У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Лонґріди

Історії

Взимку 2017-го фестиваль GDG DevFest став другим за крутістю ІТ-фестивалем в Україні за версією DOU.UA. Зараз йде активна підготовка останнього фесту. Якщо вам завжди було цікаво як організувати подію такого масштабу і зазирнути за ширму з іншого боку — на часі прочитати цей матеріал

У розмові організатори розповіли, як отримати знижку 50% на проживання в готелі, чому кожен рік фестивалю має свій мем і як дати можливість спікерам полюбити ваш фестиваль.

[color_title title="Головне, що варто знати про цей фестиваль"]

Щорічно у Львові відбувається зустріч айтішників з усього світу. Вона називається GDG DevFest Ukraine, і це — найбільша подія року, пов’язана з Google та його технологіями в Цетральній та Західній Європі. 2017 року її відвідало понад 1000 учасників з 20 країн світу. Спеціалісти розповідали про Android, web- та cloud-технології, які запроваджує компанія.

Наприкінці грудня минулого року GDG DevFest Ukraine 2017 посів друге місце як найкраща подія року у «ваговій категорії» із понад 800 учасників. Таке місце подія здобула за результатами опитування майже шести тисяч читачів спільноти програмістів DOU.UA. За нього проголосували 15% респондентів.

[color_title title="Зародження Львівського GDG"]

Надворі був 2012 рік. Студенти Остап Андрусів, Віталій Засадний поїхали на хакатон у Київ. Там всю ніч говорили з київським організатором GDG, який запропонував їм запустити таку спільноту і у Львові (Google Developers Group Lviv). В потязі до Львова Остап намалював маленького андроїда, який став символом майбутнього фестивалю. Хлопці вирішили «чому б ні». Накидали план, приблизні теми доповідей, приміщення, визначили дату. 2 роки Остап і Віталій допомагали киянам організовувати їхню версію фестивалю, а в 2014-му вирішили повністю організувати все у Львові. Цієї осені <a href="https://devfest.gdg.org.ua" target="_blank" rel="noopener">GDG DevFest Ukraine</a> буде організований спільнотою GDG Lviv вже вп’яте.
<h4><strong>Вчитися, щоб розвиватись швидше за конкурентів</strong></h4>
Головною метою конференції Віталій Засадний вважає можливість, щоб українські розробники здобували навички швидше, ніж інші. І щоби замовник обирав для роботи над проектом команди, саме їх, як кращих у співвідношенні ціни та якості. Адже в США середній вік розробників близько 35 років, а в Україні – 28. Американські девелопери якісно вивчають тему і послуговуються цими уміннями. А молоді українські програмісти, на думку Олега Засадного, організатора фестивалю, хочуть дізнаватися щось «хіпстерське», нове — а подібні івенти їм у цьому допомагають.

<img class="aligncenter size-full wp-image-31523" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM.png" alt="Як організувати популярний IT-фестиваль — досвід GDG DevFest" width="1426" height="1142" />
<h4><strong>Організація фестів на дозвіллі</strong></h4>
Усі 11 організаторів мають свою постійну роботу: 10 з 11 – програмісти, і 1 маркетолог. Для них ця цілорічна праця з організації конференції – хобі. Олег Засадний пояснює:

[blockquote_with_author content="Всі гроші йдуть на покриття витрат: на те щоб спікерів привезти, світло, сцену поставити, на їжу, розваги. Тому ми працюємо не заради грошей, а заради відчуттів."]
<h4><strong>Як організувати конференцію такого рівня</strong></h4>
Головне в організаційній роботі – хороша команда зі спільною метою. А ще — якісний контент, від якого залежить чи сподобається гостям. «Ну і вечірка. Без хорошої вечірки конференція — не конференція», — резюмує Остап Андрусів. Крім комунікації і розважальної частини, є ще величезний пласт роботи з підрядниками. Треба вміти «домовлятися завжди», як у однойменній книзі Гевіна Кеннеді. Це — маст-рід для їхньої команди. Одного разу поради з цієї книги дуже виручили організаторів: «Ми розуміли, що в нас дуже обмежені кошти, я вирішив ризикнути і зустрівся з менеджером готелю. Взяв і попросив 50% знижку на поселення десяти спікерів. Дуже нервував тоді. А менеджер взяв і погодився!» — розповідає Остап.

<img class="aligncenter size-full wp-image-31526" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673.jpg" alt="Як організувати популярний IT-фестиваль — досвід GDG DevFest" width="1600" height="1067" />

[color_title title="Трішки про фак-апи"]

Першу конференцію на 300 учасників зробили вшістьох. У 2017 році івент на понад 1 тис відвідувачів робили вже командою з 11 організаторів. Проте хлопці зізнаються: все одно було важко. «У нас є документ, який називається «How not to fuck up», зараз там вже 150 + пунктів! І перший звучить як «люди ніфіга не читають», — Остап розказує, що це напрацьовано гірким, але водночас веселим досвідом.

[related_post id="20560"]

У 2014 році вони робили першу самостійну конференцію, яка відбувалася на трьох різних локаціях. Учасники не дочитали програму і почали приходити на воркшоп, злитися і шукати там конференцію. Піднялася паніка. В той час Остап поїхав на одну з локацій на площі Ринок. Він планував виїхати до 10 ранку, але у провайдера раптом «впав» інтернет: «Ми не могли ні чекінити людей, ні скачувати нічого для воркшопу. Розбираємось з роутером, з провайдером. Нічого не працює. Через те я затримався, виходжу, а машини нема – її забрав евакуатор. Ще й спонсори вчасно не виплатили гроші. Все одне на друге наклалалося, було дуже весело, але ми вирулили».

Оганізовувати перший захід було найскладніше, зізнаються організатори. Вони забронювали невеликий ресторан на обіди, а людей було 300, й одночасно всі їсти не могли. Тому гостей поділили на дві групи: ті, хто їсть о 13:00, і ті, хто о 14:00. Зі сцени оголосили, що в кожного на бейджі надруковано його час обіду. В обід їм зателефонували волонтери з ресторану і скаржилися, що до них йде велетенський потік людей, вони не справляються, просять зупинити відвідувачів. Виявилося, що ніхто не перевірив надруковані бейджі і всюди був надрукований один і той же ж час.

За 4 роки таких історій назбиралося дуже багато. Але хлопці кажуть, що це одна з тих речей, яка їх драйвить і додає бажання робити щось ще.

<img class="aligncenter size-full wp-image-31527" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/GDG-145.jpg" alt="Як організувати популярний IT-фестиваль — досвід GDG DevFest" width="1600" height="1067" />

[color_title title="Меми: штори, бочки і 60 палетів"]

[related_post id="12285"]

Кожен рік має свій мем. Всі волонтери з 2015 року замість слова «привіт» кажуть «штори» — і сміються. Історія така: щоби візуально розділити великий павільйон, в якому проходила конференція, вирішили використати високі чорні штори. Підрядник просив за цю послугу близько 20 тис грн, яких не було в бюджеті. Тому волонтери з організаторами вішали їх самі аж до п’ятої ранку.
<h4><strong>Мем 2017-го року – палети. З них майстрували буквально все</strong></h4>
«Там 60 палет – зроби з них щось», — згадує Олег і сміється. Ужгородські волонтери побудували з них стійку для інтерв’ю, зону для відпочинку та багато іншого. «Так, з Ужгорода волонтери просто чудові. Їм кажеш проблему – вони шукають рішення», — підтверджує Віталій.
<h4><strong>Яким буде останній DevFest Ukraine</strong></h4>
«Якщо все добре, то він буде кльовим. Ще кращим за попередній», — обіцяють брати Засадні. <a href="https://2event.com/events/1027108" target="_blank" rel="noopener">П’ятий DevFest</a> буде останнім для їхньої команди, бо її учасникам потрібна творча пауза. Вони вірять, що можуть робити те, що допоможе індустрії швидше — і мають рік, щоб це знайти. Кажуть, остання подія буде більш «ламповою» і меншою за масштабами, ніж попередній DevFest.

Хлопці хочуть підшукати собі наступників вже зараз і під час організації цьогорічної конференції їх навчати. «Ти не можеш просто прийти і організувати конференцію. Бо буде багато факапів. А ми вже через скільки всього пройшли і можемо сказати: ось це не працює, це краще так зробити», — зауважує Олег і додає:

[blockquote_with_author content="“Молода кров” принесе фесту багато нового. Нам треба трошки відпочити, оновити мозок. «Ага, взяти яхту і поїхати в Тибет!» – жартує Віталій."]

<p>У розмові організатори розповіли, як отримати знижку 50% на проживання в готелі, чому кожен рік фестивалю має свій мем і як дати можливість спікерам полюбити ваш фестиваль.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Головне, що варто знати про цей фестиваль		</span>	</h3><p>Щорічно у Львові відбувається зустріч айтішників з усього світу. Вона називається GDG DevFest Ukraine, і це — найбільша подія року, пов’язана з Google та його технологіями в Цетральній та Західній Європі. 2017 року її відвідало понад 1000 учасників з 20 країн світу. Спеціалісти розповідали про Android, web- та cloud-технології, які запроваджує компанія.</p><p>Наприкінці грудня минулого року GDG DevFest Ukraine 2017 посів друге місце як найкраща подія року у «ваговій категорії» із понад 800 учасників. Таке місце подія здобула за результатами опитування майже шести тисяч читачів спільноти програмістів DOU.UA. За нього проголосували 15% респондентів.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Зародження Львівського GDG		</span>	</h3><p>Надворі був 2012 рік. Студенти Остап Андрусів, Віталій Засадний поїхали на хакатон у Київ. Там всю ніч говорили з київським організатором GDG, який запропонував їм запустити таку спільноту і у Львові (Google Developers Group Lviv). В потязі до Львова Остап намалював маленького андроїда, який став символом майбутнього фестивалю. Хлопці вирішили «чому б ні». Накидали план, приблизні теми доповідей, приміщення, визначили дату. 2 роки Остап і Віталій допомагали киянам організовувати їхню версію фестивалю, а в 2014-му вирішили повністю організувати все у Львові. Цієї осені <a href="https://devfest.gdg.org.ua" target="_blank" rel="noopener">GDG DevFest Ukraine</a> буде організований спільнотою GDG Lviv вже вп’яте.</p><h4><strong>Вчитися, щоб розвиватись швидше за конкурентів</strong></h4><p>Головною метою конференції Віталій Засадний вважає можливість, щоб українські розробники здобували навички швидше, ніж інші. І щоби замовник обирав для роботи над проектом команди, саме їх, як кращих у співвідношенні ціни та якості. Адже в США середній вік розробників близько 35 років, а в Україні – 28. Американські девелопери якісно вивчають тему і послуговуються цими уміннями. А молоді українські програмісти, на думку Олега Засадного, організатора фестивалю, хочуть дізнаватися щось «хіпстерське», нове — а подібні івенти їм у цьому допомагають.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-31523" src="/wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM.png" alt="Як організувати популярний IT-фестиваль — досвід GDG DevFest" width="1426" height="1142" srcset="/wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM.png 1426w, /wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM-300x240.png 300w, /wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM-768x615.png 768w, /wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM-1024x820.png 1024w, /wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM-650x521.png 650w, /wp-content/uploads/2018/03/Screen-Shot-2018-03-18-at-4.52.17-PM-924x740.png 924w" sizes="(max-width: 1426px) 100vw, 1426px" /></p><h4><strong>Організація фестів на дозвіллі</strong></h4><p>Усі 11 організаторів мають свою постійну роботу: 10 з 11 – програмісти, і 1 маркетолог. Для них ця цілорічна праця з організації конференції – хобі. Олег Засадний пояснює:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Всі гроші йдуть на покриття витрат: на те щоб спікерів привезти, світло, сцену поставити, на їжу, розваги. Тому ми працюємо не заради грошей, а заради відчуттів.</p>			</blockquote><h4><strong>Як організувати конференцію такого рівня</strong></h4><p>Головне в організаційній роботі – хороша команда зі спільною метою. А ще — якісний контент, від якого залежить чи сподобається гостям. «Ну і вечірка. Без хорошої вечірки конференція — не конференція», — резюмує Остап Андрусів. Крім комунікації і розважальної частини, є ще величезний пласт роботи з підрядниками. Треба вміти «домовлятися завжди», як у однойменній книзі Гевіна Кеннеді. Це — маст-рід для їхньої команди. Одного разу поради з цієї книги дуже виручили організаторів: «Ми розуміли, що в нас дуже обмежені кошти, я вирішив ризикнути і зустрівся з менеджером готелю. Взяв і попросив 50% знижку на поселення десяти спікерів. Дуже нервував тоді. А менеджер взяв і погодився!» — розповідає Остап.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-31526" src="/wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673.jpg" alt="Як організувати популярний IT-фестиваль — досвід GDG DevFest" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/03/IMG_4673-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Трішки про фак-апи		</span>	</h3><p>Першу конференцію на 300 учасників зробили вшістьох. У 2017 році івент на понад 1 тис відвідувачів робили вже командою з 11 організаторів. Проте хлопці зізнаються: все одно було важко. «У нас є документ, який називається «How not to fuck up», зараз там вже 150 + пунктів! І перший звучить як «люди ніфіга не читають», — Остап розказує, що це напрацьовано гірким, але водночас веселим досвідом.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/11/10/svitlana-paveletska-1-1-media-pro-reputatsijnyj-menedzhment-ta-spivpratsyu-biznesu-j-zmi/" class="link">Світлана Павелецька, «1+1 медіа» — про репутаційний менеджмент у бізнесі</a>	</div><p>У 2014 році вони робили першу самостійну конференцію, яка відбувалася на трьох різних локаціях. Учасники не дочитали програму і почали приходити на воркшоп, злитися і шукати там конференцію. Піднялася паніка. В той час Остап поїхав на одну з локацій на площі Ринок. Він планував виїхати до 10 ранку, але у провайдера раптом «впав» інтернет: «Ми не могли ні чекінити людей, ні скачувати нічого для воркшопу. Розбираємось з роутером, з провайдером. Нічого не працює. Через те я затримався, виходжу, а машини нема – її забрав евакуатор. Ще й спонсори вчасно не виплатили гроші. Все одне на друге наклалалося, було дуже весело, але ми вирулили».</p><p>Оганізовувати перший захід було найскладніше, зізнаються організатори. Вони забронювали невеликий ресторан на обіди, а людей було 300, й одночасно всі їсти не могли. Тому гостей поділили на дві групи: ті, хто їсть о 13:00, і ті, хто о 14:00. Зі сцени оголосили, що в кожного на бейджі надруковано його час обіду. В обід їм зателефонували волонтери з ресторану і скаржилися, що до них йде велетенський потік людей, вони не справляються, просять зупинити відвідувачів. Виявилося, що ніхто не перевірив надруковані бейджі і всюди був надрукований один і той же ж час.</p><p>За 4 роки таких історій назбиралося дуже багато. Але хлопці кажуть, що це одна з тих речей, яка їх драйвить і додає бажання робити щось ще.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-31527" src="/wp-content/uploads/2018/03/GDG-145.jpg" alt="Як організувати популярний IT-фестиваль — досвід GDG DevFest" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2018/03/GDG-145.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2018/03/GDG-145-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/03/GDG-145-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/03/GDG-145-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/03/GDG-145-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/03/GDG-145-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2018/03/GDG-145-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/03/GDG-145-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Меми: штори, бочки і 60 палетів		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/10/10/ar-army/" class="link">Як розробники запроваджують доповнену реальність в армії</a>	</div><p>Кожен рік має свій мем. Всі волонтери з 2015 року замість слова «привіт» кажуть «штори» — і сміються. Історія така: щоби візуально розділити великий павільйон, в якому проходила конференція, вирішили використати високі чорні штори. Підрядник просив за цю послугу близько 20 тис грн, яких не було в бюджеті. Тому волонтери з організаторами вішали їх самі аж до п’ятої ранку.</p><h4><strong>Мем 2017-го року – палети. З них майстрували буквально все</strong></h4><p>«Там 60 палет – зроби з них щось», — згадує Олег і сміється. Ужгородські волонтери побудували з них стійку для інтерв’ю, зону для відпочинку та багато іншого. «Так, з Ужгорода волонтери просто чудові. Їм кажеш проблему – вони шукають рішення», — підтверджує Віталій.</p><h4><strong>Яким буде останній DevFest Ukraine</strong></h4><p>«Якщо все добре, то він буде кльовим. Ще кращим за попередній», — обіцяють брати Засадні. <a href="https://2event.com/events/1027108" target="_blank" rel="noopener">П’ятий DevFest</a> буде останнім для їхньої команди, бо її учасникам потрібна творча пауза. Вони вірять, що можуть робити те, що допоможе індустрії швидше — і мають рік, щоб це знайти. Кажуть, остання подія буде більш «ламповою» і меншою за масштабами, ніж попередній DevFest.</p><p>Хлопці хочуть підшукати собі наступників вже зараз і під час організації цьогорічної конференції їх навчати. «Ти не можеш просто прийти і організувати конференцію. Бо буде багато факапів. А ми вже через скільки всього пройшли і можемо сказати: ось це не працює, це краще так зробити», — зауважує Олег і додає:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>“Молода кров” принесе фесту багато нового. Нам треба трошки відпочити, оновити мозок. «Ага, взяти яхту і поїхати в Тибет!» – жартує Віталій.</p>			</blockquote>

Як організувати популярний IT-фестиваль — досвід GDG DevFest

<p>Метою проектів є підтримка ініціатив неприбуткових організацій або організаторів масштабних подій, що можуть підвищити інклюзивну та/або екологічну обізнаність громадян, забезпечити доступну та екологічну відповідальну інфраструктуру заходу та позитивний вплив на поведінку відвідувачів. Ці ініціативи також повинні включати в себе ідеї інклюзії соціально уразливих груп населення, боротися з негативними гендерними та ЛГБТ стереотипами, охоплювати недостатньо залучені верстви населення, такі як люди з інвалідністю та вимушені переселенці, заохочувати громадян до прийняття більш екологічно чистого способу життя.


</p>
<h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4>
Орієнтовна тривалість контракту: до 7 місяців. Максимальна сума фінансування: $200 000. Кінцевий термін подання заявки 6 квітня 2018 року, 17:00.

Підтримка доступності масштабних подій включає та не обмежується:
<ul>
<li>Проведенням тренінгів для персоналу та волонтерів щодо чутливих тем, включаючи тренінг з інформування про інвалідність, культурну різноманітність, ЛГБТ, а також доступність та безпеку інфраструктури фестивалю;</li>
 	<li>Залучення персоналу та волонтерів, необхідних для забезпечення доступності та комфортного перебування на події людей з інвалідністю;</li>
 	<li>Залучення цільових неурядових організації до промоції проекту та до активної участі у програмі;</li>
 	<li>Забезпечення інфраструктури та технічних рішень для людей з інвалідністю: окремі платформи біля сцен, пандуси, спеціальні гумові та металеві килими, доступні туалети;</li>
 	<li>Налагодження комунікації з місцевою владою щодо забезпечення доступного сполучення між локацією події та містом;</li>
 	<li>Забезпечення необхідних заходів безпеки.</li>
</ul>
Окрім фінансової підтримки, Пакт передбачає:
<ul>
<li>Консультації з питань технічної та концептуальної реалізації;</li>
 	<li>Контроль якості виконання;</li>
 	<li>Навчальні поїздки для вивчення найкращих практик забезпечення доступності та підвищення рівня екологічності.</li>
</ul>
Критерії відповідності та відбору можна знайти <a href="https://pactworld.app.box.com/s/bewv5abvjfb4jxw6su8xe272rz72fsyz" target="_blank" rel="noopener">за посиланням.</a>

Нагадаємо, що USAID  <a href="https://nachasi.com/2017/12/19/biznesovi-navychky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">пропонує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/entrepreneur-593358_1280-300x200.jpg" />Підприємцям-переселенцям пропонують програму від USAID</span></a> підприємцям програму для розвитку самозайнятості та малого бізнесу. Випускники та випускниці тренінгової програми зможуть взяти участь в конкурсі міні-грантів (до 38 тис грн) на заснування/перенесення свого малого бізнесу, а також будуть отримувати консультативну юридичну та методичну підтримку протягом 3 місяців.  Усі учасники та учасниці тренінгового курсу зможуть отримувати безкоштовні юридичні консультації щодо заснування, звітування, ведення бізнесу у Центрі підтримки мікробізнесу та самозайнятості, що діє на базі регіонального партнера проекту – ГО «Українська асоціація фрілансерів».

<p>Метою проектів є підтримка ініціатив неприбуткових організацій або організаторів масштабних подій, що можуть підвищити інклюзивну та/або екологічну обізнаність громадян, забезпечити доступну та екологічну відповідальну інфраструктуру заходу та позитивний вплив на поведінку відвідувачів. Ці ініціативи також повинні включати в себе ідеї інклюзії соціально уразливих груп населення, боротися з негативними гендерними та ЛГБТ стереотипами, охоплювати недостатньо залучені верстви населення, такі як люди з інвалідністю та вимушені переселенці, заохочувати громадян до прийняття більш екологічно чистого способу життя.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4><p>Орієнтовна тривалість контракту: до 7 місяців. Максимальна сума фінансування: $200 000. Кінцевий термін подання заявки 6 квітня 2018 року, 17:00.</p><p>Підтримка доступності масштабних подій включає та не обмежується:</p><ul><li>Проведенням тренінгів для персоналу та волонтерів щодо чутливих тем, включаючи тренінг з інформування про інвалідність, культурну різноманітність, ЛГБТ, а також доступність та безпеку інфраструктури фестивалю;</li><li>Залучення персоналу та волонтерів, необхідних для забезпечення доступності та комфортного перебування на події людей з інвалідністю;</li><li>Залучення цільових неурядових організації до промоції проекту та до активної участі у програмі;</li><li>Забезпечення інфраструктури та технічних рішень для людей з інвалідністю: окремі платформи біля сцен, пандуси, спеціальні гумові та металеві килими, доступні туалети;</li><li>Налагодження комунікації з місцевою владою щодо забезпечення доступного сполучення між локацією події та містом;</li><li>Забезпечення необхідних заходів безпеки.</li></ul><p>Окрім фінансової підтримки, Пакт передбачає:</p><ul><li>Консультації з питань технічної та концептуальної реалізації;</li><li>Контроль якості виконання;</li><li>Навчальні поїздки для вивчення найкращих практик забезпечення доступності та підвищення рівня екологічності.</li></ul><p>Критерії відповідності та відбору можна знайти <a href="https://pactworld.app.box.com/s/bewv5abvjfb4jxw6su8xe272rz72fsyz" target="_blank" rel="noopener">за посиланням.</a></p><p>Нагадаємо, що USAID  <a href="/2017/12/19/biznesovi-navychky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">пропонує<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/entrepreneur-593358_1280-300x200.jpg" />Підприємцям-переселенцям пропонують програму від USAID</span></a> підприємцям програму для розвитку самозайнятості та малого бізнесу. Випускники та випускниці тренінгової програми зможуть взяти участь в конкурсі міні-грантів (до 38 тис грн) на заснування/перенесення свого малого бізнесу, а також будуть отримувати консультативну юридичну та методичну підтримку протягом 3 місяців.  Усі учасники та учасниці тренінгового курсу зможуть отримувати безкоштовні юридичні консультації щодо заснування, звітування, ведення бізнесу у Центрі підтримки мікробізнесу та самозайнятості, що діє на базі регіонального партнера проекту – ГО «Українська асоціація фрілансерів».</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Програма «Долучайся!», що фінансується  USAID та реалізується Pact в Україні, підтримає 7 популярних українських фестивалів, конференцій або інших великих заодів з різних напрямків на забезпечення доступності та підвищення рівня екологічності

Метою проектів є підтримка ініціатив неприбуткових організацій або організаторів масштабних подій, що можуть підвищити інклюзивну та/або екологічну обізнаність громадян, забезпечити доступну та екологічну відповідальну інфраструктуру заходу та позитивний вплив на поведінку відвідувачів. Ці ініціативи також повинні включати в себе ідеї інклюзії соціально уразливих груп населення, боротися з негативними гендерними та ЛГБТ стереотипами, охоплювати недостатньо залучені верстви населення, такі як люди з інвалідністю та вимушені переселенці, заохочувати громадян до прийняття більш екологічно чистого способу життя.


<h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4>
Орієнтовна тривалість контракту: до 7 місяців. Максимальна сума фінансування: $200 000. Кінцевий термін подання заявки 6 квітня 2018 року, 17:00.

Підтримка доступності масштабних подій включає та не обмежується:
<ul>
 	<li>Проведенням тренінгів для персоналу та волонтерів щодо чутливих тем, включаючи тренінг з інформування про інвалідність, культурну різноманітність, ЛГБТ, а також доступність та безпеку інфраструктури фестивалю;</li>
 	<li>Залучення персоналу та волонтерів, необхідних для забезпечення доступності та комфортного перебування на події людей з інвалідністю;</li>
 	<li>Залучення цільових неурядових організації до промоції проекту та до активної участі у програмі;</li>
 	<li>Забезпечення інфраструктури та технічних рішень для людей з інвалідністю: окремі платформи біля сцен, пандуси, спеціальні гумові та металеві килими, доступні туалети;</li>
 	<li>Налагодження комунікації з місцевою владою щодо забезпечення доступного сполучення між локацією події та містом;</li>
 	<li>Забезпечення необхідних заходів безпеки.</li>
</ul>
Окрім фінансової підтримки, Пакт передбачає:
<ul>
 	<li>Консультації з питань технічної та концептуальної реалізації;</li>
 	<li>Контроль якості виконання;</li>
 	<li>Навчальні поїздки для вивчення найкращих практик забезпечення доступності та підвищення рівня екологічності.</li>
</ul>
Критерії відповідності та відбору можна знайти <a href="https://pactworld.app.box.com/s/bewv5abvjfb4jxw6su8xe272rz72fsyz" target="_blank" rel="noopener">за посиланням.</a>

Нагадаємо, що USAID  <a href="https://nachasi.com/2017/12/19/biznesovi-navychky/" target="_blank" rel="noopener">пропонує</a> підприємцям програму для розвитку самозайнятості та малого бізнесу. Випускники та випускниці тренінгової програми зможуть взяти участь в конкурсі міні-грантів (до 38 тис грн) на заснування/перенесення свого малого бізнесу, а також будуть отримувати консультативну юридичну та методичну підтримку протягом 3 місяців.  Усі учасники та учасниці тренінгового курсу зможуть отримувати безкоштовні юридичні консультації щодо заснування, звітування, ведення бізнесу у Центрі підтримки мікробізнесу та самозайнятості, що діє на базі регіонального партнера проекту – ГО «Українська асоціація фрілансерів».

<p>Метою проектів є підтримка ініціатив неприбуткових організацій або організаторів масштабних подій, що можуть підвищити інклюзивну та/або екологічну обізнаність громадян, забезпечити доступну та екологічну відповідальну інфраструктуру заходу та позитивний вплив на поведінку відвідувачів. Ці ініціативи також повинні включати в себе ідеї інклюзії соціально уразливих груп населення, боротися з негативними гендерними та ЛГБТ стереотипами, охоплювати недостатньо залучені верстви населення, такі як люди з інвалідністю та вимушені переселенці, заохочувати громадян до прийняття більш екологічно чистого способу життя.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про проект</strong></h4><p>Орієнтовна тривалість контракту: до 7 місяців. Максимальна сума фінансування: $200 000. Кінцевий термін подання заявки 6 квітня 2018 року, 17:00.</p><p>Підтримка доступності масштабних подій включає та не обмежується:</p><ul><li>Проведенням тренінгів для персоналу та волонтерів щодо чутливих тем, включаючи тренінг з інформування про інвалідність, культурну різноманітність, ЛГБТ, а також доступність та безпеку інфраструктури фестивалю;</li><li>Залучення персоналу та волонтерів, необхідних для забезпечення доступності та комфортного перебування на події людей з інвалідністю;</li><li>Залучення цільових неурядових організації до промоції проекту та до активної участі у програмі;</li><li>Забезпечення інфраструктури та технічних рішень для людей з інвалідністю: окремі платформи біля сцен, пандуси, спеціальні гумові та металеві килими, доступні туалети;</li><li>Налагодження комунікації з місцевою владою щодо забезпечення доступного сполучення між локацією події та містом;</li><li>Забезпечення необхідних заходів безпеки.</li></ul><p>Окрім фінансової підтримки, Пакт передбачає:</p><ul><li>Консультації з питань технічної та концептуальної реалізації;</li><li>Контроль якості виконання;</li><li>Навчальні поїздки для вивчення найкращих практик забезпечення доступності та підвищення рівня екологічності.</li></ul><p>Критерії відповідності та відбору можна знайти <a href="https://pactworld.app.box.com/s/bewv5abvjfb4jxw6su8xe272rz72fsyz" target="_blank" rel="noopener">за посиланням.</a></p><p>Нагадаємо, що USAID  <a href="/2017/12/19/biznesovi-navychky/" target="_blank" rel="noopener">пропонує</a> підприємцям програму для розвитку самозайнятості та малого бізнесу. Випускники та випускниці тренінгової програми зможуть взяти участь в конкурсі міні-грантів (до 38 тис грн) на заснування/перенесення свого малого бізнесу, а також будуть отримувати консультативну юридичну та методичну підтримку протягом 3 місяців.  Усі учасники та учасниці тренінгового курсу зможуть отримувати безкоштовні юридичні консультації щодо заснування, звітування, ведення бізнесу у Центрі підтримки мікробізнесу та самозайнятості, що діє на базі регіонального партнера проекту – ГО «Українська асоціація фрілансерів».</p>

USAID підтримає 7 великих проектів в Україні

<p>Назвали фестиваль ГогольFest Старт-ап. Проведення ГогольFest буде частиною святкування 240-річчя міста.


</p>
<h4><strong>Що очікується у програмі </strong></h4>
Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.

Нагадаємо, що металургію Маріуполя <a href="https://nachasi.com/2017/12/28/eco-metal/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">переводять<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/hochofen-2877737_1920-300x200.jpg" />Комбінати Маріуполя переводять на екологічні євростандарти</span></a> на екологічні євростандарти. Об’єм інвестицій склав $220 млн. Планується на 80% замінити обладнання. Першу партію нового устаткування отримають вже у січні 2018 року. Повні випробування нового устаткування відбудуться 2019 року, коли повністю закінчать всі роботи на об’єкті. На металургійному комбінаті «Азовсталь» застосовують рукавні фільтри, які дозволяють вдвічі зменшити викиди пилу в повітря.

https://www.youtube.com/watch?v=XcXnOF-_QlY

<p>Назвали фестиваль ГогольFest Старт-ап. Проведення ГогольFest буде частиною святкування 240-річчя міста.</p><p></p><h4><strong>Що очікується у програмі </strong></h4><p>Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.</p><p>Нагадаємо, що металургію Маріуполя <a href="/2017/12/28/eco-metal/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">переводять<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/hochofen-2877737_1920-300x200.jpg" />Комбінати Маріуполя переводять на екологічні євростандарти</span></a> на екологічні євростандарти. Об’єм інвестицій склав $220 млн. Планується на 80% замінити обладнання. Першу партію нового устаткування отримають вже у січні 2018 року. Повні випробування нового устаткування відбудуться 2019 року, коли повністю закінчать всі роботи на об’єкті. На металургійному комбінаті «Азовсталь» застосовують рукавні фільтри, які дозволяють вдвічі зменшити викиди пилу в повітря.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/XcXnOF-_QlY"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>

Новини

Фестиваль сучасного мистецтва та культури ГогольFest відбудеться навесні в Маріуполі з 27 квітня по 1 травня

&nbsp;

Назвали фестиваль ГогольFest Старт-ап. Проведення ГогольFest буде частиною святкування 240-річчя міста.


<h4><strong>Що очікується у програмі </strong></h4>
Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.

Нагадаємо, що металургію Маріуполя <a href="https://nachasi.com/2017/12/28/eco-metal/" target="_blank" rel="noopener">переводять</a> на екологічні євростандарти. Об’єм інвестицій склав $220 млн. Планується на 80% замінити обладнання. Першу партію нового устаткування отримають вже у січні 2018 року. Повні випробування нового устаткування відбудуться 2019 року, коли повністю закінчать всі роботи на об’єкті. На металургійному комбінаті «Азовсталь» застосовують рукавні фільтри, які дозволяють вдвічі зменшити викиди пилу в повітря.

https://www.youtube.com/watch?v=XcXnOF-_QlY

<p>Назвали фестиваль ГогольFest Старт-ап. Проведення ГогольFest буде частиною святкування 240-річчя міста.</p><p></p><h4><strong>Що очікується у програмі </strong></h4><p>Програма фестивалю ще обговорюється, але вже відомо, що це буде колабораційний проект запрошених кураторів та місцевих художників. Крім того на фестивалі планують музичну та театральну програми. За словами засновника фестивалю Влада Троїцького, майбутнє Маріуполя – не у металургії та важкій індустрії, а у креативній та туристично-курортній привабливості міста на узбережжі Азовського моря. Це, за його словами, треба розвивати.</p><p>Нагадаємо, що металургію Маріуполя <a href="/2017/12/28/eco-metal/" target="_blank" rel="noopener">переводять</a> на екологічні євростандарти. Об’єм інвестицій склав $220 млн. Планується на 80% замінити обладнання. Першу партію нового устаткування отримають вже у січні 2018 року. Повні випробування нового устаткування відбудуться 2019 року, коли повністю закінчать всі роботи на об’єкті. На металургійному комбінаті «Азовсталь» застосовують рукавні фільтри, які дозволяють вдвічі зменшити викиди пилу в повітря.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/XcXnOF-_QlY"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>

ГогольFest-2018 відбудеться у Маріуполі

{:ua}ГогольFest у 2018 році наприкінці квітня та початку травня відбудеться на узбережжі Азовського моря, у Маріуполі. Що готують творці фесту для гостей?{:}

<p>Короткометражка Яни Антонець «5 хвилин» здобула приз Essence Award. Це нагорода фільму, який найкраще передає ідею  стрічки за найменшу кількість часу. Про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.



<strong>Про що фільм</strong>

Також стрічка отримала 2 нагороди від журі: за найкращу комедію та найкращу сцену (сцена з рибаками Романом Ясіновським та Олександром Рудинським). За жанром це абсурд на тлі пафосного похорону. Члени сім'ї виставляють напоказ своє багатство та шану покійному. За всім цим ніхто не помічає, що вони загубили дещо важливе. Виробництво фільму здійснила компанія Go Ua Production за підтримки Держкіно України. На «International Peace & Film Festival» Україну представляла також короткий метр Філіпа Сотніченка «Технічна перерва».

Нагадаємо, що фільм «Кіборги» <a href="https://nachasi.com/2017/12/11/kiborgy-rekord/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">поставив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/25152432_1712488992134781_3023909354495430011_n-300x200.jpg" />«Кіборги» поставили рекорд українського прокату за вікенд</span></a> рекорд українського прокату за вікенд. Фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва поставив рекорд касових зборів в українському прокаті. За перший вікенд показ зібрав понад 8 млн грн.</p>

<p>Короткометражка Яни Антонець «5 хвилин» здобула приз Essence Award. Це нагорода фільму, який найкраще передає ідею  стрічки за найменшу кількість часу. Про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.</p><p></p><p><strong>Про що фільм</strong></p><p>Також стрічка отримала 2 нагороди від журі: за найкращу комедію та найкращу сцену (сцена з рибаками Романом Ясіновським та Олександром Рудинським). За жанром це абсурд на тлі пафосного похорону. Члени сім&#8217;ї виставляють напоказ своє багатство та шану покійному. За всім цим ніхто не помічає, що вони загубили дещо важливе. Виробництво фільму здійснила компанія Go Ua Production за підтримки Держкіно України. На «International Peace &#038; Film Festival» Україну представляла також короткий метр Філіпа Сотніченка «Технічна перерва».</p><p>Нагадаємо, що фільм «Кіборги» <a href="/2017/12/11/kiborgy-rekord/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">поставив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/25152432_1712488992134781_3023909354495430011_n-300x200.jpg" />«Кіборги» поставили рекорд українського прокату за вікенд</span></a> рекорд українського прокату за вікенд. Фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва поставив рекорд касових зборів в українському прокаті. За перший вікенд показ зібрав понад 8 млн грн.</p>

Короткометражний фільм «5 хвилин» відзначений трьома нагородами міжнародного фестивалю миру і кіно «International Peace &amp; Film Festival», який пройшов в американському місті Орландо

Короткометражка Яни Антонець «5 хвилин» здобула приз Essence Award. Це нагорода фільму, який найкраще передає ідею  стрічки за найменшу кількість часу. Про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.



<strong>Про що фільм</strong>

Також стрічка отримала 2 нагороди від журі: за найкращу комедію та найкращу сцену (сцена з рибаками Романом Ясіновським та Олександром Рудинським). За жанром це абсурд на тлі пафосного похорону. Члени сім'ї виставляють напоказ своє багатство та шану покійному. За всім цим ніхто не помічає, що вони загубили дещо важливе. Виробництво фільму здійснила компанія Go Ua Production за підтримки Держкіно України. На «International Peace &amp; Film Festival» Україну представляла також короткий метр Філіпа Сотніченка «Технічна перерва».

Нагадаємо, що фільм «Кіборги» <a href="https://nachasi.com/2017/12/11/kiborgy-rekord/" target="_blank" rel="noopener">поставив</a> рекорд українського прокату за вікенд. Фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва поставив рекорд касових зборів в українському прокаті. За перший вікенд показ зібрав понад 8 млн грн.

<p>Короткометражка Яни Антонець «5 хвилин» здобула приз Essence Award. Це нагорода фільму, який найкраще передає ідею  стрічки за найменшу кількість часу. Про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.</p><p></p><p><strong>Про що фільм</strong></p><p>Також стрічка отримала 2 нагороди від журі: за найкращу комедію та найкращу сцену (сцена з рибаками Романом Ясіновським та Олександром Рудинським). За жанром це абсурд на тлі пафосного похорону. Члени сім&#8217;ї виставляють напоказ своє багатство та шану покійному. За всім цим ніхто не помічає, що вони загубили дещо важливе. Виробництво фільму здійснила компанія Go Ua Production за підтримки Держкіно України. На «International Peace &amp; Film Festival» Україну представляла також короткий метр Філіпа Сотніченка «Технічна перерва».</p><p>Нагадаємо, що фільм «Кіборги» <a href="/2017/12/11/kiborgy-rekord/" target="_blank" rel="noopener">поставив</a> рекорд українського прокату за вікенд. Фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва поставив рекорд касових зборів в українському прокаті. За перший вікенд показ зібрав понад 8 млн грн.</p>

Українська короткометражка здобула 3 нагороди у США

{:ua}Українська короткометражка отримала аж 3 нагороди на кінофестивалі у Сполучених Штатах Америки: чим вразило українське кіно за океаном?{:}

<a href="https://www.facebook.com/events/1445797125516033/" target="_blank" rel="noopener">Фестиваль живої історії</a> відбудеться 1–2 грудня 2017 року в Києві, у просторі «IZONE». Він збере досвід учасницьких практик публічної історії — роботи із суперечливими темами минулого й історичною спадщиною, що потребує суспільного діалогу та рефлексій

Фестиваль організовує програма неформальної історичної освіти «Студії живої історії». В рамках програми студенти, журналістки, урбаністки, аспіранти, дослідники, дизайнерки, соціологи, громадські активістки втілюють авторські проекти в галузі публічної історії.


<h4><strong>Як проходитиме Фестиваль</strong></h4>
Фестиваль завершить 2017 рік програми «Студії живої історії». На Фестивалі будуть показані різні методики роботи з історією на прикладі понад 50 проектів, які втілювали учасники програми протягом трьох років її діяльності. Захід живої історії покаже найкращі практики роботи зі складними темами минулого в Україні.  У програмі Фестивалю живої історії:
<ul>
 	<li>дискусії на теми суперечливої історичної спадщини, зокрема, радянської, досвідів вимушеного переселення та війни, жіночого досвіду конфліктів, сучасних методів комеморації;</li>
 	<li>виставка ініціатив учасників програми «Студії живої історії»;</li>
 	<li>майстер-класи;</li>
 	<li>кінопокази;</li>
 	<li>театральні вистави;</li>
 	<li>перформанси сучасних українських художників;</li>
 	<li>презентація збірника, як працювати з історією через освітні проекти, де буде представлений напрацьований студентами «Студій живої історії» досвід.</li>
</ul>
Захід відбудеться у креативній спільноті <a href="https://www.facebook.com/izone.ua/" data-hovercard="/ajax/hovercard/page.php?id=1580768692205315&amp;extragetparams=%7B%22directed_target_id%22%3A1445797125516033%7D" data-hovercard-prefer-more-content-show="1">IZONE</a> (Київ, вул. Набережно-Лугова, 8). Вхід на всі події вільний.

<p>Фестиваль організовує програма неформальної історичної освіти «Студії живої історії». В рамках програми студенти, журналістки, урбаністки, аспіранти, дослідники, дизайнерки, соціологи, громадські активістки втілюють авторські проекти в галузі публічної історії.</p><p></p><h4><strong>Як проходитиме Фестиваль</strong></h4><p>Фестиваль завершить 2017 рік програми «Студії живої історії». На Фестивалі будуть показані різні методики роботи з історією на прикладі понад 50 проектів, які втілювали учасники програми протягом трьох років її діяльності. Захід живої історії покаже найкращі практики роботи зі складними темами минулого в Україні.  У програмі Фестивалю живої історії:</p><ul><li>дискусії на теми суперечливої історичної спадщини, зокрема, радянської, досвідів вимушеного переселення та війни, жіночого досвіду конфліктів, сучасних методів комеморації;</li><li>виставка ініціатив учасників програми «Студії живої історії»;</li><li>майстер-класи;</li><li>кінопокази;</li><li>театральні вистави;</li><li>перформанси сучасних українських художників;</li><li>презентація збірника, як працювати з історією через освітні проекти, де буде представлений напрацьований студентами «Студій живої історії» досвід.</li></ul><p>Захід відбудеться у креативній спільноті <a href="https://www.facebook.com/izone.ua/" data-hovercard="/ajax/hovercard/page.php?id=1580768692205315&amp;extragetparams=%7B%22directed_target_id%22%3A1445797125516033%7D" data-hovercard-prefer-more-content-show="1">IZONE</a> (Київ, вул. Набережно-Лугова, 8). Вхід на всі події вільний.</p>

У Києві відбудеться Фестиваль живої історії

{:ua}Фестиваль прагне стати майданчиком для обміну досвідом, як суспільство може осмислювати та опрацьовувати свою «живу історію»{:}

<p>2017 року <a href="https://nachasi.com/2017/05/18/kinofest/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Фестиваль кіно<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/1491311968491-300x200.jpg" />У столиці пройде дитячий кінофестиваль</span></a> для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» відбувся у 21 місті та зібрав понад 40 тисяч глядачів. У 2018 році фестиваль триватиме в Україні з 25 травня по 3 червня.
</p>
<h4><strong>Умови конкурсу фільмів</strong></h4>
До участі у конкурсі приймаються фільми тривалістю від 1 до 8 хвилин, без жанрових і тематичних обмежень. Для подачі роботи на конкурс потрібно завантажити готове відео на один із безкоштовних онлайн-сервісів і заповнити заявку на сайті. Заявки прийматимуться з 2 жовтня 2017 року по 20 квітня 2018 року. Кожен учасник може подати на конкурс до 5 робіт. 10 фіналістів, обраних комісією, буде оголошено 18 травня.

Ці фільми будуть показані на найбільшому екрані країни у столичному кінотеатрі «Київська Русь» у рамках V «Чілдрен Кінофесту». 3 червня під час Церемонії закриття фестивалю буде названо переможців конкурсу — найкращий український дитячий фільм, який отримає почесний диплом та нагороду у розмірі 20 тис грн, а також лауреатів Спеціальних дипломів журі.

Подія відбувається за підтримки Посольства Королівства Данія в Україні, Goethe-Institut в Україні, Французького інституту в Україні, Посольства Латвійської Республіки в Україні та Почесних консульств у Чернігові, Львові та Одесі, Посольства Королівства Нідерланди в Україні, Посольства Швейцарії в Україні, Посольства Швеції в Україні, Данського кіноінституту.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/d6bsXUOxDCw" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<p>2017 року <a href="/2017/05/18/kinofest/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Фестиваль кіно<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/1491311968491-300x200.jpg" />У столиці пройде дитячий кінофестиваль</span></a> для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» відбувся у 21 місті та зібрав понад 40 тисяч глядачів. У 2018 році фестиваль триватиме в Україні з 25 травня по 3 червня.</p><h4><strong>Умови конкурсу фільмів</strong></h4><p>До участі у конкурсі приймаються фільми тривалістю від 1 до 8 хвилин, без жанрових і тематичних обмежень. Для подачі роботи на конкурс потрібно завантажити готове відео на один із безкоштовних онлайн-сервісів і заповнити заявку на сайті. Заявки прийматимуться з 2 жовтня 2017 року по 20 квітня 2018 року. Кожен учасник може подати на конкурс до 5 робіт. 10 фіналістів, обраних комісією, буде оголошено 18 травня.</p><p>Ці фільми будуть показані на найбільшому екрані країни у столичному кінотеатрі «Київська Русь» у рамках V «Чілдрен Кінофесту». 3 червня під час Церемонії закриття фестивалю буде названо переможців конкурсу — найкращий український дитячий фільм, який отримає почесний диплом та нагороду у розмірі 20 тис грн, а також лауреатів Спеціальних дипломів журі.</p><p>Подія відбувається за підтримки Посольства Королівства Данія в Україні, Goethe-Institut в Україні, Французького інституту в Україні, Посольства Латвійської Республіки в Україні та Почесних консульств у Чернігові, Львові та Одесі, Посольства Королівства Нідерланди в Україні, Посольства Швейцарії в Україні, Посольства Швеції в Україні, Данського кіноінституту.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/d6bsXUOxDCw" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» оголошує Другий конкурс короткометражних фільмів. До участі приймаються стрічки, створені молодими людьми у віці від 7 до 14 років

2017 року <a href="https://nachasi.com/2017/05/18/kinofest/" target="_blank" rel="noopener">Фестиваль кіно</a> для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» відбувся у 21 місті та зібрав понад 40 тисяч глядачів. У 2018 році фестиваль триватиме в Україні з 25 травня по 3 червня.
<h4><strong>Умови конкурсу фільмів</strong></h4>
До участі у конкурсі приймаються фільми тривалістю від 1 до 8 хвилин, без жанрових і тематичних обмежень. Для подачі роботи на конкурс потрібно завантажити готове відео на один із безкоштовних онлайн-сервісів і заповнити заявку на сайті. Заявки прийматимуться з 2 жовтня 2017 року по 20 квітня 2018 року. Кожен учасник може подати на конкурс до 5 робіт. 10 фіналістів, обраних комісією, буде оголошено 18 травня.

Ці фільми будуть показані на найбільшому екрані країни у столичному кінотеатрі «Київська Русь» у рамках V «Чілдрен Кінофесту». 3 червня під час Церемонії закриття фестивалю буде названо переможців конкурсу — найкращий український дитячий фільм, який отримає почесний диплом та нагороду у розмірі 20 тис грн, а також лауреатів Спеціальних дипломів журі.

Подія відбувається за підтримки Посольства Королівства Данія в Україні, Goethe-Institut в Україні, Французького інституту в Україні, Посольства Латвійської Республіки в Україні та Почесних консульств у Чернігові, Львові та Одесі, Посольства Королівства Нідерланди в Україні, Посольства Швейцарії в Україні, Посольства Швеції в Україні, Данського кіноінституту.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/d6bsXUOxDCw" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<p>2017 року <a href="/2017/05/18/kinofest/" target="_blank" rel="noopener">Фестиваль кіно</a> для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» відбувся у 21 місті та зібрав понад 40 тисяч глядачів. У 2018 році фестиваль триватиме в Україні з 25 травня по 3 червня.</p><h4><strong>Умови конкурсу фільмів</strong></h4><p>До участі у конкурсі приймаються фільми тривалістю від 1 до 8 хвилин, без жанрових і тематичних обмежень. Для подачі роботи на конкурс потрібно завантажити готове відео на один із безкоштовних онлайн-сервісів і заповнити заявку на сайті. Заявки прийматимуться з 2 жовтня 2017 року по 20 квітня 2018 року. Кожен учасник може подати на конкурс до 5 робіт. 10 фіналістів, обраних комісією, буде оголошено 18 травня.</p><p>Ці фільми будуть показані на найбільшому екрані країни у столичному кінотеатрі «Київська Русь» у рамках V «Чілдрен Кінофесту». 3 червня під час Церемонії закриття фестивалю буде названо переможців конкурсу — найкращий український дитячий фільм, який отримає почесний диплом та нагороду у розмірі 20 тис грн, а також лауреатів Спеціальних дипломів журі.</p><p>Подія відбувається за підтримки Посольства Королівства Данія в Україні, Goethe-Institut в Україні, Французького інституту в Україні, Посольства Латвійської Республіки в Україні та Почесних консульств у Чернігові, Львові та Одесі, Посольства Королівства Нідерланди в Україні, Посольства Швейцарії в Україні, Посольства Швеції в Україні, Данського кіноінституту.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/d6bsXUOxDCw" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Фестиваль фільмів, знятих дітьми, пройде в Україні

{:ua}У 2017 року Фестиваль кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» відбувся у 21 місті і зібрав понад 40 тисяч глядачів{:}

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

23 вересня стає часом X для тих, хто цікавиться наукою та не отримує радості від вивчення теоретичної бази з довідників та наукових праць. Тепер для усіх відкривається можливість стати частиною науки з Науковими пікніками

Наукові пікніки у Києві пройдуть вже у суботу. На фестивалі буде близько 40 експериментаторів з різних наукових сфер. Це і любителі астрономії та біології, і професійні українські вчені. Щоб краще зрозуміти хто і як популяризує та досліджує, ми поспілкувалися з кількома учасниками.

<h4><strong>Про птахів</strong></h4>
Для тих, хто цікавиться орнітологією в рамках фестивалю спеціаліст Палеонтологічного відділу Національного науково-природничого музею НАН України Леонід Горобець демонструватиме викопні рештки птахів, пір’я. Від Леоніда відвідувачі дізнаються на яких птахів рибалив Одіссей, яких птахів скубали стародавні модники, чи розмальовували трипільці яйця, яких птахів шанували в давнину.

[caption id="attachment_14837" align="alignleft" width="300"]<img class="size-medium wp-image-14837" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/15032122_1791881961097692_8861080439532552666_n-300x300.jpg" alt="Леонід Горобець" width="300" height="300" /> Леонід Горобець[/caption]

Дослідник зазначає, що Наукові пікніки в Україні — ініціатива, що популяризує науку по всій країні з 2013 року. Заходи проходять щорічно в різних містах у вересні і у травні. В парках, скверах чи на площах  відвідувачі мають можливість знайомитись з науковцями та побачити, що наука може бути цікавою. До пікніків залучають спеціалістів, науковців, ентузіастів, які діляться своїми знаннями з публікою. На пікніках не подається теорія, а захопливо та розважливо, розкривають таємниці фізики, хімії, біології та інших сфер науки.

Леонід Горобець бере участь в Наукових пікніках, щоб ще більша кількість людей могла дізнатись про власні  дослідження. Коло людей, що вивчають викопних птахів досить мале. Науковці досліджують викопних птахів, які знаходять на території України. Тому більше орієнтуються на археології.

[blockquote_with_author name="Леонід Горобець"  content="Наука буквально усюди навколо нас. Ми мріємо, щоб усі любили науку так, як ми її любимо."]

«Більше людям немає де це дізнатися. Такі цікаві експонати, як орел із Скіфського кургану, викопні рештки інших птахів античних часів повинні зацікавити навіть байдужих до палеонтології. Коли приходять в наш відділ музею, то частіше шукають динозаврів. І якщо провести паралель по відвідуваності відділів музею, то першим буде зоологія, другий — палеонтологія, третій — ботаніка. Тому хочемо зробити птахів доступними та головне відомими».
<h4><strong>Про павуків</strong></h4>
Руслан Білякович — приватний колекціонер павуків-птахоїдів. Представить свою колекцію на фестивалі.

[caption id="attachment_14838" align="alignright" width="300"]<img class="size-medium wp-image-14838" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o-300x300.jpg" alt="Руслан Білякович" width="300" height="300" /> Руслан Білякович[/caption]

«Я хотів би, щоб люди подолали страх арахнофобії. Щоб побачили павуків зблизька, адже одна справа побачити десь на виставці, де неможливо щось запитати чи погладити. Я ж хотів би розповісти всім бажаючим про кожен вид павука та розповісти чи їсть він птахів, чи отруйний, як розмножується. Я більше розглядаю свою діяльність як близьку до біології. Це цікаві істоти, але чомусь їх всі бояться».

Руслан займається цим хобі останні 15 років. Його перша освіта юридична, а друга фотограф. Перші фото-спроби були з павуками, а потім почав їх розводити.

На думку дослідника, більшість людей вважають цікавими науками, але не розуміють їх важкої теорії. Але практика — це зовсім інше, це те, як воно працює та живе.
<blockquote>Люди такі істоти, які хочуть все бачити вживу та на своєму прикладі.</blockquote>
<h4><strong>Про генетично модифіковану мишу</strong></h4>
Сергій Гончаров — координатор Днів науки, молодший науковий співробітник інституту фізіолоції ім. О. О. Богомольця НАНУ. На Наукові пікніки візьме роботу з собою. Вже не вперше в наметі Днів науки буде мало не тотемне звірятко фестивалю — генетично модифікована миша.

[caption id="attachment_14869" align="alignleft" width="277"]<img class="size-full wp-image-14869" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/14470394_1235714789783864_3187543698758967799_n.jpg" alt="Сергій Гончаров" width="277" height="270" /> Сергій Гончаров[/caption]

«Популяризація науки важлива. Так люди дізнаються, що ми, науковці, є, що ми працюємо. Суспільство зрозуміє, що на науку треба виділяти фінансування, що без науки ніякого прогресу не буде. Після перших Наукових пікніків у 2013 році ми почали власний фестиваль — Дні науки. Запрошуємо жителів міст завітати в науково-дослідні інститути вже 11-12 листопада. Цього року ще спільно з Науковими пікніками подали два проекти на Громадський бюджет — науковий сквер і рік науки. Якщо люди за нас проголосують, матимемо ще більше науки! На фестивалі в нашому наметі, думаю, найбільше сподобається миша. Вона генетично модифікована і у неї світяться вуха. Ми розповідаємо що ГМО — це не загроза, це той науковий напрямок, який дозволяє людству жити на планеті».
<blockquote>Без ГМО нам би прийшлося дуже тяжко.</blockquote>
<h4><strong>Про  біотехнології </strong></h4>
[caption id="attachment_14846" align="alignright" width="300"]<img class="wp-image-14846 size-medium" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/18813215_129599047612335_3295536929909581190_n-300x276.jpg" alt="Владислав Касьяненко" width="300" height="276" /> Владислав Касьяненко[/caption]

Владислав Касьяненко — голова Асоціації студентів-біотехнологів Національного авіаційного університету. В наметі АСБ НАУ можна буде поексперементувати з виділенням ДНК з різних продуктів, виявленням концентрації вітаміну С в соках, перевіркою якості йогуртів, подивитися кров під мікроскопом та інші цікавинки.

«Наша організація зовсім молода. Нам стало нудно просто ходити на пари, хотілося розвиватися професійно, займатися науковими розробками. От ми і об’єдналися.

Про біотехнології мало хто розповідає на широкий загал, хоча це надзвичайно перспективна галузь. Вона має всі шанси змінити ІТ за популярністю. Але для цього треба зацікавити молодих людей до науки і біотехнологій. Тому ми ніколи не відмовляємося продемонструвати експерименти на публіку».

Наукові пікніки відбудуться 23 вересня, знайомтесь з повною <a href="https://www.facebook.com/ScientificFun/" target="_blank" rel="noopener">програмою</a> заходу та відправляйтесь у світ цікавої науки.

<p>Наукові пікніки у Києві пройдуть вже у суботу. На фестивалі буде близько 40 експериментаторів з різних наукових сфер. Це і любителі астрономії та біології, і професійні українські вчені. Щоб краще зрозуміти хто і як популяризує та досліджує, ми поспілкувалися з кількома учасниками.<br /></p><h4><strong>Про птахів</strong></h4><p>Для тих, хто цікавиться орнітологією в рамках фестивалю спеціаліст Палеонтологічного відділу Національного науково-природничого музею НАН України Леонід Горобець демонструватиме викопні рештки птахів, пір’я. Від Леоніда відвідувачі дізнаються на яких птахів рибалив Одіссей, яких птахів скубали стародавні модники, чи розмальовували трипільці яйця, яких птахів шанували в давнину.</p><div id="attachment_14837" style="width: 310px" class="wp-caption alignleft"><img aria-describedby="caption-attachment-14837" loading="lazy" class="size-medium wp-image-14837" src="/wp-content/uploads/2017/09/15032122_1791881961097692_8861080439532552666_n-300x300.jpg" alt="Леонід Горобець" width="300" height="300" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/15032122_1791881961097692_8861080439532552666_n-300x300.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/09/15032122_1791881961097692_8861080439532552666_n-150x150.jpg 150w, /wp-content/uploads/2017/09/15032122_1791881961097692_8861080439532552666_n-90x90.jpg 90w, /wp-content/uploads/2017/09/15032122_1791881961097692_8861080439532552666_n-180x180.jpg 180w, /wp-content/uploads/2017/09/15032122_1791881961097692_8861080439532552666_n-600x600.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/09/15032122_1791881961097692_8861080439532552666_n-160x160.jpg 160w, /wp-content/uploads/2017/09/15032122_1791881961097692_8861080439532552666_n-320x320.jpg 320w, /wp-content/uploads/2017/09/15032122_1791881961097692_8861080439532552666_n-152x152.jpg 152w, /wp-content/uploads/2017/09/15032122_1791881961097692_8861080439532552666_n-304x304.jpg 304w, /wp-content/uploads/2017/09/15032122_1791881961097692_8861080439532552666_n.jpg 615w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /><p id="caption-attachment-14837" class="wp-caption-text">Леонід Горобець</p></div><p>Дослідник зазначає, що Наукові пікніки в Україні — ініціатива, що популяризує науку по всій країні з 2013 року. Заходи проходять щорічно в різних містах у вересні і у травні. В парках, скверах чи на площах  відвідувачі мають можливість знайомитись з науковцями та побачити, що наука може бути цікавою. До пікніків залучають спеціалістів, науковців, ентузіастів, які діляться своїми знаннями з публікою. На пікніках не подається теорія, а захопливо та розважливо, розкривають таємниці фізики, хімії, біології та інших сфер науки.</p><p>Леонід Горобець бере участь в Наукових пікніках, щоб ще більша кількість людей могла дізнатись про власні  дослідження. Коло людей, що вивчають викопних птахів досить мале. Науковці досліджують викопних птахів, які знаходять на території України. Тому більше орієнтуються на археології.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Наука буквально усюди навколо нас. Ми мріємо, щоб усі любили науку так, як ми її любимо.</p>					<cite>									<span><strong>Леонід Горобець</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>«Більше людям немає де це дізнатися. Такі цікаві експонати, як орел із Скіфського кургану, викопні рештки інших птахів античних часів повинні зацікавити навіть байдужих до палеонтології. Коли приходять в наш відділ музею, то частіше шукають динозаврів. І якщо провести паралель по відвідуваності відділів музею, то першим буде зоологія, другий — палеонтологія, третій — ботаніка. Тому хочемо зробити птахів доступними та головне відомими».</p><h4><strong>Про павуків</strong></h4><p>Руслан Білякович — приватний колекціонер павуків-птахоїдів. Представить свою колекцію на фестивалі.</p><div id="attachment_14838" style="width: 310px" class="wp-caption alignright"><img aria-describedby="caption-attachment-14838" loading="lazy" class="size-medium wp-image-14838" src="/wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o-300x300.jpg" alt="Руслан Білякович" width="300" height="300" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o-300x300.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o-150x150.jpg 150w, /wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o-768x768.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o-1024x1024.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o-650x650.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o-740x740.jpg 740w, /wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o-90x90.jpg 90w, /wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o-180x180.jpg 180w, /wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o-600x600.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o-160x160.jpg 160w, /wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o-320x320.jpg 320w, /wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o-152x152.jpg 152w, /wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o-304x304.jpg 304w, /wp-content/uploads/2017/09/17157654_1370977466295488_5434017410547459971_o.jpg 1365w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /><p id="caption-attachment-14838" class="wp-caption-text">Руслан Білякович</p></div><p>«Я хотів би, щоб люди подолали страх арахнофобії. Щоб побачили павуків зблизька, адже одна справа побачити десь на виставці, де неможливо щось запитати чи погладити. Я ж хотів би розповісти всім бажаючим про кожен вид павука та розповісти чи їсть він птахів, чи отруйний, як розмножується. Я більше розглядаю свою діяльність як близьку до біології. Це цікаві істоти, але чомусь їх всі бояться».</p><p>Руслан займається цим хобі останні 15 років. Його перша освіта юридична, а друга фотограф. Перші фото-спроби були з павуками, а потім почав їх розводити.</p><p>На думку дослідника, більшість людей вважають цікавими науками, але не розуміють їх важкої теорії. Але практика — це зовсім інше, це те, як воно працює та живе.</p><blockquote><p>Люди такі істоти, які хочуть все бачити вживу та на своєму прикладі.</p></blockquote><h4><strong>Про генетично модифіковану мишу</strong></h4><p>Сергій Гончаров — координатор Днів науки, молодший науковий співробітник інституту фізіолоції ім. О. О. Богомольця НАНУ. На Наукові пікніки візьме роботу з собою. Вже не вперше в наметі Днів науки буде мало не тотемне звірятко фестивалю — генетично модифікована миша.</p><div id="attachment_14869" style="width: 287px" class="wp-caption alignleft"><img aria-describedby="caption-attachment-14869" loading="lazy" class="size-full wp-image-14869" src="/wp-content/uploads/2017/09/14470394_1235714789783864_3187543698758967799_n.jpg" alt="Сергій Гончаров" width="277" height="270" /><p id="caption-attachment-14869" class="wp-caption-text">Сергій Гончаров</p></div><p>«Популяризація науки важлива. Так люди дізнаються, що ми, науковці, є, що ми працюємо. Суспільство зрозуміє, що на науку треба виділяти фінансування, що без науки ніякого прогресу не буде. Після перших Наукових пікніків у 2013 році ми почали власний фестиваль — Дні науки. Запрошуємо жителів міст завітати в науково-дослідні інститути вже 11-12 листопада. Цього року ще спільно з Науковими пікніками подали два проекти на Громадський бюджет — науковий сквер і рік науки. Якщо люди за нас проголосують, матимемо ще більше науки! На фестивалі в нашому наметі, думаю, найбільше сподобається миша. Вона генетично модифікована і у неї світяться вуха. Ми розповідаємо що ГМО — це не загроза, це той науковий напрямок, який дозволяє людству жити на планеті».</p><blockquote><p>Без ГМО нам би прийшлося дуже тяжко.</p></blockquote><h4><strong>Про  біотехнології </strong></h4><div id="attachment_14846" style="width: 310px" class="wp-caption alignright"><img aria-describedby="caption-attachment-14846" loading="lazy" class="wp-image-14846 size-medium" src="/wp-content/uploads/2017/09/18813215_129599047612335_3295536929909581190_n-300x276.jpg" alt="Владислав Касьяненко" width="300" height="276" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/18813215_129599047612335_3295536929909581190_n-300x276.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/09/18813215_129599047612335_3295536929909581190_n.jpg 527w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /><p id="caption-attachment-14846" class="wp-caption-text">Владислав Касьяненко</p></div><p>Владислав Касьяненко — голова Асоціації студентів-біотехнологів Національного авіаційного університету. В наметі АСБ НАУ можна буде поексперементувати з виділенням ДНК з різних продуктів, виявленням концентрації вітаміну С в соках, перевіркою якості йогуртів, подивитися кров під мікроскопом та інші цікавинки.</p><p>«Наша організація зовсім молода. Нам стало нудно просто ходити на пари, хотілося розвиватися професійно, займатися науковими розробками. От ми і об’єдналися.</p><p>Про біотехнології мало хто розповідає на широкий загал, хоча це надзвичайно перспективна галузь. Вона має всі шанси змінити ІТ за популярністю. Але для цього треба зацікавити молодих людей до науки і біотехнологій. Тому ми ніколи не відмовляємося продемонструвати експерименти на публіку».</p><p>Наукові пікніки відбудуться 23 вересня, знайомтесь з повною <a href="https://www.facebook.com/ScientificFun/" target="_blank" rel="noopener">програмою</a> заходу та відправляйтесь у світ цікавої науки.</p>

Наукові пікніки: птахи, павуки та генетично модифіковані миші

{:ua}Що підготували організатори у рамках фестивалю Наукові пікніки?{:}

<p>Ми вже розповідали про різні форми залучення штучного інтелекту до сучасного життя та побуту в різних країнах світу. У деяких європейських країнах використання штучного інтелекту ще не врегулюване законодавчо. Однак уже є перші проекти, які навіть використовуватимуться у комерційних цілях. Бельгійці вважають, що штучний інтелект в ході ювілейного 10-го фестивалю Marketing and Interactive Excellence Awards зможе гарантувати неупередженість та справедливе суддівство. На часі дізнатися більше про цей проект.
</p>
<h4><strong>Як штучний інтелект займатиметься суддівством</strong></h4>
DDB Brussels розробило програму на замовлення організаторів фестивалю — Бельгійської асоціації маркетингу. Ім’я вона отримала на честь Радіа Перлман, однієї з піонерів розробки ПЗ і та розробниці протоколу STP. Сьогодні Перлман працює в корпорації Dell. 3 місяці тому творці завантажили в Pearl аналітику і звіти MIXX за останнє десятиліття та дали завдання проаналізувати тексти, відеоролики і результати фестивалів. Агентство пропонує використовувати <a href="https://nachasi.com/2017/08/14/ai-future/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">штучний<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/rishi-deep-272926-300x200.jpg" />Навіщо писати книги про штучний інтелект</span></a> інтелект в майбутньому для попереднього відбору робіт учасників на великих творчих конкурсах. Порівнявши свій шорт-лист зі списком від , члени «людського» журі зможуть приділити більше уваги роботам, які пройшли повз «замилених» очей.

[blockquote_with_author name="Джос Полфліт" position="керівник відділу машинного навчання в Faction XYZ" content="Вона, безумовно, найдосвідченіший член рекламного журі на планеті. Вона навчилася думати, як людина, та вже досягла рівня точності близько 76%. Тому якщо їй дати новий кейс, вона зможе досить достовірно передбачити, чи переможе він і яке місце може зайняти."]

<p>Ми вже розповідали про різні форми залучення штучного інтелекту до сучасного життя та побуту в різних країнах світу. У деяких європейських країнах використання штучного інтелекту ще не врегулюване законодавчо. Однак уже є перші проекти, які навіть використовуватимуться у комерційних цілях. Бельгійці вважають, що штучний інтелект в ході ювілейного 10-го фестивалю Marketing and Interactive Excellence Awards зможе гарантувати неупередженість та справедливе суддівство. На часі дізнатися більше про цей проект.</p><h4><strong>Як штучний інтелект займатиметься суддівством</strong></h4><p>DDB Brussels розробило програму на замовлення організаторів фестивалю — Бельгійської асоціації маркетингу. Ім’я вона отримала на честь Радіа Перлман, однієї з піонерів розробки ПЗ і та розробниці протоколу STP. Сьогодні Перлман працює в корпорації Dell. 3 місяці тому творці завантажили в Pearl аналітику і звіти MIXX за останнє десятиліття та дали завдання проаналізувати тексти, відеоролики і результати фестивалів. Агентство пропонує використовувати <a href="/2017/08/14/ai-future/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">штучний<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/rishi-deep-272926-300x200.jpg" />Навіщо писати книги про штучний інтелект</span></a> інтелект в майбутньому для попереднього відбору робіт учасників на великих творчих конкурсах. Порівнявши свій шорт-лист зі списком від , члени «людського» журі зможуть приділити більше уваги роботам, які пройшли повз «замилених» очей.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Вона, безумовно, найдосвідченіший член рекламного журі на планеті. Вона навчилася думати, як людина, та вже досягла рівня точності близько 76%. Тому якщо їй дати новий кейс, вона зможе досить достовірно передбачити, чи переможе він і яке місце може зайняти.</p>					<cite>									<span><strong>Джос Полфліт,</strong></span> керівник відділу машинного навчання в Faction XYZ							</cite>			</blockquote>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Агентство DDB Brussels запропонувало штучний інтелект Pearl на роль голови журі бельгійського MIXX Awards – фестивалю діджитал-реклами

Ми вже розповідали про різні форми залучення штучного інтелекту до сучасного життя та побуту в різних країнах світу. У деяких європейських країнах використання штучного інтелекту ще не врегулюване законодавчо. Однак уже є перші проекти, які навіть використовуватимуться у комерційних цілях. Бельгійці вважають, що штучний інтелект в ході ювілейного 10-го фестивалю Marketing and Interactive Excellence Awards зможе гарантувати неупередженість та справедливе суддівство. На часі дізнатися більше про цей проект.
<h4><strong>Як штучний інтелект займатиметься суддівством</strong></h4>
DDB Brussels розробило програму на замовлення організаторів фестивалю — Бельгійської асоціації маркетингу. Ім’я вона отримала на честь Радіа Перлман, однієї з піонерів розробки ПЗ і та розробниці протоколу STP. Сьогодні Перлман працює в корпорації Dell. 3 місяці тому творці завантажили в Pearl аналітику і звіти MIXX за останнє десятиліття та дали завдання проаналізувати тексти, відеоролики і результати фестивалів. Агентство пропонує використовувати <a href="https://nachasi.com/2017/08/14/ai-future/" target="_blank" rel="noopener">штучний</a> інтелект в майбутньому для попереднього відбору робіт учасників на великих творчих конкурсах. Порівнявши свій шорт-лист зі списком від , члени «людського» журі зможуть приділити більше уваги роботам, які пройшли повз «замилених» очей.

[blockquote_with_author name="Джос Полфліт" position="керівник відділу машинного навчання в Faction XYZ" content="Вона, безумовно, найдосвідченіший член рекламного журі на планеті. Вона навчилася думати, як людина, та вже досягла рівня точності близько 76%. Тому якщо їй дати новий кейс, вона зможе досить достовірно передбачити, чи переможе він і яке місце може зайняти."]

<p>Ми вже розповідали про різні форми залучення штучного інтелекту до сучасного життя та побуту в різних країнах світу. У деяких європейських країнах використання штучного інтелекту ще не врегулюване законодавчо. Однак уже є перші проекти, які навіть використовуватимуться у комерційних цілях. Бельгійці вважають, що штучний інтелект в ході ювілейного 10-го фестивалю Marketing and Interactive Excellence Awards зможе гарантувати неупередженість та справедливе суддівство. На часі дізнатися більше про цей проект.</p><h4><strong>Як штучний інтелект займатиметься суддівством</strong></h4><p>DDB Brussels розробило програму на замовлення організаторів фестивалю — Бельгійської асоціації маркетингу. Ім’я вона отримала на честь Радіа Перлман, однієї з піонерів розробки ПЗ і та розробниці протоколу STP. Сьогодні Перлман працює в корпорації Dell. 3 місяці тому творці завантажили в Pearl аналітику і звіти MIXX за останнє десятиліття та дали завдання проаналізувати тексти, відеоролики і результати фестивалів. Агентство пропонує використовувати <a href="/2017/08/14/ai-future/" target="_blank" rel="noopener">штучний</a> інтелект в майбутньому для попереднього відбору робіт учасників на великих творчих конкурсах. Порівнявши свій шорт-лист зі списком від , члени «людського» журі зможуть приділити більше уваги роботам, які пройшли повз «замилених» очей.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Вона, безумовно, найдосвідченіший член рекламного журі на планеті. Вона навчилася думати, як людина, та вже досягла рівня точності близько 76%. Тому якщо їй дати новий кейс, вона зможе досить достовірно передбачити, чи переможе він і яке місце може зайняти.</p>					<cite>									<span><strong>Джос Полфліт,</strong></span> керівник відділу машинного навчання в Faction XYZ							</cite>			</blockquote>

На фестивалі діджитал-реклами у Бельгії в журі буде штучний інтелект

{:ua}Штучний інтелект вибере переможця в спеціальній номінації на гала-фестивалі MIXX Awards 2017{:}

<p>Буде представлена продукція 17 видавництв, а також книжки, які отримали різноманітні премії протягом останніх кількох років. в програмі Національного стенду будуть представлені 7 авторів: Оксана Забужко, Андрій Курков, Катерина Бабкіна, Наталя Сняданко, Катерина Калитко, Остап Сливинський та історик Ярослав Грицак.
</p>
<h4><strong>Що і як презентуватиме Україна</strong></h4>
Керівниця літературних програм Мистецького Арсеналу Оксана Щур поділилася, що дискусії в межах роботи стенду будуть присвячені темам, як Україна може відповісти на глобальні виклики сьогодення. Також презентуватимуть українське бачення, як творчі люди можуть впливати на зміни у суспільстві. Під час зустрічі з Оксаною Забужко письменниця говоритиме про особливості роботи авторів під час гібридної війни. Андрій Курков розкаже про свій новий роман, присвячений осмисленню радянського минулого, який цього року виходить у перекладі німецькою. На сцені стенду відбудуться заходи, ініційовані видавцями. Серед іншого буде і презентація стратегії та перспектив розвитку Українського інституту книги. Також буде проведено «Ранкову каву» за участі провідних осіб української культури і книговидання та топ-менеджерів ключових західних інституцій, які займаються промоцією книги та програмами перекладів.

Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін застеріг: розраховувати на те, що на виході з Франкфуртського ярмарку видавці матимуть пакети підписаних угод, не треба. Він зазначив, що на даному етапі головне — розмова. А сам процес підписання угоди іде впродовж року. Але такої кількості перемовин і такої кількості видавців, як зараз є, досі не було. За його словами, за останніх три роки втричі зросла кількість прав, які купують українські видавці  для перекладу українською мовою.

Нагадаємо, що сьогодні розпочався найбільший літературний захід Центрально-Східної Європи — 24-й <a href="https://nachasi.com/2017/08/02/fv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Форум Видавців<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-02-at-1.53.44-PM-300x200.jpg" />Українців кличуть у вересні до Львова на Форум Видавців</span></a>.

<p>Буде представлена продукція 17 видавництв, а також книжки, які отримали різноманітні премії протягом останніх кількох років. в програмі Національного стенду будуть представлені 7 авторів: Оксана Забужко, Андрій Курков, Катерина Бабкіна, Наталя Сняданко, Катерина Калитко, Остап Сливинський та історик Ярослав Грицак.</p><h4><strong>Що і як презентуватиме Україна</strong></h4><p>Керівниця літературних програм Мистецького Арсеналу Оксана Щур поділилася, що дискусії в межах роботи стенду будуть присвячені темам, як Україна може відповісти на глобальні виклики сьогодення. Також презентуватимуть українське бачення, як творчі люди можуть впливати на зміни у суспільстві. Під час зустрічі з Оксаною Забужко письменниця говоритиме про особливості роботи авторів під час гібридної війни. Андрій Курков розкаже про свій новий роман, присвячений осмисленню радянського минулого, який цього року виходить у перекладі німецькою. На сцені стенду відбудуться заходи, ініційовані видавцями. Серед іншого буде і презентація стратегії та перспектив розвитку Українського інституту книги. Також буде проведено «Ранкову каву» за участі провідних осіб української культури і книговидання та топ-менеджерів ключових західних інституцій, які займаються промоцією книги та програмами перекладів.</p><p>Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін застеріг: розраховувати на те, що на виході з Франкфуртського ярмарку видавці матимуть пакети підписаних угод, не треба. Він зазначив, що на даному етапі головне — розмова. А сам процес підписання угоди іде впродовж року. Але такої кількості перемовин і такої кількості видавців, як зараз є, досі не було. За його словами, за останніх три роки втричі зросла кількість прав, які купують українські видавці  для перекладу українською мовою.</p><p>Нагадаємо, що сьогодні розпочався найбільший літературний захід Центрально-Східної Європи — 24-й <a href="/2017/08/02/fv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Форум Видавців<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-02-at-1.53.44-PM-300x200.jpg" />Українців кличуть у вересні до Львова на Форум Видавців</span></a>.</p>

Цього року тема України на ярмарку — Understanding Ukraine, Understanding Europe. На стенді площею 100 м² будуть представлені українські письменники і видавці, мета яких — підписати контракти на продаж прав українських книжок за кордон

Буде представлена продукція 17 видавництв, а також книжки, які отримали різноманітні премії протягом останніх кількох років. в програмі Національного стенду будуть представлені 7 авторів: Оксана Забужко, Андрій Курков, Катерина Бабкіна, Наталя Сняданко, Катерина Калитко, Остап Сливинський та історик Ярослав Грицак.
<h4><strong>Що і як презентуватиме Україна</strong></h4>
Керівниця літературних програм Мистецького Арсеналу Оксана Щур поділилася, що дискусії в межах роботи стенду будуть присвячені темам, як Україна може відповісти на глобальні виклики сьогодення. Також презентуватимуть українське бачення, як творчі люди можуть впливати на зміни у суспільстві. Під час зустрічі з Оксаною Забужко письменниця говоритиме про особливості роботи авторів під час гібридної війни. Андрій Курков розкаже про свій новий роман, присвячений осмисленню радянського минулого, який цього року виходить у перекладі німецькою. На сцені стенду відбудуться заходи, ініційовані видавцями. Серед іншого буде і презентація стратегії та перспектив розвитку Українського інституту книги. Також буде проведено «Ранкову каву» за участі провідних осіб української культури і книговидання та топ-менеджерів ключових західних інституцій, які займаються промоцією книги та програмами перекладів.

Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін застеріг: розраховувати на те, що на виході з Франкфуртського ярмарку видавці матимуть пакети підписаних угод, не треба. Він зазначив, що на даному етапі головне — розмова. А сам процес підписання угоди іде впродовж року. Але такої кількості перемовин і такої кількості видавців, як зараз є, досі не було. За його словами, за останніх три роки втричі зросла кількість прав, які купують українські видавці  для перекладу українською мовою.

Нагадаємо, що сьогодні розпочався найбільший літературний захід Центрально-Східної Європи — 24-й <a href="https://nachasi.com/2017/08/02/fv/" target="_blank" rel="noopener">Форум Видавців</a>.

<p>Буде представлена продукція 17 видавництв, а також книжки, які отримали різноманітні премії протягом останніх кількох років. в програмі Національного стенду будуть представлені 7 авторів: Оксана Забужко, Андрій Курков, Катерина Бабкіна, Наталя Сняданко, Катерина Калитко, Остап Сливинський та історик Ярослав Грицак.</p><h4><strong>Що і як презентуватиме Україна</strong></h4><p>Керівниця літературних програм Мистецького Арсеналу Оксана Щур поділилася, що дискусії в межах роботи стенду будуть присвячені темам, як Україна може відповісти на глобальні виклики сьогодення. Також презентуватимуть українське бачення, як творчі люди можуть впливати на зміни у суспільстві. Під час зустрічі з Оксаною Забужко письменниця говоритиме про особливості роботи авторів під час гібридної війни. Андрій Курков розкаже про свій новий роман, присвячений осмисленню радянського минулого, який цього року виходить у перекладі німецькою. На сцені стенду відбудуться заходи, ініційовані видавцями. Серед іншого буде і презентація стратегії та перспектив розвитку Українського інституту книги. Також буде проведено «Ранкову каву» за участі провідних осіб української культури і книговидання та топ-менеджерів ключових західних інституцій, які займаються промоцією книги та програмами перекладів.</p><p>Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін застеріг: розраховувати на те, що на виході з Франкфуртського ярмарку видавці матимуть пакети підписаних угод, не треба. Він зазначив, що на даному етапі головне — розмова. А сам процес підписання угоди іде впродовж року. Але такої кількості перемовин і такої кількості видавців, як зараз є, досі не було. За його словами, за останніх три роки втричі зросла кількість прав, які купують українські видавці  для перекладу українською мовою.</p><p>Нагадаємо, що сьогодні розпочався найбільший літературний захід Центрально-Східної Європи — 24-й <a href="/2017/08/02/fv/" target="_blank" rel="noopener">Форум Видавців</a>.</p>

У жовтні до Франкфурта вирушать 17 українських видавництв

{:ua}Буде представлена продукція 17 видавництв, а також книжки, які отримали різноманітні премії протягом останніх кількох років{:}

<p align="justify">Фестиваль покликаний створити умовну перекладацьку лабораторію (звідси й назва — Translatorium) та привернути увагу мешканців міста до перекладу й літератури загалом.</p>

<h4 align="justify"><strong>Як проходитиме фестиваль</strong></h4>
<p align="justify">У фестивалі братимуть участь провідні перекладачі України, літератори, видавці, поети та музиканти. У списку учасників такі імена як Марк Бєлорусець, Анна Вовченко, Остап Українець, Катя Поправка, Юрій Завадський, Гєник Бєляков та ін. Фестивальна програма складається з 2 блоків: події в Хмельницькому національному університеті (перекладацькі студії для студентів) та літературно-перекладацькі заходи для широкої аудиторії (на кількох локаціях у центрі міста). Для відвідувачів фестивалю підготували літературний івент «Ніч поезії та музики», який об’єднає в собі сучасну літературу та музику від кількох виконавців із різних міст України. Окрім звичних літературних читань, на фестивалі проходитимуть майстер-класи із художнього перекладу, лекції та цікаві зустрічі з професіоналами перекладацької сфери. Докладніше читайте на офіційному <a href="https://translatoriumfest.wixsite.com/translatorium" target="_blank" rel="noopener">сайті</a> фестивалю. Слідкуйте за новинами на сторінці події у <a href="https://www.facebook.com/translatoriumfest.2017/" target="_blank" rel="noopener">Facebook. </a></p>
<p align="justify">Нагадаємо, що 10 вересня у приміщенні Музею морського флоту в Одесі <a href="https://nachasi.com/2017/09/06/v-odesi-festyval-mejkeriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відбудеться<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/barn-images-12223-300x200.jpg" />В Одесі відбудеться фестиваль мейкерів</span></a> другий Odesa Mini Maker Faire. Це — фестиваль мейкерів, винахідників та усіх, хто створює чи планує створити власний продукт.</p>

<p align="justify">Фестиваль покликаний створити умовну перекладацьку лабораторію (звідси й назва — Translatorium) та привернути увагу мешканців міста до перекладу й літератури загалом.</p><h4 align="justify"><strong>Як проходитиме фестиваль</strong></h4><p align="justify">У фестивалі братимуть участь провідні перекладачі України, літератори, видавці, поети та музиканти. У списку учасників такі імена як Марк Бєлорусець, Анна Вовченко, Остап Українець, Катя Поправка, Юрій Завадський, Гєник Бєляков та ін. Фестивальна програма складається з 2 блоків: події в Хмельницькому національному університеті (перекладацькі студії для студентів) та літературно-перекладацькі заходи для широкої аудиторії (на кількох локаціях у центрі міста). Для відвідувачів фестивалю підготували літературний івент «Ніч поезії та музики», який об’єднає в собі сучасну літературу та музику від кількох виконавців із різних міст України. Окрім звичних літературних читань, на фестивалі проходитимуть майстер-класи із художнього перекладу, лекції та цікаві зустрічі з професіоналами перекладацької сфери. Докладніше читайте на офіційному <a href="https://translatoriumfest.wixsite.com/translatorium" target="_blank" rel="noopener">сайті</a> фестивалю. Слідкуйте за новинами на сторінці події у <a href="https://www.facebook.com/translatoriumfest.2017/" target="_blank" rel="noopener">Facebook. </a></p><p align="justify">Нагадаємо, що 10 вересня у приміщенні Музею морського флоту в Одесі <a href="/2017/09/06/v-odesi-festyval-mejkeriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">відбудеться<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/barn-images-12223-300x200.jpg" />В Одесі відбудеться фестиваль мейкерів</span></a> другий Odesa Mini Maker Faire. Це — фестиваль мейкерів, винахідників та усіх, хто створює чи планує створити власний продукт.</p>

<p align="justify">«Translatorium» — це єдиний на сьогодні фестиваль в Україні, присвячений художньому перекладу, що відбудеться в Хмельницькому з 29 вересня по 1 жовтня 2017 року</p>

<p align="justify">Фестиваль покликаний створити умовну перекладацьку лабораторію (звідси й назва — Translatorium) та привернути увагу мешканців міста до перекладу й літератури загалом.</p>

<h4 align="justify"><strong>Як проходитиме фестиваль</strong></h4>
<p align="justify">У фестивалі братимуть участь провідні перекладачі України, літератори, видавці, поети та музиканти. У списку учасників такі імена як Марк Бєлорусець, Анна Вовченко, Остап Українець, Катя Поправка, Юрій Завадський, Гєник Бєляков та ін. Фестивальна програма складається з 2 блоків: події в Хмельницькому національному університеті (перекладацькі студії для студентів) та літературно-перекладацькі заходи для широкої аудиторії (на кількох локаціях у центрі міста). Для відвідувачів фестивалю підготували літературний івент «Ніч поезії та музики», який об’єднає в собі сучасну літературу та музику від кількох виконавців із різних міст України. Окрім звичних літературних читань, на фестивалі проходитимуть майстер-класи із художнього перекладу, лекції та цікаві зустрічі з професіоналами перекладацької сфери. Докладніше читайте на офіційному <a href="https://translatoriumfest.wixsite.com/translatorium" target="_blank" rel="noopener">сайті</a> фестивалю. Слідкуйте за новинами на сторінці події у <a href="https://www.facebook.com/translatoriumfest.2017/" target="_blank" rel="noopener">Facebook. </a></p>
<p align="justify">Нагадаємо, що 10 вересня у приміщенні Музею морського флоту в Одесі <a href="https://nachasi.com/2017/09/06/v-odesi-festyval-mejkeriv/" target="_blank" rel="noopener">відбудеться</a> другий Odesa Mini Maker Faire. Це — фестиваль мейкерів, винахідників та усіх, хто створює чи планує створити власний продукт.</p>

<p align="justify">Фестиваль покликаний створити умовну перекладацьку лабораторію (звідси й назва — Translatorium) та привернути увагу мешканців міста до перекладу й літератури загалом.</p><h4 align="justify"><strong>Як проходитиме фестиваль</strong></h4><p align="justify">У фестивалі братимуть участь провідні перекладачі України, літератори, видавці, поети та музиканти. У списку учасників такі імена як Марк Бєлорусець, Анна Вовченко, Остап Українець, Катя Поправка, Юрій Завадський, Гєник Бєляков та ін. Фестивальна програма складається з 2 блоків: події в Хмельницькому національному університеті (перекладацькі студії для студентів) та літературно-перекладацькі заходи для широкої аудиторії (на кількох локаціях у центрі міста). Для відвідувачів фестивалю підготували літературний івент «Ніч поезії та музики», який об’єднає в собі сучасну літературу та музику від кількох виконавців із різних міст України. Окрім звичних літературних читань, на фестивалі проходитимуть майстер-класи із художнього перекладу, лекції та цікаві зустрічі з професіоналами перекладацької сфери. Докладніше читайте на офіційному <a href="https://translatoriumfest.wixsite.com/translatorium" target="_blank" rel="noopener">сайті</a> фестивалю. Слідкуйте за новинами на сторінці події у <a href="https://www.facebook.com/translatoriumfest.2017/" target="_blank" rel="noopener">Facebook. </a></p><p align="justify">Нагадаємо, що 10 вересня у приміщенні Музею морського флоту в Одесі <a href="/2017/09/06/v-odesi-festyval-mejkeriv/" target="_blank" rel="noopener">відбудеться</a> другий Odesa Mini Maker Faire. Це — фестиваль мейкерів, винахідників та усіх, хто створює чи планує створити власний продукт.</p>

У Хмельницькому пройде фестиваль перекладачів

{:ua}Фестиваль «Translatorium» — це 3 дні, близько 20 провідних перекладачів з усіх куточків країни та майже 20 різноманітних подій{:}

<h4><strong>Що чекає на учасників фестивалю</strong></h4>
Під час заходів фестивалю Odesa Mini Maker Faire можна буде самостійно спробувати попрацювати із різними інструментами, відвідати низку технологічних майстер-класів. Також присутні зможуть стати учасниками міні-експериментів, послухати тематичні лекції та навіть запустити невеличку ракету із творцем ракетних двигунів. На часі дізнатися докладніше про програму заходів під час фестивалю.
<h4><strong>Що варто знати про мейкерську культуру</strong></h4>
Основна іде культури мейкерів — «Зроби сам» (DIY). Проте доповнює її ще й гасло «Зробімо разом» (Do it Together). Саме спільні проекти та зв'язки допомагають у розбудові мейкерського руху не лише в Україні, але й у світі.

Темами вересневого Odesa Maker Faire стануть:
<ul>
<li>Фаблаби, мейкерспейси та digital fabrication</li>
 	<li>Зона Bosch, у якій можна буде випробувати DIY-інструменти</li>
 	<li>Освітні мейкерські проекти (<a href="https://nachasi.com/2017/08/30/radiomag-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">паяння<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/19417413_1719790121650618_9048458164181485228_o-300x200.jpg" />Анастасія Ластовець, «Радіомаг»: «Головне — не примушуйте дитину»</span></a>, робототехніка, робота з деревом, глиною, шиття та ілюстрування)</li>
 	<li>Інженерні розробки та стартапи (дрони та інтернет речей)</li>
 	<li>Мистецтво</li>
 	<li>Вторинна переробка</li>
 	<li>Технології VR та 3D</li>
 	<li>Творча практична зона для дітей від Ranok Creative.</li>
</ul>
<h4><strong>Де придбати білети</strong></h4>
Аби стати гостями заходу, потрібно придбати квиток <a href="https://odesamakerfaire.ticketforevent.com/" target="_blank" rel="noopener">на сайті</a> чи вже на місці проведення фестивалю. Вчителі можуть отримати при цьому безкоштовний квиток, залишивши заявку <a href="https://docs.google.com/forms/d/1yJtqF6y-Ru8fcJ8lUGI6yPX2HCLGeysu6K4HIucZDYE/edit" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.

Раніше ми публікували <a href="https://nachasi.com/2017/05/23/kmmf/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">репортаж<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04537-300x200.jpg" />ReMake Ukraine — створювати і змінювати</span></a> із фестивалю мейкерів у Києві, який проходив під гаслом «ReMake Ukraine» та враження організаторів і учасників цього фестивалю.

<h4><strong>Що чекає на учасників фестивалю</strong></h4><p>Під час заходів фестивалю Odesa Mini Maker Faire можна буде самостійно спробувати попрацювати із різними інструментами, відвідати низку технологічних майстер-класів. Також присутні зможуть стати учасниками міні-експериментів, послухати тематичні лекції та навіть запустити невеличку ракету із творцем ракетних двигунів. На часі дізнатися докладніше про програму заходів під час фестивалю.</p><h4><strong>Що варто знати про мейкерську культуру</strong></h4><p>Основна іде культури мейкерів — «Зроби сам» (DIY). Проте доповнює її ще й гасло «Зробімо разом» (Do it Together). Саме спільні проекти та зв&#8217;язки допомагають у розбудові мейкерського руху не лише в Україні, але й у світі.</p><p>Темами вересневого Odesa Maker Faire стануть:</p><ul><li>Фаблаби, мейкерспейси та digital fabrication</li><li>Зона Bosch, у якій можна буде випробувати DIY-інструменти</li><li>Освітні мейкерські проекти (<a href="/2017/08/30/radiomag-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">паяння<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/19417413_1719790121650618_9048458164181485228_o-300x200.jpg" />Анастасія Ластовець, «Радіомаг»: «Головне — не примушуйте дитину»</span></a>, робототехніка, робота з деревом, глиною, шиття та ілюстрування)</li><li>Інженерні розробки та стартапи (дрони та інтернет речей)</li><li>Мистецтво</li><li>Вторинна переробка</li><li>Технології VR та 3D</li><li>Творча практична зона для дітей від Ranok Creative.</li></ul><h4><strong>Де придбати білети</strong></h4><p>Аби стати гостями заходу, потрібно придбати квиток <a href="https://odesamakerfaire.ticketforevent.com/" target="_blank" rel="noopener">на сайті</a> чи вже на місці проведення фестивалю. Вчителі можуть отримати при цьому безкоштовний квиток, залишивши заявку <a href="https://docs.google.com/forms/d/1yJtqF6y-Ru8fcJ8lUGI6yPX2HCLGeysu6K4HIucZDYE/edit" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p><p>Раніше ми публікували <a href="/2017/05/23/kmmf/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">репортаж<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04537-300x200.jpg" />ReMake Ukraine — створювати і змінювати</span></a> із фестивалю мейкерів у Києві, який проходив під гаслом «ReMake Ukraine» та враження організаторів і учасників цього фестивалю.</p>

10 вересня у приміщенні Музею морського флоту в Одесі відбудеться другий Odesa Mini Maker Faire. Це — фестиваль мейкерів, винахідників та усіх, хто створює чи планує створити власний продукт

<h4><strong>Що чекає на учасників фестивалю</strong></h4>
Під час заходів фестивалю Odesa Mini Maker Faire можна буде самостійно спробувати попрацювати із різними інструментами, відвідати низку технологічних майстер-класів. Також присутні зможуть стати учасниками міні-експериментів, послухати тематичні лекції та навіть запустити невеличку ракету із творцем ракетних двигунів. На часі дізнатися докладніше про програму заходів під час фестивалю.
<h4><strong>Що варто знати про мейкерську культуру</strong></h4>
Основна іде культури мейкерів — «Зроби сам» (DIY). Проте доповнює її ще й гасло «Зробімо разом» (Do it Together). Саме спільні проекти та зв'язки допомагають у розбудові мейкерського руху не лише в Україні, але й у світі.

Темами вересневого Odesa Maker Faire стануть:
<ul>
 	<li>Фаблаби, мейкерспейси та digital fabrication</li>
 	<li>Зона Bosch, у якій можна буде випробувати DIY-інструменти</li>
 	<li>Освітні мейкерські проекти (<a href="https://nachasi.com/2017/08/30/radiomag-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener">паяння</a>, робототехніка, робота з деревом, глиною, шиття та ілюстрування)</li>
 	<li>Інженерні розробки та стартапи (дрони та інтернет речей)</li>
 	<li>Мистецтво</li>
 	<li>Вторинна переробка</li>
 	<li>Технології VR та 3D</li>
 	<li>Творча практична зона для дітей від Ranok Creative.</li>
</ul>
<h4><strong>Де придбати білети</strong></h4>
Аби стати гостями заходу, потрібно придбати квиток <a href="https://odesamakerfaire.ticketforevent.com/" target="_blank" rel="noopener">на сайті</a> чи вже на місці проведення фестивалю. Вчителі можуть отримати при цьому безкоштовний квиток, залишивши заявку <a href="https://docs.google.com/forms/d/1yJtqF6y-Ru8fcJ8lUGI6yPX2HCLGeysu6K4HIucZDYE/edit" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.

Раніше ми публікували <a href="https://nachasi.com/2017/05/23/kmmf/" target="_blank" rel="noopener">репортаж</a> із фестивалю мейкерів у Києві, який проходив під гаслом «ReMake Ukraine» та враження організаторів і учасників цього фестивалю.

<h4><strong>Що чекає на учасників фестивалю</strong></h4><p>Під час заходів фестивалю Odesa Mini Maker Faire можна буде самостійно спробувати попрацювати із різними інструментами, відвідати низку технологічних майстер-класів. Також присутні зможуть стати учасниками міні-експериментів, послухати тематичні лекції та навіть запустити невеличку ракету із творцем ракетних двигунів. На часі дізнатися докладніше про програму заходів під час фестивалю.</p><h4><strong>Що варто знати про мейкерську культуру</strong></h4><p>Основна іде культури мейкерів — «Зроби сам» (DIY). Проте доповнює її ще й гасло «Зробімо разом» (Do it Together). Саме спільні проекти та зв&#8217;язки допомагають у розбудові мейкерського руху не лише в Україні, але й у світі.</p><p>Темами вересневого Odesa Maker Faire стануть:</p><ul><li>Фаблаби, мейкерспейси та digital fabrication</li><li>Зона Bosch, у якій можна буде випробувати DIY-інструменти</li><li>Освітні мейкерські проекти (<a href="/2017/08/30/radiomag-ukrayina/" target="_blank" rel="noopener">паяння</a>, робототехніка, робота з деревом, глиною, шиття та ілюстрування)</li><li>Інженерні розробки та стартапи (дрони та інтернет речей)</li><li>Мистецтво</li><li>Вторинна переробка</li><li>Технології VR та 3D</li><li>Творча практична зона для дітей від Ranok Creative.</li></ul><h4><strong>Де придбати білети</strong></h4><p>Аби стати гостями заходу, потрібно придбати квиток <a href="https://odesamakerfaire.ticketforevent.com/" target="_blank" rel="noopener">на сайті</a> чи вже на місці проведення фестивалю. Вчителі можуть отримати при цьому безкоштовний квиток, залишивши заявку <a href="https://docs.google.com/forms/d/1yJtqF6y-Ru8fcJ8lUGI6yPX2HCLGeysu6K4HIucZDYE/edit" target="_blank" rel="noopener">за посиланням</a>.</p><p>Раніше ми публікували <a href="/2017/05/23/kmmf/" target="_blank" rel="noopener">репортаж</a> із фестивалю мейкерів у Києві, який проходив під гаслом «ReMake Ukraine» та враження організаторів і учасників цього фестивалю.</p>

В Одесі відбудеться фестиваль мейкерів

{:ua}Гостей та учасників збирає Odesa Mini Maker Faire{:}

<h4><strong>— Спочатку основне про цьогорічний фестиваль — що зміниться, кого із закордонних гостей чекати і якою буде тема фестивалю?</strong></h4>
Як і щороку, учасниками фестивалю стануть провідні письменники з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Нідерландів, Ізраїлю, Румунії, Польщі та України. Зокрема, очікуємо приїзду всесвітньовідомого автора, якого називають «батьком конкретної поезії», Ойґена Ґомрінґера. З українських будуть Ігор Померанцев, Сергій Жадан, Юрій Іздрик, Іван Малкович, Дмитро Павличко та низка інших.

Фокусом цьогорічного фестивалю є молода європейська поезія. Середній вік авторів, які виступлять у Чернівцях, сягає 35 років. Вперше на MERIDIAN CZERNOWITZ діятиме Міжрегіональна поетична сцена, в якій візьмуть участь 12 молодих авторів із 6 поліетнічних областей України – Закарпатської, Чернівецької, Одеської, Херсонської, Луганської та Донецької.

Важливим заходом фестивалю стане перша всеукраїнська презентація нового роману Сергія Жадана «Інтернат», який розповідає про війну на Сході України. Також відбудуться лекції, музичні події, кінопокази, екскурсії містом.

А ще у рамках MERIDIAN CZERNOWITZ учасники та гості фестивалю зможуть відвідати Садгірську синагогу, яку відновили 2017-го після того, як у радянські часи вона була майстернею для ремонту сільськогосподарської техніки, а згодом взагалі перетворилась на склад.
<h4><strong>— Якось так склалося, що MERIDIAN добре знаний у тій же — скажімо — Німеччині, але в окремих регіонах України не відомий практично взагалі. Чому на твою думку це відбулося? І чи це змінюється?</strong></h4>
Що говорити про окремі регіони України, якщо далеко не всі чернівчани знають про міжнародний фестиваль, який відбувається в їхньому місті. Хоча — до честі буковинців — мушу сказати, що за минулі 2 роки кількість саме чернівчан суттєво збільшилась. Якщо раніше це були в основному відвідувачі з інших міст, які цікавляться літературою, то тепер мешканці Чернівців їм не поступаються.

Зрештою, ми регулярно докладаємо зусиль для популяризації MERIDIAN CZERNOWITZ – як фестивалю, видавництва, культурної інституції. З цією метою видаємо книжки найактуальніших українських письменників, проводимо велику кількість літературних заходів у різних містах, беремо участь у всеукраїнських та міжнародних ярмарках. Маю надію, в нас виходить.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/YEvgen-Tomynets1.jpg" bold="Автор фото: Євген Томинець" align="right"]
<h4><strong>— Ми пишемо про креативні індустрії в частині технологій зокрема, не лише культури — і тут цікавий твій погляд як піарника, як медійника на те, як технології і загалом інтернет впливає на письменницьку творчість</strong></h4>
Безперечно, інтернет вплинув на творчість письменників. Він вчить лаконізму, вміння чітко висловлювати свою думку, підбирати відповідний мультимедійний контент. Сьогодні, якщо ти хочеш бути почутим, варто активно комунікувати онлайн — і обов’язково знайдеш поціновувачів своєї творчості. Соцмережі надзвичайно спростили цей процес, порівняно з доінтернетною епохою.

З іншого боку — стало важче втримати якість й уникнути плагіату. На жаль, чим легше отримати інформацію (вірші й прозу в тому числі), тим більшою є ймовірність інтелектуальної крадіжки.
<h4><strong>— Цьогоріч вперше фестиваль пройде «в епоху <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">безвізу<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>». Як гадаєш зміниться аудиторія закордонних гостей? Чи чекаєте багато європейців цьогоріч?</strong></h4>
Як і щороку, під час фестивалю Чернівці відвідує велика кількість закордонних гостей. Це передусім поети й журналісти, які приїжджають, щоби безпосередньо взяти участь у «Меридіані» або висвітлити його у своїх ЗМІ. Їх постійно супроводжують друзі та рідні, не кажучи вже про туристів, яким цікаве наше місто в ці дні. Маємо надію, що безвіз приверне увагу ще більшої кількості іноземців.

До речі, для нас як організаторів це — також своєрідний виклик, який означає, що відтепер слід вкладати ще серйозніші ресурси для промоції фестивалю за кордоном.
<h4><strong>— До речі, один із постійних учасників Мерідіана Андрій Любка отримав міжнародну премію. Розкажи про це. Що це за премія і кому присуджується (і за що)?</strong></h4>
Так, справді, він отримав Central European Initiative Fellowship. Ця премія щороку присуджується одному центральноєвропейському письменнику віком до 35 років. Вона передбачає ґрант у розмірі €5 тис на покриття тримісячного резиденційного перебування письменника в одній з країн Центральноєвропейської ініціативи.

Андрій Любка обрав Словенію, Боснію і Герцеговину та Македонію, де планує завершити роботу над новою книжкою. Урочисте вручення нагороди відбудеться на Міжнародному літературному фестивалі «Vilenica» в Словенії 6-9 вересня 2017 року. Оскільки дати наших заходів співпадають, то цьогорічний MERIDIAN CZERNOWITZ – перший фестиваль, в якому Андрій Любка не братиме участі.

[caption id="attachment_13618" align="aligncenter" width="960"]<img class="size-full wp-image-13618" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/Vasyl-Salyga.jpg" alt="Автор фото: Василь Салига" width="960" height="639"> Автор фото: Василь Салига[/caption]
<h4><strong>— Які презентації літературних новинок або дискусії слід обов'язково відвідати?</strong></h4>
Це — презентації двох нових книжок, які видав MERIDIAN. Йдеться про роман Сергія Жадана «Інтернат» та поетичну збірку Юрія Іздрика «Папіроси».

Перша відбудеться у форматі дискусії за участю автора й модератора Олександра Бойченка, а друга буде реп-презентацією. Також під час фестивалю можна буде відвідати захід за участю німецького поета Макса Чоллека та українських авторів Йосифа Зісельса й Олександра Бойченка, які дискутуватимуть на тему «Czernowitz: інтернаціональний діалог як шлях вирішення конфліктів пам’яті». А ще буде показ фільму Ігоря Померанцева та Лідії Стародубцевої «Ампутація» (поезія і війна), у рамках якого відбудеться обговорення стрічки.
<h4><strong>— Три книги, які на твою думку, варто прочитати, перш ніж вирушати цьогоріч до Чернівців</strong></h4>
Уже вкотре згадаю тут «Інтернат» Сергія Жадана. Думаю, це книжка, яку слід прочитати всім українцям. Краще відчути дух фестивалю допоможуть вірші Пауля Целана. Ну, а дізнатися більше про автора можна буде під час лекції Петра Рихла «Поезія Пауля Целана як рана і місія», яка відбудеться у рамках фестивалю. Також не залишить байдужим і збірка Юрія Іздрика «Папіроси». Ці 25 віршів про життя і смерть привернуть увагу як цікавим змістом, так і незвичною формою книги.

<h4><strong>— Спочатку основне про цьогорічний фестиваль — що зміниться, кого із закордонних гостей чекати і якою буде тема фестивалю?</strong></h4><p>Як і щороку, учасниками фестивалю стануть провідні письменники з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Нідерландів, Ізраїлю, Румунії, Польщі та України. Зокрема, очікуємо приїзду всесвітньовідомого автора, якого називають «батьком конкретної поезії», Ойґена Ґомрінґера. З українських будуть Ігор Померанцев, Сергій Жадан, Юрій Іздрик, Іван Малкович, Дмитро Павличко та низка інших.</p><p>Фокусом цьогорічного фестивалю є молода європейська поезія. Середній вік авторів, які виступлять у Чернівцях, сягає 35 років. Вперше на MERIDIAN CZERNOWITZ діятиме Міжрегіональна поетична сцена, в якій візьмуть участь 12 молодих авторів із 6 поліетнічних областей України – Закарпатської, Чернівецької, Одеської, Херсонської, Луганської та Донецької.</p><p>Важливим заходом фестивалю стане перша всеукраїнська презентація нового роману Сергія Жадана «Інтернат», який розповідає про війну на Сході України. Також відбудуться лекції, музичні події, кінопокази, екскурсії містом.</p><p>А ще у рамках MERIDIAN CZERNOWITZ учасники та гості фестивалю зможуть відвідати Садгірську синагогу, яку відновили 2017-го після того, як у радянські часи вона була майстернею для ремонту сільськогосподарської техніки, а згодом взагалі перетворилась на склад.</p><h4><strong>— Якось так склалося, що MERIDIAN добре знаний у тій же — скажімо — Німеччині, але в окремих регіонах України не відомий практично взагалі. Чому на твою думку це відбулося? І чи це змінюється?</strong></h4><p>Що говорити про окремі регіони України, якщо далеко не всі чернівчани знають про міжнародний фестиваль, який відбувається в їхньому місті. Хоча — до честі буковинців — мушу сказати, що за минулі 2 роки кількість саме чернівчан суттєво збільшилась. Якщо раніше це були в основному відвідувачі з інших міст, які цікавляться літературою, то тепер мешканці Чернівців їм не поступаються.</p><p>Зрештою, ми регулярно докладаємо зусиль для популяризації MERIDIAN CZERNOWITZ – як фестивалю, видавництва, культурної інституції. З цією метою видаємо книжки найактуальніших українських письменників, проводимо велику кількість літературних заходів у різних містах, беремо участь у всеукраїнських та міжнародних ярмарках. Маю надію, в нас виходить.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/09/YEvgen-Tomynets1.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Автор фото: Євген Томинець</strong> 			</figcaption>			</figure><h4><strong>— Ми пишемо про креативні індустрії в частині технологій зокрема, не лише культури — і тут цікавий твій погляд як піарника, як медійника на те, як технології і загалом інтернет впливає на письменницьку творчість</strong></h4><p>Безперечно, інтернет вплинув на творчість письменників. Він вчить лаконізму, вміння чітко висловлювати свою думку, підбирати відповідний мультимедійний контент. Сьогодні, якщо ти хочеш бути почутим, варто активно комунікувати онлайн — і обов’язково знайдеш поціновувачів своєї творчості. Соцмережі надзвичайно спростили цей процес, порівняно з доінтернетною епохою.</p><p>З іншого боку — стало важче втримати якість й уникнути плагіату. На жаль, чим легше отримати інформацію (вірші й прозу в тому числі), тим більшою є ймовірність інтелектуальної крадіжки.</p><h4><strong>— Цьогоріч вперше фестиваль пройде «в епоху <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">безвізу<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>». Як гадаєш зміниться аудиторія закордонних гостей? Чи чекаєте багато європейців цьогоріч?</strong></h4><p>Як і щороку, під час фестивалю Чернівці відвідує велика кількість закордонних гостей. Це передусім поети й журналісти, які приїжджають, щоби безпосередньо взяти участь у «Меридіані» або висвітлити його у своїх ЗМІ. Їх постійно супроводжують друзі та рідні, не кажучи вже про туристів, яким цікаве наше місто в ці дні. Маємо надію, що безвіз приверне увагу ще більшої кількості іноземців.</p><p>До речі, для нас як організаторів це — також своєрідний виклик, який означає, що відтепер слід вкладати ще серйозніші ресурси для промоції фестивалю за кордоном.</p><h4><strong>— До речі, один із постійних учасників Мерідіана Андрій Любка отримав міжнародну премію. Розкажи про це. Що це за премія і кому присуджується (і за що)?</strong></h4><p>Так, справді, він отримав Central European Initiative Fellowship. Ця премія щороку присуджується одному центральноєвропейському письменнику віком до 35 років. Вона передбачає ґрант у розмірі €5 тис на покриття тримісячного резиденційного перебування письменника в одній з країн Центральноєвропейської ініціативи.</p><p>Андрій Любка обрав Словенію, Боснію і Герцеговину та Македонію, де планує завершити роботу над новою книжкою. Урочисте вручення нагороди відбудеться на Міжнародному літературному фестивалі «Vilenica» в Словенії 6-9 вересня 2017 року. Оскільки дати наших заходів співпадають, то цьогорічний MERIDIAN CZERNOWITZ – перший фестиваль, в якому Андрій Любка не братиме участі.</p><div id="attachment_13618" style="width: 970px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-13618" loading="lazy" class="size-full wp-image-13618" src="/wp-content/uploads/2017/09/Vasyl-Salyga.jpg" alt="Автор фото: Василь Салига" width="960" height="639" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/Vasyl-Salyga.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/09/Vasyl-Salyga-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/09/Vasyl-Salyga-768x511.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/09/Vasyl-Salyga-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/09/Vasyl-Salyga-600x400.jpg 600w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /><p id="caption-attachment-13618" class="wp-caption-text">Автор фото: Василь Салига</p></div><h4><strong>— Які презентації літературних новинок або дискусії слід обов&#8217;язково відвідати?</strong></h4><p>Це — презентації двох нових книжок, які видав MERIDIAN. Йдеться про роман Сергія Жадана «Інтернат» та поетичну збірку Юрія Іздрика «Папіроси».</p><p>Перша відбудеться у форматі дискусії за участю автора й модератора Олександра Бойченка, а друга буде реп-презентацією. Також під час фестивалю можна буде відвідати захід за участю німецького поета Макса Чоллека та українських авторів Йосифа Зісельса й Олександра Бойченка, які дискутуватимуть на тему «Czernowitz: інтернаціональний діалог як шлях вирішення конфліктів пам’яті». А ще буде показ фільму Ігоря Померанцева та Лідії Стародубцевої «Ампутація» (поезія і війна), у рамках якого відбудеться обговорення стрічки.</p><h4><strong>— Три книги, які на твою думку, варто прочитати, перш ніж вирушати цьогоріч до Чернівців</strong></h4><p>Уже вкотре згадаю тут «Інтернат» Сергія Жадана. Думаю, це книжка, яку слід прочитати всім українцям. Краще відчути дух фестивалю допоможуть вірші Пауля Целана. Ну, а дізнатися більше про автора можна буде під час лекції Петра Рихла «Поезія Пауля Целана як рана і місія», яка відбудеться у рамках фестивалю. Також не залишить байдужим і збірка Юрія Іздрика «Папіроси». Ці 25 віршів про життя і смерть привернуть увагу як цікавим змістом, так і незвичною формою книги.</p>

Осінь в Україні — традиційна пора літературних подій. Справжній сезон відкриттів для поціновувачів художньої літератури стартує із літературного фестивалю <a href="https://www.facebook.com/meridiancz/" target="_blank" rel="noopener">MERIDIAN CZERNOWITZ</a>. Чому варто відвідати Чернівці 7-10 вересня цього року, розповідає прес-секретар фестивалю та одноіменної Міжнародної літературної корпорації Лілія Шутяк

<h4><strong>— Спочатку основне про цьогорічний фестиваль — що зміниться, кого із закордонних гостей чекати і якою буде тема фестивалю?</strong></h4>
Як і щороку, учасниками фестивалю стануть провідні письменники з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Нідерландів, Ізраїлю, Румунії, Польщі та України. Зокрема, очікуємо приїзду всесвітньовідомого автора, якого називають «батьком конкретної поезії», Ойґена Ґомрінґера. З українських будуть Ігор Померанцев, Сергій Жадан, Юрій Іздрик, Іван Малкович, Дмитро Павличко та низка інших.

Фокусом цьогорічного фестивалю є молода європейська поезія. Середній вік авторів, які виступлять у Чернівцях, сягає 35 років. Вперше на MERIDIAN CZERNOWITZ діятиме Міжрегіональна поетична сцена, в якій візьмуть участь 12 молодих авторів із 6 поліетнічних областей України – Закарпатської, Чернівецької, Одеської, Херсонської, Луганської та Донецької.

Важливим заходом фестивалю стане перша всеукраїнська презентація нового роману Сергія Жадана «Інтернат», який розповідає про війну на Сході України. Також відбудуться лекції, музичні події, кінопокази, екскурсії містом.

А ще у рамках MERIDIAN CZERNOWITZ учасники та гості фестивалю зможуть відвідати Садгірську синагогу, яку відновили 2017-го після того, як у радянські часи вона була майстернею для ремонту сільськогосподарської техніки, а згодом взагалі перетворилась на склад.
<h4><strong>— Якось так склалося, що MERIDIAN добре знаний у тій же — скажімо — Німеччині, але в окремих регіонах України не відомий практично взагалі. Чому на твою думку це відбулося? І чи це змінюється?</strong></h4>
Що говорити про окремі регіони України, якщо далеко не всі чернівчани знають про міжнародний фестиваль, який відбувається в їхньому місті. Хоча — до честі буковинців — мушу сказати, що за минулі 2 роки кількість саме чернівчан суттєво збільшилась. Якщо раніше це були в основному відвідувачі з інших міст, які цікавляться літературою, то тепер мешканці Чернівців їм не поступаються.

Зрештою, ми регулярно докладаємо зусиль для популяризації MERIDIAN CZERNOWITZ – як фестивалю, видавництва, культурної інституції. З цією метою видаємо книжки найактуальніших українських письменників, проводимо велику кількість літературних заходів у різних містах, беремо участь у всеукраїнських та міжнародних ярмарках. Маю надію, в нас виходить.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/YEvgen-Tomynets1.jpg" bold="Автор фото: Євген Томинець" align="right"]
<h4><strong>— Ми пишемо про креативні індустрії в частині технологій зокрема, не лише культури — і тут цікавий твій погляд як піарника, як медійника на те, як технології і загалом інтернет впливає на письменницьку творчість</strong></h4>
Безперечно, інтернет вплинув на творчість письменників. Він вчить лаконізму, вміння чітко висловлювати свою думку, підбирати відповідний мультимедійний контент. Сьогодні, якщо ти хочеш бути почутим, варто активно комунікувати онлайн — і обов’язково знайдеш поціновувачів своєї творчості. Соцмережі надзвичайно спростили цей процес, порівняно з доінтернетною епохою.

З іншого боку — стало важче втримати якість й уникнути плагіату. На жаль, чим легше отримати інформацію (вірші й прозу в тому числі), тим більшою є ймовірність інтелектуальної крадіжки.
<h4><strong>— Цьогоріч вперше фестиваль пройде «в епоху <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">безвізу</a>». Як гадаєш зміниться аудиторія закордонних гостей? Чи чекаєте багато європейців цьогоріч?</strong></h4>
Як і щороку, під час фестивалю Чернівці відвідує велика кількість закордонних гостей. Це передусім поети й журналісти, які приїжджають, щоби безпосередньо взяти участь у «Меридіані» або висвітлити його у своїх ЗМІ. Їх постійно супроводжують друзі та рідні, не кажучи вже про туристів, яким цікаве наше місто в ці дні. Маємо надію, що безвіз приверне увагу ще більшої кількості іноземців.

До речі, для нас як організаторів це — також своєрідний виклик, який означає, що відтепер слід вкладати ще серйозніші ресурси для промоції фестивалю за кордоном.
<h4><strong>— До речі, один із постійних учасників Мерідіана Андрій Любка отримав міжнародну премію. Розкажи про це. Що це за премія і кому присуджується (і за що)?</strong></h4>
Так, справді, він отримав Central European Initiative Fellowship. Ця премія щороку присуджується одному центральноєвропейському письменнику віком до 35 років. Вона передбачає ґрант у розмірі €5 тис на покриття тримісячного резиденційного перебування письменника в одній з країн Центральноєвропейської ініціативи.

Андрій Любка обрав Словенію, Боснію і Герцеговину та Македонію, де планує завершити роботу над новою книжкою. Урочисте вручення нагороди відбудеться на Міжнародному літературному фестивалі «Vilenica» в Словенії 6-9 вересня 2017 року. Оскільки дати наших заходів співпадають, то цьогорічний MERIDIAN CZERNOWITZ – перший фестиваль, в якому Андрій Любка не братиме участі.

[caption id="attachment_13618" align="aligncenter" width="960"]<img class="size-full wp-image-13618" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/Vasyl-Salyga.jpg" alt="Автор фото: Василь Салига" width="960" height="639" /> Автор фото: Василь Салига[/caption]
<h4><strong>— Які презентації літературних новинок або дискусії слід обов'язково відвідати?</strong></h4>
Це — презентації двох нових книжок, які видав MERIDIAN. Йдеться про роман Сергія Жадана «Інтернат» та поетичну збірку Юрія Іздрика «Папіроси».

Перша відбудеться у форматі дискусії за участю автора й модератора Олександра Бойченка, а друга буде реп-презентацією. Також під час фестивалю можна буде відвідати захід за участю німецького поета Макса Чоллека та українських авторів Йосифа Зісельса й Олександра Бойченка, які дискутуватимуть на тему «Czernowitz: інтернаціональний діалог як шлях вирішення конфліктів пам’яті». А ще буде показ фільму Ігоря Померанцева та Лідії Стародубцевої «Ампутація» (поезія і війна), у рамках якого відбудеться обговорення стрічки.
<h4><strong>— Три книги, які на твою думку, варто прочитати, перш ніж вирушати цьогоріч до Чернівців</strong></h4>
Уже вкотре згадаю тут «Інтернат» Сергія Жадана. Думаю, це книжка, яку слід прочитати всім українцям. Краще відчути дух фестивалю допоможуть вірші Пауля Целана. Ну, а дізнатися більше про автора можна буде під час лекції Петра Рихла «Поезія Пауля Целана як рана і місія», яка відбудеться у рамках фестивалю. Також не залишить байдужим і збірка Юрія Іздрика «Папіроси». Ці 25 віршів про життя і смерть привернуть увагу як цікавим змістом, так і незвичною формою книги.

<h4><strong>— Спочатку основне про цьогорічний фестиваль — що зміниться, кого із закордонних гостей чекати і якою буде тема фестивалю?</strong></h4><p>Як і щороку, учасниками фестивалю стануть провідні письменники з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Нідерландів, Ізраїлю, Румунії, Польщі та України. Зокрема, очікуємо приїзду всесвітньовідомого автора, якого називають «батьком конкретної поезії», Ойґена Ґомрінґера. З українських будуть Ігор Померанцев, Сергій Жадан, Юрій Іздрик, Іван Малкович, Дмитро Павличко та низка інших.</p><p>Фокусом цьогорічного фестивалю є молода європейська поезія. Середній вік авторів, які виступлять у Чернівцях, сягає 35 років. Вперше на MERIDIAN CZERNOWITZ діятиме Міжрегіональна поетична сцена, в якій візьмуть участь 12 молодих авторів із 6 поліетнічних областей України – Закарпатської, Чернівецької, Одеської, Херсонської, Луганської та Донецької.</p><p>Важливим заходом фестивалю стане перша всеукраїнська презентація нового роману Сергія Жадана «Інтернат», який розповідає про війну на Сході України. Також відбудуться лекції, музичні події, кінопокази, екскурсії містом.</p><p>А ще у рамках MERIDIAN CZERNOWITZ учасники та гості фестивалю зможуть відвідати Садгірську синагогу, яку відновили 2017-го після того, як у радянські часи вона була майстернею для ремонту сільськогосподарської техніки, а згодом взагалі перетворилась на склад.</p><h4><strong>— Якось так склалося, що MERIDIAN добре знаний у тій же — скажімо — Німеччині, але в окремих регіонах України не відомий практично взагалі. Чому на твою думку це відбулося? І чи це змінюється?</strong></h4><p>Що говорити про окремі регіони України, якщо далеко не всі чернівчани знають про міжнародний фестиваль, який відбувається в їхньому місті. Хоча — до честі буковинців — мушу сказати, що за минулі 2 роки кількість саме чернівчан суттєво збільшилась. Якщо раніше це були в основному відвідувачі з інших міст, які цікавляться літературою, то тепер мешканці Чернівців їм не поступаються.</p><p>Зрештою, ми регулярно докладаємо зусиль для популяризації MERIDIAN CZERNOWITZ – як фестивалю, видавництва, культурної інституції. З цією метою видаємо книжки найактуальніших українських письменників, проводимо велику кількість літературних заходів у різних містах, беремо участь у всеукраїнських та міжнародних ярмарках. Маю надію, в нас виходить.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/09/YEvgen-Tomynets1.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Автор фото: Євген Томинець</strong> 			</figcaption>			</figure><h4><strong>— Ми пишемо про креативні індустрії в частині технологій зокрема, не лише культури — і тут цікавий твій погляд як піарника, як медійника на те, як технології і загалом інтернет впливає на письменницьку творчість</strong></h4><p>Безперечно, інтернет вплинув на творчість письменників. Він вчить лаконізму, вміння чітко висловлювати свою думку, підбирати відповідний мультимедійний контент. Сьогодні, якщо ти хочеш бути почутим, варто активно комунікувати онлайн — і обов’язково знайдеш поціновувачів своєї творчості. Соцмережі надзвичайно спростили цей процес, порівняно з доінтернетною епохою.</p><p>З іншого боку — стало важче втримати якість й уникнути плагіату. На жаль, чим легше отримати інформацію (вірші й прозу в тому числі), тим більшою є ймовірність інтелектуальної крадіжки.</p><h4><strong>— Цьогоріч вперше фестиваль пройде «в епоху <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">безвізу</a>». Як гадаєш зміниться аудиторія закордонних гостей? Чи чекаєте багато європейців цьогоріч?</strong></h4><p>Як і щороку, під час фестивалю Чернівці відвідує велика кількість закордонних гостей. Це передусім поети й журналісти, які приїжджають, щоби безпосередньо взяти участь у «Меридіані» або висвітлити його у своїх ЗМІ. Їх постійно супроводжують друзі та рідні, не кажучи вже про туристів, яким цікаве наше місто в ці дні. Маємо надію, що безвіз приверне увагу ще більшої кількості іноземців.</p><p>До речі, для нас як організаторів це — також своєрідний виклик, який означає, що відтепер слід вкладати ще серйозніші ресурси для промоції фестивалю за кордоном.</p><h4><strong>— До речі, один із постійних учасників Мерідіана Андрій Любка отримав міжнародну премію. Розкажи про це. Що це за премія і кому присуджується (і за що)?</strong></h4><p>Так, справді, він отримав Central European Initiative Fellowship. Ця премія щороку присуджується одному центральноєвропейському письменнику віком до 35 років. Вона передбачає ґрант у розмірі €5 тис на покриття тримісячного резиденційного перебування письменника в одній з країн Центральноєвропейської ініціативи.</p><p>Андрій Любка обрав Словенію, Боснію і Герцеговину та Македонію, де планує завершити роботу над новою книжкою. Урочисте вручення нагороди відбудеться на Міжнародному літературному фестивалі «Vilenica» в Словенії 6-9 вересня 2017 року. Оскільки дати наших заходів співпадають, то цьогорічний MERIDIAN CZERNOWITZ – перший фестиваль, в якому Андрій Любка не братиме участі.</p><div id="attachment_13618" style="width: 970px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-13618" loading="lazy" class="size-full wp-image-13618" src="/wp-content/uploads/2017/09/Vasyl-Salyga.jpg" alt="Автор фото: Василь Салига" width="960" height="639" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/Vasyl-Salyga.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/09/Vasyl-Salyga-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/09/Vasyl-Salyga-768x511.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/09/Vasyl-Salyga-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/09/Vasyl-Salyga-600x400.jpg 600w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /><p id="caption-attachment-13618" class="wp-caption-text">Автор фото: Василь Салига</p></div><h4><strong>— Які презентації літературних новинок або дискусії слід обов&#8217;язково відвідати?</strong></h4><p>Це — презентації двох нових книжок, які видав MERIDIAN. Йдеться про роман Сергія Жадана «Інтернат» та поетичну збірку Юрія Іздрика «Папіроси».</p><p>Перша відбудеться у форматі дискусії за участю автора й модератора Олександра Бойченка, а друга буде реп-презентацією. Також під час фестивалю можна буде відвідати захід за участю німецького поета Макса Чоллека та українських авторів Йосифа Зісельса й Олександра Бойченка, які дискутуватимуть на тему «Czernowitz: інтернаціональний діалог як шлях вирішення конфліктів пам’яті». А ще буде показ фільму Ігоря Померанцева та Лідії Стародубцевої «Ампутація» (поезія і війна), у рамках якого відбудеться обговорення стрічки.</p><h4><strong>— Три книги, які на твою думку, варто прочитати, перш ніж вирушати цьогоріч до Чернівців</strong></h4><p>Уже вкотре згадаю тут «Інтернат» Сергія Жадана. Думаю, це книжка, яку слід прочитати всім українцям. Краще відчути дух фестивалю допоможуть вірші Пауля Целана. Ну, а дізнатися більше про автора можна буде під час лекції Петра Рихла «Поезія Пауля Целана як рана і місія», яка відбудеться у рамках фестивалю. Також не залишить байдужим і збірка Юрія Іздрика «Папіроси». Ці 25 віршів про життя і смерть привернуть увагу як цікавим змістом, так і незвичною формою книги.</p>

Лілія Шутяк, MERIDIAN CZERNOWITZ — про Чернівці, безвіз та новий роман Сергія Жадана

{:ua}Що чекає цьогоріч на учасників та гостей міжнародного літературного фестивалю у Чернівцях{:}

#фестивалі