s:914:"a:1:{i:0;a:2:{s:5:"title";s:46:"Що варто знати про проект";s:4:"text";s:812:"Реалізується за фінансової підтримки Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) – першого в Україні та Молдові регіонального фонду прямих інвестицій з капіталом $150 млн, заснованого за фінансування уряду США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та громадської організації Transparency International Україна – українського відділення Transparency International – антикорупційної організації, заснованої 1993 року в Берліні колишнім директором Світового банку Пітером Айґеном.";}}";

ProZorro.Продажі

Новини

Представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Проектного офісу Prozorro.Продажі презентували модель голландських аукціонів для банківського ринку України

<h4><strong>Навіщо це потрібно</strong></h4>
Новий тип аукціонів застосовуватимуть для продажу активів банків, що ліквідуються. Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов розповів журналістам, що голландські аукціони створювались, в першу чергу, для продажу лотів, що не мають чітко визначеної вартості. В Україні цю модель можна використати для продажу таких об’єктів застави, як земельні ділянки без визначеної ціни або ж кредитні зобов’язання. Запуск нового типу електронних аукціонів — імплементація однієї з концепцій відомого у світі економіста Роджера Маєрсона.

Пілотний проект буде реалізовуватися на основі системи ProZorro.Продажі. За словами Нефьодова, це — гарна інвестиційна можливість для представників бізнесу отримати активи, а для держави — реальний виклик запустити ще одну частину економіки. Серед ключових завдань нового типу торгів — суттєво скоротити тривалість процедур по активах, які довго не продаються та мінімізувати ризики штучного затягнення процедур.
<h4><strong>Як це працюватиме</strong></h4>
[related_post id="2120"]

Торги відбуватимуться протягом одного дня, у три основні етапи. Перший— автоматичне зниження ціни. Він відбуватиметься покроково, починаючи від старту аукціону, щоп’ять хвилин. Загалом таких кроків може бути до 80. Учасники знатимуть, в який час і на скільки знизиться ціна лоту. Зупинятиметься аукціон в разі, якщо хтось з учасників достроково натисне кнопку «Придбати» ще до 16:00.

Другий етап торгів розпочинатиметься о 16:00. Протягом 15 хв усі зареєстровані учасники можуть зробити свої закриті пропозиції. Вони мають бути більшими за зафіксовану.

І останній — третій етап — раунд-пропозиція кращої ціни від того, хто першим зупинив торги. Таким чином той, хто натисне на копку «Придбати» першим, отримає конкурентну перевагу-бонус. На відміну від інших учасників, він зможе ще раз підвищити свою ставку для придбання активу в кінцевому підсумку. Особливістю такого аукціону також є відсутність вимоги про мінімальну кількість із 2 учасників. Під час аукціону ніхто не знатиме про наявність та кількість зареєстрованих учасників. Також за «голландською» моделлю учасники можуть долучатися до торгів протягом усього аукціону — головне внести гарантійний внесок завчасно.
<h4><strong>Коли запустять нові електронні аукціони</strong></h4>
На даний момент відбуваються тестові процедури голландських аукціонів. Перші торги за цією моделлю мають відбутися в середині жовтня 2017 року. Електронні майданчики, підключені до Prozorro.Продажі, вже відзвітували про технічну готовність щодо початку торгів за «голландською» процедурою.

<h4><strong>Навіщо це потрібно</strong></h4><p>Новий тип аукціонів застосовуватимуть для продажу активів банків, що ліквідуються. Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов розповів журналістам, що голландські аукціони створювались, в першу чергу, для продажу лотів, що не мають чітко визначеної вартості. В Україні цю модель можна використати для продажу таких об’єктів застави, як земельні ділянки без визначеної ціни або ж кредитні зобов’язання. Запуск нового типу електронних аукціонів — імплементація однієї з концепцій відомого у світі економіста Роджера Маєрсона.</p><p>Пілотний проект буде реалізовуватися на основі системи ProZorro.Продажі. За словами Нефьодова, це — гарна інвестиційна можливість для представників бізнесу отримати активи, а для держави — реальний виклик запустити ще одну частину економіки. Серед ключових завдань нового типу торгів — суттєво скоротити тривалість процедур по активах, які довго не продаються та мінімізувати ризики штучного затягнення процедур.</p><h4><strong>Як це працюватиме</strong></h4>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/05/12/prozorro-news/" class="link">Мала приватизація — невеликі держпідприємства в Україні продаватимуть через ProZorro</a>	</div><p>Торги відбуватимуться протягом одного дня, у три основні етапи. Перший— автоматичне зниження ціни. Він відбуватиметься покроково, починаючи від старту аукціону, щоп’ять хвилин. Загалом таких кроків може бути до 80. Учасники знатимуть, в який час і на скільки знизиться ціна лоту. Зупинятиметься аукціон в разі, якщо хтось з учасників достроково натисне кнопку «Придбати» ще до 16:00.</p><p>Другий етап торгів розпочинатиметься о 16:00. Протягом 15 хв усі зареєстровані учасники можуть зробити свої закриті пропозиції. Вони мають бути більшими за зафіксовану.</p><p>І останній — третій етап — раунд-пропозиція кращої ціни від того, хто першим зупинив торги. Таким чином той, хто натисне на копку «Придбати» першим, отримає конкурентну перевагу-бонус. На відміну від інших учасників, він зможе ще раз підвищити свою ставку для придбання активу в кінцевому підсумку. Особливістю такого аукціону також є відсутність вимоги про мінімальну кількість із 2 учасників. Під час аукціону ніхто не знатиме про наявність та кількість зареєстрованих учасників. Також за «голландською» моделлю учасники можуть долучатися до торгів протягом усього аукціону — головне внести гарантійний внесок завчасно.</p><h4><strong>Коли запустять нові електронні аукціони</strong></h4><p>На даний момент відбуваються тестові процедури голландських аукціонів. Перші торги за цією моделлю мають відбутися в середині жовтня 2017 року. Електронні майданчики, підключені до Prozorro.Продажі, вже відзвітували про технічну готовність щодо початку торгів за «голландською» процедурою.</p>

ProZorro та Мінекономрозвитку запускають «голландські аукціони»

{:ua}Який новий тип аукціонів запускається на ProZorro.Продажі?{:}

У селі Водяне Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області відкрилася перша в Україні пакувальна свіжа платформа, робота якої спрямована на експорт свіжих овочів та фруктів

Ринок збуту — актуальне питання для жителів цього регіону. За офіційними даними у Кам’янсько-Дніпровському районі більше 2 тис га землі зайняті теплицями. Вони виробляють близько 500 тис тонн огірків та помідорів на рік. На часі дізнатися про нюанси роботи платформи.
<h4><strong>Детальніше про платформу</strong></h4>
Ідея створення пакувальної свіжої платформи належить керівнику компанії «Агрокоін» Андрію Чорному, який багато років займається вирощуванням овочів закритого ґрунту та має великий досвід торгівлі. Рік тому він підготував бізнес-план, який схвалили і підтримали менеджери Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, що працює на півдні України за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади та Менонітської Асоціації Економічного Розвитку (MEDA). З травня 2017 року, в рамках реалізації програми зустрічних грантів UHBDP, «Агрокоін» почав будівництво й оснащення платформи. На будівельні роботи по реконструкції старого АТП пішло трохи більше 4 місяців. Приміщення переобладнане та оснащене сучасним холодильним, ваговим і вантажним устаткуванням, системою кондиціонування та системою озонування для дезінфекції приміщень. Пакувальна платформа є першою чергою Логістичного центру по агрегації плодоовочевої продукції, яка зараз здатна приймати та обробляти до 80 тонн овочів на добу. Зібрані тепличні овочі будуть сортувати, упаковувати, палетувати і головне — швидко охолоджувати до температури 5˚С. Це зберігає необхідну для вимог ринку (зокрема експорту) якість свіжої плодоовочевої продукції, подовжити термін її реалізації та транспортувати без втрат. Обсяг однієї товарної партії — 18,5 тонн. Об’єкт дозволить фермерам з Кам’янсько-Дніпровського району експортувати свою продукцію в інші країни.

<p>Ринок збуту — актуальне питання для жителів цього регіону. За офіційними даними у Кам’янсько-Дніпровському районі більше 2 тис га землі зайняті теплицями. Вони виробляють близько 500 тис тонн огірків та помідорів на рік. На часі дізнатися про нюанси роботи платформи.</p><h4><strong>Детальніше про платформу</strong></h4><p>Ідея створення пакувальної свіжої платформи належить керівнику компанії «Агрокоін» Андрію Чорному, який багато років займається вирощуванням овочів закритого ґрунту та має великий досвід торгівлі. Рік тому він підготував бізнес-план, який схвалили і підтримали менеджери Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, що працює на півдні України за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади та Менонітської Асоціації Економічного Розвитку (MEDA). З травня 2017 року, в рамках реалізації програми зустрічних грантів UHBDP, «Агрокоін» почав будівництво й оснащення платформи. На будівельні роботи по реконструкції старого АТП пішло трохи більше 4 місяців. Приміщення переобладнане та оснащене сучасним холодильним, ваговим і вантажним устаткуванням, системою кондиціонування та системою озонування для дезінфекції приміщень. Пакувальна платформа є першою чергою Логістичного центру по агрегації плодоовочевої продукції, яка зараз здатна приймати та обробляти до 80 тонн овочів на добу. Зібрані тепличні овочі будуть сортувати, упаковувати, палетувати і головне — швидко охолоджувати до температури 5˚С. Це зберігає необхідну для вимог ринку (зокрема експорту) якість свіжої плодоовочевої продукції, подовжити термін її реалізації та транспортувати без втрат. Обсяг однієї товарної партії — 18,5 тонн. Об’єкт дозволить фермерам з Кам’янсько-Дніпровського району експортувати свою продукцію в інші країни.</p>

У Запорізькій області відбувся запуск аграрної онлайн-платформи

{:ua}Ідея платформи для пакування овочів та фруктів прийшла керівнику компанії «Агрокоін» Андріюй Чорний{:}

<p>З 11 жовтня VoxUkraine<a href="https://www.facebook.com/VoxUkraine.Ukranian/photos/a.625685364203060.1073741828.624338367671093/1225092347595689/?type=3&theater" target="_blank" rel="noopener"></a> розпочинає онлайн-курс з економіки для журналістів «Як писати про економіку без помилок». Курс покликаний сформувати цілісне уявлення, як працює сучасна економіка, які процеси приховані за цифрами макропоказників України. Також ви навчитеся читати фінансову звітність компаній та банків, та знаходити теми у цих цифрах. 
</p>
<h4><strong>Для кого підійде онлайн-курс VoxUkraine</strong></h4>
Це перший онлайн-курс з економіки орієнтований на журналістів. Найбільш корисним він буде для тих, хто працює або прагне працювати у діловій та економічній журналістиці. Для студентів, що бажають будувати кар’єру у цій сфері курс теж стане корисним.

Курс включає 4 великі модулі:
<ul>
<li>Економіка без помилок</li>
 	<li>Вступ до макроекономіки</li>
 	<li> Корпоративні фінанси</li>
 	<li>Аналіз даних</li>
</ul>
Викладачі: професори Київської школи економіки Віктор Ханжин та Олеся Верченко, лідер проекту Prozzoro.Продажі Олексій Соболев та Дмитро Остапчук, лідер проекту «DataVox» та аналітик BRDO. Термін навчання — 2 місяці: 4 модулі кожні 2 тижні. Курс включає відеолекції, інтерактивні завдання, проходження тестів та передбачає написання есе та статті. По закінченню курсу видається сертифікат. Реєстрація <a href="https://goo.gl/UMwkiy" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.

Нагадаємо, що у Києві 7 жовтня у креативному просторі «Часопис» <a href="https://nachasi.com/2017/09/19/kyyv-final-seedstars-world/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відбудеться фінал<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/helloquence-61189-1-300x200.jpg" />У Києві відбудеться фінал стартап-змагання Seedstars World</span></a> міжнародного <a href="https://www.facebook.com/seedstars/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener">стартап-змагання</a> Seedstars World. За результатами будуть визначені переможці, які поїдуть на міжнародний фінал у Швейцарію.

<p>З 11 жовтня VoxUkraine<a href="https://www.facebook.com/VoxUkraine.Ukranian/photos/a.625685364203060.1073741828.624338367671093/1225092347595689/?type=3&#038;theater" target="_blank" rel="noopener"></a> розпочинає онлайн-курс з економіки для журналістів «Як писати про економіку без помилок». Курс покликаний сформувати цілісне уявлення, як працює сучасна економіка, які процеси приховані за цифрами макропоказників України. Також ви навчитеся читати фінансову звітність компаній та банків, та знаходити теми у цих цифрах. </p><h4><strong>Для кого підійде онлайн-курс VoxUkraine</strong></h4><p>Це перший онлайн-курс з економіки орієнтований на журналістів. Найбільш корисним він буде для тих, хто працює або прагне працювати у діловій та економічній журналістиці. Для студентів, що бажають будувати кар’єру у цій сфері курс теж стане корисним.</p><p>Курс включає 4 великі модулі:</p><ul><li>Економіка без помилок</li><li>Вступ до макроекономіки</li><li> Корпоративні фінанси</li><li>Аналіз даних</li></ul><p>Викладачі: професори Київської школи економіки Віктор Ханжин та Олеся Верченко, лідер проекту Prozzoro.Продажі Олексій Соболев та Дмитро Остапчук, лідер проекту «DataVox» та аналітик BRDO. Термін навчання — 2 місяці: 4 модулі кожні 2 тижні. Курс включає відеолекції, інтерактивні завдання, проходження тестів та передбачає написання есе та статті. По закінченню курсу видається сертифікат. Реєстрація <a href="https://goo.gl/UMwkiy" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p><p>Нагадаємо, що у Києві 7 жовтня у креативному просторі «Часопис» <a href="/2017/09/19/kyyv-final-seedstars-world/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відбудеться фінал<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/helloquence-61189-1-300x200.jpg" />У Києві відбудеться фінал стартап-змагання Seedstars World</span></a> міжнародного <a href="https://www.facebook.com/seedstars/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener">стартап-змагання</a> Seedstars World. За результатами будуть визначені переможці, які поїдуть на міжнародний фінал у Швейцарію.</p>

VoxUkraine — це ініціатива, створена групою міжнародних та вітчизняних економістів, присвячена реформам та економічному розвитку України та Східної Європи

З 11 жовтня VoxUkraine<a href="https://www.facebook.com/VoxUkraine.Ukranian/photos/a.625685364203060.1073741828.624338367671093/1225092347595689/?type=3&amp;theater" target="_blank" rel="noopener"></a> розпочинає онлайн-курс з економіки для журналістів «Як писати про економіку без помилок». Курс покликаний сформувати цілісне уявлення, як працює сучасна економіка, які процеси приховані за цифрами макропоказників України. Також ви навчитеся читати фінансову звітність компаній та банків, та знаходити теми у цих цифрах. 
<h4><strong>Для кого підійде онлайн-курс VoxUkraine</strong></h4>
Це перший онлайн-курс з економіки орієнтований на журналістів. Найбільш корисним він буде для тих, хто працює або прагне працювати у діловій та економічній журналістиці. Для студентів, що бажають будувати кар’єру у цій сфері курс теж стане корисним.

Курс включає 4 великі модулі:
<ul>
 	<li>Економіка без помилок</li>
 	<li>Вступ до макроекономіки</li>
 	<li> Корпоративні фінанси</li>
 	<li>Аналіз даних</li>
</ul>
Викладачі: професори Київської школи економіки Віктор Ханжин та Олеся Верченко, лідер проекту Prozzoro.Продажі Олексій Соболев та Дмитро Остапчук, лідер проекту «DataVox» та аналітик BRDO. Термін навчання — 2 місяці: 4 модулі кожні 2 тижні. Курс включає відеолекції, інтерактивні завдання, проходження тестів та передбачає написання есе та статті. По закінченню курсу видається сертифікат. Реєстрація <a href="https://goo.gl/UMwkiy" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.

Нагадаємо, що у Києві 7 жовтня у креативному просторі «Часопис» <a href="https://nachasi.com/2017/09/19/kyyv-final-seedstars-world/" target="_blank" rel="noopener">відбудеться фінал</a> міжнародного <a href="https://www.facebook.com/seedstars/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener">стартап-змагання</a> Seedstars World. За результатами будуть визначені переможці, які поїдуть на міжнародний фінал у Швейцарію.

<p>З 11 жовтня VoxUkraine<a href="https://www.facebook.com/VoxUkraine.Ukranian/photos/a.625685364203060.1073741828.624338367671093/1225092347595689/?type=3&amp;theater" target="_blank" rel="noopener"></a> розпочинає онлайн-курс з економіки для журналістів «Як писати про економіку без помилок». Курс покликаний сформувати цілісне уявлення, як працює сучасна економіка, які процеси приховані за цифрами макропоказників України. Також ви навчитеся читати фінансову звітність компаній та банків, та знаходити теми у цих цифрах. </p><h4><strong>Для кого підійде онлайн-курс VoxUkraine</strong></h4><p>Це перший онлайн-курс з економіки орієнтований на журналістів. Найбільш корисним він буде для тих, хто працює або прагне працювати у діловій та економічній журналістиці. Для студентів, що бажають будувати кар’єру у цій сфері курс теж стане корисним.</p><p>Курс включає 4 великі модулі:</p><ul><li>Економіка без помилок</li><li>Вступ до макроекономіки</li><li> Корпоративні фінанси</li><li>Аналіз даних</li></ul><p>Викладачі: професори Київської школи економіки Віктор Ханжин та Олеся Верченко, лідер проекту Prozzoro.Продажі Олексій Соболев та Дмитро Остапчук, лідер проекту «DataVox» та аналітик BRDO. Термін навчання — 2 місяці: 4 модулі кожні 2 тижні. Курс включає відеолекції, інтерактивні завдання, проходження тестів та передбачає написання есе та статті. По закінченню курсу видається сертифікат. Реєстрація <a href="https://goo.gl/UMwkiy" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p><p>Нагадаємо, що у Києві 7 жовтня у креативному просторі «Часопис» <a href="/2017/09/19/kyyv-final-seedstars-world/" target="_blank" rel="noopener">відбудеться фінал</a> міжнародного <a href="https://www.facebook.com/seedstars/?fref=mentions" target="_blank" rel="noopener">стартап-змагання</a> Seedstars World. За результатами будуть визначені переможці, які поїдуть на міжнародний фінал у Швейцарію.</p>

VoxUkraine запрошує на онлайн-курс з економіки для журналістів

{:ua}VoxUkraine — це незалежна міжнародна платформа обміну думками, що поширює думки від всесвітньо визнаних науковців та аналітиків{:}

<p>Йельський економіст професор Роберт Шиллер виграв Нобелівську премію за роботу стосовно «бульбашок». Так називають штучно «роздмухані» економічні ажіотажні явища, фінансові та управлінські «піраміди», які живляться за рахунок ажіотажного попиту, завищених очікувань та надмірної спекулятивної вартості «активів». Він написав основну книгу про спекулятивні процеси — «Ірраціональне виживання». У ній він досліджує у тому числі і природу «бульбашки» як економічного явища.

Шиллер розробив деякі інструменти, які вважаються життєво важливими для тверезого погляду на ринки. Він допоміг створити індекси для вимірювання цін на нерухомість та індикатор оцінки фондового ринку — циклічно скориговане співвідношення ціна-прибуток, або коефіцієнт CAPE. Ця модель розглядається як одна з найкращих для прогнозування доходності акцій. Тож чи слід нам остерігатися нової «бульбашки» на ринку грошей?


</p>
<h4><strong>Про спекулятивні очікування та «мильні бульки»</strong></h4>
— Найкращим прикладом спекулятивних очікувань на сьогодні економіст вважає біткоїн. Він пов'язує це із мотивуючою історією, яку має ця криптовалюта. Він навіть неодноразово спостерігав це на прикладі своїх учнів у Йелі.

Спекулятивні очікування починаються із Сатосі Накамото. Таємничого засновника найвідомішої криптовалюти ніхто не бачив — його, можливо, взагалі не існує. Гарна таємниця. Ажіотаж підігрівають публікації про блокчейн та конфіденційність засновника. А ще — той факт, що навіть уряди не можуть нічого вдіяти із криптовалютами. Фундаментальне незадоволення поточним станом економіки та бажання стати «самому собі господарем» — теж ключовий рушій інтересу до біткоїнів. Власники Bitcoin відчувають, що можуть самі заробити на технологіях, хай навіть до кінця не розуміючи їх. Біткоїни — це приклад того, як правильно подати історію, цікаву для широкого загалу потенційних користувачів.
<h4><strong>Чи належить біткоїн до «мильних бульок»</strong></h4>
— Фундаментальне невдоволення та «вихід гніву назовні» призводить до появи таких «альтернатив», як Дональд Трамп у політиці чи Bitcoin в економіці. В обох випадках чи не провідну роль у «розкрутці» ажіотажного попиту зіграли сучасні медіа. Поширення інформації як рушій ажіотажного попиту — це насправді не винахід XX століття, доби інтернету чи навіть епохи Ґутенберґа у 1400-х роках. Все почалося ще тоді, коли Гомер почав мандрувати, читаючи вголос «Іліаду» та «Одісею». Вірусне поширення інформації завжди було рисою, притаманною людській цивілізації, але із поширенням преси цей вплив почав зростати. З появою у 1600-х роках щотижневих газет все почало набирати обертів. Інтернет сучасності — це просто наступний крок у еволюції все тих же газет.

[related_post id="10559"]

На поточному етапі історії і у випадку з Трампом, і у випадку із біткоїном відбувається дещо неочікуване: репутація перестає мати значення. Історія Трампа — це історія про те, як інформаційна «бульбашка» привела його у президентське крісло. Ще не так давно ми зневажали багатих людей. А тепер у США президент мільярдер, який заохочує інших також багатіти. В цій атмосфері назрівають «бульбашки» на ринку житла, нерухомості та цінних паперів.
<h4><strong>Про універсальну природу коефіцієнтів</strong></h4>
— Співвідношення CAPE є лише одним показником, який я запропонував. У мене є інший економічний індикатор, на який не звертають уваги чимало людей. З 1989 року я проводив анкетування як індивідуальних, так і інституційних інвесторів. Це дало змогу запровадити індикатор, який я називаю індексом довіри до оцінки ринку. Це — лише шестимісячна ковзна середня, заснована на невеликих дослідженнях, тривалість яких, ймовірно, варто було би збільшити.

Нині цей показник є найнижчим з 2000 року. Ми живемо в часи недовіри до ринку. 2000-й — це пік «буму доткомів», добре відомої «мильної бульки» в інноваційній економіці. Поточний спосіб мислення спостерігався у часи «золотої лихоманки», і він спостерігається тепер, коли люди говорять про криптовалюти. З одного боку, ця атмосфера породила у 2000-х FANG (Facebook, Amazon, Netflix і Google). З іншого — безліч спекуляцій та «бульбашок».
<h4><strong>Про волатильність, очікування та коливання ставок</strong></h4>
— Низьку волатильність можна назвати частково результатом того наративу, який звучить у ЗМІ та обговореннях: що зараз не варто вкладати у цінні папери, не варто заохочувати торгівлю ними. Ситуація є хисткою і може раптово змінитися. Пригадую жовтень 1987 року — місяць, коли фондовий ринок впав найстрімкіше. Як я почув про це? Я вів ранкову лекцію, і помітив двох студентів, котрі слухали транзисторні радіоприймачі. Нарешті один з них підняв руку і сказав: «А ви знаєте, що відбувається? Це ж катастрофа, якої в історії фондового ринку ще не було». Ось так може змінитися абсолютно все.

Грошова політика вступила в новий режим. Єдиним історичним прецедентом, коли процентні ставки були такими, був період Великої Депресії у 1930-х. Чим він закінчився? Другою Світовою війною.

[related_post id="12291"]

Чому довгострокові процентні ставки настільки низькі? Це явище масштабне. Із 1982 року триває тенденція зниження ставок. Довгострокові реальні процентні ставки спричинили спад у всьому світі. І це особливо не стосується фінансової кризи. ЗМІ люблять зв'язати речі з вже популярними наративами. Кожен репортер інстинктивно пов'язує вже наявні тенденції із новими — проте (як у випадку з біткоїнами) не все настільки лінійно. У мене немає унікального розуміння причин зниження процентних ставок. Але я знаю, що вони вразливі до змінних ринку.
<h4><strong>Про ставлення до ICO</strong></h4>
Роберт Шиллер визнає, що раніше у своїй роботі та дослідженнях не чув про <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/us-ico/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ICO<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/rpg-coins-1146135_1280-300x200.jpg" />Стережися ICO — чому американські фінрегулятори б'ють на сполох через токени</span></a>. Проте сама природа пропозиції токенів задля залучення коштів за механізмом, аналогічним до спільнокошту, — класичний зразок «бульбашки» в економіці. Зрештою, у цьому випадку емітенти токенів навіть не гарантують прибуток у майбутньому. Сотні мільйонів доларів в обмін на вкрай примарний бізнес-план — що це, як не «мильна булька», каже Шиллер. Проте феномен ICO, на його думку, варто вивчити детальніше, бо він відрізняється від решти складових криптовалют та криптотехнологій.

<p>Йельський економіст професор Роберт Шиллер виграв Нобелівську премію за роботу стосовно «бульбашок». Так називають штучно «роздмухані» економічні ажіотажні явища, фінансові та управлінські «піраміди», які живляться за рахунок ажіотажного попиту, завищених очікувань та надмірної спекулятивної вартості «активів». Він написав основну книгу про спекулятивні процеси — «Ірраціональне виживання». У ній він досліджує у тому числі і природу «бульбашки» як економічного явища.</p><p>Шиллер розробив деякі інструменти, які вважаються життєво важливими для тверезого погляду на ринки. Він допоміг створити індекси для вимірювання цін на нерухомість та індикатор оцінки фондового ринку — циклічно скориговане співвідношення ціна-прибуток, або коефіцієнт CAPE. Ця модель розглядається як одна з найкращих для прогнозування доходності акцій. Тож чи слід нам остерігатися нової «бульбашки» на ринку грошей?</p><p></p><h4><strong>Про спекулятивні очікування та «мильні бульки»</strong></h4><p>— Найкращим прикладом спекулятивних очікувань на сьогодні економіст вважає біткоїн. Він пов&#8217;язує це із мотивуючою історією, яку має ця криптовалюта. Він навіть неодноразово спостерігав це на прикладі своїх учнів у Йелі.</p><p>Спекулятивні очікування починаються із Сатосі Накамото. Таємничого засновника найвідомішої криптовалюти ніхто не бачив — його, можливо, взагалі не існує. Гарна таємниця. Ажіотаж підігрівають публікації про блокчейн та конфіденційність засновника. А ще — той факт, що навіть уряди не можуть нічого вдіяти із криптовалютами. Фундаментальне незадоволення поточним станом економіки та бажання стати «самому собі господарем» — теж ключовий рушій інтересу до біткоїнів. Власники Bitcoin відчувають, що можуть самі заробити на технологіях, хай навіть до кінця не розуміючи їх. Біткоїни — це приклад того, як правильно подати історію, цікаву для широкого загалу потенційних користувачів.</p><h4><strong>Чи належить біткоїн до «мильних бульок»</strong></h4><p>— Фундаментальне невдоволення та «вихід гніву назовні» призводить до появи таких «альтернатив», як Дональд Трамп у політиці чи Bitcoin в економіці. В обох випадках чи не провідну роль у «розкрутці» ажіотажного попиту зіграли сучасні медіа. Поширення інформації як рушій ажіотажного попиту — це насправді не винахід XX століття, доби інтернету чи навіть епохи Ґутенберґа у 1400-х роках. Все почалося ще тоді, коли Гомер почав мандрувати, читаючи вголос «Іліаду» та «Одісею». Вірусне поширення інформації завжди було рисою, притаманною людській цивілізації, але із поширенням преси цей вплив почав зростати. З появою у 1600-х роках щотижневих газет все почало набирати обертів. Інтернет сучасності — це просто наступний крок у еволюції все тих же газет.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/crypto/2017/08/01/bitcoin-cash-faq/" class="link">Що таке Bitcoin Cash і що варто знати про форк біткоїнів</a>	</div><p>На поточному етапі історії і у випадку з Трампом, і у випадку із біткоїном відбувається дещо неочікуване: репутація перестає мати значення. Історія Трампа — це історія про те, як інформаційна «бульбашка» привела його у президентське крісло. Ще не так давно ми зневажали багатих людей. А тепер у США президент мільярдер, який заохочує інших також багатіти. В цій атмосфері назрівають «бульбашки» на ринку житла, нерухомості та цінних паперів.</p><h4><strong>Про універсальну природу коефіцієнтів</strong></h4><p>— Співвідношення CAPE є лише одним показником, який я запропонував. У мене є інший економічний індикатор, на який не звертають уваги чимало людей. З 1989 року я проводив анкетування як індивідуальних, так і інституційних інвесторів. Це дало змогу запровадити індикатор, який я називаю індексом довіри до оцінки ринку. Це — лише шестимісячна ковзна середня, заснована на невеликих дослідженнях, тривалість яких, ймовірно, варто було би збільшити.</p><p>Нині цей показник є найнижчим з 2000 року. Ми живемо в часи недовіри до ринку. 2000-й — це пік «буму доткомів», добре відомої «мильної бульки» в інноваційній економіці. Поточний спосіб мислення спостерігався у часи «золотої лихоманки», і він спостерігається тепер, коли люди говорять про криптовалюти. З одного боку, ця атмосфера породила у 2000-х FANG (Facebook, Amazon, Netflix і Google). З іншого — безліч спекуляцій та «бульбашок».</p><h4><strong>Про волатильність, очікування та коливання ставок</strong></h4><p>— Низьку волатильність можна назвати частково результатом того наративу, який звучить у ЗМІ та обговореннях: що зараз не варто вкладати у цінні папери, не варто заохочувати торгівлю ними. Ситуація є хисткою і може раптово змінитися. Пригадую жовтень 1987 року — місяць, коли фондовий ринок впав найстрімкіше. Як я почув про це? Я вів ранкову лекцію, і помітив двох студентів, котрі слухали транзисторні радіоприймачі. Нарешті один з них підняв руку і сказав: «А ви знаєте, що відбувається? Це ж катастрофа, якої в історії фондового ринку ще не було». Ось так може змінитися абсолютно все.</p><p>Грошова політика вступила в новий режим. Єдиним історичним прецедентом, коли процентні ставки були такими, був період Великої Депресії у 1930-х. Чим він закінчився? Другою Світовою війною.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/crypto/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" class="link">Чи законне використання Bitcoin в Україні</a>	</div><p>Чому довгострокові процентні ставки настільки низькі? Це явище масштабне. Із 1982 року триває тенденція зниження ставок. Довгострокові реальні процентні ставки спричинили спад у всьому світі. І це особливо не стосується фінансової кризи. ЗМІ люблять зв&#8217;язати речі з вже популярними наративами. Кожен репортер інстинктивно пов&#8217;язує вже наявні тенденції із новими — проте (як у випадку з біткоїнами) не все настільки лінійно. У мене немає унікального розуміння причин зниження процентних ставок. Але я знаю, що вони вразливі до змінних ринку.</p><h4><strong>Про ставлення до ICO</strong></h4><p>Роберт Шиллер визнає, що раніше у своїй роботі та дослідженнях не чув про <a href="/2017/07/18/us-ico/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ICO<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/rpg-coins-1146135_1280-300x200.jpg" />Стережися ICO — чому американські фінрегулятори б&#8217;ють на сполох через токени</span></a>. Проте сама природа пропозиції токенів задля залучення коштів за механізмом, аналогічним до спільнокошту, — класичний зразок «бульбашки» в економіці. Зрештою, у цьому випадку емітенти токенів навіть не гарантують прибуток у майбутньому. Сотні мільйонів доларів в обмін на вкрай примарний бізнес-план — що це, як не «мильна булька», каже Шиллер. Проте феномен ICO, на його думку, варто вивчити детальніше, бо він відрізняється від решти складових криптовалют та криптотехнологій.</p>

Головне українське криптомедіа. Тут ви знайдете найголовніші новини криптовалют та індустрії блокчейну. А наша Академія з навчальними матеріалами допоможе розібратися новачкам у світі криптоіндустрії, а також підкине корисної інформації досвідченим криптанам.

Крипто

<p style="text-align: center"><strong>Спонсор рубрики</strong></p>

Як вважає економіст Роберт Шиллер, «великі речі стаються, якщо хтось винаходить правильну історію та розповсюдить її». А ще він називає ажіотаж довкола криптовалют типовим прикладом «мильної бульки»

Йельський економіст професор Роберт Шиллер виграв Нобелівську премію за роботу стосовно «бульбашок». Так називають штучно «роздмухані» економічні ажіотажні явища, фінансові та управлінські «піраміди», які живляться за рахунок ажіотажного попиту, завищених очікувань та надмірної спекулятивної вартості «активів». Він написав основну книгу про спекулятивні процеси — «Ірраціональне виживання». У ній він досліджує у тому числі і природу «бульбашки» як економічного явища.

Шиллер розробив деякі інструменти, які вважаються життєво важливими для тверезого погляду на ринки. Він допоміг створити індекси для вимірювання цін на нерухомість та індикатор оцінки фондового ринку — циклічно скориговане співвідношення ціна-прибуток, або коефіцієнт CAPE. Ця модель розглядається як одна з найкращих для прогнозування доходності акцій. Тож чи слід нам остерігатися нової «бульбашки» на ринку грошей?


<h4><strong>Про спекулятивні очікування та «мильні бульки»</strong></h4>
— Найкращим прикладом спекулятивних очікувань на сьогодні економіст вважає біткоїн. Він пов'язує це із мотивуючою історією, яку має ця криптовалюта. Він навіть неодноразово спостерігав це на прикладі своїх учнів у Йелі.

Спекулятивні очікування починаються із Сатосі Накамото. Таємничого засновника найвідомішої криптовалюти ніхто не бачив — його, можливо, взагалі не існує. Гарна таємниця. Ажіотаж підігрівають публікації про блокчейн та конфіденційність засновника. А ще — той факт, що навіть уряди не можуть нічого вдіяти із криптовалютами. Фундаментальне незадоволення поточним станом економіки та бажання стати «самому собі господарем» — теж ключовий рушій інтересу до біткоїнів. Власники Bitcoin відчувають, що можуть самі заробити на технологіях, хай навіть до кінця не розуміючи їх. Біткоїни — це приклад того, як правильно подати історію, цікаву для широкого загалу потенційних користувачів.
<h4><strong>Чи належить біткоїн до «мильних бульок»</strong></h4>
— Фундаментальне невдоволення та «вихід гніву назовні» призводить до появи таких «альтернатив», як Дональд Трамп у політиці чи Bitcoin в економіці. В обох випадках чи не провідну роль у «розкрутці» ажіотажного попиту зіграли сучасні медіа. Поширення інформації як рушій ажіотажного попиту — це насправді не винахід XX століття, доби інтернету чи навіть епохи Ґутенберґа у 1400-х роках. Все почалося ще тоді, коли Гомер почав мандрувати, читаючи вголос «Іліаду» та «Одісею». Вірусне поширення інформації завжди було рисою, притаманною людській цивілізації, але із поширенням преси цей вплив почав зростати. З появою у 1600-х роках щотижневих газет все почало набирати обертів. Інтернет сучасності — це просто наступний крок у еволюції все тих же газет.

[related_post id="10559"]

На поточному етапі історії і у випадку з Трампом, і у випадку із біткоїном відбувається дещо неочікуване: репутація перестає мати значення. Історія Трампа — це історія про те, як інформаційна «бульбашка» привела його у президентське крісло. Ще не так давно ми зневажали багатих людей. А тепер у США президент мільярдер, який заохочує інших також багатіти. В цій атмосфері назрівають «бульбашки» на ринку житла, нерухомості та цінних паперів.
<h4><strong>Про універсальну природу коефіцієнтів</strong></h4>
— Співвідношення CAPE є лише одним показником, який я запропонував. У мене є інший економічний індикатор, на який не звертають уваги чимало людей. З 1989 року я проводив анкетування як індивідуальних, так і інституційних інвесторів. Це дало змогу запровадити індикатор, який я називаю індексом довіри до оцінки ринку. Це — лише шестимісячна ковзна середня, заснована на невеликих дослідженнях, тривалість яких, ймовірно, варто було би збільшити.

Нині цей показник є найнижчим з 2000 року. Ми живемо в часи недовіри до ринку. 2000-й — це пік «буму доткомів», добре відомої «мильної бульки» в інноваційній економіці. Поточний спосіб мислення спостерігався у часи «золотої лихоманки», і він спостерігається тепер, коли люди говорять про криптовалюти. З одного боку, ця атмосфера породила у 2000-х FANG (Facebook, Amazon, Netflix і Google). З іншого — безліч спекуляцій та «бульбашок».
<h4><strong>Про волатильність, очікування та коливання ставок</strong></h4>
— Низьку волатильність можна назвати частково результатом того наративу, який звучить у ЗМІ та обговореннях: що зараз не варто вкладати у цінні папери, не варто заохочувати торгівлю ними. Ситуація є хисткою і може раптово змінитися. Пригадую жовтень 1987 року — місяць, коли фондовий ринок впав найстрімкіше. Як я почув про це? Я вів ранкову лекцію, і помітив двох студентів, котрі слухали транзисторні радіоприймачі. Нарешті один з них підняв руку і сказав: «А ви знаєте, що відбувається? Це ж катастрофа, якої в історії фондового ринку ще не було». Ось так може змінитися абсолютно все.

Грошова політика вступила в новий режим. Єдиним історичним прецедентом, коли процентні ставки були такими, був період Великої Депресії у 1930-х. Чим він закінчився? Другою Світовою війною.

[related_post id="12291"]

Чому довгострокові процентні ставки настільки низькі? Це явище масштабне. Із 1982 року триває тенденція зниження ставок. Довгострокові реальні процентні ставки спричинили спад у всьому світі. І це особливо не стосується фінансової кризи. ЗМІ люблять зв'язати речі з вже популярними наративами. Кожен репортер інстинктивно пов'язує вже наявні тенденції із новими — проте (як у випадку з біткоїнами) не все настільки лінійно. У мене немає унікального розуміння причин зниження процентних ставок. Але я знаю, що вони вразливі до змінних ринку.
<h4><strong>Про ставлення до ICO</strong></h4>
Роберт Шиллер визнає, що раніше у своїй роботі та дослідженнях не чув про <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/us-ico/" target="_blank" rel="noopener">ICO</a>. Проте сама природа пропозиції токенів задля залучення коштів за механізмом, аналогічним до спільнокошту, — класичний зразок «бульбашки» в економіці. Зрештою, у цьому випадку емітенти токенів навіть не гарантують прибуток у майбутньому. Сотні мільйонів доларів в обмін на вкрай примарний бізнес-план — що це, як не «мильна булька», каже Шиллер. Проте феномен ICO, на його думку, варто вивчити детальніше, бо він відрізняється від решти складових криптовалют та криптотехнологій.

<p>Йельський економіст професор Роберт Шиллер виграв Нобелівську премію за роботу стосовно «бульбашок». Так називають штучно «роздмухані» економічні ажіотажні явища, фінансові та управлінські «піраміди», які живляться за рахунок ажіотажного попиту, завищених очікувань та надмірної спекулятивної вартості «активів». Він написав основну книгу про спекулятивні процеси — «Ірраціональне виживання». У ній він досліджує у тому числі і природу «бульбашки» як економічного явища.</p><p>Шиллер розробив деякі інструменти, які вважаються життєво важливими для тверезого погляду на ринки. Він допоміг створити індекси для вимірювання цін на нерухомість та індикатор оцінки фондового ринку — циклічно скориговане співвідношення ціна-прибуток, або коефіцієнт CAPE. Ця модель розглядається як одна з найкращих для прогнозування доходності акцій. Тож чи слід нам остерігатися нової «бульбашки» на ринку грошей?</p><p></p><h4><strong>Про спекулятивні очікування та «мильні бульки»</strong></h4><p>— Найкращим прикладом спекулятивних очікувань на сьогодні економіст вважає біткоїн. Він пов&#8217;язує це із мотивуючою історією, яку має ця криптовалюта. Він навіть неодноразово спостерігав це на прикладі своїх учнів у Йелі.</p><p>Спекулятивні очікування починаються із Сатосі Накамото. Таємничого засновника найвідомішої криптовалюти ніхто не бачив — його, можливо, взагалі не існує. Гарна таємниця. Ажіотаж підігрівають публікації про блокчейн та конфіденційність засновника. А ще — той факт, що навіть уряди не можуть нічого вдіяти із криптовалютами. Фундаментальне незадоволення поточним станом економіки та бажання стати «самому собі господарем» — теж ключовий рушій інтересу до біткоїнів. Власники Bitcoin відчувають, що можуть самі заробити на технологіях, хай навіть до кінця не розуміючи їх. Біткоїни — це приклад того, як правильно подати історію, цікаву для широкого загалу потенційних користувачів.</p><h4><strong>Чи належить біткоїн до «мильних бульок»</strong></h4><p>— Фундаментальне невдоволення та «вихід гніву назовні» призводить до появи таких «альтернатив», як Дональд Трамп у політиці чи Bitcoin в економіці. В обох випадках чи не провідну роль у «розкрутці» ажіотажного попиту зіграли сучасні медіа. Поширення інформації як рушій ажіотажного попиту — це насправді не винахід XX століття, доби інтернету чи навіть епохи Ґутенберґа у 1400-х роках. Все почалося ще тоді, коли Гомер почав мандрувати, читаючи вголос «Іліаду» та «Одісею». Вірусне поширення інформації завжди було рисою, притаманною людській цивілізації, але із поширенням преси цей вплив почав зростати. З появою у 1600-х роках щотижневих газет все почало набирати обертів. Інтернет сучасності — це просто наступний крок у еволюції все тих же газет.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/crypto/2017/08/01/bitcoin-cash-faq/" class="link">Що таке Bitcoin Cash і що варто знати про форк біткоїнів</a>	</div><p>На поточному етапі історії і у випадку з Трампом, і у випадку із біткоїном відбувається дещо неочікуване: репутація перестає мати значення. Історія Трампа — це історія про те, як інформаційна «бульбашка» привела його у президентське крісло. Ще не так давно ми зневажали багатих людей. А тепер у США президент мільярдер, який заохочує інших також багатіти. В цій атмосфері назрівають «бульбашки» на ринку житла, нерухомості та цінних паперів.</p><h4><strong>Про універсальну природу коефіцієнтів</strong></h4><p>— Співвідношення CAPE є лише одним показником, який я запропонував. У мене є інший економічний індикатор, на який не звертають уваги чимало людей. З 1989 року я проводив анкетування як індивідуальних, так і інституційних інвесторів. Це дало змогу запровадити індикатор, який я називаю індексом довіри до оцінки ринку. Це — лише шестимісячна ковзна середня, заснована на невеликих дослідженнях, тривалість яких, ймовірно, варто було би збільшити.</p><p>Нині цей показник є найнижчим з 2000 року. Ми живемо в часи недовіри до ринку. 2000-й — це пік «буму доткомів», добре відомої «мильної бульки» в інноваційній економіці. Поточний спосіб мислення спостерігався у часи «золотої лихоманки», і він спостерігається тепер, коли люди говорять про криптовалюти. З одного боку, ця атмосфера породила у 2000-х FANG (Facebook, Amazon, Netflix і Google). З іншого — безліч спекуляцій та «бульбашок».</p><h4><strong>Про волатильність, очікування та коливання ставок</strong></h4><p>— Низьку волатильність можна назвати частково результатом того наративу, який звучить у ЗМІ та обговореннях: що зараз не варто вкладати у цінні папери, не варто заохочувати торгівлю ними. Ситуація є хисткою і може раптово змінитися. Пригадую жовтень 1987 року — місяць, коли фондовий ринок впав найстрімкіше. Як я почув про це? Я вів ранкову лекцію, і помітив двох студентів, котрі слухали транзисторні радіоприймачі. Нарешті один з них підняв руку і сказав: «А ви знаєте, що відбувається? Це ж катастрофа, якої в історії фондового ринку ще не було». Ось так може змінитися абсолютно все.</p><p>Грошова політика вступила в новий режим. Єдиним історичним прецедентом, коли процентні ставки були такими, був період Великої Депресії у 1930-х. Чим він закінчився? Другою Світовою війною.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/crypto/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" class="link">Чи законне використання Bitcoin в Україні</a>	</div><p>Чому довгострокові процентні ставки настільки низькі? Це явище масштабне. Із 1982 року триває тенденція зниження ставок. Довгострокові реальні процентні ставки спричинили спад у всьому світі. І це особливо не стосується фінансової кризи. ЗМІ люблять зв&#8217;язати речі з вже популярними наративами. Кожен репортер інстинктивно пов&#8217;язує вже наявні тенденції із новими — проте (як у випадку з біткоїнами) не все настільки лінійно. У мене немає унікального розуміння причин зниження процентних ставок. Але я знаю, що вони вразливі до змінних ринку.</p><h4><strong>Про ставлення до ICO</strong></h4><p>Роберт Шиллер визнає, що раніше у своїй роботі та дослідженнях не чув про <a href="/2017/07/18/us-ico/" target="_blank" rel="noopener">ICO</a>. Проте сама природа пропозиції токенів задля залучення коштів за механізмом, аналогічним до спільнокошту, — класичний зразок «бульбашки» в економіці. Зрештою, у цьому випадку емітенти токенів навіть не гарантують прибуток у майбутньому. Сотні мільйонів доларів в обмін на вкрай примарний бізнес-план — що це, як не «мильна булька», каже Шиллер. Проте феномен ICO, на його думку, варто вивчити детальніше, бо він відрізняється від решти складових криптовалют та криптотехнологій.</p>

Всередині бульбашки — Нобелівський лауреат та його думка про Bitcoin

{:ua}Чи не спричинить біткоїн та ICO появу чергової «бульбашки» на фондовому ринку? Погляд економіста{:}

<p>З настанням календарної осені та початком нового політичного та ділового сезону на країну чекає низка законодавчих, економічних і суспільно значущих нововведень. Про них — у доступному та зрозумілому форматі.
</p>
<h4><strong>Зміни у вартості природного газу для населення</strong></h4>
У жовтні 2017 року зміниться вартість газу для населення. Розмір зростання складе орієнтовно 19%. Поточна ціна 1 м³ складає 6,9 грн. Експерти паливного ринку зауважують, що в разі незмінності чинних нормативів та постанов українського уряду зростання тарифу може сягнути 17-19%.

Зростання тарифу — одна зі складових меморандуму із МВФ. Очевидно, що подальша фіксація чи зростання тарифу залежатимуть від того, чи зможе український уряд домовитися із МВФ про утримання тарифу на блакитне паливо.
<h4><strong>Запуск інституту приватних виконавців</strong></h4>
Восени в Україні має з'явитися новий фах — приватний виконавець. Законодавча підстава для появи приватних виконавців була схвалена ще влітку 2016 року. Почати власну практику з виконання судових рішень за законом має право будь-який громадянин від 25+ років із вищою освітою в галузі права та досвідом роботи за фахом юриста.

Теоретично інститут приватних виконавців має вивести на новий рівень виконання судових рішень, яке зараз оцінюється Мін'юстом не вище за 15%. Головна мотивація до запровадження цього нового правового фаху — подолання корупції у виконанні рішень українських судів.

Стати приватним судовим виконавцем можна після проходження відповідного навчання та складання кваліфікаційного іспиту. Дозвіл надають у Мін'юсті, там же можуть і відмовити пошукачеві без пояснення причини.
<h4><strong>Зміна у розмірі пенсій для різних категорій населення</strong></h4>
Очільники держави анонсували зростання розміру пенсій вже з 1 жовтня 2017 року в межах пенсійної реформи, яку, як прогнозують президент і прем'єр, депутати у другому читанні проголосують вже у вересні 2017-го. Як роз'яснило Міністерство соціальної політики, підвищення пенсій буде розраховуватися індивідуально для кожного пенсіонера.

Трохи цифр: понад 1 млн пенсіонерів отримають постійну надбавку до пенсії у розмірі 1 тис і більше грн. Зростання пенсій на суму від 500 до 1 тис грн торкнеться майже 2 млн осіб. Близько 2,5 млн пенсіонерів після перерахунку отримають надбавку до 500 грн. Ще 3 млн осіб отримають збільшення пенсійного забезпечення після перенесення підвищення соціальних стандартів із грудня на жовтень 2017 року. Це підвищення пенсійних виплат є плановим кроком, закладеним у держбюджет.
<h4><strong>Зміни у правосудді</strong></h4>
Свою роботу з осені може почати і оновлений Верховний суд України. Вища кваліфікаційна комісія суддів України вже завершила конкурс на посади в суді. Із 846 заявок у фінал потрапили 120 кандидатів, які пройшли відбіркові тури. Вища рада правосуддя, швидше за все, вже у вересні 2017-го представить президенту на підпис список кандидатів у Верховний суд.

Що ж до термінів, то інформація про вересень ще не є остаточною. Очікується, що частково суд почне роботу вже в листопаді, але повністю, на думку експертів, він стане працездатною правовою інституцією лише на початку 2018 року.
<h4><strong>Запровадження внутрішніх паспортів нового зразка з ЕЦП</strong></h4>
Як ми вже раніше <a href="https://nachasi.com/2017/08/08/e-identyfikatsiya-ukraina/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">повідомляли<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_49327155_m-2015-300x200.jpg" />Восени 2017 року в Україні почнуть видачу внутрішніх паспортів з ЕЦП</span></a>, в громадян України з'явиться можливість отримувати внутрішні ID-паспорти у вигляді картки з електронним цифровим підписом (ЕЦП).

Сама технологія електронного цифрового підпису для українців не нова. Нею вже майже десятиліття користуються підприємці-фізичні особи та юридичні особи для подання різних форм електронної звітності до контролюючих органів. Цифровий підпис для ідентифікації особи — надійний спосіб передачі інформації із захистом від підробок. Крім того, на тлі <a href="https://nachasi.com/2017/08/31/biometrychni-pasporty-ukraina/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запровадження<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/1491477539-5371-300x200.jpg" />Українці отримали близько 770 тис біометричних паспортів</span></a> біометричних паспортів для виїзду за кордон зміни щодо внутрішніх документів теж є логічними.
<h4><strong>Зміни в ефірі телеканалів через мовні квоти</strong></h4>
До пакету реформ входять і мовні квоти на підтримку мовлення українською в телевізійному ефірі. 13 жовтня 2017 року вступає в силу закон, що встановлює мінімально допустимий відсоток передач українською мовою для телеканалів. Цей закон було проголосовано українським парламентом ще навесні, а влітку документ було підписано Президентом України. Згідно із законом, в ефірі загальнонаціональних каналів має бути не менше 75%, а регіональних – 50% україномовного контенту.

Технічно україномовним контент будь-якої передачі вважатиметься лише тоді, коли всі репліки ведучих будуть лунати українською мовою. Використання інших мов допускається, наприклад, в репортажах з місця подій і в коментарях запрошених спікерів. Крім того, фільми і телепрограми, які були виконані не державною мовою і не є власним продуктом телерадіокомпаній, обов'язково мають субтитруватися українською.

Тих, хто не дотримуватиметься закону, штрафуватимуть. Сума стягнень складатиме 5% від ліцензійного збору. Моніторити можливі порушення буде Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

<p>З настанням календарної осені та початком нового політичного та ділового сезону на країну чекає низка законодавчих, економічних і суспільно значущих нововведень. Про них — у доступному та зрозумілому форматі.</p><h4><strong>Зміни у вартості природного газу для населення</strong></h4><p>У жовтні 2017 року зміниться вартість газу для населення. Розмір зростання складе орієнтовно 19%. Поточна ціна 1 м³ складає 6,9 грн. Експерти паливного ринку зауважують, що в разі незмінності чинних нормативів та постанов українського уряду зростання тарифу може сягнути 17-19%.</p><p>Зростання тарифу — одна зі складових меморандуму із МВФ. Очевидно, що подальша фіксація чи зростання тарифу залежатимуть від того, чи зможе український уряд домовитися із МВФ про утримання тарифу на блакитне паливо.</p><h4><strong>Запуск інституту приватних виконавців</strong></h4><p>Восени в Україні має з&#8217;явитися новий фах — приватний виконавець. Законодавча підстава для появи приватних виконавців була схвалена ще влітку 2016 року. Почати власну практику з виконання судових рішень за законом має право будь-який громадянин від 25+ років із вищою освітою в галузі права та досвідом роботи за фахом юриста.</p><p>Теоретично інститут приватних виконавців має вивести на новий рівень виконання судових рішень, яке зараз оцінюється Мін&#8217;юстом не вище за 15%. Головна мотивація до запровадження цього нового правового фаху — подолання корупції у виконанні рішень українських судів.</p><p>Стати приватним судовим виконавцем можна після проходження відповідного навчання та складання кваліфікаційного іспиту. Дозвіл надають у Мін&#8217;юсті, там же можуть і відмовити пошукачеві без пояснення причини.</p><h4><strong>Зміна у розмірі пенсій для різних категорій населення</strong></h4><p>Очільники держави анонсували зростання розміру пенсій вже з 1 жовтня 2017 року в межах пенсійної реформи, яку, як прогнозують президент і прем&#8217;єр, депутати у другому читанні проголосують вже у вересні 2017-го. Як роз&#8217;яснило Міністерство соціальної політики, підвищення пенсій буде розраховуватися індивідуально для кожного пенсіонера.</p><p>Трохи цифр: понад 1 млн пенсіонерів отримають постійну надбавку до пенсії у розмірі 1 тис і більше грн. Зростання пенсій на суму від 500 до 1 тис грн торкнеться майже 2 млн осіб. Близько 2,5 млн пенсіонерів після перерахунку отримають надбавку до 500 грн. Ще 3 млн осіб отримають збільшення пенсійного забезпечення після перенесення підвищення соціальних стандартів із грудня на жовтень 2017 року. Це підвищення пенсійних виплат є плановим кроком, закладеним у держбюджет.</p><h4><strong>Зміни у правосудді</strong></h4><p>Свою роботу з осені може почати і оновлений Верховний суд України. Вища кваліфікаційна комісія суддів України вже завершила конкурс на посади в суді. Із 846 заявок у фінал потрапили 120 кандидатів, які пройшли відбіркові тури. Вища рада правосуддя, швидше за все, вже у вересні 2017-го представить президенту на підпис список кандидатів у Верховний суд.</p><p>Що ж до термінів, то інформація про вересень ще не є остаточною. Очікується, що частково суд почне роботу вже в листопаді, але повністю, на думку експертів, він стане працездатною правовою інституцією лише на початку 2018 року.</p><h4><strong>Запровадження внутрішніх паспортів нового зразка з ЕЦП</strong></h4><p>Як ми вже раніше <a href="/2017/08/08/e-identyfikatsiya-ukraina/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">повідомляли<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_49327155_m-2015-300x200.jpg" />Восени 2017 року в Україні почнуть видачу внутрішніх паспортів з ЕЦП</span></a>, в громадян України з&#8217;явиться можливість отримувати внутрішні ID-паспорти у вигляді картки з електронним цифровим підписом (ЕЦП).</p><p>Сама технологія електронного цифрового підпису для українців не нова. Нею вже майже десятиліття користуються підприємці-фізичні особи та юридичні особи для подання різних форм електронної звітності до контролюючих органів. Цифровий підпис для ідентифікації особи — надійний спосіб передачі інформації із захистом від підробок. Крім того, на тлі <a href="/2017/08/31/biometrychni-pasporty-ukraina/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запровадження<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/1491477539-5371-300x200.jpg" />Українці отримали близько 770 тис біометричних паспортів</span></a> біометричних паспортів для виїзду за кордон зміни щодо внутрішніх документів теж є логічними.</p><h4><strong>Зміни в ефірі телеканалів через мовні квоти</strong></h4><p>До пакету реформ входять і мовні квоти на підтримку мовлення українською в телевізійному ефірі. 13 жовтня 2017 року вступає в силу закон, що встановлює мінімально допустимий відсоток передач українською мовою для телеканалів. Цей закон було проголосовано українським парламентом ще навесні, а влітку документ було підписано Президентом України. Згідно із законом, в ефірі загальнонаціональних каналів має бути не менше 75%, а регіональних – 50% україномовного контенту.</p><p>Технічно україномовним контент будь-якої передачі вважатиметься лише тоді, коли всі репліки ведучих будуть лунати українською мовою. Використання інших мов допускається, наприклад, в репортажах з місця подій і в коментарях запрошених спікерів. Крім того, фільми і телепрограми, які були виконані не державною мовою і не є власним продуктом телерадіокомпаній, обов&#8217;язково мають субтитруватися українською.</p><p>Тих, хто не дотримуватиметься закону, штрафуватимуть. Сума стягнень складатиме 5% від ліцензійного збору. Моніторити можливі порушення буде Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.</p>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Осінь стане новим сезоном не лише через зміни в погоді — але й  через низку змін в економіці. На часі дізнатися, що чекає на українців в кількох сферах життя та які вимоги потрібно буде виконувати і якими можливостями користуватися

З настанням календарної осені та початком нового політичного та ділового сезону на країну чекає низка законодавчих, економічних і суспільно значущих нововведень. Про них — у доступному та зрозумілому форматі.
<h4><strong>Зміни у вартості природного газу для населення</strong></h4>
У жовтні 2017 року зміниться вартість газу для населення. Розмір зростання складе орієнтовно 19%. Поточна ціна 1 м³ складає 6,9 грн. Експерти паливного ринку зауважують, що в разі незмінності чинних нормативів та постанов українського уряду зростання тарифу може сягнути 17-19%.

Зростання тарифу — одна зі складових меморандуму із МВФ. Очевидно, що подальша фіксація чи зростання тарифу залежатимуть від того, чи зможе український уряд домовитися із МВФ про утримання тарифу на блакитне паливо.
<h4><strong>Запуск інституту приватних виконавців</strong></h4>
Восени в Україні має з'явитися новий фах — приватний виконавець. Законодавча підстава для появи приватних виконавців була схвалена ще влітку 2016 року. Почати власну практику з виконання судових рішень за законом має право будь-який громадянин від 25+ років із вищою освітою в галузі права та досвідом роботи за фахом юриста.

Теоретично інститут приватних виконавців має вивести на новий рівень виконання судових рішень, яке зараз оцінюється Мін'юстом не вище за 15%. Головна мотивація до запровадження цього нового правового фаху — подолання корупції у виконанні рішень українських судів.

Стати приватним судовим виконавцем можна після проходження відповідного навчання та складання кваліфікаційного іспиту. Дозвіл надають у Мін'юсті, там же можуть і відмовити пошукачеві без пояснення причини.
<h4><strong>Зміна у розмірі пенсій для різних категорій населення</strong></h4>
Очільники держави анонсували зростання розміру пенсій вже з 1 жовтня 2017 року в межах пенсійної реформи, яку, як прогнозують президент і прем'єр, депутати у другому читанні проголосують вже у вересні 2017-го. Як роз'яснило Міністерство соціальної політики, підвищення пенсій буде розраховуватися індивідуально для кожного пенсіонера.

Трохи цифр: понад 1 млн пенсіонерів отримають постійну надбавку до пенсії у розмірі 1 тис і більше грн. Зростання пенсій на суму від 500 до 1 тис грн торкнеться майже 2 млн осіб. Близько 2,5 млн пенсіонерів після перерахунку отримають надбавку до 500 грн. Ще 3 млн осіб отримають збільшення пенсійного забезпечення після перенесення підвищення соціальних стандартів із грудня на жовтень 2017 року. Це підвищення пенсійних виплат є плановим кроком, закладеним у держбюджет.
<h4><strong>Зміни у правосудді</strong></h4>
Свою роботу з осені може почати і оновлений Верховний суд України. Вища кваліфікаційна комісія суддів України вже завершила конкурс на посади в суді. Із 846 заявок у фінал потрапили 120 кандидатів, які пройшли відбіркові тури. Вища рада правосуддя, швидше за все, вже у вересні 2017-го представить президенту на підпис список кандидатів у Верховний суд.

Що ж до термінів, то інформація про вересень ще не є остаточною. Очікується, що частково суд почне роботу вже в листопаді, але повністю, на думку експертів, він стане працездатною правовою інституцією лише на початку 2018 року.
<h4><strong>Запровадження внутрішніх паспортів нового зразка з ЕЦП</strong></h4>
Як ми вже раніше <a href="https://nachasi.com/2017/08/08/e-identyfikatsiya-ukraina/" target="_blank" rel="noopener">повідомляли</a>, в громадян України з'явиться можливість отримувати внутрішні ID-паспорти у вигляді картки з електронним цифровим підписом (ЕЦП).

Сама технологія електронного цифрового підпису для українців не нова. Нею вже майже десятиліття користуються підприємці-фізичні особи та юридичні особи для подання різних форм електронної звітності до контролюючих органів. Цифровий підпис для ідентифікації особи — надійний спосіб передачі інформації із захистом від підробок. Крім того, на тлі <a href="https://nachasi.com/2017/08/31/biometrychni-pasporty-ukraina/" target="_blank" rel="noopener">запровадження</a> біометричних паспортів для виїзду за кордон зміни щодо внутрішніх документів теж є логічними.
<h4><strong>Зміни в ефірі телеканалів через мовні квоти</strong></h4>
До пакету реформ входять і мовні квоти на підтримку мовлення українською в телевізійному ефірі. 13 жовтня 2017 року вступає в силу закон, що встановлює мінімально допустимий відсоток передач українською мовою для телеканалів. Цей закон було проголосовано українським парламентом ще навесні, а влітку документ було підписано Президентом України. Згідно із законом, в ефірі загальнонаціональних каналів має бути не менше 75%, а регіональних – 50% україномовного контенту.

Технічно україномовним контент будь-якої передачі вважатиметься лише тоді, коли всі репліки ведучих будуть лунати українською мовою. Використання інших мов допускається, наприклад, в репортажах з місця подій і в коментарях запрошених спікерів. Крім того, фільми і телепрограми, які були виконані не державною мовою і не є власним продуктом телерадіокомпаній, обов'язково мають субтитруватися українською.

Тих, хто не дотримуватиметься закону, штрафуватимуть. Сума стягнень складатиме 5% від ліцензійного збору. Моніторити можливі порушення буде Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

<p>З настанням календарної осені та початком нового політичного та ділового сезону на країну чекає низка законодавчих, економічних і суспільно значущих нововведень. Про них — у доступному та зрозумілому форматі.</p><h4><strong>Зміни у вартості природного газу для населення</strong></h4><p>У жовтні 2017 року зміниться вартість газу для населення. Розмір зростання складе орієнтовно 19%. Поточна ціна 1 м³ складає 6,9 грн. Експерти паливного ринку зауважують, що в разі незмінності чинних нормативів та постанов українського уряду зростання тарифу може сягнути 17-19%.</p><p>Зростання тарифу — одна зі складових меморандуму із МВФ. Очевидно, що подальша фіксація чи зростання тарифу залежатимуть від того, чи зможе український уряд домовитися із МВФ про утримання тарифу на блакитне паливо.</p><h4><strong>Запуск інституту приватних виконавців</strong></h4><p>Восени в Україні має з&#8217;явитися новий фах — приватний виконавець. Законодавча підстава для появи приватних виконавців була схвалена ще влітку 2016 року. Почати власну практику з виконання судових рішень за законом має право будь-який громадянин від 25+ років із вищою освітою в галузі права та досвідом роботи за фахом юриста.</p><p>Теоретично інститут приватних виконавців має вивести на новий рівень виконання судових рішень, яке зараз оцінюється Мін&#8217;юстом не вище за 15%. Головна мотивація до запровадження цього нового правового фаху — подолання корупції у виконанні рішень українських судів.</p><p>Стати приватним судовим виконавцем можна після проходження відповідного навчання та складання кваліфікаційного іспиту. Дозвіл надають у Мін&#8217;юсті, там же можуть і відмовити пошукачеві без пояснення причини.</p><h4><strong>Зміна у розмірі пенсій для різних категорій населення</strong></h4><p>Очільники держави анонсували зростання розміру пенсій вже з 1 жовтня 2017 року в межах пенсійної реформи, яку, як прогнозують президент і прем&#8217;єр, депутати у другому читанні проголосують вже у вересні 2017-го. Як роз&#8217;яснило Міністерство соціальної політики, підвищення пенсій буде розраховуватися індивідуально для кожного пенсіонера.</p><p>Трохи цифр: понад 1 млн пенсіонерів отримають постійну надбавку до пенсії у розмірі 1 тис і більше грн. Зростання пенсій на суму від 500 до 1 тис грн торкнеться майже 2 млн осіб. Близько 2,5 млн пенсіонерів після перерахунку отримають надбавку до 500 грн. Ще 3 млн осіб отримають збільшення пенсійного забезпечення після перенесення підвищення соціальних стандартів із грудня на жовтень 2017 року. Це підвищення пенсійних виплат є плановим кроком, закладеним у держбюджет.</p><h4><strong>Зміни у правосудді</strong></h4><p>Свою роботу з осені може почати і оновлений Верховний суд України. Вища кваліфікаційна комісія суддів України вже завершила конкурс на посади в суді. Із 846 заявок у фінал потрапили 120 кандидатів, які пройшли відбіркові тури. Вища рада правосуддя, швидше за все, вже у вересні 2017-го представить президенту на підпис список кандидатів у Верховний суд.</p><p>Що ж до термінів, то інформація про вересень ще не є остаточною. Очікується, що частково суд почне роботу вже в листопаді, але повністю, на думку експертів, він стане працездатною правовою інституцією лише на початку 2018 року.</p><h4><strong>Запровадження внутрішніх паспортів нового зразка з ЕЦП</strong></h4><p>Як ми вже раніше <a href="/2017/08/08/e-identyfikatsiya-ukraina/" target="_blank" rel="noopener">повідомляли</a>, в громадян України з&#8217;явиться можливість отримувати внутрішні ID-паспорти у вигляді картки з електронним цифровим підписом (ЕЦП).</p><p>Сама технологія електронного цифрового підпису для українців не нова. Нею вже майже десятиліття користуються підприємці-фізичні особи та юридичні особи для подання різних форм електронної звітності до контролюючих органів. Цифровий підпис для ідентифікації особи — надійний спосіб передачі інформації із захистом від підробок. Крім того, на тлі <a href="/2017/08/31/biometrychni-pasporty-ukraina/" target="_blank" rel="noopener">запровадження</a> біометричних паспортів для виїзду за кордон зміни щодо внутрішніх документів теж є логічними.</p><h4><strong>Зміни в ефірі телеканалів через мовні квоти</strong></h4><p>До пакету реформ входять і мовні квоти на підтримку мовлення українською в телевізійному ефірі. 13 жовтня 2017 року вступає в силу закон, що встановлює мінімально допустимий відсоток передач українською мовою для телеканалів. Цей закон було проголосовано українським парламентом ще навесні, а влітку документ було підписано Президентом України. Згідно із законом, в ефірі загальнонаціональних каналів має бути не менше 75%, а регіональних – 50% україномовного контенту.</p><p>Технічно україномовним контент будь-якої передачі вважатиметься лише тоді, коли всі репліки ведучих будуть лунати українською мовою. Використання інших мов допускається, наприклад, в репортажах з місця подій і в коментарях запрошених спікерів. Крім того, фільми і телепрограми, які були виконані не державною мовою і не є власним продуктом телерадіокомпаній, обов&#8217;язково мають субтитруватися українською.</p><p>Тих, хто не дотримуватиметься закону, штрафуватимуть. Сума стягнень складатиме 5% від ліцензійного збору. Моніторити можливі порушення буде Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.</p>

6 економічних змін осені в Україні

{:ua}Які зміни очікують на громадян та бізнес восени 2017 року?{:}

Її моральний кодекс обіцяє спасіння, її апостоли та проповідники підтримують непохитність своєї віри. Мабуть, забагато з цієї новітньої релігії ми сприймаємо на віру. Її ім'я — Економіка. Наука економіка. Джон Раплі пише про те, чому і як економічні теорії замінили сучасному суспільству церкву — і при цьому припускаються тих же помилок

Як економічна наука стала новітньою релігією

{:ua}Як економіка замінила нам церкву, експерти-економісти — проповідників, а макроекономічні показники — віру у святих{:}

<h4><strong>Що конкретно пропонують литовці</strong></h4>
За словами Степана Кубіва, разом із Ганною Гопко, очільницею Комітету Верховної Ради у закордонних справах, він був на обговоренні литовського плану для України на 2017-2020 роки та ініціативу Литви. Ця ініціатива за аналогією до відомого американського «плану Маршалла» передбачає економічну, політичну та фінансову допомогу для України в контексті євроінтеграції. Наразі проект активно обговорюється в ключових міжнародних інституціях, щоби забезпечити формування «групи друзів» України та потрібної підтримки плану для його втілення.
<h4><strong>Що дасть цей план економічної підтримки</strong></h4>
Умовний «план Маршалла» для України пов’язаний із підтримкою малого та середнього бізнесу, а також із розвитком інфраструктури. За словами Ганни Гопко, литовці пропонують план, що передбачає не кредитування, як у випадку допомоги від МВФ, для макрофінансової ситуації. Це будуть кошти на малий та середній бізнес та інфраструктурні проекти. Цю програму мають на меті профінансувати країни «великої сімки» та ЄС.

Раніше ми інформували про <a href="https://nachasi.com/2017/08/15/nimechchyna-investytsii/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">створення<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/coin-1549054_1920-300x200.jpg" />Німецький фонд інвестує в Україну $10 млн</span></a> нового інвестиційного фонду для капіталовкладень закордонних інвесторів в українські підприємства. Інвестиції будуть орієнтовані на експортні галузі промисловості, зокрема, в ІТ, легку та харчову промисловість. Ще одним пріоритетом є підприємства електронної торгівлі та охорони здоров’я, а також підприємства інших секторів, які працюють на внутрішній ринок.«Emerging Europe Growth Fund III» першочергово орієнтується на малі та середні підприємства, які потребують капітал для власного росту і, як показує досвід, створюють особливо багато нових робочих місць. Саме для таких підприємств обмеженість доступу до власного капіталу є суттєвою перешкодою. Загалом є прагнення довести капітал фонду «Emerging Europe Growth Fund III (EEGF III)» до $150 млн. Це вже третій приватний фонд управляючої компанії «Horizon Capital», яка з 1994 року спеціалізується на Україні.

<h4><strong>Що конкретно пропонують литовці</strong></h4><p>За словами Степана Кубіва, разом із Ганною Гопко, очільницею Комітету Верховної Ради у закордонних справах, він був на обговоренні литовського плану для України на 2017-2020 роки та ініціативу Литви. Ця ініціатива за аналогією до відомого американського «плану Маршалла» передбачає економічну, політичну та фінансову допомогу для України в контексті євроінтеграції. Наразі проект активно обговорюється в ключових міжнародних інституціях, щоби забезпечити формування «групи друзів» України та потрібної підтримки плану для його втілення.</p><h4><strong>Що дасть цей план економічної підтримки</strong></h4><p>Умовний «план Маршалла» для України пов’язаний із підтримкою малого та середнього бізнесу, а також із розвитком інфраструктури. За словами Ганни Гопко, литовці пропонують план, що передбачає не кредитування, як у випадку допомоги від МВФ, для макрофінансової ситуації. Це будуть кошти на малий та середній бізнес та інфраструктурні проекти. Цю програму мають на меті профінансувати країни «великої сімки» та ЄС.</p><p>Раніше ми інформували про <a href="/2017/08/15/nimechchyna-investytsii/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">створення<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/coin-1549054_1920-300x200.jpg" />Німецький фонд інвестує в Україну $10 млн</span></a> нового інвестиційного фонду для капіталовкладень закордонних інвесторів в українські підприємства. Інвестиції будуть орієнтовані на експортні галузі промисловості, зокрема, в ІТ, легку та харчову промисловість. Ще одним пріоритетом є підприємства електронної торгівлі та охорони здоров’я, а також підприємства інших секторів, які працюють на внутрішній ринок.«Emerging Europe Growth Fund III» першочергово орієнтується на малі та середні підприємства, які потребують капітал для власного росту і, як показує досвід, створюють особливо багато нових робочих місць. Саме для таких підприємств обмеженість доступу до власного капіталу є суттєвою перешкодою. Загалом є прагнення довести капітал фонду «Emerging Europe Growth Fund III (EEGF III)» до $150 млн. Це вже третій приватний фонд управляючої компанії «Horizon Capital», яка з 1994 року спеціалізується на Україні.</p>

Литовський Сейм ініціює так званий «план Маршалла» для України, який передбачає виділення щонайменше €5 млрд щорічно для економічного зростання та розвитку. Про це повідомив перший віце-прем’єр-міністр України, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів

<h4><strong>Що конкретно пропонують литовці</strong></h4>
За словами Степана Кубіва, разом із Ганною Гопко, очільницею Комітету Верховної Ради у закордонних справах, він був на обговоренні литовського плану для України на 2017-2020 роки та ініціативу Литви. Ця ініціатива за аналогією до відомого американського «плану Маршалла» передбачає економічну, політичну та фінансову допомогу для України в контексті євроінтеграції. Наразі проект активно обговорюється в ключових міжнародних інституціях, щоби забезпечити формування «групи друзів» України та потрібної підтримки плану для його втілення.
<h4><strong>Що дасть цей план економічної підтримки</strong></h4>
Умовний «план Маршалла» для України пов’язаний із підтримкою малого та середнього бізнесу, а також із розвитком інфраструктури. За словами Ганни Гопко, литовці пропонують план, що передбачає не кредитування, як у випадку допомоги від МВФ, для макрофінансової ситуації. Це будуть кошти на малий та середній бізнес та інфраструктурні проекти. Цю програму мають на меті профінансувати країни «великої сімки» та ЄС.

Раніше ми інформували про <a href="https://nachasi.com/2017/08/15/nimechchyna-investytsii/" target="_blank" rel="noopener">створення</a> нового інвестиційного фонду для капіталовкладень закордонних інвесторів в українські підприємства. Інвестиції будуть орієнтовані на експортні галузі промисловості, зокрема, в ІТ, легку та харчову промисловість. Ще одним пріоритетом є підприємства електронної торгівлі та охорони здоров’я, а також підприємства інших секторів, які працюють на внутрішній ринок.«Emerging Europe Growth Fund III» першочергово орієнтується на малі та середні підприємства, які потребують капітал для власного росту і, як показує досвід, створюють особливо багато нових робочих місць. Саме для таких підприємств обмеженість доступу до власного капіталу є суттєвою перешкодою. Загалом є прагнення довести капітал фонду «Emerging Europe Growth Fund III (EEGF III)» до $150 млн. Це вже третій приватний фонд управляючої компанії «Horizon Capital», яка з 1994 року спеціалізується на Україні.

<h4><strong>Що конкретно пропонують литовці</strong></h4><p>За словами Степана Кубіва, разом із Ганною Гопко, очільницею Комітету Верховної Ради у закордонних справах, він був на обговоренні литовського плану для України на 2017-2020 роки та ініціативу Литви. Ця ініціатива за аналогією до відомого американського «плану Маршалла» передбачає економічну, політичну та фінансову допомогу для України в контексті євроінтеграції. Наразі проект активно обговорюється в ключових міжнародних інституціях, щоби забезпечити формування «групи друзів» України та потрібної підтримки плану для його втілення.</p><h4><strong>Що дасть цей план економічної підтримки</strong></h4><p>Умовний «план Маршалла» для України пов’язаний із підтримкою малого та середнього бізнесу, а також із розвитком інфраструктури. За словами Ганни Гопко, литовці пропонують план, що передбачає не кредитування, як у випадку допомоги від МВФ, для макрофінансової ситуації. Це будуть кошти на малий та середній бізнес та інфраструктурні проекти. Цю програму мають на меті профінансувати країни «великої сімки» та ЄС.</p><p>Раніше ми інформували про <a href="/2017/08/15/nimechchyna-investytsii/" target="_blank" rel="noopener">створення</a> нового інвестиційного фонду для капіталовкладень закордонних інвесторів в українські підприємства. Інвестиції будуть орієнтовані на експортні галузі промисловості, зокрема, в ІТ, легку та харчову промисловість. Ще одним пріоритетом є підприємства електронної торгівлі та охорони здоров’я, а також підприємства інших секторів, які працюють на внутрішній ринок.«Emerging Europe Growth Fund III» першочергово орієнтується на малі та середні підприємства, які потребують капітал для власного росту і, як показує досвід, створюють особливо багато нових робочих місць. Саме для таких підприємств обмеженість доступу до власного капіталу є суттєвою перешкодою. Загалом є прагнення довести капітал фонду «Emerging Europe Growth Fund III (EEGF III)» до $150 млн. Це вже третій приватний фонд управляючої компанії «Horizon Capital», яка з 1994 року спеціалізується на Україні.</p>

Сейм Литви ініціює виділення фіндопомоги Україні

{:ua}Що пропонують литовці і як це може допомогти Україні?{:}

<p>Команда BlaBlaCar обрала 5 найпопулярніших TEDTalks про sharing-економіку та тренди спільного споживання.
</p>
<h4><strong>Рейчел Ботсман: «Валюта нової економіки — це довіра»</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">За минулі декілька років ми спостерігаємо сплеск спільного споживання — використання онлайн-платформ для сумісного використання автомобілів, квартир, навичок. </span><a href="http://rachelbotsman.com/" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">Рейчел Ботсман</span></a><span style="font-weight: 400;">, євангеліст економіки спільного споживання і автор відомої книги «</span><a href="https://www.amazon.com/Whats-Mine-Yours-Collaborative-Consumption/dp/0061963542" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">What's mine is yours: The Rise of Collaborative Consumption</span></a><span style="font-weight: 400;">», вивчає аналог валюти, на основі якої працюють <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/blablacar-tools/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">BlaBlaCar<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/IMG_1454-300x200.jpg" />6 маркетингових інструментів команди BlaBlaCar</span></a>, <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/sezon-vidpustok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Airbnb<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/woman-windy-beach-300x200.jpg" />Де зупинитися в сезон відпусток — 5 альтернатив Airbnb</span></a>, Taskrabbit та інші. Цією валютою є довіра, вплив і те, що вона називає «репутаційним капіталом».</span>

<ul>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Sharing-економіка — про те, як користувачі вступають в значимі зв'язки та заново відкривають для себе людяність. Таким чином працюють такі платформи, як BlaBlaCar, Kickstarter, Etsy — побудовані на взаєминах і довірі між людьми, а не на механічних транзакціях.</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Дослідження Pew Center свідчить, що активний користувач Facebook втричі охочіше довіряє стороннім в офлайн-житті, аніж людина, що не користується інтернетом. Віртуальна довіра поступово змінює те, як ми довіряємо один одному в реальному житті.</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Як упевнитися, що наші цифрові особистості відповідають реальним особистостям? І чи хочемо ми, щоби вони були ідентичними? Як ми можемо в мережі отримати такий же рівень довіри, як і той, що складається при особистому спілкуванні? Як ми можемо заборонити людям, які погано себе вели в одній спільноті, чинити так само у іншій? Таким же чином, як компанії іноді використовують кредитні рейтинги, щоби вирішити, який кредитний відсоток чи іпотеку вам можна надати, ринки, що залежать від транзакцій між незнайомцями, повинні володіти якимось механізмом, здатним сигналізувати, що, наприклад, Кріс — хороший хлопець. Таким механізмом є репутація.</span></li>
</ul>
<iframe src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/rachel_botsman_the_currency_of_the_new_economy_is_trust" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitallowfullscreen mozallowfullscreen allowfullscreen></iframe>

<h4><strong>Ліза Ганські: «Майбутнє бізнесу — за мережевим обміном»</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Авторка книги «Мережевий обмін» (англ. «</span><a href="https://www.amazon.com/Mesh-Why-Future-Business-Sharing/dp/1591844304" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">The Mesh: Why the Future of Business Is Sharing</span></a><span style="font-weight: 400;">») і власниця сайту Meshing.it, де зібрано найуспішніші проекти в індустрії шерингової економіки з усього світу, розповідає про концепцію спільного використання цілого ряду речей, а також обміну за допомогою пірингових майданчиків. Ліза наводить кілька прикладів з різних індустрій, які успішно працюють вже зараз.</span>

<iframe src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/lisa_gansky_the_future_of_business_is_the_mesh" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitallowfullscreen mozallowfullscreen allowfullscreen></iframe>

<ul>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Мережевим обміном вона називає пошук способів ефективнішого спільного використання речей.</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Ви колись замислювались над тим, скільки часу щодоби людина користується власним авто? У США і країнах Західної Європи це — близько 1 години. Це означає, що решту часу наш автомобіль не використовується і стоїть на місці. Хіба це ефективно?</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Ви знаєте, який відсоток комерційних і промислових площ в США пустує? Близько 21%. Це — занедбані заводи або фабрики, колишні ТРЦ та інші приміщення, які легко перетворити, наприклад, в місце для ярмарків, гаражних розпродажів чи інших подій для жителів міста. Це — мережевий обмін, і так з'являється можливість сконцентрувати довіру.</span></li>
</ul>
<h4><strong>Робін Чейз: «Дозвольте мені орендувати вашу машину»</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Ззасновниця Zipcar — найбільшого на сьогоднішній день сервісу з оренди автомобілів. Кілька років тому Робін сфокусувалася на запуску нового напрямку бізнесу: Buzzcar — майданчику для спільного використання особистих автомобілів.</span>

<iframe src="https://embed.ted.com/talks/lang/uk/robin_chase_excuse_me_may_i_rent_your_car" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitallowfullscreen mozallowfullscreen allowfullscreen></iframe>

<ul>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Найбільше, чого досяг Zipcar за 10 років — це усвідомлення того, що ділитися добре.</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Через 10 років настав час вийти за рамки звичного, і пару років тому було створено Buzzcar. Він дає змогу людям здати в оренду свої автівки друзям та сусідам. Замість того, щоби інвестувати в машини, ми інвестуємо в спільнону. Це можна назвати «Корпорацією користувачів».</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Якщо запитати «Чому компанію названо Buzzcar?», одна з причин — це нагадування про потужністіь «вулика», про його здатність створювати таку платформу, на якій користувачі хочуть працювати і покращувати роботу платформи спільно.</span></li>
</ul>
<h4><strong>Рейчел Ботсман: «Ми перестали довіряти організаціям і почали довіряти незнайомцям»</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Рейчел Ботсман — євангелістка шерингової економіки, авторка відомої книги «What’s mine is yours: the rise of collaborative consumption», частий гість на конференціях і семінарах про технології, концепції спільного споживання та прогрес. Нещодавно вона розповіла про те, як змінюється парадигма довіри в усьому світі з розвитком технологій та як люди вчаться довіряти.</span>

<iframe src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/rachel_botsman_we_ve_stopped_trusting_institutions_and_started_trusting_strangers" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitallowfullscreen mozallowfullscreen allowfullscreen></iframe>

<ul>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Давайте подивимось на <a href="https://nachasi.com/2017/07/20/blablacar-google-maps/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">BlaBlaCar<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/car-1845573_1280-300x200.jpg" />Україна стала першою країною, де поїздки BlaBlaCar доступні з Google Maps</span></a>. Спочатку ми довіряємо ідеї. Тобто: ви повинні довіряти ідеї <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">райдшерингу<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a> як безпечному і комфортному способу подорожей. Далі нам потрібно довіряти конкретній платформі. Тут ми розуміємо, що <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">BlaBlaCar<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a> допоможе, якщо щось піде не так. І третій рівень — це довіра до окремої інформації, наприклад, до відгуків чи опису на сторінці профілю.</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Сьогодні дивовижно спостерігати за тим, як люди довіряють один одному все більше. Ви пам’ятаєте, як вперше залишили дані власної кредитної картки на якомусь сайті? Такий крок можна сміливо назвати довірою. </span></li>
</ul>
[blockquote_with_author content="— Я чудово пам’ятаю, як колись хотіла придбати старенький Peugeot на eBay. Я розповіла про це татові, а він звернув увагу, що ім’я продавця було «Невидимий Чарівник» (оригінал: Invisible Wizard), а тому моя ідея була, мягко кажучи, не дуже практичною."]
<ul>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Сьогодні більшості з нас комфортно сідати в автомобіль до незнайомців. Ми ділимось своїми квартирами і будинками з людьми, з якими вперше познайомились. Це — лише початок, адже зміни, на порозі яких ми стоїмо, є не технологічними, а швидше емоційними. Це — зміни, в першу чергу, в довірі до інших. Хочеться допомагати людям зрозуміти еру довіри, до якої нам усім потрібно пристосовуватись.</span></li>
</ul>
<h4><strong>Джо Геббіа: «Як Airbnb працює над довірою на платформі»</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Співзасновник Airbnb збудував компанію на принципі, що довіра між людьми може бути настільки сильною, щоби зупинятись у чужих квартирах чи будинках. Як платформі вдається проходити через виклик довіри до незнайомців? Завдяки правильному підходу до дизайну. На сьогоднішній день, після того як люди 123 млн разів залишалися на ночівлю в незнайомих для себе помешканнях, Геббі озвучує мрію про спільне споживання, де дизайн допомагає суспільству і об'єднує людей замість ізоляції і поділу.</span>

<iframe src="https://embed.ted.com/talks/lang/uk/joe_gebbia_how_airbnb_designs_for_trust" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitallowfullscreen mozallowfullscreen allowfullscreen></iframe>

<ul>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Ми провели спільне з Стенфордом дослідження, в якому оцінювали бажання людей довіритися іншим, засноване на схожості їх віку, проживання та місця проживання. Дослідження, що не дивно, показало, що ми більше довіряємо схожим на нас людям. Чим більше розбіжностей з іншою людиною, тим менше ми їй довіряємо. Це — природна соціальна упередженість.</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Якщо у вас менше 3 відгуків, нічого не зміниться. Але якщо відгуків більше 10, все змінюється. Хороша репутація переважує схожість між людьми.</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Зараз ми знаємо, що дизайн не вирішить всіх світових проблем. Але якщо він зможе допомогти вирішити хоча би одну, побудувати новий рівень довіри, хтозна, що ми зможемо здолати згодом.</span></li>
</ul>

<p>Команда BlaBlaCar обрала 5 найпопулярніших TEDTalks про sharing-економіку та тренди спільного споживання.</p><h4><strong>Рейчел Ботсман: «Валюта нової економіки — це довіра»</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">За минулі декілька років ми спостерігаємо сплеск спільного споживання — використання онлайн-платформ для сумісного використання автомобілів, квартир, навичок. </span><a href="http://rachelbotsman.com/" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">Рейчел Ботсман</span></a><span style="font-weight: 400;">, євангеліст економіки спільного споживання і автор відомої книги «</span><a href="https://www.amazon.com/Whats-Mine-Yours-Collaborative-Consumption/dp/0061963542" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">What&#8217;s mine is yours: The Rise of Collaborative Consumption</span></a><span style="font-weight: 400;">», вивчає аналог валюти, на основі якої працюють <a href="/2017/06/15/blablacar-tools/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">BlaBlaCar<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/IMG_1454-300x200.jpg" />6 маркетингових інструментів команди BlaBlaCar</span></a>, <a href="/2017/07/18/sezon-vidpustok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Airbnb<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/woman-windy-beach-300x200.jpg" />Де зупинитися в сезон відпусток — 5 альтернатив Airbnb</span></a>, Taskrabbit та інші. Цією валютою є довіра, вплив і те, що вона називає «репутаційним капіталом».</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Sharing-економіка — про те, як користувачі вступають в значимі зв&#8217;язки та заново відкривають для себе людяність. Таким чином працюють такі платформи, як BlaBlaCar, Kickstarter, Etsy — побудовані на взаєминах і довірі між людьми, а не на механічних транзакціях.</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Дослідження Pew Center свідчить, що активний користувач Facebook втричі охочіше довіряє стороннім в офлайн-житті, аніж людина, що не користується інтернетом. Віртуальна довіра поступово змінює те, як ми довіряємо один одному в реальному житті.</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Як упевнитися, що наші цифрові особистості відповідають реальним особистостям? І чи хочемо ми, щоби вони були ідентичними? Як ми можемо в мережі отримати такий же рівень довіри, як і той, що складається при особистому спілкуванні? Як ми можемо заборонити людям, які погано себе вели в одній спільноті, чинити так само у іншій? Таким же чином, як компанії іноді використовують кредитні рейтинги, щоби вирішити, який кредитний відсоток чи іпотеку вам можна надати, ринки, що залежать від транзакцій між незнайомцями, повинні володіти якимось механізмом, здатним сигналізувати, що, наприклад, Кріс — хороший хлопець. Таким механізмом є репутація.</span></li></ul><p><iframe loading="lazy" src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/rachel_botsman_the_currency_of_the_new_economy_is_trust" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitallowfullscreen mozallowfullscreen allowfullscreen></iframe></p><h4><strong>Ліза Ганські: «Майбутнє бізнесу — за мережевим обміном»</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Авторка книги «Мережевий обмін» (англ. «</span><a href="https://www.amazon.com/Mesh-Why-Future-Business-Sharing/dp/1591844304" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">The Mesh: Why the Future of Business Is Sharing</span></a><span style="font-weight: 400;">») і власниця сайту Meshing.it, де зібрано найуспішніші проекти в індустрії шерингової економіки з усього світу, розповідає про концепцію спільного використання цілого ряду речей, а також обміну за допомогою пірингових майданчиків. Ліза наводить кілька прикладів з різних індустрій, які успішно працюють вже зараз.</span></p><p><iframe loading="lazy" src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/lisa_gansky_the_future_of_business_is_the_mesh" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitallowfullscreen mozallowfullscreen allowfullscreen></iframe></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Мережевим обміном вона називає пошук способів ефективнішого спільного використання речей.</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Ви колись замислювались над тим, скільки часу щодоби людина користується власним авто? У США і країнах Західної Європи це — близько 1 години. Це означає, що решту часу наш автомобіль не використовується і стоїть на місці. Хіба це ефективно?</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Ви знаєте, який відсоток комерційних і промислових площ в США пустує? Близько 21%. Це — занедбані заводи або фабрики, колишні ТРЦ та інші приміщення, які легко перетворити, наприклад, в місце для ярмарків, гаражних розпродажів чи інших подій для жителів міста. Це — мережевий обмін, і так з&#8217;являється можливість сконцентрувати довіру.</span></li></ul><h4><strong>Робін Чейз: «Дозвольте мені орендувати вашу машину»</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Ззасновниця Zipcar — найбільшого на сьогоднішній день сервісу з оренди автомобілів. Кілька років тому Робін сфокусувалася на запуску нового напрямку бізнесу: Buzzcar — майданчику для спільного використання особистих автомобілів.</span></p><p><iframe loading="lazy" src="https://embed.ted.com/talks/lang/uk/robin_chase_excuse_me_may_i_rent_your_car" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitallowfullscreen mozallowfullscreen allowfullscreen></iframe></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Найбільше, чого досяг Zipcar за 10 років — це усвідомлення того, що ділитися добре.</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Через 10 років настав час вийти за рамки звичного, і пару років тому було створено Buzzcar. Він дає змогу людям здати в оренду свої автівки друзям та сусідам. Замість того, щоби інвестувати в машини, ми інвестуємо в спільнону. Це можна назвати «Корпорацією користувачів».</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Якщо запитати «Чому компанію названо Buzzcar?», одна з причин — це нагадування про потужністіь «вулика», про його здатність створювати таку платформу, на якій користувачі хочуть працювати і покращувати роботу платформи спільно.</span></li></ul><h4><strong>Рейчел Ботсман: «Ми перестали довіряти організаціям і почали довіряти незнайомцям»</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Рейчел Ботсман — євангелістка шерингової економіки, авторка відомої книги «What’s mine is yours: the rise of collaborative consumption», частий гість на конференціях і семінарах про технології, концепції спільного споживання та прогрес. Нещодавно вона розповіла про те, як змінюється парадигма довіри в усьому світі з розвитком технологій та як люди вчаться довіряти.</span></p><p><iframe loading="lazy" src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/rachel_botsman_we_ve_stopped_trusting_institutions_and_started_trusting_strangers" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitallowfullscreen mozallowfullscreen allowfullscreen></iframe></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Давайте подивимось на <a href="/2017/07/20/blablacar-google-maps/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">BlaBlaCar<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/car-1845573_1280-300x200.jpg" />Україна стала першою країною, де поїздки BlaBlaCar доступні з Google Maps</span></a>. Спочатку ми довіряємо ідеї. Тобто: ви повинні довіряти ідеї <a href="/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">райдшерингу<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a> як безпечному і комфортному способу подорожей. Далі нам потрібно довіряти конкретній платформі. Тут ми розуміємо, що <a href="/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">BlaBlaCar<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a> допоможе, якщо щось піде не так. І третій рівень — це довіра до окремої інформації, наприклад, до відгуків чи опису на сторінці профілю.</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Сьогодні дивовижно спостерігати за тим, як люди довіряють один одному все більше. Ви пам’ятаєте, як вперше залишили дані власної кредитної картки на якомусь сайті? Такий крок можна сміливо назвати довірою. </span></li></ul>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Я чудово пам’ятаю, як колись хотіла придбати старенький Peugeot на eBay. Я розповіла про це татові, а він звернув увагу, що ім’я продавця було «Невидимий Чарівник» (оригінал: Invisible Wizard), а тому моя ідея була, мягко кажучи, не дуже практичною.</p>			</blockquote><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Сьогодні більшості з нас комфортно сідати в автомобіль до незнайомців. Ми ділимось своїми квартирами і будинками з людьми, з якими вперше познайомились. Це — лише початок, адже зміни, на порозі яких ми стоїмо, є не технологічними, а швидше емоційними. Це — зміни, в першу чергу, в довірі до інших. Хочеться допомагати людям зрозуміти еру довіри, до якої нам усім потрібно пристосовуватись.</span></li></ul><h4><strong>Джо Геббіа: «Як Airbnb працює над довірою на платформі»</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Співзасновник Airbnb збудував компанію на принципі, що довіра між людьми може бути настільки сильною, щоби зупинятись у чужих квартирах чи будинках. Як платформі вдається проходити через виклик довіри до незнайомців? Завдяки правильному підходу до дизайну. На сьогоднішній день, після того як люди 123 млн разів залишалися на ночівлю в незнайомих для себе помешканнях, Геббі озвучує мрію про спільне споживання, де дизайн допомагає суспільству і об&#8217;єднує людей замість ізоляції і поділу.</span></p><p><iframe loading="lazy" src="https://embed.ted.com/talks/lang/uk/joe_gebbia_how_airbnb_designs_for_trust" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitallowfullscreen mozallowfullscreen allowfullscreen></iframe></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Ми провели спільне з Стенфордом дослідження, в якому оцінювали бажання людей довіритися іншим, засноване на схожості їх віку, проживання та місця проживання. Дослідження, що не дивно, показало, що ми більше довіряємо схожим на нас людям. Чим більше розбіжностей з іншою людиною, тим менше ми їй довіряємо. Це — природна соціальна упередженість.</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Якщо у вас менше 3 відгуків, нічого не зміниться. Але якщо відгуків більше 10, все змінюється. Хороша репутація переважує схожість між людьми.</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Зараз ми знаємо, що дизайн не вирішить всіх світових проблем. Але якщо він зможе допомогти вирішити хоча би одну, побудувати новий рівень довіри, хтозна, що ми зможемо здолати згодом.</span></li></ul>

TEDTalks — це всесвітньо відомі конференції, де виступають підприємці, власники бізнесу, євангелісти, історики, вчені, які натхненні тим, чим вони займаються і з радістю передають цю хвилю натхнення слухачам. За 18 хв (стільки триває виступ кожного учасника) вони розповідають про роботу, ідеї, проекти, котрі варті поширення

Команда BlaBlaCar обрала 5 найпопулярніших TEDTalks про sharing-економіку та тренди спільного споживання.
<h4><strong>Рейчел Ботсман: «Валюта нової економіки — це довіра»</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">За минулі декілька років ми спостерігаємо сплеск спільного споживання — використання онлайн-платформ для сумісного використання автомобілів, квартир, навичок. </span><a href="http://rachelbotsman.com/" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">Рейчел Ботсман</span></a><span style="font-weight: 400;">, євангеліст економіки спільного споживання і автор відомої книги «</span><a href="https://www.amazon.com/Whats-Mine-Yours-Collaborative-Consumption/dp/0061963542" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">What's mine is yours: The Rise of Collaborative Consumption</span></a><span style="font-weight: 400;">», вивчає аналог валюти, на основі якої працюють <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/blablacar-tools/" target="_blank" rel="noopener">BlaBlaCar</a>, <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/sezon-vidpustok/" target="_blank" rel="noopener">Airbnb</a>, Taskrabbit та інші. Цією валютою є довіра, вплив і те, що вона називає «репутаційним капіталом».</span>

<ul>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Sharing-економіка — про те, як користувачі вступають в значимі зв'язки та заново відкривають для себе людяність. Таким чином працюють такі платформи, як BlaBlaCar, Kickstarter, Etsy — побудовані на взаєминах і довірі між людьми, а не на механічних транзакціях.</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Дослідження Pew Center свідчить, що активний користувач Facebook втричі охочіше довіряє стороннім в офлайн-житті, аніж людина, що не користується інтернетом. Віртуальна довіра поступово змінює те, як ми довіряємо один одному в реальному житті.</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Як упевнитися, що наші цифрові особистості відповідають реальним особистостям? І чи хочемо ми, щоби вони були ідентичними? Як ми можемо в мережі отримати такий же рівень довіри, як і той, що складається при особистому спілкуванні? Як ми можемо заборонити людям, які погано себе вели в одній спільноті, чинити так само у іншій? Таким же чином, як компанії іноді використовують кредитні рейтинги, щоби вирішити, який кредитний відсоток чи іпотеку вам можна надати, ринки, що залежать від транзакцій між незнайомцями, повинні володіти якимось механізмом, здатним сигналізувати, що, наприклад, Кріс — хороший хлопець. Таким механізмом є репутація.</span></li>
</ul>

<iframe src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/rachel_botsman_the_currency_of_the_new_economy_is_trust" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitAllowFullScreen mozallowfullscreen allowFullScreen></iframe>

<h4><strong>Ліза Ганські: «Майбутнє бізнесу — за мережевим обміном»</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Авторка книги «Мережевий обмін» (англ. «</span><a href="https://www.amazon.com/Mesh-Why-Future-Business-Sharing/dp/1591844304" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">The Mesh: Why the Future of Business Is Sharing</span></a><span style="font-weight: 400;">») і власниця сайту Meshing.it, де зібрано найуспішніші проекти в індустрії шерингової економіки з усього світу, розповідає про концепцію спільного використання цілого ряду речей, а також обміну за допомогою пірингових майданчиків. Ліза наводить кілька прикладів з різних індустрій, які успішно працюють вже зараз.</span>

<iframe src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/lisa_gansky_the_future_of_business_is_the_mesh" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitAllowFullScreen mozallowfullscreen allowFullScreen></iframe>

<ul>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Мережевим обміном вона називає пошук способів ефективнішого спільного використання речей.</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Ви колись замислювались над тим, скільки часу щодоби людина користується власним авто? У США і країнах Західної Європи це — близько 1 години. Це означає, що решту часу наш автомобіль не використовується і стоїть на місці. Хіба це ефективно?</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Ви знаєте, який відсоток комерційних і промислових площ в США пустує? Близько 21%. Це — занедбані заводи або фабрики, колишні ТРЦ та інші приміщення, які легко перетворити, наприклад, в місце для ярмарків, гаражних розпродажів чи інших подій для жителів міста. Це — мережевий обмін, і так з'являється можливість сконцентрувати довіру.</span></li>
</ul>
<h4><strong>Робін Чейз: «Дозвольте мені орендувати вашу машину»</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Ззасновниця Zipcar — найбільшого на сьогоднішній день сервісу з оренди автомобілів. Кілька років тому Робін сфокусувалася на запуску нового напрямку бізнесу: Buzzcar — майданчику для спільного використання особистих автомобілів.</span>

<iframe src="https://embed.ted.com/talks/lang/uk/robin_chase_excuse_me_may_i_rent_your_car" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitAllowFullScreen mozallowfullscreen allowFullScreen></iframe>

<ul>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Найбільше, чого досяг Zipcar за 10 років — це усвідомлення того, що ділитися добре.</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Через 10 років настав час вийти за рамки звичного, і пару років тому було створено Buzzcar. Він дає змогу людям здати в оренду свої автівки друзям та сусідам. Замість того, щоби інвестувати в машини, ми інвестуємо в спільнону. Це можна назвати «Корпорацією користувачів».</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Якщо запитати «Чому компанію названо Buzzcar?», одна з причин — це нагадування про потужністіь «вулика», про його здатність створювати таку платформу, на якій користувачі хочуть працювати і покращувати роботу платформи спільно.</span></li>
</ul>
<h4><strong>Рейчел Ботсман: «Ми перестали довіряти організаціям і почали довіряти незнайомцям»</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Рейчел Ботсман — євангелістка шерингової економіки, авторка відомої книги «What’s mine is yours: the rise of collaborative consumption», частий гість на конференціях і семінарах про технології, концепції спільного споживання та прогрес. Нещодавно вона розповіла про те, як змінюється парадигма довіри в усьому світі з розвитком технологій та як люди вчаться довіряти.</span>

<iframe src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/rachel_botsman_we_ve_stopped_trusting_institutions_and_started_trusting_strangers" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitAllowFullScreen mozallowfullscreen allowFullScreen></iframe>

<ul>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Давайте подивимось на <a href="https://nachasi.com/2017/07/20/blablacar-google-maps/" target="_blank" rel="noopener">BlaBlaCar</a>. Спочатку ми довіряємо ідеї. Тобто: ви повинні довіряти ідеї <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener">райдшерингу</a> як безпечному і комфортному способу подорожей. Далі нам потрібно довіряти конкретній платформі. Тут ми розуміємо, що <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener">BlaBlaCar</a> допоможе, якщо щось піде не так. І третій рівень — це довіра до окремої інформації, наприклад, до відгуків чи опису на сторінці профілю.</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Сьогодні дивовижно спостерігати за тим, як люди довіряють один одному все більше. Ви пам’ятаєте, як вперше залишили дані власної кредитної картки на якомусь сайті? Такий крок можна сміливо назвати довірою. </span></li>
</ul>
[blockquote_with_author content="— Я чудово пам’ятаю, як колись хотіла придбати старенький Peugeot на eBay. Я розповіла про це татові, а він звернув увагу, що ім’я продавця було «Невидимий Чарівник» (оригінал: Invisible Wizard), а тому моя ідея була, мягко кажучи, не дуже практичною."]
<ul>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Сьогодні більшості з нас комфортно сідати в автомобіль до незнайомців. Ми ділимось своїми квартирами і будинками з людьми, з якими вперше познайомились. Це — лише початок, адже зміни, на порозі яких ми стоїмо, є не технологічними, а швидше емоційними. Це — зміни, в першу чергу, в довірі до інших. Хочеться допомагати людям зрозуміти еру довіри, до якої нам усім потрібно пристосовуватись.</span></li>
</ul>
<h4><strong>Джо Геббіа: «Як Airbnb працює над довірою на платформі»</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Співзасновник Airbnb збудував компанію на принципі, що довіра між людьми може бути настільки сильною, щоби зупинятись у чужих квартирах чи будинках. Як платформі вдається проходити через виклик довіри до незнайомців? Завдяки правильному підходу до дизайну. На сьогоднішній день, після того як люди 123 млн разів залишалися на ночівлю в незнайомих для себе помешканнях, Геббі озвучує мрію про спільне споживання, де дизайн допомагає суспільству і об'єднує людей замість ізоляції і поділу.</span>

<iframe src="https://embed.ted.com/talks/lang/uk/joe_gebbia_how_airbnb_designs_for_trust" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitAllowFullScreen mozallowfullscreen allowFullScreen></iframe>

<ul>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Ми провели спільне з Стенфордом дослідження, в якому оцінювали бажання людей довіритися іншим, засноване на схожості їх віку, проживання та місця проживання. Дослідження, що не дивно, показало, що ми більше довіряємо схожим на нас людям. Чим більше розбіжностей з іншою людиною, тим менше ми їй довіряємо. Це — природна соціальна упередженість.</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Якщо у вас менше 3 відгуків, нічого не зміниться. Але якщо відгуків більше 10, все змінюється. Хороша репутація переважує схожість між людьми.</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Зараз ми знаємо, що дизайн не вирішить всіх світових проблем. Але якщо він зможе допомогти вирішити хоча би одну, побудувати новий рівень довіри, хтозна, що ми зможемо здолати згодом.</span></li>
</ul>

<p>Команда BlaBlaCar обрала 5 найпопулярніших TEDTalks про sharing-економіку та тренди спільного споживання.</p><h4><strong>Рейчел Ботсман: «Валюта нової економіки — це довіра»</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">За минулі декілька років ми спостерігаємо сплеск спільного споживання — використання онлайн-платформ для сумісного використання автомобілів, квартир, навичок. </span><a href="http://rachelbotsman.com/" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">Рейчел Ботсман</span></a><span style="font-weight: 400;">, євангеліст економіки спільного споживання і автор відомої книги «</span><a href="https://www.amazon.com/Whats-Mine-Yours-Collaborative-Consumption/dp/0061963542" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">What&#8217;s mine is yours: The Rise of Collaborative Consumption</span></a><span style="font-weight: 400;">», вивчає аналог валюти, на основі якої працюють <a href="/2017/06/15/blablacar-tools/" target="_blank" rel="noopener">BlaBlaCar</a>, <a href="/2017/07/18/sezon-vidpustok/" target="_blank" rel="noopener">Airbnb</a>, Taskrabbit та інші. Цією валютою є довіра, вплив і те, що вона називає «репутаційним капіталом».</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Sharing-економіка — про те, як користувачі вступають в значимі зв&#8217;язки та заново відкривають для себе людяність. Таким чином працюють такі платформи, як BlaBlaCar, Kickstarter, Etsy — побудовані на взаєминах і довірі між людьми, а не на механічних транзакціях.</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Дослідження Pew Center свідчить, що активний користувач Facebook втричі охочіше довіряє стороннім в офлайн-житті, аніж людина, що не користується інтернетом. Віртуальна довіра поступово змінює те, як ми довіряємо один одному в реальному житті.</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Як упевнитися, що наші цифрові особистості відповідають реальним особистостям? І чи хочемо ми, щоби вони були ідентичними? Як ми можемо в мережі отримати такий же рівень довіри, як і той, що складається при особистому спілкуванні? Як ми можемо заборонити людям, які погано себе вели в одній спільноті, чинити так само у іншій? Таким же чином, як компанії іноді використовують кредитні рейтинги, щоби вирішити, який кредитний відсоток чи іпотеку вам можна надати, ринки, що залежать від транзакцій між незнайомцями, повинні володіти якимось механізмом, здатним сигналізувати, що, наприклад, Кріс — хороший хлопець. Таким механізмом є репутація.</span></li></ul><p><iframe loading="lazy" src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/rachel_botsman_the_currency_of_the_new_economy_is_trust" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitAllowFullScreen mozallowfullscreen allowFullScreen></iframe></p><h4><strong>Ліза Ганські: «Майбутнє бізнесу — за мережевим обміном»</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Авторка книги «Мережевий обмін» (англ. «</span><a href="https://www.amazon.com/Mesh-Why-Future-Business-Sharing/dp/1591844304" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">The Mesh: Why the Future of Business Is Sharing</span></a><span style="font-weight: 400;">») і власниця сайту Meshing.it, де зібрано найуспішніші проекти в індустрії шерингової економіки з усього світу, розповідає про концепцію спільного використання цілого ряду речей, а також обміну за допомогою пірингових майданчиків. Ліза наводить кілька прикладів з різних індустрій, які успішно працюють вже зараз.</span></p><p><iframe loading="lazy" src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/lisa_gansky_the_future_of_business_is_the_mesh" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitAllowFullScreen mozallowfullscreen allowFullScreen></iframe></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Мережевим обміном вона називає пошук способів ефективнішого спільного використання речей.</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Ви колись замислювались над тим, скільки часу щодоби людина користується власним авто? У США і країнах Західної Європи це — близько 1 години. Це означає, що решту часу наш автомобіль не використовується і стоїть на місці. Хіба це ефективно?</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Ви знаєте, який відсоток комерційних і промислових площ в США пустує? Близько 21%. Це — занедбані заводи або фабрики, колишні ТРЦ та інші приміщення, які легко перетворити, наприклад, в місце для ярмарків, гаражних розпродажів чи інших подій для жителів міста. Це — мережевий обмін, і так з&#8217;являється можливість сконцентрувати довіру.</span></li></ul><h4><strong>Робін Чейз: «Дозвольте мені орендувати вашу машину»</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Ззасновниця Zipcar — найбільшого на сьогоднішній день сервісу з оренди автомобілів. Кілька років тому Робін сфокусувалася на запуску нового напрямку бізнесу: Buzzcar — майданчику для спільного використання особистих автомобілів.</span></p><p><iframe loading="lazy" src="https://embed.ted.com/talks/lang/uk/robin_chase_excuse_me_may_i_rent_your_car" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitAllowFullScreen mozallowfullscreen allowFullScreen></iframe></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Найбільше, чого досяг Zipcar за 10 років — це усвідомлення того, що ділитися добре.</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Через 10 років настав час вийти за рамки звичного, і пару років тому було створено Buzzcar. Він дає змогу людям здати в оренду свої автівки друзям та сусідам. Замість того, щоби інвестувати в машини, ми інвестуємо в спільнону. Це можна назвати «Корпорацією користувачів».</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Якщо запитати «Чому компанію названо Buzzcar?», одна з причин — це нагадування про потужністіь «вулика», про його здатність створювати таку платформу, на якій користувачі хочуть працювати і покращувати роботу платформи спільно.</span></li></ul><h4><strong>Рейчел Ботсман: «Ми перестали довіряти організаціям і почали довіряти незнайомцям»</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Рейчел Ботсман — євангелістка шерингової економіки, авторка відомої книги «What’s mine is yours: the rise of collaborative consumption», частий гість на конференціях і семінарах про технології, концепції спільного споживання та прогрес. Нещодавно вона розповіла про те, як змінюється парадигма довіри в усьому світі з розвитком технологій та як люди вчаться довіряти.</span></p><p><iframe loading="lazy" src="https://embed.ted.com/talks/lang/en/rachel_botsman_we_ve_stopped_trusting_institutions_and_started_trusting_strangers" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitAllowFullScreen mozallowfullscreen allowFullScreen></iframe></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Давайте подивимось на <a href="/2017/07/20/blablacar-google-maps/" target="_blank" rel="noopener">BlaBlaCar</a>. Спочатку ми довіряємо ідеї. Тобто: ви повинні довіряти ідеї <a href="/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener">райдшерингу</a> як безпечному і комфортному способу подорожей. Далі нам потрібно довіряти конкретній платформі. Тут ми розуміємо, що <a href="/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener">BlaBlaCar</a> допоможе, якщо щось піде не так. І третій рівень — це довіра до окремої інформації, наприклад, до відгуків чи опису на сторінці профілю.</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Сьогодні дивовижно спостерігати за тим, як люди довіряють один одному все більше. Ви пам’ятаєте, як вперше залишили дані власної кредитної картки на якомусь сайті? Такий крок можна сміливо назвати довірою. </span></li></ul>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Я чудово пам’ятаю, як колись хотіла придбати старенький Peugeot на eBay. Я розповіла про це татові, а він звернув увагу, що ім’я продавця було «Невидимий Чарівник» (оригінал: Invisible Wizard), а тому моя ідея була, мягко кажучи, не дуже практичною.</p>			</blockquote><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Сьогодні більшості з нас комфортно сідати в автомобіль до незнайомців. Ми ділимось своїми квартирами і будинками з людьми, з якими вперше познайомились. Це — лише початок, адже зміни, на порозі яких ми стоїмо, є не технологічними, а швидше емоційними. Це — зміни, в першу чергу, в довірі до інших. Хочеться допомагати людям зрозуміти еру довіри, до якої нам усім потрібно пристосовуватись.</span></li></ul><h4><strong>Джо Геббіа: «Як Airbnb працює над довірою на платформі»</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Співзасновник Airbnb збудував компанію на принципі, що довіра між людьми може бути настільки сильною, щоби зупинятись у чужих квартирах чи будинках. Як платформі вдається проходити через виклик довіри до незнайомців? Завдяки правильному підходу до дизайну. На сьогоднішній день, після того як люди 123 млн разів залишалися на ночівлю в незнайомих для себе помешканнях, Геббі озвучує мрію про спільне споживання, де дизайн допомагає суспільству і об&#8217;єднує людей замість ізоляції і поділу.</span></p><p><iframe loading="lazy" src="https://embed.ted.com/talks/lang/uk/joe_gebbia_how_airbnb_designs_for_trust" width="854px" height="480px" frameborder="0" scrolling="no" webkitAllowFullScreen mozallowfullscreen allowFullScreen></iframe></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Ми провели спільне з Стенфордом дослідження, в якому оцінювали бажання людей довіритися іншим, засноване на схожості їх віку, проживання та місця проживання. Дослідження, що не дивно, показало, що ми більше довіряємо схожим на нас людям. Чим більше розбіжностей з іншою людиною, тим менше ми їй довіряємо. Це — природна соціальна упередженість.</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Якщо у вас менше 3 відгуків, нічого не зміниться. Але якщо відгуків більше 10, все змінюється. Хороша репутація переважує схожість між людьми.</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Зараз ми знаємо, що дизайн не вирішить всіх світових проблем. Але якщо він зможе допомогти вирішити хоча би одну, побудувати новий рівень довіри, хтозна, що ми зможемо здолати згодом.</span></li></ul>

Спікери TED — про економіку спільного споживання

{:ua}Як розвивається економіка спільного користування у світі — та що нас очікує{:}

<h4><strong>Звідки взявся новий мем</strong></h4>
«Вперше за 14 років херсонські кавуни відправляться в столицю не автошляхами, а річковим транспортом». Так наприкінці липня розпочинався один із дописів Володимира Гройсмана, очільника українського уряду, у Facebook. І далі йшло посилання на матеріал про розвиток річкового транспорту та його використання в Україні як альтернативу автомобільним перевезенням.

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fvolodymyrgroysman%2Fposts%2F583385705163681&width=500" width="500" height="646" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>

Як відомо, рідкісний український блоґер не знайде «зраду» навіть там, де номінально є «перемога». Тому соцмережі вкрилися фотошопом та жартами на тему не гірше від стиглих «смугастих» на херсонському баштані.

<a href="https://nachasi.com/2017/07/16/got-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js"><span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/122228-300x200.jpg" />«Ми не сіємо» — путівник економікою та технологіями «Гри Престолів»</span></a>

Найбільш оригінальними, втім, <a href="http://texty.org.ua/pg/news/Oximets/read/78400/" target="_blank" rel="noopener">виявилися</a> у редакції TEXTY. Там вирішили простежити за тим, як «баржа з кавунами» рухається в бік Горішніх Плавнів (містечка, яке повернуло свою історичну козацьку назву і стало мемом у соцмережах навесні 2017 року):

<img class="aligncenter size-full wp-image-10870" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-04-at-12.36.06-PM.png" alt="" width="919" height="447"><h4><strong>Що насправді стоїть за анонсом «баржі з кавунами»</strong></h4>
[blockquote_with_author name="Антон Санченко" position="український письменник-мариніст, колумніст" link="http://tyzhden.ua/Columns/50/197482" content="— А мені це навіть подобається. Пошуміли про літаки — увесь Facebook вивчив ціноутворення в аеропортах. Написав Гройсман про кавуни — другий день всі вивчають систему внутрішніх судноплавних шляхів України, її поточний стан і вклад у це агрохолдингу «Нібулон», на який, — а не на профуканий бездарно «Укррічфлот» — і покладаються всі наші надії про відродження дніпровського судноплавства."]

«Укррічфлот» свого часу опікувався внутрішніми перевезеннями — як вантажними, так і пасажирськими. Внаслідок неконтрольованих процесів всередині номінально державного (а по факту — «по-тіньовому» привласненого) підприємства у 1990-ті — «нульові» відбувся «розпродаж» суден, які забезпечували перевезення не лише кавунів. Втім, демотиваторів, жартів чи запитань про те, куди зникли популярні в Дніпрі та Миколаєві «ракети» (<em>швидкісні пасажирські катери, інтенсивно використовувалися на внутрішніх річкових рейсах Південного Бугу та Дніпра між Миколаєвом, Одесою, Херсоном, Дніпропетровською областю до середини 1990-х — прим.авт.</em>) чи суховантажні судна в ті часи не створювали. Можливо, через відсутність інтернету та соцмереж. Але скоріше — через повну закритість усіх процесів, пов'язаних із «реорганізацією» (а фактично — розкраданням) річкового флоту України. Тому ні мікро-, ні макроблоґер тих часів нічого не міг «накреативити» про ці історії, котрі були куди цікавішими за всі нинішні. Google дає чимало цікавої інформації за запитами «Чорноморське пароплавство», «Одеське морське пароплавство». Тож всі економічні та напівкримінальні нюанси зараз згадувати не будемо, будь-хто із бажаючих може відшукати їх самостійно.

Ключовим орієнтиром для нової епохи внутрішнього судноплавства в Україні стали зусилля агрохолдингу «НІБУЛОН» — аж ніяк не пароплавств (більшість із яких залишилися існувати виключно «на папері», але не на рейді). «Баржа з кавунами» — лише маленький фрагмент вантажного флоту. Його вже не перший рік розвиває компанія Вадатурського на додачу до спорудження інфраструктури вантажних портів, пунктів та елеваторів. Внаслідок цих змін судноплавство повернулося до Південного Бугу на Півдні України. З'явилися нові маршрути в Чорне море та альтернатива «класичним» портам Одеси та Херсону. Звісно, краще в звітах виглядали би згадані вище «ракети». От тільки інвестиції у агрохолдинг хтось вирішив проілюструвати саме актуальною в сезон баштанною продукцією. Далі сюжет потрапив на «ТСН». А той факт, що піарники та SMM-ники очільника українського КабМіну підхопили цей матеріал «1+1» і поширили його у соцмережах, можна назвати просто кумедним збігом, не більше. Але точно не вартим такої підвищеної багатоденної уваги з боку користувачів Facebook та Twitter.
<h4><strong>Що варто знати про плани України в сфері річкового транспорту</strong></h4>
Насправді епізод із баржею — це навіть не пролог до реформ в сфері річкового транспорту. Завдовго до «баржі», у травні 2017 року стало відомо, що Україна і Білорусь <a href="https://nachasi.com/2017/05/10/dnipro-hub/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">мають намір<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/vessel-2091798_960_720-300x200.jpg" />Дніпро стане річковим хабом для України та Білорусі</span></a> створити річковий хаб з метою включення Дніпра до трансєвропейської портової мережі. Оскільки Україна виступила із заявкою про включення Дніпра до трансєвропейської транспортної мережі, то вона має право подавати до Єврокомісії запит на технічну допомогу з розвитку даного міжнародного транспортного коридору. Орієнтири закріплено й документально. У проекті Національної транспортної стратегії до 2030 року наголос зроблено на розвиток судноплавства та внутрішнього водного транспорту.
<h4><strong>До чого тут «НІБУЛОН»</strong></h4>
Згаданий вище агрохолдинг важливий в контексті барж не лише із кавунами. Він є однією з компаній, котра інвестує значні кошти в те, аби повернути колишній рівень продуктивності внутрішніх річкових перевезень. Метою компанії є максимальне переорієнтування вантажних перевезень на річки. Вже сьогодні «НІБУЛОН» транспортує 2 млн т зерна на рік річками України. А в найближчі роки перевезення по воді складатимуть 4,6 млн т щорічно. Для цього навіть <a href="https://nachasi.com/2017/08/01/nibulon-autopark/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">придбано<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/18046-300x200.jpg" />«НІБУЛОН» створить масштабну річкову інфраструктуру</span></a> окремий оновлений автопарк. Схема проста. Вантажівки довозять зерно, кавуни чи овочі до терміналів у портах. А далі все це «подорожує» українськими річками, не «розбиваючи» дороги і не знищуючи ґрунтові шляхи чи і без того нетривкий український асфальт на трасах.

Паралельно в «НІБУЛОН» <a href="https://nachasi.com/2017/05/12/nibulon-rivers/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">оголосили про відкриття<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/preview_big_6944-300x200.jpg" />«НІБУЛОН» відкрив регулярні річкові пасажирські перевезення на півдні України</span></a> регулярних пасажирських перевезень водним транспортом. Першими подорожувати на пасажирських суднах «НІБУЛОН Експрес» зможуть мешканці Миколаївської та Херсонської областей. А загалом корпорація <a href="https://nachasi.com/2017/05/02/nibulon-plans/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">має намір вкласти<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/shipyards-1474330_960_720-1-300x200.jpg" />«НІБУЛОН» інвестує в річкову інфраструктуру України 5,5 млрд грн</span></a> 5,5 млрд грн в розвиток аграрної інфраструктури та річкових перевезень України.

Отакі ось кавуни, баржі і меми. Завершимо, мабуть, дописом від SMM-ників прем'єр-міністра:

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fvolodymyrgroysman%2Fphotos%2Fa.149490445219878.1073741829.149481385220784%2F584751048360480%2F%3Ftype%3D3&width=500" width="500" height="725" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>

<h4><strong>Звідки взявся новий мем</strong></h4><p>«Вперше за 14 років херсонські кавуни відправляться в столицю не автошляхами, а річковим транспортом». Так наприкінці липня розпочинався один із дописів Володимира Гройсмана, очільника українського уряду, у Facebook. І далі йшло посилання на матеріал про розвиток річкового транспорту та його використання в Україні як альтернативу автомобільним перевезенням.</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fvolodymyrgroysman%2Fposts%2F583385705163681&#038;width=500" width="500" height="646" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p><p>Як відомо, рідкісний український блоґер не знайде «зраду» навіть там, де номінально є «перемога». Тому соцмережі вкрилися фотошопом та жартами на тему не гірше від стиглих «смугастих» на херсонському баштані.</p><p><a href="/2017/07/16/got-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js"><span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/122228-300x200.jpg" />«Ми не сіємо» — путівник економікою та технологіями «Гри Престолів»</span></a></p><p>Найбільш оригінальними, втім, <a href="http://texty.org.ua/pg/news/Oximets/read/78400/" target="_blank" rel="noopener">виявилися</a> у редакції TEXTY. Там вирішили простежити за тим, як «баржа з кавунами» рухається в бік Горішніх Плавнів (містечка, яке повернуло свою історичну козацьку назву і стало мемом у соцмережах навесні 2017 року):</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-10870" src="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-04-at-12.36.06-PM.png" alt="" width="919" height="447" srcset="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-04-at-12.36.06-PM.png 919w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-04-at-12.36.06-PM-300x146.png 300w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-04-at-12.36.06-PM-768x374.png 768w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-04-at-12.36.06-PM-650x316.png 650w" sizes="(max-width: 919px) 100vw, 919px" /></p><h4><strong>Що насправді стоїть за анонсом «баржі з кавунами»</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— А мені це навіть подобається. Пошуміли про літаки — увесь Facebook вивчив ціноутворення в аеропортах. Написав Гройсман про кавуни — другий день всі вивчають систему внутрішніх судноплавних шляхів України, її поточний стан і вклад у це агрохолдингу «Нібулон», на який, — а не на профуканий бездарно «Укррічфлот» — і покладаються всі наші надії про відродження дніпровського судноплавства.</p>					<cite>									<a href="http://tyzhden.ua/Columns/50/197482"><strong>Антон Санченко,</strong></a> український письменник-мариніст, колумніст							</cite>			</blockquote><p>«Укррічфлот» свого часу опікувався внутрішніми перевезеннями — як вантажними, так і пасажирськими. Внаслідок неконтрольованих процесів всередині номінально державного (а по факту — «по-тіньовому» привласненого) підприємства у 1990-ті — «нульові» відбувся «розпродаж» суден, які забезпечували перевезення не лише кавунів. Втім, демотиваторів, жартів чи запитань про те, куди зникли популярні в Дніпрі та Миколаєві «ракети» (<em>швидкісні пасажирські катери, інтенсивно використовувалися на внутрішніх річкових рейсах Південного Бугу та Дніпра між Миколаєвом, Одесою, Херсоном, Дніпропетровською областю до середини 1990-х — прим.авт.</em>) чи суховантажні судна в ті часи не створювали. Можливо, через відсутність інтернету та соцмереж. Але скоріше — через повну закритість усіх процесів, пов&#8217;язаних із «реорганізацією» (а фактично — розкраданням) річкового флоту України. Тому ні мікро-, ні макроблоґер тих часів нічого не міг «накреативити» про ці історії, котрі були куди цікавішими за всі нинішні. Google дає чимало цікавої інформації за запитами «Чорноморське пароплавство», «Одеське морське пароплавство». Тож всі економічні та напівкримінальні нюанси зараз згадувати не будемо, будь-хто із бажаючих може відшукати їх самостійно.</p><p>Ключовим орієнтиром для нової епохи внутрішнього судноплавства в Україні стали зусилля агрохолдингу «НІБУЛОН» — аж ніяк не пароплавств (більшість із яких залишилися існувати виключно «на папері», але не на рейді). «Баржа з кавунами» — лише маленький фрагмент вантажного флоту. Його вже не перший рік розвиває компанія Вадатурського на додачу до спорудження інфраструктури вантажних портів, пунктів та елеваторів. Внаслідок цих змін судноплавство повернулося до Південного Бугу на Півдні України. З&#8217;явилися нові маршрути в Чорне море та альтернатива «класичним» портам Одеси та Херсону. Звісно, краще в звітах виглядали би згадані вище «ракети». От тільки інвестиції у агрохолдинг хтось вирішив проілюструвати саме актуальною в сезон баштанною продукцією. Далі сюжет потрапив на «ТСН». А той факт, що піарники та SMM-ники очільника українського КабМіну підхопили цей матеріал «1+1» і поширили його у соцмережах, можна назвати просто кумедним збігом, не більше. Але точно не вартим такої підвищеної багатоденної уваги з боку користувачів Facebook та Twitter.</p><h4><strong>Що варто знати про плани України в сфері річкового транспорту</strong></h4><p>Насправді епізод із баржею — це навіть не пролог до реформ в сфері річкового транспорту. Завдовго до «баржі», у травні 2017 року стало відомо, що Україна і Білорусь <a href="/2017/05/10/dnipro-hub/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">мають намір<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/vessel-2091798_960_720-300x200.jpg" />Дніпро стане річковим хабом для України та Білорусі</span></a> створити річковий хаб з метою включення Дніпра до трансєвропейської портової мережі. Оскільки Україна виступила із заявкою про включення Дніпра до трансєвропейської транспортної мережі, то вона має право подавати до Єврокомісії запит на технічну допомогу з розвитку даного міжнародного транспортного коридору. Орієнтири закріплено й документально. У проекті Національної транспортної стратегії до 2030 року наголос зроблено на розвиток судноплавства та внутрішнього водного транспорту.</p><h4><strong>До чого тут «НІБУЛОН»</strong></h4><p>Згаданий вище агрохолдинг важливий в контексті барж не лише із кавунами. Він є однією з компаній, котра інвестує значні кошти в те, аби повернути колишній рівень продуктивності внутрішніх річкових перевезень. Метою компанії є максимальне переорієнтування вантажних перевезень на річки. Вже сьогодні «НІБУЛОН» транспортує 2 млн т зерна на рік річками України. А в найближчі роки перевезення по воді складатимуть 4,6 млн т щорічно. Для цього навіть <a href="/2017/08/01/nibulon-autopark/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">придбано<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/18046-300x200.jpg" />«НІБУЛОН» створить масштабну річкову інфраструктуру</span></a> окремий оновлений автопарк. Схема проста. Вантажівки довозять зерно, кавуни чи овочі до терміналів у портах. А далі все це «подорожує» українськими річками, не «розбиваючи» дороги і не знищуючи ґрунтові шляхи чи і без того нетривкий український асфальт на трасах.</p><p>Паралельно в «НІБУЛОН» <a href="/2017/05/12/nibulon-rivers/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">оголосили про відкриття<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/preview_big_6944-300x200.jpg" />«НІБУЛОН» відкрив регулярні річкові пасажирські перевезення на півдні України</span></a> регулярних пасажирських перевезень водним транспортом. Першими подорожувати на пасажирських суднах «НІБУЛОН Експрес» зможуть мешканці Миколаївської та Херсонської областей. А загалом корпорація <a href="/2017/05/02/nibulon-plans/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">має намір вкласти<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/shipyards-1474330_960_720-1-300x200.jpg" />«НІБУЛОН» інвестує в річкову інфраструктуру України 5,5 млрд грн</span></a> 5,5 млрд грн в розвиток аграрної інфраструктури та річкових перевезень України.</p><p>Отакі ось кавуни, баржі і меми. Завершимо, мабуть, дописом від SMM-ників прем&#8217;єр-міністра:</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fvolodymyrgroysman%2Fphotos%2Fa.149490445219878.1073741829.149481385220784%2F584751048360480%2F%3Ftype%3D3&#038;width=500" width="500" height="725" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p>

Публікація на офіційній сторінці українського прем'єр-міністра, супроводжувана фразою про «херсонські кавуни», які тепер матимуть змогу доплисти до споживача у столиці річковим транспортом, вже тиждень не дає спокою блогосфері та Facebook-аудиторії — а ми розібралися, що все це означає (крім чергового інтернет-мему)

<h4><strong>Звідки взявся новий мем</strong></h4>
«Вперше за 14 років херсонські кавуни відправляться в столицю не автошляхами, а річковим транспортом». Так наприкінці липня розпочинався один із дописів Володимира Гройсмана, очільника українського уряду, у Facebook. І далі йшло посилання на матеріал про розвиток річкового транспорту та його використання в Україні як альтернативу автомобільним перевезенням.

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fvolodymyrgroysman%2Fposts%2F583385705163681&amp;width=500" width="500" height="646" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>

Як відомо, рідкісний український блоґер не знайде «зраду» навіть там, де номінально є «перемога». Тому соцмережі вкрилися фотошопом та жартами на тему не гірше від стиглих «смугастих» на херсонському баштані.

<a href="https://nachasi.com/2017/07/16/got-faq/" target="_blank" rel="noopener"><img class="aligncenter wp-image-10838 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/20621289_2137697646457264_568225020777278631_n.jpg" alt="" width="720" height="404" /></a>

Найбільш оригінальними, втім, <a href="http://texty.org.ua/pg/news/Oximets/read/78400/" target="_blank" rel="noopener">виявилися</a> у редакції TEXTY. Там вирішили простежити за тим, як «баржа з кавунами» рухається в бік Горішніх Плавнів (містечка, яке повернуло свою історичну козацьку назву і стало мемом у соцмережах навесні 2017 року):

<img class="aligncenter size-full wp-image-10870" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-04-at-12.36.06-PM.png" alt="" width="919" height="447" />
<h4><strong>Що насправді стоїть за анонсом «баржі з кавунами»</strong></h4>
[blockquote_with_author name="Антон Санченко" position="український письменник-мариніст, колумніст" link="http://tyzhden.ua/Columns/50/197482" content="— А мені це навіть подобається. Пошуміли про літаки — увесь Facebook вивчив ціноутворення в аеропортах. Написав Гройсман про кавуни — другий день всі вивчають систему внутрішніх судноплавних шляхів України, її поточний стан і вклад у це агрохолдингу «Нібулон», на який, — а не на профуканий бездарно «Укррічфлот» — і покладаються всі наші надії про відродження дніпровського судноплавства."]

«Укррічфлот» свого часу опікувався внутрішніми перевезеннями — як вантажними, так і пасажирськими. Внаслідок неконтрольованих процесів всередині номінально державного (а по факту — «по-тіньовому» привласненого) підприємства у 1990-ті — «нульові» відбувся «розпродаж» суден, які забезпечували перевезення не лише кавунів. Втім, демотиваторів, жартів чи запитань про те, куди зникли популярні в Дніпрі та Миколаєві «ракети» (<em>швидкісні пасажирські катери, інтенсивно використовувалися на внутрішніх річкових рейсах Південного Бугу та Дніпра між Миколаєвом, Одесою, Херсоном, Дніпропетровською областю до середини 1990-х — прим.авт.</em>) чи суховантажні судна в ті часи не створювали. Можливо, через відсутність інтернету та соцмереж. Але скоріше — через повну закритість усіх процесів, пов'язаних із «реорганізацією» (а фактично — розкраданням) річкового флоту України. Тому ні мікро-, ні макроблоґер тих часів нічого не міг «накреативити» про ці історії, котрі були куди цікавішими за всі нинішні. Google дає чимало цікавої інформації за запитами «Чорноморське пароплавство», «Одеське морське пароплавство». Тож всі економічні та напівкримінальні нюанси зараз згадувати не будемо, будь-хто із бажаючих може відшукати їх самостійно.

Ключовим орієнтиром для нової епохи внутрішнього судноплавства в Україні стали зусилля агрохолдингу «НІБУЛОН» — аж ніяк не пароплавств (більшість із яких залишилися існувати виключно «на папері», але не на рейді). «Баржа з кавунами» — лише маленький фрагмент вантажного флоту. Його вже не перший рік розвиває компанія Вадатурського на додачу до спорудження інфраструктури вантажних портів, пунктів та елеваторів. Внаслідок цих змін судноплавство повернулося до Південного Бугу на Півдні України. З'явилися нові маршрути в Чорне море та альтернатива «класичним» портам Одеси та Херсону. Звісно, краще в звітах виглядали би згадані вище «ракети». От тільки інвестиції у агрохолдинг хтось вирішив проілюструвати саме актуальною в сезон баштанною продукцією. Далі сюжет потрапив на «ТСН». А той факт, що піарники та SMM-ники очільника українського КабМіну підхопили цей матеріал «1+1» і поширили його у соцмережах, можна назвати просто кумедним збігом, не більше. Але точно не вартим такої підвищеної багатоденної уваги з боку користувачів Facebook та Twitter.
<h4><strong>Що варто знати про плани України в сфері річкового транспорту</strong></h4>
Насправді епізод із баржею — це навіть не пролог до реформ в сфері річкового транспорту. Завдовго до «баржі», у травні 2017 року стало відомо, що Україна і Білорусь <a href="https://nachasi.com/2017/05/10/dnipro-hub/" target="_blank" rel="noopener">мають намір</a> створити річковий хаб з метою включення Дніпра до трансєвропейської портової мережі. Оскільки Україна виступила із заявкою про включення Дніпра до трансєвропейської транспортної мережі, то вона має право подавати до Єврокомісії запит на технічну допомогу з розвитку даного міжнародного транспортного коридору. Орієнтири закріплено й документально. У проекті Національної транспортної стратегії до 2030 року наголос зроблено на розвиток судноплавства та внутрішнього водного транспорту.
<h4><strong>До чого тут «НІБУЛОН»</strong></h4>
Згаданий вище агрохолдинг важливий в контексті барж не лише із кавунами. Він є однією з компаній, котра інвестує значні кошти в те, аби повернути колишній рівень продуктивності внутрішніх річкових перевезень. Метою компанії є максимальне переорієнтування вантажних перевезень на річки. Вже сьогодні «НІБУЛОН» транспортує 2 млн т зерна на рік річками України. А в найближчі роки перевезення по воді складатимуть 4,6 млн т щорічно. Для цього навіть <a href="https://nachasi.com/2017/08/01/nibulon-autopark/" target="_blank" rel="noopener">придбано</a> окремий оновлений автопарк. Схема проста. Вантажівки довозять зерно, кавуни чи овочі до терміналів у портах. А далі все це «подорожує» українськими річками, не «розбиваючи» дороги і не знищуючи ґрунтові шляхи чи і без того нетривкий український асфальт на трасах.

Паралельно в «НІБУЛОН» <a href="https://nachasi.com/2017/05/12/nibulon-rivers/" target="_blank" rel="noopener">оголосили про відкриття</a> регулярних пасажирських перевезень водним транспортом. Першими подорожувати на пасажирських суднах «НІБУЛОН Експрес» зможуть мешканці Миколаївської та Херсонської областей. А загалом корпорація <a href="https://nachasi.com/2017/05/02/nibulon-plans/" target="_blank" rel="noopener">має намір вкласти</a> 5,5 млрд грн в розвиток аграрної інфраструктури та річкових перевезень України.

Отакі ось кавуни, баржі і меми. Завершимо, мабуть, дописом від SMM-ників прем'єр-міністра:

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fvolodymyrgroysman%2Fphotos%2Fa.149490445219878.1073741829.149481385220784%2F584751048360480%2F%3Ftype%3D3&amp;width=500" width="500" height="725" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>

<h4><strong>Звідки взявся новий мем</strong></h4><p>«Вперше за 14 років херсонські кавуни відправляться в столицю не автошляхами, а річковим транспортом». Так наприкінці липня розпочинався один із дописів Володимира Гройсмана, очільника українського уряду, у Facebook. І далі йшло посилання на матеріал про розвиток річкового транспорту та його використання в Україні як альтернативу автомобільним перевезенням.</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fvolodymyrgroysman%2Fposts%2F583385705163681&amp;width=500" width="500" height="646" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p><p>Як відомо, рідкісний український блоґер не знайде «зраду» навіть там, де номінально є «перемога». Тому соцмережі вкрилися фотошопом та жартами на тему не гірше від стиглих «смугастих» на херсонському баштані.</p><p><a href="/2017/07/16/got-faq/" target="_blank" rel="noopener"><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-10838 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/08/20621289_2137697646457264_568225020777278631_n.jpg" alt="" width="720" height="404" srcset="/wp-content/uploads/2017/08/20621289_2137697646457264_568225020777278631_n.jpg 720w, /wp-content/uploads/2017/08/20621289_2137697646457264_568225020777278631_n-300x168.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/08/20621289_2137697646457264_568225020777278631_n-650x365.jpg 650w" sizes="(max-width: 720px) 100vw, 720px" /></a></p><p>Найбільш оригінальними, втім, <a href="http://texty.org.ua/pg/news/Oximets/read/78400/" target="_blank" rel="noopener">виявилися</a> у редакції TEXTY. Там вирішили простежити за тим, як «баржа з кавунами» рухається в бік Горішніх Плавнів (містечка, яке повернуло свою історичну козацьку назву і стало мемом у соцмережах навесні 2017 року):</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-10870" src="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-04-at-12.36.06-PM.png" alt="" width="919" height="447" srcset="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-04-at-12.36.06-PM.png 919w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-04-at-12.36.06-PM-300x146.png 300w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-04-at-12.36.06-PM-768x374.png 768w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-04-at-12.36.06-PM-650x316.png 650w" sizes="(max-width: 919px) 100vw, 919px" /></p><h4><strong>Що насправді стоїть за анонсом «баржі з кавунами»</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— А мені це навіть подобається. Пошуміли про літаки — увесь Facebook вивчив ціноутворення в аеропортах. Написав Гройсман про кавуни — другий день всі вивчають систему внутрішніх судноплавних шляхів України, її поточний стан і вклад у це агрохолдингу «Нібулон», на який, — а не на профуканий бездарно «Укррічфлот» — і покладаються всі наші надії про відродження дніпровського судноплавства.</p>					<cite>									<a href="http://tyzhden.ua/Columns/50/197482"><strong>Антон Санченко,</strong></a> український письменник-мариніст, колумніст							</cite>			</blockquote><p>«Укррічфлот» свого часу опікувався внутрішніми перевезеннями — як вантажними, так і пасажирськими. Внаслідок неконтрольованих процесів всередині номінально державного (а по факту — «по-тіньовому» привласненого) підприємства у 1990-ті — «нульові» відбувся «розпродаж» суден, які забезпечували перевезення не лише кавунів. Втім, демотиваторів, жартів чи запитань про те, куди зникли популярні в Дніпрі та Миколаєві «ракети» (<em>швидкісні пасажирські катери, інтенсивно використовувалися на внутрішніх річкових рейсах Південного Бугу та Дніпра між Миколаєвом, Одесою, Херсоном, Дніпропетровською областю до середини 1990-х — прим.авт.</em>) чи суховантажні судна в ті часи не створювали. Можливо, через відсутність інтернету та соцмереж. Але скоріше — через повну закритість усіх процесів, пов&#8217;язаних із «реорганізацією» (а фактично — розкраданням) річкового флоту України. Тому ні мікро-, ні макроблоґер тих часів нічого не міг «накреативити» про ці історії, котрі були куди цікавішими за всі нинішні. Google дає чимало цікавої інформації за запитами «Чорноморське пароплавство», «Одеське морське пароплавство». Тож всі економічні та напівкримінальні нюанси зараз згадувати не будемо, будь-хто із бажаючих може відшукати їх самостійно.</p><p>Ключовим орієнтиром для нової епохи внутрішнього судноплавства в Україні стали зусилля агрохолдингу «НІБУЛОН» — аж ніяк не пароплавств (більшість із яких залишилися існувати виключно «на папері», але не на рейді). «Баржа з кавунами» — лише маленький фрагмент вантажного флоту. Його вже не перший рік розвиває компанія Вадатурського на додачу до спорудження інфраструктури вантажних портів, пунктів та елеваторів. Внаслідок цих змін судноплавство повернулося до Південного Бугу на Півдні України. З&#8217;явилися нові маршрути в Чорне море та альтернатива «класичним» портам Одеси та Херсону. Звісно, краще в звітах виглядали би згадані вище «ракети». От тільки інвестиції у агрохолдинг хтось вирішив проілюструвати саме актуальною в сезон баштанною продукцією. Далі сюжет потрапив на «ТСН». А той факт, що піарники та SMM-ники очільника українського КабМіну підхопили цей матеріал «1+1» і поширили його у соцмережах, можна назвати просто кумедним збігом, не більше. Але точно не вартим такої підвищеної багатоденної уваги з боку користувачів Facebook та Twitter.</p><h4><strong>Що варто знати про плани України в сфері річкового транспорту</strong></h4><p>Насправді епізод із баржею — це навіть не пролог до реформ в сфері річкового транспорту. Завдовго до «баржі», у травні 2017 року стало відомо, що Україна і Білорусь <a href="/2017/05/10/dnipro-hub/" target="_blank" rel="noopener">мають намір</a> створити річковий хаб з метою включення Дніпра до трансєвропейської портової мережі. Оскільки Україна виступила із заявкою про включення Дніпра до трансєвропейської транспортної мережі, то вона має право подавати до Єврокомісії запит на технічну допомогу з розвитку даного міжнародного транспортного коридору. Орієнтири закріплено й документально. У проекті Національної транспортної стратегії до 2030 року наголос зроблено на розвиток судноплавства та внутрішнього водного транспорту.</p><h4><strong>До чого тут «НІБУЛОН»</strong></h4><p>Згаданий вище агрохолдинг важливий в контексті барж не лише із кавунами. Він є однією з компаній, котра інвестує значні кошти в те, аби повернути колишній рівень продуктивності внутрішніх річкових перевезень. Метою компанії є максимальне переорієнтування вантажних перевезень на річки. Вже сьогодні «НІБУЛОН» транспортує 2 млн т зерна на рік річками України. А в найближчі роки перевезення по воді складатимуть 4,6 млн т щорічно. Для цього навіть <a href="/2017/08/01/nibulon-autopark/" target="_blank" rel="noopener">придбано</a> окремий оновлений автопарк. Схема проста. Вантажівки довозять зерно, кавуни чи овочі до терміналів у портах. А далі все це «подорожує» українськими річками, не «розбиваючи» дороги і не знищуючи ґрунтові шляхи чи і без того нетривкий український асфальт на трасах.</p><p>Паралельно в «НІБУЛОН» <a href="/2017/05/12/nibulon-rivers/" target="_blank" rel="noopener">оголосили про відкриття</a> регулярних пасажирських перевезень водним транспортом. Першими подорожувати на пасажирських суднах «НІБУЛОН Експрес» зможуть мешканці Миколаївської та Херсонської областей. А загалом корпорація <a href="/2017/05/02/nibulon-plans/" target="_blank" rel="noopener">має намір вкласти</a> 5,5 млрд грн в розвиток аграрної інфраструктури та річкових перевезень України.</p><p>Отакі ось кавуни, баржі і меми. Завершимо, мабуть, дописом від SMM-ників прем&#8217;єр-міністра:</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fvolodymyrgroysman%2Fphotos%2Fa.149490445219878.1073741829.149481385220784%2F584751048360480%2F%3Ftype%3D3&amp;width=500" width="500" height="725" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p>

Головне про мем «баржа з кавунами» — та економіку річок

{:ua}Про баржі, кавуни, річковий транспорт та перспективи України{:}

<h4><strong>Що відбувається із ВВП та інвестиціями</strong></h4>
<a href="https://nachasi.com/2017/07/03/nbu-valyutni-litsenziyi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">НБУ<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/student-849825_1920-300x200.jpg" />НБУ видаватиме українцям електронні валютні ліцензії</span></a> погіршив оцінку зростання реального ВВП України на II квартал 2017 року у порівнянні із аналогічним періодом 2016-го — 1,5% замість 2,4%. Серед причин — вплив окупації частини Донецької та Луганської областей України та скорочення потенційного ВВП, а також вплив припинення торгівлі та постачання сировини з окупованої території.

Попри це, високими темпами зростали інвестиції, а також відбулося покращення ділових очікувань сукупно із впливом приватного споживання (не в останню чергу — на тлі зростання номінальної та реальної зарплатні).

Прогноз <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/gdp-growth/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ВВП<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/coins-1523383_1280-300x200.jpg" />Економіка України зростає — +2,4% для ВВП</span></a> на III квартал цього року погіршено з 1,8% до 1,5%, проте для IV кварталу прогнозовані показники підвищено з 0,7% до 1,1%. Серед сфер, де спостерігадася погіршена ситуація через погодні умови та непередбачувані обставини — енергетика та сільське господарство.

Зафіксовано поліпшення ділових очікувань підприємств і споживчих настроїв населення — і це на тлі зростання капітальних видатків бюджету. Сукупність макропоказників дає змогу НБУ стверджувати, що зростання ВВП України за підсумками 2017-го складе 1,6%.

У 2018 році Нацбанк прогнозує таку щоквартальну динаміку реального ВВП: 1,9%, 3%, 3,7% і 3,8%. Загальну оцінку зростання української економіки на 2018-й збережено на рівні 3,2%.
<h4><strong>Яким є стан міжнародної фінансової співпраці та кредитування МВФ</strong></h4>
У Нацбанку констатують дотримання станом на початок липня 2017 року кількісних критеріїв та індикативних цільових показників програми співпраці з МВФ: із кінця 2015 року (він був стартовою точкою для подальшого розрахунку критеріїв) кумулятивне збільшення чистих міжнародних резервів склало $3,791 млрд – при тому, що програмою встановлений мінімальний приріст на рівні $3,251 млрд. Водночас кумулятивне скорочення чистих внутрішніх активів склало 14 млрд грн (програмою допускається збільшення максимум на 12 млрд грн).

НБУ також домагатиметься перегляду деяких вимог міжнародних монетарних програм, аби вони відповідали інфляційним реаліям та прогнозам стосовно української економіки.
<h4><strong>Хто і скільки інвестує і чи змінюється рівень боргів</strong></h4>
Було отримано черговий транш кредиту макрофінансової допомоги у розмірі €0,6 млрд. У першій половині 2017-го також було зафіксовано чистий приплив боргового капіталу приватного сектора, хоча й незначний, насамперед за рахунок зростання заборгованості за торговими кредитами (у січні–травні 2016 року чистий відплив становив $1,6 млрд).

Чистий приплив іноземних інвестицій у січні–травні 2017 року склав $0,5 млрд. Переважно це був міжфірмовий борг підприємств прямого інвестування. Нижчі обсяги порівняно з попереднім роком пов’язані із завершенням рекапіталізації банків з іноземним капіталом.
<h4><strong>Чи високий рівень інфляції в Україні</strong></h4>
Показник інфляції у червні 2017 року було зафіксовано на рівні 15,6% при індикативній меті у 12%. До кінця поточного року прогнозується поступове сповільнення інфляції до рівня у 9,1%. У 2018–2019 роках інфляція перебуватиме на рівні центрального значення цінового діапазону – 6,0 і 5,0% відповідно. Такий прогноз дають фахівці НБУ.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_10731199_l-2015.jpg" align="left"]
<h4><strong>Що відбувається на ринку депозитів та кредитів</strong></h4>
Депозити домогосподарств у гривні протягом I півріччя 2017 року збільшилися на 10%, а в іноземній валюті – знизилися на 2%. Обсяг купівлі банками готівкової валюти у населення перевищував продаж на $1,5 млрд. Притік гривні у банки — результат зростання зарплат та покращення очікувань щодо інфляції, запевняють у НБУ.

Кредитування, зокрема корпоративного сектора, порівняно з 2016 роком поступово відновлювалося. Проте воно великою мірою було зумовлено реструктуризацією валютних кредитів. У 2017 році пожвавилось кредитування домогосподарств, насамперед, на споживчі цілі.
<h4><strong>Якою є фіскальна політика України у I півріччі 2017 року</strong></h4>
Бюджети усіх рівнів було виконано із профіцитом, а фіскальна політика залишалася стриманою.

У січні–травні 2017 року додатне сальдо зведеного бюджету сягнуло 50,5 млрд грн завдяки профіциту бюджетів усіх рівнів. Також суттєво збільшився первинний профіцит.
Доходи зведеного бюджету збільшилися на 46% рік до року, у тому числі за рахунок податкових змін та додаткових ресурсів (перерахування НБУ та конфісковані кошти).

Високі темпи зростання податкових надходжень (31,1% у порівнянні із 2016 роком були передусім забезпечені значними надходженнями від ПДФО, податку на прибуток підприємств та сплати ПДВ.

Видатки зведеного бюджету зросли на 26,5% у порівнянні до 2016 року. Видатки на соціальне забезпечення зросли помірно через зниження перерахувань Пенсійному фонду та зменшення витрат на субсидії населенню.

Як твердять у НБУ, з початку 2017 року державний борг практично не змінився, хоча уряд продовжив випуск облігацій внутрішньої державної позики та забезпечив надходження фінансових ресурсів від міжнародних партнерів. Зростання боргу стримувалося ефектами переоцінки через зміцнення гривні до долара США (70% боргу – у валюті). У цілому за січень–травень 2017 року чисті надходження за фінансовим рахунком становили $1,8 млрд (за аналогічний період минулого року – $1 млрд).
<h4><strong>Чи знято обмеження від національного фінрегулятора</strong></h4>
НБУ у I півріччі пом’якшував адміністративні обмеження на валютному ринку. Зокрема, йдеться про скасування ідентифікації в разі купівлі валюти до 150 тис грн в еквіваленті та скасування обмеження щодо <a href="https://nachasi.com/2017/05/26/nbu-rules/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">окремих операцій з повернення коштів<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/money-163502_1280-300x200.jpg" />НБУ лібералізував правила повернення іноземних інвестицій</span></a> іноземних інвесторів та <a href="https://nachasi.com/2017/06/12/nbu-obmezhennya-fizosoby/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">переказу коштів фізосіб за кордон<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/dollar-1974710_960_720-300x200.jpg" />НБУ скасував обмеження для фізосіб для валютних переказів за кордон</span></a> для неторговельних операцій. Також збільшено річний ліміт інвестування за кордон з $0,6 млн до $2 млн.

<h4><strong>Що відбувається із ВВП та інвестиціями</strong></h4><p><a href="/2017/07/03/nbu-valyutni-litsenziyi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">НБУ<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/student-849825_1920-300x200.jpg" />НБУ видаватиме українцям електронні валютні ліцензії</span></a> погіршив оцінку зростання реального ВВП України на II квартал 2017 року у порівнянні із аналогічним періодом 2016-го — 1,5% замість 2,4%. Серед причин — вплив окупації частини Донецької та Луганської областей України та скорочення потенційного ВВП, а також вплив припинення торгівлі та постачання сировини з окупованої території.</p><p>Попри це, високими темпами зростали інвестиції, а також відбулося покращення ділових очікувань сукупно із впливом приватного споживання (не в останню чергу — на тлі зростання номінальної та реальної зарплатні).</p><p>Прогноз <a href="/2017/05/16/gdp-growth/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ВВП<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/coins-1523383_1280-300x200.jpg" />Економіка України зростає — +2,4% для ВВП</span></a> на III квартал цього року погіршено з 1,8% до 1,5%, проте для IV кварталу прогнозовані показники підвищено з 0,7% до 1,1%. Серед сфер, де спостерігадася погіршена ситуація через погодні умови та непередбачувані обставини — енергетика та сільське господарство.</p><p>Зафіксовано поліпшення ділових очікувань підприємств і споживчих настроїв населення — і це на тлі зростання капітальних видатків бюджету. Сукупність макропоказників дає змогу НБУ стверджувати, що зростання ВВП України за підсумками 2017-го складе 1,6%.</p><p>У 2018 році Нацбанк прогнозує таку щоквартальну динаміку реального ВВП: 1,9%, 3%, 3,7% і 3,8%. Загальну оцінку зростання української економіки на 2018-й збережено на рівні 3,2%.</p><h4><strong>Яким є стан міжнародної фінансової співпраці та кредитування МВФ</strong></h4><p>У Нацбанку констатують дотримання станом на початок липня 2017 року кількісних критеріїв та індикативних цільових показників програми співпраці з МВФ: із кінця 2015 року (він був стартовою точкою для подальшого розрахунку критеріїв) кумулятивне збільшення чистих міжнародних резервів склало $3,791 млрд – при тому, що програмою встановлений мінімальний приріст на рівні $3,251 млрд. Водночас кумулятивне скорочення чистих внутрішніх активів склало 14 млрд грн (програмою допускається збільшення максимум на 12 млрд грн).</p><p>НБУ також домагатиметься перегляду деяких вимог міжнародних монетарних програм, аби вони відповідали інфляційним реаліям та прогнозам стосовно української економіки.</p><h4><strong>Хто і скільки інвестує і чи змінюється рівень боргів</strong></h4><p>Було отримано черговий транш кредиту макрофінансової допомоги у розмірі €0,6 млрд. У першій половині 2017-го також було зафіксовано чистий приплив боргового капіталу приватного сектора, хоча й незначний, насамперед за рахунок зростання заборгованості за торговими кредитами (у січні–травні 2016 року чистий відплив становив $1,6 млрд).</p><p>Чистий приплив іноземних інвестицій у січні–травні 2017 року склав $0,5 млрд. Переважно це був міжфірмовий борг підприємств прямого інвестування. Нижчі обсяги порівняно з попереднім роком пов’язані із завершенням рекапіталізації банків з іноземним капіталом.</p><h4><strong>Чи високий рівень інфляції в Україні</strong></h4><p>Показник інфляції у червні 2017 року було зафіксовано на рівні 15,6% при індикативній меті у 12%. До кінця поточного року прогнозується поступове сповільнення інфляції до рівня у 9,1%. У 2018–2019 роках інфляція перебуватиме на рівні центрального значення цінового діапазону – 6,0 і 5,0% відповідно. Такий прогноз дають фахівці НБУ.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_10731199_l-2015.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>Що відбувається на ринку депозитів та кредитів</strong></h4><p>Депозити домогосподарств у гривні протягом I півріччя 2017 року збільшилися на 10%, а в іноземній валюті – знизилися на 2%. Обсяг купівлі банками готівкової валюти у населення перевищував продаж на $1,5 млрд. Притік гривні у банки — результат зростання зарплат та покращення очікувань щодо інфляції, запевняють у НБУ.</p><p>Кредитування, зокрема корпоративного сектора, порівняно з 2016 роком поступово відновлювалося. Проте воно великою мірою було зумовлено реструктуризацією валютних кредитів. У 2017 році пожвавилось кредитування домогосподарств, насамперед, на споживчі цілі.</p><h4><strong>Якою є фіскальна політика України у I півріччі 2017 року</strong></h4><p>Бюджети усіх рівнів було виконано із профіцитом, а фіскальна політика залишалася стриманою.</p><p>У січні–травні 2017 року додатне сальдо зведеного бюджету сягнуло 50,5 млрд грн завдяки профіциту бюджетів усіх рівнів. Також суттєво збільшився первинний профіцит.<br />Доходи зведеного бюджету збільшилися на 46% рік до року, у тому числі за рахунок податкових змін та додаткових ресурсів (перерахування НБУ та конфісковані кошти).</p><p>Високі темпи зростання податкових надходжень (31,1% у порівнянні із 2016 роком були передусім забезпечені значними надходженнями від ПДФО, податку на прибуток підприємств та сплати ПДВ.</p><p>Видатки зведеного бюджету зросли на 26,5% у порівнянні до 2016 року. Видатки на соціальне забезпечення зросли помірно через зниження перерахувань Пенсійному фонду та зменшення витрат на субсидії населенню.</p><p>Як твердять у НБУ, з початку 2017 року державний борг практично не змінився, хоча уряд продовжив випуск облігацій внутрішньої державної позики та забезпечив надходження фінансових ресурсів від міжнародних партнерів. Зростання боргу стримувалося ефектами переоцінки через зміцнення гривні до долара США (70% боргу – у валюті). У цілому за січень–травень 2017 року чисті надходження за фінансовим рахунком становили $1,8 млрд (за аналогічний період минулого року – $1 млрд).</p><h4><strong>Чи знято обмеження від національного фінрегулятора</strong></h4><p>НБУ у I півріччі пом’якшував адміністративні обмеження на валютному ринку. Зокрема, йдеться про скасування ідентифікації в разі купівлі валюти до 150 тис грн в еквіваленті та скасування обмеження щодо <a href="/2017/05/26/nbu-rules/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">окремих операцій з повернення коштів<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/money-163502_1280-300x200.jpg" />НБУ лібералізував правила повернення іноземних інвестицій</span></a> іноземних інвесторів та <a href="/2017/06/12/nbu-obmezhennya-fizosoby/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">переказу коштів фізосіб за кордон<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/dollar-1974710_960_720-300x200.jpg" />НБУ скасував обмеження для фізосіб для валютних переказів за кордон</span></a> для неторговельних операцій. Також збільшено річний ліміт інвестування за кордон з $0,6 млн до $2 млн.</p>

Українська промисловість та фінансова сфера третій рік переживає «американські гірки», але деякі позитивні тенденції намітилися — і про них поговоримо коротко, зосередившись на ключових показниках, цифрах та звітові Нацбанку України щодо стану економіки в державі

<h4><strong>Що відбувається із ВВП та інвестиціями</strong></h4>
<a href="https://nachasi.com/2017/07/03/nbu-valyutni-litsenziyi/" target="_blank" rel="noopener">НБУ</a> погіршив оцінку зростання реального ВВП України на II квартал 2017 року у порівнянні із аналогічним періодом 2016-го — 1,5% замість 2,4%. Серед причин — вплив окупації частини Донецької та Луганської областей України та скорочення потенційного ВВП, а також вплив припинення торгівлі та постачання сировини з окупованої території.

Попри це, високими темпами зростали інвестиції, а також відбулося покращення ділових очікувань сукупно із впливом приватного споживання (не в останню чергу — на тлі зростання номінальної та реальної зарплатні).

Прогноз <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/gdp-growth/" target="_blank" rel="noopener">ВВП</a> на III квартал цього року погіршено з 1,8% до 1,5%, проте для IV кварталу прогнозовані показники підвищено з 0,7% до 1,1%. Серед сфер, де спостерігадася погіршена ситуація через погодні умови та непередбачувані обставини — енергетика та сільське господарство.

Зафіксовано поліпшення ділових очікувань підприємств і споживчих настроїв населення — і це на тлі зростання капітальних видатків бюджету. Сукупність макропоказників дає змогу НБУ стверджувати, що зростання ВВП України за підсумками 2017-го складе 1,6%.

У 2018 році Нацбанк прогнозує таку щоквартальну динаміку реального ВВП: 1,9%, 3%, 3,7% і 3,8%. Загальну оцінку зростання української економіки на 2018-й збережено на рівні 3,2%.
<h4><strong>Яким є стан міжнародної фінансової співпраці та кредитування МВФ</strong></h4>
У Нацбанку констатують дотримання станом на початок липня 2017 року кількісних критеріїв та індикативних цільових показників програми співпраці з МВФ: із кінця 2015 року (він був стартовою точкою для подальшого розрахунку критеріїв) кумулятивне збільшення чистих міжнародних резервів склало $3,791 млрд – при тому, що програмою встановлений мінімальний приріст на рівні $3,251 млрд. Водночас кумулятивне скорочення чистих внутрішніх активів склало 14 млрд грн (програмою допускається збільшення максимум на 12 млрд грн).

НБУ також домагатиметься перегляду деяких вимог міжнародних монетарних програм, аби вони відповідали інфляційним реаліям та прогнозам стосовно української економіки.
<h4><strong>Хто і скільки інвестує і чи змінюється рівень боргів</strong></h4>
Було отримано черговий транш кредиту макрофінансової допомоги у розмірі €0,6 млрд. У першій половині 2017-го також було зафіксовано чистий приплив боргового капіталу приватного сектора, хоча й незначний, насамперед за рахунок зростання заборгованості за торговими кредитами (у січні–травні 2016 року чистий відплив становив $1,6 млрд).

Чистий приплив іноземних інвестицій у січні–травні 2017 року склав $0,5 млрд. Переважно це був міжфірмовий борг підприємств прямого інвестування. Нижчі обсяги порівняно з попереднім роком пов’язані із завершенням рекапіталізації банків з іноземним капіталом.
<h4><strong>Чи високий рівень інфляції в Україні</strong></h4>
Показник інфляції у червні 2017 року було зафіксовано на рівні 15,6% при індикативній меті у 12%. До кінця поточного року прогнозується поступове сповільнення інфляції до рівня у 9,1%. У 2018–2019 роках інфляція перебуватиме на рівні центрального значення цінового діапазону – 6,0 і 5,0% відповідно. Такий прогноз дають фахівці НБУ.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_10731199_l-2015.jpg" align="left"]
<h4><strong>Що відбувається на ринку депозитів та кредитів</strong></h4>
Депозити домогосподарств у гривні протягом I півріччя 2017 року збільшилися на 10%, а в іноземній валюті – знизилися на 2%. Обсяг купівлі банками готівкової валюти у населення перевищував продаж на $1,5 млрд. Притік гривні у банки — результат зростання зарплат та покращення очікувань щодо інфляції, запевняють у НБУ.

Кредитування, зокрема корпоративного сектора, порівняно з 2016 роком поступово відновлювалося. Проте воно великою мірою було зумовлено реструктуризацією валютних кредитів. У 2017 році пожвавилось кредитування домогосподарств, насамперед, на споживчі цілі.
<h4><strong>Якою є фіскальна політика України у I півріччі 2017 року</strong></h4>
Бюджети усіх рівнів було виконано із профіцитом, а фіскальна політика залишалася стриманою.

У січні–травні 2017 року додатне сальдо зведеного бюджету сягнуло 50,5 млрд грн завдяки профіциту бюджетів усіх рівнів. Також суттєво збільшився первинний профіцит.
Доходи зведеного бюджету збільшилися на 46% рік до року, у тому числі за рахунок податкових змін та додаткових ресурсів (перерахування НБУ та конфісковані кошти).

Високі темпи зростання податкових надходжень (31,1% у порівнянні із 2016 роком були передусім забезпечені значними надходженнями від ПДФО, податку на прибуток підприємств та сплати ПДВ.

Видатки зведеного бюджету зросли на 26,5% у порівнянні до 2016 року. Видатки на соціальне забезпечення зросли помірно через зниження перерахувань Пенсійному фонду та зменшення витрат на субсидії населенню.

Як твердять у НБУ, з початку 2017 року державний борг практично не змінився, хоча уряд продовжив випуск облігацій внутрішньої державної позики та забезпечив надходження фінансових ресурсів від міжнародних партнерів. Зростання боргу стримувалося ефектами переоцінки через зміцнення гривні до долара США (70% боргу – у валюті). У цілому за січень–травень 2017 року чисті надходження за фінансовим рахунком становили $1,8 млрд (за аналогічний період минулого року – $1 млрд).
<h4><strong>Чи знято обмеження від національного фінрегулятора</strong></h4>
НБУ у I півріччі пом’якшував адміністративні обмеження на валютному ринку. Зокрема, йдеться про скасування ідентифікації в разі купівлі валюти до 150 тис грн в еквіваленті та скасування обмеження щодо <a href="https://nachasi.com/2017/05/26/nbu-rules/" target="_blank" rel="noopener">окремих операцій з повернення коштів</a> іноземних інвесторів та <a href="https://nachasi.com/2017/06/12/nbu-obmezhennya-fizosoby/" target="_blank" rel="noopener">переказу коштів фізосіб за кордон</a> для неторговельних операцій. Також збільшено річний ліміт інвестування за кордон з $0,6 млн до $2 млн.

<h4><strong>Що відбувається із ВВП та інвестиціями</strong></h4><p><a href="/2017/07/03/nbu-valyutni-litsenziyi/" target="_blank" rel="noopener">НБУ</a> погіршив оцінку зростання реального ВВП України на II квартал 2017 року у порівнянні із аналогічним періодом 2016-го — 1,5% замість 2,4%. Серед причин — вплив окупації частини Донецької та Луганської областей України та скорочення потенційного ВВП, а також вплив припинення торгівлі та постачання сировини з окупованої території.</p><p>Попри це, високими темпами зростали інвестиції, а також відбулося покращення ділових очікувань сукупно із впливом приватного споживання (не в останню чергу — на тлі зростання номінальної та реальної зарплатні).</p><p>Прогноз <a href="/2017/05/16/gdp-growth/" target="_blank" rel="noopener">ВВП</a> на III квартал цього року погіршено з 1,8% до 1,5%, проте для IV кварталу прогнозовані показники підвищено з 0,7% до 1,1%. Серед сфер, де спостерігадася погіршена ситуація через погодні умови та непередбачувані обставини — енергетика та сільське господарство.</p><p>Зафіксовано поліпшення ділових очікувань підприємств і споживчих настроїв населення — і це на тлі зростання капітальних видатків бюджету. Сукупність макропоказників дає змогу НБУ стверджувати, що зростання ВВП України за підсумками 2017-го складе 1,6%.</p><p>У 2018 році Нацбанк прогнозує таку щоквартальну динаміку реального ВВП: 1,9%, 3%, 3,7% і 3,8%. Загальну оцінку зростання української економіки на 2018-й збережено на рівні 3,2%.</p><h4><strong>Яким є стан міжнародної фінансової співпраці та кредитування МВФ</strong></h4><p>У Нацбанку констатують дотримання станом на початок липня 2017 року кількісних критеріїв та індикативних цільових показників програми співпраці з МВФ: із кінця 2015 року (він був стартовою точкою для подальшого розрахунку критеріїв) кумулятивне збільшення чистих міжнародних резервів склало $3,791 млрд – при тому, що програмою встановлений мінімальний приріст на рівні $3,251 млрд. Водночас кумулятивне скорочення чистих внутрішніх активів склало 14 млрд грн (програмою допускається збільшення максимум на 12 млрд грн).</p><p>НБУ також домагатиметься перегляду деяких вимог міжнародних монетарних програм, аби вони відповідали інфляційним реаліям та прогнозам стосовно української економіки.</p><h4><strong>Хто і скільки інвестує і чи змінюється рівень боргів</strong></h4><p>Було отримано черговий транш кредиту макрофінансової допомоги у розмірі €0,6 млрд. У першій половині 2017-го також було зафіксовано чистий приплив боргового капіталу приватного сектора, хоча й незначний, насамперед за рахунок зростання заборгованості за торговими кредитами (у січні–травні 2016 року чистий відплив становив $1,6 млрд).</p><p>Чистий приплив іноземних інвестицій у січні–травні 2017 року склав $0,5 млрд. Переважно це був міжфірмовий борг підприємств прямого інвестування. Нижчі обсяги порівняно з попереднім роком пов’язані із завершенням рекапіталізації банків з іноземним капіталом.</p><h4><strong>Чи високий рівень інфляції в Україні</strong></h4><p>Показник інфляції у червні 2017 року було зафіксовано на рівні 15,6% при індикативній меті у 12%. До кінця поточного року прогнозується поступове сповільнення інфляції до рівня у 9,1%. У 2018–2019 роках інфляція перебуватиме на рівні центрального значення цінового діапазону – 6,0 і 5,0% відповідно. Такий прогноз дають фахівці НБУ.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_10731199_l-2015.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>Що відбувається на ринку депозитів та кредитів</strong></h4><p>Депозити домогосподарств у гривні протягом I півріччя 2017 року збільшилися на 10%, а в іноземній валюті – знизилися на 2%. Обсяг купівлі банками готівкової валюти у населення перевищував продаж на $1,5 млрд. Притік гривні у банки — результат зростання зарплат та покращення очікувань щодо інфляції, запевняють у НБУ.</p><p>Кредитування, зокрема корпоративного сектора, порівняно з 2016 роком поступово відновлювалося. Проте воно великою мірою було зумовлено реструктуризацією валютних кредитів. У 2017 році пожвавилось кредитування домогосподарств, насамперед, на споживчі цілі.</p><h4><strong>Якою є фіскальна політика України у I півріччі 2017 року</strong></h4><p>Бюджети усіх рівнів було виконано із профіцитом, а фіскальна політика залишалася стриманою.</p><p>У січні–травні 2017 року додатне сальдо зведеного бюджету сягнуло 50,5 млрд грн завдяки профіциту бюджетів усіх рівнів. Також суттєво збільшився первинний профіцит.<br />Доходи зведеного бюджету збільшилися на 46% рік до року, у тому числі за рахунок податкових змін та додаткових ресурсів (перерахування НБУ та конфісковані кошти).</p><p>Високі темпи зростання податкових надходжень (31,1% у порівнянні із 2016 роком були передусім забезпечені значними надходженнями від ПДФО, податку на прибуток підприємств та сплати ПДВ.</p><p>Видатки зведеного бюджету зросли на 26,5% у порівнянні до 2016 року. Видатки на соціальне забезпечення зросли помірно через зниження перерахувань Пенсійному фонду та зменшення витрат на субсидії населенню.</p><p>Як твердять у НБУ, з початку 2017 року державний борг практично не змінився, хоча уряд продовжив випуск облігацій внутрішньої державної позики та забезпечив надходження фінансових ресурсів від міжнародних партнерів. Зростання боргу стримувалося ефектами переоцінки через зміцнення гривні до долара США (70% боргу – у валюті). У цілому за січень–травень 2017 року чисті надходження за фінансовим рахунком становили $1,8 млрд (за аналогічний період минулого року – $1 млрд).</p><h4><strong>Чи знято обмеження від національного фінрегулятора</strong></h4><p>НБУ у I півріччі пом’якшував адміністративні обмеження на валютному ринку. Зокрема, йдеться про скасування ідентифікації в разі купівлі валюти до 150 тис грн в еквіваленті та скасування обмеження щодо <a href="/2017/05/26/nbu-rules/" target="_blank" rel="noopener">окремих операцій з повернення коштів</a> іноземних інвесторів та <a href="/2017/06/12/nbu-obmezhennya-fizosoby/" target="_blank" rel="noopener">переказу коштів фізосіб за кордон</a> для неторговельних операцій. Також збільшено річний ліміт інвестування за кордон з $0,6 млн до $2 млн.</p>

7 ключових фактів про українську економіку за I півріччя 2017-го

{:ua}Які основні показники української економіки за перші 6 місяців 2017 року?{:}

Відтепер українська залізниця співпрацюватиме з провідними світовими інформаційними агенціями, що показують хід торгів валютними курсами, грошовими ресурсами, фінансовими інструментами, товарними групами, біржовими індексами та дозволяють в режимі реального часу та з максимальною прозорістю фіксувати угоди на фінансових ринках

«Укрзалізниця» на рік має понад 80 млрд грн обігу по банківських рахунках та сотні мільйонів доларів операцій з купівлі-продажу валют. Для максимально ефективного управління грошовими ресурсами в компанії змінили технологію роботи, щоб оптимізувати та підвищити операційну ефективність у фінансовому блоці.

<h4><strong>Очікувані результати співпраці для ДП «Укрзалізниця»</strong></h4>
Об’єм операцій УЗ з купівлі-продажу доларів США, в середньому на рік, становить $300-350 млн. Різниця між середніми на ринку валютними курсами та курсами, за якими УЗ купувала чи продавала валюту 2016 році становила близько 7,5 копійок за долар. У 2017 році цей показник поступово знижений і тепер закриваємо операції за середньоринковими курсами. Це дозволило додатково заробити 9,3 млн грн, а до кінця року додатковий економічний ефект становитиме близько 20 млн грн.

Залишки коштів на поточних рахунках Укрзалізниці, становлять понад 5 млрд грн, що підтверджує повноцінну платоспроможність компанії перед контрагентами та інвесторами. Економічний ефект від цих дій, тільки в другому кварталі 2017 року, становить 59,4 млн грн, а до кінця року розраховуємо на перевищення 200 млн грн.

<p>«Укрзалізниця» на рік має понад 80 млрд грн обігу по банківських рахунках та сотні мільйонів доларів операцій з купівлі-продажу валют. Для максимально ефективного управління грошовими ресурсами в компанії змінили технологію роботи, щоб оптимізувати та підвищити операційну ефективність у фінансовому блоці.<br /></p><h4><strong>Очікувані результати співпраці для ДП «Укрзалізниця»</strong></h4><p>Об’єм операцій УЗ з купівлі-продажу доларів США, в середньому на рік, становить $300-350 млн. Різниця між середніми на ринку валютними курсами та курсами, за якими УЗ купувала чи продавала валюту 2016 році становила близько 7,5 копійок за долар. У 2017 році цей показник поступово знижений і тепер закриваємо операції за середньоринковими курсами. Це дозволило додатково заробити 9,3 млн грн, а до кінця року додатковий економічний ефект становитиме близько 20 млн грн.</p><p>Залишки коштів на поточних рахунках Укрзалізниці, становлять понад 5 млрд грн, що підтверджує повноцінну платоспроможність компанії перед контрагентами та інвесторами. Економічний ефект від цих дій, тільки в другому кварталі 2017 року, становить 59,4 млн грн, а до кінця року розраховуємо на перевищення 200 млн грн.</p>

«Укрзалізниця» співпрацює з Bloomberg

{:ua}Що готує «Укрзалізниця» і для чого їй співпраця із великим постачальником фінансових даних? На часі дізнатися подробиці у матеріалі{:}

<p>На відміну від футуристів Грехем не намагається передбачити майбутнє, а радше перевірити наявні сценарії на співвимірність з соціальними, політичними та технологічними трендами. Футуристи намагаються зрозуміти, куди веде суто технологічний прогрес. Грехем стверджує, що зростання та розбудова технологій — лише один з аспектів, який впливає на історичний розвиток подій. Від цього зміниться і наш дохід, і наше дозвілля, і наші цілі розвитку.
</p>
<h4><strong>Автоматизація та штучний інтелект</strong></h4>
Промислова революція у комбінації з базовими ідеями капіталізму стимулюють утвердження схеми праці, в якій все, що можна виміряти чи виконати у відповідності до конкретних правил, буде автоматизовано. Отже, у майбутньому людина буде виконувати лише ту роботу, яка не під силу машині. Автоматизація зводить нанівець необхідність людської праці, бо та має чимало недоліків. Краще найняти робота, що не втомлюється, не ходить на обід, не потребує відпусток чи лікарняних. Причому <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/future-work/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">автоматизація зітре<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/industrial-1636390_1280-300x200.jpg" />Фах на полицю — чому робота майбутнього не буде тотожна професії</span></a> не лише прості, виробничі професії, але ті, які потребують вищого рівня кваліфікації — вчителів, юристів та <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">журналістів<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a>.

«На вулиці» такого роду спеціалісти не залишаться. Як і раніше (під час промислової революції, наприклад), з'являться нові робочі місця, а працівникам доведеться здобувати нові навички й звикати до змінених умов. Однак, на думку Грехема, суспільство зараз не докладає достатніх зусиль, щоби підготувати наступне покоління до такого роду кардинальних перетворень на ринку праці. Вивчати те, що у майбутньому замість людини робитиме комп'ютер, тепер уже просто-таки немає сенсу. Уміння програмувати <a href="https://nachasi.com/2017/07/21/no-room-for-coders/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">не допоможе<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_39200815_l-2015-300x200.jpg" />Чому дизайнерам доведеться стати не кодерами, а «письменниками»</span></a>, коли комп'ютер навчиться це робити краще за будь-якого сучасного фахівця.
<h4><strong>Універсальний мінімальний дохід</strong></h4>
Універсальний мінімальний дохід — це плата, яку отримує кожен, без прив'язки до певних умов та без вимоги до виконання роботи.

Цікаву ідею нещодавно висловив засновник Microsoft <a href="https://nachasi.com/2017/07/28/ceo-amazon/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Білл Ґейтс<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/amazon-447034_1280-300x200.jpg" />CEO Amazon став найбагатшою людиною планети</span></a>, який запропонував накладати на роботів майбутнього податок. З цього прибутку можна було би фінансувати універсальний базовий дохід. Думка звучить привабливо, і її сміливо можна використовувати в якості аргументу у відповідь на застереження, що лунають із консервативних кіл (мовляв, автоматизація і роботизація не принесуть користі суспільству).

Автоматизація здатна принести користь людству і дозволить нарешті позбутися набридливої монотонної роботи, аби можна було присвятити час чомусь цікавішому і важливішому: волонтерству, творчості, громадській діяльності. Наразі найбільше можливостей розробляти й застосовувати роботизацію — у великих корпорацій. Не виключено, що й прибуток отримуватимуть саме вони.
<h4><strong>Пост-капіталізм</strong></h4>
Автоматизація та роботизація неодмінно призведуть до принципових змін у житті суспільства й стимулюватимуть появу нової політично-філософської концепції: пост-капіталізму. Так, це нова утопія, згідно з якою традиційний капіталізм — у якому йдеться в першу чергу про приватну власність і найману працю — замінить нова форма спільного виробництва.

Історія вже неодноразово демонструвала, що «світле майбутнє», яке обіцяли прихильники соціалізму та «лівих» політичних течій, так і не наставало. Цього разу, як вважає Грехем, варто поміркувати над принципово новою концепцією. Приміром, знайти середнє арифметичне між «колективним» та «вільним ринком». Це можливо, якщо у майбутньому кожен стане власником засобу виробництва — самостійно або колективно, — а продукція реалізовуватиметься на вільному ринку. Така форма власності не вписується у класичне розуміння приватної, за умови якої лише частина суспільства володіє майном (у цьому випадку — виробництвом). З іншого боку, не йдеться про націоналізацію, тобто присвоєння державою усієї власності.

<p>На відміну від футуристів Грехем не намагається передбачити майбутнє, а радше перевірити наявні сценарії на співвимірність з соціальними, політичними та технологічними трендами. Футуристи намагаються зрозуміти, куди веде суто технологічний прогрес. Грехем стверджує, що зростання та розбудова технологій — лише один з аспектів, який впливає на історичний розвиток подій. Від цього зміниться і наш дохід, і наше дозвілля, і наші цілі розвитку.</p><h4><strong>Автоматизація та штучний інтелект</strong></h4><p>Промислова революція у комбінації з базовими ідеями капіталізму стимулюють утвердження схеми праці, в якій все, що можна виміряти чи виконати у відповідності до конкретних правил, буде автоматизовано. Отже, у майбутньому людина буде виконувати лише ту роботу, яка не під силу машині. Автоматизація зводить нанівець необхідність людської праці, бо та має чимало недоліків. Краще найняти робота, що не втомлюється, не ходить на обід, не потребує відпусток чи лікарняних. Причому <a href="/2017/06/29/future-work/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">автоматизація зітре<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/industrial-1636390_1280-300x200.jpg" />Фах на полицю — чому робота майбутнього не буде тотожна професії</span></a> не лише прості, виробничі професії, але ті, які потребують вищого рівня кваліфікації — вчителів, юристів та <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">журналістів<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a>.</p><p>«На вулиці» такого роду спеціалісти не залишаться. Як і раніше (під час промислової революції, наприклад), з&#8217;являться нові робочі місця, а працівникам доведеться здобувати нові навички й звикати до змінених умов. Однак, на думку Грехема, суспільство зараз не докладає достатніх зусиль, щоби підготувати наступне покоління до такого роду кардинальних перетворень на ринку праці. Вивчати те, що у майбутньому замість людини робитиме комп&#8217;ютер, тепер уже просто-таки немає сенсу. Уміння програмувати <a href="/2017/07/21/no-room-for-coders/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">не допоможе<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_39200815_l-2015-300x200.jpg" />Чому дизайнерам доведеться стати не кодерами, а «письменниками»</span></a>, коли комп&#8217;ютер навчиться це робити краще за будь-якого сучасного фахівця.</p><h4><strong>Універсальний мінімальний дохід</strong></h4><p>Універсальний мінімальний дохід — це плата, яку отримує кожен, без прив&#8217;язки до певних умов та без вимоги до виконання роботи.</p><p>Цікаву ідею нещодавно висловив засновник Microsoft <a href="/2017/07/28/ceo-amazon/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Білл Ґейтс<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/amazon-447034_1280-300x200.jpg" />CEO Amazon став найбагатшою людиною планети</span></a>, який запропонував накладати на роботів майбутнього податок. З цього прибутку можна було би фінансувати універсальний базовий дохід. Думка звучить привабливо, і її сміливо можна використовувати в якості аргументу у відповідь на застереження, що лунають із консервативних кіл (мовляв, автоматизація і роботизація не принесуть користі суспільству).</p><p>Автоматизація здатна принести користь людству і дозволить нарешті позбутися набридливої монотонної роботи, аби можна було присвятити час чомусь цікавішому і важливішому: волонтерству, творчості, громадській діяльності. Наразі найбільше можливостей розробляти й застосовувати роботизацію — у великих корпорацій. Не виключено, що й прибуток отримуватимуть саме вони.</p><h4><strong>Пост-капіталізм</strong></h4><p>Автоматизація та роботизація неодмінно призведуть до принципових змін у житті суспільства й стимулюватимуть появу нової політично-філософської концепції: пост-капіталізму. Так, це нова утопія, згідно з якою традиційний капіталізм — у якому йдеться в першу чергу про приватну власність і найману працю — замінить нова форма спільного виробництва.</p><p>Історія вже неодноразово демонструвала, що «світле майбутнє», яке обіцяли прихильники соціалізму та «лівих» політичних течій, так і не наставало. Цього разу, як вважає Грехем, варто поміркувати над принципово новою концепцією. Приміром, знайти середнє арифметичне між «колективним» та «вільним ринком». Це можливо, якщо у майбутньому кожен стане власником засобу виробництва — самостійно або колективно, — а продукція реалізовуватиметься на вільному ринку. Така форма власності не вписується у класичне розуміння приватної, за умови якої лише частина суспільства володіє майном (у цьому випадку — виробництвом). З іншого боку, не йдеться про націоналізацію, тобто присвоєння державою усієї власності.</p>

Автоматизація, мінімальний дохід та пост-капіталізм — основні тренди роботи майбутнього. Що це означає насправді, пояснив аналітик Грехем Брау-Мартін, засновник дослідницького центру Навчання без кордонів (LWF)

На відміну від футуристів Грехем не намагається передбачити майбутнє, а радше перевірити наявні сценарії на співвимірність з соціальними, політичними та технологічними трендами. Футуристи намагаються зрозуміти, куди веде суто технологічний прогрес. Грехем стверджує, що зростання та розбудова технологій — лише один з аспектів, який впливає на історичний розвиток подій. Від цього зміниться і наш дохід, і наше дозвілля, і наші цілі розвитку.
<h4><strong>Автоматизація та штучний інтелект</strong></h4>
Промислова революція у комбінації з базовими ідеями капіталізму стимулюють утвердження схеми праці, в якій все, що можна виміряти чи виконати у відповідності до конкретних правил, буде автоматизовано. Отже, у майбутньому людина буде виконувати лише ту роботу, яка не під силу машині. Автоматизація зводить нанівець необхідність людської праці, бо та має чимало недоліків. Краще найняти робота, що не втомлюється, не ходить на обід, не потребує відпусток чи лікарняних. Причому <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/future-work/" target="_blank" rel="noopener">автоматизація зітре</a> не лише прості, виробничі професії, але ті, які потребують вищого рівня кваліфікації — вчителів, юристів та <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener">журналістів</a>.

«На вулиці» такого роду спеціалісти не залишаться. Як і раніше (під час промислової революції, наприклад), з'являться нові робочі місця, а працівникам доведеться здобувати нові навички й звикати до змінених умов. Однак, на думку Грехема, суспільство зараз не докладає достатніх зусиль, щоби підготувати наступне покоління до такого роду кардинальних перетворень на ринку праці. Вивчати те, що у майбутньому замість людини робитиме комп'ютер, тепер уже просто-таки немає сенсу. Уміння програмувати <a href="https://nachasi.com/2017/07/21/no-room-for-coders/" target="_blank" rel="noopener">не допоможе</a>, коли комп'ютер навчиться це робити краще за будь-якого сучасного фахівця.
<h4><strong>Універсальний мінімальний дохід</strong></h4>
Універсальний мінімальний дохід — це плата, яку отримує кожен, без прив'язки до певних умов та без вимоги до виконання роботи.

Цікаву ідею нещодавно висловив засновник Microsoft <a href="https://nachasi.com/2017/07/28/ceo-amazon/" target="_blank" rel="noopener">Білл Ґейтс</a>, який запропонував накладати на роботів майбутнього податок. З цього прибутку можна було би фінансувати універсальний базовий дохід. Думка звучить привабливо, і її сміливо можна використовувати в якості аргументу у відповідь на застереження, що лунають із консервативних кіл (мовляв, автоматизація і роботизація не принесуть користі суспільству).

Автоматизація здатна принести користь людству і дозволить нарешті позбутися набридливої монотонної роботи, аби можна було присвятити час чомусь цікавішому і важливішому: волонтерству, творчості, громадській діяльності. Наразі найбільше можливостей розробляти й застосовувати роботизацію — у великих корпорацій. Не виключено, що й прибуток отримуватимуть саме вони.
<h4><strong>Пост-капіталізм</strong></h4>
Автоматизація та роботизація неодмінно призведуть до принципових змін у житті суспільства й стимулюватимуть появу нової політично-філософської концепції: пост-капіталізму. Так, це нова утопія, згідно з якою традиційний капіталізм — у якому йдеться в першу чергу про приватну власність і найману працю — замінить нова форма спільного виробництва.

Історія вже неодноразово демонструвала, що «світле майбутнє», яке обіцяли прихильники соціалізму та «лівих» політичних течій, так і не наставало. Цього разу, як вважає Грехем, варто поміркувати над принципово новою концепцією. Приміром, знайти середнє арифметичне між «колективним» та «вільним ринком». Це можливо, якщо у майбутньому кожен стане власником засобу виробництва — самостійно або колективно, — а продукція реалізовуватиметься на вільному ринку. Така форма власності не вписується у класичне розуміння приватної, за умови якої лише частина суспільства володіє майном (у цьому випадку — виробництвом). З іншого боку, не йдеться про націоналізацію, тобто присвоєння державою усієї власності.

<p>На відміну від футуристів Грехем не намагається передбачити майбутнє, а радше перевірити наявні сценарії на співвимірність з соціальними, політичними та технологічними трендами. Футуристи намагаються зрозуміти, куди веде суто технологічний прогрес. Грехем стверджує, що зростання та розбудова технологій — лише один з аспектів, який впливає на історичний розвиток подій. Від цього зміниться і наш дохід, і наше дозвілля, і наші цілі розвитку.</p><h4><strong>Автоматизація та штучний інтелект</strong></h4><p>Промислова революція у комбінації з базовими ідеями капіталізму стимулюють утвердження схеми праці, в якій все, що можна виміряти чи виконати у відповідності до конкретних правил, буде автоматизовано. Отже, у майбутньому людина буде виконувати лише ту роботу, яка не під силу машині. Автоматизація зводить нанівець необхідність людської праці, бо та має чимало недоліків. Краще найняти робота, що не втомлюється, не ходить на обід, не потребує відпусток чи лікарняних. Причому <a href="/2017/06/29/future-work/" target="_blank" rel="noopener">автоматизація зітре</a> не лише прості, виробничі професії, але ті, які потребують вищого рівня кваліфікації — вчителів, юристів та <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener">журналістів</a>.</p><p>«На вулиці» такого роду спеціалісти не залишаться. Як і раніше (під час промислової революції, наприклад), з&#8217;являться нові робочі місця, а працівникам доведеться здобувати нові навички й звикати до змінених умов. Однак, на думку Грехема, суспільство зараз не докладає достатніх зусиль, щоби підготувати наступне покоління до такого роду кардинальних перетворень на ринку праці. Вивчати те, що у майбутньому замість людини робитиме комп&#8217;ютер, тепер уже просто-таки немає сенсу. Уміння програмувати <a href="/2017/07/21/no-room-for-coders/" target="_blank" rel="noopener">не допоможе</a>, коли комп&#8217;ютер навчиться це робити краще за будь-якого сучасного фахівця.</p><h4><strong>Універсальний мінімальний дохід</strong></h4><p>Універсальний мінімальний дохід — це плата, яку отримує кожен, без прив&#8217;язки до певних умов та без вимоги до виконання роботи.</p><p>Цікаву ідею нещодавно висловив засновник Microsoft <a href="/2017/07/28/ceo-amazon/" target="_blank" rel="noopener">Білл Ґейтс</a>, який запропонував накладати на роботів майбутнього податок. З цього прибутку можна було би фінансувати універсальний базовий дохід. Думка звучить привабливо, і її сміливо можна використовувати в якості аргументу у відповідь на застереження, що лунають із консервативних кіл (мовляв, автоматизація і роботизація не принесуть користі суспільству).</p><p>Автоматизація здатна принести користь людству і дозволить нарешті позбутися набридливої монотонної роботи, аби можна було присвятити час чомусь цікавішому і важливішому: волонтерству, творчості, громадській діяльності. Наразі найбільше можливостей розробляти й застосовувати роботизацію — у великих корпорацій. Не виключено, що й прибуток отримуватимуть саме вони.</p><h4><strong>Пост-капіталізм</strong></h4><p>Автоматизація та роботизація неодмінно призведуть до принципових змін у житті суспільства й стимулюватимуть появу нової політично-філософської концепції: пост-капіталізму. Так, це нова утопія, згідно з якою традиційний капіталізм — у якому йдеться в першу чергу про приватну власність і найману працю — замінить нова форма спільного виробництва.</p><p>Історія вже неодноразово демонструвала, що «світле майбутнє», яке обіцяли прихильники соціалізму та «лівих» політичних течій, так і не наставало. Цього разу, як вважає Грехем, варто поміркувати над принципово новою концепцією. Приміром, знайти середнє арифметичне між «колективним» та «вільним ринком». Це можливо, якщо у майбутньому кожен стане власником засобу виробництва — самостійно або колективно, — а продукція реалізовуватиметься на вільному ринку. Така форма власності не вписується у класичне розуміння приватної, за умови якої лише частина суспільства володіє майном (у цьому випадку — виробництвом). З іншого боку, не йдеться про націоналізацію, тобто присвоєння державою усієї власності.</p>

Якими стануть ключові тренди в роботі та працевлаштуванні

{:ua}Які три ключові зміни очікують на світову економіку та ринок праці в найближчому майбутньому?{:}

#економіка