<p>Минулого тижня у Німеччині ухвалили закон, який передбачає штрафи до €50 млн для онлайн-платформ, які вчасно не видалили неправдиві новини або так звану «мову ненависті» — образливі та зневажливі коментарі, що розпалюють ненависть в інтернеті. Закон називається Netzwerkdurchsetzungsgesetz — і набере чинності він аж восени 2017-го, після того, як пройдуть вибори у Бундестаг у вересні.
</p>
<h4><strong>Чим зумовлено прийняття окремого закону</strong></h4>
Із жовтня 2017 року Facebook, <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/3d-v-2d-youtube/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">YouTube<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/sport-1526987_1280-300x200.jpg" />3D в 2D: YouTube представив новий формат відеозйомки</span></a> та інші платфоми змушені видаляти «очевидно неправомірний» контент за 24 години після його появи. У складніших випадках, коли перевірка сумнівних текстів потребує більше часу, на визначення дається 7 днів. За словами міністра юстиції Німеччини Гайко Мааса, досвід показав, що без політичного тиску великі онлайн-платформи не виконують своїх зобов'язань і не видаляють нелегальний контент. Йдеться, зокрема, про соціальну мережу <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/facebook-gif-komentari/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Facebook<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/balloon-17555_960_720-300x200.jpg" />Facebook дозволить користуватися GIF у стрічці новин</span></a>, яка налічує близько 30 млн користувачів з Німеччини.

Нині проблема полягає здебільшого у тому, що соцмережі ігнорують скарги користувачів, які почувають себе ображеними. Крім того, компанія часто відмовляється видаляти ці коментарі, посилаючись на власні правила. Тепер закон мав би змусити онлайн-платформи ретельніше перевіряти контент і вчасно реагувати на скарги. Facebook прокоментував це нововведення дипломатично:

[blockquote_with_author content="— Ми віримо, що найкращі рішення будуть знайдені, коли держава, громадянське суспільство та індустрія працюватимуть разом."]

У нинішньому вигляді ця ініатива не допоможе вирішити проблему ненависті та неправдивої інформації в інтернеті, зазначили в компанії.
<h4><strong>Чи порушується цим законом принцип поділу влади</strong></h4>
Але що означає «очевидно неправомірний»? Соцмережам дають у найкращому випадку тиждень, аби дати відповідь на це питання. Коли з подібною проблемою стикаються органи правосуддя, їм навряд чи вистачає розглянути її за такий короткий термін. Виходить, приватні компанії переймають повноваження судів і ще й у дуже жорстких умовах. Власне, не лише представники Facebook, але й правозахисники критикують сумнівний закон. Вони переконані, що дотримуватися визначених часових рамок нереалістично, а поспішні оцінки рано чи пізно можуть перетворитися на «випадкову цензуру», коли платформа видалятиме критичні пости, не встигнувши розібратися у проблемі.

Крім соціальних мереж, інформацію в інтернеті аналізують й незалежні громадські організації, пише видання BBC. В одній із них — German Association of the Internet Industry — погоджуються, що проблему з мовою ненависті, неправдивою інформацією в інтернеті потрібно вирішувати. Але не у спосіб, як це пропонує новий закон: «Потрібен час, аби визначити чи контент, на який скаржаться справді нелегальний», — передає слова Александра Рабе видання. Крім того, за його словами, нерідко трапляється, що брехня не потрапляє під юридичне визначення «неправдивої інформації».
<h4><strong>Чи не потрапить правосуддя до рук великим корпораціям</strong></h4>
Інтернет-активіст Маркус Бекендаль з порталу Netzpolitik.org нагадує, що правосуддя не належить до повноважень приватних компаній. Їм не слід давати право виголошувати вердикти щодо того, який контент легальний, а який — ні. У демократичній державі такими питаннями повинні займатися суди. У відповідь на подібні застереження німецькі законотворці передбачили компроміс — створення окремого державного органу, у який компанії зможуть звернутися, коли самі не зуміють розібратися з юридичними нюансами. Якщо це відомство буде створене, то підпорядковуватиметься німецькому міністерству юстиції. Поки що це лише ідея, яку озвучив Гайко Маас, <a href="http://www.faz.net/aktuell/wirtschaft/netzwirtschaft/netzwerkdurchsetzungsgesetz-was-sie-ueber-das-gesetz-gegen-hass-im-internet-wissen-muessen-15084364.html" target="_blank" rel="noopener">пише</a> сайт видання Frakfurter Allgemeine Zeitung. І невідомо, хто саме входитиме до складу такого державного органу і якими будуть його повноваження. І знову ж правозахисники застерігають: таке рішення може привести до створення державного органу цензури.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/eye-1553789_1280.jpg" align="left"]
<h4><strong>Загроза цензури</strong></h4>
Не варто забувати, що часто дуже важко визначити, чи не порушує те чи інше висловлювання букву закону. Особливо, коли йдеться про приватні розмови, жарти, кепкування й сатиру. Тому компанії, аби не платити високих штрафів, можуть стати надто обережними і видаляти більше, ніж потрібно. Така тенденція може легко перерости в обмеження права на вільне висловлення думки або цензуру. Ситуацію, у якій держава вирішує, що є «правдою», а що «брехнею», називається деспотією, <a href="http://www.tagesspiegel.de/politik/gesetzentwurf-von-heiko-maas-erdoganismus-in-reinkultur/19537970.html" target="_blank" rel="noopener">прокоментував</a> журналіст Гаральд Мартенштайн у колонці для tagespiegel.de. «Міністр юстиції Гайко Маас запропонував закон, при прочитанні якого складається враження, що він походить з книги «1984», — зазначив він. За його словами, завжди існуватиме невизначеність між полемікою, сатирою та серйозним наклепом, розпалюванням ненависті тощо. Тому в країні й існують незалежні суди, які вирішують, що дозволено, а що ні. І неважливо, чи погроза виголошена особисто, надрукована в газеті чи сказана особисто.
<h4><strong>Слово за технологіями — чи законотворцями?</strong></h4>
Закон, який намагається встановити правила гри в інтернеті наштовхує на кілька думок.

По-перше, варто замислитися над тим, чи вдасться регулювати технології, у цьому випадку соціальні мережі та інтернет, виключно юридичними інструментами. Роджер Браунсворд, британський науковець та юрист, який багато років вивчає правові методи регулювання технологій,  у цьому контексті дійшов до цікавого висновку в одній зі своїх праць: чим чіткіші та детальніші правила регулювання процесу, пов'язаного з технологіями, тим віддаленіші вони від регулювання цієї технології. Чому? Передусім через ресурси й час. Цю тезу наочно ілюструє і випадок з німецьким законом. Для того, щоб відстежити потік коментарів з мовою ненависті у соціальній мережі, потрібно найняти велетенський штат, який займатиметься лише цим. Не кажучи вже про неправдиві новини, для ідентифікації яких знадобиться окрема редакція. Й тоді «фільтрувати» весь потік інформації — дуже часомістке й малореалістичне завдання. Крім того, технології розвиваються швидше, ніж закони. Отже, імовірно, інтернет-гіганту з цілою армією програмістів буде не надто складно вигадати новий спосіб комунікації, який не покриватиметься чинним законодавством.

Браунсворд переконаний, що знайти оптимальну форму для регулювання не вдасться знайти у системі координат «закон проти технологій». Навпаки, рішення потрібно шукати спільними силами у політичній площині. Варто долучити індустрію до законотворчого процесу, запропонувати певні привілеї в обмін на поступки з їхнього боку. Виграють від такої схеми всі сторони — держава, бо «встигатиме» за технологіями, компанії, оскільки зможуть брати участь у прийнятті політичних рішень.

<p>Минулого тижня у Німеччині ухвалили закон, який передбачає штрафи до €50 млн для онлайн-платформ, які вчасно не видалили неправдиві новини або так звану «мову ненависті» — образливі та зневажливі коментарі, що розпалюють ненависть в інтернеті. Закон називається Netzwerkdurchsetzungsgesetz — і набере чинності він аж восени 2017-го, після того, як пройдуть вибори у Бундестаг у вересні.</p><h4><strong>Чим зумовлено прийняття окремого закону</strong></h4><p>Із жовтня 2017 року Facebook, <a href="/2017/06/26/3d-v-2d-youtube/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">YouTube<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/sport-1526987_1280-300x200.jpg" />3D в 2D: YouTube представив новий формат відеозйомки</span></a> та інші платфоми змушені видаляти «очевидно неправомірний» контент за 24 години після його появи. У складніших випадках, коли перевірка сумнівних текстів потребує більше часу, на визначення дається 7 днів. За словами міністра юстиції Німеччини Гайко Мааса, досвід показав, що без політичного тиску великі онлайн-платформи не виконують своїх зобов&#8217;язань і не видаляють нелегальний контент. Йдеться, зокрема, про соціальну мережу <a href="/2017/06/15/facebook-gif-komentari/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Facebook<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/balloon-17555_960_720-300x200.jpg" />Facebook дозволить користуватися GIF у стрічці новин</span></a>, яка налічує близько 30 млн користувачів з Німеччини.</p><p>Нині проблема полягає здебільшого у тому, що соцмережі ігнорують скарги користувачів, які почувають себе ображеними. Крім того, компанія часто відмовляється видаляти ці коментарі, посилаючись на власні правила. Тепер закон мав би змусити онлайн-платформи ретельніше перевіряти контент і вчасно реагувати на скарги. Facebook прокоментував це нововведення дипломатично:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Ми віримо, що найкращі рішення будуть знайдені, коли держава, громадянське суспільство та індустрія працюватимуть разом.</p>			</blockquote><p>У нинішньому вигляді ця ініатива не допоможе вирішити проблему ненависті та неправдивої інформації в інтернеті, зазначили в компанії.</p><h4><strong>Чи порушується цим законом принцип поділу влади</strong></h4><p>Але що означає «очевидно неправомірний»? Соцмережам дають у найкращому випадку тиждень, аби дати відповідь на це питання. Коли з подібною проблемою стикаються органи правосуддя, їм навряд чи вистачає розглянути її за такий короткий термін. Виходить, приватні компанії переймають повноваження судів і ще й у дуже жорстких умовах. Власне, не лише представники Facebook, але й правозахисники критикують сумнівний закон. Вони переконані, що дотримуватися визначених часових рамок нереалістично, а поспішні оцінки рано чи пізно можуть перетворитися на «випадкову цензуру», коли платформа видалятиме критичні пости, не встигнувши розібратися у проблемі.</p><p>Крім соціальних мереж, інформацію в інтернеті аналізують й незалежні громадські організації, пише видання BBC. В одній із них — German Association of the Internet Industry — погоджуються, що проблему з мовою ненависті, неправдивою інформацією в інтернеті потрібно вирішувати. Але не у спосіб, як це пропонує новий закон: «Потрібен час, аби визначити чи контент, на який скаржаться справді нелегальний», — передає слова Александра Рабе видання. Крім того, за його словами, нерідко трапляється, що брехня не потрапляє під юридичне визначення «неправдивої інформації».</p><h4><strong>Чи не потрапить правосуддя до рук великим корпораціям</strong></h4><p>Інтернет-активіст Маркус Бекендаль з порталу Netzpolitik.org нагадує, що правосуддя не належить до повноважень приватних компаній. Їм не слід давати право виголошувати вердикти щодо того, який контент легальний, а який — ні. У демократичній державі такими питаннями повинні займатися суди. У відповідь на подібні застереження німецькі законотворці передбачили компроміс — створення окремого державного органу, у який компанії зможуть звернутися, коли самі не зуміють розібратися з юридичними нюансами. Якщо це відомство буде створене, то підпорядковуватиметься німецькому міністерству юстиції. Поки що це лише ідея, яку озвучив Гайко Маас, <a href="http://www.faz.net/aktuell/wirtschaft/netzwirtschaft/netzwerkdurchsetzungsgesetz-was-sie-ueber-das-gesetz-gegen-hass-im-internet-wissen-muessen-15084364.html" target="_blank" rel="noopener">пише</a> сайт видання Frakfurter Allgemeine Zeitung. І невідомо, хто саме входитиме до складу такого державного органу і якими будуть його повноваження. І знову ж правозахисники застерігають: таке рішення може привести до створення державного органу цензури.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/eye-1553789_1280.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>Загроза цензури</strong></h4><p>Не варто забувати, що часто дуже важко визначити, чи не порушує те чи інше висловлювання букву закону. Особливо, коли йдеться про приватні розмови, жарти, кепкування й сатиру. Тому компанії, аби не платити високих штрафів, можуть стати надто обережними і видаляти більше, ніж потрібно. Така тенденція може легко перерости в обмеження права на вільне висловлення думки або цензуру. Ситуацію, у якій держава вирішує, що є «правдою», а що «брехнею», називається деспотією, <a href="http://www.tagesspiegel.de/politik/gesetzentwurf-von-heiko-maas-erdoganismus-in-reinkultur/19537970.html" target="_blank" rel="noopener">прокоментував</a> журналіст Гаральд Мартенштайн у колонці для tagespiegel.de. «Міністр юстиції Гайко Маас запропонував закон, при прочитанні якого складається враження, що він походить з книги «1984», — зазначив він. За його словами, завжди існуватиме невизначеність між полемікою, сатирою та серйозним наклепом, розпалюванням ненависті тощо. Тому в країні й існують незалежні суди, які вирішують, що дозволено, а що ні. І неважливо, чи погроза виголошена особисто, надрукована в газеті чи сказана особисто.</p><h4><strong>Слово за технологіями — чи законотворцями?</strong></h4><p>Закон, який намагається встановити правила гри в інтернеті наштовхує на кілька думок.</p><p>По-перше, варто замислитися над тим, чи вдасться регулювати технології, у цьому випадку соціальні мережі та інтернет, виключно юридичними інструментами. Роджер Браунсворд, британський науковець та юрист, який багато років вивчає правові методи регулювання технологій,  у цьому контексті дійшов до цікавого висновку в одній зі своїх праць: чим чіткіші та детальніші правила регулювання процесу, пов&#8217;язаного з технологіями, тим віддаленіші вони від регулювання цієї технології. Чому? Передусім через ресурси й час. Цю тезу наочно ілюструє і випадок з німецьким законом. Для того, щоб відстежити потік коментарів з мовою ненависті у соціальній мережі, потрібно найняти велетенський штат, який займатиметься лише цим. Не кажучи вже про неправдиві новини, для ідентифікації яких знадобиться окрема редакція. Й тоді «фільтрувати» весь потік інформації — дуже часомістке й малореалістичне завдання. Крім того, технології розвиваються швидше, ніж закони. Отже, імовірно, інтернет-гіганту з цілою армією програмістів буде не надто складно вигадати новий спосіб комунікації, який не покриватиметься чинним законодавством.</p><p>Браунсворд переконаний, що знайти оптимальну форму для регулювання не вдасться знайти у системі координат «закон проти технологій». Навпаки, рішення потрібно шукати спільними силами у політичній площині. Варто долучити індустрію до законотворчого процесу, запропонувати певні привілеї в обмін на поступки з їхнього боку. Виграють від такої схеми всі сторони — держава, бо «встигатиме» за технологіями, компанії, оскільки зможуть брати участь у прийнятті політичних рішень.</p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Новий німецький закон має на меті «очистити» соціальні мережі від мови ненависті та фейкових новин. Утім, правозахисники не вірять, що в інтернеті запанують правила і порядок та говорять про цензуру. Як все насправді?

Минулого тижня у Німеччині ухвалили закон, який передбачає штрафи до €50 млн для онлайн-платформ, які вчасно не видалили неправдиві новини або так звану «мову ненависті» — образливі та зневажливі коментарі, що розпалюють ненависть в інтернеті. Закон називається Netzwerkdurchsetzungsgesetz — і набере чинності він аж восени 2017-го, після того, як пройдуть вибори у Бундестаг у вересні.
<h4><strong>Чим зумовлено прийняття окремого закону</strong></h4>
Із жовтня 2017 року Facebook, <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/3d-v-2d-youtube/" target="_blank" rel="noopener">YouTube</a> та інші платфоми змушені видаляти «очевидно неправомірний» контент за 24 години після його появи. У складніших випадках, коли перевірка сумнівних текстів потребує більше часу, на визначення дається 7 днів. За словами міністра юстиції Німеччини Гайко Мааса, досвід показав, що без політичного тиску великі онлайн-платформи не виконують своїх зобов'язань і не видаляють нелегальний контент. Йдеться, зокрема, про соціальну мережу <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/facebook-gif-komentari/" target="_blank" rel="noopener">Facebook</a>, яка налічує близько 30 млн користувачів з Німеччини.

Нині проблема полягає здебільшого у тому, що соцмережі ігнорують скарги користувачів, які почувають себе ображеними. Крім того, компанія часто відмовляється видаляти ці коментарі, посилаючись на власні правила. Тепер закон мав би змусити онлайн-платформи ретельніше перевіряти контент і вчасно реагувати на скарги. Facebook прокоментував це нововведення дипломатично:

[blockquote_with_author content="— Ми віримо, що найкращі рішення будуть знайдені, коли держава, громадянське суспільство та індустрія працюватимуть разом."]

У нинішньому вигляді ця ініатива не допоможе вирішити проблему ненависті та неправдивої інформації в інтернеті, зазначили в компанії.
<h4><strong>Чи порушується цим законом принцип поділу влади</strong></h4>
Але що означає «очевидно неправомірний»? Соцмережам дають у найкращому випадку тиждень, аби дати відповідь на це питання. Коли з подібною проблемою стикаються органи правосуддя, їм навряд чи вистачає розглянути її за такий короткий термін. Виходить, приватні компанії переймають повноваження судів і ще й у дуже жорстких умовах. Власне, не лише представники Facebook, але й правозахисники критикують сумнівний закон. Вони переконані, що дотримуватися визначених часових рамок нереалістично, а поспішні оцінки рано чи пізно можуть перетворитися на «випадкову цензуру», коли платформа видалятиме критичні пости, не встигнувши розібратися у проблемі.

Крім соціальних мереж, інформацію в інтернеті аналізують й незалежні громадські організації, пише видання BBC. В одній із них — German Association of the Internet Industry — погоджуються, що проблему з мовою ненависті, неправдивою інформацією в інтернеті потрібно вирішувати. Але не у спосіб, як це пропонує новий закон: «Потрібен час, аби визначити чи контент, на який скаржаться справді нелегальний», — передає слова Александра Рабе видання. Крім того, за його словами, нерідко трапляється, що брехня не потрапляє під юридичне визначення «неправдивої інформації».
<h4><strong>Чи не потрапить правосуддя до рук великим корпораціям</strong></h4>
Інтернет-активіст Маркус Бекендаль з порталу Netzpolitik.org нагадує, що правосуддя не належить до повноважень приватних компаній. Їм не слід давати право виголошувати вердикти щодо того, який контент легальний, а який — ні. У демократичній державі такими питаннями повинні займатися суди. У відповідь на подібні застереження німецькі законотворці передбачили компроміс — створення окремого державного органу, у який компанії зможуть звернутися, коли самі не зуміють розібратися з юридичними нюансами. Якщо це відомство буде створене, то підпорядковуватиметься німецькому міністерству юстиції. Поки що це лише ідея, яку озвучив Гайко Маас, <a href="http://www.faz.net/aktuell/wirtschaft/netzwirtschaft/netzwerkdurchsetzungsgesetz-was-sie-ueber-das-gesetz-gegen-hass-im-internet-wissen-muessen-15084364.html" target="_blank" rel="noopener">пише</a> сайт видання Frakfurter Allgemeine Zeitung. І невідомо, хто саме входитиме до складу такого державного органу і якими будуть його повноваження. І знову ж правозахисники застерігають: таке рішення може привести до створення державного органу цензури.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/eye-1553789_1280.jpg" align="left"]
<h4><strong>Загроза цензури</strong></h4>
Не варто забувати, що часто дуже важко визначити, чи не порушує те чи інше висловлювання букву закону. Особливо, коли йдеться про приватні розмови, жарти, кепкування й сатиру. Тому компанії, аби не платити високих штрафів, можуть стати надто обережними і видаляти більше, ніж потрібно. Така тенденція може легко перерости в обмеження права на вільне висловлення думки або цензуру. Ситуацію, у якій держава вирішує, що є «правдою», а що «брехнею», називається деспотією, <a href="http://www.tagesspiegel.de/politik/gesetzentwurf-von-heiko-maas-erdoganismus-in-reinkultur/19537970.html" target="_blank" rel="noopener">прокоментував</a> журналіст Гаральд Мартенштайн у колонці для tagespiegel.de. «Міністр юстиції Гайко Маас запропонував закон, при прочитанні якого складається враження, що він походить з книги «1984», — зазначив він. За його словами, завжди існуватиме невизначеність між полемікою, сатирою та серйозним наклепом, розпалюванням ненависті тощо. Тому в країні й існують незалежні суди, які вирішують, що дозволено, а що ні. І неважливо, чи погроза виголошена особисто, надрукована в газеті чи сказана особисто.
<h4><strong>Слово за технологіями — чи законотворцями?</strong></h4>
Закон, який намагається встановити правила гри в інтернеті наштовхує на кілька думок.

По-перше, варто замислитися над тим, чи вдасться регулювати технології, у цьому випадку соціальні мережі та інтернет, виключно юридичними інструментами. Роджер Браунсворд, британський науковець та юрист, який багато років вивчає правові методи регулювання технологій,  у цьому контексті дійшов до цікавого висновку в одній зі своїх праць: чим чіткіші та детальніші правила регулювання процесу, пов'язаного з технологіями, тим віддаленіші вони від регулювання цієї технології. Чому? Передусім через ресурси й час. Цю тезу наочно ілюструє і випадок з німецьким законом. Для того, щоб відстежити потік коментарів з мовою ненависті у соціальній мережі, потрібно найняти велетенський штат, який займатиметься лише цим. Не кажучи вже про неправдиві новини, для ідентифікації яких знадобиться окрема редакція. Й тоді «фільтрувати» весь потік інформації — дуже часомістке й малореалістичне завдання. Крім того, технології розвиваються швидше, ніж закони. Отже, імовірно, інтернет-гіганту з цілою армією програмістів буде не надто складно вигадати новий спосіб комунікації, який не покриватиметься чинним законодавством.

Браунсворд переконаний, що знайти оптимальну форму для регулювання не вдасться знайти у системі координат «закон проти технологій». Навпаки, рішення потрібно шукати спільними силами у політичній площині. Варто долучити індустрію до законотворчого процесу, запропонувати певні привілеї в обмін на поступки з їхнього боку. Виграють від такої схеми всі сторони — держава, бо «встигатиме» за технологіями, компанії, оскільки зможуть брати участь у прийнятті політичних рішень.

<p>Минулого тижня у Німеччині ухвалили закон, який передбачає штрафи до €50 млн для онлайн-платформ, які вчасно не видалили неправдиві новини або так звану «мову ненависті» — образливі та зневажливі коментарі, що розпалюють ненависть в інтернеті. Закон називається Netzwerkdurchsetzungsgesetz — і набере чинності він аж восени 2017-го, після того, як пройдуть вибори у Бундестаг у вересні.</p><h4><strong>Чим зумовлено прийняття окремого закону</strong></h4><p>Із жовтня 2017 року Facebook, <a href="/2017/06/26/3d-v-2d-youtube/" target="_blank" rel="noopener">YouTube</a> та інші платфоми змушені видаляти «очевидно неправомірний» контент за 24 години після його появи. У складніших випадках, коли перевірка сумнівних текстів потребує більше часу, на визначення дається 7 днів. За словами міністра юстиції Німеччини Гайко Мааса, досвід показав, що без політичного тиску великі онлайн-платформи не виконують своїх зобов&#8217;язань і не видаляють нелегальний контент. Йдеться, зокрема, про соціальну мережу <a href="/2017/06/15/facebook-gif-komentari/" target="_blank" rel="noopener">Facebook</a>, яка налічує близько 30 млн користувачів з Німеччини.</p><p>Нині проблема полягає здебільшого у тому, що соцмережі ігнорують скарги користувачів, які почувають себе ображеними. Крім того, компанія часто відмовляється видаляти ці коментарі, посилаючись на власні правила. Тепер закон мав би змусити онлайн-платформи ретельніше перевіряти контент і вчасно реагувати на скарги. Facebook прокоментував це нововведення дипломатично:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Ми віримо, що найкращі рішення будуть знайдені, коли держава, громадянське суспільство та індустрія працюватимуть разом.</p>			</blockquote><p>У нинішньому вигляді ця ініатива не допоможе вирішити проблему ненависті та неправдивої інформації в інтернеті, зазначили в компанії.</p><h4><strong>Чи порушується цим законом принцип поділу влади</strong></h4><p>Але що означає «очевидно неправомірний»? Соцмережам дають у найкращому випадку тиждень, аби дати відповідь на це питання. Коли з подібною проблемою стикаються органи правосуддя, їм навряд чи вистачає розглянути її за такий короткий термін. Виходить, приватні компанії переймають повноваження судів і ще й у дуже жорстких умовах. Власне, не лише представники Facebook, але й правозахисники критикують сумнівний закон. Вони переконані, що дотримуватися визначених часових рамок нереалістично, а поспішні оцінки рано чи пізно можуть перетворитися на «випадкову цензуру», коли платформа видалятиме критичні пости, не встигнувши розібратися у проблемі.</p><p>Крім соціальних мереж, інформацію в інтернеті аналізують й незалежні громадські організації, пише видання BBC. В одній із них — German Association of the Internet Industry — погоджуються, що проблему з мовою ненависті, неправдивою інформацією в інтернеті потрібно вирішувати. Але не у спосіб, як це пропонує новий закон: «Потрібен час, аби визначити чи контент, на який скаржаться справді нелегальний», — передає слова Александра Рабе видання. Крім того, за його словами, нерідко трапляється, що брехня не потрапляє під юридичне визначення «неправдивої інформації».</p><h4><strong>Чи не потрапить правосуддя до рук великим корпораціям</strong></h4><p>Інтернет-активіст Маркус Бекендаль з порталу Netzpolitik.org нагадує, що правосуддя не належить до повноважень приватних компаній. Їм не слід давати право виголошувати вердикти щодо того, який контент легальний, а який — ні. У демократичній державі такими питаннями повинні займатися суди. У відповідь на подібні застереження німецькі законотворці передбачили компроміс — створення окремого державного органу, у який компанії зможуть звернутися, коли самі не зуміють розібратися з юридичними нюансами. Якщо це відомство буде створене, то підпорядковуватиметься німецькому міністерству юстиції. Поки що це лише ідея, яку озвучив Гайко Маас, <a href="http://www.faz.net/aktuell/wirtschaft/netzwirtschaft/netzwerkdurchsetzungsgesetz-was-sie-ueber-das-gesetz-gegen-hass-im-internet-wissen-muessen-15084364.html" target="_blank" rel="noopener">пише</a> сайт видання Frakfurter Allgemeine Zeitung. І невідомо, хто саме входитиме до складу такого державного органу і якими будуть його повноваження. І знову ж правозахисники застерігають: таке рішення може привести до створення державного органу цензури.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/07/eye-1553789_1280.jpg" alt="">			</figure><h4><strong>Загроза цензури</strong></h4><p>Не варто забувати, що часто дуже важко визначити, чи не порушує те чи інше висловлювання букву закону. Особливо, коли йдеться про приватні розмови, жарти, кепкування й сатиру. Тому компанії, аби не платити високих штрафів, можуть стати надто обережними і видаляти більше, ніж потрібно. Така тенденція може легко перерости в обмеження права на вільне висловлення думки або цензуру. Ситуацію, у якій держава вирішує, що є «правдою», а що «брехнею», називається деспотією, <a href="http://www.tagesspiegel.de/politik/gesetzentwurf-von-heiko-maas-erdoganismus-in-reinkultur/19537970.html" target="_blank" rel="noopener">прокоментував</a> журналіст Гаральд Мартенштайн у колонці для tagespiegel.de. «Міністр юстиції Гайко Маас запропонував закон, при прочитанні якого складається враження, що він походить з книги «1984», — зазначив він. За його словами, завжди існуватиме невизначеність між полемікою, сатирою та серйозним наклепом, розпалюванням ненависті тощо. Тому в країні й існують незалежні суди, які вирішують, що дозволено, а що ні. І неважливо, чи погроза виголошена особисто, надрукована в газеті чи сказана особисто.</p><h4><strong>Слово за технологіями — чи законотворцями?</strong></h4><p>Закон, який намагається встановити правила гри в інтернеті наштовхує на кілька думок.</p><p>По-перше, варто замислитися над тим, чи вдасться регулювати технології, у цьому випадку соціальні мережі та інтернет, виключно юридичними інструментами. Роджер Браунсворд, британський науковець та юрист, який багато років вивчає правові методи регулювання технологій,  у цьому контексті дійшов до цікавого висновку в одній зі своїх праць: чим чіткіші та детальніші правила регулювання процесу, пов&#8217;язаного з технологіями, тим віддаленіші вони від регулювання цієї технології. Чому? Передусім через ресурси й час. Цю тезу наочно ілюструє і випадок з німецьким законом. Для того, щоб відстежити потік коментарів з мовою ненависті у соціальній мережі, потрібно найняти велетенський штат, який займатиметься лише цим. Не кажучи вже про неправдиві новини, для ідентифікації яких знадобиться окрема редакція. Й тоді «фільтрувати» весь потік інформації — дуже часомістке й малореалістичне завдання. Крім того, технології розвиваються швидше, ніж закони. Отже, імовірно, інтернет-гіганту з цілою армією програмістів буде не надто складно вигадати новий спосіб комунікації, який не покриватиметься чинним законодавством.</p><p>Браунсворд переконаний, що знайти оптимальну форму для регулювання не вдасться знайти у системі координат «закон проти технологій». Навпаки, рішення потрібно шукати спільними силами у політичній площині. Варто долучити індустрію до законотворчого процесу, запропонувати певні привілеї в обмін на поступки з їхнього боку. Виграють від такої схеми всі сторони — держава, бо «встигатиме» за технологіями, компанії, оскільки зможуть брати участь у прийнятті політичних рішень.</p>

Netzwerkdurchsetzungsgesetz — німці, штрафи, інтернет

{:ua}Як у Німеччині намагаються вирішити проблему мови ненависті в інтернеті — і що з цього вийде{:}

Новини

Найбільший відеохостинг світу має намір змінити уявлення користувачів про віртуальну реальність та відео в форматі VR. Компанія YouTube презентувала розробку нового формату відеороликів під назвою VR180. Основна мета — дати змогу створювати універсальний контент із високою якістю без потреби купувати надскладне чи дороге обладнання для зйомки у традиційних VR-форматах

<h4><strong>На кого спрямовано новий формат</strong></h4>
Видеозаписи в VR180 будуть спрямовані на збереження високої якості відео та звуку на мобільних та настільних пристроях у поєднанні із мультиплатформенністю та безперервністю перегляду. Компанія обіцяє однакові враження від використання для перегляду окулярів Cardboard, системи Daydream та PSVR. При цьому картинка буде стереоскопічною. Близько розташовані об’єкти будуть видаватися близькими, далеко розташовані — віддаленими (так, як ми їх бачимо в реальності). Також VR180 буде доступний для творців прямих трансляцій — щоби прихильники та медіаперсони були «поруч» за допомогою віртуальної реальності.

Додаткова перевага для тих, хто створює відеоконтент — у можливості знімати швидко і так, як це вони зазвичай роблять за допомогою звичайної камери без підтримки 3D чи VR. У планах також є надання можливості редагування відеозаписів у новому форматі за допомогою звичних інструментів на кшталт Adobe Premiere Pro. Команда YouTube обіцяє, щонавіть влоги та музичні кліпи можна буде знімати, редагувати та публікувати без проблем у цьому новому форматі віртуальної відеореальності.
<h4><strong>Які плани має YouTube стосовно нового контенту</strong></h4>
Однією підтримкою форматів та спрощеним редагуванням в YouTube не обмежаться. Проект Daydream вже почав співпрацю із кількома виробниками відеокамер. Мета — випустити «залізо», оптимізоване для зйомки у форматі VR180. Ці камери будуть орієнтовані не лише на професійних відеоблогерів чи режисерів та операторів. Цільова аудиторія — всі, хто хоче знімати відеоролики із використанням технологій віртуальної реальності та стереоскопічної «картинки».

Першими моделями таких камер стануть рішення від YI, Lenovo та LG — серійні зразки в продажу можна буде побачити вже взимку 2017-2018. Для інших виробників відкрито програму сертифікації, і серед партнерів цієї програми —  Z CAM. Бажаючі дізнатися подробиці чи сертифікувати свій продукт для роботи із новим відеоформатом можуть стежити за оновленнями <a href="http://vr.google.com/vr180" target="_blank" rel="noopener noreferrer">на сторінці проекту</a>. Також верифіковані автори відеоконтенту і топові влоґери можуть вже подати заявку на отримання тестових зразків камер із підтримкою VR180 — для цього потрібно звернутися в один із центрів <a href="https://www.youtube.com/yt/space/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">YouTube Spaces</a>.

<h4><strong>На кого спрямовано новий формат</strong></h4><p>Видеозаписи в VR180 будуть спрямовані на збереження високої якості відео та звуку на мобільних та настільних пристроях у поєднанні із мультиплатформенністю та безперервністю перегляду. Компанія обіцяє однакові враження від використання для перегляду окулярів Cardboard, системи Daydream та PSVR. При цьому картинка буде стереоскопічною. Близько розташовані об’єкти будуть видаватися близькими, далеко розташовані — віддаленими (так, як ми їх бачимо в реальності). Також VR180 буде доступний для творців прямих трансляцій — щоби прихильники та медіаперсони були «поруч» за допомогою віртуальної реальності.</p><p>Додаткова перевага для тих, хто створює відеоконтент — у можливості знімати швидко і так, як це вони зазвичай роблять за допомогою звичайної камери без підтримки 3D чи VR. У планах також є надання можливості редагування відеозаписів у новому форматі за допомогою звичних інструментів на кшталт Adobe Premiere Pro. Команда YouTube обіцяє, щонавіть влоги та музичні кліпи можна буде знімати, редагувати та публікувати без проблем у цьому новому форматі віртуальної відеореальності.</p><h4><strong>Які плани має YouTube стосовно нового контенту</strong></h4><p>Однією підтримкою форматів та спрощеним редагуванням в YouTube не обмежаться. Проект Daydream вже почав співпрацю із кількома виробниками відеокамер. Мета — випустити «залізо», оптимізоване для зйомки у форматі VR180. Ці камери будуть орієнтовані не лише на професійних відеоблогерів чи режисерів та операторів. Цільова аудиторія — всі, хто хоче знімати відеоролики із використанням технологій віртуальної реальності та стереоскопічної «картинки».</p><p>Першими моделями таких камер стануть рішення від YI, Lenovo та LG — серійні зразки в продажу можна буде побачити вже взимку 2017-2018. Для інших виробників відкрито програму сертифікації, і серед партнерів цієї програми —  Z CAM. Бажаючі дізнатися подробиці чи сертифікувати свій продукт для роботи із новим відеоформатом можуть стежити за оновленнями <a href="http://vr.google.com/vr180" target="_blank" rel="noopener noreferrer">на сторінці проекту</a>. Також верифіковані автори відеоконтенту і топові влоґери можуть вже подати заявку на отримання тестових зразків камер із підтримкою VR180 — для цього потрібно звернутися в один із центрів <a href="https://www.youtube.com/yt/space/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">YouTube Spaces</a>.</p>

3D в 2D: YouTube представив новий формат відеозйомки

{:ua}Як YouTube прагне змінити відеоблоґінґ (знову){:}

В програмі конференції передбачено унікальну панельну дискусію між топ-блогерами з мільйонами підписників і представниками відомих брендів

Якщо ви активно займаєтеся розвитком власного відеоблогу або лише плануєте підкорити аудиторію YouTube, зверніть увагу на оголошення про цей захід. Вже вдруге у Києві пройде найбільший в Україні щорічний фестиваль YouTube-блогерів. В рамках заходу відбудеться конференція по відеомаркетингу «ВідеоЖара для брендів», на яку запрошують представників бізнесу. На часі дізнатися більше про можливості, які несе участь у цьому заході.
<h4><strong>Основні тези конференції</strong></h4>
Під час конференції на декількох тематичних секціях учасники, модератори та гості говоритимуть про таке:
<ul>
 	<li>Тренди відеомаркетингу в світі та Україні</li>
 	<li>Роль онлайн-відео в маркетингової стратегії компанії</li>
 	<li>Як правильно презентувати бренд на YouTube</li>
 	<li>Що таке «маркетинг впливу»</li>
 	<li>Успішні рекламні кейси на YouTube та інших платформах і чому вони спрацювали</li>
 	<li>Що таке кіберспорт і які можливості він відкриває для просування брендів</li>
 	<li>Як брендам ефективно використовувати онлайн-трансляції</li>
 	<li>Як створити унікальний клієнтський досвід за допомогою віртуальної та доповненої реальності</li>
</ul>
<img class="aligncenter wp-image-2099 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/17884564_421881634836885_6061252789985464448_n.jpg" alt="" width="960" height="400" />

На конференції буде проведено краш-тест YouTube-каналів учасників конференції, а також можна буде отримати практичні рекомендації з їхнього розвитку. В програмі передбачено панельну дискусію між провідними відеоблогерами та представниками відомих брендів.
<h4><strong>Де і коли пройде конференція</strong></h4>
Конференція «ВідеоЖара для брендів» відбудеться в Києві 20 травня з 10:00 до 17:00 за адресою вул. Біломорська, 1 (Платформа арт-завод). Організатор — медіакомпанія AIR, що спеціалізується на відеоблогінгу, а також є сертифікованим партнером YouTube.

<p>Якщо ви активно займаєтеся розвитком власного відеоблогу або лише плануєте підкорити аудиторію YouTube, зверніть увагу на оголошення про цей захід. Вже вдруге у Києві пройде найбільший в Україні щорічний фестиваль YouTube-блогерів. В рамках заходу відбудеться конференція по відеомаркетингу «ВідеоЖара для брендів», на яку запрошують представників бізнесу. На часі дізнатися більше про можливості, які несе участь у цьому заході.</p><h4><strong>Основні тези конференції</strong></h4><p>Під час конференції на декількох тематичних секціях учасники, модератори та гості говоритимуть про таке:</p><ul><li>Тренди відеомаркетингу в світі та Україні</li><li>Роль онлайн-відео в маркетингової стратегії компанії</li><li>Як правильно презентувати бренд на YouTube</li><li>Що таке «маркетинг впливу»</li><li>Успішні рекламні кейси на YouTube та інших платформах і чому вони спрацювали</li><li>Що таке кіберспорт і які можливості він відкриває для просування брендів</li><li>Як брендам ефективно використовувати онлайн-трансляції</li><li>Як створити унікальний клієнтський досвід за допомогою віртуальної та доповненої реальності</li></ul><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-2099 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/17884564_421881634836885_6061252789985464448_n.jpg" alt="" width="960" height="400" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/17884564_421881634836885_6061252789985464448_n.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/05/17884564_421881634836885_6061252789985464448_n-300x125.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/17884564_421881634836885_6061252789985464448_n-768x320.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/17884564_421881634836885_6061252789985464448_n-650x271.jpg 650w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /></p><p>На конференції буде проведено краш-тест YouTube-каналів учасників конференції, а також можна буде отримати практичні рекомендації з їхнього розвитку. В програмі передбачено панельну дискусію між провідними відеоблогерами та представниками відомих брендів.</p><h4><strong>Де і коли пройде конференція</strong></h4><p>Конференція «ВідеоЖара для брендів» відбудеться в Києві 20 травня з 10:00 до 17:00 за адресою вул. Біломорська, 1 (Платформа арт-завод). Організатор — медіакомпанія AIR, що спеціалізується на відеоблогінгу, а також є сертифікованим партнером YouTube.</p>

У Києві пройде конференція з YouTube-маркетингу «ВідеоЖара для брендів»

{:ua}Де і коли пройде конференція для брендів та відеоблогерів?{:}

Популярний відеохостинґ здійснив масштабні перетворення із своїм зовнішнім виглядом: відповідність вимогам Material Design та нова темна тема для інтерфейсу

YouTube, починаючи з вечора 2 травня, відкрив доступ до нової версії інтерфейсу для глядачів та відеоблогерів в усіх країнах — раніше доступ до неї був лише у обмеженого кола осіб.
<h4><strong>Що змінилося в YouTube</strong></h4>
Насамперед компанія, що давно перебуває «під парасолькою» корпорації Google, запровадила структуру інтерфейсу у відповідності до вимог так званого «матеріального дизайну» (Material Design) із більш структурованим та інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом. Також додано темну тему оформлення, що робить перегляд комфортним у вечірній та нічний час
<h4><strong>Що таке Material Design</strong></h4>
Ключові принципи цього підходу до зовнішнього вигляду сайтів, сервісів та програм передбачають простоту, фокусування на контенті при збереженні повної функціональності, візуальну естетику та красу, максимальну зручність у використанні.
<h4><strong>Як це реалізовано технічно</strong></h4>
В основі оновленого YouTube лежить швидший фреймворк під назвою Polymer — у компанії твердять, що з його допомогою можна швидше розробляти нові опції та інструменти для відеосервісу. Також на його основі реалізовано кращу передачу кольорів та підтримку темної теми оформлення, про яку так багато писали попереднього тижня у світових ЗМІ та блогах.
<h4><strong>Як це виглядає на практиці</strong></h4>
В старому інтерфейсі відеоролики та головна сторінка YouTube мають ось такий вигляд:

<img class="aligncenter wp-image-1306 size-large" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM-1024x564.png" alt="" width="1024" height="564" />

Після того, як ви перемкнетеся на нову версію, в стандартній, світлій гаммі сайт матиме такий вигляд:

<img class="aligncenter wp-image-1307 size-large" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-1024x629.png" alt="" width="1024" height="629" />

А якщо ви хочете перемкнутися на тему в «нічному» виконанні, потрібно обрати в меню відповідний пункт та активувати перемикач:

[gallery type="slideshow" link="none" size="large" ids="1308,1309"]

[caption id="attachment_1312" align="aligncenter" width="1024"]<img class="wp-image-1312 size-large" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM-1024x448.png" alt="" width="1024" height="448" /> Ось як це виглядає в темному інтерфейсі[/caption]
<h4><strong>Як отримати доступ до нового інтерфейсу</strong></h4>
Достатньо бути зареєстрованим користувачем сервісів Google та перейти <a href="https://www.youtube.com/new" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за цим посиланням</a> — або натиснути кнопку на картинці нижче:

<a href="https://www.youtube.com/new" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><img class="aligncenter wp-image-1305 size-large" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM-1024x317.png" alt="" width="1024" height="317" /></a>

<p>YouTube, починаючи з вечора 2 травня, відкрив доступ до нової версії інтерфейсу для глядачів та відеоблогерів в усіх країнах — раніше доступ до неї був лише у обмеженого кола осіб.</p><h4><strong>Що змінилося в YouTube</strong></h4><p>Насамперед компанія, що давно перебуває «під парасолькою» корпорації Google, запровадила структуру інтерфейсу у відповідності до вимог так званого «матеріального дизайну» (Material Design) із більш структурованим та інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом. Також додано темну тему оформлення, що робить перегляд комфортним у вечірній та нічний час</p><h4><strong>Що таке Material Design</strong></h4><p>Ключові принципи цього підходу до зовнішнього вигляду сайтів, сервісів та програм передбачають простоту, фокусування на контенті при збереженні повної функціональності, візуальну естетику та красу, максимальну зручність у використанні.</p><h4><strong>Як це реалізовано технічно</strong></h4><p>В основі оновленого YouTube лежить швидший фреймворк під назвою Polymer — у компанії твердять, що з його допомогою можна швидше розробляти нові опції та інструменти для відеосервісу. Також на його основі реалізовано кращу передачу кольорів та підтримку темної теми оформлення, про яку так багато писали попереднього тижня у світових ЗМІ та блогах.</p><h4><strong>Як це виглядає на практиці</strong></h4><p>В старому інтерфейсі відеоролики та головна сторінка YouTube мають ось такий вигляд:</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-1306 size-large" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM-1024x564.png" alt="" width="1024" height="564" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM-1024x564.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM-300x165.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM-768x423.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM-650x358.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM-1300x715.png 1300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.24.23-AM.png 1481w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>Після того, як ви перемкнетеся на нову версію, в стандартній, світлій гаммі сайт матиме такий вигляд:</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-1307 size-large" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-1024x629.png" alt="" width="1024" height="629" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-1024x629.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-300x184.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-768x472.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-650x399.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-1204x740.png 1204w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM-910x559.png 910w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.25.05-AM.png 1502w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>А якщо ви хочете перемкнутися на тему в «нічному» виконанні, потрібно обрати в меню відповідний пункт та активувати перемикач:</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.27.14-AM.png",			"caption": "Обираємо відповідний пункт меню"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.27.30-AM.png",			"caption": "Активуємо нічний режим"		}			]</script><div id="attachment_1312" style="width: 1034px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-1312" loading="lazy" class="wp-image-1312 size-large" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM-1024x448.png" alt="" width="1024" height="448" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM-1024x448.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM-300x131.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM-768x336.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM-650x285.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM-1300x569.png 1300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.28.12-AM.png 1669w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><p id="caption-attachment-1312" class="wp-caption-text">Ось як це виглядає в темному інтерфейсі</p></div><h4><strong>Як отримати доступ до нового інтерфейсу</strong></h4><p>Достатньо бути зареєстрованим користувачем сервісів Google та перейти <a href="https://www.youtube.com/new" target="_blank" rel="noopener noreferrer">за цим посиланням</a> — або натиснути кнопку на картинці нижче:</p><p><a href="https://www.youtube.com/new" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-1305 size-large" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM-1024x317.png" alt="" width="1024" height="317" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM-1024x317.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM-300x93.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM-768x238.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM-650x201.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM-1300x402.png 1300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-03-at-10.22.12-AM.png 1890w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></a></p>

YouTube представив новий інтерфейс — і ось як його отримати

{:ua}Детальна інструкція, як перейти на новий інтерфейс від YouTube{:}

#YouTube

Netzwerkdurchsetzungsgesetz — німці, штрафи, інтернет

3D в 2D: YouTube представив новий формат відеозйомки

У Києві пройде конференція з YouTube-маркетингу «ВідеоЖара для брендів»

YouTube представив новий інтерфейс — і ось як його отримати