<p>Актор Енді Серкіс, який також відомий як Ґолум кінотрилогії «Володар перснів», віднедавна заявив себе гарним режисером, зокрема його картина «Веном 2: Карнаж» отримала дуже схвальні відгуки. Наступною ж своєю роботою Серкіс планує зробити анімаційний фільм на базі повісті Джорджа Орвелла «Колгосп тварин», про це <a href="https://deadline.com/2022/04/andy-serkis-to-direct-animated-adaptation-of-george-orwells-animal-farm-1235005933/" target="_blank" rel="noopener">передає</a> Deadline.

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/Kolgosp_tvaryn.jpg" img_id="160471"]

Наразі немає особливих подробиць щодо екранізації. Відомо, що сценарієм адаптації займається Ніколас Столлер, який працював над сценарієм фільму «Людина Так» із Джимом Керрі.

Серкіс зазначає, що це буде анімаційний фільм для людей будь-якого віку. За його словами він хоче залишити оригінальний гумор самої повісті й політичне підґрунтя, яке підіймається у творі. Виробництвом проєкту займуться компанії Aniventure, Imaginarium Studios та Cinesite.

[/journal]

Коли саме вийде екранізація «Колгосп тварин» — невідомо.
</p><h3><strong>Про книгу</strong></h3>
«Колгосп тварин» (англ. Animal Farm) — це повість-антиутопія англійського письменника Джорджа Орвелла, яка є одним з найвідоміших творів автора. За сюжетом спільнота господарських тварин об'єдналась й вигнала власника двору містера Джонса. Тварини відчули волю, однак з часом на «вільній» території почалась диктатура свині на прізвисько Наполеон.

<p>Актор Енді Серкіс, який також відомий як Ґолум кінотрилогії «Володар перснів», віднедавна заявив себе гарним режисером, зокрема його картина «Веном 2: Карнаж» отримала дуже схвальні відгуки. Наступною ж своєю роботою Серкіс планує зробити анімаційний фільм на базі повісті Джорджа Орвелла «Колгосп тварин», про це <a href="https://deadline.com/2022/04/andy-serkis-to-direct-animated-adaptation-of-george-orwells-animal-farm-1235005933/" target="_blank" rel="noopener">передає</a> Deadline.</p><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p>Наразі немає особливих подробиць щодо екранізації. Відомо, що сценарієм адаптації займається Ніколас Столлер, який працював над сценарієм фільму «Людина Так» із Джимом Керрі.</p><p>Серкіс зазначає, що це буде анімаційний фільм для людей будь-якого віку. За його словами він хоче залишити оригінальний гумор самої повісті й політичне підґрунтя, яке підіймається у творі. Виробництвом проєкту займуться компанії Aniventure, Imaginarium Studios та Cinesite.</p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2022/04/Kolgosp_tvaryn.jpg" alt="">			</div></div><p>Коли саме вийде екранізація «Колгосп тварин» — невідомо.</p><h3><strong>Про книгу</strong></h3><p>«Колгосп тварин» (англ. Animal Farm) — це повість-антиутопія англійського письменника Джорджа Орвелла, яка є одним з найвідоміших творів автора. За сюжетом спільнота господарських тварин об&#8217;єдналась й вигнала власника двору містера Джонса. Тварини відчули волю, однак з часом на «вільній» території почалась диктатура свині на прізвисько Наполеон.</p>

Подивитися трейлер нового серіалу від Netflix, дізнатися, де в Україні легально подивитися фільми та серіали, знайти цікаве кіно на вечір в одній з тематичних підбірок — все і більше тут. Також ми розкажемо про історію створення фільмів або серіалів та простими словами пояснимо, чому їм потрібно приділити час.

Кіно і серіали

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a></p>

Актор Енді Серкіс, який також відомий як Ґолум кінотрилогії «Володар перснів», віднедавна заявив себе гарним режисером, зокрема його картина «Веном 2: Карнаж» отримала дуже схвальні відгуки. Наступною ж своєю роботою Серкіс планує зробити анімаційний фільм на базі повісті Джорджа Орвелла «Колгосп тварин», про це <a href="https://deadline.com/2022/04/andy-serkis-to-direct-animated-adaptation-of-george-orwells-animal-farm-1235005933/" target="_blank" rel="noopener">передає</a> Deadline.

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/Kolgosp_tvaryn.jpg" img_id="160471"]

Наразі немає особливих подробиць щодо екранізації. Відомо, що сценарієм адаптації займається Ніколас Столлер, який працював над сценарієм фільму «Людина Так» із Джимом Керрі.

Серкіс зазначає, що це буде анімаційний фільм для людей будь-якого віку. За його словами він хоче залишити оригінальний гумор самої повісті й політичне підґрунтя, яке підіймається у творі. Виробництвом проєкту займуться компанії Aniventure, Imaginarium Studios та Cinesite.

[/journal]

Коли саме вийде екранізація «Колгосп тварин» — невідомо.
<h3><strong>Про книгу</strong></h3>
«Колгосп тварин» (англ. Animal Farm) — це повість-антиутопія англійського письменника Джорджа Орвелла, яка є одним з найвідоміших творів автора. За сюжетом спільнота господарських тварин об'єдналась й вигнала власника двору містера Джонса. Тварини відчули волю, однак з часом на «вільній» території почалась диктатура свині на прізвисько Наполеон.

🐷 За книгою Орвелла «Колгосп тварин» знімуть фільм

<p>Книгу створили Аніта Сарна та Кароліна Крупецька з проєкту Nerd's Kitchen і вона міститиме «вісімдесят апетитних і відновлювальних рецептів, натхнених серією відеоігор-бестселерів "Відьмак", від ситних страв з таверни та міцних напоїв до вишуканих делікатесів для бенкетів з друзями»

[blockquote_with_author name="З опису книги" content="Здійсніть кулінарну подорож у фантастичний світ «Відьмака» з винахідливими смачними рецептами, натхненними сеттінгом, персонажами та світом «Відьмака»"]

Книгу вже можна передзамовити на Amazon або в інших магазинах, знайдіть повний список <a href="https://www.penguinrandomhouse.com/books/697205/the-witcher-cookbook-by-anita-sarna-and-karolina-krupecka/" target="_blank" rel="noopener">на сайті видавництва</a>. Коштує вона $35, а вийде 25 жовтня 2022. За українську локалізацію поки що не взялось жодне видавництво.

<img class="alignnone size-large wp-image-159094" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/witcher-cookbook-1024x576.jpeg" alt="" width="1024" height="576">

До речі, у березні <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/03/21/new-witcher/" target="_blank" rel="noopener">анонсували</a> нову гру у всесвіті «Відьмака». <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/03/24/lynx-witcher/" target="_blank" rel="noopener">Виявилося</a>, що на ілюстрації до анонсу, — медальйон школи Рисі.</p>

<p>Книгу створили Аніта Сарна та Кароліна Крупецька з проєкту Nerd&#8217;s Kitchen і вона міститиме «вісімдесят апетитних і відновлювальних рецептів, натхнених серією відеоігор-бестселерів &#8220;Відьмак&#8221;, від ситних страв з таверни та міцних напоїв до вишуканих делікатесів для бенкетів з друзями»</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Здійсніть кулінарну подорож у фантастичний світ «Відьмака» з винахідливими смачними рецептами, натхненними сеттінгом, персонажами та світом «Відьмака»</p>					<cite>									<span><strong>З опису книги</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Книгу вже можна передзамовити на Amazon або в інших магазинах, знайдіть повний список <a href="https://www.penguinrandomhouse.com/books/697205/the-witcher-cookbook-by-anita-sarna-and-karolina-krupecka/" target="_blank" rel="noopener">на сайті видавництва</a>. Коштує вона $35, а вийде 25 жовтня 2022. За українську локалізацію поки що не взялось жодне видавництво.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone size-large wp-image-159094" src="/wp-content/uploads/2022/04/witcher-cookbook-1024x576.jpeg" alt="" width="1024" height="576" srcset="/wp-content/uploads/2022/04/witcher-cookbook-1024x576.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2022/04/witcher-cookbook-300x169.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2022/04/witcher-cookbook-768x432.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2022/04/witcher-cookbook-1536x864.jpeg 1536w, /wp-content/uploads/2022/04/witcher-cookbook-650x366.jpeg 650w, /wp-content/uploads/2022/04/witcher-cookbook.jpeg 1920w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>До речі, у березні <a href="/videogames/2022/03/21/new-witcher/" target="_blank" rel="noopener">анонсували</a> нову гру у всесвіті «Відьмака». <a href="/videogames/2022/03/24/lynx-witcher/" target="_blank" rel="noopener">Виявилося</a>, що на ілюстрації до анонсу, — медальйон школи Рисі.</p>

Розвіюємо міфи про те, що геймінг — це дитяча забавка. У рубриці ви прочитаєте огляди на ігри, знайдете гру на вечір у підбірках, дізнаєтеся цікаві факти про ігрову індустрію та зрозумієте, чому ігри заробляють більше за кіноіндустрію.

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Ігри

Книгу створили Аніта Сарна та Кароліна Крупецька з проєкту Nerd's Kitchen і вона міститиме «вісімдесят апетитних і відновлювальних рецептів, натхнених серією відеоігор-бестселерів "Відьмак", від ситних страв з таверни та міцних напоїв до вишуканих делікатесів для бенкетів з друзями»

[blockquote_with_author name="З опису книги" content="Здійсніть кулінарну подорож у фантастичний світ «Відьмака» з винахідливими смачними рецептами, натхненними сеттінгом, персонажами та світом «Відьмака»"]

Книгу вже можна передзамовити на Amazon або в інших магазинах, знайдіть повний список <a href="https://www.penguinrandomhouse.com/books/697205/the-witcher-cookbook-by-anita-sarna-and-karolina-krupecka/" target="_blank" rel="noopener">на сайті видавництва</a>. Коштує вона $35, а вийде 25 жовтня 2022. За українську локалізацію поки що не взялось жодне видавництво.

<img class="alignnone size-large wp-image-159094" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/witcher-cookbook-1024x576.jpeg" alt="" width="1024" height="576" />

До речі, у березні <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/03/21/new-witcher/" target="_blank" rel="noopener">анонсували</a> нову гру у всесвіті «Відьмака». <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/03/24/lynx-witcher/" target="_blank" rel="noopener">Виявилося</a>, що на ілюстрації до анонсу, — медальйон школи Рисі.

🍖 Восени вийде кулінарна книга за «Відьмаком»

<p>Книга "<em>1984</em>" Джорджа Орвелла назавжди залишиться у моїх роздумах. Вона показала справжню антиутопію і нашу дійсність.
</p><div id="attachment_158205" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/03/623db279be8d7_51K84pomCRL._AC_SY580_.jpg" data-quill-caption="Обкладинка ">

<img class="wp-image-158205" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/03/623db279be8d7_51K84pomCRL._AC_SY580_.jpg" alt="Обкладинка ">
<p id="caption-attachment-158205" class="wp-caption-text">Обкладинка</p>

</div>
Твір дуже актуальний, адже у сучасності кожна людина піддається впливу новинам, які звучать з телефонів чи телевізорів. Людство забуває про обережність і не відчуває страшної сили соцмереж. У той час влада маніпулює, слідкує за громадянами і робить все, аби люди стали прикованими до екранів, адже так легше підтримувати з ними "зв'язок".

Та чи існує в світі демократія? Чи люди вільні і вже отримали свободу? Я думаю, що ні. Країни із високим рівнем життя зараз не мають потреби лякати населення, проте деякі держави успішно проводять свою ідеологію і ставлять свої правила "гри на смерть". Так само як у "<em>1984</em>" вони викривлюють історію, тобто залишають минуле позаду, адже там не було ніяких кримінальних вчинків чи проблем. Влада проводить пропаганду і чистку населення. Націоналістам, інтелігенції і людям із здоровим глуздом не місце у країні "мороку, крові, страху". Верхівці потрібні справжні зомбі, які підлягають контролю і знають, що у їхній державі все добре.

Джордж Орвелл описав моменти, коли людина втрачала свої цінності і ставала фанатиком партії змалечку. Родини йшли на справжнє свято - привселюдні вбивства біженців, військових і людей, які намагалися протистояти владі. Натовп із захопленням спостерігав за страшним дійством і дякував "великому братові" за цей день. Через це діти росли в атмосфері жорстокості, тому неодноразово брали участь у слідкуваннях за рідними і в кінцевому рахунку здавали їх поліції. Можна провести паралель із сьогоденням. Батьки не слідкують за тим, що дивляться їхні діти в інтернеті і не знають, що молоде покоління можна легко "купити" за допомогою улюблених артистів. Вони поділяють думку кумира і не бачать в цьому зв'язку з владою. Не розуміють, що за декілька років можуть стати причиною того, що план деяких держав реалізується і людство перетвориться на "мерців", які чекатимуть того дня, аби спокійно лежати під землею.

У "<em>1984</em>" автор неабиякий спантеличив мене звісткою, що в "Океанії" (країні у якій відбуваються події) був забороненим секс. Інтим відбувався лише під наглядом влади та люди, які порушували закон, обов'язково зникали. А головні герої називали секс "політичним актом". Я роздумувала над цією темою і дійшла висновку, що влада розуміла які емоції приносить цей процес. Цього й бути не могло у країні "мороку, крові, страху", де єдиною насолодою були видовища на площах і переслідування. Верхівка забрала всі потреби у народу, навіть фізіологічні.

Також автор визначив, що головною "супер діяльністю" кожної людини є вміння думати. Мислення - справжня сила і його потрібно берегти як зіницю ока. Думки не можливо прочитати, але можливо подивитися на тіло і зрозуміти, що у людини в голові. Яскравим прикладом цього є хвилювання, адже особистість не контролює організмом і ненароком відкриває частину своїх роздумів. Через це влада "Океанії" створила спеціальну поліцію "думок", працівники якої були обізнаними матеріалами з психології і біології. Вони делікатно оцінювали поведінку підозрюваного і успішно проводили сотні арештів.

"Невже наш світ перетворюється на антиутопію "<em>1984</em>"?" - запитаєте Ви у мене. А я відповім: "Ми ніколи не дізнаємось правди, ніколи, повірте словам. Мені дано лише писати, а Вам читати, а ЇМ слідкувати... Ніхто не знає, коли прийде час незабутніх образ і вивішених плакатів з гаслами: "Рабство - це сила, а свобода - це кінець". "

<p>Книга &#8220;<em>1984</em>&#8221; Джорджа Орвелла назавжди залишиться у моїх роздумах. Вона показала справжню антиутопію і нашу дійсність.</p><div id="attachment_158205" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2022/03/623db279be8d7_51K84pomCRL._AC_SY580_.jpg" data-quill-caption="Обкладинка "><p><img loading="lazy" width="307" height="500" class="wp-image-158205" src="/wp-content/uploads/2022/03/623db279be8d7_51K84pomCRL._AC_SY580_.jpg" alt="Обкладинка " srcset="/wp-content/uploads/2022/03/623db279be8d7_51K84pomCRL._AC_SY580_.jpg 307w, /wp-content/uploads/2022/03/623db279be8d7_51K84pomCRL._AC_SY580_-184x300.jpg 184w" sizes="(max-width: 307px) 100vw, 307px" /></p><p id="caption-attachment-158205" class="wp-caption-text">Обкладинка</p></div><p>Твір дуже актуальний, адже у сучасності кожна людина піддається впливу новинам, які звучать з телефонів чи телевізорів. Людство забуває про обережність і не відчуває страшної сили соцмереж. У той час влада маніпулює, слідкує за громадянами і робить все, аби люди стали прикованими до екранів, адже так легше підтримувати з ними &#8220;зв&#8217;язок&#8221;.</p><p>Та чи існує в світі демократія? Чи люди вільні і вже отримали свободу? Я думаю, що ні. Країни із високим рівнем життя зараз не мають потреби лякати населення, проте деякі держави успішно проводять свою ідеологію і ставлять свої правила &#8220;гри на смерть&#8221;. Так само як у &#8220;<em>1984</em>&#8221; вони викривлюють історію, тобто залишають минуле позаду, адже там не було ніяких кримінальних вчинків чи проблем. Влада проводить пропаганду і чистку населення. Націоналістам, інтелігенції і людям із здоровим глуздом не місце у країні &#8220;мороку, крові, страху&#8221;. Верхівці потрібні справжні зомбі, які підлягають контролю і знають, що у їхній державі все добре.</p><p>Джордж Орвелл описав моменти, коли людина втрачала свої цінності і ставала фанатиком партії змалечку. Родини йшли на справжнє свято &#8211; привселюдні вбивства біженців, військових і людей, які намагалися протистояти владі. Натовп із захопленням спостерігав за страшним дійством і дякував &#8220;великому братові&#8221; за цей день. Через це діти росли в атмосфері жорстокості, тому неодноразово брали участь у слідкуваннях за рідними і в кінцевому рахунку здавали їх поліції. Можна провести паралель із сьогоденням. Батьки не слідкують за тим, що дивляться їхні діти в інтернеті і не знають, що молоде покоління можна легко &#8220;купити&#8221; за допомогою улюблених артистів. Вони поділяють думку кумира і не бачать в цьому зв&#8217;язку з владою. Не розуміють, що за декілька років можуть стати причиною того, що план деяких держав реалізується і людство перетвориться на &#8220;мерців&#8221;, які чекатимуть того дня, аби спокійно лежати під землею.</p><p>У &#8220;<em>1984</em>&#8221; автор неабиякий спантеличив мене звісткою, що в &#8220;Океанії&#8221; (країні у якій відбуваються події) був забороненим секс. Інтим відбувався лише під наглядом влади та люди, які порушували закон, обов&#8217;язково зникали. А головні герої називали секс &#8220;політичним актом&#8221;. Я роздумувала над цією темою і дійшла висновку, що влада розуміла які емоції приносить цей процес. Цього й бути не могло у країні &#8220;мороку, крові, страху&#8221;, де єдиною насолодою були видовища на площах і переслідування. Верхівка забрала всі потреби у народу, навіть фізіологічні.</p><p>Також автор визначив, що головною &#8220;супер діяльністю&#8221; кожної людини є вміння думати. Мислення &#8211; справжня сила і його потрібно берегти як зіницю ока. Думки не можливо прочитати, але можливо подивитися на тіло і зрозуміти, що у людини в голові. Яскравим прикладом цього є хвилювання, адже особистість не контролює організмом і ненароком відкриває частину своїх роздумів. Через це влада &#8220;Океанії&#8221; створила спеціальну поліцію &#8220;думок&#8221;, працівники якої були обізнаними матеріалами з психології і біології. Вони делікатно оцінювали поведінку підозрюваного і успішно проводили сотні арештів.</p><p>&#8220;Невже наш світ перетворюється на антиутопію &#8220;<em>1984</em>&#8220;?&#8221; &#8211; запитаєте Ви у мене. А я відповім: &#8220;Ми ніколи не дізнаємось правди, ніколи, повірте словам. Мені дано лише писати, а Вам читати, а ЇМ слідкувати&#8230; Ніхто не знає, коли прийде час незабутніх образ і вивішених плакатів з гаслами: &#8220;Рабство &#8211; це сила, а свобода &#8211; це кінець&#8221;. &#8220;</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Або мої роздуми щодо цієї книги.

Книга "<em>1984</em>" Джорджа Орвелла назавжди залишиться у моїх роздумах. Вона показала справжню антиутопію і нашу дійсність.
<div id="attachment_158205" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/03/623db279be8d7_51K84pomCRL._AC_SY580_.jpg" data-quill-caption="Обкладинка ">

<img class="wp-image-158205" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/03/623db279be8d7_51K84pomCRL._AC_SY580_.jpg" alt="Обкладинка " />
<p id="caption-attachment-158205" class="wp-caption-text">Обкладинка</p>

</div>
Твір дуже актуальний, адже у сучасності кожна людина піддається впливу новинам, які звучать з телефонів чи телевізорів. Людство забуває про обережність і не відчуває страшної сили соцмереж. У той час влада маніпулює, слідкує за громадянами і робить все, аби люди стали прикованими до екранів, адже так легше підтримувати з ними "зв'язок".

Та чи існує в світі демократія? Чи люди вільні і вже отримали свободу? Я думаю, що ні. Країни із високим рівнем життя зараз не мають потреби лякати населення, проте деякі держави успішно проводять свою ідеологію і ставлять свої правила "гри на смерть". Так само як у "<em>1984</em>" вони викривлюють історію, тобто залишають минуле позаду, адже там не було ніяких кримінальних вчинків чи проблем. Влада проводить пропаганду і чистку населення. Націоналістам, інтелігенції і людям із здоровим глуздом не місце у країні "мороку, крові, страху". Верхівці потрібні справжні зомбі, які підлягають контролю і знають, що у їхній державі все добре.

Джордж Орвелл описав моменти, коли людина втрачала свої цінності і ставала фанатиком партії змалечку. Родини йшли на справжнє свято - привселюдні вбивства біженців, військових і людей, які намагалися протистояти владі. Натовп із захопленням спостерігав за страшним дійством і дякував "великому братові" за цей день. Через це діти росли в атмосфері жорстокості, тому неодноразово брали участь у слідкуваннях за рідними і в кінцевому рахунку здавали їх поліції. Можна провести паралель із сьогоденням. Батьки не слідкують за тим, що дивляться їхні діти в інтернеті і не знають, що молоде покоління можна легко "купити" за допомогою улюблених артистів. Вони поділяють думку кумира і не бачать в цьому зв'язку з владою. Не розуміють, що за декілька років можуть стати причиною того, що план деяких держав реалізується і людство перетвориться на "мерців", які чекатимуть того дня, аби спокійно лежати під землею.

У "<em>1984</em>" автор неабиякий спантеличив мене звісткою, що в "Океанії" (країні у якій відбуваються події) був забороненим секс. Інтим відбувався лише під наглядом влади та люди, які порушували закон, обов'язково зникали. А головні герої називали секс "політичним актом". Я роздумувала над цією темою і дійшла висновку, що влада розуміла які емоції приносить цей процес. Цього й бути не могло у країні "мороку, крові, страху", де єдиною насолодою були видовища на площах і переслідування. Верхівка забрала всі потреби у народу, навіть фізіологічні.

Також автор визначив, що головною "супер діяльністю" кожної людини є вміння думати. Мислення - справжня сила і його потрібно берегти як зіницю ока. Думки не можливо прочитати, але можливо подивитися на тіло і зрозуміти, що у людини в голові. Яскравим прикладом цього є хвилювання, адже особистість не контролює організмом і ненароком відкриває частину своїх роздумів. Через це влада "Океанії" створила спеціальну поліцію "думок", працівники якої були обізнаними матеріалами з психології і біології. Вони делікатно оцінювали поведінку підозрюваного і успішно проводили сотні арештів.

"Невже наш світ перетворюється на антиутопію "<em>1984</em>"?" - запитаєте Ви у мене. А я відповім: "Ми ніколи не дізнаємось правди, ніколи, повірте словам. Мені дано лише писати, а Вам читати, а ЇМ слідкувати... Ніхто не знає, коли прийде час незабутніх образ і вивішених плакатів з гаслами: "Рабство - це сила, а свобода - це кінець". "

🤔 Чи може сюжет «1984» втілитися у реальність? 

<p>Сьогодні у кожної людини є доступ до різноманітних просторів і шанс насолоджуватися творами української літератури. У цій підбірці ви дізнаєтеся про дуже цікаву прозу, яку діти вивчають у школі.

1) «Хіба ревуть воли як ясла повні» П. Мирний

Історія розгортається у різних таймлайнах у селі Піски. Головний герой Чіпка Варениченко — у минулому дитя-чортеня, а в майбутньому — кривавий розбійник. Його сюжетна лінія переливається з внутрішньою драмою і проблемами суспільства. З одного боку на Чіпку могло б чекати прекрасне життя, але з іншого...

2) «Лісова пісня» Л. Українка

Події відбуваються на території Волині. Поміж лісових й водних істот починають жити люди. Мавка знаходить коханого — молодого хлопця Лукаша, але їхні стосунки не видаються "солодкими". Щось змінюється у серці Мавки та й не лише у неї...

3) «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський

Дві дитини з ворожих гуцульських родин, Марічка й Іван, пізнали особливе почуття — кохання. Через декілька років дівчина гине, а молодий хлопець зникає безвісти. Далі історія повертається до зображення побуту гуцулів, їхні повір'я і традиції. А сам Іван зустрів магічних істот, які можуть допомогти або навіть вбити.

4) «Мина Мазайло» М. Куліш

Доба українізації. Сім'я Мазайлів поділилася на прихильника цієї течії та ненависників, які хочуть змінити прізвище на щось "статніше". Комедійна драма описує жалюгідність деяких громадян, котрі не вважають за краще розвивати українську, а залишаються в тіні росії.

5) «Вальс меланхолійний» О. Кобилянська

Життя двох дівчат змінюється на до і після. Вони зустрічають Софію — нову співмешканку, яка своєю грою на фортепіано змушує задуматися над своїми цінностями.

6) «Кайдашева сім'я» І. Левицький

Родина Кайдашів відома на все село своїми сварками. Для Марусі Кайдашихи постає момент одруження двох синів — Карпа і Лавріна. Починаються нові чвари, але вже з невістками...

7) «Тигролови» І. Багряний

Григір Многогрішний успішно втікає з "дракона". Він опиняється в Сибірі, де на нього чекає зустріч з дикими звірами й навіть людьми — мисливцями на тигрів. Чоловік знайомиться з традиціями родини Сірків й починає нову сторінку життя, доки стара ще не хоче закінчуватися.</p>

<p>Сьогодні у кожної людини є доступ до різноманітних просторів і шанс насолоджуватися творами української літератури. У цій підбірці ви дізнаєтеся про дуже цікаву прозу, яку діти вивчають у школі.</p><p>1) «Хіба ревуть воли як ясла повні» П. Мирний</p><p>Історія розгортається у різних таймлайнах у селі Піски. Головний герой Чіпка Варениченко — у минулому дитя-чортеня, а в майбутньому — кривавий розбійник. Його сюжетна лінія переливається з внутрішньою драмою і проблемами суспільства. З одного боку на Чіпку могло б чекати прекрасне життя, але з іншого&#8230;</p><p>2) «Лісова пісня» Л. Українка</p><p>Події відбуваються на території Волині. Поміж лісових й водних істот починають жити люди. Мавка знаходить коханого — молодого хлопця Лукаша, але їхні стосунки не видаються &#8220;солодкими&#8221;. Щось змінюється у серці Мавки та й не лише у неї&#8230;</p><p>3) «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський</p><p>Дві дитини з ворожих гуцульських родин, Марічка й Іван, пізнали особливе почуття — кохання. Через декілька років дівчина гине, а молодий хлопець зникає безвісти. Далі історія повертається до зображення побуту гуцулів, їхні повір&#8217;я і традиції. А сам Іван зустрів магічних істот, які можуть допомогти або навіть вбити.</p><p>4) «Мина Мазайло» М. Куліш</p><p>Доба українізації. Сім&#8217;я Мазайлів поділилася на прихильника цієї течії та ненависників, які хочуть змінити прізвище на щось &#8220;статніше&#8221;. Комедійна драма описує жалюгідність деяких громадян, котрі не вважають за краще розвивати українську, а залишаються в тіні росії.</p><p>5) «Вальс меланхолійний» О. Кобилянська</p><p>Життя двох дівчат змінюється на до і після. Вони зустрічають Софію — нову співмешканку, яка своєю грою на фортепіано змушує задуматися над своїми цінностями.</p><p>6) «Кайдашева сім&#8217;я» І. Левицький</p><p>Родина Кайдашів відома на все село своїми сварками. Для Марусі Кайдашихи постає момент одруження двох синів — Карпа і Лавріна. Починаються нові чвари, але вже з невістками&#8230;</p><p>7) «Тигролови» І. Багряний</p><p>Григір Многогрішний успішно втікає з &#8220;дракона&#8221;. Він опиняється в Сибірі, де на нього чекає зустріч з дикими звірами й навіть людьми — мисливцями на тигрів. Чоловік знайомиться з традиціями родини Сірків й починає нову сторінку життя, доки стара ще не хоче закінчуватися.</p>

Читайте і пізнавайте наше

Сьогодні у кожної людини є доступ до різноманітних просторів і шанс насолоджуватися творами української літератури. У цій підбірці ви дізнаєтеся про дуже цікаву прозу, яку діти вивчають у школі.

1) «Хіба ревуть воли як ясла повні» П. Мирний

Історія розгортається у різних таймлайнах у селі Піски. Головний герой Чіпка Варениченко — у минулому дитя-чортеня, а в майбутньому — кривавий розбійник. Його сюжетна лінія переливається з внутрішньою драмою і проблемами суспільства. З одного боку на Чіпку могло б чекати прекрасне життя, але з іншого...

2) «Лісова пісня» Л. Українка

Події відбуваються на території Волині. Поміж лісових й водних істот починають жити люди. Мавка знаходить коханого — молодого хлопця Лукаша, але їхні стосунки не видаються "солодкими". Щось змінюється у серці Мавки та й не лише у неї...

3) «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський

Дві дитини з ворожих гуцульських родин, Марічка й Іван, пізнали особливе почуття — кохання. Через декілька років дівчина гине, а молодий хлопець зникає безвісти. Далі історія повертається до зображення побуту гуцулів, їхні повір'я і традиції. А сам Іван зустрів магічних істот, які можуть допомогти або навіть вбити.

4) «Мина Мазайло» М. Куліш

Доба українізації. Сім'я Мазайлів поділилася на прихильника цієї течії та ненависників, які хочуть змінити прізвище на щось "статніше". Комедійна драма описує жалюгідність деяких громадян, котрі не вважають за краще розвивати українську, а залишаються в тіні росії.

5) «Вальс меланхолійний» О. Кобилянська

Життя двох дівчат змінюється на до і після. Вони зустрічають Софію — нову співмешканку, яка своєю грою на фортепіано змушує задуматися над своїми цінностями.

6) «Кайдашева сім'я» І. Левицький

Родина Кайдашів відома на все село своїми сварками. Для Марусі Кайдашихи постає момент одруження двох синів — Карпа і Лавріна. Починаються нові чвари, але вже з невістками...

7) «Тигролови» І. Багряний

Григір Многогрішний успішно втікає з "дракона". Він опиняється в Сибірі, де на нього чекає зустріч з дикими звірами й навіть людьми — мисливцями на тигрів. Чоловік знайомиться з традиціями родини Сірків й починає нову сторінку життя, доки стара ще не хоче закінчуватися.

🤓 Добірка творів української літератури з шкільної програми

<p>Фонд Hemingway Foreign Rights Trust та розпорядник <span lang="UK">літературного спадку Ернеста Гемінґвея</span> Майкл Катакіс розривають будь-які подальші <span lang="UK">домовленості </span>з російськими видавцями та будь-якими країнами, які підтримуватимуть РФ, передає <a href="https://donttakefake.com/v-rosiyi-zaboronili-vidavati-knizhki-ernesta-gemingveya/" target="_blank" rel="noopener">DTF Magazine</a>.

Зокрема, фонд оголосив про припинення переговорів щодо нового контракту зі сербським видавцем через підтримку Сербією РФ.

Про це Майкл Катакіс у <a href="https://starylev.com.ua/news/maykl-katakis-ta-hemingway-trust-rozirvaly-spivpracyu-z-rosiyskymy-vydavcyamy" target="_blank" rel="noopener">листі</a> повідомив Мар'яні Савці — головній редакторці «Видавництва старого лева», якому належать права на видання творів Гемінґвея в Україні. Він переконав <span lang="UK">видавництво Simon & Schuster</span> не продавати книги в Росію і не <span lang="UK">вести</span> з ними жодних справ.

До того ж Катакіс вибачився за те, що США не надає Україні допомоги<span lang="UK">, як-от «закритого неба», </span>додатков<span lang="UK">ого озброєння та невиконання умов</span> Будапештських угод.

<i class=" fa fa-share"></i> Ернест Гемінґвей — американський письменник та журналіст, який брав участь у Першій та Другій світових війнах. Враження та роздуми про війну лягли в основу багатьох творів письменника. Зокрема, темі війни присвячені такі твори:«По кому подзвін», «Прощавай, зброє!» та «Фієста».

<img class="aligncenter wp-image-157223" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/03/md11vfswyvmlluhknpvp.png" alt="" width="401" height="401"></p>

<p>Фонд Hemingway Foreign Rights Trust та розпорядник <span lang="UK">літературного спадку Ернеста Гемінґвея</span> Майкл Катакіс розривають будь-які подальші <span lang="UK">домовленості </span>з російськими видавцями та будь-якими країнами, які підтримуватимуть РФ, передає <a href="https://donttakefake.com/v-rosiyi-zaboronili-vidavati-knizhki-ernesta-gemingveya/" target="_blank" rel="noopener">DTF Magazine</a>.</p><p>Зокрема, фонд оголосив про припинення переговорів щодо нового контракту зі сербським видавцем через підтримку Сербією РФ.</p><p>Про це Майкл Катакіс у <a href="https://starylev.com.ua/news/maykl-katakis-ta-hemingway-trust-rozirvaly-spivpracyu-z-rosiyskymy-vydavcyamy" target="_blank" rel="noopener">листі</a> повідомив Мар&#8217;яні Савці — головній редакторці «Видавництва старого лева», якому належать права на видання творів Гемінґвея в Україні. Він переконав <span lang="UK">видавництво Simon &#038; Schuster</span> не продавати книги в Росію і не <span lang="UK">вести</span> з ними жодних справ.</p><p>До того ж Катакіс вибачився за те, що США не надає Україні допомоги<span lang="UK">, як-от «закритого неба», </span>додатков<span lang="UK">ого озброєння та невиконання умов</span> Будапештських угод.</p><p><i class=" fa fa-share"></i> Ернест Гемінґвей — американський письменник та журналіст, який брав участь у Першій та Другій світових війнах. Враження та роздуми про війну лягли в основу багатьох творів письменника. Зокрема, темі війни присвячені такі твори:«По кому подзвін», «Прощавай, зброє!» та «Фієста».</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-157223" src="/wp-content/uploads/2022/03/md11vfswyvmlluhknpvp.png" alt="" width="401" height="401" srcset="/wp-content/uploads/2022/03/md11vfswyvmlluhknpvp.png 461w, /wp-content/uploads/2022/03/md11vfswyvmlluhknpvp-300x300.png 300w, /wp-content/uploads/2022/03/md11vfswyvmlluhknpvp-150x150.png 150w, /wp-content/uploads/2022/03/md11vfswyvmlluhknpvp-260x260.png 260w" sizes="(max-width: 401px) 100vw, 401px" /></p>

Фонд Hemingway Foreign Rights Trust та розпорядник <span lang="UK">літературного спадку Ернеста Гемінґвея</span> Майкл Катакіс розривають будь-які подальші <span lang="UK">домовленості </span>з російськими видавцями та будь-якими країнами, які підтримуватимуть РФ, передає <a href="https://donttakefake.com/v-rosiyi-zaboronili-vidavati-knizhki-ernesta-gemingveya/" target="_blank" rel="noopener">DTF Magazine</a>.

Зокрема, фонд оголосив про припинення переговорів щодо нового контракту зі сербським видавцем через підтримку Сербією РФ.

Про це Майкл Катакіс у <a href="https://starylev.com.ua/news/maykl-katakis-ta-hemingway-trust-rozirvaly-spivpracyu-z-rosiyskymy-vydavcyamy" target="_blank" rel="noopener">листі</a> повідомив Мар'яні Савці — головній редакторці «Видавництва старого лева», якому належать права на видання творів Гемінґвея в Україні. Він переконав <span lang="UK">видавництво Simon &amp; Schuster</span> не продавати книги в Росію і не <span lang="UK">вести</span> з ними жодних справ.

До того ж Катакіс вибачився за те, що США не надає Україні допомоги<span lang="UK">, як-от «закритого неба», </span>додатков<span lang="UK">ого озброєння та невиконання умов</span> Будапештських угод.

<i class=" fa fa-share"></i> Ернест Гемінґвей — американський письменник та журналіст, який брав участь у Першій та Другій світових війнах. Враження та роздуми про війну лягли в основу багатьох творів письменника. Зокрема, темі війни присвячені такі твори:«По кому подзвін», «Прощавай, зброє!» та «Фієста».

<img class="aligncenter wp-image-157223" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/03/md11vfswyvmlluhknpvp.png" alt="" width="401" height="401" />

<p>Фонд Hemingway Foreign Rights Trust та розпорядник <span lang="UK">літературного спадку Ернеста Гемінґвея</span> Майкл Катакіс розривають будь-які подальші <span lang="UK">домовленості </span>з російськими видавцями та будь-якими країнами, які підтримуватимуть РФ, передає <a href="https://donttakefake.com/v-rosiyi-zaboronili-vidavati-knizhki-ernesta-gemingveya/" target="_blank" rel="noopener">DTF Magazine</a>.</p><p>Зокрема, фонд оголосив про припинення переговорів щодо нового контракту зі сербським видавцем через підтримку Сербією РФ.</p><p>Про це Майкл Катакіс у <a href="https://starylev.com.ua/news/maykl-katakis-ta-hemingway-trust-rozirvaly-spivpracyu-z-rosiyskymy-vydavcyamy" target="_blank" rel="noopener">листі</a> повідомив Мар&#8217;яні Савці — головній редакторці «Видавництва старого лева», якому належать права на видання творів Гемінґвея в Україні. Він переконав <span lang="UK">видавництво Simon &amp; Schuster</span> не продавати книги в Росію і не <span lang="UK">вести</span> з ними жодних справ.</p><p>До того ж Катакіс вибачився за те, що США не надає Україні допомоги<span lang="UK">, як-от «закритого неба», </span>додатков<span lang="UK">ого озброєння та невиконання умов</span> Будапештських угод.</p><p><i class=" fa fa-share"></i> Ернест Гемінґвей — американський письменник та журналіст, який брав участь у Першій та Другій світових війнах. Враження та роздуми про війну лягли в основу багатьох творів письменника. Зокрема, темі війни присвячені такі твори:«По кому подзвін», «Прощавай, зброє!» та «Фієста».</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-157223" src="/wp-content/uploads/2022/03/md11vfswyvmlluhknpvp.png" alt="" width="401" height="401" srcset="/wp-content/uploads/2022/03/md11vfswyvmlluhknpvp.png 461w, /wp-content/uploads/2022/03/md11vfswyvmlluhknpvp-300x300.png 300w, /wp-content/uploads/2022/03/md11vfswyvmlluhknpvp-150x150.png 150w, /wp-content/uploads/2022/03/md11vfswyvmlluhknpvp-260x260.png 260w" sizes="(max-width: 401px) 100vw, 401px" /></p>

📚 В РФ заборонили видавати книжки Ернеста Гемінґвея

<p class="ql-align-justify"><strong>У видавництві Лабораторія вийшов український переклад книжки Огастіна Седжвіка «</strong><a href="https://laboratoria.pro/products/kavalend-temna-imperiya-odniei-lyudini-ta-stvorennya-nashogo-ulyublenogo-narkotiku" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій</strong></a><strong>». Це погляд на розвиток кавової індустрії через призму соціальних та економічних перетворень у світі. Публікуємо уривок з книжки.</strong></p>

<div id="attachment_151668" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/02/61fa6e1f9cb1b_DSC_2152-scaled.jpg" data-quill-caption="Книга «Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій» Огастіна Седжвіка">

<img class="wp-image-151668" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/02/61fa6e1f9cb1b_DSC_2152-scaled.jpg" alt="Книга «Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій» Огастіна Седжвіка">
<p id="caption-attachment-151668" class="wp-caption-text">Книга «Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій» Огастіна Седжвіка</p>

</div>
Люди, котрі виробляють каву, невидимі для тих, хто її п’є. У США принаймні протягом століття робітників, які вирощують каву, показували в новинах, рекламі й популярній культурі, іноді спеціально, щоб підкреслити, як їхнє життя відрізняється від життя любителів кави. Життя цих робітників ставало предметом занепокоєння на найвищому політичному й міжнародному рівні. Проте глибше питання — що змушує людей працювати — ніхто не ставив, і споживачі сприймали робітників так, як цього хотіли плантатори. Ніби вирощувати каву — їхнє призначення, ніби вони справді «робочі люди» і максимум, на що вони можуть сподіватися, — більша зарплата.

[related_post id="148489"]

«Сертифікована етична» кава — головний продукт справедливої торгівлі — нічим тут не допомогла. Концепція справедливої торгівлі, сформульована після Другої світової війни місіонером менонітам, який хотів допомогти бідним жінкам у Пуерто-Рико продавати домашні вироби, стала у 1980-ті роки магістральним напрямом у торгівлі центральноамериканською кавою. Під час таємної війни із сандіністами адміністрація Рейгана наклала на Нікарагуа ембарго, заблокувавши торгівлю зі США, зокрема й торгівлю кавою. Імпортери, які симпатизували сандіністам, знайшли лазівку: каву з Нікарагуа, обсмажену в іншій країні, можна було ввозити легально. Собівартість виходила надто високою для звичайних продавців, але церковні групи і спеціалізовані крамниці, зокрема «Іквел ексчейндж» у Кембриджі, штат Массачусетс, продавали «Кафé Нікá», обсмажену в Амстердамі, по 7 доларів за фунт — майже вдвічі дорожче, ніж середня роздрібна ціна в той час. У 1987-му, за перший повний рік діяльності, «Іквел ексчейндж» продав 20 000 фунтів, і попит на цьому не закінчився.

Наступного року етичні принципи, які визначали діяльність перших «альтернативних торговельних організацій», кодифікувала голландська комерційна група, що продавала каву під маркою «Макс Гавелар» (від назви роману Мультатулі 1860 року про голод на Яві). Це була перша «справедлива» торгова марка. Сертифікат «Макс Гавелар» гарантував, що кава походить із господарств, яким заплатили більше, ніж ринкова ціна; ідея полягала в тому, що так і робітники більше зароблять. У 1987 році «Макс Гавелар» та інші «справедливі» торговці у Європі і США сформулювали спільні нормативи щодо цін, платні, певних соціальних та екологічних умов. У 1999 році США імпортували близько 2 мільйонів фунтів «справедливої» кави. Нині «справедливий» імпорт майже у сто разів більший — близько 5 % споживчого ринку. Справедлива торгівля суттєво вплинула на культуру споживання, питання глобальної економічної етики перетворилося на свідому позицію половини американських домогосподарств.

У справедливої торгівлі багато критиків. Дехто вважає, що «справедливість», визначена багатими в інтересах бідних, надто пов’язана з ринковою ціною, щоб якось зарадити «колосальній нерівності» за тривалістю життя, освітою і здоров’ям, що розділяє тих, хто каву виробляє, і тих, хто її п’є. Інші доводять, що ставка на дрібних фермерів ніяк не допомагає найбіднішим верствам населення — робітникам на великих плантаціях, а модель гарантованої ціни ніяк не пов’язана з якістю кави. Хтось ставить під сумнів вигідність цієї формули для виробників «справедливої кави», адже вони отримують лише одну десяту від роздрібної ціни своєї кави, а цього навряд чи достатньо, щоб розірвати порочне коло бідності. Тимчасом гігантські багатонаціональні корпорації прикриваються сертифікатами справедливої торгівлі, ніби вони шляхетні доброчинці.

Утім, реальна критика «справедливої торгівлі» мусить полягати в тому, що переклад етичних принципів мовою цін (тобто ідея, що міра справедливості — це гроші) затуманює набагато фундаментальніше питання. І не тільки від споживачів кави, а й від тих, хто працює в цій галузі. Рік Пейсер кільканадцять років прослужив у керівництві фірми «Грін маунтін кофі» (один із найбільших імпортерів «справедливої кави») і в раді директорів «Фейртрейд інтернешнл» (найбільший сертифікатор «справедливої торгівлі»). Як же він здивувався, коли почав інспектувати реальні плантації, щоб знайти найкращі джерела найкращої кави. Виявилося, що люди, які виробляють імпортовану ним каву, хронічно недоїдають цілий рік, а між кінцем одного сезону і початком іншого попросту голодують (вони називають цей період «худими місяцями» — los meses f lacos).

Донедавна споживачі не звертали особливої уваги на зв’язок між виробництвом кави і голодом. Наймасштабніше дослідження «продовольчих ризиків» у кавових регіонах світу, завершене 2005 року, стосувалося Сальвадору, Гватемали, Нікарагуа і Мексики (зазвичай їх уважають заможнішими, ніж відповідні регіони в Африці й Азії). Дослідження охопило 500 домогосподарств, майже дві третини з них ледь зводили кінці з кінцями. Ще одне дослідження, проведене в кавових регіонах західного Сальвадору, з’ясувало, що 97 % домогосподарств хронічно недоїдають.

Проблему голоду часто вважають неймовірно складною, мовляв, тут діють історичні, ринкові й екологічні чинники, набагато масштабніші за домогосподарство, плантацію чи навіть державу. Та водночас це дуже проста проблема. Люди, які виробляють каву, голодні, тому далеко за ідеями не ходять. Коли їжі мало, їдять менше. Коли мало грошей, купують дешевші продукти в меншій кількості. Коли гроші закінчуються, влазять у борги, щоб щось поїсти. Коли кредит вичерпано, їм не залишається нічого, крім як працювати. У їхньому випадку жити означає працювати на пропонованих умовах. Проблема не в тому, що на плантаціях немає роботи, щоб пережити лихі місяці. Проблема в тому, що немає інших варіантів — тільки працювати на плантаціях. І коли з’ясувалося, що умови роботи на «справедливо сертифікованих» плантаціях відрізняються в гірший бік від обіцяних, у робітників було просте пояснення: «Не заробиш на їжу — сидітимеш голодний». Це засадничий принцип сучасного світоустрою, і щоб його утвердити, знадобилася війна. Цей світ створили плантатори.

Люди, які жили на лінії дотику між роботою і голодом, часто шукали кращого життя деінде. Так само як Джеймс Гіл 1889 року. Як сальвадорці після земельної реформи кінця ХІХ століття, під час буму бурбону в 1920-х, після різанини 1932 року, під час громадянської війни 1980–1990-х. Так само як багато нинішніх біженців, які покидають рідний дім через насильство або зміну довкілля. Сто років тому індустрія кави почала бурхливо розвиватися, і перед багатьма людьми в Сальвадорі постав вибір — плантація, міграція або революція. Інакше кажучи, голод, тяжка праця, переїзд або боротьба.

З іншого боку, існує інший погляд на майбутнє. Історію кави можна писати в протилежному напрямі — повернути продовольство у світ, який монопольно опанувала кава. Щоб покінчити з «голодом у каваленді», Американська асоціація кави особливих сортів пропонує перестати практикувати монокультуру, для затінення кавових дерев садити фруктові, садити між деревами кукурудзу і квасолю. Водночас бідні й голодні люди по всьому світу виступають за рішучіші заходи в галузі продовольчої безпеки і продовольчої незалежності. Продовольча безпека, за означенням ООН, полягає в тому, що «всі люди в будь-який час мають фізичний, соціальний та економічний доступ до задовільної кількості безпечної й поживної їжі, яка відповідає їхнім харчовим потребам і смакам та дає змогу вести активне і здорове життя». Концепція продовольчої незалежності, сформульована малими фермерами, йде ще далі і передбачає не тільки те, що людям доступна здорова й різноманітна їжа в достатній кількості, а й те, що виробництвом і розподілом продовольства в локальному масштабі керують люди, які його споживають. Обидва принципи почали враховувати в сертифікаційному процесі. Від виробників «справедливої кави» чекають, що вони віддаватимуть належне основним потребам людини, а не експлуатуватимуть їх, зроблять адекватне харчування передумовою, а не гіпотетичним наслідком роботи.

Існує два підходи до продовольчої незалежності. В одному варіанті це прямий докір основам сучасного світопорядку, спосіб підкопатися під історію глобалізації, вирвати коріння глобальної економіки кави, зруйнувати механізм зв’язків між людьми, які виробляють каву, і людьми, які її п’ють. Другий варіант, наповнений більшою емпатією, — мислити продовольчу незалежність як запоруку миру: збирати дикорослі фрукти, доглядати за томатами і ягодами, вирощувати кукурудзу і квасолю, тримати курей, полювати і рибалити, готувати разом із сім’єю, виховувати дітей, ділитися із сусідами, приймати друзів, їсти, коли хочеш, брати додаткову порцію, якщо хочеш...

[background_substrate_simple color="#ff0053"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129784"]

<p class="ql-align-justify"><strong>У видавництві Лабораторія вийшов український переклад книжки Огастіна Седжвіка «</strong><a href="https://laboratoria.pro/products/kavalend-temna-imperiya-odniei-lyudini-ta-stvorennya-nashogo-ulyublenogo-narkotiku" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій</strong></a><strong>». Це погляд на розвиток кавової індустрії через призму соціальних та економічних перетворень у світі. Публікуємо уривок з книжки.</strong></p><div id="attachment_151668" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2022/02/61fa6e1f9cb1b_DSC_2152-scaled.jpg" data-quill-caption="Книга «Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій» Огастіна Седжвіка"><p><img loading="lazy" width="2560" height="1709" class="wp-image-151668" src="/wp-content/uploads/2022/02/61fa6e1f9cb1b_DSC_2152-scaled.jpg" alt="Книга «Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій» Огастіна Седжвіка" srcset="/wp-content/uploads/2022/02/61fa6e1f9cb1b_DSC_2152-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/02/61fa6e1f9cb1b_DSC_2152-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/02/61fa6e1f9cb1b_DSC_2152-1024x684.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/02/61fa6e1f9cb1b_DSC_2152-768x513.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/02/61fa6e1f9cb1b_DSC_2152-1536x1026.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/02/61fa6e1f9cb1b_DSC_2152-2048x1367.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/02/61fa6e1f9cb1b_DSC_2152-650x434.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p id="caption-attachment-151668" class="wp-caption-text">Книга «Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій» Огастіна Седжвіка</p></div><p>Люди, котрі виробляють каву, невидимі для тих, хто її п’є. У США принаймні протягом століття робітників, які вирощують каву, показували в новинах, рекламі й популярній культурі, іноді спеціально, щоб підкреслити, як їхнє життя відрізняється від життя любителів кави. Життя цих робітників ставало предметом занепокоєння на найвищому політичному й міжнародному рівні. Проте глибше питання — що змушує людей працювати — ніхто не ставив, і споживачі сприймали робітників так, як цього хотіли плантатори. Ніби вирощувати каву — їхнє призначення, ніби вони справді «робочі люди» і максимум, на що вони можуть сподіватися, — більша зарплата.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2022/01/24/smakolyky-announcement/" class="link">🥰 Як ми плануємо заохочувати авторів</a>	</div><p>«Сертифікована етична» кава — головний продукт справедливої торгівлі — нічим тут не допомогла. Концепція справедливої торгівлі, сформульована після Другої світової війни місіонером менонітам, який хотів допомогти бідним жінкам у Пуерто-Рико продавати домашні вироби, стала у 1980-ті роки магістральним напрямом у торгівлі центральноамериканською кавою. Під час таємної війни із сандіністами адміністрація Рейгана наклала на Нікарагуа ембарго, заблокувавши торгівлю зі США, зокрема й торгівлю кавою. Імпортери, які симпатизували сандіністам, знайшли лазівку: каву з Нікарагуа, обсмажену в іншій країні, можна було ввозити легально. Собівартість виходила надто високою для звичайних продавців, але церковні групи і спеціалізовані крамниці, зокрема «Іквел ексчейндж» у Кембриджі, штат Массачусетс, продавали «Кафé Нікá», обсмажену в Амстердамі, по 7 доларів за фунт — майже вдвічі дорожче, ніж середня роздрібна ціна в той час. У 1987-му, за перший повний рік діяльності, «Іквел ексчейндж» продав 20 000 фунтів, і попит на цьому не закінчився.</p><p>Наступного року етичні принципи, які визначали діяльність перших «альтернативних торговельних організацій», кодифікувала голландська комерційна група, що продавала каву під маркою «Макс Гавелар» (від назви роману Мультатулі 1860 року про голод на Яві). Це була перша «справедлива» торгова марка. Сертифікат «Макс Гавелар» гарантував, що кава походить із господарств, яким заплатили більше, ніж ринкова ціна; ідея полягала в тому, що так і робітники більше зароблять. У 1987 році «Макс Гавелар» та інші «справедливі» торговці у Європі і США сформулювали спільні нормативи щодо цін, платні, певних соціальних та екологічних умов. У 1999 році США імпортували близько 2 мільйонів фунтів «справедливої» кави. Нині «справедливий» імпорт майже у сто разів більший — близько 5 % споживчого ринку. Справедлива торгівля суттєво вплинула на культуру споживання, питання глобальної економічної етики перетворилося на свідому позицію половини американських домогосподарств.</p><p>У справедливої торгівлі багато критиків. Дехто вважає, що «справедливість», визначена багатими в інтересах бідних, надто пов’язана з ринковою ціною, щоб якось зарадити «колосальній нерівності» за тривалістю життя, освітою і здоров’ям, що розділяє тих, хто каву виробляє, і тих, хто її п’є. Інші доводять, що ставка на дрібних фермерів ніяк не допомагає найбіднішим верствам населення — робітникам на великих плантаціях, а модель гарантованої ціни ніяк не пов’язана з якістю кави. Хтось ставить під сумнів вигідність цієї формули для виробників «справедливої кави», адже вони отримують лише одну десяту від роздрібної ціни своєї кави, а цього навряд чи достатньо, щоб розірвати порочне коло бідності. Тимчасом гігантські багатонаціональні корпорації прикриваються сертифікатами справедливої торгівлі, ніби вони шляхетні доброчинці.</p><p>Утім, реальна критика «справедливої торгівлі» мусить полягати в тому, що переклад етичних принципів мовою цін (тобто ідея, що міра справедливості — це гроші) затуманює набагато фундаментальніше питання. І не тільки від споживачів кави, а й від тих, хто працює в цій галузі. Рік Пейсер кільканадцять років прослужив у керівництві фірми «Грін маунтін кофі» (один із найбільших імпортерів «справедливої кави») і в раді директорів «Фейртрейд інтернешнл» (найбільший сертифікатор «справедливої торгівлі»). Як же він здивувався, коли почав інспектувати реальні плантації, щоб знайти найкращі джерела найкращої кави. Виявилося, що люди, які виробляють імпортовану ним каву, хронічно недоїдають цілий рік, а між кінцем одного сезону і початком іншого попросту голодують (вони називають цей період «худими місяцями» — los meses f lacos).</p><p>Донедавна споживачі не звертали особливої уваги на зв’язок між виробництвом кави і голодом. Наймасштабніше дослідження «продовольчих ризиків» у кавових регіонах світу, завершене 2005 року, стосувалося Сальвадору, Гватемали, Нікарагуа і Мексики (зазвичай їх уважають заможнішими, ніж відповідні регіони в Африці й Азії). Дослідження охопило 500 домогосподарств, майже дві третини з них ледь зводили кінці з кінцями. Ще одне дослідження, проведене в кавових регіонах західного Сальвадору, з’ясувало, що 97 % домогосподарств хронічно недоїдають.</p><p>Проблему голоду часто вважають неймовірно складною, мовляв, тут діють історичні, ринкові й екологічні чинники, набагато масштабніші за домогосподарство, плантацію чи навіть державу. Та водночас це дуже проста проблема. Люди, які виробляють каву, голодні, тому далеко за ідеями не ходять. Коли їжі мало, їдять менше. Коли мало грошей, купують дешевші продукти в меншій кількості. Коли гроші закінчуються, влазять у борги, щоб щось поїсти. Коли кредит вичерпано, їм не залишається нічого, крім як працювати. У їхньому випадку жити означає працювати на пропонованих умовах. Проблема не в тому, що на плантаціях немає роботи, щоб пережити лихі місяці. Проблема в тому, що немає інших варіантів — тільки працювати на плантаціях. І коли з’ясувалося, що умови роботи на «справедливо сертифікованих» плантаціях відрізняються в гірший бік від обіцяних, у робітників було просте пояснення: «Не заробиш на їжу — сидітимеш голодний». Це засадничий принцип сучасного світоустрою, і щоб його утвердити, знадобилася війна. Цей світ створили плантатори.</p><p>Люди, які жили на лінії дотику між роботою і голодом, часто шукали кращого життя деінде. Так само як Джеймс Гіл 1889 року. Як сальвадорці після земельної реформи кінця ХІХ століття, під час буму бурбону в 1920-х, після різанини 1932 року, під час громадянської війни 1980–1990-х. Так само як багато нинішніх біженців, які покидають рідний дім через насильство або зміну довкілля. Сто років тому індустрія кави почала бурхливо розвиватися, і перед багатьма людьми в Сальвадорі постав вибір — плантація, міграція або революція. Інакше кажучи, голод, тяжка праця, переїзд або боротьба.</p><p>З іншого боку, існує інший погляд на майбутнє. Історію кави можна писати в протилежному напрямі — повернути продовольство у світ, який монопольно опанувала кава. Щоб покінчити з «голодом у каваленді», Американська асоціація кави особливих сортів пропонує перестати практикувати монокультуру, для затінення кавових дерев садити фруктові, садити між деревами кукурудзу і квасолю. Водночас бідні й голодні люди по всьому світу виступають за рішучіші заходи в галузі продовольчої безпеки і продовольчої незалежності. Продовольча безпека, за означенням ООН, полягає в тому, що «всі люди в будь-який час мають фізичний, соціальний та економічний доступ до задовільної кількості безпечної й поживної їжі, яка відповідає їхнім харчовим потребам і смакам та дає змогу вести активне і здорове життя». Концепція продовольчої незалежності, сформульована малими фермерами, йде ще далі і передбачає не тільки те, що людям доступна здорова й різноманітна їжа в достатній кількості, а й те, що виробництвом і розподілом продовольства в локальному масштабі керують люди, які його споживають. Обидва принципи почали враховувати в сертифікаційному процесі. Від виробників «справедливої кави» чекають, що вони віддаватимуть належне основним потребам людини, а не експлуатуватимуть їх, зроблять адекватне харчування передумовою, а не гіпотетичним наслідком роботи.</p><p>Існує два підходи до продовольчої незалежності. В одному варіанті це прямий докір основам сучасного світопорядку, спосіб підкопатися під історію глобалізації, вирвати коріння глобальної економіки кави, зруйнувати механізм зв’язків між людьми, які виробляють каву, і людьми, які її п’ють. Другий варіант, наповнений більшою емпатією, — мислити продовольчу незалежність як запоруку миру: збирати дикорослі фрукти, доглядати за томатами і ягодами, вирощувати кукурудзу і квасолю, тримати курей, полювати і рибалити, готувати разом із сім’єю, виховувати дітей, ділитися із сусідами, приймати друзів, їсти, коли хочеш, брати додаткову порцію, якщо хочеш&#8230;</p>	<div class="note"  style="background-color:#ff0053">		<p><strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong></p>		<div class="corner"></div>	</div><p><iframe src="https://api.nachasi.com/v2/shortcode/wp_quiz_pro/?id=129784" sandbox="allow-same-origin allow-scripts allow-popups allow-forms allow-presentation" onload="this.style.height=(this.contentWindow.document.body.scrollHeight+20)+'px';"></iframe></p>

DSC_2128.jpg

u0415u0442u0438u0447u043du0430 u043au0430u0432u0430: u0441u043fu0440u043eu0431u0430 u043fu043eu0431u0430u0447u0438u0442u0438 u043bu044eu0434u0435u0439, u044fu043au0456 u0432u0438u0440u043eu0431u043bu044fu044eu0442u044c u043au0430u0432u0443u00a0

u041cu0438 u0449u043eu0434u043du044f u043fu2019u0454u043cu043e u043au0430u0432u0443 u0456 u043du0430u0432u0456u0442u044c u043du0435 u0437u0430u043cu0438u0441u043bu044eu0454u043cu043eu0441u044f, u0432 u044fu043au0438u0445 u0443u043cu043eu0432u0430u0445 u0457u0457 u043cu043eu0433u043bu043e u0431u0443u0442u0438 u0437u0456u0431u0440u0430u043du043e u0456 u0437u043cu0435u043bu0435u043du043e. u0429u043e u0456 u0445u0442u043e u043du0430u0441u043fu0440u0430u0432u0434u0456 u0441u0442u043eu0457u0442u044c u0437u0430 u0432u0430u0448u0438u043c u0430u043cu0435u0440u0438u043au0430u043du043e?u00a0u00a0

Ми щодня п’ємо каву і навіть не замислюємося, в яких умовах її могло бути зібрано і змелено. Що і хто насправді стоїть за вашим американо?

<p class="ql-align-justify"><strong>У видавництві Лабораторія вийшов український переклад книжки Огастіна Седжвіка «</strong><a href="https://laboratoria.pro/products/kavalend-temna-imperiya-odniei-lyudini-ta-stvorennya-nashogo-ulyublenogo-narkotiku" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій</strong></a><strong>». Це погляд на розвиток кавової індустрії через призму соціальних та економічних перетворень у світі. Публікуємо уривок з книжки.</strong></p>

<div id="attachment_151668" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/02/61fa6e1f9cb1b_DSC_2152-scaled.jpg" data-quill-caption="Книга «Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій» Огастіна Седжвіка">

<img class="wp-image-151668" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/02/61fa6e1f9cb1b_DSC_2152-scaled.jpg" alt="Книга «Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій» Огастіна Седжвіка" />
<p id="caption-attachment-151668" class="wp-caption-text">Книга «Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій» Огастіна Седжвіка</p>

</div>
Люди, котрі виробляють каву, невидимі для тих, хто її п’є. У США принаймні протягом століття робітників, які вирощують каву, показували в новинах, рекламі й популярній культурі, іноді спеціально, щоб підкреслити, як їхнє життя відрізняється від життя любителів кави. Життя цих робітників ставало предметом занепокоєння на найвищому політичному й міжнародному рівні. Проте глибше питання — що змушує людей працювати — ніхто не ставив, і споживачі сприймали робітників так, як цього хотіли плантатори. Ніби вирощувати каву — їхнє призначення, ніби вони справді «робочі люди» і максимум, на що вони можуть сподіватися, — більша зарплата.

[related_post id="148489"]

«Сертифікована етична» кава — головний продукт справедливої торгівлі — нічим тут не допомогла. Концепція справедливої торгівлі, сформульована після Другої світової війни місіонером менонітам, який хотів допомогти бідним жінкам у Пуерто-Рико продавати домашні вироби, стала у 1980-ті роки магістральним напрямом у торгівлі центральноамериканською кавою. Під час таємної війни із сандіністами адміністрація Рейгана наклала на Нікарагуа ембарго, заблокувавши торгівлю зі США, зокрема й торгівлю кавою. Імпортери, які симпатизували сандіністам, знайшли лазівку: каву з Нікарагуа, обсмажену в іншій країні, можна було ввозити легально. Собівартість виходила надто високою для звичайних продавців, але церковні групи і спеціалізовані крамниці, зокрема «Іквел ексчейндж» у Кембриджі, штат Массачусетс, продавали «Кафé Нікá», обсмажену в Амстердамі, по 7 доларів за фунт — майже вдвічі дорожче, ніж середня роздрібна ціна в той час. У 1987-му, за перший повний рік діяльності, «Іквел ексчейндж» продав 20 000 фунтів, і попит на цьому не закінчився.

Наступного року етичні принципи, які визначали діяльність перших «альтернативних торговельних організацій», кодифікувала голландська комерційна група, що продавала каву під маркою «Макс Гавелар» (від назви роману Мультатулі 1860 року про голод на Яві). Це була перша «справедлива» торгова марка. Сертифікат «Макс Гавелар» гарантував, що кава походить із господарств, яким заплатили більше, ніж ринкова ціна; ідея полягала в тому, що так і робітники більше зароблять. У 1987 році «Макс Гавелар» та інші «справедливі» торговці у Європі і США сформулювали спільні нормативи щодо цін, платні, певних соціальних та екологічних умов. У 1999 році США імпортували близько 2 мільйонів фунтів «справедливої» кави. Нині «справедливий» імпорт майже у сто разів більший — близько 5 % споживчого ринку. Справедлива торгівля суттєво вплинула на культуру споживання, питання глобальної економічної етики перетворилося на свідому позицію половини американських домогосподарств.

У справедливої торгівлі багато критиків. Дехто вважає, що «справедливість», визначена багатими в інтересах бідних, надто пов’язана з ринковою ціною, щоб якось зарадити «колосальній нерівності» за тривалістю життя, освітою і здоров’ям, що розділяє тих, хто каву виробляє, і тих, хто її п’є. Інші доводять, що ставка на дрібних фермерів ніяк не допомагає найбіднішим верствам населення — робітникам на великих плантаціях, а модель гарантованої ціни ніяк не пов’язана з якістю кави. Хтось ставить під сумнів вигідність цієї формули для виробників «справедливої кави», адже вони отримують лише одну десяту від роздрібної ціни своєї кави, а цього навряд чи достатньо, щоб розірвати порочне коло бідності. Тимчасом гігантські багатонаціональні корпорації прикриваються сертифікатами справедливої торгівлі, ніби вони шляхетні доброчинці.

Утім, реальна критика «справедливої торгівлі» мусить полягати в тому, що переклад етичних принципів мовою цін (тобто ідея, що міра справедливості — це гроші) затуманює набагато фундаментальніше питання. І не тільки від споживачів кави, а й від тих, хто працює в цій галузі. Рік Пейсер кільканадцять років прослужив у керівництві фірми «Грін маунтін кофі» (один із найбільших імпортерів «справедливої кави») і в раді директорів «Фейртрейд інтернешнл» (найбільший сертифікатор «справедливої торгівлі»). Як же він здивувався, коли почав інспектувати реальні плантації, щоб знайти найкращі джерела найкращої кави. Виявилося, що люди, які виробляють імпортовану ним каву, хронічно недоїдають цілий рік, а між кінцем одного сезону і початком іншого попросту голодують (вони називають цей період «худими місяцями» — los meses f lacos).

Донедавна споживачі не звертали особливої уваги на зв’язок між виробництвом кави і голодом. Наймасштабніше дослідження «продовольчих ризиків» у кавових регіонах світу, завершене 2005 року, стосувалося Сальвадору, Гватемали, Нікарагуа і Мексики (зазвичай їх уважають заможнішими, ніж відповідні регіони в Африці й Азії). Дослідження охопило 500 домогосподарств, майже дві третини з них ледь зводили кінці з кінцями. Ще одне дослідження, проведене в кавових регіонах західного Сальвадору, з’ясувало, що 97 % домогосподарств хронічно недоїдають.

Проблему голоду часто вважають неймовірно складною, мовляв, тут діють історичні, ринкові й екологічні чинники, набагато масштабніші за домогосподарство, плантацію чи навіть державу. Та водночас це дуже проста проблема. Люди, які виробляють каву, голодні, тому далеко за ідеями не ходять. Коли їжі мало, їдять менше. Коли мало грошей, купують дешевші продукти в меншій кількості. Коли гроші закінчуються, влазять у борги, щоб щось поїсти. Коли кредит вичерпано, їм не залишається нічого, крім як працювати. У їхньому випадку жити означає працювати на пропонованих умовах. Проблема не в тому, що на плантаціях немає роботи, щоб пережити лихі місяці. Проблема в тому, що немає інших варіантів — тільки працювати на плантаціях. І коли з’ясувалося, що умови роботи на «справедливо сертифікованих» плантаціях відрізняються в гірший бік від обіцяних, у робітників було просте пояснення: «Не заробиш на їжу — сидітимеш голодний». Це засадничий принцип сучасного світоустрою, і щоб його утвердити, знадобилася війна. Цей світ створили плантатори.

Люди, які жили на лінії дотику між роботою і голодом, часто шукали кращого життя деінде. Так само як Джеймс Гіл 1889 року. Як сальвадорці після земельної реформи кінця ХІХ століття, під час буму бурбону в 1920-х, після різанини 1932 року, під час громадянської війни 1980–1990-х. Так само як багато нинішніх біженців, які покидають рідний дім через насильство або зміну довкілля. Сто років тому індустрія кави почала бурхливо розвиватися, і перед багатьма людьми в Сальвадорі постав вибір — плантація, міграція або революція. Інакше кажучи, голод, тяжка праця, переїзд або боротьба.

З іншого боку, існує інший погляд на майбутнє. Історію кави можна писати в протилежному напрямі — повернути продовольство у світ, який монопольно опанувала кава. Щоб покінчити з «голодом у каваленді», Американська асоціація кави особливих сортів пропонує перестати практикувати монокультуру, для затінення кавових дерев садити фруктові, садити між деревами кукурудзу і квасолю. Водночас бідні й голодні люди по всьому світу виступають за рішучіші заходи в галузі продовольчої безпеки і продовольчої незалежності. Продовольча безпека, за означенням ООН, полягає в тому, що «всі люди в будь-який час мають фізичний, соціальний та економічний доступ до задовільної кількості безпечної й поживної їжі, яка відповідає їхнім харчовим потребам і смакам та дає змогу вести активне і здорове життя». Концепція продовольчої незалежності, сформульована малими фермерами, йде ще далі і передбачає не тільки те, що людям доступна здорова й різноманітна їжа в достатній кількості, а й те, що виробництвом і розподілом продовольства в локальному масштабі керують люди, які його споживають. Обидва принципи почали враховувати в сертифікаційному процесі. Від виробників «справедливої кави» чекають, що вони віддаватимуть належне основним потребам людини, а не експлуатуватимуть їх, зроблять адекватне харчування передумовою, а не гіпотетичним наслідком роботи.

Існує два підходи до продовольчої незалежності. В одному варіанті це прямий докір основам сучасного світопорядку, спосіб підкопатися під історію глобалізації, вирвати коріння глобальної економіки кави, зруйнувати механізм зв’язків між людьми, які виробляють каву, і людьми, які її п’ють. Другий варіант, наповнений більшою емпатією, — мислити продовольчу незалежність як запоруку миру: збирати дикорослі фрукти, доглядати за томатами і ягодами, вирощувати кукурудзу і квасолю, тримати курей, полювати і рибалити, готувати разом із сім’єю, виховувати дітей, ділитися із сусідами, приймати друзів, їсти, коли хочеш, брати додаткову порцію, якщо хочеш...

[background_substrate_simple color="#ff0053"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129784"]

☕ Етична кава: спроба побачити людей, які виробляють каву 

<p>Історія Німеччини завжди розвивалась в контексті імперського напрямку. Хоча донедавна вони не мали розуміння своєї ідентичності. У Середньовіччі вони думали, що є нащадками гунів. Сучасні історики ведуть історію появи німців з захоплення Цезаря і того, що він назвав племена германців. Римляни спочатку дійшли до річки Рейн. Але захопити не всі території й тому вони побудували укріплення і стіну названу Лімес. Майже всі ключові міста сучасної Німеччини виросли на римській частині.
</p><div id="attachment_150503" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b488dd08b_271735237_3094807284179133_5046092174201838087_n.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150503" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b488dd08b_271735237_3094807284179133_5046092174201838087_n.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-150503" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Як пише Джеймс Гоус великою була саме римська сторона. Після занепаду Риму, германські племена зберегли романську культуру та християнство. Згодом на цих землях постала династія Меровінгів які хоч були франками, але не розділяли дві культури й правили франко-германським королівством. Яке згодом перейшло до Піпіна Короткого. Його син Карл Великий засновує імперію Каролінгів і стає імператором Римської імперії. Римська імперія повертається, а західна Німеччина стає її центром. Карл Великий кличе Алкуїна і починає каролінгське відродження, а також будує ще один лімес. На перший план виходить і латина яка розвивається в школах при монастирях. На цих землях була і Священна римська імперія, а також зійшло сонце Пруссії.
<h3><strong>Протестантська етика і дух антисемітизму та фашизму</strong></h3>
Але особливо мене вразили в цій книжці дві речі. Я не раз задумувався про те, як у Німеччини виник антисемітизм і чому така інтелектуальна країна обрала Гітлера. Розуміння релігійного контексту дозволяє подивитись краще на появу цих негативних феноменів.

Коли Бісмарк прийшов до влади, то відразу почав війну з католицькою церквою, щоб позбавити її соціально-політичного впливу. Ця кампанія отримала назву «Культуркампф». Ця програма фінансована державою перетворила протестантів на радикалів. Одним з таких став історик Генріх фон Трейчке. Його стаття 1879 «Наші перспективи» і особливо скорочена частина статті «Про наше єврейство» лягла в основу сучасного антисемітизму. На зміну звичайної ненависті до євреїв прийшла ідеологія. Антисемітизм перетворився в радикальний громадський рух і саме тут варто шукати джерела подальших подій.

Також автор приводить серйозну статистику хто привів до влади Гітлера. Він показує статистику і мапи голосування. Результат приходу до влади Гітлера вирішив на думку автора лише один фактор - доля протестантів серед населення. Історик Юрген Фальтер привів статистику:

[blockquote_with_author name="" position="" content="В липні 1932 нацисти отримали всього 17% голосів в регіонах, де більшість населення були католиками"]

<strong>Основні дати:</strong>

<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png"> Цезар називає племена германцями 58. до н.е.
<div id="attachment_150505" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b4a921b00_1.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150505" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b4a921b00_1.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-150505" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png"> Коронація Карла Великого і каролінгське відродження 800 р.
<div id="attachment_150515" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b565ac574_2.jpeg" data-quill-caption="кадр з гри Аттіла тотал вар">

<img class="wp-image-150515" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b565ac574_2.jpeg" alt="кадр з гри Аттіла тотал вар">
<p id="caption-attachment-150515" class="wp-caption-text">кадр з гри Аттіла тотал вар</p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png"> Заснування Священної Римської імперії й коронація Оттона у Римі 962 р.
<div id="attachment_150513" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b552bc464_3.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150513" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b552bc464_3.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-150513" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png"> Величне століття Фрідріха Барбаросси 1155. Перший рейх.
<div id="attachment_150517" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b584cdf3e_4.jpg" data-quill-caption="Барбаросса у грі Civilization6">

<img class="wp-image-150517" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b584cdf3e_4.jpg" alt="Барбаросса у грі Civilization6">
<p id="caption-attachment-150517" class="wp-caption-text">Барбаросса у грі Civilization6</p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png"> Реформація 1517 і поява протестантизму
<div id="attachment_150519" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5ab8aae2_5.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150519" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5ab8aae2_5.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-150519" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png"> Поява королівства Прусії 1701
<div id="attachment_150521" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5bb24542_6.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150521" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5bb24542_6.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-150521" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png"> Семилітня війна Фрідріха Великого.
<div id="attachment_150523" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5c828218_67.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150523" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5c828218_67.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-150523" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png"> Прихід до влади Бісмарка. Від прем'єр-міністра до райхсканцлера. Другий рейх
<div id="attachment_150525" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5d55639c_7.jpg" data-quill-caption="Кадр з гри Civilization5">

<img class="wp-image-150525" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5d55639c_7.jpg" alt="Кадр з гри Civilization5">
<p id="caption-attachment-150525" class="wp-caption-text">Кадр з гри Civilization5</p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png"> Прихід до влади Гітлера 1933. Третій рейх.
<div id="attachment_150527" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b60f53f99_8-scaled.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150527" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b60f53f99_8-scaled.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-150527" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png"> Відновлення повоєнної Німеччини Конрадом Аденауером 1949
<div id="attachment_150529" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b62500ec6_9.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150529" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b62500ec6_9.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-150529" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png"> Ангела Меркель
<div id="attachment_150531" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b6344d000_10.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150531" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b6344d000_10.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-150531" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>Також я хотів написати чому ці книги корисні й що вони дають читачеві.</strong>

Такі книги написані в стилі короткої історії тієї чи іншої держави — це щеплення від історичного невігластва. Особисто мені історія Німеччини чи Англії здавалася темним лісом. Звичайно якісь дати я пам'ятав, але без контексту й етапів розвитку — це були лише фрагменти. Тому такі книжки важливі у декількох значеннях.

Читання доброї історичної книжки занурює нас в історичний контекст і певний часовий проміжок. Мені особливо цікаво читати якщо автор послідовний у своїх міркуваннях. Коли він вибудовує історію або декілька історій демонструючи статику, етапи розвитку чи занепаду і причинно-наслідкові зв'язки. У «Короткій історії Англії» можна було прослідкувати від захоплення Англії Вільгельмом Завойовником, до правління його нащадків Плантагенетів, Тюдорів і далі. Ось як про свої знання пише автор вищезгаданої книжки:

[blockquote_with_author name="" position="" content=" Я мандрував по Англії все життя. Підіймався на кручі Корнуола, бродив по болотистих рівнинах Норфолка і Пеннінських горах. Я досліджував великі й малі міста Англії, її церкви та житлові будинки. Але, попри це, до недавнього часу я по-справжньому не знав свою країну, тому що не мав поняття, як вона виникла. Англія, як я її уявляв, була щось типу географічного фону для знайомих з дитинства подій і персонажів. Я багато раз чув про Альфреда Великого, нормандське завоювання, Великої хартії вольностей, битві при Азенкурі, дружин Генріха VIII, королеви Єлизавети, Кромвеля, Першій світовій війні, Вінстона Черчилля ... Кожна подія, кожна фігура уособлювали собою окремо якийсь знаменний момент свого часу, але зв'язку між ними не було — не вистачало загальної розповіді"]

[blockquote_with_author name="" position="" content=" Я розглядаю історію як щось більше, ніж проста послідовність подій; для мене це ланцюг причинно-наслідкових зв'язків. Саме в цьому ланцюзі й полягає секрет того, як Англія стала тим, чим вона є сьогодні"]

Короткі історії та причинно-наслідкові події дозволяють читачеві бути конструктором історії. Відтворити для себе історію країни, змалювати її короткий нарис та основні маркери історичних подій. Для початку це може бути 5-10 ключових фактів історії. Вони можуть стати тим базисом на якому ми побудуємо історію. А згодом дивлячись фільми чи серіали, наш палац пам'яті тієї чи іншої країни буде обростати новими даними, цікавою інформацією. Неможливо запам'ятати всю книжку, але 5-10 головних подій — досить легко.

Також ці книжки просто добре мати у своїй бібліотеці. Тоді наша бібліотека — це не просто накопичення книг, а місце куди завжди можна звернутись якщо нам потрібна інформація. Бібліотека як писав Еко, стає професійним інструментом. Іноді навіть балачки з друзями на тему історії потребують додаткових знань. Читання коротких історичних книг та їхнє осмислення, дає змогу вималювати у своїй уяві цілі історичні картини, відтворювати історії розвитку подій.

<strong>Підсумки</strong>

Історичний бекґраунд дає нам ключі до політики й філософії, мистецтва та літератури. Він дозволяє бачити зв'язки між політикою, економікою, наукою. Читаючи Шерлока Голмса можна побачити не тільки детективний сюжет, але й основні умонастрої епохи. «Собака Баскервілей» має політичний і науковий контекст. Досвід запам'ятовування дає глибше розуміння. Коли Шерлок каже «У ті часи голова Карла ще була на плечах», то знання історії одразу малює в уяві часи противенства монархії й парламентаризму, а згодом страту короля. У Німеччині знання релігійних переконань і території уже може багато чого сказати. Перечитування «Вірнопідданого» Генріха Манна після цієї книжки дало набагато глибше розуміння. Тому такі книжки можуть стати як фундаментом запам'ятовування історії, так і дати ключі до глибшого розуміння історичних та культурних процесів.

[background_substrate_simple color="#ff0053"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129783"]

У якій розповідається як і чому виник антисемітизм та прийшов до влади Гітлер.

Історія Німеччини завжди розвивалась в контексті імперського напрямку. Хоча донедавна вони не мали розуміння своєї ідентичності. У Середньовіччі вони думали, що є нащадками гунів. Сучасні історики ведуть історію появи німців з захоплення Цезаря і того, що він назвав племена германців. Римляни спочатку дійшли до річки Рейн. Але захопити не всі території й тому вони побудували укріплення і стіну названу Лімес. Майже всі ключові міста сучасної Німеччини виросли на римській частині.
<div id="attachment_150503" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b488dd08b_271735237_3094807284179133_5046092174201838087_n.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150503" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b488dd08b_271735237_3094807284179133_5046092174201838087_n.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-150503" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Як пише Джеймс Гоус великою була саме римська сторона. Після занепаду Риму, германські племена зберегли романську культуру та християнство. Згодом на цих землях постала династія Меровінгів які хоч були франками, але не розділяли дві культури й правили франко-германським королівством. Яке згодом перейшло до Піпіна Короткого. Його син Карл Великий засновує імперію Каролінгів і стає імператором Римської імперії. Римська імперія повертається, а західна Німеччина стає її центром. Карл Великий кличе Алкуїна і починає каролінгське відродження, а також будує ще один лімес. На перший план виходить і латина яка розвивається в школах при монастирях. На цих землях була і Священна римська імперія, а також зійшло сонце Пруссії.
<h3><strong>Протестантська етика і дух антисемітизму та фашизму</strong></h3>
Але особливо мене вразили в цій книжці дві речі. Я не раз задумувався про те, як у Німеччини виник антисемітизм і чому така інтелектуальна країна обрала Гітлера. Розуміння релігійного контексту дозволяє подивитись краще на появу цих негативних феноменів.

Коли Бісмарк прийшов до влади, то відразу почав війну з католицькою церквою, щоб позбавити її соціально-політичного впливу. Ця кампанія отримала назву «Культуркампф». Ця програма фінансована державою перетворила протестантів на радикалів. Одним з таких став історик Генріх фон Трейчке. Його стаття 1879 «Наші перспективи» і особливо скорочена частина статті «Про наше єврейство» лягла в основу сучасного антисемітизму. На зміну звичайної ненависті до євреїв прийшла ідеологія. Антисемітизм перетворився в радикальний громадський рух і саме тут варто шукати джерела подальших подій.

Також автор приводить серйозну статистику хто привів до влади Гітлера. Він показує статистику і мапи голосування. Результат приходу до влади Гітлера вирішив на думку автора лише один фактор - доля протестантів серед населення. Історик Юрген Фальтер привів статистику:

[blockquote_with_author name="" position="" content="В липні 1932 нацисти отримали всього 17% голосів в регіонах, де більшість населення були католиками"]

<strong>Основні дати:</strong>

<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png" /> Цезар називає племена германцями 58. до н.е.
<div id="attachment_150505" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b4a921b00_1.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150505" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b4a921b00_1.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-150505" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png" /> Коронація Карла Великого і каролінгське відродження 800 р.
<div id="attachment_150515" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b565ac574_2.jpeg" data-quill-caption="кадр з гри Аттіла тотал вар">

<img class="wp-image-150515" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b565ac574_2.jpeg" alt="кадр з гри Аттіла тотал вар" />
<p id="caption-attachment-150515" class="wp-caption-text">кадр з гри Аттіла тотал вар</p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png" /> Заснування Священної Римської імперії й коронація Оттона у Римі 962 р.
<div id="attachment_150513" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b552bc464_3.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150513" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b552bc464_3.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-150513" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png" /> Величне століття Фрідріха Барбаросси 1155. Перший рейх.
<div id="attachment_150517" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b584cdf3e_4.jpg" data-quill-caption="Барбаросса у грі Civilization6">

<img class="wp-image-150517" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b584cdf3e_4.jpg" alt="Барбаросса у грі Civilization6" />
<p id="caption-attachment-150517" class="wp-caption-text">Барбаросса у грі Civilization6</p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png" /> Реформація 1517 і поява протестантизму
<div id="attachment_150519" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5ab8aae2_5.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150519" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5ab8aae2_5.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-150519" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png" /> Поява королівства Прусії 1701
<div id="attachment_150521" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5bb24542_6.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150521" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5bb24542_6.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-150521" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png" /> Семилітня війна Фрідріха Великого.
<div id="attachment_150523" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5c828218_67.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150523" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5c828218_67.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-150523" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png" /> Прихід до влади Бісмарка. Від прем'єр-міністра до райхсканцлера. Другий рейх
<div id="attachment_150525" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5d55639c_7.jpg" data-quill-caption="Кадр з гри Civilization5">

<img class="wp-image-150525" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b5d55639c_7.jpg" alt="Кадр з гри Civilization5" />
<p id="caption-attachment-150525" class="wp-caption-text">Кадр з гри Civilization5</p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png" /> Прихід до влади Гітлера 1933. Третій рейх.
<div id="attachment_150527" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b60f53f99_8-scaled.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150527" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b60f53f99_8-scaled.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-150527" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png" /> Відновлення повоєнної Німеччини Конрадом Аденауером 1949
<div id="attachment_150529" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b62500ec6_9.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150529" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b62500ec6_9.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-150529" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<img src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tb0/1/16/1f3af.png" /> Ангела Меркель
<div id="attachment_150531" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b6344d000_10.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-150531" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61f2b6344d000_10.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-150531" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>Також я хотів написати чому ці книги корисні й що вони дають читачеві.</strong>

Такі книги написані в стилі короткої історії тієї чи іншої держави — це щеплення від історичного невігластва. Особисто мені історія Німеччини чи Англії здавалася темним лісом. Звичайно якісь дати я пам'ятав, але без контексту й етапів розвитку — це були лише фрагменти. Тому такі книжки важливі у декількох значеннях.

Читання доброї історичної книжки занурює нас в історичний контекст і певний часовий проміжок. Мені особливо цікаво читати якщо автор послідовний у своїх міркуваннях. Коли він вибудовує історію або декілька історій демонструючи статику, етапи розвитку чи занепаду і причинно-наслідкові зв'язки. У «Короткій історії Англії» можна було прослідкувати від захоплення Англії Вільгельмом Завойовником, до правління його нащадків Плантагенетів, Тюдорів і далі. Ось як про свої знання пише автор вищезгаданої книжки:

[blockquote_with_author name="" position="" content=" Я мандрував по Англії все життя. Підіймався на кручі Корнуола, бродив по болотистих рівнинах Норфолка і Пеннінських горах. Я досліджував великі й малі міста Англії, її церкви та житлові будинки. Але, попри це, до недавнього часу я по-справжньому не знав свою країну, тому що не мав поняття, як вона виникла. Англія, як я її уявляв, була щось типу географічного фону для знайомих з дитинства подій і персонажів. Я багато раз чув про Альфреда Великого, нормандське завоювання, Великої хартії вольностей, битві при Азенкурі, дружин Генріха VIII, королеви Єлизавети, Кромвеля, Першій світовій війні, Вінстона Черчилля ... Кожна подія, кожна фігура уособлювали собою окремо якийсь знаменний момент свого часу, але зв'язку між ними не було — не вистачало загальної розповіді"]

[blockquote_with_author name="" position="" content=" Я розглядаю історію як щось більше, ніж проста послідовність подій; для мене це ланцюг причинно-наслідкових зв'язків. Саме в цьому ланцюзі й полягає секрет того, як Англія стала тим, чим вона є сьогодні"]

Короткі історії та причинно-наслідкові події дозволяють читачеві бути конструктором історії. Відтворити для себе історію країни, змалювати її короткий нарис та основні маркери історичних подій. Для початку це може бути 5-10 ключових фактів історії. Вони можуть стати тим базисом на якому ми побудуємо історію. А згодом дивлячись фільми чи серіали, наш палац пам'яті тієї чи іншої країни буде обростати новими даними, цікавою інформацією. Неможливо запам'ятати всю книжку, але 5-10 головних подій — досить легко.

Також ці книжки просто добре мати у своїй бібліотеці. Тоді наша бібліотека — це не просто накопичення книг, а місце куди завжди можна звернутись якщо нам потрібна інформація. Бібліотека як писав Еко, стає професійним інструментом. Іноді навіть балачки з друзями на тему історії потребують додаткових знань. Читання коротких історичних книг та їхнє осмислення, дає змогу вималювати у своїй уяві цілі історичні картини, відтворювати історії розвитку подій.

<strong>Підсумки</strong>

Історичний бекґраунд дає нам ключі до політики й філософії, мистецтва та літератури. Він дозволяє бачити зв'язки між політикою, економікою, наукою. Читаючи Шерлока Голмса можна побачити не тільки детективний сюжет, але й основні умонастрої епохи. «Собака Баскервілей» має політичний і науковий контекст. Досвід запам'ятовування дає глибше розуміння. Коли Шерлок каже «У ті часи голова Карла ще була на плечах», то знання історії одразу малює в уяві часи противенства монархії й парламентаризму, а згодом страту короля. У Німеччині знання релігійних переконань і території уже може багато чого сказати. Перечитування «Вірнопідданого» Генріха Манна після цієї книжки дало набагато глибше розуміння. Тому такі книжки можуть стати як фундаментом запам'ятовування історії, так і дати ключі до глибшого розуміння історичних та культурних процесів.

[background_substrate_simple color="#ff0053"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129783"]

🇩🇪 Коротка історія Німеччини: огляд книги Джеймса Гоуса

<p>Titan Comics <a href="https://ew.com/books/the-man-who-fell-to-earth-graphic-novel-david-bowie/" target="_blank" rel="noopener">анонсували</a> графічний роман за мотивами фільму «Людина, яка впала на Землю» 1976 року. Його напише Ден Воттерс («Люцифер») та проілюструє Дев Праманік («Дюна: Дім Атрідів»). Як і фільм, що заснований на однойменній книзі Волтера Тівіса 1963 року, комікс розповість історію Томаса Джерома Ньютона — прибульця, який прибув на Землю, щоб добути воду для своєї планети.

[related_post id="148489"]

У фільмі режисера Ніколаса Роуга Девід Бові зіграв головну роль. За сюжетом, його персонаж-прибулець прагне врятувати свою планету. Для цього він прибуває на Землю, і взявши ім’я Томас Джером Ньютон, чужоземець намагається продати кілька передових технологій своєї цивілізації землянам. Так Томас стає неймовірно багатим, і своє багатство він використовує задля транспортування води на рідну планету. Проте зі зростанням багатства і слави, Томас стає об'єктом інтересу уряду США, який починає розслідування.

[gallery size="large" ids="150441,150435,150433,150439,150437"]

Образ Бові повернеться й у графічний роман, повідомили творці коміксу. Вихід графічного роману «Людина, яка впала на Землю» запланований на осінь 2022 року. Зробити попереднє замовлення можна вже зараз — комікс на 126 сторінок у твердій обкладинці <a href="https://www.amazon.com/exec/obidos/ASIN/1787737012/" target="_blank" rel="noopener">доступний на Amazon</a> за $30 (~860 грн).

[background_substrate_simple color="#ff0053"]

<b>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</b>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129784"]
</p>

<p>Titan Comics <a href="https://ew.com/books/the-man-who-fell-to-earth-graphic-novel-david-bowie/" target="_blank" rel="noopener">анонсували</a> графічний роман за мотивами фільму «Людина, яка впала на Землю» 1976 року. Його напише Ден Воттерс («Люцифер») та проілюструє Дев Праманік («Дюна: Дім Атрідів»). Як і фільм, що заснований на однойменній книзі Волтера Тівіса 1963 року, комікс розповість історію Томаса Джерома Ньютона — прибульця, який прибув на Землю, щоб добути воду для своєї планети.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2022/01/24/smakolyky-announcement/" class="link">🥰 Як ми плануємо заохочувати авторів</a>	</div><p>У фільмі режисера Ніколаса Роуга Девід Бові зіграв головну роль. За сюжетом, його персонаж-прибулець прагне врятувати свою планету. Для цього він прибуває на Землю, і взявши ім’я Томас Джером Ньютон, чужоземець намагається продати кілька передових технологій своєї цивілізації землянам. Так Томас стає неймовірно багатим, і своє багатство він використовує задля транспортування води на рідну планету. Проте зі зростанням багатства і слави, Томас стає об&#8217;єктом інтересу уряду США, який починає розслідування.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2022/01/the-man-who-fell-to-earth-graphic-novel-david-bowie-cover.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2022/01/the-man-who-fell-to-earth-graphic-novel-david-bowie-3.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2022/01/the-man-who-fell-to-earth-graphic-novel-david-bowie-4.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2022/01/the-man-who-fell-to-earth-graphic-novel-david-bowie-1.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2022/01/the-man-who-fell-to-earth-graphic-novel-david-bowie-2.jpg",			"caption": ""		}			]</script><p>Образ Бові повернеться й у графічний роман, повідомили творці коміксу. Вихід графічного роману «Людина, яка впала на Землю» запланований на осінь 2022 року. Зробити попереднє замовлення можна вже зараз — комікс на 126 сторінок у твердій обкладинці <a href="https://www.amazon.com/exec/obidos/ASIN/1787737012/" target="_blank" rel="noopener">доступний на Amazon</a> за $30 (~860 грн).</p>	<div class="note"  style="background-color:#ff0053">		<p><b>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</b></p>		<div class="corner"></div>	</div><p><iframe src="https://api.nachasi.com/v2/shortcode/wp_quiz_pro/?id=129784" sandbox="allow-same-origin allow-scripts allow-popups allow-forms allow-presentation" onload="this.style.height=(this.contentWindow.document.body.scrollHeight+20)+'px';"></iframe></p>

Titan Comics <a href="https://ew.com/books/the-man-who-fell-to-earth-graphic-novel-david-bowie/" target="_blank" rel="noopener">анонсували</a> графічний роман за мотивами фільму «Людина, яка впала на Землю» 1976 року. Його напише Ден Воттерс («Люцифер») та проілюструє Дев Праманік («Дюна: Дім Атрідів»). Як і фільм, що заснований на однойменній книзі Волтера Тівіса 1963 року, комікс розповість історію Томаса Джерома Ньютона — прибульця, який прибув на Землю, щоб добути воду для своєї планети.

[related_post id="148489"]

У фільмі режисера Ніколаса Роуга Девід Бові зіграв головну роль. За сюжетом, його персонаж-прибулець прагне врятувати свою планету. Для цього він прибуває на Землю, і взявши ім’я Томас Джером Ньютон, чужоземець намагається продати кілька передових технологій своєї цивілізації землянам. Так Томас стає неймовірно багатим, і своє багатство він використовує задля транспортування води на рідну планету. Проте зі зростанням багатства і слави, Томас стає об'єктом інтересу уряду США, який починає розслідування.

[gallery size="large" ids="150441,150435,150433,150439,150437"]

Образ Бові повернеться й у графічний роман, повідомили творці коміксу. Вихід графічного роману «Людина, яка впала на Землю» запланований на осінь 2022 року. Зробити попереднє замовлення можна вже зараз — комікс на 126 сторінок у твердій обкладинці <a href="https://www.amazon.com/exec/obidos/ASIN/1787737012/" target="_blank" rel="noopener">доступний на Amazon</a> за $30 (~860 грн).

[background_substrate_simple color="#ff0053"]

<b>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</b>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129784"]


🌍 Девід Бові з'явиться в коміксі-адаптації фільму «Людина, яка впала на Землю»

<p>Автор Рік Ріордан повідомив, що телесеріал-адаптацію його серії книг «Персі Джексон і Олімпійці» схвалили для показу на стрімінговому сервісі.

https://twitter.com/disneyplus/status/1486033396937547780

Перші дві книги серії, «Викрадач блискавок» та «Море чудовиськ» раніше адаптували для великого екрана, проте фільми зібрали негативну критику — екранізації в різних аспектах розходилися з книгами. Сам Ріордан <a href="https://web.archive.org/web/20200608164620/https://twitter.com/rickriordan/status/1269960432707604483">заявляв</a> у Твіттері, що фільми пройшли повз нього, а він лише читав сценарії екранізацій. Згодом він видалив твіт.

[related_post id="148489"]

Цього разу Ріордан має намір брати активну участь у проєкті — він писатиме сценарій у співавторстві з Джоном Стейнбергом («Чорні вітрила») і стане виконавчим продюсером. Ріордан також розповів, що Джеймс Бобін, режисер фільмів «Маппети» (2011), «Аліса в Задзеркаллі» (2016) і «Дора і загублене місто» (2019), стане режисером адаптації.
Вперше про роботу над серіалом по серії книг Ріка Ріордана <a href="https://deadline.com/2020/05/percy-jackson-series-in-the-works-at-disney-1202934985/">повідомили</a> у травні 2020 року. Наразі проводиться кастинг.

</p><h2>Про книгу</h2>

Перша серія книг «Персі Джексон і Олімпійці» розповідає історію дванадцятирічного хлопчика, який дізнається, що грецькі боги — реальні. Після того, як бог неба Зевс звинувачує його в крадіжці блискавки бога-громовержця, Персі повинен вирушити у подорож через усю Америку, щоб знайти їх та відновити порядок на Олімпі.

[background_substrate_simple color="#e98b0e"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129783"]

<p>Автор Рік Ріордан повідомив, що телесеріал-адаптацію його серії книг «Персі Джексон і Олімпійці» схвалили для показу на стрімінговому сервісі.</p><div class="embedded-twitter"><blockquote class="twitter-tweet"><p lang="en" dir="ltr"><a href="https://twitter.com/Interior/status/1486033396937547780"></a></p></blockquote></div><p>Перші дві книги серії, «Викрадач блискавок» та «Море чудовиськ» раніше адаптували для великого екрана, проте фільми зібрали негативну критику — екранізації в різних аспектах розходилися з книгами. Сам Ріордан <a href="https://web.archive.org/web/20200608164620/https://twitter.com/rickriordan/status/1269960432707604483">заявляв</a> у Твіттері, що фільми пройшли повз нього, а він лише читав сценарії екранізацій. Згодом він видалив твіт.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2022/01/24/smakolyky-announcement/" class="link">🥰 Як ми плануємо заохочувати авторів</a>	</div><p>Цього разу Ріордан має намір брати активну участь у проєкті — він писатиме сценарій у співавторстві з Джоном Стейнбергом («Чорні вітрила») і стане виконавчим продюсером. Ріордан також розповів, що Джеймс Бобін, режисер фільмів «Маппети» (2011), «Аліса в Задзеркаллі» (2016) і «Дора і загублене місто» (2019), стане режисером адаптації.<br />Вперше про роботу над серіалом по серії книг Ріка Ріордана <a href="https://deadline.com/2020/05/percy-jackson-series-in-the-works-at-disney-1202934985/">повідомили</a> у травні 2020 року. Наразі проводиться кастинг.</p><h2>Про книгу</h2><p>Перша серія книг «Персі Джексон і Олімпійці» розповідає історію дванадцятирічного хлопчика, який дізнається, що грецькі боги — реальні. Після того, як бог неба Зевс звинувачує його в крадіжці блискавки бога-громовержця, Персі повинен вирушити у подорож через усю Америку, щоб знайти їх та відновити порядок на Олімпі.</p>	<div class="note"  style="background-color:#e98b0e">		<p><strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong></p>		<div class="corner"></div>	</div><p><iframe src="https://api.nachasi.com/v2/shortcode/wp_quiz_pro/?id=129783" sandbox="allow-same-origin allow-scripts allow-popups allow-forms allow-presentation" onload="this.style.height=(this.contentWindow.document.body.scrollHeight+20)+'px';"></iframe></p>

Автор Рік Ріордан повідомив, що телесеріал-адаптацію його серії книг «Персі Джексон і Олімпійці» схвалили для показу на стрімінговому сервісі.

https://twitter.com/disneyplus/status/1486033396937547780

Перші дві книги серії, «Викрадач блискавок» та «Море чудовиськ» раніше адаптували для великого екрана, проте фільми зібрали негативну критику — екранізації в різних аспектах розходилися з книгами. Сам Ріордан <a href="https://web.archive.org/web/20200608164620/https://twitter.com/rickriordan/status/1269960432707604483">заявляв</a> у Твіттері, що фільми пройшли повз нього, а він лише читав сценарії екранізацій. Згодом він видалив твіт.

[related_post id="148489"]

Цього разу Ріордан має намір брати активну участь у проєкті — він писатиме сценарій у співавторстві з Джоном Стейнбергом («Чорні вітрила») і стане виконавчим продюсером. Ріордан також розповів, що Джеймс Бобін, режисер фільмів «Маппети» (2011), «Аліса в Задзеркаллі» (2016) і «Дора і загублене місто» (2019), стане режисером адаптації.
Вперше про роботу над серіалом по серії книг Ріка Ріордана <a href="https://deadline.com/2020/05/percy-jackson-series-in-the-works-at-disney-1202934985/">повідомили</a> у травні 2020 року. Наразі проводиться кастинг.

<h2>Про книгу</h2>

Перша серія книг «Персі Джексон і Олімпійці» розповідає історію дванадцятирічного хлопчика, який дізнається, що грецькі боги — реальні. Після того, як бог неба Зевс звинувачує його в крадіжці блискавки бога-громовержця, Персі повинен вирушити у подорож через усю Америку, щоб знайти їх та відновити порядок на Олімпі.

[background_substrate_simple color="#e98b0e"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129783"]

🔱 Телесеріал «Персі Джексон і Олімпійці» покажуть на Disney+

<p class="ql-align-center"><strong>Девід Браун глибоко дослідив найвідоміші суперництва та тактики в історії бізнесу, щоб викласти правила ведення бою за компанію у своїй книжці </strong><a href="https://laboratoria.pro/products/mystetstvo-biznes-vijny-uroky-perevireni-boyamy-dlya-lideriv-ta-pidpryemtsiv-iz-najbilshyh-supernytstv-istorii" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>«Мистецтво бізнес-війни. Уроки минулих конфліктів для підприємців і лідерів»</strong></a><strong>, яка вийшла друком у видавництві Лабораторія. Він розповідає, як сформувати тактику, яка поєднуватиме розум та інновації, правильну маркетинг-стратегію та натхненність команди, уміння йти на ризик та планувати кроки наперед.</strong></p>
Існує багато суперечливих тверджень щодо того, де вперше створили концепцію франшизи. У XVIII й XIX століттях паби в Англії та Німеччині погоджувалися купувати все пиво з конкретної пивоварні в обмін на відкат. В Америці до подібного кроку вдалася Coca-Cola, щоб вирішити дилему. Винахідник коли, Джон С. Пембертон, створив замінник морфію, що став популярним напоєм і містив цукор, чорну патоку, спеції, горіхи кола та кокаїн. (Пембертон, колишній полковник армії Конфедерації, потрапив у залежність від морфію після поранення у Громадянській війні і створив рецепт, щоб позбутися цієї звички.) Але перевозити залізницею скляні пляшки на далекі відстані було неймовірно дорого та важко. Оскільки Пембертону бракувало ресурсів, щоб збудувати фабрики по всій країні, він почав поставляти іншим компаніям концентрований сироп, який вони готували й фасували у пляшки з етикетками Coca-Cola від його імені та за його суворими інструкціями. Ця система дозволила Пембертону розширити свій бізнес у масштабах країни, тоді як видача франшиз стала простим і надійним способом отримати прибутки без жодних інновацій або ризику. Coca-Cola рекламували скрізь, а місцевим розливальникам лише потрібно було виробити достатньо продукції, щоб задовольнити дедалі більший попит.

У перших десятиліттях XX століття поступово набув форми сучасний підхід до франчайзингу. Сьогодні франчайзер дає кожному франчайзі право копіювати кожен аспект свого бізнесу, від бренду та торгових марок до методів та рецептів. Натомість франчайзі сплачує визначені платежі та погоджується дотримуватися цієї стратегії. Жодних імпровізацій. Франшиза досягає успіху завдяки послідовності та невпинному зростанню.

Якщо формула бізнесу дійсно працює, то мало стратегій можуть дати ті самі винагороди, що франчайзингова модель. Один із семи американських бізнесів є частиною франшизи. Тоді як капітал та географічна відстань обмежують темпи зростання по-справжньому успішної та захопливої нової пропозиції, франчайзинг усуває ці обмеження. Інвестуючи мінімум на місцях, материнська компанія може вирости до величезних розмірів завдяки франчайзингу, а потім використати цей розмір для знищення конкурентів.
<p class="ql-align-center">* * *</p>
McDonald’s — світова імперія фастфуду з надзвичайно послідовним брендом. Його продукти готують і подають однаково, незалежно від того, де ви їсте: у центрі американського передмістя, на борту норвезького круїзного лайнера або в Казахстані, колишній радянській республіці, яка нарешті відкрила McDonald’s за франшизою 2016 року, вперше в Центральній Азії. Звичайно, для задоволення місцевих смаків дозволено вносити маленькі зміни. Одна з них стала відомою з фільму «Кримінальне чтиво» 1994 року: картопля фрі, яка в Нідерландах подається з майонезом. Але якщо враховувати розмір і масштаб франшизи, загальна послідовність компанії встановлює світовий стандарт навіть незважаючи на те, що McDonald’s постійно вдосконалює свої методи та експериментує з новими рецептами.

Основоположною стравою McDonald’s є, звичайно ж, гамбургер. Сам по собі гамбургер — це ідеальний приклад успішної «тактики», що стала успішною і потім поширилася. У Казахстані та прилеглих землях вершники Золотої Орди Чингісхана* вперше почали класти під сідло шматочки конини; тертя і спека відбивали і злегка «присмажували» їхню їжу. Коли ж вторгненням цю своєрідну рубану котлету принесло до Московії, там додали до неї каперси та цибулю, зробивши м’ясо «по-татарськи». (Татари були союзниками монголів.) У XVII столітті московитські кораблі привезли м’ясо по-татарськи до порту Гамбург, де цей м’ясний фарш завоював популярність і став основною місцевою стравою. Через два століття політичні заворушення в Німеччині привели іммігрантів з Гамбурга до Нью-Йорка. Невдовзі міські ресторатори вже пропонували страви з м’ясного фаршу на кшталт «американського філе в гамбурзькому стилі», прагнучи завоювати цю клієнтуру. Ці котлети з фаршу — «гамбурзькі стейки» стали популярними у сша, почасти завдяки винайденню м’ясорубки. А що ці стейки зробили переносними, подаючи їх на хлібі, тут ми можемо лише бути вдячними за цей анонімний внесок.

Гамбургер прибув до Америки дуже вчасно. Дедалі більше людей сідали за кермо, користуючись кращими дорогами й доступнішими автівками. У довших поїздках їм хотілося перекусити на узбіччі — швидко, дешево й так, щоб наїстися. У 1937 році Патрік Макдональд із синами Морісом і Річардом відкрили продуктовий рундук Airdrome, щоб продавати хотдоги мандрівникам, які їхали до й з аеропорту в місті Монровія, штат Каліфорнія. (Гамбургери додали у меню пізніше.) У 1940 році Річард і Моріс — «Дік» і «Мак» — перемістили свій заклад на схід по трасі № 66 до СанБернардіно і перейменували на McDonald’s Bar-B-Que. У 1930-х роках у Південній Каліфорнії набули популярності подібні перекусні на колесах, що мали в меню яловичину на грилі, свинину й курятину. Офіціанти, здебільшого честолюбні актори, які намагалися оплатити рахунки між прослуховуваннями, тіснилися, приносячи замовлення клієнтам, які їли в автівках.

До 1948 року брати зрозуміли, що найбільше виторгу їм приносять гамбургери, а не барбекю. Дік та Мак вирішили тимчасово закритися і перебудувати виробничий процес так, щоб якомога краще готувати і продавати гамбургери. Спочатку вони звільнили офіціантів: тепер клієнтам доводилося самим заходити в ресторан за їжею. Потім скоротили меню до найголовнішого: бургери, чипси, кава і яблучний пиріг. (Картоплю фрі й кока-колу додали наступного року.) Кухня стала заводським конвеєром, але замість автівок або тостерів вона один за одним випускала однакові бургери McDonald’s.

Ресторан, тепер уже з простою назвою McDonald’s, став процвітати. Але братам цього було мало. Навіщо зупинятися при такому співвідношенні між прибутками й продуктивністю? У 1952 році вони найняли архітектора, щоб той допоміг їм спроєктувати новий, спеціалізований ресторан, і за допомогою крейди накреслили на тенісному корті ескіз кухні, облаштованої для максимальної продуктивності. (Після того як брати провели на корті цілий день, вдаючи, ніби готують гамбургери, несподіваний дощ змив їхній ескіз. Це їх не зупинило: наступного дня вони повторили процес.) Коли будівництво цієї найдосконалішої бургерної фабрики було завершено, на фасаді нового ресторану спалахнула неонова ілюмінація у вигляді 8-метрової жовтої літери «М». Тепер ніхто не проґавить ці «золоті арки».

Бургери, чиста та продуктивна кухня, блискуча нержавіюча сталь, червоно-білі кахлі, «золоті арки» — усе це було комплексною «золотою» стратегією, що її Дік і Мак створили на світанку повоєнної доби. Люди полюбляли їжу, постійність та швидкість. А гамбургер від McDonald’s був вартий того, щоб вилізти з машини. Чутка про них розлетілася дуже швидко.

Інші гамбургерні на кшталт Burger King і White Castle засвоїли деякі тактики з цієї моделі «швидкого харчування». Але вкрасти всю переможну формулу нікому не вдавалося. Справа не лише в тому, що конкуренти не могли законно відкрити власні ресторани McDonald’s: багато матеріалів і методів були відомі лише братам. Успішна імітація з часом заганяє у глухий кут навіть найрішучіших наслідувачів. Брати створили дещо цінне і водночас відмінне від інших. Діючи швидко, вони могли б нажити капітал на своєму успіхові, адже й досі зберігали перевагу першопрохідця.

Наступного року брати почали продавати франшизи. Першим, хто отримав від братів настанови із відтворення їхнього дітища, став Ніл Фокс, заможний керівник нафтової компанії. В обмін на фіксований платіж у 1000 доларів йому дозволили відкрити ресторан у Феніксі, штат Аризона, з використанням тих самих рецептів, дизайну та конвеєрних методів приготування страв, які принесли такий самий успіх оригінальному ресторану. Коли локація Фокса відкрилася, то брати зі здивуванням дізналися, що він узяв навіть їхню назву (інший франчайзі у Північному Голлівуді працював під вивіскою Peak’s), але ця практика швидко стала стандартом. А що люди їздили все далі, то чутки про McDonald’s поширилися за межі Сан-Бернардіно. Назвати ресторан McDonald’s, а не Fox’s мало сенс. Утворилося замкнене коло: із відкриттям нових успішних франшиз назва McDonald’s ставала дедалі ціннішою, тим самим додаючи цінності новим франшизам.

[background_substrate_simple color="#ff0053"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129783"]

<p class="ql-align-center"><strong>Девід Браун глибоко дослідив найвідоміші суперництва та тактики в історії бізнесу, щоб викласти правила ведення бою за компанію у своїй книжці </strong><a href="https://laboratoria.pro/products/mystetstvo-biznes-vijny-uroky-perevireni-boyamy-dlya-lideriv-ta-pidpryemtsiv-iz-najbilshyh-supernytstv-istorii" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>«Мистецтво бізнес-війни. Уроки минулих конфліктів для підприємців і лідерів»</strong></a><strong>, яка вийшла друком у видавництві Лабораторія. Він розповідає, як сформувати тактику, яка поєднуватиме розум та інновації, правильну маркетинг-стратегію та натхненність команди, уміння йти на ризик та планувати кроки наперед.</strong></p><p>Існує багато суперечливих тверджень щодо того, де вперше створили концепцію франшизи. У XVIII й XIX століттях паби в Англії та Німеччині погоджувалися купувати все пиво з конкретної пивоварні в обмін на відкат. В Америці до подібного кроку вдалася Coca-Cola, щоб вирішити дилему. Винахідник коли, Джон С. Пембертон, створив замінник морфію, що став популярним напоєм і містив цукор, чорну патоку, спеції, горіхи кола та кокаїн. (Пембертон, колишній полковник армії Конфедерації, потрапив у залежність від морфію після поранення у Громадянській війні і створив рецепт, щоб позбутися цієї звички.) Але перевозити залізницею скляні пляшки на далекі відстані було неймовірно дорого та важко. Оскільки Пембертону бракувало ресурсів, щоб збудувати фабрики по всій країні, він почав поставляти іншим компаніям концентрований сироп, який вони готували й фасували у пляшки з етикетками Coca-Cola від його імені та за його суворими інструкціями. Ця система дозволила Пембертону розширити свій бізнес у масштабах країни, тоді як видача франшиз стала простим і надійним способом отримати прибутки без жодних інновацій або ризику. Coca-Cola рекламували скрізь, а місцевим розливальникам лише потрібно було виробити достатньо продукції, щоб задовольнити дедалі більший попит.</p><p>У перших десятиліттях XX століття поступово набув форми сучасний підхід до франчайзингу. Сьогодні франчайзер дає кожному франчайзі право копіювати кожен аспект свого бізнесу, від бренду та торгових марок до методів та рецептів. Натомість франчайзі сплачує визначені платежі та погоджується дотримуватися цієї стратегії. Жодних імпровізацій. Франшиза досягає успіху завдяки послідовності та невпинному зростанню.</p><p>Якщо формула бізнесу дійсно працює, то мало стратегій можуть дати ті самі винагороди, що франчайзингова модель. Один із семи американських бізнесів є частиною франшизи. Тоді як капітал та географічна відстань обмежують темпи зростання по-справжньому успішної та захопливої нової пропозиції, франчайзинг усуває ці обмеження. Інвестуючи мінімум на місцях, материнська компанія може вирости до величезних розмірів завдяки франчайзингу, а потім використати цей розмір для знищення конкурентів.</p><p class="ql-align-center">* * *</p><p>McDonald’s — світова імперія фастфуду з надзвичайно послідовним брендом. Його продукти готують і подають однаково, незалежно від того, де ви їсте: у центрі американського передмістя, на борту норвезького круїзного лайнера або в Казахстані, колишній радянській республіці, яка нарешті відкрила McDonald’s за франшизою 2016 року, вперше в Центральній Азії. Звичайно, для задоволення місцевих смаків дозволено вносити маленькі зміни. Одна з них стала відомою з фільму «Кримінальне чтиво» 1994 року: картопля фрі, яка в Нідерландах подається з майонезом. Але якщо враховувати розмір і масштаб франшизи, загальна послідовність компанії встановлює світовий стандарт навіть незважаючи на те, що McDonald’s постійно вдосконалює свої методи та експериментує з новими рецептами.</p><p>Основоположною стравою McDonald’s є, звичайно ж, гамбургер. Сам по собі гамбургер — це ідеальний приклад успішної «тактики», що стала успішною і потім поширилася. У Казахстані та прилеглих землях вершники Золотої Орди Чингісхана* вперше почали класти під сідло шматочки конини; тертя і спека відбивали і злегка «присмажували» їхню їжу. Коли ж вторгненням цю своєрідну рубану котлету принесло до Московії, там додали до неї каперси та цибулю, зробивши м’ясо «по-татарськи». (Татари були союзниками монголів.) У XVII столітті московитські кораблі привезли м’ясо по-татарськи до порту Гамбург, де цей м’ясний фарш завоював популярність і став основною місцевою стравою. Через два століття політичні заворушення в Німеччині привели іммігрантів з Гамбурга до Нью-Йорка. Невдовзі міські ресторатори вже пропонували страви з м’ясного фаршу на кшталт «американського філе в гамбурзькому стилі», прагнучи завоювати цю клієнтуру. Ці котлети з фаршу — «гамбурзькі стейки» стали популярними у сша, почасти завдяки винайденню м’ясорубки. А що ці стейки зробили переносними, подаючи їх на хлібі, тут ми можемо лише бути вдячними за цей анонімний внесок.</p><p>Гамбургер прибув до Америки дуже вчасно. Дедалі більше людей сідали за кермо, користуючись кращими дорогами й доступнішими автівками. У довших поїздках їм хотілося перекусити на узбіччі — швидко, дешево й так, щоб наїстися. У 1937 році Патрік Макдональд із синами Морісом і Річардом відкрили продуктовий рундук Airdrome, щоб продавати хотдоги мандрівникам, які їхали до й з аеропорту в місті Монровія, штат Каліфорнія. (Гамбургери додали у меню пізніше.) У 1940 році Річард і Моріс — «Дік» і «Мак» — перемістили свій заклад на схід по трасі № 66 до СанБернардіно і перейменували на McDonald’s Bar-B-Que. У 1930-х роках у Південній Каліфорнії набули популярності подібні перекусні на колесах, що мали в меню яловичину на грилі, свинину й курятину. Офіціанти, здебільшого честолюбні актори, які намагалися оплатити рахунки між прослуховуваннями, тіснилися, приносячи замовлення клієнтам, які їли в автівках.</p><p>До 1948 року брати зрозуміли, що найбільше виторгу їм приносять гамбургери, а не барбекю. Дік та Мак вирішили тимчасово закритися і перебудувати виробничий процес так, щоб якомога краще готувати і продавати гамбургери. Спочатку вони звільнили офіціантів: тепер клієнтам доводилося самим заходити в ресторан за їжею. Потім скоротили меню до найголовнішого: бургери, чипси, кава і яблучний пиріг. (Картоплю фрі й кока-колу додали наступного року.) Кухня стала заводським конвеєром, але замість автівок або тостерів вона один за одним випускала однакові бургери McDonald’s.</p><p>Ресторан, тепер уже з простою назвою McDonald’s, став процвітати. Але братам цього було мало. Навіщо зупинятися при такому співвідношенні між прибутками й продуктивністю? У 1952 році вони найняли архітектора, щоб той допоміг їм спроєктувати новий, спеціалізований ресторан, і за допомогою крейди накреслили на тенісному корті ескіз кухні, облаштованої для максимальної продуктивності. (Після того як брати провели на корті цілий день, вдаючи, ніби готують гамбургери, несподіваний дощ змив їхній ескіз. Це їх не зупинило: наступного дня вони повторили процес.) Коли будівництво цієї найдосконалішої бургерної фабрики було завершено, на фасаді нового ресторану спалахнула неонова ілюмінація у вигляді 8-метрової жовтої літери «М». Тепер ніхто не проґавить ці «золоті арки».</p><p>Бургери, чиста та продуктивна кухня, блискуча нержавіюча сталь, червоно-білі кахлі, «золоті арки» — усе це було комплексною «золотою» стратегією, що її Дік і Мак створили на світанку повоєнної доби. Люди полюбляли їжу, постійність та швидкість. А гамбургер від McDonald’s був вартий того, щоб вилізти з машини. Чутка про них розлетілася дуже швидко.</p><p>Інші гамбургерні на кшталт Burger King і White Castle засвоїли деякі тактики з цієї моделі «швидкого харчування». Але вкрасти всю переможну формулу нікому не вдавалося. Справа не лише в тому, що конкуренти не могли законно відкрити власні ресторани McDonald’s: багато матеріалів і методів були відомі лише братам. Успішна імітація з часом заганяє у глухий кут навіть найрішучіших наслідувачів. Брати створили дещо цінне і водночас відмінне від інших. Діючи швидко, вони могли б нажити капітал на своєму успіхові, адже й досі зберігали перевагу першопрохідця.</p><p>Наступного року брати почали продавати франшизи. Першим, хто отримав від братів настанови із відтворення їхнього дітища, став Ніл Фокс, заможний керівник нафтової компанії. В обмін на фіксований платіж у 1000 доларів йому дозволили відкрити ресторан у Феніксі, штат Аризона, з використанням тих самих рецептів, дизайну та конвеєрних методів приготування страв, які принесли такий самий успіх оригінальному ресторану. Коли локація Фокса відкрилася, то брати зі здивуванням дізналися, що він узяв навіть їхню назву (інший франчайзі у Північному Голлівуді працював під вивіскою Peak’s), але ця практика швидко стала стандартом. А що люди їздили все далі, то чутки про McDonald’s поширилися за межі Сан-Бернардіно. Назвати ресторан McDonald’s, а не Fox’s мало сенс. Утворилося замкнене коло: із відкриттям нових успішних франшиз назва McDonald’s ставала дедалі ціннішою, тим самим додаючи цінності новим франшизам.</p>	<div class="note"  style="background-color:#ff0053">		<p><strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong></p>		<div class="corner"></div>	</div><p><iframe src="https://api.nachasi.com/v2/shortcode/wp_quiz_pro/?id=129783" sandbox="allow-same-origin allow-scripts allow-popups allow-forms allow-presentation" onload="this.style.height=(this.contentWindow.document.body.scrollHeight+20)+'px';"></iframe></p>

DSC_2823.jpg

u042fu043a u043du0430u0440u043eu0434u0438u043bu0430u0441u044f u0444u0440u0430u043du0448u0438u0437u0430 u0442u0430 u0456u043cu043fu0435u0440u0456u044f McDonaldu2019s

u041du0430u0439u0432u0456u0434u043eu043cu0456u0448u0430 u0456u043cu043fu0435u0440u0456u044f u0444u0430u0441u0442u0444u0443u0434u0443 u0437 u043du0430u0434u0437u0432u0438u0447u0430u0439u043du043e u043fu043eu0441u043bu0456u0434u043eu0432u043du0438u043c u0431u0440u0435u043du0434u043eu043c u2014 u0437 u0447u043eu0433u043e u043fu043eu0447u0438u043du0430u0432u0441u044f u0448u043bu044fu0445 McDonaldu2019s? u0406 u044fu043a u0446u044cu043eu043cu0443 u043fu043eu0441u043fu0440u0438u044fu0432 u0444u0440u0430u043du0447u0430u0439u0437u0438u043du0433?u00a0

Найвідоміша імперія фастфуду з надзвичайно послідовним брендом — з чого починався шлях McDonald’s? І як цьому посприяв франчайзинг?

🍔 Як народилася франшиза та імперія McDonald’s

<p>Чи пов’язані ці події у спільну історію і каузальні зав’язки. «Коротка історія Англії» Саймона Дженкінса доволі оригінальна книга яка розповідає історію Англії від противенства з вікінгами до нашого часу. Автор створює наратив, історію яка доповнена історичним контекстом та причинно-наслідковими зв’язками.

Перенесімось в Англію 880 року н.е. Десятки тисяч вікінгів вдерлись на землі сучасної Англії. Вони не зустріли супротивників і захопили велику частину земель сплюндрувавши монастирі та церкви. Єдиний хто виступив проти вікінгів був Альфред Великий. Це перший король котрий захотів створити на цих землях єдину державу. Розбивши велике військо Гутрума, він замислився про культуру та історію свого народу. Перший, хто почав створювати історичні хроніки, запровадивши латину і самостійно переклавши Боеція, він відновив монастирі де мали змогу навчатись та писати англійські хроніки. Історія Англії починається з Альфреда Великого.

На початку осені 1066 Англія зазнала іншого повномасштабного вторгнення. Норманський Вільгельм Завойовник перетнув протоку Ла-Манш і висадився зі своїм численним військом, де виграв в одній з найвідоміших історичних битв «битва при Гастінгсі». До об’єднаних земель Англії він додав ще й частинку земель Європи. Правління Вільгельма Завойовника створило величезну династію від Плантагенетів до Тюдорів і далі. Вони створили Велику хартію вольностей і Біль про права. Автор часто посилається на Шекспіра.

В XVI столітті монархія була під загрозою. Було страчено короля Карла I. Влада переходить до диктатури Кромвеля. Реставрація повернула монархію після смерті Кромвеля чим викликала в народі щастя та святкування. Монархія повернулась легітимізуючи владу, але залишивши більшість своїх повноважень парламенту.

Англія особлива країна. Як пише Фукуяма у «Витоках політичного порядку», це країна де зійшлися три аспекти політичного розвитку – держава, верховенство права і політична підзвітність. На відміну від Франції, Іспанії чи Росії, британський парламент представляв інтереси не тільки аристократії, а й широкі маси населення. Успіх Англії Фукуяма убачає в високій організованості суспільства. Уряд підштовхував до участі в місцевих справах, і це структурувало суспільне життя, що стало джерелом солідарності громади. Були розвинуті колективні суди. А Славна революція в 1688-1689 роках була легітимацією оподаткування яке об’єднало суспільство.

<strong>Основні дати які я для себе виписав:</strong>
</p><ol>
 	<li><em> Розвиток Мерсії королем Оффа 757 рік</em></li>
</ol>
<div id="attachment_148614" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e555f386ffe_6_07e8f7d5.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148614" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e555f386ffe_6_07e8f7d5.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-148614" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong><em> 2. Розквіт Вессексу</em></strong><em> і прихід до влади Альберта Великого. Головна перемога над даном Гутрумом 878</em>
<div id="attachment_148612" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e5556ef16a2_1445246246_poslednee-korolevstvo-1.jpg" data-quill-caption="Кадр з серіалу Останнє королівство">

<img class="wp-image-148612" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e5556ef16a2_1445246246_poslednee-korolevstvo-1.jpg" alt="Кадр з серіалу Останнє королівство">
<p id="caption-attachment-148612" class="wp-caption-text">Кадр з серіалу Останнє королівство</p>

</div>
<strong><em>3 Захоплення Англії Вільгельмом Завойовником</em></strong><em> 1066-87 і заснування династії Плантагенетів.</em>
<div id="attachment_148618" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e556e3e94da_Vilgelm-2.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148618" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e556e3e94da_Vilgelm-2.png" alt="">
<p id="caption-attachment-148618" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong> 4 Велика хартія вольностей 1215.</strong> перша «неписана» конституції Англії. Велика хартія вольностей вважається першим юридичним документом, у якому закладено основи концепції прав людини, створено передумови для подальшого утвердження свободи і верховенства права.
<div id="attachment_148624" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e557a8e744e_magna-carta-today-thumb.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148624" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e557a8e744e_magna-carta-today-thumb.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-148624" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong> 5 Генріх V битва при Азенкурі.</strong> Шекспір:

<em>[blockquote_with_author content="Якби злетіла муза вогнекрила Аж ген до осяйних вершин уяви. То замість глядачів, акторів, сцени Були б монархи, принци, королівства! Тоді прибрав би Генріх войовничий Подобу Марса. Біля ніг його, Мов ті хорти,— вогонь, і меч, і голод, Готові розпочати полювання. Дозвольте й нам, як цифрам всемогутнім, Уяву буйну розпалити в вас. Тож припустімо, що доволі місця На сцені. Два могутні королівства Вона вмістила — грізних ворогів, Розділених протокою морською. Умовність гри уява хай розвіє"].</em>
<div id="attachment_148626" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e5584bd4d96_maxresdefault.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148626" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e5584bd4d96_maxresdefault.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-148626" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong> 6 Війна роз 1455-1485</strong>
<div id="attachment_148632" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55ba1a608e_cd0b337d.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148632" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55ba1a608e_cd0b337d.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-148632" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong> 7 Прихід до влади Генріха VIII Тюдора 1509</strong>
<div id="attachment_148630" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55b5210733_df702117d431192b3725f8d788d4bbee.jpg" data-quill-caption='Кадр з фільму "Ще одна з роду болейн".'>

<img class="wp-image-148630" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55b5210733_df702117d431192b3725f8d788d4bbee.jpg" alt='Кадр з фільму "Ще одна з роду болейн".'>
<p id="caption-attachment-148630" class="wp-caption-text">Кадр з фільму «Ще одна з роду Болейн»</p>

</div>
<strong> 8 Величне століття Єлизавети 1558</strong>
<div id="attachment_148638" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55d5281ccc_de5254cbbf8cc799aa4e289c8eff007e_ce_2367x1578x0x0_cropped_666x444.jpg" data-quill-caption="Кадр з фільму Єлизавета">

<img class="wp-image-148638" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55d5281ccc_de5254cbbf8cc799aa4e289c8eff007e_ce_2367x1578x0x0_cropped_666x444.jpg" alt="Кадр з фільму Єлизавета">
<p id="caption-attachment-148638" class="wp-caption-text">Кадр з фільму Єлизавета</p>

</div>
<strong> 9 Загроза монархії й страта короля Карла 1649</strong>
<div id="attachment_148645" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55dfe5d150_2-21.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148645" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55dfe5d150_2-21.jpg" alt="">

</div>
<strong> 10 Славна революція 1688</strong>

<strong> 11 Сходження на престол Вікторії. 1837 Вікторіанська доба.</strong>
<div id="attachment_148647" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55e7e2c902_3f938cafac9663abd5eb6a8938cb3d.jpg" data-quill-caption="Кадр з серіалу Вікторія">

<img class="wp-image-148647" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55e7e2c902_3f938cafac9663abd5eb6a8938cb3d.jpg" alt="Кадр з серіалу Вікторія">
<p id="caption-attachment-148647" class="wp-caption-text">Кадр з серіалу Вікторія</p>

</div>
<strong> 12 Перша світова і початок занепаду англійського світового панування 1914</strong>
<div id="attachment_148649" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55f02794b1_psv_1_1.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148649" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55f02794b1_psv_1_1.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-148649" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong> 13 Велика депресія 1929</strong>
<div id="attachment_148653" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55f55e1125_Wall_Street_Crash_1929.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148653" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55f55e1125_Wall_Street_Crash_1929.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-148653" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>14 Утрата гегемонії й друга світова 1939-45</strong>. Правління Черчилля.
<div id="attachment_148651" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55f1e8cf60_ca0e9210ff6a66a7141c0acdbdc21ac156fd54db.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148651" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55f1e8cf60_ca0e9210ff6a66a7141c0acdbdc21ac156fd54db.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-148651" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong> 15 Прихід до влади Тетчер 1979. </strong>Тетчеризм
<div id="attachment_148657" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55fea95960_margaret_tetcher.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148657" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55fea95960_margaret_tetcher.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-148657" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>Підсумки</strong>

Книжка Саймона Дженкінса виявилась дуже цікавою. Автор журналіст і можливо тому книжка вийшла як цікава історія. Мені було цікаво читати як про правління Альфреда Великого і Вільгельма Завойовника, так і про правління Черчилля та Маргарет Тетчер. Книжка розповідає історію Англії від 800 років до нашого часу. Спочатку я читав доволі сумбурно, іноді переписуючись в онлайн. Але коли я дійшов до Плантагенетів то втратив нитку розвитку. Друге читання дозволило змалювати основні сімейні лінії й краще розібратись яка різниця між Генріхом II та Генріхом VIII. Англія стала ще ближчою. Запам’ятовувати основні дати історії та послідовність історичних подій дуже важливо, бо інакше можна вийти з дому і загубитись у трьох соснах.

[background_substrate_simple color="#ff0053"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129761"]

Автор книжки починає з того, що наша пам'ять вибіркова. І ми запам’ятовуємо лише певні моменти історії, але чи маємо ми всю картину історії держави?

Чи пов’язані ці події у спільну історію і каузальні зав’язки. «Коротка історія Англії» Саймона Дженкінса доволі оригінальна книга яка розповідає історію Англії від противенства з вікінгами до нашого часу. Автор створює наратив, історію яка доповнена історичним контекстом та причинно-наслідковими зв’язками.

Перенесімось в Англію 880 року н.е. Десятки тисяч вікінгів вдерлись на землі сучасної Англії. Вони не зустріли супротивників і захопили велику частину земель сплюндрувавши монастирі та церкви. Єдиний хто виступив проти вікінгів був Альфред Великий. Це перший король котрий захотів створити на цих землях єдину державу. Розбивши велике військо Гутрума, він замислився про культуру та історію свого народу. Перший, хто почав створювати історичні хроніки, запровадивши латину і самостійно переклавши Боеція, він відновив монастирі де мали змогу навчатись та писати англійські хроніки. Історія Англії починається з Альфреда Великого.

На початку осені 1066 Англія зазнала іншого повномасштабного вторгнення. Норманський Вільгельм Завойовник перетнув протоку Ла-Манш і висадився зі своїм численним військом, де виграв в одній з найвідоміших історичних битв «битва при Гастінгсі». До об’єднаних земель Англії він додав ще й частинку земель Європи. Правління Вільгельма Завойовника створило величезну династію від Плантагенетів до Тюдорів і далі. Вони створили Велику хартію вольностей і Біль про права. Автор часто посилається на Шекспіра.

В XVI столітті монархія була під загрозою. Було страчено короля Карла I. Влада переходить до диктатури Кромвеля. Реставрація повернула монархію після смерті Кромвеля чим викликала в народі щастя та святкування. Монархія повернулась легітимізуючи владу, але залишивши більшість своїх повноважень парламенту.

Англія особлива країна. Як пише Фукуяма у «Витоках політичного порядку», це країна де зійшлися три аспекти політичного розвитку – держава, верховенство права і політична підзвітність. На відміну від Франції, Іспанії чи Росії, британський парламент представляв інтереси не тільки аристократії, а й широкі маси населення. Успіх Англії Фукуяма убачає в високій організованості суспільства. Уряд підштовхував до участі в місцевих справах, і це структурувало суспільне життя, що стало джерелом солідарності громади. Були розвинуті колективні суди. А Славна революція в 1688-1689 роках була легітимацією оподаткування яке об’єднало суспільство.

<strong>Основні дати які я для себе виписав:</strong>
<ol>
 	<li><em> Розвиток Мерсії королем Оффа 757 рік</em></li>
</ol>
<div id="attachment_148614" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e555f386ffe_6_07e8f7d5.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148614" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e555f386ffe_6_07e8f7d5.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-148614" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong><em> 2. Розквіт Вессексу</em></strong><em> і прихід до влади Альберта Великого. Головна перемога над даном Гутрумом 878</em>
<div id="attachment_148612" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e5556ef16a2_1445246246_poslednee-korolevstvo-1.jpg" data-quill-caption="Кадр з серіалу Останнє королівство">

<img class="wp-image-148612" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e5556ef16a2_1445246246_poslednee-korolevstvo-1.jpg" alt="Кадр з серіалу Останнє королівство" />
<p id="caption-attachment-148612" class="wp-caption-text">Кадр з серіалу Останнє королівство</p>

</div>
<strong><em>3 Захоплення Англії Вільгельмом Завойовником</em></strong><em> 1066-87 і заснування династії Плантагенетів.</em>
<div id="attachment_148618" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e556e3e94da_Vilgelm-2.png" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148618" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e556e3e94da_Vilgelm-2.png" alt="" />
<p id="caption-attachment-148618" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong> 4 Велика хартія вольностей 1215.</strong> перша «неписана» конституції Англії. Велика хартія вольностей вважається першим юридичним документом, у якому закладено основи концепції прав людини, створено передумови для подальшого утвердження свободи і верховенства права.
<div id="attachment_148624" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e557a8e744e_magna-carta-today-thumb.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148624" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e557a8e744e_magna-carta-today-thumb.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-148624" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong> 5 Генріх V битва при Азенкурі.</strong> Шекспір:

<em>[blockquote_with_author content="Якби злетіла муза вогнекрила Аж ген до осяйних вершин уяви. То замість глядачів, акторів, сцени Були б монархи, принци, королівства! Тоді прибрав би Генріх войовничий Подобу Марса. Біля ніг його, Мов ті хорти,— вогонь, і меч, і голод, Готові розпочати полювання. Дозвольте й нам, як цифрам всемогутнім, Уяву буйну розпалити в вас. Тож припустімо, що доволі місця На сцені. Два могутні королівства Вона вмістила — грізних ворогів, Розділених протокою морською. Умовність гри уява хай розвіє"].</em>
<div id="attachment_148626" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e5584bd4d96_maxresdefault.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148626" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e5584bd4d96_maxresdefault.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-148626" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong> 6 Війна роз 1455-1485</strong>
<div id="attachment_148632" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55ba1a608e_cd0b337d.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148632" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55ba1a608e_cd0b337d.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-148632" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong> 7 Прихід до влади Генріха VIII Тюдора 1509</strong>
<div id="attachment_148630" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55b5210733_df702117d431192b3725f8d788d4bbee.jpg" data-quill-caption="Кадр з фільму &quot;Ще одна з роду болейн&quot;.">

<img class="wp-image-148630" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55b5210733_df702117d431192b3725f8d788d4bbee.jpg" alt="Кадр з фільму &quot;Ще одна з роду болейн&quot;." />
<p id="caption-attachment-148630" class="wp-caption-text">Кадр з фільму «Ще одна з роду Болейн»</p>

</div>
<strong> 8 Величне століття Єлизавети 1558</strong>
<div id="attachment_148638" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55d5281ccc_de5254cbbf8cc799aa4e289c8eff007e_ce_2367x1578x0x0_cropped_666x444.jpg" data-quill-caption="Кадр з фільму Єлизавета">

<img class="wp-image-148638" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55d5281ccc_de5254cbbf8cc799aa4e289c8eff007e_ce_2367x1578x0x0_cropped_666x444.jpg" alt="Кадр з фільму Єлизавета" />
<p id="caption-attachment-148638" class="wp-caption-text">Кадр з фільму Єлизавета</p>

</div>
<strong> 9 Загроза монархії й страта короля Карла 1649</strong>
<div id="attachment_148645" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55dfe5d150_2-21.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148645" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55dfe5d150_2-21.jpg" alt="" />

</div>
<strong> 10 Славна революція 1688</strong>

<strong> 11 Сходження на престол Вікторії. 1837 Вікторіанська доба.</strong>
<div id="attachment_148647" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55e7e2c902_3f938cafac9663abd5eb6a8938cb3d.jpg" data-quill-caption="Кадр з серіалу Вікторія">

<img class="wp-image-148647" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55e7e2c902_3f938cafac9663abd5eb6a8938cb3d.jpg" alt="Кадр з серіалу Вікторія" />
<p id="caption-attachment-148647" class="wp-caption-text">Кадр з серіалу Вікторія</p>

</div>
<strong> 12 Перша світова і початок занепаду англійського світового панування 1914</strong>
<div id="attachment_148649" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55f02794b1_psv_1_1.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148649" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55f02794b1_psv_1_1.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-148649" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong> 13 Велика депресія 1929</strong>
<div id="attachment_148653" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55f55e1125_Wall_Street_Crash_1929.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148653" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55f55e1125_Wall_Street_Crash_1929.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-148653" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>14 Утрата гегемонії й друга світова 1939-45</strong>. Правління Черчилля.
<div id="attachment_148651" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55f1e8cf60_ca0e9210ff6a66a7141c0acdbdc21ac156fd54db.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148651" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55f1e8cf60_ca0e9210ff6a66a7141c0acdbdc21ac156fd54db.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-148651" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong> 15 Прихід до влади Тетчер 1979. </strong>Тетчеризм
<div id="attachment_148657" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55fea95960_margaret_tetcher.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-148657" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61e55fea95960_margaret_tetcher.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-148657" class="wp-caption-text"></p>

</div>
<strong>Підсумки</strong>

Книжка Саймона Дженкінса виявилась дуже цікавою. Автор журналіст і можливо тому книжка вийшла як цікава історія. Мені було цікаво читати як про правління Альфреда Великого і Вільгельма Завойовника, так і про правління Черчилля та Маргарет Тетчер. Книжка розповідає історію Англії від 800 років до нашого часу. Спочатку я читав доволі сумбурно, іноді переписуючись в онлайн. Але коли я дійшов до Плантагенетів то втратив нитку розвитку. Друге читання дозволило змалювати основні сімейні лінії й краще розібратись яка різниця між Генріхом II та Генріхом VIII. Англія стала ще ближчою. Запам’ятовувати основні дати історії та послідовність історичних подій дуже важливо, бо інакше можна вийти з дому і загубитись у трьох соснах.

[background_substrate_simple color="#ff0053"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129761"]

🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 Таку коротку історію Англії ви ще не читали

<p>Приблизно половину з тисячі гривень, отримані за програмою єПідтримка, я витратив на книжки видавництва Лабораторія. Дізнався про них трошки неочікувано, з того факту, що у видавництва є два досить цікаві подкасти: Лабораторія сенсів та Лабораторію нонфікшн.

Першою книжкою, яку взявся читати, стала <a href="https://laboratoria.pro/products/vzaemodiya-z-vorogom-adam-kahane" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Взаємодія з ворогом. Як працювати з людьми, які не викликають ні довіри, ні симпатій» Адама Кохейна</a>. Не можу сказати, що маю багато ворогів, або змушений працювати з людьми, яким не довіряю, але мене цікавлять питання побудови команд, налагоджування взаємодії, пошук спільного.

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61d43fd01a123_collaborating_1000-1.569x786.jpg" img_id="146516"]

Почав читати й не зміг відірватися. Врешті проковтнув її за один вечір. Кохейн починав працювати в енергетичному секторі, потім перейшов до консультування урядів, комерційних та громадських організацій. Брав участь у вирішенні громадянських конфліктів в ПАР, Колумбії, Венесуелі, Таїланді. Такому досвіду, думаю, можна довіритися.

По-перше, варто пам’ятати, що при взаємодії з іншими завжди є не тільки співпраця. Також можливими варіантами є намагатися нав’язати своє бачення, адаптуватися до обставин, або піти геть.

[/journal]

Коли мова заходить про співпрацю, то тут теж не все просто. Головна ідея в тому, що традиційна співпраця, яку ми всі зазвичай уявляємо (спільна мета, спільний план та узгоджені дії) рідко підходять до складних питань, в яких є багато зацікавлених сторін із протилежними поглядами. Натомість Кохейн пропонує ідею гнучкої співпраці, коли учасники згодні тільки з тим, що так далі продовжуватися не може і потрібно шукати нові підходи.

Кохейн посилається на голістичний підхід у розв'язанні питань. Потрібно балансувати відстоювання своїх позицій та вміння піти на діалог з протилежною стороною. Тут він пригадує конфлікти у Таїланді, перехід від апартеїду у ПАР та участь Нельсона Мандели в цьому процесі.

Для гнучкої співпраці варто знайти контакт із тими, з ким ви намагаєтеся знайти співпрацю. Для цього потрібен діалог. Тут автор посилається на Отто Шармера та його Теорію U, згідно з якою є більш ніж один спосіб слухати та говорити. Кохейн коротко описує ці чотири способи взаємодії та подає приклади, які легко зрозуміти та прийняти на озброєння.

Обов’язковою частиною співпраці є власне, ваша повноцінна участь у процесі. Оскільки в учасників відсутній завчасно узгоджений план дій, вам потрібно самому максимально включатися та шукати способи просунутися далі, усвідомлюючи та враховуючи інтереси інших сторін. Тут Кохейн згадує процес пошуку альтернативних підходів роботи з проблемами розповсюдження наркотиків разом з Організацією Американських Держав (ОАД). Урядові організації виступали за збільшення контролю та кримінальної відповідальності, а громадські активісти навпаки воліли запроваджувати програми відповідального споживання та декриміналізації вживання легких наркотичних речовин. Врешті у робочої групи вийшло зробити доповідь, яка запустила громадське обговорення та пошук спроб розв'язувати проблему наркотичної залежності іншим способом, ніж саджати всіх дотичних до вʼязниці.

В кінці книжки автор пропонує коротку програму навчання підходу гнучкої співпраці на кілька тижнів. Для цього знадобиться трошки бажання та колега, з яким ви достатньо близько працюєте, щоб він чи вона змогли дати вам чесний і відкритий зворотній звʼязок.

Загалом, цей пости вийшов коротким і надзвичайно стислим переказом ідей, яким варто присвятити пару вечорів, щоб з ними познайомитися самому. Особливо, якщо вам доводиться стикатися з людьми, з якими у вас є різні погляди: в родині, на роботі чи інших областях.

[background_substrate_simple color="#ff0053"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129765"]</p>

<p>Приблизно половину з тисячі гривень, отримані за програмою єПідтримка, я витратив на книжки видавництва Лабораторія. Дізнався про них трошки неочікувано, з того факту, що у видавництва є два досить цікаві подкасти: Лабораторія сенсів та Лабораторію нонфікшн.</p><p>Першою книжкою, яку взявся читати, стала <a href="https://laboratoria.pro/products/vzaemodiya-z-vorogom-adam-kahane" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Взаємодія з ворогом. Як працювати з людьми, які не викликають ні довіри, ні симпатій» Адама Кохейна</a>. Не можу сказати, що маю багато ворогів, або змушений працювати з людьми, яким не довіряю, але мене цікавлять питання побудови команд, налагоджування взаємодії, пошук спільного.</p><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p>Почав читати й не зміг відірватися. Врешті проковтнув її за один вечір. Кохейн починав працювати в енергетичному секторі, потім перейшов до консультування урядів, комерційних та громадських організацій. Брав участь у вирішенні громадянських конфліктів в ПАР, Колумбії, Венесуелі, Таїланді. Такому досвіду, думаю, можна довіритися.</p><p>По-перше, варто пам’ятати, що при взаємодії з іншими завжди є не тільки співпраця. Також можливими варіантами є намагатися нав’язати своє бачення, адаптуватися до обставин, або піти геть.</p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2022/01/61d43fd01a123_collaborating_1000-1.569x786.jpg" alt="">			</div></div><p>Коли мова заходить про співпрацю, то тут теж не все просто. Головна ідея в тому, що традиційна співпраця, яку ми всі зазвичай уявляємо (спільна мета, спільний план та узгоджені дії) рідко підходять до складних питань, в яких є багато зацікавлених сторін із протилежними поглядами. Натомість Кохейн пропонує ідею гнучкої співпраці, коли учасники згодні тільки з тим, що так далі продовжуватися не може і потрібно шукати нові підходи.</p><p>Кохейн посилається на голістичний підхід у розв&#8217;язанні питань. Потрібно балансувати відстоювання своїх позицій та вміння піти на діалог з протилежною стороною. Тут він пригадує конфлікти у Таїланді, перехід від апартеїду у ПАР та участь Нельсона Мандели в цьому процесі.</p><p>Для гнучкої співпраці варто знайти контакт із тими, з ким ви намагаєтеся знайти співпрацю. Для цього потрібен діалог. Тут автор посилається на Отто Шармера та його Теорію U, згідно з якою є більш ніж один спосіб слухати та говорити. Кохейн коротко описує ці чотири способи взаємодії та подає приклади, які легко зрозуміти та прийняти на озброєння.</p><p>Обов’язковою частиною співпраці є власне, ваша повноцінна участь у процесі. Оскільки в учасників відсутній завчасно узгоджений план дій, вам потрібно самому максимально включатися та шукати способи просунутися далі, усвідомлюючи та враховуючи інтереси інших сторін. Тут Кохейн згадує процес пошуку альтернативних підходів роботи з проблемами розповсюдження наркотиків разом з Організацією Американських Держав (ОАД). Урядові організації виступали за збільшення контролю та кримінальної відповідальності, а громадські активісти навпаки воліли запроваджувати програми відповідального споживання та декриміналізації вживання легких наркотичних речовин. Врешті у робочої групи вийшло зробити доповідь, яка запустила громадське обговорення та пошук спроб розв&#8217;язувати проблему наркотичної залежності іншим способом, ніж саджати всіх дотичних до вʼязниці.</p><p>В кінці книжки автор пропонує коротку програму навчання підходу гнучкої співпраці на кілька тижнів. Для цього знадобиться трошки бажання та колега, з яким ви достатньо близько працюєте, щоб він чи вона змогли дати вам чесний і відкритий зворотній звʼязок.</p><p>Загалом, цей пости вийшов коротким і надзвичайно стислим переказом ідей, яким варто присвятити пару вечорів, щоб з ними познайомитися самому. Особливо, якщо вам доводиться стикатися з людьми, з якими у вас є різні погляди: в родині, на роботі чи інших областях.</p>	<div class="note"  style="background-color:#ff0053">		<p><strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong></p>		<div class="corner"></div>	</div><p><iframe src="https://api.nachasi.com/v2/shortcode/wp_quiz_pro/?id=129765" sandbox="allow-same-origin allow-scripts allow-popups allow-forms allow-presentation" onload="this.style.height=(this.contentWindow.document.body.scrollHeight+20)+'px';"></iframe></p>

collaborating_1000-1.569x786.jpg

u041eu0433u043bu044fu0434 u043au043du0438u0436u043au0438 "u0412u0437u0430u0454u043cu043eu0434u0456u044f u0437 u0432u043eu0440u043eu0433u043eu043c" u0410u0434u0430u043cu0430 u041au043eu0445u0435u0439u043du0430rn

u041du0435u0441u043fu043eu0434u0456u0432u0430u043du043e u043au043bu0430u0441u043du0430 u043au043du0438u0436u043au0430 u043fu0440u043e u0440u043eu0431u043eu0442u0443 u0437 u043bu044eu0434u044cu043cu0438, u0437 u044fu043au0438u043cu0438 u043du0435 u0434u0443u0436u0435 u0445u043eu0447u0435u0442u044cu0441u044f u043fu0440u0430u0446u044eu0432u0430u0442u0438rn

Несподівано класна книжка про роботу з людьми, з якими не дуже хочеться працювати

Приблизно половину з тисячі гривень, отримані за програмою єПідтримка, я витратив на книжки видавництва Лабораторія. Дізнався про них трошки неочікувано, з того факту, що у видавництва є два досить цікаві подкасти: Лабораторія сенсів та Лабораторію нонфікшн.

Першою книжкою, яку взявся читати, стала <a href="https://laboratoria.pro/products/vzaemodiya-z-vorogom-adam-kahane" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Взаємодія з ворогом. Як працювати з людьми, які не викликають ні довіри, ні симпатій» Адама Кохейна</a>. Не можу сказати, що маю багато ворогів, або змушений працювати з людьми, яким не довіряю, але мене цікавлять питання побудови команд, налагоджування взаємодії, пошук спільного.

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/61d43fd01a123_collaborating_1000-1.569x786.jpg" img_id="146516"]

Почав читати й не зміг відірватися. Врешті проковтнув її за один вечір. Кохейн починав працювати в енергетичному секторі, потім перейшов до консультування урядів, комерційних та громадських організацій. Брав участь у вирішенні громадянських конфліктів в ПАР, Колумбії, Венесуелі, Таїланді. Такому досвіду, думаю, можна довіритися.

По-перше, варто пам’ятати, що при взаємодії з іншими завжди є не тільки співпраця. Також можливими варіантами є намагатися нав’язати своє бачення, адаптуватися до обставин, або піти геть.

[/journal]

Коли мова заходить про співпрацю, то тут теж не все просто. Головна ідея в тому, що традиційна співпраця, яку ми всі зазвичай уявляємо (спільна мета, спільний план та узгоджені дії) рідко підходять до складних питань, в яких є багато зацікавлених сторін із протилежними поглядами. Натомість Кохейн пропонує ідею гнучкої співпраці, коли учасники згодні тільки з тим, що так далі продовжуватися не може і потрібно шукати нові підходи.

Кохейн посилається на голістичний підхід у розв'язанні питань. Потрібно балансувати відстоювання своїх позицій та вміння піти на діалог з протилежною стороною. Тут він пригадує конфлікти у Таїланді, перехід від апартеїду у ПАР та участь Нельсона Мандели в цьому процесі.

Для гнучкої співпраці варто знайти контакт із тими, з ким ви намагаєтеся знайти співпрацю. Для цього потрібен діалог. Тут автор посилається на Отто Шармера та його Теорію U, згідно з якою є більш ніж один спосіб слухати та говорити. Кохейн коротко описує ці чотири способи взаємодії та подає приклади, які легко зрозуміти та прийняти на озброєння.

Обов’язковою частиною співпраці є власне, ваша повноцінна участь у процесі. Оскільки в учасників відсутній завчасно узгоджений план дій, вам потрібно самому максимально включатися та шукати способи просунутися далі, усвідомлюючи та враховуючи інтереси інших сторін. Тут Кохейн згадує процес пошуку альтернативних підходів роботи з проблемами розповсюдження наркотиків разом з Організацією Американських Держав (ОАД). Урядові організації виступали за збільшення контролю та кримінальної відповідальності, а громадські активісти навпаки воліли запроваджувати програми відповідального споживання та декриміналізації вживання легких наркотичних речовин. Врешті у робочої групи вийшло зробити доповідь, яка запустила громадське обговорення та пошук спроб розв'язувати проблему наркотичної залежності іншим способом, ніж саджати всіх дотичних до вʼязниці.

В кінці книжки автор пропонує коротку програму навчання підходу гнучкої співпраці на кілька тижнів. Для цього знадобиться трошки бажання та колега, з яким ви достатньо близько працюєте, щоб він чи вона змогли дати вам чесний і відкритий зворотній звʼязок.

Загалом, цей пости вийшов коротким і надзвичайно стислим переказом ідей, яким варто присвятити пару вечорів, щоб з ними познайомитися самому. Особливо, якщо вам доводиться стикатися з людьми, з якими у вас є різні погляди: в родині, на роботі чи інших областях.

[background_substrate_simple color="#ff0053"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129765"]

#книги

Книги на щодень