Лютий місяць продовжується з новими прем’єрами, адже сьогодні, 2 лютого, на Netflix вийшов новий мультфільм від DreamWorks — «Оріон і Темрява».

Ексклюзив від стримінгу розповідає нам історію про хлопчика Оріона, яким керують його страхи й звісно, що ніщо не лякає дитину більше, ніж темрява. Однак йому доведеться зустрітися зі втіленням темряви, яка приходить до нього, щоб побачити, чи зможе він подолати свої страхи та змінити своє життя на краще.

Сценаристом мультфільму виступив Чарлі Кауфман (сценарист «Вічного сяйва чистого розуму»), який відомий своїми доволі глибокими історіями.

https://youtu.be/f1udIcIVUr4

Загалом нова робота DreamWorks стала доволі високооціненим проєктом. На <a href="https://www.rottentomatoes.com/m/orion_and_the_dark" target="_blank" rel="noopener">Rotten Tomatoes</a> стрічка має рейтинг схвалення 87% від критиків та 88% від глядачів. Водночас на <a href="https://www.imdb.com/title/tt28066777/" target="_blank" rel="noopener">IMDb</a> рейтинг мультфільму становить 8.0.

Щодо оглядачів, то вони відзначають, що це надзвичайно амбітний анімаційний фільм і, що в першу чергу він виграє завдяки сценарію від Чарлі Кауфмана, який не боїться розповідати прості історії у переплетенні з екзистенційними ідеями. Також критики відзначили й візуальну складову, яка слідує за останніми трендами з естетикою 2D-анімації приправленої 3D-технологіями.

У indieWire так <a href="https://www.indiewire.com/criticism/movies/orion-and-the-dark-review-netflix-1234950238/" target="_blank" rel="noopener">підсумовують</a> свою рецензію:

[blockquote_with_author content="«Оріон і темрява» бере розумний клаптик казки на ніч, що міститься в його першоджерелі, і розгортає його в самоусвідомлену і милу для багатьох поколінь медитацію про те, наскільки прекрасним може бути світ, якщо навчитися жити зі своїми страхами."]

У Empire Magazine теж <a href="https://www.empireonline.com/movies/reviews/orion-and-the-dark/" target="_blank" rel="noopener">відзначають</a>, що за ширмою здавалося б простенького мультику ховається дійсно глибока історія:

[blockquote_with_author content="На перший погляд, може здатися, що це черговий безглуздий CG-фестиваль для відволікання уваги, але це той рідкісний мультфільм для сімейного перегляду, сповнений ідей та складних концепцій. Це інтроспективний екзистенційний жах Чарлі Кауфмана — для дітей!"]

Перші глядачі також <a href="https://www.rottentomatoes.com/m/orion_and_the_dark/reviews?type=user" target="_blank" rel="noopener">залишилися</a> в захваті від «Оріона і Темряви» та відзначають захопливу історію приємну анімацію та доволі спокійний темп у якому розгортаються події.

Лютий місяць продовжується з новими прем’єрами, адже сьогодні, 2 лютого, на Netflix вийшов новий мультфільм від DreamWorks — «Оріон і Темрява».Ексклюзив від стримінгу розповідає нам історію про хлопчика Оріона, яким керують його страхи й звісно, що ніщо не лякає дитину більше, ніж темрява. Однак йому доведеться зустрітися зі втіленням темряви, яка приходить до нього, щоб побачити, чи зможе він подолати свої страхи та змінити своє життя на краще.Сценаристом мультфільму виступив Чарлі Кауфман (сценарист «Вічного сяйва чистого розуму»), який відомий своїми доволі глибокими історіями.<div class="embedded-video" data-youtube="f1udIcIVUr4"><img src="https://img.youtube.com/vi/f1udIcIVUr4/maxresdefault.jpg" alt="" width="560" height="315" loading="lazy" decoding="async"></div>Загалом нова робота DreamWorks стала доволі високооціненим проєктом. На <a href="https://www.rottentomatoes.com/m/orion_and_the_dark" target="_blank" rel="noopener">Rotten Tomatoes</a> стрічка має рейтинг схвалення 87% від критиків та 88% від глядачів. Водночас на <a href="https://www.imdb.com/title/tt28066777/" target="_blank" rel="noopener">IMDb</a> рейтинг мультфільму становить 8.0.Щодо оглядачів, то вони відзначають, що це надзвичайно амбітний анімаційний фільм і, що в першу чергу він виграє завдяки сценарію від Чарлі Кауфмана, який не боїться розповідати прості історії у переплетенні з екзистенційними ідеями. Також критики відзначили й візуальну складову, яка слідує за останніми трендами з естетикою 2D-анімації приправленої 3D-технологіями.У indieWire так <a href="https://www.indiewire.com/criticism/movies/orion-and-the-dark-review-netflix-1234950238/" target="_blank" rel="noopener">підсумовують</a> свою рецензію:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		«Оріон і темрява» бере розумний клаптик казки на ніч, що міститься в його першоджерелі, і розгортає його в самоусвідомлену і милу для багатьох поколінь медитацію про те, наскільки прекрасним може бути світ, якщо навчитися жити зі своїми страхами.			</blockquote>У Empire Magazine теж <a href="https://www.empireonline.com/movies/reviews/orion-and-the-dark/" target="_blank" rel="noopener">відзначають</a>, що за ширмою здавалося б простенького мультику ховається дійсно глибока історія:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		На перший погляд, може здатися, що це черговий безглуздий CG-фестиваль для відволікання уваги, але це той рідкісний мультфільм для сімейного перегляду, сповнений ідей та складних концепцій. Це інтроспективний екзистенційний жах Чарлі Кауфмана — для дітей!			</blockquote>Перші глядачі також <a href="https://www.rottentomatoes.com/m/orion_and_the_dark/reviews?type=user" target="_blank" rel="noopener">залишилися</a> в захваті від «Оріона і Темряви» та відзначають захопливу історію приємну анімацію та доволі спокійний темп у якому розгортаються події.

Подивитися трейлер нового серіалу від Netflix, дізнатися, де в Україні легально подивитися фільми та серіали, знайти цікаве кіно на вечір в одній з тематичних підбірок — все і більше тут. Також ми розкажемо про історію створення фільмів або серіалів та простими словами пояснимо, чому їм потрібно приділити час.

Кіно і серіали

Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>

Лютий місяць продовжується з новими прем’єрами, адже сьогодні, 2 лютого, на Netflix вийшов новий мультфільм від DreamWorks — «Оріон і Темрява».

Ексклюзив від стримінгу розповідає нам історію про хлопчика Оріона, яким керують його страхи й звісно, що ніщо не лякає дитину більше, ніж темрява. Однак йому доведеться зустрітися зі втіленням темряви, яка приходить до нього, щоб побачити, чи зможе він подолати свої страхи та змінити своє життя на краще.

Сценаристом мультфільму виступив Чарлі Кауфман (сценарист «Вічного сяйва чистого розуму»), який відомий своїми доволі глибокими історіями.

https://youtu.be/f1udIcIVUr4

Загалом нова робота DreamWorks стала доволі високооціненим проєктом. На <a href="https://www.rottentomatoes.com/m/orion_and_the_dark" target="_blank" rel="noopener">Rotten Tomatoes</a> стрічка має рейтинг схвалення 87% від критиків та 88% від глядачів. Водночас на <a href="https://www.imdb.com/title/tt28066777/" target="_blank" rel="noopener">IMDb</a> рейтинг мультфільму становить 8.0.

Щодо оглядачів, то вони відзначають, що це надзвичайно амбітний анімаційний фільм і, що в першу чергу він виграє завдяки сценарію від Чарлі Кауфмана, який не боїться розповідати прості історії у переплетенні з екзистенційними ідеями. Також критики відзначили й візуальну складову, яка слідує за останніми трендами з естетикою 2D-анімації приправленої 3D-технологіями.

У indieWire так <a href="https://www.indiewire.com/criticism/movies/orion-and-the-dark-review-netflix-1234950238/" target="_blank" rel="noopener">підсумовують</a> свою рецензію:

[blockquote_with_author content="«Оріон і темрява» бере розумний клаптик казки на ніч, що міститься в його першоджерелі, і розгортає його в самоусвідомлену і милу для багатьох поколінь медитацію про те, наскільки прекрасним може бути світ, якщо навчитися жити зі своїми страхами."]

У Empire Magazine теж <a href="https://www.empireonline.com/movies/reviews/orion-and-the-dark/" target="_blank" rel="noopener">відзначають</a>, що за ширмою здавалося б простенького мультику ховається дійсно глибока історія:

[blockquote_with_author content="На перший погляд, може здатися, що це черговий безглуздий CG-фестиваль для відволікання уваги, але це той рідкісний мультфільм для сімейного перегляду, сповнений ідей та складних концепцій. Це інтроспективний екзистенційний жах Чарлі Кауфмана — для дітей!"]

Перші глядачі також <a href="https://www.rottentomatoes.com/m/orion_and_the_dark/reviews?type=user" target="_blank" rel="noopener">залишилися</a> в захваті від «Оріона і Темряви» та відзначають захопливу історію приємну анімацію та доволі спокійний темп у якому розгортаються події.

🧐 «Оріон і Темрява» — як критики зустріли новий мультфільм DreamWorks під егідою Netflix

Новий місяць розпочався з прем'єри стрічки «Арґайл» режисера Меттью Вона, однак в першу чергу її не надто прихильно зустріли критики.

Саме сьогодні, 1 лютого, в кінотеатрах виходить стрічка про <a href="https://nachasi.com/cinema/2024/02/01/elli-konvej-argajl/" target="_blank" rel="noopener">загадкову письменницю Еллі Конвей</a>, життя якої дещо змінюється, коли її нова книга виявляється занадто близькою до правди про деяких реальних шпигунів, які починають полювати на неї.

З трейлеру можна було зрозуміти, що фільм буде у притаманному для Меттью Вона дусі та дещо нагадує, його серію стрічко «Кінгсман».

https://youtu.be/qIy58DWUHVM

Однак критики залишилися не надто вражені новинкою і нижче можете побачити загальну оцінку «Арґайла» на порталах Rotten Tomatoes, IMDb та Metacritic.

[gallery ids="255317,255313,255320"]

Загалом оглядачі відзначають, що це певна легка спроба Вона відтворити «Кінгсмана», однак у дещо іншій манері, яка видалась не надто вдалою. Критики звертають увагу на відсутність певної логіки у сюжеті та його нецікавості. Також відзначають поганий CGI. Звертають критики увагу також на те, що загальна ідея фільму, яка іноді проглядається могла б бути дійсно цікавою, однак видається наче усе було «швидко зшитим» та випущеним у прокат.

У The Hollywood Reporter про фільм <a href="https://www.hollywoodreporter.com/movies/movie-reviews/argylle-review-bryce-dallas-howard-sam-rockwell-henry-cavill-dua-lipa-1235810576/" target="_blank" rel="noopener">пишуть</a>:

[blockquote_with_author content="Звісно, цілком можливо, що фільм знайде аудиторію, якій сподобається його безрадісна, криклива гра акторів, вимучені випадкові повороти сюжету та жахливо неякісний CGI. Але також існує велика ймовірність того, що глядачі покрутять носом, наче від свіжого сміття у сміттєвому баку."]

У BBC про фільм <a href="https://www.bbc.com/culture/article/20240131-argylle-film-review-dua-lipa-stars-in-shoddy-and-derivative-bond-pastiche" target="_blank" rel="noopener">зазначають</a>:

[blockquote_with_author content="Єдиний фірмовий знак Вона, якого бракує «Арґайлу» — це звичайна підліткова образливість режисера. Він прибрав увесь секс, кров і лайку, що може бути ознакою запізнілої зрілості, але через це «Арґайл» здається надто близьким до «Небезпечного побачення», «Фрілансера», «Загадкового вбивтсвва» та інших начебто бойовиків, начебто романтичних, начебто комедійних фільмів, що їх за останні кілька років висипали на стрімінгові сервіси. (...) З іншого боку, «Арґайл» виходить на екрани кінотеатрів, тож халтуру та похідність йому пробачити важче."]

У Screen Rant <a href="https://screenrant.com/argylle-movie-review/" target="_blank" rel="noopener">відзначають</a>, що «Арґайл» все-таки кращий за останній фільм Вона:

[blockquote_with_author content="Зацікавленим варто подивитися «Арґайл», але не чекайте, що він буде таким же гарним, як «Kingsman: Таємна служба», хоча він, безумовно, кращий за «Кінгс Мен»."]

Новий місяць розпочався з прем&#8217;єри стрічки «Арґайл» режисера Меттью Вона, однак в першу чергу її не надто прихильно зустріли критики.Саме сьогодні, 1 лютого, в кінотеатрах виходить стрічка про <a href="/cinema/2024/02/01/elli-konvej-argajl/" target="_blank" rel="noopener">загадкову письменницю Еллі Конвей</a>, життя якої дещо змінюється, коли її нова книга виявляється занадто близькою до правди про деяких реальних шпигунів, які починають полювати на неї.З трейлеру можна було зрозуміти, що фільм буде у притаманному для Меттью Вона дусі та дещо нагадує, його серію стрічко «Кінгсман».<div class="embedded-video" data-youtube="qIy58DWUHVM"><img src="https://img.youtube.com/vi/qIy58DWUHVM/maxresdefault.jpg" alt="" width="560" height="315" loading="lazy" decoding="async"></div>Однак критики залишилися не надто вражені новинкою і нижче можете побачити загальну оцінку «Арґайла» на порталах Rotten Tomatoes, IMDb та Metacritic.<script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2024/02/3.jpg",			"caption": "Rotten Tomatoes"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2024/02/1.jpg",			"caption": "Metacritic"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2024/02/2-1.jpg",			"caption": "IMDb"		}			]</script>Загалом оглядачі відзначають, що це певна легка спроба Вона відтворити «Кінгсмана», однак у дещо іншій манері, яка видалась не надто вдалою. Критики звертають увагу на відсутність певної логіки у сюжеті та його нецікавості. Також відзначають поганий CGI. Звертають критики увагу також на те, що загальна ідея фільму, яка іноді проглядається могла б бути дійсно цікавою, однак видається наче усе було «швидко зшитим» та випущеним у прокат.У The Hollywood Reporter про фільм <a href="https://www.hollywoodreporter.com/movies/movie-reviews/argylle-review-bryce-dallas-howard-sam-rockwell-henry-cavill-dua-lipa-1235810576/" target="_blank" rel="noopener">пишуть</a>:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Звісно, цілком можливо, що фільм знайде аудиторію, якій сподобається його безрадісна, криклива гра акторів, вимучені випадкові повороти сюжету та жахливо неякісний CGI. Але також існує велика ймовірність того, що глядачі покрутять носом, наче від свіжого сміття у сміттєвому баку.			</blockquote>У BBC про фільм <a href="https://www.bbc.com/culture/article/20240131-argylle-film-review-dua-lipa-stars-in-shoddy-and-derivative-bond-pastiche" target="_blank" rel="noopener">зазначають</a>:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Єдиний фірмовий знак Вона, якого бракує «Арґайлу» — це звичайна підліткова образливість режисера. Він прибрав увесь секс, кров і лайку, що може бути ознакою запізнілої зрілості, але через це «Арґайл» здається надто близьким до «Небезпечного побачення», «Фрілансера», «Загадкового вбивтсвва» та інших начебто бойовиків, начебто романтичних, начебто комедійних фільмів, що їх за останні кілька років висипали на стрімінгові сервіси. (...) З іншого боку, «Арґайл» виходить на екрани кінотеатрів, тож халтуру та похідність йому пробачити важче.			</blockquote>У Screen Rant <a href="https://screenrant.com/argylle-movie-review/" target="_blank" rel="noopener">відзначають</a>, що «Арґайл» все-таки кращий за останній фільм Вона:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Зацікавленим варто подивитися «Арґайл», але не чекайте, що він буде таким же гарним, як «Kingsman: Таємна служба», хоча він, безумовно, кращий за «Кінгс Мен».			</blockquote>

Новий місяць розпочався з прем'єри стрічки «Арґайл» режисера Меттью Вона, однак в першу чергу її не надто прихильно зустріли критики.

Саме сьогодні, 1 лютого, в кінотеатрах виходить стрічка про <a href="https://nachasi.com/cinema/2024/02/01/elli-konvej-argajl/" target="_blank" rel="noopener">загадкову письменницю Еллі Конвей</a>, життя якої дещо змінюється, коли її нова книга виявляється занадто близькою до правди про деяких реальних шпигунів, які починають полювати на неї.

З трейлеру можна було зрозуміти, що фільм буде у притаманному для Меттью Вона дусі та дещо нагадує, його серію стрічко «Кінгсман».

https://youtu.be/qIy58DWUHVM

Однак критики залишилися не надто вражені новинкою і нижче можете побачити загальну оцінку «Арґайла» на порталах Rotten Tomatoes, IMDb та Metacritic.

[gallery ids="255317,255313,255320"]

Загалом оглядачі відзначають, що це певна легка спроба Вона відтворити «Кінгсмана», однак у дещо іншій манері, яка видалась не надто вдалою. Критики звертають увагу на відсутність певної логіки у сюжеті та його нецікавості. Також відзначають поганий CGI. Звертають критики увагу також на те, що загальна ідея фільму, яка іноді проглядається могла б бути дійсно цікавою, однак видається наче усе було «швидко зшитим» та випущеним у прокат.

У The Hollywood Reporter про фільм <a href="https://www.hollywoodreporter.com/movies/movie-reviews/argylle-review-bryce-dallas-howard-sam-rockwell-henry-cavill-dua-lipa-1235810576/" target="_blank" rel="noopener">пишуть</a>:

[blockquote_with_author content="Звісно, цілком можливо, що фільм знайде аудиторію, якій сподобається його безрадісна, криклива гра акторів, вимучені випадкові повороти сюжету та жахливо неякісний CGI. Але також існує велика ймовірність того, що глядачі покрутять носом, наче від свіжого сміття у сміттєвому баку."]

У BBC про фільм <a href="https://www.bbc.com/culture/article/20240131-argylle-film-review-dua-lipa-stars-in-shoddy-and-derivative-bond-pastiche" target="_blank" rel="noopener">зазначають</a>:

[blockquote_with_author content="Єдиний фірмовий знак Вона, якого бракує «Арґайлу» — це звичайна підліткова образливість режисера. Він прибрав увесь секс, кров і лайку, що може бути ознакою запізнілої зрілості, але через це «Арґайл» здається надто близьким до «Небезпечного побачення», «Фрілансера», «Загадкового вбивтсвва» та інших начебто бойовиків, начебто романтичних, начебто комедійних фільмів, що їх за останні кілька років висипали на стрімінгові сервіси. (...) З іншого боку, «Арґайл» виходить на екрани кінотеатрів, тож халтуру та похідність йому пробачити важче."]

У Screen Rant <a href="https://screenrant.com/argylle-movie-review/" target="_blank" rel="noopener">відзначають</a>, що «Арґайл» все-таки кращий за останній фільм Вона:

[blockquote_with_author content="Зацікавленим варто подивитися «Арґайл», але не чекайте, що він буде таким же гарним, як «Kingsman: Таємна служба», хоча він, безумовно, кращий за «Кінгс Мен»."]

👀 «Арґайл» — критики не надто прихильні до нової стрічки Меттью Вона

Уже незабаром відбудеться реліз нового файтингу від Bandai Namco, адже 26 січня для ПК, PlayStation 5 і Xbox Series X/S виходить Tekken 8.

Однак традиційно напередодні цього ми маємо можливість дізнатися перші враження та оцінки від оглядачів.

Нижче можете побачити загальну оцінку Tekken 8 на порталах Opencritic та Metacritic.

[gallery ids="254054,254056"]

Загалом оглядачі відзначають, що ми отримали, можливо, найкращу гру у серії. Гравці мають отримати задоволення від бойової системи (у якій, якщо ви новачок доведеться дещо розібратися). Також відзначають графічну складову, а також різноманітний саундтрек, який не залишить байдужим нікого. Звісно, що похвалили й багатокористувацький режим гри, який є дійсно одним з ключових елементів будь-якого файтингу.

З негативних моментів загалом виділяють дещо слабкий сюжет, хоча звісно це не та гра, де грає важливу роль.

https://youtu.be/fzqvmFrV46c

У виданні Push Square грі поставили 9 балів з 10 та <a href="https://www.pushsquare.com/reviews/ps5/tekken-8" target="_blank" rel="noopener">відзначили</a>:

[blockquote_with_author content="Tekken 8 — це майстер-клас сучасного файтингу. Вона не скупиться на однокористувацькі режими, її онлайн-пропозиція потужна, і це серйозне візуальне видовище. Але найголовніше, що бої є блискучими; доступними, але глибоко технічними, і надзвичайно приємними. (…) Немає жодної серії файтингів, схожої на Tekken, і Tekken 8 — це франшиза в її найкращому вигляді."]

У Press Start також поставили грі 9 балів з 10 та <a href="https://press-start.com.au/reviews/ps5-reviews/2024/01/24/tekken-8-review-from-strength-to-strength/" target="_blank" rel="noopener">пишуть</a>:

[blockquote_with_author content="Tekken 8 демонструє, як легко для довготривалої франшизи залишатися свіжою та актуальною, пропонуючи при цьому знайомий досвід для фанатів, які вже встигли полюбити гру."]

У VGC теж не поскупилися на високу оцінку та <a href="https://www.videogameschronicle.com/review/tekken-8/" target="_blank" rel="noopener">поставили</a> грі 5 зірок з 5:

[blockquote_with_author content="Tekken 8 — це сенсаційний сиквел. З оновленим акцентом на однокористувацькі режими та новою механікою Heat, яка робить бої ще більш несамовитими, вона стоїть на одному рівні з Tekken 3 як одна з найзахопливіших вершин серії."]

Уже незабаром відбудеться реліз нового файтингу від Bandai Namco, адже 26 січня для ПК, PlayStation 5 і Xbox Series X/S виходить Tekken 8.Однак традиційно напередодні цього ми маємо можливість дізнатися перші враження та оцінки від оглядачів.Нижче можете побачити загальну оцінку Tekken 8 на порталах Opencritic та Metacritic.<script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2024/01/1-2.png",			"caption": "Opencritic"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2024/01/2-2.png",			"caption": "Metacritic"		}			]</script>Загалом оглядачі відзначають, що ми отримали, можливо, найкращу гру у серії. Гравці мають отримати задоволення від бойової системи (у якій, якщо ви новачок доведеться дещо розібратися). Також відзначають графічну складову, а також різноманітний саундтрек, який не залишить байдужим нікого. Звісно, що похвалили й багатокористувацький режим гри, який є дійсно одним з ключових елементів будь-якого файтингу.З негативних моментів загалом виділяють дещо слабкий сюжет, хоча звісно це не та гра, де грає важливу роль.<div class="embedded-video" data-youtube="fzqvmFrV46c"><img src="https://img.youtube.com/vi/fzqvmFrV46c/maxresdefault.jpg" alt="" width="560" height="315" loading="lazy" decoding="async"></div>У виданні Push Square грі поставили 9 балів з 10 та <a href="https://www.pushsquare.com/reviews/ps5/tekken-8" target="_blank" rel="noopener">відзначили</a>:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Tekken 8 — це майстер-клас сучасного файтингу. Вона не скупиться на однокористувацькі режими, її онлайн-пропозиція потужна, і це серйозне візуальне видовище. Але найголовніше, що бої є блискучими; доступними, але глибоко технічними, і надзвичайно приємними. (…) Немає жодної серії файтингів, схожої на Tekken, і Tekken 8 — це франшиза в її найкращому вигляді.			</blockquote>У Press Start також поставили грі 9 балів з 10 та <a href="https://press-start.com.au/reviews/ps5-reviews/2024/01/24/tekken-8-review-from-strength-to-strength/" target="_blank" rel="noopener">пишуть</a>:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Tekken 8 демонструє, як легко для довготривалої франшизи залишатися свіжою та актуальною, пропонуючи при цьому знайомий досвід для фанатів, які вже встигли полюбити гру.			</blockquote>У VGC теж не поскупилися на високу оцінку та <a href="https://www.videogameschronicle.com/review/tekken-8/" target="_blank" rel="noopener">поставили</a> грі 5 зірок з 5:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Tekken 8 — це сенсаційний сиквел. З оновленим акцентом на однокористувацькі режими та новою механікою Heat, яка робить бої ще більш несамовитими, вона стоїть на одному рівні з Tekken 3 як одна з найзахопливіших вершин серії.			</blockquote>

Розвіюємо міфи про те, що геймінг — це дитяча забавка. У рубриці ви прочитаєте огляди на ігри, знайдете гру на вечір у підбірках, дізнаєтеся цікаві факти про ігрову індустрію та зрозумієте, чому ігри заробляють більше за кіноіндустрію.

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Ігри

Уже незабаром відбудеться реліз нового файтингу від Bandai Namco, адже 26 січня для ПК, PlayStation 5 і Xbox Series X/S виходить Tekken 8.

Однак традиційно напередодні цього ми маємо можливість дізнатися перші враження та оцінки від оглядачів.

Нижче можете побачити загальну оцінку Tekken 8 на порталах Opencritic та Metacritic.

[gallery ids="254054,254056"]

Загалом оглядачі відзначають, що ми отримали, можливо, найкращу гру у серії. Гравці мають отримати задоволення від бойової системи (у якій, якщо ви новачок доведеться дещо розібратися). Також відзначають графічну складову, а також різноманітний саундтрек, який не залишить байдужим нікого. Звісно, що похвалили й багатокористувацький режим гри, який є дійсно одним з ключових елементів будь-якого файтингу.

З негативних моментів загалом виділяють дещо слабкий сюжет, хоча звісно це не та гра, де грає важливу роль.

https://youtu.be/fzqvmFrV46c

У виданні Push Square грі поставили 9 балів з 10 та <a href="https://www.pushsquare.com/reviews/ps5/tekken-8" target="_blank" rel="noopener">відзначили</a>:

[blockquote_with_author content="Tekken 8 — це майстер-клас сучасного файтингу. Вона не скупиться на однокористувацькі режими, її онлайн-пропозиція потужна, і це серйозне візуальне видовище. Але найголовніше, що бої є блискучими; доступними, але глибоко технічними, і надзвичайно приємними. (…) Немає жодної серії файтингів, схожої на Tekken, і Tekken 8 — це франшиза в її найкращому вигляді."]

У Press Start також поставили грі 9 балів з 10 та <a href="https://press-start.com.au/reviews/ps5-reviews/2024/01/24/tekken-8-review-from-strength-to-strength/" target="_blank" rel="noopener">пишуть</a>:

[blockquote_with_author content="Tekken 8 демонструє, як легко для довготривалої франшизи залишатися свіжою та актуальною, пропонуючи при цьому знайомий досвід для фанатів, які вже встигли полюбити гру."]

У VGC теж не поскупилися на високу оцінку та <a href="https://www.videogameschronicle.com/review/tekken-8/" target="_blank" rel="noopener">поставили</a> грі 5 зірок з 5:

[blockquote_with_author content="Tekken 8 — це сенсаційний сиквел. З оновленим акцентом на однокористувацькі режими та новою механікою Heat, яка робить бої ще більш несамовитими, вона стоїть на одному рівні з Tekken 3 як одна з найзахопливіших вершин серії."]

👀 Tekken 8 — як оглядачі оцінили новий файтинг

Невдовзі нас очікує один з перших цікавих релізів нового року — Prince of Persia: The Lost Crown. Напередодні релізу традиційно ми уже можемо дізнатися перші оцінки та висновки оглядачів.

Нагадаємо, що ви можете також ознайомитись і з <a href="https://nachasi.com/videogames/2024/01/11/pop-lost-crown-review/" target="_blank" rel="noopener">нашим оглядом</a> гри.

Нижче ви можете побачити загальну оцінку Prince of Persia: The Lost Crown на платформах Metacritic та Opencritic.

[gallery ids="252778,252780"]

Загалом критики доволі однозначні у своїй думці, що це один з найкращих релізів Ubisoft за останній час, адже як мінімум ніхто не очікував на такого «Принца Персії» та тим паче нащось нове у цій франшизі. Критики похвалили рішення повернутися до 2D-платформінгу також відзначають доволі вдалу реалізацію метроїдванії, а також бойову систему.

З негативу багатьом оглядачам не вистачило більшої глибини сюжету, хоча це звісно ніколи не було основою метроїдваній.

https://youtu.be/n4vaxKwZ5rQ

У Game Informer грі поставили 9.5 балів з 10 та <a href="https://www.gameinformer.com/review/prince-of-persia-the-lost-crown/a-royal-resurgence" target="_blank" rel="noopener">відзначають</a>:

[blockquote_with_author content="The Lost Crown не дає відкласти контролер, постійно спонукаючи гравців пройти її стежками ще трохи далі. Втім, слідувати його наполегливому потягу дослідити більше гори Каф дуже легко, завдяки тому, наскільки приємно це робити. Між першокласним платформером, захопливими боями та прогресом, різні частини The Lost Crown об'єднуються в піднесений цикл. Ігровий процес це король, і цей Принц Персії це розуміє."]

У Destrucroid оцінили гру на 8.5 балів з 10 та <a href="https://www.destructoid.com/reviews/review-prince-of-persia-the-lost-crown/" target="_blank" rel="noopener">підсумовують</a>:

[blockquote_with_author content="Проблиски нудьги, безумовно, ускладнюють процес проходження, але мало яка гра викликала у мене такий азарт лише за те, що я дістався до чергового боса. Якщо ви фанат ігор метроїдваній або просто любите швидкі бої з акцентом на сутичках з босами, вам сподобається ця ітерація Принца."]

VG247 оцінює гру на 4 зірки з 5 та <a href="https://www.vg247.com/prince-of-persia-the-lost-crown-review" target="_blank" rel="noopener">відзначає</a>:

[blockquote_with_author content="Prince of Persia: The Lost Crown це розумна гра, яка змушує вас почуватися ще розумнішими. Це метроїдванія, яка вчиться у найкращих, але не жертвує жодним елементом власної індивідуальності — і в кращому, і в гіршому випадку."]

Невдовзі нас очікує один з перших цікавих релізів нового року — Prince of Persia: The Lost Crown. Напередодні релізу традиційно ми уже можемо дізнатися перші оцінки та висновки оглядачів.Нагадаємо, що ви можете також ознайомитись і з <a href="/videogames/2024/01/11/pop-lost-crown-review/" target="_blank" rel="noopener">нашим оглядом</a> гри.Нижче ви можете побачити загальну оцінку Prince of Persia: The Lost Crown на платформах Metacritic та Opencritic.<script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2024/01/1.jpg",			"caption": "Opencritic"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2024/01/2.jpg",			"caption": "Metacritic"		}			]</script>Загалом критики доволі однозначні у своїй думці, що це один з найкращих релізів Ubisoft за останній час, адже як мінімум ніхто не очікував на такого «Принца Персії» та тим паче нащось нове у цій франшизі. Критики похвалили рішення повернутися до 2D-платформінгу також відзначають доволі вдалу реалізацію метроїдванії, а також бойову систему.З негативу багатьом оглядачам не вистачило більшої глибини сюжету, хоча це звісно ніколи не було основою метроїдваній.<div class="embedded-video" data-youtube="n4vaxKwZ5rQ"><img src="https://img.youtube.com/vi/n4vaxKwZ5rQ/maxresdefault.jpg" alt="" width="560" height="315" loading="lazy" decoding="async"></div>У Game Informer грі поставили 9.5 балів з 10 та <a href="https://www.gameinformer.com/review/prince-of-persia-the-lost-crown/a-royal-resurgence" target="_blank" rel="noopener">відзначають</a>:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		The Lost Crown не дає відкласти контролер, постійно спонукаючи гравців пройти її стежками ще трохи далі. Втім, слідувати його наполегливому потягу дослідити більше гори Каф дуже легко, завдяки тому, наскільки приємно це робити. Між першокласним платформером, захопливими боями та прогресом, різні частини The Lost Crown об'єднуються в піднесений цикл. Ігровий процес це король, і цей Принц Персії це розуміє.			</blockquote>У Destrucroid оцінили гру на 8.5 балів з 10 та <a href="https://www.destructoid.com/reviews/review-prince-of-persia-the-lost-crown/" target="_blank" rel="noopener">підсумовують</a>:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Проблиски нудьги, безумовно, ускладнюють процес проходження, але мало яка гра викликала у мене такий азарт лише за те, що я дістався до чергового боса. Якщо ви фанат ігор метроїдваній або просто любите швидкі бої з акцентом на сутичках з босами, вам сподобається ця ітерація Принца.			</blockquote>VG247 оцінює гру на 4 зірки з 5 та <a href="https://www.vg247.com/prince-of-persia-the-lost-crown-review" target="_blank" rel="noopener">відзначає</a>:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Prince of Persia: The Lost Crown це розумна гра, яка змушує вас почуватися ще розумнішими. Це метроїдванія, яка вчиться у найкращих, але не жертвує жодним елементом власної індивідуальності — і в кращому, і в гіршому випадку.			</blockquote>

Невдовзі нас очікує один з перших цікавих релізів нового року — Prince of Persia: The Lost Crown. Напередодні релізу традиційно ми уже можемо дізнатися перші оцінки та висновки оглядачів.

Нагадаємо, що ви можете також ознайомитись і з <a href="https://nachasi.com/videogames/2024/01/11/pop-lost-crown-review/" target="_blank" rel="noopener">нашим оглядом</a> гри.

Нижче ви можете побачити загальну оцінку Prince of Persia: The Lost Crown на платформах Metacritic та Opencritic.

[gallery ids="252778,252780"]

Загалом критики доволі однозначні у своїй думці, що це один з найкращих релізів Ubisoft за останній час, адже як мінімум ніхто не очікував на такого «Принца Персії» та тим паче нащось нове у цій франшизі. Критики похвалили рішення повернутися до 2D-платформінгу також відзначають доволі вдалу реалізацію метроїдванії, а також бойову систему.

З негативу багатьом оглядачам не вистачило більшої глибини сюжету, хоча це звісно ніколи не було основою метроїдваній.

https://youtu.be/n4vaxKwZ5rQ

У Game Informer грі поставили 9.5 балів з 10 та <a href="https://www.gameinformer.com/review/prince-of-persia-the-lost-crown/a-royal-resurgence" target="_blank" rel="noopener">відзначають</a>:

[blockquote_with_author content="The Lost Crown не дає відкласти контролер, постійно спонукаючи гравців пройти її стежками ще трохи далі. Втім, слідувати його наполегливому потягу дослідити більше гори Каф дуже легко, завдяки тому, наскільки приємно це робити. Між першокласним платформером, захопливими боями та прогресом, різні частини The Lost Crown об'єднуються в піднесений цикл. Ігровий процес це король, і цей Принц Персії це розуміє."]

У Destrucroid оцінили гру на 8.5 балів з 10 та <a href="https://www.destructoid.com/reviews/review-prince-of-persia-the-lost-crown/" target="_blank" rel="noopener">підсумовують</a>:

[blockquote_with_author content="Проблиски нудьги, безумовно, ускладнюють процес проходження, але мало яка гра викликала у мене такий азарт лише за те, що я дістався до чергового боса. Якщо ви фанат ігор метроїдваній або просто любите швидкі бої з акцентом на сутичках з босами, вам сподобається ця ітерація Принца."]

VG247 оцінює гру на 4 зірки з 5 та <a href="https://www.vg247.com/prince-of-persia-the-lost-crown-review" target="_blank" rel="noopener">відзначає</a>:

[blockquote_with_author content="Prince of Persia: The Lost Crown це розумна гра, яка змушує вас почуватися ще розумнішими. Це метроїдванія, яка вчиться у найкращих, але не жертвує жодним елементом власної індивідуальності — і в кращому, і в гіршому випадку."]

🤔 Prince of Persia: The Lost Crown — як гру оцінили оглядачі

Уже 14 грудня на нас очікує прем’єра стрічки «Вонка» у кінотеатрах. Однак традиційно напередодні релізу фільму для широкого загалу також відбуваються перші покази для вужчого кола глядачів.

Саме завдяки цьому ми й можемо дізнатися перші відгуки на історію у якій нам розкажуть про початок кар’єри Віллі Вонки роль якого цього разу дісталась Тімоті Шаламе.

https://youtu.be/wxgv_105ebo

Загалом критики доволі тепло зустріли мюзикл-приквел до книги Роальда Даля «Чарлі і шоколадна фабрика». Оглядачі називають фільм «переможною цукеркою» (відсилаючи до золотих квитків в оригінальному творі). Окрім того, напередодні по суті різдвяної прем’єри стрічки, відзначають, що «Вонка» заслуговує звання «миттєвої святкової класики».

Відзначимо, фільм знятий режисером «Пригод Паддінгтона» Полом Кінгом та представляє нам Шаламе у ролі Вонки за кілька років до того, як він відкриває свою всесвітньо відому шоколадну фабрику та зображує які перешкоди довелося подолати шоколатьє на шляху до свого успіху.

Однак перейдімо до відгуків. До прикладу Перрі Немірофф з Collider <a href="https://twitter.com/PNemiroff/status/1729613676812923142">відзначила</a> захопливий настрій фільму, гарну гру Шаламе.

[blockquote_with_author content="«Вонка» — це надзвичайно чарівна насолода, яку забезпечує виняткова та бездоганна гра Тімоті Шаламе. Він може бути досить дурнуватим, і є кілька сюжетних моментів, які трохи не до кінця зрозумілі, але це не завадило цьому неймовірно милому фільму з великою і дуже ефективною дозою щирості зігріти моє серце."]

Кінокритикиня Роза Парра теж <a href="https://twitter.com/rosasreviews/status/1729615012384137694">похвалила</a> стрічку та «магнетичного, чудового» Тімоті Шаламе, а також відзначила, що фільм має «фактор повторного перегляду».

[blockquote_with_author content="«Вонка» закріплює за Тімоті Шаламе славу одного з найперспективніших акторів. Він магнетичний, чарівний і чудово балансує на межі між наївністю та розумом. Фільм наповнений чарівністю, радістю та надією. Це ідеальний святковий фільм. Він безумовно має фактор повторного перегляду."]

Кортні Говард з Variety також <a href="https://twitter.com/Lulamaybelle/status/1729613678671278585">звернула</a> увагу на музичну складову стрічки та назвала Вонку у виконанні Шаламе «фабрикою харизми»:

[blockquote_with_author content="«Вонка» — це переможна цукерка, наповнений ідеальною кількістю чарівності, примхливості та гостроти, що живиться чистою уявою та яскравими, спритними музичними номерами. Тімоті Шаламе — фабрика харизми. Його повна самовіддача п'янить."]

Нижче можете ознайомитись з іншими відгуками від критиків.

https://twitter.com/ShowbizSimon/status/1729613851698577842

https://twitter.com/RamasScreen/status/1729613675323953517

https://twitter.com/MamasGeeky/status/1729613637096976419

Уже 14 грудня на нас очікує прем’єра стрічки «Вонка» у кінотеатрах. Однак традиційно напередодні релізу фільму для широкого загалу також відбуваються перші покази для вужчого кола глядачів.Саме завдяки цьому ми й можемо дізнатися перші відгуки на історію у якій нам розкажуть про початок кар’єри Віллі Вонки роль якого цього разу дісталась Тімоті Шаламе.<div class="embedded-video" data-youtube="wxgv_105ebo"><img src="https://img.youtube.com/vi/wxgv_105ebo/maxresdefault.jpg" alt="" width="560" height="315" loading="lazy" decoding="async"></div>Загалом критики доволі тепло зустріли мюзикл-приквел до книги Роальда Даля «Чарлі і шоколадна фабрика». Оглядачі називають фільм «переможною цукеркою» (відсилаючи до золотих квитків в оригінальному творі). Окрім того, напередодні по суті різдвяної прем’єри стрічки, відзначають, що «Вонка» заслуговує звання «миттєвої святкової класики».Відзначимо, фільм знятий режисером «Пригод Паддінгтона» Полом Кінгом та представляє нам Шаламе у ролі Вонки за кілька років до того, як він відкриває свою всесвітньо відому шоколадну фабрику та зображує які перешкоди довелося подолати шоколатьє на шляху до свого успіху.Однак перейдімо до відгуків. До прикладу Перрі Немірофф з Collider <a href="https://twitter.com/PNemiroff/status/1729613676812923142">відзначила</a> захопливий настрій фільму, гарну гру Шаламе.	<blockquote class="shortcode-blockquote">		«Вонка» — це надзвичайно чарівна насолода, яку забезпечує виняткова та бездоганна гра Тімоті Шаламе. Він може бути досить дурнуватим, і є кілька сюжетних моментів, які трохи не до кінця зрозумілі, але це не завадило цьому неймовірно милому фільму з великою і дуже ефективною дозою щирості зігріти моє серце.			</blockquote>Кінокритикиня Роза Парра теж <a href="https://twitter.com/rosasreviews/status/1729615012384137694">похвалила</a> стрічку та «магнетичного, чудового» Тімоті Шаламе, а також відзначила, що фільм має «фактор повторного перегляду».	<blockquote class="shortcode-blockquote">		«Вонка» закріплює за Тімоті Шаламе славу одного з найперспективніших акторів. Він магнетичний, чарівний і чудово балансує на межі між наївністю та розумом. Фільм наповнений чарівністю, радістю та надією. Це ідеальний святковий фільм. Він безумовно має фактор повторного перегляду.			</blockquote>Кортні Говард з Variety також <a href="https://twitter.com/Lulamaybelle/status/1729613678671278585">звернула</a> увагу на музичну складову стрічки та назвала Вонку у виконанні Шаламе «фабрикою харизми»:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		«Вонка» — це переможна цукерка, наповнений ідеальною кількістю чарівності, примхливості та гостроти, що живиться чистою уявою та яскравими, спритними музичними номерами. Тімоті Шаламе — фабрика харизми. Його повна самовіддача п'янить.			</blockquote>Нижче можете ознайомитись з іншими відгуками від критиків.<div class="embedded-twitter"><blockquote class="twitter-tweet"><a href="https://twitter.com/Interior/status/1729613851698577842"></a></blockquote></div><div class="embedded-twitter"><blockquote class="twitter-tweet"><a href="https://twitter.com/Interior/status/1729613675323953517"></a></blockquote></div><div class="embedded-twitter"><blockquote class="twitter-tweet"><a href="https://twitter.com/Interior/status/1729613637096976419"></a></blockquote></div>

Уже 14 грудня на нас очікує прем’єра стрічки «Вонка» у кінотеатрах. Однак традиційно напередодні релізу фільму для широкого загалу також відбуваються перші покази для вужчого кола глядачів.

Саме завдяки цьому ми й можемо дізнатися перші відгуки на історію у якій нам розкажуть про початок кар’єри Віллі Вонки роль якого цього разу дісталась Тімоті Шаламе.

https://youtu.be/wxgv_105ebo

Загалом критики доволі тепло зустріли мюзикл-приквел до книги Роальда Даля «Чарлі і шоколадна фабрика». Оглядачі називають фільм «переможною цукеркою» (відсилаючи до золотих квитків в оригінальному творі). Окрім того, напередодні по суті різдвяної прем’єри стрічки, відзначають, що «Вонка» заслуговує звання «миттєвої святкової класики».

Відзначимо, фільм знятий режисером «Пригод Паддінгтона» Полом Кінгом та представляє нам Шаламе у ролі Вонки за кілька років до того, як він відкриває свою всесвітньо відому шоколадну фабрику та зображує які перешкоди довелося подолати шоколатьє на шляху до свого успіху.

Однак перейдімо до відгуків. До прикладу Перрі Немірофф з Collider <a href="https://twitter.com/PNemiroff/status/1729613676812923142">відзначила</a> захопливий настрій фільму, гарну гру Шаламе.

[blockquote_with_author content="«Вонка» — це надзвичайно чарівна насолода, яку забезпечує виняткова та бездоганна гра Тімоті Шаламе. Він може бути досить дурнуватим, і є кілька сюжетних моментів, які трохи не до кінця зрозумілі, але це не завадило цьому неймовірно милому фільму з великою і дуже ефективною дозою щирості зігріти моє серце."]

Кінокритикиня Роза Парра теж <a href="https://twitter.com/rosasreviews/status/1729615012384137694">похвалила</a> стрічку та «магнетичного, чудового» Тімоті Шаламе, а також відзначила, що фільм має «фактор повторного перегляду».

[blockquote_with_author content="«Вонка» закріплює за Тімоті Шаламе славу одного з найперспективніших акторів. Він магнетичний, чарівний і чудово балансує на межі між наївністю та розумом. Фільм наповнений чарівністю, радістю та надією. Це ідеальний святковий фільм. Він безумовно має фактор повторного перегляду."]

Кортні Говард з Variety також <a href="https://twitter.com/Lulamaybelle/status/1729613678671278585">звернула</a> увагу на музичну складову стрічки та назвала Вонку у виконанні Шаламе «фабрикою харизми»:

[blockquote_with_author content="«Вонка» — це переможна цукерка, наповнений ідеальною кількістю чарівності, примхливості та гостроти, що живиться чистою уявою та яскравими, спритними музичними номерами. Тімоті Шаламе — фабрика харизми. Його повна самовіддача п'янить."]

Нижче можете ознайомитись з іншими відгуками від критиків.

https://twitter.com/ShowbizSimon/status/1729613851698577842

https://twitter.com/RamasScreen/status/1729613675323953517

https://twitter.com/MamasGeeky/status/1729613637096976419

🤔 «Вонка» з Тімоті Шаламе — з'явилися перші відгуки на фільм

Уже незабаром, 23 листопада, у кінотеатрах відбудеться прем'єра нової історичної стрічки від Рідлі Скотта — «Наполеон».

Попри те, що фільм ще не вийшов у прокат уже можна дізнатися, що про нього кажуть критики, адже напередодні впало ембарго на рецензії.

Нагадаємо, що у фільмі нам розкажуть історію становлення Наполеона, якого зіграє Хоакін Фенікс, імператором. Також буде досліджено його стосунки з першою дружиною Жозефіною у виконанні Ванесси Кірбі. До того ж у фільмі нам обіцяють показати найвідоміші битви Наполеона.

https://youtu.be/_vPpBViQ04o

Отже, до критиків. Загалом оглядачі доволі позитивно прийняли стрічку та відзначили її епічний масштаб та батальні сцени, які роблять «Наполеона» гідним перегляду в кінотеатрі.  Хоча й хтось відзначає, що фільм є дещо розтягнутим та іноді батальні сцени та сцени особистого життя не виглядають цілісно.

До прикладу, Девід Руні з The Hollywood Reporter <a href="https://www.hollywoodreporter.com/movies/movie-reviews/napoleon-review-joaquin-phoenix-vanessa-kirby-ridley-scott-1235647400/" target="_blank" rel="noopener">написав</a>, що «Наполеон»:

[blockquote_with_author content="Попри всі його м'язи, атмосферу і добре поставлені бої, є занадто розтягнутим історичним гобеленом, щоб залишатися переконливим, особливо, коли фокус уваги відволікається від центральної пари. (…) Хоча Скотта можна похвалити за його амбіції, ні йому, ні Скарпі (сценаристу) не вдається з'єднати ці численні сюжетні шматки в цілісну оповідь."]

Ніколас Барбер з BBC також <a href="https://www.bbc.com/culture/article/20231114-napoleon-review-ridley-scotts-biopic-is-an-awe-inspiring-achievement" target="_blank" rel="noopener">відзначив</a> видовищні батальні сцени, а також і сам зміст стрічки:

[blockquote_with_author content="Фільм слугує чудовим точним викладом кар'єри Наполеона, чудово ілюстрованою сторінкою Вікіпедії, яка відмічає більшість основних подій його дорослого життя."]

Джордан Фарлі з Total Film, <a href="https://www.gamesradar.com/napoleon-review/" target="_blank" rel="noopener">вважає</a>, що «Наполеон» це одна з «найкращих стрічок Скотта за майже два десятиліття»:

[blockquote_with_author content="Фільм ніби намагається втиснути в себе все, що можна, в той час, як політичні ігрища, що розгортаються на периферії та в задніх кімнатах, ніколи не бувають такими захопливими, як під час розгортання глибоко нездорових стосунків Наполеона та Жозефіни."]

Кетрін Брей з Empire Magazine, <a href="https://www.empireonline.com/movies/reviews/napoleon-2023/" target="_blank" rel="noopener">відзначила</a>, що стрічка безумовно варта уваги описала «Наполеона» як «історичний епос, який постійно шукає тонкі способи» змінити наше уявлення про те, яким має бути історичний епос.

З огляду на коментарі про те, що стрічці не вистачає цілісності нагадаємо, що Скотт також <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/10/09/napoleon-is-cooking/" target="_blank" rel="noopener">готує 4-годинну версію</a> «Наполеона» для Apple TV+, після того, як він відзначив, що <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/08/29/u-ridli-skotta-ye-versiya-napoleona-na-4-5-godyny-yaku-b-vin-hotiv-vypustyty/" target="_blank" rel="noopener">хотів би випустити</a> версію «Наполеона» на 4,5 години, у якій нам би зобразили більше деталей з життя Жозефіни, першої дружини Наполеона.

Можливо саме така «режисерська» версія зуміє глядачів ще краще занурити до історії Наполеона Бонапарта.

Уже незабаром, 23 листопада, у кінотеатрах відбудеться прем&#8217;єра нової історичної стрічки від Рідлі Скотта — «Наполеон».Попри те, що фільм ще не вийшов у прокат уже можна дізнатися, що про нього кажуть критики, адже напередодні впало ембарго на рецензії.Нагадаємо, що у фільмі нам розкажуть історію становлення Наполеона, якого зіграє Хоакін Фенікс, імператором. Також буде досліджено його стосунки з першою дружиною Жозефіною у виконанні Ванесси Кірбі. До того ж у фільмі нам обіцяють показати найвідоміші битви Наполеона.<div class="embedded-video" data-youtube="_vPpBViQ04o"><img src="https://img.youtube.com/vi/_vPpBViQ04o/maxresdefault.jpg" alt="" width="560" height="315" loading="lazy" decoding="async"></div>Отже, до критиків. Загалом оглядачі доволі позитивно прийняли стрічку та відзначили її епічний масштаб та батальні сцени, які роблять «Наполеона» гідним перегляду в кінотеатрі.  Хоча й хтось відзначає, що фільм є дещо розтягнутим та іноді батальні сцени та сцени особистого життя не виглядають цілісно.До прикладу, Девід Руні з The Hollywood Reporter <a href="https://www.hollywoodreporter.com/movies/movie-reviews/napoleon-review-joaquin-phoenix-vanessa-kirby-ridley-scott-1235647400/" target="_blank" rel="noopener">написав</a>, що «Наполеон»:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Попри всі його м'язи, атмосферу і добре поставлені бої, є занадто розтягнутим історичним гобеленом, щоб залишатися переконливим, особливо, коли фокус уваги відволікається від центральної пари. (…) Хоча Скотта можна похвалити за його амбіції, ні йому, ні Скарпі (сценаристу) не вдається з'єднати ці численні сюжетні шматки в цілісну оповідь.			</blockquote>Ніколас Барбер з BBC також <a href="https://www.bbc.com/culture/article/20231114-napoleon-review-ridley-scotts-biopic-is-an-awe-inspiring-achievement" target="_blank" rel="noopener">відзначив</a> видовищні батальні сцени, а також і сам зміст стрічки:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Фільм слугує чудовим точним викладом кар'єри Наполеона, чудово ілюстрованою сторінкою Вікіпедії, яка відмічає більшість основних подій його дорослого життя.			</blockquote>Джордан Фарлі з Total Film, <a href="https://www.gamesradar.com/napoleon-review/" target="_blank" rel="noopener">вважає</a>, що «Наполеон» це одна з «найкращих стрічок Скотта за майже два десятиліття»:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Фільм ніби намагається втиснути в себе все, що можна, в той час, як політичні ігрища, що розгортаються на периферії та в задніх кімнатах, ніколи не бувають такими захопливими, як під час розгортання глибоко нездорових стосунків Наполеона та Жозефіни.			</blockquote>Кетрін Брей з Empire Magazine, <a href="https://www.empireonline.com/movies/reviews/napoleon-2023/" target="_blank" rel="noopener">відзначила</a>, що стрічка безумовно варта уваги описала «Наполеона» як «історичний епос, який постійно шукає тонкі способи» змінити наше уявлення про те, яким має бути історичний епос.З огляду на коментарі про те, що стрічці не вистачає цілісності нагадаємо, що Скотт також <a href="/cinema/2023/10/09/napoleon-is-cooking/" target="_blank" rel="noopener">готує 4-годинну версію</a> «Наполеона» для Apple TV+, після того, як він відзначив, що <a href="/cinema/2023/08/29/u-ridli-skotta-ye-versiya-napoleona-na-4-5-godyny-yaku-b-vin-hotiv-vypustyty/" target="_blank" rel="noopener">хотів би випустити</a> версію «Наполеона» на 4,5 години, у якій нам би зобразили більше деталей з життя Жозефіни, першої дружини Наполеона.Можливо саме така «режисерська» версія зуміє глядачів ще краще занурити до історії Наполеона Бонапарта.

Уже незабаром, 23 листопада, у кінотеатрах відбудеться прем'єра нової історичної стрічки від Рідлі Скотта — «Наполеон».

Попри те, що фільм ще не вийшов у прокат уже можна дізнатися, що про нього кажуть критики, адже напередодні впало ембарго на рецензії.

Нагадаємо, що у фільмі нам розкажуть історію становлення Наполеона, якого зіграє Хоакін Фенікс, імператором. Також буде досліджено його стосунки з першою дружиною Жозефіною у виконанні Ванесси Кірбі. До того ж у фільмі нам обіцяють показати найвідоміші битви Наполеона.

https://youtu.be/_vPpBViQ04o

Отже, до критиків. Загалом оглядачі доволі позитивно прийняли стрічку та відзначили її епічний масштаб та батальні сцени, які роблять «Наполеона» гідним перегляду в кінотеатрі.  Хоча й хтось відзначає, що фільм є дещо розтягнутим та іноді батальні сцени та сцени особистого життя не виглядають цілісно.

До прикладу, Девід Руні з The Hollywood Reporter <a href="https://www.hollywoodreporter.com/movies/movie-reviews/napoleon-review-joaquin-phoenix-vanessa-kirby-ridley-scott-1235647400/" target="_blank" rel="noopener">написав</a>, що «Наполеон»:

[blockquote_with_author content="Попри всі його м'язи, атмосферу і добре поставлені бої, є занадто розтягнутим історичним гобеленом, щоб залишатися переконливим, особливо, коли фокус уваги відволікається від центральної пари. (…) Хоча Скотта можна похвалити за його амбіції, ні йому, ні Скарпі (сценаристу) не вдається з'єднати ці численні сюжетні шматки в цілісну оповідь."]

Ніколас Барбер з BBC також <a href="https://www.bbc.com/culture/article/20231114-napoleon-review-ridley-scotts-biopic-is-an-awe-inspiring-achievement" target="_blank" rel="noopener">відзначив</a> видовищні батальні сцени, а також і сам зміст стрічки:

[blockquote_with_author content="Фільм слугує чудовим точним викладом кар'єри Наполеона, чудово ілюстрованою сторінкою Вікіпедії, яка відмічає більшість основних подій його дорослого життя."]

Джордан Фарлі з Total Film, <a href="https://www.gamesradar.com/napoleon-review/" target="_blank" rel="noopener">вважає</a>, що «Наполеон» це одна з «найкращих стрічок Скотта за майже два десятиліття»:

[blockquote_with_author content="Фільм ніби намагається втиснути в себе все, що можна, в той час, як політичні ігрища, що розгортаються на периферії та в задніх кімнатах, ніколи не бувають такими захопливими, як під час розгортання глибоко нездорових стосунків Наполеона та Жозефіни."]

Кетрін Брей з Empire Magazine, <a href="https://www.empireonline.com/movies/reviews/napoleon-2023/" target="_blank" rel="noopener">відзначила</a>, що стрічка безумовно варта уваги описала «Наполеона» як «історичний епос, який постійно шукає тонкі способи» змінити наше уявлення про те, яким має бути історичний епос.

З огляду на коментарі про те, що стрічці не вистачає цілісності нагадаємо, що Скотт також <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/10/09/napoleon-is-cooking/" target="_blank" rel="noopener">готує 4-годинну версію</a> «Наполеона» для Apple TV+, після того, як він відзначив, що <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/08/29/u-ridli-skotta-ye-versiya-napoleona-na-4-5-godyny-yaku-b-vin-hotiv-vypustyty/" target="_blank" rel="noopener">хотів би випустити</a> версію «Наполеона» на 4,5 години, у якій нам би зобразили більше деталей з життя Жозефіни, першої дружини Наполеона.

Можливо саме така «режисерська» версія зуміє глядачів ще краще занурити до історії Наполеона Бонапарта.

🤔 «Наполеон» Рідлі Скотта — що про фільм кажуть критики

Baldur's Gate 3 стала найкращою грою за оцінками Metacritic у 2023 році. Гра обігнала навіть The Legend of Zelda: Tears of the Kingdom.

Таким чином, гра від Larian Studios отримала результат у 97 Metascore. Своєю чергою Tears of the Kingdom займала перше місце з оцінкою у 96 балів.

Проте шанувальникам гри від Nintendo не варто перейматися — результат ще не остаточний. Наразі оцінка Tears of the Kingdom базується на 145 рецензіях критиків, тоді як Baldur's Gate 3 наразі має лише 14 рецензій.

Багато видань та критиків ще не поділилися своєю оцінкою Baldur's Gate 3, тому гра може як закріпитися на першому місці, так й втратити його.

https://twitter.com/Cromwelp/status/1689315847213391872

Самі творці (як у твіті вище) не очікували такої оцінки гри. Раніше ми розповідали, що голова Larian Studios Свен Вінке розповів, що <a href="https://nachasi.com/videogames/2023/08/08/baldurs-gate-success/">не очікував такого великого успіху від Baldur’s Gate 3</a>. Вінке побоювався того, що пік успіху гри припав на ранній доступ.

Реліз гри відбувся 3 серпня й лише <a href="https://nachasi.com/videogames/2023/08/04/baldurs-gate-3-steam/">за перші 24 години у неї зіграло майже пів мільйона гравців</a>.

Baldur&#8217;s Gate 3 стала найкращою грою за оцінками Metacritic у 2023 році. Гра обігнала навіть The Legend of Zelda: Tears of the Kingdom.Таким чином, гра від Larian Studios отримала результат у 97 Metascore. Своєю чергою Tears of the Kingdom займала перше місце з оцінкою у 96 балів.Проте шанувальникам гри від Nintendo не варто перейматися — результат ще не остаточний. Наразі оцінка Tears of the Kingdom базується на 145 рецензіях критиків, тоді як Baldur&#8217;s Gate 3 наразі має лише 14 рецензій.Багато видань та критиків ще не поділилися своєю оцінкою Baldur&#8217;s Gate 3, тому гра може як закріпитися на першому місці, так й втратити його.<div class="embedded-twitter"><blockquote class="twitter-tweet"><a href="https://twitter.com/Interior/status/1689315847213391872"></a></blockquote></div>Самі творці (як у твіті вище) не очікували такої оцінки гри. Раніше ми розповідали, що голова Larian Studios Свен Вінке розповів, що <a href="/videogames/2023/08/08/baldurs-gate-success/">не очікував такого великого успіху від Baldur’s Gate 3</a>. Вінке побоювався того, що пік успіху гри припав на ранній доступ.Реліз гри відбувся 3 серпня й лише <a href="/videogames/2023/08/04/baldurs-gate-3-steam/">за перші 24 години у неї зіграло майже пів мільйона гравців</a>.

Baldur's Gate 3 стала найкращою грою за оцінками Metacritic у 2023 році. Гра обігнала навіть The Legend of Zelda: Tears of the Kingdom.

Таким чином, гра від Larian Studios отримала результат у 97 Metascore. Своєю чергою Tears of the Kingdom займала перше місце з оцінкою у 96 балів.

Проте шанувальникам гри від Nintendo не варто перейматися — результат ще не остаточний. Наразі оцінка Tears of the Kingdom базується на 145 рецензіях критиків, тоді як Baldur's Gate 3 наразі має лише 14 рецензій.

Багато видань та критиків ще не поділилися своєю оцінкою Baldur's Gate 3, тому гра може як закріпитися на першому місці, так й втратити його.

https://twitter.com/Cromwelp/status/1689315847213391872

Самі творці (як у твіті вище) не очікували такої оцінки гри. Раніше ми розповідали, що голова Larian Studios Свен Вінке розповів, що <a href="https://nachasi.com/videogames/2023/08/08/baldurs-gate-success/">не очікував такого великого успіху від Baldur’s Gate 3</a>. Вінке побоювався того, що пік успіху гри припав на ранній доступ.

Реліз гри відбувся 3 серпня й лише <a href="https://nachasi.com/videogames/2023/08/04/baldurs-gate-3-steam/">за перші 24 години у неї зіграло майже пів мільйона гравців</a>.

🤯 Рейтинг Baldur's Gate 3 на Metacritic обігнав Zelda: Tears of the Kingdom

Насправді мережа містить десятки відео та сотні, якщо не тисячі, хвалебних відгуків та есе про стиль та творчість японського режисера та аніматора Макото Шінкая. Ба більше — інколи навіть сам Шінкай вдається до опису своїх задумів. Проте кожен шанувальник режисера, як і автор цього тексту, шукає свої особисті пояснення емоцій, які викликає Шінкай. Цей текст стане в пригоді тим, хто ніколи не дивився та навіть не чув про талановитого японського аніматора. Шанувальникам же він може запропонувати трішки глибше придивитися до деяких тем або візуальних рішень режисера.
<h3>З чого народжувався стиль Макото Шінкая?</h3>
Щоб зрозуміти та розібрати основні риси творчості Шінкая, необхідно згадати, як він починав свою кар’єру. Як й головні герої Макото, режисер з юних років звик важко працювати та намагатися робити все самостійно. Свою кар'єру Шінкай розпочав з виробництва анімаційних роликів для розробника відеоігор у жанрі візуального роману Minori. Вже тоді в праці майбутнього аніматора почали з’являтися перші фірмові риси. Наприклад, сенс, закладений у дрібну деталь одягу чи інтер’єру, які органічно поєднувалися з панорамними величними пейзажами.

Проте Шінкай впевнено хотів створювати власне аніме. Саме тому у вільний час режисер працював над своїми першими короткометражними анімаціями. Згодом цей досвід Шінкай тонко обіграє на початку свого аніме «Дитя погоди» — звісно, у сюжеті цього твору немає ніякого аніматора, проте незгоди головного героя дуже схоже відображають шлях самого творця.

https://youtu.be/Q6iK6DjV_iE

Вже з початку 00-х Шінкая почали помічати у світі аніме. Він виграв гран-прі конкурсу CG Animation Contest за короткометражний фільм Kanojo to kanojo no neko (Вона та її кіт), а у 2002 році він випустив свій комерційний дебют, тридцятихвилинний фільм Hoshi no koe (Голос зорі). Саме тоді Шінкай сформував свою першу унікальну рису, зробивши все сам.

Він не лише зняв фільм і написав сценарій, а й працював над малюнками, обкладинками, комп'ютерною 3D-графікою, зйомками, монтажем і озвученням. Фільм став справжнім хітом і з'явився на обкладинках кількох аніме-часописів. Певно, з того часу Шінкай й почав свій шлях сходами до статусу майстра аніме.
<h3>Візуальні та сценарні рішення Макото Шінкая</h3>
Так що саме зробило аніме Шінкая таким привабливим для глядачів? Насправді Макото не винайшов якоїсь унікальної техніки малюнку і не створив якийсь нестандартний сценарій. Вся естетика режисера — набір культурних, технічних та поетичних шарів. Набір шарів, так, проте це не дорівнює вторинності або безталанності — Шінкай не просто увібрав в себе те, за що люблять аніме інших студій, а зміг синтезувати це у власний стиль.

Почнемо з його найбільшого та найважливішого шару — візуалу та сценарію. Якби Шінкай був французським режисером 1930-х років, він би точно був прихильником «поетичного реалізму». Проте часи змінюється, а Макото народився зовсім не в той час та й не в тій країні — тому він надихався не умовним Жаном Віґо, а Хаяо Міядзакі.

<img class="alignnone wp-image-219924 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/07/23048_5_centimeters_per_second.jpg" alt="" width="1920" height="1080">

Як і головні герої його аніме (не усіх, звісно), Макото теж виріс у селищі. Тому японське тяжіння до натуралізму плюс місце народження не могли не відзначитися на візуальному стилі майстра. Вищезгадані панорамні пейзажі, дійсно глибокі зображення зірок та космосу, неймовірні (ну дійсно неймовірні!) зображення заходу чи сходу сонця — це Шінкай довів у своїй техніці до ідеалу. Проте режисер навчився не тільки велично зображати природу, а й досліджувати її візуально — підіймати екологічні теми, як в «Саду слів» чи «Дитяті погоди», або передавати настрій героїв через погодні умови, як-от у «5 сантиметрів за секунду». В останньому снігопад фактично виступає головним злодієм сюжету. Звісно, через «пейзажне порно» Шінкай не уникнув порівняння з Міядзакі, але про це згодом.

https://youtu.be/bnFBoF06SqE

Ще один візуальний прийом майстра — це магічний реалізм. Й це вже не буде просто порівнянням Макото з художньою течією — це дійсно стиль, який він опанував. У творах Шінкая повно містики та магії, проте вона дуже вдало змішується, а інколи навіть відступає від зображень реального побуту сучасних співгромадян режисера. Все ж таки, магічні здібності героїв («Дитя погоди») або містичні події («Твоє ім'я») інколи стають лише двигуном сюжету, а не ціллю автора — погляд Шінкая фокусується на стосунках людей («Твоє ім'я»), дослідженні самотності («5 сантиметрів за секунду») або зображенню суму та відчуження («Голос зорі»). Згадуючи «Голос зорі» перейдемо до ще однієї родзинки автора — цифровізації.

<img class="alignnone wp-image-219926 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/07/j8sVLNrUCVjmQwzw8UlAxXeeehH-1200-1200-675-675-crop-000000.jpg" alt="" width="1200" height="675">

Шінкай все ж таки ще молодий режисер — у 2023 він лише відзначив своє 50-тиріччя. Не важко порахувати скільки років було Макото на рубежі нового тисячоліття, коли Японію накрив цифровий бум. Саме тому Шінкай навчився майстерно передавати почуття сучасних глядачів. Наприклад, сум, який відчуває людина, поки очікує е-мейлу від коханої/го; як СМС можуть бути єдиним мостом між людьми; як захоплюватися їжею так, щоб фотографувати її. Все те, що кожен з глядачів Шінкая переживає щодня, майстер влучно переносить на екран, інколи навмисно акцентуючи на цьому увагу.

Ну, й вже неодноразово згадана вище любов до деталей. В аніме Шінкая герої можуть навіть не розмовляти один з одним — глядач усе одно зрозуміє, які емоції відчувають персонажі. Бо Макото вміє талановито передати сенс сцени через повсякденні справи або звичайні предмети інтер’єру. Ба більше — влучне акцентування на таких звичних речах, як безлад на столі головного героя, інколи розповідає набагато більше за годинні діалоги.

https://youtu.be/5pTcio2hTSw

Загалом, персонажі Шінкая не виражають своїх емоцій прямо — він не пише сцени простих дій та реакцій. Завжди емоції передаються через загальний настрій фільму: у сценах мінливих хмар на небі, у змінах світла, у, врешті решт, музиці, яка постійно звучить у фільмі. Іншою відмінною рисою Макото є те, що багато його творів — про кохання, але вони можуть майже не містити сцен, де головні герої знаходяться в одному кадрі. Режисер також не залишає глядачам «вирішальних моментів» — пропонує нам персонально вкладати думки та почуття в історію. Й саме цим твори Шінкая дотичні до поезії.

<img class="alignnone wp-image-219928 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/07/alone-trains-makoto-shinkai-5-centimeters-per-second-artwork-vehicles-empty-1920x1080-wallpaper_www.wallpapername.com_10.jpg" alt="" width="1920" height="1080">

Перед тим, як ми залишимо розмову про візуальну та сценарну складову творів Шінкая, підкинемо його шанувальникам невеличке питання: чи помічали ви любов майстра до потягів та котів?
<h3>Поезія аніме Макото Шінкая</h3>
Поезія творів Шінкая насправді ховається у вічному дослідженні двох тем: природи самотності та ностальгії як настрою.

Природу самотності майстер досліджував через два різних мікроскопи, в залежності від свого віку. Нагадаємо, сюжети Шінкая наповнені як магією, так й цифровізацією. А чи Інтернет не виглядав як магія на початку 00-х? Що у «Голосі зорі», що у «5 сантиметрах за секунду», що у вже пізнішому «Твоєму імені» — однією з домінуючих тем є те, якою мірою двоє людей можуть залишатися близькими завдяки текстовим повідомленням, навіть якщо вони фізично далеко.

Згодом Шінкай почне розглядати природу самотності вже через натуралізм. Так само як й Інтернет, негоди з екологією почнуть зводити людей разом. Певно, поетичний меседж творів Шінкая у тому, що великі зміни у побуті (такі як поява всесвітньої мережі) або загрози для природи повинні зближати людей, вчити їх приборкувати самотність.

<img class="alignnone wp-image-219930 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/07/9.-5-cm-per-second.jpg" alt="" width="1600" height="900">

Твори Макото повні дитячих спогадів. Глядач часто вперше зустрічає головних героїв Шінкая ще дітьми або підлітками — та проживає з ними деякий час, інколи це навіть роки. Й саме у цьому криється зображення ностальгії як настрою. Персонажі Шінкая не рідко «живуть у минулому», сумують за ним, проте інколи використовують це для того, щоб продовжити свій шлях далі.

Краще довести це на прикладі та порівняти твори Шінкая з Міядзакі — до речі, сам Макото вважає, що він ще негідний для такої «дуелі». У творах Міядзакі, якщо не рахувати екологізм, постійно домінує тема сім'ї та спільноти та чарівного дитинства. Тобто, інколи це саме чарівне дитинство або ностальгія за ним стає механізмом впливу для головних героїв.

У Шінкая цього відчутно менше — та й трактування теми більш похмуре та відчужене. Герої Макото не шукають можливості повернутися у минуле, зазвичай, через свою складну долю чи меланхолію свого дитинства. Фактично, персонажі Шінкая не використовують ностальгію як спосіб, проте й не відмовляються від неї — вона працює лише нагадуванням, чого треба прагнути або оминати.

<img class="alignnone wp-image-219932 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/07/1_6rY7FdQCYmMCnuWphH4sFg.jpg" alt="" width="1200" height="675">

Звісно, у творах Шінкая є набагато більше, ніж може вмістити в себе цей текст — наприклад, фокус його погляду на необхідності збереження традицій; інтимному зображенні релігії; темах зламу часу та простору, через які він також деконструює природу самотності героїв. Проте, як каже сам Шінкай, завжди «щось іде не так — світ став дивним».

[blockquote_with_author name="Макото Шінкай" content="Клімат псується. Світ рухається до ексклюзивності, а Інтернет, який мав би нас звільнити, став пристроєм для ганьби та ідиотизму, тоді як земля Японії тремтить. І наскільки я бачу, як людина середнього віку, ми не зупиняли це, а це означає, що ми це обрали. Але для молодих глядачів, людей, для яких ми маємо знімати фільми, це світ, у якому вони ніколи не мали вибору. Не встигли вони висловитися, як світ вже сходив з розуму. Ось чому я вважаю, що для нас, людей, які знімають фільми для молодшої аудиторії, неправильно нав’язувати їм зараз історію про відновлення рівноваги у світі. Це занадто егоїстично і безвідповідально. Що тоді ми можемо сказати цій аудиторії? Наприкінці цієї історії хлопець вигукне: «Погода може залишатися божевільною!». Відгукнувшись на його крик, дівчина буде активно вибирати життя в божевільному світі"]

Якогось «вирішального моменту» у цьому тексті немає — нехай, як і в багатьох творах Шінкая, читач залишиться наодинці та без висновку. Автор залишить лише одну пораду: якщо ви ще не бачили стрічки Шінкая й цей текст вас надихнув подивитися його твори — гляньте best of Макото «Твоє ім’я». Але особисто я порекомендував би твір, який розбиває серце — «5 сантиметрів за секунду».

Погода може залишатися божевільною!

В цьому матеріалі ми спробуємо стисло дослідити унікальні візуальні та поетичні інструменти відомого режисера та аніматора Макото Шінкая.

Насправді мережа містить десятки відео та сотні, якщо не тисячі, хвалебних відгуків та есе про стиль та творчість японського режисера та аніматора Макото Шінкая. Ба більше — інколи навіть сам Шінкай вдається до опису своїх задумів. Проте кожен шанувальник режисера, як і автор цього тексту, шукає свої особисті пояснення емоцій, які викликає Шінкай. Цей текст стане в пригоді тим, хто ніколи не дивився та навіть не чув про талановитого японського аніматора. Шанувальникам же він може запропонувати трішки глибше придивитися до деяких тем або візуальних рішень режисера.
<h3>З чого народжувався стиль Макото Шінкая?</h3>
Щоб зрозуміти та розібрати основні риси творчості Шінкая, необхідно згадати, як він починав свою кар’єру. Як й головні герої Макото, режисер з юних років звик важко працювати та намагатися робити все самостійно. Свою кар'єру Шінкай розпочав з виробництва анімаційних роликів для розробника відеоігор у жанрі візуального роману Minori. Вже тоді в праці майбутнього аніматора почали з’являтися перші фірмові риси. Наприклад, сенс, закладений у дрібну деталь одягу чи інтер’єру, які органічно поєднувалися з панорамними величними пейзажами.

Проте Шінкай впевнено хотів створювати власне аніме. Саме тому у вільний час режисер працював над своїми першими короткометражними анімаціями. Згодом цей досвід Шінкай тонко обіграє на початку свого аніме «Дитя погоди» — звісно, у сюжеті цього твору немає ніякого аніматора, проте незгоди головного героя дуже схоже відображають шлях самого творця.

https://youtu.be/Q6iK6DjV_iE

Вже з початку 00-х Шінкая почали помічати у світі аніме. Він виграв гран-прі конкурсу CG Animation Contest за короткометражний фільм Kanojo to kanojo no neko (Вона та її кіт), а у 2002 році він випустив свій комерційний дебют, тридцятихвилинний фільм Hoshi no koe (Голос зорі). Саме тоді Шінкай сформував свою першу унікальну рису, зробивши все сам.

Він не лише зняв фільм і написав сценарій, а й працював над малюнками, обкладинками, комп'ютерною 3D-графікою, зйомками, монтажем і озвученням. Фільм став справжнім хітом і з'явився на обкладинках кількох аніме-часописів. Певно, з того часу Шінкай й почав свій шлях сходами до статусу майстра аніме.
<h3>Візуальні та сценарні рішення Макото Шінкая</h3>
Так що саме зробило аніме Шінкая таким привабливим для глядачів? Насправді Макото не винайшов якоїсь унікальної техніки малюнку і не створив якийсь нестандартний сценарій. Вся естетика режисера — набір культурних, технічних та поетичних шарів. Набір шарів, так, проте це не дорівнює вторинності або безталанності — Шінкай не просто увібрав в себе те, за що люблять аніме інших студій, а зміг синтезувати це у власний стиль.

Почнемо з його найбільшого та найважливішого шару — візуалу та сценарію. Якби Шінкай був французським режисером 1930-х років, він би точно був прихильником «поетичного реалізму». Проте часи змінюється, а Макото народився зовсім не в той час та й не в тій країні — тому він надихався не умовним Жаном Віґо, а Хаяо Міядзакі.

<img class="alignnone wp-image-219924 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/07/23048_5_centimeters_per_second.jpg" alt="" width="1920" height="1080" />

Як і головні герої його аніме (не усіх, звісно), Макото теж виріс у селищі. Тому японське тяжіння до натуралізму плюс місце народження не могли не відзначитися на візуальному стилі майстра. Вищезгадані панорамні пейзажі, дійсно глибокі зображення зірок та космосу, неймовірні (ну дійсно неймовірні!) зображення заходу чи сходу сонця — це Шінкай довів у своїй техніці до ідеалу. Проте режисер навчився не тільки велично зображати природу, а й досліджувати її візуально — підіймати екологічні теми, як в «Саду слів» чи «Дитяті погоди», або передавати настрій героїв через погодні умови, як-от у «5 сантиметрів за секунду». В останньому снігопад фактично виступає головним злодієм сюжету. Звісно, через «пейзажне порно» Шінкай не уникнув порівняння з Міядзакі, але про це згодом.

https://youtu.be/bnFBoF06SqE

Ще один візуальний прийом майстра — це магічний реалізм. Й це вже не буде просто порівнянням Макото з художньою течією — це дійсно стиль, який він опанував. У творах Шінкая повно містики та магії, проте вона дуже вдало змішується, а інколи навіть відступає від зображень реального побуту сучасних співгромадян режисера. Все ж таки, магічні здібності героїв («Дитя погоди») або містичні події («Твоє ім'я») інколи стають лише двигуном сюжету, а не ціллю автора — погляд Шінкая фокусується на стосунках людей («Твоє ім'я»), дослідженні самотності («5 сантиметрів за секунду») або зображенню суму та відчуження («Голос зорі»). Згадуючи «Голос зорі» перейдемо до ще однієї родзинки автора — цифровізації.

<img class="alignnone wp-image-219926 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/07/j8sVLNrUCVjmQwzw8UlAxXeeehH-1200-1200-675-675-crop-000000.jpg" alt="" width="1200" height="675" />

Шінкай все ж таки ще молодий режисер — у 2023 він лише відзначив своє 50-тиріччя. Не важко порахувати скільки років було Макото на рубежі нового тисячоліття, коли Японію накрив цифровий бум. Саме тому Шінкай навчився майстерно передавати почуття сучасних глядачів. Наприклад, сум, який відчуває людина, поки очікує е-мейлу від коханої/го; як СМС можуть бути єдиним мостом між людьми; як захоплюватися їжею так, щоб фотографувати її. Все те, що кожен з глядачів Шінкая переживає щодня, майстер влучно переносить на екран, інколи навмисно акцентуючи на цьому увагу.

Ну, й вже неодноразово згадана вище любов до деталей. В аніме Шінкая герої можуть навіть не розмовляти один з одним — глядач усе одно зрозуміє, які емоції відчувають персонажі. Бо Макото вміє талановито передати сенс сцени через повсякденні справи або звичайні предмети інтер’єру. Ба більше — влучне акцентування на таких звичних речах, як безлад на столі головного героя, інколи розповідає набагато більше за годинні діалоги.

https://youtu.be/5pTcio2hTSw

Загалом, персонажі Шінкая не виражають своїх емоцій прямо — він не пише сцени простих дій та реакцій. Завжди емоції передаються через загальний настрій фільму: у сценах мінливих хмар на небі, у змінах світла, у, врешті решт, музиці, яка постійно звучить у фільмі. Іншою відмінною рисою Макото є те, що багато його творів — про кохання, але вони можуть майже не містити сцен, де головні герої знаходяться в одному кадрі. Режисер також не залишає глядачам «вирішальних моментів» — пропонує нам персонально вкладати думки та почуття в історію. Й саме цим твори Шінкая дотичні до поезії.

<img class="alignnone wp-image-219928 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/07/alone-trains-makoto-shinkai-5-centimeters-per-second-artwork-vehicles-empty-1920x1080-wallpaper_www.wallpapername.com_10.jpg" alt="" width="1920" height="1080" />

Перед тим, як ми залишимо розмову про візуальну та сценарну складову творів Шінкая, підкинемо його шанувальникам невеличке питання: чи помічали ви любов майстра до потягів та котів?
<h3>Поезія аніме Макото Шінкая</h3>
Поезія творів Шінкая насправді ховається у вічному дослідженні двох тем: природи самотності та ностальгії як настрою.

Природу самотності майстер досліджував через два різних мікроскопи, в залежності від свого віку. Нагадаємо, сюжети Шінкая наповнені як магією, так й цифровізацією. А чи Інтернет не виглядав як магія на початку 00-х? Що у «Голосі зорі», що у «5 сантиметрах за секунду», що у вже пізнішому «Твоєму імені» — однією з домінуючих тем є те, якою мірою двоє людей можуть залишатися близькими завдяки текстовим повідомленням, навіть якщо вони фізично далеко.

Згодом Шінкай почне розглядати природу самотності вже через натуралізм. Так само як й Інтернет, негоди з екологією почнуть зводити людей разом. Певно, поетичний меседж творів Шінкая у тому, що великі зміни у побуті (такі як поява всесвітньої мережі) або загрози для природи повинні зближати людей, вчити їх приборкувати самотність.

<img class="alignnone wp-image-219930 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/07/9.-5-cm-per-second.jpg" alt="" width="1600" height="900" />

Твори Макото повні дитячих спогадів. Глядач часто вперше зустрічає головних героїв Шінкая ще дітьми або підлітками — та проживає з ними деякий час, інколи це навіть роки. Й саме у цьому криється зображення ностальгії як настрою. Персонажі Шінкая не рідко «живуть у минулому», сумують за ним, проте інколи використовують це для того, щоб продовжити свій шлях далі.

Краще довести це на прикладі та порівняти твори Шінкая з Міядзакі — до речі, сам Макото вважає, що він ще негідний для такої «дуелі». У творах Міядзакі, якщо не рахувати екологізм, постійно домінує тема сім'ї та спільноти та чарівного дитинства. Тобто, інколи це саме чарівне дитинство або ностальгія за ним стає механізмом впливу для головних героїв.

У Шінкая цього відчутно менше — та й трактування теми більш похмуре та відчужене. Герої Макото не шукають можливості повернутися у минуле, зазвичай, через свою складну долю чи меланхолію свого дитинства. Фактично, персонажі Шінкая не використовують ностальгію як спосіб, проте й не відмовляються від неї — вона працює лише нагадуванням, чого треба прагнути або оминати.

<img class="alignnone wp-image-219932 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/07/1_6rY7FdQCYmMCnuWphH4sFg.jpg" alt="" width="1200" height="675" />

Звісно, у творах Шінкая є набагато більше, ніж може вмістити в себе цей текст — наприклад, фокус його погляду на необхідності збереження традицій; інтимному зображенні релігії; темах зламу часу та простору, через які він також деконструює природу самотності героїв. Проте, як каже сам Шінкай, завжди «щось іде не так — світ став дивним».

[blockquote_with_author name="Макото Шінкай" content="Клімат псується. Світ рухається до ексклюзивності, а Інтернет, який мав би нас звільнити, став пристроєм для ганьби та ідиотизму, тоді як земля Японії тремтить. І наскільки я бачу, як людина середнього віку, ми не зупиняли це, а це означає, що ми це обрали. Але для молодих глядачів, людей, для яких ми маємо знімати фільми, це світ, у якому вони ніколи не мали вибору. Не встигли вони висловитися, як світ вже сходив з розуму. Ось чому я вважаю, що для нас, людей, які знімають фільми для молодшої аудиторії, неправильно нав’язувати їм зараз історію про відновлення рівноваги у світі. Це занадто егоїстично і безвідповідально. Що тоді ми можемо сказати цій аудиторії? Наприкінці цієї історії хлопець вигукне: «Погода може залишатися божевільною!». Відгукнувшись на його крик, дівчина буде активно вибирати життя в божевільному світі"]

Якогось «вирішального моменту» у цьому тексті немає — нехай, як і в багатьох творах Шінкая, читач залишиться наодинці та без висновку. Автор залишить лише одну пораду: якщо ви ще не бачили стрічки Шінкая й цей текст вас надихнув подивитися його твори — гляньте best of Макото «Твоє ім’я». Але особисто я порекомендував би твір, який розбиває серце — «5 сантиметрів за секунду».

Погода може залишатися божевільною!

😍 Власний поетичний реалізм: коротко про унікальну естетику аніме Макото Шінкая

Перші два епізоди серіалу The Idol, який 4 червня виходить на HBO, викликали суперечки серед критиків. 

Частину серіалу вперше продемонстрували публіці на Каннському кінофестивалі 2023, вчора, 23 травня. Попри те, що глядачі аплодували прем’єрі п’ять хвилин, критики залишилися незадоволені епізодами — серіал звинувачують у «надмірній відвертості» та «регресивному наративі».    

https://youtu.be/l5trYh8m1vs

Як пише Variety, сценарій не впорався із задачею розкритикувати Голлівуд — навпаки, серіал сам наповнений кліше, ніби позичені з «софткор-порно». Також критики з Variety зазначили, що іноді The Idol виглядає як «брудна чоловіча фантазія».

[blockquote_with_author name="Variety" link="https://variety.com/2023/tv/reviews/the-idol-review-the-weeknd-lily-rose-depp-1235622311/" content="Серіал увічнює міф про те, що поп-зірки — це корпоративні маріонетки, які не мають права голосу у створенні власного іміджу."]

Критики з The Hollywood Reporter описали перші два епізоди як «більш регресивні, ніж трансгресивні». На їх думку, The Idol «демонструє проблиски потенціалу, коли перестає так сильно намагатися шокувати».

[blockquote_with_author name="The Hollywood Reporter" link="https://www.hollywoodreporter.com/tv/tv-reviews/the-idol-review-lily-rose-depp-and-the-weeknd-in-an-hbo-series-thats-more-regressive-than-transgressive-1235497665/" content="Замість того, щоб тонко підколоти женоненависницьку та хижацьку природу бізнесу, серіал став історією забороненого кохання — фантазією токсичного чоловіка."]

Рецензія The Los Angeles Times також негативно зустріла серіал. За словами критиків, кількість «сексуальних сцен є надмірними навіть за стандартами HBO».

[blockquote_with_author name="The Los Angeles Times" link="https://www.latimes.com/entertainment-arts/story/2023-05-22/the-idol-first-reactions-the-weeknd-cannes-nudity" content="The Idol намагається бути водночас і похмурою сатирою на музичний бізнес, і більш загальним роздумом про владу."]

Є й ті, хто похвалили шоу. У рецензії <a href="https://deadline.com/2023/05/the-idol-review-lily-rose-depp-sam-levinson-hbo-1235376342/">Deadline</a> критик описав серіал як «захоплюючий та дуже сексуалізований спектакль», який балансує «між порно та мистецтвом». Він також зазначив, що серіалу вдається описати теми «влади та експлуатації, з якими роками стикаються молоді жінки в музичній індустрії».

Нагадаємо, режисером серіалу виступив творець «Ейфорії» Сем Левінсон. Сюжет The Idol базуватиметься на історії про поп-співачку (Лілі-Роуз Депп) з Лос-Анджелеса на початку своєї кар’єри. Вона починає зустрічатись із власником клубу (The Weeknd), у якому вона виступає. З часом вона виявить, що той є лідером таємного культу. Раніше ми розповідали, що <a href="https://nachasi.com/cinema/2022/07/18/the-idol-teaser/">вийшов перший тизер серіалу</a>.

Перші два епізоди серіалу The Idol, який 4 червня виходить на HBO, викликали суперечки серед критиків. Частину серіалу вперше продемонстрували публіці на Каннському кінофестивалі 2023, вчора, 23 травня. Попри те, що глядачі аплодували прем’єрі п’ять хвилин, критики залишилися незадоволені епізодами — серіал звинувачують у «надмірній відвертості» та «регресивному наративі».    <div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/l5trYh8m1vs"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>Як пише Variety, сценарій не впорався із задачею розкритикувати Голлівуд — навпаки, серіал сам наповнений кліше, ніби позичені з «софткор-порно». Також критики з Variety зазначили, що іноді The Idol виглядає як «брудна чоловіча фантазія».	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Серіал увічнює міф про те, що поп-зірки — це корпоративні маріонетки, які не мають права голосу у створенні власного іміджу.					<cite>									<a href="https://variety.com/2023/tv/reviews/the-idol-review-the-weeknd-lily-rose-depp-1235622311/">Variety</a> 							</cite>			</blockquote>Критики з The Hollywood Reporter описали перші два епізоди як «більш регресивні, ніж трансгресивні». На їх думку, The Idol «демонструє проблиски потенціалу, коли перестає так сильно намагатися шокувати».	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Замість того, щоб тонко підколоти женоненависницьку та хижацьку природу бізнесу, серіал став історією забороненого кохання — фантазією токсичного чоловіка.					<cite>									<a href="https://www.hollywoodreporter.com/tv/tv-reviews/the-idol-review-lily-rose-depp-and-the-weeknd-in-an-hbo-series-thats-more-regressive-than-transgressive-1235497665/">The Hollywood Reporter</a> 							</cite>			</blockquote>Рецензія The Los Angeles Times також негативно зустріла серіал. За словами критиків, кількість «сексуальних сцен є надмірними навіть за стандартами HBO».	<blockquote class="shortcode-blockquote">		The Idol намагається бути водночас і похмурою сатирою на музичний бізнес, і більш загальним роздумом про владу.					<cite>									<a href="https://www.latimes.com/entertainment-arts/story/2023-05-22/the-idol-first-reactions-the-weeknd-cannes-nudity">The Los Angeles Times</a> 							</cite>			</blockquote>Є й ті, хто похвалили шоу. У рецензії <a href="https://deadline.com/2023/05/the-idol-review-lily-rose-depp-sam-levinson-hbo-1235376342/">Deadline</a> критик описав серіал як «захоплюючий та дуже сексуалізований спектакль», який балансує «між порно та мистецтвом». Він також зазначив, що серіалу вдається описати теми «влади та експлуатації, з якими роками стикаються молоді жінки в музичній індустрії».Нагадаємо, режисером серіалу виступив творець «Ейфорії» Сем Левінсон. Сюжет The Idol базуватиметься на історії про поп-співачку (Лілі-Роуз Депп) з Лос-Анджелеса на початку своєї кар’єри. Вона починає зустрічатись із власником клубу (The Weeknd), у якому вона виступає. З часом вона виявить, що той є лідером таємного культу. Раніше ми розповідали, що <a href="/cinema/2022/07/18/the-idol-teaser/">вийшов перший тизер серіалу</a>.

#рецензії