<p>НБУ опублікує нові дані про кредити, надані великим, середнім, малим і мікропідприємствам – юридичним особам, за видами валют та за строками погашення.
</p>
<h4><strong>Кому буде корисна статистика від НБУ</strong></h4>
Збір такої інформації від банків було розпочато в червні 2017 року після ряду обговорень Нацбанку з компаніями, які спеціалізуються на зборі та аналізі даних про діяльність МСП. За даними Нацбанку, зараз якість інформації є достатньою для її публікації на регулярній основі. Будуть опубліковані відсоткові ставки за новими кредитами, наданими юридичним особам. Вся інформація буде надаватися за видами валют. Так само будуть оприлюднені дані про кредити фізичним особам-підприємцям, залежно від розміру підприємництва за видами валют. Буде доступне також сортування інформації за строками погашення і відсоткові ставки за ними. НБУ очікує, що регулярні публікації дозволять докладніше аналізувати стан і структурні зміни в економіці. Перші дані – за жовтень 2017 року – опубліковано в розділі «Грошово-кредитна і фінансова статистика» на <a href="https://www.bank.gov.ua/control/uk/index" target="_blank" rel="noopener">сайті</a> НБУ.

Нагадаємо, що Нацбанк України <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/nbu-zaproponuye-vidkryttya-bankivskogo-rahunku-onlajn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">готує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/olu-eletu-13086-300x200.jpg" />НБУ запропонує відкриття банківського рахунку онлайн</span></a> низку змін. Завдяки нововведенням відкриття банківських рахунків в Україні відбуватиметься онлайн і за короткий проміжок часу, без потреби відвідувати відділення чи заповнювати паперові форми і договори.

<p>НБУ опублікує нові дані про кредити, надані великим, середнім, малим і мікропідприємствам – юридичним особам, за видами валют та за строками погашення.</p><h4><strong>Кому буде корисна статистика від НБУ</strong></h4><p>Збір такої інформації від банків було розпочато в червні 2017 року після ряду обговорень Нацбанку з компаніями, які спеціалізуються на зборі та аналізі даних про діяльність МСП. За даними Нацбанку, зараз якість інформації є достатньою для її публікації на регулярній основі. Будуть опубліковані відсоткові ставки за новими кредитами, наданими юридичним особам. Вся інформація буде надаватися за видами валют. Так само будуть оприлюднені дані про кредити фізичним особам-підприємцям, залежно від розміру підприємництва за видами валют. Буде доступне також сортування інформації за строками погашення і відсоткові ставки за ними. НБУ очікує, що регулярні публікації дозволять докладніше аналізувати стан і структурні зміни в економіці. Перші дані – за жовтень 2017 року – опубліковано в розділі «Грошово-кредитна і фінансова статистика» на <a href="https://www.bank.gov.ua/control/uk/index" target="_blank" rel="noopener">сайті</a> НБУ.</p><p>Нагадаємо, що Нацбанк України <a href="/2017/11/02/nbu-zaproponuye-vidkryttya-bankivskogo-rahunku-onlajn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">готує<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/olu-eletu-13086-300x200.jpg" />НБУ запропонує відкриття банківського рахунку онлайн</span></a> низку змін. Завдяки нововведенням відкриття банківських рахунків в Україні відбуватиметься онлайн і за короткий проміжок часу, без потреби відвідувати відділення чи заповнювати паперові форми і договори.</p>

Новини

Національний банк України почав щомісячне оприлюднення статистичних даних по кредитах, які надані банками великим, малим і середнім підприємствам, і процентних ставок за такими кредитами

НБУ опублікує нові дані про кредити, надані великим, середнім, малим і мікропідприємствам – юридичним особам, за видами валют та за строками погашення.
<h4><strong>Кому буде корисна статистика від НБУ</strong></h4>
Збір такої інформації від банків було розпочато в червні 2017 року після ряду обговорень Нацбанку з компаніями, які спеціалізуються на зборі та аналізі даних про діяльність МСП. За даними Нацбанку, зараз якість інформації є достатньою для її публікації на регулярній основі. Будуть опубліковані відсоткові ставки за новими кредитами, наданими юридичним особам. Вся інформація буде надаватися за видами валют. Так само будуть оприлюднені дані про кредити фізичним особам-підприємцям, залежно від розміру підприємництва за видами валют. Буде доступне також сортування інформації за строками погашення і відсоткові ставки за ними. НБУ очікує, що регулярні публікації дозволять докладніше аналізувати стан і структурні зміни в економіці. Перші дані – за жовтень 2017 року – опубліковано в розділі «Грошово-кредитна і фінансова статистика» на <a href="https://www.bank.gov.ua/control/uk/index" target="_blank" rel="noopener">сайті</a> НБУ.

Нагадаємо, що Нацбанк України <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/nbu-zaproponuye-vidkryttya-bankivskogo-rahunku-onlajn/" target="_blank" rel="noopener">готує</a> низку змін. Завдяки нововведенням відкриття банківських рахунків в Україні відбуватиметься онлайн і за короткий проміжок часу, без потреби відвідувати відділення чи заповнювати паперові форми і договори.

<p>НБУ опублікує нові дані про кредити, надані великим, середнім, малим і мікропідприємствам – юридичним особам, за видами валют та за строками погашення.</p><h4><strong>Кому буде корисна статистика від НБУ</strong></h4><p>Збір такої інформації від банків було розпочато в червні 2017 року після ряду обговорень Нацбанку з компаніями, які спеціалізуються на зборі та аналізі даних про діяльність МСП. За даними Нацбанку, зараз якість інформації є достатньою для її публікації на регулярній основі. Будуть опубліковані відсоткові ставки за новими кредитами, наданими юридичним особам. Вся інформація буде надаватися за видами валют. Так само будуть оприлюднені дані про кредити фізичним особам-підприємцям, залежно від розміру підприємництва за видами валют. Буде доступне також сортування інформації за строками погашення і відсоткові ставки за ними. НБУ очікує, що регулярні публікації дозволять докладніше аналізувати стан і структурні зміни в економіці. Перші дані – за жовтень 2017 року – опубліковано в розділі «Грошово-кредитна і фінансова статистика» на <a href="https://www.bank.gov.ua/control/uk/index" target="_blank" rel="noopener">сайті</a> НБУ.</p><p>Нагадаємо, що Нацбанк України <a href="/2017/11/02/nbu-zaproponuye-vidkryttya-bankivskogo-rahunku-onlajn/" target="_blank" rel="noopener">готує</a> низку змін. Завдяки нововведенням відкриття банківських рахунків в Україні відбуватиметься онлайн і за короткий проміжок часу, без потреби відвідувати відділення чи заповнювати паперові форми і договори.</p>

НБУ оприлюднить ставки за кредитами для бізнесу

{:ua}НБУ почав щомісячне оприлюднення статистичних даних по кредитах, які надані банками великим, малим і середнім підприємствам{:}

За результатами третього кварталу 2017 року частка безготівкових розрахунків в загальному обсязі операцій з використанням платіжних карток в Україні становила 38,6% і збільшилась з початку року на 3,1%

Українці продовжують активно користуватися платіжними картками для здійснення безготівкових розрахунків. Спостерігається стійке зростання саме безготівкових розрахунків — за кількістю операцій на 29,5% і за обсягами на 41,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.
<h4><strong>Статистика безготівкових розрахунків</strong></h4>
Розподіл безготівкових операцій з використанням платіжних карток за третій квартал 2017 року свідчить, що за обсягами найбільша кількість безготівкових операцій припадає на операції у мережі Інтернет — 39,0%; а за кількістю — на розрахунки в торговельній мережі — 52,4%.За результатами третього кварталу 2017 року порівняно з початком року збільшилася загальна кількість:
<ul>
 	<li> активних платіжних карток — на 5,2% і становила 34,1 млн шт;</li>
 	<li>платіжних карток з магнітною смугою та чипом — на 91% та становила 7,5 млн шт;</li>
 	<li>безконтактних платіжних карток — на 22,9% та становила майже 2,4 млн шт.</li>
</ul>
За 9 місяців 2017 року також відбулось розширення платіжної інфраструктури. Так кількість підприємств торгівлі та сфери послуг, що надають своїм клієнтам можливість здійснювати безготівкові розрахунки за допомогою платіжних карток, за цей період зросла на 13,1% і склала понад 165 тис.

Мережа платіжних терміналів впродовж дев’яти місяців 2017 року також зросла майже на 10,2% та станом на 01.10.2017 налічувала 241,6 тис. Серед банків за кількістю емітованих платіжних карток та ступенем розгалуженості інфраструктури їх обслуговування станом на 01.10.2017 року лідерами були ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «ОЩАДБАНК» та АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» відповідно. За кількістю платіжних карток та встановлених пристроїв для їх обслуговування у регіональному розрізі найвищі показники традиційно демонстрували м. Київ, Дніпропетровська та Харківська області.

<p>Українці продовжують активно користуватися платіжними картками для здійснення безготівкових розрахунків. Спостерігається стійке зростання саме безготівкових розрахунків — за кількістю операцій на 29,5% і за обсягами на 41,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.</p><h4><strong>Статистика безготівкових розрахунків</strong></h4><p>Розподіл безготівкових операцій з використанням платіжних карток за третій квартал 2017 року свідчить, що за обсягами найбільша кількість безготівкових операцій припадає на операції у мережі Інтернет — 39,0%; а за кількістю — на розрахунки в торговельній мережі — 52,4%.За результатами третього кварталу 2017 року порівняно з початком року збільшилася загальна кількість:</p><ul><li> активних платіжних карток — на 5,2% і становила 34,1 млн шт;</li><li>платіжних карток з магнітною смугою та чипом — на 91% та становила 7,5 млн шт;</li><li>безконтактних платіжних карток — на 22,9% та становила майже 2,4 млн шт.</li></ul><p>За 9 місяців 2017 року також відбулось розширення платіжної інфраструктури. Так кількість підприємств торгівлі та сфери послуг, що надають своїм клієнтам можливість здійснювати безготівкові розрахунки за допомогою платіжних карток, за цей період зросла на 13,1% і склала понад 165 тис.</p><p>Мережа платіжних терміналів впродовж дев’яти місяців 2017 року також зросла майже на 10,2% та станом на 01.10.2017 налічувала 241,6 тис. Серед банків за кількістю емітованих платіжних карток та ступенем розгалуженості інфраструктури їх обслуговування станом на 01.10.2017 року лідерами були ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «ОЩАДБАНК» та АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» відповідно. За кількістю платіжних карток та встановлених пристроїв для їх обслуговування у регіональному розрізі найвищі показники традиційно демонстрували м. Київ, Дніпропетровська та Харківська області.</p>

В Україні зростають безготівкові розрахунки

{:ua}Українці продовжують активно користуватися платіжними картками для здійснення безготівкових розрахунків{:}

<h4><strong>Як зміниться ситуація зі споживчими цінами</strong></h4>
До кінця 2017 року року інфляція сповільниться до 12,2%. У III кварталі 2018 року цей показник наблизиться до центральної точки цільового діапазону, а на кінець 2017 року складе 7,3%. Прогноз на 2019 рік залишився на рівні 5,0%.

<h4><strong>З чим пов’язаний перегляд прогнозів Нацбанку</strong></h4>
Перегляд прогнозу на 2017-2018 роки пов'язаний з прискоренням інфляції протягом декількох минулих місяців, а також появою нових проінфляційна факторів. До їхнього числа належать активніше відновлення споживчого попиту, стрімке збільшення пенсійних виплат з IV кварталу 2017 року, заплановане підвищення мінімальної заробітної плати і акцизів на тютюнові вироби на початку 2018 року.

Також уповільнення інфляції буде сприяти досить жорстка монетарна політика. Рішення Правління Національного банку підвищити облікову ставку до 13,5% річних було спрямоване саме на те, щоби не допустити істотно відхилення інфляції від цільового рівня на прогнозному горизонті з урахуванням впливу зазначених вище факторів.

Нацбанк також поліпшив прогноз економічного зростання в 2017 році з 1,6% до 2,2%. Це пов'язано зі сприятливим впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. У 2018-2019 роках зростання ВВП прискориться до 3,2% і 3,5% відповідно. Дефіцит поточного рахунку повністю покриватиметься надходженнями за фінансовим рахунком, що забезпечить подальше нарощування міжнародних резервів. У 2017 році надходження капіталу буде забезпечуватися перш за все скороченням готівкової валюти поза банками.
<h4><strong>Якою буде ситуація із програмами МВФ</strong></h4>
Продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом також сприятиме нарощуванню міжнародних резервів. Національний банк очікує надходження наступного траншу за програмою розширеного фінансування EFF у I кварталі 2018 року. Всього протягом наступного року від МВФ надійде $3,5 млрд, за прогнозами НБУ. Це також дозволить отримати кредиту від Світового банку на суму $0,5 млрд.

Разом з профіцитом зведеного платіжного балансу це дозволить збільшити міжнародні резерви до $22,2 млрд на кінець 2018 року.

Раніше ми розповідали вам про плани НБУ <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/nbu-zaproponuye-vidkryttya-bankivskogo-rahunku-onlajn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">значно спростити<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/olu-eletu-13086-300x200.jpg" />НБУ запропонує відкриття банківського рахунку онлайн</span></a> відкриття нових банківських рахунків в Україні.

<h4><strong>Як зміниться ситуація зі споживчими цінами</strong></h4><p>До кінця 2017 року року інфляція сповільниться до 12,2%. У III кварталі 2018 року цей показник наблизиться до центральної точки цільового діапазону, а на кінець 2017 року складе 7,3%. Прогноз на 2019 рік залишився на рівні 5,0%.<br /></p><h4><strong>З чим пов’язаний перегляд прогнозів Нацбанку</strong></h4><p>Перегляд прогнозу на 2017-2018 роки пов&#8217;язаний з прискоренням інфляції протягом декількох минулих місяців, а також появою нових проінфляційна факторів. До їхнього числа належать активніше відновлення споживчого попиту, стрімке збільшення пенсійних виплат з IV кварталу 2017 року, заплановане підвищення мінімальної заробітної плати і акцизів на тютюнові вироби на початку 2018 року.</p><p>Також уповільнення інфляції буде сприяти досить жорстка монетарна політика. Рішення Правління Національного банку підвищити облікову ставку до 13,5% річних було спрямоване саме на те, щоби не допустити істотно відхилення інфляції від цільового рівня на прогнозному горизонті з урахуванням впливу зазначених вище факторів.</p><p>Нацбанк також поліпшив прогноз економічного зростання в 2017 році з 1,6% до 2,2%. Це пов&#8217;язано зі сприятливим впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. У 2018-2019 роках зростання ВВП прискориться до 3,2% і 3,5% відповідно. Дефіцит поточного рахунку повністю покриватиметься надходженнями за фінансовим рахунком, що забезпечить подальше нарощування міжнародних резервів. У 2017 році надходження капіталу буде забезпечуватися перш за все скороченням готівкової валюти поза банками.</p><h4><strong>Якою буде ситуація із програмами МВФ</strong></h4><p>Продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом також сприятиме нарощуванню міжнародних резервів. Національний банк очікує надходження наступного траншу за програмою розширеного фінансування EFF у I кварталі 2018 року. Всього протягом наступного року від МВФ надійде $3,5 млрд, за прогнозами НБУ. Це також дозволить отримати кредиту від Світового банку на суму $0,5 млрд.</p><p>Разом з профіцитом зведеного платіжного балансу це дозволить збільшити міжнародні резерви до $22,2 млрд на кінець 2018 року.</p><p>Раніше ми розповідали вам про плани НБУ <a href="/2017/11/02/nbu-zaproponuye-vidkryttya-bankivskogo-rahunku-onlajn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">значно спростити<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/olu-eletu-13086-300x200.jpg" />НБУ запропонує відкриття банківського рахунку онлайн</span></a> відкриття нових банківських рахунків в Україні.</p>

Прогноз Національного банку України на 2017-2019 роки свідчить про повільне, але невпинне зниження інфляції та зростання показників економіки. Також цьому сприятиме участь України у міжнародних програмах фінансування

<h4><strong>Як зміниться ситуація зі споживчими цінами</strong></h4>
До кінця 2017 року року інфляція сповільниться до 12,2%. У III кварталі 2018 року цей показник наблизиться до центральної точки цільового діапазону, а на кінець 2017 року складе 7,3%. Прогноз на 2019 рік залишився на рівні 5,0%.

<h4><strong>З чим пов’язаний перегляд прогнозів Нацбанку</strong></h4>
Перегляд прогнозу на 2017-2018 роки пов'язаний з прискоренням інфляції протягом декількох минулих місяців, а також появою нових проінфляційна факторів. До їхнього числа належать активніше відновлення споживчого попиту, стрімке збільшення пенсійних виплат з IV кварталу 2017 року, заплановане підвищення мінімальної заробітної плати і акцизів на тютюнові вироби на початку 2018 року.

Також уповільнення інфляції буде сприяти досить жорстка монетарна політика. Рішення Правління Національного банку підвищити облікову ставку до 13,5% річних було спрямоване саме на те, щоби не допустити істотно відхилення інфляції від цільового рівня на прогнозному горизонті з урахуванням впливу зазначених вище факторів.

Нацбанк також поліпшив прогноз економічного зростання в 2017 році з 1,6% до 2,2%. Це пов'язано зі сприятливим впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. У 2018-2019 роках зростання ВВП прискориться до 3,2% і 3,5% відповідно. Дефіцит поточного рахунку повністю покриватиметься надходженнями за фінансовим рахунком, що забезпечить подальше нарощування міжнародних резервів. У 2017 році надходження капіталу буде забезпечуватися перш за все скороченням готівкової валюти поза банками.
<h4><strong>Якою буде ситуація із програмами МВФ</strong></h4>
Продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом також сприятиме нарощуванню міжнародних резервів. Національний банк очікує надходження наступного траншу за програмою розширеного фінансування EFF у I кварталі 2018 року. Всього протягом наступного року від МВФ надійде $3,5 млрд, за прогнозами НБУ. Це також дозволить отримати кредиту від Світового банку на суму $0,5 млрд.

Разом з профіцитом зведеного платіжного балансу це дозволить збільшити міжнародні резерви до $22,2 млрд на кінець 2018 року.

Раніше ми розповідали вам про плани НБУ <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/nbu-zaproponuye-vidkryttya-bankivskogo-rahunku-onlajn/" target="_blank" rel="noopener">значно спростити</a> відкриття нових банківських рахунків в Україні.

<h4><strong>Як зміниться ситуація зі споживчими цінами</strong></h4><p>До кінця 2017 року року інфляція сповільниться до 12,2%. У III кварталі 2018 року цей показник наблизиться до центральної точки цільового діапазону, а на кінець 2017 року складе 7,3%. Прогноз на 2019 рік залишився на рівні 5,0%.<br /></p><h4><strong>З чим пов’язаний перегляд прогнозів Нацбанку</strong></h4><p>Перегляд прогнозу на 2017-2018 роки пов&#8217;язаний з прискоренням інфляції протягом декількох минулих місяців, а також появою нових проінфляційна факторів. До їхнього числа належать активніше відновлення споживчого попиту, стрімке збільшення пенсійних виплат з IV кварталу 2017 року, заплановане підвищення мінімальної заробітної плати і акцизів на тютюнові вироби на початку 2018 року.</p><p>Також уповільнення інфляції буде сприяти досить жорстка монетарна політика. Рішення Правління Національного банку підвищити облікову ставку до 13,5% річних було спрямоване саме на те, щоби не допустити істотно відхилення інфляції від цільового рівня на прогнозному горизонті з урахуванням впливу зазначених вище факторів.</p><p>Нацбанк також поліпшив прогноз економічного зростання в 2017 році з 1,6% до 2,2%. Це пов&#8217;язано зі сприятливим впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. У 2018-2019 роках зростання ВВП прискориться до 3,2% і 3,5% відповідно. Дефіцит поточного рахунку повністю покриватиметься надходженнями за фінансовим рахунком, що забезпечить подальше нарощування міжнародних резервів. У 2017 році надходження капіталу буде забезпечуватися перш за все скороченням готівкової валюти поза банками.</p><h4><strong>Якою буде ситуація із програмами МВФ</strong></h4><p>Продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом також сприятиме нарощуванню міжнародних резервів. Національний банк очікує надходження наступного траншу за програмою розширеного фінансування EFF у I кварталі 2018 року. Всього протягом наступного року від МВФ надійде $3,5 млрд, за прогнозами НБУ. Це також дозволить отримати кредиту від Світового банку на суму $0,5 млрд.</p><p>Разом з профіцитом зведеного платіжного балансу це дозволить збільшити міжнародні резерви до $22,2 млрд на кінець 2018 року.</p><p>Раніше ми розповідали вам про плани НБУ <a href="/2017/11/02/nbu-zaproponuye-vidkryttya-bankivskogo-rahunku-onlajn/" target="_blank" rel="noopener">значно спростити</a> відкриття нових банківських рахунків в Україні.</p>

НБУ покращив прогнози щодо інфляції та економічного зростання в Україні

{:ua}Якими будуть показники інфляції та розвитку економіки в Україні — погляд аналітиків НБУ{:}

<h4><strong>У чому полягає нова ініціатива фінрегулятора</strong></h4>
Станом на осінь 2017 року більшість банків в Україні вимагають для відкриття рахунку надання копій паперових документів, особисті дані та видають договір чи відкривають користування банківським продуктом після того, як клієнт відвідає відділення особисто. В НБУ пропонують для вже чинних клієнтів будь-яких банків надати можливість відкриття нових рахунків в будь-якому банку простим заповненням онлайн-форми. Загальна процедура триватиме декілька хвилин. 
<h4><strong>Як працюватиме ця онлайн-технологія</strong></h4>
З технічної точки зору це працюватиме як комбінація BankID, звернення до держреєстрів за інформацією про користувача та використанням технології електронного цифрового підпису. Надані через форму реєстраційні дані та електронний цифровий підпис будуть передані до держреєстру. Після валідації клієнт отримуватиме підтвердження чи відмову у відкритті рахунку. Жодних відвідин відділення із документами та додаткових витрат часу.
<h4><strong>Коли українці зможуть скористатися нововведенням</strong></h4>
Поки що представники Нацбанку не називають конкретних строків запуску нової можливості. Крім того, спочатку треба буде прийняти низку законодавчих актів та постанов, які дадуть змогу реалізувати усі ці зміни. Механізм онлайн-відкриття рахунків не стане обов’язковим для банків, а лише рекомендованим.

Нагадаємо, раніше ми розповідали вам <a href="https://nachasi.com/2017/10/05/nbu-prodovzhuye-deregulyatsiyu-operatsij-na-valyutnomu-rynku/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">про зміни<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/euro-2442802_1920-300x200.jpg" />НБУ продовжує дерегуляцію валютного ринку</span></a>, ініційовані НБУ щодо фінансового законодавства.

<h4><strong>У чому полягає нова ініціатива фінрегулятора</strong></h4><p>Станом на осінь 2017 року більшість банків в Україні вимагають для відкриття рахунку надання копій паперових документів, особисті дані та видають договір чи відкривають користування банківським продуктом після того, як клієнт відвідає відділення особисто. В НБУ пропонують для вже чинних клієнтів будь-яких банків надати можливість відкриття нових рахунків в будь-якому банку простим заповненням онлайн-форми. Загальна процедура триватиме декілька хвилин. </p><h4><strong>Як працюватиме ця онлайн-технологія</strong></h4><p>З технічної точки зору це працюватиме як комбінація BankID, звернення до держреєстрів за інформацією про користувача та використанням технології електронного цифрового підпису. Надані через форму реєстраційні дані та електронний цифровий підпис будуть передані до держреєстру. Після валідації клієнт отримуватиме підтвердження чи відмову у відкритті рахунку. Жодних відвідин відділення із документами та додаткових витрат часу.</p><h4><strong>Коли українці зможуть скористатися нововведенням</strong></h4><p>Поки що представники Нацбанку не називають конкретних строків запуску нової можливості. Крім того, спочатку треба буде прийняти низку законодавчих актів та постанов, які дадуть змогу реалізувати усі ці зміни. Механізм онлайн-відкриття рахунків не стане обов’язковим для банків, а лише рекомендованим.</p><p>Нагадаємо, раніше ми розповідали вам <a href="/2017/10/05/nbu-prodovzhuye-deregulyatsiyu-operatsij-na-valyutnomu-rynku/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">про зміни<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/euro-2442802_1920-300x200.jpg" />НБУ продовжує дерегуляцію валютного ринку</span></a>, ініційовані НБУ щодо фінансового законодавства.</p>

Нацбанк України готує низку змін, завдяки яким відкриття банківських рахунків в Україні відбуватиметься онлайн і за короткий проміжок часу, без потреби відвідувати відділення чи заповнювати паперові форми і договори

<h4><strong>У чому полягає нова ініціатива фінрегулятора</strong></h4>
Станом на осінь 2017 року більшість банків в Україні вимагають для відкриття рахунку надання копій паперових документів, особисті дані та видають договір чи відкривають користування банківським продуктом після того, як клієнт відвідає відділення особисто. В НБУ пропонують для вже чинних клієнтів будь-яких банків надати можливість відкриття нових рахунків в будь-якому банку простим заповненням онлайн-форми. Загальна процедура триватиме декілька хвилин. 
<h4><strong>Як працюватиме ця онлайн-технологія</strong></h4>
З технічної точки зору це працюватиме як комбінація BankID, звернення до держреєстрів за інформацією про користувача та використанням технології електронного цифрового підпису. Надані через форму реєстраційні дані та електронний цифровий підпис будуть передані до держреєстру. Після валідації клієнт отримуватиме підтвердження чи відмову у відкритті рахунку. Жодних відвідин відділення із документами та додаткових витрат часу.
<h4><strong>Коли українці зможуть скористатися нововведенням</strong></h4>
Поки що представники Нацбанку не називають конкретних строків запуску нової можливості. Крім того, спочатку треба буде прийняти низку законодавчих актів та постанов, які дадуть змогу реалізувати усі ці зміни. Механізм онлайн-відкриття рахунків не стане обов’язковим для банків, а лише рекомендованим.

Нагадаємо, раніше ми розповідали вам <a href="https://nachasi.com/2017/10/05/nbu-prodovzhuye-deregulyatsiyu-operatsij-na-valyutnomu-rynku/" target="_blank" rel="noopener">про зміни</a>, ініційовані НБУ щодо фінансового законодавства.

<h4><strong>У чому полягає нова ініціатива фінрегулятора</strong></h4><p>Станом на осінь 2017 року більшість банків в Україні вимагають для відкриття рахунку надання копій паперових документів, особисті дані та видають договір чи відкривають користування банківським продуктом після того, як клієнт відвідає відділення особисто. В НБУ пропонують для вже чинних клієнтів будь-яких банків надати можливість відкриття нових рахунків в будь-якому банку простим заповненням онлайн-форми. Загальна процедура триватиме декілька хвилин. </p><h4><strong>Як працюватиме ця онлайн-технологія</strong></h4><p>З технічної точки зору це працюватиме як комбінація BankID, звернення до держреєстрів за інформацією про користувача та використанням технології електронного цифрового підпису. Надані через форму реєстраційні дані та електронний цифровий підпис будуть передані до держреєстру. Після валідації клієнт отримуватиме підтвердження чи відмову у відкритті рахунку. Жодних відвідин відділення із документами та додаткових витрат часу.</p><h4><strong>Коли українці зможуть скористатися нововведенням</strong></h4><p>Поки що представники Нацбанку не називають конкретних строків запуску нової можливості. Крім того, спочатку треба буде прийняти низку законодавчих актів та постанов, які дадуть змогу реалізувати усі ці зміни. Механізм онлайн-відкриття рахунків не стане обов’язковим для банків, а лише рекомендованим.</p><p>Нагадаємо, раніше ми розповідали вам <a href="/2017/10/05/nbu-prodovzhuye-deregulyatsiyu-operatsij-na-valyutnomu-rynku/" target="_blank" rel="noopener">про зміни</a>, ініційовані НБУ щодо фінансового законодавства.</p>

НБУ запропонує відкриття банківського рахунку онлайн

{:ua}Як і коли українці онлайн зможуть відкривати банківські рахунки{:}

<p>Відтепер клієнти уповноважених банків, які бажають здійснити валютну операцію, зможуть не використовувати печатки. Це забезпечить виконання вимог оновленого законодавства, а також сприятиме спрощенню умов ведення поточної діяльності банками та бізнесом.
</p>
<h4><strong>Деталі нововведення</strong></h4>
Також не вимагатиметься засвідчення печатками документів, що подаються до Національного банку України. Також у цілому ряді випадків знято вимогу щодо нотаріального засвідчення для оригіналів чи копій документів, що стосуються проведення валютних операцій. При цьому, нотаріальне погодження перекладу договорів та інших документів, що подаються банками та їх клієнтами до Національного банку залишається обов’язковим. Окреслені кроки закріплені <a href="https://bank.gov.ua/document/download?docId=56876223">Постановою № 102 від 10 жовтня 2017 року</a> «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» і набувають чинності 13 жовтня 2017 року.

Нагадаємо, що у серпні Нацбанк <a href="https://nachasi.com/2017/08/25/natsbank-valyutny-rahunky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">скасував обмеження<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/bills-2557263_1920-300x200.jpg" />Нацбанк скасовує обмеження на використання валютних рахунків</span></a> на використання валютних рахунків. Фізичні особи можуть отримувати готівку в іноземній валюті або банківські метали з поточних і депозитних рахунків через каси без обмежень за сумою.

<p>Відтепер клієнти уповноважених банків, які бажають здійснити валютну операцію, зможуть не використовувати печатки. Це забезпечить виконання вимог оновленого законодавства, а також сприятиме спрощенню умов ведення поточної діяльності банками та бізнесом.</p><h4><strong>Деталі нововведення</strong></h4><p>Також не вимагатиметься засвідчення печатками документів, що подаються до Національного банку України. Також у цілому ряді випадків знято вимогу щодо нотаріального засвідчення для оригіналів чи копій документів, що стосуються проведення валютних операцій. При цьому, нотаріальне погодження перекладу договорів та інших документів, що подаються банками та їх клієнтами до Національного банку залишається обов’язковим. Окреслені кроки закріплені <a href="https://bank.gov.ua/document/download?docId=56876223">Постановою № 102 від 10 жовтня 2017 року</a> «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» і набувають чинності 13 жовтня 2017 року.</p><p>Нагадаємо, що у серпні Нацбанк <a href="/2017/08/25/natsbank-valyutny-rahunky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">скасував обмеження<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/bills-2557263_1920-300x200.jpg" />Нацбанк скасовує обмеження на використання валютних рахунків</span></a> на використання валютних рахунків. Фізичні особи можуть отримувати готівку в іноземній валюті або банківські метали з поточних і депозитних рахунків через каси без обмежень за сумою.</p>

Національний банк продовжує зняття бюрократичних перешкод та спрощує умови роботи для бізнесу та банків відповідно до вимог закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями»

Відтепер клієнти уповноважених банків, які бажають здійснити валютну операцію, зможуть не використовувати печатки. Це забезпечить виконання вимог оновленого законодавства, а також сприятиме спрощенню умов ведення поточної діяльності банками та бізнесом.
<h4><strong>Деталі нововведення</strong></h4>
Також не вимагатиметься засвідчення печатками документів, що подаються до Національного банку України. Також у цілому ряді випадків знято вимогу щодо нотаріального засвідчення для оригіналів чи копій документів, що стосуються проведення валютних операцій. При цьому, нотаріальне погодження перекладу договорів та інших документів, що подаються банками та їх клієнтами до Національного банку залишається обов’язковим. Окреслені кроки закріплені <a href="https://bank.gov.ua/document/download?docId=56876223">Постановою № 102 від 10 жовтня 2017 року</a> «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» і набувають чинності 13 жовтня 2017 року.

Нагадаємо, що у серпні Нацбанк <a href="https://nachasi.com/2017/08/25/natsbank-valyutny-rahunky/" target="_blank" rel="noopener">скасував обмеження</a> на використання валютних рахунків. Фізичні особи можуть отримувати готівку в іноземній валюті або банківські метали з поточних і депозитних рахунків через каси без обмежень за сумою.

<p>Відтепер клієнти уповноважених банків, які бажають здійснити валютну операцію, зможуть не використовувати печатки. Це забезпечить виконання вимог оновленого законодавства, а також сприятиме спрощенню умов ведення поточної діяльності банками та бізнесом.</p><h4><strong>Деталі нововведення</strong></h4><p>Також не вимагатиметься засвідчення печатками документів, що подаються до Національного банку України. Також у цілому ряді випадків знято вимогу щодо нотаріального засвідчення для оригіналів чи копій документів, що стосуються проведення валютних операцій. При цьому, нотаріальне погодження перекладу договорів та інших документів, що подаються банками та їх клієнтами до Національного банку залишається обов’язковим. Окреслені кроки закріплені <a href="https://bank.gov.ua/document/download?docId=56876223">Постановою № 102 від 10 жовтня 2017 року</a> «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» і набувають чинності 13 жовтня 2017 року.</p><p>Нагадаємо, що у серпні Нацбанк <a href="/2017/08/25/natsbank-valyutny-rahunky/" target="_blank" rel="noopener">скасував обмеження</a> на використання валютних рахунків. Фізичні особи можуть отримувати готівку в іноземній валюті або банківські метали з поточних і депозитних рахунків через каси без обмежень за сумою.</p>

Нацбанк прибрав для низки документів вимогу печатки

{:ua}Відтепер клієнти уповноважених банків, які бажають здійснити валютну операцію, зможуть не використовувати печатки для документів{:}

<h4><strong>В чому суть змін</strong></h4>
Керівництво Національного банку України підписало постанову про дозвіл купувати і перераховувати іноземну валюту для розміщення за межами України гарантійного депозиту на рахунках міжнародних платіжних систем. Йдеться не лише про банківські операції, але й про діяльність такого роду для небанківських фінансових установ. Також внесено уточнення в  порядок виключення з заборони дострокового погашення кредитів. На часі дізнатися більше про зміни від НБУ.
<h4><strong>Про які кошти йдеться</strong></h4>
Постанова державного центробанку стосується коштів, що мають використовуватися для забезпечення зобов’язань під час здійснення переказів за кордон. Раніше можливість переказу коштів для розміщення гарантійного депозиту для забезпечення транзакцій мали тільки банківські установи. Вони обов’язково мали бути учасниками міжнародних платіжних систем. Тепер цей перелік розширено за рахунок небанківських установ, зауважують представники держрегулятора.
<h4><strong>Навіщо потрібні ці зміни</strong></h4>
За словами прес-служби Національного банку України, такі юридичні зміни сприятимуть забезпеченню належних умов для участі небанківських фінансових установ в міжнародних платіжних системах. А в цілому це матиме позитивний ефект для подальшого розвитку економічних відносин в Україні без виникнення додаткового напруження на ринку валюти.

Раніше стало відомо, що НБУ щомісячно <a href="https://nachasi.com/2017/09/05/nbu-reports/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">публікуватиме<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/william-iven-22449-1-300x200.jpg" />НБУ щомісячно публікуватиме показники банків</span></a> показники банків на своєму сайті. За словами представників державного фінансового регулятора, це робитимуть для забезпечення прозорості та повноти інформації щодо статутного капіталу та кредитних і депозитних портфелів фінансових установ.

<h4><strong>В чому суть змін</strong></h4><p>Керівництво Національного банку України підписало постанову про дозвіл купувати і перераховувати іноземну валюту для розміщення за межами України гарантійного депозиту на рахунках міжнародних платіжних систем. Йдеться не лише про банківські операції, але й про діяльність такого роду для небанківських фінансових установ. Також внесено уточнення в  порядок виключення з заборони дострокового погашення кредитів. На часі дізнатися більше про зміни від НБУ.</p><h4><strong>Про які кошти йдеться</strong></h4><p>Постанова державного центробанку стосується коштів, що мають використовуватися для забезпечення зобов’язань під час здійснення переказів за кордон. Раніше можливість переказу коштів для розміщення гарантійного депозиту для забезпечення транзакцій мали тільки банківські установи. Вони обов’язково мали бути учасниками міжнародних платіжних систем. Тепер цей перелік розширено за рахунок небанківських установ, зауважують представники держрегулятора.</p><h4><strong>Навіщо потрібні ці зміни</strong></h4><p>За словами прес-служби Національного банку України, такі юридичні зміни сприятимуть забезпеченню належних умов для участі небанківських фінансових установ в міжнародних платіжних системах. А в цілому це матиме позитивний ефект для подальшого розвитку економічних відносин в Україні без виникнення додаткового напруження на ринку валюти.</p><p>Раніше стало відомо, що НБУ щомісячно <a href="/2017/09/05/nbu-reports/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">публікуватиме<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/william-iven-22449-1-300x200.jpg" />НБУ щомісячно публікуватиме показники банків</span></a> показники банків на своєму сайті. За словами представників державного фінансового регулятора, це робитимуть для забезпечення прозорості та повноти інформації щодо статутного капіталу та кредитних і депозитних портфелів фінансових установ.</p>

НБУ змінив порядок операцій із валютою за кордоном для небанківських установ. За словами представників державного регулятора, це має пощитивно вплинути на відкритість та зручність використання валютних інструментів на зовнішньому ринку для українських компаній та нерезидентів

<h4><strong>В чому суть змін</strong></h4>
Керівництво Національного банку України підписало постанову про дозвіл купувати і перераховувати іноземну валюту для розміщення за межами України гарантійного депозиту на рахунках міжнародних платіжних систем. Йдеться не лише про банківські операції, але й про діяльність такого роду для небанківських фінансових установ. Також внесено уточнення в  порядок виключення з заборони дострокового погашення кредитів. На часі дізнатися більше про зміни від НБУ.
<h4><strong>Про які кошти йдеться</strong></h4>
Постанова державного центробанку стосується коштів, що мають використовуватися для забезпечення зобов’язань під час здійснення переказів за кордон. Раніше можливість переказу коштів для розміщення гарантійного депозиту для забезпечення транзакцій мали тільки банківські установи. Вони обов’язково мали бути учасниками міжнародних платіжних систем. Тепер цей перелік розширено за рахунок небанківських установ, зауважують представники держрегулятора.
<h4><strong>Навіщо потрібні ці зміни</strong></h4>
За словами прес-служби Національного банку України, такі юридичні зміни сприятимуть забезпеченню належних умов для участі небанківських фінансових установ в міжнародних платіжних системах. А в цілому це матиме позитивний ефект для подальшого розвитку економічних відносин в Україні без виникнення додаткового напруження на ринку валюти.

Раніше стало відомо, що НБУ щомісячно <a href="https://nachasi.com/2017/09/05/nbu-reports/" target="_blank" rel="noopener">публікуватиме</a> показники банків на своєму сайті. За словами представників державного фінансового регулятора, це робитимуть для забезпечення прозорості та повноти інформації щодо статутного капіталу та кредитних і депозитних портфелів фінансових установ.

<h4><strong>В чому суть змін</strong></h4><p>Керівництво Національного банку України підписало постанову про дозвіл купувати і перераховувати іноземну валюту для розміщення за межами України гарантійного депозиту на рахунках міжнародних платіжних систем. Йдеться не лише про банківські операції, але й про діяльність такого роду для небанківських фінансових установ. Також внесено уточнення в  порядок виключення з заборони дострокового погашення кредитів. На часі дізнатися більше про зміни від НБУ.</p><h4><strong>Про які кошти йдеться</strong></h4><p>Постанова державного центробанку стосується коштів, що мають використовуватися для забезпечення зобов’язань під час здійснення переказів за кордон. Раніше можливість переказу коштів для розміщення гарантійного депозиту для забезпечення транзакцій мали тільки банківські установи. Вони обов’язково мали бути учасниками міжнародних платіжних систем. Тепер цей перелік розширено за рахунок небанківських установ, зауважують представники держрегулятора.</p><h4><strong>Навіщо потрібні ці зміни</strong></h4><p>За словами прес-служби Національного банку України, такі юридичні зміни сприятимуть забезпеченню належних умов для участі небанківських фінансових установ в міжнародних платіжних системах. А в цілому це матиме позитивний ефект для подальшого розвитку економічних відносин в Україні без виникнення додаткового напруження на ринку валюти.</p><p>Раніше стало відомо, що НБУ щомісячно <a href="/2017/09/05/nbu-reports/" target="_blank" rel="noopener">публікуватиме</a> показники банків на своєму сайті. За словами представників державного фінансового регулятора, це робитимуть для забезпечення прозорості та повноти інформації щодо статутного капіталу та кредитних і депозитних портфелів фінансових установ.</p>

Небанківські установи з України отримали нові можливості

{:ua}НБУ дозволив небанківським фінустановам оперувати на міжнародному ринку платіжних систем{:}

<p>Національний банк відміняє вимогу до банків, що діяла з вересня 2014 року, надавати йому <span class="SpellE">скан</span>-копії документів, на підставі яких вони здійснювали аналіз фінансових операцій своїх клієнтів. На часі дізнатися більше про зміни від НБУ.
</p>
<h4><strong>Деталі дерегуляції на валютному ринку</strong></h4>
Мова йде про скан-копії таких документів:
<ul>
<li>виписок клієнтів та скан-копій документів, які є підставою для здійснення операцій, крім рішення емітента про виплату дивідендів іноземному інвестору (використовується для аналізу попиту);</li>
 	<li>висновків за кожним договором, анкет клієнтів та інших документів стосовно вжитих банком заходів під час здійснення аналізу і перевірки інформації про фінансові операції та їх учасників.</li>
</ul>
Відміна вимоги надавати скан-копії документів звільнить значні матеріальні та технічні ресурси банківських установ та сприятиме ефективному, ризик-орієнтованому підходу банків до здійснення аналізу фінансових операцій клієнтів. Оскільки <a href="https://nachasi.com/2017/09/05/nbu-reports/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Національний банк<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/william-iven-22449-1-300x200.jpg" />НБУ щомісячно публікуватиме показники банків</span></a> уповноважив банківські установи самостійно виявляти ризикові фінансові операції клієнтів та надав банкам для цього відповідні інструменти, вони мають без втручання НБУ запобігати ризиковій діяльності та ефективно управляти ризиками.

<p>Національний банк відміняє вимогу до банків, що діяла з вересня 2014 року, надавати йому <span class="SpellE">скан</span>-копії документів, на підставі яких вони здійснювали аналіз фінансових операцій своїх клієнтів. На часі дізнатися більше про зміни від НБУ.</p><h4><strong>Деталі дерегуляції на валютному ринку</strong></h4><p>Мова йде про скан-копії таких документів:</p><ul><li>виписок клієнтів та скан-копій документів, які є підставою для здійснення операцій, крім рішення емітента про виплату дивідендів іноземному інвестору (використовується для аналізу попиту);</li><li>висновків за кожним договором, анкет клієнтів та інших документів стосовно вжитих банком заходів під час здійснення аналізу і перевірки інформації про фінансові операції та їх учасників.</li></ul><p>Відміна вимоги надавати скан-копії документів звільнить значні матеріальні та технічні ресурси банківських установ та сприятиме ефективному, ризик-орієнтованому підходу банків до здійснення аналізу фінансових операцій клієнтів. Оскільки <a href="/2017/09/05/nbu-reports/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Національний банк<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/william-iven-22449-1-300x200.jpg" />НБУ щомісячно публікуватиме показники банків</span></a> уповноважив банківські установи самостійно виявляти ризикові фінансові операції клієнтів та надав банкам для цього відповідні інструменти, вони мають без втручання НБУ запобігати ризиковій діяльності та ефективно управляти ризиками.</p>

Національний банк України продовжує дерегуляцію операцій на валютному ринку, прибираючи вимоги, які втратили свою ефективність і актуальність. Чергові кроки цього разу торкнулися аналізу операцій юридичних та фізичних осіб – клієнтів банків з придбання та перерахування за кордон валюти

Національний банк відміняє вимогу до банків, що діяла з вересня 2014 року, надавати йому <span class="SpellE">скан</span>-копії документів, на підставі яких вони здійснювали аналіз фінансових операцій своїх клієнтів. На часі дізнатися більше про зміни від НБУ.
<h4><strong>Деталі дерегуляції на валютному ринку</strong></h4>
Мова йде про скан-копії таких документів:
<ul>
 	<li>виписок клієнтів та скан-копій документів, які є підставою для здійснення операцій, крім рішення емітента про виплату дивідендів іноземному інвестору (використовується для аналізу попиту);</li>
 	<li>висновків за кожним договором, анкет клієнтів та інших документів стосовно вжитих банком заходів під час здійснення аналізу і перевірки інформації про фінансові операції та їх учасників.</li>
</ul>
Відміна вимоги надавати скан-копії документів звільнить значні матеріальні та технічні ресурси банківських установ та сприятиме ефективному, ризик-орієнтованому підходу банків до здійснення аналізу фінансових операцій клієнтів. Оскільки <a href="https://nachasi.com/2017/09/05/nbu-reports/" target="_blank" rel="noopener">Національний банк</a> уповноважив банківські установи самостійно виявляти ризикові фінансові операції клієнтів та надав банкам для цього відповідні інструменти, вони мають без втручання НБУ запобігати ризиковій діяльності та ефективно управляти ризиками.

<p>Національний банк відміняє вимогу до банків, що діяла з вересня 2014 року, надавати йому <span class="SpellE">скан</span>-копії документів, на підставі яких вони здійснювали аналіз фінансових операцій своїх клієнтів. На часі дізнатися більше про зміни від НБУ.</p><h4><strong>Деталі дерегуляції на валютному ринку</strong></h4><p>Мова йде про скан-копії таких документів:</p><ul><li>виписок клієнтів та скан-копій документів, які є підставою для здійснення операцій, крім рішення емітента про виплату дивідендів іноземному інвестору (використовується для аналізу попиту);</li><li>висновків за кожним договором, анкет клієнтів та інших документів стосовно вжитих банком заходів під час здійснення аналізу і перевірки інформації про фінансові операції та їх учасників.</li></ul><p>Відміна вимоги надавати скан-копії документів звільнить значні матеріальні та технічні ресурси банківських установ та сприятиме ефективному, ризик-орієнтованому підходу банків до здійснення аналізу фінансових операцій клієнтів. Оскільки <a href="/2017/09/05/nbu-reports/" target="_blank" rel="noopener">Національний банк</a> уповноважив банківські установи самостійно виявляти ризикові фінансові операції клієнтів та надав банкам для цього відповідні інструменти, вони мають без втручання НБУ запобігати ризиковій діяльності та ефективно управляти ризиками.</p>

НБУ продовжує дерегуляцію валютного ринку

{:ua}НБУ відміняє вимогу до банків, що діяла з вересня 2014 року, надавати йому скан-копії документів, на підставі яких здійснювали аналіз фінансових операцій{:}

<p>Коли гривню ввели на грошовий ринок України, мало хто знав реальну вартість нової валюти. Сьогодні $1 коштує приблизно 28 грн. Залишається лише згадувати ті часи, коли 1996 року курс складав 1:1,8. Як змінилася гривня, що вплинуло на ці зміни і чого чекати у найближчому майбутньому? <a href="https://nachasi.com/2018/07/05/hryvnya-history/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-schema-attribute="" class=" with_hint_js">Історія гривні<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/07/UkraineP40-1000Karbovantsiv-1918_b-donated-1-300x200.jpg" />? Як змінювалися українські гроші: історія гривні</span></a> у 10 фактах вашій увазі.
</p>
<h4><strong>Як правильно — «гривна» чи «гривня»?</strong></h4>
Співзвучність цих слів не означає, що українську валюту можна називати обома назвами — хіба що ви пропагуєте повернення золотих часів Київської Русі.

«Гривна» — це стародавня прикраса, що одягалася на шию. Походження назви пов’язують із словом «грива», тобто щось, що одягається через голову.

У XIII ст. срібні гривні стали використовувати як міру ваги. Їх ділили, щоб розрахуватися за товар чи послугу. Так з’явилися рублі (тобто «обрубок гривні»). Гривня продовжувала існувати до XVIII ст. лише як вагова монета.
<h4><strong>Що таке «карбованець» і яке відношення він має до гривні?</strong></h4>
Стосовно походження назви «карбованець» є декілька версій. За однією з них ще в часи Київської Русі був поширений метод записування розрахунків та обліку боргів шляхом карбування на дерев'яній палиці спеціальних позначок.

Інша версія заснована на тому, що у XVIII ст. в грошовий обіг потрапили срібні рублі нового зразка з косою насічкою (карбуванням) замість звичних написів. Після того, як у 1917 році була сформована УНР, її засновники визначили національною валютою український карбованець. Його вартість дорівнювала 17,424 долі чистого золота в еквіваленті.

<img class="aligncenter wp-image-13715 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/100karbovantsevUNR_A-e1504792421788.jpg" alt="" width="700" height="438"><h4><strong>З якого часу на українських грошах з'явився тризуб?</strong></h4>
Першою спробою виготовлення власної валюти стало карбування під керівництвом князя Володимира Великого київських злотників і срібняків. На аверсі цих монет карбували портрет самого князя, на реверсі — родовий знак (тризуб).

У XX ст. автор українського карбованця Георгій Нарбут застосував зображення тризуба як знаку, що характерний для найдавніших національних грошей. Символ виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого. Згодом, як відомо, тризуб обрали державним гербом України.

<img class="aligncenter wp-image-13718 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/obrazovanie3_istdrrus1.jpg" alt="" width="400" height="217"><h4><strong>Коли гривня взагалі вперше стала національною валютою?</strong></h4>
У 1918 році влада перейшла до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою. Основною грошовою одиницею тоді було проголошено гривню.

У 1922—1924 роках, після низки подій, переділу територій та встановлення більшовицької диктатури на теренах України в обіг ввели «червінець». Він дорівнював 10 рублям. Карбованці-«рублі» залишалися національною валютою України в складі комуністичної держави аж до початку 1990-х.

Після розпаду радянської імперії Україна проголосила незалежність. Оскільки власна валюта є одним із атрибутів держави, із 10 січня 1992 в обігу було введено купоно-карбованці. В обігу опинились дві валюти — рублі та українські купонокарбованці. Купони багаторазового використання планувалось ввести для використання лише на 4-6 місяців, але вони проіснували до 1996 року.

З 2 по 16 вересня 1996 року на території України функціонували нова гривня та карбованець. Починаючи з 00:00 год 16 вересня 1996 року, функціонування українського карбованця було припинене. Відтоді існує лише одна національна валюта — і це гривня.

<img class="aligncenter wp-image-13727 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/1280px-UkraineP83-5Karbovantsiv-1991_f-donated-e1504792457192.jpg" alt="" width="700" height="355"><h4><strong>Чи правда, що перші партії українських грошей виготовили не в Україні?</strong></h4>
1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді на Canadian Bank Note Companу за ескізами Василя Лопати. Однак ці банкноти вирішили у той час не вводити в обіг.

У 1994 році банкноти номіналом 50, 100 та 200 грн друкувала британська фірма Thomas De La Rue. Монети різного номіналу тоді чеканили на Луганському верстатобудівному заводі й частково — в Італії.

<img class="aligncenter wp-image-13788 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/ukrainep103a-1hryvna-19921996-donatedoyf-e1504792492357.jpg" alt="" width="700" height="365"><h4><strong>Яка гривня вважається найдорожчою і чому?</strong></h4>
Порошкову 1 гривню 1992 року, випущену на потужностях Кіровського заводу, часто називають пробною монетою. Насправді це не так. Завод металопороху випустив монету номіналом 1 грн для демонстрації своїх можливостей. Проте тодішній український уряд надав перевагу Луганському верстатобудівному заводу для карбування монет. Попри те, що ця монета навіть не була пробною, вона дуже цінується у колекціонерів. Нумізмати дають за цю гривню від 2 до 4 тис теперішніх грн.

<img class="aligncenter wp-image-13789 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/1-grivnya.-Medno-nikelevyiy-splav.-1992.jpg" alt="" width="600" height="287"><h4><strong>Які банкноти найчастіше зустрічаються в обігу?</strong></h4>
За даними НБУ за 2016 рік, у готівковому обігу перебувало 2,8 млрд штук гривневих банкнот. Їхня загальна вартість складала 310,4 млрд грн.

В середньому на одного українця припадає 65 банкнот загальною вартістю 7205 грн. На першому місці за кількістю наявних купюр в обігу — банкнота номіналом 200 грн (553,9 млн шт), На другому — монета у 1 грн (470,9 млн шт). Третю сходинку посідає купюра номіналом 100 грн (442,9 млн шт).
<h4><strong>Чи правда, що гривня — найкрасивіша валюта світу чи Європи?</strong></h4>
Побутує думка про те, що українська купюра 200 грн є переможцем світового конкурсу краси серед банкнот. Ця «новина» спливала в ЗМІ неодноразово, але інформація не відповідає дійсності.

Станом на початок 2017 року банкнота номіналом 200 грн ніколи не вигравала «світові конкурси краси серед банкнот». Подібні конкурси справді проводяться. Наприклад, подібний конкурс організовує International Bank Note Society. У 2015–2016 роках на нього подавали українські 100 грн. Проте купюра з України не увійшла до числа переможців.
<h4><strong>На якій купюрі зображено «не того» козацького гетьмана?</strong></h4>
На купюрах номіналом 10 грн розміщено портрет не Івана Мазепи, як заявлено, — а Пилипа Орлика. Брати художники Олександр та Сергій Харуки розповіли, що запропонували кілька варіантів портретів гетьмана Мазепи. Серед них до списку потрапив портрет Орлика. Оскільки достеменно невідомо, як виглядав Мазепа, затвердили Орлика.

<img class="wp-image-13794 size-full aligncenter" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/85218-e1504793021374.jpg" alt="" width="700" height="376"><h4><strong>Що роблять із купюрами, коли вони виходять з ладу</strong></h4>
Щорічно старими визнається 640 млн банкнот всіх номіналів. Але в основному це — дрібні купюри номіналом від 1 до 20 грн. Їх не переробляють — а спалюють. До речі, гроші, за якими взагалі важко зрозуміти, були вони гривнею чи газетною нарізкою, банкіри зобов'язані приймати на експертизу безкоштовно. Ця процедура триває місяць. За її підсумками клієнт може отримати в обмін нові купюри, якщо він не здав на обмін підробку.

<p>Коли гривню ввели на грошовий ринок України, мало хто знав реальну вартість нової валюти. Сьогодні $1 коштує приблизно 28 грн. Залишається лише згадувати ті часи, коли 1996 року курс складав 1:1,8. Як змінилася гривня, що вплинуло на ці зміни і чого чекати у найближчому майбутньому? <a href="/2018/07/05/hryvnya-history/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-schema-attribute="" class=" with_hint_js">Історія гривні<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/07/UkraineP40-1000Karbovantsiv-1918_b-donated-1-300x200.jpg" />? Як змінювалися українські гроші: історія гривні</span></a> у 10 фактах вашій увазі.</p><h4><strong>Як правильно — «гривна» чи «гривня»?</strong></h4><p>Співзвучність цих слів не означає, що українську валюту можна називати обома назвами — хіба що ви пропагуєте повернення золотих часів Київської Русі.</p><p>«Гривна» — це стародавня прикраса, що одягалася на шию. Походження назви пов’язують із словом «грива», тобто щось, що одягається через голову.</p><p>У XIII ст. срібні гривні стали використовувати як міру ваги. Їх ділили, щоб розрахуватися за товар чи послугу. Так з’явилися рублі (тобто «обрубок гривні»). Гривня продовжувала існувати до XVIII ст. лише як вагова монета.</p><h4><strong>Що таке «карбованець» і яке відношення він має до гривні?</strong></h4><p>Стосовно походження назви «карбованець» є декілька версій. За однією з них ще в часи Київської Русі був поширений метод записування розрахунків та обліку боргів шляхом карбування на дерев&#8217;яній палиці спеціальних позначок.</p><p>Інша версія заснована на тому, що у XVIII ст. в грошовий обіг потрапили срібні рублі нового зразка з косою насічкою (карбуванням) замість звичних написів. Після того, як у 1917 році була сформована УНР, її засновники визначили національною валютою український карбованець. Його вартість дорівнювала 17,424 долі чистого золота в еквіваленті.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-13715 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/09/100karbovantsevUNR_A-e1504792421788.jpg" alt="" width="700" height="438"></p><h4><strong>З якого часу на українських грошах з&#8217;явився тризуб?</strong></h4><p>Першою спробою виготовлення власної валюти стало карбування під керівництвом князя Володимира Великого київських злотників і срібняків. На аверсі цих монет карбували портрет самого князя, на реверсі — родовий знак (тризуб).</p><p>У XX ст. автор українського карбованця Георгій Нарбут застосував зображення тризуба як знаку, що характерний для найдавніших національних грошей. Символ виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого. Згодом, як відомо, тризуб обрали державним гербом України.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-13718 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/09/obrazovanie3_istdrrus1.jpg" alt="" width="400" height="217" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/obrazovanie3_istdrrus1.jpg 400w, /wp-content/uploads/2017/09/obrazovanie3_istdrrus1-300x163.jpg 300w" sizes="(max-width: 400px) 100vw, 400px" /></p><h4><strong>Коли гривня взагалі вперше стала національною валютою?</strong></h4><p>У 1918 році влада перейшла до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою. Основною грошовою одиницею тоді було проголошено гривню.</p><p>У 1922—1924 роках, після низки подій, переділу територій та встановлення більшовицької диктатури на теренах України в обіг ввели «червінець». Він дорівнював 10 рублям. Карбованці-«рублі» залишалися національною валютою України в складі комуністичної держави аж до початку 1990-х.</p><p>Після розпаду радянської імперії Україна проголосила незалежність. Оскільки власна валюта є одним із атрибутів держави, із 10 січня 1992 в обігу було введено купоно-карбованці. В обігу опинились дві валюти — рублі та українські купонокарбованці. Купони багаторазового використання планувалось ввести для використання лише на 4-6 місяців, але вони проіснували до 1996 року.</p><p>З 2 по 16 вересня 1996 року на території України функціонували нова гривня та карбованець. Починаючи з 00:00 год 16 вересня 1996 року, функціонування українського карбованця було припинене. Відтоді існує лише одна національна валюта — і це гривня.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-13727 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/09/1280px-UkraineP83-5Karbovantsiv-1991_f-donated-e1504792457192.jpg" alt="" width="700" height="355"></p><h4><strong>Чи правда, що перші партії українських грошей виготовили не в Україні?</strong></h4><p>1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді на Canadian Bank Note Companу за ескізами Василя Лопати. Однак ці банкноти вирішили у той час не вводити в обіг.</p><p>У 1994 році банкноти номіналом 50, 100 та 200 грн друкувала британська фірма Thomas De La Rue. Монети різного номіналу тоді чеканили на Луганському верстатобудівному заводі й частково — в Італії.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-13788 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/09/ukrainep103a-1hryvna-19921996-donatedoyf-e1504792492357.jpg" alt="" width="700" height="365"></p><h4><strong>Яка гривня вважається найдорожчою і чому?</strong></h4><p>Порошкову 1 гривню 1992 року, випущену на потужностях Кіровського заводу, часто називають пробною монетою. Насправді це не так. Завод металопороху випустив монету номіналом 1 грн для демонстрації своїх можливостей. Проте тодішній український уряд надав перевагу Луганському верстатобудівному заводу для карбування монет. Попри те, що ця монета навіть не була пробною, вона дуже цінується у колекціонерів. Нумізмати дають за цю гривню від 2 до 4 тис теперішніх грн.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-13789 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/09/1-grivnya.-Medno-nikelevyiy-splav.-1992.jpg" alt="" width="600" height="287" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/1-grivnya.-Medno-nikelevyiy-splav.-1992.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/09/1-grivnya.-Medno-nikelevyiy-splav.-1992-300x144.jpg 300w" sizes="(max-width: 600px) 100vw, 600px" /></p><h4><strong>Які банкноти найчастіше зустрічаються в обігу?</strong></h4><p>За даними НБУ за 2016 рік, у готівковому обігу перебувало 2,8 млрд штук гривневих банкнот. Їхня загальна вартість складала 310,4 млрд грн.</p><p>В середньому на одного українця припадає 65 банкнот загальною вартістю 7205 грн. На першому місці за кількістю наявних купюр в обігу — банкнота номіналом 200 грн (553,9 млн шт), На другому — монета у 1 грн (470,9 млн шт). Третю сходинку посідає купюра номіналом 100 грн (442,9 млн шт).</p><h4><strong>Чи правда, що гривня — найкрасивіша валюта світу чи Європи?</strong></h4><p>Побутує думка про те, що українська купюра 200 грн є переможцем світового конкурсу краси серед банкнот. Ця «новина» спливала в ЗМІ неодноразово, але інформація не відповідає дійсності.</p><p>Станом на початок 2017 року банкнота номіналом 200 грн ніколи не вигравала «світові конкурси краси серед банкнот». Подібні конкурси справді проводяться. Наприклад, подібний конкурс організовує International Bank Note Society. У 2015–2016 роках на нього подавали українські 100 грн. Проте купюра з України не увійшла до числа переможців.</p><h4><strong>На якій купюрі зображено «не того» козацького гетьмана?</strong></h4><p>На купюрах номіналом 10 грн розміщено портрет не Івана Мазепи, як заявлено, — а Пилипа Орлика. Брати художники Олександр та Сергій Харуки розповіли, що запропонували кілька варіантів портретів гетьмана Мазепи. Серед них до списку потрапив портрет Орлика. Оскільки достеменно невідомо, як виглядав Мазепа, затвердили Орлика.</p><p><img loading="lazy" class="wp-image-13794 size-full aligncenter" src="/wp-content/uploads/2017/09/85218-e1504793021374.jpg" alt="" width="700" height="376"></p><h4><strong>Що роблять із купюрами, коли вони виходять з ладу</strong></h4><p>Щорічно старими визнається 640 млн банкнот всіх номіналів. Але в основному це — дрібні купюри номіналом від 1 до 20 грн. Їх не переробляють — а спалюють. До речі, гроші, за якими взагалі важко зрозуміти, були вони гривнею чи газетною нарізкою, банкіри зобов&#8217;язані приймати на експертизу безкоштовно. Ця процедура триває місяць. За її підсумками клієнт може отримати в обмін нові купюри, якщо він не здав на обмін підробку.</p>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

21 рік офіційно грошовою одиницею України є гривня. Протягом 2–16 вересня 1996 року в нашій державі була проведена грошова реформа. І відповідно до Указу тодішнього Президента Леоніда Кучми, в обіг введено національну валюту — гривню

Коли гривню ввели на грошовий ринок України, мало хто знав реальну вартість нової валюти. Сьогодні $1 коштує приблизно 28 грн. Залишається лише згадувати ті часи, коли 1996 року курс складав 1:1,8. Як змінилася гривня, що вплинуло на ці зміни і чого чекати у найближчому майбутньому? <a href="https://nachasi.com/2018/07/05/hryvnya-history/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-schema-attribute="">Історія гривні</a> у 10 фактах вашій увазі.
<h4><strong>Як правильно — «гривна» чи «гривня»?</strong></h4>
Співзвучність цих слів не означає, що українську валюту можна називати обома назвами — хіба що ви пропагуєте повернення золотих часів Київської Русі.

«Гривна» — це стародавня прикраса, що одягалася на шию. Походження назви пов’язують із словом «грива», тобто щось, що одягається через голову.

У XIII ст. срібні гривні стали використовувати як міру ваги. Їх ділили, щоб розрахуватися за товар чи послугу. Так з’явилися рублі (тобто «обрубок гривні»). Гривня продовжувала існувати до XVIII ст. лише як вагова монета.
<h4><strong>Що таке «карбованець» і яке відношення він має до гривні?</strong></h4>
Стосовно походження назви «карбованець» є декілька версій. За однією з них ще в часи Київської Русі був поширений метод записування розрахунків та обліку боргів шляхом карбування на дерев'яній палиці спеціальних позначок.

Інша версія заснована на тому, що у XVIII ст. в грошовий обіг потрапили срібні рублі нового зразка з косою насічкою (карбуванням) замість звичних написів. Після того, як у 1917 році була сформована УНР, її засновники визначили національною валютою український карбованець. Його вартість дорівнювала 17,424 долі чистого золота в еквіваленті.

<img class="aligncenter wp-image-13715 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/100karbovantsevUNR_A-e1504792421788.jpg" alt="" width="700" height="438" />
<h4><strong>З якого часу на українських грошах з'явився тризуб?</strong></h4>
Першою спробою виготовлення власної валюти стало карбування під керівництвом князя Володимира Великого київських злотників і срібняків. На аверсі цих монет карбували портрет самого князя, на реверсі — родовий знак (тризуб).

У XX ст. автор українського карбованця Георгій Нарбут застосував зображення тризуба як знаку, що характерний для найдавніших національних грошей. Символ виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого. Згодом, як відомо, тризуб обрали державним гербом України.

<img class="aligncenter wp-image-13718 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/obrazovanie3_istdrrus1.jpg" alt="" width="400" height="217" />
<h4><strong>Коли гривня взагалі вперше стала національною валютою?</strong></h4>
У 1918 році влада перейшла до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою. Основною грошовою одиницею тоді було проголошено гривню.

У 1922—1924 роках, після низки подій, переділу територій та встановлення більшовицької диктатури на теренах України в обіг ввели «червінець». Він дорівнював 10 рублям. Карбованці-«рублі» залишалися національною валютою України в складі комуністичної держави аж до початку 1990-х.

Після розпаду радянської імперії Україна проголосила незалежність. Оскільки власна валюта є одним із атрибутів держави, із 10 січня 1992 в обігу було введено купоно-карбованці. В обігу опинились дві валюти — рублі та українські купонокарбованці. Купони багаторазового використання планувалось ввести для використання лише на 4-6 місяців, але вони проіснували до 1996 року.

З 2 по 16 вересня 1996 року на території України функціонували нова гривня та карбованець. Починаючи з 00:00 год 16 вересня 1996 року, функціонування українського карбованця було припинене. Відтоді існує лише одна національна валюта — і це гривня.

<img class="aligncenter wp-image-13727 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/1280px-UkraineP83-5Karbovantsiv-1991_f-donated-e1504792457192.jpg" alt="" width="700" height="355" />
<h4><strong>Чи правда, що перші партії українських грошей виготовили не в Україні?</strong></h4>
1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді на Canadian Bank Note Companу за ескізами Василя Лопати. Однак ці банкноти вирішили у той час не вводити в обіг.

У 1994 році банкноти номіналом 50, 100 та 200 грн друкувала британська фірма Thomas De La Rue. Монети різного номіналу тоді чеканили на Луганському верстатобудівному заводі й частково — в Італії.

<img class="aligncenter wp-image-13788 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/ukrainep103a-1hryvna-19921996-donatedoyf-e1504792492357.jpg" alt="" width="700" height="365" />
<h4><strong>Яка гривня вважається найдорожчою і чому?</strong></h4>
Порошкову 1 гривню 1992 року, випущену на потужностях Кіровського заводу, часто називають пробною монетою. Насправді це не так. Завод металопороху випустив монету номіналом 1 грн для демонстрації своїх можливостей. Проте тодішній український уряд надав перевагу Луганському верстатобудівному заводу для карбування монет. Попри те, що ця монета навіть не була пробною, вона дуже цінується у колекціонерів. Нумізмати дають за цю гривню від 2 до 4 тис теперішніх грн.

<img class="aligncenter wp-image-13789 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/1-grivnya.-Medno-nikelevyiy-splav.-1992.jpg" alt="" width="600" height="287" />
<h4><strong>Які банкноти найчастіше зустрічаються в обігу?</strong></h4>
За даними НБУ за 2016 рік, у готівковому обігу перебувало 2,8 млрд штук гривневих банкнот. Їхня загальна вартість складала 310,4 млрд грн.

В середньому на одного українця припадає 65 банкнот загальною вартістю 7205 грн. На першому місці за кількістю наявних купюр в обігу — банкнота номіналом 200 грн (553,9 млн шт), На другому — монета у 1 грн (470,9 млн шт). Третю сходинку посідає купюра номіналом 100 грн (442,9 млн шт).
<h4><strong>Чи правда, що гривня — найкрасивіша валюта світу чи Європи?</strong></h4>
Побутує думка про те, що українська купюра 200 грн є переможцем світового конкурсу краси серед банкнот. Ця «новина» спливала в ЗМІ неодноразово, але інформація не відповідає дійсності.

Станом на початок 2017 року банкнота номіналом 200 грн ніколи не вигравала «світові конкурси краси серед банкнот». Подібні конкурси справді проводяться. Наприклад, подібний конкурс організовує International Bank Note Society. У 2015–2016 роках на нього подавали українські 100 грн. Проте купюра з України не увійшла до числа переможців.
<h4><strong>На якій купюрі зображено «не того» козацького гетьмана?</strong></h4>
На купюрах номіналом 10 грн розміщено портрет не Івана Мазепи, як заявлено, — а Пилипа Орлика. Брати художники Олександр та Сергій Харуки розповіли, що запропонували кілька варіантів портретів гетьмана Мазепи. Серед них до списку потрапив портрет Орлика. Оскільки достеменно невідомо, як виглядав Мазепа, затвердили Орлика.

<img class="wp-image-13794 size-full aligncenter" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/85218-e1504793021374.jpg" alt="" width="700" height="376" />
<h4><strong>Що роблять із купюрами, коли вони виходять з ладу</strong></h4>
Щорічно старими визнається 640 млн банкнот всіх номіналів. Але в основному це — дрібні купюри номіналом від 1 до 20 грн. Їх не переробляють — а спалюють. До речі, гроші, за якими взагалі важко зрозуміти, були вони гривнею чи газетною нарізкою, банкіри зобов'язані приймати на експертизу безкоштовно. Ця процедура триває місяць. За її підсумками клієнт може отримати в обмін нові купюри, якщо він не здав на обмін підробку.

<p>Коли гривню ввели на грошовий ринок України, мало хто знав реальну вартість нової валюти. Сьогодні $1 коштує приблизно 28 грн. Залишається лише згадувати ті часи, коли 1996 року курс складав 1:1,8. Як змінилася гривня, що вплинуло на ці зміни і чого чекати у найближчому майбутньому? <a href="/2018/07/05/hryvnya-history/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-schema-attribute="">Історія гривні</a> у 10 фактах вашій увазі.</p><h4><strong>Як правильно — «гривна» чи «гривня»?</strong></h4><p>Співзвучність цих слів не означає, що українську валюту можна називати обома назвами — хіба що ви пропагуєте повернення золотих часів Київської Русі.</p><p>«Гривна» — це стародавня прикраса, що одягалася на шию. Походження назви пов’язують із словом «грива», тобто щось, що одягається через голову.</p><p>У XIII ст. срібні гривні стали використовувати як міру ваги. Їх ділили, щоб розрахуватися за товар чи послугу. Так з’явилися рублі (тобто «обрубок гривні»). Гривня продовжувала існувати до XVIII ст. лише як вагова монета.</p><h4><strong>Що таке «карбованець» і яке відношення він має до гривні?</strong></h4><p>Стосовно походження назви «карбованець» є декілька версій. За однією з них ще в часи Київської Русі був поширений метод записування розрахунків та обліку боргів шляхом карбування на дерев&#8217;яній палиці спеціальних позначок.</p><p>Інша версія заснована на тому, що у XVIII ст. в грошовий обіг потрапили срібні рублі нового зразка з косою насічкою (карбуванням) замість звичних написів. Після того, як у 1917 році була сформована УНР, її засновники визначили національною валютою український карбованець. Його вартість дорівнювала 17,424 долі чистого золота в еквіваленті.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-13715 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/09/100karbovantsevUNR_A-e1504792421788.jpg" alt="" width="700" height="438" /></p><h4><strong>З якого часу на українських грошах з&#8217;явився тризуб?</strong></h4><p>Першою спробою виготовлення власної валюти стало карбування під керівництвом князя Володимира Великого київських злотників і срібняків. На аверсі цих монет карбували портрет самого князя, на реверсі — родовий знак (тризуб).</p><p>У XX ст. автор українського карбованця Георгій Нарбут застосував зображення тризуба як знаку, що характерний для найдавніших національних грошей. Символ виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого. Згодом, як відомо, тризуб обрали державним гербом України.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-13718 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/09/obrazovanie3_istdrrus1.jpg" alt="" width="400" height="217" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/obrazovanie3_istdrrus1.jpg 400w, /wp-content/uploads/2017/09/obrazovanie3_istdrrus1-300x163.jpg 300w" sizes="(max-width: 400px) 100vw, 400px" /></p><h4><strong>Коли гривня взагалі вперше стала національною валютою?</strong></h4><p>У 1918 році влада перейшла до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою. Основною грошовою одиницею тоді було проголошено гривню.</p><p>У 1922—1924 роках, після низки подій, переділу територій та встановлення більшовицької диктатури на теренах України в обіг ввели «червінець». Він дорівнював 10 рублям. Карбованці-«рублі» залишалися національною валютою України в складі комуністичної держави аж до початку 1990-х.</p><p>Після розпаду радянської імперії Україна проголосила незалежність. Оскільки власна валюта є одним із атрибутів держави, із 10 січня 1992 в обігу було введено купоно-карбованці. В обігу опинились дві валюти — рублі та українські купонокарбованці. Купони багаторазового використання планувалось ввести для використання лише на 4-6 місяців, але вони проіснували до 1996 року.</p><p>З 2 по 16 вересня 1996 року на території України функціонували нова гривня та карбованець. Починаючи з 00:00 год 16 вересня 1996 року, функціонування українського карбованця було припинене. Відтоді існує лише одна національна валюта — і це гривня.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-13727 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/09/1280px-UkraineP83-5Karbovantsiv-1991_f-donated-e1504792457192.jpg" alt="" width="700" height="355" /></p><h4><strong>Чи правда, що перші партії українських грошей виготовили не в Україні?</strong></h4><p>1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді на Canadian Bank Note Companу за ескізами Василя Лопати. Однак ці банкноти вирішили у той час не вводити в обіг.</p><p>У 1994 році банкноти номіналом 50, 100 та 200 грн друкувала британська фірма Thomas De La Rue. Монети різного номіналу тоді чеканили на Луганському верстатобудівному заводі й частково — в Італії.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-13788 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/09/ukrainep103a-1hryvna-19921996-donatedoyf-e1504792492357.jpg" alt="" width="700" height="365" /></p><h4><strong>Яка гривня вважається найдорожчою і чому?</strong></h4><p>Порошкову 1 гривню 1992 року, випущену на потужностях Кіровського заводу, часто називають пробною монетою. Насправді це не так. Завод металопороху випустив монету номіналом 1 грн для демонстрації своїх можливостей. Проте тодішній український уряд надав перевагу Луганському верстатобудівному заводу для карбування монет. Попри те, що ця монета навіть не була пробною, вона дуже цінується у колекціонерів. Нумізмати дають за цю гривню від 2 до 4 тис теперішніх грн.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-13789 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/09/1-grivnya.-Medno-nikelevyiy-splav.-1992.jpg" alt="" width="600" height="287" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/1-grivnya.-Medno-nikelevyiy-splav.-1992.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/09/1-grivnya.-Medno-nikelevyiy-splav.-1992-300x144.jpg 300w" sizes="(max-width: 600px) 100vw, 600px" /></p><h4><strong>Які банкноти найчастіше зустрічаються в обігу?</strong></h4><p>За даними НБУ за 2016 рік, у готівковому обігу перебувало 2,8 млрд штук гривневих банкнот. Їхня загальна вартість складала 310,4 млрд грн.</p><p>В середньому на одного українця припадає 65 банкнот загальною вартістю 7205 грн. На першому місці за кількістю наявних купюр в обігу — банкнота номіналом 200 грн (553,9 млн шт), На другому — монета у 1 грн (470,9 млн шт). Третю сходинку посідає купюра номіналом 100 грн (442,9 млн шт).</p><h4><strong>Чи правда, що гривня — найкрасивіша валюта світу чи Європи?</strong></h4><p>Побутує думка про те, що українська купюра 200 грн є переможцем світового конкурсу краси серед банкнот. Ця «новина» спливала в ЗМІ неодноразово, але інформація не відповідає дійсності.</p><p>Станом на початок 2017 року банкнота номіналом 200 грн ніколи не вигравала «світові конкурси краси серед банкнот». Подібні конкурси справді проводяться. Наприклад, подібний конкурс організовує International Bank Note Society. У 2015–2016 роках на нього подавали українські 100 грн. Проте купюра з України не увійшла до числа переможців.</p><h4><strong>На якій купюрі зображено «не того» козацького гетьмана?</strong></h4><p>На купюрах номіналом 10 грн розміщено портрет не Івана Мазепи, як заявлено, — а Пилипа Орлика. Брати художники Олександр та Сергій Харуки розповіли, що запропонували кілька варіантів портретів гетьмана Мазепи. Серед них до списку потрапив портрет Орлика. Оскільки достеменно невідомо, як виглядав Мазепа, затвердили Орлика.</p><p><img loading="lazy" class="wp-image-13794 size-full aligncenter" src="/wp-content/uploads/2017/09/85218-e1504793021374.jpg" alt="" width="700" height="376" /></p><h4><strong>Що роблять із купюрами, коли вони виходять з ладу</strong></h4><p>Щорічно старими визнається 640 млн банкнот всіх номіналів. Але в основному це — дрібні купюри номіналом від 1 до 20 грн. Їх не переробляють — а спалюють. До речі, гроші, за якими взагалі важко зрозуміти, були вони гривнею чи газетною нарізкою, банкіри зобов&#8217;язані приймати на експертизу безкоштовно. Ця процедура триває місяць. За її підсумками клієнт може отримати в обмін нові купюри, якщо він не здав на обмін підробку.</p>

Народжена за океаном — 10 фактів про українську гривню

{:ua}Як гривня стала національною валютою, коли їй виповнюється 21 рік і що варто знати про її історію?{:}

<p>Національний банк України з вересня 2017 року розпочне регулярне оприлюднення інформації про індивідуальні показники діяльності банків щомісячно. Публікація здійснюватиметься у розділі «Статистика» офіційного інтернет-представництва НБУ.
</p>
<h4><strong>Які показники банків оприлюднюватимуть</strong></h4>
Інформація надаватиметься у розрізі кожного банку та міститиме:
<ul>
<li>оборотно-сальдовий баланс;</li>
 	<li>структуру кредитів, наданих фізичним особам та суб’єктам господарювання, за класами (відповідно до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями);</li>
 	<li>розподіл кредитів суб’єктам господарювання за видами економічної діяльності (щороку).</li>
</ul>
<h4><strong>Навіщо потрібні ці зміни</strong></h4>
Розширення обсягу відкритої для широкого загалу звітності банків дасть змогу клієнтам та інвесторам повніше оцінювати фінансовий стан окремих фінансових установ, приймати зважені рішення про співпрацю із ними, зокрема про розміщення депозитів. Розкриття інформації також забезпечить більшу прозорість діяльності окремих банків та банківського сектору в цілому. Додатково НБУ планує від початку 2018 року оприлюднювати звіти про структуру регулятивного капіталу у розрізі окремих банків.

Раніше ми розповідали вам, що Національний банк <a href="https://nachasi.com/2017/08/29/nbu-platizhna-systema-city24/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">погодив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/electronic-payments-2109610_1920-1-300x200.jpg" />НБУ зареєстрував внутрішньодержавну платіжну систему City24</span></a> правила внутрішньодержавної <a href="http://city-24.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">платіжної системи</a> City24 і видав платіжній організації ТОВ «ФК Фенікс» ліцензію на переказ коштів у національній валюті. Платіжна система є одним з ключових партнерів <a href="https://nachasi.com/2017/06/14/vodafone-mobilnyj-gamanets/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Vodafone<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/17796559_1460295850668792_7119002000630142390_n-300x200.jpg" />Vodafone спільно з MasterСard запустили мобільний гаманець</span></a> Україна, <a href="https://nachasi.com/2017/07/05/veon-ks/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Київстар<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-05-at-11.21.34-AM-300x200.png" />У «Київстара» з’явився власний месенджер «родом» із Італії</span></a>, Lifecell, Інтертелеком та більше 850 інших провайдерів сервісів та послуг.

<p>Національний банк України з вересня 2017 року розпочне регулярне оприлюднення інформації про індивідуальні показники діяльності банків щомісячно. Публікація здійснюватиметься у розділі «Статистика» офіційного інтернет-представництва НБУ.</p><h4><strong>Які показники банків оприлюднюватимуть</strong></h4><p>Інформація надаватиметься у розрізі кожного банку та міститиме:</p><ul><li>оборотно-сальдовий баланс;</li><li>структуру кредитів, наданих фізичним особам та суб’єктам господарювання, за класами (відповідно до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями);</li><li>розподіл кредитів суб’єктам господарювання за видами економічної діяльності (щороку).</li></ul><h4><strong>Навіщо потрібні ці зміни</strong></h4><p>Розширення обсягу відкритої для широкого загалу звітності банків дасть змогу клієнтам та інвесторам повніше оцінювати фінансовий стан окремих фінансових установ, приймати зважені рішення про співпрацю із ними, зокрема про розміщення депозитів. Розкриття інформації також забезпечить більшу прозорість діяльності окремих банків та банківського сектору в цілому. Додатково НБУ планує від початку 2018 року оприлюднювати звіти про структуру регулятивного капіталу у розрізі окремих банків.</p><p>Раніше ми розповідали вам, що Національний банк <a href="/2017/08/29/nbu-platizhna-systema-city24/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">погодив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/electronic-payments-2109610_1920-1-300x200.jpg" />НБУ зареєстрував внутрішньодержавну платіжну систему City24</span></a> правила внутрішньодержавної <a href="http://city-24.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">платіжної системи</a> City24 і видав платіжній організації ТОВ «ФК Фенікс» ліцензію на переказ коштів у національній валюті. Платіжна система є одним з ключових партнерів <a href="/2017/06/14/vodafone-mobilnyj-gamanets/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Vodafone<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/17796559_1460295850668792_7119002000630142390_n-300x200.jpg" />Vodafone спільно з MasterСard запустили мобільний гаманець</span></a> Україна, <a href="/2017/07/05/veon-ks/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Київстар<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-05-at-11.21.34-AM-300x200.png" />У «Київстара» з’явився власний месенджер «родом» із Італії</span></a>, Lifecell, Інтертелеком та більше 850 інших провайдерів сервісів та послуг.</p>

Національний банк України змінює порядок оприлюднення регулярної фінансової звітності банків для громадян та учасників ринку

Національний банк України з вересня 2017 року розпочне регулярне оприлюднення інформації про індивідуальні показники діяльності банків щомісячно. Публікація здійснюватиметься у розділі «Статистика» офіційного інтернет-представництва НБУ.
<h4><strong>Які показники банків оприлюднюватимуть</strong></h4>
Інформація надаватиметься у розрізі кожного банку та міститиме:
<ul>
 	<li>оборотно-сальдовий баланс;</li>
 	<li>структуру кредитів, наданих фізичним особам та суб’єктам господарювання, за класами (відповідно до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями);</li>
 	<li>розподіл кредитів суб’єктам господарювання за видами економічної діяльності (щороку).</li>
</ul>
<h4><strong>Навіщо потрібні ці зміни</strong></h4>
Розширення обсягу відкритої для широкого загалу звітності банків дасть змогу клієнтам та інвесторам повніше оцінювати фінансовий стан окремих фінансових установ, приймати зважені рішення про співпрацю із ними, зокрема про розміщення депозитів. Розкриття інформації також забезпечить більшу прозорість діяльності окремих банків та банківського сектору в цілому. Додатково НБУ планує від початку 2018 року оприлюднювати звіти про структуру регулятивного капіталу у розрізі окремих банків.

Раніше ми розповідали вам, що Національний банк <a href="https://nachasi.com/2017/08/29/nbu-platizhna-systema-city24/" target="_blank" rel="noopener">погодив</a> правила внутрішньодержавної <a href="http://city-24.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">платіжної системи</a> City24 і видав платіжній організації ТОВ «ФК Фенікс» ліцензію на переказ коштів у національній валюті. Платіжна система є одним з ключових партнерів <a href="https://nachasi.com/2017/06/14/vodafone-mobilnyj-gamanets/" target="_blank" rel="noopener">Vodafone</a> Україна, <a href="https://nachasi.com/2017/07/05/veon-ks/" target="_blank" rel="noopener">Київстар</a>, Lifecell, Інтертелеком та більше 850 інших провайдерів сервісів та послуг.

<p>Національний банк України з вересня 2017 року розпочне регулярне оприлюднення інформації про індивідуальні показники діяльності банків щомісячно. Публікація здійснюватиметься у розділі «Статистика» офіційного інтернет-представництва НБУ.</p><h4><strong>Які показники банків оприлюднюватимуть</strong></h4><p>Інформація надаватиметься у розрізі кожного банку та міститиме:</p><ul><li>оборотно-сальдовий баланс;</li><li>структуру кредитів, наданих фізичним особам та суб’єктам господарювання, за класами (відповідно до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями);</li><li>розподіл кредитів суб’єктам господарювання за видами економічної діяльності (щороку).</li></ul><h4><strong>Навіщо потрібні ці зміни</strong></h4><p>Розширення обсягу відкритої для широкого загалу звітності банків дасть змогу клієнтам та інвесторам повніше оцінювати фінансовий стан окремих фінансових установ, приймати зважені рішення про співпрацю із ними, зокрема про розміщення депозитів. Розкриття інформації також забезпечить більшу прозорість діяльності окремих банків та банківського сектору в цілому. Додатково НБУ планує від початку 2018 року оприлюднювати звіти про структуру регулятивного капіталу у розрізі окремих банків.</p><p>Раніше ми розповідали вам, що Національний банк <a href="/2017/08/29/nbu-platizhna-systema-city24/" target="_blank" rel="noopener">погодив</a> правила внутрішньодержавної <a href="http://city-24.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">платіжної системи</a> City24 і видав платіжній організації ТОВ «ФК Фенікс» ліцензію на переказ коштів у національній валюті. Платіжна система є одним з ключових партнерів <a href="/2017/06/14/vodafone-mobilnyj-gamanets/" target="_blank" rel="noopener">Vodafone</a> Україна, <a href="/2017/07/05/veon-ks/" target="_blank" rel="noopener">Київстар</a>, Lifecell, Інтертелеком та більше 850 інших провайдерів сервісів та послуг.</p>

НБУ щомісячно публікуватиме показники банків

{:ua}Які показники оприлюднюватимуться на сайті НБУ?{:}

<p class="f_19">За три тижні відповідні структури можуть визначити правовий статус Bitcoin в Україні. Про це повідомив у Facebook народний депутат Олексій Машак.</p>

<h4><strong>Як визначать статус Bitcoin</strong></h4>
У вересні 2017 року може бути опублікована спільна позиція НБУ, Міністерства фінансів та інших регуляторів щодо <a href="https://nachasi.com/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">статусу криптовалют<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/bitcoin-1813503_1280-300x200.jpg" />Чи законне використання Bitcoin в Україні</span></a> в Україні. В. о. голови НБУ Яків Смолій заявив, що біткоїн не потрапляє під визначення валюти, але при цьому майнінг, не є порушенням закону України. Національний банк, маючи такі визначення, як валюта, валютні цінності, грошовий сурогат, електронні гроші, не знаходимо в цьому переліку категорії, до якої можна прирівняти криптогроші.

[blockquote_with_author content="Перше, є спільне усвідомлення, що крипто-спільноти варто захистити та зберегти. Це українська конкурентна перевага. Друге, невизначеність правового статусу не може бути причиною для наїзду силових органів."]

Нагадаємо, за серпень 2017 року <a href="https://nachasi.com/2017/08/22/bitcoin-suputnyk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">курс<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/bitcoin-2643159_1920-300x200.jpg" />Здійснена перша транзакція Bitcoin по супутниковому зв'язку</span></a> популярної криптовалюти виріс на 40%, а за рік його ціна зросла на 280%.

<p class="f_19">За три тижні відповідні структури можуть визначити правовий статус Bitcoin в Україні. Про це повідомив у Facebook народний депутат Олексій Машак.</p><h4><strong>Як визначать статус Bitcoin</strong></h4><p>У вересні 2017 року може бути опублікована спільна позиція НБУ, Міністерства фінансів та інших регуляторів щодо <a href="/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">статусу криптовалют<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/bitcoin-1813503_1280-300x200.jpg" />Чи законне використання Bitcoin в Україні</span></a> в Україні. В. о. голови НБУ Яків Смолій заявив, що біткоїн не потрапляє під визначення валюти, але при цьому майнінг, не є порушенням закону України. Національний банк, маючи такі визначення, як валюта, валютні цінності, грошовий сурогат, електронні гроші, не знаходимо в цьому переліку категорії, до якої можна прирівняти криптогроші.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Перше, є спільне усвідомлення, що крипто-спільноти варто захистити та зберегти. Це українська конкурентна перевага. Друге, невизначеність правового статусу не може бути причиною для наїзду силових органів.</p>			</blockquote><p>Нагадаємо, за серпень 2017 року <a href="/2017/08/22/bitcoin-suputnyk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">курс<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/bitcoin-2643159_1920-300x200.jpg" />Здійснена перша транзакція Bitcoin по супутниковому зв&#8217;язку</span></a> популярної криптовалюти виріс на 40%, а за рік його ціна зросла на 280%.</p>

Головне українське криптомедіа. Тут ви знайдете найголовніші новини криптовалют та індустрії блокчейну. А наша Академія з навчальними матеріалами допоможе розібратися новачкам у світі криптоіндустрії, а також підкине корисної інформації досвідченим криптанам.

Крипто

<p style="text-align: center"><strong>Спонсор рубрики</strong></p>

Національний банк, маючи такі визначення, як валюта, валютні цінності, грошовий сурогат, електронні гроші, не знайшов у цьому переліку категорії, до якої можна прирівняти біткоїн. Проте незабаром це зміниться

<p class="f_19">За три тижні відповідні структури можуть визначити правовий статус Bitcoin в Україні. Про це повідомив у Facebook народний депутат Олексій Машак.</p>

<h4><strong>Як визначать статус Bitcoin</strong></h4>
У вересні 2017 року може бути опублікована спільна позиція НБУ, Міністерства фінансів та інших регуляторів щодо <a href="https://nachasi.com/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" target="_blank" rel="noopener">статусу криптовалют</a> в Україні. В. о. голови НБУ Яків Смолій заявив, що біткоїн не потрапляє під визначення валюти, але при цьому майнінг, не є порушенням закону України. Національний банк, маючи такі визначення, як валюта, валютні цінності, грошовий сурогат, електронні гроші, не знаходимо в цьому переліку категорії, до якої можна прирівняти криптогроші.

[blockquote_with_author content="Перше, є спільне усвідомлення, що крипто-спільноти варто захистити та зберегти. Це українська конкурентна перевага. Друге, невизначеність правового статусу не може бути причиною для наїзду силових органів."]

Нагадаємо, за серпень 2017 року <a href="https://nachasi.com/2017/08/22/bitcoin-suputnyk/" target="_blank" rel="noopener">курс</a> популярної криптовалюти виріс на 40%, а за рік його ціна зросла на 280%.

<p class="f_19">За три тижні відповідні структури можуть визначити правовий статус Bitcoin в Україні. Про це повідомив у Facebook народний депутат Олексій Машак.</p><h4><strong>Як визначать статус Bitcoin</strong></h4><p>У вересні 2017 року може бути опублікована спільна позиція НБУ, Міністерства фінансів та інших регуляторів щодо <a href="/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" target="_blank" rel="noopener">статусу криптовалют</a> в Україні. В. о. голови НБУ Яків Смолій заявив, що біткоїн не потрапляє під визначення валюти, але при цьому майнінг, не є порушенням закону України. Національний банк, маючи такі визначення, як валюта, валютні цінності, грошовий сурогат, електронні гроші, не знаходимо в цьому переліку категорії, до якої можна прирівняти криптогроші.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Перше, є спільне усвідомлення, що крипто-спільноти варто захистити та зберегти. Це українська конкурентна перевага. Друге, невизначеність правового статусу не може бути причиною для наїзду силових органів.</p>			</blockquote><p>Нагадаємо, за серпень 2017 року <a href="/2017/08/22/bitcoin-suputnyk/" target="_blank" rel="noopener">курс</a> популярної криптовалюти виріс на 40%, а за рік його ціна зросла на 280%.</p>

У вересні в Україні сподіваються врегулювати статус Bitcoin

{:ua}Врегулювати статус Bitcoin пообіцяли на засіданні Ради фінансової стабільності, яке відбулося 31 серпня{:}

<p>Наразі програмне забезпечення City24 встановлене більш ніж на 7000 автоматах самообслуговування у всіх регіонах України. Система здійснює 7 млн транзакцій щомісяця.
</p>
<h4><strong>Що варто знати про систему City24</strong></h4>
Платіжна система є одним з ключових партнерів <a href="https://nachasi.com/2017/06/14/vodafone-mobilnyj-gamanets/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Vodafone<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/17796559_1460295850668792_7119002000630142390_n-300x200.jpg" />Vodafone спільно з MasterСard запустили мобільний гаманець</span></a> Україна, <a href="https://nachasi.com/2017/07/05/veon-ks/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Київстар<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-05-at-11.21.34-AM-300x200.png" />У «Київстара» з’явився власний месенджер «родом» із Італії</span></a>, Lifecell, Інтертелеком та більше 850 інших провайдерів сервісів та послуг. Центральний офіс компанії знаходиться в Києві, головні філіали та сервісні центри розташовані в Києві, Харкові, Запоріжжі, Одесі, Львові. Послуги з переказу коштів під торговельною маркою City24 надає ТОВ «Фінансова компанія «Фенікс».

ФК «Фенікс» має право надавати наступні фінансові послуги :
<ul>
<li>Фінансовий лізинг;</li>
 	<li>Надання поручительств;</li>
 	<li>Надання гарантій;</li>
 	<li>Факторинг;</li>
 	<li>Надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів;</li>
 	<li>Обслуговування платіжних карток, дорожніх чеків та інші форми забезпечення розрахунків;</li>
 	<li>Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення);</li>
 	<li>Переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків (<a href="http://city-24.com.ua/wp-content/uploads/2016/03/Licenzia.png" target="_blank" rel="noopener">згідно ліцензії НБУ</a>).</li>
</ul>
<img class="alignnone size-full wp-image-13186" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Licenzia.png" alt="" width="800" height="1131">

<p>Наразі програмне забезпечення City24 встановлене більш ніж на 7000 автоматах самообслуговування у всіх регіонах України. Система здійснює 7 млн транзакцій щомісяця.</p><h4><strong>Що варто знати про систему City24</strong></h4><p>Платіжна система є одним з ключових партнерів <a href="/2017/06/14/vodafone-mobilnyj-gamanets/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Vodafone<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/17796559_1460295850668792_7119002000630142390_n-300x200.jpg" />Vodafone спільно з MasterСard запустили мобільний гаманець</span></a> Україна, <a href="/2017/07/05/veon-ks/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Київстар<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-05-at-11.21.34-AM-300x200.png" />У «Київстара» з’явився власний месенджер «родом» із Італії</span></a>, Lifecell, Інтертелеком та більше 850 інших провайдерів сервісів та послуг. Центральний офіс компанії знаходиться в Києві, головні філіали та сервісні центри розташовані в Києві, Харкові, Запоріжжі, Одесі, Львові. Послуги з переказу коштів під торговельною маркою City24 надає ТОВ «Фінансова компанія «Фенікс».</p><p>ФК «Фенікс» має право надавати наступні фінансові послуги :</p><ul><li>Фінансовий лізинг;</li><li>Надання поручительств;</li><li>Надання гарантій;</li><li>Факторинг;</li><li>Надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів;</li><li>Обслуговування платіжних карток, дорожніх чеків та інші форми забезпечення розрахунків;</li><li>Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення);</li><li>Переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків (<a href="http://city-24.com.ua/wp-content/uploads/2016/03/Licenzia.png" target="_blank" rel="noopener">згідно ліцензії НБУ</a>).</li></ul><p><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-13186" src="/wp-content/uploads/2017/08/Licenzia.png" alt="" width="800" height="1131" srcset="/wp-content/uploads/2017/08/Licenzia.png 800w, /wp-content/uploads/2017/08/Licenzia-212x300.png 212w, /wp-content/uploads/2017/08/Licenzia-768x1086.png 768w, /wp-content/uploads/2017/08/Licenzia-724x1024.png 724w, /wp-content/uploads/2017/08/Licenzia-460x650.png 460w, /wp-content/uploads/2017/08/Licenzia-523x740.png 523w" sizes="(max-width: 800px) 100vw, 800px" /></p>

Національний банк погодив правила внутрішньодержавної <a href="http://city-24.com.ua" target="_blank" rel="noopener">платіжної системи</a> City24 і видав платіжній організації ТОВ «ФК Фенікс» ліцензію на переказ коштів у національній валюті

Наразі програмне забезпечення City24 встановлене більш ніж на 7000 автоматах самообслуговування у всіх регіонах України. Система здійснює 7 млн транзакцій щомісяця.
<h4><strong>Що варто знати про систему City24</strong></h4>
Платіжна система є одним з ключових партнерів <a href="https://nachasi.com/2017/06/14/vodafone-mobilnyj-gamanets/" target="_blank" rel="noopener">Vodafone</a> Україна, <a href="https://nachasi.com/2017/07/05/veon-ks/" target="_blank" rel="noopener">Київстар</a>, Lifecell, Інтертелеком та більше 850 інших провайдерів сервісів та послуг. Центральний офіс компанії знаходиться в Києві, головні філіали та сервісні центри розташовані в Києві, Харкові, Запоріжжі, Одесі, Львові. Послуги з переказу коштів під торговельною маркою City24 надає ТОВ «Фінансова компанія «Фенікс».

ФК «Фенікс» має право надавати наступні фінансові послуги :
<ul>
 	<li>Фінансовий лізинг;</li>
 	<li>Надання поручительств;</li>
 	<li>Надання гарантій;</li>
 	<li>Факторинг;</li>
 	<li>Надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів;</li>
 	<li>Обслуговування платіжних карток, дорожніх чеків та інші форми забезпечення розрахунків;</li>
 	<li>Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення);</li>
 	<li>Переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків (<a href="http://city-24.com.ua/wp-content/uploads/2016/03/Licenzia.png" target="_blank" rel="noopener">згідно ліцензії НБУ</a>).</li>
</ul>
<img class="alignnone size-full wp-image-13186" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Licenzia.png" alt="" width="800" height="1131" />

<p>Наразі програмне забезпечення City24 встановлене більш ніж на 7000 автоматах самообслуговування у всіх регіонах України. Система здійснює 7 млн транзакцій щомісяця.</p><h4><strong>Що варто знати про систему City24</strong></h4><p>Платіжна система є одним з ключових партнерів <a href="/2017/06/14/vodafone-mobilnyj-gamanets/" target="_blank" rel="noopener">Vodafone</a> Україна, <a href="/2017/07/05/veon-ks/" target="_blank" rel="noopener">Київстар</a>, Lifecell, Інтертелеком та більше 850 інших провайдерів сервісів та послуг. Центральний офіс компанії знаходиться в Києві, головні філіали та сервісні центри розташовані в Києві, Харкові, Запоріжжі, Одесі, Львові. Послуги з переказу коштів під торговельною маркою City24 надає ТОВ «Фінансова компанія «Фенікс».</p><p>ФК «Фенікс» має право надавати наступні фінансові послуги :</p><ul><li>Фінансовий лізинг;</li><li>Надання поручительств;</li><li>Надання гарантій;</li><li>Факторинг;</li><li>Надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів;</li><li>Обслуговування платіжних карток, дорожніх чеків та інші форми забезпечення розрахунків;</li><li>Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення);</li><li>Переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків (<a href="http://city-24.com.ua/wp-content/uploads/2016/03/Licenzia.png" target="_blank" rel="noopener">згідно ліцензії НБУ</a>).</li></ul><p><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-13186" src="/wp-content/uploads/2017/08/Licenzia.png" alt="" width="800" height="1131" srcset="/wp-content/uploads/2017/08/Licenzia.png 800w, /wp-content/uploads/2017/08/Licenzia-212x300.png 212w, /wp-content/uploads/2017/08/Licenzia-768x1086.png 768w, /wp-content/uploads/2017/08/Licenzia-724x1024.png 724w, /wp-content/uploads/2017/08/Licenzia-460x650.png 460w, /wp-content/uploads/2017/08/Licenzia-523x740.png 523w" sizes="(max-width: 800px) 100vw, 800px" /></p>

НБУ зареєстрував внутрішньодержавну платіжну систему City24

{:ua}Наразі програмне забезпечення City24 встановлене більш ніж на 7000 автоматах самообслуговування у всіх регіонах України{:}

<h4><strong>Про що НБУ попереджає банки</strong></h4>
За інформацією, наведеною виданням «Весті», НБУ оприлюднив попередження про появу та поширення нового шкідливого коду. Він поширюється через електронні листи, які отримують банки. В листах є файл, замаскований під вкладений документ Microsoft Word. Зараження відбувається при спробі відкрити цей «документ».
<h4><strong>Як діє нова кіберзагроза</strong></h4>
Нацбанк підкреслює, що новий вірус для поширення використовує маловідому вразливість  Microsoft Word CVE-2015-2545. Банки мають негайно вжити заходів для усунення цієї вразливості. Для цього потрібно встановити відповідний патч від Microsoft в ралі використання ОС та офісних пакетів цієї компанії. Раніше про ймовірність хакерської атаки попередили у Національній кіберполіції. Там також зазначили й орієнтовну дату — 24 серпня поточного року.
<h4><strong>Які хакерські атаки вже пережила Україна</strong></h4>
Нагадаємо, ще у 2015 році енергетична система України була піддана масштабній хакерській атаці, керованій з території країни-агресора на північному сході. А вже у 2017-му низку українських банків та державних установ і організацій спіткав <a href="https://nachasi.com/2017/05/14/fighting-wannacryptor/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">вірус-вимагач WannaCry<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/hacker-2300772_1280-300x200.jpg" />Що слід знати про загальноєвропейську епідемію вірусу WannaCryptor</span></a> та <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Petya.A / NotPetya<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a>. Якщо у випадку першої епідемії фахівці зійшлися на думці, що метою хакерів було особисте збагачення, то друга епідемія мала ознаки спроб знищення електронного документообігу та банківської системи України. Обидві епідемії були нейтралізовані. Втім, досі відбуваються сплески заражень за межами України — нещодавно такої атаки зазнав великий морський оператор Maersk.

<h4><strong>Про що НБУ попереджає банки</strong></h4><p>За інформацією, наведеною виданням «Весті», НБУ оприлюднив попередження про появу та поширення нового шкідливого коду. Він поширюється через електронні листи, які отримують банки. В листах є файл, замаскований під вкладений документ Microsoft Word. Зараження відбувається при спробі відкрити цей «документ».</p><h4><strong>Як діє нова кіберзагроза</strong></h4><p>Нацбанк підкреслює, що новий вірус для поширення використовує маловідому вразливість  Microsoft Word CVE-2015-2545. Банки мають негайно вжити заходів для усунення цієї вразливості. Для цього потрібно встановити відповідний патч від Microsoft в ралі використання ОС та офісних пакетів цієї компанії. Раніше про ймовірність хакерської атаки попередили у Національній кіберполіції. Там також зазначили й орієнтовну дату — 24 серпня поточного року.</p><h4><strong>Які хакерські атаки вже пережила Україна</strong></h4><p>Нагадаємо, ще у 2015 році енергетична система України була піддана масштабній хакерській атаці, керованій з території країни-агресора на північному сході. А вже у 2017-му низку українських банків та державних установ і організацій спіткав <a href="/2017/05/14/fighting-wannacryptor/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">вірус-вимагач WannaCry<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/hacker-2300772_1280-300x200.jpg" />Що слід знати про загальноєвропейську епідемію вірусу WannaCryptor</span></a> та <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Petya.A / NotPetya<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a>. Якщо у випадку першої епідемії фахівці зійшлися на думці, що метою хакерів було особисте збагачення, то друга епідемія мала ознаки спроб знищення електронного документообігу та банківської системи України. Обидві епідемії були нейтралізовані. Втім, досі відбуваються сплески заражень за межами України — нещодавно такої атаки зазнав великий морський оператор Maersk.</p>

Українські банки попередили про ймовірну вірусну атаку напередодні Дня Незалежності України. Такі дані з'явилися у ЗМІ з посиланням на телеграму від НБУ, розіслану до фінансових установ

<h4><strong>Про що НБУ попереджає банки</strong></h4>
За інформацією, наведеною виданням «Весті», НБУ оприлюднив попередження про появу та поширення нового шкідливого коду. Він поширюється через електронні листи, які отримують банки. В листах є файл, замаскований під вкладений документ Microsoft Word. Зараження відбувається при спробі відкрити цей «документ».
<h4><strong>Як діє нова кіберзагроза</strong></h4>
Нацбанк підкреслює, що новий вірус для поширення використовує маловідому вразливість  Microsoft Word CVE-2015-2545. Банки мають негайно вжити заходів для усунення цієї вразливості. Для цього потрібно встановити відповідний патч від Microsoft в ралі використання ОС та офісних пакетів цієї компанії. Раніше про ймовірність хакерської атаки попередили у Національній кіберполіції. Там також зазначили й орієнтовну дату — 24 серпня поточного року.
<h4><strong>Які хакерські атаки вже пережила Україна</strong></h4>
Нагадаємо, ще у 2015 році енергетична система України була піддана масштабній хакерській атаці, керованій з території країни-агресора на північному сході. А вже у 2017-му низку українських банків та державних установ і організацій спіткав <a href="https://nachasi.com/2017/05/14/fighting-wannacryptor/" target="_blank" rel="noopener">вірус-вимагач WannaCry</a> та <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">Petya.A / NotPetya</a>. Якщо у випадку першої епідемії фахівці зійшлися на думці, що метою хакерів було особисте збагачення, то друга епідемія мала ознаки спроб знищення електронного документообігу та банківської системи України. Обидві епідемії були нейтралізовані. Втім, досі відбуваються сплески заражень за межами України — нещодавно такої атаки зазнав великий морський оператор Maersk.

<h4><strong>Про що НБУ попереджає банки</strong></h4><p>За інформацією, наведеною виданням «Весті», НБУ оприлюднив попередження про появу та поширення нового шкідливого коду. Він поширюється через електронні листи, які отримують банки. В листах є файл, замаскований під вкладений документ Microsoft Word. Зараження відбувається при спробі відкрити цей «документ».</p><h4><strong>Як діє нова кіберзагроза</strong></h4><p>Нацбанк підкреслює, що новий вірус для поширення використовує маловідому вразливість  Microsoft Word CVE-2015-2545. Банки мають негайно вжити заходів для усунення цієї вразливості. Для цього потрібно встановити відповідний патч від Microsoft в ралі використання ОС та офісних пакетів цієї компанії. Раніше про ймовірність хакерської атаки попередили у Національній кіберполіції. Там також зазначили й орієнтовну дату — 24 серпня поточного року.</p><h4><strong>Які хакерські атаки вже пережила Україна</strong></h4><p>Нагадаємо, ще у 2015 році енергетична система України була піддана масштабній хакерській атаці, керованій з території країни-агресора на північному сході. А вже у 2017-му низку українських банків та державних установ і організацій спіткав <a href="/2017/05/14/fighting-wannacryptor/" target="_blank" rel="noopener">вірус-вимагач WannaCry</a> та <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">Petya.A / NotPetya</a>. Якщо у випадку першої епідемії фахівці зійшлися на думці, що метою хакерів було особисте збагачення, то друга епідемія мала ознаки спроб знищення електронного документообігу та банківської системи України. Обидві епідемії були нейтралізовані. Втім, досі відбуваються сплески заражень за межами України — нещодавно такої атаки зазнав великий морський оператор Maersk.</p>

НБУ попереджає українські банки про ризик поширення нового вірусу

{:ua}З якою загрозою можуть зіткнутися IT-системи та українські банки?{:}

#НБУ