<p>Автори проекту, представники громадської організації, котра об’єднала батьків та рідних героїв Небесної Сотні, переконані, що хороші проекти та громадські ініціативи можуть промовляти голосніше за бронзу і граніт. Саме такого формату «пам’ятники» вони і пропонують втілювати. Для цього запустили збір коштів на платформі +Спільнокошт».
</p>
<h4><strong>Які стипендії пропонують започаткувати</strong></h4>
Раніше у 2017 році вже було започатковано декілька Відзнак Героїв. Спільно з ГО «Конгрес Активістів Культури» було відкрито Програму мистецьких резиденцій у пам’ять про наймолодшого Героя Небесної Сотні Назарія Войтовича у селі, де він народився. Проект відкрився 2 червня 2017, у день народження Назарія. У співпраці з ГО «Відкриті можливості» та Міністерством молоді та спорту була запроваджена «Відзнака імені Героя "Небесної Сотні" Дмитра Максимова». Конкурс, що передбачає відзначення ініціатив, які підтримують розвиток спорту для людей з інвалідністю. 21 травня 2017 року, у день Європи в Україні, Відзнака була вручена найдостойнішим у цій царині. На честь Богдана Сольчаника, спільно з ГО «Кембриджська спільнота України», Асоціацією випускників університету Оксфорд та коледжем Сент Едмунд Хол Оксфордського університету було засновано тревел-грант, завдяки якому молоді науковці отримали можливість виступити на науковій конференції в Оксфорді та Кембриджі. Перша отримувачка гранту в листопаді 2017 року виступила у Великій Британії, де надихнулася ідеєю змінювати систему підготовки юристів в Україні.

Активісти пропонують також започаткувати такі відзнаки:
<ul>
<li>
<strong>Відзнака імені Сергія Нігояна</strong>. Передбачає проведення конкурсу творчих робіт серед студентів Університету імені Карпенка-Карого, щоби мотивувати до створення сценаріїв, фільмів, мистецьких акцій, присвячених боротьбі за свободу. Сергій Нігоян відомий завдяки відеозапису, де він читав вірш Шевченка, зробленому незадовго до його загибелі під час обстрілу протестувальників біля стадіону «Динамо» у Києві.</li>
 	<li>
<strong>Відзнака імені Сергія Кемського</strong>. Призначена для підтримки молодих філософів, політологів, які присвячують роботи суспільним перетворенням в Україні, цінностям Майдану, системній боротьбі з корупцією. Сергій Кемський здобув ступінь магістра політології на філософському факультеті Львівського університету імені І. Франка. Був співробітником Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив, писав статті для УП, газети «День» та інших видань. Виступав за пряму демократію, кооперативний рух, шукав найефективніші механізми взаємодопомоги, подолання міліцейського свавілля, контролю за політиками та боротьби з корупцією.</li>
 	<li>
<strong>Відзнака імені Сергія Байдовського</strong>. На честь Сергія буде проведено конкурс віртуальних проектів з умовною назвою «Країна Гідності».Тема проектів – історія, українознавство та розвиток громадянського суспільства в Україні. Сергій Байдовський під час навчання в університеті, отримав звання рядового Українського реєстрового козацтва. Навчався за спеціальністю «комп'ютерна інженерія».</li>
 	<li>
<strong>Відзнака імені Олександра Капіноса</strong>. Цією Відзнакою організатори прагнуть відзначити активних громадських діячів, студентів, вчителів із сіл та невеликих містечок, які тримають сьогодні «культурний фронт». Олександр Капінос був громадським діячем, організатором вечорниць та просвітницьких заходів для молоді. Виступав за зняття радянської символіки.</li>
 	<li>
<strong>Міжнародна Відзнака імені Юрія Вербицького</strong>. Відзнака створить можливості українським науковцям та студентам, які спеціалізуються у галузі «Наука про Землю» та «Геофізика». Вона спонукатиме розвивати міжнародне співпробітництво в цій площині і використовувати наукові напрацювання Юрія Вербицького. Юрій Вербицький був викрадений незаконним угруповуванням «помічників» політичного режиму Януковича-Азарова і закатований у день, коли його рідні отримали повідомлення про присвоєння йому вченого ступеня кандидата наук. Він – співавтор 46 наукових статей і тез доповідей, цілого ряду рукописних наукових звітів.</li>
</ul>
<iframe src="https://www.youtube.com/embed/TQ-nLGqeDdI" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Підтримати проект можна <a href="https://biggggidea.com/project/vidznaki-imeni-gerov-nebesno-sotni/" target="_blank" rel="noopener">на сторінці</a> кампанії на платформі «Спільнокошт».

Раніше ми розповідали вам про <a href="https://nachasi.com/2017/08/23/26-pro-24-stories/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">знакові миттєвості Незалежності України<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_74411385_l-2015-300x200.jpg" />26 про «24» — знакові миттєвості Незалежності</span></a>, серед яких була і Революція Гідності.

<p>Автори проекту, представники громадської організації, котра об’єднала батьків та рідних героїв Небесної Сотні, переконані, що хороші проекти та громадські ініціативи можуть промовляти голосніше за бронзу і граніт. Саме такого формату «пам’ятники» вони і пропонують втілювати. Для цього запустили збір коштів на платформі +Спільнокошт».</p><h4><strong>Які стипендії пропонують започаткувати</strong></h4><p>Раніше у 2017 році вже було започатковано декілька Відзнак Героїв. Спільно з ГО «Конгрес Активістів Культури» було відкрито Програму мистецьких резиденцій у пам’ять про наймолодшого Героя Небесної Сотні Назарія Войтовича у селі, де він народився. Проект відкрився 2 червня 2017, у день народження Назарія. У співпраці з ГО «Відкриті можливості» та Міністерством молоді та спорту була запроваджена «Відзнака імені Героя &#8220;Небесної Сотні&#8221; Дмитра Максимова». Конкурс, що передбачає відзначення ініціатив, які підтримують розвиток спорту для людей з інвалідністю. 21 травня 2017 року, у день Європи в Україні, Відзнака була вручена найдостойнішим у цій царині. На честь Богдана Сольчаника, спільно з ГО «Кембриджська спільнота України», Асоціацією випускників університету Оксфорд та коледжем Сент Едмунд Хол Оксфордського університету було засновано тревел-грант, завдяки якому молоді науковці отримали можливість виступити на науковій конференції в Оксфорді та Кембриджі. Перша отримувачка гранту в листопаді 2017 року виступила у Великій Британії, де надихнулася ідеєю змінювати систему підготовки юристів в Україні.</p><p>Активісти пропонують також започаткувати такі відзнаки:</p><ul><li><strong>Відзнака імені Сергія Нігояна</strong>. Передбачає проведення конкурсу творчих робіт серед студентів Університету імені Карпенка-Карого, щоби мотивувати до створення сценаріїв, фільмів, мистецьких акцій, присвячених боротьбі за свободу. Сергій Нігоян відомий завдяки відеозапису, де він читав вірш Шевченка, зробленому незадовго до його загибелі під час обстрілу протестувальників біля стадіону «Динамо» у Києві.</li><li><strong>Відзнака імені Сергія Кемського</strong>. Призначена для підтримки молодих філософів, політологів, які присвячують роботи суспільним перетворенням в Україні, цінностям Майдану, системній боротьбі з корупцією. Сергій Кемський здобув ступінь магістра політології на філософському факультеті Львівського університету імені І. Франка. Був співробітником Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив, писав статті для УП, газети «День» та інших видань. Виступав за пряму демократію, кооперативний рух, шукав найефективніші механізми взаємодопомоги, подолання міліцейського свавілля, контролю за політиками та боротьби з корупцією.</li><li><strong>Відзнака імені Сергія Байдовського</strong>. На честь Сергія буде проведено конкурс віртуальних проектів з умовною назвою «Країна Гідності».Тема проектів – історія, українознавство та розвиток громадянського суспільства в Україні. Сергій Байдовський під час навчання в університеті, отримав звання рядового Українського реєстрового козацтва. Навчався за спеціальністю «комп&#8217;ютерна інженерія».</li><li><strong>Відзнака імені Олександра Капіноса</strong>. Цією Відзнакою організатори прагнуть відзначити активних громадських діячів, студентів, вчителів із сіл та невеликих містечок, які тримають сьогодні «культурний фронт». Олександр Капінос був громадським діячем, організатором вечорниць та просвітницьких заходів для молоді. Виступав за зняття радянської символіки.</li><li><strong>Міжнародна Відзнака імені Юрія Вербицького</strong>. Відзнака створить можливості українським науковцям та студентам, які спеціалізуються у галузі «Наука про Землю» та «Геофізика». Вона спонукатиме розвивати міжнародне співпробітництво в цій площині і використовувати наукові напрацювання Юрія Вербицького. Юрій Вербицький був викрадений незаконним угруповуванням «помічників» політичного режиму Януковича-Азарова і закатований у день, коли його рідні отримали повідомлення про присвоєння йому вченого ступеня кандидата наук. Він – співавтор 46 наукових статей і тез доповідей, цілого ряду рукописних наукових звітів.</li></ul><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/TQ-nLGqeDdI" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Підтримати проект можна <a href="https://biggggidea.com/project/vidznaki-imeni-gerov-nebesno-sotni/" target="_blank" rel="noopener">на сторінці</a> кампанії на платформі «Спільнокошт».</p><p>Раніше ми розповідали вам про <a href="/2017/08/23/26-pro-24-stories/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">знакові миттєвості Незалежності України<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_74411385_l-2015-300x200.jpg" />26 про «24» — знакові миттєвості Незалежності</span></a>, серед яких була і Революція Гідності.</p>

Новини

«Відзнаки Героїв» – це низка проектів для підтримки української молоді у тих галузях, у яких працювали чи мріяли працювати Герої Небесної Сотні. За словами ініціаторів проекту, які зараз збирають гроші на платформі «Спільнокошт», вони хочуть таким чином підтримати тих, хто займається спортом, наукою, технологіями та прикладними науками — і вшанувати пам’ять про полеглих

Автори проекту, представники громадської організації, котра об’єднала батьків та рідних героїв Небесної Сотні, переконані, що хороші проекти та громадські ініціативи можуть промовляти голосніше за бронзу і граніт. Саме такого формату «пам’ятники» вони і пропонують втілювати. Для цього запустили збір коштів на платформі +Спільнокошт».
<h4><strong>Які стипендії пропонують започаткувати</strong></h4>
Раніше у 2017 році вже було започатковано декілька Відзнак Героїв. Спільно з ГО «Конгрес Активістів Культури» було відкрито Програму мистецьких резиденцій у пам’ять про наймолодшого Героя Небесної Сотні Назарія Войтовича у селі, де він народився. Проект відкрився 2 червня 2017, у день народження Назарія. У співпраці з ГО «Відкриті можливості» та Міністерством молоді та спорту була запроваджена «Відзнака імені Героя "Небесної Сотні" Дмитра Максимова». Конкурс, що передбачає відзначення ініціатив, які підтримують розвиток спорту для людей з інвалідністю. 21 травня 2017 року, у день Європи в Україні, Відзнака була вручена найдостойнішим у цій царині. На честь Богдана Сольчаника, спільно з ГО «Кембриджська спільнота України», Асоціацією випускників університету Оксфорд та коледжем Сент Едмунд Хол Оксфордського університету було засновано тревел-грант, завдяки якому молоді науковці отримали можливість виступити на науковій конференції в Оксфорді та Кембриджі. Перша отримувачка гранту в листопаді 2017 року виступила у Великій Британії, де надихнулася ідеєю змінювати систему підготовки юристів в Україні.

Активісти пропонують також започаткувати такі відзнаки:
<ul>
 	<li><strong>Відзнака імені Сергія Нігояна</strong>. Передбачає проведення конкурсу творчих робіт серед студентів Університету імені Карпенка-Карого, щоби мотивувати до створення сценаріїв, фільмів, мистецьких акцій, присвячених боротьбі за свободу. Сергій Нігоян відомий завдяки відеозапису, де він читав вірш Шевченка, зробленому незадовго до його загибелі під час обстрілу протестувальників біля стадіону «Динамо» у Києві.</li>
 	<li><strong>Відзнака імені Сергія Кемського</strong>. Призначена для підтримки молодих філософів, політологів, які присвячують роботи суспільним перетворенням в Україні, цінностям Майдану, системній боротьбі з корупцією. Сергій Кемський здобув ступінь магістра політології на філософському факультеті Львівського університету імені І. Франка. Був співробітником Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив, писав статті для УП, газети «День» та інших видань. Виступав за пряму демократію, кооперативний рух, шукав найефективніші механізми взаємодопомоги, подолання міліцейського свавілля, контролю за політиками та боротьби з корупцією.</li>
 	<li><strong>Відзнака імені Сергія Байдовського</strong>. На честь Сергія буде проведено конкурс віртуальних проектів з умовною назвою «Країна Гідності».Тема проектів – історія, українознавство та розвиток громадянського суспільства в Україні. Сергій Байдовський під час навчання в університеті, отримав звання рядового Українського реєстрового козацтва. Навчався за спеціальністю «комп'ютерна інженерія».</li>
 	<li><strong>Відзнака імені Олександра Капіноса</strong>. Цією Відзнакою організатори прагнуть відзначити активних громадських діячів, студентів, вчителів із сіл та невеликих містечок, які тримають сьогодні «культурний фронт». Олександр Капінос був громадським діячем, організатором вечорниць та просвітницьких заходів для молоді. Виступав за зняття радянської символіки.</li>
 	<li><strong>Міжнародна Відзнака імені Юрія Вербицького</strong>. Відзнака створить можливості українським науковцям та студентам, які спеціалізуються у галузі «Наука про Землю» та «Геофізика». Вона спонукатиме розвивати міжнародне співпробітництво в цій площині і використовувати наукові напрацювання Юрія Вербицького. Юрій Вербицький був викрадений незаконним угруповуванням «помічників» політичного режиму Януковича-Азарова і закатований у день, коли його рідні отримали повідомлення про присвоєння йому вченого ступеня кандидата наук. Він – співавтор 46 наукових статей і тез доповідей, цілого ряду рукописних наукових звітів.</li>
</ul>
<iframe src="https://www.youtube.com/embed/TQ-nLGqeDdI" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Підтримати проект можна <a href="https://biggggidea.com/project/vidznaki-imeni-gerov-nebesno-sotni/" target="_blank" rel="noopener">на сторінці</a> кампанії на платформі «Спільнокошт».

Раніше ми розповідали вам про <a href="https://nachasi.com/2017/08/23/26-pro-24-stories/" target="_blank" rel="noopener">знакові миттєвості Незалежності України</a>, серед яких була і Революція Гідності.

<p>Автори проекту, представники громадської організації, котра об’єднала батьків та рідних героїв Небесної Сотні, переконані, що хороші проекти та громадські ініціативи можуть промовляти голосніше за бронзу і граніт. Саме такого формату «пам’ятники» вони і пропонують втілювати. Для цього запустили збір коштів на платформі +Спільнокошт».</p><h4><strong>Які стипендії пропонують започаткувати</strong></h4><p>Раніше у 2017 році вже було започатковано декілька Відзнак Героїв. Спільно з ГО «Конгрес Активістів Культури» було відкрито Програму мистецьких резиденцій у пам’ять про наймолодшого Героя Небесної Сотні Назарія Войтовича у селі, де він народився. Проект відкрився 2 червня 2017, у день народження Назарія. У співпраці з ГО «Відкриті можливості» та Міністерством молоді та спорту була запроваджена «Відзнака імені Героя &#8220;Небесної Сотні&#8221; Дмитра Максимова». Конкурс, що передбачає відзначення ініціатив, які підтримують розвиток спорту для людей з інвалідністю. 21 травня 2017 року, у день Європи в Україні, Відзнака була вручена найдостойнішим у цій царині. На честь Богдана Сольчаника, спільно з ГО «Кембриджська спільнота України», Асоціацією випускників університету Оксфорд та коледжем Сент Едмунд Хол Оксфордського університету було засновано тревел-грант, завдяки якому молоді науковці отримали можливість виступити на науковій конференції в Оксфорді та Кембриджі. Перша отримувачка гранту в листопаді 2017 року виступила у Великій Британії, де надихнулася ідеєю змінювати систему підготовки юристів в Україні.</p><p>Активісти пропонують також започаткувати такі відзнаки:</p><ul><li><strong>Відзнака імені Сергія Нігояна</strong>. Передбачає проведення конкурсу творчих робіт серед студентів Університету імені Карпенка-Карого, щоби мотивувати до створення сценаріїв, фільмів, мистецьких акцій, присвячених боротьбі за свободу. Сергій Нігоян відомий завдяки відеозапису, де він читав вірш Шевченка, зробленому незадовго до його загибелі під час обстрілу протестувальників біля стадіону «Динамо» у Києві.</li><li><strong>Відзнака імені Сергія Кемського</strong>. Призначена для підтримки молодих філософів, політологів, які присвячують роботи суспільним перетворенням в Україні, цінностям Майдану, системній боротьбі з корупцією. Сергій Кемський здобув ступінь магістра політології на філософському факультеті Львівського університету імені І. Франка. Був співробітником Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив, писав статті для УП, газети «День» та інших видань. Виступав за пряму демократію, кооперативний рух, шукав найефективніші механізми взаємодопомоги, подолання міліцейського свавілля, контролю за політиками та боротьби з корупцією.</li><li><strong>Відзнака імені Сергія Байдовського</strong>. На честь Сергія буде проведено конкурс віртуальних проектів з умовною назвою «Країна Гідності».Тема проектів – історія, українознавство та розвиток громадянського суспільства в Україні. Сергій Байдовський під час навчання в університеті, отримав звання рядового Українського реєстрового козацтва. Навчався за спеціальністю «комп&#8217;ютерна інженерія».</li><li><strong>Відзнака імені Олександра Капіноса</strong>. Цією Відзнакою організатори прагнуть відзначити активних громадських діячів, студентів, вчителів із сіл та невеликих містечок, які тримають сьогодні «культурний фронт». Олександр Капінос був громадським діячем, організатором вечорниць та просвітницьких заходів для молоді. Виступав за зняття радянської символіки.</li><li><strong>Міжнародна Відзнака імені Юрія Вербицького</strong>. Відзнака створить можливості українським науковцям та студентам, які спеціалізуються у галузі «Наука про Землю» та «Геофізика». Вона спонукатиме розвивати міжнародне співпробітництво в цій площині і використовувати наукові напрацювання Юрія Вербицького. Юрій Вербицький був викрадений незаконним угруповуванням «помічників» політичного режиму Януковича-Азарова і закатований у день, коли його рідні отримали повідомлення про присвоєння йому вченого ступеня кандидата наук. Він – співавтор 46 наукових статей і тез доповідей, цілого ряду рукописних наукових звітів.</li></ul><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/TQ-nLGqeDdI" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Підтримати проект можна <a href="https://biggggidea.com/project/vidznaki-imeni-gerov-nebesno-sotni/" target="_blank" rel="noopener">на сторінці</a> кампанії на платформі «Спільнокошт».</p><p>Раніше ми розповідали вам про <a href="/2017/08/23/26-pro-24-stories/" target="_blank" rel="noopener">знакові миттєвості Незалежності України</a>, серед яких була і Революція Гідності.</p>

В Україні започатковують стипендії Небесної Сотні для талантів

{:ua}На честь кого із Небесної Сотні започаткують нові іменні стипендії?{:}

<p>Основний меседж музею програмного забезпечення і комп'ютерів: розробка тих пристроїв, якими ми зараз активно користуємося та які змінили світ, розпочалася давно. Вхід у музей вільний. На часі дізнатися більше про його експозицію та умови відвідування.


</p>
<h4><strong>Що є в музеї</strong></h4>
Колекцію рідкісних пристроїв збирали впродовж 3 років. Так, до експозиції музею наразі увійшли, серед інших, і такі речі:
<ul>
<li>комп'ютер Apple II, створений Стівом Возняком і Стівом Джобсом ще в 1977 році;</li>
 	<li>перший комерційно успішний ноутбук — 12-кілограмовий Osborne 1;</li>
 	<li>комп'ютер BBC для «підвищення комп'ютерної грамотності» серед широкого кола користувачів<i>;</i>
</li>
 	<li>близько 10 розробок 1970-80-х років;</li>
 	<li>комп'ютер з «Книги рекордів Гіннеса» – Commodore 64;</li>
 	<li>станція, за допомогою якої графічні дизайнери створили майстра Йода із «Зоряних Воєн» тощо.</li>
</ul>
Також у новоствореному музеї можна знайти приставку 1995 року випуску. У ній вперше був застосований ефект віртуальної реальності. Є у музеї і перша модель iPhone і окуляри доповненої реальності від компанії Microsoft. Формування експозиції наразі не закінчене — досі тривають пошуки техніки з минулого століття та підготовка до окремої виставки, присвяченій розвитку смартфонів. Виставка триватиме з понеділка по суботу на першому поверсі бізнес-центру DNK. Вхід – безкоштовний.

Нагадаємо, що <a href="https://nachasi.com/2017/10/30/tsentr-nauky-it-muzej/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">створити<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Depositphotos_7936728_l-2015-300x200.jpg" />У Тернополі відкриють «Центр науки» та IT-музей</span></a> «Центр науки» та ІТ-музей хочуть і в Тернополі. Відвідавши його, батьки та діти зможуть поекспериментувати, оскільки там планують обладнати спеціальні лабораторії та майстерні.

<p>Основний меседж музею програмного забезпечення і комп&#8217;ютерів: розробка тих пристроїв, якими ми зараз активно користуємося та які змінили світ, розпочалася давно. Вхід у музей вільний. На часі дізнатися більше про його експозицію та умови відвідування.</p><p></p><h4><strong>Що є в музеї</strong></h4><p>Колекцію рідкісних пристроїв збирали впродовж 3 років. Так, до експозиції музею наразі увійшли, серед інших, і такі речі:</p><ul><li>комп&#8217;ютер Apple II, створений Стівом Возняком і Стівом Джобсом ще в 1977 році;</li><li>перший комерційно успішний ноутбук — 12-кілограмовий Osborne 1;</li><li>комп&#8217;ютер BBC для «підвищення комп&#8217;ютерної грамотності» серед широкого кола користувачів<i>;</i></li><li>близько 10 розробок 1970-80-х років;</li><li>комп&#8217;ютер з «Книги рекордів Гіннеса» – Commodore 64;</li><li>станція, за допомогою якої графічні дизайнери створили майстра Йода із «Зоряних Воєн» тощо.</li></ul><p>Також у новоствореному музеї можна знайти приставку 1995 року випуску. У ній вперше був застосований ефект віртуальної реальності. Є у музеї і перша модель iPhone і окуляри доповненої реальності від компанії Microsoft. Формування експозиції наразі не закінчене — досі тривають пошуки техніки з минулого століття та підготовка до окремої виставки, присвяченій розвитку смартфонів. Виставка триватиме з понеділка по суботу на першому поверсі бізнес-центру DNK. Вхід – безкоштовний.</p><p>Нагадаємо, що <a href="/2017/10/30/tsentr-nauky-it-muzej/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">створити<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/Depositphotos_7936728_l-2015-300x200.jpg" />У Тернополі відкриють «Центр науки» та IT-музей</span></a> «Центр науки» та ІТ-музей хочуть і в Тернополі. Відвідавши його, батьки та діти зможуть поекспериментувати, оскільки там планують обладнати спеціальні лабораторії та майстерні.</p>

Троє активістів змогли зібрати у музей більше сотні технічних пристроїв – від одного зі стартових проектів Стіва Джобса до найновішого шолома доповненої реальності Microsoft HoloLens

&nbsp;

Основний меседж музею програмного забезпечення і комп'ютерів: розробка тих пристроїв, якими ми зараз активно користуємося та які змінили світ, розпочалася давно. Вхід у музей вільний. На часі дізнатися більше про його експозицію та умови відвідування.


<h4><strong>Що є в музеї</strong></h4>
Колекцію рідкісних пристроїв збирали впродовж 3 років. Так, до експозиції музею наразі увійшли, серед інших, і такі речі:
<ul>
 	<li>комп'ютер Apple II, створений Стівом Возняком і Стівом Джобсом ще в 1977 році;</li>
 	<li>перший комерційно успішний ноутбук — 12-кілограмовий Osborne 1;</li>
 	<li>комп'ютер BBC для «підвищення комп'ютерної грамотності» серед широкого кола користувачів<i>;</i></li>
 	<li>близько 10 розробок 1970-80-х років;</li>
 	<li>комп'ютер з «Книги рекордів Гіннеса» – Commodore 64;</li>
 	<li>станція, за допомогою якої графічні дизайнери створили майстра Йода із «Зоряних Воєн» тощо.</li>
</ul>
Також у новоствореному музеї можна знайти приставку 1995 року випуску. У ній вперше був застосований ефект віртуальної реальності. Є у музеї і перша модель iPhone і окуляри доповненої реальності від компанії Microsoft. Формування експозиції наразі не закінчене — досі тривають пошуки техніки з минулого століття та підготовка до окремої виставки, присвяченій розвитку смартфонів. Виставка триватиме з понеділка по суботу на першому поверсі бізнес-центру DNK. Вхід – безкоштовний.

Нагадаємо, що <a href="https://nachasi.com/2017/10/30/tsentr-nauky-it-muzej/" target="_blank" rel="noopener">створити</a> «Центр науки» та ІТ-музей хочуть і в Тернополі. Відвідавши його, батьки та діти зможуть поекспериментувати, оскільки там планують обладнати спеціальні лабораторії та майстерні.

<p>Основний меседж музею програмного забезпечення і комп&#8217;ютерів: розробка тих пристроїв, якими ми зараз активно користуємося та які змінили світ, розпочалася давно. Вхід у музей вільний. На часі дізнатися більше про його експозицію та умови відвідування.</p><p></p><h4><strong>Що є в музеї</strong></h4><p>Колекцію рідкісних пристроїв збирали впродовж 3 років. Так, до експозиції музею наразі увійшли, серед інших, і такі речі:</p><ul><li>комп&#8217;ютер Apple II, створений Стівом Возняком і Стівом Джобсом ще в 1977 році;</li><li>перший комерційно успішний ноутбук — 12-кілограмовий Osborne 1;</li><li>комп&#8217;ютер BBC для «підвищення комп&#8217;ютерної грамотності» серед широкого кола користувачів<i>;</i></li><li>близько 10 розробок 1970-80-х років;</li><li>комп&#8217;ютер з «Книги рекордів Гіннеса» – Commodore 64;</li><li>станція, за допомогою якої графічні дизайнери створили майстра Йода із «Зоряних Воєн» тощо.</li></ul><p>Також у новоствореному музеї можна знайти приставку 1995 року випуску. У ній вперше був застосований ефект віртуальної реальності. Є у музеї і перша модель iPhone і окуляри доповненої реальності від компанії Microsoft. Формування експозиції наразі не закінчене — досі тривають пошуки техніки з минулого століття та підготовка до окремої виставки, присвяченій розвитку смартфонів. Виставка триватиме з понеділка по суботу на першому поверсі бізнес-центру DNK. Вхід – безкоштовний.</p><p>Нагадаємо, що <a href="/2017/10/30/tsentr-nauky-it-muzej/" target="_blank" rel="noopener">створити</a> «Центр науки» та ІТ-музей хочуть і в Тернополі. Відвідавши його, батьки та діти зможуть поекспериментувати, оскільки там планують обладнати спеціальні лабораторії та майстерні.</p>

У Києві відкрили музей комп’ютерів

{:ua}У Києві троє ентузіастів відкрили унікальний музей комп'ютерів: що експонують, де та як довго збирали, які плани на майбутнє та скільки коштує вхід?{:}

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Навчатися ніколи не пізно — навіть якщо до кінця року залишається лише 2 тижні. Корисна добірка онлайн-курсів, проходженням яких можна завершити поточний рік або розпочати новий — на часі дізнатися про неї більше

Дистанційна освіта із використанням інтернету — що може бути кращим, коли на вулиці віхола, тріщить мороз і не хочеться нікуди йти? До того ж, це — гарна можливість покращити свої навички письма, читання та спілкування із використанням англійської мови. Для тих, кого цікавлять наука та технології — наша сьогоднішня добірка. Обирайте курс — і нумо вчитися новому.

[color_title title="Для дослідників космосу"]
<h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/super-earths-life-harvardx-spu30x-3utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Super-Earths and Life</a></strong></h4>
<strong>Виш:</strong> Гарвардський університет

<strong>Коли починається курс:</strong> 10 січня 2018 року

<strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 3-5 год на тиждень

<strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Чи знайдемо ми взагалі бодай якесь життя за межами нашої планети? Цей курс навчить вас усього, що потрібно знати про пошук життя у космосі — в тому числі, де шукати, як і звідки могло з’явитися життя і як визначити походження позаземних форм життя (якщо вони існують).<strong>
</strong>

[color_title title="Для тих, кого цікавить квантова механіка"]
<h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/quantum-mechanics-everyone-georgetownx-phyx-008-01xutm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Quantum Mechanics for Everyone</a></strong><strong>
</strong></h4>
<strong>Виш: </strong>Джорджтаунський університет

<strong>Коли починається курс:</strong> можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі

<strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 7-10 год щотижня

<strong>Чого вас навчатимуть: </strong>Якщо ви давно збиралися розібратися у тому, що ж таке квантова механіка і чи чим займався Айнштайн та Гокінґ — можете спробувати цей курс для початківців. Його особливість — тут немає складних математичних розрахунків, але при цьому вивчення матеріалу не спрощено настільки, щоби спотворити суть квантової теорії. Чудовий привід розширити горизонт знань під час різдвяних канікул.

[color_title title="Для поціновувачів гастрономії"]
<h4><b><a href="https://www.edx.org/course/science-cooking-haute-cuisine-soft-harvardx-spu27-1x-0#https://www.edx.org/course/introduction-computer-science-harvardx-cs50x?utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Science &amp; Cooking: From Haute Cuisine to Soft Matter Science (part 1)</a></b></h4>
<strong>Виш:</strong> Гарвардський університет

<strong>Коли починається курс: </strong>можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі

<strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 5-7 год щотижня

<strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Курс для тих, хто хоче нарешти стати справжнім профі на своїй кухні — і застосувати при цьому реальний науковий підхід. А ще цей курс рекомендовано, якщо ви хочете поєднати інженерну справу та кулінарні можливості на вашій кухні.

[color_title title="Для комп’ютерників будь-якого віку"]
<h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/introduction-computer-science-harvardx-cs50x?utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Introduction to Computer Science</a></strong></h4>
<strong>Виш: </strong>Гарвардський університет

<strong>Коли починається курс: </strong>можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі

<strong>Скільки часу йде на навчання: </strong>Щонайменше 100 год на весь курс

<strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Якщо ви хочете нарешті зрозуміти, чому про IT стільки говорять, пишуть і чим займаються усі ці люди (а можливо, самому стати одним із них) — обирайте цей курс. В межах курсу вивчатимуть основи різних мов програмування — C, PHP, JavaScript, SQL, CSS, HTML.

[color_title title="Для тих, кого цікавлять зміни у кліматі нашої планети"]
<h4><a href="https://www.edx.org/course/climate-change-science-ubcx-climate1x-3utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener"><strong>Climate Change: The Science </strong></a></h4>
<strong>Виш: </strong>Університет Британської Колумбії

<strong>Коли починається курс: </strong>можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі

<strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 2-5 год щотижня

<strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Якщо вас «дістало» сперечатися про глобальне потепління та зміни клімату і ви хочете знати про це наукові факти, а не чиїсь вигадки — долучайтеся до цього курсу.

[color_title title="Для любителів астрофізики"]
<h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/introduction-astrophysics-epflx-phys-209-enxutm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Introduction to Astrophysics</a></strong></h4>
<strong>Виш:</strong> École Polytechnique Fédérale de Lausanne (Лозаннська Політехніка)

<strong>Коли починається курс: </strong>можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі

<strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 2-4 год на тиждень

<strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Курс рекомендовано тим, хто ніяк не може зрозуміти процеси пошуку науковцями усіх цих чорних дір, антиматерії, гравітаційних хвиль та інших складових астрофізичних досліджень. Одним словом, навчатимуть вас тому, що являє собою наш Всесвіт і основам того, як він функціонує.

[color_title title="Для дослідників життя"]
<h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/extremes-life-microbes-diversity-kyotoux-003x-1utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">The Extremes of Life: Microbes and Their Diversity</a></strong></h4>
<strong>Виш:</strong> Університет Кіото

<strong>Коли починається курс:</strong> 21 грудня 2017 року

<strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 2-3 год щотижня

<strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Основи мікросвіту, залежності нашого життя від мікробів, вірусів та різних життєвих форм, яких не побачиш неозброєним оком — все це представлене у курсі.

[color_title title="Для біологів"]
<h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/cell-biology-mitochondria-harvardx-mcb64-1x-0utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Cell Biology: Mitochondria</a></strong></h4>
<strong>Виш:</strong> Гарвардський університет

<strong>Коли починається курс:</strong> можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі

<strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 2-4 год на тиждень

<strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Що таке мітохондрії, чому їх вважають джерелом енергії для клітин і яку роль вони відіграють у стані нашого здоров’я та можливостях нашого організму. Ідеальний курс на свята для юних і не дуже біологів.

[color_title title="Для тих, хто хоче розібратися із повсякденними звичками"]
<h4><a href="https://www.edx.org/course/science-everyday-thinking-uqx-think101x-5utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener"><strong>The Science of Everyday Thinking</strong></a></h4>
<strong>Виш:</strong> Університет Квінсленду

<strong>Коли починається курс:</strong> можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі

<strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 2 год на тиждень

<strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Як мислити, аргументувати, дискутувати та обирати найкращим чином, спираючись на вимоги та реалії науки. Для тих, хто хоче розібратися із особливостями людського повсякденного мислення — і покращити власне життя та комунікацію з іншими в роботі чи творчих проектах.

[color_title title="Для дослідників космосу"]
<h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/greatest-unsolved-mysteries-universe-anux-anu-astro1x-2utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Greatest Unsolved Mysteries of the Universe</a></strong></h4>
<strong>Виш:</strong> Австралійський Національний університет

<strong>Коли починається курс:</strong> можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі

<strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 3 год щотижня

<strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Про складні теми на кшталт теорії Великого Вибуху — відносно простими і зрозумілими поняттями. При цьому буде дана повніша картина, аніж та, яку зазвичай можна знайти у ЗМІ чи на популярних сайтах.

[color_title title="Для любителів досліджувати людське тіло"]
<h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/anatomy-gastrointestinal-reproductive-michiganx-anatomy403-4xutm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Anatomy: Gastrointestinal, Reproductive and Endocrine Systems</a></strong></h4>
<strong>Виш:</strong> Мічиганський університет

<strong>Коли починається курс:</strong> 27 лютого 2018 року

<strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 2-3 год щотижня

<strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Як працюють наші ключові системи організму — травлення, репродуктивна та ендокринна. Які можливості та вразливості цих систем. Хороший вибір для тих, кого цікавить медицина в цілому чи анатомія людини зокрема.

<p>Дистанційна освіта із використанням інтернету — що може бути кращим, коли на вулиці віхола, тріщить мороз і не хочеться нікуди йти? До того ж, це — гарна можливість покращити свої навички письма, читання та спілкування із використанням англійської мови. Для тих, кого цікавлять наука та технології — наша сьогоднішня добірка. Обирайте курс — і нумо вчитися новому.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Для дослідників космосу		</span>	</h3><h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/super-earths-life-harvardx-spu30x-3utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Super-Earths and Life</a></strong></h4><p><strong>Виш:</strong> Гарвардський університет</p><p><strong>Коли починається курс:</strong> 10 січня 2018 року</p><p><strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 3-5 год на тиждень</p><p><strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Чи знайдемо ми взагалі бодай якесь життя за межами нашої планети? Цей курс навчить вас усього, що потрібно знати про пошук життя у космосі — в тому числі, де шукати, як і звідки могло з’явитися життя і як визначити походження позаземних форм життя (якщо вони існують).<strong><br /></strong></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Для тих, кого цікавить квантова механіка		</span>	</h3><h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/quantum-mechanics-everyone-georgetownx-phyx-008-01xutm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Quantum Mechanics for Everyone</a></strong><strong><br /></strong></h4><p><strong>Виш: </strong>Джорджтаунський університет</p><p><strong>Коли починається курс:</strong> можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі</p><p><strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 7-10 год щотижня</p><p><strong>Чого вас навчатимуть: </strong>Якщо ви давно збиралися розібратися у тому, що ж таке квантова механіка і чи чим займався Айнштайн та Гокінґ — можете спробувати цей курс для початківців. Його особливість — тут немає складних математичних розрахунків, але при цьому вивчення матеріалу не спрощено настільки, щоби спотворити суть квантової теорії. Чудовий привід розширити горизонт знань під час різдвяних канікул.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Для поціновувачів гастрономії		</span>	</h3><h4><b><a href="https://www.edx.org/course/science-cooking-haute-cuisine-soft-harvardx-spu27-1x-0#https://www.edx.org/course/introduction-computer-science-harvardx-cs50x?utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Science &amp; Cooking: From Haute Cuisine to Soft Matter Science (part 1)</a></b></h4><p><strong>Виш:</strong> Гарвардський університет</p><p><strong>Коли починається курс: </strong>можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі</p><p><strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 5-7 год щотижня</p><p><strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Курс для тих, хто хоче нарешти стати справжнім профі на своїй кухні — і застосувати при цьому реальний науковий підхід. А ще цей курс рекомендовано, якщо ви хочете поєднати інженерну справу та кулінарні можливості на вашій кухні.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Для комп’ютерників будь-якого віку		</span>	</h3><h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/introduction-computer-science-harvardx-cs50x?utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Introduction to Computer Science</a></strong></h4><p><strong>Виш: </strong>Гарвардський університет</p><p><strong>Коли починається курс: </strong>можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі</p><p><strong>Скільки часу йде на навчання: </strong>Щонайменше 100 год на весь курс</p><p><strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Якщо ви хочете нарешті зрозуміти, чому про IT стільки говорять, пишуть і чим займаються усі ці люди (а можливо, самому стати одним із них) — обирайте цей курс. В межах курсу вивчатимуть основи різних мов програмування — C, PHP, JavaScript, SQL, CSS, HTML.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Для тих, кого цікавлять зміни у кліматі нашої планети		</span>	</h3><h4><a href="https://www.edx.org/course/climate-change-science-ubcx-climate1x-3utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener"><strong>Climate Change: The Science </strong></a></h4><p><strong>Виш: </strong>Університет Британської Колумбії</p><p><strong>Коли починається курс: </strong>можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі</p><p><strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 2-5 год щотижня</p><p><strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Якщо вас «дістало» сперечатися про глобальне потепління та зміни клімату і ви хочете знати про це наукові факти, а не чиїсь вигадки — долучайтеся до цього курсу.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Для любителів астрофізики		</span>	</h3><h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/introduction-astrophysics-epflx-phys-209-enxutm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Introduction to Astrophysics</a></strong></h4><p><strong>Виш:</strong> École Polytechnique Fédérale de Lausanne (Лозаннська Політехніка)</p><p><strong>Коли починається курс: </strong>можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі</p><p><strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 2-4 год на тиждень</p><p><strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Курс рекомендовано тим, хто ніяк не може зрозуміти процеси пошуку науковцями усіх цих чорних дір, антиматерії, гравітаційних хвиль та інших складових астрофізичних досліджень. Одним словом, навчатимуть вас тому, що являє собою наш Всесвіт і основам того, як він функціонує.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Для дослідників життя		</span>	</h3><h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/extremes-life-microbes-diversity-kyotoux-003x-1utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">The Extremes of Life: Microbes and Their Diversity</a></strong></h4><p><strong>Виш:</strong> Університет Кіото</p><p><strong>Коли починається курс:</strong> 21 грудня 2017 року</p><p><strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 2-3 год щотижня</p><p><strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Основи мікросвіту, залежності нашого життя від мікробів, вірусів та різних життєвих форм, яких не побачиш неозброєним оком — все це представлене у курсі.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Для біологів		</span>	</h3><h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/cell-biology-mitochondria-harvardx-mcb64-1x-0utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Cell Biology: Mitochondria</a></strong></h4><p><strong>Виш:</strong> Гарвардський університет</p><p><strong>Коли починається курс:</strong> можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі</p><p><strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 2-4 год на тиждень</p><p><strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Що таке мітохондрії, чому їх вважають джерелом енергії для клітин і яку роль вони відіграють у стані нашого здоров’я та можливостях нашого організму. Ідеальний курс на свята для юних і не дуже біологів.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Для тих, хто хоче розібратися із повсякденними звичками		</span>	</h3><h4><a href="https://www.edx.org/course/science-everyday-thinking-uqx-think101x-5utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener"><strong>The Science of Everyday Thinking</strong></a></h4><p><strong>Виш:</strong> Університет Квінсленду</p><p><strong>Коли починається курс:</strong> можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі</p><p><strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 2 год на тиждень</p><p><strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Як мислити, аргументувати, дискутувати та обирати найкращим чином, спираючись на вимоги та реалії науки. Для тих, хто хоче розібратися із особливостями людського повсякденного мислення — і покращити власне життя та комунікацію з іншими в роботі чи творчих проектах.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Для дослідників космосу		</span>	</h3><h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/greatest-unsolved-mysteries-universe-anux-anu-astro1x-2utm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Greatest Unsolved Mysteries of the Universe</a></strong></h4><p><strong>Виш:</strong> Австралійський Національний університет</p><p><strong>Коли починається курс:</strong> можна розпочинати навчання коли завгодно і проходити лекції та завдання курсу у зручному для вас темпі</p><p><strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 3 год щотижня</p><p><strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Про складні теми на кшталт теорії Великого Вибуху — відносно простими і зрозумілими поняттями. При цьому буде дана повніша картина, аніж та, яку зазвичай можна знайти у ЗМІ чи на популярних сайтах.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Для любителів досліджувати людське тіло		</span>	</h3><h4><strong><a href="https://www.edx.org/course/anatomy-gastrointestinal-reproductive-michiganx-anatomy403-4xutm_source=affiliate&amp;utm_medium=sciencealert&amp;utm_campaign=sciencealert" target="_blank" rel="noopener">Anatomy: Gastrointestinal, Reproductive and Endocrine Systems</a></strong></h4><p><strong>Виш:</strong> Мічиганський університет</p><p><strong>Коли починається курс:</strong> 27 лютого 2018 року</p><p><strong>Скільки часу йде на навчання:</strong> 2-3 год щотижня</p><p><strong>Чого вас навчатимуть:</strong> Як працюють наші ключові системи організму — травлення, репродуктивна та ендокринна. Які можливості та вразливості цих систем. Хороший вибір для тих, кого цікавить медицина в цілому чи анатомія людини зокрема.</p>

11 онлайн-курсів про технології, з яких варто почати 2018 рік

{:ua}Який курс обрати для новорічних свят?{:}

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Відкриття, озвучені під час церемонії нагородження Нобелівських лауреатів, вже 216 років перевертають уяву людства про науку та світ. Цьогорічна премія не лише розставила всі крапки над «і» у фізиці та хімії, але й поставила питання «Хто є хто?» у світовій політиці

Кому й за що дали Нобелівську премію 2017 року

{:ua}За що і кому дали Нобелівську премію цьогоріч і які відкриття стали найбільш знаковими?{:}

<p>Кошти на розвиток інновацій закладено до бюджету на 2018 рік.


</p>
<h4><strong>Звідки гроші на розвиток інновацій</strong></h4>
У наступному році інноваційні рішення українців готова фінансово підтримати держава. Для цього у державному бюджеті України створюють Фонд підтримки інновацій. На 2018 рік передбачено 50 млн грн. Ці кошти розподілять на реалізацію креативних та інноваційний рішень українців у різних сферах.

Нагадаємо, енергоощадні проекти в Україні <a href="https://nachasi.com/2017/09/22/160-tys-dlya-enorgooshhadnyh-proektiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">підтримують<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/bulb-2287759_1920-300x200.jpg" />6 українських підприємств отримають по €160 тис для енергоощадних проектів</span></a> ЄС та Європейський банк реконструкції і розвитку. Сума капіталовкладень за нещодавно укладеним договором складає €160 тис. Залучені кошти підуть на рекуператор із картону, облаштування моніторингу ефективності споживання електроенергії, технологію виробництва модульних залізобетонних конструкцій, білінгові системи для зарядних станцій електромобілів, програмне забезпечення роботи котлів на біомасі та ізоляційний матеріал на основі технічних конопель. Україна стала першою країною, якій ЄБРР допоможе реалізувати подібний проект за допомогою українського ГО «Грінкубатор».

<p>Кошти на розвиток інновацій закладено до бюджету на 2018 рік.</p><p></p><h4><strong>Звідки гроші на розвиток інновацій</strong></h4><p>У наступному році інноваційні рішення українців готова фінансово підтримати держава. Для цього у державному бюджеті України створюють Фонд підтримки інновацій. На 2018 рік передбачено 50 млн грн. Ці кошти розподілять на реалізацію креативних та інноваційний рішень українців у різних сферах.</p><p>Нагадаємо, енергоощадні проекти в Україні <a href="/2017/09/22/160-tys-dlya-enorgooshhadnyh-proektiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">підтримують<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/bulb-2287759_1920-300x200.jpg" />6 українських підприємств отримають по €160 тис для енергоощадних проектів</span></a> ЄС та Європейський банк реконструкції і розвитку. Сума капіталовкладень за нещодавно укладеним договором складає €160 тис. Залучені кошти підуть на рекуператор із картону, облаштування моніторингу ефективності споживання електроенергії, технологію виробництва модульних залізобетонних конструкцій, білінгові системи для зарядних станцій електромобілів, програмне забезпечення роботи котлів на біомасі та ізоляційний матеріал на основі технічних конопель. Україна стала першою країною, якій ЄБРР допоможе реалізувати подібний проект за допомогою українського ГО «Грінкубатор».</p>

Бюджет Фонду підтримки інновацій у 2018 році складе 50 млн грн. Таке рішення анонсував Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман

Кошти на розвиток інновацій закладено до бюджету на 2018 рік.


<h4><strong>Звідки гроші на розвиток інновацій</strong></h4>
У наступному році інноваційні рішення українців готова фінансово підтримати держава. Для цього у державному бюджеті України створюють Фонд підтримки інновацій. На 2018 рік передбачено 50 млн грн. Ці кошти розподілять на реалізацію креативних та інноваційний рішень українців у різних сферах.

Нагадаємо, енергоощадні проекти в Україні <a href="https://nachasi.com/2017/09/22/160-tys-dlya-enorgooshhadnyh-proektiv/" target="_blank" rel="noopener">підтримують</a> ЄС та Європейський банк реконструкції і розвитку. Сума капіталовкладень за нещодавно укладеним договором складає €160 тис. Залучені кошти підуть на рекуператор із картону, облаштування моніторингу ефективності споживання електроенергії, технологію виробництва модульних залізобетонних конструкцій, білінгові системи для зарядних станцій електромобілів, програмне забезпечення роботи котлів на біомасі та ізоляційний матеріал на основі технічних конопель. Україна стала першою країною, якій ЄБРР допоможе реалізувати подібний проект за допомогою українського ГО «Грінкубатор».

<p>Кошти на розвиток інновацій закладено до бюджету на 2018 рік.</p><p></p><h4><strong>Звідки гроші на розвиток інновацій</strong></h4><p>У наступному році інноваційні рішення українців готова фінансово підтримати держава. Для цього у державному бюджеті України створюють Фонд підтримки інновацій. На 2018 рік передбачено 50 млн грн. Ці кошти розподілять на реалізацію креативних та інноваційний рішень українців у різних сферах.</p><p>Нагадаємо, енергоощадні проекти в Україні <a href="/2017/09/22/160-tys-dlya-enorgooshhadnyh-proektiv/" target="_blank" rel="noopener">підтримують</a> ЄС та Європейський банк реконструкції і розвитку. Сума капіталовкладень за нещодавно укладеним договором складає €160 тис. Залучені кошти підуть на рекуператор із картону, облаштування моніторингу ефективності споживання електроенергії, технологію виробництва модульних залізобетонних конструкцій, білінгові системи для зарядних станцій електромобілів, програмне забезпечення роботи котлів на біомасі та ізоляційний матеріал на основі технічних конопель. Україна стала першою країною, якій ЄБРР допоможе реалізувати подібний проект за допомогою українського ГО «Грінкубатор».</p>

Оприлюднено бюджет 2018 року для інновацій

{:ua}Скільки коштів на розвиток інновацій виділить уряд у 2018 році?{:}

<h4><strong>Що варто знати про захід</strong></h4>
«НОБІЛІТЕТ» — науково-популярна конференція, яку організатори позиціюють як пре-паті до вручення цьогорічної Нобелівської премії. Науковці з України та ЄС розкажуть про найважливіші людські досягнення та тренди у науці за 2017 рік. Стосуватимуться лекції економіки, фізики, хімії, медицини та літератури.
<h4><strong>Кого можна буде почути та побачити під час конференції</strong></h4>
Серед спікерів, яких можна буде послухати 9 грудня в стінах UNIT.City:
<ul>
<li>
<strong>Олексій Геращенко</strong> — топ-менеджер, викладач КМБШ, автор книги «Економіка XXI» та 3 освітніх онлайн-курсів з економіки на платформі <a href="https://nachasi.com/2017/08/10/prometheus-apps/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Prometheus<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/duri-from-mocup-219269-300x200.jpg" />Освітня платформа Prometheus представила додатки для смартфонів</span></a>. Він розкаже про вплив поведінкових моделей людини на економіку.</li>
 	<li>
<strong>Ольга Маслова</strong> — науковиця, котра займається клітинною біологією, кандидатка біологічних наук, популяризаторка науки. Її лекція стосуватиметься щоденного впливу біоритмів на наше життя.</li>
 	<li>
<strong>Олександр Савсуненко</strong> — кандидат хімічних наук, засновник сервісу генетичних тестів Titanovo DNA. Він розкаже про кріомікроскопію.</li>
 	<li>
<strong>Дмитро Якубовський</strong> — астрофізик, кандидат фізико-математичних наук, володар PhD з фізики Лейденського університету та науковий співробітник інституту Нільса Бора у Данії. <strong>Максим Циж</strong> — кандидат фізико-математичних наук та науковий співробітник Астрономічної обсерваторії ЛНУ ім. І. Франка. Лекція цих двох фахівців стосуватиметься гравітаційних хвиль.</li>
 	<li>
<strong>Богдана Романцова</strong> — літературознавиця та редакторка видавництва «Темпора». З нею розмова буде про ілюзорність єдності зі світом.</li>
</ul>
Усі подробиці щодо конференції та знижок для студентів можна дізнатися <a href="https://www.facebook.com/events/1885094248471706/" target="_blank" rel="noopener">на сторінці події</a> у Facebook. Придбати квитки на захід можна <a href="http://buy.tfe-lite.com/en/78457/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.

Раніше сьогодні ми <a href="https://nachasi.com/2017/12/06/kyrylo-mazur-unit-city/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">опублікували розмову<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/DSC_6277-300x200.jpg" />Кирило Мазур, UNIT.City: «Фермер має використовувати інновації просто у смартфоні»</span></a> із представником команди UNIT.City про те, як Парк інновацій прагне підтримати стартапи аграрної сфери.

<h4><strong>Що варто знати про захід</strong></h4><p>«НОБІЛІТЕТ» — науково-популярна конференція, яку організатори позиціюють як пре-паті до вручення цьогорічної Нобелівської премії. Науковці з України та ЄС розкажуть про найважливіші людські досягнення та тренди у науці за 2017 рік. Стосуватимуться лекції економіки, фізики, хімії, медицини та літератури.</p><h4><strong>Кого можна буде почути та побачити під час конференції</strong></h4><p>Серед спікерів, яких можна буде послухати 9 грудня в стінах UNIT.City:</p><ul><li><strong>Олексій Геращенко</strong> — топ-менеджер, викладач КМБШ, автор книги «Економіка XXI» та 3 освітніх онлайн-курсів з економіки на платформі <a href="/2017/08/10/prometheus-apps/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Prometheus<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/duri-from-mocup-219269-300x200.jpg" />Освітня платформа Prometheus представила додатки для смартфонів</span></a>. Він розкаже про вплив поведінкових моделей людини на економіку.</li><li><strong>Ольга Маслова</strong> — науковиця, котра займається клітинною біологією, кандидатка біологічних наук, популяризаторка науки. Її лекція стосуватиметься щоденного впливу біоритмів на наше життя.</li><li><strong>Олександр Савсуненко</strong> — кандидат хімічних наук, засновник сервісу генетичних тестів Titanovo DNA. Він розкаже про кріомікроскопію.</li><li><strong>Дмитро Якубовський</strong> — астрофізик, кандидат фізико-математичних наук, володар PhD з фізики Лейденського університету та науковий співробітник інституту Нільса Бора у Данії. <strong>Максим Циж</strong> — кандидат фізико-математичних наук та науковий співробітник Астрономічної обсерваторії ЛНУ ім. І. Франка. Лекція цих двох фахівців стосуватиметься гравітаційних хвиль.</li><li><strong>Богдана Романцова</strong> — літературознавиця та редакторка видавництва «Темпора». З нею розмова буде про ілюзорність єдності зі світом.</li></ul><p>Усі подробиці щодо конференції та знижок для студентів можна дізнатися <a href="https://www.facebook.com/events/1885094248471706/" target="_blank" rel="noopener">на сторінці події</a> у Facebook. Придбати квитки на захід можна <a href="http://buy.tfe-lite.com/en/78457/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p><p>Раніше сьогодні ми <a href="/2017/12/06/kyrylo-mazur-unit-city/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">опублікували розмову<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/DSC_6277-300x200.jpg" />Кирило Мазур, UNIT.City: «Фермер має використовувати інновації просто у смартфоні»</span></a> із представником команди UNIT.City про те, як Парк інновацій прагне підтримати стартапи аграрної сфери.</p>

9 грудня 2017-го у Києві відбудеться низка лекцій та дискусій напередодні вручення цьогорічної Нобелівської премії. Конференція проходитиме у UNIT.City за підтримки онлайн-радіостанції «Аристократи»

<h4><strong>Що варто знати про захід</strong></h4>
«НОБІЛІТЕТ» — науково-популярна конференція, яку організатори позиціюють як пре-паті до вручення цьогорічної Нобелівської премії. Науковці з України та ЄС розкажуть про найважливіші людські досягнення та тренди у науці за 2017 рік. Стосуватимуться лекції економіки, фізики, хімії, медицини та літератури.
<h4><strong>Кого можна буде почути та побачити під час конференції</strong></h4>
Серед спікерів, яких можна буде послухати 9 грудня в стінах UNIT.City:
<ul>
 	<li><strong>Олексій Геращенко</strong> — топ-менеджер, викладач КМБШ, автор книги «Економіка XXI» та 3 освітніх онлайн-курсів з економіки на платформі <a href="https://nachasi.com/2017/08/10/prometheus-apps/" target="_blank" rel="noopener">Prometheus</a>. Він розкаже про вплив поведінкових моделей людини на економіку.</li>
 	<li><strong>Ольга Маслова</strong> — науковиця, котра займається клітинною біологією, кандидатка біологічних наук, популяризаторка науки. Її лекція стосуватиметься щоденного впливу біоритмів на наше життя.</li>
 	<li><strong>Олександр Савсуненко</strong> — кандидат хімічних наук, засновник сервісу генетичних тестів Titanovo DNA. Він розкаже про кріомікроскопію.</li>
 	<li><strong>Дмитро Якубовський</strong> — астрофізик, кандидат фізико-математичних наук, володар PhD з фізики Лейденського університету та науковий співробітник інституту Нільса Бора у Данії. <strong>Максим Циж</strong> — кандидат фізико-математичних наук та науковий співробітник Астрономічної обсерваторії ЛНУ ім. І. Франка. Лекція цих двох фахівців стосуватиметься гравітаційних хвиль.</li>
 	<li><strong>Богдана Романцова</strong> — літературознавиця та редакторка видавництва «Темпора». З нею розмова буде про ілюзорність єдності зі світом.</li>
</ul>
Усі подробиці щодо конференції та знижок для студентів можна дізнатися <a href="https://www.facebook.com/events/1885094248471706/" target="_blank" rel="noopener">на сторінці події</a> у Facebook. Придбати квитки на захід можна <a href="http://buy.tfe-lite.com/en/78457/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.

Раніше сьогодні ми <a href="https://nachasi.com/2017/12/06/kyrylo-mazur-unit-city/" target="_blank" rel="noopener">опублікували розмову</a> із представником команди UNIT.City про те, як Парк інновацій прагне підтримати стартапи аграрної сфери.

<h4><strong>Що варто знати про захід</strong></h4><p>«НОБІЛІТЕТ» — науково-популярна конференція, яку організатори позиціюють як пре-паті до вручення цьогорічної Нобелівської премії. Науковці з України та ЄС розкажуть про найважливіші людські досягнення та тренди у науці за 2017 рік. Стосуватимуться лекції економіки, фізики, хімії, медицини та літератури.</p><h4><strong>Кого можна буде почути та побачити під час конференції</strong></h4><p>Серед спікерів, яких можна буде послухати 9 грудня в стінах UNIT.City:</p><ul><li><strong>Олексій Геращенко</strong> — топ-менеджер, викладач КМБШ, автор книги «Економіка XXI» та 3 освітніх онлайн-курсів з економіки на платформі <a href="/2017/08/10/prometheus-apps/" target="_blank" rel="noopener">Prometheus</a>. Він розкаже про вплив поведінкових моделей людини на економіку.</li><li><strong>Ольга Маслова</strong> — науковиця, котра займається клітинною біологією, кандидатка біологічних наук, популяризаторка науки. Її лекція стосуватиметься щоденного впливу біоритмів на наше життя.</li><li><strong>Олександр Савсуненко</strong> — кандидат хімічних наук, засновник сервісу генетичних тестів Titanovo DNA. Він розкаже про кріомікроскопію.</li><li><strong>Дмитро Якубовський</strong> — астрофізик, кандидат фізико-математичних наук, володар PhD з фізики Лейденського університету та науковий співробітник інституту Нільса Бора у Данії. <strong>Максим Циж</strong> — кандидат фізико-математичних наук та науковий співробітник Астрономічної обсерваторії ЛНУ ім. І. Франка. Лекція цих двох фахівців стосуватиметься гравітаційних хвиль.</li><li><strong>Богдана Романцова</strong> — літературознавиця та редакторка видавництва «Темпора». З нею розмова буде про ілюзорність єдності зі світом.</li></ul><p>Усі подробиці щодо конференції та знижок для студентів можна дізнатися <a href="https://www.facebook.com/events/1885094248471706/" target="_blank" rel="noopener">на сторінці події</a> у Facebook. Придбати квитки на захід можна <a href="http://buy.tfe-lite.com/en/78457/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p><p>Раніше сьогодні ми <a href="/2017/12/06/kyrylo-mazur-unit-city/" target="_blank" rel="noopener">опублікували розмову</a> із представником команди UNIT.City про те, як Парк інновацій прагне підтримати стартапи аграрної сфери.</p>

У Києві розкажуть про Нобелівську премію та проведуть лекції

{:ua}Хто незабаром читатиме лекції у столиці і до чого тут Нобелівська премія{:}

<p>Пристрій можуть використовувати фермери. В середньому на полі розміром 1 га потрібно від 15 до 20 таких установок. Окупність — протягом одного сезону. WaterCloud також можна використовувати вдома — за добу пристрій генерує мінімум 4 л води.
</p>
<h4><strong>Як працює пристрій</strong></h4>
Розробники удосконалили іноземні зразки та виготовили дешевший та продуктивніший прилад. Він коштуватиме близько $300. Одна установка здатна виробляти від 15 л води на день, залежно від вологості повітря. Винахід повністю автономний та працює на сонячній батареї. Зовні він схожий на кулер, вода в якому утворюється з конденсату. Вода проходить декілька стадій очищення, після чого її можна вживати. WaterCloud працює при мінімальній вологості повітря — 20%. Його можна програмувати, а також регулювати ступінь мінералізації води.

Нагадаємо, що нещодавно учасники Малої академії наук України <a href="https://nachasi.com/2017/11/27/uchasnyky-maloyi-akademiyi-nauk-prodemonstruvaly-svoyi-vynahody/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">продемонстрували<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/wall-e-933315_1920-300x200.jpg" />Учасники Малої академії наук України продемонстрували свої винаходи</span></a> свої винаходи.

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fgazeta.ua%2Fvideos%2F1766328676733581%2F&show_text=0&width=560" width="560" height="315" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowtransparency="true" allowfullscreen="true"></iframe>

<p>Пристрій можуть використовувати фермери. В середньому на полі розміром 1 га потрібно від 15 до 20 таких установок. Окупність — протягом одного сезону. WaterCloud також можна використовувати вдома — за добу пристрій генерує мінімум 4 л води.</p><h4><strong>Як працює пристрій</strong></h4><p>Розробники удосконалили іноземні зразки та виготовили дешевший та продуктивніший прилад. Він коштуватиме близько $300. Одна установка здатна виробляти від 15 л води на день, залежно від вологості повітря. Винахід повністю автономний та працює на сонячній батареї. Зовні він схожий на кулер, вода в якому утворюється з конденсату. Вода проходить декілька стадій очищення, після чого її можна вживати. WaterCloud працює при мінімальній вологості повітря — 20%. Його можна програмувати, а також регулювати ступінь мінералізації води.</p><p>Нагадаємо, що нещодавно учасники Малої академії наук України <a href="/2017/11/27/uchasnyky-maloyi-akademiyi-nauk-prodemonstruvaly-svoyi-vynahody/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">продемонстрували<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/wall-e-933315_1920-300x200.jpg" />Учасники Малої академії наук України продемонстрували свої винаходи</span></a> свої винаходи.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fgazeta.ua%2Fvideos%2F1766328676733581%2F&#038;show_text=0&#038;width=560" width="560" height="315" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowtransparency="true" allowfullscreen="true"></iframe></p>

Українська команда Water Cloud UA представила пристрій, що виробляє воду з повітря, на форумі «Innovation Market» у Києві

Пристрій можуть використовувати фермери. В середньому на полі розміром 1 га потрібно від 15 до 20 таких установок. Окупність — протягом одного сезону. WaterCloud також можна використовувати вдома — за добу пристрій генерує мінімум 4 л води.
<h4><strong>Як працює пристрій</strong></h4>
Розробники удосконалили іноземні зразки та виготовили дешевший та продуктивніший прилад. Він коштуватиме близько $300. Одна установка здатна виробляти від 15 л води на день, залежно від вологості повітря. Винахід повністю автономний та працює на сонячній батареї. Зовні він схожий на кулер, вода в якому утворюється з конденсату. Вода проходить декілька стадій очищення, після чого її можна вживати. WaterCloud працює при мінімальній вологості повітря — 20%. Його можна програмувати, а також регулювати ступінь мінералізації води.

Нагадаємо, що нещодавно учасники Малої академії наук України <a href="https://nachasi.com/2017/11/27/uchasnyky-maloyi-akademiyi-nauk-prodemonstruvaly-svoyi-vynahody/" target="_blank" rel="noopener">продемонстрували</a> свої винаходи.

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fgazeta.ua%2Fvideos%2F1766328676733581%2F&show_text=0&width=560" width="560" height="315" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowTransparency="true" allowFullScreen="true"></iframe>

<p>Пристрій можуть використовувати фермери. В середньому на полі розміром 1 га потрібно від 15 до 20 таких установок. Окупність — протягом одного сезону. WaterCloud також можна використовувати вдома — за добу пристрій генерує мінімум 4 л води.</p><h4><strong>Як працює пристрій</strong></h4><p>Розробники удосконалили іноземні зразки та виготовили дешевший та продуктивніший прилад. Він коштуватиме близько $300. Одна установка здатна виробляти від 15 л води на день, залежно від вологості повітря. Винахід повністю автономний та працює на сонячній батареї. Зовні він схожий на кулер, вода в якому утворюється з конденсату. Вода проходить декілька стадій очищення, після чого її можна вживати. WaterCloud працює при мінімальній вологості повітря — 20%. Його можна програмувати, а також регулювати ступінь мінералізації води.</p><p>Нагадаємо, що нещодавно учасники Малої академії наук України <a href="/2017/11/27/uchasnyky-maloyi-akademiyi-nauk-prodemonstruvaly-svoyi-vynahody/" target="_blank" rel="noopener">продемонстрували</a> свої винаходи.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fgazeta.ua%2Fvideos%2F1766328676733581%2F&#038;show_text=0&#038;width=560" width="560" height="315" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowTransparency="true" allowFullScreen="true"></iframe></p>

Українці представили пристрій, що виробляє воду з повітря

{:ua}Пристрій можна використовувати вдома — за добу пристрій генерує мінімум 4 л води{:}

<p>На даний момент в Центрі космічних польотів ім. Годдарда в Грінбелті (штат Меріленд) йде створення віртуальних моделей різного середовища і локацій. Вчені NASA зможуть попередньо виміряти відстані, детальніше дізнатися про рельєф місцевості на своєму маршруті і так далі.
</p>
<h4><strong>Як у NASA використовуватимуть віртуальну реальність</strong></h4>
За словами інженера Томаса Грабба, зобразити, зокрема, планується сонячні викиди, магнітне поле навколо Землі і лавову трубу в штаті Айдахо. Робиться це для того, щоб співробітники різних лабораторій <a href="https://nachasi.com/2017/11/13/yak-nasa-daye-posluhaty-kosmos/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">космічного агенства<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/celso-405219-300x200.jpg" />Як NASA дає послухати космос</span></a> змогли на власні очі поспостерігати за тим чи іншим явищем, залишаючись в цілковитій безпеці. В кінцевому підсумку, застосування віртуальної реальності саме в рамках дослідницької діяльності має стати повсякденною річчю.

[blockquote_with_author name="Томас Грабб" position="інженер NASA" content="Звичайно, реального відвідування тієї чи іншої локації віртуальні окуляри повністю замінити не зможуть, але вони здатні виявитися вкрай корисними в плані підготовки до експедиції."]

<p>На даний момент в Центрі космічних польотів ім. Годдарда в Грінбелті (штат Меріленд) йде створення віртуальних моделей різного середовища і локацій. Вчені NASA зможуть попередньо виміряти відстані, детальніше дізнатися про рельєф місцевості на своєму маршруті і так далі.</p><h4><strong>Як у NASA використовуватимуть віртуальну реальність</strong></h4><p>За словами інженера Томаса Грабба, зобразити, зокрема, планується сонячні викиди, магнітне поле навколо Землі і лавову трубу в штаті Айдахо. Робиться це для того, щоб співробітники різних лабораторій <a href="/2017/11/13/yak-nasa-daye-posluhaty-kosmos/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">космічного агенства<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/celso-405219-300x200.jpg" />Як NASA дає послухати космос</span></a> змогли на власні очі поспостерігати за тим чи іншим явищем, залишаючись в цілковитій безпеці. В кінцевому підсумку, застосування віртуальної реальності саме в рамках дослідницької діяльності має стати повсякденною річчю.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Звичайно, реального відвідування тієї чи іншої локації віртуальні окуляри повністю замінити не зможуть, але вони здатні виявитися вкрай корисними в плані підготовки до експедиції.</p>					<cite>									<span><strong>Томас Грабб,</strong></span> інженер NASA							</cite>			</blockquote>

Як заявили в космічному агенстві NASA, вже активно ведеться робота задля  використання окулярів віртуальної реальності в наукових дослідженнях

На даний момент в Центрі космічних польотів ім. Годдарда в Грінбелті (штат Меріленд) йде створення віртуальних моделей різного середовища і локацій. Вчені NASA зможуть попередньо виміряти відстані, детальніше дізнатися про рельєф місцевості на своєму маршруті і так далі.
<h4><strong>Як у NASA використовуватимуть віртуальну реальність</strong></h4>
За словами інженера Томаса Грабба, зобразити, зокрема, планується сонячні викиди, магнітне поле навколо Землі і лавову трубу в штаті Айдахо. Робиться це для того, щоб співробітники різних лабораторій <a href="https://nachasi.com/2017/11/13/yak-nasa-daye-posluhaty-kosmos/" target="_blank" rel="noopener">космічного агенства</a> змогли на власні очі поспостерігати за тим чи іншим явищем, залишаючись в цілковитій безпеці. В кінцевому підсумку, застосування віртуальної реальності саме в рамках дослідницької діяльності має стати повсякденною річчю.

[blockquote_with_author name="Томас Грабб" position="інженер NASA" content="Звичайно, реального відвідування тієї чи іншої локації віртуальні окуляри повністю замінити не зможуть, але вони здатні виявитися вкрай корисними в плані підготовки до експедиції."]

<p>На даний момент в Центрі космічних польотів ім. Годдарда в Грінбелті (штат Меріленд) йде створення віртуальних моделей різного середовища і локацій. Вчені NASA зможуть попередньо виміряти відстані, детальніше дізнатися про рельєф місцевості на своєму маршруті і так далі.</p><h4><strong>Як у NASA використовуватимуть віртуальну реальність</strong></h4><p>За словами інженера Томаса Грабба, зобразити, зокрема, планується сонячні викиди, магнітне поле навколо Землі і лавову трубу в штаті Айдахо. Робиться це для того, щоб співробітники різних лабораторій <a href="/2017/11/13/yak-nasa-daye-posluhaty-kosmos/" target="_blank" rel="noopener">космічного агенства</a> змогли на власні очі поспостерігати за тим чи іншим явищем, залишаючись в цілковитій безпеці. В кінцевому підсумку, застосування віртуальної реальності саме в рамках дослідницької діяльності має стати повсякденною річчю.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Звичайно, реального відвідування тієї чи іншої локації віртуальні окуляри повністю замінити не зможуть, але вони здатні виявитися вкрай корисними в плані підготовки до експедиції.</p>					<cite>									<span><strong>Томас Грабб,</strong></span> інженер NASA							</cite>			</blockquote>

У NASA хочуть використовувати VR-окуляри для наукових досліджень

{:ua}Як заявили в космічному агенстві NASA, вже активно ведеться робота задля  використання окулярів віртуальної реальності в наукових дослідженнях{:}

<p>На локації Міжнародного виставкового центру зібралося понад 100 МАНівців, щоб презентувати свої науково-технічні проекти. Виставка-конкурс «Майбутнє України» охопила 7 номінацій: «Електроніка і приладобудування», «Матеріалознавство та перспективні технології», «Машинобудування», «Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології», «Екологія та ресурсозбереження», «Технічна творчість та винахідництво» і «Робототехніка та робототехнічні системи».
</p>
<h4><strong>Які винаходи показали юні науковці</strong></h4>
Перше місце у номінації «Електроніка і приладобудування» здобув Микола Веремчук із Чернівецької області, який зібрав установку для шлірен-зйомки. За цей проект хлопець був нагороджений Спеціальним призом Форуму європейських міжурядових дослідницьких організацій на цьогорічному Конкурсі молодих вчених ЄС.

У напрямі «Матеріалознавство та перспективні технології» перемогу виборола колективна робота Василя Мосяка і Віти Маціборської з Івано-Франківської області «Створення тонких і надтонких електродів − один із шляхів вирішення проблеми збільшення циклів заряд-розряд».

Першість із розділу «Машинобудування» заслужив Роман Квітницький із Сумської області, який розробив і сконструював модель мендосинського двигуна.

Першим серед учасників, які презентували роботи у номінації «Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології», став Максим Шумаков з Волині. Хлопець розробив систему відстеження переміщень багатофункціональних безпілотних літальних апаратів.

У секції «Екологія та ресурсозбереження» журі визначило одразу двох переможців. Ними стали Валентин Фречка із Закарпатської області (юнак знайшов спосіб отримання сировини для виробництва паперу з опалого листя) і Наталія Моніна з Києва (учасниця розповідала про отримання електроенергії на рейках залізничної колії фотоелектричним та індукційним методами).

У розділі «Технічна творчість та винахідництво» переміг Олексій Ткачук із Вінницької області з роботою «Інтенсифікація процесу сушіння сировини у системі агроенергетичного біокластера поглибленої переробки ріпаку».

А у номінації «Робототехніка та робототехнічні системи» перше місце отримав Даниїл Федоров із Дніпропетровщини, який запропонував безпечний будинок.

Нагадаємо, що раніше 17-річний українець <a href="https://nachasi.com/2017/08/01/robot-dlya-zboru-smittya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">створив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/trash-1615113_1920-300x200.jpg" />17-річний українець створив робота для збору сміття у водоймах</span></a> робота для збору сміття у водоймах.

https://youtu.be/DgofQjyctgM

<p>На локації Міжнародного виставкового центру зібралося понад 100 МАНівців, щоб презентувати свої науково-технічні проекти. Виставка-конкурс «Майбутнє України» охопила 7 номінацій: «Електроніка і приладобудування», «Матеріалознавство та перспективні технології», «Машинобудування», «Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології», «Екологія та ресурсозбереження», «Технічна творчість та винахідництво» і «Робототехніка та робототехнічні системи».</p><h4><strong>Які винаходи показали юні науковці</strong></h4><p>Перше місце у номінації «Електроніка і приладобудування» здобув Микола Веремчук із Чернівецької області, який зібрав установку для шлірен-зйомки. За цей проект хлопець був нагороджений Спеціальним призом Форуму європейських міжурядових дослідницьких організацій на цьогорічному Конкурсі молодих вчених ЄС.</p><p>У напрямі «Матеріалознавство та перспективні технології» перемогу виборола колективна робота Василя Мосяка і Віти Маціборської з Івано-Франківської області «Створення тонких і надтонких електродів − один із шляхів вирішення проблеми збільшення циклів заряд-розряд».</p><p>Першість із розділу «Машинобудування» заслужив Роман Квітницький із Сумської області, який розробив і сконструював модель мендосинського двигуна.</p><p>Першим серед учасників, які презентували роботи у номінації «Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології», став Максим Шумаков з Волині. Хлопець розробив систему відстеження переміщень багатофункціональних безпілотних літальних апаратів.</p><p>У секції «Екологія та ресурсозбереження» журі визначило одразу двох переможців. Ними стали Валентин Фречка із Закарпатської області (юнак знайшов спосіб отримання сировини для виробництва паперу з опалого листя) і Наталія Моніна з Києва (учасниця розповідала про отримання електроенергії на рейках залізничної колії фотоелектричним та індукційним методами).</p><p>У розділі «Технічна творчість та винахідництво» переміг Олексій Ткачук із Вінницької області з роботою «Інтенсифікація процесу сушіння сировини у системі агроенергетичного біокластера поглибленої переробки ріпаку».</p><p>А у номінації «Робототехніка та робототехнічні системи» перше місце отримав Даниїл Федоров із Дніпропетровщини, який запропонував безпечний будинок.</p><p>Нагадаємо, що раніше 17-річний українець <a href="/2017/08/01/robot-dlya-zboru-smittya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">створив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/trash-1615113_1920-300x200.jpg" />17-річний українець створив робота для збору сміття у водоймах</span></a> робота для збору сміття у водоймах.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/DgofQjyctgM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>

У Києві відкрилася виставка-конкурс інновацій «Майбутнє України», представлених українськими школярами. Конкурсанти-учасники МАН продемонстрували роботу своїх винаходів на практиці

На локації Міжнародного виставкового центру зібралося понад 100 МАНівців, щоб презентувати свої науково-технічні проекти. Виставка-конкурс «Майбутнє України» охопила 7 номінацій: «Електроніка і приладобудування», «Матеріалознавство та перспективні технології», «Машинобудування», «Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології», «Екологія та ресурсозбереження», «Технічна творчість та винахідництво» і «Робототехніка та робототехнічні системи».
<h4><strong>Які винаходи показали юні науковці</strong></h4>
Перше місце у номінації «Електроніка і приладобудування» здобув Микола Веремчук із Чернівецької області, який зібрав установку для шлірен-зйомки. За цей проект хлопець був нагороджений Спеціальним призом Форуму європейських міжурядових дослідницьких організацій на цьогорічному Конкурсі молодих вчених ЄС.

У напрямі «Матеріалознавство та перспективні технології» перемогу виборола колективна робота Василя Мосяка і Віти Маціборської з Івано-Франківської області «Створення тонких і надтонких електродів − один із шляхів вирішення проблеми збільшення циклів заряд-розряд».

Першість із розділу «Машинобудування» заслужив Роман Квітницький із Сумської області, який розробив і сконструював модель мендосинського двигуна.

Першим серед учасників, які презентували роботи у номінації «Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології», став Максим Шумаков з Волині. Хлопець розробив систему відстеження переміщень багатофункціональних безпілотних літальних апаратів.

У секції «Екологія та ресурсозбереження» журі визначило одразу двох переможців. Ними стали Валентин Фречка із Закарпатської області (юнак знайшов спосіб отримання сировини для виробництва паперу з опалого листя) і Наталія Моніна з Києва (учасниця розповідала про отримання електроенергії на рейках залізничної колії фотоелектричним та індукційним методами).

У розділі «Технічна творчість та винахідництво» переміг Олексій Ткачук із Вінницької області з роботою «Інтенсифікація процесу сушіння сировини у системі агроенергетичного біокластера поглибленої переробки ріпаку».

А у номінації «Робототехніка та робототехнічні системи» перше місце отримав Даниїл Федоров із Дніпропетровщини, який запропонував безпечний будинок.

Нагадаємо, що раніше 17-річний українець <a href="https://nachasi.com/2017/08/01/robot-dlya-zboru-smittya/" target="_blank" rel="noopener">створив</a> робота для збору сміття у водоймах.

https://youtu.be/DgofQjyctgM

<p>На локації Міжнародного виставкового центру зібралося понад 100 МАНівців, щоб презентувати свої науково-технічні проекти. Виставка-конкурс «Майбутнє України» охопила 7 номінацій: «Електроніка і приладобудування», «Матеріалознавство та перспективні технології», «Машинобудування», «Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології», «Екологія та ресурсозбереження», «Технічна творчість та винахідництво» і «Робототехніка та робототехнічні системи».</p><h4><strong>Які винаходи показали юні науковці</strong></h4><p>Перше місце у номінації «Електроніка і приладобудування» здобув Микола Веремчук із Чернівецької області, який зібрав установку для шлірен-зйомки. За цей проект хлопець був нагороджений Спеціальним призом Форуму європейських міжурядових дослідницьких організацій на цьогорічному Конкурсі молодих вчених ЄС.</p><p>У напрямі «Матеріалознавство та перспективні технології» перемогу виборола колективна робота Василя Мосяка і Віти Маціборської з Івано-Франківської області «Створення тонких і надтонких електродів − один із шляхів вирішення проблеми збільшення циклів заряд-розряд».</p><p>Першість із розділу «Машинобудування» заслужив Роман Квітницький із Сумської області, який розробив і сконструював модель мендосинського двигуна.</p><p>Першим серед учасників, які презентували роботи у номінації «Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології», став Максим Шумаков з Волині. Хлопець розробив систему відстеження переміщень багатофункціональних безпілотних літальних апаратів.</p><p>У секції «Екологія та ресурсозбереження» журі визначило одразу двох переможців. Ними стали Валентин Фречка із Закарпатської області (юнак знайшов спосіб отримання сировини для виробництва паперу з опалого листя) і Наталія Моніна з Києва (учасниця розповідала про отримання електроенергії на рейках залізничної колії фотоелектричним та індукційним методами).</p><p>У розділі «Технічна творчість та винахідництво» переміг Олексій Ткачук із Вінницької області з роботою «Інтенсифікація процесу сушіння сировини у системі агроенергетичного біокластера поглибленої переробки ріпаку».</p><p>А у номінації «Робототехніка та робототехнічні системи» перше місце отримав Даниїл Федоров із Дніпропетровщини, який запропонував безпечний будинок.</p><p>Нагадаємо, що раніше 17-річний українець <a href="/2017/08/01/robot-dlya-zboru-smittya/" target="_blank" rel="noopener">створив</a> робота для збору сміття у водоймах.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/DgofQjyctgM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>

Учасники Малої академії наук України продемонстрували свої винаходи

{:ua}Нові винаходи українських школярів: «розумний» водогін та енергія від залізниці{:}

Майбутнє мотивує. Це розумієш, коли бачиш винаходи українських науковців

Блискучі ідеї, що народилися в Україні після 1991-го та «перевернули» медичну науку в усьому світі, показали на виставці «Майбутнє мотивує». Це відбулося в рамках проекту «Нагорода Sanofi молодим науковцям за дослідження в медицині».

[color_title title="Рідкий струменевий скальпель — Віктор Бочаров"]

Колишній конструктор авіаційного концерну «Антонов» все життя досліджував розвиток гідравлічної струменевої техніки. Розробляючи системи для авіаційної промисловості, науковці під керівництвом доктора наук Бочарова перенесли цю технологію в медицину. Вони винайшли рідкий струменевий скальпель – винахід, що не має аналогів у Європі.

Як зі шприца, зі скальпеля під високим тиском витікає тонкий струмінь води. Цей струмінь роз'єднує тканини і капіляри. При цьому він не пошкоджує великі судини, що зменшує втрати крові до мінімуму. Це дозволяє не тільки скоротити тривалість операції, а й значно зменшити період післяопераційної реабілітації пацієнтів.

[color_title title="Хірургічний шов-блискавка — Віталій Запека"]

Полтавський інженер-механік Запека розробив хірургічний шов-блискавку. Це – пластиковий пристрій. Він клеїться до тіла за допомогою липкої плівки. Потім він розкривається, як блискавка на одязі, відводиться убік, щоб не заважати скальпелю хірурга, і закривається після операції. Все проводиться буквально за декілька секунд. При цьому можна обробляти рану, не висмикуючи нитки і не витягуючи скоби.

Шов-блискавка зупиняє кровотечу, не призводить до нагноєння, появи шрамів та довгого загоєння рани. Користуватися цією розробкою можна без спеціальної підготовки. Він максимально підходить для термінової допомоги постраждалим у ДТП або катастрофах.

[color_title title="Електродерматом — Андрій Ковальчук"]

Андрій Ковальчук – завідувач відділення опікової травми лікарні швидкої допомоги у Тернополі. До наукових пошуків Ковальчука змусило старе обладнання, з яким йому доводилося працювати щодня у лікарні.

Електродерматом рятує життя людям із опіками до 90% від загальної площі тіла. Цей пристрій здатен зрізати шкіру товщиною з волосину – 0,01 мм.

[color_title title="Годинник-глюкометр — Петро Бобонич"]

[related_post id="3407"]

У 2002 році на цукровий діабет захворіла дружина науковця-фізика Бобонича. Саме для неї вчений створив неінвазивний пристрій, що вимірює цукор в крові.

Винахід Бобонича складається з мультиметра та кліпси. Саме на ній розміщений спеціальний фотоприймач. Аби виміряти рівень цукру в крові, необхідно одягнути кліпсу на вухо. Далі слід увімкнути прилад, натиснути на кнопку і результат з'явиться на табло годинника.

[color_title title="Біосенсор для одночасного аналізу креатиніну і сечовини — Світлана Марченко"]

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/528583933.jpg" align="right"]

Кандидат біологічних наук розробила портативний біосенсор для одночасного аналізу креатиніну та сечовини. Це спрощує вимірювання цих показників під час гемодіалізу (механічного очищення крові). Упродовж 2 хв — навіть у домашніх умовах — можна отримати значення показників, що свідчить про наявність ниркової недостатності.

[color_title title="Застосування аутологічної пуповинної крові — Ілля Ємець"]

З 1992 року Ємець вперше у світі пропонує використовувати для оперування немовлят пуповинну кров замість донорської. Доведено, що пуповинна кров краще сприймається дитячим організмом та сприяє швидшій реабілітації.

[color_title title="Екзоскелет UniExo — Антон Головаченко"]

23-літній киянин винайшов UniExo. Цей пристрій допомагає під час реабілітації людей, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом після інсульту чи аварії. Конструкцію легко сховати під одягом. А коштує такий екзоскелет дешевше за конкурентні рішення за кордоном. Користувач керує пристроєм за допомогою нейрошолому або нейробраслетів. Вони зчитують сигнали мозку. Головченко написав спеціальну програму, що підлаштовується під потреби людини. 2017 року винахід переміг на престижному конкурсі Кремнієвої Долини.

[color_title title="Фазаграф — Леонід Файнзільберг"]

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/jesse-orrico-83634.jpg" align="right"]

Київський науковець разом із групою вчених розробив прилад, що дозволяє виявляти проблеми з серцем на початкових стадіях. Цей електрокардіограф точно показує аритмічні відхилення в роботі серця. Варто лише потримати його великим пальцями обох рук 30 сек.

[color_title title="Встановлення механізмів виникнення деяких мутацій у ДНК — Ольга Броварець"]

Броварець стала наймолодшим доктором фізико-математичних наук у віці 29 років. Вона прославилася тим, що перша встановила закономірності виникнення деяких мутацій у ДНК. Її оригінальна концепція допоможе розробити протиракові та противірусні препарати. До наукових знахідок ученої ці закономірності залишалися загадковими.

[color_title title="Електрозварювання м'яких тканин — Борис Патон"]

Інженер-електрик за фахом розробив зварювання живих тканин, що широко застосовується в гінекології, урології, офтальмології та онкології. Електрозварювання – це спосіб з'єднання м'яких тканин за допомогою високочастотного електроструму. Із використанням цієї технології вже зроблено понад 100 тис операцій.

<p>Блискучі ідеї, що народилися в Україні після 1991-го та «перевернули» медичну науку в усьому світі, показали на виставці «Майбутнє мотивує». Це відбулося в рамках проекту «Нагорода Sanofi молодим науковцям за дослідження в медицині».</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Рідкий струменевий скальпель — Віктор Бочаров		</span>	</h3><p>Колишній конструктор авіаційного концерну «Антонов» все життя досліджував розвиток гідравлічної струменевої техніки. Розробляючи системи для авіаційної промисловості, науковці під керівництвом доктора наук Бочарова перенесли цю технологію в медицину. Вони винайшли рідкий струменевий скальпель – винахід, що не має аналогів у Європі.</p><p>Як зі шприца, зі скальпеля під високим тиском витікає тонкий струмінь води. Цей струмінь роз&#8217;єднує тканини і капіляри. При цьому він не пошкоджує великі судини, що зменшує втрати крові до мінімуму. Це дозволяє не тільки скоротити тривалість операції, а й значно зменшити період післяопераційної реабілітації пацієнтів.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Хірургічний шов-блискавка — Віталій Запека		</span>	</h3><p>Полтавський інженер-механік Запека розробив хірургічний шов-блискавку. Це – пластиковий пристрій. Він клеїться до тіла за допомогою липкої плівки. Потім він розкривається, як блискавка на одязі, відводиться убік, щоб не заважати скальпелю хірурга, і закривається після операції. Все проводиться буквально за декілька секунд. При цьому можна обробляти рану, не висмикуючи нитки і не витягуючи скоби.</p><p>Шов-блискавка зупиняє кровотечу, не призводить до нагноєння, появи шрамів та довгого загоєння рани. Користуватися цією розробкою можна без спеціальної підготовки. Він максимально підходить для термінової допомоги постраждалим у ДТП або катастрофах.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Електродерматом — Андрій Ковальчук		</span>	</h3><p>Андрій Ковальчук – завідувач відділення опікової травми лікарні швидкої допомоги у Тернополі. До наукових пошуків Ковальчука змусило старе обладнання, з яким йому доводилося працювати щодня у лікарні.</p><p>Електродерматом рятує життя людям із опіками до 90% від загальної площі тіла. Цей пристрій здатен зрізати шкіру товщиною з волосину – 0,01 мм.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Годинник-глюкометр — Петро Бобонич		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/05/27/inventors/" class="link">5 українських науковців, чиї винаходи змінюють світ</a>	</div><p>У 2002 році на цукровий діабет захворіла дружина науковця-фізика Бобонича. Саме для неї вчений створив неінвазивний пристрій, що вимірює цукор в крові.</p><p>Винахід Бобонича складається з мультиметра та кліпси. Саме на ній розміщений спеціальний фотоприймач. Аби виміряти рівень цукру в крові, необхідно одягнути кліпсу на вухо. Далі слід увімкнути прилад, натиснути на кнопку і результат з&#8217;явиться на табло годинника.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Біосенсор для одночасного аналізу креатиніну і сечовини — Світлана Марченко		</span>	</h3>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/11/528583933.jpg" alt="">			</figure><p>Кандидат біологічних наук розробила портативний біосенсор для одночасного аналізу креатиніну та сечовини. Це спрощує вимірювання цих показників під час гемодіалізу (механічного очищення крові). Упродовж 2 хв — навіть у домашніх умовах — можна отримати значення показників, що свідчить про наявність ниркової недостатності.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Застосування аутологічної пуповинної крові — Ілля Ємець		</span>	</h3><p>З 1992 року Ємець вперше у світі пропонує використовувати для оперування немовлят пуповинну кров замість донорської. Доведено, що пуповинна кров краще сприймається дитячим організмом та сприяє швидшій реабілітації.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Екзоскелет UniExo — Антон Головаченко		</span>	</h3><p>23-літній киянин винайшов UniExo. Цей пристрій допомагає під час реабілітації людей, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом після інсульту чи аварії. Конструкцію легко сховати під одягом. А коштує такий екзоскелет дешевше за конкурентні рішення за кордоном. Користувач керує пристроєм за допомогою нейрошолому або нейробраслетів. Вони зчитують сигнали мозку. Головченко написав спеціальну програму, що підлаштовується під потреби людини. 2017 року винахід переміг на престижному конкурсі Кремнієвої Долини.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Фазаграф — Леонід Файнзільберг		</span>	</h3>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/11/jesse-orrico-83634.jpg" alt="">			</figure><p>Київський науковець разом із групою вчених розробив прилад, що дозволяє виявляти проблеми з серцем на початкових стадіях. Цей електрокардіограф точно показує аритмічні відхилення в роботі серця. Варто лише потримати його великим пальцями обох рук 30 сек.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Встановлення механізмів виникнення деяких мутацій у ДНК — Ольга Броварець		</span>	</h3><p>Броварець стала наймолодшим доктором фізико-математичних наук у віці 29 років. Вона прославилася тим, що перша встановила закономірності виникнення деяких мутацій у ДНК. Її оригінальна концепція допоможе розробити протиракові та противірусні препарати. До наукових знахідок ученої ці закономірності залишалися загадковими.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Електрозварювання м'яких тканин — Борис Патон		</span>	</h3><p>Інженер-електрик за фахом розробив зварювання живих тканин, що широко застосовується в гінекології, урології, офтальмології та онкології. Електрозварювання – це спосіб з&#8217;єднання м&#8217;яких тканин за допомогою високочастотного електроструму. Із використанням цієї технології вже зроблено понад 100 тис операцій.</p>

Майбутнє мотивує — 10 медичних інновацій сучасної України

{:ua}Чи можуть українські винахідники змінити медицину і що пропонують — 10 варіантів відповіді{:}

<h4><strong>Скільки коштує програма участі</strong></h4>
У 2016 році з бюджету України було виділено заплатили 270 тис, в 2017 році — 1 млн швейцарських франків.  Ці кошти виплачуються за можливість проводити дослідження на унікальному обладнані CERN. Допомагає державі проведення тендерів та участь у них підприємств, виробництв і наукових інститутів, зауважила очільниця МОН Лілія Гриневич.

Загальна сума тендерів уже становить 550 тисяч швейцарських франків. Строк виконання — 2017-2018 роки. Наразі Європейська організація ядерних досліджень зацікавлена збільшувати залученість українських організацій до виконання тендерів, зокрема, щодо поставок металевої продукції.
<h4><strong>Хто співпрацюватиме зі Швейцарією</strong></h4>
Тендери на матеріали для швейцарців виграли 2 організації. Установа Національної академії наук – Інститут сцинтиляційних матеріалів, стане постачальником пластмасових сцинтиляторів для стратегічних досліджень. ТОВ «Світлодіодні технології» вже декілька років спеціально для CERN випускає мікрокабелі. Ця українська розробка є унікальною і не випускається в жодній іншій країні, наголосив представник України в CERN Борис Гриньов.

Раніше ми розповідали про те, що українські виші <a href="https://nachasi.com/2017/09/19/vnz-dostup-bazy-danyh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">отримали доступ до<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/stefan-stefancik-257625-300x200.jpg" />Українські виші отримали доступ до міжнародного онлайн-архіву для науковців</span></a> міжнародного наукового онлайн-архіву.

<h4><strong>Скільки коштує програма участі</strong></h4><p>У 2016 році з бюджету України було виділено заплатили 270 тис, в 2017 році — 1 млн швейцарських франків.  Ці кошти виплачуються за можливість проводити дослідження на унікальному обладнані CERN. Допомагає державі проведення тендерів та участь у них підприємств, виробництв і наукових інститутів, зауважила очільниця МОН Лілія Гриневич.</p><p>Загальна сума тендерів уже становить 550 тисяч швейцарських франків. Строк виконання — 2017-2018 роки. Наразі Європейська організація ядерних досліджень зацікавлена збільшувати залученість українських організацій до виконання тендерів, зокрема, щодо поставок металевої продукції.</p><h4><strong>Хто співпрацюватиме зі Швейцарією</strong></h4><p>Тендери на матеріали для швейцарців виграли 2 організації. Установа Національної академії наук – Інститут сцинтиляційних матеріалів, стане постачальником пластмасових сцинтиляторів для стратегічних досліджень. ТОВ «Світлодіодні технології» вже декілька років спеціально для CERN випускає мікрокабелі. Ця українська розробка є унікальною і не випускається в жодній іншій країні, наголосив представник України в CERN Борис Гриньов.</p><p>Раніше ми розповідали про те, що українські виші <a href="/2017/09/19/vnz-dostup-bazy-danyh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">отримали доступ до<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/stefan-stefancik-257625-300x200.jpg" />Українські виші отримали доступ до міжнародного онлайн-архіву для науковців</span></a> міжнародного наукового онлайн-архіву.</p>

Україна й надалі співпрацюватиме з CERN — про це повідомила очільниця Міністерства освіти і науки Лілія Гриневич, коментуючи плани щодо бюджетних витрат на наукові програми у 2018 році

<h4><strong>Скільки коштує програма участі</strong></h4>
У 2016 році з бюджету України було виділено заплатили 270 тис, в 2017 році — 1 млн швейцарських франків.  Ці кошти виплачуються за можливість проводити дослідження на унікальному обладнані CERN. Допомагає державі проведення тендерів та участь у них підприємств, виробництв і наукових інститутів, зауважила очільниця МОН Лілія Гриневич.

Загальна сума тендерів уже становить 550 тисяч швейцарських франків. Строк виконання — 2017-2018 роки. Наразі Європейська організація ядерних досліджень зацікавлена збільшувати залученість українських організацій до виконання тендерів, зокрема, щодо поставок металевої продукції.
<h4><strong>Хто співпрацюватиме зі Швейцарією</strong></h4>
Тендери на матеріали для швейцарців виграли 2 організації. Установа Національної академії наук – Інститут сцинтиляційних матеріалів, стане постачальником пластмасових сцинтиляторів для стратегічних досліджень. ТОВ «Світлодіодні технології» вже декілька років спеціально для CERN випускає мікрокабелі. Ця українська розробка є унікальною і не випускається в жодній іншій країні, наголосив представник України в CERN Борис Гриньов.

Раніше ми розповідали про те, що українські виші <a href="https://nachasi.com/2017/09/19/vnz-dostup-bazy-danyh/" target="_blank" rel="noopener">отримали доступ до</a> міжнародного наукового онлайн-архіву.

<h4><strong>Скільки коштує програма участі</strong></h4><p>У 2016 році з бюджету України було виділено заплатили 270 тис, в 2017 році — 1 млн швейцарських франків.  Ці кошти виплачуються за можливість проводити дослідження на унікальному обладнані CERN. Допомагає державі проведення тендерів та участь у них підприємств, виробництв і наукових інститутів, зауважила очільниця МОН Лілія Гриневич.</p><p>Загальна сума тендерів уже становить 550 тисяч швейцарських франків. Строк виконання — 2017-2018 роки. Наразі Європейська організація ядерних досліджень зацікавлена збільшувати залученість українських організацій до виконання тендерів, зокрема, щодо поставок металевої продукції.</p><h4><strong>Хто співпрацюватиме зі Швейцарією</strong></h4><p>Тендери на матеріали для швейцарців виграли 2 організації. Установа Національної академії наук – Інститут сцинтиляційних матеріалів, стане постачальником пластмасових сцинтиляторів для стратегічних досліджень. ТОВ «Світлодіодні технології» вже декілька років спеціально для CERN випускає мікрокабелі. Ця українська розробка є унікальною і не випускається в жодній іншій країні, наголосив представник України в CERN Борис Гриньов.</p><p>Раніше ми розповідали про те, що українські виші <a href="/2017/09/19/vnz-dostup-bazy-danyh/" target="_blank" rel="noopener">отримали доступ до</a> міжнародного наукового онлайн-архіву.</p>

Українські науковці проводитимуть експерименти в CERN

{:ua}Яким є формат співпраці українських науковців та CERN{:}

«Ви знаєте, як липа шелестить?» — а як щодо того, як звучить космічна плазма чи атмосфера Юпітера? NASA наприкінці жовтня 2017 року оприлюднила цілий «музичний альбом». От тільки замість треків чи міксів у ньому — звуки космосу

<h4><strong>Як це зробили</strong></h4>

В NASA уклали цій плейліст із звуків космосу. Якщо ви вірите у прибульців і любите дивитися Stranger Things чи переглядати у вільний час «Іншопланетянина», вам цей альбом послухати просто конче необхідно. 

Насправді науковці не записували нікого мікрофонами. Вони просто переклали у звукові хвилі дані від різноманітних інструментів на супутниках, космічних модулях та станціях, які протягом 1990-х — «нульових» років отримували з різних датчиків, що фіксують хвилі світла, космічні частки чи випромінення. Тож якщо ви будете поблизу одного змісяців Юпітера чи пролітатимете довкола Андромеди, ви не почуєте нічого: космос мовчазний, його звуки не здатне почути людське вухо.

<h4><strong>Кого можна «почути»</strong></h4>

Інтерпретація у звукові хвилі дає уявлення про те, які звуки могли би видавати зірки та планети у космосі. І судячи з того, що вдалося змонтувати фахівцям NASA, найбільш дивне звучання у нашій Сонячній системі має Юпітер та його супутники:

<iframe width="100%" height="450" scrolling="no" frameborder="no" src="https://w.soundcloud.com/player/?url=https%3A//api.soundcloud.com/playlists/362980763&amp;color=%231e49e0&amp;auto_play=false&amp;hide_related=false&amp;show_comments=true&amp;show_user=true&amp;show_reposts=false&amp;show_teaser=true"></iframe>

<h4><strong>Який сенс цього проекту</strong></h4>

Крім того, що це можна використати для якого-небудь вітч-хаусу чи драм-н-басу? Можливо, так Міжнародна космічна агенція намагається інтерпретувати складні і не дуже зрозумілі нам явища та відстані космічного масштабу, за допомогою більш звичних та зрозумілих нам речей. А можливо, це просто демонстрація того, що можуть сучасні технології, які перетворюють на звук хвилі часток та промені? Тим не менше, тепер можна почути не лише, як шелестять гаї, але й як шумлять зірки над нами. А це, погодьтеся, доволі романтично.

<h4><strong>Як це зробили</strong></h4><p>В NASA уклали цій плейліст із звуків космосу. Якщо ви вірите у прибульців і любите дивитися Stranger Things чи переглядати у вільний час «Іншопланетянина», вам цей альбом послухати просто конче необхідно. </p><p>Насправді науковці не записували нікого мікрофонами. Вони просто переклали у звукові хвилі дані від різноманітних інструментів на супутниках, космічних модулях та станціях, які протягом 1990-х — «нульових» років отримували з різних датчиків, що фіксують хвилі світла, космічні частки чи випромінення. Тож якщо ви будете поблизу одного змісяців Юпітера чи пролітатимете довкола Андромеди, ви не почуєте нічого: космос мовчазний, його звуки не здатне почути людське вухо.</p><h4><strong>Кого можна «почути»</strong></h4><p>Інтерпретація у звукові хвилі дає уявлення про те, які звуки могли би видавати зірки та планети у космосі. І судячи з того, що вдалося змонтувати фахівцям NASA, найбільш дивне звучання у нашій Сонячній системі має Юпітер та його супутники:</p><p><iframe loading="lazy" width="100%" height="450" scrolling="no" frameborder="no" src="https://w.soundcloud.com/player/?url=https%3A//api.soundcloud.com/playlists/362980763&amp;color=%231e49e0&amp;auto_play=false&amp;hide_related=false&amp;show_comments=true&amp;show_user=true&amp;show_reposts=false&amp;show_teaser=true"></iframe></p><h4><strong>Який сенс цього проекту</strong></h4><p>Крім того, що це можна використати для якого-небудь вітч-хаусу чи драм-н-басу? Можливо, так Міжнародна космічна агенція намагається інтерпретувати складні і не дуже зрозумілі нам явища та відстані космічного масштабу, за допомогою більш звичних та зрозумілих нам речей. А можливо, це просто демонстрація того, що можуть сучасні технології, які перетворюють на звук хвилі часток та промені? Тим не менше, тепер можна почути не лише, як шелестять гаї, але й як шумлять зірки над нами. А це, погодьтеся, доволі романтично.</p>

#наука