<p>Японський уряд надасть допомогу для створення систем утилізації та зберігання відходів. Як зазначив віце-прем'єр-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, Мінрегіон співпрацюватиме із урядом Японії у рамках реалізації проектів поводження з відходами. На часі дізнатися більше про це.


</p>
<h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4>
Проект дозволить Києву за рахунок підтримки уряду Японії реалізувати низку проектів. Для робіт нададуть бюджет із залучених кредитних коштів, за рахунок державної підтримки через ДФРР і місцевого бюджету. Кінцева мета — реалізувати проекти щодо реконструкції другої черги каналізаційного колектору в місті, дюкерів через річку Дніпро. Планують також модернізувати Бортницьку станцію аерації. Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Шігекі Сумі підтвердив готовність уряду Японії надавати підтримку Україні через систему ООН.

У 2018 році Японія планує виділити $4 млн на реалізацію усіх згаданих вище ініціатив в Україні. Вони імплементовані ООН та відповідними агенціями. Фінансова допомога надаватиметься в рамках 7 проектів системи ООН в Україні:
<ul>
<li>Міжнародною організацією з міграції (МОМ),</li>
 	<li>Програмою розвитку ООН (ПРООН),</li>
 	<li>Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН),</li>
 	<li>Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ),</li>
 	<li>Управлінням ООН з обслуговування проектів (ЮНОПС) та Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ).</li>
</ul>
Нагадаємо, що Японія <a href="https://nachasi.com/2018/02/19/yaponiya-nadala-ukrayini-1-86-mlrd/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надала<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/japan-2218788_1920-300x200.jpg" />Японія надала Україні $1,86 млрд гуманітарної допомоги</span></a> Україні $1,86 млрд гуманітарної допомоги. Вона використовується на впровадження різних проектів, пов’язаних із інфраструктурою та соціальним забезпеченням.

<p>Японський уряд надасть допомогу для створення систем утилізації та зберігання відходів. Як зазначив віце-прем&#8217;єр-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, Мінрегіон співпрацюватиме із урядом Японії у рамках реалізації проектів поводження з відходами. На часі дізнатися більше про це.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4><p>Проект дозволить Києву за рахунок підтримки уряду Японії реалізувати низку проектів. Для робіт нададуть бюджет із залучених кредитних коштів, за рахунок державної підтримки через ДФРР і місцевого бюджету. Кінцева мета — реалізувати проекти щодо реконструкції другої черги каналізаційного колектору в місті, дюкерів через річку Дніпро. Планують також модернізувати Бортницьку станцію аерації. Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Шігекі Сумі підтвердив готовність уряду Японії надавати підтримку Україні через систему ООН.</p><p>У 2018 році Японія планує виділити $4 млн на реалізацію усіх згаданих вище ініціатив в Україні. Вони імплементовані ООН та відповідними агенціями. Фінансова допомога надаватиметься в рамках 7 проектів системи ООН в Україні:</p><ul><li>Міжнародною організацією з міграції (МОМ),</li><li>Програмою розвитку ООН (ПРООН),</li><li>Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН),</li><li>Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ),</li><li>Управлінням ООН з обслуговування проектів (ЮНОПС) та Всесвітньою організацією охорони здоров&#8217;я (ВООЗ).</li></ul><p>Нагадаємо, що Японія <a href="/2018/02/19/yaponiya-nadala-ukrayini-1-86-mlrd/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">надала<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/japan-2218788_1920-300x200.jpg" />Японія надала Україні $1,86 млрд гуманітарної допомоги</span></a> Україні $1,86 млрд гуманітарної допомоги. Вона використовується на впровадження різних проектів, пов’язаних із інфраструктурою та соціальним забезпеченням.</p>

Новини

Уряд Японії допоможе Києву, Дніпру і Харкову реалізувати проекти з поводження зі сміттям. З 21 лютого у трьох обласних центрах працюватиме місія Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA)

Японський уряд надасть допомогу для створення систем утилізації та зберігання відходів. Як зазначив віце-прем'єр-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, Мінрегіон співпрацюватиме із урядом Японії у рамках реалізації проектів поводження з відходами. На часі дізнатися більше про це.


<h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4>
Проект дозволить Києву за рахунок підтримки уряду Японії реалізувати низку проектів. Для робіт нададуть бюджет із залучених кредитних коштів, за рахунок державної підтримки через ДФРР і місцевого бюджету. Кінцева мета — реалізувати проекти щодо реконструкції другої черги каналізаційного колектору в місті, дюкерів через річку Дніпро. Планують також модернізувати Бортницьку станцію аерації. Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Шігекі Сумі підтвердив готовність уряду Японії надавати підтримку Україні через систему ООН.

У 2018 році Японія планує виділити $4 млн на реалізацію усіх згаданих вище ініціатив в Україні. Вони імплементовані ООН та відповідними агенціями. Фінансова допомога надаватиметься в рамках 7 проектів системи ООН в Україні:
<ul>
 	<li>Міжнародною організацією з міграції (МОМ),</li>
 	<li>Програмою розвитку ООН (ПРООН),</li>
 	<li>Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН),</li>
 	<li>Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ),</li>
 	<li>Управлінням ООН з обслуговування проектів (ЮНОПС) та Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ).</li>
</ul>
Нагадаємо, що Японія <a href="https://nachasi.com/2018/02/19/yaponiya-nadala-ukrayini-1-86-mlrd/" target="_blank" rel="noopener">надала</a> Україні $1,86 млрд гуманітарної допомоги. Вона використовується на впровадження різних проектів, пов’язаних із інфраструктурою та соціальним забезпеченням.

<p>Японський уряд надасть допомогу для створення систем утилізації та зберігання відходів. Як зазначив віце-прем&#8217;єр-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, Мінрегіон співпрацюватиме із урядом Японії у рамках реалізації проектів поводження з відходами. На часі дізнатися більше про це.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект </strong></h4><p>Проект дозволить Києву за рахунок підтримки уряду Японії реалізувати низку проектів. Для робіт нададуть бюджет із залучених кредитних коштів, за рахунок державної підтримки через ДФРР і місцевого бюджету. Кінцева мета — реалізувати проекти щодо реконструкції другої черги каналізаційного колектору в місті, дюкерів через річку Дніпро. Планують також модернізувати Бортницьку станцію аерації. Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Шігекі Сумі підтвердив готовність уряду Японії надавати підтримку Україні через систему ООН.</p><p>У 2018 році Японія планує виділити $4 млн на реалізацію усіх згаданих вище ініціатив в Україні. Вони імплементовані ООН та відповідними агенціями. Фінансова допомога надаватиметься в рамках 7 проектів системи ООН в Україні:</p><ul><li>Міжнародною організацією з міграції (МОМ),</li><li>Програмою розвитку ООН (ПРООН),</li><li>Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН),</li><li>Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ),</li><li>Управлінням ООН з обслуговування проектів (ЮНОПС) та Всесвітньою організацією охорони здоров&#8217;я (ВООЗ).</li></ul><p>Нагадаємо, що Японія <a href="/2018/02/19/yaponiya-nadala-ukrayini-1-86-mlrd/" target="_blank" rel="noopener">надала</a> Україні $1,86 млрд гуманітарної допомоги. Вона використовується на впровадження різних проектів, пов’язаних із інфраструктурою та соціальним забезпеченням.</p>

Японія допоможе українським містам поводитися із відходами

{:ua}Японія розпочинає реалізацію кількох проектів у трьох містах України: йдеться про поводження із відходами. Скільки це коштуватиме?{:}

<p>Один такий контейнер коштує 8 тис грн. Такі еко-бокси абсолютно безпечні: всередині вони мають герметичне покриття, що не дозволить отруйним речовинам потрапити на зовні.


</p>
<h4><strong>Де знайти еко-бокси</strong></h4>
Встановлена також система скочування, яка не дасть лампі розбитися. Спеціальні контейнери з’явились у приміщеннях міської ради, центрах надання адміністративних послуг, а також будівлях колишньої Шевченківської і Першотравневої районних рад та у приміщеннях комунальних підприємств. Використані люмінесцентні лампи краще викидати в упаковках, щоби вони не билися. У майбутньому у Чернівцях планують встановлювати дещо простіші контейнери. У приміщеннях ЖКГ хочуть ставити еко-бокси вартістю по 2 тис грн кожен. У житлових будинках їх монтувати поки не будуть.

Нагадаємо, що у Києві <a href="https://nachasi.com/2017/12/13/kontejnery-dlya-utylizatsiyi-batarejok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">встановлять<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/wheelie-bin-2270582_1280-300x200.jpg" />У столиці встановлять контейнери для батарейок</span></a> контейнери для утилізації батарейок та ламп. Комунальники вже узгодили місця в Києві, де розташовуватимуться контейнери для небезпечних відходів. За словами представника комунального підприємства «Київкомунсервіс» Ігоря Мороза, для вивезення небезпечного сміття вже також придбали спеціальне авто. Реалізують проект вже на початку 2018 року.

<p>Один такий контейнер коштує 8 тис грн. Такі еко-бокси абсолютно безпечні: всередині вони мають герметичне покриття, що не дозволить отруйним речовинам потрапити на зовні.</p><p></p><h4><strong>Де знайти еко-бокси</strong></h4><p>Встановлена також система скочування, яка не дасть лампі розбитися. Спеціальні контейнери з’явились у приміщеннях міської ради, центрах надання адміністративних послуг, а також будівлях колишньої Шевченківської і Першотравневої районних рад та у приміщеннях комунальних підприємств. Використані люмінесцентні лампи краще викидати в упаковках, щоби вони не билися. У майбутньому у Чернівцях планують встановлювати дещо простіші контейнери. У приміщеннях ЖКГ хочуть ставити еко-бокси вартістю по 2 тис грн кожен. У житлових будинках їх монтувати поки не будуть.</p><p>Нагадаємо, що у Києві <a href="/2017/12/13/kontejnery-dlya-utylizatsiyi-batarejok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">встановлять<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/wheelie-bin-2270582_1280-300x200.jpg" />У столиці встановлять контейнери для батарейок</span></a> контейнери для утилізації батарейок та ламп. Комунальники вже узгодили місця в Києві, де розташовуватимуться контейнери для небезпечних відходів. За словами представника комунального підприємства «Київкомунсервіс» Ігоря Мороза, для вивезення небезпечного сміття вже також придбали спеціальне авто. Реалізують проект вже на початку 2018 року.</p>

У Чернівцях встановили 13 еко-боксів для збирання і зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп та елементів живлення

&nbsp;

Один такий контейнер коштує 8 тис грн. Такі еко-бокси абсолютно безпечні: всередині вони мають герметичне покриття, що не дозволить отруйним речовинам потрапити на зовні.


<h4><strong>Де знайти еко-бокси</strong></h4>
Встановлена також система скочування, яка не дасть лампі розбитися. Спеціальні контейнери з’явились у приміщеннях міської ради, центрах надання адміністративних послуг, а також будівлях колишньої Шевченківської і Першотравневої районних рад та у приміщеннях комунальних підприємств. Використані люмінесцентні лампи краще викидати в упаковках, щоби вони не билися. У майбутньому у Чернівцях планують встановлювати дещо простіші контейнери. У приміщеннях ЖКГ хочуть ставити еко-бокси вартістю по 2 тис грн кожен. У житлових будинках їх монтувати поки не будуть.

Нагадаємо, що у Києві <a href="https://nachasi.com/2017/12/13/kontejnery-dlya-utylizatsiyi-batarejok/" target="_blank" rel="noopener">встановлять</a> контейнери для утилізації батарейок та ламп. Комунальники вже узгодили місця в Києві, де розташовуватимуться контейнери для небезпечних відходів. За словами представника комунального підприємства «Київкомунсервіс» Ігоря Мороза, для вивезення небезпечного сміття вже також придбали спеціальне авто. Реалізують проект вже на початку 2018 року.

<p>Один такий контейнер коштує 8 тис грн. Такі еко-бокси абсолютно безпечні: всередині вони мають герметичне покриття, що не дозволить отруйним речовинам потрапити на зовні.</p><p></p><h4><strong>Де знайти еко-бокси</strong></h4><p>Встановлена також система скочування, яка не дасть лампі розбитися. Спеціальні контейнери з’явились у приміщеннях міської ради, центрах надання адміністративних послуг, а також будівлях колишньої Шевченківської і Першотравневої районних рад та у приміщеннях комунальних підприємств. Використані люмінесцентні лампи краще викидати в упаковках, щоби вони не билися. У майбутньому у Чернівцях планують встановлювати дещо простіші контейнери. У приміщеннях ЖКГ хочуть ставити еко-бокси вартістю по 2 тис грн кожен. У житлових будинках їх монтувати поки не будуть.</p><p>Нагадаємо, що у Києві <a href="/2017/12/13/kontejnery-dlya-utylizatsiyi-batarejok/" target="_blank" rel="noopener">встановлять</a> контейнери для утилізації батарейок та ламп. Комунальники вже узгодили місця в Києві, де розташовуватимуться контейнери для небезпечних відходів. За словами представника комунального підприємства «Київкомунсервіс» Ігоря Мороза, для вивезення небезпечного сміття вже також придбали спеціальне авто. Реалізують проект вже на початку 2018 року.</p>

У Чернівцях встановили еко-бокси для використаних батарейок

{:ua}Нові еко-бокси встановили у Чернівцях: туди містяни зможуть приносити використані лампи та батарейки. Де саме розташовуються бокси?{:}

<p>Розробник впевнений, що поверхня океану може набагато швидше «очистити себе» від сміття. Він пропонує використовувати силу течій для вирішення цього завдання.


</p>
<h4><strong>Як працює механізм очищення океану</strong></h4>
Ідея полягає в тому, аби розмістити в океані величезні «плавучі пастки». Вони мають форму літери U. Автономні «пастки» для збору сміття довжиною в 1-2 км мають бути прив’язані до якорів, що розташовані на глибині 600 м. Ці споруди діють як пересувна берегова лінія для «відлову» сміття, яке приносить океанічна течія. Така «лінія» здатна перехоплювати сміття завдяки потужним течіям. Одночасно надводні поплавки завдяки якірному кріпленню рухаються повільніше, ніж пластикові відходи на поверхні океанів. Вантажні човни зможуть регулярно відвозити сміття, що скупчилося у таких пастках, на берег. Там «виловлені» відходи можна буде утилізувати або сортувати та відправляти на переробку на спеціальних заводах.

На реалізацію проекту вже зібрано понад €20 млн. ідею очистити океани світу завдяки такому технологічному рішенню також підтримали низка великих компаній, підприємців та представники уряду Нідерландів.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про сингапурський стартап, котрий <a href="https://nachasi.com/2017/12/04/selo-na-vodi-u-2020-rotsi-pobuduye-singapurskyj-startap/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">побудує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/img1-300x200.jpg" />Сингапурський стартап до 2020 року побудує село в океані</span></a> плавуче село поблизу Таїті. Поселення буде розташовуватися просто посеред океану. Заплановано, що у селі на воді житиме приблизно 300 мешканців. До берега від штучно створеного поселення буде відстань у 1 км. Розташовуватиметься це незвичне плавуче село на кораловому рифі.

<p>Розробник впевнений, що поверхня океану може набагато швидше «очистити себе» від сміття. Він пропонує використовувати силу течій для вирішення цього завдання.</p><p></p><h4><strong>Як працює механізм очищення океану</strong></h4><p>Ідея полягає в тому, аби розмістити в океані величезні «плавучі пастки». Вони мають форму літери U. Автономні «пастки» для збору сміття довжиною в 1-2 км мають бути прив’язані до якорів, що розташовані на глибині 600 м. Ці споруди діють як пересувна берегова лінія для «відлову» сміття, яке приносить океанічна течія. Така «лінія» здатна перехоплювати сміття завдяки потужним течіям. Одночасно надводні поплавки завдяки якірному кріпленню рухаються повільніше, ніж пластикові відходи на поверхні океанів. Вантажні човни зможуть регулярно відвозити сміття, що скупчилося у таких пастках, на берег. Там «виловлені» відходи можна буде утилізувати або сортувати та відправляти на переробку на спеціальних заводах.</p><p>На реалізацію проекту вже зібрано понад €20 млн. ідею очистити океани світу завдяки такому технологічному рішенню також підтримали низка великих компаній, підприємців та представники уряду Нідерландів.</p><p>Нагадаємо, раніше ми повідомляли про сингапурський стартап, котрий <a href="/2017/12/04/selo-na-vodi-u-2020-rotsi-pobuduye-singapurskyj-startap/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">побудує<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/img1-300x200.jpg" />Сингапурський стартап до 2020 року побудує село в океані</span></a> плавуче село поблизу Таїті. Поселення буде розташовуватися просто посеред океану. Заплановано, що у селі на воді житиме приблизно 300 мешканців. До берега від штучно створеного поселення буде відстань у 1 км. Розташовуватиметься це незвичне плавуче село на кораловому рифі.</p>

23-річний Боян Слат із Нідерландів презентував новаторський план із очищення океану від сміття. Проект має назву Ocean Cleanup. Раніше ця розробка потрапила до 25 найкращих винаходів за версією журналу Time

Розробник впевнений, що поверхня океану може набагато швидше «очистити себе» від сміття. Він пропонує використовувати силу течій для вирішення цього завдання.


<h4><strong>Як працює механізм очищення океану</strong></h4>
Ідея полягає в тому, аби розмістити в океані величезні «плавучі пастки». Вони мають форму літери U. Автономні «пастки» для збору сміття довжиною в 1-2 км мають бути прив’язані до якорів, що розташовані на глибині 600 м. Ці споруди діють як пересувна берегова лінія для «відлову» сміття, яке приносить океанічна течія. Така «лінія» здатна перехоплювати сміття завдяки потужним течіям. Одночасно надводні поплавки завдяки якірному кріпленню рухаються повільніше, ніж пластикові відходи на поверхні океанів. Вантажні човни зможуть регулярно відвозити сміття, що скупчилося у таких пастках, на берег. Там «виловлені» відходи можна буде утилізувати або сортувати та відправляти на переробку на спеціальних заводах.

На реалізацію проекту вже зібрано понад €20 млн. ідею очистити океани світу завдяки такому технологічному рішенню також підтримали низка великих компаній, підприємців та представники уряду Нідерландів.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про сингапурський стартап, котрий <a href="https://nachasi.com/2017/12/04/selo-na-vodi-u-2020-rotsi-pobuduye-singapurskyj-startap/" target="_blank" rel="noopener">побудує</a> плавуче село поблизу Таїті. Поселення буде розташовуватися просто посеред океану. Заплановано, що у селі на воді житиме приблизно 300 мешканців. До берега від штучно створеного поселення буде відстань у 1 км. Розташовуватиметься це незвичне плавуче село на кораловому рифі.

<p>Розробник впевнений, що поверхня океану може набагато швидше «очистити себе» від сміття. Він пропонує використовувати силу течій для вирішення цього завдання.</p><p></p><h4><strong>Як працює механізм очищення океану</strong></h4><p>Ідея полягає в тому, аби розмістити в океані величезні «плавучі пастки». Вони мають форму літери U. Автономні «пастки» для збору сміття довжиною в 1-2 км мають бути прив’язані до якорів, що розташовані на глибині 600 м. Ці споруди діють як пересувна берегова лінія для «відлову» сміття, яке приносить океанічна течія. Така «лінія» здатна перехоплювати сміття завдяки потужним течіям. Одночасно надводні поплавки завдяки якірному кріпленню рухаються повільніше, ніж пластикові відходи на поверхні океанів. Вантажні човни зможуть регулярно відвозити сміття, що скупчилося у таких пастках, на берег. Там «виловлені» відходи можна буде утилізувати або сортувати та відправляти на переробку на спеціальних заводах.</p><p>На реалізацію проекту вже зібрано понад €20 млн. ідею очистити океани світу завдяки такому технологічному рішенню також підтримали низка великих компаній, підприємців та представники уряду Нідерландів.</p><p>Нагадаємо, раніше ми повідомляли про сингапурський стартап, котрий <a href="/2017/12/04/selo-na-vodi-u-2020-rotsi-pobuduye-singapurskyj-startap/" target="_blank" rel="noopener">побудує</a> плавуче село поблизу Таїті. Поселення буде розташовуватися просто посеред океану. Заплановано, що у селі на воді житиме приблизно 300 мешканців. До берега від штучно створеного поселення буде відстань у 1 км. Розташовуватиметься це незвичне плавуче село на кораловому рифі.</p>

У Нідерландах запропоновано систему очищення океану

{:ua}Нідерландський розробник представив свій підхід до того, як можна зробити простори океану чистими{:}

<p>Переробка сміття — одне із ключвових завдань для українських міст. Особливо це стосується мегаполісів. Американській інвестор має намір допомогти із запровадженням нових сміттєпереробних технологій поблизу Києва. Завод протягом року зможе опрацювати 100 тис тонн сміття. На часі дізнатися більше про цей проект.


</p>
<h4><strong>Скільки коштів інвестують у завод та коли запускатимуть</strong></h4>
Орієнтовна вартість будівництва заводу, в який вкладе кошти інвестор із Сполучених Штатів, складає $200 млн. За попереднім прогнозом, запуск підприємства відбудеться до 2020 року. Сміття на новий завод буде звозитися із сусідніх районів Київської області — Баришівського, Березанського, — а також із самої столиці. Тверді відходи будуть спалювати при температурі 800-1200°. Потім цю енергію переводитимуть в електрику. Таким чином переробка сміття матиме ще й позитивний ефект для української енергетичної системи.

Вироблену таким чином електроенергію продаватимуть для споживачів за так званим «зеленим тарифом». Затрати на процес переробки сміття на зводі фінансуватимуться американським інвестором із його власної ініціативи, кажуть сторони угоди.

Нагадаємо, раніше ми інформували вас, що у 2017 році стало відомо про намір уряду <a href="https://nachasi.com/2017/11/15/v-ukrayini-pobuduyut-800-smittyepererobnyh-zavodiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">побудувати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/igor-ovsyannykov-252351-300x200.jpg" />В Україні побудують 800 сміттєпереробних заводів</span></a> 800 сміттєпереробних заводів на території нашої держави. Нові потужності перероблятимуть вторинну сировину, утилізуватимуть та компостуватимуть біологічні відходи.

<p>Переробка сміття — одне із ключвових завдань для українських міст. Особливо це стосується мегаполісів. Американській інвестор має намір допомогти із запровадженням нових сміттєпереробних технологій поблизу Києва. Завод протягом року зможе опрацювати 100 тис тонн сміття. На часі дізнатися більше про цей проект.</p><p></p><h4><strong>Скільки коштів інвестують у завод та коли запускатимуть</strong></h4><p>Орієнтовна вартість будівництва заводу, в який вкладе кошти інвестор із Сполучених Штатів, складає $200 млн. За попереднім прогнозом, запуск підприємства відбудеться до 2020 року. Сміття на новий завод буде звозитися із сусідніх районів Київської області — Баришівського, Березанського, — а також із самої столиці. Тверді відходи будуть спалювати при температурі 800-1200°. Потім цю енергію переводитимуть в електрику. Таким чином переробка сміття матиме ще й позитивний ефект для української енергетичної системи.</p><p>Вироблену таким чином електроенергію продаватимуть для споживачів за так званим «зеленим тарифом». Затрати на процес переробки сміття на зводі фінансуватимуться американським інвестором із його власної ініціативи, кажуть сторони угоди.</p><p>Нагадаємо, раніше ми інформували вас, що у 2017 році стало відомо про намір уряду <a href="/2017/11/15/v-ukrayini-pobuduyut-800-smittyepererobnyh-zavodiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">побудувати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/igor-ovsyannykov-252351-300x200.jpg" />В Україні побудують 800 сміттєпереробних заводів</span></a> 800 сміттєпереробних заводів на території нашої держави. Нові потужності перероблятимуть вторинну сировину, утилізуватимуть та компостуватимуть біологічні відходи.</p>

Міська влада Борисполя уклала меморандум із американським інвестором щодо будівництва сміттєпереробного заводу

&nbsp;

Переробка сміття — одне із ключвових завдань для українських міст. Особливо це стосується мегаполісів. Американській інвестор має намір допомогти із запровадженням нових сміттєпереробних технологій поблизу Києва. Завод протягом року зможе опрацювати 100 тис тонн сміття. На часі дізнатися більше про цей проект.


<h4><strong>Скільки коштів інвестують у завод та коли запускатимуть</strong></h4>
Орієнтовна вартість будівництва заводу, в який вкладе кошти інвестор із Сполучених Штатів, складає $200 млн. За попереднім прогнозом, запуск підприємства відбудеться до 2020 року. Сміття на новий завод буде звозитися із сусідніх районів Київської області — Баришівського, Березанського, — а також із самої столиці. Тверді відходи будуть спалювати при температурі 800-1200°. Потім цю енергію переводитимуть в електрику. Таким чином переробка сміття матиме ще й позитивний ефект для української енергетичної системи.

Вироблену таким чином електроенергію продаватимуть для споживачів за так званим «зеленим тарифом». Затрати на процес переробки сміття на зводі фінансуватимуться американським інвестором із його власної ініціативи, кажуть сторони угоди.

Нагадаємо, раніше ми інформували вас, що у 2017 році стало відомо про намір уряду <a href="https://nachasi.com/2017/11/15/v-ukrayini-pobuduyut-800-smittyepererobnyh-zavodiv/" target="_blank" rel="noopener">побудувати</a> 800 сміттєпереробних заводів на території нашої держави. Нові потужності перероблятимуть вторинну сировину, утилізуватимуть та компостуватимуть біологічні відходи.

<p>Переробка сміття — одне із ключвових завдань для українських міст. Особливо це стосується мегаполісів. Американській інвестор має намір допомогти із запровадженням нових сміттєпереробних технологій поблизу Києва. Завод протягом року зможе опрацювати 100 тис тонн сміття. На часі дізнатися більше про цей проект.</p><p></p><h4><strong>Скільки коштів інвестують у завод та коли запускатимуть</strong></h4><p>Орієнтовна вартість будівництва заводу, в який вкладе кошти інвестор із Сполучених Штатів, складає $200 млн. За попереднім прогнозом, запуск підприємства відбудеться до 2020 року. Сміття на новий завод буде звозитися із сусідніх районів Київської області — Баришівського, Березанського, — а також із самої столиці. Тверді відходи будуть спалювати при температурі 800-1200°. Потім цю енергію переводитимуть в електрику. Таким чином переробка сміття матиме ще й позитивний ефект для української енергетичної системи.</p><p>Вироблену таким чином електроенергію продаватимуть для споживачів за так званим «зеленим тарифом». Затрати на процес переробки сміття на зводі фінансуватимуться американським інвестором із його власної ініціативи, кажуть сторони угоди.</p><p>Нагадаємо, раніше ми інформували вас, що у 2017 році стало відомо про намір уряду <a href="/2017/11/15/v-ukrayini-pobuduyut-800-smittyepererobnyh-zavodiv/" target="_blank" rel="noopener">побудувати</a> 800 сміттєпереробних заводів на території нашої держави. Нові потужності перероблятимуть вторинну сировину, утилізуватимуть та компостуватимуть біологічні відходи.</p>

США інвестують у сміттєпереробний завод у Борисполі

{:ua}Сміттєпереробний завод у Борисполі: хто фінансує, якою буде потужність новоствореного підприємства та що відбуватиметься зі сміттям на заводі?{:}

<p>Київрада затвердила план заходів для будівництва чотирьох центрів переробки сміття, рекультивацію полігону №5 та технічного переоснащення сміттєспалювального заводу «Енергія».


</p>
<h4><strong>Що вирішить будівництво центрів переробки сміття</strong></h4>
Це крок на шляху до вирішення проблеми відходів, яких за рік у  Києві накопичується 1,2 млн тонн. Про це заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За його словами, частина пунктів уже виконується або виконана. Очікується також проведення конкурсу на визначення перевізників твердих побутових відходів. Буде також перший в Україні конкурс на визначення організацій, що займатимуться створенням потужностей та забезпечуватимуть переробку відходів. Конкурс буде проведений за стандартами, критеріями та правилами, які сьогодні запроваджують Європейський банк реконструкції та розвитку, міжнародні фінансові корпорації, а також Європейський інвестиційний банк. У планах київської влади також — удосконалення системи роздільного збору сміття, зокрема, шляхом збільшення кількості контейнерів та автомобілів для вивезення роздільних відходів.

Нагадаємо, що Київ також готовий <a href="https://nachasi.com/2017/12/19/kyyiv-vidmovlyayetsya-vid-polietylenu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відмовитися<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/tomato-934921_1280-300x200.jpg" />Київ відмовиться від поліетиленових пакетів</span></a> від поліетиленових пакетів у  торгівлі та супермаркетах.

<p>Київрада затвердила план заходів для будівництва чотирьох центрів переробки сміття, рекультивацію полігону №5 та технічного переоснащення сміттєспалювального заводу «Енергія».</p><p></p><h4><strong>Що вирішить будівництво центрів переробки сміття</strong></h4><p>Це крок на шляху до вирішення проблеми відходів, яких за рік у  Києві накопичується 1,2 млн тонн. Про це заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За його словами, частина пунктів уже виконується або виконана. Очікується також проведення конкурсу на визначення перевізників твердих побутових відходів. Буде також перший в Україні конкурс на визначення організацій, що займатимуться створенням потужностей та забезпечуватимуть переробку відходів. Конкурс буде проведений за стандартами, критеріями та правилами, які сьогодні запроваджують Європейський банк реконструкції та розвитку, міжнародні фінансові корпорації, а також Європейський інвестиційний банк. У планах київської влади також — удосконалення системи роздільного збору сміття, зокрема, шляхом збільшення кількості контейнерів та автомобілів для вивезення роздільних відходів.</p><p>Нагадаємо, що Київ також готовий <a href="/2017/12/19/kyyiv-vidmovlyayetsya-vid-polietylenu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відмовитися<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/tomato-934921_1280-300x200.jpg" />Київ відмовиться від поліетиленових пакетів</span></a> від поліетиленових пакетів у  торгівлі та супермаркетах.</p>

Вчора депутати Київської міської ради підтримали заходи на 2017-2025 роки у сфері поводження з відходами

&nbsp;

Київрада затвердила план заходів для будівництва чотирьох центрів переробки сміття, рекультивацію полігону №5 та технічного переоснащення сміттєспалювального заводу «Енергія».


<h4><strong>Що вирішить будівництво центрів переробки сміття</strong></h4>
Це крок на шляху до вирішення проблеми відходів, яких за рік у  Києві накопичується 1,2 млн тонн. Про це заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За його словами, частина пунктів уже виконується або виконана. Очікується також проведення конкурсу на визначення перевізників твердих побутових відходів. Буде також перший в Україні конкурс на визначення організацій, що займатимуться створенням потужностей та забезпечуватимуть переробку відходів. Конкурс буде проведений за стандартами, критеріями та правилами, які сьогодні запроваджують Європейський банк реконструкції та розвитку, міжнародні фінансові корпорації, а також Європейський інвестиційний банк. У планах київської влади також — удосконалення системи роздільного збору сміття, зокрема, шляхом збільшення кількості контейнерів та автомобілів для вивезення роздільних відходів.

Нагадаємо, що Київ також готовий <a href="https://nachasi.com/2017/12/19/kyyiv-vidmovlyayetsya-vid-polietylenu/" target="_blank" rel="noopener">відмовитися</a> від поліетиленових пакетів у  торгівлі та супермаркетах.

<p>Київрада затвердила план заходів для будівництва чотирьох центрів переробки сміття, рекультивацію полігону №5 та технічного переоснащення сміттєспалювального заводу «Енергія».</p><p></p><h4><strong>Що вирішить будівництво центрів переробки сміття</strong></h4><p>Це крок на шляху до вирішення проблеми відходів, яких за рік у  Києві накопичується 1,2 млн тонн. Про це заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За його словами, частина пунктів уже виконується або виконана. Очікується також проведення конкурсу на визначення перевізників твердих побутових відходів. Буде також перший в Україні конкурс на визначення організацій, що займатимуться створенням потужностей та забезпечуватимуть переробку відходів. Конкурс буде проведений за стандартами, критеріями та правилами, які сьогодні запроваджують Європейський банк реконструкції та розвитку, міжнародні фінансові корпорації, а також Європейський інвестиційний банк. У планах київської влади також — удосконалення системи роздільного збору сміття, зокрема, шляхом збільшення кількості контейнерів та автомобілів для вивезення роздільних відходів.</p><p>Нагадаємо, що Київ також готовий <a href="/2017/12/19/kyyiv-vidmovlyayetsya-vid-polietylenu/" target="_blank" rel="noopener">відмовитися</a> від поліетиленових пакетів у  торгівлі та супермаркетах.</p>

У Києві побудують ще 4 центри переробки сміття

{:ua}Київська міська рада вирішує будувати ще 4 центри для переробки сміття{:}

<h4><strong>Основні цифри та факти</strong></h4>
В Україні до 2030 року запровадять роздільний збір сміття для населення. Крім того, збільшать відповідальність підприємств за відходи та побудують 800 нових потужностей із переробки вторинної сировини, утилізації та компостування біовідходів. Усі ці кроки <a href="https://nachasi.com/2017/11/10/uryad-shvalyv-strategiyu-upravlinnya-vidhodamy/" target="_blank" rel="noopener">передбачає</a> Національна стратегія управління відходами. Про це журналістам розповів Міністр екології і природних ресурсів Остап Семерак.

Основними принципами для запуску нових потужностей переробки відходів стануть перехід до економіки замкнутого циклу. Саме вона є основою стратегії сталого розвитку. Серед змін та інновацій — розширення відповідальності виробників за утилізацію сміття. Також передбачено 5-ступеневу ієрархію поводження з відходами на рівні як бізнесу та організацій, так і населення. Це має змінити ситуацію із екологією в країні.

<img class="alignleft size-full wp-image-20795" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/321611.jpg">

Запуск сміттєпереробних заводів покликаний покласти край неконтрольованому розширенню площ стихійних сміттєзвалищ. Станом на 2017 рік в Україні накопичилося майже 36 млрд тонн відходів, зауважив міністр. Такий показник можна інтерпретувати як понад 50 тис тонн на кожен квадратний кілометр території.
<h4><strong>Як і коли чекати на запуск сміттєпереробних заводів</strong></h4>
Міністр стверджує, що до 2030 року цілком реалістично досягти запровадження роздільного збору відходів, придатних до переробки. Для цього потрібно буде створити 250 центрів збирання сміття та 800 нових майданчиків для сортування й переробки. Це матиме й позитивний ефект для економіки, оскільки на 20% збільшить надходження від сміттєпереробки та утилізації.



<h4><strong>Основні цифри та факти</strong></h4><p>В Україні до 2030 року запровадять роздільний збір сміття для населення. Крім того, збільшать відповідальність підприємств за відходи та побудують 800 нових потужностей із переробки вторинної сировини, утилізації та компостування біовідходів. Усі ці кроки <a href="/2017/11/10/uryad-shvalyv-strategiyu-upravlinnya-vidhodamy/" target="_blank" rel="noopener">передбачає</a> Національна стратегія управління відходами. Про це журналістам розповів Міністр екології і природних ресурсів Остап Семерак.</p><p>Основними принципами для запуску нових потужностей переробки відходів стануть перехід до економіки замкнутого циклу. Саме вона є основою стратегії сталого розвитку. Серед змін та інновацій — розширення відповідальності виробників за утилізацію сміття. Також передбачено 5-ступеневу ієрархію поводження з відходами на рівні як бізнесу та організацій, так і населення. Це має змінити ситуацію із екологією в країні.</p><p><img loading="lazy" width="960" height="542" class="alignleft size-full wp-image-20795" src="/wp-content/uploads/2017/11/321611.jpg" srcset="/wp-content/uploads/2017/11/321611.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/11/321611-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/11/321611-768x434.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/11/321611-650x367.jpg 650w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /></p><p>Запуск сміттєпереробних заводів покликаний покласти край неконтрольованому розширенню площ стихійних сміттєзвалищ. Станом на 2017 рік в Україні накопичилося майже 36 млрд тонн відходів, зауважив міністр. Такий показник можна інтерпретувати як понад 50 тис тонн на кожен квадратний кілометр території.</p><h4><strong>Як і коли чекати на запуск сміттєпереробних заводів</strong></h4><p>Міністр стверджує, що до 2030 року цілком реалістично досягти запровадження роздільного збору відходів, придатних до переробки. Для цього потрібно буде створити 250 центрів збирання сміття та 800 нових майданчиків для сортування й переробки. Це матиме й позитивний ефект для економіки, оскільки на 20% збільшить надходження від сміттєпереробки та утилізації.</p>

Прогнози щодо темпів будівництва сміттєпереробних заводів озвучив очільник Мінекології в рамках години запитань до уряду України. Також він торкнувся стратегії управління відходами на наступні 13 років

<h4><strong>Основні цифри та факти</strong></h4>
В Україні до 2030 року запровадять роздільний збір сміття для населення. Крім того, збільшать відповідальність підприємств за відходи та побудують 800 нових потужностей із переробки вторинної сировини, утилізації та компостування біовідходів. Усі ці кроки <a href="https://nachasi.com/2017/11/10/uryad-shvalyv-strategiyu-upravlinnya-vidhodamy/" target="_blank" rel="noopener">передбачає</a> Національна стратегія управління відходами. Про це журналістам розповів Міністр екології і природних ресурсів Остап Семерак.

Основними принципами для запуску нових потужностей переробки відходів стануть перехід до економіки замкнутого циклу. Саме вона є основою стратегії сталого розвитку. Серед змін та інновацій — розширення відповідальності виробників за утилізацію сміття. Також передбачено 5-ступеневу ієрархію поводження з відходами на рівні як бізнесу та організацій, так і населення. Це має змінити ситуацію із екологією в країні.

<img class="alignleft size-full wp-image-20795" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/321611.jpg"/>

Запуск сміттєпереробних заводів покликаний покласти край неконтрольованому розширенню площ стихійних сміттєзвалищ. Станом на 2017 рік в Україні накопичилося майже 36 млрд тонн відходів, зауважив міністр. Такий показник можна інтерпретувати як понад 50 тис тонн на кожен квадратний кілометр території.
<h4><strong>Як і коли чекати на запуск сміттєпереробних заводів</strong></h4>
Міністр стверджує, що до 2030 року цілком реалістично досягти запровадження роздільного збору відходів, придатних до переробки. Для цього потрібно буде створити 250 центрів збирання сміття та 800 нових майданчиків для сортування й переробки. Це матиме й позитивний ефект для економіки, оскільки на 20% збільшить надходження від сміттєпереробки та утилізації.



В Україні побудують 800 сміттєпереробних заводів

{:ua}Як побудова нових сортувальних майданчиків та заводів із переробки сміття змінить Україну{:}

Картки

Вже зовсім скоро контейнери для сортування сміття та окремі секції сміттєвих полігонів стануть обов'язковими для всіх регіонів України. Чому це відбувається і що варто знати про механізм сортування сміття — на часі дізнатися про все докладніше

<h4><strong>Чому запускається сортування сміття і для кого воно буде обов'язковим</strong></h4>
З 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне.

Законодавчо це врегульоване Законом України «Про відходи». Цікаво, що відповідна поправка до статті цього закону була прийнята ще 2012 року.

Цей пункт відповідає двом Директивам ЄС – 1999/31/EC та 2008/98/EC, які врегульовують поводження із сміттям у країнах Європи. Вони надають чітку послідовність дій із відходами, а також визначають класифікацію сміття та порядок скорочення кількості відходів на полігонах.

<h4><strong>Хто і як оброблятиме та сортуватиме відходи</strong></h4>
Подивімося на досвід Європи. Згідно із європейськими нормами, придатні для повторного використання відходи повинні відправлятися на відповідні підприємства. При цьому безпечне сміття вивозиться на полігони ТПВ, а з небезпечне має бути знешкоджене у встановленому порядку. Важлива деталь: на звичайні сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом (норма Директиви ЄС 1999/31/EC). Зараз у діючому законі України немає чітко прописаного переліку та послідовності дій із побутовими відходами.

В теорії кожне місто та населений пункт має мати обладнану сміттєсортувальну лінію та відповідну інфраструктуру для роздільного збору та сортування сміття і зберігання та переробки різних типів відходів.
<h4><strong>Чи налагоджено вже механізм переробки сміття згідно із новими вимогами закону</strong></h4>
Основних проблеми дві. Перша — не всі населені пункти запровадили таку інфраструктуру, Друга — вже наявні потужності для переробки різних типів сміття мають вибірковий характер прийому тари, пластику чи іншої вторинної сировини.

За словами заступниці начальника управління благоустрою та комунального обслуговування Мірегіону Людмили Полтораченко, питання того, як збирають, транспортують, сортують та утилізують сміття, належить до зони відповідальності виконавчих органів сільських, селищних і міських рад.
<h4><strong>Які показники України в переробці та сортуванні відходів</strong></h4>
Поки що успіхи в цій сфері не надто великі. Згідно зі звітом Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства «Стан сфери поводження з побутовими відходами в Україні за 2016», минулоріч лише 5,8% усього сміття в Україні було утилізовано: 2,71% – спалили, а 3,09% – відправили на переробку. За тим же звітом, у 2016 році у 575 населених пунктах впроваджували роздільний збір сміття, працював 1 сміттєспалювальний завод і 3 сміттєспалювальні установки.

У липні 2017 року Міністерство екології та природних ресурсів України завершило роботу над «Національною стратегією поводження із відходами». Цей документ докладно змальовує проблему поводження зі сміттям та заходи для її вирішення. Перепоною для реалізації положень документу може стати кількість органів, відповідальних за поводження із відходами та чинний закон «Про відходи» від 1998 року. Крім того, в українському парламенті зараз зареєстровано 6 законопроектів, котрі стосуються переробки, сортування та захоронення побутових відходів.
<h4><strong>Що пропонують українські парламентарі</strong></h4>
У контексті утилізації та захоронення сміття найбільш цікавими є законопроекти 4028, 4838 і 6602.

Законопроект 4028 пропонує новий варіант утилізації товарних упаковок, а 4838 і 6602 майже повністю змінюють чинний закон «Про відходи». Згідно із цими двома законопроектами, буде чітко прописано систему моніторингу, збору, сортування, транспортування, утилізації та захоронення сміття. Крім того, ці документи зобов'язують підприємства брати на себе відповідальність за утилізацію своїх відходів. Ще один пункт — обидва законопроекти (4838 і 6602) пропонують відтермінувати норму про заборону захоронення неутилізованих побутових відходів із 1 січня 2018 до 1 січня 2025 року.

<h4><strong>Чому запускається сортування сміття і для кого воно буде обов&#8217;язковим</strong></h4><p>З 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне.</p><p>Законодавчо це врегульоване Законом України «Про відходи». Цікаво, що відповідна поправка до статті цього закону була прийнята ще 2012 року.</p><p>Цей пункт відповідає двом Директивам ЄС – 1999/31/EC та 2008/98/EC, які врегульовують поводження із сміттям у країнах Європи. Вони надають чітку послідовність дій із відходами, а також визначають класифікацію сміття та порядок скорочення кількості відходів на полігонах.<br /></p><h4><strong>Хто і як оброблятиме та сортуватиме відходи</strong></h4><p>Подивімося на досвід Європи. Згідно із європейськими нормами, придатні для повторного використання відходи повинні відправлятися на відповідні підприємства. При цьому безпечне сміття вивозиться на полігони ТПВ, а з небезпечне має бути знешкоджене у встановленому порядку. Важлива деталь: на звичайні сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом (норма Директиви ЄС 1999/31/EC). Зараз у діючому законі України немає чітко прописаного переліку та послідовності дій із побутовими відходами.</p><p>В теорії кожне місто та населений пункт має мати обладнану сміттєсортувальну лінію та відповідну інфраструктуру для роздільного збору та сортування сміття і зберігання та переробки різних типів відходів.</p><h4><strong>Чи налагоджено вже механізм переробки сміття згідно із новими вимогами закону</strong></h4><p>Основних проблеми дві. Перша — не всі населені пункти запровадили таку інфраструктуру, Друга — вже наявні потужності для переробки різних типів сміття мають вибірковий характер прийому тари, пластику чи іншої вторинної сировини.</p><p>За словами заступниці начальника управління благоустрою та комунального обслуговування Мірегіону Людмили Полтораченко, питання того, як збирають, транспортують, сортують та утилізують сміття, належить до зони відповідальності виконавчих органів сільських, селищних і міських рад.</p><h4><strong>Які показники України в переробці та сортуванні відходів</strong></h4><p>Поки що успіхи в цій сфері не надто великі. Згідно зі звітом Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства «Стан сфери поводження з побутовими відходами в Україні за 2016», минулоріч лише 5,8% усього сміття в Україні було утилізовано: 2,71% – спалили, а 3,09% – відправили на переробку. За тим же звітом, у 2016 році у 575 населених пунктах впроваджували роздільний збір сміття, працював 1 сміттєспалювальний завод і 3 сміттєспалювальні установки.</p><p>У липні 2017 року Міністерство екології та природних ресурсів України завершило роботу над «Національною стратегією поводження із відходами». Цей документ докладно змальовує проблему поводження зі сміттям та заходи для її вирішення. Перепоною для реалізації положень документу може стати кількість органів, відповідальних за поводження із відходами та чинний закон «Про відходи» від 1998 року. Крім того, в українському парламенті зараз зареєстровано 6 законопроектів, котрі стосуються переробки, сортування та захоронення побутових відходів.</p><h4><strong>Що пропонують українські парламентарі</strong></h4><p>У контексті утилізації та захоронення сміття найбільш цікавими є законопроекти 4028, 4838 і 6602.</p><p>Законопроект 4028 пропонує новий варіант утилізації товарних упаковок, а 4838 і 6602 майже повністю змінюють чинний закон «Про відходи». Згідно із цими двома законопроектами, буде чітко прописано систему моніторингу, збору, сортування, транспортування, утилізації та захоронення сміття. Крім того, ці документи зобов&#8217;язують підприємства брати на себе відповідальність за утилізацію своїх відходів. Ще один пункт — обидва законопроекти (4838 і 6602) пропонують відтермінувати норму про заборону захоронення неутилізованих побутових відходів із 1 січня 2018 до 1 січня 2025 року.</p>

Із 2018 року сортування сміття стане обов’язковим — що варто знати

{:ua}Як сортуватимуть сміття в Україні, починаючи з 2018 року{:}

<h4><strong>З чого все почалося</strong></h4>
Наталі Фі (вона — на обкладинці цього матеріалу) покинула роботу на телебаченні, щоби зосередитися на переробці пластикових відходів. Її проект Refill має на меті зробити повторне використання пластикових пляшок легшим, аніж купівлю нових. Ця ідея стає дедалі популярнішою в містах Європи.

38-річна Наталі є рушійною силою кампанії, що прагне покінчити з мільйонами пластикових пляшок. Всі вони щорічно закінчують своє життя у світових океанах в якості сміття. Кампанія Refill переконує бізнеси підписатися на систему, що дозволить людям наповнювати їхні пляшки повторно замість того, щоби викидати їх.

Фі запустила проект у 2015 році — а за кілька місяців 200 компаній та підприємців у Бристолі долучилися до нього. Тепер містечка та міста Великобританії та Європи приєднуються до кампанії.

«Усе, що ми робимо — зв’язуємо людей, які хочуть води, з бізнесами та організаціями, котрі мають водонаповнювачі та будуть раді, щоби ними скористалися. І це справді успішно втілюється в життя», — зауважує ініціаторка.
<h4><strong>Більше води — і менше пляшок</strong></h4>
Додаток <a href="https://refill.org.uk/get-the-refill-app" target="_blank" rel="noopener">Refill</a> показує, які магазини чи офіси поблизу вас із радістю наповнять ваші пляшки водою. Цей додаток пропонує призові бали, коли люди наповнюють свої пляшки. За певну кількість балів можна отримати пляшку з нержавіючої сталі для питної води.

Більш довгострокові амбіції полягають у тому, що користувачі зможуть переводити бали в купони на одяг та обладнання, випущені із дотриманням стандартів етики та захисту довкілля. Також всі, хто використовує додаток, зможуть незабаром отримувати інформацію про трейдерів, які уникають пластикових відходів.

Все почалося із близько 200 кафе, бізнесів, пабів і магазинів у Бристолі. А далі рух поширився до Дорсета, Девона й Бата. Норвіч і Брайтон близькі до запуску, а Халл, Лідс і Манчестер — серед інших міст Великобританії, які висловили свою зацікавленість.

Після того, як Бристоль було названо Європейською Зеленою Столицею у 2015 році, кампанія Refill просувалася як спадковий проект, і тепер споріднені схеми запустилися в Гамбурзі, Бонні й інших містах <a href="https://nachasi.com/2017/08/01/berlin-oblychja/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Німеччини<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/imgonline-com-ua-Compressed-duRQ08rfNnn-300x200.jpg" />У Берліні створили вуличну систему розпізнавання облич</span></a>.

<img class="aligncenter size-full wp-image-12860" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM.png" alt="" width="1375" height="920">

«Кожного разу, коли хтось заправляє пляшку, а не викидає пластикову, ми зменшуємо кількість пластику, що досягає океану», — каже Наталі Фі. Вражаючі цифри щодо кількості пластикового сміття свідчать: подібні кампанії та стартапи зараз вкраї необхідні. Адже майже півтрільйони пластикових пляшок будуть використані лише до кінця 2017-го.

В Австралії теж прагнуть зупинити викидання пляшок після одноразового використання. Саме тому тут збільшують кількість водних фонтанчиків у громадських місцях, де можна набрати питну воду із собою.
<h4><strong>Як зростає інтерес до проекту</strong></h4>
Чимало муніципалітетів, торговельних центрів, університетів та інших громадських просторів уклали контракти з компаніями щодо встановлення фонтанів із питною водою з видимими та зручними пристосуваннями для поповнення пляшок у місцях активного руху пішоходів. Деякі з них випустили сайти та програми, що показують людям, де вони можуть знайти такі фонтани.

[related_post id="2013"]

Британська кампанія свідчить: якщо кожна станція Refill у Бристолі виконає лише 1 поповнення щодоби, кожен рік лише у цьому місті викинуть на 73 тис менше пластикових пляшок. Якщо кожен бристолець заправлятиме пляшку водою один раз на тиждень замість купувати одноразову пластикову пляшку, місто зменшить кількість непотрібних пластикових пляшок на 22,3 млн на рік.

Наталі, яка працювала на телебаченні перед початком кампанії, була готова відмовитися від своєї кар’єри в ЗМІ після того, як побачила відео про шкоду, яку пластик зробив для пташенят альбатросів. Вона запустила низку заходів City to Sea у 2015 році, яка вже переконала великі супермаркети припинити використання пластику у вушних паличках. А тепер Фі звернула увагу на пластикові пляшки.

У бристольській кав’ярні Canteen Гус Хойт, керівник програми, пояснює, як зараз проект підтримує кілька регіональних водних компаній. Також він додає, що отримав грант від компанії верхнього одягу Patagonia.

«Ми хочемо побачити цю схему всюди протягом найближчих трьох років», — каже Хойт. — «Це стосується місцевих груп, які вирішили, що хочуть брати участь і впроваджувати щось у своєму регіоні на низовому рівні. У нас стає дедалі більше людей, які спілкуються кожного дня на тему повторного використання тари для питної води».

Хойт сказав, що кілька жителів із Ханстонтона поблизу Норфолка вийшли на контакт нещодавно після того, як на місцеве узбережжя викинувся кашалот:

[blockquote_with_author content="Виявилося, що кит мав у своєму животі величезну кількість пластику. Місцеві жителі хотіли згрупуватися, аби протидіяти повторенню подібних речей. Зараз є проект Refill Hunstanton, готовий до запуску цього літа. Бо люди роблять це для себе."]

Повернувшись на береги річки Ейвон, Наталі зібрала невелику купку пластикових пляшок понад берегом буквально за кілька хвилин. Споглядаючи цей оберемок сміття, вона каже, що перед усіма нами — довгий шлях, поки люди звикнуть до  повторного використання пляшок. Втім, деякі зміни помітні вже сьогодні.
<p style="text-align: right;"><em>Світлини в статті: Adrian Sherratt, The Guardian</em></p>

<h4><strong>З чого все почалося</strong></h4><p>Наталі Фі (вона — на обкладинці цього матеріалу) покинула роботу на телебаченні, щоби зосередитися на переробці пластикових відходів. Її проект Refill має на меті зробити повторне використання пластикових пляшок легшим, аніж купівлю нових. Ця ідея стає дедалі популярнішою в містах Європи.</p><p>38-річна Наталі є рушійною силою кампанії, що прагне покінчити з мільйонами пластикових пляшок. Всі вони щорічно закінчують своє життя у світових океанах в якості сміття. Кампанія Refill переконує бізнеси підписатися на систему, що дозволить людям наповнювати їхні пляшки повторно замість того, щоби викидати їх.</p><p>Фі запустила проект у 2015 році — а за кілька місяців 200 компаній та підприємців у Бристолі долучилися до нього. Тепер містечка та міста Великобританії та Європи приєднуються до кампанії.</p><p>«Усе, що ми робимо — зв’язуємо людей, які хочуть води, з бізнесами та організаціями, котрі мають водонаповнювачі та будуть раді, щоби ними скористалися. І це справді успішно втілюється в життя», — зауважує ініціаторка.</p><h4><strong>Більше води — і менше пляшок</strong></h4><p>Додаток <a href="https://refill.org.uk/get-the-refill-app" target="_blank" rel="noopener">Refill</a> показує, які магазини чи офіси поблизу вас із радістю наповнять ваші пляшки водою. Цей додаток пропонує призові бали, коли люди наповнюють свої пляшки. За певну кількість балів можна отримати пляшку з нержавіючої сталі для питної води.</p><p>Більш довгострокові амбіції полягають у тому, що користувачі зможуть переводити бали в купони на одяг та обладнання, випущені із дотриманням стандартів етики та захисту довкілля. Також всі, хто використовує додаток, зможуть незабаром отримувати інформацію про трейдерів, які уникають пластикових відходів.</p><p>Все почалося із близько 200 кафе, бізнесів, пабів і магазинів у Бристолі. А далі рух поширився до Дорсета, Девона й Бата. Норвіч і Брайтон близькі до запуску, а Халл, Лідс і Манчестер — серед інших міст Великобританії, які висловили свою зацікавленість.</p><p>Після того, як Бристоль було названо Європейською Зеленою Столицею у 2015 році, кампанія Refill просувалася як спадковий проект, і тепер споріднені схеми запустилися в Гамбурзі, Бонні й інших містах <a href="/2017/08/01/berlin-oblychja/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Німеччини<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/imgonline-com-ua-Compressed-duRQ08rfNnn-300x200.jpg" />У Берліні створили вуличну систему розпізнавання облич</span></a>.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-12860" src="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM.png" alt="" width="1375" height="920" srcset="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM.png 1375w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM-300x200.png 300w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM-768x514.png 768w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM-1024x685.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM-650x435.png 650w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM-1106x740.png 1106w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM-600x400.png 600w" sizes="(max-width: 1375px) 100vw, 1375px" /></p><p>«Кожного разу, коли хтось заправляє пляшку, а не викидає пластикову, ми зменшуємо кількість пластику, що досягає океану», — каже Наталі Фі. Вражаючі цифри щодо кількості пластикового сміття свідчать: подібні кампанії та стартапи зараз вкраї необхідні. Адже майже півтрільйони пластикових пляшок будуть використані лише до кінця 2017-го.</p><p>В Австралії теж прагнуть зупинити викидання пляшок після одноразового використання. Саме тому тут збільшують кількість водних фонтанчиків у громадських місцях, де можна набрати питну воду із собою.</p><h4><strong>Як зростає інтерес до проекту</strong></h4><p>Чимало муніципалітетів, торговельних центрів, університетів та інших громадських просторів уклали контракти з компаніями щодо встановлення фонтанів із питною водою з видимими та зручними пристосуваннями для поповнення пляшок у місцях активного руху пішоходів. Деякі з них випустили сайти та програми, що показують людям, де вони можуть знайти такі фонтани.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/05/11/river-project/" class="link">У столиці пропонують створити водний громадський простір за 262 млн грн</a>	</div><p>Британська кампанія свідчить: якщо кожна станція Refill у Бристолі виконає лише 1 поповнення щодоби, кожен рік лише у цьому місті викинуть на 73 тис менше пластикових пляшок. Якщо кожен бристолець заправлятиме пляшку водою один раз на тиждень замість купувати одноразову пластикову пляшку, місто зменшить кількість непотрібних пластикових пляшок на 22,3 млн на рік.</p><p>Наталі, яка працювала на телебаченні перед початком кампанії, була готова відмовитися від своєї кар’єри в ЗМІ після того, як побачила відео про шкоду, яку пластик зробив для пташенят альбатросів. Вона запустила низку заходів City to Sea у 2015 році, яка вже переконала великі супермаркети припинити використання пластику у вушних паличках. А тепер Фі звернула увагу на пластикові пляшки.</p><p>У бристольській кав’ярні Canteen Гус Хойт, керівник програми, пояснює, як зараз проект підтримує кілька регіональних водних компаній. Також він додає, що отримав грант від компанії верхнього одягу Patagonia.</p><p>«Ми хочемо побачити цю схему всюди протягом найближчих трьох років», — каже Хойт. — «Це стосується місцевих груп, які вирішили, що хочуть брати участь і впроваджувати щось у своєму регіоні на низовому рівні. У нас стає дедалі більше людей, які спілкуються кожного дня на тему повторного використання тари для питної води».</p><p>Хойт сказав, що кілька жителів із Ханстонтона поблизу Норфолка вийшли на контакт нещодавно після того, як на місцеве узбережжя викинувся кашалот:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Виявилося, що кит мав у своєму животі величезну кількість пластику. Місцеві жителі хотіли згрупуватися, аби протидіяти повторенню подібних речей. Зараз є проект Refill Hunstanton, готовий до запуску цього літа. Бо люди роблять це для себе.</p>			</blockquote><p>Повернувшись на береги річки Ейвон, Наталі зібрала невелику купку пластикових пляшок понад берегом буквально за кілька хвилин. Споглядаючи цей оберемок сміття, вона каже, що перед усіма нами — довгий шлях, поки люди звикнуть до  повторного використання пляшок. Втім, деякі зміни помітні вже сьогодні.</p><p style="text-align: right;"><em>Світлини в статті: Adrian Sherratt, The Guardian</em></p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Ми часто пишемо про необхідність та важливість сортування відходів, проте нечасто трапляються масштабні кейси, здатні допомогти із розумінням, як саме це працює. Бристольський проект Refill — один із вдалих прикладів того, як варто поводитися із побутовою використаною тарою, кількість якої у містах невпинно зростає

<h4><strong>З чого все почалося</strong></h4>
Наталі Фі (вона — на обкладинці цього матеріалу) покинула роботу на телебаченні, щоби зосередитися на переробці пластикових відходів. Її проект Refill має на меті зробити повторне використання пластикових пляшок легшим, аніж купівлю нових. Ця ідея стає дедалі популярнішою в містах Європи.

38-річна Наталі є рушійною силою кампанії, що прагне покінчити з мільйонами пластикових пляшок. Всі вони щорічно закінчують своє життя у світових океанах в якості сміття. Кампанія Refill переконує бізнеси підписатися на систему, що дозволить людям наповнювати їхні пляшки повторно замість того, щоби викидати їх.

Фі запустила проект у 2015 році — а за кілька місяців 200 компаній та підприємців у Бристолі долучилися до нього. Тепер містечка та міста Великобританії та Європи приєднуються до кампанії.

«Усе, що ми робимо — зв’язуємо людей, які хочуть води, з бізнесами та організаціями, котрі мають водонаповнювачі та будуть раді, щоби ними скористалися. І це справді успішно втілюється в життя», — зауважує ініціаторка.
<h4><strong>Більше води — і менше пляшок</strong></h4>
Додаток <a href="https://refill.org.uk/get-the-refill-app" target="_blank" rel="noopener">Refill</a> показує, які магазини чи офіси поблизу вас із радістю наповнять ваші пляшки водою. Цей додаток пропонує призові бали, коли люди наповнюють свої пляшки. За певну кількість балів можна отримати пляшку з нержавіючої сталі для питної води.

Більш довгострокові амбіції полягають у тому, що користувачі зможуть переводити бали в купони на одяг та обладнання, випущені із дотриманням стандартів етики та захисту довкілля. Також всі, хто використовує додаток, зможуть незабаром отримувати інформацію про трейдерів, які уникають пластикових відходів.

Все почалося із близько 200 кафе, бізнесів, пабів і магазинів у Бристолі. А далі рух поширився до Дорсета, Девона й Бата. Норвіч і Брайтон близькі до запуску, а Халл, Лідс і Манчестер — серед інших міст Великобританії, які висловили свою зацікавленість.

Після того, як Бристоль було названо Європейською Зеленою Столицею у 2015 році, кампанія Refill просувалася як спадковий проект, і тепер споріднені схеми запустилися в Гамбурзі, Бонні й інших містах <a href="https://nachasi.com/2017/08/01/berlin-oblychja/" target="_blank" rel="noopener">Німеччини</a>.

<img class="aligncenter size-full wp-image-12860" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM.png" alt="" width="1375" height="920" />

«Кожного разу, коли хтось заправляє пляшку, а не викидає пластикову, ми зменшуємо кількість пластику, що досягає океану», — каже Наталі Фі. Вражаючі цифри щодо кількості пластикового сміття свідчать: подібні кампанії та стартапи зараз вкраї необхідні. Адже майже півтрільйони пластикових пляшок будуть використані лише до кінця 2017-го.

В Австралії теж прагнуть зупинити викидання пляшок після одноразового використання. Саме тому тут збільшують кількість водних фонтанчиків у громадських місцях, де можна набрати питну воду із собою.
<h4><strong>Як зростає інтерес до проекту</strong></h4>
Чимало муніципалітетів, торговельних центрів, університетів та інших громадських просторів уклали контракти з компаніями щодо встановлення фонтанів із питною водою з видимими та зручними пристосуваннями для поповнення пляшок у місцях активного руху пішоходів. Деякі з них випустили сайти та програми, що показують людям, де вони можуть знайти такі фонтани.

[related_post id="2013"]

Британська кампанія свідчить: якщо кожна станція Refill у Бристолі виконає лише 1 поповнення щодоби, кожен рік лише у цьому місті викинуть на 73 тис менше пластикових пляшок. Якщо кожен бристолець заправлятиме пляшку водою один раз на тиждень замість купувати одноразову пластикову пляшку, місто зменшить кількість непотрібних пластикових пляшок на 22,3 млн на рік.

Наталі, яка працювала на телебаченні перед початком кампанії, була готова відмовитися від своєї кар’єри в ЗМІ після того, як побачила відео про шкоду, яку пластик зробив для пташенят альбатросів. Вона запустила низку заходів City to Sea у 2015 році, яка вже переконала великі супермаркети припинити використання пластику у вушних паличках. А тепер Фі звернула увагу на пластикові пляшки.

У бристольській кав’ярні Canteen Гус Хойт, керівник програми, пояснює, як зараз проект підтримує кілька регіональних водних компаній. Також він додає, що отримав грант від компанії верхнього одягу Patagonia.

«Ми хочемо побачити цю схему всюди протягом найближчих трьох років», — каже Хойт. — «Це стосується місцевих груп, які вирішили, що хочуть брати участь і впроваджувати щось у своєму регіоні на низовому рівні. У нас стає дедалі більше людей, які спілкуються кожного дня на тему повторного використання тари для питної води».

Хойт сказав, що кілька жителів із Ханстонтона поблизу Норфолка вийшли на контакт нещодавно після того, як на місцеве узбережжя викинувся кашалот:

[blockquote_with_author content="Виявилося, що кит мав у своєму животі величезну кількість пластику. Місцеві жителі хотіли згрупуватися, аби протидіяти повторенню подібних речей. Зараз є проект Refill Hunstanton, готовий до запуску цього літа. Бо люди роблять це для себе."]

Повернувшись на береги річки Ейвон, Наталі зібрала невелику купку пластикових пляшок понад берегом буквально за кілька хвилин. Споглядаючи цей оберемок сміття, вона каже, що перед усіма нами — довгий шлях, поки люди звикнуть до  повторного використання пляшок. Втім, деякі зміни помітні вже сьогодні.
<p style="text-align: right;"><em>Світлини в статті: Adrian Sherratt, The Guardian</em></p>

<h4><strong>З чого все почалося</strong></h4><p>Наталі Фі (вона — на обкладинці цього матеріалу) покинула роботу на телебаченні, щоби зосередитися на переробці пластикових відходів. Її проект Refill має на меті зробити повторне використання пластикових пляшок легшим, аніж купівлю нових. Ця ідея стає дедалі популярнішою в містах Європи.</p><p>38-річна Наталі є рушійною силою кампанії, що прагне покінчити з мільйонами пластикових пляшок. Всі вони щорічно закінчують своє життя у світових океанах в якості сміття. Кампанія Refill переконує бізнеси підписатися на систему, що дозволить людям наповнювати їхні пляшки повторно замість того, щоби викидати їх.</p><p>Фі запустила проект у 2015 році — а за кілька місяців 200 компаній та підприємців у Бристолі долучилися до нього. Тепер містечка та міста Великобританії та Європи приєднуються до кампанії.</p><p>«Усе, що ми робимо — зв’язуємо людей, які хочуть води, з бізнесами та організаціями, котрі мають водонаповнювачі та будуть раді, щоби ними скористалися. І це справді успішно втілюється в життя», — зауважує ініціаторка.</p><h4><strong>Більше води — і менше пляшок</strong></h4><p>Додаток <a href="https://refill.org.uk/get-the-refill-app" target="_blank" rel="noopener">Refill</a> показує, які магазини чи офіси поблизу вас із радістю наповнять ваші пляшки водою. Цей додаток пропонує призові бали, коли люди наповнюють свої пляшки. За певну кількість балів можна отримати пляшку з нержавіючої сталі для питної води.</p><p>Більш довгострокові амбіції полягають у тому, що користувачі зможуть переводити бали в купони на одяг та обладнання, випущені із дотриманням стандартів етики та захисту довкілля. Також всі, хто використовує додаток, зможуть незабаром отримувати інформацію про трейдерів, які уникають пластикових відходів.</p><p>Все почалося із близько 200 кафе, бізнесів, пабів і магазинів у Бристолі. А далі рух поширився до Дорсета, Девона й Бата. Норвіч і Брайтон близькі до запуску, а Халл, Лідс і Манчестер — серед інших міст Великобританії, які висловили свою зацікавленість.</p><p>Після того, як Бристоль було названо Європейською Зеленою Столицею у 2015 році, кампанія Refill просувалася як спадковий проект, і тепер споріднені схеми запустилися в Гамбурзі, Бонні й інших містах <a href="/2017/08/01/berlin-oblychja/" target="_blank" rel="noopener">Німеччини</a>.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-12860" src="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM.png" alt="" width="1375" height="920" srcset="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM.png 1375w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM-300x200.png 300w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM-768x514.png 768w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM-1024x685.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM-650x435.png 650w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM-1106x740.png 1106w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-23-at-5.30.49-PM-600x400.png 600w" sizes="(max-width: 1375px) 100vw, 1375px" /></p><p>«Кожного разу, коли хтось заправляє пляшку, а не викидає пластикову, ми зменшуємо кількість пластику, що досягає океану», — каже Наталі Фі. Вражаючі цифри щодо кількості пластикового сміття свідчать: подібні кампанії та стартапи зараз вкраї необхідні. Адже майже півтрільйони пластикових пляшок будуть використані лише до кінця 2017-го.</p><p>В Австралії теж прагнуть зупинити викидання пляшок після одноразового використання. Саме тому тут збільшують кількість водних фонтанчиків у громадських місцях, де можна набрати питну воду із собою.</p><h4><strong>Як зростає інтерес до проекту</strong></h4><p>Чимало муніципалітетів, торговельних центрів, університетів та інших громадських просторів уклали контракти з компаніями щодо встановлення фонтанів із питною водою з видимими та зручними пристосуваннями для поповнення пляшок у місцях активного руху пішоходів. Деякі з них випустили сайти та програми, що показують людям, де вони можуть знайти такі фонтани.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/05/11/river-project/" class="link">У столиці пропонують створити водний громадський простір за 262 млн грн</a>	</div><p>Британська кампанія свідчить: якщо кожна станція Refill у Бристолі виконає лише 1 поповнення щодоби, кожен рік лише у цьому місті викинуть на 73 тис менше пластикових пляшок. Якщо кожен бристолець заправлятиме пляшку водою один раз на тиждень замість купувати одноразову пластикову пляшку, місто зменшить кількість непотрібних пластикових пляшок на 22,3 млн на рік.</p><p>Наталі, яка працювала на телебаченні перед початком кампанії, була готова відмовитися від своєї кар’єри в ЗМІ після того, як побачила відео про шкоду, яку пластик зробив для пташенят альбатросів. Вона запустила низку заходів City to Sea у 2015 році, яка вже переконала великі супермаркети припинити використання пластику у вушних паличках. А тепер Фі звернула увагу на пластикові пляшки.</p><p>У бристольській кав’ярні Canteen Гус Хойт, керівник програми, пояснює, як зараз проект підтримує кілька регіональних водних компаній. Також він додає, що отримав грант від компанії верхнього одягу Patagonia.</p><p>«Ми хочемо побачити цю схему всюди протягом найближчих трьох років», — каже Хойт. — «Це стосується місцевих груп, які вирішили, що хочуть брати участь і впроваджувати щось у своєму регіоні на низовому рівні. У нас стає дедалі більше людей, які спілкуються кожного дня на тему повторного використання тари для питної води».</p><p>Хойт сказав, що кілька жителів із Ханстонтона поблизу Норфолка вийшли на контакт нещодавно після того, як на місцеве узбережжя викинувся кашалот:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Виявилося, що кит мав у своєму животі величезну кількість пластику. Місцеві жителі хотіли згрупуватися, аби протидіяти повторенню подібних речей. Зараз є проект Refill Hunstanton, готовий до запуску цього літа. Бо люди роблять це для себе.</p>			</blockquote><p>Повернувшись на береги річки Ейвон, Наталі зібрала невелику купку пластикових пляшок понад берегом буквально за кілька хвилин. Споглядаючи цей оберемок сміття, вона каже, що перед усіма нами — довгий шлях, поки люди звикнуть до  повторного використання пляшок. Втім, деякі зміни помітні вже сьогодні.</p><p style="text-align: right;"><em>Світлини в статті: Adrian Sherratt, The Guardian</em></p>

Як Бристоль почав збирати пляшки — і «підсадив» на це усю Європу

{:ua}Як колишня телеведуча намагається зменшити кількість пляшок із пластику у Європі{:}

Земельна ділянка розташована неподалік від місцевого полігону твердих побутових відходів. Щодоби на звалище вивозять 2300 м³ сміття

Наразі ведуться перемовини з власником приватної ділянки про її продаж за комерційною ціною, оскільки земля відповідає вимогам віддаленості від житлових будівель. На часі дізнатися більше про цей завод.
<h4><strong>Що відомо про завод</strong></h4>
Хмельницький міський полігон твердих побутових відходів заснований у 1956 році як відкрите звалище на місці глиняного кар'єру площею 8,88 га. Досі невідома його глибина, при цьому висота насипу відходів сягає 50 метрів над рівнем ґрунту. Кількість відходів на полігоні на кінець 2014 року становила більше 4,25 млн тонн, а щодоби на звалище вивозять 2300 м³ сміття.

Повідомляється, що у середньому сотка землі обійдеться у $500-600. Повноцінний сміттєпереробний завод повинен з'явитися у Хмельницькому до 2020 року.

[blockquote_with_author name="Володимир Гончарук" position="Заступник мера Хмельницького" content="Ми сьогодні зосередились на концепції заводу, суть якого полягає у тому, що все сміття проходить через подрібнювачі та заходить у спеціальні автоклави, де проходить термічну обробку, отримуємо суху біомасу, котру можна спалювати в звичайних твердопаливних котлах."

<p>Наразі ведуться перемовини з власником приватної ділянки про її продаж за комерційною ціною, оскільки земля відповідає вимогам віддаленості від житлових будівель. На часі дізнатися більше про цей завод.</p><h4><strong>Що відомо про завод</strong></h4><p>Хмельницький міський полігон твердих побутових відходів заснований у 1956 році як відкрите звалище на місці глиняного кар&#8217;єру площею 8,88 га. Досі невідома його глибина, при цьому висота насипу відходів сягає 50 метрів над рівнем ґрунту. Кількість відходів на полігоні на кінець 2014 року становила більше 4,25 млн тонн, а щодоби на звалище вивозять 2300 м³ сміття.</p><p>Повідомляється, що у середньому сотка землі обійдеться у $500-600. Повноцінний сміттєпереробний завод повинен з&#8217;явитися у Хмельницькому до 2020 року.</p><p>[blockquote_with_author name=&#8221;Володимир Гончарук&#8221; position=&#8221;Заступник мера Хмельницького&#8221; content=&#8221;Ми сьогодні зосередились на концепції заводу, суть якого полягає у тому, що все сміття проходить через подрібнювачі та заходить у спеціальні автоклави, де проходить термічну обробку, отримуємо суху біомасу, котру можна спалювати в звичайних твердопаливних котлах.&#8221;</p>

У Хмельницькому побудують сміттєпереробний завод

{:ua}Хмельницька мерія готова викупити 5 га для побудови повноцінного сміттєпереробного заводу. Що варто знати про новітній завод?{:}

Наступного року в усіх районах столиці встановлять до 1 тис  підземних сміттєвих баків, адже перші спроби використання такого підходу до збору сміття у Києві отримали позитивні відгуки — про це заявив очільник мегаполіса Віталій Кличко

За словами київського мера, підземні сміттєві баки, що встановлюються в Києві, вітчизняного виробництва, сучасні, і мають об'єм у 5 м³ — а також отримали схвальні відгуки від громадськості щодо зручності їхнього використання. На часі дізнатися більше про використання таких баків.
<h4><strong>Де і в яких обсягах встановлять нові контейнери</strong></h4>
У центральній частині міста вже встановлено 50 таких контейнерів. Кличко запевнив, що до кінця 2017 року в столиці буде встановлено 300 таких баків, в планах на 2018 рік — монтаж до 1 тис таких сміттєзбірників у всіх районах Києва.
<h4><strong>В чому особливість нових баків, окрім підземного зберігання сміття</strong></h4>
Нові контейнери облаштовані спеціальними датчиками, які передають інформацію диспетчеру, коли бак вже заповнений, і сміття з нього необхідно вивезти. До того ж, контейнери обладнані системою пожежогасіння, якщо до них потрапить недопалок чи інший предмет, який може викликати пожежу. Кожен контейнер збудований таким чином, що дитині складно самотужки відкрити його, а тим більше – впасти туди. Ефективність роботи такого способу збору сміття вже перевірена кількома країнами Європи, додав мер.

<p>За словами київського мера, підземні сміттєві баки, що встановлюються в Києві, вітчизняного виробництва, сучасні, і мають об&#8217;єм у 5 м³ — а також отримали схвальні відгуки від громадськості щодо зручності їхнього використання. На часі дізнатися більше про використання таких баків.</p><h4><strong>Де і в яких обсягах встановлять нові контейнери</strong></h4><p>У центральній частині міста вже встановлено 50 таких контейнерів. Кличко запевнив, що до кінця 2017 року в столиці буде встановлено 300 таких баків, в планах на 2018 рік — монтаж до 1 тис таких сміттєзбірників у всіх районах Києва.</p><h4><strong>В чому особливість нових баків, окрім підземного зберігання сміття</strong></h4><p>Нові контейнери облаштовані спеціальними датчиками, які передають інформацію диспетчеру, коли бак вже заповнений, і сміття з нього необхідно вивезти. До того ж, контейнери обладнані системою пожежогасіння, якщо до них потрапить недопалок чи інший предмет, який може викликати пожежу. Кожен контейнер збудований таким чином, що дитині складно самотужки відкрити його, а тим більше – впасти туди. Ефективність роботи такого способу збору сміття вже перевірена кількома країнами Європи, додав мер.</p>

В столиці встановлять 1 тис підземних сміттєвих баків

{:ua}Як у Києві збиратимуть сміття на вулицях? На часі дізнатися про монтаж нових сміттєвих баків, котрі використовують підземне зберігання сміття{:}

<p>Центри переробки допоможуть покращити екологічну ситуацію в столиці на її околицях. Мова йде про впровадження нових європейських практик поводження з відходами.
</p>
<h4><strong>Навіщо Києву сортування </strong></h4>
За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, запропонована схема переробки побутових відходів у Києві передбачає створення нових центрів. У них сортуватимуть сміття, вибираючи окремо ресурсоцінні компоненти – скло, пластик, метал, папір та умовне паливо. Також міська влада вважає необхідним створити прозору систему адміністрування сфери поводження з ТПВ, яка передбачала б повний контроль зі сторони територіальної громади міста Києва за обсягами утворення та рухом відходів.
<h4><strong>Що планують змінити</strong></h4>
Як зазначив представник КМДА, заплановано реконструкцію сміттєспалювального заводу «Енергія» зі створенням сучасної системи газоочищення, а також будівництво 5 сучасних сміттєпереробних підприємств, потужністю від 350 до 450 тис т/рік. Раніше ми повідомляли, що в столиці <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/waste-automats/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">встановлять автомати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/plastic-bottles-388679_960_720-300x200.jpg" />У столиці встановлять автомати, що «платитимуть» за правильно викинуту тару</span></a>, які платитимуть за правильно викинуту тару.

<p>Центри переробки допоможуть покращити екологічну ситуацію в столиці на її околицях. Мова йде про впровадження нових європейських практик поводження з відходами.</p><h4><strong>Навіщо Києву сортування </strong></h4><p>За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, запропонована схема переробки побутових відходів у Києві передбачає створення нових центрів. У них сортуватимуть сміття, вибираючи окремо ресурсоцінні компоненти – скло, пластик, метал, папір та умовне паливо. Також міська влада вважає необхідним створити прозору систему адміністрування сфери поводження з ТПВ, яка передбачала б повний контроль зі сторони територіальної громади міста Києва за обсягами утворення та рухом відходів.</p><h4><strong>Що планують змінити</strong></h4><p>Як зазначив представник КМДА, заплановано реконструкцію сміттєспалювального заводу «Енергія» зі створенням сучасної системи газоочищення, а також будівництво 5 сучасних сміттєпереробних підприємств, потужністю від 350 до 450 тис т/рік. Раніше ми повідомляли, що в столиці <a href="/2017/05/08/waste-automats/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">встановлять автомати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/plastic-bottles-388679_960_720-300x200.jpg" />У столиці встановлять автомати, що «платитимуть» за правильно викинуту тару</span></a>, які платитимуть за правильно викинуту тару.</p>

У столиці України розробили Концепцію поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ), які утворюються в місті. Київ планує перейти від небезпечного методу захоронення до сортування, у тому числі на побутовому рівні, та переробки сміття

Центри переробки допоможуть покращити екологічну ситуацію в столиці на її околицях. Мова йде про впровадження нових європейських практик поводження з відходами.
<h4><strong>Навіщо Києву сортування </strong></h4>
За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, запропонована схема переробки побутових відходів у Києві передбачає створення нових центрів. У них сортуватимуть сміття, вибираючи окремо ресурсоцінні компоненти – скло, пластик, метал, папір та умовне паливо. Також міська влада вважає необхідним створити прозору систему адміністрування сфери поводження з ТПВ, яка передбачала б повний контроль зі сторони територіальної громади міста Києва за обсягами утворення та рухом відходів.
<h4><strong>Що планують змінити</strong></h4>
Як зазначив представник КМДА, заплановано реконструкцію сміттєспалювального заводу «Енергія» зі створенням сучасної системи газоочищення, а також будівництво 5 сучасних сміттєпереробних підприємств, потужністю від 350 до 450 тис т/рік. Раніше ми повідомляли, що в столиці <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/waste-automats/" target="_blank" rel="noopener">встановлять автомати</a>, які платитимуть за правильно викинуту тару.

<p>Центри переробки допоможуть покращити екологічну ситуацію в столиці на її околицях. Мова йде про впровадження нових європейських практик поводження з відходами.</p><h4><strong>Навіщо Києву сортування </strong></h4><p>За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, запропонована схема переробки побутових відходів у Києві передбачає створення нових центрів. У них сортуватимуть сміття, вибираючи окремо ресурсоцінні компоненти – скло, пластик, метал, папір та умовне паливо. Також міська влада вважає необхідним створити прозору систему адміністрування сфери поводження з ТПВ, яка передбачала б повний контроль зі сторони територіальної громади міста Києва за обсягами утворення та рухом відходів.</p><h4><strong>Що планують змінити</strong></h4><p>Як зазначив представник КМДА, заплановано реконструкцію сміттєспалювального заводу «Енергія» зі створенням сучасної системи газоочищення, а також будівництво 5 сучасних сміттєпереробних підприємств, потужністю від 350 до 450 тис т/рік. Раніше ми повідомляли, що в столиці <a href="/2017/05/08/waste-automats/" target="_blank" rel="noopener">встановлять автомати</a>, які платитимуть за правильно викинуту тару.</p>

У Києві збудують перші в Україні центри переробки відходів

{:ua}Як працюватиме новий механізм переробки? На часі дізнатися про нововведення у столиці та плани київської влади щодо утилізації сміття{:}

Якщо у вас давно є ідея власного бізнесу у сфері подолання сміття у містах, на часі — подати заявку на міжнародний конкурс стартапів у сфері clean-tech та технологій переробки відходів. Проведення конкурсу анонсує Greencubator

За словами представників інкубатора «зелених» технологій в Україні, усі охочі, хто має ідею власного екобізнесу і не знае, з чого почати перетворювати її на реальність, можуть протягом наступних 4 днів подаватися на участь в найбільшому європейському конкурсі <a href="https://www.facebook.com/climatelaunchpad/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ClimateLaunchpad</a>, який приймає заявки від команда та проектів у цій сфері. На часі дізнатися більше про конкурс та його потенційні результати для учасників.
<h4><strong>Що отримають учасники програми</strong></h4>
До основних можливостей для учасників входять:
<ul>
 	<li>Bootcamp під керівництвом європейського тренера</li>
 	<li>акселераційна програма</li>
 	<li>доступ до знать та вмінь українських менторів</li>
 	<li>знайомство з міжнародною спільнотою</li>
 	<li>можливість потрапити до програми акселерації Climate-KIC Accelerator.</li>
</ul>
<h4><strong>Як подати заявку на конкурс</strong></h4>
Заявку та ідею можна подати, заповнивши <a href="http://goo.gl/25EPyb" target="_blank" rel="noopener noreferrer">форму за посиланням</a>.

<p>За словами представників інкубатора «зелених» технологій в Україні, усі охочі, хто має ідею власного екобізнесу і не знае, з чого почати перетворювати її на реальність, можуть протягом наступних 4 днів подаватися на участь в найбільшому європейському конкурсі <a href="https://www.facebook.com/climatelaunchpad/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ClimateLaunchpad</a>, який приймає заявки від команда та проектів у цій сфері. На часі дізнатися більше про конкурс та його потенційні результати для учасників.</p><h4><strong>Що отримають учасники програми</strong></h4><p>До основних можливостей для учасників входять:</p><ul><li>Bootcamp під керівництвом європейського тренера</li><li>акселераційна програма</li><li>доступ до знать та вмінь українських менторів</li><li>знайомство з міжнародною спільнотою</li><li>можливість потрапити до програми акселерації Climate-KIC Accelerator.</li></ul><h4><strong>Як подати заявку на конкурс</strong></h4><p>Заявку та ідею можна подати, заповнивши <a href="http://goo.gl/25EPyb" target="_blank" rel="noopener noreferrer">форму за посиланням</a>.</p>

Українців запрошують на конкурс ClimateLaunchpad

{:ua}Хто і на яких умовах може стати учасниками і про що цей конкурс? Деталі про умови участі на часі дізнатися просто зараз за посиланням{:}

#сміття