<h4><strong>Що зроблять за ці гроші від ЄС для Донбасу</strong></h4>

Сьогодні Кабінет Міністрів України схвалив підписання угоди із Європейським Союзом. Угода носить назву «Підтримка ЄС для Сходу України». У ході її виконання €50 млн скерують на відновлення Донецької та Луганської областей. Йдеться про підконтрольні українській владі території Донецької та Луганської областей. Кошти скерують на відновлення економічної та соціальної сфери регіону. Документ у Брюсселі підпише віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що Сполучені Штати <a href="https://nachasi.com/2017/10/05/ssha-investuye-u-vidnovlennya-donbasu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інвестують<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/money-2696234_1920-300x200.jpg" />США інвестує у відновлення Донбасу понад $50 млн</span></a> у відновлення інфраструктури Донеччини та Луганщини. Сума інвестицій складе $50 млн. USAID працює в Україні, Білорусі та Молдові з 1992 року. Головною метою агентства є допомога цим країнам під час переходу до демократії та ринкової економіки. Незважаючи на унікальність проблем розвитку цих країн, програми Місії зосереджені на таких напрямках, як демократизація сфер управління, економічний розвиток та соціальна допомога. Організація надаватиме невеликі гранти для ряду партнерів, включаючи національні і місцеві державні установи, неурядові організації та громадських активістів.

<h4><strong>Що зроблять за ці гроші від ЄС для Донбасу</strong></h4><p><br />Сьогодні Кабінет Міністрів України схвалив підписання угоди із Європейським Союзом. Угода носить назву «Підтримка ЄС для Сходу України». У ході її виконання €50 млн скерують на відновлення Донецької та Луганської областей. Йдеться про підконтрольні українській владі території Донецької та Луганської областей. Кошти скерують на відновлення економічної та соціальної сфери регіону. Документ у Брюсселі підпише віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.</p><p>Нагадаємо, раніше стало відомо, що Сполучені Штати <a href="/2017/10/05/ssha-investuye-u-vidnovlennya-donbasu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інвестують<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/money-2696234_1920-300x200.jpg" />США інвестує у відновлення Донбасу понад $50 млн</span></a> у відновлення інфраструктури Донеччини та Луганщини. Сума інвестицій складе $50 млн. USAID працює в Україні, Білорусі та Молдові з 1992 року. Головною метою агентства є допомога цим країнам під час переходу до демократії та ринкової економіки. Незважаючи на унікальність проблем розвитку цих країн, програми Місії зосереджені на таких напрямках, як демократизація сфер управління, економічний розвиток та соціальна допомога. Організація надаватиме невеликі гранти для ряду партнерів, включаючи національні і місцеві державні установи, неурядові організації та громадських активістів.</p>

Новини

Угоду з ЄС про відновлювальні роботи та інвестиції на Сході України підпишуть у Брюсселі 8 грудня 2017 року. Інвестиції будуть скеровані для звільнених та тимчасово окупованих районів України

<h4><strong>Що зроблять за ці гроші від ЄС для Донбасу</strong></h4>

Сьогодні Кабінет Міністрів України схвалив підписання угоди із Європейським Союзом. Угода носить назву «Підтримка ЄС для Сходу України». У ході її виконання €50 млн скерують на відновлення Донецької та Луганської областей. Йдеться про підконтрольні українській владі території Донецької та Луганської областей. Кошти скерують на відновлення економічної та соціальної сфери регіону. Документ у Брюсселі підпише віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що Сполучені Штати <a href="https://nachasi.com/2017/10/05/ssha-investuye-u-vidnovlennya-donbasu/" target="_blank" rel="noopener">інвестують</a> у відновлення інфраструктури Донеччини та Луганщини. Сума інвестицій складе $50 млн. USAID працює в Україні, Білорусі та Молдові з 1992 року. Головною метою агентства є допомога цим країнам під час переходу до демократії та ринкової економіки. Незважаючи на унікальність проблем розвитку цих країн, програми Місії зосереджені на таких напрямках, як демократизація сфер управління, економічний розвиток та соціальна допомога. Організація надаватиме невеликі гранти для ряду партнерів, включаючи національні і місцеві державні установи, неурядові організації та громадських активістів.

<h4><strong>Що зроблять за ці гроші від ЄС для Донбасу</strong></h4><p><br />Сьогодні Кабінет Міністрів України схвалив підписання угоди із Європейським Союзом. Угода носить назву «Підтримка ЄС для Сходу України». У ході її виконання €50 млн скерують на відновлення Донецької та Луганської областей. Йдеться про підконтрольні українській владі території Донецької та Луганської областей. Кошти скерують на відновлення економічної та соціальної сфери регіону. Документ у Брюсселі підпише віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.</p><p>Нагадаємо, раніше стало відомо, що Сполучені Штати <a href="/2017/10/05/ssha-investuye-u-vidnovlennya-donbasu/" target="_blank" rel="noopener">інвестують</a> у відновлення інфраструктури Донеччини та Луганщини. Сума інвестицій складе $50 млн. USAID працює в Україні, Білорусі та Молдові з 1992 року. Головною метою агентства є допомога цим країнам під час переходу до демократії та ринкової економіки. Незважаючи на унікальність проблем розвитку цих країн, програми Місії зосереджені на таких напрямках, як демократизація сфер управління, економічний розвиток та соціальна допомога. Організація надаватиме невеликі гранти для ряду партнерів, включаючи національні і місцеві державні установи, неурядові організації та громадських активістів.</p>

ЄС надасть Україні €50 млн для Сходу

{:ua}Економічну та соціальну сферу на Сході України відновлюватимуть за участі ЄС{:}

<p>Із 2 грудня «Укрзалізниця» розпочала онлайн-продаж квитків до країн Європейського Союзу. Про це повідомив виконувач обов’язків голови правління компанії Євген Кравцов у Twitter.
</p>
<h4><strong>Куди можна дістатися </strong></h4>
Із 2 грудня 2017 року українці зможуть бронювати квитки та мандрувати до Варшави, Вроцлава, Перемишля, Братислави, Праги, Кошице, Бухаресту, Сучави, Відня та Бухаресту.
<h4><strong>Як бути зі «стрибучим» курсом валюти </strong></h4>
В «Укрзалізниці» наголошують, що вартість квитка буде розраховуватися із огляду на курс євро станом на момент купівлі проїзного документу.
<h4><strong>Скільки коштує поїздка, яку пропонує «Укрзалізниця»
</strong></h4>
Якщо курс євро становить 31,1 грн, то вартість подорожі до країн ЄС виглядатиме так:
<ul>
<li>Львів – Варшава – 1728,25 грн.</li>
 	<li>Львів – Вроцлав – 1634,66 грн.</li>
 	<li>Київ – Варшава – 1350,78 грн.</li>
 	<li>Інтерсіті+ Київ – Перемишль (через Коростень): I клас – 705,03 грн, II клас – 489,77 грн,</li>
 	<li>Інтерсіті+ Київ – Перемишль (через Козятин, Вінницю та Тернопіль): I клас – 767,42 грн, II клас – 536,57 грн.</li>
 	<li>Інтерсіті+ Львів – Перемишль: I клас – 274,52 грн, II клас – 190,30 грн.</li>
 	<li>Київ – Братислава – 2264,83 грн.</li>
 	<li>Київ – Прага – 3013,52 грн.</li>
 	<li>Київ – Кошице – 1456,85 грн.</li>
 	<li>Київ – Бухарест – 2551,52 грн.</li>
 	<li>Вадул-Сірет – Бухарест – 954,60 грн.</li>
 	<li>Вадул-Сірет – Сучава – 174,70 грн.</li>
 	<li>Київ – Будапешт – 2002,79 грн.</li>
 	<li>Львів – Будапешт – 1400,99 грн.</li>
 	<li>Київ – Відень – 2505,04 грн.</li>
</ul>
Нагадаємо, нещодавно «Укрзалізниця» <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/potyag-z-vagonamy-transformeramy/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустила<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/1487343356-1762-300x200.jpg" />«Укрзалізниця» запустить новий потяг-трансформер</span></a> іще один потяг-трансформер.

<p>Із 2 грудня «Укрзалізниця» розпочала онлайн-продаж квитків до країн Європейського Союзу. Про це повідомив виконувач обов’язків голови правління компанії Євген Кравцов у Twitter.</p><h4><strong>Куди можна дістатися </strong></h4><p>Із 2 грудня 2017 року українці зможуть бронювати квитки та мандрувати до Варшави, Вроцлава, Перемишля, Братислави, Праги, Кошице, Бухаресту, Сучави, Відня та Бухаресту.</p><h4><strong>Як бути зі «стрибучим» курсом валюти </strong></h4><p>В «Укрзалізниці» наголошують, що вартість квитка буде розраховуватися із огляду на курс євро станом на момент купівлі проїзного документу.</p><h4><strong>Скільки коштує поїздка, яку пропонує «Укрзалізниця»<br /></strong></h4><p>Якщо курс євро становить 31,1 грн, то вартість подорожі до країн ЄС виглядатиме так:</p><ul><li>Львів – Варшава – 1728,25 грн.</li><li>Львів – Вроцлав – 1634,66 грн.</li><li>Київ – Варшава – 1350,78 грн.</li><li>Інтерсіті+ Київ – Перемишль (через Коростень): I клас – 705,03 грн, II клас – 489,77 грн,</li><li>Інтерсіті+ Київ – Перемишль (через Козятин, Вінницю та Тернопіль): I клас – 767,42 грн, II клас – 536,57 грн.</li><li>Інтерсіті+ Львів – Перемишль: I клас – 274,52 грн, II клас – 190,30 грн.</li><li>Київ – Братислава – 2264,83 грн.</li><li>Київ – Прага – 3013,52 грн.</li><li>Київ – Кошице – 1456,85 грн.</li><li>Київ – Бухарест – 2551,52 грн.</li><li>Вадул-Сірет – Бухарест – 954,60 грн.</li><li>Вадул-Сірет – Сучава – 174,70 грн.</li><li>Київ – Будапешт – 2002,79 грн.</li><li>Львів – Будапешт – 1400,99 грн.</li><li>Київ – Відень – 2505,04 грн.</li></ul><p>Нагадаємо, нещодавно «Укрзалізниця» <a href="/2017/11/02/potyag-z-vagonamy-transformeramy/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустила<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/1487343356-1762-300x200.jpg" />«Укрзалізниця» запустить новий потяг-трансформер</span></a> іще один потяг-трансформер.</p>

З початком грудня українці отримали змогу бронювати квитки онлайн та мандрувати до країн Європейського Союзу. На часі дізнатися, куди тепер вас може повезти «Укрзалізниця»

Із 2 грудня «Укрзалізниця» розпочала онлайн-продаж квитків до країн Європейського Союзу. Про це повідомив виконувач обов’язків голови правління компанії Євген Кравцов у Twitter.
<h4><strong>Куди можна дістатися </strong></h4>
Із 2 грудня 2017 року українці зможуть бронювати квитки та мандрувати до Варшави, Вроцлава, Перемишля, Братислави, Праги, Кошице, Бухаресту, Сучави, Відня та Бухаресту.
<h4><strong>Як бути зі «стрибучим» курсом валюти </strong></h4>
В «Укрзалізниці» наголошують, що вартість квитка буде розраховуватися із огляду на курс євро станом на момент купівлі проїзного документу.
<h4><strong>Скільки коштує поїздка, яку пропонує «Укрзалізниця»
</strong></h4>
Якщо курс євро становить 31,1 грн, то вартість подорожі до країн ЄС виглядатиме так:
<ul>
 	<li>Львів – Варшава – 1728,25 грн.</li>
 	<li>Львів – Вроцлав – 1634,66 грн.</li>
 	<li>Київ – Варшава – 1350,78 грн.</li>
 	<li>Інтерсіті+ Київ – Перемишль (через Коростень): I клас – 705,03 грн, II клас – 489,77 грн,</li>
 	<li>Інтерсіті+ Київ – Перемишль (через Козятин, Вінницю та Тернопіль): I клас – 767,42 грн, II клас – 536,57 грн.</li>
 	<li>Інтерсіті+ Львів – Перемишль: I клас – 274,52 грн, II клас – 190,30 грн.</li>
 	<li>Київ – Братислава – 2264,83 грн.</li>
 	<li>Київ – Прага – 3013,52 грн.</li>
 	<li>Київ – Кошице – 1456,85 грн.</li>
 	<li>Київ – Бухарест – 2551,52 грн.</li>
 	<li>Вадул-Сірет – Бухарест – 954,60 грн.</li>
 	<li>Вадул-Сірет – Сучава – 174,70 грн.</li>
 	<li>Київ – Будапешт – 2002,79 грн.</li>
 	<li>Львів – Будапешт – 1400,99 грн.</li>
 	<li>Київ – Відень – 2505,04 грн.</li>
</ul>
Нагадаємо, нещодавно «Укрзалізниця» <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/potyag-z-vagonamy-transformeramy/" target="_blank" rel="noopener">запустила</a> іще один потяг-трансформер.

<p>Із 2 грудня «Укрзалізниця» розпочала онлайн-продаж квитків до країн Європейського Союзу. Про це повідомив виконувач обов’язків голови правління компанії Євген Кравцов у Twitter.</p><h4><strong>Куди можна дістатися </strong></h4><p>Із 2 грудня 2017 року українці зможуть бронювати квитки та мандрувати до Варшави, Вроцлава, Перемишля, Братислави, Праги, Кошице, Бухаресту, Сучави, Відня та Бухаресту.</p><h4><strong>Як бути зі «стрибучим» курсом валюти </strong></h4><p>В «Укрзалізниці» наголошують, що вартість квитка буде розраховуватися із огляду на курс євро станом на момент купівлі проїзного документу.</p><h4><strong>Скільки коштує поїздка, яку пропонує «Укрзалізниця»<br /></strong></h4><p>Якщо курс євро становить 31,1 грн, то вартість подорожі до країн ЄС виглядатиме так:</p><ul><li>Львів – Варшава – 1728,25 грн.</li><li>Львів – Вроцлав – 1634,66 грн.</li><li>Київ – Варшава – 1350,78 грн.</li><li>Інтерсіті+ Київ – Перемишль (через Коростень): I клас – 705,03 грн, II клас – 489,77 грн,</li><li>Інтерсіті+ Київ – Перемишль (через Козятин, Вінницю та Тернопіль): I клас – 767,42 грн, II клас – 536,57 грн.</li><li>Інтерсіті+ Львів – Перемишль: I клас – 274,52 грн, II клас – 190,30 грн.</li><li>Київ – Братислава – 2264,83 грн.</li><li>Київ – Прага – 3013,52 грн.</li><li>Київ – Кошице – 1456,85 грн.</li><li>Київ – Бухарест – 2551,52 грн.</li><li>Вадул-Сірет – Бухарест – 954,60 грн.</li><li>Вадул-Сірет – Сучава – 174,70 грн.</li><li>Київ – Будапешт – 2002,79 грн.</li><li>Львів – Будапешт – 1400,99 грн.</li><li>Київ – Відень – 2505,04 грн.</li></ul><p>Нагадаємо, нещодавно «Укрзалізниця» <a href="/2017/11/02/potyag-z-vagonamy-transformeramy/" target="_blank" rel="noopener">запустила</a> іще один потяг-трансформер.</p>

«Укрзалізниця» запустила онлайн-продаж квитків до ЄС

{:ua}«Укрзалізниця» оголосила нові маршрути{:}

<a href="http://cosme.me.gov.ua/" target="_blank" rel="noopener">Портал</a> містить інформацію для малого та середнього бізнесу щодо можливостей виходу на нові ринки та обміну досвідом з ЄС. Вся ця інформація потрібна для вдосконалення внутрішніх бізнес-процесів у компаніях. Учасники українського ринку зможуть скористатися цією інформацією абсолютно безкоштовно.
<h4><strong>Детальніше про портал</strong></h4>
Бюджет програми COSME до 2020 року складає €2,3 млрд. Українські підприємці можуть стати учасниками у проектах програми. Загальна сума фінансування в рамках програми передбачає бюджет у €900 млн. COSME надає можливості вийти на ринок ЄС та ринки партнерів програми. Зробити це можна через Європейську мережу підприємств — Europe Entreprise Network. Також можна отримати легкий доступ до інформації щодо ведення підприємницької діяльності. Для цього підприємці зможуть скористатися послугами та даними з онлайн-порталами Your Europe Business Portal, Trade Helpdesk та European Cluster Collaboration Platform.

Програмою передбачена можливість пройти бізнес-стажування за кордоном на реальному підприємстві. Також програми стажувань та пропозиції включають обмін досвідом за допомогою програми Erasmus. Її можуть використати молоді підприємці-початківці. Окремо потрібно відзначити Europe Entreprise Network. Це — інструмент для пошуку клієнтів за кордоном. Також він дає змогу здійснювати пошук інвесторів, партнерів та інноваційних технологій для розширення власного виробництва всередині країни.

Нагадаємо, що раніше в Україні <a href="https://nachasi.com/2017/10/26/v-ukrayini-zapustyly-portal-z-usima-zahodamy-derzhnaglyadu-pidpryyemstv-na-2018-rik/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустили<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/laptop-2557586_1920-300x200.jpg" />В Україні запустили онлайн-портал із графіком перевірок бізнесу на 2018 рік</span></a> онлайн-портал із графіком перевірок бізнесу на 2018 рік. Він дасть змогу представникам бізнесу не бути заскоченими зненацька перевірками на власному підприємстві.

<p><a href="http://cosme.me.gov.ua/" target="_blank" rel="noopener">Портал</a> містить інформацію для малого та середнього бізнесу щодо можливостей виходу на нові ринки та обміну досвідом з ЄС. Вся ця інформація потрібна для вдосконалення внутрішніх бізнес-процесів у компаніях. Учасники українського ринку зможуть скористатися цією інформацією абсолютно безкоштовно.</p><h4><strong>Детальніше про портал</strong></h4><p>Бюджет програми COSME до 2020 року складає €2,3 млрд. Українські підприємці можуть стати учасниками у проектах програми. Загальна сума фінансування в рамках програми передбачає бюджет у €900 млн. COSME надає можливості вийти на ринок ЄС та ринки партнерів програми. Зробити це можна через Європейську мережу підприємств — Europe Entreprise Network. Також можна отримати легкий доступ до інформації щодо ведення підприємницької діяльності. Для цього підприємці зможуть скористатися послугами та даними з онлайн-порталами Your Europe Business Portal, Trade Helpdesk та European Cluster Collaboration Platform.</p><p>Програмою передбачена можливість пройти бізнес-стажування за кордоном на реальному підприємстві. Також програми стажувань та пропозиції включають обмін досвідом за допомогою програми Erasmus. Її можуть використати молоді підприємці-початківці. Окремо потрібно відзначити Europe Entreprise Network. Це — інструмент для пошуку клієнтів за кордоном. Також він дає змогу здійснювати пошук інвесторів, партнерів та інноваційних технологій для розширення власного виробництва всередині країни.</p><p>Нагадаємо, що раніше в Україні <a href="/2017/10/26/v-ukrayini-zapustyly-portal-z-usima-zahodamy-derzhnaglyadu-pidpryyemstv-na-2018-rik/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустили<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/laptop-2557586_1920-300x200.jpg" />В Україні запустили онлайн-портал із графіком перевірок бізнесу на 2018 рік</span></a> онлайн-портал із графіком перевірок бізнесу на 2018 рік. Він дасть змогу представникам бізнесу не бути заскоченими зненацька перевірками на власному підприємстві.</p>

Мінекономрозвитку створило офіційний портал для малого та середнього бізнесу. Ресурс знайомить із можливостями виходу на нові ринки та обміну досвідом з ЄС для вдосконалення внутрішніх бізнес-процесів

<a href="http://cosme.me.gov.ua/" target="_blank" rel="noopener">Портал</a> містить інформацію для малого та середнього бізнесу щодо можливостей виходу на нові ринки та обміну досвідом з ЄС. Вся ця інформація потрібна для вдосконалення внутрішніх бізнес-процесів у компаніях. Учасники українського ринку зможуть скористатися цією інформацією абсолютно безкоштовно.
<h4><strong>Детальніше про портал</strong></h4>
Бюджет програми COSME до 2020 року складає €2,3 млрд. Українські підприємці можуть стати учасниками у проектах програми. Загальна сума фінансування в рамках програми передбачає бюджет у €900 млн. COSME надає можливості вийти на ринок ЄС та ринки партнерів програми. Зробити це можна через Європейську мережу підприємств — Europe Entreprise Network. Також можна отримати легкий доступ до інформації щодо ведення підприємницької діяльності. Для цього підприємці зможуть скористатися послугами та даними з онлайн-порталами Your Europe Business Portal, Trade Helpdesk та European Cluster Collaboration Platform.

Програмою передбачена можливість пройти бізнес-стажування за кордоном на реальному підприємстві. Також програми стажувань та пропозиції включають обмін досвідом за допомогою програми Erasmus. Її можуть використати молоді підприємці-початківці. Окремо потрібно відзначити Europe Entreprise Network. Це — інструмент для пошуку клієнтів за кордоном. Також він дає змогу здійснювати пошук інвесторів, партнерів та інноваційних технологій для розширення власного виробництва всередині країни.

Нагадаємо, що раніше в Україні <a href="https://nachasi.com/2017/10/26/v-ukrayini-zapustyly-portal-z-usima-zahodamy-derzhnaglyadu-pidpryyemstv-na-2018-rik/" target="_blank" rel="noopener">запустили</a> онлайн-портал із графіком перевірок бізнесу на 2018 рік. Він дасть змогу представникам бізнесу не бути заскоченими зненацька перевірками на власному підприємстві.

<p><a href="http://cosme.me.gov.ua/" target="_blank" rel="noopener">Портал</a> містить інформацію для малого та середнього бізнесу щодо можливостей виходу на нові ринки та обміну досвідом з ЄС. Вся ця інформація потрібна для вдосконалення внутрішніх бізнес-процесів у компаніях. Учасники українського ринку зможуть скористатися цією інформацією абсолютно безкоштовно.</p><h4><strong>Детальніше про портал</strong></h4><p>Бюджет програми COSME до 2020 року складає €2,3 млрд. Українські підприємці можуть стати учасниками у проектах програми. Загальна сума фінансування в рамках програми передбачає бюджет у €900 млн. COSME надає можливості вийти на ринок ЄС та ринки партнерів програми. Зробити це можна через Європейську мережу підприємств — Europe Entreprise Network. Також можна отримати легкий доступ до інформації щодо ведення підприємницької діяльності. Для цього підприємці зможуть скористатися послугами та даними з онлайн-порталами Your Europe Business Portal, Trade Helpdesk та European Cluster Collaboration Platform.</p><p>Програмою передбачена можливість пройти бізнес-стажування за кордоном на реальному підприємстві. Також програми стажувань та пропозиції включають обмін досвідом за допомогою програми Erasmus. Її можуть використати молоді підприємці-початківці. Окремо потрібно відзначити Europe Entreprise Network. Це — інструмент для пошуку клієнтів за кордоном. Також він дає змогу здійснювати пошук інвесторів, партнерів та інноваційних технологій для розширення власного виробництва всередині країни.</p><p>Нагадаємо, що раніше в Україні <a href="/2017/10/26/v-ukrayini-zapustyly-portal-z-usima-zahodamy-derzhnaglyadu-pidpryyemstv-na-2018-rik/" target="_blank" rel="noopener">запустили</a> онлайн-портал із графіком перевірок бізнесу на 2018 рік. Він дасть змогу представникам бізнесу не бути заскоченими зненацька перевірками на власному підприємстві.</p>

Мінекономрозвитку створило портал з підтримки малого і середнього бізнесу

{:ua}Портал допомагає отримати легкий доступ до інформації щодо ведення підприємницької діяльності{:}

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Журналісти «Нью-Йорк Таймс» з’ясовують, чи зможе країна, де заведено працювати не більше 35 годин на тиждень, здолати культурні та менеджерські відмінності та на прикладі паризького стартап-інкубатора довести, що Париж не гірший від Лондона та інших європейських IT-хабів

Тисяча стартапів у будівлі колишнього залізничного депо завдовжки з Ейфелеву вежу (якщо, звісно, укласти її на землю), крісла-мішки, настільні ігри, офіси-«контейнери» та відкриті простори із робочими столяма та кріслами — а посеред усього цього вкриті графіті вагони, трансформовані в кафе. Цей проект розташовано у серці Парижу — і це Station F, символ амбіційного прагнення французької столиці стати наступним прихистком для стартап-культури в Європі. Сюди запрошують стартапи, представників інкубаторів, акселераторів та венчурних фондів з різних країн.

У головному холі вміщується до 3 тис робочих столів. Країна із звичкою офісних працівників перебувати на робочому місці не більше 35 годин щотижня намагається навчитися інноваційної економіки та перейняти гонитву за технологіями й успіхом від Кремнієвої Долини. І хоча досвіду та інвесторів тут поки бракує, уряд потужно взявся за напрямок інновацій, залучаючи до цього й лідерів технологічної індустрії. Ці зусилля виявилися недаремними. Обсяг венчурного капіталу та угод із фондами за 2016 рік перевищив аналогічні показники Німеччини. Франція посідає другу сходинку після Британії у цих перегонах інновацій.

Звернули увагу на французів і в Долині. Facebook та Amazon інвестують у простір Station F. Microsoft перенесла сюди свою стартап-програму із підтримки розробок в сфері штучного інтелекту. Долучаться до цього майданчика й такі IT-гіганти, як французький видавець ігор Ubisoft та команда японського месенджера Line. Президент Франції Еммануель Макрон назвав це місце частиною поштовху Франції в бік того, аби країна стала лідеркою «гіперінновацій».

[color_title title="У пошуках талантів"]

[related_post id="5877"]

Station F — «дитя» Ксавьєра Ніля (Xavier Niel), мільярдера, котрий робить ставку на інноваційні перетворення серед французьких стартапів. Він вклав майже $280 млн власних коштів та залучив інвесторку з Долини Роксанну Варза (Roxanne Varza). Пана Ніля часто називають «французьким Річардом Бренсоном». У свої 49 років він — один із найуспішніших технологічних підприємців Франції. Його статки оцінюють у понад $8 млрд. Свого часу саме він завдав чималого потрясіння французькому телеком-ринкові, запропонувавши надзвичайно низькі тарифи на інтернет та мобільний зв’язок. Він інвестує доволі агресивно, став партнером-співзасновником фонду Kima Ventures та запустив школу для розробників під назвою 42. Головна її відмінність — там не вчать за підручниками чи з наявністю менторів, а всі навчають один одного.

В його баченні Station F — спосіб Франції позбавити Великобританію європейської першості на ринку стартапів. Стартап-хабом континенту має стати Франція, вірить пан Ніль. Тому сюди він намагається залучити максимум підприємців та геніїв технологій, навіть якщо йдеться про молодих маргіналів-програмістів з інших країн.

Не відстає в амбіційності від нього і панна Варза, У свої 32 роки вона — колишня очільниця Girls in Tech Paris, ініціативного руху, що просуває можливості участі в технобізнесі для жінок та дівчат. А також Варза запускала FailCon — конференцію для стартапів, де всі діляться не успіхами чи досягненнями, а уроками та помилками проектів. До Парижу ця дочка емігрантів зі Сходу, котра народилася у Долині, повернулася 2012 року, аби очолити напрямок роботи зі стартапами у Франції від Microsoft. Ніль залучив її до свого проекту після того, як вона випустла критичну статтю про французьку стартап-сцену.

[color_title title="Ті, хто ламають лід недовіри до стартапів"]

Аби потрапити до Station F, замало просто називатися стартапом. Слід презентувати свій бізнес-прототип та план зростання продукту. Влітку 2017-го сюди переїхали щонайменше 1 тис стратапів. Тут є ті, хто працює з аналізом даних та сортуванням інформації. Є сервіси з доставки їжі на замовлення. Є навіть акселератор стартапів, пов’заних із фуд-індустрією. Є розробники високотехнологічної тканини для контактних видів спорту. Обсяг залучених у 2016-му коштів від інвесторів для французьких стартапів поставив цю країну на одну сходинку у рейтингах із Ізраїлем.

[color_title title="Історії успіху"]

[related_post id="1113"]

Франція вже має декілька всесвітньо відомих історій успіху. Сервіс спільних поїздок BlaBlaCar — один із них. Фредерік Мазелла запустив цей стартап після того, як не міг дістатися до своєї родини на Різдво взимку 2003 року. Тоді ще не було жодної екосистеми та венчурного капіталу. Гроші на проект він збирав разом зі співзасновниками від друзів та рідних.

Сьогодні BlaBlaCar — один із французьких «єдинорогів». Так називають стартапи із оцінкою бізнесової вартості у понад $1 млрд та 45 млн користувачів у 22 країнах та 500 співробітниками в різних офісах компанії. раніше підприємців французи сприймали як людей, яким нічого втрачати, каже CEO BlaBlaCar. А тепер мати власний стартап — це навіть модно.

[color_title title="Культурні особливості та стартапи у Франції"]

Невдачі — обов’язковий елемент діяльності стартапів. Та французи звикли розглядати невдачі як тавро, тому урядові довелося розпочати цілу інформаційну кампанію, аби подолати цей стереотип. Робити це непросто: профспілки в країні були традиційно потужним та агресивним важелем економічного впливу на гнучкість ведення бізнесу, податків чи витрат. Податки тут високі, а взаємини роботодавця та працівника регулюються кодексом на 3,4 тис сторінок.

Попри цей традиціоналізм, станом на 2017 рік у Франції вже є близько 4,5 тис ангельських інвесторів. Поки країну обганяють Ізраїль, Великобританія та Німеччина. Крім того, декларативні заяви звучать гарно, але створення середовища неможливе без докорінних економічних змін та рефорування податкової системи.’

[color_title title="Стимулювання від уряду"]

[related_post id="11125"]

Головним рушієм перетворень став президент Макрон після перемоги на виборах. Саме він проголосив, що Франція має стати більш «дружньою» до бізнесу. Держава почала інвкстувати у акселератори та стартапи. Цьогоріч президент Франції навіть оголосив про запуск окремого фонду для підтримки стартапів з боку держави у розмірі €10 млрд.

Ще 2014 року французький уряд запустив програму підтримки стартапів French Tech. На базі декількох міст було розгорнуто технічні хаби (серед них навіть опинилося Бордо, більше знане завдяки своїм винам, аніж завдяки стартапам). Французькі стартапи за підтримки уряду почали з’являтися навіть у Нью-Йорку та Шанхаї. Залучають проекти та команди із-за кордону — для цього країна почала видавати стартап-візи не лише самим розробникам, але й членам їхніх родин.

Для інноваційних компаній уряд Франції запропонував пільговий режим оподаткування. Проте самі підприємці зазначають, що роботи залишилося чимало. Податки на капітал та на прибуток мають бути переглянуті та знижені, що пообіцяв зробити найближчим часом і президент країни.

[color_title title="Хто підтримує стартап-прагнення французів"]

Чи не найбільше у потенціал Station F вірять у Facebook. Декілька років тому соцмедіа-гігант відкрив хаб для роботи зі штучним інтелектом у Парижі. Ця локація стала третім за величиною офісом після Долини та Нью-Йорку. Місце обране невипадково — компанія прагне залучати талановити випускників технічних вишів та інженерів, котрих чимало у Франції та сусідніх європейських країнах.

Тепер компанія Цукерберга запускає стартап-програму та інкубатор на базі Station F під назвою Startup Garage. 12 проектів в сфері охорони здоров’я, освіти, науки пройдуть менторську програму від Facebook. Потенціал ринку тут бачать неабиякий.

<p>Тисяча стартапів у будівлі колишнього залізничного депо завдовжки з Ейфелеву вежу (якщо, звісно, укласти її на землю), крісла-мішки, настільні ігри, офіси-«контейнери» та відкриті простори із робочими столяма та кріслами — а посеред усього цього вкриті графіті вагони, трансформовані в кафе. Цей проект розташовано у серці Парижу — і це Station F, символ амбіційного прагнення французької столиці стати наступним прихистком для стартап-культури в Європі. Сюди запрошують стартапи, представників інкубаторів, акселераторів та венчурних фондів з різних країн.</p><p>У головному холі вміщується до 3 тис робочих столів. Країна із звичкою офісних працівників перебувати на робочому місці не більше 35 годин щотижня намагається навчитися інноваційної економіки та перейняти гонитву за технологіями й успіхом від Кремнієвої Долини. І хоча досвіду та інвесторів тут поки бракує, уряд потужно взявся за напрямок інновацій, залучаючи до цього й лідерів технологічної індустрії. Ці зусилля виявилися недаремними. Обсяг венчурного капіталу та угод із фондами за 2016 рік перевищив аналогічні показники Німеччини. Франція посідає другу сходинку після Британії у цих перегонах інновацій.</p><p>Звернули увагу на французів і в Долині. Facebook та Amazon інвестують у простір Station F. Microsoft перенесла сюди свою стартап-програму із підтримки розробок в сфері штучного інтелекту. Долучаться до цього майданчика й такі IT-гіганти, як французький видавець ігор Ubisoft та команда японського месенджера Line. Президент Франції Еммануель Макрон назвав це місце частиною поштовху Франції в бік того, аби країна стала лідеркою «гіперінновацій».</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			У пошуках талантів		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/06/16/slovak-ambitions/" class="link">Дунайська Долина замість Кремнієвої — стартап-можливості Словаччини</a>	</div><p>Station F — «дитя» Ксавьєра Ніля (Xavier Niel), мільярдера, котрий робить ставку на інноваційні перетворення серед французьких стартапів. Він вклав майже $280 млн власних коштів та залучив інвесторку з Долини Роксанну Варза (Roxanne Varza). Пана Ніля часто називають «французьким Річардом Бренсоном». У свої 49 років він — один із найуспішніших технологічних підприємців Франції. Його статки оцінюють у понад $8 млрд. Свого часу саме він завдав чималого потрясіння французькому телеком-ринкові, запропонувавши надзвичайно низькі тарифи на інтернет та мобільний зв’язок. Він інвестує доволі агресивно, став партнером-співзасновником фонду Kima Ventures та запустив школу для розробників під назвою 42. Головна її відмінність — там не вчать за підручниками чи з наявністю менторів, а всі навчають один одного.</p><p>В його баченні Station F — спосіб Франції позбавити Великобританію європейської першості на ринку стартапів. Стартап-хабом континенту має стати Франція, вірить пан Ніль. Тому сюди він намагається залучити максимум підприємців та геніїв технологій, навіть якщо йдеться про молодих маргіналів-програмістів з інших країн.</p><p>Не відстає в амбіційності від нього і панна Варза, У свої 32 роки вона — колишня очільниця Girls in Tech Paris, ініціативного руху, що просуває можливості участі в технобізнесі для жінок та дівчат. А також Варза запускала FailCon — конференцію для стартапів, де всі діляться не успіхами чи досягненнями, а уроками та помилками проектів. До Парижу ця дочка емігрантів зі Сходу, котра народилася у Долині, повернулася 2012 року, аби очолити напрямок роботи зі стартапами у Франції від Microsoft. Ніль залучив її до свого проекту після того, як вона випустла критичну статтю про французьку стартап-сцену.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ті, хто ламають лід недовіри до стартапів		</span>	</h3><p>Аби потрапити до Station F, замало просто називатися стартапом. Слід презентувати свій бізнес-прототип та план зростання продукту. Влітку 2017-го сюди переїхали щонайменше 1 тис стратапів. Тут є ті, хто працює з аналізом даних та сортуванням інформації. Є сервіси з доставки їжі на замовлення. Є навіть акселератор стартапів, пов’заних із фуд-індустрією. Є розробники високотехнологічної тканини для контактних видів спорту. Обсяг залучених у 2016-му коштів від інвесторів для французьких стартапів поставив цю країну на одну сходинку у рейтингах із Ізраїлем.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Історії успіху		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/05/01/modern-education/" class="link">Фредерік Мазелла, засновник BlaBlaCar — про сучасну освіту</a>	</div><p>Франція вже має декілька всесвітньо відомих історій успіху. Сервіс спільних поїздок BlaBlaCar — один із них. Фредерік Мазелла запустив цей стартап після того, як не міг дістатися до своєї родини на Різдво взимку 2003 року. Тоді ще не було жодної екосистеми та венчурного капіталу. Гроші на проект він збирав разом зі співзасновниками від друзів та рідних.</p><p>Сьогодні BlaBlaCar — один із французьких «єдинорогів». Так називають стартапи із оцінкою бізнесової вартості у понад $1 млрд та 45 млн користувачів у 22 країнах та 500 співробітниками в різних офісах компанії. раніше підприємців французи сприймали як людей, яким нічого втрачати, каже CEO BlaBlaCar. А тепер мати власний стартап — це навіть модно.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Культурні особливості та стартапи у Франції		</span>	</h3><p>Невдачі — обов’язковий елемент діяльності стартапів. Та французи звикли розглядати невдачі як тавро, тому урядові довелося розпочати цілу інформаційну кампанію, аби подолати цей стереотип. Робити це непросто: профспілки в країні були традиційно потужним та агресивним важелем економічного впливу на гнучкість ведення бізнесу, податків чи витрат. Податки тут високі, а взаємини роботодавця та працівника регулюються кодексом на 3,4 тис сторінок.</p><p>Попри цей традиціоналізм, станом на 2017 рік у Франції вже є близько 4,5 тис ангельських інвесторів. Поки країну обганяють Ізраїль, Великобританія та Німеччина. Крім того, декларативні заяви звучать гарно, але створення середовища неможливе без докорінних економічних змін та рефорування податкової системи.’</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Стимулювання від уряду		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/08/08/elektrostantsia-v-chornobyli/" class="link">Франція профінансує будівництво сонячних електростанцій в Чорнобилі</a>	</div><p>Головним рушієм перетворень став президент Макрон після перемоги на виборах. Саме він проголосив, що Франція має стати більш «дружньою» до бізнесу. Держава почала інвкстувати у акселератори та стартапи. Цьогоріч президент Франції навіть оголосив про запуск окремого фонду для підтримки стартапів з боку держави у розмірі €10 млрд.</p><p>Ще 2014 року французький уряд запустив програму підтримки стартапів French Tech. На базі декількох міст було розгорнуто технічні хаби (серед них навіть опинилося Бордо, більше знане завдяки своїм винам, аніж завдяки стартапам). Французькі стартапи за підтримки уряду почали з’являтися навіть у Нью-Йорку та Шанхаї. Залучають проекти та команди із-за кордону — для цього країна почала видавати стартап-візи не лише самим розробникам, але й членам їхніх родин.</p><p>Для інноваційних компаній уряд Франції запропонував пільговий режим оподаткування. Проте самі підприємці зазначають, що роботи залишилося чимало. Податки на капітал та на прибуток мають бути переглянуті та знижені, що пообіцяв зробити найближчим часом і президент країни.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Хто підтримує стартап-прагнення французів		</span>	</h3><p>Чи не найбільше у потенціал Station F вірять у Facebook. Декілька років тому соцмедіа-гігант відкрив хаб для роботи зі штучним інтелектом у Парижі. Ця локація стала третім за величиною офісом після Долини та Нью-Йорку. Місце обране невипадково — компанія прагне залучати талановити випускників технічних вишів та інженерів, котрих чимало у Франції та сусідніх європейських країнах.</p><p>Тепер компанія Цукерберга запускає стартап-програму та інкубатор на базі Station F під назвою Startup Garage. 12 проектів в сфері охорони здоров’я, освіти, науки пройдуть менторську програму від Facebook. Потенціал ринку тут бачать неабиякий.</p>

Як Франція вчиться інноваційної економіки

{:ua}Як Франція заохочує світові стартапи до переїзду{:}

<p>Раніше в рамках програми з розвитку наукових досліджень і технологій <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/startapy-programa-horizon-2020/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Horizon<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/startup-593341_1920-300x200.jpg" />4 українських стартапи залучили рекордні інвестиції від Horizon 2020</span></a> 2020, Євросоюз вже інвестував €5 млн у 6 blockchain-стартапів.
</p>
<h4><strong>Як взяти участь у конкурсі</strong></h4>
У конкурсі беруть участь розробники, які можуть запропонувати вирішення суспільних проблем, забезпечення більшої прозорості та децентралізації. При цьому вони мають використовувати технологію blockchain. На <a href="https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/" target="_blank" rel="noopener">офіційному сайті</a> зазначено, що проекти, які претендують на перемогу, повинні мати соціальне значення, конкретне призначення, а також демонструвати децентралізованість, прозорість і масштабованість. Ключовим компонентом будь-якого рішення повинна бути прозорість. Громадяни ЄС повинні мати можливість легко визначити, що робить комісія через адміністративні та виробничі процеси.

Використання blockchain для підвищення прозорості — пріоритетний напрямок для комісії. У серпні 2016 року віце-президент організації Валдіс Домбровскіс заявив, що комісія будує «прозорий фінансовий шлюз». Його мета — надати компаніям можливість спільного використання національних баз даних.

Стати учасниками в цьому конкурсі мають змогу як індивідуальні учасники, так і компанії. Належність до ЄС не є обов’язковою умовою. Прийом заявок для участі триватиме до середини 2019 року. Переможець буде оголошений на початку 2020 року.

Нагадаємо, раніше ми <a href="https://nachasi.com/2017/11/09/komanda-openmarket/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">опублікували розмову<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/21458579_1648470245186832_1175453572_o-300x200.jpg" />Команда OpenMarket: «Зараз ми йдемо до електронної децентралізації»</span></a> із командою першого українського державного аукціону, що працює на основі blockchain. За словами представників цієї команди, проект має докорінно змінити практику проведення аукціонів із майном в Україні на основі найкращих світових практик.

<p>Раніше в рамках програми з розвитку наукових досліджень і технологій <a href="/2017/11/02/startapy-programa-horizon-2020/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Horizon<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/startup-593341_1920-300x200.jpg" />4 українських стартапи залучили рекордні інвестиції від Horizon 2020</span></a> 2020, Євросоюз вже інвестував €5 млн у 6 blockchain-стартапів.</p><h4><strong>Як взяти участь у конкурсі</strong></h4><p>У конкурсі беруть участь розробники, які можуть запропонувати вирішення суспільних проблем, забезпечення більшої прозорості та децентралізації. При цьому вони мають використовувати технологію blockchain. На <a href="https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/" target="_blank" rel="noopener">офіційному сайті</a> зазначено, що проекти, які претендують на перемогу, повинні мати соціальне значення, конкретне призначення, а також демонструвати децентралізованість, прозорість і масштабованість. Ключовим компонентом будь-якого рішення повинна бути прозорість. Громадяни ЄС повинні мати можливість легко визначити, що робить комісія через адміністративні та виробничі процеси.</p><p>Використання blockchain для підвищення прозорості — пріоритетний напрямок для комісії. У серпні 2016 року віце-президент організації Валдіс Домбровскіс заявив, що комісія будує «прозорий фінансовий шлюз». Його мета — надати компаніям можливість спільного використання національних баз даних.</p><p>Стати учасниками в цьому конкурсі мають змогу як індивідуальні учасники, так і компанії. Належність до ЄС не є обов’язковою умовою. Прийом заявок для участі триватиме до середини 2019 року. Переможець буде оголошений на початку 2020 року.</p><p>Нагадаємо, раніше ми <a href="/2017/11/09/komanda-openmarket/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">опублікували розмову<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/21458579_1648470245186832_1175453572_o-300x200.jpg" />Команда OpenMarket: «Зараз ми йдемо до електронної децентралізації»</span></a> із командою першого українського державного аукціону, що працює на основі blockchain. За словами представників цієї команди, проект має докорінно змінити практику проведення аукціонів із майном в Україні на основі найкращих світових практик.</p>

Цього тижня ЄС опублікувала деталі конкурсу, який отримав назву «Blockchains for Social Good». У конкурсі беруть участь розробники, які можуть запропонувати вирішення суспільних проблем, використовуючи цю технологію

Раніше в рамках програми з розвитку наукових досліджень і технологій <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/startapy-programa-horizon-2020/" target="_blank" rel="noopener">Horizon</a> 2020, Євросоюз вже інвестував €5 млн у 6 blockchain-стартапів.
<h4><strong>Як взяти участь у конкурсі</strong></h4>
У конкурсі беруть участь розробники, які можуть запропонувати вирішення суспільних проблем, забезпечення більшої прозорості та децентралізації. При цьому вони мають використовувати технологію blockchain. На <a href="https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/" target="_blank" rel="noopener">офіційному сайті</a> зазначено, що проекти, які претендують на перемогу, повинні мати соціальне значення, конкретне призначення, а також демонструвати децентралізованість, прозорість і масштабованість. Ключовим компонентом будь-якого рішення повинна бути прозорість. Громадяни ЄС повинні мати можливість легко визначити, що робить комісія через адміністративні та виробничі процеси.

Використання blockchain для підвищення прозорості — пріоритетний напрямок для комісії. У серпні 2016 року віце-президент організації Валдіс Домбровскіс заявив, що комісія будує «прозорий фінансовий шлюз». Його мета — надати компаніям можливість спільного використання національних баз даних.

Стати учасниками в цьому конкурсі мають змогу як індивідуальні учасники, так і компанії. Належність до ЄС не є обов’язковою умовою. Прийом заявок для участі триватиме до середини 2019 року. Переможець буде оголошений на початку 2020 року.

Нагадаємо, раніше ми <a href="https://nachasi.com/2017/11/09/komanda-openmarket/" target="_blank" rel="noopener">опублікували розмову</a> із командою першого українського державного аукціону, що працює на основі blockchain. За словами представників цієї команди, проект має докорінно змінити практику проведення аукціонів із майном в Україні на основі найкращих світових практик.

<p>Раніше в рамках програми з розвитку наукових досліджень і технологій <a href="/2017/11/02/startapy-programa-horizon-2020/" target="_blank" rel="noopener">Horizon</a> 2020, Євросоюз вже інвестував €5 млн у 6 blockchain-стартапів.</p><h4><strong>Як взяти участь у конкурсі</strong></h4><p>У конкурсі беруть участь розробники, які можуть запропонувати вирішення суспільних проблем, забезпечення більшої прозорості та децентралізації. При цьому вони мають використовувати технологію blockchain. На <a href="https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/" target="_blank" rel="noopener">офіційному сайті</a> зазначено, що проекти, які претендують на перемогу, повинні мати соціальне значення, конкретне призначення, а також демонструвати децентралізованість, прозорість і масштабованість. Ключовим компонентом будь-якого рішення повинна бути прозорість. Громадяни ЄС повинні мати можливість легко визначити, що робить комісія через адміністративні та виробничі процеси.</p><p>Використання blockchain для підвищення прозорості — пріоритетний напрямок для комісії. У серпні 2016 року віце-президент організації Валдіс Домбровскіс заявив, що комісія будує «прозорий фінансовий шлюз». Його мета — надати компаніям можливість спільного використання національних баз даних.</p><p>Стати учасниками в цьому конкурсі мають змогу як індивідуальні учасники, так і компанії. Належність до ЄС не є обов’язковою умовою. Прийом заявок для участі триватиме до середини 2019 року. Переможець буде оголошений на початку 2020 року.</p><p>Нагадаємо, раніше ми <a href="/2017/11/09/komanda-openmarket/" target="_blank" rel="noopener">опублікували розмову</a> із командою першого українського державного аукціону, що працює на основі blockchain. За словами представників цієї команди, проект має докорінно змінити практику проведення аукціонів із майном в Україні на основі найкращих світових практик.</p>

ЄС обіцяє €5 млн за кращий blockchain-проект для суспільства

{:ua}Європейська комісія опублікувала деталі конкурсу суспільно значимих проектів на основі blockchain{:}

<p>Реалізація програми сприятиме підвищенню потенціалу органів державної влади України щодо виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС і зони вільної торгівлі.
</p>
<h4><strong>Умови угод з ЄС</strong></h4>
У рамках Угоди про фінансування Програми технічного співробітництва 2017 року, Європейський Союз надасть допомогу Уряду України для підвищення потенціалу органів державної влади України щодо виконання Угоди про асоціацію та ПВЗВТ, включаючи спроможність адаптації законодавства України до нормативно-правових актів ЄС, а також ефективної розробки та впровадження реформи. Загальний бюджет програми складає €37,063 млн:
<ul>
<li>внесок ЄС — €37 млн,</li>
 	<li>внесок Британської ради — €0,063 млн,</li>
 	<li>компенсація внеску за участь у програмі COSME — €1 млн.</li>
</ul>
У рамках Угоди про фінансування програми «Підтримка реформ з розвитку верховенства права в Україні (ПРАВО)», Європейська комісія профінансує заходи з реформування системи верховенства права в Україні, включаючи підтримку судової реформи. Зокрема, йдеться про вдосконалення системи правосуддя, виконання судових рішень, покращення доступу до системи правосуддя, державних реєстрів та запровадження санкцій, а також підтримку реформ правоохоронної системи. Загальний бюджет програми складає €52,5 млн.

Нагадаємо, що Україна та ООН <a href="https://nachasi.com/2017/10/19/ukrayina-ta-oon-ukladut-ugodu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">уклали угоду<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/dollars-426023_1920-300x200.jpg" />Україна та ООН укладуть угоду на $675 млн</span></a> на $675 млн.

<p>Реалізація програми сприятиме підвищенню потенціалу органів державної влади України щодо виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС і зони вільної торгівлі.</p><h4><strong>Умови угод з ЄС</strong></h4><p>У рамках Угоди про фінансування Програми технічного співробітництва 2017 року, Європейський Союз надасть допомогу Уряду України для підвищення потенціалу органів державної влади України щодо виконання Угоди про асоціацію та ПВЗВТ, включаючи спроможність адаптації законодавства України до нормативно-правових актів ЄС, а також ефективної розробки та впровадження реформи. Загальний бюджет програми складає €37,063 млн:</p><ul><li>внесок ЄС — €37 млн,</li><li>внесок Британської ради — €0,063 млн,</li><li>компенсація внеску за участь у програмі COSME — €1 млн.</li></ul><p>У рамках Угоди про фінансування програми «Підтримка реформ з розвитку верховенства права в Україні (ПРАВО)», Європейська комісія профінансує заходи з реформування системи верховенства права в Україні, включаючи підтримку судової реформи. Зокрема, йдеться про вдосконалення системи правосуддя, виконання судових рішень, покращення доступу до системи правосуддя, державних реєстрів та запровадження санкцій, а також підтримку реформ правоохоронної системи. Загальний бюджет програми складає €52,5 млн.</p><p>Нагадаємо, що Україна та ООН <a href="/2017/10/19/ukrayina-ta-oon-ukladut-ugodu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">уклали угоду<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/dollars-426023_1920-300x200.jpg" />Україна та ООН укладуть угоду на $675 млн</span></a> на $675 млн.</p>

Перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів та голова Групи підтримки України Європейської комісії Пітер Вагнер підписали 2 угоди щодо співробітництва Уряду України та ЄС на загальну суму €89,5 млн

Реалізація програми сприятиме підвищенню потенціалу органів державної влади України щодо виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС і зони вільної торгівлі.
<h4><strong>Умови угод з ЄС</strong></h4>
У рамках Угоди про фінансування Програми технічного співробітництва 2017 року, Європейський Союз надасть допомогу Уряду України для підвищення потенціалу органів державної влади України щодо виконання Угоди про асоціацію та ПВЗВТ, включаючи спроможність адаптації законодавства України до нормативно-правових актів ЄС, а також ефективної розробки та впровадження реформи. Загальний бюджет програми складає €37,063 млн:
<ul>
 	<li>внесок ЄС — €37 млн,</li>
 	<li>внесок Британської ради — €0,063 млн,</li>
 	<li>компенсація внеску за участь у програмі COSME — €1 млн.</li>
</ul>
У рамках Угоди про фінансування програми «Підтримка реформ з розвитку верховенства права в Україні (ПРАВО)», Європейська комісія профінансує заходи з реформування системи верховенства права в Україні, включаючи підтримку судової реформи. Зокрема, йдеться про вдосконалення системи правосуддя, виконання судових рішень, покращення доступу до системи правосуддя, державних реєстрів та запровадження санкцій, а також підтримку реформ правоохоронної системи. Загальний бюджет програми складає €52,5 млн.

Нагадаємо, що Україна та ООН <a href="https://nachasi.com/2017/10/19/ukrayina-ta-oon-ukladut-ugodu/" target="_blank" rel="noopener">уклали угоду</a> на $675 млн.

<p>Реалізація програми сприятиме підвищенню потенціалу органів державної влади України щодо виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС і зони вільної торгівлі.</p><h4><strong>Умови угод з ЄС</strong></h4><p>У рамках Угоди про фінансування Програми технічного співробітництва 2017 року, Європейський Союз надасть допомогу Уряду України для підвищення потенціалу органів державної влади України щодо виконання Угоди про асоціацію та ПВЗВТ, включаючи спроможність адаптації законодавства України до нормативно-правових актів ЄС, а також ефективної розробки та впровадження реформи. Загальний бюджет програми складає €37,063 млн:</p><ul><li>внесок ЄС — €37 млн,</li><li>внесок Британської ради — €0,063 млн,</li><li>компенсація внеску за участь у програмі COSME — €1 млн.</li></ul><p>У рамках Угоди про фінансування програми «Підтримка реформ з розвитку верховенства права в Україні (ПРАВО)», Європейська комісія профінансує заходи з реформування системи верховенства права в Україні, включаючи підтримку судової реформи. Зокрема, йдеться про вдосконалення системи правосуддя, виконання судових рішень, покращення доступу до системи правосуддя, державних реєстрів та запровадження санкцій, а також підтримку реформ правоохоронної системи. Загальний бюджет програми складає €52,5 млн.</p><p>Нагадаємо, що Україна та ООН <a href="/2017/10/19/ukrayina-ta-oon-ukladut-ugodu/" target="_blank" rel="noopener">уклали угоду</a> на $675 млн.</p>

ЄС виділяє €90 млн на підтримку реформ в Україні

{:ua}Україна та ЄС підписали угоду про фінансування програми технічного співробітництва 2017 року{:}

Україна нарощує експорт своїх товарів та послуг за кордон. Окрім традиційного ринку Європейського Союзу, за останні 8 місяців у трійку лідерів потрапили Індія, США, Туреччина

Торговий представник України Наталія Микольська <a href="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10159578247380360&amp;set=a.10150229058345360.465579.509635359&amp;type=3&amp;theater" target="_blank" rel="noopener">повідомила</a>, що експорт товарів з України в Євросоюз за 8 місяців поточного року виріс на $4,8 млрд. Експорт товарів за вісім місяців 2017 склав $27,5 млрд і збільшився на $4,8 млрд у порівнянні з вісьмома місяцями 2016 року.

<h4><strong>Які галузі стали провідними</strong></h4>
<strong>В структурі експорту товарів найбільшу частку склала продукція аграрного сектора і харчової промисловості</strong> (41,2%), продукція металургійного комплексу (23,2%), продукція машинобудування (11,5%) і мінеральні продукти (9,4%).

Експорт металургійної продукції склав $6,4 млрд зі збільшенням на 17,9% в порівнянні з торішнім періодом. В експорті товарів зростання обсягів поставок спостерігалося майже за всіма галузями промисловості, за винятком продукції з деревини та паперової маси, експорт якої скоротився на 1,6%.
<h4><strong>Обсяг експорту в ЄС</strong></h4>
Обсяг експорту в Європейський Союз склав більше половини експорту області — 55,2%. Найбільше в експорті товарів за вісім місяців зросли поставки: олії соняшникової (на $666,6 млн), Кукурудзи (на $634,1 млн), Руд і концентратів залізних (на $613,5 млн), Прокату плоского гарячекатаного (на $317,3 млн), феросплавів (на $259,4 млн), насіння ріпаку (на $166,4 млн), цукру (на $149,4 млн), проводів ізольованих, кабелів (на $130,5 млн), соєвих бобів (на $110,6 млн), прокату плоского холоднокатаного (на $108,1 млн), чавуну ($106,4 млн).

Експорт товарів до країн ЄС продовжував демонструвати позитивну динаміку. Так, обсяг українського експорту товарів до країн ЄС за підсумками 8 місяців 2017 року щодо аналогічного періоду 2016 року зріс на $2,4 млрд (на 27,9%) — це найбільше зростання обсягів експорту товарів серед усіх торговельних партнерів України.

<img class="aligncenter size-full wp-image-19060" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM.png" alt="" width="1318" height="975" />

В експорті товарів до країн ЄС спостерігалося зростання обсягів поставок по всіх галузях промисловості. Серед товарів найбільше зросли поставки з України в країни ЄС: руди і концентратів залізних — на $431,5 млн; кукурудзи — на $405,9 млн; феросплавів — на $162,7 млн; олії соняшникової — на $155,7 млн; ізольованих дротів  — на $129,4 млн.
<h4><strong>Які регіони перебувають серед лідерів</strong></h4>
Локомотивами зростання експорту за 8 місяців стали вісім регіонів України: Київ, Дніпропетровська,  Запорізька, Одеська, Полтавська, Миколаївська і Вінницька області. Сумарний позитивний внесок зазначених регіонів склав 16,8 процентних пунктів, що склало 79,6% загального приросту експорту товарів. Основним торговим партнером України в експорті товарів за 8 місяців 2017 року залишилось Європейський Союз (40%).

<img class="aligncenter size-full wp-image-19061" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM.png" alt="" width="940" height="692" />

<img class="aligncenter size-full wp-image-19062" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM.png" alt="" width="931" height="694" />

<img class="aligncenter size-full wp-image-19063" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM.png" alt="" width="1308" height="969" />

&nbsp;
<h4><strong>Освоєння нових ринків</strong></h4>
Крім країн ЄС, основними торговими партнерами, куди більше експортувати українські товари за 8 місяців 2017 року були: Індія (на $396,2 млн), США ($275,9 млн), Туреччина ($ 221, 2 млн), Білорусь ($169,4 млн), Іран (на $165,0 млн), Алжир (на $159,2 млн), Молдова ($123,5 млн), Ірак ($79,6 млн), Ізраїль ($79, 5 млн).

<p>Торговий представник України Наталія Микольська <a href="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10159578247380360&amp;set=a.10150229058345360.465579.509635359&amp;type=3&amp;theater" target="_blank" rel="noopener">повідомила</a>, що експорт товарів з України в Євросоюз за 8 місяців поточного року виріс на $4,8 млрд. Експорт товарів за вісім місяців 2017 склав $27,5 млрд і збільшився на $4,8 млрд у порівнянні з вісьмома місяцями 2016 року.<br /></p><h4><strong>Які галузі стали провідними</strong></h4><p><strong>В структурі експорту товарів найбільшу частку склала продукція аграрного сектора і харчової промисловості</strong> (41,2%), продукція металургійного комплексу (23,2%), продукція машинобудування (11,5%) і мінеральні продукти (9,4%).</p><p>Експорт металургійної продукції склав $6,4 млрд зі збільшенням на 17,9% в порівнянні з торішнім періодом. В експорті товарів зростання обсягів поставок спостерігалося майже за всіма галузями промисловості, за винятком продукції з деревини та паперової маси, експорт якої скоротився на 1,6%.</p><h4><strong>Обсяг експорту в ЄС</strong></h4><p>Обсяг експорту в Європейський Союз склав більше половини експорту області — 55,2%. Найбільше в експорті товарів за вісім місяців зросли поставки: олії соняшникової (на $666,6 млн), Кукурудзи (на $634,1 млн), Руд і концентратів залізних (на $613,5 млн), Прокату плоского гарячекатаного (на $317,3 млн), феросплавів (на $259,4 млн), насіння ріпаку (на $166,4 млн), цукру (на $149,4 млн), проводів ізольованих, кабелів (на $130,5 млн), соєвих бобів (на $110,6 млн), прокату плоского холоднокатаного (на $108,1 млн), чавуну ($106,4 млн).</p><p>Експорт товарів до країн ЄС продовжував демонструвати позитивну динаміку. Так, обсяг українського експорту товарів до країн ЄС за підсумками 8 місяців 2017 року щодо аналогічного періоду 2016 року зріс на $2,4 млрд (на 27,9%) — це найбільше зростання обсягів експорту товарів серед усіх торговельних партнерів України.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19060" src="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM.png" alt="" width="1318" height="975" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM.png 1318w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM-300x222.png 300w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM-768x568.png 768w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM-1024x758.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM-650x481.png 650w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.21-PM-1000x740.png 1000w" sizes="(max-width: 1318px) 100vw, 1318px" /></p><p>В експорті товарів до країн ЄС спостерігалося зростання обсягів поставок по всіх галузях промисловості. Серед товарів найбільше зросли поставки з України в країни ЄС: руди і концентратів залізних — на $431,5 млн; кукурудзи — на $405,9 млн; феросплавів — на $162,7 млн; олії соняшникової — на $155,7 млн; ізольованих дротів  — на $129,4 млн.</p><h4><strong>Які регіони перебувають серед лідерів</strong></h4><p>Локомотивами зростання експорту за 8 місяців стали вісім регіонів України: Київ, Дніпропетровська,  Запорізька, Одеська, Полтавська, Миколаївська і Вінницька області. Сумарний позитивний внесок зазначених регіонів склав 16,8 процентних пунктів, що склало 79,6% загального приросту експорту товарів. Основним торговим партнером України в експорті товарів за 8 місяців 2017 року залишилось Європейський Союз (40%).</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19061" src="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM.png" alt="" width="940" height="692" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM.png 940w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM-300x221.png 300w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM-768x565.png 768w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.35.09-PM-650x479.png 650w" sizes="(max-width: 940px) 100vw, 940px" /></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19062" src="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM.png" alt="" width="931" height="694" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM.png 931w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM-300x224.png 300w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM-768x572.png 768w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.51-PM-650x485.png 650w" sizes="(max-width: 931px) 100vw, 931px" /></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19063" src="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM.png" alt="" width="1308" height="969" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM.png 1308w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM-300x222.png 300w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM-768x569.png 768w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM-1024x759.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM-650x482.png 650w, /wp-content/uploads/2017/10/Screen-Shot-2017-10-24-at-5.34.33-PM-999x740.png 999w" sizes="(max-width: 1308px) 100vw, 1308px" /></p><p>&nbsp;</p><h4><strong>Освоєння нових ринків</strong></h4><p>Крім країн ЄС, основними торговими партнерами, куди більше експортувати українські товари за 8 місяців 2017 року були: Індія (на $396,2 млн), США ($275,9 млн), Туреччина ($ 221, 2 млн), Білорусь ($169,4 млн), Іран (на $165,0 млн), Алжир (на $159,2 млн), Молдова ($123,5 млн), Ірак ($79,6 млн), Ізраїль ($79, 5 млн).</p>

Український експорт до ЄС встановив новий рекорд

{:ua}Україна стрімко збільшує свій експорт за закордон. Дізнавайтесь куди та яких обсягах{:}

<p>Преференції вводяться на строк до 3х років, як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Регламент щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС.
</p>
<h4><strong>Яка продукція підпадає під преференції ЄС</strong></h4>
Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для:
<ul>
<li>українського меду — 2,5 тис тонн;</li>
 	<li>кукурудзи та борошна з неї — 650 тис тонн;</li>
 	<li>ячменю та борошна з нього — 350 тис тонн;</li>
 	<li>пшениці та борошна — 65 тис тонн;</li>
</ul>
Окрім того, додається квота на ячмінну крупу — 7,8 тис тонн, овес — 4 тис тонн, оброблені томати — 3 тис тонн та виноградний сік — 500 тонн. Нагадаємо, що Україна <a href="https://nachasi.com/2017/09/22/ukrayina-pan-yevro-med/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">приєднається<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/euro-1660456_1920-300x200.jpg" />Конвенції Пан-Євро-Мед дали «зелене світло»</span></a> до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Основна мета Конвенції полягає в переході до однакових правил визначення походження товарів, торгівля якими здійснюється між усіма договірними сторонами.

<p>Преференції вводяться на строк до 3х років, як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Регламент щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС.</p><h4><strong>Яка продукція підпадає під преференції ЄС</strong></h4><p>Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для:</p><ul><li>українського меду — 2,5 тис тонн;</li><li>кукурудзи та борошна з неї — 650 тис тонн;</li><li>ячменю та борошна з нього — 350 тис тонн;</li><li>пшениці та борошна — 65 тис тонн;</li></ul><p>Окрім того, додається квота на ячмінну крупу — 7,8 тис тонн, овес — 4 тис тонн, оброблені томати — 3 тис тонн та виноградний сік — 500 тонн. Нагадаємо, що Україна <a href="/2017/09/22/ukrayina-pan-yevro-med/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">приєднається<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/euro-1660456_1920-300x200.jpg" />Конвенції Пан-Євро-Мед дали «зелене світло»</span></a> до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Основна мета Конвенції полягає в переході до однакових правил визначення походження товарів, торгівля якими здійснюється між усіма договірними сторонами.</p>

13 вересня у Європейському парламенті було підписано рішення про надання Україні додаткових торговельних преференцій. 1 вони жовтня набули чинності

Преференції вводяться на строк до 3х років, як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Регламент щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС.
<h4><strong>Яка продукція підпадає під преференції ЄС</strong></h4>
Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для:
<ul>
 	<li>українського меду — 2,5 тис тонн;</li>
 	<li>кукурудзи та борошна з неї — 650 тис тонн;</li>
 	<li>ячменю та борошна з нього — 350 тис тонн;</li>
 	<li>пшениці та борошна — 65 тис тонн;</li>
</ul>
Окрім того, додається квота на ячмінну крупу — 7,8 тис тонн, овес — 4 тис тонн, оброблені томати — 3 тис тонн та виноградний сік — 500 тонн. Нагадаємо, що Україна <a href="https://nachasi.com/2017/09/22/ukrayina-pan-yevro-med/" target="_blank" rel="noopener">приєднається</a> до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Основна мета Конвенції полягає в переході до однакових правил визначення походження товарів, торгівля якими здійснюється між усіма договірними сторонами.

<p>Преференції вводяться на строк до 3х років, як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Регламент щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС.</p><h4><strong>Яка продукція підпадає під преференції ЄС</strong></h4><p>Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для:</p><ul><li>українського меду — 2,5 тис тонн;</li><li>кукурудзи та борошна з неї — 650 тис тонн;</li><li>ячменю та борошна з нього — 350 тис тонн;</li><li>пшениці та борошна — 65 тис тонн;</li></ul><p>Окрім того, додається квота на ячмінну крупу — 7,8 тис тонн, овес — 4 тис тонн, оброблені томати — 3 тис тонн та виноградний сік — 500 тонн. Нагадаємо, що Україна <a href="/2017/09/22/ukrayina-pan-yevro-med/" target="_blank" rel="noopener">приєднається</a> до Конвенції Пан-Євро-Мед із січня 2018 року. Основна мета Конвенції полягає в переході до однакових правил визначення походження товарів, торгівля якими здійснюється між усіма договірними сторонами.</p>

Набули чинності торговельні преференції ЄС для України

{:ua}Преференції вводяться на строк до 3х років, як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі{:}

Представники ЄС сподіваються, що інтерактивна онлайн-карта дасть змогу представникам бізнесу заздалегідь дізнатися, які контрагенти та компанії підпадають під економічні санкції та уникнути проблем і штрафів при веденні бізнесу за кордоном

<h4><strong>В чому полягає нововведення</strong></h4>
ЄС у п'ятницю, 29 вересня, запускає інтерактивну онлайн-мапу. На неї буде нанесено дані щодо міжнародних санкцій, які діють проти режимів, організацій та окремих фізичних осіб в усьому світі. Сервіс покликаний допомогти підприємцям з ЄС, які ведуть бізнес за кордоном. За його допомогою вони зможуть отримати комплексну інформацію щодо санкцій у світі та уникнути їхнього порушення.

Обравши окрему країну, представник бізнесу зможе переглянути список санкційних компаній. Також буде змога здійснювати пошук за різними секторами економіки або за назвами підприємств чи іменами фізичних осіб.
<h4><strong>Чому цей сервіс важливий</strong></h4>
На даний момент діють міжнародні санкції проти авторитарних режимів у десятках країн світу, а також проти багатьох терористичних організацій. За інформацією AFP, документи щодо санкцій у світі, — це сотні сторінок юридичного тексту. Більшості підприємців немає ні можливості, ані часу для вивчення цих тонкощів. Одночасно порушення санкцій можуть обернутися багатомільйонними штрафами за співробітництво великих компаній чи банків із режимами та урядами, протя яких запроваджено економічні чи політичні санкції.

[related_post id="6719"]

Важливість нового онлайн-сервісу також полягає у запобіганні випадкам, коли бізнес відмовляється від співпраці з країнами та організаціями, які не є об'єктом обмежувальних заходів.

Естонія, яка нині головує у ЄС та яка займалась створенням онлайн-карти, стверджує, що держоргани країн-членів ЄС та європейські інституції щодня отримують тисячі запитів від компаній щодо санкцій, яких вони повинні дотримуватися. Відтак онлайн-мапа допоможе спростити пошук та надання такої інформації.

<h4><strong>В чому полягає нововведення</strong></h4><p>ЄС у п&#8217;ятницю, 29 вересня, запускає інтерактивну онлайн-мапу. На неї буде нанесено дані щодо міжнародних санкцій, які діють проти режимів, організацій та окремих фізичних осіб в усьому світі. Сервіс покликаний допомогти підприємцям з ЄС, які ведуть бізнес за кордоном. За його допомогою вони зможуть отримати комплексну інформацію щодо санкцій у світі та уникнути їхнього порушення.</p><p>Обравши окрему країну, представник бізнесу зможе переглянути список санкційних компаній. Також буде змога здійснювати пошук за різними секторами економіки або за назвами підприємств чи іменами фізичних осіб.</p><h4><strong>Чому цей сервіс важливий</strong></h4><p>На даний момент діють міжнародні санкції проти авторитарних режимів у десятках країн світу, а також проти багатьох терористичних організацій. За інформацією AFP, документи щодо санкцій у світі, — це сотні сторінок юридичного тексту. Більшості підприємців немає ні можливості, ані часу для вивчення цих тонкощів. Одночасно порушення санкцій можуть обернутися багатомільйонними штрафами за співробітництво великих компаній чи банків із режимами та урядами, протя яких запроваджено економічні чи політичні санкції.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/06/29/e-estonia/" class="link">Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</a>	</div><p>Важливість нового онлайн-сервісу також полягає у запобіганні випадкам, коли бізнес відмовляється від співпраці з країнами та організаціями, які не є об&#8217;єктом обмежувальних заходів.</p><p>Естонія, яка нині головує у ЄС та яка займалась створенням онлайн-карти, стверджує, що держоргани країн-членів ЄС та європейські інституції щодня отримують тисячі запитів від компаній щодо санкцій, яких вони повинні дотримуватися. Відтак онлайн-мапа допоможе спростити пошук та надання такої інформації.</p>

ЄС запускає онлайн-мапу для перевірки санкційних компаній

{:ua}Як ЄС хоче врегулювати доступ до даних про санкційній компанії та зробити їх відкритими{:}

<p>Україна піднялася із 7 на 6 сходинку в списку найбільших країн-постачальників сільськогосподарської та продовольчої продукції в Євросоюз, поступаючись Бразилії, США, Аргентині, Китаю та Індонезії. На часі дізнатися більше про особливості аграрного експорту з України.
</p>
<h4><strong>Про що свідчить статистика</strong></h4>
За 2016 рік експорт української аграрної продукції до країн Європи збільшився майже на 1,6%, порівняно з 2015 роком, та становив $4242,4 млн. Торік країни Європи посіли друге місце серед регіонів-імпортерів української аграрної та харчової продукції з часткою 27,5%, поступившись лише країнам Азії. У загальному товарообігу сільськогосподарської продукції частка ЄС минулого року становила 31,5%. До топ-5 країн-імпортерів наших продуктів з ЄС увійшли Іспанія, Польща, Нідерланди, Італія та Німеччина. Головними продуктами українського експорту до країн Європи стали зернові злаки, олія, насіння олійних, плоди та горіхи. Також у минулому році серед європейських споживачів великим попитом користувався український мед, м’ясо, кондитерські вироби та соки. Близько 40% усього експорту України становить експорт у країни Європейського Союзу.

Нагадаємо, що за І півріччя 2017 року <a href="https://nachasi.com/2017/09/14/eksport-ukraina-yes/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">український експорт<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/shopping-2615482_1920-300x200.jpg" />Вже 286 українських підприємств отримали право експорту до країн ЄС</span></a> в європейські країни виріс майже на чверть, порівняно з підсумками першого півріччя 2016 року. Відтепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчової продукції, зокрема, виробники м’яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, нехарчові субпродукти та інше.

<p>Україна піднялася із 7 на 6 сходинку в списку найбільших країн-постачальників сільськогосподарської та продовольчої продукції в Євросоюз, поступаючись Бразилії, США, Аргентині, Китаю та Індонезії. На часі дізнатися більше про особливості аграрного експорту з України.</p><h4><strong>Про що свідчить статистика</strong></h4><p>За 2016 рік експорт української аграрної продукції до країн Європи збільшився майже на 1,6%, порівняно з 2015 роком, та становив $4242,4 млн. Торік країни Європи посіли друге місце серед регіонів-імпортерів української аграрної та харчової продукції з часткою 27,5%, поступившись лише країнам Азії. У загальному товарообігу сільськогосподарської продукції частка ЄС минулого року становила 31,5%. До топ-5 країн-імпортерів наших продуктів з ЄС увійшли Іспанія, Польща, Нідерланди, Італія та Німеччина. Головними продуктами українського експорту до країн Європи стали зернові злаки, олія, насіння олійних, плоди та горіхи. Також у минулому році серед європейських споживачів великим попитом користувався український мед, м’ясо, кондитерські вироби та соки. Близько 40% усього експорту України становить експорт у країни Європейського Союзу.</p><p>Нагадаємо, що за І півріччя 2017 року <a href="/2017/09/14/eksport-ukraina-yes/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">український експорт<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/shopping-2615482_1920-300x200.jpg" />Вже 286 українських підприємств отримали право експорту до країн ЄС</span></a> в європейські країни виріс майже на чверть, порівняно з підсумками першого півріччя 2016 року. Відтепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчової продукції, зокрема, виробники м’яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, нехарчові субпродукти та інше.</p>

28 країн Євросоюзу імпортують сільськогосподарську та продовольчу продукцію з України. З серпня 2016 року по кінець липня 2017 року вартість імпорту з України в ЄС піднявся на 9,2%, або на €414 млн в порівнянні з аналогічним попереднім періодом, до €4,888 млрд

Україна піднялася із 7 на 6 сходинку в списку найбільших країн-постачальників сільськогосподарської та продовольчої продукції в Євросоюз, поступаючись Бразилії, США, Аргентині, Китаю та Індонезії. На часі дізнатися більше про особливості аграрного експорту з України.
<h4><strong>Про що свідчить статистика</strong></h4>
За 2016 рік експорт української аграрної продукції до країн Європи збільшився майже на 1,6%, порівняно з 2015 роком, та становив $4242,4 млн. Торік країни Європи посіли друге місце серед регіонів-імпортерів української аграрної та харчової продукції з часткою 27,5%, поступившись лише країнам Азії. У загальному товарообігу сільськогосподарської продукції частка ЄС минулого року становила 31,5%. До топ-5 країн-імпортерів наших продуктів з ЄС увійшли Іспанія, Польща, Нідерланди, Італія та Німеччина. Головними продуктами українського експорту до країн Європи стали зернові злаки, олія, насіння олійних, плоди та горіхи. Також у минулому році серед європейських споживачів великим попитом користувався український мед, м’ясо, кондитерські вироби та соки. Близько 40% усього експорту України становить експорт у країни Європейського Союзу.

Нагадаємо, що за І півріччя 2017 року <a href="https://nachasi.com/2017/09/14/eksport-ukraina-yes/" target="_blank" rel="noopener">український експорт</a> в європейські країни виріс майже на чверть, порівняно з підсумками першого півріччя 2016 року. Відтепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчової продукції, зокрема, виробники м’яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, нехарчові субпродукти та інше.

<p>Україна піднялася із 7 на 6 сходинку в списку найбільших країн-постачальників сільськогосподарської та продовольчої продукції в Євросоюз, поступаючись Бразилії, США, Аргентині, Китаю та Індонезії. На часі дізнатися більше про особливості аграрного експорту з України.</p><h4><strong>Про що свідчить статистика</strong></h4><p>За 2016 рік експорт української аграрної продукції до країн Європи збільшився майже на 1,6%, порівняно з 2015 роком, та становив $4242,4 млн. Торік країни Європи посіли друге місце серед регіонів-імпортерів української аграрної та харчової продукції з часткою 27,5%, поступившись лише країнам Азії. У загальному товарообігу сільськогосподарської продукції частка ЄС минулого року становила 31,5%. До топ-5 країн-імпортерів наших продуктів з ЄС увійшли Іспанія, Польща, Нідерланди, Італія та Німеччина. Головними продуктами українського експорту до країн Європи стали зернові злаки, олія, насіння олійних, плоди та горіхи. Також у минулому році серед європейських споживачів великим попитом користувався український мед, м’ясо, кондитерські вироби та соки. Близько 40% усього експорту України становить експорт у країни Європейського Союзу.</p><p>Нагадаємо, що за І півріччя 2017 року <a href="/2017/09/14/eksport-ukraina-yes/" target="_blank" rel="noopener">український експорт</a> в європейські країни виріс майже на чверть, порівняно з підсумками першого півріччя 2016 року. Відтепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчової продукції, зокрема, виробники м’яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, нехарчові субпродукти та інше.</p>

Україна стала шостою серед країн-постачальників агропродукції в ЄС

{:ua}Україна піднялася на 6 сходинку в списку найбільших країн-постачальників сільськогосподарської та продовольчої продукції в Євросоюз{:}

<p>12 вересня 2017 року ще 4 українських підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок ЄС. Зокрема, по одному — з виробництва харчових яєць та молока і молокопродуктів, два — риби і рибної продукції.
</p>
<h4><strong>Які підприємства мають право експорту</strong></h4>
Відтепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчової продукції, зокрема, виробники м’яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, нехарчові субпродукти та інше.

Від початку функціонування Держпродспоживслужби було відкрито та відновлено експорт до таких країн: Китайська Народна Республіка, Ізраїль, ОАЕ, Саудівська Аравія, Єгипет, Гонконг, Чорногорія, Сербія, Боснія та Герцеговина, Ліван, Танзанія тощо. Нагадаємо, що право на <a href="https://nachasi.com/2017/07/21/eksport-morozyvo/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">експорт морозива<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/ice-cream-cone-1274894_1280-300x200.jpg" />Українське морозиво експортуватимуть до країн ЄС</span></a> до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.

<p>12 вересня 2017 року ще 4 українських підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок ЄС. Зокрема, по одному — з виробництва харчових яєць та молока і молокопродуктів, два — риби і рибної продукції.</p><h4><strong>Які підприємства мають право експорту</strong></h4><p>Відтепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчової продукції, зокрема, виробники м’яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, нехарчові субпродукти та інше.</p><p>Від початку функціонування Держпродспоживслужби було відкрито та відновлено експорт до таких країн: Китайська Народна Республіка, Ізраїль, ОАЕ, Саудівська Аравія, Єгипет, Гонконг, Чорногорія, Сербія, Боснія та Герцеговина, Ліван, Танзанія тощо. Нагадаємо, що право на <a href="/2017/07/21/eksport-morozyvo/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">експорт морозива<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/ice-cream-cone-1274894_1280-300x200.jpg" />Українське морозиво експортуватимуть до країн ЄС</span></a> до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.</p>

За І півріччя 2017 року український експорт в європейські країни виріс майже на чверть, порівняно з підсумками першого півріччя 2016 року. Впродовж ‎2016-2017 років Держпродспоживслужба провела переговори із 22 країнами щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки

12 вересня 2017 року ще 4 українських підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок ЄС. Зокрема, по одному — з виробництва харчових яєць та молока і молокопродуктів, два — риби і рибної продукції.
<h4><strong>Які підприємства мають право експорту</strong></h4>
Відтепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчової продукції, зокрема, виробники м’яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, нехарчові субпродукти та інше.

Від початку функціонування Держпродспоживслужби було відкрито та відновлено експорт до таких країн: Китайська Народна Республіка, Ізраїль, ОАЕ, Саудівська Аравія, Єгипет, Гонконг, Чорногорія, Сербія, Боснія та Герцеговина, Ліван, Танзанія тощо. Нагадаємо, що право на <a href="https://nachasi.com/2017/07/21/eksport-morozyvo/" target="_blank" rel="noopener">експорт морозива</a> до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.

<p>12 вересня 2017 року ще 4 українських підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок ЄС. Зокрема, по одному — з виробництва харчових яєць та молока і молокопродуктів, два — риби і рибної продукції.</p><h4><strong>Які підприємства мають право експорту</strong></h4><p>Відтепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчової продукції, зокрема, виробники м’яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, нехарчові субпродукти та інше.</p><p>Від початку функціонування Держпродспоживслужби було відкрито та відновлено експорт до таких країн: Китайська Народна Республіка, Ізраїль, ОАЕ, Саудівська Аравія, Єгипет, Гонконг, Чорногорія, Сербія, Боснія та Герцеговина, Ліван, Танзанія тощо. Нагадаємо, що право на <a href="/2017/07/21/eksport-morozyvo/" target="_blank" rel="noopener">експорт морозива</a> до ЄС, мають 3 підприємства: 2 виробники морозива і 1 виробник заморожених напівфабрикатів. Загалом Україна експортує морозиво до 30 країн світу.</p>

Вже 286 українських підприємств отримали право експорту до країн ЄС

{:ua}12 вересня 2017 року ще чотири українські підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту{:}

Європарламент проголосував за програму WiFi4EU, в рамках якої по всьому Євросоюзу будуть встановлені термінали бездротового інтернету. Для цих цілей виділять €120 млн

Розвиток комунікацій призвів до того, що доступ до інтернету перетворився на обов’язкову для надання послугу. Саме тому ЄС профінансує установку бездротових точок доступу в публічних місцях: парках, бібліотеках, лікарнях до 2020 року. За прийняття програми Європарламент проголосував 12 вересня на засіданні в Страсбурзі.
<h4>Що відомо про інвестиції ЄС у бездротову мережу</h4>
Муніципалітети та державні установи зможуть в режимі онлайн подавати заявки на виділення коштів в рамках цієї програми. При цьому вони повинні забезпечити роботу терміналів Wi-Fi протягом щонайменше трьох років. За словами комісара ЄС з цифрової економіки Марії Габріель, влади міст і сіл самі визначать, в яких місцях необхідно встановити термінали в першу чергу. Мета програми — охопити інтернетом насамперед малонаселені регіони. При цьому використання безкоштовного інтернету для громадян буде максимально простим. Достатньо буде лише один раз зареєструватися і потім користуватися точками «wifi4eu» по всій території Європи.

Таким чином планується досягнути високошвидкісних з’єднань на всій території Європейського Союзу, повідомив віце-президент Єврокомісії з цифрового єдиного ринку <a href="https://twitter.com/ansip_eu" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Андрус Ансіп</a>. Система безкоштовного інтернету буде застосовуватися для всіх країн-членів. За планами, термінали бездротового інтернету в рамках програми почнуть працювати в 2018 році.

<p>Розвиток комунікацій призвів до того, що доступ до інтернету перетворився на обов’язкову для надання послугу. Саме тому ЄС профінансує установку бездротових точок доступу в публічних місцях: парках, бібліотеках, лікарнях до 2020 року. За прийняття програми Європарламент проголосував 12 вересня на засіданні в Страсбурзі.</p><h4>Що відомо про інвестиції ЄС у бездротову мережу</h4><p>Муніципалітети та державні установи зможуть в режимі онлайн подавати заявки на виділення коштів в рамках цієї програми. При цьому вони повинні забезпечити роботу терміналів Wi-Fi протягом щонайменше трьох років. За словами комісара ЄС з цифрової економіки Марії Габріель, влади міст і сіл самі визначать, в яких місцях необхідно встановити термінали в першу чергу. Мета програми — охопити інтернетом насамперед малонаселені регіони. При цьому використання безкоштовного інтернету для громадян буде максимально простим. Достатньо буде лише один раз зареєструватися і потім користуватися точками «wifi4eu» по всій території Європи.</p><p>Таким чином планується досягнути високошвидкісних з’єднань на всій території Європейського Союзу, повідомив віце-президент Єврокомісії з цифрового єдиного ринку <a href="https://twitter.com/ansip_eu" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Андрус Ансіп</a>. Система безкоштовного інтернету буде застосовуватися для всіх країн-членів. За планами, термінали бездротового інтернету в рамках програми почнуть працювати в 2018 році.</p>

ЄС виділить €120 млн на Wi-Fi у парках та скверах

{:ua}ЄС профінансує установку бездротових точок доступу в публічних місцях: парках, бібліотеках, лікарнях до 2020 року. Що варто знати про програму бездротового доступу?{:}

#ЄС