Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Термінатор чи помічник — правда та міфи про надлюдський інтелект

Terminator čy pomičnyk — pravda ta mify pro nadljudśkyj intelekt

Коли спостерігаєш за дискусіями у медіа, стає моторошно — невдовзі штучний інтелект повністю зможе замінити людину і виконувати її функції швидше і якісніше. Втім, не все так просто і це не станеться одразу, застерігають у редакції Backchannel. Далі — філософські роздуми про те, що криється у розмовах про штучний інтелект
Koly sposterigaješ za dyskusijamy u media, staje motorošno — nevdovzi štučnyj intelekt povnistju zmože zaminyty ljudynu i vykonuvaty її funkciї švydše i jakisniše. Vtim, ne vse tak prosto i ce ne staneťsja odrazu, zasterigajuť u redakciї Backchannel. Dali — filosofśki rozdumy pro te, ščo kryjeťsja u rozmovah pro štučnyj intelekt
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Розмов про те, що от-от людський розум замінить штучний інтелект, який в десятки разів швидше та ефективніше працюватиме — досхочу. Малюють ледь не апокаліптичну картину. Робочі місця будуть замінені автоматизованими системами, а людство ледь не вимре. Чи справді це так? Такого роду запитання лунають не від будь-кого, а найсвітліших голів нашого часу — Стівена Гокінґа, Ілона Маска, Макса Тегмарка, Сема Херріса та Білла Гейтса. На їхню думку, цей сценарій може стати реальністю у доволі короткий термін часу. Утім, як стверджує експерт Кевін Келлі у матеріалі для видання Backchannel, ці острахи передчасні та не ґрунтуються на фактах. Декілька критичних ідей, які укорінилися в нинішніх дискусіях навколо штучного інтелекту 1. Штучний інтелект (ШІ) вже стає розумніший за людський — і цей процес розгортається надзвичайно швидко. 2. Завдання, які покладатимуться на ШІ — універсальні (тобто такі ж, які зазвичай виконує людський мозок). 3. Вже є «носій», на якому є можливість розробляти ШІ. 4. Інтелект має необмежений ресурс для розвитку. 5. ШІ, коли ми почнемо його використовувати, вирішить чимало наших проблем. Що ж відбувається насправді? 1. Розум — поняття, яке важко виміряти, пояснити й окреслити. Тому твердження на кшталт «розумніші за людину» — це концепція, позбавлена сенсу. 2. Людський розум не універсальний — тож і штучний інтелект таким також не стане і не буде. 3. Поки незрозуміло, на якому саме «носії» можна створити систему, близьку до людського мозку за своїми можливостями. 4. Ресурси інтелекту не безкінечні. 5. Інтелект не лише вирішує, але й створює проблеми По-перше, на думку Кевіна Келлі, чимало хибних ідей виникає через неправильне визначення поняття інтелекту загалом. Келлі стверджує, що розум — дуже комплексне і нелінійне явище. Його прогрес важко означити, а отже і виявити «більш розвинену» і «менш розвинену» версії. Просто через те, що йдеться про взаємоповязану систему багатьох когнітивних процесів, які одночасно задіяні й змінюються. Приміром, зараз неможливо навіть ранжувати ступінь інтелекту різних тварин — папуги, дельфіна, коня, білочки тощо. Причина — відсутність масштабу та наукових даних. По-друге, ми звикли вважати, що людський розум — універсальний і може виконувати будь-яку функцію. Відповідно, і штучний інтелект зможе вчитися й отримувати навички на будь-який смак. Це не зовсім так. Людський розум еволюціонував у специфічному руслі, отримуючи ті навички, які потрібні були для виживання. Так само і будь-яка система спеціалізується на обмеженому колі завдань. Тому навряд чи вдасться створити мультифункціональну машину, яка зможе все на світі. По-третє, частина усіх цих хибних інтерпретацій криється в теорії компютеризації, вперше озвученої у 1950 роках. Тоді здавалося, що правила, згідно з якими працюють обчислювальні машини відповідають і біологічним процесам людського мозку. Тому питання створення штучного інтелекту залежить від наявних потужностей. Це — не зовсім так. Адже у людини одні й ті ж мисленеві процеси можуть протікати по-різному у залежності від часу й обставин, за яких вони відбуваються. Крім того, впливає матерія, на базі якої «працює» система. Силікон чи біологічна речовина? Імовірно, це також матиме вплив на протікання розумових процесів. Отже, саме твердження про машини, які стануть «розумнішими за людей» хибне. Скоріше — «інакше». По-четверте, не варто забувати про межі інтелекту. Чомусь прийнято вважати, що його ресурс безкінечний. І навіть якщо так виходить у математичних формулах, то все ж фізична реальність, «носії» завжди мають обмежений ресурс. По-пяте, існує надія, що за допомогою штучного інтелекту (який теоретично коли-небудь буде у стані обробляти більше інформації набагато швидше, ніж людина) ми зможемо вирішити чимало проблем. Утім, як показує історія — технологічний прогрес може розвиватися швидко, але разом з ним зростає і кількість ризиків та загроз, з якими доводиться справлятися людству. Тому не варто сподіватися на месію чи Термінатора.

Розмов про те, що от-от людський розум замінить штучний інтелект, який в десятки разів швидше та ефективніше працюватиме — досхочу. Малюють ледь не апокаліптичну картину. Робочі місця будуть замінені автоматизованими системами, а людство ледь не вимре. Чи справді це так? Такого роду запитання лунають не від будь-кого, а найсвітліших голів нашого часу — Стівена Гокінґа, Ілона Маска, Макса Тегмарка, Сема Херріса та Білла Гейтса. На їхню думку, цей сценарій може стати реальністю у доволі короткий термін часу. Утім, як стверджує експерт Кевін Келлі у матеріалі для видання Backchannel, ці острахи передчасні та не ґрунтуються на фактах.

Декілька критичних ідей, які укорінилися в нинішніх дискусіях навколо штучного інтелекту

1. Штучний інтелект (ШІ) вже стає розумніший за людський — і цей процес розгортається надзвичайно швидко.
2. Завдання, які покладатимуться на ШІ — універсальні (тобто такі ж, які зазвичай виконує людський мозок).
3. Вже є «носій», на якому є можливість розробляти ШІ.
4. Інтелект має необмежений ресурс для розвитку.
5. ШІ, коли ми почнемо його використовувати, вирішить чимало наших проблем.

Що ж відбувається насправді?

1. Розум — поняття, яке важко виміряти, пояснити й окреслити. Тому твердження на кшталт «розумніші за людину» — це концепція, позбавлена сенсу.
2. Людський розум не універсальний — тож і штучний інтелект таким також не стане і не буде.
3. Поки незрозуміло, на якому саме «носії» можна створити систему, близьку до людського мозку за своїми можливостями.
4. Ресурси інтелекту не безкінечні.
5. Інтелект не лише вирішує, але й створює проблеми

Якщо ідея про штучний інтелект побудована на 5 твердженнях, які не мають реального підґрунтя, то це радше схоже на релігію чи міф, а не наукову думку.

По-перше, на думку Кевіна Келлі, чимало хибних ідей виникає через неправильне визначення поняття інтелекту загалом. Келлі стверджує, що розум — дуже комплексне і нелінійне явище. Його прогрес важко означити, а отже і виявити «більш розвинену» і «менш розвинену» версії. Просто через те, що йдеться про взаємопов’язану систему багатьох когнітивних процесів, які одночасно задіяні й змінюються. Приміром, зараз неможливо навіть ранжувати ступінь інтелекту різних тварин — папуги, дельфіна, коня, білочки тощо. Причина — відсутність масштабу та наукових даних.

По-друге, ми звикли вважати, що людський розум — універсальний і може виконувати будь-яку функцію. Відповідно, і штучний інтелект зможе вчитися й отримувати навички на будь-який смак. Це не зовсім так. Людський розум еволюціонував у специфічному руслі, отримуючи ті навички, які потрібні були для виживання. Так само і будь-яка система спеціалізується на обмеженому колі завдань. Тому навряд чи вдасться створити мультифункціональну машину, яка зможе все на світі.

По-третє, частина усіх цих хибних інтерпретацій криється в теорії комп’ютеризації, вперше озвученої у 1950 роках. Тоді здавалося, що правила, згідно з якими працюють обчислювальні машини відповідають і біологічним процесам людського мозку. Тому питання створення штучного інтелекту залежить від наявних потужностей. Це — не зовсім так. Адже у людини одні й ті ж мисленеві процеси можуть протікати по-різному у залежності від часу й обставин, за яких вони відбуваються. Крім того, впливає матерія, на базі якої «працює» система. Силікон чи біологічна речовина? Імовірно, це також матиме вплив на протікання розумових процесів. Отже, саме твердження про машини, які стануть «розумнішими за людей» хибне. Скоріше — «інакше».

По-четверте, не варто забувати про межі інтелекту. Чомусь прийнято вважати, що його ресурс безкінечний. І навіть якщо так виходить у математичних формулах, то все ж фізична реальність, «носії» завжди мають обмежений ресурс.

По-п’яте, існує надія, що за допомогою штучного інтелекту (який теоретично коли-небудь буде у стані обробляти більше інформації набагато швидше, ніж людина) ми зможемо вирішити чимало проблем. Утім, як показує історія — технологічний прогрес може розвиватися швидко, але разом з ним зростає і кількість ризиків та загроз, з якими доводиться справлятися людству. Тому не варто сподіватися на месію чи Термінатора.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: