<p>Близько 70% усіх клінічних рішень у медицині засновані на результатах лабораторних досліджень, а для інфекційних захворювань цей відсоток наближається до 100. Тому дуже важливо, щоб лабораторії по всій країні працювали якісно та системно.


</p>
<h4><strong>Як впроваджуватимуть світовий досвід </strong></h4>
Світовий досвід доводить, що оптимізація лабораторних підрозділів та впровадження системи управління якістю дозволить на 20% покращити якість роботи. Впровадження системи якості, заснованої на міжнародних стандартах, та акредитація лабораторій дозволить зменшити оперативні витрати лабораторії та кількість помилкових результатів. Зараз за результатами численних міжнародних оцінок у 2015-2017 роках система національних лабораторій відповідає вимогам міжнародних стандартів лише на 50-60%.

Сьогодні в Україні є понад 5000 медичних лабораторій – державних та приватних. Із них лише 3 лабораторії акредитовані за стандартом ІSО 15189. Розпочали процес акредитації ще 7 лабораторій. Американська спілка клінічних патологів допомагатиме українським фахівцям  з лабораторної діагностики підвищувати знання та поліпшувати навички щодо управління якістю в лабораторіях.

Нагадаємо, що у Національному банку України <a href="https://nachasi.com/2018/01/17/natsbank-mizhnarodni-standarty/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запроваджують<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/person-731479_1920-300x200.jpg" />У Нацбанку запроваджують міжнародні стандарти фінзвітності</span></a> міжнародні стандарти фінансової звітності. За оцінками Національного банку, таке рішення забезпечить поступовий перехід українських банків до застосування МСФЗ-9. Саме тому НБУ на 3 місяці звільнив банки від заходів впливу.

<p>Близько 70% усіх клінічних рішень у медицині засновані на результатах лабораторних досліджень, а для інфекційних захворювань цей відсоток наближається до 100. Тому дуже важливо, щоб лабораторії по всій країні працювали якісно та системно.</p><p></p><h4><strong>Як впроваджуватимуть світовий досвід </strong></h4><p>Світовий досвід доводить, що оптимізація лабораторних підрозділів та впровадження системи управління якістю дозволить на 20% покращити якість роботи. Впровадження системи якості, заснованої на міжнародних стандартах, та акредитація лабораторій дозволить зменшити оперативні витрати лабораторії та кількість помилкових результатів. Зараз за результатами численних міжнародних оцінок у 2015-2017 роках система національних лабораторій відповідає вимогам міжнародних стандартів лише на 50-60%.</p><p>Сьогодні в Україні є понад 5000 медичних лабораторій – державних та приватних. Із них лише 3 лабораторії акредитовані за стандартом ІSО 15189. Розпочали процес акредитації ще 7 лабораторій. Американська спілка клінічних патологів допомагатиме українським фахівцям  з лабораторної діагностики підвищувати знання та поліпшувати навички щодо управління якістю в лабораторіях.</p><p>Нагадаємо, що у Національному банку України <a href="/2018/01/17/natsbank-mizhnarodni-standarty/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запроваджують<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/person-731479_1920-300x200.jpg" />У Нацбанку запроваджують міжнародні стандарти фінзвітності</span></a> міжнародні стандарти фінансової звітності. За оцінками Національного банку, таке рішення забезпечить поступовий перехід українських банків до застосування МСФЗ-9. Саме тому НБУ на 3 місяці звільнив банки від заходів впливу.</p>

Новини

26 січня Міністерство охорони здоров’я України підписало Меморандум з Американською спілкою клінічних патологів. Міжнародні партнери надаватимуть підтримку українським фахівцям  з лабораторної діагностики – допоможуть поліпшити знання та навички щодо управління якістю в лабораторіях

&nbsp;

Близько 70% усіх клінічних рішень у медицині засновані на результатах лабораторних досліджень, а для інфекційних захворювань цей відсоток наближається до 100. Тому дуже важливо, щоб лабораторії по всій країні працювали якісно та системно.


<h4><strong>Як впроваджуватимуть світовий досвід </strong></h4>
Світовий досвід доводить, що оптимізація лабораторних підрозділів та впровадження системи управління якістю дозволить на 20% покращити якість роботи. Впровадження системи якості, заснованої на міжнародних стандартах, та акредитація лабораторій дозволить зменшити оперативні витрати лабораторії та кількість помилкових результатів. Зараз за результатами численних міжнародних оцінок у 2015-2017 роках система національних лабораторій відповідає вимогам міжнародних стандартів лише на 50-60%.

Сьогодні в Україні є понад 5000 медичних лабораторій – державних та приватних. Із них лише 3 лабораторії акредитовані за стандартом ІSО 15189. Розпочали процес акредитації ще 7 лабораторій. Американська спілка клінічних патологів допомагатиме українським фахівцям  з лабораторної діагностики підвищувати знання та поліпшувати навички щодо управління якістю в лабораторіях.

Нагадаємо, що у Національному банку України <a href="https://nachasi.com/2018/01/17/natsbank-mizhnarodni-standarty/" target="_blank" rel="noopener">запроваджують</a> міжнародні стандарти фінансової звітності. За оцінками Національного банку, таке рішення забезпечить поступовий перехід українських банків до застосування МСФЗ-9. Саме тому НБУ на 3 місяці звільнив банки від заходів впливу.

<p>Близько 70% усіх клінічних рішень у медицині засновані на результатах лабораторних досліджень, а для інфекційних захворювань цей відсоток наближається до 100. Тому дуже важливо, щоб лабораторії по всій країні працювали якісно та системно.</p><p></p><h4><strong>Як впроваджуватимуть світовий досвід </strong></h4><p>Світовий досвід доводить, що оптимізація лабораторних підрозділів та впровадження системи управління якістю дозволить на 20% покращити якість роботи. Впровадження системи якості, заснованої на міжнародних стандартах, та акредитація лабораторій дозволить зменшити оперативні витрати лабораторії та кількість помилкових результатів. Зараз за результатами численних міжнародних оцінок у 2015-2017 роках система національних лабораторій відповідає вимогам міжнародних стандартів лише на 50-60%.</p><p>Сьогодні в Україні є понад 5000 медичних лабораторій – державних та приватних. Із них лише 3 лабораторії акредитовані за стандартом ІSО 15189. Розпочали процес акредитації ще 7 лабораторій. Американська спілка клінічних патологів допомагатиме українським фахівцям  з лабораторної діагностики підвищувати знання та поліпшувати навички щодо управління якістю в лабораторіях.</p><p>Нагадаємо, що у Національному банку України <a href="/2018/01/17/natsbank-mizhnarodni-standarty/" target="_blank" rel="noopener">запроваджують</a> міжнародні стандарти фінансової звітності. За оцінками Національного банку, таке рішення забезпечить поступовий перехід українських банків до застосування МСФЗ-9. Саме тому НБУ на 3 місяці звільнив банки від заходів впливу.</p>

Лабораторії в Україні переходять на міжнародні стандарти

{:ua}Лабораторії в Україні розпочнуть працювати за міжнародними стандартами – що це дає та які переваги такої міжнародної співпраці?{:}

<p>Роальд Гофман народився у 1937 році в Україні у сім’ї інженера та вчительки. Обоє батьків були євреями, тож коли нацистський режим окупував рідне місто хлопчика, уся родина потрапила до концтабору. У січні 1943 року вчителька Клара із сином Роальдом втекли з табору та знайшли притулок на горищі занедбаної будівлі поблизу сільської школи. Хлопчику було 5 років та 6 місяфців, коли він потрапив на це горище, і 7 років, коли він зміг нарешті покинути його. 15 місяців поспіль євреїв-утікачів переховувала українська родина.

[color_title title="Хлопчик, котрий отримав Нобелівську премію"]

На горищі увесь цей час переховувалися 5 людей. Роальд Гофман пригадує: спостерігав за дітьми, які гралися на подвір’ї школи, але знав, що не може подати ані звуку, аби не виказати себе. Вчитель Микола Дюк жив у будівлі школи разом із дружиною Марією та 3 власними дітьми. В разі, якби окупаційна адміністрація з’ясувала, що вони переховують євреїв, наслідки могли бути найтрагічнішими. Увесь цей час їм вдалося зберігати в таємниці той факт, що вони переховують єврейську родину.

По завершенню Другої Світової Клара та її син стали біжнецями, перетнувши декілька країн Європи та змінивши прізвище. Після повторного шлюбу Клара та її син емігрували до Сполучених Штатів. Відмінник навчання, Роальд вступає до Колумбійського універститету, а згодом — на докторантуру до Гарварду. У 1981 році він отримав Нобелівську премію з хімії — за результати досліджень, проведених за деякий час до того. Йому на той час виповнилося лише 44 роки — досить молодий вік як на лауреата. В подальшому Гофман викладав у Корнуельському університеті. За спогадами колег, він охоплював у викладацькій та дослідницькій роботі весь спектр хімічних досліджень.

[related_post id="23501"]

Вже у старшому віці Гофман почав писати п’єси. Зокрема, не так давно у його доробку з’явилася п’єса про українську родину, яка рятує єврейську сім’ю — свого роду вшанування тих, хто колись урятував маленького єврейського хлопчика, якому судилося стати знаним світовим науковцем.

Сім’я Гофманів досі підтримує зв’язок із родиною, яка врятувала їх від нацистів. За словами Гофмана, які наводить у поданому нижче відео «Радіо Свобода», він дуже щасливий, що свого часу народився в Україні. Якби залишився, можливо став би дуже добрим науковцем у Львові — але він визнає, що якби не добрий вчинок Миколи та Марії Дюків, про жодні перспективи чи нагороди для нього не могло би йтися.

<iframe src="https://www.radiosvoboda.org/embed/player/0/28978948.html?type=video" width="1270" height="717" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Раніше ми розповідали вам про <a href="https://nachasi.com/2017/05/27/inventors/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">винаходи українських науковців<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_115803276_m-2015-300x200.jpg" />5 українських науковців, чиї винаходи змінюють світ</span></a>, відомі у світі.</p>

<p>Роальд Гофман народився у 1937 році в Україні у сім’ї інженера та вчительки. Обоє батьків були євреями, тож коли нацистський режим окупував рідне місто хлопчика, уся родина потрапила до концтабору. У січні 1943 року вчителька Клара із сином Роальдом втекли з табору та знайшли притулок на горищі занедбаної будівлі поблизу сільської школи. Хлопчику було 5 років та 6 місяфців, коли він потрапив на це горище, і 7 років, коли він зміг нарешті покинути його. 15 місяців поспіль євреїв-утікачів переховувала українська родина.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Хлопчик, котрий отримав Нобелівську премію		</span>	</h3><p>На горищі увесь цей час переховувалися 5 людей. Роальд Гофман пригадує: спостерігав за дітьми, які гралися на подвір’ї школи, але знав, що не може подати ані звуку, аби не виказати себе. Вчитель Микола Дюк жив у будівлі школи разом із дружиною Марією та 3 власними дітьми. В разі, якби окупаційна адміністрація з’ясувала, що вони переховують євреїв, наслідки могли бути найтрагічнішими. Увесь цей час їм вдалося зберігати в таємниці той факт, що вони переховують єврейську родину.</p><p>По завершенню Другої Світової Клара та її син стали біжнецями, перетнувши декілька країн Європи та змінивши прізвище. Після повторного шлюбу Клара та її син емігрували до Сполучених Штатів. Відмінник навчання, Роальд вступає до Колумбійського універститету, а згодом — на докторантуру до Гарварду. У 1981 році він отримав Нобелівську премію з хімії — за результати досліджень, проведених за деякий час до того. Йому на той час виповнилося лише 44 роки — досить молодий вік як на лауреата. В подальшому Гофман викладав у Корнуельському університеті. За спогадами колег, він охоплював у викладацькій та дослідницькій роботі весь спектр хімічних досліджень.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/12/20/informatsijni-vijny/" class="link">Що означатиме інформаційна війна для 2018-го — і як її виграти</a>	</div><p>Вже у старшому віці Гофман почав писати п’єси. Зокрема, не так давно у його доробку з’явилася п’єса про українську родину, яка рятує єврейську сім’ю — свого роду вшанування тих, хто колись урятував маленького єврейського хлопчика, якому судилося стати знаним світовим науковцем.</p><p>Сім’я Гофманів досі підтримує зв’язок із родиною, яка врятувала їх від нацистів. За словами Гофмана, які наводить у поданому нижче відео «Радіо Свобода», він дуже щасливий, що свого часу народився в Україні. Якби залишився, можливо став би дуже добрим науковцем у Львові — але він визнає, що якби не добрий вчинок Миколи та Марії Дюків, про жодні перспективи чи нагороди для нього не могло би йтися.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://www.radiosvoboda.org/embed/player/0/28978948.html?type=video" width="1270" height="717" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><p>Раніше ми розповідали вам про <a href="/2017/05/27/inventors/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">винаходи українських науковців<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_115803276_m-2015-300x200.jpg" />5 українських науковців, чиї винаходи змінюють світ</span></a>, відомі у світі.</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Сьогодні, 27 січня, відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Катастрофи (Голокосту) — найбільшого геноциду в історії XX століття. Проте серед історій трагічних є й ті, які свідчать про великий внесок окремих звичайних громадян у майбутнє людства. І це — одна з таких

Роальд Гофман народився у 1937 році в Україні у сім’ї інженера та вчительки. Обоє батьків були євреями, тож коли нацистський режим окупував рідне місто хлопчика, уся родина потрапила до концтабору. У січні 1943 року вчителька Клара із сином Роальдом втекли з табору та знайшли притулок на горищі занедбаної будівлі поблизу сільської школи. Хлопчику було 5 років та 6 місяфців, коли він потрапив на це горище, і 7 років, коли він зміг нарешті покинути його. 15 місяців поспіль євреїв-утікачів переховувала українська родина.

[color_title title="Хлопчик, котрий отримав Нобелівську премію"]

На горищі увесь цей час переховувалися 5 людей. Роальд Гофман пригадує: спостерігав за дітьми, які гралися на подвір’ї школи, але знав, що не може подати ані звуку, аби не виказати себе. Вчитель Микола Дюк жив у будівлі школи разом із дружиною Марією та 3 власними дітьми. В разі, якби окупаційна адміністрація з’ясувала, що вони переховують євреїв, наслідки могли бути найтрагічнішими. Увесь цей час їм вдалося зберігати в таємниці той факт, що вони переховують єврейську родину.

По завершенню Другої Світової Клара та її син стали біжнецями, перетнувши декілька країн Європи та змінивши прізвище. Після повторного шлюбу Клара та її син емігрували до Сполучених Штатів. Відмінник навчання, Роальд вступає до Колумбійського універститету, а згодом — на докторантуру до Гарварду. У 1981 році він отримав Нобелівську премію з хімії — за результати досліджень, проведених за деякий час до того. Йому на той час виповнилося лише 44 роки — досить молодий вік як на лауреата. В подальшому Гофман викладав у Корнуельському університеті. За спогадами колег, він охоплював у викладацькій та дослідницькій роботі весь спектр хімічних досліджень.

[related_post id="23501"]

Вже у старшому віці Гофман почав писати п’єси. Зокрема, не так давно у його доробку з’явилася п’єса про українську родину, яка рятує єврейську сім’ю — свого роду вшанування тих, хто колись урятував маленького єврейського хлопчика, якому судилося стати знаним світовим науковцем.

Сім’я Гофманів досі підтримує зв’язок із родиною, яка врятувала їх від нацистів. За словами Гофмана, які наводить у поданому нижче відео «Радіо Свобода», він дуже щасливий, що свого часу народився в Україні. Якби залишився, можливо став би дуже добрим науковцем у Львові — але він визнає, що якби не добрий вчинок Миколи та Марії Дюків, про жодні перспективи чи нагороди для нього не могло би йтися.

<iframe src="https://www.radiosvoboda.org/embed/player/0/28978948.html?type=video" width="1270" height="717" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Раніше ми розповідали вам про <a href="https://nachasi.com/2017/05/27/inventors/" target="_blank" rel="noopener">винаходи українських науковців</a>, відомі у світі.

<p>Роальд Гофман народився у 1937 році в Україні у сім’ї інженера та вчительки. Обоє батьків були євреями, тож коли нацистський режим окупував рідне місто хлопчика, уся родина потрапила до концтабору. У січні 1943 року вчителька Клара із сином Роальдом втекли з табору та знайшли притулок на горищі занедбаної будівлі поблизу сільської школи. Хлопчику було 5 років та 6 місяфців, коли він потрапив на це горище, і 7 років, коли він зміг нарешті покинути його. 15 місяців поспіль євреїв-утікачів переховувала українська родина.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Хлопчик, котрий отримав Нобелівську премію		</span>	</h3><p>На горищі увесь цей час переховувалися 5 людей. Роальд Гофман пригадує: спостерігав за дітьми, які гралися на подвір’ї школи, але знав, що не може подати ані звуку, аби не виказати себе. Вчитель Микола Дюк жив у будівлі школи разом із дружиною Марією та 3 власними дітьми. В разі, якби окупаційна адміністрація з’ясувала, що вони переховують євреїв, наслідки могли бути найтрагічнішими. Увесь цей час їм вдалося зберігати в таємниці той факт, що вони переховують єврейську родину.</p><p>По завершенню Другої Світової Клара та її син стали біжнецями, перетнувши декілька країн Європи та змінивши прізвище. Після повторного шлюбу Клара та її син емігрували до Сполучених Штатів. Відмінник навчання, Роальд вступає до Колумбійського універститету, а згодом — на докторантуру до Гарварду. У 1981 році він отримав Нобелівську премію з хімії — за результати досліджень, проведених за деякий час до того. Йому на той час виповнилося лише 44 роки — досить молодий вік як на лауреата. В подальшому Гофман викладав у Корнуельському університеті. За спогадами колег, він охоплював у викладацькій та дослідницькій роботі весь спектр хімічних досліджень.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/12/20/informatsijni-vijny/" class="link">Що означатиме інформаційна війна для 2018-го — і як її виграти</a>	</div><p>Вже у старшому віці Гофман почав писати п’єси. Зокрема, не так давно у його доробку з’явилася п’єса про українську родину, яка рятує єврейську сім’ю — свого роду вшанування тих, хто колись урятував маленького єврейського хлопчика, якому судилося стати знаним світовим науковцем.</p><p>Сім’я Гофманів досі підтримує зв’язок із родиною, яка врятувала їх від нацистів. За словами Гофмана, які наводить у поданому нижче відео «Радіо Свобода», він дуже щасливий, що свого часу народився в Україні. Якби залишився, можливо став би дуже добрим науковцем у Львові — але він визнає, що якби не добрий вчинок Миколи та Марії Дюків, про жодні перспективи чи нагороди для нього не могло би йтися.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://www.radiosvoboda.org/embed/player/0/28978948.html?type=video" width="1270" height="717" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><p>Раніше ми розповідали вам про <a href="/2017/05/27/inventors/" target="_blank" rel="noopener">винаходи українських науковців</a>, відомі у світі.</p>

Як українська родина вчителів урятувала Нобелівського лауреата з хімії

{:ua}Українська історія Нобелівського лауреата з хімії{:}

<p>Збірник «Інноваційні розробки університетів та наукових установ МОН» виданий Міністерством освіти і науки й містить інформацію про 240 інноваційних науково-технічних розробок 30 університетів.


</p>
<h4><strong>Що відомо про розробки </strong></h4>
По кожній розробці є інформація про її призначення, переваги, сферу застосування, затребуваність на ринку, стан готовності до впровадження тощо. Також у збірнику написано про досвід вишів з комерціалізації інноваційних розробок і трансферу технологій на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Зокрема триває промислове виробництво розробки КПІ ім. Сікорського – безпілотника «Spectator». Зараз він використовується та є затребуваним в українській армії, зокрема, у зоні АТО, прикордонній службі, в аграрному секторі, для пошуково-рятувальних робіт тощо. Цей безпілотникзручний тим, що може злітати з руки, має дальність до 30 км, а вагу – до 9 кг. У ньому також передбачено системи парашутної посадки, автономного аварійного порятунку, пошуку. Сучасні безпілотники, зокрема, полі- та квадрокоптери також створені в НАУ та Харківській політехніці. Інша розробка КПІ – наносупутник PolyITAN-2 – нині перебуває на орбіті. Він допомагає проводити дослідження в проекті щодо змін клімату. Немає світових аналогів цифровий голографічний інтерференційний мікроскоп, розроблений в ХНУ ім. Каразіна. Він дозволяє отримувати тривимірні зображення фазових мікрооб’єктів і проводити кількісні вимірювання. Важливе практичне застосування – для діагностики захворювань крові та експрес-діагностики загального стану організму. Більше про розробки можна почитати <a href="https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/nauka-v-universitetax/rozrobkiuniv-monu.pdf" target="_blank" rel="noopener">за посиланням. </a>

Про технологічні розробки в українській армії ви можете почитати у нашій найсвіжішій <a href="https://nachasi.com/2018/01/24/army-now-3/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">військовій добірці. <span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/33213879861_0d1d370faa_k-300x200.jpg" />«Кропива», «Мисливець» та імітація війни – якими технологіями озброїли ЗСУ</span></a>

<p>Збірник «Інноваційні розробки університетів та наукових установ МОН» виданий Міністерством освіти і науки й містить інформацію про 240 інноваційних науково-технічних розробок 30 університетів.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про розробки </strong></h4><p>По кожній розробці є інформація про її призначення, переваги, сферу застосування, затребуваність на ринку, стан готовності до впровадження тощо. Також у збірнику написано про досвід вишів з комерціалізації інноваційних розробок і трансферу технологій на внутрішньому і зовнішньому ринках.</p><p>Зокрема триває промислове виробництво розробки КПІ ім. Сікорського – безпілотника «Spectator». Зараз він використовується та є затребуваним в українській армії, зокрема, у зоні АТО, прикордонній службі, в аграрному секторі, для пошуково-рятувальних робіт тощо. Цей безпілотникзручний тим, що може злітати з руки, має дальність до 30 км, а вагу – до 9 кг. У ньому також передбачено системи парашутної посадки, автономного аварійного порятунку, пошуку. Сучасні безпілотники, зокрема, полі- та квадрокоптери також створені в НАУ та Харківській політехніці. Інша розробка КПІ – наносупутник PolyITAN-2 – нині перебуває на орбіті. Він допомагає проводити дослідження в проекті щодо змін клімату. Немає світових аналогів цифровий голографічний інтерференційний мікроскоп, розроблений в ХНУ ім. Каразіна. Він дозволяє отримувати тривимірні зображення фазових мікрооб’єктів і проводити кількісні вимірювання. Важливе практичне застосування – для діагностики захворювань крові та експрес-діагностики загального стану організму. Більше про розробки можна почитати <a href="https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/nauka-v-universitetax/rozrobkiuniv-monu.pdf" target="_blank" rel="noopener">за посиланням. </a></p><p>Про технологічні розробки в українській армії ви можете почитати у нашій найсвіжішій <a href="/2018/01/24/army-now-3/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">військовій добірці. <span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/33213879861_0d1d370faa_k-300x200.jpg" />«Кропива», «Мисливець» та імітація війни – якими технологіями озброїли ЗСУ</span></a></p>

Розробки відповідають перспективним напрямам української економіки. Вони були відібрані експертною групою з понад 400 пропозицій

Збірник «Інноваційні розробки університетів та наукових установ МОН» виданий Міністерством освіти і науки й містить інформацію про 240 інноваційних науково-технічних розробок 30 університетів.


<h4><strong>Що відомо про розробки </strong></h4>
По кожній розробці є інформація про її призначення, переваги, сферу застосування, затребуваність на ринку, стан готовності до впровадження тощо. Також у збірнику написано про досвід вишів з комерціалізації інноваційних розробок і трансферу технологій на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Зокрема триває промислове виробництво розробки КПІ ім. Сікорського – безпілотника «Spectator». Зараз він використовується та є затребуваним в українській армії, зокрема, у зоні АТО, прикордонній службі, в аграрному секторі, для пошуково-рятувальних робіт тощо. Цей безпілотникзручний тим, що може злітати з руки, має дальність до 30 км, а вагу – до 9 кг. У ньому також передбачено системи парашутної посадки, автономного аварійного порятунку, пошуку. Сучасні безпілотники, зокрема, полі- та квадрокоптери також створені в НАУ та Харківській політехніці. Інша розробка КПІ – наносупутник PolyITAN-2 – нині перебуває на орбіті. Він допомагає проводити дослідження в проекті щодо змін клімату. Немає світових аналогів цифровий голографічний інтерференційний мікроскоп, розроблений в ХНУ ім. Каразіна. Він дозволяє отримувати тривимірні зображення фазових мікрооб’єктів і проводити кількісні вимірювання. Важливе практичне застосування – для діагностики захворювань крові та експрес-діагностики загального стану організму. Більше про розробки можна почитати <a href="https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/nauka-v-universitetax/rozrobkiuniv-monu.pdf" target="_blank" rel="noopener">за посиланням. </a>

Про технологічні розробки в українській армії ви можете почитати у нашій найсвіжішій <a href="https://nachasi.com/2018/01/24/army-now-3/" target="_blank" rel="noopener">військовій добірці. </a>

<p>Збірник «Інноваційні розробки університетів та наукових установ МОН» виданий Міністерством освіти і науки й містить інформацію про 240 інноваційних науково-технічних розробок 30 університетів.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про розробки </strong></h4><p>По кожній розробці є інформація про її призначення, переваги, сферу застосування, затребуваність на ринку, стан готовності до впровадження тощо. Також у збірнику написано про досвід вишів з комерціалізації інноваційних розробок і трансферу технологій на внутрішньому і зовнішньому ринках.</p><p>Зокрема триває промислове виробництво розробки КПІ ім. Сікорського – безпілотника «Spectator». Зараз він використовується та є затребуваним в українській армії, зокрема, у зоні АТО, прикордонній службі, в аграрному секторі, для пошуково-рятувальних робіт тощо. Цей безпілотникзручний тим, що може злітати з руки, має дальність до 30 км, а вагу – до 9 кг. У ньому також передбачено системи парашутної посадки, автономного аварійного порятунку, пошуку. Сучасні безпілотники, зокрема, полі- та квадрокоптери також створені в НАУ та Харківській політехніці. Інша розробка КПІ – наносупутник PolyITAN-2 – нині перебуває на орбіті. Він допомагає проводити дослідження в проекті щодо змін клімату. Немає світових аналогів цифровий голографічний інтерференційний мікроскоп, розроблений в ХНУ ім. Каразіна. Він дозволяє отримувати тривимірні зображення фазових мікрооб’єктів і проводити кількісні вимірювання. Важливе практичне застосування – для діагностики захворювань крові та експрес-діагностики загального стану організму. Більше про розробки можна почитати <a href="https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/nauka-v-universitetax/rozrobkiuniv-monu.pdf" target="_blank" rel="noopener">за посиланням. </a></p><p>Про технологічні розробки в українській армії ви можете почитати у нашій найсвіжішій <a href="/2018/01/24/army-now-3/" target="_blank" rel="noopener">військовій добірці. </a></p>

Українські виші представили 240 інноваційних розробок

{:ua}У Міністерстві освіти та науки України зібрали в один збірник 240 інноваційних розробок студентів із всіх вишів країни – де можна почитати про ці витвори?{:}

<p>Кошти на реалізацію ідей проекти отримають у 2018-2019 роках. Про це звітують у Міністерстві освіти та науки України


</p>
<h4><strong>Про які проекти йдеться</strong></h4>
Переможці конкурсу будуть проводити фундаментальні та прикладні дослідження у галузі аграрних наук та біотехнологій. Відібрали проект, який стосується озимих покривних культур. Його спільно проводять Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України та Вірджинський політехнічний інститут та державний університет. Отримає гроші на реалізацію і проект щодо утилізації пестицидів Київського національного університету ім. Шевченка та Сиракузького університету. Можемо очікувати реалізації проекту щодо редагування геному. Ним займаються  Інститутом харчової біотехнології та геноміки НАН України та Університетом Небраски-Лінкольна. У четвертому проекті, який реалізовує  Інститут водних проблем і меліорації НААН України та Університету штату Огайо, йдеться про покращення якості грунтів та продуктивності сільськогосподарських культур.

Нагадаємо, що <a href="https://nachasi.com/2018/01/19/konkurs-dlia-arhitektoriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">триває<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/bench-accounting-49906-300x200.jpg" />Архітекторів запрошують взяти участь у «Youth Competition 2018»</span></a> конкурс для молодих архітекторів України «Youth Competition 2018».Презентація десятки фіналістів та визначення переможців відбудеться 20-21 квітня у Києві в рамках CANactions International Architecture Festival 2018.

<p>Кошти на реалізацію ідей проекти отримають у 2018-2019 роках. Про це звітують у Міністерстві освіти та науки України</p><p></p><h4><strong>Про які проекти йдеться</strong></h4><p>Переможці конкурсу будуть проводити фундаментальні та прикладні дослідження у галузі аграрних наук та біотехнологій. Відібрали проект, який стосується озимих покривних культур. Його спільно проводять Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України та Вірджинський політехнічний інститут та державний університет. Отримає гроші на реалізацію і проект щодо утилізації пестицидів Київського національного університету ім. Шевченка та Сиракузького університету. Можемо очікувати реалізації проекту щодо редагування геному. Ним займаються  Інститутом харчової біотехнології та геноміки НАН України та Університетом Небраски-Лінкольна. У четвертому проекті, який реалізовує  Інститут водних проблем і меліорації НААН України та Університету штату Огайо, йдеться про покращення якості грунтів та продуктивності сільськогосподарських культур.</p><p>Нагадаємо, що <a href="/2018/01/19/konkurs-dlia-arhitektoriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">триває<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/bench-accounting-49906-300x200.jpg" />Архітекторів запрошують взяти участь у «Youth Competition 2018»</span></a> конкурс для молодих архітекторів України «Youth Competition 2018».Презентація десятки фіналістів та визначення переможців відбудеться 20-21 квітня у Києві в рамках CANactions International Architecture Festival 2018.</p>

У рамках конкурсу «Спільні наукові проекти» Міністерства освіти та науки і Фонду цивільних досліджень та розвитку США 4 українсько-американських проекти отримають фінансування

&nbsp;

Кошти на реалізацію ідей проекти отримають у 2018-2019 роках. Про це звітують у Міністерстві освіти та науки України


<h4><strong>Про які проекти йдеться</strong></h4>
Переможці конкурсу будуть проводити фундаментальні та прикладні дослідження у галузі аграрних наук та біотехнологій. Відібрали проект, який стосується озимих покривних культур. Його спільно проводять Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України та Вірджинський політехнічний інститут та державний університет. Отримає гроші на реалізацію і проект щодо утилізації пестицидів Київського національного університету ім. Шевченка та Сиракузького університету. Можемо очікувати реалізації проекту щодо редагування геному. Ним займаються  Інститутом харчової біотехнології та геноміки НАН України та Університетом Небраски-Лінкольна. У четвертому проекті, який реалізовує  Інститут водних проблем і меліорації НААН України та Університету штату Огайо, йдеться про покращення якості грунтів та продуктивності сільськогосподарських культур.

Нагадаємо, що <a href="https://nachasi.com/2018/01/19/konkurs-dlia-arhitektoriv/" target="_blank" rel="noopener">триває</a> конкурс для молодих архітекторів України «Youth Competition 2018».Презентація десятки фіналістів та визначення переможців відбудеться 20-21 квітня у Києві в рамках CANactions International Architecture Festival 2018.

<p>Кошти на реалізацію ідей проекти отримають у 2018-2019 роках. Про це звітують у Міністерстві освіти та науки України</p><p></p><h4><strong>Про які проекти йдеться</strong></h4><p>Переможці конкурсу будуть проводити фундаментальні та прикладні дослідження у галузі аграрних наук та біотехнологій. Відібрали проект, який стосується озимих покривних культур. Його спільно проводять Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України та Вірджинський політехнічний інститут та державний університет. Отримає гроші на реалізацію і проект щодо утилізації пестицидів Київського національного університету ім. Шевченка та Сиракузького університету. Можемо очікувати реалізації проекту щодо редагування геному. Ним займаються  Інститутом харчової біотехнології та геноміки НАН України та Університетом Небраски-Лінкольна. У четвертому проекті, який реалізовує  Інститут водних проблем і меліорації НААН України та Університету штату Огайо, йдеться про покращення якості грунтів та продуктивності сільськогосподарських культур.</p><p>Нагадаємо, що <a href="/2018/01/19/konkurs-dlia-arhitektoriv/" target="_blank" rel="noopener">триває</a> конкурс для молодих архітекторів України «Youth Competition 2018».Презентація десятки фіналістів та визначення переможців відбудеться 20-21 квітня у Києві в рамках CANactions International Architecture Festival 2018.</p>

4 наукові українські проекти співфінансують США

{:ua}Українські та американські дослідники спільними зусиллями реалізують 4 наукові проекти – про які ідеї науковців йдеться та коли вони отримають кошти?{:}

<p>Автоматизація потрібна не лише програмам чи обладнанню. Українські винахідники запропонували автоматизувати випуск протезів. Для цього вони пропонують використовувати 3D-друк та технології серійного виробництва моделей для протезів руки. Кожен такий протез має ще й власний набір електроніки. Біонічна рука здатна робити багато завдань, які робить звичнайна людська кінцівка. Винахід працює на алгоритмах машинного навчання. Він здатен реагувати на імпульси центральної нервової системи. За словами розробників, 3D-протез потребує лише вдосконалення механічних можливостей.


</p>
<h4><strong>Які переваги перед аналогами з-за кордону</strong></h4>
Аналогічні кінцівки за кордоном можуть сягати в ціні $25 тис і мати обмежені функціональні можливості. Українська розробка перед іноземними аналогами матиме такі переваги: низьке споживання енергії, здатність до самонавчання нових рухів та доступна ціна. Перед тим як створювати біонічну модель за допомогою 3D-друку, сумські вчені враховували потреби людей із втраченими кінцівками. Власник українського протезу зможе виконувати рухи кожним пальцем та розвинути мілку моторику.

Нагадаємо, що розробка українця UniExo, роботизований екзоскелет, <a href="https://nachasi.com/2017/12/15/ukrayinska-rozrobka/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">лідирувала<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/skelet1-300x200.jpg" />Українська розробка екзоскелету лідирує на всесвітньому конкурсі стартапів</span></a> на всеукраїнському конкурсі стартапів. Молодий український інженер Антон Головаченко розробив модулі, що одягаються на ушкоджені кінцівки. Вони допомагають тренувати м’язи у разі переломів чи паралічу рук або ніг. Штучні руки і ноги з серводвигунами, датчиками і програмним забезпеченням можуть підіймати та опускати біологічні кінцівки стільки разів і в такому режимі, як їх запрограмували.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/M1tCM8YAZ-4" width="1254" height="880" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<p>Автоматизація потрібна не лише програмам чи обладнанню. Українські винахідники запропонували автоматизувати випуск протезів. Для цього вони пропонують використовувати 3D-друк та технології серійного виробництва моделей для протезів руки. Кожен такий протез має ще й власний набір електроніки. Біонічна рука здатна робити багато завдань, які робить звичнайна людська кінцівка. Винахід працює на алгоритмах машинного навчання. Він здатен реагувати на імпульси центральної нервової системи. За словами розробників, 3D-протез потребує лише вдосконалення механічних можливостей.</p><p></p><h4><strong>Які переваги перед аналогами з-за кордону</strong></h4><p>Аналогічні кінцівки за кордоном можуть сягати в ціні $25 тис і мати обмежені функціональні можливості. Українська розробка перед іноземними аналогами матиме такі переваги: низьке споживання енергії, здатність до самонавчання нових рухів та доступна ціна. Перед тим як створювати біонічну модель за допомогою 3D-друку, сумські вчені враховували потреби людей із втраченими кінцівками. Власник українського протезу зможе виконувати рухи кожним пальцем та розвинути мілку моторику.</p><p>Нагадаємо, що розробка українця UniExo, роботизований екзоскелет, <a href="/2017/12/15/ukrayinska-rozrobka/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">лідирувала<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/skelet1-300x200.jpg" />Українська розробка екзоскелету лідирує на всесвітньому конкурсі стартапів</span></a> на всеукраїнському конкурсі стартапів. Молодий український інженер Антон Головаченко розробив модулі, що одягаються на ушкоджені кінцівки. Вони допомагають тренувати м’язи у разі переломів чи паралічу рук або ніг. Штучні руки і ноги з серводвигунами, датчиками і програмним забезпеченням можуть підіймати та опускати біологічні кінцівки стільки разів і в такому режимі, як їх запрограмували.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/M1tCM8YAZ-4" width="1254" height="880" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Вчені з Сумського державного університету зробили протез кисті на 3D-принтері. На створення винаходу науковцям знадобилося півроку та 15 тис грн

&nbsp;

Автоматизація потрібна не лише програмам чи обладнанню. Українські винахідники запропонували автоматизувати випуск протезів. Для цього вони пропонують використовувати 3D-друк та технології серійного виробництва моделей для протезів руки. Кожен такий протез має ще й власний набір електроніки. Біонічна рука здатна робити багато завдань, які робить звичнайна людська кінцівка. Винахід працює на алгоритмах машинного навчання. Він здатен реагувати на імпульси центральної нервової системи. За словами розробників, 3D-протез потребує лише вдосконалення механічних можливостей.


<h4><strong>Які переваги перед аналогами з-за кордону</strong></h4>
Аналогічні кінцівки за кордоном можуть сягати в ціні $25 тис і мати обмежені функціональні можливості. Українська розробка перед іноземними аналогами матиме такі переваги: низьке споживання енергії, здатність до самонавчання нових рухів та доступна ціна. Перед тим як створювати біонічну модель за допомогою 3D-друку, сумські вчені враховували потреби людей із втраченими кінцівками. Власник українського протезу зможе виконувати рухи кожним пальцем та розвинути мілку моторику.

Нагадаємо, що розробка українця UniExo, роботизований екзоскелет, <a href="https://nachasi.com/2017/12/15/ukrayinska-rozrobka/" target="_blank" rel="noopener">лідирувала</a> на всеукраїнському конкурсі стартапів. Молодий український інженер Антон Головаченко розробив модулі, що одягаються на ушкоджені кінцівки. Вони допомагають тренувати м’язи у разі переломів чи паралічу рук або ніг. Штучні руки і ноги з серводвигунами, датчиками і програмним забезпеченням можуть підіймати та опускати біологічні кінцівки стільки разів і в такому режимі, як їх запрограмували.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/M1tCM8YAZ-4" width="1254" height="880" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<p>Автоматизація потрібна не лише програмам чи обладнанню. Українські винахідники запропонували автоматизувати випуск протезів. Для цього вони пропонують використовувати 3D-друк та технології серійного виробництва моделей для протезів руки. Кожен такий протез має ще й власний набір електроніки. Біонічна рука здатна робити багато завдань, які робить звичнайна людська кінцівка. Винахід працює на алгоритмах машинного навчання. Він здатен реагувати на імпульси центральної нервової системи. За словами розробників, 3D-протез потребує лише вдосконалення механічних можливостей.</p><p></p><h4><strong>Які переваги перед аналогами з-за кордону</strong></h4><p>Аналогічні кінцівки за кордоном можуть сягати в ціні $25 тис і мати обмежені функціональні можливості. Українська розробка перед іноземними аналогами матиме такі переваги: низьке споживання енергії, здатність до самонавчання нових рухів та доступна ціна. Перед тим як створювати біонічну модель за допомогою 3D-друку, сумські вчені враховували потреби людей із втраченими кінцівками. Власник українського протезу зможе виконувати рухи кожним пальцем та розвинути мілку моторику.</p><p>Нагадаємо, що розробка українця UniExo, роботизований екзоскелет, <a href="/2017/12/15/ukrayinska-rozrobka/" target="_blank" rel="noopener">лідирувала</a> на всеукраїнському конкурсі стартапів. Молодий український інженер Антон Головаченко розробив модулі, що одягаються на ушкоджені кінцівки. Вони допомагають тренувати м’язи у разі переломів чи паралічу рук або ніг. Штучні руки і ноги з серводвигунами, датчиками і програмним забезпеченням можуть підіймати та опускати біологічні кінцівки стільки разів і в такому режимі, як їх запрограмували.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/M1tCM8YAZ-4" width="1254" height="880" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Українські науковці навчилися створювати протези на 3D-принтері

{:ua}Як використано 3D-технології друку?{:}

<p>За підсумками грудня по відвідуваності українська Wikipedia знаходиться на 19 місці в світі.


</p>
<h4><strong>Наскільки активно читали українську Wikipedia</strong></h4>
Число переглядів сторінок склало за місяць 58 млн (+ 8,6% до грудня 2016 року). За рік рейтинги українського сегменту світової енциклопедії піднялися на 2 позиції. За цими показниками україномовний розділ обігнав тайську і турецьку частину. У 2017 число змін української «Вікіпедії» перевищило 20 млн і склало 21,7 млн. За рік було створено понад 85 тис статей. Це — на 40% більше у порівнянні із 2016 роком. Загальна кількість статей перевищила 757 тис. Такий рівень еквівалентний 16-й сходинці у світі.

Пошук даних у 2017 році розвивався не лише завдяки добре знаним платформам. Нагадаємо, що 2017-го в Україні <a href="https://nachasi.com/2017/09/12/swisscows-ukraine/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустився<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/keyboard-2098301_1920-300x200.jpg" />В Україні запустився швейцарський пошуковик Swisscows</span></a> швейцарський пошуковик Swisscows.

<p>За підсумками грудня по відвідуваності українська Wikipedia знаходиться на 19 місці в світі.</p><p></p><h4><strong>Наскільки активно читали українську Wikipedia</strong></h4><p>Число переглядів сторінок склало за місяць 58 млн (+ 8,6% до грудня 2016 року). За рік рейтинги українського сегменту світової енциклопедії піднялися на 2 позиції. За цими показниками україномовний розділ обігнав тайську і турецьку частину. У 2017 число змін української «Вікіпедії» перевищило 20 млн і склало 21,7 млн. За рік було створено понад 85 тис статей. Це — на 40% більше у порівнянні із 2016 роком. Загальна кількість статей перевищила 757 тис. Такий рівень еквівалентний 16-й сходинці у світі.</p><p>Пошук даних у 2017 році розвивався не лише завдяки добре знаним платформам. Нагадаємо, що 2017-го в Україні <a href="/2017/09/12/swisscows-ukraine/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустився<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/keyboard-2098301_1920-300x200.jpg" />В Україні запустився швейцарський пошуковик Swisscows</span></a> швейцарський пошуковик Swisscows.</p>

Відвідуваність української версії  Wikipedia в 2017 році склала майже 565 млн переглядів. Це на 6,4% більше, ніж у 2016-ve

За підсумками грудня по відвідуваності українська Wikipedia знаходиться на 19 місці в світі.


<h4><strong>Наскільки активно читали українську Wikipedia</strong></h4>
Число переглядів сторінок склало за місяць 58 млн (+ 8,6% до грудня 2016 року). За рік рейтинги українського сегменту світової енциклопедії піднялися на 2 позиції. За цими показниками україномовний розділ обігнав тайську і турецьку частину. У 2017 число змін української «Вікіпедії» перевищило 20 млн і склало 21,7 млн. За рік було створено понад 85 тис статей. Це — на 40% більше у порівнянні із 2016 роком. Загальна кількість статей перевищила 757 тис. Такий рівень еквівалентний 16-й сходинці у світі.

Пошук даних у 2017 році розвивався не лише завдяки добре знаним платформам. Нагадаємо, що 2017-го в Україні <a href="https://nachasi.com/2017/09/12/swisscows-ukraine/" target="_blank" rel="noopener">запустився</a> швейцарський пошуковик Swisscows.

<p>За підсумками грудня по відвідуваності українська Wikipedia знаходиться на 19 місці в світі.</p><p></p><h4><strong>Наскільки активно читали українську Wikipedia</strong></h4><p>Число переглядів сторінок склало за місяць 58 млн (+ 8,6% до грудня 2016 року). За рік рейтинги українського сегменту світової енциклопедії піднялися на 2 позиції. За цими показниками україномовний розділ обігнав тайську і турецьку частину. У 2017 число змін української «Вікіпедії» перевищило 20 млн і склало 21,7 млн. За рік було створено понад 85 тис статей. Це — на 40% більше у порівнянні із 2016 роком. Загальна кількість статей перевищила 757 тис. Такий рівень еквівалентний 16-й сходинці у світі.</p><p>Пошук даних у 2017 році розвивався не лише завдяки добре знаним платформам. Нагадаємо, що 2017-го в Україні <a href="/2017/09/12/swisscows-ukraine/" target="_blank" rel="noopener">запустився</a> швейцарський пошуковик Swisscows.</p>

Українська Wikipedia потрапила до ТОП-20 у світі

{:ua}Український сегмент Wikipedia встановлює нові рекорди{:}

<p>Видатки уряду на розвиток наукової сфери в Україні збільшаться — проте зростання не буде однаковим для різних інституцій та організацій. Найсуттєвіше зросло фінансування Національної академії наук – понад 38%. На фінансування наукових досліджень в університетах виділили значно менше коштів – лише на 12,3%. На часі дізнатися, як фінансуватимуть науку впродовж наступних 12 місяців в Україні.


</p>
<h4><strong>Яка ситуація із вкладенням коштів в науку порівняно із 2017 роком</strong></h4>
У 2017 році у розпорядженні Національної академії наук України (НАН) було 2 млрд 719 млн грн. Фінансування на університетську науку, яким розпоряджається Міністерство освіти і науки України, становило 621,5 млн гривень. У Міністерстві освіти повідомляють, що у бюджеті 2018 року запровадили «важливу новацію» – для НАН відкрито нову програму «Підтримка розвитку пріоритетних напрямків досліджень». На фінансування в рамках цієї програми закладено бюджет у 500 млн грн.

Розвиток науки на місцях триває не лише за рахунок фінансування із державного бюджету. Нагадаємо, що Центр науки у Тернополі <a href="https://nachasi.com/2017/12/29/science-labs-museum/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">об’єднав<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/chemist-3014142_1920-300x200.jpg" />Центр науки у Тернополі об’єднав ІТ-музей та міні-лабораторії</span></a> ІТ-музей та міні-лабораторії. Науковий музей займає площу майже 620 м². У планах творців нового закладу значиться зробити сучасні лабораторії, дати можливість поєднувати теорію з практикою. На реалізацію проекту його засновники витратили 1 млн грн.

<img class="aligncenter size-full wp-image-25107" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/562d643-0-original.png" alt="Фінансування науки в Україні у 2018-му зросло на 30%" width="975" height="549">

<p>Видатки уряду на розвиток наукової сфери в Україні збільшаться — проте зростання не буде однаковим для різних інституцій та організацій. Найсуттєвіше зросло фінансування Національної академії наук – понад 38%. На фінансування наукових досліджень в університетах виділили значно менше коштів – лише на 12,3%. На часі дізнатися, як фінансуватимуть науку впродовж наступних 12 місяців в Україні.</p><p></p><h4><strong>Яка ситуація із вкладенням коштів в науку порівняно із 2017 роком</strong></h4><p>У 2017 році у розпорядженні Національної академії наук України (НАН) було 2 млрд 719 млн грн. Фінансування на університетську науку, яким розпоряджається Міністерство освіти і науки України, становило 621,5 млн гривень. У Міністерстві освіти повідомляють, що у бюджеті 2018 року запровадили «важливу новацію» – для НАН відкрито нову програму «Підтримка розвитку пріоритетних напрямків досліджень». На фінансування в рамках цієї програми закладено бюджет у 500 млн грн.</p><p>Розвиток науки на місцях триває не лише за рахунок фінансування із державного бюджету. Нагадаємо, що Центр науки у Тернополі <a href="/2017/12/29/science-labs-museum/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">об’єднав<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/chemist-3014142_1920-300x200.jpg" />Центр науки у Тернополі об’єднав ІТ-музей та міні-лабораторії</span></a> ІТ-музей та міні-лабораторії. Науковий музей займає площу майже 620 м². У планах творців нового закладу значиться зробити сучасні лабораторії, дати можливість поєднувати теорію з практикою. На реалізацію проекту його засновники витратили 1 млн грн.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-25107" src="/wp-content/uploads/2018/01/562d643-0-original.png" alt="Фінансування науки в Україні у 2018-му зросло на 30%" width="975" height="549" srcset="/wp-content/uploads/2018/01/562d643-0-original.png 975w, /wp-content/uploads/2018/01/562d643-0-original-300x169.png 300w, /wp-content/uploads/2018/01/562d643-0-original-768x432.png 768w, /wp-content/uploads/2018/01/562d643-0-original-650x366.png 650w" sizes="(max-width: 975px) 100vw, 975px" /></p>

Цьогоріч фінансування науки збільшилося на понад 30% порівняно з минулим роком: з 4,7 млрд грн до 6,1 млрд грн

Видатки уряду на розвиток наукової сфери в Україні збільшаться — проте зростання не буде однаковим для різних інституцій та організацій. Найсуттєвіше зросло фінансування Національної академії наук – понад 38%. На фінансування наукових досліджень в університетах виділили значно менше коштів – лише на 12,3%. На часі дізнатися, як фінансуватимуть науку впродовж наступних 12 місяців в Україні.


<h4><strong>Яка ситуація із вкладенням коштів в науку порівняно із 2017 роком</strong></h4>
У 2017 році у розпорядженні Національної академії наук України (НАН) було 2 млрд 719 млн грн. Фінансування на університетську науку, яким розпоряджається Міністерство освіти і науки України, становило 621,5 млн гривень. У Міністерстві освіти повідомляють, що у бюджеті 2018 року запровадили «важливу новацію» – для НАН відкрито нову програму «Підтримка розвитку пріоритетних напрямків досліджень». На фінансування в рамках цієї програми закладено бюджет у 500 млн грн.

Розвиток науки на місцях триває не лише за рахунок фінансування із державного бюджету. Нагадаємо, що Центр науки у Тернополі <a href="https://nachasi.com/2017/12/29/science-labs-museum/" target="_blank" rel="noopener">об’єднав</a> ІТ-музей та міні-лабораторії. Науковий музей займає площу майже 620 м². У планах творців нового закладу значиться зробити сучасні лабораторії, дати можливість поєднувати теорію з практикою. На реалізацію проекту його засновники витратили 1 млн грн.

<img class="aligncenter size-full wp-image-25107" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/562d643-0-original.png" alt="Фінансування науки в Україні у 2018-му зросло на 30%" width="975" height="549" />

<p>Видатки уряду на розвиток наукової сфери в Україні збільшаться — проте зростання не буде однаковим для різних інституцій та організацій. Найсуттєвіше зросло фінансування Національної академії наук – понад 38%. На фінансування наукових досліджень в університетах виділили значно менше коштів – лише на 12,3%. На часі дізнатися, як фінансуватимуть науку впродовж наступних 12 місяців в Україні.</p><p></p><h4><strong>Яка ситуація із вкладенням коштів в науку порівняно із 2017 роком</strong></h4><p>У 2017 році у розпорядженні Національної академії наук України (НАН) було 2 млрд 719 млн грн. Фінансування на університетську науку, яким розпоряджається Міністерство освіти і науки України, становило 621,5 млн гривень. У Міністерстві освіти повідомляють, що у бюджеті 2018 року запровадили «важливу новацію» – для НАН відкрито нову програму «Підтримка розвитку пріоритетних напрямків досліджень». На фінансування в рамках цієї програми закладено бюджет у 500 млн грн.</p><p>Розвиток науки на місцях триває не лише за рахунок фінансування із державного бюджету. Нагадаємо, що Центр науки у Тернополі <a href="/2017/12/29/science-labs-museum/" target="_blank" rel="noopener">об’єднав</a> ІТ-музей та міні-лабораторії. Науковий музей займає площу майже 620 м². У планах творців нового закладу значиться зробити сучасні лабораторії, дати можливість поєднувати теорію з практикою. На реалізацію проекту його засновники витратили 1 млн грн.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-25107" src="/wp-content/uploads/2018/01/562d643-0-original.png" alt="Фінансування науки в Україні у 2018-му зросло на 30%" width="975" height="549" srcset="/wp-content/uploads/2018/01/562d643-0-original.png 975w, /wp-content/uploads/2018/01/562d643-0-original-300x169.png 300w, /wp-content/uploads/2018/01/562d643-0-original-768x432.png 768w, /wp-content/uploads/2018/01/562d643-0-original-650x366.png 650w" sizes="(max-width: 975px) 100vw, 975px" /></p>

Науку в Україні у 2018-му профінансують на +30%

{:ua}На науку цьогоріч виділяють більше грошей із державного бюджету, але комусь дістанеться менше – кому?{:}

<p>Хоча бренд <a href="http://www.americangirl.com/" target="_blank" rel="noopener">American Girl</a> добре відомий тим, що навчав минулого ляльками з вигаданими прив’язками до важливих подій, останнім часом компанія намагається надихнути юне покоління самостійно творити історію. У перший день 2018 року нова лялька бренду та компанії NASA потрапила до магазинів. 11-річна Лусіана Вега хоче бути першою, хто потрапить на Марс.
</p>
<h4><strong>Як NASA долучилася до створення ляльки</strong></h4>
Компанія співпрацювала з NASA і колективом вчених і космонавтів. Все це — аби зробити історію Лусіани (а також її спорядження, як-от костюм для польоту і проживання на Марсі) максимально реалістичними. Вони також зробили свій внесок у супровідну навчальну програму STEM, надавши доступ до космічних симуляцій та квестів у додатку American Girl та на навчальному сайті. Компанія також співпрацює зі Space Camp, щоби запустити тематичну програму наступного літа. «Надзвичайно важливо знайти нові цікаві способи, щоби надихнути наше майбутнє покоління космічних дослідників», — сказала Меган МакАртур, астронавтка NASA, яка входить до консультативної ради проекту, у блозі космічної агенції.

[blockquote_with_author name="Меган МакАртур" position="космонавтка NASA" content="Я завжди хочу заохочувати дівчат і хлопчиків досягати своїх мрій, незалежно від того, наскільки великими вониє. І я думаю, що це допомагає показати, як ці мрії можуть стати реальністю для будь-якої дитини."]

<img class="aligncenter size-full wp-image-24978" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4.jpg" alt="" width="724" height="724">

Аби відзначити вихід нової ляльки, American Girl 1 січня 2018-го провела на своїх торгових майданчиках наукові демонстрації за участі космічних апаратів, а також роздавала дітям подарунки.
<h4><strong>Космічні іграшки як тренд останніх років</strong></h4>
До речі, лялька, яка мріє про життя серед зірок, з’явилася не зовсім несподівано. Іграшки з космічною тематикою вже тривалий час перебувають на піку популярності. На початку 2017 року Lego випустила довгоочікуваний набір з квартетом відомих космонавтів та вчених (у тому числі Саллі Райд і Мей Джемісон), а Barbie додала Дослідника Марса до своєї лінійки професій ще в 2013 році.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про ізраїльську шкільну освіту та <a href="https://nachasi.com/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">практики STEAM<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/nadia-main-e1495297355683-300x200.jpg" />Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні</span></a>.

<p>Хоча бренд <a href="http://www.americangirl.com/" target="_blank" rel="noopener">American Girl</a> добре відомий тим, що навчав минулого ляльками з вигаданими прив’язками до важливих подій, останнім часом компанія намагається надихнути юне покоління самостійно творити історію. У перший день 2018 року нова лялька бренду та компанії NASA потрапила до магазинів. 11-річна Лусіана Вега хоче бути першою, хто потрапить на Марс.</p><h4><strong>Як NASA долучилася до створення ляльки</strong></h4><p>Компанія співпрацювала з NASA і колективом вчених і космонавтів. Все це — аби зробити історію Лусіани (а також її спорядження, як-от костюм для польоту і проживання на Марсі) максимально реалістичними. Вони також зробили свій внесок у супровідну навчальну програму STEM, надавши доступ до космічних симуляцій та квестів у додатку American Girl та на навчальному сайті. Компанія також співпрацює зі Space Camp, щоби запустити тематичну програму наступного літа. «Надзвичайно важливо знайти нові цікаві способи, щоби надихнути наше майбутнє покоління космічних дослідників», — сказала Меган МакАртур, астронавтка NASA, яка входить до консультативної ради проекту, у блозі космічної агенції.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Я завжди хочу заохочувати дівчат і хлопчиків досягати своїх мрій, незалежно від того, наскільки великими вониє. І я думаю, що це допомагає показати, як ці мрії можуть стати реальністю для будь-якої дитини.</p>					<cite>									<span><strong>Меган МакАртур,</strong></span> космонавтка NASA							</cite>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24978" src="/wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4.jpg" alt="" width="724" height="724" srcset="/wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4.jpg 724w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-150x150.jpg 150w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-300x300.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-650x650.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-90x90.jpg 90w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-180x180.jpg 180w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-600x600.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-160x160.jpg 160w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-320x320.jpg 320w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-152x152.jpg 152w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-304x304.jpg 304w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-280x280.jpg 280w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-560x560.jpg 560w" sizes="(max-width: 724px) 100vw, 724px" /></p><p>Аби відзначити вихід нової ляльки, American Girl 1 січня 2018-го провела на своїх торгових майданчиках наукові демонстрації за участі космічних апаратів, а також роздавала дітям подарунки.</p><h4><strong>Космічні іграшки як тренд останніх років</strong></h4><p>До речі, лялька, яка мріє про життя серед зірок, з’явилася не зовсім несподівано. Іграшки з космічною тематикою вже тривалий час перебувають на піку популярності. На початку 2017 року Lego випустила довгоочікуваний набір з квартетом відомих космонавтів та вчених (у тому числі Саллі Райд і Мей Джемісон), а Barbie додала Дослідника Марса до своєї лінійки професій ще в 2013 році.</p><p>Нагадаємо, раніше ми розповідали про ізраїльську шкільну освіту та <a href="/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">практики STEAM<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/nadia-main-e1495297355683-300x200.jpg" />Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні</span></a>.</p>

Відомий бренд ляльок American Girl у співпраці з космічною агенцією NASA прагнуть у такий спосіб надихнути дітей на вивчення науки, техніки, інженерії та математики

Хоча бренд <a href="http://www.americangirl.com/" target="_blank" rel="noopener">American Girl</a> добре відомий тим, що навчав минулого ляльками з вигаданими прив’язками до важливих подій, останнім часом компанія намагається надихнути юне покоління самостійно творити історію. У перший день 2018 року нова лялька бренду та компанії NASA потрапила до магазинів. 11-річна Лусіана Вега хоче бути першою, хто потрапить на Марс.
<h4><strong>Як NASA долучилася до створення ляльки</strong></h4>
Компанія співпрацювала з NASA і колективом вчених і космонавтів. Все це — аби зробити історію Лусіани (а також її спорядження, як-от костюм для польоту і проживання на Марсі) максимально реалістичними. Вони також зробили свій внесок у супровідну навчальну програму STEM, надавши доступ до космічних симуляцій та квестів у додатку American Girl та на навчальному сайті. Компанія також співпрацює зі Space Camp, щоби запустити тематичну програму наступного літа. «Надзвичайно важливо знайти нові цікаві способи, щоби надихнути наше майбутнє покоління космічних дослідників», — сказала Меган МакАртур, астронавтка NASA, яка входить до консультативної ради проекту, у блозі космічної агенції.

[blockquote_with_author name="Меган МакАртур" position="космонавтка NASA" content="Я завжди хочу заохочувати дівчат і хлопчиків досягати своїх мрій, незалежно від того, наскільки великими вониє. І я думаю, що це допомагає показати, як ці мрії можуть стати реальністю для будь-якої дитини."]

<img class="aligncenter size-full wp-image-24978" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4.jpg" alt="" width="724" height="724" />

Аби відзначити вихід нової ляльки, American Girl 1 січня 2018-го провела на своїх торгових майданчиках наукові демонстрації за участі космічних апаратів, а також роздавала дітям подарунки.
<h4><strong>Космічні іграшки як тренд останніх років</strong></h4>
До речі, лялька, яка мріє про життя серед зірок, з’явилася не зовсім несподівано. Іграшки з космічною тематикою вже тривалий час перебувають на піку популярності. На початку 2017 року Lego випустила довгоочікуваний набір з квартетом відомих космонавтів та вчених (у тому числі Саллі Райд і Мей Джемісон), а Barbie додала Дослідника Марса до своєї лінійки професій ще в 2013 році.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про ізраїльську шкільну освіту та <a href="https://nachasi.com/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener">практики STEAM</a>.

<p>Хоча бренд <a href="http://www.americangirl.com/" target="_blank" rel="noopener">American Girl</a> добре відомий тим, що навчав минулого ляльками з вигаданими прив’язками до важливих подій, останнім часом компанія намагається надихнути юне покоління самостійно творити історію. У перший день 2018 року нова лялька бренду та компанії NASA потрапила до магазинів. 11-річна Лусіана Вега хоче бути першою, хто потрапить на Марс.</p><h4><strong>Як NASA долучилася до створення ляльки</strong></h4><p>Компанія співпрацювала з NASA і колективом вчених і космонавтів. Все це — аби зробити історію Лусіани (а також її спорядження, як-от костюм для польоту і проживання на Марсі) максимально реалістичними. Вони також зробили свій внесок у супровідну навчальну програму STEM, надавши доступ до космічних симуляцій та квестів у додатку American Girl та на навчальному сайті. Компанія також співпрацює зі Space Camp, щоби запустити тематичну програму наступного літа. «Надзвичайно важливо знайти нові цікаві способи, щоби надихнути наше майбутнє покоління космічних дослідників», — сказала Меган МакАртур, астронавтка NASA, яка входить до консультативної ради проекту, у блозі космічної агенції.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Я завжди хочу заохочувати дівчат і хлопчиків досягати своїх мрій, незалежно від того, наскільки великими вониє. І я думаю, що це допомагає показати, як ці мрії можуть стати реальністю для будь-якої дитини.</p>					<cite>									<span><strong>Меган МакАртур,</strong></span> космонавтка NASA							</cite>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24978" src="/wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4.jpg" alt="" width="724" height="724" srcset="/wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4.jpg 724w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-150x150.jpg 150w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-300x300.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-650x650.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-90x90.jpg 90w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-180x180.jpg 180w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-600x600.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-160x160.jpg 160w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-320x320.jpg 320w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-152x152.jpg 152w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-304x304.jpg 304w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-280x280.jpg 280w, /wp-content/uploads/2018/01/05BUN13_Luciana_Doll_Book_and_Accessories_FMR54_FMC76_4-560x560.jpg 560w" sizes="(max-width: 724px) 100vw, 724px" /></p><p>Аби відзначити вихід нової ляльки, American Girl 1 січня 2018-го провела на своїх торгових майданчиках наукові демонстрації за участі космічних апаратів, а також роздавала дітям подарунки.</p><h4><strong>Космічні іграшки як тренд останніх років</strong></h4><p>До речі, лялька, яка мріє про життя серед зірок, з’явилася не зовсім несподівано. Іграшки з космічною тематикою вже тривалий час перебувають на піку популярності. На початку 2017 року Lego випустила довгоочікуваний набір з квартетом відомих космонавтів та вчених (у тому числі Саллі Райд і Мей Джемісон), а Barbie додала Дослідника Марса до своєї лінійки професій ще в 2013 році.</p><p>Нагадаємо, раніше ми розповідали про ізраїльську шкільну освіту та <a href="/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener">практики STEAM</a>.</p>

NASA випустила тематичну ляльку для дівчат, які мріють про космос

{:ua}Як космічна агенція NASA прагне зацікавити дітей наукою за допомогою ляльки, котра прагне стати першою людиною на Марсі?{:}

<p>The Initiative of Open Citations (140C) оголосила про запуск списків із посиланнями на наукові статті та каталогів доступу до різного роду дослідницьких матеріалів. Це буде найбільша база цитат на планеті.
</p>
<h4><strong>Як працюватиме найбільша в світі онлайн-база наукових робіт</strong></h4>
Як йдеться на <a href="https://i4oc.org/" target="_blank" rel="noopener">сайті ініціативи</a>, «цитати зв’язують разом наукові знання та культурну спадщину». За словами авторів ініціативи, цитування є ключем до того, як ми знаємо певні факти і дають змогу додавати наукових підтверджень та достовірності до власних досліджень та наукових праць. Саме тому й було запущено каталог цитат, які дозволять збагатити базу наукових досліджень та дадуть доступ молодим дослідникам до поглиблення та верифікації власних наукових досліджень.

Ініціатором цього починання у 2016 році виступила організація Wikimedia Foundation та ще 5 партнерів, включно Public Library of Science та виданням <em>eLife</em>. Результат їхньої спільної праці дасть доступ до 14 млн наукових робіт в усьому світі. Це буде найбільший каталог підтверджених цитат із першоджерелами за весь час існування наукових досліджень.

Раніше ми розповідали вам про <a href="https://nachasi.com/2017/12/28/2017-in-tech/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">досягнення науки та технологій<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/maxime-rossignol-266384-300x200.jpg" />Головне про технології у 2017 році</span></a> за 2017 рік.

<p>The Initiative of Open Citations (140C) оголосила про запуск списків із посиланнями на наукові статті та каталогів доступу до різного роду дослідницьких матеріалів. Це буде найбільша база цитат на планеті.</p><h4><strong>Як працюватиме найбільша в світі онлайн-база наукових робіт</strong></h4><p>Як йдеться на <a href="https://i4oc.org/" target="_blank" rel="noopener">сайті ініціативи</a>, «цитати зв’язують разом наукові знання та культурну спадщину». За словами авторів ініціативи, цитування є ключем до того, як ми знаємо певні факти і дають змогу додавати наукових підтверджень та достовірності до власних досліджень та наукових праць. Саме тому й було запущено каталог цитат, які дозволять збагатити базу наукових досліджень та дадуть доступ молодим дослідникам до поглиблення та верифікації власних наукових досліджень.</p><p>Ініціатором цього починання у 2016 році виступила організація Wikimedia Foundation та ще 5 партнерів, включно Public Library of Science та виданням <em>eLife</em>. Результат їхньої спільної праці дасть доступ до 14 млн наукових робіт в усьому світі. Це буде найбільший каталог підтверджених цитат із першоджерелами за весь час існування наукових досліджень.</p><p>Раніше ми розповідали вам про <a href="/2017/12/28/2017-in-tech/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">досягнення науки та технологій<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/maxime-rossignol-266384-300x200.jpg" />Головне про технології у 2017 році</span></a> за 2017 рік.</p>

Справжній подарунок під новорічну ялинку для дослідників зробили представники ініціативи The Initiative of Open Citations (140C). За їхніми словами, вони оприлюднили каталог 14 млн наукових праць, досліджень та статей для публічного доступу та використання

The Initiative of Open Citations (140C) оголосила про запуск списків із посиланнями на наукові статті та каталогів доступу до різного роду дослідницьких матеріалів. Це буде найбільша база цитат на планеті.
<h4><strong>Як працюватиме найбільша в світі онлайн-база наукових робіт</strong></h4>
Як йдеться на <a href="https://i4oc.org/" target="_blank" rel="noopener">сайті ініціативи</a>, «цитати зв’язують разом наукові знання та культурну спадщину». За словами авторів ініціативи, цитування є ключем до того, як ми знаємо певні факти і дають змогу додавати наукових підтверджень та достовірності до власних досліджень та наукових праць. Саме тому й було запущено каталог цитат, які дозволять збагатити базу наукових досліджень та дадуть доступ молодим дослідникам до поглиблення та верифікації власних наукових досліджень.

Ініціатором цього починання у 2016 році виступила організація Wikimedia Foundation та ще 5 партнерів, включно Public Library of Science та виданням <em>eLife</em>. Результат їхньої спільної праці дасть доступ до 14 млн наукових робіт в усьому світі. Це буде найбільший каталог підтверджених цитат із першоджерелами за весь час існування наукових досліджень.

Раніше ми розповідали вам про <a href="https://nachasi.com/2017/12/28/2017-in-tech/" target="_blank" rel="noopener">досягнення науки та технологій</a> за 2017 рік.

<p>The Initiative of Open Citations (140C) оголосила про запуск списків із посиланнями на наукові статті та каталогів доступу до різного роду дослідницьких матеріалів. Це буде найбільша база цитат на планеті.</p><h4><strong>Як працюватиме найбільша в світі онлайн-база наукових робіт</strong></h4><p>Як йдеться на <a href="https://i4oc.org/" target="_blank" rel="noopener">сайті ініціативи</a>, «цитати зв’язують разом наукові знання та культурну спадщину». За словами авторів ініціативи, цитування є ключем до того, як ми знаємо певні факти і дають змогу додавати наукових підтверджень та достовірності до власних досліджень та наукових праць. Саме тому й було запущено каталог цитат, які дозволять збагатити базу наукових досліджень та дадуть доступ молодим дослідникам до поглиблення та верифікації власних наукових досліджень.</p><p>Ініціатором цього починання у 2016 році виступила організація Wikimedia Foundation та ще 5 партнерів, включно Public Library of Science та виданням <em>eLife</em>. Результат їхньої спільної праці дасть доступ до 14 млн наукових робіт в усьому світі. Це буде найбільший каталог підтверджених цитат із першоджерелами за весь час існування наукових досліджень.</p><p>Раніше ми розповідали вам про <a href="/2017/12/28/2017-in-tech/" target="_blank" rel="noopener">досягнення науки та технологій</a> за 2017 рік.</p>

Запустилася безкоштовна база цитат із 14 млн наукових робіт

{:ua}Кому буде корисна база цитат і за яким принципом її побудовано{:}

<p>Розвиток науки непомітний, якщо не ілюструвати його наочними експозиціями. Саме так вирішили у Тернополі — і відкрили новітній Центр науки. Колись у цьому приміщенні було розташовано місцевий дитячий магазин. А сьогодні тут зібрано унікальні експонати та засоби науки не лише з України. На часі дізнатися більше про новітній об’єкт, що популяризує науку для тернополян.


</p>
<h4><strong>Скільки витратили коштів на запуск музею</strong></h4>
Науковий музей займає площу майже 620 м². У планах – зробити сучасні лабораторії, дати можливість поєднувати теорію з практикою. На реалізацію проекту витратили 1 млн грн. Ці кошти було використано на основу проекту.

30 експонатів центру виготовили в Харкові, 5 установок та методичну допомогу пообіцяли у польському Центрі науки ім. Коперніка. Серед представленого можна побачити дошку Гальтона і зоотроп Едмарка, самокерованого робота й незвичну арфу без струн. Реалізація проекту до фінальної стадії тривала більше року. Як результат – тернопільські науковці мають змогу працювати в середмісті Тернополя.

Приходити до музею можна з дітьми. Відвідування закладу поки що безкоштовне, невдовзі його планують зробити самоокупним, кажуть організатори ініціативи.

Нагадаємо, раніше ми розповідали вам, що у Києві <a href="https://nachasi.com/2017/12/22/muzej-komp-yuteriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відкрили<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/60799b49-8c30-0000-1111-89b792315dd3_sq-300x200.jpg" />У Києві відкрили музей комп’ютерів</span></a> музей комп’ютерів. Основна ідея експозиції музею програмного забезпечення і комп’ютерів така: розробка тих пристроїв, якими ми зараз активно користуємося та які змінили світ, розпочалася давно. Вхід у цей музей також вільний.

<p>Розвиток науки непомітний, якщо не ілюструвати його наочними експозиціями. Саме так вирішили у Тернополі — і відкрили новітній Центр науки. Колись у цьому приміщенні було розташовано місцевий дитячий магазин. А сьогодні тут зібрано унікальні експонати та засоби науки не лише з України. На часі дізнатися більше про новітній об’єкт, що популяризує науку для тернополян.</p><p></p><h4><strong>Скільки витратили коштів на запуск музею</strong></h4><p>Науковий музей займає площу майже 620 м². У планах – зробити сучасні лабораторії, дати можливість поєднувати теорію з практикою. На реалізацію проекту витратили 1 млн грн. Ці кошти було використано на основу проекту.</p><p>30 експонатів центру виготовили в Харкові, 5 установок та методичну допомогу пообіцяли у польському Центрі науки ім. Коперніка. Серед представленого можна побачити дошку Гальтона і зоотроп Едмарка, самокерованого робота й незвичну арфу без струн. Реалізація проекту до фінальної стадії тривала більше року. Як результат – тернопільські науковці мають змогу працювати в середмісті Тернополя.</p><p>Приходити до музею можна з дітьми. Відвідування закладу поки що безкоштовне, невдовзі його планують зробити самоокупним, кажуть організатори ініціативи.</p><p>Нагадаємо, раніше ми розповідали вам, що у Києві <a href="/2017/12/22/muzej-komp-yuteriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відкрили<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/60799b49-8c30-0000-1111-89b792315dd3_sq-300x200.jpg" />У Києві відкрили музей комп’ютерів</span></a> музей комп’ютерів. Основна ідея експозиції музею програмного забезпечення і комп’ютерів така: розробка тих пристроїв, якими ми зараз активно користуємося та які змінили світ, розпочалася давно. Вхід у цей музей також вільний.</p><p> </p>

Муніципальний центр науки об’єднав ІТ-музей та міні-лабораторії. Відтепер там працюватимуть молоді науковці

&nbsp;

Розвиток науки непомітний, якщо не ілюструвати його наочними експозиціями. Саме так вирішили у Тернополі — і відкрили новітній Центр науки. Колись у цьому приміщенні було розташовано місцевий дитячий магазин. А сьогодні тут зібрано унікальні експонати та засоби науки не лише з України. На часі дізнатися більше про новітній об’єкт, що популяризує науку для тернополян.


<h4><strong>Скільки витратили коштів на запуск музею</strong></h4>
Науковий музей займає площу майже 620 м². У планах – зробити сучасні лабораторії, дати можливість поєднувати теорію з практикою. На реалізацію проекту витратили 1 млн грн. Ці кошти було використано на основу проекту.

30 експонатів центру виготовили в Харкові, 5 установок та методичну допомогу пообіцяли у польському Центрі науки ім. Коперніка. Серед представленого можна побачити дошку Гальтона і зоотроп Едмарка, самокерованого робота й незвичну арфу без струн. Реалізація проекту до фінальної стадії тривала більше року. Як результат – тернопільські науковці мають змогу працювати в середмісті Тернополя.

Приходити до музею можна з дітьми. Відвідування закладу поки що безкоштовне, невдовзі його планують зробити самоокупним, кажуть організатори ініціативи.

Нагадаємо, раніше ми розповідали вам, що у Києві <a href="https://nachasi.com/2017/12/22/muzej-komp-yuteriv/" target="_blank" rel="noopener">відкрили</a> музей комп’ютерів. Основна ідея експозиції музею програмного забезпечення і комп’ютерів така: розробка тих пристроїв, якими ми зараз активно користуємося та які змінили світ, розпочалася давно. Вхід у цей музей також вільний.

&nbsp;

<p>Розвиток науки непомітний, якщо не ілюструвати його наочними експозиціями. Саме так вирішили у Тернополі — і відкрили новітній Центр науки. Колись у цьому приміщенні було розташовано місцевий дитячий магазин. А сьогодні тут зібрано унікальні експонати та засоби науки не лише з України. На часі дізнатися більше про новітній об’єкт, що популяризує науку для тернополян.</p><p></p><h4><strong>Скільки витратили коштів на запуск музею</strong></h4><p>Науковий музей займає площу майже 620 м². У планах – зробити сучасні лабораторії, дати можливість поєднувати теорію з практикою. На реалізацію проекту витратили 1 млн грн. Ці кошти було використано на основу проекту.</p><p>30 експонатів центру виготовили в Харкові, 5 установок та методичну допомогу пообіцяли у польському Центрі науки ім. Коперніка. Серед представленого можна побачити дошку Гальтона і зоотроп Едмарка, самокерованого робота й незвичну арфу без струн. Реалізація проекту до фінальної стадії тривала більше року. Як результат – тернопільські науковці мають змогу працювати в середмісті Тернополя.</p><p>Приходити до музею можна з дітьми. Відвідування закладу поки що безкоштовне, невдовзі його планують зробити самоокупним, кажуть організатори ініціативи.</p><p>Нагадаємо, раніше ми розповідали вам, що у Києві <a href="/2017/12/22/muzej-komp-yuteriv/" target="_blank" rel="noopener">відкрили</a> музей комп’ютерів. Основна ідея експозиції музею програмного забезпечення і комп’ютерів така: розробка тих пристроїв, якими ми зараз активно користуємося та які змінили світ, розпочалася давно. Вхід у цей музей також вільний.</p><p>&nbsp;</p>

Центр науки у Тернополі об’єднав ІТ-музей та міні-лабораторії

{:ua}ІТ-музей та міні-лабораторії: у Тернополі продовжують дивувати, об'єднавши у Музеї науки дві структури{:}

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Свого часу ми вже з’ясували, що колишній CEO Microsoft виявився непоганим пророком, ще <a href="https://nachasi.com/2017/08/03/prorok-bill/" target="_blank" rel="noopener">у 1999 році передбачивши світ</a>, у реаліях якого ми жили у 2017-му. На часі дізнатися, що прогнозує Білл Ґейтс на найближчі декілька років

Білл Ґейтс пророкує речі як позитивні, так і доволі апокаліптичні. 17 років тому він майже не помилився із 15 прогнозами щодо найближчого десятиліття. Тепер, схоже, настав час дослухатися до його міркувань стосовно того, що на нас чекатиме у 2018—2030 роках.

[color_title title="Наступні 15 років стануть періодом, коли населення планети може різко скоротитися за рік на 33 млн осіб через повітряно-крапельне зараження патогенною хворобою"]

На конференції з питань безпеки у Мюнхені Ґейтс застеріг: «Епідеміологи кажуть, що швидкозроблений патоген, котрий поширюється повітряно-крапельним шляхом, може вбити понад 30 млн осіб за відрізок часу, менший за календарний рік». Поява подібного патогену може бути пов'язана з мутацією, аварією чи терористичним наміром. Хоча це може здатися дивним, аналогічні події відбувалися й раніше. Найбільш очевидним прикладом є «Чорна Смерть», яка «викосила» майже третину Європи. А найсвіжіший приклад з історії XX століття — грип «іспанка», який у 1918 році знищив від 50 до 100 млн осіб.

[color_title title="Африка повністю перейде на самозабезпечення продовольством"]

Він вважає, що Африка досягне мети і подолає поточну продовольчу кризу через низку структурних змін:
<ul>
 	<li>По-перше, через поліпшення мінеральних добрив та сільськогосподарських культур, що призведе до збільшення кількості харчових продуктів і як результат — вищої продуктивності сільського господарства навіть на проблемних землях цього континенту.</li>
 	<li>По-друге, завдяки розвиткові інфраструктури, що вже відбувається в таких країнах, як Гана, де збільшують ширину автомагістралей, що з'єднують виробничі зони із житловими.</li>
 	<li>По-третє, оскільки телефони стають все поширенішими, це дозволить передавати таку інформацію, як прогноз погоди та ринкові ціни, де би ви не були.</li>
</ul>
[color_title title="Життя найбідніших буде змінене завдяки мобільному банкінґу"]

Електронні банківські системи дозволять бідним зберігати та захищати гроші в цифровій формі. Ґейтс у своєму щорічному листі від 2015 року заявив, що «до 2030 року 2 млрд людей, які сьогодні не мають банківського рахунку, будуть зберігати гроші та здійснювати оплату за допомогою своїх телефонів».

[color_title title="До 2035 року зникнуть бідні країни"]

Ґейтс вказує на те, наскільки світ змінився за відносно короткий відрізок часу. Відбувся перехід від світу, сегментованого на комуністичний Союз, західних союзників та «всіх інших», до світу, який ми сьогодні бачимо у повному розмаїтті політичних та соціальних систем. У своєму листі від 2014 року колишній CEO Microsoft наголосив, що «допомога бідним країнам — це фантастична інвестиція, і ми повинні робити більше. Це економить і поліпшує життя дуже ефективно, закладаючи основу для [...] довгострокового економічного прогресу» таких дежрав.

[color_title title="До 2030 року відбудеться революція в енергетиці завдяки чистому видобутку енергії"]

У нещодавному прогнозі, зробленому в 2016 році, Ґейтс не називає жодного існуючого способу відновлюваної енергії панацеєю, але вважає, що ключовим є інвестиції в нову енергетику. Від слів колишній очільник Microsoft перейшов до справ — і вже інвестував $2 млрд в альтернативні енергетичні технології.

[color_title title="Автоматизація знищить надзвичайно велику кількість робочих місць"]

У інтерв'ю виданню Quartz Білл Ґейтс передбачив світ, у якому низка галузей та сфер діяльності звільнять чималу кількість кадрів через роботів та автоматизацію. Мільярдер, однак, запропонував можливий план дій: перехід до роботизації має відбутися із фінансуванням одночасно більшої кількості робочих місць, де роботу можуть виконувати лише люди — наприклад, піклуватися про людей похилого віку або працювати з дітьми.

[color_title title="Поліомієліт може бути подоланий в усьому світі до 2019 року"]

У своєму щорічному листі від 2013 року Ґейтс навів статистику, яка показує, що поширеність поліомієліту зменшується. Ключем до подолання проблеми із цією хворобою, за його словами, полягає у ретельному моніторингу та профілактиці і постійному обговоренні ризиків цього захворювання.

<p>Білл Ґейтс пророкує речі як позитивні, так і доволі апокаліптичні. 17 років тому він майже не помилився із 15 прогнозами щодо найближчого десятиліття. Тепер, схоже, настав час дослухатися до його міркувань стосовно того, що на нас чекатиме у 2018—2030 роках.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Наступні 15 років стануть періодом, коли населення планети може різко скоротитися за рік на 33 млн осіб через повітряно-крапельне зараження патогенною хворобою		</span>	</h3><p>На конференції з питань безпеки у Мюнхені Ґейтс застеріг: «Епідеміологи кажуть, що швидкозроблений патоген, котрий поширюється повітряно-крапельним шляхом, може вбити понад 30 млн осіб за відрізок часу, менший за календарний рік». Поява подібного патогену може бути пов&#8217;язана з мутацією, аварією чи терористичним наміром. Хоча це може здатися дивним, аналогічні події відбувалися й раніше. Найбільш очевидним прикладом є «Чорна Смерть», яка «викосила» майже третину Європи. А найсвіжіший приклад з історії XX століття — грип «іспанка», який у 1918 році знищив від 50 до 100 млн осіб.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Африка повністю перейде на самозабезпечення продовольством		</span>	</h3><p>Він вважає, що Африка досягне мети і подолає поточну продовольчу кризу через низку структурних змін:</p><ul><li>По-перше, через поліпшення мінеральних добрив та сільськогосподарських культур, що призведе до збільшення кількості харчових продуктів і як результат — вищої продуктивності сільського господарства навіть на проблемних землях цього континенту.</li><li>По-друге, завдяки розвиткові інфраструктури, що вже відбувається в таких країнах, як Гана, де збільшують ширину автомагістралей, що з&#8217;єднують виробничі зони із житловими.</li><li>По-третє, оскільки телефони стають все поширенішими, це дозволить передавати таку інформацію, як прогноз погоди та ринкові ціни, де би ви не були.</li></ul>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Життя найбідніших буде змінене завдяки мобільному банкінґу		</span>	</h3><p>Електронні банківські системи дозволять бідним зберігати та захищати гроші в цифровій формі. Ґейтс у своєму щорічному листі від 2015 року заявив, що «до 2030 року 2 млрд людей, які сьогодні не мають банківського рахунку, будуть зберігати гроші та здійснювати оплату за допомогою своїх телефонів».</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			До 2035 року зникнуть бідні країни		</span>	</h3><p>Ґейтс вказує на те, наскільки світ змінився за відносно короткий відрізок часу. Відбувся перехід від світу, сегментованого на комуністичний Союз, західних союзників та «всіх інших», до світу, який ми сьогодні бачимо у повному розмаїтті політичних та соціальних систем. У своєму листі від 2014 року колишній CEO Microsoft наголосив, що «допомога бідним країнам — це фантастична інвестиція, і ми повинні робити більше. Це економить і поліпшує життя дуже ефективно, закладаючи основу для [&#8230;] довгострокового економічного прогресу» таких дежрав.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			До 2030 року відбудеться революція в енергетиці завдяки чистому видобутку енергії		</span>	</h3><p>У нещодавному прогнозі, зробленому в 2016 році, Ґейтс не називає жодного існуючого способу відновлюваної енергії панацеєю, але вважає, що ключовим є інвестиції в нову енергетику. Від слів колишній очільник Microsoft перейшов до справ — і вже інвестував $2 млрд в альтернативні енергетичні технології.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Автоматизація знищить надзвичайно велику кількість робочих місць		</span>	</h3><p>У інтерв&#8217;ю виданню Quartz Білл Ґейтс передбачив світ, у якому низка галузей та сфер діяльності звільнять чималу кількість кадрів через роботів та автоматизацію. Мільярдер, однак, запропонував можливий план дій: перехід до роботизації має відбутися із фінансуванням одночасно більшої кількості робочих місць, де роботу можуть виконувати лише люди — наприклад, піклуватися про людей похилого віку або працювати з дітьми.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Поліомієліт може бути подоланий в усьому світі до 2019 року		</span>	</h3><p>У своєму щорічному листі від 2013 року Ґейтс навів статистику, яка показує, що поширеність поліомієліту зменшується. Ключем до подолання проблеми із цією хворобою, за його словами, полягає у ретельному моніторингу та профілактиці і постійному обговоренні ризиків цього захворювання.</p>

7 нових передбачень майбутнього від Білла Ґейтса

{:ua}Що чекатиме на нашу цивілізацію у найближчі десятиліття і які технології допоможуть здійснити прорив{:}

<p>Про відкриття гравітаційних хвиль, породжених злиттям двох нейтронних зірок, було повідомлено 17 серпня 2017 року. Об'єкти розташовуються на відстані 113 млн світлових років від Землі.


</p>
<h4><strong>Що підтвердило відкриття </strong></h4>
Відкриття підтвердило низку ключових астрономічних моделей. А також дозволило визначити родовища важких елементів і перевірити Загальну теорію відносності. А от найвидатнішим відкриттям року за версією читачів журналу стала робота датських медиків. Їм вдалося вилікувати дітей від атрофії м'язів спини за допомогою генної терапії. У список відкриттів, які відібрав журнал, також увійшли дві знахідки, пов'язані з еволюцією людини. Йдеться про новий вид орангутангів і заява про те, що людство існує мінімум 300 тис років.
<h4><strong>Про гравітаційні хвилі</strong></h4>
Вперше гравітаційні хвилі були виявлені детекторами LIGO, про що оголосили у лютому 2016 року. Вони були породжені парою чорних дір, що зливаються. Їхні маси в 29 і 36 разів перевищували сонячну. Розташовувалися на відстані 1,3 млрд світлових років від Землі. За частки секунди приблизно три сонячних маси перетворилися на гравітаційні хвилі, максимальна потужність випромінювання яких була приблизно в 50 разів більше, ніж від усього видимого Всесвіту.

Гравітаційні хвилі — прямий наслідок рівнянь загальної теорії відносності, запропонованих Альбертом Ейнштейном у 1915 році. Вони описуються рівняннями хвильового типу, їхні рішення відповідають збуренням простору-часу, що рухається зі швидкістю світла. На відміну від електромагнітних хвиль, інтенсивність гравітаційних хвиль набагато менша. Тому виявити їх вдалося лише через 100 років з моменту передбачення.

Нагадаємо, що влітку цього року у NASA <a href="https://nachasi.com/2017/06/20/nasa-vidkryttya-10-planet/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">заявили<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/main-1-300x200.jpg" />У NASA заявили про відкриття низки двійників Землі</span></a> про відкриття двійників Землі. Вчені наголошували, що у Галактиці виявили понад 50 екзопланет, які схожі на Землю.

<p>Про відкриття гравітаційних хвиль, породжених злиттям двох нейтронних зірок, було повідомлено 17 серпня 2017 року. Об&#8217;єкти розташовуються на відстані 113 млн світлових років від Землі.</p><p></p><h4><strong>Що підтвердило відкриття </strong></h4><p>Відкриття підтвердило низку ключових астрономічних моделей. А також дозволило визначити родовища важких елементів і перевірити Загальну теорію відносності. А от найвидатнішим відкриттям року за версією читачів журналу стала робота датських медиків. Їм вдалося вилікувати дітей від атрофії м&#8217;язів спини за допомогою генної терапії. У список відкриттів, які відібрав журнал, також увійшли дві знахідки, пов&#8217;язані з еволюцією людини. Йдеться про новий вид орангутангів і заява про те, що людство існує мінімум 300 тис років.</p><h4><strong>Про гравітаційні хвилі</strong></h4><p>Вперше гравітаційні хвилі були виявлені детекторами LIGO, про що оголосили у лютому 2016 року. Вони були породжені парою чорних дір, що зливаються. Їхні маси в 29 і 36 разів перевищували сонячну. Розташовувалися на відстані 1,3 млрд світлових років від Землі. За частки секунди приблизно три сонячних маси перетворилися на гравітаційні хвилі, максимальна потужність випромінювання яких була приблизно в 50 разів більше, ніж від усього видимого Всесвіту.</p><p>Гравітаційні хвилі — прямий наслідок рівнянь загальної теорії відносності, запропонованих Альбертом Ейнштейном у 1915 році. Вони описуються рівняннями хвильового типу, їхні рішення відповідають збуренням простору-часу, що рухається зі швидкістю світла. На відміну від електромагнітних хвиль, інтенсивність гравітаційних хвиль набагато менша. Тому виявити їх вдалося лише через 100 років з моменту передбачення.</p><p>Нагадаємо, що влітку цього року у NASA <a href="/2017/06/20/nasa-vidkryttya-10-planet/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">заявили<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/main-1-300x200.jpg" />У NASA заявили про відкриття низки двійників Землі</span></a> про відкриття двійників Землі. Вчені наголошували, що у Галактиці виявили понад 50 екзопланет, які схожі на Землю.</p>

Журнал Science назвав відкриття гравітаційних хвиль від злиття двох нейтронних зірок найвидатнішим відкриттям року у науковому середовищі

&nbsp;

Про відкриття гравітаційних хвиль, породжених злиттям двох нейтронних зірок, було повідомлено 17 серпня 2017 року. Об'єкти розташовуються на відстані 113 млн світлових років від Землі.


<h4><strong>Що підтвердило відкриття </strong></h4>
Відкриття підтвердило низку ключових астрономічних моделей. А також дозволило визначити родовища важких елементів і перевірити Загальну теорію відносності. А от найвидатнішим відкриттям року за версією читачів журналу стала робота датських медиків. Їм вдалося вилікувати дітей від атрофії м'язів спини за допомогою генної терапії. У список відкриттів, які відібрав журнал, також увійшли дві знахідки, пов'язані з еволюцією людини. Йдеться про новий вид орангутангів і заява про те, що людство існує мінімум 300 тис років.
<h4><strong>Про гравітаційні хвилі</strong></h4>
Вперше гравітаційні хвилі були виявлені детекторами LIGO, про що оголосили у лютому 2016 року. Вони були породжені парою чорних дір, що зливаються. Їхні маси в 29 і 36 разів перевищували сонячну. Розташовувалися на відстані 1,3 млрд світлових років від Землі. За частки секунди приблизно три сонячних маси перетворилися на гравітаційні хвилі, максимальна потужність випромінювання яких була приблизно в 50 разів більше, ніж від усього видимого Всесвіту.

Гравітаційні хвилі — прямий наслідок рівнянь загальної теорії відносності, запропонованих Альбертом Ейнштейном у 1915 році. Вони описуються рівняннями хвильового типу, їхні рішення відповідають збуренням простору-часу, що рухається зі швидкістю світла. На відміну від електромагнітних хвиль, інтенсивність гравітаційних хвиль набагато менша. Тому виявити їх вдалося лише через 100 років з моменту передбачення.

Нагадаємо, що влітку цього року у NASA <a href="https://nachasi.com/2017/06/20/nasa-vidkryttya-10-planet/" target="_blank" rel="noopener">заявили</a> про відкриття двійників Землі. Вчені наголошували, що у Галактиці виявили понад 50 екзопланет, які схожі на Землю.

<p>Про відкриття гравітаційних хвиль, породжених злиттям двох нейтронних зірок, було повідомлено 17 серпня 2017 року. Об&#8217;єкти розташовуються на відстані 113 млн світлових років від Землі.</p><p></p><h4><strong>Що підтвердило відкриття </strong></h4><p>Відкриття підтвердило низку ключових астрономічних моделей. А також дозволило визначити родовища важких елементів і перевірити Загальну теорію відносності. А от найвидатнішим відкриттям року за версією читачів журналу стала робота датських медиків. Їм вдалося вилікувати дітей від атрофії м&#8217;язів спини за допомогою генної терапії. У список відкриттів, які відібрав журнал, також увійшли дві знахідки, пов&#8217;язані з еволюцією людини. Йдеться про новий вид орангутангів і заява про те, що людство існує мінімум 300 тис років.</p><h4><strong>Про гравітаційні хвилі</strong></h4><p>Вперше гравітаційні хвилі були виявлені детекторами LIGO, про що оголосили у лютому 2016 року. Вони були породжені парою чорних дір, що зливаються. Їхні маси в 29 і 36 разів перевищували сонячну. Розташовувалися на відстані 1,3 млрд світлових років від Землі. За частки секунди приблизно три сонячних маси перетворилися на гравітаційні хвилі, максимальна потужність випромінювання яких була приблизно в 50 разів більше, ніж від усього видимого Всесвіту.</p><p>Гравітаційні хвилі — прямий наслідок рівнянь загальної теорії відносності, запропонованих Альбертом Ейнштейном у 1915 році. Вони описуються рівняннями хвильового типу, їхні рішення відповідають збуренням простору-часу, що рухається зі швидкістю світла. На відміну від електромагнітних хвиль, інтенсивність гравітаційних хвиль набагато менша. Тому виявити їх вдалося лише через 100 років з моменту передбачення.</p><p>Нагадаємо, що влітку цього року у NASA <a href="/2017/06/20/nasa-vidkryttya-10-planet/" target="_blank" rel="noopener">заявили</a> про відкриття двійників Землі. Вчені наголошували, що у Галактиці виявили понад 50 екзопланет, які схожі на Землю.</p>

Науковий журнал Science назвав головне відкриття 2017 року

{:ua}Наукові відкриття року, що минає: журнал Science визначився із тими новинками, які сколихнули наукову спільноту та визначилися із переможцями{:}

#наука