Новини

Очільник Tesla і SpaceX має намір поєднати людський мозок та комп’ютер. симбіоз технологій та нейронів дасть можливість створити новітні системи підвищення мозкової активності

Технологія Neuralink, яку розробляє Ілон Маск, має в першу чергу допомогти людям із серйозними травмами чи захворюваннями головного мозку. Також вона допоможе долати наслідки інсультів чи важких онкологічних захворювань. Це випадки, внаслідок яких порушено роботу центральної нервової системи.
<h4><strong>Як компанія Маска вирішуватиме проблеми «під’єднання»</strong></h4>
Фахівці Neuralink планують вживляти людям електроди, які допоможуть у боротьбі з хворобою. Такий продукт збираються випустити вже за 4 роки. Маск упевнений, що це реально. Раніше він вже заявляв, що допоки буде створено діючий мозковий імплант, мине не більше 5 років. Маск переконаний, що фундаментальна різниця між комп'ютерами і людьми полягає в тому, з якою швидкістю вони можуть обмінюватися даними із навколишнім середовищем та іншими учасниками. Люди здатні сприймати величезну кількість інформації візуально і на слух, але не можуть миттєво ділитися своїми думками один з одним. Саме цю проблему і треба буде вирішити технічними засобами.
<h4><strong>Чим ще займатиметься компанія, окрім долання наслідків інсульту</strong></h4>
Серед завдань Neuralink — створення нейроінтефейсів, які підвищать продуктивність мозку і дозволять людям спілкуватися телепатично. За словами Маска пояснив, наразі людськиймозок стискає інформацію до низької швидкості передачі даних на зразок мови або листа, але в майбутньому зможе передавати її прямо в мозок іншій людині. На створення такої технології, за розрахунками очільника Tesla, потрібно 8-9 років. Процес залежить від строків схвалення проекту владою і від результатів використання нейроінтерфейсів людьми з обмеженими можливостями. Нову компанію було створено влітку 2016 року у Каліфорнії, серед напрямків роботи — медичні дослідження

<p>Технологія Neuralink, яку розробляє Ілон Маск, має в першу чергу допомогти людям із серйозними травмами чи захворюваннями головного мозку. Також вона допоможе долати наслідки інсультів чи важких онкологічних захворювань. Це випадки, внаслідок яких порушено роботу центральної нервової системи.</p><h4><strong>Як компанія Маска вирішуватиме проблеми «під’єднання»</strong></h4><p>Фахівці Neuralink планують вживляти людям електроди, які допоможуть у боротьбі з хворобою. Такий продукт збираються випустити вже за 4 роки. Маск упевнений, що це реально. Раніше він вже заявляв, що допоки буде створено діючий мозковий імплант, мине не більше 5 років. Маск переконаний, що фундаментальна різниця між комп&#8217;ютерами і людьми полягає в тому, з якою швидкістю вони можуть обмінюватися даними із навколишнім середовищем та іншими учасниками. Люди здатні сприймати величезну кількість інформації візуально і на слух, але не можуть миттєво ділитися своїми думками один з одним. Саме цю проблему і треба буде вирішити технічними засобами.</p><h4><strong>Чим ще займатиметься компанія, окрім долання наслідків інсульту</strong></h4><p>Серед завдань Neuralink — створення нейроінтефейсів, які підвищать продуктивність мозку і дозволять людям спілкуватися телепатично. За словами Маска пояснив, наразі людськиймозок стискає інформацію до низької швидкості передачі даних на зразок мови або листа, але в майбутньому зможе передавати її прямо в мозок іншій людині. На створення такої технології, за розрахунками очільника Tesla, потрібно 8-9 років. Процес залежить від строків схвалення проекту владою і від результатів використання нейроінтерфейсів людьми з обмеженими можливостями. Нову компанію було створено влітку 2016 року у Каліфорнії, серед напрямків роботи — медичні дослідження</p>

Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку

{:ua}Що готує Ілон Маск для людства і як мозок зможе керувати комп’ютерами напряму?{:}

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Присутність позаземного життя і до чого тут солона вода — а також чи чекатимуть на нас аквамени на супутнику Сатурна

Для появи органічного життя на будь-якій планеті потрібна не лише атмосфера із киснем та воднем, але й вода. У NASA оприлюднили дані дослідження двох супутників, і результати свідчать: у Сонячній системі життя є не лише на Землі.
<h4><strong>Чи остаточно доведено наявність життя на інших планетах?</strong></h4>
NASA твердить, що це — поки що теорія, заснована на спостереженнях космічного телескопу та зонду, і її треба перевірити. Але з великой ймовірністю можна твердити, що шостий за величиною супутник Сатурна під назвою Енцелад, має органічне життя.

Причиною для такого припущення є той факт, що на дні океану, яким вкрито Енцелад, є геотермальні джерела. Вода у них нагрівається до температури понад 20 градусів за шкалою Цельсія. Це робить їх аналогічними до земних геотермальних джерел, а отже, поруч із такими джерелами (чи й у них самих) можуть жити мікроорганізми.

У Сатурна — 62 зареєстрованих супутники, і Енцелад належить до числа найбільших. У 2005 році NASA спільно з європейськими аерокосмічними агенціями почали вивчати супутник за допомогою зонду. Міжпланетний зонд під назвою «Кассіні» виявив водно-паровий гейзер у південній півкулі. Загалом шостий за величиною супутник Сатурна являє собою масив криги у 20 км, під яким заховано океан із звичайної води. Зовнішня поверхня цього океану має -45 градусів за Цельсієм; але на глибині температура перетинає плюсову позначку.
<h4><strong>Плюсова температура — це ж іще не все, що треба для виникнення життя у воді?</strong></h4>
У 2011 році було встановлено, що вода в океані є солоною; а випари із поверхні Енцеладу та космічне сміття стали основою для появи кілець із криги навколо Сатурна. Виявлені космічним зондом молекули водню в гейзерних струменях у льодових тріщинах у південній півкулі доводять наявність гідротермальних процесів в глибині океанських вод Енцеладу.
<h4><strong>А до чого тут Європа?</strong></h4>
Континентальна на Землі — ні до чого. Але Згідно із заявою NASA, аналогічні джерела є і у водах супутника Юпітера — він теж називається Європа. На Європі знайшли подібні водяні фонтани, як і на Енцеладі; втім, перспективи органічного життя там ще потрібно дослідити — поки що космічний зонд туди не долетів, тому для досліджень використовують спеціальний телескоп. Європа теж має свій льодовик на поверхні і солоний океан в глибині.
<h4><strong>ОК, вода, тепло, але чому водень?</strong></h4>
Усі мікроорганізми мають десь брати енергію, для цього потрібні джерела харчування. Водень, поєднуючись із вуглекислим газом, виділяє енергію, яку мікроорганізми (мікроби, наприклад) можуть використати для свого існування.
<h4><strong>Чим важливі обидва відкриття?</strong></h4>
На сьогоднішній день обидва супутники мають найсприятливіші умови, за яких може виникнути життя за межами нашої планети — і в межах нашої галактики. Необхідні складові для життя — вода у рідкій формі, джерело енергії, вуглець, водень, кисень, азот, сірка і фосфор. Усі ці компоненти є в океанічних водах обох супутників.
<h4><strong>Чи зустрінуть нас там представники іншої раси?</strong></h4>
Іхтіандри, розумні черепахи чи мікроби, що розмовляють — якщо ви чекаєте на них, то можете заспокоїтися: швидше за все, нікого подібного там немає. Натомість науковці сподіваються отримати там підтвердження існування найпростіших мікроорганізмів. Якщо їх вдасться знайти, значить, життя на Землі — це не статистична похибка і не випадковість, і навіть не Божий промисел, а закономірний результат розвитку біохімічних процесів у Всесвіті. І подібний сценарій можливий на інших планетах та в інших галактиках.

<p>Для появи органічного життя на будь-якій планеті потрібна не лише атмосфера із киснем та воднем, але й вода. У NASA оприлюднили дані дослідження двох супутників, і результати свідчать: у Сонячній системі життя є не лише на Землі.</p><h4><strong>Чи остаточно доведено наявність життя на інших планетах?</strong></h4><p>NASA твердить, що це — поки що теорія, заснована на спостереженнях космічного телескопу та зонду, і її треба перевірити. Але з великой ймовірністю можна твердити, що шостий за величиною супутник Сатурна під назвою Енцелад, має органічне життя.</p><p>Причиною для такого припущення є той факт, що на дні океану, яким вкрито Енцелад, є геотермальні джерела. Вода у них нагрівається до температури понад 20 градусів за шкалою Цельсія. Це робить їх аналогічними до земних геотермальних джерел, а отже, поруч із такими джерелами (чи й у них самих) можуть жити мікроорганізми.</p><p>У Сатурна — 62 зареєстрованих супутники, і Енцелад належить до числа найбільших. У 2005 році NASA спільно з європейськими аерокосмічними агенціями почали вивчати супутник за допомогою зонду. Міжпланетний зонд під назвою «Кассіні» виявив водно-паровий гейзер у південній півкулі. Загалом шостий за величиною супутник Сатурна являє собою масив криги у 20 км, під яким заховано океан із звичайної води. Зовнішня поверхня цього океану має -45 градусів за Цельсієм; але на глибині температура перетинає плюсову позначку.</p><h4><strong>Плюсова температура — це ж іще не все, що треба для виникнення життя у воді?</strong></h4><p>У 2011 році було встановлено, що вода в океані є солоною; а випари із поверхні Енцеладу та космічне сміття стали основою для появи кілець із криги навколо Сатурна. Виявлені космічним зондом молекули водню в гейзерних струменях у льодових тріщинах у південній півкулі доводять наявність гідротермальних процесів в глибині океанських вод Енцеладу.</p><h4><strong>А до чого тут Європа?</strong></h4><p>Континентальна на Землі — ні до чого. Але Згідно із заявою NASA, аналогічні джерела є і у водах супутника Юпітера — він теж називається Європа. На Європі знайшли подібні водяні фонтани, як і на Енцеладі; втім, перспективи органічного життя там ще потрібно дослідити — поки що космічний зонд туди не долетів, тому для досліджень використовують спеціальний телескоп. Європа теж має свій льодовик на поверхні і солоний океан в глибині.</p><h4><strong>ОК, вода, тепло, але чому водень?</strong></h4><p>Усі мікроорганізми мають десь брати енергію, для цього потрібні джерела харчування. Водень, поєднуючись із вуглекислим газом, виділяє енергію, яку мікроорганізми (мікроби, наприклад) можуть використати для свого існування.</p><h4><strong>Чим важливі обидва відкриття?</strong></h4><p>На сьогоднішній день обидва супутники мають найсприятливіші умови, за яких може виникнути життя за межами нашої планети — і в межах нашої галактики. Необхідні складові для життя — вода у рідкій формі, джерело енергії, вуглець, водень, кисень, азот, сірка і фосфор. Усі ці компоненти є в океанічних водах обох супутників.</p><h4><strong>Чи зустрінуть нас там представники іншої раси?</strong></h4><p>Іхтіандри, розумні черепахи чи мікроби, що розмовляють — якщо ви чекаєте на них, то можете заспокоїтися: швидше за все, нікого подібного там немає. Натомість науковці сподіваються отримати там підтвердження існування найпростіших мікроорганізмів. Якщо їх вдасться знайти, значить, життя на Землі — це не статистична похибка і не випадковість, і навіть не Божий промисел, а закономірний результат розвитку біохімічних процесів у Всесвіті. І подібний сценарій можливий на інших планетах та в інших галактиках.</p>

Буття мікробів, Європа і NASA

{:ua}Відкриття NASA та його потенційне значення для пошуку позаземного життя{:}

<p>Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).

Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.
</p>
<h4><strong>Головне, що варто знати про нову програму</strong></h4>
В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.
<h4><strong>Що таке штучний інтелект</strong></h4>
Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп'ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).

Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/neuralink-future/" class=" with_hint_js">оголосив про створення стартапу Neuralink<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/brain-1845944_1280-300x200.jpg" />Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку</span></a>.

<p>Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).</p><p>Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.</p><h4><strong>Головне, що варто знати про нову програму</strong></h4><p>В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.</p><h4><strong>Що таке штучний інтелект</strong></h4><p>Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп&#8217;ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).</p><p>Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="/2017/04/23/neuralink-future/" class=" with_hint_js">оголосив про створення стартапу Neuralink<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/brain-1845944_1280-300x200.jpg" />Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку</span></a>.</p>

Відтепер для вивчення штучного інтелекту достатньо буде з’їздити до міста Лева

Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).

Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.
<h4><strong>Головне, що варто знати про нову програму</strong></h4>
В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.
<h4><strong>Що таке штучний інтелект</strong></h4>
Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп'ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).

Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/neuralink-future/">оголосив про створення стартапу Neuralink</a>.

<p>Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).</p><p>Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.</p><h4><strong>Головне, що варто знати про нову програму</strong></h4><p>В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.</p><h4><strong>Що таке штучний інтелект</strong></h4><p>Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп&#8217;ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).</p><p>Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="/2017/04/23/neuralink-future/">оголосив про створення стартапу Neuralink</a>.</p>

У Львові навчатимуть роботі зі штучним інтелектом

{:ua}У Львові запускається курс із навчання технологіям штучного інтелекту на базі «Політехніки»{:}

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Що потрібно знати про «Раундап» і до чого тут бізнес

Високотехнологічним сьогодні є не лише виробництво комп'ютерів чи гаджетів, але й створення засобів захисту рослин (ЗЗР). Наука, техніка, багаторічні дослідження та праця хіміків — це лише частина того, на чому базується агробізнес в усьому світі. Тож недивно, що коли виявляється низка проблем у одного із найбільших постачальників ЗЗР — варто розібратися у тому, що чекає на споживачів. Тим більше, що компанія Monsanto — а йдеться про неї — є добре відомою в Україні.
<h4><strong>Що саме трапилося із гербіцидами популярного виробника</strong></h4>
Roundup («Раундап») — один із найпопулярніших засобів для боротьби із бур'янами у сільському господарстві. Всі напевно знають, як важко подолати дику рослинність на городі чи присадибній ділянці. А тепер уявіть собі поле в десятки, а то й сотні разів більше за вашу дачу. Хімічні засоби мають бути дуже ефективними, але при цьому не шкодити людям. З приховуванням фактів — те саме.

Саме приховування фактів сталося із виробником «Раундапу». У березні 2017 року федеральний суд Каліфорнії оприлюднив низку документів. Корпорація Monsanto фальсифікувала дослідження щодо безпечності свого головного гербіциду — Roundup. Замовні дослідження були згодом оприлюднені від імені відомих науковців, аби легітимізувати висновки про безпечність гербіциду.
<h4><strong>Навіщо великій світовій корпорації інспірувати наукові матеріали?</strong></h4>
За минулі 20 років Monsanto щедро інвестувала у Roundup, а також у створення генетично модифікованих сої, кукурузи та бавовни, які можна обробляти за допомогою цього гербіциду. На якомусь етапі виникла потреба у доведенні того, що «Раундап» не викликає раку чи інших захворювань, раз вже він так повсюдно використовується. Є 2 способи це зробити: дочекатися результатів тривалих досліджень — або написати власні, потрібні результати. Другий шлях незаконний, зате 20 років інвестицій не підуть на пси.
<h4><strong>Йдеться про пряму підробку?</strong></h4>
Ні, справа не в тому, що дослідження було на 100% фіктивним. У змові із представниками відповідних федеральних структур США корпорація оприлюднила на ринку лише свої власні дослідження, але перешкодила появі альтерантивних досліджень чи інших точок зору.
<h4><strong>Чому скандал, який спалахнув у березні в США, має значення і для України?</strong></h4>
По-перше, це — вже не перший скандал; раніше корпорацію вже спіткали санкції через недостовірні дослідження щодо ГМО та пов'язані із цим штрафи. «Раундап» широко використовувався і використовується в Україні, і якщо безпека його використання — під питанням на міжнародному рівні, слід взяти це до уваги при подальшому використанні на присадибних ділянках чи при польових роботах, а також у роботі дилерів із продажу засобів захисту рослин.
<h4><strong>Що буде далі?</strong></h4>
Подано судовий позов до суду у США щодо змови між адміністрацією EPA та представниками агрокорпорації, які знали про ризики використання «Раундапу» та появу не-Ходжкінської лімфоми внаслідок використання цього гербіциду. Якщо позивачі доведуть свою правоту у суді, це означатиме, що урядова організація у США свідомо ризикувала і ризикує життям та здоров'ям мільйонів (якщо не мільярдів) людей на планеті через інтереси великої корпорації. У такому випадку можна очікувати низку нових судових позовів та збільшення збитків виробника гербіцидів.

<p>Високотехнологічним сьогодні є не лише виробництво комп&#8217;ютерів чи гаджетів, але й створення засобів захисту рослин (ЗЗР). Наука, техніка, багаторічні дослідження та праця хіміків — це лише частина того, на чому базується агробізнес в усьому світі. Тож недивно, що коли виявляється низка проблем у одного із найбільших постачальників ЗЗР — варто розібратися у тому, що чекає на споживачів. Тим більше, що компанія Monsanto — а йдеться про неї — є добре відомою в Україні.</p><h4><strong>Що саме трапилося із гербіцидами популярного виробника</strong></h4><p>Roundup («Раундап») — один із найпопулярніших засобів для боротьби із бур&#8217;янами у сільському господарстві. Всі напевно знають, як важко подолати дику рослинність на городі чи присадибній ділянці. А тепер уявіть собі поле в десятки, а то й сотні разів більше за вашу дачу. Хімічні засоби мають бути дуже ефективними, але при цьому не шкодити людям. З приховуванням фактів — те саме.</p><p>Саме приховування фактів сталося із виробником «Раундапу». У березні 2017 року федеральний суд Каліфорнії оприлюднив низку документів. Корпорація Monsanto фальсифікувала дослідження щодо безпечності свого головного гербіциду — Roundup. Замовні дослідження були згодом оприлюднені від імені відомих науковців, аби легітимізувати висновки про безпечність гербіциду.</p><h4><strong>Навіщо великій світовій корпорації інспірувати наукові матеріали?</strong></h4><p>За минулі 20 років Monsanto щедро інвестувала у Roundup, а також у створення генетично модифікованих сої, кукурузи та бавовни, які можна обробляти за допомогою цього гербіциду. На якомусь етапі виникла потреба у доведенні того, що «Раундап» не викликає раку чи інших захворювань, раз вже він так повсюдно використовується. Є 2 способи це зробити: дочекатися результатів тривалих досліджень — або написати власні, потрібні результати. Другий шлях незаконний, зате 20 років інвестицій не підуть на пси.</p><h4><strong>Йдеться про пряму підробку?</strong></h4><p>Ні, справа не в тому, що дослідження було на 100% фіктивним. У змові із представниками відповідних федеральних структур США корпорація оприлюднила на ринку лише свої власні дослідження, але перешкодила появі альтерантивних досліджень чи інших точок зору.</p><h4><strong>Чому скандал, який спалахнув у березні в США, має значення і для України?</strong></h4><p>По-перше, це — вже не перший скандал; раніше корпорацію вже спіткали санкції через недостовірні дослідження щодо ГМО та пов&#8217;язані із цим штрафи. «Раундап» широко використовувався і використовується в Україні, і якщо безпека його використання — під питанням на міжнародному рівні, слід взяти це до уваги при подальшому використанні на присадибних ділянках чи при польових роботах, а також у роботі дилерів із продажу засобів захисту рослин.</p><h4><strong>Що буде далі?</strong></h4><p>Подано судовий позов до суду у США щодо змови між адміністрацією EPA та представниками агрокорпорації, які знали про ризики використання «Раундапу» та появу не-Ходжкінської лімфоми внаслідок використання цього гербіциду. Якщо позивачі доведуть свою правоту у суді, це означатиме, що урядова організація у США свідомо ризикувала і ризикує життям та здоров&#8217;ям мільйонів (якщо не мільярдів) людей на планеті через інтереси великої корпорації. У такому випадку можна очікувати низку нових судових позовів та збільшення збитків виробника гербіцидів.</p>

Буряки рядочками — як Monsanto наплутала з гербіцидами

Що варто знати про один із найпопулярніших в Україні гербіцидів

#наука

Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку

Буття мікробів, Європа і NASA

У Львові навчатимуть роботі зі штучним інтелектом

Буряки рядочками — як Monsanto наплутала з гербіцидами