дуже небезпечними, коли йдеться про вирішення долі держави. Хакери, імовірно, зможуть знайти способи, як змінити дані про результати виборів або порушити процес підрахунку. Зважаючи на це, варто розуміти, що при впровадження системи онлайн-голосування потрібно налаштуватися на перманентний аналіз та роботу з оновлення систем безпеки. Особливо небезпечним є застосування централізованих баз даних, на яких зберігаються результати голосування. Тому деякі фахівці радять вивчити можливість застосування <a href="https://nachasi.com/2017/07/27/bitfury-revenue/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Blockchain<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/BitFury-Chip-Bitcoinist-300x200.jpg" />BitFury досягнула $93 млн виручки</span></a>, яка б унеможливила атаку на всі голоси, що були отримані в результаті виборів.

<strong>Анонімність.</strong> Суть проведення голосування на виборчих дільницях пояснюється, зокрема, тим, що у кабінці гарантована повна секретність. Ніхто не має можливість «підглянути» голос. Це очевидно стане неможливим під час голосування з особистих ґаджетів, що підвищує ризик маніпуляції.

<p>Потенціал інформатизації може бути корисним у <a href="/2017/08/14/germany-education/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">політиці<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/tim-gouw-68319-300x200.jpg" />Як німецькі парламентарі враховують науку та IT у передвиборчих перегонах</span></a>, зокрема під час проведення виборів. Є 2 ключові проблеми, які негативно впливають на перебіг голосування:</p><ul><li>низька явка,</li><li>непрозорий підрахунок голосів.</li></ul><p>Обидві можна мінімізувати, якщо замінити роботу виборчих комісій комп&#8217;ютерами.</p><p>Інтернет-голосування вже випробовувала низка країн під час виборів на різних рівнях. Серед них — Великобританія, <a href="/2017/06/30/ameryka-vugillya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">США<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_11731758_l-2015-300x200.jpg" />США постачатиме вугілля в Україну — проект угоди</span></a> та Канада. Одним із найяскравіших прикладів, під час яких застосували інтернет-голосування, стали вибори до парламенту в <a href="/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Естонії<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/tallin-889886_1280-300x200.jpg" />Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</span></a> у травні 2011 року. Електронне голосування передбачає об&#8217;єднання електронних технологій збору, передачі й підрахунку голосів.</p><p>На практиці електронне голосування можна проводити дистанційно, використовуючи особистий ґаджет. Виборці також можуть відвідати спеціально облаштовану дільницю, де розміщуватиметься декілька комп&#8217;ютерів.</p><h4><strong>Які основні переваги онлайн-голосування</strong></h4><p><strong>Легітимність.</strong> Передусім, електронне голосування дає можливість проводити підрахунок голосів без залучення до цього процесу державних установ. Таким чином, результат залежить лише від безперебійного функціонування програмного забезпечення та техніки, а не від чесності чиновників або систем контролю над ними. Україна протягом багатьох років страждає від низького ступеня довіри до державних інституцій, що піднімає питання легітимності ледве не щоразу після проведення виборів. Тому встановлення системи електронного голосування могло би підвищити довіру населення до результатів виборів та зменшити потенціал корупції.</p><p><strong>Простота.</strong> Однією із найбільших переваг онлайн-голосування називають гнучкість і простоту. Теоретично, віддати свій голос при наявності <a href="/2017/08/08/e-identyfikatsiya-ukraina/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">електронного паспорта<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_49327155_m-2015-300x200.jpg" />Восени 2017 року в Україні почнуть видачу внутрішніх паспортів з ЕЦП</span></a> можна буде з будь-якого технічного засобу: мобільного, комп&#8217;ютера чи планшета. Процес триватиме лише за декілька кліків, не потрібно буде йти на свою виборчу дільницю і стояти в черзі. Таким чином, імовірно, підвищиться явка на виборах, якщо цей процес відбуватиметься простіше та потребуватиме менше часу.</p><p><strong>Кошти.</strong> Утримувати виборчі дільниці, друкувати бюлетені та підраховувати «вручну» голоси стане непотрібним. Інвестувати доведеться у створення та пізніші оновлення програмного забезпечення. Така стратегія дозволить зробити онлайн-вибори дешевшими, ніж звичайні паперові.</p><p><strong>Порядок кандидатів.</strong> При великій кількості імен паперовий бюлетень стає довжелезним. Тож складно дочитати його до кінця, аби знайти свого кандидата. Створення електронних бюлетенів дозволить гнучко формувати порядок появи того чи іншого кандидата у списку. Програма може формувати їх за принципом випадковості, розміщувати у хаотичному порядку, або реагувати на введення перших букв прізвища.</p><h4><strong>Чи є недоліки і які вони</strong></h4><p><strong>Безпека.</strong> Першочерговим завданням при створенні системи онлайн-голосування є гарантування безпечного функціонування програмного забезпечення. Повністю захиститися від вірусів та <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">хакерських атак<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a> майже неможливо. Найменші загрози можуть виявитися дуже небезпечними, коли йдеться про вирішення долі держави. Хакери, імовірно, зможуть знайти способи, як змінити дані про результати виборів або порушити процес підрахунку. Зважаючи на це, варто розуміти, що при впровадження системи онлайн-голосування потрібно налаштуватися на перманентний аналіз та роботу з оновлення систем безпеки. Особливо небезпечним є застосування централізованих баз даних, на яких зберігаються результати голосування. Тому деякі фахівці радять вивчити можливість застосування <a href="/2017/07/27/bitfury-revenue/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Blockchain<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/BitFury-Chip-Bitcoinist-300x200.jpg" />BitFury досягнула $93 млн виручки</span></a>, яка б унеможливила атаку на всі голоси, що були отримані в результаті виборів.</p><p><strong>Анонімність.</strong> Суть проведення голосування на виборчих дільницях пояснюється, зокрема, тим, що у кабінці гарантована повна секретність. Ніхто не має можливість «підглянути» голос. Це очевидно стане неможливим під час голосування з особистих ґаджетів, що підвищує ризик маніпуляції.</p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Коли йдеться про загрозу фальсифікації виборів, найбільшу загрозу становлять корумповані чиновники, яких можна підкупити. Цю перепону можна перебороти, замінивши їх на техніку. На часі дізнатися, як це можна зробити під час виборів

Потенціал інформатизації може бути корисним у <a href="https://nachasi.com/2017/08/14/germany-education/" target="_blank" rel="noopener">політиці</a>, зокрема під час проведення виборів. Є 2 ключові проблеми, які негативно впливають на перебіг голосування:
<ul>
 	<li>низька явка,</li>
 	<li>непрозорий підрахунок голосів.</li>
</ul>
Обидві можна мінімізувати, якщо замінити роботу виборчих комісій комп'ютерами.

Інтернет-голосування вже випробовувала низка країн під час виборів на різних рівнях. Серед них — Великобританія, <a href="https://nachasi.com/2017/06/30/ameryka-vugillya/" target="_blank" rel="noopener">США</a> та Канада. Одним із найяскравіших прикладів, під час яких застосували інтернет-голосування, стали вибори до парламенту в <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener">Естонії</a> у травні 2011 року. Електронне голосування передбачає об'єднання електронних технологій збору, передачі й підрахунку голосів.

На практиці електронне голосування можна проводити дистанційно, використовуючи особистий ґаджет. Виборці також можуть відвідати спеціально облаштовану дільницю, де розміщуватиметься декілька комп'ютерів.
<h4><strong>Які основні переваги онлайн-голосування</strong></h4>
<strong>Легітимність.</strong> Передусім, електронне голосування дає можливість проводити підрахунок голосів без залучення до цього процесу державних установ. Таким чином, результат залежить лише від безперебійного функціонування програмного забезпечення та техніки, а не від чесності чиновників або систем контролю над ними. Україна протягом багатьох років страждає від низького ступеня довіри до державних інституцій, що піднімає питання легітимності ледве не щоразу після проведення виборів. Тому встановлення системи електронного голосування могло би підвищити довіру населення до результатів виборів та зменшити потенціал корупції.

<strong>Простота.</strong> Однією із найбільших переваг онлайн-голосування називають гнучкість і простоту. Теоретично, віддати свій голос при наявності <a href="https://nachasi.com/2017/08/08/e-identyfikatsiya-ukraina/" target="_blank" rel="noopener">електронного паспорта</a> можна буде з будь-якого технічного засобу: мобільного, комп'ютера чи планшета. Процес триватиме лише за декілька кліків, не потрібно буде йти на свою виборчу дільницю і стояти в черзі. Таким чином, імовірно, підвищиться явка на виборах, якщо цей процес відбуватиметься простіше та потребуватиме менше часу.

<strong>Кошти.</strong> Утримувати виборчі дільниці, друкувати бюлетені та підраховувати «вручну» голоси стане непотрібним. Інвестувати доведеться у створення та пізніші оновлення програмного забезпечення. Така стратегія дозволить зробити онлайн-вибори дешевшими, ніж звичайні паперові.

<strong>Порядок кандидатів.</strong> При великій кількості імен паперовий бюлетень стає довжелезним. Тож складно дочитати його до кінця, аби знайти свого кандидата. Створення електронних бюлетенів дозволить гнучко формувати порядок появи того чи іншого кандидата у списку. Програма може формувати їх за принципом випадковості, розміщувати у хаотичному порядку, або реагувати на введення перших букв прізвища.
<h4><strong>Чи є недоліки і які вони</strong></h4>
<strong>Безпека.</strong> Першочерговим завданням при створенні системи онлайн-голосування є гарантування безпечного функціонування програмного забезпечення. Повністю захиститися від вірусів та <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">хакерських атак</a> майже неможливо. Найменші загрози можуть виявитися дуже небезпечними, коли йдеться про вирішення долі держави. Хакери, імовірно, зможуть знайти способи, як змінити дані про результати виборів або порушити процес підрахунку. Зважаючи на це, варто розуміти, що при впровадження системи онлайн-голосування потрібно налаштуватися на перманентний аналіз та роботу з оновлення систем безпеки. Особливо небезпечним є застосування централізованих баз даних, на яких зберігаються результати голосування. Тому деякі фахівці радять вивчити можливість застосування <a href="https://nachasi.com/2017/07/27/bitfury-revenue/" target="_blank" rel="noopener">Blockchain</a>, яка б унеможливила атаку на всі голоси, що були отримані в результаті виборів.

<strong>Анонімність.</strong> Суть проведення голосування на виборчих дільницях пояснюється, зокрема, тим, що у кабінці гарантована повна секретність. Ніхто не має можливість «підглянути» голос. Це очевидно стане неможливим під час голосування з особистих ґаджетів, що підвищує ризик маніпуляції.

<p>Потенціал інформатизації може бути корисним у <a href="/2017/08/14/germany-education/" target="_blank" rel="noopener">політиці</a>, зокрема під час проведення виборів. Є 2 ключові проблеми, які негативно впливають на перебіг голосування:</p><ul><li>низька явка,</li><li>непрозорий підрахунок голосів.</li></ul><p>Обидві можна мінімізувати, якщо замінити роботу виборчих комісій комп&#8217;ютерами.</p><p>Інтернет-голосування вже випробовувала низка країн під час виборів на різних рівнях. Серед них — Великобританія, <a href="/2017/06/30/ameryka-vugillya/" target="_blank" rel="noopener">США</a> та Канада. Одним із найяскравіших прикладів, під час яких застосували інтернет-голосування, стали вибори до парламенту в <a href="/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener">Естонії</a> у травні 2011 року. Електронне голосування передбачає об&#8217;єднання електронних технологій збору, передачі й підрахунку голосів.</p><p>На практиці електронне голосування можна проводити дистанційно, використовуючи особистий ґаджет. Виборці також можуть відвідати спеціально облаштовану дільницю, де розміщуватиметься декілька комп&#8217;ютерів.</p><h4><strong>Які основні переваги онлайн-голосування</strong></h4><p><strong>Легітимність.</strong> Передусім, електронне голосування дає можливість проводити підрахунок голосів без залучення до цього процесу державних установ. Таким чином, результат залежить лише від безперебійного функціонування програмного забезпечення та техніки, а не від чесності чиновників або систем контролю над ними. Україна протягом багатьох років страждає від низького ступеня довіри до державних інституцій, що піднімає питання легітимності ледве не щоразу після проведення виборів. Тому встановлення системи електронного голосування могло би підвищити довіру населення до результатів виборів та зменшити потенціал корупції.</p><p><strong>Простота.</strong> Однією із найбільших переваг онлайн-голосування називають гнучкість і простоту. Теоретично, віддати свій голос при наявності <a href="/2017/08/08/e-identyfikatsiya-ukraina/" target="_blank" rel="noopener">електронного паспорта</a> можна буде з будь-якого технічного засобу: мобільного, комп&#8217;ютера чи планшета. Процес триватиме лише за декілька кліків, не потрібно буде йти на свою виборчу дільницю і стояти в черзі. Таким чином, імовірно, підвищиться явка на виборах, якщо цей процес відбуватиметься простіше та потребуватиме менше часу.</p><p><strong>Кошти.</strong> Утримувати виборчі дільниці, друкувати бюлетені та підраховувати «вручну» голоси стане непотрібним. Інвестувати доведеться у створення та пізніші оновлення програмного забезпечення. Така стратегія дозволить зробити онлайн-вибори дешевшими, ніж звичайні паперові.</p><p><strong>Порядок кандидатів.</strong> При великій кількості імен паперовий бюлетень стає довжелезним. Тож складно дочитати його до кінця, аби знайти свого кандидата. Створення електронних бюлетенів дозволить гнучко формувати порядок появи того чи іншого кандидата у списку. Програма може формувати їх за принципом випадковості, розміщувати у хаотичному порядку, або реагувати на введення перших букв прізвища.</p><h4><strong>Чи є недоліки і які вони</strong></h4><p><strong>Безпека.</strong> Першочерговим завданням при створенні системи онлайн-голосування є гарантування безпечного функціонування програмного забезпечення. Повністю захиститися від вірусів та <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">хакерських атак</a> майже неможливо. Найменші загрози можуть виявитися дуже небезпечними, коли йдеться про вирішення долі держави. Хакери, імовірно, зможуть знайти способи, як змінити дані про результати виборів або порушити процес підрахунку. Зважаючи на це, варто розуміти, що при впровадження системи онлайн-голосування потрібно налаштуватися на перманентний аналіз та роботу з оновлення систем безпеки. Особливо небезпечним є застосування централізованих баз даних, на яких зберігаються результати голосування. Тому деякі фахівці радять вивчити можливість застосування <a href="/2017/07/27/bitfury-revenue/" target="_blank" rel="noopener">Blockchain</a>, яка б унеможливила атаку на всі голоси, що були отримані в результаті виборів.</p><p><strong>Анонімність.</strong> Суть проведення голосування на виборчих дільницях пояснюється, зокрема, тим, що у кабінці гарантована повна секретність. Ніхто не має можливість «підглянути» голос. Це очевидно стане неможливим під час голосування з особистих ґаджетів, що підвищує ризик маніпуляції.</p>

Як онлайн-голосування допомагає зменшити фальсифікації на виборах

{:ua}Як голосування онлайн може допомогти із покращенням виборчих можливостей в країні{:}

<p>Крім того, в липні для України були узгоджені <a href="https://nachasi.com/2017/06/30/torgovi-kvoty-dlya-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">додаткові торгові преференції<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/the-market-place-821843_1280-300x200.jpg" />ЄС утвердив безвідсоткові торгові квоти для України</span></a> від ЄС терміном на 3 роки. Додаткові переваги з нульовою ставкою за ввізним митом діятимуть для восьми груп товарів. Офіційне рішення буде опубліковано на сайті Європарламенту і набуде чинності восени 2017 року. 
</p>
<h4><strong>Які товари найбільш популярні для України та ЄС</strong></h4>
Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових і олійних культур, а також соняшникової олії та макухи протягом першого півріччя 2017 року. Найбільшими торговельними партнерами для України в Європейському Союзі залишаються 6 країн — Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Франція і Німеччина.

Їхня сукупна частка в обороті перевищує 73%. У свою чергу, Україна імпортує з Євросоюзу зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, спирт і алкогольні напої, відходи переробної промисловості та тютюнові вироби.
<h4><strong>Що нового у торгівельних взаєминах України з ЄС</strong></h4>
Нагадаємо, що Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про створення Ради з міжнародної торгівлі. Утворення Ради передбачене Планом заходів з впровадження Експортної стратегії на 2017-2021. Очолює Раду перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України. Рада працюватиме як дорадчий орган. Вона повинна забезпечити ефективну взаємодію між Урядом і бізнесом.

До речі, <a href="https://nachasi.com/2017/07/28/yes-produkty/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС розробить<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/noodle-1303003_1280-300x200.jpg" />ЄС розробить єдині стандарти якості продуктів харчування</span></a> єдині стандарти якості продуктів харчування. Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив про те, що наявність різних норм для різних держав є неприйнятною практикою — і це треба змінити.

<p>Крім того, в липні для України були узгоджені <a href="/2017/06/30/torgovi-kvoty-dlya-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">додаткові торгові преференції<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/the-market-place-821843_1280-300x200.jpg" />ЄС утвердив безвідсоткові торгові квоти для України</span></a> від ЄС терміном на 3 роки. Додаткові переваги з нульовою ставкою за ввізним митом діятимуть для восьми груп товарів. Офіційне рішення буде опубліковано на сайті Європарламенту і набуде чинності восени 2017 року. </p><h4><strong>Які товари найбільш популярні для України та ЄС</strong></h4><p>Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових і олійних культур, а також соняшникової олії та макухи протягом першого півріччя 2017 року. Найбільшими торговельними партнерами для України в Європейському Союзі залишаються 6 країн — Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Франція і Німеччина.</p><p>Їхня сукупна частка в обороті перевищує 73%. У свою чергу, Україна імпортує з Євросоюзу зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, спирт і алкогольні напої, відходи переробної промисловості та тютюнові вироби.</p><h4><strong>Що нового у торгівельних взаєминах України з ЄС</strong></h4><p>Нагадаємо, що Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про створення Ради з міжнародної торгівлі. Утворення Ради передбачене Планом заходів з впровадження Експортної стратегії на 2017-2021. Очолює Раду перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України. Рада працюватиме як дорадчий орган. Вона повинна забезпечити ефективну взаємодію між Урядом і бізнесом.</p><p>До речі, <a href="/2017/07/28/yes-produkty/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС розробить<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/noodle-1303003_1280-300x200.jpg" />ЄС розробить єдині стандарти якості продуктів харчування</span></a> єдині стандарти якості продуктів харчування. Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив про те, що наявність різних норм для різних держав є неприйнятною практикою — і це треба змінити.</p>

Новини

Позитивне сальдо для України перевищує $1,7 млрд. Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НАН Микола Пугачов

Крім того, в липні для України були узгоджені <a href="https://nachasi.com/2017/06/30/torgovi-kvoty-dlya-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">додаткові торгові преференції</a> від ЄС терміном на 3 роки. Додаткові переваги з нульовою ставкою за ввізним митом діятимуть для восьми груп товарів. Офіційне рішення буде опубліковано на сайті Європарламенту і набуде чинності восени 2017 року. 
<h4><strong>Які товари найбільш популярні для України та ЄС</strong></h4>
Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових і олійних культур, а також соняшникової олії та макухи протягом першого півріччя 2017 року. Найбільшими торговельними партнерами для України в Європейському Союзі залишаються 6 країн — Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Франція і Німеччина.

Їхня сукупна частка в обороті перевищує 73%. У свою чергу, Україна імпортує з Євросоюзу зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, спирт і алкогольні напої, відходи переробної промисловості та тютюнові вироби.
<h4><strong>Що нового у торгівельних взаєминах України з ЄС</strong></h4>
Нагадаємо, що Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про створення Ради з міжнародної торгівлі. Утворення Ради передбачене Планом заходів з впровадження Експортної стратегії на 2017-2021. Очолює Раду перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України. Рада працюватиме як дорадчий орган. Вона повинна забезпечити ефективну взаємодію між Урядом і бізнесом.

До речі, <a href="https://nachasi.com/2017/07/28/yes-produkty/" target="_blank" rel="noopener">ЄС розробить</a> єдині стандарти якості продуктів харчування. Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив про те, що наявність різних норм для різних держав є неприйнятною практикою — і це треба змінити.

<p>Крім того, в липні для України були узгоджені <a href="/2017/06/30/torgovi-kvoty-dlya-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">додаткові торгові преференції</a> від ЄС терміном на 3 роки. Додаткові переваги з нульовою ставкою за ввізним митом діятимуть для восьми груп товарів. Офіційне рішення буде опубліковано на сайті Європарламенту і набуде чинності восени 2017 року. </p><h4><strong>Які товари найбільш популярні для України та ЄС</strong></h4><p>Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових і олійних культур, а також соняшникової олії та макухи протягом першого півріччя 2017 року. Найбільшими торговельними партнерами для України в Європейському Союзі залишаються 6 країн — Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Франція і Німеччина.</p><p>Їхня сукупна частка в обороті перевищує 73%. У свою чергу, Україна імпортує з Євросоюзу зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, спирт і алкогольні напої, відходи переробної промисловості та тютюнові вироби.</p><h4><strong>Що нового у торгівельних взаєминах України з ЄС</strong></h4><p>Нагадаємо, що Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про створення Ради з міжнародної торгівлі. Утворення Ради передбачене Планом заходів з впровадження Експортної стратегії на 2017-2021. Очолює Раду перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України. Рада працюватиме як дорадчий орган. Вона повинна забезпечити ефективну взаємодію між Урядом і бізнесом.</p><p>До речі, <a href="/2017/07/28/yes-produkty/" target="_blank" rel="noopener">ЄС розробить</a> єдині стандарти якості продуктів харчування. Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив про те, що наявність різних норм для різних держав є неприйнятною практикою — і це треба змінити.</p>

Сільськогосподарський товарообіг між Україною та ЄС склав $3,8 млрд

{:ua}Крім того, в липні для України були узгоджені додаткові торгові преференції від ЄС{:}

<p>Загалом було оформлено понад 3,6 млн осіб, що перетнули кордон України. Серед цього потоку туристів до ЄС 170 тис — за спрощеною процедурою із біометричним паспортом. В прикордонному відомстві зазначили, що за весь період дії безвізу в перетині кордону відмовлено лише 55 громадянам України. Основні причини — непідтвердження мети поїздки та на виконання доручень державних органів із обмеження права виїзду.
</p>
<h4><strong>Про що свідчить статистика ДПС</strong></h4>
Держприкордонслужба повідомляє, що в рамках безвізу із ЄС 38% мандрівників рушали за кордон авіаційним транспортом. Решта українців користувалися залізницею або перетинали кордон в автомобільних пунктах пропуску на кордоні з <a href="https://nachasi.com/2017/07/31/es-internet/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/bloggers-2209507_1920-300x200.jpg" />До 2020 року ЄС матиме безкоштовний інтернет</span></a>.

Про шлях до безвізового режиму з Європою можна прочитати у нашому <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спеціальному матеріалі<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>. Також стало відомо, що надаючи додаткові тимчасові торговельні преференції на додачу до туристичних, Європарламент <a href="https://nachasi.com/2017/06/30/torgovi-kvoty-dlya-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">хоче підтримати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/the-market-place-821843_1280-300x200.jpg" />ЄС утвердив безвідсоткові торгові квоти для України</span></a> поточні реформи в Україні. Це має посилити позиції малих і середніх підприємств і надати необхідний стимул для збільшення торговельних потоків. Зокрема Європейська комісія <a href="https://nachasi.com/2017/07/21/eksport-morozyvo/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надала 10 українським виробникам<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/ice-cream-cone-1274894_1280-300x200.jpg" />Українське морозиво експортуватимуть до країн ЄС</span></a> молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Це _ лише один із прикладів економічних перспектив, котрі отримає Україна від поглиблення співпраці із Євросоюзом.

<p>Загалом було оформлено понад 3,6 млн осіб, що перетнули кордон України. Серед цього потоку туристів до ЄС 170 тис — за спрощеною процедурою із біометричним паспортом. В прикордонному відомстві зазначили, що за весь період дії безвізу в перетині кордону відмовлено лише 55 громадянам України. Основні причини — непідтвердження мети поїздки та на виконання доручень державних органів із обмеження права виїзду.</p><h4><strong>Про що свідчить статистика ДПС</strong></h4><p>Держприкордонслужба повідомляє, що в рамках безвізу із ЄС 38% мандрівників рушали за кордон авіаційним транспортом. Решта українців користувалися залізницею або перетинали кордон в автомобільних пунктах пропуску на кордоні з <a href="/2017/07/31/es-internet/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/bloggers-2209507_1920-300x200.jpg" />До 2020 року ЄС матиме безкоштовний інтернет</span></a>.</p><p>Про шлях до безвізового режиму з Європою можна прочитати у нашому <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спеціальному матеріалі<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>. Також стало відомо, що надаючи додаткові тимчасові торговельні преференції на додачу до туристичних, Європарламент <a href="/2017/06/30/torgovi-kvoty-dlya-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">хоче підтримати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/the-market-place-821843_1280-300x200.jpg" />ЄС утвердив безвідсоткові торгові квоти для України</span></a> поточні реформи в Україні. Це має посилити позиції малих і середніх підприємств і надати необхідний стимул для збільшення торговельних потоків. Зокрема Європейська комісія <a href="/2017/07/21/eksport-morozyvo/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надала 10 українським виробникам<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/ice-cream-cone-1274894_1280-300x200.jpg" />Українське морозиво експортуватимуть до країн ЄС</span></a> молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Це _ лише один із прикладів економічних перспектив, котрі отримає Україна від поглиблення співпраці із Євросоюзом.</p>

З початку дії безвізового режиму з країнами Євросоюзу (з 11 червня 2017 року) інтенсифікувався рух громадян. Для порівняння у липні 2016-го понад 1,29 млн осіб з України перетнули кордон з країнами ЄС. За аналогічний період, але вже у 2017 році, до країн ЄС прослідувало близько 1,9 млн наших співвітчизників, повідомляє Державна прикордонна служба України

Загалом було оформлено понад 3,6 млн осіб, що перетнули кордон України. Серед цього потоку туристів до ЄС 170 тис — за спрощеною процедурою із біометричним паспортом. В прикордонному відомстві зазначили, що за весь період дії безвізу в перетині кордону відмовлено лише 55 громадянам України. Основні причини — непідтвердження мети поїздки та на виконання доручень державних органів із обмеження права виїзду.
<h4><strong>Про що свідчить статистика ДПС</strong></h4>
Держприкордонслужба повідомляє, що в рамках безвізу із ЄС 38% мандрівників рушали за кордон авіаційним транспортом. Решта українців користувалися залізницею або перетинали кордон в автомобільних пунктах пропуску на кордоні з <a href="https://nachasi.com/2017/07/31/es-internet/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>.

Про шлях до безвізового режиму з Європою можна прочитати у нашому <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">спеціальному матеріалі</a>. Також стало відомо, що надаючи додаткові тимчасові торговельні преференції на додачу до туристичних, Європарламент <a href="https://nachasi.com/2017/06/30/torgovi-kvoty-dlya-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">хоче підтримати</a> поточні реформи в Україні. Це має посилити позиції малих і середніх підприємств і надати необхідний стимул для збільшення торговельних потоків. Зокрема Європейська комісія <a href="https://nachasi.com/2017/07/21/eksport-morozyvo/" target="_blank" rel="noopener">надала 10 українським виробникам</a> молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Це _ лише один із прикладів економічних перспектив, котрі отримає Україна від поглиблення співпраці із Євросоюзом.

<p>Загалом було оформлено понад 3,6 млн осіб, що перетнули кордон України. Серед цього потоку туристів до ЄС 170 тис — за спрощеною процедурою із біометричним паспортом. В прикордонному відомстві зазначили, що за весь період дії безвізу в перетині кордону відмовлено лише 55 громадянам України. Основні причини — непідтвердження мети поїздки та на виконання доручень державних органів із обмеження права виїзду.</p><h4><strong>Про що свідчить статистика ДПС</strong></h4><p>Держприкордонслужба повідомляє, що в рамках безвізу із ЄС 38% мандрівників рушали за кордон авіаційним транспортом. Решта українців користувалися залізницею або перетинали кордон в автомобільних пунктах пропуску на кордоні з <a href="/2017/07/31/es-internet/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>.</p><p>Про шлях до безвізового режиму з Європою можна прочитати у нашому <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">спеціальному матеріалі</a>. Також стало відомо, що надаючи додаткові тимчасові торговельні преференції на додачу до туристичних, Європарламент <a href="/2017/06/30/torgovi-kvoty-dlya-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">хоче підтримати</a> поточні реформи в Україні. Це має посилити позиції малих і середніх підприємств і надати необхідний стимул для збільшення торговельних потоків. Зокрема Європейська комісія <a href="/2017/07/21/eksport-morozyvo/" target="_blank" rel="noopener">надала 10 українським виробникам</a> молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Це _ лише один із прикладів економічних перспектив, котрі отримає Україна від поглиблення співпраці із Євросоюзом.</p>

У липні 2017-го до ЄС вирушили 1,9 млн українців

{:ua}Найбільша активність подорожуючих до ЄС спостерігалася на кордоні з Польщею і Угорщиною{:}

<p>Як заявляв глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, кампанія спрямована на те, щоб «забезпечити кожне село і кожне місто в Європі безкоштовним бездротовим доступом в мережу». На часі дізнатися, як зміниться доступ в інтернет для громадян Євросоюзу.
</p>
<h4><strong>Вартість проекту, яким забезпечать доступ в інтернет</strong></h4>
На реалізацію цього проекту витратять $134 млн. Місцеві ради, які за цією програмою захочуть встановити у себе такі точки доступу, повинні спочатку подати до Єврокомісії заяви. Після цього уряд ЄС розподілить серед них гранти у вигляді ваучерів на покупку інтернет-обладнання.

Нагадаємо, що Сан-Маріно стане першою <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/san-marino-5g/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">5G-країною<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/san-marino-1681021_1280-300x200.jpg" />Сан-Маріно стане першою 5G-країною в світі</span></a> в світі. Очікується, що будівництво нової мережі 5G коштуватиме €56 млрд та створить близько 2,3 млн робочих місць. Очільник технічного підрозділу Джованні Феріго зазначив, що тестування мережі 5G в Сан-Маріно відіграватиме важливу роль у розвитку технології не лише в Італії, а й в європейському регіоні в цілому.

<p>Як заявляв глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, кампанія спрямована на те, щоб «забезпечити кожне село і кожне місто в Європі безкоштовним бездротовим доступом в мережу». На часі дізнатися, як зміниться доступ в інтернет для громадян Євросоюзу.</p><h4><strong>Вартість проекту, яким забезпечать доступ в інтернет</strong></h4><p>На реалізацію цього проекту витратять $134 млн. Місцеві ради, які за цією програмою захочуть встановити у себе такі точки доступу, повинні спочатку подати до Єврокомісії заяви. Після цього уряд ЄС розподілить серед них гранти у вигляді ваучерів на покупку інтернет-обладнання.</p><p>Нагадаємо, що Сан-Маріно стане першою <a href="/2017/07/18/san-marino-5g/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">5G-країною<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/san-marino-1681021_1280-300x200.jpg" />Сан-Маріно стане першою 5G-країною в світі</span></a> в світі. Очікується, що будівництво нової мережі 5G коштуватиме €56 млрд та створить близько 2,3 млн робочих місць. Очільник технічного підрозділу Джованні Феріго зазначив, що тестування мережі 5G в Сан-Маріно відіграватиме важливу роль у розвитку технології не лише в Італії, а й в європейському регіоні в цілому.</p>

В рамках програми WiFi4EU керівництво ЄС виділить країнам-учасницям співдружності гранти для установки безкоштовних точок Wi-Fi-доступу в громадських місцях

Як заявляв глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, кампанія спрямована на те, щоб «забезпечити кожне село і кожне місто в Європі безкоштовним бездротовим доступом в мережу». На часі дізнатися, як зміниться доступ в інтернет для громадян Євросоюзу.
<h4><strong>Вартість проекту, яким забезпечать доступ в інтернет</strong></h4>
На реалізацію цього проекту витратять $134 млн. Місцеві ради, які за цією програмою захочуть встановити у себе такі точки доступу, повинні спочатку подати до Єврокомісії заяви. Після цього уряд ЄС розподілить серед них гранти у вигляді ваучерів на покупку інтернет-обладнання.

Нагадаємо, що Сан-Маріно стане першою <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/san-marino-5g/" target="_blank" rel="noopener">5G-країною</a> в світі. Очікується, що будівництво нової мережі 5G коштуватиме €56 млрд та створить близько 2,3 млн робочих місць. Очільник технічного підрозділу Джованні Феріго зазначив, що тестування мережі 5G в Сан-Маріно відіграватиме важливу роль у розвитку технології не лише в Італії, а й в європейському регіоні в цілому.

<p>Як заявляв глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, кампанія спрямована на те, щоб «забезпечити кожне село і кожне місто в Європі безкоштовним бездротовим доступом в мережу». На часі дізнатися, як зміниться доступ в інтернет для громадян Євросоюзу.</p><h4><strong>Вартість проекту, яким забезпечать доступ в інтернет</strong></h4><p>На реалізацію цього проекту витратять $134 млн. Місцеві ради, які за цією програмою захочуть встановити у себе такі точки доступу, повинні спочатку подати до Єврокомісії заяви. Після цього уряд ЄС розподілить серед них гранти у вигляді ваучерів на покупку інтернет-обладнання.</p><p>Нагадаємо, що Сан-Маріно стане першою <a href="/2017/07/18/san-marino-5g/" target="_blank" rel="noopener">5G-країною</a> в світі. Очікується, що будівництво нової мережі 5G коштуватиме €56 млрд та створить близько 2,3 млн робочих місць. Очільник технічного підрозділу Джованні Феріго зазначив, що тестування мережі 5G в Сан-Маріно відіграватиме важливу роль у розвитку технології не лише в Італії, а й в європейському регіоні в цілому.</p>

До 2020 року ЄС матиме безкоштовний інтернет

{:ua}На реалізацію цього проекту витратять $134 млн. На часі дізнатися, як для європейців зміниться доступ в інтернет вже найближчим часом{:}

<h4><strong>З чим пов'язано нові заяви</strong></h4>
Угорщина і Словаччина на початку 2017 року представили результати експертизи. Згідно з нею, продукти, що продаються в цих країнах, істотно відрізняються від їхніх еквівалентів, що надходять до західноєвропейських держав. Наприклад, супові добавки Knorr в Східній Європі на 20% менші, ніж такі ж приправи в західноєвропейських магазинах. У Словаччині продукти відрізняються великою кількістю жиру і меншим вмістом м'яса, замість цукру при виробництві часто використовуються підсолоджувачі, а замість фруктових добавок — штучні ароматизатори. Саме цей стан речей прагнуть змінити ініціатори нових стандартів.

Виробники харчової продукції звинувачення спростували і назвали відмінності в рецептурі наслідком смакових переваг різних національностей. Юнкер заявив, що не приймає подібних пояснень і оголосив про намір Єврокомісії «покласти край дискримінації в харчовій галузі». В свою чергу прем'єр-міністр Словаччини назвав важливим той факт, що Єврокомісія визнає ситуацію несправедливою. «Комусь це може здатися смішним, але для нас це серйозна політична проблема», — заявив він.
<h4><strong>Які стандарти щодо харчових продуктів зараз діють у ЄС</strong></h4>
За нинішніми правилами, компанії-виробники харчових продуктів мають право замінювати інгредієнти в залежності від місця продажу за умови, що на упаковці вказано змінений склад. Жан-Клод Юнкер пообіцяв розробити новий звід правил до вересня 2017 року. В даний час Єврокомісія займається розглядом скарг, що надійшли від 21 держави, що входять в <a href="https://nachasi.com/2017/07/17/es-rouming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/woman-690036_1280-300x200.jpg" />ЄС скасує платний роумінг для 6 країн Східного партнерства</span></a>.

<h4><strong>З чим пов&#8217;язано нові заяви</strong></h4><p>Угорщина і Словаччина на початку 2017 року представили результати експертизи. Згідно з нею, продукти, що продаються в цих країнах, істотно відрізняються від їхніх еквівалентів, що надходять до західноєвропейських держав. Наприклад, супові добавки Knorr в Східній Європі на 20% менші, ніж такі ж приправи в західноєвропейських магазинах. У Словаччині продукти відрізняються великою кількістю жиру і меншим вмістом м&#8217;яса, замість цукру при виробництві часто використовуються підсолоджувачі, а замість фруктових добавок — штучні ароматизатори. Саме цей стан речей прагнуть змінити ініціатори нових стандартів.</p><p>Виробники харчової продукції звинувачення спростували і назвали відмінності в рецептурі наслідком смакових переваг різних національностей. Юнкер заявив, що не приймає подібних пояснень і оголосив про намір Єврокомісії «покласти край дискримінації в харчовій галузі». В свою чергу прем&#8217;єр-міністр Словаччини назвав важливим той факт, що Єврокомісія визнає ситуацію несправедливою. «Комусь це може здатися смішним, але для нас це серйозна політична проблема», — заявив він.</p><h4><strong>Які стандарти щодо харчових продуктів зараз діють у ЄС</strong></h4><p>За нинішніми правилами, компанії-виробники харчових продуктів мають право замінювати інгредієнти в залежності від місця продажу за умови, що на упаковці вказано змінений склад. Жан-Клод Юнкер пообіцяв розробити новий звід правил до вересня 2017 року. В даний час Єврокомісія займається розглядом скарг, що надійшли від 21 держави, що входять в <a href="/2017/07/17/es-rouming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/woman-690036_1280-300x200.jpg" />ЄС скасує платний роумінг для 6 країн Східного партнерства</span></a>.</p>

Європейська комісія встала на бік східноєвропейських держав в суперечці про стандарти якості харчових продуктів. Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер у четвер, 27 липня, після зустрічі з прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо заявив про те, що наявність різних норм для різних держав є неприйнятною практикою — і це треба змінити

<h4><strong>З чим пов'язано нові заяви</strong></h4>
Угорщина і Словаччина на початку 2017 року представили результати експертизи. Згідно з нею, продукти, що продаються в цих країнах, істотно відрізняються від їхніх еквівалентів, що надходять до західноєвропейських держав. Наприклад, супові добавки Knorr в Східній Європі на 20% менші, ніж такі ж приправи в західноєвропейських магазинах. У Словаччині продукти відрізняються великою кількістю жиру і меншим вмістом м'яса, замість цукру при виробництві часто використовуються підсолоджувачі, а замість фруктових добавок — штучні ароматизатори. Саме цей стан речей прагнуть змінити ініціатори нових стандартів.

Виробники харчової продукції звинувачення спростували і назвали відмінності в рецептурі наслідком смакових переваг різних національностей. Юнкер заявив, що не приймає подібних пояснень і оголосив про намір Єврокомісії «покласти край дискримінації в харчовій галузі». В свою чергу прем'єр-міністр Словаччини назвав важливим той факт, що Єврокомісія визнає ситуацію несправедливою. «Комусь це може здатися смішним, але для нас це серйозна політична проблема», — заявив він.
<h4><strong>Які стандарти щодо харчових продуктів зараз діють у ЄС</strong></h4>
За нинішніми правилами, компанії-виробники харчових продуктів мають право замінювати інгредієнти в залежності від місця продажу за умови, що на упаковці вказано змінений склад. Жан-Клод Юнкер пообіцяв розробити новий звід правил до вересня 2017 року. В даний час Єврокомісія займається розглядом скарг, що надійшли від 21 держави, що входять в <a href="https://nachasi.com/2017/07/17/es-rouming/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>.

<h4><strong>З чим пов&#8217;язано нові заяви</strong></h4><p>Угорщина і Словаччина на початку 2017 року представили результати експертизи. Згідно з нею, продукти, що продаються в цих країнах, істотно відрізняються від їхніх еквівалентів, що надходять до західноєвропейських держав. Наприклад, супові добавки Knorr в Східній Європі на 20% менші, ніж такі ж приправи в західноєвропейських магазинах. У Словаччині продукти відрізняються великою кількістю жиру і меншим вмістом м&#8217;яса, замість цукру при виробництві часто використовуються підсолоджувачі, а замість фруктових добавок — штучні ароматизатори. Саме цей стан речей прагнуть змінити ініціатори нових стандартів.</p><p>Виробники харчової продукції звинувачення спростували і назвали відмінності в рецептурі наслідком смакових переваг різних національностей. Юнкер заявив, що не приймає подібних пояснень і оголосив про намір Єврокомісії «покласти край дискримінації в харчовій галузі». В свою чергу прем&#8217;єр-міністр Словаччини назвав важливим той факт, що Єврокомісія визнає ситуацію несправедливою. «Комусь це може здатися смішним, але для нас це серйозна політична проблема», — заявив він.</p><h4><strong>Які стандарти щодо харчових продуктів зараз діють у ЄС</strong></h4><p>За нинішніми правилами, компанії-виробники харчових продуктів мають право замінювати інгредієнти в залежності від місця продажу за умови, що на упаковці вказано змінений склад. Жан-Клод Юнкер пообіцяв розробити новий звід правил до вересня 2017 року. В даний час Єврокомісія займається розглядом скарг, що надійшли від 21 держави, що входять в <a href="/2017/07/17/es-rouming/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>.</p>

ЄС розробить єдині стандарти якості продуктів харчування

{:ua}Як і чому вимагають змін у ЄС щодо стандартизації продуктів харчування{:}

<p>Відомий німецький перевізник розпочав продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8€. В компанії пообіцяли, що відтепер українці регулярно зможуть знайти розпродажі — щоразу до різних міст. На часі дізнатися більше про цю пропозицію.
</p>
<h4><strong>Куди перевізник планує поїхати за акційною ціною</strong></h4>
Зараз квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8€. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5€. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Придбати квитки можна <a href="https://www.flixbus.com/flixdeal?wt_mc=shared.com.FlixBus.social.facebook.posting.pricepromo_all.ad&wt_cc1=170724_UAlinestart_com" target="_blank" rel="noopener">тут</a>.

Нагадаємо, що в МАУ також триває <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпродаж<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/boeing-1731385_1280-1-300x200.jpg" />МАУ влаштувала розпродаж авіаквитків</span></a>. Наразі знизили ціни на квитки в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.

<p>Відомий німецький перевізник розпочав продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8€. В компанії пообіцяли, що відтепер українці регулярно зможуть знайти розпродажі — щоразу до різних міст. На часі дізнатися більше про цю пропозицію.</p><h4><strong>Куди перевізник планує поїхати за акційною ціною</strong></h4><p>Зараз квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8€. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5€. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Придбати квитки можна <a href="https://www.flixbus.com/flixdeal?wt_mc=shared.com.FlixBus.social.facebook.posting.pricepromo_all.ad&#038;wt_cc1=170724_UAlinestart_com" target="_blank" rel="noopener">тут</a>.</p><p>Нагадаємо, що в МАУ також триває <a href="/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпродаж<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/boeing-1731385_1280-1-300x200.jpg" />МАУ влаштувала розпродаж авіаквитків</span></a>. Наразі знизили ціни на квитки в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.</p>

FlixBus — це молода компанія-перевізник, яка з 2013 року пропонує мільйонам людей в Європі нову концепцію подорожей. FlixBus була заснована в Мюнхені трьома молодими підприємцями, які прагнули зробити нешкідливі для навколишнього середовища поїздки зручними і в той же час доступними

Відомий німецький перевізник розпочав продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8€. В компанії пообіцяли, що відтепер українці регулярно зможуть знайти розпродажі — щоразу до різних міст. На часі дізнатися більше про цю пропозицію.
<h4><strong>Куди перевізник планує поїхати за акційною ціною</strong></h4>
Зараз квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8€. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5€. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Придбати квитки можна <a href="https://www.flixbus.com/flixdeal?wt_mc=shared.com.FlixBus.social.facebook.posting.pricepromo_all.ad&amp;wt_cc1=170724_UAlinestart_com" target="_blank" rel="noopener">тут</a>.

Нагадаємо, що в МАУ також триває <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener">розпродаж</a>. Наразі знизили ціни на квитки в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.

<p>Відомий німецький перевізник розпочав продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8€. В компанії пообіцяли, що відтепер українці регулярно зможуть знайти розпродажі — щоразу до різних міст. На часі дізнатися більше про цю пропозицію.</p><h4><strong>Куди перевізник планує поїхати за акційною ціною</strong></h4><p>Зараз квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8€. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5€. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Придбати квитки можна <a href="https://www.flixbus.com/flixdeal?wt_mc=shared.com.FlixBus.social.facebook.posting.pricepromo_all.ad&amp;wt_cc1=170724_UAlinestart_com" target="_blank" rel="noopener">тут</a>.</p><p>Нагадаємо, що в МАУ також триває <a href="/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener">розпродаж</a>. Наразі знизили ціни на квитки в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.</p>

FlixBus розпродує акційні квитки до ЄС

{:ua}Відомий німецький перевізник розпочав продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю €5 і €8 відповідно{:}

<p>Поки що право на експорт такого роду продукції до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.
</p>
<h4><strong>Перспективи співпраці</strong></h4>
Європейська комісія надала 10 українським виробникам молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Наразі 3 вищезгаданих підприємства завершують проходження перевірок для отримання права експорту своєї продукції на європейські ринки.

Нагадаємо, що раніше 9 нових українських підприємств включили до списку тих, які мають <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/eksport-moloko-kytaj/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">право експортувати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/milk-1377564_1280-300x200.jpg" />З України експортуватимуть молоко в Китай</span></a> до Китайської Народної Республіки молочну продукцію.

<p>Поки що право на експорт такого роду продукції до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.</p><h4><strong>Перспективи співпраці</strong></h4><p>Європейська комісія надала 10 українським виробникам молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Наразі 3 вищезгаданих підприємства завершують проходження перевірок для отримання права експорту своєї продукції на європейські ринки.</p><p>Нагадаємо, що раніше 9 нових українських підприємств включили до списку тих, які мають <a href="/2017/06/26/eksport-moloko-kytaj/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">право експортувати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/milk-1377564_1280-300x200.jpg" />З України експортуватимуть молоко в Китай</span></a> до Китайської Народної Республіки молочну продукцію.</p>

Харківський «Хладпром», кропивницька «Ласка» та дніпровська «Ласунка» планують розпочати експорт продукції до країн <a href="https://nachasi.com/2017/06/30/torgovi-kvoty-dlya-ukrayiny/" target="_blank" rel="noopener">Європейського Союзу</a>

Поки що право на експорт такого роду продукції до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.
<h4><strong>Перспективи співпраці</strong></h4>
Європейська комісія надала 10 українським виробникам молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Наразі 3 вищезгаданих підприємства завершують проходження перевірок для отримання права експорту своєї продукції на європейські ринки.

Нагадаємо, що раніше 9 нових українських підприємств включили до списку тих, які мають <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/eksport-moloko-kytaj/" target="_blank" rel="noopener">право експортувати</a> до Китайської Народної Республіки молочну продукцію.

<p>Поки що право на експорт такого роду продукції до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.</p><h4><strong>Перспективи співпраці</strong></h4><p>Європейська комісія надала 10 українським виробникам молочної продукції доступ на ринок ЄС з 10 січня 2016 року. Минулоріч Україна експортувала 4,5 тис т морозива. На думку президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Братковського, Україна може збільшити обсяги поставок морозива за кордон до 7 тис т. Наразі 3 вищезгаданих підприємства завершують проходження перевірок для отримання права експорту своєї продукції на європейські ринки.</p><p>Нагадаємо, що раніше 9 нових українських підприємств включили до списку тих, які мають <a href="/2017/06/26/eksport-moloko-kytaj/" target="_blank" rel="noopener">право експортувати</a> до Китайської Народної Республіки молочну продукцію.</p>

Українське морозиво експортуватимуть до країн ЄС

{:ua}Три підприємства з Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» хочуть експортувати продукцію до країн Європейського Союзу{:}

<p>Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.
</p>
<h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4>
Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.
<h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4>
У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">закон про скасування<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_128081816_m-2015-300x200.jpg" />Що вам варто знати про роумінґ у країнах ЄС</span></a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.

Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.

<p>Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.</p><h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4><p>Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.</p><h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4><p>У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">закон про скасування<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_128081816_m-2015-300x200.jpg" />Що вам варто знати про роумінґ у країнах ЄС</span></a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.</p><p>Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.</p>

Європейський Союз має намір впровадити безкоштовний роумінг для країн програми Східного партнерства. Про це заявив керівник служби зовнішніх дій ЄС Борис Ярошевич

Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.
<h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4>
Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.
<h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4>
У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener">закон про скасування</a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.

Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.

<p>Ініціатива має бути зафіксована в декларації на саміті Східного партнерства, який пройде в листопаді 2017 року у Брюсселі. Повністю реалізувати проект планується до 2020 року.</p><h4><strong>Реакція телекомунікаційних компаній</strong></h4><p>Рішення європейських інститутів зобов’язані виконувати країни-члени ЄС, однак для країн Східного партнерства вони необов’язкові. Для скасування роумінгу ЄС має домовлятися з кожною з країн Східного партнерства окремо. У вірменській телекомунікаційної компанії <a href="https://www.facebook.com/UcomArmenia/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Ucom</a> вважають, що поки рано робити прогнози, але абоненти можуть розраховувати на поступовий або ступінчастий перехід на інший рівень міжнародної комунікації. Ціна на роумінг в кожній країні формується на основі індивідуальних пропозицій від операторів.</p><h4><strong>Що варто знати про роумінг в ЄС</strong></h4><p>У 2013 році в більшості країн Європи тарифи на роумінг при дзвінках та на мобільний інтернет в межах ЄС були максимально знижені. А 15 червня цього року в країнах Євросоюзу набув чинності <a href="/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener">закон про скасування</a> міжнародного роумінгу. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав цей день історичним.</p><p>Євразійська економічна комісія ЄАЕС провела дослідження в сфері послуг мобільного зв’язку і оцінила тарифи на роумінг в країнах-учасницях об’єднання. За даними організації, в 2013-2015 роках тарифи на вихідні дзвінки в роумінгу в країнах ЄАЕС до 40 разів перевищували тарифи на внутрішні дзвінки і до 5 разів — в країнах Європейського Союзу. Статистика говорить про те, що роумінгом регулярно користуються понад 20 млн громадян ЄАЕС.</p>

ЄС скасує платний роумінг для 6 країн Східного партнерства

{:ua}Жителі Грузії, Вірменії, Азербайджану, Молдови, Білорусії та України будучи у ЄС зможуть користуватися телефонними номерами, не підключаючись до роумінгу{:}

Головна ціль нового законопроекту про іноземців, що прийняв польський уряд – це надати посвідку на тимчасове перебування у Польщі у рамках перенесення до країни підприємства з іншої держави

Як підкреслюють у Міністерстві внутрішніх справ, зміни до законопроекту повинні створити ліпшу нормативно-правову базу. Це дозволить свідомо управляти міграцією у Польщі, кажуть представники польської влади.
<h4><strong>Як можна отримати дозвіл на проживання у Польщі</strong></h4>
Воєвода буде видавати дозвіл на перебування у країні у рамках перенесення підприємства до країни. Із заявою звертатися зможе фірма, яка приймає іноземця на роботу у рамках внутрішнього перенесення. На підставі такого дозволу іноземець зможе працювати на теренах усього Європейського Союзу у рамках даного підприємства.
<h4><strong>Які документи слід надати</strong></h4>
Для того, щоб скористатися перевагами, потрібен документ про попереднє працевлаштування у рамках того самого підприємства упродовж щонайменше 12 міс для менеджерів та фахівців, а також 6 міс — якщо йдеться про стажерів.

Крім того, іноземці, котрі хочуть отримати посвідку на постійне перебування у цій державі, повинні знати польську мову щонайменше на рівні B1 (середній рівень). Також проект впроваджує спрощення для іноземців, котрі хочуть оселитися у Польщі на постійній основі у зв’язку з їхнім польським походженням.

<p>Як підкреслюють у Міністерстві внутрішніх справ, зміни до законопроекту повинні створити ліпшу нормативно-правову базу. Це дозволить свідомо управляти міграцією у Польщі, кажуть представники польської влади.</p><h4><strong>Як можна отримати дозвіл на проживання у Польщі</strong></h4><p>Воєвода буде видавати дозвіл на перебування у країні у рамках перенесення підприємства до країни. Із заявою звертатися зможе фірма, яка приймає іноземця на роботу у рамках внутрішнього перенесення. На підставі такого дозволу іноземець зможе працювати на теренах усього Європейського Союзу у рамках даного підприємства.</p><h4><strong>Які документи слід надати</strong></h4><p>Для того, щоб скористатися перевагами, потрібен документ про попереднє працевлаштування у рамках того самого підприємства упродовж щонайменше 12 міс для менеджерів та фахівців, а також 6 міс — якщо йдеться про стажерів.</p><p>Крім того, іноземці, котрі хочуть отримати посвідку на постійне перебування у цій державі, повинні знати польську мову щонайменше на рівні B1 (середній рівень). Також проект впроваджує спрощення для іноземців, котрі хочуть оселитися у Польщі на постійній основі у зв’язку з їхнім польським походженням.</p>

У Польщі — нова схема дозволів на проживання

{:ua}Проект також впроваджує спрощення для іноземців, котрі хочуть оселитися у Польщі на постійній основі у зв’язку з їхнім польським походженням{:}

Угода про Асоціацію з Євросоюзом передбачає, що водійські посвідчення в Україні повинні відповідати євростандартам. Нові документи будуть визнаватися іншими країнами, однак термін дії посвідчення значно скоротиться, а деяким водіям доведеться кожні п'ять років проходити перенавчання

Головна зміна — новий термін дії посвідчення. Зараз права, видані до 2011 року, — безстрокові, права після 2011-го потрібно міняти кожні 30 років. За правилами ЄС права будуть дійсні 10-15 років. Скорочення терміну дії водійських прав зробить рух на дорогах безпечнішим і зменшить кількість підробок документа
<h4><strong>Нові вимоги до водійських посвідчень</strong></h4>
Введення водійських посвідчень за стандартами Євросоюзу передбачає, що:
<ul>
 	<li>Для повторного отримання прав потрібно буде пройти медогляд. Це, в основному, перевірка зору або огляд у лікаря по транспортній медицині. Водії старші 50 років будуть проходити медогляд раз в три-п’ять років;</li>
 	<li>В новому посвідченні водія може з’явитися чіп. На нього будуть записуватися дані водія і історія правопорушень. Також він служить додатковим захистом від підробок;</li>
 	<li>Водіям мопедів і мотоциклів можуть підвищити вік водіння до 16-18 років і зобов’яжуть здавати тести. Водити великі мотоцикли українцям можуть дозволити з 24 років;</li>
 	<li>Кожні п’ять років — перенавчання водіям пасажирського і вантажного транспорту;</li>
 	<li>Професійним водіям доведеться отримати початкову кваліфікацію. Для цього потрібно пройти курс навчання з 280 годин лекцій. Потім проходити навчання і змінювати посвідчення потрібно кожні п’ять років.</li>
</ul>
[blockquote_with_author name="Світлана Майструк" position="експерт Українського центру європейської політики" content="Заміна водійських прав — це тільки адміністративний захід. Вона не вимагає іспитів. Тобто людина складає іспит тільки один раз."]

Міністерство інфраструктури вже готує законопроект для введення в українське законодавство норм ЄС. У той же час експерти відзначають, що проект на даному етапі не має вимог до початкової кваліфікації.

<p>Головна зміна — новий термін дії посвідчення. Зараз права, видані до 2011 року, — безстрокові, права після 2011-го потрібно міняти кожні 30 років. За правилами ЄС права будуть дійсні 10-15 років. Скорочення терміну дії водійських прав зробить рух на дорогах безпечнішим і зменшить кількість підробок документа</p><h4><strong>Нові вимоги до водійських посвідчень</strong></h4><p>Введення водійських посвідчень за стандартами Євросоюзу передбачає, що:</p><ul><li>Для повторного отримання прав потрібно буде пройти медогляд. Це, в основному, перевірка зору або огляд у лікаря по транспортній медицині. Водії старші 50 років будуть проходити медогляд раз в три-п’ять років;</li><li>В новому посвідченні водія може з’явитися чіп. На нього будуть записуватися дані водія і історія правопорушень. Також він служить додатковим захистом від підробок;</li><li>Водіям мопедів і мотоциклів можуть підвищити вік водіння до 16-18 років і зобов’яжуть здавати тести. Водити великі мотоцикли українцям можуть дозволити з 24 років;</li><li>Кожні п’ять років — перенавчання водіям пасажирського і вантажного транспорту;</li><li>Професійним водіям доведеться отримати початкову кваліфікацію. Для цього потрібно пройти курс навчання з 280 годин лекцій. Потім проходити навчання і змінювати посвідчення потрібно кожні п’ять років.</li></ul>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Заміна водійських прав — це тільки адміністративний захід. Вона не вимагає іспитів. Тобто людина складає іспит тільки один раз.</p>					<cite>									<span><strong>Світлана Майструк,</strong></span> експерт Українського центру європейської політики							</cite>			</blockquote><p>Міністерство інфраструктури вже готує законопроект для введення в українське законодавство норм ЄС. У той же час експерти відзначають, що проект на даному етапі не має вимог до початкової кваліфікації.</p>

Водійські посвідчення в Україні замінять згідно стандартів ЄС

{:ua}Україна повинна прийняти директиви, які діють в ЄС. На часі дізнатися, які ж зміни очікують кермувальників та що для цього запровадять{:}

<p>Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">фейкових новин<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.
</p>
<h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4>
Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www.%20zeit.%20de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар'єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.
<h4><strong>Крутий поворот</strong></h4>
Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.

Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="https://nachasi.com/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">у країнах Східної та Центральної Європи<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/electronics-chip-board-hardware-close-up-2-picjumbo-com-300x200.jpg" />Інновації та технології — амбітний план Центральної Європи</span></a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.

Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="https://nachasi.com/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Microsoft<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Microsoft-Fluent-Depth-796x446-300x200.jpg" />Microsoft представила новий дизайн Windows та середовище для розробки додатків</span></a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп'є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.
<h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4>
Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.

Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем'єр-міністра — а в Скоп'є це відбувається.

<p>Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">фейкових новин<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.</p><h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4><p>Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www.%20zeit.%20de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар&#8217;єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.</p><h4><strong>Крутий поворот</strong></h4><p>Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.</p><p>Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">у країнах Східної та Центральної Європи<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/electronics-chip-board-hardware-close-up-2-picjumbo-com-300x200.jpg" />Інновації та технології — амбітний план Центральної Європи</span></a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.</p><p>Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Microsoft<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/Microsoft-Fluent-Depth-796x446-300x200.jpg" />Microsoft представила новий дизайн Windows та середовище для розробки додатків</span></a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп&#8217;є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.</p><h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4><p>Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.</p><p>Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем&#8217;єр-міністра — а в Скоп&#8217;є це відбувається.</p>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Невеличка Македонія під час виборів президента у США прославилася поширенням брехні про одного з кандидатів — а до цього скандалу фігурувала в світових новинах виключно як осередок туризму. Нині ця країна намагається залучити іноземні інвестиції для розбудови IT-сектору — адже це може допомогти у подоланні безробіття. Чи вдається їй включатися у європейську спільноту технологічних країн?

Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener">фейкових новин</a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.
<h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4>
Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www. zeit. de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар'єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.
<h4><strong>Крутий поворот</strong></h4>
Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.

Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="https://nachasi.com/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener">у країнах Східної та Центральної Європи</a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.

Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="https://nachasi.com/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener">Microsoft</a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп'є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.
<h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4>
Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.

Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем'єр-міністра — а в Скоп'є це відбувається.

<p>Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener">фейкових новин</a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.</p><h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4><p>Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www. zeit. de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар&#8217;єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.</p><h4><strong>Крутий поворот</strong></h4><p>Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.</p><p>Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener">у країнах Східної та Центральної Європи</a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.</p><p>Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener">Microsoft</a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп&#8217;є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.</p><h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4><p>Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.</p><p>Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем&#8217;єр-міністра — а в Скоп&#8217;є це відбувається.</p>

Македонія — від «фабрики» фейкових новин до IT-країни

{:ua}Як невеличка балканська країна намагається включитися в IT-ринок Європи{:}

<p>Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.

«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем'єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».

Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.
</p>
<h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4>
Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.

Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Естонія<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/tallin-889886_1280-300x200.jpg" />Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</span></a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="https://nachasi.com/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Словаччина<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_55695391_l-2015-300x200.jpg" />Дунайська Долина замість Кремнієвої — стартап-можливості Словаччини</span></a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ESET<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Кремнієвою Долиною<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/office-594119_1280-300x200.jpg" />За межами Долини — які країни та континенти стають центрами стартап-бізнесу</span></a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.

Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з'являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.
<h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4>
Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.

<p>Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.</p><p>«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем&#8217;єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».</p><p>Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.</p><h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4><p>Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.</p><p>Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Естонія<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/tallin-889886_1280-300x200.jpg" />Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</span></a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Словаччина<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_55695391_l-2015-300x200.jpg" />Дунайська Долина замість Кремнієвої — стартап-можливості Словаччини</span></a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ESET<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Кремнієвою Долиною<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/office-594119_1280-300x200.jpg" />За межами Долини — які країни та континенти стають центрами стартап-бізнесу</span></a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.</p><p>Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з&#8217;являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.</p><h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4><p>Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.</p>

Темпами економічного зростання вже не здивуєш, тож центральноєвропейські країни вирішили поборотися за першість у царині інновацій та технологій. Утім, на цьому шляху на них чекає низка перепон

Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.

«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем'єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».

Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.
<h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4>
Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.

Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener">Естонія</a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="https://nachasi.com/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener">Словаччина</a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">ESET</a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener">Кремнієвою Долиною</a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.

Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з'являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.
<h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4>
Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.

<p>Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.</p><p>«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем&#8217;єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».</p><p>Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.</p><h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4><p>Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.</p><p>Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener">Естонія</a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener">Словаччина</a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">ESET</a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener">Кремнієвою Долиною</a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.</p><p>Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з&#8217;являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.</p><h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4><p>Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.</p>

Інновації та технології — амбітний план Центральної Європи

{:ua}Як стартапи та технології можуть змінити країни Центральної та Східної Європи{:}

#ЄС