Новини

Знахідка на 100 тисяч років старша за раніше знайдені рештки людини, що розширює межі «колиски людства». Дослідники заявляють, що найкраще у цих скам’янілостях те, що вони «вловлюють момент еволюції»

Палеонтологи у Північній Африці знайшли останки Homo Sapiens віком близько 300 тис років. Знахідка на 100 тис років старша раніше знайдених решток людини, що розширює межі «колиски людства». 
<h4><strong>Особливості знахідки палеонтологів</strong></h4>
Найстаріший викопні останки були знайдені у Джебель-Ірхуд, що в Марокко. Вони на 100 тис років старші раніше знайдених решток людини. Попередні схожі знахідки булизафіксовані на півдні та у Східній Африці. Виявлені кістки належать п'яти різним особам, в тому числі трьом молодим дорослим, підліткам і дітям віком близько 8 років. Також дослідники знайшли кам'яні знаряддя, кістки тварин і сліди пожежі. Дослідники заявляють, що найкраще у цих скам’янілостях те, що вони «вловлюють момент еволюції». Риси обличчя черепа схожі на сучасних людей, але місце для мозку дуже витягнуте, таке ж як у архаїчно ранніх людей.

[embed]https://www.youtube.com/watch?v=UagdU1qYnC8[/embed]

<p>Палеонтологи у Північній Африці знайшли останки Homo Sapiens віком близько 300 тис років. Знахідка на 100 тис років старша раніше знайдених решток людини, що розширює межі «колиски людства». </p><h4><strong>Особливості знахідки палеонтологів</strong></h4><p>Найстаріший викопні останки були знайдені у Джебель-Ірхуд, що в Марокко. Вони на 100 тис років старші раніше знайдених решток людини. Попередні схожі знахідки булизафіксовані на півдні та у Східній Африці. Виявлені кістки належать п&#8217;яти різним особам, в тому числі трьом молодим дорослим, підліткам і дітям віком близько 8 років. Також дослідники знайшли кам&#8217;яні знаряддя, кістки тварин і сліди пожежі. Дослідники заявляють, що найкраще у цих скам’янілостях те, що вони «вловлюють момент еволюції». Риси обличчя черепа схожі на сучасних людей, але місце для мозку дуже витягнуте, таке ж як у архаїчно ранніх людей.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/UagdU1qYnC8[/embed]"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>

Палеонтологи знайшли рештки людини віком 300 тис років

{:ua}Виявлені кістки належать п'яти різним особам. Вони на 100 тисяч років старші раніше знайдених решток людини. На часі дізнатися більше про те, що знайшли палеонтологи{:}

Компанія Huawei оголосила про старт інноваційної дослідницької програми HIRP (Huawei Innovation Research Program).

Ця програма від Huawei розрахована на фахівців високого рівня, які на умовах повної зайнятості працюють у науково-дослідних інститутах та університетах і займаються розробками в сфері комунікаційних технологій, інформатики, інженерії та суміжних галузях.
<h4><strong>Що чекатиме на учасників програми</strong></h4>
Головні цілі, переслідувані програмою, – технологічне оновлення в галузі ІКТ і взаємовигідне співробітництво, що відповідає взаємним інтересам сторін.
<h4><strong>Як довго триватиме фінансування від Huawei</strong></h4>
Програма HIRP надає можливість фінансування інноваційних дослідницьких проектів тривалістю 1-2 роки – на конкурсній основі. Сума винагороди становить від $30 до $70 тис, але в особливих випадках може перевищувати вказаний поріг.
<h4><strong>Скільки дослідників можуть подати заявки цьогоріч</strong></h4>
Цього року для досліджень пропонується 140 тем, згрупованих у 13 напрямів. Кінцевий термін подання заявок – 16 червня 2017 року (до 09:00 год. за місцевим часом у Пекіні).
<h4><strong>Де дізнатися про все детальніше</strong></h4>
Детальні умови програми та заповнення заявок і перелік документів для участі можна знайти <a href="http://innovationresearch.huawei.com/IPD/hirp/portal/index.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">на сайті програми</a>.

<p>Ця програма від Huawei розрахована на фахівців високого рівня, які на умовах повної зайнятості працюють у науково-дослідних інститутах та університетах і займаються розробками в сфері комунікаційних технологій, інформатики, інженерії та суміжних галузях.</p><h4><strong>Що чекатиме на учасників програми</strong></h4><p>Головні цілі, переслідувані програмою, – технологічне оновлення в галузі ІКТ і взаємовигідне співробітництво, що відповідає взаємним інтересам сторін.</p><h4><strong>Як довго триватиме фінансування від Huawei</strong></h4><p>Програма HIRP надає можливість фінансування інноваційних дослідницьких проектів тривалістю 1-2 роки – на конкурсній основі. Сума винагороди становить від $30 до $70 тис, але в особливих випадках може перевищувати вказаний поріг.</p><h4><strong>Скільки дослідників можуть подати заявки цьогоріч</strong></h4><p>Цього року для досліджень пропонується 140 тем, згрупованих у 13 напрямів. Кінцевий термін подання заявок – 16 червня 2017 року (до 09:00 год. за місцевим часом у Пекіні).</p><h4><strong>Де дізнатися про все детальніше</strong></h4><p>Детальні умови програми та заповнення заявок і перелік документів для участі можна знайти <a href="http://innovationresearch.huawei.com/IPD/hirp/portal/index.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">на сайті програми</a>.</p>

Huawei запрошує дослідників з усього світу

{:ua}На кого орієнтовано новий конкурс від Huawei? На часі дізнатися більше про умови та можливості для участі за посиланням у матеріалі{:}

<p>Президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати виходять із Паризької угоди про клімат. Чому це важливо і викликало таку бурхливу реакцію не лише у науковців, але й у представників бізнесу?
</p>
<h4><strong>Що сталося?</strong></h4>
Президент США <a href="https://ecology.unian.ua/ecologyclimate/1954966-tramp-ogolosiv-pro-vihid-ssha-iz-parizkoji-ugodi-po-klimatu.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявив</a>, що Вашингтон почне нові переговори про укладення угоди по клімату — мовляв, економічні умови цієї угоди не є справедливими для США та американської промисловості. На підтримку своїх слів він твердить, що виконання зобов’язань за цією угодою призвело би в США до скорочення 2,7 млн робочих місць до 2025 року — а Зелений кліматичний фонд ООН (GCF), створений для надання допомоги країнам, що розвиваються, взагалі звинуватив у пом'якшенні наслідків зміни клімату та адаптації до них для одних учасників на шкоду іншим, зокрема, що Китай використовує вугілля і забруднює довкілля, але не став платити більше за свої дії. До слова — ще під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що не існує ніякого глобального потепління.
<h4><strong>Як реагує згаданий вище Китай?</strong></h4>
Лідери Євросоюзу і Китай <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/news-40127491" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вирішили випустити</a> спільну заяву на підтримку Паризької хартії, яка, на їхню думку, сьогодні важлива як ніколи — у документі все ті ж аргументи на користь <a href="https://nachasi.com/2017/05/29/energy-jobs/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">альтернативної енергетики<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/solar-panels-1794467_960_720-300x200.jpg" />У світовій сфері поновлювальної енергетики працюють вже 10 млн осіб</span></a> не лише як фактору національної безпеки, але й інструменту створення нових робочих місць та сприяння економічному зростанню:

[blockquote_with_author content="Паризька хартія життєво важлива для нашого колективного майбутнього. Важливо також, щоб американське суспільство, як і суспільства інших країн, бізнес-співтовариства, мобілізувалися, щоб зберегти Паризьку хартію як головну гарантію майбутнього наших дітей та онуків"]

Прем'єр Державної ради КНР Лі Кецян заявив, що країна виконає зобов'язання, прописані в Паризькій угоді.
<h4><strong>Що являє собою Паризька угода?</strong></h4>
Паризька угода (фр. L'accord de Paris) — угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0_(2015)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо регулювання</a> заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC в Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Голова конференції Лоран Фабіус, міністр іноземних справ Франції, зазначив, що цей «амбітний і збалансований» план був «історичною поворотною точкою» у меті зменшення темпів глобального потепління. Угода вступила в силу 4 листопада 2016 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов'язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.
<h4><strong>Чи є Україна учасницею цієї угоди?</strong></h4>
Україна підписала Угоду 22 квітня 2016 року у Нью-Йорку, а парламент ратифікував її 14 липня 2016 року. Президент України <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/eu-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Петро Порошенко<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/building-79221_1280-300x200.jpg" />«Безвіз» підписано — із 11 червня український паспорт додасть 40 позицій у GPP Rank</span></a> підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016-го. Із жовтня того ж року до неї приєдналися Канада, Болівія, Непал, Європейський Союз і низка країн ЄС. На той момент угоду ратифікували 72 країни, на які припадає понад 56% викидів парникових газів на планеті.
<h4><strong>Реакція представників великого бізнесу у США</strong></h4>
Засновник Tesla і SpaceX <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Ілон Маск<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a> оголосив про вихід з експертних рад при президенті США Дональді Трампі, назвавши рішення Трампа «поганим для Америки і всього світу»:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">Am departing presidential councils. Climate change is real. Leaving Paris is not good for America or the world.</p>
— Elon Musk (@elonmusk) <a href="https://twitter.com/elonmusk/status/870369915894546432">June 1, 2017</a>
</blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>

Також про свій вихід з експертних рад при президенті США заявив глава The Walt Disney Company Роберт Ігер:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">As a matter of principle, I've resigned from the President's Council over the <a href="https://twitter.com/hashtag/ParisAgreement?src=hash">#ParisAgreement</a> withdrawal.</p>
— Robert Iger (@RobertIger) <a href="https://twitter.com/RobertIger/status/870413002893254656">June 1, 2017</a>
</blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>

Негативною на рішення президента США була і реакція очільника Facebook <a href="https://nachasi.com/2017/05/29/zuck-tells/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Марка Цукерберґа<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18620824_10103748160328451_4582996853759431167_o-300x200.jpg" />CEO Facebook до випускників: «Настав час визначити новий соціальний контракт»</span></a>:

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fzuck%2Fposts%2F10103765754210171" width="500" height="518" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>
<h4><strong>Про що говорять у Парижі?</strong></h4>
Президент Франції запросив вчених із США переїхати у Францію і продовжити свою роботу, зазначивши, що США можуть відвертаються від світу, але його країна не буде відвертатися від Америки та від проблем глобального потепління:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">Statement on the US' withdrawal from the Paris climate agreements. <a href="https://twitter.com/hashtag/parisagreement?src=hash">#parisagreement</a><a href="https://t.co/T4XOjWZW0Q">https://t.co/T4XOjWZW0Q</a></p>
— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) <a href="https://twitter.com/EmmanuelMacron/status/870396270829084672">June 1, 2017</a>
</blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script><h4><strong>А що, якщо ніякого глобального потепління нема?</strong></h4>
Якщо ви теж не вірите в те, що льодовики тануть, а збільшення викидів в атмосферу руйнує клімат, просто <a href="https://qz.com/963439/a-massive-iceberg-photobombed-ferryland-newfoundland-a-small-canadian-fishing-village/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перегляньте</a> квітневий матеріал від Quartz — знана у всьому світі «алея айсберґів» зазвичай за сезон «пропускає» 687 крижаних брил-велетнів, натомість цьогоріч усього за місяць їх пропливло близько 600. Якщо температура повітря на планеті не росте, чому тоді тисячолітні льодовики почали зменшуватися і розколюватися? Питання риторичне.
<blockquote class="instagram-media" style="background: #FFF; border: 0; border-radius: 3px; box-shadow: 0 0 1px 0 rgba(0,0,0,0.5),0 1px 10px 0 rgba(0,0,0,0.15); margin: 1px; max-width: 658px; padding: 0; width: calc(100% - 2px);" data-instgrm-captioned="" data-instgrm-version="7">
<div style="padding: 8px;">
<div style="background: #F8F8F8; line-height: 0; margin-top: 40px; padding: 33.33333333333333% 0; text-align: center; width: 100%;"></div>
<p style="margin: 8px 0 0 0; padding: 0 4px;"><a style="color: #000; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: normal; line-height: 17px; text-decoration: none; word-wrap: break-word;" href="https://www.instagram.com/p/BS7KWxqludM/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">A majestic visitor from the north. This impressive iceberg has been "hanging out" at the historic town of Ferryland most of this week. Hopefully the first of many this season! #ExploreNL #ExploreCanada #Iceberg #Newfoundland #Spring</a></p>
<p style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px; margin-bottom: 0; margin-top: 8px; overflow: hidden; padding: 8px 0 7px; text-align: center; text-overflow: ellipsis; white-space: nowrap;">A post shared by BirdTheRock Nature Tours (@birdtherocknl) on <time style="font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px;" datetime="2017-04-15T23:27:01+00:00">Apr 15, 2017 at 4:27pm PDT</time></p>

</div>
</blockquote>
<script async defer src="//platform.instagram.com/en_US/embeds.js"></script><h4><strong>Що робити, якщо ви не еколог та не бізнесмен?</strong></h4>
Навіть без приєднання до міжнародних угод можна сприяти зменшенню викидів в атмосферу: використовувати напрацювання <a href="https://nachasi.com/2017/05/26/solargaps-wins/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">стартапів із альтернативної енергетики<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/e4069d4de17554937bf54017c666d7fe_original-300x200.jpg" />«Сонячні» жалюзі з України зібрали $50 тис на Kickstarter</span></a>, контролювати <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/ukr-startups/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">рівень витрат тепла<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/seminar-594125_1280-1-300x200.jpg" />5 українських стартапів, відомих в усьому світі</span></a>, сортувати та розділяти побутове сміття, користуватися <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/electrocars/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">електромобілем<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/car-1209912_1280-300x200.jpg" />Коротка історія електромобілів у світі</span></a> — це початкові кроки, які ви можете почати робити цілком самостійно, бо крок одного —це крок до змін серед сотень (а то й тисяч) людей на нашій планеті. Очільники країн змінюються, президенти можуть бути різними, а Земля у нас — одна, не забувайте про це.

<p>Президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати виходять із Паризької угоди про клімат. Чому це важливо і викликало таку бурхливу реакцію не лише у науковців, але й у представників бізнесу?</p><h4><strong>Що сталося?</strong></h4><p>Президент США <a href="https://ecology.unian.ua/ecologyclimate/1954966-tramp-ogolosiv-pro-vihid-ssha-iz-parizkoji-ugodi-po-klimatu.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявив</a>, що Вашингтон почне нові переговори про укладення угоди по клімату — мовляв, економічні умови цієї угоди не є справедливими для США та американської промисловості. На підтримку своїх слів він твердить, що виконання зобов’язань за цією угодою призвело би в США до скорочення 2,7 млн робочих місць до 2025 року — а Зелений кліматичний фонд ООН (GCF), створений для надання допомоги країнам, що розвиваються, взагалі звинуватив у пом&#8217;якшенні наслідків зміни клімату та адаптації до них для одних учасників на шкоду іншим, зокрема, що Китай використовує вугілля і забруднює довкілля, але не став платити більше за свої дії. До слова — ще під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що не існує ніякого глобального потепління.</p><h4><strong>Як реагує згаданий вище Китай?</strong></h4><p>Лідери Євросоюзу і Китай <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/news-40127491" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вирішили випустити</a> спільну заяву на підтримку Паризької хартії, яка, на їхню думку, сьогодні важлива як ніколи — у документі все ті ж аргументи на користь <a href="/2017/05/29/energy-jobs/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">альтернативної енергетики<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/solar-panels-1794467_960_720-300x200.jpg" />У світовій сфері поновлювальної енергетики працюють вже 10 млн осіб</span></a> не лише як фактору національної безпеки, але й інструменту створення нових робочих місць та сприяння економічному зростанню:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Паризька хартія життєво важлива для нашого колективного майбутнього. Важливо також, щоб американське суспільство, як і суспільства інших країн, бізнес-співтовариства, мобілізувалися, щоб зберегти Паризьку хартію як головну гарантію майбутнього наших дітей та онуків</p>			</blockquote><p>Прем&#8217;єр Державної ради КНР Лі Кецян заявив, що країна виконає зобов&#8217;язання, прописані в Паризькій угоді.</p><h4><strong>Що являє собою Паризька угода?</strong></h4><p>Паризька угода (фр. L&#8217;accord de Paris) — угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0_(2015)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо регулювання</a> заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC в Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Голова конференції Лоран Фабіус, міністр іноземних справ Франції, зазначив, що цей «амбітний і збалансований» план був «історичною поворотною точкою» у меті зменшення темпів глобального потепління. Угода вступила в силу 4 листопада 2016 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов&#8217;язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.</p><h4><strong>Чи є Україна учасницею цієї угоди?</strong></h4><p>Україна підписала Угоду 22 квітня 2016 року у Нью-Йорку, а парламент ратифікував її 14 липня 2016 року. Президент України <a href="/2017/05/17/eu-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Петро Порошенко<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/building-79221_1280-300x200.jpg" />«Безвіз» підписано — із 11 червня український паспорт додасть 40 позицій у GPP Rank</span></a> підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016-го. Із жовтня того ж року до неї приєдналися Канада, Болівія, Непал, Європейський Союз і низка країн ЄС. На той момент угоду ратифікували 72 країни, на які припадає понад 56% викидів парникових газів на планеті.</p><h4><strong>Реакція представників великого бізнесу у США</strong></h4><p>Засновник Tesla і SpaceX <a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Ілон Маск<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a> оголосив про вихід з експертних рад при президенті США Дональді Трампі, назвавши рішення Трампа «поганим для Америки і всього світу»:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">Am departing presidential councils. Climate change is real. Leaving Paris is not good for America or the world.</p><p>— Elon Musk (@elonmusk) <a href="https://twitter.com/elonmusk/status/870369915894546432">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><p>Також про свій вихід з експертних рад при президенті США заявив глава The Walt Disney Company Роберт Ігер:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">As a matter of principle, I&#8217;ve resigned from the President&#8217;s Council over the <a href="https://twitter.com/hashtag/ParisAgreement?src=hash">#ParisAgreement</a> withdrawal.</p><p>— Robert Iger (@RobertIger) <a href="https://twitter.com/RobertIger/status/870413002893254656">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><p>Негативною на рішення президента США була і реакція очільника Facebook <a href="/2017/05/29/zuck-tells/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Марка Цукерберґа<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/18620824_10103748160328451_4582996853759431167_o-300x200.jpg" />CEO Facebook до випускників: «Настав час визначити новий соціальний контракт»</span></a>:</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fzuck%2Fposts%2F10103765754210171" width="500" height="518" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p><h4><strong>Про що говорять у Парижі?</strong></h4><p>Президент Франції запросив вчених із США переїхати у Францію і продовжити свою роботу, зазначивши, що США можуть відвертаються від світу, але його країна не буде відвертатися від Америки та від проблем глобального потепління:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">Statement on the US&#8217; withdrawal from the Paris climate agreements. <a href="https://twitter.com/hashtag/parisagreement?src=hash">#parisagreement</a><a href="https://t.co/T4XOjWZW0Q">https://t.co/T4XOjWZW0Q</a></p><p>— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) <a href="https://twitter.com/EmmanuelMacron/status/870396270829084672">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><h4><strong>А що, якщо ніякого глобального потепління нема?</strong></h4><p>Якщо ви теж не вірите в те, що льодовики тануть, а збільшення викидів в атмосферу руйнує клімат, просто <a href="https://qz.com/963439/a-massive-iceberg-photobombed-ferryland-newfoundland-a-small-canadian-fishing-village/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перегляньте</a> квітневий матеріал від Quartz — знана у всьому світі «алея айсберґів» зазвичай за сезон «пропускає» 687 крижаних брил-велетнів, натомість цьогоріч усього за місяць їх пропливло близько 600. Якщо температура повітря на планеті не росте, чому тоді тисячолітні льодовики почали зменшуватися і розколюватися? Питання риторичне.</p><blockquote class="instagram-media" style="background: #FFF; border: 0; border-radius: 3px; box-shadow: 0 0 1px 0 rgba(0,0,0,0.5),0 1px 10px 0 rgba(0,0,0,0.15); margin: 1px; max-width: 658px; padding: 0; width: calc(100% - 2px);" data-instgrm-captioned="" data-instgrm-version="7"><div style="padding: 8px;"><div style="background: #F8F8F8; line-height: 0; margin-top: 40px; padding: 33.33333333333333% 0; text-align: center; width: 100%;"></div><p style="margin: 8px 0 0 0; padding: 0 4px;"><a style="color: #000; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: normal; line-height: 17px; text-decoration: none; word-wrap: break-word;" href="https://www.instagram.com/p/BS7KWxqludM/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">A majestic visitor from the north. This impressive iceberg has been &#8220;hanging out&#8221; at the historic town of Ferryland most of this week. Hopefully the first of many this season! #ExploreNL #ExploreCanada #Iceberg #Newfoundland #Spring</a></p><p style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px; margin-bottom: 0; margin-top: 8px; overflow: hidden; padding: 8px 0 7px; text-align: center; text-overflow: ellipsis; white-space: nowrap;">A post shared by BirdTheRock Nature Tours (@birdtherocknl) on <time style="font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px;" datetime="2017-04-15T23:27:01+00:00">Apr 15, 2017 at 4:27pm PDT</time></p></div></blockquote><p><script async defer src="//platform.instagram.com/en_US/embeds.js"></script></p><h4><strong>Що робити, якщо ви не еколог та не бізнесмен?</strong></h4><p>Навіть без приєднання до міжнародних угод можна сприяти зменшенню викидів в атмосферу: використовувати напрацювання <a href="/2017/05/26/solargaps-wins/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">стартапів із альтернативної енергетики<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/e4069d4de17554937bf54017c666d7fe_original-300x200.jpg" />«Сонячні» жалюзі з України зібрали $50 тис на Kickstarter</span></a>, контролювати <a href="/2017/05/25/ukr-startups/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">рівень витрат тепла<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/seminar-594125_1280-1-300x200.jpg" />5 українських стартапів, відомих в усьому світі</span></a>, сортувати та розділяти побутове сміття, користуватися <a href="/2017/05/25/electrocars/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">електромобілем<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/car-1209912_1280-300x200.jpg" />Коротка історія електромобілів у світі</span></a> — це початкові кроки, які ви можете почати робити цілком самостійно, бо крок одного —це крок до змін серед сотень (а то й тисяч) людей на нашій планеті. Очільники країн змінюються, президенти можуть бути різними, а Земля у нас — одна, не забувайте про це.</p>

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Вночі за київським часом президент Дональд Трамп оголосив про вихід США із умов Паризької угоди про зміни клімату від 2015 року. Чому ця заява викликала такий резонанс та що варто знати про те, як міжнародна спільнота намагається не занапастити планету через економічне зростання та розвиток промисловості — все це у нашому матеріалі

Президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати виходять із Паризької угоди про клімат. Чому це важливо і викликало таку бурхливу реакцію не лише у науковців, але й у представників бізнесу?
<h4><strong>Що сталося?</strong></h4>
Президент США <a href="https://ecology.unian.ua/ecologyclimate/1954966-tramp-ogolosiv-pro-vihid-ssha-iz-parizkoji-ugodi-po-klimatu.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявив</a>, що Вашингтон почне нові переговори про укладення угоди по клімату — мовляв, економічні умови цієї угоди не є справедливими для США та американської промисловості. На підтримку своїх слів він твердить, що виконання зобов’язань за цією угодою призвело би в США до скорочення 2,7 млн робочих місць до 2025 року — а Зелений кліматичний фонд ООН (GCF), створений для надання допомоги країнам, що розвиваються, взагалі звинуватив у пом'якшенні наслідків зміни клімату та адаптації до них для одних учасників на шкоду іншим, зокрема, що Китай використовує вугілля і забруднює довкілля, але не став платити більше за свої дії. До слова — ще під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що не існує ніякого глобального потепління.
<h4><strong>Як реагує згаданий вище Китай?</strong></h4>
Лідери Євросоюзу і Китай <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/news-40127491" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вирішили випустити</a> спільну заяву на підтримку Паризької хартії, яка, на їхню думку, сьогодні важлива як ніколи — у документі все ті ж аргументи на користь <a href="https://nachasi.com/2017/05/29/energy-jobs/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">альтернативної енергетики</a> не лише як фактору національної безпеки, але й інструменту створення нових робочих місць та сприяння економічному зростанню:

[blockquote_with_author content="Паризька хартія життєво важлива для нашого колективного майбутнього. Важливо також, щоб американське суспільство, як і суспільства інших країн, бізнес-співтовариства, мобілізувалися, щоб зберегти Паризьку хартію як головну гарантію майбутнього наших дітей та онуків"]

Прем'єр Державної ради КНР Лі Кецян заявив, що країна виконає зобов'язання, прописані в Паризькій угоді.
<h4><strong>Що являє собою Паризька угода?</strong></h4>
Паризька угода (фр. L'accord de Paris) — угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Паризька_угода_(2015)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо регулювання</a> заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC в Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Голова конференції Лоран Фабіус, міністр іноземних справ Франції, зазначив, що цей «амбітний і збалансований» план був «історичною поворотною точкою» у меті зменшення темпів глобального потепління. Угода вступила в силу 4 листопада 2016 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов'язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.
<h4><strong>Чи є Україна учасницею цієї угоди?</strong></h4>
Україна підписала Угоду 22 квітня 2016 року у Нью-Йорку, а парламент ратифікував її 14 липня 2016 року. Президент України <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/eu-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Петро Порошенко</a> підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016-го. Із жовтня того ж року до неї приєдналися Канада, Болівія, Непал, Європейський Союз і низка країн ЄС. На той момент угоду ратифікували 72 країни, на які припадає понад 56% викидів парникових газів на планеті.
<h4><strong>Реакція представників великого бізнесу у США</strong></h4>
Засновник Tesla і SpaceX <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ілон Маск</a> оголосив про вихід з експертних рад при президенті США Дональді Трампі, назвавши рішення Трампа «поганим для Америки і всього світу»:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">Am departing presidential councils. Climate change is real. Leaving Paris is not good for America or the world.</p>
— Elon Musk (@elonmusk) <a href="https://twitter.com/elonmusk/status/870369915894546432">June 1, 2017</a></blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>

Також про свій вихід з експертних рад при президенті США заявив глава The Walt Disney Company Роберт Ігер:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">As a matter of principle, I've resigned from the President's Council over the <a href="https://twitter.com/hashtag/ParisAgreement?src=hash">#ParisAgreement</a> withdrawal.</p>
— Robert Iger (@RobertIger) <a href="https://twitter.com/RobertIger/status/870413002893254656">June 1, 2017</a></blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>

Негативною на рішення президента США була і реакція очільника Facebook <a href="https://nachasi.com/2017/05/29/zuck-tells/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Марка Цукерберґа</a>:

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fzuck%2Fposts%2F10103765754210171" width="500" height="518" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>
<h4><strong>Про що говорять у Парижі?</strong></h4>
Президент Франції запросив вчених із США переїхати у Францію і продовжити свою роботу, зазначивши, що США можуть відвертаються від світу, але його країна не буде відвертатися від Америки та від проблем глобального потепління:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">Statement on the US' withdrawal from the Paris climate agreements. <a href="https://twitter.com/hashtag/parisagreement?src=hash">#parisagreement</a><a href="https://t.co/T4XOjWZW0Q">https://t.co/T4XOjWZW0Q</a></p>
— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) <a href="https://twitter.com/EmmanuelMacron/status/870396270829084672">June 1, 2017</a></blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>
<h4><strong>А що, якщо ніякого глобального потепління нема?</strong></h4>
Якщо ви теж не вірите в те, що льодовики тануть, а збільшення викидів в атмосферу руйнує клімат, просто <a href="https://qz.com/963439/a-massive-iceberg-photobombed-ferryland-newfoundland-a-small-canadian-fishing-village/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перегляньте</a> квітневий матеріал від Quartz — знана у всьому світі «алея айсберґів» зазвичай за сезон «пропускає» 687 крижаних брил-велетнів, натомість цьогоріч усього за місяць їх пропливло близько 600. Якщо температура повітря на планеті не росте, чому тоді тисячолітні льодовики почали зменшуватися і розколюватися? Питання риторичне.
<blockquote class="instagram-media" style="background: #FFF; border: 0; border-radius: 3px; box-shadow: 0 0 1px 0 rgba(0,0,0,0.5),0 1px 10px 0 rgba(0,0,0,0.15); margin: 1px; max-width: 658px; padding: 0; width: calc(100% - 2px);" data-instgrm-captioned="" data-instgrm-version="7">
<div style="padding: 8px;">
<div style="background: #F8F8F8; line-height: 0; margin-top: 40px; padding: 33.33333333333333% 0; text-align: center; width: 100%;"></div>
<p style="margin: 8px 0 0 0; padding: 0 4px;"><a style="color: #000; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: normal; line-height: 17px; text-decoration: none; word-wrap: break-word;" href="https://www.instagram.com/p/BS7KWxqludM/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">A majestic visitor from the north. This impressive iceberg has been "hanging out" at the historic town of Ferryland most of this week. Hopefully the first of many this season! #ExploreNL #ExploreCanada #Iceberg #Newfoundland #Spring</a></p>
<p style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px; margin-bottom: 0; margin-top: 8px; overflow: hidden; padding: 8px 0 7px; text-align: center; text-overflow: ellipsis; white-space: nowrap;">A post shared by BirdTheRock Nature Tours (@birdtherocknl) on <time style="font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px;" datetime="2017-04-15T23:27:01+00:00">Apr 15, 2017 at 4:27pm PDT</time></p>

</div></blockquote>
<script async defer src="//platform.instagram.com/en_US/embeds.js"></script>
<h4><strong>Що робити, якщо ви не еколог та не бізнесмен?</strong></h4>
Навіть без приєднання до міжнародних угод можна сприяти зменшенню викидів в атмосферу: використовувати напрацювання <a href="https://nachasi.com/2017/05/26/solargaps-wins/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">стартапів із альтернативної енергетики</a>, контролювати <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/ukr-startups/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">рівень витрат тепла</a>, сортувати та розділяти побутове сміття, користуватися <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/electrocars/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">електромобілем</a> — це початкові кроки, які ви можете почати робити цілком самостійно, бо крок одного —це крок до змін серед сотень (а то й тисяч) людей на нашій планеті. Очільники країн змінюються, президенти можуть бути різними, а Земля у нас — одна, не забувайте про це.

<p>Президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати виходять із Паризької угоди про клімат. Чому це важливо і викликало таку бурхливу реакцію не лише у науковців, але й у представників бізнесу?</p><h4><strong>Що сталося?</strong></h4><p>Президент США <a href="https://ecology.unian.ua/ecologyclimate/1954966-tramp-ogolosiv-pro-vihid-ssha-iz-parizkoji-ugodi-po-klimatu.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявив</a>, що Вашингтон почне нові переговори про укладення угоди по клімату — мовляв, економічні умови цієї угоди не є справедливими для США та американської промисловості. На підтримку своїх слів він твердить, що виконання зобов’язань за цією угодою призвело би в США до скорочення 2,7 млн робочих місць до 2025 року — а Зелений кліматичний фонд ООН (GCF), створений для надання допомоги країнам, що розвиваються, взагалі звинуватив у пом&#8217;якшенні наслідків зміни клімату та адаптації до них для одних учасників на шкоду іншим, зокрема, що Китай використовує вугілля і забруднює довкілля, але не став платити більше за свої дії. До слова — ще під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що не існує ніякого глобального потепління.</p><h4><strong>Як реагує згаданий вище Китай?</strong></h4><p>Лідери Євросоюзу і Китай <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/news-40127491" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вирішили випустити</a> спільну заяву на підтримку Паризької хартії, яка, на їхню думку, сьогодні важлива як ніколи — у документі все ті ж аргументи на користь <a href="/2017/05/29/energy-jobs/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">альтернативної енергетики</a> не лише як фактору національної безпеки, але й інструменту створення нових робочих місць та сприяння економічному зростанню:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Паризька хартія життєво важлива для нашого колективного майбутнього. Важливо також, щоб американське суспільство, як і суспільства інших країн, бізнес-співтовариства, мобілізувалися, щоб зберегти Паризьку хартію як головну гарантію майбутнього наших дітей та онуків</p>			</blockquote><p>Прем&#8217;єр Державної ради КНР Лі Кецян заявив, що країна виконає зобов&#8217;язання, прописані в Паризькій угоді.</p><h4><strong>Що являє собою Паризька угода?</strong></h4><p>Паризька угода (фр. L&#8217;accord de Paris) — угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Паризька_угода_(2015)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо регулювання</a> заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC в Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Голова конференції Лоран Фабіус, міністр іноземних справ Франції, зазначив, що цей «амбітний і збалансований» план був «історичною поворотною точкою» у меті зменшення темпів глобального потепління. Угода вступила в силу 4 листопада 2016 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов&#8217;язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.</p><h4><strong>Чи є Україна учасницею цієї угоди?</strong></h4><p>Україна підписала Угоду 22 квітня 2016 року у Нью-Йорку, а парламент ратифікував її 14 липня 2016 року. Президент України <a href="/2017/05/17/eu-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Петро Порошенко</a> підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016-го. Із жовтня того ж року до неї приєдналися Канада, Болівія, Непал, Європейський Союз і низка країн ЄС. На той момент угоду ратифікували 72 країни, на які припадає понад 56% викидів парникових газів на планеті.</p><h4><strong>Реакція представників великого бізнесу у США</strong></h4><p>Засновник Tesla і SpaceX <a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ілон Маск</a> оголосив про вихід з експертних рад при президенті США Дональді Трампі, назвавши рішення Трампа «поганим для Америки і всього світу»:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">Am departing presidential councils. Climate change is real. Leaving Paris is not good for America or the world.</p><p>— Elon Musk (@elonmusk) <a href="https://twitter.com/elonmusk/status/870369915894546432">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><p>Також про свій вихід з експертних рад при президенті США заявив глава The Walt Disney Company Роберт Ігер:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">As a matter of principle, I&#8217;ve resigned from the President&#8217;s Council over the <a href="https://twitter.com/hashtag/ParisAgreement?src=hash">#ParisAgreement</a> withdrawal.</p><p>— Robert Iger (@RobertIger) <a href="https://twitter.com/RobertIger/status/870413002893254656">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><p>Негативною на рішення президента США була і реакція очільника Facebook <a href="/2017/05/29/zuck-tells/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Марка Цукерберґа</a>:</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fzuck%2Fposts%2F10103765754210171" width="500" height="518" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p><h4><strong>Про що говорять у Парижі?</strong></h4><p>Президент Франції запросив вчених із США переїхати у Францію і продовжити свою роботу, зазначивши, що США можуть відвертаються від світу, але його країна не буде відвертатися від Америки та від проблем глобального потепління:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">Statement on the US&#8217; withdrawal from the Paris climate agreements. <a href="https://twitter.com/hashtag/parisagreement?src=hash">#parisagreement</a><a href="https://t.co/T4XOjWZW0Q">https://t.co/T4XOjWZW0Q</a></p><p>— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) <a href="https://twitter.com/EmmanuelMacron/status/870396270829084672">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><h4><strong>А що, якщо ніякого глобального потепління нема?</strong></h4><p>Якщо ви теж не вірите в те, що льодовики тануть, а збільшення викидів в атмосферу руйнує клімат, просто <a href="https://qz.com/963439/a-massive-iceberg-photobombed-ferryland-newfoundland-a-small-canadian-fishing-village/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перегляньте</a> квітневий матеріал від Quartz — знана у всьому світі «алея айсберґів» зазвичай за сезон «пропускає» 687 крижаних брил-велетнів, натомість цьогоріч усього за місяць їх пропливло близько 600. Якщо температура повітря на планеті не росте, чому тоді тисячолітні льодовики почали зменшуватися і розколюватися? Питання риторичне.</p><blockquote class="instagram-media" style="background: #FFF; border: 0; border-radius: 3px; box-shadow: 0 0 1px 0 rgba(0,0,0,0.5),0 1px 10px 0 rgba(0,0,0,0.15); margin: 1px; max-width: 658px; padding: 0; width: calc(100% - 2px);" data-instgrm-captioned="" data-instgrm-version="7"><div style="padding: 8px;"><div style="background: #F8F8F8; line-height: 0; margin-top: 40px; padding: 33.33333333333333% 0; text-align: center; width: 100%;"></div><p style="margin: 8px 0 0 0; padding: 0 4px;"><a style="color: #000; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: normal; line-height: 17px; text-decoration: none; word-wrap: break-word;" href="https://www.instagram.com/p/BS7KWxqludM/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">A majestic visitor from the north. This impressive iceberg has been &#8220;hanging out&#8221; at the historic town of Ferryland most of this week. Hopefully the first of many this season! #ExploreNL #ExploreCanada #Iceberg #Newfoundland #Spring</a></p><p style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px; margin-bottom: 0; margin-top: 8px; overflow: hidden; padding: 8px 0 7px; text-align: center; text-overflow: ellipsis; white-space: nowrap;">A post shared by BirdTheRock Nature Tours (@birdtherocknl) on <time style="font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px;" datetime="2017-04-15T23:27:01+00:00">Apr 15, 2017 at 4:27pm PDT</time></p></div></blockquote><p><script async defer src="//platform.instagram.com/en_US/embeds.js"></script></p><h4><strong>Що робити, якщо ви не еколог та не бізнесмен?</strong></h4><p>Навіть без приєднання до міжнародних угод можна сприяти зменшенню викидів в атмосферу: використовувати напрацювання <a href="/2017/05/26/solargaps-wins/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">стартапів із альтернативної енергетики</a>, контролювати <a href="/2017/05/25/ukr-startups/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">рівень витрат тепла</a>, сортувати та розділяти побутове сміття, користуватися <a href="/2017/05/25/electrocars/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">електромобілем</a> — це початкові кроки, які ви можете почати робити цілком самостійно, бо крок одного —це крок до змін серед сотень (а то й тисяч) людей на нашій планеті. Очільники країн змінюються, президенти можуть бути різними, а Земля у нас — одна, не забувайте про це.</p>

Паризька угода про клімат — чому про це всі говорять

{:ua}Головне, що варто знати про Паризьку угоду, США та зміни клімату{:}

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

BBC — найнадійніше британське (та й світове) джерело новин. Але не лише цим (та своїм легендарними стандартами журналістики) відома медіакорпорація — але й незвичними підходами до інтерактиву. 5 медіапроектів свідчать про це якнайкраще

Це — приголомшлива серія експериментальних сайтів. Їх об’єднує ідея взяти дані і представити їх людям так, аби вони змогли освоїти нові способи взаємодії з ними. Від знання свого тіла краще до інтерактивних експериментів з хімії — дивіться далі самі.


<h4><strong>Інтерактивні хімічні експерименти Biggest Bangs</strong></h4>
Це не перше інтерактивне відео на YouTube, яке ви побачите, але воно — одне із найкращих. Глядачів запрошують до лабораторії BBC, щоби створити власні експерименти, намагаючись зробити найбільший вибух.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/wvblSXIdf3A" width="660" height="377" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Вас дають вісім елементів: водень, натрій, сірка, азот, хлор, кисень, йод і алюміній. Виберіть будь-які два, щоби їх змішувати, і подивіться експеримент на YouTube. Оповідач пояснює те, що відбувається, з типовим почуттям гумору BBC. Повторіть експерименти з такою кількістю елементів, з якою забажаєте — і знайдіть той, який вибухає найгучніше.
<h4><strong><a href="http://www.bbc.com/future/bespoke/story/20150306-journey-to-the-centre-of-earth/index.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Journey to the Center of the Earth</a></strong></h4>
Припустимо, ви отримали два нових транспортних засоби. Одним з них є бурильна машина, що може пройти кору Землі наскрізь, діставшись до ядра. Інший засіб для пересування — це підводний човен, здатний дістатись до глибин океанів, де ніхто ніколи не був. Що ви побачите там за допомогою кожної із цих машин?

<img class="alignnone wp-image-3996 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-journey-center-of-earth.png" alt="" width="670" height="341" />

Подорожі до центру Землі можна здійснити в будь-якому браузері. Прокрутіть вниз, щоби переглянути, як рухатимуться 2 транспортних засоби, з кожним кліком опускаючись все глибше. Сайт покаже вам цікаві факти на шляху до Земного ядра. Це — захоплюючий погляд на речі, які лежать під нами, але на які ми ніколи не звертаємо багато уваги. А ще — прекрасний спосіб навчити ваших дітей науковим фактам у повсякденному житті.
<h4><strong><a href="http://www.bbc.com/future/bespoke/20140304-how-big-is-space-interactive/index.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">How Big Is Space?</a></strong></h4>
Тут у вас є можливість зануритись в глибини нашої планети або ж навпаки відправитись досліджувати простори космосу. Цей інтерактивний сайт працює аналогічно до попереднього, але замість того, щоби спостерігати за бурильною машиною та підводним човном, ви можете «полетіти» ракетою.

<img class="alignnone wp-image-3999 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-space.png" alt="" width="670" height="321" />

З кожним кліком ви будете йти далі в космос, спостерігаючи як колір навколишнього простору змінюється по мірі вашого руху. Дізнайтеся, яку відстань мав подолати Юрій Гагарін, щоби стати першою людиною в космосі, або зможете наочно побачити відстань між Землею і Сонцем.
<h4><strong><a href="http://www.bbc.com/earth/story/the-making-of-me-and-you" target="_blank" rel="noopener noreferrer">How Much of Your Body Is You?</a></strong></h4>
Людське тіло є неймовірно складним механізмом. Якщо ви зупинитеся і подумайте про це, то здивуєтеся тому, як багато речей та процесів функціонують одночасно так ефективно всередині вас. Хочете дізнатися, що з чого насправді складається ваше тіло?

<img class="alignnone wp-image-4003 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-human-body.png" alt="" width="670" height="448" />

Цей сайт попросить вас вказати дату народження, вік, стать, зріст і вагу. Потім він викладає 4 діаграми даних: вміст тіла, калькулятор ваги, розмір тіла і з чого ви складаєтеся. Ви дізнаєтесь  скільки у вашому тілі кисню, низку інших складових та показників. Також можна дізнатись, скільки даних зберігаються у вашій ДНК, або яка частина вашого тіла складається з води. Це — захоплюючий погляд на все, що відбувається всередині вас і з вами просто зараз.
<h4><strong><a href="http://www.bbc.co.uk/programmes/articles/1kWsQcfTPFjfz9sdxfTGFhC/our-world-war-interactive-episode" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Our World War: Can You Survive World War I?</a></strong></h4>
Ви ніколи не бачили нічого подібного — найповніший ресурс, який може вам знадобитись для вивчення подій Першої Світової війни. Перед вами будуть інтерактивні епізоди, де ви зможете стати учасником (чи учасницею) подій.

<img class="alignnone wp-image-4006 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-episode-world-war.png" alt="" width="670" height="448" />

Інтерактивний епізод змушує вас спробувати себе в ролі командира під час бою. Приймати рішення доведеться виважено, адже на часі — зберегти життя своє та своїх солдатів. На кожному етапі, ви отримаєте невелику оцінку ваших навичок. Це як грати в гру, тільки набагато краще, тому що епізоди засновані на подіях із реального минулого: хоча персонажі вигадані, ситуація і рішення походять від реальних історій, розказаних ветеранами Першої Світової.

<p>Це — приголомшлива серія експериментальних сайтів. Їх об’єднує ідея взяти дані і представити їх людям так, аби вони змогли освоїти нові способи взаємодії з ними. Від знання свого тіла краще до інтерактивних експериментів з хімії — дивіться далі самі.</p><p></p><h4><strong>Інтерактивні хімічні експерименти Biggest Bangs</strong></h4><p>Це не перше інтерактивне відео на YouTube, яке ви побачите, але воно — одне із найкращих. Глядачів запрошують до лабораторії BBC, щоби створити власні експерименти, намагаючись зробити найбільший вибух.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/wvblSXIdf3A" width="660" height="377" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Вас дають вісім елементів: водень, натрій, сірка, азот, хлор, кисень, йод і алюміній. Виберіть будь-які два, щоби їх змішувати, і подивіться експеримент на YouTube. Оповідач пояснює те, що відбувається, з типовим почуттям гумору BBC. Повторіть експерименти з такою кількістю елементів, з якою забажаєте — і знайдіть той, який вибухає найгучніше.</p><h4><strong><a href="http://www.bbc.com/future/bespoke/story/20150306-journey-to-the-centre-of-earth/index.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Journey to the Center of the Earth</a></strong></h4><p>Припустимо, ви отримали два нових транспортних засоби. Одним з них є бурильна машина, що може пройти кору Землі наскрізь, діставшись до ядра. Інший засіб для пересування — це підводний човен, здатний дістатись до глибин океанів, де ніхто ніколи не був. Що ви побачите там за допомогою кожної із цих машин?</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-3996 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-journey-center-of-earth.png" alt="" width="670" height="341" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-journey-center-of-earth.png 670w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-journey-center-of-earth-300x153.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-journey-center-of-earth-650x331.png 650w" sizes="(max-width: 670px) 100vw, 670px" /></p><p>Подорожі до центру Землі можна здійснити в будь-якому браузері. Прокрутіть вниз, щоби переглянути, як рухатимуться 2 транспортних засоби, з кожним кліком опускаючись все глибше. Сайт покаже вам цікаві факти на шляху до Земного ядра. Це — захоплюючий погляд на речі, які лежать під нами, але на які ми ніколи не звертаємо багато уваги. А ще — прекрасний спосіб навчити ваших дітей науковим фактам у повсякденному житті.</p><h4><strong><a href="http://www.bbc.com/future/bespoke/20140304-how-big-is-space-interactive/index.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">How Big Is Space?</a></strong></h4><p>Тут у вас є можливість зануритись в глибини нашої планети або ж навпаки відправитись досліджувати простори космосу. Цей інтерактивний сайт працює аналогічно до попереднього, але замість того, щоби спостерігати за бурильною машиною та підводним човном, ви можете «полетіти» ракетою.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-3999 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-space.png" alt="" width="670" height="321" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-space.png 670w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-space-300x144.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-space-650x311.png 650w" sizes="(max-width: 670px) 100vw, 670px" /></p><p>З кожним кліком ви будете йти далі в космос, спостерігаючи як колір навколишнього простору змінюється по мірі вашого руху. Дізнайтеся, яку відстань мав подолати Юрій Гагарін, щоби стати першою людиною в космосі, або зможете наочно побачити відстань між Землею і Сонцем.</p><h4><strong><a href="http://www.bbc.com/earth/story/the-making-of-me-and-you" target="_blank" rel="noopener noreferrer">How Much of Your Body Is You?</a></strong></h4><p>Людське тіло є неймовірно складним механізмом. Якщо ви зупинитеся і подумайте про це, то здивуєтеся тому, як багато речей та процесів функціонують одночасно так ефективно всередині вас. Хочете дізнатися, що з чого насправді складається ваше тіло?</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-4003 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-human-body.png" alt="" width="670" height="448" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-human-body.png 670w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-human-body-300x200.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-human-body-650x435.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-human-body-600x400.png 600w" sizes="(max-width: 670px) 100vw, 670px" /></p><p>Цей сайт попросить вас вказати дату народження, вік, стать, зріст і вагу. Потім він викладає 4 діаграми даних: вміст тіла, калькулятор ваги, розмір тіла і з чого ви складаєтеся. Ви дізнаєтесь  скільки у вашому тілі кисню, низку інших складових та показників. Також можна дізнатись, скільки даних зберігаються у вашій ДНК, або яка частина вашого тіла складається з води. Це — захоплюючий погляд на все, що відбувається всередині вас і з вами просто зараз.</p><h4><strong><a href="http://www.bbc.co.uk/programmes/articles/1kWsQcfTPFjfz9sdxfTGFhC/our-world-war-interactive-episode" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Our World War: Can You Survive World War I?</a></strong></h4><p>Ви ніколи не бачили нічого подібного — найповніший ресурс, який може вам знадобитись для вивчення подій Першої Світової війни. Перед вами будуть інтерактивні епізоди, де ви зможете стати учасником (чи учасницею) подій.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-4006 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-episode-world-war.png" alt="" width="670" height="448" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-episode-world-war.png 670w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-episode-world-war-300x200.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-episode-world-war-650x435.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/bbc-interactive-episode-world-war-600x400.png 600w" sizes="(max-width: 670px) 100vw, 670px" /></p><p>Інтерактивний епізод змушує вас спробувати себе в ролі командира під час бою. Приймати рішення доведеться виважено, адже на часі — зберегти життя своє та своїх солдатів. На кожному етапі, ви отримаєте невелику оцінку ваших навичок. Це як грати в гру, тільки набагато краще, тому що епізоди засновані на подіях із реального минулого: хоча персонажі вигадані, ситуація і рішення походять від реальних історій, розказаних ветеранами Першої Світової.</p>

5 незвичайних інтерактивних міні-сайтів від BBC

{:ua}Які незвичні сайти пропонує BBC інтернет-користувачам?{:}

Ви також відноситеся до одного з тих студентів, які перш, ніж відкрити книгу, складаєте плейліст? Чи, можливо, вас дратує будь-який «фоновий» звук, навіть тоді, коли грає ваша улюблена команда. На часі розібратися, чи заважає музика, а чи допомагає продуктивності

Чи корисно слухати музику під час навчального процесу? Яка мелодія піднімає продуктивність, а яка лише відволікає? Погана новина для тих, хто без навушників не сідає за письмовий стіл — науковці стверджують, що тиша насправді найкраща умови для продуктивного навчання.
<h4><strong>Музика та інтелект: що кажуть науковці?</strong></h4>
Не новина, що так званий «ефект Моцарта» розвінчали вже давно. В 1993 році низка вчених стверджували, що підлітки, яким давали слухати сонату Моцарта в ре мажорі, пізніше набагато краще справлялися зі спеціальними тестами, а діти, які вирішували аналогічну задачу у тиші, були менш здібні. Такий стан експерти пояснили тим, що музика моцартівських творів нібито найбільшою мірою відповідає висоті й чистоті сигналів мозку. Тоді ж розпочали застосовувати музику Моцарта у якості терапевтичного засобу для лікування хвороби Альцгеймера та дітей, що відстають у розвитку. Утім, як стало відомо так званий «ефект Моцарта» — не більше, ніж міф.

Водночас, психолог Френсіс Раушер, яка досліджує вплив музики на людський мозок, ненавмисне підтримала тренд «поставити класичну музику ненародженому дитяті й розвинути його інтелектуальні здібності таким чином». Вона стверджує, що правильний зв'язок між музикою та мозком може покращити певні когнітивні можливості (просторове уявлення, наприклад) на короткий відрізок часу. Крім того, вона звертає увагу на те, що стиль музики, який підвищує працездатність, для кожного свій і залежить від вподобань. Отже, якщо хтось ненавидить Моцарта, то його мелодії радше дратуватимуть і аж ніяк не стимулюватимуть інтелектуальну діяльність.

Інший науковець — Нік Перхем з університету Уельсу вважає, що музика може завадити мозковим навичкам, які необхідні для вирішення математичних завдань або вивчення мови. І у цьому випадку неважливо, чи подобається мелодія чи ні. Він також виявив, що музика у комбінації з піснею дуже негативно впливає на процес навчання. Однак, усі ці міркування доволі прагматичні. Якщо ж потрібно перш, ніж налаштуватися на тривалий процес мозкової активності трохи розслабитися, то звісно улюблені хіти можуть стати у нагоді.
<h4><strong>Блоґери залишаються при своїй думці</strong></h4>
Попри намагання науки переконати у тому, що під час навчання слід вимкнути відволікаючу мелодію, багато студентів залишаються переконаними у тому, що навушники — важливий компонент навчального процесу. Ось що кажуть три блогери, які паралельно здобувають вищу освіту:
<h4 style="text-align: right;"><strong>Алія: «Підлаштуй такт до темпу завдання»</strong></h4>
— Навчальний процес має кілька форм. Іноді потрібен активний і інтерактивний підхід. Іноді потрібно зосередитися, бути терплячим для того, щоб кілька разів повторити матеріал або й вивчити його на пам'ять. У цьому випадку ніщо не допомагає мені так добре, як класична музика. Звісно, іноді бувають моменти, коли хочеться навчатися у повній тиші, але я можу пригадати кілька вирішальних моментів, коли застосовувалися формули для вирішення проблем, читалися великі тексти, або просто записувався конспект, коли мій мозок стимулювати рок-н-ролльні ритми.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/wXVQNSlFJ6M" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4 style="text-align: right;"><strong>Заїн: «Музика — для перерв»</strong></h4>
— Що стосується музики, то я загалом радше прихильник спокійних і повільних мелодій. Однак, коли я навчаюсь, то я суворо відмовляюсь від будь-яких мелодій, які мене легко відволікають. Утім, я дозволяю робити собі перерви на їжу і тоді вмикаю ту чи іншу мелодію. Я люблю слухати ті хіти, які мотивують мене до подальшої діяльності, як, наприклад, Don’t stop believing.
<h4 style="text-align: right;"><strong>Фелікс: «Налаштуйтесь на правильний ритм»</strong></h4>
— Слухати музику під час навчання — це як самому для себе скласти рецепт заспокійливої пігулки. Вам потрібно точно знати, які інгредієнти зараз підуть на користь вашому стану. Емоції — різні, отже у вашому розпорядженні (як і у мене) може бути кілька плейлістів. За останні вісім років я склав декілька підбірок для різного стану душі. Наприклад, плейліст під назвою «you got this bro» (у перекладі: «у тебе все вийде, брате») до «I would murder the physical manifestation of this subject» (у перекладі: «я убив би фізичну матерію цього предмету») тощо.

Але найбільше я люблю плейліст, з яким я можу розслабитися. Це передусім атмосферна музика без слів. Найбільше тексту у пісні Enya, де слова практично зливаються з фоном. З мого досвіду, якщо ви можете повторювати слова пісні, то від навчання вона лише відволікатиме. Жанр, який мені до вподоби — це chill step. Чимало прикладів можна знайти в YouTube.

А ще краще — традиційна іспанська гітара, особливо фламенко. Ці мелодії творили чудеса щодо деяких з моїх оцінок. Для початку можна послухати Paco de Lucia або «amazing Spanish guitar».

<p>Чи корисно слухати музику під час навчального процесу? Яка мелодія піднімає продуктивність, а яка лише відволікає? Погана новина для тих, хто без навушників не сідає за письмовий стіл — науковці стверджують, що тиша насправді найкраща умови для продуктивного навчання.</p><h4><strong>Музика та інтелект: що кажуть науковці?</strong></h4><p>Не новина, що так званий «ефект Моцарта» розвінчали вже давно. В 1993 році низка вчених стверджували, що підлітки, яким давали слухати сонату Моцарта в ре мажорі, пізніше набагато краще справлялися зі спеціальними тестами, а діти, які вирішували аналогічну задачу у тиші, були менш здібні. Такий стан експерти пояснили тим, що музика моцартівських творів нібито найбільшою мірою відповідає висоті й чистоті сигналів мозку. Тоді ж розпочали застосовувати музику Моцарта у якості терапевтичного засобу для лікування хвороби Альцгеймера та дітей, що відстають у розвитку. Утім, як стало відомо так званий «ефект Моцарта» — не більше, ніж міф.</p><p>Водночас, психолог Френсіс Раушер, яка досліджує вплив музики на людський мозок, ненавмисне підтримала тренд «поставити класичну музику ненародженому дитяті й розвинути його інтелектуальні здібності таким чином». Вона стверджує, що правильний зв&#8217;язок між музикою та мозком може покращити певні когнітивні можливості (просторове уявлення, наприклад) на короткий відрізок часу. Крім того, вона звертає увагу на те, що стиль музики, який підвищує працездатність, для кожного свій і залежить від вподобань. Отже, якщо хтось ненавидить Моцарта, то його мелодії радше дратуватимуть і аж ніяк не стимулюватимуть інтелектуальну діяльність.</p><p>Інший науковець — Нік Перхем з університету Уельсу вважає, що музика може завадити мозковим навичкам, які необхідні для вирішення математичних завдань або вивчення мови. І у цьому випадку неважливо, чи подобається мелодія чи ні. Він також виявив, що музика у комбінації з піснею дуже негативно впливає на процес навчання. Однак, усі ці міркування доволі прагматичні. Якщо ж потрібно перш, ніж налаштуватися на тривалий процес мозкової активності трохи розслабитися, то звісно улюблені хіти можуть стати у нагоді.</p><h4><strong>Блоґери залишаються при своїй думці</strong></h4><p>Попри намагання науки переконати у тому, що під час навчання слід вимкнути відволікаючу мелодію, багато студентів залишаються переконаними у тому, що навушники — важливий компонент навчального процесу. Ось що кажуть три блогери, які паралельно здобувають вищу освіту:</p><h4 style="text-align: right;"><strong>Алія: «Підлаштуй такт до темпу завдання»</strong></h4><p>— Навчальний процес має кілька форм. Іноді потрібен активний і інтерактивний підхід. Іноді потрібно зосередитися, бути терплячим для того, щоб кілька разів повторити матеріал або й вивчити його на пам&#8217;ять. У цьому випадку ніщо не допомагає мені так добре, як класична музика. Звісно, іноді бувають моменти, коли хочеться навчатися у повній тиші, але я можу пригадати кілька вирішальних моментів, коли застосовувалися формули для вирішення проблем, читалися великі тексти, або просто записувався конспект, коли мій мозок стимулювати рок-н-ролльні ритми.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/wXVQNSlFJ6M" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4 style="text-align: right;"><strong>Заїн: «Музика — для перерв»</strong></h4><p>— Що стосується музики, то я загалом радше прихильник спокійних і повільних мелодій. Однак, коли я навчаюсь, то я суворо відмовляюсь від будь-яких мелодій, які мене легко відволікають. Утім, я дозволяю робити собі перерви на їжу і тоді вмикаю ту чи іншу мелодію. Я люблю слухати ті хіти, які мотивують мене до подальшої діяльності, як, наприклад, Don’t stop believing.</p><h4 style="text-align: right;"><strong>Фелікс: «Налаштуйтесь на правильний ритм»</strong></h4><p>— Слухати музику під час навчання — це як самому для себе скласти рецепт заспокійливої пігулки. Вам потрібно точно знати, які інгредієнти зараз підуть на користь вашому стану. Емоції — різні, отже у вашому розпорядженні (як і у мене) може бути кілька плейлістів. За останні вісім років я склав декілька підбірок для різного стану душі. Наприклад, плейліст під назвою «you got this bro» (у перекладі: «у тебе все вийде, брате») до «I would murder the physical manifestation of this subject» (у перекладі: «я убив би фізичну матерію цього предмету») тощо.</p><p>Але найбільше я люблю плейліст, з яким я можу розслабитися. Це передусім атмосферна музика без слів. Найбільше тексту у пісні Enya, де слова практично зливаються з фоном. З мого досвіду, якщо ви можете повторювати слова пісні, то від навчання вона лише відволікатиме. Жанр, який мені до вподоби — це chill step. Чимало прикладів можна знайти в YouTube.</p><p>А ще краще — традиційна іспанська гітара, особливо фламенко. Ці мелодії творили чудеса щодо деяких з моїх оцінок. Для початку можна послухати Paco de Lucia або «amazing Spanish guitar».</p>

Музика для навчання — як це працює

{:ua}Як впливає музика на продуктивність виконання завдань чи навчання?{:}

<p>Щорічно українські вчені створюють чимало винаходів; однак вони змінювали світ і в минулому, і перед вами — 5 фахівців, чиї розробки вплинули на розвиток науки не лише в Україні, але й в усьому світі.
</p><h4><strong>Анатолій Малихін</strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.27.13-PM.png" align="left"]

Харківський вчений Анатолій Малихін винайшов унікальний прилад «Біопромінь» для аналізу крові. Свою роботу присвятив впровадженню приладу для діагностики за новітньою методикою. Закінчивши Харківське медичне училище, у 1964 році вступив одночасно у два виші — Харківський медичний інститут за спеціальністю «Лікувальна справа» і Харківський університет ім. В.Н. Каразіна на факультет біології на спеціальність «Біохімія». Із 1972-го і до наших днів є співробітником Інституту неврології, психіатрії і наркології  НАМН України, пройшов шлях від нейрохірурга до завідуючого нейрохірургічним відділенням, яке очолював протягом 13 років. Крім того, з 1991 р. він є автором багатьох наукових публікацій: понад 100 наукових праць, монографій і методичних рекомендацій, ряду патентів. У 2000 — 2005 роках захистив кандидатську і докторську дисертації.
<h4><strong><b>Петро Бобонич</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.28.41-PM.png" align="left"]

Науковець із Ужгорода запропонував глюкометр у вигляді наручного годинника, за допомогою якого хворий на діабет може оперативно виміряти рівень глюкози у крові. Працював на кафедрі твердотільної електроніки фізичного факультету Ужгородського національного університету. Із 1976-го запатентував понад 25 медичних й фізико-технічних пристроїв, попри те, що не був фаховим медиком. Ідею детектора рівня глюкози почав розробляти, коли 2003 року на цукровий діабет захворіла його дружина.
<h4><strong><b>Федір Піроцький</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.31.28-PM.png" align="left"]

Український вчений, який винайшов <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/tram-odesa/">трамвай</a>, — так, той самий, який є тепер звичним транспортом для більшості міст Європи. В часи, коли народився Федір Аполлонович Піроцький, про такий вид транспорту ще ніхто й помріяти не міг — а народився майбутній конструктор у родині військових лікарів, будучи нащадком козаків.

Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію (1866 рік) і проходив артилерійську службу в Києві. У 1871 року він повернувся з Петербурґу і почав працювати у відділі технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління, де виявив неабиякі здібності винахідника. 1874 рік — саме тоді Піроцький розробив проект машини змінного струму та системи передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев'яних стовпах.

1875 року винахідник на ділянці Сестрорецької залізниці запустив вагони на електричній тязі — і проклав першу електрифіковану лінію.

В Берліні вже за рік рушив перший трамвай, створений за схемою українця. Піроцький також був автором проекту централізованої підземної міської електромережі і запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей.
<h4><strong><b>Сергій Корольов</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.32.35-PM.png" align="left"]

Знаний конструктор ракетно-космічної техніки і один із тих, завдяки кому людство змогло вийти у космос. Попри складну долю та репресії зумів таки зберегти напрацювання — і вже із 1958 року очолив ракетну програму тодішньої комуністичної наддержави. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, було здійснено перший політ людини в космос та вихід людини у відкритий космос. На його честь названо астероїд 1855 Корольов.

Наталія Сергівна, донька Корольова розповідала, що слово «Україна» вимовляли в їхній родині трепетно, з великою любов’ю:

[blockquote_with_author content="Він дуже її любив. Полюбляв українські пісні, українську мову. Це точно. «Дивлюсь я на небо», «Реве та стогне Дніпр широкий» — улюблені пісні батька"]

Коли Корольов запустив ракету з <a href="https://nachasi.com/2018/01/31/kadenyuk-memories/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-schema-attribute="">першим українським космонавтом</a> Павлом Поповичем, той заспівав з космосу для головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…».
<h4><strong><b>Ігор Сікорський</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.33.36-PM.png" align="left"]

Авіаконструктор, котрий мігрував за кордон — і винахідник гелікоптерів. Талановита люди, знавець своєї справи, саме він перший у світі збудував чотирьохмоторного літака «Руський витязь» (1913 рік), важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера із одногвинтовою схемою (1942).

Він емігрував 1918 року до США, де 1923 року заснував компанію Sikorsky Aircraft. Автор літаків-велетнів «Ілля Муромець», Sikorsky S-29-A. Конструктор першого в США літака-амфібії. У 1931 році він презентував проект літального апарату з двома пропелерами — горизонтальним на даху і вертикальним на хвості. У вересні 1939-го почалися випробовування гелікоптера VS-300. 13 травня 1940-го конструктор вперше підняв свою машину у вільний політ. Американська армія зацікавилася таким винаходом, і замовила собі кілька гелікоптерів. Понад півстоліття всі президенти США користуються гелікоптерами Sikorsky.
<p class="p1">[background_substrate_simple color="#00c4ac"]</p>
<p class="p1">Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</p>
<p class="p1">[/background_substrate_simple]</p>
<p class="p1">[wp_quiz_pro id="129750"]</p>

<p>Щорічно українські вчені створюють чимало винаходів; однак вони змінювали світ і в минулому, і перед вами — 5 фахівців, чиї розробки вплинули на розвиток науки не лише в Україні, але й в усьому світі.</p><h4><strong>Анатолій Малихін</strong></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.27.13-PM.png" alt="">			</figure><p>Харківський вчений Анатолій Малихін винайшов унікальний прилад «Біопромінь» для аналізу крові. Свою роботу присвятив впровадженню приладу для діагностики за новітньою методикою. Закінчивши Харківське медичне училище, у 1964 році вступив одночасно у два виші — Харківський медичний інститут за спеціальністю «Лікувальна справа» і Харківський університет ім. В.Н. Каразіна на факультет біології на спеціальність «Біохімія». Із 1972-го і до наших днів є співробітником Інституту неврології, психіатрії і наркології  НАМН України, пройшов шлях від нейрохірурга до завідуючого нейрохірургічним відділенням, яке очолював протягом 13 років. Крім того, з 1991 р. він є автором багатьох наукових публікацій: понад 100 наукових праць, монографій і методичних рекомендацій, ряду патентів. У 2000 — 2005 роках захистив кандидатську і докторську дисертації.</p><h4><strong><b>Петро Бобонич</b></strong></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.28.41-PM.png" alt="">			</figure><p>Науковець із Ужгорода запропонував глюкометр у вигляді наручного годинника, за допомогою якого хворий на діабет може оперативно виміряти рівень глюкози у крові. Працював на кафедрі твердотільної електроніки фізичного факультету Ужгородського національного університету. Із 1976-го запатентував понад 25 медичних й фізико-технічних пристроїв, попри те, що не був фаховим медиком. Ідею детектора рівня глюкози почав розробляти, коли 2003 року на цукровий діабет захворіла його дружина.</p><h4><strong><b>Федір Піроцький</b></strong></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.31.28-PM.png" alt="">			</figure><p>Український вчений, який винайшов <a href="/2017/05/15/tram-odesa/">трамвай</a>, — так, той самий, який є тепер звичним транспортом для більшості міст Європи. В часи, коли народився Федір Аполлонович Піроцький, про такий вид транспорту ще ніхто й помріяти не міг — а народився майбутній конструктор у родині військових лікарів, будучи нащадком козаків.</p><p>Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію (1866 рік) і проходив артилерійську службу в Києві. У 1871 року він повернувся з Петербурґу і почав працювати у відділі технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління, де виявив неабиякі здібності винахідника. 1874 рік — саме тоді Піроцький розробив проект машини змінного струму та системи передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев&#8217;яних стовпах.</p><p>1875 року винахідник на ділянці Сестрорецької залізниці запустив вагони на електричній тязі — і проклав першу електрифіковану лінію.</p><p>В Берліні вже за рік рушив перший трамвай, створений за схемою українця. Піроцький також був автором проекту централізованої підземної міської електромережі і запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей.</p><h4><strong><b>Сергій Корольов</b></strong></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.32.35-PM.png" alt="">			</figure><p>Знаний конструктор ракетно-космічної техніки і один із тих, завдяки кому людство змогло вийти у космос. Попри складну долю та репресії зумів таки зберегти напрацювання — і вже із 1958 року очолив ракетну програму тодішньої комуністичної наддержави. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, було здійснено перший політ людини в космос та вихід людини у відкритий космос. На його честь названо астероїд 1855 Корольов.</p><p>Наталія Сергівна, донька Корольова розповідала, що слово «Україна» вимовляли в їхній родині трепетно, з великою любов’ю:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Він дуже її любив. Полюбляв українські пісні, українську мову. Це точно. «Дивлюсь я на небо», «Реве та стогне Дніпр широкий» — улюблені пісні батька</p>			</blockquote><p>Коли Корольов запустив ракету з <a href="/2018/01/31/kadenyuk-memories/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-schema-attribute="">першим українським космонавтом</a> Павлом Поповичем, той заспівав з космосу для головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…».</p><h4><strong><b>Ігор Сікорський</b></strong></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.33.36-PM.png" alt="">			</figure><p>Авіаконструктор, котрий мігрував за кордон — і винахідник гелікоптерів. Талановита люди, знавець своєї справи, саме він перший у світі збудував чотирьохмоторного літака «Руський витязь» (1913 рік), важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера із одногвинтовою схемою (1942).</p><p>Він емігрував 1918 року до США, де 1923 року заснував компанію Sikorsky Aircraft. Автор літаків-велетнів «Ілля Муромець», Sikorsky S-29-A. Конструктор першого в США літака-амфібії. У 1931 році він презентував проект літального апарату з двома пропелерами — горизонтальним на даху і вертикальним на хвості. У вересні 1939-го почалися випробовування гелікоптера VS-300. 13 травня 1940-го конструктор вперше підняв свою машину у вільний політ. Американська армія зацікавилася таким винаходом, і замовила собі кілька гелікоптерів. Понад півстоліття всі президенти США користуються гелікоптерами Sikorsky.</p><p class="p1">	<div class="note"  style="background-color:#00c4ac">		<p class="p1">Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</p><p class="p1">		<div class="corner"></div>	</div></p><p class="p1"><iframe src="https://api.nachasi.com/v2/shortcode/wp_quiz_pro/?id=129750" sandbox="allow-same-origin allow-scripts allow-popups allow-forms allow-presentation" onload="this.style.height=(this.contentWindow.document.body.scrollHeight+20)+'px';"></iframe></p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Кожна країна має своїх героїв, які своїми вчинками, знаннями, винаходами допомогли прославити державу. В Україні також є такі, але не усі знають про них, тому ця добірка — про 5 українських винахідників

Щорічно українські вчені створюють чимало винаходів; однак вони змінювали світ і в минулому, і перед вами — 5 фахівців, чиї розробки вплинули на розвиток науки не лише в Україні, але й в усьому світі.
<h4><strong>Анатолій Малихін</strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.27.13-PM.png" align="left"]

Харківський вчений Анатолій Малихін винайшов унікальний прилад «Біопромінь» для аналізу крові. Свою роботу присвятив впровадженню приладу для діагностики за новітньою методикою. Закінчивши Харківське медичне училище, у 1964 році вступив одночасно у два виші — Харківський медичний інститут за спеціальністю «Лікувальна справа» і Харківський університет ім. В.Н. Каразіна на факультет біології на спеціальність «Біохімія». Із 1972-го і до наших днів є співробітником Інституту неврології, психіатрії і наркології  НАМН України, пройшов шлях від нейрохірурга до завідуючого нейрохірургічним відділенням, яке очолював протягом 13 років. Крім того, з 1991 р. він є автором багатьох наукових публікацій: понад 100 наукових праць, монографій і методичних рекомендацій, ряду патентів. У 2000 — 2005 роках захистив кандидатську і докторську дисертації.
<h4><strong><b>Петро Бобонич</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.28.41-PM.png" align="left"]

Науковець із Ужгорода запропонував глюкометр у вигляді наручного годинника, за допомогою якого хворий на діабет може оперативно виміряти рівень глюкози у крові. Працював на кафедрі твердотільної електроніки фізичного факультету Ужгородського національного університету. Із 1976-го запатентував понад 25 медичних й фізико-технічних пристроїв, попри те, що не був фаховим медиком. Ідею детектора рівня глюкози почав розробляти, коли 2003 року на цукровий діабет захворіла його дружина.
<h4><strong><b>Федір Піроцький</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.31.28-PM.png" align="left"]

Український вчений, який винайшов <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/tram-odesa/">трамвай</a>, — так, той самий, який є тепер звичним транспортом для більшості міст Європи. В часи, коли народився Федір Аполлонович Піроцький, про такий вид транспорту ще ніхто й помріяти не міг — а народився майбутній конструктор у родині військових лікарів, будучи нащадком козаків.

Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію (1866 рік) і проходив артилерійську службу в Києві. У 1871 року він повернувся з Петербурґу і почав працювати у відділі технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління, де виявив неабиякі здібності винахідника. 1874 рік — саме тоді Піроцький розробив проект машини змінного струму та системи передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев'яних стовпах.

1875 року винахідник на ділянці Сестрорецької залізниці запустив вагони на електричній тязі — і проклав першу електрифіковану лінію.

В Берліні вже за рік рушив перший трамвай, створений за схемою українця. Піроцький також був автором проекту централізованої підземної міської електромережі і запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей.
<h4><strong><b>Сергій Корольов</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.32.35-PM.png" align="left"]

Знаний конструктор ракетно-космічної техніки і один із тих, завдяки кому людство змогло вийти у космос. Попри складну долю та репресії зумів таки зберегти напрацювання — і вже із 1958 року очолив ракетну програму тодішньої комуністичної наддержави. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, було здійснено перший політ людини в космос та вихід людини у відкритий космос. На його честь названо астероїд 1855 Корольов.

Наталія Сергівна, донька Корольова розповідала, що слово «Україна» вимовляли в їхній родині трепетно, з великою любов’ю:

[blockquote_with_author content="Він дуже її любив. Полюбляв українські пісні, українську мову. Це точно. «Дивлюсь я на небо», «Реве та стогне Дніпр широкий» — улюблені пісні батька"]

Коли Корольов запустив ракету з <a href="https://nachasi.com/2018/01/31/kadenyuk-memories/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-schema-attribute="">першим українським космонавтом</a> Павлом Поповичем, той заспівав з космосу для головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…».
<h4><strong><b>Ігор Сікорський</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.33.36-PM.png" align="left"]

Авіаконструктор, котрий мігрував за кордон — і винахідник гелікоптерів. Талановита люди, знавець своєї справи, саме він перший у світі збудував чотирьохмоторного літака «Руський витязь» (1913 рік), важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера із одногвинтовою схемою (1942).

Він емігрував 1918 року до США, де 1923 року заснував компанію Sikorsky Aircraft. Автор літаків-велетнів «Ілля Муромець», Sikorsky S-29-A. Конструктор першого в США літака-амфібії. У 1931 році він презентував проект літального апарату з двома пропелерами — горизонтальним на даху і вертикальним на хвості. У вересні 1939-го почалися випробовування гелікоптера VS-300. 13 травня 1940-го конструктор вперше підняв свою машину у вільний політ. Американська армія зацікавилася таким винаходом, і замовила собі кілька гелікоптерів. Понад півстоліття всі президенти США користуються гелікоптерами Sikorsky.
<p class="p1">[background_substrate_simple color="#00c4ac"]</p>
<p class="p1">Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</p>
<p class="p1">[/background_substrate_simple]</p>
<p class="p1">[wp_quiz_pro id="129750"]</p>

5 українських науковців, чиї винаходи змінюють світ

{:ua}Добірка фактів та цифр про відомих українських винахідників{:}

Гадаю, більшість наших читачів навіть не здогадується, що Миколаївська астрономічна обсерваторія — не просто перший подібний заклад в нашій країні, а ще й одна із найстаріших обсерваторій Східної Європи. 27 травня вона відзначає чергову річницю від дня свого заснування — що варто знати про цей історичний і науковий центр?

Миколаївська обсерваторія — одна з найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснована 27 травня 1821 року. Із 1912 року вона стає Миколаївським відділенням Головної (Пулковської) астрономічної обсерваторії (ГАО). У 1935 році була включена в мережу наукових установ як Миколаївське відділення ГАО. А вже із 1992 році стає самостійним науковим закладом України, а з 2002 року - Науково-дослідним інститутом «Миколаївська астрономічна обсерваторія» (НДІ МАО).
<h4><strong>Головні факти та цифри</strong></h4>
Обсерваторію розташована в старому центрі міста Миколаєва, що на Півдні України на висоті 52 м над рівнем моря з географічними координатами: 31°58' східної довготи і 46° 58' північної широти. ОБ’єкт цей настільки цінний, що навіть був включений до Попереднього списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України (Tentative list # 5116, Tentative list # 5267). Станом на сьогодні співробітники обсерваторії ведуть роботи та дослідження у кількох напрямках. Тут вивчають динаміку тіл Сонячної системи, займаються дослідженням об'єктів навколоземного простору, а також створюють астрометричних каталоги зірок та надають підтримку астрономічним дослідженням та збереженню історії астрономії,
<h4><strong>Морська обсерваторія (1821–1912)</strong></h4>
Миколаївська астрономічна обсерваторія була заснована у 1821 році наприкінці травня адміралом Олексієм Самуїловичом Грейгом. Основним її завданням було забезпечувати Чорноморський флоту точним часом, картами та проводити навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування.

Споруджено обсерваторію на верхівці Спаського кургану. Так називається найвищий пагорб Миколаєва (52 м). Спроектував головну частину споруди провідний архітектор Чорноморського адміралтейства Федір Іванович Вунш (1770–1836). Першим очільником обсерваторії став Карл Христофорович Кнорре (1801–1883), якому тоді ще не було й 20 років. Обійнявши посаду у такому юному віці, Кнорре очолював цей науково-дослідницький заклад упродовж 50 років.

Окрім підготовки офіцерів до особливостей морської навігації, Кнорре почав займатися науковими астрономічними дослідженнями, — і це принесло йому славу як автора 5-го аркуша зоряної карти Берлінської академії наук, за допомогою якої потім були відкриті малі планети 5 Астрея і 8 Флора.

Другий директор обсерваторії, Івано Єгорович Кортацці (1837–1903), теж відзначився на науковому ґрунті: створив каталог положень зірок, згодом названий «Миколаївська зона». У морський період діяльності обсерваторії обидва очільники обсерваторії забезпечили  виконання гідрографічних робіт на Азовському, Чорному і Мармуровому морях. Тоді ж проведені описи та визначені більш точні географічні координати багатьох опорних пунктів карт зазначених морів. Таким чином тодішній флот був забезпечений точними інструментами і досконалими методами визначення часу (довготи) і широти.
<h4><strong>Миколаївське відділення Пулково (1912–1991)</strong></h4>
Головним завданням обсерваторії в цей період було поширення системи Пулковських абсолютних зоряних каталогів на південне небо і виконання регулярних спостережень Сонця та тіл Сонячної системи. Для оснащення нового відділення з Одеси були перевезені Вертикальний круг Репсольда і пасажний інструмент Фрейберга-Кондратьєва. Відродження обсерваторії після важких випробувань на початку XX століття  пов'язане з ім'ям четвертого директора Леоніда Івановича Семенова (1878–1965), який очолив обсерваторію в 1923 році. У 1931 році в МАО була створена високоточна Служба часу, яка брала участь у національних і міжнародних програмах з визначення точного часу.
<h4><strong>В часи Другої Світової</strong></h4>
Під час Другої Світової обсерваторія перебувала у зоні німецької окупації. Тогочасному очільникові Л. І. Семенову вдалося зберегти її від серйозних пошкоджень і руйнувань. Із 1960-х обсерваторія отримує зонного астрографа фірми «Карл Цейс» — відтоді Миколаївські фотографічні спостереження тіл Сонячної системи знаходяться в числі одних з найточніших у світі. У 1970-1980-ті роки обсерваторія була ініціатором і основним виконавцем декількох наукових експедицій для спостережень в умовах полярної ночі на острові Західний Шпіцберген, в умовах високогір'я на Кавказі. У загальній складності в МАО було створено близько 35 різних каталогів положень небесних світил.
<h4><strong>Сучасність</strong></h4>
У 1992 році Миколаївська астрономічна обсерваторія здобула статус самостійної наукової установи, в 2002 році отримала офіційний статус науково-дослідного інституту. У 1995 році в МАО створено і введено в дію автоматичний телескоп з ПЗЗ приймачем. У 2004 році був введений в експлуатацію Швидкісний автоматичний комплекс (ШАК), на якому ведуться регулярні спостереження об'єктів ближнього космосу в рамках участі у виконанні Національної космічної програми України з контролю та аналізу космічної обстановки. У 2009 році створено перший в Україні мобільний телескоп «Мобітел», що складається з 4 самостійних монтувань, оснащених сучасними ПЗЗ камерами і системою програмного керування в режимі віддаленого доступу.

<p>Миколаївська обсерваторія — одна з найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснована 27 травня 1821 року. Із 1912 року вона стає Миколаївським відділенням Головної (Пулковської) астрономічної обсерваторії (ГАО). У 1935 році була включена в мережу наукових установ як Миколаївське відділення ГАО. А вже із 1992 році стає самостійним науковим закладом України, а з 2002 року &#8211; Науково-дослідним інститутом «Миколаївська астрономічна обсерваторія» (НДІ МАО).</p><h4><strong>Головні факти та цифри</strong></h4><p>Обсерваторію розташована в старому центрі міста Миколаєва, що на Півдні України на висоті 52 м над рівнем моря з географічними координатами: 31°58&#8242; східної довготи і 46° 58&#8242; північної широти. ОБ’єкт цей настільки цінний, що навіть був включений до Попереднього списку об&#8217;єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України (Tentative list # 5116, Tentative list # 5267). Станом на сьогодні співробітники обсерваторії ведуть роботи та дослідження у кількох напрямках. Тут вивчають динаміку тіл Сонячної системи, займаються дослідженням об&#8217;єктів навколоземного простору, а також створюють астрометричних каталоги зірок та надають підтримку астрономічним дослідженням та збереженню історії астрономії,</p><h4><strong>Морська обсерваторія (1821–1912)</strong></h4><p>Миколаївська астрономічна обсерваторія була заснована у 1821 році наприкінці травня адміралом Олексієм Самуїловичом Грейгом. Основним її завданням було забезпечувати Чорноморський флоту точним часом, картами та проводити навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування.</p><p>Споруджено обсерваторію на верхівці Спаського кургану. Так називається найвищий пагорб Миколаєва (52 м). Спроектував головну частину споруди провідний архітектор Чорноморського адміралтейства Федір Іванович Вунш (1770–1836). Першим очільником обсерваторії став Карл Христофорович Кнорре (1801–1883), якому тоді ще не було й 20 років. Обійнявши посаду у такому юному віці, Кнорре очолював цей науково-дослідницький заклад упродовж 50 років.</p><p>Окрім підготовки офіцерів до особливостей морської навігації, Кнорре почав займатися науковими астрономічними дослідженнями, — і це принесло йому славу як автора 5-го аркуша зоряної карти Берлінської академії наук, за допомогою якої потім були відкриті малі планети 5 Астрея і 8 Флора.</p><p>Другий директор обсерваторії, Івано Єгорович Кортацці (1837–1903), теж відзначився на науковому ґрунті: створив каталог положень зірок, згодом названий «Миколаївська зона». У морський період діяльності обсерваторії обидва очільники обсерваторії забезпечили  виконання гідрографічних робіт на Азовському, Чорному і Мармуровому морях. Тоді ж проведені описи та визначені більш точні географічні координати багатьох опорних пунктів карт зазначених морів. Таким чином тодішній флот був забезпечений точними інструментами і досконалими методами визначення часу (довготи) і широти.</p><h4><strong>Миколаївське відділення Пулково (1912–1991)</strong></h4><p>Головним завданням обсерваторії в цей період було поширення системи Пулковських абсолютних зоряних каталогів на південне небо і виконання регулярних спостережень Сонця та тіл Сонячної системи. Для оснащення нового відділення з Одеси були перевезені Вертикальний круг Репсольда і пасажний інструмент Фрейберга-Кондратьєва. Відродження обсерваторії після важких випробувань на початку XX століття  пов&#8217;язане з ім&#8217;ям четвертого директора Леоніда Івановича Семенова (1878–1965), який очолив обсерваторію в 1923 році. У 1931 році в МАО була створена високоточна Служба часу, яка брала участь у національних і міжнародних програмах з визначення точного часу.</p><h4><strong>В часи Другої Світової</strong></h4><p>Під час Другої Світової обсерваторія перебувала у зоні німецької окупації. Тогочасному очільникові Л. І. Семенову вдалося зберегти її від серйозних пошкоджень і руйнувань. Із 1960-х обсерваторія отримує зонного астрографа фірми «Карл Цейс» — відтоді Миколаївські фотографічні спостереження тіл Сонячної системи знаходяться в числі одних з найточніших у світі. У 1970-1980-ті роки обсерваторія була ініціатором і основним виконавцем декількох наукових експедицій для спостережень в умовах полярної ночі на острові Західний Шпіцберген, в умовах високогір&#8217;я на Кавказі. У загальній складності в МАО було створено близько 35 різних каталогів положень небесних світил.</p><h4><strong>Сучасність</strong></h4><p>У 1992 році Миколаївська астрономічна обсерваторія здобула статус самостійної наукової установи, в 2002 році отримала офіційний статус науково-дослідного інституту. У 1995 році в МАО створено і введено в дію автоматичний телескоп з ПЗЗ приймачем. У 2004 році був введений в експлуатацію Швидкісний автоматичний комплекс (ШАК), на якому ведуться регулярні спостереження об&#8217;єктів ближнього космосу в рамках участі у виконанні Національної космічної програми України з контролю та аналізу космічної обстановки. У 2009 році створено перший в Україні мобільний телескоп «Мобітел», що складається з 4 самостійних монтувань, оснащених сучасними ПЗЗ камерами і системою програмного керування в режимі віддаленого доступу.</p>

8 фактів про одну із найстаріших обсерваторій Східної Європи

{:ua}В якому році було засновано обсерваторію в Україні, яка є однією із найстаріших у Східній Європі?{:}

Чи зручно працювати із машинним перекладом? Скоріше ні, аніж так. Цю проблему намагаються здолати у Facebook — та чи вдається це найбільшій соцмережі світу?

Кому не знайома ситуація — у вашій стрічці новин Facebook раптом з'являється повідомлення іноземною мовою, і ви натискаєте на кнопку перекладу, аби хоч приблизно зрозуміти, про що йдеться. За допомогою цієї функції соцмережа Марка Цукерберґа прагне забезпечити можливість комунікувати попри мовні відмінності. Однак проблема полягає у тому, що переклади зазвичай настільки погані, що зрозуміти один одного у такий спосіб доволі складно.
<h4><strong>Як долають проблему «машинного інглішу»</strong></h4>
Як і значна кількість інших інтернет-гігантів, Facebook наразі працює над вирішенням цієї проблеми, пише Wired. І, здається, до мети може наблизити штучний інтелект. У звіті компанії описаний принцип, за допомогою якого можна значною мірою покращити комп'ютерний переклад — не лише у Facebook, але й в усьому інтернеті. Внутрішні тести показали, що нова технологія надає кращі переклади та працює значно ефективніше, ніж ті, які були доступні у попередніх версіях. Система працює на основі схожого принципу, як і програми, що розпізнають зображення. Професор Кристофер Меннінґ, котрий який спеціалізується на питаннях машинного перекладу, назвав роботу Facebook у цьому напрямку «вражаючою». Технологію планують використати у соціальній мережі у найкоротші терміни й зробити її доступною для понад 1,8 млрд користувачів.
<h4><strong>Як це працюватиме</strong></h4>
Новий метод перекладу Facebook базується на принципі штучної нейронної мережі — комплексній математичній моделі, побудована за правилами організації та функціонування біологічний нейромереж, тобто клітин живого організму. Це поняття виникло під час вивчення процесів, що відбуваються у людському мозку, та спроб змоделювати ці процеси на практиці. Процедура нейронного машинного перекладу відбувається за тими  стадіями, що й робота традиційних програм перекладу, — але відрізняються природа операцій та об'єкти, які їх виконують.

За аналогією з людським мозком машина вчиться перекладати, отримуючи стимули упродовж кількох тижнів. Це дозволяє їй самій напрацьовувати правила мови на базі оригінального і перекладеного текстів та видавати результат, близький до людського мовлення, пояснюють у редакції ZDnet. «За минулі 2 роки ми досягли у цьому більшого прогресу, ніж за останнє десятиліття», — зауважує Джон Тінслі, керівник Isonic Translation Machines. Його компанія працює над розробкою схожого програмного забезпечення в Дубліні.

Власне, використання принципу нейронних мереж для автоматизованого перекладу — не новина. Цим методом користуються вже доволі давно Google і Microsoft. Однак на відміну від багатьох інших компаній, Facebook спирається передусім на Convolutional Neural Network (нейромережу складнішого типу). Замість аналізувати постійно кожне слово одне за одним, як це роблять звичайні нейронні мережі, новий метод розглядає цілі речення або фрази одночасно і впорядковує їхні частини у логічний ланцюжок. «Можна розпочати процес впорядкування слів і прораховувати паралельно різні частини речення», — відзначає переваги методу професор Меннінґ.

Ця технологія раніше використовувалась для розпізнавання окремих об'єктів на фото. Нині Facebok заявляє, що його метод опрацювання текстів вдев'ятеро ефективніший за схожі системи. Адже розробка інтернет-гіганта аналізуватиме кілька наборів даних одночасно і потребуватиме для цього менше обчислювальної потужності. Перевага у цьому контексті полягає у тому, що дані можуть опрацьовуватися значно швидше.
<h4><strong>В чому перевага для всіх</strong></h4>
Інші ентузіасти чи підприємці можуть допомогти у розробці та досягнення успіхів в роботі технології, яку хоче імплементувати Facebook. Як і Google, компанія не лише надала відкрито інформацію про те, як працює програма, але й поділилася нею за допомогою Open-Source ліцензії. Навіть перші зразки текстів, на яких тестується робота нової технології перекладу, кожен може переглянути у вільному доступі. Усе це — частина спільного проекту, для якого великі інтернет-компанії діляться своїми дослідження у сфері штучного інтелекту. Таким чином комп'ютерні переклади невдовзі можна буде покращити скрізь — не лише на Facebook.

<p>Кому не знайома ситуація — у вашій стрічці новин Facebook раптом з&#8217;являється повідомлення іноземною мовою, і ви натискаєте на кнопку перекладу, аби хоч приблизно зрозуміти, про що йдеться. За допомогою цієї функції соцмережа Марка Цукерберґа прагне забезпечити можливість комунікувати попри мовні відмінності. Однак проблема полягає у тому, що переклади зазвичай настільки погані, що зрозуміти один одного у такий спосіб доволі складно.</p><h4><strong>Як долають проблему «машинного інглішу»</strong></h4><p>Як і значна кількість інших інтернет-гігантів, Facebook наразі працює над вирішенням цієї проблеми, пише Wired. І, здається, до мети може наблизити штучний інтелект. У звіті компанії описаний принцип, за допомогою якого можна значною мірою покращити комп&#8217;ютерний переклад — не лише у Facebook, але й в усьому інтернеті. Внутрішні тести показали, що нова технологія надає кращі переклади та працює значно ефективніше, ніж ті, які були доступні у попередніх версіях. Система працює на основі схожого принципу, як і програми, що розпізнають зображення. Професор Кристофер Меннінґ, котрий який спеціалізується на питаннях машинного перекладу, назвав роботу Facebook у цьому напрямку «вражаючою». Технологію планують використати у соціальній мережі у найкоротші терміни й зробити її доступною для понад 1,8 млрд користувачів.</p><h4><strong>Як це працюватиме</strong></h4><p>Новий метод перекладу Facebook базується на принципі штучної нейронної мережі — комплексній математичній моделі, побудована за правилами організації та функціонування біологічний нейромереж, тобто клітин живого організму. Це поняття виникло під час вивчення процесів, що відбуваються у людському мозку, та спроб змоделювати ці процеси на практиці. Процедура нейронного машинного перекладу відбувається за тими  стадіями, що й робота традиційних програм перекладу, — але відрізняються природа операцій та об&#8217;єкти, які їх виконують.</p><p>За аналогією з людським мозком машина вчиться перекладати, отримуючи стимули упродовж кількох тижнів. Це дозволяє їй самій напрацьовувати правила мови на базі оригінального і перекладеного текстів та видавати результат, близький до людського мовлення, пояснюють у редакції ZDnet. «За минулі 2 роки ми досягли у цьому більшого прогресу, ніж за останнє десятиліття», — зауважує Джон Тінслі, керівник Isonic Translation Machines. Його компанія працює над розробкою схожого програмного забезпечення в Дубліні.</p><p>Власне, використання принципу нейронних мереж для автоматизованого перекладу — не новина. Цим методом користуються вже доволі давно Google і Microsoft. Однак на відміну від багатьох інших компаній, Facebook спирається передусім на Convolutional Neural Network (нейромережу складнішого типу). Замість аналізувати постійно кожне слово одне за одним, як це роблять звичайні нейронні мережі, новий метод розглядає цілі речення або фрази одночасно і впорядковує їхні частини у логічний ланцюжок. «Можна розпочати процес впорядкування слів і прораховувати паралельно різні частини речення», — відзначає переваги методу професор Меннінґ.</p><p>Ця технологія раніше використовувалась для розпізнавання окремих об&#8217;єктів на фото. Нині Facebok заявляє, що його метод опрацювання текстів вдев&#8217;ятеро ефективніший за схожі системи. Адже розробка інтернет-гіганта аналізуватиме кілька наборів даних одночасно і потребуватиме для цього менше обчислювальної потужності. Перевага у цьому контексті полягає у тому, що дані можуть опрацьовуватися значно швидше.</p><h4><strong>В чому перевага для всіх</strong></h4><p>Інші ентузіасти чи підприємці можуть допомогти у розробці та досягнення успіхів в роботі технології, яку хоче імплементувати Facebook. Як і Google, компанія не лише надала відкрито інформацію про те, як працює програма, але й поділилася нею за допомогою Open-Source ліцензії. Навіть перші зразки текстів, на яких тестується робота нової технології перекладу, кожен може переглянути у вільному доступі. Усе це — частина спільного проекту, для якого великі інтернет-компанії діляться своїми дослідження у сфері штучного інтелекту. Таким чином комп&#8217;ютерні переклади невдовзі можна буде покращити скрізь — не лише на Facebook.</p>

Як cервіс перекладів Facebook намагається здолати мовні бар’єри

{:ua}Як технології нейромережі покращать переклади текстів та повідомлень у Facebook?{:}

<p>Якою може бути українська освіта і як вона змінюється вже сьогодні? На часі дізнатися про це із прогнозів засновника платформи Prometheus.
</p>
<h4><strong>Про школу</strong></h4>
— Вже очевидно, що нова школа має навчати не стільки конкретним фактам і процедурам, скільки моделям мислення: критичному мисленню (вірніше, цілому комплексу моделей мислення, які разом відомі як критичне мислення), зовнішній і внутрішній критиці джерел для об'єктивної оцінки інформації, основам статистичного, економічного, алгоритмічного мислень, що, в свою чергу, складаються з безлічі окремих моделей мислення.

Індустріальна школа ставить запитання, на які завжди вже існує правильна відповідь. Але найбільш видатні люди досягають успіху в науці, інноваціях та інших галузях життя завдяки тому, що їм вдається винайти рішення, про яке до них ніхто і не здогадувався.

Нова школа — це не стільки нові предмети чи навчальні програми, скільки фундаментальна зміна того, до яких нових викликів ми хочемо готувати молоде покоління.
<h4><strong>Про онлайн-освіту</strong></h4>
— Ми притримуємося думки, що масові онлайн-курси – це потужний інструмент, який може вирішувати різноманітні завдання загальнонаціонального рівня.

Онлайн та змішана освіта — майбутнє всього світу та України. Для нашої країни, де лише горстка вишів надають якісну освіту, масові онлайн-курси і змішана освіта особливо цінні, бо дозволяють малим коштом зробити навчання у найкращих викладачів країни доступним кожному.
<h4><strong>Про натхнення</strong></h4>
— За освітою я історик, тож надихаюся історичними подіями та персонами. Коли сьогодні люди говорять, що наша мета зробити найкращу освіту доступною кожному нереальна, я люблю згадувати Ґутенберга і його друкарський верстат. У 1440 році в Європі налічувалося близько 30 тис примірників книг, а вже за 50 років після винаходу Ґутенберга – 10 млн. Книги стали дешевими і доступними кожному, що назавжди змінило світ. В <a href="https://prometheus.org.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Prometheus</a> ми впевнені, що масові відкриті онлайн-курси так само можуть зробити найкращу освіту доступною кожному.
<h4><strong>Про майбутнє</strong></h4>
— Щоби підготувати нові покоління до успішного життя, ми маємо навчати їх тому, що я називаю «стратегіями адаптації»: агентності (здатність цілеспрямовано втілювати задумане в реальність, віра в свою здатність впливати на хід подій, здатність до саморозвитку і адаптації), вмінню ефективно регулювати свій рівень стресу, тривожності і депресивності, мисленню зростання на противагу фіксованому мисленню тощо.
<h4><strong>Про досягнення</strong></h4>
— У кожного з нас є надзвичайно розумні та здібні знайомі з блискучою освітою, які, разом з тим, хронічно не можуть досягати того, чого б їм хотілося.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/NPRIcZ-UYkE" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Про машини</strong></h4>
— Я скептично ставлюся до думки, що в осяжному майбутньому машини повністю замінять людей у всіх галузях. Автоматизація старих рутинних робіт дозволить вивільнити людські ресурси і створити потребу в нових професіях, де буде необхідна творча інтелектуальна праця.

Ми не можемо і не маємо конкурувати з машинами за рутинну роботу. Замість цього маємо навчати це і нові покоління так, щоб вони могли забути про нудну рутину і займатися вимогливою, але справді захоплюючою і потрібною економіці творчою працею.
<h4><strong>Про постправду</strong></h4>
— У світі <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" class=" with_hint_js">постправди<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a> панують не факти, а емоції.
<h4><strong>Про інновації</strong></h4>
— Минуле десятиліття стало періодом розквіту інноваційних, ризикованих і надзвичайно плідних стартапів майже в усіх галузях світової економіки. Здається, настав час, коли випробувані методи стартап-світу потрібно почати використовувати для створення шкіл нового покоління в Україні.

[blockquote_with_author name="Іван Примаченко" position="CEO Prometheus" link="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1269206629800236&set=a.567062906681282.1073741826.100001327329220&type=3" content="Нещодавно мене спитали, чому я займаюся всім цим, а не чимось легшим та прибутковим? Думаю, вся справа в тому, що мені відчайдушно хочеться пройти крізь всі повороти сюжету і дізнатися, чим завершиться ця історія"]
<h4><strong>Про ідеалістів</strong></h4>
— Я не зустрічав жодної по-справжньому видатної людини, яка була би глибоко розчарована життям. Але я знаю безліч видатних людей, за зовнішньою прагматичністю і продуманістю дій яких лежить божевільний ідеалізм, вірність своїм дитячим ідеалам і романтичність у високому розумінні цього слова. Щоб бути ідеалістом і змінити світ, вам знадобиться дуже прагматично продуманий план. Але я не знаю, що здатне допомогти перемогти тому, хто дозволив розчаруванню перемогти себе.
<p style="text-align: right;"><em>У підготовці матеріалу використано колонки та розмови із Іваном для «НВ», The Ukrainians, Blog Imena.UA</em></p>

<p>Якою може бути українська освіта і як вона змінюється вже сьогодні? На часі дізнатися про це із прогнозів засновника платформи Prometheus.</p><h4><strong>Про школу</strong></h4><p>— Вже очевидно, що нова школа має навчати не стільки конкретним фактам і процедурам, скільки моделям мислення: критичному мисленню (вірніше, цілому комплексу моделей мислення, які разом відомі як критичне мислення), зовнішній і внутрішній критиці джерел для об&#8217;єктивної оцінки інформації, основам статистичного, економічного, алгоритмічного мислень, що, в свою чергу, складаються з безлічі окремих моделей мислення.</p><p>Індустріальна школа ставить запитання, на які завжди вже існує правильна відповідь. Але найбільш видатні люди досягають успіху в науці, інноваціях та інших галузях життя завдяки тому, що їм вдається винайти рішення, про яке до них ніхто і не здогадувався.</p><p>Нова школа — це не стільки нові предмети чи навчальні програми, скільки фундаментальна зміна того, до яких нових викликів ми хочемо готувати молоде покоління.</p><h4><strong>Про онлайн-освіту</strong></h4><p>— Ми притримуємося думки, що масові онлайн-курси – це потужний інструмент, який може вирішувати різноманітні завдання загальнонаціонального рівня.</p><p>Онлайн та змішана освіта — майбутнє всього світу та України. Для нашої країни, де лише горстка вишів надають якісну освіту, масові онлайн-курси і змішана освіта особливо цінні, бо дозволяють малим коштом зробити навчання у найкращих викладачів країни доступним кожному.</p><h4><strong>Про натхнення</strong></h4><p>— За освітою я історик, тож надихаюся історичними подіями та персонами. Коли сьогодні люди говорять, що наша мета зробити найкращу освіту доступною кожному нереальна, я люблю згадувати Ґутенберга і його друкарський верстат. У 1440 році в Європі налічувалося близько 30 тис примірників книг, а вже за 50 років після винаходу Ґутенберга – 10 млн. Книги стали дешевими і доступними кожному, що назавжди змінило світ. В <a href="https://prometheus.org.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Prometheus</a> ми впевнені, що масові відкриті онлайн-курси так само можуть зробити найкращу освіту доступною кожному.</p><h4><strong>Про майбутнє</strong></h4><p>— Щоби підготувати нові покоління до успішного життя, ми маємо навчати їх тому, що я називаю «стратегіями адаптації»: агентності (здатність цілеспрямовано втілювати задумане в реальність, віра в свою здатність впливати на хід подій, здатність до саморозвитку і адаптації), вмінню ефективно регулювати свій рівень стресу, тривожності і депресивності, мисленню зростання на противагу фіксованому мисленню тощо.</p><h4><strong>Про досягнення</strong></h4><p>— У кожного з нас є надзвичайно розумні та здібні знайомі з блискучою освітою, які, разом з тим, хронічно не можуть досягати того, чого б їм хотілося.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/NPRIcZ-UYkE" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Про машини</strong></h4><p>— Я скептично ставлюся до думки, що в осяжному майбутньому машини повністю замінять людей у всіх галузях. Автоматизація старих рутинних робіт дозволить вивільнити людські ресурси і створити потребу в нових професіях, де буде необхідна творча інтелектуальна праця.</p><p>Ми не можемо і не маємо конкурувати з машинами за рутинну роботу. Замість цього маємо навчати це і нові покоління так, щоб вони могли забути про нудну рутину і займатися вимогливою, але справді захоплюючою і потрібною економіці творчою працею.</p><h4><strong>Про постправду</strong></h4><p>— У світі <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" class=" with_hint_js">постправди<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a> панують не факти, а емоції.</p><h4><strong>Про інновації</strong></h4><p>— Минуле десятиліття стало періодом розквіту інноваційних, ризикованих і надзвичайно плідних стартапів майже в усіх галузях світової економіки. Здається, настав час, коли випробувані методи стартап-світу потрібно почати використовувати для створення шкіл нового покоління в Україні.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Нещодавно мене спитали, чому я займаюся всім цим, а не чимось легшим та прибутковим? Думаю, вся справа в тому, що мені відчайдушно хочеться пройти крізь всі повороти сюжету і дізнатися, чим завершиться ця історія</p>					<cite>									<a href="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1269206629800236&set=a.567062906681282.1073741826.100001327329220&type=3"><strong>Іван Примаченко,</strong></a> CEO Prometheus							</cite>			</blockquote><h4><strong>Про ідеалістів</strong></h4><p>— Я не зустрічав жодної по-справжньому видатної людини, яка була би глибоко розчарована життям. Але я знаю безліч видатних людей, за зовнішньою прагматичністю і продуманістю дій яких лежить божевільний ідеалізм, вірність своїм дитячим ідеалам і романтичність у високому розумінні цього слова. Щоб бути ідеалістом і змінити світ, вам знадобиться дуже прагматично продуманий план. Але я не знаю, що здатне допомогти перемогти тому, хто дозволив розчаруванню перемогти себе.</p><p style="text-align: right;"><em>У підготовці матеріалу використано колонки та розмови із Іваном для «НВ», The Ukrainians, Blog Imena.UA</em></p>

Сьогодні святкує свій день народження Іван Примаченко — засновник і один із головних творців освітньої платформи Prometheus, на якій ви можете знайти широкий діапазон курсів: від безкоштовної підготовки до ЗНО до курсів програмування CS50. Ми зібрали 10 висловлювань

Якою може бути українська освіта і як вона змінюється вже сьогодні? На часі дізнатися про це із прогнозів засновника платформи Prometheus.
<h4><strong>Про школу</strong></h4>
— Вже очевидно, що нова школа має навчати не стільки конкретним фактам і процедурам, скільки моделям мислення: критичному мисленню (вірніше, цілому комплексу моделей мислення, які разом відомі як критичне мислення), зовнішній і внутрішній критиці джерел для об'єктивної оцінки інформації, основам статистичного, економічного, алгоритмічного мислень, що, в свою чергу, складаються з безлічі окремих моделей мислення.

Індустріальна школа ставить запитання, на які завжди вже існує правильна відповідь. Але найбільш видатні люди досягають успіху в науці, інноваціях та інших галузях життя завдяки тому, що їм вдається винайти рішення, про яке до них ніхто і не здогадувався.

Нова школа — це не стільки нові предмети чи навчальні програми, скільки фундаментальна зміна того, до яких нових викликів ми хочемо готувати молоде покоління.
<h4><strong>Про онлайн-освіту</strong></h4>
— Ми притримуємося думки, що масові онлайн-курси – це потужний інструмент, який може вирішувати різноманітні завдання загальнонаціонального рівня.

Онлайн та змішана освіта — майбутнє всього світу та України. Для нашої країни, де лише горстка вишів надають якісну освіту, масові онлайн-курси і змішана освіта особливо цінні, бо дозволяють малим коштом зробити навчання у найкращих викладачів країни доступним кожному.
<h4><strong>Про натхнення</strong></h4>
— За освітою я історик, тож надихаюся історичними подіями та персонами. Коли сьогодні люди говорять, що наша мета зробити найкращу освіту доступною кожному нереальна, я люблю згадувати Ґутенберга і його друкарський верстат. У 1440 році в Європі налічувалося близько 30 тис примірників книг, а вже за 50 років після винаходу Ґутенберга – 10 млн. Книги стали дешевими і доступними кожному, що назавжди змінило світ. В <a href="https://prometheus.org.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Prometheus</a> ми впевнені, що масові відкриті онлайн-курси так само можуть зробити найкращу освіту доступною кожному.
<h4><strong>Про майбутнє</strong></h4>
— Щоби підготувати нові покоління до успішного життя, ми маємо навчати їх тому, що я називаю «стратегіями адаптації»: агентності (здатність цілеспрямовано втілювати задумане в реальність, віра в свою здатність впливати на хід подій, здатність до саморозвитку і адаптації), вмінню ефективно регулювати свій рівень стресу, тривожності і депресивності, мисленню зростання на противагу фіксованому мисленню тощо.
<h4><strong>Про досягнення</strong></h4>
— У кожного з нас є надзвичайно розумні та здібні знайомі з блискучою освітою, які, разом з тим, хронічно не можуть досягати того, чого б їм хотілося.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/NPRIcZ-UYkE" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Про машини</strong></h4>
— Я скептично ставлюся до думки, що в осяжному майбутньому машини повністю замінять людей у всіх галузях. Автоматизація старих рутинних робіт дозволить вивільнити людські ресурси і створити потребу в нових професіях, де буде необхідна творча інтелектуальна праця.

Ми не можемо і не маємо конкурувати з машинами за рутинну роботу. Замість цього маємо навчати це і нові покоління так, щоб вони могли забути про нудну рутину і займатися вимогливою, але справді захоплюючою і потрібною економіці творчою працею.
<h4><strong>Про постправду</strong></h4>
— У світі <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/">постправди</a> панують не факти, а емоції.
<h4><strong>Про інновації</strong></h4>
— Минуле десятиліття стало періодом розквіту інноваційних, ризикованих і надзвичайно плідних стартапів майже в усіх галузях світової економіки. Здається, настав час, коли випробувані методи стартап-світу потрібно почати використовувати для створення шкіл нового покоління в Україні.

[blockquote_with_author name="Іван Примаченко" position="CEO Prometheus" link="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1269206629800236&amp;set=a.567062906681282.1073741826.100001327329220&amp;type=3" content="Нещодавно мене спитали, чому я займаюся всім цим, а не чимось легшим та прибутковим? Думаю, вся справа в тому, що мені відчайдушно хочеться пройти крізь всі повороти сюжету і дізнатися, чим завершиться ця історія"]
<h4><strong>Про ідеалістів</strong></h4>
— Я не зустрічав жодної по-справжньому видатної людини, яка була би глибоко розчарована життям. Але я знаю безліч видатних людей, за зовнішньою прагматичністю і продуманістю дій яких лежить божевільний ідеалізм, вірність своїм дитячим ідеалам і романтичність у високому розумінні цього слова. Щоб бути ідеалістом і змінити світ, вам знадобиться дуже прагматично продуманий план. Але я не знаю, що здатне допомогти перемогти тому, хто дозволив розчаруванню перемогти себе.
<p style="text-align: right;"><em>У підготовці матеріалу використано колонки та розмови із Іваном для «НВ», The Ukrainians, Blog Imena.UA</em></p>

<p>Якою може бути українська освіта і як вона змінюється вже сьогодні? На часі дізнатися про це із прогнозів засновника платформи Prometheus.</p><h4><strong>Про школу</strong></h4><p>— Вже очевидно, що нова школа має навчати не стільки конкретним фактам і процедурам, скільки моделям мислення: критичному мисленню (вірніше, цілому комплексу моделей мислення, які разом відомі як критичне мислення), зовнішній і внутрішній критиці джерел для об&#8217;єктивної оцінки інформації, основам статистичного, економічного, алгоритмічного мислень, що, в свою чергу, складаються з безлічі окремих моделей мислення.</p><p>Індустріальна школа ставить запитання, на які завжди вже існує правильна відповідь. Але найбільш видатні люди досягають успіху в науці, інноваціях та інших галузях життя завдяки тому, що їм вдається винайти рішення, про яке до них ніхто і не здогадувався.</p><p>Нова школа — це не стільки нові предмети чи навчальні програми, скільки фундаментальна зміна того, до яких нових викликів ми хочемо готувати молоде покоління.</p><h4><strong>Про онлайн-освіту</strong></h4><p>— Ми притримуємося думки, що масові онлайн-курси – це потужний інструмент, який може вирішувати різноманітні завдання загальнонаціонального рівня.</p><p>Онлайн та змішана освіта — майбутнє всього світу та України. Для нашої країни, де лише горстка вишів надають якісну освіту, масові онлайн-курси і змішана освіта особливо цінні, бо дозволяють малим коштом зробити навчання у найкращих викладачів країни доступним кожному.</p><h4><strong>Про натхнення</strong></h4><p>— За освітою я історик, тож надихаюся історичними подіями та персонами. Коли сьогодні люди говорять, що наша мета зробити найкращу освіту доступною кожному нереальна, я люблю згадувати Ґутенберга і його друкарський верстат. У 1440 році в Європі налічувалося близько 30 тис примірників книг, а вже за 50 років після винаходу Ґутенберга – 10 млн. Книги стали дешевими і доступними кожному, що назавжди змінило світ. В <a href="https://prometheus.org.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Prometheus</a> ми впевнені, що масові відкриті онлайн-курси так само можуть зробити найкращу освіту доступною кожному.</p><h4><strong>Про майбутнє</strong></h4><p>— Щоби підготувати нові покоління до успішного життя, ми маємо навчати їх тому, що я називаю «стратегіями адаптації»: агентності (здатність цілеспрямовано втілювати задумане в реальність, віра в свою здатність впливати на хід подій, здатність до саморозвитку і адаптації), вмінню ефективно регулювати свій рівень стресу, тривожності і депресивності, мисленню зростання на противагу фіксованому мисленню тощо.</p><h4><strong>Про досягнення</strong></h4><p>— У кожного з нас є надзвичайно розумні та здібні знайомі з блискучою освітою, які, разом з тим, хронічно не можуть досягати того, чого б їм хотілося.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/NPRIcZ-UYkE" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Про машини</strong></h4><p>— Я скептично ставлюся до думки, що в осяжному майбутньому машини повністю замінять людей у всіх галузях. Автоматизація старих рутинних робіт дозволить вивільнити людські ресурси і створити потребу в нових професіях, де буде необхідна творча інтелектуальна праця.</p><p>Ми не можемо і не маємо конкурувати з машинами за рутинну роботу. Замість цього маємо навчати це і нові покоління так, щоб вони могли забути про нудну рутину і займатися вимогливою, але справді захоплюючою і потрібною економіці творчою працею.</p><h4><strong>Про постправду</strong></h4><p>— У світі <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/">постправди</a> панують не факти, а емоції.</p><h4><strong>Про інновації</strong></h4><p>— Минуле десятиліття стало періодом розквіту інноваційних, ризикованих і надзвичайно плідних стартапів майже в усіх галузях світової економіки. Здається, настав час, коли випробувані методи стартап-світу потрібно почати використовувати для створення шкіл нового покоління в Україні.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Нещодавно мене спитали, чому я займаюся всім цим, а не чимось легшим та прибутковим? Думаю, вся справа в тому, що мені відчайдушно хочеться пройти крізь всі повороти сюжету і дізнатися, чим завершиться ця історія</p>					<cite>									<a href="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1269206629800236&amp;set=a.567062906681282.1073741826.100001327329220&amp;type=3"><strong>Іван Примаченко,</strong></a> CEO Prometheus							</cite>			</blockquote><h4><strong>Про ідеалістів</strong></h4><p>— Я не зустрічав жодної по-справжньому видатної людини, яка була би глибоко розчарована життям. Але я знаю безліч видатних людей, за зовнішньою прагматичністю і продуманістю дій яких лежить божевільний ідеалізм, вірність своїм дитячим ідеалам і романтичність у високому розумінні цього слова. Щоб бути ідеалістом і змінити світ, вам знадобиться дуже прагматично продуманий план. Але я не знаю, що здатне допомогти перемогти тому, хто дозволив розчаруванню перемогти себе.</p><p style="text-align: right;"><em>У підготовці матеріалу використано колонки та розмови із Іваном для «НВ», The Ukrainians, Blog Imena.UA</em></p>

10 тез про освіту від Івана Примаченка, Prometheus

{:ua}Освіта на сьогоднішній день та її майбутнє — прогнози та бачення Івана Примаченка{:}

<p>Чим більше розвиваються технології, тим складніше оцінювати їх потенційні ефекти. Зокрема, стає важчим зрозуміти, наскільки корисною може виявитися та чи інша новинка для суспільства, держави й людства. Чи справдяться ледь не апокаліптичні прогнози <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/neuralink-future/" class=" with_hint_js">Ілона Маска<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/brain-1845944_1280-300x200.jpg" />Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку</span></a> — очільника SpaceX і Tesla? Він пророкує, що у майбутньому людство зіткнеться з небезпекою через існування штучного інтелекту. Мовляв, той стане розумнішим за людину. <strong>Що станеться, коли робот зможе швидше й якісніше думати, сприймати та обробляти інформацію, аніж це вміє людина?</strong>
</p>
<h4><strong>Поточна ситуація із штучною обробкою рішень</strong></h4>
Поки що такого роду картину важко зіставити з реальністю, але <a href="https://nachasi.com/2017/05/09/mailchimp-news/" class=" with_hint_js">основа<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/man-791049_960_720-300x200.jpg" />Mailchimp безкоштовно вестиме всі маркетингові кампанії</span></a> для цього вже закладена. Чимало процесів зараз відбуваються онлайн або за підтримки технологій і програмного забезпечення. Ледь не у всі сфери життя проникли електронні “помічники”, які мають на меті полегшити нам життя. За допомогою автоматизованих систем невдовзі стане можливим переміщуватися на <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/" class=" with_hint_js">машині без водія<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a>, а сотні сторінок монотонного юридичного контракту читатиме програма, яка знайде і «зрозуміє» важливі чи суперечливі моменти угоди.

Коли справа доходить до опрацьовування комп'ютером великих масивів інформації, <strong>виникає низка ризиків</strong>. По-перше, щодо якості. У цьому контексті варто згадати принаймні перекладач Google. Другий ризик полягає у міркуваннях безпеки. Коли алгоритм «читає» ваше електронне листування або повідомлення в чаті, він, можливо, дізнається про вас більше, ніж вам цього б хотілося.

Неурядова організація AlgorithmWatch зібрала своїх рядах низку науковців, які зацікавлені у тому, щоб викрити алгоритми, які можуть вплинути на людські рішення.

[blockquote_with_author name="маніфест AlgorithmWatch" content="Ми шукаємо дескриптивні, предикативні, нормативні алгоритми, які мають безпосередній вплив на суспільство та його інтереси"]

Діяльність науковців розпочалася нещодавно й наразі триває збір ідей. <a href="https://ethercalc.org/gav9o76gk0cv" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ознайомитися</a> з наявною базою алгоритмів, які впливають на прийняття рішення можна на сторінці організації разом з позитивними й негативними аспектами їх існування.
<h4><strong>5 сфер, у яких алгоритми вже допомагають із рішеннями</strong></h4>
<strong>Торгівля і фінанси:</strong> Наприклад, у високочастотному трейдингу – формі торгівлі на фінансових ринках, в рамках якої сучасне обладнання й алгоритми використовуються для швидкої торгівлі цінними паперами. Крім того, програми можуть «порадити», кому видавати кредит, а кому ні.

<strong>Кримінальні розслідування:</strong> У цій сфері використовують програми, які вивчають біографію злочинця і вираховують на базі цієї інформації ймовірність повторення злочину. З використанням автоматизованих схем зростає об'єктивність майбутнього рішення, легше стає відслідковувати й порівнювати причинно-наслідковий зв'язок між різними справами. Водночас існує ризик, що «машинальним» способом не вдасться проаналізувати й належним чином врахувати всі фактори для неупередженого та повного розслідування скоєних правопорушень. Також є ризик маніпуляцій програмним забезпеченням з боку компанії-постачальника.

<strong>Медицина:</strong> E-Health та електронні методи постановки діагнозу, аналізу перебігу хвороби та призначення лікування.

<strong>Соціальні медіа:</strong> Тут <a href="https://nachasi.com/2017/05/22/fb-rules/" class=" with_hint_js">діють алгоритми<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/social-media-2201285_1280-1-300x200.jpg" />Розсекречено алгоритми ідентифікації та модерації контенту в Facebook</span></a>, що вирішують, який саме контент користувач прочитає (або не зможе прочитати ні за яких умов). Компанії підлаштовують вибірку відповідно до інтересів користувача, попередньо зібравши про нього інформацію із листування, пошукових запитів тощо. Небезпека полягає у тому, що радикальні погляди стають ще більш радикальними, якщо <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" class=" with_hint_js">«підживлювати» переконання користувачів<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a> одноманітною інформацією і не пропонувати альтернативної точки зору.

<strong>Освіта:</strong> Автоматизовані системи вступу до вишів вже працюють. В цілому комп'ютерний тест ставить в рівні умови всіх учасників процесу і може бути цікавим інструментом в контексті боротьби з корупцією. Однак слід мати на увазі, що не всі критерії оцінювання знань можна повністю автоматизувати й вивести універсальну <a href="https://nachasi.com/2017/05/20/how-israel-teaches/" class=" with_hint_js">формулу успішного студента чи школяра<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/nadia-main-e1495297355683-300x200.jpg" />Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні</span></a>.

<strong>Паспортний контроль:</strong> Автоматизовані системи контролю на кордонах можуть ідентифікувати особу та автоматично «перевірити» і відповідно <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/eu-ukr/" class=" with_hint_js">пропустити в країну<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/building-79221_1280-300x200.jpg" />«Безвіз» підписано — із 11 червня український паспорт додасть 40 позицій у GPP Rank</span></a>. З одного боку, таким чином вдасться уникнути дискримінації, а контроль стане об'єктивнішим. З іншого боку ті, хто перетинають кордон, «дарують» спецслужбам чи державним установам декількох країн значну кількість персональних даних.

<p>Чим більше розвиваються технології, тим складніше оцінювати їх потенційні ефекти. Зокрема, стає важчим зрозуміти, наскільки корисною може виявитися та чи інша новинка для суспільства, держави й людства. Чи справдяться ледь не апокаліптичні прогнози <a href="/2017/04/23/neuralink-future/" class=" with_hint_js">Ілона Маска<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/brain-1845944_1280-300x200.jpg" />Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку</span></a> — очільника SpaceX і Tesla? Він пророкує, що у майбутньому людство зіткнеться з небезпекою через існування штучного інтелекту. Мовляв, той стане розумнішим за людину. <strong>Що станеться, коли робот зможе швидше й якісніше думати, сприймати та обробляти інформацію, аніж це вміє людина?</strong></p><h4><strong>Поточна ситуація із штучною обробкою рішень</strong></h4><p>Поки що такого роду картину важко зіставити з реальністю, але <a href="/2017/05/09/mailchimp-news/" class=" with_hint_js">основа<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/man-791049_960_720-300x200.jpg" />Mailchimp безкоштовно вестиме всі маркетингові кампанії</span></a> для цього вже закладена. Чимало процесів зараз відбуваються онлайн або за підтримки технологій і програмного забезпечення. Ледь не у всі сфери життя проникли електронні “помічники”, які мають на меті полегшити нам життя. За допомогою автоматизованих систем невдовзі стане можливим переміщуватися на <a href="/2017/05/17/blablacar-future/" class=" with_hint_js">машині без водія<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a>, а сотні сторінок монотонного юридичного контракту читатиме програма, яка знайде і «зрозуміє» важливі чи суперечливі моменти угоди.</p><p>Коли справа доходить до опрацьовування комп&#8217;ютером великих масивів інформації, <strong>виникає низка ризиків</strong>. По-перше, щодо якості. У цьому контексті варто згадати принаймні перекладач Google. Другий ризик полягає у міркуваннях безпеки. Коли алгоритм «читає» ваше електронне листування або повідомлення в чаті, він, можливо, дізнається про вас більше, ніж вам цього б хотілося.</p><p>Неурядова організація AlgorithmWatch зібрала своїх рядах низку науковців, які зацікавлені у тому, щоб викрити алгоритми, які можуть вплинути на людські рішення.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми шукаємо дескриптивні, предикативні, нормативні алгоритми, які мають безпосередній вплив на суспільство та його інтереси</p>					<cite>									<span><strong>маніфест AlgorithmWatch</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Діяльність науковців розпочалася нещодавно й наразі триває збір ідей. <a href="https://ethercalc.org/gav9o76gk0cv" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ознайомитися</a> з наявною базою алгоритмів, які впливають на прийняття рішення можна на сторінці організації разом з позитивними й негативними аспектами їх існування.</p><h4><strong>5 сфер, у яких алгоритми вже допомагають із рішеннями</strong></h4><p><strong>Торгівля і фінанси:</strong> Наприклад, у високочастотному трейдингу – формі торгівлі на фінансових ринках, в рамках якої сучасне обладнання й алгоритми використовуються для швидкої торгівлі цінними паперами. Крім того, програми можуть «порадити», кому видавати кредит, а кому ні.</p><p><strong>Кримінальні розслідування:</strong> У цій сфері використовують програми, які вивчають біографію злочинця і вираховують на базі цієї інформації ймовірність повторення злочину. З використанням автоматизованих схем зростає об&#8217;єктивність майбутнього рішення, легше стає відслідковувати й порівнювати причинно-наслідковий зв&#8217;язок між різними справами. Водночас існує ризик, що «машинальним» способом не вдасться проаналізувати й належним чином врахувати всі фактори для неупередженого та повного розслідування скоєних правопорушень. Також є ризик маніпуляцій програмним забезпеченням з боку компанії-постачальника.</p><p><strong>Медицина:</strong> E-Health та електронні методи постановки діагнозу, аналізу перебігу хвороби та призначення лікування.</p><p><strong>Соціальні медіа:</strong> Тут <a href="/2017/05/22/fb-rules/" class=" with_hint_js">діють алгоритми<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/social-media-2201285_1280-1-300x200.jpg" />Розсекречено алгоритми ідентифікації та модерації контенту в Facebook</span></a>, що вирішують, який саме контент користувач прочитає (або не зможе прочитати ні за яких умов). Компанії підлаштовують вибірку відповідно до інтересів користувача, попередньо зібравши про нього інформацію із листування, пошукових запитів тощо. Небезпека полягає у тому, що радикальні погляди стають ще більш радикальними, якщо <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" class=" with_hint_js">«підживлювати» переконання користувачів<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a> одноманітною інформацією і не пропонувати альтернативної точки зору.</p><p><strong>Освіта:</strong> Автоматизовані системи вступу до вишів вже працюють. В цілому комп&#8217;ютерний тест ставить в рівні умови всіх учасників процесу і може бути цікавим інструментом в контексті боротьби з корупцією. Однак слід мати на увазі, що не всі критерії оцінювання знань можна повністю автоматизувати й вивести універсальну <a href="/2017/05/20/how-israel-teaches/" class=" with_hint_js">формулу успішного студента чи школяра<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/nadia-main-e1495297355683-300x200.jpg" />Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні</span></a>.</p><p><strong>Паспортний контроль:</strong> Автоматизовані системи контролю на кордонах можуть ідентифікувати особу та автоматично «перевірити» і відповідно <a href="/2017/05/17/eu-ukr/" class=" with_hint_js">пропустити в країну<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/building-79221_1280-300x200.jpg" />«Безвіз» підписано — із 11 червня український паспорт додасть 40 позицій у GPP Rank</span></a>. З одного боку, таким чином вдасться уникнути дискримінації, а контроль стане об&#8217;єктивнішим. З іншого боку ті, хто перетинають кордон, «дарують» спецслужбам чи державним установам декількох країн значну кількість персональних даних.</p>

Для того, щоб розуміти ефект від технологій та автоматизації, варто спершу побачити, у які сфери життя вони вже проникли. Німецька неурядова організація взялася «моніторити» алгоритми, які впливають на прийняття рішень

Чим більше розвиваються технології, тим складніше оцінювати їх потенційні ефекти. Зокрема, стає важчим зрозуміти, наскільки корисною може виявитися та чи інша новинка для суспільства, держави й людства. Чи справдяться ледь не апокаліптичні прогнози <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/neuralink-future/">Ілона Маска</a> — очільника SpaceX і Tesla? Він пророкує, що у майбутньому людство зіткнеться з небезпекою через існування штучного інтелекту. Мовляв, той стане розумнішим за людину. <strong>Що станеться, коли робот зможе швидше й якісніше думати, сприймати та обробляти інформацію, аніж це вміє людина?</strong>
<h4><strong>Поточна ситуація із штучною обробкою рішень</strong></h4>
Поки що такого роду картину важко зіставити з реальністю, але <a href="https://nachasi.com/2017/05/09/mailchimp-news/">основа</a> для цього вже закладена. Чимало процесів зараз відбуваються онлайн або за підтримки технологій і програмного забезпечення. Ледь не у всі сфери життя проникли електронні “помічники”, які мають на меті полегшити нам життя. За допомогою автоматизованих систем невдовзі стане можливим переміщуватися на <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/">машині без водія</a>, а сотні сторінок монотонного юридичного контракту читатиме програма, яка знайде і «зрозуміє» важливі чи суперечливі моменти угоди.

Коли справа доходить до опрацьовування комп'ютером великих масивів інформації, <strong>виникає низка ризиків</strong>. По-перше, щодо якості. У цьому контексті варто згадати принаймні перекладач Google. Другий ризик полягає у міркуваннях безпеки. Коли алгоритм «читає» ваше електронне листування або повідомлення в чаті, він, можливо, дізнається про вас більше, ніж вам цього б хотілося.

Неурядова організація AlgorithmWatch зібрала своїх рядах низку науковців, які зацікавлені у тому, щоб викрити алгоритми, які можуть вплинути на людські рішення.

[blockquote_with_author name="маніфест AlgorithmWatch" content="Ми шукаємо дескриптивні, предикативні, нормативні алгоритми, які мають безпосередній вплив на суспільство та його інтереси"]

Діяльність науковців розпочалася нещодавно й наразі триває збір ідей. <a href="https://ethercalc.org/gav9o76gk0cv" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ознайомитися</a> з наявною базою алгоритмів, які впливають на прийняття рішення можна на сторінці організації разом з позитивними й негативними аспектами їх існування.
<h4><strong>5 сфер, у яких алгоритми вже допомагають із рішеннями</strong></h4>
<strong>Торгівля і фінанси:</strong> Наприклад, у високочастотному трейдингу – формі торгівлі на фінансових ринках, в рамках якої сучасне обладнання й алгоритми використовуються для швидкої торгівлі цінними паперами. Крім того, програми можуть «порадити», кому видавати кредит, а кому ні.

<strong>Кримінальні розслідування:</strong> У цій сфері використовують програми, які вивчають біографію злочинця і вираховують на базі цієї інформації ймовірність повторення злочину. З використанням автоматизованих схем зростає об'єктивність майбутнього рішення, легше стає відслідковувати й порівнювати причинно-наслідковий зв'язок між різними справами. Водночас існує ризик, що «машинальним» способом не вдасться проаналізувати й належним чином врахувати всі фактори для неупередженого та повного розслідування скоєних правопорушень. Також є ризик маніпуляцій програмним забезпеченням з боку компанії-постачальника.

<strong>Медицина:</strong> E-Health та електронні методи постановки діагнозу, аналізу перебігу хвороби та призначення лікування.

<strong>Соціальні медіа:</strong> Тут <a href="https://nachasi.com/2017/05/22/fb-rules/">діють алгоритми</a>, що вирішують, який саме контент користувач прочитає (або не зможе прочитати ні за яких умов). Компанії підлаштовують вибірку відповідно до інтересів користувача, попередньо зібравши про нього інформацію із листування, пошукових запитів тощо. Небезпека полягає у тому, що радикальні погляди стають ще більш радикальними, якщо <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/">«підживлювати» переконання користувачів</a> одноманітною інформацією і не пропонувати альтернативної точки зору.

<strong>Освіта:</strong> Автоматизовані системи вступу до вишів вже працюють. В цілому комп'ютерний тест ставить в рівні умови всіх учасників процесу і може бути цікавим інструментом в контексті боротьби з корупцією. Однак слід мати на увазі, що не всі критерії оцінювання знань можна повністю автоматизувати й вивести універсальну <a href="https://nachasi.com/2017/05/20/how-israel-teaches/">формулу успішного студента чи школяра</a>.

<strong>Паспортний контроль:</strong> Автоматизовані системи контролю на кордонах можуть ідентифікувати особу та автоматично «перевірити» і відповідно <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/eu-ukr/">пропустити в країну</a>. З одного боку, таким чином вдасться уникнути дискримінації, а контроль стане об'єктивнішим. З іншого боку ті, хто перетинають кордон, «дарують» спецслужбам чи державним установам декількох країн значну кількість персональних даних.

<p>Чим більше розвиваються технології, тим складніше оцінювати їх потенційні ефекти. Зокрема, стає важчим зрозуміти, наскільки корисною може виявитися та чи інша новинка для суспільства, держави й людства. Чи справдяться ледь не апокаліптичні прогнози <a href="/2017/04/23/neuralink-future/">Ілона Маска</a> — очільника SpaceX і Tesla? Він пророкує, що у майбутньому людство зіткнеться з небезпекою через існування штучного інтелекту. Мовляв, той стане розумнішим за людину. <strong>Що станеться, коли робот зможе швидше й якісніше думати, сприймати та обробляти інформацію, аніж це вміє людина?</strong></p><h4><strong>Поточна ситуація із штучною обробкою рішень</strong></h4><p>Поки що такого роду картину важко зіставити з реальністю, але <a href="/2017/05/09/mailchimp-news/">основа</a> для цього вже закладена. Чимало процесів зараз відбуваються онлайн або за підтримки технологій і програмного забезпечення. Ледь не у всі сфери життя проникли електронні “помічники”, які мають на меті полегшити нам життя. За допомогою автоматизованих систем невдовзі стане можливим переміщуватися на <a href="/2017/05/17/blablacar-future/">машині без водія</a>, а сотні сторінок монотонного юридичного контракту читатиме програма, яка знайде і «зрозуміє» важливі чи суперечливі моменти угоди.</p><p>Коли справа доходить до опрацьовування комп&#8217;ютером великих масивів інформації, <strong>виникає низка ризиків</strong>. По-перше, щодо якості. У цьому контексті варто згадати принаймні перекладач Google. Другий ризик полягає у міркуваннях безпеки. Коли алгоритм «читає» ваше електронне листування або повідомлення в чаті, він, можливо, дізнається про вас більше, ніж вам цього б хотілося.</p><p>Неурядова організація AlgorithmWatch зібрала своїх рядах низку науковців, які зацікавлені у тому, щоб викрити алгоритми, які можуть вплинути на людські рішення.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми шукаємо дескриптивні, предикативні, нормативні алгоритми, які мають безпосередній вплив на суспільство та його інтереси</p>					<cite>									<span><strong>маніфест AlgorithmWatch</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Діяльність науковців розпочалася нещодавно й наразі триває збір ідей. <a href="https://ethercalc.org/gav9o76gk0cv" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ознайомитися</a> з наявною базою алгоритмів, які впливають на прийняття рішення можна на сторінці організації разом з позитивними й негативними аспектами їх існування.</p><h4><strong>5 сфер, у яких алгоритми вже допомагають із рішеннями</strong></h4><p><strong>Торгівля і фінанси:</strong> Наприклад, у високочастотному трейдингу – формі торгівлі на фінансових ринках, в рамках якої сучасне обладнання й алгоритми використовуються для швидкої торгівлі цінними паперами. Крім того, програми можуть «порадити», кому видавати кредит, а кому ні.</p><p><strong>Кримінальні розслідування:</strong> У цій сфері використовують програми, які вивчають біографію злочинця і вираховують на базі цієї інформації ймовірність повторення злочину. З використанням автоматизованих схем зростає об&#8217;єктивність майбутнього рішення, легше стає відслідковувати й порівнювати причинно-наслідковий зв&#8217;язок між різними справами. Водночас існує ризик, що «машинальним» способом не вдасться проаналізувати й належним чином врахувати всі фактори для неупередженого та повного розслідування скоєних правопорушень. Також є ризик маніпуляцій програмним забезпеченням з боку компанії-постачальника.</p><p><strong>Медицина:</strong> E-Health та електронні методи постановки діагнозу, аналізу перебігу хвороби та призначення лікування.</p><p><strong>Соціальні медіа:</strong> Тут <a href="/2017/05/22/fb-rules/">діють алгоритми</a>, що вирішують, який саме контент користувач прочитає (або не зможе прочитати ні за яких умов). Компанії підлаштовують вибірку відповідно до інтересів користувача, попередньо зібравши про нього інформацію із листування, пошукових запитів тощо. Небезпека полягає у тому, що радикальні погляди стають ще більш радикальними, якщо <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/">«підживлювати» переконання користувачів</a> одноманітною інформацією і не пропонувати альтернативної точки зору.</p><p><strong>Освіта:</strong> Автоматизовані системи вступу до вишів вже працюють. В цілому комп&#8217;ютерний тест ставить в рівні умови всіх учасників процесу і може бути цікавим інструментом в контексті боротьби з корупцією. Однак слід мати на увазі, що не всі критерії оцінювання знань можна повністю автоматизувати й вивести універсальну <a href="/2017/05/20/how-israel-teaches/">формулу успішного студента чи школяра</a>.</p><p><strong>Паспортний контроль:</strong> Автоматизовані системи контролю на кордонах можуть ідентифікувати особу та автоматично «перевірити» і відповідно <a href="/2017/05/17/eu-ukr/">пропустити в країну</a>. З одного боку, таким чином вдасться уникнути дискримінації, а контроль стане об&#8217;єктивнішим. З іншого боку ті, хто перетинають кордон, «дарують» спецслужбам чи державним установам декількох країн значну кількість персональних даних.</p>

Алгоритми і людські рішення — на що звернути увагу

{:ua}Як автоматизовані системи приймають рішення за нас та які основні ризики цього?{:}

<p>Фахівці американського космічного агентства NASA досліджуватимуть гриби, які ростуть у <a href="https://nachasi.com/2017/04/26/confinement/" class=" with_hint_js">Чорнобильській зоні<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/pripyat-1374555_1280-300x200.jpg" />7 цифр, які варто знати про об'єкт укриття на ЧАЕС</span></a>. Існує теорія, що ці гриби допоможуть захиститися від ультрафіолетового випромінювання. На часі дізнатися більше про цей проект та подальші плани науковців щодо вивчення грибів та їхнього впливу.
</p>
<h4><strong>Астронавтам NASA — крем з грибів</strong></h4>
За словами дослідників, гриби, які були під впливом сильного радіаційного випромінювання, мають у своєму складі стійкі білки та біомолекули. Завдяки цій властивості можна розробити спеціальний крем від засмаги, який захистить астронавтів від ультрафіолетового опромінення, що є надзвичайно агресивним у відкритому космосі. Винайдений засіб мають використовувати перші марсіанські колоністи. Про те, як саме розвиватиметься цей проект та які результати очікуються у підсумку, науковці поки не уточнюють.
<h4></h4>

<p>Фахівці американського космічного агентства NASA досліджуватимуть гриби, які ростуть у <a href="/2017/04/26/confinement/" class=" with_hint_js">Чорнобильській зоні<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/pripyat-1374555_1280-300x200.jpg" />7 цифр, які варто знати про об&#8217;єкт укриття на ЧАЕС</span></a>. Існує теорія, що ці гриби допоможуть захиститися від ультрафіолетового випромінювання. На часі дізнатися більше про цей проект та подальші плани науковців щодо вивчення грибів та їхнього впливу.</p><h4><strong>Астронавтам NASA — крем з грибів</strong></h4><p>За словами дослідників, гриби, які були під впливом сильного радіаційного випромінювання, мають у своєму складі стійкі білки та біомолекули. Завдяки цій властивості можна розробити спеціальний крем від засмаги, який захистить астронавтів від ультрафіолетового опромінення, що є надзвичайно агресивним у відкритому космосі. Винайдений засіб мають використовувати перші марсіанські колоністи. Про те, як саме розвиватиметься цей проект та які результати очікуються у підсумку, науковці поки не уточнюють.</p><h4></h4>

Дослідники планують розробити спеціальний крем від засмаги. Засіб має захистити астронавтів від ультрафіолету

Фахівці американського космічного агентства NASA досліджуватимуть гриби, які ростуть у <a href="https://nachasi.com/2017/04/26/confinement/">Чорнобильській зоні</a>. Існує теорія, що ці гриби допоможуть захиститися від ультрафіолетового випромінювання. На часі дізнатися більше про цей проект та подальші плани науковців щодо вивчення грибів та їхнього впливу.
<h4><strong>Астронавтам NASA — крем з грибів</strong></h4>
За словами дослідників, гриби, які були під впливом сильного радіаційного випромінювання, мають у своєму складі стійкі білки та біомолекули. Завдяки цій властивості можна розробити спеціальний крем від засмаги, який захистить астронавтів від ультрафіолетового опромінення, що є надзвичайно агресивним у відкритому космосі. Винайдений засіб мають використовувати перші марсіанські колоністи. Про те, як саме розвиватиметься цей проект та які результати очікуються у підсумку, науковці поки не уточнюють.
<h4></h4>

<p>Фахівці американського космічного агентства NASA досліджуватимуть гриби, які ростуть у <a href="/2017/04/26/confinement/">Чорнобильській зоні</a>. Існує теорія, що ці гриби допоможуть захиститися від ультрафіолетового випромінювання. На часі дізнатися більше про цей проект та подальші плани науковців щодо вивчення грибів та їхнього впливу.</p><h4><strong>Астронавтам NASA — крем з грибів</strong></h4><p>За словами дослідників, гриби, які були під впливом сильного радіаційного випромінювання, мають у своєму складі стійкі білки та біомолекули. Завдяки цій властивості можна розробити спеціальний крем від засмаги, який захистить астронавтів від ультрафіолетового опромінення, що є надзвичайно агресивним у відкритому космосі. Винайдений засіб мають використовувати перші марсіанські колоністи. Про те, як саме розвиватиметься цей проект та які результати очікуються у підсумку, науковці поки не уточнюють.</p><h4></h4>

Фахівці NASA досліджуватимуть гриби з Чорнобиля

{:ua}Навіщо вченим із NASA наші радіаційні гриби?{:}

U Lvovi obgovorjať, čym dosvid Nimeččyny može dopomogty Ukraїni

18 травня відбудеться Міжнародна науково-практична конференція, а 19 — вручення державних нагород та премій Кабінету Міністрів за впровадження інноваційних технологій

Упродовж тижня, з 15 по 20 травня, Національна академія наук України, галузеві академії, наукові установи та виші проводитимуть конференції, семінари та інші заходи з нагоди Дня науки. Одні з наймасштабніших подій відбуватимуться у столиці


<h4><strong>Українців запрошують на науково-практичну конференцію</strong></h4>
18 травня відбудеться конференція «Science-Society-Personality-2017». У межах заходу буде проведено конкурс науково-технічних розробок молодих науковців (до 35 років). Винахідники представлять соціально значущі розробки, які вважають корисними на регіональному або державному рівні. Учасниками конференції стануть представники фондуючих організацій, провідні вчені та винахідники різних країн — України, Франції, Німеччини та інших. Під час заходу обговорять проблеми міграції вітчизняних вчених та вплив на цей процес міжнародних грантових програм:
<ul>
 	<li>Початок конференції: о 10:00</li>
 	<li>Презентація конкурсних проектів: об 11:45</li>
 	<li>Місце проведення: Велика конференц-зала Міністерства освіти і науки України (м. Київ, бульвар Шевченка, 16, к. 401, 4 поверх)</li>
</ul>
Після конференції за тією ж адресою з 15:00 до 17:00 відбудеться відзначення 25-річчя Державного фонду фундаментальних досліджень.
<h4><strong>Заходи за участі очільниці Міністерства освіти і науки України</strong></h4>
19 травня за участі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич відбудеться засідання під час якого будуть вручені державні нагороди, премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій, а також відзнаки Scopus Awards Ukraine. Точний час проведення можна дізнатися напередодні заходу на сайті МОН.

<p>Упродовж тижня, з 15 по 20 травня, Національна академія наук України, галузеві академії, наукові установи та виші проводитимуть конференції, семінари та інші заходи з нагоди Дня науки. Одні з наймасштабніших подій відбуватимуться у столиці</p><p></p><h4><strong>Українців запрошують на науково-практичну конференцію</strong></h4><p>18 травня відбудеться конференція «Science-Society-Personality-2017». У межах заходу буде проведено конкурс науково-технічних розробок молодих науковців (до 35 років). Винахідники представлять соціально значущі розробки, які вважають корисними на регіональному або державному рівні. Учасниками конференції стануть представники фондуючих організацій, провідні вчені та винахідники різних країн — України, Франції, Німеччини та інших. Під час заходу обговорять проблеми міграції вітчизняних вчених та вплив на цей процес міжнародних грантових програм:</p><ul><li>Початок конференції: о 10:00</li><li>Презентація конкурсних проектів: об 11:45</li><li>Місце проведення: Велика конференц-зала Міністерства освіти і науки України (м. Київ, бульвар Шевченка, 16, к. 401, 4 поверх)</li></ul><p>Після конференції за тією ж адресою з 15:00 до 17:00 відбудеться відзначення 25-річчя Державного фонду фундаментальних досліджень.</p><h4><strong>Заходи за участі очільниці Міністерства освіти і науки України</strong></h4><p>19 травня за участі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич відбудеться засідання під час якого будуть вручені державні нагороди, премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій, а також відзнаки Scopus Awards Ukraine. Точний час проведення можна дізнатися напередодні заходу на сайті МОН.</p>

На честь Дня науки у Києві відбудеться низка тематичних заходів

{:ua}Які заходи пройдуть у столиці до Дня науки?{:}

#наука