<p>[background_substrate_simple color="#568ebf"]

Через війну голови українців наповнені безліччю питань, на які не завжди є відповідь. Ми вирішили допомогти читачам та започатковуємо рубрику <strong><a href="https://nachasi.com/tag/a-yak/" target="_blank" rel="noopener">«А як?»</a></strong>, де розбираємо питання, які турбують усіх — як <a href="https://nachasi.com/tech/2022/04/12/free-cources/" target="_blank" rel="noopener">знайти</a> роботу, як відпочити від новин, що таке думскролінг та як знайти спокій у ці буремні часи.

[/background_substrate_simple]

24 лютого РФ розпочала війну проти України, змінивши життя кожного українця назавжди. Відтепер кожен наш ранок починається з читання новин, а закінчується пізньої ночі, перевіряючи тг-канали та соцмережі у пошуку нової інформації.

Крім цього, протягом дня ми незліченну кількість разів дивимося у власний смартфон чи ноутбук, прагнучи віднайти відповіді на питання, які цікавлять нас, аби ухвалити важке рішення, допомогти близьким або вирішити якусь проблему. Залежно від місця перебування ми іноді або часто прокидаємося вночі та знов заглядаємо до новин.

Це легко пояснити, адже ми не знаємо, що буде завтра або навіть за годину, проте прагнемо знайти цю істину, сподіваючи, що нова інформація допоможе врятувати життя собі та своїм близьким. У цьому немає нічого поганого, на перший погляд, але варто розуміти, що під час війни більшість новин негативні, які здійснюють величезний вплив на наше самопочуття. Виявляється, навіть є спеціальний термін, який описує стан, коли людина постійно шукає негативні новини та гортає їх. Він називається думскролінг.

Ми вирішили розібратися, чому нас так притягують негативні новини, чи варто з цим боротися та обмежувати час за гортанням, а також що ж власне таке думскролінг — добре це чи погано.

[background_substrate_simple color="#568ebf"]

Думскролінг — це надмірне споживання негативних новин чи статей без глибокого занурення у них. Термін виник з поєднання двох слів «doom» (темрява чи зло) та «scrolling» (швидке прогортання сторінок у мережі).

[/background_substrate_simple]

[color_title title="🚀 Коли з'явився термін" color="#568ebf" color_text="#ffffff"]

Вперше на просторах інтернету думскролінг з'явився у жовтні 2018 року у соцмережі Twitter. Водночас розголосу та широкого використання термін набув два роки потому під час епідемії COVID-19. Словник Macquarie навіть <a href="https://www.macquariedictionary.com.au/resources/view/word/of/the/year/" target="_blank" rel="noopener">визначив</a> думскролінг словом року.

[background_substrate_simple color="#568ebf"]

Цікаво, що раніше ми могли спостерігати подібне явише у 70-х роках 20 ст., коли один з перших дослідників впливу телевізора на суспільство Джордж Гербнер описав феномен під назвою «<a href="http://academic.csuohio.edu/kneuendorf/quillin/Gerbneretal%20growing%20up%20with%20television%202002.pdf" target="_blank" rel="noopener">Синдром злого світу</a>». На його думку, популярні на той час сюжети з насильством у медіа змушували глядачів думати, що світ набагато більш небезпечний, ніж є насправді.

[/background_substrate_simple]

Зараз телевізор більшості населення України замінили соцмережі та новинні сайти, тож можна припустити, що «Синдром злого світу» модифікувався та перетворився на думскролінг.

[color_title title="🔥 Чому виникає думскролінг?" color="#568ebf" color_text="#ffffff"]

Спочатку термін здебільшого пов'язували з новинами про коронавірус. Згадайте, як ми сиділи на карантині увесь час в новинах, шукаючи, як захиститися від вірусу або слідкуючи за кількістю хворих та наскільки швидко вірус поширюється в інших країнах.

З часом його почали вживати у звʼязку з будь-якими негативними новинами. Тож не дивно, що думскролінг активізується, коли відбуваються трагічні події у світі. Наприклад, в США термін <a href="https://www.yahoo.com/lifestyle/what-is-doomscrolling-184602190.html" target="_blank" rel="noopener">був популярним</a> під час протестів Джорджа Флойда або штурму Капітолію Сполучених Штатів.

[background_substrate_simple color="#568ebf"]

Це <a href="https://www.vox.com/the-goods/21547961/doomscrolling-meaning-definition-what-is-meme" target="_blank" rel="noopener">пояснюється</a> насамперед нестачею інформацію, замовчуванням подій, веденням інформаційної війни, які згодом призводять до породження фейків. Ми знаходимо інформацію, потім приходить її спростування, а далі ми вже починаємо слідкувати за подією, прагнучи знайти відповідь, чи справді це відбулося. Таке нерозуміння — що це фейк або правда — спричиняє у нас відчуття безперервного пошуку новин, як надії та спасіння. Ми гадаємо, що під час гортання у якийсь момент все-таки знайдемо правдиву інформацію.

[/background_substrate_simple]

[color_title title="🇺🇦 Що відбувається в Україні?" color="#568ebf" color_text="#ffffff"]

В Україні думскролінг досяг піку з початком війни РФ проти України. Якщо ви гадаєте, що це відбувається тільки у нас, то це не так. Готуючи цей матеріал, ми знайшли статті про думскролінг у топових <a href="https://www.theguardian.com/society/2022/mar/06/obsessed-frightened-wakeful-war-in-ukraine-sparks-return-of-doomscrolling" target="_blank" rel="noopener">виданнях</a> США та Європи, що підкреслює, що війна РФ проти України турбує увесь світ.

Українці опинилися у стані невизначеності та нерозуміння ситуації, ми не були готові до прийняття ракетних обстрілів та до життя з вічним страхом скидання бомб. Ми не знаємо, як правильно на це реагувати, тому шукаємо відповіді в інтернеті. А читання новин виступає своєрідним захистом, що ми знаходимося у курсі подій, можемо прогнозувати ситуацію та таким чином впливати на неї, обираючи які рішення ухвалювати та як планувати життя.

[color_title title="🤔 Думскролінг — добре чи погано?" color="#568ebf" color_text="#ffffff"]

Однозначної відповіді на це питання точно немає, адже залежить індивідуально від людини та ситуації, у якій вона опинилася.

Наприклад, як би це не звучало дивно, але для деяких людей думскролінг допомагає відволіктися від реальних проблем та ніби забутися. Перегляд новин дозволяє відчути себе залученим до справи та подій у країні замість робіння реальних справ. Таким чином, за словами психологів, думскролінг <a href="https://www.health.com/mind-body/what-is-doomscrolling" target="_blank" rel="noopener">створює</a> відчуття безпеки й захищеності у невизначений час.

Інша ситуація, коли люди мають запитання і думають, що отримання інформації покращить їхнє самопочуття. Ми продовжуємо читати і читати новини в надії, що нам стане тільки краще, але почуваємося гірше. Тож варто відслідковувати, наскільки думскролінг відгукується на нашому психоемоційному стані. Якщо після прочитання новин ви перебуваєте у стресі, то краще обмежити гортання.

[background_substrate_simple color="#568ebf"]

Хоча загальний вплив читання новин на людей може бути різним, доведено, що це часто може викликати тривогу, страхчи стрес. Професори психології Університету Сассекса <a href="https://www.cnn.com/2021/02/26/health/doomscrolling-prevention-tips-wellness/index.html" target="_blank" rel="noopener">провели</a> дослідження, у якому учасники дивилися телевізійні новини, що складалися з позитивних, негативних та нейтральних новин. Люди, які дивилися негативні новини, мали зростання тривоги та були схильні до катастрофізації майбутнього.

[/background_substrate_simple]

[color_title title="❓Як зрозуміти, чи є в мене думскролінг?" color="#568ebf" color_text="#ffffff"]

Ви гадаєте, що через війну мільйони людей постійно перебувають у потоці новин, і у цьому нема нічого дивного. Але ні, це не так.

Пригадайте, чи бувало у вас так, що ви безперервно гортаєте новини без занурення у деталі та контекст? Якщо так, то варто проаналізувати ситуацію.
</p><h3><strong>Визначтеся з вашим статусом</strong></h3>
Ви у безпеці чи ні? Що лежить в основі постійного читання новин: пошук уявної безпеки чи інформації для виживання?

[background_substrate_simple color="#568ebf"]
<h3><strong>Що дають вам новини?</strong></h3>
Подумайте, яка користь від того, що ви читаєте інформацію? Якщо ви її аналізуєте та вирішуєте, чи потрібно евакуювати близьких — це одна справа? Якщо ж читання негативних новин перетворюється на своєрідне хобі, ніби перегляд серіалу про військових чи апокаліпсис, то замисліться. Можливо, цей час ви можете використати з більшою користю для себе, вашої родини та близьких або країни.

[/background_substrate_simple]
<h3><strong>Виміряйте вплив поганих новин на нас</strong></h3>
Пам’ятайте про те, які відчуття викликає у вас конкретна стаття, коли ви її гортаєте. Кожен має різну чутливість до новин з високою емоційною залученістю. Є два типи людей: які можуть відключитися від отриманої інформації і ті, які думатимуть про це постійно.

[color_title title="⚡️ Як боротися з думскролінгом?" color="#568ebf" color_text="#ffffff"]

Якщо ви визначили, що перегляд новин приносить лише біль та мало користі, то ось поради, як боротися з думскролінгом.
<h3><strong>Зменште кількість каналів інформації</strong></h3>
Не потрібно бути підписаним на кілька десятків новинних каналів у телеграмі та в соцмережах, а потім ще заходити на новинні сайти. Справа у тому, що інформація миттєво поширюється по всіх каналах, тож достатньо мати підписку буквально на один-два новинні канали, аби залишатися у курсі подій.

[background_substrate_simple color="#568ebf"]
<h3>Обережно ставтеся до аналітики та прогнозів</h3>
Під час війни ми часто ставимося до аналітики, як до того, що насправді відбудеться, забуваючи, що це тільки прогнози.  Їх у жодному разі не варто ігнорувати, але слід ставитися з обережністю, пам'ятаючи, що багато таких каналів можуть контролюватися ворогом.

[/background_substrate_simple]
<h3><strong>Вимкніть сповіщення на неважливих чатах</strong></h3>
Радимо вимкнути сповіщення на багатьох каналах у соцмережах та телеграмі. Кожне звукове сповіщення викликає у нас реакцію, тож варто залишити сповіщення від найрідніших людей та найважливіших застосунків чи тг-каналів. Наприклад, інформація про повітряну тривогу.

[background_substrate_simple color="#568ebf"]
<h3><strong>Не читайте коментарі</strong></h3>
Великою частиною соцмереж є коментарі та обговорення. По можливості краще не заходити до них та не читати «диванних» аналітиків, які обговорюють можливість ядерної загрози чи ракетного обстрілу після кожної новини.

[/background_substrate_simple]
<h3><strong>Перевіряйте телефон свідомо</strong></h3>
Щоразу, коли ви берете смартфон, зупиніться на хвилину та визначтеся, чи справді вам треба зайти в новину та перевірити якусь інформацію або це просто автоматична дія.

[background_substrate_simple color="#568ebf"]
<h3 style="text-align: left;"><strong>Зменште швидкість читання</strong></h3>
Думскролінг передбачає не тільки постійне читання новин, а також миттєвий перегляд сторінок, не занурюючить у контекст. Якщо ви не можете зупинитися переглядати новини, то краще оберіть кілька аналітичних статей та один тг-канал, аби прочитати інформацію з концентрацією уваги. Це допоможе зосередитися та отримати важливу інформацію.

[/background_substrate_simple]

<em><strong>🇺🇦 Перемога буде за нами!</strong></em>

	<div class="note"  style="background-color:#568ebf">		<p>Через війну голови українців наповнені безліччю питань, на які не завжди є відповідь. Ми вирішили допомогти читачам та започатковуємо рубрику <strong><a href="/tag/a-yak/" target="_blank" rel="noopener">«А як?»</a></strong>, де розбираємо питання, які турбують усіх — як <a href="/tech/2022/04/12/free-cources/" target="_blank" rel="noopener">знайти</a> роботу, як відпочити від новин, що таке думскролінг та як знайти спокій у ці буремні часи.</p>		<div class="corner"></div>	</div><p>24 лютого РФ розпочала війну проти України, змінивши життя кожного українця назавжди. Відтепер кожен наш ранок починається з читання новин, а закінчується пізньої ночі, перевіряючи тг-канали та соцмережі у пошуку нової інформації.</p><p>Крім цього, протягом дня ми незліченну кількість разів дивимося у власний смартфон чи ноутбук, прагнучи віднайти відповіді на питання, які цікавлять нас, аби ухвалити важке рішення, допомогти близьким або вирішити якусь проблему. Залежно від місця перебування ми іноді або часто прокидаємося вночі та знов заглядаємо до новин.</p><p>Це легко пояснити, адже ми не знаємо, що буде завтра або навіть за годину, проте прагнемо знайти цю істину, сподіваючи, що нова інформація допоможе врятувати життя собі та своїм близьким. У цьому немає нічого поганого, на перший погляд, але варто розуміти, що під час війни більшість новин негативні, які здійснюють величезний вплив на наше самопочуття. Виявляється, навіть є спеціальний термін, який описує стан, коли людина постійно шукає негативні новини та гортає їх. Він називається думскролінг.</p><p>Ми вирішили розібратися, чому нас так притягують негативні новини, чи варто з цим боротися та обмежувати час за гортанням, а також що ж власне таке думскролінг — добре це чи погано.</p>	<div class="note"  style="background-color:#568ebf">		<p>Думскролінг — це надмірне споживання негативних новин чи статей без глибокого занурення у них. Термін виник з поєднання двох слів «doom» (темрява чи зло) та «scrolling» (швидке прогортання сторінок у мережі).</p>		<div class="corner"></div>	</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#ffffff;--color-bg:#568ebf">			🚀 Коли з'явився термін		</span>	</h3><p>Вперше на просторах інтернету думскролінг з&#8217;явився у жовтні 2018 року у соцмережі Twitter. Водночас розголосу та широкого використання термін набув два роки потому під час епідемії COVID-19. Словник Macquarie навіть <a href="https://www.macquariedictionary.com.au/resources/view/word/of/the/year/" target="_blank" rel="noopener">визначив</a> думскролінг словом року.</p>	<div class="note"  style="background-color:#568ebf">		<p>Цікаво, що раніше ми могли спостерігати подібне явише у 70-х роках 20 ст., коли один з перших дослідників впливу телевізора на суспільство Джордж Гербнер описав феномен під назвою «<a href="http://academic.csuohio.edu/kneuendorf/quillin/Gerbneretal%20growing%20up%20with%20television%202002.pdf" target="_blank" rel="noopener">Синдром злого світу</a>». На його думку, популярні на той час сюжети з насильством у медіа змушували глядачів думати, що світ набагато більш небезпечний, ніж є насправді.</p>		<div class="corner"></div>	</div><p>Зараз телевізор більшості населення України замінили соцмережі та новинні сайти, тож можна припустити, що «Синдром злого світу» модифікувався та перетворився на думскролінг.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#ffffff;--color-bg:#568ebf">			🔥 Чому виникає думскролінг?		</span>	</h3><p>Спочатку термін здебільшого пов&#8217;язували з новинами про коронавірус. Згадайте, як ми сиділи на карантині увесь час в новинах, шукаючи, як захиститися від вірусу або слідкуючи за кількістю хворих та наскільки швидко вірус поширюється в інших країнах.</p><p>З часом його почали вживати у звʼязку з будь-якими негативними новинами. Тож не дивно, що думскролінг активізується, коли відбуваються трагічні події у світі. Наприклад, в США термін <a href="https://www.yahoo.com/lifestyle/what-is-doomscrolling-184602190.html" target="_blank" rel="noopener">був популярним</a> під час протестів Джорджа Флойда або штурму Капітолію Сполучених Штатів.</p>	<div class="note"  style="background-color:#568ebf">		<p>Це <a href="https://www.vox.com/the-goods/21547961/doomscrolling-meaning-definition-what-is-meme" target="_blank" rel="noopener">пояснюється</a> насамперед нестачею інформацію, замовчуванням подій, веденням інформаційної війни, які згодом призводять до породження фейків. Ми знаходимо інформацію, потім приходить її спростування, а далі ми вже починаємо слідкувати за подією, прагнучи знайти відповідь, чи справді це відбулося. Таке нерозуміння — що це фейк або правда — спричиняє у нас відчуття безперервного пошуку новин, як надії та спасіння. Ми гадаємо, що під час гортання у якийсь момент все-таки знайдемо правдиву інформацію.</p>		<div class="corner"></div>	</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#ffffff;--color-bg:#568ebf">			🇺🇦 Що відбувається в Україні?		</span>	</h3><p>В Україні думскролінг досяг піку з початком війни РФ проти України. Якщо ви гадаєте, що це відбувається тільки у нас, то це не так. Готуючи цей матеріал, ми знайшли статті про думскролінг у топових <a href="https://www.theguardian.com/society/2022/mar/06/obsessed-frightened-wakeful-war-in-ukraine-sparks-return-of-doomscrolling" target="_blank" rel="noopener">виданнях</a> США та Європи, що підкреслює, що війна РФ проти України турбує увесь світ.</p><p>Українці опинилися у стані невизначеності та нерозуміння ситуації, ми не були готові до прийняття ракетних обстрілів та до життя з вічним страхом скидання бомб. Ми не знаємо, як правильно на це реагувати, тому шукаємо відповіді в інтернеті. А читання новин виступає своєрідним захистом, що ми знаходимося у курсі подій, можемо прогнозувати ситуацію та таким чином впливати на неї, обираючи які рішення ухвалювати та як планувати життя.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#ffffff;--color-bg:#568ebf">			🤔 Думскролінг — добре чи погано?		</span>	</h3><p>Однозначної відповіді на це питання точно немає, адже залежить індивідуально від людини та ситуації, у якій вона опинилася.</p><p>Наприклад, як би це не звучало дивно, але для деяких людей думскролінг допомагає відволіктися від реальних проблем та ніби забутися. Перегляд новин дозволяє відчути себе залученим до справи та подій у країні замість робіння реальних справ. Таким чином, за словами психологів, думскролінг <a href="https://www.health.com/mind-body/what-is-doomscrolling" target="_blank" rel="noopener">створює</a> відчуття безпеки й захищеності у невизначений час.</p><p>Інша ситуація, коли люди мають запитання і думають, що отримання інформації покращить їхнє самопочуття. Ми продовжуємо читати і читати новини в надії, що нам стане тільки краще, але почуваємося гірше. Тож варто відслідковувати, наскільки думскролінг відгукується на нашому психоемоційному стані. Якщо після прочитання новин ви перебуваєте у стресі, то краще обмежити гортання.</p>	<div class="note"  style="background-color:#568ebf">		<p>Хоча загальний вплив читання новин на людей може бути різним, доведено, що це часто може викликати тривогу, страхчи стрес. Професори психології Університету Сассекса <a href="https://www.cnn.com/2021/02/26/health/doomscrolling-prevention-tips-wellness/index.html" target="_blank" rel="noopener">провели</a> дослідження, у якому учасники дивилися телевізійні новини, що складалися з позитивних, негативних та нейтральних новин. Люди, які дивилися негативні новини, мали зростання тривоги та були схильні до катастрофізації майбутнього.</p>		<div class="corner"></div>	</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#ffffff;--color-bg:#568ebf">			❓Як зрозуміти, чи є в мене думскролінг?		</span>	</h3><p>Ви гадаєте, що через війну мільйони людей постійно перебувають у потоці новин, і у цьому нема нічого дивного. Але ні, це не так.</p><p>Пригадайте, чи бувало у вас так, що ви безперервно гортаєте новини без занурення у деталі та контекст? Якщо так, то варто проаналізувати ситуацію.</p><h3><strong>Визначтеся з вашим статусом</strong></h3><p>Ви у безпеці чи ні? Що лежить в основі постійного читання новин: пошук уявної безпеки чи інформації для виживання?</p>	<div class="note"  style="background-color:#568ebf">		<h3><strong>Що дають вам новини?</strong></h3><p>Подумайте, яка користь від того, що ви читаєте інформацію? Якщо ви її аналізуєте та вирішуєте, чи потрібно евакуювати близьких — це одна справа? Якщо ж читання негативних новин перетворюється на своєрідне хобі, ніби перегляд серіалу про військових чи апокаліпсис, то замисліться. Можливо, цей час ви можете використати з більшою користю для себе, вашої родини та близьких або країни.</p>		<div class="corner"></div>	</div><h3><strong>Виміряйте вплив поганих новин на нас</strong></h3><p>Пам’ятайте про те, які відчуття викликає у вас конкретна стаття, коли ви її гортаєте. Кожен має різну чутливість до новин з високою емоційною залученістю. Є два типи людей: які можуть відключитися від отриманої інформації і ті, які думатимуть про це постійно.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#ffffff;--color-bg:#568ebf">			⚡️ Як боротися з думскролінгом?		</span>	</h3><p>Якщо ви визначили, що перегляд новин приносить лише біль та мало користі, то ось поради, як боротися з думскролінгом.</p><h3><strong>Зменште кількість каналів інформації</strong></h3><p>Не потрібно бути підписаним на кілька десятків новинних каналів у телеграмі та в соцмережах, а потім ще заходити на новинні сайти. Справа у тому, що інформація миттєво поширюється по всіх каналах, тож достатньо мати підписку буквально на один-два новинні канали, аби залишатися у курсі подій.</p>	<div class="note"  style="background-color:#568ebf">		<h3>Обережно ставтеся до аналітики та прогнозів</h3><p>Під час війни ми часто ставимося до аналітики, як до того, що насправді відбудеться, забуваючи, що це тільки прогнози.  Їх у жодному разі не варто ігнорувати, але слід ставитися з обережністю, пам&#8217;ятаючи, що багато таких каналів можуть контролюватися ворогом.</p>		<div class="corner"></div>	</div><h3><strong>Вимкніть сповіщення на неважливих чатах</strong></h3><p>Радимо вимкнути сповіщення на багатьох каналах у соцмережах та телеграмі. Кожне звукове сповіщення викликає у нас реакцію, тож варто залишити сповіщення від найрідніших людей та найважливіших застосунків чи тг-каналів. Наприклад, інформація про повітряну тривогу.</p>	<div class="note"  style="background-color:#568ebf">		<h3><strong>Не читайте коментарі</strong></h3><p>Великою частиною соцмереж є коментарі та обговорення. По можливості краще не заходити до них та не читати «диванних» аналітиків, які обговорюють можливість ядерної загрози чи ракетного обстрілу після кожної новини.</p>		<div class="corner"></div>	</div><h3><strong>Перевіряйте телефон свідомо</strong></h3><p>Щоразу, коли ви берете смартфон, зупиніться на хвилину та визначтеся, чи справді вам треба зайти в новину та перевірити якусь інформацію або це просто автоматична дія.</p>	<div class="note"  style="background-color:#568ebf">		<h3 style="text-align: left;"><strong>Зменште швидкість читання</strong></h3><p>Думскролінг передбачає не тільки постійне читання новин, а також миттєвий перегляд сторінок, не занурюючить у контекст. Якщо ви не можете зупинитися переглядати новини, то краще оберіть кілька аналітичних статей та один тг-канал, аби прочитати інформацію з концентрацією уваги. Це допоможе зосередитися та отримати важливу інформацію.</p>		<div class="corner"></div>	</div><p><em><strong>🇺🇦 Перемога буде за нами!</strong></em></p>

Na chasi — не політичне видання, але не можемо стояти осторонь суспільно важливих подій. У цій рубриці читайте про важливі законопроєкти, ініціативи та події, які відбуваються в Україні та впливають на наше з вами життя.

Суспільство

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

[background_substrate_simple color="#568ebf"]

Через війну голови українців наповнені безліччю питань, на які не завжди є відповідь. Ми вирішили допомогти читачам та започатковуємо рубрику <strong><a href="https://nachasi.com/tag/a-yak/" target="_blank" rel="noopener">«А як?»</a></strong>, де розбираємо питання, які турбують усіх — як <a href="https://nachasi.com/tech/2022/04/12/free-cources/" target="_blank" rel="noopener">знайти</a> роботу, як відпочити від новин, що таке думскролінг та як знайти спокій у ці буремні часи.

[/background_substrate_simple]

24 лютого РФ розпочала війну проти України, змінивши життя кожного українця назавжди. Відтепер кожен наш ранок починається з читання новин, а закінчується пізньої ночі, перевіряючи тг-канали та соцмережі у пошуку нової інформації.

Крім цього, протягом дня ми незліченну кількість разів дивимося у власний смартфон чи ноутбук, прагнучи віднайти відповіді на питання, які цікавлять нас, аби ухвалити важке рішення, допомогти близьким або вирішити якусь проблему. Залежно від місця перебування ми іноді або часто прокидаємося вночі та знов заглядаємо до новин.

Це легко пояснити, адже ми не знаємо, що буде завтра або навіть за годину, проте прагнемо знайти цю істину, сподіваючи, що нова інформація допоможе врятувати життя собі та своїм близьким. У цьому немає нічого поганого, на перший погляд, але варто розуміти, що під час війни більшість новин негативні, які здійснюють величезний вплив на наше самопочуття. Виявляється, навіть є спеціальний термін, який описує стан, коли людина постійно шукає негативні новини та гортає їх. Він називається думскролінг.

Ми вирішили розібратися, чому нас так притягують негативні новини, чи варто з цим боротися та обмежувати час за гортанням, а також що ж власне таке думскролінг — добре це чи погано.

[background_substrate_simple color="#568ebf"]

Думскролінг — це надмірне споживання негативних новин чи статей без глибокого занурення у них. Термін виник з поєднання двох слів «doom» (темрява чи зло) та «scrolling» (швидке прогортання сторінок у мережі).

[/background_substrate_simple]

[color_title title="🚀 Коли з'явився термін" color="#568ebf" color_text="#ffffff"]

Вперше на просторах інтернету думскролінг з'явився у жовтні 2018 року у соцмережі Twitter. Водночас розголосу та широкого використання термін набув два роки потому під час епідемії COVID-19. Словник Macquarie навіть <a href="https://www.macquariedictionary.com.au/resources/view/word/of/the/year/" target="_blank" rel="noopener">визначив</a> думскролінг словом року.

[background_substrate_simple color="#568ebf"]

Цікаво, що раніше ми могли спостерігати подібне явише у 70-х роках 20 ст., коли один з перших дослідників впливу телевізора на суспільство Джордж Гербнер описав феномен під назвою «<a href="http://academic.csuohio.edu/kneuendorf/quillin/Gerbneretal%20growing%20up%20with%20television%202002.pdf" target="_blank" rel="noopener">Синдром злого світу</a>». На його думку, популярні на той час сюжети з насильством у медіа змушували глядачів думати, що світ набагато більш небезпечний, ніж є насправді.

[/background_substrate_simple]

Зараз телевізор більшості населення України замінили соцмережі та новинні сайти, тож можна припустити, що «Синдром злого світу» модифікувався та перетворився на думскролінг.

[color_title title="🔥 Чому виникає думскролінг?" color="#568ebf" color_text="#ffffff"]

Спочатку термін здебільшого пов'язували з новинами про коронавірус. Згадайте, як ми сиділи на карантині увесь час в новинах, шукаючи, як захиститися від вірусу або слідкуючи за кількістю хворих та наскільки швидко вірус поширюється в інших країнах.

З часом його почали вживати у звʼязку з будь-якими негативними новинами. Тож не дивно, що думскролінг активізується, коли відбуваються трагічні події у світі. Наприклад, в США термін <a href="https://www.yahoo.com/lifestyle/what-is-doomscrolling-184602190.html" target="_blank" rel="noopener">був популярним</a> під час протестів Джорджа Флойда або штурму Капітолію Сполучених Штатів.

[background_substrate_simple color="#568ebf"]

Це <a href="https://www.vox.com/the-goods/21547961/doomscrolling-meaning-definition-what-is-meme" target="_blank" rel="noopener">пояснюється</a> насамперед нестачею інформацію, замовчуванням подій, веденням інформаційної війни, які згодом призводять до породження фейків. Ми знаходимо інформацію, потім приходить її спростування, а далі ми вже починаємо слідкувати за подією, прагнучи знайти відповідь, чи справді це відбулося. Таке нерозуміння — що це фейк або правда — спричиняє у нас відчуття безперервного пошуку новин, як надії та спасіння. Ми гадаємо, що під час гортання у якийсь момент все-таки знайдемо правдиву інформацію.

[/background_substrate_simple]

[color_title title="🇺🇦 Що відбувається в Україні?" color="#568ebf" color_text="#ffffff"]

В Україні думскролінг досяг піку з початком війни РФ проти України. Якщо ви гадаєте, що це відбувається тільки у нас, то це не так. Готуючи цей матеріал, ми знайшли статті про думскролінг у топових <a href="https://www.theguardian.com/society/2022/mar/06/obsessed-frightened-wakeful-war-in-ukraine-sparks-return-of-doomscrolling" target="_blank" rel="noopener">виданнях</a> США та Європи, що підкреслює, що війна РФ проти України турбує увесь світ.

Українці опинилися у стані невизначеності та нерозуміння ситуації, ми не були готові до прийняття ракетних обстрілів та до життя з вічним страхом скидання бомб. Ми не знаємо, як правильно на це реагувати, тому шукаємо відповіді в інтернеті. А читання новин виступає своєрідним захистом, що ми знаходимося у курсі подій, можемо прогнозувати ситуацію та таким чином впливати на неї, обираючи які рішення ухвалювати та як планувати життя.

[color_title title="🤔 Думскролінг — добре чи погано?" color="#568ebf" color_text="#ffffff"]

Однозначної відповіді на це питання точно немає, адже залежить індивідуально від людини та ситуації, у якій вона опинилася.

Наприклад, як би це не звучало дивно, але для деяких людей думскролінг допомагає відволіктися від реальних проблем та ніби забутися. Перегляд новин дозволяє відчути себе залученим до справи та подій у країні замість робіння реальних справ. Таким чином, за словами психологів, думскролінг <a href="https://www.health.com/mind-body/what-is-doomscrolling" target="_blank" rel="noopener">створює</a> відчуття безпеки й захищеності у невизначений час.

Інша ситуація, коли люди мають запитання і думають, що отримання інформації покращить їхнє самопочуття. Ми продовжуємо читати і читати новини в надії, що нам стане тільки краще, але почуваємося гірше. Тож варто відслідковувати, наскільки думскролінг відгукується на нашому психоемоційному стані. Якщо після прочитання новин ви перебуваєте у стресі, то краще обмежити гортання.

[background_substrate_simple color="#568ebf"]

Хоча загальний вплив читання новин на людей може бути різним, доведено, що це часто може викликати тривогу, страхчи стрес. Професори психології Університету Сассекса <a href="https://www.cnn.com/2021/02/26/health/doomscrolling-prevention-tips-wellness/index.html" target="_blank" rel="noopener">провели</a> дослідження, у якому учасники дивилися телевізійні новини, що складалися з позитивних, негативних та нейтральних новин. Люди, які дивилися негативні новини, мали зростання тривоги та були схильні до катастрофізації майбутнього.

[/background_substrate_simple]

[color_title title="❓Як зрозуміти, чи є в мене думскролінг?" color="#568ebf" color_text="#ffffff"]

Ви гадаєте, що через війну мільйони людей постійно перебувають у потоці новин, і у цьому нема нічого дивного. Але ні, це не так.

Пригадайте, чи бувало у вас так, що ви безперервно гортаєте новини без занурення у деталі та контекст? Якщо так, то варто проаналізувати ситуацію.
<h3><strong>Визначтеся з вашим статусом</strong></h3>
Ви у безпеці чи ні? Що лежить в основі постійного читання новин: пошук уявної безпеки чи інформації для виживання?

[background_substrate_simple color="#568ebf"]
<h3><strong>Що дають вам новини?</strong></h3>
Подумайте, яка користь від того, що ви читаєте інформацію? Якщо ви її аналізуєте та вирішуєте, чи потрібно евакуювати близьких — це одна справа? Якщо ж читання негативних новин перетворюється на своєрідне хобі, ніби перегляд серіалу про військових чи апокаліпсис, то замисліться. Можливо, цей час ви можете використати з більшою користю для себе, вашої родини та близьких або країни.

[/background_substrate_simple]
<h3><strong>Виміряйте вплив поганих новин на нас</strong></h3>
Пам’ятайте про те, які відчуття викликає у вас конкретна стаття, коли ви її гортаєте. Кожен має різну чутливість до новин з високою емоційною залученістю. Є два типи людей: які можуть відключитися від отриманої інформації і ті, які думатимуть про це постійно.

[color_title title="⚡️ Як боротися з думскролінгом?" color="#568ebf" color_text="#ffffff"]

Якщо ви визначили, що перегляд новин приносить лише біль та мало користі, то ось поради, як боротися з думскролінгом.
<h3><strong>Зменште кількість каналів інформації</strong></h3>
Не потрібно бути підписаним на кілька десятків новинних каналів у телеграмі та в соцмережах, а потім ще заходити на новинні сайти. Справа у тому, що інформація миттєво поширюється по всіх каналах, тож достатньо мати підписку буквально на один-два новинні канали, аби залишатися у курсі подій.

[background_substrate_simple color="#568ebf"]
<h3>Обережно ставтеся до аналітики та прогнозів</h3>
Під час війни ми часто ставимося до аналітики, як до того, що насправді відбудеться, забуваючи, що це тільки прогнози.  Їх у жодному разі не варто ігнорувати, але слід ставитися з обережністю, пам'ятаючи, що багато таких каналів можуть контролюватися ворогом.

[/background_substrate_simple]
<h3><strong>Вимкніть сповіщення на неважливих чатах</strong></h3>
Радимо вимкнути сповіщення на багатьох каналах у соцмережах та телеграмі. Кожне звукове сповіщення викликає у нас реакцію, тож варто залишити сповіщення від найрідніших людей та найважливіших застосунків чи тг-каналів. Наприклад, інформація про повітряну тривогу.

[background_substrate_simple color="#568ebf"]
<h3><strong>Не читайте коментарі</strong></h3>
Великою частиною соцмереж є коментарі та обговорення. По можливості краще не заходити до них та не читати «диванних» аналітиків, які обговорюють можливість ядерної загрози чи ракетного обстрілу після кожної новини.

[/background_substrate_simple]
<h3><strong>Перевіряйте телефон свідомо</strong></h3>
Щоразу, коли ви берете смартфон, зупиніться на хвилину та визначтеся, чи справді вам треба зайти в новину та перевірити якусь інформацію або це просто автоматична дія.

[background_substrate_simple color="#568ebf"]
<h3 style="text-align: left;"><strong>Зменште швидкість читання</strong></h3>
Думскролінг передбачає не тільки постійне читання новин, а також миттєвий перегляд сторінок, не занурюючить у контекст. Якщо ви не можете зупинитися переглядати новини, то краще оберіть кілька аналітичних статей та один тг-канал, аби прочитати інформацію з концентрацією уваги. Це допоможе зосередитися та отримати важливу інформацію.

[/background_substrate_simple]

<em><strong>🇺🇦 Перемога буде за нами!</strong></em>

🤔 А як перестати гортати новини увесь час? — що таке думскролінг та як з ним боротися

Чому нас так притягують негативні новини, чи варто з цим боротися та обмежувати час за гортанням, а також що ж власне таке думскролінг — добре це чи погано

Гортання негативних новин — що таке думскролінг, як з ним боротися

<em>«Доброго ранку, я з України, з Запоріжжя. Не сцим, стоїм, їбашим. Розбір психоемоційних станів»</em>

Саме з цих слів починається ранок багатьох українців під час війни — вони дивляться щоденні відео від Тараса Білки, який аналізує психоемоційні стани. Розповідаємо, як ранковий розбір настроїв допомагає зберігати спокій та чому варто ділитись цими відео.

<span id="it">[color_title title="🤓 З чого все почалось" color="#0057b8" color_text="#ffd700"]</span>

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/Screenshot-2022-04-13-at-15.27.02.png" img_id="159843"]

Ще 23 лютого колишній журналіст Тарас Білка вів особистий лайфстайл блог із розважальним контентом та відео про психологію. Зокрема він розповідав про вигорання, панічні атаки й багато інших речей. Однак наступного ранку почалась війна, яка все змінила. Замість психологічних лайфхаків мирного часу, у своєму інстаграмі блогер почав робити розбір психоемоційних станів — українців, військових і, не менш важливо, окупантів. Усе почалось з адреналіну й продовжується досі — Тарас демонструє аналіз у своєму блокноті за допомогою графіків та наліпок, аби візуально фіксувати зміни в настроях.

[/journal]

Сам Тарас Білка підкреслює, що він не є фаховим психологом і спочатку його відео базувались на основі досліджень, психології воєн, спеціалізованих книжок та аналізі історичних подій. За його словами зараз йому допомагає ціла група спеціалістів включно з закордонними, і навіть ціла фокус-група, що складається цивільного населення та військових, — вона допомагає визначати психоемоційний стан більш точно.

https://youtu.be/5y2x1aFtj68

[color_title title="👀 Інші важливі відео" color="#0057b8" color_text="#ffd700"]

Крім того, Тарас викладає й інші ролики, як от вечірні «Хроніки війни» — у цих відео він фіксує головні моменти за день, аби «пам'ятати як Україна перемогла зло вселенського масштабу у вигляді кацапстану (<em>себто Росії — прим. редакції</em>)». У Хроніках він розглядає останні новини ЗМІ та реакцію світу на ті чи інші події в Україні.

https://youtu.be/NGSuyTJPfvM

Також є спеціальні випуски, присвячені різноманітним важливим темам, зокрема:
<ul>
 	<li><a href="https://youtu.be/VWRQeT_5akA" target="_blank" rel="noopener">Як побороти панічні атаки</a></li>
 	<li><a href="https://youtu.be/DOyj4ZjMHjI" target="_blank" rel="noopener">Чому одяг і принти важливі в умовах війни</a></li>
 	<li><a href="https://youtu.be/EpF-wCTfPcU" target="_blank" rel="noopener">Хімічна зброя — дія і інструкції</a></li>
 	<li><a href="https://youtu.be/HqF6S1IIW4s" target="_blank" rel="noopener">Що таке інформаційно-психологічні операції і як проти нас воює ворог</a></li>
</ul>
Окремо треба виділити спецвипуск про те, як поводити себе з людьми, що вийшли з блокади. Ролик зроблений у вигляді розмови із військовим з Маріуполя, який поділився своєю історією перебування в блокаді протягом трьох тижнів:

https://youtu.be/RsKQ7oKO65E

[color_title title="✊🏻 Особливості оповідання та меми" color="#0057b8" color_text="#ffd700"]

Хочемо зазначити, що це не звичні відео якихось інфлюенсерів з інстаграму, де майже 70% усього контенту базується на сатисфакції власного его. Це ролики наповнені можливо дещо жорсткою, але правдою про війну. У відео можна знайти різноманітні поради про самоконтроль у тих чи інших ситуаціях і як, простіше кажучи, не з'їхати з глузду.

Окремо треба згадати про досить різнобарвну кількість епітетів, якими називають окупанта, що не може не тішити. Ось лише мала частина з них:

[deco_spoiler title="🔞 Тицьніть сюди, аби побачити"]

«Плєшиві любітєлі трахнуть балалайку», «припиздні покарьожєні», «недобиті психопати запорєбрічья», «тактічєскій фарш», «легкозаймисті буратіни обдовбані рускай ідєєй», «рускагаварящі олов'яні солдатікі», «недолугі останки берести», «йобані кракозябри», «єбаний апендикс совка», «проспіртовані мандавошки», «випатрашені гусари», «стєпашкі, пєтрушкі і каркушкі» та багато інших красномовних виразів

[/deco_spoiler]

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/ezgif.com-gif-maker.gif" img_id="159841" revert="true"]

Цілком зрозуміло, що у відео з'явились свої власні, так би мовити, меми. Одним із таких є, наприклад, кішка Тараса на ім'я Марлі. Вона навіть має свою ранкову міні-рубрику, у якій нагадує пити воду, бо «боротись треба не тільки з окупантом, а й зі зневодненням».

Також у деяких роликах часто згадують калину — одного разу Тарас зняв відео на фоні калини й після того глядачі декілька разів просили показувати дерево окремо.

[/journal]

[color_title title="👨🏼‍💻 Корисні посилання Тараса" color="#0057b8" color_text="#ffd700"]
<ul>
 	<li><a href="https://www.instagram.com/bilchenia/" target="_blank" rel="noopener">Instagram</a></li>
 	<li><a href="https://t.me/pizdakatsapam" target="_blank" rel="noopener">Telegram</a></li>
 	<li><a href="https://www.youtube.com/channel/UCG41_Pmlo7yVaV42uIroqIw" target="_blank" rel="noopener">YouTube</a></li>
</ul>

<p><em>«Доброго ранку, я з України, з Запоріжжя. Не сцим, стоїм, їбашим. Розбір психоемоційних станів»</em></p><p>Саме з цих слів починається ранок багатьох українців під час війни — вони дивляться щоденні відео від Тараса Білки, який аналізує психоемоційні стани. Розповідаємо, як ранковий розбір настроїв допомагає зберігати спокій та чому варто ділитись цими відео.</p><p><span id="it">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#ffd700;--color-bg:#0057b8">			🤓 З чого все почалось		</span>	</h3></span></p><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p>Ще 23 лютого колишній журналіст Тарас Білка вів особистий лайфстайл блог із розважальним контентом та відео про психологію. Зокрема він розповідав про вигорання, панічні атаки й багато інших речей. Однак наступного ранку почалась війна, яка все змінила. Замість психологічних лайфхаків мирного часу, у своєму інстаграмі блогер почав робити розбір психоемоційних станів — українців, військових і, не менш важливо, окупантів. Усе почалось з адреналіну й продовжується досі — Тарас демонструє аналіз у своєму блокноті за допомогою графіків та наліпок, аби візуально фіксувати зміни в настроях.</p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2022/04/Screenshot-2022-04-13-at-15.27.02.png" alt="">			</div></div><p>Сам Тарас Білка підкреслює, що він не є фаховим психологом і спочатку його відео базувались на основі досліджень, психології воєн, спеціалізованих книжок та аналізі історичних подій. За його словами зараз йому допомагає ціла група спеціалістів включно з закордонними, і навіть ціла фокус-група, що складається цивільного населення та військових, — вона допомагає визначати психоемоційний стан більш точно.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/5y2x1aFtj68"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#ffd700;--color-bg:#0057b8">			👀 Інші важливі відео		</span>	</h3><p>Крім того, Тарас викладає й інші ролики, як от вечірні «Хроніки війни» — у цих відео він фіксує головні моменти за день, аби «пам&#8217;ятати як Україна перемогла зло вселенського масштабу у вигляді кацапстану (<em>себто Росії — прим. редакції</em>)». У Хроніках він розглядає останні новини ЗМІ та реакцію світу на ті чи інші події в Україні.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/NGSuyTJPfvM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Також є спеціальні випуски, присвячені різноманітним важливим темам, зокрема:</p><ul><li><a href="https://youtu.be/VWRQeT_5akA" target="_blank" rel="noopener">Як побороти панічні атаки</a></li><li><a href="https://youtu.be/DOyj4ZjMHjI" target="_blank" rel="noopener">Чому одяг і принти важливі в умовах війни</a></li><li><a href="https://youtu.be/EpF-wCTfPcU" target="_blank" rel="noopener">Хімічна зброя — дія і інструкції</a></li><li><a href="https://youtu.be/HqF6S1IIW4s" target="_blank" rel="noopener">Що таке інформаційно-психологічні операції і як проти нас воює ворог</a></li></ul><p>Окремо треба виділити спецвипуск про те, як поводити себе з людьми, що вийшли з блокади. Ролик зроблений у вигляді розмови із військовим з Маріуполя, який поділився своєю історією перебування в блокаді протягом трьох тижнів:</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/RsKQ7oKO65E"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#ffd700;--color-bg:#0057b8">			✊🏻 Особливості оповідання та меми		</span>	</h3><p>Хочемо зазначити, що це не звичні відео якихось інфлюенсерів з інстаграму, де майже 70% усього контенту базується на сатисфакції власного его. Це ролики наповнені можливо дещо жорсткою, але правдою про війну. У відео можна знайти різноманітні поради про самоконтроль у тих чи інших ситуаціях і як, простіше кажучи, не з&#8217;їхати з глузду.</p><p>Окремо треба згадати про досить різнобарвну кількість епітетів, якими називають окупанта, що не може не тішити. Ось лише мала частина з них:</p>	<div class="shortcode-spoiler js__shortcode-spoiler">		<div class="shortcode-spoiler__headline">🔞 Тицьніть сюди, аби побачити</div>		<div class="shortcode-spoiler__content"></p><p>«Плєшиві любітєлі трахнуть балалайку», «припиздні покарьожєні», «недобиті психопати запорєбрічья», «тактічєскій фарш», «легкозаймисті буратіни обдовбані рускай ідєєй», «рускагаварящі олов&#8217;яні солдатікі», «недолугі останки берести», «йобані кракозябри», «єбаний апендикс совка», «проспіртовані мандавошки», «випатрашені гусари», «стєпашкі, пєтрушкі і каркушкі» та багато інших красномовних виразів</p><p></div>	</div><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal shortcode-journal--revert">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p>Цілком зрозуміло, що у відео з&#8217;явились свої власні, так би мовити, меми. Одним із таких є, наприклад, кішка Тараса на ім&#8217;я Марлі. Вона навіть має свою ранкову міні-рубрику, у якій нагадує пити воду, бо «боротись треба не тільки з окупантом, а й зі зневодненням».</p><p>Також у деяких роликах часто згадують калину — одного разу Тарас зняв відео на фоні калини й після того глядачі декілька разів просили показувати дерево окремо.</p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2022/04/ezgif.com-gif-maker.gif" alt="">			</div></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#ffd700;--color-bg:#0057b8">			👨🏼‍💻 Корисні посилання Тараса		</span>	</h3><ul><li><a href="https://www.instagram.com/bilchenia/" target="_blank" rel="noopener">Instagram</a></li><li><a href="https://t.me/pizdakatsapam" target="_blank" rel="noopener">Telegram</a></li><li><a href="https://www.youtube.com/channel/UCG41_Pmlo7yVaV42uIroqIw" target="_blank" rel="noopener">YouTube</a></li></ul>

💪🏻 «Не сцим. Стоїм. Їбашим» — як уся Україна дивиться аналіз психоемоційних станів під час війни від Тараса Білки

💪🏻 «Не сцим. Стоїм. Їбашим»: психоемоційні стани від Тараса Білки

<p>Стоїмо на сторожі твого ментального здоров‘я, адже зараз це актуально як ніколи. Команда Career Hub зібрала підбірку безплатних ресурсів, де можна отримати консультацію психолога або долучитися до групи підтримки ❤️‍🩹

Занотовуй, долучайся та видихай:
</p><ul>
 	<li><strong>Career Hub</strong> (<a href="https://forms.gle/TPmv1WruZ22nDdRe7?fbclid=IwAR18ZxPp8clop3I2Qn0JajK85zRyYLv3_SpWG_ftYR282MpGirXgb0F0Aak" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://forms.gle/TPmv1WruZ22nDdRe7</a>) (безплатна онлайн група психологічної підтримки щосереди)</li>
 	<li><strong>Твій психолог</strong> (<a href="http://surl.li/bqjei?fbclid=IwAR0Kl_hSKUmLZ62wjd0t6SPXtrf6j-Xv29rZq_k3gppwHANLxmwOeMQQWmY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">http://surl.li/bqjei</a>) (безплатні консультації із психологом онлайн та офлайн)</li>
 	<li><strong>Розкажи мені</strong> (<a href="https://tellme.com.ua/?fbclid=IwAR2Dqxq-qtT1nitMeWvRaQpwWvncxZload_sLOomNfqZQVNqkRTpxSWZuVY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://tellme.com.ua/</a>) (безплатна психологічна допомога від фахівців/чинь)</li>
 	<li><strong>Хаб стійкості</strong> (<a href="https://bit.ly/3NfsjaF?fbclid=IwAR0B7qB_DnIUhQBTZyxhkTm9XG3jXPWh2auCfv6Ss4CNNsM7lOiwpkGezhU" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://bit.ly/3NfsjaF</a>) (важливі поради для формування стійкості та ресурси психологічної підтримки)</li>
 	<li><strong>Mindly</strong> (<a href="https://bit.ly/3qwbu1p?fbclid=IwAR1P8d1sFxBwBu1iaqsHfKc6oj_gDVKUyUnYyZC7J4wEAF-DmrPVNri-Q1c" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://bit.ly/3qwbu1p</a>) (безплатна психологічна допомога українцям, що постраждали у війні від дипломованих психологів та психотерапевтів на індивідуальних сесіях)</li>
 	<li><strong>Марш жінок</strong> (<a href="http://t.me/marshzhinok_psychology?fbclid=IwAR0ynpU4I8NpdY64rEi0o9l1Mw1tFs6vj48liAxRcpAZ7lJEJ9wGWe0VeIk" target="_blank" rel="noopener noreferrer">http://t.me/marshzhinok_psychology</a>) (безплатна психологічна допомога жінкам 24/7)</li>
 	<li><strong>ГО Інсайт</strong> (<a href="https://www.insight-ukraine.org/uk/?fbclid=IwAR0zFpi2nWlorLMsX5ENwhQebuFRch28_IEzGPvDJ5lRRmW-lDMQYyOp-Qg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.insight-ukraine.org/uk/</a>) (безплатні психологічні та юридичні консультації ЛГБТКІ+ людям від дружніх лікарів)</li>
 	<li><strong>RAZOM</strong> (<a href="https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Frazom.live%2F%3Ffbclid%3DIwAR0GBxlBeCY4HnMUj0RqTx58tZ76YdYaiTT941IHbat2FajgExhUqeJ5uVc&h=AT3cycyxSz7CKuRrcqV-rNIZhfGY503I_Qro6EfUzX1-vufCU6pHTSrTETYGpy4U1lPySREQZbTuzvv0-DM14Q61FQjbt972V0Ul0kcrDY1XblnMVIeWmqiGCs8xGiQQgPZuLyxA12Prlet4YMGc2Sw5&__tn__=-UK-R&c%5B0%5D=AT37iyZbltzOgeX4O1XjCa6aYjM5Zw8V4SMiXTBdrlwzpz_UIAkpi_TWMHWcTJJvbUUuC3W_RqanlaG8cHnYVv9PxR8Pql2OIoaUJJNeYMVh8DOaDEqMUGpd8wXjD2dLj2qBq1SWpaKR4rK1D-dkOqRpxXza9zJ73K7HeGSvWx-83mcUC-2_SmZdZFa1Fj1yY9rx8Ubb" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://razom.live/</a>) (безплатні онлайн консультації психологів у скайпі чи месенджерах)</li>
 	<li><strong>VOTUM</strong> (<a href="https://t.me/votumpsyhelp?fbclid=IwAR2iZYvyfLo03c73wehGxKubYVgShHrPEYCB1TGcFYo0atFS-qYP05iN9ZY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/votumpsyhelp</a>) (група психологічної підтримки у телеграм)</li>
 	<li><strong>ОбійМИ</strong> (<a href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSexWl1siLEuP6KQXxj7TC7bBrht0tPEAyJ9C9jMK7WeoWSEww/viewform?fbclid=IwAR0bLPX7sQnQQRZqjQXnclz6Ye1TeIPmxuaGe60IErMjxtA_YT93amL1_IU" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://docs.google.com/.../1FAIpQLSexWl1siLEuP6.../viewform</a>) (безплатні консультації для допомоги людям, що зазнали стресу внаслідок воєнних дій та переселення)</li>
 	<li><strong>Асоціація психологів України</strong> (<a href="https://www.facebook.com/association.com.ua/?__cft__%5B0%5D=AZVJbXrXSdVX9YqMX8TZFbNMgDmLX-3Oz6hN6U_XcOUzGsV7841m-q2NKbkVkvajp1z4aI5eRO0mcqLNE0c7r-zk4ej0D6k4C3AJDppltVu94msi5nkSrQv-EMd5FqMywysFPs5NlbNbG6mngw5_wMviA6nXII1jpjfAr96StZoYWB_eDHEC7vSqeYCMFt30TyA&__tn__=kK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.facebook.com/association.com.ua</a>) (безплатні терапевтичні групи та індивідуальні консультації)</li>
 	<li><strong>Допомога Українцям під час війни</strong> (<a href="https://t.me/PsihologDopomogaWarInUa2022?fbclid=IwAR2iZYvyfLo03c73wehGxKubYVgShHrPEYCB1TGcFYo0atFS-qYP05iN9ZY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/PsihologDopomogaWarInUa2022</a>) (безплатна психологічна допомога українцям від дипломованих психотерапевтів)</li>
</ul>
Слідкуй за оновленнями сторінки Career Hub (<a href="https://t.me/careerhub?fbclid=IwAR38ssGNzMJTLdlRDrMToaID9gOZRBAAd5Gf2mnRwYgwO0xd1uILwDynQn8" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/careerhub</a>), аби не пропустити наступну підбірку корисних ресурсів.

<p>Стоїмо на сторожі твого ментального здоров‘я, адже зараз це актуально як ніколи. Команда Career Hub зібрала підбірку безплатних ресурсів, де можна отримати консультацію психолога або долучитися до групи підтримки ❤️‍🩹</p><p>Занотовуй, долучайся та видихай:</p><ul><li><strong>Career Hub</strong> (<a href="https://forms.gle/TPmv1WruZ22nDdRe7?fbclid=IwAR18ZxPp8clop3I2Qn0JajK85zRyYLv3_SpWG_ftYR282MpGirXgb0F0Aak" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://forms.gle/TPmv1WruZ22nDdRe7</a>) (безплатна онлайн група психологічної підтримки щосереди)</li><li><strong>Твій психолог</strong> (<a href="http://surl.li/bqjei?fbclid=IwAR0Kl_hSKUmLZ62wjd0t6SPXtrf6j-Xv29rZq_k3gppwHANLxmwOeMQQWmY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">http://surl.li/bqjei</a>) (безплатні консультації із психологом онлайн та офлайн)</li><li><strong>Розкажи мені</strong> (<a href="https://tellme.com.ua/?fbclid=IwAR2Dqxq-qtT1nitMeWvRaQpwWvncxZload_sLOomNfqZQVNqkRTpxSWZuVY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://tellme.com.ua/</a>) (безплатна психологічна допомога від фахівців/чинь)</li><li><strong>Хаб стійкості</strong> (<a href="https://bit.ly/3NfsjaF?fbclid=IwAR0B7qB_DnIUhQBTZyxhkTm9XG3jXPWh2auCfv6Ss4CNNsM7lOiwpkGezhU" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://bit.ly/3NfsjaF</a>) (важливі поради для формування стійкості та ресурси психологічної підтримки)</li><li><strong>Mindly</strong> (<a href="https://bit.ly/3qwbu1p?fbclid=IwAR1P8d1sFxBwBu1iaqsHfKc6oj_gDVKUyUnYyZC7J4wEAF-DmrPVNri-Q1c" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://bit.ly/3qwbu1p</a>) (безплатна психологічна допомога українцям, що постраждали у війні від дипломованих психологів та психотерапевтів на індивідуальних сесіях)</li><li><strong>Марш жінок</strong> (<a href="http://t.me/marshzhinok_psychology?fbclid=IwAR0ynpU4I8NpdY64rEi0o9l1Mw1tFs6vj48liAxRcpAZ7lJEJ9wGWe0VeIk" target="_blank" rel="noopener noreferrer">http://t.me/marshzhinok_psychology</a>) (безплатна психологічна допомога жінкам 24/7)</li><li><strong>ГО Інсайт</strong> (<a href="https://www.insight-ukraine.org/uk/?fbclid=IwAR0zFpi2nWlorLMsX5ENwhQebuFRch28_IEzGPvDJ5lRRmW-lDMQYyOp-Qg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.insight-ukraine.org/uk/</a>) (безплатні психологічні та юридичні консультації ЛГБТКІ+ людям від дружніх лікарів)</li><li><strong>RAZOM</strong> (<a href="https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Frazom.live%2F%3Ffbclid%3DIwAR0GBxlBeCY4HnMUj0RqTx58tZ76YdYaiTT941IHbat2FajgExhUqeJ5uVc&#038;h=AT3cycyxSz7CKuRrcqV-rNIZhfGY503I_Qro6EfUzX1-vufCU6pHTSrTETYGpy4U1lPySREQZbTuzvv0-DM14Q61FQjbt972V0Ul0kcrDY1XblnMVIeWmqiGCs8xGiQQgPZuLyxA12Prlet4YMGc2Sw5&#038;__tn__=-UK-R&#038;c%5B0%5D=AT37iyZbltzOgeX4O1XjCa6aYjM5Zw8V4SMiXTBdrlwzpz_UIAkpi_TWMHWcTJJvbUUuC3W_RqanlaG8cHnYVv9PxR8Pql2OIoaUJJNeYMVh8DOaDEqMUGpd8wXjD2dLj2qBq1SWpaKR4rK1D-dkOqRpxXza9zJ73K7HeGSvWx-83mcUC-2_SmZdZFa1Fj1yY9rx8Ubb" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://razom.live/</a>) (безплатні онлайн консультації психологів у скайпі чи месенджерах)</li><li><strong>VOTUM</strong> (<a href="https://t.me/votumpsyhelp?fbclid=IwAR2iZYvyfLo03c73wehGxKubYVgShHrPEYCB1TGcFYo0atFS-qYP05iN9ZY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/votumpsyhelp</a>) (група психологічної підтримки у телеграм)</li><li><strong>ОбійМИ</strong> (<a href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSexWl1siLEuP6KQXxj7TC7bBrht0tPEAyJ9C9jMK7WeoWSEww/viewform?fbclid=IwAR0bLPX7sQnQQRZqjQXnclz6Ye1TeIPmxuaGe60IErMjxtA_YT93amL1_IU" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://docs.google.com/&#8230;/1FAIpQLSexWl1siLEuP6&#8230;/viewform</a>) (безплатні консультації для допомоги людям, що зазнали стресу внаслідок воєнних дій та переселення)</li><li><strong>Асоціація психологів України</strong> (<a href="https://www.facebook.com/association.com.ua/?__cft__%5B0%5D=AZVJbXrXSdVX9YqMX8TZFbNMgDmLX-3Oz6hN6U_XcOUzGsV7841m-q2NKbkVkvajp1z4aI5eRO0mcqLNE0c7r-zk4ej0D6k4C3AJDppltVu94msi5nkSrQv-EMd5FqMywysFPs5NlbNbG6mngw5_wMviA6nXII1jpjfAr96StZoYWB_eDHEC7vSqeYCMFt30TyA&#038;__tn__=kK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.facebook.com/association.com.ua</a>) (безплатні терапевтичні групи та індивідуальні консультації)</li><li><strong>Допомога Українцям під час війни</strong> (<a href="https://t.me/PsihologDopomogaWarInUa2022?fbclid=IwAR2iZYvyfLo03c73wehGxKubYVgShHrPEYCB1TGcFYo0atFS-qYP05iN9ZY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/PsihologDopomogaWarInUa2022</a>) (безплатна психологічна допомога українцям від дипломованих психотерапевтів)</li></ul><p>Слідкуй за оновленнями сторінки Career Hub (<a href="https://t.me/careerhub?fbclid=IwAR38ssGNzMJTLdlRDrMToaID9gOZRBAAd5Gf2mnRwYgwO0xd1uILwDynQn8" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/careerhub</a>), аби не пропустити наступну підбірку корисних ресурсів.</p>

Стоїмо на сторожі твого ментального здоров‘я, адже зараз це актуально як ніколи. Команда Career Hub зібрала підбірку безплатних ресурсів, де можна отримати консультацію психолога або долучитися до групи підтримки ❤️‍🩹

Занотовуй, долучайся та видихай:
<ul>
 	<li><strong>Career Hub</strong> (<a href="https://forms.gle/TPmv1WruZ22nDdRe7?fbclid=IwAR18ZxPp8clop3I2Qn0JajK85zRyYLv3_SpWG_ftYR282MpGirXgb0F0Aak" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://forms.gle/TPmv1WruZ22nDdRe7</a>) (безплатна онлайн група психологічної підтримки щосереди)</li>
 	<li><strong>Твій психолог</strong> (<a href="http://surl.li/bqjei?fbclid=IwAR0Kl_hSKUmLZ62wjd0t6SPXtrf6j-Xv29rZq_k3gppwHANLxmwOeMQQWmY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">http://surl.li/bqjei</a>) (безплатні консультації із психологом онлайн та офлайн)</li>
 	<li><strong>Розкажи мені</strong> (<a href="https://tellme.com.ua/?fbclid=IwAR2Dqxq-qtT1nitMeWvRaQpwWvncxZload_sLOomNfqZQVNqkRTpxSWZuVY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://tellme.com.ua/</a>) (безплатна психологічна допомога від фахівців/чинь)</li>
 	<li><strong>Хаб стійкості</strong> (<a href="https://bit.ly/3NfsjaF?fbclid=IwAR0B7qB_DnIUhQBTZyxhkTm9XG3jXPWh2auCfv6Ss4CNNsM7lOiwpkGezhU" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://bit.ly/3NfsjaF</a>) (важливі поради для формування стійкості та ресурси психологічної підтримки)</li>
 	<li><strong>Mindly</strong> (<a href="https://bit.ly/3qwbu1p?fbclid=IwAR1P8d1sFxBwBu1iaqsHfKc6oj_gDVKUyUnYyZC7J4wEAF-DmrPVNri-Q1c" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://bit.ly/3qwbu1p</a>) (безплатна психологічна допомога українцям, що постраждали у війні від дипломованих психологів та психотерапевтів на індивідуальних сесіях)</li>
 	<li><strong>Марш жінок</strong> (<a href="http://t.me/marshzhinok_psychology?fbclid=IwAR0ynpU4I8NpdY64rEi0o9l1Mw1tFs6vj48liAxRcpAZ7lJEJ9wGWe0VeIk" target="_blank" rel="noopener noreferrer">http://t.me/marshzhinok_psychology</a>) (безплатна психологічна допомога жінкам 24/7)</li>
 	<li><strong>ГО Інсайт</strong> (<a href="https://www.insight-ukraine.org/uk/?fbclid=IwAR0zFpi2nWlorLMsX5ENwhQebuFRch28_IEzGPvDJ5lRRmW-lDMQYyOp-Qg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.insight-ukraine.org/uk/</a>) (безплатні психологічні та юридичні консультації ЛГБТКІ+ людям від дружніх лікарів)</li>
 	<li><strong>RAZOM</strong> (<a href="https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Frazom.live%2F%3Ffbclid%3DIwAR0GBxlBeCY4HnMUj0RqTx58tZ76YdYaiTT941IHbat2FajgExhUqeJ5uVc&amp;h=AT3cycyxSz7CKuRrcqV-rNIZhfGY503I_Qro6EfUzX1-vufCU6pHTSrTETYGpy4U1lPySREQZbTuzvv0-DM14Q61FQjbt972V0Ul0kcrDY1XblnMVIeWmqiGCs8xGiQQgPZuLyxA12Prlet4YMGc2Sw5&amp;__tn__=-UK-R&amp;c[0]=AT37iyZbltzOgeX4O1XjCa6aYjM5Zw8V4SMiXTBdrlwzpz_UIAkpi_TWMHWcTJJvbUUuC3W_RqanlaG8cHnYVv9PxR8Pql2OIoaUJJNeYMVh8DOaDEqMUGpd8wXjD2dLj2qBq1SWpaKR4rK1D-dkOqRpxXza9zJ73K7HeGSvWx-83mcUC-2_SmZdZFa1Fj1yY9rx8Ubb" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://razom.live/</a>) (безплатні онлайн консультації психологів у скайпі чи месенджерах)</li>
 	<li><strong>VOTUM</strong> (<a href="https://t.me/votumpsyhelp?fbclid=IwAR2iZYvyfLo03c73wehGxKubYVgShHrPEYCB1TGcFYo0atFS-qYP05iN9ZY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/votumpsyhelp</a>) (група психологічної підтримки у телеграм)</li>
 	<li><strong>ОбійМИ</strong> (<a href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSexWl1siLEuP6KQXxj7TC7bBrht0tPEAyJ9C9jMK7WeoWSEww/viewform?fbclid=IwAR0bLPX7sQnQQRZqjQXnclz6Ye1TeIPmxuaGe60IErMjxtA_YT93amL1_IU" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://docs.google.com/.../1FAIpQLSexWl1siLEuP6.../viewform</a>) (безплатні консультації для допомоги людям, що зазнали стресу внаслідок воєнних дій та переселення)</li>
 	<li><strong>Асоціація психологів України</strong> (<a href="https://www.facebook.com/association.com.ua/?__cft__[0]=AZVJbXrXSdVX9YqMX8TZFbNMgDmLX-3Oz6hN6U_XcOUzGsV7841m-q2NKbkVkvajp1z4aI5eRO0mcqLNE0c7r-zk4ej0D6k4C3AJDppltVu94msi5nkSrQv-EMd5FqMywysFPs5NlbNbG6mngw5_wMviA6nXII1jpjfAr96StZoYWB_eDHEC7vSqeYCMFt30TyA&amp;__tn__=kK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.facebook.com/association.com.ua</a>) (безплатні терапевтичні групи та індивідуальні консультації)</li>
 	<li><strong>Допомога Українцям під час війни</strong> (<a href="https://t.me/PsihologDopomogaWarInUa2022?fbclid=IwAR2iZYvyfLo03c73wehGxKubYVgShHrPEYCB1TGcFYo0atFS-qYP05iN9ZY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/PsihologDopomogaWarInUa2022</a>) (безплатна психологічна допомога українцям від дипломованих психотерапевтів)</li>
</ul>
Слідкуй за оновленнями сторінки Career Hub (<a href="https://t.me/careerhub?fbclid=IwAR38ssGNzMJTLdlRDrMToaID9gOZRBAAd5Gf2mnRwYgwO0xd1uILwDynQn8" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/careerhub</a>), аби не пропустити наступну підбірку корисних ресурсів.

<p>Стоїмо на сторожі твого ментального здоров‘я, адже зараз це актуально як ніколи. Команда Career Hub зібрала підбірку безплатних ресурсів, де можна отримати консультацію психолога або долучитися до групи підтримки ❤️‍🩹</p><p>Занотовуй, долучайся та видихай:</p><ul><li><strong>Career Hub</strong> (<a href="https://forms.gle/TPmv1WruZ22nDdRe7?fbclid=IwAR18ZxPp8clop3I2Qn0JajK85zRyYLv3_SpWG_ftYR282MpGirXgb0F0Aak" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://forms.gle/TPmv1WruZ22nDdRe7</a>) (безплатна онлайн група психологічної підтримки щосереди)</li><li><strong>Твій психолог</strong> (<a href="http://surl.li/bqjei?fbclid=IwAR0Kl_hSKUmLZ62wjd0t6SPXtrf6j-Xv29rZq_k3gppwHANLxmwOeMQQWmY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">http://surl.li/bqjei</a>) (безплатні консультації із психологом онлайн та офлайн)</li><li><strong>Розкажи мені</strong> (<a href="https://tellme.com.ua/?fbclid=IwAR2Dqxq-qtT1nitMeWvRaQpwWvncxZload_sLOomNfqZQVNqkRTpxSWZuVY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://tellme.com.ua/</a>) (безплатна психологічна допомога від фахівців/чинь)</li><li><strong>Хаб стійкості</strong> (<a href="https://bit.ly/3NfsjaF?fbclid=IwAR0B7qB_DnIUhQBTZyxhkTm9XG3jXPWh2auCfv6Ss4CNNsM7lOiwpkGezhU" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://bit.ly/3NfsjaF</a>) (важливі поради для формування стійкості та ресурси психологічної підтримки)</li><li><strong>Mindly</strong> (<a href="https://bit.ly/3qwbu1p?fbclid=IwAR1P8d1sFxBwBu1iaqsHfKc6oj_gDVKUyUnYyZC7J4wEAF-DmrPVNri-Q1c" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://bit.ly/3qwbu1p</a>) (безплатна психологічна допомога українцям, що постраждали у війні від дипломованих психологів та психотерапевтів на індивідуальних сесіях)</li><li><strong>Марш жінок</strong> (<a href="http://t.me/marshzhinok_psychology?fbclid=IwAR0ynpU4I8NpdY64rEi0o9l1Mw1tFs6vj48liAxRcpAZ7lJEJ9wGWe0VeIk" target="_blank" rel="noopener noreferrer">http://t.me/marshzhinok_psychology</a>) (безплатна психологічна допомога жінкам 24/7)</li><li><strong>ГО Інсайт</strong> (<a href="https://www.insight-ukraine.org/uk/?fbclid=IwAR0zFpi2nWlorLMsX5ENwhQebuFRch28_IEzGPvDJ5lRRmW-lDMQYyOp-Qg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.insight-ukraine.org/uk/</a>) (безплатні психологічні та юридичні консультації ЛГБТКІ+ людям від дружніх лікарів)</li><li><strong>RAZOM</strong> (<a href="https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Frazom.live%2F%3Ffbclid%3DIwAR0GBxlBeCY4HnMUj0RqTx58tZ76YdYaiTT941IHbat2FajgExhUqeJ5uVc&amp;h=AT3cycyxSz7CKuRrcqV-rNIZhfGY503I_Qro6EfUzX1-vufCU6pHTSrTETYGpy4U1lPySREQZbTuzvv0-DM14Q61FQjbt972V0Ul0kcrDY1XblnMVIeWmqiGCs8xGiQQgPZuLyxA12Prlet4YMGc2Sw5&amp;__tn__=-UK-R&amp;c[0]=AT37iyZbltzOgeX4O1XjCa6aYjM5Zw8V4SMiXTBdrlwzpz_UIAkpi_TWMHWcTJJvbUUuC3W_RqanlaG8cHnYVv9PxR8Pql2OIoaUJJNeYMVh8DOaDEqMUGpd8wXjD2dLj2qBq1SWpaKR4rK1D-dkOqRpxXza9zJ73K7HeGSvWx-83mcUC-2_SmZdZFa1Fj1yY9rx8Ubb" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://razom.live/</a>) (безплатні онлайн консультації психологів у скайпі чи месенджерах)</li><li><strong>VOTUM</strong> (<a href="https://t.me/votumpsyhelp?fbclid=IwAR2iZYvyfLo03c73wehGxKubYVgShHrPEYCB1TGcFYo0atFS-qYP05iN9ZY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/votumpsyhelp</a>) (група психологічної підтримки у телеграм)</li><li><strong>ОбійМИ</strong> (<a href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSexWl1siLEuP6KQXxj7TC7bBrht0tPEAyJ9C9jMK7WeoWSEww/viewform?fbclid=IwAR0bLPX7sQnQQRZqjQXnclz6Ye1TeIPmxuaGe60IErMjxtA_YT93amL1_IU" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://docs.google.com/&#8230;/1FAIpQLSexWl1siLEuP6&#8230;/viewform</a>) (безплатні консультації для допомоги людям, що зазнали стресу внаслідок воєнних дій та переселення)</li><li><strong>Асоціація психологів України</strong> (<a href="https://www.facebook.com/association.com.ua/?__cft__[0]=AZVJbXrXSdVX9YqMX8TZFbNMgDmLX-3Oz6hN6U_XcOUzGsV7841m-q2NKbkVkvajp1z4aI5eRO0mcqLNE0c7r-zk4ej0D6k4C3AJDppltVu94msi5nkSrQv-EMd5FqMywysFPs5NlbNbG6mngw5_wMviA6nXII1jpjfAr96StZoYWB_eDHEC7vSqeYCMFt30TyA&amp;__tn__=kK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.facebook.com/association.com.ua</a>) (безплатні терапевтичні групи та індивідуальні консультації)</li><li><strong>Допомога Українцям під час війни</strong> (<a href="https://t.me/PsihologDopomogaWarInUa2022?fbclid=IwAR2iZYvyfLo03c73wehGxKubYVgShHrPEYCB1TGcFYo0atFS-qYP05iN9ZY" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/PsihologDopomogaWarInUa2022</a>) (безплатна психологічна допомога українцям від дипломованих психотерапевтів)</li></ul><p>Слідкуй за оновленнями сторінки Career Hub (<a href="https://t.me/careerhub?fbclid=IwAR38ssGNzMJTLdlRDrMToaID9gOZRBAAd5Gf2mnRwYgwO0xd1uILwDynQn8" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/careerhub</a>), аби не пропустити наступну підбірку корисних ресурсів.</p>

🌱 Безплатні ресурси психологічної допомоги — добірка

🌱 Психологічна допомога — добірка безплатних ресурсів

<p>Відчуття провини за те, що тобі вдалося вижити або дістатися безпечного місця в умовах війни виснажує. Career Hub розповідає більше про «синдром уцілілого» та дає практичні поради щодо того, як його подолати.

https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/03/6245ea9bb74ac_IMG_3191.MP4

Добірка безплатних ресурсів психологічної допомоги (<a href="https://t.me/careerhub/327?fbclid=IwAR2CzqMPmcN_P0kVRWUoSZlKca_kOnfVgWdeYUG4iC5qewvBtW4GhFmsq1g" target="_blank" rel="noopener noreferrer">careerhub/327</a>) від Career Hub.

Тисни та підписуйся (<a href="https://t.me/careerhub?fbclid=IwAR1qqBGeTL3775MBQeYEQMhO6-Dec92YZVmt6m9IjQBl1ENmqmzdi_20ZWA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/careerhub</a>), аби долучитися до нашої спільноти, де ми щодня ділимось корисним у рамках марафону <a href="https://www.facebook.com/hashtag/%D0%B2%D1%81%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0?__eep__=6&__cft__%5B0%5D=AZWSpvSQDfsXNSQ3z86TTWzPmGK42rnrqegesN_uc26hbr_4D_WlAtJ9mavoJ62gaV9ktg1niOoXNW4xcTqXibzemlm_Z8t4QioXh5OakqrU5QtPNpQjLna-_phSyldIC06Zmy7RQN_owAMruZXPze-7BGby7yMQ-iJofGcxdA1Xc4YUTDk0Gx7vVaBNZpjCxgY&__tn__=*NK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer">#ВсеБудеУкраїна</a>.</p>

<p>Відчуття провини за те, що тобі вдалося вижити або дістатися безпечного місця в умовах війни виснажує. Career Hub розповідає більше про «синдром уцілілого» та дає практичні поради щодо того, як його подолати.</p><div style="width: 640px;" class="wp-video"><video class="wp-video-shortcode" id="video-158754-314" width="640" height="360" preload="metadata" controls="controls"><source type="video/mp4" src="/wp-content/uploads/2022/03/6245ea9bb74ac_IMG_3191.MP4?_=314" /><a href="/wp-content/uploads/2022/03/6245ea9bb74ac_IMG_3191.MP4">/wp-content/uploads/2022/03/6245ea9bb74ac_IMG_3191.MP4</a></video></div><p>Добірка безплатних ресурсів психологічної допомоги (<a href="https://t.me/careerhub/327?fbclid=IwAR2CzqMPmcN_P0kVRWUoSZlKca_kOnfVgWdeYUG4iC5qewvBtW4GhFmsq1g" target="_blank" rel="noopener noreferrer">careerhub/327</a>) від Career Hub.</p><p>Тисни та підписуйся (<a href="https://t.me/careerhub?fbclid=IwAR1qqBGeTL3775MBQeYEQMhO6-Dec92YZVmt6m9IjQBl1ENmqmzdi_20ZWA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/careerhub</a>), аби долучитися до нашої спільноти, де ми щодня ділимось корисним у рамках марафону <a href="https://www.facebook.com/hashtag/%D0%B2%D1%81%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0?__eep__=6&#038;__cft__%5B0%5D=AZWSpvSQDfsXNSQ3z86TTWzPmGK42rnrqegesN_uc26hbr_4D_WlAtJ9mavoJ62gaV9ktg1niOoXNW4xcTqXibzemlm_Z8t4QioXh5OakqrU5QtPNpQjLna-_phSyldIC06Zmy7RQN_owAMruZXPze-7BGby7yMQ-iJofGcxdA1Xc4YUTDk0Gx7vVaBNZpjCxgY&#038;__tn__=*NK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer">#ВсеБудеУкраїна</a>.</p>

Відчуття провини за те, що тобі вдалося вижити або дістатися безпечного місця в умовах війни виснажує. Career Hub розповідає більше про «синдром уцілілого» та дає практичні поради щодо того, як його подолати.

https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/03/6245ea9bb74ac_IMG_3191.MP4

Добірка безплатних ресурсів психологічної допомоги (<a href="https://t.me/careerhub/327?fbclid=IwAR2CzqMPmcN_P0kVRWUoSZlKca_kOnfVgWdeYUG4iC5qewvBtW4GhFmsq1g" target="_blank" rel="noopener noreferrer">careerhub/327</a>) від Career Hub.

Тисни та підписуйся (<a href="https://t.me/careerhub?fbclid=IwAR1qqBGeTL3775MBQeYEQMhO6-Dec92YZVmt6m9IjQBl1ENmqmzdi_20ZWA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/careerhub</a>), аби долучитися до нашої спільноти, де ми щодня ділимось корисним у рамках марафону <a href="https://www.facebook.com/hashtag/%D0%B2%D1%81%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0?__eep__=6&amp;__cft__[0]=AZWSpvSQDfsXNSQ3z86TTWzPmGK42rnrqegesN_uc26hbr_4D_WlAtJ9mavoJ62gaV9ktg1niOoXNW4xcTqXibzemlm_Z8t4QioXh5OakqrU5QtPNpQjLna-_phSyldIC06Zmy7RQN_owAMruZXPze-7BGby7yMQ-iJofGcxdA1Xc4YUTDk0Gx7vVaBNZpjCxgY&amp;__tn__=*NK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer">#ВсеБудеУкраїна</a>.

<p>Відчуття провини за те, що тобі вдалося вижити або дістатися безпечного місця в умовах війни виснажує. Career Hub розповідає більше про «синдром уцілілого» та дає практичні поради щодо того, як його подолати.</p><div style="width: 640px;" class="wp-video"><video class="wp-video-shortcode" id="video-158754-313" width="640" height="360" preload="metadata" controls="controls"><source type="video/mp4" src="/wp-content/uploads/2022/03/6245ea9bb74ac_IMG_3191.MP4?_=313" /><a href="/wp-content/uploads/2022/03/6245ea9bb74ac_IMG_3191.MP4">/wp-content/uploads/2022/03/6245ea9bb74ac_IMG_3191.MP4</a></video></div><p>Добірка безплатних ресурсів психологічної допомоги (<a href="https://t.me/careerhub/327?fbclid=IwAR2CzqMPmcN_P0kVRWUoSZlKca_kOnfVgWdeYUG4iC5qewvBtW4GhFmsq1g" target="_blank" rel="noopener noreferrer">careerhub/327</a>) від Career Hub.</p><p>Тисни та підписуйся (<a href="https://t.me/careerhub?fbclid=IwAR1qqBGeTL3775MBQeYEQMhO6-Dec92YZVmt6m9IjQBl1ENmqmzdi_20ZWA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/careerhub</a>), аби долучитися до нашої спільноти, де ми щодня ділимось корисним у рамках марафону <a href="https://www.facebook.com/hashtag/%D0%B2%D1%81%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0?__eep__=6&amp;__cft__[0]=AZWSpvSQDfsXNSQ3z86TTWzPmGK42rnrqegesN_uc26hbr_4D_WlAtJ9mavoJ62gaV9ktg1niOoXNW4xcTqXibzemlm_Z8t4QioXh5OakqrU5QtPNpQjLna-_phSyldIC06Zmy7RQN_owAMruZXPze-7BGby7yMQ-iJofGcxdA1Xc4YUTDk0Gx7vVaBNZpjCxgY&amp;__tn__=*NK-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer">#ВсеБудеУкраїна</a>.</p>

💔 Як розпізнати та подолати «синдром уцілілого»? — відео

💔 Як розпізнати та подолати «синдром уцілілого»? 

<p class="ql-align-justify">Згідно з <a href="https://www.apa.org/monitor/2019/01/gen-z#:~:text=More%20than%20nine%20in%2010,enough%20to%20manage%20their%20stress." target="_blank" rel="noopener noreferrer">дослідженням APA Stress in America</a> 91% представників покоління Z відчували щонайменше один симптом, що сигналізує про порушення ментального здоров'я: зневіра, депресивні настрої, брак інтересу, мотивації або енергії.</p>
<p class="ql-align-justify">При цьому <a href="https://www.statista.com/chart/20713/lonlieness-america/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">результати опитування стверджують</a>, що 79% зумерів хоча б один раз відчували себе самотніми. Головними причинами високого рівня цього почуття <a href="https://www.refinery29.com/en-gb/millennial-gen-z-loneliness" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вчені називають</a> відсутність ментальних та емоційних зв'язків із людьми навколо, спільних цінностей, наявності схожих проблем та життєвих ситуацій, неможливість поділитися особистими проблемами.</p>
<p class="ql-align-justify">Сторітелінг подкаст був створений, щоби показати зумерам, що вони не самотні і не унікальні у своїх проблемах та спільно з гостями запропонувати варіанти рішень певних важких ситуацій. Подкаст запустили Саша Шевченко і Ліза Бащева.</p>
[related_post id="148489"]
<p class="ql-align-justify">Формат Сторітелінг подкасту — це поєднання трьох вертикалей: сюжетної лінії, інтерв'ю з експертами та особистих обговорень ведучих. В аудіосеріалі є центральний персонаж, який буде змінюватися кожен сезон. У першому сезоні головною героїнею стала дівчина Аліса, яка вирішила переїхати до великого мегаполісу, щоб розпочати доросле життя. Протягом 10 епізодів Аліса проходитиме через різні етапи: від переїзду на нове місце до відносин з аб'юзером, від пошуку друзів до терапії РХП та відновлення після важких кризових ситуацій. Кожну з таких подій ведучі разом із профільними спікерами зі сфер психотерапії, працевлаштування, комунікацій тощо будуть «розкладати по поличках» і пропонувати варіанти вирішення ситуацій.</p>
<p class="ql-align-justify">[blockquote_with_author name="Саша Шевченко" position="співзасновниця подкасту" content="У суспільстві заведено вважати, що людям від 20-ти й до 30-ти років зазвичай нема чого сказати, основна причина — дефіцит досвіду та усвідомленості. Однак з появою все більш відкритого доступу до інформації, ми швидше і простіше отримуємо нові знання та досвід. При цьому обсягів такої інформації з кожним роком стає більше, через що зростає тривожність та недовіра до джерел. Тому ми вирішили створити продукт, в якому будуть зібрані та розкладені по поличках усі актуальні та наболілі питання для нашого покоління. Теми подкасту стосуються ментального здоров'я та благополуччя, а також більш предметних та побутових питань, наприклад, пошуку квартири, нової роботи, нетворкінгу та ще багато чого. Сторітелінг подкаст показує слухачам, що вони не одинокі і поруч знаходяться такі ж ровесники зі схожими проблемами та болючими темами. Це, у свою чергу, несе терапевтичний ефект для всіх: ведучих, гостей та слухачів"]</p>
<p class="ql-align-justify">Перший епізод подкасту присвячений сепарації від батьків і вже доступний для прослуховування на всіх стримінгових платформах:</p>

<ul>
 	<li class="ql-align-justify"><a href="https://apple.co/3r2VAfD" target="_blank" rel="noopener">Apple Podcasts</a></li>
 	<li class="ql-align-justify"><a href="https://bit.ly/3u1rs68" target="_blank" rel="noopener">Google Podcasts</a></li>
 	<li class="ql-align-justify"><a href="https://spoti.fi/3IGDHcA" target="_blank" rel="noopener">Spotify</a></li>
 	<li class="ql-align-justify"><a href="https://bit.ly/3G3fXNZ" target="_blank" rel="noopener">Deezer</a></li>
 	<li class="ql-align-justify"><a href="https://bit.ly/3IInmUO" target="_blank" rel="noopener">Castbox</a> і т.д.</li>
</ul>
<p class="ql-align-justify">Випуски також можна послухати й на сайті подкасту <a href="https://storytellingpodcast.mave.digital" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p>
<p class="ql-align-justify">Раніше подкаст існував під назвою «Я не договорила!», Його вели у форматі годинного інтерв'ю з психотерапевтом на певну тематику: вигоряння, самотність, професійне самовизначення тощо. У січні ведучі провели ребрендинг, змінили формат, концепцію та назву подкасту. Випуски, що виходили до ребрендингу, залишилися у вільному доступі для прослуховування.</p>
[background_substrate_simple color="#009bb9"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129774"]

<p class="ql-align-justify">Згідно з <a href="https://www.apa.org/monitor/2019/01/gen-z#:~:text=More%20than%20nine%20in%2010,enough%20to%20manage%20their%20stress." target="_blank" rel="noopener noreferrer">дослідженням APA Stress in America</a> 91% представників покоління Z відчували щонайменше один симптом, що сигналізує про порушення ментального здоров&#8217;я: зневіра, депресивні настрої, брак інтересу, мотивації або енергії.</p><p class="ql-align-justify">При цьому <a href="https://www.statista.com/chart/20713/lonlieness-america/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">результати опитування стверджують</a>, що 79% зумерів хоча б один раз відчували себе самотніми. Головними причинами високого рівня цього почуття <a href="https://www.refinery29.com/en-gb/millennial-gen-z-loneliness" target="_blank" rel="noopener noreferrer">вчені називають</a> відсутність ментальних та емоційних зв&#8217;язків із людьми навколо, спільних цінностей, наявності схожих проблем та життєвих ситуацій, неможливість поділитися особистими проблемами.</p><p class="ql-align-justify">Сторітелінг подкаст був створений, щоби показати зумерам, що вони не самотні і не унікальні у своїх проблемах та спільно з гостями запропонувати варіанти рішень певних важких ситуацій. Подкаст запустили Саша Шевченко і Ліза Бащева.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2022/01/24/smakolyky-announcement/" class="link">🥰 Як ми плануємо заохочувати авторів</a>	</div><p class="ql-align-justify">Формат Сторітелінг подкасту — це поєднання трьох вертикалей: сюжетної лінії, інтерв&#8217;ю з експертами та особистих обговорень ведучих. В аудіосеріалі є центральний персонаж, який буде змінюватися кожен сезон. У першому сезоні головною героїнею стала дівчина Аліса, яка вирішила переїхати до великого мегаполісу, щоб розпочати доросле життя. Протягом 10 епізодів Аліса проходитиме через різні етапи: від переїзду на нове місце до відносин з аб&#8217;юзером, від пошуку друзів до терапії РХП та відновлення після важких кризових ситуацій. Кожну з таких подій ведучі разом із профільними спікерами зі сфер психотерапії, працевлаштування, комунікацій тощо будуть «розкладати по поличках» і пропонувати варіанти вирішення ситуацій.</p><p class="ql-align-justify">	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>У суспільстві заведено вважати, що людям від 20-ти й до 30-ти років зазвичай нема чого сказати, основна причина — дефіцит досвіду та усвідомленості. Однак з появою все більш відкритого доступу до інформації, ми швидше і простіше отримуємо нові знання та досвід. При цьому обсягів такої інформації з кожним роком стає більше, через що зростає тривожність та недовіра до джерел. Тому ми вирішили створити продукт, в якому будуть зібрані та розкладені по поличках усі актуальні та наболілі питання для нашого покоління. Теми подкасту стосуються ментального здоров'я та благополуччя, а також більш предметних та побутових питань, наприклад, пошуку квартири, нової роботи, нетворкінгу та ще багато чого. Сторітелінг подкаст показує слухачам, що вони не одинокі і поруч знаходяться такі ж ровесники зі схожими проблемами та болючими темами. Це, у свою чергу, несе терапевтичний ефект для всіх: ведучих, гостей та слухачів</p>					<cite>									<span><strong>Саша Шевченко,</strong></span> співзасновниця подкасту							</cite>			</blockquote></p><p class="ql-align-justify">Перший епізод подкасту присвячений сепарації від батьків і вже доступний для прослуховування на всіх стримінгових платформах:</p><ul><li class="ql-align-justify"><a href="https://apple.co/3r2VAfD" target="_blank" rel="noopener">Apple Podcasts</a></li><li class="ql-align-justify"><a href="https://bit.ly/3u1rs68" target="_blank" rel="noopener">Google Podcasts</a></li><li class="ql-align-justify"><a href="https://spoti.fi/3IGDHcA" target="_blank" rel="noopener">Spotify</a></li><li class="ql-align-justify"><a href="https://bit.ly/3G3fXNZ" target="_blank" rel="noopener">Deezer</a></li><li class="ql-align-justify"><a href="https://bit.ly/3IInmUO" target="_blank" rel="noopener">Castbox</a> і т.д.</li></ul><p class="ql-align-justify">Випуски також можна послухати й на сайті подкасту <a href="https://storytellingpodcast.mave.digital" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p><p class="ql-align-justify">Раніше подкаст існував під назвою «Я не договорила!», Його вели у форматі годинного інтерв&#8217;ю з психотерапевтом на певну тематику: вигоряння, самотність, професійне самовизначення тощо. У січні ведучі провели ребрендинг, змінили формат, концепцію та назву подкасту. Випуски, що виходили до ребрендингу, залишилися у вільному доступі для прослуховування.</p>	<div class="note"  style="background-color:#009bb9">		<p><strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong></p>		<div class="corner"></div>	</div><p><iframe src="https://api.nachasi.com/v2/shortcode/wp_quiz_pro/?id=129774" sandbox="allow-same-origin allow-scripts allow-popups allow-forms allow-presentation" onload="this.style.height=(this.contentWindow.document.body.scrollHeight+20)+'px';"></iframe></p>

Подкасти

Аудіосеріал створений у вигляді подкасту під назвою «Сторітелінг подкаст» із комбінованим форматом

🎧 В Україні з'явився перший аудіосеріал про життя покоління Z 

<p>Лондонський стартап Thymia планує відстежувати розвиток і перебіг депресії на рівні фізичних недугів. Для цього компанія почала використовувати відеоігри: разом з аналізом реакції людини на гру, спеціалісти оцінюють ступінь можливих проблем, <a href="https://news.sky.com/story/video-games-that-diagnose-monitor-and-treat-depression-developed-by-scientists-12521681" target="_blank" rel="noopener">розповіли</a> Sky News засновники Thymia.

Серед ігор — прості графічні завдання з елементами гри, наприклад словесний опис анімованих сцен або взаємодія з об'єктами, що рухаються. Поки користувачі грають у гру, платформа аналізує потоки даних, включаючи голос (для виявлення акустичних та лінгвістичних ознак депресії), відео (для відстеження поточного настрою) та поведінкові показники, включаючи час реакції та кількість помилок.

[caption id="attachment_149757" align="alignnone" width="621"]<img class="wp-image-149757 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/thymia-psychology-games.png" alt="" width="621" height="498"> Художня ілюстрація процесу гри із записом міміки[/caption]

Потім програмне забезпечення визначає характер даних, що вказують на депресію, що допомагає швидше та точніше встановити діагноз. Цей метод дозволяє лікарям швидше знайти правильний метод лікування пацієнта.

Стартап стверджує, що такий підхід усуває суб'єктивність в оцінці психічного здоров'я. За словами засновників, замість відповідей на запитання анкет, краще запропонувати пацієнту зіграти у спеціально розроблені відеоігри, які використовують нейропсихологію, лінгвістику та машинне навчання для виявлення ознак депресії. Вони ж допомагають відстежити, чи посилюються симптоми з часом.

В Thymia очікували, що молоді пацієнти будуть легше взаємодіяти з іграми, проте особливих проблем з ними не виникло й у пацієнтів похилого віку. Усі пацієнти також з цікавістю вивчали інформацію, зібрану про них під час гри. Засновники стартапу впевнені, що це допомагає людям відстежувати й власний прогрес, і такий підхід допоможе не лише боротися з перебігом недугу, а й усунути пов'язану з ним стигму.

[background_substrate_simple color="#5a3fa5"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129750"]</p>

<p>Лондонський стартап Thymia планує відстежувати розвиток і перебіг депресії на рівні фізичних недугів. Для цього компанія почала використовувати відеоігри: разом з аналізом реакції людини на гру, спеціалісти оцінюють ступінь можливих проблем, <a href="https://news.sky.com/story/video-games-that-diagnose-monitor-and-treat-depression-developed-by-scientists-12521681" target="_blank" rel="noopener">розповіли</a> Sky News засновники Thymia.</p><p>Серед ігор — прості графічні завдання з елементами гри, наприклад словесний опис анімованих сцен або взаємодія з об&#8217;єктами, що рухаються. Поки користувачі грають у гру, платформа аналізує потоки даних, включаючи голос (для виявлення акустичних та лінгвістичних ознак депресії), відео (для відстеження поточного настрою) та поведінкові показники, включаючи час реакції та кількість помилок.</p><div id="attachment_149757" style="width: 631px" class="wp-caption alignnone"><img aria-describedby="caption-attachment-149757" loading="lazy" class="wp-image-149757 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/01/thymia-psychology-games.png" alt="" width="621" height="498" srcset="/wp-content/uploads/2022/01/thymia-psychology-games.png 621w, /wp-content/uploads/2022/01/thymia-psychology-games-300x241.png 300w" sizes="(max-width: 621px) 100vw, 621px" /><p id="caption-attachment-149757" class="wp-caption-text">Художня ілюстрація процесу гри із записом міміки</p></div><p>Потім програмне забезпечення визначає характер даних, що вказують на депресію, що допомагає швидше та точніше встановити діагноз. Цей метод дозволяє лікарям швидше знайти правильний метод лікування пацієнта.</p><p>Стартап стверджує, що такий підхід усуває суб&#8217;єктивність в оцінці психічного здоров&#8217;я. За словами засновників, замість відповідей на запитання анкет, краще запропонувати пацієнту зіграти у спеціально розроблені відеоігри, які використовують нейропсихологію, лінгвістику та машинне навчання для виявлення ознак депресії. Вони ж допомагають відстежити, чи посилюються симптоми з часом.</p><p>В Thymia очікували, що молоді пацієнти будуть легше взаємодіяти з іграми, проте особливих проблем з ними не виникло й у пацієнтів похилого віку. Усі пацієнти також з цікавістю вивчали інформацію, зібрану про них під час гри. Засновники стартапу впевнені, що це допомагає людям відстежувати й власний прогрес, і такий підхід допоможе не лише боротися з перебігом недугу, а й усунути пов&#8217;язану з ним стигму.</p>	<div class="note"  style="background-color:#5a3fa5">		<p><strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong></p>		<div class="corner"></div>	</div><p><iframe src="https://api.nachasi.com/v2/shortcode/wp_quiz_pro/?id=129750" sandbox="allow-same-origin allow-scripts allow-popups allow-forms allow-presentation" onload="this.style.height=(this.contentWindow.document.body.scrollHeight+20)+'px';"></iframe></p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Лондонський стартап Thymia планує відстежувати розвиток і перебіг депресії на рівні фізичних недугів. Для цього компанія почала використовувати відеоігри: разом з аналізом реакції людини на гру, спеціалісти оцінюють ступінь можливих проблем, <a href="https://news.sky.com/story/video-games-that-diagnose-monitor-and-treat-depression-developed-by-scientists-12521681" target="_blank" rel="noopener">розповіли</a> Sky News засновники Thymia.

Серед ігор — прості графічні завдання з елементами гри, наприклад словесний опис анімованих сцен або взаємодія з об'єктами, що рухаються. Поки користувачі грають у гру, платформа аналізує потоки даних, включаючи голос (для виявлення акустичних та лінгвістичних ознак депресії), відео (для відстеження поточного настрою) та поведінкові показники, включаючи час реакції та кількість помилок.

[caption id="attachment_149757" align="alignnone" width="621"]<img class="wp-image-149757 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/01/thymia-psychology-games.png" alt="" width="621" height="498" /> Художня ілюстрація процесу гри із записом міміки[/caption]

Потім програмне забезпечення визначає характер даних, що вказують на депресію, що допомагає швидше та точніше встановити діагноз. Цей метод дозволяє лікарям швидше знайти правильний метод лікування пацієнта.

Стартап стверджує, що такий підхід усуває суб'єктивність в оцінці психічного здоров'я. За словами засновників, замість відповідей на запитання анкет, краще запропонувати пацієнту зіграти у спеціально розроблені відеоігри, які використовують нейропсихологію, лінгвістику та машинне навчання для виявлення ознак депресії. Вони ж допомагають відстежити, чи посилюються симптоми з часом.

В Thymia очікували, що молоді пацієнти будуть легше взаємодіяти з іграми, проте особливих проблем з ними не виникло й у пацієнтів похилого віку. Усі пацієнти також з цікавістю вивчали інформацію, зібрану про них під час гри. Засновники стартапу впевнені, що це допомагає людям відстежувати й власний прогрес, і такий підхід допоможе не лише боротися з перебігом недугу, а й усунути пов'язану з ним стигму.

[background_substrate_simple color="#5a3fa5"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129750"]

🥼 Науковці розробили відеоігри для діагностики та лікування депресії — допомагає штучний інтелект

<p>До <strong>Всесвітнього дня психічного здоров'я</strong>, який щороку відзначається 10 жовтня, <a href="https://betterme.world/product/meditation" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>BetterMe: Mental Health</strong></a> презентує подкаст про те, як підтримувати людей з різними психічними проблемами. Подкаст націлений на те, щоб збільшити суспільну обізнаність, розвинути у слухачів емпатію та розповісти про особливості спілкування з людьми, які мають психічні проблеми.

Часто ми взаємодіємо з людьми, що перебувають у різних психічних станах, і для нас не завжди очевидно що робити, коли справа доходить до делікатних питань.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/615d7189d49a1_Screenshot_2021-08-30_at_15.23.55.png">

Сьогодні близько мільярда людей страждають від психічних розладів. Та з якихось причин статистику <a href="https://www.psychologytoday.com/us/blog/talking-about-health/201903/mental-health-should-matter-much-physical-health#:~:text=People%20with%20mental%20illnesses%20tend,around%20the%20world%20each%20year.)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо багатьох проблем психічного здоров'я</a> часто занижують. Як наслідок, близько 3 мільйонів людей помирають щороку від зловживання психотропними речовинами, а к<a href="https://www.who.int/news/item/09-09-2019-suicide-one-person-dies-every-40-seconds" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ожні 40 секунд</a> на планеті одна людина вчиняє самогубство.

Коли йдеться про охорону здоров'я, в усьому світі проблемам психічного характеру приділяють найменше уваги і пандемія не сприяє покращенню ситуації. Нині, коли весь світ відчуває невпевненість у завтрашньому дні, як ніколи раніше необхідно приділити увагу тим, кому це найбільше потрібно.

[related_post id="134021"]

<strong>У подкасті ми розповімо про те, як:</strong>
</p><ul>
 	<li>підтримувати людей, що страждають від розладів харчової поведінки, депресії та емоційного вигорання;</li>
 	<li>допомагати жертвам насильства;</li>
 	<li>не нав’язувати іншим свою допомогу;</li>
 	<li>дбати про своє благополуччя та багато іншого.</li>
</ul>
Ми створили подкаст у співпраці з психологами. Тож користувачі отримають доступ до науково підтвердженої інформації та практичних порад для кращого розуміння потреб людей з психічними проблемами та налагодження стосунків.

До Всесвітнього дня психічного здоров'я <strong>Google Play</strong> створив підбірку <strong>«Apps for resilience & more»</strong>. BetterMe: Mental Health рекомендують в Америці, Канаді, Австралії та ще 9 країнах світу.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/615d7090e7633_WMHD_white.png">

 

За допомогою подкасту користувачі:
<ul>
 	<li>навчаться ефективно спілкуватись та підтримувати людей у стані стресу;</li>
 	<li>саморефлексувати під час допомоги іншим – аналізувати себе з іншої точки зору;</li>
 	<li>розуміти те, як емпатія може допомогти побудувати діалог із колегами, друзями та родиною;</li>
 	<li>визначати власні межі та просити допомоги у разі потреби.</li>
</ul>
Подкаст буде доступний в додатку <a href="https://betterme.world/product/meditation" target="_blank" rel="noopener noreferrer">BetterMe: Mental Health</a> <strong>безкоштовно протягом</strong> <strong>жовтня.</strong>

[background_substrate_simple color="#009bb9"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129774"]

<p>До <strong>Всесвітнього дня психічного здоров&#8217;я</strong>, який щороку відзначається 10 жовтня, <a href="https://betterme.world/product/meditation" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>BetterMe: Mental Health</strong></a> презентує подкаст про те, як підтримувати людей з різними психічними проблемами. Подкаст націлений на те, щоб збільшити суспільну обізнаність, розвинути у слухачів емпатію та розповісти про особливості спілкування з людьми, які мають психічні проблеми.</p><p>Часто ми взаємодіємо з людьми, що перебувають у різних психічних станах, і для нас не завжди очевидно що робити, коли справа доходить до делікатних питань.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/10/615d7189d49a1_Screenshot_2021-08-30_at_15.23.55.png"></p><p>Сьогодні близько мільярда людей страждають від психічних розладів. Та з якихось причин статистику <a href="https://www.psychologytoday.com/us/blog/talking-about-health/201903/mental-health-should-matter-much-physical-health#:~:text=People%20with%20mental%20illnesses%20tend,around%20the%20world%20each%20year.)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо багатьох проблем психічного здоров&#8217;я</a> часто занижують. Як наслідок, близько 3 мільйонів людей помирають щороку від зловживання психотропними речовинами, а к<a href="https://www.who.int/news/item/09-09-2019-suicide-one-person-dies-every-40-seconds" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ожні 40 секунд</a> на планеті одна людина вчиняє самогубство.</p><p>Коли йдеться про охорону здоров&#8217;я, в усьому світі проблемам психічного характеру приділяють найменше уваги і пандемія не сприяє покращенню ситуації. Нині, коли весь світ відчуває невпевненість у завтрашньому дні, як ніколи раніше необхідно приділити увагу тим, кому це найбільше потрібно.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/podcasts/2021/10/06/podkast-inshe-interv-yu-zhenya-yanovych-pro-komediyu-burshtynovi-kopy-arsena-avakova-ta-druga-deputata/" class="link">🔈 Подкаст «Інше інтерв’ю»: Женя Янович: про комедію «Бурштинові копи», Арсена Авакова та друга-депутата </a>	</div><p><strong>У подкасті ми розповімо про те, як:</strong></p><ul><li>підтримувати людей, що страждають від розладів харчової поведінки, депресії та емоційного вигорання;</li><li>допомагати жертвам насильства;</li><li>не нав’язувати іншим свою допомогу;</li><li>дбати про своє благополуччя та багато іншого.</li></ul><p>Ми створили подкаст у співпраці з психологами. Тож користувачі отримають доступ до науково підтвердженої інформації та практичних порад для кращого розуміння потреб людей з психічними проблемами та налагодження стосунків.</p><p>До Всесвітнього дня психічного здоров&#8217;я <strong>Google Play</strong> створив підбірку <strong>«Apps for resilience &#038; more»</strong>. BetterMe: Mental Health рекомендують в Америці, Канаді, Австралії та ще 9 країнах світу.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/10/615d7090e7633_WMHD_white.png"></p><p> </p><p>За допомогою подкасту користувачі:</p><ul><li>навчаться ефективно спілкуватись та підтримувати людей у стані стресу;</li><li>саморефлексувати під час допомоги іншим – аналізувати себе з іншої точки зору;</li><li>розуміти те, як емпатія може допомогти побудувати діалог із колегами, друзями та родиною;</li><li>визначати власні межі та просити допомоги у разі потреби.</li></ul><p>Подкаст буде доступний в додатку <a href="https://betterme.world/product/meditation" target="_blank" rel="noopener noreferrer">BetterMe: Mental Health</a> <strong>безкоштовно протягом</strong> <strong>жовтня.</strong></p>	<div class="note"  style="background-color:#009bb9">		<p><strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong></p>		<div class="corner"></div>	</div><p><iframe src="https://api.nachasi.com/v2/shortcode/wp_quiz_pro/?id=129774" sandbox="allow-same-origin allow-scripts allow-popups allow-forms allow-presentation" onload="this.style.height=(this.contentWindow.document.body.scrollHeight+20)+'px';"></iframe></p>

До <strong>Всесвітнього дня психічного здоров'я</strong>, який щороку відзначається 10 жовтня, <a href="https://betterme.world/product/meditation" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>BetterMe: Mental Health</strong></a> презентує подкаст про те, як підтримувати людей з різними психічними проблемами. Подкаст націлений на те, щоб збільшити суспільну обізнаність, розвинути у слухачів емпатію та розповісти про особливості спілкування з людьми, які мають психічні проблеми.

Часто ми взаємодіємо з людьми, що перебувають у різних психічних станах, і для нас не завжди очевидно що робити, коли справа доходить до делікатних питань.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/615d7189d49a1_Screenshot_2021-08-30_at_15.23.55.png" />

Сьогодні близько мільярда людей страждають від психічних розладів. Та з якихось причин статистику <a href="https://www.psychologytoday.com/us/blog/talking-about-health/201903/mental-health-should-matter-much-physical-health#:~:text=People%20with%20mental%20illnesses%20tend,around%20the%20world%20each%20year.)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо багатьох проблем психічного здоров'я</a> часто занижують. Як наслідок, близько 3 мільйонів людей помирають щороку від зловживання психотропними речовинами, а к<a href="https://www.who.int/news/item/09-09-2019-suicide-one-person-dies-every-40-seconds" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ожні 40 секунд</a> на планеті одна людина вчиняє самогубство.

Коли йдеться про охорону здоров'я, в усьому світі проблемам психічного характеру приділяють найменше уваги і пандемія не сприяє покращенню ситуації. Нині, коли весь світ відчуває невпевненість у завтрашньому дні, як ніколи раніше необхідно приділити увагу тим, кому це найбільше потрібно.

[related_post id="134021"]

<strong>У подкасті ми розповімо про те, як:</strong>
<ul>
 	<li>підтримувати людей, що страждають від розладів харчової поведінки, депресії та емоційного вигорання;</li>
 	<li>допомагати жертвам насильства;</li>
 	<li>не нав’язувати іншим свою допомогу;</li>
 	<li>дбати про своє благополуччя та багато іншого.</li>
</ul>
Ми створили подкаст у співпраці з психологами. Тож користувачі отримають доступ до науково підтвердженої інформації та практичних порад для кращого розуміння потреб людей з психічними проблемами та налагодження стосунків.

До Всесвітнього дня психічного здоров'я <strong>Google Play</strong> створив підбірку <strong>«Apps for resilience &amp; more»</strong>. BetterMe: Mental Health рекомендують в Америці, Канаді, Австралії та ще 9 країнах світу.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/10/615d7090e7633_WMHD_white.png" />

&nbsp;

За допомогою подкасту користувачі:
<ul>
 	<li>навчаться ефективно спілкуватись та підтримувати людей у стані стресу;</li>
 	<li>саморефлексувати під час допомоги іншим – аналізувати себе з іншої точки зору;</li>
 	<li>розуміти те, як емпатія може допомогти побудувати діалог із колегами, друзями та родиною;</li>
 	<li>визначати власні межі та просити допомоги у разі потреби.</li>
</ul>
Подкаст буде доступний в додатку <a href="https://betterme.world/product/meditation" target="_blank" rel="noopener noreferrer">BetterMe: Mental Health</a> <strong>безкоштовно протягом</strong> <strong>жовтня.</strong>

[background_substrate_simple color="#009bb9"]

<strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong>

[/background_substrate_simple]

[wp_quiz_pro id="129774"]

<p>До <strong>Всесвітнього дня психічного здоров&#8217;я</strong>, який щороку відзначається 10 жовтня, <a href="https://betterme.world/product/meditation" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>BetterMe: Mental Health</strong></a> презентує подкаст про те, як підтримувати людей з різними психічними проблемами. Подкаст націлений на те, щоб збільшити суспільну обізнаність, розвинути у слухачів емпатію та розповісти про особливості спілкування з людьми, які мають психічні проблеми.</p><p>Часто ми взаємодіємо з людьми, що перебувають у різних психічних станах, і для нас не завжди очевидно що робити, коли справа доходить до делікатних питань.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/10/615d7189d49a1_Screenshot_2021-08-30_at_15.23.55.png" /></p><p>Сьогодні близько мільярда людей страждають від психічних розладів. Та з якихось причин статистику <a href="https://www.psychologytoday.com/us/blog/talking-about-health/201903/mental-health-should-matter-much-physical-health#:~:text=People%20with%20mental%20illnesses%20tend,around%20the%20world%20each%20year.)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">щодо багатьох проблем психічного здоров&#8217;я</a> часто занижують. Як наслідок, близько 3 мільйонів людей помирають щороку від зловживання психотропними речовинами, а к<a href="https://www.who.int/news/item/09-09-2019-suicide-one-person-dies-every-40-seconds" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ожні 40 секунд</a> на планеті одна людина вчиняє самогубство.</p><p>Коли йдеться про охорону здоров&#8217;я, в усьому світі проблемам психічного характеру приділяють найменше уваги і пандемія не сприяє покращенню ситуації. Нині, коли весь світ відчуває невпевненість у завтрашньому дні, як ніколи раніше необхідно приділити увагу тим, кому це найбільше потрібно.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/podcasts/2021/10/06/podkast-inshe-interv-yu-zhenya-yanovych-pro-komediyu-burshtynovi-kopy-arsena-avakova-ta-druga-deputata/" class="link">🔈 Подкаст «Інше інтерв’ю»: Женя Янович: про комедію «Бурштинові копи», Арсена Авакова та друга-депутата </a>	</div><p><strong>У подкасті ми розповімо про те, як:</strong></p><ul><li>підтримувати людей, що страждають від розладів харчової поведінки, депресії та емоційного вигорання;</li><li>допомагати жертвам насильства;</li><li>не нав’язувати іншим свою допомогу;</li><li>дбати про своє благополуччя та багато іншого.</li></ul><p>Ми створили подкаст у співпраці з психологами. Тож користувачі отримають доступ до науково підтвердженої інформації та практичних порад для кращого розуміння потреб людей з психічними проблемами та налагодження стосунків.</p><p>До Всесвітнього дня психічного здоров&#8217;я <strong>Google Play</strong> створив підбірку <strong>«Apps for resilience &amp; more»</strong>. BetterMe: Mental Health рекомендують в Америці, Канаді, Австралії та ще 9 країнах світу.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2021/10/615d7090e7633_WMHD_white.png" /></p><p>&nbsp;</p><p>За допомогою подкасту користувачі:</p><ul><li>навчаться ефективно спілкуватись та підтримувати людей у стані стресу;</li><li>саморефлексувати під час допомоги іншим – аналізувати себе з іншої точки зору;</li><li>розуміти те, як емпатія може допомогти побудувати діалог із колегами, друзями та родиною;</li><li>визначати власні межі та просити допомоги у разі потреби.</li></ul><p>Подкаст буде доступний в додатку <a href="https://betterme.world/product/meditation" target="_blank" rel="noopener noreferrer">BetterMe: Mental Health</a> <strong>безкоштовно протягом</strong> <strong>жовтня.</strong></p>	<div class="note"  style="background-color:#009bb9">		<p><strong>Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</strong></p>		<div class="corner"></div>	</div><p><iframe src="https://api.nachasi.com/v2/shortcode/wp_quiz_pro/?id=129774" sandbox="allow-same-origin allow-scripts allow-popups allow-forms allow-presentation" onload="this.style.height=(this.contentWindow.document.body.scrollHeight+20)+'px';"></iframe></p>

🙋‍♂️ Новий подкаст про те як підтримувати людей з проблемами психічного здоров'я

<p>[background_substrate_simple color="#8c40bf"]

<a href="https://nachasi.com/tag/ok-shho-robyty/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">«Ок, що робити?»</a> — це нова непостійна мінірубрика про психологію та методи самодопомоги, які (можливо) допоможуть зробити ваше життя трішечки краще.

[/background_substrate_simple]

За <a href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2504337/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">дослідженнями</a> від хронічного безсоння (від пів року та більше) страждає щонайменше 10% дорослого населення планети. З короткочасними проблемами зі сном, здається, хоч раз за життя зіткнувся майже кожен. До речі, безсоння діагностується не тільки тоді, коли людина спить «мало», а й тоді, коли довго засинає, часто прокидається серед ночі чи прокидається занадто рано і не може заснути знову.

Причин у подібних проблем може бути безліч — від стресів і високої тривожності до соматичних захворювань (наприклад бронхіальна астма чи серцево-судинні захворювання). Якщо причину безсоння встановити неможливо (приблизно у 15% випадків), то його називають первинним.

Незалежно від того, що спровокувало проблеми зі сном, як основне або додаткове лікування може допомогти застосування методів когнітивно-поведінкової терапії безсоння.

КПТ безсоння довела свою ефективність, її рекомендують, як перший вибір терапії при безсонні як психотерапевти, так і медики. Така терапія складається з чотирьох кроків, які допоможуть відновити здоровий сон. Деякі з них ви зможете виконати самостійно, а для деяких може знадобитися допомога психолога, який працює у напрямку конгнітивно-поведінкової терапії.
</p><h2 style="text-align: center;"><strong>Чотири кроки КПТ безсоння:</strong></h2>
[background_substrate title="1. Контроль стимулів 🤔" color="#8c40bf"]

Цей крок направлений на те, щоб мозок закріпив важливе правило «Ліжко = сон» і складається з кількох пунктів:
<ul>
 	<li>У ліжку можна тільки спати чи займатися сексом</li>
 	<li>Лягати потрібно тільки тоді, коли спати дійсно хочеться та не плутати втомленість і сонливість</li>
 	<li>Якщо ви не можете заснути протягом 20-30 хвилин, то потрібно встати з ліжка та повернутися, коли захочеться спати</li>
</ul>
[/background_substrate]

[color_title title="2. Терапія обмеженням сну 😪"]

Цей крок направлений на усунення довгих пробуджень серед ночі та досягнення ефективності сну у 90%.

Ефективність сну можна порахувати за формулою співвідношення часу проведеного уві сні та в ліжку. Тобто, якщо ви спите 8 годин, а в ліжку перебуваєте 10, то ефективність сну буде дорівнювати 80%.

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/07/tenor.gif" img_id="119995"]

Можливо, спочатку доведеться лягати пізніше ніж зазвичай, проте це допоможе налагодити графік у майбутньому. Наприклад, людині, яка лягає спати о 23:00, встає з ліжка о 8:00 і при цьому спить всього шість годин за ніч на першому етапі терапії обмеження сну потрібно буде перебувати в ліжку лише шість годин (наприклад, з 00:00 до 6:00).

[/journal]

Це може бути дійсно складно, але вже через тиждень буде помітне зменшення часу, проведеного без сну посеред ночі. Після того, як будуть помітні перші результати час проведений у ліжку можна буде поступово збільшувати — щотижня на 20-30 хвилин.

Важливо, що при будь-якій ефективності сну людина має пробути у ліжку <strong>не менше ніж 5,5 годин.</strong>

[background_substrate title="3. Когнітивна терапія 👩🏼‍⚕️" color="#8c40bf"]

Когнітивна терапія при безсонні виконує кілька важливих функцій: по-перше, під час терапії людина вивчає релаксаційні техніки, вчиться боротися із нав'язливими думками та тривогою і т.і.; а по-друге, терапевт допомагає виявити нереалістичні переконання щодо сну та неефективну поведінку, які можуть заважати людині у боротьбі з безсонням.

Тут самостійна робота може бути ускладнена, тому рекомендована робота з терапевтом, але деякі техніки для релаксації та поради ви можете знайти та застосувати без допомоги спеціаліста.

[/background_substrate]

[color_title title="4. Розслаблення і гігієна сну ☝🏻"]

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/07/tenor-1.gif" img_id="120002" revert="true"]

Цей крок складається з класичних порад, які ви точно не раз бачили у різних джерелах:
<ul>
 	<li>відмова від кави в другій половині дня;</li>
 	<li>темрява, тиша і прохолода в кімнаті перед сном;</li>
 	<li>відмова від фізичних навантажень за чотири години до сну;</li>
 	<li>обмеження користуванням пристроями з моніторами перед сном;</li>
 	<li>створення так званої «буферної зони» — години перед сном, коли людина може зайнятися чимось спокійним та розслабитися після щоденних справ.</li>
</ul>
[/journal]

[background_substrate_simple color="#8c40bf"]

Можливо, деякі з цих правил боротьби з безсонням ви вже знали, але важливо пам’ятати, що знань недостатньо, потрібні дії 😌 Спробуйте і є велика ймовірність, вже за кілька тижнів ви зможете побачити результати. До речі, є <a href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32429708/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">дослідження</a>, яке показало досить високу ефективність самостійної роботи застосуванням КПТ безсоння.

<em><strong>Якщо самостійно подолати безсоння не вдалося рекомендуємо звернутися до лікаря — терапевта або сомнолога, який зіставить покроковий план лікування.</strong></em>

[/background_substrate_simple]

	<div class="note"  style="background-color:#8c40bf">		<p><a href="/tag/ok-shho-robyty/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">«Ок, що робити?»</a> — це нова непостійна мінірубрика про психологію та методи самодопомоги, які (можливо) допоможуть зробити ваше життя трішечки краще.</p>		<div class="corner"></div>	</div><p>За <a href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2504337/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">дослідженнями</a> від хронічного безсоння (від пів року та більше) страждає щонайменше 10% дорослого населення планети. З короткочасними проблемами зі сном, здається, хоч раз за життя зіткнувся майже кожен. До речі, безсоння діагностується не тільки тоді, коли людина спить «мало», а й тоді, коли довго засинає, часто прокидається серед ночі чи прокидається занадто рано і не може заснути знову.</p><p>Причин у подібних проблем може бути безліч — від стресів і високої тривожності до соматичних захворювань (наприклад бронхіальна астма чи серцево-судинні захворювання). Якщо причину безсоння встановити неможливо (приблизно у 15% випадків), то його називають первинним.</p><p>Незалежно від того, що спровокувало проблеми зі сном, як основне або додаткове лікування може допомогти застосування методів когнітивно-поведінкової терапії безсоння.</p><p>КПТ безсоння довела свою ефективність, її рекомендують, як перший вибір терапії при безсонні як психотерапевти, так і медики. Така терапія складається з чотирьох кроків, які допоможуть відновити здоровий сон. Деякі з них ви зможете виконати самостійно, а для деяких може знадобитися допомога психолога, який працює у напрямку конгнітивно-поведінкової терапії.</p><h2 style="text-align: center;"><strong>Чотири кроки КПТ безсоння:</strong></h2>		<div class="bg-color-section "  style="background-color:#8c40bf">		<div class="content-wrap">							<h3>1. Контроль стимулів 🤔</h3>						<p>Цей крок направлений на те, щоб мозок закріпив важливе правило «Ліжко = сон» і складається з кількох пунктів:</p><ul><li>У ліжку можна тільки спати чи займатися сексом</li><li>Лягати потрібно тільки тоді, коли спати дійсно хочеться та не плутати втомленість і сонливість</li><li>Якщо ви не можете заснути протягом 20-30 хвилин, то потрібно встати з ліжка та повернутися, коли захочеться спати</li></ul>		</div>	</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			2. Терапія обмеженням сну 😪		</span>	</h3><p>Цей крок направлений на усунення довгих пробуджень серед ночі та досягнення ефективності сну у 90%.</p><p>Ефективність сну можна порахувати за формулою співвідношення часу проведеного уві сні та в ліжку. Тобто, якщо ви спите 8 годин, а в ліжку перебуваєте 10, то ефективність сну буде дорівнювати 80%.</p><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p>Можливо, спочатку доведеться лягати пізніше ніж зазвичай, проте це допоможе налагодити графік у майбутньому. Наприклад, людині, яка лягає спати о 23:00, встає з ліжка о 8:00 і при цьому спить всього шість годин за ніч на першому етапі терапії обмеження сну потрібно буде перебувати в ліжку лише шість годин (наприклад, з 00:00 до 6:00).</p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/07/tenor.gif" alt="">			</div></div><p>Це може бути дійсно складно, але вже через тиждень буде помітне зменшення часу, проведеного без сну посеред ночі. Після того, як будуть помітні перші результати час проведений у ліжку можна буде поступово збільшувати — щотижня на 20-30 хвилин.</p><p>Важливо, що при будь-якій ефективності сну людина має пробути у ліжку <strong>не менше ніж 5,5 годин.</strong></p>		<div class="bg-color-section "  style="background-color:#8c40bf">		<div class="content-wrap">							<h3>3. Когнітивна терапія 👩🏼‍⚕️</h3>						<p>Когнітивна терапія при безсонні виконує кілька важливих функцій: по-перше, під час терапії людина вивчає релаксаційні техніки, вчиться боротися із нав&#8217;язливими думками та тривогою і т.і.; а по-друге, терапевт допомагає виявити нереалістичні переконання щодо сну та неефективну поведінку, які можуть заважати людині у боротьбі з безсонням.</p><p>Тут самостійна робота може бути ускладнена, тому рекомендована робота з терапевтом, але деякі техніки для релаксації та поради ви можете знайти та застосувати без допомоги спеціаліста.</p>		</div>	</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			4. Розслаблення і гігієна сну ☝🏻		</span>	</h3><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal shortcode-journal--revert">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p>Цей крок складається з класичних порад, які ви точно не раз бачили у різних джерелах:</p><ul><li>відмова від кави в другій половині дня;</li><li>темрява, тиша і прохолода в кімнаті перед сном;</li><li>відмова від фізичних навантажень за чотири години до сну;</li><li>обмеження користуванням пристроями з моніторами перед сном;</li><li>створення так званої «буферної зони» — години перед сном, коли людина може зайнятися чимось спокійним та розслабитися після щоденних справ.</li></ul><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2021/07/tenor-1.gif" alt="">			</div></div>	<div class="note"  style="background-color:#8c40bf">		<p>Можливо, деякі з цих правил боротьби з безсонням ви вже знали, але важливо пам’ятати, що знань недостатньо, потрібні дії 😌 Спробуйте і є велика ймовірність, вже за кілька тижнів ви зможете побачити результати. До речі, є <a href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32429708/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">дослідження</a>, яке показало досить високу ефективність самостійної роботи застосуванням КПТ безсоння.</p><p><em><strong>Якщо самостійно подолати безсоння не вдалося рекомендуємо звернутися до лікаря — терапевта або сомнолога, який зіставить покроковий план лікування.</strong></em></p>		<div class="corner"></div>	</div>

Поради, які допоможуть нормалізувати режим сну за допомогою когнітивно-поведінкової терапії безсоння

[background_substrate_simple color="#8c40bf"]

<a href="https://nachasi.com/tag/ok-shho-robyty/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">«Ок, що робити?»</a> — це нова непостійна мінірубрика про психологію та методи самодопомоги, які (можливо) допоможуть зробити ваше життя трішечки краще.

[/background_substrate_simple]

За <a href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2504337/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">дослідженнями</a> від хронічного безсоння (від пів року та більше) страждає щонайменше 10% дорослого населення планети. З короткочасними проблемами зі сном, здається, хоч раз за життя зіткнувся майже кожен. До речі, безсоння діагностується не тільки тоді, коли людина спить «мало», а й тоді, коли довго засинає, часто прокидається серед ночі чи прокидається занадто рано і не може заснути знову.

Причин у подібних проблем може бути безліч — від стресів і високої тривожності до соматичних захворювань (наприклад бронхіальна астма чи серцево-судинні захворювання). Якщо причину безсоння встановити неможливо (приблизно у 15% випадків), то його називають первинним.

Незалежно від того, що спровокувало проблеми зі сном, як основне або додаткове лікування може допомогти застосування методів когнітивно-поведінкової терапії безсоння.

КПТ безсоння довела свою ефективність, її рекомендують, як перший вибір терапії при безсонні як психотерапевти, так і медики. Така терапія складається з чотирьох кроків, які допоможуть відновити здоровий сон. Деякі з них ви зможете виконати самостійно, а для деяких може знадобитися допомога психолога, який працює у напрямку конгнітивно-поведінкової терапії.
<h2 style="text-align: center;"><strong>Чотири кроки КПТ безсоння:</strong></h2>
[background_substrate title="1. Контроль стимулів 🤔" color="#8c40bf"]

Цей крок направлений на те, щоб мозок закріпив важливе правило «Ліжко = сон» і складається з кількох пунктів:
<ul>
 	<li>У ліжку можна тільки спати чи займатися сексом</li>
 	<li>Лягати потрібно тільки тоді, коли спати дійсно хочеться та не плутати втомленість і сонливість</li>
 	<li>Якщо ви не можете заснути протягом 20-30 хвилин, то потрібно встати з ліжка та повернутися, коли захочеться спати</li>
</ul>
[/background_substrate]

[color_title title="2. Терапія обмеженням сну 😪"]

Цей крок направлений на усунення довгих пробуджень серед ночі та досягнення ефективності сну у 90%.

Ефективність сну можна порахувати за формулою співвідношення часу проведеного уві сні та в ліжку. Тобто, якщо ви спите 8 годин, а в ліжку перебуваєте 10, то ефективність сну буде дорівнювати 80%.

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/07/tenor.gif" img_id="119995"]

Можливо, спочатку доведеться лягати пізніше ніж зазвичай, проте це допоможе налагодити графік у майбутньому. Наприклад, людині, яка лягає спати о 23:00, встає з ліжка о 8:00 і при цьому спить всього шість годин за ніч на першому етапі терапії обмеження сну потрібно буде перебувати в ліжку лише шість годин (наприклад, з 00:00 до 6:00).

[/journal]

Це може бути дійсно складно, але вже через тиждень буде помітне зменшення часу, проведеного без сну посеред ночі. Після того, як будуть помітні перші результати час проведений у ліжку можна буде поступово збільшувати — щотижня на 20-30 хвилин.

Важливо, що при будь-якій ефективності сну людина має пробути у ліжку <strong>не менше ніж 5,5 годин.</strong>

[background_substrate title="3. Когнітивна терапія 👩🏼‍⚕️" color="#8c40bf"]

Когнітивна терапія при безсонні виконує кілька важливих функцій: по-перше, під час терапії людина вивчає релаксаційні техніки, вчиться боротися із нав'язливими думками та тривогою і т.і.; а по-друге, терапевт допомагає виявити нереалістичні переконання щодо сну та неефективну поведінку, які можуть заважати людині у боротьбі з безсонням.

Тут самостійна робота може бути ускладнена, тому рекомендована робота з терапевтом, але деякі техніки для релаксації та поради ви можете знайти та застосувати без допомоги спеціаліста.

[/background_substrate]

[color_title title="4. Розслаблення і гігієна сну ☝🏻"]

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2021/07/tenor-1.gif" img_id="120002" revert="true"]

Цей крок складається з класичних порад, які ви точно не раз бачили у різних джерелах:
<ul>
 	<li>відмова від кави в другій половині дня;</li>
 	<li>темрява, тиша і прохолода в кімнаті перед сном;</li>
 	<li>відмова від фізичних навантажень за чотири години до сну;</li>
 	<li>обмеження користуванням пристроями з моніторами перед сном;</li>
 	<li>створення так званої «буферної зони» — години перед сном, коли людина може зайнятися чимось спокійним та розслабитися після щоденних справ.</li>
</ul>
[/journal]

[background_substrate_simple color="#8c40bf"]

Можливо, деякі з цих правил боротьби з безсонням ви вже знали, але важливо пам’ятати, що знань недостатньо, потрібні дії 😌 Спробуйте і є велика ймовірність, вже за кілька тижнів ви зможете побачити результати. До речі, є <a href="https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32429708/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">дослідження</a>, яке показало досить високу ефективність самостійної роботи застосуванням КПТ безсоння.

<em><strong>Якщо самостійно подолати безсоння не вдалося рекомендуємо звернутися до лікаря — терапевта або сомнолога, який зіставить покроковий план лікування.</strong></em>

[/background_substrate_simple]

😴 Як самостійно побороти безсоння (та нарешті заснути)

<p>Аріана Ґранде <a href="https://www.nme.com/news/music/ariana-grande-giving-away-1m-worth-therapy-2981282" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">почала співпрацювати</a> з організацією з підтримки психічного здоров'я Better Help, аби допомогти людям, які потребують психічної допомоги, але не можуть її собі дозволити.

Співачка виділила на допомогу людям один мільйон доларів. За ці кошти люди зможуть прийти до організації та отримати терапію від ліцензованого фахівця. Перший місяць буде абсолютно безкоштовно, а другий можна буде оформити зі знижкою у 15%.

https://www.instagram.com/p/CQtf9rXMIg9/

[related_post id="99091"]

Як зазначила сама Аріана Ґранде, психологічна допомога повинна бути доступною для кожного, а не бути «привілеєм».

Також вона розповіла, що свого часу терапія їй дуже помогла у житті. Крім того, вона закликала інших ділитись своїми проблемами та речами, що їх турбують, аби отримати допомогу.

[background_substrate_simple color="#37BE65"]

<a href="https://nachasi.com/music/2021/06/29/top-100-pisen-ukrayinskoyi-estrady/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Читайте матеріал користувача Na chasi про 100 найкращих пісень української естради.</a>

[/background_substrate_simple]</p>

<p>Аріана Ґранде <a href="https://www.nme.com/news/music/ariana-grande-giving-away-1m-worth-therapy-2981282" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">почала співпрацювати</a> з організацією з підтримки психічного здоров&#8217;я Better Help, аби допомогти людям, які потребують психічної допомоги, але не можуть її собі дозволити.</p><p>Співачка виділила на допомогу людям один мільйон доларів. За ці кошти люди зможуть прийти до організації та отримати терапію від ліцензованого фахівця. Перший місяць буде абсолютно безкоштовно, а другий можна буде оформити зі знижкою у 15%.</p><div class="embedded-instagram"><iframe class="instagram-media instagram-media-rendered" id="instagram-embed-0"											src="https://www.instagram.com/p/CQtf9rXMIg9/embed/captioned/"											allowtransparency="true" allowFullScreen="true" frameborder="0" height="1181"											data-instgrm-payload-id="instagram-media-payload-0" scrolling="no"											style="background:white; max-width:658px; width:calc(100% - 2px); border-radius:3px; border:1px solid rgb(219, 219, 219); box-shadow: none;display:block; margin:0 auto 12px; min-width: 326px; padding: 0"></iframe></div>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/music/2021/06/23/led-zeppelin-amazing-songs/" class="link">🎸 «Балдьожні пісеньки»: Led Zeppelin — Stairway to Heaven</a>	</div><p>Як зазначила сама Аріана Ґранде, психологічна допомога повинна бути доступною для кожного, а не бути «привілеєм».</p><p>Також вона розповіла, що свого часу терапія їй дуже помогла у житті. Крім того, вона закликала інших ділитись своїми проблемами та речами, що їх турбують, аби отримати допомогу.</p>	<div class="note"  style="background-color:#37BE65">		<p><a href="/music/2021/06/29/top-100-pisen-ukrayinskoyi-estrady/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Читайте матеріал користувача Na chasi про 100 найкращих пісень української естради.</a></p>		<div class="corner"></div>	</div>

Все цікаве зі світу музики. Останні новини зі світу українською та світової музики, огляди альбомів, Історії пісень, тематичні плейлисти, а також багато-багато обговорень.

Музика

Аріана Ґранде <a href="https://www.nme.com/news/music/ariana-grande-giving-away-1m-worth-therapy-2981282" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">почала співпрацювати</a> з організацією з підтримки психічного здоров'я Better Help, аби допомогти людям, які потребують психічної допомоги, але не можуть її собі дозволити.

Співачка виділила на допомогу людям один мільйон доларів. За ці кошти люди зможуть прийти до організації та отримати терапію від ліцензованого фахівця. Перший місяць буде абсолютно безкоштовно, а другий можна буде оформити зі знижкою у 15%.

https://www.instagram.com/p/CQtf9rXMIg9/

[related_post id="99091"]

Як зазначила сама Аріана Ґранде, психологічна допомога повинна бути доступною для кожного, а не бути «привілеєм».

Також вона розповіла, що свого часу терапія їй дуже помогла у житті. Крім того, вона закликала інших ділитись своїми проблемами та речами, що їх турбують, аби отримати допомогу.

[background_substrate_simple color="#37BE65"]

<a href="https://nachasi.com/music/2021/06/29/top-100-pisen-ukrayinskoyi-estrady/" target="_blank" rel="noopener" data-schema-attribute="">Читайте матеріал користувача Na chasi про 100 найкращих пісень української естради.</a>

[/background_substrate_simple]

#психологія