<p>https://youtu.be/YgNZzx-yevM

 

Розбираємось у тонкощах еволюції глем-року 80-х. Що спільного у глем-металістів 80-х та сучасних бойз-бендів? Як Курт Кобейн та Аксель Роуз знищили жанр глем-металу. Чому 80-ті це декада метал-балад та, що спільного у фестивалів Woodstock та Червона Рута? Крім того, розкриваємо таємницю виникнення перших озонових дір над Антарктидою у 1985 році. Також нас можна слухати на <a href="https://anchor.fm/andriy-honcharov/episodes/--e1n8b6j" target="_blank" rel="noopener noreferrer">anchor.fm</a></p>

<p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/YgNZzx-yevM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p> </p><p>Розбираємось у тонкощах еволюції глем-року 80-х. Що спільного у глем-металістів 80-х та сучасних бойз-бендів? Як Курт Кобейн та Аксель Роуз знищили жанр глем-металу. Чому 80-ті це декада метал-балад та, що спільного у фестивалів Woodstock та Червона Рута? Крім того, розкриваємо таємницю виникнення перших озонових дір над Антарктидою у 1985 році. Також нас можна слухати на <a href="https://anchor.fm/andriy-honcharov/episodes/--e1n8b6j" target="_blank" rel="noopener noreferrer">anchor.fm</a></p>

Подкасти

Говоримо про американські бойз-бенди 80-х вбраних у дрантя та підбори

https://youtu.be/YgNZzx-yevM

&nbsp;

Розбираємось у тонкощах еволюції глем-року 80-х. Що спільного у глем-металістів 80-х та сучасних бойз-бендів? Як Курт Кобейн та Аксель Роуз знищили жанр глем-металу. Чому 80-ті це декада метал-балад та, що спільного у фестивалів Woodstock та Червона Рута? Крім того, розкриваємо таємницю виникнення перших озонових дір над Антарктидою у 1985 році. Також нас можна слухати на <a href="https://anchor.fm/andriy-honcharov/episodes/--e1n8b6j" target="_blank" rel="noopener noreferrer">anchor.fm</a>

<div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/YgNZzx-yevM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>&nbsp;</p><p>Розбираємось у тонкощах еволюції глем-року 80-х. Що спільного у глем-металістів 80-х та сучасних бойз-бендів? Як Курт Кобейн та Аксель Роуз знищили жанр глем-металу. Чому 80-ті це декада метал-балад та, що спільного у фестивалів Woodstock та Червона Рута? Крім того, розкриваємо таємницю виникнення перших озонових дір над Антарктидою у 1985 році. Також нас можна слухати на <a href="https://anchor.fm/andriy-honcharov/episodes/--e1n8b6j" target="_blank" rel="noopener noreferrer">anchor.fm</a></p>

🎸 Geeky pop I Зародження та занепад епохи глем-металу

<p>https://youtu.be/YgNZzx-yevM u0420u043eu0437u0431u0438u0440u0430u0454u043cu043eu0441u044c u0443 u0442u043eu043du043au043eu0449u0430u0445 u0435u0432u043eu043bu044eu0446u0456u0457 u0433u043bu0435u043c-u0440u043eu043au0443 80-u0445. u0429u043e u0441u043fu0456u043bu044cu043du043eu0433u043e u0443 u0433u043bu0435u043c-u043cu0435u0442u0430u043bu0456u0441u0442u0456u0432 80-u0445 u0442u0430 u0441u0443u0447u0430u0441u043du0438u0445 u0431u043eu0439u0437-u0431u0435u043du0434u0456u0432? u042fu043a u041au0443u0440u0442 u041au043eu0431u0435u0439u043d u0442u0430 u0410u043au0441u0435u043bu044c u0420u043eu0443u0437 u0437u043du0438u0449u0438u043bu0438 u0436u0430u043du0440 u0433u043bu0435u043c-u043cu0435u0442u0430u043bu0443. u0427u043eu043cu0443 80-u0442u0456 u0446u0435 u0434u0435u043au0430u0434u0430 u043cu0435u0442u0430u043b-u0431u0430u043bu0430u0434 u0442u0430, u0449u043e u0441u043fu0456u043bu044cu043du043eu0433u043e u0443 u0444u0435u0441u0442u0438u0432u0430u043bu0456u0432 Woodstock u0442u0430 u0427u0435u0440u0432u043eu043du0430 u0420u0443u0442u0430? u041au0440u0456u043c u0442u043eu0433u043e, u0440u043eu0437u043au0440u0438u0432u0430u0454u043cu043e u0442u0430u0454u043cu043du0438u0446u044e u0432u0438u043du0438u043au043du0435u043du043du044f u043fu0435u0440u0448u0438u0445 u043eu0437u043eu043du043eu0432u0438u0445 u0434u0456u0440 u043du0430u0434 u0410u043du0442u0430u0440u043au0442u0438u0434u043eu044e u0443 1985 u0440u043eu0446u0456. u0422u0430u043au043eu0436 u043du0430u0441 u043cu043eu0436u043du0430 u0441u043bu0443u0445u0430u0442u0438 u043du0430 <a href="https://anchor.fm/andriy-honcharov/episodes/--e1n8b6j" rel="noopener noreferrer" target="_blank">anchor.fm</a></p>

ud83cudfb8Geeky pop I u0417u0430u0440u043eu0434u0436u0435u043du043du044f u0442u0430 u0437u0430u043du0435u043fu0430u0434 u0435u043fu043eu0445u0438 u0433u043bu0435u043c-u043cu0435u0442u0430u043bu0443

u0413u043eu0432u043eu0440u0438u043cu043e u043fu0440u043e u0430u043cu0435u0440u0438u043au0430u043du0441u044cu043au0456 u0431u043eu0439u0437-u0431u0435u043du0434u0438 80-u0445 u0432u0431u0440u0430u043du0438u0445 u0443 u0434u0440u0430u043du0442u044f u0442u0430 u043fu0456u0434u0431u043eu0440u0438

Все цікаве зі світу музики. Останні новини зі світу українською та світової музики, огляди альбомів, Історії пісень, тематичні плейлисти, а також багато-багато обговорень.

Музика

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Огляд дискографії легенд ню-металу

🎤 🎤 Як Майк Шинода привів Linkin Park в нікуди

Nola - u043bu0456u0433u0432u043e u0431u043eu043bu043eu0442u044fu043du043eu0457 u043fu043eu0442u0432u043eu0440u0438/u0429u043e u0442u0430u043au0435 Sludge Metal?/u041du0430u0439u043au0440u0430u0449u0456 Sludge u0433u0443u0440u0442u0438: Down, Crowbar, Acid Bath

u0429u043e u0442u0430u043au0435 u043bu0443u0457u0437u0456u0430u043du0441u044cu043au0438u0439 Sludge Metal, u044fu043au0430 u0439u043eu0433u043e u0456u0441u0442u043eu0440u0456u044f u0442u0430 u043du0430u0439u0432u0456u0434u043eu043cu0456u0448u0456 u0433u0443u0440u0442u0438 u0441u0446u0435u043du0438?

Що таке луїзіанський Sludge Metal, яка його історія та найвідоміші гурти сцени?

🎸 Nola — лігво болотяної потвори/ Що таке Sludge Metal?/ Найкращі Sludge гурти: Down, Crowbar, Acid Bath

<strong>Відеоверсія</strong>

https://youtu.be/59GpBFCC7TE

Якось батя Джеймс Хетфілд сказав, що нема рифа - немає пісні. Мабуть, його слова взяли собі за правило пацани з шотландського гурту Bleed from Within. Але скажи мені років 10 тому, що я буду захоплюватись цим гуртом настільки, що зможу назвати його одним із найкрутіших метал-колективів сучасності - я б ні за що не повірив, бо на початку своєї кар'єри Візіни взагалі не взлітали в моїх очах і були гуртом середньої паршивості. Але все змінюється і зараз ми поговоримо про їхню творчість детальніше. Колись Кірк Хеммет сказав, що альбом Металліки затримується, бо його рифи з'їла собака. Точніше, він загубив айфон зі своїми напрацюваннями. По-перше, це пояснює унилість матеріалу Hardwired, а по-друге, судячи з того, які рифи стали нарізати Bleed from Within - я знаю хто знайшов телефон Кірка. Що ж, давайте разом поговоримо про неймовірну крутість гурту Bleed from Within.

Перший альбом гурту під назвою <strong>Humanity</strong> вийшов в 2009 році. Хлопці грали щось деткороподібне і були дуже схожими на The Black Dahlia Murder. Матеріал гурту не викликав абсолютно ніякого інтересу, але наступну роботу 2010 року <strong>Empire</strong> я вирішив послухати. Чомусь в колі моїх знайомих гурт доволі часто згадували, хоч я особливо не розумів чому. На Empire музиканти трохи змінили звучання і почали грати вже щось металкороподібне. Ближче в сторону технікала. На момент запису першого альбому басистом гурту був Крейг "Гунзі" Гованс. Починаючи з Empire він зайняв місце гітариста, а за бас став відповідати Дейві Прован. Ці хлопаки знаходяться на своїх позиціях по сьогодні. Також як і вокаліст Скотт Кеннеді. Про інших учасників поговоримо згодом.

https://youtu.be/AY27BtVz3uE

Щодо матеріалу Empire в цілому. Краще ніж було, але знову таки я одразу забив на гурт і пішов далі займатися своїми справами. Третій диск вийшов аж через три роки в 2013 і називався <strong>Uprising</strong>. Не можу сказать, що чуваки зробили величезний скачок в плані сонграйтингу. Плюс-мінус Візіни лишились на тому ж рівні, що й були, але мінорні покращення для себе зміг виділити. Наприклад, грувові рифачі на кшталт It Lives In Me. Тобто пацани гоняли технічне міталкорєва, але інколи дозволяли собі сповільнитися, щоб нарізати качового грувняка. Виходило зашибісь, але звучало скоріше як знущання, бо протягом всього альбому в мене було лише одне питання: а якого хрєна? Короче кажучи, навіть з третьої спроби гурт з Глазго для мене не вистрілив. Я б з чистою совістю забив на гурт, але діло в тому, що він сам на себе забив на досить довгий період. Хлопаки в 2014 році випустили міньйон Death Walk і заглохли майже на 4 роки.

Поки Bleed from Within були в творчому хіатусі, барабанщик Алі Річардсон приєднався до Джоша Міддлтона, нинішнього гітариста Architects. У Джоша є проект під назвою Sylosis. Мужики грають суміш трешу, мелодету, прогресиву і взагалі - це дуже потужна команда. Люблю Джошика. Так ось, Алі досі є постійним учасником гурту, а перший альбом з Sylosis він випустив в 2015 році, коли вийшов Dormant Heart. Платівка дуже сподобалась і так вийшло, що цей крутезний драмер став у мене асоціюватись саме з цим гуртом, а не своїм основним проектом. Тим не менш, думаю, що величезна заслуга у тому, чому я вирішив не відкладати в довгий ящик наступну роботу Bleed from Within заключаєтся саме в Алі. Пройшло три роки і Візіни камбекнулись з першим синглом під назвою Alive…

https://youtu.be/vFBkGMzAdL8

Сказати, що я не охренів - нічого не сказати. Головний риф цієї пісні настільки потужний, що я просто завмер, коли вперше почув композицію. Оце вже було діло, але головне питання лишалось відкритим: це просто чувакам пощастило написати класну пісню чи дійсно чекати чогось потужного? Питання було знято з повістки, коли хлопці релізнули другий сингл Afterlife. Як би так м'якше сказати… Короче, брейкдаун - відвал жопи. Причому він тут не один і взагалі в мене одразу проскочили асоціації з олдскульними As I Lay Dying чи Shadows Fall, коли ці гітарні боги нарізали жирнючі брейки з крутими гармоніями.

Отже, четвертий альбом під назвою <strong>Era</strong> релізнувся в 2018 році. До гурту приєднався новий гітарист Стівен Джонс, який прийшов на заміну Мартіну Евансу. З приходом талановитого музиканта в лиці Джонса сонграйтинг не те що підскочив на пару сходинок вище, а взлетів десь в стратосферу. Стівен, до речі, зайняв місце ще й бек-вокаліста, причому став відповідати за клін-партії, тому вокальні лінії Візінів додатково отримали x2-прокачки.

https://youtu.be/BCCpdwzCHvk

Трохи вище я говорив, що мене турбувало питання того, якого дідька команда не акцентує увагу на грувових рифах. Як виявилось, ми маємо справу з досить "смишльонними" пацанами, як розуміють свої сильні і слабкі сторони. Вони явно теж задались тим самим питанням, тому Era повністю складається з технічних рифачів, які переходять в повільний м'ясистий грув, щоб добити навороченими брейками. Бонусом виступають сексуальні гітарні-ліди від Гунзі. Звучить наче альбом мрії, але це не так. Діло навіть не в дрібних недоліках платівки, а в тому, що я навіть не підозрював, наскільки чуваки тільки-тільки розганяються…

П'ятий реліз <strong>Fracture</strong> побачив світ в 2020-му. Короче кажучи, беремо все вищесказане про попередній альбом і множимо… не знаю, десь на стопійсят. Любите технікал? Пф, не питання. Хочеться качового груву? Ось вам! Атмосферне і мелодійне звучання? Та базару ноль. Просто потрясти башкою під сесксі-мітольчик? Нє вапрос! Щоб не ходити коло та навколо - Fracture один з найкрутіших релізів 2020 року, один з найтоповіших металкор-альбомів останніх десяти років, ну й вже добивочку зроблю - один з найкрутіших метал-альбомів, які я взагалі чув у своєму житті. Просто бімбаракета-о-ма-гад-10-з-10. Слухати всім. Бігом. Прямо зараз!

https://youtu.be/mrtizXF1dpM

Після настільки шикарних робіт зазвичай стає трохи боязно за те, чи зможуть музиканти втримати настільки високу планку? В якому напрямку розвиватись і все в такому дусі. Що ж, спочатку хлопці релізнули трек під назвою I am Damnation. Не сказати, що стався майнд бловін, але ломаний грув пісні здався доволі симпатичним. А ось другий трек під назвою Levitate - це вже було щось інше. По-перше, пісня доволі мелодійна і в ній багато чистого вокалу. Плюс до всього порадували мінімалістичні оркестрові аранжировки, які я ще запримітив на попередній I am Damnation. Ну і звісно цей неймовірний брейкдаун. Поняв, що перейматись за новий реліз не варто і став очікувати його виходу.

Шостий і останній на даний момент альбом <strong>Shrine</strong> вийшов в червні 2022 року. Як сказав, дуже важко стрибнути вище голови, коли в дискографії вже є надпотужний реліз, але знову таки, ми маємо справи з достатньо грамотними музикантами. Хлопці не стали винаходити велосипед, тому лишили загальну форму свого матеріалу. Питань ніяких, бо ця форма - безпрограшна. Але щоб зовсім не повторюватись, Візіни вирішили трохи додати композиціям пафосу за рахунок аранжувань. В більшості вони стосуються оркестровок. Зовсім в малих дозах, звісно, бо треба бути хворим, щоб перебивати ними жирнючий кач. Тим не менш, ціль була досягнута - пісні Bleed from Within зазвучали іншими барвами. Також відмічу роботу Стівена Джонса у вокальному плані. Його клін-партій стало більше, причому не просто в якості беків, а й сольно. Shrine заочно попадає в мій топ-2022, бо тут без сумнівів - це одна з найяскравіших метал-робіт цього року. Тому якщо не знайомі з гуртом, то можете сміливо починати своє знайомство з крайнього релізу гурту. Або попередніх двох - не прогадаєте.

https://youtu.be/BGKS3mW2XPM

Що ж, ось таким вийшов мій матеріал про Bleed from Within - один з моїх найулюбленіших метал-гуртів сучасності. Незважаючи на те, що ранній матеріал гурту мені не подобається від слова зовсім, шотландський колектив показує, як можна з часом кардинально змінитись, покращуючи всі свої сильні сторони з кожним наступним релізом. Bleed from Within зайняли досить виграшну нішу, граючи дику помісь техікал-металкору і груву, тим самим охоплюючи як любителів Нової хвилі американського металу початку нульових, так і маючи всі шанси сподобатись старожилам, які виросли на олдскульному треш-металі чи на пост-трешевих командах 90-х років. Але це було питання часу. Хтось мав заповнити цей металічний пробіл, щоб виділитись на фоні купи одноманітних модернових колективів. І я радий, що це зробили саме Bleed from Within. Сподіваюсь, що гурт зможе втримати планку і здивувати в майбутньому ще більше слухачів, щоб мої голослівні заяви про "один з найкращих колективів сучасності" вже не звучали настільки гучно і пафосно. А чи подобається вам Bleed from Within? Як почули цей гурт і що взагалі про нього думаєте? Пишіть в коментарях. Не забудьте перейти за посиланням, щоб поставити лайк відео та підписатись як на мій канал, так і на мої соцмережі. На сьогодні в мене все, всім дякую за увагу! Побачимось на сторінках сайту. Слухайте тільки хорошу музику!
<ul>
 	<li>Ютуб-канал про метал-музику: <a href="https://www.youtube.com/channel/droptape" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.youtube.com/droptape</a></li>
 	<li>Другий канал про відеоігри та кіно: <a href="https://www.youtube.com/droptapelive" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.youtube.com/droptapelive</a></li>
 	<li>Твіттер: <a href="https://twitter.com/Asp1re1nsp1re" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://twitter.com/Asp1re1nsp1re</a></li>
 	<li>Телеграм: <a href="https://t.me/droptape" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/droptape</a></li>
</ul>

<p><strong>Відеоверсія</strong></p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/59GpBFCC7TE"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Якось батя Джеймс Хетфілд сказав, що нема рифа &#8211; немає пісні. Мабуть, його слова взяли собі за правило пацани з шотландського гурту Bleed from Within. Але скажи мені років 10 тому, що я буду захоплюватись цим гуртом настільки, що зможу назвати його одним із найкрутіших метал-колективів сучасності &#8211; я б ні за що не повірив, бо на початку своєї кар&#8217;єри Візіни взагалі не взлітали в моїх очах і були гуртом середньої паршивості. Але все змінюється і зараз ми поговоримо про їхню творчість детальніше. Колись Кірк Хеммет сказав, що альбом Металліки затримується, бо його рифи з&#8217;їла собака. Точніше, він загубив айфон зі своїми напрацюваннями. По-перше, це пояснює унилість матеріалу Hardwired, а по-друге, судячи з того, які рифи стали нарізати Bleed from Within &#8211; я знаю хто знайшов телефон Кірка. Що ж, давайте разом поговоримо про неймовірну крутість гурту Bleed from Within.</p><p>Перший альбом гурту під назвою <strong>Humanity</strong> вийшов в 2009 році. Хлопці грали щось деткороподібне і були дуже схожими на The Black Dahlia Murder. Матеріал гурту не викликав абсолютно ніякого інтересу, але наступну роботу 2010 року <strong>Empire</strong> я вирішив послухати. Чомусь в колі моїх знайомих гурт доволі часто згадували, хоч я особливо не розумів чому. На Empire музиканти трохи змінили звучання і почали грати вже щось металкороподібне. Ближче в сторону технікала. На момент запису першого альбому басистом гурту був Крейг &#8220;Гунзі&#8221; Гованс. Починаючи з Empire він зайняв місце гітариста, а за бас став відповідати Дейві Прован. Ці хлопаки знаходяться на своїх позиціях по сьогодні. Також як і вокаліст Скотт Кеннеді. Про інших учасників поговоримо згодом.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/AY27BtVz3uE"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Щодо матеріалу Empire в цілому. Краще ніж було, але знову таки я одразу забив на гурт і пішов далі займатися своїми справами. Третій диск вийшов аж через три роки в 2013 і називався <strong>Uprising</strong>. Не можу сказать, що чуваки зробили величезний скачок в плані сонграйтингу. Плюс-мінус Візіни лишились на тому ж рівні, що й були, але мінорні покращення для себе зміг виділити. Наприклад, грувові рифачі на кшталт It Lives In Me. Тобто пацани гоняли технічне міталкорєва, але інколи дозволяли собі сповільнитися, щоб нарізати качового грувняка. Виходило зашибісь, але звучало скоріше як знущання, бо протягом всього альбому в мене було лише одне питання: а якого хрєна? Короче кажучи, навіть з третьої спроби гурт з Глазго для мене не вистрілив. Я б з чистою совістю забив на гурт, але діло в тому, що він сам на себе забив на досить довгий період. Хлопаки в 2014 році випустили міньйон Death Walk і заглохли майже на 4 роки.</p><p>Поки Bleed from Within були в творчому хіатусі, барабанщик Алі Річардсон приєднався до Джоша Міддлтона, нинішнього гітариста Architects. У Джоша є проект під назвою Sylosis. Мужики грають суміш трешу, мелодету, прогресиву і взагалі &#8211; це дуже потужна команда. Люблю Джошика. Так ось, Алі досі є постійним учасником гурту, а перший альбом з Sylosis він випустив в 2015 році, коли вийшов Dormant Heart. Платівка дуже сподобалась і так вийшло, що цей крутезний драмер став у мене асоціюватись саме з цим гуртом, а не своїм основним проектом. Тим не менш, думаю, що величезна заслуга у тому, чому я вирішив не відкладати в довгий ящик наступну роботу Bleed from Within заключаєтся саме в Алі. Пройшло три роки і Візіни камбекнулись з першим синглом під назвою Alive…</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/vFBkGMzAdL8"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Сказати, що я не охренів &#8211; нічого не сказати. Головний риф цієї пісні настільки потужний, що я просто завмер, коли вперше почув композицію. Оце вже було діло, але головне питання лишалось відкритим: це просто чувакам пощастило написати класну пісню чи дійсно чекати чогось потужного? Питання було знято з повістки, коли хлопці релізнули другий сингл Afterlife. Як би так м&#8217;якше сказати… Короче, брейкдаун &#8211; відвал жопи. Причому він тут не один і взагалі в мене одразу проскочили асоціації з олдскульними As I Lay Dying чи Shadows Fall, коли ці гітарні боги нарізали жирнючі брейки з крутими гармоніями.</p><p>Отже, четвертий альбом під назвою <strong>Era</strong> релізнувся в 2018 році. До гурту приєднався новий гітарист Стівен Джонс, який прийшов на заміну Мартіну Евансу. З приходом талановитого музиканта в лиці Джонса сонграйтинг не те що підскочив на пару сходинок вище, а взлетів десь в стратосферу. Стівен, до речі, зайняв місце ще й бек-вокаліста, причому став відповідати за клін-партії, тому вокальні лінії Візінів додатково отримали x2-прокачки.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/BCCpdwzCHvk"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Трохи вище я говорив, що мене турбувало питання того, якого дідька команда не акцентує увагу на грувових рифах. Як виявилось, ми маємо справу з досить &#8220;смишльонними&#8221; пацанами, як розуміють свої сильні і слабкі сторони. Вони явно теж задались тим самим питанням, тому Era повністю складається з технічних рифачів, які переходять в повільний м&#8217;ясистий грув, щоб добити навороченими брейками. Бонусом виступають сексуальні гітарні-ліди від Гунзі. Звучить наче альбом мрії, але це не так. Діло навіть не в дрібних недоліках платівки, а в тому, що я навіть не підозрював, наскільки чуваки тільки-тільки розганяються…</p><p>П&#8217;ятий реліз <strong>Fracture</strong> побачив світ в 2020-му. Короче кажучи, беремо все вищесказане про попередній альбом і множимо… не знаю, десь на стопійсят. Любите технікал? Пф, не питання. Хочеться качового груву? Ось вам! Атмосферне і мелодійне звучання? Та базару ноль. Просто потрясти башкою під сесксі-мітольчик? Нє вапрос! Щоб не ходити коло та навколо &#8211; Fracture один з найкрутіших релізів 2020 року, один з найтоповіших металкор-альбомів останніх десяти років, ну й вже добивочку зроблю &#8211; один з найкрутіших метал-альбомів, які я взагалі чув у своєму житті. Просто бімбаракета-о-ма-гад-10-з-10. Слухати всім. Бігом. Прямо зараз!</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/mrtizXF1dpM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Після настільки шикарних робіт зазвичай стає трохи боязно за те, чи зможуть музиканти втримати настільки високу планку? В якому напрямку розвиватись і все в такому дусі. Що ж, спочатку хлопці релізнули трек під назвою I am Damnation. Не сказати, що стався майнд бловін, але ломаний грув пісні здався доволі симпатичним. А ось другий трек під назвою Levitate &#8211; це вже було щось інше. По-перше, пісня доволі мелодійна і в ній багато чистого вокалу. Плюс до всього порадували мінімалістичні оркестрові аранжировки, які я ще запримітив на попередній I am Damnation. Ну і звісно цей неймовірний брейкдаун. Поняв, що перейматись за новий реліз не варто і став очікувати його виходу.</p><p>Шостий і останній на даний момент альбом <strong>Shrine</strong> вийшов в червні 2022 року. Як сказав, дуже важко стрибнути вище голови, коли в дискографії вже є надпотужний реліз, але знову таки, ми маємо справи з достатньо грамотними музикантами. Хлопці не стали винаходити велосипед, тому лишили загальну форму свого матеріалу. Питань ніяких, бо ця форма &#8211; безпрограшна. Але щоб зовсім не повторюватись, Візіни вирішили трохи додати композиціям пафосу за рахунок аранжувань. В більшості вони стосуються оркестровок. Зовсім в малих дозах, звісно, бо треба бути хворим, щоб перебивати ними жирнючий кач. Тим не менш, ціль була досягнута &#8211; пісні Bleed from Within зазвучали іншими барвами. Також відмічу роботу Стівена Джонса у вокальному плані. Його клін-партій стало більше, причому не просто в якості беків, а й сольно. Shrine заочно попадає в мій топ-2022, бо тут без сумнівів &#8211; це одна з найяскравіших метал-робіт цього року. Тому якщо не знайомі з гуртом, то можете сміливо починати своє знайомство з крайнього релізу гурту. Або попередніх двох &#8211; не прогадаєте.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/BGKS3mW2XPM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Що ж, ось таким вийшов мій матеріал про Bleed from Within &#8211; один з моїх найулюбленіших метал-гуртів сучасності. Незважаючи на те, що ранній матеріал гурту мені не подобається від слова зовсім, шотландський колектив показує, як можна з часом кардинально змінитись, покращуючи всі свої сильні сторони з кожним наступним релізом. Bleed from Within зайняли досить виграшну нішу, граючи дику помісь техікал-металкору і груву, тим самим охоплюючи як любителів Нової хвилі американського металу початку нульових, так і маючи всі шанси сподобатись старожилам, які виросли на олдскульному треш-металі чи на пост-трешевих командах 90-х років. Але це було питання часу. Хтось мав заповнити цей металічний пробіл, щоб виділитись на фоні купи одноманітних модернових колективів. І я радий, що це зробили саме Bleed from Within. Сподіваюсь, що гурт зможе втримати планку і здивувати в майбутньому ще більше слухачів, щоб мої голослівні заяви про &#8220;один з найкращих колективів сучасності&#8221; вже не звучали настільки гучно і пафосно. А чи подобається вам Bleed from Within? Як почули цей гурт і що взагалі про нього думаєте? Пишіть в коментарях. Не забудьте перейти за посиланням, щоб поставити лайк відео та підписатись як на мій канал, так і на мої соцмережі. На сьогодні в мене все, всім дякую за увагу! Побачимось на сторінках сайту. Слухайте тільки хорошу музику!</p><ul><li>Ютуб-канал про метал-музику: <a href="https://www.youtube.com/channel/droptape" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.youtube.com/droptape</a></li><li>Другий канал про відеоігри та кіно: <a href="https://www.youtube.com/droptapelive" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.youtube.com/droptapelive</a></li><li>Твіттер: <a href="https://twitter.com/Asp1re1nsp1re" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://twitter.com/Asp1re1nsp1re</a></li><li>Телеграм: <a href="https://t.me/droptape" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/droptape</a></li></ul>

Огляд дискографії шотландського металкор-гурту

<p><strong>Відеоверсія</strong> </p><p>https://youtu.be/59GpBFCC7TE </p><p>Якось батя Джеймс Хетфілд сказав, що нема рифа - немає пісні. Мабуть, його слова взяли собі за правило пацани з шотландського гурту Bleed from Within. Але скажи мені років 10 тому, що я буду захоплюватись цим гуртом настільки, що зможу назвати його одним із найкрутіших метал-колективів сучасності - я б ні за що не повірив, бо на початку своєї кар'єри Візіни взагалі не взлітали в моїх очах і були гуртом середньої паршивості. Але все змінюється і зараз ми поговоримо про їхню творчість детальніше. Колись Кірк Хемметт сказав, що альбом Металліки затримується, бо його рифи з'їла собака. Точніше, він загубив айфон зі своїми напрацюваннями. По-перше, це пояснює унилість матеріалу Hardwired, а по-друге, судячи з того, які рифи стали нарізати Bleed from Within - я знаю хто знайшов телефон Кірка. Що ж, давайте разом поговоримо про неймовірну крутість гурту Bleed from Within. Перший альбом гурту під назвою <strong>Humanity</strong> вийшов в 2009 році. Хлопці грали щось деткороподібне і були дуже схожими на The Black Dahlia Murder. Матеріал гурту не викликав абсолютно ніякого інтересу, але наступну роботу 2010 року <strong>Empire</strong> я вирішив послухати. Чомусь в колі моїх знайомих гурт доволі часто згадували, хоч я особливо не розумів чому. На Empire музиканти трохи змінили звучання і почали грати вже щось металкороподібне. Ближче в сторону технікала. На момент запису першого альбому басистом гурту був Крейг "Гунзі" Гованс. Починаючи з Empire він зайняв місце гітариста, а за бас став відповідати Дейві Прован. Ці хлопаки знаходяться на своїх позиціях по сьогодні. Також як і вокаліст Скотт Кеннеді. Про інших учасників поговоримо згодом. https://youtu.be/AY27BtVz3uE Щодо матеріалу Empire в цілому. Краще ніж було, але знову таки я одразу забив на гурт і пішов далі займатися своїми справами. Третій диск вийшов аж через три роки в 2013 і називався <strong>Uprising</strong>. Не можу сказать, що чуваки зробили величезний скачок в плані сонграйтингу. Плюс-мінус Візіни лишились на тому ж рівні, що й були, але мінорні покращення для себе зміг виділити. Наприклад, грувові рифачі на кшталт It Lives In Me. Тобто пацани гоняли технічне міталкорєва, але інколи дозволяли собі сповільнитися, щоб нарізати качового грувняка. Виходило зашибісь, але звучало скоріше як знущання, бо протягом всього альбому в мене було лише одне питання: а якого хрєна? Короче кажучи, навіть з третьої спроби гурт з Глазго для мене не вистрілив. Я б з чистою совістю забив на гурт, але діло в тому, що він сам на себе забив на досить довгий період. Хлопаки в 2014 році випустили міньйон Death Walk і заглохли майже на 4 роки. Поки Bleed from Within були в творчому хіатусі, барабанщик Алі Річардсон приєднався до Джоша Міддлтона, нинішнього гітариста Architects. У Джоша є проект під назвою Sylosis. Мужики грають суміш трешу, мелодету, прогресиву і взагалі - це дуже потужна команда. Люблю Джошика. Так ось, Алі досі є постійним учасником гурту, а перший альбом з Sylosis він випустив в 2015 році, коли вийшов Dormant Heart. Платівка дуже сподобалась і так вийшло, що цей крутезний драмер став у мене асоціюватись саме з цим гуртом, а не своїм основним проектом. Тим не менш, думаю, що величезна заслуга у тому, чому я вирішив не відкладати в довгий ящик наступну роботу Bleed from Within заключаєтся саме в Алі. Пройшло три роки і Візіни камбекнулись з першим синглом під назвою Alive… https://youtu.be/vFBkGMzAdL8 Сказати, що я не охренів - нічого не сказати. Головний риф цієї пісні настільки потужний, що я просто завмер, коли вперше почув композицію. Оце вже було діло, але головне питання лишалось відкритим: це просто чувакам пощастило написати класну пісню чи дійсно чекати чогось потужного? Питання було знято з повістки, коли хлопці релізнули другий сингл Afterlife. Як би так м'якше сказати… Короче, брейкдаун - відвал жопи. Причому він тут не один і взагалі в мене одразу проскочили асоціації з олдскульними As I Lay Dying чи Shadows Fall, коли ці гітарні боги нарізали жирнючі брейки з крутими гармоніями. Отже, четвертий альбом під назвою <strong>Era</strong> релізнувся в 2018 році. До гурту приєднався новий гітарист Стівен Джонс, який прийшов на заміну Мартіну Евансу. З приходом талановитого музиканта в лиці Джонса сонграйтинг не те що підскочив на пару сходинок вище, а взлетів десь в стратосферу. Стівен, до речі, зайняв місце ще й бек-вокаліста, причому став відповідати за клін-партії, тому вокальні лінії Візінів додатково отримали x2-прокачки. https://youtu.be/BCCpdwzCHvk Трохи вище я говорив, що мене турбувало питання того, якого дідька команда не акцентує увагу на грувових рифах. Як виявилось, ми маємо справу з досить "смишльонними" пацанами, як розуміють свої сильні і слабкі сторони. Вони явно теж задались тим самим питанням, тому Era повністю складається з технічних рифачів, які переходять в повільний м'ясистий грув, щоб добити навороченими брейками. Бонусом виступають сексуальні гітарні-ліди від Гунзі. Звучить наче альбом мрії, але це не так. Діло навіть не в дрібних недоліках платівки, а в тому, що я навіть не підозрював, наскільки чуваки тільки-тільки розганяються… П'ятий реліз <strong>Fracture</strong> побачив світ в 2020-му. Короче кажучи, беремо все вищесказане про попередній альбом і множимо… не знаю, десь на стопійсят. Любите технікал? Пф, не питання. Хочеться качового груву? Ось вам! Атмосферне і мелодійне звучання? Та базару ноль. Просто потрясти башкою під сесксі-мітольчик? Нє вапрос! Щоб не ходити коло та навколо - Fracture один з найкрутіших релізів 2020 року, один з найтоповіших металкор-альбомів останніх десяти років, ну й вже добивочку зроблю - один з найкрутіших метал-альбомів, які я взагалі чув у своєму житті. Просто бімбаракета-о-ма-гад-10-з-10. Слухати всім. Бігом. Прямо зараз! https://youtu.be/mrtizXF1dpM Після настільки шикарних робіт зазвичай стає трохи боязно за те, чи зможуть музиканти втримати настільки високу планку? В якому напрямку розвиватись і все в такому дусі. Що ж, спочатку хлопці релізнули трек під назвою I am Damnation. Не сказати, що стався майнд бловін, але ломаний грув пісні здався доволі симпатичним. А ось другий трек під назвою Levitate - це вже було щось інше. По-перше, пісня доволі мелодійна і в ній багато чистого вокалу. Плюс до всього порадували мінімалістичні оркестрові аранжировки, які я ще запримітив на попередній I am Damnation. Ну і звісно цей неймовірний брейкдаун. Поняв, що перейматись за новий реліз не варто і став очікувати його виходу. Шостий і останній на даний момент альбом <strong>Shrine</strong> вийшов в червні 2022 року. Як сказав, дуже важко стрибнути вище голови, коли в дискографії вже є надпотужний реліз, але знову таки, ми маємо справи з достатньо грамотними музикантами. Хлопці не стали винаходити велосипед, тому лишили загальну форму свого матеріалу. Питань ніяких, бо ця форма - безпрограшна. Але щоб зовсім не повторюватись, Візіни вирішили трохи додати композиціям пафосу за рахунок аранжувань. В більшості вони стосуються оркестровок. Зовсім в малих дозах, звісно, бо треба бути хворим, щоб перебивати ними жирнючий кач. Тим не менш, ціль була досягнута - пісні Bleed from Within зазвучали іншими барвами. Також відмічу роботу Стівена Джонса у вокальному плані. Його клін-партій стало більше, причому не просто в якості беків, а й сольно. Shrine заочно попадає в мій топ-2022, бо тут без сумнівів - це одна з найяскравіших метал-робіт цього року. Тому якщо не знайомі з гуртом, то можете сміливо починати своє знайомство з крайнього релізу гурту. Або попередніх двох - не прогадаєте. https://youtu.be/BGKS3mW2XPM Що ж, ось таким вийшов мій матеріал про Bleed from Within - один з моїх найулюбленіших метал-гуртів сучасності. Незважаючи на те, що ранній матеріал гурту мені не подобається від слова зовсім, шотландський колектив показує, як можна з часом кардинально змінитись, покращуючи всі свої сильні сторони з кожним наступним релізом. Bleed from Within зайняли досить виграшну нішу, граючи дику помісь техікал-металкору і груву, тим самим охоплюючи як любителів Нової хвилі американського металу початку нульових, так і маючи всі шанси сподобатись старожилам, які виросли на олдскульному треш-металі чи на пост-трешевих командах 90-х років. Але це було питання часу. Хтось мав заповнити цей металічний пробіл, щоб виділитись на фоні купи одноманітних модернових колективів. І я радий, що це зробили саме Bleed from Within. Сподіваюсь, що гурт зможе втримати планку і здивувати в майбутньому ще більше слухачів, щоб мої голослівні заяви про "один з найкращих колективів сучасності" вже не звучали настільки гучно і пафосно. А чи подобається вам Bleed from Within? Як почули цей гурт і що взагалі про нього думаєте? Пишіть в коментарях. Не забудьте перейти за посиланням, щоб поставити лайк відео та підписатись як на мій канал, так і на мої соцмережі. На сьогодні в мене все, всім дякую за увагу! Побачимось на сторінках сайту. Слухайте тільки хорошу музику!</p><ul><li>Ютуб-канал про метал-музику:&nbsp;<a href="https://www.youtube.com/channel/droptape" rel="noopener noreferrer" target="_blank">https://www.youtube.com/droptape</a></li><li>Другий канал про відеоігри та кіно:&nbsp;<a href="https://www.youtube.com/droptapelive" rel="noopener noreferrer" target="_blank">https://www.youtube.com/droptapelive</a></li><li>Твіттер:&nbsp;<a href="https://twitter.com/Asp1re1nsp1re" rel="noopener noreferrer" target="_blank">https://twitter.com/Asp1re1nsp1re</a></li><li>Телеграм:&nbsp;<a href="https://t.me/droptape" rel="noopener noreferrer" target="_blank">https://t.me/droptape</a></li></ul>

<p><strong>Відеоверсія</strong> </p><p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/59GpBFCC7TE"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div></p><p>Якось батя Джеймс Хетфілд сказав, що нема рифа &#8211; немає пісні. Мабуть, його слова взяли собі за правило пацани з шотландського гурту Bleed from Within. Але скажи мені років 10 тому, що я буду захоплюватись цим гуртом настільки, що зможу назвати його одним із найкрутіших метал-колективів сучасності &#8211; я б ні за що не повірив, бо на початку своєї кар&#8217;єри Візіни взагалі не взлітали в моїх очах і були гуртом середньої паршивості. Але все змінюється і зараз ми поговоримо про їхню творчість детальніше. Колись Кірк Хемметт сказав, що альбом Металліки затримується, бо його рифи з&#8217;їла собака. Точніше, він загубив айфон зі своїми напрацюваннями. По-перше, це пояснює унилість матеріалу Hardwired, а по-друге, судячи з того, які рифи стали нарізати Bleed from Within &#8211; я знаю хто знайшов телефон Кірка. Що ж, давайте разом поговоримо про неймовірну крутість гурту Bleed from Within. Перший альбом гурту під назвою <strong>Humanity</strong> вийшов в 2009 році. Хлопці грали щось деткороподібне і були дуже схожими на The Black Dahlia Murder. Матеріал гурту не викликав абсолютно ніякого інтересу, але наступну роботу 2010 року <strong>Empire</strong> я вирішив послухати. Чомусь в колі моїх знайомих гурт доволі часто згадували, хоч я особливо не розумів чому. На Empire музиканти трохи змінили звучання і почали грати вже щось металкороподібне. Ближче в сторону технікала. На момент запису першого альбому басистом гурту був Крейг &#8220;Гунзі&#8221; Гованс. Починаючи з Empire він зайняв місце гітариста, а за бас став відповідати Дейві Прован. Ці хлопаки знаходяться на своїх позиціях по сьогодні. Також як і вокаліст Скотт Кеннеді. Про інших учасників поговоримо згодом. </p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/AY27BtVz3uE"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p> Щодо матеріалу Empire в цілому. Краще ніж було, але знову таки я одразу забив на гурт і пішов далі займатися своїми справами. Третій диск вийшов аж через три роки в 2013 і називався <strong>Uprising</strong>. Не можу сказать, що чуваки зробили величезний скачок в плані сонграйтингу. Плюс-мінус Візіни лишились на тому ж рівні, що й були, але мінорні покращення для себе зміг виділити. Наприклад, грувові рифачі на кшталт It Lives In Me. Тобто пацани гоняли технічне міталкорєва, але інколи дозволяли собі сповільнитися, щоб нарізати качового грувняка. Виходило зашибісь, але звучало скоріше як знущання, бо протягом всього альбому в мене було лише одне питання: а якого хрєна? Короче кажучи, навіть з третьої спроби гурт з Глазго для мене не вистрілив. Я б з чистою совістю забив на гурт, але діло в тому, що він сам на себе забив на досить довгий період. Хлопаки в 2014 році випустили міньйон Death Walk і заглохли майже на 4 роки. Поки Bleed from Within були в творчому хіатусі, барабанщик Алі Річардсон приєднався до Джоша Міддлтона, нинішнього гітариста Architects. У Джоша є проект під назвою Sylosis. Мужики грають суміш трешу, мелодету, прогресиву і взагалі &#8211; це дуже потужна команда. Люблю Джошика. Так ось, Алі досі є постійним учасником гурту, а перший альбом з Sylosis він випустив в 2015 році, коли вийшов Dormant Heart. Платівка дуже сподобалась і так вийшло, що цей крутезний драмер став у мене асоціюватись саме з цим гуртом, а не своїм основним проектом. Тим не менш, думаю, що величезна заслуга у тому, чому я вирішив не відкладати в довгий ящик наступну роботу Bleed from Within заключаєтся саме в Алі. Пройшло три роки і Візіни камбекнулись з першим синглом під назвою Alive… </p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/vFBkGMzAdL8"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p> Сказати, що я не охренів &#8211; нічого не сказати. Головний риф цієї пісні настільки потужний, що я просто завмер, коли вперше почув композицію. Оце вже було діло, але головне питання лишалось відкритим: це просто чувакам пощастило написати класну пісню чи дійсно чекати чогось потужного? Питання було знято з повістки, коли хлопці релізнули другий сингл Afterlife. Як би так м&#8217;якше сказати… Короче, брейкдаун &#8211; відвал жопи. Причому він тут не один і взагалі в мене одразу проскочили асоціації з олдскульними As I Lay Dying чи Shadows Fall, коли ці гітарні боги нарізали жирнючі брейки з крутими гармоніями. Отже, четвертий альбом під назвою <strong>Era</strong> релізнувся в 2018 році. До гурту приєднався новий гітарист Стівен Джонс, який прийшов на заміну Мартіну Евансу. З приходом талановитого музиканта в лиці Джонса сонграйтинг не те що підскочив на пару сходинок вище, а взлетів десь в стратосферу. Стівен, до речі, зайняв місце ще й бек-вокаліста, причому став відповідати за клін-партії, тому вокальні лінії Візінів додатково отримали x2-прокачки. </p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/BCCpdwzCHvk"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p> Трохи вище я говорив, що мене турбувало питання того, якого дідька команда не акцентує увагу на грувових рифах. Як виявилось, ми маємо справу з досить &#8220;смишльонними&#8221; пацанами, як розуміють свої сильні і слабкі сторони. Вони явно теж задались тим самим питанням, тому Era повністю складається з технічних рифачів, які переходять в повільний м&#8217;ясистий грув, щоб добити навороченими брейками. Бонусом виступають сексуальні гітарні-ліди від Гунзі. Звучить наче альбом мрії, але це не так. Діло навіть не в дрібних недоліках платівки, а в тому, що я навіть не підозрював, наскільки чуваки тільки-тільки розганяються… П&#8217;ятий реліз <strong>Fracture</strong> побачив світ в 2020-му. Короче кажучи, беремо все вищесказане про попередній альбом і множимо… не знаю, десь на стопійсят. Любите технікал? Пф, не питання. Хочеться качового груву? Ось вам! Атмосферне і мелодійне звучання? Та базару ноль. Просто потрясти башкою під сесксі-мітольчик? Нє вапрос! Щоб не ходити коло та навколо &#8211; Fracture один з найкрутіших релізів 2020 року, один з найтоповіших металкор-альбомів останніх десяти років, ну й вже добивочку зроблю &#8211; один з найкрутіших метал-альбомів, які я взагалі чув у своєму житті. Просто бімбаракета-о-ма-гад-10-з-10. Слухати всім. Бігом. Прямо зараз! </p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/mrtizXF1dpM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p> Після настільки шикарних робіт зазвичай стає трохи боязно за те, чи зможуть музиканти втримати настільки високу планку? В якому напрямку розвиватись і все в такому дусі. Що ж, спочатку хлопці релізнули трек під назвою I am Damnation. Не сказати, що стався майнд бловін, але ломаний грув пісні здався доволі симпатичним. А ось другий трек під назвою Levitate &#8211; це вже було щось інше. По-перше, пісня доволі мелодійна і в ній багато чистого вокалу. Плюс до всього порадували мінімалістичні оркестрові аранжировки, які я ще запримітив на попередній I am Damnation. Ну і звісно цей неймовірний брейкдаун. Поняв, що перейматись за новий реліз не варто і став очікувати його виходу. Шостий і останній на даний момент альбом <strong>Shrine</strong> вийшов в червні 2022 року. Як сказав, дуже важко стрибнути вище голови, коли в дискографії вже є надпотужний реліз, але знову таки, ми маємо справи з достатньо грамотними музикантами. Хлопці не стали винаходити велосипед, тому лишили загальну форму свого матеріалу. Питань ніяких, бо ця форма &#8211; безпрограшна. Але щоб зовсім не повторюватись, Візіни вирішили трохи додати композиціям пафосу за рахунок аранжувань. В більшості вони стосуються оркестровок. Зовсім в малих дозах, звісно, бо треба бути хворим, щоб перебивати ними жирнючий кач. Тим не менш, ціль була досягнута &#8211; пісні Bleed from Within зазвучали іншими барвами. Також відмічу роботу Стівена Джонса у вокальному плані. Його клін-партій стало більше, причому не просто в якості беків, а й сольно. Shrine заочно попадає в мій топ-2022, бо тут без сумнівів &#8211; це одна з найяскравіших метал-робіт цього року. Тому якщо не знайомі з гуртом, то можете сміливо починати своє знайомство з крайнього релізу гурту. Або попередніх двох &#8211; не прогадаєте. </p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/BGKS3mW2XPM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p> Що ж, ось таким вийшов мій матеріал про Bleed from Within &#8211; один з моїх найулюбленіших метал-гуртів сучасності. Незважаючи на те, що ранній матеріал гурту мені не подобається від слова зовсім, шотландський колектив показує, як можна з часом кардинально змінитись, покращуючи всі свої сильні сторони з кожним наступним релізом. Bleed from Within зайняли досить виграшну нішу, граючи дику помісь техікал-металкору і груву, тим самим охоплюючи як любителів Нової хвилі американського металу початку нульових, так і маючи всі шанси сподобатись старожилам, які виросли на олдскульному треш-металі чи на пост-трешевих командах 90-х років. Але це було питання часу. Хтось мав заповнити цей металічний пробіл, щоб виділитись на фоні купи одноманітних модернових колективів. І я радий, що це зробили саме Bleed from Within. Сподіваюсь, що гурт зможе втримати планку і здивувати в майбутньому ще більше слухачів, щоб мої голослівні заяви про &#8220;один з найкращих колективів сучасності&#8221; вже не звучали настільки гучно і пафосно. А чи подобається вам Bleed from Within? Як почули цей гурт і що взагалі про нього думаєте? Пишіть в коментарях. Не забудьте перейти за посиланням, щоб поставити лайк відео та підписатись як на мій канал, так і на мої соцмережі. На сьогодні в мене все, всім дякую за увагу! Побачимось на сторінках сайту. Слухайте тільки хорошу музику!</p><ul><li>Ютуб-канал про метал-музику:&nbsp;<a href="https://www.youtube.com/channel/droptape" rel="noopener noreferrer" target="_blank">https://www.youtube.com/droptape</a></li><li>Другий канал про відеоігри та кіно:&nbsp;<a href="https://www.youtube.com/droptapelive" rel="noopener noreferrer" target="_blank">https://www.youtube.com/droptapelive</a></li><li>Твіттер:&nbsp;<a href="https://twitter.com/Asp1re1nsp1re" rel="noopener noreferrer" target="_blank">https://twitter.com/Asp1re1nsp1re</a></li><li>Телеграм:&nbsp;<a href="https://t.me/droptape" rel="noopener noreferrer" target="_blank">https://t.me/droptape</a></li></ul>

🎸 🎸 Як Bleed from Within знайшли айфон з рифами Кірка Хемметта 

<strong>Відеоверсія</strong>

https://youtu.be/KvCZ1kCq2sY

Вирішив доповнити свою попередню статтю про Slipknot окремим матеріалом про їхній дебютний альбом, оскільки дійсно захоплююсь однойменним релізом. Минулого разу я розбирав всю творчість колективу, яку можете прочитати <a href="https://nachasi.com/music/2022/07/19/chy-pereotsineni-slipknot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тут</a>, тому на цей раз просто поділюсь розповіддю про знайомство з цим альбомом, першими враженнями і в загальних рисах розповім про реліз. Що ж, давайте поговоримо про легендарний дебютний реліз гурту з Айови - Slipknot.

Важко повірити, але пройшло вже 20 років з того моменту, як я почув цей альбом. Пам'ятаю, як на початку 00-х мій двоюрідний брат приніс касету Сліпів зі словами: тобі точно не сподобається - там тільки ор і крики. Я все життя дотримуюсь рекомендацій, тому одразу поставив касету в програвач. З треку (Sic!) мене винесло в першу секунду! Альбом пролетів від початку до кінця і я ні на секунду не міг від нього відволіктися. Ось причина, чому Сліпи стали широко відомими, бо незважаючи на свою важкість і шум їм вдається чіпляти людей з першого прослуховування. Взагалі не дивуюсь, чому їм так швидко вдалося захопити незміцнілі уми школярів. Можу судити по собі.

https://youtu.be/m3I3-KTJbtY

Мені одразу зайшли шалена енергія і адреналіновий драйв, які валили з колонок. Але важливу роль грає те, що музиканти не забувають про хітовість, тому в потоці шаленства залишають хоча б невеличкий квадрат мелодії, або ж просто вокаліст Корі Тейлор перетягує ковдру на себе, пишучи достатньо мелодійні і в'їдливі партії. За всією стіною потужного і швидкого "валілова" їхній мінімальний мелодизм файно лягає на слух. У цьому плані Slipknot дивовижна команда, оскільки їм ідеально вдається комбінувати екстремальний метал з досить лайтовими елементами, характерними альтернативній музиці, електроніці чи навіть хіп-хопу.

Вважаю, що Сліпи пішли дорогою режисера на кшталт Квентіна Тарантіно, який тирить різні круті елементи в інших творців, але грамотно їх змішує і додає в ці запозичення свого особистого почерку. Дебютний альбом Slipknot на перший погляд здається роботою, в якій ти не почув чогось кардинально нового. Метал з вертушками прийшов з ню-металу, бластбіти встигли задовбати в детухі, атмосферні або дивні звучки вже давно заюзав Трент Резнор в Nine Inch Nails і т.д. Але осмислення прослуханого приходить згодом, коли музика Сліпнот осідає в підсвідомості. Розумієш, наскільки ж важко створити абсолютну мішанину з різних стилів музики таким чином, щоб вся ця каша звучала грамотно і органічно. Потрібна просто таки хірургічна точність, щоб змішати кожен елемент в правильних пропорціях. Наприклад, з першої спроби з цим не справились навіть мої улюбленці SikTh. Так, технічно дебютник Сліпів - не перший запис гурту, але той же Mate.Feed.Kill.Repeat. взагалі не сприймаю всерйоз. Наскільки пам'ятаю, тоді в команді не було більшої половини учасників, тому числі Корі. Джима Рута і Корі Тейлора перетащили в Сліпів з гурту Stone Sour. Наче Корі взагалі не хотів приєднуватися в цю шарашкіну контору і думав собі далі сидіти на роботі в сексшопі. Але якимось чином його таки затащили і ось що з цього вийшло - ми з вами говоримо про цю легендарну роботу. Сподіваюсь я нічого не наплав по фактиці, тому поправте мене, якщо десь помилився.

https://youtu.be/B1zCN0YhW1s

На жаль, інколи так буває, що унікальні альбоми записуються випадково. Просто правильно сходяться зірки. Тобто забагато невитраченої енергії, юнацького максималізму, внутрішньої агресії, образи на оточуючих, ненависть до свого життя, надмірне споживання алкоголю і активне юзання речовин - все це може грати ключову роль у тому, чому ми, слухачі, отримуємо настільки круті шедеври. Не здивуюсь, якщо Сліпи взагалі дупля не давали, що робили, але відчували, наскільки це прикольно звучить і що слухачів чекає справжній бенгер. Ну і звісно ж цей хаос все одно треба якось структурувати чи приборкувати занадто гарячий пил пацанів, тому цю задачу звалив на себе знаменитий Росс Робінсон. Він дійсно став 10-м членом команди й справився зі своєю роботою на відмінно. Вважаю, що гурту пощастило з талановитим продюсером, який просто знав, що робити з всім цим безумством і купою ідей. Красавчик, Росс, базару нуль.

Наостанок додам, що не всі гурти створені для глибини, намагаючись вразити купку елітних душніл і критиканів. Далеко не всі гурти заморочуються щодо навороченості й технічності виконання своєї музики. Перший альбом Slipknot – золота середина між цими елементами, що сильно підкуповує. Я ніколи не зможу прийняти бік хейтерів чи критиків цієї команди лише тому, що про їхній дебютний альбом я можу говорити дуже довго і розповідати лише про його позитивні сторони. Я його досі люблю, хоч слухаю досить рідко.

https://youtu.be/ZPUZwriSX4M

Круто, що через більше ніж 20 років ця робота досі залишається такою ж божевільною й унікальною. Думаю, що не буде голослівно заявити, що дебютник Сліпів випередив свій час. Наступний реліз Iowa незважаючи на свою екстремальність вже набагато стриманіший в плані сміливих і неординарних експериментів. А починаючи з Vol 3: The Subliminal Verses гурт потроху починає осаджувати запал, але про все це можете прочитати в моєму попередньому матеріалі про цей гурт.

Що ж, треба закруглятись. Сподіваюсь, було цікаво разом зі мною повернутись назад у часі і згадати свої перші емоції від прослуховування настільки крутого альбому. Якщо по якійсь причині ви малознайомі з цим лонгплеєм - бігом слухать. Якщо чомусь зневажали гурт - спробуйте повернутись до цієї платівки ще раз. Можливо, зможете її відкрити для себе з іншого боку. В будь-якому разі, всім дякую за увагу. Підписуйтесь на мій ютуб-канал та поставте вподобайку. На сьогодні в мене все, побачимось найближчим часом на сторінках сайту. Слухайте тільки хорошу музику!
<ul>
 	<li>Ютуб-канал про метал-музику: <a href="https://www.youtube.com/channel/droptape" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.youtube.com/droptape</a></li>
 	<li>Другий канал про відеоігри та кіно: <a href="https://www.youtube.com/droptapelive" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.youtube.com/droptapelive</a></li>
 	<li>Твіттер: <a href="https://twitter.com/Asp1re1nsp1re" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://twitter.com/Asp1re1nsp1re</a></li>
 	<li>Телеграм: <a href="https://t.me/droptape" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/droptape</a></li>
</ul>

<p><strong>Відеоверсія</strong></p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/KvCZ1kCq2sY"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Вирішив доповнити свою попередню статтю про Slipknot окремим матеріалом про їхній дебютний альбом, оскільки дійсно захоплююсь однойменним релізом. Минулого разу я розбирав всю творчість колективу, яку можете прочитати <a href="/music/2022/07/19/chy-pereotsineni-slipknot/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тут</a>, тому на цей раз просто поділюсь розповіддю про знайомство з цим альбомом, першими враженнями і в загальних рисах розповім про реліз. Що ж, давайте поговоримо про легендарний дебютний реліз гурту з Айови &#8211; Slipknot.</p><p>Важко повірити, але пройшло вже 20 років з того моменту, як я почув цей альбом. Пам&#8217;ятаю, як на початку 00-х мій двоюрідний брат приніс касету Сліпів зі словами: тобі точно не сподобається &#8211; там тільки ор і крики. Я все життя дотримуюсь рекомендацій, тому одразу поставив касету в програвач. З треку (Sic!) мене винесло в першу секунду! Альбом пролетів від початку до кінця і я ні на секунду не міг від нього відволіктися. Ось причина, чому Сліпи стали широко відомими, бо незважаючи на свою важкість і шум їм вдається чіпляти людей з першого прослуховування. Взагалі не дивуюсь, чому їм так швидко вдалося захопити незміцнілі уми школярів. Можу судити по собі.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/m3I3-KTJbtY"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Мені одразу зайшли шалена енергія і адреналіновий драйв, які валили з колонок. Але важливу роль грає те, що музиканти не забувають про хітовість, тому в потоці шаленства залишають хоча б невеличкий квадрат мелодії, або ж просто вокаліст Корі Тейлор перетягує ковдру на себе, пишучи достатньо мелодійні і в&#8217;їдливі партії. За всією стіною потужного і швидкого &#8220;валілова&#8221; їхній мінімальний мелодизм файно лягає на слух. У цьому плані Slipknot дивовижна команда, оскільки їм ідеально вдається комбінувати екстремальний метал з досить лайтовими елементами, характерними альтернативній музиці, електроніці чи навіть хіп-хопу.</p><p>Вважаю, що Сліпи пішли дорогою режисера на кшталт Квентіна Тарантіно, який тирить різні круті елементи в інших творців, але грамотно їх змішує і додає в ці запозичення свого особистого почерку. Дебютний альбом Slipknot на перший погляд здається роботою, в якій ти не почув чогось кардинально нового. Метал з вертушками прийшов з ню-металу, бластбіти встигли задовбати в детухі, атмосферні або дивні звучки вже давно заюзав Трент Резнор в Nine Inch Nails і т.д. Але осмислення прослуханого приходить згодом, коли музика Сліпнот осідає в підсвідомості. Розумієш, наскільки ж важко створити абсолютну мішанину з різних стилів музики таким чином, щоб вся ця каша звучала грамотно і органічно. Потрібна просто таки хірургічна точність, щоб змішати кожен елемент в правильних пропорціях. Наприклад, з першої спроби з цим не справились навіть мої улюбленці SikTh. Так, технічно дебютник Сліпів &#8211; не перший запис гурту, але той же Mate.Feed.Kill.Repeat. взагалі не сприймаю всерйоз. Наскільки пам&#8217;ятаю, тоді в команді не було більшої половини учасників, тому числі Корі. Джима Рута і Корі Тейлора перетащили в Сліпів з гурту Stone Sour. Наче Корі взагалі не хотів приєднуватися в цю шарашкіну контору і думав собі далі сидіти на роботі в сексшопі. Але якимось чином його таки затащили і ось що з цього вийшло &#8211; ми з вами говоримо про цю легендарну роботу. Сподіваюсь я нічого не наплав по фактиці, тому поправте мене, якщо десь помилився.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/B1zCN0YhW1s"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>На жаль, інколи так буває, що унікальні альбоми записуються випадково. Просто правильно сходяться зірки. Тобто забагато невитраченої енергії, юнацького максималізму, внутрішньої агресії, образи на оточуючих, ненависть до свого життя, надмірне споживання алкоголю і активне юзання речовин &#8211; все це може грати ключову роль у тому, чому ми, слухачі, отримуємо настільки круті шедеври. Не здивуюсь, якщо Сліпи взагалі дупля не давали, що робили, але відчували, наскільки це прикольно звучить і що слухачів чекає справжній бенгер. Ну і звісно ж цей хаос все одно треба якось структурувати чи приборкувати занадто гарячий пил пацанів, тому цю задачу звалив на себе знаменитий Росс Робінсон. Він дійсно став 10-м членом команди й справився зі своєю роботою на відмінно. Вважаю, що гурту пощастило з талановитим продюсером, який просто знав, що робити з всім цим безумством і купою ідей. Красавчик, Росс, базару нуль.</p><p>Наостанок додам, що не всі гурти створені для глибини, намагаючись вразити купку елітних душніл і критиканів. Далеко не всі гурти заморочуються щодо навороченості й технічності виконання своєї музики. Перший альбом Slipknot – золота середина між цими елементами, що сильно підкуповує. Я ніколи не зможу прийняти бік хейтерів чи критиків цієї команди лише тому, що про їхній дебютний альбом я можу говорити дуже довго і розповідати лише про його позитивні сторони. Я його досі люблю, хоч слухаю досить рідко.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/ZPUZwriSX4M"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Круто, що через більше ніж 20 років ця робота досі залишається такою ж божевільною й унікальною. Думаю, що не буде голослівно заявити, що дебютник Сліпів випередив свій час. Наступний реліз Iowa незважаючи на свою екстремальність вже набагато стриманіший в плані сміливих і неординарних експериментів. А починаючи з Vol 3: The Subliminal Verses гурт потроху починає осаджувати запал, але про все це можете прочитати в моєму попередньому матеріалі про цей гурт.</p><p>Що ж, треба закруглятись. Сподіваюсь, було цікаво разом зі мною повернутись назад у часі і згадати свої перші емоції від прослуховування настільки крутого альбому. Якщо по якійсь причині ви малознайомі з цим лонгплеєм &#8211; бігом слухать. Якщо чомусь зневажали гурт &#8211; спробуйте повернутись до цієї платівки ще раз. Можливо, зможете її відкрити для себе з іншого боку. В будь-якому разі, всім дякую за увагу. Підписуйтесь на мій ютуб-канал та поставте вподобайку. На сьогодні в мене все, побачимось найближчим часом на сторінках сайту. Слухайте тільки хорошу музику!</p><ul><li>Ютуб-канал про метал-музику: <a href="https://www.youtube.com/channel/droptape" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.youtube.com/droptape</a></li><li>Другий канал про відеоігри та кіно: <a href="https://www.youtube.com/droptapelive" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.youtube.com/droptapelive</a></li><li>Твіттер: <a href="https://twitter.com/Asp1re1nsp1re" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://twitter.com/Asp1re1nsp1re</a></li><li>Телеграм: <a href="https://t.me/droptape" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/droptape</a></li></ul>

Невеликий додаток до огляду дискографії

💽 Slipknot як найкращий альбом божевільної дев'ятки з Айови

u041fu0440u0435u0432u044cu044e 2.jpg

Godflesh u2014 u0441u043fu0456u0432 u043cu0430u0448u0438u043du0438, u0449u043e u0430u0433u043eu043du0456u0437u0443u0454//u041eu0433u043bu044fu0434 u0443u0441u0456u0445 u0430u043bu044cu0431u043eu043cu0456u0432 Godflesh//Streetcleaner, Pure, Selfless

u041eu0433u043bu044fu0434 u043fu043eu0432u043du043eu0457 u0434u0438u0441u043au043eu0433u0440u0430u0444u0456u0457 u0431u0440u0438u0442u0430u043du0441u044cu043au0438u0445 u043bu0435u0433u0435u043du0434 u0456u043du0434u0430u0441u0442u0440u0456u0430u043b u043cu0435u0442u0430u043bu0443 Godflesh.u00a0u00a0

Огляд повної дискографії британських легенд індастріал металу Godflesh.

🎸 Godflesh — спів машини, що агонізує / Огляд усіх альбомів гурту

<p>У Бразилії подружжя шанувальників Metallica дуже хотіло відвідати концерт свого улюбленого гурту, проте через пандемію COVID-19 захід довелось перенести. Через це перенесення концерт припав на 39-тиждень вагітності жінки. Про це <a href="https://www.theguardian.com/lifeandstyle/2022/jul/15/experience-i-gave-birth-at-a-metallica-concert" rel="nofollow">передає</a> The Guardian.

Спочатку майбутні батьки хотіли відмовитись від свого задуму, проте потім вони дізнались, що на стадіоні будуть спеціальні місця для вагітних, тож вони вирішили піти на концерт.

[caption id="attachment_176565" align="aligncenter" width="1024"]<img class="wp-image-176565 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-19-15.39.27-1024x576.jpeg" alt="" width="1024" height="576"> Батьки з малюком. Фото <a href="https://www.theguardian.com/lifeandstyle/2022/jul/15/experience-i-gave-birth-at-a-metallica-concert" rel="nofollow">theguardian.com</a>[/caption]

Перша половина виступу Metallica пройшла спокійно, однак під час улюбленої пісні жінки, Whisky in The Jar, у неї почалися перейми. Чоловік одразу покликав охоронців на допомогу й вони викликали швидку.

Хлопчик народився під час останньої пісні на біс — Enter Sandman.

[blockquote_with_author content="Але малюк не плакав, і він був фіолетового кольору. Всі мовчали. Хайме почав молитися. Лікар перерізав йому пуповину, і нарешті він почав кричати, якраз коли Metallica закінчила свій сет. Зі сцени почався феєрверк, а натовп аплодував. Всі почали плакати. Це була чарівна мить"]

Цей випадок дійшов до учасників Metallica й соліст гурту Джеймс Гетфілд зателефонував новоспеченим батькам. Він поцікавився здоров'ям малюка та чи все добре. Після цього всього хлопчик отримав подвійне ім'я — Луан та Джеймс на честь учасника гурту.</p>

<p>У Бразилії подружжя шанувальників Metallica дуже хотіло відвідати концерт свого улюбленого гурту, проте через пандемію COVID-19 захід довелось перенести. Через це перенесення концерт припав на 39-тиждень вагітності жінки. Про це <a href="https://www.theguardian.com/lifeandstyle/2022/jul/15/experience-i-gave-birth-at-a-metallica-concert" rel="nofollow">передає</a> The Guardian.</p><p>Спочатку майбутні батьки хотіли відмовитись від свого задуму, проте потім вони дізнались, що на стадіоні будуть спеціальні місця для вагітних, тож вони вирішили піти на концерт.</p><div id="attachment_176565" style="width: 1034px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-176565" loading="lazy" class="wp-image-176565 size-large" src="/wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-19-15.39.27-1024x576.jpeg" alt="" width="1024" height="576" srcset="/wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-19-15.39.27-1024x576.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-19-15.39.27-300x169.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-19-15.39.27-768x432.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-19-15.39.27-650x366.jpeg 650w, /wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-19-15.39.27.jpeg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><p id="caption-attachment-176565" class="wp-caption-text">Батьки з малюком. Фото <a href="https://www.theguardian.com/lifeandstyle/2022/jul/15/experience-i-gave-birth-at-a-metallica-concert" rel="nofollow">theguardian.com</a></p></div><p>Перша половина виступу Metallica пройшла спокійно, однак під час улюбленої пісні жінки, Whisky in The Jar, у неї почалися перейми. Чоловік одразу покликав охоронців на допомогу й вони викликали швидку.</p><p>Хлопчик народився під час останньої пісні на біс — Enter Sandman.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Але малюк не плакав, і він був фіолетового кольору. Всі мовчали. Хайме почав молитися. Лікар перерізав йому пуповину, і нарешті він почав кричати, якраз коли Metallica закінчила свій сет. Зі сцени почався феєрверк, а натовп аплодував. Всі почали плакати. Це була чарівна мить</p>			</blockquote><p>Цей випадок дійшов до учасників Metallica й соліст гурту Джеймс Гетфілд зателефонував новоспеченим батькам. Він поцікавився здоров&#8217;ям малюка та чи все добре. Після цього всього хлопчик отримав подвійне ім&#8217;я — Луан та Джеймс на честь учасника гурту.</p>

У Бразилії подружжя шанувальників Metallica дуже хотіло відвідати концерт свого улюбленого гурту, проте через пандемію COVID-19 захід довелось перенести. Через це перенесення концерт припав на 39-тиждень вагітності жінки. Про це <a href="https://www.theguardian.com/lifeandstyle/2022/jul/15/experience-i-gave-birth-at-a-metallica-concert" rel="nofollow">передає</a> The Guardian.

Спочатку майбутні батьки хотіли відмовитись від свого задуму, проте потім вони дізнались, що на стадіоні будуть спеціальні місця для вагітних, тож вони вирішили піти на концерт.

[caption id="attachment_176565" align="aligncenter" width="1024"]<img class="wp-image-176565 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-19-15.39.27-1024x576.jpeg" alt="" width="1024" height="576" /> Батьки з малюком. Фото <a href="https://www.theguardian.com/lifeandstyle/2022/jul/15/experience-i-gave-birth-at-a-metallica-concert" rel="nofollow">theguardian.com</a>[/caption]

Перша половина виступу Metallica пройшла спокійно, однак під час улюбленої пісні жінки, Whisky in The Jar, у неї почалися перейми. Чоловік одразу покликав охоронців на допомогу й вони викликали швидку.

Хлопчик народився під час останньої пісні на біс — Enter Sandman.

[blockquote_with_author content="Але малюк не плакав, і він був фіолетового кольору. Всі мовчали. Хайме почав молитися. Лікар перерізав йому пуповину, і нарешті він почав кричати, якраз коли Metallica закінчила свій сет. Зі сцени почався феєрверк, а натовп аплодував. Всі почали плакати. Це була чарівна мить"]

Цей випадок дійшов до учасників Metallica й соліст гурту Джеймс Гетфілд зателефонував новоспеченим батькам. Він поцікавився здоров'ям малюка та чи все добре. Після цього всього хлопчик отримав подвійне ім'я — Луан та Джеймс на честь учасника гурту.

🤘🏻 У Бразилії жінка народила під час концерту Metallica

u0427u0438 u043fu0435u0440u0435u043eu0446u0456u043du0435u043du0456 Slipknot?

u041eu0433u043bu044fu0434 u0434u0438u0441u043au043eu0433u0440u0430u0444u0456u0457 u043au0443u043bu044cu0442u043eu0432u043eu0433u043e u043cu0435u0442u0430u043b-u0433u0443u0440u0442u0443 u0437 u0410u0439u043eu0432u0438

Огляд дискографії культового метал-гурту з Айови

👺 Чи переоцінені Slipknot?

<h3><strong>Відеоверсія</strong></h3>
https://youtu.be/vpzdN1_hAaU

Ніколи не думав, що в мене буде найулюбленіший брейкдаун, але брейк в пісні To the Hellfire - найкрутіша річ, яку я чув за останній час. Цікаво, що американські деткорщики Lorna Shore до нещодавнього часу були для мене лише гуртом, альбоми яких я слухав всього по одному разу в кращому випадку. Незважаючи на те, що рекомендую ознайомитись з невеликою дискографією команди, сам для себе вважаю їхні роботи деткором середньої руки. Але з нюансами. Виходить, ці нюанси заслуговують окремого матеріалу? Теж не зовсім, але зараз про все поговоримо детальніше. Що ж, давайте дізнаємось, чому майбутній альбом деткорщиків Lorna Shore заслуговує уваги насамперед блекметалічної аудиторії.

Lorna Shore утворилися в Нью-Джерсі в 2010 році. Після декількох демок гурт випустив дебютний реліз <strong>Psalms</strong> в 2015 році. Вокалістом команди на той момент був Том Барбер, який потім звалив в Chelsea Grin. З ним гурт записав два альбоми, тому робота 2017 року під назвою <strong>Flesh Coffin</strong> також вийшла з цим фронтменом. Ці дві роботи між собою схожі, тому буду говорити про них одночасно, адже в них як спільні сильні, так і слабкі сторони. Останніх, на жаль, більше. Flesh Coffin був першим альбомом, з яким я ознайомився. Не скажу, що він мені сподобався, але я вирішив спробувати послухати й дебютний альбом. Думка не змінилася, але я відмітив у хлопцях те, що вони місцями дуже нагадують моїх улюблених Whitechapel раннього періоду, коли тенесійські деткор монстри загравали з ембієнтом, привносячи в музику кріпові звучки в стилі олдскульних хоррорів. Також відмітив, що команді вдається непогано вкрапляти звучання блек-метал елементи, чим славляться Carnifex. Не скажу, що Лорна на перших записах цим зловживала, але якщо такі моменти траплялися, то сильно розбавляли динаміку і запам'ятовувалися. Але про гурт я забув одразу же, як тільки закінчив прослуховування. Для себе зрозумів, що це непоганий колектив, який може сподобатись любителям жанру, але концептуально нічого нового або цікавого не знайшов.

https://www.youtube.com/watch?v=pOGlm646WAY

В 2020 році багато знайомих почали рекомендувати обов'язково послухати їхню третю платівку <strong>Immortal</strong>. Мовляв, вокаліст змінився, хлопці трохи переглянули своє звучання і тепер все настільки суперво, що навіть такий прискіпливий хрєн як я маю зацінити. Я зацікавився. Новим вокалістом став СіДжей Макрірі, фронтмен деткор-банди Signs of the Swarm. І дійсно, з ним чуваки з Lorna Shore зазвучали набагато яскравіше: звук став більш об'ємним і плотним, хлопці почали більше гратись зі зміною темпу, в них стало краще виходити акцентування на кульмінаційних моментах і все в такому дусі. Досить важливо, що тепер до блек-металічних елементів додалися симфонічні імплементації. Віднині гурт звучав не тільки як варіація Carnifex, але ще й як Shadow of Intent.

В цілому, Immortal сподобався набагато більше, ніж попередні роботи, але чи зміг я полюбити цю платівку? Ні. В їхньому балансі між симфонікою і блек-металом точно шось було. Той момент, коли відчуваєш, що це круто, але чогось не вистачає. Начебто дивишся на стіну без однієї цеглини. Але при цьому не можеш знайти цю діру. Я послухав альбом декілька разів і весь час не міг зрозуміти, чого саме мені не вистачає при всій крутизні матеріалу? Це та робота, яку я можу порекомендувати, але сам майже не слухатиму. Після цього я знову забив на гурт. До моменту, коли в 2021 році не вийшов сингл To the Hellfire…

https://www.youtube.com/watch?v=ZyBl3noTNSs

Отже, історія приблизно така сама як з Immortal. У Lorna Shore знову змінився вокаліст (якщо що, то вчетверте, адже в них до Барбера ще хтось був, але це не важливо) і ось тепер гурт мені точно сподобається. Або ні, бо пацани зазвучали трохи дивно, незрозуміло і неоднозначно. Я з думкою "шо опять", вирішив таки ознайомитись з синглом. Так ось, коли я почув To the Hellfire - нарешті я офігів від музики Lorna Shore. Виявляється відповідь на моє питання: чого не вистачало гурту - дуже проста - талановитого вокаліста.

Концептуально музика гурту не сильно змінилася з часів Immortal. Але віднині сонграйтинг вийшов на новий рівень: симфонізму більше, але він в тему, блекметалічного вайбу більше, але його рівно стільки, скільки потрібно, соляки валять, але запам'ятовуються, брейкдауни на місці, але які ж вони розйобні! Новий кудрявий парнішка на ім'я Вілл Рамос - ось ця цеглинка, якої так не вистачало. Я дуже сподіваюся, що віднині гурт не продовжуватиме свою тенденцію змінювати фронтменів, а буде триматися за Вілла з усіх сил. Рамосу вдалося не тільки підняти музику Lorna Shore одразу на дві сходинки вище, але й зробити гурт неймовірно впізнаваним серед усієї металічної тусовки.

https://www.youtube.com/watch?v=qyYmS_iBcy4

Гурт відчував, що з Рамосом звучить набагато яскравіше і нова музика, яку пише команда, точно знайде відгук в серцях більшого кола шанувальників металу. Саме тому хлопці змінили своє старе лого на щось характерне саме для блек-металічних гуртів. Адже незважаючи на те, що музиканти в основі залишилися в рамках деткор-жанру, блек-елементи значно прибавили вагу і навіть більше - блек-метал від Lorna Shore набагато цікавіше і свіжіше, ніж у більшості чистопородних блекарів.

Я дуже радий бачити, як популярність Lorna Shore стрімко набирає обертів. Сподіваюсь, що цей гурт з Нью-Джерсі в недалекому майбутньому стане одним з найвпізнаваніших екстремальних гуртів сучасності. Музика команди надпотужна і надтехнічна, але при цьому привертає увагу навіть тих людей, які до екстрим-металу мають опосередковане відношення. На даний момент Lorna Shore має велику цінність для блеку, адже помічаю, як через цих хлопців люди все частіше починають звертати увагу на блек-метал стиль. Але насамперед гурт захоплює саме вокалістом. Вілл Рамос - надлюдський фронтмен. Просто знахідка для Lorna Shore. Ну і ці брейкдауни - просто неможливо.

На даний момент повноцінного альбому з Віллом немає. Гурт нещодавно релізнувся міньйоном <strong>...And I Return to Nothingness</strong>, а зараз потихеньку випускає сингли, з кожним разом все більше підігріваючи інтерес до четвертого студійного альбому <strong>Pain Remains</strong>, який вийде вже цієї осені, а саме в жовтні. Тому є ще достатньо часу ознайомитись з матеріалом як з Віллом Рамосом, так і прослухати всі попередні релізи, щоб побачити, як хлопці розвивалися і прогресували. Незважаючи на деткорове коріння гурту, першочергово рекомендую послухати Lorna Shore саме блек-металічній аудиторії. Адже це саме той блек-метал, який я хочу чути в 2022 році.

https://www.youtube.com/watch?v=mK8mw2X-4ug

Що ж, ось таким вийшов мій невеличкий матеріал про надзвичайно талановитий гурт Lorna Shore. Чи стануть хлопці новими суперзірками металічної сцени - покаже лише час. А зараз пишіть в коментарях своє ставлення до гурту, а також, будь ласка, поставте вподобайку моєму відео. Також підписуйтесь на мої соцмережі. Будемо прощатися. Побачимось найближчим часом на сторінках сайту. Не забувайте про головне - слава Україні і слухайте тільки хорошу музику.
<ul>
 	<li>Ютуб-канал про метал-музику: <a href="https://www.youtube.com/channel/droptape" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.youtube.com/droptape</a></li>
 	<li>Другий канал про відеоігри та кіно: <a href="https://www.youtube.com/droptapelive" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.youtube.com/droptapelive</a></li>
 	<li>Твіттер: <a href="https://twitter.com/Asp1re1nsp1re" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://twitter.com/Asp1re1nsp1re</a></li>
 	<li>Телеграм: <a href="https://t.me/droptape" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/droptape</a></li>
</ul>

<h3><strong>Відеоверсія</strong></h3><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/vpzdN1_hAaU"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Ніколи не думав, що в мене буде найулюбленіший брейкдаун, але брейк в пісні To the Hellfire &#8211; найкрутіша річ, яку я чув за останній час. Цікаво, що американські деткорщики Lorna Shore до нещодавнього часу були для мене лише гуртом, альбоми яких я слухав всього по одному разу в кращому випадку. Незважаючи на те, що рекомендую ознайомитись з невеликою дискографією команди, сам для себе вважаю їхні роботи деткором середньої руки. Але з нюансами. Виходить, ці нюанси заслуговують окремого матеріалу? Теж не зовсім, але зараз про все поговоримо детальніше. Що ж, давайте дізнаємось, чому майбутній альбом деткорщиків Lorna Shore заслуговує уваги насамперед блекметалічної аудиторії.</p><p>Lorna Shore утворилися в Нью-Джерсі в 2010 році. Після декількох демок гурт випустив дебютний реліз <strong>Psalms</strong> в 2015 році. Вокалістом команди на той момент був Том Барбер, який потім звалив в Chelsea Grin. З ним гурт записав два альбоми, тому робота 2017 року під назвою <strong>Flesh Coffin</strong> також вийшла з цим фронтменом. Ці дві роботи між собою схожі, тому буду говорити про них одночасно, адже в них як спільні сильні, так і слабкі сторони. Останніх, на жаль, більше. Flesh Coffin був першим альбомом, з яким я ознайомився. Не скажу, що він мені сподобався, але я вирішив спробувати послухати й дебютний альбом. Думка не змінилася, але я відмітив у хлопцях те, що вони місцями дуже нагадують моїх улюблених Whitechapel раннього періоду, коли тенесійські деткор монстри загравали з ембієнтом, привносячи в музику кріпові звучки в стилі олдскульних хоррорів. Також відмітив, що команді вдається непогано вкрапляти звучання блек-метал елементи, чим славляться Carnifex. Не скажу, що Лорна на перших записах цим зловживала, але якщо такі моменти траплялися, то сильно розбавляли динаміку і запам&#8217;ятовувалися. Але про гурт я забув одразу же, як тільки закінчив прослуховування. Для себе зрозумів, що це непоганий колектив, який може сподобатись любителям жанру, але концептуально нічого нового або цікавого не знайшов.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/pOGlm646WAY"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>В 2020 році багато знайомих почали рекомендувати обов&#8217;язково послухати їхню третю платівку <strong>Immortal</strong>. Мовляв, вокаліст змінився, хлопці трохи переглянули своє звучання і тепер все настільки суперво, що навіть такий прискіпливий хрєн як я маю зацінити. Я зацікавився. Новим вокалістом став СіДжей Макрірі, фронтмен деткор-банди Signs of the Swarm. І дійсно, з ним чуваки з Lorna Shore зазвучали набагато яскравіше: звук став більш об&#8217;ємним і плотним, хлопці почали більше гратись зі зміною темпу, в них стало краще виходити акцентування на кульмінаційних моментах і все в такому дусі. Досить важливо, що тепер до блек-металічних елементів додалися симфонічні імплементації. Віднині гурт звучав не тільки як варіація Carnifex, але ще й як Shadow of Intent.</p><p>В цілому, Immortal сподобався набагато більше, ніж попередні роботи, але чи зміг я полюбити цю платівку? Ні. В їхньому балансі між симфонікою і блек-металом точно шось було. Той момент, коли відчуваєш, що це круто, але чогось не вистачає. Начебто дивишся на стіну без однієї цеглини. Але при цьому не можеш знайти цю діру. Я послухав альбом декілька разів і весь час не міг зрозуміти, чого саме мені не вистачає при всій крутизні матеріалу? Це та робота, яку я можу порекомендувати, але сам майже не слухатиму. Після цього я знову забив на гурт. До моменту, коли в 2021 році не вийшов сингл To the Hellfire…</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/ZyBl3noTNSs"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Отже, історія приблизно така сама як з Immortal. У Lorna Shore знову змінився вокаліст (якщо що, то вчетверте, адже в них до Барбера ще хтось був, але це не важливо) і ось тепер гурт мені точно сподобається. Або ні, бо пацани зазвучали трохи дивно, незрозуміло і неоднозначно. Я з думкою &#8220;шо опять&#8221;, вирішив таки ознайомитись з синглом. Так ось, коли я почув To the Hellfire &#8211; нарешті я офігів від музики Lorna Shore. Виявляється відповідь на моє питання: чого не вистачало гурту &#8211; дуже проста &#8211; талановитого вокаліста.</p><p>Концептуально музика гурту не сильно змінилася з часів Immortal. Але віднині сонграйтинг вийшов на новий рівень: симфонізму більше, але він в тему, блекметалічного вайбу більше, але його рівно стільки, скільки потрібно, соляки валять, але запам&#8217;ятовуються, брейкдауни на місці, але які ж вони розйобні! Новий кудрявий парнішка на ім&#8217;я Вілл Рамос &#8211; ось ця цеглинка, якої так не вистачало. Я дуже сподіваюся, що віднині гурт не продовжуватиме свою тенденцію змінювати фронтменів, а буде триматися за Вілла з усіх сил. Рамосу вдалося не тільки підняти музику Lorna Shore одразу на дві сходинки вище, але й зробити гурт неймовірно впізнаваним серед усієї металічної тусовки.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/qyYmS_iBcy4"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Гурт відчував, що з Рамосом звучить набагато яскравіше і нова музика, яку пише команда, точно знайде відгук в серцях більшого кола шанувальників металу. Саме тому хлопці змінили своє старе лого на щось характерне саме для блек-металічних гуртів. Адже незважаючи на те, що музиканти в основі залишилися в рамках деткор-жанру, блек-елементи значно прибавили вагу і навіть більше &#8211; блек-метал від Lorna Shore набагато цікавіше і свіжіше, ніж у більшості чистопородних блекарів.</p><p>Я дуже радий бачити, як популярність Lorna Shore стрімко набирає обертів. Сподіваюсь, що цей гурт з Нью-Джерсі в недалекому майбутньому стане одним з найвпізнаваніших екстремальних гуртів сучасності. Музика команди надпотужна і надтехнічна, але при цьому привертає увагу навіть тих людей, які до екстрим-металу мають опосередковане відношення. На даний момент Lorna Shore має велику цінність для блеку, адже помічаю, як через цих хлопців люди все частіше починають звертати увагу на блек-метал стиль. Але насамперед гурт захоплює саме вокалістом. Вілл Рамос &#8211; надлюдський фронтмен. Просто знахідка для Lorna Shore. Ну і ці брейкдауни &#8211; просто неможливо.</p><p>На даний момент повноцінного альбому з Віллом немає. Гурт нещодавно релізнувся міньйоном <strong>&#8230;And I Return to Nothingness</strong>, а зараз потихеньку випускає сингли, з кожним разом все більше підігріваючи інтерес до четвертого студійного альбому <strong>Pain Remains</strong>, який вийде вже цієї осені, а саме в жовтні. Тому є ще достатньо часу ознайомитись з матеріалом як з Віллом Рамосом, так і прослухати всі попередні релізи, щоб побачити, як хлопці розвивалися і прогресували. Незважаючи на деткорове коріння гурту, першочергово рекомендую послухати Lorna Shore саме блек-металічній аудиторії. Адже це саме той блек-метал, який я хочу чути в 2022 році.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/mK8mw2X-4ug"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Що ж, ось таким вийшов мій невеличкий матеріал про надзвичайно талановитий гурт Lorna Shore. Чи стануть хлопці новими суперзірками металічної сцени &#8211; покаже лише час. А зараз пишіть в коментарях своє ставлення до гурту, а також, будь ласка, поставте вподобайку моєму відео. Також підписуйтесь на мої соцмережі. Будемо прощатися. Побачимось найближчим часом на сторінках сайту. Не забувайте про головне &#8211; слава Україні і слухайте тільки хорошу музику.</p><ul><li>Ютуб-канал про метал-музику: <a href="https://www.youtube.com/channel/droptape" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.youtube.com/droptape</a></li><li>Другий канал про відеоігри та кіно: <a href="https://www.youtube.com/droptapelive" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://www.youtube.com/droptapelive</a></li><li>Твіттер: <a href="https://twitter.com/Asp1re1nsp1re" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://twitter.com/Asp1re1nsp1re</a></li><li>Телеграм: <a href="https://t.me/droptape" target="_blank" rel="noopener noreferrer">https://t.me/droptape</a></li></ul>

В чому крутість американського деткор-гурту

🎤 Lorna Shore — блек-метал, який треба почути кожному

<p>Хардкор гурт Still The Same з Німеччини випустив сингл A30B, присвячений полку АЗОВ. У пісні можна почути уривки зі звернення полку:

https://youtu.be/ef_5sh6xbGw

[blockquote_with_author name="Приспів пісні" content="За родину, дім, людей та країну. Боріться та перемагайте, опір АЗОВ. Вони покинули дружину та дитину, виконували свій обов’язок навіть у темряві. За родину, дім, людей та країну. Боріться та перемагайте, опір АЗОВ. Від Майдану до Маріуполя, стали українським символом"]

Гурт підтримав Україну, а у коментарях до відео можна побачити чисельні гасла "Slava Ukraini ". Still The Same планує незабаром випустити свій дебютний альбом, у якому буде цей сингл.</p>

<p>Хардкор гурт Still The Same з Німеччини випустив сингл A30B, присвячений полку АЗОВ. У пісні можна почути уривки зі звернення полку:</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/ef_5sh6xbGw"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>За родину, дім, людей та країну. Боріться та перемагайте, опір АЗОВ. Вони покинули дружину та дитину, виконували свій обов’язок навіть у темряві. За родину, дім, людей та країну. Боріться та перемагайте, опір АЗОВ. Від Майдану до Маріуполя, стали українським символом</p>					<cite>									<span><strong>Приспів пісні</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Гурт підтримав Україну, а у коментарях до відео можна побачити чисельні гасла &#8220;Slava Ukraini &#8220;. Still The Same планує незабаром випустити свій дебютний альбом, у якому буде цей сингл.</p>

Хардкор гурт Still The Same з Німеччини випустив сингл A30B, присвячений полку АЗОВ. У пісні можна почути уривки зі звернення полку:

https://youtu.be/ef_5sh6xbGw

[blockquote_with_author name="Приспів пісні" content="За родину, дім, людей та країну. Боріться та перемагайте, опір АЗОВ. Вони покинули дружину та дитину, виконували свій обов’язок навіть у темряві. За родину, дім, людей та країну. Боріться та перемагайте, опір АЗОВ. Від Майдану до Маріуполя, стали українським символом"]

Гурт підтримав Україну, а у коментарях до відео можна побачити чисельні гасла "Slava Ukraini ". Still The Same планує незабаром випустити свій дебютний альбом, у якому буде цей сингл.

🎸 Німецький хардкор гурт Still The Same записав пісню, присвячену полку АЗОВ

Огляд та аналіз дискографії британської металкор-команди

🎤 Post Human Survival Horror як найкращий альбом Bring Me the Horizon

<p>Rammstein випустили кліп на нову пісню Zick Zack. Це другий сингл із майбутнього альбому Zeit, який вийде вже наприкінці цього місяця.

У відео піднімають тему пластичної хірургії та її понаднормового використання — протягом відео обличчя учасників гурту стають невпізнаваними і їм доводиться підтримувати силікон за допомогою скотчу.

https://youtu.be/hBTNyJ33LWI

 

<a href="https://nachasi.com/music/2022/03/11/nova-pisnya-rammstein-zeit-dyvitsya-video/" target="_blank" rel="noopener">Перший сингл Zeit</a> із майбутнього однойменного альбому вийшов 10 березня. Вихід платівки запланований на 29 квітня — це буде через три роки після виходу останнього альбому гурту.</p>

<p>Rammstein випустили кліп на нову пісню Zick Zack. Це другий сингл із майбутнього альбому Zeit, який вийде вже наприкінці цього місяця.</p><p>У відео піднімають тему пластичної хірургії та її понаднормового використання — протягом відео обличчя учасників гурту стають невпізнаваними і їм доводиться підтримувати силікон за допомогою скотчу.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/hBTNyJ33LWI"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p> </p><p><a href="/music/2022/03/11/nova-pisnya-rammstein-zeit-dyvitsya-video/" target="_blank" rel="noopener">Перший сингл Zeit</a> із майбутнього однойменного альбому вийшов 10 березня. Вихід платівки запланований на 29 квітня — це буде через три роки після виходу останнього альбому гурту.</p>

Rammstein випустили кліп на нову пісню Zick Zack. Це другий сингл із майбутнього альбому Zeit, який вийде вже наприкінці цього місяця.

У відео піднімають тему пластичної хірургії та її понаднормового використання — протягом відео обличчя учасників гурту стають невпізнаваними і їм доводиться підтримувати силікон за допомогою скотчу.

https://youtu.be/hBTNyJ33LWI

&nbsp;

<a href="https://nachasi.com/music/2022/03/11/nova-pisnya-rammstein-zeit-dyvitsya-video/" target="_blank" rel="noopener">Перший сингл Zeit</a> із майбутнього однойменного альбому вийшов 10 березня. Вихід платівки запланований на 29 квітня — це буде через три роки після виходу останнього альбому гурту.

<p>Rammstein випустили кліп на нову пісню Zick Zack. Це другий сингл із майбутнього альбому Zeit, який вийде вже наприкінці цього місяця.</p><p>У відео піднімають тему пластичної хірургії та її понаднормового використання — протягом відео обличчя учасників гурту стають невпізнаваними і їм доводиться підтримувати силікон за допомогою скотчу.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/hBTNyJ33LWI"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>&nbsp;</p><p><a href="/music/2022/03/11/nova-pisnya-rammstein-zeit-dyvitsya-video/" target="_blank" rel="noopener">Перший сингл Zeit</a> із майбутнього однойменного альбому вийшов 10 березня. Вихід платівки запланований на 29 квітня — це буде через три роки після виходу останнього альбому гурту.</p>

#метал