Що варто знати про зміни в законодавстві від початку 2018 року

Сортування сміття, придбання товарів за кордоном, ведення бізнесу в Україні — це далеко не повний перелік питань, яких торкнулися законодавчі зміни від початку 2018 року. Про це та інше розповідатимемо у нашій щотижневій тематичній добірці.

З 2018-го всі сортуємо сміття

Ще восени 2017-го ми розповідалиІз 2018 року сортування сміття стане обов’язковим — що варто знати про те, що з 2018 року сортування сміття стане обов’язковим і для чого це потрібно. І от з 1 січня, відповідно до закону «Про відходи», всі українці зобов’язані сортувати сміття.

Чому це сталося саме зараз?

Цілком логічно, адже правка про заборону збереження непереробних побутових відходів була внесена в ЗУ ще у 2012 році. Зміни пов’язані з тим, що восени 2017-го в повну силу запрацювала Угода про асоціацію з ЄС. Відповідно всі закони, які відповідають європейським нормам (а правка відповідає директивам ЄС 999/31/EC та 2008/98/EC), мають виконуватися. Тож вчимося правильно сортувати побутові відходи, адже так ми не лише дбатимемо про довкілля, але й крок за кроком наблизимося до європейського життя.

Шопінг за кордоном: нові правила

Цьогорічні нововведення торкнулися також тих, хто полюбляє закупи за кордоном. Новий законОподаткування закордонних відправлень (так зв. «три посилки») відтерміновано до 2019 року із 1 січня зобов’язує сплатити 30% податку тих, хто дуже часто ввозить на територію України товари з-за кордону.

Кого безпосередньо стосується новий закон? 

Нові правила обмежують так званих «човників», котрі часто завозять товари з-за кордону для перепродажу. Якщо ваша покупка дорожча за €500 і важча 50 кг, маєте сплатити мито. При виїзді частіше, ніж раз на три доби потрібно сплатити мито за всі покупки, дорожчі за €50. А вже з 2019 року закон обмежить і закордонні відправлення: не більше 3 на місяць по €150.

Підписано закон про протидію домашньому насильству

4 січня Президент України підписав Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який ВР ухвалила на початку грудня минулого року.

Документом передбачається впровадження комплексного підходу до боротьби з домашнім насильством, суттєве доповнення наявних інструментів такої боротьби, введення нових визначень термінів, та інших норм, спрямованих на покращення захисту потерпілих від домашнього насильства.

прес-служба Петра Порошенка

Що потрібно знати про новий закон?

Він передбачає створення і забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства. Підписаний закон, зокрема, запроваджує термін «домашнє насильство», яке карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, арештом на термін до шести місяців, обмеженням волі на термін до п’яти років або позбавленням волі на термін до двох років. Документ також доповнює Кримінальний кодекс України статтею про «примушування до шлюбу» і встановлює покарання за це правопорушення у формі арешту на термін до шести місяців, обмеження волі на термін до трьох років або позбавлення волі на аналогічний термін. Закон набуде чинності через рік з дня його опублікування.

Також 4 січня глава держави підписав документ про внесення змін до ЗУ щодо виплати аліментів. Законом передбачені нові засоби примусового виконання рішень до боржника, який не виплачує аліменти більше 6 місяців. Зміни у законі містять і досить дискусійний момент. Згідно з підписаним дкументом, у разі несплати аліментів боржником понад півроку, питання про тимчасовий виїзд дитини за кордон самостійно вирішує той з батьків, з яким за рішенням суду проживає дитина. Детальніше з відповідними змінами до ЗУ можна ознайомитися за посиланням.

Ведення бізнесу в Україні з 2018-го стане простішим

Також початок 2018 року відзначився підписанням Закону України №2210-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів». Підписаний документ покликаний вирішити проблему розподілу акціонерних товариств в Україні на публічні і приватні за формальними ознаками. Внесені зміни усувають дисбаланс у законодавстві, що дозволяє запровадити європейські принципи у питанні визначення та регулювання публічних компаній.

Згодом президент підписав Закон про ратифікацію Угоди щодо заохочення та захисту інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК. Метою угоди є створення правових рамок для розвитку співробітництва між сторонами та залучення інвестицій і грантових ресурсів Фонду (у тому числі у державний сектор). Підписання документу є важливою подією, адже з Фондом міжнародного розвитку ОПЕК співпрацюють понад 130 країн по всьому світі. ОПЕК допомагає реалізувати проекти щодо підвищення енергоефективності, розвитку транспорту та інфраструктури, поліпшення продовольчої безпеки та доступу до водних ресурсів, покращення охорони здоров’я тощо.

Борітеся — поборете: про фейкові новини

Від новин українських до подій світового масштабу. Пригадуєте найбільш обговорювану тему 2017 року? Ні, ми не про біткойни, а про фейкові новини. Початок 2018 року відзначився заявою Емануеля Макрона щодо закону про боротьбу з недостовірними новинами, особливо в період виборів.

Тисячі пропагандистських аккаунтів у соцмережах розповсюджуються всім світом, на всіх мовах. Брехня поширюється в маси для занепаду політичних діячів, видатних особистостей, громадських діячів, журналістів. Ми розробимо нашу правову систему для захисту демократії від цих фейкових новин.

Емануель Макрон, Президент Франції

Ініціативу Президента Франції одразу ж підтримав Міністр закордонних справ України. Ось що про це написав Павло Клімкін у Twitter:

В Україні ж першим кроком у боротьбі з недостовірною інформацією у 2018-му стало підписання президентом Закону щодо видачі тимчасових дозволів на телерадіомовлення в зоні проведення АТО та прикордонних районах України. Його мета — забезпечення безперервності теле- та радіомовлення для населення на територіях, найбільш вразливих до зовнішнього негативного інформаційного впливу.

Досягнення мети забезпечуватиметься шляхом законодавчого запровадження процедури надання дозволу на тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення, зокрема таких, що межують з тимчасово окупованою територією України.

До переліку входять: Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, окремі райони Донецької і Луганської областей, а також прикордонні райони України, на які з території сусідніх держав засобами ефірного телерадіомовлення поширюються програми держави-агресора.

Які зміни відбудуться в освіті у 2018-му

Із 2018 року Україна переходитьУкраїна переходить на 12-річну систему шкільної освіти на нову систему шкільної освіти. Відповідний Закон «Про освіту» ВР ухвалила восени 2017-го. До речі, відповідно до нового закону  збільшиться не лише тривалість навчання, але й з’явиться поділ на профілі у старшій школі.

Також з нового року мобільні додатки допомагатимуть українським вишам. ВНЗ в Україні зможуть отримувати ліцензію онлайн. Про це повідомивМобільні додатки допоможуть вишам — а ліцензію видаватимуть через blockchain заступник міністра освіти і науки Роман Греба.

І наостанок новина для найменших українців. Міністерство освіти вперше за 15 років запропонувало змінити іграшкиМіносвіти змінить іграшки у дитсадках на сучасніші та технологічніші у дитячих садках.  Іграшкові м’ясорубки і телевізори пропонують замінити на більш сучасні та технологічні забавки.

Читайте добірку «Право і суспільство» щочетверга і дізнавайтеся найважливіші суспільні новини за тиждень.