Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Ксенія Маслова, Radar Tech: «Ми працюємо, щоби бачити справжні бізнес-результати»

Ksenija Maslova, Radar Tech: «My pracjujemo, ščoby bačyty spravžni biznes-rezuľtaty»

Radar Tech «народився» на ВДНГ і спочатку називався ВДНГ-Tech. Коли Максим Бахматов та команда стали за кермо експоцентру, вони розпочали підготовку стратегії розвитку території, хотіли перетворити це на культурно-інноваційний центр. За задумом павільйон №5 мав стати ядром інноваційно-технологічного напрямку
Radar Tech «narodyvsja» na VDNG i spočatku nazyvavsja VDNG-Tech. Koly Maksym Bahmatov ta komanda staly za kermo ekspocentru, vony rozpočaly pidgotovku strategiї rozvytku terytoriї, hotily peretvoryty ce na kuľturno-innovacijnyj centr. Za zadumom paviľjon №5 mav staty jadrom innovacijno-tehnologičnogo naprjamku
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Ксенія Маслова, менеджер з комунікацій у Radar Tech, розповіла про те, з чого все починалося, і чого команда досягла станом на сьогодні. — Розпочати вирішили з формату, якого не було тоді в Україні – створити технологічний кластер, який об’єднував би галузеві корпоративні акселератори. Забігаючи наперед, скажу, що сьогодні Radar Tech цим і займається – розробляє та реалізує акселераційні програми, адаптовані під різні галузі української економіки. Ідея створення такого кластеру належить декільком людям. У нас є внутрішній жарт, що стратегів в Radar Tech більше, ніж виконавчих менеджерів. Члени правління Radar Tech – це Максим Бахматов, Юлія Порошенко, Альона Калібаба, Денис Довгополий та Юлія Миронова. Всі вони – лідери думок в стартап-галузі з потужною експертизою в розвитку підприємництва та інновацій. — Перший пілотний проект ми стартували на ВДНГ за підтримки Київстар. Вважаємо, що пілот був доволі успішним – всі 4 стартапи, яких в результаті обрав телеком-оператор для подальшої співпраці, вже підписали договори та працюють з Київстар. — Головна мета Radar Tech — створити можливості для розвитку технологічних компаній в Україні. У нас велика кількість першокласних спеціалістів в IT-сфері, але відсоток продуктових команд серед них – замалий. А ті, хто створює свій продукт, зазвичай виїжджають за кордон. Ми хочемо, щоб талановита молодь могла знайти шлях розвитку та реалізації потенціалу тут, всередині країни. Ми прагнемо показати, що ринок є і тут. До того ж, працюючи з корпораціями, ми допомагаємо їм стати більш відкритими до змін та інновацій. Зрештою, від цього виграють усі. Нам важливо, щоби наші акселератори давали реальні бізнес-результати. Якщо стартапи після завершення акселератора дійсно працюють далі в партнерстві з корпорацією і така співпраця приносить результати – можна вважати, що тут Radar Tech з завданням впорався. — Ми вже провели 2 програми розвитку для телеком-стартапів. В цьому напрямку головний наш партнер та замовник – Київстар. Наступна галузь – агросфера. Цього місяця розпочали набір до нового проекту з найбільшим агрохолдингом не тільки України, а й Східної Європи загалом – МХП. Тут фокус буде на тих рішеннях, які можна застосувати в роботі холдингу і, якщо чесно, це не обмежується агротехнологіями в класичному розумінні. Ми зацікавлені в енергетиці, логістиці, fintech. Звісно, плануємо продовжити розвивати телеком- та агронапрямки. — Організувати роботу акселератора взагалі справа не з легких (сміється). Для мене, як для менеджера з комунікацій, надважливо на етапі збору заявок залучити цільову аудиторію та зацікавити більше якісних стартапів. Більшість українських стартапів шукає «швидких грошей» на розвиток, тобто інвестування, та зазвичай планує масштабуватись в Америці, а не в Україні. Це факт. Ми ж не даємо інвестицій, але вчимо заробляти разом з ключовими гравцями галузі. В Україні. — Складно на моменті відбору. У нас всього 10 місць до акселератора, і експерти можуть сперечатися до глибокої ночі за кожну з команд, чи варто її брати до фіналу. Відповідальність велика. Успішність набору залежить також від того, наскільки вдалим був вибір експертів. Буває нелегко об’єднувати ці два світи – стартаперів та корпоративний. Нелегко, але ми для цього і потрібні – навчити їх взаємодіяти. Загалом, найбільші складнощі ми ховаємо «за кулісами». І після чергового Демо-дня починається найцікавіше – стартапи-фіналісти готуються до підписання договору з корпорацією. А наше завдання – підтримати їх в цьому, допомогти закрити угоду найбільш легко та швидко. — MHP Accelerator – це конкурсна програма, націлена на пошук, розвиток та інтеграцію технологічних рішень в сфері агробізнесу. Так, це — новий етап для команди Radar Tech, оскільки для нас це дійсно нова галузь. Основні цілі такі ж самі як в телеком-напрямку: знайти кращі рішення, які можливо інтегрувати в бізнес корпорації-партнера. 2 етапи відбору, 3-місячна програма розвитку, понад 200 годин теорії та практики й менторська підтримка від провідних експертів ринку. Звісно, проект отримав новий фокус, тому ми готуємо для наших резидентів дещо зовсім нове. Ми залучаємо інших партнерів та менторів, які мають експертизу в агро-галузі. Зараз ми на етапі збору заявок. Він закриється 26 лютого 2018 року. Здається, що часу так багато, але перша двадцятка стартапів, які хочуть стати учасниками акселератору, в нас вже є. Це — добрий знак для нас: бачимо, що проект цікавий. Але ми все одно активно шукаємо найбільш цікаві стартапи, проводимо цілу низку подій, їздимо з інформаційним туром до найбільших міст України. Робимо це, бо розуміємо, що 90% заявок все одно прийдуть до нас в останні тижні. До цього часу ми хочемо розказати про наш проект кожному, кого він може зацікавити. Всі команди мають відповідати наступним критеріям: команда складається мінімум з 2 повнолітніх представників, один з яких – громадянин України. Пріоритет мають ті команди, які можуть представити MVP (minimal viable product) а також ті рішення, які працюють в цільових для кожної програми напрямках. В цьому проекті в нас 7 таких напрямків, з ними можна ознайомитись на сайті проекту. В нас 2 основні етапи відбору: півфінал та фінал. Після двох місяців збору заявок журі, до складу якого входять експерти стартап-галузі та провідні фахівці корпорації-партнера (цього разу – МХП) розглядають кожний проект та оцінюють його за 4 критеріями: можливість інтеграції з корпорацією, інноваційність рішення, модель монетизації, команда. У підсумку 30 кращих команд ми запрошуємо на етап пре-акселерації – тижневого навчального інтенсиву, під час якого маємо змогу краще зрозуміти рішення, подивитись на те, чи можлива подальші співпраця з корпорацією та акселератором загалом. Є ще один важливий і доволі суб’єктивний критерій – coachable\not coachable. Під час пре-акселерації ми дивимось, чи готова команда неупереджено приймати критику та йти далі. Якщо команда не готова докладати зусиль для свого розвитку, краще поступитись місцем у фіналі. Із 30 команд ми завжди намагаємось обрати 10 кращих. Але конкуренція настільки висока, а суперечки між експертами – нестримні, що обидва рази ми давали можливість ще одному, одинадцятому проекту, пройти акселераційну програму. І обидва рази показали, що недаремно. — Крім того, що ми прагнемо створити ще один кейс успішної взаємодії між корпораціями та стартапами, в нас є ще одна, дуже амбітна мета: показати в цьому проекті, що агрогалузь – це не село. Це не тільки «курчата, поросята, телята», широкі лани та чорнозем. Агрогалузь сьогодні – це високотехнологічні датчики, дрони, автоматизовані комбайни та ще безліч іноді простих, але ефективних та дієвих рішень, розроблених на основі сучасних технологій. — Мій улюблений приклад – стартап Pibox. До нас у перший телеком-акселератор команда прийшла з вже готовим продуктом – потужним месенджером, за допомогою якого можна передавати важкі та надважкі файли. Загалом, продукт міг бути корисним, але команда орієнтувалась на ринок B2C – це було хибне рішення. Знаєте, за поведінкою я — типовий early adopter, я обожнюю завантажувати та тестувати нові сервіси та додатки. Але навіть для таких, як я, ще один месенджер в телефоні – too much. Зрештою, нашим експертам вдалось переконати команду сфокусуватись на B2B-ринку. Згодом вони запустили Pibox Music – нішеву платформу для музичних продюсерів. І успішно розпочали співпрацю з низкою музичних лейблів. Виявилось, що як звичайний месенджер Pibox був «одним з багатьох», а як спеціалізована платформа – the one & only. Тим паче, що засновник стартапу – Іван Талайчук – займався музикою професійно і чудово розуміє потреби своєї цільової аудиторії. Загалом подібних історій в Radar Tech за 2 роки вже зібралось достатньо, щоб почати пишатись випускниками і бачити, що навіть ті стартапи, які потім не починають працювати з корпорацією, отримують від нас достатньо порад та імпульсів для подальшого розвитку.

Ксенія Маслова, менеджер з комунікацій у Radar Tech, розповіла про те, з чого все починалося, і чого команда досягла станом на сьогодні.

Ксеніє, як народилася ідея створити Radar Tech? Хто був ініціатором і з чого ви починали?

— Розпочати вирішили з формату, якого не було тоді в Україні – створити технологічний кластер, який об’єднував би галузеві корпоративні акселератори. Забігаючи наперед, скажу, що сьогодні Radar Tech цим і займається – розробляє та реалізує акселераційні програми, адаптовані під різні галузі української економіки.

Ідея створення такого кластеру належить декільком людям. У нас є внутрішній жарт, що стратегів в Radar Tech більше, ніж виконавчих менеджерів. Члени правління Radar Tech – це Максим Бахматов, Юлія Порошенко, Альона Калібаба, Денис Довгополий та Юлія Миронова. Всі вони – лідери думок в стартап-галузі з потужною експертизою в розвитку підприємництва та інновацій.

На запуску MHP Accelerator

На запуску MHP Accelerator

Яким був ваш перший проект?

— Перший пілотний проект ми стартували на ВДНГ за підтримки Київстар. Вважаємо, що пілот був доволі успішним – всі 4 стартапи, яких в результаті обрав телеком-оператор для подальшої співпраці, вже підписали договори та працюють з Київстар.

Першочергова мета акселераційних програм - віднайти найкращих серед найкращих. А які ще цілі ви ставите собі перед під час підготовки нової програми?

— Головна мета Radar Tech — створити можливості для розвитку технологічних компаній в Україні. У нас велика кількість першокласних спеціалістів в IT-сфері, але відсоток продуктових команд серед них – замалий. А ті, хто створює свій продукт, зазвичай виїжджають за кордон. Ми хочемо, щоб талановита молодь могла знайти шлях розвитку та реалізації потенціалу тут, всередині країни. Ми прагнемо показати, що ринок є і тут. До того ж, працюючи з корпораціями, ми допомагаємо їм стати більш відкритими до змін та інновацій. Зрештою, від цього виграють усі.

Нам важливо, щоби наші акселератори давали реальні бізнес-результати. Якщо стартапи після завершення акселератора дійсно працюють далі в партнерстві з корпорацією і така співпраця приносить результати – можна вважати, що тут Radar Tech з завданням впорався.

Скільки програм уже позаду і як ви хочете розвиватися далі?

Ксенія Маслова

— Ми вже провели 2 програми розвитку для телеком-стартапів. В цьому напрямку головний наш партнер та замовник – Київстар.

Наступна галузь – агросфера. Цього місяця розпочали набір до нового проекту з найбільшим агрохолдингом не тільки України, а й Східної Європи загалом – МХП. Тут фокус буде на тих рішеннях, які можна застосувати в роботі холдингу і, якщо чесно, це не обмежується агротехнологіями в класичному розумінні.

Ми зацікавлені в енергетиці, логістиці, fintech. Звісно, плануємо продовжити розвивати телеком- та агронапрямки.

Як щодо організаційної складової — з чим виникають найбільші труднощі в організації кожного акселератора?

— Організувати роботу акселератора взагалі справа не з легких (сміється). Для мене, як для менеджера з комунікацій, надважливо на етапі збору заявок залучити цільову аудиторію та зацікавити більше якісних стартапів. Більшість українських стартапів шукає «швидких грошей» на розвиток, тобто інвестування, та зазвичай планує масштабуватись в Америці, а не в Україні. Це факт. Ми ж не даємо інвестицій, але вчимо заробляти разом з ключовими гравцями галузі. В Україні.

Усе-таки, який етап є найскладнішим?

— Складно на моменті відбору. У нас всього 10 місць до акселератора, і експерти можуть сперечатися до глибокої ночі за кожну з команд, чи варто її брати до фіналу. Відповідальність велика. Успішність набору залежить також від того, наскільки вдалим був вибір експертів. Буває нелегко об’єднувати ці два світи – стартаперів та корпоративний. Нелегко, але ми для цього і потрібні – навчити їх взаємодіяти.

Часто засновники стартапів та експерти корпорацій мислять зовсім по-різному, ділова культура - геть інша, операційні процеси – геть інші

Загалом, найбільші складнощі ми ховаємо «за кулісами». І після чергового Демо-дня починається найцікавіше – стартапи-фіналісти готуються до підписання договору з корпорацією. А наше завдання – підтримати їх в цьому, допомогти закрити угоду найбільш легко та швидко.

Розкажи більше про MHP Акселератор, те, над чим ви працюєте зараз. Це ваш перший досвід співпраці у сфері агроіндустрії?

— MHP Accelerator – це конкурсна програма, націлена на пошук, розвиток та інтеграцію технологічних рішень в сфері агробізнесу. Так, це — новий етап для команди Radar Tech, оскільки для нас це дійсно нова галузь.

Основні цілі такі ж самі як в телеком-напрямку: знайти кращі рішення, які можливо інтегрувати в бізнес корпорації-партнера. 2 етапи відбору, 3-місячна програма розвитку, понад 200 годин теорії та практики й менторська підтримка від провідних експертів ринку.

Звісно, проект отримав новий фокус, тому ми готуємо для наших резидентів дещо зовсім нове. Ми залучаємо інших партнерів та менторів, які мають експертизу в агро-галузі.

01/ 03
Відкриття MHP Accelerator

Зараз ми на етапі збору заявок. Він закриється 26 лютого 2018 року. Здається, що часу так багато, але перша двадцятка стартапів, які хочуть стати учасниками акселератору, в нас вже є. Це — добрий знак для нас: бачимо, що проект цікавий. Але ми все одно активно шукаємо найбільш цікаві стартапи, проводимо цілу низку подій, їздимо з інформаційним туром до найбільших міст України. Робимо це, бо розуміємо, що 90% заявок все одно прийдуть до нас в останні тижні. До цього часу ми хочемо розказати про наш проект кожному, кого він може зацікавити.

До речі, цього разу в нас є призовий фонд – 300 тис грн. Їх отримає найперспективніша команда на подальший розвиток свого рішення

Як саме ви відбираєте стартап-учасників для програми?

Всі команди мають відповідати наступним критеріям: команда складається мінімум з 2 повнолітніх представників, один з яких – громадянин України. Пріоритет мають ті команди, які можуть представити MVP (minimal viable product) а також ті рішення, які працюють в цільових для кожної програми напрямках. В цьому проекті в нас 7 таких напрямків, з ними можна ознайомитись на сайті проекту.

В нас 2 основні етапи відбору: півфінал та фінал. Після двох місяців збору заявок журі, до складу якого входять експерти стартап-галузі та провідні фахівці корпорації-партнера (цього разу – МХП) розглядають кожний проект та оцінюють його за 4 критеріями:

  • можливість інтеграції з корпорацією,
  • інноваційність рішення,
  • модель монетизації,
  • команда.

У підсумку 30 кращих команд ми запрошуємо на етап пре-акселерації – тижневого навчального інтенсиву, під час якого маємо змогу краще зрозуміти рішення, подивитись на те, чи можлива подальші співпраця з корпорацією та акселератором загалом. Є ще один важливий і доволі суб’єктивний критерій – coachable\not coachable. Під час пре-акселерації ми дивимось, чи готова команда неупереджено приймати критику та йти далі. Якщо команда не готова докладати зусиль для свого розвитку, краще поступитись місцем у фіналі.

Із 30 команд ми завжди намагаємось обрати 10 кращих. Але конкуренція настільки висока, а суперечки між експертами – нестримні, що обидва рази ми давали можливість ще одному, одинадцятому проекту, пройти акселераційну програму. І обидва рази показали, що недаремно.

01/ 03
Стартапи та ідеї — головне, на що чекають у новому акселераторі

Ви вкладаєте багато зусиль на підготовку до акселератора, тож яких результатів очікуєте?

— Крім того, що ми прагнемо створити ще один кейс успішної взаємодії між корпораціями та стартапами, в нас є ще одна, дуже амбітна мета: показати в цьому проекті, що агрогалузь – це не село. Це не тільки «курчата, поросята, телята», широкі лани та чорнозем. Агрогалузь сьогодні – це високотехнологічні датчики, дрони, автоматизовані комбайни та ще безліч іноді простих, але ефективних та дієвих рішень, розроблених на основі сучасних технологій.

Наскільки досвід, отриманий під час навчання в програмі, практично допомагає стартапам розвинутися в майбутньому? Наведи приклади тих, хто виросли і, якщо такі є, трансформувалися зі стартапів у повноцінний бізнес

— Мій улюблений приклад – стартап Pibox. До нас у перший телеком-акселератор команда прийшла з вже готовим продуктом – потужним месенджером, за допомогою якого можна передавати важкі та надважкі файли. Загалом, продукт міг бути корисним, але команда орієнтувалась на ринок B2C – це було хибне рішення. Знаєте, за поведінкою я — типовий early adopter, я обожнюю завантажувати та тестувати нові сервіси та додатки. Але навіть для таких, як я, ще один месенджер в телефоні – too much.

Зрештою, нашим експертам вдалось переконати команду сфокусуватись на B2B-ринку. Згодом вони запустили Pibox Music – нішеву платформу для музичних продюсерів. І успішно розпочали співпрацю з низкою музичних лейблів. Виявилось, що як звичайний месенджер Pibox був «одним з багатьох», а як спеціалізована платформа – the one & only. Тим паче, що засновник стартапу – Іван Талайчук – займався музикою професійно і чудово розуміє потреби своєї цільової аудиторії.

Загалом подібних історій в Radar Tech за 2 роки вже зібралось достатньо, щоб почати пишатись випускниками і бачити, що навіть ті стартапи, які потім не починають працювати з корпорацією, отримують від нас достатньо порад та імпульсів для подальшого розвитку.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: