Від сьогодні, 16 серпня, в Україні набуває чинності закон, який дозволяє використання канабісу в медичних цілях.

Нагадаємо, 13 лютого президент України Володимир Зеленський підписав «Закон про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни».

Вже 15 лютого закон опублікували парламентській газеті «Голос України» — вважається, що закон набуває чинності через пів року після оприлюднення, що припадає саме на серпень 2024.

Згідно з роз’ясненням в українських медіа, закон дозволить пацієнтам з визначеними законом видами захворювань вживати препарати на основі медичного канабісу за призначенням лікаря.

Крім того, медики зможуть виписувати електронні рецепти на ліки на основі медканабісу, а наукові установи – досліджувати канабіс та його похідні. Крім того, після розробки усіх необхідних підзаконних актів Україна зможе самостійно виготовляти такі ліки

Зазначимо, що у масовій культурі, і не лише українській, канабіс міцно асоціюється з забороною стільки, скільки ми себе пам’ятаємо, і здається, що так було завжди. Проте заборона насправді з’явилася за історичними мірками відносно нещодавно, а причини її — далекі від турботи про здоров’я людей чи боротьби зі злочинністю. Саме тому ми пропонуємо <a href="https://nachasi.com/society/2023/07/14/yak-zaboronyaly-kannabis/">згадати на матеріал під назвою «Як забороняли канабіс»</a>.

Від сьогодні, 16 серпня, в Україні набуває чинності закон, який дозволяє використання канабісу в медичних цілях.Нагадаємо, 13 лютого президент України Володимир Зеленський підписав «Закон про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни».Вже 15 лютого закон опублікували парламентській газеті «Голос України» — вважається, що закон набуває чинності через пів року після оприлюднення, що припадає саме на серпень 2024.Згідно з роз’ясненням в українських медіа, закон дозволить пацієнтам з визначеними законом видами захворювань вживати препарати на основі медичного канабісу за призначенням лікаря.Крім того, медики зможуть виписувати електронні рецепти на ліки на основі медканабісу, а наукові установи – досліджувати канабіс та його похідні. Крім того, після розробки усіх необхідних підзаконних актів Україна зможе самостійно виготовляти такі лікиЗазначимо, що у масовій культурі, і не лише українській, канабіс міцно асоціюється з забороною стільки, скільки ми себе пам’ятаємо, і здається, що так було завжди. Проте заборона насправді з’явилася за історичними мірками відносно нещодавно, а причини її — далекі від турботи про здоров’я людей чи боротьби зі злочинністю. Саме тому ми пропонуємо <a href="/society/2023/07/14/yak-zaboronyaly-kannabis/">згадати на матеріал під назвою «Як забороняли канабіс»</a>.

Na chasi — не політичне видання, але не можемо стояти осторонь суспільно важливих подій. У цій рубриці читайте про важливі законопроєкти, ініціативи та події, які відбуваються в Україні та впливають на наше з вами життя.

Суспільство

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Від сьогодні, 16 серпня, в Україні набуває чинності закон, який дозволяє використання канабісу в медичних цілях.

Нагадаємо, 13 лютого президент України Володимир Зеленський підписав «Закон про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни».

Вже 15 лютого закон опублікували парламентській газеті «Голос України» — вважається, що закон набуває чинності через пів року після оприлюднення, що припадає саме на серпень 2024.

Згідно з роз’ясненням в українських медіа, закон дозволить пацієнтам з визначеними законом видами захворювань вживати препарати на основі медичного канабісу за призначенням лікаря.

Крім того, медики зможуть виписувати електронні рецепти на ліки на основі медканабісу, а наукові установи – досліджувати канабіс та його похідні. Крім того, після розробки усіх необхідних підзаконних актів Україна зможе самостійно виготовляти такі ліки

Зазначимо, що у масовій культурі, і не лише українській, канабіс міцно асоціюється з забороною стільки, скільки ми себе пам’ятаємо, і здається, що так було завжди. Проте заборона насправді з’явилася за історичними мірками відносно нещодавно, а причини її — далекі від турботи про здоров’я людей чи боротьби зі злочинністю. Саме тому ми пропонуємо <a href="https://nachasi.com/society/2023/07/14/yak-zaboronyaly-kannabis/">згадати на матеріал під назвою «Як забороняли канабіс»</a>.

🍀 Набув чинності закон про використання канабісу в медичних цілях

Міністерство юстиції США судиться з TikTok за те, що він нібито дозволяв дітям до 13 років створювати облікові записи без дозволу батьків.

Крім того, відомство стверджує, що TikTok «свідомо впустив дітей на свою платформу через «дитячий режим», зібрав їхню інформацію та не видалив їхні облікові записи на прохання їхніх батьків». Це в США вважається порушенням Закону про захист конфіденційності дітей в Інтернеті (COPPA).

У TikTok дійсно є «дитячий режим» — коли користувач віком до 13 років вводить свій вік у програмі, йому пропонують обрати ім’я користувача, яке не містить особистої інформації. В цьому режимі діти не можуть завантажувати відео, але вони можуть переглядати контент.

Основною скаргою Мінюсту США стало те, що застосунок не повідомляв батьків про реєстрацію підлітків, як мав це робити згідно з COPPA. Відомство також стверджує, що TikTok зібрав певну особисту інформацію про них у рамках процесу реєстрації, як-от унікальні дані про пристрої та IP-адреси.

Натомість представник TikTok Алекс Хаурек заявив, що компанія не погоджується з заявами Міністерства юстиції.

[blockquote_with_author name="Алекс Хаурек" content="Ми пишаємося нашими зусиллями щодо захисту дітей і продовжуватимемо оновлювати та вдосконалювати платформу. З цією метою ми пропонуємо досвід, який відповідає віку, із суворими заходами, завчасно видаляємо ймовірних неповнолітніх користувачів і добровільно запустили такі функції, як обмеження часу використання екрана за замовчуванням, сімейний контроль тощо. "]

Зазначимо, наразі про TikTok йде ще більший суд — платформу можуть вже найближчим часом повністю заблокувати в США. Раніше ми розповідали, що <a href="https://nachasi.com/tech/2024/05/08/tiktok-vs-usa/">TikTok подав до суду на уряд США, щоб скасувати закон про заборону платформи</a>.

Міністерство юстиції США судиться з TikTok за те, що він нібито дозволяв дітям до 13 років створювати облікові записи без дозволу батьків.Крім того, відомство стверджує, що TikTok «свідомо впустив дітей на свою платформу через «дитячий режим», зібрав їхню інформацію та не видалив їхні облікові записи на прохання їхніх батьків». Це в США вважається порушенням Закону про захист конфіденційності дітей в Інтернеті (COPPA).У TikTok дійсно є «дитячий режим» — коли користувач віком до 13 років вводить свій вік у програмі, йому пропонують обрати ім’я користувача, яке не містить особистої інформації. В цьому режимі діти не можуть завантажувати відео, але вони можуть переглядати контент.Основною скаргою Мінюсту США стало те, що застосунок не повідомляв батьків про реєстрацію підлітків, як мав це робити згідно з COPPA. Відомство також стверджує, що TikTok зібрав певну особисту інформацію про них у рамках процесу реєстрації, як-от унікальні дані про пристрої та IP-адреси.Натомість представник TikTok Алекс Хаурек заявив, що компанія не погоджується з заявами Міністерства юстиції.	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Ми пишаємося нашими зусиллями щодо захисту дітей і продовжуватимемо оновлювати та вдосконалювати платформу. З цією метою ми пропонуємо досвід, який відповідає віку, із суворими заходами, завчасно видаляємо ймовірних неповнолітніх користувачів і добровільно запустили такі функції, як обмеження часу використання екрана за замовчуванням, сімейний контроль тощо. 					<cite>									Алекс Хаурек 							</cite>			</blockquote>Зазначимо, наразі про TikTok йде ще більший суд — платформу можуть вже найближчим часом повністю заблокувати в США. Раніше ми розповідали, що <a href="/tech/2024/05/08/tiktok-vs-usa/">TikTok подав до суду на уряд США, щоб скасувати закон про заборону платформи</a>.

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Міністерство юстиції США судиться з TikTok за те, що він нібито дозволяв дітям до 13 років створювати облікові записи без дозволу батьків.

Крім того, відомство стверджує, що TikTok «свідомо впустив дітей на свою платформу через «дитячий режим», зібрав їхню інформацію та не видалив їхні облікові записи на прохання їхніх батьків». Це в США вважається порушенням Закону про захист конфіденційності дітей в Інтернеті (COPPA).

У TikTok дійсно є «дитячий режим» — коли користувач віком до 13 років вводить свій вік у програмі, йому пропонують обрати ім’я користувача, яке не містить особистої інформації. В цьому режимі діти не можуть завантажувати відео, але вони можуть переглядати контент.

Основною скаргою Мінюсту США стало те, що застосунок не повідомляв батьків про реєстрацію підлітків, як мав це робити згідно з COPPA. Відомство також стверджує, що TikTok зібрав певну особисту інформацію про них у рамках процесу реєстрації, як-от унікальні дані про пристрої та IP-адреси.

Натомість представник TikTok Алекс Хаурек заявив, що компанія не погоджується з заявами Міністерства юстиції.

[blockquote_with_author name="Алекс Хаурек" content="Ми пишаємося нашими зусиллями щодо захисту дітей і продовжуватимемо оновлювати та вдосконалювати платформу. З цією метою ми пропонуємо досвід, який відповідає віку, із суворими заходами, завчасно видаляємо ймовірних неповнолітніх користувачів і добровільно запустили такі функції, як обмеження часу використання екрана за замовчуванням, сімейний контроль тощо. "]

Зазначимо, наразі про TikTok йде ще більший суд — платформу можуть вже найближчим часом повністю заблокувати в США. Раніше ми розповідали, що <a href="https://nachasi.com/tech/2024/05/08/tiktok-vs-usa/">TikTok подав до суду на уряд США, щоб скасувати закон про заборону платформи</a>.

🤔 США знову подає до суду на TikTok — цього разу за збір даних дітей без дозволу батьків

Члени Гільдії кіноакторів (SAG-AFTRA), що представляє інтереси понад 160 000 професіоналів медіаіндустрії, оголосили про новий страйк. На цей раз припинять роботу на знак протесту актори, які озвучують ігри та/або роблять motion-capture.

Професіонали вимагають вищої платні, кращих умов, а також можливості інформованої згоди на те, щоб компанії використовували штучний інтелект для створення «їхньої подібності». Тобто на основі даних про їхній голос, зовнішність та рухи генерували контент за допомогою ШІ.

Страйк став провалом переговорів, що тривали з листопада 2022 року. Тоді ми <a href="https://nachasi.com/videogames/2023/09/26/strike-in-videogames/" target="_blank" rel="noopener">писали</a>, що Гільдія кіноакторів проголосувала за дозвіл на страйк в ігровій індустрії. Роботодавці відмовилися запровадити відповідний захист для всіх акторів в області ШІ, за словами організаторів страйку.

[blockquote_with_author name="Дункан Крабтрі-Айрланд" position="головний перемовник від страйкарів" content="Індустрія відеоігор приносить мільярди доларів прибутку щороку. Рушійною силою цього успіху є творчі люди, які розробляють і створюють ці ігри. Відверто кажучи, приголомшливо, що ці студії відеоігор нічого не винесли з уроків минулого року — що наші члени можуть і будуть виступати і вимагати справедливого і рівного ставлення до ШІ, і громадськість нас у цьому підтримує."]

Натомість представники компаній, що беруть участь у переговорах, кажуть, що розчаровані зривом угоди, коли вона була близькою до укладення. Там наголошують, що угода «вже розширює значущий захист від ШІ, який включає вимогу згоди та справедливої компенсації для всіх акторів».

Страйк може призвести до суттєвих затримок розробки відеоігор — при тому, що індустрія й так знаходиться в не найкращому стані після хвиль скорочень працівників. Зокрема, аналітики подейкують, що забастовка може зачепити навіть GTA VI, яка запланована до релізу на 2025, і призвести до переносу гри на рік чи більше.

Члени Гільдії кіноакторів (SAG-AFTRA), що представляє інтереси понад 160 000 професіоналів медіаіндустрії, оголосили про новий страйк. На цей раз припинять роботу на знак протесту актори, які озвучують ігри та/або роблять motion-capture.Професіонали вимагають вищої платні, кращих умов, а також можливості інформованої згоди на те, щоб компанії використовували штучний інтелект для створення «їхньої подібності». Тобто на основі даних про їхній голос, зовнішність та рухи генерували контент за допомогою ШІ.Страйк став провалом переговорів, що тривали з листопада 2022 року. Тоді ми <a href="/videogames/2023/09/26/strike-in-videogames/" target="_blank" rel="noopener">писали</a>, що Гільдія кіноакторів проголосувала за дозвіл на страйк в ігровій індустрії. Роботодавці відмовилися запровадити відповідний захист для всіх акторів в області ШІ, за словами організаторів страйку.	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Індустрія відеоігор приносить мільярди доларів прибутку щороку. Рушійною силою цього успіху є творчі люди, які розробляють і створюють ці ігри. Відверто кажучи, приголомшливо, що ці студії відеоігор нічого не винесли з уроків минулого року — що наші члени можуть і будуть виступати і вимагати справедливого і рівного ставлення до ШІ, і громадськість нас у цьому підтримує.					<cite>									Дункан Крабтрі-Айрланд, головний перемовник від страйкарів							</cite>			</blockquote>Натомість представники компаній, що беруть участь у переговорах, кажуть, що розчаровані зривом угоди, коли вона була близькою до укладення. Там наголошують, що угода «вже розширює значущий захист від ШІ, який включає вимогу згоди та справедливої компенсації для всіх акторів».Страйк може призвести до суттєвих затримок розробки відеоігор — при тому, що індустрія й так знаходиться в не найкращому стані після хвиль скорочень працівників. Зокрема, аналітики подейкують, що забастовка може зачепити навіть GTA VI, яка запланована до релізу на 2025, і призвести до переносу гри на рік чи більше.

Розвіюємо міфи про те, що геймінг — це дитяча забавка. У рубриці ви прочитаєте огляди на ігри, знайдете гру на вечір у підбірках, дізнаєтеся цікаві факти про ігрову індустрію та зрозумієте, чому ігри заробляють більше за кіноіндустрію.

Ігри

Члени Гільдії кіноакторів (SAG-AFTRA), що представляє інтереси понад 160 000 професіоналів медіаіндустрії, оголосили про новий страйк. На цей раз припинять роботу на знак протесту актори, які озвучують ігри та/або роблять motion-capture.

Професіонали вимагають вищої платні, кращих умов, а також можливості інформованої згоди на те, щоб компанії використовували штучний інтелект для створення «їхньої подібності». Тобто на основі даних про їхній голос, зовнішність та рухи генерували контент за допомогою ШІ.

Страйк став провалом переговорів, що тривали з листопада 2022 року. Тоді ми <a href="https://nachasi.com/videogames/2023/09/26/strike-in-videogames/" target="_blank" rel="noopener">писали</a>, що Гільдія кіноакторів проголосувала за дозвіл на страйк в ігровій індустрії. Роботодавці відмовилися запровадити відповідний захист для всіх акторів в області ШІ, за словами організаторів страйку.

[blockquote_with_author name="Дункан Крабтрі-Айрланд" position="головний перемовник від страйкарів" content="Індустрія відеоігор приносить мільярди доларів прибутку щороку. Рушійною силою цього успіху є творчі люди, які розробляють і створюють ці ігри. Відверто кажучи, приголомшливо, що ці студії відеоігор нічого не винесли з уроків минулого року — що наші члени можуть і будуть виступати і вимагати справедливого і рівного ставлення до ШІ, і громадськість нас у цьому підтримує."]

Натомість представники компаній, що беруть участь у переговорах, кажуть, що розчаровані зривом угоди, коли вона була близькою до укладення. Там наголошують, що угода «вже розширює значущий захист від ШІ, який включає вимогу згоди та справедливої компенсації для всіх акторів».

Страйк може призвести до суттєвих затримок розробки відеоігор — при тому, що індустрія й так знаходиться в не найкращому стані після хвиль скорочень працівників. Зокрема, аналітики подейкують, що забастовка може зачепити навіть GTA VI, яка запланована до релізу на 2025, і призвести до переносу гри на рік чи більше.

👩🏻‍⚖️ Актори, що працюють у іграх Electronic Arts, Disney, Take-Two та інших розпочали страйк через ШІ

У зв'язку з регулярними стабілізаційними відключеннями електроенергії страждає і мобільний зв'язок. Обладнання не завжди встигає перезарядитися, коли електроенергія є, тож якість та стабільність може впасти, а у критичних випадках зв'язок може зовсім зникнути.

<a href="https://cip.gov.ua/ua/news/rozporyadzhennya-ncu-vid-15-07-2024-539-2344-pro-vnesennya-zmin-do-rozporyadzhennya-ncu-154-1959-rozporyadzhennya-ncu-pro-zabezpechennya-stalosti-elektronnikh-komunikaciinikh-merezh-v-umovakh-voyennogo-stanu" target="_blank" rel="noopener">Розпорядженням</a> Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій від 15 липня мобільних операторів зобов'язали підтримувати зв'язок не менш ніж 10 годин.

Раніше вимогою було забезпечення не менш ніж 4 годин зв'язку для абонентів.

Виконати вимогу мобільні оператори мають у такі терміни:
<ul>
 	<li>до 1 жовтня — 60% базових станцій кожної області мають бути забезпечені відповідними джерелами резервного живлення</li>
 	<li>до 1 листопада — 70% базових станцій кожної області</li>
 	<li>до 1 грудня — 80% базових станцій кожної області</li>
 	<li>до 1 лютого — всі 100% базових станцій мають надавати 10 годин безперервного зв'язку</li>
</ul>
Також до 1 грудня 2024 року 25% базових станцій мають працювати до 72 годин. Імовірно, в разі довготривалого блекауту локації, які мають такий запас енергії, стануть своєрідними «хабами», куди можна буде дістатися в разі потреби.

Є також вимоги з забезпечення зв'язком екстренних служб, критичної інфраструктури та крупних вузлів мережевої інфраструктури до 72 годин.

Нагадаємо, у лютому в США <a href="https://nachasi.com/tech/2024/02/22/us-mobile-over/" target="_blank" rel="noopener">спостерігався</a> масштабний збій у роботі мереж.

У зв&#8217;язку з регулярними стабілізаційними відключеннями електроенергії страждає і мобільний зв&#8217;язок. Обладнання не завжди встигає перезарядитися, коли електроенергія є, тож якість та стабільність може впасти, а у критичних випадках зв&#8217;язок може зовсім зникнути.<a href="https://cip.gov.ua/ua/news/rozporyadzhennya-ncu-vid-15-07-2024-539-2344-pro-vnesennya-zmin-do-rozporyadzhennya-ncu-154-1959-rozporyadzhennya-ncu-pro-zabezpechennya-stalosti-elektronnikh-komunikaciinikh-merezh-v-umovakh-voyennogo-stanu" target="_blank" rel="noopener">Розпорядженням</a> Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій від 15 липня мобільних операторів зобов&#8217;язали підтримувати зв&#8217;язок не менш ніж 10 годин.Раніше вимогою було забезпечення не менш ніж 4 годин зв&#8217;язку для абонентів.Виконати вимогу мобільні оператори мають у такі терміни:<ul><li>до 1 жовтня — 60% базових станцій кожної області мають бути забезпечені відповідними джерелами резервного живлення</li><li>до 1 листопада — 70% базових станцій кожної області</li><li>до 1 грудня — 80% базових станцій кожної області</li><li>до 1 лютого — всі 100% базових станцій мають надавати 10 годин безперервного зв&#8217;язку</li></ul>Також до 1 грудня 2024 року 25% базових станцій мають працювати до 72 годин. Імовірно, в разі довготривалого блекауту локації, які мають такий запас енергії, стануть своєрідними «хабами», куди можна буде дістатися в разі потреби.Є також вимоги з забезпечення зв&#8217;язком екстренних служб, критичної інфраструктури та крупних вузлів мережевої інфраструктури до 72 годин.Нагадаємо, у лютому в США <a href="/tech/2024/02/22/us-mobile-over/" target="_blank" rel="noopener">спостерігався</a> масштабний збій у роботі мереж.

У зв'язку з регулярними стабілізаційними відключеннями електроенергії страждає і мобільний зв'язок. Обладнання не завжди встигає перезарядитися, коли електроенергія є, тож якість та стабільність може впасти, а у критичних випадках зв'язок може зовсім зникнути.

<a href="https://cip.gov.ua/ua/news/rozporyadzhennya-ncu-vid-15-07-2024-539-2344-pro-vnesennya-zmin-do-rozporyadzhennya-ncu-154-1959-rozporyadzhennya-ncu-pro-zabezpechennya-stalosti-elektronnikh-komunikaciinikh-merezh-v-umovakh-voyennogo-stanu" target="_blank" rel="noopener">Розпорядженням</a> Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій від 15 липня мобільних операторів зобов'язали підтримувати зв'язок не менш ніж 10 годин.

Раніше вимогою було забезпечення не менш ніж 4 годин зв'язку для абонентів.

Виконати вимогу мобільні оператори мають у такі терміни:
<ul>
 	<li>до 1 жовтня — 60% базових станцій кожної області мають бути забезпечені відповідними джерелами резервного живлення</li>
 	<li>до 1 листопада — 70% базових станцій кожної області</li>
 	<li>до 1 грудня — 80% базових станцій кожної області</li>
 	<li>до 1 лютого — всі 100% базових станцій мають надавати 10 годин безперервного зв'язку</li>
</ul>
Також до 1 грудня 2024 року 25% базових станцій мають працювати до 72 годин. Імовірно, в разі довготривалого блекауту локації, які мають такий запас енергії, стануть своєрідними «хабами», куди можна буде дістатися в разі потреби.

Є також вимоги з забезпечення зв'язком екстренних служб, критичної інфраструктури та крупних вузлів мережевої інфраструктури до 72 годин.

Нагадаємо, у лютому в США <a href="https://nachasi.com/tech/2024/02/22/us-mobile-over/" target="_blank" rel="noopener">спостерігався</a> масштабний збій у роботі мереж.

📱 Держспецзв'язку зобов'язала мобільних операторів забезпечити 10 годин безперервної роботи мережі

Співачка, композиторка та реперка Lizzo у своєму інстаграмі оголосила, що припиняє музичну діяльність. Своє рішення вона обгрунтувала буллінгом та брехнею, що розповсюджують про неї хейтери.

[blockquote_with_author name="Lizzo" content="Я постійно стикаюся з брехнею, яку говорять про мене заради впливу і поглядів... Щоразу стаю об'єктом жартів через те, як я виглядаю."]

https://www.instagram.com/p/C5HVa0hS-VD/

Артистка стикнулася зі шквалом критики після судового позову з боку її колишніх танцівниць. Перелік звинувачень Lizzo дуже значний: за словами танцівниць, співачка одного разу висміяла вагу однієї з учасниць колективу, після чого звільнила її. Також Ліззо домагалася однієї зі своїх танцюристок у стриптиз-клубі в Амстердамі. За словами позивачів, попзірка знущалася з Девіс та примушувала торкатися інших оголених жінок попри відмови. Також Ліззо намагалася змусити свій колектив «ловити фалоімітатори, випущені з піхв виконавців, і їсти банани, що стирчали з піхв виконавців».

Детальніше ми писали раніше в окремій <a href="https://nachasi.com/music/2023/08/04/lizzo-vs-dancer-fatshaming/" target="_blank" rel="noopener">публікації</a>.

З того часу в суді деякі обвинувачення з Lizzo були зняті на підставі закону, що захищає свободу слова. Однак саму справу продовжили розглядати. На думку адвокатів Lizzo, танцівниці просто вирішили помститися артистці, оскільки не виконували свою роботу якісно і стикнулися з критикою з її боку.

Співачка, композиторка та реперка Lizzo у своєму інстаграмі оголосила, що припиняє музичну діяльність. Своє рішення вона обгрунтувала буллінгом та брехнею, що розповсюджують про неї хейтери.	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Я постійно стикаюся з брехнею, яку говорять про мене заради впливу і поглядів... Щоразу стаю об'єктом жартів через те, як я виглядаю.					<cite>									Lizzo 							</cite>			</blockquote>						<script type="application/json" class="embed-code-instagram">{"src": "https://www.instagram.com/p/C5HVa0hS-VD/"}</script>Артистка стикнулася зі шквалом критики після судового позову з боку її колишніх танцівниць. Перелік звинувачень Lizzo дуже значний: за словами танцівниць, співачка одного разу висміяла вагу однієї з учасниць колективу, після чого звільнила її. Також Ліззо домагалася однієї зі своїх танцюристок у стриптиз-клубі в Амстердамі. За словами позивачів, попзірка знущалася з Девіс та примушувала торкатися інших оголених жінок попри відмови. Також Ліззо намагалася змусити свій колектив «ловити фалоімітатори, випущені з піхв виконавців, і їсти банани, що стирчали з піхв виконавців».Детальніше ми писали раніше в окремій <a href="/music/2023/08/04/lizzo-vs-dancer-fatshaming/" target="_blank" rel="noopener">публікації</a>.З того часу в суді деякі обвинувачення з Lizzo були зняті на підставі закону, що захищає свободу слова. Однак саму справу продовжили розглядати. На думку адвокатів Lizzo, танцівниці просто вирішили помститися артистці, оскільки не виконували свою роботу якісно і стикнулися з критикою з її боку.

Все цікаве зі світу музики. Останні новини зі світу українською та світової музики, огляди альбомів, Історії пісень, тематичні плейлисти, а також багато-багато обговорень.

Музика

Співачка, композиторка та реперка Lizzo у своєму інстаграмі оголосила, що припиняє музичну діяльність. Своє рішення вона обгрунтувала буллінгом та брехнею, що розповсюджують про неї хейтери.

[blockquote_with_author name="Lizzo" content="Я постійно стикаюся з брехнею, яку говорять про мене заради впливу і поглядів... Щоразу стаю об'єктом жартів через те, як я виглядаю."]

https://www.instagram.com/p/C5HVa0hS-VD/

Артистка стикнулася зі шквалом критики після судового позову з боку її колишніх танцівниць. Перелік звинувачень Lizzo дуже значний: за словами танцівниць, співачка одного разу висміяла вагу однієї з учасниць колективу, після чого звільнила її. Також Ліззо домагалася однієї зі своїх танцюристок у стриптиз-клубі в Амстердамі. За словами позивачів, попзірка знущалася з Девіс та примушувала торкатися інших оголених жінок попри відмови. Також Ліззо намагалася змусити свій колектив «ловити фалоімітатори, випущені з піхв виконавців, і їсти банани, що стирчали з піхв виконавців».

Детальніше ми писали раніше в окремій <a href="https://nachasi.com/music/2023/08/04/lizzo-vs-dancer-fatshaming/" target="_blank" rel="noopener">публікації</a>.

З того часу в суді деякі обвинувачення з Lizzo були зняті на підставі закону, що захищає свободу слова. Однак саму справу продовжили розглядати. На думку адвокатів Lizzo, танцівниці просто вирішили помститися артистці, оскільки не виконували свою роботу якісно і стикнулися з критикою з її боку.

💅 Lizzo оголосила про те, що полишає музичну індустрію — через буллінг

Президент США Джо Байден готовий підписати закон, який нещодавно з'явився у Конгресі США. Про це він <a href="https://www.cbsnews.com/news/biden-tiktok-ban-bill/" target="_blank" rel="noopener">заявив</a> у п'ятницю на прес-конференції.

[blockquote_with_author name="Джо Байден" position="президент США" content="Якщо вони його приймуть, я його підпишу"]

Мова йде про проєкт, який внесли до американського Конгресу 6 березня під назвою «Акт про захист американців від контрольованих зовнішнім супротивником застосунків». У ньому йдеться про те, що TikTok контролюється іноземним супротивником та відповідно становить загрозу національній безпеці США.

Згідно з ним, китайська компанія ByteDance буде зобов'язана продати TikTok або ж застосунок заблокують на території Сполучених Штатів. Детальніше про це <a href="https://nachasi.com/tech/2024/03/06/usa-ban-tiktok/" target="_blank" rel="noopener">розповідали</a> раніше.

Разом з тим, передвиборча кампанія Джо Байдена зареєструвала президентові акаунт у TikTok, та регулярно викладає відео, спрямовані на молоде покоління виборців.

Президент США Джо Байден готовий підписати закон, який нещодавно з&#8217;явився у Конгресі США. Про це він <a href="https://www.cbsnews.com/news/biden-tiktok-ban-bill/" target="_blank" rel="noopener">заявив</a> у п&#8217;ятницю на прес-конференції.	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Якщо вони його приймуть, я його підпишу					<cite>									Джо Байден, президент США							</cite>			</blockquote>Мова йде про проєкт, який внесли до американського Конгресу 6 березня під назвою «Акт про захист американців від контрольованих зовнішнім супротивником застосунків». У ньому йдеться про те, що TikTok контролюється іноземним супротивником та відповідно становить загрозу національній безпеці США.Згідно з ним, китайська компанія ByteDance буде зобов&#8217;язана продати TikTok або ж застосунок заблокують на території Сполучених Штатів. Детальніше про це <a href="/tech/2024/03/06/usa-ban-tiktok/" target="_blank" rel="noopener">розповідали</a> раніше.Разом з тим, передвиборча кампанія Джо Байдена зареєструвала президентові акаунт у TikTok, та регулярно викладає відео, спрямовані на молоде покоління виборців.

Президент США Джо Байден готовий підписати закон, який нещодавно з'явився у Конгресі США. Про це він <a href="https://www.cbsnews.com/news/biden-tiktok-ban-bill/" target="_blank" rel="noopener">заявив</a> у п'ятницю на прес-конференції.

[blockquote_with_author name="Джо Байден" position="президент США" content="Якщо вони його приймуть, я його підпишу"]

Мова йде про проєкт, який внесли до американського Конгресу 6 березня під назвою «Акт про захист американців від контрольованих зовнішнім супротивником застосунків». У ньому йдеться про те, що TikTok контролюється іноземним супротивником та відповідно становить загрозу національній безпеці США.

Згідно з ним, китайська компанія ByteDance буде зобов'язана продати TikTok або ж застосунок заблокують на території Сполучених Штатів. Детальніше про це <a href="https://nachasi.com/tech/2024/03/06/usa-ban-tiktok/" target="_blank" rel="noopener">розповідали</a> раніше.

Разом з тим, передвиборча кампанія Джо Байдена зареєструвала президентові акаунт у TikTok, та регулярно викладає відео, спрямовані на молоде покоління виборців.

📵 Джо Байден підпише закон про заборону чи продаж TikTok, якщо його ухвалить Конгрес

Головний маскот компанії Disney та один з найвпізнаваніших персонажів популярної культури Мікі Маус став офіційно суспільним надбанням. Це означає, що корпорація Disney, яка володіє авторським правом на нього, більше не може контролювати його використання та отримувати від цього прибуток.

Щоправда, йдеться лише про перші версії персонажа, які побачили світ у 1928 році у короткометражному мультфільмі Steamboat Willie. Це і був дебют Мікі Мауса. Разом із Мікі доступною стала і його кохана — Мінні Маус, теж у ранніх версіях.

https://youtu.be/BBgghnQF6E4

Вперше офіційно у кольорі Мікі Маус з'явився лише у 1935 році, тож цю версію можна буде використати лише у 2030, коли сплине 95-річний термін.

Також із цього року можемо очікувати нові адаптації історії Пітера Пена, оскільки до суспільного надбання переходить сценарій п'єси Джеймса Баррі «Пітер Пен або Хлопчик, який не хотів вирости».

Серед інших творів 1928 року, які стануть вільними для використання, є роман «Орландо» Вірджинії Вулф, джазова пісня Dippermouth Blues, записана за участі Луї Армстронга та низка інших видатних праць.

Головний маскот компанії Disney та один з найвпізнаваніших персонажів популярної культури Мікі Маус став офіційно суспільним надбанням. Це означає, що корпорація Disney, яка володіє авторським правом на нього, більше не може контролювати його використання та отримувати від цього прибуток.Щоправда, йдеться лише про перші версії персонажа, які побачили світ у 1928 році у короткометражному мультфільмі Steamboat Willie. Це і був дебют Мікі Мауса. Разом із Мікі доступною стала і його кохана — Мінні Маус, теж у ранніх версіях.<div class="embedded-video" data-youtube="BBgghnQF6E4"><img src="https://img.youtube.com/vi/BBgghnQF6E4/maxresdefault.jpg" alt="" width="560" height="315" loading="lazy" decoding="async"></div>Вперше офіційно у кольорі Мікі Маус з&#8217;явився лише у 1935 році, тож цю версію можна буде використати лише у 2030, коли сплине 95-річний термін.Також із цього року можемо очікувати нові адаптації історії Пітера Пена, оскільки до суспільного надбання переходить сценарій п&#8217;єси Джеймса Баррі «Пітер Пен або Хлопчик, який не хотів вирости».Серед інших творів 1928 року, які стануть вільними для використання, є роман «Орландо» Вірджинії Вулф, джазова пісня Dippermouth Blues, записана за участі Луї Армстронга та низка інших видатних праць.

Подивитися трейлер нового серіалу від Netflix, дізнатися, де в Україні легально подивитися фільми та серіали, знайти цікаве кіно на вечір в одній з тематичних підбірок — все і більше тут. Також ми розкажемо про історію створення фільмів або серіалів та простими словами пояснимо, чому їм потрібно приділити час.

Кіно і серіали

Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>

Головний маскот компанії Disney та один з найвпізнаваніших персонажів популярної культури Мікі Маус став офіційно суспільним надбанням. Це означає, що корпорація Disney, яка володіє авторським правом на нього, більше не може контролювати його використання та отримувати від цього прибуток.

Щоправда, йдеться лише про перші версії персонажа, які побачили світ у 1928 році у короткометражному мультфільмі Steamboat Willie. Це і був дебют Мікі Мауса. Разом із Мікі доступною стала і його кохана — Мінні Маус, теж у ранніх версіях.

https://youtu.be/BBgghnQF6E4

Вперше офіційно у кольорі Мікі Маус з'явився лише у 1935 році, тож цю версію можна буде використати лише у 2030, коли сплине 95-річний термін.

Також із цього року можемо очікувати нові адаптації історії Пітера Пена, оскільки до суспільного надбання переходить сценарій п'єси Джеймса Баррі «Пітер Пен або Хлопчик, який не хотів вирости».

Серед інших творів 1928 року, які стануть вільними для використання, є роман «Орландо» Вірджинії Вулф, джазова пісня Dippermouth Blues, записана за участі Луї Армстронга та низка інших видатних праць.

🐁 Мікі Маус з 1 січня офіційно став суспільним надбанням (але є нюанс)

Сьогодні Верховна Рада ухвалила два закони: <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73472">про внесення змін до Цивільного кодексу</a> про цифрові речі, та <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=6576&conv=9&_gl=1*8333ua*_ga*MTM0MDg3MTYzNC4xNjkxNjU4NDA1*_ga_G9VY19PRSD*MTY5MTY2MDkyMi4xLjEuMTY5MTY2MTAzOC42MC4wLjA.">про цифровий контент</a>.

Основне:
<ul>
 	<li>цифрова річ — це віртуальний об’єкт, який існує лише в цифровій формі, тобто контент, програма, обліковий запис чи NFT;</li>
 	<li>цифрова послуга — послуга, яка дозволяє споживачеві працювати з даними у цифровій формі;</li>
 	<li>створення контенту на замовлення та надання цифрових послуг тепер захищене законом;</li>
 	<li>споживачі теж захищені. Наприклад, якщо створена на замовлення програма не працює як потрібно, споживач може вимагати її виправити, відшкодувати вартість покупки чи завдані збитки.</li>
</ul>
Закон регулює договори на створення контенту або надання цифрових послуг: розробку програм, надання доступу до веб-ресурсів, покупку цифрового контенту та інше. При цьому дія закону не поширюється на контент, пов’язаний з комунікаційними, медичними, фінансовими, юридичними та консультаційними послугами, а також з азартними іграми.

Що цікаво: виконавець не відповідає за збитки чи незручності, якщо споживач вчасно не встановив оновлення, або якщо цифрове середовище споживача не відповідає мінімальним вимогам.

І останній важливий пункт — цифровий контент не може бути частиною уставного капіталу. З NFT у гаманці ТОВ не відкриєш.

Сьогодні Верховна Рада ухвалила два закони: <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73472">про внесення змін до Цивільного кодексу</a> про цифрові речі, та <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=6576&#038;conv=9&#038;_gl=1*8333ua*_ga*MTM0MDg3MTYzNC4xNjkxNjU4NDA1*_ga_G9VY19PRSD*MTY5MTY2MDkyMi4xLjEuMTY5MTY2MTAzOC42MC4wLjA.">про цифровий контент</a>.Основне:<ul><li>цифрова річ — це віртуальний об’єкт, який існує лише в цифровій формі, тобто контент, програма, обліковий запис чи NFT;</li><li>цифрова послуга — послуга, яка дозволяє споживачеві працювати з даними у цифровій формі;</li><li>створення контенту на замовлення та надання цифрових послуг тепер захищене законом;</li><li>споживачі теж захищені. Наприклад, якщо створена на замовлення програма не працює як потрібно, споживач може вимагати її виправити, відшкодувати вартість покупки чи завдані збитки.</li></ul>Закон регулює договори на створення контенту або надання цифрових послуг: розробку програм, надання доступу до веб-ресурсів, покупку цифрового контенту та інше. При цьому дія закону не поширюється на контент, пов’язаний з комунікаційними, медичними, фінансовими, юридичними та консультаційними послугами, а також з азартними іграми.Що цікаво: виконавець не відповідає за збитки чи незручності, якщо споживач вчасно не встановив оновлення, або якщо цифрове середовище споживача не відповідає мінімальним вимогам.І останній важливий пункт — цифровий контент не може бути частиною уставного капіталу. З NFT у гаманці ТОВ не відкриєш.

Головне українське криптомедіа. Тут ви знайдете найголовніші новини криптовалют та індустрії блокчейну. А наша Академія з навчальними матеріалами допоможе розібратися новачкам у світі криптоіндустрії, а також підкине корисної інформації досвідченим криптанам.

Крипто

Спонсор рубрики

Сьогодні Верховна Рада ухвалила два закони: <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73472">про внесення змін до Цивільного кодексу</a> про цифрові речі, та <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=6576&amp;conv=9&amp;_gl=1*8333ua*_ga*MTM0MDg3MTYzNC4xNjkxNjU4NDA1*_ga_G9VY19PRSD*MTY5MTY2MDkyMi4xLjEuMTY5MTY2MTAzOC42MC4wLjA.">про цифровий контент</a>.

Основне:
<ul>
 	<li>цифрова річ — це віртуальний об’єкт, який існує лише в цифровій формі, тобто контент, програма, обліковий запис чи NFT;</li>
 	<li>цифрова послуга — послуга, яка дозволяє споживачеві працювати з даними у цифровій формі;</li>
 	<li>створення контенту на замовлення та надання цифрових послуг тепер захищене законом;</li>
 	<li>споживачі теж захищені. Наприклад, якщо створена на замовлення програма не працює як потрібно, споживач може вимагати її виправити, відшкодувати вартість покупки чи завдані збитки.</li>
</ul>
Закон регулює договори на створення контенту або надання цифрових послуг: розробку програм, надання доступу до веб-ресурсів, покупку цифрового контенту та інше. При цьому дія закону не поширюється на контент, пов’язаний з комунікаційними, медичними, фінансовими, юридичними та консультаційними послугами, а також з азартними іграми.

Що цікаво: виконавець не відповідає за збитки чи незручності, якщо споживач вчасно не встановив оновлення, або якщо цифрове середовище споживача не відповідає мінімальним вимогам.

І останній важливий пункт — цифровий контент не може бути частиною уставного капіталу. З NFT у гаманці ТОВ не відкриєш.

Сьогодні Верховна Рада ухвалила два закони: <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73472">про внесення змін до Цивільного кодексу</a> про цифрові речі, та <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=6576&amp;conv=9&amp;_gl=1*8333ua*_ga*MTM0MDg3MTYzNC4xNjkxNjU4NDA1*_ga_G9VY19PRSD*MTY5MTY2MDkyMi4xLjEuMTY5MTY2MTAzOC42MC4wLjA.">про цифровий контент</a>.Основне:<ul><li>цифрова річ — це віртуальний об’єкт, який існує лише в цифровій формі, тобто контент, програма, обліковий запис чи NFT;</li><li>цифрова послуга — послуга, яка дозволяє споживачеві працювати з даними у цифровій формі;</li><li>створення контенту на замовлення та надання цифрових послуг тепер захищене законом;</li><li>споживачі теж захищені. Наприклад, якщо створена на замовлення програма не працює як потрібно, споживач може вимагати її виправити, відшкодувати вартість покупки чи завдані збитки.</li></ul>Закон регулює договори на створення контенту або надання цифрових послуг: розробку програм, надання доступу до веб-ресурсів, покупку цифрового контенту та інше. При цьому дія закону не поширюється на контент, пов’язаний з комунікаційними, медичними, фінансовими, юридичними та консультаційними послугами, а також з азартними іграми.Що цікаво: виконавець не відповідає за збитки чи незручності, якщо споживач вчасно не встановив оновлення, або якщо цифрове середовище споживача не відповідає мінімальним вимогам.І останній важливий пункт — цифровий контент не може бути частиною уставного капіталу. З NFT у гаманці ТОВ не відкриєш.

Верховна Рада ухвалила закони про цифровий контент та цифрові речі

Гуманітарний комітет Вреховної Ради України ухвалив одноголосне рішення про підтримку законопроєкту <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42201" target="_blank" rel="noopener">№ 9432</a> «Про застосування англійської мови в Україні», який напередодні подав Президент Володимир Зеленський.

Однак, як <a href="https://www.facebook.com/volodymyr.viatrovych/" target="_blank" rel="noopener">повідомив</a> народний депутат Володимир В’ятрович із проєкту Закону було вилучено норми, які звужували б використання української мови в кіно та телебаченні. Нардеп відзначив, що прибрали наступні положення:
<ul>
 	<li>вимога демонстрування англомовних фільмів у кінотеатрах мовою оригіналу</li>
 	<li>зміни до закону про кінематографію</li>
 	<li>зміни до закону про державну мову в частині кіно</li>
 	<li>зміни до закону про медіа про зниження квоти україномовних програм</li>
</ul>
Нагадаємо, що раніше Президент подав до Верховної Ради проєкт Закону про англійську мову згідно з яким з 2027 року усі англомовні стрічки в Україні мали б демонструватися лише з субтитрами. За посиланням ми детально <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/06/28/zelensky-dubbing/" target="_blank" rel="noopener">розповіли про відповідний законопроєкт</a>.

Також відзначимо, що напередодні Олександр Ткаченко повідомив, що Міністерство культури та інформаційної політики <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/07/18/minkult-eng-v-kinoteatrah/" target="_blank" rel="noopener">розробляє план впровадження англійської</a> в кінотеатрах.

Гуманітарний комітет Вреховної Ради України ухвалив одноголосне рішення про підтримку законопроєкту <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42201" target="_blank" rel="noopener">№ 9432</a> «Про застосування англійської мови в Україні», який напередодні подав Президент Володимир Зеленський.Однак, як <a href="https://www.facebook.com/volodymyr.viatrovych/" target="_blank" rel="noopener">повідомив</a> народний депутат Володимир В’ятрович із проєкту Закону було вилучено норми, які звужували б використання української мови в кіно та телебаченні. Нардеп відзначив, що прибрали наступні положення:<ul><li>вимога демонстрування англомовних фільмів у кінотеатрах мовою оригіналу</li><li>зміни до закону про кінематографію</li><li>зміни до закону про державну мову в частині кіно</li><li>зміни до закону про медіа про зниження квоти україномовних програм</li></ul>Нагадаємо, що раніше Президент подав до Верховної Ради проєкт Закону про англійську мову згідно з яким з 2027 року усі англомовні стрічки в Україні мали б демонструватися лише з субтитрами. За посиланням ми детально <a href="/cinema/2023/06/28/zelensky-dubbing/" target="_blank" rel="noopener">розповіли про відповідний законопроєкт</a>.Також відзначимо, що напередодні Олександр Ткаченко повідомив, що Міністерство культури та інформаційної політики <a href="/cinema/2023/07/18/minkult-eng-v-kinoteatrah/" target="_blank" rel="noopener">розробляє план впровадження англійської</a> в кінотеатрах.

Гуманітарний комітет Вреховної Ради України ухвалив одноголосне рішення про підтримку законопроєкту <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42201" target="_blank" rel="noopener">№ 9432</a> «Про застосування англійської мови в Україні», який напередодні подав Президент Володимир Зеленський.

Однак, як <a href="https://www.facebook.com/volodymyr.viatrovych/" target="_blank" rel="noopener">повідомив</a> народний депутат Володимир В’ятрович із проєкту Закону було вилучено норми, які звужували б використання української мови в кіно та телебаченні. Нардеп відзначив, що прибрали наступні положення:
<ul>
 	<li>вимога демонстрування англомовних фільмів у кінотеатрах мовою оригіналу</li>
 	<li>зміни до закону про кінематографію</li>
 	<li>зміни до закону про державну мову в частині кіно</li>
 	<li>зміни до закону про медіа про зниження квоти україномовних програм</li>
</ul>
Нагадаємо, що раніше Президент подав до Верховної Ради проєкт Закону про англійську мову згідно з яким з 2027 року усі англомовні стрічки в Україні мали б демонструватися лише з субтитрами. За посиланням ми детально <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/06/28/zelensky-dubbing/" target="_blank" rel="noopener">розповіли про відповідний законопроєкт</a>.

Також відзначимо, що напередодні Олександр Ткаченко повідомив, що Міністерство культури та інформаційної політики <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/07/18/minkult-eng-v-kinoteatrah/" target="_blank" rel="noopener">розробляє план впровадження англійської</a> в кінотеатрах.

🙅‍♂️ З проєкту Закону про англійську мову прибрали усі норми про дубляж

Міністерство культури та інформаційної політики розробляє план, який дозволить зацікавити глядачів ходити на фільми англійською мовою.

Про це розповів міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, Мінкульт провів розмови з представниками кінотеатрів і дистриб'юторів та наразі шукає як зацікавити глядачів ходити на фільми англійською без збитку для кінотеатральної галузі.

[blockquote_with_author name="Олександр Ткаченко" content="Здається, ми знайшли один з варіантів. Ми його ще обговорюємо. Також будемо обговорювати з депутатами."]

https://youtu.be/OAWFpn5B3Ds

Міністерство також підготувало план дій щодо популяризації англійської мови на виконання Закону «Про українську мову», який містить «ефективні речі щодо популяризації української мови». План незабаром опублікують для обговорення, зазначив міністр.

Також Ткаченко нагадав, що впровадження англійської мови в Україні відбуватиметься поступово, із залученням безплатних курсів та е-Підтримки для навчання онлайн.

Раніше ми розповідали, що президент України Володимир Зеленський пропонує скасувати дублювання українською в кінотеатрах з 2027. За <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/06/28/zelensky-dubbing/">посиланням детально розповіли про відповідний законопроєкт</a>.

Міністерство культури та інформаційної політики розробляє план, який дозволить зацікавити глядачів ходити на фільми англійською мовою.Про це розповів міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, Мінкульт провів розмови з представниками кінотеатрів і дистриб&#8217;юторів та наразі шукає як зацікавити глядачів ходити на фільми англійською без збитку для кінотеатральної галузі.	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Здається, ми знайшли один з варіантів. Ми його ще обговорюємо. Також будемо обговорювати з депутатами.					<cite>									Олександр Ткаченко 							</cite>			</blockquote><div class="embedded-video" data-youtube="OAWFpn5B3Ds"><img src="https://img.youtube.com/vi/OAWFpn5B3Ds/maxresdefault.jpg" alt="" width="560" height="315" loading="lazy" decoding="async"></div>Міністерство також підготувало план дій щодо популяризації англійської мови на виконання Закону «Про українську мову», який містить «ефективні речі щодо популяризації української мови». План незабаром опублікують для обговорення, зазначив міністр.Також Ткаченко нагадав, що впровадження англійської мови в Україні відбуватиметься поступово, із залученням безплатних курсів та е-Підтримки для навчання онлайн.Раніше ми розповідали, що президент України Володимир Зеленський пропонує скасувати дублювання українською в кінотеатрах з 2027. За <a href="/cinema/2023/06/28/zelensky-dubbing/">посиланням детально розповіли про відповідний законопроєкт</a>.

Міністерство культури та інформаційної політики розробляє план, який дозволить зацікавити глядачів ходити на фільми англійською мовою.

Про це розповів міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, Мінкульт провів розмови з представниками кінотеатрів і дистриб'юторів та наразі шукає як зацікавити глядачів ходити на фільми англійською без збитку для кінотеатральної галузі.

[blockquote_with_author name="Олександр Ткаченко" content="Здається, ми знайшли один з варіантів. Ми його ще обговорюємо. Також будемо обговорювати з депутатами."]

https://youtu.be/OAWFpn5B3Ds

Міністерство також підготувало план дій щодо популяризації англійської мови на виконання Закону «Про українську мову», який містить «ефективні речі щодо популяризації української мови». План незабаром опублікують для обговорення, зазначив міністр.

Також Ткаченко нагадав, що впровадження англійської мови в Україні відбуватиметься поступово, із залученням безплатних курсів та е-Підтримки для навчання онлайн.

Раніше ми розповідали, що президент України Володимир Зеленський пропонує скасувати дублювання українською в кінотеатрах з 2027. За <a href="https://nachasi.com/cinema/2023/06/28/zelensky-dubbing/">посиланням детально розповіли про відповідний законопроєкт</a>.

🎬 Мінкульт розробляє план впровадження англійської в кінотеатрах

🍀 Як забороняли канабіс

Президент України Володимир Зеленський у своїй промові перед Верховною Радою на День Конституції України спочатку заявив про важливість англійської мови. Також він запропонував новий статус для англійської в Україні — мови міжнародного спілкування і подав відповідний <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1854364" target="_blank" rel="noopener">законопроєкт</a>.

У документі йдеться про різні новації, зокрема володіння англійською мовою для багатьох категорій держслужбовців, поліцейських, податківців та ін. Відповідні посадовці муситимуть складати екзамени на знання мови. Також доступ до безоплатних іспитів матимуть усі українці, але не частіше ніж раз на чотири місяці.

У сфері культури законопроєктом пропонується дублювати англійською мовою афіші, а також написи в державних та комунальних музеях. Але найбільш впливовою новацією стане необхідність демонструвати фільми в кінотеатрах мовою оригіналу, якщо ця мова англійська, лише з українськими субтитрами.

У 2025 році таких фільмів має бути не менш ніж 50%, у 2026 — не менш ніж 75%, а з 2027 року всі англомовні фільми в кінотеатрах мусять іти в оригіналі з українськими субтитрами.

Доповнення: існує трактування тексту законопроєкту, яке передбачає, що йдеться не про скасування українського дублювання повністю, а лише про обов'язковість сеансів кожної стрічки в оригіналі, при цьому кількість таких сеансів регламентується законом «Про функціонування української мови як державної» і складає не більш ніж 10% від загальної кількості.

В будь-якому разі, чекаємо на роз'яснення з боку авторів законопроєкту.

[background_substrate_simple color="#1e73be"]

Про обов'язкове дублювання фільмів українською мовою в українській владі замислилися у 2006 році. Після ініціатив тодішнього президента Віктора Ющенка та деяких міністрів уряду вже тоді понад 20% стрічок почали демонструватися українською мовою. Обов'язковим дублювання українською стало з 2008 року.

Тоді це було важливим кроком для стимулювання окремого українського ринку прокату та озвучення фільмів, а також сприяння поширенню української мови та деколонізації — в ті часи більшість фільмів показували з російським озвученням.

[/background_substrate_simple]

Також у 2025-2027 рр. Кабмін мусить виділяти допомогу громадянам України на придбання квитків на такі фільми. Як це виглядатиме на практиці, наразі невідомо.

Варто зазначити, що практика широкого показу стрічок англійською мовою з субтитрами рідною є поширеною в багатьох країнах Європи та світу. Зокрема, не дублюють фільми у країнах Скандинавії, Нідерландах, Португалії, Данії, майже всіх країнах на Балканах. Винятком є дитячі стрічки, однак в пропозиції Зеленського такого винятку нема.

Водночас дублювання відбувається у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії та інших країнах.

Деякі експерти вважають, що відсутність дублювання дійсно допомагає у поширенні знання англійської мови серед населення таких країн. Водночас варто зазначити негативний ефект цих новацій на ринок дублювання, який значно скоротиться.

Законопроєкт не регулює стримінгові сервіси та телебачення.

Доповнення: Міністерство культури та інформаційної політики України надало <a href="https://itc.ua/ua/novini/ukrayinskyj-dublyazh-v-kinoteatrah-shho-bude-yakshho-zakonoproyekt-9432-pryjmut-poyasnyuye-minkult-spojler-vy-vse-pravylno-zrozumily/">ITC.ua</a> офіційні роз’яснення щодо суперечливої норми про кіно законопроєкту про англійську мову.

Зокрема, законопроєкт 9432 ще має розглядатися у Верховній Раді. Також законом передбачені часові межі впровадження норм, разом з цим уряд розробить програми підтримки глядачів під час перехідного періоду.

У разі прийняття законопроєкту, зі 100 фільмів які вийдуть у прокат в кінотеатрах у 2025 році, мовою оригіналу яких є англійська мова, половина буде дублюватися українською мовою. Інші 50 фільмів демонструватимуться мовою оригіналу (англійською) без дубляжу, тільки з українськими субтитрами.

У 2026 році недубльованих фільмів у прокаті вже буде 75%. З 2027 року будуть демонструватися без дублювання, тільки з українськими субтитрами вже усі 100% англомовних фільмів. Таке регулювання стосуватиметься тільки фільмів які демонструватимуться в кінотеатрах і не розповсюджуватиметься на телебачення та інші медіа.

Що стосується ринку дубляжу: на думку Мінкульту, він зосередиться на ОТТ платформах та інших замовленнях. Відомо, що тільки на Netflix з’явилася величезна кількість фільмів, дубльованих українською мовою. І роблять це не за кордоном, роблять це українські фахівці.

Своєю чергою українські актори дубляжу записали відеозвернення, де виступили проти нового законопроєкту.

https://twitter.com/pad0n/status/1674733133583863810

Президент України Володимир Зеленський у своїй промові перед Верховною Радою на День Конституції України спочатку заявив про важливість англійської мови. Також він запропонував новий статус для англійської в Україні — мови міжнародного спілкування і подав відповідний <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1854364" target="_blank" rel="noopener">законопроєкт</a>.У документі йдеться про різні новації, зокрема володіння англійською мовою для багатьох категорій держслужбовців, поліцейських, податківців та ін. Відповідні посадовці муситимуть складати екзамени на знання мови. Також доступ до безоплатних іспитів матимуть усі українці, але не частіше ніж раз на чотири місяці.У сфері культури законопроєктом пропонується дублювати англійською мовою афіші, а також написи в державних та комунальних музеях. Але найбільш впливовою новацією стане необхідність демонструвати фільми в кінотеатрах мовою оригіналу, якщо ця мова англійська, лише з українськими субтитрами.У 2025 році таких фільмів має бути не менш ніж 50%, у 2026 — не менш ніж 75%, а з 2027 року всі англомовні фільми в кінотеатрах мусять іти в оригіналі з українськими субтитрами.Доповнення: існує трактування тексту законопроєкту, яке передбачає, що йдеться не про скасування українського дублювання повністю, а лише про обов&#8217;язковість сеансів кожної стрічки в оригіналі, при цьому кількість таких сеансів регламентується законом «Про функціонування української мови як державної» і складає не більш ніж 10% від загальної кількості.В будь-якому разі, чекаємо на роз&#8217;яснення з боку авторів законопроєкту.	<div class="note" style="background-color:#1e73be">		Про обов&#8217;язкове дублювання фільмів українською мовою в українській владі замислилися у 2006 році. Після ініціатив тодішнього президента Віктора Ющенка та деяких міністрів уряду вже тоді понад 20% стрічок почали демонструватися українською мовою. Обов&#8217;язковим дублювання українською стало з 2008 року.Тоді це було важливим кроком для стимулювання окремого українського ринку прокату та озвучення фільмів, а також сприяння поширенню української мови та деколонізації — в ті часи більшість фільмів показували з російським озвученням.		<div class="corner"></div>	</div>Також у 2025-2027 рр. Кабмін мусить виділяти допомогу громадянам України на придбання квитків на такі фільми. Як це виглядатиме на практиці, наразі невідомо.Варто зазначити, що практика широкого показу стрічок англійською мовою з субтитрами рідною є поширеною в багатьох країнах Європи та світу. Зокрема, не дублюють фільми у країнах Скандинавії, Нідерландах, Португалії, Данії, майже всіх країнах на Балканах. Винятком є дитячі стрічки, однак в пропозиції Зеленського такого винятку нема.Водночас дублювання відбувається у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії та інших країнах.Деякі експерти вважають, що відсутність дублювання дійсно допомагає у поширенні знання англійської мови серед населення таких країн. Водночас варто зазначити негативний ефект цих новацій на ринок дублювання, який значно скоротиться.Законопроєкт не регулює стримінгові сервіси та телебачення.Доповнення: Міністерство культури та інформаційної політики України надало <a href="https://itc.ua/ua/novini/ukrayinskyj-dublyazh-v-kinoteatrah-shho-bude-yakshho-zakonoproyekt-9432-pryjmut-poyasnyuye-minkult-spojler-vy-vse-pravylno-zrozumily/">ITC.ua</a> офіційні роз’яснення щодо суперечливої норми про кіно законопроєкту про англійську мову.Зокрема, законопроєкт 9432 ще має розглядатися у Верховній Раді. Також законом передбачені часові межі впровадження норм, разом з цим уряд розробить програми підтримки глядачів під час перехідного періоду.У разі прийняття законопроєкту, зі 100 фільмів які вийдуть у прокат в кінотеатрах у 2025 році, мовою оригіналу яких є англійська мова, половина буде дублюватися українською мовою. Інші 50 фільмів демонструватимуться мовою оригіналу (англійською) без дубляжу, тільки з українськими субтитрами.У 2026 році недубльованих фільмів у прокаті вже буде 75%. З 2027 року будуть демонструватися без дублювання, тільки з українськими субтитрами вже усі 100% англомовних фільмів. Таке регулювання стосуватиметься тільки фільмів які демонструватимуться в кінотеатрах і не розповсюджуватиметься на телебачення та інші медіа.Що стосується ринку дубляжу: на думку Мінкульту, він зосередиться на ОТТ платформах та інших замовленнях. Відомо, що тільки на Netflix з’явилася величезна кількість фільмів, дубльованих українською мовою. І роблять це не за кордоном, роблять це українські фахівці.Своєю чергою українські актори дубляжу записали відеозвернення, де виступили проти нового законопроєкту.<div class="embedded-twitter"><blockquote class="twitter-tweet"><a href="https://twitter.com/Interior/status/1674733133583863810"></a></blockquote></div>

Президент України Володимир Зеленський у своїй промові перед Верховною Радою на День Конституції України спочатку заявив про важливість англійської мови. Також він запропонував новий статус для англійської в Україні — мови міжнародного спілкування і подав відповідний <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1854364" target="_blank" rel="noopener">законопроєкт</a>.

У документі йдеться про різні новації, зокрема володіння англійською мовою для багатьох категорій держслужбовців, поліцейських, податківців та ін. Відповідні посадовці муситимуть складати екзамени на знання мови. Також доступ до безоплатних іспитів матимуть усі українці, але не частіше ніж раз на чотири місяці.

У сфері культури законопроєктом пропонується дублювати англійською мовою афіші, а також написи в державних та комунальних музеях. Але найбільш впливовою новацією стане необхідність демонструвати фільми в кінотеатрах мовою оригіналу, якщо ця мова англійська, лише з українськими субтитрами.

У 2025 році таких фільмів має бути не менш ніж 50%, у 2026 — не менш ніж 75%, а з 2027 року всі англомовні фільми в кінотеатрах мусять іти в оригіналі з українськими субтитрами.

Доповнення: існує трактування тексту законопроєкту, яке передбачає, що йдеться не про скасування українського дублювання повністю, а лише про обов'язковість сеансів кожної стрічки в оригіналі, при цьому кількість таких сеансів регламентується законом «Про функціонування української мови як державної» і складає не більш ніж 10% від загальної кількості.

В будь-якому разі, чекаємо на роз'яснення з боку авторів законопроєкту.

[background_substrate_simple color="#1e73be"]

Про обов'язкове дублювання фільмів українською мовою в українській владі замислилися у 2006 році. Після ініціатив тодішнього президента Віктора Ющенка та деяких міністрів уряду вже тоді понад 20% стрічок почали демонструватися українською мовою. Обов'язковим дублювання українською стало з 2008 року.

Тоді це було важливим кроком для стимулювання окремого українського ринку прокату та озвучення фільмів, а також сприяння поширенню української мови та деколонізації — в ті часи більшість фільмів показували з російським озвученням.

[/background_substrate_simple]

Також у 2025-2027 рр. Кабмін мусить виділяти допомогу громадянам України на придбання квитків на такі фільми. Як це виглядатиме на практиці, наразі невідомо.

Варто зазначити, що практика широкого показу стрічок англійською мовою з субтитрами рідною є поширеною в багатьох країнах Європи та світу. Зокрема, не дублюють фільми у країнах Скандинавії, Нідерландах, Португалії, Данії, майже всіх країнах на Балканах. Винятком є дитячі стрічки, однак в пропозиції Зеленського такого винятку нема.

Водночас дублювання відбувається у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії та інших країнах.

Деякі експерти вважають, що відсутність дублювання дійсно допомагає у поширенні знання англійської мови серед населення таких країн. Водночас варто зазначити негативний ефект цих новацій на ринок дублювання, який значно скоротиться.

Законопроєкт не регулює стримінгові сервіси та телебачення.

Доповнення: Міністерство культури та інформаційної політики України надало <a href="https://itc.ua/ua/novini/ukrayinskyj-dublyazh-v-kinoteatrah-shho-bude-yakshho-zakonoproyekt-9432-pryjmut-poyasnyuye-minkult-spojler-vy-vse-pravylno-zrozumily/">ITC.ua</a> офіційні роз’яснення щодо суперечливої норми про кіно законопроєкту про англійську мову.

Зокрема, законопроєкт 9432 ще має розглядатися у Верховній Раді. Також законом передбачені часові межі впровадження норм, разом з цим уряд розробить програми підтримки глядачів під час перехідного періоду.

У разі прийняття законопроєкту, зі 100 фільмів які вийдуть у прокат в кінотеатрах у 2025 році, мовою оригіналу яких є англійська мова, половина буде дублюватися українською мовою. Інші 50 фільмів демонструватимуться мовою оригіналу (англійською) без дубляжу, тільки з українськими субтитрами.

У 2026 році недубльованих фільмів у прокаті вже буде 75%. З 2027 року будуть демонструватися без дублювання, тільки з українськими субтитрами вже усі 100% англомовних фільмів. Таке регулювання стосуватиметься тільки фільмів які демонструватимуться в кінотеатрах і не розповсюджуватиметься на телебачення та інші медіа.

Що стосується ринку дубляжу: на думку Мінкульту, він зосередиться на ОТТ платформах та інших замовленнях. Відомо, що тільки на Netflix з’явилася величезна кількість фільмів, дубльованих українською мовою. І роблять це не за кордоном, роблять це українські фахівці.

Своєю чергою українські актори дубляжу записали відеозвернення, де виступили проти нового законопроєкту.

https://twitter.com/pad0n/status/1674733133583863810

#закони