<p>Перший готель мережі відкриють під брендом Aloft Kiev. Дата відкриття — 20 грудня 2017 року. На часі дізнатися більше про цей архітектурний об’єкт.


</p>
<h4><strong>Коли можна бронювати номери в готелі</strong></h4>
У 2017 році відбудеться лише технічне відкриття. Бронювання номерів планують відкрити на початку наступного року. Проектувало 24-поверхову будівлю на вулиці Еспланадній, 17 архітектурне бюро Drozdov & Partners, проектувальник будівлі <a href="https://nachasi.com/2017/10/02/budivlya-teatru-na-podoli/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Театру на Подолі<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/65de3d4a434f9579cc1bcca5c6c45b5e-300x200.jpg" />Будівля «Театру на Подолі» запрацює за призначенням</span></a>. Aloft Kiev планували запустити ще з 2013 року. Тоді датою старту назвали 2015 рік, та плани змінювались декілька років.

Готельний бренд просуватиметься поза класичною зірковою класифікацією, натомість він позиціонуватиме себе як «стильний бутік-готель». Київський об'єкт матиме 310 номерів. Мінімальна вартість номеру на день складатиме від 4 тис грн. Це трохи вище, ніж у нещодавно відкритому готелі Park Inn by Radisson Kyiv Troyitska.

Нагадаємо, що в Харкові нещодавно <a href="https://nachasi.com/2017/11/15/v-harkovi-vidkryly-pershyj-v-ukrayini-sotsialnyj-gotel/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відкрили<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/soren-astrup-jorgensen-241830-300x200.jpg" />У Харкові відкрили перший в Україні соціальний готель</span></a> перший в Україні соціальний готель для людей, які опинилися у складних життєвих ситуаціях. Він розташувався в раніше непридатному для проживання складському приміщенні, де провели капітальний ремонт як ззовні, так і всередині. У відкритті готелю поряд з представниками влади міста взяли участь генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку (офіс у Дніпрі) Вольфганг Месінгер і керівниця проекту «Розвиток соціальної інфраструктури у зв’язку зі збільшенням кількості внутрішньо переміщених осіб», який реалізується Німецькою федеральною компанією <a href="https://www.giz.de/en/worldwide/38779.html" target="_blank" rel="noopener">GIZ</a>.

<p>Перший готель мережі відкриють під брендом Aloft Kiev. Дата відкриття — 20 грудня 2017 року. На часі дізнатися більше про цей архітектурний об’єкт.</p><p></p><h4><strong>Коли можна бронювати номери в готелі</strong></h4><p>У 2017 році відбудеться лише технічне відкриття. Бронювання номерів планують відкрити на початку наступного року. Проектувало 24-поверхову будівлю на вулиці Еспланадній, 17 архітектурне бюро Drozdov &#038; Partners, проектувальник будівлі <a href="/2017/10/02/budivlya-teatru-na-podoli/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Театру на Подолі<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/65de3d4a434f9579cc1bcca5c6c45b5e-300x200.jpg" />Будівля «Театру на Подолі» запрацює за призначенням</span></a>. Aloft Kiev планували запустити ще з 2013 року. Тоді датою старту назвали 2015 рік, та плани змінювались декілька років.</p><p>Готельний бренд просуватиметься поза класичною зірковою класифікацією, натомість він позиціонуватиме себе як «стильний бутік-готель». Київський об&#8217;єкт матиме 310 номерів. Мінімальна вартість номеру на день складатиме від 4 тис грн. Це трохи вище, ніж у нещодавно відкритому готелі Park Inn by Radisson Kyiv Troyitska.</p><p>Нагадаємо, що в Харкові нещодавно <a href="/2017/11/15/v-harkovi-vidkryly-pershyj-v-ukrayini-sotsialnyj-gotel/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відкрили<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/soren-astrup-jorgensen-241830-300x200.jpg" />У Харкові відкрили перший в Україні соціальний готель</span></a> перший в Україні соціальний готель для людей, які опинилися у складних життєвих ситуаціях. Він розташувався в раніше непридатному для проживання складському приміщенні, де провели капітальний ремонт як ззовні, так і всередині. У відкритті готелю поряд з представниками влади міста взяли участь генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку (офіс у Дніпрі) Вольфганг Месінгер і керівниця проекту «Розвиток соціальної інфраструктури у зв’язку зі збільшенням кількості внутрішньо переміщених осіб», який реалізується Німецькою федеральною компанією <a href="https://www.giz.de/en/worldwide/38779.html" target="_blank" rel="noopener">GIZ</a>.</p>

Новини

В Києві розпочинає роботу міжнародна готельна мережа Marriott International — перший її готель-хмарочос в Україні відкриють незабаром

Перший готель мережі відкриють під брендом Aloft Kiev. Дата відкриття — 20 грудня 2017 року. На часі дізнатися більше про цей архітектурний об’єкт.


<h4><strong>Коли можна бронювати номери в готелі</strong></h4>
У 2017 році відбудеться лише технічне відкриття. Бронювання номерів планують відкрити на початку наступного року. Проектувало 24-поверхову будівлю на вулиці Еспланадній, 17 архітектурне бюро Drozdov &amp; Partners, проектувальник будівлі <a href="https://nachasi.com/2017/10/02/budivlya-teatru-na-podoli/" target="_blank" rel="noopener">Театру на Подолі</a>. Aloft Kiev планували запустити ще з 2013 року. Тоді датою старту назвали 2015 рік, та плани змінювались декілька років.

Готельний бренд просуватиметься поза класичною зірковою класифікацією, натомість він позиціонуватиме себе як «стильний бутік-готель». Київський об'єкт матиме 310 номерів. Мінімальна вартість номеру на день складатиме від 4 тис грн. Це трохи вище, ніж у нещодавно відкритому готелі Park Inn by Radisson Kyiv Troyitska.

Нагадаємо, що в Харкові нещодавно <a href="https://nachasi.com/2017/11/15/v-harkovi-vidkryly-pershyj-v-ukrayini-sotsialnyj-gotel/" target="_blank" rel="noopener">відкрили</a> перший в Україні соціальний готель для людей, які опинилися у складних життєвих ситуаціях. Він розташувався в раніше непридатному для проживання складському приміщенні, де провели капітальний ремонт як ззовні, так і всередині. У відкритті готелю поряд з представниками влади міста взяли участь генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку (офіс у Дніпрі) Вольфганг Месінгер і керівниця проекту «Розвиток соціальної інфраструктури у зв’язку зі збільшенням кількості внутрішньо переміщених осіб», який реалізується Німецькою федеральною компанією <a href="https://www.giz.de/en/worldwide/38779.html" target="_blank" rel="noopener">GIZ</a>.

<p>Перший готель мережі відкриють під брендом Aloft Kiev. Дата відкриття — 20 грудня 2017 року. На часі дізнатися більше про цей архітектурний об’єкт.</p><p></p><h4><strong>Коли можна бронювати номери в готелі</strong></h4><p>У 2017 році відбудеться лише технічне відкриття. Бронювання номерів планують відкрити на початку наступного року. Проектувало 24-поверхову будівлю на вулиці Еспланадній, 17 архітектурне бюро Drozdov &amp; Partners, проектувальник будівлі <a href="/2017/10/02/budivlya-teatru-na-podoli/" target="_blank" rel="noopener">Театру на Подолі</a>. Aloft Kiev планували запустити ще з 2013 року. Тоді датою старту назвали 2015 рік, та плани змінювались декілька років.</p><p>Готельний бренд просуватиметься поза класичною зірковою класифікацією, натомість він позиціонуватиме себе як «стильний бутік-готель». Київський об&#8217;єкт матиме 310 номерів. Мінімальна вартість номеру на день складатиме від 4 тис грн. Це трохи вище, ніж у нещодавно відкритому готелі Park Inn by Radisson Kyiv Troyitska.</p><p>Нагадаємо, що в Харкові нещодавно <a href="/2017/11/15/v-harkovi-vidkryly-pershyj-v-ukrayini-sotsialnyj-gotel/" target="_blank" rel="noopener">відкрили</a> перший в Україні соціальний готель для людей, які опинилися у складних життєвих ситуаціях. Він розташувався в раніше непридатному для проживання складському приміщенні, де провели капітальний ремонт як ззовні, так і всередині. У відкритті готелю поряд з представниками влади міста взяли участь генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку (офіс у Дніпрі) Вольфганг Месінгер і керівниця проекту «Розвиток соціальної інфраструктури у зв’язку зі збільшенням кількості внутрішньо переміщених осіб», який реалізується Німецькою федеральною компанією <a href="https://www.giz.de/en/worldwide/38779.html" target="_blank" rel="noopener">GIZ</a>.</p>

У Києві відкрили готель-хмарочос

{:ua}Готель-хмарочос відкрили у Києві: скільки номерів, коли можна бронювати номери та хто будував?{:}

<p>Київрада затвердила план заходів для будівництва чотирьох центрів переробки сміття, рекультивацію полігону №5 та технічного переоснащення сміттєспалювального заводу «Енергія».


</p>
<h4><strong>Що вирішить будівництво центрів переробки сміття</strong></h4>
Це крок на шляху до вирішення проблеми відходів, яких за рік у  Києві накопичується 1,2 млн тонн. Про це заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За його словами, частина пунктів уже виконується або виконана. Очікується також проведення конкурсу на визначення перевізників твердих побутових відходів. Буде також перший в Україні конкурс на визначення організацій, що займатимуться створенням потужностей та забезпечуватимуть переробку відходів. Конкурс буде проведений за стандартами, критеріями та правилами, які сьогодні запроваджують Європейський банк реконструкції та розвитку, міжнародні фінансові корпорації, а також Європейський інвестиційний банк. У планах київської влади також — удосконалення системи роздільного збору сміття, зокрема, шляхом збільшення кількості контейнерів та автомобілів для вивезення роздільних відходів.

Нагадаємо, що Київ також готовий <a href="https://nachasi.com/2017/12/19/kyyiv-vidmovlyayetsya-vid-polietylenu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відмовитися<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/tomato-934921_1280-300x200.jpg" />Київ відмовиться від поліетиленових пакетів</span></a> від поліетиленових пакетів у  торгівлі та супермаркетах.

<p>Київрада затвердила план заходів для будівництва чотирьох центрів переробки сміття, рекультивацію полігону №5 та технічного переоснащення сміттєспалювального заводу «Енергія».</p><p></p><h4><strong>Що вирішить будівництво центрів переробки сміття</strong></h4><p>Це крок на шляху до вирішення проблеми відходів, яких за рік у  Києві накопичується 1,2 млн тонн. Про це заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За його словами, частина пунктів уже виконується або виконана. Очікується також проведення конкурсу на визначення перевізників твердих побутових відходів. Буде також перший в Україні конкурс на визначення організацій, що займатимуться створенням потужностей та забезпечуватимуть переробку відходів. Конкурс буде проведений за стандартами, критеріями та правилами, які сьогодні запроваджують Європейський банк реконструкції та розвитку, міжнародні фінансові корпорації, а також Європейський інвестиційний банк. У планах київської влади також — удосконалення системи роздільного збору сміття, зокрема, шляхом збільшення кількості контейнерів та автомобілів для вивезення роздільних відходів.</p><p>Нагадаємо, що Київ також готовий <a href="/2017/12/19/kyyiv-vidmovlyayetsya-vid-polietylenu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відмовитися<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/tomato-934921_1280-300x200.jpg" />Київ відмовиться від поліетиленових пакетів</span></a> від поліетиленових пакетів у  торгівлі та супермаркетах.</p>

Вчора депутати Київської міської ради підтримали заходи на 2017-2025 роки у сфері поводження з відходами

&nbsp;

Київрада затвердила план заходів для будівництва чотирьох центрів переробки сміття, рекультивацію полігону №5 та технічного переоснащення сміттєспалювального заводу «Енергія».


<h4><strong>Що вирішить будівництво центрів переробки сміття</strong></h4>
Це крок на шляху до вирішення проблеми відходів, яких за рік у  Києві накопичується 1,2 млн тонн. Про це заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За його словами, частина пунктів уже виконується або виконана. Очікується також проведення конкурсу на визначення перевізників твердих побутових відходів. Буде також перший в Україні конкурс на визначення організацій, що займатимуться створенням потужностей та забезпечуватимуть переробку відходів. Конкурс буде проведений за стандартами, критеріями та правилами, які сьогодні запроваджують Європейський банк реконструкції та розвитку, міжнародні фінансові корпорації, а також Європейський інвестиційний банк. У планах київської влади також — удосконалення системи роздільного збору сміття, зокрема, шляхом збільшення кількості контейнерів та автомобілів для вивезення роздільних відходів.

Нагадаємо, що Київ також готовий <a href="https://nachasi.com/2017/12/19/kyyiv-vidmovlyayetsya-vid-polietylenu/" target="_blank" rel="noopener">відмовитися</a> від поліетиленових пакетів у  торгівлі та супермаркетах.

<p>Київрада затвердила план заходів для будівництва чотирьох центрів переробки сміття, рекультивацію полігону №5 та технічного переоснащення сміттєспалювального заводу «Енергія».</p><p></p><h4><strong>Що вирішить будівництво центрів переробки сміття</strong></h4><p>Це крок на шляху до вирішення проблеми відходів, яких за рік у  Києві накопичується 1,2 млн тонн. Про це заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За його словами, частина пунктів уже виконується або виконана. Очікується також проведення конкурсу на визначення перевізників твердих побутових відходів. Буде також перший в Україні конкурс на визначення організацій, що займатимуться створенням потужностей та забезпечуватимуть переробку відходів. Конкурс буде проведений за стандартами, критеріями та правилами, які сьогодні запроваджують Європейський банк реконструкції та розвитку, міжнародні фінансові корпорації, а також Європейський інвестиційний банк. У планах київської влади також — удосконалення системи роздільного збору сміття, зокрема, шляхом збільшення кількості контейнерів та автомобілів для вивезення роздільних відходів.</p><p>Нагадаємо, що Київ також готовий <a href="/2017/12/19/kyyiv-vidmovlyayetsya-vid-polietylenu/" target="_blank" rel="noopener">відмовитися</a> від поліетиленових пакетів у  торгівлі та супермаркетах.</p>

У Києві побудують ще 4 центри переробки сміття

{:ua}Київська міська рада вирішує будувати ще 4 центри для переробки сміття{:}

<h4><strong>Що варто знати про цю ініціативу</strong></h4>
Складні погодні умови дісталися столиці. Через віхолу вчора та повільне розчищення доріг сьогодні у Києві досі зберігається напружена ситуація на автошляхах. Через це автомобільний клуб #offroadmaniacs запускає чергування у районах столиці і готовий допомагати усім, хто цього потребує. Ентузіасти сподіваються, що таким чином допоможуть «розчистити» затори на дорогах та надати своєчасну допомогу там, де комунальні служби чи офіційні евакуатори не встигають робити свою роботу у повному обсязі. На часі дізнатися більше про цю ініціативу.

Учасники клубу звертаються до усіх, хто застряг на автомобілі, автобусі чи вантажівці у снігу, або бачить техніку, котра втратила здатність рухатися через снігові замети. Вони закликають повідомляти про такі ситуації у групі на Facebook та зазначати номер телефону для зв'язку. Усі подробиці можна дізнатися в коментарях <a href="https://www.facebook.com/ORManiacs/posts/2403722729853385" target="_blank" rel="noopener">до оригінальної публікації</a> на сторінці спільноти у Facebook. Разом, кажуть представники спільноти, мешканці столиці та ентузіасти екстремального водіння зможуть подолати наслідки снігопаду.

Раніше ми розповідали вам про <a href="https://nachasi.com/2017/12/13/pishohidna-kontraktova/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">плани київської влади<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/kiev-2746815_1280-300x200.jpg" />Пішохідна Контрактова і розв’язки: як зміниться Київ у 2018 році</span></a> зробити Контрактовою пішохідною та запропонувати нові транспортні розв'язки у столиці. Це дасть змогу вирішити низку проблем із навігацією в районі цієї площі. За 30 млн грн у Києві хочуть провести реконструкцію інженерно-транспортних споруд та скверів на Контрактовій площі та вулиці Петра Сагайдачного. Іще 20 млн скерують на реконструкцію парку «Володимирська гірка». Крім того:
<ul>
<li>проектування території парку «Почайна» – 100 тис грн;</li>
 	<li>реконструкція парку «Кіото» – 27 млн грн;</li>
 	<li>реконструкція Солом’янського ландшафтного парку – 10 млн грн.</li>
</ul>

<h4><strong>Що варто знати про цю ініціативу</strong></h4><p>Складні погодні умови дісталися столиці. Через віхолу вчора та повільне розчищення доріг сьогодні у Києві досі зберігається напружена ситуація на автошляхах. Через це автомобільний клуб #offroadmaniacs запускає чергування у районах столиці і готовий допомагати усім, хто цього потребує. Ентузіасти сподіваються, що таким чином допоможуть «розчистити» затори на дорогах та надати своєчасну допомогу там, де комунальні служби чи офіційні евакуатори не встигають робити свою роботу у повному обсязі. На часі дізнатися більше про цю ініціативу.</p><p>Учасники клубу звертаються до усіх, хто застряг на автомобілі, автобусі чи вантажівці у снігу, або бачить техніку, котра втратила здатність рухатися через снігові замети. Вони закликають повідомляти про такі ситуації у групі на Facebook та зазначати номер телефону для зв&#8217;язку. Усі подробиці можна дізнатися в коментарях <a href="https://www.facebook.com/ORManiacs/posts/2403722729853385" target="_blank" rel="noopener">до оригінальної публікації</a> на сторінці спільноти у Facebook. Разом, кажуть представники спільноти, мешканці столиці та ентузіасти екстремального водіння зможуть подолати наслідки снігопаду.</p><p>Раніше ми розповідали вам про <a href="/2017/12/13/pishohidna-kontraktova/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">плани київської влади<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/kiev-2746815_1280-300x200.jpg" />Пішохідна Контрактова і розв’язки: як зміниться Київ у 2018 році</span></a> зробити Контрактовою пішохідною та запропонувати нові транспортні розв&#8217;язки у столиці. Це дасть змогу вирішити низку проблем із навігацією в районі цієї площі. За 30 млн грн у Києві хочуть провести реконструкцію інженерно-транспортних споруд та скверів на Контрактовій площі та вулиці Петра Сагайдачного. Іще 20 млн скерують на реконструкцію парку «Володимирська гірка». Крім того:</p><ul><li>проектування території парку «Почайна» – 100 тис грн;</li><li>реконструкція парку «Кіото» – 27 млн грн;</li><li>реконструкція Солом’янського ландшафтного парку – 10 млн грн.</li></ul>

Якщо ви раптово застрягли на дорозі за кермом під час снігопаду, на допомогу поспішає команда столичного клубу «позашляхових маніяків»

<h4><strong>Що варто знати про цю ініціативу</strong></h4>
Складні погодні умови дісталися столиці. Через віхолу вчора та повільне розчищення доріг сьогодні у Києві досі зберігається напружена ситуація на автошляхах. Через це автомобільний клуб #offroadmaniacs запускає чергування у районах столиці і готовий допомагати усім, хто цього потребує. Ентузіасти сподіваються, що таким чином допоможуть «розчистити» затори на дорогах та надати своєчасну допомогу там, де комунальні служби чи офіційні евакуатори не встигають робити свою роботу у повному обсязі. На часі дізнатися більше про цю ініціативу.

Учасники клубу звертаються до усіх, хто застряг на автомобілі, автобусі чи вантажівці у снігу, або бачить техніку, котра втратила здатність рухатися через снігові замети. Вони закликають повідомляти про такі ситуації у групі на Facebook та зазначати номер телефону для зв'язку. Усі подробиці можна дізнатися в коментарях <a href="https://www.facebook.com/ORManiacs/posts/2403722729853385" target="_blank" rel="noopener">до оригінальної публікації</a> на сторінці спільноти у Facebook. Разом, кажуть представники спільноти, мешканці столиці та ентузіасти екстремального водіння зможуть подолати наслідки снігопаду.

Раніше ми розповідали вам про <a href="https://nachasi.com/2017/12/13/pishohidna-kontraktova/" target="_blank" rel="noopener">плани київської влади</a> зробити Контрактовою пішохідною та запропонувати нові транспортні розв'язки у столиці. Це дасть змогу вирішити низку проблем із навігацією в районі цієї площі. За 30 млн грн у Києві хочуть провести реконструкцію інженерно-транспортних споруд та скверів на Контрактовій площі та вулиці Петра Сагайдачного. Іще 20 млн скерують на реконструкцію парку «Володимирська гірка». Крім того:
<ul>
 	<li>проектування території парку «Почайна» – 100 тис грн;</li>
 	<li>реконструкція парку «Кіото» – 27 млн грн;</li>
 	<li>реконструкція Солом’янського ландшафтного парку – 10 млн грн.</li>
</ul>

<h4><strong>Що варто знати про цю ініціативу</strong></h4><p>Складні погодні умови дісталися столиці. Через віхолу вчора та повільне розчищення доріг сьогодні у Києві досі зберігається напружена ситуація на автошляхах. Через це автомобільний клуб #offroadmaniacs запускає чергування у районах столиці і готовий допомагати усім, хто цього потребує. Ентузіасти сподіваються, що таким чином допоможуть «розчистити» затори на дорогах та надати своєчасну допомогу там, де комунальні служби чи офіційні евакуатори не встигають робити свою роботу у повному обсязі. На часі дізнатися більше про цю ініціативу.</p><p>Учасники клубу звертаються до усіх, хто застряг на автомобілі, автобусі чи вантажівці у снігу, або бачить техніку, котра втратила здатність рухатися через снігові замети. Вони закликають повідомляти про такі ситуації у групі на Facebook та зазначати номер телефону для зв&#8217;язку. Усі подробиці можна дізнатися в коментарях <a href="https://www.facebook.com/ORManiacs/posts/2403722729853385" target="_blank" rel="noopener">до оригінальної публікації</a> на сторінці спільноти у Facebook. Разом, кажуть представники спільноти, мешканці столиці та ентузіасти екстремального водіння зможуть подолати наслідки снігопаду.</p><p>Раніше ми розповідали вам про <a href="/2017/12/13/pishohidna-kontraktova/" target="_blank" rel="noopener">плани київської влади</a> зробити Контрактовою пішохідною та запропонувати нові транспортні розв&#8217;язки у столиці. Це дасть змогу вирішити низку проблем із навігацією в районі цієї площі. За 30 млн грн у Києві хочуть провести реконструкцію інженерно-транспортних споруд та скверів на Контрактовій площі та вулиці Петра Сагайдачного. Іще 20 млн скерують на реконструкцію парку «Володимирська гірка». Крім того:</p><ul><li>проектування території парку «Почайна» – 100 тис грн;</li><li>реконструкція парку «Кіото» – 27 млн грн;</li><li>реконструкція Солом’янського ландшафтного парку – 10 млн грн.</li></ul>

У Києві клуб ентузіастів на позашляховиках допомагає долати снігові затори

{:ua}Що робити, якщо ви опинилися у Києві у заторі? Викликати «маніяків»{:}

<p>Середній рейтинг пасажира Uber у Україні становить 4,898 за 5-бальною системою.


</p>
<h4><strong>Який рейтинг Uber в інших країнах </strong></h4>
19 грудня 2017 року компанія, що займається перевезеннями в різних країнах, проаналізувала інформацію про користувачів додатка в Україні і світі. За даними компанії, рейтинг пасажирів в країнах, де працює сервіс, перевищує 4,6. Найвищий середній рейтинг, за статистикою мають користувачі з Естонії і Литви (4,956), найнижчий показник – у Бангладеш (4,627). Для порівняння, рейтинг у інших країнах:
<ul>
<li>Білорусь – 4,94;</li>
 	<li>Польща – 4,93;</li>
 	<li>США – 4,894;</li>
 	<li>Німеччина – 4,879;</li>
 	<li>Франція – 4,804.</li>
</ul>
Нагадаємо, раніше сервіс <a href="https://nachasi.com/2017/12/14/uber-dozvolyv-chajovi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">дозволив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/josh-feiber-357043-300x200.jpg" />Uber дозволив українським пасажирам залишати чайові</span></a> українським пасажирам залишати чайові, якщо поїздка його цілком влаштовує. Відповідна опція з’являтиметься, якщо поставити водієві оцінку «5». Чайові надсилаються виключно за власним бажанням.

<p>Середній рейтинг пасажира Uber у Україні становить 4,898 за 5-бальною системою.</p><p></p><h4><strong>Який рейтинг Uber в інших країнах </strong></h4><p>19 грудня 2017 року компанія, що займається перевезеннями в різних країнах, проаналізувала інформацію про користувачів додатка в Україні і світі. За даними компанії, рейтинг пасажирів в країнах, де працює сервіс, перевищує 4,6. Найвищий середній рейтинг, за статистикою мають користувачі з Естонії і Литви (4,956), найнижчий показник – у Бангладеш (4,627). Для порівняння, рейтинг у інших країнах:</p><ul><li>Білорусь – 4,94;</li><li>Польща – 4,93;</li><li>США – 4,894;</li><li>Німеччина – 4,879;</li><li>Франція – 4,804.</li></ul><p>Нагадаємо, раніше сервіс <a href="/2017/12/14/uber-dozvolyv-chajovi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">дозволив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/josh-feiber-357043-300x200.jpg" />Uber дозволив українським пасажирам залишати чайові</span></a> українським пасажирам залишати чайові, якщо поїздка його цілком влаштовує. Відповідна опція з’являтиметься, якщо поставити водієві оцінку «5». Чайові надсилаються виключно за власним бажанням.</p>

У міжнародному сервісі виклику таксі Uber підрахували середній користувацький рейтинг у різних країнах

Середній рейтинг пасажира Uber у Україні становить 4,898 за 5-бальною системою.


<h4><strong>Який рейтинг Uber в інших країнах </strong></h4>
19 грудня 2017 року компанія, що займається перевезеннями в різних країнах, проаналізувала інформацію про користувачів додатка в Україні і світі. За даними компанії, рейтинг пасажирів в країнах, де працює сервіс, перевищує 4,6. Найвищий середній рейтинг, за статистикою мають користувачі з Естонії і Литви (4,956), найнижчий показник – у Бангладеш (4,627). Для порівняння, рейтинг у інших країнах:
<ul>
 	<li>Білорусь – 4,94;</li>
 	<li>Польща – 4,93;</li>
 	<li>США – 4,894;</li>
 	<li>Німеччина – 4,879;</li>
 	<li>Франція – 4,804.</li>
</ul>
Нагадаємо, раніше сервіс <a href="https://nachasi.com/2017/12/14/uber-dozvolyv-chajovi/" target="_blank" rel="noopener">дозволив</a> українським пасажирам залишати чайові, якщо поїздка його цілком влаштовує. Відповідна опція з’являтиметься, якщо поставити водієві оцінку «5». Чайові надсилаються виключно за власним бажанням.

<p>Середній рейтинг пасажира Uber у Україні становить 4,898 за 5-бальною системою.</p><p></p><h4><strong>Який рейтинг Uber в інших країнах </strong></h4><p>19 грудня 2017 року компанія, що займається перевезеннями в різних країнах, проаналізувала інформацію про користувачів додатка в Україні і світі. За даними компанії, рейтинг пасажирів в країнах, де працює сервіс, перевищує 4,6. Найвищий середній рейтинг, за статистикою мають користувачі з Естонії і Литви (4,956), найнижчий показник – у Бангладеш (4,627). Для порівняння, рейтинг у інших країнах:</p><ul><li>Білорусь – 4,94;</li><li>Польща – 4,93;</li><li>США – 4,894;</li><li>Німеччина – 4,879;</li><li>Франція – 4,804.</li></ul><p>Нагадаємо, раніше сервіс <a href="/2017/12/14/uber-dozvolyv-chajovi/" target="_blank" rel="noopener">дозволив</a> українським пасажирам залишати чайові, якщо поїздка його цілком влаштовує. Відповідна опція з’являтиметься, якщо поставити водієві оцінку «5». Чайові надсилаються виключно за власним бажанням.</p>

Uber оцінив рейтинг українських клієнтів майже на «відмінно»

{:ua}Uber оцінив рейтинги компанії в країнах світу: яка ситуація із українськими користувачами та яку «оцінку» Uber поставив українцям?{:}

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Святковий сезон на київському ВДНГ вже стартував – тепер всі охочі можуть вільно відвідувати «Зимову країну» до 14 січня 2018 року

Здається, ніби «Зимова країна» створена лише для батьків з дітьми, але насправді все зовсім навпаки. Спробуємо розібратися, кому і що шукати на ВДНГ.

[caption id="attachment_23600" align="aligncenter" width="1600"]<img class="size-full wp-image-23600" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0243.jpg" alt="«Зимова країна» працюватиме до 17 січня" width="1600" height="1067" /> «Зимова країна» працюватиме до 14 січня[/caption]

Розваги цього року розрахували на будь-який вік: від 3 до 55. Навіть на прем’єрі «Вартових мрій» зібралася публіка, яка точно не підпадає під категорію «аби моїй дитині сподобалось». По завороженим обличчям стало зрозуміло: дорослим тут теж є, на що подивитися.

<strong>Вхід на заходи біля ялинки, фотозони та ярмарки безкоштовні</strong>. На решту дійств вхід платний. Квитки на сеанси можна придбати онлайн або вже на місці події, розрахувавшися карткою.

[caption id="attachment_23591" align="aligncenter" width="1600"]<img class="size-full wp-image-23591" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0098.jpg" alt="План «Зимової країни»" width="1600" height="1066" /> План «Зимової країни»[/caption]

[color_title title="Резиденція Діда Мороза"]

Резиденція працює, як і поштове відділення: тут можна написати листа та кинути його у поштову скриньку. Пізніше Дід Мороз читає всі прохання та пише на них відповіді.

[related_post id="9488"]

Спостерігати за ельфами — задоволення, якщо ви хоча б трохи вірите у дива. В гостях у Діда Мороза та ельфів можна забути, скільки вам років. Все тому, що актори грають ельфів так переконливо, що здається, ніби вони там дійсно живуть. Туди варто піти хоча б заради «хвилини обіймів», коли ельфи кидають листи з рук і починають обіймати кожного, аби глядачі на хвилину забули про все, що залишилося поза межами ВДНГ.

[gallery type="slideshow" size="full" link="none" ids="23581,23582,23583,23584,23585,23586,23587" orderby="rand"]

[color_title title="Тюбінгові гірки"]

Хоч тобі 10, хоч тобі 30, а зізнайся: кататися з гірок люблять всі. За словами організаторів, цьогорічну гірку для дорослих зробили екстремальнішою, а спуск на надувних тюбах кращий, ніж на санках. І правда: така подушка додає спуску м'якості, а штучне покриття, яке використовують замість снігу – чудове прискорення. Тут встановили дві гірки: дорослу, довжина якої – 55 м, і дитячу, яка вдвічі менша.

[color_title title="Ковзанка"]

Величезну ковзанку площею у 1,6 тис м² розмістили на головній площі ВДНГ просто біля ялинки. Навіть, якщо на вулиці буде плюсова температура – штучний лід не розтане. Про речі також дбати не доведеться – є камера зберігання. Аби не потрапити на годину пік, сюди краще приходити в будні дні.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0324.jpg" img_id="23589" title="Кататися можна на власних ковзанах, але якщо своїх немає – тут є пункт прокату" parallax="true" title_on_img="true"]

[color_title title="Країна роботів"]

Для фанатів дронів у Країні роботів є дещо незвичайне – це шоу, де у повній темряві 6 квадрокоптерів синхронно виробляють трюки, шикуються у лінії та малюють фігури у повітрі. Подібне шоу, де 5 невеликих чоловічків одночасно танцюють, створили і з роботами.

[caption id="attachment_23598" align="aligncenter" width="1600"]<img class="size-full wp-image-23598" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0210.jpg" alt="Шоу квадрокоптерів" width="1600" height="1067" /> Шоу квадрокоптерів[/caption]

[caption id="attachment_23597" align="aligncenter" width="1600"]<img class="size-full wp-image-23597" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0199.jpg" alt="Роботи-танцівники" width="1600" height="1067" /> Роботи-танцівники[/caption]

Тут можна зустріти і таких, що більші за людину. Вони залюбки розкажуть, як їхні справи, а від обіймів з Данко та кулака від Бамблбі в захваті діти. Щовихідних тут проводитимуть майстер-класи та роботомаркет.

[caption id="attachment_23594" align="aligncenter" width="1600"]<img class="size-full wp-image-23594" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0140.jpg" alt="Улюбленець наймолодших поціновувачів «Трансформерів»" width="1600" height="1066" /> Улюбленець наймолодших поціновувачів «Трансформерів»[/caption]

[caption id="attachment_23595" align="aligncenter" width="1600"]<img class="size-full wp-image-23595" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0148.jpg" alt="— Привіт, Бамблбі!" width="1600" height="1066" /> — Привіт, Бамблбі![/caption]

[caption id="attachment_23593" align="aligncenter" width="1600"]<img class="size-full wp-image-23593" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0138.jpg" alt="Простір для робообіймів" width="1600" height="1067" /> Простір для робообіймів[/caption]

[caption id="attachment_23592" align="aligncenter" width="1600"]<img class="size-full wp-image-23592" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0130.jpg" alt="Коли усім весело" width="1600" height="1067" /> Коли усім весело[/caption]

[color_title title="«Вартові мрій»"]

О 12:00 та о 17:00 можна відвідати виставу. Це шоу варто уваги тих, хто любить ризиковані трюки, автентичні костюми і звертає особливу увагу на якісні саундтреки – їх написав соліст Pianoboy Дмитро Шуров, який у музичному супроводі знається. Особливість цього шоу полягає у поєднанні сучасного танцю та 3D-технологій, що проектуються на сцену.

[caption id="attachment_23599" align="aligncenter" width="1600"]<img class="size-full wp-image-23599" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0229-1.jpg" alt="ВДНГ чекає на вас" width="1600" height="1067" /> ВДНГ чекає на вас[/caption]

<p>Здається, ніби «Зимова країна» створена лише для батьків з дітьми, але насправді все зовсім навпаки. Спробуємо розібратися, кому і що шукати на ВДНГ.</p><div id="attachment_23600" style="width: 1610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-23600" loading="lazy" class="size-full wp-image-23600" src="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0243.jpg" alt="«Зимова країна» працюватиме до 17 січня" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0243.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0243-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0243-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0243-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0243-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0243-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0243-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0243-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /><p id="caption-attachment-23600" class="wp-caption-text">«Зимова країна» працюватиме до 14 січня</p></div><p>Розваги цього року розрахували на будь-який вік: від 3 до 55. Навіть на прем’єрі «Вартових мрій» зібралася публіка, яка точно не підпадає під категорію «аби моїй дитині сподобалось». По завороженим обличчям стало зрозуміло: дорослим тут теж є, на що подивитися.</p><p><strong>Вхід на заходи біля ялинки, фотозони та ярмарки безкоштовні</strong>. На решту дійств вхід платний. Квитки на сеанси можна придбати онлайн або вже на місці події, розрахувавшися карткою.</p><div id="attachment_23591" style="width: 1610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-23591" loading="lazy" class="size-full wp-image-23591" src="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0098.jpg" alt="План «Зимової країни»" width="1600" height="1066" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0098.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0098-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0098-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0098-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0098-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0098-1111x740.jpg 1111w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0098-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0098-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0098-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /><p id="caption-attachment-23591" class="wp-caption-text">План «Зимової країни»</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Резиденція Діда Мороза		</span>	</h3><p>Резиденція працює, як і поштове відділення: тут можна написати листа та кинути його у поштову скриньку. Пізніше Дід Мороз читає всі прохання та пише на них відповіді.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/07/21/rozvytok-vdng/" class="link">ВДНГ презентував власну концепцію розвитку</a>	</div><p>Спостерігати за ельфами — задоволення, якщо ви хоча б трохи вірите у дива. В гостях у Діда Мороза та ельфів можна забути, скільки вам років. Все тому, що актори грають ельфів так переконливо, що здається, ніби вони там дійсно живуть. Туди варто піти хоча б заради «хвилини обіймів», коли ельфи кидають листи з рук і починають обіймати кожного, аби глядачі на хвилину забули про все, що залишилося поза межами ВДНГ.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0259.jpg",			"caption": "Новорічна пошта"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0258.jpg",			"caption": "У резиденції Санти"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0268.jpg",			"caption": "Ельфи за роботою"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0312.jpg",			"caption": "Новий рік вже незабаром"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0286.jpg",			"caption": "Ельфи тут скрізь"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0309.jpg",			"caption": "Інколи вони навіть сплять"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0281.jpg",			"caption": "Листи до головного зимового чарівника"		}			]</script>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Тюбінгові гірки		</span>	</h3><p>Хоч тобі 10, хоч тобі 30, а зізнайся: кататися з гірок люблять всі. За словами організаторів, цьогорічну гірку для дорослих зробили екстремальнішою, а спуск на надувних тюбах кращий, ніж на санках. І правда: така подушка додає спуску м&#8217;якості, а штучне покриття, яке використовують замість снігу – чудове прискорення. Тут встановили дві гірки: дорослу, довжина якої – 55 м, і дитячу, яка вдвічі менша.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ковзанка		</span>	</h3><p>Величезну ковзанку площею у 1,6 тис м² розмістили на головній площі ВДНГ просто біля ялинки. Навіть, якщо на вулиці буде плюсова температура – штучний лід не розтане. Про речі також дбати не доведеться – є камера зберігання. Аби не потрапити на годину пік, сюди краще приходити в будні дні.</p>	<div class="wp-caption full-screen full-screen-with-bg-title content_paralax_js content-paralax">					<div class="img" data-speed="1" style="background-image: url(/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0324.jpg)"></div>				<img src="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0324.jpg">														<div class="bg-title-wrap">						<b class="bg-title">Кататися можна на власних ковзанах, але якщо своїх немає – тут є пункт прокату</b>					</div>										</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Країна роботів		</span>	</h3><p>Для фанатів дронів у Країні роботів є дещо незвичайне – це шоу, де у повній темряві 6 квадрокоптерів синхронно виробляють трюки, шикуються у лінії та малюють фігури у повітрі. Подібне шоу, де 5 невеликих чоловічків одночасно танцюють, створили і з роботами.</p><div id="attachment_23598" style="width: 1610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-23598" loading="lazy" class="size-full wp-image-23598" src="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0210.jpg" alt="Шоу квадрокоптерів" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0210.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0210-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0210-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0210-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0210-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0210-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0210-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0210-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /><p id="caption-attachment-23598" class="wp-caption-text">Шоу квадрокоптерів</p></div><div id="attachment_23597" style="width: 1610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-23597" loading="lazy" class="size-full wp-image-23597" src="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0199.jpg" alt="Роботи-танцівники" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0199.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0199-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0199-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0199-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0199-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0199-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0199-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0199-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /><p id="caption-attachment-23597" class="wp-caption-text">Роботи-танцівники</p></div><p>Тут можна зустріти і таких, що більші за людину. Вони залюбки розкажуть, як їхні справи, а від обіймів з Данко та кулака від Бамблбі в захваті діти. Щовихідних тут проводитимуть майстер-класи та роботомаркет.</p><div id="attachment_23594" style="width: 1610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-23594" loading="lazy" class="size-full wp-image-23594" src="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0140.jpg" alt="Улюбленець наймолодших поціновувачів «Трансформерів»" width="1600" height="1066" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0140.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0140-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0140-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0140-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0140-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0140-1111x740.jpg 1111w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0140-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0140-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0140-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /><p id="caption-attachment-23594" class="wp-caption-text">Улюбленець наймолодших поціновувачів «Трансформерів»</p></div><div id="attachment_23595" style="width: 1610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-23595" loading="lazy" class="size-full wp-image-23595" src="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0148.jpg" alt="— Привіт, Бамблбі!" width="1600" height="1066" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0148.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0148-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0148-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0148-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0148-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0148-1111x740.jpg 1111w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0148-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0148-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0148-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /><p id="caption-attachment-23595" class="wp-caption-text">— Привіт, Бамблбі!</p></div><div id="attachment_23593" style="width: 1610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-23593" loading="lazy" class="size-full wp-image-23593" src="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0138.jpg" alt="Простір для робообіймів" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0138.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0138-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0138-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0138-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0138-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0138-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0138-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0138-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /><p id="caption-attachment-23593" class="wp-caption-text">Простір для робообіймів</p></div><div id="attachment_23592" style="width: 1610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-23592" loading="lazy" class="size-full wp-image-23592" src="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0130.jpg" alt="Коли усім весело" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0130.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0130-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0130-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0130-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0130-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0130-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0130-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0130-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /><p id="caption-attachment-23592" class="wp-caption-text">Коли усім весело</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			«Вартові мрій»		</span>	</h3><p>О 12:00 та о 17:00 можна відвідати виставу. Це шоу варто уваги тих, хто любить ризиковані трюки, автентичні костюми і звертає особливу увагу на якісні саундтреки – їх написав соліст Pianoboy Дмитро Шуров, який у музичному супроводі знається. Особливість цього шоу полягає у поєднанні сучасного танцю та 3D-технологій, що проектуються на сцену.</p><div id="attachment_23599" style="width: 1610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-23599" loading="lazy" class="size-full wp-image-23599" src="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0229-1.jpg" alt="ВДНГ чекає на вас" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/IMGP0229-1.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0229-1-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0229-1-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0229-1-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0229-1-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0229-1-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0229-1-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/IMGP0229-1-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /><p id="caption-attachment-23599" class="wp-caption-text">ВДНГ чекає на вас</p></div>

Як провести новорічні свята на ВДНГ

{:ua}Що варто побачити та відвідати на ВДНГ у сезон зимових свят{:}

<p>Ці показники оприлюднила генеральна директорка Державного підприємства МА «Львів» ім. Данила Галицького Тетяна Романовська. За підсумками 2017 року аеропорт очікує 1 млн 100 тис пасажирів. На часі дізнатися більше про показники роботи аеропорту та подальші плани щодо його розвитку.
</p>
<h4><strong>Що варто знати про фінансові показники, які отримав аеропорт</strong></h4>
Інформують також і про те, що доходи Львівського аеропорту від авіаційно-навігаційної діяльності зросли на чверть. За 2017 рік цей показник діяльності летовища сягнув 488 млн 203 тис грн. За словами очільниці підприємства, компанія уклала низку угод із авіакомпаніями, про які повідомить у 2018 році. Тоді ж буде запущено 4 нових рейси Wizz Air до Гданська, Катовіце, Дортмунда та Лондона.

Серед основних очікувань керівництва на новий рік — максимально швидке схвалення законодавства щодо зони «вільного неба» з країнами Європейського Союзу. Проте коли саме будуть ухвалені ці рішення поки невідомо.

Раніше ми повідомляли про <a href="https://nachasi.com/2017/12/14/natsionalnyj-loukoster/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запуск національного лоукостера<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/aircraft-505126_1280-1-300x200.jpg" />В Україні презентовано національний лоукостер і список його рейсів</span></a> в Україні, перші рейси якого стартують навесні 2018 року. Міжнародні регулярні рейси цього авіаційного перевізника в 2018 плануються за такими напрямками: Київ – Барселона, Київ – Дубай, Київ – Ларнака. Маршрути будуть розширюватися із зростанням авіапарку компанії, кажуть представники державного апарату. Чартерні перевезення будуть здійснюватися з Києва, Харкова, Львова, Одеси та інших міст України за 16 напрямками до різних європейських летовищ.

<p>Ці показники оприлюднила генеральна директорка Державного підприємства МА «Львів» ім. Данила Галицького Тетяна Романовська. За підсумками 2017 року аеропорт очікує 1 млн 100 тис пасажирів. На часі дізнатися більше про показники роботи аеропорту та подальші плани щодо його розвитку.</p><h4><strong>Що варто знати про фінансові показники, які отримав аеропорт</strong></h4><p>Інформують також і про те, що доходи Львівського аеропорту від авіаційно-навігаційної діяльності зросли на чверть. За 2017 рік цей показник діяльності летовища сягнув 488 млн 203 тис грн. За словами очільниці підприємства, компанія уклала низку угод із авіакомпаніями, про які повідомить у 2018 році. Тоді ж буде запущено 4 нових рейси Wizz Air до Гданська, Катовіце, Дортмунда та Лондона.</p><p>Серед основних очікувань керівництва на новий рік — максимально швидке схвалення законодавства щодо зони «вільного неба» з країнами Європейського Союзу. Проте коли саме будуть ухвалені ці рішення поки невідомо.</p><p>Раніше ми повідомляли про <a href="/2017/12/14/natsionalnyj-loukoster/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запуск національного лоукостера<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/aircraft-505126_1280-1-300x200.jpg" />В Україні презентовано національний лоукостер і список його рейсів</span></a> в Україні, перші рейси якого стартують навесні 2018 року. Міжнародні регулярні рейси цього авіаційного перевізника в 2018 плануються за такими напрямками: Київ – Барселона, Київ – Дубай, Київ – Ларнака. Маршрути будуть розширюватися із зростанням авіапарку компанії, кажуть представники державного апарату. Чартерні перевезення будуть здійснюватися з Києва, Харкова, Львова, Одеси та інших міст України за 16 напрямками до різних європейських летовищ.</p>

У 2017 році внаслідок збільшення кількості рейсів Львівського аеропорту ім. Данила Галицького на третину пасажиропотік зріс на 50%. Прибутки аеропорту в поточному році сягнули 488 млн 203 тис грн

Ці показники оприлюднила генеральна директорка Державного підприємства МА «Львів» ім. Данила Галицького Тетяна Романовська. За підсумками 2017 року аеропорт очікує 1 млн 100 тис пасажирів. На часі дізнатися більше про показники роботи аеропорту та подальші плани щодо його розвитку.
<h4><strong>Що варто знати про фінансові показники, які отримав аеропорт</strong></h4>
Інформують також і про те, що доходи Львівського аеропорту від авіаційно-навігаційної діяльності зросли на чверть. За 2017 рік цей показник діяльності летовища сягнув 488 млн 203 тис грн. За словами очільниці підприємства, компанія уклала низку угод із авіакомпаніями, про які повідомить у 2018 році. Тоді ж буде запущено 4 нових рейси Wizz Air до Гданська, Катовіце, Дортмунда та Лондона.

Серед основних очікувань керівництва на новий рік — максимально швидке схвалення законодавства щодо зони «вільного неба» з країнами Європейського Союзу. Проте коли саме будуть ухвалені ці рішення поки невідомо.

Раніше ми повідомляли про <a href="https://nachasi.com/2017/12/14/natsionalnyj-loukoster/" target="_blank" rel="noopener">запуск національного лоукостера</a> в Україні, перші рейси якого стартують навесні 2018 року. Міжнародні регулярні рейси цього авіаційного перевізника в 2018 плануються за такими напрямками: Київ – Барселона, Київ – Дубай, Київ – Ларнака. Маршрути будуть розширюватися із зростанням авіапарку компанії, кажуть представники державного апарату. Чартерні перевезення будуть здійснюватися з Києва, Харкова, Львова, Одеси та інших міст України за 16 напрямками до різних європейських летовищ.

<p>Ці показники оприлюднила генеральна директорка Державного підприємства МА «Львів» ім. Данила Галицького Тетяна Романовська. За підсумками 2017 року аеропорт очікує 1 млн 100 тис пасажирів. На часі дізнатися більше про показники роботи аеропорту та подальші плани щодо його розвитку.</p><h4><strong>Що варто знати про фінансові показники, які отримав аеропорт</strong></h4><p>Інформують також і про те, що доходи Львівського аеропорту від авіаційно-навігаційної діяльності зросли на чверть. За 2017 рік цей показник діяльності летовища сягнув 488 млн 203 тис грн. За словами очільниці підприємства, компанія уклала низку угод із авіакомпаніями, про які повідомить у 2018 році. Тоді ж буде запущено 4 нових рейси Wizz Air до Гданська, Катовіце, Дортмунда та Лондона.</p><p>Серед основних очікувань керівництва на новий рік — максимально швидке схвалення законодавства щодо зони «вільного неба» з країнами Європейського Союзу. Проте коли саме будуть ухвалені ці рішення поки невідомо.</p><p>Раніше ми повідомляли про <a href="/2017/12/14/natsionalnyj-loukoster/" target="_blank" rel="noopener">запуск національного лоукостера</a> в Україні, перші рейси якого стартують навесні 2018 року. Міжнародні регулярні рейси цього авіаційного перевізника в 2018 плануються за такими напрямками: Київ – Барселона, Київ – Дубай, Київ – Ларнака. Маршрути будуть розширюватися із зростанням авіапарку компанії, кажуть представники державного апарату. Чартерні перевезення будуть здійснюватися з Києва, Харкова, Львова, Одеси та інших міст України за 16 напрямками до різних європейських летовищ.</p>

Львівський аеропорт за 2017 рік збільшив пасажиропотік на 50%

{:ua}Які показники має Львівський аеропорт за 2017 рік?{:}

<p>Обладнання громадського транспорту підключенням до Wi-Fi розпочалося наприкінці вересня 2017 року. Станом на грудень завершено підключення до інтернету в трамваях Депо ім.Шевченка та Подільського депо, автобусах Автобусного парку №5. До кінця січня 2018 року планується остаточно завершити обладнання всього наземного громадського транспорту безкоштовним бездротовим інтернет-доступом.

</p>
<h4><strong>Як користуватися Wi-Fi без плати за трафік</strong></h4>

Скористатися безкоштовним доступом до інтернету через бездротове підключення можна в будь-якому автобусі, тролейбусі та трамваї, де в салоні є спеціальна наліпка та інструкція. Щоби підключитися до інтернету, досить браузера (в настільній чи мобільній версії) та переходу на <a href="http://ewifi.com.ua" rel="noopener" target="_blank">сайт «Є-WiFi»</a>.

Раніше ми розповідали про інші <a href="https://nachasi.com/2017/07/03/kyyivpastrans-inform/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">плани розвитку послуг<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/the-stopper-1316962_1280-300x200.jpg" />«Київпастранс» інформуватиме про ситуацію на дорогах в інтернеті</span></a> від столичних транспортників.

<p>Обладнання громадського транспорту підключенням до Wi-Fi розпочалося наприкінці вересня 2017 року. Станом на грудень завершено підключення до інтернету в трамваях Депо ім.Шевченка та Подільського депо, автобусах Автобусного парку №5. До кінця січня 2018 року планується остаточно завершити обладнання всього наземного громадського транспорту безкоштовним бездротовим інтернет-доступом.</p><h4><strong>Як користуватися Wi-Fi без плати за трафік</strong></h4><p>Скористатися безкоштовним доступом до інтернету через бездротове підключення можна в будь-якому автобусі, тролейбусі та трамваї, де в салоні є спеціальна наліпка та інструкція. Щоби підключитися до інтернету, досить браузера (в настільній чи мобільній версії) та переходу на <a href="http://ewifi.com.ua" rel="noopener" target="_blank">сайт «Є-WiFi»</a>.</p><p>Раніше ми розповідали про інші <a href="/2017/07/03/kyyivpastrans-inform/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">плани розвитку послуг<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/the-stopper-1316962_1280-300x200.jpg" />«Київпастранс» інформуватиме про ситуацію на дорогах в інтернеті</span></a> від столичних транспортників.</p>

Безкоштовно користуватися інтернетом в наземному громадському транспорті стало можливим завдяки співпраці КП «Київпастранс» з компанією «Є Wi-Fi»

Обладнання громадського транспорту підключенням до Wi-Fi розпочалося наприкінці вересня 2017 року. Станом на грудень завершено підключення до інтернету в трамваях Депо ім.Шевченка та Подільського депо, автобусах Автобусного парку №5. До кінця січня 2018 року планується остаточно завершити обладнання всього наземного громадського транспорту безкоштовним бездротовим інтернет-доступом.

<h4><strong>Як користуватися Wi-Fi без плати за трафік</strong></h4>

Скористатися безкоштовним доступом до інтернету через бездротове підключення можна в будь-якому автобусі, тролейбусі та трамваї, де в салоні є спеціальна наліпка та інструкція. Щоби підключитися до інтернету, досить браузера (в настільній чи мобільній версії) та переходу на <a href="http://ewifi.com.ua" rel="noopener" target="_blank">сайт «Є-WiFi»</a>.

Раніше ми розповідали про інші <a href="https://nachasi.com/2017/07/03/kyyivpastrans-inform/" rel="noopener" target="_blank">плани розвитку послуг</a> від столичних транспортників.

<p>Обладнання громадського транспорту підключенням до Wi-Fi розпочалося наприкінці вересня 2017 року. Станом на грудень завершено підключення до інтернету в трамваях Депо ім.Шевченка та Подільського депо, автобусах Автобусного парку №5. До кінця січня 2018 року планується остаточно завершити обладнання всього наземного громадського транспорту безкоштовним бездротовим інтернет-доступом.</p><h4><strong>Як користуватися Wi-Fi без плати за трафік</strong></h4><p>Скористатися безкоштовним доступом до інтернету через бездротове підключення можна в будь-якому автобусі, тролейбусі та трамваї, де в салоні є спеціальна наліпка та інструкція. Щоби підключитися до інтернету, досить браузера (в настільній чи мобільній версії) та переходу на <a href="http://ewifi.com.ua" rel="noopener" target="_blank">сайт «Є-WiFi»</a>.</p><p>Раніше ми розповідали про інші <a href="/2017/07/03/kyyivpastrans-inform/" rel="noopener" target="_blank">плани розвитку послуг</a> від столичних транспортників.</p>

Громадський транспорт Києва отримав безкоштовний Wi-Fi

{:ua}Як скористатися Wi-Fi у громадському транспорті столиці?{:}

<p>Протягом 2016 року чимало компаній оголосили про відмову від ліберальної політики роботи з дому для своїх менеджерів. Такі компанії, як IBM, Honeywell та Aetna — лише частина довжелезного списку. Чимало компаній вважали, що вигідніше змусити працівників пересуватися по місту та працювати в центральному офісі, ніж надати їм можливість працювати там, де люди самі вважають за потрібне. З цим не погоджується Норман Макрей.

[color_title title="Влучний погляд із 70-х"]

У 1975 році, коли персональні комп'ютери були маловивченими калькуляторами для ґіків, а інтернет був незрозумілим проектом, розробленим урядом Сполучених Штатів, Макрей, впливовий журналіст The Economist, — який заслужив згодом репутацію ясновидця, передбачивши падіння Радянської імперії та технологічний та економічний стрибок Японії, — зробив радикальний прогноз про те, як інформаційні технології незабаром трансформують наше життя.

Макрей пророкував точний шлях і часові рамки трансформації практик роботи великих офісів. Мовляв, комп'ютери перейдуть у діловий світ, а потім стануть звичними для кожного американського будинку. За його словами, поширення цієї машини кардинально змінить економіку та підхід до того, як працює більшість з нас. Коли працівники зможуть спілкуватися зі своїми колегами за допомогою миттєвих повідомлень та відеочатів, за його словами, зникне усіляка потреба долати щодня багатокілометрові відстані між помешканням та офісом, аби працювати поруч у великих офісах в ділових центрах. Це здешевить робочу силу — а відтак комп'ютер фактично вб'є офіс у його традиційному форматі. І це змінить увесь наш спосіб життя, переконував Макрей:

[blockquote_with_author content="— Телекомунікації будуть змінювати моделі суспільства глибше, аніж це зробила революція транспортної сфери із винаходом залізниці та автомобілів"]

[color_title title="Світле майбутнє настало — а дороги досі переповнені"]

Минуло вже чимало часу — але досі годувальники родин забивають автостради та мости щоранку своїми автівками, а в метро не проштовхнешся від людей. Аби заробляти гроші, ми все ще ходимо в офіс. Перерозподіл робочої сили та смерть офісних приміщень, яку пророкував Макрей, не відбулися. Натомість мегаполіси з комп’ютерами та інтернетом стали потребувати ще більше переміщень та ще більше людей.

[related_post id="97"]

Ед Глейзер, економіст Гарвардського університету, який є одним із провідних експертів у питаннях, пов’язаних із містами, стверджує, що прогнози про занепад міста не були чимось незвичайним, коли він почав працювати за фахом ще в 1980-х. У той час міські центри у США занурювалися у навалу смітників, зростання кількості жебраків на вулицях та спалахи злочинності. З тих пір розрив між багатими та бідними не надто поменшав, а навпаки — продовжує зростати. Крім того, рух людей у місті не припинився. Серед причин, на які вказує Глейзер — ігнорування Макреєм того факту, що мільйони людей дійсно хочуть знайти в Лондоні чи Нью-Йорку не просто роботу, а розвагу, певний спосіб життя чи спільноту людей зі схожими поглядами, навичками чи стилем мислення.

Це правда, що з моменту виникнення інтернету ми почали працювати з дому більше, ніж раніше. Але комп'ютери та смартфони не замінили офіс — просто тепер офіс із нами там і тоді, коли нас у цьому приміщенні немає. Лише близько 2,8% від загальної кількості робочої сили у США кажуть, що вони працюють вдома «принаймні вдвічі більше, ніж в офісі». При цьому американці не стали менше користуватися транспортом чи витраати час на дорогу до офісів. За даними <a href="https://nachasi.com/2017/06/21/tomtom-coming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Waze<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/night-photograph-2100268_1280-300x200.jpg" />Сервіс навігації з Нідерландів запускається в Україні</span></a>,  є такі регіони, як Сарасота, Флорида та Міртл-Біч, штат Південна Кароліна, де середньостатистичний працівник переміщується транспортом щонайменше півтори години на день.

[color_title title="Чи здатні інтернет та відеозв’язок поставити крапку у питанні «Навіщо їздити в офіс?»"]

Є багато причин вважати, що переміщення на роботу щодня є витрачанням часу та ресурсів надурно. Ми марнуємо час, забруднюємо навколишнє середовищами викидами автомобілів, втрачаємо кошти та нарощуємо рівень стресу. Постійна потреба діставатися офісу за кермом автівки чи громадським транспортом — одна з причин зростання депресії, ожиріння, серцево-судинних захворювань, розлучень, смерті та низки інших хвороб. Якщо найбільше ми ненавидимо переміщення між домом та офісом, чому тоді працівники офісів продовжують це робити?

[related_post id="8416"]

Соціологи вказують на важливість особистої взаємодії для продуктивності праці. Наприклад, залишається необхідність роботодавців контролювати та стимулювати працівників, щоби переконатись, що вони не відстають від потрібної роботи. Дослідження показали, що команди, які працюють спільно і при цьому спілкуються наживо особисто, на відміну від електронної пошти, продуктивніші у виконанні складних завдань. Бути фізично близьким допомагає нам зв'язуватися, демонструвати емоції, вирішити проблему і спонтанно вигадувати ідеї. Такі компанії, як IBM, колись цілком були прихильниками теорії Маркея, але вони навчилися із власного досвіду, що технологія не замінює офіс.

Психолог Стенфордського університету Джеремі Байленсон приймає цей факт, але він мріє про технологію, яка нарешті звільнить нас від необхідності обирати одне або інше. Проблема в тому, що існуюча технологія просто не передає інформацію досить ефективно, коли ми спілкуємося з колегами на відстані. За його словами, більшість науковців, які вивчають цю сферу, погоджуються, що значна частина інформації передається невербально. Багато таких невербальних каналів, таких як мова тіла, міміки та рухи очей, втрачаються за допомогою електронної пошти, миттєвих повідомлень та навіть месенджерів. Особливо це стосується випадків, коли ділові зустрічі чи обговорення включають участь декількох людей.

Але Байленсон, який заснував і керував Лабораторією віртуального взаємодії у Стенфорді, витратив понад десятиліттяв на вивчення технології, яка, на його думку, могла б нарешті подолати ці обмеження. Йдеться про віртуальну реальність (VR). Коли справа доходить до створення віртуального офісу настільки доброго, аби  усунути необхідність вибору між домашнім та традиційним офісом, Байленсон каже, що ключовим питанням є вирішення соціальної присутності. Тобто цифрові аватари користувачів мають у повному обсязі передавати наші емоції, жести та поведінку.

Байленсон та його сподвижники витратили багато часу, намагаючись з'ясувати, як підвищити соціальну присутність у віртуальній реальності. Вони, наприклад, виявили, що люди краще виконують завдання, коли аватари виглядають, звучать та навіть «почуваються» людьми з тіла та крові. Їхні висновки підтримують думку про те, що віртуальний офіс може стати більш міцною бізнес-моделлю, якщо вдосконалити технологічну складову комунікації.

[related_post id="8496"]

Це може здатися красивою моделлю для наслідування, але Глейзер скептично ставиться до того, що віртуальна реальність може «вбити» офіс із цегли, бетону та скла. Поки що жодна віртуальна реальність не здатна охопити усі ситуації взаємодії наживо, які відбуваються у традиційних офісах.

Байленсон визнає монументальні технологічні досягнення, необхідні для відтворення усієї палітри особистої взаємодії. Незважаючи на те, що VR в даний час може створювати візуальні та слухові симуляції, що дозволяють реалістично відчути переживання, все одно персональний досвід використання не збігається з тим, щоби бути одночасно в одній і тій же кімнаті з низкою своїх колег. Дотик, запах та інші сенсорні враження ще не відтворені у VR. Додайте сюди «сніжіння» в очах після довгого перебування у окулярах віртуальної реальності — і ви побачите, що поки доведеться все ще їздити у офіс, хай це і призводить до 2 годин втраченого часу щодня.

Віртуальна реальність може коли-небудь стати революційною для комунікації, але це не обов'язково означатиме «кінець міського віку та панування офісів», як прогнозував Макрей, говорячи про мережу із персональних комп’ютерів. Можливо, коли VR-окуляри чи шоломи навчаться передавати рукостискання та посмішки, ми й зможемо обійтися без потреби щоранку сідати за кермо чи заходити до вагону підземки.</p>

<p>Протягом 2016 року чимало компаній оголосили про відмову від ліберальної політики роботи з дому для своїх менеджерів. Такі компанії, як IBM, Honeywell та Aetna — лише частина довжелезного списку. Чимало компаній вважали, що вигідніше змусити працівників пересуватися по місту та працювати в центральному офісі, ніж надати їм можливість працювати там, де люди самі вважають за потрібне. З цим не погоджується Норман Макрей.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Влучний погляд із 70-х		</span>	</h3><p>У 1975 році, коли персональні комп&#8217;ютери були маловивченими калькуляторами для ґіків, а інтернет був незрозумілим проектом, розробленим урядом Сполучених Штатів, Макрей, впливовий журналіст The Economist, — який заслужив згодом репутацію ясновидця, передбачивши падіння Радянської імперії та технологічний та економічний стрибок Японії, — зробив радикальний прогноз про те, як інформаційні технології незабаром трансформують наше життя.</p><p>Макрей пророкував точний шлях і часові рамки трансформації практик роботи великих офісів. Мовляв, комп&#8217;ютери перейдуть у діловий світ, а потім стануть звичними для кожного американського будинку. За його словами, поширення цієї машини кардинально змінить економіку та підхід до того, як працює більшість з нас. Коли працівники зможуть спілкуватися зі своїми колегами за допомогою миттєвих повідомлень та відеочатів, за його словами, зникне усіляка потреба долати щодня багатокілометрові відстані між помешканням та офісом, аби працювати поруч у великих офісах в ділових центрах. Це здешевить робочу силу — а відтак комп&#8217;ютер фактично вб&#8217;є офіс у його традиційному форматі. І це змінить увесь наш спосіб життя, переконував Макрей:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Телекомунікації будуть змінювати моделі суспільства глибше, аніж це зробила революція транспортної сфери із винаходом залізниці та автомобілів</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Світле майбутнє настало — а дороги досі переповнені		</span>	</h3><p>Минуло вже чимало часу — але досі годувальники родин забивають автостради та мости щоранку своїми автівками, а в метро не проштовхнешся від людей. Аби заробляти гроші, ми все ще ходимо в офіс. Перерозподіл робочої сили та смерть офісних приміщень, яку пророкував Макрей, не відбулися. Натомість мегаполіси з комп’ютерами та інтернетом стали потребувати ще більше переміщень та ще більше людей.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/city/2017/04/21/business-cities/" class="link">13 дружніх міст для стартапів</a>	</div><p>Ед Глейзер, економіст Гарвардського університету, який є одним із провідних експертів у питаннях, пов’язаних із містами, стверджує, що прогнози про занепад міста не були чимось незвичайним, коли він почав працювати за фахом ще в 1980-х. У той час міські центри у США занурювалися у навалу смітників, зростання кількості жебраків на вулицях та спалахи злочинності. З тих пір розрив між багатими та бідними не надто поменшав, а навпаки — продовжує зростати. Крім того, рух людей у місті не припинився. Серед причин, на які вказує Глейзер — ігнорування Макреєм того факту, що мільйони людей дійсно хочуть знайти в Лондоні чи Нью-Йорку не просто роботу, а розвагу, певний спосіб життя чи спільноту людей зі схожими поглядами, навичками чи стилем мислення.</p><p>Це правда, що з моменту виникнення інтернету ми почали працювати з дому більше, ніж раніше. Але комп&#8217;ютери та смартфони не замінили офіс — просто тепер офіс із нами там і тоді, коли нас у цьому приміщенні немає. Лише близько 2,8% від загальної кількості робочої сили у США кажуть, що вони працюють вдома «принаймні вдвічі більше, ніж в офісі». При цьому американці не стали менше користуватися транспортом чи витраати час на дорогу до офісів. За даними <a href="/2017/06/21/tomtom-coming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Waze<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/night-photograph-2100268_1280-300x200.jpg" />Сервіс навігації з Нідерландів запускається в Україні</span></a>,  є такі регіони, як Сарасота, Флорида та Міртл-Біч, штат Південна Кароліна, де середньостатистичний працівник переміщується транспортом щонайменше півтори години на день.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Чи здатні інтернет та відеозв’язок поставити крапку у питанні «Навіщо їздити в офіс?»		</span>	</h3><p>Є багато причин вважати, що переміщення на роботу щодня є витрачанням часу та ресурсів надурно. Ми марнуємо час, забруднюємо навколишнє середовищами викидами автомобілів, втрачаємо кошти та нарощуємо рівень стресу. Постійна потреба діставатися офісу за кермом автівки чи громадським транспортом — одна з причин зростання депресії, ожиріння, серцево-судинних захворювань, розлучень, смерті та низки інших хвороб. Якщо найбільше ми ненавидимо переміщення між домом та офісом, чому тоді працівники офісів продовжують це робити?</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/07/12/simple-qs/" class="link">Сила простих запитань — як вдосконалити продукт</a>	</div><p>Соціологи вказують на важливість особистої взаємодії для продуктивності праці. Наприклад, залишається необхідність роботодавців контролювати та стимулювати працівників, щоби переконатись, що вони не відстають від потрібної роботи. Дослідження показали, що команди, які працюють спільно і при цьому спілкуються наживо особисто, на відміну від електронної пошти, продуктивніші у виконанні складних завдань. Бути фізично близьким допомагає нам зв&#8217;язуватися, демонструвати емоції, вирішити проблему і спонтанно вигадувати ідеї. Такі компанії, як IBM, колись цілком були прихильниками теорії Маркея, але вони навчилися із власного досвіду, що технологія не замінює офіс.</p><p>Психолог Стенфордського університету Джеремі Байленсон приймає цей факт, але він мріє про технологію, яка нарешті звільнить нас від необхідності обирати одне або інше. Проблема в тому, що існуюча технологія просто не передає інформацію досить ефективно, коли ми спілкуємося з колегами на відстані. За його словами, більшість науковців, які вивчають цю сферу, погоджуються, що значна частина інформації передається невербально. Багато таких невербальних каналів, таких як мова тіла, міміки та рухи очей, втрачаються за допомогою електронної пошти, миттєвих повідомлень та навіть месенджерів. Особливо це стосується випадків, коли ділові зустрічі чи обговорення включають участь декількох людей.</p><p>Але Байленсон, який заснував і керував Лабораторією віртуального взаємодії у Стенфорді, витратив понад десятиліттяв на вивчення технології, яка, на його думку, могла б нарешті подолати ці обмеження. Йдеться про віртуальну реальність (VR). Коли справа доходить до створення віртуального офісу настільки доброго, аби  усунути необхідність вибору між домашнім та традиційним офісом, Байленсон каже, що ключовим питанням є вирішення соціальної присутності. Тобто цифрові аватари користувачів мають у повному обсязі передавати наші емоції, жести та поведінку.</p><p>Байленсон та його сподвижники витратили багато часу, намагаючись з&#8217;ясувати, як підвищити соціальну присутність у віртуальній реальності. Вони, наприклад, виявили, що люди краще виконують завдання, коли аватари виглядають, звучать та навіть «почуваються» людьми з тіла та крові. Їхні висновки підтримують думку про те, що віртуальний офіс може стати більш міцною бізнес-моделлю, якщо вдосконалити технологічну складову комунікації.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/07/13/vr-ar/" class="link">Віртуальна та доповнена реальність — чого чекати до 2025 року</a>	</div><p>Це може здатися красивою моделлю для наслідування, але Глейзер скептично ставиться до того, що віртуальна реальність може «вбити» офіс із цегли, бетону та скла. Поки що жодна віртуальна реальність не здатна охопити усі ситуації взаємодії наживо, які відбуваються у традиційних офісах.</p><p>Байленсон визнає монументальні технологічні досягнення, необхідні для відтворення усієї палітри особистої взаємодії. Незважаючи на те, що VR в даний час може створювати візуальні та слухові симуляції, що дозволяють реалістично відчути переживання, все одно персональний досвід використання не збігається з тим, щоби бути одночасно в одній і тій же кімнаті з низкою своїх колег. Дотик, запах та інші сенсорні враження ще не відтворені у VR. Додайте сюди «сніжіння» в очах після довгого перебування у окулярах віртуальної реальності — і ви побачите, що поки доведеться все ще їздити у офіс, хай це і призводить до 2 годин втраченого часу щодня.</p><p>Віртуальна реальність може коли-небудь стати революційною для комунікації, але це не обов&#8217;язково означатиме «кінець міського віку та панування офісів», як прогнозував Макрей, говорячи про мережу із персональних комп’ютерів. Можливо, коли VR-окуляри чи шоломи навчаться передавати рукостискання та посмішки, ми й зможемо обійтися без потреби щоранку сідати за кермо чи заходити до вагону підземки.</p>

Ґреґ Росальськи (Greg Rosalsky) — продюсер подкасту Freakonomics Radio, володар магістерського ступеню у Принстонському університеті в галузі економіки. А ще — людина, яка ставить собі питання, навіщо щоранку простоювати у заторах на дорозі, витрачати час у підземці чи гортати стрічку новин у таксі, якщо процес подорожі до офісу вбиває нашу продуктивність

Протягом 2016 року чимало компаній оголосили про відмову від ліберальної політики роботи з дому для своїх менеджерів. Такі компанії, як IBM, Honeywell та Aetna — лише частина довжелезного списку. Чимало компаній вважали, що вигідніше змусити працівників пересуватися по місту та працювати в центральному офісі, ніж надати їм можливість працювати там, де люди самі вважають за потрібне. З цим не погоджується Норман Макрей.

[color_title title="Влучний погляд із 70-х"]

У 1975 році, коли персональні комп'ютери були маловивченими калькуляторами для ґіків, а інтернет був незрозумілим проектом, розробленим урядом Сполучених Штатів, Макрей, впливовий журналіст The Economist, — який заслужив згодом репутацію ясновидця, передбачивши падіння Радянської імперії та технологічний та економічний стрибок Японії, — зробив радикальний прогноз про те, як інформаційні технології незабаром трансформують наше життя.

Макрей пророкував точний шлях і часові рамки трансформації практик роботи великих офісів. Мовляв, комп'ютери перейдуть у діловий світ, а потім стануть звичними для кожного американського будинку. За його словами, поширення цієї машини кардинально змінить економіку та підхід до того, як працює більшість з нас. Коли працівники зможуть спілкуватися зі своїми колегами за допомогою миттєвих повідомлень та відеочатів, за його словами, зникне усіляка потреба долати щодня багатокілометрові відстані між помешканням та офісом, аби працювати поруч у великих офісах в ділових центрах. Це здешевить робочу силу — а відтак комп'ютер фактично вб'є офіс у його традиційному форматі. І це змінить увесь наш спосіб життя, переконував Макрей:

[blockquote_with_author content="— Телекомунікації будуть змінювати моделі суспільства глибше, аніж це зробила революція транспортної сфери із винаходом залізниці та автомобілів"]

[color_title title="Світле майбутнє настало — а дороги досі переповнені"]

Минуло вже чимало часу — але досі годувальники родин забивають автостради та мости щоранку своїми автівками, а в метро не проштовхнешся від людей. Аби заробляти гроші, ми все ще ходимо в офіс. Перерозподіл робочої сили та смерть офісних приміщень, яку пророкував Макрей, не відбулися. Натомість мегаполіси з комп’ютерами та інтернетом стали потребувати ще більше переміщень та ще більше людей.

[related_post id="97"]

Ед Глейзер, економіст Гарвардського університету, який є одним із провідних експертів у питаннях, пов’язаних із містами, стверджує, що прогнози про занепад міста не були чимось незвичайним, коли він почав працювати за фахом ще в 1980-х. У той час міські центри у США занурювалися у навалу смітників, зростання кількості жебраків на вулицях та спалахи злочинності. З тих пір розрив між багатими та бідними не надто поменшав, а навпаки — продовжує зростати. Крім того, рух людей у місті не припинився. Серед причин, на які вказує Глейзер — ігнорування Макреєм того факту, що мільйони людей дійсно хочуть знайти в Лондоні чи Нью-Йорку не просто роботу, а розвагу, певний спосіб життя чи спільноту людей зі схожими поглядами, навичками чи стилем мислення.

Це правда, що з моменту виникнення інтернету ми почали працювати з дому більше, ніж раніше. Але комп'ютери та смартфони не замінили офіс — просто тепер офіс із нами там і тоді, коли нас у цьому приміщенні немає. Лише близько 2,8% від загальної кількості робочої сили у США кажуть, що вони працюють вдома «принаймні вдвічі більше, ніж в офісі». При цьому американці не стали менше користуватися транспортом чи витраати час на дорогу до офісів. За даними <a href="https://nachasi.com/2017/06/21/tomtom-coming/" target="_blank" rel="noopener">Waze</a>,  є такі регіони, як Сарасота, Флорида та Міртл-Біч, штат Південна Кароліна, де середньостатистичний працівник переміщується транспортом щонайменше півтори години на день.

[color_title title="Чи здатні інтернет та відеозв’язок поставити крапку у питанні «Навіщо їздити в офіс?»"]

Є багато причин вважати, що переміщення на роботу щодня є витрачанням часу та ресурсів надурно. Ми марнуємо час, забруднюємо навколишнє середовищами викидами автомобілів, втрачаємо кошти та нарощуємо рівень стресу. Постійна потреба діставатися офісу за кермом автівки чи громадським транспортом — одна з причин зростання депресії, ожиріння, серцево-судинних захворювань, розлучень, смерті та низки інших хвороб. Якщо найбільше ми ненавидимо переміщення між домом та офісом, чому тоді працівники офісів продовжують це робити?

[related_post id="8416"]

Соціологи вказують на важливість особистої взаємодії для продуктивності праці. Наприклад, залишається необхідність роботодавців контролювати та стимулювати працівників, щоби переконатись, що вони не відстають від потрібної роботи. Дослідження показали, що команди, які працюють спільно і при цьому спілкуються наживо особисто, на відміну від електронної пошти, продуктивніші у виконанні складних завдань. Бути фізично близьким допомагає нам зв'язуватися, демонструвати емоції, вирішити проблему і спонтанно вигадувати ідеї. Такі компанії, як IBM, колись цілком були прихильниками теорії Маркея, але вони навчилися із власного досвіду, що технологія не замінює офіс.

Психолог Стенфордського університету Джеремі Байленсон приймає цей факт, але він мріє про технологію, яка нарешті звільнить нас від необхідності обирати одне або інше. Проблема в тому, що існуюча технологія просто не передає інформацію досить ефективно, коли ми спілкуємося з колегами на відстані. За його словами, більшість науковців, які вивчають цю сферу, погоджуються, що значна частина інформації передається невербально. Багато таких невербальних каналів, таких як мова тіла, міміки та рухи очей, втрачаються за допомогою електронної пошти, миттєвих повідомлень та навіть месенджерів. Особливо це стосується випадків, коли ділові зустрічі чи обговорення включають участь декількох людей.

Але Байленсон, який заснував і керував Лабораторією віртуального взаємодії у Стенфорді, витратив понад десятиліттяв на вивчення технології, яка, на його думку, могла б нарешті подолати ці обмеження. Йдеться про віртуальну реальність (VR). Коли справа доходить до створення віртуального офісу настільки доброго, аби  усунути необхідність вибору між домашнім та традиційним офісом, Байленсон каже, що ключовим питанням є вирішення соціальної присутності. Тобто цифрові аватари користувачів мають у повному обсязі передавати наші емоції, жести та поведінку.

Байленсон та його сподвижники витратили багато часу, намагаючись з'ясувати, як підвищити соціальну присутність у віртуальній реальності. Вони, наприклад, виявили, що люди краще виконують завдання, коли аватари виглядають, звучать та навіть «почуваються» людьми з тіла та крові. Їхні висновки підтримують думку про те, що віртуальний офіс може стати більш міцною бізнес-моделлю, якщо вдосконалити технологічну складову комунікації.

[related_post id="8496"]

Це може здатися красивою моделлю для наслідування, але Глейзер скептично ставиться до того, що віртуальна реальність може «вбити» офіс із цегли, бетону та скла. Поки що жодна віртуальна реальність не здатна охопити усі ситуації взаємодії наживо, які відбуваються у традиційних офісах.

Байленсон визнає монументальні технологічні досягнення, необхідні для відтворення усієї палітри особистої взаємодії. Незважаючи на те, що VR в даний час може створювати візуальні та слухові симуляції, що дозволяють реалістично відчути переживання, все одно персональний досвід використання не збігається з тим, щоби бути одночасно в одній і тій же кімнаті з низкою своїх колег. Дотик, запах та інші сенсорні враження ще не відтворені у VR. Додайте сюди «сніжіння» в очах після довгого перебування у окулярах віртуальної реальності — і ви побачите, що поки доведеться все ще їздити у офіс, хай це і призводить до 2 годин втраченого часу щодня.

Віртуальна реальність може коли-небудь стати революційною для комунікації, але це не обов'язково означатиме «кінець міського віку та панування офісів», як прогнозував Макрей, говорячи про мережу із персональних комп’ютерів. Можливо, коли VR-окуляри чи шоломи навчаться передавати рукостискання та посмішки, ми й зможемо обійтися без потреби щоранку сідати за кермо чи заходити до вагону підземки.

<p>Протягом 2016 року чимало компаній оголосили про відмову від ліберальної політики роботи з дому для своїх менеджерів. Такі компанії, як IBM, Honeywell та Aetna — лише частина довжелезного списку. Чимало компаній вважали, що вигідніше змусити працівників пересуватися по місту та працювати в центральному офісі, ніж надати їм можливість працювати там, де люди самі вважають за потрібне. З цим не погоджується Норман Макрей.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Влучний погляд із 70-х		</span>	</h3><p>У 1975 році, коли персональні комп&#8217;ютери були маловивченими калькуляторами для ґіків, а інтернет був незрозумілим проектом, розробленим урядом Сполучених Штатів, Макрей, впливовий журналіст The Economist, — який заслужив згодом репутацію ясновидця, передбачивши падіння Радянської імперії та технологічний та економічний стрибок Японії, — зробив радикальний прогноз про те, як інформаційні технології незабаром трансформують наше життя.</p><p>Макрей пророкував точний шлях і часові рамки трансформації практик роботи великих офісів. Мовляв, комп&#8217;ютери перейдуть у діловий світ, а потім стануть звичними для кожного американського будинку. За його словами, поширення цієї машини кардинально змінить економіку та підхід до того, як працює більшість з нас. Коли працівники зможуть спілкуватися зі своїми колегами за допомогою миттєвих повідомлень та відеочатів, за його словами, зникне усіляка потреба долати щодня багатокілометрові відстані між помешканням та офісом, аби працювати поруч у великих офісах в ділових центрах. Це здешевить робочу силу — а відтак комп&#8217;ютер фактично вб&#8217;є офіс у його традиційному форматі. І це змінить увесь наш спосіб життя, переконував Макрей:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Телекомунікації будуть змінювати моделі суспільства глибше, аніж це зробила революція транспортної сфери із винаходом залізниці та автомобілів</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Світле майбутнє настало — а дороги досі переповнені		</span>	</h3><p>Минуло вже чимало часу — але досі годувальники родин забивають автостради та мости щоранку своїми автівками, а в метро не проштовхнешся від людей. Аби заробляти гроші, ми все ще ходимо в офіс. Перерозподіл робочої сили та смерть офісних приміщень, яку пророкував Макрей, не відбулися. Натомість мегаполіси з комп’ютерами та інтернетом стали потребувати ще більше переміщень та ще більше людей.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/city/2017/04/21/business-cities/" class="link">13 дружніх міст для стартапів</a>	</div><p>Ед Глейзер, економіст Гарвардського університету, який є одним із провідних експертів у питаннях, пов’язаних із містами, стверджує, що прогнози про занепад міста не були чимось незвичайним, коли він почав працювати за фахом ще в 1980-х. У той час міські центри у США занурювалися у навалу смітників, зростання кількості жебраків на вулицях та спалахи злочинності. З тих пір розрив між багатими та бідними не надто поменшав, а навпаки — продовжує зростати. Крім того, рух людей у місті не припинився. Серед причин, на які вказує Глейзер — ігнорування Макреєм того факту, що мільйони людей дійсно хочуть знайти в Лондоні чи Нью-Йорку не просто роботу, а розвагу, певний спосіб життя чи спільноту людей зі схожими поглядами, навичками чи стилем мислення.</p><p>Це правда, що з моменту виникнення інтернету ми почали працювати з дому більше, ніж раніше. Але комп&#8217;ютери та смартфони не замінили офіс — просто тепер офіс із нами там і тоді, коли нас у цьому приміщенні немає. Лише близько 2,8% від загальної кількості робочої сили у США кажуть, що вони працюють вдома «принаймні вдвічі більше, ніж в офісі». При цьому американці не стали менше користуватися транспортом чи витраати час на дорогу до офісів. За даними <a href="/2017/06/21/tomtom-coming/" target="_blank" rel="noopener">Waze</a>,  є такі регіони, як Сарасота, Флорида та Міртл-Біч, штат Південна Кароліна, де середньостатистичний працівник переміщується транспортом щонайменше півтори години на день.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Чи здатні інтернет та відеозв’язок поставити крапку у питанні «Навіщо їздити в офіс?»		</span>	</h3><p>Є багато причин вважати, що переміщення на роботу щодня є витрачанням часу та ресурсів надурно. Ми марнуємо час, забруднюємо навколишнє середовищами викидами автомобілів, втрачаємо кошти та нарощуємо рівень стресу. Постійна потреба діставатися офісу за кермом автівки чи громадським транспортом — одна з причин зростання депресії, ожиріння, серцево-судинних захворювань, розлучень, смерті та низки інших хвороб. Якщо найбільше ми ненавидимо переміщення між домом та офісом, чому тоді працівники офісів продовжують це робити?</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/07/12/simple-qs/" class="link">Сила простих запитань — як вдосконалити продукт</a>	</div><p>Соціологи вказують на важливість особистої взаємодії для продуктивності праці. Наприклад, залишається необхідність роботодавців контролювати та стимулювати працівників, щоби переконатись, що вони не відстають від потрібної роботи. Дослідження показали, що команди, які працюють спільно і при цьому спілкуються наживо особисто, на відміну від електронної пошти, продуктивніші у виконанні складних завдань. Бути фізично близьким допомагає нам зв&#8217;язуватися, демонструвати емоції, вирішити проблему і спонтанно вигадувати ідеї. Такі компанії, як IBM, колись цілком були прихильниками теорії Маркея, але вони навчилися із власного досвіду, що технологія не замінює офіс.</p><p>Психолог Стенфордського університету Джеремі Байленсон приймає цей факт, але він мріє про технологію, яка нарешті звільнить нас від необхідності обирати одне або інше. Проблема в тому, що існуюча технологія просто не передає інформацію досить ефективно, коли ми спілкуємося з колегами на відстані. За його словами, більшість науковців, які вивчають цю сферу, погоджуються, що значна частина інформації передається невербально. Багато таких невербальних каналів, таких як мова тіла, міміки та рухи очей, втрачаються за допомогою електронної пошти, миттєвих повідомлень та навіть месенджерів. Особливо це стосується випадків, коли ділові зустрічі чи обговорення включають участь декількох людей.</p><p>Але Байленсон, який заснував і керував Лабораторією віртуального взаємодії у Стенфорді, витратив понад десятиліттяв на вивчення технології, яка, на його думку, могла б нарешті подолати ці обмеження. Йдеться про віртуальну реальність (VR). Коли справа доходить до створення віртуального офісу настільки доброго, аби  усунути необхідність вибору між домашнім та традиційним офісом, Байленсон каже, що ключовим питанням є вирішення соціальної присутності. Тобто цифрові аватари користувачів мають у повному обсязі передавати наші емоції, жести та поведінку.</p><p>Байленсон та його сподвижники витратили багато часу, намагаючись з&#8217;ясувати, як підвищити соціальну присутність у віртуальній реальності. Вони, наприклад, виявили, що люди краще виконують завдання, коли аватари виглядають, звучать та навіть «почуваються» людьми з тіла та крові. Їхні висновки підтримують думку про те, що віртуальний офіс може стати більш міцною бізнес-моделлю, якщо вдосконалити технологічну складову комунікації.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/07/13/vr-ar/" class="link">Віртуальна та доповнена реальність — чого чекати до 2025 року</a>	</div><p>Це може здатися красивою моделлю для наслідування, але Глейзер скептично ставиться до того, що віртуальна реальність може «вбити» офіс із цегли, бетону та скла. Поки що жодна віртуальна реальність не здатна охопити усі ситуації взаємодії наживо, які відбуваються у традиційних офісах.</p><p>Байленсон визнає монументальні технологічні досягнення, необхідні для відтворення усієї палітри особистої взаємодії. Незважаючи на те, що VR в даний час може створювати візуальні та слухові симуляції, що дозволяють реалістично відчути переживання, все одно персональний досвід використання не збігається з тим, щоби бути одночасно в одній і тій же кімнаті з низкою своїх колег. Дотик, запах та інші сенсорні враження ще не відтворені у VR. Додайте сюди «сніжіння» в очах після довгого перебування у окулярах віртуальної реальності — і ви побачите, що поки доведеться все ще їздити у офіс, хай це і призводить до 2 годин втраченого часу щодня.</p><p>Віртуальна реальність може коли-небудь стати революційною для комунікації, але це не обов&#8217;язково означатиме «кінець міського віку та панування офісів», як прогнозував Макрей, говорячи про мережу із персональних комп’ютерів. Можливо, коли VR-окуляри чи шоломи навчаться передавати рукостискання та посмішки, ми й зможемо обійтися без потреби щоранку сідати за кермо чи заходити до вагону підземки.</p>

Навіщо ми все ще їздимо на роботу в офіс — і коли це закінчиться

{:ua}Чому офіс все ще ніяк не обійдеться без нашої фізичної присутності?{:}

<p>Традиційно найпопулярнішим зимовим напрямком є Київ, Львів, Закарпаття та Прикарпаття, тому більшість потягів призначено саме на захід країни. Робота з призначення додаткових поїздів триває.

</p>
<h4><strong>Куди їдемо</strong></h4>
Призначені додаткові поїзди сполученням, зокрема, між Києвом і Миколаєвом, Херсоном, Дніпром, Одесою, Сумами, Одесою і Дніпром та Одесою і Харковом.

Нижче публікуємо номери потягів, сполучення та дні, у які вони курсуватимуть.
<ul>
<li>
<strong>№ 191/192 Київ – Львів</strong> відправлятиметься 23, 25, 28, 29, 30, 31 грудня та 2, 5, 6, 8, 9 січня, у зворотному напрямку - 23, 25, 28, 29, 30 грудня, 1, 2, 5, 7, 8, 9 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 243/244 Київ – Львів</strong> відправлятиметься 30 грудня та 8 січня, у зворотному напрямку 30 грудня та 8 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 197/198 Київ – Ковель</strong> відправлятиметься 23, 25, 29, 31 грудня 5, 6, 9 січня, у зворотному напрямку 23, 25, 29 грудня, 1, 5, 7, 9 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 207/208 Київ – Ужгород</strong>  відправлятиметься 22 грудня – 13 січня щоденно, крім 31 грудня, у зворотному напрямку 23 грудня  – 14 січня щоденно, крім 31 грудня.</li>
 	<li>
<strong>№ 217/218 Київ – Івано-Франківськ – Рахів</strong> відправлятиметься 22,24,27,29 грудня, 1,3,5,7,9,11,13 січня, у зворотному напрямку 23,25,28,30 грудня, 2,4,6,8,10,12,14 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 249/250 Київ – Івано Франківськ – Чернівці</strong> відправлятиметься 28, 30 грудня, 2, 4, 8, 10 січня, у зворотному напрямку 29 грудня, 3, 9 січня</li>
 	<li>
<strong>№ 159/160 Київ – Хмельницький</strong> відправлятиметься 29 грудня, 9 січня, у зворотному напрямку – 29 грудня, 9 січня</li>
 	<li>
<strong>№ 177/178 Київ –  Хмельницький</strong> відправлятиметься 23, 25, 30, 31 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку 23, 25, 30, 31 грудня та 8 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 152/151 Київ – Херсон</strong> відправлятиметься 23, 30 грудня, 2, 8 січня, у зворотному напрямку  23, 30 грудня, 2, 8 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 205/206 Київ – Миколаїв</strong> відправлятиметься 30, 31 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня, 1, 8 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 223/224 Київ – Одеса</strong> відправлятиметься 30, 31 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня, 1, 8 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 179/180 Київ – Дніпро</strong> відправлятиметься 23, 25, 28, 29, 30, 31 грудня, 2, 8, 9 січня, у зворотному напрямку –  23, 25, 28, 29, 30 грудня, 1, 2, 8, 9 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 201 Дніпро –  Київ</strong> відправлятиметься 28 грудня, 2 та 8 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 796/795 Київ – Суми</strong> відправлятиметься 23, 25, 30 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 23, 25, 30 грудня та 8 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 258/257 Одеса – Львів</strong> відправлятиметься 22 грудня -10 січня щоденно, крім 31 грудня, 6 січня, у зворотному напрямку 23 грудня -11 січня щоденно, крім 1, 7 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 270/269 Одеса –  Харків</strong> відправлятиметься 22, 27, 29 грудня, 1, 5, 7, 9 січня, у зворотному напрямку –  23, 28, 30 грудня, 2, 6, 8, 10 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 232/286 Запоріжжя – Львів</strong> відправлятиметься 23, 25, 27, 29 грудня, 1, 3, 5, 7, 9, 11 січня, у зворотному напрямку – 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10, 12 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 233/234 Кривий Ріг – Івано-Франківськ</strong> відправлятиметься 24, 27, 30 грудня, 2, 5, 8, 11 січня, у зворотному напрямку –  25, 28, 31 грудня, 3, 6, 9, 12 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 226 Чернівці – Івано-Франківськ - Дніпро</strong> відправлятиметься 31 грудня, 5, 11 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 235/236 Харків – Ужгород</strong> відправлятиметься 22, 27, 30 грудня, 4, 7 січня, у зворотному напрямку – 23, 28 грудня, 1, 5 та 8 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 185/186 Львів – Ужгород</strong> відправлятиметься 30 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня, 8 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 193/194 Івано-Франківськ – Львів</strong> відправлятиметься 30 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня та 8 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 276/275 Львів – Дніпро</strong> відправлятиметься 23 грудня-11 січня щоденно, крім 31 грудня,  у зворотному напрямку – 22 грудня -11 січня щоденно, крім 31 грудня.</li>
 	<li>
<strong>№ 63/64 Дніпро – Одес</strong>а відправлятиметься 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10 січня, у зворотному напрямку 25, 27, 29, 31 грудня, 3, 5, 7, 9, 11 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 92/91 Костянтинівка –  Одеса</strong> відправлятиметься 23, 25, 27, 29 грудня, 1, 3, 5, 7, 9, 11 січня, у зворотному напрямку 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10, 12 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 95/96 Черкаси – Львів</strong> відправлятиметься 29 грудня, у зворотному напрямку 30 грудня.</li>
 	<li>
<strong>№ 136/135 Чернівці – Білгород-Дністровський</strong> відправлятиметься 22, 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10 січня, у зворотному напрямку 23, 25, 27, 29, 31 грудня, 3, 5, 7, 9, 11 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 787/788 Харків – Костянтинівка</strong> відправлятиметься 25, 30 грудня, 1, 8 січня, у зворотному напрямку 26, 31 грудня, 2, 9 січня.</li>
 	<li>
<strong>№ 747/748 Київ – Тернопіль</strong> відправлятиметься 25 грудня, 1 січня, у зворотному напрямку 26 грудня, 2 січня.</li>
</ul>
Нагадаємо, що із початку грудня Україною <a href="https://nachasi.com/2017/12/06/ukrzaliznytsya-zapuskaye-11-novyh-potyagiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">курсує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/road-2815937_1920-300x200.jpg" />«Укрзалізниця» запускає 11 нових потягів</span></a> 11 нових потягів. Нові маршрути від «Укрзалізниці» сполучили усі регіони країни.

<p>Традиційно найпопулярнішим зимовим напрямком є Київ, Львів, Закарпаття та Прикарпаття, тому більшість потягів призначено саме на захід країни. Робота з призначення додаткових поїздів триває.</p><h4><strong>Куди їдемо</strong></h4><p>Призначені додаткові поїзди сполученням, зокрема, між Києвом і Миколаєвом, Херсоном, Дніпром, Одесою, Сумами, Одесою і Дніпром та Одесою і Харковом.</p><p>Нижче публікуємо номери потягів, сполучення та дні, у які вони курсуватимуть.</p><ul><li><strong>№ 191/192 Київ – Львів</strong> відправлятиметься 23, 25, 28, 29, 30, 31 грудня та 2, 5, 6, 8, 9 січня, у зворотному напрямку &#8211; 23, 25, 28, 29, 30 грудня, 1, 2, 5, 7, 8, 9 січня.</li><li><strong>№ 243/244 Київ – Львів</strong> відправлятиметься 30 грудня та 8 січня, у зворотному напрямку 30 грудня та 8 січня.</li><li><strong>№ 197/198 Київ – Ковель</strong> відправлятиметься 23, 25, 29, 31 грудня 5, 6, 9 січня, у зворотному напрямку 23, 25, 29 грудня, 1, 5, 7, 9 січня.</li><li><strong>№ 207/208 Київ – Ужгород</strong>  відправлятиметься 22 грудня – 13 січня щоденно, крім 31 грудня, у зворотному напрямку 23 грудня  – 14 січня щоденно, крім 31 грудня.</li><li><strong>№ 217/218 Київ – Івано-Франківськ – Рахів</strong> відправлятиметься 22,24,27,29 грудня, 1,3,5,7,9,11,13 січня, у зворотному напрямку 23,25,28,30 грудня, 2,4,6,8,10,12,14 січня.</li><li><strong>№ 249/250 Київ – Івано Франківськ – Чернівці</strong> відправлятиметься 28, 30 грудня, 2, 4, 8, 10 січня, у зворотному напрямку 29 грудня, 3, 9 січня</li><li><strong>№ 159/160 Київ – Хмельницький</strong> відправлятиметься 29 грудня, 9 січня, у зворотному напрямку – 29 грудня, 9 січня</li><li><strong>№ 177/178 Київ –  Хмельницький</strong> відправлятиметься 23, 25, 30, 31 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку 23, 25, 30, 31 грудня та 8 січня.</li><li><strong>№ 152/151 Київ – Херсон</strong> відправлятиметься 23, 30 грудня, 2, 8 січня, у зворотному напрямку  23, 30 грудня, 2, 8 січня.</li><li><strong>№ 205/206 Київ – Миколаїв</strong> відправлятиметься 30, 31 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня, 1, 8 січня.</li><li><strong>№ 223/224 Київ – Одеса</strong> відправлятиметься 30, 31 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня, 1, 8 січня.</li><li><strong>№ 179/180 Київ – Дніпро</strong> відправлятиметься 23, 25, 28, 29, 30, 31 грудня, 2, 8, 9 січня, у зворотному напрямку –  23, 25, 28, 29, 30 грудня, 1, 2, 8, 9 січня.</li><li><strong>№ 201 Дніпро –  Київ</strong> відправлятиметься 28 грудня, 2 та 8 січня.</li><li><strong>№ 796/795 Київ – Суми</strong> відправлятиметься 23, 25, 30 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 23, 25, 30 грудня та 8 січня.</li><li><strong>№ 258/257 Одеса – Львів</strong> відправлятиметься 22 грудня -10 січня щоденно, крім 31 грудня, 6 січня, у зворотному напрямку 23 грудня -11 січня щоденно, крім 1, 7 січня.</li><li><strong>№ 270/269 Одеса –  Харків</strong> відправлятиметься 22, 27, 29 грудня, 1, 5, 7, 9 січня, у зворотному напрямку –  23, 28, 30 грудня, 2, 6, 8, 10 січня.</li><li><strong>№ 232/286 Запоріжжя – Львів</strong> відправлятиметься 23, 25, 27, 29 грудня, 1, 3, 5, 7, 9, 11 січня, у зворотному напрямку – 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10, 12 січня.</li><li><strong>№ 233/234 Кривий Ріг – Івано-Франківськ</strong> відправлятиметься 24, 27, 30 грудня, 2, 5, 8, 11 січня, у зворотному напрямку –  25, 28, 31 грудня, 3, 6, 9, 12 січня.</li><li><strong>№ 226 Чернівці – Івано-Франківськ &#8211; Дніпро</strong> відправлятиметься 31 грудня, 5, 11 січня.</li><li><strong>№ 235/236 Харків – Ужгород</strong> відправлятиметься 22, 27, 30 грудня, 4, 7 січня, у зворотному напрямку – 23, 28 грудня, 1, 5 та 8 січня.</li><li><strong>№ 185/186 Львів – Ужгород</strong> відправлятиметься 30 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня, 8 січня.</li><li><strong>№ 193/194 Івано-Франківськ – Львів</strong> відправлятиметься 30 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня та 8 січня.</li><li><strong>№ 276/275 Львів – Дніпро</strong> відправлятиметься 23 грудня-11 січня щоденно, крім 31 грудня,  у зворотному напрямку – 22 грудня -11 січня щоденно, крім 31 грудня.</li><li><strong>№ 63/64 Дніпро – Одес</strong>а відправлятиметься 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10 січня, у зворотному напрямку 25, 27, 29, 31 грудня, 3, 5, 7, 9, 11 січня.</li><li><strong>№ 92/91 Костянтинівка –  Одеса</strong> відправлятиметься 23, 25, 27, 29 грудня, 1, 3, 5, 7, 9, 11 січня, у зворотному напрямку 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10, 12 січня.</li><li><strong>№ 95/96 Черкаси – Львів</strong> відправлятиметься 29 грудня, у зворотному напрямку 30 грудня.</li><li><strong>№ 136/135 Чернівці – Білгород-Дністровський</strong> відправлятиметься 22, 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10 січня, у зворотному напрямку 23, 25, 27, 29, 31 грудня, 3, 5, 7, 9, 11 січня.</li><li><strong>№ 787/788 Харків – Костянтинівка</strong> відправлятиметься 25, 30 грудня, 1, 8 січня, у зворотному напрямку 26, 31 грудня, 2, 9 січня.</li><li><strong>№ 747/748 Київ – Тернопіль</strong> відправлятиметься 25 грудня, 1 січня, у зворотному напрямку 26 грудня, 2 січня.</li></ul><p>Нагадаємо, що із початку грудня Україною <a href="/2017/12/06/ukrzaliznytsya-zapuskaye-11-novyh-potyagiv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">курсує<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/road-2815937_1920-300x200.jpg" />«Укрзалізниця» запускає 11 нових потягів</span></a> 11 нових потягів. Нові маршрути від «Укрзалізниці» сполучили усі регіони країни.</p>

«Укрзалізниця» повідомляє про призначення 29 додаткових поїздів у популярних напрямках до новорічних та різдвяних свят

Традиційно найпопулярнішим зимовим напрямком є Київ, Львів, Закарпаття та Прикарпаття, тому більшість потягів призначено саме на захід країни. Робота з призначення додаткових поїздів триває.

<h4><strong>Куди їдемо</strong></h4>
Призначені додаткові поїзди сполученням, зокрема, між Києвом і Миколаєвом, Херсоном, Дніпром, Одесою, Сумами, Одесою і Дніпром та Одесою і Харковом.

Нижче публікуємо номери потягів, сполучення та дні, у які вони курсуватимуть.
<ul>
 	<li><strong>№ 191/192 Київ – Львів</strong> відправлятиметься 23, 25, 28, 29, 30, 31 грудня та 2, 5, 6, 8, 9 січня, у зворотному напрямку - 23, 25, 28, 29, 30 грудня, 1, 2, 5, 7, 8, 9 січня.</li>
 	<li><strong>№ 243/244 Київ – Львів</strong> відправлятиметься 30 грудня та 8 січня, у зворотному напрямку 30 грудня та 8 січня.</li>
 	<li><strong>№ 197/198 Київ – Ковель</strong> відправлятиметься 23, 25, 29, 31 грудня 5, 6, 9 січня, у зворотному напрямку 23, 25, 29 грудня, 1, 5, 7, 9 січня.</li>
 	<li><strong>№ 207/208 Київ – Ужгород</strong>  відправлятиметься 22 грудня – 13 січня щоденно, крім 31 грудня, у зворотному напрямку 23 грудня  – 14 січня щоденно, крім 31 грудня.</li>
 	<li><strong>№ 217/218 Київ – Івано-Франківськ – Рахів</strong> відправлятиметься 22,24,27,29 грудня, 1,3,5,7,9,11,13 січня, у зворотному напрямку 23,25,28,30 грудня, 2,4,6,8,10,12,14 січня.</li>
 	<li><strong>№ 249/250 Київ – Івано Франківськ – Чернівці</strong> відправлятиметься 28, 30 грудня, 2, 4, 8, 10 січня, у зворотному напрямку 29 грудня, 3, 9 січня</li>
 	<li><strong>№ 159/160 Київ – Хмельницький</strong> відправлятиметься 29 грудня, 9 січня, у зворотному напрямку – 29 грудня, 9 січня</li>
 	<li><strong>№ 177/178 Київ –  Хмельницький</strong> відправлятиметься 23, 25, 30, 31 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку 23, 25, 30, 31 грудня та 8 січня.</li>
 	<li><strong>№ 152/151 Київ – Херсон</strong> відправлятиметься 23, 30 грудня, 2, 8 січня, у зворотному напрямку  23, 30 грудня, 2, 8 січня.</li>
 	<li><strong>№ 205/206 Київ – Миколаїв</strong> відправлятиметься 30, 31 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня, 1, 8 січня.</li>
 	<li><strong>№ 223/224 Київ – Одеса</strong> відправлятиметься 30, 31 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня, 1, 8 січня.</li>
 	<li><strong>№ 179/180 Київ – Дніпро</strong> відправлятиметься 23, 25, 28, 29, 30, 31 грудня, 2, 8, 9 січня, у зворотному напрямку –  23, 25, 28, 29, 30 грудня, 1, 2, 8, 9 січня.</li>
 	<li><strong>№ 201 Дніпро –  Київ</strong> відправлятиметься 28 грудня, 2 та 8 січня.</li>
 	<li><strong>№ 796/795 Київ – Суми</strong> відправлятиметься 23, 25, 30 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 23, 25, 30 грудня та 8 січня.</li>
 	<li><strong>№ 258/257 Одеса – Львів</strong> відправлятиметься 22 грудня -10 січня щоденно, крім 31 грудня, 6 січня, у зворотному напрямку 23 грудня -11 січня щоденно, крім 1, 7 січня.</li>
 	<li><strong>№ 270/269 Одеса –  Харків</strong> відправлятиметься 22, 27, 29 грудня, 1, 5, 7, 9 січня, у зворотному напрямку –  23, 28, 30 грудня, 2, 6, 8, 10 січня.</li>
 	<li><strong>№ 232/286 Запоріжжя – Львів</strong> відправлятиметься 23, 25, 27, 29 грудня, 1, 3, 5, 7, 9, 11 січня, у зворотному напрямку – 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10, 12 січня.</li>
 	<li><strong>№ 233/234 Кривий Ріг – Івано-Франківськ</strong> відправлятиметься 24, 27, 30 грудня, 2, 5, 8, 11 січня, у зворотному напрямку –  25, 28, 31 грудня, 3, 6, 9, 12 січня.</li>
 	<li><strong>№ 226 Чернівці – Івано-Франківськ - Дніпро</strong> відправлятиметься 31 грудня, 5, 11 січня.</li>
 	<li><strong>№ 235/236 Харків – Ужгород</strong> відправлятиметься 22, 27, 30 грудня, 4, 7 січня, у зворотному напрямку – 23, 28 грудня, 1, 5 та 8 січня.</li>
 	<li><strong>№ 185/186 Львів – Ужгород</strong> відправлятиметься 30 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня, 8 січня.</li>
 	<li><strong>№ 193/194 Івано-Франківськ – Львів</strong> відправлятиметься 30 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня та 8 січня.</li>
 	<li><strong>№ 276/275 Львів – Дніпро</strong> відправлятиметься 23 грудня-11 січня щоденно, крім 31 грудня,  у зворотному напрямку – 22 грудня -11 січня щоденно, крім 31 грудня.</li>
 	<li><strong>№ 63/64 Дніпро – Одес</strong>а відправлятиметься 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10 січня, у зворотному напрямку 25, 27, 29, 31 грудня, 3, 5, 7, 9, 11 січня.</li>
 	<li><strong>№ 92/91 Костянтинівка –  Одеса</strong> відправлятиметься 23, 25, 27, 29 грудня, 1, 3, 5, 7, 9, 11 січня, у зворотному напрямку 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10, 12 січня.</li>
 	<li><strong>№ 95/96 Черкаси – Львів</strong> відправлятиметься 29 грудня, у зворотному напрямку 30 грудня.</li>
 	<li><strong>№ 136/135 Чернівці – Білгород-Дністровський</strong> відправлятиметься 22, 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10 січня, у зворотному напрямку 23, 25, 27, 29, 31 грудня, 3, 5, 7, 9, 11 січня.</li>
 	<li><strong>№ 787/788 Харків – Костянтинівка</strong> відправлятиметься 25, 30 грудня, 1, 8 січня, у зворотному напрямку 26, 31 грудня, 2, 9 січня.</li>
 	<li><strong>№ 747/748 Київ – Тернопіль</strong> відправлятиметься 25 грудня, 1 січня, у зворотному напрямку 26 грудня, 2 січня.</li>
</ul>
Нагадаємо, що із початку грудня Україною <a href="https://nachasi.com/2017/12/06/ukrzaliznytsya-zapuskaye-11-novyh-potyagiv/" target="_blank" rel="noopener">курсує</a> 11 нових потягів. Нові маршрути від «Укрзалізниці» сполучили усі регіони країни.

<p>Традиційно найпопулярнішим зимовим напрямком є Київ, Львів, Закарпаття та Прикарпаття, тому більшість потягів призначено саме на захід країни. Робота з призначення додаткових поїздів триває.</p><h4><strong>Куди їдемо</strong></h4><p>Призначені додаткові поїзди сполученням, зокрема, між Києвом і Миколаєвом, Херсоном, Дніпром, Одесою, Сумами, Одесою і Дніпром та Одесою і Харковом.</p><p>Нижче публікуємо номери потягів, сполучення та дні, у які вони курсуватимуть.</p><ul><li><strong>№ 191/192 Київ – Львів</strong> відправлятиметься 23, 25, 28, 29, 30, 31 грудня та 2, 5, 6, 8, 9 січня, у зворотному напрямку &#8211; 23, 25, 28, 29, 30 грудня, 1, 2, 5, 7, 8, 9 січня.</li><li><strong>№ 243/244 Київ – Львів</strong> відправлятиметься 30 грудня та 8 січня, у зворотному напрямку 30 грудня та 8 січня.</li><li><strong>№ 197/198 Київ – Ковель</strong> відправлятиметься 23, 25, 29, 31 грудня 5, 6, 9 січня, у зворотному напрямку 23, 25, 29 грудня, 1, 5, 7, 9 січня.</li><li><strong>№ 207/208 Київ – Ужгород</strong>  відправлятиметься 22 грудня – 13 січня щоденно, крім 31 грудня, у зворотному напрямку 23 грудня  – 14 січня щоденно, крім 31 грудня.</li><li><strong>№ 217/218 Київ – Івано-Франківськ – Рахів</strong> відправлятиметься 22,24,27,29 грудня, 1,3,5,7,9,11,13 січня, у зворотному напрямку 23,25,28,30 грудня, 2,4,6,8,10,12,14 січня.</li><li><strong>№ 249/250 Київ – Івано Франківськ – Чернівці</strong> відправлятиметься 28, 30 грудня, 2, 4, 8, 10 січня, у зворотному напрямку 29 грудня, 3, 9 січня</li><li><strong>№ 159/160 Київ – Хмельницький</strong> відправлятиметься 29 грудня, 9 січня, у зворотному напрямку – 29 грудня, 9 січня</li><li><strong>№ 177/178 Київ –  Хмельницький</strong> відправлятиметься 23, 25, 30, 31 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку 23, 25, 30, 31 грудня та 8 січня.</li><li><strong>№ 152/151 Київ – Херсон</strong> відправлятиметься 23, 30 грудня, 2, 8 січня, у зворотному напрямку  23, 30 грудня, 2, 8 січня.</li><li><strong>№ 205/206 Київ – Миколаїв</strong> відправлятиметься 30, 31 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня, 1, 8 січня.</li><li><strong>№ 223/224 Київ – Одеса</strong> відправлятиметься 30, 31 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня, 1, 8 січня.</li><li><strong>№ 179/180 Київ – Дніпро</strong> відправлятиметься 23, 25, 28, 29, 30, 31 грудня, 2, 8, 9 січня, у зворотному напрямку –  23, 25, 28, 29, 30 грудня, 1, 2, 8, 9 січня.</li><li><strong>№ 201 Дніпро –  Київ</strong> відправлятиметься 28 грудня, 2 та 8 січня.</li><li><strong>№ 796/795 Київ – Суми</strong> відправлятиметься 23, 25, 30 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 23, 25, 30 грудня та 8 січня.</li><li><strong>№ 258/257 Одеса – Львів</strong> відправлятиметься 22 грудня -10 січня щоденно, крім 31 грудня, 6 січня, у зворотному напрямку 23 грудня -11 січня щоденно, крім 1, 7 січня.</li><li><strong>№ 270/269 Одеса –  Харків</strong> відправлятиметься 22, 27, 29 грудня, 1, 5, 7, 9 січня, у зворотному напрямку –  23, 28, 30 грудня, 2, 6, 8, 10 січня.</li><li><strong>№ 232/286 Запоріжжя – Львів</strong> відправлятиметься 23, 25, 27, 29 грудня, 1, 3, 5, 7, 9, 11 січня, у зворотному напрямку – 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10, 12 січня.</li><li><strong>№ 233/234 Кривий Ріг – Івано-Франківськ</strong> відправлятиметься 24, 27, 30 грудня, 2, 5, 8, 11 січня, у зворотному напрямку –  25, 28, 31 грудня, 3, 6, 9, 12 січня.</li><li><strong>№ 226 Чернівці – Івано-Франківськ &#8211; Дніпро</strong> відправлятиметься 31 грудня, 5, 11 січня.</li><li><strong>№ 235/236 Харків – Ужгород</strong> відправлятиметься 22, 27, 30 грудня, 4, 7 січня, у зворотному напрямку – 23, 28 грудня, 1, 5 та 8 січня.</li><li><strong>№ 185/186 Львів – Ужгород</strong> відправлятиметься 30 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня, 8 січня.</li><li><strong>№ 193/194 Івано-Франківськ – Львів</strong> відправлятиметься 30 грудня, 8 січня, у зворотному напрямку – 30 грудня та 8 січня.</li><li><strong>№ 276/275 Львів – Дніпро</strong> відправлятиметься 23 грудня-11 січня щоденно, крім 31 грудня,  у зворотному напрямку – 22 грудня -11 січня щоденно, крім 31 грудня.</li><li><strong>№ 63/64 Дніпро – Одес</strong>а відправлятиметься 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10 січня, у зворотному напрямку 25, 27, 29, 31 грудня, 3, 5, 7, 9, 11 січня.</li><li><strong>№ 92/91 Костянтинівка –  Одеса</strong> відправлятиметься 23, 25, 27, 29 грудня, 1, 3, 5, 7, 9, 11 січня, у зворотному напрямку 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10, 12 січня.</li><li><strong>№ 95/96 Черкаси – Львів</strong> відправлятиметься 29 грудня, у зворотному напрямку 30 грудня.</li><li><strong>№ 136/135 Чернівці – Білгород-Дністровський</strong> відправлятиметься 22, 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10 січня, у зворотному напрямку 23, 25, 27, 29, 31 грудня, 3, 5, 7, 9, 11 січня.</li><li><strong>№ 787/788 Харків – Костянтинівка</strong> відправлятиметься 25, 30 грудня, 1, 8 січня, у зворотному напрямку 26, 31 грудня, 2, 9 січня.</li><li><strong>№ 747/748 Київ – Тернопіль</strong> відправлятиметься 25 грудня, 1 січня, у зворотному напрямку 26 грудня, 2 січня.</li></ul><p>Нагадаємо, що із початку грудня Україною <a href="/2017/12/06/ukrzaliznytsya-zapuskaye-11-novyh-potyagiv/" target="_blank" rel="noopener">курсує</a> 11 нових потягів. Нові маршрути від «Укрзалізниці» сполучили усі регіони країни.</p>

Українцям додали 29 потягів на різдвяні свята

{:ua}Куди та звідки – «Укрзалізниця» призначила 29 нових потягів країною на новорічно-різдвяний період{:}

<h4><strong>Як це працює</strong></h4>

Функція надсилання чайових почала працювати у мобільних застосунках усіх пасажирів в Україні від середи, 13 грудня 2017-го. Відповідна опція з’являтиметься, якщо поставити водієві оцінку «5». Чайові надсилаються виключно за власним бажанням. Процедура надсилання є анонімною. Пасажир може обрати суму із запропонованих варіантів або додати власну. При цьому комісія Uber з чайових не стягується.

<h4><strong>Що потрібно, аби надіслати чайові водієві в Uber</strong></h4>

Після поїздки слід оцінити водія, погодитися на пропозицію надсилання чайових та зазначити суму. Після обрання суми пасажир має натиснути на «Готово». Після завершення поїздки у вас буде 30 днів, щобв надіслати водієві чайові. Це можна зробити з облікового запису пасажира в режимі онлайн або з квитанції, отриманої електронною поштою.

Аби скористатися обліковим записом Uber для сплати чайових, слід увійти через <a href="http://riders.uber.com" rel="noopener" target="_blank">сайт</a> сервісу, обрати поїздку з історії поїздок та натиснути «Додати чайові». Для сплати з квитанції достатньо відкрити електронного листа з квитанцією та перейти донизу, і натиснути там кнопку «Додати чайові» для надсилання суми.

Нагадаємо, раніше Uber <a href="https://nachasi.com/2017/11/27/uber-zminyv-taryfy-v-5-mistah-ukrayiny/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">змінив вартість<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/why-kei-51455-300x200.jpg" />Uber змінив тарифи в 5 містах України</span></a> поїздок для низки українських міст.

<h4><strong>Як це працює</strong></h4><p>Функція надсилання чайових почала працювати у мобільних застосунках усіх пасажирів в Україні від середи, 13 грудня 2017-го. Відповідна опція з’являтиметься, якщо поставити водієві оцінку «5». Чайові надсилаються виключно за власним бажанням. Процедура надсилання є анонімною. Пасажир може обрати суму із запропонованих варіантів або додати власну. При цьому комісія Uber з чайових не стягується.</p><h4><strong>Що потрібно, аби надіслати чайові водієві в Uber</strong></h4><p>Після поїздки слід оцінити водія, погодитися на пропозицію надсилання чайових та зазначити суму. Після обрання суми пасажир має натиснути на «Готово». Після завершення поїздки у вас буде 30 днів, щобв надіслати водієві чайові. Це можна зробити з облікового запису пасажира в режимі онлайн або з квитанції, отриманої електронною поштою.</p><p>Аби скористатися обліковим записом Uber для сплати чайових, слід увійти через <a href="http://riders.uber.com" rel="noopener" target="_blank">сайт</a> сервісу, обрати поїздку з історії поїздок та натиснути «Додати чайові». Для сплати з квитанції достатньо відкрити електронного листа з квитанцією та перейти донизу, і натиснути там кнопку «Додати чайові» для надсилання суми.</p><p>Нагадаємо, раніше Uber <a href="/2017/11/27/uber-zminyv-taryfy-v-5-mistah-ukrayiny/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">змінив вартість<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/why-kei-51455-300x200.jpg" />Uber змінив тарифи в 5 містах України</span></a> поїздок для низки українських міст.</p>

Відтепер пасажири, які користуються послугами Uber в українських містах, зможуть залишати чайові водіям на власний розсуд в разі, якщо поїздка їх цілком влаштовувала

<h4><strong>Як це працює</strong></h4>

Функція надсилання чайових почала працювати у мобільних застосунках усіх пасажирів в Україні від середи, 13 грудня 2017-го. Відповідна опція з’являтиметься, якщо поставити водієві оцінку «5». Чайові надсилаються виключно за власним бажанням. Процедура надсилання є анонімною. Пасажир може обрати суму із запропонованих варіантів або додати власну. При цьому комісія Uber з чайових не стягується.

<h4><strong>Що потрібно, аби надіслати чайові водієві в Uber</strong></h4>

Після поїздки слід оцінити водія, погодитися на пропозицію надсилання чайових та зазначити суму. Після обрання суми пасажир має натиснути на «Готово». Після завершення поїздки у вас буде 30 днів, щобв надіслати водієві чайові. Це можна зробити з облікового запису пасажира в режимі онлайн або з квитанції, отриманої електронною поштою.

Аби скористатися обліковим записом Uber для сплати чайових, слід увійти через <a href="http://riders.uber.com" rel="noopener" target="_blank">сайт</a> сервісу, обрати поїздку з історії поїздок та натиснути «Додати чайові». Для сплати з квитанції достатньо відкрити електронного листа з квитанцією та перейти донизу, і натиснути там кнопку «Додати чайові» для надсилання суми.

Нагадаємо, раніше Uber <a href="https://nachasi.com/2017/11/27/uber-zminyv-taryfy-v-5-mistah-ukrayiny/" rel="noopener" target="_blank">змінив вартість</a> поїздок для низки українських міст.

<h4><strong>Як це працює</strong></h4><p>Функція надсилання чайових почала працювати у мобільних застосунках усіх пасажирів в Україні від середи, 13 грудня 2017-го. Відповідна опція з’являтиметься, якщо поставити водієві оцінку «5». Чайові надсилаються виключно за власним бажанням. Процедура надсилання є анонімною. Пасажир може обрати суму із запропонованих варіантів або додати власну. При цьому комісія Uber з чайових не стягується.</p><h4><strong>Що потрібно, аби надіслати чайові водієві в Uber</strong></h4><p>Після поїздки слід оцінити водія, погодитися на пропозицію надсилання чайових та зазначити суму. Після обрання суми пасажир має натиснути на «Готово». Після завершення поїздки у вас буде 30 днів, щобв надіслати водієві чайові. Це можна зробити з облікового запису пасажира в режимі онлайн або з квитанції, отриманої електронною поштою.</p><p>Аби скористатися обліковим записом Uber для сплати чайових, слід увійти через <a href="http://riders.uber.com" rel="noopener" target="_blank">сайт</a> сервісу, обрати поїздку з історії поїздок та натиснути «Додати чайові». Для сплати з квитанції достатньо відкрити електронного листа з квитанцією та перейти донизу, і натиснути там кнопку «Додати чайові» для надсилання суми.</p><p>Нагадаємо, раніше Uber <a href="/2017/11/27/uber-zminyv-taryfy-v-5-mistah-ukrayiny/" rel="noopener" target="_blank">змінив вартість</a> поїздок для низки українських міст.</p>

Uber дозволив українським пасажирам залишати чайові

{:ua}Як можна буде тепер подякувати водієві в Uber після поїздки?{:}

<p>Мапа виконана в оригінальному стилі, який дещо нагадує стиль мультфільму, і вже у грудні нею зможуть користуватися туристи. На часі дізнатися більше про новий сервіс.


</p>
<h4><strong>Що є на мапі</strong></h4>
Загалом зображені 6 основних локацій місцевості:
<ul>
<li>будівля ЧАЕС зі ставком-охолоджувачем, в якому плавають відомі на весь світ соми;</li>
 	<li>місто Прип'ять;</li>
 	<li>військове містечко «Чорнобиль-2»;</li>
 	<li>величезний радар «Дуга-1»;</li>
 	<li>адміністративний центр у місті Чорнобиль;</li>
 	<li>звалище радіоактивної техніки.</li>
</ul>
А вже із наступного року можна буде здійснювати екскурсії річкою Прип’ять із Києва до Чорнобиля на автентичних теплоходах. Мапа може одночасно слугувати і засобом для орієнтування, і сувеніром. Її можна буде придбати в туристичних містах Києва, в аеропортах. Також її видаватимуть безкоштовно туристам, які відвідуюють Чорнобиль.

[blockquote_with_author name="Ярослав Ємельяненко" position="Директор «Чорнобиль-тур»" content="Карта порушує багато проблемних питань Зони. Зокрема, зображено велосипедиста, який мандрує територією. З проханнями про створення велосипедних маршрутів звертаються велотуристи вже багато років поспіль. Також — будиночки самоселів, які досі живуть на території відселення і потребують допомоги.А ще там намальовано сталкера, який іде у напрямку ЧАЕС – ця проблема теж дуже актуальна. "]

Нагадаємо, що японці спільно із українцями <a href="https://nachasi.com/2017/07/27/doslidzhennya-chornobyl/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">проведуть<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/the-npp-2396991_1280-300x200.jpg" />Дослідження у Чорнобильській зоні проведуть японці</span></a> дослідження Чорнобильської зони як унікальної екологічної лабораторії. Праця українсько-японських експертів дозволить запобігати майбутнім ядерним катастрофам. Він також допоможе знизити шкідливий вплив на екологію та живі організми у зонах, які зазнали радіоактивного забруднення. Також вона сприятиме подоланню негативних наслідків такого забруднення. Цілями проекту є посилення технічного рівня радіаційного контролю і законодавчої бази в Україні для екологічного відновлення таких територій.

<p>Мапа виконана в оригінальному стилі, який дещо нагадує стиль мультфільму, і вже у грудні нею зможуть користуватися туристи. На часі дізнатися більше про новий сервіс.</p><p></p><h4><strong>Що є на мапі</strong></h4><p>Загалом зображені 6 основних локацій місцевості:</p><ul><li>будівля ЧАЕС зі ставком-охолоджувачем, в якому плавають відомі на весь світ соми;</li><li>місто Прип&#8217;ять;</li><li>військове містечко «Чорнобиль-2»;</li><li>величезний радар «Дуга-1»;</li><li>адміністративний центр у місті Чорнобиль;</li><li>звалище радіоактивної техніки.</li></ul><p>А вже із наступного року можна буде здійснювати екскурсії річкою Прип’ять із Києва до Чорнобиля на автентичних теплоходах. Мапа може одночасно слугувати і засобом для орієнтування, і сувеніром. Її можна буде придбати в туристичних містах Києва, в аеропортах. Також її видаватимуть безкоштовно туристам, які відвідуюють Чорнобиль.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Карта порушує багато проблемних питань Зони. Зокрема, зображено велосипедиста, який мандрує територією. З проханнями про створення велосипедних маршрутів звертаються велотуристи вже багато років поспіль. Також — будиночки самоселів, які досі живуть на території відселення і потребують допомоги.А ще там намальовано сталкера, який іде у напрямку ЧАЕС – ця проблема теж дуже актуальна. </p>					<cite>									<span><strong>Ярослав Ємельяненко,</strong></span> Директор «Чорнобиль-тур»							</cite>			</blockquote><p>Нагадаємо, що японці спільно із українцями <a href="/2017/07/27/doslidzhennya-chornobyl/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">проведуть<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/the-npp-2396991_1280-300x200.jpg" />Дослідження у Чорнобильській зоні проведуть японці</span></a> дослідження Чорнобильської зони як унікальної екологічної лабораторії. Праця українсько-японських експертів дозволить запобігати майбутнім ядерним катастрофам. Він також допоможе знизити шкідливий вплив на екологію та живі організми у зонах, які зазнали радіоактивного забруднення. Також вона сприятиме подоланню негативних наслідків такого забруднення. Цілями проекту є посилення технічного рівня радіаційного контролю і законодавчої бази в Україні для екологічного відновлення таких територій.</p>

Ідея створення туристичної мапи виникла під час роботи над деталізованою географічною картою Чорнобильської зони, яка була створена декілька років тому

&nbsp;

Мапа виконана в оригінальному стилі, який дещо нагадує стиль мультфільму, і вже у грудні нею зможуть користуватися туристи. На часі дізнатися більше про новий сервіс.


<h4><strong>Що є на мапі</strong></h4>
Загалом зображені 6 основних локацій місцевості:
<ul>
 	<li>будівля ЧАЕС зі ставком-охолоджувачем, в якому плавають відомі на весь світ соми;</li>
 	<li>місто Прип'ять;</li>
 	<li>військове містечко «Чорнобиль-2»;</li>
 	<li>величезний радар «Дуга-1»;</li>
 	<li>адміністративний центр у місті Чорнобиль;</li>
 	<li>звалище радіоактивної техніки.</li>
</ul>
А вже із наступного року можна буде здійснювати екскурсії річкою Прип’ять із Києва до Чорнобиля на автентичних теплоходах. Мапа може одночасно слугувати і засобом для орієнтування, і сувеніром. Її можна буде придбати в туристичних містах Києва, в аеропортах. Також її видаватимуть безкоштовно туристам, які відвідуюють Чорнобиль.

[blockquote_with_author name="Ярослав Ємельяненко" position="Директор «Чорнобиль-тур»" content="Карта порушує багато проблемних питань Зони. Зокрема, зображено велосипедиста, який мандрує територією. З проханнями про створення велосипедних маршрутів звертаються велотуристи вже багато років поспіль. Також — будиночки самоселів, які досі живуть на території відселення і потребують допомоги.А ще там намальовано сталкера, який іде у напрямку ЧАЕС – ця проблема теж дуже актуальна. "]

Нагадаємо, що японці спільно із українцями <a href="https://nachasi.com/2017/07/27/doslidzhennya-chornobyl/" target="_blank" rel="noopener">проведуть</a> дослідження Чорнобильської зони як унікальної екологічної лабораторії. Праця українсько-японських експертів дозволить запобігати майбутнім ядерним катастрофам. Він також допоможе знизити шкідливий вплив на екологію та живі організми у зонах, які зазнали радіоактивного забруднення. Також вона сприятиме подоланню негативних наслідків такого забруднення. Цілями проекту є посилення технічного рівня радіаційного контролю і законодавчої бази в Україні для екологічного відновлення таких територій.

<p>Мапа виконана в оригінальному стилі, який дещо нагадує стиль мультфільму, і вже у грудні нею зможуть користуватися туристи. На часі дізнатися більше про новий сервіс.</p><p></p><h4><strong>Що є на мапі</strong></h4><p>Загалом зображені 6 основних локацій місцевості:</p><ul><li>будівля ЧАЕС зі ставком-охолоджувачем, в якому плавають відомі на весь світ соми;</li><li>місто Прип&#8217;ять;</li><li>військове містечко «Чорнобиль-2»;</li><li>величезний радар «Дуга-1»;</li><li>адміністративний центр у місті Чорнобиль;</li><li>звалище радіоактивної техніки.</li></ul><p>А вже із наступного року можна буде здійснювати екскурсії річкою Прип’ять із Києва до Чорнобиля на автентичних теплоходах. Мапа може одночасно слугувати і засобом для орієнтування, і сувеніром. Її можна буде придбати в туристичних містах Києва, в аеропортах. Також її видаватимуть безкоштовно туристам, які відвідуюють Чорнобиль.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Карта порушує багато проблемних питань Зони. Зокрема, зображено велосипедиста, який мандрує територією. З проханнями про створення велосипедних маршрутів звертаються велотуристи вже багато років поспіль. Також — будиночки самоселів, які досі живуть на території відселення і потребують допомоги.А ще там намальовано сталкера, який іде у напрямку ЧАЕС – ця проблема теж дуже актуальна. </p>					<cite>									<span><strong>Ярослав Ємельяненко,</strong></span> Директор «Чорнобиль-тур»							</cite>			</blockquote><p>Нагадаємо, що японці спільно із українцями <a href="/2017/07/27/doslidzhennya-chornobyl/" target="_blank" rel="noopener">проведуть</a> дослідження Чорнобильської зони як унікальної екологічної лабораторії. Праця українсько-японських експертів дозволить запобігати майбутнім ядерним катастрофам. Він також допоможе знизити шкідливий вплив на екологію та живі організми у зонах, які зазнали радіоактивного забруднення. Також вона сприятиме подоланню негативних наслідків такого забруднення. Цілями проекту є посилення технічного рівня радіаційного контролю і законодавчої бази в Україні для екологічного відновлення таких територій.</p>

Презентована перша туристична мапа Чорнобильської зони

{:ua}Як виглядає мапа зони довкола ЧАЕС?{:}

<p>Поява нічних рейсів громадського транспорту у Києві обговорювалася вже не раз. Київ та Сеул продовжують реалізацію проекту щодо міської цифрової інфраструктури. Столиця готується впроваджувати використання великих даних для інновацій у транспортному обслуговуванні міст. Про це повідомив заступник голови Київської міської адміністрації Микола Поворозник під час виступу на Seoul-Ukraine Smart City Forum, повідомили в прес-службі КМДА. На часі дізнатися більше про це.


</p>
<h4><strong>Скільки тривала розробка проекту </strong></h4>
Підготовка та збір всіх потрібних даних тривали один рік. Проект готували на основі досвіду Кореї. Київ став першим містом в Україні, яке розпочало успішно та комплексно впроваджувати «розумні» технології та будувати міську цифрову інфраструктуру. Саме корейці розробляли рекомендації щодо впровадження нічних маршрутів громадського транспорту. Зараз між Києвом та Сеулом тривають перемовини щодо підписання угоди про побратимство.

Нагадаємо, що Південна Корея <a href="https://nachasi.com/2017/05/26/4g-5g/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">готова<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/telecommunications-1693039_1280-300x200.jpg" />Південна Корея інвестуватиме в український 4G- та 5G-зв'язок</span></a> стати інвестором у проектах щодо запровадження в Україні 4G- та 5G-зв’язку. Додамо, що Республіка Корея за 2016 рік посідає п’яте місце серед торговельних партнерів України поміж країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону з товарообігом у $669 млн. Україна найбільше експортує до Кореї продукцію машинобудування, сталь, текстиль, рибу. Імпорт до України переважно складається з промислового обладнання, нафти, залізної руди, хімікатів, деяких видів продовольства. Станом на початок 2017-го в українську економіку корейці вклали понад $207 млн — інвестиції зростали у 2016 році. Нещодавно стало відомо, що корейські інвестори <a href="https://nachasi.com/2017/05/19/solar-korean/" class=" with_hint_js">вкладуть кошти<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/solar-panel-array-1591350_960_720-300x200.jpg" />На Тернопільщині корейці побудують сонячну «ферму» потужністю 20+ МВт</span></a> у масштабний проект сонячної електростанції на Тернопільщині.

<p>Поява нічних рейсів громадського транспорту у Києві обговорювалася вже не раз. Київ та Сеул продовжують реалізацію проекту щодо міської цифрової інфраструктури. Столиця готується впроваджувати використання великих даних для інновацій у транспортному обслуговуванні міст. Про це повідомив заступник голови Київської міської адміністрації Микола Поворозник під час виступу на Seoul-Ukraine Smart City Forum, повідомили в прес-службі КМДА. На часі дізнатися більше про це.</p><p></p><h4><strong>Скільки тривала розробка проекту </strong></h4><p>Підготовка та збір всіх потрібних даних тривали один рік. Проект готували на основі досвіду Кореї. Київ став першим містом в Україні, яке розпочало успішно та комплексно впроваджувати «розумні» технології та будувати міську цифрову інфраструктуру. Саме корейці розробляли рекомендації щодо впровадження нічних маршрутів громадського транспорту. Зараз між Києвом та Сеулом тривають перемовини щодо підписання угоди про побратимство.</p><p>Нагадаємо, що Південна Корея <a href="/2017/05/26/4g-5g/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">готова<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/telecommunications-1693039_1280-300x200.jpg" />Південна Корея інвестуватиме в український 4G- та 5G-зв&#8217;язок</span></a> стати інвестором у проектах щодо запровадження в Україні 4G- та 5G-зв’язку. Додамо, що Республіка Корея за 2016 рік посідає п’яте місце серед торговельних партнерів України поміж країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону з товарообігом у $669 млн. Україна найбільше експортує до Кореї продукцію машинобудування, сталь, текстиль, рибу. Імпорт до України переважно складається з промислового обладнання, нафти, залізної руди, хімікатів, деяких видів продовольства. Станом на початок 2017-го в українську економіку корейці вклали понад $207 млн — інвестиції зростали у 2016 році. Нещодавно стало відомо, що корейські інвестори <a href="/2017/05/19/solar-korean/" class=" with_hint_js">вкладуть кошти<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/solar-panel-array-1591350_960_720-300x200.jpg" />На Тернопільщині корейці побудують сонячну «ферму» потужністю 20+ МВт</span></a> у масштабний проект сонячної електростанції на Тернопільщині.</p>

У рамках Seoul-Ukraine Smart City Forum відбудеться презентація feasibility study проекту впровадження нічних маршрутів громадського транспорту на основі аналізу великих даних у Києві, розробленого фахівцями уряду Сеулу

&nbsp;

Поява нічних рейсів громадського транспорту у Києві обговорювалася вже не раз. Київ та Сеул продовжують реалізацію проекту щодо міської цифрової інфраструктури. Столиця готується впроваджувати використання великих даних для інновацій у транспортному обслуговуванні міст. Про це повідомив заступник голови Київської міської адміністрації Микола Поворозник під час виступу на Seoul-Ukraine Smart City Forum, повідомили в прес-службі КМДА. На часі дізнатися більше про це.


<h4><strong>Скільки тривала розробка проекту </strong></h4>
Підготовка та збір всіх потрібних даних тривали один рік. Проект готували на основі досвіду Кореї. Київ став першим містом в Україні, яке розпочало успішно та комплексно впроваджувати «розумні» технології та будувати міську цифрову інфраструктуру. Саме корейці розробляли рекомендації щодо впровадження нічних маршрутів громадського транспорту. Зараз між Києвом та Сеулом тривають перемовини щодо підписання угоди про побратимство.

Нагадаємо, що Південна Корея <a href="https://nachasi.com/2017/05/26/4g-5g/" target="_blank" rel="noopener">готова</a> стати інвестором у проектах щодо запровадження в Україні 4G- та 5G-зв’язку. Додамо, що Республіка Корея за 2016 рік посідає п’яте місце серед торговельних партнерів України поміж країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону з товарообігом у $669 млн. Україна найбільше експортує до Кореї продукцію машинобудування, сталь, текстиль, рибу. Імпорт до України переважно складається з промислового обладнання, нафти, залізної руди, хімікатів, деяких видів продовольства. Станом на початок 2017-го в українську економіку корейці вклали понад $207 млн — інвестиції зростали у 2016 році. Нещодавно стало відомо, що корейські інвестори <a href="https://nachasi.com/2017/05/19/solar-korean/">вкладуть кошти</a> у масштабний проект сонячної електростанції на Тернопільщині.

<p>Поява нічних рейсів громадського транспорту у Києві обговорювалася вже не раз. Київ та Сеул продовжують реалізацію проекту щодо міської цифрової інфраструктури. Столиця готується впроваджувати використання великих даних для інновацій у транспортному обслуговуванні міст. Про це повідомив заступник голови Київської міської адміністрації Микола Поворозник під час виступу на Seoul-Ukraine Smart City Forum, повідомили в прес-службі КМДА. На часі дізнатися більше про це.</p><p></p><h4><strong>Скільки тривала розробка проекту </strong></h4><p>Підготовка та збір всіх потрібних даних тривали один рік. Проект готували на основі досвіду Кореї. Київ став першим містом в Україні, яке розпочало успішно та комплексно впроваджувати «розумні» технології та будувати міську цифрову інфраструктуру. Саме корейці розробляли рекомендації щодо впровадження нічних маршрутів громадського транспорту. Зараз між Києвом та Сеулом тривають перемовини щодо підписання угоди про побратимство.</p><p>Нагадаємо, що Південна Корея <a href="/2017/05/26/4g-5g/" target="_blank" rel="noopener">готова</a> стати інвестором у проектах щодо запровадження в Україні 4G- та 5G-зв’язку. Додамо, що Республіка Корея за 2016 рік посідає п’яте місце серед торговельних партнерів України поміж країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону з товарообігом у $669 млн. Україна найбільше експортує до Кореї продукцію машинобудування, сталь, текстиль, рибу. Імпорт до України переважно складається з промислового обладнання, нафти, залізної руди, хімікатів, деяких видів продовольства. Станом на початок 2017-го в українську економіку корейці вклали понад $207 млн — інвестиції зростали у 2016 році. Нещодавно стало відомо, що корейські інвестори <a href="/2017/05/19/solar-korean/">вкладуть кошти</a> у масштабний проект сонячної електростанції на Тернопільщині.</p>

Корейці пропонують Києву нічні маршрути громадського транспорту

{:ua}Не за горами – реалізація проекту щодо впровадження нічних маршрутів громадського транспорту у Києві. Допомагатиме столиці розвиватися Корея{:}

#міста

Українські міста <br> та їхні найкращі практики