<h4><strong>В чому суть рішення по ф’ючерсам на криптовалюти?</strong></h4>
<a href="https://nachasi.com/2017/12/05/cryptomarket-review/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Криптовалюти<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/Depositphotos_120146000_l-2015-300x200.jpg" />Bitcoin та всі-всі-всі — ринок криптовалют у III кварталі 2017-го</span></a> зазвичай критикують за високу волатильність (тобто курс може коливатися у досить значних розмірах як вгору, так і вниз). Запуск ф’ючерсів має на меті понизити цей градус коливань та навіть виграти від падіння цін. 10 грудня 2017 року Чиказька біржа опціонів (CBOE) <a href="https://www.reuters.com/article/us-bitcoin-futures/hotly-anticipated-bitcoin-futures-surge-21-percent-on-debut-idUSKBN1E404D" target="_blank" rel="noopener">запустила</a> торги ф’ючерсами на Bitcoin. 18 грудня 2017 року такий же фінансовий інструмент має запустити найстаріша сировинна біржа у світі. Її також розташовано у Чикаго — це Чиказька товарна біржа CME.
<h4><strong>Що таке ф’ючерс (для не-фінансистів)?</strong></h4>
Якщо коротко — це тип контракту між покупцем та продавцем щодо майбутньої вартості активу та строків й умов його передачі з боку продавця до покупця. Ще ф’ючерси називають <strong>деривативами</strong> — тобто похідними фінансовими інструментами.

Основна причина, чому свого часу з’явилися ф’ючерси — це бажання знизити ризик. Процес зниження фінансових ризиків називають <strong>хеджуванням</strong>. Якщо ви думаєте, що такі контракти та процеси притаманні лише американському чи європейському ринку, то для вас стане відкриттям, що в Азії подібні інструменти використовували не менше активно. Зокрема, самураї користувалися ф’ючерсами. Їм треба було обмінювати отриманий за службу рис на паперові гроші чи монети (ті фіати, про які ми часто чуємо тепер в контексті розмови про відмінності та можливості криптовалют). Так от, аби не втратити зароблене у випадку, коли рису на ринку вже забагато і його ціна падає, японські воїни користувалися укладанням контрактів наперед, аби зафіксувати поточну вартість за одиницю виміру ваги рису. Так вони могли застрахувати (хеджувати) свій ризик у випадку різких коливань вартості активу (рису).

Зараз, звісно, не середньовіччя — тому дуже часто хеджуваня ризиків поступається спекулятивним мотивам. Хтось вірить, що базовий актив зростатиме в ціні. Хтось із учасників ринку — що ціна впаде. Відтак вони обирають свою стратегію подальших дій та укладають контракти, аби заробити на курсовій різниці у майбутньому. Ф’ючерси сучасного фондового ринку можуть стосуватися навіть кредитних ставок чи коливань курсу цінних паперів (тобто активів, які навіть не мають «фізичного тіла»).
<h4><strong>Які бувають ф’ючерси?</strong></h4>
Є декілька основних видів біржового ф’ючерса:
<ul>
<li>На поставку, або physically-settled — за цим ф’ючерсом одна зі сторін має отримати фізичне надання базисного активу, щодо якого укладено угоду.</li>
 	<li>Розрахунковий, або cash-settled — за ним передбачено виключно грошовий розрахунок. Його розмір складає різницю між ціною, за якою укладено контракт зараз, та фактичною вартістю базисного активу на момент, коли треба буде виконати ф'ючерс.</li>
</ul>
<h4><strong>Як працює дериватив для біткоїнів?</strong></h4>
Ось як із 18 грудня 2017-го це виглядатиме на Чиказькій біржі CME. Торги розпочнуться у цей день. В 1 контракті можна буде продати 5 біткоїнів. Мінімальна кількість контрактів в рамках 1 біржового лоту — 5. При цьому реальної поставки біткоїна немає, такий ф’ючерс називається розрахунковим. Строк його обігу складає 1 місяць. Кінцеві розрахунки та вичерпання строку ф’ючерса настають в заключну п’ятницю розрахункового місяця. Передбачено також низку обмежень щодо добової волатильності. При рівні 13% торги цього ф’ючерса призупиняють на 2 хв. При рівні волатильності 20% — повна зупинка торгів.

Є також обмеження і за рівнем рекомендованих розміщень. Максимальна кількість контрактів складатиме 1 тис щомісяця. Це — не більше 5 тис Bitcoin.
<h4><strong>Як біржа визначить курс Bitcoin?</strong></h4>
Поки що ми можемо говорити лише про те, як це працюватиме в межах Чиказької біржі. там запровадили окремий індекс CME CF Bitcoin Reference Rate — BRR. Для обчислення цього показника використовують середньозважене значення вартості біткоїну за попередню добу за результатами торгів на криптобіржах Bitstamp, GDAX, itBit та Kraken. Включено ті біржі, які не ставлять суворих обмежень щодо виводу фіатних грошей.

У новоствореного біржового індексу є низка недоліків у порівнянні із постійно оновлюваними показниками криптобірж. Він має затримку коригування до 1 доби та не оновлюється у вихідні (коли біржа не працює). Аби це не призвело до суттєвих спотворень курсу, Чиказька біржа також запропонувала Bitcoin Real Time Index (BRTI). Його період оновлення складає 1 хв. Його перевагою є можливість використання цього індикатора для об’єктивного курсу у договорах.
<h4><strong>Кому вигідна торгівля такими ф’ючерсами?</strong></h4>
Насамперед — тим учасника ринку криптовалют, які хочуть спробувати інструменти класичної біржі та хеджувати свої ризики. Крім того, активніше до процесу операцій із криптовалютами та їхнім курсом обміну залучатимуться так звані <strong>маркет-мейкери</strong>. Це — особи або компанії, що забезпечують потрібний рівень ліквідності на біржі для похідних фінансових інструментів. Їхнє завдання — поєднати попит та пропозицію, згладжуючи розрив між кількістю покупців та продавців. При цьому вони заробляють на так званих спредах (тобто різниці між вартістю купівлі та продажу у різні моменти часу).

Проте маркет-мейкери роблять це не на власний ризик. Вони також підстраховуються. Тому оперуючи із ф’ючерсами на біржі, базисний актив вони продають на інших ринках. Таким чином вони активно оперуватимуть як з деривативами для біткоїну, так і власне із самою криптовалютою — і часто робитимуть це паралельно, аби мінімізувати ризики недоотримання прибутку чи потрапляння у зону збитковості. Крім біткоїнів, вони можуть також страхувати власні ризики через купівлю інших криптовалют та валютних пар.
<h4><strong>Якщо я — інвестор і купую ф’ючерс, в яких випадках мені варто купувати?</strong></h4>
Слід купувати, якщо ви переконані, що ціна й надалі зростатиме. Прибуток тут генеруватиме курсова різниця між поточою вартістю купівлі та майбутньою. Це — найкоротший шлях до заробітку, без потреби володіти фізично гаманцями чи зберігати або утримувати криптоактиви. Маркет-мейкери при цьому купуватимуть не ф’ючерси, а біткоїни — адже в момент вичерпання строків ф’ючерсу вони можуть втратити, якщо курс дійсно продовжить зростання.
<h4><strong>Якщо я — інвестор, в яких випадках мені варто продавати?</strong></h4>
Є сенс продавати, якщо ви прогнозуєте спад курсу і хочете захистити свої капіталовкладення від негативних коливань. Основним чином продаватимуть <a href="https://nachasi.com/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">майнери<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_159877682_l-2015-300x200.jpg" />На хвилі «ефіру» — як виробники відеокарт заробили $900 млн</span></a>. Адже вони вкладають чимало коштів у обладнання та операційні витрати — тому хочуть захиститися від падіння курсу біткоїна.

Інший учасник ринку, який продаватиме, — це хедж-фонд, який заробляє гроші на падінні курсів. Застереженням для дій марке-мейкерів може стати відсутність напрацьованого інструментарію для «коротких» ф’ючерсів. Поки що операції з біткоїнами без належного покриття будуть малочисельними.
<h4><strong>Як уся ця ситуація вплине на курс біткоїнів та ставлення держав до криптовалюти?</strong></h4>
Якщо ви ще не читали бестселер «Гра на пониження» — саме час це зробити. Поява деривативів та класичної біржі на ринку операцій із біткоїнами означає, що великі інвестори та тримачі біткоїнів тепер гратимуть на біржі активніше. Причому вони тепер можуть розраховувати як на зростання курсу, так і на його падіння.

Ті, хто побоюється обвалу Bitcoin, мають не забувати: маркет-мейкери можуть розподіляти (хеджувати) ризики, адже контрактів для біржі доступна скінченна кількість, та й сам Bitcoin є обмеженим ресурсом.

Запуск ф’ючерсів у їхньому класичному вигляді означає, що зроблено перший крок до формування наступної супутньої інфраструктури для проведення біржових торгів — тобто далі запустяться індекси, обмін даними між біржовими майданчиками (не криптобіржами, а саме класичними фондовими ринками), підтягнуться фахові брокери та інші гравці. Відтак поменшає маніпуляцій на ринку криптовалюти (пам’ятаєте, ми раніше писали про <a href="https://nachasi.com/2017/11/20/tema-dnya-shho-vidbuvayetsya-z-bitcoin-ta-bitcoin-cash/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">тиск на курси Bitcoin та Bitcoin Cash<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/vitaly-145502-300x200.jpg" />Що відбувається з Bitcoin та Bitcoin Cash</span></a> з боку китайських майнерів та виробників обладнанння для видобутку біткоїнів? От саме цей фактор почне втрачати свій вплив із запуском класичних інструментів регулювання попиту та пропозиції на біржі).

На тлі таких перетворень державні регулятори не лише у США, але й у інших країнах світу можуть покращити своє ставлення до біткоїну та інших криптовалют як легального засобу інвестування. Проте не слід надмірно захоплюватися: прихід Bitcoin до ринку легальних інвестицій означатиме також і зростання ризиків на макроекономічному рівні.

<h4><strong>В чому суть рішення по ф’ючерсам на криптовалюти?</strong></h4><p><a href="/2017/12/05/cryptomarket-review/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Криптовалюти<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/Depositphotos_120146000_l-2015-300x200.jpg" />Bitcoin та всі-всі-всі — ринок криптовалют у III кварталі 2017-го</span></a> зазвичай критикують за високу волатильність (тобто курс може коливатися у досить значних розмірах як вгору, так і вниз). Запуск ф’ючерсів має на меті понизити цей градус коливань та навіть виграти від падіння цін. 10 грудня 2017 року Чиказька біржа опціонів (CBOE) <a href="https://www.reuters.com/article/us-bitcoin-futures/hotly-anticipated-bitcoin-futures-surge-21-percent-on-debut-idUSKBN1E404D" target="_blank" rel="noopener">запустила</a> торги ф’ючерсами на Bitcoin. 18 грудня 2017 року такий же фінансовий інструмент має запустити найстаріша сировинна біржа у світі. Її також розташовано у Чикаго — це Чиказька товарна біржа CME.</p><h4><strong>Що таке ф’ючерс (для не-фінансистів)?</strong></h4><p>Якщо коротко — це тип контракту між покупцем та продавцем щодо майбутньої вартості активу та строків й умов його передачі з боку продавця до покупця. Ще ф’ючерси називають <strong>деривативами</strong> — тобто похідними фінансовими інструментами.</p><p>Основна причина, чому свого часу з’явилися ф’ючерси — це бажання знизити ризик. Процес зниження фінансових ризиків називають <strong>хеджуванням</strong>. Якщо ви думаєте, що такі контракти та процеси притаманні лише американському чи європейському ринку, то для вас стане відкриттям, що в Азії подібні інструменти використовували не менше активно. Зокрема, самураї користувалися ф’ючерсами. Їм треба було обмінювати отриманий за службу рис на паперові гроші чи монети (ті фіати, про які ми часто чуємо тепер в контексті розмови про відмінності та можливості криптовалют). Так от, аби не втратити зароблене у випадку, коли рису на ринку вже забагато і його ціна падає, японські воїни користувалися укладанням контрактів наперед, аби зафіксувати поточну вартість за одиницю виміру ваги рису. Так вони могли застрахувати (хеджувати) свій ризик у випадку різких коливань вартості активу (рису).</p><p>Зараз, звісно, не середньовіччя — тому дуже часто хеджуваня ризиків поступається спекулятивним мотивам. Хтось вірить, що базовий актив зростатиме в ціні. Хтось із учасників ринку — що ціна впаде. Відтак вони обирають свою стратегію подальших дій та укладають контракти, аби заробити на курсовій різниці у майбутньому. Ф’ючерси сучасного фондового ринку можуть стосуватися навіть кредитних ставок чи коливань курсу цінних паперів (тобто активів, які навіть не мають «фізичного тіла»).</p><h4><strong>Які бувають ф’ючерси?</strong></h4><p>Є декілька основних видів біржового ф’ючерса:</p><ul><li>На поставку, або physically-settled — за цим ф’ючерсом одна зі сторін має отримати фізичне надання базисного активу, щодо якого укладено угоду.</li><li>Розрахунковий, або cash-settled — за ним передбачено виключно грошовий розрахунок. Його розмір складає різницю між ціною, за якою укладено контракт зараз, та фактичною вартістю базисного активу на момент, коли треба буде виконати ф&#8217;ючерс.</li></ul><h4><strong>Як працює дериватив для біткоїнів?</strong></h4><p>Ось як із 18 грудня 2017-го це виглядатиме на Чиказькій біржі CME. Торги розпочнуться у цей день. В 1 контракті можна буде продати 5 біткоїнів. Мінімальна кількість контрактів в рамках 1 біржового лоту — 5. При цьому реальної поставки біткоїна немає, такий ф’ючерс називається розрахунковим. Строк його обігу складає 1 місяць. Кінцеві розрахунки та вичерпання строку ф’ючерса настають в заключну п’ятницю розрахункового місяця. Передбачено також низку обмежень щодо добової волатильності. При рівні 13% торги цього ф’ючерса призупиняють на 2 хв. При рівні волатильності 20% — повна зупинка торгів.</p><p>Є також обмеження і за рівнем рекомендованих розміщень. Максимальна кількість контрактів складатиме 1 тис щомісяця. Це — не більше 5 тис Bitcoin.</p><h4><strong>Як біржа визначить курс Bitcoin?</strong></h4><p>Поки що ми можемо говорити лише про те, як це працюватиме в межах Чиказької біржі. там запровадили окремий індекс CME CF Bitcoin Reference Rate — BRR. Для обчислення цього показника використовують середньозважене значення вартості біткоїну за попередню добу за результатами торгів на криптобіржах Bitstamp, GDAX, itBit та Kraken. Включено ті біржі, які не ставлять суворих обмежень щодо виводу фіатних грошей.</p><p>У новоствореного біржового індексу є низка недоліків у порівнянні із постійно оновлюваними показниками криптобірж. Він має затримку коригування до 1 доби та не оновлюється у вихідні (коли біржа не працює). Аби це не призвело до суттєвих спотворень курсу, Чиказька біржа також запропонувала Bitcoin Real Time Index (BRTI). Його період оновлення складає 1 хв. Його перевагою є можливість використання цього індикатора для об’єктивного курсу у договорах.</p><h4><strong>Кому вигідна торгівля такими ф’ючерсами?</strong></h4><p>Насамперед — тим учасника ринку криптовалют, які хочуть спробувати інструменти класичної біржі та хеджувати свої ризики. Крім того, активніше до процесу операцій із криптовалютами та їхнім курсом обміну залучатимуться так звані <strong>маркет-мейкери</strong>. Це — особи або компанії, що забезпечують потрібний рівень ліквідності на біржі для похідних фінансових інструментів. Їхнє завдання — поєднати попит та пропозицію, згладжуючи розрив між кількістю покупців та продавців. При цьому вони заробляють на так званих спредах (тобто різниці між вартістю купівлі та продажу у різні моменти часу).</p><p>Проте маркет-мейкери роблять це не на власний ризик. Вони також підстраховуються. Тому оперуючи із ф’ючерсами на біржі, базисний актив вони продають на інших ринках. Таким чином вони активно оперуватимуть як з деривативами для біткоїну, так і власне із самою криптовалютою — і часто робитимуть це паралельно, аби мінімізувати ризики недоотримання прибутку чи потрапляння у зону збитковості. Крім біткоїнів, вони можуть також страхувати власні ризики через купівлю інших криптовалют та валютних пар.</p><h4><strong>Якщо я — інвестор і купую ф’ючерс, в яких випадках мені варто купувати?</strong></h4><p>Слід купувати, якщо ви переконані, що ціна й надалі зростатиме. Прибуток тут генеруватиме курсова різниця між поточою вартістю купівлі та майбутньою. Це — найкоротший шлях до заробітку, без потреби володіти фізично гаманцями чи зберігати або утримувати криптоактиви. Маркет-мейкери при цьому купуватимуть не ф’ючерси, а біткоїни — адже в момент вичерпання строків ф’ючерсу вони можуть втратити, якщо курс дійсно продовжить зростання.</p><h4><strong>Якщо я — інвестор, в яких випадках мені варто продавати?</strong></h4><p>Є сенс продавати, якщо ви прогнозуєте спад курсу і хочете захистити свої капіталовкладення від негативних коливань. Основним чином продаватимуть <a href="/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">майнери<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_159877682_l-2015-300x200.jpg" />На хвилі «ефіру» — як виробники відеокарт заробили $900 млн</span></a>. Адже вони вкладають чимало коштів у обладнання та операційні витрати — тому хочуть захиститися від падіння курсу біткоїна.</p><p>Інший учасник ринку, який продаватиме, — це хедж-фонд, який заробляє гроші на падінні курсів. Застереженням для дій марке-мейкерів може стати відсутність напрацьованого інструментарію для «коротких» ф’ючерсів. Поки що операції з біткоїнами без належного покриття будуть малочисельними.</p><h4><strong>Як уся ця ситуація вплине на курс біткоїнів та ставлення держав до криптовалюти?</strong></h4><p>Якщо ви ще не читали бестселер «Гра на пониження» — саме час це зробити. Поява деривативів та класичної біржі на ринку операцій із біткоїнами означає, що великі інвестори та тримачі біткоїнів тепер гратимуть на біржі активніше. Причому вони тепер можуть розраховувати як на зростання курсу, так і на його падіння.</p><p>Ті, хто побоюється обвалу Bitcoin, мають не забувати: маркет-мейкери можуть розподіляти (хеджувати) ризики, адже контрактів для біржі доступна скінченна кількість, та й сам Bitcoin є обмеженим ресурсом.</p><p>Запуск ф’ючерсів у їхньому класичному вигляді означає, що зроблено перший крок до формування наступної супутньої інфраструктури для проведення біржових торгів — тобто далі запустяться індекси, обмін даними між біржовими майданчиками (не криптобіржами, а саме класичними фондовими ринками), підтягнуться фахові брокери та інші гравці. Відтак поменшає маніпуляцій на ринку криптовалюти (пам’ятаєте, ми раніше писали про <a href="/2017/11/20/tema-dnya-shho-vidbuvayetsya-z-bitcoin-ta-bitcoin-cash/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">тиск на курси Bitcoin та Bitcoin Cash<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/vitaly-145502-300x200.jpg" />Що відбувається з Bitcoin та Bitcoin Cash</span></a> з боку китайських майнерів та виробників обладнанння для видобутку біткоїнів? От саме цей фактор почне втрачати свій вплив із запуском класичних інструментів регулювання попиту та пропозиції на біржі).</p><p>На тлі таких перетворень державні регулятори не лише у США, але й у інших країнах світу можуть покращити своє ставлення до біткоїну та інших криптовалют як легального засобу інвестування. Проте не слід надмірно захоплюватися: прихід Bitcoin до ринку легальних інвестицій означатиме також і зростання ризиків на макроекономічному рівні.</p>

Головне українське криптомедіа. Тут ви знайдете найголовніші новини криптовалют та індустрії блокчейну. А наша Академія з навчальними матеріалами допоможе розібратися новачкам у світі криптоіндустрії, а також підкине корисної інформації досвідченим криптанам.

Крипто

<p style="text-align: center"><strong>Спонсор рубрики</strong></p>

У Чикаго почалися біржові операції із ф’ючерсами на одну із найпопулярніших криптовалют. На часі розібратися, чому це важливо не лише для американського ринку, що таке ф’ючерс та як це вплине на курс Bitcoin

<h4><strong>В чому суть рішення по ф’ючерсам на криптовалюти?</strong></h4>
<a href="https://nachasi.com/2017/12/05/cryptomarket-review/" target="_blank" rel="noopener">Криптовалюти</a> зазвичай критикують за високу волатильність (тобто курс може коливатися у досить значних розмірах як вгору, так і вниз). Запуск ф’ючерсів має на меті понизити цей градус коливань та навіть виграти від падіння цін. 10 грудня 2017 року Чиказька біржа опціонів (CBOE) <a href="https://www.reuters.com/article/us-bitcoin-futures/hotly-anticipated-bitcoin-futures-surge-21-percent-on-debut-idUSKBN1E404D" target="_blank" rel="noopener">запустила</a> торги ф’ючерсами на Bitcoin. 18 грудня 2017 року такий же фінансовий інструмент має запустити найстаріша сировинна біржа у світі. Її також розташовано у Чикаго — це Чиказька товарна біржа CME.
<h4><strong>Що таке ф’ючерс (для не-фінансистів)?</strong></h4>
Якщо коротко — це тип контракту між покупцем та продавцем щодо майбутньої вартості активу та строків й умов його передачі з боку продавця до покупця. Ще ф’ючерси називають <strong>деривативами</strong> — тобто похідними фінансовими інструментами.

Основна причина, чому свого часу з’явилися ф’ючерси — це бажання знизити ризик. Процес зниження фінансових ризиків називають <strong>хеджуванням</strong>. Якщо ви думаєте, що такі контракти та процеси притаманні лише американському чи європейському ринку, то для вас стане відкриттям, що в Азії подібні інструменти використовували не менше активно. Зокрема, самураї користувалися ф’ючерсами. Їм треба було обмінювати отриманий за службу рис на паперові гроші чи монети (ті фіати, про які ми часто чуємо тепер в контексті розмови про відмінності та можливості криптовалют). Так от, аби не втратити зароблене у випадку, коли рису на ринку вже забагато і його ціна падає, японські воїни користувалися укладанням контрактів наперед, аби зафіксувати поточну вартість за одиницю виміру ваги рису. Так вони могли застрахувати (хеджувати) свій ризик у випадку різких коливань вартості активу (рису).

Зараз, звісно, не середньовіччя — тому дуже часто хеджуваня ризиків поступається спекулятивним мотивам. Хтось вірить, що базовий актив зростатиме в ціні. Хтось із учасників ринку — що ціна впаде. Відтак вони обирають свою стратегію подальших дій та укладають контракти, аби заробити на курсовій різниці у майбутньому. Ф’ючерси сучасного фондового ринку можуть стосуватися навіть кредитних ставок чи коливань курсу цінних паперів (тобто активів, які навіть не мають «фізичного тіла»).
<h4><strong>Які бувають ф’ючерси?</strong></h4>
Є декілька основних видів біржового ф’ючерса:
<ul>
 	<li>На поставку, або physically-settled — за цим ф’ючерсом одна зі сторін має отримати фізичне надання базисного активу, щодо якого укладено угоду.</li>
 	<li>Розрахунковий, або cash-settled — за ним передбачено виключно грошовий розрахунок. Його розмір складає різницю між ціною, за якою укладено контракт зараз, та фактичною вартістю базисного активу на момент, коли треба буде виконати ф'ючерс.</li>
</ul>
<h4><strong>Як працює дериватив для біткоїнів?</strong></h4>
Ось як із 18 грудня 2017-го це виглядатиме на Чиказькій біржі CME. Торги розпочнуться у цей день. В 1 контракті можна буде продати 5 біткоїнів. Мінімальна кількість контрактів в рамках 1 біржового лоту — 5. При цьому реальної поставки біткоїна немає, такий ф’ючерс називається розрахунковим. Строк його обігу складає 1 місяць. Кінцеві розрахунки та вичерпання строку ф’ючерса настають в заключну п’ятницю розрахункового місяця. Передбачено також низку обмежень щодо добової волатильності. При рівні 13% торги цього ф’ючерса призупиняють на 2 хв. При рівні волатильності 20% — повна зупинка торгів.

Є також обмеження і за рівнем рекомендованих розміщень. Максимальна кількість контрактів складатиме 1 тис щомісяця. Це — не більше 5 тис Bitcoin.
<h4><strong>Як біржа визначить курс Bitcoin?</strong></h4>
Поки що ми можемо говорити лише про те, як це працюватиме в межах Чиказької біржі. там запровадили окремий індекс CME CF Bitcoin Reference Rate — BRR. Для обчислення цього показника використовують середньозважене значення вартості біткоїну за попередню добу за результатами торгів на криптобіржах Bitstamp, GDAX, itBit та Kraken. Включено ті біржі, які не ставлять суворих обмежень щодо виводу фіатних грошей.

У новоствореного біржового індексу є низка недоліків у порівнянні із постійно оновлюваними показниками криптобірж. Він має затримку коригування до 1 доби та не оновлюється у вихідні (коли біржа не працює). Аби це не призвело до суттєвих спотворень курсу, Чиказька біржа також запропонувала Bitcoin Real Time Index (BRTI). Його період оновлення складає 1 хв. Його перевагою є можливість використання цього індикатора для об’єктивного курсу у договорах.
<h4><strong>Кому вигідна торгівля такими ф’ючерсами?</strong></h4>
Насамперед — тим учасника ринку криптовалют, які хочуть спробувати інструменти класичної біржі та хеджувати свої ризики. Крім того, активніше до процесу операцій із криптовалютами та їхнім курсом обміну залучатимуться так звані <strong>маркет-мейкери</strong>. Це — особи або компанії, що забезпечують потрібний рівень ліквідності на біржі для похідних фінансових інструментів. Їхнє завдання — поєднати попит та пропозицію, згладжуючи розрив між кількістю покупців та продавців. При цьому вони заробляють на так званих спредах (тобто різниці між вартістю купівлі та продажу у різні моменти часу).

Проте маркет-мейкери роблять це не на власний ризик. Вони також підстраховуються. Тому оперуючи із ф’ючерсами на біржі, базисний актив вони продають на інших ринках. Таким чином вони активно оперуватимуть як з деривативами для біткоїну, так і власне із самою криптовалютою — і часто робитимуть це паралельно, аби мінімізувати ризики недоотримання прибутку чи потрапляння у зону збитковості. Крім біткоїнів, вони можуть також страхувати власні ризики через купівлю інших криптовалют та валютних пар.
<h4><strong>Якщо я — інвестор і купую ф’ючерс, в яких випадках мені варто купувати?</strong></h4>
Слід купувати, якщо ви переконані, що ціна й надалі зростатиме. Прибуток тут генеруватиме курсова різниця між поточою вартістю купівлі та майбутньою. Це — найкоротший шлях до заробітку, без потреби володіти фізично гаманцями чи зберігати або утримувати криптоактиви. Маркет-мейкери при цьому купуватимуть не ф’ючерси, а біткоїни — адже в момент вичерпання строків ф’ючерсу вони можуть втратити, якщо курс дійсно продовжить зростання.
<h4><strong>Якщо я — інвестор, в яких випадках мені варто продавати?</strong></h4>
Є сенс продавати, якщо ви прогнозуєте спад курсу і хочете захистити свої капіталовкладення від негативних коливань. Основним чином продаватимуть <a href="https://nachasi.com/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener">майнери</a>. Адже вони вкладають чимало коштів у обладнання та операційні витрати — тому хочуть захиститися від падіння курсу біткоїна.

Інший учасник ринку, який продаватиме, — це хедж-фонд, який заробляє гроші на падінні курсів. Застереженням для дій марке-мейкерів може стати відсутність напрацьованого інструментарію для «коротких» ф’ючерсів. Поки що операції з біткоїнами без належного покриття будуть малочисельними.
<h4><strong>Як уся ця ситуація вплине на курс біткоїнів та ставлення держав до криптовалюти?</strong></h4>
Якщо ви ще не читали бестселер «Гра на пониження» — саме час це зробити. Поява деривативів та класичної біржі на ринку операцій із біткоїнами означає, що великі інвестори та тримачі біткоїнів тепер гратимуть на біржі активніше. Причому вони тепер можуть розраховувати як на зростання курсу, так і на його падіння.

Ті, хто побоюється обвалу Bitcoin, мають не забувати: маркет-мейкери можуть розподіляти (хеджувати) ризики, адже контрактів для біржі доступна скінченна кількість, та й сам Bitcoin є обмеженим ресурсом.

Запуск ф’ючерсів у їхньому класичному вигляді означає, що зроблено перший крок до формування наступної супутньої інфраструктури для проведення біржових торгів — тобто далі запустяться індекси, обмін даними між біржовими майданчиками (не криптобіржами, а саме класичними фондовими ринками), підтягнуться фахові брокери та інші гравці. Відтак поменшає маніпуляцій на ринку криптовалюти (пам’ятаєте, ми раніше писали про <a href="https://nachasi.com/2017/11/20/tema-dnya-shho-vidbuvayetsya-z-bitcoin-ta-bitcoin-cash/" target="_blank" rel="noopener">тиск на курси Bitcoin та Bitcoin Cash</a> з боку китайських майнерів та виробників обладнанння для видобутку біткоїнів? От саме цей фактор почне втрачати свій вплив із запуском класичних інструментів регулювання попиту та пропозиції на біржі).

На тлі таких перетворень державні регулятори не лише у США, але й у інших країнах світу можуть покращити своє ставлення до біткоїну та інших криптовалют як легального засобу інвестування. Проте не слід надмірно захоплюватися: прихід Bitcoin до ринку легальних інвестицій означатиме також і зростання ризиків на макроекономічному рівні.

<h4><strong>В чому суть рішення по ф’ючерсам на криптовалюти?</strong></h4><p><a href="/2017/12/05/cryptomarket-review/" target="_blank" rel="noopener">Криптовалюти</a> зазвичай критикують за високу волатильність (тобто курс може коливатися у досить значних розмірах як вгору, так і вниз). Запуск ф’ючерсів має на меті понизити цей градус коливань та навіть виграти від падіння цін. 10 грудня 2017 року Чиказька біржа опціонів (CBOE) <a href="https://www.reuters.com/article/us-bitcoin-futures/hotly-anticipated-bitcoin-futures-surge-21-percent-on-debut-idUSKBN1E404D" target="_blank" rel="noopener">запустила</a> торги ф’ючерсами на Bitcoin. 18 грудня 2017 року такий же фінансовий інструмент має запустити найстаріша сировинна біржа у світі. Її також розташовано у Чикаго — це Чиказька товарна біржа CME.</p><h4><strong>Що таке ф’ючерс (для не-фінансистів)?</strong></h4><p>Якщо коротко — це тип контракту між покупцем та продавцем щодо майбутньої вартості активу та строків й умов його передачі з боку продавця до покупця. Ще ф’ючерси називають <strong>деривативами</strong> — тобто похідними фінансовими інструментами.</p><p>Основна причина, чому свого часу з’явилися ф’ючерси — це бажання знизити ризик. Процес зниження фінансових ризиків називають <strong>хеджуванням</strong>. Якщо ви думаєте, що такі контракти та процеси притаманні лише американському чи європейському ринку, то для вас стане відкриттям, що в Азії подібні інструменти використовували не менше активно. Зокрема, самураї користувалися ф’ючерсами. Їм треба було обмінювати отриманий за службу рис на паперові гроші чи монети (ті фіати, про які ми часто чуємо тепер в контексті розмови про відмінності та можливості криптовалют). Так от, аби не втратити зароблене у випадку, коли рису на ринку вже забагато і його ціна падає, японські воїни користувалися укладанням контрактів наперед, аби зафіксувати поточну вартість за одиницю виміру ваги рису. Так вони могли застрахувати (хеджувати) свій ризик у випадку різких коливань вартості активу (рису).</p><p>Зараз, звісно, не середньовіччя — тому дуже часто хеджуваня ризиків поступається спекулятивним мотивам. Хтось вірить, що базовий актив зростатиме в ціні. Хтось із учасників ринку — що ціна впаде. Відтак вони обирають свою стратегію подальших дій та укладають контракти, аби заробити на курсовій різниці у майбутньому. Ф’ючерси сучасного фондового ринку можуть стосуватися навіть кредитних ставок чи коливань курсу цінних паперів (тобто активів, які навіть не мають «фізичного тіла»).</p><h4><strong>Які бувають ф’ючерси?</strong></h4><p>Є декілька основних видів біржового ф’ючерса:</p><ul><li>На поставку, або physically-settled — за цим ф’ючерсом одна зі сторін має отримати фізичне надання базисного активу, щодо якого укладено угоду.</li><li>Розрахунковий, або cash-settled — за ним передбачено виключно грошовий розрахунок. Його розмір складає різницю між ціною, за якою укладено контракт зараз, та фактичною вартістю базисного активу на момент, коли треба буде виконати ф&#8217;ючерс.</li></ul><h4><strong>Як працює дериватив для біткоїнів?</strong></h4><p>Ось як із 18 грудня 2017-го це виглядатиме на Чиказькій біржі CME. Торги розпочнуться у цей день. В 1 контракті можна буде продати 5 біткоїнів. Мінімальна кількість контрактів в рамках 1 біржового лоту — 5. При цьому реальної поставки біткоїна немає, такий ф’ючерс називається розрахунковим. Строк його обігу складає 1 місяць. Кінцеві розрахунки та вичерпання строку ф’ючерса настають в заключну п’ятницю розрахункового місяця. Передбачено також низку обмежень щодо добової волатильності. При рівні 13% торги цього ф’ючерса призупиняють на 2 хв. При рівні волатильності 20% — повна зупинка торгів.</p><p>Є також обмеження і за рівнем рекомендованих розміщень. Максимальна кількість контрактів складатиме 1 тис щомісяця. Це — не більше 5 тис Bitcoin.</p><h4><strong>Як біржа визначить курс Bitcoin?</strong></h4><p>Поки що ми можемо говорити лише про те, як це працюватиме в межах Чиказької біржі. там запровадили окремий індекс CME CF Bitcoin Reference Rate — BRR. Для обчислення цього показника використовують середньозважене значення вартості біткоїну за попередню добу за результатами торгів на криптобіржах Bitstamp, GDAX, itBit та Kraken. Включено ті біржі, які не ставлять суворих обмежень щодо виводу фіатних грошей.</p><p>У новоствореного біржового індексу є низка недоліків у порівнянні із постійно оновлюваними показниками криптобірж. Він має затримку коригування до 1 доби та не оновлюється у вихідні (коли біржа не працює). Аби це не призвело до суттєвих спотворень курсу, Чиказька біржа також запропонувала Bitcoin Real Time Index (BRTI). Його період оновлення складає 1 хв. Його перевагою є можливість використання цього індикатора для об’єктивного курсу у договорах.</p><h4><strong>Кому вигідна торгівля такими ф’ючерсами?</strong></h4><p>Насамперед — тим учасника ринку криптовалют, які хочуть спробувати інструменти класичної біржі та хеджувати свої ризики. Крім того, активніше до процесу операцій із криптовалютами та їхнім курсом обміну залучатимуться так звані <strong>маркет-мейкери</strong>. Це — особи або компанії, що забезпечують потрібний рівень ліквідності на біржі для похідних фінансових інструментів. Їхнє завдання — поєднати попит та пропозицію, згладжуючи розрив між кількістю покупців та продавців. При цьому вони заробляють на так званих спредах (тобто різниці між вартістю купівлі та продажу у різні моменти часу).</p><p>Проте маркет-мейкери роблять це не на власний ризик. Вони також підстраховуються. Тому оперуючи із ф’ючерсами на біржі, базисний актив вони продають на інших ринках. Таким чином вони активно оперуватимуть як з деривативами для біткоїну, так і власне із самою криптовалютою — і часто робитимуть це паралельно, аби мінімізувати ризики недоотримання прибутку чи потрапляння у зону збитковості. Крім біткоїнів, вони можуть також страхувати власні ризики через купівлю інших криптовалют та валютних пар.</p><h4><strong>Якщо я — інвестор і купую ф’ючерс, в яких випадках мені варто купувати?</strong></h4><p>Слід купувати, якщо ви переконані, що ціна й надалі зростатиме. Прибуток тут генеруватиме курсова різниця між поточою вартістю купівлі та майбутньою. Це — найкоротший шлях до заробітку, без потреби володіти фізично гаманцями чи зберігати або утримувати криптоактиви. Маркет-мейкери при цьому купуватимуть не ф’ючерси, а біткоїни — адже в момент вичерпання строків ф’ючерсу вони можуть втратити, якщо курс дійсно продовжить зростання.</p><h4><strong>Якщо я — інвестор, в яких випадках мені варто продавати?</strong></h4><p>Є сенс продавати, якщо ви прогнозуєте спад курсу і хочете захистити свої капіталовкладення від негативних коливань. Основним чином продаватимуть <a href="/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener">майнери</a>. Адже вони вкладають чимало коштів у обладнання та операційні витрати — тому хочуть захиститися від падіння курсу біткоїна.</p><p>Інший учасник ринку, який продаватиме, — це хедж-фонд, який заробляє гроші на падінні курсів. Застереженням для дій марке-мейкерів може стати відсутність напрацьованого інструментарію для «коротких» ф’ючерсів. Поки що операції з біткоїнами без належного покриття будуть малочисельними.</p><h4><strong>Як уся ця ситуація вплине на курс біткоїнів та ставлення держав до криптовалюти?</strong></h4><p>Якщо ви ще не читали бестселер «Гра на пониження» — саме час це зробити. Поява деривативів та класичної біржі на ринку операцій із біткоїнами означає, що великі інвестори та тримачі біткоїнів тепер гратимуть на біржі активніше. Причому вони тепер можуть розраховувати як на зростання курсу, так і на його падіння.</p><p>Ті, хто побоюється обвалу Bitcoin, мають не забувати: маркет-мейкери можуть розподіляти (хеджувати) ризики, адже контрактів для біржі доступна скінченна кількість, та й сам Bitcoin є обмеженим ресурсом.</p><p>Запуск ф’ючерсів у їхньому класичному вигляді означає, що зроблено перший крок до формування наступної супутньої інфраструктури для проведення біржових торгів — тобто далі запустяться індекси, обмін даними між біржовими майданчиками (не криптобіржами, а саме класичними фондовими ринками), підтягнуться фахові брокери та інші гравці. Відтак поменшає маніпуляцій на ринку криптовалюти (пам’ятаєте, ми раніше писали про <a href="/2017/11/20/tema-dnya-shho-vidbuvayetsya-z-bitcoin-ta-bitcoin-cash/" target="_blank" rel="noopener">тиск на курси Bitcoin та Bitcoin Cash</a> з боку китайських майнерів та виробників обладнанння для видобутку біткоїнів? От саме цей фактор почне втрачати свій вплив із запуском класичних інструментів регулювання попиту та пропозиції на біржі).</p><p>На тлі таких перетворень державні регулятори не лише у США, але й у інших країнах світу можуть покращити своє ставлення до біткоїну та інших криптовалют як легального засобу інвестування. Проте не слід надмірно захоплюватися: прихід Bitcoin до ринку легальних інвестицій означатиме також і зростання ризиків на макроекономічному рівні.</p>

Чому біржові ф’ючерси на Bitcoin важливі для світової економіки

{:ua}Що таке ф’ючерси і що означає їхній запуск для Bitcoin для світової еокноміки?{:}

<p>Над текстом угоди ЄС та Японія працювали чотири роки.


</p>
<h4><strong>Яке значення об’єднання ЄС та Японії </strong></h4>
Угода знижує тарифи, започатковує співпрацю у сфері стандартів та регулювання, відкриває ринки державних закупівель. Підписавши угоду, сторони зобов’язуються підтримувати світову економіку «на основі вільних, відкритих і чесних ринків з чіткими та прозорими правилами». Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав угоду потужним політичним сигналом світові. У новому році обіцяють обговорити питання щодо захисту інвестицій, оскільки цей аспект є вирішальним та останньою перешкодою на шляху вільної торгівлі.

Нагадаємо, що Україна спільно із Японією готуються <a href="https://nachasi.com/2017/07/27/doslidzhennya-chornobyl/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">проводити<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/the-npp-2396991_1280-300x200.jpg" />Дослідження у Чорнобильській зоні проведуть японці</span></a> дослідження у Чорнобильській зоні як унікальній екологічній лабораторії. Праця українсько-японських експертів дозволить запобігати майбутнім ядерним катастрофам, знизити шкідливий вплив на екологію та живі організми у зонах, які зазнали радіоактивного забруднення. Також вона сприятиме подоланню негативних наслідків такого забруднення. Цілями проекту є посилення технічного рівня радіаційного контролю і законодавчої бази в Україні для екологічного відновлення забруднених територій.

<p>Над текстом угоди ЄС та Японія працювали чотири роки.</p><p></p><h4><strong>Яке значення об’єднання ЄС та Японії </strong></h4><p>Угода знижує тарифи, започатковує співпрацю у сфері стандартів та регулювання, відкриває ринки державних закупівель. Підписавши угоду, сторони зобов’язуються підтримувати світову економіку «на основі вільних, відкритих і чесних ринків з чіткими та прозорими правилами». Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав угоду потужним політичним сигналом світові. У новому році обіцяють обговорити питання щодо захисту інвестицій, оскільки цей аспект є вирішальним та останньою перешкодою на шляху вільної торгівлі.</p><p>Нагадаємо, що Україна спільно із Японією готуються <a href="/2017/07/27/doslidzhennya-chornobyl/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">проводити<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/the-npp-2396991_1280-300x200.jpg" />Дослідження у Чорнобильській зоні проведуть японці</span></a> дослідження у Чорнобильській зоні як унікальній екологічній лабораторії. Праця українсько-японських експертів дозволить запобігати майбутнім ядерним катастрофам, знизити шкідливий вплив на екологію та живі організми у зонах, які зазнали радіоактивного забруднення. Також вона сприятиме подоланню негативних наслідків такого забруднення. Цілями проекту є посилення технічного рівня радіаційного контролю і законодавчої бази в Україні для екологічного відновлення забруднених територій.</p>

Новини

Новоспечена зона вільної торгівлі охопить 600 млн людей та близько 30% світового ВВП

&nbsp;

Над текстом угоди ЄС та Японія працювали чотири роки.


<h4><strong>Яке значення об’єднання ЄС та Японії </strong></h4>
Угода знижує тарифи, започатковує співпрацю у сфері стандартів та регулювання, відкриває ринки державних закупівель. Підписавши угоду, сторони зобов’язуються підтримувати світову економіку «на основі вільних, відкритих і чесних ринків з чіткими та прозорими правилами». Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав угоду потужним політичним сигналом світові. У новому році обіцяють обговорити питання щодо захисту інвестицій, оскільки цей аспект є вирішальним та останньою перешкодою на шляху вільної торгівлі.

Нагадаємо, що Україна спільно із Японією готуються <a href="https://nachasi.com/2017/07/27/doslidzhennya-chornobyl/" target="_blank" rel="noopener">проводити</a> дослідження у Чорнобильській зоні як унікальній екологічній лабораторії. Праця українсько-японських експертів дозволить запобігати майбутнім ядерним катастрофам, знизити шкідливий вплив на екологію та живі організми у зонах, які зазнали радіоактивного забруднення. Також вона сприятиме подоланню негативних наслідків такого забруднення. Цілями проекту є посилення технічного рівня радіаційного контролю і законодавчої бази в Україні для екологічного відновлення забруднених територій.

<p>Над текстом угоди ЄС та Японія працювали чотири роки.</p><p></p><h4><strong>Яке значення об’єднання ЄС та Японії </strong></h4><p>Угода знижує тарифи, започатковує співпрацю у сфері стандартів та регулювання, відкриває ринки державних закупівель. Підписавши угоду, сторони зобов’язуються підтримувати світову економіку «на основі вільних, відкритих і чесних ринків з чіткими та прозорими правилами». Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав угоду потужним політичним сигналом світові. У новому році обіцяють обговорити питання щодо захисту інвестицій, оскільки цей аспект є вирішальним та останньою перешкодою на шляху вільної торгівлі.</p><p>Нагадаємо, що Україна спільно із Японією готуються <a href="/2017/07/27/doslidzhennya-chornobyl/" target="_blank" rel="noopener">проводити</a> дослідження у Чорнобильській зоні як унікальній екологічній лабораторії. Праця українсько-японських експертів дозволить запобігати майбутнім ядерним катастрофам, знизити шкідливий вплив на екологію та живі організми у зонах, які зазнали радіоактивного забруднення. Також вона сприятиме подоланню негативних наслідків такого забруднення. Цілями проекту є посилення технічного рівня радіаційного контролю і законодавчої бази в Україні для екологічного відновлення забруднених територій.</p>

ЄС створює найбільшу в світі ЗВТ з Японією

{:ua}Найбільша у світі зона вільної торгівлі між ЄС та Японією, за словами Президента Єврокомісії, має стати політичним сигналом для світу{:}

<p>[color_title title="«Peers Inc: Як люди і платформи створюють економіку спільного споживання і трансформують капіталізм», Робін Чейз"]

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/PeersInccover-e1510055042860.jpg" align="right"]

20 років тому американка Робін Чейз заснувала Zipcar. Сьогодні це — найбільша у США та світі компанія, яка займається наданням автомобілів в оренду, розміщуючи їх по всій території держави. Таким чином, кожен бажаючий може орендувати автомобіль на декілька годин чи днів і не купувати власний. Після створення Zipcar Робін вдалося не лише досягти видатних результатів в бізнесі, а й дати поштовх новому на той час явищу — економіці спільного споживання. Через декілька років Робін з сім'єю переїжджають до Франції, де починають роботу над новим проектом — Buzzcar. Він дає змогу ділитися власними автомобілями. Як пояснює сама Робін, назва Buzzcar з'явилася не просто так. Таким чином вона ще раз нагадує нам про те, наскільки потужним є так званий «принцип вулика». За ним платформою керує спільнота і формує рух «від одного користувача до іншого» (від англ. Peer to peer).

У книзі «Peers Inc: Як люди і платформи створюють економіку спільного споживання і трансформують капіталізм» Робін Чейз розповідає про те, як колаборація між компаніями (Inc) і користувачами (Peers) дозволяє бізнесам рости, вчитися і створювати інноваційні рішення. На прикладах найуспішніших шерингових майданчиків пояснює, яким чином самі користувачі створюють спільноти, репутацію та довіряють один одному. І врешті-решт, як шеринг допомагає вирішувати такі проблеми, як забруднення навколишнього середовища, глобальне потепління та диференціація доходів.

[color_title title="«Mesh-модель: Чому майбутнє бізнесу — в платформах спільного користування?», Ліза Ганськи"]

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/Mesh-Lisa-Gansky-Future-of-Business-e1510055120967.jpg" align="right"]

В основі так званої mesh-моделі, про яку Ліза Ганськи говорить у своїй книзі, закладений наступний принцип: деякі речі краще використовувати спільно з кимось і мати до них доступ в будь-який час, ніж купувати і володіти ними самостійно. Наприклад, такі речі, як інструменти, автомобілі, парадні костюми найчастіше не потрібні щодня, тому немає сенсу їх купувати.

У США і Західній Європі людина використовує свій автомобіль в середньому 8% свого часу в день, а 92% часу він просто стоїть на місці. Якщо уважно придивитися до речей, на які ми звикли витрачати немалі гроші, можна зробити висновок, що спільне їх використання частіше зручніше і вигідніше.

Завдяки соціальним мережам, мобільному зв'язку та 3G-інтернету обмінюватися інформацією стало набагато простіше. Ми орендуємо фільми на Netflix, автомобілі за допомогою Zipcar в США і аналогів в інших країнах, користуємося послугами таких платформ, як Taskrabbit, чи професійними послугами користувачів Upwork.

У Лізи є <a href="http://meshing.it" target="_blank" rel="noopener">свій сайт</a>, де вона веде список компаній, що працюють в індустрії спільного споживання і охорони навколишнього середовища. Зараз там — близько 10 тис компаній з 132 країн.

[color_title title="«Що моє — твоє: як економіка спільного споживання змінює наше життя», Рейчел Ботсман"]

Рейчел Ботсман — соціальна інноваторка, євангелістка <a href="https://nachasi.com/2017/08/07/sharing-talks/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">шерингової економіки<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_125588098_l-2015-300x200.jpg" />Спікери TED — про економіку спільного споживання</span></a>, часта гостя на конференціях і семінарах про технології й авторка відомої книги  про спільне споживання.

Головна тема досліджень Рейчел — те, як технології трансформують спілкування і довіру між незнайомцями. За її словами, це прекрасна тема для досліджень, оскільки відкривається безліч речей, про які ми навіть не підозрюємо. Наприклад, чи однаково довіряють жінки і чоловіки? Яким чином особиста довіра впливає на довіру онлайн? Або ж, якщо ми довіряємо людині на Tinder, чи будемо ми довіряти цій людині на <a href="https://nachasi.com/2017/09/18/pryvat24-ta-blablacar/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">BlaBlaCar<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/lexus-1938299_1920-300x200.jpg" />Приват24 та BlaBlaCar допоможуть економити на мандрівках</span></a>?

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/51PAS1lTdkL._SX326_BO1204203200_-e1510055357644.jpg" align="right"]

На прикладах різних сервісів Рейчел пояснює, як технологія створює нові механізми, що дозволяють нам довіряти незнайомим людям, компаніям та ідеям в світі. Давайте подивимося, як це відбувається на прикладі <a href="https://nachasi.com/2017/07/20/blablacar-google-maps/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">BlaBlaCar<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/car-1845573_1280-300x200.jpg" />Україна стала першою країною, де поїздки BlaBlaCar доступні з Google Maps</span></a>. Спочатку ми довіряємо ідеї райдшерингу як зручному, безпечному способу подорожувати. Потім ми довіряємо платформі і, в разі, якщо щось пішло не так, ми розуміємо, що можемо розраховувати на допомогу BlaBlaCar. Третій рівень довіри найсильніший. Це — інформація, відгуки, опис профілів.

Окрім книг, Рейчел виступає на конференціях TED, розповідаючи про найуспішніші приклади компаній із сфери економіки спільного споживання.

[color_title title="«Шерологія: Як поширення інформації в соціальних мережах впливає на економіку», Браян Кремер"]

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/616BJEsRmRL-e1510055569325.jpg" align="right"]

Брайан Кремер — бізнес-стратег, коуч, спікер міжнародних конференцій і євангеліст економіки спільного користування. Він роками вивчав, чим, де і чому користувачі діляться онлайн та вирішив поділитися з читачами найцікавішими дослідженнями і напрацюваннями.

Технології роблять наші життя простішими і в той же час складнішими. Проте, вони ніколи не зможуть повністю замінити наші базові потреби в обміні інформацією, емоціями та історіями.

У своїй книзі Кремер наводить конкретні інструкції, як брендам поширювати інформацію про себе та бізнеси, використовуючи соціальні мережі. Він вірить в те, що сьогодні успіх брендів полягає не тільки в шерингу контенту, але і в залученні і створенні історій навколо нього.

[color_title title="«Економіка спільного споживання», Аран Сандарараян"]

Аран Сандарараян, професор школи бізнесу Леонарда Н. Штерна в Університеті Нью-Йорка та євангеліст економіки спільного споживання, пояснює базові принципи колективного капіталізму, які привели до появи економіки спільного споживання. Він наводить приклади того, як стираються межі між професійним і особистим, і як глобальна економіка, працевлаштування, державне управління та соціальна структура трансформуються під дією шерингу.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/414YeIRcRgL._SX336_BO1204203200_-e1510055619701.jpg" align="right"]

У 2016 році сервіс BlaBlaCar спільно з Аруном Сандарараджарном провів масштабне дослідження про довіру онлайн між людьми з усього світу. Основним завданням дослідження, яке зібрало відповіді 18 тис людей з 11 країн, було зрозуміти, яким чином шерингові майданчики вибудовують довіру між людьми і які чинники впливають на схильність довіряти один одному онлайн.

70% респондентів відповіли, що їм комфортніше подорожувати за допомогою сервісу, знаючи, що ним користуються багато інших людей. Крім того, за результатами дослідження стало очевидно, що люди, які хоч раз скористалися сервісами економіки загального споживання, довіряють людині з інтернету (з відгуками, заповненим профілем, посиланнями на соціальні мережі, фото) більше, ніж колегам або сусідам (92% проти 64% та 45% відповідно). І менше, ніж членам своєї сім'ї (95%) або близьким друзям (92%).

У своїй книзі Аран Санрарараян пояснює, що такий рівень довіри до незнайомців з інтернету поступово стає можливим завдяки важливості онлайн-репутації, рівню відкритості людини онлайн, а також присутності якоїсь «історії активності», яка дозволяє довіряти.</p>

<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			«Peers Inc: Як люди і платформи створюють економіку спільного споживання і трансформують капіталізм», Робін Чейз		</span>	</h3>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/11/PeersInccover-e1510055042860.jpg" alt="">			</figure><p>20 років тому американка Робін Чейз заснувала Zipcar. Сьогодні це — найбільша у США та світі компанія, яка займається наданням автомобілів в оренду, розміщуючи їх по всій території держави. Таким чином, кожен бажаючий може орендувати автомобіль на декілька годин чи днів і не купувати власний. Після створення Zipcar Робін вдалося не лише досягти видатних результатів в бізнесі, а й дати поштовх новому на той час явищу — економіці спільного споживання. Через декілька років Робін з сім&#8217;єю переїжджають до Франції, де починають роботу над новим проектом — Buzzcar. Він дає змогу ділитися власними автомобілями. Як пояснює сама Робін, назва Buzzcar з&#8217;явилася не просто так. Таким чином вона ще раз нагадує нам про те, наскільки потужним є так званий «принцип вулика». За ним платформою керує спільнота і формує рух «від одного користувача до іншого» (від англ. Peer to peer).</p><p>У книзі «Peers Inc: Як люди і платформи створюють економіку спільного споживання і трансформують капіталізм» Робін Чейз розповідає про те, як колаборація між компаніями (Inc) і користувачами (Peers) дозволяє бізнесам рости, вчитися і створювати інноваційні рішення. На прикладах найуспішніших шерингових майданчиків пояснює, яким чином самі користувачі створюють спільноти, репутацію та довіряють один одному. І врешті-решт, як шеринг допомагає вирішувати такі проблеми, як забруднення навколишнього середовища, глобальне потепління та диференціація доходів.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			«Mesh-модель: Чому майбутнє бізнесу — в платформах спільного користування?», Ліза Ганськи		</span>	</h3>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/11/Mesh-Lisa-Gansky-Future-of-Business-e1510055120967.jpg" alt="">			</figure><p>В основі так званої mesh-моделі, про яку Ліза Ганськи говорить у своїй книзі, закладений наступний принцип: деякі речі краще використовувати спільно з кимось і мати до них доступ в будь-який час, ніж купувати і володіти ними самостійно. Наприклад, такі речі, як інструменти, автомобілі, парадні костюми найчастіше не потрібні щодня, тому немає сенсу їх купувати.</p><p>У США і Західній Європі людина використовує свій автомобіль в середньому 8% свого часу в день, а 92% часу він просто стоїть на місці. Якщо уважно придивитися до речей, на які ми звикли витрачати немалі гроші, можна зробити висновок, що спільне їх використання частіше зручніше і вигідніше.</p><p>Завдяки соціальним мережам, мобільному зв&#8217;язку та 3G-інтернету обмінюватися інформацією стало набагато простіше. Ми орендуємо фільми на Netflix, автомобілі за допомогою Zipcar в США і аналогів в інших країнах, користуємося послугами таких платформ, як Taskrabbit, чи професійними послугами користувачів Upwork.</p><p>У Лізи є <a href="http://meshing.it" target="_blank" rel="noopener">свій сайт</a>, де вона веде список компаній, що працюють в індустрії спільного споживання і охорони навколишнього середовища. Зараз там — близько 10 тис компаній з 132 країн.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			«Що моє — твоє: як економіка спільного споживання змінює наше життя», Рейчел Ботсман		</span>	</h3><p>Рейчел Ботсман — соціальна інноваторка, євангелістка <a href="/2017/08/07/sharing-talks/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">шерингової економіки<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_125588098_l-2015-300x200.jpg" />Спікери TED — про економіку спільного споживання</span></a>, часта гостя на конференціях і семінарах про технології й авторка відомої книги  про спільне споживання.</p><p>Головна тема досліджень Рейчел — те, як технології трансформують спілкування і довіру між незнайомцями. За її словами, це прекрасна тема для досліджень, оскільки відкривається безліч речей, про які ми навіть не підозрюємо. Наприклад, чи однаково довіряють жінки і чоловіки? Яким чином особиста довіра впливає на довіру онлайн? Або ж, якщо ми довіряємо людині на Tinder, чи будемо ми довіряти цій людині на <a href="/2017/09/18/pryvat24-ta-blablacar/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">BlaBlaCar<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/lexus-1938299_1920-300x200.jpg" />Приват24 та BlaBlaCar допоможуть економити на мандрівках</span></a>?</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/11/51PAS1lTdkL._SX326_BO1204203200_-e1510055357644.jpg" alt="">			</figure><p>На прикладах різних сервісів Рейчел пояснює, як технологія створює нові механізми, що дозволяють нам довіряти незнайомим людям, компаніям та ідеям в світі. Давайте подивимося, як це відбувається на прикладі <a href="/2017/07/20/blablacar-google-maps/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">BlaBlaCar<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/car-1845573_1280-300x200.jpg" />Україна стала першою країною, де поїздки BlaBlaCar доступні з Google Maps</span></a>. Спочатку ми довіряємо ідеї райдшерингу як зручному, безпечному способу подорожувати. Потім ми довіряємо платформі і, в разі, якщо щось пішло не так, ми розуміємо, що можемо розраховувати на допомогу BlaBlaCar. Третій рівень довіри найсильніший. Це — інформація, відгуки, опис профілів.</p><p>Окрім книг, Рейчел виступає на конференціях TED, розповідаючи про найуспішніші приклади компаній із сфери економіки спільного споживання.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			«Шерологія: Як поширення інформації в соціальних мережах впливає на економіку», Браян Кремер		</span>	</h3>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/11/616BJEsRmRL-e1510055569325.jpg" alt="">			</figure><p>Брайан Кремер — бізнес-стратег, коуч, спікер міжнародних конференцій і євангеліст економіки спільного користування. Він роками вивчав, чим, де і чому користувачі діляться онлайн та вирішив поділитися з читачами найцікавішими дослідженнями і напрацюваннями.</p><p>Технології роблять наші життя простішими і в той же час складнішими. Проте, вони ніколи не зможуть повністю замінити наші базові потреби в обміні інформацією, емоціями та історіями.</p><p>У своїй книзі Кремер наводить конкретні інструкції, як брендам поширювати інформацію про себе та бізнеси, використовуючи соціальні мережі. Він вірить в те, що сьогодні успіх брендів полягає не тільки в шерингу контенту, але і в залученні і створенні історій навколо нього.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			«Економіка спільного споживання», Аран Сандарараян		</span>	</h3><p>Аран Сандарараян, професор школи бізнесу Леонарда Н. Штерна в Університеті Нью-Йорка та євангеліст економіки спільного споживання, пояснює базові принципи колективного капіталізму, які привели до появи економіки спільного споживання. Він наводить приклади того, як стираються межі між професійним і особистим, і як глобальна економіка, працевлаштування, державне управління та соціальна структура трансформуються під дією шерингу.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/11/414YeIRcRgL._SX336_BO1204203200_-e1510055619701.jpg" alt="">			</figure><p>У 2016 році сервіс BlaBlaCar спільно з Аруном Сандарараджарном провів масштабне дослідження про довіру онлайн між людьми з усього світу. Основним завданням дослідження, яке зібрало відповіді 18 тис людей з 11 країн, було зрозуміти, яким чином шерингові майданчики вибудовують довіру між людьми і які чинники впливають на схильність довіряти один одному онлайн.</p><p>70% респондентів відповіли, що їм комфортніше подорожувати за допомогою сервісу, знаючи, що ним користуються багато інших людей. Крім того, за результатами дослідження стало очевидно, що люди, які хоч раз скористалися сервісами економіки загального споживання, довіряють людині з інтернету (з відгуками, заповненим профілем, посиланнями на соціальні мережі, фото) більше, ніж колегам або сусідам (92% проти 64% та 45% відповідно). І менше, ніж членам своєї сім&#8217;ї (95%) або близьким друзям (92%).</p><p>У своїй книзі Аран Санрарараян пояснює, що такий рівень довіри до незнайомців з інтернету поступово стає можливим завдяки важливості онлайн-репутації, рівню відкритості людини онлайн, а також присутності якоїсь «історії активності», яка дозволяє довіряти.</p>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Економіка спільного споживання — модель взаємин, завдяки якій такі компанії, як BlaBlaCar, можуть розвивати свої послуги та давати додаткову цінність користувачам. На часі дізнатися, які книги варто почитати, аби докладніше вивчити особливості цих нових економічних зв’язків та взаємин на глобальному рівні

[color_title title="«Peers Inc: Як люди і платформи створюють економіку спільного споживання і трансформують капіталізм», Робін Чейз"]

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/PeersInccover-e1510055042860.jpg" align="right"]

20 років тому американка Робін Чейз заснувала Zipcar. Сьогодні це — найбільша у США та світі компанія, яка займається наданням автомобілів в оренду, розміщуючи їх по всій території держави. Таким чином, кожен бажаючий може орендувати автомобіль на декілька годин чи днів і не купувати власний. Після створення Zipcar Робін вдалося не лише досягти видатних результатів в бізнесі, а й дати поштовх новому на той час явищу — економіці спільного споживання. Через декілька років Робін з сім'єю переїжджають до Франції, де починають роботу над новим проектом — Buzzcar. Він дає змогу ділитися власними автомобілями. Як пояснює сама Робін, назва Buzzcar з'явилася не просто так. Таким чином вона ще раз нагадує нам про те, наскільки потужним є так званий «принцип вулика». За ним платформою керує спільнота і формує рух «від одного користувача до іншого» (від англ. Peer to peer).

У книзі «Peers Inc: Як люди і платформи створюють економіку спільного споживання і трансформують капіталізм» Робін Чейз розповідає про те, як колаборація між компаніями (Inc) і користувачами (Peers) дозволяє бізнесам рости, вчитися і створювати інноваційні рішення. На прикладах найуспішніших шерингових майданчиків пояснює, яким чином самі користувачі створюють спільноти, репутацію та довіряють один одному. І врешті-решт, як шеринг допомагає вирішувати такі проблеми, як забруднення навколишнього середовища, глобальне потепління та диференціація доходів.

[color_title title="«Mesh-модель: Чому майбутнє бізнесу — в платформах спільного користування?», Ліза Ганськи"]

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/Mesh-Lisa-Gansky-Future-of-Business-e1510055120967.jpg" align="right"]

В основі так званої mesh-моделі, про яку Ліза Ганськи говорить у своїй книзі, закладений наступний принцип: деякі речі краще використовувати спільно з кимось і мати до них доступ в будь-який час, ніж купувати і володіти ними самостійно. Наприклад, такі речі, як інструменти, автомобілі, парадні костюми найчастіше не потрібні щодня, тому немає сенсу їх купувати.

У США і Західній Європі людина використовує свій автомобіль в середньому 8% свого часу в день, а 92% часу він просто стоїть на місці. Якщо уважно придивитися до речей, на які ми звикли витрачати немалі гроші, можна зробити висновок, що спільне їх використання частіше зручніше і вигідніше.

Завдяки соціальним мережам, мобільному зв'язку та 3G-інтернету обмінюватися інформацією стало набагато простіше. Ми орендуємо фільми на Netflix, автомобілі за допомогою Zipcar в США і аналогів в інших країнах, користуємося послугами таких платформ, як Taskrabbit, чи професійними послугами користувачів Upwork.

У Лізи є <a href="http://meshing.it" target="_blank" rel="noopener">свій сайт</a>, де вона веде список компаній, що працюють в індустрії спільного споживання і охорони навколишнього середовища. Зараз там — близько 10 тис компаній з 132 країн.

[color_title title="«Що моє — твоє: як економіка спільного споживання змінює наше життя», Рейчел Ботсман"]

Рейчел Ботсман — соціальна інноваторка, євангелістка <a href="https://nachasi.com/2017/08/07/sharing-talks/" target="_blank" rel="noopener">шерингової економіки</a>, часта гостя на конференціях і семінарах про технології й авторка відомої книги  про спільне споживання.

Головна тема досліджень Рейчел — те, як технології трансформують спілкування і довіру між незнайомцями. За її словами, це прекрасна тема для досліджень, оскільки відкривається безліч речей, про які ми навіть не підозрюємо. Наприклад, чи однаково довіряють жінки і чоловіки? Яким чином особиста довіра впливає на довіру онлайн? Або ж, якщо ми довіряємо людині на Tinder, чи будемо ми довіряти цій людині на <a href="https://nachasi.com/2017/09/18/pryvat24-ta-blablacar/" target="_blank" rel="noopener">BlaBlaCar</a>?

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/51PAS1lTdkL._SX326_BO1204203200_-e1510055357644.jpg" align="right"]

На прикладах різних сервісів Рейчел пояснює, як технологія створює нові механізми, що дозволяють нам довіряти незнайомим людям, компаніям та ідеям в світі. Давайте подивимося, як це відбувається на прикладі <a href="https://nachasi.com/2017/07/20/blablacar-google-maps/" target="_blank" rel="noopener">BlaBlaCar</a>. Спочатку ми довіряємо ідеї райдшерингу як зручному, безпечному способу подорожувати. Потім ми довіряємо платформі і, в разі, якщо щось пішло не так, ми розуміємо, що можемо розраховувати на допомогу BlaBlaCar. Третій рівень довіри найсильніший. Це — інформація, відгуки, опис профілів.

Окрім книг, Рейчел виступає на конференціях TED, розповідаючи про найуспішніші приклади компаній із сфери економіки спільного споживання.

[color_title title="«Шерологія: Як поширення інформації в соціальних мережах впливає на економіку», Браян Кремер"]

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/616BJEsRmRL-e1510055569325.jpg" align="right"]

Брайан Кремер — бізнес-стратег, коуч, спікер міжнародних конференцій і євангеліст економіки спільного користування. Він роками вивчав, чим, де і чому користувачі діляться онлайн та вирішив поділитися з читачами найцікавішими дослідженнями і напрацюваннями.

Технології роблять наші життя простішими і в той же час складнішими. Проте, вони ніколи не зможуть повністю замінити наші базові потреби в обміні інформацією, емоціями та історіями.

У своїй книзі Кремер наводить конкретні інструкції, як брендам поширювати інформацію про себе та бізнеси, використовуючи соціальні мережі. Він вірить в те, що сьогодні успіх брендів полягає не тільки в шерингу контенту, але і в залученні і створенні історій навколо нього.

[color_title title="«Економіка спільного споживання», Аран Сандарараян"]

Аран Сандарараян, професор школи бізнесу Леонарда Н. Штерна в Університеті Нью-Йорка та євангеліст економіки спільного споживання, пояснює базові принципи колективного капіталізму, які привели до появи економіки спільного споживання. Він наводить приклади того, як стираються межі між професійним і особистим, і як глобальна економіка, працевлаштування, державне управління та соціальна структура трансформуються під дією шерингу.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/414YeIRcRgL._SX336_BO1204203200_-e1510055619701.jpg" align="right"]

У 2016 році сервіс BlaBlaCar спільно з Аруном Сандарараджарном провів масштабне дослідження про довіру онлайн між людьми з усього світу. Основним завданням дослідження, яке зібрало відповіді 18 тис людей з 11 країн, було зрозуміти, яким чином шерингові майданчики вибудовують довіру між людьми і які чинники впливають на схильність довіряти один одному онлайн.

70% респондентів відповіли, що їм комфортніше подорожувати за допомогою сервісу, знаючи, що ним користуються багато інших людей. Крім того, за результатами дослідження стало очевидно, що люди, які хоч раз скористалися сервісами економіки загального споживання, довіряють людині з інтернету (з відгуками, заповненим профілем, посиланнями на соціальні мережі, фото) більше, ніж колегам або сусідам (92% проти 64% та 45% відповідно). І менше, ніж членам своєї сім'ї (95%) або близьким друзям (92%).

У своїй книзі Аран Санрарараян пояснює, що такий рівень довіри до незнайомців з інтернету поступово стає можливим завдяки важливості онлайн-репутації, рівню відкритості людини онлайн, а також присутності якоїсь «історії активності», яка дозволяє довіряти.

<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			«Peers Inc: Як люди і платформи створюють економіку спільного споживання і трансформують капіталізм», Робін Чейз		</span>	</h3>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/11/PeersInccover-e1510055042860.jpg" alt="">			</figure><p>20 років тому американка Робін Чейз заснувала Zipcar. Сьогодні це — найбільша у США та світі компанія, яка займається наданням автомобілів в оренду, розміщуючи їх по всій території держави. Таким чином, кожен бажаючий може орендувати автомобіль на декілька годин чи днів і не купувати власний. Після створення Zipcar Робін вдалося не лише досягти видатних результатів в бізнесі, а й дати поштовх новому на той час явищу — економіці спільного споживання. Через декілька років Робін з сім&#8217;єю переїжджають до Франції, де починають роботу над новим проектом — Buzzcar. Він дає змогу ділитися власними автомобілями. Як пояснює сама Робін, назва Buzzcar з&#8217;явилася не просто так. Таким чином вона ще раз нагадує нам про те, наскільки потужним є так званий «принцип вулика». За ним платформою керує спільнота і формує рух «від одного користувача до іншого» (від англ. Peer to peer).</p><p>У книзі «Peers Inc: Як люди і платформи створюють економіку спільного споживання і трансформують капіталізм» Робін Чейз розповідає про те, як колаборація між компаніями (Inc) і користувачами (Peers) дозволяє бізнесам рости, вчитися і створювати інноваційні рішення. На прикладах найуспішніших шерингових майданчиків пояснює, яким чином самі користувачі створюють спільноти, репутацію та довіряють один одному. І врешті-решт, як шеринг допомагає вирішувати такі проблеми, як забруднення навколишнього середовища, глобальне потепління та диференціація доходів.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			«Mesh-модель: Чому майбутнє бізнесу — в платформах спільного користування?», Ліза Ганськи		</span>	</h3>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/11/Mesh-Lisa-Gansky-Future-of-Business-e1510055120967.jpg" alt="">			</figure><p>В основі так званої mesh-моделі, про яку Ліза Ганськи говорить у своїй книзі, закладений наступний принцип: деякі речі краще використовувати спільно з кимось і мати до них доступ в будь-який час, ніж купувати і володіти ними самостійно. Наприклад, такі речі, як інструменти, автомобілі, парадні костюми найчастіше не потрібні щодня, тому немає сенсу їх купувати.</p><p>У США і Західній Європі людина використовує свій автомобіль в середньому 8% свого часу в день, а 92% часу він просто стоїть на місці. Якщо уважно придивитися до речей, на які ми звикли витрачати немалі гроші, можна зробити висновок, що спільне їх використання частіше зручніше і вигідніше.</p><p>Завдяки соціальним мережам, мобільному зв&#8217;язку та 3G-інтернету обмінюватися інформацією стало набагато простіше. Ми орендуємо фільми на Netflix, автомобілі за допомогою Zipcar в США і аналогів в інших країнах, користуємося послугами таких платформ, як Taskrabbit, чи професійними послугами користувачів Upwork.</p><p>У Лізи є <a href="http://meshing.it" target="_blank" rel="noopener">свій сайт</a>, де вона веде список компаній, що працюють в індустрії спільного споживання і охорони навколишнього середовища. Зараз там — близько 10 тис компаній з 132 країн.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			«Що моє — твоє: як економіка спільного споживання змінює наше життя», Рейчел Ботсман		</span>	</h3><p>Рейчел Ботсман — соціальна інноваторка, євангелістка <a href="/2017/08/07/sharing-talks/" target="_blank" rel="noopener">шерингової економіки</a>, часта гостя на конференціях і семінарах про технології й авторка відомої книги  про спільне споживання.</p><p>Головна тема досліджень Рейчел — те, як технології трансформують спілкування і довіру між незнайомцями. За її словами, це прекрасна тема для досліджень, оскільки відкривається безліч речей, про які ми навіть не підозрюємо. Наприклад, чи однаково довіряють жінки і чоловіки? Яким чином особиста довіра впливає на довіру онлайн? Або ж, якщо ми довіряємо людині на Tinder, чи будемо ми довіряти цій людині на <a href="/2017/09/18/pryvat24-ta-blablacar/" target="_blank" rel="noopener">BlaBlaCar</a>?</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/11/51PAS1lTdkL._SX326_BO1204203200_-e1510055357644.jpg" alt="">			</figure><p>На прикладах різних сервісів Рейчел пояснює, як технологія створює нові механізми, що дозволяють нам довіряти незнайомим людям, компаніям та ідеям в світі. Давайте подивимося, як це відбувається на прикладі <a href="/2017/07/20/blablacar-google-maps/" target="_blank" rel="noopener">BlaBlaCar</a>. Спочатку ми довіряємо ідеї райдшерингу як зручному, безпечному способу подорожувати. Потім ми довіряємо платформі і, в разі, якщо щось пішло не так, ми розуміємо, що можемо розраховувати на допомогу BlaBlaCar. Третій рівень довіри найсильніший. Це — інформація, відгуки, опис профілів.</p><p>Окрім книг, Рейчел виступає на конференціях TED, розповідаючи про найуспішніші приклади компаній із сфери економіки спільного споживання.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			«Шерологія: Як поширення інформації в соціальних мережах впливає на економіку», Браян Кремер		</span>	</h3>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/11/616BJEsRmRL-e1510055569325.jpg" alt="">			</figure><p>Брайан Кремер — бізнес-стратег, коуч, спікер міжнародних конференцій і євангеліст економіки спільного користування. Він роками вивчав, чим, де і чому користувачі діляться онлайн та вирішив поділитися з читачами найцікавішими дослідженнями і напрацюваннями.</p><p>Технології роблять наші життя простішими і в той же час складнішими. Проте, вони ніколи не зможуть повністю замінити наші базові потреби в обміні інформацією, емоціями та історіями.</p><p>У своїй книзі Кремер наводить конкретні інструкції, як брендам поширювати інформацію про себе та бізнеси, використовуючи соціальні мережі. Він вірить в те, що сьогодні успіх брендів полягає не тільки в шерингу контенту, але і в залученні і створенні історій навколо нього.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			«Економіка спільного споживання», Аран Сандарараян		</span>	</h3><p>Аран Сандарараян, професор школи бізнесу Леонарда Н. Штерна в Університеті Нью-Йорка та євангеліст економіки спільного споживання, пояснює базові принципи колективного капіталізму, які привели до появи економіки спільного споживання. Він наводить приклади того, як стираються межі між професійним і особистим, і як глобальна економіка, працевлаштування, державне управління та соціальна структура трансформуються під дією шерингу.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/11/414YeIRcRgL._SX336_BO1204203200_-e1510055619701.jpg" alt="">			</figure><p>У 2016 році сервіс BlaBlaCar спільно з Аруном Сандарараджарном провів масштабне дослідження про довіру онлайн між людьми з усього світу. Основним завданням дослідження, яке зібрало відповіді 18 тис людей з 11 країн, було зрозуміти, яким чином шерингові майданчики вибудовують довіру між людьми і які чинники впливають на схильність довіряти один одному онлайн.</p><p>70% респондентів відповіли, що їм комфортніше подорожувати за допомогою сервісу, знаючи, що ним користуються багато інших людей. Крім того, за результатами дослідження стало очевидно, що люди, які хоч раз скористалися сервісами економіки загального споживання, довіряють людині з інтернету (з відгуками, заповненим профілем, посиланнями на соціальні мережі, фото) більше, ніж колегам або сусідам (92% проти 64% та 45% відповідно). І менше, ніж членам своєї сім&#8217;ї (95%) або близьким друзям (92%).</p><p>У своїй книзі Аран Санрарараян пояснює, що такий рівень довіри до незнайомців з інтернету поступово стає можливим завдяки важливості онлайн-репутації, рівню відкритості людини онлайн, а також присутності якоїсь «історії активності», яка дозволяє довіряти.</p>

Технології та довіра: 5 книг про економіку спільного споживання

{:ua}Як працює економіка спільного споживання — та 5 книг про неї{:}

У Києві відбувся VIII Український інвестиційний форум, організований CFA Society Ukraine за підтримки Інституту CFA. Під час заходу в рамках низки дискусій провідні економісти та представники владних українських та міжнародних структур схвально оцінили макроекономічні зміни та міжнародний потенціал української економіки

<h4><strong>Повернення на ринок євробондів</strong></h4>
У вересні 2017-го Україна після тривалої перерви повернулася на ринки капіталу, розмістивши 15-річні єврооблігації на $3 млрд із прибутковістю 7,375%. Проте представник українського Нацбанку Дмитро Сологуб вважає, що це не стане достатнім приводом, аби відмовитися від програм фінансової співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Керуючий директор ICU Макар ПасенюкМакар Пасенюк зазначив, що ставки за євробондами виявилися в більшій мірі вигідними для країни, ніж для інвесторів. Він також припустив, що можливе поліпшення кредитного рейтингу України у 2018 році принесе зниження ставок за 10-річними євробондами країни з 7% до 6-6,5%.
<h4><strong>Чи зберігається інфляційна загроза</strong></h4>
[related_post id="19812"]

Постійний представник МВФ в Україні також заявив, що прискоренню економічного зростання сприятимуть, серед іншого, скорочення інфляції та боротьба з корупцією. Саме остання спричиняє уповільнення економічного зростання та реформ. За словами заступника голови НБУ Дмитра Сологуба, центробанк мав можливість стримувати ціни, але враховував наявне економічне зростання — тому рівень інфляції лише незначно перевищив очікування.
<h4><strong>Як вплинуть призначення за кордоном на показники міжнародного фінансового ринку</strong></h4>
Президент США Дональд Трамп у четвер, 2 листопада, призначив на посаду глави ФРС 64-річного Джерома Пауелла. Під час Форуму в Києві пристуні представники ділових та управлінських кіл охарактеризували цю кандидатуру як представника консервативного економічного блоку. Відповідним чином це відіб’ється і на показниках ринку фінансових запозичень. У НБУ вже знають, чим відповісти на очікуване посилення монетарної політики США. Це, за словами Сологуба, — продовження програм співпраці з МВФ та проведення й надалі структурних реформ економіки.

[blockquote_with_author name="Макар Пасенюк" position="керуючий директор ICU" content="Для України на вартість запозичень впливатимуть дві речі: підвищення базової ставки в США, а з іншого боку – зниження додаткового ризику в Україні"]

<h4><strong>Повернення на ринок євробондів</strong></h4><p>У вересні 2017-го Україна після тривалої перерви повернулася на ринки капіталу, розмістивши 15-річні єврооблігації на $3 млрд із прибутковістю 7,375%. Проте представник українського Нацбанку Дмитро Сологуб вважає, що це не стане достатнім приводом, аби відмовитися від програм фінансової співпраці з Міжнародним валютним фондом.<br />Керуючий директор ICU Макар ПасенюкМакар Пасенюк зазначив, що ставки за євробондами виявилися в більшій мірі вигідними для країни, ніж для інвесторів. Він також припустив, що можливе поліпшення кредитного рейтингу України у 2018 році принесе зниження ставок за 10-річними євробондами країни з 7% до 6-6,5%.</p><h4><strong>Чи зберігається інфляційна загроза</strong></h4>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/11/03/nbu-pokrashhyv-prognozy/" class="link">НБУ покращив прогнози щодо інфляції та економічного зростання в Україні</a>	</div><p>Постійний представник МВФ в Україні також заявив, що прискоренню економічного зростання сприятимуть, серед іншого, скорочення інфляції та боротьба з корупцією. Саме остання спричиняє уповільнення економічного зростання та реформ. За словами заступника голови НБУ Дмитра Сологуба, центробанк мав можливість стримувати ціни, але враховував наявне економічне зростання — тому рівень інфляції лише незначно перевищив очікування.</p><h4><strong>Як вплинуть призначення за кордоном на показники міжнародного фінансового ринку</strong></h4><p>Президент США Дональд Трамп у четвер, 2 листопада, призначив на посаду глави ФРС 64-річного Джерома Пауелла. Під час Форуму в Києві пристуні представники ділових та управлінських кіл охарактеризували цю кандидатуру як представника консервативного економічного блоку. Відповідним чином це відіб’ється і на показниках ринку фінансових запозичень. У НБУ вже знають, чим відповісти на очікуване посилення монетарної політики США. Це, за словами Сологуба, — продовження програм співпраці з МВФ та проведення й надалі структурних реформ економіки.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Для України на вартість запозичень впливатимуть дві речі: підвищення базової ставки в США, а з іншого боку – зниження додаткового ризику в Україні</p>					<cite>									<span><strong>Макар Пасенюк,</strong></span> керуючий директор ICU							</cite>			</blockquote>

Економісти позитивно оцінюють повернення України на міжнародний ринок капіталу

{:ua}Якою буде економічна ситуація довкола України у фінансовому секторі?{:}

<h4><strong>Як зміниться ситуація зі споживчими цінами</strong></h4>
До кінця 2017 року року інфляція сповільниться до 12,2%. У III кварталі 2018 року цей показник наблизиться до центральної точки цільового діапазону, а на кінець 2017 року складе 7,3%. Прогноз на 2019 рік залишився на рівні 5,0%.

<h4><strong>З чим пов’язаний перегляд прогнозів Нацбанку</strong></h4>
Перегляд прогнозу на 2017-2018 роки пов'язаний з прискоренням інфляції протягом декількох минулих місяців, а також появою нових проінфляційна факторів. До їхнього числа належать активніше відновлення споживчого попиту, стрімке збільшення пенсійних виплат з IV кварталу 2017 року, заплановане підвищення мінімальної заробітної плати і акцизів на тютюнові вироби на початку 2018 року.

Також уповільнення інфляції буде сприяти досить жорстка монетарна політика. Рішення Правління Національного банку підвищити облікову ставку до 13,5% річних було спрямоване саме на те, щоби не допустити істотно відхилення інфляції від цільового рівня на прогнозному горизонті з урахуванням впливу зазначених вище факторів.

Нацбанк також поліпшив прогноз економічного зростання в 2017 році з 1,6% до 2,2%. Це пов'язано зі сприятливим впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. У 2018-2019 роках зростання ВВП прискориться до 3,2% і 3,5% відповідно. Дефіцит поточного рахунку повністю покриватиметься надходженнями за фінансовим рахунком, що забезпечить подальше нарощування міжнародних резервів. У 2017 році надходження капіталу буде забезпечуватися перш за все скороченням готівкової валюти поза банками.
<h4><strong>Якою буде ситуація із програмами МВФ</strong></h4>
Продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом також сприятиме нарощуванню міжнародних резервів. Національний банк очікує надходження наступного траншу за програмою розширеного фінансування EFF у I кварталі 2018 року. Всього протягом наступного року від МВФ надійде $3,5 млрд, за прогнозами НБУ. Це також дозволить отримати кредиту від Світового банку на суму $0,5 млрд.

Разом з профіцитом зведеного платіжного балансу це дозволить збільшити міжнародні резерви до $22,2 млрд на кінець 2018 року.

Раніше ми розповідали вам про плани НБУ <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/nbu-zaproponuye-vidkryttya-bankivskogo-rahunku-onlajn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">значно спростити<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/olu-eletu-13086-300x200.jpg" />НБУ запропонує відкриття банківського рахунку онлайн</span></a> відкриття нових банківських рахунків в Україні.

<h4><strong>Як зміниться ситуація зі споживчими цінами</strong></h4><p>До кінця 2017 року року інфляція сповільниться до 12,2%. У III кварталі 2018 року цей показник наблизиться до центральної точки цільового діапазону, а на кінець 2017 року складе 7,3%. Прогноз на 2019 рік залишився на рівні 5,0%.<br /></p><h4><strong>З чим пов’язаний перегляд прогнозів Нацбанку</strong></h4><p>Перегляд прогнозу на 2017-2018 роки пов&#8217;язаний з прискоренням інфляції протягом декількох минулих місяців, а також появою нових проінфляційна факторів. До їхнього числа належать активніше відновлення споживчого попиту, стрімке збільшення пенсійних виплат з IV кварталу 2017 року, заплановане підвищення мінімальної заробітної плати і акцизів на тютюнові вироби на початку 2018 року.</p><p>Також уповільнення інфляції буде сприяти досить жорстка монетарна політика. Рішення Правління Національного банку підвищити облікову ставку до 13,5% річних було спрямоване саме на те, щоби не допустити істотно відхилення інфляції від цільового рівня на прогнозному горизонті з урахуванням впливу зазначених вище факторів.</p><p>Нацбанк також поліпшив прогноз економічного зростання в 2017 році з 1,6% до 2,2%. Це пов&#8217;язано зі сприятливим впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. У 2018-2019 роках зростання ВВП прискориться до 3,2% і 3,5% відповідно. Дефіцит поточного рахунку повністю покриватиметься надходженнями за фінансовим рахунком, що забезпечить подальше нарощування міжнародних резервів. У 2017 році надходження капіталу буде забезпечуватися перш за все скороченням готівкової валюти поза банками.</p><h4><strong>Якою буде ситуація із програмами МВФ</strong></h4><p>Продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом також сприятиме нарощуванню міжнародних резервів. Національний банк очікує надходження наступного траншу за програмою розширеного фінансування EFF у I кварталі 2018 року. Всього протягом наступного року від МВФ надійде $3,5 млрд, за прогнозами НБУ. Це також дозволить отримати кредиту від Світового банку на суму $0,5 млрд.</p><p>Разом з профіцитом зведеного платіжного балансу це дозволить збільшити міжнародні резерви до $22,2 млрд на кінець 2018 року.</p><p>Раніше ми розповідали вам про плани НБУ <a href="/2017/11/02/nbu-zaproponuye-vidkryttya-bankivskogo-rahunku-onlajn/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">значно спростити<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/olu-eletu-13086-300x200.jpg" />НБУ запропонує відкриття банківського рахунку онлайн</span></a> відкриття нових банківських рахунків в Україні.</p>

Прогноз Національного банку України на 2017-2019 роки свідчить про повільне, але невпинне зниження інфляції та зростання показників економіки. Також цьому сприятиме участь України у міжнародних програмах фінансування

<h4><strong>Як зміниться ситуація зі споживчими цінами</strong></h4>
До кінця 2017 року року інфляція сповільниться до 12,2%. У III кварталі 2018 року цей показник наблизиться до центральної точки цільового діапазону, а на кінець 2017 року складе 7,3%. Прогноз на 2019 рік залишився на рівні 5,0%.

<h4><strong>З чим пов’язаний перегляд прогнозів Нацбанку</strong></h4>
Перегляд прогнозу на 2017-2018 роки пов'язаний з прискоренням інфляції протягом декількох минулих місяців, а також появою нових проінфляційна факторів. До їхнього числа належать активніше відновлення споживчого попиту, стрімке збільшення пенсійних виплат з IV кварталу 2017 року, заплановане підвищення мінімальної заробітної плати і акцизів на тютюнові вироби на початку 2018 року.

Також уповільнення інфляції буде сприяти досить жорстка монетарна політика. Рішення Правління Національного банку підвищити облікову ставку до 13,5% річних було спрямоване саме на те, щоби не допустити істотно відхилення інфляції від цільового рівня на прогнозному горизонті з урахуванням впливу зазначених вище факторів.

Нацбанк також поліпшив прогноз економічного зростання в 2017 році з 1,6% до 2,2%. Це пов'язано зі сприятливим впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. У 2018-2019 роках зростання ВВП прискориться до 3,2% і 3,5% відповідно. Дефіцит поточного рахунку повністю покриватиметься надходженнями за фінансовим рахунком, що забезпечить подальше нарощування міжнародних резервів. У 2017 році надходження капіталу буде забезпечуватися перш за все скороченням готівкової валюти поза банками.
<h4><strong>Якою буде ситуація із програмами МВФ</strong></h4>
Продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом також сприятиме нарощуванню міжнародних резервів. Національний банк очікує надходження наступного траншу за програмою розширеного фінансування EFF у I кварталі 2018 року. Всього протягом наступного року від МВФ надійде $3,5 млрд, за прогнозами НБУ. Це також дозволить отримати кредиту від Світового банку на суму $0,5 млрд.

Разом з профіцитом зведеного платіжного балансу це дозволить збільшити міжнародні резерви до $22,2 млрд на кінець 2018 року.

Раніше ми розповідали вам про плани НБУ <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/nbu-zaproponuye-vidkryttya-bankivskogo-rahunku-onlajn/" target="_blank" rel="noopener">значно спростити</a> відкриття нових банківських рахунків в Україні.

<h4><strong>Як зміниться ситуація зі споживчими цінами</strong></h4><p>До кінця 2017 року року інфляція сповільниться до 12,2%. У III кварталі 2018 року цей показник наблизиться до центральної точки цільового діапазону, а на кінець 2017 року складе 7,3%. Прогноз на 2019 рік залишився на рівні 5,0%.<br /></p><h4><strong>З чим пов’язаний перегляд прогнозів Нацбанку</strong></h4><p>Перегляд прогнозу на 2017-2018 роки пов&#8217;язаний з прискоренням інфляції протягом декількох минулих місяців, а також появою нових проінфляційна факторів. До їхнього числа належать активніше відновлення споживчого попиту, стрімке збільшення пенсійних виплат з IV кварталу 2017 року, заплановане підвищення мінімальної заробітної плати і акцизів на тютюнові вироби на початку 2018 року.</p><p>Також уповільнення інфляції буде сприяти досить жорстка монетарна політика. Рішення Правління Національного банку підвищити облікову ставку до 13,5% річних було спрямоване саме на те, щоби не допустити істотно відхилення інфляції від цільового рівня на прогнозному горизонті з урахуванням впливу зазначених вище факторів.</p><p>Нацбанк також поліпшив прогноз економічного зростання в 2017 році з 1,6% до 2,2%. Це пов&#8217;язано зі сприятливим впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. У 2018-2019 роках зростання ВВП прискориться до 3,2% і 3,5% відповідно. Дефіцит поточного рахунку повністю покриватиметься надходженнями за фінансовим рахунком, що забезпечить подальше нарощування міжнародних резервів. У 2017 році надходження капіталу буде забезпечуватися перш за все скороченням готівкової валюти поза банками.</p><h4><strong>Якою буде ситуація із програмами МВФ</strong></h4><p>Продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом також сприятиме нарощуванню міжнародних резервів. Національний банк очікує надходження наступного траншу за програмою розширеного фінансування EFF у I кварталі 2018 року. Всього протягом наступного року від МВФ надійде $3,5 млрд, за прогнозами НБУ. Це також дозволить отримати кредиту від Світового банку на суму $0,5 млрд.</p><p>Разом з профіцитом зведеного платіжного балансу це дозволить збільшити міжнародні резерви до $22,2 млрд на кінець 2018 року.</p><p>Раніше ми розповідали вам про плани НБУ <a href="/2017/11/02/nbu-zaproponuye-vidkryttya-bankivskogo-rahunku-onlajn/" target="_blank" rel="noopener">значно спростити</a> відкриття нових банківських рахунків в Україні.</p>

НБУ покращив прогнози щодо інфляції та економічного зростання в Україні

{:ua}Якими будуть показники інфляції та розвитку економіки в Україні — погляд аналітиків НБУ{:}

<p>Президент зазначив, що вже в грудні набуде чинності скасування віз. За словами Порошенка, торік ОАЕ відвідали понад 112 тис українців.
</p>
<h4><strong>Які ще сфери взаємодії обговорили в ОАЕ</strong></h4>
Крім того, що Петро Порошенко в Саудівській Аравії домовився про спрощення візового режиму, під час свого візиту президент України запропонував Саудівській Аравії взяти участь в інвестиційних проектах в Україні. Також сторони досягли угоди про співпрацю в політичній, торговельно-економічній, енергетичній та військово-технічній сферах.

Раніше ми розповідали вам <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">про хронологію отримання<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a> безвізового режиму із країнами ЄС.

[blockquote_with_author name="Петро Порошенко" position="президент України" content="Українці зможуть вільно подорожувати по ще одній надзвичайно важливій і привабливій для нас країні. А цінність українського паспорта продовжує зростати. Я хочу підкреслити, що ми на цьому не зупинимося. "]

<p>Президент зазначив, що вже в грудні набуде чинності скасування віз. За словами Порошенка, торік ОАЕ відвідали понад 112 тис українців.</p><h4><strong>Які ще сфери взаємодії обговорили в ОАЕ</strong></h4><p>Крім того, що Петро Порошенко в Саудівській Аравії домовився про спрощення візового режиму, під час свого візиту президент України запропонував Саудівській Аравії взяти участь в інвестиційних проектах в Україні. Також сторони досягли угоди про співпрацю в політичній, торговельно-економічній, енергетичній та військово-технічній сферах.</p><p>Раніше ми розповідали вам <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">про хронологію отримання<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a> безвізового режиму із країнами ЄС.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Українці зможуть вільно подорожувати по ще одній надзвичайно важливій і привабливій для нас країні. А цінність українського паспорта продовжує зростати. Я хочу підкреслити, що ми на цьому не зупинимося. </p>					<cite>									<span><strong>Петро Порошенко,</strong></span> президент України							</cite>			</blockquote>

Україна і Об'єднані Арабські Емірати домовилися про безвізовий режим. Про це написав президент Петро Порошенко у <a href="https://www.facebook.com/petroporoshenko/videos/1133323773468680/" target="_self">Facebook</a>

Президент зазначив, що вже в грудні набуде чинності скасування віз. За словами Порошенка, торік ОАЕ відвідали понад 112 тис українців.
<h4><strong>Які ще сфери взаємодії обговорили в ОАЕ</strong></h4>
Крім того, що Петро Порошенко в Саудівській Аравії домовився про спрощення візового режиму, під час свого візиту президент України запропонував Саудівській Аравії взяти участь в інвестиційних проектах в Україні. Також сторони досягли угоди про співпрацю в політичній, торговельно-економічній, енергетичній та військово-технічній сферах.

Раніше ми розповідали вам <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">про хронологію отримання</a> безвізового режиму із країнами ЄС.

[blockquote_with_author name="Петро Порошенко" position="президент України" content="Українці зможуть вільно подорожувати по ще одній надзвичайно важливій і привабливій для нас країні. А цінність українського паспорта продовжує зростати. Я хочу підкреслити, що ми на цьому не зупинимося. "]

<p>Президент зазначив, що вже в грудні набуде чинності скасування віз. За словами Порошенка, торік ОАЕ відвідали понад 112 тис українців.</p><h4><strong>Які ще сфери взаємодії обговорили в ОАЕ</strong></h4><p>Крім того, що Петро Порошенко в Саудівській Аравії домовився про спрощення візового режиму, під час свого візиту президент України запропонував Саудівській Аравії взяти участь в інвестиційних проектах в Україні. Також сторони досягли угоди про співпрацю в політичній, торговельно-економічній, енергетичній та військово-технічній сферах.</p><p>Раніше ми розповідали вам <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">про хронологію отримання</a> безвізового режиму із країнами ЄС.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Українці зможуть вільно подорожувати по ще одній надзвичайно важливій і привабливій для нас країні. А цінність українського паспорта продовжує зростати. Я хочу підкреслити, що ми на цьому не зупинимося. </p>					<cite>									<span><strong>Петро Порошенко,</strong></span> президент України							</cite>			</blockquote>

Україна та ОАЕ домовилися про безвіз

{:ua}Dже в грудні набуде чинності скасування віз з ОАЕ{:}

<p>Головною локацією XVII Міжнародного економічного форуму є стадіон «Арена-Львів», а темою — Львівщина, як локомотив промислової революції в Україні. Організатори очікують протягом двох днів понад 2,5 тис учасників.

</p>
<h4><strong>Які події будуть на Форумі</strong></h4>

Відкриватиме форум перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів. У панельних дискусіях запланована участь також заступників міністрів, дипломатів, інвесторів, підприємців, представників міжнародних фондів, бізнес асоціацій та банків.

Сьогодні, протягом першого дня Форуму, відбудеться 4 пленарних засідання. Першою обговорять тему реформ в Україні, втілення європейського досвіду в українських реаліях. Під час панелей також розглянуть досвід реалізації проектів альтернативної енергетики на Львівщині. Говоритимуть про боротьбу з корупцією, судову реформу, проаналізують відкритість влади перед інвестором на прикладі Львівщини.

Завершиться перший день Форуму обговоренням змін у професійно-технічній освіті. Учасницею цієї панелі стане очільниця Міністерства освіти і науки України Лілія Гриневич.

<h4><strong>Чи заплановано укладання міжнародних угод</strong></h4>

Цього дня також <a href="http://ief.com.ua/program-day1.php" target="_blank" rel="noopener">заплановано</a> підписання інвестиційних документів та меморандумів. Зокрема, відбудеться підписання Протоколу про наміри між ТзОВ «Енергопарк «Яворів», Європейським банком реконструкції та розвитку та Північною екологічною фінансовою корпорацією NEFCO.

Крім того, до Форуму приурочили відкриття сонячної електростанції потужністю 5 МВт у с. Терновиця Яворівського району та вітроелектростанції потужністю 20.7 МВт у місті Старий Самбір. Делегація на чолі з віце-прем’єром також офіційно відкриє другу чергу фабрики з пошиття чохлів для автомобілів «Бадер Україна» у с. Кожичі Яворівського району.

Нагадаємо, раніше <a href="https://nachasi.com/2017/10/25/ukraina-rejtyng-vedennya-biznesu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">повідомлялося<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Depositphotos_23132396_l-2015-300x200.jpg" />Україна піднялася в світовому рейтингу легкості ведення бізнесу</span></a>, що Україна піднялася в світовому рейтингу легкості ведення бізнесу.

<p>Головною локацією XVII Міжнародного економічного форуму є стадіон «Арена-Львів», а темою — Львівщина, як локомотив промислової революції в Україні. Організатори очікують протягом двох днів понад 2,5 тис учасників.</p><h4><strong>Які події будуть на Форумі</strong></h4><p>Відкриватиме форум перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів. У панельних дискусіях запланована участь також заступників міністрів, дипломатів, інвесторів, підприємців, представників міжнародних фондів, бізнес асоціацій та банків.</p><p>Сьогодні, протягом першого дня Форуму, відбудеться 4 пленарних засідання. Першою обговорять тему реформ в Україні, втілення європейського досвіду в українських реаліях. Під час панелей також розглянуть досвід реалізації проектів альтернативної енергетики на Львівщині. Говоритимуть про боротьбу з корупцією, судову реформу, проаналізують відкритість влади перед інвестором на прикладі Львівщини.</p><p>Завершиться перший день Форуму обговоренням змін у професійно-технічній освіті. Учасницею цієї панелі стане очільниця Міністерства освіти і науки України Лілія Гриневич.</p><h4><strong>Чи заплановано укладання міжнародних угод</strong></h4><p>Цього дня також <a href="http://ief.com.ua/program-day1.php" target="_blank" rel="noopener">заплановано</a> підписання інвестиційних документів та меморандумів. Зокрема, відбудеться підписання Протоколу про наміри між ТзОВ «Енергопарк «Яворів», Європейським банком реконструкції та розвитку та Північною екологічною фінансовою корпорацією NEFCO.</p><p>Крім того, до Форуму приурочили відкриття сонячної електростанції потужністю 5 МВт у с. Терновиця Яворівського району та вітроелектростанції потужністю 20.7 МВт у місті Старий Самбір. Делегація на чолі з віце-прем’єром також офіційно відкриє другу чергу фабрики з пошиття чохлів для автомобілів «Бадер Україна» у с. Кожичі Яворівського району.</p><p>Нагадаємо, раніше <a href="/2017/10/25/ukraina-rejtyng-vedennya-biznesu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">повідомлялося<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/Depositphotos_23132396_l-2015-300x200.jpg" />Україна піднялася в світовому рейтингу легкості ведення бізнесу</span></a>, що Україна піднялася в світовому рейтингу легкості ведення бізнесу.</p>

Сьогодні у Львові стартував дводенний Міжнародний економічний форум. Ця подія збере спільно представників влади, громадськості, бізнесу та міжнародних інституцій

Головною локацією XVII Міжнародного економічного форуму є стадіон «Арена-Львів», а темою — Львівщина, як локомотив промислової революції в Україні. Організатори очікують протягом двох днів понад 2,5 тис учасників.

<h4><strong>Які події будуть на Форумі</strong></h4>

Відкриватиме форум перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів. У панельних дискусіях запланована участь також заступників міністрів, дипломатів, інвесторів, підприємців, представників міжнародних фондів, бізнес асоціацій та банків.

Сьогодні, протягом першого дня Форуму, відбудеться 4 пленарних засідання. Першою обговорять тему реформ в Україні, втілення європейського досвіду в українських реаліях. Під час панелей також розглянуть досвід реалізації проектів альтернативної енергетики на Львівщині. Говоритимуть про боротьбу з корупцією, судову реформу, проаналізують відкритість влади перед інвестором на прикладі Львівщини.

Завершиться перший день Форуму обговоренням змін у професійно-технічній освіті. Учасницею цієї панелі стане очільниця Міністерства освіти і науки України Лілія Гриневич.

<h4><strong>Чи заплановано укладання міжнародних угод</strong></h4>

Цього дня також <a href="http://ief.com.ua/program-day1.php" target="_blank" rel="noopener">заплановано</a> підписання інвестиційних документів та меморандумів. Зокрема, відбудеться підписання Протоколу про наміри між ТзОВ «Енергопарк «Яворів», Європейським банком реконструкції та розвитку та Північною екологічною фінансовою корпорацією NEFCO.

Крім того, до Форуму приурочили відкриття сонячної електростанції потужністю 5 МВт у с. Терновиця Яворівського району та вітроелектростанції потужністю 20.7 МВт у місті Старий Самбір. Делегація на чолі з віце-прем’єром також офіційно відкриє другу чергу фабрики з пошиття чохлів для автомобілів «Бадер Україна» у с. Кожичі Яворівського району.

Нагадаємо, раніше <a href="https://nachasi.com/2017/10/25/ukraina-rejtyng-vedennya-biznesu/" target="_blank" rel="noopener">повідомлялося</a>, що Україна піднялася в світовому рейтингу легкості ведення бізнесу.

<p>Головною локацією XVII Міжнародного економічного форуму є стадіон «Арена-Львів», а темою — Львівщина, як локомотив промислової революції в Україні. Організатори очікують протягом двох днів понад 2,5 тис учасників.</p><h4><strong>Які події будуть на Форумі</strong></h4><p>Відкриватиме форум перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів. У панельних дискусіях запланована участь також заступників міністрів, дипломатів, інвесторів, підприємців, представників міжнародних фондів, бізнес асоціацій та банків.</p><p>Сьогодні, протягом першого дня Форуму, відбудеться 4 пленарних засідання. Першою обговорять тему реформ в Україні, втілення європейського досвіду в українських реаліях. Під час панелей також розглянуть досвід реалізації проектів альтернативної енергетики на Львівщині. Говоритимуть про боротьбу з корупцією, судову реформу, проаналізують відкритість влади перед інвестором на прикладі Львівщини.</p><p>Завершиться перший день Форуму обговоренням змін у професійно-технічній освіті. Учасницею цієї панелі стане очільниця Міністерства освіти і науки України Лілія Гриневич.</p><h4><strong>Чи заплановано укладання міжнародних угод</strong></h4><p>Цього дня також <a href="http://ief.com.ua/program-day1.php" target="_blank" rel="noopener">заплановано</a> підписання інвестиційних документів та меморандумів. Зокрема, відбудеться підписання Протоколу про наміри між ТзОВ «Енергопарк «Яворів», Європейським банком реконструкції та розвитку та Північною екологічною фінансовою корпорацією NEFCO.</p><p>Крім того, до Форуму приурочили відкриття сонячної електростанції потужністю 5 МВт у с. Терновиця Яворівського району та вітроелектростанції потужністю 20.7 МВт у місті Старий Самбір. Делегація на чолі з віце-прем’єром також офіційно відкриє другу чергу фабрики з пошиття чохлів для автомобілів «Бадер Україна» у с. Кожичі Яворівського району.</p><p>Нагадаємо, раніше <a href="/2017/10/25/ukraina-rejtyng-vedennya-biznesu/" target="_blank" rel="noopener">повідомлялося</a>, що Україна піднялася в світовому рейтингу легкості ведення бізнесу.</p>

У Львові розпочався Міжнародний економічний форум

{:ua}У Львові стартував Міжнародний економічний форум, який уже в сімнадцяте збере спільно представників влади, громадськості, бізнесу та міжнародних інституцій.{:}

<p>Кабінет Міністрів ухвалив рішення про підписання рамкової програми партнерства між Україною та ООН на 2018-2022 роки з доопрацюванням тексту програми. 
</p>
<h4><strong>Умови угоди з ООН</strong></h4>
Орієнтовний обсяг ресурсів, які передбачається залучити на реалізацію рамкової програми в Україні, становить $675 млн 579 тис протягом 2018-2022 років. Кабмін надав повноваження підписати угоду першому віце-прем’єру — міністру економічного розвитку і торгівлі України Степану Кубіву. Рамкова програма про фінансування передбачає укладення угоди на 5 років — до 2022 року. В уряді уточнили, що допомога буде надаватися за 4 напрямками партнерства:
<ul>
<li>стійке економічне зростання, навколишнє середовище та зайнятість;</li>
 	<li>рівний доступ до якісних і інклюзивним послуг та соціальний захист;</li>
 	<li>демократичне управління, верховенство права і громадська участь;</li>
 	<li>безпека громадян, соціальна єдність і відновлення з акцентом на Сході України.</li>
</ul>
Підписання угоди має відбутися 24 жовтня 2017 року до відзначення цьогоріч 25-ї річниці ООН в Україні. Раніше ми розповідали вам <a href="https://nachasi.com/2017/05/11/un-free-positions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">про плани<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/ga-flat-300x200.jpg" />ООН пропонує українцям долучитися до своєї команди</span></a> міжнародної співпраці України.

<p>Кабінет Міністрів ухвалив рішення про підписання рамкової програми партнерства між Україною та ООН на 2018-2022 роки з доопрацюванням тексту програми. </p><h4><strong>Умови угоди з ООН</strong></h4><p>Орієнтовний обсяг ресурсів, які передбачається залучити на реалізацію рамкової програми в Україні, становить $675 млн 579 тис протягом 2018-2022 років. Кабмін надав повноваження підписати угоду першому віце-прем’єру — міністру економічного розвитку і торгівлі України Степану Кубіву. Рамкова програма про фінансування передбачає укладення угоди на 5 років — до 2022 року. В уряді уточнили, що допомога буде надаватися за 4 напрямками партнерства:</p><ul><li>стійке економічне зростання, навколишнє середовище та зайнятість;</li><li>рівний доступ до якісних і інклюзивним послуг та соціальний захист;</li><li>демократичне управління, верховенство права і громадська участь;</li><li>безпека громадян, соціальна єдність і відновлення з акцентом на Сході України.</li></ul><p>Підписання угоди має відбутися 24 жовтня 2017 року до відзначення цьогоріч 25-ї річниці ООН в Україні. Раніше ми розповідали вам <a href="/2017/05/11/un-free-positions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">про плани<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/ga-flat-300x200.jpg" />ООН пропонує українцям долучитися до своєї команди</span></a> міжнародної співпраці України.</p>

Рамкова програма про фінансування передбачає укладення угоди між Україною та ООН до 2022 року

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про підписання рамкової програми партнерства між Україною та ООН на 2018-2022 роки з доопрацюванням тексту програми. 
<h4><strong>Умови угоди з ООН</strong></h4>
Орієнтовний обсяг ресурсів, які передбачається залучити на реалізацію рамкової програми в Україні, становить $675 млн 579 тис протягом 2018-2022 років. Кабмін надав повноваження підписати угоду першому віце-прем’єру — міністру економічного розвитку і торгівлі України Степану Кубіву. Рамкова програма про фінансування передбачає укладення угоди на 5 років — до 2022 року. В уряді уточнили, що допомога буде надаватися за 4 напрямками партнерства:
<ul>
 	<li>стійке економічне зростання, навколишнє середовище та зайнятість;</li>
 	<li>рівний доступ до якісних і інклюзивним послуг та соціальний захист;</li>
 	<li>демократичне управління, верховенство права і громадська участь;</li>
 	<li>безпека громадян, соціальна єдність і відновлення з акцентом на Сході України.</li>
</ul>
Підписання угоди має відбутися 24 жовтня 2017 року до відзначення цьогоріч 25-ї річниці ООН в Україні. Раніше ми розповідали вам <a href="https://nachasi.com/2017/05/11/un-free-positions/" target="_blank" rel="noopener">про плани</a> міжнародної співпраці України.

<p>Кабінет Міністрів ухвалив рішення про підписання рамкової програми партнерства між Україною та ООН на 2018-2022 роки з доопрацюванням тексту програми. </p><h4><strong>Умови угоди з ООН</strong></h4><p>Орієнтовний обсяг ресурсів, які передбачається залучити на реалізацію рамкової програми в Україні, становить $675 млн 579 тис протягом 2018-2022 років. Кабмін надав повноваження підписати угоду першому віце-прем’єру — міністру економічного розвитку і торгівлі України Степану Кубіву. Рамкова програма про фінансування передбачає укладення угоди на 5 років — до 2022 року. В уряді уточнили, що допомога буде надаватися за 4 напрямками партнерства:</p><ul><li>стійке економічне зростання, навколишнє середовище та зайнятість;</li><li>рівний доступ до якісних і інклюзивним послуг та соціальний захист;</li><li>демократичне управління, верховенство права і громадська участь;</li><li>безпека громадян, соціальна єдність і відновлення з акцентом на Сході України.</li></ul><p>Підписання угоди має відбутися 24 жовтня 2017 року до відзначення цьогоріч 25-ї річниці ООН в Україні. Раніше ми розповідали вам <a href="/2017/05/11/un-free-positions/" target="_blank" rel="noopener">про плани</a> міжнародної співпраці України.</p>

Україна та ООН укладуть угоду на $675 млн

{:ua}Рамкова програма про фінансування передбачає укладення угоди між Україною та ООН на п’ять років — до 2022 року{:}

<p>В рамках зустрічі міністра фінансів України Олександра Данилюка з міністром фінансів Швейцарії Або Мауером, сторони обговорювали й інші аспекти двостороннього співробітництва. Україна і Швейцарія домовилися про внесення змін в Угоду про усунення подвійного оподаткування.
</p>
<h4><strong>Умови домовленостей</strong></h4>
Одне із ключових питань, яке обговорили на зустрічі — це внесення змін в Угоду між урядами України та Швейцарії про усунення подвійного оподаткування та запобігати податковим ухиленням. Сторони домовилися обробити і підписати протокол про внесення відповідних змін. Нагадаємо, що в  Лондоні в рамках двостороннього співробітництва міністр фінансів Олександр Данилюк разом з державним міністром Великої Британії у справах Європи й Америки Аланом Дунканом <a href="https://nachasi.com/2017/10/11/ukrayina-brytaniya-podvijne-opodatkuvannya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">підписали протокол<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/united-kingdom-2405963_1920-300x200.jpg" />Україна і Британія скасували подвійне оподаткування</span></a> про внесення змін до угоди про запобігання подвійному оподаткуванню між урядами України й Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії.

<p>В рамках зустрічі міністра фінансів України Олександра Данилюка з міністром фінансів Швейцарії Або Мауером, сторони обговорювали й інші аспекти двостороннього співробітництва. Україна і Швейцарія домовилися про внесення змін в Угоду про усунення подвійного оподаткування.</p><h4><strong>Умови домовленостей</strong></h4><p>Одне із ключових питань, яке обговорили на зустрічі — це внесення змін в Угоду між урядами України та Швейцарії про усунення подвійного оподаткування та запобігати податковим ухиленням. Сторони домовилися обробити і підписати протокол про внесення відповідних змін. Нагадаємо, що в  Лондоні в рамках двостороннього співробітництва міністр фінансів Олександр Данилюк разом з державним міністром Великої Британії у справах Європи й Америки Аланом Дунканом <a href="/2017/10/11/ukrayina-brytaniya-podvijne-opodatkuvannya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">підписали протокол<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/united-kingdom-2405963_1920-300x200.jpg" />Україна і Британія скасували подвійне оподаткування</span></a> про внесення змін до угоди про запобігання подвійному оподаткуванню між урядами України й Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії.</p>

Слідом за угодами з Британією та Туреччиною, Україна і Швейцарія домовилися про внесення змін в Угоду про усунення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень

В рамках зустрічі міністра фінансів України Олександра Данилюка з міністром фінансів Швейцарії Або Мауером, сторони обговорювали й інші аспекти двостороннього співробітництва. Україна і Швейцарія домовилися про внесення змін в Угоду про усунення подвійного оподаткування.
<h4><strong>Умови домовленостей</strong></h4>
Одне із ключових питань, яке обговорили на зустрічі — це внесення змін в Угоду між урядами України та Швейцарії про усунення подвійного оподаткування та запобігати податковим ухиленням. Сторони домовилися обробити і підписати протокол про внесення відповідних змін. Нагадаємо, що в  Лондоні в рамках двостороннього співробітництва міністр фінансів Олександр Данилюк разом з державним міністром Великої Британії у справах Європи й Америки Аланом Дунканом <a href="https://nachasi.com/2017/10/11/ukrayina-brytaniya-podvijne-opodatkuvannya/" target="_blank" rel="noopener">підписали протокол</a> про внесення змін до угоди про запобігання подвійному оподаткуванню між урядами України й Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії.

<p>В рамках зустрічі міністра фінансів України Олександра Данилюка з міністром фінансів Швейцарії Або Мауером, сторони обговорювали й інші аспекти двостороннього співробітництва. Україна і Швейцарія домовилися про внесення змін в Угоду про усунення подвійного оподаткування.</p><h4><strong>Умови домовленостей</strong></h4><p>Одне із ключових питань, яке обговорили на зустрічі — це внесення змін в Угоду між урядами України та Швейцарії про усунення подвійного оподаткування та запобігати податковим ухиленням. Сторони домовилися обробити і підписати протокол про внесення відповідних змін. Нагадаємо, що в  Лондоні в рамках двостороннього співробітництва міністр фінансів Олександр Данилюк разом з державним міністром Великої Британії у справах Європи й Америки Аланом Дунканом <a href="/2017/10/11/ukrayina-brytaniya-podvijne-opodatkuvannya/" target="_blank" rel="noopener">підписали протокол</a> про внесення змін до угоди про запобігання подвійному оподаткуванню між урядами України й Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії.</p>

Україна та Швейцарія скасовують подвійне оподаткування

{:ua}Україна і Швейцарія домовилися про внесення змін в Угоду про усунення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень{:}

<p>Президент Туреччини заявив, що на переговорах з Порошенком було розглянуто кроки щодо розвитку співробітництва в галузях транспорту, туризму, енергетики, у військовій сфері, оборонній промисловості, освіті та культурі. На часі дізнатися, як Україна та Туреччина співпрацюватимуть.
</p>
<h4><strong>Про що домовилися Україна і Туреччина</strong></h4>
В першу чергу було заявлено про намір вивести двосторонній товарообіг з Україною до рівня $10 млрд на рік. Також країни домовилися про скасування подвійного оподаткування. Даний протокол передбачає уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між країнами або за допомогою обліку в зобов’язаннях платника податків сплачених податків на території іншої держави. При цьому обидві сторони повинні провести внутрішні державні процедури для ратифікації протоколу.

Нагадаємо, що до кінця року <a href="https://nachasi.com/2017/07/11/free-trade-zone/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">буде укладено<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/flag-2325752_1280-300x200.jpg" />Буде укладено угоду про ЗВТ Туреччини й України</span></a> угоду про зону вільної торгівлі між Туреччиною й Україною. Переговори щодо угоди потребують більше часу в зв’язку з великою різницею в собівартості товарів промислового виробництва в Україні і Туреччині. Фатіх Метін зауважив, що за останні роки товарообіг між двома країнами скоротився. Угода покликана виправити ситуацію, що склалася.

<p>Президент Туреччини заявив, що на переговорах з Порошенком було розглянуто кроки щодо розвитку співробітництва в галузях транспорту, туризму, енергетики, у військовій сфері, оборонній промисловості, освіті та культурі. На часі дізнатися, як Україна та Туреччина співпрацюватимуть.</p><h4><strong>Про що домовилися Україна і Туреччина</strong></h4><p>В першу чергу було заявлено про намір вивести двосторонній товарообіг з Україною до рівня $10 млрд на рік. Також країни домовилися про скасування подвійного оподаткування. Даний протокол передбачає уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між країнами або за допомогою обліку в зобов’язаннях платника податків сплачених податків на території іншої держави. При цьому обидві сторони повинні провести внутрішні державні процедури для ратифікації протоколу.</p><p>Нагадаємо, що до кінця року <a href="/2017/07/11/free-trade-zone/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">буде укладено<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/flag-2325752_1280-300x200.jpg" />Буде укладено угоду про ЗВТ Туреччини й України</span></a> угоду про зону вільної торгівлі між Туреччиною й Україною. Переговори щодо угоди потребують більше часу в зв’язку з великою різницею в собівартості товарів промислового виробництва в Україні і Туреччині. Фатіх Метін зауважив, що за останні роки товарообіг між двома країнами скоротився. Угода покликана виправити ситуацію, що склалася.</p>

Міністр економіки Туреччини Ніхат Зейбекчі та міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів підписали двосторонню міжурядову угоду про взаємне сприяння та захист інвестицій. Також представники уряду України і Туреччини підписали протокол про внесення змін в Угоду про уникнення подвійного оподаткування

Президент Туреччини заявив, що на переговорах з Порошенком було розглянуто кроки щодо розвитку співробітництва в галузях транспорту, туризму, енергетики, у військовій сфері, оборонній промисловості, освіті та культурі. На часі дізнатися, як Україна та Туреччина співпрацюватимуть.
<h4><strong>Про що домовилися Україна і Туреччина</strong></h4>
В першу чергу було заявлено про намір вивести двосторонній товарообіг з Україною до рівня $10 млрд на рік. Також країни домовилися про скасування подвійного оподаткування. Даний протокол передбачає уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між країнами або за допомогою обліку в зобов’язаннях платника податків сплачених податків на території іншої держави. При цьому обидві сторони повинні провести внутрішні державні процедури для ратифікації протоколу.

Нагадаємо, що до кінця року <a href="https://nachasi.com/2017/07/11/free-trade-zone/" target="_blank" rel="noopener">буде укладено</a> угоду про зону вільної торгівлі між Туреччиною й Україною. Переговори щодо угоди потребують більше часу в зв’язку з великою різницею в собівартості товарів промислового виробництва в Україні і Туреччині. Фатіх Метін зауважив, що за останні роки товарообіг між двома країнами скоротився. Угода покликана виправити ситуацію, що склалася.

<p>Президент Туреччини заявив, що на переговорах з Порошенком було розглянуто кроки щодо розвитку співробітництва в галузях транспорту, туризму, енергетики, у військовій сфері, оборонній промисловості, освіті та культурі. На часі дізнатися, як Україна та Туреччина співпрацюватимуть.</p><h4><strong>Про що домовилися Україна і Туреччина</strong></h4><p>В першу чергу було заявлено про намір вивести двосторонній товарообіг з Україною до рівня $10 млрд на рік. Також країни домовилися про скасування подвійного оподаткування. Даний протокол передбачає уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між країнами або за допомогою обліку в зобов’язаннях платника податків сплачених податків на території іншої держави. При цьому обидві сторони повинні провести внутрішні державні процедури для ратифікації протоколу.</p><p>Нагадаємо, що до кінця року <a href="/2017/07/11/free-trade-zone/" target="_blank" rel="noopener">буде укладено</a> угоду про зону вільної торгівлі між Туреччиною й Україною. Переговори щодо угоди потребують більше часу в зв’язку з великою різницею в собівартості товарів промислового виробництва в Україні і Туреччині. Фатіх Метін зауважив, що за останні роки товарообіг між двома країнами скоротився. Угода покликана виправити ситуацію, що склалася.</p>

Україна і Туреччина підписали низку економічних угод

{:ua}До 2023 року Україна і Туреччина планують подвоїти товарообіг{:}

Закон щодо пенсійної реформи набуде офіційної чинності вже з 11 жовтня. Окремі положення документа наберуть чинності минулим числом. Йдеться про осучаснення (підвищення) пенсій від 1 жовтня 2017 року

В Уряді пообіцяли, що пенсіонери вже в жовтні отримають нові збільшені пенсії. Закон передбачає осучаснення пенсій шляхом перерахунку з 1 жовтня 2017 року з використанням єдиного показника середньої зарплати, який застосовується для призначення пенсії в 2017 році (3764,4 грн).
<h4><strong>Що передбачає реформа пенсійного забезпечення</strong></h4>
Як повідомляє <a href="http://ua.interfax.com.ua/news/general/453727.html" target="_blank" rel="noopener">Інтерфакс-Україна</a>, в першу чергу — це збільшення максимальної суми, з якої сплачується єдиний соціальний внесок (ЄСВ), до 15 мінімальних заробітних плат (на сьогодні — 48 тис грн). При цьому розмір ставки ЄСВ змінюватися не буде. Під час призначення пенсій у 2018 році коефіцієнт вартості року страхового стажу становитиме 1. Використовуватиметься показник середньої зарплати за 2 останні роки. Із 2019 року — показник середньої заробітної плати за 3 останні роки.

Також передбачається відновити з 1 жовтня 2017 року виплати пенсій працюючим пенсіонерам у повному розмірі. Із 1 січня 2018 року право на пенсію за віком у 60 років матимуть ті громадяни, які мають 25 років страхового стажу. Мінімальний страховий стаж щорічно збільшуватиметься на 1 рік, доки не сягне 35 років у 2028 році.

Крім того, пропонується ліквідувати пенсії за вислугу років, залишивши пільговий вихід на пенсію лише для деяких категорій населення. Максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму.
<h4><strong>Чи зростуть виплати</strong></h4>
Загалом українським пенсіонерам підвищать виплати на 200-1000 грн. В уряді обіцяють, що перерахунок зроблять автоматично (звертатися до Пенсійного фонду людям не потрібно) протягом д2-3 днів і надбавки виплатять у жовтні. Тим, хто вже отримав пенсії за жовтень, зроблять доплати. Перерахунок стосуватиметься 9 млн пенсіонерів.

<a href="http://iframe%20width=720%20height=576%20src=//1plus1.video/video/embed/ftQL9Qpa%20frameborder=0%20allowfullscreen/iframe"><iframe src="//1plus1.video/video/embed/ftQL9Qpa" width="720" height="576" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></a>

<p>В Уряді пообіцяли, що пенсіонери вже в жовтні отримають нові збільшені пенсії. Закон передбачає осучаснення пенсій шляхом перерахунку з 1 жовтня 2017 року з використанням єдиного показника середньої зарплати, який застосовується для призначення пенсії в 2017 році (3764,4 грн).</p><h4><strong>Що передбачає реформа пенсійного забезпечення</strong></h4><p>Як повідомляє <a href="http://ua.interfax.com.ua/news/general/453727.html" target="_blank" rel="noopener">Інтерфакс-Україна</a>, в першу чергу — це збільшення максимальної суми, з якої сплачується єдиний соціальний внесок (ЄСВ), до 15 мінімальних заробітних плат (на сьогодні — 48 тис грн). При цьому розмір ставки ЄСВ змінюватися не буде. Під час призначення пенсій у 2018 році коефіцієнт вартості року страхового стажу становитиме 1. Використовуватиметься показник середньої зарплати за 2 останні роки. Із 2019 року — показник середньої заробітної плати за 3 останні роки.</p><p>Також передбачається відновити з 1 жовтня 2017 року виплати пенсій працюючим пенсіонерам у повному розмірі. Із 1 січня 2018 року право на пенсію за віком у 60 років матимуть ті громадяни, які мають 25 років страхового стажу. Мінімальний страховий стаж щорічно збільшуватиметься на 1 рік, доки не сягне 35 років у 2028 році.</p><p>Крім того, пропонується ліквідувати пенсії за вислугу років, залишивши пільговий вихід на пенсію лише для деяких категорій населення. Максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму.</p><h4><strong>Чи зростуть виплати</strong></h4><p>Загалом українським пенсіонерам підвищать виплати на 200-1000 грн. В уряді обіцяють, що перерахунок зроблять автоматично (звертатися до Пенсійного фонду людям не потрібно) протягом д2-3 днів і надбавки виплатять у жовтні. Тим, хто вже отримав пенсії за жовтень, зроблять доплати. Перерахунок стосуватиметься 9 млн пенсіонерів.</p><p><a href="http://iframe%20width=720%20height=576%20src=//1plus1.video/video/embed/ftQL9Qpa%20frameborder=0%20allowfullscreen/iframe"><iframe loading="lazy" src="//1plus1.video/video/embed/ftQL9Qpa" width="720" height="576" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></a></p>

В Україні почала діяти пенсійна реформа

{:ua}Як зміниться розмір, порядок нарахування пенсій та умови виходу на пенсію?{:}

<p>У ході переговорів було відзначено важливість підтримки регулярного політичного діалогу між двома державами. Також підкреслили важливість активізації торгово-економічного та інвестиційного співробітництва в сфері енергетики та сільського господарства. На часі дізнатися більше про те, що пропонує Катар.
</p>
<h4><strong>Як співпрацюватиме Україна і Катар</strong></h4>
Згідно з інформацією прес-служби, Клімкін висловив вдячність катарської сторони за послідовну позицію і підтримку міжнародних ініціатив України, спрямованих на захист її суверенітету, незалежності і територіальної цілісності. Також Клімкін зустрівся з членом правлячої родини Катару, головою Ради директорів катарської будівельно-девелоперської компанії «Аамаль», заступником головою правління «Фейсал Холдингу» шейхом Мухаммедом бін Фейсалом бін Касем Аль Тані. Відтак, були обговорені перспективи залучення катарського приватного капіталу для інвестування в такі сектори української економіки як нерухомість, медико-рекреаційний туризм і готельний бізнес. Відзначимо, що з 2002 року діє угода про економічне, торговельне і технічне співробітництво між Урядами України та Катару. За результатами 2016 року загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Катаром значно перевищив показники минулого року і склав $38 млн 718 тис.

Нагадаємо, що Катар <a href="https://nachasi.com/2017/08/09/katar-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спростив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/westbay-2337262_1920-300x200.jpg" />Катар спростив візовий режим для громадян України</span></a> візовий режим для громадян України.

<p>У ході переговорів було відзначено важливість підтримки регулярного політичного діалогу між двома державами. Також підкреслили важливість активізації торгово-економічного та інвестиційного співробітництва в сфері енергетики та сільського господарства. На часі дізнатися більше про те, що пропонує Катар.</p><h4><strong>Як співпрацюватиме Україна і Катар</strong></h4><p>Згідно з інформацією прес-служби, Клімкін висловив вдячність катарської сторони за послідовну позицію і підтримку міжнародних ініціатив України, спрямованих на захист її суверенітету, незалежності і територіальної цілісності. Також Клімкін зустрівся з членом правлячої родини Катару, головою Ради директорів катарської будівельно-девелоперської компанії «Аамаль», заступником головою правління «Фейсал Холдингу» шейхом Мухаммедом бін Фейсалом бін Касем Аль Тані. Відтак, були обговорені перспективи залучення катарського приватного капіталу для інвестування в такі сектори української економіки як нерухомість, медико-рекреаційний туризм і готельний бізнес. Відзначимо, що з 2002 року діє угода про економічне, торговельне і технічне співробітництво між Урядами України та Катару. За результатами 2016 року загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Катаром значно перевищив показники минулого року і склав $38 млн 718 тис.</p><p>Нагадаємо, що Катар <a href="/2017/08/09/katar-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">спростив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/westbay-2337262_1920-300x200.jpg" />Катар спростив візовий режим для громадян України</span></a> візовий режим для громадян України.</p>

Україна і Катар зацікавлені в активізації двостороннього співробітництва в торговельно-економічній сфері. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Міністерства закордонних справ за підсумками візиту міністра закордонних справ Павла Клімкіна в Катар

У ході переговорів було відзначено важливість підтримки регулярного політичного діалогу між двома державами. Також підкреслили важливість активізації торгово-економічного та інвестиційного співробітництва в сфері енергетики та сільського господарства. На часі дізнатися більше про те, що пропонує Катар.
<h4><strong>Як співпрацюватиме Україна і Катар</strong></h4>
Згідно з інформацією прес-служби, Клімкін висловив вдячність катарської сторони за послідовну позицію і підтримку міжнародних ініціатив України, спрямованих на захист її суверенітету, незалежності і територіальної цілісності. Також Клімкін зустрівся з членом правлячої родини Катару, головою Ради директорів катарської будівельно-девелоперської компанії «Аамаль», заступником головою правління «Фейсал Холдингу» шейхом Мухаммедом бін Фейсалом бін Касем Аль Тані. Відтак, були обговорені перспективи залучення катарського приватного капіталу для інвестування в такі сектори української економіки як нерухомість, медико-рекреаційний туризм і готельний бізнес. Відзначимо, що з 2002 року діє угода про економічне, торговельне і технічне співробітництво між Урядами України та Катару. За результатами 2016 року загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Катаром значно перевищив показники минулого року і склав $38 млн 718 тис.

Нагадаємо, що Катар <a href="https://nachasi.com/2017/08/09/katar-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener">спростив</a> візовий режим для громадян України.

<p>У ході переговорів було відзначено важливість підтримки регулярного політичного діалогу між двома державами. Також підкреслили важливість активізації торгово-економічного та інвестиційного співробітництва в сфері енергетики та сільського господарства. На часі дізнатися більше про те, що пропонує Катар.</p><h4><strong>Як співпрацюватиме Україна і Катар</strong></h4><p>Згідно з інформацією прес-служби, Клімкін висловив вдячність катарської сторони за послідовну позицію і підтримку міжнародних ініціатив України, спрямованих на захист її суверенітету, незалежності і територіальної цілісності. Також Клімкін зустрівся з членом правлячої родини Катару, головою Ради директорів катарської будівельно-девелоперської компанії «Аамаль», заступником головою правління «Фейсал Холдингу» шейхом Мухаммедом бін Фейсалом бін Касем Аль Тані. Відтак, були обговорені перспективи залучення катарського приватного капіталу для інвестування в такі сектори української економіки як нерухомість, медико-рекреаційний туризм і готельний бізнес. Відзначимо, що з 2002 року діє угода про економічне, торговельне і технічне співробітництво між Урядами України та Катару. За результатами 2016 року загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Катаром значно перевищив показники минулого року і склав $38 млн 718 тис.</p><p>Нагадаємо, що Катар <a href="/2017/08/09/katar-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener">спростив</a> візовий режим для громадян України.</p>

Катар співпрацюватиме з Україною в економіці

{:ua}Україна і Катар зацікавлені у активізації торгово-економічного та інвестиційного співробітництва, повідомили у Міністерстві закордонних справ{:}

#економіка