<p>У Празькому літературному фестивалі беруть участь українські письменники: Катерина Калитко, Ірина Цілик, Артем Чех, Таня Малярчук. Їхній візит здійснено за підтримки Посольства України у Чехії. Серед учасників української програми також політолог, публіцист та громадський діяч Сергій Федорчук, письменники Микита Григоров та Олаф Клеменсен.


</p>
<h4><strong>Які видавництва «помандрували» у Чехію</strong></h4>
На українському стенді, який організовує Український інститут книги, 11 учасників:
<ul>
<li>«А-ба-ба-га-ла-ма-га»</li>
 	<li>«Наш формат»</li>
 	<li>«Видавництво Старого Лева»</li>
 	<li>«Комора»</li>
 	<li>«Видавництво»</li>
 	<li>«Перун»</li>
 	<li>«Брайт Букс»</li>
 	<li>Nebo Booklab Publishing</li>
 	<li>OKO</li>
 	<li>Book Chеf</li>
 	<li>літературний конкурс «Коронація слова».</li>
</ul>
Український стенд вже відвідав Міністр культури Чеської Республіки Ілля Шмід,  Надзвичайний і Повноважний Посол України у Чехії Євген Перебийніс та Онджей Буддеус, директор державної книжкової інституції Czech Lit.

<img class="aligncenter size-full wp-image-35534" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova.jpg" alt="На Празькому книжковому ярмарку Україна представляє власний стенд" width="1920" height="1440"><img class="aligncenter size-full wp-image-35536" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661.jpg" alt="На Празькому книжковому ярмарку Україна представляє власний стенд" width="1920" height="1280">

Відзначимо, що національного українського стенду на Празькому книжковому ярмарку досі не було, кілька років поспіль стенд України організовували місцеві україністи та представники діаспори. У цьому році підготовку українського стенду та культурну програму координує Український інститут книги у співпраці з Посольством України в Чехії.

Додамо, що у березні цього року Україна<a href="https://nachasi.com/2018/03/13/stend-na-paryzkomu-saloni/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js"> брала участь<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/freddie-marriage-92621-unsplash-300x200.jpg" />Україна представить стенд на Паризькому Книжковому Салоні</span></a> у Паризькому книжковому арсеналі. Серед авторів, які представляли Україну: Софія Андрухович (Україна), Ірена Карпа (Франція), Андрій Кокотюха (Україна), Андрій Курков (Україна), Гаськая Шиян (Україна), Мар’яна Савка (Україна), Богдан Образ (Франція), Ірина Дмитришин (Франція) та інші. Елегантність мінімалістського стилю українських дизайнерів підкреслили тоді поетичні вироби Дарії Альошкіної – львівської художниці-витинанкарки. Важливим елементом стенду стануть фотографії Юрія Білака, а також старовинна скриня – один із символів українських традицій. Наявність цього атрибуту тематично підкреслить презентацію французького видання «Скриня. Речі сили», яку підготувало Видавництво Старого Лева.

<p>У Празькому літературному фестивалі беруть участь українські письменники: Катерина Калитко, Ірина Цілик, Артем Чех, Таня Малярчук. Їхній візит здійснено за підтримки Посольства України у Чехії. Серед учасників української програми також політолог, публіцист та громадський діяч Сергій Федорчук, письменники Микита Григоров та Олаф Клеменсен.</p><p></p><h4><strong>Які видавництва «помандрували» у Чехію</strong></h4><p>На українському стенді, який організовує Український інститут книги, 11 учасників:</p><ul><li>«А-ба-ба-га-ла-ма-га»</li><li>«Наш формат»</li><li>«Видавництво Старого Лева»</li><li>«Комора»</li><li>«Видавництво»</li><li>«Перун»</li><li>«Брайт Букс»</li><li>Nebo Booklab Publishing</li><li>OKO</li><li>Book Chеf</li><li>літературний конкурс «Коронація слова».</li></ul><p>Український стенд вже відвідав Міністр культури Чеської Республіки Ілля Шмід,  Надзвичайний і Повноважний Посол України у Чехії Євген Перебийніс та Онджей Буддеус, директор державної книжкової інституції Czech Lit.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-35534" src="/wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova.jpg" alt="На Празькому книжковому ярмарку Україна представляє власний стенд" width="1920" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova.jpg 1920w, /wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova-300x225.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova-768x576.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova-1024x768.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova-650x488.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova-987x740.jpg 987w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-35536" src="/wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661.jpg" alt="На Празькому книжковому ярмарку Україна представляє власний стенд" width="1920" height="1280" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661.jpg 1920w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p>Відзначимо, що національного українського стенду на Празькому книжковому ярмарку досі не було, кілька років поспіль стенд України організовували місцеві україністи та представники діаспори. У цьому році підготовку українського стенду та культурну програму координує Український інститут книги у співпраці з Посольством України в Чехії.</p><p>Додамо, що у березні цього року Україна<a href="/2018/03/13/stend-na-paryzkomu-saloni/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js"> брала участь<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/freddie-marriage-92621-unsplash-300x200.jpg" />Україна представить стенд на Паризькому Книжковому Салоні</span></a> у Паризькому книжковому арсеналі. Серед авторів, які представляли Україну: Софія Андрухович (Україна), Ірена Карпа (Франція), Андрій Кокотюха (Україна), Андрій Курков (Україна), Гаськая Шиян (Україна), Мар’яна Савка (Україна), Богдан Образ (Франція), Ірина Дмитришин (Франція) та інші. Елегантність мінімалістського стилю українських дизайнерів підкреслили тоді поетичні вироби Дарії Альошкіної – львівської художниці-витинанкарки. Важливим елементом стенду стануть фотографії Юрія Білака, а також старовинна скриня – один із символів українських традицій. Наявність цього атрибуту тематично підкреслить презентацію французького видання «Скриня. Речі сили», яку підготувало Видавництво Старого Лева.</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

<div dir="ltr">
<p dir="ltr">У Празі відкрито 24 Міжнародний книжковий ярмарок та літературний фестиваль «Світ книги», який триватиме з 10 по 13 травня. На українському стенді, який організовує Український інститут книги, 11 учасників</p>

</div>

У Празькому літературному фестивалі беруть участь українські письменники: Катерина Калитко, Ірина Цілик, Артем Чех, Таня Малярчук. Їхній візит здійснено за підтримки Посольства України у Чехії. Серед учасників української програми також політолог, публіцист та громадський діяч Сергій Федорчук, письменники Микита Григоров та Олаф Клеменсен.


<h4><strong>Які видавництва «помандрували» у Чехію</strong></h4>
На українському стенді, який організовує Український інститут книги, 11 учасників:
<ul>
 	<li>«А-ба-ба-га-ла-ма-га»</li>
 	<li>«Наш формат»</li>
 	<li>«Видавництво Старого Лева»</li>
 	<li>«Комора»</li>
 	<li>«Видавництво»</li>
 	<li>«Перун»</li>
 	<li>«Брайт Букс»</li>
 	<li>Nebo Booklab Publishing</li>
 	<li>OKO</li>
 	<li>Book Chеf</li>
 	<li>літературний конкурс «Коронація слова».</li>
</ul>
Український стенд вже відвідав Міністр культури Чеської Республіки Ілля Шмід,  Надзвичайний і Повноважний Посол України у Чехії Євген Перебийніс та Онджей Буддеус, директор державної книжкової інституції Czech Lit.

<img class="aligncenter size-full wp-image-35534" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova.jpg" alt="На Празькому книжковому ярмарку Україна представляє власний стенд" width="1920" height="1440" />

<img class="aligncenter size-full wp-image-35536" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661.jpg" alt="На Празькому книжковому ярмарку Україна представляє власний стенд" width="1920" height="1280" />

Відзначимо, що національного українського стенду на Празькому книжковому ярмарку досі не було, кілька років поспіль стенд України організовували місцеві україністи та представники діаспори. У цьому році підготовку українського стенду та культурну програму координує Український інститут книги у співпраці з Посольством України в Чехії.

Додамо, що у березні цього року Україна<a href="https://nachasi.com/2018/03/13/stend-na-paryzkomu-saloni/" target="_blank" rel="noopener"> брала участь</a> у Паризькому книжковому арсеналі. Серед авторів, які представляли Україну: Софія Андрухович (Україна), Ірена Карпа (Франція), Андрій Кокотюха (Україна), Андрій Курков (Україна), Гаськая Шиян (Україна), Мар’яна Савка (Україна), Богдан Образ (Франція), Ірина Дмитришин (Франція) та інші. Елегантність мінімалістського стилю українських дизайнерів підкреслили тоді поетичні вироби Дарії Альошкіної – львівської художниці-витинанкарки. Важливим елементом стенду стануть фотографії Юрія Білака, а також старовинна скриня – один із символів українських традицій. Наявність цього атрибуту тематично підкреслить презентацію французького видання «Скриня. Речі сили», яку підготувало Видавництво Старого Лева.

<p>У Празькому літературному фестивалі беруть участь українські письменники: Катерина Калитко, Ірина Цілик, Артем Чех, Таня Малярчук. Їхній візит здійснено за підтримки Посольства України у Чехії. Серед учасників української програми також політолог, публіцист та громадський діяч Сергій Федорчук, письменники Микита Григоров та Олаф Клеменсен.</p><p></p><h4><strong>Які видавництва «помандрували» у Чехію</strong></h4><p>На українському стенді, який організовує Український інститут книги, 11 учасників:</p><ul><li>«А-ба-ба-га-ла-ма-га»</li><li>«Наш формат»</li><li>«Видавництво Старого Лева»</li><li>«Комора»</li><li>«Видавництво»</li><li>«Перун»</li><li>«Брайт Букс»</li><li>Nebo Booklab Publishing</li><li>OKO</li><li>Book Chеf</li><li>літературний конкурс «Коронація слова».</li></ul><p>Український стенд вже відвідав Міністр культури Чеської Республіки Ілля Шмід,  Надзвичайний і Повноважний Посол України у Чехії Євген Перебийніс та Онджей Буддеус, директор державної книжкової інституції Czech Lit.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-35534" src="/wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova.jpg" alt="На Празькому книжковому ярмарку Україна представляє власний стенд" width="1920" height="1440" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova.jpg 1920w, /wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova-300x225.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova-768x576.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova-1024x768.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova-650x488.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/YEvgen-Perebyjnis-Illya-SHmid-A.-Levkova-987x740.jpg 987w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-35536" src="/wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661.jpg" alt="На Празькому книжковому ярмарку Україна представляє власний стенд" width="1920" height="1280" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661.jpg 1920w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2018/05/IMG_3661-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><p>Відзначимо, що національного українського стенду на Празькому книжковому ярмарку досі не було, кілька років поспіль стенд України організовували місцеві україністи та представники діаспори. У цьому році підготовку українського стенду та культурну програму координує Український інститут книги у співпраці з Посольством України в Чехії.</p><p>Додамо, що у березні цього року Україна<a href="/2018/03/13/stend-na-paryzkomu-saloni/" target="_blank" rel="noopener"> брала участь</a> у Паризькому книжковому арсеналі. Серед авторів, які представляли Україну: Софія Андрухович (Україна), Ірена Карпа (Франція), Андрій Кокотюха (Україна), Андрій Курков (Україна), Гаськая Шиян (Україна), Мар’яна Савка (Україна), Богдан Образ (Франція), Ірина Дмитришин (Франція) та інші. Елегантність мінімалістського стилю українських дизайнерів підкреслили тоді поетичні вироби Дарії Альошкіної – львівської художниці-витинанкарки. Важливим елементом стенду стануть фотографії Юрія Білака, а також старовинна скриня – один із символів українських традицій. Наявність цього атрибуту тематично підкреслить презентацію французького видання «Скриня. Речі сили», яку підготувало Видавництво Старого Лева.</p>

На Празькому книжковому ярмарку Україна представляє національний стенд

У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Історії

Зі створенням Центру сучасного мистецтва «Дах» культурне життя країни вдихнуло нового повітря на повні груди. «Дах» став першим незалежним театром в країні, до якого потягнулися митці, молодь та глядач, котрий втомився від державних театрів. Заснував цей проект український режисер та драматург Владислав Троїцький

Владислав Троїцький реалізує чимало проектів, один із нових – ГогольFest у Маріуполі. У прифронтове та індустріальне місто він привіз одні із найуспішніших своїх проектів та мав власну лекцію із назвою, що провокувала та інтригувала — «Навіщо потрібне мистецтво». На часі – найцікавіші, за нашою версією, тези із уст митця та культуртреґера.

[color_title title="Про сучасне мистецтво"]

– Яку функцію  зараз може виконувати мистецтво? Навіщо воно вам? Кожну секунду якась неймовірна кількість людей створюють якусь маячню та називають це мистецтвом. Навіщо? Але справжне мистецтво може показати, що в людини всередині. І це може бути щось таке, на що краще не дивитися.

Справжнє мистецтво дозволяє зіштовхнутися з відчуттям танатосу, смерті. Якщо ти розумієш, що таке смерть, то починаєш цінувати кожну секунду свого життя. Адже парадоксальна річ: десакралізація смерті вбиває сакральність життя.

Справжнього мистецтва насправді дуже мало. І театру вкрай мало. Але якщо раптом після певної вистави з вами щось трапилося і ви вийшли розгублені, не знаєте, що, але щось у вас змінилося, якусь струну душі  зачепило і ви відчули, що треба щось робити та змінювати у своєму житті, то це – мистецтво.

[blockquote_with_author content="Можливо, завдання сучасного мистецтва – відчути завтрашній день та допомогти поставити правильні питання, а не відповіді."]

[caption id="attachment_35342" align="aligncenter" width="1900"]<img class="wp-image-35342 size-full" title="ГогольFEST, repor.to/shuvayev" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/26921838037_223e2a42d8_k.jpg" alt="Владислав Троїцький, ЦСМ «Дах» – про мистецтво, смерть, життя та Україну" width="1900" height="1265" /> Фото: ГогольFEST, repor.to/shuvayev[/caption]

[color_title title="Про смерть та час"]

– В Україні спостерігається десакралізація смерті. Виходить, що людина, яка йде зі світу, знаходиться в жахливих обставинах. Хоспіси, всі лікарні – це максимальне приниження людини. Сама процедура: морги, кладовища, люди, яких закопують, ці потворні похоронні вінки... Смерть в нас відсунута від нашої свідомості як трохи незручна та сором'язлива історія. Не прийнято про це говорити. Чомусь.

Ми поводимося як страуси: кожний з нас думає «звичайно, я помру, але не зараз, в найближчих планах в мене цього немає». Тому починає жити, як безсмертний. А в чому життя безсмертного? Він думає, що в нього є неймовірна кількість часу. Тому його потрібно вбивати, чим ми усі часто займаємося.

[blockquote_with_author content="Є навіть вислів: «вбити час». Час, який нам даровано, ми з шаленою люттю намагаємося вбити."]

[color_title title="Про людину та творця у ній"]

– Під час перегляду серіалу можна розмовляти по телефону, а під час прочитання книги цього не зробиш. Книга вимагає від людини набагато більше зусиль, аби створювати чарівний світ. Людина має стати творцем під час прочитання книги, а от під час перегляду серіалу людина залишається тільки споживачем.

А наскільки ми, як глядачі, готові бути творцями? Адже творець – небезпечне створіння, тому що він є людиною вільною. А вільною людиною дуже важко маніпулювати.

[blockquote_with_author content="Ми самі собі створюємо цю клітку, в якій стаємо рабами. Справжнє сучасне мистецтво, по ідеї, має показувати способи руйнування цієї клітки."]

[caption id="attachment_35343" align="aligncenter" width="1900"]<img class="wp-image-35343 size-full" title="ГогольFEST, repor.to/shuvayev" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/40891035155_deea0d740e_k.jpg" alt="Владислав Троїцький, ЦСМ «Дах» – про мистецтво, смерть, життя та Україну" width="1900" height="1265" /> Фото: ГогольFEST, repor.to/shuvayev[/caption]

[color_title title="Про культуру та мистецтво в сучасній Україні"]

– Користолюбство, обман, хитрість – одні з найголовніших та найприкріших бід України. Нам соромно показатися біднішими за інших. В цьому плані мистецтво може формувати іншу систему цінностей та демонструвати те, що так не треба жити.

[related_post id="35168"]

Ми в Україні тішимося своєю провінційністю та боїмося відкритися світу. Особливо — наша офіційна культура. Вона завмерла в 60-70-х роках ХХ століття, коли були придумані всі ці маркери про Україну, як сільську країну:  хохли, шаровари, танці, сало. І цей маркер продовжує жити в нашій країні у всій своїй величі.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/27921967278_26efb37915_k.jpg" align="right"]

В Україні, на жаль, немає струн передачі мистецького знання. Воно має передаваться обличчям до обличчя, через людське. Бувають, звичайно, самородки, які народжуються з нічого. Генії. Але розраховувати, що саме ти геній – це, як мінімум, безумство.

Ми самі себе маркуємо, як жлобів. От дивишся на Поплавського – і розумієш, що це ректор університету культури, головного закладу, який готує кадри для культури. І нікого це не «тóркає». Я не хочу мати нічого спільного із суспільством, в якому головний код – це Поплавський.

– У невеликих містах набагато більше шансів почати нову Україну, про яку хочеться мріяти і думати, ніж в Києві. Формується певне інтелектуальне середовище, яке вже може провокувати зміни в суспільстві та створити світ, за який не соромно.

[blockquote_with_author content="Україна знаходиться в потужному культурному древі світу. Наскільки ми в ньому орієнтуємося, розуміємо – не зрозуміло та важко сказати. А воно продовжує рости. Посекундно."]

<em>Владислав Троїцький – український актор, режисер, драматург. Заснував у 1994 році перший в Україні незалежний театр «Дах». Художній керівник та засновник всесвітньовідомого етнохаус-гурту «ДахаБраха», фрік-кабаре «Dakh Daughters», лялькового кабаре «ЦеШо». Є засновником та президентом міжнародного мультидисциплінарного фестивалю ГогольFest. </em>

<p>Владислав Троїцький реалізує чимало проектів, один із нових – ГогольFest у Маріуполі. У прифронтове та індустріальне місто він привіз одні із найуспішніших своїх проектів та мав власну лекцію із назвою, що провокувала та інтригувала — «Навіщо потрібне мистецтво». На часі – найцікавіші, за нашою версією, тези із уст митця та культуртреґера.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про сучасне мистецтво		</span>	</h3><p>– Яку функцію  зараз може виконувати мистецтво? Навіщо воно вам? Кожну секунду якась неймовірна кількість людей створюють якусь маячню та називають це мистецтвом. Навіщо? Але справжне мистецтво може показати, що в людини всередині. І це може бути щось таке, на що краще не дивитися.</p><p>Справжнє мистецтво дозволяє зіштовхнутися з відчуттям танатосу, смерті. Якщо ти розумієш, що таке смерть, то починаєш цінувати кожну секунду свого життя. Адже парадоксальна річ: десакралізація смерті вбиває сакральність життя.</p><p>Справжнього мистецтва насправді дуже мало. І театру вкрай мало. Але якщо раптом після певної вистави з вами щось трапилося і ви вийшли розгублені, не знаєте, що, але щось у вас змінилося, якусь струну душі  зачепило і ви відчули, що треба щось робити та змінювати у своєму житті, то це – мистецтво.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Можливо, завдання сучасного мистецтва – відчути завтрашній день та допомогти поставити правильні питання, а не відповіді.</p>			</blockquote><div id="attachment_35342" style="width: 1910px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-35342" loading="lazy" class="wp-image-35342 size-full" title="ГогольFEST, repor.to/shuvayev" src="/wp-content/uploads/2018/05/26921838037_223e2a42d8_k.jpg" alt="Владислав Троїцький, ЦСМ «Дах» – про мистецтво, смерть, життя та Україну" width="1900" height="1265" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/26921838037_223e2a42d8_k.jpg 1900w, /wp-content/uploads/2018/05/26921838037_223e2a42d8_k-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/26921838037_223e2a42d8_k-768x511.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/26921838037_223e2a42d8_k-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/26921838037_223e2a42d8_k-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/26921838037_223e2a42d8_k-1111x740.jpg 1111w, /wp-content/uploads/2018/05/26921838037_223e2a42d8_k-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/05/26921838037_223e2a42d8_k-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2018/05/26921838037_223e2a42d8_k-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 1900px) 100vw, 1900px" /><p id="caption-attachment-35342" class="wp-caption-text">Фото: ГогольFEST, repor.to/shuvayev</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про смерть та час		</span>	</h3><p>– В Україні спостерігається десакралізація смерті. Виходить, що людина, яка йде зі світу, знаходиться в жахливих обставинах. Хоспіси, всі лікарні – це максимальне приниження людини. Сама процедура: морги, кладовища, люди, яких закопують, ці потворні похоронні вінки&#8230; Смерть в нас відсунута від нашої свідомості як трохи незручна та сором&#8217;язлива історія. Не прийнято про це говорити. Чомусь.</p><p>Ми поводимося як страуси: кожний з нас думає «звичайно, я помру, але не зараз, в найближчих планах в мене цього немає». Тому починає жити, як безсмертний. А в чому життя безсмертного? Він думає, що в нього є неймовірна кількість часу. Тому його потрібно вбивати, чим ми усі часто займаємося.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Є навіть вислів: «вбити час». Час, який нам даровано, ми з шаленою люттю намагаємося вбити.</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про людину та творця у ній		</span>	</h3><p>– Під час перегляду серіалу можна розмовляти по телефону, а під час прочитання книги цього не зробиш. Книга вимагає від людини набагато більше зусиль, аби створювати чарівний світ. Людина має стати творцем під час прочитання книги, а от під час перегляду серіалу людина залишається тільки споживачем.</p><p>А наскільки ми, як глядачі, готові бути творцями? Адже творець – небезпечне створіння, тому що він є людиною вільною. А вільною людиною дуже важко маніпулювати.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми самі собі створюємо цю клітку, в якій стаємо рабами. Справжнє сучасне мистецтво, по ідеї, має показувати способи руйнування цієї клітки.</p>			</blockquote><div id="attachment_35343" style="width: 1910px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-35343" loading="lazy" class="wp-image-35343 size-full" title="ГогольFEST, repor.to/shuvayev" src="/wp-content/uploads/2018/05/40891035155_deea0d740e_k.jpg" alt="Владислав Троїцький, ЦСМ «Дах» – про мистецтво, смерть, життя та Україну" width="1900" height="1265" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/40891035155_deea0d740e_k.jpg 1900w, /wp-content/uploads/2018/05/40891035155_deea0d740e_k-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/40891035155_deea0d740e_k-768x511.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/40891035155_deea0d740e_k-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/40891035155_deea0d740e_k-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/40891035155_deea0d740e_k-1111x740.jpg 1111w, /wp-content/uploads/2018/05/40891035155_deea0d740e_k-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/05/40891035155_deea0d740e_k-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2018/05/40891035155_deea0d740e_k-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 1900px) 100vw, 1900px" /><p id="caption-attachment-35343" class="wp-caption-text">Фото: ГогольFEST, repor.to/shuvayev</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про культуру та мистецтво в сучасній Україні		</span>	</h3><p>– Користолюбство, обман, хитрість – одні з найголовніших та найприкріших бід України. Нам соромно показатися біднішими за інших. В цьому плані мистецтво може формувати іншу систему цінностей та демонструвати те, що так не треба жити.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2018/05/07/mariupol-gogolfest/" class="link">Між морем та фронтом — ГогольFest у Маріуполі</a>	</div><p>Ми в Україні тішимося своєю провінційністю та боїмося відкритися світу. Особливо — наша офіційна культура. Вона завмерла в 60-70-х роках ХХ століття, коли були придумані всі ці маркери про Україну, як сільську країну:  хохли, шаровари, танці, сало. І цей маркер продовжує жити в нашій країні у всій своїй величі.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2018/05/27921967278_26efb37915_k.jpg" alt="">			</figure><p>В Україні, на жаль, немає струн передачі мистецького знання. Воно має передаваться обличчям до обличчя, через людське. Бувають, звичайно, самородки, які народжуються з нічого. Генії. Але розраховувати, що саме ти геній – це, як мінімум, безумство.</p><p>Ми самі себе маркуємо, як жлобів. От дивишся на Поплавського – і розумієш, що це ректор університету культури, головного закладу, який готує кадри для культури. І нікого це не «тóркає». Я не хочу мати нічого спільного із суспільством, в якому головний код – це Поплавський.</p><p>– У невеликих містах набагато більше шансів почати нову Україну, про яку хочеться мріяти і думати, ніж в Києві. Формується певне інтелектуальне середовище, яке вже може провокувати зміни в суспільстві та створити світ, за який не соромно.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Україна знаходиться в потужному культурному древі світу. Наскільки ми в ньому орієнтуємося, розуміємо – не зрозуміло та важко сказати. А воно продовжує рости. Посекундно.</p>			</blockquote><p><em>Владислав Троїцький – український актор, режисер, драматург. Заснував у 1994 році перший в Україні незалежний театр «Дах». Художній керівник та засновник всесвітньовідомого етнохаус-гурту «ДахаБраха», фрік-кабаре «Dakh Daughters», лялькового кабаре «ЦеШо». Є засновником та президентом міжнародного мультидисциплінарного фестивалю ГогольFest. </em></p>

Владислав Троїцький, ЦСМ «Дах» – про мистецтво, смерть, життя та Україну

<p>Ці 5 днів у прифронтовому Маріуполі втілювали задум сучасних українських митців щодо синтезу мистецтва та індастріалу. Організатори зібрали 20 театральних проектів у 5 локаціях, провели концерти у міському саду та просто на березі моря, вистави у місцевих будинках культури. На все це пішло чимало зусиль, грошей — але й цим експериментальним виїздом дітища команди однодумців Влада Троїцького усе не обмежилося. Є плани на майбутнє — але про це та про подальші перспективи розвитку ГогольFest у інших містах та регіонах України говоримо із директором маріупольського <a href="https://nachasi.com/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ГогольFest'у<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/36473409913_362ed434e8_k-300x200.jpg" />ГогольFest-2018 відбудеться у Маріуполі</span></a> <strong>Максимом Демським</strong>.



[color_title title="Про місто мистецьких експериментів"]

Із 27 квітня по 1 травня 9 маріупольских локацій стали місцем проведення основних подій фестивалю:
</p>
<ul>
<li>кінотеатр «Перемога»,</li>
 	<li>Ляльковий театр,</li>
 	<li>палаци культури «Молодіжний» та «Металургів»,</li>
 	<li>сцени у міському парку та на березі моря (тут знаходилася нічна сцена, і виступи гуртів завершувалися подекуди о 5 ранку й навіть пізніше).</li>
</ul>
За словами директора фестивалю Максима Демського, мистецтву вдалося прижитися протягом цього часу в індустріальному місті, бо фестиваль спеціалізується саме на таких речах. Проте навіть бувалого організатора це східне місто зуміло здивувати:

— Я не очікував такого фідбеку від Маріуполя. Я закохався в це місто. Маріуполь продемонстрував, що він є містом, де можуть здійснюватись реально класні мистецькі експерименти. Але треба враховувати, що ці мистецькі експерименти несуть декілька месійних штук. Це — така собі культурна експансія, яка, на мою думку, є основою державності.

[caption id="attachment_35213" align="aligncenter" width="1900"]<img class="size-full wp-image-35213" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1900" height="1267"> Земля індустріальних пейзажів | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to[/caption]

[color_title title="Про те, навіщо потрібні такі події"]

Одна із цілей таких проектів у Маріуполі, вважає Демський, є створення таких подій на систематичній основі. Якщо це відбуватиметься, то у Маріуполя є всі шанси стати «культурною столицею Донбасу», підкреслює Максим.

На фестивалі поєдналися музичні хед-лайнерські події  та низка освітніх речей, лекції авторитетних для всієї країни спікерів та навіть спеціальна дитяча програма. Декілька проектів, які привезли в Маріуполь, — справді міжнародного масштабу. Найперше до цього переліку належать проекти Влада Троїцького:
<ul>
<li>вистава «Собача будка»,</li>
 	<li>гурти Dakh Daughters, «Цешо» та «ДахаБраха».</li>
</ul>
[caption id="attachment_35214" align="aligncenter" width="1900"]<img class="size-full wp-image-35214" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1900" height="1265"> Dakh Daughters | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to[/caption]

[color_title title="Про команду фестивалю"]

Фестиваль створювали та організовували 5 осіб. Усього п'ятеро людей опікувалося усіма питаннями, починаючи від ідеї та концепції і аж до перемовин та світла, звуку й сцен. Під час самого фестивалю за перебігом заходу та тим, оби усе працювало як слід, вже стежила команда із близько 30 людей.

[blockquote_with_author name="Максим Демський" position="директор фестивалю" content="— Команда невелика, але, в принципі, більше й не треба. Нам вдалося зліпити з кількох одну монолітну потужну команду. Вона працювала під час фестивалю як годинник: як місцева, так і київська."]

[caption id="attachment_35215" align="aligncenter" width="1600"]<img class="size-full wp-image-35215" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1600" height="1065"> Різна публіка: цивільна... | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to[/caption]

[caption id="attachment_35216" align="aligncenter" width="1900"]<img class="size-full wp-image-35216" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1900" height="1265"> ... та військова | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to[/caption]

[color_title title="Про плани «клонувати» проект для інших регіонів"]

У подальших планах творців не просто продовжувати «східний» напрямок. Їх цікавить організація фестивалів у різних точках України. За попередньою інформацією, до переліку заходів має увійти 5-10 фестивалів протягом року в різних українських містах. Максим Демський так змальовує подальші перспективи й задуми «гогольфестівців»:

— Маємо ідею перетворення великої частини міста в реальну артзону. Там буде задіяно не 8 майданчиків, а 20-30 із різними напрямками та стилістиками. З концептуальними рішеннями, обговореннями тощо. Важливо, щоб під час фестивалю генерувався продукт – це головна мета. Фест може залишатися в Маріуполі, може розповсюджуватися по країні із залученням міжнародних геніїв – це вже покаже час.

Демський тут же додає: вже у вересні 2018-го покажуть тизер аналогічного фестивалю на Поділлі. Його пропонують провести у Вінниці на одному із колишніх заводів, розташованих у міській промзоні. Поки що конкретних строків проведення немає: увесь процес перебуває на стадії перемовин із місцевою владою та співорганізаторами.

[caption id="attachment_35217" align="aligncenter" width="1600"]<img class="size-full wp-image-35217" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1600" height="1067"> В очікуванні вистави | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to[/caption]

[color_title title="Про гроші та бюджети"]

Нас цікавило, яким був кошторис масштабного 5-денного дійства для прифронтового міста. Проте поки що організатори підраховують загальну суму та утримуються від того, аби називати конкретні суми. Зазначили лише, що у відсотковому співвідношенні кошти розподілилися таким чином:
<ul>
<li>міська рада Маріуполя надала на проведення фестивалю трохи більше 30% від загального бюджету фестивалю,</li>
 	<li>американський урядовий грантодавець <strong>USAID</strong><strong> – понад 50%, </strong>
</li>
 	<li>місцева організація «Фонд розвитку Маріуполя» — ще 10% кошторису.</li>
</ul>
За словами директора, 20% бюджету всього фестивалю склали транспортні витрати, логістика, проживання, перельоти, машини для виконавців та персоналу й вантажівки для обладнання, світла, звуку та сцени. Чимало декорацій та обладнання також звозили із усієї території України.

[color_title title="Про майбутнє"]

За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Творці сучасного мистецтва обіцяють примножувати те, що вже вдалося створити й показати на вільній Донеччині. А вже днями читайте у Na chasi поради Влада Троїцького щодо розбудови культурного продукту та кроків, які слід зробити Маріуполю й іншим українським містам для розвитку.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/wdpyYItoHY0" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<p>Ці 5 днів у прифронтовому Маріуполі втілювали задум сучасних українських митців щодо синтезу мистецтва та індастріалу. Організатори зібрали 20 театральних проектів у 5 локаціях, провели концерти у міському саду та просто на березі моря, вистави у місцевих будинках культури. На все це пішло чимало зусиль, грошей — але й цим експериментальним виїздом дітища команди однодумців Влада Троїцького усе не обмежилося. Є плани на майбутнє — але про це та про подальші перспективи розвитку ГогольFest у інших містах та регіонах України говоримо із директором маріупольського <a href="/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ГогольFest&#8217;у<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/36473409913_362ed434e8_k-300x200.jpg" />ГогольFest-2018 відбудеться у Маріуполі</span></a> <strong>Максимом Демським</strong>.</p><p></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про місто мистецьких експериментів		</span>	</h3><p>Із 27 квітня по 1 травня 9 маріупольских локацій стали місцем проведення основних подій фестивалю:</p><ul><li>кінотеатр «Перемога»,</li><li>Ляльковий театр,</li><li>палаци культури «Молодіжний» та «Металургів»,</li><li>сцени у міському парку та на березі моря (тут знаходилася нічна сцена, і виступи гуртів завершувалися подекуди о 5 ранку й навіть пізніше).</li></ul><p>За словами директора фестивалю Максима Демського, мистецтву вдалося прижитися протягом цього часу в індустріальному місті, бо фестиваль спеціалізується саме на таких речах. Проте навіть бувалого організатора це східне місто зуміло здивувати:</p><p>— Я не очікував такого фідбеку від Маріуполя. Я закохався в це місто. Маріуполь продемонстрував, що він є містом, де можуть здійснюватись реально класні мистецькі експерименти. Але треба враховувати, що ці мистецькі експерименти несуть декілька месійних штук. Це — така собі культурна експансія, яка, на мою думку, є основою державності.</p><div id="attachment_35213" style="width: 1910px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-35213" loading="lazy" class="size-full wp-image-35213" src="/wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1900" height="1267" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k.jpg 1900w, /wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1900px) 100vw, 1900px" /><p id="caption-attachment-35213" class="wp-caption-text">Земля індустріальних пейзажів | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про те, навіщо потрібні такі події		</span>	</h3><p>Одна із цілей таких проектів у Маріуполі, вважає Демський, є створення таких подій на систематичній основі. Якщо це відбуватиметься, то у Маріуполя є всі шанси стати «культурною столицею Донбасу», підкреслює Максим.</p><p>На фестивалі поєдналися музичні хед-лайнерські події  та низка освітніх речей, лекції авторитетних для всієї країни спікерів та навіть спеціальна дитяча програма. Декілька проектів, які привезли в Маріуполь, — справді міжнародного масштабу. Найперше до цього переліку належать проекти Влада Троїцького:</p><ul><li>вистава «Собача будка»,</li><li>гурти Dakh Daughters, «Цешо» та «ДахаБраха».</li></ul><div id="attachment_35214" style="width: 1910px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-35214" loading="lazy" class="size-full wp-image-35214" src="/wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1900" height="1265" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k.jpg 1900w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-768x511.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-1111x740.jpg 1111w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 1900px) 100vw, 1900px" /><p id="caption-attachment-35214" class="wp-caption-text">Dakh Daughters | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про команду фестивалю		</span>	</h3><p>Фестиваль створювали та організовували 5 осіб. Усього п&#8217;ятеро людей опікувалося усіма питаннями, починаючи від ідеї та концепції і аж до перемовин та світла, звуку й сцен. Під час самого фестивалю за перебігом заходу та тим, оби усе працювало як слід, вже стежила команда із близько 30 людей.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Команда невелика, але, в принципі, більше й не треба. Нам вдалося зліпити з кількох одну монолітну потужну команду. Вона працювала під час фестивалю як годинник: як місцева, так і київська.</p>					<cite>									<span><strong>Максим Демський,</strong></span> директор фестивалю							</cite>			</blockquote><div id="attachment_35215" style="width: 1610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-35215" loading="lazy" class="size-full wp-image-35215" src="/wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1600" height="1065" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-768x511.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-1112x740.jpg 1112w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /><p id="caption-attachment-35215" class="wp-caption-text">Різна публіка: цивільна&#8230; | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to</p></div><div id="attachment_35216" style="width: 1910px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-35216" loading="lazy" class="size-full wp-image-35216" src="/wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1900" height="1265" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k.jpg 1900w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-768x511.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-1111x740.jpg 1111w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 1900px) 100vw, 1900px" /><p id="caption-attachment-35216" class="wp-caption-text">&#8230; та військова | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про плани «клонувати» проект для інших регіонів		</span>	</h3><p>У подальших планах творців не просто продовжувати «східний» напрямок. Їх цікавить організація фестивалів у різних точках України. За попередньою інформацією, до переліку заходів має увійти 5-10 фестивалів протягом року в різних українських містах. Максим Демський так змальовує подальші перспективи й задуми «гогольфестівців»:</p><p>— Маємо ідею перетворення великої частини міста в реальну артзону. Там буде задіяно не 8 майданчиків, а 20-30 із різними напрямками та стилістиками. З концептуальними рішеннями, обговореннями тощо. Важливо, щоб під час фестивалю генерувався продукт – це головна мета. Фест може залишатися в Маріуполі, може розповсюджуватися по країні із залученням міжнародних геніїв – це вже покаже час.</p><p>Демський тут же додає: вже у вересні 2018-го покажуть тизер аналогічного фестивалю на Поділлі. Його пропонують провести у Вінниці на одному із колишніх заводів, розташованих у міській промзоні. Поки що конкретних строків проведення немає: увесь процес перебуває на стадії перемовин із місцевою владою та співорганізаторами.</p><div id="attachment_35217" style="width: 1610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-35217" loading="lazy" class="size-full wp-image-35217" src="/wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /><p id="caption-attachment-35217" class="wp-caption-text">В очікуванні вистави | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про гроші та бюджети		</span>	</h3><p>Нас цікавило, яким був кошторис масштабного 5-денного дійства для прифронтового міста. Проте поки що організатори підраховують загальну суму та утримуються від того, аби називати конкретні суми. Зазначили лише, що у відсотковому співвідношенні кошти розподілилися таким чином:</p><ul><li>міська рада Маріуполя надала на проведення фестивалю трохи більше 30% від загального бюджету фестивалю,</li><li>американський урядовий грантодавець <strong>USAID</strong><strong> – понад 50%, </strong></li><li>місцева організація «Фонд розвитку Маріуполя» — ще 10% кошторису.</li></ul><p>За словами директора, 20% бюджету всього фестивалю склали транспортні витрати, логістика, проживання, перельоти, машини для виконавців та персоналу й вантажівки для обладнання, світла, звуку та сцени. Чимало декорацій та обладнання також звозили із усієї території України.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про майбутнє		</span>	</h3><p>За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Творці сучасного мистецтва обіцяють примножувати те, що вже вдалося створити й показати на вільній Донеччині. А вже днями читайте у Na chasi поради Влада Троїцького щодо розбудови культурного продукту та кроків, які слід зробити Маріуполю й іншим українським містам для розвитку.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/wdpyYItoHY0" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Цей фестиваль добре знаний киянам — проте із 27 квітня по 1 травня цьогоріч він відбувся у Маріуполі на Донеччині. Назва трохи інша — Startup Гогольfest. Понад 300 виконавців, декілька локацій, кіно, музика, перфоманси та лекції — усе  за кількадесят кілометрів від так званої «лінії розмежування» (а фактично — поблизу фронту неоголошеної війни)

Ці 5 днів у прифронтовому Маріуполі втілювали задум сучасних українських митців щодо синтезу мистецтва та індастріалу. Організатори зібрали 20 театральних проектів у 5 локаціях, провели концерти у міському саду та просто на березі моря, вистави у місцевих будинках культури. На все це пішло чимало зусиль, грошей — але й цим експериментальним виїздом дітища команди однодумців Влада Троїцького усе не обмежилося. Є плани на майбутнє — але про це та про подальші перспективи розвитку ГогольFest у інших містах та регіонах України говоримо із директором маріупольського <a href="https://nachasi.com/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener">ГогольFest'у</a> <strong>Максимом Демським</strong>.



[color_title title="Про місто мистецьких експериментів"]

Із 27 квітня по 1 травня 9 маріупольских локацій стали місцем проведення основних подій фестивалю:
<ul>
 	<li>кінотеатр «Перемога»,</li>
 	<li>Ляльковий театр,</li>
 	<li>палаци культури «Молодіжний» та «Металургів»,</li>
 	<li>сцени у міському парку та на березі моря (тут знаходилася нічна сцена, і виступи гуртів завершувалися подекуди о 5 ранку й навіть пізніше).</li>
</ul>
За словами директора фестивалю Максима Демського, мистецтву вдалося прижитися протягом цього часу в індустріальному місті, бо фестиваль спеціалізується саме на таких речах. Проте навіть бувалого організатора це східне місто зуміло здивувати:

— Я не очікував такого фідбеку від Маріуполя. Я закохався в це місто. Маріуполь продемонстрував, що він є містом, де можуть здійснюватись реально класні мистецькі експерименти. Але треба враховувати, що ці мистецькі експерименти несуть декілька месійних штук. Це — така собі культурна експансія, яка, на мою думку, є основою державності.

[caption id="attachment_35213" align="aligncenter" width="1900"]<img class="size-full wp-image-35213" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1900" height="1267" /> Земля індустріальних пейзажів | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to[/caption]

[color_title title="Про те, навіщо потрібні такі події"]

Одна із цілей таких проектів у Маріуполі, вважає Демський, є створення таких подій на систематичній основі. Якщо це відбуватиметься, то у Маріуполя є всі шанси стати «культурною столицею Донбасу», підкреслює Максим.

На фестивалі поєдналися музичні хед-лайнерські події  та низка освітніх речей, лекції авторитетних для всієї країни спікерів та навіть спеціальна дитяча програма. Декілька проектів, які привезли в Маріуполь, — справді міжнародного масштабу. Найперше до цього переліку належать проекти Влада Троїцького:
<ul>
 	<li>вистава «Собача будка»,</li>
 	<li>гурти Dakh Daughters, «Цешо» та «ДахаБраха».</li>
</ul>
[caption id="attachment_35214" align="aligncenter" width="1900"]<img class="size-full wp-image-35214" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1900" height="1265" /> Dakh Daughters | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to[/caption]

[color_title title="Про команду фестивалю"]

Фестиваль створювали та організовували 5 осіб. Усього п'ятеро людей опікувалося усіма питаннями, починаючи від ідеї та концепції і аж до перемовин та світла, звуку й сцен. Під час самого фестивалю за перебігом заходу та тим, оби усе працювало як слід, вже стежила команда із близько 30 людей.

[blockquote_with_author name="Максим Демський" position="директор фестивалю" content="— Команда невелика, але, в принципі, більше й не треба. Нам вдалося зліпити з кількох одну монолітну потужну команду. Вона працювала під час фестивалю як годинник: як місцева, так і київська."]

[caption id="attachment_35215" align="aligncenter" width="1600"]<img class="size-full wp-image-35215" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1600" height="1065" /> Різна публіка: цивільна... | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to[/caption]

[caption id="attachment_35216" align="aligncenter" width="1900"]<img class="size-full wp-image-35216" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1900" height="1265" /> ... та військова | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to[/caption]

[color_title title="Про плани «клонувати» проект для інших регіонів"]

У подальших планах творців не просто продовжувати «східний» напрямок. Їх цікавить організація фестивалів у різних точках України. За попередньою інформацією, до переліку заходів має увійти 5-10 фестивалів протягом року в різних українських містах. Максим Демський так змальовує подальші перспективи й задуми «гогольфестівців»:

— Маємо ідею перетворення великої частини міста в реальну артзону. Там буде задіяно не 8 майданчиків, а 20-30 із різними напрямками та стилістиками. З концептуальними рішеннями, обговореннями тощо. Важливо, щоб під час фестивалю генерувався продукт – це головна мета. Фест може залишатися в Маріуполі, може розповсюджуватися по країні із залученням міжнародних геніїв – це вже покаже час.

Демський тут же додає: вже у вересні 2018-го покажуть тизер аналогічного фестивалю на Поділлі. Його пропонують провести у Вінниці на одному із колишніх заводів, розташованих у міській промзоні. Поки що конкретних строків проведення немає: увесь процес перебуває на стадії перемовин із місцевою владою та співорганізаторами.

[caption id="attachment_35217" align="aligncenter" width="1600"]<img class="size-full wp-image-35217" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1600" height="1067" /> В очікуванні вистави | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to[/caption]

[color_title title="Про гроші та бюджети"]

Нас цікавило, яким був кошторис масштабного 5-денного дійства для прифронтового міста. Проте поки що організатори підраховують загальну суму та утримуються від того, аби називати конкретні суми. Зазначили лише, що у відсотковому співвідношенні кошти розподілилися таким чином:
<ul>
 	<li>міська рада Маріуполя надала на проведення фестивалю трохи більше 30% від загального бюджету фестивалю,</li>
 	<li>американський урядовий грантодавець <strong>USAID</strong><strong> – понад 50%, </strong></li>
 	<li>місцева організація «Фонд розвитку Маріуполя» — ще 10% кошторису.</li>
</ul>
За словами директора, 20% бюджету всього фестивалю склали транспортні витрати, логістика, проживання, перельоти, машини для виконавців та персоналу й вантажівки для обладнання, світла, звуку та сцени. Чимало декорацій та обладнання також звозили із усієї території України.

[color_title title="Про майбутнє"]

За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Творці сучасного мистецтва обіцяють примножувати те, що вже вдалося створити й показати на вільній Донеччині. А вже днями читайте у Na chasi поради Влада Троїцького щодо розбудови культурного продукту та кроків, які слід зробити Маріуполю й іншим українським містам для розвитку.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/wdpyYItoHY0" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<p>Ці 5 днів у прифронтовому Маріуполі втілювали задум сучасних українських митців щодо синтезу мистецтва та індастріалу. Організатори зібрали 20 театральних проектів у 5 локаціях, провели концерти у міському саду та просто на березі моря, вистави у місцевих будинках культури. На все це пішло чимало зусиль, грошей — але й цим експериментальним виїздом дітища команди однодумців Влада Троїцького усе не обмежилося. Є плани на майбутнє — але про це та про подальші перспективи розвитку ГогольFest у інших містах та регіонах України говоримо із директором маріупольського <a href="/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener">ГогольFest&#8217;у</a> <strong>Максимом Демським</strong>.</p><p></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про місто мистецьких експериментів		</span>	</h3><p>Із 27 квітня по 1 травня 9 маріупольских локацій стали місцем проведення основних подій фестивалю:</p><ul><li>кінотеатр «Перемога»,</li><li>Ляльковий театр,</li><li>палаци культури «Молодіжний» та «Металургів»,</li><li>сцени у міському парку та на березі моря (тут знаходилася нічна сцена, і виступи гуртів завершувалися подекуди о 5 ранку й навіть пізніше).</li></ul><p>За словами директора фестивалю Максима Демського, мистецтву вдалося прижитися протягом цього часу в індустріальному місті, бо фестиваль спеціалізується саме на таких речах. Проте навіть бувалого організатора це східне місто зуміло здивувати:</p><p>— Я не очікував такого фідбеку від Маріуполя. Я закохався в це місто. Маріуполь продемонстрував, що він є містом, де можуть здійснюватись реально класні мистецькі експерименти. Але треба враховувати, що ці мистецькі експерименти несуть декілька месійних штук. Це — така собі культурна експансія, яка, на мою думку, є основою державності.</p><div id="attachment_35213" style="width: 1910px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-35213" loading="lazy" class="size-full wp-image-35213" src="/wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1900" height="1267" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k.jpg 1900w, /wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/05/28002487028_408672b39f_k-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1900px) 100vw, 1900px" /><p id="caption-attachment-35213" class="wp-caption-text">Земля індустріальних пейзажів | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про те, навіщо потрібні такі події		</span>	</h3><p>Одна із цілей таких проектів у Маріуполі, вважає Демський, є створення таких подій на систематичній основі. Якщо це відбуватиметься, то у Маріуполя є всі шанси стати «культурною столицею Донбасу», підкреслює Максим.</p><p>На фестивалі поєдналися музичні хед-лайнерські події  та низка освітніх речей, лекції авторитетних для всієї країни спікерів та навіть спеціальна дитяча програма. Декілька проектів, які привезли в Маріуполь, — справді міжнародного масштабу. Найперше до цього переліку належать проекти Влада Троїцького:</p><ul><li>вистава «Собача будка»,</li><li>гурти Dakh Daughters, «Цешо» та «ДахаБраха».</li></ul><div id="attachment_35214" style="width: 1910px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-35214" loading="lazy" class="size-full wp-image-35214" src="/wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1900" height="1265" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k.jpg 1900w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-768x511.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-1111x740.jpg 1111w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2018/05/41030279454_93f178fda9_k-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 1900px) 100vw, 1900px" /><p id="caption-attachment-35214" class="wp-caption-text">Dakh Daughters | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про команду фестивалю		</span>	</h3><p>Фестиваль створювали та організовували 5 осіб. Усього п&#8217;ятеро людей опікувалося усіма питаннями, починаючи від ідеї та концепції і аж до перемовин та світла, звуку й сцен. Під час самого фестивалю за перебігом заходу та тим, оби усе працювало як слід, вже стежила команда із близько 30 людей.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Команда невелика, але, в принципі, більше й не треба. Нам вдалося зліпити з кількох одну монолітну потужну команду. Вона працювала під час фестивалю як годинник: як місцева, так і київська.</p>					<cite>									<span><strong>Максим Демський,</strong></span> директор фестивалю							</cite>			</blockquote><div id="attachment_35215" style="width: 1610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-35215" loading="lazy" class="size-full wp-image-35215" src="/wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1600" height="1065" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-768x511.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-1112x740.jpg 1112w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2018/05/26899195057_33c3fce9e2_k-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /><p id="caption-attachment-35215" class="wp-caption-text">Різна публіка: цивільна&#8230; | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to</p></div><div id="attachment_35216" style="width: 1910px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-35216" loading="lazy" class="size-full wp-image-35216" src="/wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1900" height="1265" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k.jpg 1900w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-768x511.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-1111x740.jpg 1111w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-730x486.jpg 730w, /wp-content/uploads/2018/05/41030280574_53eff0fe26_k-1460x972.jpg 1460w" sizes="(max-width: 1900px) 100vw, 1900px" /><p id="caption-attachment-35216" class="wp-caption-text">&#8230; та військова | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про плани «клонувати» проект для інших регіонів		</span>	</h3><p>У подальших планах творців не просто продовжувати «східний» напрямок. Їх цікавить організація фестивалів у різних точках України. За попередньою інформацією, до переліку заходів має увійти 5-10 фестивалів протягом року в різних українських містах. Максим Демський так змальовує подальші перспективи й задуми «гогольфестівців»:</p><p>— Маємо ідею перетворення великої частини міста в реальну артзону. Там буде задіяно не 8 майданчиків, а 20-30 із різними напрямками та стилістиками. З концептуальними рішеннями, обговореннями тощо. Важливо, щоб під час фестивалю генерувався продукт – це головна мета. Фест може залишатися в Маріуполі, може розповсюджуватися по країні із залученням міжнародних геніїв – це вже покаже час.</p><p>Демський тут же додає: вже у вересні 2018-го покажуть тизер аналогічного фестивалю на Поділлі. Його пропонують провести у Вінниці на одному із колишніх заводів, розташованих у міській промзоні. Поки що конкретних строків проведення немає: увесь процес перебуває на стадії перемовин із місцевою владою та співорганізаторами.</p><div id="attachment_35217" style="width: 1610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-35217" loading="lazy" class="size-full wp-image-35217" src="/wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k.jpg" alt="Поблизу фронту й моря — як у Маріуполі ГогольFest провели" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/05/41726284102_4652eeaacd_k-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /><p id="caption-attachment-35217" class="wp-caption-text">В очікуванні вистави | Фото: ГОГОЛЬFEST, repor.to</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про гроші та бюджети		</span>	</h3><p>Нас цікавило, яким був кошторис масштабного 5-денного дійства для прифронтового міста. Проте поки що організатори підраховують загальну суму та утримуються від того, аби називати конкретні суми. Зазначили лише, що у відсотковому співвідношенні кошти розподілилися таким чином:</p><ul><li>міська рада Маріуполя надала на проведення фестивалю трохи більше 30% від загального бюджету фестивалю,</li><li>американський урядовий грантодавець <strong>USAID</strong><strong> – понад 50%, </strong></li><li>місцева організація «Фонд розвитку Маріуполя» — ще 10% кошторису.</li></ul><p>За словами директора, 20% бюджету всього фестивалю склали транспортні витрати, логістика, проживання, перельоти, машини для виконавців та персоналу й вантажівки для обладнання, світла, звуку та сцени. Чимало декорацій та обладнання також звозили із усієї території України.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про майбутнє		</span>	</h3><p>За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Творці сучасного мистецтва обіцяють примножувати те, що вже вдалося створити й показати на вільній Донеччині. А вже днями читайте у Na chasi поради Влада Троїцького щодо розбудови культурного продукту та кроків, які слід зробити Маріуполю й іншим українським містам для розвитку.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/wdpyYItoHY0" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Між морем та фронтом — ГогольFest у Маріуполі

<p>Фільм було створено у копродукції Франції, Ісландії та України за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Прем’єра фільму проходитиме в рамках конкурсної програми «Semaine de la Critique» («Тиждень критики»), яка є однією із найстаріших секцій на фестивалі. Також українська кіноіндустрія буде представлена Національним павільйоном на кіноринку фестивалю Marché du Film.


</p>
<h4><strong>Як працюватиме Український національний павільйон у Каннах</strong></h4>
<p class="p1">Основну увагу в роботі Українського національного павільйону присвятять презентації українського кіно і можливостей національної кіноіндустрії міжнародній спільноті. Робота павільйону організована завдяки спільним зусиллям Державного агентства України з питань кіно та представників української кіноіндустрії.</p>
Програма заходів Українського національного павільйону об'єднуватиметься під вже традиційним слоганом – #UkraineIsYourDestination. Серед заходів роботи павільйону:
<ul>
<li>коктейльний прийом від Одеського міжнародного кінофестивалю – 13 травня;</li>
 	<li>бізнес-ланч «Meet Ukrainian Producers», організований Всеукраїнським благодійним фондом Ігоря Янковського «Ініціатива заради майбутнього» – 15 травня;</li>
 	<li>коктейльний прийом для партнерів від КМКФ «Молодість» – (дата заходу буде оголошена найближчим часом);</li>
 	<li>українська вечірка для іноземних партнерів – учасників фестивалю, організована за підтримки Посольства України у Франції – 16 травня.</li>
</ul>
Організатори павільйону нададуть українським продюсерам можливість проведення зустрічей і окремих презентацій з іноземними партнерами в локації павільйону та допоможуть зі складанням графіку зустрічей.

Нагадаємо, що у Маріуполі <a href="https://nachasi.com/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відбудеться<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/36473409913_362ed434e8_k-300x200.jpg" />ГогольFest-2018 відбудеться у Маріуполі</span></a> ГогольFest. Це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.

<p>Фільм було створено у копродукції Франції, Ісландії та України за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Прем’єра фільму проходитиме в рамках конкурсної програми «Semaine de la Critique» («Тиждень критики»), яка є однією із найстаріших секцій на фестивалі. Також українська кіноіндустрія буде представлена Національним павільйоном на кіноринку фестивалю Marché du Film.</p><p></p><h4><strong>Як працюватиме Український національний павільйон у Каннах</strong></h4><p class="p1">Основну увагу в роботі Українського національного павільйону присвятять презентації українського кіно і можливостей національної кіноіндустрії міжнародній спільноті. Робота павільйону організована завдяки спільним зусиллям Державного агентства України з питань кіно та представників української кіноіндустрії.</p><p>Програма заходів Українського національного павільйону об&#8217;єднуватиметься під вже традиційним слоганом – #UkraineIsYourDestination. Серед заходів роботи павільйону:</p><ul><li>коктейльний прийом від Одеського міжнародного кінофестивалю – 13 травня;</li><li>бізнес-ланч «Meet Ukrainian Producers», організований Всеукраїнським благодійним фондом Ігоря Янковського «Ініціатива заради майбутнього» – 15 травня;</li><li>коктейльний прийом для партнерів від КМКФ «Молодість» – (дата заходу буде оголошена найближчим часом);</li><li>українська вечірка для іноземних партнерів – учасників фестивалю, організована за підтримки Посольства України у Франції – 16 травня.</li></ul><p>Організатори павільйону нададуть українським продюсерам можливість проведення зустрічей і окремих презентацій з іноземними партнерами в локації павільйону та допоможуть зі складанням графіку зустрічей.</p><p>Нагадаємо, що у Маріуполі <a href="/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відбудеться<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/36473409913_362ed434e8_k-300x200.jpg" />ГогольFest-2018 відбудеться у Маріуполі</span></a> ГогольFest. Це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.</p>

Подивитися трейлер нового серіалу від Netflix, дізнатися, де в Україні легально подивитися фільми та серіали, знайти цікаве кіно на вечір в одній з тематичних підбірок — все і більше тут. Також ми розкажемо про історію створення фільмів або серіалів та простими словами пояснимо, чому їм потрібно приділити час.

Кіно і серіали

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a></p>

З 8 по 19 травня у Каннах відбудеться 71-ий Каннський міжнародний кінофестиваль: один із найвідоміших та найпрестижніших кінофестивалів світу. Цього року в рамках фестивалю відбудеться прем’єра українського повнометражного художнього фільму «Жінка на війні»режисера Бенедикта Ерлінґссона

Фільм було створено у копродукції Франції, Ісландії та України за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Прем’єра фільму проходитиме в рамках конкурсної програми «Semaine de la Critique» («Тиждень критики»), яка є однією із найстаріших секцій на фестивалі. Також українська кіноіндустрія буде представлена Національним павільйоном на кіноринку фестивалю Marché du Film.


<h4><strong>Як працюватиме Український національний павільйон у Каннах</strong></h4>
<p class="p1">Основну увагу в роботі Українського національного павільйону присвятять презентації українського кіно і можливостей національної кіноіндустрії міжнародній спільноті. Робота павільйону організована завдяки спільним зусиллям Державного агентства України з питань кіно та представників української кіноіндустрії.</p>
Програма заходів Українського національного павільйону об'єднуватиметься під вже традиційним слоганом – #UkraineIsYourDestination. Серед заходів роботи павільйону:
<ul>
 	<li>коктейльний прийом від Одеського міжнародного кінофестивалю – 13 травня;</li>
 	<li>бізнес-ланч «Meet Ukrainian Producers», організований Всеукраїнським благодійним фондом Ігоря Янковського «Ініціатива заради майбутнього» – 15 травня;</li>
 	<li>коктейльний прийом для партнерів від КМКФ «Молодість» – (дата заходу буде оголошена найближчим часом);</li>
 	<li>українська вечірка для іноземних партнерів – учасників фестивалю, організована за підтримки Посольства України у Франції – 16 травня.</li>
</ul>
Організатори павільйону нададуть українським продюсерам можливість проведення зустрічей і окремих презентацій з іноземними партнерами в локації павільйону та допоможуть зі складанням графіку зустрічей.

Нагадаємо, що у Маріуполі <a href="https://nachasi.com/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener">відбудеться</a> ГогольFest. Це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.

<p>Фільм було створено у копродукції Франції, Ісландії та України за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Прем’єра фільму проходитиме в рамках конкурсної програми «Semaine de la Critique» («Тиждень критики»), яка є однією із найстаріших секцій на фестивалі. Також українська кіноіндустрія буде представлена Національним павільйоном на кіноринку фестивалю Marché du Film.</p><p></p><h4><strong>Як працюватиме Український національний павільйон у Каннах</strong></h4><p class="p1">Основну увагу в роботі Українського національного павільйону присвятять презентації українського кіно і можливостей національної кіноіндустрії міжнародній спільноті. Робота павільйону організована завдяки спільним зусиллям Державного агентства України з питань кіно та представників української кіноіндустрії.</p><p>Програма заходів Українського національного павільйону об&#8217;єднуватиметься під вже традиційним слоганом – #UkraineIsYourDestination. Серед заходів роботи павільйону:</p><ul><li>коктейльний прийом від Одеського міжнародного кінофестивалю – 13 травня;</li><li>бізнес-ланч «Meet Ukrainian Producers», організований Всеукраїнським благодійним фондом Ігоря Янковського «Ініціатива заради майбутнього» – 15 травня;</li><li>коктейльний прийом для партнерів від КМКФ «Молодість» – (дата заходу буде оголошена найближчим часом);</li><li>українська вечірка для іноземних партнерів – учасників фестивалю, організована за підтримки Посольства України у Франції – 16 травня.</li></ul><p>Організатори павільйону нададуть українським продюсерам можливість проведення зустрічей і окремих презентацій з іноземними партнерами в локації павільйону та допоможуть зі складанням графіку зустрічей.</p><p>Нагадаємо, що у Маріуполі <a href="/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener">відбудеться</a> ГогольFest. Це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.</p>

У Каннах Україна представить національний кінопавільйон

<p>MERIDIAN POLTAVA – це триденна культурологічна прогулянка Полтавою, Решетилівкою та полем Полтавської битви із зупинками в місцях, які репрезентують регіон, для поетичних читань та перформенсів. Загалом відбудеться 24 події у 14-ти локаціях.


</p>
<h4><strong>Хто серед учасників </strong></h4>
Серед поетів – впливові журналісти, професори, а також члени Нобелівського комітету з літератури. Зокрема, Пер Вестберг, Дональд Бустрьом, Агнета Плейель, Езізабет Хьюрт, Мальте Перссон, Інгрід Калленбек, Ева Стакельберг, Томас Йеннефельт (Швеція), Катя Петровська (Німеччина). З українських митців на фестивалі  братимуть участь Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Ігор Померанцев, Галина Крук, Андрій Любка, Ірина Цілик, Міріам Драгіна та інші. Захід відбувається за підтримки Полтавської ОДА та обласної ради, Посольства Швеції в Україні, Open Society Fondation в кооперації з OSIFE.

Нагадаємо, що у Вінниці <a href="https://nachasi.com/2018/03/26/u-vinnytsi-vidbudetsya-festyval-ostriv-yevropa/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">проведуть<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/freddie-marriage-92621-unsplash-1-300x200.jpg" />На Поділлі проведуть фестиваль малих літератур «Острів Європа»</span></a> фестиваль малих літератур «Острів Європа». Особливістю фестивалю є залучення унікальних урбаністичних «острівців» у різних точках Вінниці, прив’язаних до атмосфери літературності. Тут відбуватимуться літературні читання, дискусії інтелектуалів, перформанси та концерти, виставки й екскурсії, наповнюючи простір міста новими сенсами та видобуваючи його органічні контексти. Відвідувачі фестивалю зможуть відчути атмосферу «літературного безвізу», який органічно поєднуватиме європейських митців з їхніми українськими колегам,и – доводячи понад столітню традицію інтегрованості української культури в континентальні та світові тенденції.

«Острів Європа» – літературний проект, заснований українськими літераторками Катериною Калитко й Анною Вовченко у 2015 році. Проект покликаний артикулювати здобутки «малих» та «камерних» літератур Європи (Центрально-Східна Європа, Балкани, Середземномор’я та інші регіони, а також творчість мігрантів) та їхній зв’язок з українським історико-культурним контекстом. Реалізував події в рамках Форуму видавців у Львові, Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», Міжнародного фестивалю оповідання «Intermezzo».

<p>MERIDIAN POLTAVA – це триденна культурологічна прогулянка Полтавою, Решетилівкою та полем Полтавської битви із зупинками в місцях, які репрезентують регіон, для поетичних читань та перформенсів. Загалом відбудеться 24 події у 14-ти локаціях.</p><p></p><h4><strong>Хто серед учасників </strong></h4><p>Серед поетів – впливові журналісти, професори, а також члени Нобелівського комітету з літератури. Зокрема, Пер Вестберг, Дональд Бустрьом, Агнета Плейель, Езізабет Хьюрт, Мальте Перссон, Інгрід Калленбек, Ева Стакельберг, Томас Йеннефельт (Швеція), Катя Петровська (Німеччина). З українських митців на фестивалі  братимуть участь Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Ігор Померанцев, Галина Крук, Андрій Любка, Ірина Цілик, Міріам Драгіна та інші. Захід відбувається за підтримки Полтавської ОДА та обласної ради, Посольства Швеції в Україні, Open Society Fondation в кооперації з OSIFE.</p><p>Нагадаємо, що у Вінниці <a href="/2018/03/26/u-vinnytsi-vidbudetsya-festyval-ostriv-yevropa/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">проведуть<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/freddie-marriage-92621-unsplash-1-300x200.jpg" />На Поділлі проведуть фестиваль малих літератур «Острів Європа»</span></a> фестиваль малих літератур «Острів Європа». Особливістю фестивалю є залучення унікальних урбаністичних «острівців» у різних точках Вінниці, прив’язаних до атмосфери літературності. Тут відбуватимуться літературні читання, дискусії інтелектуалів, перформанси та концерти, виставки й екскурсії, наповнюючи простір міста новими сенсами та видобуваючи його органічні контексти. Відвідувачі фестивалю зможуть відчути атмосферу «літературного безвізу», який органічно поєднуватиме європейських митців з їхніми українськими колегам,и – доводячи понад столітню традицію інтегрованості української культури в континентальні та світові тенденції.</p><p>«Острів Європа» – літературний проект, заснований українськими літераторками Катериною Калитко й Анною Вовченко у 2015 році. Проект покликаний артикулювати здобутки «малих» та «камерних» літератур Європи (Центрально-Східна Європа, Балкани, Середземномор’я та інші регіони, а також творчість мігрантів) та їхній зв’язок з українським історико-культурним контекстом. Реалізував події в рамках Форуму видавців у Львові, Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», Міжнародного фестивалю оповідання «Intermezzo».</p>

Протягом трьох днів, 8-10 червня 2018 року, в Полтаві відбудеться Міжнародний поетичний фестиваль MERIDIAN POLTAVA. Участь у ньому візьмуть представники вищої поетичної ліги зі Швеції, Німеччини та України

MERIDIAN POLTAVA – це триденна культурологічна прогулянка Полтавою, Решетилівкою та полем Полтавської битви із зупинками в місцях, які репрезентують регіон, для поетичних читань та перформенсів. Загалом відбудеться 24 події у 14-ти локаціях.


<h4><strong>Хто серед учасників </strong></h4>
Серед поетів – впливові журналісти, професори, а також члени Нобелівського комітету з літератури. Зокрема, Пер Вестберг, Дональд Бустрьом, Агнета Плейель, Езізабет Хьюрт, Мальте Перссон, Інгрід Калленбек, Ева Стакельберг, Томас Йеннефельт (Швеція), Катя Петровська (Німеччина). З українських митців на фестивалі  братимуть участь Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Ігор Померанцев, Галина Крук, Андрій Любка, Ірина Цілик, Міріам Драгіна та інші. Захід відбувається за підтримки Полтавської ОДА та обласної ради, Посольства Швеції в Україні, Open Society Fondation в кооперації з OSIFE.

Нагадаємо, що у Вінниці <a href="https://nachasi.com/2018/03/26/u-vinnytsi-vidbudetsya-festyval-ostriv-yevropa/" target="_blank" rel="noopener">проведуть</a> фестиваль малих літератур «Острів Європа». Особливістю фестивалю є залучення унікальних урбаністичних «острівців» у різних точках Вінниці, прив’язаних до атмосфери літературності. Тут відбуватимуться літературні читання, дискусії інтелектуалів, перформанси та концерти, виставки й екскурсії, наповнюючи простір міста новими сенсами та видобуваючи його органічні контексти. Відвідувачі фестивалю зможуть відчути атмосферу «літературного безвізу», який органічно поєднуватиме європейських митців з їхніми українськими колегам,и – доводячи понад столітню традицію інтегрованості української культури в континентальні та світові тенденції.

«Острів Європа» – літературний проект, заснований українськими літераторками Катериною Калитко й Анною Вовченко у 2015 році. Проект покликаний артикулювати здобутки «малих» та «камерних» літератур Європи (Центрально-Східна Європа, Балкани, Середземномор’я та інші регіони, а також творчість мігрантів) та їхній зв’язок з українським історико-культурним контекстом. Реалізував події в рамках Форуму видавців у Львові, Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», Міжнародного фестивалю оповідання «Intermezzo».

<p>MERIDIAN POLTAVA – це триденна культурологічна прогулянка Полтавою, Решетилівкою та полем Полтавської битви із зупинками в місцях, які репрезентують регіон, для поетичних читань та перформенсів. Загалом відбудеться 24 події у 14-ти локаціях.</p><p></p><h4><strong>Хто серед учасників </strong></h4><p>Серед поетів – впливові журналісти, професори, а також члени Нобелівського комітету з літератури. Зокрема, Пер Вестберг, Дональд Бустрьом, Агнета Плейель, Езізабет Хьюрт, Мальте Перссон, Інгрід Калленбек, Ева Стакельберг, Томас Йеннефельт (Швеція), Катя Петровська (Німеччина). З українських митців на фестивалі  братимуть участь Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Ігор Померанцев, Галина Крук, Андрій Любка, Ірина Цілик, Міріам Драгіна та інші. Захід відбувається за підтримки Полтавської ОДА та обласної ради, Посольства Швеції в Україні, Open Society Fondation в кооперації з OSIFE.</p><p>Нагадаємо, що у Вінниці <a href="/2018/03/26/u-vinnytsi-vidbudetsya-festyval-ostriv-yevropa/" target="_blank" rel="noopener">проведуть</a> фестиваль малих літератур «Острів Європа». Особливістю фестивалю є залучення унікальних урбаністичних «острівців» у різних точках Вінниці, прив’язаних до атмосфери літературності. Тут відбуватимуться літературні читання, дискусії інтелектуалів, перформанси та концерти, виставки й екскурсії, наповнюючи простір міста новими сенсами та видобуваючи його органічні контексти. Відвідувачі фестивалю зможуть відчути атмосферу «літературного безвізу», який органічно поєднуватиме європейських митців з їхніми українськими колегам,и – доводячи понад столітню традицію інтегрованості української культури в континентальні та світові тенденції.</p><p>«Острів Європа» – літературний проект, заснований українськими літераторками Катериною Калитко й Анною Вовченко у 2015 році. Проект покликаний артикулювати здобутки «малих» та «камерних» літератур Європи (Центрально-Східна Європа, Балкани, Середземномор’я та інші регіони, а також творчість мігрантів) та їхній зв’язок з українським історико-культурним контекстом. Реалізував події в рамках Форуму видавців у Львові, Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», Міжнародного фестивалю оповідання «Intermezzo».</p>

У Полтаві відбудеться міжнародний літературний фестиваль

<p>Десятий ювілейний STEM-фестиваль ROBOTICA 2018 відбудеться на ВДНГ у Києві 12-13 травня. На фестивалі можна буде відмінно провести час з родиною, познайомитися з останніми новинками в освіті, взяти участь в конкурсах, майстер-класах, ну і звичайно, дізнатися все про роботів та навіть зібрати свого.


</p>
<h4><strong>Що відомо про фест та що у програмі</strong></h4>
ROBOTICA — це не тільки олімпіади та майстер-класи. Цього року фестиваль розширює свою територію і концепцію до великого сімейного свята. Гостей фестивалю чекають різноманітні корисні фудкорти зі спеціальним дитячим меню, розважальні зони з виступами дитячих танцювальних колективів і цікаві активності на свіжому повітрі. Усі учасники фестивалю ROBOTICA (а їх понад 2,5 тис) отримають від партнера компанією «Лего Україна» конструктори LEGO.

Усі шанувальники конструювання отримають унікальну можливість приєднатися до будівництва найбільшої ракети Falcon 9, створеної з кубиків LEGO. Ця подія може стати найбільш пам'ятною сімейною командною роботою. Кожен учасник забере з собою спогади і яскраві фотографії. Вік і кількість учасників не обмежені. Точну копію Falcon 9 будуватимуть два дні. Передбачається навіть, що створена модель стане настільки масштабною, що буде занесена до «Книги рекордів Гіннеса» як найбільша ракета, створена з кубиків LEGO.

Також у рамках фесту відбудеться дитячий архітектурний фестиваль. Дивовижні і масштабні архітектурні конструкції, представлені командами дітей дошкільного та шкільного віку. Головна мета архітектурного фестивалю — розвиток інженерних, архітектурних, дизайнерських та комунікативних навичок через командну роботу над спільним проектом. Цього року була обрана тема — «Водний світ». Команди-учасники запропонують гостям познайомитися зі своїм ідеями і презентаціями проектів, що цілком і повністю створені з деталей конструктора LEGO.

А учасники від 6 до 25 років зможуть взяти участь у World Robot Olympiad. Це – найпрестижніша олімпіада з робототехніки для дітей та молоді, в якій бере участь більше 22 тисячі команд з понад 60 країн світу. Тема цього року — «Як нагодувати людство». Завдання — рішення проблем продовольчого сектора за допомогою роботів. За перемогу в олімпіаді змагатиметься відразу кілька вікових груп. Найменші конструктори займуться проектуванням суперферми, де всі процеси будуть роботизованими.

Учасники молодшої ліги створять робота-сортувальника, завдання якого — допомогти людям в зборі фруктів і овочів. Його робота повинна скоротити кількість невикористаної продукції, яка зараз становить приблизно третину світового врожаю. Середня ліга буде вирішувати проблеми точного землеробства, а найбільш дорослі учасники зі старшої ліги – шукати шляхи найбільш оптимального поширення їжі. Переможці зможуть представити Україну в фіналі, який пройде цього року в Таїланді і збере найкращі команди світу з робототехніки.

Нагадаємо, що наприкінці квітня-на початку травня у Маріуполі <a href="https://nachasi.com/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відбудеться <span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/36473409913_362ed434e8_k-300x200.jpg" />ГогольFest-2018 відбудеться у Маріуполі</span></a>ГогольFest Старт-ап. Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.

<p>Десятий ювілейний STEM-фестиваль ROBOTICA 2018 відбудеться на ВДНГ у Києві 12-13 травня. На фестивалі можна буде відмінно провести час з родиною, познайомитися з останніми новинками в освіті, взяти участь в конкурсах, майстер-класах, ну і звичайно, дізнатися все про роботів та навіть зібрати свого.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про фест та що у програмі</strong></h4><p>ROBOTICA — це не тільки олімпіади та майстер-класи. Цього року фестиваль розширює свою територію і концепцію до великого сімейного свята. Гостей фестивалю чекають різноманітні корисні фудкорти зі спеціальним дитячим меню, розважальні зони з виступами дитячих танцювальних колективів і цікаві активності на свіжому повітрі. Усі учасники фестивалю ROBOTICA (а їх понад 2,5 тис) отримають від партнера компанією «Лего Україна» конструктори LEGO.</p><p>Усі шанувальники конструювання отримають унікальну можливість приєднатися до будівництва найбільшої ракети Falcon 9, створеної з кубиків LEGO. Ця подія може стати найбільш пам&#8217;ятною сімейною командною роботою. Кожен учасник забере з собою спогади і яскраві фотографії. Вік і кількість учасників не обмежені. Точну копію Falcon 9 будуватимуть два дні. Передбачається навіть, що створена модель стане настільки масштабною, що буде занесена до «Книги рекордів Гіннеса» як найбільша ракета, створена з кубиків LEGO.</p><p>Також у рамках фесту відбудеться дитячий архітектурний фестиваль. Дивовижні і масштабні архітектурні конструкції, представлені командами дітей дошкільного та шкільного віку. Головна мета архітектурного фестивалю — розвиток інженерних, архітектурних, дизайнерських та комунікативних навичок через командну роботу над спільним проектом. Цього року була обрана тема — «Водний світ». Команди-учасники запропонують гостям познайомитися зі своїм ідеями і презентаціями проектів, що цілком і повністю створені з деталей конструктора LEGO.</p><p>А учасники від 6 до 25 років зможуть взяти участь у World Robot Olympiad. Це – найпрестижніша олімпіада з робототехніки для дітей та молоді, в якій бере участь більше 22 тисячі команд з понад 60 країн світу. Тема цього року — «Як нагодувати людство». Завдання — рішення проблем продовольчого сектора за допомогою роботів. За перемогу в олімпіаді змагатиметься відразу кілька вікових груп. Найменші конструктори займуться проектуванням суперферми, де всі процеси будуть роботизованими.</p><p>Учасники молодшої ліги створять робота-сортувальника, завдання якого — допомогти людям в зборі фруктів і овочів. Його робота повинна скоротити кількість невикористаної продукції, яка зараз становить приблизно третину світового врожаю. Середня ліга буде вирішувати проблеми точного землеробства, а найбільш дорослі учасники зі старшої ліги – шукати шляхи найбільш оптимального поширення їжі. Переможці зможуть представити Україну в фіналі, який пройде цього року в Таїланді і збере найкращі команди світу з робототехніки.</p><p>Нагадаємо, що наприкінці квітня-на початку травня у Маріуполі <a href="/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відбудеться <span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/36473409913_362ed434e8_k-300x200.jpg" />ГогольFest-2018 відбудеться у Маріуполі</span></a>ГогольFest Старт-ап. Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.</p>

Новини

Його організатори займаються формуванням і розвитком української інженерно-технічної освіти, допомагають талановитим дітям і студентам виховувати і розвивати лідерські якості та сучасне інженерне мислення

Десятий ювілейний STEM-фестиваль ROBOTICA 2018 відбудеться на ВДНГ у Києві 12-13 травня. На фестивалі можна буде відмінно провести час з родиною, познайомитися з останніми новинками в освіті, взяти участь в конкурсах, майстер-класах, ну і звичайно, дізнатися все про роботів та навіть зібрати свого.


<h4><strong>Що відомо про фест та що у програмі</strong></h4>
ROBOTICA — це не тільки олімпіади та майстер-класи. Цього року фестиваль розширює свою територію і концепцію до великого сімейного свята. Гостей фестивалю чекають різноманітні корисні фудкорти зі спеціальним дитячим меню, розважальні зони з виступами дитячих танцювальних колективів і цікаві активності на свіжому повітрі. Усі учасники фестивалю ROBOTICA (а їх понад 2,5 тис) отримають від партнера компанією «Лего Україна» конструктори LEGO.

Усі шанувальники конструювання отримають унікальну можливість приєднатися до будівництва найбільшої ракети Falcon 9, створеної з кубиків LEGO. Ця подія може стати найбільш пам'ятною сімейною командною роботою. Кожен учасник забере з собою спогади і яскраві фотографії. Вік і кількість учасників не обмежені. Точну копію Falcon 9 будуватимуть два дні. Передбачається навіть, що створена модель стане настільки масштабною, що буде занесена до «Книги рекордів Гіннеса» як найбільша ракета, створена з кубиків LEGO.

Також у рамках фесту відбудеться дитячий архітектурний фестиваль. Дивовижні і масштабні архітектурні конструкції, представлені командами дітей дошкільного та шкільного віку. Головна мета архітектурного фестивалю — розвиток інженерних, архітектурних, дизайнерських та комунікативних навичок через командну роботу над спільним проектом. Цього року була обрана тема — «Водний світ». Команди-учасники запропонують гостям познайомитися зі своїм ідеями і презентаціями проектів, що цілком і повністю створені з деталей конструктора LEGO.

А учасники від 6 до 25 років зможуть взяти участь у World Robot Olympiad. Це – найпрестижніша олімпіада з робототехніки для дітей та молоді, в якій бере участь більше 22 тисячі команд з понад 60 країн світу. Тема цього року — «Як нагодувати людство». Завдання — рішення проблем продовольчого сектора за допомогою роботів. За перемогу в олімпіаді змагатиметься відразу кілька вікових груп. Найменші конструктори займуться проектуванням суперферми, де всі процеси будуть роботизованими.

Учасники молодшої ліги створять робота-сортувальника, завдання якого — допомогти людям в зборі фруктів і овочів. Його робота повинна скоротити кількість невикористаної продукції, яка зараз становить приблизно третину світового врожаю. Середня ліга буде вирішувати проблеми точного землеробства, а найбільш дорослі учасники зі старшої ліги – шукати шляхи найбільш оптимального поширення їжі. Переможці зможуть представити Україну в фіналі, який пройде цього року в Таїланді і збере найкращі команди світу з робототехніки.

Нагадаємо, що наприкінці квітня-на початку травня у Маріуполі <a href="https://nachasi.com/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener">відбудеться </a>ГогольFest Старт-ап. Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.

<p>Десятий ювілейний STEM-фестиваль ROBOTICA 2018 відбудеться на ВДНГ у Києві 12-13 травня. На фестивалі можна буде відмінно провести час з родиною, познайомитися з останніми новинками в освіті, взяти участь в конкурсах, майстер-класах, ну і звичайно, дізнатися все про роботів та навіть зібрати свого.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про фест та що у програмі</strong></h4><p>ROBOTICA — це не тільки олімпіади та майстер-класи. Цього року фестиваль розширює свою територію і концепцію до великого сімейного свята. Гостей фестивалю чекають різноманітні корисні фудкорти зі спеціальним дитячим меню, розважальні зони з виступами дитячих танцювальних колективів і цікаві активності на свіжому повітрі. Усі учасники фестивалю ROBOTICA (а їх понад 2,5 тис) отримають від партнера компанією «Лего Україна» конструктори LEGO.</p><p>Усі шанувальники конструювання отримають унікальну можливість приєднатися до будівництва найбільшої ракети Falcon 9, створеної з кубиків LEGO. Ця подія може стати найбільш пам&#8217;ятною сімейною командною роботою. Кожен учасник забере з собою спогади і яскраві фотографії. Вік і кількість учасників не обмежені. Точну копію Falcon 9 будуватимуть два дні. Передбачається навіть, що створена модель стане настільки масштабною, що буде занесена до «Книги рекордів Гіннеса» як найбільша ракета, створена з кубиків LEGO.</p><p>Також у рамках фесту відбудеться дитячий архітектурний фестиваль. Дивовижні і масштабні архітектурні конструкції, представлені командами дітей дошкільного та шкільного віку. Головна мета архітектурного фестивалю — розвиток інженерних, архітектурних, дизайнерських та комунікативних навичок через командну роботу над спільним проектом. Цього року була обрана тема — «Водний світ». Команди-учасники запропонують гостям познайомитися зі своїм ідеями і презентаціями проектів, що цілком і повністю створені з деталей конструктора LEGO.</p><p>А учасники від 6 до 25 років зможуть взяти участь у World Robot Olympiad. Це – найпрестижніша олімпіада з робототехніки для дітей та молоді, в якій бере участь більше 22 тисячі команд з понад 60 країн світу. Тема цього року — «Як нагодувати людство». Завдання — рішення проблем продовольчого сектора за допомогою роботів. За перемогу в олімпіаді змагатиметься відразу кілька вікових груп. Найменші конструктори займуться проектуванням суперферми, де всі процеси будуть роботизованими.</p><p>Учасники молодшої ліги створять робота-сортувальника, завдання якого — допомогти людям в зборі фруктів і овочів. Його робота повинна скоротити кількість невикористаної продукції, яка зараз становить приблизно третину світового врожаю. Середня ліга буде вирішувати проблеми точного землеробства, а найбільш дорослі учасники зі старшої ліги – шукати шляхи найбільш оптимального поширення їжі. Переможці зможуть представити Україну в фіналі, який пройде цього року в Таїланді і збере найкращі команди світу з робототехніки.</p><p>Нагадаємо, що наприкінці квітня-на початку травня у Маріуполі <a href="/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener">відбудеться </a>ГогольFest Старт-ап. Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.</p>

У Києві проведуть найбільший робофестиваль Європи

<p>Фестиваль «о.Є» планує зібрати непересічних письменників, діячів мистецтва й інтелектуалів із різних куточків континенту на спільну розмову про Європу як острів, де можна відчути присутність Іншого на єдиній території – географічній і психологічній. Вибір місця проведення – Вінниця – невипадковий, адже з часів свого заснування місто спершу було фронтиром модерної Європи, а згодом стало точкою «золотого перетину» історичних, культурних та економічних шляхів. Митці, народжені цим простором (Михайло Коцюбинський, Ігор Костецький, Василь Стус та багато інших першорядних імен, яких прагне актуалізувати фестиваль), сформувалися як ментальні європейці саме на берегах Південного Бугу, органічно влившись у світові мистецькі рухи своєї доби. Так само й у ХХІ столітті Вінниця прагне стати майданчиком налагодження мостів між Сходом і Заходом, традицією й інновацією, індивідуальними голосами та відчуттям спільноти.


</p>
<h4><strong>Що відомо про новий фестиваль</strong></h4>
Особливістю фестивалю є залучення унікальних урбаністичних «острівців» у різних точках Вінниці, прив’язаних до атмосфери літературності. Тут відбуватимуться літературні читання, дискусії інтелектуалів, перформанси та концерти, виставки й екскурсії, наповнюючи простір міста новими сенсами та видобуваючи його органічні контексти. Відвідувачі фестивалю зможуть відчути атмосферу «літературного безвізу», який органічно поєднуватиме європейських митців з їхніми українськими колегам,и – доводячи понад столітню традицію інтегрованості української культури в континентальні та світові тенденції.

У фокусі фестивалю будуть ті контексти й автори, які репрезентують «малі» мови та «камерні» літератури, що знаходяться поза мейнстрімними течіями. Також серед гостей будуть літератори, пов’язані тематикою й особистою історією з багатокультурними регіонами України.

<img class="aligncenter size-full wp-image-32229" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o.jpg" alt="У Вінниці відбудеться фестиваль «Острів Європа»" width="1920" height="1358"><h4><strong>Хто засновники проекту</strong></h4>
«Острів Європа» – літературний проект, заснований українськими літераторками Катериною Калитко й Анною Вовченко у 2015 році. Проект покликаний артикулювати здобутки «малих» та «камерних» літератур Європи (Центрально-Східна Європа, Балкани, Середземномор’я та інші регіони, а також творчість мігрантів) та їхній зв’язок з українським історико-культурним контекстом. Реалізував події в рамках Форуму видавців у Львові, Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», Міжнародного фестивалю оповідання «Intermezzo».

Нагадаємо, що МАУ <a href="https://nachasi.com/2018/02/22/mau-vidkryvaye-rejs-kyyiv-vinnytsya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відкрила<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/caleb-woods-395775-unsplash-1-300x200.jpg" />МАУ відкриває рейс Київ-Вінниця</span></a> рейс із Києва до Вінниці. Квитки на новий рейс можна придбати в касах, контактному центрі, на офіційному сайті МАУ, а також у спеціалізованих агенціях, котрі займаються продажем авіабілетів.

<p>Фестиваль «о.Є» планує зібрати непересічних письменників, діячів мистецтва й інтелектуалів із різних куточків континенту на спільну розмову про Європу як острів, де можна відчути присутність Іншого на єдиній території – географічній і психологічній. Вибір місця проведення – Вінниця – невипадковий, адже з часів свого заснування місто спершу було фронтиром модерної Європи, а згодом стало точкою «золотого перетину» історичних, культурних та економічних шляхів. Митці, народжені цим простором (Михайло Коцюбинський, Ігор Костецький, Василь Стус та багато інших першорядних імен, яких прагне актуалізувати фестиваль), сформувалися як ментальні європейці саме на берегах Південного Бугу, органічно влившись у світові мистецькі рухи своєї доби. Так само й у ХХІ столітті Вінниця прагне стати майданчиком налагодження мостів між Сходом і Заходом, традицією й інновацією, індивідуальними голосами та відчуттям спільноти.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про новий фестиваль</strong></h4><p>Особливістю фестивалю є залучення унікальних урбаністичних «острівців» у різних точках Вінниці, прив’язаних до атмосфери літературності. Тут відбуватимуться літературні читання, дискусії інтелектуалів, перформанси та концерти, виставки й екскурсії, наповнюючи простір міста новими сенсами та видобуваючи його органічні контексти. Відвідувачі фестивалю зможуть відчути атмосферу «літературного безвізу», який органічно поєднуватиме європейських митців з їхніми українськими колегам,и – доводячи понад столітню традицію інтегрованості української культури в континентальні та світові тенденції.</p><p>У фокусі фестивалю будуть ті контексти й автори, які репрезентують «малі» мови та «камерні» літератури, що знаходяться поза мейнстрімними течіями. Також серед гостей будуть літератори, пов’язані тематикою й особистою історією з багатокультурними регіонами України.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-32229" src="/wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o.jpg" alt="У Вінниці відбудеться фестиваль «Острів Європа»" width="1920" height="1358" srcset="/wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o.jpg 1920w, /wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o-300x212.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o-768x543.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o-1024x724.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o-650x460.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o-1046x740.jpg 1046w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><h4><strong>Хто засновники проекту</strong></h4><p>«Острів Європа» – літературний проект, заснований українськими літераторками Катериною Калитко й Анною Вовченко у 2015 році. Проект покликаний артикулювати здобутки «малих» та «камерних» літератур Європи (Центрально-Східна Європа, Балкани, Середземномор’я та інші регіони, а також творчість мігрантів) та їхній зв’язок з українським історико-культурним контекстом. Реалізував події в рамках Форуму видавців у Львові, Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», Міжнародного фестивалю оповідання «Intermezzo».</p><p>Нагадаємо, що МАУ <a href="/2018/02/22/mau-vidkryvaye-rejs-kyyiv-vinnytsya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відкрила<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/caleb-woods-395775-unsplash-1-300x200.jpg" />МАУ відкриває рейс Київ-Вінниця</span></a> рейс із Києва до Вінниці. Квитки на новий рейс можна придбати в касах, контактному центрі, на офіційному сайті МАУ, а також у спеціалізованих агенціях, котрі займаються продажем авіабілетів.</p>

15-17 червня 2018 року у Вінниці на різних локаціях міста триватиме фестиваль «Острів Європа». «Острів Європа» (Europe Island) – мистецький проект, покликаний артикулювати літературу минулого й сьогодення, вкорінену в ментальному світі європейської цивілізації

Фестиваль «о.Є» планує зібрати непересічних письменників, діячів мистецтва й інтелектуалів із різних куточків континенту на спільну розмову про Європу як острів, де можна відчути присутність Іншого на єдиній території – географічній і психологічній. Вибір місця проведення – Вінниця – невипадковий, адже з часів свого заснування місто спершу було фронтиром модерної Європи, а згодом стало точкою «золотого перетину» історичних, культурних та економічних шляхів. Митці, народжені цим простором (Михайло Коцюбинський, Ігор Костецький, Василь Стус та багато інших першорядних імен, яких прагне актуалізувати фестиваль), сформувалися як ментальні європейці саме на берегах Південного Бугу, органічно влившись у світові мистецькі рухи своєї доби. Так само й у ХХІ столітті Вінниця прагне стати майданчиком налагодження мостів між Сходом і Заходом, традицією й інновацією, індивідуальними голосами та відчуттям спільноти.


<h4><strong>Що відомо про новий фестиваль</strong></h4>
Особливістю фестивалю є залучення унікальних урбаністичних «острівців» у різних точках Вінниці, прив’язаних до атмосфери літературності. Тут відбуватимуться літературні читання, дискусії інтелектуалів, перформанси та концерти, виставки й екскурсії, наповнюючи простір міста новими сенсами та видобуваючи його органічні контексти. Відвідувачі фестивалю зможуть відчути атмосферу «літературного безвізу», який органічно поєднуватиме європейських митців з їхніми українськими колегам,и – доводячи понад столітню традицію інтегрованості української культури в континентальні та світові тенденції.

У фокусі фестивалю будуть ті контексти й автори, які репрезентують «малі» мови та «камерні» літератури, що знаходяться поза мейнстрімними течіями. Також серед гостей будуть літератори, пов’язані тематикою й особистою історією з багатокультурними регіонами України.

<img class="aligncenter size-full wp-image-32229" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o.jpg" alt="У Вінниці відбудеться фестиваль «Острів Європа»" width="1920" height="1358" />
<h4><strong>Хто засновники проекту</strong></h4>
«Острів Європа» – літературний проект, заснований українськими літераторками Катериною Калитко й Анною Вовченко у 2015 році. Проект покликаний артикулювати здобутки «малих» та «камерних» літератур Європи (Центрально-Східна Європа, Балкани, Середземномор’я та інші регіони, а також творчість мігрантів) та їхній зв’язок з українським історико-культурним контекстом. Реалізував події в рамках Форуму видавців у Львові, Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», Міжнародного фестивалю оповідання «Intermezzo».

Нагадаємо, що МАУ <a href="https://nachasi.com/2018/02/22/mau-vidkryvaye-rejs-kyyiv-vinnytsya/" target="_blank" rel="noopener">відкрила</a> рейс із Києва до Вінниці. Квитки на новий рейс можна придбати в касах, контактному центрі, на офіційному сайті МАУ, а також у спеціалізованих агенціях, котрі займаються продажем авіабілетів.

<p>Фестиваль «о.Є» планує зібрати непересічних письменників, діячів мистецтва й інтелектуалів із різних куточків континенту на спільну розмову про Європу як острів, де можна відчути присутність Іншого на єдиній території – географічній і психологічній. Вибір місця проведення – Вінниця – невипадковий, адже з часів свого заснування місто спершу було фронтиром модерної Європи, а згодом стало точкою «золотого перетину» історичних, культурних та економічних шляхів. Митці, народжені цим простором (Михайло Коцюбинський, Ігор Костецький, Василь Стус та багато інших першорядних імен, яких прагне актуалізувати фестиваль), сформувалися як ментальні європейці саме на берегах Південного Бугу, органічно влившись у світові мистецькі рухи своєї доби. Так само й у ХХІ столітті Вінниця прагне стати майданчиком налагодження мостів між Сходом і Заходом, традицією й інновацією, індивідуальними голосами та відчуттям спільноти.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про новий фестиваль</strong></h4><p>Особливістю фестивалю є залучення унікальних урбаністичних «острівців» у різних точках Вінниці, прив’язаних до атмосфери літературності. Тут відбуватимуться літературні читання, дискусії інтелектуалів, перформанси та концерти, виставки й екскурсії, наповнюючи простір міста новими сенсами та видобуваючи його органічні контексти. Відвідувачі фестивалю зможуть відчути атмосферу «літературного безвізу», який органічно поєднуватиме європейських митців з їхніми українськими колегам,и – доводячи понад столітню традицію інтегрованості української культури в континентальні та світові тенденції.</p><p>У фокусі фестивалю будуть ті контексти й автори, які репрезентують «малі» мови та «камерні» літератури, що знаходяться поза мейнстрімними течіями. Також серед гостей будуть літератори, пов’язані тематикою й особистою історією з багатокультурними регіонами України.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-32229" src="/wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o.jpg" alt="У Вінниці відбудеться фестиваль «Острів Європа»" width="1920" height="1358" srcset="/wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o.jpg 1920w, /wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o-300x212.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o-768x543.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o-1024x724.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o-650x460.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/03/29214222_1866236623387421_2959812223104450560_o-1046x740.jpg 1046w" sizes="(max-width: 1920px) 100vw, 1920px" /></p><h4><strong>Хто засновники проекту</strong></h4><p>«Острів Європа» – літературний проект, заснований українськими літераторками Катериною Калитко й Анною Вовченко у 2015 році. Проект покликаний артикулювати здобутки «малих» та «камерних» літератур Європи (Центрально-Східна Європа, Балкани, Середземномор’я та інші регіони, а також творчість мігрантів) та їхній зв’язок з українським історико-культурним контекстом. Реалізував події в рамках Форуму видавців у Львові, Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», Міжнародного фестивалю оповідання «Intermezzo».</p><p>Нагадаємо, що МАУ <a href="/2018/02/22/mau-vidkryvaye-rejs-kyyiv-vinnytsya/" target="_blank" rel="noopener">відкрила</a> рейс із Києва до Вінниці. Квитки на новий рейс можна придбати в касах, контактному центрі, на офіційному сайті МАУ, а також у спеціалізованих агенціях, котрі займаються продажем авіабілетів.</p>

На Поділлі проведуть фестиваль малих літератур «Острів Європа»

<p>На одному майданчику зберуться кавомани і працівників індустрії, сотні бариста, десятки обсмажувальників кав’ярень. Унікальний захід відбудеться в українській столиці.


</p>
<h4><strong>Що відомо про захід</strong></h4>
На заході відбудуться три національні чемпіонати, які проведе міжнародна організація Speciality Coffee Association (SCA). У павільйоні Loft гості будуть спостерігати за цим процесом і познайомляться з бариста, які представлятимуть Україну на міжнародних чемпіонатах в таких дисциплінах. Йдеться про Championship Of Barista (класика), Coffee Roasting Championship (обсмажування), Brewers Cup (альтернативні методи приготування кави). В режимі онлайн чемпіонати будуть транслюватися в кав’ярнях різних міст України. Почесним гостем стане Слава Бабіч, який 20 лютого 2018 на світовому чемпіонаті з приготування кави в джезві в Дубаї приніс Україні першу в історії перемогу.

https://www.youtube.com/watch?v=nbn21mPfUJw

У лекторії фахівці розкажуть, як правильно готувати каву вдома, як обрати на свій смак девайси та кавомашину, як впливає склад води на смак кави, як відкрити свою кав’ярню та багато іншого.

Вартість входу на фестиваль: 100 грн.

Нагадаємо, що щорічний фестиваль  ГогольFest <a href="https://nachasi.com/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відбудеться<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/36473409913_362ed434e8_k-300x200.jpg" />ГогольFest-2018 відбудеться у Маріуполі</span></a> цьогоріч на Донеччині. Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.

<p>На одному майданчику зберуться кавомани і працівників індустрії, сотні бариста, десятки обсмажувальників кав’ярень. Унікальний захід відбудеться в українській столиці.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про захід</strong></h4><p>На заході відбудуться три національні чемпіонати, які проведе міжнародна організація Speciality Coffee Association (SCA). У павільйоні Loft гості будуть спостерігати за цим процесом і познайомляться з бариста, які представлятимуть Україну на міжнародних чемпіонатах в таких дисциплінах. Йдеться про Championship Of Barista (класика), Coffee Roasting Championship (обсмажування), Brewers Cup (альтернативні методи приготування кави). В режимі онлайн чемпіонати будуть транслюватися в кав’ярнях різних міст України. Почесним гостем стане Слава Бабіч, який 20 лютого 2018 на світовому чемпіонаті з приготування кави в джезві в Дубаї приніс Україні першу в історії перемогу.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/nbn21mPfUJw"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>У лекторії фахівці розкажуть, як правильно готувати каву вдома, як обрати на свій смак девайси та кавомашину, як впливає склад води на смак кави, як відкрити свою кав’ярню та багато іншого.</p><p>Вартість входу на фестиваль: 100 грн.</p><p>Нагадаємо, що щорічний фестиваль  ГогольFest <a href="/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відбудеться<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/01/36473409913_362ed434e8_k-300x200.jpg" />ГогольFest-2018 відбудеться у Маріуполі</span></a> цьогоріч на Донеччині. Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.</p><p> </p><p> </p><p> </p>

<p class="lead">14 та 15 квітня на арт-заводі «Платформа» відбудеться Kyiv Coffee Festival. На заході працюватиме ​​музична сцена, буде вечір стендап-комедії, облаштують дитячу зону з аніматорами, великий фуд-корт, бари і чіл-аут-зони</p>

<div class="eventplace"></div>

На одному майданчику зберуться кавомани і працівників індустрії, сотні бариста, десятки обсмажувальників кав’ярень. Унікальний захід відбудеться в українській столиці.


<h4><strong>Що відомо про захід</strong></h4>
На заході відбудуться три національні чемпіонати, які проведе міжнародна організація Speciality Coffee Association (SCA). У павільйоні Loft гості будуть спостерігати за цим процесом і познайомляться з бариста, які представлятимуть Україну на міжнародних чемпіонатах в таких дисциплінах. Йдеться про Championship Of Barista (класика), Coffee Roasting Championship (обсмажування), Brewers Cup (альтернативні методи приготування кави). В режимі онлайн чемпіонати будуть транслюватися в кав’ярнях різних міст України. Почесним гостем стане Слава Бабіч, який 20 лютого 2018 на світовому чемпіонаті з приготування кави в джезві в Дубаї приніс Україні першу в історії перемогу.

https://www.youtube.com/watch?v=nbn21mPfUJw

У лекторії фахівці розкажуть, як правильно готувати каву вдома, як обрати на свій смак девайси та кавомашину, як впливає склад води на смак кави, як відкрити свою кав’ярню та багато іншого.

Вартість входу на фестиваль: 100 грн.

Нагадаємо, що щорічний фестиваль  ГогольFest <a href="https://nachasi.com/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener">відбудеться</a> цьогоріч на Донеччині. Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.

&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

<p>На одному майданчику зберуться кавомани і працівників індустрії, сотні бариста, десятки обсмажувальників кав’ярень. Унікальний захід відбудеться в українській столиці.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про захід</strong></h4><p>На заході відбудуться три національні чемпіонати, які проведе міжнародна організація Speciality Coffee Association (SCA). У павільйоні Loft гості будуть спостерігати за цим процесом і познайомляться з бариста, які представлятимуть Україну на міжнародних чемпіонатах в таких дисциплінах. Йдеться про Championship Of Barista (класика), Coffee Roasting Championship (обсмажування), Brewers Cup (альтернативні методи приготування кави). В режимі онлайн чемпіонати будуть транслюватися в кав’ярнях різних міст України. Почесним гостем стане Слава Бабіч, який 20 лютого 2018 на світовому чемпіонаті з приготування кави в джезві в Дубаї приніс Україні першу в історії перемогу.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/nbn21mPfUJw"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>У лекторії фахівці розкажуть, як правильно готувати каву вдома, як обрати на свій смак девайси та кавомашину, як впливає склад води на смак кави, як відкрити свою кав’ярню та багато іншого.</p><p>Вартість входу на фестиваль: 100 грн.</p><p>Нагадаємо, що щорічний фестиваль  ГогольFest <a href="/2018/01/25/gogolfest-2018-u-mariupoli/" target="_blank" rel="noopener">відбудеться</a> цьогоріч на Донеччині. Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.</p><p>&nbsp;</p><p>&nbsp;</p><p>&nbsp;</p>

Kyiv Coffee Festival відбудеться в українській столиці

Взимку 2017-го фестиваль GDG DevFest став другим за крутістю ІТ-фестивалем в Україні за версією DOU.UA. Зараз йде активна підготовка останнього фесту. Якщо вам завжди було цікаво як організувати подію такого масштабу і зазирнути за ширму з іншого боку — на часі прочитати цей матеріал

У розмові організатори розповіли, як отримати знижку 50% на проживання в готелі, чому кожен рік фестивалю має свій мем і як дати можливість спікерам полюбити ваш фестиваль.

[color_title title="Головне, що варто знати про цей фестиваль"]

Щорічно у Львові відбувається зустріч айтішників з усього світу. Вона називається GDG DevFest Ukraine, і це — найбільша подія року, пов’язана з Google та його технологіями в Цетральній та Західній Європі. 2017 року її відвідало понад 1000 учасників з 20 країн світу. Спеціалісти розповідали про Android, web- та cloud-технології, які запроваджує компанія.

Наприкінці грудня минулого року GDG DevFest Ukraine 2017 посів друге місце як найкраща подія року у «ваговій категорії» із понад 800 учасників. Таке місце подія здобула за результатами опитування майже шести тисяч читачів спільноти програмістів DOU.UA. За нього проголосували 15% респондентів.

[color_title title="Зародження Львівського GDG"]

Надворі був 2012 рік. Студенти Остап Андрусів, Віталій Засадний поїхали на хакатон у Київ. Там всю ніч говорили з київським організатором GDG, який запропонував їм запустити таку спільноту і у Львові (Google Developers Group Lviv). В потязі до Львова Остап намалював маленького андроїда, який став символом майбутнього фестивалю. Хлопці вирішили «чому б ні». Накидали план, приблизні теми доповідей, приміщення, визначили дату. 2 роки Остап і Віталій допомагали киянам організовувати їхню версію фестивалю, а в 2014-му вирішили повністю організувати все у Львові. Цієї осені <a href="https://devfest.gdg.org.ua" target="_blank" rel="noopener">GDG DevFest Ukraine</a> буде організований спільнотою GDG Lviv вже вп’яте.
<h4><strong>Вчитися, щоб розвиватись швидше за конкурентів</strong></h4>
Головною метою конференції Віталій Засадний вважає можливість, щоб українські розробники здобували навички швидше, ніж інші. І щоби замовник обирав для роботи над проектом команди, саме їх, як кращих у співвідношенні ціни та якості. Адже в США середній вік розробників близько 35 років, а в Україні – 28. Американські девелопери якісно вивчають тему і послуговуються цими уміннями. А молоді українські програмісти, на думку Олега Засадного, організатора фестивалю, хочуть дізнаватися щось «хіпстерське», нове — а подібні івенти їм у цьому допомагають.

<img class="aligncenter size-full wp-image-31523" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM.png" alt="Як організувати популярний IT-фестиваль — досвід GDG DevFest" width="1426" height="1142" />
<h4><strong>Організація фестів на дозвіллі</strong></h4>
Усі 11 організаторів мають свою постійну роботу: 10 з 11 – програмісти, і 1 маркетолог. Для них ця цілорічна праця з організації конференції – хобі. Олег Засадний пояснює:

[blockquote_with_author content="Всі гроші йдуть на покриття витрат: на те щоб спікерів привезти, світло, сцену поставити, на їжу, розваги. Тому ми працюємо не заради грошей, а заради відчуттів."]
<h4><strong>Як організувати конференцію такого рівня</strong></h4>
Головне в організаційній роботі – хороша команда зі спільною метою. А ще — якісний контент, від якого залежить чи сподобається гостям. «Ну і вечірка. Без хорошої вечірки конференція — не конференція», — резюмує Остап Андрусів. Крім комунікації і розважальної частини, є ще величезний пласт роботи з підрядниками. Треба вміти «домовлятися завжди», як у однойменній книзі Гевіна Кеннеді. Це — маст-рід для їхньої команди. Одного разу поради з цієї книги дуже виручили організаторів: «Ми розуміли, що в нас дуже обмежені кошти, я вирішив ризикнути і зустрівся з менеджером готелю. Взяв і попросив 50% знижку на поселення десяти спікерів. Дуже нервував тоді. А менеджер взяв і погодився!» — розповідає Остап.

<img class="aligncenter size-full wp-image-31526" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673.jpg" alt="Як організувати популярний IT-фестиваль — досвід GDG DevFest" width="1600" height="1067" />

[color_title title="Трішки про фак-апи"]

Першу конференцію на 300 учасників зробили вшістьох. У 2017 році івент на понад 1 тис відвідувачів робили вже командою з 11 організаторів. Проте хлопці зізнаються: все одно було важко. «У нас є документ, який називається «How not to fuck up», зараз там вже 150 + пунктів! І перший звучить як «люди ніфіга не читають», — Остап розказує, що це напрацьовано гірким, але водночас веселим досвідом.

[related_post id="20560"]

У 2014 році вони робили першу самостійну конференцію, яка відбувалася на трьох різних локаціях. Учасники не дочитали програму і почали приходити на воркшоп, злитися і шукати там конференцію. Піднялася паніка. В той час Остап поїхав на одну з локацій на площі Ринок. Він планував виїхати до 10 ранку, але у провайдера раптом «впав» інтернет: «Ми не могли ні чекінити людей, ні скачувати нічого для воркшопу. Розбираємось з роутером, з провайдером. Нічого не працює. Через те я затримався, виходжу, а машини нема – її забрав евакуатор. Ще й спонсори вчасно не виплатили гроші. Все одне на друге наклалалося, було дуже весело, але ми вирулили».

Оганізовувати перший захід було найскладніше, зізнаються організатори. Вони забронювали невеликий ресторан на обіди, а людей було 300, й одночасно всі їсти не могли. Тому гостей поділили на дві групи: ті, хто їсть о 13:00, і ті, хто о 14:00. Зі сцени оголосили, що в кожного на бейджі надруковано його час обіду. В обід їм зателефонували волонтери з ресторану і скаржилися, що до них йде велетенський потік людей, вони не справляються, просять зупинити відвідувачів. Виявилося, що ніхто не перевірив надруковані бейджі і всюди був надрукований один і той же ж час.

За 4 роки таких історій назбиралося дуже багато. Але хлопці кажуть, що це одна з тих речей, яка їх драйвить і додає бажання робити щось ще.

<img class="aligncenter size-full wp-image-31527" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/GDG-145.jpg" alt="Як організувати популярний IT-фестиваль — досвід GDG DevFest" width="1600" height="1067" />

[color_title title="Меми: штори, бочки і 60 палетів"]

[related_post id="12285"]

Кожен рік має свій мем. Всі волонтери з 2015 року замість слова «привіт» кажуть «штори» — і сміються. Історія така: щоби візуально розділити великий павільйон, в якому проходила конференція, вирішили використати високі чорні штори. Підрядник просив за цю послугу близько 20 тис грн, яких не було в бюджеті. Тому волонтери з організаторами вішали їх самі аж до п’ятої ранку.
<h4><strong>Мем 2017-го року – палети. З них майстрували буквально все</strong></h4>
«Там 60 палет – зроби з них щось», — згадує Олег і сміється. Ужгородські волонтери побудували з них стійку для інтерв’ю, зону для відпочинку та багато іншого. «Так, з Ужгорода волонтери просто чудові. Їм кажеш проблему – вони шукають рішення», — підтверджує Віталій.
<h4><strong>Яким буде останній DevFest Ukraine</strong></h4>
«Якщо все добре, то він буде кльовим. Ще кращим за попередній», — обіцяють брати Засадні. <a href="https://2event.com/events/1027108" target="_blank" rel="noopener">П’ятий DevFest</a> буде останнім для їхньої команди, бо її учасникам потрібна творча пауза. Вони вірять, що можуть робити те, що допоможе індустрії швидше — і мають рік, щоб це знайти. Кажуть, остання подія буде більш «ламповою» і меншою за масштабами, ніж попередній DevFest.

Хлопці хочуть підшукати собі наступників вже зараз і під час організації цьогорічної конференції їх навчати. «Ти не можеш просто прийти і організувати конференцію. Бо буде багато факапів. А ми вже через скільки всього пройшли і можемо сказати: ось це не працює, це краще так зробити», — зауважує Олег і додає:

[blockquote_with_author content="“Молода кров” принесе фесту багато нового. Нам треба трошки відпочити, оновити мозок. «Ага, взяти яхту і поїхати в Тибет!» – жартує Віталій."]

<p>У розмові організатори розповіли, як отримати знижку 50% на проживання в готелі, чому кожен рік фестивалю має свій мем і як дати можливість спікерам полюбити ваш фестиваль.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Головне, що варто знати про цей фестиваль		</span>	</h3><p>Щорічно у Львові відбувається зустріч айтішників з усього світу. Вона називається GDG DevFest Ukraine, і це — найбільша подія року, пов’язана з Google та його технологіями в Цетральній та Західній Європі. 2017 року її відвідало понад 1000 учасників з 20 країн світу. Спеціалісти розповідали про Android, web- та cloud-технології, які запроваджує компанія.</p><p>Наприкінці грудня минулого року GDG DevFest Ukraine 2017 посів друге місце як найкраща подія року у «ваговій категорії» із понад 800 учасників. Таке місце подія здобула за результатами опитування майже шести тисяч читачів спільноти програмістів DOU.UA. За нього проголосували 15% респондентів.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Зародження Львівського GDG		</span>	</h3><p>Надворі був 2012 рік. Студенти Остап Андрусів, Віталій Засадний поїхали на хакатон у Київ. Там всю ніч говорили з київським організатором GDG, який запропонував їм запустити таку спільноту і у Львові (Google Developers Group Lviv). В потязі до Львова Остап намалював маленького андроїда, який став символом майбутнього фестивалю. Хлопці вирішили «чому б ні». Накидали план, приблизні теми доповідей, приміщення, визначили дату. 2 роки Остап і Віталій допомагали киянам організовувати їхню версію фестивалю, а в 2014-му вирішили повністю організувати все у Львові. Цієї осені <a href="https://devfest.gdg.org.ua" target="_blank" rel="noopener">GDG DevFest Ukraine</a> буде організований спільнотою GDG Lviv вже вп’яте.</p><h4><strong>Вчитися, щоб розвиватись швидше за конкурентів</strong></h4><p>Головною метою конференції Віталій Засадний вважає можливість, щоб українські розробники здобували навички швидше, ніж інші. І щоби замовник обирав для роботи над проектом команди, саме їх, як кращих у співвідношенні ціни та якості. Адже в США середній вік розробників близько 35 років, а в Україні – 28. Американські девелопери якісно вивчають тему і послуговуються цими уміннями. А молоді українські програмісти, на думку Олега Засадного, організатора фестивалю, хочуть дізнаватися щось «хіпстерське», нове — а подібні івенти їм у цьому допомагають.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-31523" src="/wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM.png" alt="Як організувати популярний IT-фестиваль — досвід GDG DevFest" width="1426" height="1142" srcset="/wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM.png 1426w, /wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM-300x240.png 300w, /wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM-768x615.png 768w, /wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM-1024x820.png 1024w, /wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM-650x521.png 650w, /wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM-924x740.png 924w" sizes="(max-width: 1426px) 100vw, 1426px" /></p><h4><strong>Організація фестів на дозвіллі</strong></h4><p>Усі 11 організаторів мають свою постійну роботу: 10 з 11 – програмісти, і 1 маркетолог. Для них ця цілорічна праця з організації конференції – хобі. Олег Засадний пояснює:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Всі гроші йдуть на покриття витрат: на те щоб спікерів привезти, світло, сцену поставити, на їжу, розваги. Тому ми працюємо не заради грошей, а заради відчуттів.</p>			</blockquote><h4><strong>Як організувати конференцію такого рівня</strong></h4><p>Головне в організаційній роботі – хороша команда зі спільною метою. А ще — якісний контент, від якого залежить чи сподобається гостям. «Ну і вечірка. Без хорошої вечірки конференція — не конференція», — резюмує Остап Андрусів. Крім комунікації і розважальної частини, є ще величезний пласт роботи з підрядниками. Треба вміти «домовлятися завжди», як у однойменній книзі Гевіна Кеннеді. Це — маст-рід для їхньої команди. Одного разу поради з цієї книги дуже виручили організаторів: «Ми розуміли, що в нас дуже обмежені кошти, я вирішив ризикнути і зустрівся з менеджером готелю. Взяв і попросив 50% знижку на поселення десяти спікерів. Дуже нервував тоді. А менеджер взяв і погодився!» — розповідає Остап.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-31526" src="/wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673.jpg" alt="Як організувати популярний IT-фестиваль — досвід GDG DevFest" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Трішки про фак-апи		</span>	</h3><p>Першу конференцію на 300 учасників зробили вшістьох. У 2017 році івент на понад 1 тис відвідувачів робили вже командою з 11 організаторів. Проте хлопці зізнаються: все одно було важко. «У нас є документ, який називається «How not to fuck up», зараз там вже 150 + пунктів! І перший звучить як «люди ніфіга не читають», — Остап розказує, що це напрацьовано гірким, але водночас веселим досвідом.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/11/10/svitlana-paveletska-1-1-media-pro-reputatsijnyj-menedzhment-ta-spivpratsyu-biznesu-j-zmi/" class="link">Світлана Павелецька, «1+1 медіа» — про репутаційний менеджмент у бізнесі</a>	</div><p>У 2014 році вони робили першу самостійну конференцію, яка відбувалася на трьох різних локаціях. Учасники не дочитали програму і почали приходити на воркшоп, злитися і шукати там конференцію. Піднялася паніка. В той час Остап поїхав на одну з локацій на площі Ринок. Він планував виїхати до 10 ранку, але у провайдера раптом «впав» інтернет: «Ми не могли ні чекінити людей, ні скачувати нічого для воркшопу. Розбираємось з роутером, з провайдером. Нічого не працює. Через те я затримався, виходжу, а машини нема – її забрав евакуатор. Ще й спонсори вчасно не виплатили гроші. Все одне на друге наклалалося, було дуже весело, але ми вирулили».</p><p>Оганізовувати перший захід було найскладніше, зізнаються організатори. Вони забронювали невеликий ресторан на обіди, а людей було 300, й одночасно всі їсти не могли. Тому гостей поділили на дві групи: ті, хто їсть о 13:00, і ті, хто о 14:00. Зі сцени оголосили, що в кожного на бейджі надруковано його час обіду. В обід їм зателефонували волонтери з ресторану і скаржилися, що до них йде велетенський потік людей, вони не справляються, просять зупинити відвідувачів. Виявилося, що ніхто не перевірив надруковані бейджі і всюди був надрукований один і той же ж час.</p><p>За 4 роки таких історій назбиралося дуже багато. Але хлопці кажуть, що це одна з тих речей, яка їх драйвить і додає бажання робити щось ще.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-31527" src="/wp-content/uploads/2018/03/GDG-145.jpg" alt="Як організувати популярний IT-фестиваль — досвід GDG DevFest" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2018/03/GDG-145.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2018/03/GDG-145-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/03/GDG-145-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/03/GDG-145-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/03/GDG-145-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/03/GDG-145-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2018/03/GDG-145-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/03/GDG-145-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Меми: штори, бочки і 60 палетів		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/10/10/ar-army/" class="link">Як розробники запроваджують доповнену реальність в армії</a>	</div><p>Кожен рік має свій мем. Всі волонтери з 2015 року замість слова «привіт» кажуть «штори» — і сміються. Історія така: щоби візуально розділити великий павільйон, в якому проходила конференція, вирішили використати високі чорні штори. Підрядник просив за цю послугу близько 20 тис грн, яких не було в бюджеті. Тому волонтери з організаторами вішали їх самі аж до п’ятої ранку.</p><h4><strong>Мем 2017-го року – палети. З них майстрували буквально все</strong></h4><p>«Там 60 палет – зроби з них щось», — згадує Олег і сміється. Ужгородські волонтери побудували з них стійку для інтерв’ю, зону для відпочинку та багато іншого. «Так, з Ужгорода волонтери просто чудові. Їм кажеш проблему – вони шукають рішення», — підтверджує Віталій.</p><h4><strong>Яким буде останній DevFest Ukraine</strong></h4><p>«Якщо все добре, то він буде кльовим. Ще кращим за попередній», — обіцяють брати Засадні. <a href="https://2event.com/events/1027108" target="_blank" rel="noopener">П’ятий DevFest</a> буде останнім для їхньої команди, бо її учасникам потрібна творча пауза. Вони вірять, що можуть робити те, що допоможе індустрії швидше — і мають рік, щоб це знайти. Кажуть, остання подія буде більш «ламповою» і меншою за масштабами, ніж попередній DevFest.</p><p>Хлопці хочуть підшукати собі наступників вже зараз і під час організації цьогорічної конференції їх навчати. «Ти не можеш просто прийти і організувати конференцію. Бо буде багато факапів. А ми вже через скільки всього пройшли і можемо сказати: ось це не працює, це краще так зробити», — зауважує Олег і додає:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>“Молода кров” принесе фесту багато нового. Нам треба трошки відпочити, оновити мозок. «Ага, взяти яхту і поїхати в Тибет!» – жартує Віталій.</p>			</blockquote>

Як організувати популярний IT-фестиваль — досвід GDG DevFest

<p>Метою проектів є підтримка ініціатив неприбуткових організацій або організаторів масштабних подій, що можуть підвищити інклюзивну та/або екологічну обізнаність громадян, забезпечити доступну та екологічну відповідальну інфраструктуру заходу та позитивний вплив на поведінку відвідувачів. Ці ініціативи також повинні включати в себе ідеї інклюзії соціально уразливих груп населення, боротися з негативними гендерними та ЛГБТ стереотипами, охоплювати недостатньо залучені верстви населення, такі як люди з інвалідністю та вимушені переселенці, заохочувати громадян до прийняття більш екологічно чистого способу життя.


</p>
<h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4>
Орієнтовна тривалість контракту: до 7 місяців. Максимальна сума фінансування: $200 000. Кінцевий термін подання заявки 6 квітня 2018 року, 17:00.

Підтримка доступності масштабних подій включає та не обмежується:
<ul>
<li>Проведенням тренінгів для персоналу та волонтерів щодо чутливих тем, включаючи тренінг з інформування про інвалідність, культурну різноманітність, ЛГБТ, а також доступність та безпеку інфраструктури фестивалю;</li>
 	<li>Залучення персоналу та волонтерів, необхідних для забезпечення доступності та комфортного перебування на події людей з інвалідністю;</li>
 	<li>Залучення цільових неурядових організації до промоції проекту та до активної участі у програмі;</li>
 	<li>Забезпечення інфраструктури та технічних рішень для людей з інвалідністю: окремі платформи біля сцен, пандуси, спеціальні гумові та металеві килими, доступні туалети;</li>
 	<li>Налагодження комунікації з місцевою владою щодо забезпечення доступного сполучення між локацією події та містом;</li>
 	<li>Забезпечення необхідних заходів безпеки.</li>
</ul>
Окрім фінансової підтримки, Пакт передбачає:
<ul>
<li>Консультації з питань технічної та концептуальної реалізації;</li>
 	<li>Контроль якості виконання;</li>
 	<li>Навчальні поїздки для вивчення найкращих практик забезпечення доступності та підвищення рівня екологічності.</li>
</ul>
Критерії відповідності та відбору можна знайти <a href="https://pactworld.app.box.com/s/bewv5abvjfb4jxw6su8xe272rz72fsyz" target="_blank" rel="noopener">за посиланням.</a>

Нагадаємо, що USAID  <a href="https://nachasi.com/2017/12/19/biznesovi-navychky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">пропонує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/entrepreneur-593358_1280-300x200.jpg" />Підприємцям-переселенцям пропонують програму від USAID</span></a> підприємцям програму для розвитку самозайнятості та малого бізнесу. Випускники та випускниці тренінгової програми зможуть взяти участь в конкурсі міні-грантів (до 38 тис грн) на заснування/перенесення свого малого бізнесу, а також будуть отримувати консультативну юридичну та методичну підтримку протягом 3 місяців.  Усі учасники та учасниці тренінгового курсу зможуть отримувати безкоштовні юридичні консультації щодо заснування, звітування, ведення бізнесу у Центрі підтримки мікробізнесу та самозайнятості, що діє на базі регіонального партнера проекту – ГО «Українська асоціація фрілансерів».

<p>Метою проектів є підтримка ініціатив неприбуткових організацій або організаторів масштабних подій, що можуть підвищити інклюзивну та/або екологічну обізнаність громадян, забезпечити доступну та екологічну відповідальну інфраструктуру заходу та позитивний вплив на поведінку відвідувачів. Ці ініціативи також повинні включати в себе ідеї інклюзії соціально уразливих груп населення, боротися з негативними гендерними та ЛГБТ стереотипами, охоплювати недостатньо залучені верстви населення, такі як люди з інвалідністю та вимушені переселенці, заохочувати громадян до прийняття більш екологічно чистого способу життя.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4><p>Орієнтовна тривалість контракту: до 7 місяців. Максимальна сума фінансування: $200 000. Кінцевий термін подання заявки 6 квітня 2018 року, 17:00.</p><p>Підтримка доступності масштабних подій включає та не обмежується:</p><ul><li>Проведенням тренінгів для персоналу та волонтерів щодо чутливих тем, включаючи тренінг з інформування про інвалідність, культурну різноманітність, ЛГБТ, а також доступність та безпеку інфраструктури фестивалю;</li><li>Залучення персоналу та волонтерів, необхідних для забезпечення доступності та комфортного перебування на події людей з інвалідністю;</li><li>Залучення цільових неурядових організації до промоції проекту та до активної участі у програмі;</li><li>Забезпечення інфраструктури та технічних рішень для людей з інвалідністю: окремі платформи біля сцен, пандуси, спеціальні гумові та металеві килими, доступні туалети;</li><li>Налагодження комунікації з місцевою владою щодо забезпечення доступного сполучення між локацією події та містом;</li><li>Забезпечення необхідних заходів безпеки.</li></ul><p>Окрім фінансової підтримки, Пакт передбачає:</p><ul><li>Консультації з питань технічної та концептуальної реалізації;</li><li>Контроль якості виконання;</li><li>Навчальні поїздки для вивчення найкращих практик забезпечення доступності та підвищення рівня екологічності.</li></ul><p>Критерії відповідності та відбору можна знайти <a href="https://pactworld.app.box.com/s/bewv5abvjfb4jxw6su8xe272rz72fsyz" target="_blank" rel="noopener">за посиланням.</a></p><p>Нагадаємо, що USAID  <a href="/2017/12/19/biznesovi-navychky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">пропонує<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/entrepreneur-593358_1280-300x200.jpg" />Підприємцям-переселенцям пропонують програму від USAID</span></a> підприємцям програму для розвитку самозайнятості та малого бізнесу. Випускники та випускниці тренінгової програми зможуть взяти участь в конкурсі міні-грантів (до 38 тис грн) на заснування/перенесення свого малого бізнесу, а також будуть отримувати консультативну юридичну та методичну підтримку протягом 3 місяців.  Усі учасники та учасниці тренінгового курсу зможуть отримувати безкоштовні юридичні консультації щодо заснування, звітування, ведення бізнесу у Центрі підтримки мікробізнесу та самозайнятості, що діє на базі регіонального партнера проекту – ГО «Українська асоціація фрілансерів».</p>

Програма «Долучайся!», що фінансується  USAID та реалізується Pact в Україні, підтримає 7 популярних українських фестивалів, конференцій або інших великих заодів з різних напрямків на забезпечення доступності та підвищення рівня екологічності

Метою проектів є підтримка ініціатив неприбуткових організацій або організаторів масштабних подій, що можуть підвищити інклюзивну та/або екологічну обізнаність громадян, забезпечити доступну та екологічну відповідальну інфраструктуру заходу та позитивний вплив на поведінку відвідувачів. Ці ініціативи також повинні включати в себе ідеї інклюзії соціально уразливих груп населення, боротися з негативними гендерними та ЛГБТ стереотипами, охоплювати недостатньо залучені верстви населення, такі як люди з інвалідністю та вимушені переселенці, заохочувати громадян до прийняття більш екологічно чистого способу життя.


<h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4>
Орієнтовна тривалість контракту: до 7 місяців. Максимальна сума фінансування: $200 000. Кінцевий термін подання заявки 6 квітня 2018 року, 17:00.

Підтримка доступності масштабних подій включає та не обмежується:
<ul>
 	<li>Проведенням тренінгів для персоналу та волонтерів щодо чутливих тем, включаючи тренінг з інформування про інвалідність, культурну різноманітність, ЛГБТ, а також доступність та безпеку інфраструктури фестивалю;</li>
 	<li>Залучення персоналу та волонтерів, необхідних для забезпечення доступності та комфортного перебування на події людей з інвалідністю;</li>
 	<li>Залучення цільових неурядових організації до промоції проекту та до активної участі у програмі;</li>
 	<li>Забезпечення інфраструктури та технічних рішень для людей з інвалідністю: окремі платформи біля сцен, пандуси, спеціальні гумові та металеві килими, доступні туалети;</li>
 	<li>Налагодження комунікації з місцевою владою щодо забезпечення доступного сполучення між локацією події та містом;</li>
 	<li>Забезпечення необхідних заходів безпеки.</li>
</ul>
Окрім фінансової підтримки, Пакт передбачає:
<ul>
 	<li>Консультації з питань технічної та концептуальної реалізації;</li>
 	<li>Контроль якості виконання;</li>
 	<li>Навчальні поїздки для вивчення найкращих практик забезпечення доступності та підвищення рівня екологічності.</li>
</ul>
Критерії відповідності та відбору можна знайти <a href="https://pactworld.app.box.com/s/bewv5abvjfb4jxw6su8xe272rz72fsyz" target="_blank" rel="noopener">за посиланням.</a>

Нагадаємо, що USAID  <a href="https://nachasi.com/2017/12/19/biznesovi-navychky/" target="_blank" rel="noopener">пропонує</a> підприємцям програму для розвитку самозайнятості та малого бізнесу. Випускники та випускниці тренінгової програми зможуть взяти участь в конкурсі міні-грантів (до 38 тис грн) на заснування/перенесення свого малого бізнесу, а також будуть отримувати консультативну юридичну та методичну підтримку протягом 3 місяців.  Усі учасники та учасниці тренінгового курсу зможуть отримувати безкоштовні юридичні консультації щодо заснування, звітування, ведення бізнесу у Центрі підтримки мікробізнесу та самозайнятості, що діє на базі регіонального партнера проекту – ГО «Українська асоціація фрілансерів».

<p>Метою проектів є підтримка ініціатив неприбуткових організацій або організаторів масштабних подій, що можуть підвищити інклюзивну та/або екологічну обізнаність громадян, забезпечити доступну та екологічну відповідальну інфраструктуру заходу та позитивний вплив на поведінку відвідувачів. Ці ініціативи також повинні включати в себе ідеї інклюзії соціально уразливих груп населення, боротися з негативними гендерними та ЛГБТ стереотипами, охоплювати недостатньо залучені верстви населення, такі як люди з інвалідністю та вимушені переселенці, заохочувати громадян до прийняття більш екологічно чистого способу життя.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4><p>Орієнтовна тривалість контракту: до 7 місяців. Максимальна сума фінансування: $200 000. Кінцевий термін подання заявки 6 квітня 2018 року, 17:00.</p><p>Підтримка доступності масштабних подій включає та не обмежується:</p><ul><li>Проведенням тренінгів для персоналу та волонтерів щодо чутливих тем, включаючи тренінг з інформування про інвалідність, культурну різноманітність, ЛГБТ, а також доступність та безпеку інфраструктури фестивалю;</li><li>Залучення персоналу та волонтерів, необхідних для забезпечення доступності та комфортного перебування на події людей з інвалідністю;</li><li>Залучення цільових неурядових організації до промоції проекту та до активної участі у програмі;</li><li>Забезпечення інфраструктури та технічних рішень для людей з інвалідністю: окремі платформи біля сцен, пандуси, спеціальні гумові та металеві килими, доступні туалети;</li><li>Налагодження комунікації з місцевою владою щодо забезпечення доступного сполучення між локацією події та містом;</li><li>Забезпечення необхідних заходів безпеки.</li></ul><p>Окрім фінансової підтримки, Пакт передбачає:</p><ul><li>Консультації з питань технічної та концептуальної реалізації;</li><li>Контроль якості виконання;</li><li>Навчальні поїздки для вивчення найкращих практик забезпечення доступності та підвищення рівня екологічності.</li></ul><p>Критерії відповідності та відбору можна знайти <a href="https://pactworld.app.box.com/s/bewv5abvjfb4jxw6su8xe272rz72fsyz" target="_blank" rel="noopener">за посиланням.</a></p><p>Нагадаємо, що USAID  <a href="/2017/12/19/biznesovi-navychky/" target="_blank" rel="noopener">пропонує</a> підприємцям програму для розвитку самозайнятості та малого бізнесу. Випускники та випускниці тренінгової програми зможуть взяти участь в конкурсі міні-грантів (до 38 тис грн) на заснування/перенесення свого малого бізнесу, а також будуть отримувати консультативну юридичну та методичну підтримку протягом 3 місяців.  Усі учасники та учасниці тренінгового курсу зможуть отримувати безкоштовні юридичні консультації щодо заснування, звітування, ведення бізнесу у Центрі підтримки мікробізнесу та самозайнятості, що діє на базі регіонального партнера проекту – ГО «Українська асоціація фрілансерів».</p>

USAID підтримає 7 великих проектів в Україні

<p>Назвали фестиваль ГогольFest Старт-ап. Проведення ГогольFest буде частиною святкування 240-річчя міста.


</p>
<h4><strong>Що очікується у програмі </strong></h4>
Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.

Нагадаємо, що металургію Маріуполя <a href="https://nachasi.com/2017/12/28/eco-metal/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">переводять<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/hochofen-2877737_1920-300x200.jpg" />Комбінати Маріуполя переводять на екологічні євростандарти</span></a> на екологічні євростандарти. Об’єм інвестицій склав $220 млн. Планується на 80% замінити обладнання. Першу партію нового устаткування отримають вже у січні 2018 року. Повні випробування нового устаткування відбудуться 2019 року, коли повністю закінчать всі роботи на об’єкті. На металургійному комбінаті «Азовсталь» застосовують рукавні фільтри, які дозволяють вдвічі зменшити викиди пилу в повітря.

https://www.youtube.com/watch?v=XcXnOF-_QlY

<p>Назвали фестиваль ГогольFest Старт-ап. Проведення ГогольFest буде частиною святкування 240-річчя міста.</p><p></p><h4><strong>Що очікується у програмі </strong></h4><p>Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.</p><p>Нагадаємо, що металургію Маріуполя <a href="/2017/12/28/eco-metal/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">переводять<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/hochofen-2877737_1920-300x200.jpg" />Комбінати Маріуполя переводять на екологічні євростандарти</span></a> на екологічні євростандарти. Об’єм інвестицій склав $220 млн. Планується на 80% замінити обладнання. Першу партію нового устаткування отримають вже у січні 2018 року. Повні випробування нового устаткування відбудуться 2019 року, коли повністю закінчать всі роботи на об’єкті. На металургійному комбінаті «Азовсталь» застосовують рукавні фільтри, які дозволяють вдвічі зменшити викиди пилу в повітря.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/XcXnOF-_QlY"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>

Фестиваль сучасного мистецтва та культури ГогольFest відбудеться навесні в Маріуполі з 27 квітня по 1 травня

&nbsp;

Назвали фестиваль ГогольFest Старт-ап. Проведення ГогольFest буде частиною святкування 240-річчя міста.


<h4><strong>Що очікується у програмі </strong></h4>
Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.

Нагадаємо, що металургію Маріуполя <a href="https://nachasi.com/2017/12/28/eco-metal/" target="_blank" rel="noopener">переводять</a> на екологічні євростандарти. Об’єм інвестицій склав $220 млн. Планується на 80% замінити обладнання. Першу партію нового устаткування отримають вже у січні 2018 року. Повні випробування нового устаткування відбудуться 2019 року, коли повністю закінчать всі роботи на об’єкті. На металургійному комбінаті «Азовсталь» застосовують рукавні фільтри, які дозволяють вдвічі зменшити викиди пилу в повітря.

https://www.youtube.com/watch?v=XcXnOF-_QlY

<p>Назвали фестиваль ГогольFest Старт-ап. Проведення ГогольFest буде частиною святкування 240-річчя міста.</p><p></p><h4><strong>Що очікується у програмі </strong></h4><p>Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.</p><p>Нагадаємо, що металургію Маріуполя <a href="/2017/12/28/eco-metal/" target="_blank" rel="noopener">переводять</a> на екологічні євростандарти. Об’єм інвестицій склав $220 млн. Планується на 80% замінити обладнання. Першу партію нового устаткування отримають вже у січні 2018 року. Повні випробування нового устаткування відбудуться 2019 року, коли повністю закінчать всі роботи на об’єкті. На металургійному комбінаті «Азовсталь» застосовують рукавні фільтри, які дозволяють вдвічі зменшити викиди пилу в повітря.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/XcXnOF-_QlY"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>

ГогольFest-2018 відбудеться у Маріуполі

{:ua}ГогольFest у 2018 році наприкінці квітня та початку травня відбудеться на узбережжі Азовського моря, у Маріуполі. Що готують творці фесту для гостей?{:}

<p>Короткометражка Яни Антонець «5 хвилин» здобула приз Essence Award. Це нагорода фільму, який найкраще передає ідею  стрічки за найменшу кількість часу. Про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.



<strong>Про що фільм</strong>

Також стрічка отримала 2 нагороди від журі: за найкращу комедію та найкращу сцену (сцена з рибаками Романом Ясіновським та Олександром Рудинським). За жанром це абсурд на тлі пафосного похорону. Члени сім'ї виставляють напоказ своє багатство та шану покійному. За всім цим ніхто не помічає, що вони загубили дещо важливе. Виробництво фільму здійснила компанія Go Ua Production за підтримки Держкіно України. На «International Peace & Film Festival» Україну представляла також короткий метр Філіпа Сотніченка «Технічна перерва».

Нагадаємо, що фільм «Кіборги» <a href="https://nachasi.com/2017/12/11/kiborgy-rekord/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">поставив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/25152432_1712488992134781_3023909354495430011_n-300x200.jpg" />«Кіборги» поставили рекорд українського прокату за вікенд</span></a> рекорд українського прокату за вікенд. Фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва поставив рекорд касових зборів в українському прокаті. За перший вікенд показ зібрав понад 8 млн грн.</p>

<p>Короткометражка Яни Антонець «5 хвилин» здобула приз Essence Award. Це нагорода фільму, який найкраще передає ідею  стрічки за найменшу кількість часу. Про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.</p><p></p><p><strong>Про що фільм</strong></p><p>Також стрічка отримала 2 нагороди від журі: за найкращу комедію та найкращу сцену (сцена з рибаками Романом Ясіновським та Олександром Рудинським). За жанром це абсурд на тлі пафосного похорону. Члени сім&#8217;ї виставляють напоказ своє багатство та шану покійному. За всім цим ніхто не помічає, що вони загубили дещо важливе. Виробництво фільму здійснила компанія Go Ua Production за підтримки Держкіно України. На «International Peace &#038; Film Festival» Україну представляла також короткий метр Філіпа Сотніченка «Технічна перерва».</p><p>Нагадаємо, що фільм «Кіборги» <a href="/2017/12/11/kiborgy-rekord/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">поставив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/25152432_1712488992134781_3023909354495430011_n-300x200.jpg" />«Кіборги» поставили рекорд українського прокату за вікенд</span></a> рекорд українського прокату за вікенд. Фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва поставив рекорд касових зборів в українському прокаті. За перший вікенд показ зібрав понад 8 млн грн.</p>

Короткометражний фільм «5 хвилин» відзначений трьома нагородами міжнародного фестивалю миру і кіно «International Peace &amp; Film Festival», який пройшов в американському місті Орландо

Короткометражка Яни Антонець «5 хвилин» здобула приз Essence Award. Це нагорода фільму, який найкраще передає ідею  стрічки за найменшу кількість часу. Про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.



<strong>Про що фільм</strong>

Також стрічка отримала 2 нагороди від журі: за найкращу комедію та найкращу сцену (сцена з рибаками Романом Ясіновським та Олександром Рудинським). За жанром це абсурд на тлі пафосного похорону. Члени сім'ї виставляють напоказ своє багатство та шану покійному. За всім цим ніхто не помічає, що вони загубили дещо важливе. Виробництво фільму здійснила компанія Go Ua Production за підтримки Держкіно України. На «International Peace &amp; Film Festival» Україну представляла також короткий метр Філіпа Сотніченка «Технічна перерва».

Нагадаємо, що фільм «Кіборги» <a href="https://nachasi.com/2017/12/11/kiborgy-rekord/" target="_blank" rel="noopener">поставив</a> рекорд українського прокату за вікенд. Фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва поставив рекорд касових зборів в українському прокаті. За перший вікенд показ зібрав понад 8 млн грн.

<p>Короткометражка Яни Антонець «5 хвилин» здобула приз Essence Award. Це нагорода фільму, який найкраще передає ідею  стрічки за найменшу кількість часу. Про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.</p><p></p><p><strong>Про що фільм</strong></p><p>Також стрічка отримала 2 нагороди від журі: за найкращу комедію та найкращу сцену (сцена з рибаками Романом Ясіновським та Олександром Рудинським). За жанром це абсурд на тлі пафосного похорону. Члени сім&#8217;ї виставляють напоказ своє багатство та шану покійному. За всім цим ніхто не помічає, що вони загубили дещо важливе. Виробництво фільму здійснила компанія Go Ua Production за підтримки Держкіно України. На «International Peace &amp; Film Festival» Україну представляла також короткий метр Філіпа Сотніченка «Технічна перерва».</p><p>Нагадаємо, що фільм «Кіборги» <a href="/2017/12/11/kiborgy-rekord/" target="_blank" rel="noopener">поставив</a> рекорд українського прокату за вікенд. Фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва поставив рекорд касових зборів в українському прокаті. За перший вікенд показ зібрав понад 8 млн грн.</p>

Українська короткометражка здобула 3 нагороди у США

{:ua}Українська короткометражка отримала аж 3 нагороди на кінофестивалі у Сполучених Штатах Америки: чим вразило українське кіно за океаном?{:}

#фестивалі