<p>Більшість комп’ютерних відеоігор AAA-класу – жахливі. Знаю, що моя думка нікому не важлива і нікому не сподобається, але я маю право її озвучити.

Розробники не мають фантазії, навичок, вмінь аби зробити свою гру унікальною. Усі ігри по суті є копіями одна однієї. Чому? Зараз розберемо.

Подивимось на будь-яку AAA гру. Що ми бачимо? У кожній грі є вбивства персонажів (звісно без них ніхто не з’їсть і не купить), є «мила» дівчинка, яка одягнена, м'яко кажучи, не за погодою (у бюстгальтері та коротеньких шортиках), є однакова зброя (з трошки різною назвою і різними текстурками), однакові сюжетні лінії (кохання, розчарування, смерть близької людини тощо). Унікальністю і не пахне, так? Розробники не знають куди подіти гроші, які їм виділяють і тому виробляють ігри, які схожі одна на одну. Нові механіки додаються дуже рідко і в основному їх беруть з інді-проєктів. Де ж приклади? Тримайте: Horizon (обидві частини), The Witcher 3, GTA 5, усі частини Assassin's Creed тощо. Згадайте: у Horizon головна героїня одягнена так, ніби їй не шкодить отруйне жало робота чи гострий меч ворога, увесь ігролад зав’язаний на тому, що ти ходиш і влаштовуєш геноцид людям і роботам, які також є важливою ланкою у тому світі, зброя – лук, який є ледь не у кожній грі (а де нема, його вже додали модороби). Про Відьмака взагалі мовчу, він сам ходяча смерть, ще й до того ж дурний, але про це я можливо напишу окрему статтю. В Асасинах так само – головний герой і є по суті убивцею «за викликом», сюжетні лінії в усіх частинах не відрізняються оригінальністю – кохання, втрата близької людини, помста тощо. У GTA 5… взагалі краще промовчати, там шаблон на шаблоні, копія на копії.

Ви спитаєте: а які ж нові механіки чи сюжети можна додати, якщо усе вже зроблено? Дуже просто. Потрібно сісти та подумати. Але розробникам така дія не під силу і тому ігри виходять неймовірно схожими. От лише кілька механік, які придумала я: смерть персонажа за те, що він убиває інших (або значне зменшення здоров’я за кожне вбивство), замальовування ворогів замість їхнього убивства, обійми як спосіб переманювання ворогів на свій бік, збільшення складності не внаслідок збільшення здоров’я у суперників або шляхом зменшення кількості шкоди їм, а за допомогою складніших загадок, вибору у діалогах, впливу виборів на сюжет, впливу вбивств на сюжет тощо. З сюжетних ліній можна було б додати такі: ти – це нпс, який має виконувати стандартну роботу бота і допомагати головному герою врятувати світ, а самому потім померти (має ж бути якийсь трагізм); ти – пташка або дрон, який має стежити за просуванням головного героя (бота) і знімати все; головний герой не втрачає нікого, живе чудовим щасливим життям у сучасному місті й не має нікого вбивати; ти – вітер, який має завадити головному герою проходити гру.

Я розумію, що на розробників великих ігор тиснуть, не дають їм розвинути свою фантазію, не дають зробити інакше, бо «не куплять же», проте чому компанія сама не піде від такого спонсора чи замовника? Правильно, усе вирішують гроші. Без зелених папірців жодна гра не зможе існувати – вважають розробники AAA-ігор. А ви спитайте у розробників інді-ігор: звідки у них такі геніальні сюжети й надзвичайні механіки? Хоча грошей у них у 10 – 20 – 100 разів менше, ніж у великих студій. Дуже часто маленькі ігри робить одна людина, яка витрачає мінімум коштів, при цьому створює прекрасні історії, захопливий ігролад та додає нові механіки, які потім беруть до себе великі студії.

А тепер скажіть, чи вам не було б цікаво пограти у гру, де немає стандартних убивств, сліз, трагічних історій тощо? Зараз у кожній грі є така як мінімум другорядна лінія. Вас це не бісить? Чому ви продовжуєте грати в ігри, де немає нічого, крім жорстокості та сліз? Чому розробники такі дурні й продовжують клепати однотипні ігри, мов конвеєр? Чому не зробити гру без убивств, з логічною складністю і без трагічних історій? Відповідь проста – ніхто не купить таку гру. Світ любить жорстокість, смерті, убивства, трагізм, сльози та ненавидить радість, щастя, доброту та не стандартні ігри. Чи не так?</p>

<p>Більшість комп’ютерних відеоігор AAA-класу – жахливі. Знаю, що моя думка нікому не важлива і нікому не сподобається, але я маю право її озвучити.</p><p>Розробники не мають фантазії, навичок, вмінь аби зробити свою гру унікальною. Усі ігри по суті є копіями одна однієї. Чому? Зараз розберемо.</p><p>Подивимось на будь-яку AAA гру. Що ми бачимо? У кожній грі є вбивства персонажів (звісно без них ніхто не з’їсть і не купить), є «мила» дівчинка, яка одягнена, м&#8217;яко кажучи, не за погодою (у бюстгальтері та коротеньких шортиках), є однакова зброя (з трошки різною назвою і різними текстурками), однакові сюжетні лінії (кохання, розчарування, смерть близької людини тощо). Унікальністю і не пахне, так? Розробники не знають куди подіти гроші, які їм виділяють і тому виробляють ігри, які схожі одна на одну. Нові механіки додаються дуже рідко і в основному їх беруть з інді-проєктів. Де ж приклади? Тримайте: Horizon (обидві частини), The Witcher 3, GTA 5, усі частини Assassin&#8217;s Creed тощо. Згадайте: у Horizon головна героїня одягнена так, ніби їй не шкодить отруйне жало робота чи гострий меч ворога, увесь ігролад зав’язаний на тому, що ти ходиш і влаштовуєш геноцид людям і роботам, які також є важливою ланкою у тому світі, зброя – лук, який є ледь не у кожній грі (а де нема, його вже додали модороби). Про Відьмака взагалі мовчу, він сам ходяча смерть, ще й до того ж дурний, але про це я можливо напишу окрему статтю. В Асасинах так само – головний герой і є по суті убивцею «за викликом», сюжетні лінії в усіх частинах не відрізняються оригінальністю – кохання, втрата близької людини, помста тощо. У GTA 5… взагалі краще промовчати, там шаблон на шаблоні, копія на копії.</p><p>Ви спитаєте: а які ж нові механіки чи сюжети можна додати, якщо усе вже зроблено? Дуже просто. Потрібно сісти та подумати. Але розробникам така дія не під силу і тому ігри виходять неймовірно схожими. От лише кілька механік, які придумала я: смерть персонажа за те, що він убиває інших (або значне зменшення здоров’я за кожне вбивство), замальовування ворогів замість їхнього убивства, обійми як спосіб переманювання ворогів на свій бік, збільшення складності не внаслідок збільшення здоров’я у суперників або шляхом зменшення кількості шкоди їм, а за допомогою складніших загадок, вибору у діалогах, впливу виборів на сюжет, впливу вбивств на сюжет тощо. З сюжетних ліній можна було б додати такі: ти – це нпс, який має виконувати стандартну роботу бота і допомагати головному герою врятувати світ, а самому потім померти (має ж бути якийсь трагізм); ти – пташка або дрон, який має стежити за просуванням головного героя (бота) і знімати все; головний герой не втрачає нікого, живе чудовим щасливим життям у сучасному місті й не має нікого вбивати; ти – вітер, який має завадити головному герою проходити гру.</p><p>Я розумію, що на розробників великих ігор тиснуть, не дають їм розвинути свою фантазію, не дають зробити інакше, бо «не куплять же», проте чому компанія сама не піде від такого спонсора чи замовника? Правильно, усе вирішують гроші. Без зелених папірців жодна гра не зможе існувати – вважають розробники AAA-ігор. А ви спитайте у розробників інді-ігор: звідки у них такі геніальні сюжети й надзвичайні механіки? Хоча грошей у них у 10 – 20 – 100 разів менше, ніж у великих студій. Дуже часто маленькі ігри робить одна людина, яка витрачає мінімум коштів, при цьому створює прекрасні історії, захопливий ігролад та додає нові механіки, які потім беруть до себе великі студії.</p><p>А тепер скажіть, чи вам не було б цікаво пограти у гру, де немає стандартних убивств, сліз, трагічних історій тощо? Зараз у кожній грі є така як мінімум другорядна лінія. Вас це не бісить? Чому ви продовжуєте грати в ігри, де немає нічого, крім жорстокості та сліз? Чому розробники такі дурні й продовжують клепати однотипні ігри, мов конвеєр? Чому не зробити гру без убивств, з логічною складністю і без трагічних історій? Відповідь проста – ніхто не купить таку гру. Світ любить жорстокість, смерті, убивства, трагізм, сльози та ненавидить радість, щастя, доброту та не стандартні ігри. Чи не так?</p>

Розвіюємо міфи про те, що геймінг — це дитяча забавка. У рубриці ви прочитаєте огляди на ігри, знайдете гру на вечір у підбірках, дізнаєтеся цікаві факти про ігрову індустрію та зрозумієте, чому ігри заробляють більше за кіноіндустрію.

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Ігри

Чому розробники не роблять унікальні ігри?

Більшість комп’ютерних відеоігор AAA-класу – жахливі. Знаю, що моя думка нікому не важлива і нікому не сподобається, але я маю право її озвучити.

Розробники не мають фантазії, навичок, вмінь аби зробити свою гру унікальною. Усі ігри по суті є копіями одна однієї. Чому? Зараз розберемо.

Подивимось на будь-яку AAA гру. Що ми бачимо? У кожній грі є вбивства персонажів (звісно без них ніхто не з’їсть і не купить), є «мила» дівчинка, яка одягнена, м'яко кажучи, не за погодою (у бюстгальтері та коротеньких шортиках), є однакова зброя (з трошки різною назвою і різними текстурками), однакові сюжетні лінії (кохання, розчарування, смерть близької людини тощо). Унікальністю і не пахне, так? Розробники не знають куди подіти гроші, які їм виділяють і тому виробляють ігри, які схожі одна на одну. Нові механіки додаються дуже рідко і в основному їх беруть з інді-проєктів. Де ж приклади? Тримайте: Horizon (обидві частини), The Witcher 3, GTA 5, усі частини Assassin's Creed тощо. Згадайте: у Horizon головна героїня одягнена так, ніби їй не шкодить отруйне жало робота чи гострий меч ворога, увесь ігролад зав’язаний на тому, що ти ходиш і влаштовуєш геноцид людям і роботам, які також є важливою ланкою у тому світі, зброя – лук, який є ледь не у кожній грі (а де нема, його вже додали модороби). Про Відьмака взагалі мовчу, він сам ходяча смерть, ще й до того ж дурний, але про це я можливо напишу окрему статтю. В Асасинах так само – головний герой і є по суті убивцею «за викликом», сюжетні лінії в усіх частинах не відрізняються оригінальністю – кохання, втрата близької людини, помста тощо. У GTA 5… взагалі краще промовчати, там шаблон на шаблоні, копія на копії.

Ви спитаєте: а які ж нові механіки чи сюжети можна додати, якщо усе вже зроблено? Дуже просто. Потрібно сісти та подумати. Але розробникам така дія не під силу і тому ігри виходять неймовірно схожими. От лише кілька механік, які придумала я: смерть персонажа за те, що він убиває інших (або значне зменшення здоров’я за кожне вбивство), замальовування ворогів замість їхнього убивства, обійми як спосіб переманювання ворогів на свій бік, збільшення складності не внаслідок збільшення здоров’я у суперників або шляхом зменшення кількості шкоди їм, а за допомогою складніших загадок, вибору у діалогах, впливу виборів на сюжет, впливу вбивств на сюжет тощо. З сюжетних ліній можна було б додати такі: ти – це нпс, який має виконувати стандартну роботу бота і допомагати головному герою врятувати світ, а самому потім померти (має ж бути якийсь трагізм); ти – пташка або дрон, який має стежити за просуванням головного героя (бота) і знімати все; головний герой не втрачає нікого, живе чудовим щасливим життям у сучасному місті й не має нікого вбивати; ти – вітер, який має завадити головному герою проходити гру.

Я розумію, що на розробників великих ігор тиснуть, не дають їм розвинути свою фантазію, не дають зробити інакше, бо «не куплять же», проте чому компанія сама не піде від такого спонсора чи замовника? Правильно, усе вирішують гроші. Без зелених папірців жодна гра не зможе існувати – вважають розробники AAA-ігор. А ви спитайте у розробників інді-ігор: звідки у них такі геніальні сюжети й надзвичайні механіки? Хоча грошей у них у 10 – 20 – 100 разів менше, ніж у великих студій. Дуже часто маленькі ігри робить одна людина, яка витрачає мінімум коштів, при цьому створює прекрасні історії, захопливий ігролад та додає нові механіки, які потім беруть до себе великі студії.

А тепер скажіть, чи вам не було б цікаво пограти у гру, де немає стандартних убивств, сліз, трагічних історій тощо? Зараз у кожній грі є така як мінімум другорядна лінія. Вас це не бісить? Чому ви продовжуєте грати в ігри, де немає нічого, крім жорстокості та сліз? Чому розробники такі дурні й продовжують клепати однотипні ігри, мов конвеєр? Чому не зробити гру без убивств, з логічною складністю і без трагічних історій? Відповідь проста – ніхто не купить таку гру. Світ любить жорстокість, смерті, убивства, трагізм, сльози та ненавидить радість, щастя, доброту та не стандартні ігри. Чи не так?

👾 Дурні розробники та однотипні AAA-ігри

<p>Vampire Survivors <a href="https://nachasi.com/videogames/2023/03/31/bafta-games-awards-winners/" target="_blank" rel="noopener">отримала звання найкращої гри</a> за версією BAFTA Games Awards 2023 й разом з цим розробники <a href="https://news.xbox.com/en-us/2023/03/31/vampire-survivors-second-dlc-april-13/" target="_blank" rel="noopener">оголосили</a> нове доповнення Tides of the Foscari.

За сюжетом доповнення відбуватиметься у лісах Західної Європи із місцевим фольклором та казками. Розробники обіцяють ще одну мапу, вісім нових персонажів, 13 видів зброї, сім музичних композицій, а також 20 досягнень.

Скриншоти Tides of the Foscari:

[gallery ids="204184,204186,204188"]

Крім того, будуть нові вороги — різноманітні звірі, духи, демони й інші.

Реліз доповнення Tides of the Foscari відбудеться 13 квітня.
</p><h3><strong>Більше про гру</strong></h3>
Ґеймплей Vampire Survivors полягає в тому, що вам треба керувати персонажем, який автоматично атакує та захищається таким чином від нескінченних хвиль монстрів. Особливість гри в тому, що з кожним новим рівнем можна обирати додаткові зброю та бонуси, які можуть змінити стиль гри. Крім того, зброю можна всіляко об’єднувати, що робить нові види атак.

Сесія гри триває від 15 до 30 хвилин в залежності від обраної мапи. Після сесій можна витратити зібрані монетки на нових персонажів чи розвинути свої навички. У Vampire Survivors є багато різноманітних бонусів та колекційних предметів.

Vampire Survivors доступна на ПК, консолях Xbox та смартфонах.

<p>Vampire Survivors <a href="/videogames/2023/03/31/bafta-games-awards-winners/" target="_blank" rel="noopener">отримала звання найкращої гри</a> за версією BAFTA Games Awards 2023 й разом з цим розробники <a href="https://news.xbox.com/en-us/2023/03/31/vampire-survivors-second-dlc-april-13/" target="_blank" rel="noopener">оголосили</a> нове доповнення Tides of the Foscari.</p><p>За сюжетом доповнення відбуватиметься у лісах Західної Європи із місцевим фольклором та казками. Розробники обіцяють ще одну мапу, вісім нових персонажів, 13 видів зброї, сім музичних композицій, а також 20 досягнень.</p><p>Скриншоти Tides of the Foscari:</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2023/03/vampire-survivors-new-dlc-2.jpeg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2023/03/vampire-survivors-new-dlc-1.jpeg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2023/03/vampire-survivors-new-dlc-3.jpeg",			"caption": ""		}			]</script><p>Крім того, будуть нові вороги — різноманітні звірі, духи, демони й інші.</p><p>Реліз доповнення Tides of the Foscari відбудеться 13 квітня.</p><h3><strong>Більше про гру</strong></h3><p>Ґеймплей Vampire Survivors полягає в тому, що вам треба керувати персонажем, який автоматично атакує та захищається таким чином від нескінченних хвиль монстрів. Особливість гри в тому, що з кожним новим рівнем можна обирати додаткові зброю та бонуси, які можуть змінити стиль гри. Крім того, зброю можна всіляко об’єднувати, що робить нові види атак.</p><p>Сесія гри триває від 15 до 30 хвилин в залежності від обраної мапи. Після сесій можна витратити зібрані монетки на нових персонажів чи розвинути свої навички. У Vampire Survivors є багато різноманітних бонусів та колекційних предметів.</p><p>Vampire Survivors доступна на ПК, консолях Xbox та смартфонах.</p>

Vampire Survivors <a href="https://nachasi.com/videogames/2023/03/31/bafta-games-awards-winners/" target="_blank" rel="noopener">отримала звання найкращої гри</a> за версією BAFTA Games Awards 2023 й разом з цим розробники <a href="https://news.xbox.com/en-us/2023/03/31/vampire-survivors-second-dlc-april-13/" target="_blank" rel="noopener">оголосили</a> нове доповнення Tides of the Foscari.

За сюжетом доповнення відбуватиметься у лісах Західної Європи із місцевим фольклором та казками. Розробники обіцяють ще одну мапу, вісім нових персонажів, 13 видів зброї, сім музичних композицій, а також 20 досягнень.

Скриншоти Tides of the Foscari:

[gallery ids="204184,204186,204188"]

Крім того, будуть нові вороги — різноманітні звірі, духи, демони й інші.

Реліз доповнення Tides of the Foscari відбудеться 13 квітня.
<h3><strong>Більше про гру</strong></h3>
Ґеймплей Vampire Survivors полягає в тому, що вам треба керувати персонажем, який автоматично атакує та захищається таким чином від нескінченних хвиль монстрів. Особливість гри в тому, що з кожним новим рівнем можна обирати додаткові зброю та бонуси, які можуть змінити стиль гри. Крім того, зброю можна всіляко об’єднувати, що робить нові види атак.

Сесія гри триває від 15 до 30 хвилин в залежності від обраної мапи. Після сесій можна витратити зібрані монетки на нових персонажів чи розвинути свої навички. У Vampire Survivors є багато різноманітних бонусів та колекційних предметів.

Vampire Survivors доступна на ПК, консолях Xbox та смартфонах.

🧛🏼 Розробники Vampire Survivors анонсували нове доповнення — ще більше героїв, зброї та досягнень

<p>Гра вийшла ще у 2021, але дістався до неї лише зараз. Трейлер цієї гри я побачив у якийсь підбірці інді ігор, що як раз тоді виходили, і мене дуже вразив незвичний гейм дизайн і лякаюча атмосфера.

https://www.youtube.com/watch?v=RN5GSIWIN1k

“Inscryption - це карткова одіссея, що поєднує в собі роуґ-лайк жанр з побудовою колоди, головоломки в стилі квест-кімнат та різні психологічні штучки у поданні сюжету.”

Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.youtube.com/channel/UCFuIfuFGXc2mdNGfL3djyeA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Youtube</a>, (там ще пусто та я вже в процесі монтажу першого великого відео), усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!
</p><h3>Візуал</h3>
Графіка тут стилізована під старі ігри епохи 90-х і буде змінюватися в залежності від різних етапів гри. В залежності від етапів гри тут поєднуються 2D та 3D стилі які демонструють еволюцію здобутків у жанрі та багатошаровість як гри, так і задуму автора. Найбільш вдалою вийшла перша частина гри і хата Лєшого. Інші етапи не запам’ятовуються взагалі й створюють візуальну кашу. Спрайти для карт та локацій в принципі доволі прості, хоча це не перша гра Деніеля Малінза, тож в цьому плані гра трішки обманює перші уявлення гравця.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64186f30d78d2_ins1-scaled.jpg">У грі нас зажди чекають

Музика — забігаючи наперед одразу скажу, що це метагра, тобто в ній об’єднали багато різних аспектів з різних жанрів, та навіть реального і віртуального світів. У цьому вона трішки схожа на The Stanley Parable. Коли ми взаємодіємо з грою, такою як вона була задумана, то тут все як завжди — є різні ефекти, є спеціальний звуковий дизайн у босів, атмосферний лоу фай на фоні. Та коли ми не взаємодіємо з грою — усі звуки припиняють існування, або перетворюються на машинну імітацію роботи комплектуючих старого комп’ютеру. Я впевнений що це зроблено, щоб гравці відчули, що зараз вони просто сидять і дивляться в екран. Це дуже прикольний прийом, але мене це чомусь дуже швидко почало дратувати, бо я просто чув навколишні звуки. Я грав удень, тож атмосфера була зруйнована для мене. Я одразу рекомендую грати тільки в навушниках і бажано ввечері чи вночі, бо коли затихнуть звуки ви відчуєте потрібний ефект, який досягав автор.

Інтерфейс — знову ж таки стилізація під старі ігри, спеціально ускладнений через "особливості" подій у самій грі. Через те що вона досить довга, як для такого інді концепту — то чим далі ти прогресуєш — тим більше тобі треба робити рутинних і монотонних речей.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64186f620b9f1_ins.jpg">Карти страждають, і ви будете

Піди знайди карти — онови колоду, продай / купи предмети, роби маніпуляції з колодою ітн. За першу половину — ти розбираєшся з усіма механіками й далі ти можеш або досліджувати гру, або просто дограєш, а складний інтерфейс просто тягне час. В моєму випадку тут було скоріше друге, бо дослідження гри все-таки підпорядковується певним лінійним діям, і якщо ти щось не зробив у свій час, то ти втрачаєш частинку цього пазла.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/6418718f4b222_img5.jpg">Я не хочу спойлерити, тому усі скріншоти максимально неінформативні
<h3>Геймплей</h3>
Основа гри це роуґ-лайк картярська гра. Ми граємо проти різних суперників, під час гри та взаємодії зі світом гри поповнюємо колоду і відкриваємо нові механіки. Звучить класно? І так і є, але тільки першу третину гри.

Це найцікавіша частина гри яка дійсно вийшла гарною, але так як ми знаємо що більшість ігрожурів не грають більше ніж 4 годин, то я вважаю, що далі першого справжнього боса ніхто і не заходив. Тому що далі починається нудна і нецікава грінділка карт.

Механіки побудови самої колоди досить прості, тому універсальний він кондішн можна зробити з 3-4 карт і потім комбінувати з тими які дають походу. Це абсолютно знецінює сенс збирання колоди, бо ти можеш майже завжди легко жертвувати свої карти та абілки.

Головне не втратити основу колоди. Це непогано для людей абсолютно незнайомих з цим жанром, але при цьому знецінює всю гру. Я пройшов усю гру майже з дефолтною колодою яку мені дали, з мінімумом модифікацій. Це погано, тому що я навіть не розбирався з деякими іншими механіками - цього просто не треба робити.

Основна ж механіка гри тут сюжет та наратив. Тож кардинальна зміна основної механіки, це не є гуд в моєму розумінні. Тут вже автори грають тобою змушуючи догравати на тих умовах які вони створили. Це обумовлено сюжетом і концептом, та саме ігровий досвід сильно від цього страждає, бо тривалість гри тут середня — приблизно 10-12 годин. З них, ти граєш у те що було в трейлері лише 3.

З одного боку прикольно що гра постійно змінюється, але через відсутність реальних загроз і постійних маніпуляцій босів з картами, тебе просто змушують пограти з ними ще трошки, продовжуючи гру штучно. Тобто для того, щоб не ускладнювати основну гру — автор вибирає скрипти, замість чесно підняти складність боїв. Так — тут багато заскриптованих боїв, в одних бос може просто здатися одразу, в інших же він так і каже, я хочу, щоб ти зараз програв і спробував ще.

Окрім боїв картами тут є невеличкі пазли із серії пройдись на сусідній екран візьми предмет і повернись.

Після основної гри є Кейсі мод в якому треба пограти з різними модифікаціями які гру ускладнюють, і це відкриває нову частину сюжетного контенту, але я просто подивився теорію того що тут взагалі відбулося — і це було набагато цікавіше і продуктивніше.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64187114cf961_img4.jpg">Що думає гра, про мою негативну рецензію
<h3>Концепт</h3>
Основна цінність гри й діюча механіка — це сюжет. Тільки заради розуміння що відбувається я таки дограв. Основна концепція — доволі оригінальна. Це мета гра з розбиванням 4-ої стіни та секретами а-ля X-files.

Сюжетно все продумано дуже чітко, я б порівняв те що відбувається у грі з партією в Підземелля та Дракони. Також сама концепція мені нагадала серіал "Дивні Дива" в деяких моментах і це знов таки гуд, бо автор дійсно постарався і детально проробив різні події, навіть при тому що усі вони заскриптовані, щоб відкриватися тільки в певній черзі.

Персонажі — 2 основних персонажі з 4 — топ, їх історія, мотивація все вдалося, навіть трішки поспівчував їм, що їх плани не вдались. З іншого боку ще 2 персонажі абсолютно ніякі, створені більше для масовки та розтягування часу.

Не хочу вдаватись в сюжет, бо його дійсно не хочеться спойлерити, краще насолодиться самим на ютубі.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64186f9cbb04a_ins2.jpg">Завжди вставляю дискети з лісу у комп

Daniel Mullins Games це одна людина яка дуже любить створювати гарні ігрові концепти. Перші дві гри Дена також ламали 4-у стіну, щоб створити мета всесвіт між реальністю і його іграми.

Це такий собі форум в даркнеті де люди за інтересами ведуть бесіди про світову владу, та інші таємниці. Ця гра не є виключенням, а навпаки продовжує розвивати цей метавсесвіт. Чи для всіх він? Можу сказати точно що однозначно не для всіх у широкому розумінні.

Якщо ви фанат секретних матеріалів, знаєте хто такі цикади, чи розшифровуєте різні pizzagates, то ця гра вас не розчарує і вам точно варто в неї зіграти.

Якщо ж ви просто шукаєте картярську гру, чи цікавий досвід, то ви будете розчаровані, бо основна геймплейна механіка тут сюжет і я вам рекомендую подивитися англомовні огляди The Game Theory на те що відбувається у грі. Та пошукати щось цікавіше, наприклад Griftlands чи Slay the Spire.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/6418707a01055_img3.jpg">Це сам автор гри вирішив перевірити нас

Хоча гра мені не сподобалась тим що вона видає себе за абсолютно іншу гру, з точки зору наративу вона не погана. Тож якщо після рев’ю вам все ще цікаво що відбулося в Inscryption, то вам варто у неї зіграти. В іншому разі, ви нічого не втратите.

<p>Гра вийшла ще у 2021, але дістався до неї лише зараз. Трейлер цієї гри я побачив у якийсь підбірці інді ігор, що як раз тоді виходили, і мене дуже вразив незвичний гейм дизайн і лякаюча атмосфера.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/RN5GSIWIN1k"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>“Inscryption &#8211; це карткова одіссея, що поєднує в собі роуґ-лайк жанр з побудовою колоди, головоломки в стилі квест-кімнат та різні психологічні штучки у поданні сюжету.”</p><p>Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.youtube.com/channel/UCFuIfuFGXc2mdNGfL3djyeA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Youtube</a>, (там ще пусто та я вже в процесі монтажу першого великого відео), усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!</p><h3>Візуал</h3><p>Графіка тут стилізована під старі ігри епохи 90-х і буде змінюватися в залежності від різних етапів гри. В залежності від етапів гри тут поєднуються 2D та 3D стилі які демонструють еволюцію здобутків у жанрі та багатошаровість як гри, так і задуму автора. Найбільш вдалою вийшла перша частина гри і хата Лєшого. Інші етапи не запам’ятовуються взагалі й створюють візуальну кашу. Спрайти для карт та локацій в принципі доволі прості, хоча це не перша гра Деніеля Малінза, тож в цьому плані гра трішки обманює перші уявлення гравця.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64186f30d78d2_ins1-scaled.jpg">У грі нас зажди чекають</p><p>Музика — забігаючи наперед одразу скажу, що це метагра, тобто в ній об’єднали багато різних аспектів з різних жанрів, та навіть реального і віртуального світів. У цьому вона трішки схожа на The Stanley Parable. Коли ми взаємодіємо з грою, такою як вона була задумана, то тут все як завжди — є різні ефекти, є спеціальний звуковий дизайн у босів, атмосферний лоу фай на фоні. Та коли ми не взаємодіємо з грою — усі звуки припиняють існування, або перетворюються на машинну імітацію роботи комплектуючих старого комп’ютеру. Я впевнений що це зроблено, щоб гравці відчули, що зараз вони просто сидять і дивляться в екран. Це дуже прикольний прийом, але мене це чомусь дуже швидко почало дратувати, бо я просто чув навколишні звуки. Я грав удень, тож атмосфера була зруйнована для мене. Я одразу рекомендую грати тільки в навушниках і бажано ввечері чи вночі, бо коли затихнуть звуки ви відчуєте потрібний ефект, який досягав автор.</p><p>Інтерфейс — знову ж таки стилізація під старі ігри, спеціально ускладнений через &#8220;особливості&#8221; подій у самій грі. Через те що вона досить довга, як для такого інді концепту — то чим далі ти прогресуєш — тим більше тобі треба робити рутинних і монотонних речей.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64186f620b9f1_ins.jpg">Карти страждають, і ви будете</p><p>Піди знайди карти — онови колоду, продай / купи предмети, роби маніпуляції з колодою ітн. За першу половину — ти розбираєшся з усіма механіками й далі ти можеш або досліджувати гру, або просто дограєш, а складний інтерфейс просто тягне час. В моєму випадку тут було скоріше друге, бо дослідження гри все-таки підпорядковується певним лінійним діям, і якщо ти щось не зробив у свій час, то ти втрачаєш частинку цього пазла.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/6418718f4b222_img5.jpg">Я не хочу спойлерити, тому усі скріншоти максимально неінформативні</p><h3>Геймплей</h3><p>Основа гри це роуґ-лайк картярська гра. Ми граємо проти різних суперників, під час гри та взаємодії зі світом гри поповнюємо колоду і відкриваємо нові механіки. Звучить класно? І так і є, але тільки першу третину гри.</p><p>Це найцікавіша частина гри яка дійсно вийшла гарною, але так як ми знаємо що більшість ігрожурів не грають більше ніж 4 годин, то я вважаю, що далі першого справжнього боса ніхто і не заходив. Тому що далі починається нудна і нецікава грінділка карт.</p><p>Механіки побудови самої колоди досить прості, тому універсальний він кондішн можна зробити з 3-4 карт і потім комбінувати з тими які дають походу. Це абсолютно знецінює сенс збирання колоди, бо ти можеш майже завжди легко жертвувати свої карти та абілки.</p><p>Головне не втратити основу колоди. Це непогано для людей абсолютно незнайомих з цим жанром, але при цьому знецінює всю гру. Я пройшов усю гру майже з дефолтною колодою яку мені дали, з мінімумом модифікацій. Це погано, тому що я навіть не розбирався з деякими іншими механіками &#8211; цього просто не треба робити.</p><p>Основна ж механіка гри тут сюжет та наратив. Тож кардинальна зміна основної механіки, це не є гуд в моєму розумінні. Тут вже автори грають тобою змушуючи догравати на тих умовах які вони створили. Це обумовлено сюжетом і концептом, та саме ігровий досвід сильно від цього страждає, бо тривалість гри тут середня — приблизно 10-12 годин. З них, ти граєш у те що було в трейлері лише 3.</p><p>З одного боку прикольно що гра постійно змінюється, але через відсутність реальних загроз і постійних маніпуляцій босів з картами, тебе просто змушують пограти з ними ще трошки, продовжуючи гру штучно. Тобто для того, щоб не ускладнювати основну гру — автор вибирає скрипти, замість чесно підняти складність боїв. Так — тут багато заскриптованих боїв, в одних бос може просто здатися одразу, в інших же він так і каже, я хочу, щоб ти зараз програв і спробував ще.</p><p>Окрім боїв картами тут є невеличкі пазли із серії пройдись на сусідній екран візьми предмет і повернись.</p><p>Після основної гри є Кейсі мод в якому треба пограти з різними модифікаціями які гру ускладнюють, і це відкриває нову частину сюжетного контенту, але я просто подивився теорію того що тут взагалі відбулося — і це було набагато цікавіше і продуктивніше.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64187114cf961_img4.jpg">Що думає гра, про мою негативну рецензію</p><h3>Концепт</h3><p>Основна цінність гри й діюча механіка — це сюжет. Тільки заради розуміння що відбувається я таки дограв. Основна концепція — доволі оригінальна. Це мета гра з розбиванням 4-ої стіни та секретами а-ля X-files.</p><p>Сюжетно все продумано дуже чітко, я б порівняв те що відбувається у грі з партією в Підземелля та Дракони. Також сама концепція мені нагадала серіал &#8220;Дивні Дива&#8221; в деяких моментах і це знов таки гуд, бо автор дійсно постарався і детально проробив різні події, навіть при тому що усі вони заскриптовані, щоб відкриватися тільки в певній черзі.</p><p>Персонажі — 2 основних персонажі з 4 — топ, їх історія, мотивація все вдалося, навіть трішки поспівчував їм, що їх плани не вдались. З іншого боку ще 2 персонажі абсолютно ніякі, створені більше для масовки та розтягування часу.</p><p>Не хочу вдаватись в сюжет, бо його дійсно не хочеться спойлерити, краще насолодиться самим на ютубі.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64186f9cbb04a_ins2.jpg">Завжди вставляю дискети з лісу у комп</p><p>Daniel Mullins Games це одна людина яка дуже любить створювати гарні ігрові концепти. Перші дві гри Дена також ламали 4-у стіну, щоб створити мета всесвіт між реальністю і його іграми.</p><p>Це такий собі форум в даркнеті де люди за інтересами ведуть бесіди про світову владу, та інші таємниці. Ця гра не є виключенням, а навпаки продовжує розвивати цей метавсесвіт. Чи для всіх він? Можу сказати точно що однозначно не для всіх у широкому розумінні.</p><p>Якщо ви фанат секретних матеріалів, знаєте хто такі цикади, чи розшифровуєте різні pizzagates, то ця гра вас не розчарує і вам точно варто в неї зіграти.</p><p>Якщо ж ви просто шукаєте картярську гру, чи цікавий досвід, то ви будете розчаровані, бо основна геймплейна механіка тут сюжет і я вам рекомендую подивитися англомовні огляди The Game Theory на те що відбувається у грі. Та пошукати щось цікавіше, наприклад Griftlands чи Slay the Spire.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/6418707a01055_img3.jpg">Це сам автор гри вирішив перевірити нас</p><p>Хоча гра мені не сподобалась тим що вона видає себе за абсолютно іншу гру, з точки зору наративу вона не погана. Тож якщо після рев’ю вам все ще цікаво що відбулося в Inscryption, то вам варто у неї зіграти. В іншому разі, ви нічого не втратите.</p>

u00a0Inscryption - u0441u0435u043au0440u0435u0442u043du0456 u043cu0430u0442u0435u0440u0456u0430u043bu0438 u0456u0433u0440u043eu0432u043eu0457 u0456u043du0434u0443u0441u0442u0440u0456u0457

Що може статись, якщо ентузіаст почне замішувати жанри в один геймдизайнерський концепт?

Гра вийшла ще у 2021, але дістався до неї лише зараз. Трейлер цієї гри я побачив у якийсь підбірці інді ігор, що як раз тоді виходили, і мене дуже вразив незвичний гейм дизайн і лякаюча атмосфера.

https://www.youtube.com/watch?v=RN5GSIWIN1k

“Inscryption - це карткова одіссея, що поєднує в собі роуґ-лайк жанр з побудовою колоди, головоломки в стилі квест-кімнат та різні психологічні штучки у поданні сюжету.”

Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.youtube.com/channel/UCFuIfuFGXc2mdNGfL3djyeA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Youtube</a>, (там ще пусто та я вже в процесі монтажу першого великого відео), усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!
<h3>Візуал</h3>
Графіка тут стилізована під старі ігри епохи 90-х і буде змінюватися в залежності від різних етапів гри. В залежності від етапів гри тут поєднуються 2D та 3D стилі які демонструють еволюцію здобутків у жанрі та багатошаровість як гри, так і задуму автора. Найбільш вдалою вийшла перша частина гри і хата Лєшого. Інші етапи не запам’ятовуються взагалі й створюють візуальну кашу. Спрайти для карт та локацій в принципі доволі прості, хоча це не перша гра Деніеля Малінза, тож в цьому плані гра трішки обманює перші уявлення гравця.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64186f30d78d2_ins1-scaled.jpg" />У грі нас зажди чекають

Музика — забігаючи наперед одразу скажу, що це метагра, тобто в ній об’єднали багато різних аспектів з різних жанрів, та навіть реального і віртуального світів. У цьому вона трішки схожа на The Stanley Parable. Коли ми взаємодіємо з грою, такою як вона була задумана, то тут все як завжди — є різні ефекти, є спеціальний звуковий дизайн у босів, атмосферний лоу фай на фоні. Та коли ми не взаємодіємо з грою — усі звуки припиняють існування, або перетворюються на машинну імітацію роботи комплектуючих старого комп’ютеру. Я впевнений що це зроблено, щоб гравці відчули, що зараз вони просто сидять і дивляться в екран. Це дуже прикольний прийом, але мене це чомусь дуже швидко почало дратувати, бо я просто чув навколишні звуки. Я грав удень, тож атмосфера була зруйнована для мене. Я одразу рекомендую грати тільки в навушниках і бажано ввечері чи вночі, бо коли затихнуть звуки ви відчуєте потрібний ефект, який досягав автор.

Інтерфейс — знову ж таки стилізація під старі ігри, спеціально ускладнений через "особливості" подій у самій грі. Через те що вона досить довга, як для такого інді концепту — то чим далі ти прогресуєш — тим більше тобі треба робити рутинних і монотонних речей.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64186f620b9f1_ins.jpg" />Карти страждають, і ви будете

Піди знайди карти — онови колоду, продай / купи предмети, роби маніпуляції з колодою ітн. За першу половину — ти розбираєшся з усіма механіками й далі ти можеш або досліджувати гру, або просто дограєш, а складний інтерфейс просто тягне час. В моєму випадку тут було скоріше друге, бо дослідження гри все-таки підпорядковується певним лінійним діям, і якщо ти щось не зробив у свій час, то ти втрачаєш частинку цього пазла.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/6418718f4b222_img5.jpg" />Я не хочу спойлерити, тому усі скріншоти максимально неінформативні
<h3>Геймплей</h3>
Основа гри це роуґ-лайк картярська гра. Ми граємо проти різних суперників, під час гри та взаємодії зі світом гри поповнюємо колоду і відкриваємо нові механіки. Звучить класно? І так і є, але тільки першу третину гри.

Це найцікавіша частина гри яка дійсно вийшла гарною, але так як ми знаємо що більшість ігрожурів не грають більше ніж 4 годин, то я вважаю, що далі першого справжнього боса ніхто і не заходив. Тому що далі починається нудна і нецікава грінділка карт.

Механіки побудови самої колоди досить прості, тому універсальний він кондішн можна зробити з 3-4 карт і потім комбінувати з тими які дають походу. Це абсолютно знецінює сенс збирання колоди, бо ти можеш майже завжди легко жертвувати свої карти та абілки.

Головне не втратити основу колоди. Це непогано для людей абсолютно незнайомих з цим жанром, але при цьому знецінює всю гру. Я пройшов усю гру майже з дефолтною колодою яку мені дали, з мінімумом модифікацій. Це погано, тому що я навіть не розбирався з деякими іншими механіками - цього просто не треба робити.

Основна ж механіка гри тут сюжет та наратив. Тож кардинальна зміна основної механіки, це не є гуд в моєму розумінні. Тут вже автори грають тобою змушуючи догравати на тих умовах які вони створили. Це обумовлено сюжетом і концептом, та саме ігровий досвід сильно від цього страждає, бо тривалість гри тут середня — приблизно 10-12 годин. З них, ти граєш у те що було в трейлері лише 3.

З одного боку прикольно що гра постійно змінюється, але через відсутність реальних загроз і постійних маніпуляцій босів з картами, тебе просто змушують пограти з ними ще трошки, продовжуючи гру штучно. Тобто для того, щоб не ускладнювати основну гру — автор вибирає скрипти, замість чесно підняти складність боїв. Так — тут багато заскриптованих боїв, в одних бос може просто здатися одразу, в інших же він так і каже, я хочу, щоб ти зараз програв і спробував ще.

Окрім боїв картами тут є невеличкі пазли із серії пройдись на сусідній екран візьми предмет і повернись.

Після основної гри є Кейсі мод в якому треба пограти з різними модифікаціями які гру ускладнюють, і це відкриває нову частину сюжетного контенту, але я просто подивився теорію того що тут взагалі відбулося — і це було набагато цікавіше і продуктивніше.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64187114cf961_img4.jpg" />Що думає гра, про мою негативну рецензію
<h3>Концепт</h3>
Основна цінність гри й діюча механіка — це сюжет. Тільки заради розуміння що відбувається я таки дограв. Основна концепція — доволі оригінальна. Це мета гра з розбиванням 4-ої стіни та секретами а-ля X-files.

Сюжетно все продумано дуже чітко, я б порівняв те що відбувається у грі з партією в Підземелля та Дракони. Також сама концепція мені нагадала серіал "Дивні Дива" в деяких моментах і це знов таки гуд, бо автор дійсно постарався і детально проробив різні події, навіть при тому що усі вони заскриптовані, щоб відкриватися тільки в певній черзі.

Персонажі — 2 основних персонажі з 4 — топ, їх історія, мотивація все вдалося, навіть трішки поспівчував їм, що їх плани не вдались. З іншого боку ще 2 персонажі абсолютно ніякі, створені більше для масовки та розтягування часу.

Не хочу вдаватись в сюжет, бо його дійсно не хочеться спойлерити, краще насолодиться самим на ютубі.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/64186f9cbb04a_ins2.jpg" />Завжди вставляю дискети з лісу у комп

Daniel Mullins Games це одна людина яка дуже любить створювати гарні ігрові концепти. Перші дві гри Дена також ламали 4-у стіну, щоб створити мета всесвіт між реальністю і його іграми.

Це такий собі форум в даркнеті де люди за інтересами ведуть бесіди про світову владу, та інші таємниці. Ця гра не є виключенням, а навпаки продовжує розвивати цей метавсесвіт. Чи для всіх він? Можу сказати точно що однозначно не для всіх у широкому розумінні.

Якщо ви фанат секретних матеріалів, знаєте хто такі цикади, чи розшифровуєте різні pizzagates, то ця гра вас не розчарує і вам точно варто в неї зіграти.

Якщо ж ви просто шукаєте картярську гру, чи цікавий досвід, то ви будете розчаровані, бо основна геймплейна механіка тут сюжет і я вам рекомендую подивитися англомовні огляди The Game Theory на те що відбувається у грі. Та пошукати щось цікавіше, наприклад Griftlands чи Slay the Spire.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/6418707a01055_img3.jpg" />Це сам автор гри вирішив перевірити нас

Хоча гра мені не сподобалась тим що вона видає себе за абсолютно іншу гру, з точки зору наративу вона не погана. Тож якщо після рев’ю вам все ще цікаво що відбулося в Inscryption, то вам варто у неї зіграти. В іншому разі, ви нічого не втратите.

<p>Гра вийшла ще у 2021, але дістався до неї лише зараз. Трейлер цієї гри я побачив у якийсь підбірці інді ігор, що як раз тоді виходили, і мене дуже вразив незвичний гейм дизайн і лякаюча атмосфера.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/RN5GSIWIN1k"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>“Inscryption &#8211; це карткова одіссея, що поєднує в собі роуґ-лайк жанр з побудовою колоди, головоломки в стилі квест-кімнат та різні психологічні штучки у поданні сюжету.”</p><p>Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.youtube.com/channel/UCFuIfuFGXc2mdNGfL3djyeA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Youtube</a>, (там ще пусто та я вже в процесі монтажу першого великого відео), усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!</p><h3>Візуал</h3><p>Графіка тут стилізована під старі ігри епохи 90-х і буде змінюватися в залежності від різних етапів гри. В залежності від етапів гри тут поєднуються 2D та 3D стилі які демонструють еволюцію здобутків у жанрі та багатошаровість як гри, так і задуму автора. Найбільш вдалою вийшла перша частина гри і хата Лєшого. Інші етапи не запам’ятовуються взагалі й створюють візуальну кашу. Спрайти для карт та локацій в принципі доволі прості, хоча це не перша гра Деніеля Малінза, тож в цьому плані гра трішки обманює перші уявлення гравця.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64186f30d78d2_ins1-scaled.jpg" />У грі нас зажди чекають</p><p>Музика — забігаючи наперед одразу скажу, що це метагра, тобто в ній об’єднали багато різних аспектів з різних жанрів, та навіть реального і віртуального світів. У цьому вона трішки схожа на The Stanley Parable. Коли ми взаємодіємо з грою, такою як вона була задумана, то тут все як завжди — є різні ефекти, є спеціальний звуковий дизайн у босів, атмосферний лоу фай на фоні. Та коли ми не взаємодіємо з грою — усі звуки припиняють існування, або перетворюються на машинну імітацію роботи комплектуючих старого комп’ютеру. Я впевнений що це зроблено, щоб гравці відчули, що зараз вони просто сидять і дивляться в екран. Це дуже прикольний прийом, але мене це чомусь дуже швидко почало дратувати, бо я просто чув навколишні звуки. Я грав удень, тож атмосфера була зруйнована для мене. Я одразу рекомендую грати тільки в навушниках і бажано ввечері чи вночі, бо коли затихнуть звуки ви відчуєте потрібний ефект, який досягав автор.</p><p>Інтерфейс — знову ж таки стилізація під старі ігри, спеціально ускладнений через &#8220;особливості&#8221; подій у самій грі. Через те що вона досить довга, як для такого інді концепту — то чим далі ти прогресуєш — тим більше тобі треба робити рутинних і монотонних речей.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64186f620b9f1_ins.jpg" />Карти страждають, і ви будете</p><p>Піди знайди карти — онови колоду, продай / купи предмети, роби маніпуляції з колодою ітн. За першу половину — ти розбираєшся з усіма механіками й далі ти можеш або досліджувати гру, або просто дограєш, а складний інтерфейс просто тягне час. В моєму випадку тут було скоріше друге, бо дослідження гри все-таки підпорядковується певним лінійним діям, і якщо ти щось не зробив у свій час, то ти втрачаєш частинку цього пазла.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/6418718f4b222_img5.jpg" />Я не хочу спойлерити, тому усі скріншоти максимально неінформативні</p><h3>Геймплей</h3><p>Основа гри це роуґ-лайк картярська гра. Ми граємо проти різних суперників, під час гри та взаємодії зі світом гри поповнюємо колоду і відкриваємо нові механіки. Звучить класно? І так і є, але тільки першу третину гри.</p><p>Це найцікавіша частина гри яка дійсно вийшла гарною, але так як ми знаємо що більшість ігрожурів не грають більше ніж 4 годин, то я вважаю, що далі першого справжнього боса ніхто і не заходив. Тому що далі починається нудна і нецікава грінділка карт.</p><p>Механіки побудови самої колоди досить прості, тому універсальний він кондішн можна зробити з 3-4 карт і потім комбінувати з тими які дають походу. Це абсолютно знецінює сенс збирання колоди, бо ти можеш майже завжди легко жертвувати свої карти та абілки.</p><p>Головне не втратити основу колоди. Це непогано для людей абсолютно незнайомих з цим жанром, але при цьому знецінює всю гру. Я пройшов усю гру майже з дефолтною колодою яку мені дали, з мінімумом модифікацій. Це погано, тому що я навіть не розбирався з деякими іншими механіками &#8211; цього просто не треба робити.</p><p>Основна ж механіка гри тут сюжет та наратив. Тож кардинальна зміна основної механіки, це не є гуд в моєму розумінні. Тут вже автори грають тобою змушуючи догравати на тих умовах які вони створили. Це обумовлено сюжетом і концептом, та саме ігровий досвід сильно від цього страждає, бо тривалість гри тут середня — приблизно 10-12 годин. З них, ти граєш у те що було в трейлері лише 3.</p><p>З одного боку прикольно що гра постійно змінюється, але через відсутність реальних загроз і постійних маніпуляцій босів з картами, тебе просто змушують пограти з ними ще трошки, продовжуючи гру штучно. Тобто для того, щоб не ускладнювати основну гру — автор вибирає скрипти, замість чесно підняти складність боїв. Так — тут багато заскриптованих боїв, в одних бос може просто здатися одразу, в інших же він так і каже, я хочу, щоб ти зараз програв і спробував ще.</p><p>Окрім боїв картами тут є невеличкі пазли із серії пройдись на сусідній екран візьми предмет і повернись.</p><p>Після основної гри є Кейсі мод в якому треба пограти з різними модифікаціями які гру ускладнюють, і це відкриває нову частину сюжетного контенту, але я просто подивився теорію того що тут взагалі відбулося — і це було набагато цікавіше і продуктивніше.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64187114cf961_img4.jpg" />Що думає гра, про мою негативну рецензію</p><h3>Концепт</h3><p>Основна цінність гри й діюча механіка — це сюжет. Тільки заради розуміння що відбувається я таки дограв. Основна концепція — доволі оригінальна. Це мета гра з розбиванням 4-ої стіни та секретами а-ля X-files.</p><p>Сюжетно все продумано дуже чітко, я б порівняв те що відбувається у грі з партією в Підземелля та Дракони. Також сама концепція мені нагадала серіал &#8220;Дивні Дива&#8221; в деяких моментах і це знов таки гуд, бо автор дійсно постарався і детально проробив різні події, навіть при тому що усі вони заскриптовані, щоб відкриватися тільки в певній черзі.</p><p>Персонажі — 2 основних персонажі з 4 — топ, їх історія, мотивація все вдалося, навіть трішки поспівчував їм, що їх плани не вдались. З іншого боку ще 2 персонажі абсолютно ніякі, створені більше для масовки та розтягування часу.</p><p>Не хочу вдаватись в сюжет, бо його дійсно не хочеться спойлерити, краще насолодиться самим на ютубі.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/64186f9cbb04a_ins2.jpg" />Завжди вставляю дискети з лісу у комп</p><p>Daniel Mullins Games це одна людина яка дуже любить створювати гарні ігрові концепти. Перші дві гри Дена також ламали 4-у стіну, щоб створити мета всесвіт між реальністю і його іграми.</p><p>Це такий собі форум в даркнеті де люди за інтересами ведуть бесіди про світову владу, та інші таємниці. Ця гра не є виключенням, а навпаки продовжує розвивати цей метавсесвіт. Чи для всіх він? Можу сказати точно що однозначно не для всіх у широкому розумінні.</p><p>Якщо ви фанат секретних матеріалів, знаєте хто такі цикади, чи розшифровуєте різні pizzagates, то ця гра вас не розчарує і вам точно варто в неї зіграти.</p><p>Якщо ж ви просто шукаєте картярську гру, чи цікавий досвід, то ви будете розчаровані, бо основна геймплейна механіка тут сюжет і я вам рекомендую подивитися англомовні огляди The Game Theory на те що відбувається у грі. Та пошукати щось цікавіше, наприклад Griftlands чи Slay the Spire.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2023/03/6418707a01055_img3.jpg" />Це сам автор гри вирішив перевірити нас</p><p>Хоча гра мені не сподобалась тим що вона видає себе за абсолютно іншу гру, з точки зору наративу вона не погана. Тож якщо після рев’ю вам все ще цікаво що відбулося в Inscryption, то вам варто у неї зіграти. В іншому разі, ви нічого не втратите.</p>

🎲 Inscryption — секретні матеріали ігрової індустрії

ud83cudfb2 Inscryption - u0441u0435u043au0440u0435u0442u043du0456 u043cu0430u0442u0435u0440u0456u0430u043bu0438 u0456u0433u0440u043eu0432u043eu0457 u0456u043du0434u0443u0441u0442u0440u0456u0457

u0429u043e u043cu043eu0436u0435 u0441u0442u0430u0442u0438u0441u044c, u044fu043au0449u043e u0435u043du0442u0443u0437u0456u0430u0441u0442 u043fu043eu0447u043du0435 u0437u0430u043cu0456u0448u0443u0432u0430u0442u0438 u0436u0430u043du0440u0438 u0432 u043eu0434u0438u043d u0433u0435u0439u043cu0434u0438u0437u0430u0439u043du0435u0440u0441u044cu043au0438u0439 u043au043eu043du0446u0435u043fu0442?

<p>Гру я знайшов через чергу знахідок в Steam, на момент покупки я давно шукав якийсь заспокійливий менеджмент тайкун чи стратегію. Останні тижні зими, обстріли, усе це підриває морально і хотілось чогось простого і заспокійливого. Побачивши Dorfromantic я одразу її купив, бо атмосферно вона мені сподобалася з першого трейлеру, плюс механіка ну дуже схожа на одну з моїх улюблених настолок - <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BD_(%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Каркасон</a>.

Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.youtube.com/channel/UCFuIfuFGXc2mdNGfL3djyeA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Youtube</a>, (там ще пусто та я вже в процесі монтажу першого великого відео), усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!
</p><div id="attachment_202078" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1.jpeg" data-quill-caption="Що це як не старий добрий Каркасон">

<img class="wp-image-202078" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1.jpeg" alt="Що це як не старий добрий Каркасон">
<p id="caption-attachment-202078" class="wp-caption-text">Що це як не старий добрий Каркасон</p>

</div>
<h3>Візуал</h3>
У грі досить приємний візуал у пастельних тонах. Якихось особливостей в ньому немає та це й гарно, бо мозок заспокоюється і розслабляється набагато швидше. Тайли різноманітні й в міру вашого прогресу ви будете відкривати нові їх види. Також гра підлаштовує пейзажі тайлів відносно сусідів, щоб полотно виглядало більш цільним.

Музика у грі досить непогана — синтезатор з піаніно на задньому фоні постійно намагаються створити атмосферу сільського Провансу. Разом візуал та музика створюють чітку атмосферу родинного вечора, коли тобі не треба кудись поспішати, а весь світ зачекає.

Інтерфейс тут аскетичний — ми беремо тайли зі стопки, в меню буквально пару параметрів в опціях і все. Якщо чесно, мене не залишало відчуття що грі чогось не вистачає саме у візуальному плані. Бо різноманітність пейзажів не змінюється. Біоми, які ми відкриваємо, просто красять певну зону в інший колір і не впливають ні на геймплей, ні на візуал.
<div id="attachment_202080" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2.jpeg" data-quill-caption="З плином часу і прогресом - закінчені частини ландшафту змінюють біом">

<img class="wp-image-202080" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2.jpeg" alt="З плином часу і прогресом - закінчені частини ландшафту змінюють біом">
<p id="caption-attachment-202080" class="wp-caption-text">З плином часу і прогресом — закінчені частини ландшафту змінюють біом</p>

</div>
<h3>Геймплей</h3>
Правила тут дуже прості — в нас є стопка тайлів, ми по черзі їх беремо і ставимо на поле до інших утворюючи біоми та продовження зон: місто, поле, річка, ліс, залізниця ітн). Під час гри попадаються тайли з завданнями, також є челенджи по загальному прогресу ваших ігор, які можна виконувати. Типу закінчити 10 ігор набравши 5000+ очок. За кожний закінчений квест, чи біом, чи зону ми отримуємо додаткові тайли та бали. Гра закінчується, коли закінчуються тайли. До механіки питань нема, вона перевірена часом і Каркасоном — залипнути можна.

Контент — у нас є різні моди гри — швидкий, творчість, тижневий челендж, класика ітн. Але окрім обмеження в тайлах і полі вони нічим кардинально не відрізняються. Усі челенджі розраховані на поінти, але окрім тижневих змагань і місця у лідерборді у грі немає якоїсь взаємодій між ком'юніті. Мені не вистачило саме кооперативного режиму, щоб грати зі своєю половинкою на одному компі та створювати величезні мапи з тайлів. Звісно ви можете це зробити просто змінюючи гравців за одним ігровим пристроєм, але цікавіше було б, якби у кожного були свої різні тайли. Для мене такі ігри саме про взаємодію між людьми, а не соло гра.
<div id="attachment_202082" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4.jpeg" data-quill-caption="В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів">

<img class="wp-image-202082" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4.jpeg" alt="В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів">
<p id="caption-attachment-202082" class="wp-caption-text">В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів</p>

</div>
Це гра для відпочинку від тяжкого дня та медитації, але окрім поєднання тайлів в соло режимі вона не може запропонувати ще чогось. Для мене вона стала одноманітною досить швидко, хоча мені такі ігри дуже подобаються. Сподіваюся автори доведуть біоми хоча б до якогось розвитку, а не просто зміни кольору.
<h3>Концепт</h3>
Основа гри, проте дуже стабільна. Гарний, логічний пазл, який не те що можна розвивати, його треба розвивати. Лаконічність іноді легко сплутати з обмеженістю. Для мене поки що гра виглядає десь посередині. Це однозначно не погано, але і не зможе утримати більшість гравців, з іншого боку це все ж таки гра пісочниця і творчі люди роблять ну просто... просто... дивіться на скріншот знизу.
<div id="attachment_202086" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5.jpeg" data-quill-caption="Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати">

<img class="wp-image-202086" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5.jpeg" alt="Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати">
<p id="caption-attachment-202086" class="wp-caption-text">Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати</p>

</div>
Toukana Interactive це малесенька група з 4-ох студентів гейм дизайнерів з Берліну які створили Dorfromantic. Окрім відеогри у 2023 році вийде однойменна настолка у рамках гранту від DE:HIVE. І це дуже круто. Хлопці мають у своєму доробку різні ігри, спільно вони працювали лише над 2-ома, та результат вже вийшов дуже крутий. Тімо Фальке також брав участь у досить цікавій VR грі - ViSP. Наскільки я зрозумів з його блогів, то саме робота над ViSP надихнула його зібрати свою команду і розробити вже власний концепт. Цей концепт настільки сподобався різним освітнім установам, що хлопцям дали грошей і з'явився Dorfromantic. Це дуже круто і такі історії інді девів здатні надихати інших створювати свої власні концепти.
<div id="attachment_202088" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3.jpeg" data-quill-caption="Лейтмотив усієї гри">

<img class="wp-image-202088" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3.jpeg" alt="Лейтмотив усієї гри">
<p id="caption-attachment-202088" class="wp-caption-text">Лейтмотив усієї гри</p>

</div>
Я вагався, але все-таки рекомендую цю гру тим хто шукає щось для релаксу. Таких дзен проєктів у ніші не дуже багато, можливо ця гра не зможе зацікавити багатьох та є ту щось таке магічне, що хлопці продовжують розвивати свою гру далі, а люди проводити години в ній.

<p>Гру я знайшов через чергу знахідок в Steam, на момент покупки я давно шукав якийсь заспокійливий менеджмент тайкун чи стратегію. Останні тижні зими, обстріли, усе це підриває морально і хотілось чогось простого і заспокійливого. Побачивши Dorfromantic я одразу її купив, бо атмосферно вона мені сподобалася з першого трейлеру, плюс механіка ну дуже схожа на одну з моїх улюблених настолок &#8211; <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BD_(%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Каркасон</a>.</p><p>Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.youtube.com/channel/UCFuIfuFGXc2mdNGfL3djyeA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Youtube</a>, (там ще пусто та я вже в процесі монтажу першого великого відео), усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!</p><div id="attachment_202078" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1.jpeg" data-quill-caption="Що це як не старий добрий Каркасон"><p><img loading="lazy" width="1920" height="1080" class="wp-image-202078" src="/wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1.jpeg" alt="Що це як не старий добрий Каркасон" srcset="/wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1.jpeg 1920w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1-300x169.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1-1024x576.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1-768x432.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1-1536x864.jpeg 1536w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1-650x366.jpeg 650w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p id="caption-attachment-202078" class="wp-caption-text">Що це як не старий добрий Каркасон</p></div><h3>Візуал</h3><p>У грі досить приємний візуал у пастельних тонах. Якихось особливостей в ньому немає та це й гарно, бо мозок заспокоюється і розслабляється набагато швидше. Тайли різноманітні й в міру вашого прогресу ви будете відкривати нові їх види. Також гра підлаштовує пейзажі тайлів відносно сусідів, щоб полотно виглядало більш цільним.</p><p>Музика у грі досить непогана — синтезатор з піаніно на задньому фоні постійно намагаються створити атмосферу сільського Провансу. Разом візуал та музика створюють чітку атмосферу родинного вечора, коли тобі не треба кудись поспішати, а весь світ зачекає.</p><p>Інтерфейс тут аскетичний — ми беремо тайли зі стопки, в меню буквально пару параметрів в опціях і все. Якщо чесно, мене не залишало відчуття що грі чогось не вистачає саме у візуальному плані. Бо різноманітність пейзажів не змінюється. Біоми, які ми відкриваємо, просто красять певну зону в інший колір і не впливають ні на геймплей, ні на візуал.</p><div id="attachment_202080" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2.jpeg" data-quill-caption="З плином часу і прогресом - закінчені частини ландшафту змінюють біом"><p><img loading="lazy" width="1920" height="1080" class="wp-image-202080" src="/wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2.jpeg" alt="З плином часу і прогресом - закінчені частини ландшафту змінюють біом" srcset="/wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2.jpeg 1920w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2-300x169.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2-1024x576.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2-768x432.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2-1536x864.jpeg 1536w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2-650x366.jpeg 650w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p id="caption-attachment-202080" class="wp-caption-text">З плином часу і прогресом — закінчені частини ландшафту змінюють біом</p></div><h3>Геймплей</h3><p>Правила тут дуже прості — в нас є стопка тайлів, ми по черзі їх беремо і ставимо на поле до інших утворюючи біоми та продовження зон: місто, поле, річка, ліс, залізниця ітн). Під час гри попадаються тайли з завданнями, також є челенджи по загальному прогресу ваших ігор, які можна виконувати. Типу закінчити 10 ігор набравши 5000+ очок. За кожний закінчений квест, чи біом, чи зону ми отримуємо додаткові тайли та бали. Гра закінчується, коли закінчуються тайли. До механіки питань нема, вона перевірена часом і Каркасоном — залипнути можна.</p><p>Контент — у нас є різні моди гри — швидкий, творчість, тижневий челендж, класика ітн. Але окрім обмеження в тайлах і полі вони нічим кардинально не відрізняються. Усі челенджі розраховані на поінти, але окрім тижневих змагань і місця у лідерборді у грі немає якоїсь взаємодій між ком&#8217;юніті. Мені не вистачило саме кооперативного режиму, щоб грати зі своєю половинкою на одному компі та створювати величезні мапи з тайлів. Звісно ви можете це зробити просто змінюючи гравців за одним ігровим пристроєм, але цікавіше було б, якби у кожного були свої різні тайли. Для мене такі ігри саме про взаємодію між людьми, а не соло гра.</p><div id="attachment_202082" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4.jpeg" data-quill-caption="В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів"><p><img loading="lazy" width="1920" height="1080" class="wp-image-202082" src="/wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4.jpeg" alt="В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів" srcset="/wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4.jpeg 1920w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4-300x169.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4-1024x576.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4-768x432.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4-1536x864.jpeg 1536w, /wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4-650x366.jpeg 650w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p id="caption-attachment-202082" class="wp-caption-text">В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів</p></div><p>Це гра для відпочинку від тяжкого дня та медитації, але окрім поєднання тайлів в соло режимі вона не може запропонувати ще чогось. Для мене вона стала одноманітною досить швидко, хоча мені такі ігри дуже подобаються. Сподіваюся автори доведуть біоми хоча б до якогось розвитку, а не просто зміни кольору.</p><h3>Концепт</h3><p>Основа гри, проте дуже стабільна. Гарний, логічний пазл, який не те що можна розвивати, його треба розвивати. Лаконічність іноді легко сплутати з обмеженістю. Для мене поки що гра виглядає десь посередині. Це однозначно не погано, але і не зможе утримати більшість гравців, з іншого боку це все ж таки гра пісочниця і творчі люди роблять ну просто&#8230; просто&#8230; дивіться на скріншот знизу.</p><div id="attachment_202086" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5.jpeg" data-quill-caption="Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати"><p><img loading="lazy" width="1920" height="1080" class="wp-image-202086" src="/wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5.jpeg" alt="Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати" srcset="/wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5.jpeg 1920w, /wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5-300x169.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5-1024x576.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5-768x432.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5-1536x864.jpeg 1536w, /wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5-650x366.jpeg 650w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p id="caption-attachment-202086" class="wp-caption-text">Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати</p></div><p>Toukana Interactive це малесенька група з 4-ох студентів гейм дизайнерів з Берліну які створили Dorfromantic. Окрім відеогри у 2023 році вийде однойменна настолка у рамках гранту від DE:HIVE. І це дуже круто. Хлопці мають у своєму доробку різні ігри, спільно вони працювали лише над 2-ома, та результат вже вийшов дуже крутий. Тімо Фальке також брав участь у досить цікавій VR грі &#8211; ViSP. Наскільки я зрозумів з його блогів, то саме робота над ViSP надихнула його зібрати свою команду і розробити вже власний концепт. Цей концепт настільки сподобався різним освітнім установам, що хлопцям дали грошей і з&#8217;явився Dorfromantic. Це дуже круто і такі історії інді девів здатні надихати інших створювати свої власні концепти.</p><div id="attachment_202088" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3.jpeg" data-quill-caption="Лейтмотив усієї гри"><p><img loading="lazy" width="1920" height="1080" class="wp-image-202088" src="/wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3.jpeg" alt="Лейтмотив усієї гри" srcset="/wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3.jpeg 1920w, /wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3-300x169.jpeg 300w, /wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3-1024x576.jpeg 1024w, /wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3-768x432.jpeg 768w, /wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3-1536x864.jpeg 1536w, /wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3-650x366.jpeg 650w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p id="caption-attachment-202088" class="wp-caption-text">Лейтмотив усієї гри</p></div><p>Я вагався, але все-таки рекомендую цю гру тим хто шукає щось для релаксу. Таких дзен проєктів у ніші не дуже багато, можливо ця гра не зможе зацікавити багатьох та є ту щось таке магічне, що хлопці продовжують розвивати свою гру далі, а люди проводити години в ній.</p>

Середина лютого, чайок, казуальний геймінг у 30-ть після роботи аж ніяк не налаштовує до якихось активних челенджей. Тож ідемо шукати дзен проекти.

Гру я знайшов через чергу знахідок в Steam, на момент покупки я давно шукав якийсь заспокійливий менеджмент тайкун чи стратегію. Останні тижні зими, обстріли, усе це підриває морально і хотілось чогось простого і заспокійливого. Побачивши Dorfromantic я одразу її купив, бо атмосферно вона мені сподобалася з першого трейлеру, плюс механіка ну дуже схожа на одну з моїх улюблених настолок - <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BD_(%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0)" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Каркасон</a>.

Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.youtube.com/channel/UCFuIfuFGXc2mdNGfL3djyeA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Youtube</a>, (там ще пусто та я вже в процесі монтажу першого великого відео), усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!
<div id="attachment_202078" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1.jpeg" data-quill-caption="Що це як не старий добрий Каркасон">

<img class="wp-image-202078" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc59677304_dfr1.jpeg" alt="Що це як не старий добрий Каркасон" />
<p id="caption-attachment-202078" class="wp-caption-text">Що це як не старий добрий Каркасон</p>

</div>
<h3>Візуал</h3>
У грі досить приємний візуал у пастельних тонах. Якихось особливостей в ньому немає та це й гарно, бо мозок заспокоюється і розслабляється набагато швидше. Тайли різноманітні й в міру вашого прогресу ви будете відкривати нові їх види. Також гра підлаштовує пейзажі тайлів відносно сусідів, щоб полотно виглядало більш цільним.

Музика у грі досить непогана — синтезатор з піаніно на задньому фоні постійно намагаються створити атмосферу сільського Провансу. Разом візуал та музика створюють чітку атмосферу родинного вечора, коли тобі не треба кудись поспішати, а весь світ зачекає.

Інтерфейс тут аскетичний — ми беремо тайли зі стопки, в меню буквально пару параметрів в опціях і все. Якщо чесно, мене не залишало відчуття що грі чогось не вистачає саме у візуальному плані. Бо різноманітність пейзажів не змінюється. Біоми, які ми відкриваємо, просто красять певну зону в інший колір і не впливають ні на геймплей, ні на візуал.
<div id="attachment_202080" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2.jpeg" data-quill-caption="З плином часу і прогресом - закінчені частини ландшафту змінюють біом">

<img class="wp-image-202080" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc6c4cb263_dfr2.jpeg" alt="З плином часу і прогресом - закінчені частини ландшафту змінюють біом" />
<p id="caption-attachment-202080" class="wp-caption-text">З плином часу і прогресом — закінчені частини ландшафту змінюють біом</p>

</div>
<h3>Геймплей</h3>
Правила тут дуже прості — в нас є стопка тайлів, ми по черзі їх беремо і ставимо на поле до інших утворюючи біоми та продовження зон: місто, поле, річка, ліс, залізниця ітн). Під час гри попадаються тайли з завданнями, також є челенджи по загальному прогресу ваших ігор, які можна виконувати. Типу закінчити 10 ігор набравши 5000+ очок. За кожний закінчений квест, чи біом, чи зону ми отримуємо додаткові тайли та бали. Гра закінчується, коли закінчуються тайли. До механіки питань нема, вона перевірена часом і Каркасоном — залипнути можна.

Контент — у нас є різні моди гри — швидкий, творчість, тижневий челендж, класика ітн. Але окрім обмеження в тайлах і полі вони нічим кардинально не відрізняються. Усі челенджі розраховані на поінти, але окрім тижневих змагань і місця у лідерборді у грі немає якоїсь взаємодій між ком'юніті. Мені не вистачило саме кооперативного режиму, щоб грати зі своєю половинкою на одному компі та створювати величезні мапи з тайлів. Звісно ви можете це зробити просто змінюючи гравців за одним ігровим пристроєм, але цікавіше було б, якби у кожного були свої різні тайли. Для мене такі ігри саме про взаємодію між людьми, а не соло гра.
<div id="attachment_202082" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4.jpeg" data-quill-caption="В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів">

<img class="wp-image-202082" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bc93aaa3d5_dfr4.jpeg" alt="В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів" />
<p id="caption-attachment-202082" class="wp-caption-text">В режимах, просто обмежується мапа чи кількість тайлів</p>

</div>
Це гра для відпочинку від тяжкого дня та медитації, але окрім поєднання тайлів в соло режимі вона не може запропонувати ще чогось. Для мене вона стала одноманітною досить швидко, хоча мені такі ігри дуже подобаються. Сподіваюся автори доведуть біоми хоча б до якогось розвитку, а не просто зміни кольору.
<h3>Концепт</h3>
Основа гри, проте дуже стабільна. Гарний, логічний пазл, який не те що можна розвивати, його треба розвивати. Лаконічність іноді легко сплутати з обмеженістю. Для мене поки що гра виглядає десь посередині. Це однозначно не погано, але і не зможе утримати більшість гравців, з іншого боку це все ж таки гра пісочниця і творчі люди роблять ну просто... просто... дивіться на скріншот знизу.
<div id="attachment_202086" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5.jpeg" data-quill-caption="Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати">

<img class="wp-image-202086" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bca66a3dce_dfr5.jpeg" alt="Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати" />
<p id="caption-attachment-202086" class="wp-caption-text">Хіба це не визнання того що гра з правильним підходом здатна дивувати</p>

</div>
Toukana Interactive це малесенька група з 4-ох студентів гейм дизайнерів з Берліну які створили Dorfromantic. Окрім відеогри у 2023 році вийде однойменна настолка у рамках гранту від DE:HIVE. І це дуже круто. Хлопці мають у своєму доробку різні ігри, спільно вони працювали лише над 2-ома, та результат вже вийшов дуже крутий. Тімо Фальке також брав участь у досить цікавій VR грі - ViSP. Наскільки я зрозумів з його блогів, то саме робота над ViSP надихнула його зібрати свою команду і розробити вже власний концепт. Цей концепт настільки сподобався різним освітнім установам, що хлопцям дали грошей і з'явився Dorfromantic. Це дуже круто і такі історії інді девів здатні надихати інших створювати свої власні концепти.
<div id="attachment_202088" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3.jpeg" data-quill-caption="Лейтмотив усієї гри">

<img class="wp-image-202088" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640bcb44e08e6_dfr3.jpeg" alt="Лейтмотив усієї гри" />
<p id="caption-attachment-202088" class="wp-caption-text">Лейтмотив усієї гри</p>

</div>
Я вагався, але все-таки рекомендую цю гру тим хто шукає щось для релаксу. Таких дзен проєктів у ніші не дуже багато, можливо ця гра не зможе зацікавити багатьох та є ту щось таке магічне, що хлопці продовжують розвивати свою гру далі, а люди проводити години в ній.

🌲 Каркасон без замків — огляд гри Dorfromantic

<p>Кабел Сассер, співзасновник компанії Panic, яка видала Untitled Goose Game, розповів, що компанія хотіла випустити гру в Mac App Store, але зіткнулася з дивною проблемою в підтримці.

Після того, як Untitled Goose Game відправили на розгляд, модератори зазначили, що у грі не можна пропустити титри, тож вона не потрапить у Mac App Store.

<img class="aligncenter wp-image-201921 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-1024x565.png" alt="" width="1024" height="565">

Але нюанс в тому, що у грі все ж можна було пропустити титри, просто для цього треба затиснути кнопку пробілу. Розробники пояснили цей момент, але гру все ж не пропустили з якоїсь іншої невідомої причини.

<strong>Untitled Goose Game</strong> — це інді-гра, розроблена і видана австралійською студією House House у 2019 році. Гравець у грі контролює гуся, який повинен виконувати різні завдання, щоб завдати більше шкоди жителям містечка. Головна мета — завершити список завдань і зібрати різні предмети.

https://youtu.be/vfpRYfV5_64</p>

<p>Кабел Сассер, співзасновник компанії Panic, яка видала Untitled Goose Game, розповів, що компанія хотіла випустити гру в Mac App Store, але зіткнулася з дивною проблемою в підтримці.</p><p>Після того, як Untitled Goose Game відправили на розгляд, модератори зазначили, що у грі не можна пропустити титри, тож вона не потрапить у Mac App Store.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-201921 size-large" src="/wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-1024x565.png" alt="" width="1024" height="565" srcset="/wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-1024x565.png 1024w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-300x165.png 300w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-768x423.png 768w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-650x358.png 650w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00.png 1168w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>Але нюанс в тому, що у грі все ж можна було пропустити титри, просто для цього треба затиснути кнопку пробілу. Розробники пояснили цей момент, але гру все ж не пропустили з якоїсь іншої невідомої причини.</p><p><strong>Untitled Goose Game</strong> — це інді-гра, розроблена і видана австралійською студією House House у 2019 році. Гравець у грі контролює гуся, який повинен виконувати різні завдання, щоб завдати більше шкоди жителям містечка. Головна мета — завершити список завдань і зібрати різні предмети.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/vfpRYfV5_64"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div></p>

Кабел Сассер, співзасновник компанії Panic, яка видала Untitled Goose Game, розповів, що компанія хотіла випустити гру в Mac App Store, але зіткнулася з дивною проблемою в підтримці.

Після того, як Untitled Goose Game відправили на розгляд, модератори зазначили, що у грі не можна пропустити титри, тож вона не потрапить у Mac App Store.

<img class="aligncenter wp-image-201921 size-large" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-1024x565.png" alt="" width="1024" height="565" />

Але нюанс в тому, що у грі все ж можна було пропустити титри, просто для цього треба затиснути кнопку пробілу. Розробники пояснили цей момент, але гру все ж не пропустили з якоїсь іншої невідомої причини.

<strong>Untitled Goose Game</strong> — це інді-гра, розроблена і видана австралійською студією House House у 2019 році. Гравець у грі контролює гуся, який повинен виконувати різні завдання, щоб завдати більше шкоди жителям містечка. Головна мета — завершити список завдань і зібрати різні предмети.

https://youtu.be/vfpRYfV5_64

<p>Кабел Сассер, співзасновник компанії Panic, яка видала Untitled Goose Game, розповів, що компанія хотіла випустити гру в Mac App Store, але зіткнулася з дивною проблемою в підтримці.</p><p>Після того, як Untitled Goose Game відправили на розгляд, модератори зазначили, що у грі не можна пропустити титри, тож вона не потрапить у Mac App Store.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-201921 size-large" src="/wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-1024x565.png" alt="" width="1024" height="565" srcset="/wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-1024x565.png 1024w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-300x165.png 300w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-768x423.png 768w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00-650x358.png 650w, /wp-content/uploads/2023/03/Screenshot-2023-03-09-at-15.40.00.png 1168w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>Але нюанс в тому, що у грі все ж можна було пропустити титри, просто для цього треба затиснути кнопку пробілу. Розробники пояснили цей момент, але гру все ж не пропустили з якоїсь іншої невідомої причини.</p><p><strong>Untitled Goose Game</strong> — це інді-гра, розроблена і видана австралійською студією House House у 2019 році. Гравець у грі контролює гуся, який повинен виконувати різні завдання, щоб завдати більше шкоди жителям містечка. Головна мета — завершити список завдань і зібрати різні предмети.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/vfpRYfV5_64"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>

🗿 Untitled Goose Game не додали до App Store для Mac, бо модератори не знайшли кнопку для пропуску титрів

<p>Видавник Devolver Digital один з 3-ьох видавців незалежних ігор за якими я активно слідкую. Коли я побачив перший трейлер Культу, то одразу ж зловив вайб rogue-like ігор від Supergiant Games. І трошки здивувався, коли зрозумів що розробник інший. Вайб rogue-like, цікавий концепт, та можливість погратися зі своєю "веселою фермою" однозначно визначили для мене чи буду я купувати гру. Гарні відгуки на старті, ще більше в цьому впевнили. Тож набравшись терпіння і дочекавшись зимового розпродажу я нарешті почав створювати свій культ ім С. Бандери для боротьби з руснею (ворогами які чомусь на мене напали на початку).

Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.tiktok.com/@himars.gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тікток</a>, усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!
</p><p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640142cedcd2a_1.jpg"><em>Один із Старих Богів, якого ми зараз переможемо</em></p>

<h2>Візуал</h2>
Картинка і кольори дуже соковиті, у грі вдало передається атмосфера локації саме через кольорову гамму. Темні та контрастні локації натякають що тут є загроза і треба бути дуже обережним, в той час, як світло і пастельні кольори зустрічаються у домашньому хабі, та на локаціях різних НПС чи торговців. При цьому основний колір гри — червоний, ми самі та усі послідовники носимо червоні мантії, вогні у нашому селищі також червоні, що також створює зловіщу та таємничу атмосферу.

Музику у грі створив сауд продюсер River Boy з Мельбурну, і о боже, я ніколи не чув стільки прекрасних варіацій перкусійних семплів одразу. Весь ост базується здебільшого на ударних барабанних партіях, які перетікають композиція в композицію. Хоч гра і не базується як ритм гра, але саунд для арен настільки вдало пророблений, що дуже допомагає не втрачати якийсь "потік" гри, постійних забігів по ворожому лісу. Не дарма гра отримала нагороду Australian Game Developer Awards в музичній номінації. Рекомендую ознайомитися

https://www.youtube.com/watch?v=G0RUcSqo5yM

Інтерфейс у грі непоганий, та трішки сумбурний, як на мене. Мені не було зрозуміло чому з якоїсь риби я можу готувати їжу, а з якоїсь ні, також дерево розвитку на базі не зручно переглядати, щоб розпланувати розвиток. Багато різних функцій які можна робити з послідовниками та коли їх вже більше ніж 20 — мені не вистачало якоїсь таблички через яку я міг давати їм накази, або назначати на різні роботи максимально здібних, які дають бонуси у виробництві. Також мені зустрілося два бага які повторювалися кілька разів — коли на арені починає з'являтися якийсь старий бог, може статися ситуація, коли він закриває нашу модельку і не починається кат сцена. Також я застрягав кілька разів у облаштуваннях локації, після чого не міг взагалі нікуди рухатися. Таке зі мною сталося на Каламарі коли я її майже добив, було не приємно через баг помирати та пере проходити весь забіг до боса спочатку.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640142a300572_2.jpg"><em>Спочатку на аренах воргів не багато</em></p>

<h2>Геймплей</h2>
З цим у грі все доволі цікаво — основна задача у грі — звільнити одного зі Старих Богів (так тут багато відсилок на пана Лавкрафта). Для цього нам треба вбити інших, які його і закували у кайдани. Щоб дійти до босів нам треба перемогти усіх їх поплічників, поблукавши по різних аренах. Перед кожним забігом нам дають фізичну і магічну зброю. Під час забігів ми знаходимо корисні ресурси, послідовників, нову зброю, картки які дають нам тимчасові бонуси та нових НПСі які відкривають нові локації або можливості. Знайдені ресурси та послідовників ми використовуємо для збільшення нашої могутності. Це основний екшн геймплей. Великий пласт контенту та геймплею тут полягає у побудові саме бази, оскільки нам постійно треба слідкувати за своїм культом, щоб ніхто не наївся какашок (у прямому сенсі), не вбив когось, або не почав підривати наш авторитет. Тому мідгейм тут дуже активний в плані постійного бажання покращити життя своїх окультистів та зробити їм кращу домівку чи добудувати новий вівтар де можуть молитися ті хто вже не поміщається на основному. Молитва тут як раз безпосередньо зміцнює ваші сили і є надважливим ресурсом. Оскільки звичайних ресурсів буде не вистачати постійно, а халепи трапляються у грі досить часто, то в нашому розпорядженні є різні ритуали які можуть тимчасово вирішувати певні проблеми. Наприклад, можна нагодувати усіх травою на 3 дні вперед, чи просто принести в жертву хворого окультиста, щоб зміцнити віру у вас. Також кожен послідовник має свій рівень який залежить від його віри у вас. Чим довше він у культі, чим більш залучений до різних справ — тим більше віри приносить і може послужити вашому культу, іноді вони навіть просять вас зробити для них невеличкі квести. З кожним високорівневим окультистом ви маєте можливість створювати доктрини, що відкривають певні ритуали чи будівлі та впливають на характер вашого культу. Наприклад, можна стати веганським культом і їсти траву без штрафів до здоров'я, або стати канібалами, тоді не доведеться ховати померлих і ви завжди будете забезпечені м'ясом.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640141a1753c2_4.jpg"><em>Культ повинен бути зручним</em></p>
В сумі я закінчив 72 ігрові дні (17 годин у стімі), за цей час я завершив основний сюжет і зібрав 3 ока для рибалки з додаткових босів, але все одно не відкрив усіх покращень та не побачив увесь контент. Це я до того, що у грі дійсно багато контенту та різних челенджей. Також за одне проходження не можливо отримати й спробувати усі ритуали, бо доктрини взаємовиключають одна одну. Тож ігрова частина вийшла насичена.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/6401416f64a86_3.jpg"><em>Справжня чоловіча любов, то святе</em></p>

<h2>Концепт</h2>
Сюжет та персонажі ніби взяті із чорної комедії, що пародіюють різні твори на теми культів, від куклус клану до творів Лавкрафта. Такий мікс концептів вийшов дуже доречним та цікавим. Я намагався піклуватися про усіх моїх бандерівців, щоб ми ставали сильніше та розвивали культ. Гра дає змогу кастомізувати послідовників, та максимально різноманітно проводити з ними час. Це звісно не Сімс, але справжні чоловічі шлюби тут дозволено робити спеціальним ритуалом і це круто. Комедійний стиль різко змінюється у фіналі гри де випробування вже випадуть на плечі усього культу, перевіряючи нас на міцність.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640140fbc2647_5.jpg"><em>Приймаємо усіх, навіть босів</em></p>
Massive Monster це невеличка студія з 11 людей, що розташована у Мельбурні, Австралія. Раніше кор команда робила флеш ігри та познайомилася на різних фестивалях. У 2016 році вони створили свою студію та робили ігри на замовлення, здебільшого на HTML5, зараз їх також можна винайняти. Набивши руку, вони вирішили зробити власну гру це була The Adventure Pals (2018) — веселий платформер з дуже різноманітними механіками та елементами менеджменту. Через рік з’явився Unicycle Giraffe (2019) де вже видно зародження антропоморфного стилю який використовується у Cult of the Lamb та музичний супровід River Boy. І ось у 2022 з'явилась Cult of the Lamb. Такі історії невеличких інді розробників завжди надихають створювати власний контент, та не переставати покращуватись використовуючи попередній доробок.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640140a4c2a52_6.jpg"><em>Я з бандерівцями відкриваю портал до бункерного діда</em></p>
Гра сподобається поціновувачам rogue-like жанру та звісно усім кого зацікавив саме концепт. Після титрів — у мене залишилися тільки приємні враження, та чудово проведений час.

<p>Видавник Devolver Digital один з 3-ьох видавців незалежних ігор за якими я активно слідкую. Коли я побачив перший трейлер Культу, то одразу ж зловив вайб rogue-like ігор від Supergiant Games. І трошки здивувався, коли зрозумів що розробник інший. Вайб rogue-like, цікавий концепт, та можливість погратися зі своєю &#8220;веселою фермою&#8221; однозначно визначили для мене чи буду я купувати гру. Гарні відгуки на старті, ще більше в цьому впевнили. Тож набравшись терпіння і дочекавшись зимового розпродажу я нарешті почав створювати свій культ ім С. Бандери для боротьби з руснею (ворогами які чомусь на мене напали на початку).</p><p>Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.tiktok.com/@himars.gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тікток</a>, усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640142cedcd2a_1.jpg"><em>Один із Старих Богів, якого ми зараз переможемо</em></p><h2>Візуал</h2><p>Картинка і кольори дуже соковиті, у грі вдало передається атмосфера локації саме через кольорову гамму. Темні та контрастні локації натякають що тут є загроза і треба бути дуже обережним, в той час, як світло і пастельні кольори зустрічаються у домашньому хабі, та на локаціях різних НПС чи торговців. При цьому основний колір гри — червоний, ми самі та усі послідовники носимо червоні мантії, вогні у нашому селищі також червоні, що також створює зловіщу та таємничу атмосферу.</p><p>Музику у грі створив сауд продюсер River Boy з Мельбурну, і о боже, я ніколи не чув стільки прекрасних варіацій перкусійних семплів одразу. Весь ост базується здебільшого на ударних барабанних партіях, які перетікають композиція в композицію. Хоч гра і не базується як ритм гра, але саунд для арен настільки вдало пророблений, що дуже допомагає не втрачати якийсь &#8220;потік&#8221; гри, постійних забігів по ворожому лісу. Не дарма гра отримала нагороду Australian Game Developer Awards в музичній номінації. Рекомендую ознайомитися</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/G0RUcSqo5yM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Інтерфейс у грі непоганий, та трішки сумбурний, як на мене. Мені не було зрозуміло чому з якоїсь риби я можу готувати їжу, а з якоїсь ні, також дерево розвитку на базі не зручно переглядати, щоб розпланувати розвиток. Багато різних функцій які можна робити з послідовниками та коли їх вже більше ніж 20 — мені не вистачало якоїсь таблички через яку я міг давати їм накази, або назначати на різні роботи максимально здібних, які дають бонуси у виробництві. Також мені зустрілося два бага які повторювалися кілька разів — коли на арені починає з&#8217;являтися якийсь старий бог, може статися ситуація, коли він закриває нашу модельку і не починається кат сцена. Також я застрягав кілька разів у облаштуваннях локації, після чого не міг взагалі нікуди рухатися. Таке зі мною сталося на Каламарі коли я її майже добив, було не приємно через баг помирати та пере проходити весь забіг до боса спочатку.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640142a300572_2.jpg"><em>Спочатку на аренах воргів не багато</em></p><h2>Геймплей</h2><p>З цим у грі все доволі цікаво — основна задача у грі — звільнити одного зі Старих Богів (так тут багато відсилок на пана Лавкрафта). Для цього нам треба вбити інших, які його і закували у кайдани. Щоб дійти до босів нам треба перемогти усіх їх поплічників, поблукавши по різних аренах. Перед кожним забігом нам дають фізичну і магічну зброю. Під час забігів ми знаходимо корисні ресурси, послідовників, нову зброю, картки які дають нам тимчасові бонуси та нових НПСі які відкривають нові локації або можливості. Знайдені ресурси та послідовників ми використовуємо для збільшення нашої могутності. Це основний екшн геймплей. Великий пласт контенту та геймплею тут полягає у побудові саме бази, оскільки нам постійно треба слідкувати за своїм культом, щоб ніхто не наївся какашок (у прямому сенсі), не вбив когось, або не почав підривати наш авторитет. Тому мідгейм тут дуже активний в плані постійного бажання покращити життя своїх окультистів та зробити їм кращу домівку чи добудувати новий вівтар де можуть молитися ті хто вже не поміщається на основному. Молитва тут як раз безпосередньо зміцнює ваші сили і є надважливим ресурсом. Оскільки звичайних ресурсів буде не вистачати постійно, а халепи трапляються у грі досить часто, то в нашому розпорядженні є різні ритуали які можуть тимчасово вирішувати певні проблеми. Наприклад, можна нагодувати усіх травою на 3 дні вперед, чи просто принести в жертву хворого окультиста, щоб зміцнити віру у вас. Також кожен послідовник має свій рівень який залежить від його віри у вас. Чим довше він у культі, чим більш залучений до різних справ — тим більше віри приносить і може послужити вашому культу, іноді вони навіть просять вас зробити для них невеличкі квести. З кожним високорівневим окультистом ви маєте можливість створювати доктрини, що відкривають певні ритуали чи будівлі та впливають на характер вашого культу. Наприклад, можна стати веганським культом і їсти траву без штрафів до здоров&#8217;я, або стати канібалами, тоді не доведеться ховати померлих і ви завжди будете забезпечені м&#8217;ясом.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640141a1753c2_4.jpg"><em>Культ повинен бути зручним</em></p><p>В сумі я закінчив 72 ігрові дні (17 годин у стімі), за цей час я завершив основний сюжет і зібрав 3 ока для рибалки з додаткових босів, але все одно не відкрив усіх покращень та не побачив увесь контент. Це я до того, що у грі дійсно багато контенту та різних челенджей. Також за одне проходження не можливо отримати й спробувати усі ритуали, бо доктрини взаємовиключають одна одну. Тож ігрова частина вийшла насичена.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/6401416f64a86_3.jpg"><em>Справжня чоловіча любов, то святе</em></p><h2>Концепт</h2><p>Сюжет та персонажі ніби взяті із чорної комедії, що пародіюють різні твори на теми культів, від куклус клану до творів Лавкрафта. Такий мікс концептів вийшов дуже доречним та цікавим. Я намагався піклуватися про усіх моїх бандерівців, щоб ми ставали сильніше та розвивали культ. Гра дає змогу кастомізувати послідовників, та максимально різноманітно проводити з ними час. Це звісно не Сімс, але справжні чоловічі шлюби тут дозволено робити спеціальним ритуалом і це круто. Комедійний стиль різко змінюється у фіналі гри де випробування вже випадуть на плечі усього культу, перевіряючи нас на міцність.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640140fbc2647_5.jpg"><em>Приймаємо усіх, навіть босів</em></p><p>Massive Monster це невеличка студія з 11 людей, що розташована у Мельбурні, Австралія. Раніше кор команда робила флеш ігри та познайомилася на різних фестивалях. У 2016 році вони створили свою студію та робили ігри на замовлення, здебільшого на HTML5, зараз їх також можна винайняти. Набивши руку, вони вирішили зробити власну гру це була The Adventure Pals (2018) — веселий платформер з дуже різноманітними механіками та елементами менеджменту. Через рік з’явився Unicycle Giraffe (2019) де вже видно зародження антропоморфного стилю який використовується у Cult of the Lamb та музичний супровід River Boy. І ось у 2022 з&#8217;явилась Cult of the Lamb. Такі історії невеличких інді розробників завжди надихають створювати власний контент, та не переставати покращуватись використовуючи попередній доробок.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640140a4c2a52_6.jpg"><em>Я з бандерівцями відкриваю портал до бункерного діда</em></p><p>Гра сподобається поціновувачам rogue-like жанру та звісно усім кого зацікавив саме концепт. Після титрів — у мене залишилися тільки приємні враження, та чудово проведений час.</p>

Суворий rogue-like чи "весела ферма" з послідовниками? Розбираюсь чому культ власної особи не завжди погано.

Видавник Devolver Digital один з 3-ьох видавців незалежних ігор за якими я активно слідкую. Коли я побачив перший трейлер Культу, то одразу ж зловив вайб rogue-like ігор від Supergiant Games. І трошки здивувався, коли зрозумів що розробник інший. Вайб rogue-like, цікавий концепт, та можливість погратися зі своєю "веселою фермою" однозначно визначили для мене чи буду я купувати гру. Гарні відгуки на старті, ще більше в цьому впевнили. Тож набравшись терпіння і дочекавшись зимового розпродажу я нарешті почав створювати свій культ ім С. Бандери для боротьби з руснею (ворогами які чомусь на мене напали на початку).

Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.tiktok.com/@himars.gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тікток</a>, усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640142cedcd2a_1.jpg" /><em>Один із Старих Богів, якого ми зараз переможемо</em></p>

<h2>Візуал</h2>
Картинка і кольори дуже соковиті, у грі вдало передається атмосфера локації саме через кольорову гамму. Темні та контрастні локації натякають що тут є загроза і треба бути дуже обережним, в той час, як світло і пастельні кольори зустрічаються у домашньому хабі, та на локаціях різних НПС чи торговців. При цьому основний колір гри — червоний, ми самі та усі послідовники носимо червоні мантії, вогні у нашому селищі також червоні, що також створює зловіщу та таємничу атмосферу.

Музику у грі створив сауд продюсер River Boy з Мельбурну, і о боже, я ніколи не чув стільки прекрасних варіацій перкусійних семплів одразу. Весь ост базується здебільшого на ударних барабанних партіях, які перетікають композиція в композицію. Хоч гра і не базується як ритм гра, але саунд для арен настільки вдало пророблений, що дуже допомагає не втрачати якийсь "потік" гри, постійних забігів по ворожому лісу. Не дарма гра отримала нагороду Australian Game Developer Awards в музичній номінації. Рекомендую ознайомитися

https://www.youtube.com/watch?v=G0RUcSqo5yM

Інтерфейс у грі непоганий, та трішки сумбурний, як на мене. Мені не було зрозуміло чому з якоїсь риби я можу готувати їжу, а з якоїсь ні, також дерево розвитку на базі не зручно переглядати, щоб розпланувати розвиток. Багато різних функцій які можна робити з послідовниками та коли їх вже більше ніж 20 — мені не вистачало якоїсь таблички через яку я міг давати їм накази, або назначати на різні роботи максимально здібних, які дають бонуси у виробництві. Також мені зустрілося два бага які повторювалися кілька разів — коли на арені починає з'являтися якийсь старий бог, може статися ситуація, коли він закриває нашу модельку і не починається кат сцена. Також я застрягав кілька разів у облаштуваннях локації, після чого не міг взагалі нікуди рухатися. Таке зі мною сталося на Каламарі коли я її майже добив, було не приємно через баг помирати та пере проходити весь забіг до боса спочатку.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640142a300572_2.jpg" /><em>Спочатку на аренах воргів не багато</em></p>

<h2>Геймплей</h2>
З цим у грі все доволі цікаво — основна задача у грі — звільнити одного зі Старих Богів (так тут багато відсилок на пана Лавкрафта). Для цього нам треба вбити інших, які його і закували у кайдани. Щоб дійти до босів нам треба перемогти усіх їх поплічників, поблукавши по різних аренах. Перед кожним забігом нам дають фізичну і магічну зброю. Під час забігів ми знаходимо корисні ресурси, послідовників, нову зброю, картки які дають нам тимчасові бонуси та нових НПСі які відкривають нові локації або можливості. Знайдені ресурси та послідовників ми використовуємо для збільшення нашої могутності. Це основний екшн геймплей. Великий пласт контенту та геймплею тут полягає у побудові саме бази, оскільки нам постійно треба слідкувати за своїм культом, щоб ніхто не наївся какашок (у прямому сенсі), не вбив когось, або не почав підривати наш авторитет. Тому мідгейм тут дуже активний в плані постійного бажання покращити життя своїх окультистів та зробити їм кращу домівку чи добудувати новий вівтар де можуть молитися ті хто вже не поміщається на основному. Молитва тут як раз безпосередньо зміцнює ваші сили і є надважливим ресурсом. Оскільки звичайних ресурсів буде не вистачати постійно, а халепи трапляються у грі досить часто, то в нашому розпорядженні є різні ритуали які можуть тимчасово вирішувати певні проблеми. Наприклад, можна нагодувати усіх травою на 3 дні вперед, чи просто принести в жертву хворого окультиста, щоб зміцнити віру у вас. Також кожен послідовник має свій рівень який залежить від його віри у вас. Чим довше він у культі, чим більш залучений до різних справ — тим більше віри приносить і може послужити вашому культу, іноді вони навіть просять вас зробити для них невеличкі квести. З кожним високорівневим окультистом ви маєте можливість створювати доктрини, що відкривають певні ритуали чи будівлі та впливають на характер вашого культу. Наприклад, можна стати веганським культом і їсти траву без штрафів до здоров'я, або стати канібалами, тоді не доведеться ховати померлих і ви завжди будете забезпечені м'ясом.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640141a1753c2_4.jpg" /><em>Культ повинен бути зручним</em></p>
В сумі я закінчив 72 ігрові дні (17 годин у стімі), за цей час я завершив основний сюжет і зібрав 3 ока для рибалки з додаткових босів, але все одно не відкрив усіх покращень та не побачив увесь контент. Це я до того, що у грі дійсно багато контенту та різних челенджей. Також за одне проходження не можливо отримати й спробувати усі ритуали, бо доктрини взаємовиключають одна одну. Тож ігрова частина вийшла насичена.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/6401416f64a86_3.jpg" /><em>Справжня чоловіча любов, то святе</em></p>

<h2>Концепт</h2>
Сюжет та персонажі ніби взяті із чорної комедії, що пародіюють різні твори на теми культів, від куклус клану до творів Лавкрафта. Такий мікс концептів вийшов дуже доречним та цікавим. Я намагався піклуватися про усіх моїх бандерівців, щоб ми ставали сильніше та розвивали культ. Гра дає змогу кастомізувати послідовників, та максимально різноманітно проводити з ними час. Це звісно не Сімс, але справжні чоловічі шлюби тут дозволено робити спеціальним ритуалом і це круто. Комедійний стиль різко змінюється у фіналі гри де випробування вже випадуть на плечі усього культу, перевіряючи нас на міцність.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640140fbc2647_5.jpg" /><em>Приймаємо усіх, навіть босів</em></p>
Massive Monster це невеличка студія з 11 людей, що розташована у Мельбурні, Австралія. Раніше кор команда робила флеш ігри та познайомилася на різних фестивалях. У 2016 році вони створили свою студію та робили ігри на замовлення, здебільшого на HTML5, зараз їх також можна винайняти. Набивши руку, вони вирішили зробити власну гру це була The Adventure Pals (2018) — веселий платформер з дуже різноманітними механіками та елементами менеджменту. Через рік з’явився Unicycle Giraffe (2019) де вже видно зародження антропоморфного стилю який використовується у Cult of the Lamb та музичний супровід River Boy. І ось у 2022 з'явилась Cult of the Lamb. Такі історії невеличких інді розробників завжди надихають створювати власний контент, та не переставати покращуватись використовуючи попередній доробок.
<p class="ql-align-center"><img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/03/640140a4c2a52_6.jpg" /><em>Я з бандерівцями відкриваю портал до бункерного діда</em></p>
Гра сподобається поціновувачам rogue-like жанру та звісно усім кого зацікавив саме концепт. Після титрів — у мене залишилися тільки приємні враження, та чудово проведений час.

<p>Видавник Devolver Digital один з 3-ьох видавців незалежних ігор за якими я активно слідкую. Коли я побачив перший трейлер Культу, то одразу ж зловив вайб rogue-like ігор від Supergiant Games. І трошки здивувався, коли зрозумів що розробник інший. Вайб rogue-like, цікавий концепт, та можливість погратися зі своєю &#8220;веселою фермою&#8221; однозначно визначили для мене чи буду я купувати гру. Гарні відгуки на старті, ще більше в цьому впевнили. Тож набравшись терпіння і дочекавшись зимового розпродажу я нарешті почав створювати свій культ ім С. Бандери для боротьби з руснею (ворогами які чомусь на мене напали на початку).</p><p>Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.tiktok.com/@himars.gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тікток</a>, усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640142cedcd2a_1.jpg" /><em>Один із Старих Богів, якого ми зараз переможемо</em></p><h2>Візуал</h2><p>Картинка і кольори дуже соковиті, у грі вдало передається атмосфера локації саме через кольорову гамму. Темні та контрастні локації натякають що тут є загроза і треба бути дуже обережним, в той час, як світло і пастельні кольори зустрічаються у домашньому хабі, та на локаціях різних НПС чи торговців. При цьому основний колір гри — червоний, ми самі та усі послідовники носимо червоні мантії, вогні у нашому селищі також червоні, що також створює зловіщу та таємничу атмосферу.</p><p>Музику у грі створив сауд продюсер River Boy з Мельбурну, і о боже, я ніколи не чув стільки прекрасних варіацій перкусійних семплів одразу. Весь ост базується здебільшого на ударних барабанних партіях, які перетікають композиція в композицію. Хоч гра і не базується як ритм гра, але саунд для арен настільки вдало пророблений, що дуже допомагає не втрачати якийсь &#8220;потік&#8221; гри, постійних забігів по ворожому лісу. Не дарма гра отримала нагороду Australian Game Developer Awards в музичній номінації. Рекомендую ознайомитися</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/G0RUcSqo5yM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Інтерфейс у грі непоганий, та трішки сумбурний, як на мене. Мені не було зрозуміло чому з якоїсь риби я можу готувати їжу, а з якоїсь ні, також дерево розвитку на базі не зручно переглядати, щоб розпланувати розвиток. Багато різних функцій які можна робити з послідовниками та коли їх вже більше ніж 20 — мені не вистачало якоїсь таблички через яку я міг давати їм накази, або назначати на різні роботи максимально здібних, які дають бонуси у виробництві. Також мені зустрілося два бага які повторювалися кілька разів — коли на арені починає з&#8217;являтися якийсь старий бог, може статися ситуація, коли він закриває нашу модельку і не починається кат сцена. Також я застрягав кілька разів у облаштуваннях локації, після чого не міг взагалі нікуди рухатися. Таке зі мною сталося на Каламарі коли я її майже добив, було не приємно через баг помирати та пере проходити весь забіг до боса спочатку.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640142a300572_2.jpg" /><em>Спочатку на аренах воргів не багато</em></p><h2>Геймплей</h2><p>З цим у грі все доволі цікаво — основна задача у грі — звільнити одного зі Старих Богів (так тут багато відсилок на пана Лавкрафта). Для цього нам треба вбити інших, які його і закували у кайдани. Щоб дійти до босів нам треба перемогти усіх їх поплічників, поблукавши по різних аренах. Перед кожним забігом нам дають фізичну і магічну зброю. Під час забігів ми знаходимо корисні ресурси, послідовників, нову зброю, картки які дають нам тимчасові бонуси та нових НПСі які відкривають нові локації або можливості. Знайдені ресурси та послідовників ми використовуємо для збільшення нашої могутності. Це основний екшн геймплей. Великий пласт контенту та геймплею тут полягає у побудові саме бази, оскільки нам постійно треба слідкувати за своїм культом, щоб ніхто не наївся какашок (у прямому сенсі), не вбив когось, або не почав підривати наш авторитет. Тому мідгейм тут дуже активний в плані постійного бажання покращити життя своїх окультистів та зробити їм кращу домівку чи добудувати новий вівтар де можуть молитися ті хто вже не поміщається на основному. Молитва тут як раз безпосередньо зміцнює ваші сили і є надважливим ресурсом. Оскільки звичайних ресурсів буде не вистачати постійно, а халепи трапляються у грі досить часто, то в нашому розпорядженні є різні ритуали які можуть тимчасово вирішувати певні проблеми. Наприклад, можна нагодувати усіх травою на 3 дні вперед, чи просто принести в жертву хворого окультиста, щоб зміцнити віру у вас. Також кожен послідовник має свій рівень який залежить від його віри у вас. Чим довше він у культі, чим більш залучений до різних справ — тим більше віри приносить і може послужити вашому культу, іноді вони навіть просять вас зробити для них невеличкі квести. З кожним високорівневим окультистом ви маєте можливість створювати доктрини, що відкривають певні ритуали чи будівлі та впливають на характер вашого культу. Наприклад, можна стати веганським культом і їсти траву без штрафів до здоров&#8217;я, або стати канібалами, тоді не доведеться ховати померлих і ви завжди будете забезпечені м&#8217;ясом.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640141a1753c2_4.jpg" /><em>Культ повинен бути зручним</em></p><p>В сумі я закінчив 72 ігрові дні (17 годин у стімі), за цей час я завершив основний сюжет і зібрав 3 ока для рибалки з додаткових босів, але все одно не відкрив усіх покращень та не побачив увесь контент. Це я до того, що у грі дійсно багато контенту та різних челенджей. Також за одне проходження не можливо отримати й спробувати усі ритуали, бо доктрини взаємовиключають одна одну. Тож ігрова частина вийшла насичена.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/6401416f64a86_3.jpg" /><em>Справжня чоловіча любов, то святе</em></p><h2>Концепт</h2><p>Сюжет та персонажі ніби взяті із чорної комедії, що пародіюють різні твори на теми культів, від куклус клану до творів Лавкрафта. Такий мікс концептів вийшов дуже доречним та цікавим. Я намагався піклуватися про усіх моїх бандерівців, щоб ми ставали сильніше та розвивали культ. Гра дає змогу кастомізувати послідовників, та максимально різноманітно проводити з ними час. Це звісно не Сімс, але справжні чоловічі шлюби тут дозволено робити спеціальним ритуалом і це круто. Комедійний стиль різко змінюється у фіналі гри де випробування вже випадуть на плечі усього культу, перевіряючи нас на міцність.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640140fbc2647_5.jpg" /><em>Приймаємо усіх, навіть босів</em></p><p>Massive Monster це невеличка студія з 11 людей, що розташована у Мельбурні, Австралія. Раніше кор команда робила флеш ігри та познайомилася на різних фестивалях. У 2016 році вони створили свою студію та робили ігри на замовлення, здебільшого на HTML5, зараз їх також можна винайняти. Набивши руку, вони вирішили зробити власну гру це була The Adventure Pals (2018) — веселий платформер з дуже різноманітними механіками та елементами менеджменту. Через рік з’явився Unicycle Giraffe (2019) де вже видно зародження антропоморфного стилю який використовується у Cult of the Lamb та музичний супровід River Boy. І ось у 2022 з&#8217;явилась Cult of the Lamb. Такі історії невеличких інді розробників завжди надихають створювати власний контент, та не переставати покращуватись використовуючи попередній доробок.</p><p class="ql-align-center"><img src="/wp-content/uploads/2023/03/640140a4c2a52_6.jpg" /><em>Я з бандерівцями відкриваю портал до бункерного діда</em></p><p>Гра сподобається поціновувачам rogue-like жанру та звісно усім кого зацікавив саме концепт. Після титрів — у мене залишилися тільки приємні враження, та чудово проведений час.</p>

🐑 Cult of the Lamb — як я робив культ Степана Бандери щоб перемогти Старих Богів

Cult of the Lamb: огляд гри

<p>Всім привіт. Я частенько граю у відеоігри, а тут вирішив: чом би не почати ділитися з народом своїми думками про них? Тому, перед початком, хочу звернути вашу увагу на те, що ви можете підписатися на мій <a href="https://t.me/deathadder_games" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Телеграм-бложик</a>. Дякую!

The Moon Hell — це українська RPG у стилі дарк-соулсу. Її протягом трьох років розробляло двоє людей, вони, наскільки мені відомо мали досвід у розробці ігор, використовували деякі асети Unreal-овського магазину. Але це все мішура.

Сьогодні я хочу розповісти свої враження від неї. Про The Moon Hell я почув ще до її релізу, спробував погратися у перший же день. Коштувала вона 265 гривень, що доволі дешево для сучасних ігор, на мою думку. В той час, коли на деякі доводиться витрачати по 1500 українських вічнорізкольорових поетів — цифра 265 дуже навіть приємна.
</p><h2>КОРОЛЬ ПОМЕР? ТА Й БІС З НИМ, В МЕНЕ ГРИМУАР</h2>
<div id="attachment_200727" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb952ebde30_1718988.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-200727" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb952ebde30_1718988.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-200727" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Як я зрозумів, з сюжету та його подачі. У світі гри помер якийсь король, місцева влада скористалася моментом і вчепилася один одному в горлянки. Типова Україна часів Руїни, загалом.

Під шумочок <s>священники РПЦ</s> якісь чорти-сектанти викрали в Сонячному храмі Місячний Гримуар. Ця книжечка виявилася доволі серйозною зброєю, бо відкрила дорогу та простелила червону доріжку всяким нечистям.

Верховний жрець оголосив нагороду за повернення цього гримуару, і наш головний герой спокусився на грошики чи що там пропонували й вже 78-ий день мандрує. З цього моменту й починається сам геймплей.

Мушу відмітити, що передісторія у римованій формі мені дуже навіть сподобалася. Це виглядало доволі сексуально. А от надалі нам сюжет переповідати будуть через записочки, що розкидані мапою.

Основний акцент у грі саме на ігровому процесі. А ЛОР та сюжетні перипетії для слабаків. Не скажу, що це погано, але й добре навряд чи. Принаймні для мене у відеоіграх є 2 основних важливих аспекти — геймплей та історія. Історія мені сподобалася на початку, сленг авторів та загальний нарис. Її подача — ні, абсолютно.
<h2>ХТО НЕ СКАЧЕ — ТОЙ МОСКАЛЬ</h2>
<div id="attachment_200723" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb94ecf0bb7_412168_ijcgAZAwlr_3.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-200723" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb94ecf0bb7_412168_ijcgAZAwlr_3.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-200723" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Після передісторії нас ознайомили з керуванням. Яке мене трішки спантеличило своєю розкладкою. Це до мене після пари смертей дійшло, що в цілому керування типове, але якось подане невиразно.

Біг тут на Ctrl, блок удару щитом — Shift. Дякую розробникам, що можна їх поміняти місцями. Мишка відповідає за удари та комбо. Це стандартні сильний та звичайний удар, а от комбо щоб зробити — треба натискати колесико. Дивно, та хай буде.

Сама гра є дуже вже темною, мій підсліпкуватий кротячий зір аж ні трішечки не дозволяв щось адекватно розгледіти. Допомогти б з цією проблемою міг ліхтарик, який тут навіть є — назва йому камінь світла, а кнопочка його — це Q. Проте, допомоги від нього, що з кота молока.

Гра темна, неприязна до гравця, але як би розробники не старалися — я зміг розгледіти, що гра має приємну на вигляд графіку. Але, на любителя. Якщо ви звикли до красот виключно ААА-рівня — забудьте, ми розглядаємо інді-гру. Локації мені теж сподобалися. Принаймні, те різноманіття що я застав — ліс, шахта та портал.

Зберігатися тут треба біля вівтарів. На щастя, це не DS, вони розкидані локаціями, як гриби після дощу. Моя казуальна душа була довольна. Бо моєю тактикою бою було: перекат-тичка. На кожну дію витрачається витривалість, тому скакаєм ми не довго і швидко отримуємо тички й самі. Після чого все по новій. Щит взагалі був безкорисною річчю, про яку я швидко просто забув.

У переліку зброї я помітив, що там є певне різноманіття. Мечі, молоти, сокири та списи. Ще є кілька видів броні. Проте, спробував я лише стандартний меч та якийсь спис зі шахти. Загалом, оцінити зброю та захист не зможу — не мав шансу.
<h2>***</h2>
<div id="attachment_200731" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb966666dd3_-1582474561283.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-200731" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb966666dd3_-1582474561283.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-200731" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Загальна оцінка гри від мене — не більше 6 з 10 можливих балів.

Мені була приємною графіка, в цілому атмосфера темного-фентезі, вайби Gothic.

Не сподобалася подача сюжету, занадто багато темряви та не сподобалася підвищена складність, бо я казуальщина проклята.

<p>Всім привіт. Я частенько граю у відеоігри, а тут вирішив: чом би не почати ділитися з народом своїми думками про них? Тому, перед початком, хочу звернути вашу увагу на те, що ви можете підписатися на мій <a href="https://t.me/deathadder_games" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Телеграм-бложик</a>. Дякую!</p><p>The Moon Hell — це українська RPG у стилі дарк-соулсу. Її протягом трьох років розробляло двоє людей, вони, наскільки мені відомо мали досвід у розробці ігор, використовували деякі асети Unreal-овського магазину. Але це все мішура.</p><p>Сьогодні я хочу розповісти свої враження від неї. Про The Moon Hell я почув ще до її релізу, спробував погратися у перший же день. Коштувала вона 265 гривень, що доволі дешево для сучасних ігор, на мою думку. В той час, коли на деякі доводиться витрачати по 1500 українських вічнорізкольорових поетів — цифра 265 дуже навіть приємна.</p><h2>КОРОЛЬ ПОМЕР? ТА Й БІС З НИМ, В МЕНЕ ГРИМУАР</h2><div id="attachment_200727" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/02/63fb952ebde30_1718988.jpg" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1280" height="720" class="wp-image-200727" src="/wp-content/uploads/2023/02/63fb952ebde30_1718988.jpg" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2023/02/63fb952ebde30_1718988.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2023/02/63fb952ebde30_1718988-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2023/02/63fb952ebde30_1718988-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2023/02/63fb952ebde30_1718988-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2023/02/63fb952ebde30_1718988-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p><p id="caption-attachment-200727" class="wp-caption-text"></div><p>Як я зрозумів, з сюжету та його подачі. У світі гри помер якийсь король, місцева влада скористалася моментом і вчепилася один одному в горлянки. Типова Україна часів Руїни, загалом.</p><p>Під шумочок <s>священники РПЦ</s> якісь чорти-сектанти викрали в Сонячному храмі Місячний Гримуар. Ця книжечка виявилася доволі серйозною зброєю, бо відкрила дорогу та простелила червону доріжку всяким нечистям.</p><p>Верховний жрець оголосив нагороду за повернення цього гримуару, і наш головний герой спокусився на грошики чи що там пропонували й вже 78-ий день мандрує. З цього моменту й починається сам геймплей.</p><p>Мушу відмітити, що передісторія у римованій формі мені дуже навіть сподобалася. Це виглядало доволі сексуально. А от надалі нам сюжет переповідати будуть через записочки, що розкидані мапою.</p><p>Основний акцент у грі саме на ігровому процесі. А ЛОР та сюжетні перипетії для слабаків. Не скажу, що це погано, але й добре навряд чи. Принаймні для мене у відеоіграх є 2 основних важливих аспекти — геймплей та історія. Історія мені сподобалася на початку, сленг авторів та загальний нарис. Її подача — ні, абсолютно.</p><h2>ХТО НЕ СКАЧЕ — ТОЙ МОСКАЛЬ</h2><div id="attachment_200723" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/02/63fb94ecf0bb7_412168_ijcgAZAwlr_3.jpg" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1920" height="1080" class="wp-image-200723" src="/wp-content/uploads/2023/02/63fb94ecf0bb7_412168_ijcgAZAwlr_3.jpg" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2023/02/63fb94ecf0bb7_412168_ijcgAZAwlr_3.jpg 1920w, /wp-content/uploads/2023/02/63fb94ecf0bb7_412168_ijcgAZAwlr_3-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2023/02/63fb94ecf0bb7_412168_ijcgAZAwlr_3-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2023/02/63fb94ecf0bb7_412168_ijcgAZAwlr_3-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2023/02/63fb94ecf0bb7_412168_ijcgAZAwlr_3-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2023/02/63fb94ecf0bb7_412168_ijcgAZAwlr_3-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p id="caption-attachment-200723" class="wp-caption-text"></div><p>Після передісторії нас ознайомили з керуванням. Яке мене трішки спантеличило своєю розкладкою. Це до мене після пари смертей дійшло, що в цілому керування типове, але якось подане невиразно.</p><p>Біг тут на Ctrl, блок удару щитом — Shift. Дякую розробникам, що можна їх поміняти місцями. Мишка відповідає за удари та комбо. Це стандартні сильний та звичайний удар, а от комбо щоб зробити — треба натискати колесико. Дивно, та хай буде.</p><p>Сама гра є дуже вже темною, мій підсліпкуватий кротячий зір аж ні трішечки не дозволяв щось адекватно розгледіти. Допомогти б з цією проблемою міг ліхтарик, який тут навіть є — назва йому камінь світла, а кнопочка його — це Q. Проте, допомоги від нього, що з кота молока.</p><p>Гра темна, неприязна до гравця, але як би розробники не старалися — я зміг розгледіти, що гра має приємну на вигляд графіку. Але, на любителя. Якщо ви звикли до красот виключно ААА-рівня — забудьте, ми розглядаємо інді-гру. Локації мені теж сподобалися. Принаймні, те різноманіття що я застав — ліс, шахта та портал.</p><p>Зберігатися тут треба біля вівтарів. На щастя, це не DS, вони розкидані локаціями, як гриби після дощу. Моя казуальна душа була довольна. Бо моєю тактикою бою було: перекат-тичка. На кожну дію витрачається витривалість, тому скакаєм ми не довго і швидко отримуємо тички й самі. Після чого все по новій. Щит взагалі був безкорисною річчю, про яку я швидко просто забув.</p><p>У переліку зброї я помітив, що там є певне різноманіття. Мечі, молоти, сокири та списи. Ще є кілька видів броні. Проте, спробував я лише стандартний меч та якийсь спис зі шахти. Загалом, оцінити зброю та захист не зможу — не мав шансу.</p><h2>***</h2><div id="attachment_200731" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/02/63fb966666dd3_-1582474561283.jpg" data-quill-caption=""><p><img loading="lazy" width="1920" height="1080" class="wp-image-200731" src="/wp-content/uploads/2023/02/63fb966666dd3_-1582474561283.jpg" alt="" srcset="/wp-content/uploads/2023/02/63fb966666dd3_-1582474561283.jpg 1920w, /wp-content/uploads/2023/02/63fb966666dd3_-1582474561283-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2023/02/63fb966666dd3_-1582474561283-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2023/02/63fb966666dd3_-1582474561283-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2023/02/63fb966666dd3_-1582474561283-1536x864.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2023/02/63fb966666dd3_-1582474561283-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p id="caption-attachment-200731" class="wp-caption-text"></div><p>Загальна оцінка гри від мене — не більше 6 з 10 можливих балів.</p><p>Мені була приємною графіка, в цілому атмосфера темного-фентезі, вайби Gothic.</p><p>Не сподобалася подача сюжету, занадто багато темряви та не сподобалася підвищена складність, бо я казуальщина проклята.</p>

The Moon Hell

u042fu043a u044f 2 u0433u043eu0434u0438u043du0438 u0432u0438u0440u0456u0448u0443u0432u0430u0432, u0449u043e u044f u0434u0443u043cu0430u044e u043fu0440u043e The Moon Hell.

Або коротко про те, як я 2 години вирішував, що я думаю про The Moon Hell.

Всім привіт. Я частенько граю у відеоігри, а тут вирішив: чом би не почати ділитися з народом своїми думками про них? Тому, перед початком, хочу звернути вашу увагу на те, що ви можете підписатися на мій <a href="https://t.me/deathadder_games" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Телеграм-бложик</a>. Дякую!

The Moon Hell — це українська RPG у стилі дарк-соулсу. Її протягом трьох років розробляло двоє людей, вони, наскільки мені відомо мали досвід у розробці ігор, використовували деякі асети Unreal-овського магазину. Але це все мішура.

Сьогодні я хочу розповісти свої враження від неї. Про The Moon Hell я почув ще до її релізу, спробував погратися у перший же день. Коштувала вона 265 гривень, що доволі дешево для сучасних ігор, на мою думку. В той час, коли на деякі доводиться витрачати по 1500 українських вічнорізкольорових поетів — цифра 265 дуже навіть приємна.
<h2>КОРОЛЬ ПОМЕР? ТА Й БІС З НИМ, В МЕНЕ ГРИМУАР</h2>
<div id="attachment_200727" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb952ebde30_1718988.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-200727" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb952ebde30_1718988.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-200727" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Як я зрозумів, з сюжету та його подачі. У світі гри помер якийсь король, місцева влада скористалася моментом і вчепилася один одному в горлянки. Типова Україна часів Руїни, загалом.

Під шумочок <s>священники РПЦ</s> якісь чорти-сектанти викрали в Сонячному храмі Місячний Гримуар. Ця книжечка виявилася доволі серйозною зброєю, бо відкрила дорогу та простелила червону доріжку всяким нечистям.

Верховний жрець оголосив нагороду за повернення цього гримуару, і наш головний герой спокусився на грошики чи що там пропонували й вже 78-ий день мандрує. З цього моменту й починається сам геймплей.

Мушу відмітити, що передісторія у римованій формі мені дуже навіть сподобалася. Це виглядало доволі сексуально. А от надалі нам сюжет переповідати будуть через записочки, що розкидані мапою.

Основний акцент у грі саме на ігровому процесі. А ЛОР та сюжетні перипетії для слабаків. Не скажу, що це погано, але й добре навряд чи. Принаймні для мене у відеоіграх є 2 основних важливих аспекти — геймплей та історія. Історія мені сподобалася на початку, сленг авторів та загальний нарис. Її подача — ні, абсолютно.
<h2>ХТО НЕ СКАЧЕ — ТОЙ МОСКАЛЬ</h2>
<div id="attachment_200723" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb94ecf0bb7_412168_ijcgAZAwlr_3.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-200723" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb94ecf0bb7_412168_ijcgAZAwlr_3.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-200723" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Після передісторії нас ознайомили з керуванням. Яке мене трішки спантеличило своєю розкладкою. Це до мене після пари смертей дійшло, що в цілому керування типове, але якось подане невиразно.

Біг тут на Ctrl, блок удару щитом — Shift. Дякую розробникам, що можна їх поміняти місцями. Мишка відповідає за удари та комбо. Це стандартні сильний та звичайний удар, а от комбо щоб зробити — треба натискати колесико. Дивно, та хай буде.

Сама гра є дуже вже темною, мій підсліпкуватий кротячий зір аж ні трішечки не дозволяв щось адекватно розгледіти. Допомогти б з цією проблемою міг ліхтарик, який тут навіть є — назва йому камінь світла, а кнопочка його — це Q. Проте, допомоги від нього, що з кота молока.

Гра темна, неприязна до гравця, але як би розробники не старалися — я зміг розгледіти, що гра має приємну на вигляд графіку. Але, на любителя. Якщо ви звикли до красот виключно ААА-рівня — забудьте, ми розглядаємо інді-гру. Локації мені теж сподобалися. Принаймні, те різноманіття що я застав — ліс, шахта та портал.

Зберігатися тут треба біля вівтарів. На щастя, це не DS, вони розкидані локаціями, як гриби після дощу. Моя казуальна душа була довольна. Бо моєю тактикою бою було: перекат-тичка. На кожну дію витрачається витривалість, тому скакаєм ми не довго і швидко отримуємо тички й самі. Після чого все по новій. Щит взагалі був безкорисною річчю, про яку я швидко просто забув.

У переліку зброї я помітив, що там є певне різноманіття. Мечі, молоти, сокири та списи. Ще є кілька видів броні. Проте, спробував я лише стандартний меч та якийсь спис зі шахти. Загалом, оцінити зброю та захист не зможу — не мав шансу.
<h2>***</h2>
<div id="attachment_200731" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb966666dd3_-1582474561283.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-200731" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb966666dd3_-1582474561283.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-200731" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Загальна оцінка гри від мене — не більше 6 з 10 можливих балів.

Мені була приємною графіка, в цілому атмосфера темного-фентезі, вайби Gothic.

Не сподобалася подача сюжету, занадто багато темряви та не сподобалася підвищена складність, бо я казуальщина проклята.

🧙‍♀️ The Moon Hell — українська дарк-фентезя з вайбами Gothic

<p>u0412u0441u0456u043c u043fu0440u0438u0432u0456u0442. u042f u0447u0430u0441u0442u0435u043du044cu043au043e u0433u0440u0430u044e u0443 u0432u0456u0434u0435u043eu0456u0433u0440u0438, u0430 u0442u0443u0442 u0432u0438u0440u0456u0448u0438u0432: u0447u043eu043c u0431u0438 u043du0435 u043fu043eu0447u0430u0442u0438 u0434u0456u043bu0438u0442u0438u0441u044f u0437 u043du0430u0440u043eu0434u043eu043c u0441u0432u043eu0457u043cu0438 u0434u0443u043cu043au0430u043cu0438 u043fu0440u043e u043du0438u0445? u0422u043eu043cu0443, u043fu0435u0440u0435u0434 u043fu043eu0447u0430u0442u043au043eu043c, u0445u043eu0447u0443 u0437u0432u0435u0440u043du0443u0442u0438 u0432u0430u0448u0443 u0443u0432u0430u0433u0443 u043du0430 u0442u0435, u0449u043e u0432u0438 u043cu043eu0436u0435u0442u0435 u043fu0456u0434u043fu0438u0441u0430u0442u0438u0441u044f u043du0430 u043cu0456u0439 <a href="https://t.me/deathadder_games" rel="noopener noreferrer" target="_blank">u0422u0435u043bu0435u0433u0440u0430u043c-u0431u043bu043eu0436u0438u043a</a>. u0414u044fu043au0443u044e!</p><p>The Moon Hell u2014 u0446u0435 u0443u043au0440u0430u0457u043du0441u044cu043au0430 RPG u0443 u0441u0442u0438u043bu0456 u0434u0430u0440u043a-u0441u043eu0443u043bu0441u0443. u0407u0457 u043fu0440u043eu0442u044fu0433u043eu043c u0442u0440u044cu043eu0445 u0440u043eu043au0456u0432 u0440u043eu0437u0440u043eu0431u043bu044fu043bu043e u0434u0432u043eu0454 u043bu044eu0434u0435u0439, u0432u043eu043du0438, u043du0430u0441u043au0456u043bu044cu043au0438 u043cu0435u043du0456 u0432u0456u0434u043eu043cu043e u043cu0430u043bu0438 u0434u043eu0441u0432u0456u0434 u0443 u0440u043eu0437u0440u043eu0431u0446u0456 u0456u0433u043eu0440, u0432u0438u043au043eu0440u0438u0441u0442u043eu0432u0443u0432u0430u043bu0438 u0434u0435u044fu043au0456 u0430u0441u0435u0442u0438 Unreal-u043eu0432u0441u044cu043au043eu0433u043e u043cu0430u0433u0430u0437u0438u043du0443. u0410u043bu0435 u0446u0435 u0432u0441u0435 u043cu0456u0448u0443u0440u0430.&nbsp;</p><p>u0421u044cu043eu0433u043eu0434u043du0456 u044f u0445u043eu0447u0443 u0440u043eu0437u043fu043eu0432u0456u0441u0442u0438 u0441u0432u043eu0457 u0432u0440u0430u0436u0435u043du043du044f u0432u0456u0434 u043du0435u0457. u041fu0440u043e The Moon Hell u044f u043fu043eu0447u0443u0432 u0449u0435 u0434u043e u0457u0457 u0440u0435u043bu0456u0437u0443, u0441u043fu0440u043eu0431u0443u0432u0430u0432 u043fu043eu0433u0440u0430u0442u0438u0441u044f u0443 u043fu0435u0440u0448u0438u0439 u0436u0435 u0434u0435u043du044c. u041au043eu0448u0442u0443u0432u0430u043bu0430 u0432u043eu043du0430 265 u0433u0440u0438u0432u0435u043du044c, u0449u043e u0434u043eu0432u043eu043bu0456 u0434u0435u0448u0435u0432u043e u0434u043bu044f u0441u0443u0447u0430u0441u043du0438u0445 u0456u0433u043eu0440, u043du0430 u043cu043eu044e u0434u0443u043cu043au0443. u0412 u0442u043eu0439 u0447u0430u0441, u043au043eu043bu0438 u043du0430 u0434u0435u044fu043au0456 u0434u043eu0432u043eu0434u0438u0442u044cu0441u044f u0432u0438u0442u0440u0430u0447u0430u0442u0438 u043fu043e 1500 u0443u043au0440u0430u0457u043du0441u044cu043au0438u0445 u0432u0456u0447u043du043eu0440u0456u0437u043au043eu043bu044cu043eu0440u043eu0432u0438u0445 u043fu043eu0435u0442u0456u0432 u2014 u0446u0438u0444u0440u0430 265 u0434u0443u0436u0435 u043du0430u0432u0456u0442u044c u043fu0440u0438u0454u043cu043du0430.&nbsp;</p><h2>u041au041eu0420u041eu041bu042c u041fu041eu041cu0415u0420? u0422u0410 u0419 u0411u0406u0421 u0417 u041du0418u041c, u0412 u041cu0415u041du0415 u0413u0420u0418u041cu0423u0410u0420</h2><div class="wp-caption alignnone" id="attachment_200727" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb952ebde30_1718988.jpg" data-quill-caption=""><img class="wp-image-200727" loading="lazy" alt="" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb952ebde30_1718988.jpg"><p class="wp-caption-text" id="caption-attachment-200727"></p></div><h2><br></h2><p>u042fu043a u044f u0437u0440u043eu0437u0443u043cu0456u0432, u0437 u0441u044eu0436u0435u0442u0443 u0442u0430 u0439u043eu0433u043e u043fu043eu0434u0430u0447u0456. u0423 u0441u0432u0456u0442u0456 u0433u0440u0438 u043fu043eu043cu0435u0440 u044fu043au0438u0439u0441u044c u043au043eu0440u043eu043bu044c, u043cu0456u0441u0446u0435u0432u0430 u0432u043bu0430u0434u0430 u0441u043au043eu0440u0438u0441u0442u0430u043bu0430u0441u044f u043cu043eu043cu0435u043du0442u043eu043c u0456 u0432u0447u0435u043fu0438u043bu0430u0441u044f u043eu0434u0438u043d u043eu0434u043du043eu043cu0443 u0432 u0433u043eu0440u043bu044fu043du043au0438. u0422u0438u043fu043eu0432u0430 u0423u043au0440u0430u0457u043du0430 u0447u0430u0441u0456u0432 u0420u0443u0457u043du0438, u0437u0430u0433u0430u043bu043eu043c.&nbsp;</p><p>u041fu0456u0434 u0448u0443u043cu043eu0447u043eu043a <s>u0441u0432u044fu0449u0435u043du0438u043au0438 u0420u041fu0426</s> u044fu043au0456u0441u044c u0447u043eu0440u0442u0438-u0441u0435u043au0442u0430u043du0442u0438 u0432u0438u043au0440u0430u043bu0438 u0432 u0421u043eu043du044fu0447u043du043eu043cu0443 u0445u0440u0430u043cu0456 u041cu0456u0441u044fu0447u043du0438u0439 u0413u0440u0438u043cu0443u0430u0440. u0426u044f u043au043du0438u0436u0435u0447u043au0430 u0432u0438u044fu0432u0438u043bu0430u0441u044f u0434u043eu0432u043eu043bu0456 u0441u0435u0440u0439u043eu0437u043du043eu044e u0437u0431u0440u043eu0454u044e, u0431u043e u0432u0456u0434u043au0440u0438u043bu0430 u0434u043eu0440u043eu0433u0443 u0442u0430 u043fu0440u043eu0441u0442u0435u043bu0438u043bu0430 u0447u0435u0440u0432u043eu043du0443 u0434u043eu0440u0456u0436u043au0443 u0432u0441u044fu043au0438u043c u043du0435u0447u0438u0441u0442u044fu043c.&nbsp;</p><p>u0412u0435u0440u0445u043eu0432u043du0438u0439 u0436u0440u0435u0446u044c u043eu0433u043eu043bu043eu0441u0438u0432 u043du0430u0433u043eu0440u043eu0434u0443 u0437u0430 u043fu043eu0432u0435u0440u043du0435u043du043du044f u0446u044cu043eu0433u043e u0433u0440u0438u043cu0443u0430u0440u0443, u0456 u043du0430u0448 u0433u043eu043bu043eu0432u043du0438u0439 u0433u0435u0440u043eu0439 u0441u043fu043eu043au0443u0441u0438u0432u0441u044f u043du0430 u0433u0440u043eu0448u0438u043au0438 u0447u0438 u0449u043e u0442u0430u043c u043fu0440u043eu043fu043eu043du0443u0432u0430u043bu0438 u0456 u0432u0436u0435 78-u0438u0439 u0434u0435u043du044c u043cu0430u043du0434u0440u0443u0454. u0417 u0446u044cu043eu0433u043e u043cu043eu043cu0435u043du0442u0443 u0439 u043fu043eu0447u0438u043du0430u0454u0442u044cu0441u044f u0441u0430u043c u0433u0435u0439u043cu043fu043bu0435u0439.</p><p>u041cu0443u0448u0443 u0432u0456u0434u043cu0456u0442u0438u0442u0438, u0449u043e u043fu0435u0440u0435u0434u0456u0441u0442u043eu0440u0456u044f u0443 u0440u0438u043cu043eu0432u0430u043du0456u0439 u0444u043eu0440u043cu0456 u043cu0435u043du0456 u0434u0443u0436u0435 u043du0430u0432u0456u0442u044c u0441u043fu043eu0434u043eu0431u0430u043bu0430u0441u044f. u0426u0435 u0432u0438u0433u043bu044fu0434u0430u043bu043e u0434u043eu0432u043eu043bu0456 u0441u0435u043au0441u0443u0430u043bu044cu043du043e. u0410 u043eu0442 u0432 u043fu043eu0434u0430u043bu044cu0448u043eu043cu0443 u043du0430u043c u0441u044eu0436u0435u0442 u043fu0435u0440u0435u043fu043eu0432u0456u0434u0430u0442u0438 u0431u0443u0434u0443u0442u044c u0447u0435u0440u0435u0437 u0437u0430u043fu0438u0441u043eu0447u043au0438, u0449u043e u0440u043eu0437u043au0438u0434u0430u043du0456 u043cu0430u043fu043eu044e.</p><p>u041eu0441u043du043eu0432u043du0438u0439 u0430u043au0446u0435u043du0442 u0443 u0433u0440u0456 u0441u0430u043cu0435 u043du0430 u0456u0433u0440u043eu0432u043eu043cu0443 u043fu0440u043eu0446u0435u0441u0456. u0410 u041bu041eu0420 u0442u0430 u0441u044eu0436u0435u0442u043du0456 u043fu0435u0440u0438u043fu0435u0442u0456u0457 u0434u043bu044f u0441u043bu0430u0431u0430u043au0456u0432. u041du0435 u0441u043au0430u0436u0443, u0449u043e u0446u0435 u043fu043eu0433u0430u043du043e, u0430u043bu0435 u0439 u0434u043eu0431u0440u0435 u043du0430u0432u0440u044fu0434 u0447u0438. u041fu0440u0438u043du0430u0439u043cu043du0456 u0434u043bu044f u043cu0435u043du0435 u0443 u0432u0456u0434u0435u043eu0456u0433u0440u0430u0445 u0454 2 u043eu0441u043du043eu0432u043du0438u0445 u0432u0430u0436u043bu0438u0432u0438u0445 u0430u0441u043fu0435u043au0442u0438 u2014 u0433u0435u0439u043cu043fu043bu0435u0439 u0442u0430 u0456u0441u0442u043eu0440u0456u044f. u0406u0441u0442u043eu0440u0456u044f u043cu0435u043du0456 u0441u043fu043eu0434u043eu0431u0430u043bu0430u0441u044f u043du0430 u043fu043eu0447u0430u0442u043au0443, u0441u043bu0435u043du0433 u0430u0432u0442u043eu0440u0456u0432 u0442u0430 u0437u0430u0433u0430u043bu044cu043du0438u0439 u043du0430u0440u0438u0441. u0407u0457 u043fu043eu0434u0430u0447u0430 u2014 u043du0456, u0430u0431u0441u043eu043bu044eu0442u043du043e.&nbsp;</p><h2>u0425u0422u041e u041du0415 u0421u041au0410u0427u0415 u2014 u0422u041eu0419 u041cu041eu0421u041au0410u041bu042c</h2><div class="wp-caption alignnone" id="attachment_200723" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb94ecf0bb7_412168_ijcgAZAwlr_3.jpg" data-quill-caption=""><img class="wp-image-200723" loading="lazy" alt="" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb94ecf0bb7_412168_ijcgAZAwlr_3.jpg"><p class="wp-caption-text" id="caption-attachment-200723"></p></div><p><br></p><p>u041fu0456u0441u043bu044f u043fu0435u0440u0435u0434u0456u0441u0442u043eu0440u0456u0457 u043du0430u0441 u043eu0437u043du0430u0439u043eu043cu0438u043bu0438 u0437 u043au0435u0440u0443u0432u0430u043du043du044fu043c. u042fu043au0435 u043cu0435u043du0435 u0442u0440u0456u0448u043au0438 u0441u043fu0430u043du0442u0435u043bu0438u0447u0438u043bu043e u0441u0432u043eu0454u044e u0440u043eu0437u043au043bu0430u0434u043au043eu044e. u0426u0435 u0434u043e u043cu0435u043du0435 u043fu0456u0441u043bu044f u043fu0430u0440u0438 u0441u043cu0435u0440u0442u0435u0439 u0434u0456u0439u0448u043bu043e, u0449u043e u0432 u0446u0456u043bu043eu043cu0443 u043au0435u0440u0443u0432u0430u043du043du044f u0442u0438u043fu043eu0432u0435, u0430u043bu0435 u044fu043au043eu0441u044c u043fu043eu0434u0430u043du0435 u043du0435u0432u043du044fu0442u043du043e.</p><p>u0411u0456u0433 u0442u0443u0442 u043du0430 Ctrl, u0431u043bu043eu043a u0443u0434u0430u0440u0443 u0449u0438u0442u043eu043c u2014 Shift. u0414u044fu043au0443u044e u0440u043eu0437u0440u043eu0431u043du0438u043au0430u043c, u0449u043e u043cu043eu0436u043du0430 u0457u0445 u043fu043eu043cu0456u043du044fu0442u0438 u043cu0456u0441u0446u044fu043cu0438. u041cu0438u0448u043au0430 u0432u0456u0434u043fu043eu0432u0456u0434u0430u0454 u0437u0430 u0443u0434u0430u0440u0438 u0442u0430 u043au043eu043cu0431u043e. u0426u0435 u0441u0442u0430u043du0434u0430u0440u0442u043du0456 u0441u0438u043bu044cu043du0438u0439 u0442u0430 u0437u0432u0438u0447u0430u0439u043du0438u0439 u0443u0434u0430u0440, u0430 u043eu0442 u043au043eu043cu0431u043e u0449u043eu0431 u0437u0440u043eu0431u0438u0442u0438 u2014 u0442u0440u0435u0431u0430 u043du0430u0442u0438u0441u043au0430u0442u0438 u043au043eu043bu0435u0441u0438u043au043e. u0414u0438u0432u043du043e, u0442u0430 u0445u0430u0439 u0431u0443u0434u0435.</p><p>u0421u0430u043cu0430 u0433u0440u0430 u0454 u0434u0443u0436u0435 u0432u0436u0435 u0442u0435u043cu043du043eu044e, u043cu0456u0439 u043fu0456u0434u0441u043bu0456u043fu043au0443u0432u0430u0442u0438u0439 u043au0440u043eu0442u044fu0447u0438u0439 u0437u0456u0440 u0430u0436 u043du0456 u0442u0440u0456u0448u0435u0447u043au0438 u043du0435 u0434u043eu0437u0432u043eu043bu044fu0432 u0449u043eu0441u044c u0430u0434u0435u043au0432u0430u0442u043du043e u0440u043eu0437u0433u043bu0435u0434u0456u0442u0438. u0414u043eu043fu043eu043cu043eu0433u0442u0438 u0431 u0437 u0446u0456u0454u044e u043fu0440u043eu0431u043bu0435u043cu043eu044e u043cu0456u0433 u043bu0456u0445u0442u0430u0440u0438u043a, u044fu043au0438u0439 u0442u0443u0442 u043du0430u0432u0456u0442u044c u0454 u2014 u043du0430u0437u0432u0430 u0439u043eu043cu0443 u043au0430u043cu0456u043du044c u0441u0432u0456u0442u043bu0430, u0430 u043au043du0456u043fu043eu0447u043au0430 u0439u043eu0433u043e u2014 u0446u0435 Q. u041fu0440u043eu0442u0435, u0434u043eu043fu043eu043cu043eu0433u0438 u0432u0456u0434 u043du044cu043eu0433u043e, u0449u043e u0437 u043au043eu0442u0430 u043cu043eu043bu043eu043au0430.&nbsp;</p><p>u0413u0440u0430 u0442u0435u043cu043du0430, u043du0435u0434u0440u0443u0436u0435u043bu044eu0431u043du0430 u0434u043e u0433u0440u0430u0432u0446u044f, u0430u043bu0435 u044fu043a u0431u0438 u0440u043eu0437u0440u043eu0431u043du0438u043au0438 u043du0435 u0441u0442u0430u0440u0430u043bu0438u0441u044f u2014 u044f u0437u043cu0456u0433 u0440u043eu0437u0433u043bu0435u0434u0456u0442u0438, u0449u043e u0433u0440u0430 u043cu0430u0454 u043fu0440u0438u0454u043cu043du0443 u043du0430 u0432u0438u0433u043bu044fu0434 u0433u0440u0430u0444u0456u043au0443. u0410u043bu0435, u043du0430 u043bu044eu0431u0438u0442u0435u043bu044f. u042fu043au0449u043e u0432u0438 u0437u0432u0438u043au043bu0438 u0434u043e u043au0440u0430u0441u043eu0442 u0432u0438u043au043bu044eu0447u043du043e u0410u0410u0410-u0440u0456u0432u043du044f u2014 u0437u0430u0431u0443u0434u044cu0442u0435, u043cu0438 u0440u043eu0437u0433u043bu044fu0434u0430u0454u043cu043e u0456u043du0434u0456-u0433u0440u0443. u041bu043eu043au0430u0446u0456u0457 u043cu0435u043du0456 u0442u0435u0436 u0441u043fu043eu0434u043eu0431u0430u043bu0438u0441u044f. u041fu0440u0438u043du0430u0439u043cu043du0456, u0442u0435 u0440u0456u0437u043du043eu043cu0430u043du0456u0442u0442u044f u0449u043e u044f u0437u0430u0441u0442u0430u0432 u2014 u043bu0456u0441, u0448u0430u0445u0442u0430 u0442u0430 u043fu043eu0440u0442u0430u043b.&nbsp;</p><p>u0417u0431u0435u0440u0456u0433u0430u0442u0438u0441u044f u0442u0443u0442 u0442u0440u0435u0431u0430 u0431u0456u043bu044f u0432u0456u0432u0442u0430u0440u0456u0432. u041du0430 u0449u0430u0441u0442u044f, u0446u0435 u043du0435 DS, u0432u043eu043du0438 u0440u043eu0437u043au0438u0434u0430u043du0456 u043bu043eu043au0430u0446u0456u044fu043cu0438, u044fu043a u0433u0440u0438u0431u0438 u043fu0456u0441u043bu044f u0434u043eu0449u0443. u041cu043eu044f u043au0430u0437u0443u0430u043bu044cu043du0430 u0434u0443u0448u0430 u0431u0443u043bu0430 u0434u043eu0432u043eu043bu044cu043du0430. u0411u043e u043cu043eu0454u044e u0442u0430u043au0442u0438u043au043eu044e u0431u043eu044e u0431u0443u043bu043e: u043fu0435u0440u0435u043au0430u0442-u0442u0438u0447u043au0430. u041du0430 u043au043eu0436u043du0443 u0434u0456u044e u0432u0438u0442u0440u0430u0447u0430u0454u0442u044cu0441u044f u0432u0438u0442u0440u0438u0432u0430u043bu0456u0441u0442u044c, u0442u043eu043cu0443 u0441u043au0430u043au0430u0454u043c u043cu0438 u043du0435 u0434u043eu0432u0433u043e u0456 u0448u0432u0438u0434u043au043e u043eu0442u0440u0438u043cu0443u0454u043cu043e u0442u0438u0447u043au0438 u0439 u0441u0430u043cu0456. u041fu0456u0441u043bu044f u0447u043eu0433u043e u0432u0441u0435 u043fu043e u043du043eu0432u0456u0439. u0429u0438u0442 u0432u0437u0430u0433u0430u043bu0456 u0431u0443u0432 u0431u0435u0437u043au043eu0440u0438u0441u043du043eu044e u0440u0456u0447u0447u044e, u043fu0440u043e u044fu043au0443 u044f u0448u0432u0438u0434u043au043e u043fu0440u043eu0441u0442u043e u0437u0430u0431u0443u0432.</p><p>u0423 u043fu0435u0440u0435u043bu0456u043au0443 u0437u0431u0440u043eu0457 u044f u043fu043eu043cu0456u0442u0438u0432, u0449u043e u0442u0430u043c u0454 u043fu0435u0432u043du0435 u0440u0456u0437u043du043eu043cu0430u043du0456u0442u0442u044f. u041cu0435u0447u0456, u043cu043eu043bu043eu0442u0438, u0441u043eu043au0438u0440u0438 u0442u0430 u0441u043fu0438u0441u0438. u0429u0435 u0454 u043au0456u043bu044cu043au0430 u0432u0438u0434u0456u0432 u0431u0440u043eu043du0456. u041fu0440u043eu0442u0435, u0441u043fu0440u043eu0431u0443u0432u0430u0432 u044f u043bu0438u0448u0435 u0441u0442u0430u043du0434u0430u0440u0442u043du0438u0439 u043cu0435u0447 u0442u0430 u044fu043au0438u0439u0441u044c u0441u043fu0438u0441 u0437u0456 u0448u0430u0445u0442u0438. u0417u0430u0433u0430u043bu043eu043c, u043eu0446u0456u043du0438u0442u0438 u0437u0431u0440u043eu044e u0442u0430 u0437u0430u0445u0438u0441u0442 u043du0435 u0437u043cu043eu0436u0443 u2014 u043du0435 u043cu0430u0432 u0448u0430u043du0441u0443.</p><h2>***</h2><div class="wp-caption alignnone" id="attachment_200731" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb966666dd3_-1582474561283.jpg" data-quill-caption=""><img class="wp-image-200731" loading="lazy" alt="" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63fb966666dd3_-1582474561283.jpg"><p class="wp-caption-text" id="caption-attachment-200731"></p></div><h2><br></h2><p>u0417u0430u0433u0430u043bu044cu043du0430 u043eu0446u0456u043du043au0430 u0433u0440u0438 u0432u0456u0434 u043cu0435u043du0435 u2014 u043du0435 u0431u0456u043bu044cu0448u0435 6 u0437 10 u043cu043eu0436u043bu0438u0432u0438u0445 u0431u0430u043bu0456u0432.&nbsp;</p><p>u041cu0435u043du0456 u0431u0443u043bu0430 u043fu0440u0438u0454u043cu043du043eu044e u0433u0440u0430u0444u0456u043au0430, u0432 u0446u0456u043bu043eu043cu0443 u0430u0442u043cu043eu0441u0444u0435u0440u0430 u0442u0435u043cu043du043eu0433u043e-u0444u0435u043du0442u0435u0437u0456, u0432u0430u0439u0431u0438 Gothic.</p><p>u041du0435 u0441u043fu043eu0434u043eu0431u0430u043bu0430u0441u044f u043fu043eu0434u0430u0447u0430 u0441u044eu0436u0435u0442u0443, u0437u0430u043du0430u0434u0442u043e u0431u0430u0433u0430u0442u043e u0442u0435u043cu0440u044fu0432u0438 u0442u0430 u043du0435 u0441u043fu043eu0434u043eu0431u0430u043bu0430u0441u044f u043fu0456u0434u0432u0438u0449u0435u043du0430 u0441u043au043bu0430u0434u043du0456u0441u0442u044c, u0431u043e u044f u043au0430u0437u0443u0430u043bu044cu0449u0438u043du0430 u043fu0440u043eu043au043bu044fu0442u0430.</p>

The Moon Hell - u0443u043au0440u0430u0457u043du0441u044cu043au0430 u0434u0430u0440u043a-u0444u0435u043du0442u0435u0437u044f u0437 u0432u0430u0439u0431u0430u043cu0438 Gothic

u0410u0431u043e u043au043eu0440u043eu0442u043au043e u043fu0440u043e u0442u0435, u044fu043a u044f 2 u0433u043eu0434u0438u043du0438 u0432u0438u0440u0456u0448u0443u0432u0430u0432, u0449u043e u044f u0434u0443u043cu0430u044e u043fu0440u043e The Moon Hell.

<h2>Вампір лежить в іншій труні</h2>
Найбільш популярна гра у стімі 2022 року, що захопила усіх. Що далі? Назад у майбутнє до флеш ігор? Звісно мені стало цікаво, що ж воно таке, тим більше ціна дуже приємна, стрімери грають, хайп іде.

Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.tiktok.com/@himars.gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тікток</a>, усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!
<h4>Візуал</h4>
Графіка доволі стандартна, але приємна. До моменту повної прокачки, коли починається епілептичне миготіння. При цьому, не можу сказати що гра має якийсь виразний візуальний стиль, завдяки якому можна її впізнати на фоні інших піксельних проектів. Тільки дизайн і різномаїття зброї дійсно допомагають вирізняти Вампірів на прев'юшках у стрімерів.

Музика гарна, але також не запам'яталось якихось конкретних композицій. Типовий фоновий саунд стилізований під старі проекти. Також, непогано було б зробити виразний аудіо дизайн для монстрів, це допоможе краще орієнтуватися в просторі саме по ворогах.

Інтерфейс вийшов вдалим — нічого зайвого, мінімум відволікання від геймплею. При цьому завжди можна подивитися доволі детальні підказки й зібрати потрібний білд під монстрів та ситуацію.
<div id="attachment_200668" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63f9317fd6f79_vs1.jpg" data-quill-caption="Просто зимова прогулянка">

<img class="wp-image-200668" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63f9317fd6f79_vs1.jpg" alt="Просто зимова прогулянка">
<p id="caption-attachment-200668" class="wp-caption-text">Просто зимова прогулянка</p>

</div>
<h4>Геймплей</h4>
Гра представляє собою суміш Crimsonland, rogue-lite та AFK арени. В нас є герой, якому потрібно протриматися на арені 30 хвилин, під ордами різних монстрів апгрейдячи зброю, щоб перейти на інші рівні. Починаємо гру ми з базовою зброєю яка може змінюватися залежно від героя. Збираючи експу ми відкриваємо нову зброю, та різні пасивки, комбінуючи це все між собою та покращуючи ту ж саму зброю різними паверапами. Також перед початком кожного рану ми можемо за монети включити бонуси які аплаяться до нас або арени на весь час забігу. В принципі це всі основні механіки. З кожним новим раном відкриваються нові герої, зброя, умови виконання ітд. Геймплей дуже адиктивний, і дійсно цікаво бігати за різних героїв виконуючи різні ачівки.

Контент постійно допилюється авторами, та й саме ком'юніті активно розвиває гру різними модами. При чому мені здається ком'юніті гри розвивають дотери, бо одні з найпопулярніших модів це Bootman’s BS Pack — аналог "Біржі мемів" з мемними персами та зброєю або Free Evolutions що просто вимикає додаткові вимоги на апгрейд зброї і на екрані починаються справжня епілепсія. Залишилося ще додати мультиплеєр та командний режим. І це прекрасно насправді, бо свідчить про те що людям це заходить.

Складність гри, як на мене, доволі занижена особливо в ендгеймі, тому в принципі не так складно зібрати гарний білд навіть включивши хардкорний мод. Та, як на мене, гра як раз не про це — геймплей тут сесіонний, тому найбільший фан ви отримаєте не від задротства цієї гри, а після роботи — під пивко зайшовши на 1-2 сеанси в знайому гру, щоб отримати дозу дофаміну.
<div id="attachment_200670" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63f931ba8643c_vs2.jpg" data-quill-caption="Золото основний ресурс нашої прокачки">

<img class="wp-image-200670" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63f931ba8643c_vs2.jpg" alt="Золото основний ресурс нашої прокачки">
<p id="caption-attachment-200670" class="wp-caption-text">Золото основний ресурс нашої прокачки</p>

</div>
<h4>Концепт</h4>
Тут все доволі просто. Із сюжету в нас — це опис гри в стімі, та фрази що тут нема ніяких вампірів. Та і про який сюжет говорити в майже аркадній грі. А ось концепт доволі забавний — ми бігаємо по Італії, знаходимо різних персів які іноді є відсиланням до своїх відомих героїв та отримуємо свою долю фану кожен раз коли знаходимо якийсь секрет. Персонажів багато, ворогів також багато і це дозволяє фантазувати й додумувати лор грі самостійно, що й роблять люди активно на форумах та у діскорді. Це круто, тому що таке різномаїття вносить у сам концепт імерсивність дозволяючи придумувати власні історії як в дитинстві граючись своїми іграшками. Не думаю, що це було задумано спеціально, але те що вийшло дійсно чіпляє не тільки геймплейно.
<div id="attachment_200672" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63f931ff66213_vs3.jpg" data-quill-caption="Гра не втомлюється дивувати навіть на мапах де ти був 100 разів">

<img class="wp-image-200672" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63f931ff66213_vs3.jpg" alt="Гра не втомлюється дивувати навіть на мапах де ти був 100 разів">
<p id="caption-attachment-200672" class="wp-caption-text">Гра не втомлюється дивувати навіть на мапах де ти був 100 разів</p>

</div>
Luca Galante розробляв цю гру з 2020 року. Його основною метою було створення власного ігрового ком'юніті, бо колись він вже адмінив сервер Ultima Online та працював у флеш та гемблінг іграх. Результат цієї роботи перевершив не тільки його очікування, а й очікування індустрії в цілому. Величезна фанбаза на різних платформах і площадках, стрімери які тоннами випускають різний контент популяризуючи й гру, і себе. Та що там говорити — куча клонів гри як у стімі, так і на мобільних платформах. Мені здається, цей хайп навколо Вампірів точно відображає стан індустрії в цілому — занадто велика кількість ігор / стрімів / гейм контенту, яка щільним фоном душить звичайних гравців, для яких геймінг все ще хобі, та виділяють йому вони 2-4 години на тиждень. Усім хотілося б мати зрозумілу та в міру лампову гру у яку можна пограти просто після роботи та посидіти в чаті з друзями та адміном який випускає новий контент. Без токсик тіммейтів, гучних скандалів, розчарувань від посереднього геймплею, незрозумілого контенту тощо.

Я рекомендую цю гру усім, хто просто розслабляється в іграх та не має достатньо часу грати в усі новинки, особливо враховуючи її ціну в стімі. У Плей / Епл сторі вона взагалі безкоштовна.

<h2>Вампір лежить в іншій труні</h2><p>Найбільш популярна гра у стімі 2022 року, що захопила усіх. Що далі? Назад у майбутнє до флеш ігор? Звісно мені стало цікаво, що ж воно таке, тим більше ціна дуже приємна, стрімери грають, хайп іде.</p><p>Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.tiktok.com/@himars.gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тікток</a>, усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!</p><h4>Візуал</h4><p>Графіка доволі стандартна, але приємна. До моменту повної прокачки, коли починається епілептичне миготіння. При цьому, не можу сказати що гра має якийсь виразний візуальний стиль, завдяки якому можна її впізнати на фоні інших піксельних проектів. Тільки дизайн і різномаїття зброї дійсно допомагають вирізняти Вампірів на прев&#8217;юшках у стрімерів.</p><p>Музика гарна, але також не запам&#8217;яталось якихось конкретних композицій. Типовий фоновий саунд стилізований під старі проекти. Також, непогано було б зробити виразний аудіо дизайн для монстрів, це допоможе краще орієнтуватися в просторі саме по ворогах.</p><p>Інтерфейс вийшов вдалим — нічого зайвого, мінімум відволікання від геймплею. При цьому завжди можна подивитися доволі детальні підказки й зібрати потрібний білд під монстрів та ситуацію.</p><div id="attachment_200668" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/02/63f9317fd6f79_vs1.jpg" data-quill-caption="Просто зимова прогулянка"><p><img loading="lazy" width="1920" height="1200" class="wp-image-200668" src="/wp-content/uploads/2023/02/63f9317fd6f79_vs1.jpg" alt="Просто зимова прогулянка" srcset="/wp-content/uploads/2023/02/63f9317fd6f79_vs1.jpg 1920w, /wp-content/uploads/2023/02/63f9317fd6f79_vs1-300x188.jpg 300w, /wp-content/uploads/2023/02/63f9317fd6f79_vs1-1024x640.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2023/02/63f9317fd6f79_vs1-768x480.jpg 768w, /wp-content/uploads/2023/02/63f9317fd6f79_vs1-1536x960.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2023/02/63f9317fd6f79_vs1-650x406.jpg 650w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p id="caption-attachment-200668" class="wp-caption-text">Просто зимова прогулянка</p></div><h4>Геймплей</h4><p>Гра представляє собою суміш Crimsonland, rogue-lite та AFK арени. В нас є герой, якому потрібно протриматися на арені 30 хвилин, під ордами різних монстрів апгрейдячи зброю, щоб перейти на інші рівні. Починаємо гру ми з базовою зброєю яка може змінюватися залежно від героя. Збираючи експу ми відкриваємо нову зброю, та різні пасивки, комбінуючи це все між собою та покращуючи ту ж саму зброю різними паверапами. Також перед початком кожного рану ми можемо за монети включити бонуси які аплаяться до нас або арени на весь час забігу. В принципі це всі основні механіки. З кожним новим раном відкриваються нові герої, зброя, умови виконання ітд. Геймплей дуже адиктивний, і дійсно цікаво бігати за різних героїв виконуючи різні ачівки.</p><p>Контент постійно допилюється авторами, та й саме ком&#8217;юніті активно розвиває гру різними модами. При чому мені здається ком&#8217;юніті гри розвивають дотери, бо одні з найпопулярніших модів це Bootman’s BS Pack — аналог &#8220;Біржі мемів&#8221; з мемними персами та зброєю або Free Evolutions що просто вимикає додаткові вимоги на апгрейд зброї і на екрані починаються справжня епілепсія. Залишилося ще додати мультиплеєр та командний режим. І це прекрасно насправді, бо свідчить про те що людям це заходить.</p><p>Складність гри, як на мене, доволі занижена особливо в ендгеймі, тому в принципі не так складно зібрати гарний білд навіть включивши хардкорний мод. Та, як на мене, гра як раз не про це — геймплей тут сесіонний, тому найбільший фан ви отримаєте не від задротства цієї гри, а після роботи — під пивко зайшовши на 1-2 сеанси в знайому гру, щоб отримати дозу дофаміну.</p><div id="attachment_200670" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/02/63f931ba8643c_vs2.jpg" data-quill-caption="Золото основний ресурс нашої прокачки"><p><img loading="lazy" width="1904" height="1080" class="wp-image-200670" src="/wp-content/uploads/2023/02/63f931ba8643c_vs2.jpg" alt="Золото основний ресурс нашої прокачки" srcset="/wp-content/uploads/2023/02/63f931ba8643c_vs2.jpg 1904w, /wp-content/uploads/2023/02/63f931ba8643c_vs2-300x170.jpg 300w, /wp-content/uploads/2023/02/63f931ba8643c_vs2-1024x581.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2023/02/63f931ba8643c_vs2-768x436.jpg 768w, /wp-content/uploads/2023/02/63f931ba8643c_vs2-1536x871.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2023/02/63f931ba8643c_vs2-650x369.jpg 650w" sizes="(max-width: 1904px) 100vw, 1904px" /></p><p id="caption-attachment-200670" class="wp-caption-text">Золото основний ресурс нашої прокачки</p></div><h4>Концепт</h4><p>Тут все доволі просто. Із сюжету в нас — це опис гри в стімі, та фрази що тут нема ніяких вампірів. Та і про який сюжет говорити в майже аркадній грі. А ось концепт доволі забавний — ми бігаємо по Італії, знаходимо різних персів які іноді є відсиланням до своїх відомих героїв та отримуємо свою долю фану кожен раз коли знаходимо якийсь секрет. Персонажів багато, ворогів також багато і це дозволяє фантазувати й додумувати лор грі самостійно, що й роблять люди активно на форумах та у діскорді. Це круто, тому що таке різномаїття вносить у сам концепт імерсивність дозволяючи придумувати власні історії як в дитинстві граючись своїми іграшками. Не думаю, що це було задумано спеціально, але те що вийшло дійсно чіпляє не тільки геймплейно.</p><div id="attachment_200672" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="/wp-content/uploads/2023/02/63f931ff66213_vs3.jpg" data-quill-caption="Гра не втомлюється дивувати навіть на мапах де ти був 100 разів"><p><img loading="lazy" width="1536" height="960" class="wp-image-200672" src="/wp-content/uploads/2023/02/63f931ff66213_vs3.jpg" alt="Гра не втомлюється дивувати навіть на мапах де ти був 100 разів" srcset="/wp-content/uploads/2023/02/63f931ff66213_vs3.jpg 1536w, /wp-content/uploads/2023/02/63f931ff66213_vs3-300x188.jpg 300w, /wp-content/uploads/2023/02/63f931ff66213_vs3-1024x640.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2023/02/63f931ff66213_vs3-768x480.jpg 768w, /wp-content/uploads/2023/02/63f931ff66213_vs3-650x406.jpg 650w" sizes="(max-width: 1536px) 100vw, 1536px" /></p><p id="caption-attachment-200672" class="wp-caption-text">Гра не втомлюється дивувати навіть на мапах де ти був 100 разів</p></div><p>Luca Galante розробляв цю гру з 2020 року. Його основною метою було створення власного ігрового ком&#8217;юніті, бо колись він вже адмінив сервер Ultima Online та працював у флеш та гемблінг іграх. Результат цієї роботи перевершив не тільки його очікування, а й очікування індустрії в цілому. Величезна фанбаза на різних платформах і площадках, стрімери які тоннами випускають різний контент популяризуючи й гру, і себе. Та що там говорити — куча клонів гри як у стімі, так і на мобільних платформах. Мені здається, цей хайп навколо Вампірів точно відображає стан індустрії в цілому — занадто велика кількість ігор / стрімів / гейм контенту, яка щільним фоном душить звичайних гравців, для яких геймінг все ще хобі, та виділяють йому вони 2-4 години на тиждень. Усім хотілося б мати зрозумілу та в міру лампову гру у яку можна пограти просто після роботи та посидіти в чаті з друзями та адміном який випускає новий контент. Без токсик тіммейтів, гучних скандалів, розчарувань від посереднього геймплею, незрозумілого контенту тощо.</p><p>Я рекомендую цю гру усім, хто просто розслабляється в іграх та не має достатньо часу грати в усі новинки, особливо враховуючи її ціну в стімі. У Плей / Епл сторі вона взагалі безкоштовна.</p>

Чи можна заново винайти Crimsonland у 2022 році та позмагатися з Elden Ring за увагу гемйерів?

<h2>Вампір лежить в іншій труні</h2>
Найбільш популярна гра у стімі 2022 року, що захопила усіх. Що далі? Назад у майбутнє до флеш ігор? Звісно мені стало цікаво, що ж воно таке, тим більше ціна дуже приємна, стрімери грають, хайп іде.

Поки не почали підпишись на мій <a href="https://t.me/himars_gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">телеграм</a> та <a href="https://www.tiktok.com/@himars.gg" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тікток</a>, усі огляди на сторінці <a href="https://store.steampowered.com/curator/43145646-hardkot.gg/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">куратора</a> в Steam. Дякую!
<h4>Візуал</h4>
Графіка доволі стандартна, але приємна. До моменту повної прокачки, коли починається епілептичне миготіння. При цьому, не можу сказати що гра має якийсь виразний візуальний стиль, завдяки якому можна її впізнати на фоні інших піксельних проектів. Тільки дизайн і різномаїття зброї дійсно допомагають вирізняти Вампірів на прев'юшках у стрімерів.

Музика гарна, але також не запам'яталось якихось конкретних композицій. Типовий фоновий саунд стилізований під старі проекти. Також, непогано було б зробити виразний аудіо дизайн для монстрів, це допоможе краще орієнтуватися в просторі саме по ворогах.

Інтерфейс вийшов вдалим — нічого зайвого, мінімум відволікання від геймплею. При цьому завжди можна подивитися доволі детальні підказки й зібрати потрібний білд під монстрів та ситуацію.
<div id="attachment_200668" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63f9317fd6f79_vs1.jpg" data-quill-caption="Просто зимова прогулянка">

<img class="wp-image-200668" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63f9317fd6f79_vs1.jpg" alt="Просто зимова прогулянка" />
<p id="caption-attachment-200668" class="wp-caption-text">Просто зимова прогулянка</p>

</div>
<h4>Геймплей</h4>
Гра представляє собою суміш Crimsonland, rogue-lite та AFK арени. В нас є герой, якому потрібно протриматися на арені 30 хвилин, під ордами різних монстрів апгрейдячи зброю, щоб перейти на інші рівні. Починаємо гру ми з базовою зброєю яка може змінюватися залежно від героя. Збираючи експу ми відкриваємо нову зброю, та різні пасивки, комбінуючи це все між собою та покращуючи ту ж саму зброю різними паверапами. Також перед початком кожного рану ми можемо за монети включити бонуси які аплаяться до нас або арени на весь час забігу. В принципі це всі основні механіки. З кожним новим раном відкриваються нові герої, зброя, умови виконання ітд. Геймплей дуже адиктивний, і дійсно цікаво бігати за різних героїв виконуючи різні ачівки.

Контент постійно допилюється авторами, та й саме ком'юніті активно розвиває гру різними модами. При чому мені здається ком'юніті гри розвивають дотери, бо одні з найпопулярніших модів це Bootman’s BS Pack — аналог "Біржі мемів" з мемними персами та зброєю або Free Evolutions що просто вимикає додаткові вимоги на апгрейд зброї і на екрані починаються справжня епілепсія. Залишилося ще додати мультиплеєр та командний режим. І це прекрасно насправді, бо свідчить про те що людям це заходить.

Складність гри, як на мене, доволі занижена особливо в ендгеймі, тому в принципі не так складно зібрати гарний білд навіть включивши хардкорний мод. Та, як на мене, гра як раз не про це — геймплей тут сесіонний, тому найбільший фан ви отримаєте не від задротства цієї гри, а після роботи — під пивко зайшовши на 1-2 сеанси в знайому гру, щоб отримати дозу дофаміну.
<div id="attachment_200670" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63f931ba8643c_vs2.jpg" data-quill-caption="Золото основний ресурс нашої прокачки">

<img class="wp-image-200670" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63f931ba8643c_vs2.jpg" alt="Золото основний ресурс нашої прокачки" />
<p id="caption-attachment-200670" class="wp-caption-text">Золото основний ресурс нашої прокачки</p>

</div>
<h4>Концепт</h4>
Тут все доволі просто. Із сюжету в нас — це опис гри в стімі, та фрази що тут нема ніяких вампірів. Та і про який сюжет говорити в майже аркадній грі. А ось концепт доволі забавний — ми бігаємо по Італії, знаходимо різних персів які іноді є відсиланням до своїх відомих героїв та отримуємо свою долю фану кожен раз коли знаходимо якийсь секрет. Персонажів багато, ворогів також багато і це дозволяє фантазувати й додумувати лор грі самостійно, що й роблять люди активно на форумах та у діскорді. Це круто, тому що таке різномаїття вносить у сам концепт імерсивність дозволяючи придумувати власні історії як в дитинстві граючись своїми іграшками. Не думаю, що це було задумано спеціально, але те що вийшло дійсно чіпляє не тільки геймплейно.
<div id="attachment_200672" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63f931ff66213_vs3.jpg" data-quill-caption="Гра не втомлюється дивувати навіть на мапах де ти був 100 разів">

<img class="wp-image-200672" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/02/63f931ff66213_vs3.jpg" alt="Гра не втомлюється дивувати навіть на мапах де ти був 100 разів" />
<p id="caption-attachment-200672" class="wp-caption-text">Гра не втомлюється дивувати навіть на мапах де ти був 100 разів</p>

</div>
Luca Galante розробляв цю гру з 2020 року. Його основною метою було створення власного ігрового ком'юніті, бо колись він вже адмінив сервер Ultima Online та працював у флеш та гемблінг іграх. Результат цієї роботи перевершив не тільки його очікування, а й очікування індустрії в цілому. Величезна фанбаза на різних платформах і площадках, стрімери які тоннами випускають різний контент популяризуючи й гру, і себе. Та що там говорити — куча клонів гри як у стімі, так і на мобільних платформах. Мені здається, цей хайп навколо Вампірів точно відображає стан індустрії в цілому — занадто велика кількість ігор / стрімів / гейм контенту, яка щільним фоном душить звичайних гравців, для яких геймінг все ще хобі, та виділяють йому вони 2-4 години на тиждень. Усім хотілося б мати зрозумілу та в міру лампову гру у яку можна пограти просто після роботи та посидіти в чаті з друзями та адміном який випускає новий контент. Без токсик тіммейтів, гучних скандалів, розчарувань від посереднього геймплею, незрозумілого контенту тощо.

Я рекомендую цю гру усім, хто просто розслабляється в іграх та не має достатньо часу грати в усі новинки, особливо враховуючи її ціну в стімі. У Плей / Епл сторі вона взагалі безкоштовна.

🦇 Vampire Survivors — темна конячка з топів Steam 2022

<p>Beyond These Stars — це стратегія, у якій вам треба створити та розвивати власну цивілізацію на спині великого летючого кита у космосі.

Поселення з назвою піпси (англ. Peeps) раптово опиняється на спині Кеви — самотнього космічного кита, що мандрує всесвітом. Нова цивілізація намагається жити на спині велетня, добуваючи обмежені ресурси.

https://youtu.be/Ck1YmcqxmO4

Особливість гри в тому, аби розбудувати своє місто, вам треба буде всіляко комунікувати та взаємодіяти з китом. Кева може стати вашим другом або ж ви можете просто використовувати його в своїх корисних цілях.

Під час подорожей галактикою можна буде зустріти й інші цивілізації й навіть китів.

Крім того, Кева може мандрувати ближче до Сонця, тож це також впливатиме на сезони — зʼявлятимуться нові ресурси й змінюватимуться локації. Також не варто забувати про екологію, бо якщо дуже швидко проводити індустріалізацію на спині кита, то це йому навряд чи сподобається.

Beyond These Stars вийде у 2023 році на ПК. <a href="https://store.steampowered.com/app/2295060/Beyond_These_Stars/" target="_blank" rel="noopener">Сторінка гри в Steam</a>.</p>

<p>Beyond These Stars — це стратегія, у якій вам треба створити та розвивати власну цивілізацію на спині великого летючого кита у космосі.</p><p>Поселення з назвою піпси (англ. Peeps) раптово опиняється на спині Кеви — самотнього космічного кита, що мандрує всесвітом. Нова цивілізація намагається жити на спині велетня, добуваючи обмежені ресурси.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/Ck1YmcqxmO4"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Особливість гри в тому, аби розбудувати своє місто, вам треба буде всіляко комунікувати та взаємодіяти з китом. Кева може стати вашим другом або ж ви можете просто використовувати його в своїх корисних цілях.</p><p>Під час подорожей галактикою можна буде зустріти й інші цивілізації й навіть китів.</p><p>Крім того, Кева може мандрувати ближче до Сонця, тож це також впливатиме на сезони — зʼявлятимуться нові ресурси й змінюватимуться локації. Також не варто забувати про екологію, бо якщо дуже швидко проводити індустріалізацію на спині кита, то це йому навряд чи сподобається.</p><p>Beyond These Stars вийде у 2023 році на ПК. <a href="https://store.steampowered.com/app/2295060/Beyond_These_Stars/" target="_blank" rel="noopener">Сторінка гри в Steam</a>.</p>

Beyond These Stars — це стратегія, у якій вам треба створити та розвивати власну цивілізацію на спині великого летючого кита у космосі.

Поселення з назвою піпси (англ. Peeps) раптово опиняється на спині Кеви — самотнього космічного кита, що мандрує всесвітом. Нова цивілізація намагається жити на спині велетня, добуваючи обмежені ресурси.

https://youtu.be/Ck1YmcqxmO4

Особливість гри в тому, аби розбудувати своє місто, вам треба буде всіляко комунікувати та взаємодіяти з китом. Кева може стати вашим другом або ж ви можете просто використовувати його в своїх корисних цілях.

Під час подорожей галактикою можна буде зустріти й інші цивілізації й навіть китів.

Крім того, Кева може мандрувати ближче до Сонця, тож це також впливатиме на сезони — зʼявлятимуться нові ресурси й змінюватимуться локації. Також не варто забувати про екологію, бо якщо дуже швидко проводити індустріалізацію на спині кита, то це йому навряд чи сподобається.

Beyond These Stars вийде у 2023 році на ПК. <a href="https://store.steampowered.com/app/2295060/Beyond_These_Stars/" target="_blank" rel="noopener">Сторінка гри в Steam</a>.

🐋 Вийшов трейлер стратегії, де треба створити цивілізацію на спині летючого кита у космосі

<p>Vampire Survivors <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/12/27/vampire-survivors-the-most-popular/" target="_blank" rel="noopener">швидко знайшла своїх шанувальників</a> і ось вже скоро гра отримає своє перше велике оновлення.

Лука Ґаланте, також відомий як poncle, анонсував оновлення v1.3.0, з яким зʼявиться новий контент. У грі зʼявиться три нових досягнення, один рівень та дві реліквії.

У відео до анонсу можна побачити новинки:

https://youtu.be/a9REb2CEzV0

Оновлення буде цілком безплатним й вийде вже найближчим часом.

Ґеймплей Vampire Survivors полягає в тому, що вам треба керувати персонажем, який автоматично атакує та захищається таким чином від нескінченних хвиль монстрів. Особливість гри в тому, що з кожним новим рівнем можна обирати додаткові зброю та бонуси, які можуть змінити стиль гри. Крім того, зброю можна всіляко об’єднувати, що робить нові види атак.

Сесія гри триває від 15 до 30 хвилин в залежності від обраної мапи. Після сесій можна витратити зібрані монетки на нових персонажів чи розвинути свої навички. У Vampire Survivors є багато різноманітних бонусів та колекційних предметів.

Vampire Survivors доступна на ПК, консолях Xbox та смартфонах.</p>

<p>Vampire Survivors <a href="/videogames/2022/12/27/vampire-survivors-the-most-popular/" target="_blank" rel="noopener">швидко знайшла своїх шанувальників</a> і ось вже скоро гра отримає своє перше велике оновлення.</p><p>Лука Ґаланте, також відомий як poncle, анонсував оновлення v1.3.0, з яким зʼявиться новий контент. У грі зʼявиться три нових досягнення, один рівень та дві реліквії.</p><p>У відео до анонсу можна побачити новинки:</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/a9REb2CEzV0"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Оновлення буде цілком безплатним й вийде вже найближчим часом.</p><p>Ґеймплей Vampire Survivors полягає в тому, що вам треба керувати персонажем, який автоматично атакує та захищається таким чином від нескінченних хвиль монстрів. Особливість гри в тому, що з кожним новим рівнем можна обирати додаткові зброю та бонуси, які можуть змінити стиль гри. Крім того, зброю можна всіляко об’єднувати, що робить нові види атак.</p><p>Сесія гри триває від 15 до 30 хвилин в залежності від обраної мапи. Після сесій можна витратити зібрані монетки на нових персонажів чи розвинути свої навички. У Vampire Survivors є багато різноманітних бонусів та колекційних предметів.</p><p>Vampire Survivors доступна на ПК, консолях Xbox та смартфонах.</p>

Vampire Survivors <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/12/27/vampire-survivors-the-most-popular/" target="_blank" rel="noopener">швидко знайшла своїх шанувальників</a> і ось вже скоро гра отримає своє перше велике оновлення.

Лука Ґаланте, також відомий як poncle, анонсував оновлення v1.3.0, з яким зʼявиться новий контент. У грі зʼявиться три нових досягнення, один рівень та дві реліквії.

У відео до анонсу можна побачити новинки:

https://youtu.be/a9REb2CEzV0

Оновлення буде цілком безплатним й вийде вже найближчим часом.

Ґеймплей Vampire Survivors полягає в тому, що вам треба керувати персонажем, який автоматично атакує та захищається таким чином від нескінченних хвиль монстрів. Особливість гри в тому, що з кожним новим рівнем можна обирати додаткові зброю та бонуси, які можуть змінити стиль гри. Крім того, зброю можна всіляко об’єднувати, що робить нові види атак.

Сесія гри триває від 15 до 30 хвилин в залежності від обраної мапи. Після сесій можна витратити зібрані монетки на нових персонажів чи розвинути свої навички. У Vampire Survivors є багато різноманітних бонусів та колекційних предметів.

Vampire Survivors доступна на ПК, консолях Xbox та смартфонах.

🧛🏼 Vampire Survivors отримає оновлення: що буде нового 

<p>Популярний канадський мультиінструменталіст Мак Демарко <a href="https://www.mac-demarco.com/2023/01/04/mac-announces-new-album-five-easy-hot-dogs/" target="_blank" rel="noopener">анонсував</a> новий експериментальний альбом під назвою Five Easy Hot Dogs.

Особливість майбутнього релізу в тому, що він буде повністю інструментальний. Мак Демарко записував музику під час подорожей США та Канадою. За його словами він планував подорожувати до того часу, поки не напише альбом:

[blockquote_with_author content="Це було б схоже на гастролі, тільки не було б жодних шоу і я просто витрачав гроші"]

<img class="aligncenter wp-image-196163 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/01/mac-demarco-five-easy-hot-dogs.png" alt="" width="655" height="551">

Разом з ним була ціла купа інструментів з якими він і записував музику. Кожна з 14 пісень названа на честь міста, в якому її було записано, а трекліст відображає хронологічний порядок їх створення.

Перелік пісень:
</p><ol>
 	<li>Gualala</li>
 	<li>Gualala 2</li>
 	<li>Crescent City</li>
 	<li>Portland</li>
 	<li>Portland 2</li>
 	<li>Victoria</li>
 	<li>Vancouver</li>
 	<li>Vancouver 2</li>
 	<li>Vancouver 3</li>
 	<li>Edmonton</li>
 	<li>Edmonton 2</li>
 	<li>Chicago</li>
 	<li>Chicago 2</li>
 	<li>Rockaway</li>
</ol>
Five Easy Hot Dogs вийде 20 січня. Додати альбом до очікування свого стрімінга можна <a href="https://macdemarco.lnk.to/5easyhotdogs" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.

<p>Популярний канадський мультиінструменталіст Мак Демарко <a href="https://www.mac-demarco.com/2023/01/04/mac-announces-new-album-five-easy-hot-dogs/" target="_blank" rel="noopener">анонсував</a> новий експериментальний альбом під назвою Five Easy Hot Dogs.</p><p>Особливість майбутнього релізу в тому, що він буде повністю інструментальний. Мак Демарко записував музику під час подорожей США та Канадою. За його словами він планував подорожувати до того часу, поки не напише альбом:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Це було б схоже на гастролі, тільки не було б жодних шоу і я просто витрачав гроші</p>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-196163 size-full" src="/wp-content/uploads/2023/01/mac-demarco-five-easy-hot-dogs.png" alt="" width="655" height="551" srcset="/wp-content/uploads/2023/01/mac-demarco-five-easy-hot-dogs.png 655w, /wp-content/uploads/2023/01/mac-demarco-five-easy-hot-dogs-300x252.png 300w, /wp-content/uploads/2023/01/mac-demarco-five-easy-hot-dogs-650x547.png 650w" sizes="(max-width: 655px) 100vw, 655px" /></p><p>Разом з ним була ціла купа інструментів з якими він і записував музику. Кожна з 14 пісень названа на честь міста, в якому її було записано, а трекліст відображає хронологічний порядок їх створення.</p><p>Перелік пісень:</p><ol><li>Gualala</li><li>Gualala 2</li><li>Crescent City</li><li>Portland</li><li>Portland 2</li><li>Victoria</li><li>Vancouver</li><li>Vancouver 2</li><li>Vancouver 3</li><li>Edmonton</li><li>Edmonton 2</li><li>Chicago</li><li>Chicago 2</li><li>Rockaway</li></ol><p>Five Easy Hot Dogs вийде 20 січня. Додати альбом до очікування свого стрімінга можна <a href="https://macdemarco.lnk.to/5easyhotdogs" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p>

Все цікаве зі світу музики. Останні новини зі світу українською та світової музики, огляди альбомів, Історії пісень, тематичні плейлисти, а також багато-багато обговорень.

Музика

Популярний канадський мультиінструменталіст Мак Демарко <a href="https://www.mac-demarco.com/2023/01/04/mac-announces-new-album-five-easy-hot-dogs/" target="_blank" rel="noopener">анонсував</a> новий експериментальний альбом під назвою Five Easy Hot Dogs.

Особливість майбутнього релізу в тому, що він буде повністю інструментальний. Мак Демарко записував музику під час подорожей США та Канадою. За його словами він планував подорожувати до того часу, поки не напише альбом:

[blockquote_with_author content="Це було б схоже на гастролі, тільки не було б жодних шоу і я просто витрачав гроші"]

<img class="aligncenter wp-image-196163 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2023/01/mac-demarco-five-easy-hot-dogs.png" alt="" width="655" height="551" />

Разом з ним була ціла купа інструментів з якими він і записував музику. Кожна з 14 пісень названа на честь міста, в якому її було записано, а трекліст відображає хронологічний порядок їх створення.

Перелік пісень:
<ol>
 	<li>Gualala</li>
 	<li>Gualala 2</li>
 	<li>Crescent City</li>
 	<li>Portland</li>
 	<li>Portland 2</li>
 	<li>Victoria</li>
 	<li>Vancouver</li>
 	<li>Vancouver 2</li>
 	<li>Vancouver 3</li>
 	<li>Edmonton</li>
 	<li>Edmonton 2</li>
 	<li>Chicago</li>
 	<li>Chicago 2</li>
 	<li>Rockaway</li>
</ol>
Five Easy Hot Dogs вийде 20 січня. Додати альбом до очікування свого стрімінга можна <a href="https://macdemarco.lnk.to/5easyhotdogs" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.

🎸 Мак ДеМарко випустить новий альбом наприкінці січня

<p>Закінчився перший сезон фестивалю Indie Cup, який був присвячений виключно українським розробникам інді-ігор. Журі Indie Cup Ukraine’22 обрало своїх фаворитів серед 60 учасників, 18 з яких <a href="https://indiecup.net/ukraine/nominees/" target="_blank" rel="noopener">пройшли</a> до другого раунду голосування.

Серед ігор, які журі конкурсу назвало найкращими – «арканоїд, що відбивається» <strong>DESTRUCTURE: Among Debris</strong>, хардкорний платформер <strong>Through the Nightmares</strong>, пригодницька гра <strong>Erra: Exordium</strong> та космічна «метроїдванія» про кота <strong>Space Me Out</strong>.

<img class="aligncenter wp-image-194916 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/12/Untitled-1.png" alt="" width="1024" height="576">

Повний список переможців:
</p><ul>
 	<li>Grand Jury Award, найкраща гра фестивалю — DESTRUCTURE: Among Debris (Team Instant Defeat)</li>
 	<li>Rising Star Award – найкраща гра від невеликої команди без видавця — Through the Nightmares (SandmanTeam)</li>
 	<li>Critics’ Choice Award, яку обирали представники преси та інфлюенсери — Erra: Exordium (Fair Pixel)</li>
 	<li>Community Award, благодійна номінація, переможця обрано публічним голосуванням за пожертви на збори фестивалю — Space Me Out (Catfishbox Team)</li>
</ul>
Усього на Indie Cup Ukraine’22 було представлено 60 українських інді-ігор, у 30 з яких доступні демо-версії.

Ігри учасників Indie Cup Ukraine’22 оцінювали фахівці з компаній Remedy Entertainment, CD Projekt RED, Bloober Team, Vostok Games, Red Beat, Plarium, Wargaming.net і багатьох інших, а також українські журналісти та інфлюенсери.

<h3><strong>Про захід </strong></h3>
<a href="https://indiecup.net/" target="_blank" rel="noopener">Indie Cup</a> — це онлайн-фестиваль, де можна побачити майбутнє незалежних ігор. За шість років свого існування він став одним з провідних європейських івентів для інді-розробників. З 2016 року у конкурсі взяли участь більш ніж 1700 проєктів, в тому числі десятки ігор, що отримали визнання критиків та гравців.

Серед цьогорічних сезонів фестивалю – літній Indie Cup Germany’22 та Indie Cup Canada’22, який триває прямо зараз. Також Indie Cup організовує масштабні розпродажі в Steam, серед яких Ukrainian Games Festival та Indie Cup Celebration 2021.

<p>Закінчився перший сезон фестивалю Indie Cup, який був присвячений виключно українським розробникам інді-ігор. Журі Indie Cup Ukraine’22 обрало своїх фаворитів серед 60 учасників, 18 з яких <a href="https://indiecup.net/ukraine/nominees/" target="_blank" rel="noopener">пройшли</a> до другого раунду голосування.</p><p>Серед ігор, які журі конкурсу назвало найкращими – «арканоїд, що відбивається» <strong>DESTRUCTURE: Among Debris</strong>, хардкорний платформер <strong>Through the Nightmares</strong>, пригодницька гра <strong>Erra: Exordium</strong> та космічна «метроїдванія» про кота <strong>Space Me Out</strong>.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-194916 size-full" src="/wp-content/uploads/2022/12/Untitled-1.png" alt="" width="1024" height="576" srcset="/wp-content/uploads/2022/12/Untitled-1.png 1024w, /wp-content/uploads/2022/12/Untitled-1-300x169.png 300w, /wp-content/uploads/2022/12/Untitled-1-768x432.png 768w, /wp-content/uploads/2022/12/Untitled-1-650x366.png 650w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>Повний список переможців:</p><ul><li>Grand Jury Award, найкраща гра фестивалю — DESTRUCTURE: Among Debris (Team Instant Defeat)</li><li>Rising Star Award – найкраща гра від невеликої команди без видавця — Through the Nightmares (SandmanTeam)</li><li>Critics’ Choice Award, яку обирали представники преси та інфлюенсери — Erra: Exordium (Fair Pixel)</li><li>Community Award, благодійна номінація, переможця обрано публічним голосуванням за пожертви на збори фестивалю — Space Me Out (Catfishbox Team)</li></ul><p>Усього на Indie Cup Ukraine’22 було представлено 60 українських інді-ігор, у 30 з яких доступні демо-версії.</p><p>Ігри учасників Indie Cup Ukraine’22 оцінювали фахівці з компаній Remedy Entertainment, CD Projekt RED, Bloober Team, Vostok Games, Red Beat, Plarium, Wargaming.net і багатьох інших, а також українські журналісти та інфлюенсери.</p><h3><strong>Про захід </strong></h3><p><a href="https://indiecup.net/" target="_blank" rel="noopener">Indie Cup</a> — це онлайн-фестиваль, де можна побачити майбутнє незалежних ігор. За шість років свого існування він став одним з провідних європейських івентів для інді-розробників. З 2016 року у конкурсі взяли участь більш ніж 1700 проєктів, в тому числі десятки ігор, що отримали визнання критиків та гравців.</p><p>Серед цьогорічних сезонів фестивалю – літній Indie Cup Germany’22 та Indie Cup Canada’22, який триває прямо зараз. Також Indie Cup організовує масштабні розпродажі в Steam, серед яких Ukrainian Games Festival та Indie Cup Celebration 2021.</p>

Закінчився перший сезон фестивалю Indie Cup, який був присвячений виключно українським розробникам інді-ігор. Журі Indie Cup Ukraine’22 обрало своїх фаворитів серед 60 учасників, 18 з яких <a href="https://indiecup.net/ukraine/nominees/" target="_blank" rel="noopener">пройшли</a> до другого раунду голосування.

Серед ігор, які журі конкурсу назвало найкращими – «арканоїд, що відбивається» <strong>DESTRUCTURE: Among Debris</strong>, хардкорний платформер <strong>Through the Nightmares</strong>, пригодницька гра <strong>Erra: Exordium</strong> та космічна «метроїдванія» про кота <strong>Space Me Out</strong>.

<img class="aligncenter wp-image-194916 size-full" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/12/Untitled-1.png" alt="" width="1024" height="576" />

Повний список переможців:
<ul>
 	<li>Grand Jury Award, найкраща гра фестивалю — DESTRUCTURE: Among Debris (Team Instant Defeat)</li>
 	<li>Rising Star Award – найкраща гра від невеликої команди без видавця — Through the Nightmares (SandmanTeam)</li>
 	<li>Critics’ Choice Award, яку обирали представники преси та інфлюенсери — Erra: Exordium (Fair Pixel)</li>
 	<li>Community Award, благодійна номінація, переможця обрано публічним голосуванням за пожертви на збори фестивалю — Space Me Out (Catfishbox Team)</li>
</ul>
Усього на Indie Cup Ukraine’22 було представлено 60 українських інді-ігор, у 30 з яких доступні демо-версії.

Ігри учасників Indie Cup Ukraine’22 оцінювали фахівці з компаній Remedy Entertainment, CD Projekt RED, Bloober Team, Vostok Games, Red Beat, Plarium, Wargaming.net і багатьох інших, а також українські журналісти та інфлюенсери.

<h3><strong>Про захід </strong></h3>
<a href="https://indiecup.net/" target="_blank" rel="noopener">Indie Cup</a> — це онлайн-фестиваль, де можна побачити майбутнє незалежних ігор. За шість років свого існування він став одним з провідних європейських івентів для інді-розробників. З 2016 року у конкурсі взяли участь більш ніж 1700 проєктів, в тому числі десятки ігор, що отримали визнання критиків та гравців.

Серед цьогорічних сезонів фестивалю – літній Indie Cup Germany’22 та Indie Cup Canada’22, який триває прямо зараз. Також Indie Cup організовує масштабні розпродажі в Steam, серед яких Ukrainian Games Festival та Indie Cup Celebration 2021.

#інді