Наталія Соколовська
Коли заходить мова про автоматизацію
Монстр автоматизації: Що робити, аби робот не забрав роботу, у повітрі ніби «висить» страх, що от-от людство очікує чергова революція, яка повністю змінить роботу. Але до того, як це станеться, з’явиться щонайменше одна нова професія — вчитель роботів. Вже зараз деякі компанії залучають штучний інтелект до робочого процесу, а колег — до навчання штучного інтелекту.
Журналісти видання New York Times поспілкувалися з представниками 5 професій — турагентом, експертом з роботизації, інженером, працівником сфери послуг та сценаристом. Вони розуміють переваги та недоліки у застосуванні штучного інтелекту
Термінатор чи помічник — правда та міфи про надлюдський інтелект у їхній роботі й усвідомлюють, що невдовзі ця технологія повністю змінить перебіг звичного робочого дня.
Рейчел Нішам працює у сфері туризму та координує роботу програми, через яку можна замовити подорожі. Вона добре розуміє, що «Гаріссон» — комп’ютерна система, яка вже «приживається» у їхньому офісі, — перейматиме частину посадових обов’язків. Так, «Гаріссон» може порівняти більшу кількість пропозицій щодо готелів та чи підходять вони під вимоги за меншу кількість часу. Утім, йому важко зі спілкування з конкретною родиною зрозуміти, чи будуть ті задоволені, якщо їм вдасться до того, як настане «час пік», сфотографуватися у Діснейленді перед замком попелюшки. І тоді ненав’язливо порадить зарезервувати столик для сніданку до офіційного відкриття парку, щоби встигнути зайти першими. Такого роду нюанси штучному інтелектові поки що не під силу.
Ба більше — поки комп’ютер обирає з-поміж великої кількості пропозицій найкращу, лише людина може налагодити живий контакт з клієнтом і проконсультувати на кожному етапі планування подорожі. Іноді саме особиста довіра змушує ще раз повернутися у ту ж саму компанію за послугами.
У ролі персонального асистента
Асистент на ім’я Ендрю не використовує смайликів у листуванні й не вийде поспілкуватися на кілька хвилин за кавою. Його завдання — спланувати розклад роботи керівника та призначити зустрічі у правильний час. Керівник добре знайомий з ним, адже сам запрограмував асистента Ендрю.
«Народився» цей помічник у невеличкому стартапі з Нью-Йорку, де команда дизайнерів та програмістів створює кіберпомічників й обіцяє, що на листи вони відповідатимуть не гірше, ніж жива людина. Переваги полягають у тому, що йому не потрібно виходити за кавою чи сигаретами, хворіти чи ходити у відпустку.
Завдання команди — за характером щось середнє між обов’язками психолога, програміста та лінгвіста — полягає у тому, аби надати цим асистентам людської подоби на рівні емоцій та інтелекту, навчити ці програми спілкуванні у манері живих людей та використовувати при цьому автоматичні фрази із заготовленої колекції.
Юридичні питання допоможе вирішити бот
Час від часу нам доводиться годинами й днями перечитувати текст, аби почистити його від описок та невдалих формулювань. Якось Ден Рубінс, який за професією не є юристом, після багатогодинної вичитки тексту на мінімальні помилки вирішив розробити програму Legal Robot, яка за допомогою штучного інтелекту перекладає складні юридичні тексти звичайною мовою. Після перегляду понад мільйона юридичних документів цей колега здатен навіть виявити фрази, які звучать незвично у контрактах. На думку Рубінса, юридичні тексти добре підходять для машинної обробки, адже у них часто зустрічаються повтори — і вони чітко структуровані.
Після того, як комп’ютер вивчив низку документів, він починає розуміти зв’язки між словами та здатен ідентифікувати звичні та незвичні комбінації. Наприклад, коли він опрацював тисячі контрактів з працевлаштування, він може визначити, який із них дозволяє співробітникам легше звільнитися, а який ускладнює процес зміни роботи.
Клієнт-менеджер теж може бути роботом
Сара Сейверт не одразу зауважила, що комп’ютер почав виконувати її роботу. Вона займається комунікаціями з клієнтом у компанії, яка готує учнів до іспитів через інтернет. Коли вона отримує запитання поштою, то починає шукати відповідь у базі даних, де зібрані затверджені текстові версії з-поміж тисячі варіантів. Знайти правильну відповідь може бути доволі часомістким процесом. Після того, як її фірма запровадили програму, яка працює на базі штучного інтелекту, Сара зрозуміла, що її допомога у виборі належного варіанту не така вже й потрібна. За 2 тижні програма навіть покращила свої навички й навчилася відповідати, враховуючи певні нюанси її роботи. Наприклад, вибачатися за запізнілу відповідь тощо.
Принцип роботи віртуальних клієнтів такий: система фільтрує мейли, які надходять у фірму, розподіляючи їх за певними категоріями. Через кілька місяців, програма «вивчає» типові відповіді у типових ситуація та вміє їх використати у схожій ситуації.
Але й Сара Сейверт не боїться, що штучний інтелект рано чи пізно забере у неї роботу:
— Я не впевнена, що штучний інтелект зможе замінити нас. Неможливо запрограмувати інтуїцію чи інстинкт. AI може бути дуже розумним, але й людський інтелект розвиватиметься далі й не стоятиме на місці.
А — автопілот
Програміст Александра Фауст працює у компанії Waymo
Google-мандри Україною, безпілотні вантажівки Waymo та біонічна комаха — головне за вихідні, вважається експертом з питань роботизації. ЇЇ фірма має на меті розробити машину, яка їздитиме на автопілоті та зможе належним чином реагувати на різного роду непередбачувані ситуації. Наприклад, коли інші водії переїжджають перехрестя на червоне світло.
Автівка Waymo вже проїхали мільйони кілометрів і «запам’ятали» чимало ситуацій. Однак і вони не можуть врахувати кожен момент і передбачити, що саме станеться у майбутньому. «Завжди буде щось таке, чого ми ще не бачили раніше», — зазначає Александра. За її словами, ґрунтуючись на спостереженнях щодо ситуацій, які вже відбулися, штучний інтелект може допомогти машині відреагувати авто у невідомих ситуаціях. Для цього система змушена зібрати у своїй памяті низку типових реакцій і прикладів поведінки людського водія. Наприклад побачити, у яких ситуаціях він швидше чи повільніше під’їжджає до червоного сигналу світлофора.