<p>Міністерство представив прем'єр-міністр ОАЕ Шейх Мухаммед Бін Рашид Аль-Мактум. Очолив структуру 27-річний Омар бін Султан. Нова структура займатиметься розвитком знань, підтримкою науки та досліджень у сфері штучного інтелекту.
</p>
<h4><strong>Що відомо про нове міністерство</strong></h4>
Ініціатива має на меті підвищити ефективність роботи уряду, створити сприятливе середовище для громадян в майбутньому та реалізувати амбітну стратегію країни – очолити глобальну технологічну революцію та колонізувати Марс до 2117 року. Нагадаємо, що у Дубаї <a href="https://nachasi.com/2017/09/26/dubayi-bezpilotne-litayuche-taksi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">пройшли<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/hq720-300x200.jpg" />У Дубаї пройшли тестові польоти безпілотного літаючого таксі</span></a> перші тестові польоти безпілотного літаючого таксі, створеного німецькою компанією Volocopter. За задумом творців, коптер можна буде замовити через додаток на смартфоні, вказавши початкову та кінцеву точки маршруту.

[blockquote_with_author name="Шейх Мухаммед Бін Рашид Аль-Мактум" position="прем'єр-міністр ОАЕ" content="Ми запустили цифрові сервіси 16 років тому. А сьогодні ми відкриваємо новий етап, заснований на штучному інтелекті. Ми маємо намір використати всі інструменти та методи, пов'язані зі штучним інтелектом, щоб прискорити та забезпечити більшу ефективність урядових послуг на всіх рівнях."]

<p>Міністерство представив прем&#8217;єр-міністр ОАЕ Шейх Мухаммед Бін Рашид Аль-Мактум. Очолив структуру 27-річний Омар бін Султан. Нова структура займатиметься розвитком знань, підтримкою науки та досліджень у сфері штучного інтелекту.</p><h4><strong>Що відомо про нове міністерство</strong></h4><p>Ініціатива має на меті підвищити ефективність роботи уряду, створити сприятливе середовище для громадян в майбутньому та реалізувати амбітну стратегію країни – очолити глобальну технологічну революцію та колонізувати Марс до 2117 року. Нагадаємо, що у Дубаї <a href="/2017/09/26/dubayi-bezpilotne-litayuche-taksi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">пройшли<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/hq720-300x200.jpg" />У Дубаї пройшли тестові польоти безпілотного літаючого таксі</span></a> перші тестові польоти безпілотного літаючого таксі, створеного німецькою компанією Volocopter. За задумом творців, коптер можна буде замовити через додаток на смартфоні, вказавши початкову та кінцеву точки маршруту.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми запустили цифрові сервіси 16 років тому. А сьогодні ми відкриваємо новий етап, заснований на штучному інтелекті. Ми маємо намір використати всі інструменти та методи, пов'язані зі штучним інтелектом, щоб прискорити та забезпечити більшу ефективність урядових послуг на всіх рівнях.</p>					<cite>									<span><strong>Шейх Мухаммед Бін Рашид Аль-Мактум,</strong></span> прем'єр-міністр ОАЕ							</cite>			</blockquote>

Новини

В ОАЕ мають намір використати всі інструменти та методи, пов'язані зі штучним інтелектом, щоб прискорити та забезпечити більшу ефективність урядових послуг на всіх рівнях

Міністерство представив прем'єр-міністр ОАЕ Шейх Мухаммед Бін Рашид Аль-Мактум. Очолив структуру 27-річний Омар бін Султан. Нова структура займатиметься розвитком знань, підтримкою науки та досліджень у сфері штучного інтелекту.
<h4><strong>Що відомо про нове міністерство</strong></h4>
Ініціатива має на меті підвищити ефективність роботи уряду, створити сприятливе середовище для громадян в майбутньому та реалізувати амбітну стратегію країни – очолити глобальну технологічну революцію та колонізувати Марс до 2117 року. Нагадаємо, що у Дубаї <a href="https://nachasi.com/2017/09/26/dubayi-bezpilotne-litayuche-taksi/" target="_blank" rel="noopener">пройшли</a> перші тестові польоти безпілотного літаючого таксі, створеного німецькою компанією Volocopter. За задумом творців, коптер можна буде замовити через додаток на смартфоні, вказавши початкову та кінцеву точки маршруту.

[blockquote_with_author name="Шейх Мухаммед Бін Рашид Аль-Мактум" position="прем'єр-міністр ОАЕ" content="Ми запустили цифрові сервіси 16 років тому. А сьогодні ми відкриваємо новий етап, заснований на штучному інтелекті. Ми маємо намір використати всі інструменти та методи, пов'язані зі штучним інтелектом, щоб прискорити та забезпечити більшу ефективність урядових послуг на всіх рівнях."]

<p>Міністерство представив прем&#8217;єр-міністр ОАЕ Шейх Мухаммед Бін Рашид Аль-Мактум. Очолив структуру 27-річний Омар бін Султан. Нова структура займатиметься розвитком знань, підтримкою науки та досліджень у сфері штучного інтелекту.</p><h4><strong>Що відомо про нове міністерство</strong></h4><p>Ініціатива має на меті підвищити ефективність роботи уряду, створити сприятливе середовище для громадян в майбутньому та реалізувати амбітну стратегію країни – очолити глобальну технологічну революцію та колонізувати Марс до 2117 року. Нагадаємо, що у Дубаї <a href="/2017/09/26/dubayi-bezpilotne-litayuche-taksi/" target="_blank" rel="noopener">пройшли</a> перші тестові польоти безпілотного літаючого таксі, створеного німецькою компанією Volocopter. За задумом творців, коптер можна буде замовити через додаток на смартфоні, вказавши початкову та кінцеву точки маршруту.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми запустили цифрові сервіси 16 років тому. А сьогодні ми відкриваємо новий етап, заснований на штучному інтелекті. Ми маємо намір використати всі інструменти та методи, пов'язані зі штучним інтелектом, щоб прискорити та забезпечити більшу ефективність урядових послуг на всіх рівнях.</p>					<cite>									<span><strong>Шейх Мухаммед Бін Рашид Аль-Мактум,</strong></span> прем'єр-міністр ОАЕ							</cite>			</blockquote>

У світі створене перше міністерство у справах AI

{:ua}Нове міністерство займатиметься розвитком знань, підтримкою науки та досліджень у сфері штучного інтелекту{:}

2016 року програмний гігант вперше представив свою платформу Adobe Sensei. Adobe заявила, що банки зможуть використовувати Sensei, щоб допомогти виявити тенденції в даних та адаптувати певні продукти для клієнтів

Відтак Adobe дозволить банкам використовувати свою платформу штучного інтелекту та технологію машинного навчання для здійснення маркетингової аналітики та автоматичної персоналізації для клієнтів.
<h4><strong>Як банки використовуватимуть платформу Adobe</strong></h4>
Компанія заявила, що банки зможуть користуватися Sensei, щоб допомогти виявити тенденції в даних та адаптувати певні продукти для клієнтів. Sensei буде використовувати «визначення аномалій» для пошуку проблем продуктивності банку. Крім того, платформа буде в нагоді для персоналізації порядку показу товарів та послуг на сайті банківських установ у відповідності з інтересами окремих користувачів. Клієнтами компанії вже стали американські гіганти Citi U.S. Bank, європейські HSBC, BNP Paribas, Barclays, Royal Bank of Scotland та UBS.

[blockquote_with_author name="Крістофер Янг" position="директор стратегії індустрії фінансових послуг в Adobe" content="Штучний інтелект та машинне навчання зможуть допомогти банкам побачити в їх даних те, чого не можна виявити людині вручну."]

<p>Відтак Adobe дозволить банкам використовувати свою платформу штучного інтелекту та технологію машинного навчання для здійснення маркетингової аналітики та автоматичної персоналізації для клієнтів.</p><h4><strong>Як банки використовуватимуть платформу Adobe</strong></h4><p>Компанія заявила, що банки зможуть користуватися Sensei, щоб допомогти виявити тенденції в даних та адаптувати певні продукти для клієнтів. Sensei буде використовувати «визначення аномалій» для пошуку проблем продуктивності банку. Крім того, платформа буде в нагоді для персоналізації порядку показу товарів та послуг на сайті банківських установ у відповідності з інтересами окремих користувачів. Клієнтами компанії вже стали американські гіганти Citi U.S. Bank, європейські HSBC, BNP Paribas, Barclays, Royal Bank of Scotland та UBS.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Штучний інтелект та машинне навчання зможуть допомогти банкам побачити в їх даних те, чого не можна виявити людині вручну.</p>					<cite>									<span><strong>Крістофер Янг,</strong></span> директор стратегії індустрії фінансових послуг в Adobe							</cite>			</blockquote>

Adobe надасть банкам свою платформу штучного інтелекту

{:ua}Adobe Sensei підвищить здатність банків адаптувати ряд їх функцій та продуктів для клієнтів{:}

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Сьогодні ІТ-компанія GlobalLogic посідає четверту сходинку <a href="https://nachasi.com/2017/10/04/it-kompaniyi-rozrobky/" target="_blank" rel="noopener">серед найбільших</a> в нашій державі. Українська філія входить до GlobalLogic Inc., що налічує 12 тис фахівців у всьому світі. Компанія нас зацікавила ще під час <a href="https://nachasi.com/2017/10/06/it-arena-flashback/" target="_blank" rel="noopener">Lviv IT Arena,</a> а тепер час ближче познайомитися з тим, над чим працюють її спеціалісти — та із сьогоденням українського аутсорсингу

<h4>[color_title title="— Три головних тренди на ринку українського аутсорсингу, які Ви могли би виокремити у 2017 році"]</h4>
<em>Відповідає Ігор Бєда – керуючий директор GlobalLogic в Україні:</em> Якщо говорити про українську сервісну IT-індустрію, то можна виокремити такі тренди.

По-перше, український ринок розробки програмного забезпечення (ПЗ) на експорт нарешті повернувся до докризових темпів росту. По-друге, все частіше нашими клієнтами стають не тільки компанії, що спеціалізуються на розробці ПЗ, але й бізнеси, які раніше не мали досвіду створення цифрових технологій. Це відкриває нові можливості для розвитку бізнесу.

І третій тренд — теперішні клієнти хочуть отримати не просто послуги з розробки й тестування коду, а й консалтинг та дизайн цифрових рішень. Тому складність і комплексність розробок, над якими працюють українські інженери, невпинно зростає.

[color_title title="— Зараз однією із найбільш затребуваних сфер є сфера штучного інтелекту та смарт-медицини. Чи є у Вашої компанії напрацювання в цьому напрямку?"]

<em>До розмови долучається Наталія Сіромаха — Director, Engineering, Харків:</em> Технологія штучного інтелекту (AI, Artificial Intelligence) та смарт-медицина знижують витрати на лікування, підвищують його якість та, найголовніше, знижують час на визначення хвороби і асистують в підборі ефективного лікування ще на ранніх стадіях захворювань. Медицина вже до 2020 року побачить широке використання комерційних продуктів, пов’язаних з обробкою даних пацієнтів. Харківський офіс GlobalLogic має проекти з використанням AI-технологій в декількох напрямках.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Siromakha2-e1508147443985.jpg" bold="Наталія Сіромаха" align="right"]

По-перше, це аналіз медичної візуалізації — знімків різних видів. Ми створюємо системи, які за допомогою технології розпізнавання зображень допомагають лікарям швидше та чіткіше виявляти складні хвороби людини. Наступний напрямок — смарт-системи визначення індивідуальної процедури лікування за допомогою смартфонів з мінімальною участю лікарів.

Також ми допомагаємо створювати програмне забезпечення для медичних приладів, які відстежують стан пацієнта, самостійно приймають рішення щодо етапів першої медичної допомоги та передають дані до клініки — наприклад, портативних дефібриляторів. Наші інженери мають й актуальне рішення для eHealth — мобільний застосунок, який дає можливість лікарям заповнювати медичну картку за допомогою голосових команд, а пацієнтам — отримати дистанційне консультування від лікаря онлайн, не виходячи з дому.
<h4>[color_title title="— Існує думка, що аутсорсинг — це «вимивання» грошей з економіки та кадрів із кадрового ринку на користь іншої країни, де розташовано основну юрособу та рахунки бенефіціарів і головний офіс компанії-аутсорсера. Чи відповідає цей стереотип дійсності?"]</h4>
<em>Ігор Бєда, керуючий директор GlobalLogic в Україні: </em>Цей стереотип не відповідає дійсності, оскільки сервісні компанії забезпечують надходження валютної виручки в економіку країни, і цей показник зростає з кожним роком. За даними EBA, обсяг експортної виручки української IT-індустрії за перше півріччя 2017 року виріс майже на 18,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Також розвиток українського IT-ринку й експортно-орієнтованих компаній з розробки ПЗ дозволяє українським інженерам брати участь у розробці високотехнологічних проектів (на які, на жаль, поки що немає попиту в Україні) і співпрацювати з компаніями-лідерами у своїх індустріях, не полишаючи територію України.

Наприклад, серед клієнтів GlobalLogic — 80 компаній зі списку Fortune 500. Крім того, експортна IT-індустрія генерує більше 3% ВВП країни і залучає більше ніж 100 тис фахівців, які живуть в Україні, сплачують податки та витрачають тут свої кошти. За статистикою, один IT-спеціаліст генерує до 3-4 робочих місць у суміжних галузях.
<h4>[color_title title="— Є ще й інший стереотип — про свого роду протистояння ІТ-компаній, які розробляють продукти чи їхні складові, із стартапами, які найчастіше створюють послуги чи «залізо». Чому цей стереотип виник, на Вашу думку? І як можна (і чи варто) його подолати?"]</h4>
Насправді протистояння нема. Сервісні компанії та стартапи — це частина однієї екосистеми. І будь-яка інноваційна економіка проходить шлях від сервісної до такої, де масово виникають власні стартапи та продуктові компанії. Позитивні приклади такої еволюції — Ізраїль, який свого часу перейшов від сервісної моделі до продуктової. Індія — один із найбільших гравців на ринку IT та R&amp;D-сервісів, зараз входить до четвірки найрозвиненіших стартап-екосистем у світі.

Українські сервісні компанії дають українським інженерам можливість співпрацювати зі світовими брендами, а відтак — отримувати цінні навички та знання, необхідні для створення власних продуктів. Крім того, українська сервісна IT-індустрія сприяє створенню середнього класу, тим самим формуючи ринок для споживання інноваційних товарів і послуг — зокрема стартапів. Тому питання не у протистоянні, а в тому що за відсутності попиту на внутрішньому ринку українська економіка зараз найбільше підходить саме для сервісної моделі IT.

[caption id="attachment_18502" align="alignnone" width="1359"]<img class="wp-image-18502 size-full" title="Ігор Бєда, керуючий директор GlobalLogic в Україні" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Byeda.jpg" alt="Ігор Бєда, керуючий директор GlobalLogic в Україні" width="1359" height="906" /> Ігор Бєда, керуючий директор GlobalLogic в Україні[/caption]
<h4>[color_title title="—  У діджиталі та медіа часто відбувається «вирощування» стартапу всередині компанії з якоїсь ідеї, сервісу чи інструменту. А потім цей стартап перетворюється на інструментальне доповнення/платформу чи самостійний продукт, який продають. Чи має місце подібне явище в роботі ІТ-компаній?"]</h4>
GlobalLogic має власну розробку у сфері автомотів — Nautilus. Це — платформа для створення мультимедійних та інформаційних систем для сучасних автомобілів. Nautilus вирішує фундаментальну проблему для індустрії — як зробити так, щоб водій та пасажири отримали всі переваги від підключення авто до інтернету, але були повністю убезпечені від ризику зовнішнього проникнення до критично важливих функцій авто?

Розробка наших інженерів якраз розділяє ці 2 області на рівні «заліза». У харківському офісі наші інженери стали ініціаторами створення інноваційного інкубатору BrainMade, де вони розвивають найактуальніші технології — інтернет речей, машинне навчання, доповнена реальність та інші. Уже невдовзі BrainMade перетворився на бізнес-складову компанії, адже отриманий досвід роботи з, наприклад, аналізом великих даних, дозволяє нам пропонувати нові рішення для клієнтів з медичної сфери.
<h4>[color_title title="— Чого найбільше бракує сучасним українським айтішникам, аби на рівних конкурувати із закордонними фахівцями — і як це можна змінити?"]</h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Zavylov-e1508147904868.jpg" bold="Михайло Завилов" align="right"]

<em>До розмови долучається Михайло Завилов – заступник віце-президента, керівник HR, GlobalLogic: </em>Саме по собі програмування чи тестування вже не є мистецтвом. Перевагою стає розуміння специфіки конкретного бізнесу і технологій, які можуть зробити його більш інноваційним. Тобто тепер недостатньо бути просто спеціалістом у Java-розробці, а ось коли ти знаєш, як використовувати, наприклад, аналіз великих даних для конкретної сфери — скажімо, медицини — це вже інша справа.

Для розвитку спеціалістів у цьому ключі — як молодих, так і досвідченіших — GlobalLogic має власні навчальні курси GL BaseCamp і GL ProCamp, де вони на реальних проектах можуть опанувати сучасні інструменти розробки й тестування програмного забезпечення.
<h4>[color_title title="— Які три сфери стануть наступними революційними? Що на Ваш погляд змінить ринок технологій так, як свого часу це зробили електрична енергія, двигун внутрішнього згоряння та ЕОМ?"]</h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Iavorskyi-e1508148018978.jpg" bold="Андрій Яворський" align="right"]

<em>Прогнозує Андрій Яворський — віце-президент GlobalLogic з інжинірингу:</em> Роботизація рутинної роботи, повсюдне запровадження систем штучного інтелекту і дешева відновлювана енергетика будуть провісниками четвертої індустріальної революції.

Роботизація дасть можливість економікам розвинених країн підвищити ефективність виробництва, і таким чином подолати демографічні проблеми, пов'язані зі старінням населення. Масштаби змін від запровадження систем штучного інтелекту можна буде порівняти з епохою масового розповсюдження електрики. Дешева відновлювана енергетика нарешті дасть нам можливість зайнятися відновленням екологічної системи планети, яку людство активно експлуатувало минулі два століття.

<h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Три головних тренди на ринку українського аутсорсингу, які Ви могли би виокремити у 2017 році		</span>	</h3></h4><p><em>Відповідає Ігор Бєда – керуючий директор GlobalLogic в Україні:</em> Якщо говорити про українську сервісну IT-індустрію, то можна виокремити такі тренди.</p><p>По-перше, український ринок розробки програмного забезпечення (ПЗ) на експорт нарешті повернувся до докризових темпів росту. По-друге, все частіше нашими клієнтами стають не тільки компанії, що спеціалізуються на розробці ПЗ, але й бізнеси, які раніше не мали досвіду створення цифрових технологій. Це відкриває нові можливості для розвитку бізнесу.</p><p>І третій тренд — теперішні клієнти хочуть отримати не просто послуги з розробки й тестування коду, а й консалтинг та дизайн цифрових рішень. Тому складність і комплексність розробок, над якими працюють українські інженери, невпинно зростає.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Зараз однією із найбільш затребуваних сфер є сфера штучного інтелекту та смарт-медицини. Чи є у Вашої компанії напрацювання в цьому напрямку?		</span>	</h3><p><em>До розмови долучається Наталія Сіромаха — Director, Engineering, Харків:</em> Технологія штучного інтелекту (AI, Artificial Intelligence) та смарт-медицина знижують витрати на лікування, підвищують його якість та, найголовніше, знижують час на визначення хвороби і асистують в підборі ефективного лікування ще на ранніх стадіях захворювань. Медицина вже до 2020 року побачить широке використання комерційних продуктів, пов’язаних з обробкою даних пацієнтів. Харківський офіс GlobalLogic має проекти з використанням AI-технологій в декількох напрямках.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/10/Siromakha2-e1508147443985.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Наталія Сіромаха</strong> 			</figcaption>			</figure><p>По-перше, це аналіз медичної візуалізації — знімків різних видів. Ми створюємо системи, які за допомогою технології розпізнавання зображень допомагають лікарям швидше та чіткіше виявляти складні хвороби людини. Наступний напрямок — смарт-системи визначення індивідуальної процедури лікування за допомогою смартфонів з мінімальною участю лікарів.</p><p>Також ми допомагаємо створювати програмне забезпечення для медичних приладів, які відстежують стан пацієнта, самостійно приймають рішення щодо етапів першої медичної допомоги та передають дані до клініки — наприклад, портативних дефібриляторів. Наші інженери мають й актуальне рішення для eHealth — мобільний застосунок, який дає можливість лікарям заповнювати медичну картку за допомогою голосових команд, а пацієнтам — отримати дистанційне консультування від лікаря онлайн, не виходячи з дому.</p><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Існує думка, що аутсорсинг — це «вимивання» грошей з економіки та кадрів із кадрового ринку на користь іншої країни, де розташовано основну юрособу та рахунки бенефіціарів і головний офіс компанії-аутсорсера. Чи відповідає цей стереотип дійсності?		</span>	</h3></h4><p><em>Ігор Бєда, керуючий директор GlobalLogic в Україні: </em>Цей стереотип не відповідає дійсності, оскільки сервісні компанії забезпечують надходження валютної виручки в економіку країни, і цей показник зростає з кожним роком. За даними EBA, обсяг експортної виручки української IT-індустрії за перше півріччя 2017 року виріс майже на 18,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Також розвиток українського IT-ринку й експортно-орієнтованих компаній з розробки ПЗ дозволяє українським інженерам брати участь у розробці високотехнологічних проектів (на які, на жаль, поки що немає попиту в Україні) і співпрацювати з компаніями-лідерами у своїх індустріях, не полишаючи територію України.</p><p>Наприклад, серед клієнтів GlobalLogic — 80 компаній зі списку Fortune 500. Крім того, експортна IT-індустрія генерує більше 3% ВВП країни і залучає більше ніж 100 тис фахівців, які живуть в Україні, сплачують податки та витрачають тут свої кошти. За статистикою, один IT-спеціаліст генерує до 3-4 робочих місць у суміжних галузях.</p><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Є ще й інший стереотип — про свого роду протистояння ІТ-компаній, які розробляють продукти чи їхні складові, із стартапами, які найчастіше створюють послуги чи «залізо». Чому цей стереотип виник, на Вашу думку? І як можна (і чи варто) його подолати?		</span>	</h3></h4><p>Насправді протистояння нема. Сервісні компанії та стартапи — це частина однієї екосистеми. І будь-яка інноваційна економіка проходить шлях від сервісної до такої, де масово виникають власні стартапи та продуктові компанії. Позитивні приклади такої еволюції — Ізраїль, який свого часу перейшов від сервісної моделі до продуктової. Індія — один із найбільших гравців на ринку IT та R&amp;D-сервісів, зараз входить до четвірки найрозвиненіших стартап-екосистем у світі.</p><p>Українські сервісні компанії дають українським інженерам можливість співпрацювати зі світовими брендами, а відтак — отримувати цінні навички та знання, необхідні для створення власних продуктів. Крім того, українська сервісна IT-індустрія сприяє створенню середнього класу, тим самим формуючи ринок для споживання інноваційних товарів і послуг — зокрема стартапів. Тому питання не у протистоянні, а в тому що за відсутності попиту на внутрішньому ринку українська економіка зараз найбільше підходить саме для сервісної моделі IT.</p><div id="attachment_18502" style="width: 1369px" class="wp-caption alignnone"><img aria-describedby="caption-attachment-18502" loading="lazy" class="wp-image-18502 size-full" title="Ігор Бєда, керуючий директор GlobalLogic в Україні" src="/wp-content/uploads/2017/10/Byeda.jpg" alt="Ігор Бєда, керуючий директор GlobalLogic в Україні" width="1359" height="906" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/Byeda.jpg 1359w, /wp-content/uploads/2017/10/Byeda-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/10/Byeda-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/10/Byeda-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/10/Byeda-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/10/Byeda-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/10/Byeda-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/10/Byeda-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1359px) 100vw, 1359px" /><p id="caption-attachment-18502" class="wp-caption-text">Ігор Бєда, керуючий директор GlobalLogic в Україні</p></div><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			—  У діджиталі та медіа часто відбувається «вирощування» стартапу всередині компанії з якоїсь ідеї, сервісу чи інструменту. А потім цей стартап перетворюється на інструментальне доповнення/платформу чи самостійний продукт, який продають. Чи має місце подібне явище в роботі ІТ-компаній?		</span>	</h3></h4><p>GlobalLogic має власну розробку у сфері автомотів — Nautilus. Це — платформа для створення мультимедійних та інформаційних систем для сучасних автомобілів. Nautilus вирішує фундаментальну проблему для індустрії — як зробити так, щоб водій та пасажири отримали всі переваги від підключення авто до інтернету, але були повністю убезпечені від ризику зовнішнього проникнення до критично важливих функцій авто?</p><p>Розробка наших інженерів якраз розділяє ці 2 області на рівні «заліза». У харківському офісі наші інженери стали ініціаторами створення інноваційного інкубатору BrainMade, де вони розвивають найактуальніші технології — інтернет речей, машинне навчання, доповнена реальність та інші. Уже невдовзі BrainMade перетворився на бізнес-складову компанії, адже отриманий досвід роботи з, наприклад, аналізом великих даних, дозволяє нам пропонувати нові рішення для клієнтів з медичної сфери.</p><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Чого найбільше бракує сучасним українським айтішникам, аби на рівних конкурувати із закордонними фахівцями — і як це можна змінити?		</span>	</h3></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/10/Zavylov-e1508147904868.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Михайло Завилов</strong> 			</figcaption>			</figure><p><em>До розмови долучається Михайло Завилов – заступник віце-президента, керівник HR, GlobalLogic: </em>Саме по собі програмування чи тестування вже не є мистецтвом. Перевагою стає розуміння специфіки конкретного бізнесу і технологій, які можуть зробити його більш інноваційним. Тобто тепер недостатньо бути просто спеціалістом у Java-розробці, а ось коли ти знаєш, як використовувати, наприклад, аналіз великих даних для конкретної сфери — скажімо, медицини — це вже інша справа.</p><p>Для розвитку спеціалістів у цьому ключі — як молодих, так і досвідченіших — GlobalLogic має власні навчальні курси GL BaseCamp і GL ProCamp, де вони на реальних проектах можуть опанувати сучасні інструменти розробки й тестування програмного забезпечення.</p><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Які три сфери стануть наступними революційними? Що на Ваш погляд змінить ринок технологій так, як свого часу це зробили електрична енергія, двигун внутрішнього згоряння та ЕОМ?		</span>	</h3></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/10/Iavorskyi-e1508148018978.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Андрій Яворський</strong> 			</figcaption>			</figure><p><em>Прогнозує Андрій Яворський — віце-президент GlobalLogic з інжинірингу:</em> Роботизація рутинної роботи, повсюдне запровадження систем штучного інтелекту і дешева відновлювана енергетика будуть провісниками четвертої індустріальної революції.</p><p>Роботизація дасть можливість економікам розвинених країн підвищити ефективність виробництва, і таким чином подолати демографічні проблеми, пов&#8217;язані зі старінням населення. Масштаби змін від запровадження систем штучного інтелекту можна буде порівняти з епохою масового розповсюдження електрики. Дешева відновлювана енергетика нарешті дасть нам можливість зайнятися відновленням екологічної системи планети, яку людство активно експлуатувало минулі два століття.</p>

Ігор Бєда, GlobalLogic Україна: «Українська економіка зараз найбільше підходить для сервісної моделі IT»

{:ua}Які тренди в сфері IT бачать у GlobalLogic та як технологічні індустрії впливають на економіку та різні сторони нашого життя{:}

<p>Ми вже розповідали про різні форми залучення штучного інтелекту до сучасного життя та побуту в різних країнах світу. У деяких європейських країнах використання штучного інтелекту ще не врегулюване законодавчо. Однак уже є перші проекти, які навіть використовуватимуться у комерційних цілях. Бельгійці вважають, що штучний інтелект в ході ювілейного 10-го фестивалю Marketing and Interactive Excellence Awards зможе гарантувати неупередженість та справедливе суддівство. На часі дізнатися більше про цей проект.
</p>
<h4><strong>Як штучний інтелект займатиметься суддівством</strong></h4>
DDB Brussels розробило програму на замовлення організаторів фестивалю — Бельгійської асоціації маркетингу. Ім’я вона отримала на честь Радіа Перлман, однієї з піонерів розробки ПЗ і та розробниці протоколу STP. Сьогодні Перлман працює в корпорації Dell. 3 місяці тому творці завантажили в Pearl аналітику і звіти MIXX за останнє десятиліття та дали завдання проаналізувати тексти, відеоролики і результати фестивалів. Агентство пропонує використовувати <a href="https://nachasi.com/2017/08/14/ai-future/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">штучний<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/rishi-deep-272926-300x200.jpg" />Навіщо писати книги про штучний інтелект</span></a> інтелект в майбутньому для попереднього відбору робіт учасників на великих творчих конкурсах. Порівнявши свій шорт-лист зі списком від , члени «людського» журі зможуть приділити більше уваги роботам, які пройшли повз «замилених» очей.

[blockquote_with_author name="Джос Полфліт" position="керівник відділу машинного навчання в Faction XYZ" content="Вона, безумовно, найдосвідченіший член рекламного журі на планеті. Вона навчилася думати, як людина, та вже досягла рівня точності близько 76%. Тому якщо їй дати новий кейс, вона зможе досить достовірно передбачити, чи переможе він і яке місце може зайняти."]

<p>Ми вже розповідали про різні форми залучення штучного інтелекту до сучасного життя та побуту в різних країнах світу. У деяких європейських країнах використання штучного інтелекту ще не врегулюване законодавчо. Однак уже є перші проекти, які навіть використовуватимуться у комерційних цілях. Бельгійці вважають, що штучний інтелект в ході ювілейного 10-го фестивалю Marketing and Interactive Excellence Awards зможе гарантувати неупередженість та справедливе суддівство. На часі дізнатися більше про цей проект.</p><h4><strong>Як штучний інтелект займатиметься суддівством</strong></h4><p>DDB Brussels розробило програму на замовлення організаторів фестивалю — Бельгійської асоціації маркетингу. Ім’я вона отримала на честь Радіа Перлман, однієї з піонерів розробки ПЗ і та розробниці протоколу STP. Сьогодні Перлман працює в корпорації Dell. 3 місяці тому творці завантажили в Pearl аналітику і звіти MIXX за останнє десятиліття та дали завдання проаналізувати тексти, відеоролики і результати фестивалів. Агентство пропонує використовувати <a href="/2017/08/14/ai-future/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">штучний<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/rishi-deep-272926-300x200.jpg" />Навіщо писати книги про штучний інтелект</span></a> інтелект в майбутньому для попереднього відбору робіт учасників на великих творчих конкурсах. Порівнявши свій шорт-лист зі списком від , члени «людського» журі зможуть приділити більше уваги роботам, які пройшли повз «замилених» очей.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Вона, безумовно, найдосвідченіший член рекламного журі на планеті. Вона навчилася думати, як людина, та вже досягла рівня точності близько 76%. Тому якщо їй дати новий кейс, вона зможе досить достовірно передбачити, чи переможе він і яке місце може зайняти.</p>					<cite>									<span><strong>Джос Полфліт,</strong></span> керівник відділу машинного навчання в Faction XYZ							</cite>			</blockquote>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Агентство DDB Brussels запропонувало штучний інтелект Pearl на роль голови журі бельгійського MIXX Awards – фестивалю діджитал-реклами

Ми вже розповідали про різні форми залучення штучного інтелекту до сучасного життя та побуту в різних країнах світу. У деяких європейських країнах використання штучного інтелекту ще не врегулюване законодавчо. Однак уже є перші проекти, які навіть використовуватимуться у комерційних цілях. Бельгійці вважають, що штучний інтелект в ході ювілейного 10-го фестивалю Marketing and Interactive Excellence Awards зможе гарантувати неупередженість та справедливе суддівство. На часі дізнатися більше про цей проект.
<h4><strong>Як штучний інтелект займатиметься суддівством</strong></h4>
DDB Brussels розробило програму на замовлення організаторів фестивалю — Бельгійської асоціації маркетингу. Ім’я вона отримала на честь Радіа Перлман, однієї з піонерів розробки ПЗ і та розробниці протоколу STP. Сьогодні Перлман працює в корпорації Dell. 3 місяці тому творці завантажили в Pearl аналітику і звіти MIXX за останнє десятиліття та дали завдання проаналізувати тексти, відеоролики і результати фестивалів. Агентство пропонує використовувати <a href="https://nachasi.com/2017/08/14/ai-future/" target="_blank" rel="noopener">штучний</a> інтелект в майбутньому для попереднього відбору робіт учасників на великих творчих конкурсах. Порівнявши свій шорт-лист зі списком від , члени «людського» журі зможуть приділити більше уваги роботам, які пройшли повз «замилених» очей.

[blockquote_with_author name="Джос Полфліт" position="керівник відділу машинного навчання в Faction XYZ" content="Вона, безумовно, найдосвідченіший член рекламного журі на планеті. Вона навчилася думати, як людина, та вже досягла рівня точності близько 76%. Тому якщо їй дати новий кейс, вона зможе досить достовірно передбачити, чи переможе він і яке місце може зайняти."]

<p>Ми вже розповідали про різні форми залучення штучного інтелекту до сучасного життя та побуту в різних країнах світу. У деяких європейських країнах використання штучного інтелекту ще не врегулюване законодавчо. Однак уже є перші проекти, які навіть використовуватимуться у комерційних цілях. Бельгійці вважають, що штучний інтелект в ході ювілейного 10-го фестивалю Marketing and Interactive Excellence Awards зможе гарантувати неупередженість та справедливе суддівство. На часі дізнатися більше про цей проект.</p><h4><strong>Як штучний інтелект займатиметься суддівством</strong></h4><p>DDB Brussels розробило програму на замовлення організаторів фестивалю — Бельгійської асоціації маркетингу. Ім’я вона отримала на честь Радіа Перлман, однієї з піонерів розробки ПЗ і та розробниці протоколу STP. Сьогодні Перлман працює в корпорації Dell. 3 місяці тому творці завантажили в Pearl аналітику і звіти MIXX за останнє десятиліття та дали завдання проаналізувати тексти, відеоролики і результати фестивалів. Агентство пропонує використовувати <a href="/2017/08/14/ai-future/" target="_blank" rel="noopener">штучний</a> інтелект в майбутньому для попереднього відбору робіт учасників на великих творчих конкурсах. Порівнявши свій шорт-лист зі списком від , члени «людського» журі зможуть приділити більше уваги роботам, які пройшли повз «замилених» очей.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Вона, безумовно, найдосвідченіший член рекламного журі на планеті. Вона навчилася думати, як людина, та вже досягла рівня точності близько 76%. Тому якщо їй дати новий кейс, вона зможе досить достовірно передбачити, чи переможе він і яке місце може зайняти.</p>					<cite>									<span><strong>Джос Полфліт,</strong></span> керівник відділу машинного навчання в Faction XYZ							</cite>			</blockquote>

На фестивалі діджитал-реклами у Бельгії в журі буде штучний інтелект

{:ua}Штучний інтелект вибере переможця в спеціальній номінації на гала-фестивалі MIXX Awards 2017{:}

<p>Поки що штучний інтелект (AI) отримує левову частку уваги саме через його роль у виробництві безпілотних авто, ідентифікації облич та організації автоматичного перекладу. Утім, Франк Чен, який працює у фонді <a href="https://nachasi.com/2017/08/11/birzha-coinbase/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Andreessen Horowitz<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/blur-1853262_1280-300x200.jpg" />Криптовалютна біржа Coinbase залучила $100 млн</span></a>, вважає, що AI можна застосувати не лише у багатообіцяючих напрямках майбутнього, — а будь-де.

Минулоріч Чен опублікував 45-хвилинне відео. У якому він розповів історію штучного інтелекту від моменту його появи у 1956 році до сьогодення, коли він став однією з найгарячіших тем для дискусії серед експертів <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Кремнієвої Долини<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/office-594119_1280-300x200.jpg" />За межами Долини — які країни та континенти стають центрами стартап-бізнесу</span></a>. Керівник компанії <a href="https://nachasi.com/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Nvidia<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_159877682_l-2015-300x200.jpg" />На хвилі «ефіру» — як виробники відеокарт заробили $900 млн</span></a> — одного з найбільших виробників графічних процесорів — Джен-Хсун Хуанґ стверджує, що штучний інтелект став «найважливішою обчислювальною технологією за останні 20 років». За його словами, будь-яка потужна компанія мала б освоїти цю технологію.

Відеоісторія Чена привернула увагу великої кількості фахівців найрізноманітніших сфер. Він почав отримувати сотні дзвінків із запитаннями про особливості і майбутнє штучного інтелекту. До нього зверталися всі — від політиків до засновників старт-апів, які прагнули зрозуміти технологію. «Мені подзвонида редакторка Fashion Week», — згадує Чен. — «Невже роботи заберуть роботу у всіх дизайнерів мод?», — здивовано запитала вона».

Чан розпочав вивчення штучного інтелекту ще у 1980-1990-х роках, коли навчався в Стенфордському університеті. Нині він розуміє, що технологія розвинулася настільки, що може використовуватися для широкого загалу. AI може стати у пригоді навіть у тих сферах, які рідко асоціюються зі штучним інтелектом. Ним може скористатися менеджер з продажу продуктів чи <a href="https://nachasi.com/2017/07/24/ferma-polunytsia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">навіть фермер<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/strawberries-1365528_1280-300x200.jpg" />Українські винахідники створили смарт-ферму</span></a>.
</p>
<h4><strong>Дослідження майбутнього AI — у книзі</strong></h4>
Виходячи з цих міркувань, Чен <a href="https://a16z.com/2017/05/12/ai-playbook/">опублікував книгу</a> «Artificial intelligence: The promised playbook». Вона доступною мовою роз'яснює сфери використання штучного інтелекту. У передмові автор пояснює, що питання про вигоди штучного інтелекту для певної сфери надходять звідусіль. Цим цікавляться усі — від державних установ до новостворених стартапів. Наразі опубліковано безліч літератури про математичні основи нейронних мереж або використання тензорних операцій. Проте бракує своєрідної «передмови», яка б орієнтувалися на лідерів бізнесу, стратегів, політиків, які вперше зіткнулися з цією технологією. Такий <a href="http://aiplaybook.a16z.com">ресурс</a> вирішив створити Чен. Там він намагається роз'яснити «новачкам» особливості використання AI. Передусім автор прагне дати читачеві розуміння того, які можливості відкриває технологія штучного інтелекту і яку користь вона може принести конкретній компанії.
<h4><strong>Чи варто боятися штучного інтелекту</strong></h4>
Для тих, хто наляканий поясненнями концепцій про нейронні мережі, книга Чена — можливість пояснити їх без складних математичних формул. Звісно, чим більший інтерес, тим більше люди занурюються в технічні деталі. Наприклад, коли він пояснює, що відбувається, коли задаєш речення у перекладачі Baidu або зображення у системи ідентифікацій від <a href="https://nachasi.com/2017/08/11/google-hip-hop/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Google<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/hip-hop-1209499_1920-300x200.jpg" />Google відзначив 44 роки хіп-хопу</span></a> чи <a href="https://nachasi.com/2017/08/04/ibm-data-record/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">IBM<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_1970537_l-2015-300x200.jpg" />330 ТБ на магнітній стрічці — IBM поставила рекорд із щільності даних</span></a>. Він пояснює навіть процес написання коду для простого ідентифікатора візитівок, який використовує <a href="https://nachasi.com/2017/06/06/wwdc-all-in-one/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">iPhone<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-05-at-8.02.49-PM-1-300x200.png" />Всі анонси та новинки WWDC 2017</span></a>. Чен прагне показати, що кожна компанія у різний спосіб може використувати AI.

Опублікувавши свою книгу, Чен намагається надихнути фахівців різних напрямків до вдосконалення існуючих процесів. «Я хочу, щоб люди були зацікавлені можливостями, які відкриває штучний інтелект», — зазначив він. «Я не можу дочекатися, коли побачу, у який спосіб вони використовують цю технологію», — додає дослідник. Зараз це — одна з найгарячіших тем у Кремнієвій Долині. Але згодом про <a href="https://nachasi.com/2017/07/27/ai-helper-for-helpers/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">AI<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-26-at-7.17.59-PM-300x200.png" />В помічник голосових асистентів Amazon та Google інвестували $5,2 млн</span></a> більше ніхто не говоритиме, оскільки його використання стане само собою зрозумілим.

<p>Поки що штучний інтелект (AI) отримує левову частку уваги саме через його роль у виробництві безпілотних авто, ідентифікації облич та організації автоматичного перекладу. Утім, Франк Чен, який працює у фонді <a href="/2017/08/11/birzha-coinbase/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Andreessen Horowitz<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/blur-1853262_1280-300x200.jpg" />Криптовалютна біржа Coinbase залучила $100 млн</span></a>, вважає, що AI можна застосувати не лише у багатообіцяючих напрямках майбутнього, — а будь-де.</p><p>Минулоріч Чен опублікував 45-хвилинне відео. У якому він розповів історію штучного інтелекту від моменту його появи у 1956 році до сьогодення, коли він став однією з найгарячіших тем для дискусії серед експертів <a href="/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Кремнієвої Долини<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/office-594119_1280-300x200.jpg" />За межами Долини — які країни та континенти стають центрами стартап-бізнесу</span></a>. Керівник компанії <a href="/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Nvidia<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_159877682_l-2015-300x200.jpg" />На хвилі «ефіру» — як виробники відеокарт заробили $900 млн</span></a> — одного з найбільших виробників графічних процесорів — Джен-Хсун Хуанґ стверджує, що штучний інтелект став «найважливішою обчислювальною технологією за останні 20 років». За його словами, будь-яка потужна компанія мала б освоїти цю технологію.</p><p>Відеоісторія Чена привернула увагу великої кількості фахівців найрізноманітніших сфер. Він почав отримувати сотні дзвінків із запитаннями про особливості і майбутнє штучного інтелекту. До нього зверталися всі — від політиків до засновників старт-апів, які прагнули зрозуміти технологію. «Мені подзвонида редакторка Fashion Week», — згадує Чен. — «Невже роботи заберуть роботу у всіх дизайнерів мод?», — здивовано запитала вона».</p><p>Чан розпочав вивчення штучного інтелекту ще у 1980-1990-х роках, коли навчався в Стенфордському університеті. Нині він розуміє, що технологія розвинулася настільки, що може використовуватися для широкого загалу. AI може стати у пригоді навіть у тих сферах, які рідко асоціюються зі штучним інтелектом. Ним може скористатися менеджер з продажу продуктів чи <a href="/2017/07/24/ferma-polunytsia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">навіть фермер<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/strawberries-1365528_1280-300x200.jpg" />Українські винахідники створили смарт-ферму</span></a>.</p><h4><strong>Дослідження майбутнього AI — у книзі</strong></h4><p>Виходячи з цих міркувань, Чен <a href="https://a16z.com/2017/05/12/ai-playbook/">опублікував книгу</a> «Artificial intelligence: The promised playbook». Вона доступною мовою роз&#8217;яснює сфери використання штучного інтелекту. У передмові автор пояснює, що питання про вигоди штучного інтелекту для певної сфери надходять звідусіль. Цим цікавляться усі — від державних установ до новостворених стартапів. Наразі опубліковано безліч літератури про математичні основи нейронних мереж або використання тензорних операцій. Проте бракує своєрідної «передмови», яка б орієнтувалися на лідерів бізнесу, стратегів, політиків, які вперше зіткнулися з цією технологією. Такий <a href="http://aiplaybook.a16z.com">ресурс</a> вирішив створити Чен. Там він намагається роз&#8217;яснити «новачкам» особливості використання AI. Передусім автор прагне дати читачеві розуміння того, які можливості відкриває технологія штучного інтелекту і яку користь вона може принести конкретній компанії.</p><h4><strong>Чи варто боятися штучного інтелекту</strong></h4><p>Для тих, хто наляканий поясненнями концепцій про нейронні мережі, книга Чена — можливість пояснити їх без складних математичних формул. Звісно, чим більший інтерес, тим більше люди занурюються в технічні деталі. Наприклад, коли він пояснює, що відбувається, коли задаєш речення у перекладачі Baidu або зображення у системи ідентифікацій від <a href="/2017/08/11/google-hip-hop/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Google<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/hip-hop-1209499_1920-300x200.jpg" />Google відзначив 44 роки хіп-хопу</span></a> чи <a href="/2017/08/04/ibm-data-record/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">IBM<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/Depositphotos_1970537_l-2015-300x200.jpg" />330 ТБ на магнітній стрічці — IBM поставила рекорд із щільності даних</span></a>. Він пояснює навіть процес написання коду для простого ідентифікатора візитівок, який використовує <a href="/2017/06/06/wwdc-all-in-one/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">iPhone<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-05-at-8.02.49-PM-1-300x200.png" />Всі анонси та новинки WWDC 2017</span></a>. Чен прагне показати, що кожна компанія у різний спосіб може використувати AI.</p><p>Опублікувавши свою книгу, Чен намагається надихнути фахівців різних напрямків до вдосконалення існуючих процесів. «Я хочу, щоб люди були зацікавлені можливостями, які відкриває штучний інтелект», — зазначив він. «Я не можу дочекатися, коли побачу, у який спосіб вони використовують цю технологію», — додає дослідник. Зараз це — одна з найгарячіших тем у Кремнієвій Долині. Але згодом про <a href="/2017/07/27/ai-helper-for-helpers/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">AI<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-26-at-7.17.59-PM-300x200.png" />В помічник голосових асистентів Amazon та Google інвестували $5,2 млн</span></a> більше ніхто не говоритиме, оскільки його використання стане само собою зрозумілим.</p>

Поки що штучний інтелект пов'язують здебільшого з технологіями майбутнього, але насправді він може стати в нагоді для будь-якого бізнес-процесу. Фахівець Кремнієвої Долини Франк Чен намагається пояснити, як саме

Поки що штучний інтелект (AI) отримує левову частку уваги саме через його роль у виробництві безпілотних авто, ідентифікації облич та організації автоматичного перекладу. Утім, Франк Чен, який працює у фонді <a href="https://nachasi.com/2017/08/11/birzha-coinbase/" target="_blank" rel="noopener">Andreessen Horowitz</a>, вважає, що AI можна застосувати не лише у багатообіцяючих напрямках майбутнього, — а будь-де.

Минулоріч Чен опублікував 45-хвилинне відео. У якому він розповів історію штучного інтелекту від моменту його появи у 1956 році до сьогодення, коли він став однією з найгарячіших тем для дискусії серед експертів <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener">Кремнієвої Долини</a>. Керівник компанії <a href="https://nachasi.com/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener">Nvidia</a> — одного з найбільших виробників графічних процесорів — Джен-Хсун Хуанґ стверджує, що штучний інтелект став «найважливішою обчислювальною технологією за останні 20 років». За його словами, будь-яка потужна компанія мала б освоїти цю технологію.

Відеоісторія Чена привернула увагу великої кількості фахівців найрізноманітніших сфер. Він почав отримувати сотні дзвінків із запитаннями про особливості і майбутнє штучного інтелекту. До нього зверталися всі — від політиків до засновників старт-апів, які прагнули зрозуміти технологію. «Мені подзвонида редакторка Fashion Week», — згадує Чен. — «Невже роботи заберуть роботу у всіх дизайнерів мод?», — здивовано запитала вона».

Чан розпочав вивчення штучного інтелекту ще у 1980-1990-х роках, коли навчався в Стенфордському університеті. Нині він розуміє, що технологія розвинулася настільки, що може використовуватися для широкого загалу. AI може стати у пригоді навіть у тих сферах, які рідко асоціюються зі штучним інтелектом. Ним може скористатися менеджер з продажу продуктів чи <a href="https://nachasi.com/2017/07/24/ferma-polunytsia/" target="_blank" rel="noopener">навіть фермер</a>.
<h4><strong>Дослідження майбутнього AI — у книзі</strong></h4>
Виходячи з цих міркувань, Чен <a href="https://a16z.com/2017/05/12/ai-playbook/">опублікував книгу</a> «Artificial intelligence: The promised playbook». Вона доступною мовою роз'яснює сфери використання штучного інтелекту. У передмові автор пояснює, що питання про вигоди штучного інтелекту для певної сфери надходять звідусіль. Цим цікавляться усі — від державних установ до новостворених стартапів. Наразі опубліковано безліч літератури про математичні основи нейронних мереж або використання тензорних операцій. Проте бракує своєрідної «передмови», яка б орієнтувалися на лідерів бізнесу, стратегів, політиків, які вперше зіткнулися з цією технологією. Такий <a href="http://aiplaybook.a16z.com">ресурс</a> вирішив створити Чен. Там він намагається роз'яснити «новачкам» особливості використання AI. Передусім автор прагне дати читачеві розуміння того, які можливості відкриває технологія штучного інтелекту і яку користь вона може принести конкретній компанії.
<h4><strong>Чи варто боятися штучного інтелекту</strong></h4>
Для тих, хто наляканий поясненнями концепцій про нейронні мережі, книга Чена — можливість пояснити їх без складних математичних формул. Звісно, чим більший інтерес, тим більше люди занурюються в технічні деталі. Наприклад, коли він пояснює, що відбувається, коли задаєш речення у перекладачі Baidu або зображення у системи ідентифікацій від <a href="https://nachasi.com/2017/08/11/google-hip-hop/" target="_blank" rel="noopener">Google</a> чи <a href="https://nachasi.com/2017/08/04/ibm-data-record/" target="_blank" rel="noopener">IBM</a>. Він пояснює навіть процес написання коду для простого ідентифікатора візитівок, який використовує <a href="https://nachasi.com/2017/06/06/wwdc-all-in-one/" target="_blank" rel="noopener">iPhone</a>. Чен прагне показати, що кожна компанія у різний спосіб може використувати AI.

Опублікувавши свою книгу, Чен намагається надихнути фахівців різних напрямків до вдосконалення існуючих процесів. «Я хочу, щоб люди були зацікавлені можливостями, які відкриває штучний інтелект», — зазначив він. «Я не можу дочекатися, коли побачу, у який спосіб вони використовують цю технологію», — додає дослідник. Зараз це — одна з найгарячіших тем у Кремнієвій Долині. Але згодом про <a href="https://nachasi.com/2017/07/27/ai-helper-for-helpers/" target="_blank" rel="noopener">AI</a> більше ніхто не говоритиме, оскільки його використання стане само собою зрозумілим.

<p>Поки що штучний інтелект (AI) отримує левову частку уваги саме через його роль у виробництві безпілотних авто, ідентифікації облич та організації автоматичного перекладу. Утім, Франк Чен, який працює у фонді <a href="/2017/08/11/birzha-coinbase/" target="_blank" rel="noopener">Andreessen Horowitz</a>, вважає, що AI можна застосувати не лише у багатообіцяючих напрямках майбутнього, — а будь-де.</p><p>Минулоріч Чен опублікував 45-хвилинне відео. У якому він розповів історію штучного інтелекту від моменту його появи у 1956 році до сьогодення, коли він став однією з найгарячіших тем для дискусії серед експертів <a href="/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener">Кремнієвої Долини</a>. Керівник компанії <a href="/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener">Nvidia</a> — одного з найбільших виробників графічних процесорів — Джен-Хсун Хуанґ стверджує, що штучний інтелект став «найважливішою обчислювальною технологією за останні 20 років». За його словами, будь-яка потужна компанія мала б освоїти цю технологію.</p><p>Відеоісторія Чена привернула увагу великої кількості фахівців найрізноманітніших сфер. Він почав отримувати сотні дзвінків із запитаннями про особливості і майбутнє штучного інтелекту. До нього зверталися всі — від політиків до засновників старт-апів, які прагнули зрозуміти технологію. «Мені подзвонида редакторка Fashion Week», — згадує Чен. — «Невже роботи заберуть роботу у всіх дизайнерів мод?», — здивовано запитала вона».</p><p>Чан розпочав вивчення штучного інтелекту ще у 1980-1990-х роках, коли навчався в Стенфордському університеті. Нині він розуміє, що технологія розвинулася настільки, що може використовуватися для широкого загалу. AI може стати у пригоді навіть у тих сферах, які рідко асоціюються зі штучним інтелектом. Ним може скористатися менеджер з продажу продуктів чи <a href="/2017/07/24/ferma-polunytsia/" target="_blank" rel="noopener">навіть фермер</a>.</p><h4><strong>Дослідження майбутнього AI — у книзі</strong></h4><p>Виходячи з цих міркувань, Чен <a href="https://a16z.com/2017/05/12/ai-playbook/">опублікував книгу</a> «Artificial intelligence: The promised playbook». Вона доступною мовою роз&#8217;яснює сфери використання штучного інтелекту. У передмові автор пояснює, що питання про вигоди штучного інтелекту для певної сфери надходять звідусіль. Цим цікавляться усі — від державних установ до новостворених стартапів. Наразі опубліковано безліч літератури про математичні основи нейронних мереж або використання тензорних операцій. Проте бракує своєрідної «передмови», яка б орієнтувалися на лідерів бізнесу, стратегів, політиків, які вперше зіткнулися з цією технологією. Такий <a href="http://aiplaybook.a16z.com">ресурс</a> вирішив створити Чен. Там він намагається роз&#8217;яснити «новачкам» особливості використання AI. Передусім автор прагне дати читачеві розуміння того, які можливості відкриває технологія штучного інтелекту і яку користь вона може принести конкретній компанії.</p><h4><strong>Чи варто боятися штучного інтелекту</strong></h4><p>Для тих, хто наляканий поясненнями концепцій про нейронні мережі, книга Чена — можливість пояснити їх без складних математичних формул. Звісно, чим більший інтерес, тим більше люди занурюються в технічні деталі. Наприклад, коли він пояснює, що відбувається, коли задаєш речення у перекладачі Baidu або зображення у системи ідентифікацій від <a href="/2017/08/11/google-hip-hop/" target="_blank" rel="noopener">Google</a> чи <a href="/2017/08/04/ibm-data-record/" target="_blank" rel="noopener">IBM</a>. Він пояснює навіть процес написання коду для простого ідентифікатора візитівок, який використовує <a href="/2017/06/06/wwdc-all-in-one/" target="_blank" rel="noopener">iPhone</a>. Чен прагне показати, що кожна компанія у різний спосіб може використувати AI.</p><p>Опублікувавши свою книгу, Чен намагається надихнути фахівців різних напрямків до вдосконалення існуючих процесів. «Я хочу, щоб люди були зацікавлені можливостями, які відкриває штучний інтелект», — зазначив він. «Я не можу дочекатися, коли побачу, у який спосіб вони використовують цю технологію», — додає дослідник. Зараз це — одна з найгарячіших тем у Кремнієвій Долині. Але згодом про <a href="/2017/07/27/ai-helper-for-helpers/" target="_blank" rel="noopener">AI</a> більше ніхто не говоритиме, оскільки його використання стане само собою зрозумілим.</p>

Навіщо писати книги про штучний інтелект

{:ua}Як розвивається штучний інтелект і куди він прямує?{:}

<h4><strong>Які основні напрацювання було представлено</strong></h4>
CAVA — це новий вид віртуального помічника. Він використовує сучасні технології для розпізнавання осіб і голосових команд. CAVA допомагає управляти подіями з календаря, а також вміє робити нагадування на основі звичок користувача. Наприклад, цей помічник пропонує час виходу на зустріч на основі поточних даних про погоду та транспортної обстановки.


daystAR — окуляри доповненої реальності, які не вимагають підключення до комп'ютера або смартфону. Використовуючи платформу Lenovo AR Platform і daystAR, розробники можуть створювати додатки для різних сфер застосування. Також ця платформа пропонує різні функції, такі, наприклад, як Cloud Object Recognition, Remote Assistance, Multiplayer Interaction або 3D Content Manager для сканування, завантаження і редагування 3D-матеріалів.

Окремим напрямком стало цифрове здоров'я. Пристрій SmartVest допоможе користувачеві стежити за серцевою діяльністю його організму. Продукт являє собою «розумний» одяг з 10 датчиками для моніторингу серцевої діяльності і формування електрокардіограми. Пристрій зчитує і записує сигнали цілодобово і виявляє відхилення від норми, такі як тахікардія або аритмія. Серед ймовірних сфер застосування SmartVest — спорт та догляд за людьми із проблемами серця.
<h4><strong>Додалися технології розпізнавання голосу</strong></h4>
Також компанія Lenovo продемонструвала Xiaole - здатну до самонавчання платформу для служби підтримки клієнтів. Xiaole в постійному режимі аналізує і запам'ятовує розмови з користувачами. Головне завдання розробки - забезпечити персоналізований підхід до обслуговування клієнтів у цілодобовому режимі роботи. Ще було представлено SmartCast+ — розумну інтерактивну колонку, яка розпізнає звуки, об'єкти і здатна виводити зображення з елементами доповненої реальності за допомогою проектора. Раніше стало відомо, що стартап, який вдосконалює роботу голосових помічників, <a href="https://nachasi.com/2017/07/27/ai-helper-for-helpers/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">отримав<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-26-at-7.17.59-PM-300x200.png" />В помічник голосових асистентів Amazon та Google інвестували $5,2 млн</span></a> суттєві венчурні інвестиції — тож він цілком може розширити свою діяльність і на продукти Lenovo.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/Acsh8cu-G9k" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<h4><strong>Які основні напрацювання було представлено</strong></h4><p>CAVA — це новий вид віртуального помічника. Він використовує сучасні технології для розпізнавання осіб і голосових команд. CAVA допомагає управляти подіями з календаря, а також вміє робити нагадування на основі звичок користувача. Наприклад, цей помічник пропонує час виходу на зустріч на основі поточних даних про погоду та транспортної обстановки.<br /></p><p>daystAR — окуляри доповненої реальності, які не вимагають підключення до комп&#8217;ютера або смартфону. Використовуючи платформу Lenovo AR Platform і daystAR, розробники можуть створювати додатки для різних сфер застосування. Також ця платформа пропонує різні функції, такі, наприклад, як Cloud Object Recognition, Remote Assistance, Multiplayer Interaction або 3D Content Manager для сканування, завантаження і редагування 3D-матеріалів.</p><p>Окремим напрямком стало цифрове здоров&#8217;я. Пристрій SmartVest допоможе користувачеві стежити за серцевою діяльністю його організму. Продукт являє собою «розумний» одяг з 10 датчиками для моніторингу серцевої діяльності і формування електрокардіограми. Пристрій зчитує і записує сигнали цілодобово і виявляє відхилення від норми, такі як тахікардія або аритмія. Серед ймовірних сфер застосування SmartVest — спорт та догляд за людьми із проблемами серця.</p><h4><strong>Додалися технології розпізнавання голосу</strong></h4><p>Також компанія Lenovo продемонструвала Xiaole &#8211; здатну до самонавчання платформу для служби підтримки клієнтів. Xiaole в постійному режимі аналізує і запам&#8217;ятовує розмови з користувачами. Головне завдання розробки &#8211; забезпечити персоналізований підхід до обслуговування клієнтів у цілодобовому режимі роботи. Ще було представлено SmartCast+ — розумну інтерактивну колонку, яка розпізнає звуки, об&#8217;єкти і здатна виводити зображення з елементами доповненої реальності за допомогою проектора. Раніше стало відомо, що стартап, який вдосконалює роботу голосових помічників, <a href="/2017/07/27/ai-helper-for-helpers/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">отримав<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Screen-Shot-2017-07-26-at-7.17.59-PM-300x200.png" />В помічник голосових асистентів Amazon та Google інвестували $5,2 млн</span></a> суттєві венчурні інвестиції — тож він цілком може розширити свою діяльність і на продукти Lenovo.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/Acsh8cu-G9k" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

В рамках щорічної конференції Lenovo Tech World компанія продемонструвала низку нових ґаджетів, що працюють із застосуванням штучного інтелекту. Точну дату появу серійних моделей названо не було

<h4><strong>Які основні напрацювання було представлено</strong></h4>
CAVA — це новий вид віртуального помічника. Він використовує сучасні технології для розпізнавання осіб і голосових команд. CAVA допомагає управляти подіями з календаря, а також вміє робити нагадування на основі звичок користувача. Наприклад, цей помічник пропонує час виходу на зустріч на основі поточних даних про погоду та транспортної обстановки.


daystAR — окуляри доповненої реальності, які не вимагають підключення до комп'ютера або смартфону. Використовуючи платформу Lenovo AR Platform і daystAR, розробники можуть створювати додатки для різних сфер застосування. Також ця платформа пропонує різні функції, такі, наприклад, як Cloud Object Recognition, Remote Assistance, Multiplayer Interaction або 3D Content Manager для сканування, завантаження і редагування 3D-матеріалів.

Окремим напрямком стало цифрове здоров'я. Пристрій SmartVest допоможе користувачеві стежити за серцевою діяльністю його організму. Продукт являє собою «розумний» одяг з 10 датчиками для моніторингу серцевої діяльності і формування електрокардіограми. Пристрій зчитує і записує сигнали цілодобово і виявляє відхилення від норми, такі як тахікардія або аритмія. Серед ймовірних сфер застосування SmartVest — спорт та догляд за людьми із проблемами серця.
<h4><strong>Додалися технології розпізнавання голосу</strong></h4>
Також компанія Lenovo продемонструвала Xiaole - здатну до самонавчання платформу для служби підтримки клієнтів. Xiaole в постійному режимі аналізує і запам'ятовує розмови з користувачами. Головне завдання розробки - забезпечити персоналізований підхід до обслуговування клієнтів у цілодобовому режимі роботи. Ще було представлено SmartCast+ — розумну інтерактивну колонку, яка розпізнає звуки, об'єкти і здатна виводити зображення з елементами доповненої реальності за допомогою проектора. Раніше стало відомо, що стартап, який вдосконалює роботу голосових помічників, <a href="https://nachasi.com/2017/07/27/ai-helper-for-helpers/" target="_blank" rel="noopener">отримав</a> суттєві венчурні інвестиції — тож він цілком може розширити свою діяльність і на продукти Lenovo.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/Acsh8cu-G9k" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<h4><strong>Які основні напрацювання було представлено</strong></h4><p>CAVA — це новий вид віртуального помічника. Він використовує сучасні технології для розпізнавання осіб і голосових команд. CAVA допомагає управляти подіями з календаря, а також вміє робити нагадування на основі звичок користувача. Наприклад, цей помічник пропонує час виходу на зустріч на основі поточних даних про погоду та транспортної обстановки.<br /></p><p>daystAR — окуляри доповненої реальності, які не вимагають підключення до комп&#8217;ютера або смартфону. Використовуючи платформу Lenovo AR Platform і daystAR, розробники можуть створювати додатки для різних сфер застосування. Також ця платформа пропонує різні функції, такі, наприклад, як Cloud Object Recognition, Remote Assistance, Multiplayer Interaction або 3D Content Manager для сканування, завантаження і редагування 3D-матеріалів.</p><p>Окремим напрямком стало цифрове здоров&#8217;я. Пристрій SmartVest допоможе користувачеві стежити за серцевою діяльністю його організму. Продукт являє собою «розумний» одяг з 10 датчиками для моніторингу серцевої діяльності і формування електрокардіограми. Пристрій зчитує і записує сигнали цілодобово і виявляє відхилення від норми, такі як тахікардія або аритмія. Серед ймовірних сфер застосування SmartVest — спорт та догляд за людьми із проблемами серця.</p><h4><strong>Додалися технології розпізнавання голосу</strong></h4><p>Також компанія Lenovo продемонструвала Xiaole &#8211; здатну до самонавчання платформу для служби підтримки клієнтів. Xiaole в постійному режимі аналізує і запам&#8217;ятовує розмови з користувачами. Головне завдання розробки &#8211; забезпечити персоналізований підхід до обслуговування клієнтів у цілодобовому режимі роботи. Ще було представлено SmartCast+ — розумну інтерактивну колонку, яка розпізнає звуки, об&#8217;єкти і здатна виводити зображення з елементами доповненої реальності за допомогою проектора. Раніше стало відомо, що стартап, який вдосконалює роботу голосових помічників, <a href="/2017/07/27/ai-helper-for-helpers/" target="_blank" rel="noopener">отримав</a> суттєві венчурні інвестиції — тож він цілком може розширити свою діяльність і на продукти Lenovo.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/Acsh8cu-G9k" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Lenovo представила напрацювання в сфері штучного інтелекту

<p>Компанія Aiqudo отримала $5,2 млн — ці кошти підуть на подальше вдосконалення технології голосових асистентів в роботі із заздалегідь заданими шаблонами фраз та голосових команд для мобільних користувачів. На часі дізнатися, як цей сервіс може допомогти голосовим помічникам від Amazon та інших компаній.
</p>
<h4><strong>Де і як можна спробувати роботу новинки</strong></h4>
Aiqudo доступний у форматі бета-версії вмагазині мобільних додатків <a href="https://play.google.com/store/apps/details?id=com.aiqudo.q" target="_blank" rel="noopener">Google Play</a>, найближчим часом має вийти версія для iOS.
<h4><strong>Які зміни відбудуться в роботі нового голосового помічника</strong></h4>
Окрім фінансування венчурними коштами, команда Aiqudo також оголосила про злиття з ірландським стартапом Sophia. Разом вони працюватимуть над технологіями вдосконалення механізмів передачі та обробки людського мовлення для подальшого використання голосових команд <a href="https://nachasi.com/2017/07/25/shtuchnyj-intelekt/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">штучним інтелектом<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/salad-2487775_1280-300x200.jpg" />Штучний інтелект навчився визначати рецепти страв</span></a> у додатках для смартфонів.

Зараз реалізовано інтеграцію Aiqudo з голосовим помічником від Amazon, але найближчим часом очікується також інтеграція із Google Assistant. Кастомізовані інтеграції голосових помічників з іншими проектами набувають популярності: наприклад, популярний онлайн-сервіс для автоматизації повторюваних дій та команд IFTTT з минулої осені створив та запустив понад <a href="https://venturebeat.com/2016/11/02/ifttt-scraps-recipes-for-multi-device-commands-called-applets/" target="_blank" rel="noopener">750 тис</a> кастомізованих аплетів для помічників на основі штучного інтелекту — включаючи Google Assistant, Alexa та Cortana.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/GUPm0s6sCKU" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Atlantic Bridge Capital was the sole investor in the $5.2 million funding round. Aiqudo currently has 23 employees, and the company said it will retain its offices in Ireland.

<p>Компанія Aiqudo отримала $5,2 млн — ці кошти підуть на подальше вдосконалення технології голосових асистентів в роботі із заздалегідь заданими шаблонами фраз та голосових команд для мобільних користувачів. На часі дізнатися, як цей сервіс може допомогти голосовим помічникам від Amazon та інших компаній.</p><h4><strong>Де і як можна спробувати роботу новинки</strong></h4><p>Aiqudo доступний у форматі бета-версії вмагазині мобільних додатків <a href="https://play.google.com/store/apps/details?id=com.aiqudo.q" target="_blank" rel="noopener">Google Play</a>, найближчим часом має вийти версія для iOS.</p><h4><strong>Які зміни відбудуться в роботі нового голосового помічника</strong></h4><p>Окрім фінансування венчурними коштами, команда Aiqudo також оголосила про злиття з ірландським стартапом Sophia. Разом вони працюватимуть над технологіями вдосконалення механізмів передачі та обробки людського мовлення для подальшого використання голосових команд <a href="/2017/07/25/shtuchnyj-intelekt/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">штучним інтелектом<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/salad-2487775_1280-300x200.jpg" />Штучний інтелект навчився визначати рецепти страв</span></a> у додатках для смартфонів.</p><p>Зараз реалізовано інтеграцію Aiqudo з голосовим помічником від Amazon, але найближчим часом очікується також інтеграція із Google Assistant. Кастомізовані інтеграції голосових помічників з іншими проектами набувають популярності: наприклад, популярний онлайн-сервіс для автоматизації повторюваних дій та команд IFTTT з минулої осені створив та запустив понад <a href="https://venturebeat.com/2016/11/02/ifttt-scraps-recipes-for-multi-device-commands-called-applets/" target="_blank" rel="noopener">750 тис</a> кастомізованих аплетів для помічників на основі штучного інтелекту — включаючи Google Assistant, Alexa та Cortana.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/GUPm0s6sCKU" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Atlantic Bridge Capital was the sole investor in the $5.2 million funding round. Aiqudo currently has 23 employees, and the company said it will retain its offices in Ireland.</p>

Стартап, що має на меті вдосконалити релевантність роботи голосового помічника Amazon Alexa, отримав венчурні інвестиції, котрі спрямує на покращення технологій взаємодії штучного інтелекту із мобільними голосовими сервісами та додатками

Компанія Aiqudo отримала $5,2 млн — ці кошти підуть на подальше вдосконалення технології голосових асистентів в роботі із заздалегідь заданими шаблонами фраз та голосових команд для мобільних користувачів. На часі дізнатися, як цей сервіс може допомогти голосовим помічникам від Amazon та інших компаній.
<h4><strong>Де і як можна спробувати роботу новинки</strong></h4>
Aiqudo доступний у форматі бета-версії вмагазині мобільних додатків <a href="https://play.google.com/store/apps/details?id=com.aiqudo.q" target="_blank" rel="noopener">Google Play</a>, найближчим часом має вийти версія для iOS.
<h4><strong>Які зміни відбудуться в роботі нового голосового помічника</strong></h4>
Окрім фінансування венчурними коштами, команда Aiqudo також оголосила про злиття з ірландським стартапом Sophia. Разом вони працюватимуть над технологіями вдосконалення механізмів передачі та обробки людського мовлення для подальшого використання голосових команд <a href="https://nachasi.com/2017/07/25/shtuchnyj-intelekt/" target="_blank" rel="noopener">штучним інтелектом</a> у додатках для смартфонів.

Зараз реалізовано інтеграцію Aiqudo з голосовим помічником від Amazon, але найближчим часом очікується також інтеграція із Google Assistant. Кастомізовані інтеграції голосових помічників з іншими проектами набувають популярності: наприклад, популярний онлайн-сервіс для автоматизації повторюваних дій та команд IFTTT з минулої осені створив та запустив понад <a href="https://venturebeat.com/2016/11/02/ifttt-scraps-recipes-for-multi-device-commands-called-applets/" target="_blank" rel="noopener">750 тис</a> кастомізованих аплетів для помічників на основі штучного інтелекту — включаючи Google Assistant, Alexa та Cortana.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/GUPm0s6sCKU" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Atlantic Bridge Capital was the sole investor in the $5.2 million funding round. Aiqudo currently has 23 employees, and the company said it will retain its offices in Ireland.

<p>Компанія Aiqudo отримала $5,2 млн — ці кошти підуть на подальше вдосконалення технології голосових асистентів в роботі із заздалегідь заданими шаблонами фраз та голосових команд для мобільних користувачів. На часі дізнатися, як цей сервіс може допомогти голосовим помічникам від Amazon та інших компаній.</p><h4><strong>Де і як можна спробувати роботу новинки</strong></h4><p>Aiqudo доступний у форматі бета-версії вмагазині мобільних додатків <a href="https://play.google.com/store/apps/details?id=com.aiqudo.q" target="_blank" rel="noopener">Google Play</a>, найближчим часом має вийти версія для iOS.</p><h4><strong>Які зміни відбудуться в роботі нового голосового помічника</strong></h4><p>Окрім фінансування венчурними коштами, команда Aiqudo також оголосила про злиття з ірландським стартапом Sophia. Разом вони працюватимуть над технологіями вдосконалення механізмів передачі та обробки людського мовлення для подальшого використання голосових команд <a href="/2017/07/25/shtuchnyj-intelekt/" target="_blank" rel="noopener">штучним інтелектом</a> у додатках для смартфонів.</p><p>Зараз реалізовано інтеграцію Aiqudo з голосовим помічником від Amazon, але найближчим часом очікується також інтеграція із Google Assistant. Кастомізовані інтеграції голосових помічників з іншими проектами набувають популярності: наприклад, популярний онлайн-сервіс для автоматизації повторюваних дій та команд IFTTT з минулої осені створив та запустив понад <a href="https://venturebeat.com/2016/11/02/ifttt-scraps-recipes-for-multi-device-commands-called-applets/" target="_blank" rel="noopener">750 тис</a> кастомізованих аплетів для помічників на основі штучного інтелекту — включаючи Google Assistant, Alexa та Cortana.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/GUPm0s6sCKU" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Atlantic Bridge Capital was the sole investor in the $5.2 million funding round. Aiqudo currently has 23 employees, and the company said it will retain its offices in Ireland.</p>

В помічник голосових асистентів Amazon та Google інвестували $5,2 млн

{:ua}На ринку з'явився помічник для голосових помічників Amazon та Google{:}

Дослідники Лабораторії штучного інтелекту і комп'ютерних наук Массачусетського технологічного університету створили нейронну мережу, яка може визначити склад страви по його фотографії, а також поділиться з вами рецептом його приготування

Щоби навчити нейронну мережу під назвою Recipe1M розпізнавати їжу з фотографій, знадобився 1 млн рецептів, зібраних з різноманітних кулінарних сайтів. На часі дізнатися, як штучний інтелект справляється із цим завданням
<h4><strong>Як функціонує розробка</strong></h4>
На основі нейромережі була створена система Pic2Recipe, що працює наступним чином: ви завантажуєте фотографію страви, а система ділиться його складом і рецептом приготування. Наприклад, печиво буде «розділене» на борошно, яйця і масло. Точність поки становить всього 65%, але в майбутньому розробники обіцяють поліпшити цей показник.
<h4><strong>Кому може бути корисний такий штучний інтелект</strong></h4>
За словами одного з авторів дослідження Хамеда Хаддад, в майбутньому система зможе допомагати людям відслідковувати свій раціон, підраховувати спожиті калорії, а також порівнювати свої гастрономічні звички з звичками інших людей на основі даних з соцмереж. Так що, даний алгоритм обіцяє бути вельми корисним.

<p>Щоби навчити нейронну мережу під назвою Recipe1M розпізнавати їжу з фотографій, знадобився 1 млн рецептів, зібраних з різноманітних кулінарних сайтів. На часі дізнатися, як штучний інтелект справляється із цим завданням</p><h4><strong>Як функціонує розробка</strong></h4><p>На основі нейромережі була створена система Pic2Recipe, що працює наступним чином: ви завантажуєте фотографію страви, а система ділиться його складом і рецептом приготування. Наприклад, печиво буде «розділене» на борошно, яйця і масло. Точність поки становить всього 65%, але в майбутньому розробники обіцяють поліпшити цей показник.</p><h4><strong>Кому може бути корисний такий штучний інтелект</strong></h4><p>За словами одного з авторів дослідження Хамеда Хаддад, в майбутньому система зможе допомагати людям відслідковувати свій раціон, підраховувати спожиті калорії, а також порівнювати свої гастрономічні звички з звичками інших людей на основі даних з соцмереж. Так що, даний алгоритм обіцяє бути вельми корисним.</p>

Штучний інтелект навчився визначати рецепти страв

{:ua}В майбутньому система зможе допомагати людям відслідковувати раціон, підраховувати спожиті калорії, а також порівнювати гастрономічні звички з іншими людьми. Як працює штучний інтелект?{:}

<p>Руслан Салахутдинов, директор Apple із дослідження штучного інтелекту, оголосив про запуск веб-сайту через <a href="https://twitter.com/rsalakhu?ref_src=twsrc%5Etfw&ref_url=http%3A%2F%2Ffortune.com%2F2017%2F07%2F19%2Fapple-artificial-intelligence-research-journal%2F" target="_blank" rel="noopener">Twitter</a>. Зараз корпорація відкрила тільки один дослідницький проект, який, як виявилося, є переписаною версією дослідного документа, опублікованого восени. 
</p>
<h4><strong>Про що вже можна прочитати</strong></h4>
Перше повідомлення на веб-сайті показує, як Apple навчає комп’ютери розпізнавати обличчя, показуючи зображення, що генеруються комп’ютером. Ця корпорація завжди мала більш строгі правила конфіденційності користувачів, ніж такі компанії, як Google і Facebook. Але компанія може отримати користь з цього дослідження. Крім того, що публічно демонструється, що в компанії використовують передові технології, дослідницькі блоги також служать інструментами для набору фахівців для машинного навчання.

Нещодавно ми писали про те, що користувачі Apple тепер матимуть можливість <a href="https://nachasi.com/2017/07/19/apple-help/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">викликати рятувальників<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/iphone-500291_1280-300x200.jpg" />Apple допоможе викликати рятувальників</span></a> за допомогою сканування відбитків пальців. Функція дозволить викликати рятувальників, коли звичайні способи можуть виявитися непрактичними.

<p>Руслан Салахутдинов, директор Apple із дослідження штучного інтелекту, оголосив про запуск веб-сайту через <a href="https://twitter.com/rsalakhu?ref_src=twsrc%5Etfw&#038;ref_url=http%3A%2F%2Ffortune.com%2F2017%2F07%2F19%2Fapple-artificial-intelligence-research-journal%2F" target="_blank" rel="noopener">Twitter</a>. Зараз корпорація відкрила тільки один дослідницький проект, який, як виявилося, є переписаною версією дослідного документа, опублікованого восени. </p><h4><strong>Про що вже можна прочитати</strong></h4><p>Перше повідомлення на веб-сайті показує, як Apple навчає комп’ютери розпізнавати обличчя, показуючи зображення, що генеруються комп’ютером. Ця корпорація завжди мала більш строгі правила конфіденційності користувачів, ніж такі компанії, як Google і Facebook. Але компанія може отримати користь з цього дослідження. Крім того, що публічно демонструється, що в компанії використовують передові технології, дослідницькі блоги також служать інструментами для набору фахівців для машинного навчання.</p><p>Нещодавно ми писали про те, що користувачі Apple тепер матимуть можливість <a href="/2017/07/19/apple-help/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">викликати рятувальників<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/iphone-500291_1280-300x200.jpg" />Apple допоможе викликати рятувальників</span></a> за допомогою сканування відбитків пальців. Функція дозволить викликати рятувальників, коли звичайні способи можуть виявитися непрактичними.</p>

Apple Machine Learning Journal — це ресурс, де можна прочитати про роботу різних інженерів, що працюють над передовими методами штучного інтелекту. Таким чином компанія приєднується до інших технологічних гігантів (як Google, Facebook і Microsoft), які підтримують блоги та висвітлюють в них свою діяльність

Руслан Салахутдинов, директор Apple із дослідження штучного інтелекту, оголосив про запуск веб-сайту через <a href="https://twitter.com/rsalakhu?ref_src=twsrc%5Etfw&amp;ref_url=http%3A%2F%2Ffortune.com%2F2017%2F07%2F19%2Fapple-artificial-intelligence-research-journal%2F" target="_blank" rel="noopener">Twitter</a>. Зараз корпорація відкрила тільки один дослідницький проект, який, як виявилося, є переписаною версією дослідного документа, опублікованого восени. 
<h4><strong>Про що вже можна прочитати</strong></h4>
Перше повідомлення на веб-сайті показує, як Apple навчає комп’ютери розпізнавати обличчя, показуючи зображення, що генеруються комп’ютером. Ця корпорація завжди мала більш строгі правила конфіденційності користувачів, ніж такі компанії, як Google і Facebook. Але компанія може отримати користь з цього дослідження. Крім того, що публічно демонструється, що в компанії використовують передові технології, дослідницькі блоги також служать інструментами для набору фахівців для машинного навчання.

Нещодавно ми писали про те, що користувачі Apple тепер матимуть можливість <a href="https://nachasi.com/2017/07/19/apple-help/" target="_blank" rel="noopener">викликати рятувальників</a> за допомогою сканування відбитків пальців. Функція дозволить викликати рятувальників, коли звичайні способи можуть виявитися непрактичними.

<p>Руслан Салахутдинов, директор Apple із дослідження штучного інтелекту, оголосив про запуск веб-сайту через <a href="https://twitter.com/rsalakhu?ref_src=twsrc%5Etfw&amp;ref_url=http%3A%2F%2Ffortune.com%2F2017%2F07%2F19%2Fapple-artificial-intelligence-research-journal%2F" target="_blank" rel="noopener">Twitter</a>. Зараз корпорація відкрила тільки один дослідницький проект, який, як виявилося, є переписаною версією дослідного документа, опублікованого восени. </p><h4><strong>Про що вже можна прочитати</strong></h4><p>Перше повідомлення на веб-сайті показує, як Apple навчає комп’ютери розпізнавати обличчя, показуючи зображення, що генеруються комп’ютером. Ця корпорація завжди мала більш строгі правила конфіденційності користувачів, ніж такі компанії, як Google і Facebook. Але компанія може отримати користь з цього дослідження. Крім того, що публічно демонструється, що в компанії використовують передові технології, дослідницькі блоги також служать інструментами для набору фахівців для машинного навчання.</p><p>Нещодавно ми писали про те, що користувачі Apple тепер матимуть можливість <a href="/2017/07/19/apple-help/" target="_blank" rel="noopener">викликати рятувальників</a> за допомогою сканування відбитків пальців. Функція дозволить викликати рятувальників, коли звичайні способи можуть виявитися непрактичними.</p>

Apple створила сайт про штучний інтелект

{:ua}Перший запис на веб-сайті показує, як Apple вчить комп’ютери розпізнавати обличчя{:}

<p>Розмов про те, що от-от людський розум замінить штучний інтелект, який в десятки разів швидше та ефективніше працюватиме — досхочу. Малюють ледь не апокаліптичну картину. <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Робочі місця<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a> будуть замінені автоматизованими системами, а людство ледь не вимре. Чи справді це так? Такого роду запитання лунають не від будь-кого, а найсвітліших голів нашого часу — Стівена Гокінґа, <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Ілона Маска<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a>, Макса Тегмарка, Сема Херріса та Білла Гейтса. На їхню думку, цей сценарій може стати реальністю у доволі короткий термін часу. Утім, як стверджує експерт Кевін Келлі у матеріалі для видання Backchannel, ці острахи передчасні та не ґрунтуються на фактах.
</p>
<h4><strong>Декілька критичних ідей, які укорінилися в нинішніх дискусіях навколо штучного інтелекту</strong></h4>
1. Штучний інтелект (ШІ) вже стає розумніший за людський — і цей процес розгортається надзвичайно швидко.
2. Завдання, які покладатимуться на ШІ — універсальні (тобто такі ж, які зазвичай виконує людський мозок).
3. Вже є «носій», на якому є можливість розробляти ШІ.
4. Інтелект має необмежений ресурс для розвитку.
5. ШІ, коли ми почнемо його використовувати, вирішить чимало наших проблем.
<h4><strong>Що ж відбувається насправді?</strong></h4>
1. Розум — поняття, яке важко виміряти, пояснити й окреслити. Тому твердження на кшталт «розумніші за людину» — це концепція, позбавлена сенсу.
2. Людський розум не універсальний — тож і штучний інтелект таким також не стане і не буде.
3. Поки незрозуміло, на якому саме «носії» можна створити систему, близьку до людського мозку за своїми можливостями.
4. Ресурси інтелекту не безкінечні.
5. Інтелект не лише вирішує, але й створює проблеми

[blockquote_with_author content="Якщо ідея про штучний інтелект побудована на 5 твердженнях, які не мають реального підґрунтя, то це радше схоже на релігію чи міф, а не наукову думку."]

<strong>По-перше</strong>, на думку Кевіна Келлі, <strong>чимало хибних ідей виникає через неправильне визначення поняття інтелекту загалом</strong>. Келлі стверджує, що розум — дуже комплексне і нелінійне явище. Його прогрес важко означити, а отже і виявити «більш розвинену» і «менш розвинену» версії. Просто через те, що йдеться про взаємопов'язану систему багатьох когнітивних процесів, які одночасно задіяні й змінюються. Приміром, зараз неможливо навіть ранжувати ступінь інтелекту різних тварин — папуги, дельфіна, коня, білочки тощо. Причина — відсутність масштабу та наукових даних.

<strong>По-друге, ми звикли вважати, що людський розум — універсальний</strong> і може виконувати будь-яку функцію. Відповідно, і штучний інтелект зможе вчитися й отримувати навички на будь-який смак. Це не зовсім так. Людський розум еволюціонував у специфічному руслі, отримуючи ті навички, які потрібні були для виживання. Так само і будь-яка система спеціалізується на обмеженому колі завдань. Тому навряд чи вдасться створити мультифункціональну машину, яка зможе все на світі.

<strong>По-третє, частина усіх цих хибних інтерпретацій криється в теорії комп'ютеризації</strong>, вперше озвученої у 1950 роках. Тоді здавалося, що правила, згідно з якими працюють обчислювальні машини відповідають і біологічним процесам людського мозку. Тому питання створення штучного інтелекту залежить від наявних потужностей. Це — не зовсім так. Адже у людини одні й ті ж мисленеві процеси можуть протікати по-різному у залежності від часу й обставин, за яких вони відбуваються. Крім того, впливає матерія, на базі якої «працює» система. Силікон чи біологічна речовина? Імовірно, це також матиме вплив на протікання розумових процесів. Отже, саме твердження про машини, які стануть «розумнішими за людей» хибне. Скоріше — «інакше».

<strong>По-четверте, не варто забувати про межі інтелекту.</strong> Чомусь прийнято вважати, що його ресурс безкінечний. І навіть якщо так виходить у математичних формулах, то все ж фізична реальність, «носії» завжди мають обмежений ресурс.

<strong>По-п'яте, існує надія, що за допомогою штучного інтелекту</strong> (який теоретично коли-небудь буде у стані обробляти більше інформації набагато швидше, ніж людина) ми <strong>зможемо вирішити чимало проблем</strong>. Утім, як показує історія — технологічний прогрес може розвиватися швидко, але разом з ним зростає і <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/freedom-of-speech/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">кількість ризиків та загроз<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/facebook-app-login-splash-screen-on-iphone-picjumbo-com-300x200.jpg" />Як інтернет може обмежити свободу слова — і як цьому запобігти</span></a>, з якими доводиться справлятися людству. Тому не варто сподіватися на месію чи Термінатора.

<p>Розмов про те, що от-от людський розум замінить штучний інтелект, який в десятки разів швидше та ефективніше працюватиме — досхочу. Малюють ледь не апокаліптичну картину. <a href="/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Робочі місця<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a> будуть замінені автоматизованими системами, а людство ледь не вимре. Чи справді це так? Такого роду запитання лунають не від будь-кого, а найсвітліших голів нашого часу — Стівена Гокінґа, <a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">Ілона Маска<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a>, Макса Тегмарка, Сема Херріса та Білла Гейтса. На їхню думку, цей сценарій може стати реальністю у доволі короткий термін часу. Утім, як стверджує експерт Кевін Келлі у матеріалі для видання Backchannel, ці острахи передчасні та не ґрунтуються на фактах.</p><h4><strong>Декілька критичних ідей, які укорінилися в нинішніх дискусіях навколо штучного інтелекту</strong></h4><p>1. Штучний інтелект (ШІ) вже стає розумніший за людський — і цей процес розгортається надзвичайно швидко.<br />2. Завдання, які покладатимуться на ШІ — універсальні (тобто такі ж, які зазвичай виконує людський мозок).<br />3. Вже є «носій», на якому є можливість розробляти ШІ.<br />4. Інтелект має необмежений ресурс для розвитку.<br />5. ШІ, коли ми почнемо його використовувати, вирішить чимало наших проблем.</p><h4><strong>Що ж відбувається насправді?</strong></h4><p>1. Розум — поняття, яке важко виміряти, пояснити й окреслити. Тому твердження на кшталт «розумніші за людину» — це концепція, позбавлена сенсу.<br />2. Людський розум не універсальний — тож і штучний інтелект таким також не стане і не буде.<br />3. Поки незрозуміло, на якому саме «носії» можна створити систему, близьку до людського мозку за своїми можливостями.<br />4. Ресурси інтелекту не безкінечні.<br />5. Інтелект не лише вирішує, але й створює проблеми</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Якщо ідея про штучний інтелект побудована на 5 твердженнях, які не мають реального підґрунтя, то це радше схоже на релігію чи міф, а не наукову думку.</p>			</blockquote><p><strong>По-перше</strong>, на думку Кевіна Келлі, <strong>чимало хибних ідей виникає через неправильне визначення поняття інтелекту загалом</strong>. Келлі стверджує, що розум — дуже комплексне і нелінійне явище. Його прогрес важко означити, а отже і виявити «більш розвинену» і «менш розвинену» версії. Просто через те, що йдеться про взаємопов&#8217;язану систему багатьох когнітивних процесів, які одночасно задіяні й змінюються. Приміром, зараз неможливо навіть ранжувати ступінь інтелекту різних тварин — папуги, дельфіна, коня, білочки тощо. Причина — відсутність масштабу та наукових даних.</p><p><strong>По-друге, ми звикли вважати, що людський розум — універсальний</strong> і може виконувати будь-яку функцію. Відповідно, і штучний інтелект зможе вчитися й отримувати навички на будь-який смак. Це не зовсім так. Людський розум еволюціонував у специфічному руслі, отримуючи ті навички, які потрібні були для виживання. Так само і будь-яка система спеціалізується на обмеженому колі завдань. Тому навряд чи вдасться створити мультифункціональну машину, яка зможе все на світі.</p><p><strong>По-третє, частина усіх цих хибних інтерпретацій криється в теорії комп&#8217;ютеризації</strong>, вперше озвученої у 1950 роках. Тоді здавалося, що правила, згідно з якими працюють обчислювальні машини відповідають і біологічним процесам людського мозку. Тому питання створення штучного інтелекту залежить від наявних потужностей. Це — не зовсім так. Адже у людини одні й ті ж мисленеві процеси можуть протікати по-різному у залежності від часу й обставин, за яких вони відбуваються. Крім того, впливає матерія, на базі якої «працює» система. Силікон чи біологічна речовина? Імовірно, це також матиме вплив на протікання розумових процесів. Отже, саме твердження про машини, які стануть «розумнішими за людей» хибне. Скоріше — «інакше».</p><p><strong>По-четверте, не варто забувати про межі інтелекту.</strong> Чомусь прийнято вважати, що його ресурс безкінечний. І навіть якщо так виходить у математичних формулах, то все ж фізична реальність, «носії» завжди мають обмежений ресурс.</p><p><strong>По-п&#8217;яте, існує надія, що за допомогою штучного інтелекту</strong> (який теоретично коли-небудь буде у стані обробляти більше інформації набагато швидше, ніж людина) ми <strong>зможемо вирішити чимало проблем</strong>. Утім, як показує історія — технологічний прогрес може розвиватися швидко, але разом з ним зростає і <a href="/2017/05/13/freedom-of-speech/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">кількість ризиків та загроз<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/facebook-app-login-splash-screen-on-iphone-picjumbo-com-300x200.jpg" />Як інтернет може обмежити свободу слова — і як цьому запобігти</span></a>, з якими доводиться справлятися людству. Тому не варто сподіватися на месію чи Термінатора.</p>

Коли спостерігаєш за дискусіями у медіа, стає моторошно — невдовзі <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/fin-ai-iot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">штучний інтелект</a> повністю зможе замінити людину і виконувати її функції швидше і якісніше. Втім, не все так просто і це не станеться одразу, застерігають у редакції Backchannel. Далі — філософські роздуми про те, що криється у розмовах про штучний інтелект

Розмов про те, що от-от людський розум замінить штучний інтелект, який в десятки разів швидше та ефективніше працюватиме — досхочу. Малюють ледь не апокаліптичну картину. <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Робочі місця</a> будуть замінені автоматизованими системами, а людство ледь не вимре. Чи справді це так? Такого роду запитання лунають не від будь-кого, а найсвітліших голів нашого часу — Стівена Гокінґа, <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ілона Маска</a>, Макса Тегмарка, Сема Херріса та Білла Гейтса. На їхню думку, цей сценарій може стати реальністю у доволі короткий термін часу. Утім, як стверджує експерт Кевін Келлі у матеріалі для видання Backchannel, ці острахи передчасні та не ґрунтуються на фактах.
<h4><strong>Декілька критичних ідей, які укорінилися в нинішніх дискусіях навколо штучного інтелекту</strong></h4>
1. Штучний інтелект (ШІ) вже стає розумніший за людський — і цей процес розгортається надзвичайно швидко.
2. Завдання, які покладатимуться на ШІ — універсальні (тобто такі ж, які зазвичай виконує людський мозок).
3. Вже є «носій», на якому є можливість розробляти ШІ.
4. Інтелект має необмежений ресурс для розвитку.
5. ШІ, коли ми почнемо його використовувати, вирішить чимало наших проблем.
<h4><strong>Що ж відбувається насправді?</strong></h4>
1. Розум — поняття, яке важко виміряти, пояснити й окреслити. Тому твердження на кшталт «розумніші за людину» — це концепція, позбавлена сенсу.
2. Людський розум не універсальний — тож і штучний інтелект таким також не стане і не буде.
3. Поки незрозуміло, на якому саме «носії» можна створити систему, близьку до людського мозку за своїми можливостями.
4. Ресурси інтелекту не безкінечні.
5. Інтелект не лише вирішує, але й створює проблеми

[blockquote_with_author content="Якщо ідея про штучний інтелект побудована на 5 твердженнях, які не мають реального підґрунтя, то це радше схоже на релігію чи міф, а не наукову думку."]

<strong>По-перше</strong>, на думку Кевіна Келлі, <strong>чимало хибних ідей виникає через неправильне визначення поняття інтелекту загалом</strong>. Келлі стверджує, що розум — дуже комплексне і нелінійне явище. Його прогрес важко означити, а отже і виявити «більш розвинену» і «менш розвинену» версії. Просто через те, що йдеться про взаємопов'язану систему багатьох когнітивних процесів, які одночасно задіяні й змінюються. Приміром, зараз неможливо навіть ранжувати ступінь інтелекту різних тварин — папуги, дельфіна, коня, білочки тощо. Причина — відсутність масштабу та наукових даних.

<strong>По-друге, ми звикли вважати, що людський розум — універсальний</strong> і може виконувати будь-яку функцію. Відповідно, і штучний інтелект зможе вчитися й отримувати навички на будь-який смак. Це не зовсім так. Людський розум еволюціонував у специфічному руслі, отримуючи ті навички, які потрібні були для виживання. Так само і будь-яка система спеціалізується на обмеженому колі завдань. Тому навряд чи вдасться створити мультифункціональну машину, яка зможе все на світі.

<strong>По-третє, частина усіх цих хибних інтерпретацій криється в теорії комп'ютеризації</strong>, вперше озвученої у 1950 роках. Тоді здавалося, що правила, згідно з якими працюють обчислювальні машини відповідають і біологічним процесам людського мозку. Тому питання створення штучного інтелекту залежить від наявних потужностей. Це — не зовсім так. Адже у людини одні й ті ж мисленеві процеси можуть протікати по-різному у залежності від часу й обставин, за яких вони відбуваються. Крім того, впливає матерія, на базі якої «працює» система. Силікон чи біологічна речовина? Імовірно, це також матиме вплив на протікання розумових процесів. Отже, саме твердження про машини, які стануть «розумнішими за людей» хибне. Скоріше — «інакше».

<strong>По-четверте, не варто забувати про межі інтелекту.</strong> Чомусь прийнято вважати, що його ресурс безкінечний. І навіть якщо так виходить у математичних формулах, то все ж фізична реальність, «носії» завжди мають обмежений ресурс.

<strong>По-п'яте, існує надія, що за допомогою штучного інтелекту</strong> (який теоретично коли-небудь буде у стані обробляти більше інформації набагато швидше, ніж людина) ми <strong>зможемо вирішити чимало проблем</strong>. Утім, як показує історія — технологічний прогрес може розвиватися швидко, але разом з ним зростає і <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/freedom-of-speech/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">кількість ризиків та загроз</a>, з якими доводиться справлятися людству. Тому не варто сподіватися на месію чи Термінатора.

<p>Розмов про те, що от-от людський розум замінить штучний інтелект, який в десятки разів швидше та ефективніше працюватиме — досхочу. Малюють ледь не апокаліптичну картину. <a href="/2017/05/17/blablacar-future/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Робочі місця</a> будуть замінені автоматизованими системами, а людство ледь не вимре. Чи справді це так? Такого роду запитання лунають не від будь-кого, а найсвітліших голів нашого часу — Стівена Гокінґа, <a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ілона Маска</a>, Макса Тегмарка, Сема Херріса та Білла Гейтса. На їхню думку, цей сценарій може стати реальністю у доволі короткий термін часу. Утім, як стверджує експерт Кевін Келлі у матеріалі для видання Backchannel, ці острахи передчасні та не ґрунтуються на фактах.</p><h4><strong>Декілька критичних ідей, які укорінилися в нинішніх дискусіях навколо штучного інтелекту</strong></h4><p>1. Штучний інтелект (ШІ) вже стає розумніший за людський — і цей процес розгортається надзвичайно швидко.<br />2. Завдання, які покладатимуться на ШІ — універсальні (тобто такі ж, які зазвичай виконує людський мозок).<br />3. Вже є «носій», на якому є можливість розробляти ШІ.<br />4. Інтелект має необмежений ресурс для розвитку.<br />5. ШІ, коли ми почнемо його використовувати, вирішить чимало наших проблем.</p><h4><strong>Що ж відбувається насправді?</strong></h4><p>1. Розум — поняття, яке важко виміряти, пояснити й окреслити. Тому твердження на кшталт «розумніші за людину» — це концепція, позбавлена сенсу.<br />2. Людський розум не універсальний — тож і штучний інтелект таким також не стане і не буде.<br />3. Поки незрозуміло, на якому саме «носії» можна створити систему, близьку до людського мозку за своїми можливостями.<br />4. Ресурси інтелекту не безкінечні.<br />5. Інтелект не лише вирішує, але й створює проблеми</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Якщо ідея про штучний інтелект побудована на 5 твердженнях, які не мають реального підґрунтя, то це радше схоже на релігію чи міф, а не наукову думку.</p>			</blockquote><p><strong>По-перше</strong>, на думку Кевіна Келлі, <strong>чимало хибних ідей виникає через неправильне визначення поняття інтелекту загалом</strong>. Келлі стверджує, що розум — дуже комплексне і нелінійне явище. Його прогрес важко означити, а отже і виявити «більш розвинену» і «менш розвинену» версії. Просто через те, що йдеться про взаємопов&#8217;язану систему багатьох когнітивних процесів, які одночасно задіяні й змінюються. Приміром, зараз неможливо навіть ранжувати ступінь інтелекту різних тварин — папуги, дельфіна, коня, білочки тощо. Причина — відсутність масштабу та наукових даних.</p><p><strong>По-друге, ми звикли вважати, що людський розум — універсальний</strong> і може виконувати будь-яку функцію. Відповідно, і штучний інтелект зможе вчитися й отримувати навички на будь-який смак. Це не зовсім так. Людський розум еволюціонував у специфічному руслі, отримуючи ті навички, які потрібні були для виживання. Так само і будь-яка система спеціалізується на обмеженому колі завдань. Тому навряд чи вдасться створити мультифункціональну машину, яка зможе все на світі.</p><p><strong>По-третє, частина усіх цих хибних інтерпретацій криється в теорії комп&#8217;ютеризації</strong>, вперше озвученої у 1950 роках. Тоді здавалося, що правила, згідно з якими працюють обчислювальні машини відповідають і біологічним процесам людського мозку. Тому питання створення штучного інтелекту залежить від наявних потужностей. Це — не зовсім так. Адже у людини одні й ті ж мисленеві процеси можуть протікати по-різному у залежності від часу й обставин, за яких вони відбуваються. Крім того, впливає матерія, на базі якої «працює» система. Силікон чи біологічна речовина? Імовірно, це також матиме вплив на протікання розумових процесів. Отже, саме твердження про машини, які стануть «розумнішими за людей» хибне. Скоріше — «інакше».</p><p><strong>По-четверте, не варто забувати про межі інтелекту.</strong> Чомусь прийнято вважати, що його ресурс безкінечний. І навіть якщо так виходить у математичних формулах, то все ж фізична реальність, «носії» завжди мають обмежений ресурс.</p><p><strong>По-п&#8217;яте, існує надія, що за допомогою штучного інтелекту</strong> (який теоретично коли-небудь буде у стані обробляти більше інформації набагато швидше, ніж людина) ми <strong>зможемо вирішити чимало проблем</strong>. Утім, як показує історія — технологічний прогрес може розвиватися швидко, але разом з ним зростає і <a href="/2017/05/13/freedom-of-speech/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">кількість ризиків та загроз</a>, з якими доводиться справлятися людству. Тому не варто сподіватися на месію чи Термінатора.</p>

Термінатор чи помічник — правда та міфи про надлюдський інтелект

{:ua}Як штучний інтелект зможе змінити життя людства і що станеться далі?{:}

<p>Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).

Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.
</p>
<h4><strong>Головне, що варто знати про нову програму</strong></h4>
В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.
<h4><strong>Що таке штучний інтелект</strong></h4>
Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп'ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).

Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/neuralink-future/" class=" with_hint_js">оголосив про створення стартапу Neuralink<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/brain-1845944_1280-300x200.jpg" />Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку</span></a>.

<p>Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).</p><p>Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.</p><h4><strong>Головне, що варто знати про нову програму</strong></h4><p>В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.</p><h4><strong>Що таке штучний інтелект</strong></h4><p>Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп&#8217;ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).</p><p>Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="/2017/04/23/neuralink-future/" class=" with_hint_js">оголосив про створення стартапу Neuralink<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/brain-1845944_1280-300x200.jpg" />Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку</span></a>.</p>

Відтепер для вивчення штучного інтелекту достатньо буде з’їздити до міста Лева

Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).

Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.
<h4><strong>Головне, що варто знати про нову програму</strong></h4>
В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.
<h4><strong>Що таке штучний інтелект</strong></h4>
Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп'ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).

Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/neuralink-future/">оголосив про створення стартапу Neuralink</a>.

<p>Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).</p><p>Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.</p><h4><strong>Головне, що варто знати про нову програму</strong></h4><p>В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.</p><h4><strong>Що таке штучний інтелект</strong></h4><p>Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп&#8217;ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).</p><p>Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="/2017/04/23/neuralink-future/">оголосив про створення стартапу Neuralink</a>.</p>

У Львові навчатимуть роботі зі штучним інтелектом

{:ua}У Львові запускається курс із навчання технологіям штучного інтелекту на базі «Політехніки»{:}

#штучний інтелект