<p>Українці створюють програмні продукти та пристрої, котрі вже добре знають у США та країнах Європи. Все це — завдяки технологіям, дизайну та можливостям, котрі ці проекти дають мільйонам користувачів. Ми наведемо приклад лише 5 успішних та визнаних за кордоном стартапів із України, хоча насправді їх набагато більше.
</p>
<h4><strong>eCozy</strong></h4>
Розумний термостат, здатний регулювати споживання тепла та енергії у вашому домі, <a href="https://nachasi.com/2017/05/23/kmmf/" class=" with_hint_js">отримав визнання<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04537-300x200.jpg" />ReMake Ukraine — створювати і змінювати</span></a> у Німеччині — там він навіть продається через мережу спеціалізованих магазинів.
<h4><strong>UNIQUE One</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">3D-принтер зі швидкістю друку 300 міліметрів в секунду, що в 5 разів швидше іноземних аналогів — такий проект розробив одесит Володимир Усов. Перший в Україні  3D-принтер був створений <a href="http://tech.co/kwambios-unique-one-one-sexy-3d-printer-2015-04" target="_blank" rel="noopener noreferrer">для платформи Kwambio</a> (інтернет-крамниці готових 3D-моделей предметів інтер’єру).</span> <span style="font-weight: 400;">Принтер</span> <span style="font-weight: 400;">має закритий корпус, однак за допомогою голограми користувачі мають змогу спостерігати на процесом виробництва.</span>
<h4><strong>Petcube</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Робот для спілкування на відстані з домашніми улюбленцями </span><b><a href="https://nachasi.com/2017/05/15/petcube-vivien-lee/" class=" with_hint_js">Petcube<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/13230150_1063260457078957_7600461178712784266_n-300x200.png" />Підприємці зустрінуться із маркетинг-директоркою Petcube</span></a> </b><span style="font-weight: 400;">був винайдений трьома друзями-українцями – Ярославом Ажнюком, Олександром Нескіним та Андрієм Кленом у 2012 році. Днями команда відзначила 5-річний ювілей. Ґаджет має форму куба, під’єднується до домашньої мережі Wi-Fi, має вбудовану камеру, динаміку, мікрофон та керований лазерний промінь. Все це дає можливість не просто спостерігати за вашим домашнім улюбленцем, але й грати із ним. </span>

<span style="font-weight: 400;">Після виходу на міжнародну арену заснована українцями компанія значно розширилася. Зараз у ній працює 55 осіб, виробничі центри зосереджено в Україні, США та Китаї; а сам ґаджет продається через Amazon та фірмові магазини Apple</span><span style="font-weight: 400;">.</span>
<h4><strong>iBlazr</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Зовнішній </span>LED-спалах іblazr <span style="font-weight: 400;">розроблений спеціально для любителів фотографії, у 2012 році здійснив справжній прорив на ринку мобільної фотографії — адже не просто покращував «картинку» при поганому рівні освітлення, але й міг усувати ефект «червоних очей» та використовуватися у найрізноманітніших ситуаціях, де потрібне штучне світло</span><span style="font-weight: 400;">.</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">Перші моделі іblazr</span> <span style="font-weight: 400;">під’єднувалися до смартфона за допомогою 3,5-мм роз’єму для навушників, який є практично у кожному сучасному смартфоні. Згодом було випущено iBlazr 2, який працює через Bluetooth. Продукт українського виробника <a href="https://nachasi.com/2017/05/24/prystrij-roslyny/" class=" with_hint_js">Concepter<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/9ae807bce7a94cde2927c3ad60b19e38_original-300x200.png" />Українці розробили пристрій Grovio для догляду за рослинами</span></a> став першим серед українських ґаджетів, що почав продаватися в офіційних магазинах компанії <a href="https://nachasi.com/2017/05/22/apple-new-laptops/" class=" with_hint_js">Apple<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/computer-767781_1280-300x200.jpg" />Apple представить одразу три оновлених ноутбуки на WWDC</span></a>.</span>
<h4><strong>Grammarly</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Цей сервіс для перевірки правопису</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">створили теж українці – Олексій Шевченко, Дмитро Лідер та Максим Литвин. Стартап не просто отримав визнання користувачів — нещодавно команда <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/grammarly-investment/" class=" with_hint_js">залучила інвестиції<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/e7d2a6e0bc2a5c816a3c8436e8efb327ef2f030d-300x200.jpg" />AI-стартап з України, що працює над грамотністю, отримав $110 млн інвестицій</span></a> у розмірі $110 млн. На сьогоднішній день це — найбільша сума, яку коли-небудь вдавалося отримати українцям на розвиток свого проекту. Програма використовує штучний інтелект для перевірки правопису та граматики англійської мови. Крім того, редагує не тільки помилки, а й структуру речень і стиль письма. </span><span style="font-weight: 400;">За інформацією Grammarly, станом на квітень 2017 року сервіс щоденно використовували близько 7 млн осіб.</span>

<p>Українці створюють програмні продукти та пристрої, котрі вже добре знають у США та країнах Європи. Все це — завдяки технологіям, дизайну та можливостям, котрі ці проекти дають мільйонам користувачів. Ми наведемо приклад лише 5 успішних та визнаних за кордоном стартапів із України, хоча насправді їх набагато більше.</p><h4><strong>eCozy</strong></h4><p>Розумний термостат, здатний регулювати споживання тепла та енергії у вашому домі, <a href="/2017/05/23/kmmf/" class=" with_hint_js">отримав визнання<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04537-300x200.jpg" />ReMake Ukraine — створювати і змінювати</span></a> у Німеччині — там він навіть продається через мережу спеціалізованих магазинів.</p><h4><strong>UNIQUE One</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">3D-принтер зі швидкістю друку 300 міліметрів в секунду, що в 5 разів швидше іноземних аналогів — такий проект розробив одесит Володимир Усов. Перший в Україні  3D-принтер був створений <a href="http://tech.co/kwambios-unique-one-one-sexy-3d-printer-2015-04" target="_blank" rel="noopener noreferrer">для платформи Kwambio</a> (інтернет-крамниці готових 3D-моделей предметів інтер’єру).</span> <span style="font-weight: 400;">Принтер</span> <span style="font-weight: 400;">має закритий корпус, однак за допомогою голограми користувачі мають змогу спостерігати на процесом виробництва.</span></p><h4><strong>Petcube</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Робот для спілкування на відстані з домашніми улюбленцями </span><b><a href="/2017/05/15/petcube-vivien-lee/" class=" with_hint_js">Petcube<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/13230150_1063260457078957_7600461178712784266_n-300x200.png" />Підприємці зустрінуться із маркетинг-директоркою Petcube</span></a> </b><span style="font-weight: 400;">був винайдений трьома друзями-українцями – Ярославом Ажнюком, Олександром Нескіним та Андрієм Кленом у 2012 році. Днями команда відзначила 5-річний ювілей. Ґаджет має форму куба, під’єднується до домашньої мережі Wi-Fi, має вбудовану камеру, динаміку, мікрофон та керований лазерний промінь. Все це дає можливість не просто спостерігати за вашим домашнім улюбленцем, але й грати із ним. </span></p><p><span style="font-weight: 400;">Після виходу на міжнародну арену заснована українцями компанія значно розширилася. Зараз у ній працює 55 осіб, виробничі центри зосереджено в Україні, США та Китаї; а сам ґаджет продається через Amazon та фірмові магазини Apple</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p><h4><strong>iBlazr</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Зовнішній </span>LED-спалах іblazr <span style="font-weight: 400;">розроблений спеціально для любителів фотографії, у 2012 році здійснив справжній прорив на ринку мобільної фотографії — адже не просто покращував «картинку» при поганому рівні освітлення, але й міг усувати ефект «червоних очей» та використовуватися у найрізноманітніших ситуаціях, де потрібне штучне світло</span><span style="font-weight: 400;">.</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">Перші моделі іblazr</span> <span style="font-weight: 400;">під’єднувалися до смартфона за допомогою 3,5-мм роз’єму для навушників, який є практично у кожному сучасному смартфоні. Згодом було випущено iBlazr 2, який працює через Bluetooth. Продукт українського виробника <a href="/2017/05/24/prystrij-roslyny/" class=" with_hint_js">Concepter<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/9ae807bce7a94cde2927c3ad60b19e38_original-300x200.png" />Українці розробили пристрій Grovio для догляду за рослинами</span></a> став першим серед українських ґаджетів, що почав продаватися в офіційних магазинах компанії <a href="/2017/05/22/apple-new-laptops/" class=" with_hint_js">Apple<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/computer-767781_1280-300x200.jpg" />Apple представить одразу три оновлених ноутбуки на WWDC</span></a>.</span></p><h4><strong>Grammarly</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Цей сервіс для перевірки правопису</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">створили теж українці – Олексій Шевченко, Дмитро Лідер та Максим Литвин. Стартап не просто отримав визнання користувачів — нещодавно команда <a href="/2017/05/08/grammarly-investment/" class=" with_hint_js">залучила інвестиції<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/e7d2a6e0bc2a5c816a3c8436e8efb327ef2f030d-300x200.jpg" />AI-стартап з України, що працює над грамотністю, отримав $110 млн інвестицій</span></a> у розмірі $110 млн. На сьогоднішній день це — найбільша сума, яку коли-небудь вдавалося отримати українцям на розвиток свого проекту. Програма використовує штучний інтелект для перевірки правопису та граматики англійської мови. Крім того, редагує не тільки помилки, а й структуру речень і стиль письма. </span><span style="font-weight: 400;">За інформацією Grammarly, станом на квітень 2017 року сервіс щоденно використовували близько 7 млн осіб.</span></p><p> </p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Винахідницький хист та розум наших земляків підкорили закордонні ринки розумної електроніки. На часі — 5 стартапів родом з України, яких добре знають за межами країни

Українці створюють програмні продукти та пристрої, котрі вже добре знають у США та країнах Європи. Все це — завдяки технологіям, дизайну та можливостям, котрі ці проекти дають мільйонам користувачів. Ми наведемо приклад лише 5 успішних та визнаних за кордоном стартапів із України, хоча насправді їх набагато більше.
<h4><strong>eCozy</strong></h4>
Розумний термостат, здатний регулювати споживання тепла та енергії у вашому домі, <a href="https://nachasi.com/2017/05/23/kmmf/">отримав визнання</a> у Німеччині — там він навіть продається через мережу спеціалізованих магазинів.
<h4><strong>UNIQUE One</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">3D-принтер зі швидкістю друку 300 міліметрів в секунду, що в 5 разів швидше іноземних аналогів — такий проект розробив одесит Володимир Усов. Перший в Україні  3D-принтер був створений <a href="http://tech.co/kwambios-unique-one-one-sexy-3d-printer-2015-04" target="_blank" rel="noopener noreferrer">для платформи Kwambio</a> (інтернет-крамниці готових 3D-моделей предметів інтер’єру).</span> <span style="font-weight: 400;">Принтер</span> <span style="font-weight: 400;">має закритий корпус, однак за допомогою голограми користувачі мають змогу спостерігати на процесом виробництва.</span>
<h4><strong>Petcube</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Робот для спілкування на відстані з домашніми улюбленцями </span><b><a href="https://nachasi.com/2017/05/15/petcube-vivien-lee/">Petcube</a> </b><span style="font-weight: 400;">був винайдений трьома друзями-українцями – Ярославом Ажнюком, Олександром Нескіним та Андрієм Кленом у 2012 році. Днями команда відзначила 5-річний ювілей. Ґаджет має форму куба, під’єднується до домашньої мережі Wi-Fi, має вбудовану камеру, динаміку, мікрофон та керований лазерний промінь. Все це дає можливість не просто спостерігати за вашим домашнім улюбленцем, але й грати із ним. </span>

<span style="font-weight: 400;">Після виходу на міжнародну арену заснована українцями компанія значно розширилася. Зараз у ній працює 55 осіб, виробничі центри зосереджено в Україні, США та Китаї; а сам ґаджет продається через Amazon та фірмові магазини Apple</span><span style="font-weight: 400;">.</span>
<h4><strong>iBlazr</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Зовнішній </span>LED-спалах іblazr <span style="font-weight: 400;">розроблений спеціально для любителів фотографії, у 2012 році здійснив справжній прорив на ринку мобільної фотографії — адже не просто покращував «картинку» при поганому рівні освітлення, але й міг усувати ефект «червоних очей» та використовуватися у найрізноманітніших ситуаціях, де потрібне штучне світло</span><span style="font-weight: 400;">.</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">Перші моделі іblazr</span> <span style="font-weight: 400;">під’єднувалися до смартфона за допомогою 3,5-мм роз’єму для навушників, який є практично у кожному сучасному смартфоні. Згодом було випущено iBlazr 2, який працює через Bluetooth. Продукт українського виробника <a href="https://nachasi.com/2017/05/24/prystrij-roslyny/">Concepter</a> став першим серед українських ґаджетів, що почав продаватися в офіційних магазинах компанії <a href="https://nachasi.com/2017/05/22/apple-new-laptops/">Apple</a>.</span>
<h4><strong>Grammarly</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Цей сервіс для перевірки правопису</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">створили теж українці – Олексій Шевченко, Дмитро Лідер та Максим Литвин. Стартап не просто отримав визнання користувачів — нещодавно команда <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/grammarly-investment/">залучила інвестиції</a> у розмірі $110 млн. На сьогоднішній день це — найбільша сума, яку коли-небудь вдавалося отримати українцям на розвиток свого проекту. Програма використовує штучний інтелект для перевірки правопису та граматики англійської мови. Крім того, редагує не тільки помилки, а й структуру речень і стиль письма. </span><span style="font-weight: 400;">За інформацією Grammarly, станом на квітень 2017 року сервіс щоденно використовували близько 7 млн осіб.</span>

&nbsp;

<p>Українці створюють програмні продукти та пристрої, котрі вже добре знають у США та країнах Європи. Все це — завдяки технологіям, дизайну та можливостям, котрі ці проекти дають мільйонам користувачів. Ми наведемо приклад лише 5 успішних та визнаних за кордоном стартапів із України, хоча насправді їх набагато більше.</p><h4><strong>eCozy</strong></h4><p>Розумний термостат, здатний регулювати споживання тепла та енергії у вашому домі, <a href="/2017/05/23/kmmf/">отримав визнання</a> у Німеччині — там він навіть продається через мережу спеціалізованих магазинів.</p><h4><strong>UNIQUE One</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">3D-принтер зі швидкістю друку 300 міліметрів в секунду, що в 5 разів швидше іноземних аналогів — такий проект розробив одесит Володимир Усов. Перший в Україні  3D-принтер був створений <a href="http://tech.co/kwambios-unique-one-one-sexy-3d-printer-2015-04" target="_blank" rel="noopener noreferrer">для платформи Kwambio</a> (інтернет-крамниці готових 3D-моделей предметів інтер’єру).</span> <span style="font-weight: 400;">Принтер</span> <span style="font-weight: 400;">має закритий корпус, однак за допомогою голограми користувачі мають змогу спостерігати на процесом виробництва.</span></p><h4><strong>Petcube</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Робот для спілкування на відстані з домашніми улюбленцями </span><b><a href="/2017/05/15/petcube-vivien-lee/">Petcube</a> </b><span style="font-weight: 400;">був винайдений трьома друзями-українцями – Ярославом Ажнюком, Олександром Нескіним та Андрієм Кленом у 2012 році. Днями команда відзначила 5-річний ювілей. Ґаджет має форму куба, під’єднується до домашньої мережі Wi-Fi, має вбудовану камеру, динаміку, мікрофон та керований лазерний промінь. Все це дає можливість не просто спостерігати за вашим домашнім улюбленцем, але й грати із ним. </span></p><p><span style="font-weight: 400;">Після виходу на міжнародну арену заснована українцями компанія значно розширилася. Зараз у ній працює 55 осіб, виробничі центри зосереджено в Україні, США та Китаї; а сам ґаджет продається через Amazon та фірмові магазини Apple</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p><h4><strong>iBlazr</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Зовнішній </span>LED-спалах іblazr <span style="font-weight: 400;">розроблений спеціально для любителів фотографії, у 2012 році здійснив справжній прорив на ринку мобільної фотографії — адже не просто покращував «картинку» при поганому рівні освітлення, але й міг усувати ефект «червоних очей» та використовуватися у найрізноманітніших ситуаціях, де потрібне штучне світло</span><span style="font-weight: 400;">.</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">Перші моделі іblazr</span> <span style="font-weight: 400;">під’єднувалися до смартфона за допомогою 3,5-мм роз’єму для навушників, який є практично у кожному сучасному смартфоні. Згодом було випущено iBlazr 2, який працює через Bluetooth. Продукт українського виробника <a href="/2017/05/24/prystrij-roslyny/">Concepter</a> став першим серед українських ґаджетів, що почав продаватися в офіційних магазинах компанії <a href="/2017/05/22/apple-new-laptops/">Apple</a>.</span></p><h4><strong>Grammarly</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Цей сервіс для перевірки правопису</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">створили теж українці – Олексій Шевченко, Дмитро Лідер та Максим Литвин. Стартап не просто отримав визнання користувачів — нещодавно команда <a href="/2017/05/08/grammarly-investment/">залучила інвестиції</a> у розмірі $110 млн. На сьогоднішній день це — найбільша сума, яку коли-небудь вдавалося отримати українцям на розвиток свого проекту. Програма використовує штучний інтелект для перевірки правопису та граматики англійської мови. Крім того, редагує не тільки помилки, а й структуру речень і стиль письма. </span><span style="font-weight: 400;">За інформацією Grammarly, станом на квітень 2017 року сервіс щоденно використовували близько 7 млн осіб.</span></p><p>&nbsp;</p>

5 українських стартапів, відомих в усьому світі

{:ua}Добірка відомих в усьому світі українських команд та їхніх проектів{:}

Новини

Британці із компанії Paddle оголосили про злиття із українським сервісом DevMate — ця платформа поширює додатки для macOS і належить українській компанії <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/apple-museum/">MacPaw</a>

Сума та умови угоди не розголошують. Однак зазначається, що Paddle буде використовувати потужності та можливості DevMate для розширення бізнес-можливостей щодо дистрибуції додатків для пристроїв Apple.
<h4><strong>Що варто знати про платформу додатків DevMate</strong></h4>
DevMate було від початку створено як in-house платформу компанією MacPaw для дистрибуції, аналізу та покращення взаємодії із власними додатками. А згодом — для підтримки програмного забезпечення від сторонніх розробників.
<h4><strong>Перспективи від партнерства</strong></h4>
Укладання угоди із Paddle, за словами представників компанії, надає нові можливості щодо створення додатків, ліцензування та продажу онлайн нових програмних продуктів для обох компаній:

[blockquote_with_author name="Олександр Косован" position="CEO DevMate" content="Paddle — найбільш інноваційне рішення для електронної комерції в сфері бізнесу, пов’язаного із програмним забезпеченням, тому від цієї угоди виграють безперечно обидві сторони. Ми раді поєднати свої зусилля із командою Paddle"]

У майбутньому партнери мають намір запропонувати розробникам ПЗ комплексну платформу для створення, релізу та продажів програм на різноманітних платформах та пристроях.

<p>Сума та умови угоди не розголошують. Однак зазначається, що Paddle буде використовувати потужності та можливості DevMate для розширення бізнес-можливостей щодо дистрибуції додатків для пристроїв Apple.</p><h4><strong>Що варто знати про платформу додатків DevMate</strong></h4><p>DevMate було від початку створено як in-house платформу компанією MacPaw для дистрибуції, аналізу та покращення взаємодії із власними додатками. А згодом — для підтримки програмного забезпечення від сторонніх розробників.</p><h4><strong>Перспективи від партнерства</strong></h4><p>Укладання угоди із Paddle, за словами представників компанії, надає нові можливості щодо створення додатків, ліцензування та продажу онлайн нових програмних продуктів для обох компаній:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Paddle — найбільш інноваційне рішення для електронної комерції в сфері бізнесу, пов’язаного із програмним забезпеченням, тому від цієї угоди виграють безперечно обидві сторони. Ми раді поєднати свої зусилля із командою Paddle</p>					<cite>									<span><strong>Олександр Косован,</strong></span> CEO DevMate							</cite>			</blockquote><p>У майбутньому партнери мають намір запропонувати розробникам ПЗ комплексну платформу для створення, релізу та продажів програм на різноманітних платформах та пристроях.</p>

Українська платформа додатків уклала угоду із британцями

{:ua}Що зміниться у роботі платформи, створеної командою MacPaw? На часі дізнатися більше про розробника додатків та його нову угоду{:}

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Об’єднуючи свою енергію та створюючи атмосферу, що надихає, вони будують майбутнє — за словами засновників Platforma Рефаеля Юхи, Катерини Горіної та Офера Керцнера, ця локація у столиці України стане логічним продовженням історії, що розпочалася раніше, а тепер допоможе малому та середньому інноваційному бізнесу в Києві

Світ з неймовірною силою підхопила хвиля створення коворкінґів. Сучасні та прогресивні люди дедалі частіше відмовляються від ролі «офісного планктону», стаючи фрілансерами та натхненними підприємцями, беруть на себе відповідальність. Взявши свої лептопи та зібравши довкола однодумців, вони створюють власні бізнес-концепції та розробляють стратегії для їхнього розвитку. Додатковим стимулом цьому слугують чисельні коворкінг-платформи з властивою їм невимушеною атмосферою та простором для креативу.
<h4><strong>Новий коворкінґ у столиці — який він</strong></h4>
Україна не стоїть осторонь світових трендів, а навпаки активно переймає найкращий досвід. Доказом цього є популяризація коворкінґів не лише у столиці, а й в інших містах країни. Відтак, найбільшим та найвідомішим серед них є Coworking Platforma у Києві, що займає майже 2 тис кв м на території однойменного арт-заводу на Лівому березі Києва. А 1 травня 2017 року відбулося відкриття вже другої за рахунком локації коворкіґгу – цього разу у ДЦ «Леонардо», що у центрі міста, площею понад 2 тис кв м.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8511.jpg" img_id="3362"]

За словами засновників Platforma Рефаеля Юхи, Катерини Горіної та Офера Керцнера, це — логічне продовження історії успішного проекту та нова віха його розвитку.

Coworking Platforma у ДЦ «Леонардо» працює лише три тижні, а нові резиденти заповнили вже більше половини приміщень, і кількість бажаючих долучитися невпинно росте. Серед тих, хто вже «заїхав», є команди, що розробляють мобільні додатки; ті, що займаються маркетинговими дослідженнями; юридичний стартап, мета якого змінити український ринок юридичних послуг; фундація, що навчає журналістів висвітлювати історії переселенців та наслідки конфлікту на Сході України. Є тут інкубатор стартапів та просто молоді стартапери, фрілансери та ті, хто працюють на аутсорсі. Усі вони — «great minds that work together», об’єднуючи свою енергію та створюючи атмосферу, що надихає, будують майбутнє своєї команди, компанії, країни і, зрештою, світу.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="3351,3353,3355,3356"]
<h4><strong>Відмінності від іноземної практики</strong></h4>
Як пояснюють співзасновники Coworking Platforma, на відміну від західних коворкінґів, які націлені переважною мірою на створення робочого середовища для вже сформованих бізнесів, українські ком’юніті створюються для підприємців-початківців. Вітчизняний ринок потребує простору, сприятливого для становлення малого та середнього бізнесу. Відтак, метою Coworking Platforma є забезпечити умови, у яких люди зможуть самовдосконалюватись, отримувати нові унікальні знання, набувати потрібних навичок та застосовувати їх практично. Засновники проекту прагнуть всебічно сприяти становленню українських стартапів, та їх подальшому перетворенню у «єдинорогів» (підприємств із капіталом у понад $1 млрд), знаних не лише в Україні, а й далеко за її межами.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8466.jpg" img_id="3361"]
<h4><strong>Як Coworking Platforma має намір допомагати проектам та командам</strong></h4>
Задля цього, креативний простір Coworking Platforma розпочинає ряд бізнес-орієнтованих заходів та воркшопів, зокрема щодо управління проектами та «employer branding» (створення іміджу роботодавця). Наразі коворкінг залучає найкращих спікерів та експертів вищого рівня топових компаній, що працюють в Україні.

Крім того, вже розпочато співпрацю Coworking Platforma з міжнародною освітньою платформою General Assembly. Завдяки цьому українці отримають унікальну можливість відвідувати воркшопи світового рівня. Одним з перших іноземних спікерів є Говард Кінгстон, засновник та маркетинговий директор компанії «Аdludio», що спеціалізується на креативній онлайн-рекламі. Серед клієнтів «Adludio» такі лідери міжнародних ринків, як: P&amp;G, Unilever, RedBull, BBC, Paypal та низка інших. У травні українці зможуть відвідати лекції Говарда на теми Growth Hacking (так називається метод стрімкого експериментального маркетингу) та колективного залучення коштів для фінансування проектів. На усі освітні івенти та воркшопи можна <a href="http://bit.ly/coworking-platforma" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зареєструватися на сайті коворкінґу</a>.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="3360,3359,3357" orderby="rand"]

На часі в очільників Coworking Platforma ще безліч задумів та планів — ще більше креативних просторів у Киїєві, а далі відкриття локацій у Львові, Одесі, Харкові та Дніпрі. Потім опановуватимуть ринки Польщі та Румунії. Тож не дивуйтеся, якщо через кілька років Coworking Platforma буде найбільшою мережею коворкінг-ком'юніті у Східній Європі, наголошують вони.

<p>Світ з неймовірною силою підхопила хвиля створення коворкінґів. Сучасні та прогресивні люди дедалі частіше відмовляються від ролі «офісного планктону», стаючи фрілансерами та натхненними підприємцями, беруть на себе відповідальність. Взявши свої лептопи та зібравши довкола однодумців, вони створюють власні бізнес-концепції та розробляють стратегії для їхнього розвитку. Додатковим стимулом цьому слугують чисельні коворкінг-платформи з властивою їм невимушеною атмосферою та простором для креативу.</p><h4><strong>Новий коворкінґ у столиці — який він</strong></h4><p>Україна не стоїть осторонь світових трендів, а навпаки активно переймає найкращий досвід. Доказом цього є популяризація коворкінґів не лише у столиці, а й в інших містах країни. Відтак, найбільшим та найвідомішим серед них є Coworking Platforma у Києві, що займає майже 2 тис кв м на території однойменного арт-заводу на Лівому березі Києва. А 1 травня 2017 року відбулося відкриття вже другої за рахунком локації коворкіґгу – цього разу у ДЦ «Леонардо», що у центрі міста, площею понад 2 тис кв м.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8511.jpg">			</div><p>За словами засновників Platforma Рефаеля Юхи, Катерини Горіної та Офера Керцнера, це — логічне продовження історії успішного проекту та нова віха його розвитку.</p><p>Coworking Platforma у ДЦ «Леонардо» працює лише три тижні, а нові резиденти заповнили вже більше половини приміщень, і кількість бажаючих долучитися невпинно росте. Серед тих, хто вже «заїхав», є команди, що розробляють мобільні додатки; ті, що займаються маркетинговими дослідженнями; юридичний стартап, мета якого змінити український ринок юридичних послуг; фундація, що навчає журналістів висвітлювати історії переселенців та наслідки конфлікту на Сході України. Є тут інкубатор стартапів та просто молоді стартапери, фрілансери та ті, хто працюють на аутсорсі. Усі вони — «great minds that work together», об’єднуючи свою енергію та створюючи атмосферу, що надихає, будують майбутнє своєї команди, компанії, країни і, зрештою, світу.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-4909.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-4958.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-5029.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-6862.jpg",			"caption": ""		}			]</script><h4><strong>Відмінності від іноземної практики</strong></h4><p>Як пояснюють співзасновники Coworking Platforma, на відміну від західних коворкінґів, які націлені переважною мірою на створення робочого середовища для вже сформованих бізнесів, українські ком’юніті створюються для підприємців-початківців. Вітчизняний ринок потребує простору, сприятливого для становлення малого та середнього бізнесу. Відтак, метою Coworking Platforma є забезпечити умови, у яких люди зможуть самовдосконалюватись, отримувати нові унікальні знання, набувати потрібних навичок та застосовувати їх практично. Засновники проекту прагнуть всебічно сприяти становленню українських стартапів, та їх подальшому перетворенню у «єдинорогів» (підприємств із капіталом у понад $1 млрд), знаних не лише в Україні, а й далеко за її межами.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8466.jpg">			</div><h4><strong>Як Coworking Platforma має намір допомагати проектам та командам</strong></h4><p>Задля цього, креативний простір Coworking Platforma розпочинає ряд бізнес-орієнтованих заходів та воркшопів, зокрема щодо управління проектами та «employer branding» (створення іміджу роботодавця). Наразі коворкінг залучає найкращих спікерів та експертів вищого рівня топових компаній, що працюють в Україні.</p><p>Крім того, вже розпочато співпрацю Coworking Platforma з міжнародною освітньою платформою General Assembly. Завдяки цьому українці отримають унікальну можливість відвідувати воркшопи світового рівня. Одним з перших іноземних спікерів є Говард Кінгстон, засновник та маркетинговий директор компанії «Аdludio», що спеціалізується на креативній онлайн-рекламі. Серед клієнтів «Adludio» такі лідери міжнародних ринків, як: P&amp;G, Unilever, RedBull, BBC, Paypal та низка інших. У травні українці зможуть відвідати лекції Говарда на теми Growth Hacking (так називається метод стрімкого експериментального маркетингу) та колективного залучення коштів для фінансування проектів. На усі освітні івенти та воркшопи можна <a href="http://bit.ly/coworking-platforma" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зареєструватися на сайті коворкінґу</a>.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8412.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-6877.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8444.jpg",			"caption": ""		}			]</script><p>На часі в очільників Coworking Platforma ще безліч задумів та планів — ще більше креативних просторів у Киїєві, а далі відкриття локацій у Львові, Одесі, Харкові та Дніпрі. Потім опановуватимуть ринки Польщі та Румунії. Тож не дивуйтеся, якщо через кілька років Coworking Platforma буде найбільшою мережею коворкінг-ком&#8217;юніті у Східній Європі, наголошують вони.</p>

Coworking Platforma — на кого чекає новий коворкінґ-простір

{:ua}На кого чекають у стінах нового київського коворкінґу?{:}

Якщо велосипед викрали зловмисники, його пересування можна буде відслідкувати на карті. Також на базі датчиків можна буде збирати інформацію про пройдений кілометраж

Учасниці лабораторії <a href="https://www.facebook.com/groups/msiotlab/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener noreferrer">IoT Lab</a> Катерина Стеценко та Алла Божко створили проект Finder, що допомагає відстежити вкрадений велосипед. На часі дізнатися, як рух велосипеда можна проконтролювати.
<h4><strong>Finder дозволить відслідкувати рух на карті</strong></h4>
Розробка функціонує як GPS/GSM-маячок, котрий можна заховати у велосипедній вилці. Він має датчик вібрації, який викликає сигналізацію. Якщо велосипед все ж викрали зловмисники, можна відслідкувати його пересування на карті. Завдяки веб-сервісу Finder можна буде ввести паспортні дані велосипеда, щоб підтвердити право на його власність.

[blockquote_with_author name="Катерина Стеценко" position="співзасновниця Finder " content="Насамперед ми орієнтуємося на співпрацю з мережами спортивних магазинів, аби маячок Finder зміг придбати кожен велосипедист. Нашим рішенням вже зацікавилися велопрокати з Києва, Одеси та інших міст. Finder суттєво спростить їхню систему відстеження велосипедів. До того ж, на базі наших датчиків вони зможуть збирати інформацію про пройдений кілометраж."]

<img class="aligncenter wp-image-3243 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Finder1.jpg" alt="" width="740" height="490" />

Робочий прототип вже представили на International Startup Battle у Сан-Франциско.

<p>Учасниці лабораторії <a href="https://www.facebook.com/groups/msiotlab/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener noreferrer">IoT Lab</a> Катерина Стеценко та Алла Божко створили проект Finder, що допомагає відстежити вкрадений велосипед. На часі дізнатися, як рух велосипеда можна проконтролювати.</p><h4><strong>Finder дозволить відслідкувати рух на карті</strong></h4><p>Розробка функціонує як GPS/GSM-маячок, котрий можна заховати у велосипедній вилці. Він має датчик вібрації, який викликає сигналізацію. Якщо велосипед все ж викрали зловмисники, можна відслідкувати його пересування на карті. Завдяки веб-сервісу Finder можна буде ввести паспортні дані велосипеда, щоб підтвердити право на його власність.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Насамперед ми орієнтуємося на співпрацю з мережами спортивних магазинів, аби маячок Finder зміг придбати кожен велосипедист. Нашим рішенням вже зацікавилися велопрокати з Києва, Одеси та інших міст. Finder суттєво спростить їхню систему відстеження велосипедів. До того ж, на базі наших датчиків вони зможуть збирати інформацію про пройдений кілометраж.</p>					<cite>									<span><strong>Катерина Стеценко,</strong></span> співзасновниця Finder 							</cite>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-3243 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/Finder1.jpg" alt="" width="740" height="490" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Finder1.jpg 740w, /wp-content/uploads/2017/05/Finder1-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Finder1-650x430.jpg 650w" sizes="(max-width: 740px) 100vw, 740px" /></p><p>Робочий прототип вже представили на International Startup Battle у Сан-Франциско.</p>

Українки створили ґаджет, що відстежує рух велосипеда

{:ua}Українки створили ґаджет, що відстежує рух велосипеда. На часі дізнатися більше про цю розробку та про те, навіщо вона потрібна велосипедистам{:}

Новий український стартап пропонує вирощувати рослини із застосуванням автоматичного поливу та технологій моніторингу. Мета розробників більш ніж амбітна — $75 тис, для того, аби зібрати цю суму, вони запустили кампанію на Kickstarter

Вирощування росил у домашніх умовах чи в офісі вважається нелегкою справою через брак навичок, місця та кліматичних умов. Проте ставлення до мікрофермерства може змінитися. А доклали до цього рук українські винахідники та інженери. Українська компанія Techware спільно з Concepter запустили кампанію на <a href="https://www.kickstarter.com/?ref=nav" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Kickstarter</a> для збору коштів на «розумний» пристрій для догляду за рослинами — Grovio. На часі дізнатся, як працює новітня розробка.
<h4><strong>Як функціонує Grovio </strong></h4>
Цей пристрій являє собою циліндр вагою 450 грамів і висотою в 30 сантиметрів. У пристрої є невелика трубка зі спеціальним наконечником, який встановлюється в ґрунт рослини. Таким чином він наповнюється водою, а по трубках відбувається її подача. Кінцевик оснащений сенсорами, які відслідковують вологість ґрунту, повітря, температуру і рівень світла. Всього до одного пристрою можна під'єднати три рослини. За заявами розробників, запасу води в циліндрі вистачить на 45 днів догляду. Виглядає вся система так, як на відео, поданому нижче:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/40oEtDAhklE" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Технічні особливості пристрою</strong></h4>
Коли закінчується вода або погіршуються умови для рослин, Grovio сповіщує власника за допомогою додатку. Додаток працює з популярними голосовими асистентами Amazon Alexa, Apple Siri, Google Home. З усіма цими голосовими помічниками можна встановити синхронізацію українського винаходу, кажуть розробники.

Вартість гаджета для трьох рослин складе $149, доставка по Україні безкоштовна. Мета кампанії — $75 тис, замовити власний пристрій можна <a href="https://www.kickstarter.com/projects/964264290/grovio-your-personal-plant-assistant?ref=discovery">тут</a>.

<p>Вирощування росил у домашніх умовах чи в офісі вважається нелегкою справою через брак навичок, місця та кліматичних умов. Проте ставлення до мікрофермерства може змінитися. А доклали до цього рук українські винахідники та інженери. Українська компанія Techware спільно з Concepter запустили кампанію на <a href="https://www.kickstarter.com/?ref=nav" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Kickstarter</a> для збору коштів на «розумний» пристрій для догляду за рослинами — Grovio. На часі дізнатся, як працює новітня розробка.</p><h4><strong>Як функціонує Grovio </strong></h4><p>Цей пристрій являє собою циліндр вагою 450 грамів і висотою в 30 сантиметрів. У пристрої є невелика трубка зі спеціальним наконечником, який встановлюється в ґрунт рослини. Таким чином він наповнюється водою, а по трубках відбувається її подача. Кінцевик оснащений сенсорами, які відслідковують вологість ґрунту, повітря, температуру і рівень світла. Всього до одного пристрою можна під&#8217;єднати три рослини. За заявами розробників, запасу води в циліндрі вистачить на 45 днів догляду. Виглядає вся система так, як на відео, поданому нижче:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/40oEtDAhklE" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Технічні особливості пристрою</strong></h4><p>Коли закінчується вода або погіршуються умови для рослин, Grovio сповіщує власника за допомогою додатку. Додаток працює з популярними голосовими асистентами Amazon Alexa, Apple Siri, Google Home. З усіма цими голосовими помічниками можна встановити синхронізацію українського винаходу, кажуть розробники.</p><p>Вартість гаджета для трьох рослин складе $149, доставка по Україні безкоштовна. Мета кампанії — $75 тис, замовити власний пристрій можна <a href="https://www.kickstarter.com/projects/964264290/grovio-your-personal-plant-assistant?ref=discovery">тут</a>.</p>

Українці розробили пристрій Grovio для догляду за рослинами

{:ua}Як працює Grovio{:ul}Українці розробили пристрій для догляду за рослинами{:}

Klijentam WOG proponujuť splačuvaty za paľne za dopomogoju smartfonu

<p>Lviv IT Tour розпочався 22 травня у Вінниці. 23 травня львівські IT-фахівці завітали до Одеси. 24-го гостюватимуть у Миколаєві на Півдні. 25-го рушать до Маріуполя, а 26 травня їх зустрічатиме Дніпро. Завершиться все 27-го у Харкові.

Окрім лекційної частини (її представляли Іван Кутузов «Особливості програмування на мові Golang», Максим Шестовицький «Agile software development. Secrets and Pitfalls» та Віталій Кирилів «Граблі та дизайн в контексті проекту Senstone»), була також частина із неформальним спілкуванням. Лунали розповіді про роботу Lviv IT Cluster і про найбільшу українську технологічну конференцію Lviv IT Arena. А ще всі охочі могли побачити, як працює із дорожніх ефірів знане українське інтернет-радіо SKOVORODA.
</p>
<h4><strong>Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster</strong></h4>
[blockquote_with_author content="— Мета нашої поїздки — покращити спілкування між містами, між фахівцями в IT. Ми переконані що чимало проблем у нас в країні — через відсутність якісного спілкування між людьми, не лише із IT-сфери, але й між фахівцями однієї галузі"]

Ми фокусуємося на тому, аби мати якіснішу комунікацію між містами. Цьогоріч плануємо відвідати Вінницю, Одесу, Миколаїв, Маріуполь, Дніпро та Харків. У планах 6 міст. Але якщо в 5 містах у нас більше заходи для IT-«тусовки», то в Маріуполі у нас більше соціальна акція. Ми їдемо, аби подарувати обладнання для однієї із місцевих шкіл, яке (ми сподіваємося) покращить якість навчання учнів у цій школі. Зробимо також і якусь промоцію цього фаху (сфери IT) серед школярів.

[caption id="attachment_3162" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-3162" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg" alt="" width="1200" height="700"> Степан Веселовський[/caption]
<h4><strong>Як довго працює львівський Кластер</strong></h4>
Ми вже напевно 6 років, як існуємо, і 5 років як працюємо у форматі Кластеру. Вдалося реалізувати насправді багато проектів та ідей. Можливо, ще років 2 тому це було складно оцінювати, а нині маємо вже реальні проекти та приклади, про які й розповідатимемо в рамках «IT-туру». Наприклад, нам вдалося побудувати за 3 роки найбільшу технологічну конференцію в Україні — Lviv IT Arena. Нам вдалос побудувати перший багатоквартирний будинок для IT-фахівців, де живуть виключно працівники цієї індустрії. Ми почали величезний інвестиційний проект вартістю понад $150 млн — цілий кампус для технологічних компаній. Ми також започаткували понад 5 навчальних програм в університетах «з нуля» різних напрямків — проінвестувавши, давши контент, розробивши рішення та програму.

Фактично ми сформували міста Львова як міста IT. Ще 5 років тому місто Лева не було на карті великих IT-центрів. А зараз є місцем України, про яке досить часто говорять в контексті технологій. Нам вдалося спровокувати велику позитивну хвилю міграції, що впливає на економіку міста та ще більше зміцнює позиції Кластера. Зараз до його складу входять понад 60 компаній. В Україні немає аналогів такого об'єднання IT-фахівців. Попри те, що ми працюємо тільки у Львові, ми є напевно найбільшою асоціацією спеціалістів цього напрямку.
<h4><strong>Чи діляться львів'яни ідеями</strong></h4>
Проекти ми віддаємо безкоштовно. Ми готові консультувати, ми готові допомагати із впровадженням аналогічних проектів за нашою моделлю в інших містах, бо розуміємо, що спільно готові зробити більше. Колеги із Вінниці вже почали створення аналогічного кластеру, зараз йде обговорення можливостей та перспектив цієї організації у місті, де ще немає кластеру, але є велика кількість розробників, проектних менеджерів та компаній зі сфери IT. Про це говорять в Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Харкові. Чому би про це і не говорити таким містам, як Вінниця?

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705582943071336%2F&show_text=0&width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Дмитро Софина, один із ініціаторів створення Вінницького IT-кластеру, директор та засновник IT-компанії Addeesoft:</strong></h4>
— Вінниця ще не зовсім готова, але потреба у створенні кластеру є, наразі тривають перемовини та спілкування між представниками компаній на рівні міста. Колеги зі Львова пообіцяли нам допомогти у цьому процесі. Ми будемо проводити спільну конференцію, але поки що це відклали — спочатку поспілкувалися із представниками міської ради, місцевих IT-компаній. Ключове питання — IT-кластер є неприбутковою організацією, відтак потрібне фінансування, і профінансувати запуск такого утворення можуть компанії, котрі зацікавлені в кадрах та розвиткові умов праці і життя для фахівців. У Львові, наприклад, фінансування роботи кластеру відбувається за рахунок двох джерел: IT-компаній, що входять до складу кластеру, та від власних подій, проектів та курсів. Тому у Вінниці ми починаємо із спілкування з усіма зацікавленими особами, із керівниками та представниками провідних IT-компаній.

[caption id="attachment_3164" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-3164" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg" alt="" width="1200" height="700"> Дмитро Софина[/caption]

З EPAM, LetyShop, RIA вже досягнуто домовленостей, сподіваємося, що до кінця місяця буде вибудовано певну стратегію, проведено круглий стіл — і на початку червня цього року будемо проводити велику подію із створення IT-кластера: не чиєгось персонального, а для усього міста Вінниці.

[blockquote_with_author name="Дмитро Софина" content="Неправильно присвоювати групі людей чи окремим представникам міста бренд, що належить усьому місту"]

Деякі представники патентних кіл заявляли, що вже зареєстрували начебто торгівельну марку, але з цього приводу скажу одне: в нас <a href="https://nachasi.com/manifest/">на латиниці</a> Vinnytsia, а не Vinnitsa — тому реєструвати можна все що завгодно, але треба діяти та говорити конструктивно.

Львівський автобус рухається далі на Південь, ми ж кажемо йому «до зустрічі» — впевнені, що вже найближчим часом декого із цих несподіваних гостей ви зустрінете на заходах у своєму місті.

<p>Lviv IT Tour розпочався 22 травня у Вінниці. 23 травня львівські IT-фахівці завітали до Одеси. 24-го гостюватимуть у Миколаєві на Півдні. 25-го рушать до Маріуполя, а 26 травня їх зустрічатиме Дніпро. Завершиться все 27-го у Харкові.</p><p>Окрім лекційної частини (її представляли Іван Кутузов «Особливості програмування на мові Golang», Максим Шестовицький «Agile software development. Secrets and Pitfalls» та Віталій Кирилів «Граблі та дизайн в контексті проекту Senstone»), була також частина із неформальним спілкуванням. Лунали розповіді про роботу Lviv IT Cluster і про найбільшу українську технологічну конференцію Lviv IT Arena. А ще всі охочі могли побачити, як працює із дорожніх ефірів знане українське інтернет-радіо SKOVORODA.</p><h4><strong>Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Мета нашої поїздки — покращити спілкування між містами, між фахівцями в IT. Ми переконані що чимало проблем у нас в країні — через відсутність якісного спілкування між людьми, не лише із IT-сфери, але й між фахівцями однієї галузі</p>			</blockquote><p>Ми фокусуємося на тому, аби мати якіснішу комунікацію між містами. Цьогоріч плануємо відвідати Вінницю, Одесу, Миколаїв, Маріуполь, Дніпро та Харків. У планах 6 міст. Але якщо в 5 містах у нас більше заходи для IT-«тусовки», то в Маріуполі у нас більше соціальна акція. Ми їдемо, аби подарувати обладнання для однієї із місцевих шкіл, яке (ми сподіваємося) покращить якість навчання учнів у цій школі. Зробимо також і якусь промоцію цього фаху (сфери IT) серед школярів.</p><div id="attachment_3162" style="width: 1210px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3162" loading="lazy" class="size-full wp-image-3162" src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-300x175.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-768x448.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-1024x597.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-650x379.jpg 650w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><p id="caption-attachment-3162" class="wp-caption-text">Степан Веселовський</p></div><h4><strong>Як довго працює львівський Кластер</strong></h4><p>Ми вже напевно 6 років, як існуємо, і 5 років як працюємо у форматі Кластеру. Вдалося реалізувати насправді багато проектів та ідей. Можливо, ще років 2 тому це було складно оцінювати, а нині маємо вже реальні проекти та приклади, про які й розповідатимемо в рамках «IT-туру». Наприклад, нам вдалося побудувати за 3 роки найбільшу технологічну конференцію в Україні — Lviv IT Arena. Нам вдалос побудувати перший багатоквартирний будинок для IT-фахівців, де живуть виключно працівники цієї індустрії. Ми почали величезний інвестиційний проект вартістю понад $150 млн — цілий кампус для технологічних компаній. Ми також започаткували понад 5 навчальних програм в університетах «з нуля» різних напрямків — проінвестувавши, давши контент, розробивши рішення та програму.</p><p>Фактично ми сформували міста Львова як міста IT. Ще 5 років тому місто Лева не було на карті великих IT-центрів. А зараз є місцем України, про яке досить часто говорять в контексті технологій. Нам вдалося спровокувати велику позитивну хвилю міграції, що впливає на економіку міста та ще більше зміцнює позиції Кластера. Зараз до його складу входять понад 60 компаній. В Україні немає аналогів такого об&#8217;єднання IT-фахівців. Попри те, що ми працюємо тільки у Львові, ми є напевно найбільшою асоціацією спеціалістів цього напрямку.</p><h4><strong>Чи діляться львів&#8217;яни ідеями</strong></h4><p>Проекти ми віддаємо безкоштовно. Ми готові консультувати, ми готові допомагати із впровадженням аналогічних проектів за нашою моделлю в інших містах, бо розуміємо, що спільно готові зробити більше. Колеги із Вінниці вже почали створення аналогічного кластеру, зараз йде обговорення можливостей та перспектив цієї організації у місті, де ще немає кластеру, але є велика кількість розробників, проектних менеджерів та компаній зі сфери IT. Про це говорять в Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Харкові. Чому би про це і не говорити таким містам, як Вінниця?</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705582943071336%2F&#038;show_text=0&#038;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Дмитро Софина, один із ініціаторів створення Вінницького IT-кластеру, директор та засновник IT-компанії Addeesoft:</strong></h4><p>— Вінниця ще не зовсім готова, але потреба у створенні кластеру є, наразі тривають перемовини та спілкування між представниками компаній на рівні міста. Колеги зі Львова пообіцяли нам допомогти у цьому процесі. Ми будемо проводити спільну конференцію, але поки що це відклали — спочатку поспілкувалися із представниками міської ради, місцевих IT-компаній. Ключове питання — IT-кластер є неприбутковою організацією, відтак потрібне фінансування, і профінансувати запуск такого утворення можуть компанії, котрі зацікавлені в кадрах та розвиткові умов праці і життя для фахівців. У Львові, наприклад, фінансування роботи кластеру відбувається за рахунок двох джерел: IT-компаній, що входять до складу кластеру, та від власних подій, проектів та курсів. Тому у Вінниці ми починаємо із спілкування з усіма зацікавленими особами, із керівниками та представниками провідних IT-компаній.</p><div id="attachment_3164" style="width: 1210px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3164" loading="lazy" class="size-full wp-image-3164" src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-300x175.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-768x448.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-1024x597.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-650x379.jpg 650w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><p id="caption-attachment-3164" class="wp-caption-text">Дмитро Софина</p></div><p>З EPAM, LetyShop, RIA вже досягнуто домовленостей, сподіваємося, що до кінця місяця буде вибудовано певну стратегію, проведено круглий стіл — і на початку червня цього року будемо проводити велику подію із створення IT-кластера: не чиєгось персонального, а для усього міста Вінниці.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Неправильно присвоювати групі людей чи окремим представникам міста бренд, що належить усьому місту</p>					<cite>									<span><strong>Дмитро Софина</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Деякі представники патентних кіл заявляли, що вже зареєстрували начебто торгівельну марку, але з цього приводу скажу одне: в нас <a href="/manifest/">на латиниці</a> Vinnytsia, а не Vinnitsa — тому реєструвати можна все що завгодно, але треба діяти та говорити конструктивно.</p><p>Львівський автобус рухається далі на Південь, ми ж кажемо йому «до зустрічі» — впевнені, що вже найближчим часом декого із цих несподіваних гостей ви зустрінете на заходах у своєму місті.</p>

Цими днями у 6 українських містах мешканці можуть побачити на вулиці великий автобус із написом Lviv IT Tour. Львівські проджект-менеджери, розробники та очільники IT-кластеру міста рушили у подорож Україною — ділитися досвідом, розповідати про перетворення міста туризму на місто високих технологій та знайомитися із колегами. Ми перехопили «IT-автобус» на самому початку туру — і дізналися, хто, навіщо і куди ним подорожує

Lviv IT Tour розпочався 22 травня у Вінниці. 23 травня львівські IT-фахівці завітали до Одеси. 24-го гостюватимуть у Миколаєві на Півдні. 25-го рушать до Маріуполя, а 26 травня їх зустрічатиме Дніпро. Завершиться все 27-го у Харкові.

Окрім лекційної частини (її представляли Іван Кутузов «Особливості програмування на мові Golang», Максим Шестовицький «Agile software development. Secrets and Pitfalls» та Віталій Кирилів «Граблі та дизайн в контексті проекту Senstone»), була також частина із неформальним спілкуванням. Лунали розповіді про роботу Lviv IT Cluster і про найбільшу українську технологічну конференцію Lviv IT Arena. А ще всі охочі могли побачити, як працює із дорожніх ефірів знане українське інтернет-радіо SKOVORODA.
<h4><strong>Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster</strong></h4>
[blockquote_with_author content="— Мета нашої поїздки — покращити спілкування між містами, між фахівцями в IT. Ми переконані що чимало проблем у нас в країні — через відсутність якісного спілкування між людьми, не лише із IT-сфери, але й між фахівцями однієї галузі"]

Ми фокусуємося на тому, аби мати якіснішу комунікацію між містами. Цьогоріч плануємо відвідати Вінницю, Одесу, Миколаїв, Маріуполь, Дніпро та Харків. У планах 6 міст. Але якщо в 5 містах у нас більше заходи для IT-«тусовки», то в Маріуполі у нас більше соціальна акція. Ми їдемо, аби подарувати обладнання для однієї із місцевих шкіл, яке (ми сподіваємося) покращить якість навчання учнів у цій школі. Зробимо також і якусь промоцію цього фаху (сфери IT) серед школярів.

[caption id="attachment_3162" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-3162" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" /> Степан Веселовський[/caption]
<h4><strong>Як довго працює львівський Кластер</strong></h4>
Ми вже напевно 6 років, як існуємо, і 5 років як працюємо у форматі Кластеру. Вдалося реалізувати насправді багато проектів та ідей. Можливо, ще років 2 тому це було складно оцінювати, а нині маємо вже реальні проекти та приклади, про які й розповідатимемо в рамках «IT-туру». Наприклад, нам вдалося побудувати за 3 роки найбільшу технологічну конференцію в Україні — Lviv IT Arena. Нам вдалос побудувати перший багатоквартирний будинок для IT-фахівців, де живуть виключно працівники цієї індустрії. Ми почали величезний інвестиційний проект вартістю понад $150 млн — цілий кампус для технологічних компаній. Ми також започаткували понад 5 навчальних програм в університетах «з нуля» різних напрямків — проінвестувавши, давши контент, розробивши рішення та програму.

Фактично ми сформували міста Львова як міста IT. Ще 5 років тому місто Лева не було на карті великих IT-центрів. А зараз є місцем України, про яке досить часто говорять в контексті технологій. Нам вдалося спровокувати велику позитивну хвилю міграції, що впливає на економіку міста та ще більше зміцнює позиції Кластера. Зараз до його складу входять понад 60 компаній. В Україні немає аналогів такого об'єднання IT-фахівців. Попри те, що ми працюємо тільки у Львові, ми є напевно найбільшою асоціацією спеціалістів цього напрямку.
<h4><strong>Чи діляться львів'яни ідеями</strong></h4>
Проекти ми віддаємо безкоштовно. Ми готові консультувати, ми готові допомагати із впровадженням аналогічних проектів за нашою моделлю в інших містах, бо розуміємо, що спільно готові зробити більше. Колеги із Вінниці вже почали створення аналогічного кластеру, зараз йде обговорення можливостей та перспектив цієї організації у місті, де ще немає кластеру, але є велика кількість розробників, проектних менеджерів та компаній зі сфери IT. Про це говорять в Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Харкові. Чому би про це і не говорити таким містам, як Вінниця?

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705582943071336%2F&amp;show_text=0&amp;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Дмитро Софина, один із ініціаторів створення Вінницького IT-кластеру, директор та засновник IT-компанії Addeesoft:</strong></h4>
— Вінниця ще не зовсім готова, але потреба у створенні кластеру є, наразі тривають перемовини та спілкування між представниками компаній на рівні міста. Колеги зі Львова пообіцяли нам допомогти у цьому процесі. Ми будемо проводити спільну конференцію, але поки що це відклали — спочатку поспілкувалися із представниками міської ради, місцевих IT-компаній. Ключове питання — IT-кластер є неприбутковою організацією, відтак потрібне фінансування, і профінансувати запуск такого утворення можуть компанії, котрі зацікавлені в кадрах та розвиткові умов праці і життя для фахівців. У Львові, наприклад, фінансування роботи кластеру відбувається за рахунок двох джерел: IT-компаній, що входять до складу кластеру, та від власних подій, проектів та курсів. Тому у Вінниці ми починаємо із спілкування з усіма зацікавленими особами, із керівниками та представниками провідних IT-компаній.

[caption id="attachment_3164" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-3164" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" /> Дмитро Софина[/caption]

З EPAM, LetyShop, RIA вже досягнуто домовленостей, сподіваємося, що до кінця місяця буде вибудовано певну стратегію, проведено круглий стіл — і на початку червня цього року будемо проводити велику подію із створення IT-кластера: не чиєгось персонального, а для усього міста Вінниці.

[blockquote_with_author name="Дмитро Софина" content="Неправильно присвоювати групі людей чи окремим представникам міста бренд, що належить усьому місту"]

Деякі представники патентних кіл заявляли, що вже зареєстрували начебто торгівельну марку, але з цього приводу скажу одне: в нас <a href="https://nachasi.com/manifest/">на латиниці</a> Vinnytsia, а не Vinnitsa — тому реєструвати можна все що завгодно, але треба діяти та говорити конструктивно.

Львівський автобус рухається далі на Південь, ми ж кажемо йому «до зустрічі» — впевнені, що вже найближчим часом декого із цих несподіваних гостей ви зустрінете на заходах у своєму місті.

<p>Lviv IT Tour розпочався 22 травня у Вінниці. 23 травня львівські IT-фахівці завітали до Одеси. 24-го гостюватимуть у Миколаєві на Півдні. 25-го рушать до Маріуполя, а 26 травня їх зустрічатиме Дніпро. Завершиться все 27-го у Харкові.</p><p>Окрім лекційної частини (її представляли Іван Кутузов «Особливості програмування на мові Golang», Максим Шестовицький «Agile software development. Secrets and Pitfalls» та Віталій Кирилів «Граблі та дизайн в контексті проекту Senstone»), була також частина із неформальним спілкуванням. Лунали розповіді про роботу Lviv IT Cluster і про найбільшу українську технологічну конференцію Lviv IT Arena. А ще всі охочі могли побачити, як працює із дорожніх ефірів знане українське інтернет-радіо SKOVORODA.</p><h4><strong>Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Мета нашої поїздки — покращити спілкування між містами, між фахівцями в IT. Ми переконані що чимало проблем у нас в країні — через відсутність якісного спілкування між людьми, не лише із IT-сфери, але й між фахівцями однієї галузі</p>			</blockquote><p>Ми фокусуємося на тому, аби мати якіснішу комунікацію між містами. Цьогоріч плануємо відвідати Вінницю, Одесу, Миколаїв, Маріуполь, Дніпро та Харків. У планах 6 міст. Але якщо в 5 містах у нас більше заходи для IT-«тусовки», то в Маріуполі у нас більше соціальна акція. Ми їдемо, аби подарувати обладнання для однієї із місцевих шкіл, яке (ми сподіваємося) покращить якість навчання учнів у цій школі. Зробимо також і якусь промоцію цього фаху (сфери IT) серед школярів.</p><div id="attachment_3162" style="width: 1210px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3162" loading="lazy" class="size-full wp-image-3162" src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-300x175.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-768x448.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-1024x597.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-650x379.jpg 650w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><p id="caption-attachment-3162" class="wp-caption-text">Степан Веселовський</p></div><h4><strong>Як довго працює львівський Кластер</strong></h4><p>Ми вже напевно 6 років, як існуємо, і 5 років як працюємо у форматі Кластеру. Вдалося реалізувати насправді багато проектів та ідей. Можливо, ще років 2 тому це було складно оцінювати, а нині маємо вже реальні проекти та приклади, про які й розповідатимемо в рамках «IT-туру». Наприклад, нам вдалося побудувати за 3 роки найбільшу технологічну конференцію в Україні — Lviv IT Arena. Нам вдалос побудувати перший багатоквартирний будинок для IT-фахівців, де живуть виключно працівники цієї індустрії. Ми почали величезний інвестиційний проект вартістю понад $150 млн — цілий кампус для технологічних компаній. Ми також започаткували понад 5 навчальних програм в університетах «з нуля» різних напрямків — проінвестувавши, давши контент, розробивши рішення та програму.</p><p>Фактично ми сформували міста Львова як міста IT. Ще 5 років тому місто Лева не було на карті великих IT-центрів. А зараз є місцем України, про яке досить часто говорять в контексті технологій. Нам вдалося спровокувати велику позитивну хвилю міграції, що впливає на економіку міста та ще більше зміцнює позиції Кластера. Зараз до його складу входять понад 60 компаній. В Україні немає аналогів такого об&#8217;єднання IT-фахівців. Попри те, що ми працюємо тільки у Львові, ми є напевно найбільшою асоціацією спеціалістів цього напрямку.</p><h4><strong>Чи діляться львів&#8217;яни ідеями</strong></h4><p>Проекти ми віддаємо безкоштовно. Ми готові консультувати, ми готові допомагати із впровадженням аналогічних проектів за нашою моделлю в інших містах, бо розуміємо, що спільно готові зробити більше. Колеги із Вінниці вже почали створення аналогічного кластеру, зараз йде обговорення можливостей та перспектив цієї організації у місті, де ще немає кластеру, але є велика кількість розробників, проектних менеджерів та компаній зі сфери IT. Про це говорять в Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Харкові. Чому би про це і не говорити таким містам, як Вінниця?</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705582943071336%2F&amp;show_text=0&amp;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Дмитро Софина, один із ініціаторів створення Вінницького IT-кластеру, директор та засновник IT-компанії Addeesoft:</strong></h4><p>— Вінниця ще не зовсім готова, але потреба у створенні кластеру є, наразі тривають перемовини та спілкування між представниками компаній на рівні міста. Колеги зі Львова пообіцяли нам допомогти у цьому процесі. Ми будемо проводити спільну конференцію, але поки що це відклали — спочатку поспілкувалися із представниками міської ради, місцевих IT-компаній. Ключове питання — IT-кластер є неприбутковою організацією, відтак потрібне фінансування, і профінансувати запуск такого утворення можуть компанії, котрі зацікавлені в кадрах та розвиткові умов праці і життя для фахівців. У Львові, наприклад, фінансування роботи кластеру відбувається за рахунок двох джерел: IT-компаній, що входять до складу кластеру, та від власних подій, проектів та курсів. Тому у Вінниці ми починаємо із спілкування з усіма зацікавленими особами, із керівниками та представниками провідних IT-компаній.</p><div id="attachment_3164" style="width: 1210px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3164" loading="lazy" class="size-full wp-image-3164" src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-300x175.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-768x448.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-1024x597.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-650x379.jpg 650w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><p id="caption-attachment-3164" class="wp-caption-text">Дмитро Софина</p></div><p>З EPAM, LetyShop, RIA вже досягнуто домовленостей, сподіваємося, що до кінця місяця буде вибудовано певну стратегію, проведено круглий стіл — і на початку червня цього року будемо проводити велику подію із створення IT-кластера: не чиєгось персонального, а для усього міста Вінниці.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Неправильно присвоювати групі людей чи окремим представникам міста бренд, що належить усьому місту</p>					<cite>									<span><strong>Дмитро Софина</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Деякі представники патентних кіл заявляли, що вже зареєстрували начебто торгівельну марку, але з цього приводу скажу одне: в нас <a href="/manifest/">на латиниці</a> Vinnytsia, а не Vinnitsa — тому реєструвати можна все що завгодно, але треба діяти та говорити конструктивно.</p><p>Львівський автобус рухається далі на Південь, ми ж кажемо йому «до зустрічі» — впевнені, що вже найближчим часом декого із цих несподіваних гостей ви зустрінете на заходах у своєму місті.</p>

Повний автобус IT

{:ua}Куди й навіщо прямує Lviv IT Tour?{:}

Мобільний додаток Wake App покликаний допомогти армії платою за мирний сон. Головна мета — забезпечити тепловізорами українську армію

Команди <a href="https://www.facebook.com/lqd7ua/?fref=mentions">Liquid7</a> Україна і <a href="https://www.facebook.com/TalanCommunications/?fref=mentions">Talan Communications</a> представили мобільний додаток <a href="https://www.facebook.com/wakeapp.com.ua/?fref=mentions">Wake App</a>, який покликаний допомогти армії платою за мирний сон. На часі дізнатися, як можна підтримати українських армійців, просто встановивши будильник.
<h4><strong>Як функціонує будильник, що переводить гроші на потреби армії</strong></h4>
Розробники нової української благочинної платформи створили будильник, в якому кожне натискання паузи/повтору переводить гроші на потреби армії. Мобільний додаток Wake App розроблений для підтримки благодійного фонду <strong><a href="http://www.savelife.in.ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Повернись живим»</a>.</strong> Розробники мобільного додатку інтегрували в будильник програмний комплекс перерахувань без підтвердження платежів. Для цього варто лише підтвердити достовірність даних про себе. Верифікація користувача відбувається лише одноразово при встановленні додатку і прив'язці платіжної картки українського банку. Ось що з цього приводу говорить один із засновників компанії:

[blockquote_with_author name="Дмитро Грушевський" position="Digital Director AGAMA сommunications" content="Поки ви продовжуєте спати, військові охороняють ваш мирний сон. Так чому б вам не заплатити за нього? Ви самі можете встановити суму і валюту, в якій хочете зробити пожертвування."]

Як працює новітній інструмент для допомоги солдатам, можна побачити на цьому відео:

[embed]https://www.youtube.com/watch?v=nPp6qT7Q3Ds[/embed]

Будити користувачів буде пісня «Колискова» у виконанні Лiнії Маннергейма і Саші Кольцової, слова якої написав Сергій Жадан. Творці програми сподіваються, що якомога більше українців встановлять новий додаток і підтримають таким чином Збройні Сили України.

<strong>Завантажити додаток можна у <a href="http://bit.ly/2q75qLi" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Play Market </a> та <a href="http://apple.co/2qIM9TX" target="_blank" rel="noopener noreferrer">App Store </a></strong>

<p>Команди <a href="https://www.facebook.com/lqd7ua/?fref=mentions">Liquid7</a> Україна і <a href="https://www.facebook.com/TalanCommunications/?fref=mentions">Talan Communications</a> представили мобільний додаток <a href="https://www.facebook.com/wakeapp.com.ua/?fref=mentions">Wake App</a>, який покликаний допомогти армії платою за мирний сон. На часі дізнатися, як можна підтримати українських армійців, просто встановивши будильник.</p><h4><strong>Як функціонує будильник, що переводить гроші на потреби армії</strong></h4><p>Розробники нової української благочинної платформи створили будильник, в якому кожне натискання паузи/повтору переводить гроші на потреби армії. Мобільний додаток Wake App розроблений для підтримки благодійного фонду <strong><a href="http://www.savelife.in.ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Повернись живим»</a>.</strong> Розробники мобільного додатку інтегрували в будильник програмний комплекс перерахувань без підтвердження платежів. Для цього варто лише підтвердити достовірність даних про себе. Верифікація користувача відбувається лише одноразово при встановленні додатку і прив&#8217;язці платіжної картки українського банку. Ось що з цього приводу говорить один із засновників компанії:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Поки ви продовжуєте спати, військові охороняють ваш мирний сон. Так чому б вам не заплатити за нього? Ви самі можете встановити суму і валюту, в якій хочете зробити пожертвування.</p>					<cite>									<span><strong>Дмитро Грушевський,</strong></span> Digital Director AGAMA сommunications							</cite>			</blockquote><p>Як працює новітній інструмент для допомоги солдатам, можна побачити на цьому відео:</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/nPp6qT7Q3Ds[/embed]"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Будити користувачів буде пісня «Колискова» у виконанні Лiнії Маннергейма і Саші Кольцової, слова якої написав Сергій Жадан. Творці програми сподіваються, що якомога більше українців встановлять новий додаток і підтримають таким чином Збройні Сили України.</p><p><strong>Завантажити додаток можна у <a href="http://bit.ly/2q75qLi" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Play Market </a> та <a href="http://apple.co/2qIM9TX" target="_blank" rel="noopener noreferrer">App Store </a></strong></p>

Створено додаток для допомоги українській армії

{:ua}Мобільний додаток Wake App створений допомогти армії {:}

Завдяки норвежцям вдалося отримати додаткове фінансування, що дозволило завершити ремонтні роботи у напівзруйнованій будівлі в центрі столиці — і незабаром на Хрещатику, 10 з’явиться новий iHUB

25 травня 2017 року норвезько-український проект з підтримки та розвитку технологічного бізнесу <a href="https://www.facebook.com/ihubkiev/">iHUB</a> відкриє свої двері перед стартапами та почесними гостями у відновленому будинку за адресою Хрещатик, 10.
<h4><strong>Історія функціонування iHUB в Києві</strong></h4>
Наразі iHUBи функціонують в п'яти містах трьох країн, а очолить їх штаб-квартира на Хрещатику 10. Декілька років тому для реалізації пілотного проекту в Києві уряд Норвегії виділив грант у розмірі €200 тис. Коли iHUB повністю реалізували, економія склала більше €180 тис, які благополучно повернули до держбюджету Норвегії. Здивовані норвежці говорили, що це - перший подібний випадок в історії двосторонніх відносин за часів незалежності України.
<h4><strong>Як вдалося реалізувати iHUB у напівзруйнованій будівлі на Хрещатику</strong></h4>
Будівля, яку запропонувала мерія, знаходилася у складному технічному стані, каже керівник проекту Дмитро Подолєв. Мабуть, саме аварійний стан дозволив приміщенню залишитися в комунальній власності міста. Тут протягом двадцяти років не було опалення, каналізації, електрики і протікав дах. iHUB не залишав надію знайти партнерів, готових співінвестувати в соціальний проект.

[gallery type="slideshow" size="full" link="none" ids="2957,2958"]

Завдяки норвезьким колегам вдалося отримати додаткове фінансування, що дозволило завершити ремонтні роботи. Допомогу також надали посольства Фінляндії і Естонії в Україні, а також ДТЕК, які розуміли важливість проекту не тільки для Києва, а й для України.

Забронювати місце на Хрещатику 10 можна <a href="https://goo.gl/bszIqv">тут.</a> | Деталі за телефоном + (38) 050-334-72-40 та на <a href="http://ihub.world/">сайті</a>

<p>25 травня 2017 року норвезько-український проект з підтримки та розвитку технологічного бізнесу <a href="https://www.facebook.com/ihubkiev/">iHUB</a> відкриє свої двері перед стартапами та почесними гостями у відновленому будинку за адресою Хрещатик, 10.</p><h4><strong>Історія функціонування iHUB в Києві</strong></h4><p>Наразі iHUBи функціонують в п&#8217;яти містах трьох країн, а очолить їх штаб-квартира на Хрещатику 10. Декілька років тому для реалізації пілотного проекту в Києві уряд Норвегії виділив грант у розмірі €200 тис. Коли iHUB повністю реалізували, економія склала більше €180 тис, які благополучно повернули до держбюджету Норвегії. Здивовані норвежці говорили, що це &#8211; перший подібний випадок в історії двосторонніх відносин за часів незалежності України.</p><h4><strong>Як вдалося реалізувати iHUB у напівзруйнованій будівлі на Хрещатику</strong></h4><p>Будівля, яку запропонувала мерія, знаходилася у складному технічному стані, каже керівник проекту Дмитро Подолєв. Мабуть, саме аварійний стан дозволив приміщенню залишитися в комунальній власності міста. Тут протягом двадцяти років не було опалення, каналізації, електрики і протікав дах. iHUB не залишав надію знайти партнерів, готових співінвестувати в соціальний проект.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18528038_10102293534026590_6856893267935243357_n.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18528052_10102293534136370_7197330860154807166_n.jpg",			"caption": ""		}			]</script><p>Завдяки норвезьким колегам вдалося отримати додаткове фінансування, що дозволило завершити ремонтні роботи. Допомогу також надали посольства Фінляндії і Естонії в Україні, а також ДТЕК, які розуміли важливість проекту не тільки для Києва, а й для України.</p><p>Забронювати місце на Хрещатику 10 можна <a href="https://goo.gl/bszIqv">тут.</a> | Деталі за телефоном + (38) 050-334-72-40 та на <a href="http://ihub.world/">сайті</a></p>

25 травня у центрі столиці відкриють новий iHUB

{:ua}Де і як працюватиме новий iHUB{:}

<p>Усі прихильники регулярних тренувань та активних видів відпочинку чи силових видів спорту знають, наскільки важливим є моніторинг показників серця. Частота серцевих скорочень може вчасно сигналізувати про надмірні навантаження на організм. Саме для таких спортсменів українські розробники презентували спеціальну смарт-футболку. Вона за допомогою вмонтованих сенсорів надсилає показники щодо діяльності серця у стані спокої та під час силового навантаження. Під’єднуючи до сенсорів спеціальний трекер-кліпсу, можна з клінічною точністю визначити, рівень і частоту скорочень, фактично — зняти показники електрокардіограми під час тренування. Розробники запустили кампанію на Kickstarter — і достроково зібрали кошти на створення футболок, які мають розіслати власникам вже восени 2017-го.
</p>
<h4><strong>В чому ключова особливість HeartIn</strong></h4>
<iframe src="https://www.kickstarter.com/projects/1198012552/heartin-unleash-your-pro/widget/card.html?v=2" width="220" height="420" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>

Кампанія виявилася успішною не в останню чергу завдяки тому, що розробники посилаються на ноу-хау свого проекту. Для моніторингу показників не потрібні сторонні великі модулі, пояси, кардіодатчики чи комплекти, які роблять тренування незручним. Розробники переконують, що HeartIn не буде дублювати існуючі фітнес-трекери чи смарт-годинники із функцією відстежування серцевого ритму. За їхніми словами, прилад, котрим вони комплектують футболки та спортивні бюстгальтери, набагато точніший. Він також значно простіший у використанні, а також дає доступ до цілої низки показників, а не лише до частоти серцевих скорочень, як це роблять стандартні фітнес-браслети чи навіть нагрудні датчики спортивних годинників під час тренувань. Дізнатися більше про смарт-футболку HeartIn можна <a href="https://nachasi.com/2017/05/05/hearten-gadget/" class=" with_hint_js">в нашому окремому матеріалі<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/exercise-1866965_1920-300x200.jpg" />HeartIn — новий український ґаджет на Kickstarter</span></a>.

<p>Усі прихильники регулярних тренувань та активних видів відпочинку чи силових видів спорту знають, наскільки важливим є моніторинг показників серця. Частота серцевих скорочень може вчасно сигналізувати про надмірні навантаження на організм. Саме для таких спортсменів українські розробники презентували спеціальну смарт-футболку. Вона за допомогою вмонтованих сенсорів надсилає показники щодо діяльності серця у стані спокої та під час силового навантаження. Під’єднуючи до сенсорів спеціальний трекер-кліпсу, можна з клінічною точністю визначити, рівень і частоту скорочень, фактично — зняти показники електрокардіограми під час тренування. Розробники запустили кампанію на Kickstarter — і достроково зібрали кошти на створення футболок, які мають розіслати власникам вже восени 2017-го.</p><h4><strong>В чому ключова особливість HeartIn</strong></h4><p><iframe loading="lazy" src="https://www.kickstarter.com/projects/1198012552/heartin-unleash-your-pro/widget/card.html?v=2" width="220" height="420" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p><p>Кампанія виявилася успішною не в останню чергу завдяки тому, що розробники посилаються на ноу-хау свого проекту. Для моніторингу показників не потрібні сторонні великі модулі, пояси, кардіодатчики чи комплекти, які роблять тренування незручним. Розробники переконують, що HeartIn не буде дублювати існуючі фітнес-трекери чи смарт-годинники із функцією відстежування серцевого ритму. За їхніми словами, прилад, котрим вони комплектують футболки та спортивні бюстгальтери, набагато точніший. Він також значно простіший у використанні, а також дає доступ до цілої низки показників, а не лише до частоти серцевих скорочень, як це роблять стандартні фітнес-браслети чи навіть нагрудні датчики спортивних годинників під час тренувань. Дізнатися більше про смарт-футболку HeartIn можна <a href="/2017/05/05/hearten-gadget/" class=" with_hint_js">в нашому окремому матеріалі<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/exercise-1866965_1920-300x200.jpg" />HeartIn — новий український ґаджет на Kickstarter</span></a>.</p>

$15 тис — стільки хотіли зібрати творці нового фітнес-ґаджету, спроектованого українською командою. За 10 днів до завершення строку кампанії зібрано вже на $4 тис більше — тож можемо привітати співвітчизників

Усі прихильники регулярних тренувань та активних видів відпочинку чи силових видів спорту знають, наскільки важливим є моніторинг показників серця. Частота серцевих скорочень може вчасно сигналізувати про надмірні навантаження на організм. Саме для таких спортсменів українські розробники презентували спеціальну смарт-футболку. Вона за допомогою вмонтованих сенсорів надсилає показники щодо діяльності серця у стані спокої та під час силового навантаження. Під’єднуючи до сенсорів спеціальний трекер-кліпсу, можна з клінічною точністю визначити, рівень і частоту скорочень, фактично — зняти показники електрокардіограми під час тренування. Розробники запустили кампанію на Kickstarter — і достроково зібрали кошти на створення футболок, які мають розіслати власникам вже восени 2017-го.
<h4><strong>В чому ключова особливість HeartIn</strong></h4>
<iframe src="https://www.kickstarter.com/projects/1198012552/heartin-unleash-your-pro/widget/card.html?v=2" width="220" height="420" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>

Кампанія виявилася успішною не в останню чергу завдяки тому, що розробники посилаються на ноу-хау свого проекту. Для моніторингу показників не потрібні сторонні великі модулі, пояси, кардіодатчики чи комплекти, які роблять тренування незручним. Розробники переконують, що HeartIn не буде дублювати існуючі фітнес-трекери чи смарт-годинники із функцією відстежування серцевого ритму. За їхніми словами, прилад, котрим вони комплектують футболки та спортивні бюстгальтери, набагато точніший. Він також значно простіший у використанні, а також дає доступ до цілої низки показників, а не лише до частоти серцевих скорочень, як це роблять стандартні фітнес-браслети чи навіть нагрудні датчики спортивних годинників під час тренувань. Дізнатися більше про смарт-футболку HeartIn можна <a href="https://nachasi.com/2017/05/05/hearten-gadget/">в нашому окремому матеріалі</a>.

<p>Усі прихильники регулярних тренувань та активних видів відпочинку чи силових видів спорту знають, наскільки важливим є моніторинг показників серця. Частота серцевих скорочень може вчасно сигналізувати про надмірні навантаження на організм. Саме для таких спортсменів українські розробники презентували спеціальну смарт-футболку. Вона за допомогою вмонтованих сенсорів надсилає показники щодо діяльності серця у стані спокої та під час силового навантаження. Під’єднуючи до сенсорів спеціальний трекер-кліпсу, можна з клінічною точністю визначити, рівень і частоту скорочень, фактично — зняти показники електрокардіограми під час тренування. Розробники запустили кампанію на Kickstarter — і достроково зібрали кошти на створення футболок, які мають розіслати власникам вже восени 2017-го.</p><h4><strong>В чому ключова особливість HeartIn</strong></h4><p><iframe loading="lazy" src="https://www.kickstarter.com/projects/1198012552/heartin-unleash-your-pro/widget/card.html?v=2" width="220" height="420" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p><p>Кампанія виявилася успішною не в останню чергу завдяки тому, що розробники посилаються на ноу-хау свого проекту. Для моніторингу показників не потрібні сторонні великі модулі, пояси, кардіодатчики чи комплекти, які роблять тренування незручним. Розробники переконують, що HeartIn не буде дублювати існуючі фітнес-трекери чи смарт-годинники із функцією відстежування серцевого ритму. За їхніми словами, прилад, котрим вони комплектують футболки та спортивні бюстгальтери, набагато точніший. Він також значно простіший у використанні, а також дає доступ до цілої низки показників, а не лише до частоти серцевих скорочень, як це роблять стандартні фітнес-браслети чи навіть нагрудні датчики спортивних годинників під час тренувань. Дізнатися більше про смарт-футболку HeartIn можна <a href="/2017/05/05/hearten-gadget/">в нашому окремому матеріалі</a>.</p>

Українська смарт-футболка підкорила Kickstarter, зібравши $19 тис

{:ua}Що пропонують творці незвичайної футболки на Kickstarter?{:}

25 травня відвідувачі iForum-2017 зможуть проголосувати за інструменти та сервіси, що роблять життя в Україні комфортнішим, а комунікацію громадян і влади — простішою

EGAP Challenge DemoDay запрошує учасників <a class="_58cn" href="https://www.facebook.com/hashtag/iforum2017?source=feed_text&amp;story_id=1245722135551148"><span class="_5afx"><span class="_58cm">iForum-2017</span></span></a> оцінити фінальну презентацію проектів у сфері електронної демократії. На часі дізнатися, які проекти будуть представлені.
<h4><strong>Які сервіси розробляли учасники EGAP Challenge</strong></h4>
Цього разу команди створювали електронні проекти, що роблять життя в країні комфортнішим, а комунікацію влади, громадян та бізнесу — прозорішою та простішою. Серед основних тематичних напрямків — екологія, освіта, інфраструктура та агропромисловість. Детальніше про перелік стартапів та їхні можливості проекти можна <a href="https://www.facebook.com/events/1238100079620719/?acontext=%7B%22action_history%22%3A%22[%7B%5C%22surface%5C%22%3A%5C%22page%5C%22%2C%5C%22mechanism%5C%22%3A%5C%22page_upcoming_events_card%5C%22%2C%5C%22extra_data%5C%22%3A[]%7D]%22%2C%22has_source%22%3Atrue%7D">дізнатися на сторінці у Facebook</a>.
<h4>Як підтримати найкращі проекти</h4>
Підтримати команди зможе кожен відвідувач <span class="_5afx"><span class="_58cm">iForum-2017 протягом 25 травня. Ваш голос допоможе розподілити у фіналі призовий фонд загальною сумою $80 тис. Презентація проходитиме </span></span>у секції «Відеоблогінг/Кіберспорт» з 16:00 до 18:00.

<p>EGAP Challenge DemoDay запрошує учасників <a class="_58cn" href="https://www.facebook.com/hashtag/iforum2017?source=feed_text&amp;story_id=1245722135551148"><span class="_5afx"><span class="_58cm">iForum-2017</span></span></a> оцінити фінальну презентацію проектів у сфері електронної демократії. На часі дізнатися, які проекти будуть представлені.</p><h4><strong>Які сервіси розробляли учасники EGAP Challenge</strong></h4><p>Цього разу команди створювали електронні проекти, що роблять життя в країні комфортнішим, а комунікацію влади, громадян та бізнесу — прозорішою та простішою. Серед основних тематичних напрямків — екологія, освіта, інфраструктура та агропромисловість. Детальніше про перелік стартапів та їхні можливості проекти можна <a href="https://www.facebook.com/events/1238100079620719/?acontext=%7B%22action_history%22%3A%22[%7B%5C%22surface%5C%22%3A%5C%22page%5C%22%2C%5C%22mechanism%5C%22%3A%5C%22page_upcoming_events_card%5C%22%2C%5C%22extra_data%5C%22%3A[]%7D]%22%2C%22has_source%22%3Atrue%7D">дізнатися на сторінці у Facebook</a>.</p><h4>Як підтримати найкращі проекти</h4><p>Підтримати команди зможе кожен відвідувач <span class="_5afx"><span class="_58cm">iForum-2017 протягом 25 травня. Ваш голос допоможе розподілити у фіналі призовий фонд загальною сумою $80 тис. Презентація проходитиме </span></span>у секції «Відеоблогінг/Кіберспорт» з 16:00 до 18:00.</p>

Конкурс e-демократії EGAP проведе фінал на iForum

{:ua}Які проекти і коли представить EGAP Challenge? На часі дізнатися більше про все це у нашому матеріалі за посиланням на сайт{:}

Бюджет електрифікації становить 93 300 гривень, тому гроші вирішили збираюти на «Спільнокошті». Долучитися до допомоги проекту може кожен до 3 червня 2017 року

«Зелена» енергетика здатна прийти на допомогу не лише побутовим користувачам, промисловим об’єктам чи державним установам. Українські активісти хочуть підключити мистецьку резиденцію «Дідова хатчина» до альтернативного джерела енергії. Для подальшого функціонування культурного осередку в селі Яворів необхідна електрика. Бюджет електрифікації становить 93 300 гривень, гроші на оснащення сонячними батареями вирішили збираюти на «Спільнокошті». На часі дізнатися більше про цей незвичайний проект.
<h4><strong>Чому «сонячний» проект є важливим?</strong></h4>
«Дідова хатчина» — це мистецька платформа, збудувана у 2016 році за традиційними гуцульськими технологіями на території старої хати. Ініціатори проекту розповідають, що тут можна певний час жити, творити та працювати. Проблемою є те, що найближче джерело традиційної електроенергії знаходиться на відстані 1 км, а підключення до лінії електропередач обійдеться майже у 800 тис грн. Саме тому було вирішено вдатися до альтернативних джерел електричного живлення.
<h4><strong>Мета осередку «Дідова хатчина»</strong></h4>
В будинку може гостювати до 30 людей. Команда «Дідової хатчини» має намір створити культурний осередок в селі Яворів, щоби зберегти давній побут та культуру Гуцульщини. Також планується залучення митців з інших країн для знайомства та співпраці з місцевими майстрами та загалом традиційною культурою Гуцульщини. Ось як учасники ініціативи характеризують завдання свого проекту в описі до краудфандингової кампанії:

[blockquote_with_author content="Ми зацікавлені в тому, щоб сформувати свідому, активну спільноту людей, яка підтримує наші інтереси та теж зацікавлена в творенні нових ідей на фоні збереження традицій.»]

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/6TbnvrJGRLU" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<a href="https://biggggidea.com/project/didova-hatchina/#" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Долучитися</a> до допомоги проекту із сонячними батареями може кожен до 3 червня 2017 року.

<p>«Зелена» енергетика здатна прийти на допомогу не лише побутовим користувачам, промисловим об’єктам чи державним установам. Українські активісти хочуть підключити мистецьку резиденцію «Дідова хатчина» до альтернативного джерела енергії. Для подальшого функціонування культурного осередку в селі Яворів необхідна електрика. Бюджет електрифікації становить 93 300 гривень, гроші на оснащення сонячними батареями вирішили збираюти на «Спільнокошті». На часі дізнатися більше про цей незвичайний проект.</p><h4><strong>Чому «сонячний» проект є важливим?</strong></h4><p>«Дідова хатчина» — це мистецька платформа, збудувана у 2016 році за традиційними гуцульськими технологіями на території старої хати. Ініціатори проекту розповідають, що тут можна певний час жити, творити та працювати. Проблемою є те, що найближче джерело традиційної електроенергії знаходиться на відстані 1 км, а підключення до лінії електропередач обійдеться майже у 800 тис грн. Саме тому було вирішено вдатися до альтернативних джерел електричного живлення.</p><h4><strong>Мета осередку «Дідова хатчина»</strong></h4><p>В будинку може гостювати до 30 людей. Команда «Дідової хатчини» має намір створити культурний осередок в селі Яворів, щоби зберегти давній побут та культуру Гуцульщини. Також планується залучення митців з інших країн для знайомства та співпраці з місцевими майстрами та загалом традиційною культурою Гуцульщини. Ось як учасники ініціативи характеризують завдання свого проекту в описі до краудфандингової кампанії:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/6TbnvrJGRLU" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p><a href="https://biggggidea.com/project/didova-hatchina/#" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Долучитися</a> до допомоги проекту із сонячними батареями може кожен до 3 червня 2017 року.</p>

На Західній Україні будують мистецьку резиденцію із сонячними батареями

{:ua}Чим можна допомогти проектові резиденції із сонячними батареями?{:}

Сьогодні свій день народження відзначає один із ключових людей в українському сегменті інтернету — президент холдингу Internet Invest та засновник найбільшої української IT-конференції iForum Олександр Ольшанський. До цього дня ми зібрали 7 тез про підприємництво в Україні від очільника холдингу

Трохи менше ніж за тиждень, 25 травня 2017 року в Києві відбудеться найбільша конференція про інтернет-бізнес та технології — iForum-2017. Олександр Ольшанський — один із тих, хто свого часу заснував цей захід і вже стільки років проводить та організовує його разом із партнерами та друзями. Що відбувається із технологічним підприємництвом наразі в Україні і які зміни на краще, а які — не зовсім?
<h4><strong>З чим нас залишив 2016-й і чого чекати від 2017 року</strong></h4>
Відновлення ринку та економіки, на думку Олександра Ольшанського, чітко можна простежити на прикладі ринку доменів в країні. «Ми відчули відновлення у лютому 2016 року, ця фаза тривала до осені. А потім ми увійшли в якусь L-фазу — або економіка збереться із силами і на неї чекає велике зростання, або буде ще більший провал. Відновлення цьогоріч залежить від зовнішніх факторів».
<h4><strong>Як спрацюють зміни прожиткового мінімуму в контексті бізнесу</strong></h4>
На думку очільника Internet Invest, поки що не можна скласти однозначну оцінку тому, як вплине встановлення нового прожиткового мінімуму на рівні 3200 грн. Тут можливі і позитивні, і негативні ефекти. Хоча сам він оцінює це явище позитивно (попри додаткові витрати як роботодавець).
<h4><strong>Про темпи та природу електронної комерції в Україні</strong></h4>
Олександр Ольшанський зауважує, що в певний момент усе навколо стає електронною комерцією — аналогічно до того, як раніше все навколо ставало мобільним зв’язком чи інтернетом. Ніхто не називає людей мобільними видавцями контенту, хоча вони й не уявляють зараз себе без своїх смартфонів. Тому й електронну комерцію поза іншими контекстами розглядати не варто — за рік-два проникнення сервісів e-commerce сягне 100%. Свого часу зникла потреба говорити на iForum окремо про соцмережі — адже соцмережами «стало все», з ними в якийсь момент стало пов’язане асболютно все, що відбувається у повсякденному житті.
<h4><strong>Про ринок інтернет-реклами</strong></h4>
За 2016 рік ринок інтернет-реклами зріс на 38%:

[blockquote_with_author content="—  Я 10 років тому сказав, що якби міг придбати за поточними цінами рекламу на майбутнє, то витратив би на це всі свої гроші. Шкода, що це неможливо, бо ніхто з тобою не розрахується. Ринок будь-якої реклами ростиме."]
<h4><strong>Про долю зовнішньої реклами</strong></h4>
Зовнішня реклама, за прогнозом президента Internet Invest, вже незабаром піде в минуле — причиною таких змін стане її низька ефективність.
<h4><strong>Про стартапи</strong></h4>
Олександр Ольшанський твердить, що ні за якими з українських стартапів не стежить. Причиною здорового скепсису називає певне переосмислення стартап-руху не лише в Україні, але й у світі. Називати стартапами підприємців усіх без винятку вважає неправильним, бо відмінність між бізнесом та стартапом полягає у способі фінансування. Традиційний бізнес фінансується зі свого прибутку, стартап — із капіталу акціонерів. Довкола стартап-руху, вважає Ольшанський, виникла своєрідна «гра в піраміду», і кожен раунд такої гри триває умовно 5 років — щоп’ять років хтось із учасників зумів вивести свої «папірці» в капітал, а решта у нижньому шарі піраміди програють і залишаються ні з чим. Ця «гра» — з від’ємною сумою, а тому й стартап-індустрія — швидше збиткова, аніж прибуткова. ринок же дістається лише тим кільком компаніям, які перебувають «нагорі» умовної піраміди.
<h4><strong>Про підприємництво та зміни</strong></h4>
На думку Олександра Ольшанського, зараз відбувається процес переосмислення того, як все влаштовано у бізнесі — і малому, і великому — і як бути учасником цього усього:

[blockquote_with_author content="— Я на iForum вивів формулу: стартап — це така штука, що перетворює гарних інженерів на поганих підприємців. На вході — гарний інженер, на виході — поганий підприємець. Хтось розглядає ці побічні ефекти як норму, хтось — як негатив."]
<p style="text-align: right;"><em>Перевірити, поганий із вас підприємець чи ні, наші читачі зможуть вже незабаром: достатньо лише <a href="http://bit.ly/iforum-nachasi" target="_blank" rel="noopener noreferrer">придбати білет</a> на iForum-2017</em></p>

<p>Трохи менше ніж за тиждень, 25 травня 2017 року в Києві відбудеться найбільша конференція про інтернет-бізнес та технології — iForum-2017. Олександр Ольшанський — один із тих, хто свого часу заснував цей захід і вже стільки років проводить та організовує його разом із партнерами та друзями. Що відбувається із технологічним підприємництвом наразі в Україні і які зміни на краще, а які — не зовсім?</p><h4><strong>З чим нас залишив 2016-й і чого чекати від 2017 року</strong></h4><p>Відновлення ринку та економіки, на думку Олександра Ольшанського, чітко можна простежити на прикладі ринку доменів в країні. «Ми відчули відновлення у лютому 2016 року, ця фаза тривала до осені. А потім ми увійшли в якусь L-фазу — або економіка збереться із силами і на неї чекає велике зростання, або буде ще більший провал. Відновлення цьогоріч залежить від зовнішніх факторів».</p><h4><strong>Як спрацюють зміни прожиткового мінімуму в контексті бізнесу</strong></h4><p>На думку очільника Internet Invest, поки що не можна скласти однозначну оцінку тому, як вплине встановлення нового прожиткового мінімуму на рівні 3200 грн. Тут можливі і позитивні, і негативні ефекти. Хоча сам він оцінює це явище позитивно (попри додаткові витрати як роботодавець).</p><h4><strong>Про темпи та природу електронної комерції в Україні</strong></h4><p>Олександр Ольшанський зауважує, що в певний момент усе навколо стає електронною комерцією — аналогічно до того, як раніше все навколо ставало мобільним зв’язком чи інтернетом. Ніхто не називає людей мобільними видавцями контенту, хоча вони й не уявляють зараз себе без своїх смартфонів. Тому й електронну комерцію поза іншими контекстами розглядати не варто — за рік-два проникнення сервісів e-commerce сягне 100%. Свого часу зникла потреба говорити на iForum окремо про соцмережі — адже соцмережами «стало все», з ними в якийсь момент стало пов’язане асболютно все, що відбувається у повсякденному житті.</p><h4><strong>Про ринок інтернет-реклами</strong></h4><p>За 2016 рік ринок інтернет-реклами зріс на 38%:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>—  Я 10 років тому сказав, що якби міг придбати за поточними цінами рекламу на майбутнє, то витратив би на це всі свої гроші. Шкода, що це неможливо, бо ніхто з тобою не розрахується. Ринок будь-якої реклами ростиме.</p>			</blockquote><h4><strong>Про долю зовнішньої реклами</strong></h4><p>Зовнішня реклама, за прогнозом президента Internet Invest, вже незабаром піде в минуле — причиною таких змін стане її низька ефективність.</p><h4><strong>Про стартапи</strong></h4><p>Олександр Ольшанський твердить, що ні за якими з українських стартапів не стежить. Причиною здорового скепсису називає певне переосмислення стартап-руху не лише в Україні, але й у світі. Називати стартапами підприємців усіх без винятку вважає неправильним, бо відмінність між бізнесом та стартапом полягає у способі фінансування. Традиційний бізнес фінансується зі свого прибутку, стартап — із капіталу акціонерів. Довкола стартап-руху, вважає Ольшанський, виникла своєрідна «гра в піраміду», і кожен раунд такої гри триває умовно 5 років — щоп’ять років хтось із учасників зумів вивести свої «папірці» в капітал, а решта у нижньому шарі піраміди програють і залишаються ні з чим. Ця «гра» — з від’ємною сумою, а тому й стартап-індустрія — швидше збиткова, аніж прибуткова. ринок же дістається лише тим кільком компаніям, які перебувають «нагорі» умовної піраміди.</p><h4><strong>Про підприємництво та зміни</strong></h4><p>На думку Олександра Ольшанського, зараз відбувається процес переосмислення того, як все влаштовано у бізнесі — і малому, і великому — і як бути учасником цього усього:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Я на iForum вивів формулу: стартап — це така штука, що перетворює гарних інженерів на поганих підприємців. На вході — гарний інженер, на виході — поганий підприємець. Хтось розглядає ці побічні ефекти як норму, хтось — як негатив.</p>			</blockquote><p style="text-align: right;"><em>Перевірити, поганий із вас підприємець чи ні, наші читачі зможуть вже незабаром: достатньо лише <a href="http://bit.ly/iforum-nachasi" target="_blank" rel="noopener noreferrer">придбати білет</a> на iForum-2017</em></p>

7 тез про підприємництво від Олександра Ольшанського, Internet Invest

{:ua}Що варто пам’ятати про стартапи та бізнес на думку Олександра Ольшанського?{:}

#стартапи