Картки

Корисний список-нагадування для тих, хто працює над науковою роботою і хоче мати якомога менше виправлень перед її захистом

Період захисту магістерських, бакалаврських чи кандидатських розпочнеться незабаром — ми ж нагадаємо, що важливо враховувати, готуючись до захисту наукової роботи.
<h4><strong>Що є критичним для дисертації?</strong></h4>
Дисертації на здобуття наукових ступенів приймаються до захисту спеціалізованими вченими радами тільки за умови наявності певної кількості публікацій, виконаних у відповідності з певними правилами. Публікації рекомендується робити не в останній момент, а заздалегідь.
<h4><strong>Як оцінюється наукова цінність підготованої роботи?</strong></h4>
Кількість і якість публікацій з теми дослідження — одни із критеріїв оцінки наукової цінності роботи. Ставлення членів спеціалізованих рад до претендента більш прихильне, якщо число публікацій перевищує встановлене мінімальне число.
<h4><strong>Скільки публікацій треба, щоби подаватися на захист?</strong></h4>
Мінімальна кількість публікацій, які виходять друком до прийняття дисертації та до захисту повинні публікуватися в суворо визначених фахових виданнях, для здобуття наукового ступеня кандидата наук складає 5 статей. При цьому одна стаття повинна бути опублікована в іноземному виданні або у виданні України. Одна зі статей може бути опублікована в електронному виданні, інші потрібно публікувати в звичайних (паперових) виданнях.

У галузі технічних і природничих наук допускається зробити на одну публікацію менше, замінивши її одним патентом на винахід, який пройшовши кваліфікаційну експертизу, безпосередньо стосується результатів дисертації (за наявності такого).
<h4><strong>Які обов'язкові вимоги до наукових статей?</strong></h4>
До складу наукової статті варто включити такі елементи:
<ul>
 	<li>постановку проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями;</li>
 	<li>аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор;</li>
 	<li>виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;</li>
 	<li>формулювання цілей статті (постановка завдання);</li>
 	<li>виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;</li>
 	<li>висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.</li>
</ul>
<h4><strong>Які складові для наукової статті?</strong></h4>
Стаття буде виглядати особливо добре, якщо в ній буде ідентифікована наукова новизна і буде більше свіжих посилань на дослідження кількох попередніх років, більше посилань на закордонні дослідження в цій області.
<h4><strong>Що важливо пам’ятати ще?</strong></h4>
Слід не забувати про те, що публікації повинні відображати результати дисертаційного дослідження. В іншому випадку вони можуть бути не зараховані в число мінімальних публікацій здобувача.

<p>Період захисту магістерських, бакалаврських чи кандидатських розпочнеться незабаром — ми ж нагадаємо, що важливо враховувати, готуючись до захисту наукової роботи.</p><h4><strong>Що є критичним для дисертації?</strong></h4><p>Дисертації на здобуття наукових ступенів приймаються до захисту спеціалізованими вченими радами тільки за умови наявності певної кількості публікацій, виконаних у відповідності з певними правилами. Публікації рекомендується робити не в останній момент, а заздалегідь.</p><h4><strong>Як оцінюється наукова цінність підготованої роботи?</strong></h4><p>Кількість і якість публікацій з теми дослідження — одни із критеріїв оцінки наукової цінності роботи. Ставлення членів спеціалізованих рад до претендента більш прихильне, якщо число публікацій перевищує встановлене мінімальне число.</p><h4><strong>Скільки публікацій треба, щоби подаватися на захист?</strong></h4><p>Мінімальна кількість публікацій, які виходять друком до прийняття дисертації та до захисту повинні публікуватися в суворо визначених фахових виданнях, для здобуття наукового ступеня кандидата наук складає 5 статей. При цьому одна стаття повинна бути опублікована в іноземному виданні або у виданні України. Одна зі статей може бути опублікована в електронному виданні, інші потрібно публікувати в звичайних (паперових) виданнях.</p><p>У галузі технічних і природничих наук допускається зробити на одну публікацію менше, замінивши її одним патентом на винахід, який пройшовши кваліфікаційну експертизу, безпосередньо стосується результатів дисертації (за наявності такого).</p><h4><strong>Які обов&#8217;язкові вимоги до наукових статей?</strong></h4><p>До складу наукової статті варто включити такі елементи:</p><ul><li>постановку проблеми у загальному вигляді та її зв&#8217;язок із важливими науковими чи практичними завданнями;</li><li>аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв&#8217;язання даної проблеми і на які спирається автор;</li><li>виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;</li><li>формулювання цілей статті (постановка завдання);</li><li>виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;</li><li>висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.</li></ul><h4><strong>Які складові для наукової статті?</strong></h4><p>Стаття буде виглядати особливо добре, якщо в ній буде ідентифікована наукова новизна і буде більше свіжих посилань на дослідження кількох попередніх років, більше посилань на закордонні дослідження в цій області.</p><h4><strong>Що важливо пам’ятати ще?</strong></h4><p>Слід не забувати про те, що публікації повинні відображати результати дисертаційного дослідження. В іншому випадку вони можуть бути не зараховані в число мінімальних публікацій здобувача.</p>

Як правильно оформити та підготувати наукову публікацію

{:ua}Що потрібно знати, щоби коректно оформити наукову роботу до захисту?{:}

Новини

Золота медаль імені В.І.Вернадського присуджується лише окремим науковцям як за конкретні наукові досягнення, так і за сукупність праць. Хто і як може подаватися на цю нагороду?

Новина для науковців та усіх, хто розвиває наукові дослідження в Україні: Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття Золотої медалі імені В.І.Вернадського.
<h4><strong>Хто може стати учасником</strong></h4>
Для участі в конкурсі та висування своєї кандидатури на отримання нагороди учасники мають відповідати низці обов’язкових критеріїв:
<ul>
 	<li>Нагорода присуджується лише окремим науковцям як за конкретні наукові досягнення, так і за сукупність наукових праць.</li>
 	<li>Одна особа не може бути нагороджена медаллю двічі.</li>
 	<li>Медаль не присуджується посмертно, окрім випадку, коли лауреат помер після прийняття рішення про його нагородження.</li>
 	<li>У конкурсі на здобуття медалі можуть брати участь: дійсні члени і члени-кореспонденти НАН України, зарубіжні вчені; окремі особи, які працюють у наукових установах, вищих навчальних закладах, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України.</li>
</ul>
Пропозиції про висунення кандидатів на здобуття нагороди приймаються до 12 листопада 2017 року за адресою: 01601, Київ, вул. Володимирська, 54, Президія Національної академії наук України. Детальніше про конкурс можна дізнатися <a href="http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=3140" target="_blank" rel="noopener noreferrer">на сайті установи</a>.
<h4>Як давно існує ця нагорода</h4>
Медаль імені В.І.Вернадського було засновано нагоди 85-річчя створення Національної академії наук. Конкурс проводиться щорічно з метою відзначення вчених, які досягнули успіхів в природничих, технічних та соціогуманітарних галузях. Нагородження золотими медалями відбувається до дня народження академіка В.І.Вернадського (12 березня) і присуджуються в двох екземплярах – одна українському і одна зарубіжному вченому.

<p>Новина для науковців та усіх, хто розвиває наукові дослідження в Україні: Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття Золотої медалі імені В.І.Вернадського.</p><h4><strong>Хто може стати учасником</strong></h4><p>Для участі в конкурсі та висування своєї кандидатури на отримання нагороди учасники мають відповідати низці обов’язкових критеріїв:</p><ul><li>Нагорода присуджується лише окремим науковцям як за конкретні наукові досягнення, так і за сукупність наукових праць.</li><li>Одна особа не може бути нагороджена медаллю двічі.</li><li>Медаль не присуджується посмертно, окрім випадку, коли лауреат помер після прийняття рішення про його нагородження.</li><li>У конкурсі на здобуття медалі можуть брати участь: дійсні члени і члени-кореспонденти НАН України, зарубіжні вчені; окремі особи, які працюють у наукових установах, вищих навчальних закладах, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України.</li></ul><p>Пропозиції про висунення кандидатів на здобуття нагороди приймаються до 12 листопада 2017 року за адресою: 01601, Київ, вул. Володимирська, 54, Президія Національної академії наук України. Детальніше про конкурс можна дізнатися <a href="http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=3140" target="_blank" rel="noopener noreferrer">на сайті установи</a>.</p><h4>Як давно існує ця нагорода</h4><p>Медаль імені В.І.Вернадського було засновано нагоди 85-річчя створення Національної академії наук. Конкурс проводиться щорічно з метою відзначення вчених, які досягнули успіхів в природничих, технічних та соціогуманітарних галузях. Нагородження золотими медалями відбувається до дня народження академіка В.І.Вернадського (12 березня) і присуджуються в двох екземплярах – одна українському і одна зарубіжному вченому.</p>

Національна академія наук шукає найкращих науковців

{:ua}Хто із науковців може претендувати на цю нагороду і які умови участі?{:}

Із квітня 2017 року до Антарктиди вирушила 22-а українська антарктична експедиція

Українські вчені планують взяти участь у конкурсах наукових проектів, головною ціллю яких є антарктичні дослідження. Проект досліджень фінансується Австралією. На часі дізнатися більше про ці дослідження та про формат подальшої співпраці науковців з України та їхніх зарубіжних колег.
<h4><strong>В чому полягатиме українсько-австралійська співпраця</strong></h4>
На нараді в австралійському місті Хорбат, яка проходила за участі директора антарктичного управління Департаменту навколишнього середовища та енергетики Ніка Гейла, сторони досягнули домовленості, що українські науковці будуть переймати досвід австралійських вчених у сфері досліджень Антарктики та ефективного управлінням станціями. Далі наводимо пряму мову щодо підсумків роботи:

[blockquote_with_author name="Дмитро Чеберкус" position="директор департаменту науково-технічного розвитку МОН" content="Ми будемо вдячні за інформацію в галузі наукових досліджень і поліпшення життя в умовах Антарктики"]
<h4>Історичний екскурс в антарктичні дослідження</h4>
Нагадаємо, що Україна є учасницею договору, що надає право провадити наукову діяльність та вести антарктичні дослідження із залученням науковців та відповідного обладнання на території континенту. Вчені працюють на станції «Академік Вернадський», яку отримали у 1996 році від Англійського антарктичного товариства. Тут проводяться дослідження у сферах біології, геології, геофізики, гідрометеорології, медицини, океанографії, а також проходять спостереження за популяціями тварин. 1 квітня 2017 року до Антарктиди вирушила 22-а українська антарктична експедиція. Вона продовжить роботу над завданнями, які вже розпочали виконувати попередні дослідницькі групи на цьому об'єкті.

<p>Українські вчені планують взяти участь у конкурсах наукових проектів, головною ціллю яких є антарктичні дослідження. Проект досліджень фінансується Австралією. На часі дізнатися більше про ці дослідження та про формат подальшої співпраці науковців з України та їхніх зарубіжних колег.</p><h4><strong>В чому полягатиме українсько-австралійська співпраця</strong></h4><p>На нараді в австралійському місті Хорбат, яка проходила за участі директора антарктичного управління Департаменту навколишнього середовища та енергетики Ніка Гейла, сторони досягнули домовленості, що українські науковці будуть переймати досвід австралійських вчених у сфері досліджень Антарктики та ефективного управлінням станціями. Далі наводимо пряму мову щодо підсумків роботи:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми будемо вдячні за інформацію в галузі наукових досліджень і поліпшення життя в умовах Антарктики</p>					<cite>									<span><strong>Дмитро Чеберкус,</strong></span> директор департаменту науково-технічного розвитку МОН							</cite>			</blockquote><h4>Історичний екскурс в антарктичні дослідження</h4><p>Нагадаємо, що Україна є учасницею договору, що надає право провадити наукову діяльність та вести антарктичні дослідження із залученням науковців та відповідного обладнання на території континенту. Вчені працюють на станції «Академік Вернадський», яку отримали у 1996 році від Англійського антарктичного товариства. Тут проводяться дослідження у сферах біології, геології, геофізики, гідрометеорології, медицини, океанографії, а також проходять спостереження за популяціями тварин. 1 квітня 2017 року до Антарктиди вирушила 22-а українська антарктична експедиція. Вона продовжить роботу над завданнями, які вже розпочали виконувати попередні дослідницькі групи на цьому об&#8217;єкті.</p>

Українці й австралійці спільно вестимуть антарктичні дослідження

{:ua}Австралія та Украхна спільно вестимуть антарктичні дослідження{:}

Гадали, що термоядерними реакціями можуть займатися лише великі закриті державні інституції? На часі новина, яка змусить вас переглянути своє ставлення до перспектив термоядерної енергетики. Британці всерйоз працюють над тим, аби перевести термоядерні технології в сферу приватної ініціативи

Приватна експериментальна енергетика — це не лише сонячні панелі чи вітряки. Це також може бути реактор. У Великобританії активно працюють над створенням приватного термоядерного джерела енергії. В планах розробників — до 2030 року перевести країну на виробництво електроенергії без використання вугілля чи нафти. На часі побачити, як працює новітня розробка у сфері термоядерної енергетики.
<h4><strong>В чому полягає суть розробки</strong></h4>
Наприкінці квітня 2017 року британці запустили приватний термоядерний об'єкт ST40. Автори розробки — компанія Tokamak Energy. Один із провідних інженерів розповідає про те, як влаштовано технологічні складові цього реактора. Побачити усе можна на відео нижче:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/fm3wiwHxwFc" width="960" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Коли запрацює реактор</strong></h4>
За технологіями ця установка виробляє плазму, гарячішу за температуру ядра Сонця. Близько 100 млн градусів за Цельсієм — й ізотопи водню починають об’єднуватися та перетворюватися на гелій. При цьому починає виділятися екологічно чиста енергія. Повноцінний запуск відбудеться вже наступного року.

<p>Приватна експериментальна енергетика — це не лише сонячні панелі чи вітряки. Це також може бути реактор. У Великобританії активно працюють над створенням приватного термоядерного джерела енергії. В планах розробників — до 2030 року перевести країну на виробництво електроенергії без використання вугілля чи нафти. На часі побачити, як працює новітня розробка у сфері термоядерної енергетики.</p><h4><strong>В чому полягає суть розробки</strong></h4><p>Наприкінці квітня 2017 року британці запустили приватний термоядерний об&#8217;єкт ST40. Автори розробки — компанія Tokamak Energy. Один із провідних інженерів розповідає про те, як влаштовано технологічні складові цього реактора. Побачити усе можна на відео нижче:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/fm3wiwHxwFc" width="960" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Коли запрацює реактор</strong></h4><p>За технологіями ця установка виробляє плазму, гарячішу за температуру ядра Сонця. Близько 100 млн градусів за Цельсієм — й ізотопи водню починають об’єднуватися та перетворюватися на гелій. При цьому починає виділятися екологічно чиста енергія. Повноцінний запуск відбудеться вже наступного року.</p>

Представлено перший приватний термоядерний реактор

{:ua}Термоядерна технологія — це сфера не тільки науковців, але й приватних компаній. Британці створюють перший приватний реактор{:}

<p>Для збільшення кількості міжнародних проектів за участі українських промислових та дослідницьких організацій у програмах ЄС <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/horizon-facts/" class=" with_hint_js">«Горизонт 2020»<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/space-1771903_1280-300x200.jpg" />Horizon 2020 — хто і навіщо дає країнам ЄС гроші на наукові інновації</span></a> (Н 2020) та Clean Sky 2 проект AERO-UA оголошує перший конкурс серед представників аеробудівної галузі. Учасники можуть здобути гранти на підтримку своїх проектів.
</p>
<h4><strong>Які заходи передбачено в рамках конкурсу</strong></h4>
<ul>
<li>Персональні зустрічі з партнерами із країн ЄС при підготовці проектних пропозицій для визначених конкурсів Н 2020 та Clean Sky 2 (цільові семінари, наради консорціумів тощо).</li>
 	<li>Інформаційні дні та персональні зустрічі в рамках так званих «брокерських заходів», організованих Єврокомісією з таких напрямів: H 2020 Smart, Green and Integrated Transport Challenge, Clean Sky 2.</li>
 	<li>Участь у міжнародних конференціях і виставках у межах ЄС із питань авіаційних досліджень і розробок – з метою представлення стенду, доповіді або розробки за напрямами, що відповідають пріоритетам Н 2020 та Clean Sky 2.</li>
</ul>
<h4><strong>Як отримати подібний грант</strong></h4>
Гранти надаватимуться на конкурсних засадах на підставі <a href="http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3121" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заповнених форм</a> відповідно до правил та процедури відбору. З ними можна ознайомитися <a href="http://www.aero-ua.eu/uploads/8/2/6/0/82600024/aero-ua_travel_grant_rules.pdf" target="_blank" rel="noopener noreferrer">на сайті</a> проекту AERO-UA. Сума одного гранту сягає 900 євро. Зазначені кошти покривають дорожні витрати з України до місця проведення заходу . Також враховані проживання, візові витрати та вартість організаційного внеску для участі в конференції (за потреби).
<h4><strong>Хто може подаватися до участі</strong></h4>
Заявки на гранти можуть подавати співробітники українських вищих наукових закладів, науково-дослідних інститутів або компаній (підприємств), які працюють у галузі авіації.
<h4><strong>Як довго триватиме прийом заявок</strong></h4>
Подання заявок триватиме до 31 липня 2017 року на адресу координатора проекту: contact@intelligentsia-consultants.com.

<p>Для збільшення кількості міжнародних проектів за участі українських промислових та дослідницьких організацій у програмах ЄС <a href="/2017/05/04/horizon-facts/" class=" with_hint_js">«Горизонт 2020»<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/space-1771903_1280-300x200.jpg" />Horizon 2020 — хто і навіщо дає країнам ЄС гроші на наукові інновації</span></a> (Н 2020) та Clean Sky 2 проект AERO-UA оголошує перший конкурс серед представників аеробудівної галузі. Учасники можуть здобути гранти на підтримку своїх проектів.</p><h4><strong>Які заходи передбачено в рамках конкурсу</strong></h4><ul><li>Персональні зустрічі з партнерами із країн ЄС при підготовці проектних пропозицій для визначених конкурсів Н 2020 та Clean Sky 2 (цільові семінари, наради консорціумів тощо).</li><li>Інформаційні дні та персональні зустрічі в рамках так званих «брокерських заходів», організованих Єврокомісією з таких напрямів: H 2020 Smart, Green and Integrated Transport Challenge, Clean Sky 2.</li><li>Участь у міжнародних конференціях і виставках у межах ЄС із питань авіаційних досліджень і розробок – з метою представлення стенду, доповіді або розробки за напрямами, що відповідають пріоритетам Н 2020 та Clean Sky 2.</li></ul><h4><strong>Як отримати подібний грант</strong></h4><p>Гранти надаватимуться на конкурсних засадах на підставі <a href="http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3121" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заповнених форм</a> відповідно до правил та процедури відбору. З ними можна ознайомитися <a href="http://www.aero-ua.eu/uploads/8/2/6/0/82600024/aero-ua_travel_grant_rules.pdf" target="_blank" rel="noopener noreferrer">на сайті</a> проекту AERO-UA. Сума одного гранту сягає 900 євро. Зазначені кошти покривають дорожні витрати з України до місця проведення заходу . Також враховані проживання, візові витрати та вартість організаційного внеску для участі в конференції (за потреби).</p><h4><strong>Хто може подаватися до участі</strong></h4><p>Заявки на гранти можуть подавати співробітники українських вищих наукових закладів, науково-дослідних інститутів або компаній (підприємств), які працюють у галузі авіації.</p><h4><strong>Як довго триватиме прийом заявок</strong></h4><p>Подання заявок триватиме до 31 липня 2017 року на адресу координатора проекту: contact@intelligentsia-consultants.com.</p>

Проект AERO-UA програми ЄС <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/horizon-facts/">«Горизонт 2020»</a> надає нові можливості для розширення контактів українських організацій із партнерами з країн ЄС

Для збільшення кількості міжнародних проектів за участі українських промислових та дослідницьких організацій у програмах ЄС <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/horizon-facts/">«Горизонт 2020»</a> (Н 2020) та Clean Sky 2 проект AERO-UA оголошує перший конкурс серед представників аеробудівної галузі. Учасники можуть здобути гранти на підтримку своїх проектів.
<h4><strong>Які заходи передбачено в рамках конкурсу</strong></h4>
<ul>
 	<li>Персональні зустрічі з партнерами із країн ЄС при підготовці проектних пропозицій для визначених конкурсів Н 2020 та Clean Sky 2 (цільові семінари, наради консорціумів тощо).</li>
 	<li>Інформаційні дні та персональні зустрічі в рамках так званих «брокерських заходів», організованих Єврокомісією з таких напрямів: H 2020 Smart, Green and Integrated Transport Challenge, Clean Sky 2.</li>
 	<li>Участь у міжнародних конференціях і виставках у межах ЄС із питань авіаційних досліджень і розробок – з метою представлення стенду, доповіді або розробки за напрямами, що відповідають пріоритетам Н 2020 та Clean Sky 2.</li>
</ul>
<h4><strong>Як отримати подібний грант</strong></h4>
Гранти надаватимуться на конкурсних засадах на підставі <a href="http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3121" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заповнених форм</a> відповідно до правил та процедури відбору. З ними можна ознайомитися <a href="http://www.aero-ua.eu/uploads/8/2/6/0/82600024/aero-ua_travel_grant_rules.pdf" target="_blank" rel="noopener noreferrer">на сайті</a> проекту AERO-UA. Сума одного гранту сягає 900 євро. Зазначені кошти покривають дорожні витрати з України до місця проведення заходу . Також враховані проживання, візові витрати та вартість організаційного внеску для участі в конференції (за потреби).
<h4><strong>Хто може подаватися до участі</strong></h4>
Заявки на гранти можуть подавати співробітники українських вищих наукових закладів, науково-дослідних інститутів або компаній (підприємств), які працюють у галузі авіації.
<h4><strong>Як довго триватиме прийом заявок</strong></h4>
Подання заявок триватиме до 31 липня 2017 року на адресу координатора проекту: contact@intelligentsia-consultants.com.

<p>Для збільшення кількості міжнародних проектів за участі українських промислових та дослідницьких організацій у програмах ЄС <a href="/2017/05/04/horizon-facts/">«Горизонт 2020»</a> (Н 2020) та Clean Sky 2 проект AERO-UA оголошує перший конкурс серед представників аеробудівної галузі. Учасники можуть здобути гранти на підтримку своїх проектів.</p><h4><strong>Які заходи передбачено в рамках конкурсу</strong></h4><ul><li>Персональні зустрічі з партнерами із країн ЄС при підготовці проектних пропозицій для визначених конкурсів Н 2020 та Clean Sky 2 (цільові семінари, наради консорціумів тощо).</li><li>Інформаційні дні та персональні зустрічі в рамках так званих «брокерських заходів», організованих Єврокомісією з таких напрямів: H 2020 Smart, Green and Integrated Transport Challenge, Clean Sky 2.</li><li>Участь у міжнародних конференціях і виставках у межах ЄС із питань авіаційних досліджень і розробок – з метою представлення стенду, доповіді або розробки за напрямами, що відповідають пріоритетам Н 2020 та Clean Sky 2.</li></ul><h4><strong>Як отримати подібний грант</strong></h4><p>Гранти надаватимуться на конкурсних засадах на підставі <a href="http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3121" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заповнених форм</a> відповідно до правил та процедури відбору. З ними можна ознайомитися <a href="http://www.aero-ua.eu/uploads/8/2/6/0/82600024/aero-ua_travel_grant_rules.pdf" target="_blank" rel="noopener noreferrer">на сайті</a> проекту AERO-UA. Сума одного гранту сягає 900 євро. Зазначені кошти покривають дорожні витрати з України до місця проведення заходу . Також враховані проживання, візові витрати та вартість організаційного внеску для участі в конференції (за потреби).</p><h4><strong>Хто може подаватися до участі</strong></h4><p>Заявки на гранти можуть подавати співробітники українських вищих наукових закладів, науково-дослідних інститутів або компаній (підприємств), які працюють у галузі авіації.</p><h4><strong>Як довго триватиме прийом заявок</strong></h4><p>Подання заявок триватиме до 31 липня 2017 року на адресу координатора проекту: contact@intelligentsia-consultants.com.</p>

Українських авіабудівничих запрошують подаватися на гранти

{:ua}Науковців та конструкторів із авіаційної галузі України запрошують до участі у конкурсі на отримання міні-грантів{:}

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

В рамках програми Horizon 2020 ЄС шукає свіжі інноваційні ідеї, які підвищать престиж європейської науки та зроблять її привабливішою. Українці також мають змогу долучатися до конкурсу. #На_часі дізнатися, що для цього потрібно — і побачити перші успіхи.

&nbsp;

80 мільярдів євро, щоб інноваційні ідеї майбутнього стали реальністю. Саме стільки налічує загальний фонд програми Horizon 2020, в рамках якої Європейський Союз намагається дати поштовх розвитку науки і інновацій. Проект націлений на те, аби зробити країни Європи привабливим місцем для передових науковців. Також він має допомогти впроваджувати інновацій для вирішення нагальних проблем суспільства.
<h4><strong>На що піде загальний фонд програми</strong></h4>
Наразі акцент <a href="http://h2020.com.ua/uk/">зроблено</a>, зокрема, на розробки в аграрному секторі, космічній галузі, інноваціях в малому та середньому підприємництві.
<h4><strong>Що це означає для України?</strong></h4>
У 2015 році була підписана угода про участь України в Horizon 2020. Таким чином країна отримала статус асоційованого члена. Завдяки цьому українські наукові установи та вчені отримають можливість брати участь у конкурсі на гранти ЄС в рамках цієї програми. Також є надія, що угода сприятиме розширенню участі українських науково-дослідних університетів у європейських наукових дослідженнях, зміцнить наукову співпрацю з країнами Євросоюзу.
<h4><strong>Ким варто пишатися</strong></h4>
Попри те, що Україна доволі короткий час має статус асоційованої країни члена програми Horizon 2020, вже можна радіти першим успіхам. Минулого року українська ІТ-компанія POLYTEDA CLOUD <a href="http://uacrisis.org/ru/50447-polyteda-cloud">виграла</a> мільйонний грант на розробку інноваційного проекту PowerDRC/LVS. Його автори називають «унікальним нішовим продуктом для проектування інтегральних мікросхем», як зазначається на національному порталі Horizon 2020. Ця програма допомагатиме фінально перевірити, чи правильно працюватиме нова мікросхема. Помилка може дорого обійтися.

[blockquote_with_author name="Євген Уткін" position="президент холдингу KM Core, до складу якого входить Polyteda cloud" content="Це дуже відповідальний етап. Вартість помилки — десятки і сотні мільйонів доларів, як у відомому випадку з Samsung Galaxy-7"]

<img class="aligncenter size-large wp-image-1434" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/board-453758_1280-1024x695.jpg" alt="" width="1024" height="695" />
<h4><strong>Де шукати правила відбору?</strong></h4>
Якщо ви хочете дізнатися, чи ваш проект підходить, варто пристально вивчити<a href="http://goo.gl/qgyqzc"> сайт з інструкціями</a>. Тут ви знайдете покрокові вказівки щодо пошуку й оформлення заявки на отримання гранту та різного роду поради.
<h4><strong>Які проекти запрошують до участі</strong></h4>
Серед проектів, на які можна податися найближчим часом — <a href="http://h2020.com.ua/uk/конкурс-для-міст-з-інноваційними-ріше/">конкурс</a> міст з інноваційними рішеннями соціальних проблем. Переможець отримає 1 мільйон євро для розвитку своїх інноваційних задумів. Заявки можуть подавати країни ЄС та асоційованим члени програми Horizon 2020. <strong>Документи приймаються до 21 червня 2017 року.</strong>

Науковці у рамках програми Horizon мізкують над низкою проблем <strong>у трьох пріоритетних напрямках:</strong> розвитку передової науки, лідерством у промисловості та суспільними викликами.

<strong>У першому</strong> йдеться про те, аби підвищити ефективність і відкритість наукової бази для того, щоб стимулювати обмін знанням серед науковців та створити всі умови, зокрема, технічні для їх плідної співпраці. Такий крок врешті забезпечить довготривалу конкурентоспроможність Європи на світовому рівні у сфері науки й зробить Європу привабливим місцем для провідних вчених світу.

<strong>Наступний ключовий напрямок</strong> — лідерство у промисловості, який має заохотити діяльність на замовлення бізнесу та зробити європейські країни привабливим місцем для інвестицій у наукові дослідження. Тут шукають цікаві ідеї у всіх можливих напрямках, які можуть знадобитися для виробництва високоякісних продуктів: інформаційно-комунікаційних технологій, нанотехнологій, новітніх матеріалів, передові виробничі технології тощо. Крім того, цей напрямок має приносити прогрес не лише тим, у кого є зайві гроші, але й надати можливість малим та середнім підприємствам скористатися плодами науки.

Врешті, в рамках програми Horizon 2020 тривають <strong>пошуки ініціатив</strong>, які зроблять людське життя комфортнішим і кращим у тандемі з технологіями . Фінансування виділяється на розробки у сфері покращення здоров'я та самопочуття впродовж усього життя, про розумний, зелений і інтегрований транспорт, безпечну, чисту та ефективну енергетику тощо.

<p>80 мільярдів євро, щоб інноваційні ідеї майбутнього стали реальністю. Саме стільки налічує загальний фонд програми Horizon 2020, в рамках якої Європейський Союз намагається дати поштовх розвитку науки і інновацій. Проект націлений на те, аби зробити країни Європи привабливим місцем для передових науковців. Також він має допомогти впроваджувати інновацій для вирішення нагальних проблем суспільства.</p><h4><strong>На що піде загальний фонд програми</strong></h4><p>Наразі акцент <a href="http://h2020.com.ua/uk/">зроблено</a>, зокрема, на розробки в аграрному секторі, космічній галузі, інноваціях в малому та середньому підприємництві.</p><h4><strong>Що це означає для України?</strong></h4><p>У 2015 році була підписана угода про участь України в Horizon 2020. Таким чином країна отримала статус асоційованого члена. Завдяки цьому українські наукові установи та вчені отримають можливість брати участь у конкурсі на гранти ЄС в рамках цієї програми. Також є надія, що угода сприятиме розширенню участі українських науково-дослідних університетів у європейських наукових дослідженнях, зміцнить наукову співпрацю з країнами Євросоюзу.</p><h4><strong>Ким варто пишатися</strong></h4><p>Попри те, що Україна доволі короткий час має статус асоційованої країни члена програми Horizon 2020, вже можна радіти першим успіхам. Минулого року українська ІТ-компанія POLYTEDA CLOUD <a href="http://uacrisis.org/ru/50447-polyteda-cloud">виграла</a> мільйонний грант на розробку інноваційного проекту PowerDRC/LVS. Його автори називають «унікальним нішовим продуктом для проектування інтегральних мікросхем», як зазначається на національному порталі Horizon 2020. Ця програма допомагатиме фінально перевірити, чи правильно працюватиме нова мікросхема. Помилка може дорого обійтися.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Це дуже відповідальний етап. Вартість помилки — десятки і сотні мільйонів доларів, як у відомому випадку з Samsung Galaxy-7</p>					<cite>									<span><strong>Євген Уткін,</strong></span> президент холдингу KM Core, до складу якого входить Polyteda cloud							</cite>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-1434" src="/wp-content/uploads/2017/05/board-453758_1280-1024x695.jpg" alt="" width="1024" height="695" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/board-453758_1280-1024x695.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/board-453758_1280-300x204.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/board-453758_1280-768x521.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/board-453758_1280-650x441.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/board-453758_1280-1090x740.jpg 1090w, /wp-content/uploads/2017/05/board-453758_1280.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><h4><strong>Де шукати правила відбору?</strong></h4><p>Якщо ви хочете дізнатися, чи ваш проект підходить, варто пристально вивчити<a href="http://goo.gl/qgyqzc"> сайт з інструкціями</a>. Тут ви знайдете покрокові вказівки щодо пошуку й оформлення заявки на отримання гранту та різного роду поради.</p><h4><strong>Які проекти запрошують до участі</strong></h4><p>Серед проектів, на які можна податися найближчим часом — <a href="http://h2020.com.ua/uk/конкурс-для-міст-з-інноваційними-ріше/">конкурс</a> міст з інноваційними рішеннями соціальних проблем. Переможець отримає 1 мільйон євро для розвитку своїх інноваційних задумів. Заявки можуть подавати країни ЄС та асоційованим члени програми Horizon 2020. <strong>Документи приймаються до 21 червня 2017 року.</strong></p><p>Науковці у рамках програми Horizon мізкують над низкою проблем <strong>у трьох пріоритетних напрямках:</strong> розвитку передової науки, лідерством у промисловості та суспільними викликами.</p><p><strong>У першому</strong> йдеться про те, аби підвищити ефективність і відкритість наукової бази для того, щоб стимулювати обмін знанням серед науковців та створити всі умови, зокрема, технічні для їх плідної співпраці. Такий крок врешті забезпечить довготривалу конкурентоспроможність Європи на світовому рівні у сфері науки й зробить Європу привабливим місцем для провідних вчених світу.</p><p><strong>Наступний ключовий напрямок</strong> — лідерство у промисловості, який має заохотити діяльність на замовлення бізнесу та зробити європейські країни привабливим місцем для інвестицій у наукові дослідження. Тут шукають цікаві ідеї у всіх можливих напрямках, які можуть знадобитися для виробництва високоякісних продуктів: інформаційно-комунікаційних технологій, нанотехнологій, новітніх матеріалів, передові виробничі технології тощо. Крім того, цей напрямок має приносити прогрес не лише тим, у кого є зайві гроші, але й надати можливість малим та середнім підприємствам скористатися плодами науки.</p><p>Врешті, в рамках програми Horizon 2020 тривають <strong>пошуки ініціатив</strong>, які зроблять людське життя комфортнішим і кращим у тандемі з технологіями . Фінансування виділяється на розробки у сфері покращення здоров&#8217;я та самопочуття впродовж усього життя, про розумний, зелений і інтегрований транспорт, безпечну, чисту та ефективну енергетику тощо.</p>

Horizon 2020 — хто і навіщо дає країнам ЄС гроші на наукові інновації

{:ua}Які проекти європейці згодні підтримати цільовим фінансуванням і як українці можуть стати учасниками Horizon 2020{:}

Наприкінці травня у КПІ бажаючих навчатимуть особливостям атомарного напилення — як стати учасником і що потрібно знати

30 травня – 1 червня 2017 року в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» проходитиме міжнародна тренінг-школа з атомарного напилення матеріалів. Головним організатором цього заходу виступає ДП «Науково-дослідний інститут мікроприладів» в складі Національної академії наук України. Втім, заявку на участь варто подати вже зараз, бо крайній термін спливає за 5 днів.
<h4><strong>Про що йтиметься в рамках наукової школи-тренінгу</strong></h4>
Орієнтовна тематика заходу: мікро-, нано(опто)електроніка, фізика твердого тіла, фізика поверхні, матеріалознавство, корозійна стійкість, біомедицина, імплантологія, гнучка (опто)електроніка та інші пов’язані питання. В ролі тренерів організатори запросили дослідників із провідних лабораторій і підприємств різних країн Європи – вони поділяться власними знаннями та досвідом нанесення надтонких плівок із використанням установок атомарного напилення різноманітних матеріалів.
<h4><strong>Хто зможе стати учасником</strong></h4>
До участі у тренінгу запрошуються представники промислових підприємств, академічної наукової спільноти, молоді вчені та студенти вищих навчальних закладів. Щоправда, бажано знати англійську мову — бо вона буде робочою для цього заходу. Якщо ж ваш рівень знання англійської ще далекий від академічного, не хвилюйтеся: організатори обіцяють паралельний синхронний переклад українською мовою.
<h4><strong>Чи треба за це платити</strong></h4>
Участь у заході – безкоштовна. Відібраним організаторами учасникам також обіцяють компенсувати витрати на проїзд та проживання. Коли тренінг завершиться, учасники отримають відповідні сертифікати.
<h4><strong>Чому варто поквапитися із подачею заявки</strong></h4>
Заявки приймаються до 15 травня 2017 року, тож у вас залишається не так багато часу. Для участі у програмі відбору необхідно <a href="http://imd.kpi.ua/?p=1612" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перейти за посиланням</a>, пройти коротку реєстрацію на сайті, завантажити .pdf файл та надіслати заповнений варіант заявки через форму зворотного зв’язку. Для отримання докладнішої інформації звертайтеся за адресою: imd.reserv@kpi.ua

<p>30 травня – 1 червня 2017 року в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» проходитиме міжнародна тренінг-школа з атомарного напилення матеріалів. Головним організатором цього заходу виступає ДП «Науково-дослідний інститут мікроприладів» в складі Національної академії наук України. Втім, заявку на участь варто подати вже зараз, бо крайній термін спливає за 5 днів.</p><h4><strong>Про що йтиметься в рамках наукової школи-тренінгу</strong></h4><p>Орієнтовна тематика заходу: мікро-, нано(опто)електроніка, фізика твердого тіла, фізика поверхні, матеріалознавство, корозійна стійкість, біомедицина, імплантологія, гнучка (опто)електроніка та інші пов’язані питання. В ролі тренерів організатори запросили дослідників із провідних лабораторій і підприємств різних країн Європи – вони поділяться власними знаннями та досвідом нанесення надтонких плівок із використанням установок атомарного напилення різноманітних матеріалів.</p><h4><strong>Хто зможе стати учасником</strong></h4><p>До участі у тренінгу запрошуються представники промислових підприємств, академічної наукової спільноти, молоді вчені та студенти вищих навчальних закладів. Щоправда, бажано знати англійську мову — бо вона буде робочою для цього заходу. Якщо ж ваш рівень знання англійської ще далекий від академічного, не хвилюйтеся: організатори обіцяють паралельний синхронний переклад українською мовою.</p><h4><strong>Чи треба за це платити</strong></h4><p>Участь у заході – безкоштовна. Відібраним організаторами учасникам також обіцяють компенсувати витрати на проїзд та проживання. Коли тренінг завершиться, учасники отримають відповідні сертифікати.</p><h4><strong>Чому варто поквапитися із подачею заявки</strong></h4><p>Заявки приймаються до 15 травня 2017 року, тож у вас залишається не так багато часу. Для участі у програмі відбору необхідно <a href="http://imd.kpi.ua/?p=1612" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перейти за посиланням</a>, пройти коротку реєстрацію на сайті, завантажити .pdf файл та надіслати заповнений варіант заявки через форму зворотного зв’язку. Для отримання докладнішої інформації звертайтеся за адресою: imd.reserv@kpi.ua</p>

КПІ запрошує на міжнародну тренінг-школу для молодих науковців

{:ua}До 15 травня 2017 року приймаються заявку для безкоштовної участі у школі атомарного напилення матеріалів{:}

Результати експерименту свідчать: зародження життя відбулося на основі неорганічних речовин та сполук

Нещодавнє дослідження та низка експериментів чеських учених підтвердили результати експеримента Міллера — Юрі 1953 року, згідно із яким є усі підстави вважати, що життя на Землі виникло із неорганічних речовин.
<h4><strong>Що це за експеримент і чому він важливий</strong></h4>
В лабораторних умовах ще 1953 року було симульовану активне середовище із низкою неорганічних речовин та атмосферними факторами впливу. Внаслідок цього дослідження було виявлено, що в піддослідному розчину утворюються сполуки, серед яких — формамід; це — похідна мурашиної кислоти, що містить амідну групу. На основі формаміду може виникати гуанін. Він представляє собою азотисту основу зі складу нуклеотидів ДНК і РНК — ключових елементів органічного життя та спадковості на Землі. Крім того, в ході експерименту виявлено було окремо гуанін, а також урацил, цитозин, аденін, сечовину і амінокислоту гліцин.

<img class="aligncenter size-full wp-image-839" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/1493043107-3580.png" alt="" width="750" height="600" />
<h4><strong>Як чеські науковці видозмінили експеримент Міллера-Юрі</strong></h4>
Дослідники зуміли вдосконалити експериментальну систему, яка дозволяла працювати із середовищем, що генерувало 22 різні амінокислоти. Система на основі низки скляних колб заповнювалася сумішшю метану, аміаку, водню і окису вуглецю. Потім туди додавали водяну пару й імітували блискавку за допомогою електричних розрядів. Чехи використали для цього лазери — вони симулювали появу плазми внаслідок зіткнення поверхні із передумовами для життя із астероїдами.
<h4><strong>Які наслідки це може мати для фундаментальних досліджень</strong></h4>
Повторне підвердження за майже півстоліття результатів експерименту свідчить про те, що є достовірною гіпотеза так званого РНК-світу — про те, що неорганічні сполуки, котрі існували до появи органічних форм життя, були здатні копіюватися, розмножуватися та видозмінюватися у окремих ланцюгах, і саме із таких сполук постали перші клітини, що лягли в основу органічних форм.

<p>Нещодавнє дослідження та низка експериментів чеських учених підтвердили результати експеримента Міллера — Юрі 1953 року, згідно із яким є усі підстави вважати, що життя на Землі виникло із неорганічних речовин.</p><h4><strong>Що це за експеримент і чому він важливий</strong></h4><p>В лабораторних умовах ще 1953 року було симульовану активне середовище із низкою неорганічних речовин та атмосферними факторами впливу. Внаслідок цього дослідження було виявлено, що в піддослідному розчину утворюються сполуки, серед яких — формамід; це — похідна мурашиної кислоти, що містить амідну групу. На основі формаміду може виникати гуанін. Він представляє собою азотисту основу зі складу нуклеотидів ДНК і РНК — ключових елементів органічного життя та спадковості на Землі. Крім того, в ході експерименту виявлено було окремо гуанін, а також урацил, цитозин, аденін, сечовину і амінокислоту гліцин.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-839" src="/wp-content/uploads/2017/04/1493043107-3580.png" alt="" width="750" height="600" srcset="/wp-content/uploads/2017/04/1493043107-3580.png 750w, /wp-content/uploads/2017/04/1493043107-3580-300x240.png 300w, /wp-content/uploads/2017/04/1493043107-3580-650x520.png 650w" sizes="(max-width: 750px) 100vw, 750px" /></p><h4><strong>Як чеські науковці видозмінили експеримент Міллера-Юрі</strong></h4><p>Дослідники зуміли вдосконалити експериментальну систему, яка дозволяла працювати із середовищем, що генерувало 22 різні амінокислоти. Система на основі низки скляних колб заповнювалася сумішшю метану, аміаку, водню і окису вуглецю. Потім туди додавали водяну пару й імітували блискавку за допомогою електричних розрядів. Чехи використали для цього лазери — вони симулювали появу плазми внаслідок зіткнення поверхні із передумовами для життя із астероїдами.</p><h4><strong>Які наслідки це може мати для фундаментальних досліджень</strong></h4><p>Повторне підвердження за майже півстоліття результатів експерименту свідчить про те, що є достовірною гіпотеза так званого РНК-світу — про те, що неорганічні сполуки, котрі існували до появи органічних форм життя, були здатні копіюватися, розмножуватися та видозмінюватися у окремих ланцюгах, і саме із таких сполук постали перші клітини, що лягли в основу органічних форм.</p>

Чеські вчені зуміли повторити штучне генерування основ життя

{:ua}Нещодавнє дослідження чеських учених підтвердило експеримент Міллера — Юрі 1953 року: життя на Землі виникло із неорганічних речовин{:}

<p>Наприкінці квітня мешканці та гості Києва зможуть поспілкуватися із авторами та видавцями журналу «Куншт» у столичній книгарні «Є». Зважаючи на те, що науково-популярні видання в Україні виходять не так часто, ця подія може привабити шанувальників сучасної науки.
</p>
<h4><strong>Що таке «Куншт»</strong></h4>
Це — український науково-популярний журнал, який пояснює складні речі просто. В кожному випуску більше 100 сторінок авторських матеріалів, репортажів, колонок. Усі написані авторською командою матеріали розкривають складні, але цікаві теми науки та технологій, тренди майбутнього та секрети минулого. Команда журналу співпрацює з низкою художників та фотографів для того, щоби видання приносило не тільки інтелектуальне, а й естетичне задоволення. Українська аудиторія має небагато подібних видань після закриття локальної версії National Geographic.
<h4><strong>Про що йтиметься під час заходу</strong></h4>
У ході презентації присутні зможуть першими погортати свіжий випуск, почути історії про роботу над журналом, а також подискутувати з командою журналу про важливість науково-популярних онлайн- та паперових видань для України. До дискусії долучаться вчені та художники, автори та авторки, редактори та коректори. На зустрічі будуть присутні всі ті, хто створюють науково-популярні видання.
<h4><strong>Де це все відбуватиметься</strong></h4>
У Києві місце заходу слід шукати за адресою: вул. Лисенка, 3, м. «Золоті ворота». Вхід на подію вільний. Читайте також <a href="https://nachasi.com/2017/08/02/kunsht-talk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розмову із авторами<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/gol-300x200.jpg" />Команда «Куншт»: «Прагнемо довести, що наука стосується кожного»</span></a> журналу. У ній вони розповідають про основні напрямки своєї роботи та про те, чому варто популяризувати українську науку та світові досягнення.

<p>Наприкінці квітня мешканці та гості Києва зможуть поспілкуватися із авторами та видавцями журналу «Куншт» у столичній книгарні «Є». Зважаючи на те, що науково-популярні видання в Україні виходять не так часто, ця подія може привабити шанувальників сучасної науки.</p><h4><strong>Що таке «Куншт»</strong></h4><p>Це — український науково-популярний журнал, який пояснює складні речі просто. В кожному випуску більше 100 сторінок авторських матеріалів, репортажів, колонок. Усі написані авторською командою матеріали розкривають складні, але цікаві теми науки та технологій, тренди майбутнього та секрети минулого. Команда журналу співпрацює з низкою художників та фотографів для того, щоби видання приносило не тільки інтелектуальне, а й естетичне задоволення. Українська аудиторія має небагато подібних видань після закриття локальної версії National Geographic.</p><h4><strong>Про що йтиметься під час заходу</strong></h4><p>У ході презентації присутні зможуть першими погортати свіжий випуск, почути історії про роботу над журналом, а також подискутувати з командою журналу про важливість науково-популярних онлайн- та паперових видань для України. До дискусії долучаться вчені та художники, автори та авторки, редактори та коректори. На зустрічі будуть присутні всі ті, хто створюють науково-популярні видання.</p><h4><strong>Де це все відбуватиметься</strong></h4><p>У Києві місце заходу слід шукати за адресою: вул. Лисенка, 3, м. «Золоті ворота». Вхід на подію вільний. Читайте також <a href="/2017/08/02/kunsht-talk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розмову із авторами<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/gol-300x200.jpg" />Команда «Куншт»: «Прагнемо довести, що наука стосується кожного»</span></a> журналу. У ній вони розповідають про основні напрямки своєї роботи та про те, чому варто популяризувати українську науку та світові досягнення.</p>

Книгарня «Є» та науково-популярний журнал «Куншт» запрошують на презентацію нового 6-го випуску журналу, яка відбудеться 29 квітня. Початок – о 18:00

Наприкінці квітня мешканці та гості Києва зможуть поспілкуватися із авторами та видавцями журналу «Куншт» у столичній книгарні «Є». Зважаючи на те, що науково-популярні видання в Україні виходять не так часто, ця подія може привабити шанувальників сучасної науки.
<h4><strong>Що таке «Куншт»</strong></h4>
Це — український науково-популярний журнал, який пояснює складні речі просто. В кожному випуску більше 100 сторінок авторських матеріалів, репортажів, колонок. Усі написані авторською командою матеріали розкривають складні, але цікаві теми науки та технологій, тренди майбутнього та секрети минулого. Команда журналу співпрацює з низкою художників та фотографів для того, щоби видання приносило не тільки інтелектуальне, а й естетичне задоволення. Українська аудиторія має небагато подібних видань після закриття локальної версії National Geographic.
<h4><strong>Про що йтиметься під час заходу</strong></h4>
У ході презентації присутні зможуть першими погортати свіжий випуск, почути історії про роботу над журналом, а також подискутувати з командою журналу про важливість науково-популярних онлайн- та паперових видань для України. До дискусії долучаться вчені та художники, автори та авторки, редактори та коректори. На зустрічі будуть присутні всі ті, хто створюють науково-популярні видання.
<h4><strong>Де це все відбуватиметься</strong></h4>
У Києві місце заходу слід шукати за адресою: вул. Лисенка, 3, м. «Золоті ворота». Вхід на подію вільний. Читайте також <a href="https://nachasi.com/2017/08/02/kunsht-talk/" target="_blank" rel="noopener">розмову із авторами</a> журналу. У ній вони розповідають про основні напрямки своєї роботи та про те, чому варто популяризувати українську науку та світові досягнення.

<p>Наприкінці квітня мешканці та гості Києва зможуть поспілкуватися із авторами та видавцями журналу «Куншт» у столичній книгарні «Є». Зважаючи на те, що науково-популярні видання в Україні виходять не так часто, ця подія може привабити шанувальників сучасної науки.</p><h4><strong>Що таке «Куншт»</strong></h4><p>Це — український науково-популярний журнал, який пояснює складні речі просто. В кожному випуску більше 100 сторінок авторських матеріалів, репортажів, колонок. Усі написані авторською командою матеріали розкривають складні, але цікаві теми науки та технологій, тренди майбутнього та секрети минулого. Команда журналу співпрацює з низкою художників та фотографів для того, щоби видання приносило не тільки інтелектуальне, а й естетичне задоволення. Українська аудиторія має небагато подібних видань після закриття локальної версії National Geographic.</p><h4><strong>Про що йтиметься під час заходу</strong></h4><p>У ході презентації присутні зможуть першими погортати свіжий випуск, почути історії про роботу над журналом, а також подискутувати з командою журналу про важливість науково-популярних онлайн- та паперових видань для України. До дискусії долучаться вчені та художники, автори та авторки, редактори та коректори. На зустрічі будуть присутні всі ті, хто створюють науково-популярні видання.</p><h4><strong>Де це все відбуватиметься</strong></h4><p>У Києві місце заходу слід шукати за адресою: вул. Лисенка, 3, м. «Золоті ворота». Вхід на подію вільний. Читайте також <a href="/2017/08/02/kunsht-talk/" target="_blank" rel="noopener">розмову із авторами</a> журналу. У ній вони розповідають про основні напрямки своєї роботи та про те, чому варто популяризувати українську науку та світові досягнення.</p>

Киян запрошують на розмову про науково-популярні видання

{:ua}Розмова про науково-популярні теми відбудеться на честь виходу нового випуску журналу «Куншт»{:}

Тисячі науковців, студентів та просто тих, хто цікавиться наукою, пройшли вулицями міст по усьому світу. Мета — підтримати наукову свободу та висловити протест проти практики запровадження «альтернативних фактів» чи пропаганди у людську свідомість.

Як повідомляє агентство KNA, «Марші за науку» відбулися у більш ніж 600 містах світу. Одними із перших до акції долучилися вчені в Австралії.
<h4><strong>Де проходили основні заходи</strong></h4>
Якщо у європейських містах кількість учасників була порівняно невеликою (у Берліні в акції взяли участь приблизно 11 тис осіб, у Бонні — близько 1 тис), то основна хода відбулась у Вашингтоні. Там вчені пройшли повз Білий Дім із гаслами на підтримку свободи слова та проти спроб чинного президента США заперечити науково обґрунтовані дослідження. Йдеться насамперед про незгоду із відкиданням Трампом даних щодо глобального потепління та кліматичних змін на планеті. Також відбулися акції і на підтримку науковців у Туреччині. Там протистояння викликане тим, що зараз представники наукових інституцій часто зазнають утисків через свої погляди. Долучилися до протестів також в Угорщині. В цій країні парламент прагне припинити роботу заснованого мільярдером Джорджем Соросом Центральноєвропейського університету, звинувачуючи його у «неправильних» поглядах та деструктивній діяльності.
<h4><strong>Як європейські чиновники відреагували на «Марш за науку»</strong></h4>
Міністр закордонних справ ФРН Зіґмар Ґабріель висловився на підтримку наукової свободи:

[blockquote_with_author content="На вільні дослідження та навчання спирається відкрите та сучасне суспільство. Якщо науковців звільняють з політичних причин, університети витісняються, а наукові галузі значно послаблюються, — це також атаки на наше розуміння демократії. Ми повинні рішуче захищатися від цього"]

<p>Як повідомляє агентство KNA, «Марші за науку» відбулися у більш ніж 600 містах світу. Одними із перших до акції долучилися вчені в Австралії.</p><h4><strong>Де проходили основні заходи</strong></h4><p>Якщо у європейських містах кількість учасників була порівняно невеликою (у Берліні в акції взяли участь приблизно 11 тис осіб, у Бонні — близько 1 тис), то основна хода відбулась у Вашингтоні. Там вчені пройшли повз Білий Дім із гаслами на підтримку свободи слова та проти спроб чинного президента США заперечити науково обґрунтовані дослідження. Йдеться насамперед про незгоду із відкиданням Трампом даних щодо глобального потепління та кліматичних змін на планеті. Також відбулися акції і на підтримку науковців у Туреччині. Там протистояння викликане тим, що зараз представники наукових інституцій часто зазнають утисків через свої погляди. Долучилися до протестів також в Угорщині. В цій країні парламент прагне припинити роботу заснованого мільярдером Джорджем Соросом Центральноєвропейського університету, звинувачуючи його у «неправильних» поглядах та деструктивній діяльності.</p><h4><strong>Як європейські чиновники відреагували на «Марш за науку»</strong></h4><p>Міністр закордонних справ ФРН Зіґмар Ґабріель висловився на підтримку наукової свободи:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>На вільні дослідження та навчання спирається відкрите та сучасне суспільство. Якщо науковців звільняють з політичних причин, університети витісняються, а наукові галузі значно послаблюються, — це також атаки на наше розуміння демократії. Ми повинні рішуче захищатися від цього</p>			</blockquote>

Вчені пройшли маршем у 600 містах світу

{:ua}Мета, яку ставлять вчені — донести до світу неприпустимість маніпуляцій із наукою чи утисків проти неї{:}

Очільник Tesla і SpaceX має намір поєднати людський мозок та комп’ютер. симбіоз технологій та нейронів дасть можливість створити новітні системи підвищення мозкової активності

Технологія Neuralink, яку розробляє Ілон Маск, має в першу чергу допомогти людям із серйозними травмами чи захворюваннями головного мозку. Також вона допоможе долати наслідки інсультів чи важких онкологічних захворювань. Це випадки, внаслідок яких порушено роботу центральної нервової системи.
<h4><strong>Як компанія Маска вирішуватиме проблеми «під’єднання»</strong></h4>
Фахівці Neuralink планують вживляти людям електроди, які допоможуть у боротьбі з хворобою. Такий продукт збираються випустити вже за 4 роки. Маск упевнений, що це реально. Раніше він вже заявляв, що допоки буде створено діючий мозковий імплант, мине не більше 5 років. Маск переконаний, що фундаментальна різниця між комп'ютерами і людьми полягає в тому, з якою швидкістю вони можуть обмінюватися даними із навколишнім середовищем та іншими учасниками. Люди здатні сприймати величезну кількість інформації візуально і на слух, але не можуть миттєво ділитися своїми думками один з одним. Саме цю проблему і треба буде вирішити технічними засобами.
<h4><strong>Чим ще займатиметься компанія, окрім долання наслідків інсульту</strong></h4>
Серед завдань Neuralink — створення нейроінтефейсів, які підвищать продуктивність мозку і дозволять людям спілкуватися телепатично. За словами Маска пояснив, наразі людськиймозок стискає інформацію до низької швидкості передачі даних на зразок мови або листа, але в майбутньому зможе передавати її прямо в мозок іншій людині. На створення такої технології, за розрахунками очільника Tesla, потрібно 8-9 років. Процес залежить від строків схвалення проекту владою і від результатів використання нейроінтерфейсів людьми з обмеженими можливостями. Нову компанію було створено влітку 2016 року у Каліфорнії, серед напрямків роботи — медичні дослідження

<p>Технологія Neuralink, яку розробляє Ілон Маск, має в першу чергу допомогти людям із серйозними травмами чи захворюваннями головного мозку. Також вона допоможе долати наслідки інсультів чи важких онкологічних захворювань. Це випадки, внаслідок яких порушено роботу центральної нервової системи.</p><h4><strong>Як компанія Маска вирішуватиме проблеми «під’єднання»</strong></h4><p>Фахівці Neuralink планують вживляти людям електроди, які допоможуть у боротьбі з хворобою. Такий продукт збираються випустити вже за 4 роки. Маск упевнений, що це реально. Раніше він вже заявляв, що допоки буде створено діючий мозковий імплант, мине не більше 5 років. Маск переконаний, що фундаментальна різниця між комп&#8217;ютерами і людьми полягає в тому, з якою швидкістю вони можуть обмінюватися даними із навколишнім середовищем та іншими учасниками. Люди здатні сприймати величезну кількість інформації візуально і на слух, але не можуть миттєво ділитися своїми думками один з одним. Саме цю проблему і треба буде вирішити технічними засобами.</p><h4><strong>Чим ще займатиметься компанія, окрім долання наслідків інсульту</strong></h4><p>Серед завдань Neuralink — створення нейроінтефейсів, які підвищать продуктивність мозку і дозволять людям спілкуватися телепатично. За словами Маска пояснив, наразі людськиймозок стискає інформацію до низької швидкості передачі даних на зразок мови або листа, але в майбутньому зможе передавати її прямо в мозок іншій людині. На створення такої технології, за розрахунками очільника Tesla, потрібно 8-9 років. Процес залежить від строків схвалення проекту владою і від результатів використання нейроінтерфейсів людьми з обмеженими можливостями. Нову компанію було створено влітку 2016 року у Каліфорнії, серед напрямків роботи — медичні дослідження</p>

Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку

{:ua}Що готує Ілон Маск для людства і як мозок зможе керувати комп’ютерами напряму?{:}

Присутність позаземного життя і до чого тут солона вода — а також чи чекатимуть на нас аквамени на супутнику Сатурна

Для появи органічного життя на будь-якій планеті потрібна не лише атмосфера із киснем та воднем, але й вода. У NASA оприлюднили дані дослідження двох супутників, і результати свідчать: у Сонячній системі життя є не лише на Землі.
<h4><strong>Чи остаточно доведено наявність життя на інших планетах?</strong></h4>
NASA твердить, що це — поки що теорія, заснована на спостереженнях космічного телескопу та зонду, і її треба перевірити. Але з великой ймовірністю можна твердити, що шостий за величиною супутник Сатурна під назвою Енцелад, має органічне життя.

Причиною для такого припущення є той факт, що на дні океану, яким вкрито Енцелад, є геотермальні джерела. Вода у них нагрівається до температури понад 20 градусів за шкалою Цельсія. Це робить їх аналогічними до земних геотермальних джерел, а отже, поруч із такими джерелами (чи й у них самих) можуть жити мікроорганізми.

У Сатурна — 62 зареєстрованих супутники, і Енцелад належить до числа найбільших. У 2005 році NASA спільно з європейськими аерокосмічними агенціями почали вивчати супутник за допомогою зонду. Міжпланетний зонд під назвою «Кассіні» виявив водно-паровий гейзер у південній півкулі. Загалом шостий за величиною супутник Сатурна являє собою масив криги у 20 км, під яким заховано океан із звичайної води. Зовнішня поверхня цього океану має -45 градусів за Цельсієм; але на глибині температура перетинає плюсову позначку.
<h4><strong>Плюсова температура — це ж іще не все, що треба для виникнення життя у воді?</strong></h4>
У 2011 році було встановлено, що вода в океані є солоною; а випари із поверхні Енцеладу та космічне сміття стали основою для появи кілець із криги навколо Сатурна. Виявлені космічним зондом молекули водню в гейзерних струменях у льодових тріщинах у південній півкулі доводять наявність гідротермальних процесів в глибині океанських вод Енцеладу.
<h4><strong>А до чого тут Європа?</strong></h4>
Континентальна на Землі — ні до чого. Але Згідно із заявою NASA, аналогічні джерела є і у водах супутника Юпітера — він теж називається Європа. На Європі знайшли подібні водяні фонтани, як і на Енцеладі; втім, перспективи органічного життя там ще потрібно дослідити — поки що космічний зонд туди не долетів, тому для досліджень використовують спеціальний телескоп. Європа теж має свій льодовик на поверхні і солоний океан в глибині.
<h4><strong>ОК, вода, тепло, але чому водень?</strong></h4>
Усі мікроорганізми мають десь брати енергію, для цього потрібні джерела харчування. Водень, поєднуючись із вуглекислим газом, виділяє енергію, яку мікроорганізми (мікроби, наприклад) можуть використати для свого існування.
<h4><strong>Чим важливі обидва відкриття?</strong></h4>
На сьогоднішній день обидва супутники мають найсприятливіші умови, за яких може виникнути життя за межами нашої планети — і в межах нашої галактики. Необхідні складові для життя — вода у рідкій формі, джерело енергії, вуглець, водень, кисень, азот, сірка і фосфор. Усі ці компоненти є в океанічних водах обох супутників.
<h4><strong>Чи зустрінуть нас там представники іншої раси?</strong></h4>
Іхтіандри, розумні черепахи чи мікроби, що розмовляють — якщо ви чекаєте на них, то можете заспокоїтися: швидше за все, нікого подібного там немає. Натомість науковці сподіваються отримати там підтвердження існування найпростіших мікроорганізмів. Якщо їх вдасться знайти, значить, життя на Землі — це не статистична похибка і не випадковість, і навіть не Божий промисел, а закономірний результат розвитку біохімічних процесів у Всесвіті. І подібний сценарій можливий на інших планетах та в інших галактиках.

<p>Для появи органічного життя на будь-якій планеті потрібна не лише атмосфера із киснем та воднем, але й вода. У NASA оприлюднили дані дослідження двох супутників, і результати свідчать: у Сонячній системі життя є не лише на Землі.</p><h4><strong>Чи остаточно доведено наявність життя на інших планетах?</strong></h4><p>NASA твердить, що це — поки що теорія, заснована на спостереженнях космічного телескопу та зонду, і її треба перевірити. Але з великой ймовірністю можна твердити, що шостий за величиною супутник Сатурна під назвою Енцелад, має органічне життя.</p><p>Причиною для такого припущення є той факт, що на дні океану, яким вкрито Енцелад, є геотермальні джерела. Вода у них нагрівається до температури понад 20 градусів за шкалою Цельсія. Це робить їх аналогічними до земних геотермальних джерел, а отже, поруч із такими джерелами (чи й у них самих) можуть жити мікроорганізми.</p><p>У Сатурна — 62 зареєстрованих супутники, і Енцелад належить до числа найбільших. У 2005 році NASA спільно з європейськими аерокосмічними агенціями почали вивчати супутник за допомогою зонду. Міжпланетний зонд під назвою «Кассіні» виявив водно-паровий гейзер у південній півкулі. Загалом шостий за величиною супутник Сатурна являє собою масив криги у 20 км, під яким заховано океан із звичайної води. Зовнішня поверхня цього океану має -45 градусів за Цельсієм; але на глибині температура перетинає плюсову позначку.</p><h4><strong>Плюсова температура — це ж іще не все, що треба для виникнення життя у воді?</strong></h4><p>У 2011 році було встановлено, що вода в океані є солоною; а випари із поверхні Енцеладу та космічне сміття стали основою для появи кілець із криги навколо Сатурна. Виявлені космічним зондом молекули водню в гейзерних струменях у льодових тріщинах у південній півкулі доводять наявність гідротермальних процесів в глибині океанських вод Енцеладу.</p><h4><strong>А до чого тут Європа?</strong></h4><p>Континентальна на Землі — ні до чого. Але Згідно із заявою NASA, аналогічні джерела є і у водах супутника Юпітера — він теж називається Європа. На Європі знайшли подібні водяні фонтани, як і на Енцеладі; втім, перспективи органічного життя там ще потрібно дослідити — поки що космічний зонд туди не долетів, тому для досліджень використовують спеціальний телескоп. Європа теж має свій льодовик на поверхні і солоний океан в глибині.</p><h4><strong>ОК, вода, тепло, але чому водень?</strong></h4><p>Усі мікроорганізми мають десь брати енергію, для цього потрібні джерела харчування. Водень, поєднуючись із вуглекислим газом, виділяє енергію, яку мікроорганізми (мікроби, наприклад) можуть використати для свого існування.</p><h4><strong>Чим важливі обидва відкриття?</strong></h4><p>На сьогоднішній день обидва супутники мають найсприятливіші умови, за яких може виникнути життя за межами нашої планети — і в межах нашої галактики. Необхідні складові для життя — вода у рідкій формі, джерело енергії, вуглець, водень, кисень, азот, сірка і фосфор. Усі ці компоненти є в океанічних водах обох супутників.</p><h4><strong>Чи зустрінуть нас там представники іншої раси?</strong></h4><p>Іхтіандри, розумні черепахи чи мікроби, що розмовляють — якщо ви чекаєте на них, то можете заспокоїтися: швидше за все, нікого подібного там немає. Натомість науковці сподіваються отримати там підтвердження існування найпростіших мікроорганізмів. Якщо їх вдасться знайти, значить, життя на Землі — це не статистична похибка і не випадковість, і навіть не Божий промисел, а закономірний результат розвитку біохімічних процесів у Всесвіті. І подібний сценарій можливий на інших планетах та в інших галактиках.</p>

Буття мікробів, Європа і NASA

{:ua}Відкриття NASA та його потенційне значення для пошуку позаземного життя{:}

#наука