<p>З хмарочоса Salesforce Tower — найвищої будівлі західного узбережжя США — традиційні пам'ятки культури Сан-Франциско виглядатимуть доволі скромно. Велична будівля зі скла і сталі заввишки 326 м буде добудована в 2018 році, і тоді її «заполонять» робочі кабінети. За 70 км від цього місця розмістився офіс Apple у будівлі, що схожа на навігаційне коліщатко iPod'a — і при цьому розміром не менша за Пентагон. Крім того, ця споруда стане одним з найдорожчих корпоративних офісів у світі. Подейкують, що і до цього проекту Apple підійшов з притаманним йому перфекціонізмом: інструкції для використання елементів з дерева нараховували близько 30 сторінок.

У Сан-Франциско і Кремнієвій Долині добротних, дорогих та футуристичних компаній можна знайти досхочу. Всі вони гордо хизуються своїми логотипами перед працівниками індустрії та клієнтами. Можна знайти навіть Uber, який намагається реабілітувати зіпсуту репутацію пишним офісом. Тут планують облаштувати навіть парки, які будуть доступними для всіх охочих.

Безумовно, зовнішній вигляд цих будівель вражає та привертає увагу. Однак слід детальніше приглянутися до того, що знаходиться всередині. Приміром, у Apple «ремонт» ще триває, але невдовзі цей офіс обіцяє вразити технічними інноваціями та новітнім дизайном. І так кожен з офісів: компанії майбутнього намагаються «перегнати» своїх конкурентів і показати, на що вони здатні. Але причина «технологічних і дизайнерських перегонів» криється не лише у бажанні похизуватися перед іншими, пояснюється у матеріалі The Economist. В таких офісах можна побачити, як змінюватиметься робоче місце у майбутньому. Технологічні компанії вже зуміли достеменно змінити робочий ритм завдяки електронній пошті, онлайн-пошуковикам та інструментам для проектного менеджменту на кшталт Slack. Схожі зміни відбуваються і з фізичним простором.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/0EUg_xVACO0" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
</p>
<h4><strong>Без постійного робочого місця</strong></h4>
Наприклад, власний робочий стіл у себе на роботі у <a href="https://nachasi.com/2017/05/30/tech-serials/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Кремнієвій Долині<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/movie-918655_1280-300x200.jpg" />5 серіалів про технології, які вам варто подивитися</span></a> — пережиток минулого. У цих офісах у розпорядженні працівників дивани, низка столів, сади й парки, у які можна прихопити з собою всі необхідні прилади та шукати натхнення і продуктивності. Безумовно, за колегами досі «закріплене» робоче місце, але ніхто не очікує їх там бачити на постійній основі. Тут розташовано бібліотеки, де можна знайти тишу і затишок. Можна податися у кафе — при бажанні переговорити з колегою. Останні поверхи офісу Salesforce Tower, наприклад, не забудують кабінетами, а облаштують відкритий простір для роботи, нарад, кавування та споглядання чудової панорами.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/3EJ9pyS3juQ" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Що з цього може вийти? Дуже просто — випадкові зустрічі колег з різних відділів. Таким чином стимулюють обмін ідеями, і, ймовірно, так ростиме креативність. У найкращому випадку — утворюватимуться нові команди й спільні проекти.
<h4><strong>Сенсори в робочому кріслі? Це не фантастика</strong></h4>
Інша сторона медалі вищезгаданого принципу — шум та інші відволікаючі фактори. Тож відкритий простір нового покоління може й не піти на користь тим, хто хоче спокою і стабільної обстановки. Професор Каліфорнійського університету Луіс Мозінго стверджує, що колаборативні робочі місця підсилюють конфлікт поколінь, адже старші працівники, — тобто ті, кому понад 40 років, — не в захваті від ідеї «мігрувати» з місця на місце для роботи. За її словами, чимало працівників компанії Facebook негативно ставляться до свого робочого місця, бо там шумно і постійно змінюється обстановка. Крім того, їм не подобаються великі відстані.

Але не лише це заважає почувати себе комфортно. Від нових технологій не сховаєшся і на робочому місці. Існують плани стеження за допомогою камер за тим, що людина їсть на обід — і таким чином оминути черги та касирів. Автобус із автопілотом розвозитиме гостей та колег великою територією бюро. Інші прилади фіксуватимуть час, коли той чи інший колега прийшов на робоче місце і покинув його. Імовірно, коли-небудь на столах і кріслах з'являться сенсори, які визначатимуть, коли працівник перебував на місці. Можливостей збирати інформацію про підлеглих більшає.

Отже, залишається сподіватися, що інші компанії, які менш інтенсивно намагаються йти в ногу з інноваціями, зуміють вивчити всі негативні та позитивні сторони прогресу. Обіди в парку й можливість попрацювати з чудовим виглядом на море без прив'язки до єдиного робочого місця — звучить оптимістично. Утім, від думки про те, що от-от можна буде відстежувати кожен крок, стає трохи моторошно.

<p>З хмарочоса Salesforce Tower — найвищої будівлі західного узбережжя США — традиційні пам&#8217;ятки культури Сан-Франциско виглядатимуть доволі скромно. Велична будівля зі скла і сталі заввишки 326 м буде добудована в 2018 році, і тоді її «заполонять» робочі кабінети. За 70 км від цього місця розмістився офіс Apple у будівлі, що схожа на навігаційне коліщатко iPod&#8217;a — і при цьому розміром не менша за Пентагон. Крім того, ця споруда стане одним з найдорожчих корпоративних офісів у світі. Подейкують, що і до цього проекту Apple підійшов з притаманним йому перфекціонізмом: інструкції для використання елементів з дерева нараховували близько 30 сторінок.</p><p>У Сан-Франциско і Кремнієвій Долині добротних, дорогих та футуристичних компаній можна знайти досхочу. Всі вони гордо хизуються своїми логотипами перед працівниками індустрії та клієнтами. Можна знайти навіть Uber, який намагається реабілітувати зіпсуту репутацію пишним офісом. Тут планують облаштувати навіть парки, які будуть доступними для всіх охочих.</p><p>Безумовно, зовнішній вигляд цих будівель вражає та привертає увагу. Однак слід детальніше приглянутися до того, що знаходиться всередині. Приміром, у Apple «ремонт» ще триває, але невдовзі цей офіс обіцяє вразити технічними інноваціями та новітнім дизайном. І так кожен з офісів: компанії майбутнього намагаються «перегнати» своїх конкурентів і показати, на що вони здатні. Але причина «технологічних і дизайнерських перегонів» криється не лише у бажанні похизуватися перед іншими, пояснюється у матеріалі The Economist. В таких офісах можна побачити, як змінюватиметься робоче місце у майбутньому. Технологічні компанії вже зуміли достеменно змінити робочий ритм завдяки електронній пошті, онлайн-пошуковикам та інструментам для проектного менеджменту на кшталт Slack. Схожі зміни відбуваються і з фізичним простором.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/0EUg_xVACO0" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div></p><h4><strong>Без постійного робочого місця</strong></h4><p>Наприклад, власний робочий стіл у себе на роботі у <a href="/2017/05/30/tech-serials/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Кремнієвій Долині<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/movie-918655_1280-300x200.jpg" />5 серіалів про технології, які вам варто подивитися</span></a> — пережиток минулого. У цих офісах у розпорядженні працівників дивани, низка столів, сади й парки, у які можна прихопити з собою всі необхідні прилади та шукати натхнення і продуктивності. Безумовно, за колегами досі «закріплене» робоче місце, але ніхто не очікує їх там бачити на постійній основі. Тут розташовано бібліотеки, де можна знайти тишу і затишок. Можна податися у кафе — при бажанні переговорити з колегою. Останні поверхи офісу Salesforce Tower, наприклад, не забудують кабінетами, а облаштують відкритий простір для роботи, нарад, кавування та споглядання чудової панорами.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/3EJ9pyS3juQ" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Що з цього може вийти? Дуже просто — випадкові зустрічі колег з різних відділів. Таким чином стимулюють обмін ідеями, і, ймовірно, так ростиме креативність. У найкращому випадку — утворюватимуться нові команди й спільні проекти.</p><h4><strong>Сенсори в робочому кріслі? Це не фантастика</strong></h4><p>Інша сторона медалі вищезгаданого принципу — шум та інші відволікаючі фактори. Тож відкритий простір нового покоління може й не піти на користь тим, хто хоче спокою і стабільної обстановки. Професор Каліфорнійського університету Луіс Мозінго стверджує, що колаборативні робочі місця підсилюють конфлікт поколінь, адже старші працівники, — тобто ті, кому понад 40 років, — не в захваті від ідеї «мігрувати» з місця на місце для роботи. За її словами, чимало працівників компанії Facebook негативно ставляться до свого робочого місця, бо там шумно і постійно змінюється обстановка. Крім того, їм не подобаються великі відстані.</p><p>Але не лише це заважає почувати себе комфортно. Від нових технологій не сховаєшся і на робочому місці. Існують плани стеження за допомогою камер за тим, що людина їсть на обід — і таким чином оминути черги та касирів. Автобус із автопілотом розвозитиме гостей та колег великою територією бюро. Інші прилади фіксуватимуть час, коли той чи інший колега прийшов на робоче місце і покинув його. Імовірно, коли-небудь на столах і кріслах з&#8217;являться сенсори, які визначатимуть, коли працівник перебував на місці. Можливостей збирати інформацію про підлеглих більшає.</p><p>Отже, залишається сподіватися, що інші компанії, які менш інтенсивно намагаються йти в ногу з інноваціями, зуміють вивчити всі негативні та позитивні сторони прогресу. Обіди в парку й можливість попрацювати з чудовим виглядом на море без прив&#8217;язки до єдиного робочого місця — звучить оптимістично. Утім, від думки про те, що от-от можна буде відстежувати кожен крок, стає трохи моторошно.</p>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Сучасне робоче місце помітно змінилося. Чимало фірм облаштовують спільні публічні простори — кафе, сади, парки, — аби колеги тісніше працювали між собою. Інші дедалі частіше дозволяють працювати з дому. Черги у їдальнях стають меншими, а кабінети можна змінювати щодня. #На_часі дізнатися, чому все не так оптимістично, як здається на перший погляд

З хмарочоса Salesforce Tower — найвищої будівлі західного узбережжя США — традиційні пам'ятки культури Сан-Франциско виглядатимуть доволі скромно. Велична будівля зі скла і сталі заввишки 326 м буде добудована в 2018 році, і тоді її «заполонять» робочі кабінети. За 70 км від цього місця розмістився офіс Apple у будівлі, що схожа на навігаційне коліщатко iPod'a — і при цьому розміром не менша за Пентагон. Крім того, ця споруда стане одним з найдорожчих корпоративних офісів у світі. Подейкують, що і до цього проекту Apple підійшов з притаманним йому перфекціонізмом: інструкції для використання елементів з дерева нараховували близько 30 сторінок.

У Сан-Франциско і Кремнієвій Долині добротних, дорогих та футуристичних компаній можна знайти досхочу. Всі вони гордо хизуються своїми логотипами перед працівниками індустрії та клієнтами. Можна знайти навіть Uber, який намагається реабілітувати зіпсуту репутацію пишним офісом. Тут планують облаштувати навіть парки, які будуть доступними для всіх охочих.

Безумовно, зовнішній вигляд цих будівель вражає та привертає увагу. Однак слід детальніше приглянутися до того, що знаходиться всередині. Приміром, у Apple «ремонт» ще триває, але невдовзі цей офіс обіцяє вразити технічними інноваціями та новітнім дизайном. І так кожен з офісів: компанії майбутнього намагаються «перегнати» своїх конкурентів і показати, на що вони здатні. Але причина «технологічних і дизайнерських перегонів» криється не лише у бажанні похизуватися перед іншими, пояснюється у матеріалі The Economist. В таких офісах можна побачити, як змінюватиметься робоче місце у майбутньому. Технологічні компанії вже зуміли достеменно змінити робочий ритм завдяки електронній пошті, онлайн-пошуковикам та інструментам для проектного менеджменту на кшталт Slack. Схожі зміни відбуваються і з фізичним простором.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/0EUg_xVACO0" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Без постійного робочого місця</strong></h4>
Наприклад, власний робочий стіл у себе на роботі у <a href="https://nachasi.com/2017/05/30/tech-serials/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Кремнієвій Долині</a> — пережиток минулого. У цих офісах у розпорядженні працівників дивани, низка столів, сади й парки, у які можна прихопити з собою всі необхідні прилади та шукати натхнення і продуктивності. Безумовно, за колегами досі «закріплене» робоче місце, але ніхто не очікує їх там бачити на постійній основі. Тут розташовано бібліотеки, де можна знайти тишу і затишок. Можна податися у кафе — при бажанні переговорити з колегою. Останні поверхи офісу Salesforce Tower, наприклад, не забудують кабінетами, а облаштують відкритий простір для роботи, нарад, кавування та споглядання чудової панорами.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/3EJ9pyS3juQ" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Що з цього може вийти? Дуже просто — випадкові зустрічі колег з різних відділів. Таким чином стимулюють обмін ідеями, і, ймовірно, так ростиме креативність. У найкращому випадку — утворюватимуться нові команди й спільні проекти.
<h4><strong>Сенсори в робочому кріслі? Це не фантастика</strong></h4>
Інша сторона медалі вищезгаданого принципу — шум та інші відволікаючі фактори. Тож відкритий простір нового покоління може й не піти на користь тим, хто хоче спокою і стабільної обстановки. Професор Каліфорнійського університету Луіс Мозінго стверджує, що колаборативні робочі місця підсилюють конфлікт поколінь, адже старші працівники, — тобто ті, кому понад 40 років, — не в захваті від ідеї «мігрувати» з місця на місце для роботи. За її словами, чимало працівників компанії Facebook негативно ставляться до свого робочого місця, бо там шумно і постійно змінюється обстановка. Крім того, їм не подобаються великі відстані.

Але не лише це заважає почувати себе комфортно. Від нових технологій не сховаєшся і на робочому місці. Існують плани стеження за допомогою камер за тим, що людина їсть на обід — і таким чином оминути черги та касирів. Автобус із автопілотом розвозитиме гостей та колег великою територією бюро. Інші прилади фіксуватимуть час, коли той чи інший колега прийшов на робоче місце і покинув його. Імовірно, коли-небудь на столах і кріслах з'являться сенсори, які визначатимуть, коли працівник перебував на місці. Можливостей збирати інформацію про підлеглих більшає.

Отже, залишається сподіватися, що інші компанії, які менш інтенсивно намагаються йти в ногу з інноваціями, зуміють вивчити всі негативні та позитивні сторони прогресу. Обіди в парку й можливість попрацювати з чудовим виглядом на море без прив'язки до єдиного робочого місця — звучить оптимістично. Утім, від думки про те, що от-от можна буде відстежувати кожен крок, стає трохи моторошно.

<p>З хмарочоса Salesforce Tower — найвищої будівлі західного узбережжя США — традиційні пам&#8217;ятки культури Сан-Франциско виглядатимуть доволі скромно. Велична будівля зі скла і сталі заввишки 326 м буде добудована в 2018 році, і тоді її «заполонять» робочі кабінети. За 70 км від цього місця розмістився офіс Apple у будівлі, що схожа на навігаційне коліщатко iPod&#8217;a — і при цьому розміром не менша за Пентагон. Крім того, ця споруда стане одним з найдорожчих корпоративних офісів у світі. Подейкують, що і до цього проекту Apple підійшов з притаманним йому перфекціонізмом: інструкції для використання елементів з дерева нараховували близько 30 сторінок.</p><p>У Сан-Франциско і Кремнієвій Долині добротних, дорогих та футуристичних компаній можна знайти досхочу. Всі вони гордо хизуються своїми логотипами перед працівниками індустрії та клієнтами. Можна знайти навіть Uber, який намагається реабілітувати зіпсуту репутацію пишним офісом. Тут планують облаштувати навіть парки, які будуть доступними для всіх охочих.</p><p>Безумовно, зовнішній вигляд цих будівель вражає та привертає увагу. Однак слід детальніше приглянутися до того, що знаходиться всередині. Приміром, у Apple «ремонт» ще триває, але невдовзі цей офіс обіцяє вразити технічними інноваціями та новітнім дизайном. І так кожен з офісів: компанії майбутнього намагаються «перегнати» своїх конкурентів і показати, на що вони здатні. Але причина «технологічних і дизайнерських перегонів» криється не лише у бажанні похизуватися перед іншими, пояснюється у матеріалі The Economist. В таких офісах можна побачити, як змінюватиметься робоче місце у майбутньому. Технологічні компанії вже зуміли достеменно змінити робочий ритм завдяки електронній пошті, онлайн-пошуковикам та інструментам для проектного менеджменту на кшталт Slack. Схожі зміни відбуваються і з фізичним простором.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/0EUg_xVACO0" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Без постійного робочого місця</strong></h4><p>Наприклад, власний робочий стіл у себе на роботі у <a href="/2017/05/30/tech-serials/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Кремнієвій Долині</a> — пережиток минулого. У цих офісах у розпорядженні працівників дивани, низка столів, сади й парки, у які можна прихопити з собою всі необхідні прилади та шукати натхнення і продуктивності. Безумовно, за колегами досі «закріплене» робоче місце, але ніхто не очікує їх там бачити на постійній основі. Тут розташовано бібліотеки, де можна знайти тишу і затишок. Можна податися у кафе — при бажанні переговорити з колегою. Останні поверхи офісу Salesforce Tower, наприклад, не забудують кабінетами, а облаштують відкритий простір для роботи, нарад, кавування та споглядання чудової панорами.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/3EJ9pyS3juQ" width="640" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Що з цього може вийти? Дуже просто — випадкові зустрічі колег з різних відділів. Таким чином стимулюють обмін ідеями, і, ймовірно, так ростиме креативність. У найкращому випадку — утворюватимуться нові команди й спільні проекти.</p><h4><strong>Сенсори в робочому кріслі? Це не фантастика</strong></h4><p>Інша сторона медалі вищезгаданого принципу — шум та інші відволікаючі фактори. Тож відкритий простір нового покоління може й не піти на користь тим, хто хоче спокою і стабільної обстановки. Професор Каліфорнійського університету Луіс Мозінго стверджує, що колаборативні робочі місця підсилюють конфлікт поколінь, адже старші працівники, — тобто ті, кому понад 40 років, — не в захваті від ідеї «мігрувати» з місця на місце для роботи. За її словами, чимало працівників компанії Facebook негативно ставляться до свого робочого місця, бо там шумно і постійно змінюється обстановка. Крім того, їм не подобаються великі відстані.</p><p>Але не лише це заважає почувати себе комфортно. Від нових технологій не сховаєшся і на робочому місці. Існують плани стеження за допомогою камер за тим, що людина їсть на обід — і таким чином оминути черги та касирів. Автобус із автопілотом розвозитиме гостей та колег великою територією бюро. Інші прилади фіксуватимуть час, коли той чи інший колега прийшов на робоче місце і покинув його. Імовірно, коли-небудь на столах і кріслах з&#8217;являться сенсори, які визначатимуть, коли працівник перебував на місці. Можливостей збирати інформацію про підлеглих більшає.</p><p>Отже, залишається сподіватися, що інші компанії, які менш інтенсивно намагаються йти в ногу з інноваціями, зуміють вивчити всі негативні та позитивні сторони прогресу. Обіди в парку й можливість попрацювати з чудовим виглядом на море без прив&#8217;язки до єдиного робочого місця — звучить оптимістично. Утім, від думки про те, що от-от можна буде відстежувати кожен крок, стає трохи моторошно.</p>

Офіси майбутнього — простір свободи чи місце контролю?

{:ua}Яким стане ваш офіс вже незабаром? Шукаємо відповіді на прикладі компаній Кремнієвої Долини{:}

Новини

Космічний позашляховик розрахований на екіпаж з чотирьох чоловік, має шість коліс, а ззаду розташована функціональна лабораторія для проведення експериментів.

У США на виставці «Подорож на Марс» в космічному центрі Кеннеді представили новий планетарний розвідувальний автомобіль від космічного агентства NASA. Транспортний засіб розробили для проведення позаземних дослідів.
<h4><strong>Як виглядатиме космобіль</strong></h4>
Космічний позашляховик розрахований на екіпаж з чотирьох чоловік, має шість коліс, а ззаду розташована функціональна лабораторія для проведення експериментів. Масивні колеса спроектовані як для подолання кам'янистій місцевості, так і для переміщення в піщаних умовах. Даних про систему приводу і силової установки не представили. Планетоход оснащений шістьма електромоторами, блоком літій-іонних акумуляторів і активною сонячною батареєю.

Відзначається схожість новинки з астероїдними усюдиходами, представленими в фантастичному фільмі «Армагеддон» 1998 року режисера Майкла Бея.

<p>У США на виставці «Подорож на Марс» в космічному центрі Кеннеді представили новий планетарний розвідувальний автомобіль від космічного агентства NASA. Транспортний засіб розробили для проведення позаземних дослідів.</p><h4><strong>Як виглядатиме космобіль</strong></h4><p>Космічний позашляховик розрахований на екіпаж з чотирьох чоловік, має шість коліс, а ззаду розташована функціональна лабораторія для проведення експериментів. Масивні колеса спроектовані як для подолання кам&#8217;янистій місцевості, так і для переміщення в піщаних умовах. Даних про систему приводу і силової установки не представили. Планетоход оснащений шістьма електромоторами, блоком літій-іонних акумуляторів і активною сонячною батареєю.</p><p>Відзначається схожість новинки з астероїдними усюдиходами, представленими в фантастичному фільмі «Армагеддон» 1998 року режисера Майкла Бея.</p>

У NASA представили новий космічний позашляховик

{:ua}Космічний позашляховик розрахований на екіпаж з чотирьох чоловік, має шість коліс, а ззаду розташована лабораторія для проведення експериментів. На часі дізнатися більше про новинку NASA{:}

<p>Президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати виходять із Паризької угоди про клімат. Чому це важливо і викликало таку бурхливу реакцію не лише у науковців, але й у представників бізнесу?
</p>
<h4><strong>Що сталося?</strong></h4>
Президент США <a href="https://ecology.unian.ua/ecologyclimate/1954966-tramp-ogolosiv-pro-vihid-ssha-iz-parizkoji-ugodi-po-klimatu.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявив</a>, що Вашингтон почне нові переговори про укладення угоди по клімату — мовляв, економічні умови цієї угоди не є справедливими для США та американської промисловості. На підтримку своїх слів він твердить, що виконання зобов’язань за цією угодою призвело би в США до скорочення 2,7 млн робочих місць до 2025 року — а Зелений кліматичний фонд ООН (GCF), створений для надання допомоги країнам, що розвиваються, взагалі звинуватив у пом'якшенні наслідків зміни клімату та адаптації до них для одних учасників на шкоду іншим, зокрема, що Китай використовує вугілля і забруднює довкілля, але не став платити більше за свої дії. До слова — ще під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що не існує ніякого глобального потепління.
<h4><strong>Як реагує згаданий вище Китай?</strong></h4>
Лідери Євросоюзу і Китай <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/news-40127491" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вирішили випустити</a> спільну заяву на підтримку Паризької хартії, яка, на їхню думку, сьогодні важлива як ніколи — у документі все ті ж аргументи на користь <a href="https://nachasi.com/2017/05/29/energy-jobs/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">альтернативної енергетики<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/solar-panels-1794467_960_720-300x200.jpg" />У світовій сфері поновлювальної енергетики працюють вже 10 млн осіб</span></a> не лише як фактору національної безпеки, але й інструменту створення нових робочих місць та сприяння економічному зростанню:

[blockquote_with_author content="Паризька хартія життєво важлива для нашого колективного майбутнього. Важливо також, щоб американське суспільство, як і суспільства інших країн, бізнес-співтовариства, мобілізувалися, щоб зберегти Паризьку хартію як головну гарантію майбутнього наших дітей та онуків"]

Прем'єр Державної ради КНР Лі Кецян заявив, що країна виконає зобов'язання, прописані в Паризькій угоді.
<h4><strong>Що являє собою Паризька угода?</strong></h4>
Паризька угода (фр. L'accord de Paris) — угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0_(2015)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо регулювання</a> заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC в Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Голова конференції Лоран Фабіус, міністр іноземних справ Франції, зазначив, що цей «амбітний і збалансований» план був «історичною поворотною точкою» у меті зменшення темпів глобального потепління. Угода вступила в силу 4 листопада 2016 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов'язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.
<h4><strong>Чи є Україна учасницею цієї угоди?</strong></h4>
Україна підписала Угоду 22 квітня 2016 року у Нью-Йорку, а парламент ратифікував її 14 липня 2016 року. Президент України <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/eu-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Петро Порошенко<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/building-79221_1280-300x200.jpg" />«Безвіз» підписано — із 11 червня український паспорт додасть 40 позицій у GPP Rank</span></a> підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016-го. Із жовтня того ж року до неї приєдналися Канада, Болівія, Непал, Європейський Союз і низка країн ЄС. На той момент угоду ратифікували 72 країни, на які припадає понад 56% викидів парникових газів на планеті.
<h4><strong>Реакція представників великого бізнесу у США</strong></h4>
Засновник Tesla і SpaceX <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Ілон Маск<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a> оголосив про вихід з експертних рад при президенті США Дональді Трампі, назвавши рішення Трампа «поганим для Америки і всього світу»:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">Am departing presidential councils. Climate change is real. Leaving Paris is not good for America or the world.</p>
— Elon Musk (@elonmusk) <a href="https://twitter.com/elonmusk/status/870369915894546432">June 1, 2017</a>
</blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>

Також про свій вихід з експертних рад при президенті США заявив глава The Walt Disney Company Роберт Ігер:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">As a matter of principle, I've resigned from the President's Council over the <a href="https://twitter.com/hashtag/ParisAgreement?src=hash">#ParisAgreement</a> withdrawal.</p>
— Robert Iger (@RobertIger) <a href="https://twitter.com/RobertIger/status/870413002893254656">June 1, 2017</a>
</blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>

Негативною на рішення президента США була і реакція очільника Facebook <a href="https://nachasi.com/2017/05/29/zuck-tells/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Марка Цукерберґа<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18620824_10103748160328451_4582996853759431167_o-300x200.jpg" />CEO Facebook до випускників: «Настав час визначити новий соціальний контракт»</span></a>:

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fzuck%2Fposts%2F10103765754210171" width="500" height="518" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>
<h4><strong>Про що говорять у Парижі?</strong></h4>
Президент Франції запросив вчених із США переїхати у Францію і продовжити свою роботу, зазначивши, що США можуть відвертаються від світу, але його країна не буде відвертатися від Америки та від проблем глобального потепління:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">Statement on the US' withdrawal from the Paris climate agreements. <a href="https://twitter.com/hashtag/parisagreement?src=hash">#parisagreement</a><a href="https://t.co/T4XOjWZW0Q">https://t.co/T4XOjWZW0Q</a></p>
— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) <a href="https://twitter.com/EmmanuelMacron/status/870396270829084672">June 1, 2017</a>
</blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script><h4><strong>А що, якщо ніякого глобального потепління нема?</strong></h4>
Якщо ви теж не вірите в те, що льодовики тануть, а збільшення викидів в атмосферу руйнує клімат, просто <a href="https://qz.com/963439/a-massive-iceberg-photobombed-ferryland-newfoundland-a-small-canadian-fishing-village/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перегляньте</a> квітневий матеріал від Quartz — знана у всьому світі «алея айсберґів» зазвичай за сезон «пропускає» 687 крижаних брил-велетнів, натомість цьогоріч усього за місяць їх пропливло близько 600. Якщо температура повітря на планеті не росте, чому тоді тисячолітні льодовики почали зменшуватися і розколюватися? Питання риторичне.
<blockquote class="instagram-media" style="background: #FFF; border: 0; border-radius: 3px; box-shadow: 0 0 1px 0 rgba(0,0,0,0.5),0 1px 10px 0 rgba(0,0,0,0.15); margin: 1px; max-width: 658px; padding: 0; width: calc(100% - 2px);" data-instgrm-captioned="" data-instgrm-version="7">
<div style="padding: 8px;">
<div style="background: #F8F8F8; line-height: 0; margin-top: 40px; padding: 33.33333333333333% 0; text-align: center; width: 100%;"></div>
<p style="margin: 8px 0 0 0; padding: 0 4px;"><a style="color: #000; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: normal; line-height: 17px; text-decoration: none; word-wrap: break-word;" href="https://www.instagram.com/p/BS7KWxqludM/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">A majestic visitor from the north. This impressive iceberg has been "hanging out" at the historic town of Ferryland most of this week. Hopefully the first of many this season! #ExploreNL #ExploreCanada #Iceberg #Newfoundland #Spring</a></p>
<p style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px; margin-bottom: 0; margin-top: 8px; overflow: hidden; padding: 8px 0 7px; text-align: center; text-overflow: ellipsis; white-space: nowrap;">A post shared by BirdTheRock Nature Tours (@birdtherocknl) on <time style="font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px;" datetime="2017-04-15T23:27:01+00:00">Apr 15, 2017 at 4:27pm PDT</time></p>

</div>
</blockquote>
<script async defer src="//platform.instagram.com/en_US/embeds.js"></script><h4><strong>Що робити, якщо ви не еколог та не бізнесмен?</strong></h4>
Навіть без приєднання до міжнародних угод можна сприяти зменшенню викидів в атмосферу: використовувати напрацювання <a href="https://nachasi.com/2017/05/26/solargaps-wins/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">стартапів із альтернативної енергетики<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/e4069d4de17554937bf54017c666d7fe_original-300x200.jpg" />«Сонячні» жалюзі з України зібрали $50 тис на Kickstarter</span></a>, контролювати <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/ukr-startups/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">рівень витрат тепла<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/seminar-594125_1280-1-300x200.jpg" />5 українських стартапів, відомих в усьому світі</span></a>, сортувати та розділяти побутове сміття, користуватися <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/electrocars/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">електромобілем<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/car-1209912_1280-300x200.jpg" />Коротка історія електромобілів у світі</span></a> — це початкові кроки, які ви можете почати робити цілком самостійно, бо крок одного —це крок до змін серед сотень (а то й тисяч) людей на нашій планеті. Очільники країн змінюються, президенти можуть бути різними, а Земля у нас — одна, не забувайте про це.

<p>Президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати виходять із Паризької угоди про клімат. Чому це важливо і викликало таку бурхливу реакцію не лише у науковців, але й у представників бізнесу?</p><h4><strong>Що сталося?</strong></h4><p>Президент США <a href="https://ecology.unian.ua/ecologyclimate/1954966-tramp-ogolosiv-pro-vihid-ssha-iz-parizkoji-ugodi-po-klimatu.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявив</a>, що Вашингтон почне нові переговори про укладення угоди по клімату — мовляв, економічні умови цієї угоди не є справедливими для США та американської промисловості. На підтримку своїх слів він твердить, що виконання зобов’язань за цією угодою призвело би в США до скорочення 2,7 млн робочих місць до 2025 року — а Зелений кліматичний фонд ООН (GCF), створений для надання допомоги країнам, що розвиваються, взагалі звинуватив у пом&#8217;якшенні наслідків зміни клімату та адаптації до них для одних учасників на шкоду іншим, зокрема, що Китай використовує вугілля і забруднює довкілля, але не став платити більше за свої дії. До слова — ще під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що не існує ніякого глобального потепління.</p><h4><strong>Як реагує згаданий вище Китай?</strong></h4><p>Лідери Євросоюзу і Китай <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/news-40127491" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вирішили випустити</a> спільну заяву на підтримку Паризької хартії, яка, на їхню думку, сьогодні важлива як ніколи — у документі все ті ж аргументи на користь <a href="/2017/05/29/energy-jobs/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">альтернативної енергетики<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/solar-panels-1794467_960_720-300x200.jpg" />У світовій сфері поновлювальної енергетики працюють вже 10 млн осіб</span></a> не лише як фактору національної безпеки, але й інструменту створення нових робочих місць та сприяння економічному зростанню:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Паризька хартія життєво важлива для нашого колективного майбутнього. Важливо також, щоб американське суспільство, як і суспільства інших країн, бізнес-співтовариства, мобілізувалися, щоб зберегти Паризьку хартію як головну гарантію майбутнього наших дітей та онуків</p>			</blockquote><p>Прем&#8217;єр Державної ради КНР Лі Кецян заявив, що країна виконає зобов&#8217;язання, прописані в Паризькій угоді.</p><h4><strong>Що являє собою Паризька угода?</strong></h4><p>Паризька угода (фр. L&#8217;accord de Paris) — угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0_(2015)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо регулювання</a> заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC в Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Голова конференції Лоран Фабіус, міністр іноземних справ Франції, зазначив, що цей «амбітний і збалансований» план був «історичною поворотною точкою» у меті зменшення темпів глобального потепління. Угода вступила в силу 4 листопада 2016 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов&#8217;язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.</p><h4><strong>Чи є Україна учасницею цієї угоди?</strong></h4><p>Україна підписала Угоду 22 квітня 2016 року у Нью-Йорку, а парламент ратифікував її 14 липня 2016 року. Президент України <a href="/2017/05/17/eu-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Петро Порошенко<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/building-79221_1280-300x200.jpg" />«Безвіз» підписано — із 11 червня український паспорт додасть 40 позицій у GPP Rank</span></a> підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016-го. Із жовтня того ж року до неї приєдналися Канада, Болівія, Непал, Європейський Союз і низка країн ЄС. На той момент угоду ратифікували 72 країни, на які припадає понад 56% викидів парникових газів на планеті.</p><h4><strong>Реакція представників великого бізнесу у США</strong></h4><p>Засновник Tesla і SpaceX <a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Ілон Маск<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a> оголосив про вихід з експертних рад при президенті США Дональді Трампі, назвавши рішення Трампа «поганим для Америки і всього світу»:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">Am departing presidential councils. Climate change is real. Leaving Paris is not good for America or the world.</p><p>— Elon Musk (@elonmusk) <a href="https://twitter.com/elonmusk/status/870369915894546432">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><p>Також про свій вихід з експертних рад при президенті США заявив глава The Walt Disney Company Роберт Ігер:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">As a matter of principle, I&#8217;ve resigned from the President&#8217;s Council over the <a href="https://twitter.com/hashtag/ParisAgreement?src=hash">#ParisAgreement</a> withdrawal.</p><p>— Robert Iger (@RobertIger) <a href="https://twitter.com/RobertIger/status/870413002893254656">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><p>Негативною на рішення президента США була і реакція очільника Facebook <a href="/2017/05/29/zuck-tells/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Марка Цукерберґа<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/18620824_10103748160328451_4582996853759431167_o-300x200.jpg" />CEO Facebook до випускників: «Настав час визначити новий соціальний контракт»</span></a>:</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fzuck%2Fposts%2F10103765754210171" width="500" height="518" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p><h4><strong>Про що говорять у Парижі?</strong></h4><p>Президент Франції запросив вчених із США переїхати у Францію і продовжити свою роботу, зазначивши, що США можуть відвертаються від світу, але його країна не буде відвертатися від Америки та від проблем глобального потепління:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">Statement on the US&#8217; withdrawal from the Paris climate agreements. <a href="https://twitter.com/hashtag/parisagreement?src=hash">#parisagreement</a><a href="https://t.co/T4XOjWZW0Q">https://t.co/T4XOjWZW0Q</a></p><p>— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) <a href="https://twitter.com/EmmanuelMacron/status/870396270829084672">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><h4><strong>А що, якщо ніякого глобального потепління нема?</strong></h4><p>Якщо ви теж не вірите в те, що льодовики тануть, а збільшення викидів в атмосферу руйнує клімат, просто <a href="https://qz.com/963439/a-massive-iceberg-photobombed-ferryland-newfoundland-a-small-canadian-fishing-village/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перегляньте</a> квітневий матеріал від Quartz — знана у всьому світі «алея айсберґів» зазвичай за сезон «пропускає» 687 крижаних брил-велетнів, натомість цьогоріч усього за місяць їх пропливло близько 600. Якщо температура повітря на планеті не росте, чому тоді тисячолітні льодовики почали зменшуватися і розколюватися? Питання риторичне.</p><blockquote class="instagram-media" style="background: #FFF; border: 0; border-radius: 3px; box-shadow: 0 0 1px 0 rgba(0,0,0,0.5),0 1px 10px 0 rgba(0,0,0,0.15); margin: 1px; max-width: 658px; padding: 0; width: calc(100% - 2px);" data-instgrm-captioned="" data-instgrm-version="7"><div style="padding: 8px;"><div style="background: #F8F8F8; line-height: 0; margin-top: 40px; padding: 33.33333333333333% 0; text-align: center; width: 100%;"></div><p style="margin: 8px 0 0 0; padding: 0 4px;"><a style="color: #000; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: normal; line-height: 17px; text-decoration: none; word-wrap: break-word;" href="https://www.instagram.com/p/BS7KWxqludM/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">A majestic visitor from the north. This impressive iceberg has been &#8220;hanging out&#8221; at the historic town of Ferryland most of this week. Hopefully the first of many this season! #ExploreNL #ExploreCanada #Iceberg #Newfoundland #Spring</a></p><p style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px; margin-bottom: 0; margin-top: 8px; overflow: hidden; padding: 8px 0 7px; text-align: center; text-overflow: ellipsis; white-space: nowrap;">A post shared by BirdTheRock Nature Tours (@birdtherocknl) on <time style="font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px;" datetime="2017-04-15T23:27:01+00:00">Apr 15, 2017 at 4:27pm PDT</time></p></div></blockquote><p><script async defer src="//platform.instagram.com/en_US/embeds.js"></script></p><h4><strong>Що робити, якщо ви не еколог та не бізнесмен?</strong></h4><p>Навіть без приєднання до міжнародних угод можна сприяти зменшенню викидів в атмосферу: використовувати напрацювання <a href="/2017/05/26/solargaps-wins/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">стартапів із альтернативної енергетики<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/e4069d4de17554937bf54017c666d7fe_original-300x200.jpg" />«Сонячні» жалюзі з України зібрали $50 тис на Kickstarter</span></a>, контролювати <a href="/2017/05/25/ukr-startups/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">рівень витрат тепла<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/seminar-594125_1280-1-300x200.jpg" />5 українських стартапів, відомих в усьому світі</span></a>, сортувати та розділяти побутове сміття, користуватися <a href="/2017/05/25/electrocars/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">електромобілем<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/car-1209912_1280-300x200.jpg" />Коротка історія електромобілів у світі</span></a> — це початкові кроки, які ви можете почати робити цілком самостійно, бо крок одного —це крок до змін серед сотень (а то й тисяч) людей на нашій планеті. Очільники країн змінюються, президенти можуть бути різними, а Земля у нас — одна, не забувайте про це.</p>

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Вночі за київським часом президент Дональд Трамп оголосив про вихід США із умов Паризької угоди про зміни клімату від 2015 року. Чому ця заява викликала такий резонанс та що варто знати про те, як міжнародна спільнота намагається не занапастити планету через економічне зростання та розвиток промисловості — все це у нашому матеріалі

Президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати виходять із Паризької угоди про клімат. Чому це важливо і викликало таку бурхливу реакцію не лише у науковців, але й у представників бізнесу?
<h4><strong>Що сталося?</strong></h4>
Президент США <a href="https://ecology.unian.ua/ecologyclimate/1954966-tramp-ogolosiv-pro-vihid-ssha-iz-parizkoji-ugodi-po-klimatu.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявив</a>, що Вашингтон почне нові переговори про укладення угоди по клімату — мовляв, економічні умови цієї угоди не є справедливими для США та американської промисловості. На підтримку своїх слів він твердить, що виконання зобов’язань за цією угодою призвело би в США до скорочення 2,7 млн робочих місць до 2025 року — а Зелений кліматичний фонд ООН (GCF), створений для надання допомоги країнам, що розвиваються, взагалі звинуватив у пом'якшенні наслідків зміни клімату та адаптації до них для одних учасників на шкоду іншим, зокрема, що Китай використовує вугілля і забруднює довкілля, але не став платити більше за свої дії. До слова — ще під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що не існує ніякого глобального потепління.
<h4><strong>Як реагує згаданий вище Китай?</strong></h4>
Лідери Євросоюзу і Китай <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/news-40127491" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вирішили випустити</a> спільну заяву на підтримку Паризької хартії, яка, на їхню думку, сьогодні важлива як ніколи — у документі все ті ж аргументи на користь <a href="https://nachasi.com/2017/05/29/energy-jobs/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">альтернативної енергетики</a> не лише як фактору національної безпеки, але й інструменту створення нових робочих місць та сприяння економічному зростанню:

[blockquote_with_author content="Паризька хартія життєво важлива для нашого колективного майбутнього. Важливо також, щоб американське суспільство, як і суспільства інших країн, бізнес-співтовариства, мобілізувалися, щоб зберегти Паризьку хартію як головну гарантію майбутнього наших дітей та онуків"]

Прем'єр Державної ради КНР Лі Кецян заявив, що країна виконає зобов'язання, прописані в Паризькій угоді.
<h4><strong>Що являє собою Паризька угода?</strong></h4>
Паризька угода (фр. L'accord de Paris) — угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Паризька_угода_(2015)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо регулювання</a> заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC в Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Голова конференції Лоран Фабіус, міністр іноземних справ Франції, зазначив, що цей «амбітний і збалансований» план був «історичною поворотною точкою» у меті зменшення темпів глобального потепління. Угода вступила в силу 4 листопада 2016 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов'язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.
<h4><strong>Чи є Україна учасницею цієї угоди?</strong></h4>
Україна підписала Угоду 22 квітня 2016 року у Нью-Йорку, а парламент ратифікував її 14 липня 2016 року. Президент України <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/eu-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Петро Порошенко</a> підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016-го. Із жовтня того ж року до неї приєдналися Канада, Болівія, Непал, Європейський Союз і низка країн ЄС. На той момент угоду ратифікували 72 країни, на які припадає понад 56% викидів парникових газів на планеті.
<h4><strong>Реакція представників великого бізнесу у США</strong></h4>
Засновник Tesla і SpaceX <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ілон Маск</a> оголосив про вихід з експертних рад при президенті США Дональді Трампі, назвавши рішення Трампа «поганим для Америки і всього світу»:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">Am departing presidential councils. Climate change is real. Leaving Paris is not good for America or the world.</p>
— Elon Musk (@elonmusk) <a href="https://twitter.com/elonmusk/status/870369915894546432">June 1, 2017</a></blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>

Також про свій вихід з експертних рад при президенті США заявив глава The Walt Disney Company Роберт Ігер:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">As a matter of principle, I've resigned from the President's Council over the <a href="https://twitter.com/hashtag/ParisAgreement?src=hash">#ParisAgreement</a> withdrawal.</p>
— Robert Iger (@RobertIger) <a href="https://twitter.com/RobertIger/status/870413002893254656">June 1, 2017</a></blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>

Негативною на рішення президента США була і реакція очільника Facebook <a href="https://nachasi.com/2017/05/29/zuck-tells/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Марка Цукерберґа</a>:

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fzuck%2Fposts%2F10103765754210171" width="500" height="518" frameborder="0" scrolling="no"></iframe>
<h4><strong>Про що говорять у Парижі?</strong></h4>
Президент Франції запросив вчених із США переїхати у Францію і продовжити свою роботу, зазначивши, що США можуть відвертаються від світу, але його країна не буде відвертатися від Америки та від проблем глобального потепління:
<blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en">
<p dir="ltr" lang="en">Statement on the US' withdrawal from the Paris climate agreements. <a href="https://twitter.com/hashtag/parisagreement?src=hash">#parisagreement</a><a href="https://t.co/T4XOjWZW0Q">https://t.co/T4XOjWZW0Q</a></p>
— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) <a href="https://twitter.com/EmmanuelMacron/status/870396270829084672">June 1, 2017</a></blockquote>
<script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>
<h4><strong>А що, якщо ніякого глобального потепління нема?</strong></h4>
Якщо ви теж не вірите в те, що льодовики тануть, а збільшення викидів в атмосферу руйнує клімат, просто <a href="https://qz.com/963439/a-massive-iceberg-photobombed-ferryland-newfoundland-a-small-canadian-fishing-village/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перегляньте</a> квітневий матеріал від Quartz — знана у всьому світі «алея айсберґів» зазвичай за сезон «пропускає» 687 крижаних брил-велетнів, натомість цьогоріч усього за місяць їх пропливло близько 600. Якщо температура повітря на планеті не росте, чому тоді тисячолітні льодовики почали зменшуватися і розколюватися? Питання риторичне.
<blockquote class="instagram-media" style="background: #FFF; border: 0; border-radius: 3px; box-shadow: 0 0 1px 0 rgba(0,0,0,0.5),0 1px 10px 0 rgba(0,0,0,0.15); margin: 1px; max-width: 658px; padding: 0; width: calc(100% - 2px);" data-instgrm-captioned="" data-instgrm-version="7">
<div style="padding: 8px;">
<div style="background: #F8F8F8; line-height: 0; margin-top: 40px; padding: 33.33333333333333% 0; text-align: center; width: 100%;"></div>
<p style="margin: 8px 0 0 0; padding: 0 4px;"><a style="color: #000; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: normal; line-height: 17px; text-decoration: none; word-wrap: break-word;" href="https://www.instagram.com/p/BS7KWxqludM/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">A majestic visitor from the north. This impressive iceberg has been "hanging out" at the historic town of Ferryland most of this week. Hopefully the first of many this season! #ExploreNL #ExploreCanada #Iceberg #Newfoundland #Spring</a></p>
<p style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px; margin-bottom: 0; margin-top: 8px; overflow: hidden; padding: 8px 0 7px; text-align: center; text-overflow: ellipsis; white-space: nowrap;">A post shared by BirdTheRock Nature Tours (@birdtherocknl) on <time style="font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px;" datetime="2017-04-15T23:27:01+00:00">Apr 15, 2017 at 4:27pm PDT</time></p>

</div></blockquote>
<script async defer src="//platform.instagram.com/en_US/embeds.js"></script>
<h4><strong>Що робити, якщо ви не еколог та не бізнесмен?</strong></h4>
Навіть без приєднання до міжнародних угод можна сприяти зменшенню викидів в атмосферу: використовувати напрацювання <a href="https://nachasi.com/2017/05/26/solargaps-wins/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">стартапів із альтернативної енергетики</a>, контролювати <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/ukr-startups/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">рівень витрат тепла</a>, сортувати та розділяти побутове сміття, користуватися <a href="https://nachasi.com/2017/05/25/electrocars/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">електромобілем</a> — це початкові кроки, які ви можете почати робити цілком самостійно, бо крок одного —це крок до змін серед сотень (а то й тисяч) людей на нашій планеті. Очільники країн змінюються, президенти можуть бути різними, а Земля у нас — одна, не забувайте про це.

<p>Президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати виходять із Паризької угоди про клімат. Чому це важливо і викликало таку бурхливу реакцію не лише у науковців, але й у представників бізнесу?</p><h4><strong>Що сталося?</strong></h4><p>Президент США <a href="https://ecology.unian.ua/ecologyclimate/1954966-tramp-ogolosiv-pro-vihid-ssha-iz-parizkoji-ugodi-po-klimatu.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявив</a>, що Вашингтон почне нові переговори про укладення угоди по клімату — мовляв, економічні умови цієї угоди не є справедливими для США та американської промисловості. На підтримку своїх слів він твердить, що виконання зобов’язань за цією угодою призвело би в США до скорочення 2,7 млн робочих місць до 2025 року — а Зелений кліматичний фонд ООН (GCF), створений для надання допомоги країнам, що розвиваються, взагалі звинуватив у пом&#8217;якшенні наслідків зміни клімату та адаптації до них для одних учасників на шкоду іншим, зокрема, що Китай використовує вугілля і забруднює довкілля, але не став платити більше за свої дії. До слова — ще під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що не існує ніякого глобального потепління.</p><h4><strong>Як реагує згаданий вище Китай?</strong></h4><p>Лідери Євросоюзу і Китай <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/news-40127491" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вирішили випустити</a> спільну заяву на підтримку Паризької хартії, яка, на їхню думку, сьогодні важлива як ніколи — у документі все ті ж аргументи на користь <a href="/2017/05/29/energy-jobs/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">альтернативної енергетики</a> не лише як фактору національної безпеки, але й інструменту створення нових робочих місць та сприяння економічному зростанню:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Паризька хартія життєво важлива для нашого колективного майбутнього. Важливо також, щоб американське суспільство, як і суспільства інших країн, бізнес-співтовариства, мобілізувалися, щоб зберегти Паризьку хартію як головну гарантію майбутнього наших дітей та онуків</p>			</blockquote><p>Прем&#8217;єр Державної ради КНР Лі Кецян заявив, що країна виконає зобов&#8217;язання, прописані в Паризькій угоді.</p><h4><strong>Що являє собою Паризька угода?</strong></h4><p>Паризька угода (фр. L&#8217;accord de Paris) — угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Паризька_угода_(2015)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо регулювання</a> заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC в Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Голова конференції Лоран Фабіус, міністр іноземних справ Франції, зазначив, що цей «амбітний і збалансований» план був «історичною поворотною точкою» у меті зменшення темпів глобального потепління. Угода вступила в силу 4 листопада 2016 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов&#8217;язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.</p><h4><strong>Чи є Україна учасницею цієї угоди?</strong></h4><p>Україна підписала Угоду 22 квітня 2016 року у Нью-Йорку, а парламент ратифікував її 14 липня 2016 року. Президент України <a href="/2017/05/17/eu-ukr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Петро Порошенко</a> підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016-го. Із жовтня того ж року до неї приєдналися Канада, Болівія, Непал, Європейський Союз і низка країн ЄС. На той момент угоду ратифікували 72 країни, на які припадає понад 56% викидів парникових газів на планеті.</p><h4><strong>Реакція представників великого бізнесу у США</strong></h4><p>Засновник Tesla і SpaceX <a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ілон Маск</a> оголосив про вихід з експертних рад при президенті США Дональді Трампі, назвавши рішення Трампа «поганим для Америки і всього світу»:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">Am departing presidential councils. Climate change is real. Leaving Paris is not good for America or the world.</p><p>— Elon Musk (@elonmusk) <a href="https://twitter.com/elonmusk/status/870369915894546432">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><p>Також про свій вихід з експертних рад при президенті США заявив глава The Walt Disney Company Роберт Ігер:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">As a matter of principle, I&#8217;ve resigned from the President&#8217;s Council over the <a href="https://twitter.com/hashtag/ParisAgreement?src=hash">#ParisAgreement</a> withdrawal.</p><p>— Robert Iger (@RobertIger) <a href="https://twitter.com/RobertIger/status/870413002893254656">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><p>Негативною на рішення президента США була і реакція очільника Facebook <a href="/2017/05/29/zuck-tells/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Марка Цукерберґа</a>:</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fzuck%2Fposts%2F10103765754210171" width="500" height="518" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p><h4><strong>Про що говорять у Парижі?</strong></h4><p>Президент Франції запросив вчених із США переїхати у Францію і продовжити свою роботу, зазначивши, що США можуть відвертаються від світу, але його країна не буде відвертатися від Америки та від проблем глобального потепління:</p><blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"><p dir="ltr" lang="en">Statement on the US&#8217; withdrawal from the Paris climate agreements. <a href="https://twitter.com/hashtag/parisagreement?src=hash">#parisagreement</a><a href="https://t.co/T4XOjWZW0Q">https://t.co/T4XOjWZW0Q</a></p><p>— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) <a href="https://twitter.com/EmmanuelMacron/status/870396270829084672">June 1, 2017</a></p></blockquote><p><script async src="//platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p><h4><strong>А що, якщо ніякого глобального потепління нема?</strong></h4><p>Якщо ви теж не вірите в те, що льодовики тануть, а збільшення викидів в атмосферу руйнує клімат, просто <a href="https://qz.com/963439/a-massive-iceberg-photobombed-ferryland-newfoundland-a-small-canadian-fishing-village/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">перегляньте</a> квітневий матеріал від Quartz — знана у всьому світі «алея айсберґів» зазвичай за сезон «пропускає» 687 крижаних брил-велетнів, натомість цьогоріч усього за місяць їх пропливло близько 600. Якщо температура повітря на планеті не росте, чому тоді тисячолітні льодовики почали зменшуватися і розколюватися? Питання риторичне.</p><blockquote class="instagram-media" style="background: #FFF; border: 0; border-radius: 3px; box-shadow: 0 0 1px 0 rgba(0,0,0,0.5),0 1px 10px 0 rgba(0,0,0,0.15); margin: 1px; max-width: 658px; padding: 0; width: calc(100% - 2px);" data-instgrm-captioned="" data-instgrm-version="7"><div style="padding: 8px;"><div style="background: #F8F8F8; line-height: 0; margin-top: 40px; padding: 33.33333333333333% 0; text-align: center; width: 100%;"></div><p style="margin: 8px 0 0 0; padding: 0 4px;"><a style="color: #000; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: normal; line-height: 17px; text-decoration: none; word-wrap: break-word;" href="https://www.instagram.com/p/BS7KWxqludM/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">A majestic visitor from the north. This impressive iceberg has been &#8220;hanging out&#8221; at the historic town of Ferryland most of this week. Hopefully the first of many this season! #ExploreNL #ExploreCanada #Iceberg #Newfoundland #Spring</a></p><p style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px; margin-bottom: 0; margin-top: 8px; overflow: hidden; padding: 8px 0 7px; text-align: center; text-overflow: ellipsis; white-space: nowrap;">A post shared by BirdTheRock Nature Tours (@birdtherocknl) on <time style="font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px;" datetime="2017-04-15T23:27:01+00:00">Apr 15, 2017 at 4:27pm PDT</time></p></div></blockquote><p><script async defer src="//platform.instagram.com/en_US/embeds.js"></script></p><h4><strong>Що робити, якщо ви не еколог та не бізнесмен?</strong></h4><p>Навіть без приєднання до міжнародних угод можна сприяти зменшенню викидів в атмосферу: використовувати напрацювання <a href="/2017/05/26/solargaps-wins/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">стартапів із альтернативної енергетики</a>, контролювати <a href="/2017/05/25/ukr-startups/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">рівень витрат тепла</a>, сортувати та розділяти побутове сміття, користуватися <a href="/2017/05/25/electrocars/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">електромобілем</a> — це початкові кроки, які ви можете почати робити цілком самостійно, бо крок одного —це крок до змін серед сотень (а то й тисяч) людей на нашій планеті. Очільники країн змінюються, президенти можуть бути різними, а Земля у нас — одна, не забувайте про це.</p>

Паризька угода про клімат — чому про це всі говорять

{:ua}Головне, що варто знати про Паризьку угоду, США та зміни клімату{:}

<p>Хакатон blockchain-розробників називається The Proof-of-Work Competition. Перемогу та чек на $10 тис отримала децентралізована криптобіржа, котра працюватиме із цифровими активами стандарту ERC20. Українці посіли друге місце із проектом QuickBlocks. На часі дізнатися більше про цей стартап.
</p>
<h4><strong>В чому полягає суть українського стартапу, представленого на blockchain-хакатоні в Нью-Йорку</strong></h4>
Запропонований стартап перевіряє стан балансу розумного контракту на криптобіржі. Усе відбувається в режимі реального часу. Перевірка проводиться після передачі кожного блоку в blockchain-ланцюгах. В разі певних порушень чи збоїв всі зацікавлені сторони контракту одразу отримують сповіщення та зупинку контракту. Розробники кажуть, що випадки викрадення криптоактивів з контрактів траплялися раніше і мали затримку у реагуванні на кілька годин. Аби запобігти подібним речам, цей стартап дозволяє заблокувати підозрілу активність за 15 секунд. Команду для реалізації рішення зібрали прямо під час хакатону. Починання зацікавило журі хакатону.

Нагадаємо, нещодавно найпопулярніша криптовалюта Bitcoin <a href="https://nachasi.com/2017/05/19/bitcoin-top/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">вчергове побила<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/bitcoin-2007769_1280-300x200.jpg" />Bitcoin встановив черговий рекорд вартості</span></a> власний рекорд вартості, перетнувши позначку у $2 тис за одиницю, тож перевірка надійності контрактів із криптовалютами на біржах стає все більш затребуваним інструментом. Рекорди цифрова валюта б’є вже не перший раз — проте добратися до позначки у $2 тис біткоїнам <a href="http://www.coindesk.com/price/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вдалося</a> ледь не вперше. Ще в січні 2017 року <a href="https://nachasi.com/2017/04/28/kryptovalyuta-bitcoin-probyla-istorychnyj-maksymum/" class=" with_hint_js">Bitcoin<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/bitcoin-2007769_1280-300x200.jpg" />Криптовалюта Bitcoin пробила історичний максимум</span></a> торгувався на рівні трохи більше $1 тис, а потім відбувся спад курсу. Минулі декілька місяців криптовалюта почала рости в ціні, ріст у порівнянні «рік до року» склав 300%— рік тому, 18-19 травня 2016-го курс складав $453. Ринкова капіталізація криптовалюти сягнула позначки $31 млрд.

<p>Хакатон blockchain-розробників називається The Proof-of-Work Competition. Перемогу та чек на $10 тис отримала децентралізована криптобіржа, котра працюватиме із цифровими активами стандарту ERC20. Українці посіли друге місце із проектом QuickBlocks. На часі дізнатися більше про цей стартап.</p><h4><strong>В чому полягає суть українського стартапу, представленого на blockchain-хакатоні в Нью-Йорку</strong></h4><p>Запропонований стартап перевіряє стан балансу розумного контракту на криптобіржі. Усе відбувається в режимі реального часу. Перевірка проводиться після передачі кожного блоку в blockchain-ланцюгах. В разі певних порушень чи збоїв всі зацікавлені сторони контракту одразу отримують сповіщення та зупинку контракту. Розробники кажуть, що випадки викрадення криптоактивів з контрактів траплялися раніше і мали затримку у реагуванні на кілька годин. Аби запобігти подібним речам, цей стартап дозволяє заблокувати підозрілу активність за 15 секунд. Команду для реалізації рішення зібрали прямо під час хакатону. Починання зацікавило журі хакатону.</p><p>Нагадаємо, нещодавно найпопулярніша криптовалюта Bitcoin <a href="/2017/05/19/bitcoin-top/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">вчергове побила<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/bitcoin-2007769_1280-300x200.jpg" />Bitcoin встановив черговий рекорд вартості</span></a> власний рекорд вартості, перетнувши позначку у $2 тис за одиницю, тож перевірка надійності контрактів із криптовалютами на біржах стає все більш затребуваним інструментом. Рекорди цифрова валюта б’є вже не перший раз — проте добратися до позначки у $2 тис біткоїнам <a href="http://www.coindesk.com/price/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вдалося</a> ледь не вперше. Ще в січні 2017 року <a href="/2017/04/28/kryptovalyuta-bitcoin-probyla-istorychnyj-maksymum/" class=" with_hint_js">Bitcoin<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/bitcoin-2007769_1280-300x200.jpg" />Криптовалюта Bitcoin пробила історичний максимум</span></a> торгувався на рівні трохи більше $1 тис, а потім відбувся спад курсу. Минулі декілька місяців криптовалюта почала рости в ціні, ріст у порівнянні «рік до року» склав 300%— рік тому, 18-19 травня 2016-го курс складав $453. Ринкова капіталізація криптовалюти сягнула позначки $31 млрд.</p>

Минулого тижня у Нью-Йорку відбулася знакова подія для проектів, що працюють із технологією blockchain — конференція Consensus 2017. В її рамках було проведено хакатон, на якому команда з України зуміла посісти зі своїм стартапом друге місце

Хакатон blockchain-розробників називається The Proof-of-Work Competition. Перемогу та чек на $10 тис отримала децентралізована криптобіржа, котра працюватиме із цифровими активами стандарту ERC20. Українці посіли друге місце із проектом QuickBlocks. На часі дізнатися більше про цей стартап.
<h4><strong>В чому полягає суть українського стартапу, представленого на blockchain-хакатоні в Нью-Йорку</strong></h4>
Запропонований стартап перевіряє стан балансу розумного контракту на криптобіржі. Усе відбувається в режимі реального часу. Перевірка проводиться після передачі кожного блоку в blockchain-ланцюгах. В разі певних порушень чи збоїв всі зацікавлені сторони контракту одразу отримують сповіщення та зупинку контракту. Розробники кажуть, що випадки викрадення криптоактивів з контрактів траплялися раніше і мали затримку у реагуванні на кілька годин. Аби запобігти подібним речам, цей стартап дозволяє заблокувати підозрілу активність за 15 секунд. Команду для реалізації рішення зібрали прямо під час хакатону. Починання зацікавило журі хакатону.

Нагадаємо, нещодавно найпопулярніша криптовалюта Bitcoin <a href="https://nachasi.com/2017/05/19/bitcoin-top/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вчергове побила</a> власний рекорд вартості, перетнувши позначку у $2 тис за одиницю, тож перевірка надійності контрактів із криптовалютами на біржах стає все більш затребуваним інструментом. Рекорди цифрова валюта б’є вже не перший раз — проте добратися до позначки у $2 тис біткоїнам <a href="http://www.coindesk.com/price/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вдалося</a> ледь не вперше. Ще в січні 2017 року <a href="https://nachasi.com/2017/04/28/kryptovalyuta-bitcoin-probyla-istorychnyj-maksymum/">Bitcoin</a> торгувався на рівні трохи більше $1 тис, а потім відбувся спад курсу. Минулі декілька місяців криптовалюта почала рости в ціні, ріст у порівнянні «рік до року» склав 300%— рік тому, 18-19 травня 2016-го курс складав $453. Ринкова капіталізація криптовалюти сягнула позначки $31 млрд.

<p>Хакатон blockchain-розробників називається The Proof-of-Work Competition. Перемогу та чек на $10 тис отримала децентралізована криптобіржа, котра працюватиме із цифровими активами стандарту ERC20. Українці посіли друге місце із проектом QuickBlocks. На часі дізнатися більше про цей стартап.</p><h4><strong>В чому полягає суть українського стартапу, представленого на blockchain-хакатоні в Нью-Йорку</strong></h4><p>Запропонований стартап перевіряє стан балансу розумного контракту на криптобіржі. Усе відбувається в режимі реального часу. Перевірка проводиться після передачі кожного блоку в blockchain-ланцюгах. В разі певних порушень чи збоїв всі зацікавлені сторони контракту одразу отримують сповіщення та зупинку контракту. Розробники кажуть, що випадки викрадення криптоактивів з контрактів траплялися раніше і мали затримку у реагуванні на кілька годин. Аби запобігти подібним речам, цей стартап дозволяє заблокувати підозрілу активність за 15 секунд. Команду для реалізації рішення зібрали прямо під час хакатону. Починання зацікавило журі хакатону.</p><p>Нагадаємо, нещодавно найпопулярніша криптовалюта Bitcoin <a href="/2017/05/19/bitcoin-top/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вчергове побила</a> власний рекорд вартості, перетнувши позначку у $2 тис за одиницю, тож перевірка надійності контрактів із криптовалютами на біржах стає все більш затребуваним інструментом. Рекорди цифрова валюта б’є вже не перший раз — проте добратися до позначки у $2 тис біткоїнам <a href="http://www.coindesk.com/price/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вдалося</a> ледь не вперше. Ще в січні 2017 року <a href="/2017/04/28/kryptovalyuta-bitcoin-probyla-istorychnyj-maksymum/">Bitcoin</a> торгувався на рівні трохи більше $1 тис, а потім відбувся спад курсу. Минулі декілька місяців криптовалюта почала рости в ціні, ріст у порівнянні «рік до року» склав 300%— рік тому, 18-19 травня 2016-го курс складав $453. Ринкова капіталізація криптовалюти сягнула позначки $31 млрд.</p>

Український стартап посів друге місце на міжнародному blockchain-хакатоні

{:ua}Яке рішення для blockchain-сервісів пропонує новий український стартап?{:}

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Поки в українських школах лунав останній дзвінок, а університети запускали сесію перед літніми канікулами, очільник найбільшої соціальної мережі світу нарешті отримав свій диплом Гарварду — і виступив перед випускниками 2017 року. Колись цю промову включать до підручників, а поки що ми пропонуємо вам адаптований переклад виступу Марка Цукерберґа українською

CEO Facebook до випускників: «Настав час визначити новий соціальний контракт»

{:ua}Промова CEO Facebook перед випускниками Гарварду{:}

Фонд Boustany Foundation пропонує стипендію для навчання на програмі MBA Гарвардського університету в сумі $90 тис — студентів набирають раз на 2 роки, тривалість навчання складає 2 роки

Освітні можливості відкриті для українських студентів будь-яких вишів, котрі хочуть здобути освіту міжнародного зразка за напрямком адміністрування бізнесу. На часі дізнатися про можливості отримання MBA за кордоном у одному із найпрестижніших вишів планети.
<h4><strong>Хто може претендувати на стипендію за цією програмою</strong></h4>
Стипендію можуть отримати кандидати, які:
<ul>
 	<li>є перспективними студентами з відмінною академічною успішністю;</li>
 	<li>мають підтвердження про зарахування на програму;</li>
</ul>
<h4><strong>Що потрібно для подання заявки</strong></h4>
Для отримання стипендії аплікантам потрібно відправити перелік документів за адресою admissions@boustany-foundation.org:
<ul>
 	<li>копію CV з фотографією;</li>
 	<li>результати тесту GMAT;</li>
 	<li>лист, який підтверджує зарахування на програму MBA у Гарвардський університет.</li>
</ul>
<h4><strong>Додаткові умови</strong></h4>
Успішні кандидати будуть запрошені на співбесіду. Стипендіати повинні будуть пройти неоплачуване стажування протягом 2-х місяців у організації Boustany Foundation. Організатори оплатять транспортні витрати і проживання.

<p>Освітні можливості відкриті для українських студентів будь-яких вишів, котрі хочуть здобути освіту міжнародного зразка за напрямком адміністрування бізнесу. На часі дізнатися про можливості отримання MBA за кордоном у одному із найпрестижніших вишів планети.</p><h4><strong>Хто може претендувати на стипендію за цією програмою</strong></h4><p>Стипендію можуть отримати кандидати, які:</p><ul><li>є перспективними студентами з відмінною академічною успішністю;</li><li>мають підтвердження про зарахування на програму;</li></ul><h4><strong>Що потрібно для подання заявки</strong></h4><p>Для отримання стипендії аплікантам потрібно відправити перелік документів за адресою admissions@boustany-foundation.org:</p><ul><li>копію CV з фотографією;</li><li>результати тесту GMAT;</li><li>лист, який підтверджує зарахування на програму MBA у Гарвардський університет.</li></ul><h4><strong>Додаткові умови</strong></h4><p>Успішні кандидати будуть запрошені на співбесіду. Стипендіати повинні будуть пройти неоплачуване стажування протягом 2-х місяців у організації Boustany Foundation. Організатори оплатять транспортні витрати і проживання.</p>

Українців запрошують податися на MBA-стипендію у Гарвард

{:ua}Хто може претендувати на спеціальну стипендіальну програму? Дізнавайтеся більше про те, як можна здобути MBA в одному із найпрестижніших вишів планети{:}

<p>Найбільший вплив на формування «правил гри» в інтернет-просторі має низка великих американських корпорацій — Facebook, Google, Apple. Тож усе, що відбувається у сфері регулювання мережі і може позначитися на згаданих компаніях, цікаво й в інших частинах світу. Президент Дональд Трамп — людина бізнесу і гучних заяв — пропонує укріпити принципи вільного ринку в мережі і дати свободу приватним підприємствам.

Однак принципи вільного ринку у цьому контексті можуть зашкодити. Останнім часом нове керівництво Федеральної Комісії з питань зв'язку не має бажання втручатися в діяльність телекомунікаційного бізнесу США. Невдовзі ця структура проголосує за кінцеву версію «Довідки запропонованих правил регулювання». Документ із такою назвою остаточно змінить правила щодо мережевого нейтралітету. Попередня версія їх була ухвалена 2015 року.
</p>
<h4><strong>Що таке мережевий нейтралітет?</strong></h4>
Мережевий нейтралітет — принцип, згідно з яким провайдери телекомунікаційних послуг не надають перевагу постачальникам контенту у порівнянні з іншими. Іншими словами, провайдер не може заблокувати доступ до одних сайтів і надати сприятливіші умови іншим. Схожий принцип діяв і в епоху винайдення телеграфу. Тоді було погоджено, що телеграми відправляють та доставляють однаково, на рівних умовах, незалежно від технічного способу доставки. Мережа вважалась «нейтральною від початку до кінця».
<h4><strong>Кому вигідний мережевий нейтралітет?</strong></h4>
Передусім звичайні користувачі зацікавлені в тому, щоб у Мережі панував нейтралітет. Лише у такий спосіб буде збережене його право отримувати широкий спектр інформації з різних джерел. Він також вигідний невеликим компаніям, особливо крихітним стартапам, які мають велике бажання будувати бізнес в інтернеті, але мають малі шанси конкурувати з комерційними гігантами щодо ціни, якості та швидкості на перших порах та просто-напросто не зможуть собі «придбати» трафік.

[blockquote_with_author content="Правила нейтралітету від 2015 року, прийняті у США, забороняють провайдерам надавати привілеї тим чи іншим сайтам в інтернеті"]

Прихильники нейтралітету виправдовують цю схему, пояснюючи, що провайдери, незалежно від розміру та свободи ринку, зобов'язані лише надавати доступ до цього ринку, а не формувати його.

Для великого бізнесу мережевий нейтралітет — це радше перепона для заробітку. Компанії за таких умов не мають можливості стягувати плату з сайтів за надання їм пріотитеного доступу у своїй мережі. Схожий принцип діє під час відбору телеканалів для пакетів різних кабельних операторів. Нове керівництво Федеральної Комісії з питань зв'язку США стало на бік бізнесу у цьому питанні — і має намір фактично зруйнувати поняття мережевого нейтралітету, дозволяючи американським провайдерам надавати перевагу певному трафіку так, як заманеться. З такими правилами вони зможуть цілком законно заповнити ваш канал зв'язку, скажімо, такими сервісами, як YouTube чи Netflix, — а частка усіх інших налічуватиме лише декілька відсотків.

<img class="aligncenter size-full wp-image-2735" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_139552548_m-2015.jpg" alt="" width="1000" height="667"><h4><strong>Чи можна подолати негативні тенденції?</strong></h4>
Для того, щоби не допустити ескалації публічного невдоволення, керівник Федеральної Комісії з питань зв'язку США <a href="https://www.fcc.gov/document/public-notice-filing-comments-restoring-internet-freedom">ініціював</a> публічне обговорення проекту пропозицій щодо регулювання. Документ зібрав понад мільйон коментарів. Наразі розпочнеться процедура надання офіційних відповідей з боку відповідних державних структур. Після завершення цього процесу, Федеральна Комісія ухвалить остаточне рішення нібито з урахуванням думки населення.
<h4><strong>Чи довго триватиме розгляд?</strong></h4>
В залежності від складності теми, що розглядається, розгляд може тривати від 2 до 6 місяців. Проте сам очільник комісії у коментарі дав зрозуміти, що <a href="https://www.fcc.gov/document/chairman-pai-speech-future-internet-regulation">знає</a>, яким буде результат.
<h4><strong>Хто ще бореться за збереження net-нейтралітету?</strong></h4>
Паралельно в інтернеті <a href="https://www.battleforthenet.com">розгортається</a> рух активістів, які намагаються відстояти нейтралітет в інтернеті. Вони порівнюють ситуацію з тією, що панує на ринку телевізійних послуг. «Кабельні оператори відомі своїми високими цінами та слабким сервісом. Чимало рейтингів показують, що це — найненависніші компанії в Америці. Тепер вони (великі компанії — <em>прим.ред.</em>) атакують інтернет — свого єдиного конкурента і єдину альтернативу, — пропонуючи стягувати плату з сайтів та призупиняти доступ до тих, які відмовлятимуться платити,» — зазначено на сайті ініціативи.

Активісти переконані: якщо компанії, котрі прагнуть врегулювання, отримають перемогу, інтернет ніколи не буде таким, як раніше. Тож їхній рецепт – атакувати відповідні відомства коментарями та скаргами на вияв протесту і домогтися перегляду рішення, яке вже фактично прийняте.
<h4><strong>Чому ця тема цікава для України?</strong></h4>
Для більшості українських користувачів дискусія довкола net-нейтралітету видається чимось далеким. Втім, маючи приклад власного <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/rus-services-banned/" class=" with_hint_js">регулювання доступу до певних сайтів<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/blur-1853305_1280-300x200.jpg" />VK.ru, Ok.ru, «Яндекс» та Mail.ru заблокують в Україні на 3 роки</span></a>, ми можемо співставити кроки закордонних урядів та з’ясувати, як регулювання може відобразитися на користувачах різних країн. Також не варто забувати, що перерозподіл світового трафіку та активності глобальних сервісів (більшість із яких розташовано та створено у Сполучених Штатах) неминуче вплине й на українського користувача інтернету.

<p>Найбільший вплив на формування «правил гри» в інтернет-просторі має низка великих американських корпорацій — Facebook, Google, Apple. Тож усе, що відбувається у сфері регулювання мережі і може позначитися на згаданих компаніях, цікаво й в інших частинах світу. Президент Дональд Трамп — людина бізнесу і гучних заяв — пропонує укріпити принципи вільного ринку в мережі і дати свободу приватним підприємствам.</p><p>Однак принципи вільного ринку у цьому контексті можуть зашкодити. Останнім часом нове керівництво Федеральної Комісії з питань зв&#8217;язку не має бажання втручатися в діяльність телекомунікаційного бізнесу США. Невдовзі ця структура проголосує за кінцеву версію «Довідки запропонованих правил регулювання». Документ із такою назвою остаточно змінить правила щодо мережевого нейтралітету. Попередня версія їх була ухвалена 2015 року.</p><h4><strong>Що таке мережевий нейтралітет?</strong></h4><p>Мережевий нейтралітет — принцип, згідно з яким провайдери телекомунікаційних послуг не надають перевагу постачальникам контенту у порівнянні з іншими. Іншими словами, провайдер не може заблокувати доступ до одних сайтів і надати сприятливіші умови іншим. Схожий принцип діяв і в епоху винайдення телеграфу. Тоді було погоджено, що телеграми відправляють та доставляють однаково, на рівних умовах, незалежно від технічного способу доставки. Мережа вважалась «нейтральною від початку до кінця».</p><h4><strong>Кому вигідний мережевий нейтралітет?</strong></h4><p>Передусім звичайні користувачі зацікавлені в тому, щоб у Мережі панував нейтралітет. Лише у такий спосіб буде збережене його право отримувати широкий спектр інформації з різних джерел. Він також вигідний невеликим компаніям, особливо крихітним стартапам, які мають велике бажання будувати бізнес в інтернеті, але мають малі шанси конкурувати з комерційними гігантами щодо ціни, якості та швидкості на перших порах та просто-напросто не зможуть собі «придбати» трафік.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Правила нейтралітету від 2015 року, прийняті у США, забороняють провайдерам надавати привілеї тим чи іншим сайтам в інтернеті</p>			</blockquote><p>Прихильники нейтралітету виправдовують цю схему, пояснюючи, що провайдери, незалежно від розміру та свободи ринку, зобов&#8217;язані лише надавати доступ до цього ринку, а не формувати його.</p><p>Для великого бізнесу мережевий нейтралітет — це радше перепона для заробітку. Компанії за таких умов не мають можливості стягувати плату з сайтів за надання їм пріотитеного доступу у своїй мережі. Схожий принцип діє під час відбору телеканалів для пакетів різних кабельних операторів. Нове керівництво Федеральної Комісії з питань зв&#8217;язку США стало на бік бізнесу у цьому питанні — і має намір фактично зруйнувати поняття мережевого нейтралітету, дозволяючи американським провайдерам надавати перевагу певному трафіку так, як заманеться. З такими правилами вони зможуть цілком законно заповнити ваш канал зв&#8217;язку, скажімо, такими сервісами, як YouTube чи Netflix, — а частка усіх інших налічуватиме лише декілька відсотків.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-2735" src="/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_139552548_m-2015.jpg" alt="" width="1000" height="667" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_139552548_m-2015.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_139552548_m-2015-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_139552548_m-2015-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_139552548_m-2015-650x434.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_139552548_m-2015-600x400.jpg 600w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /></p><h4><strong>Чи можна подолати негативні тенденції?</strong></h4><p>Для того, щоби не допустити ескалації публічного невдоволення, керівник Федеральної Комісії з питань зв&#8217;язку США <a href="https://www.fcc.gov/document/public-notice-filing-comments-restoring-internet-freedom">ініціював</a> публічне обговорення проекту пропозицій щодо регулювання. Документ зібрав понад мільйон коментарів. Наразі розпочнеться процедура надання офіційних відповідей з боку відповідних державних структур. Після завершення цього процесу, Федеральна Комісія ухвалить остаточне рішення нібито з урахуванням думки населення.</p><h4><strong>Чи довго триватиме розгляд?</strong></h4><p>В залежності від складності теми, що розглядається, розгляд може тривати від 2 до 6 місяців. Проте сам очільник комісії у коментарі дав зрозуміти, що <a href="https://www.fcc.gov/document/chairman-pai-speech-future-internet-regulation">знає</a>, яким буде результат.</p><h4><strong>Хто ще бореться за збереження net-нейтралітету?</strong></h4><p>Паралельно в інтернеті <a href="https://www.battleforthenet.com">розгортається</a> рух активістів, які намагаються відстояти нейтралітет в інтернеті. Вони порівнюють ситуацію з тією, що панує на ринку телевізійних послуг. «Кабельні оператори відомі своїми високими цінами та слабким сервісом. Чимало рейтингів показують, що це — найненависніші компанії в Америці. Тепер вони (великі компанії — <em>прим.ред.</em>) атакують інтернет — свого єдиного конкурента і єдину альтернативу, — пропонуючи стягувати плату з сайтів та призупиняти доступ до тих, які відмовлятимуться платити,» — зазначено на сайті ініціативи.</p><p>Активісти переконані: якщо компанії, котрі прагнуть врегулювання, отримають перемогу, інтернет ніколи не буде таким, як раніше. Тож їхній рецепт – атакувати відповідні відомства коментарями та скаргами на вияв протесту і домогтися перегляду рішення, яке вже фактично прийняте.</p><h4><strong>Чому ця тема цікава для України?</strong></h4><p>Для більшості українських користувачів дискусія довкола net-нейтралітету видається чимось далеким. Втім, маючи приклад власного <a href="/2017/05/16/rus-services-banned/" class=" with_hint_js">регулювання доступу до певних сайтів<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/blur-1853305_1280-300x200.jpg" />VK.ru, Ok.ru, «Яндекс» та Mail.ru заблокують в Україні на 3 роки</span></a>, ми можемо співставити кроки закордонних урядів та з’ясувати, як регулювання може відобразитися на користувачах різних країн. Також не варто забувати, що перерозподіл світового трафіку та активності глобальних сервісів (більшість із яких розташовано та створено у Сполучених Штатах) неминуче вплине й на українського користувача інтернету.</p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Над США нависла загроза втрати вільного інтернету. Адміністрація Трампа намагається ухвалити правила, які дадуть «зелене світло» для регулювання — і найбільше виграють від цього великі корпорації, які контролюють інтернет не лише у Штатах. Які зміни відбуваються?

Найбільший вплив на формування «правил гри» в інтернет-просторі має низка великих американських корпорацій — Facebook, Google, Apple. Тож усе, що відбувається у сфері регулювання мережі і може позначитися на згаданих компаніях, цікаво й в інших частинах світу. Президент Дональд Трамп — людина бізнесу і гучних заяв — пропонує укріпити принципи вільного ринку в мережі і дати свободу приватним підприємствам.

Однак принципи вільного ринку у цьому контексті можуть зашкодити. Останнім часом нове керівництво Федеральної Комісії з питань зв'язку не має бажання втручатися в діяльність телекомунікаційного бізнесу США. Невдовзі ця структура проголосує за кінцеву версію «Довідки запропонованих правил регулювання». Документ із такою назвою остаточно змінить правила щодо мережевого нейтралітету. Попередня версія їх була ухвалена 2015 року.
<h4><strong>Що таке мережевий нейтралітет?</strong></h4>
Мережевий нейтралітет — принцип, згідно з яким провайдери телекомунікаційних послуг не надають перевагу постачальникам контенту у порівнянні з іншими. Іншими словами, провайдер не може заблокувати доступ до одних сайтів і надати сприятливіші умови іншим. Схожий принцип діяв і в епоху винайдення телеграфу. Тоді було погоджено, що телеграми відправляють та доставляють однаково, на рівних умовах, незалежно від технічного способу доставки. Мережа вважалась «нейтральною від початку до кінця».
<h4><strong>Кому вигідний мережевий нейтралітет?</strong></h4>
Передусім звичайні користувачі зацікавлені в тому, щоб у Мережі панував нейтралітет. Лише у такий спосіб буде збережене його право отримувати широкий спектр інформації з різних джерел. Він також вигідний невеликим компаніям, особливо крихітним стартапам, які мають велике бажання будувати бізнес в інтернеті, але мають малі шанси конкурувати з комерційними гігантами щодо ціни, якості та швидкості на перших порах та просто-напросто не зможуть собі «придбати» трафік.

[blockquote_with_author content="Правила нейтралітету від 2015 року, прийняті у США, забороняють провайдерам надавати привілеї тим чи іншим сайтам в інтернеті"]

Прихильники нейтралітету виправдовують цю схему, пояснюючи, що провайдери, незалежно від розміру та свободи ринку, зобов'язані лише надавати доступ до цього ринку, а не формувати його.

Для великого бізнесу мережевий нейтралітет — це радше перепона для заробітку. Компанії за таких умов не мають можливості стягувати плату з сайтів за надання їм пріотитеного доступу у своїй мережі. Схожий принцип діє під час відбору телеканалів для пакетів різних кабельних операторів. Нове керівництво Федеральної Комісії з питань зв'язку США стало на бік бізнесу у цьому питанні — і має намір фактично зруйнувати поняття мережевого нейтралітету, дозволяючи американським провайдерам надавати перевагу певному трафіку так, як заманеться. З такими правилами вони зможуть цілком законно заповнити ваш канал зв'язку, скажімо, такими сервісами, як YouTube чи Netflix, — а частка усіх інших налічуватиме лише декілька відсотків.

<img class="aligncenter size-full wp-image-2735" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_139552548_m-2015.jpg" alt="" width="1000" height="667" />
<h4><strong>Чи можна подолати негативні тенденції?</strong></h4>
Для того, щоби не допустити ескалації публічного невдоволення, керівник Федеральної Комісії з питань зв'язку США <a href="https://www.fcc.gov/document/public-notice-filing-comments-restoring-internet-freedom">ініціював</a> публічне обговорення проекту пропозицій щодо регулювання. Документ зібрав понад мільйон коментарів. Наразі розпочнеться процедура надання офіційних відповідей з боку відповідних державних структур. Після завершення цього процесу, Федеральна Комісія ухвалить остаточне рішення нібито з урахуванням думки населення.
<h4><strong>Чи довго триватиме розгляд?</strong></h4>
В залежності від складності теми, що розглядається, розгляд може тривати від 2 до 6 місяців. Проте сам очільник комісії у коментарі дав зрозуміти, що <a href="https://www.fcc.gov/document/chairman-pai-speech-future-internet-regulation">знає</a>, яким буде результат.
<h4><strong>Хто ще бореться за збереження net-нейтралітету?</strong></h4>
Паралельно в інтернеті <a href="https://www.battleforthenet.com">розгортається</a> рух активістів, які намагаються відстояти нейтралітет в інтернеті. Вони порівнюють ситуацію з тією, що панує на ринку телевізійних послуг. «Кабельні оператори відомі своїми високими цінами та слабким сервісом. Чимало рейтингів показують, що це — найненависніші компанії в Америці. Тепер вони (великі компанії — <em>прим.ред.</em>) атакують інтернет — свого єдиного конкурента і єдину альтернативу, — пропонуючи стягувати плату з сайтів та призупиняти доступ до тих, які відмовлятимуться платити,» — зазначено на сайті ініціативи.

Активісти переконані: якщо компанії, котрі прагнуть врегулювання, отримають перемогу, інтернет ніколи не буде таким, як раніше. Тож їхній рецепт – атакувати відповідні відомства коментарями та скаргами на вияв протесту і домогтися перегляду рішення, яке вже фактично прийняте.
<h4><strong>Чому ця тема цікава для України?</strong></h4>
Для більшості українських користувачів дискусія довкола net-нейтралітету видається чимось далеким. Втім, маючи приклад власного <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/rus-services-banned/">регулювання доступу до певних сайтів</a>, ми можемо співставити кроки закордонних урядів та з’ясувати, як регулювання може відобразитися на користувачах різних країн. Також не варто забувати, що перерозподіл світового трафіку та активності глобальних сервісів (більшість із яких розташовано та створено у Сполучених Штатах) неминуче вплине й на українського користувача інтернету.

<p>Найбільший вплив на формування «правил гри» в інтернет-просторі має низка великих американських корпорацій — Facebook, Google, Apple. Тож усе, що відбувається у сфері регулювання мережі і може позначитися на згаданих компаніях, цікаво й в інших частинах світу. Президент Дональд Трамп — людина бізнесу і гучних заяв — пропонує укріпити принципи вільного ринку в мережі і дати свободу приватним підприємствам.</p><p>Однак принципи вільного ринку у цьому контексті можуть зашкодити. Останнім часом нове керівництво Федеральної Комісії з питань зв&#8217;язку не має бажання втручатися в діяльність телекомунікаційного бізнесу США. Невдовзі ця структура проголосує за кінцеву версію «Довідки запропонованих правил регулювання». Документ із такою назвою остаточно змінить правила щодо мережевого нейтралітету. Попередня версія їх була ухвалена 2015 року.</p><h4><strong>Що таке мережевий нейтралітет?</strong></h4><p>Мережевий нейтралітет — принцип, згідно з яким провайдери телекомунікаційних послуг не надають перевагу постачальникам контенту у порівнянні з іншими. Іншими словами, провайдер не може заблокувати доступ до одних сайтів і надати сприятливіші умови іншим. Схожий принцип діяв і в епоху винайдення телеграфу. Тоді було погоджено, що телеграми відправляють та доставляють однаково, на рівних умовах, незалежно від технічного способу доставки. Мережа вважалась «нейтральною від початку до кінця».</p><h4><strong>Кому вигідний мережевий нейтралітет?</strong></h4><p>Передусім звичайні користувачі зацікавлені в тому, щоб у Мережі панував нейтралітет. Лише у такий спосіб буде збережене його право отримувати широкий спектр інформації з різних джерел. Він також вигідний невеликим компаніям, особливо крихітним стартапам, які мають велике бажання будувати бізнес в інтернеті, але мають малі шанси конкурувати з комерційними гігантами щодо ціни, якості та швидкості на перших порах та просто-напросто не зможуть собі «придбати» трафік.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Правила нейтралітету від 2015 року, прийняті у США, забороняють провайдерам надавати привілеї тим чи іншим сайтам в інтернеті</p>			</blockquote><p>Прихильники нейтралітету виправдовують цю схему, пояснюючи, що провайдери, незалежно від розміру та свободи ринку, зобов&#8217;язані лише надавати доступ до цього ринку, а не формувати його.</p><p>Для великого бізнесу мережевий нейтралітет — це радше перепона для заробітку. Компанії за таких умов не мають можливості стягувати плату з сайтів за надання їм пріотитеного доступу у своїй мережі. Схожий принцип діє під час відбору телеканалів для пакетів різних кабельних операторів. Нове керівництво Федеральної Комісії з питань зв&#8217;язку США стало на бік бізнесу у цьому питанні — і має намір фактично зруйнувати поняття мережевого нейтралітету, дозволяючи американським провайдерам надавати перевагу певному трафіку так, як заманеться. З такими правилами вони зможуть цілком законно заповнити ваш канал зв&#8217;язку, скажімо, такими сервісами, як YouTube чи Netflix, — а частка усіх інших налічуватиме лише декілька відсотків.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-2735" src="/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_139552548_m-2015.jpg" alt="" width="1000" height="667" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_139552548_m-2015.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_139552548_m-2015-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_139552548_m-2015-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_139552548_m-2015-650x434.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/Depositphotos_139552548_m-2015-600x400.jpg 600w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /></p><h4><strong>Чи можна подолати негативні тенденції?</strong></h4><p>Для того, щоби не допустити ескалації публічного невдоволення, керівник Федеральної Комісії з питань зв&#8217;язку США <a href="https://www.fcc.gov/document/public-notice-filing-comments-restoring-internet-freedom">ініціював</a> публічне обговорення проекту пропозицій щодо регулювання. Документ зібрав понад мільйон коментарів. Наразі розпочнеться процедура надання офіційних відповідей з боку відповідних державних структур. Після завершення цього процесу, Федеральна Комісія ухвалить остаточне рішення нібито з урахуванням думки населення.</p><h4><strong>Чи довго триватиме розгляд?</strong></h4><p>В залежності від складності теми, що розглядається, розгляд може тривати від 2 до 6 місяців. Проте сам очільник комісії у коментарі дав зрозуміти, що <a href="https://www.fcc.gov/document/chairman-pai-speech-future-internet-regulation">знає</a>, яким буде результат.</p><h4><strong>Хто ще бореться за збереження net-нейтралітету?</strong></h4><p>Паралельно в інтернеті <a href="https://www.battleforthenet.com">розгортається</a> рух активістів, які намагаються відстояти нейтралітет в інтернеті. Вони порівнюють ситуацію з тією, що панує на ринку телевізійних послуг. «Кабельні оператори відомі своїми високими цінами та слабким сервісом. Чимало рейтингів показують, що це — найненависніші компанії в Америці. Тепер вони (великі компанії — <em>прим.ред.</em>) атакують інтернет — свого єдиного конкурента і єдину альтернативу, — пропонуючи стягувати плату з сайтів та призупиняти доступ до тих, які відмовлятимуться платити,» — зазначено на сайті ініціативи.</p><p>Активісти переконані: якщо компанії, котрі прагнуть врегулювання, отримають перемогу, інтернет ніколи не буде таким, як раніше. Тож їхній рецепт – атакувати відповідні відомства коментарями та скаргами на вияв протесту і домогтися перегляду рішення, яке вже фактично прийняте.</p><h4><strong>Чому ця тема цікава для України?</strong></h4><p>Для більшості українських користувачів дискусія довкола net-нейтралітету видається чимось далеким. Втім, маючи приклад власного <a href="/2017/05/16/rus-services-banned/">регулювання доступу до певних сайтів</a>, ми можемо співставити кроки закордонних урядів та з’ясувати, як регулювання може відобразитися на користувачах різних країн. Також не варто забувати, що перерозподіл світового трафіку та активності глобальних сервісів (більшість із яких розташовано та створено у Сполучених Штатах) неминуче вплине й на українського користувача інтернету.</p>

Що варто знати про інтернет-нейтралітет та його регулювання

{:ua}Що варто знати про правила та зміни інтернет-нейтралітету та законодавчі зміни?{:}

Світове англійське слово 2017 року – truth («правда»). Які ще слова потрапили у список важливих за версією Global Language Monitor і як змінюється динаміка вживання слів у медіа?

The Global Language Monitor (GLM) оголосила «правду» (англ. truth) словом 2017 року. GLM також назвала Світовим англійським словом 2016 року не слово, а фотографію: світлину 5-річного Омрана Дакнееша, що сидить у «швидкій», очікуючи на надання медичної допомоги після бомбування сирійського міста Алеппо — це зображення облетіло усі світові ЗМІ.
<h4><strong>ТОП-10 слів 2017 року і чому їх обрали</strong></h4>
Окрім «правди», до списку найважливіших слів у ЗМІ цьогоріч Glonal Language Monitor також включив такі слова та терміни:
<ul>
 	<li>Truth – правда: «давайте дивитися правді у вічі». Йдеться про правду або її відсутність.</li>
 	<li>Narrative – наратив (оповідь): наративи заміщають факти у політиці.</li>
 	<li>#Resist – протистояти: від лат. resistere – займати позицію.</li>
 	<li>Brexit – Брекзит: неологізм від англ. British Exit, що позначає процес виходу Великобританії з Європейського Союзу.</li>
 	<li>Bigly – великий: значного розміру, числа, кількості, ступеня або масштабу.</li>
 	<li>Nuclear Option– крайні заходи (фразеологізм): у Сенаті США, наприклад, таким терміном називають дозвіл підтвердження різних політичних призначенців простою більшістю голосів.</li>
 	<li>Nuclear Option (NK) – ядерний вибір: застосування ядерної зброї з будь-якої сторони у нинішньому протистоянні Північної Кореї.</li>
 	<li>MOAB – «мати усіх бомб»: зброя під назвою GBU-43/B Massive Ordnance Air Blast, що була створена США у 2003 році і вперше випробувана на практиці у 2017-му.</li>
 	<li>Dumpster Fire – «підпал смітника» (дослівно), цілковита катастрофа (фразеологізм): фраза найкраще відображає суспільний дискурс та завдання року.</li>
 	<li>Latinx – «латинос»: неологізм, що означає людину будь-якої статі, яка родом із Латинської Америки, але проживає у США.</li>
</ul>
<h4><strong>Як цей рейтинг слів відображає суспільні настрої</strong></h4>
«Протягом останніх 18 місяців, світ мови у промислово розвинених країнах Західного світу відображав сум’яття, яке запанувало у чималій кількості держав та суспільних систем упродовж 2016 року. Частково цей стан панує і в 2017-му — проте не варто вважати, що світ цілком занурився у безлад,» — наголошує Пол Пеєк, президент і головний аналітик The Global Language Monitor.

На графіках від GLM наведено частоту цитування низки слів, що стали найбільш популярними у медіа та соцмережах протягом 2016 року — а також порівняння із найпопулярнішими словами між 1940 роком та теперішнім часом:

[caption id="attachment_1853" align="aligncenter" width="587"]<img class="wp-image-1853 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.32-PM.png" alt="" width="587" height="244" /> «Правда» перемагає все негативне[/caption]

А ось порівняння вживаності слів «правда» і «брехня» за період між 1940 та 2000 роками:

<img class="aligncenter size-full wp-image-1854" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.01-PM.png" alt="" width="598" height="227" />

Цікаво, що 2009 GLM назвала «Twitter» словом року не тільки як феномен соціальних медіа, але в якості потенційної інформаційної зброї — слушність цієї оцінки згодом підтвердилася під час так званої «Арабської весни» та кампанії Дональда Трампа.

<p>The Global Language Monitor (GLM) оголосила «правду» (англ. truth) словом 2017 року. GLM також назвала Світовим англійським словом 2016 року не слово, а фотографію: світлину 5-річного Омрана Дакнееша, що сидить у «швидкій», очікуючи на надання медичної допомоги після бомбування сирійського міста Алеппо — це зображення облетіло усі світові ЗМІ.</p><h4><strong>ТОП-10 слів 2017 року і чому їх обрали</strong></h4><p>Окрім «правди», до списку найважливіших слів у ЗМІ цьогоріч Glonal Language Monitor також включив такі слова та терміни:</p><ul><li>Truth – правда: «давайте дивитися правді у вічі». Йдеться про правду або її відсутність.</li><li>Narrative – наратив (оповідь): наративи заміщають факти у політиці.</li><li>#Resist – протистояти: від лат. resistere – займати позицію.</li><li>Brexit – Брекзит: неологізм від англ. British Exit, що позначає процес виходу Великобританії з Європейського Союзу.</li><li>Bigly – великий: значного розміру, числа, кількості, ступеня або масштабу.</li><li>Nuclear Option– крайні заходи (фразеологізм): у Сенаті США, наприклад, таким терміном називають дозвіл підтвердження різних політичних призначенців простою більшістю голосів.</li><li>Nuclear Option (NK) – ядерний вибір: застосування ядерної зброї з будь-якої сторони у нинішньому протистоянні Північної Кореї.</li><li>MOAB – «мати усіх бомб»: зброя під назвою GBU-43/B Massive Ordnance Air Blast, що була створена США у 2003 році і вперше випробувана на практиці у 2017-му.</li><li>Dumpster Fire – «підпал смітника» (дослівно), цілковита катастрофа (фразеологізм): фраза найкраще відображає суспільний дискурс та завдання року.</li><li>Latinx – «латинос»: неологізм, що означає людину будь-якої статі, яка родом із Латинської Америки, але проживає у США.</li></ul><h4><strong>Як цей рейтинг слів відображає суспільні настрої</strong></h4><p>«Протягом останніх 18 місяців, світ мови у промислово розвинених країнах Західного світу відображав сум’яття, яке запанувало у чималій кількості держав та суспільних систем упродовж 2016 року. Частково цей стан панує і в 2017-му — проте не варто вважати, що світ цілком занурився у безлад,» — наголошує Пол Пеєк, президент і головний аналітик The Global Language Monitor.</p><p>На графіках від GLM наведено частоту цитування низки слів, що стали найбільш популярними у медіа та соцмережах протягом 2016 року — а також порівняння із найпопулярнішими словами між 1940 роком та теперішнім часом:</p><div id="attachment_1853" style="width: 597px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-1853" loading="lazy" class="wp-image-1853 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.32-PM.png" alt="" width="587" height="244" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.32-PM.png 587w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.32-PM-300x125.png 300w" sizes="(max-width: 587px) 100vw, 587px" /><p id="caption-attachment-1853" class="wp-caption-text">«Правда» перемагає все негативне</p></div><p>А ось порівняння вживаності слів «правда» і «брехня» за період між 1940 та 2000 роками:</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-1854" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.01-PM.png" alt="" width="598" height="227" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.01-PM.png 598w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-10-at-12.08.01-PM-300x114.png 300w" sizes="(max-width: 598px) 100vw, 598px" /></p><p>Цікаво, що 2009 GLM назвала «Twitter» словом року не тільки як феномен соціальних медіа, але в якості потенційної інформаційної зброї — слушність цієї оцінки згодом підтвердилася під час так званої «Арабської весни» та кампанії Дональда Трампа.</p>

Визначене найважливіше слово 2017 року

{:ua}Яке слово обрали найважливішим представники Global Language Monitor?{:}

Польща підписала контракт на поставку зрідженого газу зі США — перший корабель чекають у червні. Ця поставка стане першою для американських газових компаній у Північну Європу

У середині червня 2017 року до терміналу ім. президента Лєха Качинського у Свіноуйсті прибуде перший вантажний корабель з американським зрідженим газом. Польська компанія PGNiG підписала контракт на поставку блакитного палива з компанією Chenniere Energy. На часі дізнатися більше про закордонний газ для Польщі — і чому це важливо.
<h4><strong>Коли і за яких умов було укладено угоду</strong></h4>
Угоду про альтернативне постачання блакитного палива було укладено у Лондоні. Її важливість полягає у тому, що це буде перша поставка американського зрідженого газу в Північну Європу з території Сполучених Штатів. Про підписання контракту повідомив голова кабінету президента Польщі, який перебуває у Вашингтоні. Міністр Кшиштоф Щерський представив угоду на поставку зрідженого газу зі США як частину стратегії збільшення енергетичної безпеки Польщі:

[blockquote_with_author content="Нині ми здійснили дуже серйозний крок на шляху до диверсифікації поставок газу в Польщу»]
<h4><strong>Чи стануть поставки регулярними</strong></h4>
Віце-президент PGNiG сказав, що це буде спотова або короткотермінова поставка, однак він сподівається на серію поставок зрідженого блакитного палива зі Сполучених Штатів Америки. Мацєй Возняк підкреслив, що угоду підписано на добрих, вигідних умовах, але ціну і обсяги закуповуваного природного газу із Північної Америки не розкрив. Возняк додав, що PGNiG реалізує політику диверсифікації поставок газу в Польщу. Він нагадав, що ця сировина імпортується в країну також із Катару. Усі ці заходи спрямовані на зменшення залежності Польщі від постачання енергоносіїв та палива з країн колишнього СНД.

<p>У середині червня 2017 року до терміналу ім. президента Лєха Качинського у Свіноуйсті прибуде перший вантажний корабель з американським зрідженим газом. Польська компанія PGNiG підписала контракт на поставку блакитного палива з компанією Chenniere Energy. На часі дізнатися більше про закордонний газ для Польщі — і чому це важливо.</p><h4><strong>Коли і за яких умов було укладено угоду</strong></h4><p>Угоду про альтернативне постачання блакитного палива було укладено у Лондоні. Її важливість полягає у тому, що це буде перша поставка американського зрідженого газу в Північну Європу з території Сполучених Штатів. Про підписання контракту повідомив голова кабінету президента Польщі, який перебуває у Вашингтоні. Міністр Кшиштоф Щерський представив угоду на поставку зрідженого газу зі США як частину стратегії збільшення енергетичної безпеки Польщі:</p><h4><strong>Чи стануть поставки регулярними</strong></h4><p>Віце-президент PGNiG сказав, що це буде спотова або короткотермінова поставка, однак він сподівається на серію поставок зрідженого блакитного палива зі Сполучених Штатів Америки. Мацєй Возняк підкреслив, що угоду підписано на добрих, вигідних умовах, але ціну і обсяги закуповуваного природного газу із Північної Америки не розкрив. Возняк додав, що PGNiG реалізує політику диверсифікації поставок газу в Польщу. Він нагадав, що ця сировина імпортується в країну також із Катару. Усі ці заходи спрямовані на зменшення залежності Польщі від постачання енергоносіїв та палива з країн колишнього СНД.</p>

Із червня 2017 року Польща отримуватиме зріджений газ із США

{:ua}Газ із США — крок до диверсифікації джерел палива з боку польського уряду{:}

#США