<p>Щорічно українські вчені створюють чимало винаходів; однак вони змінювали світ і в минулому, і перед вами — 5 фахівців, чиї розробки вплинули на розвиток науки не лише в Україні, але й в усьому світі.
</p><h4><strong>Анатолій Малихін</strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.27.13-PM.png" align="left"]

Харківський вчений Анатолій Малихін винайшов унікальний прилад «Біопромінь» для аналізу крові. Свою роботу присвятив впровадженню приладу для діагностики за новітньою методикою. Закінчивши Харківське медичне училище, у 1964 році вступив одночасно у два виші — Харківський медичний інститут за спеціальністю «Лікувальна справа» і Харківський університет ім. В.Н. Каразіна на факультет біології на спеціальність «Біохімія». Із 1972-го і до наших днів є співробітником Інституту неврології, психіатрії і наркології  НАМН України, пройшов шлях від нейрохірурга до завідуючого нейрохірургічним відділенням, яке очолював протягом 13 років. Крім того, з 1991 р. він є автором багатьох наукових публікацій: понад 100 наукових праць, монографій і методичних рекомендацій, ряду патентів. У 2000 — 2005 роках захистив кандидатську і докторську дисертації.
<h4><strong><b>Петро Бобонич</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.28.41-PM.png" align="left"]

Науковець із Ужгорода запропонував глюкометр у вигляді наручного годинника, за допомогою якого хворий на діабет може оперативно виміряти рівень глюкози у крові. Працював на кафедрі твердотільної електроніки фізичного факультету Ужгородського національного університету. Із 1976-го запатентував понад 25 медичних й фізико-технічних пристроїв, попри те, що не був фаховим медиком. Ідею детектора рівня глюкози почав розробляти, коли 2003 року на цукровий діабет захворіла його дружина.
<h4><strong><b>Федір Піроцький</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.31.28-PM.png" align="left"]

Український вчений, який винайшов <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/tram-odesa/">трамвай</a>, — так, той самий, який є тепер звичним транспортом для більшості міст Європи. В часи, коли народився Федір Аполлонович Піроцький, про такий вид транспорту ще ніхто й помріяти не міг — а народився майбутній конструктор у родині військових лікарів, будучи нащадком козаків.

Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію (1866 рік) і проходив артилерійську службу в Києві. У 1871 року він повернувся з Петербурґу і почав працювати у відділі технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління, де виявив неабиякі здібності винахідника. 1874 рік — саме тоді Піроцький розробив проект машини змінного струму та системи передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев'яних стовпах.

1875 року винахідник на ділянці Сестрорецької залізниці запустив вагони на електричній тязі — і проклав першу електрифіковану лінію.

В Берліні вже за рік рушив перший трамвай, створений за схемою українця. Піроцький також був автором проекту централізованої підземної міської електромережі і запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей.
<h4><strong><b>Сергій Корольов</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.32.35-PM.png" align="left"]

Знаний конструктор ракетно-космічної техніки і один із тих, завдяки кому людство змогло вийти у космос. Попри складну долю та репресії зумів таки зберегти напрацювання — і вже із 1958 року очолив ракетну програму тодішньої комуністичної наддержави. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, було здійснено перший політ людини в космос та вихід людини у відкритий космос. На його честь названо астероїд 1855 Корольов.

Наталія Сергівна, донька Корольова розповідала, що слово «Україна» вимовляли в їхній родині трепетно, з великою любов’ю:

[blockquote_with_author content="Він дуже її любив. Полюбляв українські пісні, українську мову. Це точно. «Дивлюсь я на небо», «Реве та стогне Дніпр широкий» — улюблені пісні батька"]

Коли Корольов запустив ракету з <a href="https://nachasi.com/2018/01/31/kadenyuk-memories/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-schema-attribute="">першим українським космонавтом</a> Павлом Поповичем, той заспівав з космосу для головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…».
<h4><strong><b>Ігор Сікорський</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.33.36-PM.png" align="left"]

Авіаконструктор, котрий мігрував за кордон — і винахідник гелікоптерів. Талановита люди, знавець своєї справи, саме він перший у світі збудував чотирьохмоторного літака «Руський витязь» (1913 рік), важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера із одногвинтовою схемою (1942).

Він емігрував 1918 року до США, де 1923 року заснував компанію Sikorsky Aircraft. Автор літаків-велетнів «Ілля Муромець», Sikorsky S-29-A. Конструктор першого в США літака-амфібії. У 1931 році він презентував проект літального апарату з двома пропелерами — горизонтальним на даху і вертикальним на хвості. У вересні 1939-го почалися випробовування гелікоптера VS-300. 13 травня 1940-го конструктор вперше підняв свою машину у вільний політ. Американська армія зацікавилася таким винаходом, і замовила собі кілька гелікоптерів. Понад півстоліття всі президенти США користуються гелікоптерами Sikorsky.
<p class="p1">[background_substrate_simple color="#00c4ac"]</p>
<p class="p1">Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</p>
<p class="p1">[/background_substrate_simple]</p>
<p class="p1">[wp_quiz_pro id="129750"]</p>

<p>Щорічно українські вчені створюють чимало винаходів; однак вони змінювали світ і в минулому, і перед вами — 5 фахівців, чиї розробки вплинули на розвиток науки не лише в Україні, але й в усьому світі.</p><h4><strong>Анатолій Малихін</strong></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.27.13-PM.png" alt="">			</figure><p>Харківський вчений Анатолій Малихін винайшов унікальний прилад «Біопромінь» для аналізу крові. Свою роботу присвятив впровадженню приладу для діагностики за новітньою методикою. Закінчивши Харківське медичне училище, у 1964 році вступив одночасно у два виші — Харківський медичний інститут за спеціальністю «Лікувальна справа» і Харківський університет ім. В.Н. Каразіна на факультет біології на спеціальність «Біохімія». Із 1972-го і до наших днів є співробітником Інституту неврології, психіатрії і наркології  НАМН України, пройшов шлях від нейрохірурга до завідуючого нейрохірургічним відділенням, яке очолював протягом 13 років. Крім того, з 1991 р. він є автором багатьох наукових публікацій: понад 100 наукових праць, монографій і методичних рекомендацій, ряду патентів. У 2000 — 2005 роках захистив кандидатську і докторську дисертації.</p><h4><strong><b>Петро Бобонич</b></strong></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.28.41-PM.png" alt="">			</figure><p>Науковець із Ужгорода запропонував глюкометр у вигляді наручного годинника, за допомогою якого хворий на діабет може оперативно виміряти рівень глюкози у крові. Працював на кафедрі твердотільної електроніки фізичного факультету Ужгородського національного університету. Із 1976-го запатентував понад 25 медичних й фізико-технічних пристроїв, попри те, що не був фаховим медиком. Ідею детектора рівня глюкози почав розробляти, коли 2003 року на цукровий діабет захворіла його дружина.</p><h4><strong><b>Федір Піроцький</b></strong></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.31.28-PM.png" alt="">			</figure><p>Український вчений, який винайшов <a href="/2017/05/15/tram-odesa/">трамвай</a>, — так, той самий, який є тепер звичним транспортом для більшості міст Європи. В часи, коли народився Федір Аполлонович Піроцький, про такий вид транспорту ще ніхто й помріяти не міг — а народився майбутній конструктор у родині військових лікарів, будучи нащадком козаків.</p><p>Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію (1866 рік) і проходив артилерійську службу в Києві. У 1871 року він повернувся з Петербурґу і почав працювати у відділі технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління, де виявив неабиякі здібності винахідника. 1874 рік — саме тоді Піроцький розробив проект машини змінного струму та системи передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев&#8217;яних стовпах.</p><p>1875 року винахідник на ділянці Сестрорецької залізниці запустив вагони на електричній тязі — і проклав першу електрифіковану лінію.</p><p>В Берліні вже за рік рушив перший трамвай, створений за схемою українця. Піроцький також був автором проекту централізованої підземної міської електромережі і запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей.</p><h4><strong><b>Сергій Корольов</b></strong></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.32.35-PM.png" alt="">			</figure><p>Знаний конструктор ракетно-космічної техніки і один із тих, завдяки кому людство змогло вийти у космос. Попри складну долю та репресії зумів таки зберегти напрацювання — і вже із 1958 року очолив ракетну програму тодішньої комуністичної наддержави. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, було здійснено перший політ людини в космос та вихід людини у відкритий космос. На його честь названо астероїд 1855 Корольов.</p><p>Наталія Сергівна, донька Корольова розповідала, що слово «Україна» вимовляли в їхній родині трепетно, з великою любов’ю:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Він дуже її любив. Полюбляв українські пісні, українську мову. Це точно. «Дивлюсь я на небо», «Реве та стогне Дніпр широкий» — улюблені пісні батька</p>			</blockquote><p>Коли Корольов запустив ракету з <a href="/2018/01/31/kadenyuk-memories/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-schema-attribute="">першим українським космонавтом</a> Павлом Поповичем, той заспівав з космосу для головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…».</p><h4><strong><b>Ігор Сікорський</b></strong></h4>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.33.36-PM.png" alt="">			</figure><p>Авіаконструктор, котрий мігрував за кордон — і винахідник гелікоптерів. Талановита люди, знавець своєї справи, саме він перший у світі збудував чотирьохмоторного літака «Руський витязь» (1913 рік), важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера із одногвинтовою схемою (1942).</p><p>Він емігрував 1918 року до США, де 1923 року заснував компанію Sikorsky Aircraft. Автор літаків-велетнів «Ілля Муромець», Sikorsky S-29-A. Конструктор першого в США літака-амфібії. У 1931 році він презентував проект літального апарату з двома пропелерами — горизонтальним на даху і вертикальним на хвості. У вересні 1939-го почалися випробовування гелікоптера VS-300. 13 травня 1940-го конструктор вперше підняв свою машину у вільний політ. Американська армія зацікавилася таким винаходом, і замовила собі кілька гелікоптерів. Понад півстоліття всі президенти США користуються гелікоптерами Sikorsky.</p><p class="p1">	<div class="note"  style="background-color:#00c4ac">		<p class="p1">Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</p><p class="p1">		<div class="corner"></div>	</div></p><p class="p1"><iframe src="https://api.nachasi.com/v2/shortcode/wp_quiz_pro/?id=129750" sandbox="allow-same-origin allow-scripts allow-popups allow-forms allow-presentation" onload="this.style.height=(this.contentWindow.document.body.scrollHeight+20)+'px';"></iframe></p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Кожна країна має своїх героїв, які своїми вчинками, знаннями, винаходами допомогли прославити державу. В Україні також є такі, але не усі знають про них, тому ця добірка — про 5 українських винахідників

Щорічно українські вчені створюють чимало винаходів; однак вони змінювали світ і в минулому, і перед вами — 5 фахівців, чиї розробки вплинули на розвиток науки не лише в Україні, але й в усьому світі.
<h4><strong>Анатолій Малихін</strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.27.13-PM.png" align="left"]

Харківський вчений Анатолій Малихін винайшов унікальний прилад «Біопромінь» для аналізу крові. Свою роботу присвятив впровадженню приладу для діагностики за новітньою методикою. Закінчивши Харківське медичне училище, у 1964 році вступив одночасно у два виші — Харківський медичний інститут за спеціальністю «Лікувальна справа» і Харківський університет ім. В.Н. Каразіна на факультет біології на спеціальність «Біохімія». Із 1972-го і до наших днів є співробітником Інституту неврології, психіатрії і наркології  НАМН України, пройшов шлях від нейрохірурга до завідуючого нейрохірургічним відділенням, яке очолював протягом 13 років. Крім того, з 1991 р. він є автором багатьох наукових публікацій: понад 100 наукових праць, монографій і методичних рекомендацій, ряду патентів. У 2000 — 2005 роках захистив кандидатську і докторську дисертації.
<h4><strong><b>Петро Бобонич</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.28.41-PM.png" align="left"]

Науковець із Ужгорода запропонував глюкометр у вигляді наручного годинника, за допомогою якого хворий на діабет може оперативно виміряти рівень глюкози у крові. Працював на кафедрі твердотільної електроніки фізичного факультету Ужгородського національного університету. Із 1976-го запатентував понад 25 медичних й фізико-технічних пристроїв, попри те, що не був фаховим медиком. Ідею детектора рівня глюкози почав розробляти, коли 2003 року на цукровий діабет захворіла його дружина.
<h4><strong><b>Федір Піроцький</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.31.28-PM.png" align="left"]

Український вчений, який винайшов <a href="https://nachasi.com/2017/05/15/tram-odesa/">трамвай</a>, — так, той самий, який є тепер звичним транспортом для більшості міст Європи. В часи, коли народився Федір Аполлонович Піроцький, про такий вид транспорту ще ніхто й помріяти не міг — а народився майбутній конструктор у родині військових лікарів, будучи нащадком козаків.

Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію (1866 рік) і проходив артилерійську службу в Києві. У 1871 року він повернувся з Петербурґу і почав працювати у відділі технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління, де виявив неабиякі здібності винахідника. 1874 рік — саме тоді Піроцький розробив проект машини змінного струму та системи передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев'яних стовпах.

1875 року винахідник на ділянці Сестрорецької залізниці запустив вагони на електричній тязі — і проклав першу електрифіковану лінію.

В Берліні вже за рік рушив перший трамвай, створений за схемою українця. Піроцький також був автором проекту централізованої підземної міської електромережі і запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей.
<h4><strong><b>Сергій Корольов</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.32.35-PM.png" align="left"]

Знаний конструктор ракетно-космічної техніки і один із тих, завдяки кому людство змогло вийти у космос. Попри складну долю та репресії зумів таки зберегти напрацювання — і вже із 1958 року очолив ракетну програму тодішньої комуністичної наддержави. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, було здійснено перший політ людини в космос та вихід людини у відкритий космос. На його честь названо астероїд 1855 Корольов.

Наталія Сергівна, донька Корольова розповідала, що слово «Україна» вимовляли в їхній родині трепетно, з великою любов’ю:

[blockquote_with_author content="Він дуже її любив. Полюбляв українські пісні, українську мову. Це точно. «Дивлюсь я на небо», «Реве та стогне Дніпр широкий» — улюблені пісні батька"]

Коли Корольов запустив ракету з <a href="https://nachasi.com/2018/01/31/kadenyuk-memories/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-schema-attribute="">першим українським космонавтом</a> Павлом Поповичем, той заспівав з космосу для головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…».
<h4><strong><b>Ігор Сікорський</b></strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-27-at-9.33.36-PM.png" align="left"]

Авіаконструктор, котрий мігрував за кордон — і винахідник гелікоптерів. Талановита люди, знавець своєї справи, саме він перший у світі збудував чотирьохмоторного літака «Руський витязь» (1913 рік), важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера із одногвинтовою схемою (1942).

Він емігрував 1918 року до США, де 1923 року заснував компанію Sikorsky Aircraft. Автор літаків-велетнів «Ілля Муромець», Sikorsky S-29-A. Конструктор першого в США літака-амфібії. У 1931 році він презентував проект літального апарату з двома пропелерами — горизонтальним на даху і вертикальним на хвості. У вересні 1939-го почалися випробовування гелікоптера VS-300. 13 травня 1940-го конструктор вперше підняв свою машину у вільний політ. Американська армія зацікавилася таким винаходом, і замовила собі кілька гелікоптерів. Понад півстоліття всі президенти США користуються гелікоптерами Sikorsky.
<p class="p1">[background_substrate_simple color="#00c4ac"]</p>
<p class="p1">Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:</p>
<p class="p1">[/background_substrate_simple]</p>
<p class="p1">[wp_quiz_pro id="129750"]</p>

5 українських науковців, чиї винаходи змінюють світ

{:ua}Добірка фактів та цифр про відомих українських винахідників{:}

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Wikipedia вже нам відома, а от що таке Wikitribune і чи пов’язано цей ресурс якось із Вікіпедією? Короткі відповіді на мету проекту та інші пов’язані із ним питання

Wikitribune її засновник називає революційна платформою новинарної журналістики, що створена для поширення інформації та об’єднує журналістів та читачів з усього світу. Як це працюватиме і чому ідеолог проекту упевнений у неупредженості кадрів, які писатимуть для нового сайту?
<h4><strong>Перевірка фактів
</strong></h4>
Часто факти бувають вирвані з контексту або перекручені. Wikitribune дозволяє перевірити інформацію, адже усі матеріали на ресурсі мають посилання на джерело, складаються виключно на основі неупередженого фактажу та висвітлення подій через цифри та факти
<h4><strong>Безкоштовність</strong></h4>
Читати Wikitribune може кожен. Окрім того, ресурс 100% вільний від реклами. Будь-хто може позначити матеріал, виправити його або представити на розгляд. Однак передбачено і команду журналістів, які випускатимуть контент на постійній основі.
<h4><strong>Рівність та співпраця</strong></h4>
На відміну від інших сайтів, де читачі лише коментують новини, Wikitribune дає можливість співпрацювати із журналістами, перевіряти інформацію та пропонувати правки до текстів — чого великі ЗМІ не дають змоги робити.
<h4><strong>Повна прозорість</strong></h4>
Wikitribune нічого не приховує, тому заплановано оприлюднення усіх фінансових показників платформи щодо внесків від читачів та напрямків витрат на діяльність проекту.
<iframe src="https://player.vimeo.com/video/214586867?byline=0&portrait=0" width="1200" height="675" frameborder="0" webkitallowfullscreen mozallowfullscreen allowfullscreen></iframe>
<h4><strong>Хто створив проект</strong></h4>
За ідеєю створення такого сайту стоїть засновник Вікіпедії Джіммі Уейлс, ресурс розпочав роботу 25 квітня 2017 року. Попри особистість засновника, сайт не пов’язано та не афілійовано із Wikipedia чи фондом Wikimedia.
<h4><strong>Ключова мета — подолання фейків</strong></h4>
За словами Уейлса, метою запуску нового ЗМі для нього стала нагальна потреба у подоланні фейків та верифікації оприлюдненої інформації.
<h4><strong>Як проект забезпечуватиме себе грошима</strong></h4>
На сайті не передбачено рекламу чи передплату на матеріали — натомість все визначатимуть добровільні внески від читацької аудиторії. Вільне редагування, розповсюдження іфнормації та верифікація джерел — основні «стовпи», на які спирається Wikipedia, і на яких обіцяють «стояти» і журналісти Wikitribune. Проте тут оприлюднити будь-яку іфнормацію можна буде лише після перевірки на достовірність штатним працівником чи довіреним модератором.
<h4><strong>Скільки людей працює над контентною частиною</strong></h4>
Зараз зібрано кошти для роботи 10 журналістів, котрі писатимуть статті та новини. Розміри гонорарів та можливе збільшення чисельності авторів залежатиме від обсягу подальших внесків від читачів.

<p>Wikitribune її засновник називає революційна платформою новинарної журналістики, що створена для поширення інформації та об’єднує журналістів та читачів з усього світу. Як це працюватиме і чому ідеолог проекту упевнений у неупредженості кадрів, які писатимуть для нового сайту?</p><h4><strong>Перевірка фактів<br /></strong></h4><p>Часто факти бувають вирвані з контексту або перекручені. Wikitribune дозволяє перевірити інформацію, адже усі матеріали на ресурсі мають посилання на джерело, складаються виключно на основі неупередженого фактажу та висвітлення подій через цифри та факти</p><h4><strong>Безкоштовність</strong></h4><p>Читати Wikitribune може кожен. Окрім того, ресурс 100% вільний від реклами. Будь-хто може позначити матеріал, виправити його або представити на розгляд. Однак передбачено і команду журналістів, які випускатимуть контент на постійній основі.</p><h4><strong>Рівність та співпраця</strong></h4><p>На відміну від інших сайтів, де читачі лише коментують новини, Wikitribune дає можливість співпрацювати із журналістами, перевіряти інформацію та пропонувати правки до текстів — чого великі ЗМІ не дають змоги робити.</p><h4><strong>Повна прозорість</strong></h4><p>Wikitribune нічого не приховує, тому заплановано оприлюднення усіх фінансових показників платформи щодо внесків від читачів та напрямків витрат на діяльність проекту.<br /><iframe src="<div class="embedded-video">								<iframe src="https://player.vimeo.com/video/214586867?title=0&#038;byline=0&#038;portrait=0"												allow="autoplay; fullscreen; picture-in-picture" allowfullscreen="true"></iframe></div><h4><strong>Хто створив проект</strong></h4><p>За ідеєю створення такого сайту стоїть засновник Вікіпедії Джіммі Уейлс, ресурс розпочав роботу 25 квітня 2017 року. Попри особистість засновника, сайт не пов’язано та не афілійовано із Wikipedia чи фондом Wikimedia.</p><h4><strong>Ключова мета — подолання фейків</strong></h4><p>За словами Уейлса, метою запуску нового ЗМі для нього стала нагальна потреба у подоланні фейків та верифікації оприлюдненої інформації.</p><h4><strong>Як проект забезпечуватиме себе грошима</strong></h4><p>На сайті не передбачено рекламу чи передплату на матеріали — натомість все визначатимуть добровільні внески від читацької аудиторії. Вільне редагування, розповсюдження іфнормації та верифікація джерел — основні «стовпи», на які спирається Wikipedia, і на яких обіцяють «стояти» і журналісти Wikitribune. Проте тут оприлюднити будь-яку іфнормацію можна буде лише після перевірки на достовірність штатним працівником чи довіреним модератором.</p><h4><strong>Скільки людей працює над контентною частиною</strong></h4><p>Зараз зібрано кошти для роботи 10 журналістів, котрі писатимуть статті та новини. Розміри гонорарів та можливе збільшення чисельності авторів залежатиме від обсягу подальших внесків від читачів.</p>

Головне, що варто знати про нове ЗМІ від засновника Wikipedia

{:ua}Навіщо засновник Wikipedia запустив нове ЗМІ і як воно буде функціонувати?{:}

Гадаю, більшість наших читачів навіть не здогадується, що Миколаївська астрономічна обсерваторія — не просто перший подібний заклад в нашій країні, а ще й одна із найстаріших обсерваторій Східної Європи. 27 травня вона відзначає чергову річницю від дня свого заснування — що варто знати про цей історичний і науковий центр?

Миколаївська обсерваторія — одна з найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснована 27 травня 1821 року. Із 1912 року вона стає Миколаївським відділенням Головної (Пулковської) астрономічної обсерваторії (ГАО). У 1935 році була включена в мережу наукових установ як Миколаївське відділення ГАО. А вже із 1992 році стає самостійним науковим закладом України, а з 2002 року - Науково-дослідним інститутом «Миколаївська астрономічна обсерваторія» (НДІ МАО).
<h4><strong>Головні факти та цифри</strong></h4>
Обсерваторію розташована в старому центрі міста Миколаєва, що на Півдні України на висоті 52 м над рівнем моря з географічними координатами: 31°58' східної довготи і 46° 58' північної широти. ОБ’єкт цей настільки цінний, що навіть був включений до Попереднього списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України (Tentative list # 5116, Tentative list # 5267). Станом на сьогодні співробітники обсерваторії ведуть роботи та дослідження у кількох напрямках. Тут вивчають динаміку тіл Сонячної системи, займаються дослідженням об'єктів навколоземного простору, а також створюють астрометричних каталоги зірок та надають підтримку астрономічним дослідженням та збереженню історії астрономії,
<h4><strong>Морська обсерваторія (1821–1912)</strong></h4>
Миколаївська астрономічна обсерваторія була заснована у 1821 році наприкінці травня адміралом Олексієм Самуїловичом Грейгом. Основним її завданням було забезпечувати Чорноморський флоту точним часом, картами та проводити навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування.

Споруджено обсерваторію на верхівці Спаського кургану. Так називається найвищий пагорб Миколаєва (52 м). Спроектував головну частину споруди провідний архітектор Чорноморського адміралтейства Федір Іванович Вунш (1770–1836). Першим очільником обсерваторії став Карл Христофорович Кнорре (1801–1883), якому тоді ще не було й 20 років. Обійнявши посаду у такому юному віці, Кнорре очолював цей науково-дослідницький заклад упродовж 50 років.

Окрім підготовки офіцерів до особливостей морської навігації, Кнорре почав займатися науковими астрономічними дослідженнями, — і це принесло йому славу як автора 5-го аркуша зоряної карти Берлінської академії наук, за допомогою якої потім були відкриті малі планети 5 Астрея і 8 Флора.

Другий директор обсерваторії, Івано Єгорович Кортацці (1837–1903), теж відзначився на науковому ґрунті: створив каталог положень зірок, згодом названий «Миколаївська зона». У морський період діяльності обсерваторії обидва очільники обсерваторії забезпечили  виконання гідрографічних робіт на Азовському, Чорному і Мармуровому морях. Тоді ж проведені описи та визначені більш точні географічні координати багатьох опорних пунктів карт зазначених морів. Таким чином тодішній флот був забезпечений точними інструментами і досконалими методами визначення часу (довготи) і широти.
<h4><strong>Миколаївське відділення Пулково (1912–1991)</strong></h4>
Головним завданням обсерваторії в цей період було поширення системи Пулковських абсолютних зоряних каталогів на південне небо і виконання регулярних спостережень Сонця та тіл Сонячної системи. Для оснащення нового відділення з Одеси були перевезені Вертикальний круг Репсольда і пасажний інструмент Фрейберга-Кондратьєва. Відродження обсерваторії після важких випробувань на початку XX століття  пов'язане з ім'ям четвертого директора Леоніда Івановича Семенова (1878–1965), який очолив обсерваторію в 1923 році. У 1931 році в МАО була створена високоточна Служба часу, яка брала участь у національних і міжнародних програмах з визначення точного часу.
<h4><strong>В часи Другої Світової</strong></h4>
Під час Другої Світової обсерваторія перебувала у зоні німецької окупації. Тогочасному очільникові Л. І. Семенову вдалося зберегти її від серйозних пошкоджень і руйнувань. Із 1960-х обсерваторія отримує зонного астрографа фірми «Карл Цейс» — відтоді Миколаївські фотографічні спостереження тіл Сонячної системи знаходяться в числі одних з найточніших у світі. У 1970-1980-ті роки обсерваторія була ініціатором і основним виконавцем декількох наукових експедицій для спостережень в умовах полярної ночі на острові Західний Шпіцберген, в умовах високогір'я на Кавказі. У загальній складності в МАО було створено близько 35 різних каталогів положень небесних світил.
<h4><strong>Сучасність</strong></h4>
У 1992 році Миколаївська астрономічна обсерваторія здобула статус самостійної наукової установи, в 2002 році отримала офіційний статус науково-дослідного інституту. У 1995 році в МАО створено і введено в дію автоматичний телескоп з ПЗЗ приймачем. У 2004 році був введений в експлуатацію Швидкісний автоматичний комплекс (ШАК), на якому ведуться регулярні спостереження об'єктів ближнього космосу в рамках участі у виконанні Національної космічної програми України з контролю та аналізу космічної обстановки. У 2009 році створено перший в Україні мобільний телескоп «Мобітел», що складається з 4 самостійних монтувань, оснащених сучасними ПЗЗ камерами і системою програмного керування в режимі віддаленого доступу.

<p>Миколаївська обсерваторія — одна з найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснована 27 травня 1821 року. Із 1912 року вона стає Миколаївським відділенням Головної (Пулковської) астрономічної обсерваторії (ГАО). У 1935 році була включена в мережу наукових установ як Миколаївське відділення ГАО. А вже із 1992 році стає самостійним науковим закладом України, а з 2002 року &#8211; Науково-дослідним інститутом «Миколаївська астрономічна обсерваторія» (НДІ МАО).</p><h4><strong>Головні факти та цифри</strong></h4><p>Обсерваторію розташована в старому центрі міста Миколаєва, що на Півдні України на висоті 52 м над рівнем моря з географічними координатами: 31°58&#8242; східної довготи і 46° 58&#8242; північної широти. ОБ’єкт цей настільки цінний, що навіть був включений до Попереднього списку об&#8217;єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України (Tentative list # 5116, Tentative list # 5267). Станом на сьогодні співробітники обсерваторії ведуть роботи та дослідження у кількох напрямках. Тут вивчають динаміку тіл Сонячної системи, займаються дослідженням об&#8217;єктів навколоземного простору, а також створюють астрометричних каталоги зірок та надають підтримку астрономічним дослідженням та збереженню історії астрономії,</p><h4><strong>Морська обсерваторія (1821–1912)</strong></h4><p>Миколаївська астрономічна обсерваторія була заснована у 1821 році наприкінці травня адміралом Олексієм Самуїловичом Грейгом. Основним її завданням було забезпечувати Чорноморський флоту точним часом, картами та проводити навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування.</p><p>Споруджено обсерваторію на верхівці Спаського кургану. Так називається найвищий пагорб Миколаєва (52 м). Спроектував головну частину споруди провідний архітектор Чорноморського адміралтейства Федір Іванович Вунш (1770–1836). Першим очільником обсерваторії став Карл Христофорович Кнорре (1801–1883), якому тоді ще не було й 20 років. Обійнявши посаду у такому юному віці, Кнорре очолював цей науково-дослідницький заклад упродовж 50 років.</p><p>Окрім підготовки офіцерів до особливостей морської навігації, Кнорре почав займатися науковими астрономічними дослідженнями, — і це принесло йому славу як автора 5-го аркуша зоряної карти Берлінської академії наук, за допомогою якої потім були відкриті малі планети 5 Астрея і 8 Флора.</p><p>Другий директор обсерваторії, Івано Єгорович Кортацці (1837–1903), теж відзначився на науковому ґрунті: створив каталог положень зірок, згодом названий «Миколаївська зона». У морський період діяльності обсерваторії обидва очільники обсерваторії забезпечили  виконання гідрографічних робіт на Азовському, Чорному і Мармуровому морях. Тоді ж проведені описи та визначені більш точні географічні координати багатьох опорних пунктів карт зазначених морів. Таким чином тодішній флот був забезпечений точними інструментами і досконалими методами визначення часу (довготи) і широти.</p><h4><strong>Миколаївське відділення Пулково (1912–1991)</strong></h4><p>Головним завданням обсерваторії в цей період було поширення системи Пулковських абсолютних зоряних каталогів на південне небо і виконання регулярних спостережень Сонця та тіл Сонячної системи. Для оснащення нового відділення з Одеси були перевезені Вертикальний круг Репсольда і пасажний інструмент Фрейберга-Кондратьєва. Відродження обсерваторії після важких випробувань на початку XX століття  пов&#8217;язане з ім&#8217;ям четвертого директора Леоніда Івановича Семенова (1878–1965), який очолив обсерваторію в 1923 році. У 1931 році в МАО була створена високоточна Служба часу, яка брала участь у національних і міжнародних програмах з визначення точного часу.</p><h4><strong>В часи Другої Світової</strong></h4><p>Під час Другої Світової обсерваторія перебувала у зоні німецької окупації. Тогочасному очільникові Л. І. Семенову вдалося зберегти її від серйозних пошкоджень і руйнувань. Із 1960-х обсерваторія отримує зонного астрографа фірми «Карл Цейс» — відтоді Миколаївські фотографічні спостереження тіл Сонячної системи знаходяться в числі одних з найточніших у світі. У 1970-1980-ті роки обсерваторія була ініціатором і основним виконавцем декількох наукових експедицій для спостережень в умовах полярної ночі на острові Західний Шпіцберген, в умовах високогір&#8217;я на Кавказі. У загальній складності в МАО було створено близько 35 різних каталогів положень небесних світил.</p><h4><strong>Сучасність</strong></h4><p>У 1992 році Миколаївська астрономічна обсерваторія здобула статус самостійної наукової установи, в 2002 році отримала офіційний статус науково-дослідного інституту. У 1995 році в МАО створено і введено в дію автоматичний телескоп з ПЗЗ приймачем. У 2004 році був введений в експлуатацію Швидкісний автоматичний комплекс (ШАК), на якому ведуться регулярні спостереження об&#8217;єктів ближнього космосу в рамках участі у виконанні Національної космічної програми України з контролю та аналізу космічної обстановки. У 2009 році створено перший в Україні мобільний телескоп «Мобітел», що складається з 4 самостійних монтувань, оснащених сучасними ПЗЗ камерами і системою програмного керування в режимі віддаленого доступу.</p>

8 фактів про одну із найстаріших обсерваторій Східної Європи

{:ua}В якому році було засновано обсерваторію в Україні, яка є однією із найстаріших у Східній Європі?{:}

Чи зручно працювати із машинним перекладом? Скоріше ні, аніж так. Цю проблему намагаються здолати у Facebook — та чи вдається це найбільшій соцмережі світу?

Кому не знайома ситуація — у вашій стрічці новин Facebook раптом з'являється повідомлення іноземною мовою, і ви натискаєте на кнопку перекладу, аби хоч приблизно зрозуміти, про що йдеться. За допомогою цієї функції соцмережа Марка Цукерберґа прагне забезпечити можливість комунікувати попри мовні відмінності. Однак проблема полягає у тому, що переклади зазвичай настільки погані, що зрозуміти один одного у такий спосіб доволі складно.
<h4><strong>Як долають проблему «машинного інглішу»</strong></h4>
Як і значна кількість інших інтернет-гігантів, Facebook наразі працює над вирішенням цієї проблеми, пише Wired. І, здається, до мети може наблизити штучний інтелект. У звіті компанії описаний принцип, за допомогою якого можна значною мірою покращити комп'ютерний переклад — не лише у Facebook, але й в усьому інтернеті. Внутрішні тести показали, що нова технологія надає кращі переклади та працює значно ефективніше, ніж ті, які були доступні у попередніх версіях. Система працює на основі схожого принципу, як і програми, що розпізнають зображення. Професор Кристофер Меннінґ, котрий який спеціалізується на питаннях машинного перекладу, назвав роботу Facebook у цьому напрямку «вражаючою». Технологію планують використати у соціальній мережі у найкоротші терміни й зробити її доступною для понад 1,8 млрд користувачів.
<h4><strong>Як це працюватиме</strong></h4>
Новий метод перекладу Facebook базується на принципі штучної нейронної мережі — комплексній математичній моделі, побудована за правилами організації та функціонування біологічний нейромереж, тобто клітин живого організму. Це поняття виникло під час вивчення процесів, що відбуваються у людському мозку, та спроб змоделювати ці процеси на практиці. Процедура нейронного машинного перекладу відбувається за тими  стадіями, що й робота традиційних програм перекладу, — але відрізняються природа операцій та об'єкти, які їх виконують.

За аналогією з людським мозком машина вчиться перекладати, отримуючи стимули упродовж кількох тижнів. Це дозволяє їй самій напрацьовувати правила мови на базі оригінального і перекладеного текстів та видавати результат, близький до людського мовлення, пояснюють у редакції ZDnet. «За минулі 2 роки ми досягли у цьому більшого прогресу, ніж за останнє десятиліття», — зауважує Джон Тінслі, керівник Isonic Translation Machines. Його компанія працює над розробкою схожого програмного забезпечення в Дубліні.

Власне, використання принципу нейронних мереж для автоматизованого перекладу — не новина. Цим методом користуються вже доволі давно Google і Microsoft. Однак на відміну від багатьох інших компаній, Facebook спирається передусім на Convolutional Neural Network (нейромережу складнішого типу). Замість аналізувати постійно кожне слово одне за одним, як це роблять звичайні нейронні мережі, новий метод розглядає цілі речення або фрази одночасно і впорядковує їхні частини у логічний ланцюжок. «Можна розпочати процес впорядкування слів і прораховувати паралельно різні частини речення», — відзначає переваги методу професор Меннінґ.

Ця технологія раніше використовувалась для розпізнавання окремих об'єктів на фото. Нині Facebok заявляє, що його метод опрацювання текстів вдев'ятеро ефективніший за схожі системи. Адже розробка інтернет-гіганта аналізуватиме кілька наборів даних одночасно і потребуватиме для цього менше обчислювальної потужності. Перевага у цьому контексті полягає у тому, що дані можуть опрацьовуватися значно швидше.
<h4><strong>В чому перевага для всіх</strong></h4>
Інші ентузіасти чи підприємці можуть допомогти у розробці та досягнення успіхів в роботі технології, яку хоче імплементувати Facebook. Як і Google, компанія не лише надала відкрито інформацію про те, як працює програма, але й поділилася нею за допомогою Open-Source ліцензії. Навіть перші зразки текстів, на яких тестується робота нової технології перекладу, кожен може переглянути у вільному доступі. Усе це — частина спільного проекту, для якого великі інтернет-компанії діляться своїми дослідження у сфері штучного інтелекту. Таким чином комп'ютерні переклади невдовзі можна буде покращити скрізь — не лише на Facebook.

<p>Кому не знайома ситуація — у вашій стрічці новин Facebook раптом з&#8217;являється повідомлення іноземною мовою, і ви натискаєте на кнопку перекладу, аби хоч приблизно зрозуміти, про що йдеться. За допомогою цієї функції соцмережа Марка Цукерберґа прагне забезпечити можливість комунікувати попри мовні відмінності. Однак проблема полягає у тому, що переклади зазвичай настільки погані, що зрозуміти один одного у такий спосіб доволі складно.</p><h4><strong>Як долають проблему «машинного інглішу»</strong></h4><p>Як і значна кількість інших інтернет-гігантів, Facebook наразі працює над вирішенням цієї проблеми, пише Wired. І, здається, до мети може наблизити штучний інтелект. У звіті компанії описаний принцип, за допомогою якого можна значною мірою покращити комп&#8217;ютерний переклад — не лише у Facebook, але й в усьому інтернеті. Внутрішні тести показали, що нова технологія надає кращі переклади та працює значно ефективніше, ніж ті, які були доступні у попередніх версіях. Система працює на основі схожого принципу, як і програми, що розпізнають зображення. Професор Кристофер Меннінґ, котрий який спеціалізується на питаннях машинного перекладу, назвав роботу Facebook у цьому напрямку «вражаючою». Технологію планують використати у соціальній мережі у найкоротші терміни й зробити її доступною для понад 1,8 млрд користувачів.</p><h4><strong>Як це працюватиме</strong></h4><p>Новий метод перекладу Facebook базується на принципі штучної нейронної мережі — комплексній математичній моделі, побудована за правилами організації та функціонування біологічний нейромереж, тобто клітин живого організму. Це поняття виникло під час вивчення процесів, що відбуваються у людському мозку, та спроб змоделювати ці процеси на практиці. Процедура нейронного машинного перекладу відбувається за тими  стадіями, що й робота традиційних програм перекладу, — але відрізняються природа операцій та об&#8217;єкти, які їх виконують.</p><p>За аналогією з людським мозком машина вчиться перекладати, отримуючи стимули упродовж кількох тижнів. Це дозволяє їй самій напрацьовувати правила мови на базі оригінального і перекладеного текстів та видавати результат, близький до людського мовлення, пояснюють у редакції ZDnet. «За минулі 2 роки ми досягли у цьому більшого прогресу, ніж за останнє десятиліття», — зауважує Джон Тінслі, керівник Isonic Translation Machines. Його компанія працює над розробкою схожого програмного забезпечення в Дубліні.</p><p>Власне, використання принципу нейронних мереж для автоматизованого перекладу — не новина. Цим методом користуються вже доволі давно Google і Microsoft. Однак на відміну від багатьох інших компаній, Facebook спирається передусім на Convolutional Neural Network (нейромережу складнішого типу). Замість аналізувати постійно кожне слово одне за одним, як це роблять звичайні нейронні мережі, новий метод розглядає цілі речення або фрази одночасно і впорядковує їхні частини у логічний ланцюжок. «Можна розпочати процес впорядкування слів і прораховувати паралельно різні частини речення», — відзначає переваги методу професор Меннінґ.</p><p>Ця технологія раніше використовувалась для розпізнавання окремих об&#8217;єктів на фото. Нині Facebok заявляє, що його метод опрацювання текстів вдев&#8217;ятеро ефективніший за схожі системи. Адже розробка інтернет-гіганта аналізуватиме кілька наборів даних одночасно і потребуватиме для цього менше обчислювальної потужності. Перевага у цьому контексті полягає у тому, що дані можуть опрацьовуватися значно швидше.</p><h4><strong>В чому перевага для всіх</strong></h4><p>Інші ентузіасти чи підприємці можуть допомогти у розробці та досягнення успіхів в роботі технології, яку хоче імплементувати Facebook. Як і Google, компанія не лише надала відкрито інформацію про те, як працює програма, але й поділилася нею за допомогою Open-Source ліцензії. Навіть перші зразки текстів, на яких тестується робота нової технології перекладу, кожен може переглянути у вільному доступі. Усе це — частина спільного проекту, для якого великі інтернет-компанії діляться своїми дослідження у сфері штучного інтелекту. Таким чином комп&#8217;ютерні переклади невдовзі можна буде покращити скрізь — не лише на Facebook.</p>

Як cервіс перекладів Facebook намагається здолати мовні бар’єри

{:ua}Як технології нейромережі покращать переклади текстів та повідомлень у Facebook?{:}

Чимало людей вважають «батьком» електромобілів Ілона Маска — але цей вид транспорту не є новинкою XXI століття. Насправді розвиток індустрії електромобілів розпочався ще задовго до американського тріумфу Tesla

Коротка історія електромобілів у світі

{:ua}Як еволюціонували електромобілі за століття?{:}

<p>Це покоління навушників можна назвати «звуковою версією <a href="https://nachasi.com/2017/05/05/google-shutdown/" class=" with_hint_js">Google Maps<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/google-on-your-smartphone-1796337_1280-300x200.jpg" />Півгодини без Google — що станеться, якщо відключити пошуковик</span></a>». Їхній власник може повторно прослухати розмови, музику та фонові звуки з міць, які він відвідував у минулому. Новинка називається Sound Innovation. До її складу входить пара безпровідних навушників, у які інтегровані GPS, Bluetooth та мікрофон. Процес запису запускається автоматично, після чого записи завантажуються через смартфон у хмарне сховище, де записи опрацьовує штучний інтелект. Навіщо? Якщо ви повертається у певне місце через кілька років, можна знову відчути атмосферу минулого. Всі записи марковані географічними тегами, система програє їх, коли особа повертається у певне місце, пише Wired.

Звучить сантиментально? У компанії Fujitsu пояснили, що власне й прагнуть надати клієнтам «емоційний сервіс». Навушники можуть не лише запам’ятовувати траєкторію руху та записувати звуки, але й розпізнавати звук. Вони, наприклад, у змозі автоматично зосередити увагу на творчості вуличного музики замість того, щоби записувати шум проїжджаючої повз вантажівки.
</p>
<h4><strong>У розробці</strong></h4>
Продукт ще далекий від завершення. Розробникам Fujitsu доведеться ще «побороти» не лише технічні нюанси, але й юридичні. Відкритим залишається, наприклад, питання, чи залишатимуться записи в особистій колекції користувача чи можна буде ділитися ними на відкритій платформі. Для цього також може знадобитися штучний інтелект, який пізніше проаналізує, які записи краще залишити у приватній колекції, а яким надати відкритий доступ.

Крім того, розробники працюють над створенням інших сенсорів. Їм потрібно виміряти й зрозуміти відчуття людини, що вдягатиме навушники, аби програвати в цей час відповідну музику. У рекламному відео фірма показує особу, яка біжить вулицею і при цьому слухає музику вуличного музиканта. В іншому показано людинуа, яка відвідує порожній стадіон і слухає розмови та вигуки з гри, яка вже пройшла.

Разом з навушниками можна буде отримати невелику коробку у формі піраміди під назвою Broadcast. Її можна встановити будь-де, аби записувати звуки й поєднати до колонки. Таким чином, звуки, розмови, музика програватиметься у режимі прямої трансляції.
<h4><strong>Соціальний аспект нового ґаджету</strong></h4>
Оскільки навушники будуть в змозі розрізняти «корисні» звуки від «некорисних», їх можуть використовувати люди з вадами слуху, аби краще розпізнати релевантні звуки в оточенні.

Проект нещодавно вперше представили в Токіо під час щорічної конференції Fujitsus. Від прототипу до серійної моделі має пройти ще трохи часу. Залишилося подолати не лише технічні проблеми, але й знайти відповідь на питання, як знайти компроміс між особистим простором і публічною сферою — навіть якщо йдеться про музику чи звуки навколишніх вулиць.

<p>Це покоління навушників можна назвати «звуковою версією <a href="/2017/05/05/google-shutdown/" class=" with_hint_js">Google Maps<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/google-on-your-smartphone-1796337_1280-300x200.jpg" />Півгодини без Google — що станеться, якщо відключити пошуковик</span></a>». Їхній власник може повторно прослухати розмови, музику та фонові звуки з міць, які він відвідував у минулому. Новинка називається Sound Innovation. До її складу входить пара безпровідних навушників, у які інтегровані GPS, Bluetooth та мікрофон. Процес запису запускається автоматично, після чого записи завантажуються через смартфон у хмарне сховище, де записи опрацьовує штучний інтелект. Навіщо? Якщо ви повертається у певне місце через кілька років, можна знову відчути атмосферу минулого. Всі записи марковані географічними тегами, система програє їх, коли особа повертається у певне місце, пише Wired.</p><p>Звучить сантиментально? У компанії Fujitsu пояснили, що власне й прагнуть надати клієнтам «емоційний сервіс». Навушники можуть не лише запам’ятовувати траєкторію руху та записувати звуки, але й розпізнавати звук. Вони, наприклад, у змозі автоматично зосередити увагу на творчості вуличного музики замість того, щоби записувати шум проїжджаючої повз вантажівки.</p><h4><strong>У розробці</strong></h4><p>Продукт ще далекий від завершення. Розробникам Fujitsu доведеться ще «побороти» не лише технічні нюанси, але й юридичні. Відкритим залишається, наприклад, питання, чи залишатимуться записи в особистій колекції користувача чи можна буде ділитися ними на відкритій платформі. Для цього також може знадобитися штучний інтелект, який пізніше проаналізує, які записи краще залишити у приватній колекції, а яким надати відкритий доступ.</p><p>Крім того, розробники працюють над створенням інших сенсорів. Їм потрібно виміряти й зрозуміти відчуття людини, що вдягатиме навушники, аби програвати в цей час відповідну музику. У рекламному відео фірма показує особу, яка біжить вулицею і при цьому слухає музику вуличного музиканта. В іншому показано людинуа, яка відвідує порожній стадіон і слухає розмови та вигуки з гри, яка вже пройшла.</p><p>Разом з навушниками можна буде отримати невелику коробку у формі піраміди під назвою Broadcast. Її можна встановити будь-де, аби записувати звуки й поєднати до колонки. Таким чином, звуки, розмови, музика програватиметься у режимі прямої трансляції.</p><h4><strong>Соціальний аспект нового ґаджету</strong></h4><p>Оскільки навушники будуть в змозі розрізняти «корисні» звуки від «некорисних», їх можуть використовувати люди з вадами слуху, аби краще розпізнати релевантні звуки в оточенні.</p><p>Проект нещодавно вперше представили в Токіо під час щорічної конференції Fujitsus. Від прототипу до серійної моделі має пройти ще трохи часу. Залишилося подолати не лише технічні проблеми, але й знайти відповідь на питання, як знайти компроміс між особистим простором і публічною сферою — навіть якщо йдеться про музику чи звуки навколишніх вулиць.</p>

Нові навушники від Fujitsu та Yamaha можуть розрізнити фонові звуки — від гуркотіння сирен чи просто шумної вулиці. Для цього вони використовують штучний інтелект. Але не на цьому їхня функціональність не завершується: вони записують ці звуки і програють їх, коли знову потрапляєш у певне місце

Це покоління навушників можна назвати «звуковою версією <a href="https://nachasi.com/2017/05/05/google-shutdown/">Google Maps</a>». Їхній власник може повторно прослухати розмови, музику та фонові звуки з міць, які він відвідував у минулому. Новинка називається Sound Innovation. До її складу входить пара безпровідних навушників, у які інтегровані GPS, Bluetooth та мікрофон. Процес запису запускається автоматично, після чого записи завантажуються через смартфон у хмарне сховище, де записи опрацьовує штучний інтелект. Навіщо? Якщо ви повертається у певне місце через кілька років, можна знову відчути атмосферу минулого. Всі записи марковані географічними тегами, система програє їх, коли особа повертається у певне місце, пише Wired.

Звучить сантиментально? У компанії Fujitsu пояснили, що власне й прагнуть надати клієнтам «емоційний сервіс». Навушники можуть не лише запам’ятовувати траєкторію руху та записувати звуки, але й розпізнавати звук. Вони, наприклад, у змозі автоматично зосередити увагу на творчості вуличного музики замість того, щоби записувати шум проїжджаючої повз вантажівки.
<h4><strong>У розробці</strong></h4>
Продукт ще далекий від завершення. Розробникам Fujitsu доведеться ще «побороти» не лише технічні нюанси, але й юридичні. Відкритим залишається, наприклад, питання, чи залишатимуться записи в особистій колекції користувача чи можна буде ділитися ними на відкритій платформі. Для цього також може знадобитися штучний інтелект, який пізніше проаналізує, які записи краще залишити у приватній колекції, а яким надати відкритий доступ.

Крім того, розробники працюють над створенням інших сенсорів. Їм потрібно виміряти й зрозуміти відчуття людини, що вдягатиме навушники, аби програвати в цей час відповідну музику. У рекламному відео фірма показує особу, яка біжить вулицею і при цьому слухає музику вуличного музиканта. В іншому показано людинуа, яка відвідує порожній стадіон і слухає розмови та вигуки з гри, яка вже пройшла.

Разом з навушниками можна буде отримати невелику коробку у формі піраміди під назвою Broadcast. Її можна встановити будь-де, аби записувати звуки й поєднати до колонки. Таким чином, звуки, розмови, музика програватиметься у режимі прямої трансляції.
<h4><strong>Соціальний аспект нового ґаджету</strong></h4>
Оскільки навушники будуть в змозі розрізняти «корисні» звуки від «некорисних», їх можуть використовувати люди з вадами слуху, аби краще розпізнати релевантні звуки в оточенні.

Проект нещодавно вперше представили в Токіо під час щорічної конференції Fujitsus. Від прототипу до серійної моделі має пройти ще трохи часу. Залишилося подолати не лише технічні проблеми, але й знайти відповідь на питання, як знайти компроміс між особистим простором і публічною сферою — навіть якщо йдеться про музику чи звуки навколишніх вулиць.

<p>Це покоління навушників можна назвати «звуковою версією <a href="/2017/05/05/google-shutdown/">Google Maps</a>». Їхній власник може повторно прослухати розмови, музику та фонові звуки з міць, які він відвідував у минулому. Новинка називається Sound Innovation. До її складу входить пара безпровідних навушників, у які інтегровані GPS, Bluetooth та мікрофон. Процес запису запускається автоматично, після чого записи завантажуються через смартфон у хмарне сховище, де записи опрацьовує штучний інтелект. Навіщо? Якщо ви повертається у певне місце через кілька років, можна знову відчути атмосферу минулого. Всі записи марковані географічними тегами, система програє їх, коли особа повертається у певне місце, пише Wired.</p><p>Звучить сантиментально? У компанії Fujitsu пояснили, що власне й прагнуть надати клієнтам «емоційний сервіс». Навушники можуть не лише запам’ятовувати траєкторію руху та записувати звуки, але й розпізнавати звук. Вони, наприклад, у змозі автоматично зосередити увагу на творчості вуличного музики замість того, щоби записувати шум проїжджаючої повз вантажівки.</p><h4><strong>У розробці</strong></h4><p>Продукт ще далекий від завершення. Розробникам Fujitsu доведеться ще «побороти» не лише технічні нюанси, але й юридичні. Відкритим залишається, наприклад, питання, чи залишатимуться записи в особистій колекції користувача чи можна буде ділитися ними на відкритій платформі. Для цього також може знадобитися штучний інтелект, який пізніше проаналізує, які записи краще залишити у приватній колекції, а яким надати відкритий доступ.</p><p>Крім того, розробники працюють над створенням інших сенсорів. Їм потрібно виміряти й зрозуміти відчуття людини, що вдягатиме навушники, аби програвати в цей час відповідну музику. У рекламному відео фірма показує особу, яка біжить вулицею і при цьому слухає музику вуличного музиканта. В іншому показано людинуа, яка відвідує порожній стадіон і слухає розмови та вигуки з гри, яка вже пройшла.</p><p>Разом з навушниками можна буде отримати невелику коробку у формі піраміди під назвою Broadcast. Її можна встановити будь-де, аби записувати звуки й поєднати до колонки. Таким чином, звуки, розмови, музика програватиметься у режимі прямої трансляції.</p><h4><strong>Соціальний аспект нового ґаджету</strong></h4><p>Оскільки навушники будуть в змозі розрізняти «корисні» звуки від «некорисних», їх можуть використовувати люди з вадами слуху, аби краще розпізнати релевантні звуки в оточенні.</p><p>Проект нещодавно вперше представили в Токіо під час щорічної конференції Fujitsus. Від прототипу до серійної моделі має пройти ще трохи часу. Залишилося подолати не лише технічні проблеми, але й знайти відповідь на питання, як знайти компроміс між особистим простором і публічною сферою — навіть якщо йдеться про музику чи звуки навколишніх вулиць.</p>

Як навушники допоможуть згадати минуле

{:ua}Як працюють незвичайні нові навушники для міського простору від Fujitsu та Yamaha?{:}

5 фотохудожників кидають виклик 6 стоковим кліше — а Depositphotos фіксує все це у <a href="https://lightfield.com.ua/uk/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">київській студії</a>

Фотохудожники vs. стокові кліше

{:ua}Чи можна переосмислити найтиповіші стокові світлини? Спроба від фотохудожників{:}

U Dnipri predstavyly robota-zemleroba

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Об’єднуючи свою енергію та створюючи атмосферу, що надихає, вони будують майбутнє — за словами засновників Platforma Рефаеля Юхи, Катерини Горіної та Офера Керцнера, ця локація у столиці України стане логічним продовженням історії, що розпочалася раніше, а тепер допоможе малому та середньому інноваційному бізнесу в Києві

Світ з неймовірною силою підхопила хвиля створення коворкінґів. Сучасні та прогресивні люди дедалі частіше відмовляються від ролі «офісного планктону», стаючи фрілансерами та натхненними підприємцями, беруть на себе відповідальність. Взявши свої лептопи та зібравши довкола однодумців, вони створюють власні бізнес-концепції та розробляють стратегії для їхнього розвитку. Додатковим стимулом цьому слугують чисельні коворкінг-платформи з властивою їм невимушеною атмосферою та простором для креативу.
<h4><strong>Новий коворкінґ у столиці — який він</strong></h4>
Україна не стоїть осторонь світових трендів, а навпаки активно переймає найкращий досвід. Доказом цього є популяризація коворкінґів не лише у столиці, а й в інших містах країни. Відтак, найбільшим та найвідомішим серед них є Coworking Platforma у Києві, що займає майже 2 тис кв м на території однойменного арт-заводу на Лівому березі Києва. А 1 травня 2017 року відбулося відкриття вже другої за рахунком локації коворкіґгу – цього разу у ДЦ «Леонардо», що у центрі міста, площею понад 2 тис кв м.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8511.jpg" img_id="3362"]

За словами засновників Platforma Рефаеля Юхи, Катерини Горіної та Офера Керцнера, це — логічне продовження історії успішного проекту та нова віха його розвитку.

Coworking Platforma у ДЦ «Леонардо» працює лише три тижні, а нові резиденти заповнили вже більше половини приміщень, і кількість бажаючих долучитися невпинно росте. Серед тих, хто вже «заїхав», є команди, що розробляють мобільні додатки; ті, що займаються маркетинговими дослідженнями; юридичний стартап, мета якого змінити український ринок юридичних послуг; фундація, що навчає журналістів висвітлювати історії переселенців та наслідки конфлікту на Сході України. Є тут інкубатор стартапів та просто молоді стартапери, фрілансери та ті, хто працюють на аутсорсі. Усі вони — «great minds that work together», об’єднуючи свою енергію та створюючи атмосферу, що надихає, будують майбутнє своєї команди, компанії, країни і, зрештою, світу.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="3351,3353,3355,3356"]
<h4><strong>Відмінності від іноземної практики</strong></h4>
Як пояснюють співзасновники Coworking Platforma, на відміну від західних коворкінґів, які націлені переважною мірою на створення робочого середовища для вже сформованих бізнесів, українські ком’юніті створюються для підприємців-початківців. Вітчизняний ринок потребує простору, сприятливого для становлення малого та середнього бізнесу. Відтак, метою Coworking Platforma є забезпечити умови, у яких люди зможуть самовдосконалюватись, отримувати нові унікальні знання, набувати потрібних навичок та застосовувати їх практично. Засновники проекту прагнуть всебічно сприяти становленню українських стартапів, та їх подальшому перетворенню у «єдинорогів» (підприємств із капіталом у понад $1 млрд), знаних не лише в Україні, а й далеко за її межами.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8466.jpg" img_id="3361"]
<h4><strong>Як Coworking Platforma має намір допомагати проектам та командам</strong></h4>
Задля цього, креативний простір Coworking Platforma розпочинає ряд бізнес-орієнтованих заходів та воркшопів, зокрема щодо управління проектами та «employer branding» (створення іміджу роботодавця). Наразі коворкінг залучає найкращих спікерів та експертів вищого рівня топових компаній, що працюють в Україні.

Крім того, вже розпочато співпрацю Coworking Platforma з міжнародною освітньою платформою General Assembly. Завдяки цьому українці отримають унікальну можливість відвідувати воркшопи світового рівня. Одним з перших іноземних спікерів є Говард Кінгстон, засновник та маркетинговий директор компанії «Аdludio», що спеціалізується на креативній онлайн-рекламі. Серед клієнтів «Adludio» такі лідери міжнародних ринків, як: P&amp;G, Unilever, RedBull, BBC, Paypal та низка інших. У травні українці зможуть відвідати лекції Говарда на теми Growth Hacking (так називається метод стрімкого експериментального маркетингу) та колективного залучення коштів для фінансування проектів. На усі освітні івенти та воркшопи можна <a href="http://bit.ly/coworking-platforma" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зареєструватися на сайті коворкінґу</a>.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="3360,3359,3357" orderby="rand"]

На часі в очільників Coworking Platforma ще безліч задумів та планів — ще більше креативних просторів у Киїєві, а далі відкриття локацій у Львові, Одесі, Харкові та Дніпрі. Потім опановуватимуть ринки Польщі та Румунії. Тож не дивуйтеся, якщо через кілька років Coworking Platforma буде найбільшою мережею коворкінг-ком'юніті у Східній Європі, наголошують вони.

<p>Світ з неймовірною силою підхопила хвиля створення коворкінґів. Сучасні та прогресивні люди дедалі частіше відмовляються від ролі «офісного планктону», стаючи фрілансерами та натхненними підприємцями, беруть на себе відповідальність. Взявши свої лептопи та зібравши довкола однодумців, вони створюють власні бізнес-концепції та розробляють стратегії для їхнього розвитку. Додатковим стимулом цьому слугують чисельні коворкінг-платформи з властивою їм невимушеною атмосферою та простором для креативу.</p><h4><strong>Новий коворкінґ у столиці — який він</strong></h4><p>Україна не стоїть осторонь світових трендів, а навпаки активно переймає найкращий досвід. Доказом цього є популяризація коворкінґів не лише у столиці, а й в інших містах країни. Відтак, найбільшим та найвідомішим серед них є Coworking Platforma у Києві, що займає майже 2 тис кв м на території однойменного арт-заводу на Лівому березі Києва. А 1 травня 2017 року відбулося відкриття вже другої за рахунком локації коворкіґгу – цього разу у ДЦ «Леонардо», що у центрі міста, площею понад 2 тис кв м.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8511.jpg">			</div><p>За словами засновників Platforma Рефаеля Юхи, Катерини Горіної та Офера Керцнера, це — логічне продовження історії успішного проекту та нова віха його розвитку.</p><p>Coworking Platforma у ДЦ «Леонардо» працює лише три тижні, а нові резиденти заповнили вже більше половини приміщень, і кількість бажаючих долучитися невпинно росте. Серед тих, хто вже «заїхав», є команди, що розробляють мобільні додатки; ті, що займаються маркетинговими дослідженнями; юридичний стартап, мета якого змінити український ринок юридичних послуг; фундація, що навчає журналістів висвітлювати історії переселенців та наслідки конфлікту на Сході України. Є тут інкубатор стартапів та просто молоді стартапери, фрілансери та ті, хто працюють на аутсорсі. Усі вони — «great minds that work together», об’єднуючи свою енергію та створюючи атмосферу, що надихає, будують майбутнє своєї команди, компанії, країни і, зрештою, світу.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-4909.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-4958.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-5029.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-6862.jpg",			"caption": ""		}			]</script><h4><strong>Відмінності від іноземної практики</strong></h4><p>Як пояснюють співзасновники Coworking Platforma, на відміну від західних коворкінґів, які націлені переважною мірою на створення робочого середовища для вже сформованих бізнесів, українські ком’юніті створюються для підприємців-початківців. Вітчизняний ринок потребує простору, сприятливого для становлення малого та середнього бізнесу. Відтак, метою Coworking Platforma є забезпечити умови, у яких люди зможуть самовдосконалюватись, отримувати нові унікальні знання, набувати потрібних навичок та застосовувати їх практично. Засновники проекту прагнуть всебічно сприяти становленню українських стартапів, та їх подальшому перетворенню у «єдинорогів» (підприємств із капіталом у понад $1 млрд), знаних не лише в Україні, а й далеко за її межами.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8466.jpg">			</div><h4><strong>Як Coworking Platforma має намір допомагати проектам та командам</strong></h4><p>Задля цього, креативний простір Coworking Platforma розпочинає ряд бізнес-орієнтованих заходів та воркшопів, зокрема щодо управління проектами та «employer branding» (створення іміджу роботодавця). Наразі коворкінг залучає найкращих спікерів та експертів вищого рівня топових компаній, що працюють в Україні.</p><p>Крім того, вже розпочато співпрацю Coworking Platforma з міжнародною освітньою платформою General Assembly. Завдяки цьому українці отримають унікальну можливість відвідувати воркшопи світового рівня. Одним з перших іноземних спікерів є Говард Кінгстон, засновник та маркетинговий директор компанії «Аdludio», що спеціалізується на креативній онлайн-рекламі. Серед клієнтів «Adludio» такі лідери міжнародних ринків, як: P&amp;G, Unilever, RedBull, BBC, Paypal та низка інших. У травні українці зможуть відвідати лекції Говарда на теми Growth Hacking (так називається метод стрімкого експериментального маркетингу) та колективного залучення коштів для фінансування проектів. На усі освітні івенти та воркшопи можна <a href="http://bit.ly/coworking-platforma" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зареєструватися на сайті коворкінґу</a>.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8412.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-6877.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8444.jpg",			"caption": ""		}			]</script><p>На часі в очільників Coworking Platforma ще безліч задумів та планів — ще більше креативних просторів у Киїєві, а далі відкриття локацій у Львові, Одесі, Харкові та Дніпрі. Потім опановуватимуть ринки Польщі та Румунії. Тож не дивуйтеся, якщо через кілька років Coworking Platforma буде найбільшою мережею коворкінг-ком&#8217;юніті у Східній Європі, наголошують вони.</p>

Coworking Platforma — на кого чекає новий коворкінґ-простір

{:ua}На кого чекають у стінах нового київського коворкінґу?{:}

<span style="font-weight: 400;">30 днів тому, розпочинаючи роботу Na chasi, ми <a href="https://nachasi.com/2017/04/24/introducing/" class=" with_hint_js">акцентували<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/15380462_10209258344188668_6598411097722685393_n-300x200.jpg" />На часі — зміни: Ми розпочинаємо</span></a> увагу на прагненні принести дух змін до українського онлайн-простору. На часі дізнатися, що нам вдалося із запланованого.</span>
<h4><strong>Дотримання балансу тем</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Як ви напевно пам’ятаєте, ми обрали 4 ключових напрямки для себе — і для вас, наших читачів:</span>
<ul>
<li style="font-weight: 400;">
<span style="font-weight: 400;">Наука та технології, гаджети та винаходи (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/techno/"><span style="font-weight: 400;">«Техно»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span>
</li>
 	<li style="font-weight: 400;">
<span style="font-weight: 400;">Стартапи та підприємництво, реформи законодавства та новини, які стосуються бізнесу; ділова література (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/business/"><span style="font-weight: 400;">«Бізнес»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span>
</li>
 	<li style="font-weight: 400;">
<span style="font-weight: 400;">Креативна економіка та індустрії, сучасна культура та медіа (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/creative/"><span style="font-weight: 400;">«Креатив»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span>
</li>
 	<li style="font-weight: 400;">
<span style="font-weight: 400;">Розумні міста та сервіси економіки спільного користування (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/urban/"><span style="font-weight: 400;">«Урбан»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span>
</li>
</ul>
<span style="font-weight: 400;">Найчастіше ми писали про технології та міста, а от із бізнесом та креативними індустріями ще потрібно трохи вирівняти баланс. Саме тому ми запрошуємо долучатися до нас колумністів — людей, яким є що розповісти про власний досвід, кейси зі своєї практики та чи цікаві приклади та ідеї із інших країн Європи, які ми можемо запровадити в Україні. <strong>Як зазвичай виглядають колонки, ви можете побачити</strong> на прикладі таких матеріалів:</span>
<ul>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Розповідь Ольги Гончар <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/stanytsya-luganska/" class=" with_hint_js">про відновлення музеїв<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/15137691_1334336946637885_6930551442929013268_o-300x200.jpg" />Станиця-Луганська: музей під прицілом</span></a> на звільненій території</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;"><a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/" class=" with_hint_js">Колонка<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a> Юлії Крупенко щодо майбутнього автомобілей, яким його бачать у BlaBlaCar</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;">Розповідь молодіжної делегатки ООН від України Інни Сандюк про те, <a href="https://nachasi.com/2017/05/19/un-delegate/" class=" with_hint_js">як молодь може змінювати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/11232364_723684884429630_5237893146754878766_o-300x200.jpg" />Голос української молоді в ООН</span></a> Україну</li>
 	<li style="font-weight: 400;">
<a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" class=" with_hint_js">Рецензія<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a> креативної менеджерки Юлії Джугастрянської на книгу про Ілона Маска.</li>
</ul>
<span style="font-weight: 400;">Якщо ви хочете запропонувати власну колонку, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a>
<h4><strong>Українська латинка</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Попри усю несподіваність, на думку окремих наших читачів, — ідея української латинки, сформульована у нашому «Маніфесті», за першу добу після оприлюднення </span><a href="https://nachasi.com/manifest/"><span style="font-weight: 400;">«Маніфест української латинки»</span></a><span style="font-weight: 400;"> тільки у Facebook було поширено більше 20 тис разів, а кількість переглядів сторінки за місяць перевищила 70 тисяч.</span>
<h4><strong>Наступний крок — латинизатор</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Днями ми додали на </span><a href="https://nachasi.com/manifest/"><span style="font-weight: 400;">сторінку</span></a><span style="font-weight: 400;"> «Маніфесту» наш латинизатор: тепер усі бажаючі можуть перекладати свої тексти українською латинкою, якщо ви хочете зробити власну афішу, анонс (як <a href="https://liroom.com.ua/afisha/alchemist_evro_party/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зробили це</a> колеги з LiRoom), текст чи статтю. Крім того, ми готові надати можливість вашому сайту запустити повноцінну версію латинкою — для цього просто напишіть нам у редакцію: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a>
<h4><strong>Тільки легальні фотостоки</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Розпочавши свою роботу із безкоштовним легальним фотостоком Pixabay (котрий надає світлини за ліцензією Creative Commons CC0), ми перейшли до партнерства із <a href="http://depositphotos.com/?ref=12883156" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Depositphotos</a> — найбільшим європейським і світовим постачальником ліцензійного фотоконтенту, котрий має велику професійну студію у Києві.</span>
<h4><strong>Мовою цифр</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">За місяць ми випустили <strong>понад 300 матеріалів</strong>, із них:</span>
<ul>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">65 статей від журналістів та стажерів редакції Na chasi</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">4 колонки сторонніх авторів</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">235 новин та анонсів</span></li>
</ul>
<span style="font-weight: 400;"><strong>Загальна статистика щодо аудиторії</strong> виглядає так:</span>
<ul>
<li>86+ тис унікальних сеансів із середньою тривалістю 1 хв 24 сек та переглядом 1,63 сторінки за сеанс</li>
 	<li>70 тис користувачів із 20% постійної аудиторії</li>
 	<li>141 тис переглядів</li>
 	<li>72% трафіку нам дають соціальні мережі</li>
</ul>
<img class="aligncenter size-full wp-image-3183" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/numbers.png" alt="" width="1024" height="768"><span style="font-weight: 400;"><strong>Географія наших користувачів</strong> охоплює практично усі країни планети — але перевагу звісно маємо в Україні:</span>
<ul>
<li><span style="font-weight: 400;">50% щомісячної аудиторії — це Київ та Київська область</span></li>
 	<li><span style="font-weight: 400;">на другому місці — Львів (8,2%), на третьому — Харків (6,1%)</span></li>
</ul>
<h4><strong>Наша ключова соцмережа — Facebook</strong></h4>
Ми запускали проект у березні без сайту, лише за рахунок сторінки у Facebook, де від кількох десятків прихильників за 2 місяці доросли до 3,5 тис читачів:
<ul>
<li>55% аудиторії складають жінки, 45% — чоловіки</li>
 	<li>24% читачів — у віці від 25 до 34 років, 16% прихильників — віком від 35 до 44 років</li>
</ul>
Якщо не враховувати «Маніфест латинки», то решта матеріалів у соцмережі — відео, посилань, нотаток, постів та дайджестів і фото — зібрали за 30 днів після запуску сайту 1,9 тис поширень, 7,6 тис коментарів та 11 тис реакцій у вигляді різних смайлів.
<h4><strong>Чи вплинули санкції на наш трафік?</strong></h4>
Ні. ми не мали і не планували мати представництва у жодному із сервісів, котрі <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/rus-services-banned/" class=" with_hint_js">підпали під блокування<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/blur-1853305_1280-300x200.jpg" />VK.ru, Ok.ru, «Яндекс» та Mail.ru заблокують в Україні на 3 роки</span></a>. Наш трафік також не мав і не матиме нічого спільного із трафікообмінними мережами чи купівлею «ботів» — адже у цьому немає потреби, ми працюємо задля «живих», реальних читачів.
<h4><strong>Нові можливості Na chasi</strong></h4>
Створюючи проект як MVP, за місяць ми запустили для наших читачів низку можливостей:
<ul>
<li>пряме <a href="https://nachasi.com/feed">посилання на RSS</a>
</li>
 	<li>пошук по сайту, що враховує слова та словосполучення українською, українською латинкою та англійською</li>
 	<li>
<a href="https://nachasi.com/top/">ТОП публікацій</a> за переглядами, коментарями, уподобаннями</li>
 	<li>незабаром ви також побачите окремий блок колумністів та спецпроекти.</li>
</ul>
<h4><strong>Як співпрацювати із нами</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Якщо у вас є пропозиція щодо тематичної серії, ведення регулярної авторської колонки чи публікації окремої статті, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a>

<span style="font-weight: 400;">Вмієте і любите продавати рекламу та спецпроекти? Чекаємо вашого листа із CV та короткою історією про себе: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a>

<span style="font-weight: 400;">Хочете замовити рекламу, стати спонсором рубрики, сформувати бріф для спецпроекту чи іншого виду ділового партнерства? Вам слід писати сюди: </span><a href="mailto:adv@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">adv@nachasi.com</span></a>

<p><span style="font-weight: 400;">30 днів тому, розпочинаючи роботу Na chasi, ми <a href="/2017/04/24/introducing/" class=" with_hint_js">акцентували<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/15380462_10209258344188668_6598411097722685393_n-300x200.jpg" />На часі — зміни: Ми розпочинаємо</span></a> увагу на прагненні принести дух змін до українського онлайн-простору. На часі дізнатися, що нам вдалося із запланованого.</span></p><h4><strong>Дотримання балансу тем</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Як ви напевно пам’ятаєте, ми обрали 4 ключових напрямки для себе — і для вас, наших читачів:</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Наука та технології, гаджети та винаходи (рубрика </span><a href="/category/techno/"><span style="font-weight: 400;">«Техно»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Стартапи та підприємництво, реформи законодавства та новини, які стосуються бізнесу; ділова література (рубрика </span><a href="/category/business/"><span style="font-weight: 400;">«Бізнес»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Креативна економіка та індустрії, сучасна культура та медіа (рубрика </span><a href="/category/creative/"><span style="font-weight: 400;">«Креатив»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Розумні міста та сервіси економіки спільного користування (рубрика </span><a href="/category/urban/"><span style="font-weight: 400;">«Урбан»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li></ul><p><span style="font-weight: 400;">Найчастіше ми писали про технології та міста, а от із бізнесом та креативними індустріями ще потрібно трохи вирівняти баланс. Саме тому ми запрошуємо долучатися до нас колумністів — людей, яким є що розповісти про власний досвід, кейси зі своєї практики та чи цікаві приклади та ідеї із інших країн Європи, які ми можемо запровадити в Україні. <strong>Як зазвичай виглядають колонки, ви можете побачити</strong> на прикладі таких матеріалів:</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Розповідь Ольги Гончар <a href="/2017/05/16/stanytsya-luganska/" class=" with_hint_js">про відновлення музеїв<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/15137691_1334336946637885_6930551442929013268_o-300x200.jpg" />Станиця-Луганська: музей під прицілом</span></a> на звільненій території</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;"><a href="/2017/05/17/blablacar-future/" class=" with_hint_js">Колонка<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a> Юлії Крупенко щодо майбутнього автомобілей, яким його бачать у BlaBlaCar</span></li><li style="font-weight: 400;">Розповідь молодіжної делегатки ООН від України Інни Сандюк про те, <a href="/2017/05/19/un-delegate/" class=" with_hint_js">як молодь може змінювати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/11232364_723684884429630_5237893146754878766_o-300x200.jpg" />Голос української молоді в ООН</span></a> Україну</li><li style="font-weight: 400;"><a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" class=" with_hint_js">Рецензія<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a> креативної менеджерки Юлії Джугастрянської на книгу про Ілона Маска.</li></ul><p><span style="font-weight: 400;">Якщо ви хочете запропонувати власну колонку, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a></p><h4><strong>Українська латинка</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Попри усю несподіваність, на думку окремих наших читачів, — ідея української латинки, сформульована у нашому «Маніфесті», за першу добу після оприлюднення </span><a href="/manifest/"><span style="font-weight: 400;">«Маніфест української латинки»</span></a><span style="font-weight: 400;"> тільки у Facebook було поширено більше 20 тис разів, а кількість переглядів сторінки за місяць перевищила 70 тисяч.</span></p><h4><strong>Наступний крок — латинизатор</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Днями ми додали на </span><a href="/manifest/"><span style="font-weight: 400;">сторінку</span></a><span style="font-weight: 400;"> «Маніфесту» наш латинизатор: тепер усі бажаючі можуть перекладати свої тексти українською латинкою, якщо ви хочете зробити власну афішу, анонс (як <a href="https://liroom.com.ua/afisha/alchemist_evro_party/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зробили це</a> колеги з LiRoom), текст чи статтю. Крім того, ми готові надати можливість вашому сайту запустити повноцінну версію латинкою — для цього просто напишіть нам у редакцію: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a></p><h4><strong>Тільки легальні фотостоки</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Розпочавши свою роботу із безкоштовним легальним фотостоком Pixabay (котрий надає світлини за ліцензією Creative Commons CC0), ми перейшли до партнерства із <a href="http://depositphotos.com/?ref=12883156" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Depositphotos</a> — найбільшим європейським і світовим постачальником ліцензійного фотоконтенту, котрий має велику професійну студію у Києві.</span></p><h4><strong>Мовою цифр</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">За місяць ми випустили <strong>понад 300 матеріалів</strong>, із них:</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">65 статей від журналістів та стажерів редакції Na chasi</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">4 колонки сторонніх авторів</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">235 новин та анонсів</span></li></ul><p><span style="font-weight: 400;"><strong>Загальна статистика щодо аудиторії</strong> виглядає так:</span></p><ul><li>86+ тис унікальних сеансів із середньою тривалістю 1 хв 24 сек та переглядом 1,63 сторінки за сеанс</li><li>70 тис користувачів із 20% постійної аудиторії</li><li>141 тис переглядів</li><li>72% трафіку нам дають соціальні мережі</li></ul><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-3183" src="/wp-content/uploads/2017/05/numbers.png" alt="" width="1024" height="768" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/numbers.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-300x225.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-768x576.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-650x488.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-987x740.png 987w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><span style="font-weight: 400;"><strong>Географія наших користувачів</strong> охоплює практично усі країни планети — але перевагу звісно маємо в Україні:</span></p><ul><li><span style="font-weight: 400;">50% щомісячної аудиторії — це Київ та Київська область</span></li><li><span style="font-weight: 400;">на другому місці — Львів (8,2%), на третьому — Харків (6,1%)</span></li></ul><h4><strong>Наша ключова соцмережа — Facebook</strong></h4><p>Ми запускали проект у березні без сайту, лише за рахунок сторінки у Facebook, де від кількох десятків прихильників за 2 місяці доросли до 3,5 тис читачів:</p><ul><li>55% аудиторії складають жінки, 45% — чоловіки</li><li>24% читачів — у віці від 25 до 34 років, 16% прихильників — віком від 35 до 44 років</li></ul><p>Якщо не враховувати «Маніфест латинки», то решта матеріалів у соцмережі — відео, посилань, нотаток, постів та дайджестів і фото — зібрали за 30 днів після запуску сайту 1,9 тис поширень, 7,6 тис коментарів та 11 тис реакцій у вигляді різних смайлів.</p><h4><strong>Чи вплинули санкції на наш трафік?</strong></h4><p>Ні. ми не мали і не планували мати представництва у жодному із сервісів, котрі <a href="/2017/05/16/rus-services-banned/" class=" with_hint_js">підпали під блокування<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/blur-1853305_1280-300x200.jpg" />VK.ru, Ok.ru, «Яндекс» та Mail.ru заблокують в Україні на 3 роки</span></a>. Наш трафік також не мав і не матиме нічого спільного із трафікообмінними мережами чи купівлею «ботів» — адже у цьому немає потреби, ми працюємо задля «живих», реальних читачів.</p><h4><strong>Нові можливості Na chasi</strong></h4><p>Створюючи проект як MVP, за місяць ми запустили для наших читачів низку можливостей:</p><ul><li>пряме <a href="/feed">посилання на RSS</a></li><li>пошук по сайту, що враховує слова та словосполучення українською, українською латинкою та англійською</li><li><a href="/top/">ТОП публікацій</a> за переглядами, коментарями, уподобаннями</li><li>незабаром ви також побачите окремий блок колумністів та спецпроекти.</li></ul><h4><strong>Як співпрацювати із нами</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Якщо у вас є пропозиція щодо тематичної серії, ведення регулярної авторської колонки чи публікації окремої статті, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a></p><p><span style="font-weight: 400;">Вмієте і любите продавати рекламу та спецпроекти? Чекаємо вашого листа із CV та короткою історією про себе: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a></p><p><span style="font-weight: 400;">Хочете замовити рекламу, стати спонсором рубрики, сформувати бріф для спецпроекту чи іншого виду ділового партнерства? Вам слід писати сюди: </span><a href="mailto:adv@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">adv@nachasi.com</span></a></p>

Перші 30 днів роботи нашого ресурсу — якою стала аудиторія, які нововведення з’явилися і чого чекати далі?

<span style="font-weight: 400;">30 днів тому, розпочинаючи роботу Na chasi, ми <a href="https://nachasi.com/2017/04/24/introducing/">акцентували</a> увагу на прагненні принести дух змін до українського онлайн-простору. На часі дізнатися, що нам вдалося із запланованого.</span>
<h4><strong>Дотримання балансу тем</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Як ви напевно пам’ятаєте, ми обрали 4 ключових напрямки для себе — і для вас, наших читачів:</span>
<ul>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Наука та технології, гаджети та винаходи (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/techno/"><span style="font-weight: 400;">«Техно»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Стартапи та підприємництво, реформи законодавства та новини, які стосуються бізнесу; ділова література (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/business/"><span style="font-weight: 400;">«Бізнес»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Креативна економіка та індустрії, сучасна культура та медіа (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/creative/"><span style="font-weight: 400;">«Креатив»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Розумні міста та сервіси економіки спільного користування (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/urban/"><span style="font-weight: 400;">«Урбан»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li>
</ul>
<span style="font-weight: 400;">Найчастіше ми писали про технології та міста, а от із бізнесом та креативними індустріями ще потрібно трохи вирівняти баланс. Саме тому ми запрошуємо долучатися до нас колумністів — людей, яким є що розповісти про власний досвід, кейси зі своєї практики та чи цікаві приклади та ідеї із інших країн Європи, які ми можемо запровадити в Україні. <strong>Як зазвичай виглядають колонки, ви можете побачити</strong> на прикладі таких матеріалів:</span>
<ul>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Розповідь Ольги Гончар <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/stanytsya-luganska/">про відновлення музеїв</a> на звільненій території</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;"><a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/">Колонка</a> Юлії Крупенко щодо майбутнього автомобілей, яким його бачать у BlaBlaCar</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;">Розповідь молодіжної делегатки ООН від України Інни Сандюк про те, <a href="https://nachasi.com/2017/05/19/un-delegate/">як молодь може змінювати</a> Україну</li>
 	<li style="font-weight: 400;"><a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/">Рецензія</a> креативної менеджерки Юлії Джугастрянської на книгу про Ілона Маска.</li>
</ul>
<span style="font-weight: 400;">Якщо ви хочете запропонувати власну колонку, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a>
<h4><strong>Українська латинка</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Попри усю несподіваність, на думку окремих наших читачів, — ідея української латинки, сформульована у нашому «Маніфесті», за першу добу після оприлюднення </span><a href="https://nachasi.com/manifest/"><span style="font-weight: 400;">«Маніфест української латинки»</span></a><span style="font-weight: 400;"> тільки у Facebook було поширено більше 20 тис разів, а кількість переглядів сторінки за місяць перевищила 70 тисяч.</span>
<h4><strong>Наступний крок — латинизатор</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Днями ми додали на </span><a href="https://nachasi.com/manifest/"><span style="font-weight: 400;">сторінку</span></a><span style="font-weight: 400;"> «Маніфесту» наш латинизатор: тепер усі бажаючі можуть перекладати свої тексти українською латинкою, якщо ви хочете зробити власну афішу, анонс (як <a href="https://liroom.com.ua/afisha/alchemist_evro_party/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зробили це</a> колеги з LiRoom), текст чи статтю. Крім того, ми готові надати можливість вашому сайту запустити повноцінну версію латинкою — для цього просто напишіть нам у редакцію: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a>
<h4><strong>Тільки легальні фотостоки</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Розпочавши свою роботу із безкоштовним легальним фотостоком Pixabay (котрий надає світлини за ліцензією Creative Commons CC0), ми перейшли до партнерства із <a href="http://depositphotos.com/?ref=12883156" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Depositphotos</a> — найбільшим європейським і світовим постачальником ліцензійного фотоконтенту, котрий має велику професійну студію у Києві.</span>
<h4><strong>Мовою цифр</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">За місяць ми випустили <strong>понад 300 матеріалів</strong>, із них:</span>
<ul>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">65 статей від журналістів та стажерів редакції Na chasi</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">4 колонки сторонніх авторів</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">235 новин та анонсів</span></li>
</ul>
<span style="font-weight: 400;"><strong>Загальна статистика щодо аудиторії</strong> виглядає так:</span>
<ul>
 	<li>86+ тис унікальних сеансів із середньою тривалістю 1 хв 24 сек та переглядом 1,63 сторінки за сеанс</li>
 	<li>70 тис користувачів із 20% постійної аудиторії</li>
 	<li>141 тис переглядів</li>
 	<li>72% трафіку нам дають соціальні мережі</li>
</ul>
<img class="aligncenter size-full wp-image-3183" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/numbers.png" alt="" width="1024" height="768" />

<span style="font-weight: 400;"><strong>Географія наших користувачів</strong> охоплює практично усі країни планети — але перевагу звісно маємо в Україні:</span>
<ul>
 	<li><span style="font-weight: 400;">50% щомісячної аудиторії — це Київ та Київська область</span></li>
 	<li><span style="font-weight: 400;">на другому місці — Львів (8,2%), на третьому — Харків (6,1%)</span></li>
</ul>
<h4><strong>Наша ключова соцмережа — Facebook</strong></h4>
Ми запускали проект у березні без сайту, лише за рахунок сторінки у Facebook, де від кількох десятків прихильників за 2 місяці доросли до 3,5 тис читачів:
<ul>
 	<li>55% аудиторії складають жінки, 45% — чоловіки</li>
 	<li>24% читачів — у віці від 25 до 34 років, 16% прихильників — віком від 35 до 44 років</li>
</ul>
Якщо не враховувати «Маніфест латинки», то решта матеріалів у соцмережі — відео, посилань, нотаток, постів та дайджестів і фото — зібрали за 30 днів після запуску сайту 1,9 тис поширень, 7,6 тис коментарів та 11 тис реакцій у вигляді різних смайлів.
<h4><strong>Чи вплинули санкції на наш трафік?</strong></h4>
Ні. ми не мали і не планували мати представництва у жодному із сервісів, котрі <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/rus-services-banned/">підпали під блокування</a>. Наш трафік також не мав і не матиме нічого спільного із трафікообмінними мережами чи купівлею «ботів» — адже у цьому немає потреби, ми працюємо задля «живих», реальних читачів.
<h4><strong>Нові можливості Na chasi</strong></h4>
Створюючи проект як MVP, за місяць ми запустили для наших читачів низку можливостей:
<ul>
 	<li>пряме <a href="https://nachasi.com/feed">посилання на RSS</a></li>
 	<li>пошук по сайту, що враховує слова та словосполучення українською, українською латинкою та англійською</li>
 	<li><a href="https://nachasi.com/top/">ТОП публікацій</a> за переглядами, коментарями, уподобаннями</li>
 	<li>незабаром ви також побачите окремий блок колумністів та спецпроекти.</li>
</ul>
<h4><strong>Як співпрацювати із нами</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Якщо у вас є пропозиція щодо тематичної серії, ведення регулярної авторської колонки чи публікації окремої статті, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a>

<span style="font-weight: 400;">Вмієте і любите продавати рекламу та спецпроекти? Чекаємо вашого листа із CV та короткою історією про себе: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a>

<span style="font-weight: 400;">Хочете замовити рекламу, стати спонсором рубрики, сформувати бріф для спецпроекту чи іншого виду ділового партнерства? Вам слід писати сюди: </span><a href="mailto:adv@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">adv@nachasi.com</span></a>

<p><span style="font-weight: 400;">30 днів тому, розпочинаючи роботу Na chasi, ми <a href="/2017/04/24/introducing/">акцентували</a> увагу на прагненні принести дух змін до українського онлайн-простору. На часі дізнатися, що нам вдалося із запланованого.</span></p><h4><strong>Дотримання балансу тем</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Як ви напевно пам’ятаєте, ми обрали 4 ключових напрямки для себе — і для вас, наших читачів:</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Наука та технології, гаджети та винаходи (рубрика </span><a href="/category/techno/"><span style="font-weight: 400;">«Техно»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Стартапи та підприємництво, реформи законодавства та новини, які стосуються бізнесу; ділова література (рубрика </span><a href="/category/business/"><span style="font-weight: 400;">«Бізнес»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Креативна економіка та індустрії, сучасна культура та медіа (рубрика </span><a href="/category/creative/"><span style="font-weight: 400;">«Креатив»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Розумні міста та сервіси економіки спільного користування (рубрика </span><a href="/category/urban/"><span style="font-weight: 400;">«Урбан»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li></ul><p><span style="font-weight: 400;">Найчастіше ми писали про технології та міста, а от із бізнесом та креативними індустріями ще потрібно трохи вирівняти баланс. Саме тому ми запрошуємо долучатися до нас колумністів — людей, яким є що розповісти про власний досвід, кейси зі своєї практики та чи цікаві приклади та ідеї із інших країн Європи, які ми можемо запровадити в Україні. <strong>Як зазвичай виглядають колонки, ви можете побачити</strong> на прикладі таких матеріалів:</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Розповідь Ольги Гончар <a href="/2017/05/16/stanytsya-luganska/">про відновлення музеїв</a> на звільненій території</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;"><a href="/2017/05/17/blablacar-future/">Колонка</a> Юлії Крупенко щодо майбутнього автомобілей, яким його бачать у BlaBlaCar</span></li><li style="font-weight: 400;">Розповідь молодіжної делегатки ООН від України Інни Сандюк про те, <a href="/2017/05/19/un-delegate/">як молодь може змінювати</a> Україну</li><li style="font-weight: 400;"><a href="/2017/05/15/musk-bookreview/">Рецензія</a> креативної менеджерки Юлії Джугастрянської на книгу про Ілона Маска.</li></ul><p><span style="font-weight: 400;">Якщо ви хочете запропонувати власну колонку, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a></p><h4><strong>Українська латинка</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Попри усю несподіваність, на думку окремих наших читачів, — ідея української латинки, сформульована у нашому «Маніфесті», за першу добу після оприлюднення </span><a href="/manifest/"><span style="font-weight: 400;">«Маніфест української латинки»</span></a><span style="font-weight: 400;"> тільки у Facebook було поширено більше 20 тис разів, а кількість переглядів сторінки за місяць перевищила 70 тисяч.</span></p><h4><strong>Наступний крок — латинизатор</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Днями ми додали на </span><a href="/manifest/"><span style="font-weight: 400;">сторінку</span></a><span style="font-weight: 400;"> «Маніфесту» наш латинизатор: тепер усі бажаючі можуть перекладати свої тексти українською латинкою, якщо ви хочете зробити власну афішу, анонс (як <a href="https://liroom.com.ua/afisha/alchemist_evro_party/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зробили це</a> колеги з LiRoom), текст чи статтю. Крім того, ми готові надати можливість вашому сайту запустити повноцінну версію латинкою — для цього просто напишіть нам у редакцію: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a></p><h4><strong>Тільки легальні фотостоки</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Розпочавши свою роботу із безкоштовним легальним фотостоком Pixabay (котрий надає світлини за ліцензією Creative Commons CC0), ми перейшли до партнерства із <a href="http://depositphotos.com/?ref=12883156" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Depositphotos</a> — найбільшим європейським і світовим постачальником ліцензійного фотоконтенту, котрий має велику професійну студію у Києві.</span></p><h4><strong>Мовою цифр</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">За місяць ми випустили <strong>понад 300 матеріалів</strong>, із них:</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">65 статей від журналістів та стажерів редакції Na chasi</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">4 колонки сторонніх авторів</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">235 новин та анонсів</span></li></ul><p><span style="font-weight: 400;"><strong>Загальна статистика щодо аудиторії</strong> виглядає так:</span></p><ul><li>86+ тис унікальних сеансів із середньою тривалістю 1 хв 24 сек та переглядом 1,63 сторінки за сеанс</li><li>70 тис користувачів із 20% постійної аудиторії</li><li>141 тис переглядів</li><li>72% трафіку нам дають соціальні мережі</li></ul><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-3183" src="/wp-content/uploads/2017/05/numbers.png" alt="" width="1024" height="768" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/numbers.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-300x225.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-768x576.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-650x488.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-987x740.png 987w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p><span style="font-weight: 400;"><strong>Географія наших користувачів</strong> охоплює практично усі країни планети — але перевагу звісно маємо в Україні:</span></p><ul><li><span style="font-weight: 400;">50% щомісячної аудиторії — це Київ та Київська область</span></li><li><span style="font-weight: 400;">на другому місці — Львів (8,2%), на третьому — Харків (6,1%)</span></li></ul><h4><strong>Наша ключова соцмережа — Facebook</strong></h4><p>Ми запускали проект у березні без сайту, лише за рахунок сторінки у Facebook, де від кількох десятків прихильників за 2 місяці доросли до 3,5 тис читачів:</p><ul><li>55% аудиторії складають жінки, 45% — чоловіки</li><li>24% читачів — у віці від 25 до 34 років, 16% прихильників — віком від 35 до 44 років</li></ul><p>Якщо не враховувати «Маніфест латинки», то решта матеріалів у соцмережі — відео, посилань, нотаток, постів та дайджестів і фото — зібрали за 30 днів після запуску сайту 1,9 тис поширень, 7,6 тис коментарів та 11 тис реакцій у вигляді різних смайлів.</p><h4><strong>Чи вплинули санкції на наш трафік?</strong></h4><p>Ні. ми не мали і не планували мати представництва у жодному із сервісів, котрі <a href="/2017/05/16/rus-services-banned/">підпали під блокування</a>. Наш трафік також не мав і не матиме нічого спільного із трафікообмінними мережами чи купівлею «ботів» — адже у цьому немає потреби, ми працюємо задля «живих», реальних читачів.</p><h4><strong>Нові можливості Na chasi</strong></h4><p>Створюючи проект як MVP, за місяць ми запустили для наших читачів низку можливостей:</p><ul><li>пряме <a href="/feed">посилання на RSS</a></li><li>пошук по сайту, що враховує слова та словосполучення українською, українською латинкою та англійською</li><li><a href="/top/">ТОП публікацій</a> за переглядами, коментарями, уподобаннями</li><li>незабаром ви також побачите окремий блок колумністів та спецпроекти.</li></ul><h4><strong>Як співпрацювати із нами</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Якщо у вас є пропозиція щодо тематичної серії, ведення регулярної авторської колонки чи публікації окремої статті, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a></p><p><span style="font-weight: 400;">Вмієте і любите продавати рекламу та спецпроекти? Чекаємо вашого листа із CV та короткою історією про себе: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a></p><p><span style="font-weight: 400;">Хочете замовити рекламу, стати спонсором рубрики, сформувати бріф для спецпроекту чи іншого виду ділового партнерства? Вам слід писати сюди: </span><a href="mailto:adv@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">adv@nachasi.com</span></a></p>

Na chasi — наш перший місяць після запуску

{:ua}Над чим працювала команда Na chasi минулі 30 днів? Розповідаємо про перший місяць роботи, перші підсумки та подальші плани{:}

IV Kyiv Mini Maker Faire vidbudeťsja na VDNG 20-21 travnja

<p>Lviv IT Tour розпочався 22 травня у Вінниці. 23 травня львівські IT-фахівці завітали до Одеси. 24-го гостюватимуть у Миколаєві на Півдні. 25-го рушать до Маріуполя, а 26 травня їх зустрічатиме Дніпро. Завершиться все 27-го у Харкові.

Окрім лекційної частини (її представляли Іван Кутузов «Особливості програмування на мові Golang», Максим Шестовицький «Agile software development. Secrets and Pitfalls» та Віталій Кирилів «Граблі та дизайн в контексті проекту Senstone»), була також частина із неформальним спілкуванням. Лунали розповіді про роботу Lviv IT Cluster і про найбільшу українську технологічну конференцію Lviv IT Arena. А ще всі охочі могли побачити, як працює із дорожніх ефірів знане українське інтернет-радіо SKOVORODA.
</p>
<h4><strong>Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster</strong></h4>
[blockquote_with_author content="— Мета нашої поїздки — покращити спілкування між містами, між фахівцями в IT. Ми переконані що чимало проблем у нас в країні — через відсутність якісного спілкування між людьми, не лише із IT-сфери, але й між фахівцями однієї галузі"]

Ми фокусуємося на тому, аби мати якіснішу комунікацію між містами. Цьогоріч плануємо відвідати Вінницю, Одесу, Миколаїв, Маріуполь, Дніпро та Харків. У планах 6 міст. Але якщо в 5 містах у нас більше заходи для IT-«тусовки», то в Маріуполі у нас більше соціальна акція. Ми їдемо, аби подарувати обладнання для однієї із місцевих шкіл, яке (ми сподіваємося) покращить якість навчання учнів у цій школі. Зробимо також і якусь промоцію цього фаху (сфери IT) серед школярів.

[caption id="attachment_3162" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-3162" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg" alt="" width="1200" height="700"> Степан Веселовський[/caption]
<h4><strong>Як довго працює львівський Кластер</strong></h4>
Ми вже напевно 6 років, як існуємо, і 5 років як працюємо у форматі Кластеру. Вдалося реалізувати насправді багато проектів та ідей. Можливо, ще років 2 тому це було складно оцінювати, а нині маємо вже реальні проекти та приклади, про які й розповідатимемо в рамках «IT-туру». Наприклад, нам вдалося побудувати за 3 роки найбільшу технологічну конференцію в Україні — Lviv IT Arena. Нам вдалос побудувати перший багатоквартирний будинок для IT-фахівців, де живуть виключно працівники цієї індустрії. Ми почали величезний інвестиційний проект вартістю понад $150 млн — цілий кампус для технологічних компаній. Ми також започаткували понад 5 навчальних програм в університетах «з нуля» різних напрямків — проінвестувавши, давши контент, розробивши рішення та програму.

Фактично ми сформували міста Львова як міста IT. Ще 5 років тому місто Лева не було на карті великих IT-центрів. А зараз є місцем України, про яке досить часто говорять в контексті технологій. Нам вдалося спровокувати велику позитивну хвилю міграції, що впливає на економіку міста та ще більше зміцнює позиції Кластера. Зараз до його складу входять понад 60 компаній. В Україні немає аналогів такого об'єднання IT-фахівців. Попри те, що ми працюємо тільки у Львові, ми є напевно найбільшою асоціацією спеціалістів цього напрямку.
<h4><strong>Чи діляться львів'яни ідеями</strong></h4>
Проекти ми віддаємо безкоштовно. Ми готові консультувати, ми готові допомагати із впровадженням аналогічних проектів за нашою моделлю в інших містах, бо розуміємо, що спільно готові зробити більше. Колеги із Вінниці вже почали створення аналогічного кластеру, зараз йде обговорення можливостей та перспектив цієї організації у місті, де ще немає кластеру, але є велика кількість розробників, проектних менеджерів та компаній зі сфери IT. Про це говорять в Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Харкові. Чому би про це і не говорити таким містам, як Вінниця?

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705582943071336%2F&show_text=0&width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Дмитро Софина, один із ініціаторів створення Вінницького IT-кластеру, директор та засновник IT-компанії Addeesoft:</strong></h4>
— Вінниця ще не зовсім готова, але потреба у створенні кластеру є, наразі тривають перемовини та спілкування між представниками компаній на рівні міста. Колеги зі Львова пообіцяли нам допомогти у цьому процесі. Ми будемо проводити спільну конференцію, але поки що це відклали — спочатку поспілкувалися із представниками міської ради, місцевих IT-компаній. Ключове питання — IT-кластер є неприбутковою організацією, відтак потрібне фінансування, і профінансувати запуск такого утворення можуть компанії, котрі зацікавлені в кадрах та розвиткові умов праці і життя для фахівців. У Львові, наприклад, фінансування роботи кластеру відбувається за рахунок двох джерел: IT-компаній, що входять до складу кластеру, та від власних подій, проектів та курсів. Тому у Вінниці ми починаємо із спілкування з усіма зацікавленими особами, із керівниками та представниками провідних IT-компаній.

[caption id="attachment_3164" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-3164" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg" alt="" width="1200" height="700"> Дмитро Софина[/caption]

З EPAM, LetyShop, RIA вже досягнуто домовленостей, сподіваємося, що до кінця місяця буде вибудовано певну стратегію, проведено круглий стіл — і на початку червня цього року будемо проводити велику подію із створення IT-кластера: не чиєгось персонального, а для усього міста Вінниці.

[blockquote_with_author name="Дмитро Софина" content="Неправильно присвоювати групі людей чи окремим представникам міста бренд, що належить усьому місту"]

Деякі представники патентних кіл заявляли, що вже зареєстрували начебто торгівельну марку, але з цього приводу скажу одне: в нас <a href="https://nachasi.com/manifest/">на латиниці</a> Vinnytsia, а не Vinnitsa — тому реєструвати можна все що завгодно, але треба діяти та говорити конструктивно.

Львівський автобус рухається далі на Південь, ми ж кажемо йому «до зустрічі» — впевнені, що вже найближчим часом декого із цих несподіваних гостей ви зустрінете на заходах у своєму місті.

<p>Lviv IT Tour розпочався 22 травня у Вінниці. 23 травня львівські IT-фахівці завітали до Одеси. 24-го гостюватимуть у Миколаєві на Півдні. 25-го рушать до Маріуполя, а 26 травня їх зустрічатиме Дніпро. Завершиться все 27-го у Харкові.</p><p>Окрім лекційної частини (її представляли Іван Кутузов «Особливості програмування на мові Golang», Максим Шестовицький «Agile software development. Secrets and Pitfalls» та Віталій Кирилів «Граблі та дизайн в контексті проекту Senstone»), була також частина із неформальним спілкуванням. Лунали розповіді про роботу Lviv IT Cluster і про найбільшу українську технологічну конференцію Lviv IT Arena. А ще всі охочі могли побачити, як працює із дорожніх ефірів знане українське інтернет-радіо SKOVORODA.</p><h4><strong>Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Мета нашої поїздки — покращити спілкування між містами, між фахівцями в IT. Ми переконані що чимало проблем у нас в країні — через відсутність якісного спілкування між людьми, не лише із IT-сфери, але й між фахівцями однієї галузі</p>			</blockquote><p>Ми фокусуємося на тому, аби мати якіснішу комунікацію між містами. Цьогоріч плануємо відвідати Вінницю, Одесу, Миколаїв, Маріуполь, Дніпро та Харків. У планах 6 міст. Але якщо в 5 містах у нас більше заходи для IT-«тусовки», то в Маріуполі у нас більше соціальна акція. Ми їдемо, аби подарувати обладнання для однієї із місцевих шкіл, яке (ми сподіваємося) покращить якість навчання учнів у цій школі. Зробимо також і якусь промоцію цього фаху (сфери IT) серед школярів.</p><div id="attachment_3162" style="width: 1210px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3162" loading="lazy" class="size-full wp-image-3162" src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-300x175.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-768x448.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-1024x597.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-650x379.jpg 650w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><p id="caption-attachment-3162" class="wp-caption-text">Степан Веселовський</p></div><h4><strong>Як довго працює львівський Кластер</strong></h4><p>Ми вже напевно 6 років, як існуємо, і 5 років як працюємо у форматі Кластеру. Вдалося реалізувати насправді багато проектів та ідей. Можливо, ще років 2 тому це було складно оцінювати, а нині маємо вже реальні проекти та приклади, про які й розповідатимемо в рамках «IT-туру». Наприклад, нам вдалося побудувати за 3 роки найбільшу технологічну конференцію в Україні — Lviv IT Arena. Нам вдалос побудувати перший багатоквартирний будинок для IT-фахівців, де живуть виключно працівники цієї індустрії. Ми почали величезний інвестиційний проект вартістю понад $150 млн — цілий кампус для технологічних компаній. Ми також започаткували понад 5 навчальних програм в університетах «з нуля» різних напрямків — проінвестувавши, давши контент, розробивши рішення та програму.</p><p>Фактично ми сформували міста Львова як міста IT. Ще 5 років тому місто Лева не було на карті великих IT-центрів. А зараз є місцем України, про яке досить часто говорять в контексті технологій. Нам вдалося спровокувати велику позитивну хвилю міграції, що впливає на економіку міста та ще більше зміцнює позиції Кластера. Зараз до його складу входять понад 60 компаній. В Україні немає аналогів такого об&#8217;єднання IT-фахівців. Попри те, що ми працюємо тільки у Львові, ми є напевно найбільшою асоціацією спеціалістів цього напрямку.</p><h4><strong>Чи діляться львів&#8217;яни ідеями</strong></h4><p>Проекти ми віддаємо безкоштовно. Ми готові консультувати, ми готові допомагати із впровадженням аналогічних проектів за нашою моделлю в інших містах, бо розуміємо, що спільно готові зробити більше. Колеги із Вінниці вже почали створення аналогічного кластеру, зараз йде обговорення можливостей та перспектив цієї організації у місті, де ще немає кластеру, але є велика кількість розробників, проектних менеджерів та компаній зі сфери IT. Про це говорять в Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Харкові. Чому би про це і не говорити таким містам, як Вінниця?</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705582943071336%2F&#038;show_text=0&#038;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Дмитро Софина, один із ініціаторів створення Вінницького IT-кластеру, директор та засновник IT-компанії Addeesoft:</strong></h4><p>— Вінниця ще не зовсім готова, але потреба у створенні кластеру є, наразі тривають перемовини та спілкування між представниками компаній на рівні міста. Колеги зі Львова пообіцяли нам допомогти у цьому процесі. Ми будемо проводити спільну конференцію, але поки що це відклали — спочатку поспілкувалися із представниками міської ради, місцевих IT-компаній. Ключове питання — IT-кластер є неприбутковою організацією, відтак потрібне фінансування, і профінансувати запуск такого утворення можуть компанії, котрі зацікавлені в кадрах та розвиткові умов праці і життя для фахівців. У Львові, наприклад, фінансування роботи кластеру відбувається за рахунок двох джерел: IT-компаній, що входять до складу кластеру, та від власних подій, проектів та курсів. Тому у Вінниці ми починаємо із спілкування з усіма зацікавленими особами, із керівниками та представниками провідних IT-компаній.</p><div id="attachment_3164" style="width: 1210px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3164" loading="lazy" class="size-full wp-image-3164" src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-300x175.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-768x448.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-1024x597.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-650x379.jpg 650w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><p id="caption-attachment-3164" class="wp-caption-text">Дмитро Софина</p></div><p>З EPAM, LetyShop, RIA вже досягнуто домовленостей, сподіваємося, що до кінця місяця буде вибудовано певну стратегію, проведено круглий стіл — і на початку червня цього року будемо проводити велику подію із створення IT-кластера: не чиєгось персонального, а для усього міста Вінниці.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Неправильно присвоювати групі людей чи окремим представникам міста бренд, що належить усьому місту</p>					<cite>									<span><strong>Дмитро Софина</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Деякі представники патентних кіл заявляли, що вже зареєстрували начебто торгівельну марку, але з цього приводу скажу одне: в нас <a href="/manifest/">на латиниці</a> Vinnytsia, а не Vinnitsa — тому реєструвати можна все що завгодно, але треба діяти та говорити конструктивно.</p><p>Львівський автобус рухається далі на Південь, ми ж кажемо йому «до зустрічі» — впевнені, що вже найближчим часом декого із цих несподіваних гостей ви зустрінете на заходах у своєму місті.</p>

Цими днями у 6 українських містах мешканці можуть побачити на вулиці великий автобус із написом Lviv IT Tour. Львівські проджект-менеджери, розробники та очільники IT-кластеру міста рушили у подорож Україною — ділитися досвідом, розповідати про перетворення міста туризму на місто високих технологій та знайомитися із колегами. Ми перехопили «IT-автобус» на самому початку туру — і дізналися, хто, навіщо і куди ним подорожує

Lviv IT Tour розпочався 22 травня у Вінниці. 23 травня львівські IT-фахівці завітали до Одеси. 24-го гостюватимуть у Миколаєві на Півдні. 25-го рушать до Маріуполя, а 26 травня їх зустрічатиме Дніпро. Завершиться все 27-го у Харкові.

Окрім лекційної частини (її представляли Іван Кутузов «Особливості програмування на мові Golang», Максим Шестовицький «Agile software development. Secrets and Pitfalls» та Віталій Кирилів «Граблі та дизайн в контексті проекту Senstone»), була також частина із неформальним спілкуванням. Лунали розповіді про роботу Lviv IT Cluster і про найбільшу українську технологічну конференцію Lviv IT Arena. А ще всі охочі могли побачити, як працює із дорожніх ефірів знане українське інтернет-радіо SKOVORODA.
<h4><strong>Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster</strong></h4>
[blockquote_with_author content="— Мета нашої поїздки — покращити спілкування між містами, між фахівцями в IT. Ми переконані що чимало проблем у нас в країні — через відсутність якісного спілкування між людьми, не лише із IT-сфери, але й між фахівцями однієї галузі"]

Ми фокусуємося на тому, аби мати якіснішу комунікацію між містами. Цьогоріч плануємо відвідати Вінницю, Одесу, Миколаїв, Маріуполь, Дніпро та Харків. У планах 6 міст. Але якщо в 5 містах у нас більше заходи для IT-«тусовки», то в Маріуполі у нас більше соціальна акція. Ми їдемо, аби подарувати обладнання для однієї із місцевих шкіл, яке (ми сподіваємося) покращить якість навчання учнів у цій школі. Зробимо також і якусь промоцію цього фаху (сфери IT) серед школярів.

[caption id="attachment_3162" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-3162" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" /> Степан Веселовський[/caption]
<h4><strong>Як довго працює львівський Кластер</strong></h4>
Ми вже напевно 6 років, як існуємо, і 5 років як працюємо у форматі Кластеру. Вдалося реалізувати насправді багато проектів та ідей. Можливо, ще років 2 тому це було складно оцінювати, а нині маємо вже реальні проекти та приклади, про які й розповідатимемо в рамках «IT-туру». Наприклад, нам вдалося побудувати за 3 роки найбільшу технологічну конференцію в Україні — Lviv IT Arena. Нам вдалос побудувати перший багатоквартирний будинок для IT-фахівців, де живуть виключно працівники цієї індустрії. Ми почали величезний інвестиційний проект вартістю понад $150 млн — цілий кампус для технологічних компаній. Ми також започаткували понад 5 навчальних програм в університетах «з нуля» різних напрямків — проінвестувавши, давши контент, розробивши рішення та програму.

Фактично ми сформували міста Львова як міста IT. Ще 5 років тому місто Лева не було на карті великих IT-центрів. А зараз є місцем України, про яке досить часто говорять в контексті технологій. Нам вдалося спровокувати велику позитивну хвилю міграції, що впливає на економіку міста та ще більше зміцнює позиції Кластера. Зараз до його складу входять понад 60 компаній. В Україні немає аналогів такого об'єднання IT-фахівців. Попри те, що ми працюємо тільки у Львові, ми є напевно найбільшою асоціацією спеціалістів цього напрямку.
<h4><strong>Чи діляться львів'яни ідеями</strong></h4>
Проекти ми віддаємо безкоштовно. Ми готові консультувати, ми готові допомагати із впровадженням аналогічних проектів за нашою моделлю в інших містах, бо розуміємо, що спільно готові зробити більше. Колеги із Вінниці вже почали створення аналогічного кластеру, зараз йде обговорення можливостей та перспектив цієї організації у місті, де ще немає кластеру, але є велика кількість розробників, проектних менеджерів та компаній зі сфери IT. Про це говорять в Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Харкові. Чому би про це і не говорити таким містам, як Вінниця?

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705582943071336%2F&amp;show_text=0&amp;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Дмитро Софина, один із ініціаторів створення Вінницького IT-кластеру, директор та засновник IT-компанії Addeesoft:</strong></h4>
— Вінниця ще не зовсім готова, але потреба у створенні кластеру є, наразі тривають перемовини та спілкування між представниками компаній на рівні міста. Колеги зі Львова пообіцяли нам допомогти у цьому процесі. Ми будемо проводити спільну конференцію, але поки що це відклали — спочатку поспілкувалися із представниками міської ради, місцевих IT-компаній. Ключове питання — IT-кластер є неприбутковою організацією, відтак потрібне фінансування, і профінансувати запуск такого утворення можуть компанії, котрі зацікавлені в кадрах та розвиткові умов праці і життя для фахівців. У Львові, наприклад, фінансування роботи кластеру відбувається за рахунок двох джерел: IT-компаній, що входять до складу кластеру, та від власних подій, проектів та курсів. Тому у Вінниці ми починаємо із спілкування з усіма зацікавленими особами, із керівниками та представниками провідних IT-компаній.

[caption id="attachment_3164" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-3164" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" /> Дмитро Софина[/caption]

З EPAM, LetyShop, RIA вже досягнуто домовленостей, сподіваємося, що до кінця місяця буде вибудовано певну стратегію, проведено круглий стіл — і на початку червня цього року будемо проводити велику подію із створення IT-кластера: не чиєгось персонального, а для усього міста Вінниці.

[blockquote_with_author name="Дмитро Софина" content="Неправильно присвоювати групі людей чи окремим представникам міста бренд, що належить усьому місту"]

Деякі представники патентних кіл заявляли, що вже зареєстрували начебто торгівельну марку, але з цього приводу скажу одне: в нас <a href="https://nachasi.com/manifest/">на латиниці</a> Vinnytsia, а не Vinnitsa — тому реєструвати можна все що завгодно, але треба діяти та говорити конструктивно.

Львівський автобус рухається далі на Південь, ми ж кажемо йому «до зустрічі» — впевнені, що вже найближчим часом декого із цих несподіваних гостей ви зустрінете на заходах у своєму місті.

<p>Lviv IT Tour розпочався 22 травня у Вінниці. 23 травня львівські IT-фахівці завітали до Одеси. 24-го гостюватимуть у Миколаєві на Півдні. 25-го рушать до Маріуполя, а 26 травня їх зустрічатиме Дніпро. Завершиться все 27-го у Харкові.</p><p>Окрім лекційної частини (її представляли Іван Кутузов «Особливості програмування на мові Golang», Максим Шестовицький «Agile software development. Secrets and Pitfalls» та Віталій Кирилів «Граблі та дизайн в контексті проекту Senstone»), була також частина із неформальним спілкуванням. Лунали розповіді про роботу Lviv IT Cluster і про найбільшу українську технологічну конференцію Lviv IT Arena. А ще всі охочі могли побачити, як працює із дорожніх ефірів знане українське інтернет-радіо SKOVORODA.</p><h4><strong>Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Мета нашої поїздки — покращити спілкування між містами, між фахівцями в IT. Ми переконані що чимало проблем у нас в країні — через відсутність якісного спілкування між людьми, не лише із IT-сфери, але й між фахівцями однієї галузі</p>			</blockquote><p>Ми фокусуємося на тому, аби мати якіснішу комунікацію між містами. Цьогоріч плануємо відвідати Вінницю, Одесу, Миколаїв, Маріуполь, Дніпро та Харків. У планах 6 міст. Але якщо в 5 містах у нас більше заходи для IT-«тусовки», то в Маріуполі у нас більше соціальна акція. Ми їдемо, аби подарувати обладнання для однієї із місцевих шкіл, яке (ми сподіваємося) покращить якість навчання учнів у цій школі. Зробимо також і якусь промоцію цього фаху (сфери IT) серед школярів.</p><div id="attachment_3162" style="width: 1210px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3162" loading="lazy" class="size-full wp-image-3162" src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-300x175.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-768x448.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-1024x597.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-650x379.jpg 650w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><p id="caption-attachment-3162" class="wp-caption-text">Степан Веселовський</p></div><h4><strong>Як довго працює львівський Кластер</strong></h4><p>Ми вже напевно 6 років, як існуємо, і 5 років як працюємо у форматі Кластеру. Вдалося реалізувати насправді багато проектів та ідей. Можливо, ще років 2 тому це було складно оцінювати, а нині маємо вже реальні проекти та приклади, про які й розповідатимемо в рамках «IT-туру». Наприклад, нам вдалося побудувати за 3 роки найбільшу технологічну конференцію в Україні — Lviv IT Arena. Нам вдалос побудувати перший багатоквартирний будинок для IT-фахівців, де живуть виключно працівники цієї індустрії. Ми почали величезний інвестиційний проект вартістю понад $150 млн — цілий кампус для технологічних компаній. Ми також започаткували понад 5 навчальних програм в університетах «з нуля» різних напрямків — проінвестувавши, давши контент, розробивши рішення та програму.</p><p>Фактично ми сформували міста Львова як міста IT. Ще 5 років тому місто Лева не було на карті великих IT-центрів. А зараз є місцем України, про яке досить часто говорять в контексті технологій. Нам вдалося спровокувати велику позитивну хвилю міграції, що впливає на економіку міста та ще більше зміцнює позиції Кластера. Зараз до його складу входять понад 60 компаній. В Україні немає аналогів такого об&#8217;єднання IT-фахівців. Попри те, що ми працюємо тільки у Львові, ми є напевно найбільшою асоціацією спеціалістів цього напрямку.</p><h4><strong>Чи діляться львів&#8217;яни ідеями</strong></h4><p>Проекти ми віддаємо безкоштовно. Ми готові консультувати, ми готові допомагати із впровадженням аналогічних проектів за нашою моделлю в інших містах, бо розуміємо, що спільно готові зробити більше. Колеги із Вінниці вже почали створення аналогічного кластеру, зараз йде обговорення можливостей та перспектив цієї організації у місті, де ще немає кластеру, але є велика кількість розробників, проектних менеджерів та компаній зі сфери IT. Про це говорять в Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Харкові. Чому би про це і не говорити таким містам, як Вінниця?</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705582943071336%2F&amp;show_text=0&amp;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Дмитро Софина, один із ініціаторів створення Вінницького IT-кластеру, директор та засновник IT-компанії Addeesoft:</strong></h4><p>— Вінниця ще не зовсім готова, але потреба у створенні кластеру є, наразі тривають перемовини та спілкування між представниками компаній на рівні міста. Колеги зі Львова пообіцяли нам допомогти у цьому процесі. Ми будемо проводити спільну конференцію, але поки що це відклали — спочатку поспілкувалися із представниками міської ради, місцевих IT-компаній. Ключове питання — IT-кластер є неприбутковою організацією, відтак потрібне фінансування, і профінансувати запуск такого утворення можуть компанії, котрі зацікавлені в кадрах та розвиткові умов праці і життя для фахівців. У Львові, наприклад, фінансування роботи кластеру відбувається за рахунок двох джерел: IT-компаній, що входять до складу кластеру, та від власних подій, проектів та курсів. Тому у Вінниці ми починаємо із спілкування з усіма зацікавленими особами, із керівниками та представниками провідних IT-компаній.</p><div id="attachment_3164" style="width: 1210px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3164" loading="lazy" class="size-full wp-image-3164" src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-300x175.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-768x448.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-1024x597.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-650x379.jpg 650w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><p id="caption-attachment-3164" class="wp-caption-text">Дмитро Софина</p></div><p>З EPAM, LetyShop, RIA вже досягнуто домовленостей, сподіваємося, що до кінця місяця буде вибудовано певну стратегію, проведено круглий стіл — і на початку червня цього року будемо проводити велику подію із створення IT-кластера: не чиєгось персонального, а для усього міста Вінниці.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Неправильно присвоювати групі людей чи окремим представникам міста бренд, що належить усьому місту</p>					<cite>									<span><strong>Дмитро Софина</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Деякі представники патентних кіл заявляли, що вже зареєстрували начебто торгівельну марку, але з цього приводу скажу одне: в нас <a href="/manifest/">на латиниці</a> Vinnytsia, а не Vinnitsa — тому реєструвати можна все що завгодно, але треба діяти та говорити конструктивно.</p><p>Львівський автобус рухається далі на Південь, ми ж кажемо йому «до зустрічі» — впевнені, що вже найближчим часом декого із цих несподіваних гостей ви зустрінете на заходах у своєму місті.</p>

Повний автобус IT

{:ua}Куди й навіщо прямує Lviv IT Tour?{:}

<p>Чим більше розвиваються технології, тим складніше оцінювати їх потенційні ефекти. Зокрема, стає важчим зрозуміти, наскільки корисною може виявитися та чи інша новинка для суспільства, держави й людства. Чи справдяться ледь не апокаліптичні прогнози <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/neuralink-future/" class=" with_hint_js">Ілона Маска<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/brain-1845944_1280-300x200.jpg" />Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку</span></a> — очільника SpaceX і Tesla? Він пророкує, що у майбутньому людство зіткнеться з небезпекою через існування штучного інтелекту. Мовляв, той стане розумнішим за людину. <strong>Що станеться, коли робот зможе швидше й якісніше думати, сприймати та обробляти інформацію, аніж це вміє людина?</strong>
</p>
<h4><strong>Поточна ситуація із штучною обробкою рішень</strong></h4>
Поки що такого роду картину важко зіставити з реальністю, але <a href="https://nachasi.com/2017/05/09/mailchimp-news/" class=" with_hint_js">основа<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/man-791049_960_720-300x200.jpg" />Mailchimp безкоштовно вестиме всі маркетингові кампанії</span></a> для цього вже закладена. Чимало процесів зараз відбуваються онлайн або за підтримки технологій і програмного забезпечення. Ледь не у всі сфери життя проникли електронні “помічники”, які мають на меті полегшити нам життя. За допомогою автоматизованих систем невдовзі стане можливим переміщуватися на <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/" class=" with_hint_js">машині без водія<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a>, а сотні сторінок монотонного юридичного контракту читатиме програма, яка знайде і «зрозуміє» важливі чи суперечливі моменти угоди.

Коли справа доходить до опрацьовування комп'ютером великих масивів інформації, <strong>виникає низка ризиків</strong>. По-перше, щодо якості. У цьому контексті варто згадати принаймні перекладач Google. Другий ризик полягає у міркуваннях безпеки. Коли алгоритм «читає» ваше електронне листування або повідомлення в чаті, він, можливо, дізнається про вас більше, ніж вам цього б хотілося.

Неурядова організація AlgorithmWatch зібрала своїх рядах низку науковців, які зацікавлені у тому, щоб викрити алгоритми, які можуть вплинути на людські рішення.

[blockquote_with_author name="маніфест AlgorithmWatch" content="Ми шукаємо дескриптивні, предикативні, нормативні алгоритми, які мають безпосередній вплив на суспільство та його інтереси"]

Діяльність науковців розпочалася нещодавно й наразі триває збір ідей. <a href="https://ethercalc.org/gav9o76gk0cv" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ознайомитися</a> з наявною базою алгоритмів, які впливають на прийняття рішення можна на сторінці організації разом з позитивними й негативними аспектами їх існування.
<h4><strong>5 сфер, у яких алгоритми вже допомагають із рішеннями</strong></h4>
<strong>Торгівля і фінанси:</strong> Наприклад, у високочастотному трейдингу – формі торгівлі на фінансових ринках, в рамках якої сучасне обладнання й алгоритми використовуються для швидкої торгівлі цінними паперами. Крім того, програми можуть «порадити», кому видавати кредит, а кому ні.

<strong>Кримінальні розслідування:</strong> У цій сфері використовують програми, які вивчають біографію злочинця і вираховують на базі цієї інформації ймовірність повторення злочину. З використанням автоматизованих схем зростає об'єктивність майбутнього рішення, легше стає відслідковувати й порівнювати причинно-наслідковий зв'язок між різними справами. Водночас існує ризик, що «машинальним» способом не вдасться проаналізувати й належним чином врахувати всі фактори для неупередженого та повного розслідування скоєних правопорушень. Також є ризик маніпуляцій програмним забезпеченням з боку компанії-постачальника.

<strong>Медицина:</strong> E-Health та електронні методи постановки діагнозу, аналізу перебігу хвороби та призначення лікування.

<strong>Соціальні медіа:</strong> Тут <a href="https://nachasi.com/2017/05/22/fb-rules/" class=" with_hint_js">діють алгоритми<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/social-media-2201285_1280-1-300x200.jpg" />Розсекречено алгоритми ідентифікації та модерації контенту в Facebook</span></a>, що вирішують, який саме контент користувач прочитає (або не зможе прочитати ні за яких умов). Компанії підлаштовують вибірку відповідно до інтересів користувача, попередньо зібравши про нього інформацію із листування, пошукових запитів тощо. Небезпека полягає у тому, що радикальні погляди стають ще більш радикальними, якщо <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" class=" with_hint_js">«підживлювати» переконання користувачів<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a> одноманітною інформацією і не пропонувати альтернативної точки зору.

<strong>Освіта:</strong> Автоматизовані системи вступу до вишів вже працюють. В цілому комп'ютерний тест ставить в рівні умови всіх учасників процесу і може бути цікавим інструментом в контексті боротьби з корупцією. Однак слід мати на увазі, що не всі критерії оцінювання знань можна повністю автоматизувати й вивести універсальну <a href="https://nachasi.com/2017/05/20/how-israel-teaches/" class=" with_hint_js">формулу успішного студента чи школяра<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/nadia-main-e1495297355683-300x200.jpg" />Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні</span></a>.

<strong>Паспортний контроль:</strong> Автоматизовані системи контролю на кордонах можуть ідентифікувати особу та автоматично «перевірити» і відповідно <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/eu-ukr/" class=" with_hint_js">пропустити в країну<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/building-79221_1280-300x200.jpg" />«Безвіз» підписано — із 11 червня український паспорт додасть 40 позицій у GPP Rank</span></a>. З одного боку, таким чином вдасться уникнути дискримінації, а контроль стане об'єктивнішим. З іншого боку ті, хто перетинають кордон, «дарують» спецслужбам чи державним установам декількох країн значну кількість персональних даних.

<p>Чим більше розвиваються технології, тим складніше оцінювати їх потенційні ефекти. Зокрема, стає важчим зрозуміти, наскільки корисною може виявитися та чи інша новинка для суспільства, держави й людства. Чи справдяться ледь не апокаліптичні прогнози <a href="/2017/04/23/neuralink-future/" class=" with_hint_js">Ілона Маска<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/brain-1845944_1280-300x200.jpg" />Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку</span></a> — очільника SpaceX і Tesla? Він пророкує, що у майбутньому людство зіткнеться з небезпекою через існування штучного інтелекту. Мовляв, той стане розумнішим за людину. <strong>Що станеться, коли робот зможе швидше й якісніше думати, сприймати та обробляти інформацію, аніж це вміє людина?</strong></p><h4><strong>Поточна ситуація із штучною обробкою рішень</strong></h4><p>Поки що такого роду картину важко зіставити з реальністю, але <a href="/2017/05/09/mailchimp-news/" class=" with_hint_js">основа<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/man-791049_960_720-300x200.jpg" />Mailchimp безкоштовно вестиме всі маркетингові кампанії</span></a> для цього вже закладена. Чимало процесів зараз відбуваються онлайн або за підтримки технологій і програмного забезпечення. Ледь не у всі сфери життя проникли електронні “помічники”, які мають на меті полегшити нам життя. За допомогою автоматизованих систем невдовзі стане можливим переміщуватися на <a href="/2017/05/17/blablacar-future/" class=" with_hint_js">машині без водія<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a>, а сотні сторінок монотонного юридичного контракту читатиме програма, яка знайде і «зрозуміє» важливі чи суперечливі моменти угоди.</p><p>Коли справа доходить до опрацьовування комп&#8217;ютером великих масивів інформації, <strong>виникає низка ризиків</strong>. По-перше, щодо якості. У цьому контексті варто згадати принаймні перекладач Google. Другий ризик полягає у міркуваннях безпеки. Коли алгоритм «читає» ваше електронне листування або повідомлення в чаті, він, можливо, дізнається про вас більше, ніж вам цього б хотілося.</p><p>Неурядова організація AlgorithmWatch зібрала своїх рядах низку науковців, які зацікавлені у тому, щоб викрити алгоритми, які можуть вплинути на людські рішення.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми шукаємо дескриптивні, предикативні, нормативні алгоритми, які мають безпосередній вплив на суспільство та його інтереси</p>					<cite>									<span><strong>маніфест AlgorithmWatch</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Діяльність науковців розпочалася нещодавно й наразі триває збір ідей. <a href="https://ethercalc.org/gav9o76gk0cv" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ознайомитися</a> з наявною базою алгоритмів, які впливають на прийняття рішення можна на сторінці організації разом з позитивними й негативними аспектами їх існування.</p><h4><strong>5 сфер, у яких алгоритми вже допомагають із рішеннями</strong></h4><p><strong>Торгівля і фінанси:</strong> Наприклад, у високочастотному трейдингу – формі торгівлі на фінансових ринках, в рамках якої сучасне обладнання й алгоритми використовуються для швидкої торгівлі цінними паперами. Крім того, програми можуть «порадити», кому видавати кредит, а кому ні.</p><p><strong>Кримінальні розслідування:</strong> У цій сфері використовують програми, які вивчають біографію злочинця і вираховують на базі цієї інформації ймовірність повторення злочину. З використанням автоматизованих схем зростає об&#8217;єктивність майбутнього рішення, легше стає відслідковувати й порівнювати причинно-наслідковий зв&#8217;язок між різними справами. Водночас існує ризик, що «машинальним» способом не вдасться проаналізувати й належним чином врахувати всі фактори для неупередженого та повного розслідування скоєних правопорушень. Також є ризик маніпуляцій програмним забезпеченням з боку компанії-постачальника.</p><p><strong>Медицина:</strong> E-Health та електронні методи постановки діагнозу, аналізу перебігу хвороби та призначення лікування.</p><p><strong>Соціальні медіа:</strong> Тут <a href="/2017/05/22/fb-rules/" class=" with_hint_js">діють алгоритми<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/social-media-2201285_1280-1-300x200.jpg" />Розсекречено алгоритми ідентифікації та модерації контенту в Facebook</span></a>, що вирішують, який саме контент користувач прочитає (або не зможе прочитати ні за яких умов). Компанії підлаштовують вибірку відповідно до інтересів користувача, попередньо зібравши про нього інформацію із листування, пошукових запитів тощо. Небезпека полягає у тому, що радикальні погляди стають ще більш радикальними, якщо <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" class=" with_hint_js">«підживлювати» переконання користувачів<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a> одноманітною інформацією і не пропонувати альтернативної точки зору.</p><p><strong>Освіта:</strong> Автоматизовані системи вступу до вишів вже працюють. В цілому комп&#8217;ютерний тест ставить в рівні умови всіх учасників процесу і може бути цікавим інструментом в контексті боротьби з корупцією. Однак слід мати на увазі, що не всі критерії оцінювання знань можна повністю автоматизувати й вивести універсальну <a href="/2017/05/20/how-israel-teaches/" class=" with_hint_js">формулу успішного студента чи школяра<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/nadia-main-e1495297355683-300x200.jpg" />Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні</span></a>.</p><p><strong>Паспортний контроль:</strong> Автоматизовані системи контролю на кордонах можуть ідентифікувати особу та автоматично «перевірити» і відповідно <a href="/2017/05/17/eu-ukr/" class=" with_hint_js">пропустити в країну<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/building-79221_1280-300x200.jpg" />«Безвіз» підписано — із 11 червня український паспорт додасть 40 позицій у GPP Rank</span></a>. З одного боку, таким чином вдасться уникнути дискримінації, а контроль стане об&#8217;єктивнішим. З іншого боку ті, хто перетинають кордон, «дарують» спецслужбам чи державним установам декількох країн значну кількість персональних даних.</p>

Для того, щоб розуміти ефект від технологій та автоматизації, варто спершу побачити, у які сфери життя вони вже проникли. Німецька неурядова організація взялася «моніторити» алгоритми, які впливають на прийняття рішень

Чим більше розвиваються технології, тим складніше оцінювати їх потенційні ефекти. Зокрема, стає важчим зрозуміти, наскільки корисною може виявитися та чи інша новинка для суспільства, держави й людства. Чи справдяться ледь не апокаліптичні прогнози <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/neuralink-future/">Ілона Маска</a> — очільника SpaceX і Tesla? Він пророкує, що у майбутньому людство зіткнеться з небезпекою через існування штучного інтелекту. Мовляв, той стане розумнішим за людину. <strong>Що станеться, коли робот зможе швидше й якісніше думати, сприймати та обробляти інформацію, аніж це вміє людина?</strong>
<h4><strong>Поточна ситуація із штучною обробкою рішень</strong></h4>
Поки що такого роду картину важко зіставити з реальністю, але <a href="https://nachasi.com/2017/05/09/mailchimp-news/">основа</a> для цього вже закладена. Чимало процесів зараз відбуваються онлайн або за підтримки технологій і програмного забезпечення. Ледь не у всі сфери життя проникли електронні “помічники”, які мають на меті полегшити нам життя. За допомогою автоматизованих систем невдовзі стане можливим переміщуватися на <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/">машині без водія</a>, а сотні сторінок монотонного юридичного контракту читатиме програма, яка знайде і «зрозуміє» важливі чи суперечливі моменти угоди.

Коли справа доходить до опрацьовування комп'ютером великих масивів інформації, <strong>виникає низка ризиків</strong>. По-перше, щодо якості. У цьому контексті варто згадати принаймні перекладач Google. Другий ризик полягає у міркуваннях безпеки. Коли алгоритм «читає» ваше електронне листування або повідомлення в чаті, він, можливо, дізнається про вас більше, ніж вам цього б хотілося.

Неурядова організація AlgorithmWatch зібрала своїх рядах низку науковців, які зацікавлені у тому, щоб викрити алгоритми, які можуть вплинути на людські рішення.

[blockquote_with_author name="маніфест AlgorithmWatch" content="Ми шукаємо дескриптивні, предикативні, нормативні алгоритми, які мають безпосередній вплив на суспільство та його інтереси"]

Діяльність науковців розпочалася нещодавно й наразі триває збір ідей. <a href="https://ethercalc.org/gav9o76gk0cv" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ознайомитися</a> з наявною базою алгоритмів, які впливають на прийняття рішення можна на сторінці організації разом з позитивними й негативними аспектами їх існування.
<h4><strong>5 сфер, у яких алгоритми вже допомагають із рішеннями</strong></h4>
<strong>Торгівля і фінанси:</strong> Наприклад, у високочастотному трейдингу – формі торгівлі на фінансових ринках, в рамках якої сучасне обладнання й алгоритми використовуються для швидкої торгівлі цінними паперами. Крім того, програми можуть «порадити», кому видавати кредит, а кому ні.

<strong>Кримінальні розслідування:</strong> У цій сфері використовують програми, які вивчають біографію злочинця і вираховують на базі цієї інформації ймовірність повторення злочину. З використанням автоматизованих схем зростає об'єктивність майбутнього рішення, легше стає відслідковувати й порівнювати причинно-наслідковий зв'язок між різними справами. Водночас існує ризик, що «машинальним» способом не вдасться проаналізувати й належним чином врахувати всі фактори для неупередженого та повного розслідування скоєних правопорушень. Також є ризик маніпуляцій програмним забезпеченням з боку компанії-постачальника.

<strong>Медицина:</strong> E-Health та електронні методи постановки діагнозу, аналізу перебігу хвороби та призначення лікування.

<strong>Соціальні медіа:</strong> Тут <a href="https://nachasi.com/2017/05/22/fb-rules/">діють алгоритми</a>, що вирішують, який саме контент користувач прочитає (або не зможе прочитати ні за яких умов). Компанії підлаштовують вибірку відповідно до інтересів користувача, попередньо зібравши про нього інформацію із листування, пошукових запитів тощо. Небезпека полягає у тому, що радикальні погляди стають ще більш радикальними, якщо <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/">«підживлювати» переконання користувачів</a> одноманітною інформацією і не пропонувати альтернативної точки зору.

<strong>Освіта:</strong> Автоматизовані системи вступу до вишів вже працюють. В цілому комп'ютерний тест ставить в рівні умови всіх учасників процесу і може бути цікавим інструментом в контексті боротьби з корупцією. Однак слід мати на увазі, що не всі критерії оцінювання знань можна повністю автоматизувати й вивести універсальну <a href="https://nachasi.com/2017/05/20/how-israel-teaches/">формулу успішного студента чи школяра</a>.

<strong>Паспортний контроль:</strong> Автоматизовані системи контролю на кордонах можуть ідентифікувати особу та автоматично «перевірити» і відповідно <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/eu-ukr/">пропустити в країну</a>. З одного боку, таким чином вдасться уникнути дискримінації, а контроль стане об'єктивнішим. З іншого боку ті, хто перетинають кордон, «дарують» спецслужбам чи державним установам декількох країн значну кількість персональних даних.

<p>Чим більше розвиваються технології, тим складніше оцінювати їх потенційні ефекти. Зокрема, стає важчим зрозуміти, наскільки корисною може виявитися та чи інша новинка для суспільства, держави й людства. Чи справдяться ледь не апокаліптичні прогнози <a href="/2017/04/23/neuralink-future/">Ілона Маска</a> — очільника SpaceX і Tesla? Він пророкує, що у майбутньому людство зіткнеться з небезпекою через існування штучного інтелекту. Мовляв, той стане розумнішим за людину. <strong>Що станеться, коли робот зможе швидше й якісніше думати, сприймати та обробляти інформацію, аніж це вміє людина?</strong></p><h4><strong>Поточна ситуація із штучною обробкою рішень</strong></h4><p>Поки що такого роду картину важко зіставити з реальністю, але <a href="/2017/05/09/mailchimp-news/">основа</a> для цього вже закладена. Чимало процесів зараз відбуваються онлайн або за підтримки технологій і програмного забезпечення. Ледь не у всі сфери життя проникли електронні “помічники”, які мають на меті полегшити нам життя. За допомогою автоматизованих систем невдовзі стане можливим переміщуватися на <a href="/2017/05/17/blablacar-future/">машині без водія</a>, а сотні сторінок монотонного юридичного контракту читатиме програма, яка знайде і «зрозуміє» важливі чи суперечливі моменти угоди.</p><p>Коли справа доходить до опрацьовування комп&#8217;ютером великих масивів інформації, <strong>виникає низка ризиків</strong>. По-перше, щодо якості. У цьому контексті варто згадати принаймні перекладач Google. Другий ризик полягає у міркуваннях безпеки. Коли алгоритм «читає» ваше електронне листування або повідомлення в чаті, він, можливо, дізнається про вас більше, ніж вам цього б хотілося.</p><p>Неурядова організація AlgorithmWatch зібрала своїх рядах низку науковців, які зацікавлені у тому, щоб викрити алгоритми, які можуть вплинути на людські рішення.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми шукаємо дескриптивні, предикативні, нормативні алгоритми, які мають безпосередній вплив на суспільство та його інтереси</p>					<cite>									<span><strong>маніфест AlgorithmWatch</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Діяльність науковців розпочалася нещодавно й наразі триває збір ідей. <a href="https://ethercalc.org/gav9o76gk0cv" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ознайомитися</a> з наявною базою алгоритмів, які впливають на прийняття рішення можна на сторінці організації разом з позитивними й негативними аспектами їх існування.</p><h4><strong>5 сфер, у яких алгоритми вже допомагають із рішеннями</strong></h4><p><strong>Торгівля і фінанси:</strong> Наприклад, у високочастотному трейдингу – формі торгівлі на фінансових ринках, в рамках якої сучасне обладнання й алгоритми використовуються для швидкої торгівлі цінними паперами. Крім того, програми можуть «порадити», кому видавати кредит, а кому ні.</p><p><strong>Кримінальні розслідування:</strong> У цій сфері використовують програми, які вивчають біографію злочинця і вираховують на базі цієї інформації ймовірність повторення злочину. З використанням автоматизованих схем зростає об&#8217;єктивність майбутнього рішення, легше стає відслідковувати й порівнювати причинно-наслідковий зв&#8217;язок між різними справами. Водночас існує ризик, що «машинальним» способом не вдасться проаналізувати й належним чином врахувати всі фактори для неупередженого та повного розслідування скоєних правопорушень. Також є ризик маніпуляцій програмним забезпеченням з боку компанії-постачальника.</p><p><strong>Медицина:</strong> E-Health та електронні методи постановки діагнозу, аналізу перебігу хвороби та призначення лікування.</p><p><strong>Соціальні медіа:</strong> Тут <a href="/2017/05/22/fb-rules/">діють алгоритми</a>, що вирішують, який саме контент користувач прочитає (або не зможе прочитати ні за яких умов). Компанії підлаштовують вибірку відповідно до інтересів користувача, попередньо зібравши про нього інформацію із листування, пошукових запитів тощо. Небезпека полягає у тому, що радикальні погляди стають ще більш радикальними, якщо <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/">«підживлювати» переконання користувачів</a> одноманітною інформацією і не пропонувати альтернативної точки зору.</p><p><strong>Освіта:</strong> Автоматизовані системи вступу до вишів вже працюють. В цілому комп&#8217;ютерний тест ставить в рівні умови всіх учасників процесу і може бути цікавим інструментом в контексті боротьби з корупцією. Однак слід мати на увазі, що не всі критерії оцінювання знань можна повністю автоматизувати й вивести універсальну <a href="/2017/05/20/how-israel-teaches/">формулу успішного студента чи школяра</a>.</p><p><strong>Паспортний контроль:</strong> Автоматизовані системи контролю на кордонах можуть ідентифікувати особу та автоматично «перевірити» і відповідно <a href="/2017/05/17/eu-ukr/">пропустити в країну</a>. З одного боку, таким чином вдасться уникнути дискримінації, а контроль стане об&#8217;єктивнішим. З іншого боку ті, хто перетинають кордон, «дарують» спецслужбам чи державним установам декількох країн значну кількість персональних даних.</p>

Алгоритми і людські рішення — на що звернути увагу

{:ua}Як автоматизовані системи приймають рішення за нас та які основні ризики цього?{:}

«Офіс — другий дім». «На роботу — як на свято». Знайомі фрази? Ще б пак: зазвичай в офісі ми проводимо більшу частину дня, а дехто із нас роками приходять в одне і те ж приміщення; Своя мода, смаки та дизайн інтер’єру формують той мікросвіт, у якому працюють ви і ваші колеги. А якщо проявити трохи фантазії та оригінальності, то ідеї, про які ми розкажемо, допоможуть облаштувати незвичайне робоче місце

На робочому місці ми проводимо найпродуктивнішу частину дня, тому кожен зацікавлений у тому, аби облаштувати робоче місце якнайкраще. Поставте на стіл невелику настільну лампу, ретро-принт або оригінальну підставку для монітора і стежте, з якою цікавістю на вас дивитимуться колеги. А якщо ви хочете ви прикрасити своє робоче місце чимось оригінальним — ось декілкька цікавих варіантів, що варто «завести» у вашому офісі.
<h4 style="text-align: center;"><strong>Ретро-патенти</strong></h4>
<img class="aligncenter size-full wp-image-2841" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-6.46.45-PM.png" alt="" width="589" height="784" />

Ці ретро-патенти стильні й <a href="https://www.producthunt.com/posts/retro-patents" target="_blank" rel="noopener noreferrer">не напружують</a> око. Вони чудово виглядатимуть на стіні офісу за поруч з робочим місцем. Вантажні патенти можна замовити на будь-який смак — від ігрової приставки Nintendo до копії оригінального патенту IMB від 1942. Доволі цікавий патент — на Тамагочі від 2001. Що може бути краще, ніж стильний патент, який нагадує, з чого починалися великі технології?
<h4 style="text-align: center;"><strong>Gest</strong></h4>
<img class="aligncenter size-full wp-image-2844" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.44.55-PM.png" alt="" width="608" height="662" />

Контролер <a href="https://www.producthunt.com/posts/gest" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Gest</a> — гість з майбутнього у вашому бюро. З його допомогою ви можете руками контролювати комп'ютер чи телефон, працюючи значно більш інтуїтивно, ніж зазвичай. Вам знадобиться дещо часу, щоб звикнути, вам ніколи більше не захочеться використовувати клавіатуру чи мишку. Стандартні програми «перетворюють» ваші жести на такі рухи як: показ курсором мишки на певну точку на екрані, повернути 3D-об'єкт простим поворотом руки, а якщо у вас є два контролери, то ви можете набирати тексти без клавіатури. Нарешті!
<h4 style="text-align: center;"><strong>Меблі для столу</strong></h4>
<img class="aligncenter size-full wp-image-2845" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.46.00-PM.png" alt="" width="492" height="654" />

<a href="https://www.producthunt.com/posts/grovemade-desk-organizer" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Тут</a> ви можете побачити, наскільки стильно виглядає робоче місце, якщо його оснастити «меблями». Це підставка для монітора, під клавітуру, телефон, блокнот в тому стилі тощо. Така колекція вам влетить в копійочку, але безумовно вирізнятиме ваше робоче місце з-поміж інших.
<h4 style="text-align: center;"><strong>Мінімалістична кавоварка</strong></h4>
<iframe src="https://www.youtube.com/embed/qzYdJdnxZD0" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<a href="https://www.producthunt.com/posts/stagg-ekg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Stagg EKG </a>— електрична кавоварка, яка заварить вам гарячий напій безпосередньо за робочим столом за лічені хвилини. Все, що вам потрібно, це улюблені кавові зерна. Решту кавоварка візьме на себе.
<h4 style="text-align: center;"><strong>Другий екран</strong></h4>
Знайоме відчуття, коли одного екрану не вистачає для того, щоб ефективно і комфортно працювати? Набридло щоразу відволікатися від екрана, коли ви отримуєте дзвінок чи смс? Спробуйте <a href="https://www.producthunt.com/posts/mountie" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Mountie</a>. Він компактний і приєднає до MacBook ваш iPad, iPhone чи планшет у якості продовження екрану. Не проблема за таких умов братися за кілька завдань одночасно.
<h4 style="text-align: center;"><strong>Офісне крісло</strong></h4>
Герман Міллер сконструював одні з найбільш функціональних і цікавих офісних крісел за останні кілька десятиліть. Одна з останніх новинок — Aeron — нова, покращена модель, яка створена для того, щоб зробити сидіння в кріслі комфортним, не зважаючи на ваші звички, вподобання і фізичні особливості. Крісло нібито підлаштовується під вас.
<h4 style="text-align: center;"><strong>Книжкова полиця</strong></h4>
<img class="aligncenter size-full wp-image-2846" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.49.15-PM.png" alt="" width="782" height="735" />

Полиця Sticotti Shelving System — проста, стильна, та практична та <a href="https://www.producthunt.com/posts/sticotti-shelving-system" target="_blank" rel="noopener noreferrer">розбудовується</a> під ваші потреби. Сьогодні у вас мало речей — полиця невелика. Завтра багато — її можна збільшити й переоформити. Тут можна налаштувати розмір, форму, обрати що саме вам потрібно — зберігати великі й тяжки об'єкти чи просто декоративні невеликі. Чудове рішення, коли у вас є можливість облаштувати власний простір в офісі.
<h4 style="text-align: center;"><strong>Зарядка Blockhead</strong></h4>
Знайомі з ситуацією — у вас продукт Apple, а зарядка чи <a href="https://www.producthunt.com/posts/blockhead" target="_blank" rel="noopener noreferrer">не поміщається</a> в розетку чи просто блокує місце для інших вилок. Спробуйте Blockhead, який стане більш практичним в офісі, де розетки доводиться ділити з колегами. Ця зарядка дещо повернута набік, і дозволить зекономити місце довкола розетки. Банально, але зручно і корисно.
<h4 style="text-align: center;"><strong>Підйомний стіл</strong></h4>
Робочий стіл Autonous Desk — один із варіантів, який допоможе побороти вічне сидіння на одному місці. Таке рішення особливо актуально, якщо у вас проблеми зі спиною, адже ви можете в будь-який момент підняти стіл, і продовжувати працювати за столом стоячи. Навіть більше, він запам'ятає висоту, яка вам потрібна в обох позиціях.
<h4 style="text-align: center;"><strong>Місто під столом</strong></h4>
[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.51.11-PM.png" align="left"] Стіл — <a href="https://www.producthunt.com/posts/wave-city-coffee-table" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Wave city coffe table</a> — можна записати у список бажаних покупок. Можливо, у вас пропаде бажання, коли ви побачите ціну. Але хіба гріх мріяти? Це витвір мистецтва — мікс дерева, сталі та технологій 3D-друку.
<h4 style="text-align: center;"><strong>Сервіс Desk hunt</strong></h4>
Якщо в даний момент вам бракує оригінальних ідей, <a href="https://www.producthunt.com/posts/desk-hunt" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зазирніть</a> у Desk hunt. Тут ви зможете побачити, як облаштовують робоче місце інші працівники офісів — від інженерів до креативних менеджерів. Шукайте натхнення!

<p>На робочому місці ми проводимо найпродуктивнішу частину дня, тому кожен зацікавлений у тому, аби облаштувати робоче місце якнайкраще. Поставте на стіл невелику настільну лампу, ретро-принт або оригінальну підставку для монітора і стежте, з якою цікавістю на вас дивитимуться колеги. А якщо ви хочете ви прикрасити своє робоче місце чимось оригінальним — ось декілкька цікавих варіантів, що варто «завести» у вашому офісі.</p><h4 style="text-align: center;"><strong>Ретро-патенти</strong></h4><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-2841" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-6.46.45-PM.png" alt="" width="589" height="784" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-6.46.45-PM.png 589w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-6.46.45-PM-225x300.png 225w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-6.46.45-PM-488x650.png 488w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-6.46.45-PM-556x740.png 556w" sizes="(max-width: 589px) 100vw, 589px" /></p><p>Ці ретро-патенти стильні й <a href="https://www.producthunt.com/posts/retro-patents" target="_blank" rel="noopener noreferrer">не напружують</a> око. Вони чудово виглядатимуть на стіні офісу за поруч з робочим місцем. Вантажні патенти можна замовити на будь-який смак — від ігрової приставки Nintendo до копії оригінального патенту IMB від 1942. Доволі цікавий патент — на Тамагочі від 2001. Що може бути краще, ніж стильний патент, який нагадує, з чого починалися великі технології?</p><h4 style="text-align: center;"><strong>Gest</strong></h4><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-2844" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.44.55-PM.png" alt="" width="608" height="662" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.44.55-PM.png 608w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.44.55-PM-276x300.png 276w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.44.55-PM-597x650.png 597w" sizes="(max-width: 608px) 100vw, 608px" /></p><p>Контролер <a href="https://www.producthunt.com/posts/gest" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Gest</a> — гість з майбутнього у вашому бюро. З його допомогою ви можете руками контролювати комп&#8217;ютер чи телефон, працюючи значно більш інтуїтивно, ніж зазвичай. Вам знадобиться дещо часу, щоб звикнути, вам ніколи більше не захочеться використовувати клавіатуру чи мишку. Стандартні програми «перетворюють» ваші жести на такі рухи як: показ курсором мишки на певну точку на екрані, повернути 3D-об&#8217;єкт простим поворотом руки, а якщо у вас є два контролери, то ви можете набирати тексти без клавіатури. Нарешті!</p><h4 style="text-align: center;"><strong>Меблі для столу</strong></h4><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-2845" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.46.00-PM.png" alt="" width="492" height="654" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.46.00-PM.png 492w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.46.00-PM-226x300.png 226w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.46.00-PM-489x650.png 489w" sizes="(max-width: 492px) 100vw, 492px" /></p><p><a href="https://www.producthunt.com/posts/grovemade-desk-organizer" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Тут</a> ви можете побачити, наскільки стильно виглядає робоче місце, якщо його оснастити «меблями». Це підставка для монітора, під клавітуру, телефон, блокнот в тому стилі тощо. Така колекція вам влетить в копійочку, але безумовно вирізнятиме ваше робоче місце з-поміж інших.</p><h4 style="text-align: center;"><strong>Мінімалістична кавоварка</strong></h4><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/qzYdJdnxZD0" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p><a href="https://www.producthunt.com/posts/stagg-ekg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Stagg EKG </a>— електрична кавоварка, яка заварить вам гарячий напій безпосередньо за робочим столом за лічені хвилини. Все, що вам потрібно, це улюблені кавові зерна. Решту кавоварка візьме на себе.</p><h4 style="text-align: center;"><strong>Другий екран</strong></h4><p>Знайоме відчуття, коли одного екрану не вистачає для того, щоб ефективно і комфортно працювати? Набридло щоразу відволікатися від екрана, коли ви отримуєте дзвінок чи смс? Спробуйте <a href="https://www.producthunt.com/posts/mountie" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Mountie</a>. Він компактний і приєднає до MacBook ваш iPad, iPhone чи планшет у якості продовження екрану. Не проблема за таких умов братися за кілька завдань одночасно.</p><h4 style="text-align: center;"><strong>Офісне крісло</strong></h4><p>Герман Міллер сконструював одні з найбільш функціональних і цікавих офісних крісел за останні кілька десятиліть. Одна з останніх новинок — Aeron — нова, покращена модель, яка створена для того, щоб зробити сидіння в кріслі комфортним, не зважаючи на ваші звички, вподобання і фізичні особливості. Крісло нібито підлаштовується під вас.</p><h4 style="text-align: center;"><strong>Книжкова полиця</strong></h4><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-2846" src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.49.15-PM.png" alt="" width="782" height="735" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.49.15-PM.png 782w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.49.15-PM-300x282.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.49.15-PM-768x722.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.49.15-PM-650x611.png 650w" sizes="(max-width: 782px) 100vw, 782px" /></p><p>Полиця Sticotti Shelving System — проста, стильна, та практична та <a href="https://www.producthunt.com/posts/sticotti-shelving-system" target="_blank" rel="noopener noreferrer">розбудовується</a> під ваші потреби. Сьогодні у вас мало речей — полиця невелика. Завтра багато — її можна збільшити й переоформити. Тут можна налаштувати розмір, форму, обрати що саме вам потрібно — зберігати великі й тяжки об&#8217;єкти чи просто декоративні невеликі. Чудове рішення, коли у вас є можливість облаштувати власний простір в офісі.</p><h4 style="text-align: center;"><strong>Зарядка Blockhead</strong></h4><p>Знайомі з ситуацією — у вас продукт Apple, а зарядка чи <a href="https://www.producthunt.com/posts/blockhead" target="_blank" rel="noopener noreferrer">не поміщається</a> в розетку чи просто блокує місце для інших вилок. Спробуйте Blockhead, який стане більш практичним в офісі, де розетки доводиться ділити з колегами. Ця зарядка дещо повернута набік, і дозволить зекономити місце довкола розетки. Банально, але зручно і корисно.</p><h4 style="text-align: center;"><strong>Підйомний стіл</strong></h4><p>Робочий стіл Autonous Desk — один із варіантів, який допоможе побороти вічне сидіння на одному місці. Таке рішення особливо актуально, якщо у вас проблеми зі спиною, адже ви можете в будь-який момент підняти стіл, і продовжувати працювати за столом стоячи. Навіть більше, він запам&#8217;ятає висоту, яка вам потрібна в обох позиціях.</p><h4 style="text-align: center;"><strong>Місто під столом</strong></h4><p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignleft animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-20-at-7.51.11-PM.png" alt="">			</figure> Стіл — <a href="https://www.producthunt.com/posts/wave-city-coffee-table" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Wave city coffe table</a> — можна записати у список бажаних покупок. Можливо, у вас пропаде бажання, коли ви побачите ціну. Але хіба гріх мріяти? Це витвір мистецтва — мікс дерева, сталі та технологій 3D-друку.</p><h4 style="text-align: center;"><strong>Сервіс Desk hunt</strong></h4><p>Якщо в даний момент вам бракує оригінальних ідей, <a href="https://www.producthunt.com/posts/desk-hunt" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зазирніть</a> у Desk hunt. Тут ви зможете побачити, як облаштовують робоче місце інші працівники офісів — від інженерів до креативних менеджерів. Шукайте натхнення!</p>

11 складових для створення затишку в офісі

{:ua}Ґаджети та аксесуари, що зроблять ваш офіс затишнішим та цікавішим. Що варто завести в офісі?{:}

#історії