<p>Сьогодні Верховна Рада ухвалила два закони: <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73472">про внесення змін до Цивільного кодексу</a> про цифрові речі, та <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=6576&conv=9&_gl=1*8333ua*_ga*MTM0MDg3MTYzNC4xNjkxNjU4NDA1*_ga_G9VY19PRSD*MTY5MTY2MDkyMi4xLjEuMTY5MTY2MTAzOC42MC4wLjA.">про цифровий контент</a>.

Основне:
</p><ul>
 	<li>цифрова річ — це віртуальний об’єкт, який існує лише в цифровій формі, тобто контент, програма, обліковий запис чи NFT;</li>
 	<li>цифрова послуга — послуга, яка дозволяє споживачеві працювати з даними у цифровій формі;</li>
 	<li>створення контенту на замовлення та надання цифрових послуг тепер захищене законом;</li>
 	<li>споживачі теж захищені. Наприклад, якщо створена на замовлення програма не працює як потрібно, споживач може вимагати її виправити, відшкодувати вартість покупки чи завдані збитки.</li>
</ul>
Закон регулює договори на створення контенту або надання цифрових послуг: розробку програм, надання доступу до веб-ресурсів, покупку цифрового контенту та інше. При цьому дія закону не поширюється на контент, пов’язаний з комунікаційними, медичними, фінансовими, юридичними та консультаційними послугами, а також з азартними іграми.

Що цікаво: виконавець не відповідає за збитки чи незручності, якщо споживач вчасно не встановив оновлення, або якщо цифрове середовище споживача не відповідає мінімальним вимогам.

І останній важливий пункт — цифровий контент не може бути частиною уставного капіталу. З NFT у гаманці ТОВ не відкриєш.

<p>Сьогодні Верховна Рада ухвалила два закони: <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73472">про внесення змін до Цивільного кодексу</a> про цифрові речі, та <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=6576&#038;conv=9&#038;_gl=1*8333ua*_ga*MTM0MDg3MTYzNC4xNjkxNjU4NDA1*_ga_G9VY19PRSD*MTY5MTY2MDkyMi4xLjEuMTY5MTY2MTAzOC42MC4wLjA.">про цифровий контент</a>.</p><p>Основне:</p><ul><li>цифрова річ — це віртуальний об’єкт, який існує лише в цифровій формі, тобто контент, програма, обліковий запис чи NFT;</li><li>цифрова послуга — послуга, яка дозволяє споживачеві працювати з даними у цифровій формі;</li><li>створення контенту на замовлення та надання цифрових послуг тепер захищене законом;</li><li>споживачі теж захищені. Наприклад, якщо створена на замовлення програма не працює як потрібно, споживач може вимагати її виправити, відшкодувати вартість покупки чи завдані збитки.</li></ul><p>Закон регулює договори на створення контенту або надання цифрових послуг: розробку програм, надання доступу до веб-ресурсів, покупку цифрового контенту та інше. При цьому дія закону не поширюється на контент, пов’язаний з комунікаційними, медичними, фінансовими, юридичними та консультаційними послугами, а також з азартними іграми.</p><p>Що цікаво: виконавець не відповідає за збитки чи незручності, якщо споживач вчасно не встановив оновлення, або якщо цифрове середовище споживача не відповідає мінімальним вимогам.</p><p>І останній важливий пункт — цифровий контент не може бути частиною уставного капіталу. З NFT у гаманці ТОВ не відкриєш.</p>

Головне українське криптомедіа. Тут ви знайдете найголовніші новини криптовалют та індустрії блокчейну. А наша Академія з навчальними матеріалами допоможе розібратися новачкам у світі криптоіндустрії, а також підкине корисної інформації досвідченим криптанам.

Крипто

<p style="text-align: center"><strong>Спонсор рубрики</strong></p>

Сьогодні Верховна Рада ухвалила два закони: <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73472">про внесення змін до Цивільного кодексу</a> про цифрові речі, та <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=6576&amp;conv=9&amp;_gl=1*8333ua*_ga*MTM0MDg3MTYzNC4xNjkxNjU4NDA1*_ga_G9VY19PRSD*MTY5MTY2MDkyMi4xLjEuMTY5MTY2MTAzOC42MC4wLjA.">про цифровий контент</a>.

Основне:
<ul>
 	<li>цифрова річ — це віртуальний об’єкт, який існує лише в цифровій формі, тобто контент, програма, обліковий запис чи NFT;</li>
 	<li>цифрова послуга — послуга, яка дозволяє споживачеві працювати з даними у цифровій формі;</li>
 	<li>створення контенту на замовлення та надання цифрових послуг тепер захищене законом;</li>
 	<li>споживачі теж захищені. Наприклад, якщо створена на замовлення програма не працює як потрібно, споживач може вимагати її виправити, відшкодувати вартість покупки чи завдані збитки.</li>
</ul>
Закон регулює договори на створення контенту або надання цифрових послуг: розробку програм, надання доступу до веб-ресурсів, покупку цифрового контенту та інше. При цьому дія закону не поширюється на контент, пов’язаний з комунікаційними, медичними, фінансовими, юридичними та консультаційними послугами, а також з азартними іграми.

Що цікаво: виконавець не відповідає за збитки чи незручності, якщо споживач вчасно не встановив оновлення, або якщо цифрове середовище споживача не відповідає мінімальним вимогам.

І останній важливий пункт — цифровий контент не може бути частиною уставного капіталу. З NFT у гаманці ТОВ не відкриєш.

<p>Сьогодні Верховна Рада ухвалила два закони: <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73472">про внесення змін до Цивільного кодексу</a> про цифрові речі, та <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=6576&amp;conv=9&amp;_gl=1*8333ua*_ga*MTM0MDg3MTYzNC4xNjkxNjU4NDA1*_ga_G9VY19PRSD*MTY5MTY2MDkyMi4xLjEuMTY5MTY2MTAzOC42MC4wLjA.">про цифровий контент</a>.</p><p>Основне:</p><ul><li>цифрова річ — це віртуальний об’єкт, який існує лише в цифровій формі, тобто контент, програма, обліковий запис чи NFT;</li><li>цифрова послуга — послуга, яка дозволяє споживачеві працювати з даними у цифровій формі;</li><li>створення контенту на замовлення та надання цифрових послуг тепер захищене законом;</li><li>споживачі теж захищені. Наприклад, якщо створена на замовлення програма не працює як потрібно, споживач може вимагати її виправити, відшкодувати вартість покупки чи завдані збитки.</li></ul><p>Закон регулює договори на створення контенту або надання цифрових послуг: розробку програм, надання доступу до веб-ресурсів, покупку цифрового контенту та інше. При цьому дія закону не поширюється на контент, пов’язаний з комунікаційними, медичними, фінансовими, юридичними та консультаційними послугами, а також з азартними іграми.</p><p>Що цікаво: виконавець не відповідає за збитки чи незручності, якщо споживач вчасно не встановив оновлення, або якщо цифрове середовище споживача не відповідає мінімальним вимогам.</p><p>І останній важливий пункт — цифровий контент не може бути частиною уставного капіталу. З NFT у гаманці ТОВ не відкриєш.</p>

Верховна Рада ухвалила закони про цифровий контент та цифрові речі

<p>Гуманітарний комітет Вреховної Ради України ухвалив одноголосне рішення про підтримку законопроєкту <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42201" target="_blank" rel="noopener">№ 9432</a> «Про застосування англійської мови в Україні», який напередодні подав Президент Володимир Зеленський.

Однак, як <a href="https://www.facebook.com/volodymyr.viatrovych/" target="_blank" rel="noopener">повідомив</a> народний депутат Володимир В’ятрович із проєкту Закону було вилучено норми, які звужували б використання української мови в кіно та телебаченні. Нардеп відзначив, що прибрали наступні положення:
</p><ul>
 	<li>вимога демонстрування англомовних фільмів у кінотеатрах мовою оригіналу</li>
 	<li>зміни до закону про кінематографію</li>
 	<li>зміни до закону про державну мову в частині кіно</li>
 	<li>зміни до закону про медіа про зниження квоти україномовних програм</li>
</ul>
Нагадаємо, що раніше Президент подав до Верховної Ради проєкт Закону про англійську мову згідно з яким з 2027 року усі англомовні стрічки в Україні мали б демонструватися лише з субтитрами. За посиланням ми детально <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/06/28/zelensky-dubbing/" target="_blank" rel="noopener">розповіли про відповідний законопроєкт</a>.

Також відзначимо, що напередодні Олександр Ткаченко повідомив, що Міністерство культури та інформаційної політики <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/07/18/minkult-eng-v-kinoteatrah/" target="_blank" rel="noopener">розробляє план впровадження англійської</a> в кінотеатрах.

<p>Гуманітарний комітет Вреховної Ради України ухвалив одноголосне рішення про підтримку законопроєкту <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42201" target="_blank" rel="noopener">№ 9432</a> «Про застосування англійської мови в Україні», який напередодні подав Президент Володимир Зеленський.</p><p>Однак, як <a href="https://www.facebook.com/volodymyr.viatrovych/" target="_blank" rel="noopener">повідомив</a> народний депутат Володимир В’ятрович із проєкту Закону було вилучено норми, які звужували б використання української мови в кіно та телебаченні. Нардеп відзначив, що прибрали наступні положення:</p><ul><li>вимога демонстрування англомовних фільмів у кінотеатрах мовою оригіналу</li><li>зміни до закону про кінематографію</li><li>зміни до закону про державну мову в частині кіно</li><li>зміни до закону про медіа про зниження квоти україномовних програм</li></ul><p>Нагадаємо, що раніше Президент подав до Верховної Ради проєкт Закону про англійську мову згідно з яким з 2027 року усі англомовні стрічки в Україні мали б демонструватися лише з субтитрами. За посиланням ми детально <a href="/cinema/2023/06/28/zelensky-dubbing/" target="_blank" rel="noopener">розповіли про відповідний законопроєкт</a>.</p><p>Також відзначимо, що напередодні Олександр Ткаченко повідомив, що Міністерство культури та інформаційної політики <a href="/cinema/2023/07/18/minkult-eng-v-kinoteatrah/" target="_blank" rel="noopener">розробляє план впровадження англійської</a> в кінотеатрах.</p>

Подивитися трейлер нового серіалу від Netflix, дізнатися, де в Україні легально подивитися фільми та серіали, знайти цікаве кіно на вечір в одній з тематичних підбірок — все і більше тут. Також ми розкажемо про історію створення фільмів або серіалів та простими словами пояснимо, чому їм потрібно приділити час.

Кіно і серіали

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a></p>

Гуманітарний комітет Вреховної Ради України ухвалив одноголосне рішення про підтримку законопроєкту <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42201" target="_blank" rel="noopener">№ 9432</a> «Про застосування англійської мови в Україні», який напередодні подав Президент Володимир Зеленський.

Однак, як <a href="https://www.facebook.com/volodymyr.viatrovych/" target="_blank" rel="noopener">повідомив</a> народний депутат Володимир В’ятрович із проєкту Закону було вилучено норми, які звужували б використання української мови в кіно та телебаченні. Нардеп відзначив, що прибрали наступні положення:
<ul>
 	<li>вимога демонстрування англомовних фільмів у кінотеатрах мовою оригіналу</li>
 	<li>зміни до закону про кінематографію</li>
 	<li>зміни до закону про державну мову в частині кіно</li>
 	<li>зміни до закону про медіа про зниження квоти україномовних програм</li>
</ul>
Нагадаємо, що раніше Президент подав до Верховної Ради проєкт Закону про англійську мову згідно з яким з 2027 року усі англомовні стрічки в Україні мали б демонструватися лише з субтитрами. За посиланням ми детально <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/06/28/zelensky-dubbing/" target="_blank" rel="noopener">розповіли про відповідний законопроєкт</a>.

Також відзначимо, що напередодні Олександр Ткаченко повідомив, що Міністерство культури та інформаційної політики <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/07/18/minkult-eng-v-kinoteatrah/" target="_blank" rel="noopener">розробляє план впровадження англійської</a> в кінотеатрах.

🙅‍♂️ З проєкту Закону про англійську мову прибрали усі норми про дубляж

<p>Міністерство культури та інформаційної політики розробляє план, який дозволить зацікавити глядачів ходити на фільми англійською мовою.

Про це розповів міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, Мінкульт провів розмови з представниками кінотеатрів і дистриб'юторів та наразі шукає як зацікавити глядачів ходити на фільми англійською без збитку для кінотеатральної галузі.

[blockquote_with_author name="Олександр Ткаченко" content="Здається, ми знайшли один з варіантів. Ми його ще обговорюємо. Також будемо обговорювати з депутатами."]

https://youtu.be/OAWFpn5B3Ds

Міністерство також підготувало план дій щодо популяризації англійської мови на виконання Закону «Про українську мову», який містить «ефективні речі щодо популяризації української мови». План незабаром опублікують для обговорення, зазначив міністр.

Також Ткаченко нагадав, що впровадження англійської мови в Україні відбуватиметься поступово, із залученням безплатних курсів та е-Підтримки для навчання онлайн.

Раніше ми розповідали, що президент України Володимир Зеленський пропонує скасувати дублювання українською в кінотеатрах з 2027. За <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/06/28/zelensky-dubbing/">посиланням детально розповіли про відповідний законопроєкт</a>.</p>

<p>Міністерство культури та інформаційної політики розробляє план, який дозволить зацікавити глядачів ходити на фільми англійською мовою.</p><p>Про це розповів міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, Мінкульт провів розмови з представниками кінотеатрів і дистриб&#8217;юторів та наразі шукає як зацікавити глядачів ходити на фільми англійською без збитку для кінотеатральної галузі.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Здається, ми знайшли один з варіантів. Ми його ще обговорюємо. Також будемо обговорювати з депутатами.</p>					<cite>									<span><strong>Олександр Ткаченко</strong></span> 							</cite>			</blockquote><div class="embedded-video" data-youtube="OAWFpn5B3Ds"><img src="https://img.youtube.com/vi/OAWFpn5B3Ds/maxresdefault.jpg" alt="" width="560" height="315" loading="lazy" decoding="async"></div><p>Міністерство також підготувало план дій щодо популяризації англійської мови на виконання Закону «Про українську мову», який містить «ефективні речі щодо популяризації української мови». План незабаром опублікують для обговорення, зазначив міністр.</p><p>Також Ткаченко нагадав, що впровадження англійської мови в Україні відбуватиметься поступово, із залученням безплатних курсів та е-Підтримки для навчання онлайн.</p><p>Раніше ми розповідали, що президент України Володимир Зеленський пропонує скасувати дублювання українською в кінотеатрах з 2027. За <a href="/cinema/2023/06/28/zelensky-dubbing/">посиланням детально розповіли про відповідний законопроєкт</a>.</p>

Міністерство культури та інформаційної політики розробляє план, який дозволить зацікавити глядачів ходити на фільми англійською мовою.

Про це розповів міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, Мінкульт провів розмови з представниками кінотеатрів і дистриб'юторів та наразі шукає як зацікавити глядачів ходити на фільми англійською без збитку для кінотеатральної галузі.

[blockquote_with_author name="Олександр Ткаченко" content="Здається, ми знайшли один з варіантів. Ми його ще обговорюємо. Також будемо обговорювати з депутатами."]

https://youtu.be/OAWFpn5B3Ds

Міністерство також підготувало план дій щодо популяризації англійської мови на виконання Закону «Про українську мову», який містить «ефективні речі щодо популяризації української мови». План незабаром опублікують для обговорення, зазначив міністр.

Також Ткаченко нагадав, що впровадження англійської мови в Україні відбуватиметься поступово, із залученням безплатних курсів та е-Підтримки для навчання онлайн.

Раніше ми розповідали, що президент України Володимир Зеленський пропонує скасувати дублювання українською в кінотеатрах з 2027. За <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/06/28/zelensky-dubbing/">посиланням детально розповіли про відповідний законопроєкт</a>.

🎬 Мінкульт розробляє план впровадження англійської в кінотеатрах

Na chasi — не політичне видання, але не можемо стояти осторонь суспільно важливих подій. У цій рубриці читайте про важливі законопроєкти, ініціативи та події, які відбуваються в Україні та впливають на наше з вами життя.

Суспільство

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

🍀 Як забороняли канабіс

<p>Президент України Володимир Зеленський у своїй промові перед Верховною Радою на День Конституції України спочатку заявив про важливість англійської мови. Також він запропонував новий статус для англійської в Україні — мови міжнародного спілкування і подав відповідний <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1854364" target="_blank" rel="noopener">законопроєкт</a>.

У документі йдеться про різні новації, зокрема володіння англійською мовою для багатьох категорій держслужбовців, поліцейських, податківців та ін. Відповідні посадовці муситимуть складати екзамени на знання мови. Також доступ до безоплатних іспитів матимуть усі українці, але не частіше ніж раз на чотири місяці.

У сфері культури законопроєктом пропонується дублювати англійською мовою афіші, а також написи в державних та комунальних музеях. Але найбільш впливовою новацією стане необхідність демонструвати фільми в кінотеатрах мовою оригіналу, якщо ця мова англійська, лише з українськими субтитрами.

У 2025 році таких фільмів має бути не менш ніж 50%, у 2026 — не менш ніж 75%, а з 2027 року всі англомовні фільми в кінотеатрах мусять іти в оригіналі з українськими субтитрами.

<strong>Доповнення</strong>: існує трактування тексту законопроєкту, яке передбачає, що йдеться не про скасування українського дублювання повністю, а лише про обов'язковість сеансів кожної стрічки в оригіналі, при цьому кількість таких сеансів регламентується законом «Про функціонування української мови як державної» і складає не більш ніж 10% від загальної кількості.

В будь-якому разі, чекаємо на роз'яснення з боку авторів законопроєкту.

[background_substrate_simple color="#1e73be"]

Про обов'язкове дублювання фільмів українською мовою в українській владі замислилися у 2006 році. Після ініціатив тодішнього президента Віктора Ющенка та деяких міністрів уряду вже тоді понад 20% стрічок почали демонструватися українською мовою. Обов'язковим дублювання українською стало з 2008 року.

Тоді це було важливим кроком для стимулювання окремого українського ринку прокату та озвучення фільмів, а також сприяння поширенню української мови та деколонізації — в ті часи більшість фільмів показували з російським озвученням.

[/background_substrate_simple]

Також у 2025-2027 рр. Кабмін мусить виділяти допомогу громадянам України на придбання квитків на такі фільми. Як це виглядатиме на практиці, наразі невідомо.

Варто зазначити, що практика широкого показу стрічок англійською мовою з субтитрами рідною є поширеною в багатьох країнах Європи та світу. Зокрема, не дублюють фільми у країнах Скандинавії, Нідерландах, Португалії, Данії, майже всіх країнах на Балканах. Винятком є дитячі стрічки, однак в пропозиції Зеленського такого винятку нема.

Водночас дублювання відбувається у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії та інших країнах.

Деякі експерти вважають, що відсутність дублювання дійсно допомагає у поширенні знання англійської мови серед населення таких країн. Водночас варто зазначити негативний ефект цих новацій на ринок дублювання, який значно скоротиться.

Законопроєкт не регулює стримінгові сервіси та телебачення.

<strong>Доповнення: </strong>Міністерство культури та інформаційної політики України надало <a href="https://itc.ua/ua/novini/ukrayinskyj-dublyazh-v-kinoteatrah-shho-bude-yakshho-zakonoproyekt-9432-pryjmut-poyasnyuye-minkult-spojler-vy-vse-pravylno-zrozumily/">ITC.ua</a> офіційні роз’яснення щодо суперечливої норми про кіно законопроєкту про англійську мову.

Зокрема, законопроєкт 9432 ще має розглядатися у Верховній Раді. Також законом передбачені часові межі впровадження норм, разом з цим уряд розробить програми підтримки глядачів під час перехідного періоду.

У разі прийняття законопроєкту, зі 100 фільмів які вийдуть у прокат в кінотеатрах у 2025 році, мовою оригіналу яких є англійська мова, половина буде дублюватися українською мовою. Інші 50 фільмів демонструватимуться мовою оригіналу (англійською) без дубляжу, тільки з українськими субтитрами.

У 2026 році недубльованих фільмів у прокаті вже буде 75%. З 2027 року будуть демонструватися без дублювання, тільки з українськими субтитрами вже усі 100% англомовних фільмів. Таке регулювання стосуватиметься тільки фільмів які демонструватимуться в кінотеатрах і не розповсюджуватиметься на телебачення та інші медіа.

Що стосується ринку дубляжу: на думку Мінкульту, він зосередиться на ОТТ платформах та інших замовленнях. Відомо, що тільки на Netflix з’явилася величезна кількість фільмів, дубльованих українською мовою. І роблять це не за кордоном, роблять це українські фахівці.

Своєю чергою українські актори дубляжу записали відеозвернення, де виступили проти нового законопроєкту.

https://twitter.com/pad0n/status/1674733133583863810</p>

<p>Президент України Володимир Зеленський у своїй промові перед Верховною Радою на День Конституції України спочатку заявив про важливість англійської мови. Також він запропонував новий статус для англійської в Україні — мови міжнародного спілкування і подав відповідний <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1854364" target="_blank" rel="noopener">законопроєкт</a>.</p><p>У документі йдеться про різні новації, зокрема володіння англійською мовою для багатьох категорій держслужбовців, поліцейських, податківців та ін. Відповідні посадовці муситимуть складати екзамени на знання мови. Також доступ до безоплатних іспитів матимуть усі українці, але не частіше ніж раз на чотири місяці.</p><p>У сфері культури законопроєктом пропонується дублювати англійською мовою афіші, а також написи в державних та комунальних музеях. Але найбільш впливовою новацією стане необхідність демонструвати фільми в кінотеатрах мовою оригіналу, якщо ця мова англійська, лише з українськими субтитрами.</p><p>У 2025 році таких фільмів має бути не менш ніж 50%, у 2026 — не менш ніж 75%, а з 2027 року всі англомовні фільми в кінотеатрах мусять іти в оригіналі з українськими субтитрами.</p><p><strong>Доповнення</strong>: існує трактування тексту законопроєкту, яке передбачає, що йдеться не про скасування українського дублювання повністю, а лише про обов&#8217;язковість сеансів кожної стрічки в оригіналі, при цьому кількість таких сеансів регламентується законом «Про функціонування української мови як державної» і складає не більш ніж 10% від загальної кількості.</p><p>В будь-якому разі, чекаємо на роз&#8217;яснення з боку авторів законопроєкту.</p>	<div class="note"  style="background-color:#1e73be">		<p>Про обов&#8217;язкове дублювання фільмів українською мовою в українській владі замислилися у 2006 році. Після ініціатив тодішнього президента Віктора Ющенка та деяких міністрів уряду вже тоді понад 20% стрічок почали демонструватися українською мовою. Обов&#8217;язковим дублювання українською стало з 2008 року.</p><p>Тоді це було важливим кроком для стимулювання окремого українського ринку прокату та озвучення фільмів, а також сприяння поширенню української мови та деколонізації — в ті часи більшість фільмів показували з російським озвученням.</p>		<div class="corner"></div>	</div><p>Також у 2025-2027 рр. Кабмін мусить виділяти допомогу громадянам України на придбання квитків на такі фільми. Як це виглядатиме на практиці, наразі невідомо.</p><p>Варто зазначити, що практика широкого показу стрічок англійською мовою з субтитрами рідною є поширеною в багатьох країнах Європи та світу. Зокрема, не дублюють фільми у країнах Скандинавії, Нідерландах, Португалії, Данії, майже всіх країнах на Балканах. Винятком є дитячі стрічки, однак в пропозиції Зеленського такого винятку нема.</p><p>Водночас дублювання відбувається у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії та інших країнах.</p><p>Деякі експерти вважають, що відсутність дублювання дійсно допомагає у поширенні знання англійської мови серед населення таких країн. Водночас варто зазначити негативний ефект цих новацій на ринок дублювання, який значно скоротиться.</p><p>Законопроєкт не регулює стримінгові сервіси та телебачення.</p><p><strong>Доповнення: </strong>Міністерство культури та інформаційної політики України надало <a href="https://itc.ua/ua/novini/ukrayinskyj-dublyazh-v-kinoteatrah-shho-bude-yakshho-zakonoproyekt-9432-pryjmut-poyasnyuye-minkult-spojler-vy-vse-pravylno-zrozumily/">ITC.ua</a> офіційні роз’яснення щодо суперечливої норми про кіно законопроєкту про англійську мову.</p><p>Зокрема, законопроєкт 9432 ще має розглядатися у Верховній Раді. Також законом передбачені часові межі впровадження норм, разом з цим уряд розробить програми підтримки глядачів під час перехідного періоду.</p><p>У разі прийняття законопроєкту, зі 100 фільмів які вийдуть у прокат в кінотеатрах у 2025 році, мовою оригіналу яких є англійська мова, половина буде дублюватися українською мовою. Інші 50 фільмів демонструватимуться мовою оригіналу (англійською) без дубляжу, тільки з українськими субтитрами.</p><p>У 2026 році недубльованих фільмів у прокаті вже буде 75%. З 2027 року будуть демонструватися без дублювання, тільки з українськими субтитрами вже усі 100% англомовних фільмів. Таке регулювання стосуватиметься тільки фільмів які демонструватимуться в кінотеатрах і не розповсюджуватиметься на телебачення та інші медіа.</p><p>Що стосується ринку дубляжу: на думку Мінкульту, він зосередиться на ОТТ платформах та інших замовленнях. Відомо, що тільки на Netflix з’явилася величезна кількість фільмів, дубльованих українською мовою. І роблять це не за кордоном, роблять це українські фахівці.</p><p>Своєю чергою українські актори дубляжу записали відеозвернення, де виступили проти нового законопроєкту.</p><div class="embedded-twitter"><blockquote class="twitter-tweet"><p lang="en" dir="ltr"><a href="https://twitter.com/Interior/status/1674733133583863810"></a></p></blockquote></div>

Президент України Володимир Зеленський у своїй промові перед Верховною Радою на День Конституції України спочатку заявив про важливість англійської мови. Також він запропонував новий статус для англійської в Україні — мови міжнародного спілкування і подав відповідний <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1854364" target="_blank" rel="noopener">законопроєкт</a>.

У документі йдеться про різні новації, зокрема володіння англійською мовою для багатьох категорій держслужбовців, поліцейських, податківців та ін. Відповідні посадовці муситимуть складати екзамени на знання мови. Також доступ до безоплатних іспитів матимуть усі українці, але не частіше ніж раз на чотири місяці.

У сфері культури законопроєктом пропонується дублювати англійською мовою афіші, а також написи в державних та комунальних музеях. Але найбільш впливовою новацією стане необхідність демонструвати фільми в кінотеатрах мовою оригіналу, якщо ця мова англійська, лише з українськими субтитрами.

У 2025 році таких фільмів має бути не менш ніж 50%, у 2026 — не менш ніж 75%, а з 2027 року всі англомовні фільми в кінотеатрах мусять іти в оригіналі з українськими субтитрами.

<strong>Доповнення</strong>: існує трактування тексту законопроєкту, яке передбачає, що йдеться не про скасування українського дублювання повністю, а лише про обов'язковість сеансів кожної стрічки в оригіналі, при цьому кількість таких сеансів регламентується законом «Про функціонування української мови як державної» і складає не більш ніж 10% від загальної кількості.

В будь-якому разі, чекаємо на роз'яснення з боку авторів законопроєкту.

[background_substrate_simple color="#1e73be"]

Про обов'язкове дублювання фільмів українською мовою в українській владі замислилися у 2006 році. Після ініціатив тодішнього президента Віктора Ющенка та деяких міністрів уряду вже тоді понад 20% стрічок почали демонструватися українською мовою. Обов'язковим дублювання українською стало з 2008 року.

Тоді це було важливим кроком для стимулювання окремого українського ринку прокату та озвучення фільмів, а також сприяння поширенню української мови та деколонізації — в ті часи більшість фільмів показували з російським озвученням.

[/background_substrate_simple]

Також у 2025-2027 рр. Кабмін мусить виділяти допомогу громадянам України на придбання квитків на такі фільми. Як це виглядатиме на практиці, наразі невідомо.

Варто зазначити, що практика широкого показу стрічок англійською мовою з субтитрами рідною є поширеною в багатьох країнах Європи та світу. Зокрема, не дублюють фільми у країнах Скандинавії, Нідерландах, Португалії, Данії, майже всіх країнах на Балканах. Винятком є дитячі стрічки, однак в пропозиції Зеленського такого винятку нема.

Водночас дублювання відбувається у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії та інших країнах.

Деякі експерти вважають, що відсутність дублювання дійсно допомагає у поширенні знання англійської мови серед населення таких країн. Водночас варто зазначити негативний ефект цих новацій на ринок дублювання, який значно скоротиться.

Законопроєкт не регулює стримінгові сервіси та телебачення.

<strong>Доповнення: </strong>Міністерство культури та інформаційної політики України надало <a href="https://itc.ua/ua/novini/ukrayinskyj-dublyazh-v-kinoteatrah-shho-bude-yakshho-zakonoproyekt-9432-pryjmut-poyasnyuye-minkult-spojler-vy-vse-pravylno-zrozumily/">ITC.ua</a> офіційні роз’яснення щодо суперечливої норми про кіно законопроєкту про англійську мову.

Зокрема, законопроєкт 9432 ще має розглядатися у Верховній Раді. Також законом передбачені часові межі впровадження норм, разом з цим уряд розробить програми підтримки глядачів під час перехідного періоду.

У разі прийняття законопроєкту, зі 100 фільмів які вийдуть у прокат в кінотеатрах у 2025 році, мовою оригіналу яких є англійська мова, половина буде дублюватися українською мовою. Інші 50 фільмів демонструватимуться мовою оригіналу (англійською) без дубляжу, тільки з українськими субтитрами.

У 2026 році недубльованих фільмів у прокаті вже буде 75%. З 2027 року будуть демонструватися без дублювання, тільки з українськими субтитрами вже усі 100% англомовних фільмів. Таке регулювання стосуватиметься тільки фільмів які демонструватимуться в кінотеатрах і не розповсюджуватиметься на телебачення та інші медіа.

Що стосується ринку дубляжу: на думку Мінкульту, він зосередиться на ОТТ платформах та інших замовленнях. Відомо, що тільки на Netflix з’явилася величезна кількість фільмів, дубльованих українською мовою. І роблять це не за кордоном, роблять це українські фахівці.

Своєю чергою українські актори дубляжу записали відеозвернення, де виступили проти нового законопроєкту.

https://twitter.com/pad0n/status/1674733133583863810

🎬 Зеленський пропонує скасувати дублювання українською в кінотеатрах з 2027 — законопроєкт (доповнено)

<p>Про наміри легалізувати використання каннабісу в особистих цілях заявив німецький уряд, <a href="https://www.dw.com/en/germany-waters-down-plan-to-legalize-cannabis-after-eu-talks/a-65289574" target="_blank" rel="noopener">передає</a> DW.

За планами посадовців, буде дозволено зберігати в себе до 25 г канабісу на день, але максимально до 50 г на місяць. Також буде дозволено вирощувати вдома до трьох рослин.

[blockquote_with_author name="Карл Лаутербах" position="міністр охорони здоров'я Німеччини" content="Попередня політика щодо конопель провалилася. Тепер ми повинні йти новими шляхами"]

Раніше планувалося також дозволити продаж канабісу у широкій мережі спеціалізованих ліцензованих магазинах, однак ці плани було скасовано після занепокоєння з боку Європейського Союзу.

Комерційне використання канабісу буде дозволено з низкою обмежень.

На першому етапі можна буде організовувати спільноти-клуби до 500 людей, які зможуть надавати кожному своєму членові до 50 г конопель на місяць (повнолітнім особам до 21 року — до 30 г). Члени клубу зможуть вирощувати обмежену кількість рослин і потім розподіляти продукт через клуб. Цей закон підготують вже до кінця цього квітня.

Восени уряд також підготує законопроєкт, який дозволить продаж канабісу через невелику кількість спеціалізованих магазинів.

Також посадовці планують провести амністію для людей, яких було раніше притягнуто до відповідальності за злочини, пов'язані зі зберіганням чи розповсюдженням конопель. Щоправда, наразі невідомо, кого і в якому обсязі така амністія торкнеться.</p>

<p>Про наміри легалізувати використання каннабісу в особистих цілях заявив німецький уряд, <a href="https://www.dw.com/en/germany-waters-down-plan-to-legalize-cannabis-after-eu-talks/a-65289574" target="_blank" rel="noopener">передає</a> DW.</p><p>За планами посадовців, буде дозволено зберігати в себе до 25 г канабісу на день, але максимально до 50 г на місяць. Також буде дозволено вирощувати вдома до трьох рослин.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Попередня політика щодо конопель провалилася. Тепер ми повинні йти новими шляхами</p>					<cite>									<span><strong>Карл Лаутербах,</strong></span> міністр охорони здоров'я Німеччини							</cite>			</blockquote><p>Раніше планувалося також дозволити продаж канабісу у широкій мережі спеціалізованих ліцензованих магазинах, однак ці плани було скасовано після занепокоєння з боку Європейського Союзу.</p><p>Комерційне використання канабісу буде дозволено з низкою обмежень.</p><p>На першому етапі можна буде організовувати спільноти-клуби до 500 людей, які зможуть надавати кожному своєму членові до 50 г конопель на місяць (повнолітнім особам до 21 року — до 30 г). Члени клубу зможуть вирощувати обмежену кількість рослин і потім розподіляти продукт через клуб. Цей закон підготують вже до кінця цього квітня.</p><p>Восени уряд також підготує законопроєкт, який дозволить продаж канабісу через невелику кількість спеціалізованих магазинів.</p><p>Також посадовці планують провести амністію для людей, яких було раніше притягнуто до відповідальності за злочини, пов&#8217;язані зі зберіганням чи розповсюдженням конопель. Щоправда, наразі невідомо, кого і в якому обсязі така амністія торкнеться.</p>

Про наміри легалізувати використання каннабісу в особистих цілях заявив німецький уряд, <a href="https://www.dw.com/en/germany-waters-down-plan-to-legalize-cannabis-after-eu-talks/a-65289574" target="_blank" rel="noopener">передає</a> DW.

За планами посадовців, буде дозволено зберігати в себе до 25 г канабісу на день, але максимально до 50 г на місяць. Також буде дозволено вирощувати вдома до трьох рослин.

[blockquote_with_author name="Карл Лаутербах" position="міністр охорони здоров'я Німеччини" content="Попередня політика щодо конопель провалилася. Тепер ми повинні йти новими шляхами"]

Раніше планувалося також дозволити продаж канабісу у широкій мережі спеціалізованих ліцензованих магазинах, однак ці плани було скасовано після занепокоєння з боку Європейського Союзу.

Комерційне використання канабісу буде дозволено з низкою обмежень.

На першому етапі можна буде організовувати спільноти-клуби до 500 людей, які зможуть надавати кожному своєму членові до 50 г конопель на місяць (повнолітнім особам до 21 року — до 30 г). Члени клубу зможуть вирощувати обмежену кількість рослин і потім розподіляти продукт через клуб. Цей закон підготують вже до кінця цього квітня.

Восени уряд також підготує законопроєкт, який дозволить продаж канабісу через невелику кількість спеціалізованих магазинів.

Також посадовці планують провести амністію для людей, яких було раніше притягнуто до відповідальності за злочини, пов'язані зі зберіганням чи розповсюдженням конопель. Щоправда, наразі невідомо, кого і в якому обсязі така амністія торкнеться.

☘️ Німеччина легалізує персональне, а згодом комерційне використання канабісу

<p>З вересня в Ісламській республікі Іран тривають протести, що почалися після вбивства поліцією моралі 22-річної Махси Аміні, яку було затримано за неналежне носіння хіджабу. Заворушення тривають вже четвертий місяць та охопили майже всі великі міста країни і проходять під гаслом «Жінка, життя, свобода».

Серед багатьох спостерігачів та експертів дедалі більше поширюється думка, що це може стати кінцем режиму аятолл, що править Іраном з 1979 року та встановив жорсткі закони, зокрема щодо носіння хіджабу жінками. Ці закони поширюються також і на телебачення та кіно, які підлягають суворій цензурі.

Проте, в очікуванні зміни політичного режиму, іранські режисери починають потроху відходити від установлених правил. Про це розповіла іранська режисерка Хана Махмалбаф, що наразі живе у Лондоні:

[blockquote_with_author name="Хана Махмалбаф" position="іранська режисерка" content="Я чула, що кожен, хто знімає фільм, робить дві копії — одну без хіджабу, а іншу з хіджабом, тому що вони настільки вірять у революцію, що думають, що коли їхній фільм буде готовий після пост-продакшну, знадобиться ця версія без хіджабу"]

Це підвтерджують колеги Хани, зокрема Кавех Фарнам з Іранської Асоціації Незалежного Кіно, який доповнює, що це робиться під величезним ризиком, адже місцеве міністерство культури суворо контролює виробництво фільмів.

На думку діячів іранської незалежної кіноіндустрії, на цей раз протести дійсно можуть призвести до відчутних змін у країні, попри те, що попередні чотири спроби іранців боротися зі своїм урядом не увінчалися успіхом. Серед причин такого оптимізму, зокрема, заяви родичок та соратниць правлячого аятолли Алі Хаменеї, які публічно виступили на боці протестуючих.</p>

<p>З вересня в Ісламській республікі Іран тривають протести, що почалися після вбивства поліцією моралі 22-річної Махси Аміні, яку було затримано за неналежне носіння хіджабу. Заворушення тривають вже четвертий місяць та охопили майже всі великі міста країни і проходять під гаслом «Жінка, життя, свобода».</p><p>Серед багатьох спостерігачів та експертів дедалі більше поширюється думка, що це може стати кінцем режиму аятолл, що править Іраном з 1979 року та встановив жорсткі закони, зокрема щодо носіння хіджабу жінками. Ці закони поширюються також і на телебачення та кіно, які підлягають суворій цензурі.</p><p>Проте, в очікуванні зміни політичного режиму, іранські режисери починають потроху відходити від установлених правил. Про це розповіла іранська режисерка Хана Махмалбаф, що наразі живе у Лондоні:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Я чула, що кожен, хто знімає фільм, робить дві копії — одну без хіджабу, а іншу з хіджабом, тому що вони настільки вірять у революцію, що думають, що коли їхній фільм буде готовий після пост-продакшну, знадобиться ця версія без хіджабу</p>					<cite>									<span><strong>Хана Махмалбаф,</strong></span> іранська режисерка							</cite>			</blockquote><p>Це підвтерджують колеги Хани, зокрема Кавех Фарнам з Іранської Асоціації Незалежного Кіно, який доповнює, що це робиться під величезним ризиком, адже місцеве міністерство культури суворо контролює виробництво фільмів.</p><p>На думку діячів іранської незалежної кіноіндустрії, на цей раз протести дійсно можуть призвести до відчутних змін у країні, попри те, що попередні чотири спроби іранців боротися зі своїм урядом не увінчалися успіхом. Серед причин такого оптимізму, зокрема, заяви родичок та соратниць правлячого аятолли Алі Хаменеї, які публічно виступили на боці протестуючих.</p>

З вересня в Ісламській республікі Іран тривають протести, що почалися після вбивства поліцією моралі 22-річної Махси Аміні, яку було затримано за неналежне носіння хіджабу. Заворушення тривають вже четвертий місяць та охопили майже всі великі міста країни і проходять під гаслом «Жінка, життя, свобода».

Серед багатьох спостерігачів та експертів дедалі більше поширюється думка, що це може стати кінцем режиму аятолл, що править Іраном з 1979 року та встановив жорсткі закони, зокрема щодо носіння хіджабу жінками. Ці закони поширюються також і на телебачення та кіно, які підлягають суворій цензурі.

Проте, в очікуванні зміни політичного режиму, іранські режисери починають потроху відходити від установлених правил. Про це розповіла іранська режисерка Хана Махмалбаф, що наразі живе у Лондоні:

[blockquote_with_author name="Хана Махмалбаф" position="іранська режисерка" content="Я чула, що кожен, хто знімає фільм, робить дві копії — одну без хіджабу, а іншу з хіджабом, тому що вони настільки вірять у революцію, що думають, що коли їхній фільм буде готовий після пост-продакшну, знадобиться ця версія без хіджабу"]

Це підвтерджують колеги Хани, зокрема Кавех Фарнам з Іранської Асоціації Незалежного Кіно, який доповнює, що це робиться під величезним ризиком, адже місцеве міністерство культури суворо контролює виробництво фільмів.

На думку діячів іранської незалежної кіноіндустрії, на цей раз протести дійсно можуть призвести до відчутних змін у країні, попри те, що попередні чотири спроби іранців боротися зі своїм урядом не увінчалися успіхом. Серед причин такого оптимізму, зокрема, заяви родичок та соратниць правлячого аятолли Алі Хаменеї, які публічно виступили на боці протестуючих.

🎥 Іранські режисери таємно роблять другу версію своїх фільмів — без хіджабів

<p>16 липня приходить наступний етап імплементації «мовного закону», який ухвалили у 2019 році. Цей етап сфокусований саме на електроніці — інтерфейсах приладів, програм та сайтів.

Так, за <a href="https://www.facebook.com/govuamova/posts/332199789089498" target="_blank" rel="noopener">словами</a> мовного омбудсмена Тараса Кременя, українськомовний інтерфейс зобов'язані мати:
</p><ul>
 	<li>будь-який девайс, який продається в Україні, незалежно від того, має він дисплей (як смартфон) чи не має (як пральна машинка чи кавоварка)</li>
 	<li>всі сайти компаній, які офіційно працюють в Україні — як місцевих, так і іноземних (інтернет-магазини зобов'язали додати українську ще з січня)</li>
 	<li>українськомовна версія сайтів має завантажуватися в Україні за замовчанням</li>
</ul>
Також мовний омбудсмен нарешті отримує право накладати штрафи за порушення закону на посадових осіб та компанії.

Розмір штрафу складає 3400-8500₴, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф 8500-11900₴.

Після цього залишиться лише два етапи імплементації норм закону:
<ul>
 	<li>у липні 2024 року українська стане обов'язковою у регіональній пресі, а також на 80% на радіо (це не стосується музики — для пісень існують окремі квоти) і 90% на телебаченні</li>
 	<li>у січні 2030 року ЗНО проводитиметься виключно українською мовою (крім ЗНО з іноземних мов)</li>
</ul>

<p>16 липня приходить наступний етап імплементації «мовного закону», який ухвалили у 2019 році. Цей етап сфокусований саме на електроніці — інтерфейсах приладів, програм та сайтів.</p><p>Так, за <a href="https://www.facebook.com/govuamova/posts/332199789089498" target="_blank" rel="noopener">словами</a> мовного омбудсмена Тараса Кременя, українськомовний інтерфейс зобов&#8217;язані мати:</p><ul><li>будь-який девайс, який продається в Україні, незалежно від того, має він дисплей (як смартфон) чи не має (як пральна машинка чи кавоварка)</li><li>всі сайти компаній, які офіційно працюють в Україні — як місцевих, так і іноземних (інтернет-магазини зобов&#8217;язали додати українську ще з січня)</li><li>українськомовна версія сайтів має завантажуватися в Україні за замовчанням</li></ul><p>Також мовний омбудсмен нарешті отримує право накладати штрафи за порушення закону на посадових осіб та компанії.</p><p>Розмір штрафу складає 3400-8500₴, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф 8500-11900₴.</p><p>Після цього залишиться лише два етапи імплементації норм закону:</p><ul><li>у липні 2024 року українська стане обов&#8217;язковою у регіональній пресі, а також на 80% на радіо (це не стосується музики — для пісень існують окремі квоти) і 90% на телебаченні</li><li>у січні 2030 року ЗНО проводитиметься виключно українською мовою (крім ЗНО з іноземних мов)</li></ul>

16 липня приходить наступний етап імплементації «мовного закону», який ухвалили у 2019 році. Цей етап сфокусований саме на електроніці — інтерфейсах приладів, програм та сайтів.

Так, за <a href="https://www.facebook.com/govuamova/posts/332199789089498" target="_blank" rel="noopener">словами</a> мовного омбудсмена Тараса Кременя, українськомовний інтерфейс зобов'язані мати:
<ul>
 	<li>будь-який девайс, який продається в Україні, незалежно від того, має він дисплей (як смартфон) чи не має (як пральна машинка чи кавоварка)</li>
 	<li>всі сайти компаній, які офіційно працюють в Україні — як місцевих, так і іноземних (інтернет-магазини зобов'язали додати українську ще з січня)</li>
 	<li>українськомовна версія сайтів має завантажуватися в Україні за замовчанням</li>
</ul>
Також мовний омбудсмен нарешті отримує право накладати штрафи за порушення закону на посадових осіб та компанії.

Розмір штрафу складає 3400-8500₴, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф 8500-11900₴.

Після цього залишиться лише два етапи імплементації норм закону:
<ul>
 	<li>у липні 2024 року українська стане обов'язковою у регіональній пресі, а також на 80% на радіо (це не стосується музики — для пісень існують окремі квоти) і 90% на телебаченні</li>
 	<li>у січні 2030 року ЗНО проводитиметься виключно українською мовою (крім ЗНО з іноземних мов)</li>
</ul>

💙 З 16 липня всі сайти та інтерфейси програм мають бути українською мовою — закон

<p>Закон не дозволить власникам магазинів застосунків обмежувати розробників у праві використання власних платіжних систем для обробки внутрішніх платежів, а користувачів у праві завантажувати застосунки зі сторонніх платформ, <a href="https://www.reuters.com/technology/us-senate-panel-votes-approve-app-store-bill-aimed-apple-google-2022-02-03/" target="_blank" rel="noopener">повідомляє</a> Reuters.

Це стосуватиметься цифрових магазинів-платформ із більш ніж 50 мільйонами користувачів у США — App Store і Google Play Store проходять цей поріг. Магазинам доведеться дозволити розробникам звертатися до своїх користувачів з «законними діловими пропозиціями» та пропонувати платіжні системи на вибір. Ще одне положення змусить Apple і Google дозволити користувачам використовувати інші магазини та завантажувати застосунки зі сторонніх джерел.

[related_post id="151336"]

В Apple <a href="https://www.reuters.com/legal/litigation/apple-urges-lawmakers-say-no-app-store-bill-2022-02-03/" target="_blank" rel="noopener">виступили</a> проти законопроєкту. За словами представників компанії, він поставить під загрозу безпеку та конфіденційність користувачів. Як стверджують в Apple, зміни «дозволять поширюватися шкідливим програмам та призведуть до збільшення випадків шахрайства та розкрадання даних».

Google, яка все ж дозволяє користувачам Android встановлювати застосунки зі сторонніх джерел, також <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-02-03/senate-judiciary-committee-approves-app-store-antitrust-bill" target="_blank" rel="noopener">зв’язувалася</a> з представниками судового комітету за день до обговорення законопроєкту. На думку представників компанії, «Конгрес намагається штучно обрати переможців і тих, хто програв на висококонкурентному ринку».

Spotify, Tile та Match Group підтримали законопроєкт, який, за їхніми словами, зробить їх менш залежними від Apple та Google. За словами джерел Bloomberg, Microsoft також <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-02-03/senate-judiciary-committee-approves-app-store-antitrust-bill" target="_blank" rel="noopener">підтримує</a> зміну законодавства.

Законопроєкт отримав двопартійну підтримку, набравши 20 голосів «за» і 2 «проти».

[blockquote_with_author content="Окрім заборони використання сторонніх магазинів та завантаження програм зі сторонніх джерел на iOS, обидва магазини App Store та Google Play Store отримують 15% від усіх внутрішніх покупок, зроблених користувачами в програмах та іграх. Після того, як доходи розробника сягають $1 млн в рік, податок зростає до 30%."]

Раніше Південна Корея <a href="https://nachasi.com/tech/2021/09/01/south-korea-payments/" target="_blank" rel="noopener">стала</a> першою країною у світі, яка на законодавчому рівні зобов'язала Google та Apple додавати інші платіжні системи. Apple також судиться з Epic Games — розробники Fortnite хотіли використовувати свою платіжну систему в обхід App Store, за що гру видалили з магазину. Ми розповіли як все <a href="https://nachasi.com/tech/2021/05/28/epic-games-vs-apple/" target="_blank" rel="noopener">починалося</a>, і чим <a href="https://nachasi.com/tech/2021/09/10/epic-games-vygrala-sudovu-superechku-proty-apple-ale-ne-zovsim/" target="_blank" rel="noopener">закінчилися</a> судові слухання.

[background_substrate_simple color="#5a3fa5"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129632"]</p>

<p>Закон не дозволить власникам магазинів застосунків обмежувати розробників у праві використання власних платіжних систем для обробки внутрішніх платежів, а користувачів у праві завантажувати застосунки зі сторонніх платформ, <a href="https://www.reuters.com/technology/us-senate-panel-votes-approve-app-store-bill-aimed-apple-google-2022-02-03/" target="_blank" rel="noopener">повідомляє</a> Reuters.</p><p>Це стосуватиметься цифрових магазинів-платформ із більш ніж 50 мільйонами користувачів у США — App Store і Google Play Store проходять цей поріг. Магазинам доведеться дозволити розробникам звертатися до своїх користувачів з «законними діловими пропозиціями» та пропонувати платіжні системи на вибір. Ще одне положення змусить Apple і Google дозволити користувачам використовувати інші магазини та завантажувати застосунки зі сторонніх джерел.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2022/02/03/theme-months/" class="link">👾 Тематичні місяці в Na chasi. Тема лютого — Японія</a>	</div><p>В Apple <a href="https://www.reuters.com/legal/litigation/apple-urges-lawmakers-say-no-app-store-bill-2022-02-03/" target="_blank" rel="noopener">виступили</a> проти законопроєкту. За словами представників компанії, він поставить під загрозу безпеку та конфіденційність користувачів. Як стверджують в Apple, зміни «дозволять поширюватися шкідливим програмам та призведуть до збільшення випадків шахрайства та розкрадання даних».</p><p>Google, яка все ж дозволяє користувачам Android встановлювати застосунки зі сторонніх джерел, також <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-02-03/senate-judiciary-committee-approves-app-store-antitrust-bill" target="_blank" rel="noopener">зв’язувалася</a> з представниками судового комітету за день до обговорення законопроєкту. На думку представників компанії, «Конгрес намагається штучно обрати переможців і тих, хто програв на висококонкурентному ринку».</p><p>Spotify, Tile та Match Group підтримали законопроєкт, який, за їхніми словами, зробить їх менш залежними від Apple та Google. За словами джерел Bloomberg, Microsoft також <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-02-03/senate-judiciary-committee-approves-app-store-antitrust-bill" target="_blank" rel="noopener">підтримує</a> зміну законодавства.</p><p>Законопроєкт отримав двопартійну підтримку, набравши 20 голосів «за» і 2 «проти».</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Окрім заборони використання сторонніх магазинів та завантаження програм зі сторонніх джерел на iOS, обидва магазини App Store та Google Play Store отримують 15% від усіх внутрішніх покупок, зроблених користувачами в програмах та іграх. Після того, як доходи розробника сягають $1 млн в рік, податок зростає до 30%.</p>			</blockquote><p>Раніше Південна Корея <a href="/tech/2021/09/01/south-korea-payments/" target="_blank" rel="noopener">стала</a> першою країною у світі, яка на законодавчому рівні зобов&#8217;язала Google та Apple додавати інші платіжні системи. Apple також судиться з Epic Games — розробники Fortnite хотіли використовувати свою платіжну систему в обхід App Store, за що гру видалили з магазину. Ми розповіли як все <a href="/tech/2021/05/28/epic-games-vs-apple/" target="_blank" rel="noopener">починалося</a>, і чим <a href="/tech/2021/09/10/epic-games-vygrala-sudovu-superechku-proty-apple-ale-ne-zovsim/" target="_blank" rel="noopener">закінчилися</a> судові слухання.</p>	<div class="note"  style="background-color:#5a3fa5">		<p><strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong></p>		<div class="corner"></div>	</div><p><iframe src="https://api.nachasi.com/v2/shortcode/wp_quiz_pro/?id=129632" sandbox="allow-same-origin allow-scripts allow-popups allow-forms allow-presentation" onload="this.style.height=(this.contentWindow.document.body.scrollHeight+20)+'px';"></iframe></p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Open App Markets Act дозволить завантажувати застосунки та проводити платежі поза межами офіційних цифрових магазинів.

Закон не дозволить власникам магазинів застосунків обмежувати розробників у праві використання власних платіжних систем для обробки внутрішніх платежів, а користувачів у праві завантажувати застосунки зі сторонніх платформ, <a href="https://www.reuters.com/technology/us-senate-panel-votes-approve-app-store-bill-aimed-apple-google-2022-02-03/" target="_blank" rel="noopener">повідомляє</a> Reuters.

Це стосуватиметься цифрових магазинів-платформ із більш ніж 50 мільйонами користувачів у США — App Store і Google Play Store проходять цей поріг. Магазинам доведеться дозволити розробникам звертатися до своїх користувачів з «законними діловими пропозиціями» та пропонувати платіжні системи на вибір. Ще одне положення змусить Apple і Google дозволити користувачам використовувати інші магазини та завантажувати застосунки зі сторонніх джерел.

[related_post id="151336"]

В Apple <a href="https://www.reuters.com/legal/litigation/apple-urges-lawmakers-say-no-app-store-bill-2022-02-03/" target="_blank" rel="noopener">виступили</a> проти законопроєкту. За словами представників компанії, він поставить під загрозу безпеку та конфіденційність користувачів. Як стверджують в Apple, зміни «дозволять поширюватися шкідливим програмам та призведуть до збільшення випадків шахрайства та розкрадання даних».

Google, яка все ж дозволяє користувачам Android встановлювати застосунки зі сторонніх джерел, також <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-02-03/senate-judiciary-committee-approves-app-store-antitrust-bill" target="_blank" rel="noopener">зв’язувалася</a> з представниками судового комітету за день до обговорення законопроєкту. На думку представників компанії, «Конгрес намагається штучно обрати переможців і тих, хто програв на висококонкурентному ринку».

Spotify, Tile та Match Group підтримали законопроєкт, який, за їхніми словами, зробить їх менш залежними від Apple та Google. За словами джерел Bloomberg, Microsoft також <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-02-03/senate-judiciary-committee-approves-app-store-antitrust-bill" target="_blank" rel="noopener">підтримує</a> зміну законодавства.

Законопроєкт отримав двопартійну підтримку, набравши 20 голосів «за» і 2 «проти».

[blockquote_with_author content="Окрім заборони використання сторонніх магазинів та завантаження програм зі сторонніх джерел на iOS, обидва магазини App Store та Google Play Store отримують 15% від усіх внутрішніх покупок, зроблених користувачами в програмах та іграх. Після того, як доходи розробника сягають $1 млн в рік, податок зростає до 30%."]

Раніше Південна Корея <a href="https://nachasi.com/tech/2021/09/01/south-korea-payments/" target="_blank" rel="noopener">стала</a> першою країною у світі, яка на законодавчому рівні зобов'язала Google та Apple додавати інші платіжні системи. Apple також судиться з Epic Games — розробники Fortnite хотіли використовувати свою платіжну систему в обхід App Store, за що гру видалили з магазину. Ми розповіли як все <a href="https://nachasi.com/tech/2021/05/28/epic-games-vs-apple/" target="_blank" rel="noopener">починалося</a>, і чим <a href="https://nachasi.com/tech/2021/09/10/epic-games-vygrala-sudovu-superechku-proty-apple-ale-ne-zovsim/" target="_blank" rel="noopener">закінчилися</a> судові слухання.

[background_substrate_simple color="#5a3fa5"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129632"]

📑 Сенат США схвалив законопроєкт, який обмежить монополію магазинів застосунків Apple та Google

Картки

🔬 Соціальне кредитування у Китаї: тоталітарна система контролю чи крок до безпечного життя

<h2><strong>Крипта в Україні</strong></h2>
<p class="p1">В середу, 8 вересня, на пленарному засіданні Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи». За ухвалення проголосувало 276 народних депутатів.</p>

<h2><strong>Що пропонує Закон «Про віртуальні активи»</strong></h2>
Закон в принципі вводить у правове поле поняття «віртуальні активи» — сукупність даних в електронній формі, яка має вартість та існує в системі обігу віртуальних активів. Зазначається, що віртуальний актив може бути як самостійним об'єктом цивільного обороту (тобто, ви можете торгувати біткоїном), так і бути віртуальним вираженням якогось іншого активу (наприклад, токенізованою акцією).

Віртуальні активи не стануть платіжним засобом в Україні (як у Сальвадорі), але ними можна буде законно володіти, обмінювати, торгувати тощо. Водночас віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари) або роботи (послуги).
<p dir="ltr">Правовий статус віртуальних активів надає юридичний захист користувачам та учасникам ринку.</p>

<h3 dir="ltr"><strong>Державна реєстрація криптобірж та інших компаній, що провадять діяльність у криптосфері</strong></h3>
<p dir="ltr">Для провадження діяльності потрібно оформити дозвіл — це буде платно, від 85 000₴ і вище, в залежності від типу послуг.</p>
<p dir="ltr">Щоб отримати дозвіл на надання послуг, заявник має відповідати таким вимогам:</p>

<ul>
 	<li dir="ltr">мати бездоганну ділову репутацію</li>
 	<li dir="ltr">розкрити інформацію про структуру власності</li>
 	<li dir="ltr">статутний капітал сформований з чистих джерел</li>
</ul>
Заявку можна буде подати у електронній формі.
<h3 dir="ltr"><strong>Публічна пропозиція придбання віртуальних активів</strong></h3>
<p dir="ltr">Законом регулюються також ICO/IDO. Зокрема, організатори мають вказувати:</p>

<ul>
 	<li dir="ltr">найменування особи, яка здійснює публічну пропозицію;</li>
 	<li dir="ltr">адресу веб-сайту особи, яка здійснює публічну пропозицію;</li>
 	<li dir="ltr">загальну інформацію про віртуальні активи, що пропонуються до продажу, та опис прав, які посвідчують ці віртуальні активи (за наявності);</li>
 	<li dir="ltr">умови придбання віртуальних активів;</li>
 	<li dir="ltr">умови відчуження віртуальних активів;</li>
 	<li dir="ltr">умови вилучення віртуальних активів з обороту, якщо таке вилучення з обороту є можливим;</li>
 	<li dir="ltr">інформацію про можливі ризики, пов'язані з придбанням віртуальних активів.</li>
</ul>
<h3 dir="ltr"><strong>Відмивання грошей</strong></h3>
<p dir="ltr">Закон ставить запобіжники проти відмивання грошей та синхронізує українське законодавство з вимогами FATF та інших AML-органів. Нормами закону криптобіржі та інші сервіси роботи з віртуальними активами зобов'язані проводити процедуру KYC.</p>
<p dir="ltr">Створюється новий регулятор — Національна служба з регулювання обігу віртуальних активів (НСВА), а криптоактиви стануть предметом фінмоніторингу.</p>

<h3 dir="ltr"><strong>Оподаткування та набрання чинності</strong></h3>
<p dir="ltr">Цим законом оподаткування криптоактивів не регулюється. Для цього приймуть окремий закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами».</p>
<p dir="ltr">Власне, набрання чинності закону «Про віртуальні активи» прив'язане до набрання чинності закону про оподаткування — вони почнуть діяти одночасно і разом. Над другим законопроєктом наразі працює робоча група і терміни його ухвалення невідомі.</p>

<h3 dir="ltr"><strong>Як ставиться ринок до закону</strong></h3>
<p dir="ltr">Ми отримали коментар від Гліба Костарева, директора найбільшої криптобіржі світу Binance у Східній Європі.</p>
<p dir="ltr">[blockquote_with_author name="Гліб Костарєв" position="директор Binance у Східній Європі" content="Україна є одним із пріоритетних ринків для Binance. Ухвалення закону про віртуальні активи в Україні — ще один значний крок до формування стійкої позиції країни у сфері фінансових технологій та криптовалюти"]</p>
<p dir="ltr">Костарєв зауважує, що новий закон сприятиме зростанню інвестицій у нашу країну та популяризації криптовалют.</p>
<p dir="ltr">[blockquote_with_author name="Гліб Костарєв" position="директор Binance у Східній Європі" content="Binance продовжить роботу з Міністерством цифрової трансформації України, яку ми здійснюємо з 2019 року в рамках меморандума про взаєморозуміння. Впевнений, що спільна робота над новими ініціативами пришвидшить впровадження і прийняття криптовалют у країні."]</p>
https://twitter.com/BinanceUkraine/status/1435555011598196736

<em><strong>Повний текст закону:</strong></em>

<iframe class="scribd_iframe_embed" tabindex="0" title="ЗАКОН УКРАЇНИ" src="https://www.scribd.com/embeds/523844884/content?start_page=1&view_mode=scroll&access_key=key-6bNN5rnIWWelMLV7y5pl" width="100%" height="600" frameborder="0" scrolling="no" data-auto-height="true" data-aspect-ratio="0.7080062794348508" data-mce-fragment="1"></iframe>
<h3>Як це було</h3>
Міністерство цифрової трансформації України разом з представниками влади та ринку віртуальних активів <a href="https://nachasi.com/crypto/2021/07/21/prezentatsiya-virtualni-aktyvy-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener">представили</a> фінальний звіт дослідження «Віртуальні активи в Україні — 2030» та дорожню карту розвитку нової індустрії.

Зокрема, в НБУ <a href="https://nachasi.com/crypto/2021/06/09/nbu-kryptovalyuta-ne-groshi/" target="_blank" rel="noopener">запропонували</a> розглядати крипту як віртуальні активи, які не є грошима.

Згодом в Мінцифрі <a href="https://nachasi.com/crypto/2021/07/13/mintsyfra-zakon/" target="_blank" rel="noopener">розповіли</a> про основні поправки до Закону «Про віртуальні активи». Він мав дозволити легалізувати ринок віртуальних активів в Україні та криптовалюти.

[background_substrate_simple color="#c036bf"]

<a href="https://nachasi.com/crypto/2021/07/13/mintsyfra-zakon/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Раніше ми вже писали, що в Мінцифрі розповіли про основні поправки Закону «Про віртуальні активи»</a>

[/background_substrate_simple]

<em>За останніми новинами Binance можна стежити у <a href="https://t.me/BinanceUkrainian">Telegram</a>, <a href="https://www.facebook.com/BinanceUkraine">Facebook</a>, <a href="https://www.instagram.com/binanceukraine">Instagram</a> або <a href="https://www.twitter.com/BinanceUkraine">Twitter</a>.</em>

<h2><strong>Крипта в Україні</strong></h2><p class="p1">В середу, 8 вересня, на пленарному засіданні Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи». За ухвалення проголосувало 276 народних депутатів.</p><h2><strong>Що пропонує Закон «Про віртуальні активи»</strong></h2><p>Закон в принципі вводить у правове поле поняття «віртуальні активи» — сукупність даних в електронній формі, яка має вартість та існує в системі обігу віртуальних активів. Зазначається, що віртуальний актив може бути як самостійним об&#8217;єктом цивільного обороту (тобто, ви можете торгувати біткоїном), так і бути віртуальним вираженням якогось іншого активу (наприклад, токенізованою акцією).</p><p>Віртуальні активи не стануть платіжним засобом в Україні (як у Сальвадорі), але ними можна буде законно володіти, обмінювати, торгувати тощо. Водночас віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари) або роботи (послуги).</p><p dir="ltr">Правовий статус віртуальних активів надає юридичний захист користувачам та учасникам ринку.</p><h3 dir="ltr"><strong>Державна реєстрація криптобірж та інших компаній, що провадять діяльність у криптосфері</strong></h3><p dir="ltr">Для провадження діяльності потрібно оформити дозвіл — це буде платно, від 85 000₴ і вище, в залежності від типу послуг.</p><p dir="ltr">Щоб отримати дозвіл на надання послуг, заявник має відповідати таким вимогам:</p><ul><li dir="ltr">мати бездоганну ділову репутацію</li><li dir="ltr">розкрити інформацію про структуру власності</li><li dir="ltr">статутний капітал сформований з чистих джерел</li></ul><p>Заявку можна буде подати у електронній формі.</p><h3 dir="ltr"><strong>Публічна пропозиція придбання віртуальних активів</strong></h3><p dir="ltr">Законом регулюються також ICO/IDO. Зокрема, організатори мають вказувати:</p><ul><li dir="ltr">найменування особи, яка здійснює публічну пропозицію;</li><li dir="ltr">адресу веб-сайту особи, яка здійснює публічну пропозицію;</li><li dir="ltr">загальну інформацію про віртуальні активи, що пропонуються до продажу, та опис прав, які посвідчують ці віртуальні активи (за наявності);</li><li dir="ltr">умови придбання віртуальних активів;</li><li dir="ltr">умови відчуження віртуальних активів;</li><li dir="ltr">умови вилучення віртуальних активів з обороту, якщо таке вилучення з обороту є можливим;</li><li dir="ltr">інформацію про можливі ризики, пов&#8217;язані з придбанням віртуальних активів.</li></ul><h3 dir="ltr"><strong>Відмивання грошей</strong></h3><p dir="ltr">Закон ставить запобіжники проти відмивання грошей та синхронізує українське законодавство з вимогами FATF та інших AML-органів. Нормами закону криптобіржі та інші сервіси роботи з віртуальними активами зобов&#8217;язані проводити процедуру KYC.</p><p dir="ltr">Створюється новий регулятор — Національна служба з регулювання обігу віртуальних активів (НСВА), а криптоактиви стануть предметом фінмоніторингу.</p><h3 dir="ltr"><strong>Оподаткування та набрання чинності</strong></h3><p dir="ltr">Цим законом оподаткування криптоактивів не регулюється. Для цього приймуть окремий закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами».</p><p dir="ltr">Власне, набрання чинності закону «Про віртуальні активи» прив&#8217;язане до набрання чинності закону про оподаткування — вони почнуть діяти одночасно і разом. Над другим законопроєктом наразі працює робоча група і терміни його ухвалення невідомі.</p><h3 dir="ltr"><strong>Як ставиться ринок до закону</strong></h3><p dir="ltr">Ми отримали коментар від Гліба Костарева, директора найбільшої криптобіржі світу Binance у Східній Європі.</p><p dir="ltr">	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Україна є одним із пріоритетних ринків для Binance. Ухвалення закону про віртуальні активи в Україні — ще один значний крок до формування стійкої позиції країни у сфері фінансових технологій та криптовалюти</p>					<cite>									<span><strong>Гліб Костарєв,</strong></span> директор Binance у Східній Європі							</cite>			</blockquote></p><p dir="ltr">Костарєв зауважує, що новий закон сприятиме зростанню інвестицій у нашу країну та популяризації криптовалют.</p><p dir="ltr">	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Binance продовжить роботу з Міністерством цифрової трансформації України, яку ми здійснюємо з 2019 року в рамках меморандума про взаєморозуміння. Впевнений, що спільна робота над новими ініціативами пришвидшить впровадження і прийняття криптовалют у країні.</p>					<cite>									<span><strong>Гліб Костарєв,</strong></span> директор Binance у Східній Європі							</cite>			</blockquote></p><div class="embedded-twitter"><blockquote class="twitter-tweet"><p lang="en" dir="ltr"><a href="https://twitter.com/Interior/status/1435555011598196736"></a></p></blockquote></div><p><em><strong>Повний текст закону:</strong></em></p><p><iframe loading="lazy" class="scribd_iframe_embed" tabindex="0" title="ЗАКОН УКРАЇНИ" src="https://www.scribd.com/embeds/523844884/content?start_page=1&#038;view_mode=scroll&#038;access_key=key-6bNN5rnIWWelMLV7y5pl" width="100%" height="600" frameborder="0" scrolling="no" data-auto-height="true" data-aspect-ratio="0.7080062794348508" data-mce-fragment="1"></iframe></p><h3>Як це було</h3><p>Міністерство цифрової трансформації України разом з представниками влади та ринку віртуальних активів <a href="/crypto/2021/07/21/prezentatsiya-virtualni-aktyvy-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener">представили</a> фінальний звіт дослідження «Віртуальні активи в Україні — 2030» та дорожню карту розвитку нової індустрії.</p><p>Зокрема, в НБУ <a href="/crypto/2021/06/09/nbu-kryptovalyuta-ne-groshi/" target="_blank" rel="noopener">запропонували</a> розглядати крипту як віртуальні активи, які не є грошима.</p><p>Згодом в Мінцифрі <a href="/crypto/2021/07/13/mintsyfra-zakon/" target="_blank" rel="noopener">розповіли</a> про основні поправки до Закону «Про віртуальні активи». Він мав дозволити легалізувати ринок віртуальних активів в Україні та криптовалюти.</p>	<div class="note"  style="background-color:#c036bf">		<p><a href="/crypto/2021/07/13/mintsyfra-zakon/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Раніше ми вже писали, що в Мінцифрі розповіли про основні поправки Закону «Про віртуальні активи»</a></p>		<div class="corner"></div>	</div><p><em>За останніми новинами Binance можна стежити у <a href="https://t.me/BinanceUkrainian">Telegram</a>, <a href="https://www.facebook.com/BinanceUkraine">Facebook</a>, <a href="https://www.instagram.com/binanceukraine">Instagram</a> або <a href="https://www.twitter.com/BinanceUkraine">Twitter</a>.</em></p>

Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи».

<h2><strong>Крипта в Україні</strong></h2>
<p class="p1">В середу, 8 вересня, на пленарному засіданні Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи». За ухвалення проголосувало 276 народних депутатів.</p>

<h2><strong>Що пропонує Закон «Про віртуальні активи»</strong></h2>
Закон в принципі вводить у правове поле поняття «віртуальні активи» — сукупність даних в електронній формі, яка має вартість та існує в системі обігу віртуальних активів. Зазначається, що віртуальний актив може бути як самостійним об'єктом цивільного обороту (тобто, ви можете торгувати біткоїном), так і бути віртуальним вираженням якогось іншого активу (наприклад, токенізованою акцією).

Віртуальні активи не стануть платіжним засобом в Україні (як у Сальвадорі), але ними можна буде законно володіти, обмінювати, торгувати тощо. Водночас віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари) або роботи (послуги).
<p dir="ltr">Правовий статус віртуальних активів надає юридичний захист користувачам та учасникам ринку.</p>

<h3 dir="ltr"><strong>Державна реєстрація криптобірж та інших компаній, що провадять діяльність у криптосфері</strong></h3>
<p dir="ltr">Для провадження діяльності потрібно оформити дозвіл — це буде платно, від 85 000₴ і вище, в залежності від типу послуг.</p>
<p dir="ltr">Щоб отримати дозвіл на надання послуг, заявник має відповідати таким вимогам:</p>

<ul>
 	<li dir="ltr">мати бездоганну ділову репутацію</li>
 	<li dir="ltr">розкрити інформацію про структуру власності</li>
 	<li dir="ltr">статутний капітал сформований з чистих джерел</li>
</ul>
Заявку можна буде подати у електронній формі.
<h3 dir="ltr"><strong>Публічна пропозиція придбання віртуальних активів</strong></h3>
<p dir="ltr">Законом регулюються також ICO/IDO. Зокрема, організатори мають вказувати:</p>

<ul>
 	<li dir="ltr">найменування особи, яка здійснює публічну пропозицію;</li>
 	<li dir="ltr">адресу веб-сайту особи, яка здійснює публічну пропозицію;</li>
 	<li dir="ltr">загальну інформацію про віртуальні активи, що пропонуються до продажу, та опис прав, які посвідчують ці віртуальні активи (за наявності);</li>
 	<li dir="ltr">умови придбання віртуальних активів;</li>
 	<li dir="ltr">умови відчуження віртуальних активів;</li>
 	<li dir="ltr">умови вилучення віртуальних активів з обороту, якщо таке вилучення з обороту є можливим;</li>
 	<li dir="ltr">інформацію про можливі ризики, пов'язані з придбанням віртуальних активів.</li>
</ul>
<h3 dir="ltr"><strong>Відмивання грошей</strong></h3>
<p dir="ltr">Закон ставить запобіжники проти відмивання грошей та синхронізує українське законодавство з вимогами FATF та інших AML-органів. Нормами закону криптобіржі та інші сервіси роботи з віртуальними активами зобов'язані проводити процедуру KYC.</p>
<p dir="ltr">Створюється новий регулятор — Національна служба з регулювання обігу віртуальних активів (НСВА), а криптоактиви стануть предметом фінмоніторингу.</p>

<h3 dir="ltr"><strong>Оподаткування та набрання чинності</strong></h3>
<p dir="ltr">Цим законом оподаткування криптоактивів не регулюється. Для цього приймуть окремий закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами».</p>
<p dir="ltr">Власне, набрання чинності закону «Про віртуальні активи» прив'язане до набрання чинності закону про оподаткування — вони почнуть діяти одночасно і разом. Над другим законопроєктом наразі працює робоча група і терміни його ухвалення невідомі.</p>

<h3 dir="ltr"><strong>Як ставиться ринок до закону</strong></h3>
<p dir="ltr">Ми отримали коментар від Гліба Костарева, директора найбільшої криптобіржі світу Binance у Східній Європі.</p>
<p dir="ltr">[blockquote_with_author name="Гліб Костарєв" position="директор Binance у Східній Європі" content="Україна є одним із пріоритетних ринків для Binance. Ухвалення закону про віртуальні активи в Україні — ще один значний крок до формування стійкої позиції країни у сфері фінансових технологій та криптовалюти"]</p>
<p dir="ltr">Костарєв зауважує, що новий закон сприятиме зростанню інвестицій у нашу країну та популяризації криптовалют.</p>
<p dir="ltr">[blockquote_with_author name="Гліб Костарєв" position="директор Binance у Східній Європі" content="Binance продовжить роботу з Міністерством цифрової трансформації України, яку ми здійснюємо з 2019 року в рамках меморандума про взаєморозуміння. Впевнений, що спільна робота над новими ініціативами пришвидшить впровадження і прийняття криптовалют у країні."]</p>
https://twitter.com/BinanceUkraine/status/1435555011598196736

<em><strong>Повний текст закону:</strong></em>

<iframe class="scribd_iframe_embed" tabindex="0" title="ЗАКОН УКРАЇНИ" src="https://www.scribd.com/embeds/523844884/content?start_page=1&amp;view_mode=scroll&amp;access_key=key-6bNN5rnIWWelMLV7y5pl" width="100%" height="600" frameborder="0" scrolling="no" data-auto-height="true" data-aspect-ratio="0.7080062794348508" data-mce-fragment="1"></iframe>
<h3>Як це було</h3>
Міністерство цифрової трансформації України разом з представниками влади та ринку віртуальних активів <a href="https://nachasi.com/crypto/2021/07/21/prezentatsiya-virtualni-aktyvy-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener">представили</a> фінальний звіт дослідження «Віртуальні активи в Україні — 2030» та дорожню карту розвитку нової індустрії.

Зокрема, в НБУ <a href="https://nachasi.com/crypto/2021/06/09/nbu-kryptovalyuta-ne-groshi/" target="_blank" rel="noopener">запропонували</a> розглядати крипту як віртуальні активи, які не є грошима.

Згодом в Мінцифрі <a href="https://nachasi.com/crypto/2021/07/13/mintsyfra-zakon/" target="_blank" rel="noopener">розповіли</a> про основні поправки до Закону «Про віртуальні активи». Він мав дозволити легалізувати ринок віртуальних активів в Україні та криптовалюти.

[background_substrate_simple color="#c036bf"]

<a href="https://nachasi.com/crypto/2021/07/13/mintsyfra-zakon/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Раніше ми вже писали, що в Мінцифрі розповіли про основні поправки Закону «Про віртуальні активи»</a>

[/background_substrate_simple]

<em>За останніми новинами Binance можна стежити у <a href="https://t.me/BinanceUkrainian">Telegram</a>, <a href="https://www.facebook.com/BinanceUkraine">Facebook</a>, <a href="https://www.instagram.com/binanceukraine">Instagram</a> або <a href="https://www.twitter.com/BinanceUkraine">Twitter</a>.</em>

<h2><strong>Крипта в Україні</strong></h2><p class="p1">В середу, 8 вересня, на пленарному засіданні Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи». За ухвалення проголосувало 276 народних депутатів.</p><h2><strong>Що пропонує Закон «Про віртуальні активи»</strong></h2><p>Закон в принципі вводить у правове поле поняття «віртуальні активи» — сукупність даних в електронній формі, яка має вартість та існує в системі обігу віртуальних активів. Зазначається, що віртуальний актив може бути як самостійним об&#8217;єктом цивільного обороту (тобто, ви можете торгувати біткоїном), так і бути віртуальним вираженням якогось іншого активу (наприклад, токенізованою акцією).</p><p>Віртуальні активи не стануть платіжним засобом в Україні (як у Сальвадорі), але ними можна буде законно володіти, обмінювати, торгувати тощо. Водночас віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари) або роботи (послуги).</p><p dir="ltr">Правовий статус віртуальних активів надає юридичний захист користувачам та учасникам ринку.</p><h3 dir="ltr"><strong>Державна реєстрація криптобірж та інших компаній, що провадять діяльність у криптосфері</strong></h3><p dir="ltr">Для провадження діяльності потрібно оформити дозвіл — це буде платно, від 85 000₴ і вище, в залежності від типу послуг.</p><p dir="ltr">Щоб отримати дозвіл на надання послуг, заявник має відповідати таким вимогам:</p><ul><li dir="ltr">мати бездоганну ділову репутацію</li><li dir="ltr">розкрити інформацію про структуру власності</li><li dir="ltr">статутний капітал сформований з чистих джерел</li></ul><p>Заявку можна буде подати у електронній формі.</p><h3 dir="ltr"><strong>Публічна пропозиція придбання віртуальних активів</strong></h3><p dir="ltr">Законом регулюються також ICO/IDO. Зокрема, організатори мають вказувати:</p><ul><li dir="ltr">найменування особи, яка здійснює публічну пропозицію;</li><li dir="ltr">адресу веб-сайту особи, яка здійснює публічну пропозицію;</li><li dir="ltr">загальну інформацію про віртуальні активи, що пропонуються до продажу, та опис прав, які посвідчують ці віртуальні активи (за наявності);</li><li dir="ltr">умови придбання віртуальних активів;</li><li dir="ltr">умови відчуження віртуальних активів;</li><li dir="ltr">умови вилучення віртуальних активів з обороту, якщо таке вилучення з обороту є можливим;</li><li dir="ltr">інформацію про можливі ризики, пов&#8217;язані з придбанням віртуальних активів.</li></ul><h3 dir="ltr"><strong>Відмивання грошей</strong></h3><p dir="ltr">Закон ставить запобіжники проти відмивання грошей та синхронізує українське законодавство з вимогами FATF та інших AML-органів. Нормами закону криптобіржі та інші сервіси роботи з віртуальними активами зобов&#8217;язані проводити процедуру KYC.</p><p dir="ltr">Створюється новий регулятор — Національна служба з регулювання обігу віртуальних активів (НСВА), а криптоактиви стануть предметом фінмоніторингу.</p><h3 dir="ltr"><strong>Оподаткування та набрання чинності</strong></h3><p dir="ltr">Цим законом оподаткування криптоактивів не регулюється. Для цього приймуть окремий закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами».</p><p dir="ltr">Власне, набрання чинності закону «Про віртуальні активи» прив&#8217;язане до набрання чинності закону про оподаткування — вони почнуть діяти одночасно і разом. Над другим законопроєктом наразі працює робоча група і терміни його ухвалення невідомі.</p><h3 dir="ltr"><strong>Як ставиться ринок до закону</strong></h3><p dir="ltr">Ми отримали коментар від Гліба Костарева, директора найбільшої криптобіржі світу Binance у Східній Європі.</p><p dir="ltr">	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Україна є одним із пріоритетних ринків для Binance. Ухвалення закону про віртуальні активи в Україні — ще один значний крок до формування стійкої позиції країни у сфері фінансових технологій та криптовалюти</p>					<cite>									<span><strong>Гліб Костарєв,</strong></span> директор Binance у Східній Європі							</cite>			</blockquote></p><p dir="ltr">Костарєв зауважує, що новий закон сприятиме зростанню інвестицій у нашу країну та популяризації криптовалют.</p><p dir="ltr">	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Binance продовжить роботу з Міністерством цифрової трансформації України, яку ми здійснюємо з 2019 року в рамках меморандума про взаєморозуміння. Впевнений, що спільна робота над новими ініціативами пришвидшить впровадження і прийняття криптовалют у країні.</p>					<cite>									<span><strong>Гліб Костарєв,</strong></span> директор Binance у Східній Європі							</cite>			</blockquote></p><div class="embedded-twitter"><blockquote class="twitter-tweet"><p lang="en" dir="ltr"><a href="https://twitter.com/Interior/status/1435555011598196736"></a></p></blockquote></div><p><em><strong>Повний текст закону:</strong></em></p><p><iframe loading="lazy" class="scribd_iframe_embed" tabindex="0" title="ЗАКОН УКРАЇНИ" src="https://www.scribd.com/embeds/523844884/content?start_page=1&amp;view_mode=scroll&amp;access_key=key-6bNN5rnIWWelMLV7y5pl" width="100%" height="600" frameborder="0" scrolling="no" data-auto-height="true" data-aspect-ratio="0.7080062794348508" data-mce-fragment="1"></iframe></p><h3>Як це було</h3><p>Міністерство цифрової трансформації України разом з представниками влади та ринку віртуальних активів <a href="/crypto/2021/07/21/prezentatsiya-virtualni-aktyvy-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener">представили</a> фінальний звіт дослідження «Віртуальні активи в Україні — 2030» та дорожню карту розвитку нової індустрії.</p><p>Зокрема, в НБУ <a href="/crypto/2021/06/09/nbu-kryptovalyuta-ne-groshi/" target="_blank" rel="noopener">запропонували</a> розглядати крипту як віртуальні активи, які не є грошима.</p><p>Згодом в Мінцифрі <a href="/crypto/2021/07/13/mintsyfra-zakon/" target="_blank" rel="noopener">розповіли</a> про основні поправки до Закону «Про віртуальні активи». Він мав дозволити легалізувати ринок віртуальних активів в Україні та криптовалюти.</p>	<div class="note"  style="background-color:#c036bf">		<p><a href="/crypto/2021/07/13/mintsyfra-zakon/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Раніше ми вже писали, що в Мінцифрі розповіли про основні поправки Закону «Про віртуальні активи»</a></p>		<div class="corner"></div>	</div><p><em>За останніми новинами Binance можна стежити у <a href="https://t.me/BinanceUkrainian">Telegram</a>, <a href="https://www.facebook.com/BinanceUkraine">Facebook</a>, <a href="https://www.instagram.com/binanceukraine">Instagram</a> або <a href="https://www.twitter.com/BinanceUkraine">Twitter</a>.</em></p>

🇺🇦 Верховна Рада ухвалила закон про віртуальні активи (оновлено)

🇺🇦 Верховна Рада прийняла законопроєкт про віртуальні активи

<h2><strong>Сальвадор та біткоїн</strong></h2>
Законодавча асамблея Сальвадора прийняла законопроєкт про визнання біткоїна законним платіжним засобом на території країни нарівні з доларом США.

<a href="https://t.me/nachasi_crypto" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Більше криптоновин читайте на нашому Telegram-каналі</a>
<h3>Як це відбулось</h3>
Законопроєкт підтримали 62 парламентарії з 84 можливих, 17 — виступили проти, один — утримався. Документ набере чинності через 90 днів з моменту публікації в офіційній урядовій газеті.
<h3><strong>Що відбувається</strong></h3>
Як раніше повідомляла редакція Na chasi / Crypto, під час відеотрансляції конференції Bitcoin 2021 в Маямі 6 червня президент Сальвадора Наїб Букела <a href="https://nachasi.com/crypto/2021/06/07/salvador-bitkoyin-platizhnyi-zasib/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">повідомив</a> про легалізацію цифрового золота в країні. І вже 9 червня опублікував повну версію документа, яка передбачає використання цифрового золота для встановлення цін і сплати податків.

https://twitter.com/nayibbukele/status/1402442597235310596
<h3><strong>Які умови на законний біткоїн</strong></h3>
Біткоїн та угоди з ним не підлягають оподаткуванню на приріст капіталу, як і будь-які інші операції з платіжними засобами.

[blockquote_with_author position="Законопроєкт " content="Будь-який економічний агент повинен приймати біткоїн як платіжний засіб, коли він пропонується в рахунок оплати товарів і послуг"]

І хоча американський долар залишається базовою валютою держави, проте країна гарантує миттєву автоматичну конвертацію BTC. Для цього влада запустить трастовий фонд на $150 млн для купівлі цифрового активу у населення. Уряд також розглядає можливість зберігати біткоїн на балансі.

[background_substrate_simple color="#c036bf"]

<a href="https://nachasi.com/crypto/2021/05/31/kytaj-cbdc/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Раніше ми вже писали, що Китай не стежитиме за користувачами за допомогою CBDC</a>

[/background_substrate_simple]

<h2><strong>Сальвадор та біткоїн</strong></h2><p>Законодавча асамблея Сальвадора прийняла законопроєкт про визнання біткоїна законним платіжним засобом на території країни нарівні з доларом США.</p><p><a href="https://t.me/nachasi_crypto" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Більше криптоновин читайте на нашому Telegram-каналі</a></p><h3>Як це відбулось</h3><p>Законопроєкт підтримали 62 парламентарії з 84 можливих, 17 — виступили проти, один — утримався. Документ набере чинності через 90 днів з моменту публікації в офіційній урядовій газеті.</p><h3><strong>Що відбувається</strong></h3><p>Як раніше повідомляла редакція Na chasi / Crypto, під час відеотрансляції конференції Bitcoin 2021 в Маямі 6 червня президент Сальвадора Наїб Букела <a href="/crypto/2021/06/07/salvador-bitkoyin-platizhnyi-zasib/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">повідомив</a> про легалізацію цифрового золота в країні. І вже 9 червня опублікував повну версію документа, яка передбачає використання цифрового золота для встановлення цін і сплати податків.</p><div class="embedded-twitter"><blockquote class="twitter-tweet"><p lang="en" dir="ltr"><a href="https://twitter.com/Interior/status/1402442597235310596"></a></p></blockquote></div><h3><strong>Які умови на законний біткоїн</strong></h3><p>Біткоїн та угоди з ним не підлягають оподаткуванню на приріст капіталу, як і будь-які інші операції з платіжними засобами.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Будь-який економічний агент повинен приймати біткоїн як платіжний засіб, коли він пропонується в рахунок оплати товарів і послуг</p>			</blockquote><p>І хоча американський долар залишається базовою валютою держави, проте країна гарантує миттєву автоматичну конвертацію BTC. Для цього влада запустить трастовий фонд на $150 млн для купівлі цифрового активу у населення. Уряд також розглядає можливість зберігати біткоїн на балансі.</p>	<div class="note"  style="background-color:#c036bf">		<p><a href="/crypto/2021/05/31/kytaj-cbdc/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Раніше ми вже писали, що Китай не стежитиме за користувачами за допомогою CBDC</a></p>		<div class="corner"></div>	</div>

Законодавча асамблея Сальвадора прийняла законопроєкт про визнання біткоїна законним платіжним засобом на території країни нарівні з доларом США.

#закони