Розвіюємо міфи про те, що геймінг — це дитяча забавка. У рубриці ви прочитаєте огляди на ігри, знайдете гру на вечір у підбірках, дізнаєтеся цікаві факти про ігрову індустрію та зрозумієте, чому ігри заробляють більше за кіноіндустрію.

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Ігри

😈 Diablo IV. Ласкаво просимо до Санктуарію. Гра на часі

🏞️ The Legend of Zelda: Tears of the Kingdom — краще та інакше. Гра на часі

<p>[color_title title="Про рубрику"]

У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.

[color_title title="Основні відомості про Stray"]
</p><ul>
 	<li><strong>Дата виходу</strong>: 19 липня 2022</li>
 	<li><strong>Платформа</strong>: <a href="https://store.playstation.com/uk-ua/product/EP2333-PPSA02101_00-STRAYSIEE0000000" target="_blank" rel="noopener">PlayStation</a>, ПК</li>
 	<li><strong>Вартість</strong>: 399₴ для ПК, 949₴ для PlayStation (безкоштовно для підписників PS Plus Extra)</li>
 	<li><strong>Платформа огляду</strong>: PlayStation 5</li>
</ul>
[color_title title="Про що гра"]

https://youtu.be/4uP2MyUL49s

Рудий бездомний кіт потрапляє у закрите й загублене кібермісто, населене харизматичними роботами зі свідомістю. Місто дуже давно закрите від зовнішнього світу. Разом з маленьким електронним помічником Б-12 наш герой-котик спробує потрапити на поверхню і розгадати таємницю цього міста.

[color_title title="Хто розробляв"]

<img class="alignnone wp-image-177137 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440">

У мережі є мало інформації про BlueTwelve Studios — розробників Stray з міста Монпельє на південному узбережжі Франції. Компанія була заснована у 2016 році, має 18 працівників (згідно з LinkedIn), і це їхній перший проєкт.

Значно більше ми знаємо про видавця. Annapurna Interactive — це відеоігровий підрозділ кінокомпанії Annapurna Pictures (стрічки «Вона», «Примарна нитка», «Влада» та інші). Як і материнська компанія, ігровий видавець спеціалізується на «ризикованих» з комерційної точки зору проєктах з високою мистецькою цінністю.

Першим проєктом видавця стала гра What Remains of Edith Finch, а ще компанія випустила Sayonara Wild Hearts, The Pathless, Maquette та багато інших незалежних проєктів.
<h2>Звична історія незвичними очима</h2>
<img class="alignnone wp-image-177131 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440">

Зав'язка сюжету проста — ваш вусатий герой подорожує якоюсь величезною і явно закинутою технічною спорудою разом зі зграєю інших котиків. Під час невдалого стрибка він провалюється на нижні рівні споруди, з яких нема виходу на поверхню. Так починається його соло-мандрівка.

Авжеж, розробники Stray чудово знали, що робили. Вже у перші хвилини проходження розумієш, що не влюбитися в рудого хвостаня, за якого гратимеш наступні кілька годин, просто не вийде. За допомогою геймпада можна понявкати (і за це навіть дадуть ачівку), поскребсти кігтиками об дерево, потоптати лапками килим чи прилягти помуркотіти на подушці (DualSense у цей момент приємно вібрує своєю гаптік-віддачею).

https://twitter.com/eywind/status/1550816501791334402

Під час своєї подорожі котик знаходить сліди загубленої цивілізації, а згодом — помічника, маленького робота B-12, який працюватиме для нього перекладачем, матиме ще кілька дуже корисних функцій, а також ключову сюжетну роль.

<img class="alignnone wp-image-177141 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440">

Врешті решт, двоє наших героїв дістаються першого поселення, де зустрічаються з іншими свідомими роботами. На цьому моменті ми розуміємо, що перед нами — антиутопія, але очима стороннього спостерігача, який не має ані змоги, ані бажання брати участь у її повсякденному житті, адже є котом. У свою чергу, ми, як гравці, можемо спостерігати і бачити, наскільки дивними, а подекуди абсурдними є переконання місцевих мешканців-роботів.

Втім, прийом, який замислили автори, щоб незвично розкрити класичний сюжет, не спрацьовує повною мірою, і ось чому.
<h2><strong>Press O to Meow</strong></h2>
<img class="alignnone wp-image-177135 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440">

Попри величезний потенціал того світу, який замислили розробники, розкривається він украй бідно. На локаціях практично нема додаткових матеріалів, збором яких можна займатися. Є уривчасті спогади робота B-12, яких не дуже багато і які не дають цільної картини. Є наші власні спостереження за дизайном світу і маленькими деталями, але і їх також замало залишили нам розробники, щоб можна було щось зрозуміти.

Та навіть не це є головною проблемою.

Ми любимо відеоігри за те, що вони дозволяють вжитися в роль героя та поглянути на світ його очима. Задля досягнення цього ефекту розробники використовують геймплейні механіки, які пов'язують наші емоції та викиди гормонів з тим, що відбувається на екрані — щоб гравець відчував себе учасником подій, а не спостерігачем.

<img class="alignnone wp-image-177139 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440">

У Stray таких механік буквально нема. Після проходження вступної частини, коли ти очікуєш, що от зараз тобі почнуть давати нові можливості і розкривати геймплей в усій красі... цього не відбувається.

Тут одразу згадується інший французький проєкт — A Plague Tale: Innocence. Ця гра була теж прямолінійною історією без відгалужень і особливої свободи для гравця, але водночас вражала різноманіттям механік, коли кожен поворот сюжету мав своє унікальне геймплейне відображення.

Stray, на жаль, цим похизуватися не може, бо фактично все, що показують у вступній частині, і є геймплей. І далі нового майже не буде.

<img class="alignnone wp-image-177143 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440">

Зрозуміло це стає ближче до середини сюжету, і від цього стає досить сумно. Доходить до того, що в певні моменти проходження ти сам сидиш і думаєш: «О, а ось тут можна було б прикрутити котячий стелс», «А ось це — місце для бійки», «А тут було б круто...».

У результаті, те, що гравець мимоволі починає виконувати роботу геймдизайнера, руйнує стан зануреності і не дозволяє, власне, побачити антиутопічний світ роботів очима кота — тобто, гра не працює в тому головному вимірі, заради якого її робили.
<h2><strong>Кіт у мішку</strong></h2>
<img class="alignnone wp-image-177145 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440">

Не зрозумійте неправильно. Stray — це цікава, незвична, не поверхнева і щемка історія, яка варта вашої уваги. Проте, студії BlueTwelve ще доведеться зрозуміти, що для створення героїв і світів, до яких хочется прив'язатися, недостатньо призначити «мяв» на кнопку геймпада.
<h2><strong>Кому сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, хто любить котів</li>
 	<li>тим, хто любить кіберпанківські антиутопії</li>
</ul>
<h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, для кого геймплей є важливим</li>
</ul>

	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про рубрику		</span>	</h3><p>У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.</p><p>Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Основні відомості про Stray		</span>	</h3><ul><li><strong>Дата виходу</strong>: 19 липня 2022</li><li><strong>Платформа</strong>: <a href="https://store.playstation.com/uk-ua/product/EP2333-PPSA02101_00-STRAYSIEE0000000" target="_blank" rel="noopener">PlayStation</a>, ПК</li><li><strong>Вартість</strong>: 399₴ для ПК, 949₴ для PlayStation (безкоштовно для підписників PS Plus Extra)</li><li><strong>Платформа огляду</strong>: PlayStation 5</li></ul>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про що гра		</span>	</h3><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/4uP2MyUL49s"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Рудий бездомний кіт потрапляє у закрите й загублене кібермісто, населене харизматичними роботами зі свідомістю. Місто дуже давно закрите від зовнішнього світу. Разом з маленьким електронним помічником Б-12 наш герой-котик спробує потрапити на поверхню і розгадати таємницю цього міста.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Хто розробляв		</span>	</h3><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-177137 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>У мережі є мало інформації про BlueTwelve Studios — розробників Stray з міста Монпельє на південному узбережжі Франції. Компанія була заснована у 2016 році, має 18 працівників (згідно з LinkedIn), і це їхній перший проєкт.</p><p>Значно більше ми знаємо про видавця. Annapurna Interactive — це відеоігровий підрозділ кінокомпанії Annapurna Pictures (стрічки «Вона», «Примарна нитка», «Влада» та інші). Як і материнська компанія, ігровий видавець спеціалізується на «ризикованих» з комерційної точки зору проєктах з високою мистецькою цінністю.</p><p>Першим проєктом видавця стала гра What Remains of Edith Finch, а ще компанія випустила Sayonara Wild Hearts, The Pathless, Maquette та багато інших незалежних проєктів.</p><h2>Звична історія незвичними очима</h2><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-177131 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>Зав&#8217;язка сюжету проста — ваш вусатий герой подорожує якоюсь величезною і явно закинутою технічною спорудою разом зі зграєю інших котиків. Під час невдалого стрибка він провалюється на нижні рівні споруди, з яких нема виходу на поверхню. Так починається його соло-мандрівка.</p><p>Авжеж, розробники Stray чудово знали, що робили. Вже у перші хвилини проходження розумієш, що не влюбитися в рудого хвостаня, за якого гратимеш наступні кілька годин, просто не вийде. За допомогою геймпада можна понявкати (і за це навіть дадуть ачівку), поскребсти кігтиками об дерево, потоптати лапками килим чи прилягти помуркотіти на подушці (DualSense у цей момент приємно вібрує своєю гаптік-віддачею).</p><div class="embedded-twitter"><blockquote class="twitter-tweet"><p lang="en" dir="ltr"><a href="https://twitter.com/Interior/status/1550816501791334402"></a></p></blockquote></div><p>Під час своєї подорожі котик знаходить сліди загубленої цивілізації, а згодом — помічника, маленького робота B-12, який працюватиме для нього перекладачем, матиме ще кілька дуже корисних функцій, а також ключову сюжетну роль.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-177141 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>Врешті решт, двоє наших героїв дістаються першого поселення, де зустрічаються з іншими свідомими роботами. На цьому моменті ми розуміємо, що перед нами — антиутопія, але очима стороннього спостерігача, який не має ані змоги, ані бажання брати участь у її повсякденному житті, адже є котом. У свою чергу, ми, як гравці, можемо спостерігати і бачити, наскільки дивними, а подекуди абсурдними є переконання місцевих мешканців-роботів.</p><p>Втім, прийом, який замислили автори, щоб незвично розкрити класичний сюжет, не спрацьовує повною мірою, і ось чому.</p><h2><strong>Press O to Meow</strong></h2><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-177135 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>Попри величезний потенціал того світу, який замислили розробники, розкривається він украй бідно. На локаціях практично нема додаткових матеріалів, збором яких можна займатися. Є уривчасті спогади робота B-12, яких не дуже багато і які не дають цільної картини. Є наші власні спостереження за дизайном світу і маленькими деталями, але і їх також замало залишили нам розробники, щоб можна було щось зрозуміти.</p><p>Та навіть не це є головною проблемою.</p><p>Ми любимо відеоігри за те, що вони дозволяють вжитися в роль героя та поглянути на світ його очима. Задля досягнення цього ефекту розробники використовують геймплейні механіки, які пов&#8217;язують наші емоції та викиди гормонів з тим, що відбувається на екрані — щоб гравець відчував себе учасником подій, а не спостерігачем.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-177139 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>У Stray таких механік буквально нема. Після проходження вступної частини, коли ти очікуєш, що от зараз тобі почнуть давати нові можливості і розкривати геймплей в усій красі&#8230; цього не відбувається.</p><p>Тут одразу згадується інший французький проєкт — A Plague Tale: Innocence. Ця гра була теж прямолінійною історією без відгалужень і особливої свободи для гравця, але водночас вражала різноманіттям механік, коли кожен поворот сюжету мав своє унікальне геймплейне відображення.</p><p>Stray, на жаль, цим похизуватися не може, бо фактично все, що показують у вступній частині, і є геймплей. І далі нового майже не буде.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-177143 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>Зрозуміло це стає ближче до середини сюжету, і від цього стає досить сумно. Доходить до того, що в певні моменти проходження ти сам сидиш і думаєш: «О, а ось тут можна було б прикрутити котячий стелс», «А ось це — місце для бійки», «А тут було б круто&#8230;».</p><p>У результаті, те, що гравець мимоволі починає виконувати роботу геймдизайнера, руйнує стан зануреності і не дозволяє, власне, побачити антиутопічний світ роботів очима кота — тобто, гра не працює в тому головному вимірі, заради якого її робили.</p><h2><strong>Кіт у мішку</strong></h2><p><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-177145 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>Не зрозумійте неправильно. Stray — це цікава, незвична, не поверхнева і щемка історія, яка варта вашої уваги. Проте, студії BlueTwelve ще доведеться зрозуміти, що для створення героїв і світів, до яких хочется прив&#8217;язатися, недостатньо призначити «мяв» на кнопку геймпада.</p><h2><strong>Кому сподобається</strong></h2><ul><li>тим, хто любить котів</li><li>тим, хто любить кіберпанківські антиутопії</li></ul><h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2><ul><li>тим, для кого геймплей є важливим</li></ul>

[color_title title="Про рубрику"]

У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.

[color_title title="Основні відомості про Stray"]
<ul>
 	<li><strong>Дата виходу</strong>: 19 липня 2022</li>
 	<li><strong>Платформа</strong>: <a href="https://store.playstation.com/uk-ua/product/EP2333-PPSA02101_00-STRAYSIEE0000000" target="_blank" rel="noopener">PlayStation</a>, ПК</li>
 	<li><strong>Вартість</strong>: 399₴ для ПК, 949₴ для PlayStation (безкоштовно для підписників PS Plus Extra)</li>
 	<li><strong>Платформа огляду</strong>: PlayStation 5</li>
</ul>
[color_title title="Про що гра"]

https://youtu.be/4uP2MyUL49s

Рудий бездомний кіт потрапляє у закрите й загублене кібермісто, населене харизматичними роботами зі свідомістю. Місто дуже давно закрите від зовнішнього світу. Разом з маленьким електронним помічником Б-12 наш герой-котик спробує потрапити на поверхню і розгадати таємницю цього міста.

[color_title title="Хто розробляв"]

<img class="alignnone wp-image-177137 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723153929-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" />

У мережі є мало інформації про BlueTwelve Studios — розробників Stray з міста Монпельє на південному узбережжі Франції. Компанія була заснована у 2016 році, має 18 працівників (згідно з LinkedIn), і це їхній перший проєкт.

Значно більше ми знаємо про видавця. Annapurna Interactive — це відеоігровий підрозділ кінокомпанії Annapurna Pictures (стрічки «Вона», «Примарна нитка», «Влада» та інші). Як і материнська компанія, ігровий видавець спеціалізується на «ризикованих» з комерційної точки зору проєктах з високою мистецькою цінністю.

Першим проєктом видавця стала гра What Remains of Edith Finch, а ще компанія випустила Sayonara Wild Hearts, The Pathless, Maquette та багато інших незалежних проєктів.
<h2>Звична історія незвичними очима</h2>
<img class="alignnone wp-image-177131 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723142405-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" />

Зав'язка сюжету проста — ваш вусатий герой подорожує якоюсь величезною і явно закинутою технічною спорудою разом зі зграєю інших котиків. Під час невдалого стрибка він провалюється на нижні рівні споруди, з яких нема виходу на поверхню. Так починається його соло-мандрівка.

Авжеж, розробники Stray чудово знали, що робили. Вже у перші хвилини проходження розумієш, що не влюбитися в рудого хвостаня, за якого гратимеш наступні кілька годин, просто не вийде. За допомогою геймпада можна понявкати (і за це навіть дадуть ачівку), поскребсти кігтиками об дерево, потоптати лапками килим чи прилягти помуркотіти на подушці (DualSense у цей момент приємно вібрує своєю гаптік-віддачею).

https://twitter.com/eywind/status/1550816501791334402

Під час своєї подорожі котик знаходить сліди загубленої цивілізації, а згодом — помічника, маленького робота B-12, який працюватиме для нього перекладачем, матиме ще кілька дуже корисних функцій, а також ключову сюжетну роль.

<img class="alignnone wp-image-177141 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150433-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" />

Врешті решт, двоє наших героїв дістаються першого поселення, де зустрічаються з іншими свідомими роботами. На цьому моменті ми розуміємо, що перед нами — антиутопія, але очима стороннього спостерігача, який не має ані змоги, ані бажання брати участь у її повсякденному житті, адже є котом. У свою чергу, ми, як гравці, можемо спостерігати і бачити, наскільки дивними, а подекуди абсурдними є переконання місцевих мешканців-роботів.

Втім, прийом, який замислили автори, щоб незвично розкрити класичний сюжет, не спрацьовує повною мірою, і ось чому.
<h2><strong>Press O to Meow</strong></h2>
<img class="alignnone wp-image-177135 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220719170200-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" />

Попри величезний потенціал того світу, який замислили розробники, розкривається він украй бідно. На локаціях практично нема додаткових матеріалів, збором яких можна займатися. Є уривчасті спогади робота B-12, яких не дуже багато і які не дають цільної картини. Є наші власні спостереження за дизайном світу і маленькими деталями, але і їх також замало залишили нам розробники, щоб можна було щось зрозуміти.

Та навіть не це є головною проблемою.

Ми любимо відеоігри за те, що вони дозволяють вжитися в роль героя та поглянути на світ його очима. Задля досягнення цього ефекту розробники використовують геймплейні механіки, які пов'язують наші емоції та викиди гормонів з тим, що відбувається на екрані — щоб гравець відчував себе учасником подій, а не спостерігачем.

<img class="alignnone wp-image-177139 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150829_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" />

У Stray таких механік буквально нема. Після проходження вступної частини, коли ти очікуєш, що от зараз тобі почнуть давати нові можливості і розкривати геймплей в усій красі... цього не відбувається.

Тут одразу згадується інший французький проєкт — A Plague Tale: Innocence. Ця гра була теж прямолінійною історією без відгалужень і особливої свободи для гравця, але водночас вражала різноманіттям механік, коли кожен поворот сюжету мав своє унікальне геймплейне відображення.

Stray, на жаль, цим похизуватися не може, бо фактично все, що показують у вступній частині, і є геймплей. І далі нового майже не буде.

<img class="alignnone wp-image-177143 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723150909_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" />

Зрозуміло це стає ближче до середини сюжету, і від цього стає досить сумно. Доходить до того, що в певні моменти проходження ти сам сидиш і думаєш: «О, а ось тут можна було б прикрутити котячий стелс», «А ось це — місце для бійки», «А тут було б круто...».

У результаті, те, що гравець мимоволі починає виконувати роботу геймдизайнера, руйнує стан зануреності і не дозволяє, власне, побачити антиутопічний світ роботів очима кота — тобто, гра не працює в тому головному вимірі, заради якого її робили.
<h2><strong>Кіт у мішку</strong></h2>
<img class="alignnone wp-image-177145 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/Stray_20220723173719_1-scaled.jpg" alt="" width="2560" height="1440" />

Не зрозумійте неправильно. Stray — це цікава, незвична, не поверхнева і щемка історія, яка варта вашої уваги. Проте, студії BlueTwelve ще доведеться зрозуміти, що для створення героїв і світів, до яких хочется прив'язатися, недостатньо призначити «мяв» на кнопку геймпада.
<h2><strong>Кому сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, хто любить котів</li>
 	<li>тим, хто любить кіберпанківські антиутопії</li>
</ul>
<h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, для кого геймплей є важливим</li>
</ul>

😿 Гра на часі: Stray — про загубленого котика та втрачені можливості

<p>[color_title title="Про рубрику"]

У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.

[color_title title="Основні відомості про Diablo Immortal"]
</p><ul>
 	<li><strong>Дата виходу</strong>: 2 червня 2022</li>
 	<li><strong>Платформа</strong>: <a href="https://apps.apple.com/us/app/diablo-immortal/id1492005122" target="_blank" rel="noopener">iOS</a>, <a href="https://play.google.com/store/apps/details?id=com.blizzard.diablo.immortal&hl=uk&gl=US" target="_blank" rel="noopener">Android</a>, <a href="https://diabloimmortal.blizzard.com/en-us/" target="_blank" rel="noopener">Windows</a></li>
 	<li><strong>Вартість</strong>: безкоштовно (мікротранзакції)</li>
 	<li><strong>Платформи огляду</strong>: iPhone XS Max, iPhone 13, iPad Air (2020)</li>
</ul>
[color_title title="Про що гра"]

https://youtu.be/mfm0VHQJZxE

<strong>Diablo Immortal</strong> — це спін-офф культової серії Diablo переважно для мобільних платформ. Місце дії — світ <strong>Санктуарій</strong> через п'ять років після подій Diablo II, але до початку Diablo III. Ви потрапляєте до містечка <strong>Вортем</strong>, яке тероризують окультисти та нежить. Поки ви розбираєтеся з цією проблемою, виявляється, що її причина — в уламках Світового каменя, який зруйнували наприкінці другої частини гри. Разом із вже відомим вам за всіма іншими іграми серії дідуганом <strong>Декардом Каїном</strong> ви будете шукати ці уламки та знищувати, щоб мертві залишалися у своїх могилах.

[color_title title="Хто розробляв"]

Для створення цієї гри <strong>Blizzard Entertainment</strong> об'єдналися з <strong>NetEase</strong> — китайським інтернет-гігантом, який є видавцем World of Warcraft, Overwatch та StarCraft II на території КНР.

Щоб ви одразу не закрили цей матеріал після такого одкровення, проспойлерю: китайський розробник — не означає погана гра. А в цьому випадку так тим більше.

[color_title title="Чи працює Diablo на мобільних платформах взагалі"]

https://youtu.be/50KBNQe5hTM

Дуже добре пам'ятаю <strong>BlizzCon</strong> 2018 року і з якою нищівною критикою стикнулися в Blizzard, коли анонсували Diablo Immortal. Вибухнула емоціями навіть зала, заповнена відчайдушними прихильниками компанії. Хоча розробників було шкода, фанатів також можна зрозуміти. На перший погляд, Blizzard зробила рівно ті дві речі, які ненавидять хардкорні геймери: перетворила улюблений всесвіт на MMO та ще й зробила її безкоштовною з мікротранзакціями.

Минуло чотири довгих роки з анонсу. Зараз з усією впевненістю можна сказати, що обурення фанатів світу Diablo було принамні частково передчасним і перебільшеним (хоча, хтозна, можливо воно й вплинуло на те, в якому напрямку пішла розробка Diablo Immortal).

[gallery ids="168864,168866,168862"]

Оглядач Engadget <a href="https://www.engadget.com/diablo-immortal-review-120001807.html" target="_blank" rel="noopener">зазначив</a>, що «Diablo Immortal працює як підходящий сіквел своїх попередників більше, ніж була колись Diablo III», і я схильний погодитися з цією думкою. Розробникам не просто вдалося абсолютно і майже без компромісів перенести той геймплей, за який ми любимо серію, але й наблизити його до динаміки другої частини — коли вороги проактивно нападають на вашого героя цілою ордою, а не просто чекають, поки ви до них захочете дійти.

Єдиною поступкою мобільності залишилися розміри локацій — у Diablo Immortal ви стикнетеся з дозавантаженням рівнів значно частіше, ніж у Diablo III. Вони не тривають довго, принаймні на досить потужних смартфонах, та все ж дещо впливають на враження від гри.

В усьому іншому — так, це Diablo: ви обираєте героя (всього у вас є п'ять слотів для створення нових героїв), просуваєтеся по сюжету, проходите підземелля і знищуєте різноманітні породження пекла немов ЗСУ російські війська. З них випадає багато цікавих речей, які ви можете вдіти на свого персонажа, щоб ще ефективніше знищувати монстрів.

[gallery ids="168858,168856,168860"]

Якщо розглядати Diablo Immortal без контексту всієї франшизи, то це однозначно одна з найкращих мобільних ігор всіх часів і народів. На високих налаштуваннях графіки вона ще й виглядає набагато краще, ніж її десктопний старший брат Diablo III. Разом з тим, оптимізація виконана досить непогано — навіть iPhone XS Max, якому вже скоро буде чотири роки, справляється з грою доволі непогано.

Те ж саме можна сказати про мобільне керування — зручне і не викликає роздратування на відміну від багатьох інших ігор, ядро геймплею яких було перенесено з десктопних платформ чи консолей. Незначний дискомфорт відчуватимуть лише власники смартфонів з дисплеями менш ніж 6 дюймів. Проте, найпопулярніші моделі на ринку сьогодні вже перетинають цю позначку — як на iOS, так і на Android. Найбільш зручно грати ж на iPad — очевидно.

Ще один момент, до якого варто приготуватися: величезна кількість контенту та висока якість графіки вимагають багато місця на вашому девайсі. Гра відніме приблизно 12-13 Гб сховища вашого девайса.

<img class="alignnone wp-image-168854 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-1.jpeg" alt="" width="1400" height="973">

[color_title title="Чи працює Diablo як MMO"]

Ось тут все ускладнюється. З одного боку, Diablo Immortal створює враження, що ви в усьому цьому не єдиний і неповторний рятівник, вас таких багато, ви можете об'єднуватися, і робити це доволі легко — на відміну від Diablo III, де мета була схожою, але реалізувати добре це не вийшло. Для гравців, які люблять проходити ігри у кооперативі, однозначно це буде плюсом. Можна швидко знайти партнерів для рейду у підземелля та на босів, спільно проходити квести й контракти (щоденні квести на вбивство монстрів у різних локаціях).

<img class="alignnone wp-image-168883 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-13.jpg" alt="" width="2360" height="1640">

Водночас оскільки значна частина ігрового світу є спільною для всіх гравців, якщо ви не хочете грати в партіях або ніхто навколо не хоче вас приймати в групу, може скластися ситуація, коли монстрів для виконання квесту вам просто буде не вистачати. Це звична ситуація для гравців у MMO, але від того не стає менш дратівливою. Вона руйнує динаміку і темп гри, бо іноді доведеться по декілька хвилин бігати у пошуках 10 вовків, окультистів чи ще якихось чортів, бо навколо багато людей з таким же квестом, які зачищують локацію раніше вас.

Ще одна несподіванка, яка раптом опинилася у 2022 році з часів старих MMORPG десятирічної давнини — це різні сервери й неможливість грати з людьми на інших серверах, про що ніде не попереджають. Ба більше — на сьогодні нема опції перенести персонажа на інший сервер. Тож якщо ви хочете розпочати грати з друзями, домовляйтеся про сервер завчасно.

https://youtu.be/dwcHFD7jPqo

[color_title title="Цей Діабло робить боляче інакше"]

<img class="alignnone wp-image-168881 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-12.jpg" alt="" width="2360" height="1640">

Мало хто знає, що за дев'ятьма колами пекла Данте є десяте — для розробників ігор з мікротранзакціями. Чи потраплять туди творці Diablo Immortal, теж питання неоднозначне. Під час проходження одиночного контенту — кампанії, щоденних активностей тощо — жодного разу я не стикнувся з необхідністю задонатити.

Після проходження сюжету за один клас можна перепробувати пограти ще чотирма персонажами. Таким чином, ви отримуєте 30-50 годин фанового геймплею практично безкоштовно. Це дуже непогана пропозиція. Пам'ятайте про це перед тим, як читати далі.

<img class="alignnone wp-image-168877 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-10.jpg" alt="" width="2360" height="1640">

Складності розпочинаються, коли ви захочете зробити те, що роблять у Diablo всі — зібрати крутий білд з найкращих речей. Для цього вам потрібно ходити у спеціальні підземелля, доступ до яких відкривається «гербами»-модифікаторами. За допомогою цих гербів наприкінці проходження ви отримаєте дорогоцінні камені, що вставляються у ваші речі й підсилюють їхні характеристики. Це, врешті решт, і є основний метод посилення вашого персонажа.

Фактично виходить, що це такі лутбокси — тільки, на відміну від інших ігор, щоб відкрити їх, вам потрібно спочатку пройти підземелля. Герби дають безкоштовно, але настільки мало, що збирати нормальний білд лише з ними доведеться роками. Ще їх можна купити в магазині за реальні гроші. Але навіть якщо ви заплатили, це не означає, що ви отримаєте бажані камінчики.

<img class="alignnone wp-image-168879 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-11.jpg" alt="" width="2360" height="1640">

Шанси випадіння хороших каменів настільки маленькі, що на реддіті є люди, які витратили на мікротранзакції по кілька тисяч доларів, але так і не отримали жодного легендарного каменя високого рівня. Нещодавно блогер <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/06/06/diablo-immortal-stonks/" target="_blank" rel="noopener">підрахував</a>, що для досягнення максимального розвитку героя необхідно витратити близько $110 тис. доларів — і навіть це лише теоретичні підрахунки.

Крім гербів, у магазині можна придбати різноманітну косметику для персонажа, а також бойовий пропуск, який даватиме певні бонуси протягом одного сезону.

<img class="alignnone wp-image-168873 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-8.jpg" alt="" width="2360" height="1640">
<h2><strong>У підсумку</strong></h2>
Diablo Immortal — це чудова гра і точно одна з найкращих ігор на мобільних платформах в принципі. Ви проведете там декілька десятків годин, про які ви точно не пошкодуєте: грати весело і цікаво. Проте, якщо для вас серія Diablo цінна ендгеймом, коли сюжет пройдено, і залишається лише збирати якомога кращі обладунки й експериментувати з характеристиками, готуйтеся викладати багато грошей. Або просто видаліть Diablo Immortal зі свого смартфона і встановіть на комп'ютер Diablo III чи ремастер Diablo II. Там, принаймні, це все на місці.
<h2><strong>Кому сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>фанатам світу Diablo, які відкриті до мобільних ігор</li>
 	<li>поціновувачам мобільних MMO</li>
 	<li>людям з високим рівнем доходів, які люблять експериментувати з ігровими механіками</li>
</ul>
<h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, хто хоче продовжувати багато грати після завершення сюжетної лінії</li>
</ul>

[color_title title="Про рубрику"]

У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.

[color_title title="Основні відомості про Diablo Immortal"]
<ul>
 	<li><strong>Дата виходу</strong>: 2 червня 2022</li>
 	<li><strong>Платформа</strong>: <a href="https://apps.apple.com/us/app/diablo-immortal/id1492005122" target="_blank" rel="noopener">iOS</a>, <a href="https://play.google.com/store/apps/details?id=com.blizzard.diablo.immortal&amp;hl=uk&amp;gl=US" target="_blank" rel="noopener">Android</a>, <a href="https://diabloimmortal.blizzard.com/en-us/" target="_blank" rel="noopener">Windows</a></li>
 	<li><strong>Вартість</strong>: безкоштовно (мікротранзакції)</li>
 	<li><strong>Платформи огляду</strong>: iPhone XS Max, iPhone 13, iPad Air (2020)</li>
</ul>
[color_title title="Про що гра"]

https://youtu.be/mfm0VHQJZxE

<strong>Diablo Immortal</strong> — це спін-офф культової серії Diablo переважно для мобільних платформ. Місце дії — світ <strong>Санктуарій</strong> через п'ять років після подій Diablo II, але до початку Diablo III. Ви потрапляєте до містечка <strong>Вортем</strong>, яке тероризують окультисти та нежить. Поки ви розбираєтеся з цією проблемою, виявляється, що її причина — в уламках Світового каменя, який зруйнували наприкінці другої частини гри. Разом із вже відомим вам за всіма іншими іграми серії дідуганом <strong>Декардом Каїном</strong> ви будете шукати ці уламки та знищувати, щоб мертві залишалися у своїх могилах.

[color_title title="Хто розробляв"]

Для створення цієї гри <strong>Blizzard Entertainment</strong> об'єдналися з <strong>NetEase</strong> — китайським інтернет-гігантом, який є видавцем World of Warcraft, Overwatch та StarCraft II на території КНР.

Щоб ви одразу не закрили цей матеріал після такого одкровення, проспойлерю: китайський розробник — не означає погана гра. А в цьому випадку так тим більше.

[color_title title="Чи працює Diablo на мобільних платформах взагалі"]

https://youtu.be/50KBNQe5hTM

Дуже добре пам'ятаю <strong>BlizzCon</strong> 2018 року і з якою нищівною критикою стикнулися в Blizzard, коли анонсували Diablo Immortal. Вибухнула емоціями навіть зала, заповнена відчайдушними прихильниками компанії. Хоча розробників було шкода, фанатів також можна зрозуміти. На перший погляд, Blizzard зробила рівно ті дві речі, які ненавидять хардкорні геймери: перетворила улюблений всесвіт на MMO та ще й зробила її безкоштовною з мікротранзакціями.

Минуло чотири довгих роки з анонсу. Зараз з усією впевненістю можна сказати, що обурення фанатів світу Diablo було принамні частково передчасним і перебільшеним (хоча, хтозна, можливо воно й вплинуло на те, в якому напрямку пішла розробка Diablo Immortal).

[gallery ids="168864,168866,168862"]

Оглядач Engadget <a href="https://www.engadget.com/diablo-immortal-review-120001807.html" target="_blank" rel="noopener">зазначив</a>, що «Diablo Immortal працює як підходящий сіквел своїх попередників більше, ніж була колись Diablo III», і я схильний погодитися з цією думкою. Розробникам не просто вдалося абсолютно і майже без компромісів перенести той геймплей, за який ми любимо серію, але й наблизити його до динаміки другої частини — коли вороги проактивно нападають на вашого героя цілою ордою, а не просто чекають, поки ви до них захочете дійти.

Єдиною поступкою мобільності залишилися розміри локацій — у Diablo Immortal ви стикнетеся з дозавантаженням рівнів значно частіше, ніж у Diablo III. Вони не тривають довго, принаймні на досить потужних смартфонах, та все ж дещо впливають на враження від гри.

В усьому іншому — так, це Diablo: ви обираєте героя (всього у вас є п'ять слотів для створення нових героїв), просуваєтеся по сюжету, проходите підземелля і знищуєте різноманітні породження пекла немов ЗСУ російські війська. З них випадає багато цікавих речей, які ви можете вдіти на свого персонажа, щоб ще ефективніше знищувати монстрів.

[gallery ids="168858,168856,168860"]

Якщо розглядати Diablo Immortal без контексту всієї франшизи, то це однозначно одна з найкращих мобільних ігор всіх часів і народів. На високих налаштуваннях графіки вона ще й виглядає набагато краще, ніж її десктопний старший брат Diablo III. Разом з тим, оптимізація виконана досить непогано — навіть iPhone XS Max, якому вже скоро буде чотири роки, справляється з грою доволі непогано.

Те ж саме можна сказати про мобільне керування — зручне і не викликає роздратування на відміну від багатьох інших ігор, ядро геймплею яких було перенесено з десктопних платформ чи консолей. Незначний дискомфорт відчуватимуть лише власники смартфонів з дисплеями менш ніж 6 дюймів. Проте, найпопулярніші моделі на ринку сьогодні вже перетинають цю позначку — як на iOS, так і на Android. Найбільш зручно грати ж на iPad — очевидно.

Ще один момент, до якого варто приготуватися: величезна кількість контенту та висока якість графіки вимагають багато місця на вашому девайсі. Гра відніме приблизно 12-13 Гб сховища вашого девайса.

<img class="alignnone wp-image-168854 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-1.jpeg" alt="" width="1400" height="973" />

[color_title title="Чи працює Diablo як MMO"]

Ось тут все ускладнюється. З одного боку, Diablo Immortal створює враження, що ви в усьому цьому не єдиний і неповторний рятівник, вас таких багато, ви можете об'єднуватися, і робити це доволі легко — на відміну від Diablo III, де мета була схожою, але реалізувати добре це не вийшло. Для гравців, які люблять проходити ігри у кооперативі, однозначно це буде плюсом. Можна швидко знайти партнерів для рейду у підземелля та на босів, спільно проходити квести й контракти (щоденні квести на вбивство монстрів у різних локаціях).

<img class="alignnone wp-image-168883 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-13.jpg" alt="" width="2360" height="1640" />

Водночас оскільки значна частина ігрового світу є спільною для всіх гравців, якщо ви не хочете грати в партіях або ніхто навколо не хоче вас приймати в групу, може скластися ситуація, коли монстрів для виконання квесту вам просто буде не вистачати. Це звична ситуація для гравців у MMO, але від того не стає менш дратівливою. Вона руйнує динаміку і темп гри, бо іноді доведеться по декілька хвилин бігати у пошуках 10 вовків, окультистів чи ще якихось чортів, бо навколо багато людей з таким же квестом, які зачищують локацію раніше вас.

Ще одна несподіванка, яка раптом опинилася у 2022 році з часів старих MMORPG десятирічної давнини — це різні сервери й неможливість грати з людьми на інших серверах, про що ніде не попереджають. Ба більше — на сьогодні нема опції перенести персонажа на інший сервер. Тож якщо ви хочете розпочати грати з друзями, домовляйтеся про сервер завчасно.

https://youtu.be/dwcHFD7jPqo

[color_title title="Цей Діабло робить боляче інакше"]

<img class="alignnone wp-image-168881 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-12.jpg" alt="" width="2360" height="1640" />

Мало хто знає, що за дев'ятьма колами пекла Данте є десяте — для розробників ігор з мікротранзакціями. Чи потраплять туди творці Diablo Immortal, теж питання неоднозначне. Під час проходження одиночного контенту — кампанії, щоденних активностей тощо — жодного разу я не стикнувся з необхідністю задонатити.

Після проходження сюжету за один клас можна перепробувати пограти ще чотирма персонажами. Таким чином, ви отримуєте 30-50 годин фанового геймплею практично безкоштовно. Це дуже непогана пропозиція. Пам'ятайте про це перед тим, як читати далі.

<img class="alignnone wp-image-168877 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-10.jpg" alt="" width="2360" height="1640" />

Складності розпочинаються, коли ви захочете зробити те, що роблять у Diablo всі — зібрати крутий білд з найкращих речей. Для цього вам потрібно ходити у спеціальні підземелля, доступ до яких відкривається «гербами»-модифікаторами. За допомогою цих гербів наприкінці проходження ви отримаєте дорогоцінні камені, що вставляються у ваші речі й підсилюють їхні характеристики. Це, врешті решт, і є основний метод посилення вашого персонажа.

Фактично виходить, що це такі лутбокси — тільки, на відміну від інших ігор, щоб відкрити їх, вам потрібно спочатку пройти підземелля. Герби дають безкоштовно, але настільки мало, що збирати нормальний білд лише з ними доведеться роками. Ще їх можна купити в магазині за реальні гроші. Але навіть якщо ви заплатили, це не означає, що ви отримаєте бажані камінчики.

<img class="alignnone wp-image-168879 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-11.jpg" alt="" width="2360" height="1640" />

Шанси випадіння хороших каменів настільки маленькі, що на реддіті є люди, які витратили на мікротранзакції по кілька тисяч доларів, але так і не отримали жодного легендарного каменя високого рівня. Нещодавно блогер <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/06/06/diablo-immortal-stonks/" target="_blank" rel="noopener">підрахував</a>, що для досягнення максимального розвитку героя необхідно витратити близько $110 тис. доларів — і навіть це лише теоретичні підрахунки.

Крім гербів, у магазині можна придбати різноманітну косметику для персонажа, а також бойовий пропуск, який даватиме певні бонуси протягом одного сезону.

<img class="alignnone wp-image-168873 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/06/diablo-8.jpg" alt="" width="2360" height="1640" />
<h2><strong>У підсумку</strong></h2>
Diablo Immortal — це чудова гра і точно одна з найкращих ігор на мобільних платформах в принципі. Ви проведете там декілька десятків годин, про які ви точно не пошкодуєте: грати весело і цікаво. Проте, якщо для вас серія Diablo цінна ендгеймом, коли сюжет пройдено, і залишається лише збирати якомога кращі обладунки й експериментувати з характеристиками, готуйтеся викладати багато грошей. Або просто видаліть Diablo Immortal зі свого смартфона і встановіть на комп'ютер Diablo III чи ремастер Diablo II. Там, принаймні, це все на місці.
<h2><strong>Кому сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>фанатам світу Diablo, які відкриті до мобільних ігор</li>
 	<li>поціновувачам мобільних MMO</li>
 	<li>людям з високим рівнем доходів, які люблять експериментувати з ігровими механіками</li>
</ul>
<h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, хто хоче продовжувати багато грати після завершення сюжетної лінії</li>
</ul>

👹 Гра на часі: Diablo Immortal доводить, що серія невмируща навіть на мобільних платформах

<p>[color_title title="Про рубрику"]

У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.

[color_title title="Основні відомості про Horizon Forbidden West"]
</p><ul>
 	<li><strong>Дата виходу</strong>: 18 лютого 2022</li>
 	<li><strong>Платформа</strong>: PlayStation 4, PlayStation 4 Pro, PlayStation 5</li>
 	<li><strong>Вартість</strong>: від 1999₴ — <a href="https://www.playstation.com/uk-ua/games/horizon-forbidden-west/" target="_blank" rel="noopener">придбати</a></li>
 	<li><strong>Платформа огляду</strong>: PlayStation 5</li>
</ul>
[color_title title="Про що гра"]

https://youtu.be/UxDWGW7Z67I

Світ Horizon — це потсапокаліптична Земля через тисячу років після масштабної війни за участю просунутих бойових роботів. Цей світ населений людьми, об'єднаними у племена, які майже не мають уявлення про те, що було до них, а їхні технології знаходяться приблизно на рівні бронзової доби. Їм доводиться співіснувати з Машинами — роботами, які нагадують тварин і динозаврів, більшість з яких є агресивними.

У першій частині франшизи, яка називалася Horizon Zero Dawn, ми знайомимося з головною героїнею Елой — рудоволосою вигнанкою з рідного племені Нора, що живе з батьком. Вона розгадує таємницю свого походження, дізнається більше про Древніх (тобто, нас) та як вони довели планету до апокаліпсису, а також відвертає світ від нової загрози, яка знову може вбити все живе.

У Horizon Forbidden West виявляться, що Елой вдалося лише відтермінувати катастрофу, а не запобігти їй. Планетою шириться червона пошесть, яка вбиває рослини, тварин та людей. Машини стають ще сильнішими та агресивнішими, а на додачу й люди так і не навчилися жити в мирі. Щоб остаточно відвернути загрозу нового вимирання, Елой відправляється на Заборонений Захід (сучасні штати Каліфорнія, Невада та Юта), населений ворожими племенами.

[color_title title="Хто розробляв"]

Для нідерландської студії Guerrilla Games франшиза Horizon, перша частина якої вийшла у 2017 році, стала дебютом у жанрі ігор з відкритим світом. До цього вони розробляли серію ексклюзивних PlayStation-шутерів Killzone, а також кілька інших маловідомих проєктів.

Ще одним важливим досягненням студії є розробка власного ігрового рушія Decima. Вперше вони використали його у Killzone Shadow Fall, на ньому ж побудовані обидві частини Horizon. Також цей рушій обрав Хідео Коджіма для своєї Death Stranding.

[color_title title="Початок"]

Horizon Zero Dawn свого часу стала однією з найуспішніших ігор на PlayStation попереднього покоління. Гравці оцінили оригінальну ідею, захопливий сюжет та, що вже там казати, неймовірні краєвиди та графіку. Проте, далеко не все у грі було ідеально, тож без порівняння Horizon Forbidden West зі своєю попередницею не обійтися, адже потрібно розуміти, чи справді розробники дослухалися до спільноти.

<img class="alignnone size-full wp-image-149961" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-scaled.jpg" alt="Horizon Forbidden West" width="2560" height="1440">

Починається гра з доволі розлогого вступу, де вам в приголомшливо красивих локаціях нагадують (або розповідають, якщо ви не грали у HZD), чим закінчилася ваша попередня пригода, а також показують перші нариси персонального конфлікту Елой і напрямок її еволюції як персонажа.

Втім, рекомендуємо якнайшвидше пробігти пролог, адже це далеко не найкраща частина гри (і трошки затягнута), хоча й містить ефектного першого боса. Ваша мета — потрапити у відкритий світ.

[color_title title="Заборонений Захід"]

Часто-густо розробники ігор у відкритому світі роблять вражаючу вступну частину з ефектними CG-роликами, талановитою постановкою та роботою камери, але коли ваш герой отримує довгоочікувану свободу, його зустрічають скриптовані сцени і персонажі з одним єдиним виразом обличчя — розмовляючі голови.

І тут перший комплімент на адресу розробників — навіть в другорядних завданнях персонажі виглядають живими, емоційними, об'ємними, а камера працює з різних ракурсів, що додає динаміки чудово озвученим діалогам (принаймні, англійською мовою).

[cut_in_image_fullwidth img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/02/horizon-forbidden-west-343.jpg" img_id="155615"]

Та все ж розмови розмовами, а світ рятувати треба. І робити це надзвичайно важко, оскільки краса цього світу приголомшує. За сюжетом в Елой на її місію часу обмаль, але швидке проходження гри сприймається буквально як злочин. Незрівнянної краси природою заходу Америки хочеться милуватися без поспіху, а фоторежим вмикати ледь не кожні декілька хвилин.

Що головне, ти не звикаєш до цих пейзажів і цей стан не проходить, навіть коли вже так добряче просунувся по сюжету.

[background_substrate_simple color="#81d742"]

<strong>Ложка дьогтю</strong>

Як і більшість ігор на нових консолях, Horizon Forbidden West пропонує два графічні режими: з високою роздільністю та 30FPS або менш високою і 60FPS. І якщо, наприклад, у Spider-Man: Miles Morales різницю у роздільності побачить хіба дуже прискіпливий гравець, то тут ситуація інакша.

Обравши плавність, ви відчутно втрачаєте в якості картинки: вона стає більш розмитою, гірше працює згладжування і освітлення. Автор цього поста врешті решт пожертвував плавністю і переключився на 30FPS, бо цим світом треба насолоджуватись. Але вибір за вами.

[/background_substrate_simple]

Та красиві декорації — це не все, що потрібно хорошому відкритому світові. У Forbidden West творці дійсно попрацювали з наповненням локацій так, аби гравець не занудьгував. Аби не створювати зайвих очікувань, одразу відзначимо: це все ще лише красиві декорації, а не екосистема. Так, подекуди вам зустрічатимуться сцени боїв місцевих мешканців з машинами, що додає атмосфери, але всі вони заскриптовані, це не випадкові зіткнення агентів, що живуть самі по собі.

Натомість в Guerrilla Games вирішили піти дещо іншим шляхом. Світ став набагато щільнішим: ключові локації розташовані неподалік одна від одної, вас не ганяють з одного кінця мапи в інший, а на шляху постійно зустрічається щось цікавеньке. Велика щільність подій значно прискорила динаміку гри.

Крім того, тепер Елой може видиратися в набагато більшку кількість важкодоступних місць, ніж раніше. Це все ще не Assassin's Creed, де гравцю доступно буквально все, та набагато краще, ніж раніше. До широкого переліку інструментів героїні додали «зельдоподібний» параглайдер, за допомогою якого можна планирувати з високих пагорбів чи веж.

А ще, уникати машин у відкритому світі стало легше, і це, як не дивно, плюс. У Horizon Zero Dawn подорож локаціями іноді перетворювалася на моральні тортури, бо між сюжетними локаціями гравець може пережити з десяток одноманітних і нудних боїв. Разом із до-о-овгими завантаженнями на PS4 після використання «телепортів» це добряче било по мотивації взагалі закінчити гру. В Horizon Forbidden West точками швидкого переміщення користуватися не хочеться взагалі — навіть коли відвідуєш локації, де вже був.

[cut_in_video_fullwidth video="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/02/Aloy-Machine-Weak-Point-2.mp4" video_id="155592"]

Та коли з машинами все ж доводиться битися, тепер це майже завжди досвід, який запам'ятовується. Ще у попередній частині нам обіцяли цікаві битви, де потрібно розкинути мізками, використовувати свої тактичні й стратегічні здібності, реакцію і креативність. Ця обіцянка тоді не була виконана — всі бої зводилися до тупого спаму кнопками геймпада.

У Horizon Forbidden West навіть найслабших машин просто заспамити не вийде ніяк. Розробники перестали жаліти гравців і підкрутили баланс так, що тепер якщо просто бити машину «в лоб», заподіяна шкода буде десь на рівні статпохибки. Для того, аби справді перемогти роботизовану тварюку, треба дійсно знайти слабкі місця і бити лише туди, а також користуватися отрутою, електрикою чи вогнем, якщо машина має слабкість до відповідного елемента.

Хоча, на нашу думку, тепер навіть «нормальний» рівень складності є занадто важким, все одно це круто, коли про кожну битву з машиною хочеться розповідати. Шкода, що того ж самого не скажеш про людей — противники-люди неймовірно тупі, а ще Guerrilla полінувалися додати більше моделей, тож місцями вам протистоятимуть загони клонів з однаковою зовнішністю і навіть зачісками (хоча це був би дешевий засіб збільшити різноманіття).

[color_title title="В цілому"]

Horizon Forbidden West однозначно потішить тих, кому сподобалася Zero Dawn в абсолютно всіх аспектах. Якщо ж розглядати гру без контексту попередниці, це яскравий і приголомшливо красивий відкритий світ зі свіжим нетривіальним сеттінгом та захопливим сюжетом, в якому надзвичайно цікаво проводити час, і з якого, скільки б не грав, виходити не хочеться.
<h2><strong>Кому сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>гравцям попередньої частини</li>
 	<li>любителям відкритих світів</li>
 	<li>любителям постапокаліптичного сеттингу</li>
 	<li>тим, кому хочеться челенджу</li>
</ul>
<h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, кому взагалі не сподобалася Horizon Zero Dawn — це значно покращена, але та ж сама гра</li>
</ul>

	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про рубрику		</span>	</h3><p>У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.</p><p>Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Основні відомості про Horizon Forbidden West		</span>	</h3><ul><li><strong>Дата виходу</strong>: 18 лютого 2022</li><li><strong>Платформа</strong>: PlayStation 4, PlayStation 4 Pro, PlayStation 5</li><li><strong>Вартість</strong>: від 1999₴ — <a href="https://www.playstation.com/uk-ua/games/horizon-forbidden-west/" target="_blank" rel="noopener">придбати</a></li><li><strong>Платформа огляду</strong>: PlayStation 5</li></ul>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про що гра		</span>	</h3><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/UxDWGW7Z67I"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Світ Horizon — це потсапокаліптична Земля через тисячу років після масштабної війни за участю просунутих бойових роботів. Цей світ населений людьми, об&#8217;єднаними у племена, які майже не мають уявлення про те, що було до них, а їхні технології знаходяться приблизно на рівні бронзової доби. Їм доводиться співіснувати з Машинами — роботами, які нагадують тварин і динозаврів, більшість з яких є агресивними.</p><p>У першій частині франшизи, яка називалася Horizon Zero Dawn, ми знайомимося з головною героїнею Елой — рудоволосою вигнанкою з рідного племені Нора, що живе з батьком. Вона розгадує таємницю свого походження, дізнається більше про Древніх (тобто, нас) та як вони довели планету до апокаліпсису, а також відвертає світ від нової загрози, яка знову може вбити все живе.</p><p>У Horizon Forbidden West виявляться, що Елой вдалося лише відтермінувати катастрофу, а не запобігти їй. Планетою шириться червона пошесть, яка вбиває рослини, тварин та людей. Машини стають ще сильнішими та агресивнішими, а на додачу й люди так і не навчилися жити в мирі. Щоб остаточно відвернути загрозу нового вимирання, Елой відправляється на Заборонений Захід (сучасні штати Каліфорнія, Невада та Юта), населений ворожими племенами.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Хто розробляв		</span>	</h3><p>Для нідерландської студії Guerrilla Games франшиза Horizon, перша частина якої вийшла у 2017 році, стала дебютом у жанрі ігор з відкритим світом. До цього вони розробляли серію ексклюзивних PlayStation-шутерів Killzone, а також кілька інших маловідомих проєктів.</p><p>Ще одним важливим досягненням студії є розробка власного ігрового рушія Decima. Вперше вони використали його у Killzone Shadow Fall, на ньому ж побудовані обидві частини Horizon. Також цей рушій обрав Хідео Коджіма для своєї Death Stranding.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Початок		</span>	</h3><p>Horizon Zero Dawn свого часу стала однією з найуспішніших ігор на PlayStation попереднього покоління. Гравці оцінили оригінальну ідею, захопливий сюжет та, що вже там казати, неймовірні краєвиди та графіку. Проте, далеко не все у грі було ідеально, тож без порівняння Horizon Forbidden West зі своєю попередницею не обійтися, адже потрібно розуміти, чи справді розробники дослухалися до спільноти.</p><p><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-149961" src="/wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-scaled.jpg" alt="Horizon Forbidden West" width="2560" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-scaled.jpg 2560w, /wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-2048x1152.jpg 2048w, /wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 2560px) 100vw, 2560px" /></p><p>Починається гра з доволі розлогого вступу, де вам в приголомшливо красивих локаціях нагадують (або розповідають, якщо ви не грали у HZD), чим закінчилася ваша попередня пригода, а також показують перші нариси персонального конфлікту Елой і напрямок її еволюції як персонажа.</p><p>Втім, рекомендуємо якнайшвидше пробігти пролог, адже це далеко не найкраща частина гри (і трошки затягнута), хоча й містить ефектного першого боса. Ваша мета — потрапити у відкритий світ.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Заборонений Захід		</span>	</h3><p>Часто-густо розробники ігор у відкритому світі роблять вражаючу вступну частину з ефектними CG-роликами, талановитою постановкою та роботою камери, але коли ваш герой отримує довгоочікувану свободу, його зустрічають скриптовані сцени і персонажі з одним єдиним виразом обличчя — розмовляючі голови.</p><p>І тут перший комплімент на адресу розробників — навіть в другорядних завданнях персонажі виглядають живими, емоційними, об&#8217;ємними, а камера працює з різних ракурсів, що додає динаміки чудово озвученим діалогам (принаймні, англійською мовою).</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2022/02/horizon-forbidden-west-343.jpg">			</div><p>Та все ж розмови розмовами, а світ рятувати треба. І робити це надзвичайно важко, оскільки краса цього світу приголомшує. За сюжетом в Елой на її місію часу обмаль, але швидке проходження гри сприймається буквально як злочин. Незрівнянної краси природою заходу Америки хочеться милуватися без поспіху, а фоторежим вмикати ледь не кожні декілька хвилин.</p><p>Що головне, ти не звикаєш до цих пейзажів і цей стан не проходить, навіть коли вже так добряче просунувся по сюжету.</p>	<div class="note"  style="background-color:#81d742">		<p><strong>Ложка дьогтю</strong></p><p>Як і більшість ігор на нових консолях, Horizon Forbidden West пропонує два графічні режими: з високою роздільністю та 30FPS або менш високою і 60FPS. І якщо, наприклад, у Spider-Man: Miles Morales різницю у роздільності побачить хіба дуже прискіпливий гравець, то тут ситуація інакша.</p><p>Обравши плавність, ви відчутно втрачаєте в якості картинки: вона стає більш розмитою, гірше працює згладжування і освітлення. Автор цього поста врешті решт пожертвував плавністю і переключився на 30FPS, бо цим світом треба насолоджуватись. Але вибір за вами.</p>		<div class="corner"></div>	</div><p>Та красиві декорації — це не все, що потрібно хорошому відкритому світові. У Forbidden West творці дійсно попрацювали з наповненням локацій так, аби гравець не занудьгував. Аби не створювати зайвих очікувань, одразу відзначимо: це все ще лише красиві декорації, а не екосистема. Так, подекуди вам зустрічатимуться сцени боїв місцевих мешканців з машинами, що додає атмосфери, але всі вони заскриптовані, це не випадкові зіткнення агентів, що живуть самі по собі.</p><p>Натомість в Guerrilla Games вирішили піти дещо іншим шляхом. Світ став набагато щільнішим: ключові локації розташовані неподалік одна від одної, вас не ганяють з одного кінця мапи в інший, а на шляху постійно зустрічається щось цікавеньке. Велика щільність подій значно прискорила динаміку гри.</p><p>Крім того, тепер Елой може видиратися в набагато більшку кількість важкодоступних місць, ніж раніше. Це все ще не Assassin&#8217;s Creed, де гравцю доступно буквально все, та набагато краще, ніж раніше. До широкого переліку інструментів героїні додали «зельдоподібний» параглайдер, за допомогою якого можна планирувати з високих пагорбів чи веж.</p><p>А ще, уникати машин у відкритому світі стало легше, і це, як не дивно, плюс. У Horizon Zero Dawn подорож локаціями іноді перетворювалася на моральні тортури, бо між сюжетними локаціями гравець може пережити з десяток одноманітних і нудних боїв. Разом із до-о-овгими завантаженнями на PS4 після використання «телепортів» це добряче било по мотивації взагалі закінчити гру. В Horizon Forbidden West точками швидкого переміщення користуватися не хочеться взагалі — навіть коли відвідуєш локації, де вже був.</p>	<div class="wp-caption full-screen">		<video src="/wp-content/uploads/2022/02/Aloy-Machine-Weak-Point-2.mp4" autoplay muted loop playsinline></video>			</div><p>Та коли з машинами все ж доводиться битися, тепер це майже завжди досвід, який запам&#8217;ятовується. Ще у попередній частині нам обіцяли цікаві битви, де потрібно розкинути мізками, використовувати свої тактичні й стратегічні здібності, реакцію і креативність. Ця обіцянка тоді не була виконана — всі бої зводилися до тупого спаму кнопками геймпада.</p><p>У Horizon Forbidden West навіть найслабших машин просто заспамити не вийде ніяк. Розробники перестали жаліти гравців і підкрутили баланс так, що тепер якщо просто бити машину «в лоб», заподіяна шкода буде десь на рівні статпохибки. Для того, аби справді перемогти роботизовану тварюку, треба дійсно знайти слабкі місця і бити лише туди, а також користуватися отрутою, електрикою чи вогнем, якщо машина має слабкість до відповідного елемента.</p><p>Хоча, на нашу думку, тепер навіть «нормальний» рівень складності є занадто важким, все одно це круто, коли про кожну битву з машиною хочеться розповідати. Шкода, що того ж самого не скажеш про людей — противники-люди неймовірно тупі, а ще Guerrilla полінувалися додати більше моделей, тож місцями вам протистоятимуть загони клонів з однаковою зовнішністю і навіть зачісками (хоча це був би дешевий засіб збільшити різноманіття).</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			В цілому		</span>	</h3><p>Horizon Forbidden West однозначно потішить тих, кому сподобалася Zero Dawn в абсолютно всіх аспектах. Якщо ж розглядати гру без контексту попередниці, це яскравий і приголомшливо красивий відкритий світ зі свіжим нетривіальним сеттінгом та захопливим сюжетом, в якому надзвичайно цікаво проводити час, і з якого, скільки б не грав, виходити не хочеться.</p><h2><strong>Кому сподобається</strong></h2><ul><li>гравцям попередньої частини</li><li>любителям відкритих світів</li><li>любителям постапокаліптичного сеттингу</li><li>тим, кому хочеться челенджу</li></ul><h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2><ul><li>тим, кому взагалі не сподобалася Horizon Zero Dawn — це значно покращена, але та ж сама гра</li></ul>

[color_title title="Про рубрику"]

У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на info@nachasi.com.

[color_title title="Основні відомості про Horizon Forbidden West"]
<ul>
 	<li><strong>Дата виходу</strong>: 18 лютого 2022</li>
 	<li><strong>Платформа</strong>: PlayStation 4, PlayStation 4 Pro, PlayStation 5</li>
 	<li><strong>Вартість</strong>: від 1999₴ — <a href="https://www.playstation.com/uk-ua/games/horizon-forbidden-west/" target="_blank" rel="noopener">придбати</a></li>
 	<li><strong>Платформа огляду</strong>: PlayStation 5</li>
</ul>
[color_title title="Про що гра"]

https://youtu.be/UxDWGW7Z67I

Світ Horizon — це потсапокаліптична Земля через тисячу років після масштабної війни за участю просунутих бойових роботів. Цей світ населений людьми, об'єднаними у племена, які майже не мають уявлення про те, що було до них, а їхні технології знаходяться приблизно на рівні бронзової доби. Їм доводиться співіснувати з Машинами — роботами, які нагадують тварин і динозаврів, більшість з яких є агресивними.

У першій частині франшизи, яка називалася Horizon Zero Dawn, ми знайомимося з головною героїнею Елой — рудоволосою вигнанкою з рідного племені Нора, що живе з батьком. Вона розгадує таємницю свого походження, дізнається більше про Древніх (тобто, нас) та як вони довели планету до апокаліпсису, а також відвертає світ від нової загрози, яка знову може вбити все живе.

У Horizon Forbidden West виявляться, що Елой вдалося лише відтермінувати катастрофу, а не запобігти їй. Планетою шириться червона пошесть, яка вбиває рослини, тварин та людей. Машини стають ще сильнішими та агресивнішими, а на додачу й люди так і не навчилися жити в мирі. Щоб остаточно відвернути загрозу нового вимирання, Елой відправляється на Заборонений Захід (сучасні штати Каліфорнія, Невада та Юта), населений ворожими племенами.

[color_title title="Хто розробляв"]

Для нідерландської студії Guerrilla Games франшиза Horizon, перша частина якої вийшла у 2017 році, стала дебютом у жанрі ігор з відкритим світом. До цього вони розробляли серію ексклюзивних PlayStation-шутерів Killzone, а також кілька інших маловідомих проєктів.

Ще одним важливим досягненням студії є розробка власного ігрового рушія Decima. Вперше вони використали його у Killzone Shadow Fall, на ньому ж побудовані обидві частини Horizon. Також цей рушій обрав Хідео Коджіма для своєї Death Stranding.

[color_title title="Початок"]

Horizon Zero Dawn свого часу стала однією з найуспішніших ігор на PlayStation попереднього покоління. Гравці оцінили оригінальну ідею, захопливий сюжет та, що вже там казати, неймовірні краєвиди та графіку. Проте, далеко не все у грі було ідеально, тож без порівняння Horizon Forbidden West зі своєю попередницею не обійтися, адже потрібно розуміти, чи справді розробники дослухалися до спільноти.

<img class="alignnone size-full wp-image-149961" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/horizon-forbbiden-west-11-scaled.jpg" alt="Horizon Forbidden West" width="2560" height="1440" />

Починається гра з доволі розлогого вступу, де вам в приголомшливо красивих локаціях нагадують (або розповідають, якщо ви не грали у HZD), чим закінчилася ваша попередня пригода, а також показують перші нариси персонального конфлікту Елой і напрямок її еволюції як персонажа.

Втім, рекомендуємо якнайшвидше пробігти пролог, адже це далеко не найкраща частина гри (і трошки затягнута), хоча й містить ефектного першого боса. Ваша мета — потрапити у відкритий світ.

[color_title title="Заборонений Захід"]

Часто-густо розробники ігор у відкритому світі роблять вражаючу вступну частину з ефектними CG-роликами, талановитою постановкою та роботою камери, але коли ваш герой отримує довгоочікувану свободу, його зустрічають скриптовані сцени і персонажі з одним єдиним виразом обличчя — розмовляючі голови.

І тут перший комплімент на адресу розробників — навіть в другорядних завданнях персонажі виглядають живими, емоційними, об'ємними, а камера працює з різних ракурсів, що додає динаміки чудово озвученим діалогам (принаймні, англійською мовою).

[cut_in_image_fullwidth img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/02/horizon-forbidden-west-343.jpg" img_id="155615"]

Та все ж розмови розмовами, а світ рятувати треба. І робити це надзвичайно важко, оскільки краса цього світу приголомшує. За сюжетом в Елой на її місію часу обмаль, але швидке проходження гри сприймається буквально як злочин. Незрівнянної краси природою заходу Америки хочеться милуватися без поспіху, а фоторежим вмикати ледь не кожні декілька хвилин.

Що головне, ти не звикаєш до цих пейзажів і цей стан не проходить, навіть коли вже так добряче просунувся по сюжету.

[background_substrate_simple color="#81d742"]

<strong>Ложка дьогтю</strong>

Як і більшість ігор на нових консолях, Horizon Forbidden West пропонує два графічні режими: з високою роздільністю та 30FPS або менш високою і 60FPS. І якщо, наприклад, у Spider-Man: Miles Morales різницю у роздільності побачить хіба дуже прискіпливий гравець, то тут ситуація інакша.

Обравши плавність, ви відчутно втрачаєте в якості картинки: вона стає більш розмитою, гірше працює згладжування і освітлення. Автор цього поста врешті решт пожертвував плавністю і переключився на 30FPS, бо цим світом треба насолоджуватись. Але вибір за вами.

[/background_substrate_simple]

Та красиві декорації — це не все, що потрібно хорошому відкритому світові. У Forbidden West творці дійсно попрацювали з наповненням локацій так, аби гравець не занудьгував. Аби не створювати зайвих очікувань, одразу відзначимо: це все ще лише красиві декорації, а не екосистема. Так, подекуди вам зустрічатимуться сцени боїв місцевих мешканців з машинами, що додає атмосфери, але всі вони заскриптовані, це не випадкові зіткнення агентів, що живуть самі по собі.

Натомість в Guerrilla Games вирішили піти дещо іншим шляхом. Світ став набагато щільнішим: ключові локації розташовані неподалік одна від одної, вас не ганяють з одного кінця мапи в інший, а на шляху постійно зустрічається щось цікавеньке. Велика щільність подій значно прискорила динаміку гри.

Крім того, тепер Елой може видиратися в набагато більшку кількість важкодоступних місць, ніж раніше. Це все ще не Assassin's Creed, де гравцю доступно буквально все, та набагато краще, ніж раніше. До широкого переліку інструментів героїні додали «зельдоподібний» параглайдер, за допомогою якого можна планирувати з високих пагорбів чи веж.

А ще, уникати машин у відкритому світі стало легше, і це, як не дивно, плюс. У Horizon Zero Dawn подорож локаціями іноді перетворювалася на моральні тортури, бо між сюжетними локаціями гравець може пережити з десяток одноманітних і нудних боїв. Разом із до-о-овгими завантаженнями на PS4 після використання «телепортів» це добряче било по мотивації взагалі закінчити гру. В Horizon Forbidden West точками швидкого переміщення користуватися не хочеться взагалі — навіть коли відвідуєш локації, де вже був.

[cut_in_video_fullwidth video="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/02/Aloy-Machine-Weak-Point-2.mp4" video_id="155592"]

Та коли з машинами все ж доводиться битися, тепер це майже завжди досвід, який запам'ятовується. Ще у попередній частині нам обіцяли цікаві битви, де потрібно розкинути мізками, використовувати свої тактичні й стратегічні здібності, реакцію і креативність. Ця обіцянка тоді не була виконана — всі бої зводилися до тупого спаму кнопками геймпада.

У Horizon Forbidden West навіть найслабших машин просто заспамити не вийде ніяк. Розробники перестали жаліти гравців і підкрутили баланс так, що тепер якщо просто бити машину «в лоб», заподіяна шкода буде десь на рівні статпохибки. Для того, аби справді перемогти роботизовану тварюку, треба дійсно знайти слабкі місця і бити лише туди, а також користуватися отрутою, електрикою чи вогнем, якщо машина має слабкість до відповідного елемента.

Хоча, на нашу думку, тепер навіть «нормальний» рівень складності є занадто важким, все одно це круто, коли про кожну битву з машиною хочеться розповідати. Шкода, що того ж самого не скажеш про людей — противники-люди неймовірно тупі, а ще Guerrilla полінувалися додати більше моделей, тож місцями вам протистоятимуть загони клонів з однаковою зовнішністю і навіть зачісками (хоча це був би дешевий засіб збільшити різноманіття).

[color_title title="В цілому"]

Horizon Forbidden West однозначно потішить тих, кому сподобалася Zero Dawn в абсолютно всіх аспектах. Якщо ж розглядати гру без контексту попередниці, це яскравий і приголомшливо красивий відкритий світ зі свіжим нетривіальним сеттінгом та захопливим сюжетом, в якому надзвичайно цікаво проводити час, і з якого, скільки б не грав, виходити не хочеться.
<h2><strong>Кому сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>гравцям попередньої частини</li>
 	<li>любителям відкритих світів</li>
 	<li>любителям постапокаліптичного сеттингу</li>
 	<li>тим, кому хочеться челенджу</li>
</ul>
<h2><strong>Кому не сподобається</strong></h2>
<ul>
 	<li>тим, кому взагалі не сподобалася Horizon Zero Dawn — це значно покращена, але та ж сама гра</li>
</ul>

🦖 Гра на часі: огляд Horizon Forbidden West — вражаюча робота над помилками

<h4>[color_title title="Про нову рубрику"]</h4>
Ми в Na chasi вважаємо, що відеоігри давно вийшли за рамки механічної розваги для дозвілля. Обсяг глобального ринку відеоігор вже більш як десятиліття перевищує кіноіндустрію. З нею ж ігри можуть уже посперечатися і за впливом на культуру. Тому ми вирішили розповідати про них більше.

У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Рубрика стане регулярною, якщо сподобається вам.
<h2>Зміст</h2>
<ul>
<li><a href="#general">Основні відомості</a></li>
 	<li><a href="#about">Про що гра</a></li>
 	<li><a href="#who">Хто розробляв</a></li>
 	<li><a href="#gameplay">Геймплей</a></li>
 	<li><a href="#vibe">Атмосфера</a></li>
 	<li><a href="#kurosawa">Данина Акірі Куросаві</a></li>
 	<li><a href="#reviews">Що кажуть критики</a></li>
 	<li><a href="#like">Кому сподобається та не сподобається гра</a></li>
</ul>
<h4 id="general">[color_title title="Основні відомості про Ghost of Tsushima"]</h4>
<ul>
<li>
<strong>Дата виходу</strong>: 17 липня 2020</li>
 	<li>
<strong>Платформа</strong>: Sony PlayStation 4 та PlayStation 4 Pro</li>
 	<li>
<strong>Вартість</strong>: 1899₴ — <a href="https://store.playstation.com/ru-ua/product/EP9000-CUSA13323_00-GHOSTSHIP0000000" target="_blank" rel="noopener noreferrer">придбати</a>
</li>
</ul>
<h4 id="about">[color_title title="Про що гра"]</h4>
Дія Ghost of Tsushima розгортається на архіпелагу Цусіма — групі островів, розташованих між сучасними Південною Кореєю та Японією. У 1274 році монголи розпочали вторгнення у Японію і Цусіма прийняла на себе перший удар. Усі самураї острова загинули під час оборони, а лорд Сімура, лідер одного з кланів, був захоплений у полон ханом Хотуном.

Головним героєм гри є Дзін Сакай — небіж полоненого лорда. Саме за нього ви будете грати і збирати сили та союзників для перемоги над монгольськими загарбниками.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200719200220.jpg" img_id="82015"]

Варто одразу зазначити, що за виключенням сеттингу — середньовічної Японії під час монгольського вторгнення — гра не відображає реальних історичних подій та персонажів. На думку розробників, це було б нерозважливо.
<h4 id="who">[color_title title="Хто розробляв"]</h4>
За гру відповідальна внутрішня студія Sony під назвою Sucker Punch Productions. Вона найбільш відома за серією ігор Infamous, в якій йдеться про людей із суперздібностями.

Попри великий досвід у розробці ігор, Ghost of Tsushima для студії була кроком у невідомість, оскільки впродовж останнього десятиліття вони займалися лише світом Infamous.
<h4 id="gameplay">[color_title title="Геймплей"]</h4>
Ви граєте за Дзіна від третьої особи у повністю відкритому світі: тобто, ви можете потрапити у будь-яку точку мапи в будь-який момент, але ми все ж рекомендуємо вам рухатися за сюжетом. Річ у тім, що відкритий світ у Ghost of Tsushima являє собою швидше величезну локацію, наповнену різними точками інтересу, ніж живу систему. Простими словами, там нічого не відбувається саме по собі, і досліджувати такий світ поза сюжетними завданнями не дуже цікаво.

Але тут варто розробників насправді похвалити. На щастя, студія не страждає на гігантоманію і тверезо оцінює свої здібності. Острови Цусіми не перетворилися на велетенські пустки. Подорожувати між цікавинками та точками квестів зовсім недовго, значить і не нудно, а дорогою можна красивих скріншотів наробити.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200715235701.jpg" img_id="82019"]

До того ж, зворушують маленькі креативні рішення, які роблять ігровий процес більш іммерсивним, глибше занурюють в атмосферу. Наприклад, замість міні-мапи та компаса вам доведеться орієнтуватися за подмухом вітру чи співом золотавих пташок. А замість численних знаків питання, розкиданих по мапі, про цікаві місцини доведеться дізнаватися від місцевих мешканців.

За сюжетом, Дзіна все життя виховували за Бусідо, але монгольське вторгнення і загибель майже всіх самураїв острова змушує героя все далі відходити від кодекса честі самурая, перетворюючись на Привида Цусіми — месника-вбивцю, що не стиснутий етикою та мораллю. Це відображено як сюжетно, так і в ігровому процесі — здібності Привида ви будете отримувати поступово, по мірі розвитку вашого персонажа як особистості. Тож битися відкрито доведеться багато протягом всієї гри.

https://youtu.be/fxHTk_aQo7o

І це може стати проблемою, якщо ваш ігровий досвід не дуже великий. Бойова система в Ghost of Tsushima схожа на таку у останніх іграх Assassin's Creed, однак, на відміну від них, не прощає помилок. Один удар може зняти половину здоров'я, а другий — добити вашого персонажа остаточно. Згодом, бій стає дещо легшим завдяки відкритим здібностям. До того ж, іноді його взагалі можна буде уникнути, але недосвідченим гравцям ми пропонуємо від початку перемкнути складність на найлегшу.
<h4 id="vibe">[color_title title="Атмосфера"]</h4>
Хоча розробники зробили наголос на тому, що гра не відтворює реальні історичні події, уваги до передачі атмосфери натомість приділено безпрецедентно багато. Наприклад, під час розробки студія направила свою звукову команду до Японії, аби записати суто японські звуки — спеціально записували навіть звуки пташок. Ось би де згодився Вадим із «Моїх думок тихих».

https://youtu.be/BoLDKPDj8UM

Приголомшує і візуальне рішення гри. Хоча технічно графіка Ghost of Tsushima виглядає дещо застарілою (що видають крупні плани), це з лишком компенсує художній напрям, обраний арт-директором. Соцмережі переповнені надзвичайними скріншотами, зробленими за допомогою фоторежима у грі. Просто подивіться на це:

[gallery ids="82010,82009,82011,82008"]
<h4 id="kurosawa">[color_title title="Акіра Куросава"]</h4>
Щоб віддати данину творчості культового японського режисера, Sucker Punch Productions створили спеціальний візуальний режим Akira Kurosawa Mode, в якому можна повністю пройти гру. Цей режим перетворює картинку на чорно-білу, а також змінює звук зі стерео на моно. Якщо при цьому ввімкнути японську озвучку (що ми рекомендуємо зробити в будь-якому разі), дійсно здається, ніби ми отримали можливість взяти участь у зйомках нового фільму великого режисера.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200719151106.jpg" img_id="82012"]
<h4 id="reviews">[color_title title="Відгуки критиків"]</h4>
Гра отримала схвальні відгуки більшості критиків. На агрегаторі рецензій Metacritic гра має рейтинг 83/100 на основі 103 рецензій, а користувачі сайту оцінили проєкт на 9,3/10.

[blockquote_with_author name="Мітчелл Залтцман" position="IGN" link="https://www.ign.com/articles/ghost-of-tsushima-review" content="Все ж, це надзвичайна екшн-пригодницька гра у відкритому світі, яка вирішує декілька проблем, що протягом довгого часу залишалися без уваги у жанрі, водночас залишаючись типовою самурайською «рубиловкою»."]

Багато видань відзначають бойову систему гри.

[blockquote_with_author name="Роман Бугайчук" position="Vertigo.com.ua" link="https://vertigo.com.ua/review/ghost-of-tsushima-review/" content="Студії Sucker Punch вдалося відтворити атмосферу самурайської доби й зробити так, щоби ви ніколи не захотіли ховати свою катану."]

Окремо варто зазначити, що гра викликала дискусії стосовно своєї автентичності. Зокрема, питання ставиться стосовно етичності самого факту того, що гру про Японію створили розробники зі США.

Водночас, у самій Японії гра отримала вкрай схвальні відгуки навіть від тих видань, які зазвичай критикують західний підхід до їхніх культури та традицій. Японцям настільки сподобалася гра, що вона <a href="https://www.videogameschronicle.com/news/ghost-of-tsushima-breaks-playstation-sales-record-in-japan/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">побила</a> історичний рекорд з продажів за перший тиждень і PlayStation навіть <a href="https://www.gamesindustry.biz/articles/2020-07-23-playstation-warns-of-ghost-os-tsushima-stock-shortages-in-japan" target="_blank" rel="noopener noreferrer">попередила</a> про можливі затримки з поставками фізичних копій гри через надзвичайний попит.
<h4 id="like">[color_title title="Кому сподобається"]</h4>
<ul>
<li>Поціновувачам японської культури</li>
 	<li>Тим, хто вже давно чекає Assassin's Creed у азійському сеттингу, і все ніяк не дочекається</li>
 	<li>Візуалам, які цінують гарний арт-дирекшн</li>
</ul>
<h4>[color_title title="Кому не сподобається"]</h4>
<ul>
<li>Тим, хто втомився від ігор у порожньому відкритому світі</li>
</ul>
<em>Дякуємо українській прес-службі Sony PlayStation за надану копію гри для огляду.</em>

<em>Платформа огляду: PlayStation 4 Pro</em>

Читайте також про <a href="https://nachasi.com/2020/07/23/s-t-a-l-k-e-r-2-trailer-xbox/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">анонс S.T.A.L.K.E.R. 2<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/07/stalker2-300x200.jpg" />☢️ S.T.A.L.K.E.R. 2 стане тимчасовим ексклюзивом для Xbox Series X. Дивіться нове відео</span></a> — стане тимчасовим ексклюзивом для Xbox Series X.

<h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про нову рубрику		</span>	</h3></h4><p>Ми в Na chasi вважаємо, що відеоігри давно вийшли за рамки механічної розваги для дозвілля. Обсяг глобального ринку відеоігор вже більш як десятиліття перевищує кіноіндустрію. З нею ж ігри можуть уже посперечатися і за впливом на культуру. Тому ми вирішили розповідати про них більше.</p><p>У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.</p><p>Рубрика стане регулярною, якщо сподобається вам.</p><h2>Зміст</h2><ul><li><a href="#general">Основні відомості</a></li><li><a href="#about">Про що гра</a></li><li><a href="#who">Хто розробляв</a></li><li><a href="#gameplay">Геймплей</a></li><li><a href="#vibe">Атмосфера</a></li><li><a href="#kurosawa">Данина Акірі Куросаві</a></li><li><a href="#reviews">Що кажуть критики</a></li><li><a href="#like">Кому сподобається та не сподобається гра</a></li></ul><h4 id="general">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Основні відомості про Ghost of Tsushima		</span>	</h3></h4><ul><li><strong>Дата виходу</strong>: 17 липня 2020</li><li><strong>Платформа</strong>: Sony PlayStation 4 та PlayStation 4 Pro</li><li><strong>Вартість</strong>: 1899₴ — <a href="https://store.playstation.com/ru-ua/product/EP9000-CUSA13323_00-GHOSTSHIP0000000" target="_blank" rel="noopener noreferrer">придбати</a></li></ul><h4 id="about">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про що гра		</span>	</h3></h4><p>Дія Ghost of Tsushima розгортається на архіпелагу Цусіма — групі островів, розташованих між сучасними Південною Кореєю та Японією. У 1274 році монголи розпочали вторгнення у Японію і Цусіма прийняла на себе перший удар. Усі самураї острова загинули під час оборони, а лорд Сімура, лідер одного з кланів, був захоплений у полон ханом Хотуном.</p><p>Головним героєм гри є Дзін Сакай — небіж полоненого лорда. Саме за нього ви будете грати і збирати сили та союзників для перемоги над монгольськими загарбниками.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200719200220.jpg">			</div><p>Варто одразу зазначити, що за виключенням сеттингу — середньовічної Японії під час монгольського вторгнення — гра не відображає реальних історичних подій та персонажів. На думку розробників, це було б нерозважливо.</p><h4 id="who">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Хто розробляв		</span>	</h3></h4><p>За гру відповідальна внутрішня студія Sony під назвою Sucker Punch Productions. Вона найбільш відома за серією ігор Infamous, в якій йдеться про людей із суперздібностями.</p><p>Попри великий досвід у розробці ігор, Ghost of Tsushima для студії була кроком у невідомість, оскільки впродовж останнього десятиліття вони займалися лише світом Infamous.</p><h4 id="gameplay">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Геймплей		</span>	</h3></h4><p>Ви граєте за Дзіна від третьої особи у повністю відкритому світі: тобто, ви можете потрапити у будь-яку точку мапи в будь-який момент, але ми все ж рекомендуємо вам рухатися за сюжетом. Річ у тім, що відкритий світ у Ghost of Tsushima являє собою швидше величезну локацію, наповнену різними точками інтересу, ніж живу систему. Простими словами, там нічого не відбувається саме по собі, і досліджувати такий світ поза сюжетними завданнями не дуже цікаво.</p><p>Але тут варто розробників насправді похвалити. На щастя, студія не страждає на гігантоманію і тверезо оцінює свої здібності. Острови Цусіми не перетворилися на велетенські пустки. Подорожувати між цікавинками та точками квестів зовсім недовго, значить і не нудно, а дорогою можна красивих скріншотів наробити.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200715235701.jpg">			</div><p>До того ж, зворушують маленькі креативні рішення, які роблять ігровий процес більш іммерсивним, глибше занурюють в атмосферу. Наприклад, замість міні-мапи та компаса вам доведеться орієнтуватися за подмухом вітру чи співом золотавих пташок. А замість численних знаків питання, розкиданих по мапі, про цікаві місцини доведеться дізнаватися від місцевих мешканців.</p><p>За сюжетом, Дзіна все життя виховували за Бусідо, але монгольське вторгнення і загибель майже всіх самураїв острова змушує героя все далі відходити від кодекса честі самурая, перетворюючись на Привида Цусіми — месника-вбивцю, що не стиснутий етикою та мораллю. Це відображено як сюжетно, так і в ігровому процесі — здібності Привида ви будете отримувати поступово, по мірі розвитку вашого персонажа як особистості. Тож битися відкрито доведеться багато протягом всієї гри.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/fxHTk_aQo7o"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>І це може стати проблемою, якщо ваш ігровий досвід не дуже великий. Бойова система в Ghost of Tsushima схожа на таку у останніх іграх Assassin&#8217;s Creed, однак, на відміну від них, не прощає помилок. Один удар може зняти половину здоров&#8217;я, а другий — добити вашого персонажа остаточно. Згодом, бій стає дещо легшим завдяки відкритим здібностям. До того ж, іноді його взагалі можна буде уникнути, але недосвідченим гравцям ми пропонуємо від початку перемкнути складність на найлегшу.</p><h4 id="vibe">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Атмосфера		</span>	</h3></h4><p>Хоча розробники зробили наголос на тому, що гра не відтворює реальні історичні події, уваги до передачі атмосфери натомість приділено безпрецедентно багато. Наприклад, під час розробки студія направила свою звукову команду до Японії, аби записати суто японські звуки — спеціально записували навіть звуки пташок. Ось би де згодився Вадим із «Моїх думок тихих».</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/BoLDKPDj8UM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Приголомшує і візуальне рішення гри. Хоча технічно графіка Ghost of Tsushima виглядає дещо застарілою (що видають крупні плани), це з лишком компенсує художній напрям, обраний арт-директором. Соцмережі переповнені надзвичайними скріншотами, зробленими за допомогою фоторежима у грі. Просто подивіться на це:</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200715231010-2.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200716004836.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200719192611.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200716181720.jpg",			"caption": ""		}			]</script><h4 id="kurosawa">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Акіра Куросава		</span>	</h3></h4><p>Щоб віддати данину творчості культового японського режисера, Sucker Punch Productions створили спеціальний візуальний режим Akira Kurosawa Mode, в якому можна повністю пройти гру. Цей режим перетворює картинку на чорно-білу, а також змінює звук зі стерео на моно. Якщо при цьому ввімкнути японську озвучку (що ми рекомендуємо зробити в будь-якому разі), дійсно здається, ніби ми отримали можливість взяти участь у зйомках нового фільму великого режисера.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200719151106.jpg">			</div><h4 id="reviews">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Відгуки критиків		</span>	</h3></h4><p>Гра отримала схвальні відгуки більшості критиків. На агрегаторі рецензій Metacritic гра має рейтинг 83/100 на основі 103 рецензій, а користувачі сайту оцінили проєкт на 9,3/10.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Все ж, це надзвичайна екшн-пригодницька гра у відкритому світі, яка вирішує декілька проблем, що протягом довгого часу залишалися без уваги у жанрі, водночас залишаючись типовою самурайською «рубиловкою».</p>					<cite>									<a href="https://www.ign.com/articles/ghost-of-tsushima-review"><strong>Мітчелл Залтцман,</strong></a> IGN							</cite>			</blockquote><p>Багато видань відзначають бойову систему гри.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Студії Sucker Punch вдалося відтворити атмосферу самурайської доби й зробити так, щоби ви ніколи не захотіли ховати свою катану.</p>					<cite>									<a href="https://vertigo.com.ua/review/ghost-of-tsushima-review/"><strong>Роман Бугайчук,</strong></a> Vertigo.com.ua							</cite>			</blockquote><p>Окремо варто зазначити, що гра викликала дискусії стосовно своєї автентичності. Зокрема, питання ставиться стосовно етичності самого факту того, що гру про Японію створили розробники зі США.</p><p>Водночас, у самій Японії гра отримала вкрай схвальні відгуки навіть від тих видань, які зазвичай критикують західний підхід до їхніх культури та традицій. Японцям настільки сподобалася гра, що вона <a href="https://www.videogameschronicle.com/news/ghost-of-tsushima-breaks-playstation-sales-record-in-japan/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">побила</a> історичний рекорд з продажів за перший тиждень і PlayStation навіть <a href="https://www.gamesindustry.biz/articles/2020-07-23-playstation-warns-of-ghost-os-tsushima-stock-shortages-in-japan" target="_blank" rel="noopener noreferrer">попередила</a> про можливі затримки з поставками фізичних копій гри через надзвичайний попит.</p><h4 id="like">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Кому сподобається		</span>	</h3></h4><ul><li>Поціновувачам японської культури</li><li>Тим, хто вже давно чекає Assassin&#8217;s Creed у азійському сеттингу, і все ніяк не дочекається</li><li>Візуалам, які цінують гарний арт-дирекшн</li></ul><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Кому не сподобається		</span>	</h3></h4><ul><li>Тим, хто втомився від ігор у порожньому відкритому світі</li></ul><p><em>Дякуємо українській прес-службі Sony PlayStation за надану копію гри для огляду.</em></p><p><em>Платформа огляду: PlayStation 4 Pro</em></p><p>Читайте також про <a href="/2020/07/23/s-t-a-l-k-e-r-2-trailer-xbox/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">анонс S.T.A.L.K.E.R. 2<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2020/07/stalker2-300x200.jpg" />☢️ S.T.A.L.K.E.R. 2 стане тимчасовим ексклюзивом для Xbox Series X. Дивіться нове відео</span></a> — стане тимчасовим ексклюзивом для Xbox Series X.</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Запускаємо нову рубрику про актуальні відеоігри, які можуть вас зацікавити. Першою грою рубрики стане Ghost of Tsushima — екшн в атмосфері середньовічної Японії.

<h4>[color_title title="Про нову рубрику"]</h4>
Ми в Na chasi вважаємо, що відеоігри давно вийшли за рамки механічної розваги для дозвілля. Обсяг глобального ринку відеоігор вже більш як десятиліття перевищує кіноіндустрію. З нею ж ігри можуть уже посперечатися і за впливом на культуру. Тому ми вирішили розповідати про них більше.

У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.

Рубрика стане регулярною, якщо сподобається вам.
<h2>Зміст</h2>
<ul>
 	<li><a href="#general">Основні відомості</a></li>
 	<li><a href="#about">Про що гра</a></li>
 	<li><a href="#who">Хто розробляв</a></li>
 	<li><a href="#gameplay">Геймплей</a></li>
 	<li><a href="#vibe">Атмосфера</a></li>
 	<li><a href="#kurosawa">Данина Акірі Куросаві</a></li>
 	<li><a href="#reviews">Що кажуть критики</a></li>
 	<li><a href="#like">Кому сподобається та не сподобається гра</a></li>
</ul>
<h4 id="general">[color_title title="Основні відомості про Ghost of Tsushima"]</h4>
<ul>
 	<li><strong>Дата виходу</strong>: 17 липня 2020</li>
 	<li><strong>Платформа</strong>: Sony PlayStation 4 та PlayStation 4 Pro</li>
 	<li><strong>Вартість</strong>: 1899₴ — <a href="https://store.playstation.com/ru-ua/product/EP9000-CUSA13323_00-GHOSTSHIP0000000" target="_blank" rel="noopener noreferrer">придбати</a></li>
</ul>
<h4 id="about">[color_title title="Про що гра"]</h4>
Дія Ghost of Tsushima розгортається на архіпелагу Цусіма — групі островів, розташованих між сучасними Південною Кореєю та Японією. У 1274 році монголи розпочали вторгнення у Японію і Цусіма прийняла на себе перший удар. Усі самураї острова загинули під час оборони, а лорд Сімура, лідер одного з кланів, був захоплений у полон ханом Хотуном.

Головним героєм гри є Дзін Сакай — небіж полоненого лорда. Саме за нього ви будете грати і збирати сили та союзників для перемоги над монгольськими загарбниками.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200719200220.jpg" img_id="82015"]

Варто одразу зазначити, що за виключенням сеттингу — середньовічної Японії під час монгольського вторгнення — гра не відображає реальних історичних подій та персонажів. На думку розробників, це було б нерозважливо.
<h4 id="who">[color_title title="Хто розробляв"]</h4>
За гру відповідальна внутрішня студія Sony під назвою Sucker Punch Productions. Вона найбільш відома за серією ігор Infamous, в якій йдеться про людей із суперздібностями.

Попри великий досвід у розробці ігор, Ghost of Tsushima для студії була кроком у невідомість, оскільки впродовж останнього десятиліття вони займалися лише світом Infamous.
<h4 id="gameplay">[color_title title="Геймплей"]</h4>
Ви граєте за Дзіна від третьої особи у повністю відкритому світі: тобто, ви можете потрапити у будь-яку точку мапи в будь-який момент, але ми все ж рекомендуємо вам рухатися за сюжетом. Річ у тім, що відкритий світ у Ghost of Tsushima являє собою швидше величезну локацію, наповнену різними точками інтересу, ніж живу систему. Простими словами, там нічого не відбувається саме по собі, і досліджувати такий світ поза сюжетними завданнями не дуже цікаво.

Але тут варто розробників насправді похвалити. На щастя, студія не страждає на гігантоманію і тверезо оцінює свої здібності. Острови Цусіми не перетворилися на велетенські пустки. Подорожувати між цікавинками та точками квестів зовсім недовго, значить і не нудно, а дорогою можна красивих скріншотів наробити.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200715235701.jpg" img_id="82019"]

До того ж, зворушують маленькі креативні рішення, які роблять ігровий процес більш іммерсивним, глибше занурюють в атмосферу. Наприклад, замість міні-мапи та компаса вам доведеться орієнтуватися за подмухом вітру чи співом золотавих пташок. А замість численних знаків питання, розкиданих по мапі, про цікаві місцини доведеться дізнаватися від місцевих мешканців.

За сюжетом, Дзіна все життя виховували за Бусідо, але монгольське вторгнення і загибель майже всіх самураїв острова змушує героя все далі відходити від кодекса честі самурая, перетворюючись на Привида Цусіми — месника-вбивцю, що не стиснутий етикою та мораллю. Це відображено як сюжетно, так і в ігровому процесі — здібності Привида ви будете отримувати поступово, по мірі розвитку вашого персонажа як особистості. Тож битися відкрито доведеться багато протягом всієї гри.

https://youtu.be/fxHTk_aQo7o

І це може стати проблемою, якщо ваш ігровий досвід не дуже великий. Бойова система в Ghost of Tsushima схожа на таку у останніх іграх Assassin's Creed, однак, на відміну від них, не прощає помилок. Один удар може зняти половину здоров'я, а другий — добити вашого персонажа остаточно. Згодом, бій стає дещо легшим завдяки відкритим здібностям. До того ж, іноді його взагалі можна буде уникнути, але недосвідченим гравцям ми пропонуємо від початку перемкнути складність на найлегшу.
<h4 id="vibe">[color_title title="Атмосфера"]</h4>
Хоча розробники зробили наголос на тому, що гра не відтворює реальні історичні події, уваги до передачі атмосфери натомість приділено безпрецедентно багато. Наприклад, під час розробки студія направила свою звукову команду до Японії, аби записати суто японські звуки — спеціально записували навіть звуки пташок. Ось би де згодився Вадим із «Моїх думок тихих».

https://youtu.be/BoLDKPDj8UM

Приголомшує і візуальне рішення гри. Хоча технічно графіка Ghost of Tsushima виглядає дещо застарілою (що видають крупні плани), це з лишком компенсує художній напрям, обраний арт-директором. Соцмережі переповнені надзвичайними скріншотами, зробленими за допомогою фоторежима у грі. Просто подивіться на це:

[gallery ids="82010,82009,82011,82008"]
<h4 id="kurosawa">[color_title title="Акіра Куросава"]</h4>
Щоб віддати данину творчості культового японського режисера, Sucker Punch Productions створили спеціальний візуальний режим Akira Kurosawa Mode, в якому можна повністю пройти гру. Цей режим перетворює картинку на чорно-білу, а також змінює звук зі стерео на моно. Якщо при цьому ввімкнути японську озвучку (що ми рекомендуємо зробити в будь-якому разі), дійсно здається, ніби ми отримали можливість взяти участь у зйомках нового фільму великого режисера.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200719151106.jpg" img_id="82012"]
<h4 id="reviews">[color_title title="Відгуки критиків"]</h4>
Гра отримала схвальні відгуки більшості критиків. На агрегаторі рецензій Metacritic гра має рейтинг 83/100 на основі 103 рецензій, а користувачі сайту оцінили проєкт на 9,3/10.

[blockquote_with_author name="Мітчелл Залтцман" position="IGN" link="https://www.ign.com/articles/ghost-of-tsushima-review" content="Все ж, це надзвичайна екшн-пригодницька гра у відкритому світі, яка вирішує декілька проблем, що протягом довгого часу залишалися без уваги у жанрі, водночас залишаючись типовою самурайською «рубиловкою»."]

Багато видань відзначають бойову систему гри.

[blockquote_with_author name="Роман Бугайчук" position="Vertigo.com.ua" link="https://vertigo.com.ua/review/ghost-of-tsushima-review/" content="Студії Sucker Punch вдалося відтворити атмосферу самурайської доби й зробити так, щоби ви ніколи не захотіли ховати свою катану."]

Окремо варто зазначити, що гра викликала дискусії стосовно своєї автентичності. Зокрема, питання ставиться стосовно етичності самого факту того, що гру про Японію створили розробники зі США.

Водночас, у самій Японії гра отримала вкрай схвальні відгуки навіть від тих видань, які зазвичай критикують західний підхід до їхніх культури та традицій. Японцям настільки сподобалася гра, що вона <a href="https://www.videogameschronicle.com/news/ghost-of-tsushima-breaks-playstation-sales-record-in-japan/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">побила</a> історичний рекорд з продажів за перший тиждень і PlayStation навіть <a href="https://www.gamesindustry.biz/articles/2020-07-23-playstation-warns-of-ghost-os-tsushima-stock-shortages-in-japan" target="_blank" rel="noopener noreferrer">попередила</a> про можливі затримки з поставками фізичних копій гри через надзвичайний попит.
<h4 id="like">[color_title title="Кому сподобається"]</h4>
<ul>
 	<li>Поціновувачам японської культури</li>
 	<li>Тим, хто вже давно чекає Assassin's Creed у азійському сеттингу, і все ніяк не дочекається</li>
 	<li>Візуалам, які цінують гарний арт-дирекшн</li>
</ul>
<h4>[color_title title="Кому не сподобається"]</h4>
<ul>
 	<li>Тим, хто втомився від ігор у порожньому відкритому світі</li>
</ul>
<em>Дякуємо українській прес-службі Sony PlayStation за надану копію гри для огляду.</em>

<em>Платформа огляду: PlayStation 4 Pro</em>

Читайте також про <a href="https://nachasi.com/2020/07/23/s-t-a-l-k-e-r-2-trailer-xbox/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">анонс S.T.A.L.K.E.R. 2</a> — стане тимчасовим ексклюзивом для Xbox Series X.

<h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про нову рубрику		</span>	</h3></h4><p>Ми в Na chasi вважаємо, що відеоігри давно вийшли за рамки механічної розваги для дозвілля. Обсяг глобального ринку відеоігор вже більш як десятиліття перевищує кіноіндустрію. З нею ж ігри можуть уже посперечатися і за впливом на культуру. Тому ми вирішили розповідати про них більше.</p><p>У цій рубриці ми даватимемо резюме найактуальнішим та найцікавішим новинкам на різних платформах. Ми цінуємо ваш час і водночас вважаємо, що замість того, щоб читати про ігри, краще у них грати. Тому намагатимемося коротко, але влучно розповідати вам, чи варто витрачати свої вихідні на ту чи іншу гру. Наприкінці кожного такого матеріалу міститиметься висновок, кому ця гра має сподобатися, а кому краще пройти повз.</p><p>Рубрика стане регулярною, якщо сподобається вам.</p><h2>Зміст</h2><ul><li><a href="#general">Основні відомості</a></li><li><a href="#about">Про що гра</a></li><li><a href="#who">Хто розробляв</a></li><li><a href="#gameplay">Геймплей</a></li><li><a href="#vibe">Атмосфера</a></li><li><a href="#kurosawa">Данина Акірі Куросаві</a></li><li><a href="#reviews">Що кажуть критики</a></li><li><a href="#like">Кому сподобається та не сподобається гра</a></li></ul><h4 id="general">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Основні відомості про Ghost of Tsushima		</span>	</h3></h4><ul><li><strong>Дата виходу</strong>: 17 липня 2020</li><li><strong>Платформа</strong>: Sony PlayStation 4 та PlayStation 4 Pro</li><li><strong>Вартість</strong>: 1899₴ — <a href="https://store.playstation.com/ru-ua/product/EP9000-CUSA13323_00-GHOSTSHIP0000000" target="_blank" rel="noopener noreferrer">придбати</a></li></ul><h4 id="about">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про що гра		</span>	</h3></h4><p>Дія Ghost of Tsushima розгортається на архіпелагу Цусіма — групі островів, розташованих між сучасними Південною Кореєю та Японією. У 1274 році монголи розпочали вторгнення у Японію і Цусіма прийняла на себе перший удар. Усі самураї острова загинули під час оборони, а лорд Сімура, лідер одного з кланів, був захоплений у полон ханом Хотуном.</p><p>Головним героєм гри є Дзін Сакай — небіж полоненого лорда. Саме за нього ви будете грати і збирати сили та союзників для перемоги над монгольськими загарбниками.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200719200220.jpg">			</div><p>Варто одразу зазначити, що за виключенням сеттингу — середньовічної Японії під час монгольського вторгнення — гра не відображає реальних історичних подій та персонажів. На думку розробників, це було б нерозважливо.</p><h4 id="who">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Хто розробляв		</span>	</h3></h4><p>За гру відповідальна внутрішня студія Sony під назвою Sucker Punch Productions. Вона найбільш відома за серією ігор Infamous, в якій йдеться про людей із суперздібностями.</p><p>Попри великий досвід у розробці ігор, Ghost of Tsushima для студії була кроком у невідомість, оскільки впродовж останнього десятиліття вони займалися лише світом Infamous.</p><h4 id="gameplay">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Геймплей		</span>	</h3></h4><p>Ви граєте за Дзіна від третьої особи у повністю відкритому світі: тобто, ви можете потрапити у будь-яку точку мапи в будь-який момент, але ми все ж рекомендуємо вам рухатися за сюжетом. Річ у тім, що відкритий світ у Ghost of Tsushima являє собою швидше величезну локацію, наповнену різними точками інтересу, ніж живу систему. Простими словами, там нічого не відбувається саме по собі, і досліджувати такий світ поза сюжетними завданнями не дуже цікаво.</p><p>Але тут варто розробників насправді похвалити. На щастя, студія не страждає на гігантоманію і тверезо оцінює свої здібності. Острови Цусіми не перетворилися на велетенські пустки. Подорожувати між цікавинками та точками квестів зовсім недовго, значить і не нудно, а дорогою можна красивих скріншотів наробити.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200715235701.jpg">			</div><p>До того ж, зворушують маленькі креативні рішення, які роблять ігровий процес більш іммерсивним, глибше занурюють в атмосферу. Наприклад, замість міні-мапи та компаса вам доведеться орієнтуватися за подмухом вітру чи співом золотавих пташок. А замість численних знаків питання, розкиданих по мапі, про цікаві місцини доведеться дізнаватися від місцевих мешканців.</p><p>За сюжетом, Дзіна все життя виховували за Бусідо, але монгольське вторгнення і загибель майже всіх самураїв острова змушує героя все далі відходити від кодекса честі самурая, перетворюючись на Привида Цусіми — месника-вбивцю, що не стиснутий етикою та мораллю. Це відображено як сюжетно, так і в ігровому процесі — здібності Привида ви будете отримувати поступово, по мірі розвитку вашого персонажа як особистості. Тож битися відкрито доведеться багато протягом всієї гри.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/fxHTk_aQo7o"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>І це може стати проблемою, якщо ваш ігровий досвід не дуже великий. Бойова система в Ghost of Tsushima схожа на таку у останніх іграх Assassin&#8217;s Creed, однак, на відміну від них, не прощає помилок. Один удар може зняти половину здоров&#8217;я, а другий — добити вашого персонажа остаточно. Згодом, бій стає дещо легшим завдяки відкритим здібностям. До того ж, іноді його взагалі можна буде уникнути, але недосвідченим гравцям ми пропонуємо від початку перемкнути складність на найлегшу.</p><h4 id="vibe">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Атмосфера		</span>	</h3></h4><p>Хоча розробники зробили наголос на тому, що гра не відтворює реальні історичні події, уваги до передачі атмосфери натомість приділено безпрецедентно багато. Наприклад, під час розробки студія направила свою звукову команду до Японії, аби записати суто японські звуки — спеціально записували навіть звуки пташок. Ось би де згодився Вадим із «Моїх думок тихих».</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/BoLDKPDj8UM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Приголомшує і візуальне рішення гри. Хоча технічно графіка Ghost of Tsushima виглядає дещо застарілою (що видають крупні плани), це з лишком компенсує художній напрям, обраний арт-директором. Соцмережі переповнені надзвичайними скріншотами, зробленими за допомогою фоторежима у грі. Просто подивіться на це:</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200715231010-2.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200716004836.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200719192611.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200716181720.jpg",			"caption": ""		}			]</script><h4 id="kurosawa">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Акіра Куросава		</span>	</h3></h4><p>Щоб віддати данину творчості культового японського режисера, Sucker Punch Productions створили спеціальний візуальний режим Akira Kurosawa Mode, в якому можна повністю пройти гру. Цей режим перетворює картинку на чорно-білу, а також змінює звук зі стерео на моно. Якщо при цьому ввімкнути японську озвучку (що ми рекомендуємо зробити в будь-якому разі), дійсно здається, ніби ми отримали можливість взяти участь у зйомках нового фільму великого режисера.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2020/07/Ghost-of-Tsushima_20200719151106.jpg">			</div><h4 id="reviews">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Відгуки критиків		</span>	</h3></h4><p>Гра отримала схвальні відгуки більшості критиків. На агрегаторі рецензій Metacritic гра має рейтинг 83/100 на основі 103 рецензій, а користувачі сайту оцінили проєкт на 9,3/10.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Все ж, це надзвичайна екшн-пригодницька гра у відкритому світі, яка вирішує декілька проблем, що протягом довгого часу залишалися без уваги у жанрі, водночас залишаючись типовою самурайською «рубиловкою».</p>					<cite>									<a href="https://www.ign.com/articles/ghost-of-tsushima-review"><strong>Мітчелл Залтцман,</strong></a> IGN							</cite>			</blockquote><p>Багато видань відзначають бойову систему гри.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Студії Sucker Punch вдалося відтворити атмосферу самурайської доби й зробити так, щоби ви ніколи не захотіли ховати свою катану.</p>					<cite>									<a href="https://vertigo.com.ua/review/ghost-of-tsushima-review/"><strong>Роман Бугайчук,</strong></a> Vertigo.com.ua							</cite>			</blockquote><p>Окремо варто зазначити, що гра викликала дискусії стосовно своєї автентичності. Зокрема, питання ставиться стосовно етичності самого факту того, що гру про Японію створили розробники зі США.</p><p>Водночас, у самій Японії гра отримала вкрай схвальні відгуки навіть від тих видань, які зазвичай критикують західний підхід до їхніх культури та традицій. Японцям настільки сподобалася гра, що вона <a href="https://www.videogameschronicle.com/news/ghost-of-tsushima-breaks-playstation-sales-record-in-japan/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">побила</a> історичний рекорд з продажів за перший тиждень і PlayStation навіть <a href="https://www.gamesindustry.biz/articles/2020-07-23-playstation-warns-of-ghost-os-tsushima-stock-shortages-in-japan" target="_blank" rel="noopener noreferrer">попередила</a> про можливі затримки з поставками фізичних копій гри через надзвичайний попит.</p><h4 id="like">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Кому сподобається		</span>	</h3></h4><ul><li>Поціновувачам японської культури</li><li>Тим, хто вже давно чекає Assassin&#8217;s Creed у азійському сеттингу, і все ніяк не дочекається</li><li>Візуалам, які цінують гарний арт-дирекшн</li></ul><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Кому не сподобається		</span>	</h3></h4><ul><li>Тим, хто втомився від ігор у порожньому відкритому світі</li></ul><p><em>Дякуємо українській прес-службі Sony PlayStation за надану копію гри для огляду.</em></p><p><em>Платформа огляду: PlayStation 4 Pro</em></p><p>Читайте також про <a href="/2020/07/23/s-t-a-l-k-e-r-2-trailer-xbox/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">анонс S.T.A.L.K.E.R. 2</a> — стане тимчасовим ексклюзивом для Xbox Series X.</p>

#гра на часі

😈 Diablo IV. Ласкаво просимо до Санктуарію. Гра на часі

🏞️ The Legend of Zelda: Tears of the Kingdom — краще та інакше. Гра на часі

😿 Гра на часі: Stray — про загубленого котика та втрачені можливості

👹 Гра на часі: Diablo Immortal доводить, що серія невмируща навіть на мобільних платформах

🦖 Гра на часі: огляд Horizon Forbidden West — вражаюча робота над помилками

🏯 Гра на часі: Ghost of Tsushima — месник із середньовічної Японії