<p>На тлі того, що фондові індекси та показники міжнародних компаній 2 дні <a href="https://nachasi.com/2018/02/06/chervonyj-ponedilok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">падали вниз<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/mark-finn-540442-300x200.jpg" />«Червоний понеділок» — що варто знати про падіння фондових ринків</span></a> аж до значень 2008 року, курс національної валюти в Україні раптово зміцнився у лютому 2018-го і потім ще декілька разів входив у зону зміцнення (хай і незначну) у березні. Ми вирішили запитати експертів, чим це може обернутися в подальшому для української економіки.

[color_title title="Ярослав Пилипчук, експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури аналітичного центру «Український інститут майбутнього»"]
</p>
<h4><strong>Про політику регулювання від Нацбанку України</strong></h4>
Валютні інтервенції — це стандартна процедура НБУ, зауважує Ярослав Пилипчук. Їхня ефективність і можливості прямо залежать від рівня валютних резервів в країні і від економіки в цілому. Із початку 2017 року НБУ використовував більше $50 млн у вигляді інтервенцій на міжбанківському валютному ринку, додає експерт. За його оцінкою, стратегію використання золотовалютних резервів, яку провадив Нацбанк, можна визнати як економічно недоцільну. Україна повинна буде зробити великі виплати за боргами у 2018 році, вони — за словами Пилипчука — складуть близько $4 млрд. Якщо додати дефіцит поточних операцій та потребу домогосподарств, сума зросте до близько $8-10 млрд, зауважує експерт. Тож на його думку, чим більше НБУ використовує валюти на міжбанку зараз, тим більші ризики фінансової кризи у майбутньому.

Також є суперечливим застосування облікової ставки, яке не завжди є економічно ефективним, додає Пилипчук. В Україні вагому частку займають немонетарні причини інфляції, нагадує він. Серед них — адміністративне підвищення тарифів, соціальні видатки. Жорсткіша політика НБУ може тільки частково вплинути на зменшення інфляційного тиску, додає експерт:

[blockquote_with_author content="— Уряду необхідно сфокусуватися на проведенні структурних реформ, які зменшать інфляційний тиск. Політика НБУ є несистемною."]
<h4><strong>Про коливання фондового ринку та наслідки для української економіки</strong></h4>
Фундаментальної причини для раптової просадки фондових індексів не було, твердить Ярослав Пилипчук. Американська економіка демонструє непогані макроекономічні результати. Проте експерт припускає, що є очікування трейдерів щодо зміни монетарної політики США. У 2018 році очікується до трьох підвищень ключової процентної ставки ФРС. Такий крок буде негативно позначатися на ринках акцій і може викликати перетікання капіталу з високоризикових фінансових до менш ризикованих, наприклад, американських держоблігації. За прогнозом Пилипчука, волатильність деякий час збережеться:

[blockquote_with_author content="— Підвищення ставки ФРС чинить девальваційний тиск на курс гривні щодо долара США. Сильний долар зменшує вартість сировинних товарів. А це вплине на об’єм української валютної виручки від експорту. Але враховуючі, що світові ціни й так низькі – це не головний негативний наслідок для України."]

За словами Пилипчука, проблемою є те, що Україні найближчі 5 років потрібно виплачувати $ 40 млрд зовнішнього боргу. Збільшення ставки призведе до підвищення вартості залучення зовнішнього капіталу. А це вкрай необхідно, враховуючи можливу реструктуруизацію — якщо цього не зробимо буде дефолт, наголошує представник «Українського інституту майбутнього».

<img class="aligncenter size-full wp-image-32254" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash.jpg" alt="Бліц: Зміцнення гривні — проблема чи можливість для економіки?" width="1600" height="1067">

[color_title title="Роман Корнилюк, к.е.н., фінансовий аналітик YouControl"]

Корнилюк зауважує, що твердження про падіння фондових індексів до значень 2008 року не відповідає дійсності — і наводить графіки (<a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=ES&p=m1" target="_blank" rel="noopener">1</a> та <a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=YM&p=m1" target="_blank" rel="noopener">2</a>) на підтвердження своїх слів. Він каже, що у лютому 2018-го мала місце стандартна корекція після надзвичайно тривалого раллі на глобальних фондових ринках.

Вплив глобальних факторів на посилення гривні протягом останнього часу — мізерний, вважає експерт. Якщо вже й говорити про глобальні чинники, то не про ринок акцій, а про те, що курсу гривні фундаментально допомагає сприятлива для українських експортерів кон'юнктура на світових товарних ринках, яка є передумовою валютних надходжень в економіку. За словами Корнилюка, більш імовірним фактором падіння курсу долара в Україні стало підняття облікової ставки та анонсування більш жорсткої монетарної політики керівництвом НБУ (<em>прим.ред. — на момент отримання коментаря формальною очільницею нацбанка залишалася Гонтарєва, на момент виходу цього матеріалу посаду обійняв <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/2017-rik-dlya-ukrayinskyh-bankiriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Смолій<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/25395956_10156121952440362_3791633120698972626_n-300x200.jpg" />Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ</span></a></em>). А це в свою чергу впливає на інфляційні очікування економічних гравців.
<h4><strong>Про монетарну політику Нацбанку та можливі наслідки</strong></h4>
Як зауважує експерт, жорсткіша монетарна політика — це реакція НБУ на посилення інфляції у 2017 році, яка відбулася під впливом багатьох немонетарних чинників:
<ul>
<li>зростання тарифів, пенсій, мінімальних заробітних плат,</li>
 	<li>ріст заробітних плат під тиском безвізу,</li>
 	<li>зростання цін на ключові експортні товари.</li>
</ul>
Приборкання інфляції виключно монетарними методами сприятиме макрофінансовій стабілізації, але в короткостроковому періоді відкладає плани на здешевлення кредитування і знижує потенційні можливості росту ВВП, додає Корнилюк.

[color_title title="Олексій Дмитрієв, начальник управління казначейства Universal Bank"]

— Зміцнення національної валюти та короткострокове зниження міжнародних фондових індексів, на нашу думку, не пов’язані між собою. Нещодавнє зростання попиту на державні короткострокові облігації з боку нерезидентів сприяло значному зростанню пропозиції валюти на ринку. Цілком передбачувано, що це призвело до зміцнення гривні. НБУ продовжив послідовну політику пом'якшення коливань курсу гривні. Для української економіки залучення іноземних інвесторів на ринок державного боргу ми вважаємо позивним явищем. Єдиним ризиком залишається короткий строк цих запозичень – 3 та 6 місяців. Сподіваємось, що інвестори в подальшому будуть реінвестувати кошти та лишаться на ринку.

[color_title title="Ярослав Жаліло, директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень"]

— Зміцнення гривні наприкінці січня – на початку лютого було передбачуваним і прогнозувалося нами заздалегідь. Вже котрий рік поспіль гривня демонструє саме таку «сезонність», пов’язану з виникненням у цей час потреби суб’єктів господарювання у гривні для сплати податкових  платежів. Отже, на зміну періоду притримування валюти в очікуванні зиску від девальвації гривні (експортери теж прогнозують «сезонність» курсу) прийшов період масового «скидання» притриманого.

За словами експерта, подальший рух курсу залежатиме від динаміки зовнішньої торгівлі у новому році. Якщо справдяться прогнози щодо сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, <strong>зростання експорту утримуватиме гривню від поновлення падіння принаймні до осені.</strong> Якщо ж тренди нестабільності на світових фінансових ринках виллються у сповільнення, або й кризу глобальної економіки – поновлення девальвації буде значно швидшим.

Загалом несприятливий інвестиційний клімат перед роком виборів та ймовірне гальмування надходжень від МВФ будуть чинниками послаблення гривні у поточному році, тому прогнозовані 30 грн за долар на кінець року – досить ймовірні, зауважує Ярослав Жаліло.

 

<em>Запит щодо коментаря до прес-служб «Приватбанку» та «Ощадбанку» на момент виходу цього матеріалу залишився без відповіді.</em>

<p>На тлі того, що фондові індекси та показники міжнародних компаній 2 дні <a href="/2018/02/06/chervonyj-ponedilok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">падали вниз<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/mark-finn-540442-300x200.jpg" />«Червоний понеділок» — що варто знати про падіння фондових ринків</span></a> аж до значень 2008 року, курс національної валюти в Україні раптово зміцнився у лютому 2018-го і потім ще декілька разів входив у зону зміцнення (хай і незначну) у березні. Ми вирішили запитати експертів, чим це може обернутися в подальшому для української економіки.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ярослав Пилипчук, експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури аналітичного центру «Український інститут майбутнього»		</span>	</h3><h4><strong>Про політику регулювання від Нацбанку України</strong></h4><p>Валютні інтервенції — це стандартна процедура НБУ, зауважує Ярослав Пилипчук. Їхня ефективність і можливості прямо залежать від рівня валютних резервів в країні і від економіки в цілому. Із початку 2017 року НБУ використовував більше $50 млн у вигляді інтервенцій на міжбанківському валютному ринку, додає експерт. За його оцінкою, стратегію використання золотовалютних резервів, яку провадив Нацбанк, можна визнати як економічно недоцільну. Україна повинна буде зробити великі виплати за боргами у 2018 році, вони — за словами Пилипчука — складуть близько $4 млрд. Якщо додати дефіцит поточних операцій та потребу домогосподарств, сума зросте до близько $8-10 млрд, зауважує експерт. Тож на його думку, чим більше НБУ використовує валюти на міжбанку зараз, тим більші ризики фінансової кризи у майбутньому.</p><p>Також є суперечливим застосування облікової ставки, яке не завжди є економічно ефективним, додає Пилипчук. В Україні вагому частку займають немонетарні причини інфляції, нагадує він. Серед них — адміністративне підвищення тарифів, соціальні видатки. Жорсткіша політика НБУ може тільки частково вплинути на зменшення інфляційного тиску, додає експерт:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Уряду необхідно сфокусуватися на проведенні структурних реформ, які зменшать інфляційний тиск. Політика НБУ є несистемною.</p>			</blockquote><h4><strong>Про коливання фондового ринку та наслідки для української економіки</strong></h4><p>Фундаментальної причини для раптової просадки фондових індексів не було, твердить Ярослав Пилипчук. Американська економіка демонструє непогані макроекономічні результати. Проте експерт припускає, що є очікування трейдерів щодо зміни монетарної політики США. У 2018 році очікується до трьох підвищень ключової процентної ставки ФРС. Такий крок буде негативно позначатися на ринках акцій і може викликати перетікання капіталу з високоризикових фінансових до менш ризикованих, наприклад, американських держоблігації. За прогнозом Пилипчука, волатильність деякий час збережеться:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Підвищення ставки ФРС чинить девальваційний тиск на курс гривні щодо долара США. Сильний долар зменшує вартість сировинних товарів. А це вплине на об’єм української валютної виручки від експорту. Але враховуючі, що світові ціни й так низькі – це не головний негативний наслідок для України.</p>			</blockquote><p>За словами Пилипчука, проблемою є те, що Україні найближчі 5 років потрібно виплачувати $ 40 млрд зовнішнього боргу. Збільшення ставки призведе до підвищення вартості залучення зовнішнього капіталу. А це вкрай необхідно, враховуючи можливу реструктуруизацію — якщо цього не зробимо буде дефолт, наголошує представник «Українського інституту майбутнього».</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-32254" src="/wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash.jpg" alt="Бліц: Зміцнення гривні — проблема чи можливість для економіки?" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Роман Корнилюк, к.е.н., фінансовий аналітик YouControl		</span>	</h3><p>Корнилюк зауважує, що твердження про падіння фондових індексів до значень 2008 року не відповідає дійсності — і наводить графіки (<a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=ES&#038;p=m1" target="_blank" rel="noopener">1</a> та <a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=YM&#038;p=m1" target="_blank" rel="noopener">2</a>) на підтвердження своїх слів. Він каже, що у лютому 2018-го мала місце стандартна корекція після надзвичайно тривалого раллі на глобальних фондових ринках.</p><p>Вплив глобальних факторів на посилення гривні протягом останнього часу — мізерний, вважає експерт. Якщо вже й говорити про глобальні чинники, то не про ринок акцій, а про те, що курсу гривні фундаментально допомагає сприятлива для українських експортерів кон&#8217;юнктура на світових товарних ринках, яка є передумовою валютних надходжень в економіку. За словами Корнилюка, більш імовірним фактором падіння курсу долара в Україні стало підняття облікової ставки та анонсування більш жорсткої монетарної політики керівництвом НБУ (<em>прим.ред. — на момент отримання коментаря формальною очільницею нацбанка залишалася Гонтарєва, на момент виходу цього матеріалу посаду обійняв <a href="/2017/12/26/2017-rik-dlya-ukrayinskyh-bankiriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Смолій<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/25395956_10156121952440362_3791633120698972626_n-300x200.jpg" />Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ</span></a></em>). А це в свою чергу впливає на інфляційні очікування економічних гравців.</p><h4><strong>Про монетарну політику Нацбанку та можливі наслідки</strong></h4><p>Як зауважує експерт, жорсткіша монетарна політика — це реакція НБУ на посилення інфляції у 2017 році, яка відбулася під впливом багатьох немонетарних чинників:</p><ul><li>зростання тарифів, пенсій, мінімальних заробітних плат,</li><li>ріст заробітних плат під тиском безвізу,</li><li>зростання цін на ключові експортні товари.</li></ul><p>Приборкання інфляції виключно монетарними методами сприятиме макрофінансовій стабілізації, але в короткостроковому періоді відкладає плани на здешевлення кредитування і знижує потенційні можливості росту ВВП, додає Корнилюк.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Олексій Дмитрієв, начальник управління казначейства Universal Bank		</span>	</h3><p>— Зміцнення національної валюти та короткострокове зниження міжнародних фондових індексів, на нашу думку, не пов’язані між собою. Нещодавнє зростання попиту на державні короткострокові облігації з боку нерезидентів сприяло значному зростанню пропозиції валюти на ринку. Цілком передбачувано, що це призвело до зміцнення гривні. НБУ продовжив послідовну політику пом&#8217;якшення коливань курсу гривні. Для української економіки залучення іноземних інвесторів на ринок державного боргу ми вважаємо позивним явищем. Єдиним ризиком залишається короткий строк цих запозичень – 3 та 6 місяців. Сподіваємось, що інвестори в подальшому будуть реінвестувати кошти та лишаться на ринку.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ярослав Жаліло, директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень		</span>	</h3><p>— Зміцнення гривні наприкінці січня – на початку лютого було передбачуваним і прогнозувалося нами заздалегідь. Вже котрий рік поспіль гривня демонструє саме таку «сезонність», пов’язану з виникненням у цей час потреби суб’єктів господарювання у гривні для сплати податкових  платежів. Отже, на зміну періоду притримування валюти в очікуванні зиску від девальвації гривні (експортери теж прогнозують «сезонність» курсу) прийшов період масового «скидання» притриманого.</p><p>За словами експерта, подальший рух курсу залежатиме від динаміки зовнішньої торгівлі у новому році. Якщо справдяться прогнози щодо сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, <strong>зростання експорту утримуватиме гривню від поновлення падіння принаймні до осені.</strong> Якщо ж тренди нестабільності на світових фінансових ринках виллються у сповільнення, або й кризу глобальної економіки – поновлення девальвації буде значно швидшим.</p><p>Загалом несприятливий інвестиційний клімат перед роком виборів та ймовірне гальмування надходжень від МВФ будуть чинниками послаблення гривні у поточному році, тому прогнозовані 30 грн за долар на кінець року – досить ймовірні, зауважує Ярослав Жаліло.</p><p> </p><p><em>Запит щодо коментаря до прес-служб «Приватбанку» та «Ощадбанку» на момент виходу цього матеріалу залишився без відповіді.</em></p>

У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Історії

Ще у лютому, коли світовими фондовими ринками прогримів «червоний понеділок», українці звернули увагу на те, що курс гривні раптово зміцнився. Політика укрпілення національної валюти — популізм чи раціональний крок НБУ? На часі розібратися

На тлі того, що фондові індекси та показники міжнародних компаній 2 дні <a href="https://nachasi.com/2018/02/06/chervonyj-ponedilok/" target="_blank" rel="noopener">падали вниз</a> аж до значень 2008 року, курс національної валюти в Україні раптово зміцнився у лютому 2018-го і потім ще декілька разів входив у зону зміцнення (хай і незначну) у березні. Ми вирішили запитати експертів, чим це може обернутися в подальшому для української економіки.

[color_title title="Ярослав Пилипчук, експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури аналітичного центру «Український інститут майбутнього»"]
<h4><strong>Про політику регулювання від Нацбанку України</strong></h4>
Валютні інтервенції — це стандартна процедура НБУ, зауважує Ярослав Пилипчук. Їхня ефективність і можливості прямо залежать від рівня валютних резервів в країні і від економіки в цілому. Із початку 2017 року НБУ використовував більше $50 млн у вигляді інтервенцій на міжбанківському валютному ринку, додає експерт. За його оцінкою, стратегію використання золотовалютних резервів, яку провадив Нацбанк, можна визнати як економічно недоцільну. Україна повинна буде зробити великі виплати за боргами у 2018 році, вони — за словами Пилипчука — складуть близько $4 млрд. Якщо додати дефіцит поточних операцій та потребу домогосподарств, сума зросте до близько $8-10 млрд, зауважує експерт. Тож на його думку, чим більше НБУ використовує валюти на міжбанку зараз, тим більші ризики фінансової кризи у майбутньому.

Також є суперечливим застосування облікової ставки, яке не завжди є економічно ефективним, додає Пилипчук. В Україні вагому частку займають немонетарні причини інфляції, нагадує він. Серед них — адміністративне підвищення тарифів, соціальні видатки. Жорсткіша політика НБУ може тільки частково вплинути на зменшення інфляційного тиску, додає експерт:

[blockquote_with_author content="— Уряду необхідно сфокусуватися на проведенні структурних реформ, які зменшать інфляційний тиск. Політика НБУ є несистемною."]
<h4><strong>Про коливання фондового ринку та наслідки для української економіки</strong></h4>
Фундаментальної причини для раптової просадки фондових індексів не було, твердить Ярослав Пилипчук. Американська економіка демонструє непогані макроекономічні результати. Проте експерт припускає, що є очікування трейдерів щодо зміни монетарної політики США. У 2018 році очікується до трьох підвищень ключової процентної ставки ФРС. Такий крок буде негативно позначатися на ринках акцій і може викликати перетікання капіталу з високоризикових фінансових до менш ризикованих, наприклад, американських держоблігації. За прогнозом Пилипчука, волатильність деякий час збережеться:

[blockquote_with_author content="— Підвищення ставки ФРС чинить девальваційний тиск на курс гривні щодо долара США. Сильний долар зменшує вартість сировинних товарів. А це вплине на об’єм української валютної виручки від експорту. Але враховуючі, що світові ціни й так низькі – це не головний негативний наслідок для України."]

За словами Пилипчука, проблемою є те, що Україні найближчі 5 років потрібно виплачувати $ 40 млрд зовнішнього боргу. Збільшення ставки призведе до підвищення вартості залучення зовнішнього капіталу. А це вкрай необхідно, враховуючи можливу реструктуруизацію — якщо цього не зробимо буде дефолт, наголошує представник «Українського інституту майбутнього».

<img class="aligncenter size-full wp-image-32254" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash.jpg" alt="Бліц: Зміцнення гривні — проблема чи можливість для економіки?" width="1600" height="1067" />

[color_title title="Роман Корнилюк, к.е.н., фінансовий аналітик YouControl"]

Корнилюк зауважує, що твердження про падіння фондових індексів до значень 2008 року не відповідає дійсності — і наводить графіки (<a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=ES&amp;p=m1" target="_blank" rel="noopener">1</a> та <a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=YM&amp;p=m1" target="_blank" rel="noopener">2</a>) на підтвердження своїх слів. Він каже, що у лютому 2018-го мала місце стандартна корекція після надзвичайно тривалого раллі на глобальних фондових ринках.

Вплив глобальних факторів на посилення гривні протягом останнього часу — мізерний, вважає експерт. Якщо вже й говорити про глобальні чинники, то не про ринок акцій, а про те, що курсу гривні фундаментально допомагає сприятлива для українських експортерів кон'юнктура на світових товарних ринках, яка є передумовою валютних надходжень в економіку. За словами Корнилюка, більш імовірним фактором падіння курсу долара в Україні стало підняття облікової ставки та анонсування більш жорсткої монетарної політики керівництвом НБУ (<em>прим.ред. — на момент отримання коментаря формальною очільницею нацбанка залишалася Гонтарєва, на момент виходу цього матеріалу посаду обійняв <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/2017-rik-dlya-ukrayinskyh-bankiriv/" target="_blank" rel="noopener">Смолій</a></em>). А це в свою чергу впливає на інфляційні очікування економічних гравців.
<h4><strong>Про монетарну політику Нацбанку та можливі наслідки</strong></h4>
Як зауважує експерт, жорсткіша монетарна політика — це реакція НБУ на посилення інфляції у 2017 році, яка відбулася під впливом багатьох немонетарних чинників:
<ul>
 	<li>зростання тарифів, пенсій, мінімальних заробітних плат,</li>
 	<li>ріст заробітних плат під тиском безвізу,</li>
 	<li>зростання цін на ключові експортні товари.</li>
</ul>
Приборкання інфляції виключно монетарними методами сприятиме макрофінансовій стабілізації, але в короткостроковому періоді відкладає плани на здешевлення кредитування і знижує потенційні можливості росту ВВП, додає Корнилюк.

[color_title title="Олексій Дмитрієв, начальник управління казначейства Universal Bank"]

— Зміцнення національної валюти та короткострокове зниження міжнародних фондових індексів, на нашу думку, не пов’язані між собою. Нещодавнє зростання попиту на державні короткострокові облігації з боку нерезидентів сприяло значному зростанню пропозиції валюти на ринку. Цілком передбачувано, що це призвело до зміцнення гривні. НБУ продовжив послідовну політику пом'якшення коливань курсу гривні. Для української економіки залучення іноземних інвесторів на ринок державного боргу ми вважаємо позивним явищем. Єдиним ризиком залишається короткий строк цих запозичень – 3 та 6 місяців. Сподіваємось, що інвестори в подальшому будуть реінвестувати кошти та лишаться на ринку.

[color_title title="Ярослав Жаліло, директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень"]

— Зміцнення гривні наприкінці січня – на початку лютого було передбачуваним і прогнозувалося нами заздалегідь. Вже котрий рік поспіль гривня демонструє саме таку «сезонність», пов’язану з виникненням у цей час потреби суб’єктів господарювання у гривні для сплати податкових  платежів. Отже, на зміну періоду притримування валюти в очікуванні зиску від девальвації гривні (експортери теж прогнозують «сезонність» курсу) прийшов період масового «скидання» притриманого.

За словами експерта, подальший рух курсу залежатиме від динаміки зовнішньої торгівлі у новому році. Якщо справдяться прогнози щодо сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, <strong>зростання експорту утримуватиме гривню від поновлення падіння принаймні до осені.</strong> Якщо ж тренди нестабільності на світових фінансових ринках виллються у сповільнення, або й кризу глобальної економіки – поновлення девальвації буде значно швидшим.

Загалом несприятливий інвестиційний клімат перед роком виборів та ймовірне гальмування надходжень від МВФ будуть чинниками послаблення гривні у поточному році, тому прогнозовані 30 грн за долар на кінець року – досить ймовірні, зауважує Ярослав Жаліло.

&nbsp;

<em>Запит щодо коментаря до прес-служб «Приватбанку» та «Ощадбанку» на момент виходу цього матеріалу залишився без відповіді.</em>

<p>На тлі того, що фондові індекси та показники міжнародних компаній 2 дні <a href="/2018/02/06/chervonyj-ponedilok/" target="_blank" rel="noopener">падали вниз</a> аж до значень 2008 року, курс національної валюти в Україні раптово зміцнився у лютому 2018-го і потім ще декілька разів входив у зону зміцнення (хай і незначну) у березні. Ми вирішили запитати експертів, чим це може обернутися в подальшому для української економіки.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ярослав Пилипчук, експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури аналітичного центру «Український інститут майбутнього»		</span>	</h3><h4><strong>Про політику регулювання від Нацбанку України</strong></h4><p>Валютні інтервенції — це стандартна процедура НБУ, зауважує Ярослав Пилипчук. Їхня ефективність і можливості прямо залежать від рівня валютних резервів в країні і від економіки в цілому. Із початку 2017 року НБУ використовував більше $50 млн у вигляді інтервенцій на міжбанківському валютному ринку, додає експерт. За його оцінкою, стратегію використання золотовалютних резервів, яку провадив Нацбанк, можна визнати як економічно недоцільну. Україна повинна буде зробити великі виплати за боргами у 2018 році, вони — за словами Пилипчука — складуть близько $4 млрд. Якщо додати дефіцит поточних операцій та потребу домогосподарств, сума зросте до близько $8-10 млрд, зауважує експерт. Тож на його думку, чим більше НБУ використовує валюти на міжбанку зараз, тим більші ризики фінансової кризи у майбутньому.</p><p>Також є суперечливим застосування облікової ставки, яке не завжди є економічно ефективним, додає Пилипчук. В Україні вагому частку займають немонетарні причини інфляції, нагадує він. Серед них — адміністративне підвищення тарифів, соціальні видатки. Жорсткіша політика НБУ може тільки частково вплинути на зменшення інфляційного тиску, додає експерт:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Уряду необхідно сфокусуватися на проведенні структурних реформ, які зменшать інфляційний тиск. Політика НБУ є несистемною.</p>			</blockquote><h4><strong>Про коливання фондового ринку та наслідки для української економіки</strong></h4><p>Фундаментальної причини для раптової просадки фондових індексів не було, твердить Ярослав Пилипчук. Американська економіка демонструє непогані макроекономічні результати. Проте експерт припускає, що є очікування трейдерів щодо зміни монетарної політики США. У 2018 році очікується до трьох підвищень ключової процентної ставки ФРС. Такий крок буде негативно позначатися на ринках акцій і може викликати перетікання капіталу з високоризикових фінансових до менш ризикованих, наприклад, американських держоблігації. За прогнозом Пилипчука, волатильність деякий час збережеться:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Підвищення ставки ФРС чинить девальваційний тиск на курс гривні щодо долара США. Сильний долар зменшує вартість сировинних товарів. А це вплине на об’єм української валютної виручки від експорту. Але враховуючі, що світові ціни й так низькі – це не головний негативний наслідок для України.</p>			</blockquote><p>За словами Пилипчука, проблемою є те, що Україні найближчі 5 років потрібно виплачувати $ 40 млрд зовнішнього боргу. Збільшення ставки призведе до підвищення вартості залучення зовнішнього капіталу. А це вкрай необхідно, враховуючи можливу реструктуруизацію — якщо цього не зробимо буде дефолт, наголошує представник «Українського інституту майбутнього».</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-32254" src="/wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash.jpg" alt="Бліц: Зміцнення гривні — проблема чи можливість для економіки?" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Роман Корнилюк, к.е.н., фінансовий аналітик YouControl		</span>	</h3><p>Корнилюк зауважує, що твердження про падіння фондових індексів до значень 2008 року не відповідає дійсності — і наводить графіки (<a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=ES&amp;p=m1" target="_blank" rel="noopener">1</a> та <a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=YM&amp;p=m1" target="_blank" rel="noopener">2</a>) на підтвердження своїх слів. Він каже, що у лютому 2018-го мала місце стандартна корекція після надзвичайно тривалого раллі на глобальних фондових ринках.</p><p>Вплив глобальних факторів на посилення гривні протягом останнього часу — мізерний, вважає експерт. Якщо вже й говорити про глобальні чинники, то не про ринок акцій, а про те, що курсу гривні фундаментально допомагає сприятлива для українських експортерів кон&#8217;юнктура на світових товарних ринках, яка є передумовою валютних надходжень в економіку. За словами Корнилюка, більш імовірним фактором падіння курсу долара в Україні стало підняття облікової ставки та анонсування більш жорсткої монетарної політики керівництвом НБУ (<em>прим.ред. — на момент отримання коментаря формальною очільницею нацбанка залишалася Гонтарєва, на момент виходу цього матеріалу посаду обійняв <a href="/2017/12/26/2017-rik-dlya-ukrayinskyh-bankiriv/" target="_blank" rel="noopener">Смолій</a></em>). А це в свою чергу впливає на інфляційні очікування економічних гравців.</p><h4><strong>Про монетарну політику Нацбанку та можливі наслідки</strong></h4><p>Як зауважує експерт, жорсткіша монетарна політика — це реакція НБУ на посилення інфляції у 2017 році, яка відбулася під впливом багатьох немонетарних чинників:</p><ul><li>зростання тарифів, пенсій, мінімальних заробітних плат,</li><li>ріст заробітних плат під тиском безвізу,</li><li>зростання цін на ключові експортні товари.</li></ul><p>Приборкання інфляції виключно монетарними методами сприятиме макрофінансовій стабілізації, але в короткостроковому періоді відкладає плани на здешевлення кредитування і знижує потенційні можливості росту ВВП, додає Корнилюк.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Олексій Дмитрієв, начальник управління казначейства Universal Bank		</span>	</h3><p>— Зміцнення національної валюти та короткострокове зниження міжнародних фондових індексів, на нашу думку, не пов’язані між собою. Нещодавнє зростання попиту на державні короткострокові облігації з боку нерезидентів сприяло значному зростанню пропозиції валюти на ринку. Цілком передбачувано, що це призвело до зміцнення гривні. НБУ продовжив послідовну політику пом&#8217;якшення коливань курсу гривні. Для української економіки залучення іноземних інвесторів на ринок державного боргу ми вважаємо позивним явищем. Єдиним ризиком залишається короткий строк цих запозичень – 3 та 6 місяців. Сподіваємось, що інвестори в подальшому будуть реінвестувати кошти та лишаться на ринку.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ярослав Жаліло, директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень		</span>	</h3><p>— Зміцнення гривні наприкінці січня – на початку лютого було передбачуваним і прогнозувалося нами заздалегідь. Вже котрий рік поспіль гривня демонструє саме таку «сезонність», пов’язану з виникненням у цей час потреби суб’єктів господарювання у гривні для сплати податкових  платежів. Отже, на зміну періоду притримування валюти в очікуванні зиску від девальвації гривні (експортери теж прогнозують «сезонність» курсу) прийшов період масового «скидання» притриманого.</p><p>За словами експерта, подальший рух курсу залежатиме від динаміки зовнішньої торгівлі у новому році. Якщо справдяться прогнози щодо сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, <strong>зростання експорту утримуватиме гривню від поновлення падіння принаймні до осені.</strong> Якщо ж тренди нестабільності на світових фінансових ринках виллються у сповільнення, або й кризу глобальної економіки – поновлення девальвації буде значно швидшим.</p><p>Загалом несприятливий інвестиційний клімат перед роком виборів та ймовірне гальмування надходжень від МВФ будуть чинниками послаблення гривні у поточному році, тому прогнозовані 30 грн за долар на кінець року – досить ймовірні, зауважує Ярослав Жаліло.</p><p>&nbsp;</p><p><em>Запит щодо коментаря до прес-служб «Приватбанку» та «Ощадбанку» на момент виходу цього матеріалу залишився без відповіді.</em></p>

Бліц: Зміцнення гривні — проблема чи можливість для економіки?

<p>14 березня 2018 року, о 10:00, у Національному банку України презентють нові обігові монети номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень.


</p>
<h4><strong>Що буде із паперовими грішми </strong></h4>
Нововведені монети з часом замінять банкноти відповідних номіналів, що зараз перебувають в обігу. Українці зможуть розраховуватися одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіналів, доки монети природно та поступово не замістять банкноти в обігу. У НБУ нагадали, що оновлення номінального ряду національної валюти планове та розпочалося з банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року, уведеної в обіг 09 березня 2015 року.

Нагадаємо, що Нацбанк України <a href="https://nachasi.com/2018/03/05/mozhlyvosti-dlya-investoriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розширив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/men-2608581_1920-300x200.jpg" />НБУ розширив можливості для іноземних інвесторів</span></a> можливості для іноземних інвесторів. Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).

Національний банк також розширив для українського бізнесу можливості достроково погашати зовнішні кредити та позики в іноземній валюті. Відтепер резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення таких кредитів і позик в межах щомісячного ліміту $2 млн (для одного резидента-позичальника за кредитними договорами/договорами позик, що обслуговуються в межах одного уповноваженого банку). Таке рішення Національного банку дасть можливість бізнесу більш ефективно управляти власними борговими зобов’язаннями перед нерезидентами.

<p>14 березня 2018 року, о 10:00, у Національному банку України презентють нові обігові монети номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень.</p><p></p><h4><strong>Що буде із паперовими грішми </strong></h4><p>Нововведені монети з часом замінять банкноти відповідних номіналів, що зараз перебувають в обігу. Українці зможуть розраховуватися одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіналів, доки монети природно та поступово не замістять банкноти в обігу. У НБУ нагадали, що оновлення номінального ряду національної валюти планове та розпочалося з банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року, уведеної в обіг 09 березня 2015 року.</p><p>Нагадаємо, що Нацбанк України <a href="/2018/03/05/mozhlyvosti-dlya-investoriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розширив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/men-2608581_1920-300x200.jpg" />НБУ розширив можливості для іноземних інвесторів</span></a> можливості для іноземних інвесторів. Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).</p><p>Національний банк також розширив для українського бізнесу можливості достроково погашати зовнішні кредити та позики в іноземній валюті. Відтепер резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення таких кредитів і позик в межах щомісячного ліміту $2 млн (для одного резидента-позичальника за кредитними договорами/договорами позик, що обслуговуються в межах одного уповноваженого банку). Таке рішення Національного банку дасть можливість бізнесу більш ефективно управляти власними борговими зобов’язаннями перед нерезидентами.</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

У Національному банку України у вівторок відбудеться презентація нових обігових монет номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень. Про це повідомляє прес-служба НБУ у Facebook

14 березня 2018 року, о 10:00, у Національному банку України презентють нові обігові монети номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень.


<h4><strong>Що буде із паперовими грішми </strong></h4>
Нововведені монети з часом замінять банкноти відповідних номіналів, що зараз перебувають в обігу. Українці зможуть розраховуватися одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіналів, доки монети природно та поступово не замістять банкноти в обігу. У НБУ нагадали, що оновлення номінального ряду національної валюти планове та розпочалося з банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року, уведеної в обіг 09 березня 2015 року.

Нагадаємо, що Нацбанк України <a href="https://nachasi.com/2018/03/05/mozhlyvosti-dlya-investoriv/" target="_blank" rel="noopener">розширив</a> можливості для іноземних інвесторів. Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).

Національний банк також розширив для українського бізнесу можливості достроково погашати зовнішні кредити та позики в іноземній валюті. Відтепер резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення таких кредитів і позик в межах щомісячного ліміту $2 млн (для одного резидента-позичальника за кредитними договорами/договорами позик, що обслуговуються в межах одного уповноваженого банку). Таке рішення Національного банку дасть можливість бізнесу більш ефективно управляти власними борговими зобов’язаннями перед нерезидентами.

<p>14 березня 2018 року, о 10:00, у Національному банку України презентють нові обігові монети номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень.</p><p></p><h4><strong>Що буде із паперовими грішми </strong></h4><p>Нововведені монети з часом замінять банкноти відповідних номіналів, що зараз перебувають в обігу. Українці зможуть розраховуватися одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіналів, доки монети природно та поступово не замістять банкноти в обігу. У НБУ нагадали, що оновлення номінального ряду національної валюти планове та розпочалося з банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року, уведеної в обіг 09 березня 2015 року.</p><p>Нагадаємо, що Нацбанк України <a href="/2018/03/05/mozhlyvosti-dlya-investoriv/" target="_blank" rel="noopener">розширив</a> можливості для іноземних інвесторів. Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).</p><p>Національний банк також розширив для українського бізнесу можливості достроково погашати зовнішні кредити та позики в іноземній валюті. Відтепер резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення таких кредитів і позик в межах щомісячного ліміту $2 млн (для одного резидента-позичальника за кредитними договорами/договорами позик, що обслуговуються в межах одного уповноваженого банку). Таке рішення Національного банку дасть можливість бізнесу більш ефективно управляти власними борговими зобов’язаннями перед нерезидентами.</p>

В Україні презентують обігові монети вартістю 1, 2, 5 та 10 грн

<span style="font-weight: 400;">Усе через перенесення робочого дня, 9 березня, на суботу, 3 березня. Тож тепер вихідних буде аж чотири поспіль, а система електронних платежів НБУ не працюватиме.</span>


<h4><strong>Які «банківські» вихідні будуть протягом року</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">До кінця року в Україні буде ще три перенесення робочих та вихідних. Зокрема, через вихідний на День Конституції (28 червня) робочу п'ятницю, 29 червня, перенесуть на суботу, 23 червня. Замість понеділка, 24 грудня, українці працюватимуть у суботу, 22 грудня, аби потім були три дні вихідних на Різдво 25 грудня. Також перенесення робочого дня відбудеться перед Новим роком – замість понеділка, 31 грудня, на роботу доведеться йти в суботу, 29 грудня. </span>

<span style="font-weight: 400;">За потреби 9 березня, 30 квітня, 29 червня, 24 та 31 грудня 2018 року банки можуть здійснювати касові операції з клієнтами без відкриття операційного дня банку. Також банки мають: повідомити клієнтів про власний режим роботи в дні, що зазначаються вище; організувати роботу щодо своєчасної виплати пенсій, соціальних доплат, інших грошових виплат і забезпечити безперебійну роботу банкоматів, обмінних пунктів та організувати їхнє підкріплення готівкою різних номіналів.</span>

Нагадаємо, що НБУ <a href="https://nachasi.com/2018/03/05/mozhlyvosti-dlya-investoriv/" target="_blank" rel="noopener">розширив</a> можливості для іноземних інвесторів. Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).

<p><span style="font-weight: 400;">Усе через перенесення робочого дня, 9 березня, на суботу, 3 березня. Тож тепер вихідних буде аж чотири поспіль, а система електронних платежів НБУ не працюватиме.</span></p><p></p><h4><strong>Які «банківські» вихідні будуть протягом року</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">До кінця року в Україні буде ще три перенесення робочих та вихідних. Зокрема, через вихідний на День Конституції (28 червня) робочу п&#8217;ятницю, 29 червня, перенесуть на суботу, 23 червня. Замість понеділка, 24 грудня, українці працюватимуть у суботу, 22 грудня, аби потім були три дні вихідних на Різдво 25 грудня. Також перенесення робочого дня відбудеться перед Новим роком – замість понеділка, 31 грудня, на роботу доведеться йти в суботу, 29 грудня. </span></p><p><span style="font-weight: 400;">За потреби 9 березня, 30 квітня, 29 червня, 24 та 31 грудня 2018 року банки можуть здійснювати касові операції з клієнтами без відкриття операційного дня банку. Також банки мають: повідомити клієнтів про власний режим роботи в дні, що зазначаються вище; організувати роботу щодо своєчасної виплати пенсій, соціальних доплат, інших грошових виплат і забезпечити безперебійну роботу банкоматів, обмінних пунктів та організувати їхнє підкріплення готівкою різних номіналів.</span></p><p>Нагадаємо, що НБУ <a href="/2018/03/05/mozhlyvosti-dlya-investoriv/" target="_blank" rel="noopener">розширив</a> можливості для іноземних інвесторів. Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).</p>

<span style="font-weight: 400">Національний банк України нагадує, що протягом найближчих чотирьох днів, від 8 до 11 березня включно, банківська система не працюватиме. Наступний робочий день банків – понеділок, 12 березня</span>

Стало відомо, як працюватимуть банки під час вихідних

<p>Національний банк розширив для іноземних інвесторів можливість репатріювати дивіденди за корпоративними правами та акціями, нараховані за 2017 рік.  Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).


</p>
<h4><strong>Які ще покращення вводить Нацбанк</strong></h4>
Національний банк також розширив для українського бізнесу можливості достроково погашати зовнішні кредити та позики в іноземній валюті. Відтепер резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення таких кредитів і позик в межах щомісячного ліміту 2 млндол. США (для одного резидента-позичальника за кредитними договорами/договорами позик, що обслуговуються в межах одного уповноваженого банку). Таке рішення Національного банку дасть можливість бізнесу більш ефективно управляти власними борговими зобов’язаннями перед нерезидентами.

Національний банк розширив перелік операцій бізнесу, на надходження за якими не поширюється вимога щодо обов’язкового продажу. Відтепер ця вимога, яка з квітня 2017 року становить 50%, не повинна буде застосовуватися до коштів, які компанія-резидент залучила у формі зовнішніх кредитів чи позик для рефінансування свого існуючого боргу перед нерезидентами або уповноваженими банками за іншими кредитами або позиками. Це полегшить для українських підприємств, насамперед експортерів, рефінансування наявних зобов’язань та подальше залучення коштів на зовнішніх ринках.

Як ми повідомляли раніше, НБУ <a href="https://nachasi.com/2017/12/28/gold-transport/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спростив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/gold-86057_1920-300x200.jpg" />НБУ спростив перетин митниці з дорогоцінними металами</span></a> перетин митниці із дорогоцінними металами. Нацбанк також дозволив юридичним особам ввезення на територію України банківських металів без спеціального дозволу. Вони мають бути виготовлені нерезидентом за договором про переробку давальницької сировини, якщо метал призначений для продажу Національному банку. За оцінками відомства, зазначені кроки будуть сприяти спрощенню переміщення банківських металів через митний кордон України.

<p>Національний банк розширив для іноземних інвесторів можливість репатріювати дивіденди за корпоративними правами та акціями, нараховані за 2017 рік.  Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).</p><p></p><h4><strong>Які ще покращення вводить Нацбанк</strong></h4><p>Національний банк також розширив для українського бізнесу можливості достроково погашати зовнішні кредити та позики в іноземній валюті. Відтепер резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення таких кредитів і позик в межах щомісячного ліміту 2 млндол. США (для одного резидента-позичальника за кредитними договорами/договорами позик, що обслуговуються в межах одного уповноваженого банку). Таке рішення Національного банку дасть можливість бізнесу більш ефективно управляти власними борговими зобов’язаннями перед нерезидентами.</p><p>Національний банк розширив перелік операцій бізнесу, на надходження за якими не поширюється вимога щодо обов’язкового продажу. Відтепер ця вимога, яка з квітня 2017 року становить 50%, не повинна буде застосовуватися до коштів, які компанія-резидент залучила у формі зовнішніх кредитів чи позик для рефінансування свого існуючого боргу перед нерезидентами або уповноваженими банками за іншими кредитами або позиками. Це полегшить для українських підприємств, насамперед експортерів, рефінансування наявних зобов’язань та подальше залучення коштів на зовнішніх ринках.</p><p>Як ми повідомляли раніше, НБУ <a href="/2017/12/28/gold-transport/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спростив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/gold-86057_1920-300x200.jpg" />НБУ спростив перетин митниці з дорогоцінними металами</span></a> перетин митниці із дорогоцінними металами. Нацбанк також дозволив юридичним особам ввезення на територію України банківських металів без спеціального дозволу. Вони мають бути виготовлені нерезидентом за договором про переробку давальницької сировини, якщо метал призначений для продажу Національному банку. За оцінками відомства, зазначені кроки будуть сприяти спрощенню переміщення банківських металів через митний кордон України.</p><p> </p><p> </p>

З огляду на сприятливу ситуацію на валютному ринку Національний банк продовжує поступове пом’якшення адміністративних обмежень, послаблення яких сприятиме поліпшенню ділового й інвестиційного клімату України та водночас не призведе до порушення цінової та фінансової стабільності

&nbsp;

Національний банк розширив для іноземних інвесторів можливість репатріювати дивіденди за корпоративними правами та акціями, нараховані за 2017 рік.  Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).


<h4><strong>Які ще покращення вводить Нацбанк</strong></h4>
Національний банк також розширив для українського бізнесу можливості достроково погашати зовнішні кредити та позики в іноземній валюті. Відтепер резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення таких кредитів і позик в межах щомісячного ліміту 2 млндол. США (для одного резидента-позичальника за кредитними договорами/договорами позик, що обслуговуються в межах одного уповноваженого банку). Таке рішення Національного банку дасть можливість бізнесу більш ефективно управляти власними борговими зобов’язаннями перед нерезидентами.

Національний банк розширив перелік операцій бізнесу, на надходження за якими не поширюється вимога щодо обов’язкового продажу. Відтепер ця вимога, яка з квітня 2017 року становить 50%, не повинна буде застосовуватися до коштів, які компанія-резидент залучила у формі зовнішніх кредитів чи позик для рефінансування свого існуючого боргу перед нерезидентами або уповноваженими банками за іншими кредитами або позиками. Це полегшить для українських підприємств, насамперед експортерів, рефінансування наявних зобов’язань та подальше залучення коштів на зовнішніх ринках.

Як ми повідомляли раніше, НБУ <a href="https://nachasi.com/2017/12/28/gold-transport/" target="_blank" rel="noopener">спростив</a> перетин митниці із дорогоцінними металами. Нацбанк також дозволив юридичним особам ввезення на територію України банківських металів без спеціального дозволу. Вони мають бути виготовлені нерезидентом за договором про переробку давальницької сировини, якщо метал призначений для продажу Національному банку. За оцінками відомства, зазначені кроки будуть сприяти спрощенню переміщення банківських металів через митний кордон України.

&nbsp;

&nbsp;

<p>Національний банк розширив для іноземних інвесторів можливість репатріювати дивіденди за корпоративними правами та акціями, нараховані за 2017 рік.  Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).</p><p></p><h4><strong>Які ще покращення вводить Нацбанк</strong></h4><p>Національний банк також розширив для українського бізнесу можливості достроково погашати зовнішні кредити та позики в іноземній валюті. Відтепер резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення таких кредитів і позик в межах щомісячного ліміту 2 млндол. США (для одного резидента-позичальника за кредитними договорами/договорами позик, що обслуговуються в межах одного уповноваженого банку). Таке рішення Національного банку дасть можливість бізнесу більш ефективно управляти власними борговими зобов’язаннями перед нерезидентами.</p><p>Національний банк розширив перелік операцій бізнесу, на надходження за якими не поширюється вимога щодо обов’язкового продажу. Відтепер ця вимога, яка з квітня 2017 року становить 50%, не повинна буде застосовуватися до коштів, які компанія-резидент залучила у формі зовнішніх кредитів чи позик для рефінансування свого існуючого боргу перед нерезидентами або уповноваженими банками за іншими кредитами або позиками. Це полегшить для українських підприємств, насамперед експортерів, рефінансування наявних зобов’язань та подальше залучення коштів на зовнішніх ринках.</p><p>Як ми повідомляли раніше, НБУ <a href="/2017/12/28/gold-transport/" target="_blank" rel="noopener">спростив</a> перетин митниці із дорогоцінними металами. Нацбанк також дозволив юридичним особам ввезення на територію України банківських металів без спеціального дозволу. Вони мають бути виготовлені нерезидентом за договором про переробку давальницької сировини, якщо метал призначений для продажу Національному банку. За оцінками відомства, зазначені кроки будуть сприяти спрощенню переміщення банківських металів через митний кордон України.</p><p>&nbsp;</p><p>&nbsp;</p>

НБУ розширив можливості для іноземних інвесторів

<p>Експерти підтвердили, що Україна є надійною юрисдикцією у питаннях боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, яка не потребує спеціальних контрольних заходів з боку MONEYVAL та FATF.


</p>
<h4><strong>Що кажуть у звіті про НБУ </strong></h4>
Відзначається значний рівень міжвідомчої та міжнародної співпраці України з цього питання. Експерти Ради Європи високо оцінили роль НБУ у впровадженні ризик-орієнтованого підходу до побудови системи протидії відмиванню коштів у банківських установах. Експерти звернули увагу на більш високий рівень протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму банківським сектором країни у порівнянні з небанківським. Натомість небанківські фінансові установи продемонстрували вужче коло заходів, які застосовуються ними для мінімізації виявлених ризиків. За моніторинговим режимом Україна перебуває на рівні таких країн-членів FATF, як Австралія, США, Канада, Сінгапур, Данія, Швеція і Швейцарія.

Нагадаємо, що Україна <a href="https://nachasi.com/2018/01/26/ukrayina-blockchain-lidery/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">опинилася<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/world-1264062_1920-1-300x200.jpg" />Україна опинилася серед світових blockchain-лідерів</span></a> у рейтингу світових blockchain-лідерів. Україна ввійшла до 14 світових лідерів. Також до рейтингу лідерів увійшли США, Канада, Бразилія, Австралія, Ізраїль, Дубай, Грузія, Естонія, Велика Британія, Франція, Німеччина, Швеція і Китай.

<p>Експерти підтвердили, що Україна є надійною юрисдикцією у питаннях боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, яка не потребує спеціальних контрольних заходів з боку MONEYVAL та FATF.</p><p></p><h4><strong>Що кажуть у звіті про НБУ </strong></h4><p>Відзначається значний рівень міжвідомчої та міжнародної співпраці України з цього питання. Експерти Ради Європи високо оцінили роль НБУ у впровадженні ризик-орієнтованого підходу до побудови системи протидії відмиванню коштів у банківських установах. Експерти звернули увагу на більш високий рівень протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму банківським сектором країни у порівнянні з небанківським. Натомість небанківські фінансові установи продемонстрували вужче коло заходів, які застосовуються ними для мінімізації виявлених ризиків. За моніторинговим режимом Україна перебуває на рівні таких країн-членів FATF, як Австралія, США, Канада, Сінгапур, Данія, Швеція і Швейцарія.</p><p>Нагадаємо, що Україна <a href="/2018/01/26/ukrayina-blockchain-lidery/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">опинилася<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/world-1264062_1920-1-300x200.jpg" />Україна опинилася серед світових blockchain-лідерів</span></a> у рейтингу світових blockchain-лідерів. Україна ввійшла до 14 світових лідерів. Також до рейтингу лідерів увійшли США, Канада, Бразилія, Австралія, Ізраїль, Дубай, Грузія, Естонія, Велика Британія, Франція, Німеччина, Швеція і Китай.</p>

Новини

Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) 30 січня оприлюднив Звіт за результатами п’ятого раунду оцінки України

Експерти підтвердили, що Україна є надійною юрисдикцією у питаннях боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, яка не потребує спеціальних контрольних заходів з боку MONEYVAL та FATF.


<h4><strong>Що кажуть у звіті про НБУ </strong></h4>
Відзначається значний рівень міжвідомчої та міжнародної співпраці України з цього питання. Експерти Ради Європи високо оцінили роль НБУ у впровадженні ризик-орієнтованого підходу до побудови системи протидії відмиванню коштів у банківських установах. Експерти звернули увагу на більш високий рівень протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму банківським сектором країни у порівнянні з небанківським. Натомість небанківські фінансові установи продемонстрували вужче коло заходів, які застосовуються ними для мінімізації виявлених ризиків. За моніторинговим режимом Україна перебуває на рівні таких країн-членів FATF, як Австралія, США, Канада, Сінгапур, Данія, Швеція і Швейцарія.

Нагадаємо, що Україна <a href="https://nachasi.com/2018/01/26/ukrayina-blockchain-lidery/" target="_blank" rel="noopener">опинилася</a> у рейтингу світових blockchain-лідерів. Україна ввійшла до 14 світових лідерів. Також до рейтингу лідерів увійшли США, Канада, Бразилія, Австралія, Ізраїль, Дубай, Грузія, Естонія, Велика Британія, Франція, Німеччина, Швеція і Китай.

<p>Експерти підтвердили, що Україна є надійною юрисдикцією у питаннях боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, яка не потребує спеціальних контрольних заходів з боку MONEYVAL та FATF.</p><p></p><h4><strong>Що кажуть у звіті про НБУ </strong></h4><p>Відзначається значний рівень міжвідомчої та міжнародної співпраці України з цього питання. Експерти Ради Європи високо оцінили роль НБУ у впровадженні ризик-орієнтованого підходу до побудови системи протидії відмиванню коштів у банківських установах. Експерти звернули увагу на більш високий рівень протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму банківським сектором країни у порівнянні з небанківським. Натомість небанківські фінансові установи продемонстрували вужче коло заходів, які застосовуються ними для мінімізації виявлених ризиків. За моніторинговим режимом Україна перебуває на рівні таких країн-членів FATF, як Австралія, США, Канада, Сінгапур, Данія, Швеція і Швейцарія.</p><p>Нагадаємо, що Україна <a href="/2018/01/26/ukrayina-blockchain-lidery/" target="_blank" rel="noopener">опинилася</a> у рейтингу світових blockchain-лідерів. Україна ввійшла до 14 світових лідерів. Також до рейтингу лідерів увійшли США, Канада, Бразилія, Австралія, Ізраїль, Дубай, Грузія, Естонія, Велика Британія, Франція, Німеччина, Швеція і Китай.</p>

Європейські експерти оцінили роботу НБУ

{:ua}Експерти із Ради Європи оприлюднили звіт, у якому аналізували, чи є Україна надійною юрисдикцією у питаннях боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму.{:}

<p>За останні 2 роки 57 чиновників зареєстрували Bitcoin як нематеріальні активи.


</p>
<h4><strong>Де й ким працюють основні власники криптовалюти в Україні</strong></h4>
Найбільша кількість власників біткоїнів працює в Одеській обласній раді, на другому місці - Верховна Рада України. На 3 місці – Адміністрація Президента. Крім того, Opendatabot виявив 2 декларації чиновників, де згадуються інші криптовалюти. Також виявлено 11 декларацій, де згадуються біткоїни, але не зрозуміло, задекларовані біткоїни чи гривня. Наразі Bitcoin не має визначеного правового статусу в Україні та будь-якого нормативно-правового регулювання. Є лише 2 роз’яснення НБУ, які в 2014 році визнали біткоїн грошовим сурогатом. У 2017 році той же Національний банк України не визнає Bitcoin – як віртуальну валюту, грошовий сурогат, нематеріальну цінність, віртуальний товар тощо.

Нагадаємо, що Telegram готується до ІСО та планує <a href="https://nachasi.com/2018/01/09/telegram-ico-kryptovalyuta/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запровадити<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/bitcoin-3014614_1920-300x200.jpg" />Telegram готується до ICO та хоче запровадити свою криптовалюту</span></a> власну криптовалюту. Згідно з технічним документом застосунка, власна криптовалюта месенджера матиме назву Gram. Компанія планує залишити собі 52% від загального обсягу криптовалюти, щоб уникнути спекуляцій, а 44% продавати публічно. Ще 4% криптовалюти буде зарезервовано за розробниками месенджера.

<p>За останні 2 роки 57 чиновників зареєстрували Bitcoin як нематеріальні активи.</p><p></p><h4><strong>Де й ким працюють основні власники криптовалюти в Україні</strong></h4><p>Найбільша кількість власників біткоїнів працює в Одеській обласній раді, на другому місці &#8211; Верховна Рада України. На 3 місці – Адміністрація Президента. Крім того, Opendatabot виявив 2 декларації чиновників, де згадуються інші криптовалюти. Також виявлено 11 декларацій, де згадуються біткоїни, але не зрозуміло, задекларовані біткоїни чи гривня. Наразі Bitcoin не має визначеного правового статусу в Україні та будь-якого нормативно-правового регулювання. Є лише 2 роз’яснення НБУ, які в 2014 році визнали біткоїн грошовим сурогатом. У 2017 році той же Національний банк України не визнає Bitcoin – як віртуальну валюту, грошовий сурогат, нематеріальну цінність, віртуальний товар тощо.</p><p>Нагадаємо, що Telegram готується до ІСО та планує <a href="/2018/01/09/telegram-ico-kryptovalyuta/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запровадити<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/bitcoin-3014614_1920-300x200.jpg" />Telegram готується до ICO та хоче запровадити свою криптовалюту</span></a> власну криптовалюту. Згідно з технічним документом застосунка, власна криптовалюта месенджера матиме назву Gram. Компанія планує залишити собі 52% від загального обсягу криптовалюти, щоб уникнути спекуляцій, а 44% продавати публічно. Ще 4% криптовалюти буде зарезервовано за розробниками месенджера.</p>

Головне українське криптомедіа. Тут ви знайдете найголовніші новини криптовалют та індустрії блокчейну. А наша Академія з навчальними матеріалами допоможе розібратися новачкам у світі криптоіндустрії, а також підкине корисної інформації досвідченим криптанам.

Крипто

<p style="text-align: center"><strong>Спонсор рубрики</strong></p>

Українські чиновники другий рік поспіль вносять криптовалюти у свої декларації. Зокрема, за цей час чиновниками вже задекларовано 34 239 біткоїнів. Про це повідомляє сайт платформи по роботі з відкритими даними Opendatabot

&nbsp;

За останні 2 роки 57 чиновників зареєстрували Bitcoin як нематеріальні активи.


<h4><strong>Де й ким працюють основні власники криптовалюти в Україні</strong></h4>
Найбільша кількість власників біткоїнів працює в Одеській обласній раді, на другому місці - Верховна Рада України. На 3 місці – Адміністрація Президента. Крім того, Opendatabot виявив 2 декларації чиновників, де згадуються інші криптовалюти. Також виявлено 11 декларацій, де згадуються біткоїни, але не зрозуміло, задекларовані біткоїни чи гривня. Наразі Bitcoin не має визначеного правового статусу в Україні та будь-якого нормативно-правового регулювання. Є лише 2 роз’яснення НБУ, які в 2014 році визнали біткоїн грошовим сурогатом. У 2017 році той же Національний банк України не визнає Bitcoin – як віртуальну валюту, грошовий сурогат, нематеріальну цінність, віртуальний товар тощо.

Нагадаємо, що Telegram готується до ІСО та планує <a href="https://nachasi.com/2018/01/09/telegram-ico-kryptovalyuta/" target="_blank" rel="noopener">запровадити</a> власну криптовалюту. Згідно з технічним документом застосунка, власна криптовалюта месенджера матиме назву Gram. Компанія планує залишити собі 52% від загального обсягу криптовалюти, щоб уникнути спекуляцій, а 44% продавати публічно. Ще 4% криптовалюти буде зарезервовано за розробниками месенджера.

<p>За останні 2 роки 57 чиновників зареєстрували Bitcoin як нематеріальні активи.</p><p></p><h4><strong>Де й ким працюють основні власники криптовалюти в Україні</strong></h4><p>Найбільша кількість власників біткоїнів працює в Одеській обласній раді, на другому місці &#8211; Верховна Рада України. На 3 місці – Адміністрація Президента. Крім того, Opendatabot виявив 2 декларації чиновників, де згадуються інші криптовалюти. Також виявлено 11 декларацій, де згадуються біткоїни, але не зрозуміло, задекларовані біткоїни чи гривня. Наразі Bitcoin не має визначеного правового статусу в Україні та будь-якого нормативно-правового регулювання. Є лише 2 роз’яснення НБУ, які в 2014 році визнали біткоїн грошовим сурогатом. У 2017 році той же Національний банк України не визнає Bitcoin – як віртуальну валюту, грошовий сурогат, нематеріальну цінність, віртуальний товар тощо.</p><p>Нагадаємо, що Telegram готується до ІСО та планує <a href="/2018/01/09/telegram-ico-kryptovalyuta/" target="_blank" rel="noopener">запровадити</a> власну криптовалюту. Згідно з технічним документом застосунка, власна криптовалюта месенджера матиме назву Gram. Компанія планує залишити собі 52% від загального обсягу криптовалюти, щоб уникнути спекуляцій, а 44% продавати публічно. Ще 4% криптовалюти буде зарезервовано за розробниками месенджера.</p>

57 українських чиновників задекларували Bitcoin

{:ua}В українських чиновників у деклараціях виявили криптовалюту: у яких установах та органах державної влади працюють українські власники біткоїна?{:}

<p>Рішення стосується порушень, пов'язаних із впровадженням міжнародного стандарту фінзвітності (МСФЗ) 9 «Фінансові інструменти». Національний банк прийняв низку змін, які варто враховувати при проведенні операцій із використанням цих документів.


</p>
<h4><strong>Що забезпечать такі зміни щодо фінзвітності</strong></h4>
За оцінками Національного банку, таке рішення забезпечить поступовий перехід українських банків до застосування МСФЗ-9. Саме тому НБУ на 3 місяці звільнив банки від заходів впливу. Додамо, що йдеться про можливі порушення,  пов’язані із перекласифікацією і зміною оцінки фінансових інструментів відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

Нагадаємо, що у грудні минулого року Нацбанк <a href="https://nachasi.com/2017/12/14/vvezennya-valyuty-v-ukrayinu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спростив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/dollar-1362244_1280-300x200.jpg" />Нацбанк спростив ввезення валюти в Україну</span></a> ввезення валюти в Україну. Тепер українці  можуть ввозити в Україну валюти на суму понад €10 тис в еквіваленті за умови письмового декларування її у повному обсязі представникам митного відомства.

Крім того, додамо, наприкінці 2017 року, НБУ <a href="https://nachasi.com/2017/12/28/gold-transport/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спростив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/gold-86057_1920-300x200.jpg" />НБУ спростив перетин митниці з дорогоцінними металами</span></a> перетин митниці із дорогоцінними металами. Нацбанк також дозволив юридичним особам ввезення на територію України банківських металів без спеціального дозволу. Вони мають бути виготовлені нерезидентом за договором про переробку давальницької сировини, якщо метал призначений для продажу Національному банку.

<p>Рішення стосується порушень, пов&#8217;язаних із впровадженням міжнародного стандарту фінзвітності (МСФЗ) 9 «Фінансові інструменти». Національний банк прийняв низку змін, які варто враховувати при проведенні операцій із використанням цих документів.</p><p></p><h4><strong>Що забезпечать такі зміни щодо фінзвітності</strong></h4><p>За оцінками Національного банку, таке рішення забезпечить поступовий перехід українських банків до застосування МСФЗ-9. Саме тому НБУ на 3 місяці звільнив банки від заходів впливу. Додамо, що йдеться про можливі порушення,  пов’язані із перекласифікацією і зміною оцінки фінансових інструментів відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.</p><p>Нагадаємо, що у грудні минулого року Нацбанк <a href="/2017/12/14/vvezennya-valyuty-v-ukrayinu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спростив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/dollar-1362244_1280-300x200.jpg" />Нацбанк спростив ввезення валюти в Україну</span></a> ввезення валюти в Україну. Тепер українці  можуть ввозити в Україну валюти на суму понад €10 тис в еквіваленті за умови письмового декларування її у повному обсязі представникам митного відомства.</p><p>Крім того, додамо, наприкінці 2017 року, НБУ <a href="/2017/12/28/gold-transport/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спростив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/gold-86057_1920-300x200.jpg" />НБУ спростив перетин митниці з дорогоцінними металами</span></a> перетин митниці із дорогоцінними металами. Нацбанк також дозволив юридичним особам ввезення на територію України банківських металів без спеціального дозволу. Вони мають бути виготовлені нерезидентом за договором про переробку давальницької сировини, якщо метал призначений для продажу Національному банку.</p>

Національний банк з 1 січня по 31 березня 2018 року включно не застосовуватиме до банків заходи впливу за порушення правил подання звітності та виконання нормативів

&nbsp;

Рішення стосується порушень, пов'язаних із впровадженням міжнародного стандарту фінзвітності (МСФЗ) 9 «Фінансові інструменти». Національний банк прийняв низку змін, які варто враховувати при проведенні операцій із використанням цих документів.


<h4><strong>Що забезпечать такі зміни щодо фінзвітності</strong></h4>
За оцінками Національного банку, таке рішення забезпечить поступовий перехід українських банків до застосування МСФЗ-9. Саме тому НБУ на 3 місяці звільнив банки від заходів впливу. Додамо, що йдеться про можливі порушення,  пов’язані із перекласифікацією і зміною оцінки фінансових інструментів відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

Нагадаємо, що у грудні минулого року Нацбанк <a href="https://nachasi.com/2017/12/14/vvezennya-valyuty-v-ukrayinu/" target="_blank" rel="noopener">спростив</a> ввезення валюти в Україну. Тепер українці  можуть ввозити в Україну валюти на суму понад €10 тис в еквіваленті за умови письмового декларування її у повному обсязі представникам митного відомства.

Крім того, додамо, наприкінці 2017 року, НБУ <a href="https://nachasi.com/2017/12/28/gold-transport/" target="_blank" rel="noopener">спростив</a> перетин митниці із дорогоцінними металами. Нацбанк також дозволив юридичним особам ввезення на територію України банківських металів без спеціального дозволу. Вони мають бути виготовлені нерезидентом за договором про переробку давальницької сировини, якщо метал призначений для продажу Національному банку.

<p>Рішення стосується порушень, пов&#8217;язаних із впровадженням міжнародного стандарту фінзвітності (МСФЗ) 9 «Фінансові інструменти». Національний банк прийняв низку змін, які варто враховувати при проведенні операцій із використанням цих документів.</p><p></p><h4><strong>Що забезпечать такі зміни щодо фінзвітності</strong></h4><p>За оцінками Національного банку, таке рішення забезпечить поступовий перехід українських банків до застосування МСФЗ-9. Саме тому НБУ на 3 місяці звільнив банки від заходів впливу. Додамо, що йдеться про можливі порушення,  пов’язані із перекласифікацією і зміною оцінки фінансових інструментів відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.</p><p>Нагадаємо, що у грудні минулого року Нацбанк <a href="/2017/12/14/vvezennya-valyuty-v-ukrayinu/" target="_blank" rel="noopener">спростив</a> ввезення валюти в Україну. Тепер українці  можуть ввозити в Україну валюти на суму понад €10 тис в еквіваленті за умови письмового декларування її у повному обсязі представникам митного відомства.</p><p>Крім того, додамо, наприкінці 2017 року, НБУ <a href="/2017/12/28/gold-transport/" target="_blank" rel="noopener">спростив</a> перетин митниці із дорогоцінними металами. Нацбанк також дозволив юридичним особам ввезення на територію України банківських металів без спеціального дозволу. Вони мають бути виготовлені нерезидентом за договором про переробку давальницької сировини, якщо метал призначений для продажу Національному банку.</p>

У Нацбанку запроваджують міжнародні стандарти фінзвітності

{:ua}У Національному банку України прагнуть до розвитку та покращення: там запускають нові міжнародні стандарти фінзвітності – як це працюватиме?{:}

<p>Вивезення металів можливе за умови декларування та за наявності документів про їх купівлю в повному обсязі, зауважують в НБУ.


</p>
<h4><strong>Які зміни уведено НБУ</strong></h4>
Нацбанк також дозволив юридичним особам ввезення на територію України банківських металів без спеціального дозволу. Вони мають бути виготовлені нерезидентом за договором про переробку давальницької сировини, якщо метал призначений для продажу Національному банку. За оцінками відомства, зазначені кроки будуть сприяти спрощенню переміщення банківських металів через митний кордон України. Відповідна постанова фінансового регулятора набуває чинності 28 грудня 2017 року.

Нагадаємо, що раніше центробанк <a href="https://nachasi.com/2017/12/27/nbu-onovyv-poshtovy-perekaz/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">оновив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/post-letter-2828146_1920-300x200.jpg" />НБУ оновив правила поштових переказів</span></a> правила поштових переказів. Тепер поштові перекази будуть можливими за наявності ліцензії Нацбанку на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

<p>Вивезення металів можливе за умови декларування та за наявності документів про їх купівлю в повному обсязі, зауважують в НБУ.</p><p></p><h4><strong>Які зміни уведено НБУ</strong></h4><p>Нацбанк також дозволив юридичним особам ввезення на територію України банківських металів без спеціального дозволу. Вони мають бути виготовлені нерезидентом за договором про переробку давальницької сировини, якщо метал призначений для продажу Національному банку. За оцінками відомства, зазначені кроки будуть сприяти спрощенню переміщення банківських металів через митний кордон України. Відповідна постанова фінансового регулятора набуває чинності 28 грудня 2017 року.</p><p>Нагадаємо, що раніше центробанк <a href="/2017/12/27/nbu-onovyv-poshtovy-perekaz/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">оновив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/post-letter-2828146_1920-300x200.jpg" />НБУ оновив правила поштових переказів</span></a> правила поштових переказів. Тепер поштові перекази будуть можливими за наявності ліцензії Нацбанку на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.</p>

НБУ скасував вимогу про обов'язкову наявність у фізичної особи індивідуальної ліцензії на вивезення за межі України банківських металів вагою понад 500 грамів

&nbsp;

Вивезення металів можливе за умови декларування та за наявності документів про їх купівлю в повному обсязі, зауважують в НБУ.


<h4><strong>Які зміни уведено НБУ</strong></h4>
Нацбанк також дозволив юридичним особам ввезення на територію України банківських металів без спеціального дозволу. Вони мають бути виготовлені нерезидентом за договором про переробку давальницької сировини, якщо метал призначений для продажу Національному банку. За оцінками відомства, зазначені кроки будуть сприяти спрощенню переміщення банківських металів через митний кордон України. Відповідна постанова фінансового регулятора набуває чинності 28 грудня 2017 року.

Нагадаємо, що раніше центробанк <a href="https://nachasi.com/2017/12/27/nbu-onovyv-poshtovy-perekaz/" target="_blank" rel="noopener">оновив</a> правила поштових переказів. Тепер поштові перекази будуть можливими за наявності ліцензії Нацбанку на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

<p>Вивезення металів можливе за умови декларування та за наявності документів про їх купівлю в повному обсязі, зауважують в НБУ.</p><p></p><h4><strong>Які зміни уведено НБУ</strong></h4><p>Нацбанк також дозволив юридичним особам ввезення на територію України банківських металів без спеціального дозволу. Вони мають бути виготовлені нерезидентом за договором про переробку давальницької сировини, якщо метал призначений для продажу Національному банку. За оцінками відомства, зазначені кроки будуть сприяти спрощенню переміщення банківських металів через митний кордон України. Відповідна постанова фінансового регулятора набуває чинності 28 грудня 2017 року.</p><p>Нагадаємо, що раніше центробанк <a href="/2017/12/27/nbu-onovyv-poshtovy-perekaz/" target="_blank" rel="noopener">оновив</a> правила поштових переказів. Тепер поштові перекази будуть можливими за наявності ліцензії Нацбанку на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.</p>

НБУ спростив перетин митниці з дорогоцінними металами

{:ua}Як саме НБУ спрощує процедуру вивезення дорогоцінних металів з України?{:}

<p>НБУ надав національним операторам поштового зв'язку можливість надання громадянам фінансової послуги з переказу коштів та участі у внутрішньодержавних і міжнародних платіжних системах.


</p>
<h4><strong>Що змінюється у роботі поштових операторів</strong></h4>
Національні оператори поштового зв'язку дотримуватимуться порядку видачі небанківським фінустановам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Також НБУ має право відкликати відповідну ліцензію. Цей порядок розробили з метою розширення доступу населення до фінансової послуги переказу коштів. Йдеться, зокрема, про сільську місцевість та віддалені райони України. Нова послуга стимулюватиме розвиток безготівкових розрахунків.

Нагадаємо, що Нацбанк <a href="https://nachasi.com/2017/12/14/vvezennya-valyuty-v-ukrayinu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спростив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/dollar-1362244_1280-300x200.jpg" />Нацбанк спростив ввезення валюти в Україну</span></a> ввезення іноземної валюти в Україну. Тепер українці  можуть ввозити в Україну валюти на суму понад €10 тис в еквіваленті за умови письмового декларування її у повному обсязі представникам митного відомства.

<p>НБУ надав національним операторам поштового зв&#8217;язку можливість надання громадянам фінансової послуги з переказу коштів та участі у внутрішньодержавних і міжнародних платіжних системах.</p><p></p><h4><strong>Що змінюється у роботі поштових операторів</strong></h4><p>Національні оператори поштового зв&#8217;язку дотримуватимуться порядку видачі небанківським фінустановам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Також НБУ має право відкликати відповідну ліцензію. Цей порядок розробили з метою розширення доступу населення до фінансової послуги переказу коштів. Йдеться, зокрема, про сільську місцевість та віддалені райони України. Нова послуга стимулюватиме розвиток безготівкових розрахунків.</p><p>Нагадаємо, що Нацбанк <a href="/2017/12/14/vvezennya-valyuty-v-ukrayinu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спростив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/dollar-1362244_1280-300x200.jpg" />Нацбанк спростив ввезення валюти в Україну</span></a> ввезення іноземної валюти в Україну. Тепер українці  можуть ввозити в Україну валюти на суму понад €10 тис в еквіваленті за умови письмового декларування її у повному обсязі представникам митного відомства.</p>

Тепер поштові перекази будуть можливими лише за наявності ліцензії НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків

НБУ надав національним операторам поштового зв'язку можливість надання громадянам фінансової послуги з переказу коштів та участі у внутрішньодержавних і міжнародних платіжних системах.


<h4><strong>Що змінюється у роботі поштових операторів</strong></h4>
Національні оператори поштового зв'язку дотримуватимуться порядку видачі небанківським фінустановам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Також НБУ має право відкликати відповідну ліцензію. Цей порядок розробили з метою розширення доступу населення до фінансової послуги переказу коштів. Йдеться, зокрема, про сільську місцевість та віддалені райони України. Нова послуга стимулюватиме розвиток безготівкових розрахунків.

Нагадаємо, що Нацбанк <a href="https://nachasi.com/2017/12/14/vvezennya-valyuty-v-ukrayinu/" target="_blank" rel="noopener">спростив</a> ввезення іноземної валюти в Україну. Тепер українці  можуть ввозити в Україну валюти на суму понад €10 тис в еквіваленті за умови письмового декларування її у повному обсязі представникам митного відомства.

<p>НБУ надав національним операторам поштового зв&#8217;язку можливість надання громадянам фінансової послуги з переказу коштів та участі у внутрішньодержавних і міжнародних платіжних системах.</p><p></p><h4><strong>Що змінюється у роботі поштових операторів</strong></h4><p>Національні оператори поштового зв&#8217;язку дотримуватимуться порядку видачі небанківським фінустановам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Також НБУ має право відкликати відповідну ліцензію. Цей порядок розробили з метою розширення доступу населення до фінансової послуги переказу коштів. Йдеться, зокрема, про сільську місцевість та віддалені райони України. Нова послуга стимулюватиме розвиток безготівкових розрахунків.</p><p>Нагадаємо, що Нацбанк <a href="/2017/12/14/vvezennya-valyuty-v-ukrayinu/" target="_blank" rel="noopener">спростив</a> ввезення іноземної валюти в Україну. Тепер українці  можуть ввозити в Україну валюти на суму понад €10 тис в еквіваленті за умови письмового декларування її у повному обсязі представникам митного відомства.</p>

НБУ оновив правила поштових переказів

{:ua}Іще одна новинка від НБУ: в Україні змінюється порядок надання послуг щодо грошових переказів через пошту. Як працюватиме нова система?{:}

<p>Про підсумки року в українській економіці та ситуацію у фінансово-банківському секторі ми почули від в. о. Голови НБУ Якова Смолія в рамках зустрічі, організованої Європейською Бізнес Асоціацією.

[color_title title="Інфляція"]

Прогнози НБУ цього року не здійснилися — інфляція таки виходить за межі очікуваного коридору. За словами Якова Смолія, на ці показники вплинули заромозки, які були в Україні навесні. Це зумовило неврожай, тому й корзина продовольчих продуктів значно подорожчала.

Підвищення мінімальних заробітних плат також частково вплинуло на інфляцію. Суб’єкти господарювання піднімали зарплати своїм працівникам і це відбилося, з одного боку, на єдиних соціальних внесках, а з іншого — на збільшенні собівартості продукції.

Саме тому цього року Національний банк двічі піднімав облікову ставку по 1% в жовтні та грудні 2017 року. Голова НБУ зазначив, що це — основний інструмент, яким вони впливають на інфляцію. Завдяки цьому підвищенню НБУ планують увійти в прогнозований коридор інфляції наступного року.

Якщо ми подивимося поточний рахунок імпорту й експорту України — стане зрозуміло, що імпорт перевищив експорт на $4 млрд у 2017 році. І наступного року НБУ очікує таку ж картину.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24401" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1276" height="546">

[color_title title="Валютна лібералізація"]

Коли у 2015 в Україні спостерігався великий дефіцит золотовалютних резервів, курс перевищував прийнятні показники. Тоді НБУ нічого не залишалось, окрім як ввести кризові обмеження. Протягом 3 останніх років НБУ практично щотижня послаблює та знімає всі ті обмеження, щоби дійти до «Закону про валюту», який повинен прийти на заміну «Декрету про врегулювання» 1993 року. Відмінність між цими двома законами суттєва. Декрет дозволяє проводити лише деякі процедури на основі ліцензій Національного банку, тоді як Закон про валюту, який лобіює команда Смолія, є діаметрально протилежними. Він суттєво розширить можливості: скасує санкції компаніям за порушення валютного законодавства й дозволить банкам вільніше оперувати валютою.

Ще одна знакова можливість нового закону про валюту — відміна ліцензій для фізичних осіб на інвестиції за кордон. Єдина база таких ліцензій НБУ дозволить громадянам вільно переводити кошти за кордон. Усе, що потрібно буде зробити для цього — звернутися до обслуговуючого банку. По суті, транзакція й буде цією ліцензією.

[caption id="attachment_24394" align="aligncenter" width="960"]<img class="size-full wp-image-24394" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640"> Яків Смолій. Фото: EBA[/caption]

[color_title title="Державні банки"]

Після націоналізації ПриватБанку в НБУ підрахували, що держава тримає у своїх руках понад 50% банківської сфери. І більшості державних банків, за словами Голови Національного банку, не вистачає саме наглядових рад та індивідуальних стратегій, які мали б розробити в Міністерстві фінансів. Стратегії, окремо розроблені під кожен банк, дозволили б діяти їм у своїх нішах замість конкурування за клієнтів, як сьогодні це роблять ПриватБанк та Ощадбанк. На думку Смолія, Укрексімбанк — це єдиний банк, який може залишатися повністю державним для проведення й гарантії розрахунків держави за зовнішньоекономічними контрактами. Тому НБУ пропонують за наступні 30 років зменшити кількість українських державних банків до 30%.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24400" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="524">

[color_title title="Ліквідація малих банків"]

Національний банк у 2017 провів діагностику малих банків, які потребували докапіталізації. До 11 липня 2017-го вони мали досягнути мінімальної суми капіталізації — 200 млн гривень, і майже всі з цим завданням впоралися. Тим банкам, які не досягли поставленого рівня, довелося приймати фінальні рішення. Хтось з них самоліквідувалися, але залишив лінцезії і працює на ринку як фінансова компанія, а дехто відправився у Фонд гарантування й також у процесі ліквідації.

[color_title title="Довіра українців до банків"]

За спостереженнями НБУ, банкіри України відчули підвищення довіри громадян до банківської системи — люди активно відновлюють депозити. За 11 місяців приток депозитів фізичних осіб у банківську систему становить майже 25 млрд гривень — вони зросли на 13% (до 215,8 млрд грн). І понад 8 млрд грн склали депозити юридичних осіб — отже, зросли на 3,7 % (до 225,4 млрд грн).

Також у НБУ відзначають стрімке відновлення споживчого кредитування — цей показник збільшився на 19,6 млрд грн, тобто на 28,5%. Кредити для юридичних осіб за кількістю теж не відстають: вони зросли на 29,6 млрд грн, а це — на 7,6%.

Уперше після років кризи банкіри нарешті відзначили, що 2017 рік був прибутковим для банківської сфери. Яків Смолій пояснив: це говорить про те, що банки сформували резерви і їхні операційні моделі абсолютно придатні для комфортного існування на ринку.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24406" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640">

[blockquote_with_author content="Фактично, не враховуючи податки, за 11 місяців 2017 року чистий прибуток банків склав понад 2 млрд грн"]

Голова НБУ також розповів: у 2017 році міжнародні резерви зросли з $15,54 млрд до $18,9 млрд на кінець листопада 2017 року. Це — найвищий показник із січня 2014 року.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24399" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="556"><img class="aligncenter size-full wp-image-24398" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="540"><img class="aligncenter size-full wp-image-24397" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="542">

[color_title title="Вибори"]

Смолій аналізує: оскільки 2019-й — рік виборів, то стає очевидним, що електорат робитиме все, аби соціальні виплати залишалися стабільними, а ще краще — мали тенденцію до збільшення. Політики докладатимуть зусиль, аби заявлене підвищення мінімальних зарплат до 4,1 тис грн здійснилося. <em>Детальніше про результати банківської сфери за 2017 рік можна прочитати у <a href="https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=60764561" target="_blank" rel="noopener">звіті НБУ</a></em>

<img class="aligncenter size-full wp-image-24396" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1268" height="528"><img class="aligncenter size-full wp-image-24395" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="586">

Раніше редакція Na chasi також <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/eu-fintech/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">опублікувала дослідження<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/chart-2785962_1920-300x200.jpg" />Європейський fintech-сектор у 2017-му — цифри та факти</span></a> європейського fintech-ринку за 2017 рік. З ним доцільно ознайомитися, аби краще розуміти, куди рухається ринок фінансових установ, стартапів та банків у країнах Європейського Союзу.</p>

<p>Про підсумки року в українській економіці та ситуацію у фінансово-банківському секторі ми почули від в. о. Голови НБУ Якова Смолія в рамках зустрічі, організованої Європейською Бізнес Асоціацією.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Інфляція		</span>	</h3><p>Прогнози НБУ цього року не здійснилися — інфляція таки виходить за межі очікуваного коридору. За словами Якова Смолія, на ці показники вплинули заромозки, які були в Україні навесні. Це зумовило неврожай, тому й корзина продовольчих продуктів значно подорожчала.</p><p>Підвищення мінімальних заробітних плат також частково вплинуло на інфляцію. Суб’єкти господарювання піднімали зарплати своїм працівникам і це відбилося, з одного боку, на єдиних соціальних внесках, а з іншого — на збільшенні собівартості продукції.</p><p>Саме тому цього року Національний банк двічі піднімав облікову ставку по 1% в жовтні та грудні 2017 року. Голова НБУ зазначив, що це — основний інструмент, яким вони впливають на інфляцію. Завдяки цьому підвищенню НБУ планують увійти в прогнозований коридор інфляції наступного року.</p><p>Якщо ми подивимося поточний рахунок імпорту й експорту України — стане зрозуміло, що імпорт перевищив експорт на $4 млрд у 2017 році. І наступного року НБУ очікує таку ж картину.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24401" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1276" height="546" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381.jpg 1276w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-300x128.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-768x329.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-1024x438.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-650x278.jpg 650w" sizes="(max-width: 1276px) 100vw, 1276px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Валютна лібералізація		</span>	</h3><p>Коли у 2015 в Україні спостерігався великий дефіцит золотовалютних резервів, курс перевищував прийнятні показники. Тоді НБУ нічого не залишалось, окрім як ввести кризові обмеження. Протягом 3 останніх років НБУ практично щотижня послаблює та знімає всі ті обмеження, щоби дійти до «Закону про валюту», який повинен прийти на заміну «Декрету про врегулювання» 1993 року. Відмінність між цими двома законами суттєва. Декрет дозволяє проводити лише деякі процедури на основі ліцензій Національного банку, тоді як Закон про валюту, який лобіює команда Смолія, є діаметрально протилежними. Він суттєво розширить можливості: скасує санкції компаніям за порушення валютного законодавства й дозволить банкам вільніше оперувати валютою.</p><p>Ще одна знакова можливість нового закону про валюту — відміна ліцензій для фізичних осіб на інвестиції за кордон. Єдина база таких ліцензій НБУ дозволить громадянам вільно переводити кошти за кордон. Усе, що потрібно буде зробити для цього — звернутися до обслуговуючого банку. По суті, транзакція й буде цією ліцензією.</p><div id="attachment_24394" style="width: 970px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-24394" loading="lazy" class="size-full wp-image-24394" src="/wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /><p id="caption-attachment-24394" class="wp-caption-text">Яків Смолій. Фото: EBA</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Державні банки		</span>	</h3><p>Після націоналізації ПриватБанку в НБУ підрахували, що держава тримає у своїх руках понад 50% банківської сфери. І більшості державних банків, за словами Голови Національного банку, не вистачає саме наглядових рад та індивідуальних стратегій, які мали б розробити в Міністерстві фінансів. Стратегії, окремо розроблені під кожен банк, дозволили б діяти їм у своїх нішах замість конкурування за клієнтів, як сьогодні це роблять ПриватБанк та Ощадбанк. На думку Смолія, Укрексімбанк — це єдиний банк, який може залишатися повністю державним для проведення й гарантії розрахунків держави за зовнішньоекономічними контрактами. Тому НБУ пропонують за наступні 30 років зменшити кількість українських державних банків до 30%.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24400" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="524" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-300x123.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-768x314.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-1024x419.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-650x266.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ліквідація малих банків		</span>	</h3><p>Національний банк у 2017 провів діагностику малих банків, які потребували докапіталізації. До 11 липня 2017-го вони мали досягнути мінімальної суми капіталізації — 200 млн гривень, і майже всі з цим завданням впоралися. Тим банкам, які не досягли поставленого рівня, довелося приймати фінальні рішення. Хтось з них самоліквідувалися, але залишив лінцезії і працює на ринку як фінансова компанія, а дехто відправився у Фонд гарантування й також у процесі ліквідації.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Довіра українців до банків		</span>	</h3><p>За спостереженнями НБУ, банкіри України відчули підвищення довіри громадян до банківської системи — люди активно відновлюють депозити. За 11 місяців приток депозитів фізичних осіб у банківську систему становить майже 25 млрд гривень — вони зросли на 13% (до 215,8 млрд грн). І понад 8 млрд грн склали депозити юридичних осіб — отже, зросли на 3,7 % (до 225,4 млрд грн).</p><p>Також у НБУ відзначають стрімке відновлення споживчого кредитування — цей показник збільшився на 19,6 млрд грн, тобто на 28,5%. Кредити для юридичних осіб за кількістю теж не відстають: вони зросли на 29,6 млрд грн, а це — на 7,6%.</p><p>Уперше після років кризи банкіри нарешті відзначили, що 2017 рік був прибутковим для банківської сфери. Яків Смолій пояснив: це говорить про те, що банки сформували резерви і їхні операційні моделі абсолютно придатні для комфортного існування на ринку.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24406" src="/wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /></p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Фактично, не враховуючи податки, за 11 місяців 2017 року чистий прибуток банків склав понад 2 млрд грн</p>			</blockquote><p>Голова НБУ також розповів: у 2017 році міжнародні резерви зросли з $15,54 млрд до $18,9 млрд на кінець листопада 2017 року. Це — найвищий показник із січня 2014 року.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24399" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="556" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-300x130.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-768x334.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-1024x445.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-650x282.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24398" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="540" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-300x127.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-768x324.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-1024x432.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-650x274.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24397" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="542" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-300x127.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-768x325.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-1024x434.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-650x275.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Вибори		</span>	</h3><p>Смолій аналізує: оскільки 2019-й — рік виборів, то стає очевидним, що електорат робитиме все, аби соціальні виплати залишалися стабільними, а ще краще — мали тенденцію до збільшення. Політики докладатимуть зусиль, аби заявлене підвищення мінімальних зарплат до 4,1 тис грн здійснилося. <em>Детальніше про результати банківської сфери за 2017 рік можна прочитати у <a href="https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=60764561" target="_blank" rel="noopener">звіті НБУ</a></em></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24396" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1268" height="528" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411.jpg 1268w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-300x125.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-768x320.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-1024x426.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-650x271.jpg 650w" sizes="(max-width: 1268px) 100vw, 1268px" /><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24395" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="586" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-300x137.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-768x352.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-1024x469.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-650x298.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p><p>Раніше редакція Na chasi також <a href="/2017/12/26/eu-fintech/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">опублікувала дослідження<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/chart-2785962_1920-300x200.jpg" />Європейський fintech-сектор у 2017-му — цифри та факти</span></a> європейського fintech-ринку за 2017 рік. З ним доцільно ознайомитися, аби краще розуміти, куди рухається ринок фінансових установ, стартапів та банків у країнах Європейського Союзу.</p>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

2017 рік успішно завершується для української банківської системи: банки знову стали прибутковими, поступово стають стійкішими та краще капіталізованими. А після трирічного затишшя — знову активно кредитують бізнес та громадян. Але не буває «перемоги» й без долі «зради»: слабка правова система, повільні зміни в економіці та неефективні державні банки увесь рік вставляли «палиці в колеса» банківській сфері.

Про підсумки року в українській економіці та ситуацію у фінансово-банківському секторі ми почули від в. о. Голови НБУ Якова Смолія в рамках зустрічі, організованої Європейською Бізнес Асоціацією.

[color_title title="Інфляція"]

Прогнози НБУ цього року не здійснилися — інфляція таки виходить за межі очікуваного коридору. За словами Якова Смолія, на ці показники вплинули заромозки, які були в Україні навесні. Це зумовило неврожай, тому й корзина продовольчих продуктів значно подорожчала.

Підвищення мінімальних заробітних плат також частково вплинуло на інфляцію. Суб’єкти господарювання піднімали зарплати своїм працівникам і це відбилося, з одного боку, на єдиних соціальних внесках, а з іншого — на збільшенні собівартості продукції.

Саме тому цього року Національний банк двічі піднімав облікову ставку по 1% в жовтні та грудні 2017 року. Голова НБУ зазначив, що це — основний інструмент, яким вони впливають на інфляцію. Завдяки цьому підвищенню НБУ планують увійти в прогнозований коридор інфляції наступного року.

Якщо ми подивимося поточний рахунок імпорту й експорту України — стане зрозуміло, що імпорт перевищив експорт на $4 млрд у 2017 році. І наступного року НБУ очікує таку ж картину.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24401" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1276" height="546" />

[color_title title="Валютна лібералізація"]

Коли у 2015 в Україні спостерігався великий дефіцит золотовалютних резервів, курс перевищував прийнятні показники. Тоді НБУ нічого не залишалось, окрім як ввести кризові обмеження. Протягом 3 останніх років НБУ практично щотижня послаблює та знімає всі ті обмеження, щоби дійти до «Закону про валюту», який повинен прийти на заміну «Декрету про врегулювання» 1993 року. Відмінність між цими двома законами суттєва. Декрет дозволяє проводити лише деякі процедури на основі ліцензій Національного банку, тоді як Закон про валюту, який лобіює команда Смолія, є діаметрально протилежними. Він суттєво розширить можливості: скасує санкції компаніям за порушення валютного законодавства й дозволить банкам вільніше оперувати валютою.

Ще одна знакова можливість нового закону про валюту — відміна ліцензій для фізичних осіб на інвестиції за кордон. Єдина база таких ліцензій НБУ дозволить громадянам вільно переводити кошти за кордон. Усе, що потрібно буде зробити для цього — звернутися до обслуговуючого банку. По суті, транзакція й буде цією ліцензією.

[caption id="attachment_24394" align="aligncenter" width="960"]<img class="size-full wp-image-24394" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640" /> Яків Смолій. Фото: EBA[/caption]

[color_title title="Державні банки"]

Після націоналізації ПриватБанку в НБУ підрахували, що держава тримає у своїх руках понад 50% банківської сфери. І більшості державних банків, за словами Голови Національного банку, не вистачає саме наглядових рад та індивідуальних стратегій, які мали б розробити в Міністерстві фінансів. Стратегії, окремо розроблені під кожен банк, дозволили б діяти їм у своїх нішах замість конкурування за клієнтів, як сьогодні це роблять ПриватБанк та Ощадбанк. На думку Смолія, Укрексімбанк — це єдиний банк, який може залишатися повністю державним для проведення й гарантії розрахунків держави за зовнішньоекономічними контрактами. Тому НБУ пропонують за наступні 30 років зменшити кількість українських державних банків до 30%.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24400" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="524" />

[color_title title="Ліквідація малих банків"]

Національний банк у 2017 провів діагностику малих банків, які потребували докапіталізації. До 11 липня 2017-го вони мали досягнути мінімальної суми капіталізації — 200 млн гривень, і майже всі з цим завданням впоралися. Тим банкам, які не досягли поставленого рівня, довелося приймати фінальні рішення. Хтось з них самоліквідувалися, але залишив лінцезії і працює на ринку як фінансова компанія, а дехто відправився у Фонд гарантування й також у процесі ліквідації.

[color_title title="Довіра українців до банків"]

За спостереженнями НБУ, банкіри України відчули підвищення довіри громадян до банківської системи — люди активно відновлюють депозити. За 11 місяців приток депозитів фізичних осіб у банківську систему становить майже 25 млрд гривень — вони зросли на 13% (до 215,8 млрд грн). І понад 8 млрд грн склали депозити юридичних осіб — отже, зросли на 3,7 % (до 225,4 млрд грн).

Також у НБУ відзначають стрімке відновлення споживчого кредитування — цей показник збільшився на 19,6 млрд грн, тобто на 28,5%. Кредити для юридичних осіб за кількістю теж не відстають: вони зросли на 29,6 млрд грн, а це — на 7,6%.

Уперше після років кризи банкіри нарешті відзначили, що 2017 рік був прибутковим для банківської сфери. Яків Смолій пояснив: це говорить про те, що банки сформували резерви і їхні операційні моделі абсолютно придатні для комфортного існування на ринку.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24406" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640" />

[blockquote_with_author content="Фактично, не враховуючи податки, за 11 місяців 2017 року чистий прибуток банків склав понад 2 млрд грн"]

Голова НБУ також розповів: у 2017 році міжнародні резерви зросли з $15,54 млрд до $18,9 млрд на кінець листопада 2017 року. Це — найвищий показник із січня 2014 року.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24399" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="556" />

<img class="aligncenter size-full wp-image-24398" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="540" />

<img class="aligncenter size-full wp-image-24397" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="542" />

[color_title title="Вибори"]

Смолій аналізує: оскільки 2019-й — рік виборів, то стає очевидним, що електорат робитиме все, аби соціальні виплати залишалися стабільними, а ще краще — мали тенденцію до збільшення. Політики докладатимуть зусиль, аби заявлене підвищення мінімальних зарплат до 4,1 тис грн здійснилося. <em>Детальніше про результати банківської сфери за 2017 рік можна прочитати у <a href="https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=60764561" target="_blank" rel="noopener">звіті НБУ</a></em>

<img class="aligncenter size-full wp-image-24396" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1268" height="528" />

<img class="aligncenter size-full wp-image-24395" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="586" />

Раніше редакція Na chasi також <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/eu-fintech/" target="_blank" rel="noopener">опублікувала дослідження</a> європейського fintech-ринку за 2017 рік. З ним доцільно ознайомитися, аби краще розуміти, куди рухається ринок фінансових установ, стартапів та банків у країнах Європейського Союзу.

<p>Про підсумки року в українській економіці та ситуацію у фінансово-банківському секторі ми почули від в. о. Голови НБУ Якова Смолія в рамках зустрічі, організованої Європейською Бізнес Асоціацією.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Інфляція		</span>	</h3><p>Прогнози НБУ цього року не здійснилися — інфляція таки виходить за межі очікуваного коридору. За словами Якова Смолія, на ці показники вплинули заромозки, які були в Україні навесні. Це зумовило неврожай, тому й корзина продовольчих продуктів значно подорожчала.</p><p>Підвищення мінімальних заробітних плат також частково вплинуло на інфляцію. Суб’єкти господарювання піднімали зарплати своїм працівникам і це відбилося, з одного боку, на єдиних соціальних внесках, а з іншого — на збільшенні собівартості продукції.</p><p>Саме тому цього року Національний банк двічі піднімав облікову ставку по 1% в жовтні та грудні 2017 року. Голова НБУ зазначив, що це — основний інструмент, яким вони впливають на інфляцію. Завдяки цьому підвищенню НБУ планують увійти в прогнозований коридор інфляції наступного року.</p><p>Якщо ми подивимося поточний рахунок імпорту й експорту України — стане зрозуміло, що імпорт перевищив експорт на $4 млрд у 2017 році. І наступного року НБУ очікує таку ж картину.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24401" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1276" height="546" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381.jpg 1276w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-300x128.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-768x329.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-1024x438.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-650x278.jpg 650w" sizes="(max-width: 1276px) 100vw, 1276px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Валютна лібералізація		</span>	</h3><p>Коли у 2015 в Україні спостерігався великий дефіцит золотовалютних резервів, курс перевищував прийнятні показники. Тоді НБУ нічого не залишалось, окрім як ввести кризові обмеження. Протягом 3 останніх років НБУ практично щотижня послаблює та знімає всі ті обмеження, щоби дійти до «Закону про валюту», який повинен прийти на заміну «Декрету про врегулювання» 1993 року. Відмінність між цими двома законами суттєва. Декрет дозволяє проводити лише деякі процедури на основі ліцензій Національного банку, тоді як Закон про валюту, який лобіює команда Смолія, є діаметрально протилежними. Він суттєво розширить можливості: скасує санкції компаніям за порушення валютного законодавства й дозволить банкам вільніше оперувати валютою.</p><p>Ще одна знакова можливість нового закону про валюту — відміна ліцензій для фізичних осіб на інвестиції за кордон. Єдина база таких ліцензій НБУ дозволить громадянам вільно переводити кошти за кордон. Усе, що потрібно буде зробити для цього — звернутися до обслуговуючого банку. По суті, транзакція й буде цією ліцензією.</p><div id="attachment_24394" style="width: 970px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-24394" loading="lazy" class="size-full wp-image-24394" src="/wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /><p id="caption-attachment-24394" class="wp-caption-text">Яків Смолій. Фото: EBA</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Державні банки		</span>	</h3><p>Після націоналізації ПриватБанку в НБУ підрахували, що держава тримає у своїх руках понад 50% банківської сфери. І більшості державних банків, за словами Голови Національного банку, не вистачає саме наглядових рад та індивідуальних стратегій, які мали б розробити в Міністерстві фінансів. Стратегії, окремо розроблені під кожен банк, дозволили б діяти їм у своїх нішах замість конкурування за клієнтів, як сьогодні це роблять ПриватБанк та Ощадбанк. На думку Смолія, Укрексімбанк — це єдиний банк, який може залишатися повністю державним для проведення й гарантії розрахунків держави за зовнішньоекономічними контрактами. Тому НБУ пропонують за наступні 30 років зменшити кількість українських державних банків до 30%.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24400" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="524" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-300x123.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-768x314.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-1024x419.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-650x266.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ліквідація малих банків		</span>	</h3><p>Національний банк у 2017 провів діагностику малих банків, які потребували докапіталізації. До 11 липня 2017-го вони мали досягнути мінімальної суми капіталізації — 200 млн гривень, і майже всі з цим завданням впоралися. Тим банкам, які не досягли поставленого рівня, довелося приймати фінальні рішення. Хтось з них самоліквідувалися, але залишив лінцезії і працює на ринку як фінансова компанія, а дехто відправився у Фонд гарантування й також у процесі ліквідації.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Довіра українців до банків		</span>	</h3><p>За спостереженнями НБУ, банкіри України відчули підвищення довіри громадян до банківської системи — люди активно відновлюють депозити. За 11 місяців приток депозитів фізичних осіб у банківську систему становить майже 25 млрд гривень — вони зросли на 13% (до 215,8 млрд грн). І понад 8 млрд грн склали депозити юридичних осіб — отже, зросли на 3,7 % (до 225,4 млрд грн).</p><p>Також у НБУ відзначають стрімке відновлення споживчого кредитування — цей показник збільшився на 19,6 млрд грн, тобто на 28,5%. Кредити для юридичних осіб за кількістю теж не відстають: вони зросли на 29,6 млрд грн, а це — на 7,6%.</p><p>Уперше після років кризи банкіри нарешті відзначили, що 2017 рік був прибутковим для банківської сфери. Яків Смолій пояснив: це говорить про те, що банки сформували резерви і їхні операційні моделі абсолютно придатні для комфортного існування на ринку.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24406" src="/wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /></p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Фактично, не враховуючи податки, за 11 місяців 2017 року чистий прибуток банків склав понад 2 млрд грн</p>			</blockquote><p>Голова НБУ також розповів: у 2017 році міжнародні резерви зросли з $15,54 млрд до $18,9 млрд на кінець листопада 2017 року. Це — найвищий показник із січня 2014 року.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24399" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="556" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-300x130.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-768x334.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-1024x445.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-650x282.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24398" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="540" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-300x127.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-768x324.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-1024x432.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-650x274.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24397" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="542" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-300x127.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-768x325.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-1024x434.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-650x275.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Вибори		</span>	</h3><p>Смолій аналізує: оскільки 2019-й — рік виборів, то стає очевидним, що електорат робитиме все, аби соціальні виплати залишалися стабільними, а ще краще — мали тенденцію до збільшення. Політики докладатимуть зусиль, аби заявлене підвищення мінімальних зарплат до 4,1 тис грн здійснилося. <em>Детальніше про результати банківської сфери за 2017 рік можна прочитати у <a href="https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=60764561" target="_blank" rel="noopener">звіті НБУ</a></em></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24396" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1268" height="528" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411.jpg 1268w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-300x125.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-768x320.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-1024x426.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-650x271.jpg 650w" sizes="(max-width: 1268px) 100vw, 1268px" /></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24395" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="586" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-300x137.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-768x352.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-1024x469.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-650x298.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p><p>Раніше редакція Na chasi також <a href="/2017/12/26/eu-fintech/" target="_blank" rel="noopener">опублікувала дослідження</a> європейського fintech-ринку за 2017 рік. З ним доцільно ознайомитися, аби краще розуміти, куди рухається ринок фінансових установ, стартапів та банків у країнах Європейського Союзу.</p>

Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ

{:ua}Про 2017 рік мовою цифр та макропоказників для банківського сектору та громадян — конспект доповіді очільника НБУ{:}

<p>Фінансовий сектор в Україні невдовзі отримає нову систему подачі звітних документів для державного обліку. Система пропонуватиме єдиний стандарт звітності в залежності від видів діяльності компаній та буде обладнана єдиним вікном для її подання.


</p>
<h4><strong>Як тепер надаватимуться фінансові звіти </strong></h4>
Йдеться про надання звітності у форматі XBRL. Нова система подачі звітних документів дозволить здійснювати прийом, обробку, перевірку та розкриття фінансової звітності підприємств у єдиному електронному форматі. Передбачається, що оновлення та повноцінний запуск системи на основі новітнього стандарту відбудеться в Україні вже в 2019 році. Система значно спростить процес обміну діловою інформацію. Зокрема, це дозволить банкам отримувати фінзвітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) від суб’єктів господарювання в автоматичному режимі.
<h4><strong>Хто подаватиме звітність у новій програмі </strong></h4>
Подавати фінансову звітність у рамках нової системи будуть підприємства, що становлять суспільний інтерес:
<ul>
<li>емітенти, цінні папери яких допущені до біржових торгів,</li>
 	<li>банки,</li>
 	<li>страховики,</li>
 	<li>недержавні пенсійні фонди,</li>
 	<li>інші фінансові установи та підприємства, які належать до великих учасників ринку.</li>
</ul>
При цьому, до переліку таких підприємств не були включені професійні учасники фондового ринку. Компаніям, які здійснюють декілька видів професійної діяльності, та регулюються різними регуляторами, не буде потрібно складати звітність для кожного з регуляторів окремо.

Раніше стало відомо, що завдяки системі ProZorro в український бюджет <a href="https://nachasi.com/2017/12/20/zavdyaky-prozorro-byudzhet-popovnyvsya-na-5-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надійшло<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/coins-912719_1920-300x200.jpg" />Стало відомо, скільки грошей ProZorro принесла українському бюджету</span></a> 5 млрд грн за підсумками 2017 року.

<p>Фінансовий сектор в Україні невдовзі отримає нову систему подачі звітних документів для державного обліку. Система пропонуватиме єдиний стандарт звітності в залежності від видів діяльності компаній та буде обладнана єдиним вікном для її подання.</p><p></p><h4><strong>Як тепер надаватимуться фінансові звіти </strong></h4><p>Йдеться про надання звітності у форматі XBRL. Нова система подачі звітних документів дозволить здійснювати прийом, обробку, перевірку та розкриття фінансової звітності підприємств у єдиному електронному форматі. Передбачається, що оновлення та повноцінний запуск системи на основі новітнього стандарту відбудеться в Україні вже в 2019 році. Система значно спростить процес обміну діловою інформацію. Зокрема, це дозволить банкам отримувати фінзвітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) від суб’єктів господарювання в автоматичному режимі.</p><h4><strong>Хто подаватиме звітність у новій програмі </strong></h4><p>Подавати фінансову звітність у рамках нової системи будуть підприємства, що становлять суспільний інтерес:</p><ul><li>емітенти, цінні папери яких допущені до біржових торгів,</li><li>банки,</li><li>страховики,</li><li>недержавні пенсійні фонди,</li><li>інші фінансові установи та підприємства, які належать до великих учасників ринку.</li></ul><p>При цьому, до переліку таких підприємств не були включені професійні учасники фондового ринку. Компаніям, які здійснюють декілька видів професійної діяльності, та регулюються різними регуляторами, не буде потрібно складати звітність для кожного з регуляторів окремо.</p><p>Раніше стало відомо, що завдяки системі ProZorro в український бюджет <a href="/2017/12/20/zavdyaky-prozorro-byudzhet-popovnyvsya-na-5-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надійшло<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/coins-912719_1920-300x200.jpg" />Стало відомо, скільки грошей ProZorro принесла українському бюджету</span></a> 5 млрд грн за підсумками 2017 року.</p><p> </p>

Для фінансового сектору України буде впроваджена Єдина система фінансової звітності. Відповідний меморандум щодо її розробки та запровадження підписали очільники Міністерства фінансів та регуляторів ринку

Фінансовий сектор в Україні невдовзі отримає нову систему подачі звітних документів для державного обліку. Система пропонуватиме єдиний стандарт звітності в залежності від видів діяльності компаній та буде обладнана єдиним вікном для її подання.


<h4><strong>Як тепер надаватимуться фінансові звіти </strong></h4>
Йдеться про надання звітності у форматі XBRL. Нова система подачі звітних документів дозволить здійснювати прийом, обробку, перевірку та розкриття фінансової звітності підприємств у єдиному електронному форматі. Передбачається, що оновлення та повноцінний запуск системи на основі новітнього стандарту відбудеться в Україні вже в 2019 році. Система значно спростить процес обміну діловою інформацію. Зокрема, це дозволить банкам отримувати фінзвітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) від суб’єктів господарювання в автоматичному режимі.
<h4><strong>Хто подаватиме звітність у новій програмі </strong></h4>
Подавати фінансову звітність у рамках нової системи будуть підприємства, що становлять суспільний інтерес:
<ul>
 	<li>емітенти, цінні папери яких допущені до біржових торгів,</li>
 	<li>банки,</li>
 	<li>страховики,</li>
 	<li>недержавні пенсійні фонди,</li>
 	<li>інші фінансові установи та підприємства, які належать до великих учасників ринку.</li>
</ul>
При цьому, до переліку таких підприємств не були включені професійні учасники фондового ринку. Компаніям, які здійснюють декілька видів професійної діяльності, та регулюються різними регуляторами, не буде потрібно складати звітність для кожного з регуляторів окремо.

Раніше стало відомо, що завдяки системі ProZorro в український бюджет <a href="https://nachasi.com/2017/12/20/zavdyaky-prozorro-byudzhet-popovnyvsya-na-5-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener">надійшло</a> 5 млрд грн за підсумками 2017 року.

&nbsp;

<p>Фінансовий сектор в Україні невдовзі отримає нову систему подачі звітних документів для державного обліку. Система пропонуватиме єдиний стандарт звітності в залежності від видів діяльності компаній та буде обладнана єдиним вікном для її подання.</p><p></p><h4><strong>Як тепер надаватимуться фінансові звіти </strong></h4><p>Йдеться про надання звітності у форматі XBRL. Нова система подачі звітних документів дозволить здійснювати прийом, обробку, перевірку та розкриття фінансової звітності підприємств у єдиному електронному форматі. Передбачається, що оновлення та повноцінний запуск системи на основі новітнього стандарту відбудеться в Україні вже в 2019 році. Система значно спростить процес обміну діловою інформацію. Зокрема, це дозволить банкам отримувати фінзвітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) від суб’єктів господарювання в автоматичному режимі.</p><h4><strong>Хто подаватиме звітність у новій програмі </strong></h4><p>Подавати фінансову звітність у рамках нової системи будуть підприємства, що становлять суспільний інтерес:</p><ul><li>емітенти, цінні папери яких допущені до біржових торгів,</li><li>банки,</li><li>страховики,</li><li>недержавні пенсійні фонди,</li><li>інші фінансові установи та підприємства, які належать до великих учасників ринку.</li></ul><p>При цьому, до переліку таких підприємств не були включені професійні учасники фондового ринку. Компаніям, які здійснюють декілька видів професійної діяльності, та регулюються різними регуляторами, не буде потрібно складати звітність для кожного з регуляторів окремо.</p><p>Раніше стало відомо, що завдяки системі ProZorro в український бюджет <a href="/2017/12/20/zavdyaky-prozorro-byudzhet-popovnyvsya-na-5-mlrd-grn/" target="_blank" rel="noopener">надійшло</a> 5 млрд грн за підсумками 2017 року.</p><p>&nbsp;</p>

Фінсектор в Україні переводять на Єдину систему фінансової звітності

{:ua}Фінансовий сектор освоюватиме нову систему фінансової звітності: які переваги такого нововведення та хто від нього виграє?{:}

<p>Тепер українці  можуть ввозити в Україну валюти на суму понад €10 тис в еквіваленті за умови письмового декларування її у повному обсязі представникам митного відомства.
</p>
<h4><strong>Які документи треба оформити </strong></h4>
Варто мати папери, що підтверджують зняття готівки з рахунків у фінансових установах. Також потрібні– квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою. їх вимагають у випадку, якщо сума перевищує €10 тис в еквіваленті. В подальшому українці зможуть ввозити таку суму без підтверджувальних документів. Для цього лише потрібне обов’язкове письмово її задекларувати.
<h4><strong>Як удосконалили вивезення валюти </strong></h4>
Вивезення за межі України готівки в сумі понад €10 тис в еквіваленті здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках. Також треба мати квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою. Ця вимога діє у разі здійснення такої операції на суму, що перевищує в еквіваленті  €10 тис.

Нагадаємо, що в Одесі на митниці планують <a href="https://nachasi.com/2017/07/17/odesa-avtohab/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">створити<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/autos-2060420_1280-300x200.jpg" />В Одесі на митниці створять автомобільний хаб</span></a> автомобільний хаб. Нововведення мінімізує корупційні ризики і суттєво прискорить митні формальності. Спрощення стане можливим завдяки електронній черзі і роботі 8 різних служб.

<p>Тепер українці  можуть ввозити в Україну валюти на суму понад €10 тис в еквіваленті за умови письмового декларування її у повному обсязі представникам митного відомства.</p><h4><strong>Які документи треба оформити </strong></h4><p>Варто мати папери, що підтверджують зняття готівки з рахунків у фінансових установах. Також потрібні– квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою. їх вимагають у випадку, якщо сума перевищує €10 тис в еквіваленті. В подальшому українці зможуть ввозити таку суму без підтверджувальних документів. Для цього лише потрібне обов’язкове письмово її задекларувати.</p><h4><strong>Як удосконалили вивезення валюти </strong></h4><p>Вивезення за межі України готівки в сумі понад €10 тис в еквіваленті здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках. Також треба мати квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою. Ця вимога діє у разі здійснення такої операції на суму, що перевищує в еквіваленті  €10 тис.</p><p>Нагадаємо, що в Одесі на митниці планують <a href="/2017/07/17/odesa-avtohab/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">створити<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/autos-2060420_1280-300x200.jpg" />В Одесі на митниці створять автомобільний хаб</span></a> автомобільний хаб. Нововведення мінімізує корупційні ризики і суттєво прискорить митні формальності. Спрощення стане можливим завдяки електронній черзі і роботі 8 різних служб.</p>

Національний банк України спрощує порядок ввезення в Україну іноземної валюти у готівковій формі та удосконалює порядок її вивезення

&nbsp;

Тепер українці  можуть ввозити в Україну валюти на суму понад €10 тис в еквіваленті за умови письмового декларування її у повному обсязі представникам митного відомства.
<h4><strong>Які документи треба оформити </strong></h4>
Варто мати папери, що підтверджують зняття готівки з рахунків у фінансових установах. Також потрібні– квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою. їх вимагають у випадку, якщо сума перевищує €10 тис в еквіваленті. В подальшому українці зможуть ввозити таку суму без підтверджувальних документів. Для цього лише потрібне обов’язкове письмово її задекларувати.
<h4><strong>Як удосконалили вивезення валюти </strong></h4>
Вивезення за межі України готівки в сумі понад €10 тис в еквіваленті здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках. Також треба мати квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою. Ця вимога діє у разі здійснення такої операції на суму, що перевищує в еквіваленті  €10 тис.

Нагадаємо, що в Одесі на митниці планують <a href="https://nachasi.com/2017/07/17/odesa-avtohab/" target="_blank" rel="noopener">створити</a> автомобільний хаб. Нововведення мінімізує корупційні ризики і суттєво прискорить митні формальності. Спрощення стане можливим завдяки електронній черзі і роботі 8 різних служб.

<p>Тепер українці  можуть ввозити в Україну валюти на суму понад €10 тис в еквіваленті за умови письмового декларування її у повному обсязі представникам митного відомства.</p><h4><strong>Які документи треба оформити </strong></h4><p>Варто мати папери, що підтверджують зняття готівки з рахунків у фінансових установах. Також потрібні– квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою. їх вимагають у випадку, якщо сума перевищує €10 тис в еквіваленті. В подальшому українці зможуть ввозити таку суму без підтверджувальних документів. Для цього лише потрібне обов’язкове письмово її задекларувати.</p><h4><strong>Як удосконалили вивезення валюти </strong></h4><p>Вивезення за межі України готівки в сумі понад €10 тис в еквіваленті здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках. Також треба мати квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою. Ця вимога діє у разі здійснення такої операції на суму, що перевищує в еквіваленті  €10 тис.</p><p>Нагадаємо, що в Одесі на митниці планують <a href="/2017/07/17/odesa-avtohab/" target="_blank" rel="noopener">створити</a> автомобільний хаб. Нововведення мінімізує корупційні ризики і суттєво прискорить митні формальності. Спрощення стане можливим завдяки електронній черзі і роботі 8 різних служб.</p>

Нацбанк спростив ввезення валюти в Україну

{:ua}Яке покращення щодо ввезення валюти в Україну та її вивезення підготував Національний Банк України?{:}

#НБУ