Новини

На Поштовій площі пропонують збудувати торгівельний центр, і це може призвести то бетонування археологічних шарів IX-X ст., які могли би мати важливе значення для науки — тому небайдужі підписали петицію до представників столичної влади з метою збереження історичного місця

Мешканці столиці звернулися до київського мера з вимогою звернути увагу на те, що археологічні розкопки опинились під загрозою знищення. Вже зібрано необхідних 10 тис підписів. Тепер петиція щодо облаштування музейного простору на Поштовій площі має бути розглянута Київською міськрадою.
<h4><strong>На яку проблему вказують автори петиції щодо музею на площі</strong></h4>
У петиції на сайті Київради йдеться про те, що квартали стародавнього Києва зараз вкриті будівельним сміттям. А фінансування роботи археологічної групи припинилося 4 міс тому.

[blockquote_with_author content="Команда фільму «Україна.Повернення своєї історії» на чолі з автором фільму Акімом Галімовим, Директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України Михайло Сагайдак, кияни та наукове товариство України турбуються про збереження історичної спадщини нашої держави."]

<img class="aligncenter size-full wp-image-9465" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-21-at-1.17.44-PM.png" alt="Кияни зібрали 10 тис підписів на підтримку музею на Поштовій площі" width="1123" height="1002" />

Поштова вже претендує на статус третього об'єкту ЮНЕСКО в Києві, зауважують активісти. Вони також нагадують, що у 2001 році будівельники вже призвели до знищення на Майдані Незалежності знайдених археологами стародавніх Лядських воріт. Якщо подібне повториться, археологи оцінюють збитки у понад 70 млн грн. Тому мера Віталія Кличка просять втілити плани щодо музеєфікації та подальшого дослідження старовинної вулиці часів Київської Русі і запобігти руйнуванню пам'ятки.

<p>Мешканці столиці звернулися до київського мера з вимогою звернути увагу на те, що археологічні розкопки опинились під загрозою знищення. Вже зібрано необхідних 10 тис підписів. Тепер петиція щодо облаштування музейного простору на Поштовій площі має бути розглянута Київською міськрадою.</p><h4><strong>На яку проблему вказують автори петиції щодо музею на площі</strong></h4><p>У петиції на сайті Київради йдеться про те, що квартали стародавнього Києва зараз вкриті будівельним сміттям. А фінансування роботи археологічної групи припинилося 4 міс тому.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Команда фільму «Україна.Повернення своєї історії» на чолі з автором фільму Акімом Галімовим, Директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України Михайло Сагайдак, кияни та наукове товариство України турбуються про збереження історичної спадщини нашої держави.</p>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-9465" src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-21-at-1.17.44-PM.png" alt="Кияни зібрали 10 тис підписів на підтримку музею на Поштовій площі" width="1123" height="1002" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-21-at-1.17.44-PM.png 1123w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-21-at-1.17.44-PM-300x268.png 300w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-21-at-1.17.44-PM-768x685.png 768w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-21-at-1.17.44-PM-1024x914.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-21-at-1.17.44-PM-650x580.png 650w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-21-at-1.17.44-PM-829x740.png 829w" sizes="(max-width: 1123px) 100vw, 1123px" /></p><p>Поштова вже претендує на статус третього об&#8217;єкту ЮНЕСКО в Києві, зауважують активісти. Вони також нагадують, що у 2001 році будівельники вже призвели до знищення на Майдані Незалежності знайдених археологами стародавніх Лядських воріт. Якщо подібне повториться, археологи оцінюють збитки у понад 70 млн грн. Тому мера Віталія Кличка просять втілити плани щодо музеєфікації та подальшого дослідження старовинної вулиці часів Київської Русі і запобігти руйнуванню пам&#8217;ятки.</p>

Кияни зібрали підписи для музею на Поштовій площі

{:ua}Жителі столиці звернулися до Віталія Кличка з проханням звернути увагу на те, що археологічні розкопки опинились під небезпекою знищення. На часі дізнатися про музей на Поштовій площі{:}

Очільник Державного агентства автомобільних доріг України розповів про плани будівництва першої платної дороги в Україні. Для запровадження дорожньої концесії потрібні зміни до законодавства, а зведення буде тривати 4-5 років

Для зведення першої платної дороги України досі шукають інвестора. Інвестуватимуть у відрізок дороги Львів–Краковець (селище Яворівського району на кордоні з Польщею). Для здійснення проекту необхідно внести зміни до законодавство для запровадження дорожньої концесії — коли дорогу будує приватний інвестор, обслуговує її, ремонтує, бере плату за проїзд, а після 49 років оренди ця дорога відходить до власності держави. На часі дізнатися більше про цю концепцію.
<h4><strong>Про концепцію будівництва автострад</strong></h4>
За словами глави Державного агентства автомобільних доріг України Славоміра Новака перше, дуже важливе для економіки країни, — частина міжнародного коридору Gо Highway — автомобільна дорога Краковець-Львів. Вона може стати першою концесійною автострадою в Україні. Але для реалізації проекту ще треба змінити законодавство про концесію.

Друга пропозиція — будівництво нової автостради Київ-Біла Церква. Ця дорога вичерпала свою пропускну спроможність і не може забезпечити трафік, що постійно збільшується, в цьому напрямку. Нова дорога допоможе цю проблему вирішити.

Будівництво і експлуатація автомобільної дороги Львів -Краковець протяжністю 84,4 км є пілотним концесійним проектом в Україні. Будівництво в країні доріг у рамках державно-приватного партнерства (концесії) передбачає повернення інвестицій концесіонерові за рахунок збору плати за проїзд, а також плати за доступ і експлуатацію об’єктів дорожнього сервісу, придорожньої інфраструктури, розміщення реклами, логістичних центрів, сучасних ліній зв’язку уздовж дороги.

Орієнтовний термін будівництва цієї дороги становитиме 4-5 років. Фінансування на 100% залучатиме приватний інвестор. Термін концесії — до 49 років. Термін експлуатації — 45 років. Концесіонер відповідатиме за будівництво, утримання, ремонт дороги. Категорія планованої дороги в чотири смуги — 1-А. Орієнтовна швидкість руху — 120 км/год.

[blockquote_with_author name="Славомір Новак" position="глава Державного агентства автомобільних доріг України" content="Важливою умовою для реалізації концесії із будівництва автомобільних доріг є інтенсивність руху не менше 18 тисяч автомобілів на добу платного трафіку. Лише тоді з'явиться можливість залучити банківські ресурси для фінансування такого проекту"]

<p>Для зведення першої платної дороги України досі шукають інвестора. Інвестуватимуть у відрізок дороги Львів–Краковець (селище Яворівського району на кордоні з Польщею). Для здійснення проекту необхідно внести зміни до законодавство для запровадження дорожньої концесії — коли дорогу будує приватний інвестор, обслуговує її, ремонтує, бере плату за проїзд, а після 49 років оренди ця дорога відходить до власності держави. На часі дізнатися більше про цю концепцію.</p><h4><strong>Про концепцію будівництва автострад</strong></h4><p>За словами глави Державного агентства автомобільних доріг України Славоміра Новака перше, дуже важливе для економіки країни, — частина міжнародного коридору Gо Highway — автомобільна дорога Краковець-Львів. Вона може стати першою концесійною автострадою в Україні. Але для реалізації проекту ще треба змінити законодавство про концесію.</p><p>Друга пропозиція — будівництво нової автостради Київ-Біла Церква. Ця дорога вичерпала свою пропускну спроможність і не може забезпечити трафік, що постійно збільшується, в цьому напрямку. Нова дорога допоможе цю проблему вирішити.</p><p>Будівництво і експлуатація автомобільної дороги Львів -Краковець протяжністю 84,4 км є пілотним концесійним проектом в Україні. Будівництво в країні доріг у рамках державно-приватного партнерства (концесії) передбачає повернення інвестицій концесіонерові за рахунок збору плати за проїзд, а також плати за доступ і експлуатацію об’єктів дорожнього сервісу, придорожньої інфраструктури, розміщення реклами, логістичних центрів, сучасних ліній зв’язку уздовж дороги.</p><p>Орієнтовний термін будівництва цієї дороги становитиме 4-5 років. Фінансування на 100% залучатиме приватний інвестор. Термін концесії — до 49 років. Термін експлуатації — 45 років. Концесіонер відповідатиме за будівництво, утримання, ремонт дороги. Категорія планованої дороги в чотири смуги — 1-А. Орієнтовна швидкість руху — 120 км/год.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Важливою умовою для реалізації концесії із будівництва автомобільних доріг є інтенсивність руху не менше 18 тисяч автомобілів на добу платного трафіку. Лише тоді з'явиться можливість залучити банківські ресурси для фінансування такого проекту</p>					<cite>									<span><strong>Славомір Новак,</strong></span> глава Державного агентства автомобільних доріг України							</cite>			</blockquote>

Представлено концепцію платного автобану в Україні

{:ua}Перша платна дорога в Україна може з'явитись уже за 5 років. Що варто знати про концепцію платного автобану? Читайте та дізнавайтеся{:}

Завдяки зусиллям активістів відтепер можна знайти урбан-простори в українських містах на єдиній онлайн-мапі, а також додати туди власний простір чи об’єкт, На даний час на мапу нанесено об’єкти у майже 20 містах

Активісти громадської організації <a href="https://www.facebook.com/uspishnemisto/" target="_blank" rel="noopener" data-hovercard="/ajax/hovercard/page.php?id=899803316720725&amp;extragetparams=%7B%22directed_target_id%22%3A0%7D" data-hovercard-prefer-more-content-show="1">Інститут Успішного Міста</a> створили першу інтерактивну он-лайн мапу публічних просторових об'єктів України під назвою «УрбанПростір». На часі дізнатися більше про довідковий сервіс щодо публічних просторів у містах.
<h4><strong>Як працює мапа просторів</strong></h4>
<a href="http://publicspace.in.ua" target="_blank" rel="noopener">«УрбанПростір»</a> його творці позиціонують як перший інтерактивний онлайн-реєстр публічних місць України. На сайті у вільному доступі можна знайти місце для відпочинку або роботи. Також можна подивитися, як працюють сучасні бібліотеки та музеї, знайти цікаву платформу громадських ініціатив у конкретному місті. Також можна власноруч додати інформацію про публічний простір у своєму місті, і після модерації його додадуть на сайт.

Додатково організатори наголошують на можливості розповісти спільноті про «проблемний» публічний простір» — це дасть змогу розповісти міській громаді та всій Україні про ті об’єкти та середовища, які потребують впорядкування.

<img class="aligncenter size-full wp-image-9235" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-20-at-10.35.10-AM.png" alt="В Україні з’явився онлайн-каталог міських публічних просторів" width="1130" height="958" />

<p>Активісти громадської організації <a href="https://www.facebook.com/uspishnemisto/" target="_blank" rel="noopener" data-hovercard="/ajax/hovercard/page.php?id=899803316720725&amp;extragetparams=%7B%22directed_target_id%22%3A0%7D" data-hovercard-prefer-more-content-show="1">Інститут Успішного Міста</a> створили першу інтерактивну он-лайн мапу публічних просторових об&#8217;єктів України під назвою «УрбанПростір». На часі дізнатися більше про довідковий сервіс щодо публічних просторів у містах.</p><h4><strong>Як працює мапа просторів</strong></h4><p><a href="http://publicspace.in.ua" target="_blank" rel="noopener">«УрбанПростір»</a> його творці позиціонують як перший інтерактивний онлайн-реєстр публічних місць України. На сайті у вільному доступі можна знайти місце для відпочинку або роботи. Також можна подивитися, як працюють сучасні бібліотеки та музеї, знайти цікаву платформу громадських ініціатив у конкретному місті. Також можна власноруч додати інформацію про публічний простір у своєму місті, і після модерації його додадуть на сайт.</p><p>Додатково організатори наголошують на можливості розповісти спільноті про «проблемний» публічний простір» — це дасть змогу розповісти міській громаді та всій Україні про ті об’єкти та середовища, які потребують впорядкування.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-9235" src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-20-at-10.35.10-AM.png" alt="В Україні з’явився онлайн-каталог міських публічних просторів" width="1130" height="958" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-20-at-10.35.10-AM.png 1130w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-20-at-10.35.10-AM-300x254.png 300w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-20-at-10.35.10-AM-768x651.png 768w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-20-at-10.35.10-AM-1024x868.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-20-at-10.35.10-AM-650x551.png 650w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-20-at-10.35.10-AM-873x740.png 873w" sizes="(max-width: 1130px) 100vw, 1130px" /></p>

В Україні з’явився онлайн-каталог міських просторів

{:ua}Нова українська онлайн-платформа публічних просторів розпочала роботу — що варто про неї знати, як скористатися каталогом та для чого він потрібен?{:}

Дослідники проаналізували дані щодо фізичної активності із понад 700 тис користувачів смартфонів у різних країнах світу — і отримана ними карта показників свідчить, наскільки по-різному ставляться мешканці різних країн до того, аби ходити пішки, а не пересуватися автівками

<h4><strong>Хто лідирує серед найвитриваліших</strong></h4>
Першість серед країн, де є смартфони, утримують китайці. У Гонконзі мешканці в середньому проходять за добу 6880 кроків (майже 6 км). А от у Індонезії живуть чи не найледачіші пішоходи — тут вони проходять трохи більше 3,5 тис кроків. Такі дані оприлюднили дослідники зі Стенфорду. Україна теж потрапила до чільного переліку.

До числа найвитриваліших країн світу можна віднеси й Україну — судячи з графічної кольорової шкали, Україна перебуває десь на рівні Китаю за кількістю пройдених кроків (від 6 тис кроків щодоби в середньому).
<h4><strong>В чому особливість дослідження, до якого потрапила Україна</strong></h4>
За словами професора біоінженерії Скотта Делпа, результати цього дослідження приблизно в 1 тис перевищують все, що людство вивчало стосовно особливостей руху та уподобань у пересуванні містами та селами. Агреговані дані дадуть можливість науковцям зрозуміти, як корелює фізична активність зі станом здоров’я та поширенням певних захворювань серед різних націй.

<img class="aligncenter size-full wp-image-9190" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-19-at-7.44.36-PM.png" alt="" width="908" height="506" />

<h4><strong>Хто лідирує серед найвитриваліших</strong></h4><p>Першість серед країн, де є смартфони, утримують китайці. У Гонконзі мешканці в середньому проходять за добу 6880 кроків (майже 6 км). А от у Індонезії живуть чи не найледачіші пішоходи — тут вони проходять трохи більше 3,5 тис кроків. Такі дані оприлюднили дослідники зі Стенфорду. Україна теж потрапила до чільного переліку.</p><p>До числа найвитриваліших країн світу можна віднеси й Україну — судячи з графічної кольорової шкали, Україна перебуває десь на рівні Китаю за кількістю пройдених кроків (від 6 тис кроків щодоби в середньому).</p><h4><strong>В чому особливість дослідження, до якого потрапила Україна</strong></h4><p>За словами професора біоінженерії Скотта Делпа, результати цього дослідження приблизно в 1 тис перевищують все, що людство вивчало стосовно особливостей руху та уподобань у пересуванні містами та селами. Агреговані дані дадуть можливість науковцям зрозуміти, як корелює фізична активність зі станом здоров’я та поширенням певних захворювань серед різних націй.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-9190" src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-19-at-7.44.36-PM.png" alt="" width="908" height="506" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-19-at-7.44.36-PM.png 908w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-19-at-7.44.36-PM-300x167.png 300w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-19-at-7.44.36-PM-768x428.png 768w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-19-at-7.44.36-PM-650x362.png 650w" sizes="(max-width: 908px) 100vw, 908px" /></p>

Україна — в ТОП-10 країн за активністю пішоходів

{:ua}Хто ще лідирує за кількістю пройдених кроків на добу? Українці вийявилися попереду — на чассі дізнатися, у якому рейтингу лідирує Україна{:}

<p>Всього буде поставлено 40 одиниць моделі Pesa Twist Foxtrot 71-414K довжиною 26 м. Вартість одного трамваю складе приблизно 45,33 млн грн. На часі дізнатися більше про проведений тендер на закупівлю трамваїв, його результати та умови продажу вагонів.
</p>
<h4><strong>Умови тендеру</strong></h4>
Польська компанія запропонувала трамваї за 1,813199 млрд грн при очікуваній сумі закупівлі 1,946 млрд грн. При цьому PESA спочатку пропонувала їх за 1,846 млрд грн. Українсько-німецьке СП «Електронтранс» (Львів) запропонувало трамвайні вагони за 1,8132 млрд грн і не знижувало ціну в ході торгів. На участь в тендері також подавалася компанія «Татра-Південь», але її заявка була відхилена через порушення умов тендерної документації.

Нагадаємо, що у Києві на кінцевій станції швидкісного трамвая № 3 «Кільцева дорога» (проспект Леся Курбаса) може з’явитися незвичний торгівельно-розважальний центр (ТРЦ), через який будуть проходити трамваї. <a href="https://nachasi.com/2017/06/27/trts-kyiv-proekt/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Концепція проекту<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/infrastructure-1839235_1280-300x200.jpg" />У столиці представили проект незвичного ТРЦ</span></a> з’явилася на сайті однієї зі столичних компаній. ТРЦ планують відкрити в першому кварталі 2018 року. Загальна площа складе 30 тис м², а поруч облаштують паркінг на 598 місць. Як повідомили в компанії, трамваї будуть проходити через будівлю торгового центру по спеціально обладнаному і добре освітленому тунелю. Планується і реконструкція трамвайних колій, благоустрій території, самої станції і посадкової платформи. Наразі на «Кільцевій дорозі» вже звели два поверхи майбутнього торгівельно-розважального центру впритул до станції.

<p>Всього буде поставлено 40 одиниць моделі Pesa Twist Foxtrot 71-414K довжиною 26 м. Вартість одного трамваю складе приблизно 45,33 млн грн. На часі дізнатися більше про проведений тендер на закупівлю трамваїв, його результати та умови продажу вагонів.</p><h4><strong>Умови тендеру</strong></h4><p>Польська компанія запропонувала трамваї за 1,813199 млрд грн при очікуваній сумі закупівлі 1,946 млрд грн. При цьому PESA спочатку пропонувала їх за 1,846 млрд грн. Українсько-німецьке СП «Електронтранс» (Львів) запропонувало трамвайні вагони за 1,8132 млрд грн і не знижувало ціну в ході торгів. На участь в тендері також подавалася компанія «Татра-Південь», але її заявка була відхилена через порушення умов тендерної документації.</p><p>Нагадаємо, що у Києві на кінцевій станції швидкісного трамвая № 3 «Кільцева дорога» (проспект Леся Курбаса) може з’явитися незвичний торгівельно-розважальний центр (ТРЦ), через який будуть проходити трамваї. <a href="/2017/06/27/trts-kyiv-proekt/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Концепція проекту<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/infrastructure-1839235_1280-300x200.jpg" />У столиці представили проект незвичного ТРЦ</span></a> з’явилася на сайті однієї зі столичних компаній. ТРЦ планують відкрити в першому кварталі 2018 року. Загальна площа складе 30 тис м², а поруч облаштують паркінг на 598 місць. Як повідомили в компанії, трамваї будуть проходити через будівлю торгового центру по спеціально обладнаному і добре освітленому тунелю. Планується і реконструкція трамвайних колій, благоустрій території, самої станції і посадкової платформи. Наразі на «Кільцевій дорозі» вже звели два поверхи майбутнього торгівельно-розважального центру впритул до станції.</p>

Польська компанія Pojazdy Szynowe PESA Bydgoszcz виграла торги на поставку Києву 40 трамваїв з низькою підлогою, обійшовши «Електронтранс». Про це свідчать дані в системі електронних закупівель ProZorro

Всього буде поставлено 40 одиниць моделі Pesa Twist Foxtrot 71-414K довжиною 26 м. Вартість одного трамваю складе приблизно 45,33 млн грн. На часі дізнатися більше про проведений тендер на закупівлю трамваїв, його результати та умови продажу вагонів.
<h4><strong>Умови тендеру</strong></h4>
Польська компанія запропонувала трамваї за 1,813199 млрд грн при очікуваній сумі закупівлі 1,946 млрд грн. При цьому PESA спочатку пропонувала їх за 1,846 млрд грн. Українсько-німецьке СП «Електронтранс» (Львів) запропонувало трамвайні вагони за 1,8132 млрд грн і не знижувало ціну в ході торгів. На участь в тендері також подавалася компанія «Татра-Південь», але її заявка була відхилена через порушення умов тендерної документації.

Нагадаємо, що у Києві на кінцевій станції швидкісного трамвая № 3 «Кільцева дорога» (проспект Леся Курбаса) може з’явитися незвичний торгівельно-розважальний центр (ТРЦ), через який будуть проходити трамваї. <a href="https://nachasi.com/2017/06/27/trts-kyiv-proekt/" target="_blank" rel="noopener">Концепція проекту</a> з’явилася на сайті однієї зі столичних компаній. ТРЦ планують відкрити в першому кварталі 2018 року. Загальна площа складе 30 тис м², а поруч облаштують паркінг на 598 місць. Як повідомили в компанії, трамваї будуть проходити через будівлю торгового центру по спеціально обладнаному і добре освітленому тунелю. Планується і реконструкція трамвайних колій, благоустрій території, самої станції і посадкової платформи. Наразі на «Кільцевій дорозі» вже звели два поверхи майбутнього торгівельно-розважального центру впритул до станції.

<p>Всього буде поставлено 40 одиниць моделі Pesa Twist Foxtrot 71-414K довжиною 26 м. Вартість одного трамваю складе приблизно 45,33 млн грн. На часі дізнатися більше про проведений тендер на закупівлю трамваїв, його результати та умови продажу вагонів.</p><h4><strong>Умови тендеру</strong></h4><p>Польська компанія запропонувала трамваї за 1,813199 млрд грн при очікуваній сумі закупівлі 1,946 млрд грн. При цьому PESA спочатку пропонувала їх за 1,846 млрд грн. Українсько-німецьке СП «Електронтранс» (Львів) запропонувало трамвайні вагони за 1,8132 млрд грн і не знижувало ціну в ході торгів. На участь в тендері також подавалася компанія «Татра-Південь», але її заявка була відхилена через порушення умов тендерної документації.</p><p>Нагадаємо, що у Києві на кінцевій станції швидкісного трамвая № 3 «Кільцева дорога» (проспект Леся Курбаса) може з’явитися незвичний торгівельно-розважальний центр (ТРЦ), через який будуть проходити трамваї. <a href="/2017/06/27/trts-kyiv-proekt/" target="_blank" rel="noopener">Концепція проекту</a> з’явилася на сайті однієї зі столичних компаній. ТРЦ планують відкрити в першому кварталі 2018 року. Загальна площа складе 30 тис м², а поруч облаштують паркінг на 598 місць. Як повідомили в компанії, трамваї будуть проходити через будівлю торгового центру по спеціально обладнаному і добре освітленому тунелю. Планується і реконструкція трамвайних колій, благоустрій території, самої станції і посадкової платформи. Наразі на «Кільцевій дорозі» вже звели два поверхи майбутнього торгівельно-розважального центру впритул до станції.</p>

Поляки продадуть Києву 40 трамваїв — тендер завершено

{:ua}Польська компанія виграла тендер на поставку Києву 40 низькопольних трамваїв, обігравши «Електронтранс»{:}

<p>Сервіс <a href="http://www.airbnb.com/c/afedorov24" target="_blank">Airbnb</a> непогано «прижився» у світі. На сайті кожен охочий може здати квартиру чи кімнату зацікавленим мандрівникам. Переваги у порівнянні зі звичним готельним номером очевидні — дешево і є можливість познайомитися з цікавими місцевими, відчути на собі атмосферу іншої країни. Однак Airbnb — не єдиний сервіс, який дозволяє отримати такий досвід.

Ринок приватної оренди житла на канікули доволі солідний — лише у США його обсяг сягнув $32 млрд за інформацією Phocuswright (компанії, що займається дослідженням туристичних трендів). У 2018 році, за їхніми прогнозами, цей показник зросте до $37 млрд.

Airbnb за останні роки набув популярності і в Україні, проте мало хто замислюється над тим, що насправді є чимало альтернатив цьому майданчику оренди житла. <a href="https://nachasi.com/2017/07/05/travelling-lessons/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Плануючи відпустку<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/hot-air-balloons-1984308_1280-300x200.jpg" />12 речей, яких вчать подорожі</span></a>, радимо звернути увагу й на інші сайти — адже більшість із них безкоштовні або майже безкоштовні.
</p>
<h4><a href="http://Tripping.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Tripping</strong></a></h4>
Перш, ніж розпочинати пошуки кімнати, квартири чи готельного номера можна одразу зазирнути на цей сайт. Це — агрегатор різних ресурсів, що пропонують, як готельні номери, так і приватні квартири. У налаштуваннях пошуку можна обрати навіть намет.

<img class="aligncenter size-full wp-image-9001" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.20.15-PM.png" alt="" width="900" height="589">

[blockquote_with_author name="Джефф Мангаймер" position="представник Tripping" content="— Ми виявили, що більшість мандрівників заходять на 5 різних сайтів перш, ніж забронювати щось"]
<h4><strong>Подорожі заради миру із <a href="http://www.servas.de/cms/index.php?menuid=22" target="_blank" rel="noopener">Servas</a></strong></h4>
Цей сервіс <a href="http://www.servas.de/cms/index.php?menuid=8" target="_blank" rel="noopener">з'явився</a> після Другої Світової війни. Його засновник — неурядова організація Servas International, яка виступає за налагодження міжкультурних контактів поміж народами світу.

[blockquote_with_author content="«Наша мета — побороти стереотипи між народами», — зазначено на сайті організації"]

Для цього співробітники створюють умови для людського спілкування між представниками різних народів, аби таким чином запобігати конфліктам та сприяти світовому мирові. На мандрівних миротворців чекають у 120 країнах світу. Щоби скористатися цим сервісом, вам має бути щонайменше 18 років та бажано знати англійську або мову країни, в яку ви їдете. Починати контакт з організацією варто приблизно за 6 тижнів до початку самої подорожі.
<h4><a href="https://www.homestay.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Homestay</strong></a></h4>
Ірландський сервіс для мандрівників запустився у 2013 році. Станом на сьогодні його інтерфейс та можливості виглядають дуже схожими на свого конкурента — Airbnb. У 150 країнах світу на цьому сайті можна знайти прихисток за невелику ціну — від $29 до $32 / ніч.

<img class="aligncenter size-full wp-image-9003" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.25.40-PM.png" alt="" width="900" height="589"><h4><a href="https://www.guesttoguest.com/en/p/how-it-works" target="_blank" rel="noopener"><strong>GuestoGuest</strong></a></h4>
Цей сервіс дозволить повною мірою зануритися в культуру та побут місцевості, якою ви подорожуєте. Тут можна обрати з-поміж 270 тис домівок у 187 країнах. Реєстрація на сайті безкоштовна. Далі система працює за принципом набору балів. За те, що ви приймаєте гостя — отримуєте бали; потім «витрачаєте» їх, щоби самому зупинитися деінде.

<img class="aligncenter size-full wp-image-9004" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.30.41-PM.png" alt="" width="900" height="589"><h4><a href="https://www.couchsurfing.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Couchsurfing</strong></a></h4>
Старий добрий сервіс так званих «каучсерферів» — або охочих поділитися канапою — також залишається однієї із опцій для «бюджетних» мандрівників. Тут ви можете не лише долучитися до сервісу з пошуку місця для ночівлі, але й стати членом спільноти манрівників у всьому світі. Регулярно в різних кінцях світу завзяті «каучсерфери» зустрічаються на каву й діляться досвідом про мандрівки й подорожні знайомства.

<img class="aligncenter size-full wp-image-9005" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.31.58-PM.png" alt="" width="900" height="589">

<p>Сервіс <a href="http://www.airbnb.com/c/afedorov24" target="_blank">Airbnb</a> непогано «прижився» у світі. На сайті кожен охочий може здати квартиру чи кімнату зацікавленим мандрівникам. Переваги у порівнянні зі звичним готельним номером очевидні — дешево і є можливість познайомитися з цікавими місцевими, відчути на собі атмосферу іншої країни. Однак Airbnb — не єдиний сервіс, який дозволяє отримати такий досвід.</p><p>Ринок приватної оренди житла на канікули доволі солідний — лише у США його обсяг сягнув $32 млрд за інформацією Phocuswright (компанії, що займається дослідженням туристичних трендів). У 2018 році, за їхніми прогнозами, цей показник зросте до $37 млрд.</p><p>Airbnb за останні роки набув популярності і в Україні, проте мало хто замислюється над тим, що насправді є чимало альтернатив цьому майданчику оренди житла. <a href="/2017/07/05/travelling-lessons/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Плануючи відпустку<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/hot-air-balloons-1984308_1280-300x200.jpg" />12 речей, яких вчать подорожі</span></a>, радимо звернути увагу й на інші сайти — адже більшість із них безкоштовні або майже безкоштовні.</p><h4><a href="http://Tripping.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Tripping</strong></a></h4><p>Перш, ніж розпочинати пошуки кімнати, квартири чи готельного номера можна одразу зазирнути на цей сайт. Це — агрегатор різних ресурсів, що пропонують, як готельні номери, так і приватні квартири. У налаштуваннях пошуку можна обрати навіть намет.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-9001" src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.20.15-PM.png" alt="" width="900" height="589" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.20.15-PM.png 900w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.20.15-PM-300x196.png 300w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.20.15-PM-768x503.png 768w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.20.15-PM-650x425.png 650w" sizes="(max-width: 900px) 100vw, 900px" /></p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Ми виявили, що більшість мандрівників заходять на 5 різних сайтів перш, ніж забронювати щось</p>					<cite>									<span><strong>Джефф Мангаймер,</strong></span> представник Tripping							</cite>			</blockquote><h4><strong>Подорожі заради миру із <a href="http://www.servas.de/cms/index.php?menuid=22" target="_blank" rel="noopener">Servas</a></strong></h4><p>Цей сервіс <a href="http://www.servas.de/cms/index.php?menuid=8" target="_blank" rel="noopener">з&#8217;явився</a> після Другої Світової війни. Його засновник — неурядова організація Servas International, яка виступає за налагодження міжкультурних контактів поміж народами світу.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>«Наша мета — побороти стереотипи між народами», — зазначено на сайті організації</p>			</blockquote><p>Для цього співробітники створюють умови для людського спілкування між представниками різних народів, аби таким чином запобігати конфліктам та сприяти світовому мирові. На мандрівних миротворців чекають у 120 країнах світу. Щоби скористатися цим сервісом, вам має бути щонайменше 18 років та бажано знати англійську або мову країни, в яку ви їдете. Починати контакт з організацією варто приблизно за 6 тижнів до початку самої подорожі.</p><h4><a href="https://www.homestay.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Homestay</strong></a></h4><p>Ірландський сервіс для мандрівників запустився у 2013 році. Станом на сьогодні його інтерфейс та можливості виглядають дуже схожими на свого конкурента — Airbnb. У 150 країнах світу на цьому сайті можна знайти прихисток за невелику ціну — від $29 до $32 / ніч.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-9003" src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.25.40-PM.png" alt="" width="900" height="589" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.25.40-PM.png 900w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.25.40-PM-300x196.png 300w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.25.40-PM-768x503.png 768w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.25.40-PM-650x425.png 650w" sizes="(max-width: 900px) 100vw, 900px" /></p><h4><a href="https://www.guesttoguest.com/en/p/how-it-works" target="_blank" rel="noopener"><strong>GuestoGuest</strong></a></h4><p>Цей сервіс дозволить повною мірою зануритися в культуру та побут місцевості, якою ви подорожуєте. Тут можна обрати з-поміж 270 тис домівок у 187 країнах. Реєстрація на сайті безкоштовна. Далі система працює за принципом набору балів. За те, що ви приймаєте гостя — отримуєте бали; потім «витрачаєте» їх, щоби самому зупинитися деінде.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-9004" src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.30.41-PM.png" alt="" width="900" height="589" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.30.41-PM.png 900w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.30.41-PM-300x196.png 300w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.30.41-PM-768x503.png 768w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.30.41-PM-650x425.png 650w" sizes="(max-width: 900px) 100vw, 900px" /></p><h4><a href="https://www.couchsurfing.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Couchsurfing</strong></a></h4><p>Старий добрий сервіс так званих «каучсерферів» — або охочих поділитися канапою — також залишається однієї із опцій для «бюджетних» мандрівників. Тут ви можете не лише долучитися до сервісу з пошуку місця для ночівлі, але й стати членом спільноти манрівників у всьому світі. Регулярно в різних кінцях світу завзяті «каучсерфери» зустрічаються на каву й діляться досвідом про мандрівки й подорожні знайомства.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-9005" src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.31.58-PM.png" alt="" width="900" height="589" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.31.58-PM.png 900w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.31.58-PM-300x196.png 300w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.31.58-PM-768x503.png 768w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.31.58-PM-650x425.png 650w" sizes="(max-width: 900px) 100vw, 900px" /></p>

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Якщо ви намагаєтеся заощадливо організувати наступну відпустку й не можете нічого знайти на звичному сайті Airbnb, на часі дізнатися про альтернативні сервіси

Сервіс <a href="http://www.airbnb.com/c/afedorov24" target="_blank">Airbnb</a> непогано «прижився» у світі. На сайті кожен охочий може здати квартиру чи кімнату зацікавленим мандрівникам. Переваги у порівнянні зі звичним готельним номером очевидні — дешево і є можливість познайомитися з цікавими місцевими, відчути на собі атмосферу іншої країни. Однак Airbnb — не єдиний сервіс, який дозволяє отримати такий досвід.

Ринок приватної оренди житла на канікули доволі солідний — лише у США його обсяг сягнув $32 млрд за інформацією Phocuswright (компанії, що займається дослідженням туристичних трендів). У 2018 році, за їхніми прогнозами, цей показник зросте до $37 млрд.

Airbnb за останні роки набув популярності і в Україні, проте мало хто замислюється над тим, що насправді є чимало альтернатив цьому майданчику оренди житла. <a href="https://nachasi.com/2017/07/05/travelling-lessons/" target="_blank" rel="noopener">Плануючи відпустку</a>, радимо звернути увагу й на інші сайти — адже більшість із них безкоштовні або майже безкоштовні.
<h4><a href="http://Tripping.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Tripping</strong></a></h4>
Перш, ніж розпочинати пошуки кімнати, квартири чи готельного номера можна одразу зазирнути на цей сайт. Це — агрегатор різних ресурсів, що пропонують, як готельні номери, так і приватні квартири. У налаштуваннях пошуку можна обрати навіть намет.

<img class="aligncenter size-full wp-image-9001" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.20.15-PM.png" alt="" width="900" height="589" />

[blockquote_with_author name="Джефф Мангаймер" position="представник Tripping" content="— Ми виявили, що більшість мандрівників заходять на 5 різних сайтів перш, ніж забронювати щось"]
<h4><strong>Подорожі заради миру із <a href="http://www.servas.de/cms/index.php?menuid=22" target="_blank" rel="noopener">Servas</a></strong></h4>
Цей сервіс <a href="http://www.servas.de/cms/index.php?menuid=8" target="_blank" rel="noopener">з'явився</a> після Другої Світової війни. Його засновник — неурядова організація Servas International, яка виступає за налагодження міжкультурних контактів поміж народами світу.

[blockquote_with_author content="«Наша мета — побороти стереотипи між народами», — зазначено на сайті організації"]

Для цього співробітники створюють умови для людського спілкування між представниками різних народів, аби таким чином запобігати конфліктам та сприяти світовому мирові. На мандрівних миротворців чекають у 120 країнах світу. Щоби скористатися цим сервісом, вам має бути щонайменше 18 років та бажано знати англійську або мову країни, в яку ви їдете. Починати контакт з організацією варто приблизно за 6 тижнів до початку самої подорожі.
<h4><a href="https://www.homestay.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Homestay</strong></a></h4>
Ірландський сервіс для мандрівників запустився у 2013 році. Станом на сьогодні його інтерфейс та можливості виглядають дуже схожими на свого конкурента — Airbnb. У 150 країнах світу на цьому сайті можна знайти прихисток за невелику ціну — від $29 до $32 / ніч.

<img class="aligncenter size-full wp-image-9003" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.25.40-PM.png" alt="" width="900" height="589" />
<h4><a href="https://www.guesttoguest.com/en/p/how-it-works" target="_blank" rel="noopener"><strong>GuestoGuest</strong></a></h4>
Цей сервіс дозволить повною мірою зануритися в культуру та побут місцевості, якою ви подорожуєте. Тут можна обрати з-поміж 270 тис домівок у 187 країнах. Реєстрація на сайті безкоштовна. Далі система працює за принципом набору балів. За те, що ви приймаєте гостя — отримуєте бали; потім «витрачаєте» їх, щоби самому зупинитися деінде.

<img class="aligncenter size-full wp-image-9004" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.30.41-PM.png" alt="" width="900" height="589" />
<h4><a href="https://www.couchsurfing.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Couchsurfing</strong></a></h4>
Старий добрий сервіс так званих «каучсерферів» — або охочих поділитися канапою — також залишається однієї із опцій для «бюджетних» мандрівників. Тут ви можете не лише долучитися до сервісу з пошуку місця для ночівлі, але й стати членом спільноти манрівників у всьому світі. Регулярно в різних кінцях світу завзяті «каучсерфери» зустрічаються на каву й діляться досвідом про мандрівки й подорожні знайомства.

<img class="aligncenter size-full wp-image-9005" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.31.58-PM.png" alt="" width="900" height="589" />

<p>Сервіс <a href="http://www.airbnb.com/c/afedorov24" target="_blank">Airbnb</a> непогано «прижився» у світі. На сайті кожен охочий може здати квартиру чи кімнату зацікавленим мандрівникам. Переваги у порівнянні зі звичним готельним номером очевидні — дешево і є можливість познайомитися з цікавими місцевими, відчути на собі атмосферу іншої країни. Однак Airbnb — не єдиний сервіс, який дозволяє отримати такий досвід.</p><p>Ринок приватної оренди житла на канікули доволі солідний — лише у США його обсяг сягнув $32 млрд за інформацією Phocuswright (компанії, що займається дослідженням туристичних трендів). У 2018 році, за їхніми прогнозами, цей показник зросте до $37 млрд.</p><p>Airbnb за останні роки набув популярності і в Україні, проте мало хто замислюється над тим, що насправді є чимало альтернатив цьому майданчику оренди житла. <a href="/2017/07/05/travelling-lessons/" target="_blank" rel="noopener">Плануючи відпустку</a>, радимо звернути увагу й на інші сайти — адже більшість із них безкоштовні або майже безкоштовні.</p><h4><a href="http://Tripping.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Tripping</strong></a></h4><p>Перш, ніж розпочинати пошуки кімнати, квартири чи готельного номера можна одразу зазирнути на цей сайт. Це — агрегатор різних ресурсів, що пропонують, як готельні номери, так і приватні квартири. У налаштуваннях пошуку можна обрати навіть намет.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-9001" src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.20.15-PM.png" alt="" width="900" height="589" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.20.15-PM.png 900w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.20.15-PM-300x196.png 300w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.20.15-PM-768x503.png 768w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.20.15-PM-650x425.png 650w" sizes="(max-width: 900px) 100vw, 900px" /></p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Ми виявили, що більшість мандрівників заходять на 5 різних сайтів перш, ніж забронювати щось</p>					<cite>									<span><strong>Джефф Мангаймер,</strong></span> представник Tripping							</cite>			</blockquote><h4><strong>Подорожі заради миру із <a href="http://www.servas.de/cms/index.php?menuid=22" target="_blank" rel="noopener">Servas</a></strong></h4><p>Цей сервіс <a href="http://www.servas.de/cms/index.php?menuid=8" target="_blank" rel="noopener">з&#8217;явився</a> після Другої Світової війни. Його засновник — неурядова організація Servas International, яка виступає за налагодження міжкультурних контактів поміж народами світу.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>«Наша мета — побороти стереотипи між народами», — зазначено на сайті організації</p>			</blockquote><p>Для цього співробітники створюють умови для людського спілкування між представниками різних народів, аби таким чином запобігати конфліктам та сприяти світовому мирові. На мандрівних миротворців чекають у 120 країнах світу. Щоби скористатися цим сервісом, вам має бути щонайменше 18 років та бажано знати англійську або мову країни, в яку ви їдете. Починати контакт з організацією варто приблизно за 6 тижнів до початку самої подорожі.</p><h4><a href="https://www.homestay.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Homestay</strong></a></h4><p>Ірландський сервіс для мандрівників запустився у 2013 році. Станом на сьогодні його інтерфейс та можливості виглядають дуже схожими на свого конкурента — Airbnb. У 150 країнах світу на цьому сайті можна знайти прихисток за невелику ціну — від $29 до $32 / ніч.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-9003" src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.25.40-PM.png" alt="" width="900" height="589" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.25.40-PM.png 900w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.25.40-PM-300x196.png 300w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.25.40-PM-768x503.png 768w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.25.40-PM-650x425.png 650w" sizes="(max-width: 900px) 100vw, 900px" /></p><h4><a href="https://www.guesttoguest.com/en/p/how-it-works" target="_blank" rel="noopener"><strong>GuestoGuest</strong></a></h4><p>Цей сервіс дозволить повною мірою зануритися в культуру та побут місцевості, якою ви подорожуєте. Тут можна обрати з-поміж 270 тис домівок у 187 країнах. Реєстрація на сайті безкоштовна. Далі система працює за принципом набору балів. За те, що ви приймаєте гостя — отримуєте бали; потім «витрачаєте» їх, щоби самому зупинитися деінде.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-9004" src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.30.41-PM.png" alt="" width="900" height="589" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.30.41-PM.png 900w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.30.41-PM-300x196.png 300w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.30.41-PM-768x503.png 768w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.30.41-PM-650x425.png 650w" sizes="(max-width: 900px) 100vw, 900px" /></p><h4><a href="https://www.couchsurfing.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Couchsurfing</strong></a></h4><p>Старий добрий сервіс так званих «каучсерферів» — або охочих поділитися канапою — також залишається однієї із опцій для «бюджетних» мандрівників. Тут ви можете не лише долучитися до сервісу з пошуку місця для ночівлі, але й стати членом спільноти манрівників у всьому світі. Регулярно в різних кінцях світу завзяті «каучсерфери» зустрічаються на каву й діляться досвідом про мандрівки й подорожні знайомства.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-9005" src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.31.58-PM.png" alt="" width="900" height="589" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.31.58-PM.png 900w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.31.58-PM-300x196.png 300w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.31.58-PM-768x503.png 768w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-18-at-12.31.58-PM-650x425.png 650w" sizes="(max-width: 900px) 100vw, 900px" /></p>

Де зупинитися в сезон відпусток — 5 альтернатив Airbnb

{:ua}Якими сервісами можна замінити Airbnb?{:}

У Києві почали з'являтися нові мурали — на теплових підстанціях. Хтось із художників має окреме фінансування, а хтось працює за власні кошти на аматорському рівні

На стінах київських теплопунктів почали з'являтися мурали — готові вже 6 робіт, а загалом їх буде 14. На часі дізнатися, де у столиці можна побачити нові роботи на стінах.
<h4><strong>Де можна побачити готові роботи у столиці</strong></h4>
Художники працюють на волонтерських засадах — «Київенерго» оплачує їм лише вартість матеріалів, точну суму не розголошують.

На Лісному, Дарниці, Оболоні, Печерську та Чоколовці мурали вже завершено. На Борщагівці, Шулявці, Святошино, та в Центрі робота ще триває.

До «офіційних» митців підключилися й ті, хто самовільно прикращає теплові підстанції та трансформаторні — ще навесні такі мурали з'явилися в районі Севастопільскої та Солом'янської площ.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="8632,8633,8634,8635,8636,8637" orderby="rand"]

<p>На стінах київських теплопунктів почали з&#8217;являтися мурали — готові вже 6 робіт, а загалом їх буде 14. На часі дізнатися, де у столиці можна побачити нові роботи на стінах.</p><h4><strong>Де можна побачити готові роботи у столиці</strong></h4><p>Художники працюють на волонтерських засадах — «Київенерго» оплачує їм лише вартість матеріалів, точну суму не розголошують.</p><p>На Лісному, Дарниці, Оболоні, Печерську та Чоколовці мурали вже завершено. На Борщагівці, Шулявці, Святошино, та в Центрі робота ще триває.</p><p>До «офіційних» митців підключилися й ті, хто самовільно прикращає теплові підстанції та трансформаторні — ще навесні такі мурали з&#8217;явилися в районі Севастопільскої та Солом&#8217;янської площ.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/07/content_chzz.jpg",			"caption": "Мурали на теплопідстанціях | Фото: «БЖ»"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/07/content_zveri_3.jpg",			"caption": "Мурали на теплопідстанціях | Фото: «БЖ»"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/07/content_petuh.jpg",			"caption": "Мурали на теплопідстанціях | Фото: «БЖ»"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/07/content_zveri_1.jpg",			"caption": "Мурали на теплопідстанціях | Фото: «БЖ»"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/07/content_fatum0.jpg",			"caption": "Мурали на теплопідстанціях | Фото: «БЖ»"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/07/content_forest.jpg",			"caption": "Мурали на теплопідстанціях | Фото: «БЖ»"		}			]</script>

У столиці почали прикрашати муралами теплові підстанції

{:ua}Де в Києві можна побачити нові мурали? Про нові об'єкти сучасного мистецтва в українській столиці — із світлинами нових муралів{:}

<p>За словами заступниці голови Київської міської державної адміністрації Ганни Старостенко, незабаром на ділянці колишнього недобуду планується розпочати будівництво першого енергонезалежного комунального закладу. На часі дізнатися про зміни у цій школі.
</p>
<h4><strong>Що буде у новій київській школі</strong></h4>
Очікується, що цей заклад нового покоління не лише буде облаштований енергоощадними технологіями, а й буде повністю забезпечений найсучаснішим устаткуванням для навчання, «розумним» плануванням. Особлива увага приділяється і питанню безпеки.

Ззамовником будівництва визначено КП «Житлоінвестбуд-УКБ». Наразі проектно-кошторисна документація пройшла державну експертизу. Проект передбачає спорудження 4-поверхової будівлі з басейнами для плавання, бібліотекою, їдальнею, виробничо-навчальними класами. На всіх поверхах і в приміщеннях передбачений доступ <a href="https://nachasi.com/2017/07/04/universal-design/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">для осіб із спеціальними потребами<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/komfortno-i-bezpechno-vsim-300x200.jpg" />7 відповідей про те, що таке універсальний дизайн</span></a>.

Також навчальна матеріальна база буде укомплектована сучасним обладнанням: комп’ютерами, інтерактивними дошками, лінгафонними системами тощо. У будівлі буде використовуватися тільки енергоефективне обладнання та LED-освітлення, а також внутрішнє та зовнішнє відеоспостереження, охоронна сигналізація, система керування доступом, системи протипожежного захисту.

<p>За словами заступниці голови Київської міської державної адміністрації Ганни Старостенко, незабаром на ділянці колишнього недобуду планується розпочати будівництво першого енергонезалежного комунального закладу. На часі дізнатися про зміни у цій школі.</p><h4><strong>Що буде у новій київській школі</strong></h4><p>Очікується, що цей заклад нового покоління не лише буде облаштований енергоощадними технологіями, а й буде повністю забезпечений найсучаснішим устаткуванням для навчання, «розумним» плануванням. Особлива увага приділяється і питанню безпеки.</p><p>Ззамовником будівництва визначено КП «Житлоінвестбуд-УКБ». Наразі проектно-кошторисна документація пройшла державну експертизу. Проект передбачає спорудження 4-поверхової будівлі з басейнами для плавання, бібліотекою, їдальнею, виробничо-навчальними класами. На всіх поверхах і в приміщеннях передбачений доступ <a href="/2017/07/04/universal-design/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">для осіб із спеціальними потребами<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/komfortno-i-bezpechno-vsim-300x200.jpg" />7 відповідей про те, що таке універсальний дизайн</span></a>.</p><p>Також навчальна матеріальна база буде укомплектована сучасним обладнанням: комп’ютерами, інтерактивними дошками, лінгафонними системами тощо. У будівлі буде використовуватися тільки енергоефективне обладнання та LED-освітлення, а також внутрішнє та зовнішнє відеоспостереження, охоронна сигналізація, система керування доступом, системи протипожежного захисту.</p>

У липні 2017 року на Осокорках розпочнеться будівництво загальноосвітньої школи на 1080 учнів. Школа стане прикладом навчального закладу нового покоління з найсучаснішим устаткуванням, плануванням приміщень із системою «розумний дім» і енергоощадними технологіями

За словами заступниці голови Київської міської державної адміністрації Ганни Старостенко, незабаром на ділянці колишнього недобуду планується розпочати будівництво першого енергонезалежного комунального закладу. На часі дізнатися про зміни у цій школі.
<h4><strong>Що буде у новій київській школі</strong></h4>
Очікується, що цей заклад нового покоління не лише буде облаштований енергоощадними технологіями, а й буде повністю забезпечений найсучаснішим устаткуванням для навчання, «розумним» плануванням. Особлива увага приділяється і питанню безпеки.

Ззамовником будівництва визначено КП «Житлоінвестбуд-УКБ». Наразі проектно-кошторисна документація пройшла державну експертизу. Проект передбачає спорудження 4-поверхової будівлі з басейнами для плавання, бібліотекою, їдальнею, виробничо-навчальними класами. На всіх поверхах і в приміщеннях передбачений доступ <a href="https://nachasi.com/2017/07/04/universal-design/" target="_blank" rel="noopener">для осіб із спеціальними потребами</a>.

Також навчальна матеріальна база буде укомплектована сучасним обладнанням: комп’ютерами, інтерактивними дошками, лінгафонними системами тощо. У будівлі буде використовуватися тільки енергоефективне обладнання та LED-освітлення, а також внутрішнє та зовнішнє відеоспостереження, охоронна сигналізація, система керування доступом, системи протипожежного захисту.

<p>За словами заступниці голови Київської міської державної адміністрації Ганни Старостенко, незабаром на ділянці колишнього недобуду планується розпочати будівництво першого енергонезалежного комунального закладу. На часі дізнатися про зміни у цій школі.</p><h4><strong>Що буде у новій київській школі</strong></h4><p>Очікується, що цей заклад нового покоління не лише буде облаштований енергоощадними технологіями, а й буде повністю забезпечений найсучаснішим устаткуванням для навчання, «розумним» плануванням. Особлива увага приділяється і питанню безпеки.</p><p>Ззамовником будівництва визначено КП «Житлоінвестбуд-УКБ». Наразі проектно-кошторисна документація пройшла державну експертизу. Проект передбачає спорудження 4-поверхової будівлі з басейнами для плавання, бібліотекою, їдальнею, виробничо-навчальними класами. На всіх поверхах і в приміщеннях передбачений доступ <a href="/2017/07/04/universal-design/" target="_blank" rel="noopener">для осіб із спеціальними потребами</a>.</p><p>Також навчальна матеріальна база буде укомплектована сучасним обладнанням: комп’ютерами, інтерактивними дошками, лінгафонними системами тощо. У будівлі буде використовуватися тільки енергоефективне обладнання та LED-освітлення, а також внутрішнє та зовнішнє відеоспостереження, охоронна сигналізація, система керування доступом, системи протипожежного захисту.</p>

«Розумний дім» у школі збудують на Осокорках

{:ua}Як виглядатиме нова столична школа із технологіями типу «розумний дім»? На часі дізнатися про те, як усе влаштоване у новій школі{:}

<p>Леся Кондратюк, співзасновниця проекту Open World, розповідає про те, як виникла ідея навігаційних маячків для незрячих. Кожен зможе встановити такий маячок на дверях власного будинку, кафе і будь-якому місці, де він може стати корисним. Люди з проблемами зору можуть отримати перелік маячків, що знаходяться навколо, за допомогою спеціального мобільного додатку, — і прослухати додаткову інформацію про об'єкит, прокласти маршрут чи дізнатися точне розташування установи. Тим самим розробка розширює можливості <a href="https://nachasi.com/2017/07/04/universal-design/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">універсального дизайну<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/komfortno-i-bezpechno-vsim-300x200.jpg" />7 відповідей про те, що таке універсальний дизайн</span></a> в містах.
</p>
<h4><strong>Про аналоги та схожі ініціативи</strong></h4>
— Коли ми починали роботу, ми шукали, які взагалі системи існують для навігації незрячих людей містом. Є кілька аналогів, наприклад, «Говорящий Город». Ми відрізняємося від цієї системи тим, що працюємо з більш новітніми технологіями, а саме із Bluetooth Low Energy. Вони ж працюють із радіозв’язком, тобто потрібно окремо купувати пульти, за допомогою яких вмикаються звукові сигнали. Це — додаткові витрати незрячим на ці пульти, які кожен повинен мати.

Ми використовуємо безпосередньо телефони, що власне спрощує й дає можливість більшій кількості людей користуватися маячками. Також так простіше розробляти нові мобільні додатки, — а не лише пульт, який має обмежену кількість функцій. Також є такий сервіс, який називається <a href="http://bemyeyes.com" target="_blank" rel="noopener">Be My Eyes</a>. Вони пропонують незрячим зв’язатися через їхній сервіс зі зрячими людьми, які змогли б їм допомогти у визначений час та у визначеному місці. Там також є мобільні додатки, які допомогають зрячим перехожим консультувати незрячих чи допомагати у питаннях навігації містом. Інших аналогів нашого проекту немає. Є чимало ґаджетів, таких як окуляри, які ультразвуком сканують середовище. Але це — інші речі, тому що вони не допомагають розбиратися і знаходити об’єкти саме в інфраструктурі міста. Вони «бачать» ультразвуком перешкоди. Але зв’язку з якоюсь інформативною частиною немає. Також у Бельгії намагалися розробити браслети, які за допомогою вібросигналу передавали би відстань до перешкод. Але знов-таки, як говорили наші незрячі консультанти, які допомагають нам у проекті, це не вирішує проблему орієнтації в місті. Тому що для них головна проблема — це дістатися в певний пункт, зайти в певні двері, скористатися транспортом.
<h4><strong>Про досвід у <a href="https://nachasi.com/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">1991 Open Data Incubator<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/GATE_-0186-1-300x200.jpg" />Як брати Гурські популяризують відкриті дані в Україні</span></a></strong></h4>
— Потрапили туди ми за рекомендацією. На той момент у нас уже було досить багато готового, розробленого, бо ми якраз проходили навчання й інкубацію в <a href="http://iotlab.in.ua" target="_blank" rel="noopener">IoT Lab</a> — це лабораторія від Microsoft. Туди ми проходили відбір і там відбувалося певне навчання. Фактично одночасно відбулося закінчення цього навчання і вступ до 1991, а вони знаходилися на одній території.

Нам запропонували поспілкувати з Юрієм Назаровим, який працює в адміністрації, є керівником відділу IT-розробок для міста — та обговорити, як би ми могли це реалізувати в місті. Виявилося, що тоді це був перший набір до інкубатору в співпраці згромадською ініціативою <a href="http://www.kyivsmartcity.com" target="_blank" rel="noopener">Kyiv Smart City</a>. Ми тоді якраз шукали компанію або людину, яка хотіла би встановити тестову систему цих маячків. І вони запропонували нам для того, щоби вийти на більш широкий рівень впізнаваності, пройти інкубацію. Ми добре підходили за параметрами, були проектом, який допомагає розбудовувати розумне місто. Ми пройшли відбір, хакатон, і потрапили на інкубацію влітку 2016 року.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/A35IPlFBk38" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Ми отримали гарний досвід у плані спілкування з менторами. У Kyiv Smart City були дуже класно підібрані люди, які розповідали, як будувати стартапи, як перевести їх із рівня стартапу на бізнес-рівень. Чимало людей, які потім нам рекомендували різні джерела фінансування. Хоча насправді, у кожного підприємства є історія успіху. І в стартапів так само. Не все те, про що розповідали, для нас спрацювало. Але принаймні ми про це знали. І це дало нам можливість уникнути перевірки на власному досвіді. Під час інкубації ми подалися паралельно на платформу «Спільнокошт» — але зібрали лише 30%.

Чим нам також допоміг інкубатор, так це певним середовищем людей, які займаються справами та проектами, подібними до наших. І це дало можливість побудувати нетворкінг, де можна завжди через когось дістатися ще до когось. Сьогодні в нас досить розвинена співпраця з партнерами, з іншими стартапами, з адміністрацією міст. Ми паралельно самі над цим працювали, ми дуже добре працюємо зі Львовом, Рівним, Луцьком. Тому швидше в знаннях нам допоміг інкубатор, ніж у впровадженні, тому що ця процедура непроста і триває досі.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/19987417_1398317343557413_466886438_n.jpg" align="right"]
<h4><strong>Про тестування продукту «в полях»</strong></h4>
— Ми закінчили інкубатор тим, що зробили за власні кошти 10 маячків, і розмістили їх у переході на Майдані Незалежності у Києві. Це була працююча версія, але вона не була промислового зразка. Її не можна виготовляти на заводі у великій кількості. Зараз ми маємо вже четверту версію. Цей маячок ми вже можемо продавати. Зараз ми оформлюємо на нього технічні умови і всі потрібні сертифікати, для того щоби мати можливість продавати не бізнесу, а саме державі. Хоча ми також розробили і використовуємо маячки в інших сферах —  в туризмі, в ігровій індустрії, розробляємо квести для різних парків. Все це робиться, щоби мати можливість монетизувати продукт в інший спосіб, заради збору бюджету для виготовлення більшої кількості промислових зразків.
<h4><strong>Про команду</strong></h4>
— Зараз над проектом працюють 4 людини, які постійно цим займаються. Також є консультанти, яких ми залучаємо по мірі того, як виникають питання, що потребують вирішення. Учасників команди нам поки вистачає, у нас покриті всі гілки роботи. Часом виникають питання юридичного чи економічного характеру. Ми намагаємося знаходити через свої зв’язки. Можливо, будемо залучати також медійників, які б допомагали нам розробляти відеоконтент і подібні речі.
<h4><strong>Про розумні міста та співпрацю із державою</strong></h4>
— Насправді ця ідея в нас і була. Ми додатково розвивалися й багато зв’язків отримали. Також ми проходили Sikorsky Challenge, у КПІ ім. Сікорського. Були двічі в Азербайджані, у місті Баку теж зацікавилися маячками. Сьогодні там також є команда розробників, яка працює над туристичним додатком. Ідея з додатковими функціями в маячках була першопочатковою. Ця технологія дуже універсальна, і ці маячки можна використовувати для багатьох речей. У нас є в планах додавати туди датчики сканування навколишнього середовища, як-то наприклад рівень шуму або рівень забрудненості CO2. Це нам дасть можливість збирати дані, які потім можна аналізувати і використовувати для різних сервісів, залежно від потреби. Це буде цікаво й забудовникам, і клієнтам, які хочуть придбати нерухомість, і тим, хто хоче винайняти житло, навіть для іноземців. Подібні речі вже є. Єдине що — ми за допомогою цієї технології можемо реалізувати велику кількість різноманітних проектів, які часом зовсім різні між собою, але технологія у них спільна.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/19965019_1398313910224423_1850842856_n.jpg" align="left"]
<h4><strong>Про головні уроки після запуску проекту</strong></h4>
<strong>— Перший урок</strong> — це те, що ми спробували все: і краудфандинґ, і ґранти, і донори, й інвесторську допомогу. Насправді, пробувати це все потрібно, але не варто дуже на це розраховувати. Ми б зекономили багато часу, швидше запустили проект, якби зрозуміли, що насамперед, кошти та ресурси треба шукати самотужки.

<strong>Друге</strong>, — що навіть якщо це соціальний проект, його слід усе одно розглядати як такий, який може сам себе забезпечувати. Навіть якби ми отримали ґрант і виготовили маячки, ми потім для того, щоби покрити якусь іншу територію, знову піднімали питання про те, де взяти гроші на іншу партію. Навіть якщо це соціальний проект, він потребує правильного фінансування та правильного позиціонування. Як на мене, соціальних проектів дуже мало. В основному, якщо говорити про масштабування, стратегію й розвиток, це має бути соціальне підприємство, яке фактично саме себе забезпечує і фінансово утримує.

Одразу потрібно планувати собі <strong>вихід на міжнародні ринки</strong>, тому що в Україні дуже складна процедура реалізації інноваційних проектів. До речі, ми в жовтні 2017-го їдемо у Варшаву. Там теж зацікавилися нашим проектом, уже говорила про Баку. В Україні простіше працювати із соціально відповідальним бізнесом. Зараз ми працюємо з Fozzy Group, для «Сільпо» реалізовуємо проект доступності магазинів для незрячих. Це легше, ніж працювати безпосередньо з адміністраціями міст.

[blockquote_with_author content="Що цікаво, різні адміністрації працюють по-різному. Київ — не найпростіша адміністрація, з якими ми працюємо; але краще починати з невеликих міст."]
<h4><strong>Про те, що допомагає</strong></h4>
— Будь-який стартап можна реалізувати, якщо є хороша команда — це такий фундамент, без якого нічого не буде. Може бути багато людей, можуть бути навіть шляхи реалізації. Але якщо не буде поруч людей, які можуть спільно працювати в будь-яких умовах, не розсваритися й дійти до кінця, — нічого не вийде. Це те, що я дуже ціную. Раджу все ж таки починати з команди, а не з ідеї. Різні бувають ситуації, звичайно, але в нашому випадку, команда — це те, що не дає нам здатися й зупинитися.

<p>Леся Кондратюк, співзасновниця проекту Open World, розповідає про те, як виникла ідея навігаційних маячків для незрячих. Кожен зможе встановити такий маячок на дверях власного будинку, кафе і будь-якому місці, де він може стати корисним. Люди з проблемами зору можуть отримати перелік маячків, що знаходяться навколо, за допомогою спеціального мобільного додатку, — і прослухати додаткову інформацію про об&#8217;єкит, прокласти маршрут чи дізнатися точне розташування установи. Тим самим розробка розширює можливості <a href="/2017/07/04/universal-design/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">універсального дизайну<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/komfortno-i-bezpechno-vsim-300x200.jpg" />7 відповідей про те, що таке універсальний дизайн</span></a> в містах.</p><h4><strong>Про аналоги та схожі ініціативи</strong></h4><p>— Коли ми починали роботу, ми шукали, які взагалі системи існують для навігації незрячих людей містом. Є кілька аналогів, наприклад, «Говорящий Город». Ми відрізняємося від цієї системи тим, що працюємо з більш новітніми технологіями, а саме із Bluetooth Low Energy. Вони ж працюють із радіозв’язком, тобто потрібно окремо купувати пульти, за допомогою яких вмикаються звукові сигнали. Це — додаткові витрати незрячим на ці пульти, які кожен повинен мати.</p><p>Ми використовуємо безпосередньо телефони, що власне спрощує й дає можливість більшій кількості людей користуватися маячками. Також так простіше розробляти нові мобільні додатки, — а не лише пульт, який має обмежену кількість функцій. Також є такий сервіс, який називається <a href="http://bemyeyes.com" target="_blank" rel="noopener">Be My Eyes</a>. Вони пропонують незрячим зв’язатися через їхній сервіс зі зрячими людьми, які змогли б їм допомогти у визначений час та у визначеному місці. Там також є мобільні додатки, які допомогають зрячим перехожим консультувати незрячих чи допомагати у питаннях навігації містом. Інших аналогів нашого проекту немає. Є чимало ґаджетів, таких як окуляри, які ультразвуком сканують середовище. Але це — інші речі, тому що вони не допомагають розбиратися і знаходити об’єкти саме в інфраструктурі міста. Вони «бачать» ультразвуком перешкоди. Але зв’язку з якоюсь інформативною частиною немає. Також у Бельгії намагалися розробити браслети, які за допомогою вібросигналу передавали би відстань до перешкод. Але знов-таки, як говорили наші незрячі консультанти, які допомагають нам у проекті, це не вирішує проблему орієнтації в місті. Тому що для них головна проблема — це дістатися в певний пункт, зайти в певні двері, скористатися транспортом.</p><h4><strong>Про досвід у <a href="/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">1991 Open Data Incubator<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/GATE_-0186-1-300x200.jpg" />Як брати Гурські популяризують відкриті дані в Україні</span></a></strong></h4><p>— Потрапили туди ми за рекомендацією. На той момент у нас уже було досить багато готового, розробленого, бо ми якраз проходили навчання й інкубацію в <a href="http://iotlab.in.ua" target="_blank" rel="noopener">IoT Lab</a> — це лабораторія від Microsoft. Туди ми проходили відбір і там відбувалося певне навчання. Фактично одночасно відбулося закінчення цього навчання і вступ до 1991, а вони знаходилися на одній території.</p><p>Нам запропонували поспілкувати з Юрієм Назаровим, який працює в адміністрації, є керівником відділу IT-розробок для міста — та обговорити, як би ми могли це реалізувати в місті. Виявилося, що тоді це був перший набір до інкубатору в співпраці згромадською ініціативою <a href="http://www.kyivsmartcity.com" target="_blank" rel="noopener">Kyiv Smart City</a>. Ми тоді якраз шукали компанію або людину, яка хотіла би встановити тестову систему цих маячків. І вони запропонували нам для того, щоби вийти на більш широкий рівень впізнаваності, пройти інкубацію. Ми добре підходили за параметрами, були проектом, який допомагає розбудовувати розумне місто. Ми пройшли відбір, хакатон, і потрапили на інкубацію влітку 2016 року.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/A35IPlFBk38" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Ми отримали гарний досвід у плані спілкування з менторами. У Kyiv Smart City були дуже класно підібрані люди, які розповідали, як будувати стартапи, як перевести їх із рівня стартапу на бізнес-рівень. Чимало людей, які потім нам рекомендували різні джерела фінансування. Хоча насправді, у кожного підприємства є історія успіху. І в стартапів так само. Не все те, про що розповідали, для нас спрацювало. Але принаймні ми про це знали. І це дало нам можливість уникнути перевірки на власному досвіді. Під час інкубації ми подалися паралельно на платформу «Спільнокошт» — але зібрали лише 30%.</p><p>Чим нам також допоміг інкубатор, так це певним середовищем людей, які займаються справами та проектами, подібними до наших. І це дало можливість побудувати нетворкінг, де можна завжди через когось дістатися ще до когось. Сьогодні в нас досить розвинена співпраця з партнерами, з іншими стартапами, з адміністрацією міст. Ми паралельно самі над цим працювали, ми дуже добре працюємо зі Львовом, Рівним, Луцьком. Тому швидше в знаннях нам допоміг інкубатор, ніж у впровадженні, тому що ця процедура непроста і триває досі.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/19987417_1398317343557413_466886438_n.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>Про тестування продукту «в полях»</strong></h4><p>— Ми закінчили інкубатор тим, що зробили за власні кошти 10 маячків, і розмістили їх у переході на Майдані Незалежності у Києві. Це була працююча версія, але вона не була промислового зразка. Її не можна виготовляти на заводі у великій кількості. Зараз ми маємо вже четверту версію. Цей маячок ми вже можемо продавати. Зараз ми оформлюємо на нього технічні умови і всі потрібні сертифікати, для того щоби мати можливість продавати не бізнесу, а саме державі. Хоча ми також розробили і використовуємо маячки в інших сферах —  в туризмі, в ігровій індустрії, розробляємо квести для різних парків. Все це робиться, щоби мати можливість монетизувати продукт в інший спосіб, заради збору бюджету для виготовлення більшої кількості промислових зразків.</p><h4><strong>Про команду</strong></h4><p>— Зараз над проектом працюють 4 людини, які постійно цим займаються. Також є консультанти, яких ми залучаємо по мірі того, як виникають питання, що потребують вирішення. Учасників команди нам поки вистачає, у нас покриті всі гілки роботи. Часом виникають питання юридичного чи економічного характеру. Ми намагаємося знаходити через свої зв’язки. Можливо, будемо залучати також медійників, які б допомагали нам розробляти відеоконтент і подібні речі.</p><h4><strong>Про розумні міста та співпрацю із державою</strong></h4><p>— Насправді ця ідея в нас і була. Ми додатково розвивалися й багато зв’язків отримали. Також ми проходили Sikorsky Challenge, у КПІ ім. Сікорського. Були двічі в Азербайджані, у місті Баку теж зацікавилися маячками. Сьогодні там також є команда розробників, яка працює над туристичним додатком. Ідея з додатковими функціями в маячках була першопочатковою. Ця технологія дуже універсальна, і ці маячки можна використовувати для багатьох речей. У нас є в планах додавати туди датчики сканування навколишнього середовища, як-то наприклад рівень шуму або рівень забрудненості CO2. Це нам дасть можливість збирати дані, які потім можна аналізувати і використовувати для різних сервісів, залежно від потреби. Це буде цікаво й забудовникам, і клієнтам, які хочуть придбати нерухомість, і тим, хто хоче винайняти житло, навіть для іноземців. Подібні речі вже є. Єдине що — ми за допомогою цієї технології можемо реалізувати велику кількість різноманітних проектів, які часом зовсім різні між собою, але технологія у них спільна.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/19965019_1398313910224423_1850842856_n.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>Про головні уроки після запуску проекту</strong></h4><p><strong>— Перший урок</strong> — це те, що ми спробували все: і краудфандинґ, і ґранти, і донори, й інвесторську допомогу. Насправді, пробувати це все потрібно, але не варто дуже на це розраховувати. Ми б зекономили багато часу, швидше запустили проект, якби зрозуміли, що насамперед, кошти та ресурси треба шукати самотужки.</p><p><strong>Друге</strong>, — що навіть якщо це соціальний проект, його слід усе одно розглядати як такий, який може сам себе забезпечувати. Навіть якби ми отримали ґрант і виготовили маячки, ми потім для того, щоби покрити якусь іншу територію, знову піднімали питання про те, де взяти гроші на іншу партію. Навіть якщо це соціальний проект, він потребує правильного фінансування та правильного позиціонування. Як на мене, соціальних проектів дуже мало. В основному, якщо говорити про масштабування, стратегію й розвиток, це має бути соціальне підприємство, яке фактично саме себе забезпечує і фінансово утримує.</p><p>Одразу потрібно планувати собі <strong>вихід на міжнародні ринки</strong>, тому що в Україні дуже складна процедура реалізації інноваційних проектів. До речі, ми в жовтні 2017-го їдемо у Варшаву. Там теж зацікавилися нашим проектом, уже говорила про Баку. В Україні простіше працювати із соціально відповідальним бізнесом. Зараз ми працюємо з Fozzy Group, для «Сільпо» реалізовуємо проект доступності магазинів для незрячих. Це легше, ніж працювати безпосередньо з адміністраціями міст.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Що цікаво, різні адміністрації працюють по-різному. Київ — не найпростіша адміністрація, з якими ми працюємо; але краще починати з невеликих міст.</p>			</blockquote><h4><strong>Про те, що допомагає</strong></h4><p>— Будь-який стартап можна реалізувати, якщо є хороша команда — це такий фундамент, без якого нічого не буде. Може бути багато людей, можуть бути навіть шляхи реалізації. Але якщо не буде поруч людей, які можуть спільно працювати в будь-яких умовах, не розсваритися й дійти до кінця, — нічого не вийде. Це те, що я дуже ціную. Раджу все ж таки починати з команди, а не з ідеї. Різні бувають ситуації, звичайно, але в нашому випадку, команда — це те, що не дає нам здатися й зупинитися.</p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Люди, в яких немає проблем із зором, рідко задумуються про те, чи є середовище навколо них достатньо доступним та дружнім для незрячих. Команда стартапу <a href="https://www.facebook.com/OpenWorldProject/" target="_blank" rel="noopener">Open World</a> за допомогою маячків, керованих через Bluetooth зі звичайних смартфонів, хоче змінити реалії українських міст та зробити їх зручними для всіх. Як це працює і чого вони вже зуміли досягти?

Леся Кондратюк, співзасновниця проекту Open World, розповідає про те, як виникла ідея навігаційних маячків для незрячих. Кожен зможе встановити такий маячок на дверях власного будинку, кафе і будь-якому місці, де він може стати корисним. Люди з проблемами зору можуть отримати перелік маячків, що знаходяться навколо, за допомогою спеціального мобільного додатку, — і прослухати додаткову інформацію про об'єкит, прокласти маршрут чи дізнатися точне розташування установи. Тим самим розробка розширює можливості <a href="https://nachasi.com/2017/07/04/universal-design/" target="_blank" rel="noopener">універсального дизайну</a> в містах.
<h4><strong>Про аналоги та схожі ініціативи</strong></h4>
— Коли ми починали роботу, ми шукали, які взагалі системи існують для навігації незрячих людей містом. Є кілька аналогів, наприклад, «Говорящий Город». Ми відрізняємося від цієї системи тим, що працюємо з більш новітніми технологіями, а саме із Bluetooth Low Energy. Вони ж працюють із радіозв’язком, тобто потрібно окремо купувати пульти, за допомогою яких вмикаються звукові сигнали. Це — додаткові витрати незрячим на ці пульти, які кожен повинен мати.

Ми використовуємо безпосередньо телефони, що власне спрощує й дає можливість більшій кількості людей користуватися маячками. Також так простіше розробляти нові мобільні додатки, — а не лише пульт, який має обмежену кількість функцій. Також є такий сервіс, який називається <a href="http://bemyeyes.com" target="_blank" rel="noopener">Be My Eyes</a>. Вони пропонують незрячим зв’язатися через їхній сервіс зі зрячими людьми, які змогли б їм допомогти у визначений час та у визначеному місці. Там також є мобільні додатки, які допомогають зрячим перехожим консультувати незрячих чи допомагати у питаннях навігації містом. Інших аналогів нашого проекту немає. Є чимало ґаджетів, таких як окуляри, які ультразвуком сканують середовище. Але це — інші речі, тому що вони не допомагають розбиратися і знаходити об’єкти саме в інфраструктурі міста. Вони «бачать» ультразвуком перешкоди. Але зв’язку з якоюсь інформативною частиною немає. Також у Бельгії намагалися розробити браслети, які за допомогою вібросигналу передавали би відстань до перешкод. Але знов-таки, як говорили наші незрячі консультанти, які допомагають нам у проекті, це не вирішує проблему орієнтації в місті. Тому що для них головна проблема — це дістатися в певний пункт, зайти в певні двері, скористатися транспортом.
<h4><strong>Про досвід у <a href="https://nachasi.com/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener">1991 Open Data Incubator</a></strong></h4>
— Потрапили туди ми за рекомендацією. На той момент у нас уже було досить багато готового, розробленого, бо ми якраз проходили навчання й інкубацію в <a href="http://iotlab.in.ua" target="_blank" rel="noopener">IoT Lab</a> — це лабораторія від Microsoft. Туди ми проходили відбір і там відбувалося певне навчання. Фактично одночасно відбулося закінчення цього навчання і вступ до 1991, а вони знаходилися на одній території.

Нам запропонували поспілкувати з Юрієм Назаровим, який працює в адміністрації, є керівником відділу IT-розробок для міста — та обговорити, як би ми могли це реалізувати в місті. Виявилося, що тоді це був перший набір до інкубатору в співпраці згромадською ініціативою <a href="http://www.kyivsmartcity.com" target="_blank" rel="noopener">Kyiv Smart City</a>. Ми тоді якраз шукали компанію або людину, яка хотіла би встановити тестову систему цих маячків. І вони запропонували нам для того, щоби вийти на більш широкий рівень впізнаваності, пройти інкубацію. Ми добре підходили за параметрами, були проектом, який допомагає розбудовувати розумне місто. Ми пройшли відбір, хакатон, і потрапили на інкубацію влітку 2016 року.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/A35IPlFBk38" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Ми отримали гарний досвід у плані спілкування з менторами. У Kyiv Smart City були дуже класно підібрані люди, які розповідали, як будувати стартапи, як перевести їх із рівня стартапу на бізнес-рівень. Чимало людей, які потім нам рекомендували різні джерела фінансування. Хоча насправді, у кожного підприємства є історія успіху. І в стартапів так само. Не все те, про що розповідали, для нас спрацювало. Але принаймні ми про це знали. І це дало нам можливість уникнути перевірки на власному досвіді. Під час інкубації ми подалися паралельно на платформу «Спільнокошт» — але зібрали лише 30%.

Чим нам також допоміг інкубатор, так це певним середовищем людей, які займаються справами та проектами, подібними до наших. І це дало можливість побудувати нетворкінг, де можна завжди через когось дістатися ще до когось. Сьогодні в нас досить розвинена співпраця з партнерами, з іншими стартапами, з адміністрацією міст. Ми паралельно самі над цим працювали, ми дуже добре працюємо зі Львовом, Рівним, Луцьком. Тому швидше в знаннях нам допоміг інкубатор, ніж у впровадженні, тому що ця процедура непроста і триває досі.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/19987417_1398317343557413_466886438_n.jpg" align="right"]
<h4><strong>Про тестування продукту «в полях»</strong></h4>
— Ми закінчили інкубатор тим, що зробили за власні кошти 10 маячків, і розмістили їх у переході на Майдані Незалежності у Києві. Це була працююча версія, але вона не була промислового зразка. Її не можна виготовляти на заводі у великій кількості. Зараз ми маємо вже четверту версію. Цей маячок ми вже можемо продавати. Зараз ми оформлюємо на нього технічні умови і всі потрібні сертифікати, для того щоби мати можливість продавати не бізнесу, а саме державі. Хоча ми також розробили і використовуємо маячки в інших сферах —  в туризмі, в ігровій індустрії, розробляємо квести для різних парків. Все це робиться, щоби мати можливість монетизувати продукт в інший спосіб, заради збору бюджету для виготовлення більшої кількості промислових зразків.
<h4><strong>Про команду</strong></h4>
— Зараз над проектом працюють 4 людини, які постійно цим займаються. Також є консультанти, яких ми залучаємо по мірі того, як виникають питання, що потребують вирішення. Учасників команди нам поки вистачає, у нас покриті всі гілки роботи. Часом виникають питання юридичного чи економічного характеру. Ми намагаємося знаходити через свої зв’язки. Можливо, будемо залучати також медійників, які б допомагали нам розробляти відеоконтент і подібні речі.
<h4><strong>Про розумні міста та співпрацю із державою</strong></h4>
— Насправді ця ідея в нас і була. Ми додатково розвивалися й багато зв’язків отримали. Також ми проходили Sikorsky Challenge, у КПІ ім. Сікорського. Були двічі в Азербайджані, у місті Баку теж зацікавилися маячками. Сьогодні там також є команда розробників, яка працює над туристичним додатком. Ідея з додатковими функціями в маячках була першопочатковою. Ця технологія дуже універсальна, і ці маячки можна використовувати для багатьох речей. У нас є в планах додавати туди датчики сканування навколишнього середовища, як-то наприклад рівень шуму або рівень забрудненості CO2. Це нам дасть можливість збирати дані, які потім можна аналізувати і використовувати для різних сервісів, залежно від потреби. Це буде цікаво й забудовникам, і клієнтам, які хочуть придбати нерухомість, і тим, хто хоче винайняти житло, навіть для іноземців. Подібні речі вже є. Єдине що — ми за допомогою цієї технології можемо реалізувати велику кількість різноманітних проектів, які часом зовсім різні між собою, але технологія у них спільна.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/19965019_1398313910224423_1850842856_n.jpg" align="left"]
<h4><strong>Про головні уроки після запуску проекту</strong></h4>
<strong>— Перший урок</strong> — це те, що ми спробували все: і краудфандинґ, і ґранти, і донори, й інвесторську допомогу. Насправді, пробувати це все потрібно, але не варто дуже на це розраховувати. Ми б зекономили багато часу, швидше запустили проект, якби зрозуміли, що насамперед, кошти та ресурси треба шукати самотужки.

<strong>Друге</strong>, — що навіть якщо це соціальний проект, його слід усе одно розглядати як такий, який може сам себе забезпечувати. Навіть якби ми отримали ґрант і виготовили маячки, ми потім для того, щоби покрити якусь іншу територію, знову піднімали питання про те, де взяти гроші на іншу партію. Навіть якщо це соціальний проект, він потребує правильного фінансування та правильного позиціонування. Як на мене, соціальних проектів дуже мало. В основному, якщо говорити про масштабування, стратегію й розвиток, це має бути соціальне підприємство, яке фактично саме себе забезпечує і фінансово утримує.

Одразу потрібно планувати собі <strong>вихід на міжнародні ринки</strong>, тому що в Україні дуже складна процедура реалізації інноваційних проектів. До речі, ми в жовтні 2017-го їдемо у Варшаву. Там теж зацікавилися нашим проектом, уже говорила про Баку. В Україні простіше працювати із соціально відповідальним бізнесом. Зараз ми працюємо з Fozzy Group, для «Сільпо» реалізовуємо проект доступності магазинів для незрячих. Це легше, ніж працювати безпосередньо з адміністраціями міст.

[blockquote_with_author content="Що цікаво, різні адміністрації працюють по-різному. Київ — не найпростіша адміністрація, з якими ми працюємо; але краще починати з невеликих міст."]
<h4><strong>Про те, що допомагає</strong></h4>
— Будь-який стартап можна реалізувати, якщо є хороша команда — це такий фундамент, без якого нічого не буде. Може бути багато людей, можуть бути навіть шляхи реалізації. Але якщо не буде поруч людей, які можуть спільно працювати в будь-яких умовах, не розсваритися й дійти до кінця, — нічого не вийде. Це те, що я дуже ціную. Раджу все ж таки починати з команди, а не з ідеї. Різні бувають ситуації, звичайно, але в нашому випадку, команда — це те, що не дає нам здатися й зупинитися.

<p>Леся Кондратюк, співзасновниця проекту Open World, розповідає про те, як виникла ідея навігаційних маячків для незрячих. Кожен зможе встановити такий маячок на дверях власного будинку, кафе і будь-якому місці, де він може стати корисним. Люди з проблемами зору можуть отримати перелік маячків, що знаходяться навколо, за допомогою спеціального мобільного додатку, — і прослухати додаткову інформацію про об&#8217;єкит, прокласти маршрут чи дізнатися точне розташування установи. Тим самим розробка розширює можливості <a href="/2017/07/04/universal-design/" target="_blank" rel="noopener">універсального дизайну</a> в містах.</p><h4><strong>Про аналоги та схожі ініціативи</strong></h4><p>— Коли ми починали роботу, ми шукали, які взагалі системи існують для навігації незрячих людей містом. Є кілька аналогів, наприклад, «Говорящий Город». Ми відрізняємося від цієї системи тим, що працюємо з більш новітніми технологіями, а саме із Bluetooth Low Energy. Вони ж працюють із радіозв’язком, тобто потрібно окремо купувати пульти, за допомогою яких вмикаються звукові сигнали. Це — додаткові витрати незрячим на ці пульти, які кожен повинен мати.</p><p>Ми використовуємо безпосередньо телефони, що власне спрощує й дає можливість більшій кількості людей користуватися маячками. Також так простіше розробляти нові мобільні додатки, — а не лише пульт, який має обмежену кількість функцій. Також є такий сервіс, який називається <a href="http://bemyeyes.com" target="_blank" rel="noopener">Be My Eyes</a>. Вони пропонують незрячим зв’язатися через їхній сервіс зі зрячими людьми, які змогли б їм допомогти у визначений час та у визначеному місці. Там також є мобільні додатки, які допомогають зрячим перехожим консультувати незрячих чи допомагати у питаннях навігації містом. Інших аналогів нашого проекту немає. Є чимало ґаджетів, таких як окуляри, які ультразвуком сканують середовище. Але це — інші речі, тому що вони не допомагають розбиратися і знаходити об’єкти саме в інфраструктурі міста. Вони «бачать» ультразвуком перешкоди. Але зв’язку з якоюсь інформативною частиною немає. Також у Бельгії намагалися розробити браслети, які за допомогою вібросигналу передавали би відстань до перешкод. Але знов-таки, як говорили наші незрячі консультанти, які допомагають нам у проекті, це не вирішує проблему орієнтації в місті. Тому що для них головна проблема — це дістатися в певний пункт, зайти в певні двері, скористатися транспортом.</p><h4><strong>Про досвід у <a href="/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener">1991 Open Data Incubator</a></strong></h4><p>— Потрапили туди ми за рекомендацією. На той момент у нас уже було досить багато готового, розробленого, бо ми якраз проходили навчання й інкубацію в <a href="http://iotlab.in.ua" target="_blank" rel="noopener">IoT Lab</a> — це лабораторія від Microsoft. Туди ми проходили відбір і там відбувалося певне навчання. Фактично одночасно відбулося закінчення цього навчання і вступ до 1991, а вони знаходилися на одній території.</p><p>Нам запропонували поспілкувати з Юрієм Назаровим, який працює в адміністрації, є керівником відділу IT-розробок для міста — та обговорити, як би ми могли це реалізувати в місті. Виявилося, що тоді це був перший набір до інкубатору в співпраці згромадською ініціативою <a href="http://www.kyivsmartcity.com" target="_blank" rel="noopener">Kyiv Smart City</a>. Ми тоді якраз шукали компанію або людину, яка хотіла би встановити тестову систему цих маячків. І вони запропонували нам для того, щоби вийти на більш широкий рівень впізнаваності, пройти інкубацію. Ми добре підходили за параметрами, були проектом, який допомагає розбудовувати розумне місто. Ми пройшли відбір, хакатон, і потрапили на інкубацію влітку 2016 року.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/A35IPlFBk38" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Ми отримали гарний досвід у плані спілкування з менторами. У Kyiv Smart City були дуже класно підібрані люди, які розповідали, як будувати стартапи, як перевести їх із рівня стартапу на бізнес-рівень. Чимало людей, які потім нам рекомендували різні джерела фінансування. Хоча насправді, у кожного підприємства є історія успіху. І в стартапів так само. Не все те, про що розповідали, для нас спрацювало. Але принаймні ми про це знали. І це дало нам можливість уникнути перевірки на власному досвіді. Під час інкубації ми подалися паралельно на платформу «Спільнокошт» — але зібрали лише 30%.</p><p>Чим нам також допоміг інкубатор, так це певним середовищем людей, які займаються справами та проектами, подібними до наших. І це дало можливість побудувати нетворкінг, де можна завжди через когось дістатися ще до когось. Сьогодні в нас досить розвинена співпраця з партнерами, з іншими стартапами, з адміністрацією міст. Ми паралельно самі над цим працювали, ми дуже добре працюємо зі Львовом, Рівним, Луцьком. Тому швидше в знаннях нам допоміг інкубатор, ніж у впровадженні, тому що ця процедура непроста і триває досі.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/19987417_1398317343557413_466886438_n.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>Про тестування продукту «в полях»</strong></h4><p>— Ми закінчили інкубатор тим, що зробили за власні кошти 10 маячків, і розмістили їх у переході на Майдані Незалежності у Києві. Це була працююча версія, але вона не була промислового зразка. Її не можна виготовляти на заводі у великій кількості. Зараз ми маємо вже четверту версію. Цей маячок ми вже можемо продавати. Зараз ми оформлюємо на нього технічні умови і всі потрібні сертифікати, для того щоби мати можливість продавати не бізнесу, а саме державі. Хоча ми також розробили і використовуємо маячки в інших сферах —  в туризмі, в ігровій індустрії, розробляємо квести для різних парків. Все це робиться, щоби мати можливість монетизувати продукт в інший спосіб, заради збору бюджету для виготовлення більшої кількості промислових зразків.</p><h4><strong>Про команду</strong></h4><p>— Зараз над проектом працюють 4 людини, які постійно цим займаються. Також є консультанти, яких ми залучаємо по мірі того, як виникають питання, що потребують вирішення. Учасників команди нам поки вистачає, у нас покриті всі гілки роботи. Часом виникають питання юридичного чи економічного характеру. Ми намагаємося знаходити через свої зв’язки. Можливо, будемо залучати також медійників, які б допомагали нам розробляти відеоконтент і подібні речі.</p><h4><strong>Про розумні міста та співпрацю із державою</strong></h4><p>— Насправді ця ідея в нас і була. Ми додатково розвивалися й багато зв’язків отримали. Також ми проходили Sikorsky Challenge, у КПІ ім. Сікорського. Були двічі в Азербайджані, у місті Баку теж зацікавилися маячками. Сьогодні там також є команда розробників, яка працює над туристичним додатком. Ідея з додатковими функціями в маячках була першопочатковою. Ця технологія дуже універсальна, і ці маячки можна використовувати для багатьох речей. У нас є в планах додавати туди датчики сканування навколишнього середовища, як-то наприклад рівень шуму або рівень забрудненості CO2. Це нам дасть можливість збирати дані, які потім можна аналізувати і використовувати для різних сервісів, залежно від потреби. Це буде цікаво й забудовникам, і клієнтам, які хочуть придбати нерухомість, і тим, хто хоче винайняти житло, навіть для іноземців. Подібні речі вже є. Єдине що — ми за допомогою цієї технології можемо реалізувати велику кількість різноманітних проектів, які часом зовсім різні між собою, але технологія у них спільна.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/19965019_1398313910224423_1850842856_n.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>Про головні уроки після запуску проекту</strong></h4><p><strong>— Перший урок</strong> — це те, що ми спробували все: і краудфандинґ, і ґранти, і донори, й інвесторську допомогу. Насправді, пробувати це все потрібно, але не варто дуже на це розраховувати. Ми б зекономили багато часу, швидше запустили проект, якби зрозуміли, що насамперед, кошти та ресурси треба шукати самотужки.</p><p><strong>Друге</strong>, — що навіть якщо це соціальний проект, його слід усе одно розглядати як такий, який може сам себе забезпечувати. Навіть якби ми отримали ґрант і виготовили маячки, ми потім для того, щоби покрити якусь іншу територію, знову піднімали питання про те, де взяти гроші на іншу партію. Навіть якщо це соціальний проект, він потребує правильного фінансування та правильного позиціонування. Як на мене, соціальних проектів дуже мало. В основному, якщо говорити про масштабування, стратегію й розвиток, це має бути соціальне підприємство, яке фактично саме себе забезпечує і фінансово утримує.</p><p>Одразу потрібно планувати собі <strong>вихід на міжнародні ринки</strong>, тому що в Україні дуже складна процедура реалізації інноваційних проектів. До речі, ми в жовтні 2017-го їдемо у Варшаву. Там теж зацікавилися нашим проектом, уже говорила про Баку. В Україні простіше працювати із соціально відповідальним бізнесом. Зараз ми працюємо з Fozzy Group, для «Сільпо» реалізовуємо проект доступності магазинів для незрячих. Це легше, ніж працювати безпосередньо з адміністраціями міст.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Що цікаво, різні адміністрації працюють по-різному. Київ — не найпростіша адміністрація, з якими ми працюємо; але краще починати з невеликих міст.</p>			</blockquote><h4><strong>Про те, що допомагає</strong></h4><p>— Будь-який стартап можна реалізувати, якщо є хороша команда — це такий фундамент, без якого нічого не буде. Може бути багато людей, можуть бути навіть шляхи реалізації. Але якщо не буде поруч людей, які можуть спільно працювати в будь-яких умовах, не розсваритися й дійти до кінця, — нічого не вийде. Це те, що я дуже ціную. Раджу все ж таки починати з команди, а не з ідеї. Різні бувають ситуації, звичайно, але в нашому випадку, команда — це те, що не дає нам здатися й зупинитися.</p>

Леся Кондратюк, Open World: «Раджу починати з команди, а не з ідеї»

{:ua}Як навігаційні маячки Open World можуть допомогти містам та бізнесу зробити середовище зручним для незрячих{:}

Можливості для громад від ГО «Молода Черкащина». Участь у конкурсі міні-грантів можлива для організацій з 11 областей України, а кошти виділять на проекти, що вирішать проблеми громад

ГО «Молода Черкащина» в рамках проекту «Київський Діалог» за підтримки Міністерства Закордонних Справ Федеративної Республіки Німеччина запрошує громадські організації та благодійні фонди Львівської, Волинської, Рівненської, Івано-Франківської, Одеської, Миколаївської, Черкаської, Дніпропетровської, Харківської та підконтрольних Україні територій Донецької та Луганської області до участі в конкурсі міні-грантів.
<h4><strong>Мета конкурсу</strong></h4>
Сприяння соціальній згуртованості, взаєморозумінню у громаді, покращенню міського середовища та розв’язанню конкретних проблем місцевих громад Львівської, Волинської, Рівненської, Івано-Франківської, Одеської, Миколаївської, Черкаської, Дніпропетровської, Харківської та підконтрольних<span class="text_exposed_show"> Україні територій Донецької та Луганської області шляхом підтримки локальних громадських ініціатив. </span>
<h4><strong><span class="text_exposed_show">Тематика проектів</span></strong></h4>
<span class="text_exposed_show">Проекти мають спрямовуватись на міський розвиток, важливість конкретної проблеми для місцевої громади / регіону бути обґрунтованими. Проект повинен чітко та реалістично зазначати, яким чином він спроможеться вплинути на розв’язання зазначеної проблеми.</span>
<h4><strong>Пріоритет надаватиметься проектам, які:</strong></h4>
<ul>
 	<li><span class="text_exposed_show">передбачають взаємодію між громадою та місцевою владою в розв’язанні конкретної проблеми та використання механізмів громадської участі;</span></li>
 	<li><span class="text_exposed_show">передбачають активне залучення до їх реалізації молоді;</span></li>
 	<li><span class="text_exposed_show">мають чітко визначені ціль та детальний план заходів;</span></li>
 	<li><span class="text_exposed_show">передбачають реалістичні та вимірювані результати;</span></li>
 	<li><span class="text_exposed_show">мають раціональні бюджети та демонструють ефективність витрачання коштів;</span></li>
 	<li><span class="text_exposed_show">залучають власні ресурси не менш як 10% від загальної вартості проекту;</span></li>
 	<li><span class="text_exposed_show">пропонують інноваційні методи розв’язання проблеми.</span></li>
</ul>
<h4><strong>Хто може подавати заявки</strong></h4>
Заявки приймаються від неприбуткових громадських організацій та благодійних фондів, які розробили свої проекти відповідно до тематики та пріоритетів конкурсу. Ініціативні групи громадян мають реалізовувати проекти у партнерстві з офіційно зареєстрованими громадськими організаціями або благодійними фондами, які будуть формальними отримувачами грантових коштів і відповідають за їх використання.
<h4><strong>Скільки грошей виділяється на проекти</strong></h4>
Загальний бюджет конкурсу складає 336 тис грн. За результатами конкурсу будуть профінансовані від 12 до 24 проектів із бюджетами від 14 до 28 тис грн.

<strong>До якого часу можна подати заявку</strong>

Заявки приймають до 17 липня поточного року включно. Конкурсна комісія оголосить про результати конкурсу до 24 липня 2017 року. Реалізація проектів має здійснюватися в період з 01 серпня 2017 року до 15 листопада 2017 року включно. Аплікаційна форма заявки доступна за <a href="https://goo.gl/gwjsN8" target="_blank" rel="noopener">посиланням.</a> Форма бюджету в форматі Excel доступна за <a href="https://goo.gl/YSUUfP" target="_blank" rel="noopener">посиланням</a>.

Більше інформації про умови конкурсу можна знайти <a href="https://www.facebook.com/events/442354382803517/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.

<p>ГО «Молода Черкащина» в рамках проекту «Київський Діалог» за підтримки Міністерства Закордонних Справ Федеративної Республіки Німеччина запрошує громадські організації та благодійні фонди Львівської, Волинської, Рівненської, Івано-Франківської, Одеської, Миколаївської, Черкаської, Дніпропетровської, Харківської та підконтрольних Україні територій Донецької та Луганської області до участі в конкурсі міні-грантів.</p><h4><strong>Мета конкурсу</strong></h4><p>Сприяння соціальній згуртованості, взаєморозумінню у громаді, покращенню міського середовища та розв’язанню конкретних проблем місцевих громад Львівської, Волинської, Рівненської, Івано-Франківської, Одеської, Миколаївської, Черкаської, Дніпропетровської, Харківської та підконтрольних<span class="text_exposed_show"> Україні територій Донецької та Луганської області шляхом підтримки локальних громадських ініціатив. </span></p><h4><strong><span class="text_exposed_show">Тематика проектів</span></strong></h4><p><span class="text_exposed_show">Проекти мають спрямовуватись на міський розвиток, важливість конкретної проблеми для місцевої громади / регіону бути обґрунтованими. Проект повинен чітко та реалістично зазначати, яким чином він спроможеться вплинути на розв’язання зазначеної проблеми.</span></p><h4><strong>Пріоритет надаватиметься проектам, які:</strong></h4><ul><li><span class="text_exposed_show">передбачають взаємодію між громадою та місцевою владою в розв’язанні конкретної проблеми та використання механізмів громадської участі;</span></li><li><span class="text_exposed_show">передбачають активне залучення до їх реалізації молоді;</span></li><li><span class="text_exposed_show">мають чітко визначені ціль та детальний план заходів;</span></li><li><span class="text_exposed_show">передбачають реалістичні та вимірювані результати;</span></li><li><span class="text_exposed_show">мають раціональні бюджети та демонструють ефективність витрачання коштів;</span></li><li><span class="text_exposed_show">залучають власні ресурси не менш як 10% від загальної вартості проекту;</span></li><li><span class="text_exposed_show">пропонують інноваційні методи розв’язання проблеми.</span></li></ul><h4><strong>Хто може подавати заявки</strong></h4><p>Заявки приймаються від неприбуткових громадських організацій та благодійних фондів, які розробили свої проекти відповідно до тематики та пріоритетів конкурсу. Ініціативні групи громадян мають реалізовувати проекти у партнерстві з офіційно зареєстрованими громадськими організаціями або благодійними фондами, які будуть формальними отримувачами грантових коштів і відповідають за їх використання.</p><h4><strong>Скільки грошей виділяється на проекти</strong></h4><p>Загальний бюджет конкурсу складає 336 тис грн. За результатами конкурсу будуть профінансовані від 12 до 24 проектів із бюджетами від 14 до 28 тис грн.</p><p><strong>До якого часу можна подати заявку</strong></p><p>Заявки приймають до 17 липня поточного року включно. Конкурсна комісія оголосить про результати конкурсу до 24 липня 2017 року. Реалізація проектів має здійснюватися в період з 01 серпня 2017 року до 15 листопада 2017 року включно. Аплікаційна форма заявки доступна за <a href="https://goo.gl/gwjsN8" target="_blank" rel="noopener">посиланням.</a> Форма бюджету в форматі Excel доступна за <a href="https://goo.gl/YSUUfP" target="_blank" rel="noopener">посиланням</a>.</p><p>Більше інформації про умови конкурсу можна знайти <a href="https://www.facebook.com/events/442354382803517/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p>

Обласним спільнотам нададуть міні-гранти для розвитку громад

{:ua}Проекти, що вирішуватимуть проблеми громад, можуть отримати фінансування на конкурсі міні-грантів від ГО «Молода Черкащина»{:}

Виявляється, дерева також страждають від недосипання. Вуличне освітлення й інші міські обставини провокують хвороби легень нашої планети та перешкоджають їхньому нормальному існуванню

Дерева в містах, як і більша частина світу природи, переживають важкі часи, коли ліхтарі горять протягом усієї ночі. У цьому переконаний Петер Воллебен — німецький лісник і автор публікацій на екологічну тематику.
<h4><strong>Як саме наше штучне світло впливає на цикли активності дерев?</strong></h4>
«Вони також мають спати вночі», — заявив Петер Воллебен публіці під час Hay Festival of Literature у Вельсі. За його дослідженнями, дерева, що ростуть біля вуличних ліхтарів, раніше гинуть. Так само, як і світильник, що горить у вашій спальні всю ніч, це не призводить до  добра.

Якщо хтось і знається на деревах — й активно антропоморфізує їх — то це Воллебен. Німецький лісник і автор бестселлерів не соромиться говорити про дерева порівнюючи їх із людьми. «Я використовую звичайні людські слова, говорячи про ці проблеми», — зазначає дослідник. — «Наукова мова позбавлена емоцій, тому люди не розуміють її. Коли я кажу, що дерева вигодовують їхніх дітей, кожен одразу розуміє, що я маю на увазі».

Петер Воллебен вивчає ліси та працює в них із 1987 року. Його підхід до роботи вражає своїми результатами,і всі свої спостереження він підкріплює дослідженнями. У 2016 році Єврокомісія профінансувала вивчення впливу штучного освітлення на дерева та рослини. Як повідомляла The Times, у статті, надрукованій в Journal of Ecology, говорилося, що існують докази впливу штучного освітлення на весняне розкриття бруньок, забарвлення й опадання листя. Це дослідження довело, що зміна річного ритму брунькування та цвітіння дерев може мати значний вплив на їхнє здоров’я, виживання та розмноження.
<h4><strong>Що варто зробити, аби деревам можна було «заснути» вночі?</strong></h4>
Воллебен стверджує: міським радам слід вимикати вуличне освітлення вночі, щоби допомогти деревам бути здоровими й жити довше, а також — економити електроенергію. Крім того, існує низка інших переваг зменшення світлового забрудненя, у тому числі: можливість для любителів споглядання нічного неба насолодитися багатовіковим задоволенням — спостереженням за справжніми зорями.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/city-731246_1280.jpg" align="left"]
<h4><strong>Які інші небезпеки є для «легень» міста?</strong></h4>
Є й інші виклики, з якими стикаються дерева в містах. За словами Воллебена, дерева, подібно сиротам, прагнуть зростати, але не отримують жодної системної підтримки від їхніх сусідів. Це повторювана тема для дослідника, котрий довів, що лісові дерева — істоти соціальні.

«Міські дерева — це вуличні діти лісів», — говорить лісник, додаючи, що їхнє коріння постійно бореться з важким ґрунтом під тротуарами. Наче цього недостатньо, вони також нагріваються вночі теплом, що випромінюють вулиці та будівлі, на відміну від лісів, які охолоджуються. на додачу до всього цього, дерева в містах позбавлені спільних лісових мікроорганізмів, які б допомагали їм збирати поживні речовини та воду, а міські робітники комунальних служб вкрай рідко допомагають їм у цьому.
<h4><strong>Чому треба берегти «здоров'я» дерев у містах?</strong></h4>
Тим часом ці мимовільні заручники вулиць роблять так багато для нас. Мат Макдермот, американський експерт із навколишнього середовища, назвав <strong>5 важливих речей, які роблять для нас міські дерева:</strong>
<ul>
 	<li>Чистий охолоджуючий ефект одного молодого здорового дерева дорівнює 10 кондиціонерам, розміром із кімнату кожен, які працюватимуть 20 годин на день. 10 кондиціонерів = 1 дерево.</li>
 	<li>Якщо ви посадите одне дерево на західній стороні перед вашим будинком, це забезпечить вам економію енергії в 3% через 5 років, й у 12% — за 15 років.</li>
 	<li>Невеличкий гай знижує кількість забруднюючих частинок на 9–13%, при цьому кількість пилу, що досягає землі під цими деревами, складає 27–42% порівняно з відкритою місцевістю.</li>
 	<li>Якщо на вашій прибудинковій території ростуть дерева, вони становлять від 10% до 23% вартості цього будинку.</li>
 	<li>У містах витрати на висадження іа підтримку дерева протягом трьох років становитимуть $250–600. Натомість, вони повернуть жителям близько $90 тис безпосередніми вигодами протягом усього життя (окрім благоустрою тощо).</li>
</ul>
Більше того, велика кількість дерев у містах впливає на розширення середовища проживання дикої природи, поліпшення психічного здоров’я жителів і навіть зниження рівня злочинності. З огляду на все те, що дерева роблять для нас, найменше, що ми можемо зробити, — вимкнути ліхтарі та дати їм спокійно «виспатися».

<p>Дерева в містах, як і більша частина світу природи, переживають важкі часи, коли ліхтарі горять протягом усієї ночі. У цьому переконаний Петер Воллебен — німецький лісник і автор публікацій на екологічну тематику.</p><h4><strong>Як саме наше штучне світло впливає на цикли активності дерев?</strong></h4><p>«Вони також мають спати вночі», — заявив Петер Воллебен публіці під час Hay Festival of Literature у Вельсі. За його дослідженнями, дерева, що ростуть біля вуличних ліхтарів, раніше гинуть. Так само, як і світильник, що горить у вашій спальні всю ніч, це не призводить до  добра.</p><p>Якщо хтось і знається на деревах — й активно антропоморфізує їх — то це Воллебен. Німецький лісник і автор бестселлерів не соромиться говорити про дерева порівнюючи їх із людьми. «Я використовую звичайні людські слова, говорячи про ці проблеми», — зазначає дослідник. — «Наукова мова позбавлена емоцій, тому люди не розуміють її. Коли я кажу, що дерева вигодовують їхніх дітей, кожен одразу розуміє, що я маю на увазі».</p><p>Петер Воллебен вивчає ліси та працює в них із 1987 року. Його підхід до роботи вражає своїми результатами,і всі свої спостереження він підкріплює дослідженнями. У 2016 році Єврокомісія профінансувала вивчення впливу штучного освітлення на дерева та рослини. Як повідомляла The Times, у статті, надрукованій в Journal of Ecology, говорилося, що існують докази впливу штучного освітлення на весняне розкриття бруньок, забарвлення й опадання листя. Це дослідження довело, що зміна річного ритму брунькування та цвітіння дерев може мати значний вплив на їхнє здоров’я, виживання та розмноження.</p><h4><strong>Що варто зробити, аби деревам можна було «заснути» вночі?</strong></h4><p>Воллебен стверджує: міським радам слід вимикати вуличне освітлення вночі, щоби допомогти деревам бути здоровими й жити довше, а також — економити електроенергію. Крім того, існує низка інших переваг зменшення світлового забрудненя, у тому числі: можливість для любителів споглядання нічного неба насолодитися багатовіковим задоволенням — спостереженням за справжніми зорями.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/city-731246_1280.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>Які інші небезпеки є для «легень» міста?</strong></h4><p>Є й інші виклики, з якими стикаються дерева в містах. За словами Воллебена, дерева, подібно сиротам, прагнуть зростати, але не отримують жодної системної підтримки від їхніх сусідів. Це повторювана тема для дослідника, котрий довів, що лісові дерева — істоти соціальні.</p><p>«Міські дерева — це вуличні діти лісів», — говорить лісник, додаючи, що їхнє коріння постійно бореться з важким ґрунтом під тротуарами. Наче цього недостатньо, вони також нагріваються вночі теплом, що випромінюють вулиці та будівлі, на відміну від лісів, які охолоджуються. на додачу до всього цього, дерева в містах позбавлені спільних лісових мікроорганізмів, які б допомагали їм збирати поживні речовини та воду, а міські робітники комунальних служб вкрай рідко допомагають їм у цьому.</p><h4><strong>Чому треба берегти «здоров&#8217;я» дерев у містах?</strong></h4><p>Тим часом ці мимовільні заручники вулиць роблять так багато для нас. Мат Макдермот, американський експерт із навколишнього середовища, назвав <strong>5 важливих речей, які роблять для нас міські дерева:</strong></p><ul><li>Чистий охолоджуючий ефект одного молодого здорового дерева дорівнює 10 кондиціонерам, розміром із кімнату кожен, які працюватимуть 20 годин на день. 10 кондиціонерів = 1 дерево.</li><li>Якщо ви посадите одне дерево на західній стороні перед вашим будинком, це забезпечить вам економію енергії в 3% через 5 років, й у 12% — за 15 років.</li><li>Невеличкий гай знижує кількість забруднюючих частинок на 9–13%, при цьому кількість пилу, що досягає землі під цими деревами, складає 27–42% порівняно з відкритою місцевістю.</li><li>Якщо на вашій прибудинковій території ростуть дерева, вони становлять від 10% до 23% вартості цього будинку.</li><li>У містах витрати на висадження іа підтримку дерева протягом трьох років становитимуть $250–600. Натомість, вони повернуть жителям близько $90 тис безпосередніми вигодами протягом усього життя (окрім благоустрою тощо).</li></ul><p>Більше того, велика кількість дерев у містах впливає на розширення середовища проживання дикої природи, поліпшення психічного здоров’я жителів і навіть зниження рівня злочинності. З огляду на все те, що дерева роблять для нас, найменше, що ми можемо зробити, — вимкнути ліхтарі та дати їм спокійно «виспатися».</p>

Як нічне освітлення впливає на дерева у мегаполісах

{:ua}Як ліхтарі та нічна реклама впливають на дерева?{:}

Наступного року в усіх районах столиці встановлять до 1 тис  підземних сміттєвих баків, адже перші спроби використання такого підходу до збору сміття у Києві отримали позитивні відгуки — про це заявив очільник мегаполіса Віталій Кличко

За словами київського мера, підземні сміттєві баки, що встановлюються в Києві, вітчизняного виробництва, сучасні, і мають об'єм у 5 м³ — а також отримали схвальні відгуки від громадськості щодо зручності їхнього використання. На часі дізнатися більше про використання таких баків.
<h4><strong>Де і в яких обсягах встановлять нові контейнери</strong></h4>
У центральній частині міста вже встановлено 50 таких контейнерів. Кличко запевнив, що до кінця 2017 року в столиці буде встановлено 300 таких баків, в планах на 2018 рік — монтаж до 1 тис таких сміттєзбірників у всіх районах Києва.
<h4><strong>В чому особливість нових баків, окрім підземного зберігання сміття</strong></h4>
Нові контейнери облаштовані спеціальними датчиками, які передають інформацію диспетчеру, коли бак вже заповнений, і сміття з нього необхідно вивезти. До того ж, контейнери обладнані системою пожежогасіння, якщо до них потрапить недопалок чи інший предмет, який може викликати пожежу. Кожен контейнер збудований таким чином, що дитині складно самотужки відкрити його, а тим більше – впасти туди. Ефективність роботи такого способу збору сміття вже перевірена кількома країнами Європи, додав мер.

<p>За словами київського мера, підземні сміттєві баки, що встановлюються в Києві, вітчизняного виробництва, сучасні, і мають об&#8217;єм у 5 м³ — а також отримали схвальні відгуки від громадськості щодо зручності їхнього використання. На часі дізнатися більше про використання таких баків.</p><h4><strong>Де і в яких обсягах встановлять нові контейнери</strong></h4><p>У центральній частині міста вже встановлено 50 таких контейнерів. Кличко запевнив, що до кінця 2017 року в столиці буде встановлено 300 таких баків, в планах на 2018 рік — монтаж до 1 тис таких сміттєзбірників у всіх районах Києва.</p><h4><strong>В чому особливість нових баків, окрім підземного зберігання сміття</strong></h4><p>Нові контейнери облаштовані спеціальними датчиками, які передають інформацію диспетчеру, коли бак вже заповнений, і сміття з нього необхідно вивезти. До того ж, контейнери обладнані системою пожежогасіння, якщо до них потрапить недопалок чи інший предмет, який може викликати пожежу. Кожен контейнер збудований таким чином, що дитині складно самотужки відкрити його, а тим більше – впасти туди. Ефективність роботи такого способу збору сміття вже перевірена кількома країнами Європи, додав мер.</p>

В столиці встановлять 1 тис підземних сміттєвих баків

{:ua}Як у Києві збиратимуть сміття на вулицях? На часі дізнатися про монтаж нових сміттєвих баків, котрі використовують підземне зберігання сміття{:}

#міста

Українські міста <br> та їхні найкращі практики