<p>Згідно зі звітом інвестиційних аналітиків, біткоїн, курс якого зараз <a href="https://nachasi.com/2017/04/28/kryptovalyuta-bitcoin-probyla-istorychnyj-maksymum/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">складає<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/bitcoin-2007769_1280-300x200.jpg" />Криптовалюта Bitcoin пробила історичний максимум</span></a> близько $2,5 тис за одиницю, може впасти до відмітки у $1857. Але потім відбудеться різке відновлення і навіть зростання курсової оцінки до $3915 за 1 біткоїн. 
</p>
<h4><strong>Що це означає для ринку</strong></h4>
За умови правильного вчасного інвестування в криптовалюту можна отримати повернення інвестицій на рівні 110% прибутку.

Крім того, коли біткоїн сягне $3915, це додасть ще $22 млрд до ринкової капіталізації криптовалют. А біткоїн і так вже оцінюється у $42 млрд. По інший бік від цього оптимістичного прогнозу — низка інвесторів на чолі із мільярдером Марком Кубаном. Вони вважають круптовалюту переоціненою. Кубан говорить про неї як про «мильну бульку».
<h4><strong>Чи варто всім ставати майнерами</strong></h4>
Купівля біткоїнів поки що видається найбільш простим способом отримання криптовалют. Згідно із недавно оприлюдненими результатами досліджень, майнінґ криптовалют є настільки енергозатратним процесом, що за рівнем споживання електроенергії <a href="https://nachasi.com/2017/07/03/majning-kryptovalyut/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">може зрівнятися<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/bitcoin-2057405_1280-300x200.jpg" />Майнінг криптовалют потребує забагато електрики</span></a> із економікою окремих невеликих країн світу.

<p>Згідно зі звітом інвестиційних аналітиків, біткоїн, курс якого зараз <a href="/2017/04/28/kryptovalyuta-bitcoin-probyla-istorychnyj-maksymum/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">складає<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/bitcoin-2007769_1280-300x200.jpg" />Криптовалюта Bitcoin пробила історичний максимум</span></a> близько $2,5 тис за одиницю, може впасти до відмітки у $1857. Але потім відбудеться різке відновлення і навіть зростання курсової оцінки до $3915 за 1 біткоїн. </p><h4><strong>Що це означає для ринку</strong></h4><p>За умови правильного вчасного інвестування в криптовалюту можна отримати повернення інвестицій на рівні 110% прибутку.</p><p>Крім того, коли біткоїн сягне $3915, це додасть ще $22 млрд до ринкової капіталізації криптовалют. А біткоїн і так вже оцінюється у $42 млрд. По інший бік від цього оптимістичного прогнозу — низка інвесторів на чолі із мільярдером Марком Кубаном. Вони вважають круптовалюту переоціненою. Кубан говорить про неї як про «мильну бульку».</p><h4><strong>Чи варто всім ставати майнерами</strong></h4><p>Купівля біткоїнів поки що видається найбільш простим способом отримання криптовалют. Згідно із недавно оприлюдненими результатами досліджень, майнінґ криптовалют є настільки енергозатратним процесом, що за рівнем споживання електроенергії <a href="/2017/07/03/majning-kryptovalyut/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">може зрівнятися<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/bitcoin-2057405_1280-300x200.jpg" />Майнінг криптовалют потребує забагато електрики</span></a> із економікою окремих невеликих країн світу.</p>

Головне українське криптомедіа. Тут ви знайдете найголовніші новини криптовалют та індустрії блокчейну. А наша Академія з навчальними матеріалами допоможе розібратися новачкам у світі криптоіндустрії, а також підкине корисної інформації досвідченим криптанам.

Крипто

<p style="text-align: center"><strong>Спонсор рубрики</strong></p>

Найбільша світова інвестиційна компанія Goldman Sachs оприлюднила прогноз щодо найвідомішої <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener">криптовалюти</a> — і тенденцій щодо курсу біткоїна на найближчий час

Згідно зі звітом інвестиційних аналітиків, біткоїн, курс якого зараз <a href="https://nachasi.com/2017/04/28/kryptovalyuta-bitcoin-probyla-istorychnyj-maksymum/" target="_blank" rel="noopener">складає</a> близько $2,5 тис за одиницю, може впасти до відмітки у $1857. Але потім відбудеться різке відновлення і навіть зростання курсової оцінки до $3915 за 1 біткоїн. 
<h4><strong>Що це означає для ринку</strong></h4>
За умови правильного вчасного інвестування в криптовалюту можна отримати повернення інвестицій на рівні 110% прибутку.

Крім того, коли біткоїн сягне $3915, це додасть ще $22 млрд до ринкової капіталізації криптовалют. А біткоїн і так вже оцінюється у $42 млрд. По інший бік від цього оптимістичного прогнозу — низка інвесторів на чолі із мільярдером Марком Кубаном. Вони вважають круптовалюту переоціненою. Кубан говорить про неї як про «мильну бульку».
<h4><strong>Чи варто всім ставати майнерами</strong></h4>
Купівля біткоїнів поки що видається найбільш простим способом отримання криптовалют. Згідно із недавно оприлюдненими результатами досліджень, майнінґ криптовалют є настільки енергозатратним процесом, що за рівнем споживання електроенергії <a href="https://nachasi.com/2017/07/03/majning-kryptovalyut/" target="_blank" rel="noopener">може зрівнятися</a> із економікою окремих невеликих країн світу.

<p>Згідно зі звітом інвестиційних аналітиків, біткоїн, курс якого зараз <a href="/2017/04/28/kryptovalyuta-bitcoin-probyla-istorychnyj-maksymum/" target="_blank" rel="noopener">складає</a> близько $2,5 тис за одиницю, може впасти до відмітки у $1857. Але потім відбудеться різке відновлення і навіть зростання курсової оцінки до $3915 за 1 біткоїн. </p><h4><strong>Що це означає для ринку</strong></h4><p>За умови правильного вчасного інвестування в криптовалюту можна отримати повернення інвестицій на рівні 110% прибутку.</p><p>Крім того, коли біткоїн сягне $3915, це додасть ще $22 млрд до ринкової капіталізації криптовалют. А біткоїн і так вже оцінюється у $42 млрд. По інший бік від цього оптимістичного прогнозу — низка інвесторів на чолі із мільярдером Марком Кубаном. Вони вважають круптовалюту переоціненою. Кубан говорить про неї як про «мильну бульку».</p><h4><strong>Чи варто всім ставати майнерами</strong></h4><p>Купівля біткоїнів поки що видається найбільш простим способом отримання криптовалют. Згідно із недавно оприлюдненими результатами досліджень, майнінґ криптовалют є настільки енергозатратним процесом, що за рівнем споживання електроенергії <a href="/2017/07/03/majning-kryptovalyut/" target="_blank" rel="noopener">може зрівнятися</a> із економікою окремих невеликих країн світу.</p>

Goldman Sachs прогнозує зростання біткоїна до $3,9 тис

{:ua}Яким буде курс Bitcoin у найближчому майбутньому і чому його зростання до більш ніж $3 тис є цілком вірогідним? Пояснюють експерти{:}

<p>Нині під час тренінгів з профорієнтації спеціалісти не так охоче використовують слово «професія» — і ще рідше запитують представників молоді, ким вони хочуть стати у майбутньому. Такого підходу дотримується, наприклад, Жан-Філіп Мішель з Оттави, тренер із кар'єри. Для нього не існує професії, яку можна обрати на все життя. У своїй статті для видання BBC журналістка Аліна Дізік описала процес пошуку роботи мрії у сучасному суспільстві. Якою ж стане наша робота?
</p>
<h4><strong>Погляд під іншим кутом</strong></h4>
Дізік зазначає, що молодь слід заохочувати до вибору не фаху, скажімо, архітектора чи інженера, а підходити до питання з іншого боку та замислитися над тим, якими навичками прагне оволодіти студент чи учень.

Яке заняття для нього чи для неї видається найцікавішим? Тобто замість того, щоб сказати «Я хочу стати лікарем», дехто скаже «Я хочу допомагати людям <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/google-eternity/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">перебороти хвороби<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/old-woman-574278_1280-300x200.jpg" />Вічна молодість — що Google зробить зі старінням і чому все приховує</span></a>», означивши цим самим мету.

І навіть якщо такий підхід на перший погляд може видатися дещо езотеричним, то переосмислення породжує дискусію й орієнтацію на конкретні цілі, а не загальні напрямки, — і це може стати у нагоді. Адже іноді під обрану ціль вдасться підібрати декілька різних професій. Часто впродовж життя кар'єрний шлях змінюється, доводиться опановувати нові навички й працювати не в тій сфері, яка уявлялася спочатку.
<h4><strong>Як варто обирати</strong></h4>
Тому, хто хоче «допомогати людям перебороти хвороби», може, приміром сподобатися робота в міжнародній організації, яка надає гуманітарну допомогу, або, наприклад, у соціальній службі.

Визначаючи цілі, ми рухаємося у напрямку конкретного заняття, які нам подобаються. Обираючи професію, часто студент не до кінця розуміє, що саме криється за нею і як протікатиме робочий процес.

Запропонований вище підхід дозволяє осмислити питання вибору майбутньої професії більш свідомо.

[blockquote_with_author name="Жан-Філіп Мішель" position="кар'єрний коуч" content="Потрібно відійти від постійних думок про назву професії та кар'єру і замислитися про випробування та проблеми"]
<h4><strong>«Орхідейні спеціальності»</strong></h4>
Щоправда, в реальності важко завжди задіювати цей принцип. Для того, щоби готуватися до глобальних випробувань і потреб, потрібно отримати навички, які можна використовувати у багатьох різних видах діяльності.

А нині спеціальності в університетах навпаки стають дедалі вужчими і все <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">більш «нішовими»<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/money-1428594_1280-300x200.jpg" />70% топ-менеджерів інвестуватимуть в штучний інтелект — дані PwC</span></a>. Чимало освітніх напрямків такого роду можна знайти у німецьких вишах:
<ul>
<li>«Старогрецька філологія»,</li>
 	<li>«Броварство і технологія виробництво напоїв»,</li>
 	<li>«Музична журналістика»,</li>
 	<li>«Албанологія»,</li>
 	<li>«Спеціаліст з планування вільного часу».</li>
</ul>
Їх називають рідкісними — «орхідейними» — спеціальностями. Це означає, що мало є відповідних кафедр та студентів, які там навчаються.

[blockquote_with_author content="«Орхідейні спеціальності» — така назва прижилася у суспільній дискусії через те, що орхідеї у Німеччині раніше вважалися екзотичними та вкрай рідкісними рослинами."]

Власне, для студентів схожих напрямків потрібно налаштуватися на непростий процес пошуку роботи, і розраховувати на те, що діяльність може тематично не відповідати вивченому матеріалу. Однак, перш, ніж вступати на «Албанологію» чи «Музичну журналістику», слід замислитися про те, які саме навички вам дасть обрана спеціальність.

Вивчення тематики, яка надто вузька для ринку праці, напевне не прискорить процес пошуку роботи. Насправді неважливо, чи протікає навчання на відомому «мейнстрімовому» факультеті чи навпаки на «орхідейній» спеціальності — динамічний ринок праці вимагатиме гнучкості та вмінь.

Тому напевне перед випускниками факультету права чи інформатики відкриється більше можливостей. Адже розуміти закони чи програмувати додатки потрібно у будь-якій сфері сучасного життя.
<h4><strong>Робоче місце, яке ми незабаром втратимо — і це на краще</strong></h4>
Футуристи та спеціалісти у сфері відбору персоналу переконані: в майбутньому люди будуть працювати в рамках кількох довготривалих проектів одночасно та виконуватимуть різнопланові обов'язки.

«Замість того, щоби визначати свою <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/remember-this/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">роль у роботі<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/tie-690084_1280-300x200.jpg" />7 реалій підприємництва, про які варто пам'ятати</span></a> чи список посадових обов'язків, вам доведеться постійно нарощувати перелік навичок, аби стати більш привабливими для роботодавців», — стверджує Жан Майстер, одна з авторів книги про кар'єри майбутнього The Future Workplace Experience.

Для молоді це означає, що потрібно радше налаштовуватися на гнучкість та опановувати вміня, необхідні для роботи у конкретному проекті, — а не готуватися зайняти традиційну роль на якомусь підприємстві й усе життя «грати» лише її.

<p>Нині під час тренінгів з профорієнтації спеціалісти не так охоче використовують слово «професія» — і ще рідше запитують представників молоді, ким вони хочуть стати у майбутньому. Такого підходу дотримується, наприклад, Жан-Філіп Мішель з Оттави, тренер із кар&#8217;єри. Для нього не існує професії, яку можна обрати на все життя. У своїй статті для видання BBC журналістка Аліна Дізік описала процес пошуку роботи мрії у сучасному суспільстві. Якою ж стане наша робота?</p><h4><strong>Погляд під іншим кутом</strong></h4><p>Дізік зазначає, що молодь слід заохочувати до вибору не фаху, скажімо, архітектора чи інженера, а підходити до питання з іншого боку та замислитися над тим, якими навичками прагне оволодіти студент чи учень.</p><p>Яке заняття для нього чи для неї видається найцікавішим? Тобто замість того, щоб сказати «Я хочу стати лікарем», дехто скаже «Я хочу допомагати людям <a href="/2017/06/26/google-eternity/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">перебороти хвороби<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/old-woman-574278_1280-300x200.jpg" />Вічна молодість — що Google зробить зі старінням і чому все приховує</span></a>», означивши цим самим мету.</p><p>І навіть якщо такий підхід на перший погляд може видатися дещо езотеричним, то переосмислення породжує дискусію й орієнтацію на конкретні цілі, а не загальні напрямки, — і це може стати у нагоді. Адже іноді під обрану ціль вдасться підібрати декілька різних професій. Часто впродовж життя кар&#8217;єрний шлях змінюється, доводиться опановувати нові навички й працювати не в тій сфері, яка уявлялася спочатку.</p><h4><strong>Як варто обирати</strong></h4><p>Тому, хто хоче «допомогати людям перебороти хвороби», може, приміром сподобатися робота в міжнародній організації, яка надає гуманітарну допомогу, або, наприклад, у соціальній службі.</p><p>Визначаючи цілі, ми рухаємося у напрямку конкретного заняття, які нам подобаються. Обираючи професію, часто студент не до кінця розуміє, що саме криється за нею і як протікатиме робочий процес.</p><p>Запропонований вище підхід дозволяє осмислити питання вибору майбутньої професії більш свідомо.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Потрібно відійти від постійних думок про назву професії та кар'єру і замислитися про випробування та проблеми</p>					<cite>									<span><strong>Жан-Філіп Мішель,</strong></span> кар'єрний коуч							</cite>			</blockquote><h4><strong>«Орхідейні спеціальності»</strong></h4><p>Щоправда, в реальності важко завжди задіювати цей принцип. Для того, щоби готуватися до глобальних випробувань і потреб, потрібно отримати навички, які можна використовувати у багатьох різних видах діяльності.</p><p>А нині спеціальності в університетах навпаки стають дедалі вужчими і все <a href="/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">більш «нішовими»<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/money-1428594_1280-300x200.jpg" />70% топ-менеджерів інвестуватимуть в штучний інтелект — дані PwC</span></a>. Чимало освітніх напрямків такого роду можна знайти у німецьких вишах:</p><ul><li>«Старогрецька філологія»,</li><li>«Броварство і технологія виробництво напоїв»,</li><li>«Музична журналістика»,</li><li>«Албанологія»,</li><li>«Спеціаліст з планування вільного часу».</li></ul><p>Їх називають рідкісними — «орхідейними» — спеціальностями. Це означає, що мало є відповідних кафедр та студентів, які там навчаються.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>«Орхідейні спеціальності» — така назва прижилася у суспільній дискусії через те, що орхідеї у Німеччині раніше вважалися екзотичними та вкрай рідкісними рослинами.</p>			</blockquote><p>Власне, для студентів схожих напрямків потрібно налаштуватися на непростий процес пошуку роботи, і розраховувати на те, що діяльність може тематично не відповідати вивченому матеріалу. Однак, перш, ніж вступати на «Албанологію» чи «Музичну журналістику», слід замислитися про те, які саме навички вам дасть обрана спеціальність.</p><p>Вивчення тематики, яка надто вузька для ринку праці, напевне не прискорить процес пошуку роботи. Насправді неважливо, чи протікає навчання на відомому «мейнстрімовому» факультеті чи навпаки на «орхідейній» спеціальності — динамічний ринок праці вимагатиме гнучкості та вмінь.</p><p>Тому напевне перед випускниками факультету права чи інформатики відкриється більше можливостей. Адже розуміти закони чи програмувати додатки потрібно у будь-якій сфері сучасного життя.</p><h4><strong>Робоче місце, яке ми незабаром втратимо — і це на краще</strong></h4><p>Футуристи та спеціалісти у сфері відбору персоналу переконані: в майбутньому люди будуть працювати в рамках кількох довготривалих проектів одночасно та виконуватимуть різнопланові обов&#8217;язки.</p><p>«Замість того, щоби визначати свою <a href="/2017/05/16/remember-this/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">роль у роботі<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/tie-690084_1280-300x200.jpg" />7 реалій підприємництва, про які варто пам&#8217;ятати</span></a> чи список посадових обов&#8217;язків, вам доведеться постійно нарощувати перелік навичок, аби стати більш привабливими для роботодавців», — стверджує Жан Майстер, одна з авторів книги про кар&#8217;єри майбутнього The Future Workplace Experience.</p><p>Для молоді це означає, що потрібно радше налаштовуватися на гнучкість та опановувати вміня, необхідні для роботи у конкретному проекті, — а не готуватися зайняти традиційну роль на якомусь підприємстві й усе життя «грати» лише її.</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Аби належним чином підготуватися до майбутнього, слід припинити міркування про роботу в контексті випробувань та проблем із цього майбутнього. Бо в нас навряд чи вийде опанувати нову професію і займатися нею усе життя за умови стрімкого технологічного прогресу

Нині під час тренінгів з профорієнтації спеціалісти не так охоче використовують слово «професія» — і ще рідше запитують представників молоді, ким вони хочуть стати у майбутньому. Такого підходу дотримується, наприклад, Жан-Філіп Мішель з Оттави, тренер із кар'єри. Для нього не існує професії, яку можна обрати на все життя. У своїй статті для видання BBC журналістка Аліна Дізік описала процес пошуку роботи мрії у сучасному суспільстві. Якою ж стане наша робота?
<h4><strong>Погляд під іншим кутом</strong></h4>
Дізік зазначає, що молодь слід заохочувати до вибору не фаху, скажімо, архітектора чи інженера, а підходити до питання з іншого боку та замислитися над тим, якими навичками прагне оволодіти студент чи учень.

Яке заняття для нього чи для неї видається найцікавішим? Тобто замість того, щоб сказати «Я хочу стати лікарем», дехто скаже «Я хочу допомагати людям <a href="https://nachasi.com/2017/06/26/google-eternity/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перебороти хвороби</a>», означивши цим самим мету.

І навіть якщо такий підхід на перший погляд може видатися дещо езотеричним, то переосмислення породжує дискусію й орієнтацію на конкретні цілі, а не загальні напрямки, — і це може стати у нагоді. Адже іноді під обрану ціль вдасться підібрати декілька різних професій. Часто впродовж життя кар'єрний шлях змінюється, доводиться опановувати нові навички й працювати не в тій сфері, яка уявлялася спочатку.
<h4><strong>Як варто обирати</strong></h4>
Тому, хто хоче «допомогати людям перебороти хвороби», може, приміром сподобатися робота в міжнародній організації, яка надає гуманітарну допомогу, або, наприклад, у соціальній службі.

Визначаючи цілі, ми рухаємося у напрямку конкретного заняття, які нам подобаються. Обираючи професію, часто студент не до кінця розуміє, що саме криється за нею і як протікатиме робочий процес.

Запропонований вище підхід дозволяє осмислити питання вибору майбутньої професії більш свідомо.

[blockquote_with_author name="Жан-Філіп Мішель" position="кар'єрний коуч" content="Потрібно відійти від постійних думок про назву професії та кар'єру і замислитися про випробування та проблеми"]
<h4><strong>«Орхідейні спеціальності»</strong></h4>
Щоправда, в реальності важко завжди задіювати цей принцип. Для того, щоби готуватися до глобальних випробувань і потреб, потрібно отримати навички, які можна використовувати у багатьох різних видах діяльності.

А нині спеціальності в університетах навпаки стають дедалі вужчими і все <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">більш «нішовими»</a>. Чимало освітніх напрямків такого роду можна знайти у німецьких вишах:
<ul>
 	<li>«Старогрецька філологія»,</li>
 	<li>«Броварство і технологія виробництво напоїв»,</li>
 	<li>«Музична журналістика»,</li>
 	<li>«Албанологія»,</li>
 	<li>«Спеціаліст з планування вільного часу».</li>
</ul>
Їх називають рідкісними — «орхідейними» — спеціальностями. Це означає, що мало є відповідних кафедр та студентів, які там навчаються.

[blockquote_with_author content="«Орхідейні спеціальності» — така назва прижилася у суспільній дискусії через те, що орхідеї у Німеччині раніше вважалися екзотичними та вкрай рідкісними рослинами."]

Власне, для студентів схожих напрямків потрібно налаштуватися на непростий процес пошуку роботи, і розраховувати на те, що діяльність може тематично не відповідати вивченому матеріалу. Однак, перш, ніж вступати на «Албанологію» чи «Музичну журналістику», слід замислитися про те, які саме навички вам дасть обрана спеціальність.

Вивчення тематики, яка надто вузька для ринку праці, напевне не прискорить процес пошуку роботи. Насправді неважливо, чи протікає навчання на відомому «мейнстрімовому» факультеті чи навпаки на «орхідейній» спеціальності — динамічний ринок праці вимагатиме гнучкості та вмінь.

Тому напевне перед випускниками факультету права чи інформатики відкриється більше можливостей. Адже розуміти закони чи програмувати додатки потрібно у будь-якій сфері сучасного життя.
<h4><strong>Робоче місце, яке ми незабаром втратимо — і це на краще</strong></h4>
Футуристи та спеціалісти у сфері відбору персоналу переконані: в майбутньому люди будуть працювати в рамках кількох довготривалих проектів одночасно та виконуватимуть різнопланові обов'язки.

«Замість того, щоби визначати свою <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/remember-this/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">роль у роботі</a> чи список посадових обов'язків, вам доведеться постійно нарощувати перелік навичок, аби стати більш привабливими для роботодавців», — стверджує Жан Майстер, одна з авторів книги про кар'єри майбутнього The Future Workplace Experience.

Для молоді це означає, що потрібно радше налаштовуватися на гнучкість та опановувати вміня, необхідні для роботи у конкретному проекті, — а не готуватися зайняти традиційну роль на якомусь підприємстві й усе життя «грати» лише її.

<p>Нині під час тренінгів з профорієнтації спеціалісти не так охоче використовують слово «професія» — і ще рідше запитують представників молоді, ким вони хочуть стати у майбутньому. Такого підходу дотримується, наприклад, Жан-Філіп Мішель з Оттави, тренер із кар&#8217;єри. Для нього не існує професії, яку можна обрати на все життя. У своїй статті для видання BBC журналістка Аліна Дізік описала процес пошуку роботи мрії у сучасному суспільстві. Якою ж стане наша робота?</p><h4><strong>Погляд під іншим кутом</strong></h4><p>Дізік зазначає, що молодь слід заохочувати до вибору не фаху, скажімо, архітектора чи інженера, а підходити до питання з іншого боку та замислитися над тим, якими навичками прагне оволодіти студент чи учень.</p><p>Яке заняття для нього чи для неї видається найцікавішим? Тобто замість того, щоб сказати «Я хочу стати лікарем», дехто скаже «Я хочу допомагати людям <a href="/2017/06/26/google-eternity/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перебороти хвороби</a>», означивши цим самим мету.</p><p>І навіть якщо такий підхід на перший погляд може видатися дещо езотеричним, то переосмислення породжує дискусію й орієнтацію на конкретні цілі, а не загальні напрямки, — і це може стати у нагоді. Адже іноді під обрану ціль вдасться підібрати декілька різних професій. Часто впродовж життя кар&#8217;єрний шлях змінюється, доводиться опановувати нові навички й працювати не в тій сфері, яка уявлялася спочатку.</p><h4><strong>Як варто обирати</strong></h4><p>Тому, хто хоче «допомогати людям перебороти хвороби», може, приміром сподобатися робота в міжнародній організації, яка надає гуманітарну допомогу, або, наприклад, у соціальній службі.</p><p>Визначаючи цілі, ми рухаємося у напрямку конкретного заняття, які нам подобаються. Обираючи професію, часто студент не до кінця розуміє, що саме криється за нею і як протікатиме робочий процес.</p><p>Запропонований вище підхід дозволяє осмислити питання вибору майбутньої професії більш свідомо.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Потрібно відійти від постійних думок про назву професії та кар'єру і замислитися про випробування та проблеми</p>					<cite>									<span><strong>Жан-Філіп Мішель,</strong></span> кар'єрний коуч							</cite>			</blockquote><h4><strong>«Орхідейні спеціальності»</strong></h4><p>Щоправда, в реальності важко завжди задіювати цей принцип. Для того, щоби готуватися до глобальних випробувань і потреб, потрібно отримати навички, які можна використовувати у багатьох різних видах діяльності.</p><p>А нині спеціальності в університетах навпаки стають дедалі вужчими і все <a href="/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">більш «нішовими»</a>. Чимало освітніх напрямків такого роду можна знайти у німецьких вишах:</p><ul><li>«Старогрецька філологія»,</li><li>«Броварство і технологія виробництво напоїв»,</li><li>«Музична журналістика»,</li><li>«Албанологія»,</li><li>«Спеціаліст з планування вільного часу».</li></ul><p>Їх називають рідкісними — «орхідейними» — спеціальностями. Це означає, що мало є відповідних кафедр та студентів, які там навчаються.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>«Орхідейні спеціальності» — така назва прижилася у суспільній дискусії через те, що орхідеї у Німеччині раніше вважалися екзотичними та вкрай рідкісними рослинами.</p>			</blockquote><p>Власне, для студентів схожих напрямків потрібно налаштуватися на непростий процес пошуку роботи, і розраховувати на те, що діяльність може тематично не відповідати вивченому матеріалу. Однак, перш, ніж вступати на «Албанологію» чи «Музичну журналістику», слід замислитися про те, які саме навички вам дасть обрана спеціальність.</p><p>Вивчення тематики, яка надто вузька для ринку праці, напевне не прискорить процес пошуку роботи. Насправді неважливо, чи протікає навчання на відомому «мейнстрімовому» факультеті чи навпаки на «орхідейній» спеціальності — динамічний ринок праці вимагатиме гнучкості та вмінь.</p><p>Тому напевне перед випускниками факультету права чи інформатики відкриється більше можливостей. Адже розуміти закони чи програмувати додатки потрібно у будь-якій сфері сучасного життя.</p><h4><strong>Робоче місце, яке ми незабаром втратимо — і це на краще</strong></h4><p>Футуристи та спеціалісти у сфері відбору персоналу переконані: в майбутньому люди будуть працювати в рамках кількох довготривалих проектів одночасно та виконуватимуть різнопланові обов&#8217;язки.</p><p>«Замість того, щоби визначати свою <a href="/2017/05/16/remember-this/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">роль у роботі</a> чи список посадових обов&#8217;язків, вам доведеться постійно нарощувати перелік навичок, аби стати більш привабливими для роботодавців», — стверджує Жан Майстер, одна з авторів книги про кар&#8217;єри майбутнього The Future Workplace Experience.</p><p>Для молоді це означає, що потрібно радше налаштовуватися на гнучкість та опановувати вміня, необхідні для роботи у конкретному проекті, — а не готуватися зайняти традиційну роль на якомусь підприємстві й усе життя «грати» лише її.</p>

Фах на полицю — чому робота майбутнього не буде тотожна професії

{:ua}Як зміниться практика працевлаштування та зайнятості у найближчому майбутньому? Якою стане наша робота?{:}

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Визначити, що відбувається із «зеленою» (та не дуже) енергетикою в світі фахівцям допомагає прогноз розвитку від Bloomberg New Energy Finance (BNEF). Звіт під назвою NEO 2017 — результат 8 місяців аналізу та моделювання, які виконують 65 людей з команди BNEF. Цей звіт базується виключно на даних про енергетичні проекти в окремих країнах, економіці виробництва електроенергії та на динаміці енергосистем. Головне припущення — незмінність енергетичної політики та завершення субсидіювання енергетики

Для того, щоби розібратися в усіх тонкощах світових енергетичних трендів, треба чимало часу — ми ж пропонуємо вам ключові цифри та тенденції енергоринку у стислому вигляді. Менш ніж за 10 хвилин ви зможете зрозуміти, куди йде світова енергетика.
<h4><strong>Ростуть і попит, й інвестиції</strong></h4>
BNEF очікує на зростання світового споживання електроенергії на 58% до 2040 року, що відповідає 2% середньомісячного зростання. При цьому ця динаміка споживання енергії все в більшій мірі відривається від ВВП: прогнозується, що споживання електроенергії на одиницю ВВП знизиться на 27% в період 2017-2040 років.

Обсяг інвестицій у нові генеративні потужності в період 2016-2040 років складе на глобальному рівні $10,2 трлн:
<ul>
 	<li>72% ($7,4 трлн) — відновлювані джерела енергії,</li>
 	<li>$2,8 трлн — сонячна енергетика,</li>
 	<li>$3,3 трлн — енергія вітру.</li>
</ul>
Інвестиції у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) сягнуть до 2040 року щорічного показника в $400 млрд. Також за період 2017-2040 років Китай та Індія сукупно інвестують в енергетичний сектор $4 трлн.
<h4><strong>Сонце та вітер — друзі виробника та споживача</strong></h4>
На сонце і вітер сумарно припаде 48% встановленої потужності світових електростанцій і 34% обсягів випущеної електроенергії (станом на 2040 рік). Сьогодні показники такі:
<ul>
 	<li>сонячні та вітроелектростанції — 12% встановленої потужності світової енергосистеми і 5% — генерації,</li>
 	<li>​​потужність сонячних електростанцій зросте до 2040 року в 14 разів, а вітроелектростанцій — в 4 рази.</li>
</ul>
Частка ВДЕ у виробництві електроенергії досягне:
<ul>
 	<li>в Німеччині —74%,</li>
 	<li>США — 38%,</li>
 	<li>у Китаї — 55%,</li>
 	<li>в Індії — 49%,</li>
 	<li>для Мексики — 80%.</li>
</ul>
Ця можливість буде забезпечена в тому числі завдяки поширенню батарей та інших інструментів, що підвищують гнучкість енергосистеми. Вартість виробництва електроенергії до 2040 року скоротиться в сонячній енергетиці на 66%, в материковій вітроенергетиці — на 47%, а в офшорній вітроенергетиці — на 71%.
<h4><strong>Менше означатиме більше</strong></h4>
Мала розподілена генерація — найважливіший сектор світової енергетики у майбутньому. Умовно кажучи, батарея на даху кожного окремого будинку — це те, до чого все йде:
<ul>
 	<li>в Австралії покрівельні сонячні електростанції будуть виробляти 24% електроенергії,</li>
 	<li>в Бразилії — 20%,</li>
 	<li>в Німеччині — 15%,</li>
 	<li>в Японії — 12%,</li>
 	<li>в Індії та США — 5%.</li>
</ul>
<h4><strong>Електромобілі та акумулятори формуватимуть ринок</strong></h4>
Електромобілі стануть важливою частиною енергетичної інфраструктури. Їхня частка складе 13% генерації в Європі і 12% — в США. Ефект масштабу приведе до зниження вартості літій-іонних батарей на 73% вже до 2030 року. Річний оборот ринку акумуляторних накопичувачів енергії збільшиться вдесятеро у порівнянні з нинішнім рівнем — і складе $20 млрд. При цьому на малі системи зберігання енергії припадатиме 57% встановленої до 2040 року потужності накопичувачів у світі.
<h4><strong>Вугілля поступається, газ грає «другу скрипку»</strong></h4>
Пік випуску електроенергії на основі споживання вугілля буде досягнуто в 2026 році. Тільки 35% із запланованих сьогодні вугільних електростанцій будуть побудовані. Попит на вугілля в 2040 році складе -15% порівняно із 2016 роком.

Природний газ стане паливом перехідного періоду, але дещо в іншій ролі. Хоча глобальні потужності газової генерації збільшаться на 16% до 2040 року, газові електростанції будуть більшою мірою виступати в якості гнучкого інструменту пікової генерації для забезпечення стабільної роботи, але так і не стануть повноцінним замінником станцій на вугіллі. Винятком стане Північна Америка, де дешевий природний газ зіграє важливішу роль для енергетики у найближчій перспективі.

Попит на природний газ в електроенергетиці в Японії і Південній Кореї знизиться більш ніж на 50% за найближчі 10 років (а на ці країни припадає половина світового ринку споживання газу). Причина — запуск вугільних енергетичних потужностей в цих країнах.
<h4><strong>Трансформація енергоспоживання до 2040 року</strong></h4>
Половина європейського електрики в 2040 році буде вироблятися на основі низки відновлюваних джерел енергії, що створить виклики для мережевого господарства та генераторів.

Газова галузь в Європі отримає вигоду від закриття вугільних і газових електростанцій протягом наступного десятиліття, але споживання газу в енергетичному секторі ніколи не повернеться до рекордного рівня 2008 року, оскільки роль газової генерації трансформується — вона меншою мірою буде забезпечувати базове виробництво електроенергії, а більшою — гнучкість енергетичної системи. Ядерна енергетика за цей період скоротиться на 50%, а поєднання слабкого попиту, дешевих поновлюваних джерел енергії та переходу з вугілля на газ призведе до скорочення споживання вугілля на 87% до 2040 року. Як результат — скоротяться викиди шкідливих речовин та знизиться парниковий ефект у енергетичному секторі Європи на 73%, прогнозують фахівці BNEF.

<p>Для того, щоби розібратися в усіх тонкощах світових енергетичних трендів, треба чимало часу — ми ж пропонуємо вам ключові цифри та тенденції енергоринку у стислому вигляді. Менш ніж за 10 хвилин ви зможете зрозуміти, куди йде світова енергетика.</p><h4><strong>Ростуть і попит, й інвестиції</strong></h4><p>BNEF очікує на зростання світового споживання електроенергії на 58% до 2040 року, що відповідає 2% середньомісячного зростання. При цьому ця динаміка споживання енергії все в більшій мірі відривається від ВВП: прогнозується, що споживання електроенергії на одиницю ВВП знизиться на 27% в період 2017-2040 років.</p><p>Обсяг інвестицій у нові генеративні потужності в період 2016-2040 років складе на глобальному рівні $10,2 трлн:</p><ul><li>72% ($7,4 трлн) — відновлювані джерела енергії,</li><li>$2,8 трлн — сонячна енергетика,</li><li>$3,3 трлн — енергія вітру.</li></ul><p>Інвестиції у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) сягнуть до 2040 року щорічного показника в $400 млрд. Також за період 2017-2040 років Китай та Індія сукупно інвестують в енергетичний сектор $4 трлн.</p><h4><strong>Сонце та вітер — друзі виробника та споживача</strong></h4><p>На сонце і вітер сумарно припаде 48% встановленої потужності світових електростанцій і 34% обсягів випущеної електроенергії (станом на 2040 рік). Сьогодні показники такі:</p><ul><li>сонячні та вітроелектростанції — 12% встановленої потужності світової енергосистеми і 5% — генерації,</li><li>​​потужність сонячних електростанцій зросте до 2040 року в 14 разів, а вітроелектростанцій — в 4 рази.</li></ul><p>Частка ВДЕ у виробництві електроенергії досягне:</p><ul><li>в Німеччині —74%,</li><li>США — 38%,</li><li>у Китаї — 55%,</li><li>в Індії — 49%,</li><li>для Мексики — 80%.</li></ul><p>Ця можливість буде забезпечена в тому числі завдяки поширенню батарей та інших інструментів, що підвищують гнучкість енергосистеми. Вартість виробництва електроенергії до 2040 року скоротиться в сонячній енергетиці на 66%, в материковій вітроенергетиці — на 47%, а в офшорній вітроенергетиці — на 71%.</p><h4><strong>Менше означатиме більше</strong></h4><p>Мала розподілена генерація — найважливіший сектор світової енергетики у майбутньому. Умовно кажучи, батарея на даху кожного окремого будинку — це те, до чого все йде:</p><ul><li>в Австралії покрівельні сонячні електростанції будуть виробляти 24% електроенергії,</li><li>в Бразилії — 20%,</li><li>в Німеччині — 15%,</li><li>в Японії — 12%,</li><li>в Індії та США — 5%.</li></ul><h4><strong>Електромобілі та акумулятори формуватимуть ринок</strong></h4><p>Електромобілі стануть важливою частиною енергетичної інфраструктури. Їхня частка складе 13% генерації в Європі і 12% — в США. Ефект масштабу приведе до зниження вартості літій-іонних батарей на 73% вже до 2030 року. Річний оборот ринку акумуляторних накопичувачів енергії збільшиться вдесятеро у порівнянні з нинішнім рівнем — і складе $20 млрд. При цьому на малі системи зберігання енергії припадатиме 57% встановленої до 2040 року потужності накопичувачів у світі.</p><h4><strong>Вугілля поступається, газ грає «другу скрипку»</strong></h4><p>Пік випуску електроенергії на основі споживання вугілля буде досягнуто в 2026 році. Тільки 35% із запланованих сьогодні вугільних електростанцій будуть побудовані. Попит на вугілля в 2040 році складе -15% порівняно із 2016 роком.</p><p>Природний газ стане паливом перехідного періоду, але дещо в іншій ролі. Хоча глобальні потужності газової генерації збільшаться на 16% до 2040 року, газові електростанції будуть більшою мірою виступати в якості гнучкого інструменту пікової генерації для забезпечення стабільної роботи, але так і не стануть повноцінним замінником станцій на вугіллі. Винятком стане Північна Америка, де дешевий природний газ зіграє важливішу роль для енергетики у найближчій перспективі.</p><p>Попит на природний газ в електроенергетиці в Японії і Південній Кореї знизиться більш ніж на 50% за найближчі 10 років (а на ці країни припадає половина світового ринку споживання газу). Причина — запуск вугільних енергетичних потужностей в цих країнах.</p><h4><strong>Трансформація енергоспоживання до 2040 року</strong></h4><p>Половина європейського електрики в 2040 році буде вироблятися на основі низки відновлюваних джерел енергії, що створить виклики для мережевого господарства та генераторів.</p><p>Газова галузь в Європі отримає вигоду від закриття вугільних і газових електростанцій протягом наступного десятиліття, але споживання газу в енергетичному секторі ніколи не повернеться до рекордного рівня 2008 року, оскільки роль газової генерації трансформується — вона меншою мірою буде забезпечувати базове виробництво електроенергії, а більшою — гнучкість енергетичної системи. Ядерна енергетика за цей період скоротиться на 50%, а поєднання слабкого попиту, дешевих поновлюваних джерел енергії та переходу з вугілля на газ призведе до скорочення споживання вугілля на 87% до 2040 року. Як результат — скоротяться викиди шкідливих речовин та знизиться парниковий ефект у енергетичному секторі Європи на 73%, прогнозують фахівці BNEF.</p>

Світова енергетика в цифрах — що варто знати про 2017-2040 роки

<p>Поки британці та ЄС домовляються, на яких умовах відбудеться Brexit, польські fintech-стартапи найбільше занепокоєні можливими економічними наслідками. Справа в тому, що Сполучене Королівство — цільовий ринок та місце розташування офісів для багатьох компаній. Британію поляки сприймають як стартовий майданчик для глобальної експансії, тому будь-який розрив тісних економічних зв’язків між Лондоном та ЄС — додатковий ризик для їхніх можливостей.
</p>
<h4 class="subhead subhead--standard"><strong>Мобільні платежі «родом» із Польщі</strong></h4>
<a href="http://billongroup.com/en/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">Billon</a> — система розподілених миттєвих платежів. Вона входить в трійку компаній, що презентували Польщу на Hanover Fair, технологічній виставці цієї весни. Попри те, що за словами Девіда Паттса, очільника стартапу, компанія має польське коріння, вона бачить себе як міжнародного гравця ринку фінансових послуг. Хоча 50 інженерів та топ-менеджер базуються у Варшаві, свою штаб-квартиру компанія перенесла до Лондона. Причина проста: Billion хоче скористатися податковими та юридичними можливостями британського ринку для тестування своїх нових послуг та продуктів.

В подальшому поляки планують навіть частину своїх операційних процесів перенести до столиці Великобританії. Тож втрата прав на здійснення фінансових операцій за спрощеною процедурою та паспортом ЄС може стати болючим ударом для операційної ефективності компанії. Керівництво стартапу, попри це, намагається говорити більше про перспективу, аніж про проблеми. Вона намагаються адаптуватися до новинок європейського законодавства в частині управління фінпослугами, кажучи, що Brexit не настільки вже й страшний.

<img class="aligncenter size-full wp-image-6186" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM.png" alt="" width="1363" height="934"><h4 class="subhead subhead--standard"><strong>Сервіс переказів країнами ЄС — теж звідси</strong></h4>
Марта Крупінска переїхала за кордон і зіткнулася із проблемою швидких грошових переказів. Саме так і виникла у неї ідея стартапу <a href="https://azimo.com/en/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">Azimo</a>, міжнародного цифрового сервісу для переказу коштів за кордон. Вона вирішила започаткувати свою компанію у Лондоні завдяки сприятливому нормативно-правовому середовищу, швидкому доступу до капіталу та вигідному розташуванню для головного офісу. Тепер же Крупінска каже, що подумала би двічі, чи варто започатковувати в Лондоні свій офіс, якщо би вона знала заздалегідь про Brexit.

Втім, підприємиця зазначає: вихід Британії зі складу ЄС хоч і вплине на її бізнес, та не зламає. Після референдуму вона отримала запрошення з Люксембурґу, Амстердаму та Берліну на перенесення компанії туди. Якщо справи будуть геть кепські, вона перенесе свій офіс в одну із цих країн. На питання, чому не хоче повністю сконцентрувати весь бізнес у Польщі, міс Крупінска зазначає, що не довіряє до кінця місцевим регуляторам. Мовляв, в Британії ви можете робити все, що не заборонено законом. Натомість у Польщі маєте робити тільки те, що законом дозволено — а це не найкращим чином впливає на розвиток інновацій.

<img class="aligncenter size-full wp-image-6188" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM.png" alt="" width="1363" height="934"><h4><strong>Документи як онлайн-бізнес</strong></h4>
Вихід Британії з ЄС став не найкращим сюрпризом і для Деніела Стахов’яка, очільника <a href="https://mydocsafe.com/uk/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">MyDocSafe</a>. Цей стартап намагається спростити затвердження та підпис документів у таких клієнтів, як банки та страхові компанії. Технічна база та розробники стартапу знаходяться у Польщі та Україні. Натомість ключові клієнти та рада директорів — у Сполученому Королівстві. Найбільше директора компанії непокоїть втрата свободи пересування для свого персоналу в разі Brexit. наприклад, він хотів відправити українських фахівців з команди на хакатон до Британії, але їм не дали візу. На тлі <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">безвізового режиму для України<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a> такий крок не найкращим чином впливає на мобільність компанії та її можливості.

<img class="aligncenter size-full wp-image-6189" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM.png" alt="" width="1363" height="934">

Як низка інших стартапів в сфері фінансових послуг MyDocSafe може зазнати негативного впливу через рішення британців покинути склад Євросоюзу. Можливо, навіть доведеться розглянути сценарій, за яким компанія закриє свій британський офіс та підрозділ і перейде до інших ринків.
<h4 class="subhead subhead--standard"><strong>«Кондитерська» для фінансових стартапів</strong></h4>
Артур Малек, маркетинг-менеджер <a href="http://finanteq.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">Finanteq</a>, каже, що його компанія — типовий локальний бізнес у Любліні, наче та кондитерська. От тільки «марципани» з цієї «кондитерської» користуються попитом не лише у польському місті — а в усьому світі. Стартап створює електронний супергаманець. Він поєднує в собі послуги інтернет-банкінґу, платежі, мобільну комерцію. Все це — як багатошаровий «торт» — міститься у єдиному мобільному додатку із підключенням до таких міжнародних банків, як Crédit Agricole, Danske Bank, та Національний банк Кувейту. У планах розширення британський ринок посідав одне із ключових місць. Тепер стався Brexit, але це не завадить стартапові працювати далі.

Менеджер говорить про відносну суворість польських банківських регуляторів. Натомість в інших країнах процедури виходу та роботи на ринку є значно гнучкішими. Найвірогідніший сценарій для Британії після Brexit — робота цього стартапу за тими ж правилами, що й на інших ринках за межами ЄС. Потенційну міграцію бек-офісів на батьківщину Малек теж сприймає позитивно. Він каже, що це створить нові умови для співпраці із такими компаніями у Польщі.

<p>Поки британці та ЄС домовляються, на яких умовах відбудеться Brexit, польські fintech-стартапи найбільше занепокоєні можливими економічними наслідками. Справа в тому, що Сполучене Королівство — цільовий ринок та місце розташування офісів для багатьох компаній. Британію поляки сприймають як стартовий майданчик для глобальної експансії, тому будь-який розрив тісних економічних зв’язків між Лондоном та ЄС — додатковий ризик для їхніх можливостей.</p><h4 class="subhead subhead--standard"><strong>Мобільні платежі «родом» із Польщі</strong></h4><p><a href="http://billongroup.com/en/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">Billon</a> — система розподілених миттєвих платежів. Вона входить в трійку компаній, що презентували Польщу на Hanover Fair, технологічній виставці цієї весни. Попри те, що за словами Девіда Паттса, очільника стартапу, компанія має польське коріння, вона бачить себе як міжнародного гравця ринку фінансових послуг. Хоча 50 інженерів та топ-менеджер базуються у Варшаві, свою штаб-квартиру компанія перенесла до Лондона. Причина проста: Billion хоче скористатися податковими та юридичними можливостями британського ринку для тестування своїх нових послуг та продуктів.</p><p>В подальшому поляки планують навіть частину своїх операційних процесів перенести до столиці Великобританії. Тож втрата прав на здійснення фінансових операцій за спрощеною процедурою та паспортом ЄС може стати болючим ударом для операційної ефективності компанії. Керівництво стартапу, попри це, намагається говорити більше про перспективу, аніж про проблеми. Вона намагаються адаптуватися до новинок європейського законодавства в частині управління фінпослугами, кажучи, що Brexit не настільки вже й страшний.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-6186" src="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM.png" alt="" width="1363" height="934" srcset="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM.png 1363w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM-300x206.png 300w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM-768x526.png 768w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM-1024x702.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM-650x445.png 650w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM-1080x740.png 1080w" sizes="(max-width: 1363px) 100vw, 1363px" /></p><h4 class="subhead subhead--standard"><strong>Сервіс переказів країнами ЄС — теж звідси</strong></h4><p>Марта Крупінска переїхала за кордон і зіткнулася із проблемою швидких грошових переказів. Саме так і виникла у неї ідея стартапу <a href="https://azimo.com/en/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">Azimo</a>, міжнародного цифрового сервісу для переказу коштів за кордон. Вона вирішила започаткувати свою компанію у Лондоні завдяки сприятливому нормативно-правовому середовищу, швидкому доступу до капіталу та вигідному розташуванню для головного офісу. Тепер же Крупінска каже, що подумала би двічі, чи варто започатковувати в Лондоні свій офіс, якщо би вона знала заздалегідь про Brexit.</p><p>Втім, підприємиця зазначає: вихід Британії зі складу ЄС хоч і вплине на її бізнес, та не зламає. Після референдуму вона отримала запрошення з Люксембурґу, Амстердаму та Берліну на перенесення компанії туди. Якщо справи будуть геть кепські, вона перенесе свій офіс в одну із цих країн. На питання, чому не хоче повністю сконцентрувати весь бізнес у Польщі, міс Крупінска зазначає, що не довіряє до кінця місцевим регуляторам. Мовляв, в Британії ви можете робити все, що не заборонено законом. Натомість у Польщі маєте робити тільки те, що законом дозволено — а це не найкращим чином впливає на розвиток інновацій.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-6188" src="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM.png" alt="" width="1363" height="934" srcset="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM.png 1363w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM-300x206.png 300w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM-768x526.png 768w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM-1024x702.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM-650x445.png 650w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM-1080x740.png 1080w" sizes="(max-width: 1363px) 100vw, 1363px" /></p><h4><strong>Документи як онлайн-бізнес</strong></h4><p>Вихід Британії з ЄС став не найкращим сюрпризом і для Деніела Стахов’яка, очільника <a href="https://mydocsafe.com/uk/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">MyDocSafe</a>. Цей стартап намагається спростити затвердження та підпис документів у таких клієнтів, як банки та страхові компанії. Технічна база та розробники стартапу знаходяться у Польщі та Україні. Натомість ключові клієнти та рада директорів — у Сполученому Королівстві. Найбільше директора компанії непокоїть втрата свободи пересування для свого персоналу в разі Brexit. наприклад, він хотів відправити українських фахівців з команди на хакатон до Британії, але їм не дали візу. На тлі <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">безвізового режиму для України<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a> такий крок не найкращим чином впливає на мобільність компанії та її можливості.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-6189" src="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM.png" alt="" width="1363" height="934" srcset="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM.png 1363w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM-300x206.png 300w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM-768x526.png 768w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM-1024x702.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM-650x445.png 650w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM-1080x740.png 1080w" sizes="(max-width: 1363px) 100vw, 1363px" /></p><p>Як низка інших стартапів в сфері фінансових послуг MyDocSafe може зазнати негативного впливу через рішення британців покинути склад Євросоюзу. Можливо, навіть доведеться розглянути сценарій, за яким компанія закриє свій британський офіс та підрозділ і перейде до інших ринків.</p><h4 class="subhead subhead--standard"><strong>«Кондитерська» для фінансових стартапів</strong></h4><p>Артур Малек, маркетинг-менеджер <a href="http://finanteq.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">Finanteq</a>, каже, що його компанія — типовий локальний бізнес у Любліні, наче та кондитерська. От тільки «марципани» з цієї «кондитерської» користуються попитом не лише у польському місті — а в усьому світі. Стартап створює електронний супергаманець. Він поєднує в собі послуги інтернет-банкінґу, платежі, мобільну комерцію. Все це — як багатошаровий «торт» — міститься у єдиному мобільному додатку із підключенням до таких міжнародних банків, як Crédit Agricole, Danske Bank, та Національний банк Кувейту. У планах розширення британський ринок посідав одне із ключових місць. Тепер стався Brexit, але це не завадить стартапові працювати далі.</p><p>Менеджер говорить про відносну суворість польських банківських регуляторів. Натомість в інших країнах процедури виходу та роботи на ринку є значно гнучкішими. Найвірогідніший сценарій для Британії після Brexit — робота цього стартапу за тими ж правилами, що й на інших ринках за межами ЄС. Потенційну міграцію бек-офісів на батьківщину Малек теж сприймає позитивно. Він каже, що це створить нові умови для співпраці із такими компаніями у Польщі.</p><p> </p>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Країни ЄС уважно спостерігають за процедурою виходу Сполученого Королівства із ЄС — так званий Brexit має розпочатися цього місяця, і це вплине на економіку низку європейських країн. Найцікавіше, що вплив пошириться не лише на безпосередніх сусідів на кшталт Франції — але й на відносно віддалені, такі як Польща. Чому польський стартап-ринок залежить від британського і які очікування, ризики та можливості у підприємців сусідньої країни через зміни в складі Євросоюзу?

Поки британці та ЄС домовляються, на яких умовах відбудеться Brexit, польські fintech-стартапи найбільше занепокоєні можливими економічними наслідками. Справа в тому, що Сполучене Королівство — цільовий ринок та місце розташування офісів для багатьох компаній. Британію поляки сприймають як стартовий майданчик для глобальної експансії, тому будь-який розрив тісних економічних зв’язків між Лондоном та ЄС — додатковий ризик для їхніх можливостей.
<h4 class="subhead subhead--standard"><strong>Мобільні платежі «родом» із Польщі</strong></h4>
<a href="http://billongroup.com/en/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">Billon</a> — система розподілених миттєвих платежів. Вона входить в трійку компаній, що презентували Польщу на Hanover Fair, технологічній виставці цієї весни. Попри те, що за словами Девіда Паттса, очільника стартапу, компанія має польське коріння, вона бачить себе як міжнародного гравця ринку фінансових послуг. Хоча 50 інженерів та топ-менеджер базуються у Варшаві, свою штаб-квартиру компанія перенесла до Лондона. Причина проста: Billion хоче скористатися податковими та юридичними можливостями британського ринку для тестування своїх нових послуг та продуктів.

В подальшому поляки планують навіть частину своїх операційних процесів перенести до столиці Великобританії. Тож втрата прав на здійснення фінансових операцій за спрощеною процедурою та паспортом ЄС може стати болючим ударом для операційної ефективності компанії. Керівництво стартапу, попри це, намагається говорити більше про перспективу, аніж про проблеми. Вона намагаються адаптуватися до новинок європейського законодавства в частині управління фінпослугами, кажучи, що Brexit не настільки вже й страшний.

<img class="aligncenter size-full wp-image-6186" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM.png" alt="" width="1363" height="934" />
<h4 class="subhead subhead--standard"><strong>Сервіс переказів країнами ЄС — теж звідси</strong></h4>
Марта Крупінска переїхала за кордон і зіткнулася із проблемою швидких грошових переказів. Саме так і виникла у неї ідея стартапу <a href="https://azimo.com/en/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">Azimo</a>, міжнародного цифрового сервісу для переказу коштів за кордон. Вона вирішила започаткувати свою компанію у Лондоні завдяки сприятливому нормативно-правовому середовищу, швидкому доступу до капіталу та вигідному розташуванню для головного офісу. Тепер же Крупінска каже, що подумала би двічі, чи варто започатковувати в Лондоні свій офіс, якщо би вона знала заздалегідь про Brexit.

Втім, підприємиця зазначає: вихід Британії зі складу ЄС хоч і вплине на її бізнес, та не зламає. Після референдуму вона отримала запрошення з Люксембурґу, Амстердаму та Берліну на перенесення компанії туди. Якщо справи будуть геть кепські, вона перенесе свій офіс в одну із цих країн. На питання, чому не хоче повністю сконцентрувати весь бізнес у Польщі, міс Крупінска зазначає, що не довіряє до кінця місцевим регуляторам. Мовляв, в Британії ви можете робити все, що не заборонено законом. Натомість у Польщі маєте робити тільки те, що законом дозволено — а це не найкращим чином впливає на розвиток інновацій.

<img class="aligncenter size-full wp-image-6188" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM.png" alt="" width="1363" height="934" />
<h4><strong>Документи як онлайн-бізнес</strong></h4>
Вихід Британії з ЄС став не найкращим сюрпризом і для Деніела Стахов’яка, очільника <a href="https://mydocsafe.com/uk/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">MyDocSafe</a>. Цей стартап намагається спростити затвердження та підпис документів у таких клієнтів, як банки та страхові компанії. Технічна база та розробники стартапу знаходяться у Польщі та Україні. Натомість ключові клієнти та рада директорів — у Сполученому Королівстві. Найбільше директора компанії непокоїть втрата свободи пересування для свого персоналу в разі Brexit. наприклад, він хотів відправити українських фахівців з команди на хакатон до Британії, але їм не дали візу. На тлі <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">безвізового режиму для України</a> такий крок не найкращим чином впливає на мобільність компанії та її можливості.

<img class="aligncenter size-full wp-image-6189" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM.png" alt="" width="1363" height="934" />

Як низка інших стартапів в сфері фінансових послуг MyDocSafe може зазнати негативного впливу через рішення британців покинути склад Євросоюзу. Можливо, навіть доведеться розглянути сценарій, за яким компанія закриє свій британський офіс та підрозділ і перейде до інших ринків.
<h4 class="subhead subhead--standard"><strong>«Кондитерська» для фінансових стартапів</strong></h4>
Артур Малек, маркетинг-менеджер <a href="http://finanteq.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">Finanteq</a>, каже, що його компанія — типовий локальний бізнес у Любліні, наче та кондитерська. От тільки «марципани» з цієї «кондитерської» користуються попитом не лише у польському місті — а в усьому світі. Стартап створює електронний супергаманець. Він поєднує в собі послуги інтернет-банкінґу, платежі, мобільну комерцію. Все це — як багатошаровий «торт» — міститься у єдиному мобільному додатку із підключенням до таких міжнародних банків, як Crédit Agricole, Danske Bank, та Національний банк Кувейту. У планах розширення британський ринок посідав одне із ключових місць. Тепер стався Brexit, але це не завадить стартапові працювати далі.

Менеджер говорить про відносну суворість польських банківських регуляторів. Натомість в інших країнах процедури виходу та роботи на ринку є значно гнучкішими. Найвірогідніший сценарій для Британії після Brexit — робота цього стартапу за тими ж правилами, що й на інших ринках за межами ЄС. Потенційну міграцію бек-офісів на батьківщину Малек теж сприймає позитивно. Він каже, що це створить нові умови для співпраці із такими компаніями у Польщі.

&nbsp;

<p>Поки британці та ЄС домовляються, на яких умовах відбудеться Brexit, польські fintech-стартапи найбільше занепокоєні можливими економічними наслідками. Справа в тому, що Сполучене Королівство — цільовий ринок та місце розташування офісів для багатьох компаній. Британію поляки сприймають як стартовий майданчик для глобальної експансії, тому будь-який розрив тісних економічних зв’язків між Лондоном та ЄС — додатковий ризик для їхніх можливостей.</p><h4 class="subhead subhead--standard"><strong>Мобільні платежі «родом» із Польщі</strong></h4><p><a href="http://billongroup.com/en/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">Billon</a> — система розподілених миттєвих платежів. Вона входить в трійку компаній, що презентували Польщу на Hanover Fair, технологічній виставці цієї весни. Попри те, що за словами Девіда Паттса, очільника стартапу, компанія має польське коріння, вона бачить себе як міжнародного гравця ринку фінансових послуг. Хоча 50 інженерів та топ-менеджер базуються у Варшаві, свою штаб-квартиру компанія перенесла до Лондона. Причина проста: Billion хоче скористатися податковими та юридичними можливостями британського ринку для тестування своїх нових послуг та продуктів.</p><p>В подальшому поляки планують навіть частину своїх операційних процесів перенести до столиці Великобританії. Тож втрата прав на здійснення фінансових операцій за спрощеною процедурою та паспортом ЄС може стати болючим ударом для операційної ефективності компанії. Керівництво стартапу, попри це, намагається говорити більше про перспективу, аніж про проблеми. Вона намагаються адаптуватися до новинок європейського законодавства в частині управління фінпослугами, кажучи, що Brexit не настільки вже й страшний.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-6186" src="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM.png" alt="" width="1363" height="934" srcset="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM.png 1363w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM-300x206.png 300w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM-768x526.png 768w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM-1024x702.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM-650x445.png 650w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.28.48-PM-1080x740.png 1080w" sizes="(max-width: 1363px) 100vw, 1363px" /></p><h4 class="subhead subhead--standard"><strong>Сервіс переказів країнами ЄС — теж звідси</strong></h4><p>Марта Крупінска переїхала за кордон і зіткнулася із проблемою швидких грошових переказів. Саме так і виникла у неї ідея стартапу <a href="https://azimo.com/en/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">Azimo</a>, міжнародного цифрового сервісу для переказу коштів за кордон. Вона вирішила започаткувати свою компанію у Лондоні завдяки сприятливому нормативно-правовому середовищу, швидкому доступу до капіталу та вигідному розташуванню для головного офісу. Тепер же Крупінска каже, що подумала би двічі, чи варто започатковувати в Лондоні свій офіс, якщо би вона знала заздалегідь про Brexit.</p><p>Втім, підприємиця зазначає: вихід Британії зі складу ЄС хоч і вплине на її бізнес, та не зламає. Після референдуму вона отримала запрошення з Люксембурґу, Амстердаму та Берліну на перенесення компанії туди. Якщо справи будуть геть кепські, вона перенесе свій офіс в одну із цих країн. На питання, чому не хоче повністю сконцентрувати весь бізнес у Польщі, міс Крупінска зазначає, що не довіряє до кінця місцевим регуляторам. Мовляв, в Британії ви можете робити все, що не заборонено законом. Натомість у Польщі маєте робити тільки те, що законом дозволено — а це не найкращим чином впливає на розвиток інновацій.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-6188" src="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM.png" alt="" width="1363" height="934" srcset="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM.png 1363w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM-300x206.png 300w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM-768x526.png 768w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM-1024x702.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM-650x445.png 650w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.29.49-PM-1080x740.png 1080w" sizes="(max-width: 1363px) 100vw, 1363px" /></p><h4><strong>Документи як онлайн-бізнес</strong></h4><p>Вихід Британії з ЄС став не найкращим сюрпризом і для Деніела Стахов’яка, очільника <a href="https://mydocsafe.com/uk/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">MyDocSafe</a>. Цей стартап намагається спростити затвердження та підпис документів у таких клієнтів, як банки та страхові компанії. Технічна база та розробники стартапу знаходяться у Польщі та Україні. Натомість ключові клієнти та рада директорів — у Сполученому Королівстві. Найбільше директора компанії непокоїть втрата свободи пересування для свого персоналу в разі Brexit. наприклад, він хотів відправити українських фахівців з команди на хакатон до Британії, але їм не дали візу. На тлі <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">безвізового режиму для України</a> такий крок не найкращим чином впливає на мобільність компанії та її можливості.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-6189" src="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM.png" alt="" width="1363" height="934" srcset="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM.png 1363w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM-300x206.png 300w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM-768x526.png 768w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM-1024x702.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM-650x445.png 650w, /wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-20-at-12.30.52-PM-1080x740.png 1080w" sizes="(max-width: 1363px) 100vw, 1363px" /></p><p>Як низка інших стартапів в сфері фінансових послуг MyDocSafe може зазнати негативного впливу через рішення британців покинути склад Євросоюзу. Можливо, навіть доведеться розглянути сценарій, за яким компанія закриє свій британський офіс та підрозділ і перейде до інших ринків.</p><h4 class="subhead subhead--standard"><strong>«Кондитерська» для фінансових стартапів</strong></h4><p>Артур Малек, маркетинг-менеджер <a href="http://finanteq.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-trackable="link">Finanteq</a>, каже, що його компанія — типовий локальний бізнес у Любліні, наче та кондитерська. От тільки «марципани» з цієї «кондитерської» користуються попитом не лише у польському місті — а в усьому світі. Стартап створює електронний супергаманець. Він поєднує в собі послуги інтернет-банкінґу, платежі, мобільну комерцію. Все це — як багатошаровий «торт» — міститься у єдиному мобільному додатку із підключенням до таких міжнародних банків, як Crédit Agricole, Danske Bank, та Національний банк Кувейту. У планах розширення британський ринок посідав одне із ключових місць. Тепер стався Brexit, але це не завадить стартапові працювати далі.</p><p>Менеджер говорить про відносну суворість польських банківських регуляторів. Натомість в інших країнах процедури виходу та роботи на ринку є значно гнучкішими. Найвірогідніший сценарій для Британії після Brexit — робота цього стартапу за тими ж правилами, що й на інших ринках за межами ЄС. Потенційну міграцію бек-офісів на батьківщину Малек теж сприймає позитивно. Він каже, що це створить нові умови для співпраці із такими компаніями у Польщі.</p><p>&nbsp;</p>

Польські fintech-стартапи та Brexit — час змін і взаємних впливів

{:ua}Як польські стартапи, що працюють із британським та ЄС ринком реагують на Brexit?{:}

<p>На сьогоднішній день викликає занепокоєння низка проблем екосистеми стартапів та вирішення більшості задач, які стоять перед українськими стартапами. Команда <a href="https://nachasi.com/2017/06/06/servis-gromadu/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">1991 Open Data Incubator<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/computer-1245714_960_720-300x200.jpg" />Open Data Incubator представив низку сервісів для територіальних громад</span></a> намагається їх вирішувати в тому числі й з допомогою держави. У 2014-2016 роках вони активно займалися реформою відкритих даних і, зокрема, багато зробили для того, аби ця реформа відбулася.
</p>
<h4><strong>Чому Україна все ще не є технологічним хабом?</strong></h4>
На сьогоднішній день в Україні є певна кількість інкубаторів і акселераторів, які, мабуть можна перерахувати на пальцях однієї руки. В той час як, наприклад, у Торонто ця цифра перевищує 50 тільки в одному місті, в одній великій країні. На думку Гурського, нерозвиненість самої екосистеми говорить про те, що кількість стартапів просто не може бути великою в Україні. Крім того, університети дуже інтенсивно залучені в тих країнах, де екосистема стартапів є на високому рівні. Подивіться на світ Північної Америки, подивіться на Європу – практично в кожному університеті є своя інноваційна акселераційна програма, з якою співпрацюють інвестори.

За словами Гурського, у нашої країни є всі передумови для успіху. Тут — велика кількість програмістів, велика кількість місцевих фондів, які стверджують, що вони інвестують. Є українські стартапи з великою кількістю успішних історій. Але ми стикаємося з тим, що Україна все ще не є таким центром інновацій як, наприклад, <a href="https://nachasi.com/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Ізраїль<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/nadia-main-e1495297355683-300x200.jpg" />Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні</span></a>.
<h4><strong>Інвестиції та раунди — ще не все</strong></h4>
Українські стартапи піднімають гроші, вони активно прославляють Україну по всьому світу, але насправді це не зовсім так. Оскільки ті гроші, які ви можете підняти в Україні, найчастіше не досить корисні. А ті великі гроші, які ви можете підняти за межами України, вимагають обов’язкової інкорпорації за кордоном. І виходить, що засновників стартапів з Україною пов’язує тільки біографія цих самих людей. Це — американські, польські, чеські, британські юридичні особи, які отримали отримали фінансування від закордонних фондів.

Крім всього іншого, є аналітика, яку робили у PricewaterhouseCoopers: більша частина наших талановитих людей все ж таки задіяна в аутсорсингу. Діапазон зарплат від $2 до $4 тис на місяць змушує таланти працювати на користь закордонних компаній, але не створювати продукти «тут і зараз», тому що це довго, ризиковано, незрозуміло тощо. Крім того, конвертувати тих, хто задіяний в аутсорсингу, в стартапи практично неможливо. Ці люди знаходяться в надто «теплому» і приємному місці.

[blockquote_with_author content="— У нас є фрілансери, і судячи з усього, фрілансери — це люди, які звикли брати на себе відповідальність, вони створюють продукти самі, вони самі несуть повну матеріальну і якісну відповідальність за продукт, який їм доводиться розробляти, і ось вони можуть стати потенційними стартапами."]
<h4><strong>Проблеми, породжені проблемами</strong></h4>
Денис Гурський наголошує: в Україні немає воронки, яка достатньо потужна, для того, щоб забезпечити країну достатньою кількістю проектів. Університети не залучені, міських інкубаторів дуже мало — і міста не беруть участі у тому, щоби створювати екосистеми всередині міст. Крім усього цього, низькомаржинальні можливості експорту призводять до того, що проекти або перепродаються задешево, навіть якщо подивитися на суму угоди, і вона здається високою. Також чимало фахівців обирають аутсорсинг порівняно зі стартапами. Крім того, немає посівного фінансування або його мало.

[blockquote_with_author content="— З того що ми в «1991» намагалися вирішити і дати відповіді на ці проблеми, у нас вийшло наступне: ми активно займалися реформою відкритих даних, а відкриті дані вони завжди українські, вони дозволяють розвернути проекти в нашій країні досить швидко. Взяв один набір даних, другий набір даних, зробив додаток по пошуку найдешевшого поблизу інсуліну в один клік – це робота для програміста на два дні, і ти вже запустився на ринку, вже тестуєшся, і вже маєш, що експортувати, у тебе є терабайт даних."]

Крім того, стартапи, які народжуються в Україні, намагаються одразу вирішувати якісь великі проблеми – Гурський вважає, що цього робити не слід. Не треба дотягувати своє бачення із рівня Херсона, Одеси або Львова до рівня якоїсь глобальної екосистеми: спробуйте вирішити хоча би щось локальне, спробуйте побачити ті виклики, які стоять перед Україною і почніть вирішувати один із них. Це те, що потрібно, те, що забезпечить швидке зростання.

[blockquote_with_author content="— У нас проблеми куди не поглянь: медицина, інфраструктура, енергетика… Стартапи, які виручають галузі і ведуть їх до успіху – їх на пальцях можна перерахувати, їх зовсім небагато. Тому це — той «блакитний океан», котрий можна брати і в якому можна «плавати»."]

Не варто також ігнорувати потенціал донорських коштів та долучення державних інституцій, підкреслює Денис Гурський: «Я впевнений, що або ви знаєте особисто якихось людей, які зараз прийшли до влади, або у вас є знайомі, які точно знають когось у міністерстві, в міській адміністрації, або в департаменті якогось міського підприємства, це все люди, які з нами разом виросли і зараз шукають якогось рішення для країни. Одна справа створювати стартап самостійно, а інша справа – робити його разом із якоюсь великою інституцією».

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/DSC04931-2.jpg" img_id="6156"]
<h4><strong>Потенціал ринку</strong></h4>
Ринок даних в <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Євросоюзі<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_128081816_m-2015-300x200.jpg" />Що вам варто знати про роумінґ у країнах ЄС</span></a> оцінюється майже в $300 млрд за кілька років. Кількість людей, задіяних у ньому – колосальна. По-перше, це дозволяє економити кошти в традиційних бізнесах за рахунок прийняття правильних рішень, по-друге, дозволяє швидко розвертати додатки і нові абсолютно сервіси для ринку. Крім цього, Україна займає чемпіонські позиції: реформа <a href="https://nachasi.com/2017/06/14/open-data-challenge/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">відкритих даних<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/3455-300x200.png" />Відкритий мільйон: Open Data Incubator дасть 1,5 млн грн для стартапів</span></a> призвела до того, що держсектор починає повертатися обличчям до IT-спільноти і бізнесу в цілому. Можливо, це не завжди працює таким чином, що ви пішли в держсектор і там прямо все відкрито, і ви берете з цим граєтеся. Але є можливість потрапити і відкрити те, що в принципі давно вже мало би бути відкрито, ви це починаєте використовувати і ці дані вже не приховані. Така можливість є і ця система працює. Більше того, є портал відкритих даних, на якому можна знайти дуже багато всього цікавого. За законом в Україні має бути відкрито більше 300 реєстрів:

[blockquote_with_author content="— Я пам’ятаю той жахливий 2015 рік, коли доводилося кожного дня просто ногами вибивати ці дані, цей список, і ці підписи, але це сталося, ці документи є і ми з вами маємо право на них. Крім того, заява адміністрації Трампа говорить про те, що Україна все-таки буде отримувати велику кількість допомоги. $200 млн будуть виділені Україні на наступний рік на проведення ключових реформ, і це — не оборонна галузь, а все те, що я згадував до цього. Це охорона здоров’я, інфрастуктура, антикорупція, інновації – все, на чому в принципі можна будувати проекти."]
<h4><strong>Як держава може стати учасницею процесів</strong></h4>
Наостанок Гурський навів низку прикладів — проектів, що випустилися з «1991». <strong>AGRIEYE</strong> — одеський стартап — розробив спектральну камеру для дрона, яка дозволяє вимірювати температуру та вологість ґрунту, і <a href="https://nachasi.com/2017/06/19/zemelnyj-kadastr-blockchain/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Міністерство агрополітики<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/coins-548949_960_720-300x200.jpg" />Blockchain запустять для земкадастру України</span></a> відкрило для них набір даних, який називається «Агрохімпаспорти» (хімічний склад ґрунту, який замірюється раз в півроку). Схрестивши всі ці дані разом, команда зробила додаток для українських фермерів, залучила локального інвестора та зараз продовжує розвиватися.

Ще один із проектів <strong>NAVIZOR</strong> — це команда з Івано-Франківська, яка збирає інформацію зі смартфонів і дають її <a href="https://nachasi.com/2017/04/26/sea-and-rails/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Міністерству інфраструктури<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/gleise-1066111_1280-300x200.jpg" />Мінінфраструктури планує запустити низку потягів до країн ЄС та оновити порти</span></a> про якісь дорожнього покриття. На акселерометрі видно, коли і скільки разів ваша машина підстрибнула, коли у вас база зі 100 тис клієнтів – можна робити якісь висновки.

<strong>Digital Police</strong> домовилися зі львівською поліцією про те, що вони очищують і деперсоналізують реєстр про злочини — і у вас є тільки адреса, тип злочину і час його скоєння. Вони не стали наносити ці дані на карту, а розробили сімейні пакети, котрі продають додаток, і власне кажучи, ви можете отримати сповіщення на смартфон, коли ви входите в небезпечну зону. Або ви можете перевірити чи небезпечно паркуватися в цьому місці і залишати авто на ніч, бо можливо на цій вулиці в минулому році викрали машину.

Один із проектів, який візуалізує дані Держказначейства і дає повну аналітику по транзакціях всіх держпідприємств, має назву <strong>«007»</strong>. Вони працюють тільки з відкритими даними — і це один із серйозних big-data проектів, який сьогодні працює з держсектором. Усі ці проекти були підтримані, отримали якесь фінансування.

[blockquote_with_author content="— На жаль, ми самі не можемо давати фінансування тим стартапам, які до нас заходять на програму, ми можемо лише допомогти знайти фінансування. За минулий рік ми допомогли нашим стартапам-випускникам зібрати трохи більше півмільйона доларів із донорських й інвестиційних джерел."]

Денис Гурський закликає звернути увагу на роботу з даними та співпрацю з державою в плані політичної підтримки, піару, прохання про рекомендацію по знаходженню швидких пілотованих клієнтах. Це — один із тих способів, яким чином стартапи в Україні можуть бути успішними, пілотуючись тут, піднімаючи невеликий раунд тут, і починаючи свою діяльність повноцінно тут, потім експортуючи, залишаючи тут R&D.

<p>На сьогоднішній день викликає занепокоєння низка проблем екосистеми стартапів та вирішення більшості задач, які стоять перед українськими стартапами. Команда <a href="/2017/06/06/servis-gromadu/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">1991 Open Data Incubator<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/computer-1245714_960_720-300x200.jpg" />Open Data Incubator представив низку сервісів для територіальних громад</span></a> намагається їх вирішувати в тому числі й з допомогою держави. У 2014-2016 роках вони активно займалися реформою відкритих даних і, зокрема, багато зробили для того, аби ця реформа відбулася.</p><h4><strong>Чому Україна все ще не є технологічним хабом?</strong></h4><p>На сьогоднішній день в Україні є певна кількість інкубаторів і акселераторів, які, мабуть можна перерахувати на пальцях однієї руки. В той час як, наприклад, у Торонто ця цифра перевищує 50 тільки в одному місті, в одній великій країні. На думку Гурського, нерозвиненість самої екосистеми говорить про те, що кількість стартапів просто не може бути великою в Україні. Крім того, університети дуже інтенсивно залучені в тих країнах, де екосистема стартапів є на високому рівні. Подивіться на світ Північної Америки, подивіться на Європу – практично в кожному університеті є своя інноваційна акселераційна програма, з якою співпрацюють інвестори.</p><p>За словами Гурського, у нашої країни є всі передумови для успіху. Тут — велика кількість програмістів, велика кількість місцевих фондів, які стверджують, що вони інвестують. Є українські стартапи з великою кількістю успішних історій. Але ми стикаємося з тим, що Україна все ще не є таким центром інновацій як, наприклад, <a href="/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Ізраїль<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/nadia-main-e1495297355683-300x200.jpg" />Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні</span></a>.</p><h4><strong>Інвестиції та раунди — ще не все</strong></h4><p>Українські стартапи піднімають гроші, вони активно прославляють Україну по всьому світу, але насправді це не зовсім так. Оскільки ті гроші, які ви можете підняти в Україні, найчастіше не досить корисні. А ті великі гроші, які ви можете підняти за межами України, вимагають обов’язкової інкорпорації за кордоном. І виходить, що засновників стартапів з Україною пов’язує тільки біографія цих самих людей. Це — американські, польські, чеські, британські юридичні особи, які отримали отримали фінансування від закордонних фондів.</p><p>Крім всього іншого, є аналітика, яку робили у PricewaterhouseCoopers: більша частина наших талановитих людей все ж таки задіяна в аутсорсингу. Діапазон зарплат від $2 до $4 тис на місяць змушує таланти працювати на користь закордонних компаній, але не створювати продукти «тут і зараз», тому що це довго, ризиковано, незрозуміло тощо. Крім того, конвертувати тих, хто задіяний в аутсорсингу, в стартапи практично неможливо. Ці люди знаходяться в надто «теплому» і приємному місці.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— У нас є фрілансери, і судячи з усього, фрілансери — це люди, які звикли брати на себе відповідальність, вони створюють продукти самі, вони самі несуть повну матеріальну і якісну відповідальність за продукт, який їм доводиться розробляти, і ось вони можуть стати потенційними стартапами.</p>			</blockquote><h4><strong>Проблеми, породжені проблемами</strong></h4><p>Денис Гурський наголошує: в Україні немає воронки, яка достатньо потужна, для того, щоб забезпечити країну достатньою кількістю проектів. Університети не залучені, міських інкубаторів дуже мало — і міста не беруть участі у тому, щоби створювати екосистеми всередині міст. Крім усього цього, низькомаржинальні можливості експорту призводять до того, що проекти або перепродаються задешево, навіть якщо подивитися на суму угоди, і вона здається високою. Також чимало фахівців обирають аутсорсинг порівняно зі стартапами. Крім того, немає посівного фінансування або його мало.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— З того що ми в «1991» намагалися вирішити і дати відповіді на ці проблеми, у нас вийшло наступне: ми активно займалися реформою відкритих даних, а відкриті дані вони завжди українські, вони дозволяють розвернути проекти в нашій країні досить швидко. Взяв один набір даних, другий набір даних, зробив додаток по пошуку найдешевшого поблизу інсуліну в один клік – це робота для програміста на два дні, і ти вже запустився на ринку, вже тестуєшся, і вже маєш, що експортувати, у тебе є терабайт даних.</p>			</blockquote><p>Крім того, стартапи, які народжуються в Україні, намагаються одразу вирішувати якісь великі проблеми – Гурський вважає, що цього робити не слід. Не треба дотягувати своє бачення із рівня Херсона, Одеси або Львова до рівня якоїсь глобальної екосистеми: спробуйте вирішити хоча би щось локальне, спробуйте побачити ті виклики, які стоять перед Україною і почніть вирішувати один із них. Це те, що потрібно, те, що забезпечить швидке зростання.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— У нас проблеми куди не поглянь: медицина, інфраструктура, енергетика… Стартапи, які виручають галузі і ведуть їх до успіху – їх на пальцях можна перерахувати, їх зовсім небагато. Тому це — той «блакитний океан», котрий можна брати і в якому можна «плавати».</p>			</blockquote><p>Не варто також ігнорувати потенціал донорських коштів та долучення державних інституцій, підкреслює Денис Гурський: «Я впевнений, що або ви знаєте особисто якихось людей, які зараз прийшли до влади, або у вас є знайомі, які точно знають когось у міністерстві, в міській адміністрації, або в департаменті якогось міського підприємства, це все люди, які з нами разом виросли і зараз шукають якогось рішення для країни. Одна справа створювати стартап самостійно, а інша справа – робити його разом із якоюсь великою інституцією».</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/06/DSC04931-2.jpg">			</div><h4><strong>Потенціал ринку</strong></h4><p>Ринок даних в <a href="/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Євросоюзі<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_128081816_m-2015-300x200.jpg" />Що вам варто знати про роумінґ у країнах ЄС</span></a> оцінюється майже в $300 млрд за кілька років. Кількість людей, задіяних у ньому – колосальна. По-перше, це дозволяє економити кошти в традиційних бізнесах за рахунок прийняття правильних рішень, по-друге, дозволяє швидко розвертати додатки і нові абсолютно сервіси для ринку. Крім цього, Україна займає чемпіонські позиції: реформа <a href="/2017/06/14/open-data-challenge/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">відкритих даних<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/3455-300x200.png" />Відкритий мільйон: Open Data Incubator дасть 1,5 млн грн для стартапів</span></a> призвела до того, що держсектор починає повертатися обличчям до IT-спільноти і бізнесу в цілому. Можливо, це не завжди працює таким чином, що ви пішли в держсектор і там прямо все відкрито, і ви берете з цим граєтеся. Але є можливість потрапити і відкрити те, що в принципі давно вже мало би бути відкрито, ви це починаєте використовувати і ці дані вже не приховані. Така можливість є і ця система працює. Більше того, є портал відкритих даних, на якому можна знайти дуже багато всього цікавого. За законом в Україні має бути відкрито більше 300 реєстрів:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Я пам’ятаю той жахливий 2015 рік, коли доводилося кожного дня просто ногами вибивати ці дані, цей список, і ці підписи, але це сталося, ці документи є і ми з вами маємо право на них. Крім того, заява адміністрації Трампа говорить про те, що Україна все-таки буде отримувати велику кількість допомоги. $200 млн будуть виділені Україні на наступний рік на проведення ключових реформ, і це — не оборонна галузь, а все те, що я згадував до цього. Це охорона здоров’я, інфрастуктура, антикорупція, інновації – все, на чому в принципі можна будувати проекти.</p>			</blockquote><h4><strong>Як держава може стати учасницею процесів</strong></h4><p>Наостанок Гурський навів низку прикладів — проектів, що випустилися з «1991». <strong>AGRIEYE</strong> — одеський стартап — розробив спектральну камеру для дрона, яка дозволяє вимірювати температуру та вологість ґрунту, і <a href="/2017/06/19/zemelnyj-kadastr-blockchain/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Міністерство агрополітики<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/coins-548949_960_720-300x200.jpg" />Blockchain запустять для земкадастру України</span></a> відкрило для них набір даних, який називається «Агрохімпаспорти» (хімічний склад ґрунту, який замірюється раз в півроку). Схрестивши всі ці дані разом, команда зробила додаток для українських фермерів, залучила локального інвестора та зараз продовжує розвиватися.</p><p>Ще один із проектів <strong>NAVIZOR</strong> — це команда з Івано-Франківська, яка збирає інформацію зі смартфонів і дають її <a href="/2017/04/26/sea-and-rails/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Міністерству інфраструктури<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/gleise-1066111_1280-300x200.jpg" />Мінінфраструктури планує запустити низку потягів до країн ЄС та оновити порти</span></a> про якісь дорожнього покриття. На акселерометрі видно, коли і скільки разів ваша машина підстрибнула, коли у вас база зі 100 тис клієнтів – можна робити якісь висновки.</p><p><strong>Digital Police</strong> домовилися зі львівською поліцією про те, що вони очищують і деперсоналізують реєстр про злочини — і у вас є тільки адреса, тип злочину і час його скоєння. Вони не стали наносити ці дані на карту, а розробили сімейні пакети, котрі продають додаток, і власне кажучи, ви можете отримати сповіщення на смартфон, коли ви входите в небезпечну зону. Або ви можете перевірити чи небезпечно паркуватися в цьому місці і залишати авто на ніч, бо можливо на цій вулиці в минулому році викрали машину.</p><p>Один із проектів, який візуалізує дані Держказначейства і дає повну аналітику по транзакціях всіх держпідприємств, має назву <strong>«007»</strong>. Вони працюють тільки з відкритими даними — і це один із серйозних big-data проектів, який сьогодні працює з держсектором. Усі ці проекти були підтримані, отримали якесь фінансування.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— На жаль, ми самі не можемо давати фінансування тим стартапам, які до нас заходять на програму, ми можемо лише допомогти знайти фінансування. За минулий рік ми допомогли нашим стартапам-випускникам зібрати трохи більше півмільйона доларів із донорських й інвестиційних джерел.</p>			</blockquote><p>Денис Гурський закликає звернути увагу на роботу з даними та співпрацю з державою в плані політичної підтримки, піару, прохання про рекомендацію по знаходженню швидких пілотованих клієнтах. Це — один із тих способів, яким чином стартапи в Україні можуть бути успішними, пілотуючись тут, піднімаючи невеликий раунд тут, і починаючи свою діяльність повноцінно тут, потім експортуючи, залишаючи тут R&#038;D.</p>

1991 Open Data Incubator, Socialboost — щонайменше ці 2 назви ви точно чули поряд із іменем Дениса Гурського. Розвиток відкритих даних та допомога стартапам, які намагаються зробити взаємини людей та держави простішими і ефективнішими — у центрі його уваги. Пропонуємо вам головні тези виступу Дениса Гурського під час <a href="https://nachasi.com/2017/05/31/iforum-quotes/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">iForum-2017</a> стосовно того, куди рухається open data в Україні і які основні можливості та ризики є в цій сфері

На сьогоднішній день викликає занепокоєння низка проблем екосистеми стартапів та вирішення більшості задач, які стоять перед українськими стартапами. Команда <a href="https://nachasi.com/2017/06/06/servis-gromadu/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">1991 Open Data Incubator</a> намагається їх вирішувати в тому числі й з допомогою держави. У 2014-2016 роках вони активно займалися реформою відкритих даних і, зокрема, багато зробили для того, аби ця реформа відбулася.
<h4><strong>Чому Україна все ще не є технологічним хабом?</strong></h4>
На сьогоднішній день в Україні є певна кількість інкубаторів і акселераторів, які, мабуть можна перерахувати на пальцях однієї руки. В той час як, наприклад, у Торонто ця цифра перевищує 50 тільки в одному місті, в одній великій країні. На думку Гурського, нерозвиненість самої екосистеми говорить про те, що кількість стартапів просто не може бути великою в Україні. Крім того, університети дуже інтенсивно залучені в тих країнах, де екосистема стартапів є на високому рівні. Подивіться на світ Північної Америки, подивіться на Європу – практично в кожному університеті є своя інноваційна акселераційна програма, з якою співпрацюють інвестори.

За словами Гурського, у нашої країни є всі передумови для успіху. Тут — велика кількість програмістів, велика кількість місцевих фондів, які стверджують, що вони інвестують. Є українські стартапи з великою кількістю успішних історій. Але ми стикаємося з тим, що Україна все ще не є таким центром інновацій як, наприклад, <a href="https://nachasi.com/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ізраїль</a>.
<h4><strong>Інвестиції та раунди — ще не все</strong></h4>
Українські стартапи піднімають гроші, вони активно прославляють Україну по всьому світу, але насправді це не зовсім так. Оскільки ті гроші, які ви можете підняти в Україні, найчастіше не досить корисні. А ті великі гроші, які ви можете підняти за межами України, вимагають обов’язкової інкорпорації за кордоном. І виходить, що засновників стартапів з Україною пов’язує тільки біографія цих самих людей. Це — американські, польські, чеські, британські юридичні особи, які отримали отримали фінансування від закордонних фондів.

Крім всього іншого, є аналітика, яку робили у PricewaterhouseCoopers: більша частина наших талановитих людей все ж таки задіяна в аутсорсингу. Діапазон зарплат від $2 до $4 тис на місяць змушує таланти працювати на користь закордонних компаній, але не створювати продукти «тут і зараз», тому що це довго, ризиковано, незрозуміло тощо. Крім того, конвертувати тих, хто задіяний в аутсорсингу, в стартапи практично неможливо. Ці люди знаходяться в надто «теплому» і приємному місці.

[blockquote_with_author content="— У нас є фрілансери, і судячи з усього, фрілансери — це люди, які звикли брати на себе відповідальність, вони створюють продукти самі, вони самі несуть повну матеріальну і якісну відповідальність за продукт, який їм доводиться розробляти, і ось вони можуть стати потенційними стартапами."]
<h4><strong>Проблеми, породжені проблемами</strong></h4>
Денис Гурський наголошує: в Україні немає воронки, яка достатньо потужна, для того, щоб забезпечити країну достатньою кількістю проектів. Університети не залучені, міських інкубаторів дуже мало — і міста не беруть участі у тому, щоби створювати екосистеми всередині міст. Крім усього цього, низькомаржинальні можливості експорту призводять до того, що проекти або перепродаються задешево, навіть якщо подивитися на суму угоди, і вона здається високою. Також чимало фахівців обирають аутсорсинг порівняно зі стартапами. Крім того, немає посівного фінансування або його мало.

[blockquote_with_author content="— З того що ми в «1991» намагалися вирішити і дати відповіді на ці проблеми, у нас вийшло наступне: ми активно займалися реформою відкритих даних, а відкриті дані вони завжди українські, вони дозволяють розвернути проекти в нашій країні досить швидко. Взяв один набір даних, другий набір даних, зробив додаток по пошуку найдешевшого поблизу інсуліну в один клік – це робота для програміста на два дні, і ти вже запустився на ринку, вже тестуєшся, і вже маєш, що експортувати, у тебе є терабайт даних."]

Крім того, стартапи, які народжуються в Україні, намагаються одразу вирішувати якісь великі проблеми – Гурський вважає, що цього робити не слід. Не треба дотягувати своє бачення із рівня Херсона, Одеси або Львова до рівня якоїсь глобальної екосистеми: спробуйте вирішити хоча би щось локальне, спробуйте побачити ті виклики, які стоять перед Україною і почніть вирішувати один із них. Це те, що потрібно, те, що забезпечить швидке зростання.

[blockquote_with_author content="— У нас проблеми куди не поглянь: медицина, інфраструктура, енергетика… Стартапи, які виручають галузі і ведуть їх до успіху – їх на пальцях можна перерахувати, їх зовсім небагато. Тому це — той «блакитний океан», котрий можна брати і в якому можна «плавати»."]

Не варто також ігнорувати потенціал донорських коштів та долучення державних інституцій, підкреслює Денис Гурський: «Я впевнений, що або ви знаєте особисто якихось людей, які зараз прийшли до влади, або у вас є знайомі, які точно знають когось у міністерстві, в міській адміністрації, або в департаменті якогось міського підприємства, це все люди, які з нами разом виросли і зараз шукають якогось рішення для країни. Одна справа створювати стартап самостійно, а інша справа – робити його разом із якоюсь великою інституцією».

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/DSC04931-2.jpg" img_id="6156"]
<h4><strong>Потенціал ринку</strong></h4>
Ринок даних в <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Євросоюзі</a> оцінюється майже в $300 млрд за кілька років. Кількість людей, задіяних у ньому – колосальна. По-перше, це дозволяє економити кошти в традиційних бізнесах за рахунок прийняття правильних рішень, по-друге, дозволяє швидко розвертати додатки і нові абсолютно сервіси для ринку. Крім цього, Україна займає чемпіонські позиції: реформа <a href="https://nachasi.com/2017/06/14/open-data-challenge/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">відкритих даних</a> призвела до того, що держсектор починає повертатися обличчям до IT-спільноти і бізнесу в цілому. Можливо, це не завжди працює таким чином, що ви пішли в держсектор і там прямо все відкрито, і ви берете з цим граєтеся. Але є можливість потрапити і відкрити те, що в принципі давно вже мало би бути відкрито, ви це починаєте використовувати і ці дані вже не приховані. Така можливість є і ця система працює. Більше того, є портал відкритих даних, на якому можна знайти дуже багато всього цікавого. За законом в Україні має бути відкрито більше 300 реєстрів:

[blockquote_with_author content="— Я пам’ятаю той жахливий 2015 рік, коли доводилося кожного дня просто ногами вибивати ці дані, цей список, і ці підписи, але це сталося, ці документи є і ми з вами маємо право на них. Крім того, заява адміністрації Трампа говорить про те, що Україна все-таки буде отримувати велику кількість допомоги. $200 млн будуть виділені Україні на наступний рік на проведення ключових реформ, і це — не оборонна галузь, а все те, що я згадував до цього. Це охорона здоров’я, інфрастуктура, антикорупція, інновації – все, на чому в принципі можна будувати проекти."]
<h4><strong>Як держава може стати учасницею процесів</strong></h4>
Наостанок Гурський навів низку прикладів — проектів, що випустилися з «1991». <strong>AGRIEYE</strong> — одеський стартап — розробив спектральну камеру для дрона, яка дозволяє вимірювати температуру та вологість ґрунту, і <a href="https://nachasi.com/2017/06/19/zemelnyj-kadastr-blockchain/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Міністерство агрополітики</a> відкрило для них набір даних, який називається «Агрохімпаспорти» (хімічний склад ґрунту, який замірюється раз в півроку). Схрестивши всі ці дані разом, команда зробила додаток для українських фермерів, залучила локального інвестора та зараз продовжує розвиватися.

Ще один із проектів <strong>NAVIZOR</strong> — це команда з Івано-Франківська, яка збирає інформацію зі смартфонів і дають її <a href="https://nachasi.com/2017/04/26/sea-and-rails/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Міністерству інфраструктури</a> про якісь дорожнього покриття. На акселерометрі видно, коли і скільки разів ваша машина підстрибнула, коли у вас база зі 100 тис клієнтів – можна робити якісь висновки.

<strong>Digital Police</strong> домовилися зі львівською поліцією про те, що вони очищують і деперсоналізують реєстр про злочини — і у вас є тільки адреса, тип злочину і час його скоєння. Вони не стали наносити ці дані на карту, а розробили сімейні пакети, котрі продають додаток, і власне кажучи, ви можете отримати сповіщення на смартфон, коли ви входите в небезпечну зону. Або ви можете перевірити чи небезпечно паркуватися в цьому місці і залишати авто на ніч, бо можливо на цій вулиці в минулому році викрали машину.

Один із проектів, який візуалізує дані Держказначейства і дає повну аналітику по транзакціях всіх держпідприємств, має назву <strong>«007»</strong>. Вони працюють тільки з відкритими даними — і це один із серйозних big-data проектів, який сьогодні працює з держсектором. Усі ці проекти були підтримані, отримали якесь фінансування.

[blockquote_with_author content="— На жаль, ми самі не можемо давати фінансування тим стартапам, які до нас заходять на програму, ми можемо лише допомогти знайти фінансування. За минулий рік ми допомогли нашим стартапам-випускникам зібрати трохи більше півмільйона доларів із донорських й інвестиційних джерел."]

Денис Гурський закликає звернути увагу на роботу з даними та співпрацю з державою в плані політичної підтримки, піару, прохання про рекомендацію по знаходженню швидких пілотованих клієнтах. Це — один із тих способів, яким чином стартапи в Україні можуть бути успішними, пілотуючись тут, піднімаючи невеликий раунд тут, і починаючи свою діяльність повноцінно тут, потім експортуючи, залишаючи тут R&amp;D.

<p>На сьогоднішній день викликає занепокоєння низка проблем екосистеми стартапів та вирішення більшості задач, які стоять перед українськими стартапами. Команда <a href="/2017/06/06/servis-gromadu/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">1991 Open Data Incubator</a> намагається їх вирішувати в тому числі й з допомогою держави. У 2014-2016 роках вони активно займалися реформою відкритих даних і, зокрема, багато зробили для того, аби ця реформа відбулася.</p><h4><strong>Чому Україна все ще не є технологічним хабом?</strong></h4><p>На сьогоднішній день в Україні є певна кількість інкубаторів і акселераторів, які, мабуть можна перерахувати на пальцях однієї руки. В той час як, наприклад, у Торонто ця цифра перевищує 50 тільки в одному місті, в одній великій країні. На думку Гурського, нерозвиненість самої екосистеми говорить про те, що кількість стартапів просто не може бути великою в Україні. Крім того, університети дуже інтенсивно залучені в тих країнах, де екосистема стартапів є на високому рівні. Подивіться на світ Північної Америки, подивіться на Європу – практично в кожному університеті є своя інноваційна акселераційна програма, з якою співпрацюють інвестори.</p><p>За словами Гурського, у нашої країни є всі передумови для успіху. Тут — велика кількість програмістів, велика кількість місцевих фондів, які стверджують, що вони інвестують. Є українські стартапи з великою кількістю успішних історій. Але ми стикаємося з тим, що Україна все ще не є таким центром інновацій як, наприклад, <a href="/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ізраїль</a>.</p><h4><strong>Інвестиції та раунди — ще не все</strong></h4><p>Українські стартапи піднімають гроші, вони активно прославляють Україну по всьому світу, але насправді це не зовсім так. Оскільки ті гроші, які ви можете підняти в Україні, найчастіше не досить корисні. А ті великі гроші, які ви можете підняти за межами України, вимагають обов’язкової інкорпорації за кордоном. І виходить, що засновників стартапів з Україною пов’язує тільки біографія цих самих людей. Це — американські, польські, чеські, британські юридичні особи, які отримали отримали фінансування від закордонних фондів.</p><p>Крім всього іншого, є аналітика, яку робили у PricewaterhouseCoopers: більша частина наших талановитих людей все ж таки задіяна в аутсорсингу. Діапазон зарплат від $2 до $4 тис на місяць змушує таланти працювати на користь закордонних компаній, але не створювати продукти «тут і зараз», тому що це довго, ризиковано, незрозуміло тощо. Крім того, конвертувати тих, хто задіяний в аутсорсингу, в стартапи практично неможливо. Ці люди знаходяться в надто «теплому» і приємному місці.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— У нас є фрілансери, і судячи з усього, фрілансери — це люди, які звикли брати на себе відповідальність, вони створюють продукти самі, вони самі несуть повну матеріальну і якісну відповідальність за продукт, який їм доводиться розробляти, і ось вони можуть стати потенційними стартапами.</p>			</blockquote><h4><strong>Проблеми, породжені проблемами</strong></h4><p>Денис Гурський наголошує: в Україні немає воронки, яка достатньо потужна, для того, щоб забезпечити країну достатньою кількістю проектів. Університети не залучені, міських інкубаторів дуже мало — і міста не беруть участі у тому, щоби створювати екосистеми всередині міст. Крім усього цього, низькомаржинальні можливості експорту призводять до того, що проекти або перепродаються задешево, навіть якщо подивитися на суму угоди, і вона здається високою. Також чимало фахівців обирають аутсорсинг порівняно зі стартапами. Крім того, немає посівного фінансування або його мало.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— З того що ми в «1991» намагалися вирішити і дати відповіді на ці проблеми, у нас вийшло наступне: ми активно займалися реформою відкритих даних, а відкриті дані вони завжди українські, вони дозволяють розвернути проекти в нашій країні досить швидко. Взяв один набір даних, другий набір даних, зробив додаток по пошуку найдешевшого поблизу інсуліну в один клік – це робота для програміста на два дні, і ти вже запустився на ринку, вже тестуєшся, і вже маєш, що експортувати, у тебе є терабайт даних.</p>			</blockquote><p>Крім того, стартапи, які народжуються в Україні, намагаються одразу вирішувати якісь великі проблеми – Гурський вважає, що цього робити не слід. Не треба дотягувати своє бачення із рівня Херсона, Одеси або Львова до рівня якоїсь глобальної екосистеми: спробуйте вирішити хоча би щось локальне, спробуйте побачити ті виклики, які стоять перед Україною і почніть вирішувати один із них. Це те, що потрібно, те, що забезпечить швидке зростання.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— У нас проблеми куди не поглянь: медицина, інфраструктура, енергетика… Стартапи, які виручають галузі і ведуть їх до успіху – їх на пальцях можна перерахувати, їх зовсім небагато. Тому це — той «блакитний океан», котрий можна брати і в якому можна «плавати».</p>			</blockquote><p>Не варто також ігнорувати потенціал донорських коштів та долучення державних інституцій, підкреслює Денис Гурський: «Я впевнений, що або ви знаєте особисто якихось людей, які зараз прийшли до влади, або у вас є знайомі, які точно знають когось у міністерстві, в міській адміністрації, або в департаменті якогось міського підприємства, це все люди, які з нами разом виросли і зараз шукають якогось рішення для країни. Одна справа створювати стартап самостійно, а інша справа – робити його разом із якоюсь великою інституцією».</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/06/DSC04931-2.jpg">			</div><h4><strong>Потенціал ринку</strong></h4><p>Ринок даних в <a href="/2017/06/15/eu-calling/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Євросоюзі</a> оцінюється майже в $300 млрд за кілька років. Кількість людей, задіяних у ньому – колосальна. По-перше, це дозволяє економити кошти в традиційних бізнесах за рахунок прийняття правильних рішень, по-друге, дозволяє швидко розвертати додатки і нові абсолютно сервіси для ринку. Крім цього, Україна займає чемпіонські позиції: реформа <a href="/2017/06/14/open-data-challenge/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">відкритих даних</a> призвела до того, що держсектор починає повертатися обличчям до IT-спільноти і бізнесу в цілому. Можливо, це не завжди працює таким чином, що ви пішли в держсектор і там прямо все відкрито, і ви берете з цим граєтеся. Але є можливість потрапити і відкрити те, що в принципі давно вже мало би бути відкрито, ви це починаєте використовувати і ці дані вже не приховані. Така можливість є і ця система працює. Більше того, є портал відкритих даних, на якому можна знайти дуже багато всього цікавого. За законом в Україні має бути відкрито більше 300 реєстрів:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Я пам’ятаю той жахливий 2015 рік, коли доводилося кожного дня просто ногами вибивати ці дані, цей список, і ці підписи, але це сталося, ці документи є і ми з вами маємо право на них. Крім того, заява адміністрації Трампа говорить про те, що Україна все-таки буде отримувати велику кількість допомоги. $200 млн будуть виділені Україні на наступний рік на проведення ключових реформ, і це — не оборонна галузь, а все те, що я згадував до цього. Це охорона здоров’я, інфрастуктура, антикорупція, інновації – все, на чому в принципі можна будувати проекти.</p>			</blockquote><h4><strong>Як держава може стати учасницею процесів</strong></h4><p>Наостанок Гурський навів низку прикладів — проектів, що випустилися з «1991». <strong>AGRIEYE</strong> — одеський стартап — розробив спектральну камеру для дрона, яка дозволяє вимірювати температуру та вологість ґрунту, і <a href="/2017/06/19/zemelnyj-kadastr-blockchain/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Міністерство агрополітики</a> відкрило для них набір даних, який називається «Агрохімпаспорти» (хімічний склад ґрунту, який замірюється раз в півроку). Схрестивши всі ці дані разом, команда зробила додаток для українських фермерів, залучила локального інвестора та зараз продовжує розвиватися.</p><p>Ще один із проектів <strong>NAVIZOR</strong> — це команда з Івано-Франківська, яка збирає інформацію зі смартфонів і дають її <a href="/2017/04/26/sea-and-rails/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Міністерству інфраструктури</a> про якісь дорожнього покриття. На акселерометрі видно, коли і скільки разів ваша машина підстрибнула, коли у вас база зі 100 тис клієнтів – можна робити якісь висновки.</p><p><strong>Digital Police</strong> домовилися зі львівською поліцією про те, що вони очищують і деперсоналізують реєстр про злочини — і у вас є тільки адреса, тип злочину і час його скоєння. Вони не стали наносити ці дані на карту, а розробили сімейні пакети, котрі продають додаток, і власне кажучи, ви можете отримати сповіщення на смартфон, коли ви входите в небезпечну зону. Або ви можете перевірити чи небезпечно паркуватися в цьому місці і залишати авто на ніч, бо можливо на цій вулиці в минулому році викрали машину.</p><p>Один із проектів, який візуалізує дані Держказначейства і дає повну аналітику по транзакціях всіх держпідприємств, має назву <strong>«007»</strong>. Вони працюють тільки з відкритими даними — і це один із серйозних big-data проектів, який сьогодні працює з держсектором. Усі ці проекти були підтримані, отримали якесь фінансування.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— На жаль, ми самі не можемо давати фінансування тим стартапам, які до нас заходять на програму, ми можемо лише допомогти знайти фінансування. За минулий рік ми допомогли нашим стартапам-випускникам зібрати трохи більше півмільйона доларів із донорських й інвестиційних джерел.</p>			</blockquote><p>Денис Гурський закликає звернути увагу на роботу з даними та співпрацю з державою в плані політичної підтримки, піару, прохання про рекомендацію по знаходженню швидких пілотованих клієнтах. Це — один із тих способів, яким чином стартапи в Україні можуть бути успішними, пілотуючись тут, піднімаючи невеликий раунд тут, і починаючи свою діяльність повноцінно тут, потім експортуючи, залишаючи тут R&amp;D.</p>

Денис Гурський: «Не треба дотягувати все до глобального, спробуйте вирішити щось локальне»

<p>У своїй першій колонці хочу розповісти про те, що почули ми в «корпорації добра». Комплекс Googleplex у Маунтін-В’ю, котрий ми відвідали — це Мекка для всіх, хто працює в технологічній сфері. Тут закладаються основи того, що за рік-два буде мейнстрімом на світовому рівні. І тут же скоюються найбільш вартісні помилки, серед яких, наприклад, — Google Glass.
</p>
<h3><strong>Чим насправді займаються в Google</strong></h3>
Ключові напрямки та завдання корпорації Google можна оцінити за відсотковим співвідношенням внутрішніх інвестицій: 70% йде на традиційний бізнес, 20% віддають на суміжні бізнеси, а 10% витрачають на «божевільні» ідеї.

Корпорація зараз заробляє не стільки на традиційних сервісах AdWords та AdSense, скільки активно нарощує фінансовий потенціал хмарних сервісів, ринок яких, за оцінками компанії, незабаром може скласти близько $1 трлн. Google настільки вірить у власні оцінки та прогнози, що за минулі 2 роки інвестував в цей напрямок понад $9 млрд.

В ролі основного конкурента «корпорація добра» бачить <a href="https://nachasi.com/2017/04/27/amazon-new-gadget/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Amazon<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/Screen-Shot-2017-04-27-at-1.41.12-PM-300x200.png" />Amazon представила помічника для модників і модниць</span></a>, який в «хмарі» вже давно і посідає позиції лідера, а третім гравцем на цьому полі є Microsoft. Щоби стати «номером один», будуть споруджувати найкращі дата-центри. До наявного досвіду будівництва в Google додали технології — завдяки машинному навчанню витрати на управління дата-центрами скоротилися на 40%.

В цілому, <strong>машинне навчання — окрема історія в Долині.</strong> Тут це — «новий чорний», найбільш цікава та перспективна технологія. Тут вже жартують, що «наступні 10 тис стартапів — це Х + machine learning». Самій Google проекти без цієї складової вже не цікаві.

В офісах у Маунтін-В’ю <strong>не займаються тим, що клієнт просить зараз</strong>, натомість роблять акцент на тому, що буде потрібним за 3-5 років. Тут розуміють, що живуть в епоху турбулентності і треба вчитися у міру сил керувати хаосом: загальне планування в корпорації залишилося, але 100% реалізації всіх планів ніхто не очікує.

Єдине, що можна робити в такій ситуації — винайняти найкращих людей і дати їм можливості для творчості, аби вони створювали нове. Саме тому основні інвестиції та купівля стартапів, до яких вдаються в корпорації — це команди, які роблять щось суміжне із Google, які роблять це краще за «корпорацію добра». Такі таланти й залучають в рамках acquhiring — придбання стартапу не заради його розвитку чи запровадження технологій в роботу корпорації, а виключно заради команди.
<h3><strong>Google-кадри</strong></h3>
В корпорації працює близько 80 тис осіб, зарплатня котрих вища, ніж у 96% їхніх колег. При цьому «ґуґлери» відчайдушно тролять сервіс <a href="https://nachasi.com/2017/05/03/netflix-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Netflix<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/1-300x200.jpg" />На платформі Netflix вийшов перший український серіал</span></a>, заробітні плати в якому перевищують ставки 99% ринку.

Новачки, котрі потрапили в Googleplex, отримують ментора на 12 місяців. «Старший товариш» не просто вводить новачка в курс справ — успіх ментора оцінюється за рівнем роботи нового співробітника: успіх новачка — заслуга ментора, зворотнє також має місце.

Внутрішнього, корпоративного навчання в Google немає. Тут вважають, що легше виділити $10 тис на індивідуальне навчання тому, що співробітник сам прагне вивчити, аніж винаймати внутрішнього тренера і розробляти для нього систему освіти. Також тут не вірять в мотивацію працівників — чи то фінансову, чи то нематеріальну. Думаючи про те, як допомогти людям працювати, не кажуть: «ти помиляєшся» чи «ти зробив погано». Єдині дозволені запитання — це «як зробити краще?» та «чим я можу допомогти?»

Плинність кадрів у Google невелика. Переважна більшість тих, хто звільнявся, засновують власні стартапи, що сама корпорація сприймає позитивно. Чимало людей йде з компанії, щоби отримати МВА, наприклад, у Стенфорді — і це також сприймається нормально. Натомість не хвалять ключових співробітників, які перейшли до <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/uber-tarification/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Uber<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/speed-1249610_1280-300x200.jpg" />Uber змінив тарифи та запровадив похвилинну оплату у 5 містах України</span></a>, Twitter або <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/facebook-gif-komentari/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Facebook<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/balloon-17555_960_720-300x200.jpg" />Facebook дозволить користуватися GIF у стрічці новин</span></a>.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/TCDC_1.jpg" img_id="6206" title="TCDC та UNIT.city вивчають досвід Долини для створення аналогічних рішень в Україні"]

До кого по-справжньому підвищена увага — так це до провідних інженерів та вчених. Їх намагаються зацікавити роботою над масштабними проектами з цікавими людьми, бо таких фахівців грошима не заманиш. Також шукають спеціалістів у сфері big data science. З п’яти вакансій заповнена поки що лише одна — і це при річній заробітній платі у $250 тис.

[blockquote_with_author content="Щорічно Google отримує понад 5 млн резюме. На співбесіду запрошують лише пошукачів із сильною математичною освітою, на додачу до якої йде знання статистики та статистичних методів. Крім того, і це офіційно — наявність диплому має значення."]

Самі ґуґлери кажуть, що їм не потрібні програмісти — тут взагалі вважають, що велика кількість програмістів не потрібна ані бізнесу, ані країні в цілому, хоча й чітко усвідомлюють, що повністю замінити програмістів у найближчому майбутньому не вийде. Цікавий факт: у відсотковому співвідношенні в Google працює більше усього випускників коледжу «Гарві Мадд», що розташований у каліфорнійському місті Клермонт.
<h3><strong>Машини, що здатні їздити самостійно</strong></h3>
Основна проблема — картографія, точніше, її відсутність. Сервіс Google Maps, який вважають одним із найкращих на цей момент, має велику кількість неточностей. Чи йде спорудження окремого будинку на певній території — це не відображається на карті в режимі реального часу; чи перекрито або розведено міст, система теж не в курсі. Рішенням стане виведення на геостаціонарну орбіту 150-180 супутників, підрахували в компанії.

[blockquote_with_author content="В Google вважають, що це завдання у найближчі щонайменше 5 років вирішити не вдасться."]
<h3><strong>Технології майбутнього</strong></h3>
В Маунтін-В’ю дуже вірять у метамови, віртуальну та доповнену реальність, дронів та новітню систему охорони здоров’я, паралельно готуючись до «похорону» рітейла, який має стати пишним і відбутися незабаром.

Якщо говорити про VR / AR, то тут одразу згадують про Google Glass. У корпорації визнають, що продукт виявився дещо передчасним; до того ж, був неправильно запущений — бо орієнтири та розробка були спрямовані на хибний сегмент. Варто було орієнтуватися на enterprise-нішу, а не на звичайних споживачів.

[blockquote_with_author content="Помилки тут приймають філософськи у сподіванні, що це дасть змогу навчитися чомусь новому — і в цілому доволі оптимістично дивляться в майбутнє."]

<p>У своїй першій колонці хочу розповісти про те, що почули ми в «корпорації добра». Комплекс Googleplex у Маунтін-В’ю, котрий ми відвідали — це Мекка для всіх, хто працює в технологічній сфері. Тут закладаються основи того, що за рік-два буде мейнстрімом на світовому рівні. І тут же скоюються найбільш вартісні помилки, серед яких, наприклад, — Google Glass.</p><h3><strong>Чим насправді займаються в Google</strong></h3><p>Ключові напрямки та завдання корпорації Google можна оцінити за відсотковим співвідношенням внутрішніх інвестицій: 70% йде на традиційний бізнес, 20% віддають на суміжні бізнеси, а 10% витрачають на «божевільні» ідеї.</p><p>Корпорація зараз заробляє не стільки на традиційних сервісах AdWords та AdSense, скільки активно нарощує фінансовий потенціал хмарних сервісів, ринок яких, за оцінками компанії, незабаром може скласти близько $1 трлн. Google настільки вірить у власні оцінки та прогнози, що за минулі 2 роки інвестував в цей напрямок понад $9 млрд.</p><p>В ролі основного конкурента «корпорація добра» бачить <a href="/2017/04/27/amazon-new-gadget/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Amazon<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/Screen-Shot-2017-04-27-at-1.41.12-PM-300x200.png" />Amazon представила помічника для модників і модниць</span></a>, який в «хмарі» вже давно і посідає позиції лідера, а третім гравцем на цьому полі є Microsoft. Щоби стати «номером один», будуть споруджувати найкращі дата-центри. До наявного досвіду будівництва в Google додали технології — завдяки машинному навчанню витрати на управління дата-центрами скоротилися на 40%.</p><p>В цілому, <strong>машинне навчання — окрема історія в Долині.</strong> Тут це — «новий чорний», найбільш цікава та перспективна технологія. Тут вже жартують, що «наступні 10 тис стартапів — це Х + machine learning». Самій Google проекти без цієї складової вже не цікаві.</p><p>В офісах у Маунтін-В’ю <strong>не займаються тим, що клієнт просить зараз</strong>, натомість роблять акцент на тому, що буде потрібним за 3-5 років. Тут розуміють, що живуть в епоху турбулентності і треба вчитися у міру сил керувати хаосом: загальне планування в корпорації залишилося, але 100% реалізації всіх планів ніхто не очікує.</p><p>Єдине, що можна робити в такій ситуації — винайняти найкращих людей і дати їм можливості для творчості, аби вони створювали нове. Саме тому основні інвестиції та купівля стартапів, до яких вдаються в корпорації — це команди, які роблять щось суміжне із Google, які роблять це краще за «корпорацію добра». Такі таланти й залучають в рамках acquhiring — придбання стартапу не заради його розвитку чи запровадження технологій в роботу корпорації, а виключно заради команди.</p><h3><strong>Google-кадри</strong></h3><p>В корпорації працює близько 80 тис осіб, зарплатня котрих вища, ніж у 96% їхніх колег. При цьому «ґуґлери» відчайдушно тролять сервіс <a href="/2017/05/03/netflix-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Netflix<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/1-300x200.jpg" />На платформі Netflix вийшов перший український серіал</span></a>, заробітні плати в якому перевищують ставки 99% ринку.</p><p>Новачки, котрі потрапили в Googleplex, отримують ментора на 12 місяців. «Старший товариш» не просто вводить новачка в курс справ — успіх ментора оцінюється за рівнем роботи нового співробітника: успіх новачка — заслуга ментора, зворотнє також має місце.</p><p>Внутрішнього, корпоративного навчання в Google немає. Тут вважають, що легше виділити $10 тис на індивідуальне навчання тому, що співробітник сам прагне вивчити, аніж винаймати внутрішнього тренера і розробляти для нього систему освіти. Також тут не вірять в мотивацію працівників — чи то фінансову, чи то нематеріальну. Думаючи про те, як допомогти людям працювати, не кажуть: «ти помиляєшся» чи «ти зробив погано». Єдині дозволені запитання — це «як зробити краще?» та «чим я можу допомогти?»</p><p>Плинність кадрів у Google невелика. Переважна більшість тих, хто звільнявся, засновують власні стартапи, що сама корпорація сприймає позитивно. Чимало людей йде з компанії, щоби отримати МВА, наприклад, у Стенфорді — і це також сприймається нормально. Натомість не хвалять ключових співробітників, які перейшли до <a href="/2017/06/13/uber-tarification/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Uber<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/speed-1249610_1280-300x200.jpg" />Uber змінив тарифи та запровадив похвилинну оплату у 5 містах України</span></a>, Twitter або <a href="/2017/06/15/facebook-gif-komentari/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Facebook<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/balloon-17555_960_720-300x200.jpg" />Facebook дозволить користуватися GIF у стрічці новин</span></a>.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/06/TCDC_1.jpg">									<p class="wp-caption-text">					 <b>TCDC та UNIT.city вивчають досвід Долини для створення аналогічних рішень в Україні</b>				</p>						</div><p>До кого по-справжньому підвищена увага — так це до провідних інженерів та вчених. Їх намагаються зацікавити роботою над масштабними проектами з цікавими людьми, бо таких фахівців грошима не заманиш. Також шукають спеціалістів у сфері big data science. З п’яти вакансій заповнена поки що лише одна — і це при річній заробітній платі у $250 тис.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Щорічно Google отримує понад 5 млн резюме. На співбесіду запрошують лише пошукачів із сильною математичною освітою, на додачу до якої йде знання статистики та статистичних методів. Крім того, і це офіційно — наявність диплому має значення.</p>			</blockquote><p>Самі ґуґлери кажуть, що їм не потрібні програмісти — тут взагалі вважають, що велика кількість програмістів не потрібна ані бізнесу, ані країні в цілому, хоча й чітко усвідомлюють, що повністю замінити програмістів у найближчому майбутньому не вийде. Цікавий факт: у відсотковому співвідношенні в Google працює більше усього випускників коледжу «Гарві Мадд», що розташований у каліфорнійському місті Клермонт.</p><h3><strong>Машини, що здатні їздити самостійно</strong></h3><p>Основна проблема — картографія, точніше, її відсутність. Сервіс Google Maps, який вважають одним із найкращих на цей момент, має велику кількість неточностей. Чи йде спорудження окремого будинку на певній території — це не відображається на карті в режимі реального часу; чи перекрито або розведено міст, система теж не в курсі. Рішенням стане виведення на геостаціонарну орбіту 150-180 супутників, підрахували в компанії.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>В Google вважають, що це завдання у найближчі щонайменше 5 років вирішити не вдасться.</p>			</blockquote><h3><strong>Технології майбутнього</strong></h3><p>В Маунтін-В’ю дуже вірять у метамови, віртуальну та доповнену реальність, дронів та новітню систему охорони здоров’я, паралельно готуючись до «похорону» рітейла, який має стати пишним і відбутися незабаром.</p><p>Якщо говорити про VR / AR, то тут одразу згадують про Google Glass. У корпорації визнають, що продукт виявився дещо передчасним; до того ж, був неправильно запущений — бо орієнтири та розробка були спрямовані на хибний сегмент. Варто було орієнтуватися на enterprise-нішу, а не на звичайних споживачів.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Помилки тут приймають філософськи у сподіванні, що це дасть змогу навчитися чомусь новому — і в цілому доволі оптимістично дивляться в майбутнє.</p>			</blockquote>

Нещодавно мені в складі делегації від Інноваційного парку <a href="https://nachasi.com/2017/06/14/unit-city-konkurs/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">UNIT City</a> вдалося відвідати за декілька днів найбільші світові технологічні центри: офіси Google, Cisco, PayPal, Hewlett-Packard, SalesForce, Invitae. Це — хедлайнери ринку інновацій та технологій, а спілкування з ними — можливість зрозуміти, як працюють найуспішніші світові компанії сьогодення (і що важливо — майбутнього).

У своїй першій колонці хочу розповісти про те, що почули ми в «корпорації добра». Комплекс Googleplex у Маунтін-В’ю, котрий ми відвідали — це Мекка для всіх, хто працює в технологічній сфері. Тут закладаються основи того, що за рік-два буде мейнстрімом на світовому рівні. І тут же скоюються найбільш вартісні помилки, серед яких, наприклад, — Google Glass.
<h3><strong>Чим насправді займаються в Google</strong></h3>
Ключові напрямки та завдання корпорації Google можна оцінити за відсотковим співвідношенням внутрішніх інвестицій: 70% йде на традиційний бізнес, 20% віддають на суміжні бізнеси, а 10% витрачають на «божевільні» ідеї.

Корпорація зараз заробляє не стільки на традиційних сервісах AdWords та AdSense, скільки активно нарощує фінансовий потенціал хмарних сервісів, ринок яких, за оцінками компанії, незабаром може скласти близько $1 трлн. Google настільки вірить у власні оцінки та прогнози, що за минулі 2 роки інвестував в цей напрямок понад $9 млрд.

В ролі основного конкурента «корпорація добра» бачить <a href="https://nachasi.com/2017/04/27/amazon-new-gadget/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Amazon</a>, який в «хмарі» вже давно і посідає позиції лідера, а третім гравцем на цьому полі є Microsoft. Щоби стати «номером один», будуть споруджувати найкращі дата-центри. До наявного досвіду будівництва в Google додали технології — завдяки машинному навчанню витрати на управління дата-центрами скоротилися на 40%.

В цілому, <strong>машинне навчання — окрема історія в Долині.</strong> Тут це — «новий чорний», найбільш цікава та перспективна технологія. Тут вже жартують, що «наступні 10 тис стартапів — це Х + machine learning». Самій Google проекти без цієї складової вже не цікаві.

В офісах у Маунтін-В’ю <strong>не займаються тим, що клієнт просить зараз</strong>, натомість роблять акцент на тому, що буде потрібним за 3-5 років. Тут розуміють, що живуть в епоху турбулентності і треба вчитися у міру сил керувати хаосом: загальне планування в корпорації залишилося, але 100% реалізації всіх планів ніхто не очікує.

Єдине, що можна робити в такій ситуації — винайняти найкращих людей і дати їм можливості для творчості, аби вони створювали нове. Саме тому основні інвестиції та купівля стартапів, до яких вдаються в корпорації — це команди, які роблять щось суміжне із Google, які роблять це краще за «корпорацію добра». Такі таланти й залучають в рамках acquhiring — придбання стартапу не заради його розвитку чи запровадження технологій в роботу корпорації, а виключно заради команди.
<h3><strong>Google-кадри</strong></h3>
В корпорації працює близько 80 тис осіб, зарплатня котрих вища, ніж у 96% їхніх колег. При цьому «ґуґлери» відчайдушно тролять сервіс <a href="https://nachasi.com/2017/05/03/netflix-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Netflix</a>, заробітні плати в якому перевищують ставки 99% ринку.

Новачки, котрі потрапили в Googleplex, отримують ментора на 12 місяців. «Старший товариш» не просто вводить новачка в курс справ — успіх ментора оцінюється за рівнем роботи нового співробітника: успіх новачка — заслуга ментора, зворотнє також має місце.

Внутрішнього, корпоративного навчання в Google немає. Тут вважають, що легше виділити $10 тис на індивідуальне навчання тому, що співробітник сам прагне вивчити, аніж винаймати внутрішнього тренера і розробляти для нього систему освіти. Також тут не вірять в мотивацію працівників — чи то фінансову, чи то нематеріальну. Думаючи про те, як допомогти людям працювати, не кажуть: «ти помиляєшся» чи «ти зробив погано». Єдині дозволені запитання — це «як зробити краще?» та «чим я можу допомогти?»

Плинність кадрів у Google невелика. Переважна більшість тих, хто звільнявся, засновують власні стартапи, що сама корпорація сприймає позитивно. Чимало людей йде з компанії, щоби отримати МВА, наприклад, у Стенфорді — і це також сприймається нормально. Натомість не хвалять ключових співробітників, які перейшли до <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/uber-tarification/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Uber</a>, Twitter або <a href="https://nachasi.com/2017/06/15/facebook-gif-komentari/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Facebook</a>.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/TCDC_1.jpg" img_id="6206" title="TCDC та UNIT.city вивчають досвід Долини для створення аналогічних рішень в Україні"]

До кого по-справжньому підвищена увага — так це до провідних інженерів та вчених. Їх намагаються зацікавити роботою над масштабними проектами з цікавими людьми, бо таких фахівців грошима не заманиш. Також шукають спеціалістів у сфері big data science. З п’яти вакансій заповнена поки що лише одна — і це при річній заробітній платі у $250 тис.

[blockquote_with_author content="Щорічно Google отримує понад 5 млн резюме. На співбесіду запрошують лише пошукачів із сильною математичною освітою, на додачу до якої йде знання статистики та статистичних методів. Крім того, і це офіційно — наявність диплому має значення."]

Самі ґуґлери кажуть, що їм не потрібні програмісти — тут взагалі вважають, що велика кількість програмістів не потрібна ані бізнесу, ані країні в цілому, хоча й чітко усвідомлюють, що повністю замінити програмістів у найближчому майбутньому не вийде. Цікавий факт: у відсотковому співвідношенні в Google працює більше усього випускників коледжу «Гарві Мадд», що розташований у каліфорнійському місті Клермонт.
<h3><strong>Машини, що здатні їздити самостійно</strong></h3>
Основна проблема — картографія, точніше, її відсутність. Сервіс Google Maps, який вважають одним із найкращих на цей момент, має велику кількість неточностей. Чи йде спорудження окремого будинку на певній території — це не відображається на карті в режимі реального часу; чи перекрито або розведено міст, система теж не в курсі. Рішенням стане виведення на геостаціонарну орбіту 150-180 супутників, підрахували в компанії.

[blockquote_with_author content="В Google вважають, що це завдання у найближчі щонайменше 5 років вирішити не вдасться."]
<h3><strong>Технології майбутнього</strong></h3>
В Маунтін-В’ю дуже вірять у метамови, віртуальну та доповнену реальність, дронів та новітню систему охорони здоров’я, паралельно готуючись до «похорону» рітейла, який має стати пишним і відбутися незабаром.

Якщо говорити про VR / AR, то тут одразу згадують про Google Glass. У корпорації визнають, що продукт виявився дещо передчасним; до того ж, був неправильно запущений — бо орієнтири та розробка були спрямовані на хибний сегмент. Варто було орієнтуватися на enterprise-нішу, а не на звичайних споживачів.

[blockquote_with_author content="Помилки тут приймають філософськи у сподіванні, що це дасть змогу навчитися чомусь новому — і в цілому доволі оптимістично дивляться в майбутнє."]

<p>У своїй першій колонці хочу розповісти про те, що почули ми в «корпорації добра». Комплекс Googleplex у Маунтін-В’ю, котрий ми відвідали — це Мекка для всіх, хто працює в технологічній сфері. Тут закладаються основи того, що за рік-два буде мейнстрімом на світовому рівні. І тут же скоюються найбільш вартісні помилки, серед яких, наприклад, — Google Glass.</p><h3><strong>Чим насправді займаються в Google</strong></h3><p>Ключові напрямки та завдання корпорації Google можна оцінити за відсотковим співвідношенням внутрішніх інвестицій: 70% йде на традиційний бізнес, 20% віддають на суміжні бізнеси, а 10% витрачають на «божевільні» ідеї.</p><p>Корпорація зараз заробляє не стільки на традиційних сервісах AdWords та AdSense, скільки активно нарощує фінансовий потенціал хмарних сервісів, ринок яких, за оцінками компанії, незабаром може скласти близько $1 трлн. Google настільки вірить у власні оцінки та прогнози, що за минулі 2 роки інвестував в цей напрямок понад $9 млрд.</p><p>В ролі основного конкурента «корпорація добра» бачить <a href="/2017/04/27/amazon-new-gadget/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Amazon</a>, який в «хмарі» вже давно і посідає позиції лідера, а третім гравцем на цьому полі є Microsoft. Щоби стати «номером один», будуть споруджувати найкращі дата-центри. До наявного досвіду будівництва в Google додали технології — завдяки машинному навчанню витрати на управління дата-центрами скоротилися на 40%.</p><p>В цілому, <strong>машинне навчання — окрема історія в Долині.</strong> Тут це — «новий чорний», найбільш цікава та перспективна технологія. Тут вже жартують, що «наступні 10 тис стартапів — це Х + machine learning». Самій Google проекти без цієї складової вже не цікаві.</p><p>В офісах у Маунтін-В’ю <strong>не займаються тим, що клієнт просить зараз</strong>, натомість роблять акцент на тому, що буде потрібним за 3-5 років. Тут розуміють, що живуть в епоху турбулентності і треба вчитися у міру сил керувати хаосом: загальне планування в корпорації залишилося, але 100% реалізації всіх планів ніхто не очікує.</p><p>Єдине, що можна робити в такій ситуації — винайняти найкращих людей і дати їм можливості для творчості, аби вони створювали нове. Саме тому основні інвестиції та купівля стартапів, до яких вдаються в корпорації — це команди, які роблять щось суміжне із Google, які роблять це краще за «корпорацію добра». Такі таланти й залучають в рамках acquhiring — придбання стартапу не заради його розвитку чи запровадження технологій в роботу корпорації, а виключно заради команди.</p><h3><strong>Google-кадри</strong></h3><p>В корпорації працює близько 80 тис осіб, зарплатня котрих вища, ніж у 96% їхніх колег. При цьому «ґуґлери» відчайдушно тролять сервіс <a href="/2017/05/03/netflix-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Netflix</a>, заробітні плати в якому перевищують ставки 99% ринку.</p><p>Новачки, котрі потрапили в Googleplex, отримують ментора на 12 місяців. «Старший товариш» не просто вводить новачка в курс справ — успіх ментора оцінюється за рівнем роботи нового співробітника: успіх новачка — заслуга ментора, зворотнє також має місце.</p><p>Внутрішнього, корпоративного навчання в Google немає. Тут вважають, що легше виділити $10 тис на індивідуальне навчання тому, що співробітник сам прагне вивчити, аніж винаймати внутрішнього тренера і розробляти для нього систему освіти. Також тут не вірять в мотивацію працівників — чи то фінансову, чи то нематеріальну. Думаючи про те, як допомогти людям працювати, не кажуть: «ти помиляєшся» чи «ти зробив погано». Єдині дозволені запитання — це «як зробити краще?» та «чим я можу допомогти?»</p><p>Плинність кадрів у Google невелика. Переважна більшість тих, хто звільнявся, засновують власні стартапи, що сама корпорація сприймає позитивно. Чимало людей йде з компанії, щоби отримати МВА, наприклад, у Стенфорді — і це також сприймається нормально. Натомість не хвалять ключових співробітників, які перейшли до <a href="/2017/06/13/uber-tarification/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Uber</a>, Twitter або <a href="/2017/06/15/facebook-gif-komentari/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Facebook</a>.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/06/TCDC_1.jpg">									<p class="wp-caption-text">					 <b>TCDC та UNIT.city вивчають досвід Долини для створення аналогічних рішень в Україні</b>				</p>						</div><p>До кого по-справжньому підвищена увага — так це до провідних інженерів та вчених. Їх намагаються зацікавити роботою над масштабними проектами з цікавими людьми, бо таких фахівців грошима не заманиш. Також шукають спеціалістів у сфері big data science. З п’яти вакансій заповнена поки що лише одна — і це при річній заробітній платі у $250 тис.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Щорічно Google отримує понад 5 млн резюме. На співбесіду запрошують лише пошукачів із сильною математичною освітою, на додачу до якої йде знання статистики та статистичних методів. Крім того, і це офіційно — наявність диплому має значення.</p>			</blockquote><p>Самі ґуґлери кажуть, що їм не потрібні програмісти — тут взагалі вважають, що велика кількість програмістів не потрібна ані бізнесу, ані країні в цілому, хоча й чітко усвідомлюють, що повністю замінити програмістів у найближчому майбутньому не вийде. Цікавий факт: у відсотковому співвідношенні в Google працює більше усього випускників коледжу «Гарві Мадд», що розташований у каліфорнійському місті Клермонт.</p><h3><strong>Машини, що здатні їздити самостійно</strong></h3><p>Основна проблема — картографія, точніше, її відсутність. Сервіс Google Maps, який вважають одним із найкращих на цей момент, має велику кількість неточностей. Чи йде спорудження окремого будинку на певній території — це не відображається на карті в режимі реального часу; чи перекрито або розведено міст, система теж не в курсі. Рішенням стане виведення на геостаціонарну орбіту 150-180 супутників, підрахували в компанії.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>В Google вважають, що це завдання у найближчі щонайменше 5 років вирішити не вдасться.</p>			</blockquote><h3><strong>Технології майбутнього</strong></h3><p>В Маунтін-В’ю дуже вірять у метамови, віртуальну та доповнену реальність, дронів та новітню систему охорони здоров’я, паралельно готуючись до «похорону» рітейла, який має стати пишним і відбутися незабаром.</p><p>Якщо говорити про VR / AR, то тут одразу згадують про Google Glass. У корпорації визнають, що продукт виявився дещо передчасним; до того ж, був неправильно запущений — бо орієнтири та розробка були спрямовані на хибний сегмент. Варто було орієнтуватися на enterprise-нішу, а не на звичайних споживачів.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Помилки тут приймають філософськи у сподіванні, що це дасть змогу навчитися чомусь новому — і в цілому доволі оптимістично дивляться в майбутнє.</p>			</blockquote>

Про що говорять у Долині: частина перша — Google

{:ua}Враження від візиту до Кремнієвої Долини одного із топ-менеджерів TCDC, UNIT City{:}

<p>Місце сили — iForum — форум IT-діячів, котрий цьогоріч зібрав до 9 тис учасників, близько сотні спікерів та мав 5 тематичних потоків і 2 секції.
</p>
<h3 style="text-align: center;"><strong>Якими були основні тематичні потоки</strong></h3>
У програмі iForum відвідувачі могли потрапити на одну із доповідей за такими тематичними напрямками:
<ul>
<li>потік «Інновації» (ведучий Ігор Новіков, Singularity University);</li>
 	<li>потік «Кіберспорт і Відеоблоги» (ведучий Денис Довгополий);</li>
 	<li>потік «Інтернет-бізнес / Стартапи» (Олексій Мась та Денис Довгополий);</li>
 	<li>потік «Інтернет-реклама і просування» (Євген Шевченко);</li>
 	<li>потік «Інтернет-технології» (Сергій Корж);</li>
 	<li>секція «CRM і Лояльність: Як утримати клієнта?» (Арсеній Фінберг);</li>
 	<li>секція «Освітні технології майбутнього» (Олексій Молчановский).</li>
</ul>
[caption id="attachment_3949" align="aligncenter" width="1000"]<img class="wp-image-3949 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3.jpg" alt="" width="1000" height="499"> Загальна панорама в МВЦ[/caption]
<h3 style="text-align: center;"><strong>Ключові цитати iForum-2017</strong></h3>
<h4><strong>Олександр Ольшанський, президент Internet Invest Group, співзасновник <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/iforum-bots/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">iForum<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_48410237_m-2015-300x200.jpg" />Для відвідувачів iForum пропонують одразу 2 Telegram-боти</span></a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Ринок стартапів набув певної зрілості. «Лушпиння» відвалилася. За 2016 рік з'явилося з десяток перспективних команд, які далі будуть «гребти» по-справжньому."]
<h4><strong>Ігор Широкий, керівник відділу аналітики Wargaming</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Що ж далі, коли гравець награвся в турніри, чи покидає він проект? Моя відповідь така: він не покидає наш продукт, він залишається у цьому всесвіті, хоча й — можливо — переходить до чогось нового."]
<h4><strong>Марія Бочева, аналітик та менеджер проектів OWOX</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Воронки стають все складнішими, інструментів для маркетингу та продажів стає все більше. Всі вони збирають дані в своїх системах, зі своєю швидкістю, в своїх форматах. І якщо намагатись все це об’єднати, це можу бути складним і незручним для IT-відділу.  Що потрібно: завантажувати файли в одну систему, слідкувати, щоб у вас правильно збирались дані в аналітиці, і чи збираються дані про витрати."]
<h4><strong>Артем Бородатюк, засновник агентства Netpeak</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Лідерами завжди стають кастомні рішення. Кастомні рішення — це завжди шлях через помилки. Ми задалися питанням: а чи може взагалі веб-аналітика бути точною? Адже критерій точності задаєте ви самі. Тому ми використовуємо фразу «максимально об'єктивна модель». Більшість бізнесів використовують одну з двох моделей атрибуції — first click і last click."]

[caption id="attachment_3950" align="aligncenter" width="1000"]<img class="wp-image-3950 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3.jpg" alt="" width="1000" height="688"> Гості на стендах[/caption]
<h4><strong>Іван Данишевський, ESM.one, досвід в кіберспорті налічує понад 5 років</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Мені хотілось би, щоби із кіберспортом люди знайомилися по-іншому. І моє уявлення про кіберспорт сильно відрізняється від корпоративного уявлення. Я — не корпоративна складова кіберспорту, я сам граю. Мені здається, що кіберспорту потрібен зовсім новий дух, потрібні фахівці, які розуміються на чомусь ще: на розробці певних маркетингових іструментів, і зрештою ті люди, яких є просто голова на плечах, які самі ґеймери. Зараз кіберспорту не вистачає професіоналів — і це також впливає на інвестиції."]
<h4><strong>Максим Бахматов, співзасновник UNIT.city</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Коли ми написали великий концепт розвитку Unit.city, виявилося, що в законодавчому полі реалізувати це неможливо. ВДНГ можна або вкрасти, або чекати коли зміняться закони. Оскільки ми занадто молоді, щоби чекати, ми зрозуміли, що почнемо реалізовувати наші плани не на державному рівні, а на приватному. Це — величезний інноваційний центр в центрі Києва. Це був завод, який не працює вже 10 років. На його місці ми будуємо початковий рівень Кремнієвої Долини для України. Звичайно, нам ще рости і рости."]
<h4><strong>Денис Гурський, засновник громадської організації SocialBoost та співзасновник 1991 Open Data Incubator</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Сьогодні ми занепокоєні проблемами екосистеми і рішеннями, що стоять перед нашими стартапами. Ми намагаємось їх вирішувати, в тому числі — і за допомогою держави. Я не вірю в те, що з’явиться політична воля до великої кількості змін на краще. Я вірю в те, що процес реформування кожної галузі в нашій країні потрібно максимально винести із державного сектору.  Тільки зовнішні оператори на конкурентній основі, які взаємодіють з державними інституціями, здатні щось змінити."]

[caption id="attachment_3951" align="aligncenter" width="1000"]<img class="size-full wp-image-3951" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3.jpg" alt="" width="1000" height="649"> Виступи під час секцій[/caption]
<h4><strong>Олександр Нестеренко, засновник конструкторсько-винахідницького бюрок <a href="https://nachasi.com/2017/05/10/hushme-kickstarter/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">ARTKB<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Hushme_Header_1489596319-300x200.jpg" />Український стартап Hushme запустив кампанію на Kickstarter</span></a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Інколи швидкість прийняття рішення набагато важливіша за саме рішення, тому що чи правильне рішення ви прийняли в кожному конкретному випадку, ви дізнаєтесь трошки раніше ніж ніколи. Інший важливий момент — непередбачуваність. Що стається із вашою командою, якщо ваші колеги заздалегідь знають вашу думку з того чи іншого питання? А стається те, що вони перестають ставити вам питання, перестають з вами радитись. Дуже важливо вміти йди на компроміси, йти на них достатньо швидко та розуміти свою кінцеву мету."]
<h4><strong>Дмитро Сєргєєв, топ-менеджер <a href="https://nachasi.com/2017/05/24/first-month/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Depositphotos<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_33193273_m-2015-300x200.jpg" />Na chasi — наш перший місяць після запуску</span></a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Зараз ми переробляємо сайт, адаптуємо всю систему метаданих для зображень усіма мовами. Це — дуже глобальна масштабна внутрішня робота, впровадження якої не має жодного сенсу на початковому етапі — але ефект буде видно згодом. І ми робимо усі можливі впровадження та рекомендації Google. Перший крок на Захід починається завжди з першої локалізації, з копіювання якогось дуже розумного починання і його покращення. Якщо у вас все розумно влаштовано, якщо ви маєте хорошу ідею, якщо у вас класна команда, то все вийде."]
<h4><strong>В'ячеслав Маякін, національний координатор конкурсу <a href="https://nachasi.com/2017/05/19/egap-final/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">EGAP Challenge<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/iforum-2016_072-300x200.jpg" />Конкурс e-демократії EGAP проведе фінал на iForum</span></a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="«Викопувати» просто ідеї — це не завжди ефективно, ефективніше працювати над імплементацією проектів"]

<p>Місце сили — iForum — форум IT-діячів, котрий цьогоріч зібрав до 9 тис учасників, близько сотні спікерів та мав 5 тематичних потоків і 2 секції.</p><h3 style="text-align: center;"><strong>Якими були основні тематичні потоки</strong></h3><p>У програмі iForum відвідувачі могли потрапити на одну із доповідей за такими тематичними напрямками:</p><ul><li>потік «Інновації» (ведучий Ігор Новіков, Singularity University);</li><li>потік «Кіберспорт і Відеоблоги» (ведучий Денис Довгополий);</li><li>потік «Інтернет-бізнес / Стартапи» (Олексій Мась та Денис Довгополий);</li><li>потік «Інтернет-реклама і просування» (Євген Шевченко);</li><li>потік «Інтернет-технології» (Сергій Корж);</li><li>секція «CRM і Лояльність: Як утримати клієнта?» (Арсеній Фінберг);</li><li>секція «Освітні технології майбутнього» (Олексій Молчановский).</li></ul><div id="attachment_3949" style="width: 1010px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3949" loading="lazy" class="wp-image-3949 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3.jpg" alt="" width="1000" height="499" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3-300x150.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3-768x383.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3-650x324.jpg 650w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /><p id="caption-attachment-3949" class="wp-caption-text">Загальна панорама в МВЦ</p></div><h3 style="text-align: center;"><strong>Ключові цитати iForum-2017</strong></h3><h4><strong>Олександр Ольшанський, президент Internet Invest Group, співзасновник <a href="/2017/05/25/iforum-bots/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">iForum<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_48410237_m-2015-300x200.jpg" />Для відвідувачів iForum пропонують одразу 2 Telegram-боти</span></a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ринок стартапів набув певної зрілості. «Лушпиння» відвалилася. За 2016 рік з'явилося з десяток перспективних команд, які далі будуть «гребти» по-справжньому.</p>			</blockquote><h4><strong>Ігор Широкий, керівник відділу аналітики Wargaming</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Що ж далі, коли гравець награвся в турніри, чи покидає він проект? Моя відповідь така: він не покидає наш продукт, він залишається у цьому всесвіті, хоча й — можливо — переходить до чогось нового.</p>			</blockquote><h4><strong>Марія Бочева, аналітик та менеджер проектів OWOX</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Воронки стають все складнішими, інструментів для маркетингу та продажів стає все більше. Всі вони збирають дані в своїх системах, зі своєю швидкістю, в своїх форматах. І якщо намагатись все це об’єднати, це можу бути складним і незручним для IT-відділу.  Що потрібно: завантажувати файли в одну систему, слідкувати, щоб у вас правильно збирались дані в аналітиці, і чи збираються дані про витрати.</p>			</blockquote><h4><strong>Артем Бородатюк, засновник агентства Netpeak</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Лідерами завжди стають кастомні рішення. Кастомні рішення — це завжди шлях через помилки. Ми задалися питанням: а чи може взагалі веб-аналітика бути точною? Адже критерій точності задаєте ви самі. Тому ми використовуємо фразу «максимально об'єктивна модель». Більшість бізнесів використовують одну з двох моделей атрибуції — first click і last click.</p>			</blockquote><div id="attachment_3950" style="width: 1010px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3950" loading="lazy" class="wp-image-3950 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3.jpg" alt="" width="1000" height="688" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3-300x206.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3-768x528.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3-650x447.jpg 650w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /><p id="caption-attachment-3950" class="wp-caption-text">Гості на стендах</p></div><h4><strong>Іван Данишевський, ESM.one, досвід в кіберспорті налічує понад 5 років</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Мені хотілось би, щоби із кіберспортом люди знайомилися по-іншому. І моє уявлення про кіберспорт сильно відрізняється від корпоративного уявлення. Я — не корпоративна складова кіберспорту, я сам граю. Мені здається, що кіберспорту потрібен зовсім новий дух, потрібні фахівці, які розуміються на чомусь ще: на розробці певних маркетингових іструментів, і зрештою ті люди, яких є просто голова на плечах, які самі ґеймери. Зараз кіберспорту не вистачає професіоналів — і це також впливає на інвестиції.</p>			</blockquote><h4><strong>Максим Бахматов, співзасновник UNIT.city</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Коли ми написали великий концепт розвитку Unit.city, виявилося, що в законодавчому полі реалізувати це неможливо. ВДНГ можна або вкрасти, або чекати коли зміняться закони. Оскільки ми занадто молоді, щоби чекати, ми зрозуміли, що почнемо реалізовувати наші плани не на державному рівні, а на приватному. Це — величезний інноваційний центр в центрі Києва. Це був завод, який не працює вже 10 років. На його місці ми будуємо початковий рівень Кремнієвої Долини для України. Звичайно, нам ще рости і рости.</p>			</blockquote><h4><strong>Денис Гурський, засновник громадської організації SocialBoost та співзасновник 1991 Open Data Incubator</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Сьогодні ми занепокоєні проблемами екосистеми і рішеннями, що стоять перед нашими стартапами. Ми намагаємось їх вирішувати, в тому числі — і за допомогою держави. Я не вірю в те, що з’явиться політична воля до великої кількості змін на краще. Я вірю в те, що процес реформування кожної галузі в нашій країні потрібно максимально винести із державного сектору.  Тільки зовнішні оператори на конкурентній основі, які взаємодіють з державними інституціями, здатні щось змінити.</p>			</blockquote><div id="attachment_3951" style="width: 1010px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3951" loading="lazy" class="size-full wp-image-3951" src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3.jpg" alt="" width="1000" height="649" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3-300x195.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3-768x498.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3-650x422.jpg 650w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /><p id="caption-attachment-3951" class="wp-caption-text">Виступи під час секцій</p></div><h4><strong>Олександр Нестеренко, засновник конструкторсько-винахідницького бюрок <a href="/2017/05/10/hushme-kickstarter/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">ARTKB<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/Hushme_Header_1489596319-300x200.jpg" />Український стартап Hushme запустив кампанію на Kickstarter</span></a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Інколи швидкість прийняття рішення набагато важливіша за саме рішення, тому що чи правильне рішення ви прийняли в кожному конкретному випадку, ви дізнаєтесь трошки раніше ніж ніколи. Інший важливий момент — непередбачуваність. Що стається із вашою командою, якщо ваші колеги заздалегідь знають вашу думку з того чи іншого питання? А стається те, що вони перестають ставити вам питання, перестають з вами радитись. Дуже важливо вміти йди на компроміси, йти на них достатньо швидко та розуміти свою кінцеву мету.</p>			</blockquote><h4><strong>Дмитро Сєргєєв, топ-менеджер <a href="/2017/05/24/first-month/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Depositphotos<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_33193273_m-2015-300x200.jpg" />Na chasi — наш перший місяць після запуску</span></a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Зараз ми переробляємо сайт, адаптуємо всю систему метаданих для зображень усіма мовами. Це — дуже глобальна масштабна внутрішня робота, впровадження якої не має жодного сенсу на початковому етапі — але ефект буде видно згодом. І ми робимо усі можливі впровадження та рекомендації Google. Перший крок на Захід починається завжди з першої локалізації, з копіювання якогось дуже розумного починання і його покращення. Якщо у вас все розумно влаштовано, якщо ви маєте хорошу ідею, якщо у вас класна команда, то все вийде.</p>			</blockquote><h4><strong>В&#8217;ячеслав Маякін, національний координатор конкурсу <a href="/2017/05/19/egap-final/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">EGAP Challenge<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/iforum-2016_072-300x200.jpg" />Конкурс e-демократії EGAP проведе фінал на iForum</span></a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>«Викопувати» просто ідеї — це не завжди ефективно, ефективніше працювати над імплементацією проектів</p>			</blockquote>

Наприкінці минулого тижня у столиці України пройшла найбільша інтернет-конференція iForum — вкотре фахівці із технологій, інтернет-підприємці, кіберспортсмени та представники IT-компаній з’їхалися до Києва, щоби поділитися досвідом та послухати доповіді провідних експертів. Ми пропонуємо вам 10 ключових тез, які прозвучали зі сцени та під час прес-конференції організаторів цієї події

Місце сили — iForum — форум IT-діячів, котрий цьогоріч зібрав до 9 тис учасників, близько сотні спікерів та мав 5 тематичних потоків і 2 секції.
<h3 style="text-align: center;"><strong>Якими були основні тематичні потоки</strong></h3>
У програмі iForum відвідувачі могли потрапити на одну із доповідей за такими тематичними напрямками:
<ul>
 	<li>потік «Інновації» (ведучий Ігор Новіков, Singularity University);</li>
 	<li>потік «Кіберспорт і Відеоблоги» (ведучий Денис Довгополий);</li>
 	<li>потік «Інтернет-бізнес / Стартапи» (Олексій Мась та Денис Довгополий);</li>
 	<li>потік «Інтернет-реклама і просування» (Євген Шевченко);</li>
 	<li>потік «Інтернет-технології» (Сергій Корж);</li>
 	<li>секція «CRM і Лояльність: Як утримати клієнта?» (Арсеній Фінберг);</li>
 	<li>секція «Освітні технології майбутнього» (Олексій Молчановский).</li>
</ul>
[caption id="attachment_3949" align="aligncenter" width="1000"]<img class="wp-image-3949 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3.jpg" alt="" width="1000" height="499" /> Загальна панорама в МВЦ[/caption]
<h3 style="text-align: center;"><strong>Ключові цитати iForum-2017</strong></h3>
<h4><strong>Олександр Ольшанський, президент Internet Invest Group, співзасновник <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/iforum-bots/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">iForum</a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Ринок стартапів набув певної зрілості. «Лушпиння» відвалилася. За 2016 рік з'явилося з десяток перспективних команд, які далі будуть «гребти» по-справжньому."]
<h4><strong>Ігор Широкий, керівник відділу аналітики Wargaming</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Що ж далі, коли гравець награвся в турніри, чи покидає він проект? Моя відповідь така: він не покидає наш продукт, він залишається у цьому всесвіті, хоча й — можливо — переходить до чогось нового."]
<h4><strong>Марія Бочева, аналітик та менеджер проектів OWOX</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Воронки стають все складнішими, інструментів для маркетингу та продажів стає все більше. Всі вони збирають дані в своїх системах, зі своєю швидкістю, в своїх форматах. І якщо намагатись все це об’єднати, це можу бути складним і незручним для IT-відділу.  Що потрібно: завантажувати файли в одну систему, слідкувати, щоб у вас правильно збирались дані в аналітиці, і чи збираються дані про витрати."]
<h4><strong>Артем Бородатюк, засновник агентства Netpeak</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Лідерами завжди стають кастомні рішення. Кастомні рішення — це завжди шлях через помилки. Ми задалися питанням: а чи може взагалі веб-аналітика бути точною? Адже критерій точності задаєте ви самі. Тому ми використовуємо фразу «максимально об'єктивна модель». Більшість бізнесів використовують одну з двох моделей атрибуції — first click і last click."]

[caption id="attachment_3950" align="aligncenter" width="1000"]<img class="wp-image-3950 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3.jpg" alt="" width="1000" height="688" /> Гості на стендах[/caption]
<h4><strong>Іван Данишевський, ESM.one, досвід в кіберспорті налічує понад 5 років</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Мені хотілось би, щоби із кіберспортом люди знайомилися по-іншому. І моє уявлення про кіберспорт сильно відрізняється від корпоративного уявлення. Я — не корпоративна складова кіберспорту, я сам граю. Мені здається, що кіберспорту потрібен зовсім новий дух, потрібні фахівці, які розуміються на чомусь ще: на розробці певних маркетингових іструментів, і зрештою ті люди, яких є просто голова на плечах, які самі ґеймери. Зараз кіберспорту не вистачає професіоналів — і це також впливає на інвестиції."]
<h4><strong>Максим Бахматов, співзасновник UNIT.city</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Коли ми написали великий концепт розвитку Unit.city, виявилося, що в законодавчому полі реалізувати це неможливо. ВДНГ можна або вкрасти, або чекати коли зміняться закони. Оскільки ми занадто молоді, щоби чекати, ми зрозуміли, що почнемо реалізовувати наші плани не на державному рівні, а на приватному. Це — величезний інноваційний центр в центрі Києва. Це був завод, який не працює вже 10 років. На його місці ми будуємо початковий рівень Кремнієвої Долини для України. Звичайно, нам ще рости і рости."]
<h4><strong>Денис Гурський, засновник громадської організації SocialBoost та співзасновник 1991 Open Data Incubator</strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Сьогодні ми занепокоєні проблемами екосистеми і рішеннями, що стоять перед нашими стартапами. Ми намагаємось їх вирішувати, в тому числі — і за допомогою держави. Я не вірю в те, що з’явиться політична воля до великої кількості змін на краще. Я вірю в те, що процес реформування кожної галузі в нашій країні потрібно максимально винести із державного сектору.  Тільки зовнішні оператори на конкурентній основі, які взаємодіють з державними інституціями, здатні щось змінити."]

[caption id="attachment_3951" align="aligncenter" width="1000"]<img class="size-full wp-image-3951" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3.jpg" alt="" width="1000" height="649" /> Виступи під час секцій[/caption]
<h4><strong>Олександр Нестеренко, засновник конструкторсько-винахідницького бюрок <a href="https://nachasi.com/2017/05/10/hushme-kickstarter/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ARTKB</a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Інколи швидкість прийняття рішення набагато важливіша за саме рішення, тому що чи правильне рішення ви прийняли в кожному конкретному випадку, ви дізнаєтесь трошки раніше ніж ніколи. Інший важливий момент — непередбачуваність. Що стається із вашою командою, якщо ваші колеги заздалегідь знають вашу думку з того чи іншого питання? А стається те, що вони перестають ставити вам питання, перестають з вами радитись. Дуже важливо вміти йди на компроміси, йти на них достатньо швидко та розуміти свою кінцеву мету."]
<h4><strong>Дмитро Сєргєєв, топ-менеджер <a href="https://nachasi.com/2017/05/24/first-month/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Depositphotos</a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="Зараз ми переробляємо сайт, адаптуємо всю систему метаданих для зображень усіма мовами. Це — дуже глобальна масштабна внутрішня робота, впровадження якої не має жодного сенсу на початковому етапі — але ефект буде видно згодом. І ми робимо усі можливі впровадження та рекомендації Google. Перший крок на Захід починається завжди з першої локалізації, з копіювання якогось дуже розумного починання і його покращення. Якщо у вас все розумно влаштовано, якщо ви маєте хорошу ідею, якщо у вас класна команда, то все вийде."]
<h4><strong>В'ячеслав Маякін, національний координатор конкурсу <a href="https://nachasi.com/2017/05/19/egap-final/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">EGAP Challenge</a></strong></h4>
[blockquote_with_author name="" content="«Викопувати» просто ідеї — це не завжди ефективно, ефективніше працювати над імплементацією проектів"]

<p>Місце сили — iForum — форум IT-діячів, котрий цьогоріч зібрав до 9 тис учасників, близько сотні спікерів та мав 5 тематичних потоків і 2 секції.</p><h3 style="text-align: center;"><strong>Якими були основні тематичні потоки</strong></h3><p>У програмі iForum відвідувачі могли потрапити на одну із доповідей за такими тематичними напрямками:</p><ul><li>потік «Інновації» (ведучий Ігор Новіков, Singularity University);</li><li>потік «Кіберспорт і Відеоблоги» (ведучий Денис Довгополий);</li><li>потік «Інтернет-бізнес / Стартапи» (Олексій Мась та Денис Довгополий);</li><li>потік «Інтернет-реклама і просування» (Євген Шевченко);</li><li>потік «Інтернет-технології» (Сергій Корж);</li><li>секція «CRM і Лояльність: Як утримати клієнта?» (Арсеній Фінберг);</li><li>секція «Освітні технології майбутнього» (Олексій Молчановский).</li></ul><div id="attachment_3949" style="width: 1010px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3949" loading="lazy" class="wp-image-3949 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3.jpg" alt="" width="1000" height="499" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3-300x150.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3-768x383.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04820-3-650x324.jpg 650w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /><p id="caption-attachment-3949" class="wp-caption-text">Загальна панорама в МВЦ</p></div><h3 style="text-align: center;"><strong>Ключові цитати iForum-2017</strong></h3><h4><strong>Олександр Ольшанський, президент Internet Invest Group, співзасновник <a href="/2017/05/25/iforum-bots/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">iForum</a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ринок стартапів набув певної зрілості. «Лушпиння» відвалилася. За 2016 рік з'явилося з десяток перспективних команд, які далі будуть «гребти» по-справжньому.</p>			</blockquote><h4><strong>Ігор Широкий, керівник відділу аналітики Wargaming</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Що ж далі, коли гравець награвся в турніри, чи покидає він проект? Моя відповідь така: він не покидає наш продукт, він залишається у цьому всесвіті, хоча й — можливо — переходить до чогось нового.</p>			</blockquote><h4><strong>Марія Бочева, аналітик та менеджер проектів OWOX</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Воронки стають все складнішими, інструментів для маркетингу та продажів стає все більше. Всі вони збирають дані в своїх системах, зі своєю швидкістю, в своїх форматах. І якщо намагатись все це об’єднати, це можу бути складним і незручним для IT-відділу.  Що потрібно: завантажувати файли в одну систему, слідкувати, щоб у вас правильно збирались дані в аналітиці, і чи збираються дані про витрати.</p>			</blockquote><h4><strong>Артем Бородатюк, засновник агентства Netpeak</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Лідерами завжди стають кастомні рішення. Кастомні рішення — це завжди шлях через помилки. Ми задалися питанням: а чи може взагалі веб-аналітика бути точною? Адже критерій точності задаєте ви самі. Тому ми використовуємо фразу «максимально об'єктивна модель». Більшість бізнесів використовують одну з двох моделей атрибуції — first click і last click.</p>			</blockquote><div id="attachment_3950" style="width: 1010px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3950" loading="lazy" class="wp-image-3950 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3.jpg" alt="" width="1000" height="688" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3-300x206.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3-768x528.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04748-3-650x447.jpg 650w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /><p id="caption-attachment-3950" class="wp-caption-text">Гості на стендах</p></div><h4><strong>Іван Данишевський, ESM.one, досвід в кіберспорті налічує понад 5 років</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Мені хотілось би, щоби із кіберспортом люди знайомилися по-іншому. І моє уявлення про кіберспорт сильно відрізняється від корпоративного уявлення. Я — не корпоративна складова кіберспорту, я сам граю. Мені здається, що кіберспорту потрібен зовсім новий дух, потрібні фахівці, які розуміються на чомусь ще: на розробці певних маркетингових іструментів, і зрештою ті люди, яких є просто голова на плечах, які самі ґеймери. Зараз кіберспорту не вистачає професіоналів — і це також впливає на інвестиції.</p>			</blockquote><h4><strong>Максим Бахматов, співзасновник UNIT.city</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Коли ми написали великий концепт розвитку Unit.city, виявилося, що в законодавчому полі реалізувати це неможливо. ВДНГ можна або вкрасти, або чекати коли зміняться закони. Оскільки ми занадто молоді, щоби чекати, ми зрозуміли, що почнемо реалізовувати наші плани не на державному рівні, а на приватному. Це — величезний інноваційний центр в центрі Києва. Це був завод, який не працює вже 10 років. На його місці ми будуємо початковий рівень Кремнієвої Долини для України. Звичайно, нам ще рости і рости.</p>			</blockquote><h4><strong>Денис Гурський, засновник громадської організації SocialBoost та співзасновник 1991 Open Data Incubator</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Сьогодні ми занепокоєні проблемами екосистеми і рішеннями, що стоять перед нашими стартапами. Ми намагаємось їх вирішувати, в тому числі — і за допомогою держави. Я не вірю в те, що з’явиться політична воля до великої кількості змін на краще. Я вірю в те, що процес реформування кожної галузі в нашій країні потрібно максимально винести із державного сектору.  Тільки зовнішні оператори на конкурентній основі, які взаємодіють з державними інституціями, здатні щось змінити.</p>			</blockquote><div id="attachment_3951" style="width: 1010px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3951" loading="lazy" class="size-full wp-image-3951" src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3.jpg" alt="" width="1000" height="649" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3-300x195.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3-768x498.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/DSC04798-3-650x422.jpg 650w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /><p id="caption-attachment-3951" class="wp-caption-text">Виступи під час секцій</p></div><h4><strong>Олександр Нестеренко, засновник конструкторсько-винахідницького бюрок <a href="/2017/05/10/hushme-kickstarter/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ARTKB</a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Інколи швидкість прийняття рішення набагато важливіша за саме рішення, тому що чи правильне рішення ви прийняли в кожному конкретному випадку, ви дізнаєтесь трошки раніше ніж ніколи. Інший важливий момент — непередбачуваність. Що стається із вашою командою, якщо ваші колеги заздалегідь знають вашу думку з того чи іншого питання? А стається те, що вони перестають ставити вам питання, перестають з вами радитись. Дуже важливо вміти йди на компроміси, йти на них достатньо швидко та розуміти свою кінцеву мету.</p>			</blockquote><h4><strong>Дмитро Сєргєєв, топ-менеджер <a href="/2017/05/24/first-month/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Depositphotos</a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Зараз ми переробляємо сайт, адаптуємо всю систему метаданих для зображень усіма мовами. Це — дуже глобальна масштабна внутрішня робота, впровадження якої не має жодного сенсу на початковому етапі — але ефект буде видно згодом. І ми робимо усі можливі впровадження та рекомендації Google. Перший крок на Захід починається завжди з першої локалізації, з копіювання якогось дуже розумного починання і його покращення. Якщо у вас все розумно влаштовано, якщо ви маєте хорошу ідею, якщо у вас класна команда, то все вийде.</p>			</blockquote><h4><strong>В&#8217;ячеслав Маякін, національний координатор конкурсу <a href="/2017/05/19/egap-final/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">EGAP Challenge</a></strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>«Викопувати» просто ідеї — це не завжди ефективно, ефективніше працювати над імплементацією проектів</p>			</blockquote>

10 тез про технології та бізнес від спікерів iForum-2017

{:ua}Про що говорили доповідачі цьогорічного iForum?{:}

AI, IoT, Big Data — ці скорочення та терміни багато разів промайнули на сторінках онлайн-видань. Що чекає на світ та користувачів із розвитком технологій штучного інтелекту, розумних будинків та годинників, поширенням великих даних?

Одні кажуть, що фрагментування навколишньої реальності за рахунок технологій несе у собі більше негативу, аніж позитиву. Інші зауважують, що технологічна революція несе у собі безліч можливостей. Хто має рацію і які тренди формуватимуть розвиток технологій надалі?

Почати треба із того, що виокремити різні напрямку розбудови технологій та їхнього використання — і поглянути на те, що відбувається у кожній із технологічних сфер.
<h4><strong>Big Data — модне слово чи важлива складова сучасності?</strong></h4>
Великі дані настільки величезні, що серед ключових завдань у роботі із ними — збір, зберігання, аналіз, кураторська робота щодо інформації, пошук, обмін, передача, візуалізація, обробка запитів, оновлення та конфіденційність інформації. Поки що ми спостерігаємо просто роботу із масивами. На часі перехід дл аналізу поведінки користувачів та побудови довгострокових прогнозів на їхній основі.

У 2017 році в сферу великих даних активно включиться технологія blockchain. Це змінить системи обліку контрактів, підходи до реалізації бізнесу та захисту банківської та іншої супутньої ділової інформації. Окремо слід зазначити зростаючу важливість систем автоматичного самообслуговування. Це дасть змогу аналізувати зібрані дані про користувачів без залучення додаткових фахівців: комп’ютерні алгоритми справлятимуться із обробкою краще за відділ аналітиків. Особливо важливою буде ця зміна для сегменту малих та середніх підприємців, у яких немає бюджету для того, аби винайняти вчених-аналітиків.
<h4><strong>Час працювати в «хмарах»</strong></h4>
Хмарні технології спростять моделювання та обробку наборів даних. Як зазначає у аналітичній доповіді Magic Quadrant компанія Gartner Inc.: «Очікування зараз найбільші стосовно cloud-сервісів як альтернативного варіанту розгортання аналітичних систем. Завдяки їхній гнучкості, маневреності та оперативності у ціноутворенні за такі послуги.»

Тепер не лише топ-менеджери розуміють потребу працювати із хмарними платформами, але й представники середньої управлінської ланки. Тому і самі компанії працюють над розширенням можливостей співробітників самостійно опрацьовувати великі дані через хмарні сервіси. З іншого боку — зберігається низка ризиків та пересторог з боку топ-менеджменту компаній. Тому робота із big data через «хмари» — це «палиця, що б’є в обидва боки».

<img class="aligncenter size-large wp-image-1635" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/letters-2187262_1280-1024x682.jpg" alt="Головні тренди штучного інтелекту, великих даних та IoT у 2017 році" width="1024" height="682" />
<h4><strong>Інтернет речей</strong></h4>
Forbes описує інтернет речей як концепцію підключення будь-якого пристрою до інтернету із можливістю відключити чи перемкнути пристрій між різними бездоротовими (або дротовими) мережами. Найпоширеніші приклади — технології так званого «розумного дому», де двері відмикаються за допомогою мобільного додатку, а світло гасне, якщо ви виходите з кімнати.

У 2016 році можна було спостерігати справжній «бум» серед великих брендів щодо виходу на ринок подібних рішень для дому та офісу. У 2017 році варто очікувати перемоги одних виробників та відходу інших «на узбіччя». Зі скороченням розмаїття рішень варто чекати на регулювання і стандартизацію. Це буде на користь споживачам, для яких з’являться універсальніші рішення та захищеніші технології. Як тут не згадати про кібератаки на електромережі в Україні чи спроби зламу систем розумного контролю за електростанціями у 2016 році. Окремим сегментом ризиків та небезпек залишаються спроби хакерів отримати доступ до систем інтелектуального керування та автопілотів у автомобілях відомих брендів,

Зараз помітна фрагментація в сегменті інтернету речей. Але згодом із поширенням стандартів та спрощенням й уніфікацією фрагментованих та екзотичних рішень на ринку IoT поменшає. Поширення «розумних будинків» та офісів у сукупності із великими даними актуалізує наступний тренд. Це буде розбудова технологій штучного інтелекту.
<h4><strong>Світ штучного інтелекту — це не лише офіси чи будинки</strong></h4>
Академічні визначення штучного інтелекту містять згадку про здатність машини імітувати інтелектуальну поведінку людини. У 2016 році ми побачили, як голосовий помічник Alexa від Amazon здатен нарешті порозумітися із користувачами, які говорять не завченими командами, а звичайною мовою. Успіх цієї розробки говорить сам за себе. Вже понад 5 млн користувачів у світі включили Alexa та пристрої із підтримкою цього голосового помічника до складу своєї побутової техніки. Штучний інтелект нарешті став надбанням не науково-фантастичного кіно, а нашого із вами повсякдення.

Ще більші очікування щодо штучного інтелекту — у сфері охорони здоров'я. Число стартапів, котрі працюють над медиичними технологіями та використовують штучний інтелект, із 20 проектів у 2012 році зросло до майже 70 компаній — у 2016-му. Не лише окремі команди працюють у цьому напрямку. У складі персоналу медичного гіганта Philips близько 60% дослідників, розробників та інженерів програмного забезпечення сьогодні працюють над інноваціями в галузі IT у медицині.

Штучний інтелект насамперед потрібен, щоби удосконалити інструменти та системи діагностики захворювань. Зміни у знімках та контрастних зображеннях, які пропускає людське око, може зауважити комп’ютер. Інтенсивна терапія, герантологія, боротьба із хронічними хворобами, превентивні обстеження, діагностика у людей похилого віку чи пацієнтів із груп ризику — такі ключові напрямки, над якими працюють медичні стартапи із штучним інтелектом.

Нещодавно об'єднана команда інженерів-програмістів, дизайнерів та інших фахівців створила і представила перше перевірене рішення для радіологів. При дистанційному моніторингу пацієнтів штучний інтелект може включити віртуальну допомогу для медсестер та діагностів.

&nbsp;

<p>Одні кажуть, що фрагментування навколишньої реальності за рахунок технологій несе у собі більше негативу, аніж позитиву. Інші зауважують, що технологічна революція несе у собі безліч можливостей. Хто має рацію і які тренди формуватимуть розвиток технологій надалі?</p><p>Почати треба із того, що виокремити різні напрямку розбудови технологій та їхнього використання — і поглянути на те, що відбувається у кожній із технологічних сфер.</p><h4><strong>Big Data — модне слово чи важлива складова сучасності?</strong></h4><p>Великі дані настільки величезні, що серед ключових завдань у роботі із ними — збір, зберігання, аналіз, кураторська робота щодо інформації, пошук, обмін, передача, візуалізація, обробка запитів, оновлення та конфіденційність інформації. Поки що ми спостерігаємо просто роботу із масивами. На часі перехід дл аналізу поведінки користувачів та побудови довгострокових прогнозів на їхній основі.</p><p>У 2017 році в сферу великих даних активно включиться технологія blockchain. Це змінить системи обліку контрактів, підходи до реалізації бізнесу та захисту банківської та іншої супутньої ділової інформації. Окремо слід зазначити зростаючу важливість систем автоматичного самообслуговування. Це дасть змогу аналізувати зібрані дані про користувачів без залучення додаткових фахівців: комп’ютерні алгоритми справлятимуться із обробкою краще за відділ аналітиків. Особливо важливою буде ця зміна для сегменту малих та середніх підприємців, у яких немає бюджету для того, аби винайняти вчених-аналітиків.</p><h4><strong>Час працювати в «хмарах»</strong></h4><p>Хмарні технології спростять моделювання та обробку наборів даних. Як зазначає у аналітичній доповіді Magic Quadrant компанія Gartner Inc.: «Очікування зараз найбільші стосовно cloud-сервісів як альтернативного варіанту розгортання аналітичних систем. Завдяки їхній гнучкості, маневреності та оперативності у ціноутворенні за такі послуги.»</p><p>Тепер не лише топ-менеджери розуміють потребу працювати із хмарними платформами, але й представники середньої управлінської ланки. Тому і самі компанії працюють над розширенням можливостей співробітників самостійно опрацьовувати великі дані через хмарні сервіси. З іншого боку — зберігається низка ризиків та пересторог з боку топ-менеджменту компаній. Тому робота із big data через «хмари» — це «палиця, що б’є в обидва боки».</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-1635" src="/wp-content/uploads/2017/05/letters-2187262_1280-1024x682.jpg" alt="Головні тренди штучного інтелекту, великих даних та IoT у 2017 році" width="1024" height="682" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/letters-2187262_1280-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/letters-2187262_1280-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/letters-2187262_1280-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/letters-2187262_1280-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/letters-2187262_1280-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/05/letters-2187262_1280-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/05/letters-2187262_1280.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><h4><strong>Інтернет речей</strong></h4><p>Forbes описує інтернет речей як концепцію підключення будь-якого пристрою до інтернету із можливістю відключити чи перемкнути пристрій між різними бездоротовими (або дротовими) мережами. Найпоширеніші приклади — технології так званого «розумного дому», де двері відмикаються за допомогою мобільного додатку, а світло гасне, якщо ви виходите з кімнати.</p><p>У 2016 році можна було спостерігати справжній «бум» серед великих брендів щодо виходу на ринок подібних рішень для дому та офісу. У 2017 році варто очікувати перемоги одних виробників та відходу інших «на узбіччя». Зі скороченням розмаїття рішень варто чекати на регулювання і стандартизацію. Це буде на користь споживачам, для яких з’являться універсальніші рішення та захищеніші технології. Як тут не згадати про кібератаки на електромережі в Україні чи спроби зламу систем розумного контролю за електростанціями у 2016 році. Окремим сегментом ризиків та небезпек залишаються спроби хакерів отримати доступ до систем інтелектуального керування та автопілотів у автомобілях відомих брендів,</p><p>Зараз помітна фрагментація в сегменті інтернету речей. Але згодом із поширенням стандартів та спрощенням й уніфікацією фрагментованих та екзотичних рішень на ринку IoT поменшає. Поширення «розумних будинків» та офісів у сукупності із великими даними актуалізує наступний тренд. Це буде розбудова технологій штучного інтелекту.</p><h4><strong>Світ штучного інтелекту — це не лише офіси чи будинки</strong></h4><p>Академічні визначення штучного інтелекту містять згадку про здатність машини імітувати інтелектуальну поведінку людини. У 2016 році ми побачили, як голосовий помічник Alexa від Amazon здатен нарешті порозумітися із користувачами, які говорять не завченими командами, а звичайною мовою. Успіх цієї розробки говорить сам за себе. Вже понад 5 млн користувачів у світі включили Alexa та пристрої із підтримкою цього голосового помічника до складу своєї побутової техніки. Штучний інтелект нарешті став надбанням не науково-фантастичного кіно, а нашого із вами повсякдення.</p><p>Ще більші очікування щодо штучного інтелекту — у сфері охорони здоров&#8217;я. Число стартапів, котрі працюють над медиичними технологіями та використовують штучний інтелект, із 20 проектів у 2012 році зросло до майже 70 компаній — у 2016-му. Не лише окремі команди працюють у цьому напрямку. У складі персоналу медичного гіганта Philips близько 60% дослідників, розробників та інженерів програмного забезпечення сьогодні працюють над інноваціями в галузі IT у медицині.</p><p>Штучний інтелект насамперед потрібен, щоби удосконалити інструменти та системи діагностики захворювань. Зміни у знімках та контрастних зображеннях, які пропускає людське око, може зауважити комп’ютер. Інтенсивна терапія, герантологія, боротьба із хронічними хворобами, превентивні обстеження, діагностика у людей похилого віку чи пацієнтів із груп ризику — такі ключові напрямки, над якими працюють медичні стартапи із штучним інтелектом.</p><p>Нещодавно об&#8217;єднана команда інженерів-програмістів, дизайнерів та інших фахівців створила і представила перше перевірене рішення для радіологів. При дистанційному моніторингу пацієнтів штучний інтелект може включити віртуальну допомогу для медсестер та діагностів.</p><p>&nbsp;</p>

Головні тренди штучного інтелекту, великих даних та IoT у 2017 році

{:ua}Якими будуть головні тренди розумних технологій у 2017 році?{:}

Водіїв замінять безпілотні авто, поштарів — дрони. Такі уявлення багатьох кидають в холодний піт. Але не така вже й страшна автоматизація, якщо належним чином до неї підготуватися.

Досвідчені фахівці різних сфер тремтять за своє робоче місце, коли їх лякають розповідями про роботів, які от-от зможуть виконувати їхню працю набагато краще. Молодь дедалі активніше шукає своє професійне покликання і намагається вгадати, яка ж діяльність матиме найбільший попит за кілька років. Тим часом деякі експерти наголошують: найважливішим навиком майбутнього стане гнучкість, уміння швидко адаптуватися до нових умов на ринку праці й набувати нові навички.

Дискусія про те, як вплине автоматизація і технологічна революція на ринок праці активно розгортається з 2013 року — від моменту <a href="http://www.oxfordmartin.ox.ac.uk/downloads/academic/The_Future_of_Employment.pdf">публікації</a> дослідження Оксфордського університету про майбутнє працевлаштування. Науковці дійшли до висновку, що велика кількість професій, передусім у сфері обслуговування та виробництві, може бути замінена роботами. Кому потрібні поштарі, якщо їх обов'язки можуть виконати дрони? Або водії, яких замінять безпілотні авто?
<h4><strong>Як не втратити роботу</strong></h4>
Ця тема безумовно сколихнула й зацікавила представників багатьох держав та міжнародних організацій. В ООН, приміром, <a href="http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/presspb2016d6_en.pdf">звернули</a> увагу на те, що автоматизація і комп'ютеризація забере робочі місця у тих, хто займається «конвеєрною» роботою. За висновками міжнародної організації, найбільше цей процес вплине на країни, що розвиваються, оскільки в них розташоване виробництво багатьох великих корпорацій Західного світу. У США, Британії й інших країнах також не оминули увагою цю тенденцію. Аналітики міркують про загрози автоматизації, про те, які ж професії постраждають найбільше і як позитивно вплинути на цю ситуацію. Уявлення про загрозу і наслідки різняться. Але аналітиків часто об'єднує одна спільна думка – вони визнають, що у майбутньому зросте важливість освіти та уміння професіоналів адаптуватися до нових реалій ринку праці. У США вважають, що потрібно поплікуватися про те, аби автоматизація не виштовхнула кваліфікованих спеціалістів з ринку праці. Ось про що йдеться у звіті Білого Дому, на який <a href="https://www.forbes.com/sites/adigaskell/2016/12/22/automation-and-the-future-of-work/#1eef4bfe71fc">посилається</a> Forbes:

[blockquote_with_author content="Наша мета передусім полягає у тому, аби розвивати навички, навчати новому, допомагати у пошуку роботи та забезпечити існування державних структур, які допоможуть людям зорієнтуватися і знайти роботу"]

Отже, виходить, найоптимальніший спосіб боротьби з безробіттям у майбутньому – готовність вчитися. Власне, впродовж історії ніколи не було інакше: нововведення чи наукові відкриття часто змінювали стиль роботи та будні працівників. Нині, з великою ймовірністю автоматизація не зруйнує робочі, а сворить нові. Департамент з питань праці США, приміром, кілька років тому передбачив, що 65% нинішніх школярів обійматимуть посади, які нині ще навіть не існують, передає Forbes.

<img class="aligncenter size-large wp-image-1964" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/robonaut-600982_1280-1024x682.jpg" alt="" width="1024" height="682" />
<h4><strong>Перспективні професії</strong></h4>
Мільярдер та інвестор Марк Кьюбан погоджується з думкою, що у майбутньому стрімкий розвиток технологій суттєво вплине на ринок праці. На його думку, найближчим часом суспільство очікують трансформації такого масштабу, якої людство не бачило останні 30 років. В інтерв'ю Bloomberg він зазначив, що аналітики й програмісти вже не зможуть зрівнятися з роботами й алгоритмами, оскільки останні просто-напросто зможуть швидше і якісніше опрацювати більші обсяги інформації у рекордні терміни:

[blockquote_with_author content="Я вважаю, що через 10 років попит на спеціалістів з гуманітарних спеціальностей буде більшим, ніж попит на програмістів чи навіть інженерів"]

У майбутньому потрібні будуть люди, які вміють творчо і критично осмислити матеріал, а не за правилами, які можна чітко прописати. Такими навичками, на думку Кьюбана, володіють філологи та філософи.

Економіст і автор книги «<a href="https://www.amazon.com/Average-Is-Over-Powering-Stagnation/dp/0525953736">Average is over: Powering America beyond the Age of the Great Stagnation</a>» Тайлер Ковен також звертає увагу не те, що нам потрібно переосмислити спосіб, у який ми міркуємо про роботу і кар'єру. Особливо це має значення у час серйозних технологічних змін. Він радить не намагатися замінити технологію, а навчитися працювати з нею. На його думку, потрібно інтегрувати знання технології з глибокими фаховими знаннями у певній сфері. Варто це уявляти собі приблизно таким чином: цінуватиметься, приміром, лікар, який зуміє правильно проаналізувати складний діагноз, виданий за допомогою комп'ютера чи продавець, який знає, як проаналізувати великий масив даних про покупців.

<p>Досвідчені фахівці різних сфер тремтять за своє робоче місце, коли їх лякають розповідями про роботів, які от-от зможуть виконувати їхню працю набагато краще. Молодь дедалі активніше шукає своє професійне покликання і намагається вгадати, яка ж діяльність матиме найбільший попит за кілька років. Тим часом деякі експерти наголошують: найважливішим навиком майбутнього стане гнучкість, уміння швидко адаптуватися до нових умов на ринку праці й набувати нові навички.</p><p>Дискусія про те, як вплине автоматизація і технологічна революція на ринок праці активно розгортається з 2013 року — від моменту <a href="http://www.oxfordmartin.ox.ac.uk/downloads/academic/The_Future_of_Employment.pdf">публікації</a> дослідження Оксфордського університету про майбутнє працевлаштування. Науковці дійшли до висновку, що велика кількість професій, передусім у сфері обслуговування та виробництві, може бути замінена роботами. Кому потрібні поштарі, якщо їх обов&#8217;язки можуть виконати дрони? Або водії, яких замінять безпілотні авто?</p><h4><strong>Як не втратити роботу</strong></h4><p>Ця тема безумовно сколихнула й зацікавила представників багатьох держав та міжнародних організацій. В ООН, приміром, <a href="http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/presspb2016d6_en.pdf">звернули</a> увагу на те, що автоматизація і комп&#8217;ютеризація забере робочі місця у тих, хто займається «конвеєрною» роботою. За висновками міжнародної організації, найбільше цей процес вплине на країни, що розвиваються, оскільки в них розташоване виробництво багатьох великих корпорацій Західного світу. У США, Британії й інших країнах також не оминули увагою цю тенденцію. Аналітики міркують про загрози автоматизації, про те, які ж професії постраждають найбільше і як позитивно вплинути на цю ситуацію. Уявлення про загрозу і наслідки різняться. Але аналітиків часто об&#8217;єднує одна спільна думка – вони визнають, що у майбутньому зросте важливість освіти та уміння професіоналів адаптуватися до нових реалій ринку праці. У США вважають, що потрібно поплікуватися про те, аби автоматизація не виштовхнула кваліфікованих спеціалістів з ринку праці. Ось про що йдеться у звіті Білого Дому, на який <a href="https://www.forbes.com/sites/adigaskell/2016/12/22/automation-and-the-future-of-work/#1eef4bfe71fc">посилається</a> Forbes:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Наша мета передусім полягає у тому, аби розвивати навички, навчати новому, допомагати у пошуку роботи та забезпечити існування державних структур, які допоможуть людям зорієнтуватися і знайти роботу</p>			</blockquote><p>Отже, виходить, найоптимальніший спосіб боротьби з безробіттям у майбутньому – готовність вчитися. Власне, впродовж історії ніколи не було інакше: нововведення чи наукові відкриття часто змінювали стиль роботи та будні працівників. Нині, з великою ймовірністю автоматизація не зруйнує робочі, а сворить нові. Департамент з питань праці США, приміром, кілька років тому передбачив, що 65% нинішніх школярів обійматимуть посади, які нині ще навіть не існують, передає Forbes.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-1964" src="/wp-content/uploads/2017/05/robonaut-600982_1280-1024x682.jpg" alt="" width="1024" height="682" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/robonaut-600982_1280-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/robonaut-600982_1280-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/robonaut-600982_1280-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/robonaut-600982_1280-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/robonaut-600982_1280-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/05/robonaut-600982_1280-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/05/robonaut-600982_1280.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><h4><strong>Перспективні професії</strong></h4><p>Мільярдер та інвестор Марк Кьюбан погоджується з думкою, що у майбутньому стрімкий розвиток технологій суттєво вплине на ринок праці. На його думку, найближчим часом суспільство очікують трансформації такого масштабу, якої людство не бачило останні 30 років. В інтерв&#8217;ю Bloomberg він зазначив, що аналітики й програмісти вже не зможуть зрівнятися з роботами й алгоритмами, оскільки останні просто-напросто зможуть швидше і якісніше опрацювати більші обсяги інформації у рекордні терміни:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Я вважаю, що через 10 років попит на спеціалістів з гуманітарних спеціальностей буде більшим, ніж попит на програмістів чи навіть інженерів</p>			</blockquote><p>У майбутньому потрібні будуть люди, які вміють творчо і критично осмислити матеріал, а не за правилами, які можна чітко прописати. Такими навичками, на думку Кьюбана, володіють філологи та філософи.</p><p>Економіст і автор книги «<a href="https://www.amazon.com/Average-Is-Over-Powering-Stagnation/dp/0525953736">Average is over: Powering America beyond the Age of the Great Stagnation</a>» Тайлер Ковен також звертає увагу не те, що нам потрібно переосмислити спосіб, у який ми міркуємо про роботу і кар&#8217;єру. Особливо це має значення у час серйозних технологічних змін. Він радить не намагатися замінити технологію, а навчитися працювати з нею. На його думку, потрібно інтегрувати знання технології з глибокими фаховими знаннями у певній сфері. Варто це уявляти собі приблизно таким чином: цінуватиметься, приміром, лікар, який зуміє правильно проаналізувати складний діагноз, виданий за допомогою комп&#8217;ютера чи продавець, який знає, як проаналізувати великий масив даних про покупців.</p>

Монстр автоматизації: Що робити, аби робот не забрав роботу

{:ua}Чи варто боятися, що вашу роботу перебере на себе робот?{:}

Cин та онук шкільних вчителів, а також студент інженерних шкіл у Франції і США, Фредерік Мазелла — ще й засновник сервісу подорожей BlaBlaCar. У своїй колонці він розмірковує про сьогодення освіти — та те, якою вона може стати

Цифрова революція — явище, котре дає безпрецедентне зростання продуктивності, прискорює поширення інформації та надає нашому життю нової якості. Втім, окрім можливостей, є ще й ризики. Особливо це стосується працівників великих та середніх компаній зокрема і робочої сили на ринку праці загалом. Їхні навички досить швидко застарівають, оскільки штучний інтелект та автоматизація беруть на себе дедалі більше робочих завдань.
<h4><strong>У чому головна проблема</strong></h4>
Революції (суспільні та технологічні) працюють на коротших циклах з тривалістю близько 20 років, тоді як події минулого часто тривали багато десятиліть.

[blockquote_with_author content="Раніше людям доводилося пристосовуватися не більше разу в житті, якщо взагалі доводилося"]

Збільшення швидкості інновацій, обумовлене могутньою комунікаційною інфраструктурою, що розповсюджує нові ідеї зі швидкістю світла. Машини постійно стають потужнішими. Це означає, що <strong>ми повинні постійно вчитися, розвиватися і пристосовуватися.</strong> Той, хто не встигає за цим процесом, ризикує залишитися без роботи у подальшому — навіть враховуючи той факт, що рутинні завдання на себе переберуть автоматизовані системи.
<h4><strong>Що дає освіта (окрім дипломів)</strong></h4>
Освіта, на думку засновника BlaBlaCar, — найкращий інструмент, який у нас є для роботи з інноваціями. Втім, і його не позбавлено окремої проблеми. Аби домогтися інклюзивних інновацій, <strong>освіта повинна кардинально змінюватися.</strong>

[blockquote_with_author name="Фредерік Мазелла" position="засновник BlaBlaCar" content="Будучи засновником технологічної компанії, я став свідком того, що освітні програми все менше синхронізуються з нашими потребами у підборі і навчанні спеціалістів"].

Чимало інновацій створюються в компаніях, де працюють творчі і проактивні люди. Потім знання поширюються по екосистемі, оскільки спеціалісти переходять з однієї компанії в іншу. Нинішня пропозиція в сфері освіти значно відстає та цілком не підходить для <strong>подолання розриву між потребами компаній і набором навичок у фахівців</strong>.
<h4><strong>Важливу роль відіграє безперервність навчання упродовж життя</strong></h4>
У сучасному світі ви більше не можете покладатися на вищу освіту, крокуючи сходинками кар’єрної «драбини» — особливо якщо йдеться про довготривалу перспективу. Ба більше — справжні фахівці неодноразово змінюють сфери діяльності упродовж життя.

Безперервна освіта має стати нормою, твердить Мазелла. Оскільки світ бізнесу змінюється і розвивається швидкими темпами, нам необхідно визначити способи швидшого створення і поширення освітнього контенту. Засновник BlaBlaCar закликає синхронізувати процеси та цикли в освіті із аналогічними циклами у бізнесі. Якщо цього не відбудеться, стане неможливим створювати нові навички, які необхідні конкурентоспроможним компаніям.

<img class="aligncenter size-large wp-image-1140" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/students-1807505_1280-1024x683.jpg" alt="" width="1024" height="683" />
<h4><strong>Як ми отримуємо знання із першоджерел</strong></h4>
Знання та навички часто починаються і закінчуються в компаніях, перш ніж вони встигають інтегруватися в шкільні та університетські програми. В результаті ми повинні почати знаходити ці знання у першоджерел. Найчастіше — у інноваційних компаній. А потім — ділитися ними з тими, хто їх потребує, наголошує Мазелла.

Щоби стимулювати такий формат засвоєння нових знань, можна зробити урядове заохочення для тих компаній, які роблять своїх експертів доступними для заповнення прогалин в знаннях з дизайну продукту, інтернет-маркетингу та науці про дані.

Вже зараз існують інститути, які прокладають шлях до усунення цього розриву між бізнесом і освітою: наприклад, новаторська і швидкозростаюча модель General Assembly — гарний приклад того, як бізнес та освіта можуть об'єднатися для прискореного поширення фахових знань.
<h4><strong>Про можливості онлайн-освіти</strong></h4>
Використовуючи цифрові технології, викладачі та професура мають змогу не повторювати один і той ж предмет знову і знову — а перейти до розвитку навичок, необхідних для успішної роботи в сьогоднішньому мінливому світі. Загальний корупс знань сьогодні формують Wikipedia, Khan Academy та маса інших відкритих онлайн-курсів, розроблених школами й університетами. Завдяки їм знання і контент стають загальнодоступними, допомагаючи вирівнювати ієрархії, раніше засновані на знаннях, і зосереджені замість цього на уміннях і інтелекті.
<h4><strong>Як розвиваються людські навички</strong></h4>
Здатність людини адаптуватися до робочого середовища, що швидко змінюється сьогодні стає все більш залежною від розвитку таких навичок, як допитливість, гнучкість мислення і бажання і здатність швидко навчатися. Відповідно система освіти має зосередитися на розвиткові навичок від раннього віку аж до періоду навчання в університеті. Це означатиме відхід від традиційних освітніх моделей на базі виключно теорії. Ми перейдемо до фокусування на розвиткові правильного мислення, упевнений Мазелла. Саме таку модель застосовують бізнес-школи із програмами MBA та Executive MBA. Ці програми враховують в освітньому процесі способи вирішення проблем та обміну точками зору із однолітками, в яких вже є значний досвід. Як приклад, топ-менеджер BlaBlaCar називає інноваційну відкриту освітню програму Ecole 42 для розробників і комп'ютерних фахівців — вона базується на навчанні від більш фахових однолітків та застовуванні прогресивної гейміфікації:

[blockquote_with_author content="Щоби бути цінною, освіта повинна в першу чергу навчити нас, як працювати в командах, збільшити нашу цікавість і підвищити здатність вирішувати проблеми"]
<h4><strong>Про творчість та емпатію в освітньому процесі</strong></h4>
Нині штучний інтелект й автоматизація стали новітньою складовою чималої кількості сучасних робочих місць — отже, сучасна освіта також має брати ці явища до уваги і зміцнювати конкурентну перевагу людини перед технологіями, наголошує Мазелла:

[blockquote_with_author content="Наша влада над машинами спирається на дві сильні сторони людини, які не можуть бути легко відтворені. Це творчість і емпатія. І на цьому потрібно будувати нашу систему освіти"]

Творчість, на його думку — це джерело всіх інновацій, від технологічних до соціальних. Саме творчість дає змогу людям адаптуватися протягом століть і створювати мистецтво у всіх його формах, чого не можуть домогтися машини. Це робить її доданою вартістю, яку неможливо порівняти з комп'ютерами.

Про емпатію Мазелла каже, що це — це здатність ставитися до інших, розробляти рішення, що враховують широкий спектр емоцій, і створювати контекст, унікальний для людей, що беруть участь в створенні результату. Знову ж таки, ця навичка не може бути закодованою і є ключем до успішної кар’єри, підкреслює він. Обидві ці складові намагаються культивувати у працівниках BlaBlaCar — і топ-менеджер компанії підкреслює, що витрати на освіту становлять близько 11% всіх державних витрат в Європі, тому нам необхідно подумати про те, як ми інвестуємо ці ресурси для максимального впливу на людей і всередині великих компаній, і за їхніми межами.

<p>Цифрова революція — явище, котре дає безпрецедентне зростання продуктивності, прискорює поширення інформації та надає нашому життю нової якості. Втім, окрім можливостей, є ще й ризики. Особливо це стосується працівників великих та середніх компаній зокрема і робочої сили на ринку праці загалом. Їхні навички досить швидко застарівають, оскільки штучний інтелект та автоматизація беруть на себе дедалі більше робочих завдань.</p><h4><strong>У чому головна проблема</strong></h4><p>Революції (суспільні та технологічні) працюють на коротших циклах з тривалістю близько 20 років, тоді як події минулого часто тривали багато десятиліть.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Раніше людям доводилося пристосовуватися не більше разу в житті, якщо взагалі доводилося</p>			</blockquote><p>Збільшення швидкості інновацій, обумовлене могутньою комунікаційною інфраструктурою, що розповсюджує нові ідеї зі швидкістю світла. Машини постійно стають потужнішими. Це означає, що <strong>ми повинні постійно вчитися, розвиватися і пристосовуватися.</strong> Той, хто не встигає за цим процесом, ризикує залишитися без роботи у подальшому — навіть враховуючи той факт, що рутинні завдання на себе переберуть автоматизовані системи.</p><h4><strong>Що дає освіта (окрім дипломів)</strong></h4><p>Освіта, на думку засновника BlaBlaCar, — найкращий інструмент, який у нас є для роботи з інноваціями. Втім, і його не позбавлено окремої проблеми. Аби домогтися інклюзивних інновацій, <strong>освіта повинна кардинально змінюватися.</strong></p><p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Будучи засновником технологічної компанії, я став свідком того, що освітні програми все менше синхронізуються з нашими потребами у підборі і навчанні спеціалістів</p>					<cite>									<span><strong>Фредерік Мазелла,</strong></span> засновник BlaBlaCar							</cite>			</blockquote>.</p><p>Чимало інновацій створюються в компаніях, де працюють творчі і проактивні люди. Потім знання поширюються по екосистемі, оскільки спеціалісти переходять з однієї компанії в іншу. Нинішня пропозиція в сфері освіти значно відстає та цілком не підходить для <strong>подолання розриву між потребами компаній і набором навичок у фахівців</strong>.</p><h4><strong>Важливу роль відіграє безперервність навчання упродовж життя</strong></h4><p>У сучасному світі ви більше не можете покладатися на вищу освіту, крокуючи сходинками кар’єрної «драбини» — особливо якщо йдеться про довготривалу перспективу. Ба більше — справжні фахівці неодноразово змінюють сфери діяльності упродовж життя.</p><p>Безперервна освіта має стати нормою, твердить Мазелла. Оскільки світ бізнесу змінюється і розвивається швидкими темпами, нам необхідно визначити способи швидшого створення і поширення освітнього контенту. Засновник BlaBlaCar закликає синхронізувати процеси та цикли в освіті із аналогічними циклами у бізнесі. Якщо цього не відбудеться, стане неможливим створювати нові навички, які необхідні конкурентоспроможним компаніям.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-1140" src="/wp-content/uploads/2017/05/students-1807505_1280-1024x683.jpg" alt="" width="1024" height="683" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/students-1807505_1280-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/students-1807505_1280-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/students-1807505_1280-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/students-1807505_1280-650x434.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/students-1807505_1280-1109x740.jpg 1109w, /wp-content/uploads/2017/05/students-1807505_1280-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/05/students-1807505_1280.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><h4><strong>Як ми отримуємо знання із першоджерел</strong></h4><p>Знання та навички часто починаються і закінчуються в компаніях, перш ніж вони встигають інтегруватися в шкільні та університетські програми. В результаті ми повинні почати знаходити ці знання у першоджерел. Найчастіше — у інноваційних компаній. А потім — ділитися ними з тими, хто їх потребує, наголошує Мазелла.</p><p>Щоби стимулювати такий формат засвоєння нових знань, можна зробити урядове заохочення для тих компаній, які роблять своїх експертів доступними для заповнення прогалин в знаннях з дизайну продукту, інтернет-маркетингу та науці про дані.</p><p>Вже зараз існують інститути, які прокладають шлях до усунення цього розриву між бізнесом і освітою: наприклад, новаторська і швидкозростаюча модель General Assembly — гарний приклад того, як бізнес та освіта можуть об&#8217;єднатися для прискореного поширення фахових знань.</p><h4><strong>Про можливості онлайн-освіти</strong></h4><p>Використовуючи цифрові технології, викладачі та професура мають змогу не повторювати один і той ж предмет знову і знову — а перейти до розвитку навичок, необхідних для успішної роботи в сьогоднішньому мінливому світі. Загальний корупс знань сьогодні формують Wikipedia, Khan Academy та маса інших відкритих онлайн-курсів, розроблених школами й університетами. Завдяки їм знання і контент стають загальнодоступними, допомагаючи вирівнювати ієрархії, раніше засновані на знаннях, і зосереджені замість цього на уміннях і інтелекті.</p><h4><strong>Як розвиваються людські навички</strong></h4><p>Здатність людини адаптуватися до робочого середовища, що швидко змінюється сьогодні стає все більш залежною від розвитку таких навичок, як допитливість, гнучкість мислення і бажання і здатність швидко навчатися. Відповідно система освіти має зосередитися на розвиткові навичок від раннього віку аж до періоду навчання в університеті. Це означатиме відхід від традиційних освітніх моделей на базі виключно теорії. Ми перейдемо до фокусування на розвиткові правильного мислення, упевнений Мазелла. Саме таку модель застосовують бізнес-школи із програмами MBA та Executive MBA. Ці програми враховують в освітньому процесі способи вирішення проблем та обміну точками зору із однолітками, в яких вже є значний досвід. Як приклад, топ-менеджер BlaBlaCar називає інноваційну відкриту освітню програму Ecole 42 для розробників і комп&#8217;ютерних фахівців — вона базується на навчанні від більш фахових однолітків та застовуванні прогресивної гейміфікації:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Щоби бути цінною, освіта повинна в першу чергу навчити нас, як працювати в командах, збільшити нашу цікавість і підвищити здатність вирішувати проблеми</p>			</blockquote><h4><strong>Про творчість та емпатію в освітньому процесі</strong></h4><p>Нині штучний інтелект й автоматизація стали новітньою складовою чималої кількості сучасних робочих місць — отже, сучасна освіта також має брати ці явища до уваги і зміцнювати конкурентну перевагу людини перед технологіями, наголошує Мазелла:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Наша влада над машинами спирається на дві сильні сторони людини, які не можуть бути легко відтворені. Це творчість і емпатія. І на цьому потрібно будувати нашу систему освіти</p>			</blockquote><p>Творчість, на його думку — це джерело всіх інновацій, від технологічних до соціальних. Саме творчість дає змогу людям адаптуватися протягом століть і створювати мистецтво у всіх його формах, чого не можуть домогтися машини. Це робить її доданою вартістю, яку неможливо порівняти з комп&#8217;ютерами.</p><p>Про емпатію Мазелла каже, що це — це здатність ставитися до інших, розробляти рішення, що враховують широкий спектр емоцій, і створювати контекст, унікальний для людей, що беруть участь в створенні результату. Знову ж таки, ця навичка не може бути закодованою і є ключем до успішної кар’єри, підкреслює він. Обидві ці складові намагаються культивувати у працівниках BlaBlaCar — і топ-менеджер компанії підкреслює, що витрати на освіту становлять близько 11% всіх державних витрат в Європі, тому нам необхідно подумати про те, як ми інвестуємо ці ресурси для максимального впливу на людей і всередині великих компаній, і за їхніми межами.</p>

Фредерік Мазелла, засновник BlaBlaCar — про сучасну освіту

{:ua}Фредерік Мазелла, засновник сервісу подорожей BlaBlaCar, розмірковує про сьогодення освіти — та те, якою вона може стати{:}

#тренди