😥 Horizon Forbidden West — кінець епохи GTX 1650. Гра на часі

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на [email protected].

Основні відомості про Horizon Forbidden West

• Дата виходу: 21 березня 2024 (ПК), 18 лютого 2022 (консолі)
• Платформа: ПК, PlayStation 4, 5
• Платформа огляду: ПК (ключ надано на огляд PlayStation)

«Постаньте над руїнами нашої цивілізації»

Саме під таким лозунгом проходила рекламна кампанія Horizon Forbidden West в Україні понад два роки тому, напередодні її релізу у лютому 2022 року для консолей PlayStation 4 та 5.

Тепер у 2024 році і власники ПК дочекалися на реліз гри для своєї платформи. У Києві наче символічно цього моменту чекав мурал (на фото вище) в переході між станціями метро Майдан Незалежності та Хрещатик. Йому за збігом обставин, мабуть, судилося отримати звання найдовшої маркетингової кампанії на ринку відеоігор в Україні, яка впродовж всього цього часу нагадувала нам про життя, яке було за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення РФ.

Та й сама Horizon Forbidden West розповідає нам про Елой, якій, як виявилося після першої частини гри, вдалося лише відтермінувати катастрофу, що може вбити все живе.

Землею тепер поширюється червона пошесть, яка на своєму шляху вбиває рослини, тварин та людей. Водночас і машини з якими доводиться зіткнутися стали сильнішими та агресивнішими, а самі люди, які б уроки їм не давала історія, не зуміли привчитися до життя в мирі. Тому Елой у новій частині доводиться для розв’язання усіх цих проблем відправитися на Заборонений Захід. А цього року нам пропонують відправитися у цю подорож уже на ПК.

Horizon Forbidden West між ПК та PlayStation

Звісно, що перше питання, яке може зацікавити гравців, чи є якась різниця між грою для ПК та її версією на PlayStation. Загалом тут навряд хтось може здивуватися з огляду на попередні порти ексклюзивів від Sony на ПК, але так, ми отримуємо абсолютно ту ж саму гру, просто на новій платформі.

Головні зміни, які можуть помітити гравці, залежать від потужності вашого ПК, що може дозволити запустити гру з більшим FPS ніж на консолях та відповідно у деяких моментах з кращими текстурами, або ж з використанням можливостей з апскейлу DLSS, FSR, XeSS та іншими деталями, які нам й обіцяли у PlayStation.

Оскільки ми по суті отримали лише косметичні зміни, то актуальним залишається й огляд Horizon Forbidden West від нашого головреда з часів релізу гри на консолях. У ньому ви знайдете усе, що вас може зацікавити з погляду ігроладу, сюжету, порівняння з першою частиною та ін.

Водночас додам, що ПК все-таки має відмінність від оригінального релізу. На ПК гра вийшла одразу у повноцінному виданні, тобто з сюжетним доповненням Burning Shores, яке не доступне власникам PS4, адже DLC виходило ексклюзивно на PS5.

Такий факт звісно може потішити ПК-ґеймерів своєю «перевагою» над «консольщиками», але є одне але — не дарма Guerrilla Games випускала DLC лише на потужнішій PS5.

Лебедина пісня «народної GTX 1650»?

Оскільки свого часу нам уже довелося оглянути гру, ми у редакції не особливо очікували на реліз Horizon Forbidden West на новій платформі. Причина цього доволі проста, адже ми усі граємо на консолях і відповідно наші ПК не надто відповідають сучасним стандартам.

Однак, коли Guerrilla Games оголосила системні вимоги гри, нас зацікавив один момент — розробники повідомили, що гра, яка витискала усі соки з PS4 та демонструвала потенціал PS5, може бути доступною ПК-ґеймерам, які послуговуються навіть «народною» відеокартою NVIDIA GTX 1650.

Тож нам стало цікаво провести «експеримент», адже ця відеокарта й досі є однією з найпопулярніших згідно з статистикою Steam. Станом на березень 2024 року вона поступалася лише NVIDIA GeForce RTX 3060 та NVIDIA GeForce RTX 2060. Відповідно ми й вирішили здійснити тестування Horizon Forbidden West, яка здавалася нам доволі вибагливою для можливостей «старої-доброї» GTX 1650.

Оскільки я виявився одним із «щасливчиків» з цією відеокартою, мені стало цікаво, як саме гра, що має вражати своїм візуальним стилем, працює на обладнанні з найнижчими вимогами, та чи зможе вона подарувати таким гравцям достатньо приємний ігровий досвід.

Дива бувають

Після довгої перерви гри на ПК в процесі завантаження Horizon Forbidden West мені довелося згадати свої старі шкільні часи, коли встановлення нової гри нагадувало атмосферу очікування фінального свистка у матчі, де ваша команда ось-ось має перемогти і ви не хочете, щоб відчуття майбутнього свята вам зіпсував недоречний гол суперника.

Дійсно, адже запуск гри на «старому» залізі — це завжди лотерея, де вам може випасти нещасливий квиток, що відправить вас сумувати за витраченими коштами на гру, яку ваш ПК просто не в змозі запустити.

It’s alive

Останній рік зумів посіяти сумніви серед ґеймерів щодо можливості випуску гри на ПК без величезної купи проблем з продуктивністю, які розробники будуть виправляти ще довгий час.

Видається, Guerrilla Games та Nixxes, яка займалася портом Horizon Forbidden West, вдалося зламати цю традицію та випустити її без жодних критичних помилок. Гра дуже добре оптимізована для ПК.

Загалом те, що гра в принципі запускається на GTX 1650 можна назвати лише дивом, адже я особисто не покладав жодних сподівань, що вона ще спроможна подавати признаки життя у нових проєктах. Однак, чого саме варто очікувати власникам цієї старенькою відеокарти у Horizon Forbidden West?

It’s alive, але якою ціною?

Власникам таких відеокарт гра автоматично запропонує найнижчі налаштування. Тобто ви всюди будете бачити заповітні слова — Very Low. У своєму випадку на початку проходження я вирішив не сперечатися зі своїм ПК, який до певної міри уже починав жалісливо на мене дивитися, та вирішив розпочати гру у Horizon Forbidden West з рекомендованими налаштуваннями.

У такому вигляді гра запустилася з впевненим показником FPS на рівні 30-35 кадрів. Звісно, що не надто вражаючі числа, але як для людини, яка звикла грати на Xbox Series S, такі речі мене уже давно перестали лякати. Просадки у такому режимі гри загалом доходили максимум до 26 FPS, не були тривалими та загалом не створювали великих проблем.

Однак, що одразу впадає в око при найнижчих налаштуваннях, це те, що Horizon Forbidden West виглядає… відповідно. Дійсно, а що можна було очікувати від гри, яка працює на межі можливостей старого заліза.

Візуально у вас може скластися враження наче ви граєте у якусь альфа-версію гри. Звісно, що це приносило мало задоволення, адже в першу чергу однією з принад гри для себе я бачив її візуальну складову.

Тому після проходження першої та навчальної локації я вирішив, що прийшов час для експериментів та повного занурення до меню з налаштуваннями графіки. Хоча, звісно, я розумів одне — далі гра лише масштабується, а відповідно й виникало питання, як з цим справиться моя GTX 1650.

Отже, після критичного та помилкового натискання на опцію High у налаштуваннях графіки мій ПК попросив перезавантажитися. Так емпіричним шляхом я дізнався, що це та межа за яку відеокарта уже не в змозі морально перестрибнути навіть у меню.

Дослідивши уже наявні на ту мить відео на YouTube я, здавалося б, знайшов оптимальний варіант для гри у Horizon Forbidden West на GTX 1650. Це дійсно звучало як диво, але я побачив, що гра може працювати з середніми налаштуваннями за умови використання FSR 2.2 у режимі Ultra Perfomance.

Коли я поставив ці налаштування, я видихнув з величезним полегшенням, адже нарешті я мав змогу побачити, хоча б приблизно, що розробники хотіли мені показати у грі.

Дійсно, першу локацію, яка вже є частиною відкритого світу гри я зумів без проблем пройти в залежності від ситуації на рівні 35-50 FPS.

Так, моментами зображення бувало доволі зернистим від використання апскейлу, однак у грі це не так сильно відчувалося і загалом ігровий процес почав приносити задоволення, адже гра уже не виглядала наче це альфа-версія.

КАТсцени

Однак проблемними, попри усі хитрощі з налаштуваннями графіки, виявилися катсцени, де частота кадрів стрімко падала і вам доводиться дивитися слайдшоу. Рекордний мінімум у катсценах, який мені довелося зафіксувати, становив 7 кадрів. До того ж це було в одній з перших великих катсцен на відкритому просторі, що мене змусила засумніватися у тому, що розробники порту Horizon Forbidden West тестували гру для GTX 1650 далі стартової локації.

Однак у подальшому проходженні FPS у катсценах загалом коливався в середньому в межах 17-25 кадрів, що звісно не надто сприяє зануреню в сюжет гри. Глибокі просідання відбуваються, коли у кадрі вам доводиться зустріти велику кількість персонажів (більше 6), або ж у динамічних сценах, де вам доведеться скоріше вгадувати за звуками, що ж саме вдбувається на екрані. Найкраще катсцени працюють у закритих локаціях (печери, приміщення, лабораторії та ін.), де грі не доводиться підвантажувати відкритий світ та купу деталей.

Перший дзвінок

Перший сумнів щодо можливості подальшого проходження гри я отримав тоді, коли нам пропонують уже дійсно потрапити до «Забутого Заходу» та передають у руки відкритого світу. У цей момент для GTX 1650 відбувається накопичення усіх критичних факторів: багато персонажів, велика локація та динаміка.

Коли я проходив цю частину у мене було відчуття наче я граю у гру, яка у візуальному стилі надихалася картинами імпресіоністів, адже усе, що мені доводилося бачити це жовто-гарячі зерна серед яких рухалися дещо темніші зерна, яких мені потрібно було побороти.

Під час цього дійства гра ледве видавала близько 20 FPS і я звісно, що вирішив повернути налаштування на низькі, що загалом не надто допомогло. Насилу мені вдалося завершити бій, пережити ще одну КАТсцену та отримати заповітний глайдер.

Після цього до наступного завдання у мене була коротка подорож пустельними просторами уже дійсно відкритого світу. У цей момент і стало зрозуміло — тепер у самій грі варто орієнтуватися на 25-30 FPS. Якщо вашу відеокарту не перевантажує піщаний вітер, її перевантажить велика рослинність, чи табун механчних ворогів та їхнє бажання знищити вас.

Останній шанс

Після цього я вирішив, що прийшов момент останнього експерименту, який мав визначити подальшу долю мого проходження — я зменшив роздільну здатність з FHD до 1680 на 1050.

Знову диво — гра почала тримати відносоно стабільні 30-33 FPS. Своєю чергою це змусило мене спробувати поставити FSR 2.2 у режимі Quality і гра загалом продовжувала намагатися тримати планку у 30 FPS  у відкритих локаціях з просадками до 25 кадрів.

Одне з перших сюжетних завдань у вже «Забутому Заході» заводить нас до закритої локації всередині печери, де можна насолодитися усіма стабільними 50 FPS, які в завершенні завдання швидко руйнують нові КАТсцени, який завершує бійка з босом, яка у закритому приміщенні працювала у 30 FPS.

Після цього всього екшну ви згодом потрапляєте у нову локацію, яка переповнена рослинністю і після, знову ж таки, кількох КАТсцен наповнює гру усім, що створює для GTX 1650 проблему: динаміка, велика кількість персонажів та густа рослинність.

У цей момент гра в середньому починає працювати у 16-20 FPS уже незалежно від того, як ви спробуєте занизити графічні налаштування гри. Однак наступного дня роробники випустили оновлення до гри і знову диво — після нього мій первісний висновок виявився помилковим.

Старенька GTX 1650 зуміла перебороти свій страх відкритого світу Horizon Forbidden West і, хоча й не ефектно, проте ефективно зуміла втримати гру на рівні 24-27 FPS. Однак, що важливіше — вона зуміла перебороти страх КАТсцен, які тепер навіть на відкритих місцевостях зуміли працювати в межах 24 FPS та не так сильно різати око.

Усе це змусило мене прийти до висновку, що хоча й «епоха народної GTX 1650» уже дійсно підійшла до свого логічного завершення, але під кінець вона ще має ресурси, щоб пригадати молодість.

Загалом оптимальне рішення графічних налаштувань для GTX 1650, яке дозволить на відкритих локаціях отримати 25-30 FPS та до 50 FPS у закритих:

• роздільна здатність 1680 на 1050
• графічні налаштування Medium
• FSR 2.2 у режимі Quality

Загалом з огляду на те, що Horizon Forbidden West є грою з нахилом на вражаючу візуальну складову, її дійсно можна назвати  «лебединою піснею» для однієї з найпопулярніших відеокарт серед геймерів NVIDIA GTX 1650

Водночас сама гра демонструє й те, що якщо розробники докладають достатньо зусиль і старання, то їхній проєкт може вийти без величезних проблем на надто слабкому «залізі», звісно що з нюансами, які залежать уже лише від можливостей цього самого «заліза».

Відповідно, якщо ви все-таки наважетеся пройти гру у такому вигляді, тоді вам варто підходити до її сприйняття на кшталт The Witcher 3 на Nintendo Switch, адже вам доведеться зіткнутися зі значними обмеженнями у графіці та продуктивності гри. Якщо вам подобається серія Horizon та цікава історія, яку оповідають, тоді гра вам подарує приємні емоції від проходження, хоча звісно з умовностями, з якими доведеться змиритися.

Що можна сказати в результаті нашого тесту без перебільшення легендарної GTX 1650, так це лише: “Good night, sweet prince”.

Що можна додати з приводу самої гри?

Для початку варто відзначаити, що сюжетно гра є не надто «дружньою» до новачків і перед проходженням вам варто ознайомитися з подіями першої частини, аби зорієнтуватися у тому, що буде відбуватися на вашому екрані.

Однак, якщо ви вирішите для себе, що хочете одразу почати знайомство з серією Horizon саме з сиквелу, тоді загалом через годин десять вашого проходження ви у загальних рисах зможете скласти уявлення про те, що відбулося та розгортається перед вами тепер.

Щодо самого сюжету, то він загалом цікавий та викликає бажання дізнатися чим усе має закінчитися. Водночас іноді можна бути дещо спантеличеним тим, як гра презентує, здавалося б, нового компаньйона. Його раптово вводять у історію, одразу ж прибирають і залишають вас сам-на-сам зі своїми проблемами, щоб потім знову неочікувано повернути приятеля знову і потім ще раз його забрати.

Таким чином доволі важко відчути якусь прив’язаність до інших персонажів, що можливо добре вписується в контекст історії нашої головної героїні, яка на самоті мусить розбиратися з усіма проблемами, значення яких зрозумілі лише їй одній.

Однак чого не вистачає грі що у сюжетному плані, що й загалом — це певної родзинки, яка б, на мою думку, змусила гру запам’ятатися. Натомість попри увесь інтерес, який Horizon Forbidden West привертає, вона видається грою з розряду forgettable.

Вторинність, але це не зовсім погано

Гра у багатьох своїх елементах викликає відчуття, яке можна описати не менш легендарною фразою: «Це ж було вже».

Якщо коротко, то Horizon Forbidden West поєднує у собі усе з найкращих ігор, які виходили перед нею. До прикладу, фанати The Legend of Zelda: Breath of the Wild, коли отримають глайдер, чи полізуть на скелі, згадають знайомі відчуття. Втім, усі такі «скопійовані» механіки цілком вдало слугують загальному враженню і не викликають враження остаточної вторинності — хіба що відвертого натхнення.

Однак іноді викликає питання відкритий світ. Він, попри свої розміри, відчувається доволі камерним і загалом не спонукає гравця до глибокого дослідження. Видається, що грі підійшла б концепція на кшталт останніх ігор Tomb Rider, де ви загалом маєте відкриту мапу, яка дає вам рівно стільки свободи, скільки її потрібно для просування по сюжету без потреби витрачати час на довгі та нудні подорожі доволі однотипним світом.

Наче у Guerrilla Games вирішили слідувати останньому тренду на ігри з відкритим світом і лише тому його й додали в обидві Horizon, оскільки місцями здається, наче вони мали бути більш лінійними.

Забути все

Найцікавішим аспектом гри особисто для мене стало те, яку роботу розробники провели для того, щоб «забути» сучасний світ. Їхня спроба уявити, якою могла б бути Земля, через тисячу років, за умови, що люди забудуть усе, що знали, дійсно викликає захоплення.

Мені це припало до душі, оскільки я історик за освітою, і у цій професії люди намагаються відтворити минуле на залишках інформації, яку нам залишили «древні». Тому я з великою цікавістю заглядав у різноманітні руїни сучасних будівель та досліджував їх.

Водночас усі ці декорації з часом відходять на другий план і ви знаурюєтеся у звичну іторію про «поганих хлопців, яких вам, хорошим хлопцям, потрібно перемогти».

Замість висновку

Якщо ваш ПК відповідає лише мінімальним вимогам Horizon Forbidden West, то ми б радили все-таки утриматися від покупки гри, щоб не псувати враження. Водночас, якщо ви палкий фанат першої гри і вам хочеться дізнатися, що відбувалося далі, тоді звісно навіть з найслабшим «залізом» гра дасть змогу дізнатися, яка історія чекає на Еллой на Забутому Заході.