<p>Зараз у команді проекту 8 осіб — це колишні журналісти «Натали», «Единственная», Vogue.ua. Дизайн сайту розробляли Світлана Гавриляк та Ольга Марциновська, які також раніше працювали у глянці. Цей проект — онлайн-журнал для українських жінок.
</p>
<h4><strong>Що відомо про нове видання</strong></h4>
Шеф-редактор, автор концепції та ідея — Вікторія Пасічник. Вона розповіла, що ідея виникла досить давно, адже хотілось журнал «як для себе» — для реальних розумних жінок з реальним життям і інтересами. Стартовий капітал проекту — 60% власні заощадження редакторки, 40% — інвестора. Вікторія Пасічник розповіла, що основну ставку робитимуть на українських виробників та співпрацю з ними, адже усім їм потрібен простір і майданчик для проявів — інформаційних, комерційних, не по накрученій ціні глянцевих мереж.

[blockquote_with_author content="Ми всі дорослі жінки — ну не треба нам десятий раз про Бреда Пітта чи «10 способів знайти чоловіка». У нас нема часу на красивості і пустомовства — нам потрібно коротко, ясно, цікаво і, бажано, дотепно."]

<img class="alignleft size-full wp-image-11095" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-08-at-1.10.20-PM.png" alt="" width="950" height="613">

Стартовий капітал проекту – 60% власні заощадження, 40% - інвестор та партнер, у якого кілька бізнесів. Команда робить ставку на українських виробників та співпрацю з ними. Редакція планує вже до кінця року вийти «в нуль».

Раніше ми розповідали вам про журнал «Куншт». Він поєднує науку з креативним дизайном, розповідає про ідеї та винаходи, які змінюють світ. Про створення видання, про виклики та перемоги ми <a href="https://nachasi.com/2017/08/02/kunsht-talk/" target="_blank" class=" with_hint_js">поспілкувались з головним редактором<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/gol-300x200.jpg" />Команда «Куншт»: «Прагнемо довести, що наука стосується кожного»</span></a> видання Кирилом Беcкоровайним та заступницею головного редактора Дар’єю Кузявою. Команда цього видання притримується філософії офлайн-читання. Мовляв, коли у вас виникає бажання відпочити від інтернет-перенасичення, ви відкриваєте журнал як артефакт.

<p>Зараз у команді проекту 8 осіб — це колишні журналісти «Натали», «Единственная», Vogue.ua. Дизайн сайту розробляли Світлана Гавриляк та Ольга Марциновська, які також раніше працювали у глянці. Цей проект — онлайн-журнал для українських жінок.</p><h4><strong>Що відомо про нове видання</strong></h4><p>Шеф-редактор, автор концепції та ідея — Вікторія Пасічник. Вона розповіла, що ідея виникла досить давно, адже хотілось журнал «як для себе» — для реальних розумних жінок з реальним життям і інтересами. Стартовий капітал проекту — 60% власні заощадження редакторки, 40% — інвестора. Вікторія Пасічник розповіла, що основну ставку робитимуть на українських виробників та співпрацю з ними, адже усім їм потрібен простір і майданчик для проявів — інформаційних, комерційних, не по накрученій ціні глянцевих мереж.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми всі дорослі жінки — ну не треба нам десятий раз про Бреда Пітта чи «10 способів знайти чоловіка». У нас нема часу на красивості і пустомовства — нам потрібно коротко, ясно, цікаво і, бажано, дотепно.</p>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="alignleft size-full wp-image-11095" src="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-08-at-1.10.20-PM.png" alt="" width="950" height="613" srcset="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-08-at-1.10.20-PM.png 950w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-08-at-1.10.20-PM-300x194.png 300w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-08-at-1.10.20-PM-768x496.png 768w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-08-at-1.10.20-PM-650x419.png 650w" sizes="(max-width: 950px) 100vw, 950px" /></p><p>Стартовий капітал проекту – 60% власні заощадження, 40% &#8211; інвестор та партнер, у якого кілька бізнесів. Команда робить ставку на українських виробників та співпрацю з ними. Редакція планує вже до кінця року вийти «в нуль».</p><p>Раніше ми розповідали вам про журнал «Куншт». Він поєднує науку з креативним дизайном, розповідає про ідеї та винаходи, які змінюють світ. Про створення видання, про виклики та перемоги ми <a href="/2017/08/02/kunsht-talk/" target="_blank" class=" with_hint_js">поспілкувались з головним редактором<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/gol-300x200.jpg" />Команда «Куншт»: «Прагнемо довести, що наука стосується кожного»</span></a> видання Кирилом Беcкоровайним та заступницею головного редактора Дар’єю Кузявою. Команда цього видання притримується філософії офлайн-читання. Мовляв, коли у вас виникає бажання відпочити від інтернет-перенасичення, ви відкриваєте журнал як артефакт.</p>

Новини

Вікторія Пасічник, яка майже 10 років працювала у глянцевому виданні «Натали», запустила сайт під назвою <a href="http://ukrainky.com/" target="_blank" rel="noopener">Ukrainky.com</a>

Зараз у команді проекту 8 осіб — це колишні журналісти «Натали», «Единственная», Vogue.ua. Дизайн сайту розробляли Світлана Гавриляк та Ольга Марциновська, які також раніше працювали у глянці. Цей проект — онлайн-журнал для українських жінок.
<h4><strong>Що відомо про нове видання</strong></h4>
Шеф-редактор, автор концепції та ідея — Вікторія Пасічник. Вона розповіла, що ідея виникла досить давно, адже хотілось журнал «як для себе» — для реальних розумних жінок з реальним життям і інтересами. Стартовий капітал проекту — 60% власні заощадження редакторки, 40% — інвестора. Вікторія Пасічник розповіла, що основну ставку робитимуть на українських виробників та співпрацю з ними, адже усім їм потрібен простір і майданчик для проявів — інформаційних, комерційних, не по накрученій ціні глянцевих мереж.

[blockquote_with_author content="Ми всі дорослі жінки — ну не треба нам десятий раз про Бреда Пітта чи «10 способів знайти чоловіка». У нас нема часу на красивості і пустомовства — нам потрібно коротко, ясно, цікаво і, бажано, дотепно."]

<img class="alignleft size-full wp-image-11095" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-08-at-1.10.20-PM.png" alt="" width="950" height="613" />

Стартовий капітал проекту – 60% власні заощадження, 40% - інвестор та партнер, у якого кілька бізнесів. Команда робить ставку на українських виробників та співпрацю з ними. Редакція планує вже до кінця року вийти «в нуль».

Раніше ми розповідали вам про журнал «Куншт». Він поєднує науку з креативним дизайном, розповідає про ідеї та винаходи, які змінюють світ. Про створення видання, про виклики та перемоги ми <a href="https://nachasi.com/2017/08/02/kunsht-talk/" target="_blank">поспілкувались з головним редактором</a> видання Кирилом Беcкоровайним та заступницею головного редактора Дар’єю Кузявою. Команда цього видання притримується філософії офлайн-читання. Мовляв, коли у вас виникає бажання відпочити від інтернет-перенасичення, ви відкриваєте журнал як артефакт.

<p>Зараз у команді проекту 8 осіб — це колишні журналісти «Натали», «Единственная», Vogue.ua. Дизайн сайту розробляли Світлана Гавриляк та Ольга Марциновська, які також раніше працювали у глянці. Цей проект — онлайн-журнал для українських жінок.</p><h4><strong>Що відомо про нове видання</strong></h4><p>Шеф-редактор, автор концепції та ідея — Вікторія Пасічник. Вона розповіла, що ідея виникла досить давно, адже хотілось журнал «як для себе» — для реальних розумних жінок з реальним життям і інтересами. Стартовий капітал проекту — 60% власні заощадження редакторки, 40% — інвестора. Вікторія Пасічник розповіла, що основну ставку робитимуть на українських виробників та співпрацю з ними, адже усім їм потрібен простір і майданчик для проявів — інформаційних, комерційних, не по накрученій ціні глянцевих мереж.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми всі дорослі жінки — ну не треба нам десятий раз про Бреда Пітта чи «10 способів знайти чоловіка». У нас нема часу на красивості і пустомовства — нам потрібно коротко, ясно, цікаво і, бажано, дотепно.</p>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="alignleft size-full wp-image-11095" src="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-08-at-1.10.20-PM.png" alt="" width="950" height="613" srcset="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-08-at-1.10.20-PM.png 950w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-08-at-1.10.20-PM-300x194.png 300w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-08-at-1.10.20-PM-768x496.png 768w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-08-at-1.10.20-PM-650x419.png 650w" sizes="(max-width: 950px) 100vw, 950px" /></p><p>Стартовий капітал проекту – 60% власні заощадження, 40% &#8211; інвестор та партнер, у якого кілька бізнесів. Команда робить ставку на українських виробників та співпрацю з ними. Редакція планує вже до кінця року вийти «в нуль».</p><p>Раніше ми розповідали вам про журнал «Куншт». Він поєднує науку з креативним дизайном, розповідає про ідеї та винаходи, які змінюють світ. Про створення видання, про виклики та перемоги ми <a href="/2017/08/02/kunsht-talk/" target="_blank">поспілкувались з головним редактором</a> видання Кирилом Беcкоровайним та заступницею головного редактора Дар’єю Кузявою. Команда цього видання притримується філософії офлайн-читання. Мовляв, коли у вас виникає бажання відпочити від інтернет-перенасичення, ви відкриваєте журнал як артефакт.</p>

В Україні з’явився жіночий україномовний журнал

{:ua}Журнал започаткувала колишня заступниця головного редактора журналу «Натали»{:}

<p>Фестиваль ідей «Майбутнє спільнот» це близько 100 подій; відомі спікери та експерти; більш ніж 1000 учасників фестивалю з усієї країни; цікаве оточення та нові знайомства; розмаїття форматів — лекції, майстер-класи, тренінги, бесіди, панельні дискусії, стендові та демо-презентації; найсучасніші майданчики Одеси: Impact Hub Odessa, Зелёный театр, Терминал 42, IQSpace, Advance Business School, 4City.
</p>
<h4><strong>Місія фестивалю</strong></h4>
Місія фестивалю полягає в об’єднанні зусиль мислителів та лідерів суспільної думки, бізнесу, територіальних громад, мистецьких об’єднань, благодійних організацій та інших спільнот задля обміну ідеями та думками щодо пошуку шляхів впровадження у життя кращих з них.
<h4><strong>Теми української події охоплять шість сфер життя:</strong></h4>
<ul>
<li>технології</li>
 	<li>міський простір та спільноти</li>
 	<li>економіка майбутнього</li>
 	<li>освіта</li>
 	<li>мистецтво та медіа</li>
 	<li>здоров'я та краса.</li>
</ul>
Участь у подіях фестивалю можлива за попередньою <a href="https://goo.gl/QrpkCY" target="_blank" rel="noopener">реєстрацією</a>. За актуальною інформацією можна слідкувати у <a href="https://www.facebook.com/events/309711069442263/" target="_blank" rel="noopener">Facebook.</a>

Ми також розповідали вам про <a href="https://nachasi.com/2017/08/09/naukovi-pikniky/" target="_blank" class=" with_hint_js">Наукові пікніки<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/book-2224934_1920-300x200.jpg" />У вересні в Києві відбудуться наукові пікніки</span></a>, що відбудуться у столиці у вересні. Наукові Пікніки — це інтерактивні експерименти для жителів різних міст України. В наметах, на скверах чи інших публічних територіях організатори пропонують поєднати науку з забавою. Наукові пікніки вже багато років проводяться в Польщі. Там їх організовує Центр науки Коперник і Польське радіо. Саме звідти українськими організаторами і взято формат. Наукові пікніки вдбувалися вже у 8 містах. Зазвичай фестиваль проходить у вересні, кожну суботу і неділю в іншому місті — своєрідний науково-популярний марафон.

<p>Фестиваль ідей «Майбутнє спільнот» це близько 100 подій; відомі спікери та експерти; більш ніж 1000 учасників фестивалю з усієї країни; цікаве оточення та нові знайомства; розмаїття форматів — лекції, майстер-класи, тренінги, бесіди, панельні дискусії, стендові та демо-презентації; найсучасніші майданчики Одеси: Impact Hub Odessa, Зелёный театр, Терминал 42, IQSpace, Advance Business School, 4City.</p><h4><strong>Місія фестивалю</strong></h4><p>Місія фестивалю полягає в об’єднанні зусиль мислителів та лідерів суспільної думки, бізнесу, територіальних громад, мистецьких об’єднань, благодійних організацій та інших спільнот задля обміну ідеями та думками щодо пошуку шляхів впровадження у життя кращих з них.</p><h4><strong>Теми української події охоплять шість сфер життя:</strong></h4><ul><li>технології</li><li>міський простір та спільноти</li><li>економіка майбутнього</li><li>освіта</li><li>мистецтво та медіа</li><li>здоров&#8217;я та краса.</li></ul><p>Участь у подіях фестивалю можлива за попередньою <a href="https://goo.gl/QrpkCY" target="_blank" rel="noopener">реєстрацією</a>. За актуальною інформацією можна слідкувати у <a href="https://www.facebook.com/events/309711069442263/" target="_blank" rel="noopener">Facebook.</a></p><p>Ми також розповідали вам про <a href="/2017/08/09/naukovi-pikniky/" target="_blank" class=" with_hint_js">Наукові пікніки<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/book-2224934_1920-300x200.jpg" />У вересні в Києві відбудуться наукові пікніки</span></a>, що відбудуться у столиці у вересні. Наукові Пікніки — це інтерактивні експерименти для жителів різних міст України. В наметах, на скверах чи інших публічних територіях організатори пропонують поєднати науку з забавою. Наукові пікніки вже багато років проводяться в Польщі. Там їх організовує Центр науки Коперник і Польське радіо. Саме звідти українськими організаторами і взято формат. Наукові пікніки вдбувалися вже у 8 містах. Зазвичай фестиваль проходить у вересні, кожну суботу і неділю в іншому місті — своєрідний науково-популярний марафон.</p>

Impact Hub Odessa у партнерстві з The Aspen Institute Kyiv проводять перший в Україні фестиваль ідей «Майбутнє спільнот». З 25 по 27 серпня 2017 року в Одесі на найбільш яскравих локаціях по всьому місту очікують понад 1 тис учасників зі всієї країни, які будуть спілкуватися про ідеї, що можуть змінити життя людей, міста, країни або навіть світу

Фестиваль ідей «Майбутнє спільнот» це близько 100 подій; відомі спікери та експерти; більш ніж 1000 учасників фестивалю з усієї країни; цікаве оточення та нові знайомства; розмаїття форматів — лекції, майстер-класи, тренінги, бесіди, панельні дискусії, стендові та демо-презентації; найсучасніші майданчики Одеси: Impact Hub Odessa, Зелёный театр, Терминал 42, IQSpace, Advance Business School, 4City.
<h4><strong>Місія фестивалю</strong></h4>
Місія фестивалю полягає в об’єднанні зусиль мислителів та лідерів суспільної думки, бізнесу, територіальних громад, мистецьких об’єднань, благодійних організацій та інших спільнот задля обміну ідеями та думками щодо пошуку шляхів впровадження у життя кращих з них.
<h4><strong>Теми української події охоплять шість сфер життя:</strong></h4>
<ul>
 	<li>технології</li>
 	<li>міський простір та спільноти</li>
 	<li>економіка майбутнього</li>
 	<li>освіта</li>
 	<li>мистецтво та медіа</li>
 	<li>здоров'я та краса.</li>
</ul>
Участь у подіях фестивалю можлива за попередньою <a href="https://goo.gl/QrpkCY" target="_blank" rel="noopener">реєстрацією</a>. За актуальною інформацією можна слідкувати у <a href="https://www.facebook.com/events/309711069442263/" target="_blank" rel="noopener">Facebook.</a>

Ми також розповідали вам про <a href="https://nachasi.com/2017/08/09/naukovi-pikniky/" target="_blank">Наукові пікніки</a>, що відбудуться у столиці у вересні. Наукові Пікніки — це інтерактивні експерименти для жителів різних міст України. В наметах, на скверах чи інших публічних територіях організатори пропонують поєднати науку з забавою. Наукові пікніки вже багато років проводяться в Польщі. Там їх організовує Центр науки Коперник і Польське радіо. Саме звідти українськими організаторами і взято формат. Наукові пікніки вдбувалися вже у 8 містах. Зазвичай фестиваль проходить у вересні, кожну суботу і неділю в іншому місті — своєрідний науково-популярний марафон.

<p>Фестиваль ідей «Майбутнє спільнот» це близько 100 подій; відомі спікери та експерти; більш ніж 1000 учасників фестивалю з усієї країни; цікаве оточення та нові знайомства; розмаїття форматів — лекції, майстер-класи, тренінги, бесіди, панельні дискусії, стендові та демо-презентації; найсучасніші майданчики Одеси: Impact Hub Odessa, Зелёный театр, Терминал 42, IQSpace, Advance Business School, 4City.</p><h4><strong>Місія фестивалю</strong></h4><p>Місія фестивалю полягає в об’єднанні зусиль мислителів та лідерів суспільної думки, бізнесу, територіальних громад, мистецьких об’єднань, благодійних організацій та інших спільнот задля обміну ідеями та думками щодо пошуку шляхів впровадження у життя кращих з них.</p><h4><strong>Теми української події охоплять шість сфер життя:</strong></h4><ul><li>технології</li><li>міський простір та спільноти</li><li>економіка майбутнього</li><li>освіта</li><li>мистецтво та медіа</li><li>здоров&#8217;я та краса.</li></ul><p>Участь у подіях фестивалю можлива за попередньою <a href="https://goo.gl/QrpkCY" target="_blank" rel="noopener">реєстрацією</a>. За актуальною інформацією можна слідкувати у <a href="https://www.facebook.com/events/309711069442263/" target="_blank" rel="noopener">Facebook.</a></p><p>Ми також розповідали вам про <a href="/2017/08/09/naukovi-pikniky/" target="_blank">Наукові пікніки</a>, що відбудуться у столиці у вересні. Наукові Пікніки — це інтерактивні експерименти для жителів різних міст України. В наметах, на скверах чи інших публічних територіях організатори пропонують поєднати науку з забавою. Наукові пікніки вже багато років проводяться в Польщі. Там їх організовує Центр науки Коперник і Польське радіо. Саме звідти українськими організаторами і взято формат. Наукові пікніки вдбувалися вже у 8 містах. Зазвичай фестиваль проходить у вересні, кожну суботу і неділю в іншому місті — своєрідний науково-популярний марафон.</p>

В Одесі відбудеться фестиваль ідей «Майбутнє спільнот»

{:ua}Фестиваль ідей «Майбутнє спільнот» об’єднає зусилля мислителів та лідерів суспільної думки з різних сфер.{:}

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

VIII Одеський міжнародний кінофестиваль журналісти, працівники film industry та й навіть глядачі відзначили як найбільш помітний для власне українського кіно. Бо кількість українських фільмів та їхня якість вражали. Так, кожне кіно знаходило свою аудиторію, ставало маленькою перемогою і досягненням, хоча й дрібних бентег вистачало так само

Перемоги та бентеги українського кіно — нотатки з ОМКФ

{:ua}Головне з української програми Одеського міжнародного кінофестивалю{:}

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

За свої 152 роки роботи The San Francisco Chronicle писало та повідомляло — і фотографувало, ясна річ — кожен аспект життя міста, яке чи не найтісніше пов'язане із становленням та розвитком Кремнієвої Долини. Віднедавна всі ці фотоархіви почали з'являтися у Instagram, створюючи чи не найцікавішу подорож у часі для тих, у чиєму житті смартфони були присутніми від народження

Ця частина території на південь від Сан-Франциско здобула свою «кремнієву» назву назву на початку 1970-х років, після того, як там з'явилися виробники кремнієвих чіпів. З тих пір це місце стало синонімом крихкого економічного зростання та молодих мільярдерів, сучасних технологій — та чи не найдорожчого житла у Штатах. Технології, які тут створюють, часто потрапляли на обкладинки впливових видань по всій країні. Були вони й на обкладинці Cronicle — від гігантського комп'ютера Macintosh на виставці MacWorld Expo 1985 до обкладинки 1 січня 2000 року із заголовком «Y2-OK: Новий рік настав спокійно».


Від напівпровідників до мікропроцесорів, від персональних комп'ютерів до телефонів, з гаражів до виґлянцуваних кампусів — ця галузь завжди керувалася ідеями та тривалими інвестиціями часу й зусиль у все, що створювалося роками. Сьогодні легко забути про те, як швидко ці зміни стали частиною повсякденного життя. Але старі фотографії зі шпальт Chronicle відновлюють все це так, ніби події відбувалися вчора. Газета також зазнімкувала видатних особистостей та продукти цих часів інновацій та винаходів у XX столітті. Ось Стів Возняк на конференції Apple II Forever у 1984 році, а онде перший комп'ютер у бібліотеці Сан-Франциско.

Зображення, зняті на плівці, часто в чорно-білому кольорі, також потрапляють у цифрову епоху разом з мільйонами інших, що містяться у фотоархівах. Негативи та відбитки поступово сканують. А деякі з кращих публікують в обліковому записі Instagram — SF Chronicle Vault. За ідеєю стоїть Тім О'Рурк, помічник керуючого редактора видання та виконавчий продюсер SFChronicle.com.
<h4><strong>Що являє собою архів зображень SF Chronicle та як його організовано</strong></h4>
Фізично цей фотоархів розташовано в підвалі історичного будинку видання у самому серці Сан-Франциско. В колекцію входять близько 3 млн негативів, 1 млн друкованих фотографій та 1,5 млн цифрових світлин. Старі фотографії та негативи були організовані протягом десятиліть за тематикою та роком, а також іншими способами за допомогою архівістів.
<blockquote class="instagram-media" style="background: #FFF; border: 0; border-radius: 3px; box-shadow: 0 0 1px 0 rgba(0,0,0,0.5),0 1px 10px 0 rgba(0,0,0,0.15); margin: 1px; max-width: 658px; padding: 0; width: calc(100% - 2px);" data-instgrm-captioned="" data-instgrm-version="7">
<div style="padding: 8px;">
<div style="background: #F8F8F8; line-height: 0; margin-top: 40px; padding: 30.185185185185187% 0; text-align: center; width: 100%;"></div>
<p style="margin: 8px 0 0 0; padding: 0 4px;"><a style="color: #000; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: normal; line-height: 17px; text-decoration: none; word-wrap: break-word;" href="https://www.instagram.com/p/BW8ux_Ijx-T/" target="_blank" rel="noopener">May 18, 1975: A participant speeds down the course during the Artists Soap Box Derby in McLaren Park in S.F. ?: Gary Fong #chroniclevault #soapboxderby #1970s #racing #sf #sanfrancisco #archive #archives #history #vintage #blackandwhite</a></p>
<p style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px; margin-bottom: 0; margin-top: 8px; overflow: hidden; padding: 8px 0 7px; text-align: center; text-overflow: ellipsis; white-space: nowrap;">A post shared by SFChronicle Vault (@sfchronicle_vault) on <time style="font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px;" datetime="2017-07-25T00:10:08+00:00">Jul 24, 2017 at 5:10pm PDT</time></p>

</div></blockquote>
<script async defer src="//platform.instagram.com/en_US/embeds.js"></script>
<h4><strong>Який період охоплює архів</strong></h4>
У сховищі видання є добірки кадрів з 1920-х і 1930-х років. Але колекція стає по-справжньому масштабною, починаючи з середини 1940-х років. З них надруковано було близько 95% від загального фонду.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/image.jpg" bold="Квітень 1984 року: Топ-менеджери Apple Джон Скаллі, Стів Джобс та Стів Возняк представляють Apple IIc під час Apple II Forever у Moscone Center в Сан-Франциско. Автор: GARY FONG/THE CHRONICLE" align="left"]
<h4><strong>Коли почали оцифрувати колекцію і скільки часу пішло на це</strong></h4>
За словами О'Рурка, вони вже кілька років оцифровують архів частинами. Повне оцифровування фотографій із фізичними копіями та негативами приносить великі витрати як у доларах, так і в часі. Тому співробітники проекту щотижня вибірково сканують і зберігають класичні фотографії, сторінки та статті.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/image-2.jpg" bold="Травень 1990 року: Працівник Etec Systems збирає багатотранзисторні плати у стерильному середовищі. Автор: LANCE IVERSEN/THE CHRONICLE" align="right"]
<h4><strong>Навіщо створили обліковий <a href="https://www.instagram.com/sfchronicle_vault/" target="_blank" rel="noopener">запис Instagram</a> для частини світлин</strong></h4>
Як пригадує О'Рурк, коли він почав працювати у SF Chronicle в 2013 році, то не йняв віри очам, побачивши глибину та якість архіву. І відтак захотів поділитися однією з кращих частин історії міста з якомога більшою кількістю людей:

[blockquote_with_author content="— Для мене мета — не в тому, щоби досягти певного кількості підписників чи скеровувати трафік на сайт. Моя мета — створити міні-співтовариство для людей, які люблять Сан-Франциско та його історію, і зробити їх щасливими."]

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/image-1.jpg" bold="Вересень 1985 року: Співзасновник Apple Стів Джобс позує для портрету у себе вдома. Автор: STEVE RINGMAN/THE CHRONICLE" align="left"]
<h4><strong>Чи варто чекати на кольорові знімки</strong></h4>
Канал Instagram залишається переважно чорно-білим. Проте автор проекту обіцяє додати згодом і кольорові світлини до колекції. Тут можна знайти геть усе: від роботів 1980-х років та першого Mac до інженерних споруд середини XX століття.

&nbsp;
<p style="text-align: right;"><em>На обкладинці — лютий 1985 року, перша виставка MacWorld у Брукс-Голл, Сан-Франциско, автор Стів Рінґман (STEVE RINGMAN/THE CHRONICLE)</em></p>

<p>Ця частина території на південь від Сан-Франциско здобула свою «кремнієву» назву назву на початку 1970-х років, після того, як там з&#8217;явилися виробники кремнієвих чіпів. З тих пір це місце стало синонімом крихкого економічного зростання та молодих мільярдерів, сучасних технологій — та чи не найдорожчого житла у Штатах. Технології, які тут створюють, часто потрапляли на обкладинки впливових видань по всій країні. Були вони й на обкладинці Cronicle — від гігантського комп&#8217;ютера Macintosh на виставці MacWorld Expo 1985 до обкладинки 1 січня 2000 року із заголовком «Y2-OK: Новий рік настав спокійно».<br /></p><p>Від напівпровідників до мікропроцесорів, від персональних комп&#8217;ютерів до телефонів, з гаражів до виґлянцуваних кампусів — ця галузь завжди керувалася ідеями та тривалими інвестиціями часу й зусиль у все, що створювалося роками. Сьогодні легко забути про те, як швидко ці зміни стали частиною повсякденного життя. Але старі фотографії зі шпальт Chronicle відновлюють все це так, ніби події відбувалися вчора. Газета також зазнімкувала видатних особистостей та продукти цих часів інновацій та винаходів у XX столітті. Ось Стів Возняк на конференції Apple II Forever у 1984 році, а онде перший комп&#8217;ютер у бібліотеці Сан-Франциско.</p><p>Зображення, зняті на плівці, часто в чорно-білому кольорі, також потрапляють у цифрову епоху разом з мільйонами інших, що містяться у фотоархівах. Негативи та відбитки поступово сканують. А деякі з кращих публікують в обліковому записі Instagram — SF Chronicle Vault. За ідеєю стоїть Тім О&#8217;Рурк, помічник керуючого редактора видання та виконавчий продюсер SFChronicle.com.</p><h4><strong>Що являє собою архів зображень SF Chronicle та як його організовано</strong></h4><p>Фізично цей фотоархів розташовано в підвалі історичного будинку видання у самому серці Сан-Франциско. В колекцію входять близько 3 млн негативів, 1 млн друкованих фотографій та 1,5 млн цифрових світлин. Старі фотографії та негативи були організовані протягом десятиліть за тематикою та роком, а також іншими способами за допомогою архівістів.</p><blockquote class="instagram-media" style="background: #FFF; border: 0; border-radius: 3px; box-shadow: 0 0 1px 0 rgba(0,0,0,0.5),0 1px 10px 0 rgba(0,0,0,0.15); margin: 1px; max-width: 658px; padding: 0; width: calc(100% - 2px);" data-instgrm-captioned="" data-instgrm-version="7"><div style="padding: 8px;"><div style="background: #F8F8F8; line-height: 0; margin-top: 40px; padding: 30.185185185185187% 0; text-align: center; width: 100%;"></div><p style="margin: 8px 0 0 0; padding: 0 4px;"><a style="color: #000; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: normal; line-height: 17px; text-decoration: none; word-wrap: break-word;" href="https://www.instagram.com/p/BW8ux_Ijx-T/" target="_blank" rel="noopener">May 18, 1975: A participant speeds down the course during the Artists Soap Box Derby in McLaren Park in S.F. ?: Gary Fong #chroniclevault #soapboxderby #1970s #racing #sf #sanfrancisco #archive #archives #history #vintage #blackandwhite</a></p><p style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px; margin-bottom: 0; margin-top: 8px; overflow: hidden; padding: 8px 0 7px; text-align: center; text-overflow: ellipsis; white-space: nowrap;">A post shared by SFChronicle Vault (@sfchronicle_vault) on <time style="font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px;" datetime="2017-07-25T00:10:08+00:00">Jul 24, 2017 at 5:10pm PDT</time></p></div></blockquote><p><script async defer src="//platform.instagram.com/en_US/embeds.js"></script></p><h4><strong>Який період охоплює архів</strong></h4><p>У сховищі видання є добірки кадрів з 1920-х і 1930-х років. Але колекція стає по-справжньому масштабною, починаючи з середини 1940-х років. З них надруковано було близько 95% від загального фонду.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/08/image.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Квітень 1984 року: Топ-менеджери Apple Джон Скаллі, Стів Джобс та Стів Возняк представляють Apple IIc під час Apple II Forever у Moscone Center в Сан-Франциско. Автор: GARY FONG/THE CHRONICLE</strong> 			</figcaption>			</figure><h4><strong>Коли почали оцифрувати колекцію і скільки часу пішло на це</strong></h4><p>За словами О&#8217;Рурка, вони вже кілька років оцифровують архів частинами. Повне оцифровування фотографій із фізичними копіями та негативами приносить великі витрати як у доларах, так і в часі. Тому співробітники проекту щотижня вибірково сканують і зберігають класичні фотографії, сторінки та статті.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/08/image-2.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Травень 1990 року: Працівник Etec Systems збирає багатотранзисторні плати у стерильному середовищі. Автор: LANCE IVERSEN/THE CHRONICLE</strong> 			</figcaption>			</figure><h4><strong>Навіщо створили обліковий <a href="https://www.instagram.com/sfchronicle_vault/" target="_blank" rel="noopener">запис Instagram</a> для частини світлин</strong></h4><p>Як пригадує О&#8217;Рурк, коли він почав працювати у SF Chronicle в 2013 році, то не йняв віри очам, побачивши глибину та якість архіву. І відтак захотів поділитися однією з кращих частин історії міста з якомога більшою кількістю людей:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Для мене мета — не в тому, щоби досягти певного кількості підписників чи скеровувати трафік на сайт. Моя мета — створити міні-співтовариство для людей, які люблять Сан-Франциско та його історію, і зробити їх щасливими.</p>			</blockquote>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/08/image-1.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Вересень 1985 року: Співзасновник Apple Стів Джобс позує для портрету у себе вдома. Автор: STEVE RINGMAN/THE CHRONICLE</strong> 			</figcaption>			</figure><h4><strong>Чи варто чекати на кольорові знімки</strong></h4><p>Канал Instagram залишається переважно чорно-білим. Проте автор проекту обіцяє додати згодом і кольорові світлини до колекції. Тут можна знайти геть усе: від роботів 1980-х років та першого Mac до інженерних споруд середини XX століття.</p><p>&nbsp;</p><p style="text-align: right;"><em>На обкладинці — лютий 1985 року, перша виставка MacWorld у Брукс-Голл, Сан-Франциско, автор Стів Рінґман (STEVE RINGMAN/THE CHRONICLE)</em></p>

Як видання у Сан-Франциско півстоліття фіксує еволюцію Долини

{:ua}Як фотоархів одного видання віддзеркалює історію всієї Кремнієвої Долини{:}

<p>Вже з 7 по 17 вересня «Сцена 6» прийме міжнародну театрально-хореографічну програму ювілейного 10-го фестивалю сучасного мистецтва ГОГОЛЬFEST. Партнером центру театру у цьому стане «Довженко-Центр».
</p>
<h4><strong>Функціональність нової платформи</strong></h4>
«Сцена 6» стане мультидисциплінарною перформативною платформою, що буде відкрита для співпраці незалежних театрів. На її базі працюватиме Інститут дослідження театру. Також вона буде доповнена хореографічною майстернею Віктора Рубана та музичною студією і працюватиме як експериментальна лабораторія перформативних мистецтв. Театральний центр використовуватиме спеціально створену інфраструктуру:
<ul>
<li>велику сцену-трансформер з глядацькою залою на 300 місць,</li>
 	<li>камерну сцену,</li>
 	<li>репетиційні кімнати,</li>
 	<li>простір для науково-дослідної роботи в сфері театру.</li>
</ul>
Функціонуватиме «Сцена 6» за принципом резидентства.

<img class="alignnone wp-image-10763" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o.jpg" alt="" width="600" height="399">

Ми також розповідали вам про те, що в Києві мистецтво допомагатиме підтримувати благодійність. У столичному кінотеатрі «Планета Кіно» <a href="https://nachasi.com/2017/04/25/charity-nfc/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">встановили пристрій<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/popcorn-1085072_1280-300x200.jpg" />У киян є можливість робити благодійні внески NFC-платежами в кіно</span></a> для пожертв із підтримкою технології NFC. З його допомогою кияни зможуть робити благодійні внески із використанням безконтактної оплати Pay Pass чи Pay Wave з платіжних карток Visa чи MasterCard.

Також кияни пропонують створити креативний квартал на базі занедбаної промзони. На території Київського суднобудівельно-судноремонтного заводу наразі базується спільнота IZONE. Городяни <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/promzona-kreatyvnyj-kvartal/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">підтримують подальший розвиток<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/izo-main-300x200.jpg" />У столиці пропонують створити креативний квартал</span></a> культурного простору у цьому місці. Там пропонують створити креативний простір для всіх, хто цікавиться дизайном та мистецтвом. Тут проходитимуть виставки художників, будуть творчі зустрічі та презентації. Приміщення галереї можна облаштувати розсувними стінами, які дозволять змінювати її простір.

<p>Вже з 7 по 17 вересня «Сцена 6» прийме міжнародну театрально-хореографічну програму ювілейного 10-го фестивалю сучасного мистецтва ГОГОЛЬFEST. Партнером центру театру у цьому стане «Довженко-Центр».</p><h4><strong>Функціональність нової платформи</strong></h4><p>«Сцена 6» стане мультидисциплінарною перформативною платформою, що буде відкрита для співпраці незалежних театрів. На її базі працюватиме Інститут дослідження театру. Також вона буде доповнена хореографічною майстернею Віктора Рубана та музичною студією і працюватиме як експериментальна лабораторія перформативних мистецтв. Театральний центр використовуватиме спеціально створену інфраструктуру:</p><ul><li>велику сцену-трансформер з глядацькою залою на 300 місць,</li><li>камерну сцену,</li><li>репетиційні кімнати,</li><li>простір для науково-дослідної роботи в сфері театру.</li></ul><p>Функціонуватиме «Сцена 6» за принципом резидентства.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-10763" src="/wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o.jpg" alt="" width="600" height="399" srcset="/wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o-768x511.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o-1024x681.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o-650x432.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o-1113x740.jpg 1113w, /wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o-600x400.jpg 600w" sizes="(max-width: 600px) 100vw, 600px" /></p><p>Ми також розповідали вам про те, що в Києві мистецтво допомагатиме підтримувати благодійність. У столичному кінотеатрі «Планета Кіно» <a href="/2017/04/25/charity-nfc/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">встановили пристрій<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/popcorn-1085072_1280-300x200.jpg" />У киян є можливість робити благодійні внески NFC-платежами в кіно</span></a> для пожертв із підтримкою технології NFC. З його допомогою кияни зможуть робити благодійні внески із використанням безконтактної оплати Pay Pass чи Pay Wave з платіжних карток Visa чи MasterCard.</p><p>Також кияни пропонують створити креативний квартал на базі занедбаної промзони. На території Київського суднобудівельно-судноремонтного заводу наразі базується спільнота IZONE. Городяни <a href="/2017/06/13/promzona-kreatyvnyj-kvartal/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">підтримують подальший розвиток<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/izo-main-300x200.jpg" />У столиці пропонують створити креативний квартал</span></a> культурного простору у цьому місці. Там пропонують створити креативний простір для всіх, хто цікавиться дизайном та мистецтвом. Тут проходитимуть виставки художників, будуть творчі зустрічі та презентації. Приміщення галереї можна облаштувати розсувними стінами, які дозволять змінювати її простір.</p>

Ініціаторами створення нового майданчика для театру стали журналіст Олексій Ананов, директорка Дикого театру Ярослава Кравченко, режисер Сергій Перекрест та Національний центр Олександра Довженка

Вже з 7 по 17 вересня «Сцена 6» прийме міжнародну театрально-хореографічну програму ювілейного 10-го фестивалю сучасного мистецтва ГОГОЛЬFEST. Партнером центру театру у цьому стане «Довженко-Центр».
<h4><strong>Функціональність нової платформи</strong></h4>
«Сцена 6» стане мультидисциплінарною перформативною платформою, що буде відкрита для співпраці незалежних театрів. На її базі працюватиме Інститут дослідження театру. Також вона буде доповнена хореографічною майстернею Віктора Рубана та музичною студією і працюватиме як експериментальна лабораторія перформативних мистецтв. Театральний центр використовуватиме спеціально створену інфраструктуру:
<ul>
 	<li>велику сцену-трансформер з глядацькою залою на 300 місць,</li>
 	<li>камерну сцену,</li>
 	<li>репетиційні кімнати,</li>
 	<li>простір для науково-дослідної роботи в сфері театру.</li>
</ul>
Функціонуватиме «Сцена 6» за принципом резидентства.

<img class="alignnone wp-image-10763" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o.jpg" alt="" width="600" height="399" />

Ми також розповідали вам про те, що в Києві мистецтво допомагатиме підтримувати благодійність. У столичному кінотеатрі «Планета Кіно» <a href="https://nachasi.com/2017/04/25/charity-nfc/" target="_blank" rel="noopener">встановили пристрій</a> для пожертв із підтримкою технології NFC. З його допомогою кияни зможуть робити благодійні внески із використанням безконтактної оплати Pay Pass чи Pay Wave з платіжних карток Visa чи MasterCard.

Також кияни пропонують створити креативний квартал на базі занедбаної промзони. На території Київського суднобудівельно-судноремонтного заводу наразі базується спільнота IZONE. Городяни <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/promzona-kreatyvnyj-kvartal/" target="_blank" rel="noopener">підтримують подальший розвиток</a> культурного простору у цьому місці. Там пропонують створити креативний простір для всіх, хто цікавиться дизайном та мистецтвом. Тут проходитимуть виставки художників, будуть творчі зустрічі та презентації. Приміщення галереї можна облаштувати розсувними стінами, які дозволять змінювати її простір.

<p>Вже з 7 по 17 вересня «Сцена 6» прийме міжнародну театрально-хореографічну програму ювілейного 10-го фестивалю сучасного мистецтва ГОГОЛЬFEST. Партнером центру театру у цьому стане «Довженко-Центр».</p><h4><strong>Функціональність нової платформи</strong></h4><p>«Сцена 6» стане мультидисциплінарною перформативною платформою, що буде відкрита для співпраці незалежних театрів. На її базі працюватиме Інститут дослідження театру. Також вона буде доповнена хореографічною майстернею Віктора Рубана та музичною студією і працюватиме як експериментальна лабораторія перформативних мистецтв. Театральний центр використовуватиме спеціально створену інфраструктуру:</p><ul><li>велику сцену-трансформер з глядацькою залою на 300 місць,</li><li>камерну сцену,</li><li>репетиційні кімнати,</li><li>простір для науково-дослідної роботи в сфері театру.</li></ul><p>Функціонуватиме «Сцена 6» за принципом резидентства.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-10763" src="/wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o.jpg" alt="" width="600" height="399" srcset="/wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o-768x511.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o-1024x681.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o-650x432.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o-1113x740.jpg 1113w, /wp-content/uploads/2017/08/20543241_1489137784482637_1332322160_o-600x400.jpg 600w" sizes="(max-width: 600px) 100vw, 600px" /></p><p>Ми також розповідали вам про те, що в Києві мистецтво допомагатиме підтримувати благодійність. У столичному кінотеатрі «Планета Кіно» <a href="/2017/04/25/charity-nfc/" target="_blank" rel="noopener">встановили пристрій</a> для пожертв із підтримкою технології NFC. З його допомогою кияни зможуть робити благодійні внески із використанням безконтактної оплати Pay Pass чи Pay Wave з платіжних карток Visa чи MasterCard.</p><p>Також кияни пропонують створити креативний квартал на базі занедбаної промзони. На території Київського суднобудівельно-судноремонтного заводу наразі базується спільнота IZONE. Городяни <a href="/2017/06/13/promzona-kreatyvnyj-kvartal/" target="_blank" rel="noopener">підтримують подальший розвиток</a> культурного простору у цьому місці. Там пропонують створити креативний простір для всіх, хто цікавиться дизайном та мистецтвом. Тут проходитимуть виставки художників, будуть творчі зустрічі та презентації. Приміщення галереї можна облаштувати розсувними стінами, які дозволять змінювати її простір.</p>

У столиці відкриється платформа для незалежного театру

{:ua}Які нові можливості для театру з'являться у столиці{:}

Платформа «Українська мить» – унікальна світлинотека візуального контенту від XIX століття до сьогодення в інтернет-просторі. Що варто знати про цей проект та його організаторів?

Унікальні кадри херсонської пустелі та карпатських річок, яскраві портрети українців тепер і 30-50 років тому, історичні події, «репортаж» і «художнє фото», «студійне» і «в полі», від про професіонала і аматора — все це віднедавна можна побачити, придбати і подарувати за допомогою нової онлайн-платформи візуального українського контенту «Українська мить».
<h4><strong>Хто і чому заснував проект</strong></h4>
Трохи менше року тому молоді і амбіційні Юрій Баланюк, Данило Цьвок, Юлія Мартин разом з ідейними натхненниками Олександром Святоцьким та Русланом Стефанчуком задумали зробити проект, який би перевернув уявлення про Україну як в межах її кордонів так і далеко поза ними. Автори позиціонують цю платформу як проект, що дозволить українським фотографам заробляти більше, а також зможе задовольнити запити колекціонерів та ЗМІ.

Серед головних завдань платформи – просування ідеї національної ідентичності українського народу.
<h4><strong>Хто фінансує проект</strong></h4>
За словами CEO платформи Юрія Баланюка, команда реалізовує проект власними силами і коштом, адже веб-платформа задумувалась передусім як соціальний, а вже потім комерційний проект. Про монетизацію обіцяють говорити згодом, коли аудиторія складе хоча би декілька мільйонів постійних користувачів.

[blockquote_with_author name="Олександр Святоцький" position="співзасновник світлинотеки, академік Національної академії правових наук України" content="Я дуже хотів би, щоб кожен громадянин, який проглядає світлини чи то історичні, чи то сучасні, відчував себе українцем. Історія завжди з нами."]

<img class="aligncenter size-full wp-image-9879" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-26-at-12.04.20-PM.png" alt="" width="1344" height="867" />
<h4><strong>Потенційна аудиторія користувачів: кому світлинотека буде корисною</strong></h4>
За словами виконавчого директора проекту «Українська Мить» Данила Цьвока, цільова аудиторія, на яку сьогодні активно працює команда – це «україновибагливі з усього світу». Орієнтуються на тих, кому цікава Україна, її історія, природа, культура та люди.
<h4><strong>Що вже можна побачити у світлинотеці</strong></h4>
Ресурс працює в тестовому режимі з кінця травня 2017 року. На сайті вже розміщено близько 2 тис світлин українських фотографів. Зокрема серед них – роботи відомого фотокореспондента, володаря гран-прі та премії «Золотий «День» Міжнародного фотоконкурсу репортажної фотографії Щоденної всеукраїнської газети «День» Костянтина Гришина.
<h4><strong>Як співпрацювати з проектом</strong></h4>
Розробники платформи уже сьогодні запрошують майбутніх партнерів до співпраці. Зареєструватися, завантажити та поділитися власними фотографіями можна <a href="http://uamoment.com/" target="_blank" rel="noopener">на сайті</a>.

<p>Унікальні кадри херсонської пустелі та карпатських річок, яскраві портрети українців тепер і 30-50 років тому, історичні події, «репортаж» і «художнє фото», «студійне» і «в полі», від про професіонала і аматора — все це віднедавна можна побачити, придбати і подарувати за допомогою нової онлайн-платформи візуального українського контенту «Українська мить».</p><h4><strong>Хто і чому заснував проект</strong></h4><p>Трохи менше року тому молоді і амбіційні Юрій Баланюк, Данило Цьвок, Юлія Мартин разом з ідейними натхненниками Олександром Святоцьким та Русланом Стефанчуком задумали зробити проект, який би перевернув уявлення про Україну як в межах її кордонів так і далеко поза ними. Автори позиціонують цю платформу як проект, що дозволить українським фотографам заробляти більше, а також зможе задовольнити запити колекціонерів та ЗМІ.</p><p>Серед головних завдань платформи – просування ідеї національної ідентичності українського народу.</p><h4><strong>Хто фінансує проект</strong></h4><p>За словами CEO платформи Юрія Баланюка, команда реалізовує проект власними силами і коштом, адже веб-платформа задумувалась передусім як соціальний, а вже потім комерційний проект. Про монетизацію обіцяють говорити згодом, коли аудиторія складе хоча би декілька мільйонів постійних користувачів.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Я дуже хотів би, щоб кожен громадянин, який проглядає світлини чи то історичні, чи то сучасні, відчував себе українцем. Історія завжди з нами.</p>					<cite>									<span><strong>Олександр Святоцький,</strong></span> співзасновник світлинотеки, академік Національної академії правових наук України							</cite>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-9879" src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-26-at-12.04.20-PM.png" alt="" width="1344" height="867" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-26-at-12.04.20-PM.png 1344w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-26-at-12.04.20-PM-300x194.png 300w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-26-at-12.04.20-PM-768x495.png 768w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-26-at-12.04.20-PM-1024x661.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-26-at-12.04.20-PM-650x419.png 650w, /wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-26-at-12.04.20-PM-1147x740.png 1147w" sizes="(max-width: 1344px) 100vw, 1344px" /></p><h4><strong>Потенційна аудиторія користувачів: кому світлинотека буде корисною</strong></h4><p>За словами виконавчого директора проекту «Українська Мить» Данила Цьвока, цільова аудиторія, на яку сьогодні активно працює команда – це «україновибагливі з усього світу». Орієнтуються на тих, кому цікава Україна, її історія, природа, культура та люди.</p><h4><strong>Що вже можна побачити у світлинотеці</strong></h4><p>Ресурс працює в тестовому режимі з кінця травня 2017 року. На сайті вже розміщено близько 2 тис світлин українських фотографів. Зокрема серед них – роботи відомого фотокореспондента, володаря гран-прі та премії «Золотий «День» Міжнародного фотоконкурсу репортажної фотографії Щоденної всеукраїнської газети «День» Костянтина Гришина.</p><h4><strong>Як співпрацювати з проектом</strong></h4><p>Розробники платформи уже сьогодні запрошують майбутніх партнерів до співпраці. Зареєструватися, завантажити та поділитися власними фотографіями можна <a href="http://uamoment.com/" target="_blank" rel="noopener">на сайті</a>.</p>

Проект української світлинотеки відзначив другий місяць роботи

{:ua}Що варто знати про новий український фотопроект?{:}

Комікс «Савка і Баклан — замінована прогулянка» створений для дітей молодшої школи з прифронтових територій на Сході України. Щороку боєприпаси забирають життя мирних жителів, особливо дітей, які ще не розуміють довколишніх небезпек

Від початку конфлікту на Донбасі через міни та розтяжки загинуло більше від 40 дітей. Для них граната чи нерозірваний снаряд від «Граду» нерідко видається іграшкою. За оцінкою групи з протимінної діяльності штабу АТО, щоб очистити Донбас від мін знадобиться не менше 10-15 років за умови, що конфлікт і мінування припиниться просто зараз. Аби розповісти про це дітям, створено незвичайний комікс.
<h4><strong>Про що йдеться в графічній історії</strong></h4>
«Замінована прогулянка» — проект львівського Центру дослідження безпекового середовища «Прометей». Створений винятково коштом волонтерів. А намалював історію київський художник-ілюстратор Саша Ком’яхов. Комікс розповідає про двох товаришів з прифронтового міста — лисеня Савку і баклажана Баклана — які після уроків вирішили прогулятися лісовою дорогою і зустріли на шляху розтяжку з гранатою і нерозірвану 82-мм міну. Зрештою, один із них через необережність таки підривається на міні, однак рани несмертельні й згодом герой одужує. Усі небезпечні предмети у коміксі вимальовані з документальною точністю. Поруч подається роз’яснення про те, яку загрозу вони несуть та як її уникнути. «Не намагайся переступити або обійти розтяжку. Далі може бути інша, яку ти не помітиш», — попереджають автори.

[blockquote_with_author name="Лук’ян Турецький" position="волонтер" content="Вигаданий, мультиплікаційний герой не є антропоморфним... Тому, щоби не було якоїсь жорстокості, ми показали його саме таким. Він постраждав, але не загинув, і згодом пішов на поправку."]

<img class="alignnone size-full wp-image-9683" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/SavkaBaklan-Zaminovana_progulyanka_09c.jpg" alt="" width="1929" height="1082" />

<p>Від початку конфлікту на Донбасі через міни та розтяжки загинуло більше від 40 дітей. Для них граната чи нерозірваний снаряд від «Граду» нерідко видається іграшкою. За оцінкою групи з протимінної діяльності штабу АТО, щоб очистити Донбас від мін знадобиться не менше 10-15 років за умови, що конфлікт і мінування припиниться просто зараз. Аби розповісти про це дітям, створено незвичайний комікс.</p><h4><strong>Про що йдеться в графічній історії</strong></h4><p>«Замінована прогулянка» — проект львівського Центру дослідження безпекового середовища «Прометей». Створений винятково коштом волонтерів. А намалював історію київський художник-ілюстратор Саша Ком’яхов. Комікс розповідає про двох товаришів з прифронтового міста — лисеня Савку і баклажана Баклана — які після уроків вирішили прогулятися лісовою дорогою і зустріли на шляху розтяжку з гранатою і нерозірвану 82-мм міну. Зрештою, один із них через необережність таки підривається на міні, однак рани несмертельні й згодом герой одужує. Усі небезпечні предмети у коміксі вимальовані з документальною точністю. Поруч подається роз’яснення про те, яку загрозу вони несуть та як її уникнути. «Не намагайся переступити або обійти розтяжку. Далі може бути інша, яку ти не помітиш», — попереджають автори.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Вигаданий, мультиплікаційний герой не є антропоморфним... Тому, щоби не було якоїсь жорстокості, ми показали його саме таким. Він постраждав, але не загинув, і згодом пішов на поправку.</p>					<cite>									<span><strong>Лук’ян Турецький,</strong></span> волонтер							</cite>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-9683" src="/wp-content/uploads/2017/07/SavkaBaklan-Zaminovana_progulyanka_09c.jpg" alt="" width="1929" height="1082" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/SavkaBaklan-Zaminovana_progulyanka_09c.jpg 1929w, /wp-content/uploads/2017/07/SavkaBaklan-Zaminovana_progulyanka_09c-300x168.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/SavkaBaklan-Zaminovana_progulyanka_09c-768x431.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/SavkaBaklan-Zaminovana_progulyanka_09c-1024x574.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/07/SavkaBaklan-Zaminovana_progulyanka_09c-650x365.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/07/SavkaBaklan-Zaminovana_progulyanka_09c-1300x729.jpg 1300w" sizes="(max-width: 1929px) 100vw, 1929px" /></p>

Комікс про міни захистить українських дітей

{:ua}Видання має допомогти дітям усвідомити ризики та загрози, вберегти їх життя та здоров’я. Що варто знати про незвичний комікс на військову тематику?{:}

Від Чопу до першого блок-посту на сході України вирушили пішою експедицією Сашко Брама та Андрій Бучко. Ця подорож схожа на візуальне дослідження людей та місць їхнього проживання

<a href="https://www.facebook.com/enterukraine/" target="_blank" rel="noopener">Enter UA</a> – це міждисциплінарний проект, який реалізовується у співпраці з науковцями. Основою для фінального твору є не драматичний текст, як зазвичай, а соціальне дослідження. Спільними зусиллями готується теоретична база для майбутнього художнього твору.  На часі дізнатися більше про нестандартну виставу.
<h4><strong>Мистецький задум та реалізація, котрі створили виставу </strong></h4>
Проект за методом реалізації не має аналогів ні в Україні, ні закордоном. Все почалось з ідеї побачити на власні очі країну. Саме тому автори обрали пішу подорож Україною. Власним коштом вони закупили необхідне якісне фото- та відеообладнання і провели необхідну підготовку до подорожі.
<h4><strong>Як виглядатиме реалізований проект</strong></h4>
Після повернення розпочнеться нова стадія — опрацювання зібраних матеріалів — систематизація, монтаж відеозаписів у форматі 4К та робота над виставою. На основі відзнятого в процесі подорожі матеріалу, буде створено медійну сценографію. Таким чином автори сподіваються наблизити до глядача ту реальність, яка відкривалася під час експедиції.

[blockquote_with_author content="Ми помістили себе в екстремальні умови, аби скоротити відстань між собою та іншими, незнайомими людьми, з якими ми маємо спільну країну, з якими хочемо познайомитися."]

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="9030,9031,9032,9033" orderby="rand"]

Долучитися до створення мистецького твору можна на платформі <a href="https://biggggidea.com/project/enter-ua/#" target="_blank" rel="noopener">«Спільнокошт»</a>.

<p><a href="https://www.facebook.com/enterukraine/" target="_blank" rel="noopener">Enter UA</a> – це міждисциплінарний проект, який реалізовується у співпраці з науковцями. Основою для фінального твору є не драматичний текст, як зазвичай, а соціальне дослідження. Спільними зусиллями готується теоретична база для майбутнього художнього твору.  На часі дізнатися більше про нестандартну виставу.</p><h4><strong>Мистецький задум та реалізація, котрі створили виставу </strong></h4><p>Проект за методом реалізації не має аналогів ні в Україні, ні закордоном. Все почалось з ідеї побачити на власні очі країну. Саме тому автори обрали пішу подорож Україною. Власним коштом вони закупили необхідне якісне фото- та відеообладнання і провели необхідну підготовку до подорожі.</p><h4><strong>Як виглядатиме реалізований проект</strong></h4><p>Після повернення розпочнеться нова стадія — опрацювання зібраних матеріалів — систематизація, монтаж відеозаписів у форматі 4К та робота над виставою. На основі відзнятого в процесі подорожі матеріалу, буде створено медійну сценографію. Таким чином автори сподіваються наблизити до глядача ту реальність, яка відкривалася під час експедиції.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми помістили себе в екстремальні умови, аби скоротити відстань між собою та іншими, незнайомими людьми, з якими ми маємо спільну країну, з якими хочемо познайомитися.</p>			</blockquote><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/07/18951161_1060140704119864_2834738040359107778_n.jpg",			"caption": "Автори проекту в дорозі"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/07/18767613_1055622091238392_3338890068773962194_n.jpg",			"caption": "Автори проекту в дорозі"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/07/19030207_1064208500379751_7501334519357737873_n.jpg",			"caption": "Автори проекту в дорозі"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/07/19657069_1077226939077907_8281685858483919950_n.jpg",			"caption": "Автори проекту в дорозі"		}			]</script><p>Долучитися до створення мистецького твору можна на платформі <a href="https://biggggidea.com/project/enter-ua/#" target="_blank" rel="noopener">«Спільнокошт»</a>.</p>

Українці хочуть створити туристичну виставу

{:ua}«Enter UA» — мистецько-дослідницький проект про Україну. Автори відправились в пішу експедицію і на основі зібраних матеріалів створять виставу{:}

<p>За словами українського митця, він подав заявку до США влітку 2016 року без особливих сподівань — «як-то кажуть, по приколу» — отримав відповідь, що варто вислати роботи, але не факт, що очікування не триватиме декілька років. Вже в листопаді 2016-го він отримав підтвердження про участь. За словами Андрія Данковича, це — перший випадок, коли українські комікси офіційно будуть представлені на Comic-Con. Він матиме на фестивалі окремий стенд зі своїми коміксами та роботами колег.
</p>
<h4><strong>Що варто знати про представника України</strong></h4>
Андрій Данкович – автор трьох книг коміксів: «Cвіт 912», «Cон» та «Війна Богів». У 2009 році він закінчив Українську академію друкарства. У 2016 році завдяки збору коштів на краудфандинговій платформі <a href="https://nachasi.com/2017/04/21/walqlike-quest/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">«Спільнокошт»<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/girls-739071_1280-300x200.jpg" />Міський квест для смартфонів — новинка українських розробників</span></a> вийшла друком його збірка коміксів «Саркофаг».
<h4><strong>Що це за фестиваль</strong></h4>
Comic-Con — щорічний фестиваль, що проходить у місті Сан-Дієго з 1970 року. Його засновник Шелл Дорф від початку планував захід як виставку коміксів. З роками фестиваль розширився і включає в себе низку елементів сучасної креативної індустрії: аніме, манга, література жахів, колекційні карткові ігри, відеоігри, фентезі та <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/may-the-force/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">науково-фантастичні фільми<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/action-figure-1853285_1280-300x200.jpg" />Сьогодні відзначають День «Зоряних Воєн»</span></a> та книги. Цьогорічний Comic-Con у США проходитиме 20-23 липня.

<p>За словами українського митця, він подав заявку до США влітку 2016 року без особливих сподівань — «як-то кажуть, по приколу» — отримав відповідь, що варто вислати роботи, але не факт, що очікування не триватиме декілька років. Вже в листопаді 2016-го він отримав підтвердження про участь. За словами Андрія Данковича, це — перший випадок, коли українські комікси офіційно будуть представлені на Comic-Con. Він матиме на фестивалі окремий стенд зі своїми коміксами та роботами колег.</p><h4><strong>Що варто знати про представника України</strong></h4><p>Андрій Данкович – автор трьох книг коміксів: «Cвіт 912», «Cон» та «Війна Богів». У 2009 році він закінчив Українську академію друкарства. У 2016 році завдяки збору коштів на краудфандинговій платформі <a href="/2017/04/21/walqlike-quest/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">«Спільнокошт»<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/girls-739071_1280-300x200.jpg" />Міський квест для смартфонів — новинка українських розробників</span></a> вийшла друком його збірка коміксів «Саркофаг».</p><h4><strong>Що це за фестиваль</strong></h4><p>Comic-Con — щорічний фестиваль, що проходить у місті Сан-Дієго з 1970 року. Його засновник Шелл Дорф від початку планував захід як виставку коміксів. З роками фестиваль розширився і включає в себе низку елементів сучасної креативної індустрії: аніме, манга, література жахів, колекційні карткові ігри, відеоігри, фентезі та <a href="/2017/05/04/may-the-force/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">науково-фантастичні фільми<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/action-figure-1853285_1280-300x200.jpg" />Сьогодні відзначають День «Зоряних Воєн»</span></a> та книги. Цьогорічний Comic-Con у США проходитиме 20-23 липня.</p>

Художник зі Львова Андрій Данкович став першим українцем, якого запросили на фестиваль коміксів та популярної культури Comic-Con у Сан-Дієго

За словами українського митця, він подав заявку до США влітку 2016 року без особливих сподівань — «як-то кажуть, по приколу» — отримав відповідь, що варто вислати роботи, але не факт, що очікування не триватиме декілька років. Вже в листопаді 2016-го він отримав підтвердження про участь. За словами Андрія Данковича, це — перший випадок, коли українські комікси офіційно будуть представлені на Comic-Con. Він матиме на фестивалі окремий стенд зі своїми коміксами та роботами колег.
<h4><strong>Що варто знати про представника України</strong></h4>
Андрій Данкович – автор трьох книг коміксів: «Cвіт 912», «Cон» та «Війна Богів». У 2009 році він закінчив Українську академію друкарства. У 2016 році завдяки збору коштів на краудфандинговій платформі <a href="https://nachasi.com/2017/04/21/walqlike-quest/" target="_blank" rel="noopener">«Спільнокошт»</a> вийшла друком його збірка коміксів «Саркофаг».
<h4><strong>Що це за фестиваль</strong></h4>
Comic-Con — щорічний фестиваль, що проходить у місті Сан-Дієго з 1970 року. Його засновник Шелл Дорф від початку планував захід як виставку коміксів. З роками фестиваль розширився і включає в себе низку елементів сучасної креативної індустрії: аніме, манга, література жахів, колекційні карткові ігри, відеоігри, фентезі та <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/may-the-force/" target="_blank" rel="noopener">науково-фантастичні фільми</a> та книги. Цьогорічний Comic-Con у США проходитиме 20-23 липня.

<p>За словами українського митця, він подав заявку до США влітку 2016 року без особливих сподівань — «як-то кажуть, по приколу» — отримав відповідь, що варто вислати роботи, але не факт, що очікування не триватиме декілька років. Вже в листопаді 2016-го він отримав підтвердження про участь. За словами Андрія Данковича, це — перший випадок, коли українські комікси офіційно будуть представлені на Comic-Con. Він матиме на фестивалі окремий стенд зі своїми коміксами та роботами колег.</p><h4><strong>Що варто знати про представника України</strong></h4><p>Андрій Данкович – автор трьох книг коміксів: «Cвіт 912», «Cон» та «Війна Богів». У 2009 році він закінчив Українську академію друкарства. У 2016 році завдяки збору коштів на краудфандинговій платформі <a href="/2017/04/21/walqlike-quest/" target="_blank" rel="noopener">«Спільнокошт»</a> вийшла друком його збірка коміксів «Саркофаг».</p><h4><strong>Що це за фестиваль</strong></h4><p>Comic-Con — щорічний фестиваль, що проходить у місті Сан-Дієго з 1970 року. Його засновник Шелл Дорф від початку планував захід як виставку коміксів. З роками фестиваль розширився і включає в себе низку елементів сучасної креативної індустрії: аніме, манга, література жахів, колекційні карткові ігри, відеоігри, фентезі та <a href="/2017/05/04/may-the-force/" target="_blank" rel="noopener">науково-фантастичні фільми</a> та книги. Цьогорічний Comic-Con у США проходитиме 20-23 липня.</p>

Український художник вперше їде на Comic-Con у США

{:ua}Хто представить українську візуальну культуру на найзнаменитішому фестивалі коміксів у США? На часі дізнатися більше про цього митця{:}

Редакція проекту «Історична правда» заявила про відключення коментування на сайті. Мотивують це тим, що технічні особливості сайту не дозволяють автоматично відслідковувати появу кожного нового коментаря

Проект «Історична правда» скасовує можливість коментувати публікації, оскільки дана функція<strong>, </strong>як спосіб вільного обміну думками, перетворюється на платформу для флуду та взаємних образ читачів. Про це повідомили на сторінці дочірнього проекту <a title="«Української правди»" href="http://www.pravda.com.ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«УП»</a>.
<h4><strong>Чому скасовано коментування на «Історична правда»</strong></h4>
Редакція проекту заявила, що технічні особливості сайту не дозволяють автоматично відслідковувати появу нових коментарів подібного змісту. Для цього потрібен модератор, який би «вручну» відслідковував появу коментарів під кожним постом. З низки технічних і фінансових причин це не видається ефективним розв’язанням проблеми.

[blockquote_with_author content="«Історична правда» лишається відкритим майданчиком для всіх компетентних точок зору і думок. Але ми також закликаємо дискутувати навколо минулого не через анонімні акаунти, а відкрито, від свого імені, щоб кожний читач міг сформувати думку про репутацію дописувача."]
<h4><strong>Як редакція надалі спілкуватиметься з читачами</strong></h4>
Продовжувати спілкування з ресурсом можна за допомогою редакційної пошти <em><strong><a href="mailto:istpravda@gmail.com.ua">istpravda@gmail.com</a></strong></em>  та на сторінці в соціальній мережі.

<p>Проект «Історична правда» скасовує можливість коментувати публікації, оскільки дана функція<strong>, </strong>як спосіб вільного обміну думками, перетворюється на платформу для флуду та взаємних образ читачів. Про це повідомили на сторінці дочірнього проекту <a title="«Української правди»" href="http://www.pravda.com.ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«УП»</a>.</p><h4><strong>Чому скасовано коментування на «Історична правда»</strong></h4><p>Редакція проекту заявила, що технічні особливості сайту не дозволяють автоматично відслідковувати появу нових коментарів подібного змісту. Для цього потрібен модератор, який би «вручну» відслідковував появу коментарів під кожним постом. З низки технічних і фінансових причин це не видається ефективним розв’язанням проблеми.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>«Історична правда» лишається відкритим майданчиком для всіх компетентних точок зору і думок. Але ми також закликаємо дискутувати навколо минулого не через анонімні акаунти, а відкрито, від свого імені, щоб кожний читач міг сформувати думку про репутацію дописувача.</p>			</blockquote><h4><strong>Як редакція надалі спілкуватиметься з читачами</strong></h4><p>Продовжувати спілкування з ресурсом можна за допомогою редакційної пошти <em><strong><a href="mailto:istpravda@gmail.com.ua">istpravda@gmail.com</a></strong></em>  та на сторінці в соціальній мережі.</p>

«Історична правда» боротиметься з тролями

{:ua}«Історична правда» змінює формат обговорення матеріалів. На часі дізнатися більше про те, що зміниться і чим викликані ці зміни у коментуванні{:}

<p>Днями, готуючи воркшоп для активістів-захисників прав людини, які вирішили розповісти історії людей з окупованих територій у формі графічного роману, я прочитала книгу Скотта МакКлауда <strong>«Створити комікс. Секрети сторітелінґу в коміксах, манга і графічних романах»</strong>. Якщо вам сподобалася книжка Блейка Снайдера «Врятувати котика», то Скотт МакКлауд має повне право прописатися на вашій книжковій полиці. Це – ніби розкадровка шляху героя, описаного у Снайдера. Але є і ще дещо.

Ми ж — про бізнес і чому книжка-посібник зі створення коміксів може знадобитися ще комусь, окрім сценаристів, письменників та ще копірайтерів.
</p>
<h4><strong>З чого починається комікс — і розробка нової ідеї</strong></h4>
Отже, для автора коміксу, як і для розробника нового гаджета, маркетолога чи керівника важливі 2 речі:
<ul>
<li>щоби тебе розуміли;</li>
 	<li>щоби тебе підтримували стільки, скільки тобі потрібно.</li>
</ul>
Ти наче запрошуєш інших у власну мандрівку — клієнтів, читачів, споживачів продукту, твою команду. І вони мають захотіти йти за тобою. Інакше тобі доведеться витрачати занадто багато сил і про це вже геть інша історія. Одна з найкращих мотивацій, щоб іти — вони мають відчувати цю історію. Звісно, про всі ці речі написано чимало вартісних книжок із маркетингу, психології управління тощо. Проте інколи знайомі терміни починають приховувати, а не прояснювати сенс. Ось тоді саме час відкинути звичне і спробувати отримати задоволення від нового.
<h4><strong>5 характеристик вдалої історії за Скоттом МакКлаудом</strong></h4>
Щоби нас розуміли, насамперед потрібна ясність. Вона починається з визначення основного меседжа історії. Про що розповідаємо, яка суть нашого продукту, яка наша місія і мета?

Далі Скотт пропонує <strong>5 складових:</strong>
<ul>
<li>
<strong>Вибрати ключові моменти</strong> – про що ми розповідаємо, а що залишаємо «поза кадром»? Тут принцип простий. Якщо без якоїсь деталі суть зрозуміла і результат дії не зміниться – можна цією деталлю знехтувати. Наприклад, уявімо, що ви продаєте програмне забезпечення для постингу в соцмережах. Ваша історія – про бізнес із людським обличчям. Як по відношенню до клієнтів, так і по відношенню до співробітників. Адже левову частку роботи SMM-менеджерів переймає програма. Це зберігає людський ресурс і дозволяє клієнтам контактувати з привітною живою особою, а бізнесові — зберігати цю додаткову цінність спілкування в епоху <a href="https://nachasi.com/2017/06/09/nadiya-pereviznyk-talk/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">чат-ботів<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/DSC04939-300x200.jpg" />Надія Перевізник — про PR, стартапи, жінок та самоосвіту</span></a>. Питання економії бюджету, збереження робочих місць і підвищення якості операційної діяльності всередині компанії – суттєві, але не ключові для донесення головного. Можна нарощувати ефективність і залишатися при цьому живими і теплими навіть у часи штучного інтелекту.</li>
 	<li>
<strong>Вибрати фреймінґ</strong> — на чому ми будемо фокусувати увагу аудиторії? Уявіть собі, що вам вдалося залізти в голову вашого клієнта (він же читач у письменників, глядач — у сценаристів). І ви можете керувати його очима. Уявіть собі, що ви вирішуєте, куди подивиться ваш клієнт. Що це має бути? Продовжуючи приклад із програмним забезпеченням — красивий і зручний інтерфейс користувача? Мегатонни няшних картиночок? Чи таймер, який показує, що ці картиночки за 1,05 сек з’явилися всюди, де вам потрібно, при супер-мінімальних затратах людських зусиль? А може, вам потрібно, щоби клієнт побачив щасливе усміхнене обличчя працівника, який використовує цю програму, сидячи під пальмою на Мальдивах?</li>
 	<li>
<strong>Вибрати картинку</strong> — вона найпромовистіше передасть почуття й емоції, якими ви б хотіли заразити свого клієнта. До речі, це не завжди має бути щастя. Спершу часом незле було би подолати труднощі. Але візуальне оформлення має бути на висоті і відповідати суті. Якщо ваш клієнт дивиться на інтерфейс і мружиться від ядучих барв, а іконки нагадують йому артефакти з попередньої версії «Героїв», складно буде вести мову про комфорт і інноваційність.</li>
 	<li>
<strong>Дібрати слова</strong> — вони теж мають співвідноситися з картинкою, бути влучними і достатньо лаконічними. Краще, коли це буде 1 картинка – 1 думка.</li>
 	<li>
<strong>Вибрати і показати дію</strong> — ваш клієнт чекає, що у його житті щось зміниться при появі вашого продукту. Він відчує щось нове, прочитавши вашу книжку чи проглянувши фільм, отримає новий досвід та / або вигоду, користуючись вашим продуктом. І ще бажано, щоб при цьому все гарне у його житті залишилося на місці та не довелося завдавати собі зайвого клопоту.</li>
</ul>
<div style="max-width: 854;">
<div style="position: relative; height: 0; padding-bottom: 56.25%;"><iframe style="position: absolute; left: 0; top: 0; width: 100%; height: 100%;" src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/scott_mccloud_on_comics" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>
</div>
<h4><strong>Люди та малюнки</strong></h4>
Написала, аж самій такого захотілося. Скоро розгорну наступну книжку. А тим часом — ще трохи про людське у намальованому світі. Крім ясності, нам потрібна <strong>емоційна взаємодія</strong>. Скотт МакКлауд приділяє цьому чимало уваги. Адже не досить, або клієнт вас розумів – важливо, щоб він вас підтримував і хотів це продовжувати.

Потрібні емоції. Отут контентники та рекламники всіх мастей і рангів згадають відомі принципи «впізнавання», «поділу на своїх/чужих», нарощування емоційної напруги та отримання розрядки, апеляції до досвіду реципієнта. Фішка в тому, що тут про всі ці академічні речі розказується трохи простіше, ніж на котиках. У картинках, із малюночками, емоціями, дуже дохідливо та динамічно. Словами не перекажу, МакКлауд це зробив краще. Але після перегляду ви зрозумієте, як важливо, щоб ваші емоції ззовні були відповідними вчинкам і словам, які йдуть зсередини.

Це лялькове дзеркало коміксів може добряче спростити життя у колективі, особливо під час нарад і презентацій. Якщо вам вистачить хоробрості та хисту в нього зазирнути. У будь-якому разі, вміння створювати комікси, ведучи читача за собою від першої до останньої сторінки, буквально може стати в нагоді при створенні:
<ul>
<li>інфографіки, white paper, інструкцій;</li>
 	<li>сценаріїв для фото- та відеоконтенту;</li>
 	<li>для презентацій з елементами сторітелінґу.</li>
</ul>
[blockquote_with_author name="Скотт МакКлауд" content="Ви можете знайти десятки можливостей пройти далі, ніж будь-хто інший з авторів коміксів пройшов до вас! Це — не ті цілі, яких досягає кожен фахівець, а ті, які ми всі забуваємо самі собі ставити, всі, включно зі мною"]

Головне – пам’ятайте: світ завжди більший, ніж те, що ми бачимо. Приємних вам відкриттів.

<p>Днями, готуючи воркшоп для активістів-захисників прав людини, які вирішили розповісти історії людей з окупованих територій у формі графічного роману, я прочитала книгу Скотта МакКлауда <strong>«Створити комікс. Секрети сторітелінґу в коміксах, манга і графічних романах»</strong>. Якщо вам сподобалася книжка Блейка Снайдера «Врятувати котика», то Скотт МакКлауд має повне право прописатися на вашій книжковій полиці. Це – ніби розкадровка шляху героя, описаного у Снайдера. Але є і ще дещо.</p><p>Ми ж — про бізнес і чому книжка-посібник зі створення коміксів може знадобитися ще комусь, окрім сценаристів, письменників та ще копірайтерів.</p><h4><strong>З чого починається комікс — і розробка нової ідеї</strong></h4><p>Отже, для автора коміксу, як і для розробника нового гаджета, маркетолога чи керівника важливі 2 речі:</p><ul><li>щоби тебе розуміли;</li><li>щоби тебе підтримували стільки, скільки тобі потрібно.</li></ul><p>Ти наче запрошуєш інших у власну мандрівку — клієнтів, читачів, споживачів продукту, твою команду. І вони мають захотіти йти за тобою. Інакше тобі доведеться витрачати занадто багато сил і про це вже геть інша історія. Одна з найкращих мотивацій, щоб іти — вони мають відчувати цю історію. Звісно, про всі ці речі написано чимало вартісних книжок із маркетингу, психології управління тощо. Проте інколи знайомі терміни починають приховувати, а не прояснювати сенс. Ось тоді саме час відкинути звичне і спробувати отримати задоволення від нового.</p><h4><strong>5 характеристик вдалої історії за Скоттом МакКлаудом</strong></h4><p>Щоби нас розуміли, насамперед потрібна ясність. Вона починається з визначення основного меседжа історії. Про що розповідаємо, яка суть нашого продукту, яка наша місія і мета?</p><p>Далі Скотт пропонує <strong>5 складових:</strong></p><ul><li><strong>Вибрати ключові моменти</strong> – про що ми розповідаємо, а що залишаємо «поза кадром»? Тут принцип простий. Якщо без якоїсь деталі суть зрозуміла і результат дії не зміниться – можна цією деталлю знехтувати. Наприклад, уявімо, що ви продаєте програмне забезпечення для постингу в соцмережах. Ваша історія – про бізнес із людським обличчям. Як по відношенню до клієнтів, так і по відношенню до співробітників. Адже левову частку роботи SMM-менеджерів переймає програма. Це зберігає людський ресурс і дозволяє клієнтам контактувати з привітною живою особою, а бізнесові — зберігати цю додаткову цінність спілкування в епоху <a href="/2017/06/09/nadiya-pereviznyk-talk/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">чат-ботів<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/DSC04939-300x200.jpg" />Надія Перевізник — про PR, стартапи, жінок та самоосвіту</span></a>. Питання економії бюджету, збереження робочих місць і підвищення якості операційної діяльності всередині компанії – суттєві, але не ключові для донесення головного. Можна нарощувати ефективність і залишатися при цьому живими і теплими навіть у часи штучного інтелекту.</li><li><strong>Вибрати фреймінґ</strong> — на чому ми будемо фокусувати увагу аудиторії? Уявіть собі, що вам вдалося залізти в голову вашого клієнта (він же читач у письменників, глядач — у сценаристів). І ви можете керувати його очима. Уявіть собі, що ви вирішуєте, куди подивиться ваш клієнт. Що це має бути? Продовжуючи приклад із програмним забезпеченням — красивий і зручний інтерфейс користувача? Мегатонни няшних картиночок? Чи таймер, який показує, що ці картиночки за 1,05 сек з’явилися всюди, де вам потрібно, при супер-мінімальних затратах людських зусиль? А може, вам потрібно, щоби клієнт побачив щасливе усміхнене обличчя працівника, який використовує цю програму, сидячи під пальмою на Мальдивах?</li><li><strong>Вибрати картинку</strong> — вона найпромовистіше передасть почуття й емоції, якими ви б хотіли заразити свого клієнта. До речі, це не завжди має бути щастя. Спершу часом незле було би подолати труднощі. Але візуальне оформлення має бути на висоті і відповідати суті. Якщо ваш клієнт дивиться на інтерфейс і мружиться від ядучих барв, а іконки нагадують йому артефакти з попередньої версії «Героїв», складно буде вести мову про комфорт і інноваційність.</li><li><strong>Дібрати слова</strong> — вони теж мають співвідноситися з картинкою, бути влучними і достатньо лаконічними. Краще, коли це буде 1 картинка – 1 думка.</li><li><strong>Вибрати і показати дію</strong> — ваш клієнт чекає, що у його житті щось зміниться при появі вашого продукту. Він відчує щось нове, прочитавши вашу книжку чи проглянувши фільм, отримає новий досвід та / або вигоду, користуючись вашим продуктом. І ще бажано, щоб при цьому все гарне у його житті залишилося на місці та не довелося завдавати собі зайвого клопоту.</li></ul><div style="max-width: 854;"><div style="position: relative; height: 0; padding-bottom: 56.25%;"><iframe loading="lazy" style="position: absolute; left: 0; top: 0; width: 100%; height: 100%;" src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/scott_mccloud_on_comics" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div></div><h4><strong>Люди та малюнки</strong></h4><p>Написала, аж самій такого захотілося. Скоро розгорну наступну книжку. А тим часом — ще трохи про людське у намальованому світі. Крім ясності, нам потрібна <strong>емоційна взаємодія</strong>. Скотт МакКлауд приділяє цьому чимало уваги. Адже не досить, або клієнт вас розумів – важливо, щоб він вас підтримував і хотів це продовжувати.</p><p>Потрібні емоції. Отут контентники та рекламники всіх мастей і рангів згадають відомі принципи «впізнавання», «поділу на своїх/чужих», нарощування емоційної напруги та отримання розрядки, апеляції до досвіду реципієнта. Фішка в тому, що тут про всі ці академічні речі розказується трохи простіше, ніж на котиках. У картинках, із малюночками, емоціями, дуже дохідливо та динамічно. Словами не перекажу, МакКлауд це зробив краще. Але після перегляду ви зрозумієте, як важливо, щоб ваші емоції ззовні були відповідними вчинкам і словам, які йдуть зсередини.</p><p>Це лялькове дзеркало коміксів може добряче спростити життя у колективі, особливо під час нарад і презентацій. Якщо вам вистачить хоробрості та хисту в нього зазирнути. У будь-якому разі, вміння створювати комікси, ведучи читача за собою від першої до останньої сторінки, буквально може стати в нагоді при створенні:</p><ul><li>інфографіки, white paper, інструкцій;</li><li>сценаріїв для фото- та відеоконтенту;</li><li>для презентацій з елементами сторітелінґу.</li></ul>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ви можете знайти десятки можливостей пройти далі, ніж будь-хто інший з авторів коміксів пройшов до вас! Це — не ті цілі, яких досягає кожен фахівець, а ті, які ми всі забуваємо самі собі ставити, всі, включно зі мною</p>					<cite>									<span><strong>Скотт МакКлауд</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Головне – пам’ятайте: світ завжди більший, ніж те, що ми бачимо. Приємних вам відкриттів.</p>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Здавалося би — що спільного між персонажами світу коміксів та бізнесом? Насправді паралелей та корисних речей є чимало — просто треба уважніше відстежувати їх і не забувати гортати комікси. А які саме — давайте розберемося

Днями, готуючи воркшоп для активістів-захисників прав людини, які вирішили розповісти історії людей з окупованих територій у формі графічного роману, я прочитала книгу Скотта МакКлауда <strong>«Створити комікс. Секрети сторітелінґу в коміксах, манга і графічних романах»</strong>. Якщо вам сподобалася книжка Блейка Снайдера «Врятувати котика», то Скотт МакКлауд має повне право прописатися на вашій книжковій полиці. Це – ніби розкадровка шляху героя, описаного у Снайдера. Але є і ще дещо.

Ми ж — про бізнес і чому книжка-посібник зі створення коміксів може знадобитися ще комусь, окрім сценаристів, письменників та ще копірайтерів.
<h4><strong>З чого починається комікс — і розробка нової ідеї</strong></h4>
Отже, для автора коміксу, як і для розробника нового гаджета, маркетолога чи керівника важливі 2 речі:
<ul>
 	<li>щоби тебе розуміли;</li>
 	<li>щоби тебе підтримували стільки, скільки тобі потрібно.</li>
</ul>
Ти наче запрошуєш інших у власну мандрівку — клієнтів, читачів, споживачів продукту, твою команду. І вони мають захотіти йти за тобою. Інакше тобі доведеться витрачати занадто багато сил і про це вже геть інша історія. Одна з найкращих мотивацій, щоб іти — вони мають відчувати цю історію. Звісно, про всі ці речі написано чимало вартісних книжок із маркетингу, психології управління тощо. Проте інколи знайомі терміни починають приховувати, а не прояснювати сенс. Ось тоді саме час відкинути звичне і спробувати отримати задоволення від нового.
<h4><strong>5 характеристик вдалої історії за Скоттом МакКлаудом</strong></h4>
Щоби нас розуміли, насамперед потрібна ясність. Вона починається з визначення основного меседжа історії. Про що розповідаємо, яка суть нашого продукту, яка наша місія і мета?

Далі Скотт пропонує <strong>5 складових:</strong>
<ul>
 	<li><strong>Вибрати ключові моменти</strong> – про що ми розповідаємо, а що залишаємо «поза кадром»? Тут принцип простий. Якщо без якоїсь деталі суть зрозуміла і результат дії не зміниться – можна цією деталлю знехтувати. Наприклад, уявімо, що ви продаєте програмне забезпечення для постингу в соцмережах. Ваша історія – про бізнес із людським обличчям. Як по відношенню до клієнтів, так і по відношенню до співробітників. Адже левову частку роботи SMM-менеджерів переймає програма. Це зберігає людський ресурс і дозволяє клієнтам контактувати з привітною живою особою, а бізнесові — зберігати цю додаткову цінність спілкування в епоху <a href="https://nachasi.com/2017/06/09/nadiya-pereviznyk-talk/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">чат-ботів</a>. Питання економії бюджету, збереження робочих місць і підвищення якості операційної діяльності всередині компанії – суттєві, але не ключові для донесення головного. Можна нарощувати ефективність і залишатися при цьому живими і теплими навіть у часи штучного інтелекту.</li>
 	<li><strong>Вибрати фреймінґ</strong> — на чому ми будемо фокусувати увагу аудиторії? Уявіть собі, що вам вдалося залізти в голову вашого клієнта (він же читач у письменників, глядач — у сценаристів). І ви можете керувати його очима. Уявіть собі, що ви вирішуєте, куди подивиться ваш клієнт. Що це має бути? Продовжуючи приклад із програмним забезпеченням — красивий і зручний інтерфейс користувача? Мегатонни няшних картиночок? Чи таймер, який показує, що ці картиночки за 1,05 сек з’явилися всюди, де вам потрібно, при супер-мінімальних затратах людських зусиль? А може, вам потрібно, щоби клієнт побачив щасливе усміхнене обличчя працівника, який використовує цю програму, сидячи під пальмою на Мальдивах?</li>
 	<li><strong>Вибрати картинку</strong> — вона найпромовистіше передасть почуття й емоції, якими ви б хотіли заразити свого клієнта. До речі, це не завжди має бути щастя. Спершу часом незле було би подолати труднощі. Але візуальне оформлення має бути на висоті і відповідати суті. Якщо ваш клієнт дивиться на інтерфейс і мружиться від ядучих барв, а іконки нагадують йому артефакти з попередньої версії «Героїв», складно буде вести мову про комфорт і інноваційність.</li>
 	<li><strong>Дібрати слова</strong> — вони теж мають співвідноситися з картинкою, бути влучними і достатньо лаконічними. Краще, коли це буде 1 картинка – 1 думка.</li>
 	<li><strong>Вибрати і показати дію</strong> — ваш клієнт чекає, що у його житті щось зміниться при появі вашого продукту. Він відчує щось нове, прочитавши вашу книжку чи проглянувши фільм, отримає новий досвід та / або вигоду, користуючись вашим продуктом. І ще бажано, щоб при цьому все гарне у його житті залишилося на місці та не довелося завдавати собі зайвого клопоту.</li>
</ul>
<div style="max-width: 854;">
<div style="position: relative; height: 0; padding-bottom: 56.25%;"><iframe style="position: absolute; left: 0; top: 0; width: 100%; height: 100%;" src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/scott_mccloud_on_comics" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>
</div>
<h4><strong>Люди та малюнки</strong></h4>
Написала, аж самій такого захотілося. Скоро розгорну наступну книжку. А тим часом — ще трохи про людське у намальованому світі. Крім ясності, нам потрібна <strong>емоційна взаємодія</strong>. Скотт МакКлауд приділяє цьому чимало уваги. Адже не досить, або клієнт вас розумів – важливо, щоб він вас підтримував і хотів це продовжувати.

Потрібні емоції. Отут контентники та рекламники всіх мастей і рангів згадають відомі принципи «впізнавання», «поділу на своїх/чужих», нарощування емоційної напруги та отримання розрядки, апеляції до досвіду реципієнта. Фішка в тому, що тут про всі ці академічні речі розказується трохи простіше, ніж на котиках. У картинках, із малюночками, емоціями, дуже дохідливо та динамічно. Словами не перекажу, МакКлауд це зробив краще. Але після перегляду ви зрозумієте, як важливо, щоб ваші емоції ззовні були відповідними вчинкам і словам, які йдуть зсередини.

Це лялькове дзеркало коміксів може добряче спростити життя у колективі, особливо під час нарад і презентацій. Якщо вам вистачить хоробрості та хисту в нього зазирнути. У будь-якому разі, вміння створювати комікси, ведучи читача за собою від першої до останньої сторінки, буквально може стати в нагоді при створенні:
<ul>
 	<li>інфографіки, white paper, інструкцій;</li>
 	<li>сценаріїв для фото- та відеоконтенту;</li>
 	<li>для презентацій з елементами сторітелінґу.</li>
</ul>
[blockquote_with_author name="Скотт МакКлауд" content="Ви можете знайти десятки можливостей пройти далі, ніж будь-хто інший з авторів коміксів пройшов до вас! Це — не ті цілі, яких досягає кожен фахівець, а ті, які ми всі забуваємо самі собі ставити, всі, включно зі мною"]

Головне – пам’ятайте: світ завжди більший, ніж те, що ми бачимо. Приємних вам відкриттів.

<p>Днями, готуючи воркшоп для активістів-захисників прав людини, які вирішили розповісти історії людей з окупованих територій у формі графічного роману, я прочитала книгу Скотта МакКлауда <strong>«Створити комікс. Секрети сторітелінґу в коміксах, манга і графічних романах»</strong>. Якщо вам сподобалася книжка Блейка Снайдера «Врятувати котика», то Скотт МакКлауд має повне право прописатися на вашій книжковій полиці. Це – ніби розкадровка шляху героя, описаного у Снайдера. Але є і ще дещо.</p><p>Ми ж — про бізнес і чому книжка-посібник зі створення коміксів може знадобитися ще комусь, окрім сценаристів, письменників та ще копірайтерів.</p><h4><strong>З чого починається комікс — і розробка нової ідеї</strong></h4><p>Отже, для автора коміксу, як і для розробника нового гаджета, маркетолога чи керівника важливі 2 речі:</p><ul><li>щоби тебе розуміли;</li><li>щоби тебе підтримували стільки, скільки тобі потрібно.</li></ul><p>Ти наче запрошуєш інших у власну мандрівку — клієнтів, читачів, споживачів продукту, твою команду. І вони мають захотіти йти за тобою. Інакше тобі доведеться витрачати занадто багато сил і про це вже геть інша історія. Одна з найкращих мотивацій, щоб іти — вони мають відчувати цю історію. Звісно, про всі ці речі написано чимало вартісних книжок із маркетингу, психології управління тощо. Проте інколи знайомі терміни починають приховувати, а не прояснювати сенс. Ось тоді саме час відкинути звичне і спробувати отримати задоволення від нового.</p><h4><strong>5 характеристик вдалої історії за Скоттом МакКлаудом</strong></h4><p>Щоби нас розуміли, насамперед потрібна ясність. Вона починається з визначення основного меседжа історії. Про що розповідаємо, яка суть нашого продукту, яка наша місія і мета?</p><p>Далі Скотт пропонує <strong>5 складових:</strong></p><ul><li><strong>Вибрати ключові моменти</strong> – про що ми розповідаємо, а що залишаємо «поза кадром»? Тут принцип простий. Якщо без якоїсь деталі суть зрозуміла і результат дії не зміниться – можна цією деталлю знехтувати. Наприклад, уявімо, що ви продаєте програмне забезпечення для постингу в соцмережах. Ваша історія – про бізнес із людським обличчям. Як по відношенню до клієнтів, так і по відношенню до співробітників. Адже левову частку роботи SMM-менеджерів переймає програма. Це зберігає людський ресурс і дозволяє клієнтам контактувати з привітною живою особою, а бізнесові — зберігати цю додаткову цінність спілкування в епоху <a href="/2017/06/09/nadiya-pereviznyk-talk/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">чат-ботів</a>. Питання економії бюджету, збереження робочих місць і підвищення якості операційної діяльності всередині компанії – суттєві, але не ключові для донесення головного. Можна нарощувати ефективність і залишатися при цьому живими і теплими навіть у часи штучного інтелекту.</li><li><strong>Вибрати фреймінґ</strong> — на чому ми будемо фокусувати увагу аудиторії? Уявіть собі, що вам вдалося залізти в голову вашого клієнта (він же читач у письменників, глядач — у сценаристів). І ви можете керувати його очима. Уявіть собі, що ви вирішуєте, куди подивиться ваш клієнт. Що це має бути? Продовжуючи приклад із програмним забезпеченням — красивий і зручний інтерфейс користувача? Мегатонни няшних картиночок? Чи таймер, який показує, що ці картиночки за 1,05 сек з’явилися всюди, де вам потрібно, при супер-мінімальних затратах людських зусиль? А може, вам потрібно, щоби клієнт побачив щасливе усміхнене обличчя працівника, який використовує цю програму, сидячи під пальмою на Мальдивах?</li><li><strong>Вибрати картинку</strong> — вона найпромовистіше передасть почуття й емоції, якими ви б хотіли заразити свого клієнта. До речі, це не завжди має бути щастя. Спершу часом незле було би подолати труднощі. Але візуальне оформлення має бути на висоті і відповідати суті. Якщо ваш клієнт дивиться на інтерфейс і мружиться від ядучих барв, а іконки нагадують йому артефакти з попередньої версії «Героїв», складно буде вести мову про комфорт і інноваційність.</li><li><strong>Дібрати слова</strong> — вони теж мають співвідноситися з картинкою, бути влучними і достатньо лаконічними. Краще, коли це буде 1 картинка – 1 думка.</li><li><strong>Вибрати і показати дію</strong> — ваш клієнт чекає, що у його житті щось зміниться при появі вашого продукту. Він відчує щось нове, прочитавши вашу книжку чи проглянувши фільм, отримає новий досвід та / або вигоду, користуючись вашим продуктом. І ще бажано, щоб при цьому все гарне у його житті залишилося на місці та не довелося завдавати собі зайвого клопоту.</li></ul><div style="max-width: 854;"><div style="position: relative; height: 0; padding-bottom: 56.25%;"><iframe loading="lazy" style="position: absolute; left: 0; top: 0; width: 100%; height: 100%;" src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/scott_mccloud_on_comics" width="854" height="480" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div></div><h4><strong>Люди та малюнки</strong></h4><p>Написала, аж самій такого захотілося. Скоро розгорну наступну книжку. А тим часом — ще трохи про людське у намальованому світі. Крім ясності, нам потрібна <strong>емоційна взаємодія</strong>. Скотт МакКлауд приділяє цьому чимало уваги. Адже не досить, або клієнт вас розумів – важливо, щоб він вас підтримував і хотів це продовжувати.</p><p>Потрібні емоції. Отут контентники та рекламники всіх мастей і рангів згадають відомі принципи «впізнавання», «поділу на своїх/чужих», нарощування емоційної напруги та отримання розрядки, апеляції до досвіду реципієнта. Фішка в тому, що тут про всі ці академічні речі розказується трохи простіше, ніж на котиках. У картинках, із малюночками, емоціями, дуже дохідливо та динамічно. Словами не перекажу, МакКлауд це зробив краще. Але після перегляду ви зрозумієте, як важливо, щоб ваші емоції ззовні були відповідними вчинкам і словам, які йдуть зсередини.</p><p>Це лялькове дзеркало коміксів може добряче спростити життя у колективі, особливо під час нарад і презентацій. Якщо вам вистачить хоробрості та хисту в нього зазирнути. У будь-якому разі, вміння створювати комікси, ведучи читача за собою від першої до останньої сторінки, буквально може стати в нагоді при створенні:</p><ul><li>інфографіки, white paper, інструкцій;</li><li>сценаріїв для фото- та відеоконтенту;</li><li>для презентацій з елементами сторітелінґу.</li></ul>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ви можете знайти десятки можливостей пройти далі, ніж будь-хто інший з авторів коміксів пройшов до вас! Це — не ті цілі, яких досягає кожен фахівець, а ті, які ми всі забуваємо самі собі ставити, всі, включно зі мною</p>					<cite>									<span><strong>Скотт МакКлауд</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Головне – пам’ятайте: світ завжди більший, ніж те, що ми бачимо. Приємних вам відкриттів.</p>

Навіщо бізнесу знати рецепти коміксів?

{:ua}Що спільного між малюванням коміксів та створенням нового продукту?{:}

1-4 червня у Палаці Мистецтв (Львів, вул. Коперника, 17) відбудеться X Дитячий Форум – одна з найбільших в Україні подій для розвитку та радості дітей. Що очікує на малих та дорослих гостей цієї масштабної події?

На Форумі організатори прагнуть показати дітям, що читання це цікаво і що для того, щоб стати справжнім творцем у будь-якій галузі необхідно вміти включити уяву.
<h4><strong>Головне, що варто знати про Дитячий Форум</strong></h4>
<strong>12 тис</strong> відвідувачів (очікувана кількість) — дітей від 3 до 13 років, батьків, вчителів, вихователів, бібліотекарів, переможців Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія» з 21 області України, Львова та Києва, а також районів Львівської області:
<ul>
 	<li><strong>800</strong> – заходів у програмі Дитячого Форуму,</li>
 	<li><strong>436</strong>  учасників Дитячого Форуму,</li>
 	<li><strong>164</strong> організацій та <strong>35</strong> видавництв,</li>
 	<li><strong>11</strong> музеїв та <strong>7</strong> бібліотек,</li>
 	<li><strong>6</strong> театрів,</li>
 	<li><strong>103</strong> майстри,</li>
 	<li><strong>38</strong> авторів та <strong>35</strong> художників,</li>
 	<li><strong>35</strong> науковців та <strong>15</strong> керівників культурних та освітніх організацій,</li>
 	<li><strong>15</strong> спортсменів та <strong>12</strong> культурних менеджерів,</li>
 	<li><strong>11</strong> бібліотекарів.</li>
</ul>
<h4><strong>Велика гра «Космовізія: супергерої та книжкова туманність»</strong></h4>
За легендою  одну з Галактик заполонило космічне сміття, врятувати Всесвіт можуть діти, які здобудуть 9 суперсил, а для цього їм потрібно відвідати 9 планет, мешканці кожної з яких володіють лиш однією з суперсил. Тільки ті, хто здобудуть 3, 6 або 9 суперсил можуть стати Косморейнджерами, Космогероями і Супергероями та врятувати Всесвіт.

<strong>Планети і суперсили</strong>
<ul>
 	<li><strong>Іван Сила</strong>, Енергійна Суперсила, 130 заходів,</li>
 	<li><strong>Земля світлячків,</strong> Допитлива Суперсила, 102 заходи,</li>
 	<li><strong>Джури козака Швайки</strong>, Перевтілювальна Суперсила,  60 заходів;</li>
 	<li><strong>Країна Недоладія</strong>, Мандрівна Суперсила,  80 заходів;</li>
 	<li><strong>Чудове Чудовисько</strong>, Творча Суперсила, 115 заходів;</li>
 	<li><strong>Бузиновий цар</strong>, Природолюбна Суперсила,  100 заходів;</li>
 	<li><strong>Маленький принц</strong>, Пам’ятлива Суперсила,  64 заходів;</li>
 	<li><strong>Тореадори з Васюківки</strong>, Винахідлива Суперсила, 310 заходів;</li>
 	<li><strong>Петрик П’яточкін</strong>, Кмітлива Суперсила, 300 ігрових батлів;</li>
 	<li><strong>Інклюзія,</strong> 31 захід, 9 виставок;</li>
 	<li>Для найменших, які ще не можуть вирушити в самостійну подорож,  є  <strong>Плато Космомацьоп</strong>: 136 заходів.</li>
</ul>
<iframe src="https://www.youtube.com/embed/e9ZDqOyUl1g" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Якою буде літературна програма</strong></h4>
<strong>Відбудуться заходи і автограф-сесії  відомих  дитячих письменників, перекладачів та ілюстраторів:</strong> Вікторія Амеліна, Володимир Арєнєв, Андрій Бачинський, Іван Андрусяк, Галина Вдовиченко, Сергій Гридін, Василь Шкляр, Мар’яна Савка, Катерина Міхаліцина, Галка Крук, Кузько Кузякін, Мар’яна Прохасько, Наталка Гайда, Тарас Кеб та багато інших. Деталі — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NDMmZD1rOHA0YTls.aSVRW4nZtjq4CSdIKjz1Izjhor4HlCP08VqO3bNb3mc" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068743">за посиланням.</a>
<h4><strong>Що чекає на шанувальникі мейкерства</strong></h4>
Для дітей різних вікових категорій покажуть видовищні наукові експерименти, проведуть заняття з робототехніки і влаштують перегони міні-роботів, навчать, як спаювати плати і створювати ракети чи роботів ВОЛЛІ-Е, продемонструють роботу 3D-принтера та розкажуть про Всесвіт, сонячну систему та дослідження космосу і не тільки. Більше інформації — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NDUmZD1oOGszbTJq.fVCBkdMKfTF7fRFXvonCTzTXwbKaiCfPx-Kt5DhperQ" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068745">за посиланням.</a>
<h4><strong>Що чекатиме на шанувальників мистецьких проектів</strong></h4>
У цьому просторі діти зможуть намалювати картину, чи створити ілюстрації до книжки, зліпити улюбленого книжкового героя, виготовити листівку чи іграшку, відвідати заняття з дизайну монограм, гратографії, авторського розпису тканин, каліграфічного письма широким пером, побувати на майстер-класі із створення витинанки чи графічного коміксу і ще чимало інших подій. Детальніше — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NDcmZD1vNm45aTBm.WgAlHYtQXtll0Zwp6cWgHSsyodH2091y-oCxWQqc2dc" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068747">за посиланням.</a>
<h4><strong>Діти та спорт</strong></h4>
У програмі: 150 спортивних заходів – зарядка з олімпійцями, катання на поні, тренінги з дитячої йоги, підйом на скеледром, заняття з Таеквон-До, бойового гопака, а також історичне фехтування та стрільба з лука. Детальніше — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NTEmZD1rM2w1bTVq.ipkSGYfqvucGsanTskSrRDvJzx_BIdF2uDymPGclYFg" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068751">за посиланням.</a>
<h4><strong>Музика, кіно, театр</strong></h4>
У програмі: майстер-класи з гри на саксофоні, гітарі, контрабасі, фортепіано, а також зі співу та джазової імпровізації, уроки ораторського мистецтва, вистави, покази фільмів та створення мультика з пластиліну і не тільки. Деталі — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NTMmZD1jM2I3dzN6.KaFuQg2-MdTBmW4QJi4ADKm_GQLD0k6E1-j_rVPra6Q" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068753">за посиланням.</a>
<h4><strong>Де і як придбати квитки</strong></h4>
Квитки продаються на сайті  та у касах <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NjkmZD1oM2UxZzVo.WOHx8_X9IiPIHt71zwN4l7KuhpR2bO7bO3Mmj9dapyw" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068769">Gastroli.ua</a>. Вартість  вхідних квитків — від 50 грн для дітей та від 20 грн для дорослих

<strong>Вхід безкоштовний для: </strong>особливих дітей, вихованців дитячих будинків та інтернатів, дітей з багатодітних і малозабезпечених родин,  дітей переселенців,  дітей  учасників АТО і героїв Майдану, дітей віком 0-4 роки.

<p>На Форумі організатори прагнуть показати дітям, що читання це цікаво і що для того, щоб стати справжнім творцем у будь-якій галузі необхідно вміти включити уяву.</p><h4><strong>Головне, що варто знати про Дитячий Форум</strong></h4><p><strong>12 тис</strong> відвідувачів (очікувана кількість) — дітей від 3 до 13 років, батьків, вчителів, вихователів, бібліотекарів, переможців Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія» з 21 області України, Львова та Києва, а також районів Львівської області:</p><ul><li><strong>800</strong> – заходів у програмі Дитячого Форуму,</li><li><strong>436</strong>  учасників Дитячого Форуму,</li><li><strong>164</strong> організацій та <strong>35</strong> видавництв,</li><li><strong>11</strong> музеїв та <strong>7</strong> бібліотек,</li><li><strong>6</strong> театрів,</li><li><strong>103</strong> майстри,</li><li><strong>38</strong> авторів та <strong>35</strong> художників,</li><li><strong>35</strong> науковців та <strong>15</strong> керівників культурних та освітніх організацій,</li><li><strong>15</strong> спортсменів та <strong>12</strong> культурних менеджерів,</li><li><strong>11</strong> бібліотекарів.</li></ul><h4><strong>Велика гра «Космовізія: супергерої та книжкова туманність»</strong></h4><p>За легендою  одну з Галактик заполонило космічне сміття, врятувати Всесвіт можуть діти, які здобудуть 9 суперсил, а для цього їм потрібно відвідати 9 планет, мешканці кожної з яких володіють лиш однією з суперсил. Тільки ті, хто здобудуть 3, 6 або 9 суперсил можуть стати Косморейнджерами, Космогероями і Супергероями та врятувати Всесвіт.</p><p><strong>Планети і суперсили</strong></p><ul><li><strong>Іван Сила</strong>, Енергійна Суперсила, 130 заходів,</li><li><strong>Земля світлячків,</strong> Допитлива Суперсила, 102 заходи,</li><li><strong>Джури козака Швайки</strong>, Перевтілювальна Суперсила,  60 заходів;</li><li><strong>Країна Недоладія</strong>, Мандрівна Суперсила,  80 заходів;</li><li><strong>Чудове Чудовисько</strong>, Творча Суперсила, 115 заходів;</li><li><strong>Бузиновий цар</strong>, Природолюбна Суперсила,  100 заходів;</li><li><strong>Маленький принц</strong>, Пам’ятлива Суперсила,  64 заходів;</li><li><strong>Тореадори з Васюківки</strong>, Винахідлива Суперсила, 310 заходів;</li><li><strong>Петрик П’яточкін</strong>, Кмітлива Суперсила, 300 ігрових батлів;</li><li><strong>Інклюзія,</strong> 31 захід, 9 виставок;</li><li>Для найменших, які ще не можуть вирушити в самостійну подорож,  є  <strong>Плато Космомацьоп</strong>: 136 заходів.</li></ul><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/e9ZDqOyUl1g" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Якою буде літературна програма</strong></h4><p><strong>Відбудуться заходи і автограф-сесії  відомих  дитячих письменників, перекладачів та ілюстраторів:</strong> Вікторія Амеліна, Володимир Арєнєв, Андрій Бачинський, Іван Андрусяк, Галина Вдовиченко, Сергій Гридін, Василь Шкляр, Мар’яна Савка, Катерина Міхаліцина, Галка Крук, Кузько Кузякін, Мар’яна Прохасько, Наталка Гайда, Тарас Кеб та багато інших. Деталі — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NDMmZD1rOHA0YTls.aSVRW4nZtjq4CSdIKjz1Izjhor4HlCP08VqO3bNb3mc" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068743">за посиланням.</a></p><h4><strong>Що чекає на шанувальникі мейкерства</strong></h4><p>Для дітей різних вікових категорій покажуть видовищні наукові експерименти, проведуть заняття з робототехніки і влаштують перегони міні-роботів, навчать, як спаювати плати і створювати ракети чи роботів ВОЛЛІ-Е, продемонструють роботу 3D-принтера та розкажуть про Всесвіт, сонячну систему та дослідження космосу і не тільки. Більше інформації — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NDUmZD1oOGszbTJq.fVCBkdMKfTF7fRFXvonCTzTXwbKaiCfPx-Kt5DhperQ" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068745">за посиланням.</a></p><h4><strong>Що чекатиме на шанувальників мистецьких проектів</strong></h4><p>У цьому просторі діти зможуть намалювати картину, чи створити ілюстрації до книжки, зліпити улюбленого книжкового героя, виготовити листівку чи іграшку, відвідати заняття з дизайну монограм, гратографії, авторського розпису тканин, каліграфічного письма широким пером, побувати на майстер-класі із створення витинанки чи графічного коміксу і ще чимало інших подій. Детальніше — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NDcmZD1vNm45aTBm.WgAlHYtQXtll0Zwp6cWgHSsyodH2091y-oCxWQqc2dc" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068747">за посиланням.</a></p><h4><strong>Діти та спорт</strong></h4><p>У програмі: 150 спортивних заходів – зарядка з олімпійцями, катання на поні, тренінги з дитячої йоги, підйом на скеледром, заняття з Таеквон-До, бойового гопака, а також історичне фехтування та стрільба з лука. Детальніше — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NTEmZD1rM2w1bTVq.ipkSGYfqvucGsanTskSrRDvJzx_BIdF2uDymPGclYFg" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068751">за посиланням.</a></p><h4><strong>Музика, кіно, театр</strong></h4><p>У програмі: майстер-класи з гри на саксофоні, гітарі, контрабасі, фортепіано, а також зі співу та джазової імпровізації, уроки ораторського мистецтва, вистави, покази фільмів та створення мультика з пластиліну і не тільки. Деталі — <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NTMmZD1jM2I3dzN6.KaFuQg2-MdTBmW4QJi4ADKm_GQLD0k6E1-j_rVPra6Q" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068753">за посиланням.</a></p><h4><strong>Де і як придбати квитки</strong></h4><p>Квитки продаються на сайті  та у касах <a href="http://track.mlsendru.com/link/c/YT02MzIzOTE1ODI1Njk0NjU2OTkmYz1mMXU5JmU9Mzk3NTU3NTUmYj0xMDIwNjg3NjkmZD1oM2UxZzVo.WOHx8_X9IiPIHt71zwN4l7KuhpR2bO7bO3Mmj9dapyw" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-link-id="102068769">Gastroli.ua</a>. Вартість  вхідних квитків — від 50 грн для дітей та від 20 грн для дорослих</p><p><strong>Вхід безкоштовний для: </strong>особливих дітей, вихованців дитячих будинків та інтернатів, дітей з багатодітних і малозабезпечених родин,  дітей переселенців,  дітей  учасників АТО і героїв Майдану, дітей віком 0-4 роки.</p>

10 фактів про ювілейний Дитячий форум у Львові

{:ua}Головне, що варто знати про Дитячий Форум у Львові{:}

#культура