Картки

Події минулої ночі поблизу Вінниці <a href="http://www.pravda.com.ua/news/2017/09/27/7156457/" target="_blank" rel="noopener">засвідчили</a>: надзвичайна ситуація через детонацію боєприпасів чи техногенну катастрофу, теракт чи людську недбалість може стати частиною життя кожного із нас. Тому слід знати, що брати із собою у так званий «тривожний наплічник». Його варто мати вдома напоготові про всяк випадок — і на часі розібратися, що має до нього входити

<h4><strong>Не забуваємо взяти все, що ідентифікує особу</strong></h4>
Вирушаючи через евакуацію з дому, ви маєте пам’ятати: можливість отримати прихисток і допомогу здобувається завдяки документам, які можуть підтвердити вашу особу. Окрім оригіналів, варто мати при собі копії важливих документів, запаковані у водонепроникне паковання. До числа документів, копії яких варто зробити і покласти у вашому наплічнику, входять:
<ul>
 	<li>внутрішній громадянський паспорт (в разі внутрішньої евакуації), закордонний — якщо в статусі біженця чи вимушеного мігранта ви перетинатимете кордон або проситимите притулку;</li>
 	<li>права на керування автівкою;</li>
 	<li>документи на ваше авто та нерухомість.</li>
</ul>
Не забудьте скласти всі документи в рюкзаку так, аби мати змогу швидко видобути документи та продемонструвати їх представникам влади, силових підрозділів, команді рятувальників чи прикордонникам. Варто для ідентифікації також взяти із собою підписані світлини своїх близьких, які можуть вас ідентифікувати при потребі та підвердити вашу особу<span class="text_exposed_show">.</span>
<h4><strong>Гроші та транспорт</strong></h4>
Брати із собою великий «брикет» готівки недоцільно. Візьміть із собою декілька кредитних карток та трохи купюр. Також покладіть до «тривожного наплічника» дублікати ключів від помешкання та машини та картку місцевості і занотовані координати зустрічі із родичами чи знайомими, які допомагатимуть вам чи чекатимуть на вас в умовленому місці зустрічі.
<h4><strong>Не покладайтеся на мобілку</strong></h4>
Мобільний зв’язок може бути відключено з технічних причин чи через непередбачені обставини. З тих же причин у вас може не бути доступу до інтернету. Тому варто покласти до рюкзака портативний радіоприймач з можливістю прийому програм в FM-діапазоні та на коротких хвилях. В дорозі у вас може не бути доступу до електрики — тому краще обирати моделі приймачів та ліхтариків із вбудованою портативною динамо-машиною. Елементи живлення краще вибирайте акумуляторні — формат батарейки, який можна перезаряджати. Мобільник обирайте той, який не шкода буде втратити, загубити чи пошкодити в дорозі — може трапитися всяке.
<h4><strong>«Набір туриста»</strong></h4>
Окреме місце у вашому наплічнику мають отримати ліхтарик із елементами живлення, компас та наручний годинник (обидва водонепроникні), складаний ніж зі штопором, викруткою та пилкою та сигнальний свисток і портативні піротехнічні засоби (петарди, сигнальний файєр).
<h4><strong>Все, що допоможе вам створити прихисток</strong></h4>
Звісно, портативний складний намет та каремат варто прихопити — але якщо такої можливості немає, покладіть до «тривожного» наплічника 5 пакетів для сміття об’ємом від 80 до 120 л. Розрізавши їх, зможете зробити згодом укриття від дощу. Також не забудьте про моток липкої непрозорої ізоляційної стрічки, синтетичний шнур довжиною до 20 м та... презервативи. Тільки обирайте без мастила чи ароматизаторів. Презервативи чудово тримають великі обсяги води, можуть слугувати ізоляційним матеріалом, герметичним пакетом для документів чи мобільних телефонів та замінити при потребі рукавички при роботі із хімікатами чи отрутами. А також покладіть котушку ниток та пару голок для шиття (тонку та товсту).
<h4><strong>Медичні засоби — що варто брати до «тривожного рюкзака»</strong></h4>
Ось ми підійшли до наступної важливої складової вашого наплічника. Звісно, було би добре вам пройти курси тактичної медицини і бодай навчитися накладати шину, спиняти кров турнікетом чи бодай робити штучне дихання. Але почніть хоча би із правильно складеної аптечки.

Медикаментів має бути більше, ніж зазвичай ви побачити в автомобільній чи індивідуальній туристичній аптечці. Зазвичай беруть із розрахунку на 2-3 людей В обов’язковому порядку кладемо туди:
<ul>
 	<li>кровоспинні засоби та допоміжні (бинти, турнікет, лейкопластир, вата, йод, розчин перекису);</li>
 	<li>активоване вугілля, парацетамол, ібупрофен, пенталгін, супрастин, імодіум;</li>
 	<li>антибіотики в таблетках (щось широкого спектру дії, наприклад, флемоксин), фталазол;</li>
 	<li>сухий спирт в таблетках для того, аби розпалити вогнище при потребі;</li>
 	<li>краплі для очей та рідкий антисептик для рук.</li>
</ul>
Якщо у вас є хронічні захворювання, які потребують інших ліків, до аптечки покладіть запас таких засобів. Їх має вистачити при цьому щонайменше на 7 днів. Якщо ліки складні, рідкісні чи потребують суворого дозування, варто покласти до них також короткий опис способів вживання та контактні дані лікаря, який виписав вам рецепт на ці ліки.
<h4><strong>Який одяг беремо</strong></h4>
В рюкзак також кладемо одяг — запасний до того, що ви маєте на собі. Це має бути щонайменше 2 комплекти нижньої білизни, запасні джинси та спортивні штани, теплі та звичайні шкарпетки, шапка, кепка, шарф, рукавички та компактне змінне взуття (жодних кедів чи шльопанців, лише берци чи кросівки).
<h4><strong>Що варто взяти ще</strong></h4>
Евакуація — не привід нехтувати гігієною. До того ж, не факт, що там, куди ви прибудете, знайдеться достатньо гігієнічних засобів. Тому беремо зубні щітку та пасту, мило, пресовані паперові рушники, згорток туалетного паперу, одноразові вологі та сухі серветки. Не завадить бритва, гігієнічні засоби для жінок (навіть якщо ви чоловік — тампони чудово всмоктують вологу, і можуть знадобитися в різних ситуаціях, не лише у тих, для яких їх було винайдено від самого початку). Також варто мати із собою власну металеву миску, кружку та ложку і флягу для рідини, яка здатна однаково зберігати і воду, і алкоголь (тому її краще теж брати металеву). Туристичні сірники та запальничка доповнять цей комплект.
<h4><strong>Чи варто брати харчі</strong></h4>
Волонтери та державні установи зазвичай піклуються про біженців чи евакуйованих — але треба бути готовим до песимістичного розвитку подій. Тому щонайменше 48 годин ви маєте прохарчуватися власною їжею. Для цього покладіть до рюкзака запас питної води на 2 доби, висококалорійні батончики (можна взяти протеїнові для спортсменів чи хоча би обійтися «снікерсами»), консервовану їжу (галети, супи в пакетах, тушонку), крупи чи сухі овочеві напівфабрикати. Не завадить також порція етилового спирту чи звичайної горілки. Дезинфекція, засіб розвести вогонь чи навіть можливість обміняти алкоголь на їжу — згодиться для усього.
<h4><strong>«Вузлики на пам’ять»</strong></h4>
Жодних коштовностей, цінних перстенів чи колекційних монет. Бірки на одяг та на речі із вашим телефоном — аби вас могли ідентифікувати як власника. Якщо обираєте між запасом кави та чаю, оберіть каву. Сімейні реліквії чи надто коштовні ґаджети (айфони, планшети, портативні дорогі годинники чи ноутбуки) не беріть — зайва вага, яка вас сповільнить, а також приверне увагу потенційних грабіжників чи шахраїв. Загальний об’єм наплічника не має перевищувати 30-35 літрів — більший розмір та вага завадять вам у дорозі.

<h4><strong>Не забуваємо взяти все, що ідентифікує особу</strong></h4><p>Вирушаючи через евакуацію з дому, ви маєте пам’ятати: можливість отримати прихисток і допомогу здобувається завдяки документам, які можуть підтвердити вашу особу. Окрім оригіналів, варто мати при собі копії важливих документів, запаковані у водонепроникне паковання. До числа документів, копії яких варто зробити і покласти у вашому наплічнику, входять:</p><ul><li>внутрішній громадянський паспорт (в разі внутрішньої евакуації), закордонний — якщо в статусі біженця чи вимушеного мігранта ви перетинатимете кордон або проситимите притулку;</li><li>права на керування автівкою;</li><li>документи на ваше авто та нерухомість.</li></ul><p>Не забудьте скласти всі документи в рюкзаку так, аби мати змогу швидко видобути документи та продемонструвати їх представникам влади, силових підрозділів, команді рятувальників чи прикордонникам. Варто для ідентифікації також взяти із собою підписані світлини своїх близьких, які можуть вас ідентифікувати при потребі та підвердити вашу особу<span class="text_exposed_show">.</span></p><h4><strong>Гроші та транспорт</strong></h4><p>Брати із собою великий «брикет» готівки недоцільно. Візьміть із собою декілька кредитних карток та трохи купюр. Також покладіть до «тривожного наплічника» дублікати ключів від помешкання та машини та картку місцевості і занотовані координати зустрічі із родичами чи знайомими, які допомагатимуть вам чи чекатимуть на вас в умовленому місці зустрічі.</p><h4><strong>Не покладайтеся на мобілку</strong></h4><p>Мобільний зв’язок може бути відключено з технічних причин чи через непередбачені обставини. З тих же причин у вас може не бути доступу до інтернету. Тому варто покласти до рюкзака портативний радіоприймач з можливістю прийому програм в FM-діапазоні та на коротких хвилях. В дорозі у вас може не бути доступу до електрики — тому краще обирати моделі приймачів та ліхтариків із вбудованою портативною динамо-машиною. Елементи живлення краще вибирайте акумуляторні — формат батарейки, який можна перезаряджати. Мобільник обирайте той, який не шкода буде втратити, загубити чи пошкодити в дорозі — може трапитися всяке.</p><h4><strong>«Набір туриста»</strong></h4><p>Окреме місце у вашому наплічнику мають отримати ліхтарик із елементами живлення, компас та наручний годинник (обидва водонепроникні), складаний ніж зі штопором, викруткою та пилкою та сигнальний свисток і портативні піротехнічні засоби (петарди, сигнальний файєр).</p><h4><strong>Все, що допоможе вам створити прихисток</strong></h4><p>Звісно, портативний складний намет та каремат варто прихопити — але якщо такої можливості немає, покладіть до «тривожного» наплічника 5 пакетів для сміття об’ємом від 80 до 120 л. Розрізавши їх, зможете зробити згодом укриття від дощу. Також не забудьте про моток липкої непрозорої ізоляційної стрічки, синтетичний шнур довжиною до 20 м та&#8230; презервативи. Тільки обирайте без мастила чи ароматизаторів. Презервативи чудово тримають великі обсяги води, можуть слугувати ізоляційним матеріалом, герметичним пакетом для документів чи мобільних телефонів та замінити при потребі рукавички при роботі із хімікатами чи отрутами. А також покладіть котушку ниток та пару голок для шиття (тонку та товсту).</p><h4><strong>Медичні засоби — що варто брати до «тривожного рюкзака»</strong></h4><p>Ось ми підійшли до наступної важливої складової вашого наплічника. Звісно, було би добре вам пройти курси тактичної медицини і бодай навчитися накладати шину, спиняти кров турнікетом чи бодай робити штучне дихання. Але почніть хоча би із правильно складеної аптечки.</p><p>Медикаментів має бути більше, ніж зазвичай ви побачити в автомобільній чи індивідуальній туристичній аптечці. Зазвичай беруть із розрахунку на 2-3 людей В обов’язковому порядку кладемо туди:</p><ul><li>кровоспинні засоби та допоміжні (бинти, турнікет, лейкопластир, вата, йод, розчин перекису);</li><li>активоване вугілля, парацетамол, ібупрофен, пенталгін, супрастин, імодіум;</li><li>антибіотики в таблетках (щось широкого спектру дії, наприклад, флемоксин), фталазол;</li><li>сухий спирт в таблетках для того, аби розпалити вогнище при потребі;</li><li>краплі для очей та рідкий антисептик для рук.</li></ul><p>Якщо у вас є хронічні захворювання, які потребують інших ліків, до аптечки покладіть запас таких засобів. Їх має вистачити при цьому щонайменше на 7 днів. Якщо ліки складні, рідкісні чи потребують суворого дозування, варто покласти до них також короткий опис способів вживання та контактні дані лікаря, який виписав вам рецепт на ці ліки.</p><h4><strong>Який одяг беремо</strong></h4><p>В рюкзак також кладемо одяг — запасний до того, що ви маєте на собі. Це має бути щонайменше 2 комплекти нижньої білизни, запасні джинси та спортивні штани, теплі та звичайні шкарпетки, шапка, кепка, шарф, рукавички та компактне змінне взуття (жодних кедів чи шльопанців, лише берци чи кросівки).</p><h4><strong>Що варто взяти ще</strong></h4><p>Евакуація — не привід нехтувати гігієною. До того ж, не факт, що там, куди ви прибудете, знайдеться достатньо гігієнічних засобів. Тому беремо зубні щітку та пасту, мило, пресовані паперові рушники, згорток туалетного паперу, одноразові вологі та сухі серветки. Не завадить бритва, гігієнічні засоби для жінок (навіть якщо ви чоловік — тампони чудово всмоктують вологу, і можуть знадобитися в різних ситуаціях, не лише у тих, для яких їх було винайдено від самого початку). Також варто мати із собою власну металеву миску, кружку та ложку і флягу для рідини, яка здатна однаково зберігати і воду, і алкоголь (тому її краще теж брати металеву). Туристичні сірники та запальничка доповнять цей комплект.</p><h4><strong>Чи варто брати харчі</strong></h4><p>Волонтери та державні установи зазвичай піклуються про біженців чи евакуйованих — але треба бути готовим до песимістичного розвитку подій. Тому щонайменше 48 годин ви маєте прохарчуватися власною їжею. Для цього покладіть до рюкзака запас питної води на 2 доби, висококалорійні батончики (можна взяти протеїнові для спортсменів чи хоча би обійтися «снікерсами»), консервовану їжу (галети, супи в пакетах, тушонку), крупи чи сухі овочеві напівфабрикати. Не завадить також порція етилового спирту чи звичайної горілки. Дезинфекція, засіб розвести вогонь чи навіть можливість обміняти алкоголь на їжу — згодиться для усього.</p><h4><strong>«Вузлики на пам’ять»</strong></h4><p>Жодних коштовностей, цінних перстенів чи колекційних монет. Бірки на одяг та на речі із вашим телефоном — аби вас могли ідентифікувати як власника. Якщо обираєте між запасом кави та чаю, оберіть каву. Сімейні реліквії чи надто коштовні ґаджети (айфони, планшети, портативні дорогі годинники чи ноутбуки) не беріть — зайва вага, яка вас сповільнить, а також приверне увагу потенційних грабіжників чи шахраїв. Загальний об’єм наплічника не має перевищувати 30-35 літрів — більший розмір та вага завадять вам у дорозі.</p>

Що має бути у «тривожному наплічнику»

{:ua}Що має бути у вашому «тривожному» наплічнику?{:}

Ми переконані, що майбутнє України – за креативним класом, що просто зараз починає або уже розвиває малий та середній бізнес в Україні. Від дизайнерів одягу і ювелірних прикрас до програмістів  і <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/slusar-rocks/" target="_blank" rel="noopener">мейкерів</a>. Легкість і простота реєстрації, легалізації бізнесу – те, з чого починається бізнес-клімат, комфорт ведення бізнесу в країні і взаємини держави з підприємцем

Як зареєструвати ФОП за добу

{:ua}Що варто зробити, аби швидко і зручно зареєструвати ФОП через інтернет{:}

Вже зовсім скоро контейнери для сортування сміття та окремі секції сміттєвих полігонів стануть обов'язковими для всіх регіонів України. Чому це відбувається і що варто знати про механізм сортування сміття — на часі дізнатися про все докладніше

<h4><strong>Чому запускається сортування сміття і для кого воно буде обов'язковим</strong></h4>
З 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне.

Законодавчо це врегульоване Законом України «Про відходи». Цікаво, що відповідна поправка до статті цього закону була прийнята ще 2012 року.

Цей пункт відповідає двом Директивам ЄС – 1999/31/EC та 2008/98/EC, які врегульовують поводження із сміттям у країнах Європи. Вони надають чітку послідовність дій із відходами, а також визначають класифікацію сміття та порядок скорочення кількості відходів на полігонах.

<h4><strong>Хто і як оброблятиме та сортуватиме відходи</strong></h4>
Подивімося на досвід Європи. Згідно із європейськими нормами, придатні для повторного використання відходи повинні відправлятися на відповідні підприємства. При цьому безпечне сміття вивозиться на полігони ТПВ, а з небезпечне має бути знешкоджене у встановленому порядку. Важлива деталь: на звичайні сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом (норма Директиви ЄС 1999/31/EC). Зараз у діючому законі України немає чітко прописаного переліку та послідовності дій із побутовими відходами.

В теорії кожне місто та населений пункт має мати обладнану сміттєсортувальну лінію та відповідну інфраструктуру для роздільного збору та сортування сміття і зберігання та переробки різних типів відходів.
<h4><strong>Чи налагоджено вже механізм переробки сміття згідно із новими вимогами закону</strong></h4>
Основних проблеми дві. Перша — не всі населені пункти запровадили таку інфраструктуру, Друга — вже наявні потужності для переробки різних типів сміття мають вибірковий характер прийому тари, пластику чи іншої вторинної сировини.

За словами заступниці начальника управління благоустрою та комунального обслуговування Мірегіону Людмили Полтораченко, питання того, як збирають, транспортують, сортують та утилізують сміття, належить до зони відповідальності виконавчих органів сільських, селищних і міських рад.
<h4><strong>Які показники України в переробці та сортуванні відходів</strong></h4>
Поки що успіхи в цій сфері не надто великі. Згідно зі звітом Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства «Стан сфери поводження з побутовими відходами в Україні за 2016», минулоріч лише 5,8% усього сміття в Україні було утилізовано: 2,71% – спалили, а 3,09% – відправили на переробку. За тим же звітом, у 2016 році у 575 населених пунктах впроваджували роздільний збір сміття, працював 1 сміттєспалювальний завод і 3 сміттєспалювальні установки.

У липні 2017 року Міністерство екології та природних ресурсів України завершило роботу над «Національною стратегією поводження із відходами». Цей документ докладно змальовує проблему поводження зі сміттям та заходи для її вирішення. Перепоною для реалізації положень документу може стати кількість органів, відповідальних за поводження із відходами та чинний закон «Про відходи» від 1998 року. Крім того, в українському парламенті зараз зареєстровано 6 законопроектів, котрі стосуються переробки, сортування та захоронення побутових відходів.
<h4><strong>Що пропонують українські парламентарі</strong></h4>
У контексті утилізації та захоронення сміття найбільш цікавими є законопроекти 4028, 4838 і 6602.

Законопроект 4028 пропонує новий варіант утилізації товарних упаковок, а 4838 і 6602 майже повністю змінюють чинний закон «Про відходи». Згідно із цими двома законопроектами, буде чітко прописано систему моніторингу, збору, сортування, транспортування, утилізації та захоронення сміття. Крім того, ці документи зобов'язують підприємства брати на себе відповідальність за утилізацію своїх відходів. Ще один пункт — обидва законопроекти (4838 і 6602) пропонують відтермінувати норму про заборону захоронення неутилізованих побутових відходів із 1 січня 2018 до 1 січня 2025 року.

<h4><strong>Чому запускається сортування сміття і для кого воно буде обов&#8217;язковим</strong></h4><p>З 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне.</p><p>Законодавчо це врегульоване Законом України «Про відходи». Цікаво, що відповідна поправка до статті цього закону була прийнята ще 2012 року.</p><p>Цей пункт відповідає двом Директивам ЄС – 1999/31/EC та 2008/98/EC, які врегульовують поводження із сміттям у країнах Європи. Вони надають чітку послідовність дій із відходами, а також визначають класифікацію сміття та порядок скорочення кількості відходів на полігонах.<br /></p><h4><strong>Хто і як оброблятиме та сортуватиме відходи</strong></h4><p>Подивімося на досвід Європи. Згідно із європейськими нормами, придатні для повторного використання відходи повинні відправлятися на відповідні підприємства. При цьому безпечне сміття вивозиться на полігони ТПВ, а з небезпечне має бути знешкоджене у встановленому порядку. Важлива деталь: на звичайні сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом (норма Директиви ЄС 1999/31/EC). Зараз у діючому законі України немає чітко прописаного переліку та послідовності дій із побутовими відходами.</p><p>В теорії кожне місто та населений пункт має мати обладнану сміттєсортувальну лінію та відповідну інфраструктуру для роздільного збору та сортування сміття і зберігання та переробки різних типів відходів.</p><h4><strong>Чи налагоджено вже механізм переробки сміття згідно із новими вимогами закону</strong></h4><p>Основних проблеми дві. Перша — не всі населені пункти запровадили таку інфраструктуру, Друга — вже наявні потужності для переробки різних типів сміття мають вибірковий характер прийому тари, пластику чи іншої вторинної сировини.</p><p>За словами заступниці начальника управління благоустрою та комунального обслуговування Мірегіону Людмили Полтораченко, питання того, як збирають, транспортують, сортують та утилізують сміття, належить до зони відповідальності виконавчих органів сільських, селищних і міських рад.</p><h4><strong>Які показники України в переробці та сортуванні відходів</strong></h4><p>Поки що успіхи в цій сфері не надто великі. Згідно зі звітом Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства «Стан сфери поводження з побутовими відходами в Україні за 2016», минулоріч лише 5,8% усього сміття в Україні було утилізовано: 2,71% – спалили, а 3,09% – відправили на переробку. За тим же звітом, у 2016 році у 575 населених пунктах впроваджували роздільний збір сміття, працював 1 сміттєспалювальний завод і 3 сміттєспалювальні установки.</p><p>У липні 2017 року Міністерство екології та природних ресурсів України завершило роботу над «Національною стратегією поводження із відходами». Цей документ докладно змальовує проблему поводження зі сміттям та заходи для її вирішення. Перепоною для реалізації положень документу може стати кількість органів, відповідальних за поводження із відходами та чинний закон «Про відходи» від 1998 року. Крім того, в українському парламенті зараз зареєстровано 6 законопроектів, котрі стосуються переробки, сортування та захоронення побутових відходів.</p><h4><strong>Що пропонують українські парламентарі</strong></h4><p>У контексті утилізації та захоронення сміття найбільш цікавими є законопроекти 4028, 4838 і 6602.</p><p>Законопроект 4028 пропонує новий варіант утилізації товарних упаковок, а 4838 і 6602 майже повністю змінюють чинний закон «Про відходи». Згідно із цими двома законопроектами, буде чітко прописано систему моніторингу, збору, сортування, транспортування, утилізації та захоронення сміття. Крім того, ці документи зобов&#8217;язують підприємства брати на себе відповідальність за утилізацію своїх відходів. Ще один пункт — обидва законопроекти (4838 і 6602) пропонують відтермінувати норму про заборону захоронення неутилізованих побутових відходів із 1 січня 2018 до 1 січня 2025 року.</p>

Із 2018 року сортування сміття стане обов’язковим — що варто знати

{:ua}Як сортуватимуть сміття в Україні, починаючи з 2018 року{:}

<p>Трохи найпоширеніших запитань — та відповіді на них від кураторки експозицій виставкової зали ARSENĀLS Ліни Бірзака-Прієкуле.
</p>
<h4>Від чого залежить вартість картин?</h4>
Ціну картини формують за рахунок низки факторів, Серед основних:
<ul>
<li>упізнаваність художника,</li>
 	<li>значення картини в історії,</li>
 	<li>наскільки конкретна робота характерна саме для цього автора (наприклад, роботи Пікассо періоду кубізму),</li>
 	<li>величина полотна та характер використаних матеріалів,</li>
 	<li>загальний технічний стан картини.</li>
</ul>
Ціна визначається в контексті попиту на арт-ринку. Наприклад, Вільгельм Пурвітіс — один із зачинателів латиської національної художньої школи, встановив традиції пейзажного живопису, був директором Латвійського Національного художнього музею, ректором Латвійської художньої академії. Вважається одним з видатних художників свого часу в Європі. У художника свій виражений почерк. Його роботи користуються попитом у музеїв і колекціонерів. Це все в цілому формує ціну його робіт.
<h4>Чому «Чорний квадрат» Малевича такий популярний?</h4>
Створений в 1915 році, «Чорний квадрат» <a href="https://nachasi.com/2017/05/11/malevych-square/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Казимира Малевича<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/hdr_00005_0-01-300x200.jpg" />Облаштування площі Казимира Малевича у столиці — що варто знати</span></a> — це «нове обличчя» мистецтва того часу. Малевич дав своєму новому художньому стилю назву — супрематизм, що означає «щось точне, відточене, розроблене до кінця». Головна ідея цього стилю — звільнити художні роботи від уявлення і імітації, спростивши реальні речі, явища, зображення людей. Він хотів підняти мистецтво в часі та просторі, зробити його вільним від деяких пережитків. І в «Чорному квадраті» втілилася вся «релігія» цієї нової ідеї, початкова точка якої — «ніщо». «Чорний квадрат» — це відчуття порожнечі, новий Бог, ікона. Це — свого роду революція в історії художнього мистецтва: початок безпредметного напрямку в мистецтві.
<h4>Чому «оця мазанина» коштує таких шалених грошей?</h4>
Таке слово як «мазанина» до творів мистецтва не може застосовуватися. У мистецтві є різні напрямки. Адже до мистецтва входять не лише ремісничі навички чи образи, намальовані в точній відповідності з реальністю. Важливими при цьому є ідея, різне значення творів, зміст, гра фарб, енергетика тощо. Немає якогось «справжнього» або «несправжнього» мистецтва. Мистецтво — це все людське майстерність, уяву, здібності до винахідництва — ті процеси, які суперечать природним.
<h4>Навіщо картинам рамки?</h4>
Якщо картина правильно обрамлена, то твір мистецтва візуально розташований в центрі. Це допомагає глядачеві легше сприймати живопис. Так картина відокремлена від навколишнього світу. Картини в рамах краще зберігаються і захищені від ушкоджень. У обрамлених картин менша ймовірність впасти зі стіни. Якщо рама картині не відповідає, то вона може відвернути увагу від самої роботи.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/mike-kotsch-247513.jpg" align="left"]
<h4>Як це — «орієнтуватися у живопису»? Це відрізняти Моне від Мане?</h4>
Це означає, що людину цікавить історія мистецтв, тому вона цілеспрямовано шукає додаткову інформацію про твори мистецтва. Аналогічні правила поширюються і — наприклад — на історію музики чи медицини. Це — цілеспрямована робота, яка вимагає регулярного прояву інтересу до актуальних подій, подорожей, відвідування виставок. Орієнтуватися у всьому стовідсотково неможливо ніколи, оскільки мистецтво невпинно розвивається і з'являється знову.
<h4>Як навчитися отримувати задоволення від живопису загалом?</h4>
Є чимало різних способів дивитися на картину. Ключ до насолоди таким мистецтвом знаходиться в особистій присутності. Ви можете почати з відвідування виставок. Щотижня відвідувати одну з виставок в музеях або галереях. Перед тим як читати кураторський текст, просто потрібно походити по виставці і запитати себе: «Що я про це думаю? Що я бачу в цих роботах?» Зовсім не треба, заходячи до музею, оглядати абсолютно всі виставки та експозиції. Більше радості з'явиться в момент огляду і більш детального заглиблення в один із залів чи розділів.

Якщо з'явився інтерес, то в магазинчиках при музеях і галереях завжди можна придбати книги чи каталоги, які поведуть вас далі. На багатьох виставках організовуються освітні програми. Вони можуть включати різні формати — від розмов із самим художником до творчих занять у музеї. Під час подорожей іншими країнами та містами варто також відвідати там хоча би один художній музей. Це — візуально приємний спосіб дізнатися про культуру, історію, традиції та людей конкретної держави.

<p>Трохи найпоширеніших запитань — та відповіді на них від кураторки експозицій виставкової зали ARSENĀLS Ліни Бірзака-Прієкуле.</p><h4>Від чого залежить вартість картин?</h4><p>Ціну картини формують за рахунок низки факторів, Серед основних:</p><ul><li>упізнаваність художника,</li><li>значення картини в історії,</li><li>наскільки конкретна робота характерна саме для цього автора (наприклад, роботи Пікассо періоду кубізму),</li><li>величина полотна та характер використаних матеріалів,</li><li>загальний технічний стан картини.</li></ul><p>Ціна визначається в контексті попиту на арт-ринку. Наприклад, Вільгельм Пурвітіс — один із зачинателів латиської національної художньої школи, встановив традиції пейзажного живопису, був директором Латвійського Національного художнього музею, ректором Латвійської художньої академії. Вважається одним з видатних художників свого часу в Європі. У художника свій виражений почерк. Його роботи користуються попитом у музеїв і колекціонерів. Це все в цілому формує ціну його робіт.</p><h4>Чому «Чорний квадрат» Малевича такий популярний?</h4><p>Створений в 1915 році, «Чорний квадрат» <a href="/2017/05/11/malevych-square/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Казимира Малевича<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/hdr_00005_0-01-300x200.jpg" />Облаштування площі Казимира Малевича у столиці — що варто знати</span></a> — це «нове обличчя» мистецтва того часу. Малевич дав своєму новому художньому стилю назву — супрематизм, що означає «щось точне, відточене, розроблене до кінця». Головна ідея цього стилю — звільнити художні роботи від уявлення і імітації, спростивши реальні речі, явища, зображення людей. Він хотів підняти мистецтво в часі та просторі, зробити його вільним від деяких пережитків. І в «Чорному квадраті» втілилася вся «релігія» цієї нової ідеї, початкова точка якої — «ніщо». «Чорний квадрат» — це відчуття порожнечі, новий Бог, ікона. Це — свого роду революція в історії художнього мистецтва: початок безпредметного напрямку в мистецтві.</p><h4>Чому «оця мазанина» коштує таких шалених грошей?</h4><p>Таке слово як «мазанина» до творів мистецтва не може застосовуватися. У мистецтві є різні напрямки. Адже до мистецтва входять не лише ремісничі навички чи образи, намальовані в точній відповідності з реальністю. Важливими при цьому є ідея, різне значення творів, зміст, гра фарб, енергетика тощо. Немає якогось «справжнього» або «несправжнього» мистецтва. Мистецтво — це все людське майстерність, уяву, здібності до винахідництва — ті процеси, які суперечать природним.</p><h4>Навіщо картинам рамки?</h4><p>Якщо картина правильно обрамлена, то твір мистецтва візуально розташований в центрі. Це допомагає глядачеві легше сприймати живопис. Так картина відокремлена від навколишнього світу. Картини в рамах краще зберігаються і захищені від ушкоджень. У обрамлених картин менша ймовірність впасти зі стіни. Якщо рама картині не відповідає, то вона може відвернути увагу від самої роботи.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/08/mike-kotsch-247513.jpg" alt="">			</figure><h4>Як це — «орієнтуватися у живопису»? Це відрізняти Моне від Мане?</h4><p>Це означає, що людину цікавить історія мистецтв, тому вона цілеспрямовано шукає додаткову інформацію про твори мистецтва. Аналогічні правила поширюються і — наприклад — на історію музики чи медицини. Це — цілеспрямована робота, яка вимагає регулярного прояву інтересу до актуальних подій, подорожей, відвідування виставок. Орієнтуватися у всьому стовідсотково неможливо ніколи, оскільки мистецтво невпинно розвивається і з&#8217;являється знову.</p><h4>Як навчитися отримувати задоволення від живопису загалом?</h4><p>Є чимало різних способів дивитися на картину. Ключ до насолоди таким мистецтвом знаходиться в особистій присутності. Ви можете почати з відвідування виставок. Щотижня відвідувати одну з виставок в музеях або галереях. Перед тим як читати кураторський текст, просто потрібно походити по виставці і запитати себе: «Що я про це думаю? Що я бачу в цих роботах?» Зовсім не треба, заходячи до музею, оглядати абсолютно всі виставки та експозиції. Більше радості з&#8217;явиться в момент огляду і більш детального заглиблення в один із залів чи розділів.</p><p>Якщо з&#8217;явився інтерес, то в магазинчиках при музеях і галереях завжди можна придбати книги чи каталоги, які поведуть вас далі. На багатьох виставках організовуються освітні програми. Вони можуть включати різні формати — від розмов із самим художником до творчих занять у музеї. Під час подорожей іншими країнами та містами варто також відвідати там хоча би один художній музей. Це — візуально приємний спосіб дізнатися про культуру, історію, традиції та людей конкретної держави.</p>

Більшість поціновувачів мистецтва цих питань не ставлять. Однак потрапляючи до музею чи галереї, звичайні люди, не обізнані з тонкощами високого мистецтва, часто губляться у подібних запитаннях, на які навряд чи можуть отримати швидку відповідь, стоячи перед черговим шедевром. Що варто знати тим, хто до музеїв ходить нечасто, аби не виглядати невігласом?

Трохи найпоширеніших запитань — та відповіді на них від кураторки експозицій виставкової зали ARSENĀLS Ліни Бірзака-Прієкуле.
<h4>Від чого залежить вартість картин?</h4>
Ціну картини формують за рахунок низки факторів, Серед основних:
<ul>
 	<li>упізнаваність художника,</li>
 	<li>значення картини в історії,</li>
 	<li>наскільки конкретна робота характерна саме для цього автора (наприклад, роботи Пікассо періоду кубізму),</li>
 	<li>величина полотна та характер використаних матеріалів,</li>
 	<li>загальний технічний стан картини.</li>
</ul>
Ціна визначається в контексті попиту на арт-ринку. Наприклад, Вільгельм Пурвітіс — один із зачинателів латиської національної художньої школи, встановив традиції пейзажного живопису, був директором Латвійського Національного художнього музею, ректором Латвійської художньої академії. Вважається одним з видатних художників свого часу в Європі. У художника свій виражений почерк. Його роботи користуються попитом у музеїв і колекціонерів. Це все в цілому формує ціну його робіт.
<h4>Чому «Чорний квадрат» Малевича такий популярний?</h4>
Створений в 1915 році, «Чорний квадрат» <a href="https://nachasi.com/2017/05/11/malevych-square/" target="_blank" rel="noopener">Казимира Малевича</a> — це «нове обличчя» мистецтва того часу. Малевич дав своєму новому художньому стилю назву — супрематизм, що означає «щось точне, відточене, розроблене до кінця». Головна ідея цього стилю — звільнити художні роботи від уявлення і імітації, спростивши реальні речі, явища, зображення людей. Він хотів підняти мистецтво в часі та просторі, зробити його вільним від деяких пережитків. І в «Чорному квадраті» втілилася вся «релігія» цієї нової ідеї, початкова точка якої — «ніщо». «Чорний квадрат» — це відчуття порожнечі, новий Бог, ікона. Це — свого роду революція в історії художнього мистецтва: початок безпредметного напрямку в мистецтві.
<h4>Чому «оця мазанина» коштує таких шалених грошей?</h4>
Таке слово як «мазанина» до творів мистецтва не може застосовуватися. У мистецтві є різні напрямки. Адже до мистецтва входять не лише ремісничі навички чи образи, намальовані в точній відповідності з реальністю. Важливими при цьому є ідея, різне значення творів, зміст, гра фарб, енергетика тощо. Немає якогось «справжнього» або «несправжнього» мистецтва. Мистецтво — це все людське майстерність, уяву, здібності до винахідництва — ті процеси, які суперечать природним.
<h4>Навіщо картинам рамки?</h4>
Якщо картина правильно обрамлена, то твір мистецтва візуально розташований в центрі. Це допомагає глядачеві легше сприймати живопис. Так картина відокремлена від навколишнього світу. Картини в рамах краще зберігаються і захищені від ушкоджень. У обрамлених картин менша ймовірність впасти зі стіни. Якщо рама картині не відповідає, то вона може відвернути увагу від самої роботи.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/mike-kotsch-247513.jpg" align="left"]
<h4>Як це — «орієнтуватися у живопису»? Це відрізняти Моне від Мане?</h4>
Це означає, що людину цікавить історія мистецтв, тому вона цілеспрямовано шукає додаткову інформацію про твори мистецтва. Аналогічні правила поширюються і — наприклад — на історію музики чи медицини. Це — цілеспрямована робота, яка вимагає регулярного прояву інтересу до актуальних подій, подорожей, відвідування виставок. Орієнтуватися у всьому стовідсотково неможливо ніколи, оскільки мистецтво невпинно розвивається і з'являється знову.
<h4>Як навчитися отримувати задоволення від живопису загалом?</h4>
Є чимало різних способів дивитися на картину. Ключ до насолоди таким мистецтвом знаходиться в особистій присутності. Ви можете почати з відвідування виставок. Щотижня відвідувати одну з виставок в музеях або галереях. Перед тим як читати кураторський текст, просто потрібно походити по виставці і запитати себе: «Що я про це думаю? Що я бачу в цих роботах?» Зовсім не треба, заходячи до музею, оглядати абсолютно всі виставки та експозиції. Більше радості з'явиться в момент огляду і більш детального заглиблення в один із залів чи розділів.

Якщо з'явився інтерес, то в магазинчиках при музеях і галереях завжди можна придбати книги чи каталоги, які поведуть вас далі. На багатьох виставках організовуються освітні програми. Вони можуть включати різні формати — від розмов із самим художником до творчих занять у музеї. Під час подорожей іншими країнами та містами варто також відвідати там хоча би один художній музей. Це — візуально приємний спосіб дізнатися про культуру, історію, традиції та людей конкретної держави.

<p>Трохи найпоширеніших запитань — та відповіді на них від кураторки експозицій виставкової зали ARSENĀLS Ліни Бірзака-Прієкуле.</p><h4>Від чого залежить вартість картин?</h4><p>Ціну картини формують за рахунок низки факторів, Серед основних:</p><ul><li>упізнаваність художника,</li><li>значення картини в історії,</li><li>наскільки конкретна робота характерна саме для цього автора (наприклад, роботи Пікассо періоду кубізму),</li><li>величина полотна та характер використаних матеріалів,</li><li>загальний технічний стан картини.</li></ul><p>Ціна визначається в контексті попиту на арт-ринку. Наприклад, Вільгельм Пурвітіс — один із зачинателів латиської національної художньої школи, встановив традиції пейзажного живопису, був директором Латвійського Національного художнього музею, ректором Латвійської художньої академії. Вважається одним з видатних художників свого часу в Європі. У художника свій виражений почерк. Його роботи користуються попитом у музеїв і колекціонерів. Це все в цілому формує ціну його робіт.</p><h4>Чому «Чорний квадрат» Малевича такий популярний?</h4><p>Створений в 1915 році, «Чорний квадрат» <a href="/2017/05/11/malevych-square/" target="_blank" rel="noopener">Казимира Малевича</a> — це «нове обличчя» мистецтва того часу. Малевич дав своєму новому художньому стилю назву — супрематизм, що означає «щось точне, відточене, розроблене до кінця». Головна ідея цього стилю — звільнити художні роботи від уявлення і імітації, спростивши реальні речі, явища, зображення людей. Він хотів підняти мистецтво в часі та просторі, зробити його вільним від деяких пережитків. І в «Чорному квадраті» втілилася вся «релігія» цієї нової ідеї, початкова точка якої — «ніщо». «Чорний квадрат» — це відчуття порожнечі, новий Бог, ікона. Це — свого роду революція в історії художнього мистецтва: початок безпредметного напрямку в мистецтві.</p><h4>Чому «оця мазанина» коштує таких шалених грошей?</h4><p>Таке слово як «мазанина» до творів мистецтва не може застосовуватися. У мистецтві є різні напрямки. Адже до мистецтва входять не лише ремісничі навички чи образи, намальовані в точній відповідності з реальністю. Важливими при цьому є ідея, різне значення творів, зміст, гра фарб, енергетика тощо. Немає якогось «справжнього» або «несправжнього» мистецтва. Мистецтво — це все людське майстерність, уяву, здібності до винахідництва — ті процеси, які суперечать природним.</p><h4>Навіщо картинам рамки?</h4><p>Якщо картина правильно обрамлена, то твір мистецтва візуально розташований в центрі. Це допомагає глядачеві легше сприймати живопис. Так картина відокремлена від навколишнього світу. Картини в рамах краще зберігаються і захищені від ушкоджень. У обрамлених картин менша ймовірність впасти зі стіни. Якщо рама картині не відповідає, то вона може відвернути увагу від самої роботи.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/08/mike-kotsch-247513.jpg" alt="">			</figure><h4>Як це — «орієнтуватися у живопису»? Це відрізняти Моне від Мане?</h4><p>Це означає, що людину цікавить історія мистецтв, тому вона цілеспрямовано шукає додаткову інформацію про твори мистецтва. Аналогічні правила поширюються і — наприклад — на історію музики чи медицини. Це — цілеспрямована робота, яка вимагає регулярного прояву інтересу до актуальних подій, подорожей, відвідування виставок. Орієнтуватися у всьому стовідсотково неможливо ніколи, оскільки мистецтво невпинно розвивається і з&#8217;являється знову.</p><h4>Як навчитися отримувати задоволення від живопису загалом?</h4><p>Є чимало різних способів дивитися на картину. Ключ до насолоди таким мистецтвом знаходиться в особистій присутності. Ви можете почати з відвідування виставок. Щотижня відвідувати одну з виставок в музеях або галереях. Перед тим як читати кураторський текст, просто потрібно походити по виставці і запитати себе: «Що я про це думаю? Що я бачу в цих роботах?» Зовсім не треба, заходячи до музею, оглядати абсолютно всі виставки та експозиції. Більше радості з&#8217;явиться в момент огляду і більш детального заглиблення в один із залів чи розділів.</p><p>Якщо з&#8217;явився інтерес, то в магазинчиках при музеях і галереях завжди можна придбати книги чи каталоги, які поведуть вас далі. На багатьох виставках організовуються освітні програми. Вони можуть включати різні формати — від розмов із самим художником до творчих занять у музеї. Під час подорожей іншими країнами та містами варто також відвідати там хоча би один художній музей. Це — візуально приємний спосіб дізнатися про культуру, історію, традиції та людей конкретної держави.</p>

Найпоширеніші запитання, які ставлять відвідувачі музеїв

{:ua}Що варто знати про авторів, вартість та тематику картин, які ви бачите в музеях{:}

<p>Серед ключових переваг Bitcoin, які найчастіше називають, — захищеність криптовалюти від інфляції, перепадів економічного розвитку та нестабільності національних банківських систем. Проте одночасно навколо біткоїну, ефіру та інших криптовалют сформувалася низка міфів та упереджень. Варто детальніше про них поговорити.
</p>
<h4><strong>Як з'явився Bitcoin?</strong></h4>
Початком історії криптовалют вважають <strong>2008 рік</strong>. Саме тоді в інтернеті з’явився документ з описом біткоїна, опублікований під ім’ям Сатосі Накамото (Satoshi Nakamoto). До цих пір немає єдиної думки, чи під цим іменем ховається одна людина, а чи група розробників.

Спочатку попит на криптовалюту був лише серед ґіків, математиків та криптографів. На той момент криптовалюта була виключно доказом того, що можливі електронні гроші, які не мають гарантованого забезпечення.

<strong>У 2010 році</strong> було створено перший обмінник, котрий обмінював криптовалюту на долари США. В цей же рік один користувач купив у іншого 2 піци за 10 тис біткоїнів (тоді це було близько $25).

Сплеск інтересу до біткоїнів відбувся у 2014 році. Саме цього року криптовалюти до оплати почали приймати одразу декілька компаній — Microsoft, Dell, Greenpeace, Virgin Galactic, Wikipedia. Уклавши партнерство з BitPay, Microsoft додав біткоїн як спосіб оплати різного цифрового контенту, в тому числі мобільного, а також в якості засобу сплати за ігри та підписки Xbox. Детальніше про технологічну сторону біткоїну та інших криптовалют можна дізнатися у нашому <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">окремому матеріалі<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/bitcoin-2345879_1280-300x200.jpg" />BTC, ETH, ICO — що це таке і як це пов’язане одне із одним</span></a>.
<h4><strong>Міф №1: Усі криптовалюти перебувають поза межами законного обігу</strong></h4>
Станом на літо 2017 року в Україні немає офіційної заборони на використання криптовалюти. За юридичними правилами діє принцип «дозволено все, що не заборонене діючим законодавством». Відтак не можна називати біткоїн, ефір чи інші криптовалюти забороненими — бо в українському Карному кодексі та підзаконних актах заборона на їхнє використання не фігурує. Також криптовалюти визнано засобом платежу в низці країн.
<h4><strong>Міф №2: Криптовалюти вигадали, аби фінансувати тероризм</strong></h4>
Використання криптовалют в якості засобів сплати за товари та послуги на майданчиках на кшталт Silk Road та в <a href="https://nachasi.com/2017/05/01/what-is-darknet/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">«Даркнеті»<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/net-300x200.jpg" />Темний бік анонімності — що таке Darknet і як він працює</span></a> стало приводом для поширення ще одного міфу. Насправді, криптовалюти фінансують тероризм не більше, аніж долари США чи російські рублі. Це — фінансовий інструмент, застосування якого залежить виключно від того, хто, як і навіщо ним користується. Готівка для нелегальних операцій із наркотиками, зброєю чи торгівлею людьми використовується набагато частіше за будь-які електронні гроші.
<h4><strong>Міф №3: Криптовалюта є масштабною фінансовою пірамідою</strong></h4>
У звіті 2014 року Рада Федерації Швейцарії у відповідь на запит щодо «пірамідної» природи біткоїну офіційно заявила, що система віртуальних грошей не дає гарантованих обіцянок прибутку, притаманних «схемам Понзі» чи аналогічним «пірамідам». Тому Bitcoin не вважається інструментом фінансових пірамід. Згодом аналогічний висновок було надано урядом Великобританії.
<h4><strong>Як врегульовано правову позицію щодо біткоїнів в Україні та світі?</strong></h4>
Криптовалюта з точки зору національного українського законодавства не є грошима. У листопаді 2014 року НБУ надав роз’яснення, що розглядає Bitcoin як грошовий сурогат, який не забезпечений реальною вартістю, і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу. Причина — «це суперечить нормам українського законодавства». Однак роз’яснення НБУ не встановлює відповідальність за використання криптовалют (бо не є законом, кодексом чи іншим обов>язковим до виконання юридичним актом) і тому є радше пересторогою, ніж нормою.

Суди, розглядаючи суперечки щодо віртуальних розрахунків, приходять до одноголосної думки, що криптовалюта не є ні річчю, ні майновими правами і взагалі не несе в собі ніяких матеріальних ознак.

У світі ставлення до системи віртуальних грошей істотно відрізняється. Деякі країни всіляко їх заохочують (Австралія, Німеччина, Нідерланди, Нова Зеландія, Сінгапур). Є ті, в яких використання криптовалют та їхній <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/mainer-gore-v-rodyni/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">«видобуток»<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/bitcoin-2057405_1280-2-300x200.jpg" />Чи варто вам ставати майнером?</span></a> суттєво обмежені (Індонезія, Китай). Прямі заборони на сьогоднішній день. за даними Finance.ua, встановлені тільки в Болівії, Еквадорі, Таїланді і В’єтнамі.

У деяких країнах, наприклад, в Японії, криптовалюта визнається фінансовим активом. При цьому електронні гроші не вважаються законним платіжним засобом, а розглядаються як засіб обміну. У Канаді ж, навпаки, можна навіть отримати цифрову заробітну плату. Там же криптовалюти, отримані внаслідок майнінґу, обкладаються податком на прибуток.

Іспанія ще в 2014 році визнала <a href="https://nachasi.com/2017/08/14/bitcoin-4k/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Bitcoin<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/markus-spiske-207946-300x200.jpg" />Bitcoin продовжує бити рекорди</span></a> офіційною платіжною системою. Ця ініціатива виходила від податкової інспекції країни, яка провела аналіз використання криптовалюти в країні і дійшла висновку, що цей процес необхідно легалізувати і оподаткувати.

Як підсумок, можемо зазначити, що держави зі слабкою економікою не готові до впровадження подібних платіжних систем. І навпаки, високорозвинені країни все ж <a href="https://nachasi.com/2017/08/10/avstraliya-bitcoin/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">прагнуть врегулювати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/jeremy-bishop-114031-300x200.jpg" />У Австралії пропонують прийняти Bitcoin як офіційну валюту</span></a> електронні платежі. Для цього достатньо створити для них юридичні механізми та передбачити порядок оподаткування.
<h4><strong>Як працює оподаткування біткоїнів?</strong></h4>
Чинний Податковий кодекс України зобов’язує декларувати дохід, отриманий на території України і сплачувати відповідні податки. Ухилення від сплати податків є правопорушенням і загрожує притягненням винних до адміністративної та кримінальної відповідальності. Одночасно виникає правова колізія, бо біткоїни не визнані в нашій країні офіційно. При цьому деякі українські парламентарі навіть <a href="https://nachasi.com/2017/08/15/bitcoin-nardepy/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">задекларували<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/pavel-churiumov-321968-300x200.jpg" />Серед українських парламентарів виявилися три Bitcoin-мільйонера</span></a> власні статки у криптовалютах.

На теренах країн Європи є рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 2015 року у справі «Хедквіст проти Швеції». У цьому позові суд ухвалив, що операції з біткоїнами та іншими віртуальними валютами на території <a href="https://nachasi.com/2017/08/09/ukrayintsi-bezviz/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/hiker-1607078_1280-300x200.jpg" />У липні 2017-го до ЄС вирушили 1,9 млн українців</span></a> не повинні обкладатися податком на додану вартість.

Відповідно до нових європейських правил, угоди, пов’язані з валютами, банкнотами і монетами, що використовуються як законний платіжний засіб, не повинні обкладатися податком на додану вартість. Оскільки рішення Європейського Суду є обов’язковими на території України, то при судових розглядах аналогічних ситуацій суди посилаються на рішення у справі «Хедквіст проти Швеції». Нульова ставка ПДВ — це єдине пом'якшення стосовно режиму оподаткування доходів від застосування криптовалют. Дохід фізичної особи, отриманий у вигляді цифрової валюти, в Україні оподатковується за стандартною ставкою 18%. Якщо ж прибуток отримала юридична особа, то тут рівень оподаткування залежить від обраної системи оподаткування для такої особи.
<h4><strong>Які ризики пов'язані із використанням криптовалют?</strong></h4>
Основний ризик для українських користувачів криптовалют — те, що Податкова служба може визнати такі операції нереальними, а саму угоду – нікчемною. Однак, при належному документальному оформленні транзакцій, і цей ризик можна мінімізувати. Друга група ризиків — притягування до відповідальності. Хоча поки що в Реєстрі судових рішень немає випадків, коли при законному використанні криптовалют когось було засуджено чи притягнено до кримінальної відповідальності. Фінансове законодавство України в частині використання криптовалют все ще потребує доопрацювання.

<p>Серед ключових переваг Bitcoin, які найчастіше називають, — захищеність криптовалюти від інфляції, перепадів економічного розвитку та нестабільності національних банківських систем. Проте одночасно навколо біткоїну, ефіру та інших криптовалют сформувалася низка міфів та упереджень. Варто детальніше про них поговорити.</p><h4><strong>Як з&#8217;явився Bitcoin?</strong></h4><p>Початком історії криптовалют вважають <strong>2008 рік</strong>. Саме тоді в інтернеті з’явився документ з описом біткоїна, опублікований під ім’ям Сатосі Накамото (Satoshi Nakamoto). До цих пір немає єдиної думки, чи під цим іменем ховається одна людина, а чи група розробників.</p><p>Спочатку попит на криптовалюту був лише серед ґіків, математиків та криптографів. На той момент криптовалюта була виключно доказом того, що можливі електронні гроші, які не мають гарантованого забезпечення.</p><p><strong>У 2010 році</strong> було створено перший обмінник, котрий обмінював криптовалюту на долари США. В цей же рік один користувач купив у іншого 2 піци за 10 тис біткоїнів (тоді це було близько $25).</p><p>Сплеск інтересу до біткоїнів відбувся у 2014 році. Саме цього року криптовалюти до оплати почали приймати одразу декілька компаній — Microsoft, Dell, Greenpeace, Virgin Galactic, Wikipedia. Уклавши партнерство з BitPay, Microsoft додав біткоїн як спосіб оплати різного цифрового контенту, в тому числі мобільного, а також в якості засобу сплати за ігри та підписки Xbox. Детальніше про технологічну сторону біткоїну та інших криптовалют можна дізнатися у нашому <a href="/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">окремому матеріалі<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/bitcoin-2345879_1280-300x200.jpg" />BTC, ETH, ICO — що це таке і як це пов’язане одне із одним</span></a>.</p><h4><strong>Міф №1: Усі криптовалюти перебувають поза межами законного обігу</strong></h4><p>Станом на літо 2017 року в Україні немає офіційної заборони на використання криптовалюти. За юридичними правилами діє принцип «дозволено все, що не заборонене діючим законодавством». Відтак не можна називати біткоїн, ефір чи інші криптовалюти забороненими — бо в українському Карному кодексі та підзаконних актах заборона на їхнє використання не фігурує. Також криптовалюти визнано засобом платежу в низці країн.</p><h4><strong>Міф №2: Криптовалюти вигадали, аби фінансувати тероризм</strong></h4><p>Використання криптовалют в якості засобів сплати за товари та послуги на майданчиках на кшталт Silk Road та в <a href="/2017/05/01/what-is-darknet/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">«Даркнеті»<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/net-300x200.jpg" />Темний бік анонімності — що таке Darknet і як він працює</span></a> стало приводом для поширення ще одного міфу. Насправді, криптовалюти фінансують тероризм не більше, аніж долари США чи російські рублі. Це — фінансовий інструмент, застосування якого залежить виключно від того, хто, як і навіщо ним користується. Готівка для нелегальних операцій із наркотиками, зброєю чи торгівлею людьми використовується набагато частіше за будь-які електронні гроші.</p><h4><strong>Міф №3: Криптовалюта є масштабною фінансовою пірамідою</strong></h4><p>У звіті 2014 року Рада Федерації Швейцарії у відповідь на запит щодо «пірамідної» природи біткоїну офіційно заявила, що система віртуальних грошей не дає гарантованих обіцянок прибутку, притаманних «схемам Понзі» чи аналогічним «пірамідам». Тому Bitcoin не вважається інструментом фінансових пірамід. Згодом аналогічний висновок було надано урядом Великобританії.</p><h4><strong>Як врегульовано правову позицію щодо біткоїнів в Україні та світі?</strong></h4><p>Криптовалюта з точки зору національного українського законодавства не є грошима. У листопаді 2014 року НБУ надав роз’яснення, що розглядає Bitcoin як грошовий сурогат, який не забезпечений реальною вартістю, і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу. Причина — «це суперечить нормам українського законодавства». Однак роз’яснення НБУ не встановлює відповідальність за використання криптовалют (бо не є законом, кодексом чи іншим обов>язковим до виконання юридичним актом) і тому є радше пересторогою, ніж нормою.</p><p>Суди, розглядаючи суперечки щодо віртуальних розрахунків, приходять до одноголосної думки, що криптовалюта не є ні річчю, ні майновими правами і взагалі не несе в собі ніяких матеріальних ознак.</p><p>У світі ставлення до системи віртуальних грошей істотно відрізняється. Деякі країни всіляко їх заохочують (Австралія, Німеччина, Нідерланди, Нова Зеландія, Сінгапур). Є ті, в яких використання криптовалют та їхній <a href="/2017/07/18/mainer-gore-v-rodyni/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">«видобуток»<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/bitcoin-2057405_1280-2-300x200.jpg" />Чи варто вам ставати майнером?</span></a> суттєво обмежені (Індонезія, Китай). Прямі заборони на сьогоднішній день. за даними Finance.ua, встановлені тільки в Болівії, Еквадорі, Таїланді і В’єтнамі.</p><p>У деяких країнах, наприклад, в Японії, криптовалюта визнається фінансовим активом. При цьому електронні гроші не вважаються законним платіжним засобом, а розглядаються як засіб обміну. У Канаді ж, навпаки, можна навіть отримати цифрову заробітну плату. Там же криптовалюти, отримані внаслідок майнінґу, обкладаються податком на прибуток.</p><p>Іспанія ще в 2014 році визнала <a href="/2017/08/14/bitcoin-4k/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Bitcoin<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/markus-spiske-207946-300x200.jpg" />Bitcoin продовжує бити рекорди</span></a> офіційною платіжною системою. Ця ініціатива виходила від податкової інспекції країни, яка провела аналіз використання криптовалюти в країні і дійшла висновку, що цей процес необхідно легалізувати і оподаткувати.</p><p>Як підсумок, можемо зазначити, що держави зі слабкою економікою не готові до впровадження подібних платіжних систем. І навпаки, високорозвинені країни все ж <a href="/2017/08/10/avstraliya-bitcoin/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">прагнуть врегулювати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/jeremy-bishop-114031-300x200.jpg" />У Австралії пропонують прийняти Bitcoin як офіційну валюту</span></a> електронні платежі. Для цього достатньо створити для них юридичні механізми та передбачити порядок оподаткування.</p><h4><strong>Як працює оподаткування біткоїнів?</strong></h4><p>Чинний Податковий кодекс України зобов’язує декларувати дохід, отриманий на території України і сплачувати відповідні податки. Ухилення від сплати податків є правопорушенням і загрожує притягненням винних до адміністративної та кримінальної відповідальності. Одночасно виникає правова колізія, бо біткоїни не визнані в нашій країні офіційно. При цьому деякі українські парламентарі навіть <a href="/2017/08/15/bitcoin-nardepy/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">задекларували<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/pavel-churiumov-321968-300x200.jpg" />Серед українських парламентарів виявилися три Bitcoin-мільйонера</span></a> власні статки у криптовалютах.</p><p>На теренах країн Європи є рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 2015 року у справі «Хедквіст проти Швеції». У цьому позові суд ухвалив, що операції з біткоїнами та іншими віртуальними валютами на території <a href="/2017/08/09/ukrayintsi-bezviz/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/hiker-1607078_1280-300x200.jpg" />У липні 2017-го до ЄС вирушили 1,9 млн українців</span></a> не повинні обкладатися податком на додану вартість.</p><p>Відповідно до нових європейських правил, угоди, пов’язані з валютами, банкнотами і монетами, що використовуються як законний платіжний засіб, не повинні обкладатися податком на додану вартість. Оскільки рішення Європейського Суду є обов’язковими на території України, то при судових розглядах аналогічних ситуацій суди посилаються на рішення у справі «Хедквіст проти Швеції». Нульова ставка ПДВ — це єдине пом&#8217;якшення стосовно режиму оподаткування доходів від застосування криптовалют. Дохід фізичної особи, отриманий у вигляді цифрової валюти, в Україні оподатковується за стандартною ставкою 18%. Якщо ж прибуток отримала юридична особа, то тут рівень оподаткування залежить від обраної системи оподаткування для такої особи.</p><h4><strong>Які ризики пов&#8217;язані із використанням криптовалют?</strong></h4><p>Основний ризик для українських користувачів криптовалют — те, що Податкова служба може визнати такі операції нереальними, а саму угоду – нікчемною. Однак, при належному документальному оформленні транзакцій, і цей ризик можна мінімізувати. Друга група ризиків — притягування до відповідальності. Хоча поки що в Реєстрі судових рішень немає випадків, коли при законному використанні криптовалют когось було засуджено чи притягнено до кримінальної відповідальності. Фінансове законодавство України в частині використання криптовалют все ще потребує доопрацювання.</p>

Головне українське криптомедіа. Тут ви знайдете найголовніші новини криптовалют та індустрії блокчейну. А наша Академія з навчальними матеріалами допоможе розібратися новачкам у світі криптоіндустрії, а також підкине корисної інформації досвідченим криптанам.

Крипто

<p style="text-align: center"><strong>Спонсор рубрики</strong></p>

Bitcoin став настільки широко обговорюваним явищем не лише у світі криптовалют, але й за його межами. На часі розібратися, як врегульовано використання криптовалют в Україні. А ще розберемося, чи треба сплачувати податки за операціями з біткоїнами та чим ризикують власники криптовалют

Серед ключових переваг Bitcoin, які найчастіше називають, — захищеність криптовалюти від інфляції, перепадів економічного розвитку та нестабільності національних банківських систем. Проте одночасно навколо біткоїну, ефіру та інших криптовалют сформувалася низка міфів та упереджень. Варто детальніше про них поговорити.
<h4><strong>Як з'явився Bitcoin?</strong></h4>
Початком історії криптовалют вважають <strong>2008 рік</strong>. Саме тоді в інтернеті з’явився документ з описом біткоїна, опублікований під ім’ям Сатосі Накамото (Satoshi Nakamoto). До цих пір немає єдиної думки, чи під цим іменем ховається одна людина, а чи група розробників.

Спочатку попит на криптовалюту був лише серед ґіків, математиків та криптографів. На той момент криптовалюта була виключно доказом того, що можливі електронні гроші, які не мають гарантованого забезпечення.

<strong>У 2010 році</strong> було створено перший обмінник, котрий обмінював криптовалюту на долари США. В цей же рік один користувач купив у іншого 2 піци за 10 тис біткоїнів (тоді це було близько $25).

Сплеск інтересу до біткоїнів відбувся у 2014 році. Саме цього року криптовалюти до оплати почали приймати одразу декілька компаній — Microsoft, Dell, Greenpeace, Virgin Galactic, Wikipedia. Уклавши партнерство з BitPay, Microsoft додав біткоїн як спосіб оплати різного цифрового контенту, в тому числі мобільного, а також в якості засобу сплати за ігри та підписки Xbox. Детальніше про технологічну сторону біткоїну та інших криптовалют можна дізнатися у нашому <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener">окремому матеріалі</a>.
<h4><strong>Міф №1: Усі криптовалюти перебувають поза межами законного обігу</strong></h4>
Станом на літо 2017 року в Україні немає офіційної заборони на використання криптовалюти. За юридичними правилами діє принцип «дозволено все, що не заборонене діючим законодавством». Відтак не можна називати біткоїн, ефір чи інші криптовалюти забороненими — бо в українському Карному кодексі та підзаконних актах заборона на їхнє використання не фігурує. Також криптовалюти визнано засобом платежу в низці країн.
<h4><strong>Міф №2: Криптовалюти вигадали, аби фінансувати тероризм</strong></h4>
Використання криптовалют в якості засобів сплати за товари та послуги на майданчиках на кшталт Silk Road та в <a href="https://nachasi.com/2017/05/01/what-is-darknet/" target="_blank" rel="noopener">«Даркнеті»</a> стало приводом для поширення ще одного міфу. Насправді, криптовалюти фінансують тероризм не більше, аніж долари США чи російські рублі. Це — фінансовий інструмент, застосування якого залежить виключно від того, хто, як і навіщо ним користується. Готівка для нелегальних операцій із наркотиками, зброєю чи торгівлею людьми використовується набагато частіше за будь-які електронні гроші.
<h4><strong>Міф №3: Криптовалюта є масштабною фінансовою пірамідою</strong></h4>
У звіті 2014 року Рада Федерації Швейцарії у відповідь на запит щодо «пірамідної» природи біткоїну офіційно заявила, що система віртуальних грошей не дає гарантованих обіцянок прибутку, притаманних «схемам Понзі» чи аналогічним «пірамідам». Тому Bitcoin не вважається інструментом фінансових пірамід. Згодом аналогічний висновок було надано урядом Великобританії.
<h4><strong>Як врегульовано правову позицію щодо біткоїнів в Україні та світі?</strong></h4>
Криптовалюта з точки зору національного українського законодавства не є грошима. У листопаді 2014 року НБУ надав роз’яснення, що розглядає Bitcoin як грошовий сурогат, який не забезпечений реальною вартістю, і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу. Причина — «це суперечить нормам українського законодавства». Однак роз’яснення НБУ не встановлює відповідальність за використання криптовалют (бо не є законом, кодексом чи іншим обов&gt;язковим до виконання юридичним актом) і тому є радше пересторогою, ніж нормою.

Суди, розглядаючи суперечки щодо віртуальних розрахунків, приходять до одноголосної думки, що криптовалюта не є ні річчю, ні майновими правами і взагалі не несе в собі ніяких матеріальних ознак.

У світі ставлення до системи віртуальних грошей істотно відрізняється. Деякі країни всіляко їх заохочують (Австралія, Німеччина, Нідерланди, Нова Зеландія, Сінгапур). Є ті, в яких використання криптовалют та їхній <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/mainer-gore-v-rodyni/" target="_blank" rel="noopener">«видобуток»</a> суттєво обмежені (Індонезія, Китай). Прямі заборони на сьогоднішній день. за даними Finance.ua, встановлені тільки в Болівії, Еквадорі, Таїланді і В’єтнамі.

У деяких країнах, наприклад, в Японії, криптовалюта визнається фінансовим активом. При цьому електронні гроші не вважаються законним платіжним засобом, а розглядаються як засіб обміну. У Канаді ж, навпаки, можна навіть отримати цифрову заробітну плату. Там же криптовалюти, отримані внаслідок майнінґу, обкладаються податком на прибуток.

Іспанія ще в 2014 році визнала <a href="https://nachasi.com/2017/08/14/bitcoin-4k/" target="_blank" rel="noopener">Bitcoin</a> офіційною платіжною системою. Ця ініціатива виходила від податкової інспекції країни, яка провела аналіз використання криптовалюти в країні і дійшла висновку, що цей процес необхідно легалізувати і оподаткувати.

Як підсумок, можемо зазначити, що держави зі слабкою економікою не готові до впровадження подібних платіжних систем. І навпаки, високорозвинені країни все ж <a href="https://nachasi.com/2017/08/10/avstraliya-bitcoin/" target="_blank" rel="noopener">прагнуть врегулювати</a> електронні платежі. Для цього достатньо створити для них юридичні механізми та передбачити порядок оподаткування.
<h4><strong>Як працює оподаткування біткоїнів?</strong></h4>
Чинний Податковий кодекс України зобов’язує декларувати дохід, отриманий на території України і сплачувати відповідні податки. Ухилення від сплати податків є правопорушенням і загрожує притягненням винних до адміністративної та кримінальної відповідальності. Одночасно виникає правова колізія, бо біткоїни не визнані в нашій країні офіційно. При цьому деякі українські парламентарі навіть <a href="https://nachasi.com/2017/08/15/bitcoin-nardepy/" target="_blank" rel="noopener">задекларували</a> власні статки у криптовалютах.

На теренах країн Європи є рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 2015 року у справі «Хедквіст проти Швеції». У цьому позові суд ухвалив, що операції з біткоїнами та іншими віртуальними валютами на території <a href="https://nachasi.com/2017/08/09/ukrayintsi-bezviz/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a> не повинні обкладатися податком на додану вартість.

Відповідно до нових європейських правил, угоди, пов’язані з валютами, банкнотами і монетами, що використовуються як законний платіжний засіб, не повинні обкладатися податком на додану вартість. Оскільки рішення Європейського Суду є обов’язковими на території України, то при судових розглядах аналогічних ситуацій суди посилаються на рішення у справі «Хедквіст проти Швеції». Нульова ставка ПДВ — це єдине пом'якшення стосовно режиму оподаткування доходів від застосування криптовалют. Дохід фізичної особи, отриманий у вигляді цифрової валюти, в Україні оподатковується за стандартною ставкою 18%. Якщо ж прибуток отримала юридична особа, то тут рівень оподаткування залежить від обраної системи оподаткування для такої особи.
<h4><strong>Які ризики пов'язані із використанням криптовалют?</strong></h4>
Основний ризик для українських користувачів криптовалют — те, що Податкова служба може визнати такі операції нереальними, а саму угоду – нікчемною. Однак, при належному документальному оформленні транзакцій, і цей ризик можна мінімізувати. Друга група ризиків — притягування до відповідальності. Хоча поки що в Реєстрі судових рішень немає випадків, коли при законному використанні криптовалют когось було засуджено чи притягнено до кримінальної відповідальності. Фінансове законодавство України в частині використання криптовалют все ще потребує доопрацювання.

<p>Серед ключових переваг Bitcoin, які найчастіше називають, — захищеність криптовалюти від інфляції, перепадів економічного розвитку та нестабільності національних банківських систем. Проте одночасно навколо біткоїну, ефіру та інших криптовалют сформувалася низка міфів та упереджень. Варто детальніше про них поговорити.</p><h4><strong>Як з&#8217;явився Bitcoin?</strong></h4><p>Початком історії криптовалют вважають <strong>2008 рік</strong>. Саме тоді в інтернеті з’явився документ з описом біткоїна, опублікований під ім’ям Сатосі Накамото (Satoshi Nakamoto). До цих пір немає єдиної думки, чи під цим іменем ховається одна людина, а чи група розробників.</p><p>Спочатку попит на криптовалюту був лише серед ґіків, математиків та криптографів. На той момент криптовалюта була виключно доказом того, що можливі електронні гроші, які не мають гарантованого забезпечення.</p><p><strong>У 2010 році</strong> було створено перший обмінник, котрий обмінював криптовалюту на долари США. В цей же рік один користувач купив у іншого 2 піци за 10 тис біткоїнів (тоді це було близько $25).</p><p>Сплеск інтересу до біткоїнів відбувся у 2014 році. Саме цього року криптовалюти до оплати почали приймати одразу декілька компаній — Microsoft, Dell, Greenpeace, Virgin Galactic, Wikipedia. Уклавши партнерство з BitPay, Microsoft додав біткоїн як спосіб оплати різного цифрового контенту, в тому числі мобільного, а також в якості засобу сплати за ігри та підписки Xbox. Детальніше про технологічну сторону біткоїну та інших криптовалют можна дізнатися у нашому <a href="/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener">окремому матеріалі</a>.</p><h4><strong>Міф №1: Усі криптовалюти перебувають поза межами законного обігу</strong></h4><p>Станом на літо 2017 року в Україні немає офіційної заборони на використання криптовалюти. За юридичними правилами діє принцип «дозволено все, що не заборонене діючим законодавством». Відтак не можна називати біткоїн, ефір чи інші криптовалюти забороненими — бо в українському Карному кодексі та підзаконних актах заборона на їхнє використання не фігурує. Також криптовалюти визнано засобом платежу в низці країн.</p><h4><strong>Міф №2: Криптовалюти вигадали, аби фінансувати тероризм</strong></h4><p>Використання криптовалют в якості засобів сплати за товари та послуги на майданчиках на кшталт Silk Road та в <a href="/2017/05/01/what-is-darknet/" target="_blank" rel="noopener">«Даркнеті»</a> стало приводом для поширення ще одного міфу. Насправді, криптовалюти фінансують тероризм не більше, аніж долари США чи російські рублі. Це — фінансовий інструмент, застосування якого залежить виключно від того, хто, як і навіщо ним користується. Готівка для нелегальних операцій із наркотиками, зброєю чи торгівлею людьми використовується набагато частіше за будь-які електронні гроші.</p><h4><strong>Міф №3: Криптовалюта є масштабною фінансовою пірамідою</strong></h4><p>У звіті 2014 року Рада Федерації Швейцарії у відповідь на запит щодо «пірамідної» природи біткоїну офіційно заявила, що система віртуальних грошей не дає гарантованих обіцянок прибутку, притаманних «схемам Понзі» чи аналогічним «пірамідам». Тому Bitcoin не вважається інструментом фінансових пірамід. Згодом аналогічний висновок було надано урядом Великобританії.</p><h4><strong>Як врегульовано правову позицію щодо біткоїнів в Україні та світі?</strong></h4><p>Криптовалюта з точки зору національного українського законодавства не є грошима. У листопаді 2014 року НБУ надав роз’яснення, що розглядає Bitcoin як грошовий сурогат, який не забезпечений реальною вартістю, і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу. Причина — «це суперечить нормам українського законодавства». Однак роз’яснення НБУ не встановлює відповідальність за використання криптовалют (бо не є законом, кодексом чи іншим обов>язковим до виконання юридичним актом) і тому є радше пересторогою, ніж нормою.</p><p>Суди, розглядаючи суперечки щодо віртуальних розрахунків, приходять до одноголосної думки, що криптовалюта не є ні річчю, ні майновими правами і взагалі не несе в собі ніяких матеріальних ознак.</p><p>У світі ставлення до системи віртуальних грошей істотно відрізняється. Деякі країни всіляко їх заохочують (Австралія, Німеччина, Нідерланди, Нова Зеландія, Сінгапур). Є ті, в яких використання криптовалют та їхній <a href="/2017/07/18/mainer-gore-v-rodyni/" target="_blank" rel="noopener">«видобуток»</a> суттєво обмежені (Індонезія, Китай). Прямі заборони на сьогоднішній день. за даними Finance.ua, встановлені тільки в Болівії, Еквадорі, Таїланді і В’єтнамі.</p><p>У деяких країнах, наприклад, в Японії, криптовалюта визнається фінансовим активом. При цьому електронні гроші не вважаються законним платіжним засобом, а розглядаються як засіб обміну. У Канаді ж, навпаки, можна навіть отримати цифрову заробітну плату. Там же криптовалюти, отримані внаслідок майнінґу, обкладаються податком на прибуток.</p><p>Іспанія ще в 2014 році визнала <a href="/2017/08/14/bitcoin-4k/" target="_blank" rel="noopener">Bitcoin</a> офіційною платіжною системою. Ця ініціатива виходила від податкової інспекції країни, яка провела аналіз використання криптовалюти в країні і дійшла висновку, що цей процес необхідно легалізувати і оподаткувати.</p><p>Як підсумок, можемо зазначити, що держави зі слабкою економікою не готові до впровадження подібних платіжних систем. І навпаки, високорозвинені країни все ж <a href="/2017/08/10/avstraliya-bitcoin/" target="_blank" rel="noopener">прагнуть врегулювати</a> електронні платежі. Для цього достатньо створити для них юридичні механізми та передбачити порядок оподаткування.</p><h4><strong>Як працює оподаткування біткоїнів?</strong></h4><p>Чинний Податковий кодекс України зобов’язує декларувати дохід, отриманий на території України і сплачувати відповідні податки. Ухилення від сплати податків є правопорушенням і загрожує притягненням винних до адміністративної та кримінальної відповідальності. Одночасно виникає правова колізія, бо біткоїни не визнані в нашій країні офіційно. При цьому деякі українські парламентарі навіть <a href="/2017/08/15/bitcoin-nardepy/" target="_blank" rel="noopener">задекларували</a> власні статки у криптовалютах.</p><p>На теренах країн Європи є рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 2015 року у справі «Хедквіст проти Швеції». У цьому позові суд ухвалив, що операції з біткоїнами та іншими віртуальними валютами на території <a href="/2017/08/09/ukrayintsi-bezviz/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a> не повинні обкладатися податком на додану вартість.</p><p>Відповідно до нових європейських правил, угоди, пов’язані з валютами, банкнотами і монетами, що використовуються як законний платіжний засіб, не повинні обкладатися податком на додану вартість. Оскільки рішення Європейського Суду є обов’язковими на території України, то при судових розглядах аналогічних ситуацій суди посилаються на рішення у справі «Хедквіст проти Швеції». Нульова ставка ПДВ — це єдине пом&#8217;якшення стосовно режиму оподаткування доходів від застосування криптовалют. Дохід фізичної особи, отриманий у вигляді цифрової валюти, в Україні оподатковується за стандартною ставкою 18%. Якщо ж прибуток отримала юридична особа, то тут рівень оподаткування залежить від обраної системи оподаткування для такої особи.</p><h4><strong>Які ризики пов&#8217;язані із використанням криптовалют?</strong></h4><p>Основний ризик для українських користувачів криптовалют — те, що Податкова служба може визнати такі операції нереальними, а саму угоду – нікчемною. Однак, при належному документальному оформленні транзакцій, і цей ризик можна мінімізувати. Друга група ризиків — притягування до відповідальності. Хоча поки що в Реєстрі судових рішень немає випадків, коли при законному використанні криптовалют когось було засуджено чи притягнено до кримінальної відповідальності. Фінансове законодавство України в частині використання криптовалют все ще потребує доопрацювання.</p>

Чи законне використання Bitcoin в Україні

{:ua}Головне про Bitcoin з юридичної точки зору{:}

<h4><strong>Що таке ASMR в двох словах?</strong></h4>
Автономна сенсорна меридіональна реакція, або ASMR (АСМР) — як не дивно, не термін з інтернет-фольклору, а неологізм із цілком науковою природою. Сукупність сенсорних, візуальних чи аудіальних стимуляторів породжують у значної кількості людей приємне почуття поколювання у потилиці із поширенням «мурашок» шкірою голови, шиї та верхніх кінцівок.

Науковці цікавляться цим явищем не менше, аніж глядачі YouTube чи користувачі соцмереж. До речі, якщо наука поки не має спільного знаменника у дискусіях, то інтернет-спільноту вже четвертий рік ваблять відеоролики, які найкраще характеризує англійське слово creepy («моторошно-дивний, але при цьому такий, від якого ви не можете відірвати погляд»). Спільного у цього контенту одне — у більшості дорослих психічно здорових людей вони при тривалому перегляді викликають бажання розслабитися і навіть заснути. Типовий ASMR-запис виглядає десь так:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/oapgiZc5i-g" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Коли все це почалося?</strong></h4>
За даними платформи дослідження інтернет-культур та мемів Know Your Meme, перша згадка про ASMR<a href="http://knowyourmeme.com/memes/autonomous-sensory-meridian-response-asmr" target="_blank" rel="noopener"> трапляється</a> у лютому 2010 року в назві тематичної спільноти в соцмережі Facebook — Autonomous Sensory Meridian Response Group. Назву для явища запропонувала Дженніфер Аллен. Проте ще раніше трапляються обговорення психологічного ефекту релаксації із схожими відчуттями в групі Society of Sensationalists на Yahoo!, яка була заснована 2008 року.
<h4><strong>Що викликає ASMR?</strong></h4>
Дослідники сходяться у тому, що стимулятори (або тріґери) АСМР бувають різними, але найчастіше в їхній ролі виступають:
<ul>
<li>шепіт, тихий скрадливий голос, повільне м'яке мовлення з баритональними чи альтовими нотками (залежно від того, чоловічий це чи жіночий голос);</li>
 	<li>м'яке похрустування, шурхотіння пластикової чи паперової пакувальної обгортки, легке пошкрябування поверхнею пластика, деревини чи іншого текстурного матеріалу;</li>
 	<li>тихе поклацування та аудіоперешкоди під час програвання вінілу;</li>
 	<li>шурхотіння паперових сторінок у книжках чи при торканні пальцями паперу;</li>
 	<li>ритмічне дихання чи дмухання у мікрофон.</li>
</ul>
Втім, є також і візуальні стимулятори. До них відносять:
<ul>
<li>спостерігання за тим, як хтось зосереджено працює (програмує, малює, пише, креслить);</li>
 	<li>масаж;</li>
 	<li>плавні рухи руками;</li>
 	<li>процес спілкування під час перебування у лікаря, при анкетуванні, при замовленні готельних номерів у ресепшіоніста;</li>
 	<li>процес накладання макіяжу, догляду за волоссям, розчісування довгих кіс, обслуговування у перукаря.</li>
</ul>
<h4><strong>Кому взагалі таке може подобатися, це ж як легендарні «аудіонаркотики» — якась незрозуміла маячня!</strong></h4>
Попри те, що більшість відеороликів чи аудіозаписів ASMR дуже схожі й активують одночасно декілька тріґерів, є відмінність від «аудіонаркотиків». Останні радше були «білим» чи «рожевим» шумом з певною ритмічністю — і зазвичай не викликали нічого, крім легкого роздратування при тривалому прослуховуванні. А от з ASMR відбувається щось інше. Подібні ефекти чи побудований на них контент викликають розслаблення та почуття сонливості.

ASMR-контент став однією з ключових тем ще 2012 року на конференції Boring 2012 у Великобританії. Блоґери та журналісти сходяться у тому, що це — різновид рольових ігор із втіленням засобами YouTube. І поки ЗМІ протягом минулих 4 років активно намагалися поспілкуватися із споживачами та творцями ASMR-контенту, у науковців є <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Autonomous_sensory_meridian_response" target="_blank" rel="noopener">власний погляд</a> на це явище.

Старший викладач неврології у Йелі Стівен Новелла у своєму блозі відзначав, що нині бракує ґрунтовних наукових досліджень ASMR. Як варіант фіксації природи феномену він пропонує використовувати функціональну магнітно-резонансну томографію та транскраніальну магнітну стимуляцію для порівняльного дослідження мозку людей, у яких є та немєа ASMR. Головним вихідним критерієм при цьому є складність та порівняльна невивченість людського мозку як продукту еволюції. Том Стаффорд, викладач психології та коґнітівістики Шеффілдського університету, вказує, що ASMR може підпадати під так звані «білі плями» у дослідженні людського мозку. він нагадує, щ до 1990-х так само вважали продуктом «міського фольклору» та міфів явище синестезії, аж допоки не було запропоновано надійний спосіб для її дослідження. Крім того, досі не віднайдено універсального стимулятора ASMR. Наразі є ті, у кого жоден із перерахованих вище тріґерів не запускає ASMR.
<h4><strong>Як науковці взагалі все це оцінюють?</strong></h4>
У 2012-2013 роках низка дослідників опублікували наукові праці, статті та дослідження щодо підтвердження чи спростування ASMR. Найцікавішим можна вважати дослідження «Touched Through a Screen: Putative Neural Correlates of Autonomous Sensory Meridian Response», згідно із яким ASMR-відео, де діюча особа дивиться прямо в камеру, немов звертаючися до глядача, викликає активацію в ділянках мозку, що відповідають за емпатію та самоідентифікацію. Відтак ASMR-ефект (те саме «поколювання» у потилиці та шиї) швидше за все має прямий зв'язок із активністю мозку у відповідь на сукупність подразників емпатичного характеру (тобто мозок симулює спілкування без його реальної наявності). Найбільше цим ефектом можуть скористатися не лише психіатри чи нейрофізіологи, а творці комп'ютерних ігор та <a href="https://nachasi.com/2017/07/14/vr-asylum/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">VR<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/shinkiari-81770_1280-300x200.jpg" />Британці запустили VR-проект про життя біженців</span></a>-додатків.
<h4><strong>Як ставитися до цього явища: це міф на кшталт «йєті» чи «НЛО» — або реальний феномен людської психіки?</strong></h4>
Є три реально діючих факти щодо ASMR:
<ul>
<li>Якщо не дивитися картинку, а слухати аудіоряд в навушниках, досить скоро починаєш хотіти закрити очі і заснути — не знаємо, чим це пояснюється, але аудіоряд реально спрацьовує як релаксант, навіть якщо ніякого поколювання у потилиці ви не відчуваєте. Голос та «теплі лампові» ефекти на кшталт шурхотіння паперу чи потріскування плівки вас «заколисують».</li>
 	<li>Більшість ASMR-записів створюється із використанням бінаурального мікрофону (про що до речі часто забувають творці VR-контенту). Відтак навушники — єдиний ефективний спосіб для випробування ASMR-ефектів на собі: виникає відчуття повної присутності звуків довкола вас.</li>
 	<li>Розслабитися повністю та заснути під час перегляду відеоряду у вас не вийде: сучасні екрани дають «картинку» у холодних тонах, відтак перебиваючи виникнення мелатоніну в організмі, що блокує відчуття сонливості — отакий от парадокс. Зате ASMR-контент можна точно порадити в якості засобу від самотності чи повної ізоляції. Це — такий собі замінник людського спілкування для тих, хто раптом опинився за межами контакту із живими людьми або просто почуває себе паскудно серед ночі і не може нікому подзвонити чи написати.</li>
</ul>
Насправді найкращою ілюстрацією того, що ASMR — не міф, може слугувати використання цього явища у новій рекламі IKEA, яка <a href="http://www.adweek.com/brand-marketing/ikea-just-made-a-25-minute-asmr-video-and-its-one-of-the-most-satisfying-ads-ever/amp/" target="_blank" rel="noopener">вийшла</a> на початку серпня 2017 року. Рекламну кампанію під назвою Oddly Ikea створила аґенція Ogilvy у Нью-Йорку, і майже весь відеоролик із розповіддю про ідеальне студентське помешкання побудовано на ASMR-ефектах:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/uLFaj3Z_tWw" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<h4><strong>Що таке ASMR в двох словах?</strong></h4><p>Автономна сенсорна меридіональна реакція, або ASMR (АСМР) — як не дивно, не термін з інтернет-фольклору, а неологізм із цілком науковою природою. Сукупність сенсорних, візуальних чи аудіальних стимуляторів породжують у значної кількості людей приємне почуття поколювання у потилиці із поширенням «мурашок» шкірою голови, шиї та верхніх кінцівок.</p><p>Науковці цікавляться цим явищем не менше, аніж глядачі YouTube чи користувачі соцмереж. До речі, якщо наука поки не має спільного знаменника у дискусіях, то інтернет-спільноту вже четвертий рік ваблять відеоролики, які найкраще характеризує англійське слово creepy («моторошно-дивний, але при цьому такий, від якого ви не можете відірвати погляд»). Спільного у цього контенту одне — у більшості дорослих психічно здорових людей вони при тривалому перегляді викликають бажання розслабитися і навіть заснути. Типовий ASMR-запис виглядає десь так:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/oapgiZc5i-g" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Коли все це почалося?</strong></h4><p>За даними платформи дослідження інтернет-культур та мемів Know Your Meme, перша згадка про ASMR<a href="http://knowyourmeme.com/memes/autonomous-sensory-meridian-response-asmr" target="_blank" rel="noopener"> трапляється</a> у лютому 2010 року в назві тематичної спільноти в соцмережі Facebook — Autonomous Sensory Meridian Response Group. Назву для явища запропонувала Дженніфер Аллен. Проте ще раніше трапляються обговорення психологічного ефекту релаксації із схожими відчуттями в групі Society of Sensationalists на Yahoo!, яка була заснована 2008 року.</p><h4><strong>Що викликає ASMR?</strong></h4><p>Дослідники сходяться у тому, що стимулятори (або тріґери) АСМР бувають різними, але найчастіше в їхній ролі виступають:</p><ul><li>шепіт, тихий скрадливий голос, повільне м&#8217;яке мовлення з баритональними чи альтовими нотками (залежно від того, чоловічий це чи жіночий голос);</li><li>м&#8217;яке похрустування, шурхотіння пластикової чи паперової пакувальної обгортки, легке пошкрябування поверхнею пластика, деревини чи іншого текстурного матеріалу;</li><li>тихе поклацування та аудіоперешкоди під час програвання вінілу;</li><li>шурхотіння паперових сторінок у книжках чи при торканні пальцями паперу;</li><li>ритмічне дихання чи дмухання у мікрофон.</li></ul><p>Втім, є також і візуальні стимулятори. До них відносять:</p><ul><li>спостерігання за тим, як хтось зосереджено працює (програмує, малює, пише, креслить);</li><li>масаж;</li><li>плавні рухи руками;</li><li>процес спілкування під час перебування у лікаря, при анкетуванні, при замовленні готельних номерів у ресепшіоніста;</li><li>процес накладання макіяжу, догляду за волоссям, розчісування довгих кіс, обслуговування у перукаря.</li></ul><h4><strong>Кому взагалі таке може подобатися, це ж як легендарні «аудіонаркотики» — якась незрозуміла маячня!</strong></h4><p>Попри те, що більшість відеороликів чи аудіозаписів ASMR дуже схожі й активують одночасно декілька тріґерів, є відмінність від «аудіонаркотиків». Останні радше були «білим» чи «рожевим» шумом з певною ритмічністю — і зазвичай не викликали нічого, крім легкого роздратування при тривалому прослуховуванні. А от з ASMR відбувається щось інше. Подібні ефекти чи побудований на них контент викликають розслаблення та почуття сонливості.</p><p>ASMR-контент став однією з ключових тем ще 2012 року на конференції Boring 2012 у Великобританії. Блоґери та журналісти сходяться у тому, що це — різновид рольових ігор із втіленням засобами YouTube. І поки ЗМІ протягом минулих 4 років активно намагалися поспілкуватися із споживачами та творцями ASMR-контенту, у науковців є <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Autonomous_sensory_meridian_response" target="_blank" rel="noopener">власний погляд</a> на це явище.</p><p>Старший викладач неврології у Йелі Стівен Новелла у своєму блозі відзначав, що нині бракує ґрунтовних наукових досліджень ASMR. Як варіант фіксації природи феномену він пропонує використовувати функціональну магнітно-резонансну томографію та транскраніальну магнітну стимуляцію для порівняльного дослідження мозку людей, у яких є та немєа ASMR. Головним вихідним критерієм при цьому є складність та порівняльна невивченість людського мозку як продукту еволюції. Том Стаффорд, викладач психології та коґнітівістики Шеффілдського університету, вказує, що ASMR може підпадати під так звані «білі плями» у дослідженні людського мозку. він нагадує, щ до 1990-х так само вважали продуктом «міського фольклору» та міфів явище синестезії, аж допоки не було запропоновано надійний спосіб для її дослідження. Крім того, досі не віднайдено універсального стимулятора ASMR. Наразі є ті, у кого жоден із перерахованих вище тріґерів не запускає ASMR.</p><h4><strong>Як науковці взагалі все це оцінюють?</strong></h4><p>У 2012-2013 роках низка дослідників опублікували наукові праці, статті та дослідження щодо підтвердження чи спростування ASMR. Найцікавішим можна вважати дослідження «Touched Through a Screen: Putative Neural Correlates of Autonomous Sensory Meridian Response», згідно із яким ASMR-відео, де діюча особа дивиться прямо в камеру, немов звертаючися до глядача, викликає активацію в ділянках мозку, що відповідають за емпатію та самоідентифікацію. Відтак ASMR-ефект (те саме «поколювання» у потилиці та шиї) швидше за все має прямий зв&#8217;язок із активністю мозку у відповідь на сукупність подразників емпатичного характеру (тобто мозок симулює спілкування без його реальної наявності). Найбільше цим ефектом можуть скористатися не лише психіатри чи нейрофізіологи, а творці комп&#8217;ютерних ігор та <a href="/2017/07/14/vr-asylum/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">VR<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/shinkiari-81770_1280-300x200.jpg" />Британці запустили VR-проект про життя біженців</span></a>-додатків.</p><h4><strong>Як ставитися до цього явища: це міф на кшталт «йєті» чи «НЛО» — або реальний феномен людської психіки?</strong></h4><p>Є три реально діючих факти щодо ASMR:</p><ul><li>Якщо не дивитися картинку, а слухати аудіоряд в навушниках, досить скоро починаєш хотіти закрити очі і заснути — не знаємо, чим це пояснюється, але аудіоряд реально спрацьовує як релаксант, навіть якщо ніякого поколювання у потилиці ви не відчуваєте. Голос та «теплі лампові» ефекти на кшталт шурхотіння паперу чи потріскування плівки вас «заколисують».</li><li>Більшість ASMR-записів створюється із використанням бінаурального мікрофону (про що до речі часто забувають творці VR-контенту). Відтак навушники — єдиний ефективний спосіб для випробування ASMR-ефектів на собі: виникає відчуття повної присутності звуків довкола вас.</li><li>Розслабитися повністю та заснути під час перегляду відеоряду у вас не вийде: сучасні екрани дають «картинку» у холодних тонах, відтак перебиваючи виникнення мелатоніну в організмі, що блокує відчуття сонливості — отакий от парадокс. Зате ASMR-контент можна точно порадити в якості засобу від самотності чи повної ізоляції. Це — такий собі замінник людського спілкування для тих, хто раптом опинився за межами контакту із живими людьми або просто почуває себе паскудно серед ночі і не може нікому подзвонити чи написати.</li></ul><p>Насправді найкращою ілюстрацією того, що ASMR — не міф, може слугувати використання цього явища у новій рекламі IKEA, яка <a href="http://www.adweek.com/brand-marketing/ikea-just-made-a-25-minute-asmr-video-and-its-one-of-the-most-satisfying-ads-ever/amp/" target="_blank" rel="noopener">вийшла</a> на початку серпня 2017 року. Рекламну кампанію під назвою Oddly Ikea створила аґенція Ogilvy у Нью-Йорку, і майже весь відеоролик із розповіддю про ідеальне студентське помешкання побудовано на ASMR-ефектах:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/uLFaj3Z_tWw" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Траплялося у вас таке, що під час стрижки чи миття голови у перукарні потилицею «біжать мурахи»? Або відчуття приємного поколювання шкіри, якщо до вас хтось говорить напівпошепки чи низьким повільним «оксамитовим» голосом? Вітаємо: у вас ASMR. Ні, це не захворювання — і в цього ефекту є армія прихильників на YouTube та десятки наукових праць на тему

<h4><strong>Що таке ASMR в двох словах?</strong></h4>
Автономна сенсорна меридіональна реакція, або ASMR (АСМР) — як не дивно, не термін з інтернет-фольклору, а неологізм із цілком науковою природою. Сукупність сенсорних, візуальних чи аудіальних стимуляторів породжують у значної кількості людей приємне почуття поколювання у потилиці із поширенням «мурашок» шкірою голови, шиї та верхніх кінцівок.

Науковці цікавляться цим явищем не менше, аніж глядачі YouTube чи користувачі соцмереж. До речі, якщо наука поки не має спільного знаменника у дискусіях, то інтернет-спільноту вже четвертий рік ваблять відеоролики, які найкраще характеризує англійське слово creepy («моторошно-дивний, але при цьому такий, від якого ви не можете відірвати погляд»). Спільного у цього контенту одне — у більшості дорослих психічно здорових людей вони при тривалому перегляді викликають бажання розслабитися і навіть заснути. Типовий ASMR-запис виглядає десь так:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/oapgiZc5i-g" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Коли все це почалося?</strong></h4>
За даними платформи дослідження інтернет-культур та мемів Know Your Meme, перша згадка про ASMR<a href="http://knowyourmeme.com/memes/autonomous-sensory-meridian-response-asmr" target="_blank" rel="noopener"> трапляється</a> у лютому 2010 року в назві тематичної спільноти в соцмережі Facebook — Autonomous Sensory Meridian Response Group. Назву для явища запропонувала Дженніфер Аллен. Проте ще раніше трапляються обговорення психологічного ефекту релаксації із схожими відчуттями в групі Society of Sensationalists на Yahoo!, яка була заснована 2008 року.
<h4><strong>Що викликає ASMR?</strong></h4>
Дослідники сходяться у тому, що стимулятори (або тріґери) АСМР бувають різними, але найчастіше в їхній ролі виступають:
<ul>
 	<li>шепіт, тихий скрадливий голос, повільне м'яке мовлення з баритональними чи альтовими нотками (залежно від того, чоловічий це чи жіночий голос);</li>
 	<li>м'яке похрустування, шурхотіння пластикової чи паперової пакувальної обгортки, легке пошкрябування поверхнею пластика, деревини чи іншого текстурного матеріалу;</li>
 	<li>тихе поклацування та аудіоперешкоди під час програвання вінілу;</li>
 	<li>шурхотіння паперових сторінок у книжках чи при торканні пальцями паперу;</li>
 	<li>ритмічне дихання чи дмухання у мікрофон.</li>
</ul>
Втім, є також і візуальні стимулятори. До них відносять:
<ul>
 	<li>спостерігання за тим, як хтось зосереджено працює (програмує, малює, пише, креслить);</li>
 	<li>масаж;</li>
 	<li>плавні рухи руками;</li>
 	<li>процес спілкування під час перебування у лікаря, при анкетуванні, при замовленні готельних номерів у ресепшіоніста;</li>
 	<li>процес накладання макіяжу, догляду за волоссям, розчісування довгих кіс, обслуговування у перукаря.</li>
</ul>
<h4><strong>Кому взагалі таке може подобатися, це ж як легендарні «аудіонаркотики» — якась незрозуміла маячня!</strong></h4>
Попри те, що більшість відеороликів чи аудіозаписів ASMR дуже схожі й активують одночасно декілька тріґерів, є відмінність від «аудіонаркотиків». Останні радше були «білим» чи «рожевим» шумом з певною ритмічністю — і зазвичай не викликали нічого, крім легкого роздратування при тривалому прослуховуванні. А от з ASMR відбувається щось інше. Подібні ефекти чи побудований на них контент викликають розслаблення та почуття сонливості.

ASMR-контент став однією з ключових тем ще 2012 року на конференції Boring 2012 у Великобританії. Блоґери та журналісти сходяться у тому, що це — різновид рольових ігор із втіленням засобами YouTube. І поки ЗМІ протягом минулих 4 років активно намагалися поспілкуватися із споживачами та творцями ASMR-контенту, у науковців є <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Autonomous_sensory_meridian_response" target="_blank" rel="noopener">власний погляд</a> на це явище.

Старший викладач неврології у Йелі Стівен Новелла у своєму блозі відзначав, що нині бракує ґрунтовних наукових досліджень ASMR. Як варіант фіксації природи феномену він пропонує використовувати функціональну магнітно-резонансну томографію та транскраніальну магнітну стимуляцію для порівняльного дослідження мозку людей, у яких є та немєа ASMR. Головним вихідним критерієм при цьому є складність та порівняльна невивченість людського мозку як продукту еволюції. Том Стаффорд, викладач психології та коґнітівістики Шеффілдського університету, вказує, що ASMR може підпадати під так звані «білі плями» у дослідженні людського мозку. він нагадує, щ до 1990-х так само вважали продуктом «міського фольклору» та міфів явище синестезії, аж допоки не було запропоновано надійний спосіб для її дослідження. Крім того, досі не віднайдено універсального стимулятора ASMR. Наразі є ті, у кого жоден із перерахованих вище тріґерів не запускає ASMR.
<h4><strong>Як науковці взагалі все це оцінюють?</strong></h4>
У 2012-2013 роках низка дослідників опублікували наукові праці, статті та дослідження щодо підтвердження чи спростування ASMR. Найцікавішим можна вважати дослідження «Touched Through a Screen: Putative Neural Correlates of Autonomous Sensory Meridian Response», згідно із яким ASMR-відео, де діюча особа дивиться прямо в камеру, немов звертаючися до глядача, викликає активацію в ділянках мозку, що відповідають за емпатію та самоідентифікацію. Відтак ASMR-ефект (те саме «поколювання» у потилиці та шиї) швидше за все має прямий зв'язок із активністю мозку у відповідь на сукупність подразників емпатичного характеру (тобто мозок симулює спілкування без його реальної наявності). Найбільше цим ефектом можуть скористатися не лише психіатри чи нейрофізіологи, а творці комп'ютерних ігор та <a href="https://nachasi.com/2017/07/14/vr-asylum/" target="_blank" rel="noopener">VR</a>-додатків.
<h4><strong>Як ставитися до цього явища: це міф на кшталт «йєті» чи «НЛО» — або реальний феномен людської психіки?</strong></h4>
Є три реально діючих факти щодо ASMR:
<ul>
 	<li>Якщо не дивитися картинку, а слухати аудіоряд в навушниках, досить скоро починаєш хотіти закрити очі і заснути — не знаємо, чим це пояснюється, але аудіоряд реально спрацьовує як релаксант, навіть якщо ніякого поколювання у потилиці ви не відчуваєте. Голос та «теплі лампові» ефекти на кшталт шурхотіння паперу чи потріскування плівки вас «заколисують».</li>
 	<li>Більшість ASMR-записів створюється із використанням бінаурального мікрофону (про що до речі часто забувають творці VR-контенту). Відтак навушники — єдиний ефективний спосіб для випробування ASMR-ефектів на собі: виникає відчуття повної присутності звуків довкола вас.</li>
 	<li>Розслабитися повністю та заснути під час перегляду відеоряду у вас не вийде: сучасні екрани дають «картинку» у холодних тонах, відтак перебиваючи виникнення мелатоніну в організмі, що блокує відчуття сонливості — отакий от парадокс. Зате ASMR-контент можна точно порадити в якості засобу від самотності чи повної ізоляції. Це — такий собі замінник людського спілкування для тих, хто раптом опинився за межами контакту із живими людьми або просто почуває себе паскудно серед ночі і не може нікому подзвонити чи написати.</li>
</ul>
Насправді найкращою ілюстрацією того, що ASMR — не міф, може слугувати використання цього явища у новій рекламі IKEA, яка <a href="http://www.adweek.com/brand-marketing/ikea-just-made-a-25-minute-asmr-video-and-its-one-of-the-most-satisfying-ads-ever/amp/" target="_blank" rel="noopener">вийшла</a> на початку серпня 2017 року. Рекламну кампанію під назвою Oddly Ikea створила аґенція Ogilvy у Нью-Йорку, і майже весь відеоролик із розповіддю про ідеальне студентське помешкання побудовано на ASMR-ефектах:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/uLFaj3Z_tWw" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<h4><strong>Що таке ASMR в двох словах?</strong></h4><p>Автономна сенсорна меридіональна реакція, або ASMR (АСМР) — як не дивно, не термін з інтернет-фольклору, а неологізм із цілком науковою природою. Сукупність сенсорних, візуальних чи аудіальних стимуляторів породжують у значної кількості людей приємне почуття поколювання у потилиці із поширенням «мурашок» шкірою голови, шиї та верхніх кінцівок.</p><p>Науковці цікавляться цим явищем не менше, аніж глядачі YouTube чи користувачі соцмереж. До речі, якщо наука поки не має спільного знаменника у дискусіях, то інтернет-спільноту вже четвертий рік ваблять відеоролики, які найкраще характеризує англійське слово creepy («моторошно-дивний, але при цьому такий, від якого ви не можете відірвати погляд»). Спільного у цього контенту одне — у більшості дорослих психічно здорових людей вони при тривалому перегляді викликають бажання розслабитися і навіть заснути. Типовий ASMR-запис виглядає десь так:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/oapgiZc5i-g" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Коли все це почалося?</strong></h4><p>За даними платформи дослідження інтернет-культур та мемів Know Your Meme, перша згадка про ASMR<a href="http://knowyourmeme.com/memes/autonomous-sensory-meridian-response-asmr" target="_blank" rel="noopener"> трапляється</a> у лютому 2010 року в назві тематичної спільноти в соцмережі Facebook — Autonomous Sensory Meridian Response Group. Назву для явища запропонувала Дженніфер Аллен. Проте ще раніше трапляються обговорення психологічного ефекту релаксації із схожими відчуттями в групі Society of Sensationalists на Yahoo!, яка була заснована 2008 року.</p><h4><strong>Що викликає ASMR?</strong></h4><p>Дослідники сходяться у тому, що стимулятори (або тріґери) АСМР бувають різними, але найчастіше в їхній ролі виступають:</p><ul><li>шепіт, тихий скрадливий голос, повільне м&#8217;яке мовлення з баритональними чи альтовими нотками (залежно від того, чоловічий це чи жіночий голос);</li><li>м&#8217;яке похрустування, шурхотіння пластикової чи паперової пакувальної обгортки, легке пошкрябування поверхнею пластика, деревини чи іншого текстурного матеріалу;</li><li>тихе поклацування та аудіоперешкоди під час програвання вінілу;</li><li>шурхотіння паперових сторінок у книжках чи при торканні пальцями паперу;</li><li>ритмічне дихання чи дмухання у мікрофон.</li></ul><p>Втім, є також і візуальні стимулятори. До них відносять:</p><ul><li>спостерігання за тим, як хтось зосереджено працює (програмує, малює, пише, креслить);</li><li>масаж;</li><li>плавні рухи руками;</li><li>процес спілкування під час перебування у лікаря, при анкетуванні, при замовленні готельних номерів у ресепшіоніста;</li><li>процес накладання макіяжу, догляду за волоссям, розчісування довгих кіс, обслуговування у перукаря.</li></ul><h4><strong>Кому взагалі таке може подобатися, це ж як легендарні «аудіонаркотики» — якась незрозуміла маячня!</strong></h4><p>Попри те, що більшість відеороликів чи аудіозаписів ASMR дуже схожі й активують одночасно декілька тріґерів, є відмінність від «аудіонаркотиків». Останні радше були «білим» чи «рожевим» шумом з певною ритмічністю — і зазвичай не викликали нічого, крім легкого роздратування при тривалому прослуховуванні. А от з ASMR відбувається щось інше. Подібні ефекти чи побудований на них контент викликають розслаблення та почуття сонливості.</p><p>ASMR-контент став однією з ключових тем ще 2012 року на конференції Boring 2012 у Великобританії. Блоґери та журналісти сходяться у тому, що це — різновид рольових ігор із втіленням засобами YouTube. І поки ЗМІ протягом минулих 4 років активно намагалися поспілкуватися із споживачами та творцями ASMR-контенту, у науковців є <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Autonomous_sensory_meridian_response" target="_blank" rel="noopener">власний погляд</a> на це явище.</p><p>Старший викладач неврології у Йелі Стівен Новелла у своєму блозі відзначав, що нині бракує ґрунтовних наукових досліджень ASMR. Як варіант фіксації природи феномену він пропонує використовувати функціональну магнітно-резонансну томографію та транскраніальну магнітну стимуляцію для порівняльного дослідження мозку людей, у яких є та немєа ASMR. Головним вихідним критерієм при цьому є складність та порівняльна невивченість людського мозку як продукту еволюції. Том Стаффорд, викладач психології та коґнітівістики Шеффілдського університету, вказує, що ASMR може підпадати під так звані «білі плями» у дослідженні людського мозку. він нагадує, щ до 1990-х так само вважали продуктом «міського фольклору» та міфів явище синестезії, аж допоки не було запропоновано надійний спосіб для її дослідження. Крім того, досі не віднайдено універсального стимулятора ASMR. Наразі є ті, у кого жоден із перерахованих вище тріґерів не запускає ASMR.</p><h4><strong>Як науковці взагалі все це оцінюють?</strong></h4><p>У 2012-2013 роках низка дослідників опублікували наукові праці, статті та дослідження щодо підтвердження чи спростування ASMR. Найцікавішим можна вважати дослідження «Touched Through a Screen: Putative Neural Correlates of Autonomous Sensory Meridian Response», згідно із яким ASMR-відео, де діюча особа дивиться прямо в камеру, немов звертаючися до глядача, викликає активацію в ділянках мозку, що відповідають за емпатію та самоідентифікацію. Відтак ASMR-ефект (те саме «поколювання» у потилиці та шиї) швидше за все має прямий зв&#8217;язок із активністю мозку у відповідь на сукупність подразників емпатичного характеру (тобто мозок симулює спілкування без його реальної наявності). Найбільше цим ефектом можуть скористатися не лише психіатри чи нейрофізіологи, а творці комп&#8217;ютерних ігор та <a href="/2017/07/14/vr-asylum/" target="_blank" rel="noopener">VR</a>-додатків.</p><h4><strong>Як ставитися до цього явища: це міф на кшталт «йєті» чи «НЛО» — або реальний феномен людської психіки?</strong></h4><p>Є три реально діючих факти щодо ASMR:</p><ul><li>Якщо не дивитися картинку, а слухати аудіоряд в навушниках, досить скоро починаєш хотіти закрити очі і заснути — не знаємо, чим це пояснюється, але аудіоряд реально спрацьовує як релаксант, навіть якщо ніякого поколювання у потилиці ви не відчуваєте. Голос та «теплі лампові» ефекти на кшталт шурхотіння паперу чи потріскування плівки вас «заколисують».</li><li>Більшість ASMR-записів створюється із використанням бінаурального мікрофону (про що до речі часто забувають творці VR-контенту). Відтак навушники — єдиний ефективний спосіб для випробування ASMR-ефектів на собі: виникає відчуття повної присутності звуків довкола вас.</li><li>Розслабитися повністю та заснути під час перегляду відеоряду у вас не вийде: сучасні екрани дають «картинку» у холодних тонах, відтак перебиваючи виникнення мелатоніну в організмі, що блокує відчуття сонливості — отакий от парадокс. Зате ASMR-контент можна точно порадити в якості засобу від самотності чи повної ізоляції. Це — такий собі замінник людського спілкування для тих, хто раптом опинився за межами контакту із живими людьми або просто почуває себе паскудно серед ночі і не може нікому подзвонити чи написати.</li></ul><p>Насправді найкращою ілюстрацією того, що ASMR — не міф, може слугувати використання цього явища у новій рекламі IKEA, яка <a href="http://www.adweek.com/brand-marketing/ikea-just-made-a-25-minute-asmr-video-and-its-one-of-the-most-satisfying-ads-ever/amp/" target="_blank" rel="noopener">вийшла</a> на початку серпня 2017 року. Рекламну кампанію під назвою Oddly Ikea створила аґенція Ogilvy у Нью-Йорку, і майже весь відеоролик із розповіддю про ідеальне студентське помешкання побудовано на ASMR-ефектах:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/uLFaj3Z_tWw" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Що таке ASMR і до чого тут наука та реклама

{:ua}Що таке ASMR, як виникає це відчуття і чи у всіх буває{:}

<h4><strong>В чому конфлікт між власниками «євротачок» та українськими законодавцями</strong></h4>
Конфлікту немає — є чітка прописана процедура законодавства, яка не менш системно порушується, звідти і штрафи. Усім власникам автівок із іноземною реєстрацією, ввезених в режимі «транзиту» чи тимчасово для особистого користування, тепер загрожують штрафні санкції за порушення строків їх перебування на території України — це якщо коротко. Детальніше про суть санкцій нагадує заступник директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС Олексій Сивирин.
<h4><strong>Які можуть бути порушення та які штрафи за них накладаються на автовласників</strong></h4>
Якщо ваше авто перевищило встановлений строк транзитного переміщення транспортних засобів, в дію вступає ст. 470 Митного кодексу України. Якщо таке перевищення не більше 24 годин, то власникові загрожує попередження або штраф у розмірі 170 грн.

Якщо строк перевищено на період між 2 та 10 днями, штраф становить 3,4 тис грн. Перевищення більше 10 днів — 8,5 тис грн.
<h4><strong>Скільки порушень митного законодавства щодо автівок зафіксовано зараз</strong></h4>
За даними ДФС, за 7 місяців 2017 року співробітники митниць виявили 8979 таких правопорушень. Загальна сума штрафів — 46,6 млн грн.

За порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів з іноземною реєстрацією (ст. 481 Митного кодексу України) суми штрафів значно більші:
<ul>
<li>за перевищення не більше ніж на 3 доби загрожує штраф у розмірі 850 грн,</li>
 	<li>більш ніж на 3 доби, але не більше ніж на 10 діб і в разі, якщо протягом року ця особа вже притягувалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення — 5,1 тис грн,</li>
 	<li>за перевищення більш ніж на 10 діб доведеться заплатити вже 17 тис грн.</li>
</ul>
За нехтування ст. 481 Митного кодексу тільки в січні-липні 2017 року порушникам було нараховано до сплати 22,1 млн грн.
<h4><strong>Мотивація «євроводіїв»</strong></h4>
<ul>
<li>У людей немає грошей на купівлю нових авто та їхнє офіційне розмитнення. Логічно запропонувати не купувати авто тим, у кого на нього немає грошей — а користуватися наприклад громадським транспортом, велосипедом, мопедом чи мотоциклом, як це і роблять справжні європейці.</li>
 	<li>Держава намагається нав’язати свою політику. Дивно чути подібні тези, адже держава та закони — це і є система стримувань, противаг та «нав’язувань» ще від часів стародавніх греків. Крім того, <a href="https://nachasi.com/2017/07/04/kanada-avto-myto/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">нульова ставка мита<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/toyota-1711169_1280-300x200.jpg" />Автомобілі Канади з серпня 2017 року матимуть нульову ставку мита</span></a> на канадські авто нівелює штучно створений «протест» автовласників з литовськими та польськими чи іншими ЄС-номерами. Штрафи на нерозмитнені автівки — це не змова автотрейдерів та держави. Це — економічні процедури та фіскальна політика, яку можна переробити не за рахунок мітингів чи блокування вулиць, а за рахунок юридичних процедур.</li>
 	<li>Штрафи невиправдано високі. При цьому прибічники «єврономерів» не уточнюють, високі порівняно з чим та якими іншими штрафами.</li>
 	<li>Чому ми з курсом в ЄС не встановимо ліберальну політику відносно «єврономерів». Варто нагадати: не слід плутати <a href="https://nachasi.com/2017/06/09/bezviz-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">безвізовий режим<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/car-2365809_1280-300x200.jpg" />Безвіз — коротка інструкція для перших мандрівників</span></a> та членство у ЄС, які юридично та економічно є різними процесами.</li>
</ul>
<h4><strong>Кому доведеться платити</strong></h4>
<ul>
<li>Максимальні штрафи стосуватимутьсятих автовласників, які використовують ввезені транспортні засоби з іноземною реєстрацією з іншою метою, наприклад, комерційною. Штраф за таке порушення становить 300% несплаченої суми митних платежів.</li>
 	<li>Протягом 2017 року вже було зареєстровано 164 таких порушення, а власникам транспортних засобів нараховано 69,9 млн грн штрафів.</li>
 	<li>У 2015 і 2016 роках суми нарахованих штрафів становили 44,1 млн грн і 15,5 млн грн відповідно.</li>
</ul>

<h4><strong>В чому конфлікт між власниками «євротачок» та українськими законодавцями</strong></h4><p>Конфлікту немає — є чітка прописана процедура законодавства, яка не менш системно порушується, звідти і штрафи. Усім власникам автівок із іноземною реєстрацією, ввезених в режимі «транзиту» чи тимчасово для особистого користування, тепер загрожують штрафні санкції за порушення строків їх перебування на території України — це якщо коротко. Детальніше про суть санкцій нагадує заступник директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС Олексій Сивирин.</p><h4><strong>Які можуть бути порушення та які штрафи за них накладаються на автовласників</strong></h4><p>Якщо ваше авто перевищило встановлений строк транзитного переміщення транспортних засобів, в дію вступає ст. 470 Митного кодексу України. Якщо таке перевищення не більше 24 годин, то власникові загрожує попередження або штраф у розмірі 170 грн.</p><p>Якщо строк перевищено на період між 2 та 10 днями, штраф становить 3,4 тис грн. Перевищення більше 10 днів — 8,5 тис грн.</p><h4><strong>Скільки порушень митного законодавства щодо автівок зафіксовано зараз</strong></h4><p>За даними ДФС, за 7 місяців 2017 року співробітники митниць виявили 8979 таких правопорушень. Загальна сума штрафів — 46,6 млн грн.</p><p>За порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів з іноземною реєстрацією (ст. 481 Митного кодексу України) суми штрафів значно більші:</p><ul><li>за перевищення не більше ніж на 3 доби загрожує штраф у розмірі 850 грн,</li><li>більш ніж на 3 доби, але не більше ніж на 10 діб і в разі, якщо протягом року ця особа вже притягувалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення — 5,1 тис грн,</li><li>за перевищення більш ніж на 10 діб доведеться заплатити вже 17 тис грн.</li></ul><p>За нехтування ст. 481 Митного кодексу тільки в січні-липні 2017 року порушникам було нараховано до сплати 22,1 млн грн.</p><h4><strong>Мотивація «євроводіїв»</strong></h4><ul><li>У людей немає грошей на купівлю нових авто та їхнє офіційне розмитнення. Логічно запропонувати не купувати авто тим, у кого на нього немає грошей — а користуватися наприклад громадським транспортом, велосипедом, мопедом чи мотоциклом, як це і роблять справжні європейці.</li><li>Держава намагається нав’язати свою політику. Дивно чути подібні тези, адже держава та закони — це і є система стримувань, противаг та «нав’язувань» ще від часів стародавніх греків. Крім того, <a href="/2017/07/04/kanada-avto-myto/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">нульова ставка мита<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/toyota-1711169_1280-300x200.jpg" />Автомобілі Канади з серпня 2017 року матимуть нульову ставку мита</span></a> на канадські авто нівелює штучно створений «протест» автовласників з литовськими та польськими чи іншими ЄС-номерами. Штрафи на нерозмитнені автівки — це не змова автотрейдерів та держави. Це — економічні процедури та фіскальна політика, яку можна переробити не за рахунок мітингів чи блокування вулиць, а за рахунок юридичних процедур.</li><li>Штрафи невиправдано високі. При цьому прибічники «єврономерів» не уточнюють, високі порівняно з чим та якими іншими штрафами.</li><li>Чому ми з курсом в ЄС не встановимо ліберальну політику відносно «єврономерів». Варто нагадати: не слід плутати <a href="/2017/06/09/bezviz-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">безвізовий режим<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/car-2365809_1280-300x200.jpg" />Безвіз — коротка інструкція для перших мандрівників</span></a> та членство у ЄС, які юридично та економічно є різними процесами.</li></ul><h4><strong>Кому доведеться платити</strong></h4><ul><li>Максимальні штрафи стосуватимутьсятих автовласників, які використовують ввезені транспортні засоби з іноземною реєстрацією з іншою метою, наприклад, комерційною. Штраф за таке порушення становить 300% несплаченої суми митних платежів.</li><li>Протягом 2017 року вже було зареєстровано 164 таких порушення, а власникам транспортних засобів нараховано 69,9 млн грн штрафів.</li><li>У 2015 і 2016 роках суми нарахованих штрафів становили 44,1 млн грн і 15,5 млн грн відповідно.</li></ul>

Практика купувати авто «на польських номерах» (а також литовських, чеських чи будь-яких інших) стала доволі поширеною в Україні. Тепер законодавці та правоохоронні органи намагаються скерувати в законне русло процес купівлі нерозмитнених авто та використання їх в Україні

<h4><strong>В чому конфлікт між власниками «євротачок» та українськими законодавцями</strong></h4>
Конфлікту немає — є чітка прописана процедура законодавства, яка не менш системно порушується, звідти і штрафи. Усім власникам автівок із іноземною реєстрацією, ввезених в режимі «транзиту» чи тимчасово для особистого користування, тепер загрожують штрафні санкції за порушення строків їх перебування на території України — це якщо коротко. Детальніше про суть санкцій нагадує заступник директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС Олексій Сивирин.
<h4><strong>Які можуть бути порушення та які штрафи за них накладаються на автовласників</strong></h4>
Якщо ваше авто перевищило встановлений строк транзитного переміщення транспортних засобів, в дію вступає ст. 470 Митного кодексу України. Якщо таке перевищення не більше 24 годин, то власникові загрожує попередження або штраф у розмірі 170 грн.

Якщо строк перевищено на період між 2 та 10 днями, штраф становить 3,4 тис грн. Перевищення більше 10 днів — 8,5 тис грн.
<h4><strong>Скільки порушень митного законодавства щодо автівок зафіксовано зараз</strong></h4>
За даними ДФС, за 7 місяців 2017 року співробітники митниць виявили 8979 таких правопорушень. Загальна сума штрафів — 46,6 млн грн.

За порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів з іноземною реєстрацією (ст. 481 Митного кодексу України) суми штрафів значно більші:
<ul>
 	<li>за перевищення не більше ніж на 3 доби загрожує штраф у розмірі 850 грн,</li>
 	<li>більш ніж на 3 доби, але не більше ніж на 10 діб і в разі, якщо протягом року ця особа вже притягувалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення — 5,1 тис грн,</li>
 	<li>за перевищення більш ніж на 10 діб доведеться заплатити вже 17 тис грн.</li>
</ul>
За нехтування ст. 481 Митного кодексу тільки в січні-липні 2017 року порушникам було нараховано до сплати 22,1 млн грн.
<h4><strong>Мотивація «євроводіїв»</strong></h4>
<ul>
 	<li>У людей немає грошей на купівлю нових авто та їхнє офіційне розмитнення. Логічно запропонувати не купувати авто тим, у кого на нього немає грошей — а користуватися наприклад громадським транспортом, велосипедом, мопедом чи мотоциклом, як це і роблять справжні європейці.</li>
 	<li>Держава намагається нав’язати свою політику. Дивно чути подібні тези, адже держава та закони — це і є система стримувань, противаг та «нав’язувань» ще від часів стародавніх греків. Крім того, <a href="https://nachasi.com/2017/07/04/kanada-avto-myto/" target="_blank" rel="noopener">нульова ставка мита</a> на канадські авто нівелює штучно створений «протест» автовласників з литовськими та польськими чи іншими ЄС-номерами. Штрафи на нерозмитнені автівки — це не змова автотрейдерів та держави. Це — економічні процедури та фіскальна політика, яку можна переробити не за рахунок мітингів чи блокування вулиць, а за рахунок юридичних процедур.</li>
 	<li>Штрафи невиправдано високі. При цьому прибічники «єврономерів» не уточнюють, високі порівняно з чим та якими іншими штрафами.</li>
 	<li>Чому ми з курсом в ЄС не встановимо ліберальну політику відносно «єврономерів». Варто нагадати: не слід плутати <a href="https://nachasi.com/2017/06/09/bezviz-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener">безвізовий режим</a> та членство у ЄС, які юридично та економічно є різними процесами.</li>
</ul>
<h4><strong>Кому доведеться платити</strong></h4>
<ul>
 	<li>Максимальні штрафи стосуватимутьсятих автовласників, які використовують ввезені транспортні засоби з іноземною реєстрацією з іншою метою, наприклад, комерційною. Штраф за таке порушення становить 300% несплаченої суми митних платежів.</li>
 	<li>Протягом 2017 року вже було зареєстровано 164 таких порушення, а власникам транспортних засобів нараховано 69,9 млн грн штрафів.</li>
 	<li>У 2015 і 2016 роках суми нарахованих штрафів становили 44,1 млн грн і 15,5 млн грн відповідно.</li>
</ul>

<h4><strong>В чому конфлікт між власниками «євротачок» та українськими законодавцями</strong></h4><p>Конфлікту немає — є чітка прописана процедура законодавства, яка не менш системно порушується, звідти і штрафи. Усім власникам автівок із іноземною реєстрацією, ввезених в режимі «транзиту» чи тимчасово для особистого користування, тепер загрожують штрафні санкції за порушення строків їх перебування на території України — це якщо коротко. Детальніше про суть санкцій нагадує заступник директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС Олексій Сивирин.</p><h4><strong>Які можуть бути порушення та які штрафи за них накладаються на автовласників</strong></h4><p>Якщо ваше авто перевищило встановлений строк транзитного переміщення транспортних засобів, в дію вступає ст. 470 Митного кодексу України. Якщо таке перевищення не більше 24 годин, то власникові загрожує попередження або штраф у розмірі 170 грн.</p><p>Якщо строк перевищено на період між 2 та 10 днями, штраф становить 3,4 тис грн. Перевищення більше 10 днів — 8,5 тис грн.</p><h4><strong>Скільки порушень митного законодавства щодо автівок зафіксовано зараз</strong></h4><p>За даними ДФС, за 7 місяців 2017 року співробітники митниць виявили 8979 таких правопорушень. Загальна сума штрафів — 46,6 млн грн.</p><p>За порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів з іноземною реєстрацією (ст. 481 Митного кодексу України) суми штрафів значно більші:</p><ul><li>за перевищення не більше ніж на 3 доби загрожує штраф у розмірі 850 грн,</li><li>більш ніж на 3 доби, але не більше ніж на 10 діб і в разі, якщо протягом року ця особа вже притягувалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення — 5,1 тис грн,</li><li>за перевищення більш ніж на 10 діб доведеться заплатити вже 17 тис грн.</li></ul><p>За нехтування ст. 481 Митного кодексу тільки в січні-липні 2017 року порушникам було нараховано до сплати 22,1 млн грн.</p><h4><strong>Мотивація «євроводіїв»</strong></h4><ul><li>У людей немає грошей на купівлю нових авто та їхнє офіційне розмитнення. Логічно запропонувати не купувати авто тим, у кого на нього немає грошей — а користуватися наприклад громадським транспортом, велосипедом, мопедом чи мотоциклом, як це і роблять справжні європейці.</li><li>Держава намагається нав’язати свою політику. Дивно чути подібні тези, адже держава та закони — це і є система стримувань, противаг та «нав’язувань» ще від часів стародавніх греків. Крім того, <a href="/2017/07/04/kanada-avto-myto/" target="_blank" rel="noopener">нульова ставка мита</a> на канадські авто нівелює штучно створений «протест» автовласників з литовськими та польськими чи іншими ЄС-номерами. Штрафи на нерозмитнені автівки — це не змова автотрейдерів та держави. Це — економічні процедури та фіскальна політика, яку можна переробити не за рахунок мітингів чи блокування вулиць, а за рахунок юридичних процедур.</li><li>Штрафи невиправдано високі. При цьому прибічники «єврономерів» не уточнюють, високі порівняно з чим та якими іншими штрафами.</li><li>Чому ми з курсом в ЄС не встановимо ліберальну політику відносно «єврономерів». Варто нагадати: не слід плутати <a href="/2017/06/09/bezviz-instruktsiya/" target="_blank" rel="noopener">безвізовий режим</a> та членство у ЄС, які юридично та економічно є різними процесами.</li></ul><h4><strong>Кому доведеться платити</strong></h4><ul><li>Максимальні штрафи стосуватимутьсятих автовласників, які використовують ввезені транспортні засоби з іноземною реєстрацією з іншою метою, наприклад, комерційною. Штраф за таке порушення становить 300% несплаченої суми митних платежів.</li><li>Протягом 2017 року вже було зареєстровано 164 таких порушення, а власникам транспортних засобів нараховано 69,9 млн грн штрафів.</li><li>У 2015 і 2016 роках суми нарахованих штрафів становили 44,1 млн грн і 15,5 млн грн відповідно.</li></ul>

«Євротавро» — що варто знати про штрафи для «польських номерів»

<h4>Чому про це озброєння почали активно говорити зараз?</h4>
Ймовірний пакет військової допомоги Україні від США, який нині активно обговорюється відповідними відомствами у Штатах, буде включати в себе зенітне озброєння оборонного призначення. Основна мета надання — підсилити українські Збройні Сили у протистоянні терористам на Донеччині та Луганщині, пише <a href="https://www.nytimes.com/2017/08/01/world/europe/pentagon-and-state-department-are-said-to-propose-arming-ukraine.html" target="_blank" rel="noopener">The New York Times</a>. Після підписання пакету економічних санкцій проти країни-агресора такий крок Білого Дому в рамках політики стримування наступу окупаційних військ в Україні виглядає цілком логічним.

Вперше подібну ініціативу обговорювали конгресмени та сенатори США 2 роки тому, в період загострення бойових дій. Тоді розглядалося надання, окрім «джавелінів», ще й розвідувальних безпілотників, військових броньованих джипів та радарного устаткування.
<h4>Що це за зброя?</h4>
FGM-148 «Джавелін» (англ. FGM-148 Javelin — «дротик», «спис») — американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК). Його головне призначення — вражати наземну бронетехніку, а також вертольоти чи безпілотники. Розробляється ця зброя із 1986 року компанією «Javelin Joint Venture». На озброєнні американської армії перебуває із 1996 року. Добре зарекомендувала себе під час війни в Іраці. на відміну від багатьох інших розробок, «джавеліни» постачають на експорт.
<h4>Скільки коштує 1 «джавелін»?</h4>
Вартість однієї протитанкової ракети такого типу — $50 тис. Розробка помітно здорожчала і через інфляційні процеси в економіці, і через потребу постійно вдосконалювати обладнання та електроніку, які використовуються для випуски та застосування «джавелінів». Все це робить «Джавелін» найдорожчим комплексом ПТРК за всю історію створення та використання подібної зброї.
<h4>Що входить до складу установки, якщо вона така коштовна?</h4>
«Javelin» оснащено інфрачервоною головкою самонаведення (ІЧ ГСН). Вона дає змогу обстрілювати техніку супротивника за принципом «вистрілив-забув». Після пострілу ракета сама розкриває аеродинамічні крила, наводиться на ціль та рушає до неї, поки оператор може одразу переміститися в укриття чи змінити позицію. Крім того, система так званого «м’якого пуску» дає змогу військовим стріляти по танкам чи гелікоптерам із закритих приміщень. Аналогічного комплексу на озброєнні у терористичних угруповань та армії країни-агресора на Сході немає.

<iframe src="https://24tv.ua/jsp/nodecorate/jwpvideo.html?videoUrl=2017/08/850247&imgUrl=_main.mp4.jpeg&h=720&w=1280" width="1280" height="720" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>
<h4>Виходить, це — просто переносна ракета?</h4>
Не зовсім. Йдеться не про те, щоби снаряд пробив броню ворожої техніки, як це відбувається зі звичайним гранатометом чи ракетною установкою. «Джавелін» <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/FGM-148_Javelin" target="_blank" rel="noopener">знищує ціль</a> за допомогою короткого кумулятивного струменя великого діаметра, що проломлює перешкоду перед ціллю. Далі настає час для порохових газів від основного заряду вибухової речовини та маршового двигуна. Крім того, система самонаведення дає змогу вражати будь-який танк згори, в тонку броню даху. Оскільки броня там тонша, матеріалу для вторинного осколкового поля дуже мало, тому можливо лише ураження фугасною дією. Проламуючи броню танка або стіну укриття перед ворогом, снаряд створює отвір достатніх розмірів для знищення живої сили хвилею залишкового тиску в декілька атмосфер. Це не рівноцінно просто пробиттю дірки в броні з невеликою кількістю уламків.
<h4>В чому переваги «джавеліну»?</h4>
<ul>
<li>Стрільба «джавелінами» може вестися в цілковитій темряві, при повній задимленості, сильному снігопадові чи інших опадах.</li>
 	<li>Для стрільби не потрібен сторонній тепловізор.</li>
 	<li>Не потрібне лазерне наведення чи інша активна підсвітка цілі. Відтак у супротивника немає можливості та часу активувати димову завісу чи ухилитися від зіткнення з боєприпасом.</li>
 	<li>Будь-який сучасний танк чи броньовик «джавелін» вражає в найменш захищену ділянку поверхні.</li>
 	<li>«Джавелін» не можна заблокувати радіоперешкодами чи магнітними полями. Наведення на ціль у нього відбувається завдяки інфрачервоному випроміненню, а не радіосигналам чи іншим засобам зв'язку.</li>
</ul>
<h4>Які країни володіють таким озброєнням?</h4>
Серед країн, що мають різну кількість подібних установок — Австралія, Бахрейн, Велика Британія, Індія, Ірландія, Йорданія, Литва, Нова Зеландія, Норвегія, ОАЕ, Оман, <a href="https://nachasi.com/2017/08/05/green-card-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">США<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/donald-trump-1547274_1280-300x200.jpg" />Бали замість лотереї — що пропонує змінити у Green Card президент США</span></a>, КНР, Франція, Чехія.
<h4>Якщо цю зброю експортують, чому її досі не надали нам?</h4>
Основна причина коливань і небажання надавати ні за гроші, ні в рамках військової допомоги — хитка ситуація на фронті на території Луганщини та Донеччини. Дипломати низки країн ЄС та окремі політики в США вважають, що подібні поставки можуть ускладнити протистояння через бажання північно-східного сусіда України «побрязкати зброєю» і пошук тамтешньою владою приводів для ескалації конфлікту.
<h4>Коли буде ухвалене остаточне рішення?</h4>
Визначити остаточний термін наразі непросто. Американська журналістка Ясмін Серхан на сторінках <a href="https://www.theatlantic.com/international/archive/2017/07/will-us-arms-solve-the-conflict-in-ukraine/534822/" target="_blank" rel="noopener">The Atlantic</a> наводить позицію генерала ВПС США Пола Сельва. Той, звертаючись до відповідного комітету в американському Сенаті, зазначив: надання летального оборонної зброї Україні є не просто «рекомендацією військових», а свідченням вибору, «чи готові ми надати українському урядові інструменти для його захисту».
<h4>Якщо в США так довго думають, а війна триває, то чи є в Україні аналогічне озброєння, яке допоможе нам захиститися?</h4>
Частково в нас уже є напрацювання щодо ракет із самонаведенням. Це — «Стугна» та «Скіф», яких іноді називають «українськими джавелінами». Виробляються ці обидва комплекси в Україні. Вони можуть вражати цілі на відстані до 5 км. Відмінність від «Джавеліну» — для наведення потрібен лазерний промінь.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/2dd309fc820ae74abcc167aa3d73259d.png-2.jpeg" align="left"]

Інша важлива відмінність — це вартість. Ракети для цих комплексів приблизно вчетверо дешевші за «Джавеліни» і виробляються в Україні. З травня 2015 року «Стугна» перебуває на озброєнні ЗСУ для використання в зоні АТО.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/Vir3T-SvlsM" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<h4>Чому про це озброєння почали активно говорити зараз?</h4><p>Ймовірний пакет військової допомоги Україні від США, який нині активно обговорюється відповідними відомствами у Штатах, буде включати в себе зенітне озброєння оборонного призначення. Основна мета надання — підсилити українські Збройні Сили у протистоянні терористам на Донеччині та Луганщині, пише <a href="https://www.nytimes.com/2017/08/01/world/europe/pentagon-and-state-department-are-said-to-propose-arming-ukraine.html" target="_blank" rel="noopener">The New York Times</a>. Після підписання пакету економічних санкцій проти країни-агресора такий крок Білого Дому в рамках політики стримування наступу окупаційних військ в Україні виглядає цілком логічним.</p><p>Вперше подібну ініціативу обговорювали конгресмени та сенатори США 2 роки тому, в період загострення бойових дій. Тоді розглядалося надання, окрім «джавелінів», ще й розвідувальних безпілотників, військових броньованих джипів та радарного устаткування.</p><h4>Що це за зброя?</h4><p>FGM-148 «Джавелін» (англ. FGM-148 Javelin — «дротик», «спис») — американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК). Його головне призначення — вражати наземну бронетехніку, а також вертольоти чи безпілотники. Розробляється ця зброя із 1986 року компанією «Javelin Joint Venture». На озброєнні американської армії перебуває із 1996 року. Добре зарекомендувала себе під час війни в Іраці. на відміну від багатьох інших розробок, «джавеліни» постачають на експорт.</p><h4>Скільки коштує 1 «джавелін»?</h4><p>Вартість однієї протитанкової ракети такого типу — $50 тис. Розробка помітно здорожчала і через інфляційні процеси в економіці, і через потребу постійно вдосконалювати обладнання та електроніку, які використовуються для випуски та застосування «джавелінів». Все це робить «Джавелін» найдорожчим комплексом ПТРК за всю історію створення та використання подібної зброї.</p><h4>Що входить до складу установки, якщо вона така коштовна?</h4><p>«Javelin» оснащено інфрачервоною головкою самонаведення (ІЧ ГСН). Вона дає змогу обстрілювати техніку супротивника за принципом «вистрілив-забув». Після пострілу ракета сама розкриває аеродинамічні крила, наводиться на ціль та рушає до неї, поки оператор може одразу переміститися в укриття чи змінити позицію. Крім того, система так званого «м’якого пуску» дає змогу військовим стріляти по танкам чи гелікоптерам із закритих приміщень. Аналогічного комплексу на озброєнні у терористичних угруповань та армії країни-агресора на Сході немає.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://24tv.ua/jsp/nodecorate/jwpvideo.html?videoUrl=2017/08/850247&#038;imgUrl=_main.mp4.jpeg&#038;h=720&#038;w=1280" width="1280" height="720" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p><h4>Виходить, це — просто переносна ракета?</h4><p>Не зовсім. Йдеться не про те, щоби снаряд пробив броню ворожої техніки, як це відбувається зі звичайним гранатометом чи ракетною установкою. «Джавелін» <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/FGM-148_Javelin" target="_blank" rel="noopener">знищує ціль</a> за допомогою короткого кумулятивного струменя великого діаметра, що проломлює перешкоду перед ціллю. Далі настає час для порохових газів від основного заряду вибухової речовини та маршового двигуна. Крім того, система самонаведення дає змогу вражати будь-який танк згори, в тонку броню даху. Оскільки броня там тонша, матеріалу для вторинного осколкового поля дуже мало, тому можливо лише ураження фугасною дією. Проламуючи броню танка або стіну укриття перед ворогом, снаряд створює отвір достатніх розмірів для знищення живої сили хвилею залишкового тиску в декілька атмосфер. Це не рівноцінно просто пробиттю дірки в броні з невеликою кількістю уламків.</p><h4>В чому переваги «джавеліну»?</h4><ul><li>Стрільба «джавелінами» може вестися в цілковитій темряві, при повній задимленості, сильному снігопадові чи інших опадах.</li><li>Для стрільби не потрібен сторонній тепловізор.</li><li>Не потрібне лазерне наведення чи інша активна підсвітка цілі. Відтак у супротивника немає можливості та часу активувати димову завісу чи ухилитися від зіткнення з боєприпасом.</li><li>Будь-який сучасний танк чи броньовик «джавелін» вражає в найменш захищену ділянку поверхні.</li><li>«Джавелін» не можна заблокувати радіоперешкодами чи магнітними полями. Наведення на ціль у нього відбувається завдяки інфрачервоному випроміненню, а не радіосигналам чи іншим засобам зв&#8217;язку.</li></ul><h4>Які країни володіють таким озброєнням?</h4><p>Серед країн, що мають різну кількість подібних установок — Австралія, Бахрейн, Велика Британія, Індія, Ірландія, Йорданія, Литва, Нова Зеландія, Норвегія, ОАЕ, Оман, <a href="/2017/08/05/green-card-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">США<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/donald-trump-1547274_1280-300x200.jpg" />Бали замість лотереї — що пропонує змінити у Green Card президент США</span></a>, КНР, Франція, Чехія.</p><h4>Якщо цю зброю експортують, чому її досі не надали нам?</h4><p>Основна причина коливань і небажання надавати ні за гроші, ні в рамках військової допомоги — хитка ситуація на фронті на території Луганщини та Донеччини. Дипломати низки країн ЄС та окремі політики в США вважають, що подібні поставки можуть ускладнити протистояння через бажання північно-східного сусіда України «побрязкати зброєю» і пошук тамтешньою владою приводів для ескалації конфлікту.</p><h4>Коли буде ухвалене остаточне рішення?</h4><p>Визначити остаточний термін наразі непросто. Американська журналістка Ясмін Серхан на сторінках <a href="https://www.theatlantic.com/international/archive/2017/07/will-us-arms-solve-the-conflict-in-ukraine/534822/" target="_blank" rel="noopener">The Atlantic</a> наводить позицію генерала ВПС США Пола Сельва. Той, звертаючись до відповідного комітету в американському Сенаті, зазначив: надання летального оборонної зброї Україні є не просто «рекомендацією військових», а свідченням вибору, «чи готові ми надати українському урядові інструменти для його захисту».</p><h4>Якщо в США так довго думають, а війна триває, то чи є в Україні аналогічне озброєння, яке допоможе нам захиститися?</h4><p>Частково в нас уже є напрацювання щодо ракет із самонаведенням. Це — «Стугна» та «Скіф», яких іноді називають «українськими джавелінами». Виробляються ці обидва комплекси в Україні. Вони можуть вражати цілі на відстані до 5 км. Відмінність від «Джавеліну» — для наведення потрібен лазерний промінь.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/08/2dd309fc820ae74abcc167aa3d73259d.png-2.jpeg" alt="">			</figure><p>Інша важлива відмінність — це вартість. Ракети для цих комплексів приблизно вчетверо дешевші за «Джавеліни» і виробляються в Україні. З травня 2015 року «Стугна» перебуває на озброєнні ЗСУ для використання в зоні АТО.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/Vir3T-SvlsM" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Всі, хто слідкують за ситуацією <a href="https://nachasi.com/2017/06/17/mif-documentary/" target="_blank" rel="noopener">на Сході України</a>, так чи інакше бачили в онлайн-ЗМІ або чули в ефірах телеканалів слово «джавеліни» як означення якоїсь зброї, вкрай потрібної для того, аби протидіяти терористичним угрупованням. Що це за зброя, який вона має ефект і чому Україна її не має?

<h4>Чому про це озброєння почали активно говорити зараз?</h4>
Ймовірний пакет військової допомоги Україні від США, який нині активно обговорюється відповідними відомствами у Штатах, буде включати в себе зенітне озброєння оборонного призначення. Основна мета надання — підсилити українські Збройні Сили у протистоянні терористам на Донеччині та Луганщині, пише <a href="https://www.nytimes.com/2017/08/01/world/europe/pentagon-and-state-department-are-said-to-propose-arming-ukraine.html" target="_blank" rel="noopener">The New York Times</a>. Після підписання пакету економічних санкцій проти країни-агресора такий крок Білого Дому в рамках політики стримування наступу окупаційних військ в Україні виглядає цілком логічним.

Вперше подібну ініціативу обговорювали конгресмени та сенатори США 2 роки тому, в період загострення бойових дій. Тоді розглядалося надання, окрім «джавелінів», ще й розвідувальних безпілотників, військових броньованих джипів та радарного устаткування.
<h4>Що це за зброя?</h4>
FGM-148 «Джавелін» (англ. FGM-148 Javelin — «дротик», «спис») — американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК). Його головне призначення — вражати наземну бронетехніку, а також вертольоти чи безпілотники. Розробляється ця зброя із 1986 року компанією «Javelin Joint Venture». На озброєнні американської армії перебуває із 1996 року. Добре зарекомендувала себе під час війни в Іраці. на відміну від багатьох інших розробок, «джавеліни» постачають на експорт.
<h4>Скільки коштує 1 «джавелін»?</h4>
Вартість однієї протитанкової ракети такого типу — $50 тис. Розробка помітно здорожчала і через інфляційні процеси в економіці, і через потребу постійно вдосконалювати обладнання та електроніку, які використовуються для випуски та застосування «джавелінів». Все це робить «Джавелін» найдорожчим комплексом ПТРК за всю історію створення та використання подібної зброї.
<h4>Що входить до складу установки, якщо вона така коштовна?</h4>
«Javelin» оснащено інфрачервоною головкою самонаведення (ІЧ ГСН). Вона дає змогу обстрілювати техніку супротивника за принципом «вистрілив-забув». Після пострілу ракета сама розкриває аеродинамічні крила, наводиться на ціль та рушає до неї, поки оператор може одразу переміститися в укриття чи змінити позицію. Крім того, система так званого «м’якого пуску» дає змогу військовим стріляти по танкам чи гелікоптерам із закритих приміщень. Аналогічного комплексу на озброєнні у терористичних угруповань та армії країни-агресора на Сході немає.

<iframe src="https://24tv.ua/jsp/nodecorate/jwpvideo.html?videoUrl=2017/08/850247&amp;imgUrl=_main.mp4.jpeg&amp;h=720&amp;w=1280" width="1280" height="720" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>
<h4>Виходить, це — просто переносна ракета?</h4>
Не зовсім. Йдеться не про те, щоби снаряд пробив броню ворожої техніки, як це відбувається зі звичайним гранатометом чи ракетною установкою. «Джавелін» <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/FGM-148_Javelin" target="_blank" rel="noopener">знищує ціль</a> за допомогою короткого кумулятивного струменя великого діаметра, що проломлює перешкоду перед ціллю. Далі настає час для порохових газів від основного заряду вибухової речовини та маршового двигуна. Крім того, система самонаведення дає змогу вражати будь-який танк згори, в тонку броню даху. Оскільки броня там тонша, матеріалу для вторинного осколкового поля дуже мало, тому можливо лише ураження фугасною дією. Проламуючи броню танка або стіну укриття перед ворогом, снаряд створює отвір достатніх розмірів для знищення живої сили хвилею залишкового тиску в декілька атмосфер. Це не рівноцінно просто пробиттю дірки в броні з невеликою кількістю уламків.
<h4>В чому переваги «джавеліну»?</h4>
<ul>
 	<li>Стрільба «джавелінами» може вестися в цілковитій темряві, при повній задимленості, сильному снігопадові чи інших опадах.</li>
 	<li>Для стрільби не потрібен сторонній тепловізор.</li>
 	<li>Не потрібне лазерне наведення чи інша активна підсвітка цілі. Відтак у супротивника немає можливості та часу активувати димову завісу чи ухилитися від зіткнення з боєприпасом.</li>
 	<li>Будь-який сучасний танк чи броньовик «джавелін» вражає в найменш захищену ділянку поверхні.</li>
 	<li>«Джавелін» не можна заблокувати радіоперешкодами чи магнітними полями. Наведення на ціль у нього відбувається завдяки інфрачервоному випроміненню, а не радіосигналам чи іншим засобам зв'язку.</li>
</ul>
<h4>Які країни володіють таким озброєнням?</h4>
Серед країн, що мають різну кількість подібних установок — Австралія, Бахрейн, Велика Британія, Індія, Ірландія, Йорданія, Литва, Нова Зеландія, Норвегія, ОАЕ, Оман, <a href="https://nachasi.com/2017/08/05/green-card-faq/" target="_blank" rel="noopener">США</a>, КНР, Франція, Чехія.
<h4>Якщо цю зброю експортують, чому її досі не надали нам?</h4>
Основна причина коливань і небажання надавати ні за гроші, ні в рамках військової допомоги — хитка ситуація на фронті на території Луганщини та Донеччини. Дипломати низки країн ЄС та окремі політики в США вважають, що подібні поставки можуть ускладнити протистояння через бажання північно-східного сусіда України «побрязкати зброєю» і пошук тамтешньою владою приводів для ескалації конфлікту.
<h4>Коли буде ухвалене остаточне рішення?</h4>
Визначити остаточний термін наразі непросто. Американська журналістка Ясмін Серхан на сторінках <a href="https://www.theatlantic.com/international/archive/2017/07/will-us-arms-solve-the-conflict-in-ukraine/534822/" target="_blank" rel="noopener">The Atlantic</a> наводить позицію генерала ВПС США Пола Сельва. Той, звертаючись до відповідного комітету в американському Сенаті, зазначив: надання летального оборонної зброї Україні є не просто «рекомендацією військових», а свідченням вибору, «чи готові ми надати українському урядові інструменти для його захисту».
<h4>Якщо в США так довго думають, а війна триває, то чи є в Україні аналогічне озброєння, яке допоможе нам захиститися?</h4>
Частково в нас уже є напрацювання щодо ракет із самонаведенням. Це — «Стугна» та «Скіф», яких іноді називають «українськими джавелінами». Виробляються ці обидва комплекси в Україні. Вони можуть вражати цілі на відстані до 5 км. Відмінність від «Джавеліну» — для наведення потрібен лазерний промінь.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/2dd309fc820ae74abcc167aa3d73259d.png-2.jpeg" align="left"]

Інша важлива відмінність — це вартість. Ракети для цих комплексів приблизно вчетверо дешевші за «Джавеліни» і виробляються в Україні. З травня 2015 року «Стугна» перебуває на озброєнні ЗСУ для використання в зоні АТО.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/Vir3T-SvlsM" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<h4>Чому про це озброєння почали активно говорити зараз?</h4><p>Ймовірний пакет військової допомоги Україні від США, який нині активно обговорюється відповідними відомствами у Штатах, буде включати в себе зенітне озброєння оборонного призначення. Основна мета надання — підсилити українські Збройні Сили у протистоянні терористам на Донеччині та Луганщині, пише <a href="https://www.nytimes.com/2017/08/01/world/europe/pentagon-and-state-department-are-said-to-propose-arming-ukraine.html" target="_blank" rel="noopener">The New York Times</a>. Після підписання пакету економічних санкцій проти країни-агресора такий крок Білого Дому в рамках політики стримування наступу окупаційних військ в Україні виглядає цілком логічним.</p><p>Вперше подібну ініціативу обговорювали конгресмени та сенатори США 2 роки тому, в період загострення бойових дій. Тоді розглядалося надання, окрім «джавелінів», ще й розвідувальних безпілотників, військових броньованих джипів та радарного устаткування.</p><h4>Що це за зброя?</h4><p>FGM-148 «Джавелін» (англ. FGM-148 Javelin — «дротик», «спис») — американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК). Його головне призначення — вражати наземну бронетехніку, а також вертольоти чи безпілотники. Розробляється ця зброя із 1986 року компанією «Javelin Joint Venture». На озброєнні американської армії перебуває із 1996 року. Добре зарекомендувала себе під час війни в Іраці. на відміну від багатьох інших розробок, «джавеліни» постачають на експорт.</p><h4>Скільки коштує 1 «джавелін»?</h4><p>Вартість однієї протитанкової ракети такого типу — $50 тис. Розробка помітно здорожчала і через інфляційні процеси в економіці, і через потребу постійно вдосконалювати обладнання та електроніку, які використовуються для випуски та застосування «джавелінів». Все це робить «Джавелін» найдорожчим комплексом ПТРК за всю історію створення та використання подібної зброї.</p><h4>Що входить до складу установки, якщо вона така коштовна?</h4><p>«Javelin» оснащено інфрачервоною головкою самонаведення (ІЧ ГСН). Вона дає змогу обстрілювати техніку супротивника за принципом «вистрілив-забув». Після пострілу ракета сама розкриває аеродинамічні крила, наводиться на ціль та рушає до неї, поки оператор може одразу переміститися в укриття чи змінити позицію. Крім того, система так званого «м’якого пуску» дає змогу військовим стріляти по танкам чи гелікоптерам із закритих приміщень. Аналогічного комплексу на озброєнні у терористичних угруповань та армії країни-агресора на Сході немає.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://24tv.ua/jsp/nodecorate/jwpvideo.html?videoUrl=2017/08/850247&amp;imgUrl=_main.mp4.jpeg&amp;h=720&amp;w=1280" width="1280" height="720" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p><h4>Виходить, це — просто переносна ракета?</h4><p>Не зовсім. Йдеться не про те, щоби снаряд пробив броню ворожої техніки, як це відбувається зі звичайним гранатометом чи ракетною установкою. «Джавелін» <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/FGM-148_Javelin" target="_blank" rel="noopener">знищує ціль</a> за допомогою короткого кумулятивного струменя великого діаметра, що проломлює перешкоду перед ціллю. Далі настає час для порохових газів від основного заряду вибухової речовини та маршового двигуна. Крім того, система самонаведення дає змогу вражати будь-який танк згори, в тонку броню даху. Оскільки броня там тонша, матеріалу для вторинного осколкового поля дуже мало, тому можливо лише ураження фугасною дією. Проламуючи броню танка або стіну укриття перед ворогом, снаряд створює отвір достатніх розмірів для знищення живої сили хвилею залишкового тиску в декілька атмосфер. Це не рівноцінно просто пробиттю дірки в броні з невеликою кількістю уламків.</p><h4>В чому переваги «джавеліну»?</h4><ul><li>Стрільба «джавелінами» може вестися в цілковитій темряві, при повній задимленості, сильному снігопадові чи інших опадах.</li><li>Для стрільби не потрібен сторонній тепловізор.</li><li>Не потрібне лазерне наведення чи інша активна підсвітка цілі. Відтак у супротивника немає можливості та часу активувати димову завісу чи ухилитися від зіткнення з боєприпасом.</li><li>Будь-який сучасний танк чи броньовик «джавелін» вражає в найменш захищену ділянку поверхні.</li><li>«Джавелін» не можна заблокувати радіоперешкодами чи магнітними полями. Наведення на ціль у нього відбувається завдяки інфрачервоному випроміненню, а не радіосигналам чи іншим засобам зв&#8217;язку.</li></ul><h4>Які країни володіють таким озброєнням?</h4><p>Серед країн, що мають різну кількість подібних установок — Австралія, Бахрейн, Велика Британія, Індія, Ірландія, Йорданія, Литва, Нова Зеландія, Норвегія, ОАЕ, Оман, <a href="/2017/08/05/green-card-faq/" target="_blank" rel="noopener">США</a>, КНР, Франція, Чехія.</p><h4>Якщо цю зброю експортують, чому її досі не надали нам?</h4><p>Основна причина коливань і небажання надавати ні за гроші, ні в рамках військової допомоги — хитка ситуація на фронті на території Луганщини та Донеччини. Дипломати низки країн ЄС та окремі політики в США вважають, що подібні поставки можуть ускладнити протистояння через бажання північно-східного сусіда України «побрязкати зброєю» і пошук тамтешньою владою приводів для ескалації конфлікту.</p><h4>Коли буде ухвалене остаточне рішення?</h4><p>Визначити остаточний термін наразі непросто. Американська журналістка Ясмін Серхан на сторінках <a href="https://www.theatlantic.com/international/archive/2017/07/will-us-arms-solve-the-conflict-in-ukraine/534822/" target="_blank" rel="noopener">The Atlantic</a> наводить позицію генерала ВПС США Пола Сельва. Той, звертаючись до відповідного комітету в американському Сенаті, зазначив: надання летального оборонної зброї Україні є не просто «рекомендацією військових», а свідченням вибору, «чи готові ми надати українському урядові інструменти для його захисту».</p><h4>Якщо в США так довго думають, а війна триває, то чи є в Україні аналогічне озброєння, яке допоможе нам захиститися?</h4><p>Частково в нас уже є напрацювання щодо ракет із самонаведенням. Це — «Стугна» та «Скіф», яких іноді називають «українськими джавелінами». Виробляються ці обидва комплекси в Україні. Вони можуть вражати цілі на відстані до 5 км. Відмінність від «Джавеліну» — для наведення потрібен лазерний промінь.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/08/2dd309fc820ae74abcc167aa3d73259d.png-2.jpeg" alt="">			</figure><p>Інша важлива відмінність — це вартість. Ракети для цих комплексів приблизно вчетверо дешевші за «Джавеліни» і виробляються в Україні. З травня 2015 року «Стугна» перебуває на озброєнні ЗСУ для використання в зоні АТО.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/Vir3T-SvlsM" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Що таке «джавеліни» і чому про них так часто пишуть

{:ua}Що варто знати про потужну сучасну ракетну зброю із США{:}

<p>Невдовзі все, що відбувається в інтернеті, у США буде відомо не лише онлайн-провайдеру, але й корпораціям, державним структурам та будь-кому, хто зацікавлений в інформації. Нещодавно Конгрес ухвалив рішення про те, що провайдери мають право продавати історію ваших дій у соцмережі чи на сайта фактично будь-кому й без вашого окремого дозволу. Так, у чужі руки можуть також потрапити дані про фінансові транзакції, медичні послуги та навіть особисте листування або й буквально дані щодо пересування та вашого поточного перебування.

Питання захисту даних та діяльності з боку спецслужб в інтернеті актуальне не лише в США. Країни <a href="https://nachasi.com/2017/07/31/es-internet/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Європейського Союзу<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/bloggers-2209507_1920-300x200.jpg" />До 2020 року ЄС матиме безкоштовний інтернет</span></a>, особливо на тлі останніх терактів, розмірковують над тим, як використовувати дані з інтернету, аби допомогти слідству й запобігати небезпекам, але не порушувати приватний простір своїх громадян. Чимало питань такого роду постають на політичному порядку денному напередодні виборів до парламенту <a href="https://nachasi.com/2017/05/10/germany-energy/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">у Німеччині<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/germany-wind-farm-getty-300x200.jpg" />Німеччині вдалося забезпечити 85% енергії з альтернативних джерел</span></a>: до якого масштабу варто контролювати соціальні мережі? Чи дозволяти спецслужбам відстежувати особисте листування? Поки що це лише розмови й важко зрозуміти, яку ж інформацію про користувачів таки справді відстежують. Тому про всяк випадок, варто розуміти, як саме можна захиститися.
</p>
<h4><strong>Що таке VPN</strong></h4>
Один зі способів захисту свої приватності – встановити Virtual Private Network (VPN). Це — віртуальна приватна мережа, що забезпечує захищену мережу або захищений зв'язок за вже наявного інтернет-з'єднання. Завдяки цій технології можна захистити приватну інформацію, не допустити крадіжки логінів чи паролів у незахищених публічних Wi-Fi точках, зробити недоступною вашу історію відвідування сайтів та обійти блокування сайтів з боку провайдерів.

Більшість VPN – платні. Утім, є сервіси та браузери, що допоможуть безкоштовно захистити свої дані за допомогою VPN-підключення.
<h4><strong>Як можна скористатися безкоштовним VPN</strong></h4>
Для цього варто користуватися браузером Opera, яка має вбудовану програму для блокування реклами (зверність увагу, що рекламні сервіси та оголошення також можуть за вами «стежити») <a href="https://www.vpngeeks.com/free-vpn/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">і безкоштовний сервіс VPN</a>.

Встановлення цього браузера — це 5 хвилин часу. Втім, варто мати на увазі, що Opera хоч і європейська компанія, але велика її частина була викуплена Китаєм, де, як відомо, процвітає інтернет-цензура і стеження з боку спецслужб; тому немає гарантії, що безпекова ситуація не зміниться скоро.
<h4><strong>Що робити, аби захистити свої дані у браузері</strong></h4>
<ul>
<li>Завантажте <a href="http://opera.com/" target="_blank" rel="noopener">браузер Opera</a>
</li>
 	<li>Увімкніть його власну програму для блокування реклами (потрібно поставити галочку у полі «Блокувати рекламу»)</li>
 	<li>Увімкніть VPN (потрібно поставити галочку у полі «увімкнути VPN»)</li>
 	<li>Активуйте скрізь HTTPS.</li>
</ul>
<iframe src="https://www.youtube.com/embed/D36wFeNzz3g" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Тепер ви можете користуватися браузером і бути упевненим, що спецслужби чи корпорації не назбирають зайвої інформації про вас. Ви можете обрати країну у параметрах VPN. Якщо ви оберете Нідерланди, сайт «гадатиме», що трафік надходить з Нідерландів, що ускладнює процес збору та аналізу інформації про вас.
<h4><strong>Чи є більш «просунуті» версії захищених браузерів</strong></h4>
<p id="76ff" class="graf graf--p graf-after--p">Якщо просте приховування свого IP вас не цікавить, ви можете спробувати захищений протокол та браузер <a href="https://www.torproject.org/download/download-easy.html.en" target="_blank" rel="noopener">Tor</a>. Його трохи складніше налаштовувати і працює він трохи повільніше, але якщо вас цікавить саме високий рівень безпеки, спробуйте вивчити <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://medium.freecodecamp.com/tor-signal-and-beyond-a-law-abiding-citizens-guide-to-privacy-1a593f2104c3#.rouhl2kbf" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://medium.freecodecamp.com/tor-signal-and-beyond-a-law-abiding-citizens-guide-to-privacy-1a593f2104c3#.rouhl2kbf">детальну інструкцію</a>.</p>

<h4 id="e62b" class="graf graf--h3 graf-after--p"><strong>Якими іншими VPN-сервісами можна скористатися</strong></h4>
<p id="2971" class="graf graf--p graf-after--h3">Більшість безкоштовних VPN від маловідомих виробників (включаючи їхні мобільні версії), можуть представляти собою потенційну загрозу вашим даним — бо насправді невідомо, через які комп’ютери та підробні IP проходить ваш трафік, чи немає у таких програмах сервісів-кейлоґерів (котрі збирають усі введені паролі, логіни чи тексти з вашої клавіатури). Тому радимо використовувати платні сервіси, якщо безкоштовні перевірені на кшталт Opera VPN чи Tor вас не влаштовують.</p>
<p class="graf graf--p graf-after--h3">Перш ніж сплачувати за будь-який платний сервіс, варто прочитати детальне порівняння таких програм <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://thatoneprivacysite.net/vpn-comparison-chart/" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://thatoneprivacysite.net/vpn-comparison-chart/">за посиланням</a>. Коректність та стабільність роботи обраного VPN-сервісу чи додатку можна перевірити за допомогою сайту <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://ipleak.net/" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://ipleak.net/">ipleak.net</a>.</p>
<p id="0d7d" class="graf graf--p graf-after--p">Важливий нюанс: якщо зараз ви проживаєте за кордоном (особливо в Штатах) структури кібербезпеки на кшталт NSA вноситимуть вас у списки для моніторингу, якщо ви купуєте VPN-сервіси з власної банківської картки. Тому радимо користуватися віртуальними банківськими картками або платіжними сервісами з можливістю анонімізації.</p>

<h4><strong>Чи можна встановити VPN на рівні «заліза» (роутер, модем, точка доступу тощо) </strong></h4>
<p id="3c71" class="graf graf--p graf-after--h3">Так, для стабільного постійного захисту можна придбати додому чи в офіс роутер із вбудованим VPN. Щоправда, основне призначення таких пристроїв — не повне маскування від моніторингу з боку вашого інтернет-провайдера чи державних спецслужб, а можливість всім пристроям у дочірніх офісах підключатися до єдиної мережі із центральним офісом, використовуючи для доступу спільну IP-адресу.</p>
<p class="graf graf--p graf-after--h3">Є моделі роутерів та точок доступу, які передбачають можливість налаштування VPN чи підключення до них сторонніх сервісів захисту від стеження. Якщо жодному із виробників роутері ви не довіряєте, можна внести модифікації за допомогою <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://en.wikipedia.org/wiki/Tomato_%28firmware%29" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://en.wikipedia.org/wiki/Tomato_(firmware)">Tomato USB</a>. Це — альтернативна прошивка для роутерів із відкритим кодом на базі Linux, що сумісна із низкою серійних моделей офісних та домашніх роутерів.</p>

<p>Невдовзі все, що відбувається в інтернеті, у США буде відомо не лише онлайн-провайдеру, але й корпораціям, державним структурам та будь-кому, хто зацікавлений в інформації. Нещодавно Конгрес ухвалив рішення про те, що провайдери мають право продавати історію ваших дій у соцмережі чи на сайта фактично будь-кому й без вашого окремого дозволу. Так, у чужі руки можуть також потрапити дані про фінансові транзакції, медичні послуги та навіть особисте листування або й буквально дані щодо пересування та вашого поточного перебування.</p><p>Питання захисту даних та діяльності з боку спецслужб в інтернеті актуальне не лише в США. Країни <a href="/2017/07/31/es-internet/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Європейського Союзу<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/bloggers-2209507_1920-300x200.jpg" />До 2020 року ЄС матиме безкоштовний інтернет</span></a>, особливо на тлі останніх терактів, розмірковують над тим, як використовувати дані з інтернету, аби допомогти слідству й запобігати небезпекам, але не порушувати приватний простір своїх громадян. Чимало питань такого роду постають на політичному порядку денному напередодні виборів до парламенту <a href="/2017/05/10/germany-energy/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">у Німеччині<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/germany-wind-farm-getty-300x200.jpg" />Німеччині вдалося забезпечити 85% енергії з альтернативних джерел</span></a>: до якого масштабу варто контролювати соціальні мережі? Чи дозволяти спецслужбам відстежувати особисте листування? Поки що це лише розмови й важко зрозуміти, яку ж інформацію про користувачів таки справді відстежують. Тому про всяк випадок, варто розуміти, як саме можна захиститися.</p><h4><strong>Що таке VPN</strong></h4><p>Один зі способів захисту свої приватності – встановити Virtual Private Network (VPN). Це — віртуальна приватна мережа, що забезпечує захищену мережу або захищений зв&#8217;язок за вже наявного інтернет-з&#8217;єднання. Завдяки цій технології можна захистити приватну інформацію, не допустити крадіжки логінів чи паролів у незахищених публічних Wi-Fi точках, зробити недоступною вашу історію відвідування сайтів та обійти блокування сайтів з боку провайдерів.</p><p>Більшість VPN – платні. Утім, є сервіси та браузери, що допоможуть безкоштовно захистити свої дані за допомогою VPN-підключення.</p><h4><strong>Як можна скористатися безкоштовним VPN</strong></h4><p>Для цього варто користуватися браузером Opera, яка має вбудовану програму для блокування реклами (зверність увагу, що рекламні сервіси та оголошення також можуть за вами «стежити») <a href="https://www.vpngeeks.com/free-vpn/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">і безкоштовний сервіс VPN</a>.</p><p>Встановлення цього браузера — це 5 хвилин часу. Втім, варто мати на увазі, що Opera хоч і європейська компанія, але велика її частина була викуплена Китаєм, де, як відомо, процвітає інтернет-цензура і стеження з боку спецслужб; тому немає гарантії, що безпекова ситуація не зміниться скоро.</p><h4><strong>Що робити, аби захистити свої дані у браузері</strong></h4><ul><li>Завантажте <a href="http://opera.com/" target="_blank" rel="noopener">браузер Opera</a></li><li>Увімкніть його власну програму для блокування реклами (потрібно поставити галочку у полі «Блокувати рекламу»)</li><li>Увімкніть VPN (потрібно поставити галочку у полі «увімкнути VPN»)</li><li>Активуйте скрізь HTTPS.</li></ul><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/D36wFeNzz3g" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Тепер ви можете користуватися браузером і бути упевненим, що спецслужби чи корпорації не назбирають зайвої інформації про вас. Ви можете обрати країну у параметрах VPN. Якщо ви оберете Нідерланди, сайт «гадатиме», що трафік надходить з Нідерландів, що ускладнює процес збору та аналізу інформації про вас.</p><h4><strong>Чи є більш «просунуті» версії захищених браузерів</strong></h4><p id="76ff" class="graf graf--p graf-after--p">Якщо просте приховування свого IP вас не цікавить, ви можете спробувати захищений протокол та браузер <a href="https://www.torproject.org/download/download-easy.html.en" target="_blank" rel="noopener">Tor</a>. Його трохи складніше налаштовувати і працює він трохи повільніше, але якщо вас цікавить саме високий рівень безпеки, спробуйте вивчити <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://medium.freecodecamp.com/tor-signal-and-beyond-a-law-abiding-citizens-guide-to-privacy-1a593f2104c3#.rouhl2kbf" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://medium.freecodecamp.com/tor-signal-and-beyond-a-law-abiding-citizens-guide-to-privacy-1a593f2104c3#.rouhl2kbf">детальну інструкцію</a>.</p><h4 id="e62b" class="graf graf--h3 graf-after--p"><strong>Якими іншими VPN-сервісами можна скористатися</strong></h4><p id="2971" class="graf graf--p graf-after--h3">Більшість безкоштовних VPN від маловідомих виробників (включаючи їхні мобільні версії), можуть представляти собою потенційну загрозу вашим даним — бо насправді невідомо, через які комп’ютери та підробні IP проходить ваш трафік, чи немає у таких програмах сервісів-кейлоґерів (котрі збирають усі введені паролі, логіни чи тексти з вашої клавіатури). Тому радимо використовувати платні сервіси, якщо безкоштовні перевірені на кшталт Opera VPN чи Tor вас не влаштовують.</p><p class="graf graf--p graf-after--h3">Перш ніж сплачувати за будь-який платний сервіс, варто прочитати детальне порівняння таких програм <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://thatoneprivacysite.net/vpn-comparison-chart/" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://thatoneprivacysite.net/vpn-comparison-chart/">за посиланням</a>. Коректність та стабільність роботи обраного VPN-сервісу чи додатку можна перевірити за допомогою сайту <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://ipleak.net/" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://ipleak.net/">ipleak.net</a>.</p><p id="0d7d" class="graf graf--p graf-after--p">Важливий нюанс: якщо зараз ви проживаєте за кордоном (особливо в Штатах) структури кібербезпеки на кшталт NSA вноситимуть вас у списки для моніторингу, якщо ви купуєте VPN-сервіси з власної банківської картки. Тому радимо користуватися віртуальними банківськими картками або платіжними сервісами з можливістю анонімізації.</p><h4><strong>Чи можна встановити VPN на рівні «заліза» (роутер, модем, точка доступу тощо) </strong></h4><p id="3c71" class="graf graf--p graf-after--h3">Так, для стабільного постійного захисту можна придбати додому чи в офіс роутер із вбудованим VPN. Щоправда, основне призначення таких пристроїв — не повне маскування від моніторингу з боку вашого інтернет-провайдера чи державних спецслужб, а можливість всім пристроям у дочірніх офісах підключатися до єдиної мережі із центральним офісом, використовуючи для доступу спільну IP-адресу.</p><p class="graf graf--p graf-after--h3">Є моделі роутерів та точок доступу, які передбачають можливість налаштування VPN чи підключення до них сторонніх сервісів захисту від стеження. Якщо жодному із виробників роутері ви не довіряєте, можна внести модифікації за допомогою <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://en.wikipedia.org/wiki/Tomato_%28firmware%29" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://en.wikipedia.org/wiki/Tomato_(firmware)">Tomato USB</a>. Це — альтернативна прошивка для роутерів із відкритим кодом на базі Linux, що сумісна із низкою серійних моделей офісних та домашніх роутерів.</p>

Великі корпорації <a href="https://nachasi.com/2017/07/24/freedom-speech/" target="_blank" rel="noopener">знають</a>, які вам подобаються марки одягу, що ви їсте на сніданок та з ким спілкуєтеся вечорами. Усе це завдяки збору інформації про ваші пошукові запити або дії в соцмережах. Інформаційні апетити зростають і з боку спецслужб. Захиститися допоможуть технології віртуальних мереж — VPN. Також ви зможете отримати доступ до ресурсів, які з тих чи інших прчини заблоковано чи обмежено. А як можна це зробити — чинайте протягом наступних 5 хвилин

Невдовзі все, що відбувається в інтернеті, у США буде відомо не лише онлайн-провайдеру, але й корпораціям, державним структурам та будь-кому, хто зацікавлений в інформації. Нещодавно Конгрес ухвалив рішення про те, що провайдери мають право продавати історію ваших дій у соцмережі чи на сайта фактично будь-кому й без вашого окремого дозволу. Так, у чужі руки можуть також потрапити дані про фінансові транзакції, медичні послуги та навіть особисте листування або й буквально дані щодо пересування та вашого поточного перебування.

Питання захисту даних та діяльності з боку спецслужб в інтернеті актуальне не лише в США. Країни <a href="https://nachasi.com/2017/07/31/es-internet/" target="_blank" rel="noopener">Європейського Союзу</a>, особливо на тлі останніх терактів, розмірковують над тим, як використовувати дані з інтернету, аби допомогти слідству й запобігати небезпекам, але не порушувати приватний простір своїх громадян. Чимало питань такого роду постають на політичному порядку денному напередодні виборів до парламенту <a href="https://nachasi.com/2017/05/10/germany-energy/" target="_blank" rel="noopener">у Німеччині</a>: до якого масштабу варто контролювати соціальні мережі? Чи дозволяти спецслужбам відстежувати особисте листування? Поки що це лише розмови й важко зрозуміти, яку ж інформацію про користувачів таки справді відстежують. Тому про всяк випадок, варто розуміти, як саме можна захиститися.
<h4><strong>Що таке VPN</strong></h4>
Один зі способів захисту свої приватності – встановити Virtual Private Network (VPN). Це — віртуальна приватна мережа, що забезпечує захищену мережу або захищений зв'язок за вже наявного інтернет-з'єднання. Завдяки цій технології можна захистити приватну інформацію, не допустити крадіжки логінів чи паролів у незахищених публічних Wi-Fi точках, зробити недоступною вашу історію відвідування сайтів та обійти блокування сайтів з боку провайдерів.

Більшість VPN – платні. Утім, є сервіси та браузери, що допоможуть безкоштовно захистити свої дані за допомогою VPN-підключення.
<h4><strong>Як можна скористатися безкоштовним VPN</strong></h4>
Для цього варто користуватися браузером Opera, яка має вбудовану програму для блокування реклами (зверність увагу, що рекламні сервіси та оголошення також можуть за вами «стежити») <a href="https://www.vpngeeks.com/free-vpn/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">і безкоштовний сервіс VPN</a>.

Встановлення цього браузера — це 5 хвилин часу. Втім, варто мати на увазі, що Opera хоч і європейська компанія, але велика її частина була викуплена Китаєм, де, як відомо, процвітає інтернет-цензура і стеження з боку спецслужб; тому немає гарантії, що безпекова ситуація не зміниться скоро.
<h4><strong>Що робити, аби захистити свої дані у браузері</strong></h4>
<ul>
 	<li>Завантажте <a href="http://opera.com/" target="_blank" rel="noopener">браузер Opera</a></li>
 	<li>Увімкніть його власну програму для блокування реклами (потрібно поставити галочку у полі «Блокувати рекламу»)</li>
 	<li>Увімкніть VPN (потрібно поставити галочку у полі «увімкнути VPN»)</li>
 	<li>Активуйте скрізь HTTPS.</li>
</ul>
<iframe src="https://www.youtube.com/embed/D36wFeNzz3g" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Тепер ви можете користуватися браузером і бути упевненим, що спецслужби чи корпорації не назбирають зайвої інформації про вас. Ви можете обрати країну у параметрах VPN. Якщо ви оберете Нідерланди, сайт «гадатиме», що трафік надходить з Нідерландів, що ускладнює процес збору та аналізу інформації про вас.
<h4><strong>Чи є більш «просунуті» версії захищених браузерів</strong></h4>
<p id="76ff" class="graf graf--p graf-after--p">Якщо просте приховування свого IP вас не цікавить, ви можете спробувати захищений протокол та браузер <a href="https://www.torproject.org/download/download-easy.html.en" target="_blank" rel="noopener">Tor</a>. Його трохи складніше налаштовувати і працює він трохи повільніше, але якщо вас цікавить саме високий рівень безпеки, спробуйте вивчити <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://medium.freecodecamp.com/tor-signal-and-beyond-a-law-abiding-citizens-guide-to-privacy-1a593f2104c3#.rouhl2kbf" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://medium.freecodecamp.com/tor-signal-and-beyond-a-law-abiding-citizens-guide-to-privacy-1a593f2104c3#.rouhl2kbf">детальну інструкцію</a>.</p>

<h4 id="e62b" class="graf graf--h3 graf-after--p"><strong>Якими іншими VPN-сервісами можна скористатися</strong></h4>
<p id="2971" class="graf graf--p graf-after--h3">Більшість безкоштовних VPN від маловідомих виробників (включаючи їхні мобільні версії), можуть представляти собою потенційну загрозу вашим даним — бо насправді невідомо, через які комп’ютери та підробні IP проходить ваш трафік, чи немає у таких програмах сервісів-кейлоґерів (котрі збирають усі введені паролі, логіни чи тексти з вашої клавіатури). Тому радимо використовувати платні сервіси, якщо безкоштовні перевірені на кшталт Opera VPN чи Tor вас не влаштовують.</p>
<p class="graf graf--p graf-after--h3">Перш ніж сплачувати за будь-який платний сервіс, варто прочитати детальне порівняння таких програм <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://thatoneprivacysite.net/vpn-comparison-chart/" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://thatoneprivacysite.net/vpn-comparison-chart/">за посиланням</a>. Коректність та стабільність роботи обраного VPN-сервісу чи додатку можна перевірити за допомогою сайту <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://ipleak.net/" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://ipleak.net/">ipleak.net</a>.</p>
<p id="0d7d" class="graf graf--p graf-after--p">Важливий нюанс: якщо зараз ви проживаєте за кордоном (особливо в Штатах) структури кібербезпеки на кшталт NSA вноситимуть вас у списки для моніторингу, якщо ви купуєте VPN-сервіси з власної банківської картки. Тому радимо користуватися віртуальними банківськими картками або платіжними сервісами з можливістю анонімізації.</p>

<h4><strong>Чи можна встановити VPN на рівні «заліза» (роутер, модем, точка доступу тощо) </strong></h4>
<p id="3c71" class="graf graf--p graf-after--h3">Так, для стабільного постійного захисту можна придбати додому чи в офіс роутер із вбудованим VPN. Щоправда, основне призначення таких пристроїв — не повне маскування від моніторингу з боку вашого інтернет-провайдера чи державних спецслужб, а можливість всім пристроям у дочірніх офісах підключатися до єдиної мережі із центральним офісом, використовуючи для доступу спільну IP-адресу.</p>
<p class="graf graf--p graf-after--h3">Є моделі роутерів та точок доступу, які передбачають можливість налаштування VPN чи підключення до них сторонніх сервісів захисту від стеження. Якщо жодному із виробників роутері ви не довіряєте, можна внести модифікації за допомогою <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://en.wikipedia.org/wiki/Tomato_%28firmware%29" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://en.wikipedia.org/wiki/Tomato_(firmware)">Tomato USB</a>. Це — альтернативна прошивка для роутерів із відкритим кодом на базі Linux, що сумісна із низкою серійних моделей офісних та домашніх роутерів.</p>

<p>Невдовзі все, що відбувається в інтернеті, у США буде відомо не лише онлайн-провайдеру, але й корпораціям, державним структурам та будь-кому, хто зацікавлений в інформації. Нещодавно Конгрес ухвалив рішення про те, що провайдери мають право продавати історію ваших дій у соцмережі чи на сайта фактично будь-кому й без вашого окремого дозволу. Так, у чужі руки можуть також потрапити дані про фінансові транзакції, медичні послуги та навіть особисте листування або й буквально дані щодо пересування та вашого поточного перебування.</p><p>Питання захисту даних та діяльності з боку спецслужб в інтернеті актуальне не лише в США. Країни <a href="/2017/07/31/es-internet/" target="_blank" rel="noopener">Європейського Союзу</a>, особливо на тлі останніх терактів, розмірковують над тим, як використовувати дані з інтернету, аби допомогти слідству й запобігати небезпекам, але не порушувати приватний простір своїх громадян. Чимало питань такого роду постають на політичному порядку денному напередодні виборів до парламенту <a href="/2017/05/10/germany-energy/" target="_blank" rel="noopener">у Німеччині</a>: до якого масштабу варто контролювати соціальні мережі? Чи дозволяти спецслужбам відстежувати особисте листування? Поки що це лише розмови й важко зрозуміти, яку ж інформацію про користувачів таки справді відстежують. Тому про всяк випадок, варто розуміти, як саме можна захиститися.</p><h4><strong>Що таке VPN</strong></h4><p>Один зі способів захисту свої приватності – встановити Virtual Private Network (VPN). Це — віртуальна приватна мережа, що забезпечує захищену мережу або захищений зв&#8217;язок за вже наявного інтернет-з&#8217;єднання. Завдяки цій технології можна захистити приватну інформацію, не допустити крадіжки логінів чи паролів у незахищених публічних Wi-Fi точках, зробити недоступною вашу історію відвідування сайтів та обійти блокування сайтів з боку провайдерів.</p><p>Більшість VPN – платні. Утім, є сервіси та браузери, що допоможуть безкоштовно захистити свої дані за допомогою VPN-підключення.</p><h4><strong>Як можна скористатися безкоштовним VPN</strong></h4><p>Для цього варто користуватися браузером Opera, яка має вбудовану програму для блокування реклами (зверність увагу, що рекламні сервіси та оголошення також можуть за вами «стежити») <a href="https://www.vpngeeks.com/free-vpn/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">і безкоштовний сервіс VPN</a>.</p><p>Встановлення цього браузера — це 5 хвилин часу. Втім, варто мати на увазі, що Opera хоч і європейська компанія, але велика її частина була викуплена Китаєм, де, як відомо, процвітає інтернет-цензура і стеження з боку спецслужб; тому немає гарантії, що безпекова ситуація не зміниться скоро.</p><h4><strong>Що робити, аби захистити свої дані у браузері</strong></h4><ul><li>Завантажте <a href="http://opera.com/" target="_blank" rel="noopener">браузер Opera</a></li><li>Увімкніть його власну програму для блокування реклами (потрібно поставити галочку у полі «Блокувати рекламу»)</li><li>Увімкніть VPN (потрібно поставити галочку у полі «увімкнути VPN»)</li><li>Активуйте скрізь HTTPS.</li></ul><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/D36wFeNzz3g" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Тепер ви можете користуватися браузером і бути упевненим, що спецслужби чи корпорації не назбирають зайвої інформації про вас. Ви можете обрати країну у параметрах VPN. Якщо ви оберете Нідерланди, сайт «гадатиме», що трафік надходить з Нідерландів, що ускладнює процес збору та аналізу інформації про вас.</p><h4><strong>Чи є більш «просунуті» версії захищених браузерів</strong></h4><p id="76ff" class="graf graf--p graf-after--p">Якщо просте приховування свого IP вас не цікавить, ви можете спробувати захищений протокол та браузер <a href="https://www.torproject.org/download/download-easy.html.en" target="_blank" rel="noopener">Tor</a>. Його трохи складніше налаштовувати і працює він трохи повільніше, але якщо вас цікавить саме високий рівень безпеки, спробуйте вивчити <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://medium.freecodecamp.com/tor-signal-and-beyond-a-law-abiding-citizens-guide-to-privacy-1a593f2104c3#.rouhl2kbf" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://medium.freecodecamp.com/tor-signal-and-beyond-a-law-abiding-citizens-guide-to-privacy-1a593f2104c3#.rouhl2kbf">детальну інструкцію</a>.</p><h4 id="e62b" class="graf graf--h3 graf-after--p"><strong>Якими іншими VPN-сервісами можна скористатися</strong></h4><p id="2971" class="graf graf--p graf-after--h3">Більшість безкоштовних VPN від маловідомих виробників (включаючи їхні мобільні версії), можуть представляти собою потенційну загрозу вашим даним — бо насправді невідомо, через які комп’ютери та підробні IP проходить ваш трафік, чи немає у таких програмах сервісів-кейлоґерів (котрі збирають усі введені паролі, логіни чи тексти з вашої клавіатури). Тому радимо використовувати платні сервіси, якщо безкоштовні перевірені на кшталт Opera VPN чи Tor вас не влаштовують.</p><p class="graf graf--p graf-after--h3">Перш ніж сплачувати за будь-який платний сервіс, варто прочитати детальне порівняння таких програм <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://thatoneprivacysite.net/vpn-comparison-chart/" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://thatoneprivacysite.net/vpn-comparison-chart/">за посиланням</a>. Коректність та стабільність роботи обраного VPN-сервісу чи додатку можна перевірити за допомогою сайту <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://ipleak.net/" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://ipleak.net/">ipleak.net</a>.</p><p id="0d7d" class="graf graf--p graf-after--p">Важливий нюанс: якщо зараз ви проживаєте за кордоном (особливо в Штатах) структури кібербезпеки на кшталт NSA вноситимуть вас у списки для моніторингу, якщо ви купуєте VPN-сервіси з власної банківської картки. Тому радимо користуватися віртуальними банківськими картками або платіжними сервісами з можливістю анонімізації.</p><h4><strong>Чи можна встановити VPN на рівні «заліза» (роутер, модем, точка доступу тощо) </strong></h4><p id="3c71" class="graf graf--p graf-after--h3">Так, для стабільного постійного захисту можна придбати додому чи в офіс роутер із вбудованим VPN. Щоправда, основне призначення таких пристроїв — не повне маскування від моніторингу з боку вашого інтернет-провайдера чи державних спецслужб, а можливість всім пристроям у дочірніх офісах підключатися до єдиної мережі із центральним офісом, використовуючи для доступу спільну IP-адресу.</p><p class="graf graf--p graf-after--h3">Є моделі роутерів та точок доступу, які передбачають можливість налаштування VPN чи підключення до них сторонніх сервісів захисту від стеження. Якщо жодному із виробників роутері ви не довіряєте, можна внести модифікації за допомогою <a class="markup--anchor markup--p-anchor" href="https://en.wikipedia.org/wiki/Tomato_%28firmware%29" target="_blank" rel="noopener" data-href="https://en.wikipedia.org/wiki/Tomato_(firmware)">Tomato USB</a>. Це — альтернативна прошивка для роутерів із відкритим кодом на базі Linux, що сумісна із низкою серійних моделей офісних та домашніх роутерів.</p>

Що таке VPN і як активувати його безкоштовно за 10 хвилин

{:ua}Як встановити та активувати безкоштовний VPN і які варіанти у вас є{:}

<p>Пообіді у вівторок відбулося розділення біткоїнів в наслідок так званого «хард-форку». Точніше, відбулося розділення технологій, які лежать в основі криптовалюти Bitcoin. Тепер є 2 гілки, які будуть частково конкурувати між собою. Ця подія призвела до короткочасного падіння курсу Bitcoin одразу після оголошеного форку до $2,7 тис (£2 тис), в той час як курс «оновленого» біткоїну — Bitcoin Cash — коливається між $200 та $370. Проте курс ще не є остаточним. <strong>Що варто знати про криптовалютні зміни?</strong>


</p>
<h4><strong>Що взагалі сталося з біткоїном?</strong></h4>
Минулого тижня, наприкінці липня, <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/mainer-gore-v-rodyni/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">ключові майнери<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/bitcoin-2057405_1280-2-300x200.jpg" />Чи варто вам ставати майнером?</span></a> та розробники Bitcoin домовилися про новий шлях розвитку та здійснення операцій із криптовалютою. Оскільки blockchain, що лежить в її основі, є програмним забезпеченням з відкритим кодом, зміни в технології потребують згоди поміж користувачів та розробників для внесення змін, які сприйме ринок.

Нова технологія носить назву Segwit2x. Її домовилися використовувати більшість ключових учасників ринку.На противагу їм було запущено конкуруючу гілку, яка стартувала у вівторок, 1 серпня, і криптовалюта на її основі носить назву Bitcoin Cash.
<h4><strong>Чому взагалі потрібно змінювати технологію? Кому потрібен цей форк?</strong></h4>
Bitcoin'у виповнилося майже 10 років. Основна проблема у його роботі стосується швидкодії та ажіотажного попиту. Саме останній розігнав ціну майже втричі з початку 2017 року. Транзакцій через високий попит та <a href="https://nachasi.com/2017/07/17/vesela-ferma/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">зростання «ферм»<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/china_bitcoin_002-e1499795756538-300x200.jpg" />«Весела ферма» — як працюють китайські майнери</span></a> стало набагато більше — а пропускна здатність блоків не зросла. Вона як і роки тому, складає 1 МБ щодесять хвилин. Це дорівнює 7 транзакціям на секунду. Технологія  переказів Visa має 2 тис транзакцій на секунду. Тож набуття нових блоків та біткоїнів відбувається в рази повільніше, аніж працює традиційна банківська система (що дивно, як на інноваційну технологію). Обидві технології — Segwit2x та Bitcoin Cash — намагаються вирішити цю проблему.
<h4><strong>В чому відмінність «реформованого» біткоїну?</strong></h4>
Segwit2x пропонує перенести частину транзакційних даних біткоїну за межі блоку у паралельний трек, який дасть змогу пришвидшити транзакцій та передачу даних. Така зміна призведе до подвоєння блоків у листопаді 2017 року.

Bitcoin Cash йде іншим шляхом: замість подвоєння треків даних чи винесення транзакційної інформації за межі блоку, пропонується просто збільшити кожен блок до 8 МБ. Основна причина розбіжностей — різне бачення того, як зміни в транзакційному блоці вплинуть на кількість біткоїнів та швидкість генерації <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">криптовалюти<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/bitcoin-2345879_1280-300x200.jpg" />ICO — що це таке і як це пов’язане з криптовалютами</span></a>.
<h4><strong>Що тепер буде з моїми біткоїнами? Мені варто їх виводити в долари чи обмінювати на Bitcoin Cash?</strong></h4>
Ви напевно належите до більшості звичайних користувачів, якщо читаєте це — а отже, ваші біткоїни зберігаються у віртуальних гаманцях на сайтах чи на обмінних біржах, а не завантажені на жорсткі диски чи фізичні носії із Bitcoin-гаманцями. В такому разі достатньо знати, що більшість онлайн-платформ, що оперують біткоїнами, домовилися мігрувати на технологію Segwit2x.

Обережні у своїх оцінках щодо перспектив Bitcoin Cash і представники онлайн-біржі Coinbase і Blockchain; проте не виключають, що можуть згодом перейти на цю технологію, якщо вона покаже свою ринкову життєздатність. Тому вам варто просто «не смикатися» і не поспішати із виведенням біткоїнів у готівку.

Якщо ж ваші біткоїни зберігаються у фізичному криптогаманцеві на жорсткому диску, можете конвертувати їх і в Bitcoin, і в Bitcoin Cash — вибір залежить від вас.
<h4><strong>Скільки у підсумку коштуватимуть обидві валюти?</strong></h4>
Попри незначне просідання, форк не зашкодив Bitcoin — його курс до долара залишається відносно стабільним. Bitcoin Cash буде коштувати якусь частину від цієї суми — поки що прогнозований курс коливається довкола $200. Проте спекулятивна ціна обох валют може змінитися — все залежить від того, як стартапи, обмінники та прості користувачі сприймуть «консервативну» та «інноваційну» гілки біткоїнів.
<h4><strong>Як мені купити цих «нових біткоїнів»?</strong></h4>
Черзе хард-форк онлайн-операції із біткоїнами зараз значно уповільнені або заморожені (принаймні, так вчинила біржа Coinbase — там видача коштів та виведення біткоїнів на гаманці поки що відтерміновано, всі, хто не встиг до понеділкового вечора, тепер мусять трохи почекати). Після завершення форку Bitcoin Cash буде торгуватися на онлайн-біржах та в обмінниках на рівні з іншими криптовалютами, такими як <a href="https://nachasi.com/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Ethereum<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_159877682_l-2015-300x200.jpg" />На хвилі «ефіру» — як виробники відеокарт заробили $900 млн</span></a>, Ripple чи Litecoin. Тим же, хто має біткоїни на фізичному жорсткому диску у окремому гаманці, нічого купувати не треба — ви можете обміняти їх і на Bitcoin, і на Bitcoin Cash за бажанням (залежно від того, яку подальшу технологію оберете ви та більшість учасників ринку).

<p>Пообіді у вівторок відбулося розділення біткоїнів в наслідок так званого «хард-форку». Точніше, відбулося розділення технологій, які лежать в основі криптовалюти Bitcoin. Тепер є 2 гілки, які будуть частково конкурувати між собою. Ця подія призвела до короткочасного падіння курсу Bitcoin одразу після оголошеного форку до $2,7 тис (£2 тис), в той час як курс «оновленого» біткоїну — Bitcoin Cash — коливається між $200 та $370. Проте курс ще не є остаточним. <strong>Що варто знати про криптовалютні зміни?</strong></p><p></p><h4><strong>Що взагалі сталося з біткоїном?</strong></h4><p>Минулого тижня, наприкінці липня, <a href="/2017/07/18/mainer-gore-v-rodyni/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">ключові майнери<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/bitcoin-2057405_1280-2-300x200.jpg" />Чи варто вам ставати майнером?</span></a> та розробники Bitcoin домовилися про новий шлях розвитку та здійснення операцій із криптовалютою. Оскільки blockchain, що лежить в її основі, є програмним забезпеченням з відкритим кодом, зміни в технології потребують згоди поміж користувачів та розробників для внесення змін, які сприйме ринок.</p><p>Нова технологія носить назву Segwit2x. Її домовилися використовувати більшість ключових учасників ринку.На противагу їм було запущено конкуруючу гілку, яка стартувала у вівторок, 1 серпня, і криптовалюта на її основі носить назву Bitcoin Cash.</p><h4><strong>Чому взагалі потрібно змінювати технологію? Кому потрібен цей форк?</strong></h4><p>Bitcoin&#8217;у виповнилося майже 10 років. Основна проблема у його роботі стосується швидкодії та ажіотажного попиту. Саме останній розігнав ціну майже втричі з початку 2017 року. Транзакцій через високий попит та <a href="/2017/07/17/vesela-ferma/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">зростання «ферм»<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/china_bitcoin_002-e1499795756538-300x200.jpg" />«Весела ферма» — як працюють китайські майнери</span></a> стало набагато більше — а пропускна здатність блоків не зросла. Вона як і роки тому, складає 1 МБ щодесять хвилин. Це дорівнює 7 транзакціям на секунду. Технологія  переказів Visa має 2 тис транзакцій на секунду. Тож набуття нових блоків та біткоїнів відбувається в рази повільніше, аніж працює традиційна банківська система (що дивно, як на інноваційну технологію). Обидві технології — Segwit2x та Bitcoin Cash — намагаються вирішити цю проблему.</p><h4><strong>В чому відмінність «реформованого» біткоїну?</strong></h4><p>Segwit2x пропонує перенести частину транзакційних даних біткоїну за межі блоку у паралельний трек, який дасть змогу пришвидшити транзакцій та передачу даних. Така зміна призведе до подвоєння блоків у листопаді 2017 року.</p><p>Bitcoin Cash йде іншим шляхом: замість подвоєння треків даних чи винесення транзакційної інформації за межі блоку, пропонується просто збільшити кожен блок до 8 МБ. Основна причина розбіжностей — різне бачення того, як зміни в транзакційному блоці вплинуть на кількість біткоїнів та швидкість генерації <a href="/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">криптовалюти<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/bitcoin-2345879_1280-300x200.jpg" />ICO — що це таке і як це пов’язане з криптовалютами</span></a>.</p><h4><strong>Що тепер буде з моїми біткоїнами? Мені варто їх виводити в долари чи обмінювати на Bitcoin Cash?</strong></h4><p>Ви напевно належите до більшості звичайних користувачів, якщо читаєте це — а отже, ваші біткоїни зберігаються у віртуальних гаманцях на сайтах чи на обмінних біржах, а не завантажені на жорсткі диски чи фізичні носії із Bitcoin-гаманцями. В такому разі достатньо знати, що більшість онлайн-платформ, що оперують біткоїнами, домовилися мігрувати на технологію Segwit2x.</p><p>Обережні у своїх оцінках щодо перспектив Bitcoin Cash і представники онлайн-біржі Coinbase і Blockchain; проте не виключають, що можуть згодом перейти на цю технологію, якщо вона покаже свою ринкову життєздатність. Тому вам варто просто «не смикатися» і не поспішати із виведенням біткоїнів у готівку.</p><p>Якщо ж ваші біткоїни зберігаються у фізичному криптогаманцеві на жорсткому диску, можете конвертувати їх і в Bitcoin, і в Bitcoin Cash — вибір залежить від вас.</p><h4><strong>Скільки у підсумку коштуватимуть обидві валюти?</strong></h4><p>Попри незначне просідання, форк не зашкодив Bitcoin — його курс до долара залишається відносно стабільним. Bitcoin Cash буде коштувати якусь частину від цієї суми — поки що прогнозований курс коливається довкола $200. Проте спекулятивна ціна обох валют може змінитися — все залежить від того, як стартапи, обмінники та прості користувачі сприймуть «консервативну» та «інноваційну» гілки біткоїнів.</p><h4><strong>Як мені купити цих «нових біткоїнів»?</strong></h4><p>Черзе хард-форк онлайн-операції із біткоїнами зараз значно уповільнені або заморожені (принаймні, так вчинила біржа Coinbase — там видача коштів та виведення біткоїнів на гаманці поки що відтерміновано, всі, хто не встиг до понеділкового вечора, тепер мусять трохи почекати). Після завершення форку Bitcoin Cash буде торгуватися на онлайн-біржах та в обмінниках на рівні з іншими криптовалютами, такими як <a href="/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Ethereum<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_159877682_l-2015-300x200.jpg" />На хвилі «ефіру» — як виробники відеокарт заробили $900 млн</span></a>, Ripple чи Litecoin. Тим же, хто має біткоїни на фізичному жорсткому диску у окремому гаманці, нічого купувати не треба — ви можете обміняти їх і на Bitcoin, і на Bitcoin Cash за бажанням (залежно від того, яку подальшу технологію оберете ви та більшість учасників ринку).</p>

Спільноту криптовалютних проектів та простих користувачів різного роду криптосервісів сколихнула новина про розділення технології Bitcoin на 2 гілки — на часі дізнатися, що саме зміниться, і як ця зміна вплине на ринок криптовалют в цілому та на курс найпопулярнішої світової криптовалюти зокрема

Пообіді у вівторок відбулося розділення біткоїнів в наслідок так званого «хард-форку». Точніше, відбулося розділення технологій, які лежать в основі криптовалюти Bitcoin. Тепер є 2 гілки, які будуть частково конкурувати між собою. Ця подія призвела до короткочасного падіння курсу Bitcoin одразу після оголошеного форку до $2,7 тис (£2 тис), в той час як курс «оновленого» біткоїну — Bitcoin Cash — коливається між $200 та $370. Проте курс ще не є остаточним. <strong>Що варто знати про криптовалютні зміни?</strong>


<h4><strong>Що взагалі сталося з біткоїном?</strong></h4>
Минулого тижня, наприкінці липня, <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/mainer-gore-v-rodyni/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ключові майнери</a> та розробники Bitcoin домовилися про новий шлях розвитку та здійснення операцій із криптовалютою. Оскільки blockchain, що лежить в її основі, є програмним забезпеченням з відкритим кодом, зміни в технології потребують згоди поміж користувачів та розробників для внесення змін, які сприйме ринок.

Нова технологія носить назву Segwit2x. Її домовилися використовувати більшість ключових учасників ринку.На противагу їм було запущено конкуруючу гілку, яка стартувала у вівторок, 1 серпня, і криптовалюта на її основі носить назву Bitcoin Cash.
<h4><strong>Чому взагалі потрібно змінювати технологію? Кому потрібен цей форк?</strong></h4>
Bitcoin'у виповнилося майже 10 років. Основна проблема у його роботі стосується швидкодії та ажіотажного попиту. Саме останній розігнав ціну майже втричі з початку 2017 року. Транзакцій через високий попит та <a href="https://nachasi.com/2017/07/17/vesela-ferma/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зростання «ферм»</a> стало набагато більше — а пропускна здатність блоків не зросла. Вона як і роки тому, складає 1 МБ щодесять хвилин. Це дорівнює 7 транзакціям на секунду. Технологія  переказів Visa має 2 тис транзакцій на секунду. Тож набуття нових блоків та біткоїнів відбувається в рази повільніше, аніж працює традиційна банківська система (що дивно, як на інноваційну технологію). Обидві технології — Segwit2x та Bitcoin Cash — намагаються вирішити цю проблему.
<h4><strong>В чому відмінність «реформованого» біткоїну?</strong></h4>
Segwit2x пропонує перенести частину транзакційних даних біткоїну за межі блоку у паралельний трек, який дасть змогу пришвидшити транзакцій та передачу даних. Така зміна призведе до подвоєння блоків у листопаді 2017 року.

Bitcoin Cash йде іншим шляхом: замість подвоєння треків даних чи винесення транзакційної інформації за межі блоку, пропонується просто збільшити кожен блок до 8 МБ. Основна причина розбіжностей — різне бачення того, як зміни в транзакційному блоці вплинуть на кількість біткоїнів та швидкість генерації <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">криптовалюти</a>.
<h4><strong>Що тепер буде з моїми біткоїнами? Мені варто їх виводити в долари чи обмінювати на Bitcoin Cash?</strong></h4>
Ви напевно належите до більшості звичайних користувачів, якщо читаєте це — а отже, ваші біткоїни зберігаються у віртуальних гаманцях на сайтах чи на обмінних біржах, а не завантажені на жорсткі диски чи фізичні носії із Bitcoin-гаманцями. В такому разі достатньо знати, що більшість онлайн-платформ, що оперують біткоїнами, домовилися мігрувати на технологію Segwit2x.

Обережні у своїх оцінках щодо перспектив Bitcoin Cash і представники онлайн-біржі Coinbase і Blockchain; проте не виключають, що можуть згодом перейти на цю технологію, якщо вона покаже свою ринкову життєздатність. Тому вам варто просто «не смикатися» і не поспішати із виведенням біткоїнів у готівку.

Якщо ж ваші біткоїни зберігаються у фізичному криптогаманцеві на жорсткому диску, можете конвертувати їх і в Bitcoin, і в Bitcoin Cash — вибір залежить від вас.
<h4><strong>Скільки у підсумку коштуватимуть обидві валюти?</strong></h4>
Попри незначне просідання, форк не зашкодив Bitcoin — його курс до долара залишається відносно стабільним. Bitcoin Cash буде коштувати якусь частину від цієї суми — поки що прогнозований курс коливається довкола $200. Проте спекулятивна ціна обох валют може змінитися — все залежить від того, як стартапи, обмінники та прості користувачі сприймуть «консервативну» та «інноваційну» гілки біткоїнів.
<h4><strong>Як мені купити цих «нових біткоїнів»?</strong></h4>
Черзе хард-форк онлайн-операції із біткоїнами зараз значно уповільнені або заморожені (принаймні, так вчинила біржа Coinbase — там видача коштів та виведення біткоїнів на гаманці поки що відтерміновано, всі, хто не встиг до понеділкового вечора, тепер мусять трохи почекати). Після завершення форку Bitcoin Cash буде торгуватися на онлайн-біржах та в обмінниках на рівні з іншими криптовалютами, такими як <a href="https://nachasi.com/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ethereum</a>, Ripple чи Litecoin. Тим же, хто має біткоїни на фізичному жорсткому диску у окремому гаманці, нічого купувати не треба — ви можете обміняти їх і на Bitcoin, і на Bitcoin Cash за бажанням (залежно від того, яку подальшу технологію оберете ви та більшість учасників ринку).

<p>Пообіді у вівторок відбулося розділення біткоїнів в наслідок так званого «хард-форку». Точніше, відбулося розділення технологій, які лежать в основі криптовалюти Bitcoin. Тепер є 2 гілки, які будуть частково конкурувати між собою. Ця подія призвела до короткочасного падіння курсу Bitcoin одразу після оголошеного форку до $2,7 тис (£2 тис), в той час як курс «оновленого» біткоїну — Bitcoin Cash — коливається між $200 та $370. Проте курс ще не є остаточним. <strong>Що варто знати про криптовалютні зміни?</strong></p><p></p><h4><strong>Що взагалі сталося з біткоїном?</strong></h4><p>Минулого тижня, наприкінці липня, <a href="/2017/07/18/mainer-gore-v-rodyni/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ключові майнери</a> та розробники Bitcoin домовилися про новий шлях розвитку та здійснення операцій із криптовалютою. Оскільки blockchain, що лежить в її основі, є програмним забезпеченням з відкритим кодом, зміни в технології потребують згоди поміж користувачів та розробників для внесення змін, які сприйме ринок.</p><p>Нова технологія носить назву Segwit2x. Її домовилися використовувати більшість ключових учасників ринку.На противагу їм було запущено конкуруючу гілку, яка стартувала у вівторок, 1 серпня, і криптовалюта на її основі носить назву Bitcoin Cash.</p><h4><strong>Чому взагалі потрібно змінювати технологію? Кому потрібен цей форк?</strong></h4><p>Bitcoin&#8217;у виповнилося майже 10 років. Основна проблема у його роботі стосується швидкодії та ажіотажного попиту. Саме останній розігнав ціну майже втричі з початку 2017 року. Транзакцій через високий попит та <a href="/2017/07/17/vesela-ferma/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зростання «ферм»</a> стало набагато більше — а пропускна здатність блоків не зросла. Вона як і роки тому, складає 1 МБ щодесять хвилин. Це дорівнює 7 транзакціям на секунду. Технологія  переказів Visa має 2 тис транзакцій на секунду. Тож набуття нових блоків та біткоїнів відбувається в рази повільніше, аніж працює традиційна банківська система (що дивно, як на інноваційну технологію). Обидві технології — Segwit2x та Bitcoin Cash — намагаються вирішити цю проблему.</p><h4><strong>В чому відмінність «реформованого» біткоїну?</strong></h4><p>Segwit2x пропонує перенести частину транзакційних даних біткоїну за межі блоку у паралельний трек, який дасть змогу пришвидшити транзакцій та передачу даних. Така зміна призведе до подвоєння блоків у листопаді 2017 року.</p><p>Bitcoin Cash йде іншим шляхом: замість подвоєння треків даних чи винесення транзакційної інформації за межі блоку, пропонується просто збільшити кожен блок до 8 МБ. Основна причина розбіжностей — різне бачення того, як зміни в транзакційному блоці вплинуть на кількість біткоїнів та швидкість генерації <a href="/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">криптовалюти</a>.</p><h4><strong>Що тепер буде з моїми біткоїнами? Мені варто їх виводити в долари чи обмінювати на Bitcoin Cash?</strong></h4><p>Ви напевно належите до більшості звичайних користувачів, якщо читаєте це — а отже, ваші біткоїни зберігаються у віртуальних гаманцях на сайтах чи на обмінних біржах, а не завантажені на жорсткі диски чи фізичні носії із Bitcoin-гаманцями. В такому разі достатньо знати, що більшість онлайн-платформ, що оперують біткоїнами, домовилися мігрувати на технологію Segwit2x.</p><p>Обережні у своїх оцінках щодо перспектив Bitcoin Cash і представники онлайн-біржі Coinbase і Blockchain; проте не виключають, що можуть згодом перейти на цю технологію, якщо вона покаже свою ринкову життєздатність. Тому вам варто просто «не смикатися» і не поспішати із виведенням біткоїнів у готівку.</p><p>Якщо ж ваші біткоїни зберігаються у фізичному криптогаманцеві на жорсткому диску, можете конвертувати їх і в Bitcoin, і в Bitcoin Cash — вибір залежить від вас.</p><h4><strong>Скільки у підсумку коштуватимуть обидві валюти?</strong></h4><p>Попри незначне просідання, форк не зашкодив Bitcoin — його курс до долара залишається відносно стабільним. Bitcoin Cash буде коштувати якусь частину від цієї суми — поки що прогнозований курс коливається довкола $200. Проте спекулятивна ціна обох валют може змінитися — все залежить від того, як стартапи, обмінники та прості користувачі сприймуть «консервативну» та «інноваційну» гілки біткоїнів.</p><h4><strong>Як мені купити цих «нових біткоїнів»?</strong></h4><p>Черзе хард-форк онлайн-операції із біткоїнами зараз значно уповільнені або заморожені (принаймні, так вчинила біржа Coinbase — там видача коштів та виведення біткоїнів на гаманці поки що відтерміновано, всі, хто не встиг до понеділкового вечора, тепер мусять трохи почекати). Після завершення форку Bitcoin Cash буде торгуватися на онлайн-біржах та в обмінниках на рівні з іншими криптовалютами, такими як <a href="/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ethereum</a>, Ripple чи Litecoin. Тим же, хто має біткоїни на фізичному жорсткому диску у окремому гаманці, нічого купувати не треба — ви можете обміняти їх і на Bitcoin, і на Bitcoin Cash за бажанням (залежно від того, яку подальшу технологію оберете ви та більшість учасників ринку).</p>

Що таке Bitcoin Cash і що варто знати про форк біткоїнів

Bitcoin розділився на дві гілки: що таке Bitcoin Cash та що варто знати про форк біткоїну, дізнайтеся з цього матеріалу.

<p>Помітили, що все більше часу проводите наодинці зі своїм телефоном? Американська психологиня, авторка книги «Відновлення спілкування: сила розмови в цифрову епоху» розповідає, чому слід повернутися до реального життя і як це зробити. Є місця, де не варто використовувати ваш смартфон, каже вона.

Як зауважує професорка Массачусетського технологічного університету Шеррі Таркл, студенти нині одержимі досконалістю й невразливістю. Саме тому вони надсилають свої питання електронною поштою замість того, щоби прийти в приймальні години.

«Зі зростанням моєї популярності, я збільшую кількість приймальних годин. Проте число студентів, котрі відвідують їх, знижується», — сказала професорка Таркл, яка досліджує й пише про стосунки людей та технологій. Таке твердження психологиня озвучила під час конференції на Aspen Ideas Festival, організованого Інститутом Аспена спільно з The Atlantic.
</p>
<h4><strong>В чому полягає проблема «миттєвого» спілкування</strong></h4>
За словами дослідниці, переважно студенти пояснюють таку поведінку таким чином: «Коли говориш наживо, в режимі реального часу, то не можеш повноцінно керувати тим, що збираєшся сказати»». Ці студенти намагаються заховати свої вразливості та недоліки за екранами, стверджує професорка. І в них є «мрія, що о 2 ночі я збираюся написати їм ідеальну відповідь на ідеальне запитання».

Подібні ситуаці та пояснення — ознака того, що ми стали <a href="https://nachasi.com/2017/07/03/phone-love/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надто залежними<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/HNCK8597-300x200.jpg" />Любовний трикутник — як смартфони впливають на стосунки і що із цим робити</span></a> від наших приладів, аби йти по життю вільно, спілкуватися без комплексів та контролювати те, як і на що ми витрачаємо свій час, вважає Шеррі Таркл. Професорка сварить не лише загрузлих в онлайн-спілкування представників «покоління "нульових"», але й молодих матусь. Вони радше залишаться вдома з телефонами в руках, аніж зустрінуться усі разом на дитячих майданчиках.

Викладачка наголошує на результатах дослідження, які показують, що тримати телефон на столі під час прийому їжі, навіть якщо він вимкнений, — це відкривати шлях до зниження почуття емпатії. Щоби змінити наявну тенденцію, психологиня радить впровадити години та місця, коли/де не можна буде використовувати смартфони у вашому житті — і практикувати це постійно.

<img class="aligncenter size-full wp-image-10292" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920.jpg" alt="Де не варто користуватися смартфоном" width="1920" height="1275"><h4><strong>Які місця та ситуації варто «ізолювати» від телефонів та месенджерів</strong></h4>
До переліку місць, де смартфони мають стати небажаними гостями для вас та ваших близьких і друзів, входять низка звичних місць, зокрема:
<ul>
<li>кухня та їдальня під час прийому їжі;</li>
 	<li>під час продуктових закупів у супермаркетах або «будь-чого, по’язаного з їжею і в процесі приготування сніданку, обіду чи вечері загалом»;</li>
 	<li>під час перебуваня у освітніх аудиторіях: Шеррі Таркл стверджує, що більшість елітних університетів забороняють використання смартфонів та ноутбуків під час навчання, оскільки «краще занотовувати від руки, а не на клавіатурі»;</li>
 	<li>ваша спальня — «смартфон біля ліжка погано впливає на близькість у ньому»;</li>
 	<li>спальня ваших дітей — «це погано впливає на сон — їхній та ваш»;</li>
 	<li>автівка, коли ви за кермом — «бо це короткий шлях до самогубства чи вбивства»;
автівка, коли ви — пасажир, якщо тільки це не 50-годинна мандрівка: у цьому випадку можна переглянути фільм. Але пам’ятайте, що балачки в машині — це «ті розмови, які діти пам’ятатимуть усе своє життя»;</li>
 	<li>ігровий майданчик (особливо якщо ви і ваша дитина — в оточенні інших батьків та їхніх дітей);</li>
 	<li>спортивні заняття та змагання ваших дітей — «ви вже змарнували свій суботній день, коли приїхали на стадіон чи до спортивної зали, тож покладіть телефон: справи почекають»;</li>
 	<li>коли ви забираєте дітей зі школи — «ви розбиваєте їм серце, дивлячись у телефон у той час, як дитина прагне вашої уваги».</li>
</ul>
<h4><strong>Чи не надто суворо все це звучить?</strong></h4>
Так. Відмова від смартфону — це ціна, яку ви платите за співпереживання. І це — «не антитехнологічна позиція», каже професорка Таркл. За її словами, це —єдиний спосіб підтримати живе спілкування та людські стосунки (На цьому дослідницю перервав сигнал iPhone у когось із присутніх в кишені).

<p>Помітили, що все більше часу проводите наодинці зі своїм телефоном? Американська психологиня, авторка книги «Відновлення спілкування: сила розмови в цифрову епоху» розповідає, чому слід повернутися до реального життя і як це зробити. Є місця, де не варто використовувати ваш смартфон, каже вона.</p><p>Як зауважує професорка Массачусетського технологічного університету Шеррі Таркл, студенти нині одержимі досконалістю й невразливістю. Саме тому вони надсилають свої питання електронною поштою замість того, щоби прийти в приймальні години.</p><p>«Зі зростанням моєї популярності, я збільшую кількість приймальних годин. Проте число студентів, котрі відвідують їх, знижується», — сказала професорка Таркл, яка досліджує й пише про стосунки людей та технологій. Таке твердження психологиня озвучила під час конференції на Aspen Ideas Festival, організованого Інститутом Аспена спільно з The Atlantic.</p><h4><strong>В чому полягає проблема «миттєвого» спілкування</strong></h4><p>За словами дослідниці, переважно студенти пояснюють таку поведінку таким чином: «Коли говориш наживо, в режимі реального часу, то не можеш повноцінно керувати тим, що збираєшся сказати»». Ці студенти намагаються заховати свої вразливості та недоліки за екранами, стверджує професорка. І в них є «мрія, що о 2 ночі я збираюся написати їм ідеальну відповідь на ідеальне запитання».</p><p>Подібні ситуаці та пояснення — ознака того, що ми стали <a href="/2017/07/03/phone-love/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надто залежними<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/HNCK8597-300x200.jpg" />Любовний трикутник — як смартфони впливають на стосунки і що із цим робити</span></a> від наших приладів, аби йти по життю вільно, спілкуватися без комплексів та контролювати те, як і на що ми витрачаємо свій час, вважає Шеррі Таркл. Професорка сварить не лише загрузлих в онлайн-спілкування представників «покоління &#8220;нульових&#8221;», але й молодих матусь. Вони радше залишаться вдома з телефонами в руках, аніж зустрінуться усі разом на дитячих майданчиках.</p><p>Викладачка наголошує на результатах дослідження, які показують, що тримати телефон на столі під час прийому їжі, навіть якщо він вимкнений, — це відкривати шлях до зниження почуття емпатії. Щоби змінити наявну тенденцію, психологиня радить впровадити години та місця, коли/де не можна буде використовувати смартфони у вашому житті — і практикувати це постійно.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-10292" src="/wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920.jpg" alt="Де не варто користуватися смартфоном" width="1920" height="1275" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920.jpg 1920w, /wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920-768x510.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920-1024x680.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920-650x432.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920-1114x740.jpg 1114w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><h4><strong>Які місця та ситуації варто «ізолювати» від телефонів та месенджерів</strong></h4><p>До переліку місць, де смартфони мають стати небажаними гостями для вас та ваших близьких і друзів, входять низка звичних місць, зокрема:</p><ul><li>кухня та їдальня під час прийому їжі;</li><li>під час продуктових закупів у супермаркетах або «будь-чого, по’язаного з їжею і в процесі приготування сніданку, обіду чи вечері загалом»;</li><li>під час перебуваня у освітніх аудиторіях: Шеррі Таркл стверджує, що більшість елітних університетів забороняють використання смартфонів та ноутбуків під час навчання, оскільки «краще занотовувати від руки, а не на клавіатурі»;</li><li>ваша спальня — «смартфон біля ліжка погано впливає на близькість у ньому»;</li><li>спальня ваших дітей — «це погано впливає на сон — їхній та ваш»;</li><li>автівка, коли ви за кермом — «бо це короткий шлях до самогубства чи вбивства»;<br />автівка, коли ви — пасажир, якщо тільки це не 50-годинна мандрівка: у цьому випадку можна переглянути фільм. Але пам’ятайте, що балачки в машині — це «ті розмови, які діти пам’ятатимуть усе своє життя»;</li><li>ігровий майданчик (особливо якщо ви і ваша дитина — в оточенні інших батьків та їхніх дітей);</li><li>спортивні заняття та змагання ваших дітей — «ви вже змарнували свій суботній день, коли приїхали на стадіон чи до спортивної зали, тож покладіть телефон: справи почекають»;</li><li>коли ви забираєте дітей зі школи — «ви розбиваєте їм серце, дивлячись у телефон у той час, як дитина прагне вашої уваги».</li></ul><h4><strong>Чи не надто суворо все це звучить?</strong></h4><p>Так. Відмова від смартфону — це ціна, яку ви платите за співпереживання. І це — «не антитехнологічна позиція», каже професорка Таркл. За її словами, це —єдиний спосіб підтримати живе спілкування та людські стосунки (На цьому дослідницю перервав сигнал iPhone у когось із присутніх в кишені).</p>

Кухня, спальня й інші місця, куди має бути заборонено вхід із ґаджетами за версією психологині Шеррі Таркл

Помітили, що все більше часу проводите наодинці зі своїм телефоном? Американська психологиня, авторка книги «Відновлення спілкування: сила розмови в цифрову епоху» розповідає, чому слід повернутися до реального життя і як це зробити. Є місця, де не варто використовувати ваш смартфон, каже вона.

Як зауважує професорка Массачусетського технологічного університету Шеррі Таркл, студенти нині одержимі досконалістю й невразливістю. Саме тому вони надсилають свої питання електронною поштою замість того, щоби прийти в приймальні години.

«Зі зростанням моєї популярності, я збільшую кількість приймальних годин. Проте число студентів, котрі відвідують їх, знижується», — сказала професорка Таркл, яка досліджує й пише про стосунки людей та технологій. Таке твердження психологиня озвучила під час конференції на Aspen Ideas Festival, організованого Інститутом Аспена спільно з The Atlantic.
<h4><strong>В чому полягає проблема «миттєвого» спілкування</strong></h4>
За словами дослідниці, переважно студенти пояснюють таку поведінку таким чином: «Коли говориш наживо, в режимі реального часу, то не можеш повноцінно керувати тим, що збираєшся сказати»». Ці студенти намагаються заховати свої вразливості та недоліки за екранами, стверджує професорка. І в них є «мрія, що о 2 ночі я збираюся написати їм ідеальну відповідь на ідеальне запитання».

Подібні ситуаці та пояснення — ознака того, що ми стали <a href="https://nachasi.com/2017/07/03/phone-love/" target="_blank" rel="noopener">надто залежними</a> від наших приладів, аби йти по життю вільно, спілкуватися без комплексів та контролювати те, як і на що ми витрачаємо свій час, вважає Шеррі Таркл. Професорка сварить не лише загрузлих в онлайн-спілкування представників «покоління "нульових"», але й молодих матусь. Вони радше залишаться вдома з телефонами в руках, аніж зустрінуться усі разом на дитячих майданчиках.

Викладачка наголошує на результатах дослідження, які показують, що тримати телефон на столі під час прийому їжі, навіть якщо він вимкнений, — це відкривати шлях до зниження почуття емпатії. Щоби змінити наявну тенденцію, психологиня радить впровадити години та місця, коли/де не можна буде використовувати смартфони у вашому житті — і практикувати це постійно.

<img class="aligncenter size-full wp-image-10292" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920.jpg" alt="Де не варто користуватися смартфоном" width="1920" height="1275" />
<h4><strong>Які місця та ситуації варто «ізолювати» від телефонів та месенджерів</strong></h4>
До переліку місць, де смартфони мають стати небажаними гостями для вас та ваших близьких і друзів, входять низка звичних місць, зокрема:
<ul>
 	<li>кухня та їдальня під час прийому їжі;</li>
 	<li>під час продуктових закупів у супермаркетах або «будь-чого, по’язаного з їжею і в процесі приготування сніданку, обіду чи вечері загалом»;</li>
 	<li>під час перебуваня у освітніх аудиторіях: Шеррі Таркл стверджує, що більшість елітних університетів забороняють використання смартфонів та ноутбуків під час навчання, оскільки «краще занотовувати від руки, а не на клавіатурі»;</li>
 	<li>ваша спальня — «смартфон біля ліжка погано впливає на близькість у ньому»;</li>
 	<li>спальня ваших дітей — «це погано впливає на сон — їхній та ваш»;</li>
 	<li>автівка, коли ви за кермом — «бо це короткий шлях до самогубства чи вбивства»;
автівка, коли ви — пасажир, якщо тільки це не 50-годинна мандрівка: у цьому випадку можна переглянути фільм. Але пам’ятайте, що балачки в машині — це «ті розмови, які діти пам’ятатимуть усе своє життя»;</li>
 	<li>ігровий майданчик (особливо якщо ви і ваша дитина — в оточенні інших батьків та їхніх дітей);</li>
 	<li>спортивні заняття та змагання ваших дітей — «ви вже змарнували свій суботній день, коли приїхали на стадіон чи до спортивної зали, тож покладіть телефон: справи почекають»;</li>
 	<li>коли ви забираєте дітей зі школи — «ви розбиваєте їм серце, дивлячись у телефон у той час, як дитина прагне вашої уваги».</li>
</ul>
<h4><strong>Чи не надто суворо все це звучить?</strong></h4>
Так. Відмова від смартфону — це ціна, яку ви платите за співпереживання. І це — «не антитехнологічна позиція», каже професорка Таркл. За її словами, це —єдиний спосіб підтримати живе спілкування та людські стосунки (На цьому дослідницю перервав сигнал iPhone у когось із присутніх в кишені).

<p>Помітили, що все більше часу проводите наодинці зі своїм телефоном? Американська психологиня, авторка книги «Відновлення спілкування: сила розмови в цифрову епоху» розповідає, чому слід повернутися до реального життя і як це зробити. Є місця, де не варто використовувати ваш смартфон, каже вона.</p><p>Як зауважує професорка Массачусетського технологічного університету Шеррі Таркл, студенти нині одержимі досконалістю й невразливістю. Саме тому вони надсилають свої питання електронною поштою замість того, щоби прийти в приймальні години.</p><p>«Зі зростанням моєї популярності, я збільшую кількість приймальних годин. Проте число студентів, котрі відвідують їх, знижується», — сказала професорка Таркл, яка досліджує й пише про стосунки людей та технологій. Таке твердження психологиня озвучила під час конференції на Aspen Ideas Festival, організованого Інститутом Аспена спільно з The Atlantic.</p><h4><strong>В чому полягає проблема «миттєвого» спілкування</strong></h4><p>За словами дослідниці, переважно студенти пояснюють таку поведінку таким чином: «Коли говориш наживо, в режимі реального часу, то не можеш повноцінно керувати тим, що збираєшся сказати»». Ці студенти намагаються заховати свої вразливості та недоліки за екранами, стверджує професорка. І в них є «мрія, що о 2 ночі я збираюся написати їм ідеальну відповідь на ідеальне запитання».</p><p>Подібні ситуаці та пояснення — ознака того, що ми стали <a href="/2017/07/03/phone-love/" target="_blank" rel="noopener">надто залежними</a> від наших приладів, аби йти по життю вільно, спілкуватися без комплексів та контролювати те, як і на що ми витрачаємо свій час, вважає Шеррі Таркл. Професорка сварить не лише загрузлих в онлайн-спілкування представників «покоління &#8220;нульових&#8221;», але й молодих матусь. Вони радше залишаться вдома з телефонами в руках, аніж зустрінуться усі разом на дитячих майданчиках.</p><p>Викладачка наголошує на результатах дослідження, які показують, що тримати телефон на столі під час прийому їжі, навіть якщо він вимкнений, — це відкривати шлях до зниження почуття емпатії. Щоби змінити наявну тенденцію, психологиня радить впровадити години та місця, коли/де не можна буде використовувати смартфони у вашому житті — і практикувати це постійно.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-10292" src="/wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920.jpg" alt="Де не варто користуватися смартфоном" width="1920" height="1275" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920.jpg 1920w, /wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920-768x510.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920-1024x680.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920-650x432.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/07/office-620823_1920-1114x740.jpg 1114w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><h4><strong>Які місця та ситуації варто «ізолювати» від телефонів та месенджерів</strong></h4><p>До переліку місць, де смартфони мають стати небажаними гостями для вас та ваших близьких і друзів, входять низка звичних місць, зокрема:</p><ul><li>кухня та їдальня під час прийому їжі;</li><li>під час продуктових закупів у супермаркетах або «будь-чого, по’язаного з їжею і в процесі приготування сніданку, обіду чи вечері загалом»;</li><li>під час перебуваня у освітніх аудиторіях: Шеррі Таркл стверджує, що більшість елітних університетів забороняють використання смартфонів та ноутбуків під час навчання, оскільки «краще занотовувати від руки, а не на клавіатурі»;</li><li>ваша спальня — «смартфон біля ліжка погано впливає на близькість у ньому»;</li><li>спальня ваших дітей — «це погано впливає на сон — їхній та ваш»;</li><li>автівка, коли ви за кермом — «бо це короткий шлях до самогубства чи вбивства»;<br />автівка, коли ви — пасажир, якщо тільки це не 50-годинна мандрівка: у цьому випадку можна переглянути фільм. Але пам’ятайте, що балачки в машині — це «ті розмови, які діти пам’ятатимуть усе своє життя»;</li><li>ігровий майданчик (особливо якщо ви і ваша дитина — в оточенні інших батьків та їхніх дітей);</li><li>спортивні заняття та змагання ваших дітей — «ви вже змарнували свій суботній день, коли приїхали на стадіон чи до спортивної зали, тож покладіть телефон: справи почекають»;</li><li>коли ви забираєте дітей зі школи — «ви розбиваєте їм серце, дивлячись у телефон у той час, як дитина прагне вашої уваги».</li></ul><h4><strong>Чи не надто суворо все це звучить?</strong></h4><p>Так. Відмова від смартфону — це ціна, яку ви платите за співпереживання. І це — «не антитехнологічна позиція», каже професорка Таркл. За її словами, це —єдиний спосіб підтримати живе спілкування та людські стосунки (На цьому дослідницю перервав сигнал iPhone у когось із присутніх в кишені).</p>

Де не варто користуватися смартфоном

{:ua}Як врегулювати обсяг використання телефону у вашому житті і де не варто його використовувати?{:}

Що робити, якщо кондуктор тролейбусу вимагає від пасажира з велосипедом вийти? Команда DreamKyiv пояснює, які мають бути ваші подальші дії — та в яких видах міського транспорту і як слід перевозити велосипед

<h4><strong>Чи можу я перевозити велосипед в трамваї або тролейбусі?</strong></h4>
Так, у трамваях та тролейбусах дозволено безоплатне перевезення велосипедів за умови, що велосипед «не буде забруднювати одяг пасажирів, обшивку салону та сидіння» (принаймні про це йдеться в офіційному роз’ясненні від КП «Київпастранс»).

<h4><strong>Мені доводиться частіше долати відстані метрополітеном або автобусом. Як бути з велосипедом?</strong></h4>
В такому випадку доречно знати, що в салоні автобуса та вагоні метро дозволено перевозити велосипед у складеному чи розібраному вигляді за умови, що він не перевищуватиме дозволені габарити та вагу багажу. Дозволені габарити — це 100х50х30 см і загальна вага до 40 кг. Якщо у вас електровелосипед з містким акумулятором, він може важити більше 40 кг.
<h4><strong>За габаритами мій велосипед підходить. Як розміститися з ним у салоні?</strong></h4>
Багаж має бути розміщений у салоні так, щоб не заважати вільному проходу пасажирів уздовж салону та не блокувати доступ до основних і аварійних виходів. Це стосується усіх видів громадського транспорту. Вимоги до велосипеда у складеному вигляді тут — такі ж, як і до багажу.

<iframe src="https://giphy.com/embed/3o7TKt0tu4ko4hfkHK" width="580" height="370" frameBorder="0" class="giphy-embed" allowFullScreen></iframe>

<h4><strong>Я можу перевозити лише один велосипед?</strong></h4>
Так. За кожну наступну одиницю багажу потрібно заплатити повну вартість білета або іншу суму, якщо йдеться про міжміські перевезення. Ця вимога діє згідно із «Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», документ було затверджено Кабінетом Міністрів України постановою №176 від 18 лютого 1997 року.
<h4><strong>У Києві ще є фунікулер, які там правила стосовно пасажирів з двоколісним транспортом?</strong></h4>
Перевезення велосипеда у фунікулері дозволяється у будь-який час за відсутності великої кількості пасажирів за додаткову оплату (вона дорівнює вартості ще одного жетона для пасажира).

<h4><strong>Чи можу я перевозити велосипед в трамваї або тролейбусі?</strong></h4><p>Так, у трамваях та тролейбусах дозволено безоплатне перевезення велосипедів за умови, що велосипед «не буде забруднювати одяг пасажирів, обшивку салону та сидіння» (принаймні про це йдеться в офіційному роз’ясненні від КП «Київпастранс»).</p><h4><strong>Мені доводиться частіше долати відстані метрополітеном або автобусом. Як бути з велосипедом?</strong></h4><p>В такому випадку доречно знати, що в салоні автобуса та вагоні метро дозволено перевозити велосипед у складеному чи розібраному вигляді за умови, що він не перевищуватиме дозволені габарити та вагу багажу. Дозволені габарити — це 100х50х30 см і загальна вага до 40 кг. Якщо у вас електровелосипед з містким акумулятором, він може важити більше 40 кг.</p><h4><strong>За габаритами мій велосипед підходить. Як розміститися з ним у салоні?</strong></h4><p>Багаж має бути розміщений у салоні так, щоб не заважати вільному проходу пасажирів уздовж салону та не блокувати доступ до основних і аварійних виходів. Це стосується усіх видів громадського транспорту. Вимоги до велосипеда у складеному вигляді тут — такі ж, як і до багажу.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://giphy.com/embed/3o7TKt0tu4ko4hfkHK" width="580" height="370" frameBorder="0" class="giphy-embed" allowFullScreen></iframe></p><h4><strong>Я можу перевозити лише один велосипед?</strong></h4><p>Так. За кожну наступну одиницю багажу потрібно заплатити повну вартість білета або іншу суму, якщо йдеться про міжміські перевезення. Ця вимога діє згідно із «Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», документ було затверджено Кабінетом Міністрів України постановою №176 від 18 лютого 1997 року.</p><h4><strong>У Києві ще є фунікулер, які там правила стосовно пасажирів з двоколісним транспортом?</strong></h4><p>Перевезення велосипеда у фунікулері дозволяється у будь-який час за відсутності великої кількості пасажирів за додаткову оплату (вона дорівнює вартості ще одного жетона для пасажира).</p>