Розвіюємо міфи про те, що геймінг — це дитяча забавка. У рубриці ви прочитаєте огляди на ігри, знайдете гру на вечір у підбірках, дізнаєтеся цікаві факти про ігрову індустрію та зрозумієте, чому ігри заробляють більше за кіноіндустрію.

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Ігри

🌴 Чи змогла Prince of Persia: The Lost Crown повернути гравців назад у минуле. Гра на часі

🎮 Avatar: Frontiers of Pandora — різноманітний світ без самого розмаїття. Гра на часі

🕷️ Marvel's Spider-Man 2 — так добре, що аж мало. Гра на часі

[color_title color="#000000" color_text="#dd3333"]

🌇 Cities Skylines II — сиквел, який міг бути й краще. Гра на часі

Cities Skylines II — це сиквел успішного містобудівного симулятора, перша частина якого вийшла ще у 2015 році. Розробляє ігри фінська студія Colossal Order під крилом відомого своїми стратегічними іграми видавця Paradox Interactive.

🐫 Assassin's Creed Mirage — чи втамує спрагу пустельний фантом. Гра на часі

<h2>Про рубрику</h2>
У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.

https://youtu.be/WtuBLc3cU-o
<h2>Основні відомості про Forza Motorsport</h2>
<ul>
 	<li><strong>Дата виходу</strong>: 10 жовтня 2023 (5 жовтня для версії Premium)</li>
 	<li><strong>Платформа</strong>: Xbox, ПК</li>
 	<li><strong>Вартість</strong>: 1699 ₴ на Steam / PC Game Pass</li>
 	<li><strong>Платформа огляду</strong>: ПК</li>
</ul>
<em>Редакція вдячна Xbox Україна за наданий ключ для написання рецензії.</em>
<h2>Від 0 до 100 за декілька хвилин: що нового</h2>
Forza Motorsport — це симулятор професійних перегонів у найширшому сенсі цього слова. За гру так само відповідає Turn 10 Studios — компанія, яку заснували під керівництвом Microsoft Game Studios саме для розробки серії Forza Motorsport.

<img class="alignnone wp-image-229891 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-04_00-05-26.jpg" alt="" width="1280" height="720">

Звісно, очікувати детальний та масштабний сюжет у симуляторі перегонів — ідея безглузда. Схоже, про це й міркували розробники — тому Forza Motorsport швидко вводить гравця в основи керування, мінімальні знання налаштування авто та самих перегонів — й вперед, змагатися з чисельними конкурентами. Здається, Forza Motorsport проводить гравця від нуля до справжнього відчуття перегонів за кілька хвилин.

<img class="alignnone wp-image-229869 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-03_21-30-52.jpg" alt="" width="1280" height="720">

Що загально пропонує нова Forza Motorsport: 20 треків, п’ять з них нові; понад 500 авто різних класів та марок; нову фізику та ШІ, а також поглиблене налаштування ваших автівок та змагань. Роздивимося детальніше.

<strong>Треки, авто та режими гри</strong>

Звісно, найголовніше у перегонах — дорога та те, що по ній їде. Так, треків стало менше: 20 трас у новій серії проти 32 трас у Forza Motorsport 7. Проте важко сказати, що Turn 10 залишить кількість саме такою: ймовірніше за все, гра доотримує нові треки згодом, з DLC. Крім того, нова Forza Motorsport дозволить створювати свої турніри у багатокористувацькому режимі — що, своєю чергою, урізноманітнить перегони.

<img class="alignnone wp-image-229871 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-03_21-30-52-6.jpg" alt="" width="1280" height="720">

Також варто зазначити, що фанати серії знову побачать декілька трас з попередніх частин, зокрема, Maple Valley Raceway, Mugello Circuit і Circuit Suzuka тощо.

Автомобілів також стало менше: приблизно 500 авто проти 700 у Forza Motorsport 7. Серія Forza завжди була наповнена різномаїттям автомобілів й у новій частині не відходить від своїх стандартів — авто багато, авто різні й отримати у колекцію хочеться дуже багато екземплярів.

<img class="alignnone wp-image-229877 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-03_21-30-53-2.jpg" alt="" width="1280" height="720">

Щодо режимів: уся класика на місці. Це однокористувацька кар'єра у Builders Cup; вільні перегони, які можна налаштувати під себе; загальний та локальний мультиплеєр, в яких можна змагатися як з рандомними супротивниками, так й друзями; режим Rivals (змагання з «привидами»), який також переїхав з попередніх частин. Також нова частина серії подарує спеціальні івенти гравцям.

<img class="alignnone wp-image-229873 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-03_21-29-05-3.jpg" alt="" width="1280" height="720">

<strong>Графічна складова, геймплей та ШІ</strong>

Так чим може здивувати Forza Motorsport? Відповідь — графікою. Звісно, Turn 10 зробила усе, щоб Forza Motorsport була візуально зразковою грою про перегони.

Як для аматора у жанрі перегонів, нова Forza дійсно подарувала мені вау-ефект у перші ж хвилини гри. Після кінематографічного трейлеру ви потрапляєте одразу на трек — й все виглядає так, ніби фільм не закінчився.

<img class="alignnone wp-image-229875 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-03_21-30-52-5.jpg" alt="" width="1280" height="720">

Гра, яка зосереджується на кільцевих автоперегонах, вміє «продати» гравцю візуал як в середині треку, так й за його межами. Трасування променів у реальному часі, візуальні ефекти, сумарна гладкість зображення — усе це дозволяє зануритися у Forza Motorsport й навіть пропустити поворот, просто задивляючися на гору Фуджі на обрії.

<img class="alignnone wp-image-229879 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-04_00-05-27-2.jpg" alt="" width="1280" height="720">

 

Разом з цим авто дійсно гарно звучать — кожний звук спрацює на шанувальника автоперегонів, як ASMR. Вилітаючи за трек на грунт чи пісок, ви не тільки відчуєте нову поверхню, а й чуєте її. А це дозволяє отримати той самий full-experience.

Також варто відзначити зміни в керуванні автівкою. Я не можу сказати, що маю великий досвід у симуляторах перегонів, але можу порівняти нову Forza Motorsport з декількома частинами Horizon та попередницею Forza Motorsport 7.

<img class="alignnone wp-image-229881 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-04_00-05-27.jpg" alt="" width="1280" height="720">

Здається, Turn 10 все ближче наближається до ідеального балансу між аркадою та реалізмом. Авто вже не відчуваються як коробки, а різниця між Ford Mustang GT та Porshe 911 є не тільки у назві. Після декількох годин будь-який гравець помітить, що фізика нової частини серії дійсно відрізняється від старих частин.

Допомагає урізноманітнити фізику й фірмове налаштування складності. Обрати можна як більш аркадний варіант (легший рівень складності), так й більш реалістичний варіант, просто піднявши складність. Загалом, гра пропонує обрати три рівні:
<ul>
 	<li>Club Rules (пошкодження впливають лише на косметику; функція перемотки часу Rewind увімкнена; покарання м’які та не суворі);</li>
 	<li>Sport Rules (вибір шин та кількості палива впливають на керування; Rewind увімкнена, а покарання за порушення вже більш суворі);</li>
 	<li>Expert Rules (пошкодження, шини та паливо впливають на поведінку авто; Rewind не працює, а покарання — найсуворіші).</li>
</ul>
З власного досвіду додам, що спробував усі три режими, які запропонувала гра. Й усі три — про різний досвід. Club Rules є тією самою аркадою, Expert — «трушним» симулятором перегонів, а Sport — гарним балансом між двома режимами.

<img class="alignnone wp-image-229883 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-04_00-06-58.jpg" alt="" width="1280" height="638">

Ну й, звісно, складність можна налаштувати більш поглиблено, що дозволить підібрати варіант під кожного гравця.

Разом з тим, у налаштуванні пропонують обрати рівень складності ШІ, так званих Drivatar. Й вже по класиці, чим складніше ви оберете режим — тим більше бонусів наприкінці гонки ви отримаєте.

Також варто відзначити, що ШІ дійсно став кращим. Він не просто виконує функцію «вмію (або ні) зайти в поворот», а й дійсно може скласти цікаву конкуренцію навіть на середній важкості. Ймовірно, досвідчені гравці не знайдуть для себе радикально нових викликів з ШІ, проте нова Forza Motorsport є влучним поєднанням усього, що можуть запропонувати віртуальні конкуренти у симуляторах перегонів.

<img class="alignnone wp-image-229885 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-03_21-29-05-e1696367276404.jpg" alt="" width="1280" height="636">

Окремо варто зупинитися на можливості модернізувати своє авто. Гра пропонує дуже багато можливостей зробити свій болід унікальним із середини. Для прикладу: можна не тільки поставити нові шини, а й підкорегувати їхній розмір. Це, своєю чергою, може прискорити авто, проте подовшити гальмівний шлях. Й цей приклад — лише перша сходинка до дійсно колосальної системи тюнінгу. Тому досвідченим гравцям точно буде чим зайнятися, навіть лише з однією автівкою.

Звісно, усі інші механіки (як от заробіток місцевої валюти CP задля покупки авто чи його тюнінгу) нікуди не ділитися, але розповідати про те, що має кожна частина Forza, не має сенсу.

<strong>Той самий особистий досвід</strong>

Як зазначають Turn 10, саме у цій частині серії вони хотіли зосередитися на «закоханості в автомобілі та створення спільноти». Це одночасно є як великим плюсом, так й великим мінусом гри.

Увесь сенс нової Forza Motorsport побудовано на змаганні та вдосконаленні майстерності самого гравця, проте гра не дивує гравців. У всіх вищезгаданих аспектах Forza Motorsport не пропонує нічого докорінно нового. Фактично, гра не намагається «винайти велосипед» — просто з любов'ю робить його краще, вдосконалюючи все те, за що її обожнюють шанувальники серії. А ось ті, кому набридла ще попередня Forza Motorsport, нічого, окрім шикарної графіки, не отримають.

<img class="alignnone wp-image-229887 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-03_21-30-52-3.jpg" alt="" width="1280" height="720">

На власний досвід — це ніби не нова Forza Motorsport, це ніби фінальна Forza Motorsport. Все виглядає, працює та керується саме так, як цього хотіли Turn 10 — разом з тим в новій Forza немає ніяких геймплейних «революцій».

Коротко про усе інше:
<ul>
 	<li>Гра ніби стала ще більш серйозною та «професійною» у порівнянні з попередньою Forza Motorsport. Також варто зазначити, що це зовсім різні ігри з Forza Horizon — якщо остання дарувала атмосферу карнавалу та свята, нова Forza Motorsport краще за усі попередні частини дає вайб професійних перегонів. Тому, якщо вам подобається Horizon, не факт, що вам сподобається Motorsport — й навпаки.</li>
 	<li>З особистого: у цій частині Forza настільки спортивна атмосфера, що навіть не хочеться «азартно» врізатися у супротивників.</li>
 	<li>Деталізація автівок — найкраща в серії. Відрізнити ігрові авто від реальних майже неможливо.</li>
 	<li>Під час тюнінгу є Quick upgrade — важлива функціональність, яка економить час або допомагає тим, хто не хоче вчити десятки варіацій налаштування авто.</li>
 	<li>Тюнінг та налаштування вашого авто приваблює гравця досліджувати механіку, бо реалізована можливість дуже доступно та просто. Й покращення одразу відчуваються на автомобілі.</li>
 	<li>Погодні умови впливають на керування. Дуже сильно.</li>
 	<li>Замало музики. Це працює на загальний «професійний» настрій гри, проте для деяких гравців це може бути суттєвим мінусом.</li>
</ul>
<strong>Кому сподобається</strong>
<ul>
 	<li>тим, хто обожнює серію Forza</li>
 	<li>тим, хто цінує в перегонах майстерність, а не втіху</li>
 	<li>тим, хто шукає красивих перегонів</li>
 	<li>тим, хто полюбляє змагатися з іншими</li>
</ul>
<strong>Кому не сподобається</strong>
<ul>
 	<li>тим, хто шукає «революцію» у геймплеї</li>
</ul>
 

<em><strong>P.S.</strong> У матеріалі навмисно пропущений огляд багатокористувацьких режимів — на жаль, автор не зміг зійтися у битві з іншими водіями-журналістами через несумісність з графіками онлайн-турнірів.</em>

<h2>Про рубрику</h2>
У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.

https://youtu.be/WtuBLc3cU-o
<h2>Основні відомості про Forza Motorsport</h2>
<ul>
 	<li><strong>Дата виходу</strong>: 10 жовтня 2023 (5 жовтня для версії Premium)</li>
 	<li><strong>Платформа</strong>: Xbox, ПК</li>
 	<li><strong>Вартість</strong>: 1699 ₴ на Steam / PC Game Pass</li>
 	<li><strong>Платформа огляду</strong>: ПК</li>
</ul>
<em>Редакція вдячна Xbox Україна за наданий ключ для написання рецензії.</em>
<h2>Від 0 до 100 за декілька хвилин: що нового</h2>
Forza Motorsport — це симулятор професійних перегонів у найширшому сенсі цього слова. За гру так само відповідає Turn 10 Studios — компанія, яку заснували під керівництвом Microsoft Game Studios саме для розробки серії Forza Motorsport.

<img class="alignnone wp-image-229891 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-04_00-05-26.jpg" alt="" width="1280" height="720" />

Звісно, очікувати детальний та масштабний сюжет у симуляторі перегонів — ідея безглузда. Схоже, про це й міркували розробники — тому Forza Motorsport швидко вводить гравця в основи керування, мінімальні знання налаштування авто та самих перегонів — й вперед, змагатися з чисельними конкурентами. Здається, Forza Motorsport проводить гравця від нуля до справжнього відчуття перегонів за кілька хвилин.

<img class="alignnone wp-image-229869 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-03_21-30-52.jpg" alt="" width="1280" height="720" />

Що загально пропонує нова Forza Motorsport: 20 треків, п’ять з них нові; понад 500 авто різних класів та марок; нову фізику та ШІ, а також поглиблене налаштування ваших автівок та змагань. Роздивимося детальніше.

<strong>Треки, авто та режими гри</strong>

Звісно, найголовніше у перегонах — дорога та те, що по ній їде. Так, треків стало менше: 20 трас у новій серії проти 32 трас у Forza Motorsport 7. Проте важко сказати, що Turn 10 залишить кількість саме такою: ймовірніше за все, гра доотримує нові треки згодом, з DLC. Крім того, нова Forza Motorsport дозволить створювати свої турніри у багатокористувацькому режимі — що, своєю чергою, урізноманітнить перегони.

<img class="alignnone wp-image-229871 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-03_21-30-52-6.jpg" alt="" width="1280" height="720" />

Також варто зазначити, що фанати серії знову побачать декілька трас з попередніх частин, зокрема, Maple Valley Raceway, Mugello Circuit і Circuit Suzuka тощо.

Автомобілів також стало менше: приблизно 500 авто проти 700 у Forza Motorsport 7. Серія Forza завжди була наповнена різномаїттям автомобілів й у новій частині не відходить від своїх стандартів — авто багато, авто різні й отримати у колекцію хочеться дуже багато екземплярів.

<img class="alignnone wp-image-229877 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-03_21-30-53-2.jpg" alt="" width="1280" height="720" />

Щодо режимів: уся класика на місці. Це однокористувацька кар'єра у Builders Cup; вільні перегони, які можна налаштувати під себе; загальний та локальний мультиплеєр, в яких можна змагатися як з рандомними супротивниками, так й друзями; режим Rivals (змагання з «привидами»), який також переїхав з попередніх частин. Також нова частина серії подарує спеціальні івенти гравцям.

<img class="alignnone wp-image-229873 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-03_21-29-05-3.jpg" alt="" width="1280" height="720" />

<strong>Графічна складова, геймплей та ШІ</strong>

Так чим може здивувати Forza Motorsport? Відповідь — графікою. Звісно, Turn 10 зробила усе, щоб Forza Motorsport була візуально зразковою грою про перегони.

Як для аматора у жанрі перегонів, нова Forza дійсно подарувала мені вау-ефект у перші ж хвилини гри. Після кінематографічного трейлеру ви потрапляєте одразу на трек — й все виглядає так, ніби фільм не закінчився.

<img class="alignnone wp-image-229875 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-03_21-30-52-5.jpg" alt="" width="1280" height="720" />

Гра, яка зосереджується на кільцевих автоперегонах, вміє «продати» гравцю візуал як в середині треку, так й за його межами. Трасування променів у реальному часі, візуальні ефекти, сумарна гладкість зображення — усе це дозволяє зануритися у Forza Motorsport й навіть пропустити поворот, просто задивляючися на гору Фуджі на обрії.

<img class="alignnone wp-image-229879 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-04_00-05-27-2.jpg" alt="" width="1280" height="720" />

&nbsp;

Разом з цим авто дійсно гарно звучать — кожний звук спрацює на шанувальника автоперегонів, як ASMR. Вилітаючи за трек на грунт чи пісок, ви не тільки відчуєте нову поверхню, а й чуєте її. А це дозволяє отримати той самий full-experience.

Також варто відзначити зміни в керуванні автівкою. Я не можу сказати, що маю великий досвід у симуляторах перегонів, але можу порівняти нову Forza Motorsport з декількома частинами Horizon та попередницею Forza Motorsport 7.

<img class="alignnone wp-image-229881 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-04_00-05-27.jpg" alt="" width="1280" height="720" />

Здається, Turn 10 все ближче наближається до ідеального балансу між аркадою та реалізмом. Авто вже не відчуваються як коробки, а різниця між Ford Mustang GT та Porshe 911 є не тільки у назві. Після декількох годин будь-який гравець помітить, що фізика нової частини серії дійсно відрізняється від старих частин.

Допомагає урізноманітнити фізику й фірмове налаштування складності. Обрати можна як більш аркадний варіант (легший рівень складності), так й більш реалістичний варіант, просто піднявши складність. Загалом, гра пропонує обрати три рівні:
<ul>
 	<li>Club Rules (пошкодження впливають лише на косметику; функція перемотки часу Rewind увімкнена; покарання м’які та не суворі);</li>
 	<li>Sport Rules (вибір шин та кількості палива впливають на керування; Rewind увімкнена, а покарання за порушення вже більш суворі);</li>
 	<li>Expert Rules (пошкодження, шини та паливо впливають на поведінку авто; Rewind не працює, а покарання — найсуворіші).</li>
</ul>
З власного досвіду додам, що спробував усі три режими, які запропонувала гра. Й усі три — про різний досвід. Club Rules є тією самою аркадою, Expert — «трушним» симулятором перегонів, а Sport — гарним балансом між двома режимами.

<img class="alignnone wp-image-229883 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-04_00-06-58.jpg" alt="" width="1280" height="638" />

Ну й, звісно, складність можна налаштувати більш поглиблено, що дозволить підібрати варіант під кожного гравця.

Разом з тим, у налаштуванні пропонують обрати рівень складності ШІ, так званих Drivatar. Й вже по класиці, чим складніше ви оберете режим — тим більше бонусів наприкінці гонки ви отримаєте.

Також варто відзначити, що ШІ дійсно став кращим. Він не просто виконує функцію «вмію (або ні) зайти в поворот», а й дійсно може скласти цікаву конкуренцію навіть на середній важкості. Ймовірно, досвідчені гравці не знайдуть для себе радикально нових викликів з ШІ, проте нова Forza Motorsport є влучним поєднанням усього, що можуть запропонувати віртуальні конкуренти у симуляторах перегонів.

<img class="alignnone wp-image-229885 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-03_21-29-05-e1696367276404.jpg" alt="" width="1280" height="636" />

Окремо варто зупинитися на можливості модернізувати своє авто. Гра пропонує дуже багато можливостей зробити свій болід унікальним із середини. Для прикладу: можна не тільки поставити нові шини, а й підкорегувати їхній розмір. Це, своєю чергою, може прискорити авто, проте подовшити гальмівний шлях. Й цей приклад — лише перша сходинка до дійсно колосальної системи тюнінгу. Тому досвідченим гравцям точно буде чим зайнятися, навіть лише з однією автівкою.

Звісно, усі інші механіки (як от заробіток місцевої валюти CP задля покупки авто чи його тюнінгу) нікуди не ділитися, але розповідати про те, що має кожна частина Forza, не має сенсу.

<strong>Той самий особистий досвід</strong>

Як зазначають Turn 10, саме у цій частині серії вони хотіли зосередитися на «закоханості в автомобілі та створення спільноти». Це одночасно є як великим плюсом, так й великим мінусом гри.

Увесь сенс нової Forza Motorsport побудовано на змаганні та вдосконаленні майстерності самого гравця, проте гра не дивує гравців. У всіх вищезгаданих аспектах Forza Motorsport не пропонує нічого докорінно нового. Фактично, гра не намагається «винайти велосипед» — просто з любов'ю робить його краще, вдосконалюючи все те, за що її обожнюють шанувальники серії. А ось ті, кому набридла ще попередня Forza Motorsport, нічого, окрім шикарної графіки, не отримають.

<img class="alignnone wp-image-229887 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/10/photo_2023-10-03_21-30-52-3.jpg" alt="" width="1280" height="720" />

На власний досвід — це ніби не нова Forza Motorsport, це ніби фінальна Forza Motorsport. Все виглядає, працює та керується саме так, як цього хотіли Turn 10 — разом з тим в новій Forza немає ніяких геймплейних «революцій».

Коротко про усе інше:
<ul>
 	<li>Гра ніби стала ще більш серйозною та «професійною» у порівнянні з попередньою Forza Motorsport. Також варто зазначити, що це зовсім різні ігри з Forza Horizon — якщо остання дарувала атмосферу карнавалу та свята, нова Forza Motorsport краще за усі попередні частини дає вайб професійних перегонів. Тому, якщо вам подобається Horizon, не факт, що вам сподобається Motorsport — й навпаки.</li>
 	<li>З особистого: у цій частині Forza настільки спортивна атмосфера, що навіть не хочеться «азартно» врізатися у супротивників.</li>
 	<li>Деталізація автівок — найкраща в серії. Відрізнити ігрові авто від реальних майже неможливо.</li>
 	<li>Під час тюнінгу є Quick upgrade — важлива функціональність, яка економить час або допомагає тим, хто не хоче вчити десятки варіацій налаштування авто.</li>
 	<li>Тюнінг та налаштування вашого авто приваблює гравця досліджувати механіку, бо реалізована можливість дуже доступно та просто. Й покращення одразу відчуваються на автомобілі.</li>
 	<li>Погодні умови впливають на керування. Дуже сильно.</li>
 	<li>Замало музики. Це працює на загальний «професійний» настрій гри, проте для деяких гравців це може бути суттєвим мінусом.</li>
</ul>
<strong>Кому сподобається</strong>
<ul>
 	<li>тим, хто обожнює серію Forza</li>
 	<li>тим, хто цінує в перегонах майстерність, а не втіху</li>
 	<li>тим, хто шукає красивих перегонів</li>
 	<li>тим, хто полюбляє змагатися з іншими</li>
</ul>
<strong>Кому не сподобається</strong>
<ul>
 	<li>тим, хто шукає «революцію» у геймплеї</li>
</ul>
&nbsp;

<em><strong>P.S.</strong> У матеріалі навмисно пропущений огляд багатокористувацьких режимів — на жаль, автор не зміг зійтися у битві з іншими водіями-журналістами через несумісність з графіками онлайн-турнірів.</em>

😌 Forza Motorsport — найкрасивіша гра у серії. Гра на часі

🤥 Lies of P — Bloodborne з механіками MMORPG. Гра на часі

😈 Diablo IV. Ласкаво просимо до Санктуарію. Гра на часі

🏞️ The Legend of Zelda: Tears of the Kingdom — краще та інакше. Гра на часі

<p>[color_title title="Про рубрику"]

У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.

[color_title title="Основні відомості про Stray"]
</p><ul>
 	<li><strong>Дата виходу</strong>: 19 липня 2022</li>
 	<li><strong>Платформа</strong>: <a href="https://store.playstation.com/uk-ua/product/EP2333-PPSA02101_00-STRAYSIEE0000000" target="_blank" rel="noopener">PlayStation</a>, ПК</li>
 	<li><strong>Вартість</strong>: 399₴ для ПК, 949₴ для PlayStation (безкоштовно для підписників PS Plus Extra)</li>
 	<li><strong>Платформа огляду</strong>: PlayStation 5</li>
</ul>
[color_title title="Про що гра"]

https://youtu.be/4uP2MyUL49s

Рудий бездомний кіт потрапляє у закрите й загублене кібермісто, населене харизматичними роботами зі свідомістю. Місто дуже давно закрите від зовнішнього світу. Разом з маленьким електронним помічником Б-12 наш герой-котик спробує потрапити на поверхню і розгадати таємницю цього міста.

[color_title title="Хто розробляв"]

<img class="alignnone wp-image-177137 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440">

У мережі є мало інформації про BlueTwelve Studios — розробників Stray з міста Монпельє на південному узбережжі Франції. Компанія була заснована у 2016 році, має 18 працівників (згідно з LinkedIn), і це їхній перший проєкт.

Значно більше ми знаємо про видавця. Annapurna Interactive — це відеоігровий підрозділ кінокомпанії Annapurna Pictures (стрічки «Вона», «Примарна нитка», «Влада» та інші). Як і материнська компанія, ігровий видавець спеціалізується на «ризикованих» з комерційної точки зору проєктах з високою мистецькою цінністю.

Першим проєктом видавця стала гра What Remains of Edith Finch, а ще компанія випустила Sayonara Wild Hearts, The Pathless, Maquette та багато інших незалежних проєктів.
<h2>Звична історія незвичними очима</h2>
<img class="alignnone wp-image-177131 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440">

Зав'язка сюжету проста — ваш вусатий герой подорожує якоюсь величезною і явно закинутою технічною спорудою разом зі зграєю інших котиків. Під час невдалого стрибка він провалюється на нижні рівні споруди, з яких нема виходу на поверхню. Так починається його соло-мандрівка.

Авжеж, розробники Stray чудово знали, що робили. Вже у перші хвилини проходження розумієш, що не влюбитися в рудого хвостаня, за якого гратимеш наступні кілька годин, просто не вийде. За допомогою геймпада можна понявкати (і за це навіть дадуть ачівку), поскребсти кігтиками об дерево, потоптати лапками килим чи прилягти помуркотіти на подушці (DualSense у цей момент приємно вібрує своєю гаптік-віддачею).

https://twitter.com/eywind/status/1550816501791334402

Під час своєї подорожі котик знаходить сліди загубленої цивілізації, а згодом — помічника, маленького робота B-12, який працюватиме для нього перекладачем, матиме ще кілька дуже корисних функцій, а також ключову сюжетну роль.

<img class="alignnone wp-image-177141 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440">

Врешті решт, двоє наших героїв дістаються першого поселення, де зустрічаються з іншими свідомими роботами. На цьому моменті ми розуміємо, що перед нами — антиутопія, але очима стороннього спостерігача, який не має ані змоги, ані бажання брати участь у її повсякденному житті, адже є котом. У свою чергу, ми, як гравці, можемо спостерігати і бачити, наскільки дивними, а подекуди абсурдними є переконання місцевих мешканців-роботів.

Втім, прийом, який замислили автори, щоб незвично розкрити класичний сюжет, не спрацьовує повною мірою, і ось чому.
<h2><strong>Press O to Meow</strong></h2>
<img class="alignnone wp-image-177135 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440">

Попри величезний потенціал того світу, який замислили розробники, розкривається він украй бідно. На локаціях практично нема додаткових матеріалів, збором яких можна займатися. Є уривчасті спогади робота B-12, яких не дуже багато і які не дають цільної картини. Є наші власні спостереження за дизайном світу і маленькими деталями, але і їх також замало залишили нам розробники, щоб можна було щось зрозуміти.

Та навіть не це є головною проблемою.

Ми любимо відеоігри за те, що вони дозволяють вжитися в роль героя та поглянути на світ його очима. Задля досягнення цього ефекту розробники використовують геймплейні механіки, які пов'язують наші емоції та викиди гормонів з тим, що відбувається на екрані — щоб гравець відчував себе учасником подій, а не спостерігачем.

<img class="alignnone wp-image-177139 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440">

У Stray таких механік буквально нема. Після проходження вступної частини, коли ти очікуєш, що от зараз тобі почнуть давати нові можливості і розкривати геймплей в усій красі... цього не відбувається.

Тут одразу згадується інший французький проєкт — A Plague Tale: Innocence. Ця гра була теж прямолінійною історією без відгалужень і особливої свободи для гравця, але водночас вражала різноманіттям механік, коли кожен поворот сюжету мав своє унікальне геймплейне відображення.

Stray, на жаль, цим похизуватися не може, бо фактично все, що показують у вступній частині, і є геймплей. І далі нового майже не буде.

<img class="alignnone wp-image-177143 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440">

Зрозуміло це стає ближче до середини сюжету, і від цього стає досить сумно. Доходить до того, що в певні моменти проходження ти сам сидиш і думаєш: «О, а ось тут можна було б прикрутити котячий стелс», «А ось це — місце для бійки», «А тут було б круто...».

У результаті, те, що гравець мимоволі починає виконувати роботу геймдизайнера, руйнує стан зануреності і не дозволяє, власне, побачити антиутопічний світ роботів очима кота — тобто, гра не працює в тому головному вимірі, заради якого її робили.
<h2><strong>Кіт у мішку</strong></h2>
<img class="alignnone wp-image-177145 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440">

Не зрозумійте неправильно. Stray — це цікава, незвична, не поверхнева і щемка історія, яка варта вашої уваги. Проте, студії BlueTwelve ще доведеться зрозуміти, що для створення героїв і світів, до яких хочется прив'язатися, недостатньо призначити «мяв» на кнопку геймпада.
<h2><strong>Кому сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, хто любить котів</li>
 	<li>тим, хто любить кіберпанківські антиутопії</li>
</ul>
<h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, для кого геймплей є важливим</li>
</ul>

	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про рубрику		</span>	</h3><p>У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.</p><p>Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Основні відомості про Stray		</span>	</h3><ul><li><strong>Дата виходу</strong>: 19 липня 2022</li><li><strong>Платформа</strong>: <a href="https://store.playstation.com/uk-ua/product/EP2333-PPSA02101_00-STRAYSIEE0000000" target="_blank" rel="noopener">PlayStation</a>, ПК</li><li><strong>Вартість</strong>: 399₴ для ПК, 949₴ для PlayStation (безкоштовно для підписників PS Plus Extra)</li><li><strong>Платформа огляду</strong>: PlayStation 5</li></ul>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про що гра		</span>	</h3><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/4uP2MyUL49s"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Рудий бездомний кіт потрапляє у закрите й загублене кібермісто, населене харизматичними роботами зі свідомістю. Місто дуже давно закрите від зовнішнього світу. Разом з маленьким електронним помічником Б-12 наш герой-котик спробує потрапити на поверхню і розгадати таємницю цього міста.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Хто розробляв		</span>	</h3><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-177137 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>У мережі є мало інформації про BlueTwelve Studios — розробників Stray з міста Монпельє на південному узбережжі Франції. Компанія була заснована у 2016 році, має 18 працівників (згідно з LinkedIn), і це їхній перший проєкт.</p><p>Значно більше ми знаємо про видавця. Annapurna Interactive — це відеоігровий підрозділ кінокомпанії Annapurna Pictures (стрічки «Вона», «Примарна нитка», «Влада» та інші). Як і материнська компанія, ігровий видавець спеціалізується на «ризикованих» з комерційної точки зору проєктах з високою мистецькою цінністю.</p><p>Першим проєктом видавця стала гра What Remains of Edith Finch, а ще компанія випустила Sayonara Wild Hearts, The Pathless, Maquette та багато інших незалежних проєктів.</p><h2>Звична історія незвичними очима</h2><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-177131 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>Зав&#8217;язка сюжету проста — ваш вусатий герой подорожує якоюсь величезною і явно закинутою технічною спорудою разом зі зграєю інших котиків. Під час невдалого стрибка він провалюється на нижні рівні споруди, з яких нема виходу на поверхню. Так починається його соло-мандрівка.</p><p>Авжеж, розробники Stray чудово знали, що робили. Вже у перші хвилини проходження розумієш, що не влюбитися в рудого хвостаня, за якого гратимеш наступні кілька годин, просто не вийде. За допомогою геймпада можна понявкати (і за це навіть дадуть ачівку), поскребсти кігтиками об дерево, потоптати лапками килим чи прилягти помуркотіти на подушці (DualSense у цей момент приємно вібрує своєю гаптік-віддачею).</p><div class="embedded-twitter"><blockquote class="twitter-tweet"><p lang="en" dir="ltr"><a href="https://twitter.com/Interior/status/1550816501791334402"></a></p></blockquote></div><p>Під час своєї подорожі котик знаходить сліди загубленої цивілізації, а згодом — помічника, маленького робота B-12, який працюватиме для нього перекладачем, матиме ще кілька дуже корисних функцій, а також ключову сюжетну роль.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-177141 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>Врешті решт, двоє наших героїв дістаються першого поселення, де зустрічаються з іншими свідомими роботами. На цьому моменті ми розуміємо, що перед нами — антиутопія, але очима стороннього спостерігача, який не має ані змоги, ані бажання брати участь у її повсякденному житті, адже є котом. У свою чергу, ми, як гравці, можемо спостерігати і бачити, наскільки дивними, а подекуди абсурдними є переконання місцевих мешканців-роботів.</p><p>Втім, прийом, який замислили автори, щоб незвично розкрити класичний сюжет, не спрацьовує повною мірою, і ось чому.</p><h2><strong>Press O to Meow</strong></h2><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-177135 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>Попри величезний потенціал того світу, який замислили розробники, розкривається він украй бідно. На локаціях практично нема додаткових матеріалів, збором яких можна займатися. Є уривчасті спогади робота B-12, яких не дуже багато і які не дають цільної картини. Є наші власні спостереження за дизайном світу і маленькими деталями, але і їх також замало залишили нам розробники, щоб можна було щось зрозуміти.</p><p>Та навіть не це є головною проблемою.</p><p>Ми любимо відеоігри за те, що вони дозволяють вжитися в роль героя та поглянути на світ його очима. Задля досягнення цього ефекту розробники використовують геймплейні механіки, які пов&#8217;язують наші емоції та викиди гормонів з тим, що відбувається на екрані — щоб гравець відчував себе учасником подій, а не спостерігачем.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-177139 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>У Stray таких механік буквально нема. Після проходження вступної частини, коли ти очікуєш, що от зараз тобі почнуть давати нові можливості і розкривати геймплей в усій красі&#8230; цього не відбувається.</p><p>Тут одразу згадується інший французький проєкт — A Plague Tale: Innocence. Ця гра була теж прямолінійною історією без відгалужень і особливої свободи для гравця, але водночас вражала різноманіттям механік, коли кожен поворот сюжету мав своє унікальне геймплейне відображення.</p><p>Stray, на жаль, цим похизуватися не може, бо фактично все, що показують у вступній частині, і є геймплей. І далі нового майже не буде.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-177143 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>Зрозуміло це стає ближче до середини сюжету, і від цього стає досить сумно. Доходить до того, що в певні моменти проходження ти сам сидиш і думаєш: «О, а ось тут можна було б прикрутити котячий стелс», «А ось це — місце для бійки», «А тут було б круто&#8230;».</p><p>У результаті, те, що гравець мимоволі починає виконувати роботу геймдизайнера, руйнує стан зануреності і не дозволяє, власне, побачити антиутопічний світ роботів очима кота — тобто, гра не працює в тому головному вимірі, заради якого її робили.</p><h2><strong>Кіт у мішку</strong></h2><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-177145 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>Не зрозумійте неправильно. Stray — це цікава, незвична, не поверхнева і щемка історія, яка варта вашої уваги. Проте, студії BlueTwelve ще доведеться зрозуміти, що для створення героїв і світів, до яких хочется прив&#8217;язатися, недостатньо призначити «мяв» на кнопку геймпада.</p><h2><strong>Кому сподобається</strong></h2><ul><li>тим, хто любить котів</li><li>тим, хто любить кіберпанківські антиутопії</li></ul><h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2><ul><li>тим, для кого геймплей є важливим</li></ul>

[color_title title="Про рубрику"]

У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.

[color_title title="Основні відомості про Stray"]
<ul>
 	<li><strong>Дата виходу</strong>: 19 липня 2022</li>
 	<li><strong>Платформа</strong>: <a href="https://store.playstation.com/uk-ua/product/EP2333-PPSA02101_00-STRAYSIEE0000000" target="_blank" rel="noopener">PlayStation</a>, ПК</li>
 	<li><strong>Вартість</strong>: 399₴ для ПК, 949₴ для PlayStation (безкоштовно для підписників PS Plus Extra)</li>
 	<li><strong>Платформа огляду</strong>: PlayStation 5</li>
</ul>
[color_title title="Про що гра"]

https://youtu.be/4uP2MyUL49s

Рудий бездомний кіт потрапляє у закрите й загублене кібермісто, населене харизматичними роботами зі свідомістю. Місто дуже давно закрите від зовнішнього світу. Разом з маленьким електронним помічником Б-12 наш герой-котик спробує потрапити на поверхню і розгадати таємницю цього міста.

[color_title title="Хто розробляв"]

<img class="alignnone wp-image-177137 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" />

У мережі є мало інформації про BlueTwelve Studios — розробників Stray з міста Монпельє на південному узбережжі Франції. Компанія була заснована у 2016 році, має 18 працівників (згідно з LinkedIn), і це їхній перший проєкт.

Значно більше ми знаємо про видавця. Annapurna Interactive — це відеоігровий підрозділ кінокомпанії Annapurna Pictures (стрічки «Вона», «Примарна нитка», «Влада» та інші). Як і материнська компанія, ігровий видавець спеціалізується на «ризикованих» з комерційної точки зору проєктах з високою мистецькою цінністю.

Першим проєктом видавця стала гра What Remains of Edith Finch, а ще компанія випустила Sayonara Wild Hearts, The Pathless, Maquette та багато інших незалежних проєктів.
<h2>Звична історія незвичними очима</h2>
<img class="alignnone wp-image-177131 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" />

Зав'язка сюжету проста — ваш вусатий герой подорожує якоюсь величезною і явно закинутою технічною спорудою разом зі зграєю інших котиків. Під час невдалого стрибка він провалюється на нижні рівні споруди, з яких нема виходу на поверхню. Так починається його соло-мандрівка.

Авжеж, розробники Stray чудово знали, що робили. Вже у перші хвилини проходження розумієш, що не влюбитися в рудого хвостаня, за якого гратимеш наступні кілька годин, просто не вийде. За допомогою геймпада можна понявкати (і за це навіть дадуть ачівку), поскребсти кігтиками об дерево, потоптати лапками килим чи прилягти помуркотіти на подушці (DualSense у цей момент приємно вібрує своєю гаптік-віддачею).

https://twitter.com/eywind/status/1550816501791334402

Під час своєї подорожі котик знаходить сліди загубленої цивілізації, а згодом — помічника, маленького робота B-12, який працюватиме для нього перекладачем, матиме ще кілька дуже корисних функцій, а також ключову сюжетну роль.

<img class="alignnone wp-image-177141 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" />

Врешті решт, двоє наших героїв дістаються першого поселення, де зустрічаються з іншими свідомими роботами. На цьому моменті ми розуміємо, що перед нами — антиутопія, але очима стороннього спостерігача, який не має ані змоги, ані бажання брати участь у її повсякденному житті, адже є котом. У свою чергу, ми, як гравці, можемо спостерігати і бачити, наскільки дивними, а подекуди абсурдними є переконання місцевих мешканців-роботів.

Втім, прийом, який замислили автори, щоб незвично розкрити класичний сюжет, не спрацьовує повною мірою, і ось чому.
<h2><strong>Press O to Meow</strong></h2>
<img class="alignnone wp-image-177135 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" />

Попри величезний потенціал того світу, який замислили розробники, розкривається він украй бідно. На локаціях практично нема додаткових матеріалів, збором яких можна займатися. Є уривчасті спогади робота B-12, яких не дуже багато і які не дають цільної картини. Є наші власні спостереження за дизайном світу і маленькими деталями, але і їх також замало залишили нам розробники, щоб можна було щось зрозуміти.

Та навіть не це є головною проблемою.

Ми любимо відеоігри за те, що вони дозволяють вжитися в роль героя та поглянути на світ його очима. Задля досягнення цього ефекту розробники використовують геймплейні механіки, які пов'язують наші емоції та викиди гормонів з тим, що відбувається на екрані — щоб гравець відчував себе учасником подій, а не спостерігачем.

<img class="alignnone wp-image-177139 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" />

У Stray таких механік буквально нема. Після проходження вступної частини, коли ти очікуєш, що от зараз тобі почнуть давати нові можливості і розкривати геймплей в усій красі... цього не відбувається.

Тут одразу згадується інший французький проєкт — A Plague Tale: Innocence. Ця гра була теж прямолінійною історією без відгалужень і особливої свободи для гравця, але водночас вражала різноманіттям механік, коли кожен поворот сюжету мав своє унікальне геймплейне відображення.

Stray, на жаль, цим похизуватися не може, бо фактично все, що показують у вступній частині, і є геймплей. І далі нового майже не буде.

<img class="alignnone wp-image-177143 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" />

Зрозуміло це стає ближче до середини сюжету, і від цього стає досить сумно. Доходить до того, що в певні моменти проходження ти сам сидиш і думаєш: «О, а ось тут можна було б прикрутити котячий стелс», «А ось це — місце для бійки», «А тут було б круто...».

У результаті, те, що гравець мимоволі починає виконувати роботу геймдизайнера, руйнує стан зануреності і не дозволяє, власне, побачити антиутопічний світ роботів очима кота — тобто, гра не працює в тому головному вимірі, заради якого її робили.
<h2><strong>Кіт у мішку</strong></h2>
<img class="alignnone wp-image-177145 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" />

Не зрозумійте неправильно. Stray — це цікава, незвична, не поверхнева і щемка історія, яка варта вашої уваги. Проте, студії BlueTwelve ще доведеться зрозуміти, що для створення героїв і світів, до яких хочется прив'язатися, недостатньо призначити «мяв» на кнопку геймпада.
<h2><strong>Кому сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, хто любить котів</li>
 	<li>тим, хто любить кіберпанківські антиутопії</li>
</ul>
<h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, для кого геймплей є важливим</li>
</ul>

😿 Гра на часі: Stray — про загубленого котика та втрачені можливості

<p>[color_title title="Про рубрику"]

У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.

[color_title title="Основні відомості про Diablo Immortal"]
</p><ul>
 	<li><strong>Дата виходу</strong>: 2 червня 2022</li>
 	<li><strong>Платформа</strong>: <a href="https://apps.apple.com/us/app/diablo-immortal/id1492005122" target="_blank" rel="noopener">iOS</a>, <a href="https://play.google.com/store/apps/details?id=com.blizzard.diablo.immortal&hl=uk&gl=US" target="_blank" rel="noopener">Android</a>, <a href="https://diabloimmortal.blizzard.com/en-us/" target="_blank" rel="noopener">Windows</a></li>
 	<li><strong>Вартість</strong>: безкоштовно (мікротранзакції)</li>
 	<li><strong>Платформи огляду</strong>: iPhone XS Max, iPhone 13, iPad Air (2020)</li>
</ul>
[color_title title="Про що гра"]

https://youtu.be/mfm0VHQJZxE

<strong>Diablo Immortal</strong> — це спін-офф культової серії Diablo переважно для мобільних платформ. Місце дії — світ <strong>Санктуарій</strong> через п'ять років після подій Diablo II, але до початку Diablo III. Ви потрапляєте до містечка <strong>Вортем</strong>, яке тероризують окультисти та нежить. Поки ви розбираєтеся з цією проблемою, виявляється, що її причина — в уламках Світового каменя, який зруйнували наприкінці другої частини гри. Разом із вже відомим вам за всіма іншими іграми серії дідуганом <strong>Декардом Каїном</strong> ви будете шукати ці уламки та знищувати, щоб мертві залишалися у своїх могилах.

[color_title title="Хто розробляв"]

Для створення цієї гри <strong>Blizzard Entertainment</strong> об'єдналися з <strong>NetEase</strong> — китайським інтернет-гігантом, який є видавцем World of Warcraft, Overwatch та StarCraft II на території КНР.

Щоб ви одразу не закрили цей матеріал після такого одкровення, проспойлерю: китайський розробник — не означає погана гра. А в цьому випадку так тим більше.

[color_title title="Чи працює Diablo на мобільних платформах взагалі"]

https://youtu.be/50KBNQe5hTM

Дуже добре пам'ятаю <strong>BlizzCon</strong> 2018 року і з якою нищівною критикою стикнулися в Blizzard, коли анонсували Diablo Immortal. Вибухнула емоціями навіть зала, заповнена відчайдушними прихильниками компанії. Хоча розробників було шкода, фанатів також можна зрозуміти. На перший погляд, Blizzard зробила рівно ті дві речі, які ненавидять хардкорні геймери: перетворила улюблений всесвіт на MMO та ще й зробила її безкоштовною з мікротранзакціями.

Минуло чотири довгих роки з анонсу. Зараз з усією впевненістю можна сказати, що обурення фанатів світу Diablo було принамні частково передчасним і перебільшеним (хоча, хтозна, можливо воно й вплинуло на те, в якому напрямку пішла розробка Diablo Immortal).

[gallery ids="168864,168866,168862"]

Оглядач Engadget <a href="https://www.engadget.com/diablo-immortal-review-120001807.html" target="_blank" rel="noopener">зазначив</a>, що «Diablo Immortal працює як підходящий сіквел своїх попередників більше, ніж була колись Diablo III», і я схильний погодитися з цією думкою. Розробникам не просто вдалося абсолютно і майже без компромісів перенести той геймплей, за який ми любимо серію, але й наблизити його до динаміки другої частини — коли вороги проактивно нападають на вашого героя цілою ордою, а не просто чекають, поки ви до них захочете дійти.

Єдиною поступкою мобільності залишилися розміри локацій — у Diablo Immortal ви стикнетеся з дозавантаженням рівнів значно частіше, ніж у Diablo III. Вони не тривають довго, принаймні на досить потужних смартфонах, та все ж дещо впливають на враження від гри.

В усьому іншому — так, це Diablo: ви обираєте героя (всього у вас є п'ять слотів для створення нових героїв), просуваєтеся по сюжету, проходите підземелля і знищуєте різноманітні породження пекла немов ЗСУ російські війська. З них випадає багато цікавих речей, які ви можете вдіти на свого персонажа, щоб ще ефективніше знищувати монстрів.

[gallery ids="168858,168856,168860"]

Якщо розглядати Diablo Immortal без контексту всієї франшизи, то це однозначно одна з найкращих мобільних ігор всіх часів і народів. На високих налаштуваннях графіки вона ще й виглядає набагато краще, ніж її десктопний старший брат Diablo III. Разом з тим, оптимізація виконана досить непогано — навіть iPhone XS Max, якому вже скоро буде чотири роки, справляється з грою доволі непогано.

Те ж саме можна сказати про мобільне керування — зручне і не викликає роздратування на відміну від багатьох інших ігор, ядро геймплею яких було перенесено з десктопних платформ чи консолей. Незначний дискомфорт відчуватимуть лише власники смартфонів з дисплеями менш ніж 6 дюймів. Проте, найпопулярніші моделі на ринку сьогодні вже перетинають цю позначку — як на iOS, так і на Android. Найбільш зручно грати ж на iPad — очевидно.

Ще один момент, до якого варто приготуватися: величезна кількість контенту та висока якість графіки вимагають багато місця на вашому девайсі. Гра відніме приблизно 12-13 Гб сховища вашого девайса.

<img class="alignnone wp-image-168854 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-1.jpeg" alt="" width="1400" height="973">

[color_title title="Чи працює Diablo як MMO"]

Ось тут все ускладнюється. З одного боку, Diablo Immortal створює враження, що ви в усьому цьому не єдиний і неповторний рятівник, вас таких багато, ви можете об'єднуватися, і робити це доволі легко — на відміну від Diablo III, де мета була схожою, але реалізувати добре це не вийшло. Для гравців, які люблять проходити ігри у кооперативі, однозначно це буде плюсом. Можна швидко знайти партнерів для рейду у підземелля та на босів, спільно проходити квести й контракти (щоденні квести на вбивство монстрів у різних локаціях).

<img class="alignnone wp-image-168883 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-13.jpg" alt="" width="2360" height="1640">

Водночас оскільки значна частина ігрового світу є спільною для всіх гравців, якщо ви не хочете грати в партіях або ніхто навколо не хоче вас приймати в групу, може скластися ситуація, коли монстрів для виконання квесту вам просто буде не вистачати. Це звична ситуація для гравців у MMO, але від того не стає менш дратівливою. Вона руйнує динаміку і темп гри, бо іноді доведеться по декілька хвилин бігати у пошуках 10 вовків, окультистів чи ще якихось чортів, бо навколо багато людей з таким же квестом, які зачищують локацію раніше вас.

Ще одна несподіванка, яка раптом опинилася у 2022 році з часів старих MMORPG десятирічної давнини — це різні сервери й неможливість грати з людьми на інших серверах, про що ніде не попереджають. Ба більше — на сьогодні нема опції перенести персонажа на інший сервер. Тож якщо ви хочете розпочати грати з друзями, домовляйтеся про сервер завчасно.

https://youtu.be/dwcHFD7jPqo

[color_title title="Цей Діабло робить боляче інакше"]

<img class="alignnone wp-image-168881 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-12.jpg" alt="" width="2360" height="1640">

Мало хто знає, що за дев'ятьма колами пекла Данте є десяте — для розробників ігор з мікротранзакціями. Чи потраплять туди творці Diablo Immortal, теж питання неоднозначне. Під час проходження одиночного контенту — кампанії, щоденних активностей тощо — жодного разу я не стикнувся з необхідністю задонатити.

Після проходження сюжету за один клас можна перепробувати пограти ще чотирма персонажами. Таким чином, ви отримуєте 30-50 годин фанового геймплею практично безкоштовно. Це дуже непогана пропозиція. Пам'ятайте про це перед тим, як читати далі.

<img class="alignnone wp-image-168877 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-10.jpg" alt="" width="2360" height="1640">

Складності розпочинаються, коли ви захочете зробити те, що роблять у Diablo всі — зібрати крутий білд з найкращих речей. Для цього вам потрібно ходити у спеціальні підземелля, доступ до яких відкривається «гербами»-модифікаторами. За допомогою цих гербів наприкінці проходження ви отримаєте дорогоцінні камені, що вставляються у ваші речі й підсилюють їхні характеристики. Це, врешті решт, і є основний метод посилення вашого персонажа.

Фактично виходить, що це такі лутбокси — тільки, на відміну від інших ігор, щоб відкрити їх, вам потрібно спочатку пройти підземелля. Герби дають безкоштовно, але настільки мало, що збирати нормальний білд лише з ними доведеться роками. Ще їх можна купити в магазині за реальні гроші. Але навіть якщо ви заплатили, це не означає, що ви отримаєте бажані камінчики.

<img class="alignnone wp-image-168879 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-11.jpg" alt="" width="2360" height="1640">

Шанси випадіння хороших каменів настільки маленькі, що на реддіті є люди, які витратили на мікротранзакції по кілька тисяч доларів, але так і не отримали жодного легендарного каменя високого рівня. Нещодавно блогер <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/06/06/diablo-immortal-stonks/" target="_blank" rel="noopener">підрахував</a>, що для досягнення максимального розвитку героя необхідно витратити близько $110 тис. доларів — і навіть це лише теоретичні підрахунки.

Крім гербів, у магазині можна придбати різноманітну косметику для персонажа, а також бойовий пропуск, який даватиме певні бонуси протягом одного сезону.

<img class="alignnone wp-image-168873 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-8.jpg" alt="" width="2360" height="1640">
<h2><strong>У підсумку</strong></h2>
Diablo Immortal — це чудова гра і точно одна з найкращих ігор на мобільних платформах в принципі. Ви проведете там декілька десятків годин, про які ви точно не пошкодуєте: грати весело і цікаво. Проте, якщо для вас серія Diablo цінна ендгеймом, коли сюжет пройдено, і залишається лише збирати якомога кращі обладунки й експериментувати з характеристиками, готуйтеся викладати багато грошей. Або просто видаліть Diablo Immortal зі свого смартфона і встановіть на комп'ютер Diablo III чи ремастер Diablo II. Там, принаймні, це все на місці.
<h2><strong>Кому сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>фанатам світу Diablo, які відкриті до мобільних ігор</li>
 	<li>поціновувачам мобільних MMO</li>
 	<li>людям з високим рівнем доходів, які люблять експериментувати з ігровими механіками</li>
</ul>
<h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, хто хоче продовжувати багато грати після завершення сюжетної лінії</li>
</ul>

[color_title title="Про рубрику"]

У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.

[color_title title="Основні відомості про Diablo Immortal"]
<ul>
 	<li><strong>Дата виходу</strong>: 2 червня 2022</li>
 	<li><strong>Платформа</strong>: <a href="https://apps.apple.com/us/app/diablo-immortal/id1492005122" target="_blank" rel="noopener">iOS</a>, <a href="https://play.google.com/store/apps/details?id=com.blizzard.diablo.immortal&amp;hl=uk&amp;gl=US" target="_blank" rel="noopener">Android</a>, <a href="https://diabloimmortal.blizzard.com/en-us/" target="_blank" rel="noopener">Windows</a></li>
 	<li><strong>Вартість</strong>: безкоштовно (мікротранзакції)</li>
 	<li><strong>Платформи огляду</strong>: iPhone XS Max, iPhone 13, iPad Air (2020)</li>
</ul>
[color_title title="Про що гра"]

https://youtu.be/mfm0VHQJZxE

<strong>Diablo Immortal</strong> — це спін-офф культової серії Diablo переважно для мобільних платформ. Місце дії — світ <strong>Санктуарій</strong> через п'ять років після подій Diablo II, але до початку Diablo III. Ви потрапляєте до містечка <strong>Вортем</strong>, яке тероризують окультисти та нежить. Поки ви розбираєтеся з цією проблемою, виявляється, що її причина — в уламках Світового каменя, який зруйнували наприкінці другої частини гри. Разом із вже відомим вам за всіма іншими іграми серії дідуганом <strong>Декардом Каїном</strong> ви будете шукати ці уламки та знищувати, щоб мертві залишалися у своїх могилах.

[color_title title="Хто розробляв"]

Для створення цієї гри <strong>Blizzard Entertainment</strong> об'єдналися з <strong>NetEase</strong> — китайським інтернет-гігантом, який є видавцем World of Warcraft, Overwatch та StarCraft II на території КНР.

Щоб ви одразу не закрили цей матеріал після такого одкровення, проспойлерю: китайський розробник — не означає погана гра. А в цьому випадку так тим більше.

[color_title title="Чи працює Diablo на мобільних платформах взагалі"]

https://youtu.be/50KBNQe5hTM

Дуже добре пам'ятаю <strong>BlizzCon</strong> 2018 року і з якою нищівною критикою стикнулися в Blizzard, коли анонсували Diablo Immortal. Вибухнула емоціями навіть зала, заповнена відчайдушними прихильниками компанії. Хоча розробників було шкода, фанатів також можна зрозуміти. На перший погляд, Blizzard зробила рівно ті дві речі, які ненавидять хардкорні геймери: перетворила улюблений всесвіт на MMO та ще й зробила її безкоштовною з мікротранзакціями.

Минуло чотири довгих роки з анонсу. Зараз з усією впевненістю можна сказати, що обурення фанатів світу Diablo було принамні частково передчасним і перебільшеним (хоча, хтозна, можливо воно й вплинуло на те, в якому напрямку пішла розробка Diablo Immortal).

[gallery ids="168864,168866,168862"]

Оглядач Engadget <a href="https://www.engadget.com/diablo-immortal-review-120001807.html" target="_blank" rel="noopener">зазначив</a>, що «Diablo Immortal працює як підходящий сіквел своїх попередників більше, ніж була колись Diablo III», і я схильний погодитися з цією думкою. Розробникам не просто вдалося абсолютно і майже без компромісів перенести той геймплей, за який ми любимо серію, але й наблизити його до динаміки другої частини — коли вороги проактивно нападають на вашого героя цілою ордою, а не просто чекають, поки ви до них захочете дійти.

Єдиною поступкою мобільності залишилися розміри локацій — у Diablo Immortal ви стикнетеся з дозавантаженням рівнів значно частіше, ніж у Diablo III. Вони не тривають довго, принаймні на досить потужних смартфонах, та все ж дещо впливають на враження від гри.

В усьому іншому — так, це Diablo: ви обираєте героя (всього у вас є п'ять слотів для створення нових героїв), просуваєтеся по сюжету, проходите підземелля і знищуєте різноманітні породження пекла немов ЗСУ російські війська. З них випадає багато цікавих речей, які ви можете вдіти на свого персонажа, щоб ще ефективніше знищувати монстрів.

[gallery ids="168858,168856,168860"]

Якщо розглядати Diablo Immortal без контексту всієї франшизи, то це однозначно одна з найкращих мобільних ігор всіх часів і народів. На високих налаштуваннях графіки вона ще й виглядає набагато краще, ніж її десктопний старший брат Diablo III. Разом з тим, оптимізація виконана досить непогано — навіть iPhone XS Max, якому вже скоро буде чотири роки, справляється з грою доволі непогано.

Те ж саме можна сказати про мобільне керування — зручне і не викликає роздратування на відміну від багатьох інших ігор, ядро геймплею яких було перенесено з десктопних платформ чи консолей. Незначний дискомфорт відчуватимуть лише власники смартфонів з дисплеями менш ніж 6 дюймів. Проте, найпопулярніші моделі на ринку сьогодні вже перетинають цю позначку — як на iOS, так і на Android. Найбільш зручно грати ж на iPad — очевидно.

Ще один момент, до якого варто приготуватися: величезна кількість контенту та висока якість графіки вимагають багато місця на вашому девайсі. Гра відніме приблизно 12-13 Гб сховища вашого девайса.

<img class="alignnone wp-image-168854 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-1.jpeg" alt="" width="1400" height="973" />

[color_title title="Чи працює Diablo як MMO"]

Ось тут все ускладнюється. З одного боку, Diablo Immortal створює враження, що ви в усьому цьому не єдиний і неповторний рятівник, вас таких багато, ви можете об'єднуватися, і робити це доволі легко — на відміну від Diablo III, де мета була схожою, але реалізувати добре це не вийшло. Для гравців, які люблять проходити ігри у кооперативі, однозначно це буде плюсом. Можна швидко знайти партнерів для рейду у підземелля та на босів, спільно проходити квести й контракти (щоденні квести на вбивство монстрів у різних локаціях).

<img class="alignnone wp-image-168883 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-13.jpg" alt="" width="2360" height="1640" />

Водночас оскільки значна частина ігрового світу є спільною для всіх гравців, якщо ви не хочете грати в партіях або ніхто навколо не хоче вас приймати в групу, може скластися ситуація, коли монстрів для виконання квесту вам просто буде не вистачати. Це звична ситуація для гравців у MMO, але від того не стає менш дратівливою. Вона руйнує динаміку і темп гри, бо іноді доведеться по декілька хвилин бігати у пошуках 10 вовків, окультистів чи ще якихось чортів, бо навколо багато людей з таким же квестом, які зачищують локацію раніше вас.

Ще одна несподіванка, яка раптом опинилася у 2022 році з часів старих MMORPG десятирічної давнини — це різні сервери й неможливість грати з людьми на інших серверах, про що ніде не попереджають. Ба більше — на сьогодні нема опції перенести персонажа на інший сервер. Тож якщо ви хочете розпочати грати з друзями, домовляйтеся про сервер завчасно.

https://youtu.be/dwcHFD7jPqo

[color_title title="Цей Діабло робить боляче інакше"]

<img class="alignnone wp-image-168881 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-12.jpg" alt="" width="2360" height="1640" />

Мало хто знає, що за дев'ятьма колами пекла Данте є десяте — для розробників ігор з мікротранзакціями. Чи потраплять туди творці Diablo Immortal, теж питання неоднозначне. Під час проходження одиночного контенту — кампанії, щоденних активностей тощо — жодного разу я не стикнувся з необхідністю задонатити.

Після проходження сюжету за один клас можна перепробувати пограти ще чотирма персонажами. Таким чином, ви отримуєте 30-50 годин фанового геймплею практично безкоштовно. Це дуже непогана пропозиція. Пам'ятайте про це перед тим, як читати далі.

<img class="alignnone wp-image-168877 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-10.jpg" alt="" width="2360" height="1640" />

Складності розпочинаються, коли ви захочете зробити те, що роблять у Diablo всі — зібрати крутий білд з найкращих речей. Для цього вам потрібно ходити у спеціальні підземелля, доступ до яких відкривається «гербами»-модифікаторами. За допомогою цих гербів наприкінці проходження ви отримаєте дорогоцінні камені, що вставляються у ваші речі й підсилюють їхні характеристики. Це, врешті решт, і є основний метод посилення вашого персонажа.

Фактично виходить, що це такі лутбокси — тільки, на відміну від інших ігор, щоб відкрити їх, вам потрібно спочатку пройти підземелля. Герби дають безкоштовно, але настільки мало, що збирати нормальний білд лише з ними доведеться роками. Ще їх можна купити в магазині за реальні гроші. Але навіть якщо ви заплатили, це не означає, що ви отримаєте бажані камінчики.

<img class="alignnone wp-image-168879 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-11.jpg" alt="" width="2360" height="1640" />

Шанси випадіння хороших каменів настільки маленькі, що на реддіті є люди, які витратили на мікротранзакції по кілька тисяч доларів, але так і не отримали жодного легендарного каменя високого рівня. Нещодавно блогер <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/06/06/diablo-immortal-stonks/" target="_blank" rel="noopener">підрахував</a>, що для досягнення максимального розвитку героя необхідно витратити близько $110 тис. доларів — і навіть це лише теоретичні підрахунки.

Крім гербів, у магазині можна придбати різноманітну косметику для персонажа, а також бойовий пропуск, який даватиме певні бонуси протягом одного сезону.

<img class="alignnone wp-image-168873 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-8.jpg" alt="" width="2360" height="1640" />
<h2><strong>У підсумку</strong></h2>
Diablo Immortal — це чудова гра і точно одна з найкращих ігор на мобільних платформах в принципі. Ви проведете там декілька десятків годин, про які ви точно не пошкодуєте: грати весело і цікаво. Проте, якщо для вас серія Diablo цінна ендгеймом, коли сюжет пройдено, і залишається лише збирати якомога кращі обладунки й експериментувати з характеристиками, готуйтеся викладати багато грошей. Або просто видаліть Diablo Immortal зі свого смартфона і встановіть на комп'ютер Diablo III чи ремастер Diablo II. Там, принаймні, це все на місці.
<h2><strong>Кому сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>фанатам світу Diablo, які відкриті до мобільних ігор</li>
 	<li>поціновувачам мобільних MMO</li>
 	<li>людям з високим рівнем доходів, які люблять експериментувати з ігровими механіками</li>
</ul>
<h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, хто хоче продовжувати багато грати після завершення сюжетної лінії</li>
</ul>

👹 Гра на часі: Diablo Immortal доводить, що серія невмируща навіть на мобільних платформах

<p>[color_title title="Про рубрику"]

У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.

[color_title title="Основні відомості про Horizon Forbidden West"]
</p><ul>
 	<li><strong>Дата виходу</strong>: 18 лютого 2022</li>
 	<li><strong>Платформа</strong>: PlayStation 4, PlayStation 4 Pro, PlayStation 5</li>
 	<li><strong>Вартість</strong>: від 1999₴ — <a href="https://www.playstation.com/uk-ua/games/horizon-forbidden-west/" target="_blank" rel="noopener">придбати</a></li>
 	<li><strong>Платформа огляду</strong>: PlayStation 5</li>
</ul>
[color_title title="Про що гра"]

https://youtu.be/UxDWGW7Z67I

Світ Horizon — це потсапокаліптична Земля через тисячу років після масштабної війни за участю просунутих бойових роботів. Цей світ населений людьми, об'єднаними у племена, які майже не мають уявлення про те, що було до них, а їхні технології знаходяться приблизно на рівні бронзової доби. Їм доводиться співіснувати з Машинами — роботами, які нагадують тварин і динозаврів, більшість з яких є агресивними.

У першій частині франшизи, яка називалася Horizon Zero Dawn, ми знайомимося з головною героїнею Елой — рудоволосою вигнанкою з рідного племені Нора, що живе з батьком. Вона розгадує таємницю свого походження, дізнається більше про Древніх (тобто, нас) та як вони довели планету до апокаліпсису, а також відвертає світ від нової загрози, яка знову може вбити все живе.

У Horizon Forbidden West виявляться, що Елой вдалося лише відтермінувати катастрофу, а не запобігти їй. Планетою шириться червона пошесть, яка вбиває рослини, тварин та людей. Машини стають ще сильнішими та агресивнішими, а на додачу й люди так і не навчилися жити в мирі. Щоб остаточно відвернути загрозу нового вимирання, Елой відправляється на Заборонений Захід (сучасні штати Каліфорнія, Невада та Юта), населений ворожими племенами.

[color_title title="Хто розробляв"]

Для нідерландської студії Guerrilla Games франшиза Horizon, перша частина якої вийшла у 2017 році, стала дебютом у жанрі ігор з відкритим світом. До цього вони розробляли серію ексклюзивних PlayStation-шутерів Killzone, а також кілька інших маловідомих проєктів.

Ще одним важливим досягненням студії є розробка власного ігрового рушія Decima. Вперше вони використали його у Killzone Shadow Fall, на ньому ж побудовані обидві частини Horizon. Також цей рушій обрав Хідео Коджіма для своєї Death Stranding.

[color_title title="Початок"]

Horizon Zero Dawn свого часу стала однією з найуспішніших ігор на PlayStation попереднього покоління. Гравці оцінили оригінальну ідею, захопливий сюжет та, що вже там казати, неймовірні краєвиди та графіку. Проте, далеко не все у грі було ідеально, тож без порівняння Horizon Forbidden West зі своєю попередницею не обійтися, адже потрібно розуміти, чи справді розробники дослухалися до спільноти.

<img class="alignnone size-full wp-image-149961" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-scaled.jpg" alt="Horizon Forbidden West" width="2560" height="1440">

Починається гра з доволі розлогого вступу, де вам в приголомшливо красивих локаціях нагадують (або розповідають, якщо ви не грали у HZD), чим закінчилася ваша попередня пригода, а також показують перші нариси персонального конфлікту Елой і напрямок її еволюції як персонажа.

Втім, рекомендуємо якнайшвидше пробігти пролог, адже це далеко не найкраща частина гри (і трошки затягнута), хоча й містить ефектного першого боса. Ваша мета — потрапити у відкритий світ.

[color_title title="Заборонений Захід"]

Часто-густо розробники ігор у відкритому світі роблять вражаючу вступну частину з ефектними CG-роликами, талановитою постановкою та роботою камери, але коли ваш герой отримує довгоочікувану свободу, його зустрічають скриптовані сцени і персонажі з одним єдиним виразом обличчя — розмовляючі голови.

І тут перший комплімент на адресу розробників — навіть в другорядних завданнях персонажі виглядають живими, емоційними, об'ємними, а камера працює з різних ракурсів, що додає динаміки чудово озвученим діалогам (принаймні, англійською мовою).

[cut_in_image_fullwidth img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/02/horizon-forbidden-west-343.jpg" img_id="155615"]

Та все ж розмови розмовами, а світ рятувати треба. І робити це надзвичайно важко, оскільки краса цього світу приголомшує. За сюжетом в Елой на її місію часу обмаль, але швидке проходження гри сприймається буквально як злочин. Незрівнянної краси природою заходу Америки хочеться милуватися без поспіху, а фоторежим вмикати ледь не кожні декілька хвилин.

Що головне, ти не звикаєш до цих пейзажів і цей стан не проходить, навіть коли вже так добряче просунувся по сюжету.

[background_substrate_simple color="#81d742"]

<strong>Ложка дьогтю</strong>

Як і більшість ігор на нових консолях, Horizon Forbidden West пропонує два графічні режими: з високою роздільністю та 30FPS або менш високою і 60FPS. І якщо, наприклад, у Spider-Man: Miles Morales різницю у роздільності побачить хіба дуже прискіпливий гравець, то тут ситуація інакша.

Обравши плавність, ви відчутно втрачаєте в якості картинки: вона стає більш розмитою, гірше працює згладжування і освітлення. Автор цього поста врешті решт пожертвував плавністю і переключився на 30FPS, бо цим світом треба насолоджуватись. Але вибір за вами.

[/background_substrate_simple]

Та красиві декорації — це не все, що потрібно хорошому відкритому світові. У Forbidden West творці дійсно попрацювали з наповненням локацій так, аби гравець не занудьгував. Аби не створювати зайвих очікувань, одразу відзначимо: це все ще лише красиві декорації, а не екосистема. Так, подекуди вам зустрічатимуться сцени боїв місцевих мешканців з машинами, що додає атмосфери, але всі вони заскриптовані, це не випадкові зіткнення агентів, що живуть самі по собі.

Натомість в Guerrilla Games вирішили піти дещо іншим шляхом. Світ став набагато щільнішим: ключові локації розташовані неподалік одна від одної, вас не ганяють з одного кінця мапи в інший, а на шляху постійно зустрічається щось цікавеньке. Велика щільність подій значно прискорила динаміку гри.

Крім того, тепер Елой може видиратися в набагато більшку кількість важкодоступних місць, ніж раніше. Це все ще не Assassin's Creed, де гравцю доступно буквально все, та набагато краще, ніж раніше. До широкого переліку інструментів героїні додали «зельдоподібний» параглайдер, за допомогою якого можна планирувати з високих пагорбів чи веж.

А ще, уникати машин у відкритому світі стало легше, і це, як не дивно, плюс. У Horizon Zero Dawn подорож локаціями іноді перетворювалася на моральні тортури, бо між сюжетними локаціями гравець може пережити з десяток одноманітних і нудних боїв. Разом із до-о-овгими завантаженнями на PS4 після використання «телепортів» це добряче било по мотивації взагалі закінчити гру. В Horizon Forbidden West точками швидкого переміщення користуватися не хочеться взагалі — навіть коли відвідуєш локації, де вже був.

[cut_in_video_fullwidth video="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/02/Aloy-Machine-Weak-Point-2.mp4" video_id="155592"]

Та коли з машинами все ж доводиться битися, тепер це майже завжди досвід, який запам'ятовується. Ще у попередній частині нам обіцяли цікаві битви, де потрібно розкинути мізками, використовувати свої тактичні й стратегічні здібності, реакцію і креативність. Ця обіцянка тоді не була виконана — всі бої зводилися до тупого спаму кнопками геймпада.

У Horizon Forbidden West навіть найслабших машин просто заспамити не вийде ніяк. Розробники перестали жаліти гравців і підкрутили баланс так, що тепер якщо просто бити машину «в лоб», заподіяна шкода буде десь на рівні статпохибки. Для того, аби справді перемогти роботизовану тварюку, треба дійсно знайти слабкі місця і бити лише туди, а також користуватися отрутою, електрикою чи вогнем, якщо машина має слабкість до відповідного елемента.

Хоча, на нашу думку, тепер навіть «нормальний» рівень складності є занадто важким, все одно це круто, коли про кожну битву з машиною хочеться розповідати. Шкода, що того ж самого не скажеш про людей — противники-люди неймовірно тупі, а ще Guerrilla полінувалися додати більше моделей, тож місцями вам протистоятимуть загони клонів з однаковою зовнішністю і навіть зачісками (хоча це був би дешевий засіб збільшити різноманіття).

[color_title title="В цілому"]

Horizon Forbidden West однозначно потішить тих, кому сподобалася Zero Dawn в абсолютно всіх аспектах. Якщо ж розглядати гру без контексту попередниці, це яскравий і приголомшливо красивий відкритий світ зі свіжим нетривіальним сеттінгом та захопливим сюжетом, в якому надзвичайно цікаво проводити час, і з якого, скільки б не грав, виходити не хочеться.
<h2><strong>Кому сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>гравцям попередньої частини</li>
 	<li>любителям відкритих світів</li>
 	<li>любителям постапокаліптичного сеттингу</li>
 	<li>тим, кому хочеться челенджу</li>
</ul>
<h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, кому взагалі не сподобалася Horizon Zero Dawn — це значно покращена, але та ж сама гра</li>
</ul>

	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про рубрику		</span>	</h3><p>У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.</p><p>Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Основні відомості про Horizon Forbidden West		</span>	</h3><ul><li><strong>Дата виходу</strong>: 18 лютого 2022</li><li><strong>Платформа</strong>: PlayStation 4, PlayStation 4 Pro, PlayStation 5</li><li><strong>Вартість</strong>: від 1999₴ — <a href="https://www.playstation.com/uk-ua/games/horizon-forbidden-west/" target="_blank" rel="noopener">придбати</a></li><li><strong>Платформа огляду</strong>: PlayStation 5</li></ul>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про що гра		</span>	</h3><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/UxDWGW7Z67I"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Світ Horizon — це потсапокаліптична Земля через тисячу років після масштабної війни за участю просунутих бойових роботів. Цей світ населений людьми, об&#8217;єднаними у племена, які майже не мають уявлення про те, що було до них, а їхні технології знаходяться приблизно на рівні бронзової доби. Їм доводиться співіснувати з Машинами — роботами, які нагадують тварин і динозаврів, більшість з яких є агресивними.</p><p>У першій частині франшизи, яка називалася Horizon Zero Dawn, ми знайомимося з головною героїнею Елой — рудоволосою вигнанкою з рідного племені Нора, що живе з батьком. Вона розгадує таємницю свого походження, дізнається більше про Древніх (тобто, нас) та як вони довели планету до апокаліпсису, а також відвертає світ від нової загрози, яка знову може вбити все живе.</p><p>У Horizon Forbidden West виявляться, що Елой вдалося лише відтермінувати катастрофу, а не запобігти їй. Планетою шириться червона пошесть, яка вбиває рослини, тварин та людей. Машини стають ще сильнішими та агресивнішими, а на додачу й люди так і не навчилися жити в мирі. Щоб остаточно відвернути загрозу нового вимирання, Елой відправляється на Заборонений Захід (сучасні штати Каліфорнія, Невада та Юта), населений ворожими племенами.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Хто розробляв		</span>	</h3><p>Для нідерландської студії Guerrilla Games франшиза Horizon, перша частина якої вийшла у 2017 році, стала дебютом у жанрі ігор з відкритим світом. До цього вони розробляли серію ексклюзивних PlayStation-шутерів Killzone, а також кілька інших маловідомих проєктів.</p><p>Ще одним важливим досягненням студії є розробка власного ігрового рушія Decima. Вперше вони використали його у Killzone Shadow Fall, на ньому ж побудовані обидві частини Horizon. Також цей рушій обрав Хідео Коджіма для своєї Death Stranding.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Початок		</span>	</h3><p>Horizon Zero Dawn свого часу стала однією з найуспішніших ігор на PlayStation попереднього покоління. Гравці оцінили оригінальну ідею, захопливий сюжет та, що вже там казати, неймовірні краєвиди та графіку. Проте, далеко не все у грі було ідеально, тож без порівняння Horizon Forbidden West зі своєю попередницею не обійтися, адже потрібно розуміти, чи справді розробники дослухалися до спільноти.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-149961" src="/wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-scaled.jpg" alt="Horizon Forbidden West" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>Починається гра з доволі розлогого вступу, де вам в приголомшливо красивих локаціях нагадують (або розповідають, якщо ви не грали у HZD), чим закінчилася ваша попередня пригода, а також показують перші нариси персонального конфлікту Елой і напрямок її еволюції як персонажа.</p><p>Втім, рекомендуємо якнайшвидше пробігти пролог, адже це далеко не найкраща частина гри (і трошки затягнута), хоча й містить ефектного першого боса. Ваша мета — потрапити у відкритий світ.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Заборонений Захід		</span>	</h3><p>Часто-густо розробники ігор у відкритому світі роблять вражаючу вступну частину з ефектними CG-роликами, талановитою постановкою та роботою камери, але коли ваш герой отримує довгоочікувану свободу, його зустрічають скриптовані сцени і персонажі з одним єдиним виразом обличчя — розмовляючі голови.</p><p>І тут перший комплімент на адресу розробників — навіть в другорядних завданнях персонажі виглядають живими, емоційними, об&#8217;ємними, а камера працює з різних ракурсів, що додає динаміки чудово озвученим діалогам (принаймні, англійською мовою).</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2022/02/horizon-forbidden-west-343.jpg">			</div><p>Та все ж розмови розмовами, а світ рятувати треба. І робити це надзвичайно важко, оскільки краса цього світу приголомшує. За сюжетом в Елой на її місію часу обмаль, але швидке проходження гри сприймається буквально як злочин. Незрівнянної краси природою заходу Америки хочеться милуватися без поспіху, а фоторежим вмикати ледь не кожні декілька хвилин.</p><p>Що головне, ти не звикаєш до цих пейзажів і цей стан не проходить, навіть коли вже так добряче просунувся по сюжету.</p>	<div class="note"  style="background-color:#81d742">		<p><strong>Ложка дьогтю</strong></p><p>Як і більшість ігор на нових консолях, Horizon Forbidden West пропонує два графічні режими: з високою роздільністю та 30FPS або менш високою і 60FPS. І якщо, наприклад, у Spider-Man: Miles Morales різницю у роздільності побачить хіба дуже прискіпливий гравець, то тут ситуація інакша.</p><p>Обравши плавність, ви відчутно втрачаєте в якості картинки: вона стає більш розмитою, гірше працює згладжування і освітлення. Автор цього поста врешті решт пожертвував плавністю і переключився на 30FPS, бо цим світом треба насолоджуватись. Але вибір за вами.</p>		<div class="corner"></div>	</div><p>Та красиві декорації — це не все, що потрібно хорошому відкритому світові. У Forbidden West творці дійсно попрацювали з наповненням локацій так, аби гравець не занудьгував. Аби не створювати зайвих очікувань, одразу відзначимо: це все ще лише красиві декорації, а не екосистема. Так, подекуди вам зустрічатимуться сцени боїв місцевих мешканців з машинами, що додає атмосфери, але всі вони заскриптовані, це не випадкові зіткнення агентів, що живуть самі по собі.</p><p>Натомість в Guerrilla Games вирішили піти дещо іншим шляхом. Світ став набагато щільнішим: ключові локації розташовані неподалік одна від одної, вас не ганяють з одного кінця мапи в інший, а на шляху постійно зустрічається щось цікавеньке. Велика щільність подій значно прискорила динаміку гри.</p><p>Крім того, тепер Елой може видиратися в набагато більшку кількість важкодоступних місць, ніж раніше. Це все ще не Assassin&#8217;s Creed, де гравцю доступно буквально все, та набагато краще, ніж раніше. До широкого переліку інструментів героїні додали «зельдоподібний» параглайдер, за допомогою якого можна планирувати з високих пагорбів чи веж.</p><p>А ще, уникати машин у відкритому світі стало легше, і це, як не дивно, плюс. У Horizon Zero Dawn подорож локаціями іноді перетворювалася на моральні тортури, бо між сюжетними локаціями гравець може пережити з десяток одноманітних і нудних боїв. Разом із до-о-овгими завантаженнями на PS4 після використання «телепортів» це добряче било по мотивації взагалі закінчити гру. В Horizon Forbidden West точками швидкого переміщення користуватися не хочеться взагалі — навіть коли відвідуєш локації, де вже був.</p>	<div class="wp-caption full-screen">		<video src="/wp-content/uploads/2022/02/Aloy-Machine-Weak-Point-2.mp4" autoplay muted loop playsinline></video>			</div><p>Та коли з машинами все ж доводиться битися, тепер це майже завжди досвід, який запам&#8217;ятовується. Ще у попередній частині нам обіцяли цікаві битви, де потрібно розкинути мізками, використовувати свої тактичні й стратегічні здібності, реакцію і креативність. Ця обіцянка тоді не була виконана — всі бої зводилися до тупого спаму кнопками геймпада.</p><p>У Horizon Forbidden West навіть найслабших машин просто заспамити не вийде ніяк. Розробники перестали жаліти гравців і підкрутили баланс так, що тепер якщо просто бити машину «в лоб», заподіяна шкода буде десь на рівні статпохибки. Для того, аби справді перемогти роботизовану тварюку, треба дійсно знайти слабкі місця і бити лише туди, а також користуватися отрутою, електрикою чи вогнем, якщо машина має слабкість до відповідного елемента.</p><p>Хоча, на нашу думку, тепер навіть «нормальний» рівень складності є занадто важким, все одно це круто, коли про кожну битву з машиною хочеться розповідати. Шкода, що того ж самого не скажеш про людей — противники-люди неймовірно тупі, а ще Guerrilla полінувалися додати більше моделей, тож місцями вам протистоятимуть загони клонів з однаковою зовнішністю і навіть зачісками (хоча це був би дешевий засіб збільшити різноманіття).</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			В цілому		</span>	</h3><p>Horizon Forbidden West однозначно потішить тих, кому сподобалася Zero Dawn в абсолютно всіх аспектах. Якщо ж розглядати гру без контексту попередниці, це яскравий і приголомшливо красивий відкритий світ зі свіжим нетривіальним сеттінгом та захопливим сюжетом, в якому надзвичайно цікаво проводити час, і з якого, скільки б не грав, виходити не хочеться.</p><h2><strong>Кому сподобається</strong></h2><ul><li>гравцям попередньої частини</li><li>любителям відкритих світів</li><li>любителям постапокаліптичного сеттингу</li><li>тим, кому хочеться челенджу</li></ul><h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2><ul><li>тим, кому взагалі не сподобалася Horizon Zero Dawn — це значно покращена, але та ж сама гра</li></ul>

[color_title title="Про рубрику"]

У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.

[color_title title="Основні відомості про Horizon Forbidden West"]
<ul>
 	<li><strong>Дата виходу</strong>: 18 лютого 2022</li>
 	<li><strong>Платформа</strong>: PlayStation 4, PlayStation 4 Pro, PlayStation 5</li>
 	<li><strong>Вартість</strong>: від 1999₴ — <a href="https://www.playstation.com/uk-ua/games/horizon-forbidden-west/" target="_blank" rel="noopener">придбати</a></li>
 	<li><strong>Платформа огляду</strong>: PlayStation 5</li>
</ul>
[color_title title="Про що гра"]

https://youtu.be/UxDWGW7Z67I

Світ Horizon — це потсапокаліптична Земля через тисячу років після масштабної війни за участю просунутих бойових роботів. Цей світ населений людьми, об'єднаними у племена, які майже не мають уявлення про те, що було до них, а їхні технології знаходяться приблизно на рівні бронзової доби. Їм доводиться співіснувати з Машинами — роботами, які нагадують тварин і динозаврів, більшість з яких є агресивними.

У першій частині франшизи, яка називалася Horizon Zero Dawn, ми знайомимося з головною героїнею Елой — рудоволосою вигнанкою з рідного племені Нора, що живе з батьком. Вона розгадує таємницю свого походження, дізнається більше про Древніх (тобто, нас) та як вони довели планету до апокаліпсису, а також відвертає світ від нової загрози, яка знову може вбити все живе.

У Horizon Forbidden West виявляться, що Елой вдалося лише відтермінувати катастрофу, а не запобігти їй. Планетою шириться червона пошесть, яка вбиває рослини, тварин та людей. Машини стають ще сильнішими та агресивнішими, а на додачу й люди так і не навчилися жити в мирі. Щоб остаточно відвернути загрозу нового вимирання, Елой відправляється на Заборонений Захід (сучасні штати Каліфорнія, Невада та Юта), населений ворожими племенами.

[color_title title="Хто розробляв"]

Для нідерландської студії Guerrilla Games франшиза Horizon, перша частина якої вийшла у 2017 році, стала дебютом у жанрі ігор з відкритим світом. До цього вони розробляли серію ексклюзивних PlayStation-шутерів Killzone, а також кілька інших маловідомих проєктів.

Ще одним важливим досягненням студії є розробка власного ігрового рушія Decima. Вперше вони використали його у Killzone Shadow Fall, на ньому ж побудовані обидві частини Horizon. Також цей рушій обрав Хідео Коджіма для своєї Death Stranding.

[color_title title="Початок"]

Horizon Zero Dawn свого часу стала однією з найуспішніших ігор на PlayStation попереднього покоління. Гравці оцінили оригінальну ідею, захопливий сюжет та, що вже там казати, неймовірні краєвиди та графіку. Проте, далеко не все у грі було ідеально, тож без порівняння Horizon Forbidden West зі своєю попередницею не обійтися, адже потрібно розуміти, чи справді розробники дослухалися до спільноти.

<img class="alignnone size-full wp-image-149961" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-scaled.jpg" alt="Horizon Forbidden West" width="2560" height="1440" />

Починається гра з доволі розлогого вступу, де вам в приголомшливо красивих локаціях нагадують (або розповідають, якщо ви не грали у HZD), чим закінчилася ваша попередня пригода, а також показують перші нариси персонального конфлікту Елой і напрямок її еволюції як персонажа.

Втім, рекомендуємо якнайшвидше пробігти пролог, адже це далеко не найкраща частина гри (і трошки затягнута), хоча й містить ефектного першого боса. Ваша мета — потрапити у відкритий світ.

[color_title title="Заборонений Захід"]

Часто-густо розробники ігор у відкритому світі роблять вражаючу вступну частину з ефектними CG-роликами, талановитою постановкою та роботою камери, але коли ваш герой отримує довгоочікувану свободу, його зустрічають скриптовані сцени і персонажі з одним єдиним виразом обличчя — розмовляючі голови.

І тут перший комплімент на адресу розробників — навіть в другорядних завданнях персонажі виглядають живими, емоційними, об'ємними, а камера працює з різних ракурсів, що додає динаміки чудово озвученим діалогам (принаймні, англійською мовою).

[cut_in_image_fullwidth img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/02/horizon-forbidden-west-343.jpg" img_id="155615"]

Та все ж розмови розмовами, а світ рятувати треба. І робити це надзвичайно важко, оскільки краса цього світу приголомшує. За сюжетом в Елой на її місію часу обмаль, але швидке проходження гри сприймається буквально як злочин. Незрівнянної краси природою заходу Америки хочеться милуватися без поспіху, а фоторежим вмикати ледь не кожні декілька хвилин.

Що головне, ти не звикаєш до цих пейзажів і цей стан не проходить, навіть коли вже так добряче просунувся по сюжету.

[background_substrate_simple color="#81d742"]

<strong>Ложка дьогтю</strong>

Як і більшість ігор на нових консолях, Horizon Forbidden West пропонує два графічні режими: з високою роздільністю та 30FPS або менш високою і 60FPS. І якщо, наприклад, у Spider-Man: Miles Morales різницю у роздільності побачить хіба дуже прискіпливий гравець, то тут ситуація інакша.

Обравши плавність, ви відчутно втрачаєте в якості картинки: вона стає більш розмитою, гірше працює згладжування і освітлення. Автор цього поста врешті решт пожертвував плавністю і переключився на 30FPS, бо цим світом треба насолоджуватись. Але вибір за вами.

[/background_substrate_simple]

Та красиві декорації — це не все, що потрібно хорошому відкритому світові. У Forbidden West творці дійсно попрацювали з наповненням локацій так, аби гравець не занудьгував. Аби не створювати зайвих очікувань, одразу відзначимо: це все ще лише красиві декорації, а не екосистема. Так, подекуди вам зустрічатимуться сцени боїв місцевих мешканців з машинами, що додає атмосфери, але всі вони заскриптовані, це не випадкові зіткнення агентів, що живуть самі по собі.

Натомість в Guerrilla Games вирішили піти дещо іншим шляхом. Світ став набагато щільнішим: ключові локації розташовані неподалік одна від одної, вас не ганяють з одного кінця мапи в інший, а на шляху постійно зустрічається щось цікавеньке. Велика щільність подій значно прискорила динаміку гри.

Крім того, тепер Елой може видиратися в набагато більшку кількість важкодоступних місць, ніж раніше. Це все ще не Assassin's Creed, де гравцю доступно буквально все, та набагато краще, ніж раніше. До широкого переліку інструментів героїні додали «зельдоподібний» параглайдер, за допомогою якого можна планирувати з високих пагорбів чи веж.

А ще, уникати машин у відкритому світі стало легше, і це, як не дивно, плюс. У Horizon Zero Dawn подорож локаціями іноді перетворювалася на моральні тортури, бо між сюжетними локаціями гравець може пережити з десяток одноманітних і нудних боїв. Разом із до-о-овгими завантаженнями на PS4 після використання «телепортів» це добряче било по мотивації взагалі закінчити гру. В Horizon Forbidden West точками швидкого переміщення користуватися не хочеться взагалі — навіть коли відвідуєш локації, де вже був.

[cut_in_video_fullwidth video="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/02/Aloy-Machine-Weak-Point-2.mp4" video_id="155592"]

Та коли з машинами все ж доводиться битися, тепер це майже завжди досвід, який запам'ятовується. Ще у попередній частині нам обіцяли цікаві битви, де потрібно розкинути мізками, використовувати свої тактичні й стратегічні здібності, реакцію і креативність. Ця обіцянка тоді не була виконана — всі бої зводилися до тупого спаму кнопками геймпада.

У Horizon Forbidden West навіть найслабших машин просто заспамити не вийде ніяк. Розробники перестали жаліти гравців і підкрутили баланс так, що тепер якщо просто бити машину «в лоб», заподіяна шкода буде десь на рівні статпохибки. Для того, аби справді перемогти роботизовану тварюку, треба дійсно знайти слабкі місця і бити лише туди, а також користуватися отрутою, електрикою чи вогнем, якщо машина має слабкість до відповідного елемента.

Хоча, на нашу думку, тепер навіть «нормальний» рівень складності є занадто важким, все одно це круто, коли про кожну битву з машиною хочеться розповідати. Шкода, що того ж самого не скажеш про людей — противники-люди неймовірно тупі, а ще Guerrilla полінувалися додати більше моделей, тож місцями вам протистоятимуть загони клонів з однаковою зовнішністю і навіть зачісками (хоча це був би дешевий засіб збільшити різноманіття).

[color_title title="В цілому"]

Horizon Forbidden West однозначно потішить тих, кому сподобалася Zero Dawn в абсолютно всіх аспектах. Якщо ж розглядати гру без контексту попередниці, це яскравий і приголомшливо красивий відкритий світ зі свіжим нетривіальним сеттінгом та захопливим сюжетом, в якому надзвичайно цікаво проводити час, і з якого, скільки б не грав, виходити не хочеться.
<h2><strong>Кому сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>гравцям попередньої частини</li>
 	<li>любителям відкритих світів</li>
 	<li>любителям постапокаліптичного сеттингу</li>
 	<li>тим, кому хочеться челенджу</li>
</ul>
<h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, кому взагалі не сподобалася Horizon Zero Dawn — це значно покращена, але та ж сама гра</li>
</ul>

#гра на часі