<p>Здається, лише нещодавно я публікував огляд першої частини Undead Horde, але насправді з виходу першої частини пройшло вже доволі багато часу. Тому не дивно, що сьогодні я буду ділитись враженням від продовження цієї серії ігор.

В першій частині я порівнював <a href="https://nachasi.com/videogames/2023/03/24/vesela-nekromantiya-oglyad-undead-horde/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Undead Horde</a> з Overlord. Її продовження <a href="https://store.steampowered.com/app/2065810/Undead_Horde_2_Necropolis/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Undead Horde 2: Necropolis</a> теж можна було порівняти б з Overlorvd 2, але 10Tons у своєму сиквелі зробили більше вагомих змін, тож це порівняння все ж не буде коректним. Але про все по черзі.

<iframe width="1280" height="1024" src="https://www.youtube.com/embed/HtBP0q3wjEA" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" allowfullscreen></iframe>

Почнемо з того, що в нас з’явився хоча б маленький, але сюжет, який можна описати навіть без спойлерів. Після подій першої частини наш Могутній Некромант заснував своє місто (десь в паралельному вимірі), де спокійно жили мертві громадяни, вигулювали неживих песиків і нікого не чіпали. Звісно ж, поки не приперлись живі, щоб все це розграбувати, знищити, та не ув’язати більшість мешканців в полон. Саме тому, ми маємо знов показати, що живим краще ніколи не чіпати мертвих, що «живуть своїм життям».

Тепер маю розповісти про найбільшу зміну гри. Це зміна в некромантії, від якої я «горів» першу годину гри. Вона стала складніша, і насправді так стало цікавіше, бо тепер не можна оживити будь-кого, кого ви вбили. Тепер ви маєте постамент в центрі міста, там обираєте декілька типів військ і їх вже можете призивати з будь-кого, привіт ведмідь з тіла курки. Це фундаментальна зміна, зробила гру важчою, але разом з тим набагато цікавішою і створила тактичний елемент, бо так треба комбінувати різни типи військ під ситуацію, а якщо не робити цього, то буде важко. Наприклад, на деяких босів краще бігти з купою шаманів, що сповільнюють ворога, ніж просто ведмедів, що його будуть спробувати розірвати, а він буду весь час викликати швиденько допомогу.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/05/645cbc7d068ce_ss_c3e894b38d8e051266d16ff58b20873ab603a2a4.1920x1080.jpg">

 

Далі логічно поговорити звісно про сам Некрополіс. Тепер це місце, де можна покращувати воїнів, відкриваючи нові можливості, але звісно доведеться обирати. І ніколи не вистачить, щоб відкрити все у всіх, але це ж і не потрібно. Найприємніше, що все можна «повернути». Так на початку я воював через зомбі-гулів, а згодом вже через ведмедів, але наприкінці все зайве придбав, бо потребував до тварин підтримки магів, до яких відносяться і лікарі. Інші ж гравці грали через швидку піхоту та магів, активно маневруючи та відтягуючи на себе купками ворогів.

Але повернемось до міста, де тепер також знаходяться, окрім звичного магазину (які нарешті зібрали в одне місце!), ще й кузня, щоб створювати з різних предметів новий чи перековувати за гроші старі та місце для рун (які тепер теж треба відкрити). І вони тепер стали ще більш корисними, але знайти всіх буде важко. Наприклад, пройшовши гру, я близько п'яти так і не знайшов, виконавши усі квести.

Разом з тим саме місто ще відіграє роль в тому, як змінилась система порталів. Тепер в кожну з чотирьох локацій можна потрапити лише через відповідну сторону, що буде доступно не відразу. Також мені сподобалось рішення, що всі, крім фінальної локації, доступні частково, потім треба піти до іншої, а потім знов повернутись, але вже зустріти більш потужних ворогів і вже дійти до її краю.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/05/645cbc8c34390_ss_9c7a1f9df17e707f8869d3b8bc79373c093dd74e.1920x1080.jpg">

Приємною зміною є також додаткові механіки. На болотах тепер треба шукати прокляті хрести, щоб відкрити проходи, в арктичній локації є крута механіка льоду та вогню, що робить так, що щоб відкрити деякі проходи чи речі їх буквально треба розтопити, а в пустелі тепер треба буде буквально викопувати скарби та вирішувати простенькі головоломки, щоб відкрити стародавні руїни мумій. Все це робить локації більш унікальними на додачу до ворогів, та їх типів атак, що не дає засумувати та відчувати гру одноманітною, бо загальні ж механіки її не зміні, як і типи квестів: здолати когось чи знайти щось.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/05/645cbc9dec9cf_ss_193078fa186a0124aeef87ee24d608af1b2adcbf.1920x1080.jpg">

В першій частині я скаржився на нудну фінальну локацію та її надто швидке проходження. В цій частині це виправили, і виправило чудово. У фінальні стало важко, ворогів багато, з’явились нові круті міні-боси та й сам розмір локацій став не менший за попередні біоми. Окремо варто згадати різні бафи для ворогів, через які я мав забігати вперед, щоб їх знищити, доки армія відволікала ворогів. Так часто вмирати, як наприкінці, мені не доводились ніде раніше, і це чудово, бо я був змушений міняти руни, міняти воїнів, змінювати покращенні та це справді створювало відчуття, що це фінал.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/05/645cbcafee8fc_ss_15531241d8c6026aab6e7a5f8cdb0e46294f6fe3.1920x1080.jpg">

 

Загалом Undead Horde 2: Necropolis чудовий сіквел, бо він узяв все гарне з першої частини: багато гумору, цікаву систему непрямого контролю армією, некромантію і покращив це, а ще додав багато нового і головне корисного, що зробило гру глибшою. Я не став намагатись охопити прям усе-усе, бо не все насправді варто уваги, але разом з тим, це чудова гра, вона принесла мені багато задоволення. Тож незалежно від того, чи грали ви в першу частину гри, раджу вам цю, бо таких гарних ігор про лиходіїв на жаль майже не виходить в наш час!

<em>Більше цікавого ігрового контенту в моєму </em><a href="https://t.me/individ_ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><em>Телеграм каналі</em></a><em>!</em></p>

<p>Здається, лише нещодавно я публікував огляд першої частини Undead Horde, але насправді з виходу першої частини пройшло вже доволі багато часу. Тому не дивно, що сьогодні я буду ділитись враженням від продовження цієї серії ігор.</p><p>В першій частині я порівнював <a href="/videogames/2023/03/24/vesela-nekromantiya-oglyad-undead-horde/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Undead Horde</a> з Overlord. Її продовження <a href="https://store.steampowered.com/app/2065810/Undead_Horde_2_Necropolis/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Undead Horde 2: Necropolis</a> теж можна було порівняти б з Overlorvd 2, але 10Tons у своєму сиквелі зробили більше вагомих змін, тож це порівняння все ж не буде коректним. Але про все по черзі.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="1280" height="1024" src="https://www.youtube.com/embed/HtBP0q3wjEA" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" allowfullscreen></iframe></div><p>Почнемо з того, що в нас з’явився хоча б маленький, але сюжет, який можна описати навіть без спойлерів. Після подій першої частини наш Могутній Некромант заснував своє місто (десь в паралельному вимірі), де спокійно жили мертві громадяни, вигулювали неживих песиків і нікого не чіпали. Звісно ж, поки не приперлись живі, щоб все це розграбувати, знищити, та не ув’язати більшість мешканців в полон. Саме тому, ми маємо знов показати, що живим краще ніколи не чіпати мертвих, що «живуть своїм життям».</p><p>Тепер маю розповісти про найбільшу зміну гри. Це зміна в некромантії, від якої я «горів» першу годину гри. Вона стала складніша, і насправді так стало цікавіше, бо тепер не можна оживити будь-кого, кого ви вбили. Тепер ви маєте постамент в центрі міста, там обираєте декілька типів військ і їх вже можете призивати з будь-кого, привіт ведмідь з тіла курки. Це фундаментальна зміна, зробила гру важчою, але разом з тим набагато цікавішою і створила тактичний елемент, бо так треба комбінувати різни типи військ під ситуацію, а якщо не робити цього, то буде важко. Наприклад, на деяких босів краще бігти з купою шаманів, що сповільнюють ворога, ніж просто ведмедів, що його будуть спробувати розірвати, а він буду весь час викликати швиденько допомогу.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/05/645cbc7d068ce_ss_c3e894b38d8e051266d16ff58b20873ab603a2a4.1920x1080.jpg"></p><p> </p><p>Далі логічно поговорити звісно про сам Некрополіс. Тепер це місце, де можна покращувати воїнів, відкриваючи нові можливості, але звісно доведеться обирати. І ніколи не вистачить, щоб відкрити все у всіх, але це ж і не потрібно. Найприємніше, що все можна «повернути». Так на початку я воював через зомбі-гулів, а згодом вже через ведмедів, але наприкінці все зайве придбав, бо потребував до тварин підтримки магів, до яких відносяться і лікарі. Інші ж гравці грали через швидку піхоту та магів, активно маневруючи та відтягуючи на себе купками ворогів.</p><p>Але повернемось до міста, де тепер також знаходяться, окрім звичного магазину (які нарешті зібрали в одне місце!), ще й кузня, щоб створювати з різних предметів новий чи перековувати за гроші старі та місце для рун (які тепер теж треба відкрити). І вони тепер стали ще більш корисними, але знайти всіх буде важко. Наприклад, пройшовши гру, я близько п&#8217;яти так і не знайшов, виконавши усі квести.</p><p>Разом з тим саме місто ще відіграє роль в тому, як змінилась система порталів. Тепер в кожну з чотирьох локацій можна потрапити лише через відповідну сторону, що буде доступно не відразу. Також мені сподобалось рішення, що всі, крім фінальної локації, доступні частково, потім треба піти до іншої, а потім знов повернутись, але вже зустріти більш потужних ворогів і вже дійти до її краю.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/05/645cbc8c34390_ss_9c7a1f9df17e707f8869d3b8bc79373c093dd74e.1920x1080.jpg"></p><p>Приємною зміною є також додаткові механіки. На болотах тепер треба шукати прокляті хрести, щоб відкрити проходи, в арктичній локації є крута механіка льоду та вогню, що робить так, що щоб відкрити деякі проходи чи речі їх буквально треба розтопити, а в пустелі тепер треба буде буквально викопувати скарби та вирішувати простенькі головоломки, щоб відкрити стародавні руїни мумій. Все це робить локації більш унікальними на додачу до ворогів, та їх типів атак, що не дає засумувати та відчувати гру одноманітною, бо загальні ж механіки її не зміні, як і типи квестів: здолати когось чи знайти щось.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/05/645cbc9dec9cf_ss_193078fa186a0124aeef87ee24d608af1b2adcbf.1920x1080.jpg"></p><p>В першій частині я скаржився на нудну фінальну локацію та її надто швидке проходження. В цій частині це виправили, і виправило чудово. У фінальні стало важко, ворогів багато, з’явились нові круті міні-боси та й сам розмір локацій став не менший за попередні біоми. Окремо варто згадати різні бафи для ворогів, через які я мав забігати вперед, щоб їх знищити, доки армія відволікала ворогів. Так часто вмирати, як наприкінці, мені не доводились ніде раніше, і це чудово, бо я був змушений міняти руни, міняти воїнів, змінювати покращенні та це справді створювало відчуття, що це фінал.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/05/645cbcafee8fc_ss_15531241d8c6026aab6e7a5f8cdb0e46294f6fe3.1920x1080.jpg"></p><p> </p><p>Загалом Undead Horde 2: Necropolis чудовий сіквел, бо він узяв все гарне з першої частини: багато гумору, цікаву систему непрямого контролю армією, некромантію і покращив це, а ще додав багато нового і головне корисного, що зробило гру глибшою. Я не став намагатись охопити прям усе-усе, бо не все насправді варто уваги, але разом з тим, це чудова гра, вона принесла мені багато задоволення. Тож незалежно від того, чи грали ви в першу частину гри, раджу вам цю, бо таких гарних ігор про лиходіїв на жаль майже не виходить в наш час!</p><p><em>Більше цікавого ігрового контенту в моєму </em><a href="https://t.me/individ_ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><em>Телеграм каналі</em></a><em>!</em></p>

Розвіюємо міфи про те, що геймінг — це дитяча забавка. У рубриці ви прочитаєте огляди на ігри, знайдете гру на вечір у підбірках, дізнаєтеся цікаві факти про ігрову індустрію та зрозумієте, чому ігри заробляють більше за кіноіндустрію.

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Ігри

Здається, лише нещодавно я публікував огляд першої частини Undead Horde, але насправді з виходу першої частини пройшло вже доволі багато часу.

Здається, лише нещодавно я публікував огляд першої частини Undead Horde, але насправді з виходу першої частини пройшло вже доволі багато часу. Тому не дивно, що сьогодні я буду ділитись враженням від продовження цієї серії ігор.

В першій частині я порівнював <a href="https://nachasi.com/videogames/2023/03/24/vesela-nekromantiya-oglyad-undead-horde/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Undead Horde</a> з Overlord. Її продовження <a href="https://store.steampowered.com/app/2065810/Undead_Horde_2_Necropolis/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Undead Horde 2: Necropolis</a> теж можна було порівняти б з Overlorvd 2, але 10Tons у своєму сиквелі зробили більше вагомих змін, тож це порівняння все ж не буде коректним. Але про все по черзі.

&lt;iframe width="1280" height="1024" src="https://www.youtube.com/embed/HtBP0q3wjEA" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" allowfullscreen&gt;&lt;/iframe&gt;

Почнемо з того, що в нас з’явився хоча б маленький, але сюжет, який можна описати навіть без спойлерів. Після подій першої частини наш Могутній Некромант заснував своє місто (десь в паралельному вимірі), де спокійно жили мертві громадяни, вигулювали неживих песиків і нікого не чіпали. Звісно ж, поки не приперлись живі, щоб все це розграбувати, знищити, та не ув’язати більшість мешканців в полон. Саме тому, ми маємо знов показати, що живим краще ніколи не чіпати мертвих, що «живуть своїм життям».

Тепер маю розповісти про найбільшу зміну гри. Це зміна в некромантії, від якої я «горів» першу годину гри. Вона стала складніша, і насправді так стало цікавіше, бо тепер не можна оживити будь-кого, кого ви вбили. Тепер ви маєте постамент в центрі міста, там обираєте декілька типів військ і їх вже можете призивати з будь-кого, привіт ведмідь з тіла курки. Це фундаментальна зміна, зробила гру важчою, але разом з тим набагато цікавішою і створила тактичний елемент, бо так треба комбінувати різни типи військ під ситуацію, а якщо не робити цього, то буде важко. Наприклад, на деяких босів краще бігти з купою шаманів, що сповільнюють ворога, ніж просто ведмедів, що його будуть спробувати розірвати, а він буду весь час викликати швиденько допомогу.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/05/645cbc7d068ce_ss_c3e894b38d8e051266d16ff58b20873ab603a2a4.1920x1080.jpg" />

&nbsp;

Далі логічно поговорити звісно про сам Некрополіс. Тепер це місце, де можна покращувати воїнів, відкриваючи нові можливості, але звісно доведеться обирати. І ніколи не вистачить, щоб відкрити все у всіх, але це ж і не потрібно. Найприємніше, що все можна «повернути». Так на початку я воював через зомбі-гулів, а згодом вже через ведмедів, але наприкінці все зайве придбав, бо потребував до тварин підтримки магів, до яких відносяться і лікарі. Інші ж гравці грали через швидку піхоту та магів, активно маневруючи та відтягуючи на себе купками ворогів.

Але повернемось до міста, де тепер також знаходяться, окрім звичного магазину (які нарешті зібрали в одне місце!), ще й кузня, щоб створювати з різних предметів новий чи перековувати за гроші старі та місце для рун (які тепер теж треба відкрити). І вони тепер стали ще більш корисними, але знайти всіх буде важко. Наприклад, пройшовши гру, я близько п'яти так і не знайшов, виконавши усі квести.

Разом з тим саме місто ще відіграє роль в тому, як змінилась система порталів. Тепер в кожну з чотирьох локацій можна потрапити лише через відповідну сторону, що буде доступно не відразу. Також мені сподобалось рішення, що всі, крім фінальної локації, доступні частково, потім треба піти до іншої, а потім знов повернутись, але вже зустріти більш потужних ворогів і вже дійти до її краю.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/05/645cbc8c34390_ss_9c7a1f9df17e707f8869d3b8bc79373c093dd74e.1920x1080.jpg" />

Приємною зміною є також додаткові механіки. На болотах тепер треба шукати прокляті хрести, щоб відкрити проходи, в арктичній локації є крута механіка льоду та вогню, що робить так, що щоб відкрити деякі проходи чи речі їх буквально треба розтопити, а в пустелі тепер треба буде буквально викопувати скарби та вирішувати простенькі головоломки, щоб відкрити стародавні руїни мумій. Все це робить локації більш унікальними на додачу до ворогів, та їх типів атак, що не дає засумувати та відчувати гру одноманітною, бо загальні ж механіки її не зміні, як і типи квестів: здолати когось чи знайти щось.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/05/645cbc9dec9cf_ss_193078fa186a0124aeef87ee24d608af1b2adcbf.1920x1080.jpg" />

В першій частині я скаржився на нудну фінальну локацію та її надто швидке проходження. В цій частині це виправили, і виправило чудово. У фінальні стало важко, ворогів багато, з’явились нові круті міні-боси та й сам розмір локацій став не менший за попередні біоми. Окремо варто згадати різні бафи для ворогів, через які я мав забігати вперед, щоб їх знищити, доки армія відволікала ворогів. Так часто вмирати, як наприкінці, мені не доводились ніде раніше, і це чудово, бо я був змушений міняти руни, міняти воїнів, змінювати покращенні та це справді створювало відчуття, що це фінал.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/05/645cbcafee8fc_ss_15531241d8c6026aab6e7a5f8cdb0e46294f6fe3.1920x1080.jpg" />

&nbsp;

Загалом Undead Horde 2: Necropolis чудовий сіквел, бо він узяв все гарне з першої частини: багато гумору, цікаву систему непрямого контролю армією, некромантію і покращив це, а ще додав багато нового і головне корисного, що зробило гру глибшою. Я не став намагатись охопити прям усе-усе, бо не все насправді варто уваги, але разом з тим, це чудова гра, вона принесла мені багато задоволення. Тож незалежно від того, чи грали ви в першу частину гри, раджу вам цю, бо таких гарних ігор про лиходіїв на жаль майже не виходить в наш час!

<em>Більше цікавого ігрового контенту в моєму </em><a href="https://t.me/individ_ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><em>Телеграм каналі</em></a><em>!</em>

<p>Здається, лише нещодавно я публікував огляд першої частини Undead Horde, але насправді з виходу першої частини пройшло вже доволі багато часу. Тому не дивно, що сьогодні я буду ділитись враженням від продовження цієї серії ігор.</p><p>В першій частині я порівнював <a href="/videogames/2023/03/24/vesela-nekromantiya-oglyad-undead-horde/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Undead Horde</a> з Overlord. Її продовження <a href="https://store.steampowered.com/app/2065810/Undead_Horde_2_Necropolis/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Undead Horde 2: Necropolis</a> теж можна було порівняти б з Overlorvd 2, але 10Tons у своєму сиквелі зробили більше вагомих змін, тож це порівняння все ж не буде коректним. Але про все по черзі.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="1280" height="1024" src="https://www.youtube.com/embed/HtBP0q3wjEA" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" allowfullscreen></iframe></div><p>Почнемо з того, що в нас з’явився хоча б маленький, але сюжет, який можна описати навіть без спойлерів. Після подій першої частини наш Могутній Некромант заснував своє місто (десь в паралельному вимірі), де спокійно жили мертві громадяни, вигулювали неживих песиків і нікого не чіпали. Звісно ж, поки не приперлись живі, щоб все це розграбувати, знищити, та не ув’язати більшість мешканців в полон. Саме тому, ми маємо знов показати, що живим краще ніколи не чіпати мертвих, що «живуть своїм життям».</p><p>Тепер маю розповісти про найбільшу зміну гри. Це зміна в некромантії, від якої я «горів» першу годину гри. Вона стала складніша, і насправді так стало цікавіше, бо тепер не можна оживити будь-кого, кого ви вбили. Тепер ви маєте постамент в центрі міста, там обираєте декілька типів військ і їх вже можете призивати з будь-кого, привіт ведмідь з тіла курки. Це фундаментальна зміна, зробила гру важчою, але разом з тим набагато цікавішою і створила тактичний елемент, бо так треба комбінувати різни типи військ під ситуацію, а якщо не робити цього, то буде важко. Наприклад, на деяких босів краще бігти з купою шаманів, що сповільнюють ворога, ніж просто ведмедів, що його будуть спробувати розірвати, а він буду весь час викликати швиденько допомогу.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/05/645cbc7d068ce_ss_c3e894b38d8e051266d16ff58b20873ab603a2a4.1920x1080.jpg" /></p><p>&nbsp;</p><p>Далі логічно поговорити звісно про сам Некрополіс. Тепер це місце, де можна покращувати воїнів, відкриваючи нові можливості, але звісно доведеться обирати. І ніколи не вистачить, щоб відкрити все у всіх, але це ж і не потрібно. Найприємніше, що все можна «повернути». Так на початку я воював через зомбі-гулів, а згодом вже через ведмедів, але наприкінці все зайве придбав, бо потребував до тварин підтримки магів, до яких відносяться і лікарі. Інші ж гравці грали через швидку піхоту та магів, активно маневруючи та відтягуючи на себе купками ворогів.</p><p>Але повернемось до міста, де тепер також знаходяться, окрім звичного магазину (які нарешті зібрали в одне місце!), ще й кузня, щоб створювати з різних предметів новий чи перековувати за гроші старі та місце для рун (які тепер теж треба відкрити). І вони тепер стали ще більш корисними, але знайти всіх буде важко. Наприклад, пройшовши гру, я близько п&#8217;яти так і не знайшов, виконавши усі квести.</p><p>Разом з тим саме місто ще відіграє роль в тому, як змінилась система порталів. Тепер в кожну з чотирьох локацій можна потрапити лише через відповідну сторону, що буде доступно не відразу. Також мені сподобалось рішення, що всі, крім фінальної локації, доступні частково, потім треба піти до іншої, а потім знов повернутись, але вже зустріти більш потужних ворогів і вже дійти до її краю.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/05/645cbc8c34390_ss_9c7a1f9df17e707f8869d3b8bc79373c093dd74e.1920x1080.jpg" /></p><p>Приємною зміною є також додаткові механіки. На болотах тепер треба шукати прокляті хрести, щоб відкрити проходи, в арктичній локації є крута механіка льоду та вогню, що робить так, що щоб відкрити деякі проходи чи речі їх буквально треба розтопити, а в пустелі тепер треба буде буквально викопувати скарби та вирішувати простенькі головоломки, щоб відкрити стародавні руїни мумій. Все це робить локації більш унікальними на додачу до ворогів, та їх типів атак, що не дає засумувати та відчувати гру одноманітною, бо загальні ж механіки її не зміні, як і типи квестів: здолати когось чи знайти щось.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/05/645cbc9dec9cf_ss_193078fa186a0124aeef87ee24d608af1b2adcbf.1920x1080.jpg" /></p><p>В першій частині я скаржився на нудну фінальну локацію та її надто швидке проходження. В цій частині це виправили, і виправило чудово. У фінальні стало важко, ворогів багато, з’явились нові круті міні-боси та й сам розмір локацій став не менший за попередні біоми. Окремо варто згадати різні бафи для ворогів, через які я мав забігати вперед, щоб їх знищити, доки армія відволікала ворогів. Так часто вмирати, як наприкінці, мені не доводились ніде раніше, і це чудово, бо я був змушений міняти руни, міняти воїнів, змінювати покращенні та це справді створювало відчуття, що це фінал.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/05/645cbcafee8fc_ss_15531241d8c6026aab6e7a5f8cdb0e46294f6fe3.1920x1080.jpg" /></p><p>&nbsp;</p><p>Загалом Undead Horde 2: Necropolis чудовий сіквел, бо він узяв все гарне з першої частини: багато гумору, цікаву систему непрямого контролю армією, некромантію і покращив це, а ще додав багато нового і головне корисного, що зробило гру глибшою. Я не став намагатись охопити прям усе-усе, бо не все насправді варто уваги, але разом з тим, це чудова гра, вона принесла мені багато задоволення. Тож незалежно від того, чи грали ви в першу частину гри, раджу вам цю, бо таких гарних ігор про лиходіїв на жаль майже не виходить в наш час!</p><p><em>Більше цікавого ігрового контенту в моєму </em><a href="https://t.me/individ_ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><em>Телеграм каналі</em></a><em>!</em></p>

💀 Повернення некроманту! — Огляд Undead Horde 2: Necropolis

<span style="font-weight: 400;">Багатокористувацька версія гри Don't Starve, Don't Starve Together, оновила свій рекорд онлайну. У неділю, 30 квітня, в </span><span style="font-weight: 400;">Steam</span><span style="font-weight: 400;"> одночасно виживали майже 108 тис. гравців. </span>

<span style="font-weight: 400;">Don't Starve Together випущена як самостійна гра 21 квітня 2016 року й з того часу найбільший онлайн зафіксували у травні 2019 року. Тоді гра від Klei Entertainment була тимчасово безплатна та зібрала 68 418 гравців одночасно.</span>

<span style="font-weight: 400;">Цього разу гравців привабили два фактори. Don't Starve Together отримала першу з трьох частин великого оновлення </span><a href="https://forums.kleientertainment.com/forums/topic/147420-dont-starve-together-from-beyond-taking-root-10-years-of-dont-starve/" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">From Beyond</span></a><span style="font-weight: 400;">, яке виходить на честь десятої річниці гри. Крім того, зараз гра має знижку в Steam у 90%, з можливістю подарувати близькій людині копію гри для спільного проходження. </span>

https://youtu.be/a5-sHjpO7-c

<span style="font-weight: 400;">Don't Starve вийшла у 2013 році та поєднує в собі survival-horror та action-adventure roguelikes. Гравець досліджує світи альтернативного виміру, відбиваючись від монстрів та доглядаючи за слабким станом головного героя. У Don't Starve Together все теж, проте головною особливістю є багатокористувацька гра. </span>

<span style="font-weight: 400;">Раніше ми розповідали про гру Cult of the Lamb, з візуальною стилістикою, схожою на Don’t Starve. Ознайомитись з детальним оглядом можна за </span><a href="https://nachasi.com/videogames/2022/08/16/cult-of-the-lamb-review/" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">посиланням</span></a><span style="font-weight: 400;">. </span>

<p><span style="font-weight: 400;">Багатокористувацька версія гри Don&#8217;t Starve, Don&#8217;t Starve Together, оновила свій рекорд онлайну. У неділю, 30 квітня, в </span><span style="font-weight: 400;">Steam</span><span style="font-weight: 400;"> одночасно виживали майже 108 тис. гравців. </span></p><p><span style="font-weight: 400;">Don&#8217;t Starve Together випущена як самостійна гра 21 квітня 2016 року й з того часу найбільший онлайн зафіксували у травні 2019 року. Тоді гра від Klei Entertainment була тимчасово безплатна та зібрала 68 418 гравців одночасно.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Цього разу гравців привабили два фактори. Don&#8217;t Starve Together отримала першу з трьох частин великого оновлення </span><a href="https://forums.kleientertainment.com/forums/topic/147420-dont-starve-together-from-beyond-taking-root-10-years-of-dont-starve/" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">From Beyond</span></a><span style="font-weight: 400;">, яке виходить на честь десятої річниці гри. Крім того, зараз гра має знижку в Steam у 90%, з можливістю подарувати близькій людині копію гри для спільного проходження. </span></p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/a5-sHjpO7-c"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p><span style="font-weight: 400;">Don&#8217;t Starve вийшла у 2013 році та поєднує в собі survival-horror та action-adventure roguelikes. Гравець досліджує світи альтернативного виміру, відбиваючись від монстрів та доглядаючи за слабким станом головного героя. У Don&#8217;t Starve Together все теж, проте головною особливістю є багатокористувацька гра. </span></p><p><span style="font-weight: 400;">Раніше ми розповідали про гру Cult of the Lamb, з візуальною стилістикою, схожою на Don’t Starve. Ознайомитись з детальним оглядом можна за </span><a href="/videogames/2022/08/16/cult-of-the-lamb-review/" target="_blank" rel="noopener"><span style="font-weight: 400;">посиланням</span></a><span style="font-weight: 400;">. </span></p>

📈 Don't Starve Together оновила власний рекорд: одночасно в грі зафіксували понад 100 тис. гравців

<p>Завершується онлайн-фестиваль незалежних розробників ігор Indie Cup Central & Eastern Europe'23, і журі обрало найкращих учасників.

Апокаліптична містобудівна стратегія Against the Storm забирає головну нагороду вже вдруге — до титулу Best PC Game на Indie Cup S’21 розробники додали й нагороду Most Anticipated Game останнього фестивалю.

https://youtu.be/o7UqmyWROm0

Найкращими інді-іграми Центральної та Східної Європи, що ще не вийшли в реліз:
</p><ul>
 	<li><strong>Most Anticipated Game Award</strong>, найкраща гра фестивалю: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/against-the-storm" target="_blank" rel="noopener">Against the Storm</a> (Eremite Games);</li>
 	<li><strong>Most Promising Game Award</strong> для ігор на ранніх етапах розробки: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/where-birds-go-to-sleep" target="_blank" rel="noopener">Where Birds Go to Sleep</a> (Quiet Little Feet);</li>
 	<li><strong>Rising Star Award</strong>, найкраща гра від невеликої команди без видавця: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/winter-falling-battle-tactics" target="_blank" rel="noopener">Winter Falling: Battle Tactics</a> (Rarykos);</li>
 	<li><strong>Critics’ Choice Award</strong>, яку обирали представники преси та інфлюенсери: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/timberborn" target="_blank" rel="noopener">Timberborn</a> (Mechanistry);</li>
</ul>
Усього на Indie Cup Central & Eastern Europe’23 представили 145 майбутніх інді-ігор. Повний список учасників доступний власникам <a href="https://indiecup.net/pass/" target="_blank" rel="noopener">Showcase Pass</a>.

Ігри учасників Indie Cup CEE’23 оцінювали фахівці з компаній Those Awesome Guys, Bloober Team, Wargaming.net, Bohemia Interactive, Curve Games, thatgamecompany, і багатьох інших, а також журналісти та інфлюенсери.
<h3><strong>Про Indie Cup</strong></h3>
Indie Cup – це онлайн-фестиваль, де можна побачити майбутнє незалежних ігор. За сім років свого існування він став однією з провідних європейських подій для інді-розробників. З 2016 року у конкурсі взяли участь більш ніж 2100 проєктів, в тому числі десятки ігор, що отримали визнання критиків та гравців.

У 2022 році фестивалі Indie Cup проходили у Німеччині, Канаді та Україні. А цього року заплановані чотири Indie Cup: Central & Eastern Europe'23, UK’23, Germany’23, and Canada’23.

На додачу, Indie Cup організовує масштабні розпродажі в Steam, серед яких <a href="https://store.steampowered.com/curator/38747278-Indie-Cup/sale/ukrainiangames2022" target="_blank" rel="noopener">Ukrainian Games Festival</a> та <a href="https://store.steampowered.com/curator/38747278/sale/indiecup2023" target="_blank" rel="noopener">Indie Cup Celebration 2023</a>.

<p>Завершується онлайн-фестиваль незалежних розробників ігор Indie Cup Central &#038; Eastern Europe&#8217;23, і журі обрало найкращих учасників.</p><p>Апокаліптична містобудівна стратегія Against the Storm забирає головну нагороду вже вдруге — до титулу Best PC Game на Indie Cup S’21 розробники додали й нагороду Most Anticipated Game останнього фестивалю.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/o7UqmyWROm0"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Найкращими інді-іграми Центральної та Східної Європи, що ще не вийшли в реліз:</p><ul><li><strong>Most Anticipated Game Award</strong>, найкраща гра фестивалю: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/against-the-storm" target="_blank" rel="noopener">Against the Storm</a> (Eremite Games);</li><li><strong>Most Promising Game Award</strong> для ігор на ранніх етапах розробки: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/where-birds-go-to-sleep" target="_blank" rel="noopener">Where Birds Go to Sleep</a> (Quiet Little Feet);</li><li><strong>Rising Star Award</strong>, найкраща гра від невеликої команди без видавця: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/winter-falling-battle-tactics" target="_blank" rel="noopener">Winter Falling: Battle Tactics</a> (Rarykos);</li><li><strong>Critics’ Choice Award</strong>, яку обирали представники преси та інфлюенсери: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/timberborn" target="_blank" rel="noopener">Timberborn</a> (Mechanistry);</li></ul><p>Усього на Indie Cup Central &#038; Eastern Europe’23 представили 145 майбутніх інді-ігор. Повний список учасників доступний власникам <a href="https://indiecup.net/pass/" target="_blank" rel="noopener">Showcase Pass</a>.</p><p>Ігри учасників Indie Cup CEE’23 оцінювали фахівці з компаній Those Awesome Guys, Bloober Team, Wargaming.net, Bohemia Interactive, Curve Games, thatgamecompany, і багатьох інших, а також журналісти та інфлюенсери.</p><h3><strong>Про Indie Cup</strong></h3><p>Indie Cup – це онлайн-фестиваль, де можна побачити майбутнє незалежних ігор. За сім років свого існування він став однією з провідних європейських подій для інді-розробників. З 2016 року у конкурсі взяли участь більш ніж 2100 проєктів, в тому числі десятки ігор, що отримали визнання критиків та гравців.</p><p>У 2022 році фестивалі Indie Cup проходили у Німеччині, Канаді та Україні. А цього року заплановані чотири Indie Cup: Central &#038; Eastern Europe&#8217;23, UK’23, Germany’23, and Canada’23.</p><p>На додачу, Indie Cup організовує масштабні розпродажі в Steam, серед яких <a href="https://store.steampowered.com/curator/38747278-Indie-Cup/sale/ukrainiangames2022" target="_blank" rel="noopener">Ukrainian Games Festival</a> та <a href="https://store.steampowered.com/curator/38747278/sale/indiecup2023" target="_blank" rel="noopener">Indie Cup Celebration 2023</a>.</p>

Завершується онлайн-фестиваль незалежних розробників ігор Indie Cup Central &amp; Eastern Europe'23, і журі обрало найкращих учасників.

Апокаліптична містобудівна стратегія Against the Storm забирає головну нагороду вже вдруге — до титулу Best PC Game на Indie Cup S’21 розробники додали й нагороду Most Anticipated Game останнього фестивалю.

https://youtu.be/o7UqmyWROm0

Найкращими інді-іграми Центральної та Східної Європи, що ще не вийшли в реліз:
<ul>
 	<li><strong>Most Anticipated Game Award</strong>, найкраща гра фестивалю: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/against-the-storm" target="_blank" rel="noopener">Against the Storm</a> (Eremite Games);</li>
 	<li><strong>Most Promising Game Award</strong> для ігор на ранніх етапах розробки: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/where-birds-go-to-sleep" target="_blank" rel="noopener">Where Birds Go to Sleep</a> (Quiet Little Feet);</li>
 	<li><strong>Rising Star Award</strong>, найкраща гра від невеликої команди без видавця: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/winter-falling-battle-tactics" target="_blank" rel="noopener">Winter Falling: Battle Tactics</a> (Rarykos);</li>
 	<li><strong>Critics’ Choice Award</strong>, яку обирали представники преси та інфлюенсери: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/timberborn" target="_blank" rel="noopener">Timberborn</a> (Mechanistry);</li>
</ul>
Усього на Indie Cup Central &amp; Eastern Europe’23 представили 145 майбутніх інді-ігор. Повний список учасників доступний власникам <a href="https://indiecup.net/pass/" target="_blank" rel="noopener">Showcase Pass</a>.

Ігри учасників Indie Cup CEE’23 оцінювали фахівці з компаній Those Awesome Guys, Bloober Team, Wargaming.net, Bohemia Interactive, Curve Games, thatgamecompany, і багатьох інших, а також журналісти та інфлюенсери.
<h3><strong>Про Indie Cup</strong></h3>
Indie Cup – це онлайн-фестиваль, де можна побачити майбутнє незалежних ігор. За сім років свого існування він став однією з провідних європейських подій для інді-розробників. З 2016 року у конкурсі взяли участь більш ніж 2100 проєктів, в тому числі десятки ігор, що отримали визнання критиків та гравців.

У 2022 році фестивалі Indie Cup проходили у Німеччині, Канаді та Україні. А цього року заплановані чотири Indie Cup: Central &amp; Eastern Europe'23, UK’23, Germany’23, and Canada’23.

На додачу, Indie Cup організовує масштабні розпродажі в Steam, серед яких <a href="https://store.steampowered.com/curator/38747278-Indie-Cup/sale/ukrainiangames2022" target="_blank" rel="noopener">Ukrainian Games Festival</a> та <a href="https://store.steampowered.com/curator/38747278/sale/indiecup2023" target="_blank" rel="noopener">Indie Cup Celebration 2023</a>.

<p>Завершується онлайн-фестиваль незалежних розробників ігор Indie Cup Central &amp; Eastern Europe&#8217;23, і журі обрало найкращих учасників.</p><p>Апокаліптична містобудівна стратегія Against the Storm забирає головну нагороду вже вдруге — до титулу Best PC Game на Indie Cup S’21 розробники додали й нагороду Most Anticipated Game останнього фестивалю.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/o7UqmyWROm0"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Найкращими інді-іграми Центральної та Східної Європи, що ще не вийшли в реліз:</p><ul><li><strong>Most Anticipated Game Award</strong>, найкраща гра фестивалю: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/against-the-storm" target="_blank" rel="noopener">Against the Storm</a> (Eremite Games);</li><li><strong>Most Promising Game Award</strong> для ігор на ранніх етапах розробки: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/where-birds-go-to-sleep" target="_blank" rel="noopener">Where Birds Go to Sleep</a> (Quiet Little Feet);</li><li><strong>Rising Star Award</strong>, найкраща гра від невеликої команди без видавця: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/winter-falling-battle-tactics" target="_blank" rel="noopener">Winter Falling: Battle Tactics</a> (Rarykos);</li><li><strong>Critics’ Choice Award</strong>, яку обирали представники преси та інфлюенсери: <a href="https://indiecup.net/cee/participants/timberborn" target="_blank" rel="noopener">Timberborn</a> (Mechanistry);</li></ul><p>Усього на Indie Cup Central &amp; Eastern Europe’23 представили 145 майбутніх інді-ігор. Повний список учасників доступний власникам <a href="https://indiecup.net/pass/" target="_blank" rel="noopener">Showcase Pass</a>.</p><p>Ігри учасників Indie Cup CEE’23 оцінювали фахівці з компаній Those Awesome Guys, Bloober Team, Wargaming.net, Bohemia Interactive, Curve Games, thatgamecompany, і багатьох інших, а також журналісти та інфлюенсери.</p><h3><strong>Про Indie Cup</strong></h3><p>Indie Cup – це онлайн-фестиваль, де можна побачити майбутнє незалежних ігор. За сім років свого існування він став однією з провідних європейських подій для інді-розробників. З 2016 року у конкурсі взяли участь більш ніж 2100 проєктів, в тому числі десятки ігор, що отримали визнання критиків та гравців.</p><p>У 2022 році фестивалі Indie Cup проходили у Німеччині, Канаді та Україні. А цього року заплановані чотири Indie Cup: Central &amp; Eastern Europe&#8217;23, UK’23, Germany’23, and Canada’23.</p><p>На додачу, Indie Cup організовує масштабні розпродажі в Steam, серед яких <a href="https://store.steampowered.com/curator/38747278-Indie-Cup/sale/ukrainiangames2022" target="_blank" rel="noopener">Ukrainian Games Festival</a> та <a href="https://store.steampowered.com/curator/38747278/sale/indiecup2023" target="_blank" rel="noopener">Indie Cup Celebration 2023</a>.</p>

🏆 Оголосили переможців Indie Cup Central & Eastern Europe’23

<p>Ще на The Game Awards 2022 було анонсовано паззл від першої особи, де для вирішення головоломок потрібно гратися з перспективою. Гра вразила багатьох глядачів премії.

Гравець мусить знаходити фотографії в ігровому світі, переміщувати їх у потрібні місця та проходити далі по локації. Згодом гравець сам отримує камеру і може робити знімки самостійно. Насправді краще дивитися, тоді стане зрозуміліше.

https://youtu.be/j56dWIqEz9c

Сьогодні стала доступною <a href="https://store.steampowered.com/app/1382070/Viewfinder/" target="_blank" rel="noopener">демоверсія Viewfinder на Steam</a>.

Журналістові Eurogamer вдалося пограти у Viewfinder на конференції, і ось як він описує ігролад:

[blockquote_with_author name="Ед Найтінґел" position="Журналіст Eurogamer" content="Використання фотографії дозволяє знайти кілька варіантів вирішення головоломок. Наприклад, одна головоломка вимагала від мене зібрати батарейки, щоб запустити телепортаційну машину; батарейка була розміщена на п'єдесталі занадто високо, щоб до неї можна було дотягнутися, але фотографування навколишнього середовища надало кілька способів дістати батарейку. У грі також міняються стилі мистецтва, оскільки знайдені фотографії варіюються від живописних до піксельних. Зробивши помилку, ви можете відмотати час назад, щоб виправити її"]

Точна дата повного релізу наразі невідома. Гра вийде на ПК та PlayStation.</p>

<p>Ще на The Game Awards 2022 було анонсовано паззл від першої особи, де для вирішення головоломок потрібно гратися з перспективою. Гра вразила багатьох глядачів премії.</p><p>Гравець мусить знаходити фотографії в ігровому світі, переміщувати їх у потрібні місця та проходити далі по локації. Згодом гравець сам отримує камеру і може робити знімки самостійно. Насправді краще дивитися, тоді стане зрозуміліше.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/j56dWIqEz9c"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Сьогодні стала доступною <a href="https://store.steampowered.com/app/1382070/Viewfinder/" target="_blank" rel="noopener">демоверсія Viewfinder на Steam</a>.</p><p>Журналістові Eurogamer вдалося пограти у Viewfinder на конференції, і ось як він описує ігролад:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Використання фотографії дозволяє знайти кілька варіантів вирішення головоломок. Наприклад, одна головоломка вимагала від мене зібрати батарейки, щоб запустити телепортаційну машину; батарейка була розміщена на п'єдесталі занадто високо, щоб до неї можна було дотягнутися, але фотографування навколишнього середовища надало кілька способів дістати батарейку. У грі також міняються стилі мистецтва, оскільки знайдені фотографії варіюються від живописних до піксельних. Зробивши помилку, ви можете відмотати час назад, щоб виправити її</p>					<cite>									<span><strong>Ед Найтінґел,</strong></span> Журналіст Eurogamer							</cite>			</blockquote><p>Точна дата повного релізу наразі невідома. Гра вийде на ПК та PlayStation.</p>

Ще на The Game Awards 2022 було анонсовано паззл від першої особи, де для вирішення головоломок потрібно гратися з перспективою. Гра вразила багатьох глядачів премії.

Гравець мусить знаходити фотографії в ігровому світі, переміщувати їх у потрібні місця та проходити далі по локації. Згодом гравець сам отримує камеру і може робити знімки самостійно. Насправді краще дивитися, тоді стане зрозуміліше.

https://youtu.be/j56dWIqEz9c

Сьогодні стала доступною <a href="https://store.steampowered.com/app/1382070/Viewfinder/" target="_blank" rel="noopener">демоверсія Viewfinder на Steam</a>.

Журналістові Eurogamer вдалося пограти у Viewfinder на конференції, і ось як він описує ігролад:

[blockquote_with_author name="Ед Найтінґел" position="Журналіст Eurogamer" content="Використання фотографії дозволяє знайти кілька варіантів вирішення головоломок. Наприклад, одна головоломка вимагала від мене зібрати батарейки, щоб запустити телепортаційну машину; батарейка була розміщена на п'єдесталі занадто високо, щоб до неї можна було дотягнутися, але фотографування навколишнього середовища надало кілька способів дістати батарейку. У грі також міняються стилі мистецтва, оскільки знайдені фотографії варіюються від живописних до піксельних. Зробивши помилку, ви можете відмотати час назад, щоб виправити її"]

Точна дата повного релізу наразі невідома. Гра вийде на ПК та PlayStation.

👁️ Демо-версія гри незвичної гри Viewfinder доступна на Steam

<p>Неочікувано для всіх канадський мультиінструменталіст Мак Демарко випустив свій шостий альбом під назвою One Wayne G.

Особливість цього альбому в тому, що він складається зі 199 пісень, загальна тривалість яких складає вісім годин і 43 хвилини. Деякі з пісень можна було почути раніше в онлайн-трансляціях. Зі 199 треків 18 мають повні назви та тексти, решта — інструментальні або з простим вокалом, що свідчить про те, що альбом складається як з демоверсій, так і з готових творів. Як <a href="https://t.me/bbttjj/2354" target="_blank" rel="noopener">зазначив</a> Telegram-канал «Березовий сік», на альбомі зокрема можна почути відомий джем виконавця Garbage Funk під назвою <strong>20190724</strong>.

https://youtu.be/loQolUfkyvo

Усі назви треків містять дату, що свідчить про те, що альбом був записаний між травнем 2018 та січнем 2023 року.

Лейбл Mac's Record Label <a href="https://exclaim.ca/music/article/mac_demarco_appears_to_be_releasing_199_new_songs_tonight" target="_blank" rel="noopener">повідомив</a>, що скоро вийде скорочена версія альбому й буде касетний реліз.

У січні цього року Мак ДеМарко випустив інший альбом Five Easy Hot Dogs, <a href="https://nachasi.com/music/2023/01/06/mac-demarco-five-easy-hot-dogs/" target="_blank" rel="noopener">про який ми писали тут</a>.</p>

<p>Неочікувано для всіх канадський мультиінструменталіст Мак Демарко випустив свій шостий альбом під назвою One Wayne G.</p><p>Особливість цього альбому в тому, що він складається зі 199 пісень, загальна тривалість яких складає вісім годин і 43 хвилини. Деякі з пісень можна було почути раніше в онлайн-трансляціях. Зі 199 треків 18 мають повні назви та тексти, решта — інструментальні або з простим вокалом, що свідчить про те, що альбом складається як з демоверсій, так і з готових творів. Як <a href="https://t.me/bbttjj/2354" target="_blank" rel="noopener">зазначив</a> Telegram-канал «Березовий сік», на альбомі зокрема можна почути відомий джем виконавця Garbage Funk під назвою <strong>20190724</strong>.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/loQolUfkyvo"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Усі назви треків містять дату, що свідчить про те, що альбом був записаний між травнем 2018 та січнем 2023 року.</p><p>Лейбл Mac&#8217;s Record Label <a href="https://exclaim.ca/music/article/mac_demarco_appears_to_be_releasing_199_new_songs_tonight" target="_blank" rel="noopener">повідомив</a>, що скоро вийде скорочена версія альбому й буде касетний реліз.</p><p>У січні цього року Мак ДеМарко випустив інший альбом Five Easy Hot Dogs, <a href="/music/2023/01/06/mac-demarco-five-easy-hot-dogs/" target="_blank" rel="noopener">про який ми писали тут</a>.</p>

Все цікаве зі світу музики. Останні новини зі світу українською та світової музики, огляди альбомів, Історії пісень, тематичні плейлисти, а також багато-багато обговорень.

Музика

Неочікувано для всіх канадський мультиінструменталіст Мак Демарко випустив свій шостий альбом під назвою One Wayne G.

Особливість цього альбому в тому, що він складається зі 199 пісень, загальна тривалість яких складає вісім годин і 43 хвилини. Деякі з пісень можна було почути раніше в онлайн-трансляціях. Зі 199 треків 18 мають повні назви та тексти, решта — інструментальні або з простим вокалом, що свідчить про те, що альбом складається як з демоверсій, так і з готових творів. Як <a href="https://t.me/bbttjj/2354" target="_blank" rel="noopener">зазначив</a> Telegram-канал «Березовий сік», на альбомі зокрема можна почути відомий джем виконавця Garbage Funk під назвою <strong>20190724</strong>.

https://youtu.be/loQolUfkyvo

Усі назви треків містять дату, що свідчить про те, що альбом був записаний між травнем 2018 та січнем 2023 року.

Лейбл Mac's Record Label <a href="https://exclaim.ca/music/article/mac_demarco_appears_to_be_releasing_199_new_songs_tonight" target="_blank" rel="noopener">повідомив</a>, що скоро вийде скорочена версія альбому й буде касетний реліз.

У січні цього року Мак ДеМарко випустив інший альбом Five Easy Hot Dogs, <a href="https://nachasi.com/music/2023/01/06/mac-demarco-five-easy-hot-dogs/" target="_blank" rel="noopener">про який ми писали тут</a>.

🤪 Мак ДеМарко неочікувано випустив альбом зі 199 пісень тривалістю майже 9 годин

<p>Nintendo періодично проводить презентації ігор від незалежних розробників, які виходить на консоль Switch. Ввечері 19 квітня відбулася одна з таких презентацій, в рамках якої показали нові проєкти.

Ось найцікавіші ігри з трансляції.
</p><h2><strong>Mineko's Night Market</strong></h2>
Вийде 26 вересня 2023.

https://youtu.be/C06EArELFYo
<h2><strong>My time at Sandrock</strong></h2>
Сиквел до My time at Portia. Гра виходила раніше на інших платформах. Вийде влітку 2023.

https://youtu.be/UpBS8qyZPdU
<h2><strong>PlateUp!</strong></h2>
Гра також виходила раніше на ПК, а тепер виходить на консолях у жовтні 2023.

https://youtu.be/ee0G7LjeukA
<h2><strong>Quilts and Cats of Calico</strong></h2>
Адаптація настільної гри. Вийде цієї осені.

https://youtu.be/9kAO2AUTpWc
<h2><strong>Rift of the NecroDancer</strong></h2>
Спінофф до Crypt of the NecroDancer у дещо іншому жанрі.

https://youtu.be/0VWYPTGR1WI
<h2><strong>Cult of the Lamb: Relics of the Old Faith</strong></h2>
Безкоштовне DLC до популярної роуґлайк гри.

https://youtu.be/NQ6_2Z-sHsk
<h2><strong>Crime O'Clock</strong></h2>
Дата релізу — 30 червня 2023.

https://youtu.be/N2gb3GX2zT0
<h2><strong>Animal Well</strong></h2>
Вийде на початку 2024 року.

https://youtu.be/012Rrw0BZsQ
<h2><strong>Teslagrad 2</strong></h2>
Гра вже доступна.

https://youtu.be/LnWJCg2XDMk
<h2><strong>Shadows over Loathing</strong></h2>
Гра вже доступна.

https://youtu.be/XWlbXI2sF9g
<h2><strong>Blasphemous II</strong></h2>
Реліз — влітку 2023.

https://youtu.be/sXAajmfuUeo
<h2><strong>Oxenfree II: Lost Signals</strong></h2>
Дата виходу: 12 липня 2023

Видає Netflix Game Studios.

https://youtu.be/c7AJBSII0Q8

Також наприкінці презентації коротким дайджестом показали ще низку проєктів: Little Kitty, Big City, Chants of Senaar, Brotato, Escape Academy, Five Nights at Freddy's, Bomb Rush Cyberfunk.

Запис всієї презентації можна подивитися тут (початок з 30 хвилини).

https://youtu.be/brNLmMMB-J4

<p>Nintendo періодично проводить презентації ігор від незалежних розробників, які виходить на консоль Switch. Ввечері 19 квітня відбулася одна з таких презентацій, в рамках якої показали нові проєкти.</p><p>Ось найцікавіші ігри з трансляції.</p><h2><strong>Mineko&#8217;s Night Market</strong></h2><p>Вийде 26 вересня 2023.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/C06EArELFYo"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><h2><strong>My time at Sandrock</strong></h2><p>Сиквел до My time at Portia. Гра виходила раніше на інших платформах. Вийде влітку 2023.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/UpBS8qyZPdU"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><h2><strong>PlateUp!</strong></h2><p>Гра також виходила раніше на ПК, а тепер виходить на консолях у жовтні 2023.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/ee0G7LjeukA"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><h2><strong>Quilts and Cats of Calico</strong></h2><p>Адаптація настільної гри. Вийде цієї осені.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/9kAO2AUTpWc"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><h2><strong>Rift of the NecroDancer</strong></h2><p>Спінофф до Crypt of the NecroDancer у дещо іншому жанрі.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/0VWYPTGR1WI"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><h2><strong>Cult of the Lamb: Relics of the Old Faith</strong></h2><p>Безкоштовне DLC до популярної роуґлайк гри.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/NQ6_2Z-sHsk"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><h2><strong>Crime O&#8217;Clock</strong></h2><p>Дата релізу — 30 червня 2023.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/N2gb3GX2zT0"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><h2><strong>Animal Well</strong></h2><p>Вийде на початку 2024 року.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/012Rrw0BZsQ"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><h2><strong>Teslagrad 2</strong></h2><p>Гра вже доступна.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/LnWJCg2XDMk"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><h2><strong>Shadows over Loathing</strong></h2><p>Гра вже доступна.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/XWlbXI2sF9g"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><h2><strong>Blasphemous II</strong></h2><p>Реліз — влітку 2023.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/sXAajmfuUeo"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><h2><strong>Oxenfree II: Lost Signals</strong></h2><p>Дата виходу: 12 липня 2023</p><p>Видає Netflix Game Studios.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/c7AJBSII0Q8"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Також наприкінці презентації коротким дайджестом показали ще низку проєктів: Little Kitty, Big City, Chants of Senaar, Brotato, Escape Academy, Five Nights at Freddy&#8217;s, Bomb Rush Cyberfunk.</p><p>Запис всієї презентації можна подивитися тут (початок з 30 хвилини).</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/brNLmMMB-J4"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>

Nintendo періодично проводить презентації ігор від незалежних розробників, які виходить на консоль Switch. Ввечері 19 квітня відбулася одна з таких презентацій, в рамках якої показали нові проєкти.

Ось найцікавіші ігри з трансляції.
<h2><strong>Mineko's Night Market</strong></h2>
Вийде 26 вересня 2023.

https://youtu.be/C06EArELFYo
<h2><strong>My time at Sandrock</strong></h2>
Сиквел до My time at Portia. Гра виходила раніше на інших платформах. Вийде влітку 2023.

https://youtu.be/UpBS8qyZPdU
<h2><strong>PlateUp!</strong></h2>
Гра також виходила раніше на ПК, а тепер виходить на консолях у жовтні 2023.

https://youtu.be/ee0G7LjeukA
<h2><strong>Quilts and Cats of Calico</strong></h2>
Адаптація настільної гри. Вийде цієї осені.

https://youtu.be/9kAO2AUTpWc
<h2><strong>Rift of the NecroDancer</strong></h2>
Спінофф до Crypt of the NecroDancer у дещо іншому жанрі.

https://youtu.be/0VWYPTGR1WI
<h2><strong>Cult of the Lamb: Relics of the Old Faith</strong></h2>
Безкоштовне DLC до популярної роуґлайк гри.

https://youtu.be/NQ6_2Z-sHsk
<h2><strong>Crime O'Clock</strong></h2>
Дата релізу — 30 червня 2023.

https://youtu.be/N2gb3GX2zT0
<h2><strong>Animal Well</strong></h2>
Вийде на початку 2024 року.

https://youtu.be/012Rrw0BZsQ
<h2><strong>Teslagrad 2</strong></h2>
Гра вже доступна.

https://youtu.be/LnWJCg2XDMk
<h2><strong>Shadows over Loathing</strong></h2>
Гра вже доступна.

https://youtu.be/XWlbXI2sF9g
<h2><strong>Blasphemous II</strong></h2>
Реліз — влітку 2023.

https://youtu.be/sXAajmfuUeo
<h2><strong>Oxenfree II: Lost Signals</strong></h2>
Дата виходу: 12 липня 2023

Видає Netflix Game Studios.

https://youtu.be/c7AJBSII0Q8

Також наприкінці презентації коротким дайджестом показали ще низку проєктів: Little Kitty, Big City, Chants of Senaar, Brotato, Escape Academy, Five Nights at Freddy's, Bomb Rush Cyberfunk.

Запис всієї презентації можна подивитися тут (початок з 30 хвилини).

https://youtu.be/brNLmMMB-J4

👾 Nintendo провела традиційний Indie World Showcase — дивіться, які новинки незалежної розробки показали

<p>Більшість комп’ютерних відеоігор AAA-класу – жахливі. Знаю, що моя думка нікому не важлива і нікому не сподобається, але я маю право її озвучити.

Розробники не мають фантазії, навичок, вмінь аби зробити свою гру унікальною. Усі ігри по суті є копіями одна однієї. Чому? Зараз розберемо.

Подивимось на будь-яку AAA гру. Що ми бачимо? У кожній грі є вбивства персонажів (звісно без них ніхто не з’їсть і не купить), є «мила» дівчинка, яка одягнена, м'яко кажучи, не за погодою (у бюстгальтері та коротеньких шортиках), є однакова зброя (з трошки різною назвою і різними текстурками), однакові сюжетні лінії (кохання, розчарування, смерть близької людини тощо). Унікальністю і не пахне, так? Розробники не знають куди подіти гроші, які їм виділяють і тому виробляють ігри, які схожі одна на одну. Нові механіки додаються дуже рідко і в основному їх беруть з інді-проєктів. Де ж приклади? Тримайте: Horizon (обидві частини), The Witcher 3, GTA 5, усі частини Assassin's Creed тощо. Згадайте: у Horizon головна героїня одягнена так, ніби їй не шкодить отруйне жало робота чи гострий меч ворога, увесь ігролад зав’язаний на тому, що ти ходиш і влаштовуєш геноцид людям і роботам, які також є важливою ланкою у тому світі, зброя – лук, який є ледь не у кожній грі (а де нема, його вже додали модороби). Про Відьмака взагалі мовчу, він сам ходяча смерть, ще й до того ж дурний, але про це я можливо напишу окрему статтю. В Асасинах так само – головний герой і є по суті убивцею «за викликом», сюжетні лінії в усіх частинах не відрізняються оригінальністю – кохання, втрата близької людини, помста тощо. У GTA 5… взагалі краще промовчати, там шаблон на шаблоні, копія на копії.

Ви спитаєте: а які ж нові механіки чи сюжети можна додати, якщо усе вже зроблено? Дуже просто. Потрібно сісти та подумати. Але розробникам така дія не під силу і тому ігри виходять неймовірно схожими. От лише кілька механік, які придумала я: смерть персонажа за те, що він убиває інших (або значне зменшення здоров’я за кожне вбивство), замальовування ворогів замість їхнього убивства, обійми як спосіб переманювання ворогів на свій бік, збільшення складності не внаслідок збільшення здоров’я у суперників або шляхом зменшення кількості шкоди їм, а за допомогою складніших загадок, вибору у діалогах, впливу виборів на сюжет, впливу вбивств на сюжет тощо. З сюжетних ліній можна було б додати такі: ти – це нпс, який має виконувати стандартну роботу бота і допомагати головному герою врятувати світ, а самому потім померти (має ж бути якийсь трагізм); ти – пташка або дрон, який має стежити за просуванням головного героя (бота) і знімати все; головний герой не втрачає нікого, живе чудовим щасливим життям у сучасному місті й не має нікого вбивати; ти – вітер, який має завадити головному герою проходити гру.

Я розумію, що на розробників великих ігор тиснуть, не дають їм розвинути свою фантазію, не дають зробити інакше, бо «не куплять же», проте чому компанія сама не піде від такого спонсора чи замовника? Правильно, усе вирішують гроші. Без зелених папірців жодна гра не зможе існувати – вважають розробники AAA-ігор. А ви спитайте у розробників інді-ігор: звідки у них такі геніальні сюжети й надзвичайні механіки? Хоча грошей у них у 10 – 20 – 100 разів менше, ніж у великих студій. Дуже часто маленькі ігри робить одна людина, яка витрачає мінімум коштів, при цьому створює прекрасні історії, захопливий ігролад та додає нові механіки, які потім беруть до себе великі студії.

А тепер скажіть, чи вам не було б цікаво пограти у гру, де немає стандартних убивств, сліз, трагічних історій тощо? Зараз у кожній грі є така як мінімум другорядна лінія. Вас це не бісить? Чому ви продовжуєте грати в ігри, де немає нічого, крім жорстокості та сліз? Чому розробники такі дурні й продовжують клепати однотипні ігри, мов конвеєр? Чому не зробити гру без убивств, з логічною складністю і без трагічних історій? Відповідь проста – ніхто не купить таку гру. Світ любить жорстокість, смерті, убивства, трагізм, сльози та ненавидить радість, щастя, доброту та не стандартні ігри. Чи не так?</p>

<p>Більшість комп’ютерних відеоігор AAA-класу – жахливі. Знаю, що моя думка нікому не важлива і нікому не сподобається, але я маю право її озвучити.</p><p>Розробники не мають фантазії, навичок, вмінь аби зробити свою гру унікальною. Усі ігри по суті є копіями одна однієї. Чому? Зараз розберемо.</p><p>Подивимось на будь-яку AAA гру. Що ми бачимо? У кожній грі є вбивства персонажів (звісно без них ніхто не з’їсть і не купить), є «мила» дівчинка, яка одягнена, м&#8217;яко кажучи, не за погодою (у бюстгальтері та коротеньких шортиках), є однакова зброя (з трошки різною назвою і різними текстурками), однакові сюжетні лінії (кохання, розчарування, смерть близької людини тощо). Унікальністю і не пахне, так? Розробники не знають куди подіти гроші, які їм виділяють і тому виробляють ігри, які схожі одна на одну. Нові механіки додаються дуже рідко і в основному їх беруть з інді-проєктів. Де ж приклади? Тримайте: Horizon (обидві частини), The Witcher 3, GTA 5, усі частини Assassin&#8217;s Creed тощо. Згадайте: у Horizon головна героїня одягнена так, ніби їй не шкодить отруйне жало робота чи гострий меч ворога, увесь ігролад зав’язаний на тому, що ти ходиш і влаштовуєш геноцид людям і роботам, які також є важливою ланкою у тому світі, зброя – лук, який є ледь не у кожній грі (а де нема, його вже додали модороби). Про Відьмака взагалі мовчу, він сам ходяча смерть, ще й до того ж дурний, але про це я можливо напишу окрему статтю. В Асасинах так само – головний герой і є по суті убивцею «за викликом», сюжетні лінії в усіх частинах не відрізняються оригінальністю – кохання, втрата близької людини, помста тощо. У GTA 5… взагалі краще промовчати, там шаблон на шаблоні, копія на копії.</p><p>Ви спитаєте: а які ж нові механіки чи сюжети можна додати, якщо усе вже зроблено? Дуже просто. Потрібно сісти та подумати. Але розробникам така дія не під силу і тому ігри виходять неймовірно схожими. От лише кілька механік, які придумала я: смерть персонажа за те, що він убиває інших (або значне зменшення здоров’я за кожне вбивство), замальовування ворогів замість їхнього убивства, обійми як спосіб переманювання ворогів на свій бік, збільшення складності не внаслідок збільшення здоров’я у суперників або шляхом зменшення кількості шкоди їм, а за допомогою складніших загадок, вибору у діалогах, впливу виборів на сюжет, впливу вбивств на сюжет тощо. З сюжетних ліній можна було б додати такі: ти – це нпс, який має виконувати стандартну роботу бота і допомагати головному герою врятувати світ, а самому потім померти (має ж бути якийсь трагізм); ти – пташка або дрон, який має стежити за просуванням головного героя (бота) і знімати все; головний герой не втрачає нікого, живе чудовим щасливим життям у сучасному місті й не має нікого вбивати; ти – вітер, який має завадити головному герою проходити гру.</p><p>Я розумію, що на розробників великих ігор тиснуть, не дають їм розвинути свою фантазію, не дають зробити інакше, бо «не куплять же», проте чому компанія сама не піде від такого спонсора чи замовника? Правильно, усе вирішують гроші. Без зелених папірців жодна гра не зможе існувати – вважають розробники AAA-ігор. А ви спитайте у розробників інді-ігор: звідки у них такі геніальні сюжети й надзвичайні механіки? Хоча грошей у них у 10 – 20 – 100 разів менше, ніж у великих студій. Дуже часто маленькі ігри робить одна людина, яка витрачає мінімум коштів, при цьому створює прекрасні історії, захопливий ігролад та додає нові механіки, які потім беруть до себе великі студії.</p><p>А тепер скажіть, чи вам не було б цікаво пограти у гру, де немає стандартних убивств, сліз, трагічних історій тощо? Зараз у кожній грі є така як мінімум другорядна лінія. Вас це не бісить? Чому ви продовжуєте грати в ігри, де немає нічого, крім жорстокості та сліз? Чому розробники такі дурні й продовжують клепати однотипні ігри, мов конвеєр? Чому не зробити гру без убивств, з логічною складністю і без трагічних історій? Відповідь проста – ніхто не купить таку гру. Світ любить жорстокість, смерті, убивства, трагізм, сльози та ненавидить радість, щастя, доброту та не стандартні ігри. Чи не так?</p>

Чому розробники не роблять унікальні ігри?

Більшість комп’ютерних відеоігор AAA-класу – жахливі. Знаю, що моя думка нікому не важлива і нікому не сподобається, але я маю право її озвучити.

Розробники не мають фантазії, навичок, вмінь аби зробити свою гру унікальною. Усі ігри по суті є копіями одна однієї. Чому? Зараз розберемо.

Подивимось на будь-яку AAA гру. Що ми бачимо? У кожній грі є вбивства персонажів (звісно без них ніхто не з’їсть і не купить), є «мила» дівчинка, яка одягнена, м'яко кажучи, не за погодою (у бюстгальтері та коротеньких шортиках), є однакова зброя (з трошки різною назвою і різними текстурками), однакові сюжетні лінії (кохання, розчарування, смерть близької людини тощо). Унікальністю і не пахне, так? Розробники не знають куди подіти гроші, які їм виділяють і тому виробляють ігри, які схожі одна на одну. Нові механіки додаються дуже рідко і в основному їх беруть з інді-проєктів. Де ж приклади? Тримайте: Horizon (обидві частини), The Witcher 3, GTA 5, усі частини Assassin's Creed тощо. Згадайте: у Horizon головна героїня одягнена так, ніби їй не шкодить отруйне жало робота чи гострий меч ворога, увесь ігролад зав’язаний на тому, що ти ходиш і влаштовуєш геноцид людям і роботам, які також є важливою ланкою у тому світі, зброя – лук, який є ледь не у кожній грі (а де нема, його вже додали модороби). Про Відьмака взагалі мовчу, він сам ходяча смерть, ще й до того ж дурний, але про це я можливо напишу окрему статтю. В Асасинах так само – головний герой і є по суті убивцею «за викликом», сюжетні лінії в усіх частинах не відрізняються оригінальністю – кохання, втрата близької людини, помста тощо. У GTA 5… взагалі краще промовчати, там шаблон на шаблоні, копія на копії.

Ви спитаєте: а які ж нові механіки чи сюжети можна додати, якщо усе вже зроблено? Дуже просто. Потрібно сісти та подумати. Але розробникам така дія не під силу і тому ігри виходять неймовірно схожими. От лише кілька механік, які придумала я: смерть персонажа за те, що він убиває інших (або значне зменшення здоров’я за кожне вбивство), замальовування ворогів замість їхнього убивства, обійми як спосіб переманювання ворогів на свій бік, збільшення складності не внаслідок збільшення здоров’я у суперників або шляхом зменшення кількості шкоди їм, а за допомогою складніших загадок, вибору у діалогах, впливу виборів на сюжет, впливу вбивств на сюжет тощо. З сюжетних ліній можна було б додати такі: ти – це нпс, який має виконувати стандартну роботу бота і допомагати головному герою врятувати світ, а самому потім померти (має ж бути якийсь трагізм); ти – пташка або дрон, який має стежити за просуванням головного героя (бота) і знімати все; головний герой не втрачає нікого, живе чудовим щасливим життям у сучасному місті й не має нікого вбивати; ти – вітер, який має завадити головному герою проходити гру.

Я розумію, що на розробників великих ігор тиснуть, не дають їм розвинути свою фантазію, не дають зробити інакше, бо «не куплять же», проте чому компанія сама не піде від такого спонсора чи замовника? Правильно, усе вирішують гроші. Без зелених папірців жодна гра не зможе існувати – вважають розробники AAA-ігор. А ви спитайте у розробників інді-ігор: звідки у них такі геніальні сюжети й надзвичайні механіки? Хоча грошей у них у 10 – 20 – 100 разів менше, ніж у великих студій. Дуже часто маленькі ігри робить одна людина, яка витрачає мінімум коштів, при цьому створює прекрасні історії, захопливий ігролад та додає нові механіки, які потім беруть до себе великі студії.

А тепер скажіть, чи вам не було б цікаво пограти у гру, де немає стандартних убивств, сліз, трагічних історій тощо? Зараз у кожній грі є така як мінімум другорядна лінія. Вас це не бісить? Чому ви продовжуєте грати в ігри, де немає нічого, крім жорстокості та сліз? Чому розробники такі дурні й продовжують клепати однотипні ігри, мов конвеєр? Чому не зробити гру без убивств, з логічною складністю і без трагічних історій? Відповідь проста – ніхто не купить таку гру. Світ любить жорстокість, смерті, убивства, трагізм, сльози та ненавидить радість, щастя, доброту та не стандартні ігри. Чи не так?

👾 Дурні розробники та однотипні AAA-ігри

<p>Vampire Survivors <a href="https://nachasi.com/videogames/2023/03/31/bafta-games-awards-winners/" target="_blank" rel="noopener">отримала звання найкращої гри</a> за версією BAFTA Games Awards 2023 й разом з цим розробники <a href="https://news.xbox.com/en-us/2023/03/31/vampire-survivors-second-dlc-april-13/" target="_blank" rel="noopener">оголосили</a> нове доповнення Tides of the Foscari.

За сюжетом доповнення відбуватиметься у лісах Західної Європи із місцевим фольклором та казками. Розробники обіцяють ще одну мапу, вісім нових персонажів, 13 видів зброї, сім музичних композицій, а також 20 досягнень.

Скриншоти Tides of the Foscari:

[gallery ids="204184,204186,204188"]

Крім того, будуть нові вороги — різноманітні звірі, духи, демони й інші.

Реліз доповнення Tides of the Foscari відбудеться 13 квітня.
</p><h3><strong>Більше про гру</strong></h3>
Ґеймплей Vampire Survivors полягає в тому, що вам треба керувати персонажем, який автоматично атакує та захищається таким чином від нескінченних хвиль монстрів. Особливість гри в тому, що з кожним новим рівнем можна обирати додаткові зброю та бонуси, які можуть змінити стиль гри. Крім того, зброю можна всіляко об’єднувати, що робить нові види атак.

Сесія гри триває від 15 до 30 хвилин в залежності від обраної мапи. Після сесій можна витратити зібрані монетки на нових персонажів чи розвинути свої навички. У Vampire Survivors є багато різноманітних бонусів та колекційних предметів.

Vampire Survivors доступна на ПК, консолях Xbox та смартфонах.

<p>Vampire Survivors <a href="/videogames/2023/03/31/bafta-games-awards-winners/" target="_blank" rel="noopener">отримала звання найкращої гри</a> за версією BAFTA Games Awards 2023 й разом з цим розробники <a href="https://news.xbox.com/en-us/2023/03/31/vampire-survivors-second-dlc-april-13/" target="_blank" rel="noopener">оголосили</a> нове доповнення Tides of the Foscari.</p><p>За сюжетом доповнення відбуватиметься у лісах Західної Європи із місцевим фольклором та казками. Розробники обіцяють ще одну мапу, вісім нових персонажів, 13 видів зброї, сім музичних композицій, а також 20 досягнень.</p><p>Скриншоти Tides of the Foscari:</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2023/03/vampire-survivors-new-dlc-2.jpeg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2023/03/vampire-survivors-new-dlc-1.jpeg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2023/03/vampire-survivors-new-dlc-3.jpeg",			"caption": ""		}			]</script><p>Крім того, будуть нові вороги — різноманітні звірі, духи, демони й інші.</p><p>Реліз доповнення Tides of the Foscari відбудеться 13 квітня.</p><h3><strong>Більше про гру</strong></h3><p>Ґеймплей Vampire Survivors полягає в тому, що вам треба керувати персонажем, який автоматично атакує та захищається таким чином від нескінченних хвиль монстрів. Особливість гри в тому, що з кожним новим рівнем можна обирати додаткові зброю та бонуси, які можуть змінити стиль гри. Крім того, зброю можна всіляко об’єднувати, що робить нові види атак.</p><p>Сесія гри триває від 15 до 30 хвилин в залежності від обраної мапи. Після сесій можна витратити зібрані монетки на нових персонажів чи розвинути свої навички. У Vampire Survivors є багато різноманітних бонусів та колекційних предметів.</p><p>Vampire Survivors доступна на ПК, консолях Xbox та смартфонах.</p>

Vampire Survivors <a href="https://nachasi.com/videogames/2023/03/31/bafta-games-awards-winners/" target="_blank" rel="noopener">отримала звання найкращої гри</a> за версією BAFTA Games Awards 2023 й разом з цим розробники <a href="https://news.xbox.com/en-us/2023/03/31/vampire-survivors-second-dlc-april-13/" target="_blank" rel="noopener">оголосили</a> нове доповнення Tides of the Foscari.

За сюжетом доповнення відбуватиметься у лісах Західної Європи із місцевим фольклором та казками. Розробники обіцяють ще одну мапу, вісім нових персонажів, 13 видів зброї, сім музичних композицій, а також 20 досягнень.

Скриншоти Tides of the Foscari:

[gallery ids="204184,204186,204188"]

Крім того, будуть нові вороги — різноманітні звірі, духи, демони й інші.

Реліз доповнення Tides of the Foscari відбудеться 13 квітня.
<h3><strong>Більше про гру</strong></h3>
Ґеймплей Vampire Survivors полягає в тому, що вам треба керувати персонажем, який автоматично атакує та захищається таким чином від нескінченних хвиль монстрів. Особливість гри в тому, що з кожним новим рівнем можна обирати додаткові зброю та бонуси, які можуть змінити стиль гри. Крім того, зброю можна всіляко об’єднувати, що робить нові види атак.

Сесія гри триває від 15 до 30 хвилин в залежності від обраної мапи. Після сесій можна витратити зібрані монетки на нових персонажів чи розвинути свої навички. У Vampire Survivors є багато різноманітних бонусів та колекційних предметів.

Vampire Survivors доступна на ПК, консолях Xbox та смартфонах.

🧛🏼 Розробники Vampire Survivors анонсували нове доповнення — ще більше героїв, зброї та досягнень

<p>Гра вийшла ще у 2021, але дістався до неї лише зараз. Трейлер цієї гри я побачив у якийсь підбірці інді ігор, що як раз тоді виходили, і мене дуже вразив незвичний гейм дизайн і лякаюча атмосфера.

https://www.youtube.com/watch?v=RN5GSIWIN1k

“Inscryption - це карткова одіссея, що поєднує в собі роуґ-лайк жанр з побудовою колоди, головоломки в стилі квест-кімнат та різні психологічні штучки у поданні сюжету.”

Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.youtube.com/channel/UCFuIfuFGXc2mdNGfL3djyeA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Youtube</a>, (там ще пусто та я вже в процесі монтажу першого великого відео), усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!
</p><h3>Візуал</h3>
Графіка тут стилізована під старі ігри епохи 90-х і буде змінюватися в залежності від різних етапів гри. В залежності від етапів гри тут поєднуються 2D та 3D стилі які демонструють еволюцію здобутків у жанрі та багатошаровість як гри, так і задуму автора. Найбільш вдалою вийшла перша частина гри і хата Лєшого. Інші етапи не запам’ятовуються взагалі й створюють візуальну кашу. Спрайти для карт та локацій в принципі доволі прості, хоча це не перша гра Деніеля Малінза, тож в цьому плані гра трішки обманює перші уявлення гравця.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64186f30d78d2_ins1-scaled.jpg">У грі нас зажди чекають

Музика — забігаючи наперед одразу скажу, що це метагра, тобто в ній об’єднали багато різних аспектів з різних жанрів, та навіть реального і віртуального світів. У цьому вона трішки схожа на The Stanley Parable. Коли ми взаємодіємо з грою, такою як вона була задумана, то тут все як завжди — є різні ефекти, є спеціальний звуковий дизайн у босів, атмосферний лоу фай на фоні. Та коли ми не взаємодіємо з грою — усі звуки припиняють існування, або перетворюються на машинну імітацію роботи комплектуючих старого комп’ютеру. Я впевнений що це зроблено, щоб гравці відчули, що зараз вони просто сидять і дивляться в екран. Це дуже прикольний прийом, але мене це чомусь дуже швидко почало дратувати, бо я просто чув навколишні звуки. Я грав удень, тож атмосфера була зруйнована для мене. Я одразу рекомендую грати тільки в навушниках і бажано ввечері чи вночі, бо коли затихнуть звуки ви відчуєте потрібний ефект, який досягав автор.

Інтерфейс — знову ж таки стилізація під старі ігри, спеціально ускладнений через "особливості" подій у самій грі. Через те що вона досить довга, як для такого інді концепту — то чим далі ти прогресуєш — тим більше тобі треба робити рутинних і монотонних речей.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64186f620b9f1_ins.jpg">Карти страждають, і ви будете

Піди знайди карти — онови колоду, продай / купи предмети, роби маніпуляції з колодою ітн. За першу половину — ти розбираєшся з усіма механіками й далі ти можеш або досліджувати гру, або просто дограєш, а складний інтерфейс просто тягне час. В моєму випадку тут було скоріше друге, бо дослідження гри все-таки підпорядковується певним лінійним діям, і якщо ти щось не зробив у свій час, то ти втрачаєш частинку цього пазла.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/6418718f4b222_img5.jpg">Я не хочу спойлерити, тому усі скріншоти максимально неінформативні
<h3>Геймплей</h3>
Основа гри це роуґ-лайк картярська гра. Ми граємо проти різних суперників, під час гри та взаємодії зі світом гри поповнюємо колоду і відкриваємо нові механіки. Звучить класно? І так і є, але тільки першу третину гри.

Це найцікавіша частина гри яка дійсно вийшла гарною, але так як ми знаємо що більшість ігрожурів не грають більше ніж 4 годин, то я вважаю, що далі першого справжнього боса ніхто і не заходив. Тому що далі починається нудна і нецікава грінділка карт.

Механіки побудови самої колоди досить прості, тому універсальний він кондішн можна зробити з 3-4 карт і потім комбінувати з тими які дають походу. Це абсолютно знецінює сенс збирання колоди, бо ти можеш майже завжди легко жертвувати свої карти та абілки.

Головне не втратити основу колоди. Це непогано для людей абсолютно незнайомих з цим жанром, але при цьому знецінює всю гру. Я пройшов усю гру майже з дефолтною колодою яку мені дали, з мінімумом модифікацій. Це погано, тому що я навіть не розбирався з деякими іншими механіками - цього просто не треба робити.

Основна ж механіка гри тут сюжет та наратив. Тож кардинальна зміна основної механіки, це не є гуд в моєму розумінні. Тут вже автори грають тобою змушуючи догравати на тих умовах які вони створили. Це обумовлено сюжетом і концептом, та саме ігровий досвід сильно від цього страждає, бо тривалість гри тут середня — приблизно 10-12 годин. З них, ти граєш у те що було в трейлері лише 3.

З одного боку прикольно що гра постійно змінюється, але через відсутність реальних загроз і постійних маніпуляцій босів з картами, тебе просто змушують пограти з ними ще трошки, продовжуючи гру штучно. Тобто для того, щоб не ускладнювати основну гру — автор вибирає скрипти, замість чесно підняти складність боїв. Так — тут багато заскриптованих боїв, в одних бос може просто здатися одразу, в інших же він так і каже, я хочу, щоб ти зараз програв і спробував ще.

Окрім боїв картами тут є невеличкі пазли із серії пройдись на сусідній екран візьми предмет і повернись.

Після основної гри є Кейсі мод в якому треба пограти з різними модифікаціями які гру ускладнюють, і це відкриває нову частину сюжетного контенту, але я просто подивився теорію того що тут взагалі відбулося — і це було набагато цікавіше і продуктивніше.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64187114cf961_img4.jpg">Що думає гра, про мою негативну рецензію
<h3>Концепт</h3>
Основна цінність гри й діюча механіка — це сюжет. Тільки заради розуміння що відбувається я таки дограв. Основна концепція — доволі оригінальна. Це мета гра з розбиванням 4-ої стіни та секретами а-ля X-files.

Сюжетно все продумано дуже чітко, я б порівняв те що відбувається у грі з партією в Підземелля та Дракони. Також сама концепція мені нагадала серіал "Дивні Дива" в деяких моментах і це знов таки гуд, бо автор дійсно постарався і детально проробив різні події, навіть при тому що усі вони заскриптовані, щоб відкриватися тільки в певній черзі.

Персонажі — 2 основних персонажі з 4 — топ, їх історія, мотивація все вдалося, навіть трішки поспівчував їм, що їх плани не вдались. З іншого боку ще 2 персонажі абсолютно ніякі, створені більше для масовки та розтягування часу.

Не хочу вдаватись в сюжет, бо його дійсно не хочеться спойлерити, краще насолодиться самим на ютубі.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64186f9cbb04a_ins2.jpg">Завжди вставляю дискети з лісу у комп

Daniel Mullins Games це одна людина яка дуже любить створювати гарні ігрові концепти. Перші дві гри Дена також ламали 4-у стіну, щоб створити мета всесвіт між реальністю і його іграми.

Це такий собі форум в даркнеті де люди за інтересами ведуть бесіди про світову владу, та інші таємниці. Ця гра не є виключенням, а навпаки продовжує розвивати цей метавсесвіт. Чи для всіх він? Можу сказати точно що однозначно не для всіх у широкому розумінні.

Якщо ви фанат секретних матеріалів, знаєте хто такі цикади, чи розшифровуєте різні pizzagates, то ця гра вас не розчарує і вам точно варто в неї зіграти.

Якщо ж ви просто шукаєте картярську гру, чи цікавий досвід, то ви будете розчаровані, бо основна геймплейна механіка тут сюжет і я вам рекомендую подивитися англомовні огляди The Game Theory на те що відбувається у грі. Та пошукати щось цікавіше, наприклад Griftlands чи Slay the Spire.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/6418707a01055_img3.jpg">Це сам автор гри вирішив перевірити нас

Хоча гра мені не сподобалась тим що вона видає себе за абсолютно іншу гру, з точки зору наративу вона не погана. Тож якщо після рев’ю вам все ще цікаво що відбулося в Inscryption, то вам варто у неї зіграти. В іншому разі, ви нічого не втратите.

<p>Гра вийшла ще у 2021, але дістався до неї лише зараз. Трейлер цієї гри я побачив у якийсь підбірці інді ігор, що як раз тоді виходили, і мене дуже вразив незвичний гейм дизайн і лякаюча атмосфера.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/RN5GSIWIN1k"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>“Inscryption &#8211; це карткова одіссея, що поєднує в собі роуґ-лайк жанр з побудовою колоди, головоломки в стилі квест-кімнат та різні психологічні штучки у поданні сюжету.”</p><p>Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.youtube.com/channel/UCFuIfuFGXc2mdNGfL3djyeA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Youtube</a>, (там ще пусто та я вже в процесі монтажу першого великого відео), усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!</p><h3>Візуал</h3><p>Графіка тут стилізована під старі ігри епохи 90-х і буде змінюватися в залежності від різних етапів гри. В залежності від етапів гри тут поєднуються 2D та 3D стилі які демонструють еволюцію здобутків у жанрі та багатошаровість як гри, так і задуму автора. Найбільш вдалою вийшла перша частина гри і хата Лєшого. Інші етапи не запам’ятовуються взагалі й створюють візуальну кашу. Спрайти для карт та локацій в принципі доволі прості, хоча це не перша гра Деніеля Малінза, тож в цьому плані гра трішки обманює перші уявлення гравця.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64186f30d78d2_ins1-scaled.jpg">У грі нас зажди чекають</p><p>Музика — забігаючи наперед одразу скажу, що це метагра, тобто в ній об’єднали багато різних аспектів з різних жанрів, та навіть реального і віртуального світів. У цьому вона трішки схожа на The Stanley Parable. Коли ми взаємодіємо з грою, такою як вона була задумана, то тут все як завжди — є різні ефекти, є спеціальний звуковий дизайн у босів, атмосферний лоу фай на фоні. Та коли ми не взаємодіємо з грою — усі звуки припиняють існування, або перетворюються на машинну імітацію роботи комплектуючих старого комп’ютеру. Я впевнений що це зроблено, щоб гравці відчули, що зараз вони просто сидять і дивляться в екран. Це дуже прикольний прийом, але мене це чомусь дуже швидко почало дратувати, бо я просто чув навколишні звуки. Я грав удень, тож атмосфера була зруйнована для мене. Я одразу рекомендую грати тільки в навушниках і бажано ввечері чи вночі, бо коли затихнуть звуки ви відчуєте потрібний ефект, який досягав автор.</p><p>Інтерфейс — знову ж таки стилізація під старі ігри, спеціально ускладнений через &#8220;особливості&#8221; подій у самій грі. Через те що вона досить довга, як для такого інді концепту — то чим далі ти прогресуєш — тим більше тобі треба робити рутинних і монотонних речей.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64186f620b9f1_ins.jpg">Карти страждають, і ви будете</p><p>Піди знайди карти — онови колоду, продай / купи предмети, роби маніпуляції з колодою ітн. За першу половину — ти розбираєшся з усіма механіками й далі ти можеш або досліджувати гру, або просто дограєш, а складний інтерфейс просто тягне час. В моєму випадку тут було скоріше друге, бо дослідження гри все-таки підпорядковується певним лінійним діям, і якщо ти щось не зробив у свій час, то ти втрачаєш частинку цього пазла.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/6418718f4b222_img5.jpg">Я не хочу спойлерити, тому усі скріншоти максимально неінформативні</p><h3>Геймплей</h3><p>Основа гри це роуґ-лайк картярська гра. Ми граємо проти різних суперників, під час гри та взаємодії зі світом гри поповнюємо колоду і відкриваємо нові механіки. Звучить класно? І так і є, але тільки першу третину гри.</p><p>Це найцікавіша частина гри яка дійсно вийшла гарною, але так як ми знаємо що більшість ігрожурів не грають більше ніж 4 годин, то я вважаю, що далі першого справжнього боса ніхто і не заходив. Тому що далі починається нудна і нецікава грінділка карт.</p><p>Механіки побудови самої колоди досить прості, тому універсальний він кондішн можна зробити з 3-4 карт і потім комбінувати з тими які дають походу. Це абсолютно знецінює сенс збирання колоди, бо ти можеш майже завжди легко жертвувати свої карти та абілки.</p><p>Головне не втратити основу колоди. Це непогано для людей абсолютно незнайомих з цим жанром, але при цьому знецінює всю гру. Я пройшов усю гру майже з дефолтною колодою яку мені дали, з мінімумом модифікацій. Це погано, тому що я навіть не розбирався з деякими іншими механіками &#8211; цього просто не треба робити.</p><p>Основна ж механіка гри тут сюжет та наратив. Тож кардинальна зміна основної механіки, це не є гуд в моєму розумінні. Тут вже автори грають тобою змушуючи догравати на тих умовах які вони створили. Це обумовлено сюжетом і концептом, та саме ігровий досвід сильно від цього страждає, бо тривалість гри тут середня — приблизно 10-12 годин. З них, ти граєш у те що було в трейлері лише 3.</p><p>З одного боку прикольно що гра постійно змінюється, але через відсутність реальних загроз і постійних маніпуляцій босів з картами, тебе просто змушують пограти з ними ще трошки, продовжуючи гру штучно. Тобто для того, щоб не ускладнювати основну гру — автор вибирає скрипти, замість чесно підняти складність боїв. Так — тут багато заскриптованих боїв, в одних бос може просто здатися одразу, в інших же він так і каже, я хочу, щоб ти зараз програв і спробував ще.</p><p>Окрім боїв картами тут є невеличкі пазли із серії пройдись на сусідній екран візьми предмет і повернись.</p><p>Після основної гри є Кейсі мод в якому треба пограти з різними модифікаціями які гру ускладнюють, і це відкриває нову частину сюжетного контенту, але я просто подивився теорію того що тут взагалі відбулося — і це було набагато цікавіше і продуктивніше.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64187114cf961_img4.jpg">Що думає гра, про мою негативну рецензію</p><h3>Концепт</h3><p>Основна цінність гри й діюча механіка — це сюжет. Тільки заради розуміння що відбувається я таки дограв. Основна концепція — доволі оригінальна. Це мета гра з розбиванням 4-ої стіни та секретами а-ля X-files.</p><p>Сюжетно все продумано дуже чітко, я б порівняв те що відбувається у грі з партією в Підземелля та Дракони. Також сама концепція мені нагадала серіал &#8220;Дивні Дива&#8221; в деяких моментах і це знов таки гуд, бо автор дійсно постарався і детально проробив різні події, навіть при тому що усі вони заскриптовані, щоб відкриватися тільки в певній черзі.</p><p>Персонажі — 2 основних персонажі з 4 — топ, їх історія, мотивація все вдалося, навіть трішки поспівчував їм, що їх плани не вдались. З іншого боку ще 2 персонажі абсолютно ніякі, створені більше для масовки та розтягування часу.</p><p>Не хочу вдаватись в сюжет, бо його дійсно не хочеться спойлерити, краще насолодиться самим на ютубі.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64186f9cbb04a_ins2.jpg">Завжди вставляю дискети з лісу у комп</p><p>Daniel Mullins Games це одна людина яка дуже любить створювати гарні ігрові концепти. Перші дві гри Дена також ламали 4-у стіну, щоб створити мета всесвіт між реальністю і його іграми.</p><p>Це такий собі форум в даркнеті де люди за інтересами ведуть бесіди про світову владу, та інші таємниці. Ця гра не є виключенням, а навпаки продовжує розвивати цей метавсесвіт. Чи для всіх він? Можу сказати точно що однозначно не для всіх у широкому розумінні.</p><p>Якщо ви фанат секретних матеріалів, знаєте хто такі цикади, чи розшифровуєте різні pizzagates, то ця гра вас не розчарує і вам точно варто в неї зіграти.</p><p>Якщо ж ви просто шукаєте картярську гру, чи цікавий досвід, то ви будете розчаровані, бо основна геймплейна механіка тут сюжет і я вам рекомендую подивитися англомовні огляди The Game Theory на те що відбувається у грі. Та пошукати щось цікавіше, наприклад Griftlands чи Slay the Spire.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/6418707a01055_img3.jpg">Це сам автор гри вирішив перевірити нас</p><p>Хоча гра мені не сподобалась тим що вона видає себе за абсолютно іншу гру, з точки зору наративу вона не погана. Тож якщо після рев’ю вам все ще цікаво що відбулося в Inscryption, то вам варто у неї зіграти. В іншому разі, ви нічого не втратите.</p>

u00a0Inscryption - u0441u0435u043au0440u0435u0442u043du0456 u043cu0430u0442u0435u0440u0456u0430u043bu0438 u0456u0433u0440u043eu0432u043eu0457 u0456u043du0434u0443u0441u0442u0440u0456u0457

Що може статись, якщо ентузіаст почне замішувати жанри в один геймдизайнерський концепт?

Гра вийшла ще у 2021, але дістався до неї лише зараз. Трейлер цієї гри я побачив у якийсь підбірці інді ігор, що як раз тоді виходили, і мене дуже вразив незвичний гейм дизайн і лякаюча атмосфера.

https://www.youtube.com/watch?v=RN5GSIWIN1k

“Inscryption - це карткова одіссея, що поєднує в собі роуґ-лайк жанр з побудовою колоди, головоломки в стилі квест-кімнат та різні психологічні штучки у поданні сюжету.”

Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.youtube.com/channel/UCFuIfuFGXc2mdNGfL3djyeA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Youtube</a>, (там ще пусто та я вже в процесі монтажу першого великого відео), усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!
<h3>Візуал</h3>
Графіка тут стилізована під старі ігри епохи 90-х і буде змінюватися в залежності від різних етапів гри. В залежності від етапів гри тут поєднуються 2D та 3D стилі які демонструють еволюцію здобутків у жанрі та багатошаровість як гри, так і задуму автора. Найбільш вдалою вийшла перша частина гри і хата Лєшого. Інші етапи не запам’ятовуються взагалі й створюють візуальну кашу. Спрайти для карт та локацій в принципі доволі прості, хоча це не перша гра Деніеля Малінза, тож в цьому плані гра трішки обманює перші уявлення гравця.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64186f30d78d2_ins1-scaled.jpg" />У грі нас зажди чекають

Музика — забігаючи наперед одразу скажу, що це метагра, тобто в ній об’єднали багато різних аспектів з різних жанрів, та навіть реального і віртуального світів. У цьому вона трішки схожа на The Stanley Parable. Коли ми взаємодіємо з грою, такою як вона була задумана, то тут все як завжди — є різні ефекти, є спеціальний звуковий дизайн у босів, атмосферний лоу фай на фоні. Та коли ми не взаємодіємо з грою — усі звуки припиняють існування, або перетворюються на машинну імітацію роботи комплектуючих старого комп’ютеру. Я впевнений що це зроблено, щоб гравці відчули, що зараз вони просто сидять і дивляться в екран. Це дуже прикольний прийом, але мене це чомусь дуже швидко почало дратувати, бо я просто чув навколишні звуки. Я грав удень, тож атмосфера була зруйнована для мене. Я одразу рекомендую грати тільки в навушниках і бажано ввечері чи вночі, бо коли затихнуть звуки ви відчуєте потрібний ефект, який досягав автор.

Інтерфейс — знову ж таки стилізація під старі ігри, спеціально ускладнений через "особливості" подій у самій грі. Через те що вона досить довга, як для такого інді концепту — то чим далі ти прогресуєш — тим більше тобі треба робити рутинних і монотонних речей.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64186f620b9f1_ins.jpg" />Карти страждають, і ви будете

Піди знайди карти — онови колоду, продай / купи предмети, роби маніпуляції з колодою ітн. За першу половину — ти розбираєшся з усіма механіками й далі ти можеш або досліджувати гру, або просто дограєш, а складний інтерфейс просто тягне час. В моєму випадку тут було скоріше друге, бо дослідження гри все-таки підпорядковується певним лінійним діям, і якщо ти щось не зробив у свій час, то ти втрачаєш частинку цього пазла.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/6418718f4b222_img5.jpg" />Я не хочу спойлерити, тому усі скріншоти максимально неінформативні
<h3>Геймплей</h3>
Основа гри це роуґ-лайк картярська гра. Ми граємо проти різних суперників, під час гри та взаємодії зі світом гри поповнюємо колоду і відкриваємо нові механіки. Звучить класно? І так і є, але тільки першу третину гри.

Це найцікавіша частина гри яка дійсно вийшла гарною, але так як ми знаємо що більшість ігрожурів не грають більше ніж 4 годин, то я вважаю, що далі першого справжнього боса ніхто і не заходив. Тому що далі починається нудна і нецікава грінділка карт.

Механіки побудови самої колоди досить прості, тому універсальний він кондішн можна зробити з 3-4 карт і потім комбінувати з тими які дають походу. Це абсолютно знецінює сенс збирання колоди, бо ти можеш майже завжди легко жертвувати свої карти та абілки.

Головне не втратити основу колоди. Це непогано для людей абсолютно незнайомих з цим жанром, але при цьому знецінює всю гру. Я пройшов усю гру майже з дефолтною колодою яку мені дали, з мінімумом модифікацій. Це погано, тому що я навіть не розбирався з деякими іншими механіками - цього просто не треба робити.

Основна ж механіка гри тут сюжет та наратив. Тож кардинальна зміна основної механіки, це не є гуд в моєму розумінні. Тут вже автори грають тобою змушуючи догравати на тих умовах які вони створили. Це обумовлено сюжетом і концептом, та саме ігровий досвід сильно від цього страждає, бо тривалість гри тут середня — приблизно 10-12 годин. З них, ти граєш у те що було в трейлері лише 3.

З одного боку прикольно що гра постійно змінюється, але через відсутність реальних загроз і постійних маніпуляцій босів з картами, тебе просто змушують пограти з ними ще трошки, продовжуючи гру штучно. Тобто для того, щоб не ускладнювати основну гру — автор вибирає скрипти, замість чесно підняти складність боїв. Так — тут багато заскриптованих боїв, в одних бос може просто здатися одразу, в інших же він так і каже, я хочу, щоб ти зараз програв і спробував ще.

Окрім боїв картами тут є невеличкі пазли із серії пройдись на сусідній екран візьми предмет і повернись.

Після основної гри є Кейсі мод в якому треба пограти з різними модифікаціями які гру ускладнюють, і це відкриває нову частину сюжетного контенту, але я просто подивився теорію того що тут взагалі відбулося — і це було набагато цікавіше і продуктивніше.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64187114cf961_img4.jpg" />Що думає гра, про мою негативну рецензію
<h3>Концепт</h3>
Основна цінність гри й діюча механіка — це сюжет. Тільки заради розуміння що відбувається я таки дограв. Основна концепція — доволі оригінальна. Це мета гра з розбиванням 4-ої стіни та секретами а-ля X-files.

Сюжетно все продумано дуже чітко, я б порівняв те що відбувається у грі з партією в Підземелля та Дракони. Також сама концепція мені нагадала серіал "Дивні Дива" в деяких моментах і це знов таки гуд, бо автор дійсно постарався і детально проробив різні події, навіть при тому що усі вони заскриптовані, щоб відкриватися тільки в певній черзі.

Персонажі — 2 основних персонажі з 4 — топ, їх історія, мотивація все вдалося, навіть трішки поспівчував їм, що їх плани не вдались. З іншого боку ще 2 персонажі абсолютно ніякі, створені більше для масовки та розтягування часу.

Не хочу вдаватись в сюжет, бо його дійсно не хочеться спойлерити, краще насолодиться самим на ютубі.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64186f9cbb04a_ins2.jpg" />Завжди вставляю дискети з лісу у комп

Daniel Mullins Games це одна людина яка дуже любить створювати гарні ігрові концепти. Перші дві гри Дена також ламали 4-у стіну, щоб створити мета всесвіт між реальністю і його іграми.

Це такий собі форум в даркнеті де люди за інтересами ведуть бесіди про світову владу, та інші таємниці. Ця гра не є виключенням, а навпаки продовжує розвивати цей метавсесвіт. Чи для всіх він? Можу сказати точно що однозначно не для всіх у широкому розумінні.

Якщо ви фанат секретних матеріалів, знаєте хто такі цикади, чи розшифровуєте різні pizzagates, то ця гра вас не розчарує і вам точно варто в неї зіграти.

Якщо ж ви просто шукаєте картярську гру, чи цікавий досвід, то ви будете розчаровані, бо основна геймплейна механіка тут сюжет і я вам рекомендую подивитися англомовні огляди The Game Theory на те що відбувається у грі. Та пошукати щось цікавіше, наприклад Griftlands чи Slay the Spire.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/6418707a01055_img3.jpg" />Це сам автор гри вирішив перевірити нас

Хоча гра мені не сподобалась тим що вона видає себе за абсолютно іншу гру, з точки зору наративу вона не погана. Тож якщо після рев’ю вам все ще цікаво що відбулося в Inscryption, то вам варто у неї зіграти. В іншому разі, ви нічого не втратите.

<p>Гра вийшла ще у 2021, але дістався до неї лише зараз. Трейлер цієї гри я побачив у якийсь підбірці інді ігор, що як раз тоді виходили, і мене дуже вразив незвичний гейм дизайн і лякаюча атмосфера.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/RN5GSIWIN1k"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>“Inscryption &#8211; це карткова одіссея, що поєднує в собі роуґ-лайк жанр з побудовою колоди, головоломки в стилі квест-кімнат та різні психологічні штучки у поданні сюжету.”</p><p>Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.youtube.com/channel/UCFuIfuFGXc2mdNGfL3djyeA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Youtube</a>, (там ще пусто та я вже в процесі монтажу першого великого відео), усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!</p><h3>Візуал</h3><p>Графіка тут стилізована під старі ігри епохи 90-х і буде змінюватися в залежності від різних етапів гри. В залежності від етапів гри тут поєднуються 2D та 3D стилі які демонструють еволюцію здобутків у жанрі та багатошаровість як гри, так і задуму автора. Найбільш вдалою вийшла перша частина гри і хата Лєшого. Інші етапи не запам’ятовуються взагалі й створюють візуальну кашу. Спрайти для карт та локацій в принципі доволі прості, хоча це не перша гра Деніеля Малінза, тож в цьому плані гра трішки обманює перші уявлення гравця.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64186f30d78d2_ins1-scaled.jpg" />У грі нас зажди чекають</p><p>Музика — забігаючи наперед одразу скажу, що це метагра, тобто в ній об’єднали багато різних аспектів з різних жанрів, та навіть реального і віртуального світів. У цьому вона трішки схожа на The Stanley Parable. Коли ми взаємодіємо з грою, такою як вона була задумана, то тут все як завжди — є різні ефекти, є спеціальний звуковий дизайн у босів, атмосферний лоу фай на фоні. Та коли ми не взаємодіємо з грою — усі звуки припиняють існування, або перетворюються на машинну імітацію роботи комплектуючих старого комп’ютеру. Я впевнений що це зроблено, щоб гравці відчули, що зараз вони просто сидять і дивляться в екран. Це дуже прикольний прийом, але мене це чомусь дуже швидко почало дратувати, бо я просто чув навколишні звуки. Я грав удень, тож атмосфера була зруйнована для мене. Я одразу рекомендую грати тільки в навушниках і бажано ввечері чи вночі, бо коли затихнуть звуки ви відчуєте потрібний ефект, який досягав автор.</p><p>Інтерфейс — знову ж таки стилізація під старі ігри, спеціально ускладнений через &#8220;особливості&#8221; подій у самій грі. Через те що вона досить довга, як для такого інді концепту — то чим далі ти прогресуєш — тим більше тобі треба робити рутинних і монотонних речей.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64186f620b9f1_ins.jpg" />Карти страждають, і ви будете</p><p>Піди знайди карти — онови колоду, продай / купи предмети, роби маніпуляції з колодою ітн. За першу половину — ти розбираєшся з усіма механіками й далі ти можеш або досліджувати гру, або просто дограєш, а складний інтерфейс просто тягне час. В моєму випадку тут було скоріше друге, бо дослідження гри все-таки підпорядковується певним лінійним діям, і якщо ти щось не зробив у свій час, то ти втрачаєш частинку цього пазла.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/6418718f4b222_img5.jpg" />Я не хочу спойлерити, тому усі скріншоти максимально неінформативні</p><h3>Геймплей</h3><p>Основа гри це роуґ-лайк картярська гра. Ми граємо проти різних суперників, під час гри та взаємодії зі світом гри поповнюємо колоду і відкриваємо нові механіки. Звучить класно? І так і є, але тільки першу третину гри.</p><p>Це найцікавіша частина гри яка дійсно вийшла гарною, але так як ми знаємо що більшість ігрожурів не грають більше ніж 4 годин, то я вважаю, що далі першого справжнього боса ніхто і не заходив. Тому що далі починається нудна і нецікава грінділка карт.</p><p>Механіки побудови самої колоди досить прості, тому універсальний він кондішн можна зробити з 3-4 карт і потім комбінувати з тими які дають походу. Це абсолютно знецінює сенс збирання колоди, бо ти можеш майже завжди легко жертвувати свої карти та абілки.</p><p>Головне не втратити основу колоди. Це непогано для людей абсолютно незнайомих з цим жанром, але при цьому знецінює всю гру. Я пройшов усю гру майже з дефолтною колодою яку мені дали, з мінімумом модифікацій. Це погано, тому що я навіть не розбирався з деякими іншими механіками &#8211; цього просто не треба робити.</p><p>Основна ж механіка гри тут сюжет та наратив. Тож кардинальна зміна основної механіки, це не є гуд в моєму розумінні. Тут вже автори грають тобою змушуючи догравати на тих умовах які вони створили. Це обумовлено сюжетом і концептом, та саме ігровий досвід сильно від цього страждає, бо тривалість гри тут середня — приблизно 10-12 годин. З них, ти граєш у те що було в трейлері лише 3.</p><p>З одного боку прикольно що гра постійно змінюється, але через відсутність реальних загроз і постійних маніпуляцій босів з картами, тебе просто змушують пограти з ними ще трошки, продовжуючи гру штучно. Тобто для того, щоб не ускладнювати основну гру — автор вибирає скрипти, замість чесно підняти складність боїв. Так — тут багато заскриптованих боїв, в одних бос може просто здатися одразу, в інших же він так і каже, я хочу, щоб ти зараз програв і спробував ще.</p><p>Окрім боїв картами тут є невеличкі пазли із серії пройдись на сусідній екран візьми предмет і повернись.</p><p>Після основної гри є Кейсі мод в якому треба пограти з різними модифікаціями які гру ускладнюють, і це відкриває нову частину сюжетного контенту, але я просто подивився теорію того що тут взагалі відбулося — і це було набагато цікавіше і продуктивніше.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64187114cf961_img4.jpg" />Що думає гра, про мою негативну рецензію</p><h3>Концепт</h3><p>Основна цінність гри й діюча механіка — це сюжет. Тільки заради розуміння що відбувається я таки дограв. Основна концепція — доволі оригінальна. Це мета гра з розбиванням 4-ої стіни та секретами а-ля X-files.</p><p>Сюжетно все продумано дуже чітко, я б порівняв те що відбувається у грі з партією в Підземелля та Дракони. Також сама концепція мені нагадала серіал &#8220;Дивні Дива&#8221; в деяких моментах і це знов таки гуд, бо автор дійсно постарався і детально проробив різні події, навіть при тому що усі вони заскриптовані, щоб відкриватися тільки в певній черзі.</p><p>Персонажі — 2 основних персонажі з 4 — топ, їх історія, мотивація все вдалося, навіть трішки поспівчував їм, що їх плани не вдались. З іншого боку ще 2 персонажі абсолютно ніякі, створені більше для масовки та розтягування часу.</p><p>Не хочу вдаватись в сюжет, бо його дійсно не хочеться спойлерити, краще насолодиться самим на ютубі.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64186f9cbb04a_ins2.jpg" />Завжди вставляю дискети з лісу у комп</p><p>Daniel Mullins Games це одна людина яка дуже любить створювати гарні ігрові концепти. Перші дві гри Дена також ламали 4-у стіну, щоб створити мета всесвіт між реальністю і його іграми.</p><p>Це такий собі форум в даркнеті де люди за інтересами ведуть бесіди про світову владу, та інші таємниці. Ця гра не є виключенням, а навпаки продовжує розвивати цей метавсесвіт. Чи для всіх він? Можу сказати точно що однозначно не для всіх у широкому розумінні.</p><p>Якщо ви фанат секретних матеріалів, знаєте хто такі цикади, чи розшифровуєте різні pizzagates, то ця гра вас не розчарує і вам точно варто в неї зіграти.</p><p>Якщо ж ви просто шукаєте картярську гру, чи цікавий досвід, то ви будете розчаровані, бо основна геймплейна механіка тут сюжет і я вам рекомендую подивитися англомовні огляди The Game Theory на те що відбувається у грі. Та пошукати щось цікавіше, наприклад Griftlands чи Slay the Spire.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/6418707a01055_img3.jpg" />Це сам автор гри вирішив перевірити нас</p><p>Хоча гра мені не сподобалась тим що вона видає себе за абсолютно іншу гру, з точки зору наративу вона не погана. Тож якщо після рев’ю вам все ще цікаво що відбулося в Inscryption, то вам варто у неї зіграти. В іншому разі, ви нічого не втратите.</p>

🎲 Inscryption — секретні матеріали ігрової індустрії

ud83cudfb2 Inscryption - u0441u0435u043au0440u0435u0442u043du0456 u043cu0430u0442u0435u0440u0456u0430u043bu0438 u0456u0433u0440u043eu0432u043eu0457 u0456u043du0434u0443u0441u0442u0440u0456u0457

u0429u043e u043cu043eu0436u0435 u0441u0442u0430u0442u0438u0441u044c, u044fu043au0449u043e u0435u043du0442u0443u0437u0456u0430u0441u0442 u043fu043eu0447u043du0435 u0437u0430u043cu0456u0448u0443u0432u0430u0442u0438 u0436u0430u043du0440u0438 u0432 u043eu0434u0438u043d u0433u0435u0439u043cu0434u0438u0437u0430u0439u043du0435u0440u0441u044cu043au0438u0439 u043au043eu043du0446u0435u043fu0442?

<p>Гру я знайшов через чергу знахідок в Steam, на момент покупки я давно шукав якийсь заспокійливий менеджмент тайкун чи стратегію. Останні тижні зими, обстріли, усе це підриває морально і хотілось чогось простого і заспокійливого. Побачивши Dorfromantic я одразу її купив, бо атмосферно вона мені сподобалася з першого трейлеру, плюс механіка ну дуже схожа на одну з моїх улюблених настолок - <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BD_(%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Каркасон</a>.

Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.youtube.com/channel/UCFuIfuFGXc2mdNGfL3djyeA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Youtube</a>, (там ще пусто та я вже в процесі монтажу першого великого відео), усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!
</p><div id="attachment_202078" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1.jpeg" data-quill-caption="Що це як не старий добрий Каркасон">

<img class="wp-image-202078" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1.jpeg" alt="Що це як не старий добрий Каркасон">
<p id="caption-attachment-202078" class="wp-caption-text">Що це як не старий добрий Каркасон</p>

</div>
<h3>Візуал</h3>
У грі досить приємний візуал у пастельних тонах. Якихось особливостей в ньому немає та це й гарно, бо мозок заспокоюється і розслабляється набагато швидше. Тайли різноманітні й в міру вашого прогресу ви будете відкривати нові їх види. Також гра підлаштовує пейзажі тайлів відносно сусідів, щоб полотно виглядало більш цільним.

Музика у грі досить непогана — синтезатор з піаніно на задньому фоні постійно намагаються створити атмосферу сільського Провансу. Разом візуал та музика створюють чітку атмосферу родинного вечора, коли тобі не треба кудись поспішати, а весь світ зачекає.

Інтерфейс тут аскетичний — ми беремо тайли зі стопки, в меню буквально пару параметрів в опціях і все. Якщо чесно, мене не залишало відчуття що грі чогось не вистачає саме у візуальному плані. Бо різноманітність пейзажів не змінюється. Біоми, які ми відкриваємо, просто красять певну зону в інший колір і не впливають ні на геймплей, ні на візуал.
<div id="attachment_202080" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2.jpeg" data-quill-caption="З плином часу і прогресом - закінчені частини ландшафту змінюють біом">

<img class="wp-image-202080" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2.jpeg" alt="З плином часу і прогресом - закінчені частини ландшафту змінюють біом">
<p id="caption-attachment-202080" class="wp-caption-text">З плином часу і прогресом — закінчені частини ландшафту змінюють біом</p>

</div>
<h3>Геймплей</h3>
Правила тут дуже прості — в нас є стопка тайлів, ми по черзі їх беремо і ставимо на поле до інших утворюючи біоми та продовження зон: місто, поле, річка, ліс, залізниця ітн). Під час гри попадаються тайли з завданнями, також є челенджи по загальному прогресу ваших ігор, які можна виконувати. Типу закінчити 10 ігор набравши 5000+ очок. За кожний закінчений квест, чи біом, чи зону ми отримуємо додаткові тайли та бали. Гра закінчується, коли закінчуються тайли. До механіки питань нема, вона перевірена часом і Каркасоном — залипнути можна.

Контент — у нас є різні моди гри — швидкий, творчість, тижневий челендж, класика ітн. Але окрім обмеження в тайлах і полі вони нічим кардинально не відрізняються. Усі челенджі розраховані на поінти, але окрім тижневих змагань і місця у лідерборді у грі немає якоїсь взаємодій між ком'юніті. Мені не вистачило саме кооперативного режиму, щоб грати зі своєю половинкою на одному компі та створювати величезні мапи з тайлів. Звісно ви можете це зробити просто змінюючи гравців за одним ігровим пристроєм, але цікавіше було б, якби у кожного були свої різні тайли. Для мене такі ігри саме про взаємодію між людьми, а не соло гра.
<div id="attachment_202082" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4.jpeg" data-quill-caption="В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів">

<img class="wp-image-202082" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4.jpeg" alt="В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів">
<p id="caption-attachment-202082" class="wp-caption-text">В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів</p>

</div>
Це гра для відпочинку від тяжкого дня та медитації, але окрім поєднання тайлів в соло режимі вона не може запропонувати ще чогось. Для мене вона стала одноманітною досить швидко, хоча мені такі ігри дуже подобаються. Сподіваюся автори доведуть біоми хоча б до якогось розвитку, а не просто зміни кольору.
<h3>Концепт</h3>
Основа гри, проте дуже стабільна. Гарний, логічний пазл, який не те що можна розвивати, його треба розвивати. Лаконічність іноді легко сплутати з обмеженістю. Для мене поки що гра виглядає десь посередині. Це однозначно не погано, але і не зможе утримати більшість гравців, з іншого боку це все ж таки гра пісочниця і творчі люди роблять ну просто... просто... дивіться на скріншот знизу.
<div id="attachment_202086" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5.jpeg" data-quill-caption="Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати">

<img class="wp-image-202086" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5.jpeg" alt="Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати">
<p id="caption-attachment-202086" class="wp-caption-text">Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати</p>

</div>
Toukana Interactive це малесенька група з 4-ох студентів гейм дизайнерів з Берліну які створили Dorfromantic. Окрім відеогри у 2023 році вийде однойменна настолка у рамках гранту від DE:HIVE. І це дуже круто. Хлопці мають у своєму доробку різні ігри, спільно вони працювали лише над 2-ома, та результат вже вийшов дуже крутий. Тімо Фальке також брав участь у досить цікавій VR грі - ViSP. Наскільки я зрозумів з його блогів, то саме робота над ViSP надихнула його зібрати свою команду і розробити вже власний концепт. Цей концепт настільки сподобався різним освітнім установам, що хлопцям дали грошей і з'явився Dorfromantic. Це дуже круто і такі історії інді девів здатні надихати інших створювати свої власні концепти.
<div id="attachment_202088" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3.jpeg" data-quill-caption="Лейтмотив усієї гри">

<img class="wp-image-202088" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3.jpeg" alt="Лейтмотив усієї гри">
<p id="caption-attachment-202088" class="wp-caption-text">Лейтмотив усієї гри</p>

</div>
Я вагався, але все-таки рекомендую цю гру тим хто шукає щось для релаксу. Таких дзен проєктів у ніші не дуже багато, можливо ця гра не зможе зацікавити багатьох та є ту щось таке магічне, що хлопці продовжують розвивати свою гру далі, а люди проводити години в ній.

<p>Гру я знайшов через чергу знахідок в Steam, на момент покупки я давно шукав якийсь заспокійливий менеджмент тайкун чи стратегію. Останні тижні зими, обстріли, усе це підриває морально і хотілось чогось простого і заспокійливого. Побачивши Dorfromantic я одразу її купив, бо атмосферно вона мені сподобалася з першого трейлеру, плюс механіка ну дуже схожа на одну з моїх улюблених настолок &#8211; <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BD_(%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Каркасон</a>.</p><p>Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.youtube.com/channel/UCFuIfuFGXc2mdNGfL3djyeA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Youtube</a>, (там ще пусто та я вже в процесі монтажу першого великого відео), усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!</p><div id="attachment_202078" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1.jpeg" data-quill-caption="Що це як не старий добрий Каркасон"><p><img loading="lazy" width="1920" height="1080" class="wp-image-202078" src="/wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1.jpeg" alt="Що це як не старий добрий Каркасон" srcset="/wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1.jpeg 1920w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1-300x169.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1-1024x576.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1-768x432.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1-1536x864.jpeg 1536w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1-650x366.jpeg 650w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p id="caption-attachment-202078" class="wp-caption-text">Що це як не старий добрий Каркасон</p></div><h3>Візуал</h3><p>У грі досить приємний візуал у пастельних тонах. Якихось особливостей в ньому немає та це й гарно, бо мозок заспокоюється і розслабляється набагато швидше. Тайли різноманітні й в міру вашого прогресу ви будете відкривати нові їх види. Також гра підлаштовує пейзажі тайлів відносно сусідів, щоб полотно виглядало більш цільним.</p><p>Музика у грі досить непогана — синтезатор з піаніно на задньому фоні постійно намагаються створити атмосферу сільського Провансу. Разом візуал та музика створюють чітку атмосферу родинного вечора, коли тобі не треба кудись поспішати, а весь світ зачекає.</p><p>Інтерфейс тут аскетичний — ми беремо тайли зі стопки, в меню буквально пару параметрів в опціях і все. Якщо чесно, мене не залишало відчуття що грі чогось не вистачає саме у візуальному плані. Бо різноманітність пейзажів не змінюється. Біоми, які ми відкриваємо, просто красять певну зону в інший колір і не впливають ні на геймплей, ні на візуал.</p><div id="attachment_202080" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2.jpeg" data-quill-caption="З плином часу і прогресом - закінчені частини ландшафту змінюють біом"><p><img loading="lazy" width="1920" height="1080" class="wp-image-202080" src="/wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2.jpeg" alt="З плином часу і прогресом - закінчені частини ландшафту змінюють біом" srcset="/wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2.jpeg 1920w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2-300x169.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2-1024x576.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2-768x432.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2-1536x864.jpeg 1536w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2-650x366.jpeg 650w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p id="caption-attachment-202080" class="wp-caption-text">З плином часу і прогресом — закінчені частини ландшафту змінюють біом</p></div><h3>Геймплей</h3><p>Правила тут дуже прості — в нас є стопка тайлів, ми по черзі їх беремо і ставимо на поле до інших утворюючи біоми та продовження зон: місто, поле, річка, ліс, залізниця ітн). Під час гри попадаються тайли з завданнями, також є челенджи по загальному прогресу ваших ігор, які можна виконувати. Типу закінчити 10 ігор набравши 5000+ очок. За кожний закінчений квест, чи біом, чи зону ми отримуємо додаткові тайли та бали. Гра закінчується, коли закінчуються тайли. До механіки питань нема, вона перевірена часом і Каркасоном — залипнути можна.</p><p>Контент — у нас є різні моди гри — швидкий, творчість, тижневий челендж, класика ітн. Але окрім обмеження в тайлах і полі вони нічим кардинально не відрізняються. Усі челенджі розраховані на поінти, але окрім тижневих змагань і місця у лідерборді у грі немає якоїсь взаємодій між ком&#8217;юніті. Мені не вистачило саме кооперативного режиму, щоб грати зі своєю половинкою на одному компі та створювати величезні мапи з тайлів. Звісно ви можете це зробити просто змінюючи гравців за одним ігровим пристроєм, але цікавіше було б, якби у кожного були свої різні тайли. Для мене такі ігри саме про взаємодію між людьми, а не соло гра.</p><div id="attachment_202082" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4.jpeg" data-quill-caption="В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів"><p><img loading="lazy" width="1920" height="1080" class="wp-image-202082" src="/wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4.jpeg" alt="В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів" srcset="/wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4.jpeg 1920w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4-300x169.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4-1024x576.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4-768x432.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4-1536x864.jpeg 1536w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4-650x366.jpeg 650w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p id="caption-attachment-202082" class="wp-caption-text">В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів</p></div><p>Це гра для відпочинку від тяжкого дня та медитації, але окрім поєднання тайлів в соло режимі вона не може запропонувати ще чогось. Для мене вона стала одноманітною досить швидко, хоча мені такі ігри дуже подобаються. Сподіваюся автори доведуть біоми хоча б до якогось розвитку, а не просто зміни кольору.</p><h3>Концепт</h3><p>Основа гри, проте дуже стабільна. Гарний, логічний пазл, який не те що можна розвивати, його треба розвивати. Лаконічність іноді легко сплутати з обмеженістю. Для мене поки що гра виглядає десь посередині. Це однозначно не погано, але і не зможе утримати більшість гравців, з іншого боку це все ж таки гра пісочниця і творчі люди роблять ну просто&#8230; просто&#8230; дивіться на скріншот знизу.</p><div id="attachment_202086" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5.jpeg" data-quill-caption="Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати"><p><img loading="lazy" width="1920" height="1080" class="wp-image-202086" src="/wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5.jpeg" alt="Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати" srcset="/wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5.jpeg 1920w, /wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5-300x169.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5-1024x576.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5-768x432.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5-1536x864.jpeg 1536w, /wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5-650x366.jpeg 650w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p id="caption-attachment-202086" class="wp-caption-text">Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати</p></div><p>Toukana Interactive це малесенька група з 4-ох студентів гейм дизайнерів з Берліну які створили Dorfromantic. Окрім відеогри у 2023 році вийде однойменна настолка у рамках гранту від DE:HIVE. І це дуже круто. Хлопці мають у своєму доробку різні ігри, спільно вони працювали лише над 2-ома, та результат вже вийшов дуже крутий. Тімо Фальке також брав участь у досить цікавій VR грі &#8211; ViSP. Наскільки я зрозумів з його блогів, то саме робота над ViSP надихнула його зібрати свою команду і розробити вже власний концепт. Цей концепт настільки сподобався різним освітнім установам, що хлопцям дали грошей і з&#8217;явився Dorfromantic. Це дуже круто і такі історії інді девів здатні надихати інших створювати свої власні концепти.</p><div id="attachment_202088" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3.jpeg" data-quill-caption="Лейтмотив усієї гри"><p><img loading="lazy" width="1920" height="1080" class="wp-image-202088" src="/wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3.jpeg" alt="Лейтмотив усієї гри" srcset="/wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3.jpeg 1920w, /wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3-300x169.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3-1024x576.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3-768x432.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3-1536x864.jpeg 1536w, /wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3-650x366.jpeg 650w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p id="caption-attachment-202088" class="wp-caption-text">Лейтмотив усієї гри</p></div><p>Я вагався, але все-таки рекомендую цю гру тим хто шукає щось для релаксу. Таких дзен проєктів у ніші не дуже багато, можливо ця гра не зможе зацікавити багатьох та є ту щось таке магічне, що хлопці продовжують розвивати свою гру далі, а люди проводити години в ній.</p>

Середина лютого, чайок, казуальний геймінг у 30-ть після роботи аж ніяк не налаштовує до якихось активних челенджей. Тож ідемо шукати дзен проекти.

Гру я знайшов через чергу знахідок в Steam, на момент покупки я давно шукав якийсь заспокійливий менеджмент тайкун чи стратегію. Останні тижні зими, обстріли, усе це підриває морально і хотілось чогось простого і заспокійливого. Побачивши Dorfromantic я одразу її купив, бо атмосферно вона мені сподобалася з першого трейлеру, плюс механіка ну дуже схожа на одну з моїх улюблених настолок - <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BD_(%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Каркасон</a>.

Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.youtube.com/channel/UCFuIfuFGXc2mdNGfL3djyeA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Youtube</a>, (там ще пусто та я вже в процесі монтажу першого великого відео), усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!
<div id="attachment_202078" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1.jpeg" data-quill-caption="Що це як не старий добрий Каркасон">

<img class="wp-image-202078" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1.jpeg" alt="Що це як не старий добрий Каркасон" />
<p id="caption-attachment-202078" class="wp-caption-text">Що це як не старий добрий Каркасон</p>

</div>
<h3>Візуал</h3>
У грі досить приємний візуал у пастельних тонах. Якихось особливостей в ньому немає та це й гарно, бо мозок заспокоюється і розслабляється набагато швидше. Тайли різноманітні й в міру вашого прогресу ви будете відкривати нові їх види. Також гра підлаштовує пейзажі тайлів відносно сусідів, щоб полотно виглядало більш цільним.

Музика у грі досить непогана — синтезатор з піаніно на задньому фоні постійно намагаються створити атмосферу сільського Провансу. Разом візуал та музика створюють чітку атмосферу родинного вечора, коли тобі не треба кудись поспішати, а весь світ зачекає.

Інтерфейс тут аскетичний — ми беремо тайли зі стопки, в меню буквально пару параметрів в опціях і все. Якщо чесно, мене не залишало відчуття що грі чогось не вистачає саме у візуальному плані. Бо різноманітність пейзажів не змінюється. Біоми, які ми відкриваємо, просто красять певну зону в інший колір і не впливають ні на геймплей, ні на візуал.
<div id="attachment_202080" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2.jpeg" data-quill-caption="З плином часу і прогресом - закінчені частини ландшафту змінюють біом">

<img class="wp-image-202080" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2.jpeg" alt="З плином часу і прогресом - закінчені частини ландшафту змінюють біом" />
<p id="caption-attachment-202080" class="wp-caption-text">З плином часу і прогресом — закінчені частини ландшафту змінюють біом</p>

</div>
<h3>Геймплей</h3>
Правила тут дуже прості — в нас є стопка тайлів, ми по черзі їх беремо і ставимо на поле до інших утворюючи біоми та продовження зон: місто, поле, річка, ліс, залізниця ітн). Під час гри попадаються тайли з завданнями, також є челенджи по загальному прогресу ваших ігор, які можна виконувати. Типу закінчити 10 ігор набравши 5000+ очок. За кожний закінчений квест, чи біом, чи зону ми отримуємо додаткові тайли та бали. Гра закінчується, коли закінчуються тайли. До механіки питань нема, вона перевірена часом і Каркасоном — залипнути можна.

Контент — у нас є різні моди гри — швидкий, творчість, тижневий челендж, класика ітн. Але окрім обмеження в тайлах і полі вони нічим кардинально не відрізняються. Усі челенджі розраховані на поінти, але окрім тижневих змагань і місця у лідерборді у грі немає якоїсь взаємодій між ком'юніті. Мені не вистачило саме кооперативного режиму, щоб грати зі своєю половинкою на одному компі та створювати величезні мапи з тайлів. Звісно ви можете це зробити просто змінюючи гравців за одним ігровим пристроєм, але цікавіше було б, якби у кожного були свої різні тайли. Для мене такі ігри саме про взаємодію між людьми, а не соло гра.
<div id="attachment_202082" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4.jpeg" data-quill-caption="В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів">

<img class="wp-image-202082" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4.jpeg" alt="В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів" />
<p id="caption-attachment-202082" class="wp-caption-text">В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів</p>

</div>
Це гра для відпочинку від тяжкого дня та медитації, але окрім поєднання тайлів в соло режимі вона не може запропонувати ще чогось. Для мене вона стала одноманітною досить швидко, хоча мені такі ігри дуже подобаються. Сподіваюся автори доведуть біоми хоча б до якогось розвитку, а не просто зміни кольору.
<h3>Концепт</h3>
Основа гри, проте дуже стабільна. Гарний, логічний пазл, який не те що можна розвивати, його треба розвивати. Лаконічність іноді легко сплутати з обмеженістю. Для мене поки що гра виглядає десь посередині. Це однозначно не погано, але і не зможе утримати більшість гравців, з іншого боку це все ж таки гра пісочниця і творчі люди роблять ну просто... просто... дивіться на скріншот знизу.
<div id="attachment_202086" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5.jpeg" data-quill-caption="Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати">

<img class="wp-image-202086" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5.jpeg" alt="Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати" />
<p id="caption-attachment-202086" class="wp-caption-text">Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати</p>

</div>
Toukana Interactive це малесенька група з 4-ох студентів гейм дизайнерів з Берліну які створили Dorfromantic. Окрім відеогри у 2023 році вийде однойменна настолка у рамках гранту від DE:HIVE. І це дуже круто. Хлопці мають у своєму доробку різні ігри, спільно вони працювали лише над 2-ома, та результат вже вийшов дуже крутий. Тімо Фальке також брав участь у досить цікавій VR грі - ViSP. Наскільки я зрозумів з його блогів, то саме робота над ViSP надихнула його зібрати свою команду і розробити вже власний концепт. Цей концепт настільки сподобався різним освітнім установам, що хлопцям дали грошей і з'явився Dorfromantic. Це дуже круто і такі історії інді девів здатні надихати інших створювати свої власні концепти.
<div id="attachment_202088" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3.jpeg" data-quill-caption="Лейтмотив усієї гри">

<img class="wp-image-202088" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3.jpeg" alt="Лейтмотив усієї гри" />
<p id="caption-attachment-202088" class="wp-caption-text">Лейтмотив усієї гри</p>

</div>
Я вагався, але все-таки рекомендую цю гру тим хто шукає щось для релаксу. Таких дзен проєктів у ніші не дуже багато, можливо ця гра не зможе зацікавити багатьох та є ту щось таке магічне, що хлопці продовжують розвивати свою гру далі, а люди проводити години в ній.

🌲 Каркасон без замків — огляд гри Dorfromantic

<p>Кабел Сассер, співзасновник компанії Panic, яка видала Untitled Goose Game, розповів, що компанія хотіла випустити гру в Mac App Store, але зіткнулася з дивною проблемою в підтримці.

Після того, як Untitled Goose Game відправили на розгляд, модератори зазначили, що у грі не можна пропустити титри, тож вона не потрапить у Mac App Store.

<img class="aligncenter wp-image-201921 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-1024x565.png" alt="" width="1024" height="565">

Але нюанс в тому, що у грі все ж можна було пропустити титри, просто для цього треба затиснути кнопку пробілу. Розробники пояснили цей момент, але гру все ж не пропустили з якоїсь іншої невідомої причини.

<strong>Untitled Goose Game</strong> — це інді-гра, розроблена і видана австралійською студією House House у 2019 році. Гравець у грі контролює гуся, який повинен виконувати різні завдання, щоб завдати більше шкоди жителям містечка. Головна мета — завершити список завдань і зібрати різні предмети.

https://youtu.be/vfpRYfV5_64</p>

<p>Кабел Сассер, співзасновник компанії Panic, яка видала Untitled Goose Game, розповів, що компанія хотіла випустити гру в Mac App Store, але зіткнулася з дивною проблемою в підтримці.</p><p>Після того, як Untitled Goose Game відправили на розгляд, модератори зазначили, що у грі не можна пропустити титри, тож вона не потрапить у Mac App Store.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-201921 size-large" src="/wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-1024x565.png" alt="" width="1024" height="565" srcset="/wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-1024x565.png 1024w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-300x165.png 300w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-768x423.png 768w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-650x358.png 650w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00.png 1168w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>Але нюанс в тому, що у грі все ж можна було пропустити титри, просто для цього треба затиснути кнопку пробілу. Розробники пояснили цей момент, але гру все ж не пропустили з якоїсь іншої невідомої причини.</p><p><strong>Untitled Goose Game</strong> — це інді-гра, розроблена і видана австралійською студією House House у 2019 році. Гравець у грі контролює гуся, який повинен виконувати різні завдання, щоб завдати більше шкоди жителям містечка. Головна мета — завершити список завдань і зібрати різні предмети.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/vfpRYfV5_64"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div></p>

Кабел Сассер, співзасновник компанії Panic, яка видала Untitled Goose Game, розповів, що компанія хотіла випустити гру в Mac App Store, але зіткнулася з дивною проблемою в підтримці.

Після того, як Untitled Goose Game відправили на розгляд, модератори зазначили, що у грі не можна пропустити титри, тож вона не потрапить у Mac App Store.

<img class="aligncenter wp-image-201921 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-1024x565.png" alt="" width="1024" height="565" />

Але нюанс в тому, що у грі все ж можна було пропустити титри, просто для цього треба затиснути кнопку пробілу. Розробники пояснили цей момент, але гру все ж не пропустили з якоїсь іншої невідомої причини.

<strong>Untitled Goose Game</strong> — це інді-гра, розроблена і видана австралійською студією House House у 2019 році. Гравець у грі контролює гуся, який повинен виконувати різні завдання, щоб завдати більше шкоди жителям містечка. Головна мета — завершити список завдань і зібрати різні предмети.

https://youtu.be/vfpRYfV5_64

<p>Кабел Сассер, співзасновник компанії Panic, яка видала Untitled Goose Game, розповів, що компанія хотіла випустити гру в Mac App Store, але зіткнулася з дивною проблемою в підтримці.</p><p>Після того, як Untitled Goose Game відправили на розгляд, модератори зазначили, що у грі не можна пропустити титри, тож вона не потрапить у Mac App Store.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-201921 size-large" src="/wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-1024x565.png" alt="" width="1024" height="565" srcset="/wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-1024x565.png 1024w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-300x165.png 300w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-768x423.png 768w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-650x358.png 650w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00.png 1168w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>Але нюанс в тому, що у грі все ж можна було пропустити титри, просто для цього треба затиснути кнопку пробілу. Розробники пояснили цей момент, але гру все ж не пропустили з якоїсь іншої невідомої причини.</p><p><strong>Untitled Goose Game</strong> — це інді-гра, розроблена і видана австралійською студією House House у 2019 році. Гравець у грі контролює гуся, який повинен виконувати різні завдання, щоб завдати більше шкоди жителям містечка. Головна мета — завершити список завдань і зібрати різні предмети.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/vfpRYfV5_64"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>

🗿 Untitled Goose Game не додали до App Store для Mac, бо модератори не знайшли кнопку для пропуску титрів

<p>Видавник Devolver Digital один з 3-ьох видавців незалежних ігор за якими я активно слідкую. Коли я побачив перший трейлер Культу, то одразу ж зловив вайб rogue-like ігор від Supergiant Games. І трошки здивувався, коли зрозумів що розробник інший. Вайб rogue-like, цікавий концепт, та можливість погратися зі своєю "веселою фермою" однозначно визначили для мене чи буду я купувати гру. Гарні відгуки на старті, ще більше в цьому впевнили. Тож набравшись терпіння і дочекавшись зимового розпродажу я нарешті почав створювати свій культ ім С. Бандери для боротьби з руснею (ворогами які чомусь на мене напали на початку).

Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.tiktok.com/@himars.gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тікток</a>, усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!
</p><p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640142cedcd2a_1.jpg"><em>Один із Старих Богів, якого ми зараз переможемо</em></p>

<h2>Візуал</h2>
Картинка і кольори дуже соковиті, у грі вдало передається атмосфера локації саме через кольорову гамму. Темні та контрастні локації натякають що тут є загроза і треба бути дуже обережним, в той час, як світло і пастельні кольори зустрічаються у домашньому хабі, та на локаціях різних НПС чи торговців. При цьому основний колір гри — червоний, ми самі та усі послідовники носимо червоні мантії, вогні у нашому селищі також червоні, що також створює зловіщу та таємничу атмосферу.

Музику у грі створив сауд продюсер River Boy з Мельбурну, і о боже, я ніколи не чув стільки прекрасних варіацій перкусійних семплів одразу. Весь ост базується здебільшого на ударних барабанних партіях, які перетікають композиція в композицію. Хоч гра і не базується як ритм гра, але саунд для арен настільки вдало пророблений, що дуже допомагає не втрачати якийсь "потік" гри, постійних забігів по ворожому лісу. Не дарма гра отримала нагороду Australian Game Developer Awards в музичній номінації. Рекомендую ознайомитися

https://www.youtube.com/watch?v=G0RUcSqo5yM

Інтерфейс у грі непоганий, та трішки сумбурний, як на мене. Мені не було зрозуміло чому з якоїсь риби я можу готувати їжу, а з якоїсь ні, також дерево розвитку на базі не зручно переглядати, щоб розпланувати розвиток. Багато різних функцій які можна робити з послідовниками та коли їх вже більше ніж 20 — мені не вистачало якоїсь таблички через яку я міг давати їм накази, або назначати на різні роботи максимально здібних, які дають бонуси у виробництві. Також мені зустрілося два бага які повторювалися кілька разів — коли на арені починає з'являтися якийсь старий бог, може статися ситуація, коли він закриває нашу модельку і не починається кат сцена. Також я застрягав кілька разів у облаштуваннях локації, після чого не міг взагалі нікуди рухатися. Таке зі мною сталося на Каламарі коли я її майже добив, було не приємно через баг помирати та пере проходити весь забіг до боса спочатку.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640142a300572_2.jpg"><em>Спочатку на аренах воргів не багато</em></p>

<h2>Геймплей</h2>
З цим у грі все доволі цікаво — основна задача у грі — звільнити одного зі Старих Богів (так тут багато відсилок на пана Лавкрафта). Для цього нам треба вбити інших, які його і закували у кайдани. Щоб дійти до босів нам треба перемогти усіх їх поплічників, поблукавши по різних аренах. Перед кожним забігом нам дають фізичну і магічну зброю. Під час забігів ми знаходимо корисні ресурси, послідовників, нову зброю, картки які дають нам тимчасові бонуси та нових НПСі які відкривають нові локації або можливості. Знайдені ресурси та послідовників ми використовуємо для збільшення нашої могутності. Це основний екшн геймплей. Великий пласт контенту та геймплею тут полягає у побудові саме бази, оскільки нам постійно треба слідкувати за своїм культом, щоб ніхто не наївся какашок (у прямому сенсі), не вбив когось, або не почав підривати наш авторитет. Тому мідгейм тут дуже активний в плані постійного бажання покращити життя своїх окультистів та зробити їм кращу домівку чи добудувати новий вівтар де можуть молитися ті хто вже не поміщається на основному. Молитва тут як раз безпосередньо зміцнює ваші сили і є надважливим ресурсом. Оскільки звичайних ресурсів буде не вистачати постійно, а халепи трапляються у грі досить часто, то в нашому розпорядженні є різні ритуали які можуть тимчасово вирішувати певні проблеми. Наприклад, можна нагодувати усіх травою на 3 дні вперед, чи просто принести в жертву хворого окультиста, щоб зміцнити віру у вас. Також кожен послідовник має свій рівень який залежить від його віри у вас. Чим довше він у культі, чим більш залучений до різних справ — тим більше віри приносить і може послужити вашому культу, іноді вони навіть просять вас зробити для них невеличкі квести. З кожним високорівневим окультистом ви маєте можливість створювати доктрини, що відкривають певні ритуали чи будівлі та впливають на характер вашого культу. Наприклад, можна стати веганським культом і їсти траву без штрафів до здоров'я, або стати канібалами, тоді не доведеться ховати померлих і ви завжди будете забезпечені м'ясом.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640141a1753c2_4.jpg"><em>Культ повинен бути зручним</em></p>
В сумі я закінчив 72 ігрові дні (17 годин у стімі), за цей час я завершив основний сюжет і зібрав 3 ока для рибалки з додаткових босів, але все одно не відкрив усіх покращень та не побачив увесь контент. Це я до того, що у грі дійсно багато контенту та різних челенджей. Також за одне проходження не можливо отримати й спробувати усі ритуали, бо доктрини взаємовиключають одна одну. Тож ігрова частина вийшла насичена.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/6401416f64a86_3.jpg"><em>Справжня чоловіча любов, то святе</em></p>

<h2>Концепт</h2>
Сюжет та персонажі ніби взяті із чорної комедії, що пародіюють різні твори на теми культів, від куклус клану до творів Лавкрафта. Такий мікс концептів вийшов дуже доречним та цікавим. Я намагався піклуватися про усіх моїх бандерівців, щоб ми ставали сильніше та розвивали культ. Гра дає змогу кастомізувати послідовників, та максимально різноманітно проводити з ними час. Це звісно не Сімс, але справжні чоловічі шлюби тут дозволено робити спеціальним ритуалом і це круто. Комедійний стиль різко змінюється у фіналі гри де випробування вже випадуть на плечі усього культу, перевіряючи нас на міцність.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640140fbc2647_5.jpg"><em>Приймаємо усіх, навіть босів</em></p>
Massive Monster це невеличка студія з 11 людей, що розташована у Мельбурні, Австралія. Раніше кор команда робила флеш ігри та познайомилася на різних фестивалях. У 2016 році вони створили свою студію та робили ігри на замовлення, здебільшого на HTML5, зараз їх також можна винайняти. Набивши руку, вони вирішили зробити власну гру це була The Adventure Pals (2018) — веселий платформер з дуже різноманітними механіками та елементами менеджменту. Через рік з’явився Unicycle Giraffe (2019) де вже видно зародження антропоморфного стилю який використовується у Cult of the Lamb та музичний супровід River Boy. І ось у 2022 з'явилась Cult of the Lamb. Такі історії невеличких інді розробників завжди надихають створювати власний контент, та не переставати покращуватись використовуючи попередній доробок.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640140a4c2a52_6.jpg"><em>Я з бандерівцями відкриваю портал до бункерного діда</em></p>
Гра сподобається поціновувачам rogue-like жанру та звісно усім кого зацікавив саме концепт. Після титрів — у мене залишилися тільки приємні враження, та чудово проведений час.

<p>Видавник Devolver Digital один з 3-ьох видавців незалежних ігор за якими я активно слідкую. Коли я побачив перший трейлер Культу, то одразу ж зловив вайб rogue-like ігор від Supergiant Games. І трошки здивувався, коли зрозумів що розробник інший. Вайб rogue-like, цікавий концепт, та можливість погратися зі своєю &#8220;веселою фермою&#8221; однозначно визначили для мене чи буду я купувати гру. Гарні відгуки на старті, ще більше в цьому впевнили. Тож набравшись терпіння і дочекавшись зимового розпродажу я нарешті почав створювати свій культ ім С. Бандери для боротьби з руснею (ворогами які чомусь на мене напали на початку).</p><p>Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.tiktok.com/@himars.gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тікток</a>, усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640142cedcd2a_1.jpg"><em>Один із Старих Богів, якого ми зараз переможемо</em></p><h2>Візуал</h2><p>Картинка і кольори дуже соковиті, у грі вдало передається атмосфера локації саме через кольорову гамму. Темні та контрастні локації натякають що тут є загроза і треба бути дуже обережним, в той час, як світло і пастельні кольори зустрічаються у домашньому хабі, та на локаціях різних НПС чи торговців. При цьому основний колір гри — червоний, ми самі та усі послідовники носимо червоні мантії, вогні у нашому селищі також червоні, що також створює зловіщу та таємничу атмосферу.</p><p>Музику у грі створив сауд продюсер River Boy з Мельбурну, і о боже, я ніколи не чув стільки прекрасних варіацій перкусійних семплів одразу. Весь ост базується здебільшого на ударних барабанних партіях, які перетікають композиція в композицію. Хоч гра і не базується як ритм гра, але саунд для арен настільки вдало пророблений, що дуже допомагає не втрачати якийсь &#8220;потік&#8221; гри, постійних забігів по ворожому лісу. Не дарма гра отримала нагороду Australian Game Developer Awards в музичній номінації. Рекомендую ознайомитися</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/G0RUcSqo5yM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Інтерфейс у грі непоганий, та трішки сумбурний, як на мене. Мені не було зрозуміло чому з якоїсь риби я можу готувати їжу, а з якоїсь ні, також дерево розвитку на базі не зручно переглядати, щоб розпланувати розвиток. Багато різних функцій які можна робити з послідовниками та коли їх вже більше ніж 20 — мені не вистачало якоїсь таблички через яку я міг давати їм накази, або назначати на різні роботи максимально здібних, які дають бонуси у виробництві. Також мені зустрілося два бага які повторювалися кілька разів — коли на арені починає з&#8217;являтися якийсь старий бог, може статися ситуація, коли він закриває нашу модельку і не починається кат сцена. Також я застрягав кілька разів у облаштуваннях локації, після чого не міг взагалі нікуди рухатися. Таке зі мною сталося на Каламарі коли я її майже добив, було не приємно через баг помирати та пере проходити весь забіг до боса спочатку.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640142a300572_2.jpg"><em>Спочатку на аренах воргів не багато</em></p><h2>Геймплей</h2><p>З цим у грі все доволі цікаво — основна задача у грі — звільнити одного зі Старих Богів (так тут багато відсилок на пана Лавкрафта). Для цього нам треба вбити інших, які його і закували у кайдани. Щоб дійти до босів нам треба перемогти усіх їх поплічників, поблукавши по різних аренах. Перед кожним забігом нам дають фізичну і магічну зброю. Під час забігів ми знаходимо корисні ресурси, послідовників, нову зброю, картки які дають нам тимчасові бонуси та нових НПСі які відкривають нові локації або можливості. Знайдені ресурси та послідовників ми використовуємо для збільшення нашої могутності. Це основний екшн геймплей. Великий пласт контенту та геймплею тут полягає у побудові саме бази, оскільки нам постійно треба слідкувати за своїм культом, щоб ніхто не наївся какашок (у прямому сенсі), не вбив когось, або не почав підривати наш авторитет. Тому мідгейм тут дуже активний в плані постійного бажання покращити життя своїх окультистів та зробити їм кращу домівку чи добудувати новий вівтар де можуть молитися ті хто вже не поміщається на основному. Молитва тут як раз безпосередньо зміцнює ваші сили і є надважливим ресурсом. Оскільки звичайних ресурсів буде не вистачати постійно, а халепи трапляються у грі досить часто, то в нашому розпорядженні є різні ритуали які можуть тимчасово вирішувати певні проблеми. Наприклад, можна нагодувати усіх травою на 3 дні вперед, чи просто принести в жертву хворого окультиста, щоб зміцнити віру у вас. Також кожен послідовник має свій рівень який залежить від його віри у вас. Чим довше він у культі, чим більш залучений до різних справ — тим більше віри приносить і може послужити вашому культу, іноді вони навіть просять вас зробити для них невеличкі квести. З кожним високорівневим окультистом ви маєте можливість створювати доктрини, що відкривають певні ритуали чи будівлі та впливають на характер вашого культу. Наприклад, можна стати веганським культом і їсти траву без штрафів до здоров&#8217;я, або стати канібалами, тоді не доведеться ховати померлих і ви завжди будете забезпечені м&#8217;ясом.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640141a1753c2_4.jpg"><em>Культ повинен бути зручним</em></p><p>В сумі я закінчив 72 ігрові дні (17 годин у стімі), за цей час я завершив основний сюжет і зібрав 3 ока для рибалки з додаткових босів, але все одно не відкрив усіх покращень та не побачив увесь контент. Це я до того, що у грі дійсно багато контенту та різних челенджей. Також за одне проходження не можливо отримати й спробувати усі ритуали, бо доктрини взаємовиключають одна одну. Тож ігрова частина вийшла насичена.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/6401416f64a86_3.jpg"><em>Справжня чоловіча любов, то святе</em></p><h2>Концепт</h2><p>Сюжет та персонажі ніби взяті із чорної комедії, що пародіюють різні твори на теми культів, від куклус клану до творів Лавкрафта. Такий мікс концептів вийшов дуже доречним та цікавим. Я намагався піклуватися про усіх моїх бандерівців, щоб ми ставали сильніше та розвивали культ. Гра дає змогу кастомізувати послідовників, та максимально різноманітно проводити з ними час. Це звісно не Сімс, але справжні чоловічі шлюби тут дозволено робити спеціальним ритуалом і це круто. Комедійний стиль різко змінюється у фіналі гри де випробування вже випадуть на плечі усього культу, перевіряючи нас на міцність.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640140fbc2647_5.jpg"><em>Приймаємо усіх, навіть босів</em></p><p>Massive Monster це невеличка студія з 11 людей, що розташована у Мельбурні, Австралія. Раніше кор команда робила флеш ігри та познайомилася на різних фестивалях. У 2016 році вони створили свою студію та робили ігри на замовлення, здебільшого на HTML5, зараз їх також можна винайняти. Набивши руку, вони вирішили зробити власну гру це була The Adventure Pals (2018) — веселий платформер з дуже різноманітними механіками та елементами менеджменту. Через рік з’явився Unicycle Giraffe (2019) де вже видно зародження антропоморфного стилю який використовується у Cult of the Lamb та музичний супровід River Boy. І ось у 2022 з&#8217;явилась Cult of the Lamb. Такі історії невеличких інді розробників завжди надихають створювати власний контент, та не переставати покращуватись використовуючи попередній доробок.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640140a4c2a52_6.jpg"><em>Я з бандерівцями відкриваю портал до бункерного діда</em></p><p>Гра сподобається поціновувачам rogue-like жанру та звісно усім кого зацікавив саме концепт. Після титрів — у мене залишилися тільки приємні враження, та чудово проведений час.</p>

Суворий rogue-like чи "весела ферма" з послідовниками? Розбираюсь чому культ власної особи не завжди погано.

Видавник Devolver Digital один з 3-ьох видавців незалежних ігор за якими я активно слідкую. Коли я побачив перший трейлер Культу, то одразу ж зловив вайб rogue-like ігор від Supergiant Games. І трошки здивувався, коли зрозумів що розробник інший. Вайб rogue-like, цікавий концепт, та можливість погратися зі своєю "веселою фермою" однозначно визначили для мене чи буду я купувати гру. Гарні відгуки на старті, ще більше в цьому впевнили. Тож набравшись терпіння і дочекавшись зимового розпродажу я нарешті почав створювати свій культ ім С. Бандери для боротьби з руснею (ворогами які чомусь на мене напали на початку).

Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.tiktok.com/@himars.gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тікток</a>, усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640142cedcd2a_1.jpg" /><em>Один із Старих Богів, якого ми зараз переможемо</em></p>

<h2>Візуал</h2>
Картинка і кольори дуже соковиті, у грі вдало передається атмосфера локації саме через кольорову гамму. Темні та контрастні локації натякають що тут є загроза і треба бути дуже обережним, в той час, як світло і пастельні кольори зустрічаються у домашньому хабі, та на локаціях різних НПС чи торговців. При цьому основний колір гри — червоний, ми самі та усі послідовники носимо червоні мантії, вогні у нашому селищі також червоні, що також створює зловіщу та таємничу атмосферу.

Музику у грі створив сауд продюсер River Boy з Мельбурну, і о боже, я ніколи не чув стільки прекрасних варіацій перкусійних семплів одразу. Весь ост базується здебільшого на ударних барабанних партіях, які перетікають композиція в композицію. Хоч гра і не базується як ритм гра, але саунд для арен настільки вдало пророблений, що дуже допомагає не втрачати якийсь "потік" гри, постійних забігів по ворожому лісу. Не дарма гра отримала нагороду Australian Game Developer Awards в музичній номінації. Рекомендую ознайомитися

https://www.youtube.com/watch?v=G0RUcSqo5yM

Інтерфейс у грі непоганий, та трішки сумбурний, як на мене. Мені не було зрозуміло чому з якоїсь риби я можу готувати їжу, а з якоїсь ні, також дерево розвитку на базі не зручно переглядати, щоб розпланувати розвиток. Багато різних функцій які можна робити з послідовниками та коли їх вже більше ніж 20 — мені не вистачало якоїсь таблички через яку я міг давати їм накази, або назначати на різні роботи максимально здібних, які дають бонуси у виробництві. Також мені зустрілося два бага які повторювалися кілька разів — коли на арені починає з'являтися якийсь старий бог, може статися ситуація, коли він закриває нашу модельку і не починається кат сцена. Також я застрягав кілька разів у облаштуваннях локації, після чого не міг взагалі нікуди рухатися. Таке зі мною сталося на Каламарі коли я її майже добив, було не приємно через баг помирати та пере проходити весь забіг до боса спочатку.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640142a300572_2.jpg" /><em>Спочатку на аренах воргів не багато</em></p>

<h2>Геймплей</h2>
З цим у грі все доволі цікаво — основна задача у грі — звільнити одного зі Старих Богів (так тут багато відсилок на пана Лавкрафта). Для цього нам треба вбити інших, які його і закували у кайдани. Щоб дійти до босів нам треба перемогти усіх їх поплічників, поблукавши по різних аренах. Перед кожним забігом нам дають фізичну і магічну зброю. Під час забігів ми знаходимо корисні ресурси, послідовників, нову зброю, картки які дають нам тимчасові бонуси та нових НПСі які відкривають нові локації або можливості. Знайдені ресурси та послідовників ми використовуємо для збільшення нашої могутності. Це основний екшн геймплей. Великий пласт контенту та геймплею тут полягає у побудові саме бази, оскільки нам постійно треба слідкувати за своїм культом, щоб ніхто не наївся какашок (у прямому сенсі), не вбив когось, або не почав підривати наш авторитет. Тому мідгейм тут дуже активний в плані постійного бажання покращити життя своїх окультистів та зробити їм кращу домівку чи добудувати новий вівтар де можуть молитися ті хто вже не поміщається на основному. Молитва тут як раз безпосередньо зміцнює ваші сили і є надважливим ресурсом. Оскільки звичайних ресурсів буде не вистачати постійно, а халепи трапляються у грі досить часто, то в нашому розпорядженні є різні ритуали які можуть тимчасово вирішувати певні проблеми. Наприклад, можна нагодувати усіх травою на 3 дні вперед, чи просто принести в жертву хворого окультиста, щоб зміцнити віру у вас. Також кожен послідовник має свій рівень який залежить від його віри у вас. Чим довше він у культі, чим більш залучений до різних справ — тим більше віри приносить і може послужити вашому культу, іноді вони навіть просять вас зробити для них невеличкі квести. З кожним високорівневим окультистом ви маєте можливість створювати доктрини, що відкривають певні ритуали чи будівлі та впливають на характер вашого культу. Наприклад, можна стати веганським культом і їсти траву без штрафів до здоров'я, або стати канібалами, тоді не доведеться ховати померлих і ви завжди будете забезпечені м'ясом.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640141a1753c2_4.jpg" /><em>Культ повинен бути зручним</em></p>
В сумі я закінчив 72 ігрові дні (17 годин у стімі), за цей час я завершив основний сюжет і зібрав 3 ока для рибалки з додаткових босів, але все одно не відкрив усіх покращень та не побачив увесь контент. Це я до того, що у грі дійсно багато контенту та різних челенджей. Також за одне проходження не можливо отримати й спробувати усі ритуали, бо доктрини взаємовиключають одна одну. Тож ігрова частина вийшла насичена.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/6401416f64a86_3.jpg" /><em>Справжня чоловіча любов, то святе</em></p>

<h2>Концепт</h2>
Сюжет та персонажі ніби взяті із чорної комедії, що пародіюють різні твори на теми культів, від куклус клану до творів Лавкрафта. Такий мікс концептів вийшов дуже доречним та цікавим. Я намагався піклуватися про усіх моїх бандерівців, щоб ми ставали сильніше та розвивали культ. Гра дає змогу кастомізувати послідовників, та максимально різноманітно проводити з ними час. Це звісно не Сімс, але справжні чоловічі шлюби тут дозволено робити спеціальним ритуалом і це круто. Комедійний стиль різко змінюється у фіналі гри де випробування вже випадуть на плечі усього культу, перевіряючи нас на міцність.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640140fbc2647_5.jpg" /><em>Приймаємо усіх, навіть босів</em></p>
Massive Monster це невеличка студія з 11 людей, що розташована у Мельбурні, Австралія. Раніше кор команда робила флеш ігри та познайомилася на різних фестивалях. У 2016 році вони створили свою студію та робили ігри на замовлення, здебільшого на HTML5, зараз їх також можна винайняти. Набивши руку, вони вирішили зробити власну гру це була The Adventure Pals (2018) — веселий платформер з дуже різноманітними механіками та елементами менеджменту. Через рік з’явився Unicycle Giraffe (2019) де вже видно зародження антропоморфного стилю який використовується у Cult of the Lamb та музичний супровід River Boy. І ось у 2022 з'явилась Cult of the Lamb. Такі історії невеличких інді розробників завжди надихають створювати власний контент, та не переставати покращуватись використовуючи попередній доробок.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640140a4c2a52_6.jpg" /><em>Я з бандерівцями відкриваю портал до бункерного діда</em></p>
Гра сподобається поціновувачам rogue-like жанру та звісно усім кого зацікавив саме концепт. Після титрів — у мене залишилися тільки приємні враження, та чудово проведений час.

<p>Видавник Devolver Digital один з 3-ьох видавців незалежних ігор за якими я активно слідкую. Коли я побачив перший трейлер Культу, то одразу ж зловив вайб rogue-like ігор від Supergiant Games. І трошки здивувався, коли зрозумів що розробник інший. Вайб rogue-like, цікавий концепт, та можливість погратися зі своєю &#8220;веселою фермою&#8221; однозначно визначили для мене чи буду я купувати гру. Гарні відгуки на старті, ще більше в цьому впевнили. Тож набравшись терпіння і дочекавшись зимового розпродажу я нарешті почав створювати свій культ ім С. Бандери для боротьби з руснею (ворогами які чомусь на мене напали на початку).</p><p>Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.tiktok.com/@himars.gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тікток</a>, усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640142cedcd2a_1.jpg" /><em>Один із Старих Богів, якого ми зараз переможемо</em></p><h2>Візуал</h2><p>Картинка і кольори дуже соковиті, у грі вдало передається атмосфера локації саме через кольорову гамму. Темні та контрастні локації натякають що тут є загроза і треба бути дуже обережним, в той час, як світло і пастельні кольори зустрічаються у домашньому хабі, та на локаціях різних НПС чи торговців. При цьому основний колір гри — червоний, ми самі та усі послідовники носимо червоні мантії, вогні у нашому селищі також червоні, що також створює зловіщу та таємничу атмосферу.</p><p>Музику у грі створив сауд продюсер River Boy з Мельбурну, і о боже, я ніколи не чув стільки прекрасних варіацій перкусійних семплів одразу. Весь ост базується здебільшого на ударних барабанних партіях, які перетікають композиція в композицію. Хоч гра і не базується як ритм гра, але саунд для арен настільки вдало пророблений, що дуже допомагає не втрачати якийсь &#8220;потік&#8221; гри, постійних забігів по ворожому лісу. Не дарма гра отримала нагороду Australian Game Developer Awards в музичній номінації. Рекомендую ознайомитися</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/G0RUcSqo5yM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Інтерфейс у грі непоганий, та трішки сумбурний, як на мене. Мені не було зрозуміло чому з якоїсь риби я можу готувати їжу, а з якоїсь ні, також дерево розвитку на базі не зручно переглядати, щоб розпланувати розвиток. Багато різних функцій які можна робити з послідовниками та коли їх вже більше ніж 20 — мені не вистачало якоїсь таблички через яку я міг давати їм накази, або назначати на різні роботи максимально здібних, які дають бонуси у виробництві. Також мені зустрілося два бага які повторювалися кілька разів — коли на арені починає з&#8217;являтися якийсь старий бог, може статися ситуація, коли він закриває нашу модельку і не починається кат сцена. Також я застрягав кілька разів у облаштуваннях локації, після чого не міг взагалі нікуди рухатися. Таке зі мною сталося на Каламарі коли я її майже добив, було не приємно через баг помирати та пере проходити весь забіг до боса спочатку.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640142a300572_2.jpg" /><em>Спочатку на аренах воргів не багато</em></p><h2>Геймплей</h2><p>З цим у грі все доволі цікаво — основна задача у грі — звільнити одного зі Старих Богів (так тут багато відсилок на пана Лавкрафта). Для цього нам треба вбити інших, які його і закували у кайдани. Щоб дійти до босів нам треба перемогти усіх їх поплічників, поблукавши по різних аренах. Перед кожним забігом нам дають фізичну і магічну зброю. Під час забігів ми знаходимо корисні ресурси, послідовників, нову зброю, картки які дають нам тимчасові бонуси та нових НПСі які відкривають нові локації або можливості. Знайдені ресурси та послідовників ми використовуємо для збільшення нашої могутності. Це основний екшн геймплей. Великий пласт контенту та геймплею тут полягає у побудові саме бази, оскільки нам постійно треба слідкувати за своїм культом, щоб ніхто не наївся какашок (у прямому сенсі), не вбив когось, або не почав підривати наш авторитет. Тому мідгейм тут дуже активний в плані постійного бажання покращити життя своїх окультистів та зробити їм кращу домівку чи добудувати новий вівтар де можуть молитися ті хто вже не поміщається на основному. Молитва тут як раз безпосередньо зміцнює ваші сили і є надважливим ресурсом. Оскільки звичайних ресурсів буде не вистачати постійно, а халепи трапляються у грі досить часто, то в нашому розпорядженні є різні ритуали які можуть тимчасово вирішувати певні проблеми. Наприклад, можна нагодувати усіх травою на 3 дні вперед, чи просто принести в жертву хворого окультиста, щоб зміцнити віру у вас. Також кожен послідовник має свій рівень який залежить від його віри у вас. Чим довше він у культі, чим більш залучений до різних справ — тим більше віри приносить і може послужити вашому культу, іноді вони навіть просять вас зробити для них невеличкі квести. З кожним високорівневим окультистом ви маєте можливість створювати доктрини, що відкривають певні ритуали чи будівлі та впливають на характер вашого культу. Наприклад, можна стати веганським культом і їсти траву без штрафів до здоров&#8217;я, або стати канібалами, тоді не доведеться ховати померлих і ви завжди будете забезпечені м&#8217;ясом.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640141a1753c2_4.jpg" /><em>Культ повинен бути зручним</em></p><p>В сумі я закінчив 72 ігрові дні (17 годин у стімі), за цей час я завершив основний сюжет і зібрав 3 ока для рибалки з додаткових босів, але все одно не відкрив усіх покращень та не побачив увесь контент. Це я до того, що у грі дійсно багато контенту та різних челенджей. Також за одне проходження не можливо отримати й спробувати усі ритуали, бо доктрини взаємовиключають одна одну. Тож ігрова частина вийшла насичена.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/6401416f64a86_3.jpg" /><em>Справжня чоловіча любов, то святе</em></p><h2>Концепт</h2><p>Сюжет та персонажі ніби взяті із чорної комедії, що пародіюють різні твори на теми культів, від куклус клану до творів Лавкрафта. Такий мікс концептів вийшов дуже доречним та цікавим. Я намагався піклуватися про усіх моїх бандерівців, щоб ми ставали сильніше та розвивали культ. Гра дає змогу кастомізувати послідовників, та максимально різноманітно проводити з ними час. Це звісно не Сімс, але справжні чоловічі шлюби тут дозволено робити спеціальним ритуалом і це круто. Комедійний стиль різко змінюється у фіналі гри де випробування вже випадуть на плечі усього культу, перевіряючи нас на міцність.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640140fbc2647_5.jpg" /><em>Приймаємо усіх, навіть босів</em></p><p>Massive Monster це невеличка студія з 11 людей, що розташована у Мельбурні, Австралія. Раніше кор команда робила флеш ігри та познайомилася на різних фестивалях. У 2016 році вони створили свою студію та робили ігри на замовлення, здебільшого на HTML5, зараз їх також можна винайняти. Набивши руку, вони вирішили зробити власну гру це була The Adventure Pals (2018) — веселий платформер з дуже різноманітними механіками та елементами менеджменту. Через рік з’явився Unicycle Giraffe (2019) де вже видно зародження антропоморфного стилю який використовується у Cult of the Lamb та музичний супровід River Boy. І ось у 2022 з&#8217;явилась Cult of the Lamb. Такі історії невеличких інді розробників завжди надихають створювати власний контент, та не переставати покращуватись використовуючи попередній доробок.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640140a4c2a52_6.jpg" /><em>Я з бандерівцями відкриваю портал до бункерного діда</em></p><p>Гра сподобається поціновувачам rogue-like жанру та звісно усім кого зацікавив саме концепт. Після титрів — у мене залишилися тільки приємні враження, та чудово проведений час.</p>

#інді