<p>Компанія Mastercard представила новий підхід до оплат – за допомогою QR коду та платформи цифрових гаманців Masterpass. Власники цифрових гаманців Masterpass відтепер мають змогу оплачувати покупки на сайтах торговців з мобільних додатків, скануючи QR код, і здійснювати в такий спосіб оплати картками різних банків та платіжних систем.


</p>
<h4><strong>Як працює нова опція від Mastercard </strong></h4>
Технологія Mastercard QR дозволяє підключити до нового способу платежів необмежену кількість онлайн-магазинів, без необхідності інтеграції Masterpass у кожному з них окремо. Це перше в Україні універсальне рішення з використанням платіжного QR коду, яке доступне користувачам різних платіжних платформ і мобільних додатків на Android та iOS.

Для того, щоб здійснити оплату в такий спосіб в онлайн-магазині, користувач сканує QR код з логотипом Mastercard QR на сайті торговця за допомогою мобільного додатку, після цього достатньо обрати картку з наявних у гаманці Masterpass, підтвердити оплату – і покупка здійснена. Платіжні дані надійно зберігаються у Masterpass: користувачеві під час покупки не потрібно вводити номер картки, термін дії, тощо і навіть тримати картку в руках.

Створити гаманець Masterpass можна<a href="http://masterpass.com.ua" target="_blank" rel="noopener"> на сайті </a>або ж безпосередньо у мобільних додатках (Vodafone Pay і TACHCARD). Додамо, що платформа цифрових гаманців Masterpass працює в Україні з 2016 року і об’єднує тисячі українських і глобальних торговців. Зараз Україна входить до трійки лідерів серед країн Європи за частотою оплат з Masterpass.

Нагадаємо, що Mastercard <a href="https://nachasi.com/2017/10/25/mastercard-platezhi-blockchain/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">переводить <span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/credit-card-2215794_1920-300x200.jpg" />Mastercard переводить платежі на технологію blockchain</span></a>платежі на технологію blockchain. Головна відмінність blockchain Mastercard в тому, що в ньому використовується не власна криптовалюта компанії, а традиційні фіатні валюти.

Blockchain доступний поки що обмеженій кількості банків і продавців для виконання платежів. Компанія сподівається використати переваги цієї технології, зокрема, більш безпечний і прозорий спосіб здійснення і відстеження платежів. Також підприємства можуть скоротити витрати, використовуючи блок-ланцюжок для надсилання транскордонних платежів, які зазвичай проходять через кілька іноземних банків шляхом за кордон, збільшуючи збори.

<p>Компанія Mastercard представила новий підхід до оплат – за допомогою QR коду та платформи цифрових гаманців Masterpass. Власники цифрових гаманців Masterpass відтепер мають змогу оплачувати покупки на сайтах торговців з мобільних додатків, скануючи QR код, і здійснювати в такий спосіб оплати картками різних банків та платіжних систем.</p><p></p><h4><strong>Як працює нова опція від Mastercard </strong></h4><p>Технологія Mastercard QR дозволяє підключити до нового способу платежів необмежену кількість онлайн-магазинів, без необхідності інтеграції Masterpass у кожному з них окремо. Це перше в Україні універсальне рішення з використанням платіжного QR коду, яке доступне користувачам різних платіжних платформ і мобільних додатків на Android та iOS.</p><p>Для того, щоб здійснити оплату в такий спосіб в онлайн-магазині, користувач сканує QR код з логотипом Mastercard QR на сайті торговця за допомогою мобільного додатку, після цього достатньо обрати картку з наявних у гаманці Masterpass, підтвердити оплату – і покупка здійснена. Платіжні дані надійно зберігаються у Masterpass: користувачеві під час покупки не потрібно вводити номер картки, термін дії, тощо і навіть тримати картку в руках.</p><p>Створити гаманець Masterpass можна<a href="http://masterpass.com.ua" target="_blank" rel="noopener"> на сайті </a>або ж безпосередньо у мобільних додатках (Vodafone Pay і TACHCARD). Додамо, що платформа цифрових гаманців Masterpass працює в Україні з 2016 року і об’єднує тисячі українських і глобальних торговців. Зараз Україна входить до трійки лідерів серед країн Європи за частотою оплат з Masterpass.</p><p>Нагадаємо, що Mastercard <a href="/2017/10/25/mastercard-platezhi-blockchain/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">переводить <span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/credit-card-2215794_1920-300x200.jpg" />Mastercard переводить платежі на технологію blockchain</span></a>платежі на технологію blockchain. Головна відмінність blockchain Mastercard в тому, що в ньому використовується не власна криптовалюта компанії, а традиційні фіатні валюти.</p><p>Blockchain доступний поки що обмеженій кількості банків і продавців для виконання платежів. Компанія сподівається використати переваги цієї технології, зокрема, більш безпечний і прозорий спосіб здійснення і відстеження платежів. Також підприємства можуть скоротити витрати, використовуючи блок-ланцюжок для надсилання транскордонних платежів, які зазвичай проходять через кілька іноземних банків шляхом за кордон, збільшуючи збори.</p>

Новини

Новий універсальний платіжний QR код, розроблений Mastercard на основі платформи цифрових гаманців Masterpass, дозволяє оплачувати покупки на тисячах онлайн-майданчиків в один клік. Першими спробувати новий тип оплат зможуть користувачі Vodafone Pay та TACHCARD. Першим банком, який здійснив технічну реалізацію проекту, став ТАСКОМБАНК

Компанія Mastercard представила новий підхід до оплат – за допомогою QR коду та платформи цифрових гаманців Masterpass. Власники цифрових гаманців Masterpass відтепер мають змогу оплачувати покупки на сайтах торговців з мобільних додатків, скануючи QR код, і здійснювати в такий спосіб оплати картками різних банків та платіжних систем.


<h4><strong>Як працює нова опція від Mastercard </strong></h4>
Технологія Mastercard QR дозволяє підключити до нового способу платежів необмежену кількість онлайн-магазинів, без необхідності інтеграції Masterpass у кожному з них окремо. Це перше в Україні універсальне рішення з використанням платіжного QR коду, яке доступне користувачам різних платіжних платформ і мобільних додатків на Android та iOS.

Для того, щоб здійснити оплату в такий спосіб в онлайн-магазині, користувач сканує QR код з логотипом Mastercard QR на сайті торговця за допомогою мобільного додатку, після цього достатньо обрати картку з наявних у гаманці Masterpass, підтвердити оплату – і покупка здійснена. Платіжні дані надійно зберігаються у Masterpass: користувачеві під час покупки не потрібно вводити номер картки, термін дії, тощо і навіть тримати картку в руках.

Створити гаманець Masterpass можна<a href="http://masterpass.com.ua" target="_blank" rel="noopener"> на сайті </a>або ж безпосередньо у мобільних додатках (Vodafone Pay і TACHCARD). Додамо, що платформа цифрових гаманців Masterpass працює в Україні з 2016 року і об’єднує тисячі українських і глобальних торговців. Зараз Україна входить до трійки лідерів серед країн Європи за частотою оплат з Masterpass.

Нагадаємо, що Mastercard <a href="https://nachasi.com/2017/10/25/mastercard-platezhi-blockchain/" target="_blank" rel="noopener">переводить </a>платежі на технологію blockchain. Головна відмінність blockchain Mastercard в тому, що в ньому використовується не власна криптовалюта компанії, а традиційні фіатні валюти.

Blockchain доступний поки що обмеженій кількості банків і продавців для виконання платежів. Компанія сподівається використати переваги цієї технології, зокрема, більш безпечний і прозорий спосіб здійснення і відстеження платежів. Також підприємства можуть скоротити витрати, використовуючи блок-ланцюжок для надсилання транскордонних платежів, які зазвичай проходять через кілька іноземних банків шляхом за кордон, збільшуючи збори.

<p>Компанія Mastercard представила новий підхід до оплат – за допомогою QR коду та платформи цифрових гаманців Masterpass. Власники цифрових гаманців Masterpass відтепер мають змогу оплачувати покупки на сайтах торговців з мобільних додатків, скануючи QR код, і здійснювати в такий спосіб оплати картками різних банків та платіжних систем.</p><p></p><h4><strong>Як працює нова опція від Mastercard </strong></h4><p>Технологія Mastercard QR дозволяє підключити до нового способу платежів необмежену кількість онлайн-магазинів, без необхідності інтеграції Masterpass у кожному з них окремо. Це перше в Україні універсальне рішення з використанням платіжного QR коду, яке доступне користувачам різних платіжних платформ і мобільних додатків на Android та iOS.</p><p>Для того, щоб здійснити оплату в такий спосіб в онлайн-магазині, користувач сканує QR код з логотипом Mastercard QR на сайті торговця за допомогою мобільного додатку, після цього достатньо обрати картку з наявних у гаманці Masterpass, підтвердити оплату – і покупка здійснена. Платіжні дані надійно зберігаються у Masterpass: користувачеві під час покупки не потрібно вводити номер картки, термін дії, тощо і навіть тримати картку в руках.</p><p>Створити гаманець Masterpass можна<a href="http://masterpass.com.ua" target="_blank" rel="noopener"> на сайті </a>або ж безпосередньо у мобільних додатках (Vodafone Pay і TACHCARD). Додамо, що платформа цифрових гаманців Masterpass працює в Україні з 2016 року і об’єднує тисячі українських і глобальних торговців. Зараз Україна входить до трійки лідерів серед країн Європи за частотою оплат з Masterpass.</p><p>Нагадаємо, що Mastercard <a href="/2017/10/25/mastercard-platezhi-blockchain/" target="_blank" rel="noopener">переводить </a>платежі на технологію blockchain. Головна відмінність blockchain Mastercard в тому, що в ньому використовується не власна криптовалюта компанії, а традиційні фіатні валюти.</p><p>Blockchain доступний поки що обмеженій кількості банків і продавців для виконання платежів. Компанія сподівається використати переваги цієї технології, зокрема, більш безпечний і прозорий спосіб здійснення і відстеження платежів. Також підприємства можуть скоротити витрати, використовуючи блок-ланцюжок для надсилання транскордонних платежів, які зазвичай проходять через кілька іноземних банків шляхом за кордон, збільшуючи збори.</p>

Mastercard запускає оплату за допомогою QR-коду

У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Лонґріди

Історії

У своїй <a href="https://nachasi.com/2018/03/20/yak-zminytsya-pryjom-platezhiv-u-najblyzhchi-roky/" target="_blank" rel="noopener">попередній публікації</a> я розповідала про важливість для бізнесу шукати нові підходи для «покоління Z» — digital-based молодих людей, які не уявляють свого життя без інтернету. Особливо актуальними ці вимоги до трансформації стали для банків

Банки — одні з найбільш консервативних фінансових інститутів, які, тим не менш, утримують стратегічні позиції у питанні роботи з грошовими коштами кінцевого споживача. <strong>Чи можна змінити цю сферу — і як вона вже трансформується?</strong>

[color_title title="Молодь та банки — як взаємодіяти далі"]

Тенденція актуальна як для Західної Європи і США, так і для України – молоді люди вважають за краще не мати справу з банками в більшості традиційно вигідних (для банків) питань. По-перше – <strong>молодь частіше за все не робить депозитних вкладів</strong>. По-друге, створює величезний суспільний запит не на фізичну взаємодію у відділеннях, а на онлайн-банкінг і оплату товарів і послуг в інтернеті (еквайринг).

Чимало банків тільки починають робити кроки зі створення user-friendly інфраструктури в онлайн-просторі. Однак левова частка затребуваних операцій вже навчилися робити fintech-компанії за допомогою своїх продуктів. Чим це буде для банків — проблемою або ж можливістю, — вирішувати тільки їм.

[color_title title="Банки — це не лише картки (хоча в це вірять не всі)"]

[related_post id="21740"]

В середньому, майже 12% населення Європи є «небанківським» або «недостатньо банківським». Статистику не можна назвати офіційною, відсоток відрізняється між країнами, але все ж. Ви можете хоча б на хвилину уявити, що у вас немає вашої банківської карти? Ви не можете оплатити проїзд в метро — доведеться стояти в черзі за жетоном. Не вийде сплатити за продукти в супермаркеті, якщо взяли недостатньо готівки. На етапі старту в Україні у вас не вийшло би навіть викликати Uber.

Для представника середнього класу українсього мегалопісу звучить як щось страшне. Але ми звикли оцінювати всю Україну за власним прикладом — і часто не замислюємося про те, що багато хто, навіть маючи банківську карту, використовують її лише як засіб отримання і подальшого переведення зарплати у готівку.

[color_title title="Недовіра, яку треба ламати"]

[related_post id="19759"]

Не потрібно бути генієм, щоб зрозуміти, що причина криється у недовірі. Про її причини і так написано занадто багато. Трастовість зростає, але не так швидко, як хотілося би. Але <strong>ситуацію змінюють зовсім не банки, а fintech-стартапи і вже зреалізовані проекти. Як саме?</strong>

По-перше, вони створюють нову якість платіжних послуг, в якій «прекрасно все»: від лояльніших тарифів на оплату при виборі методу, до дизайну і дрібних, але відчутних деталей: табуляція і копіювання номера картки у форму, оперативна підтримка користувачів послуг у месенджерах, бонусні програми лояльності, кешбек — ось це все. Це — електронні гаманці, мобільні банки в смартфонах, платіжні сервіси. Одним словом, <strong>все те, що робить повсякденні платежі не випробуванням нервової системи, а автоматизованими рутинними операціями</strong>.

Так, емісію електронних грошей в Україні (як і в багатьох інших країнах) здійснюють банки. Але найчастіше успішні продукти створюють саме компанії, що дають абстрактним електронним грошам ім'я і той рівень якості сервісу, який і виділяє їх серед інших.

[related_post id="23843"]

Мобільні банки, що працюють під «крилом» традиційних, електронні гаманці – це ті ж банківські рахунки, як і будь-які інші. Проте вони працюють в цифровому вигляді без фізичної присутності, що дозволяє <strong>знизити прибуток і знизити комісійні.</strong> У fintech-компаній, побудованих з нуля, майже немає тих «старих» проблем, які перешкоджають традиційним банкам.

І заради такої турботи про клієнта до них йдуть користувачі — навіть ті, хто був не готовий стати клієнтом банку-емітента електронних грошей. І я впевнена: багато хто з вас вже є серед користувачів їхніх послуг.

<p>Банки — одні з найбільш консервативних фінансових інститутів, які, тим не менш, утримують стратегічні позиції у питанні роботи з грошовими коштами кінцевого споживача. <strong>Чи можна змінити цю сферу — і як вона вже трансформується?</strong></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Молодь та банки — як взаємодіяти далі		</span>	</h3><p>Тенденція актуальна як для Західної Європи і США, так і для України – молоді люди вважають за краще не мати справу з банками в більшості традиційно вигідних (для банків) питань. По-перше – <strong>молодь частіше за все не робить депозитних вкладів</strong>. По-друге, створює величезний суспільний запит не на фізичну взаємодію у відділеннях, а на онлайн-банкінг і оплату товарів і послуг в інтернеті (еквайринг).</p><p>Чимало банків тільки починають робити кроки зі створення user-friendly інфраструктури в онлайн-просторі. Однак левова частка затребуваних операцій вже навчилися робити fintech-компанії за допомогою своїх продуктів. Чим це буде для банків — проблемою або ж можливістю, — вирішувати тільки їм.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Банки — це не лише картки (хоча в це вірять не всі)		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/11/27/uber-zminyv-taryfy-v-5-mistah-ukrayiny/" class="link">Uber змінив тарифи в 5 містах України</a>	</div><p>В середньому, майже 12% населення Європи є «небанківським» або «недостатньо банківським». Статистику не можна назвати офіційною, відсоток відрізняється між країнами, але все ж. Ви можете хоча б на хвилину уявити, що у вас немає вашої банківської карти? Ви не можете оплатити проїзд в метро — доведеться стояти в черзі за жетоном. Не вийде сплатити за продукти в супермаркеті, якщо взяли недостатньо готівки. На етапі старту в Україні у вас не вийшло би навіть викликати Uber.</p><p>Для представника середнього класу українсього мегалопісу звучить як щось страшне. Але ми звикли оцінювати всю Україну за власним прикладом — і часто не замислюємося про те, що багато хто, навіть маючи банківську карту, використовують її лише як засіб отримання і подальшого переведення зарплати у готівку.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Недовіра, яку треба ламати		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/11/02/monobank-testdrive/" class="link">🤑 Як ми 7 днів тестували Monobank — і що з цього вийшло</a>	</div><p>Не потрібно бути генієм, щоб зрозуміти, що причина криється у недовірі. Про її причини і так написано занадто багато. Трастовість зростає, але не так швидко, як хотілося би. Але <strong>ситуацію змінюють зовсім не банки, а fintech-стартапи і вже зреалізовані проекти. Як саме?</strong></p><p>По-перше, вони створюють нову якість платіжних послуг, в якій «прекрасно все»: від лояльніших тарифів на оплату при виборі методу, до дизайну і дрібних, але відчутних деталей: табуляція і копіювання номера картки у форму, оперативна підтримка користувачів послуг у месенджерах, бонусні програми лояльності, кешбек — ось це все. Це — електронні гаманці, мобільні банки в смартфонах, платіжні сервіси. Одним словом, <strong>все те, що робить повсякденні платежі не випробуванням нервової системи, а автоматизованими рутинними операціями</strong>.</p><p>Так, емісію електронних грошей в Україні (як і в багатьох інших країнах) здійснюють банки. Але найчастіше успішні продукти створюють саме компанії, що дають абстрактним електронним грошам ім&#8217;я і той рівень якості сервісу, який і виділяє їх серед інших.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/crypto/2017/12/21/zalyshaty-ne-mozhna-zaboronyty/" class="link">«Лишити не заборонити» — як центробанки світу оцінили криптовалюти у 2017-му</a>	</div><p>Мобільні банки, що працюють під «крилом» традиційних, електронні гаманці – це ті ж банківські рахунки, як і будь-які інші. Проте вони працюють в цифровому вигляді без фізичної присутності, що дозволяє <strong>знизити прибуток і знизити комісійні.</strong> У fintech-компаній, побудованих з нуля, майже немає тих «старих» проблем, які перешкоджають традиційним банкам.</p><p>І заради такої турботи про клієнта до них йдуть користувачі — навіть ті, хто був не готовий стати клієнтом банку-емітента електронних грошей. І я впевнена: багато хто з вас вже є серед користувачів їхніх послуг.</p>

Як fintech-проекти підвищують залученість населення до фінансової системи

<p>На тлі того, що фондові індекси та показники міжнародних компаній 2 дні <a href="https://nachasi.com/2018/02/06/chervonyj-ponedilok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">падали вниз<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/mark-finn-540442-300x200.jpg" />«Червоний понеділок» — що варто знати про падіння фондових ринків</span></a> аж до значень 2008 року, курс національної валюти в Україні раптово зміцнився у лютому 2018-го і потім ще декілька разів входив у зону зміцнення (хай і незначну) у березні. Ми вирішили запитати експертів, чим це може обернутися в подальшому для української економіки.

[color_title title="Ярослав Пилипчук, експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури аналітичного центру «Український інститут майбутнього»"]
</p>
<h4><strong>Про політику регулювання від Нацбанку України</strong></h4>
Валютні інтервенції — це стандартна процедура НБУ, зауважує Ярослав Пилипчук. Їхня ефективність і можливості прямо залежать від рівня валютних резервів в країні і від економіки в цілому. Із початку 2017 року НБУ використовував більше $50 млн у вигляді інтервенцій на міжбанківському валютному ринку, додає експерт. За його оцінкою, стратегію використання золотовалютних резервів, яку провадив Нацбанк, можна визнати як економічно недоцільну. Україна повинна буде зробити великі виплати за боргами у 2018 році, вони — за словами Пилипчука — складуть близько $4 млрд. Якщо додати дефіцит поточних операцій та потребу домогосподарств, сума зросте до близько $8-10 млрд, зауважує експерт. Тож на його думку, чим більше НБУ використовує валюти на міжбанку зараз, тим більші ризики фінансової кризи у майбутньому.

Також є суперечливим застосування облікової ставки, яке не завжди є економічно ефективним, додає Пилипчук. В Україні вагому частку займають немонетарні причини інфляції, нагадує він. Серед них — адміністративне підвищення тарифів, соціальні видатки. Жорсткіша політика НБУ може тільки частково вплинути на зменшення інфляційного тиску, додає експерт:

[blockquote_with_author content="— Уряду необхідно сфокусуватися на проведенні структурних реформ, які зменшать інфляційний тиск. Політика НБУ є несистемною."]
<h4><strong>Про коливання фондового ринку та наслідки для української економіки</strong></h4>
Фундаментальної причини для раптової просадки фондових індексів не було, твердить Ярослав Пилипчук. Американська економіка демонструє непогані макроекономічні результати. Проте експерт припускає, що є очікування трейдерів щодо зміни монетарної політики США. У 2018 році очікується до трьох підвищень ключової процентної ставки ФРС. Такий крок буде негативно позначатися на ринках акцій і може викликати перетікання капіталу з високоризикових фінансових до менш ризикованих, наприклад, американських держоблігації. За прогнозом Пилипчука, волатильність деякий час збережеться:

[blockquote_with_author content="— Підвищення ставки ФРС чинить девальваційний тиск на курс гривні щодо долара США. Сильний долар зменшує вартість сировинних товарів. А це вплине на об’єм української валютної виручки від експорту. Але враховуючі, що світові ціни й так низькі – це не головний негативний наслідок для України."]

За словами Пилипчука, проблемою є те, що Україні найближчі 5 років потрібно виплачувати $ 40 млрд зовнішнього боргу. Збільшення ставки призведе до підвищення вартості залучення зовнішнього капіталу. А це вкрай необхідно, враховуючи можливу реструктуруизацію — якщо цього не зробимо буде дефолт, наголошує представник «Українського інституту майбутнього».

<img class="aligncenter size-full wp-image-32254" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash.jpg" alt="Бліц: Зміцнення гривні — проблема чи можливість для економіки?" width="1600" height="1067">

[color_title title="Роман Корнилюк, к.е.н., фінансовий аналітик YouControl"]

Корнилюк зауважує, що твердження про падіння фондових індексів до значень 2008 року не відповідає дійсності — і наводить графіки (<a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=ES&p=m1" target="_blank" rel="noopener">1</a> та <a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=YM&p=m1" target="_blank" rel="noopener">2</a>) на підтвердження своїх слів. Він каже, що у лютому 2018-го мала місце стандартна корекція після надзвичайно тривалого раллі на глобальних фондових ринках.

Вплив глобальних факторів на посилення гривні протягом останнього часу — мізерний, вважає експерт. Якщо вже й говорити про глобальні чинники, то не про ринок акцій, а про те, що курсу гривні фундаментально допомагає сприятлива для українських експортерів кон'юнктура на світових товарних ринках, яка є передумовою валютних надходжень в економіку. За словами Корнилюка, більш імовірним фактором падіння курсу долара в Україні стало підняття облікової ставки та анонсування більш жорсткої монетарної політики керівництвом НБУ (<em>прим.ред. — на момент отримання коментаря формальною очільницею нацбанка залишалася Гонтарєва, на момент виходу цього матеріалу посаду обійняв <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/2017-rik-dlya-ukrayinskyh-bankiriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Смолій<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/25395956_10156121952440362_3791633120698972626_n-300x200.jpg" />Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ</span></a></em>). А це в свою чергу впливає на інфляційні очікування економічних гравців.
<h4><strong>Про монетарну політику Нацбанку та можливі наслідки</strong></h4>
Як зауважує експерт, жорсткіша монетарна політика — це реакція НБУ на посилення інфляції у 2017 році, яка відбулася під впливом багатьох немонетарних чинників:
<ul>
<li>зростання тарифів, пенсій, мінімальних заробітних плат,</li>
 	<li>ріст заробітних плат під тиском безвізу,</li>
 	<li>зростання цін на ключові експортні товари.</li>
</ul>
Приборкання інфляції виключно монетарними методами сприятиме макрофінансовій стабілізації, але в короткостроковому періоді відкладає плани на здешевлення кредитування і знижує потенційні можливості росту ВВП, додає Корнилюк.

[color_title title="Олексій Дмитрієв, начальник управління казначейства Universal Bank"]

— Зміцнення національної валюти та короткострокове зниження міжнародних фондових індексів, на нашу думку, не пов’язані між собою. Нещодавнє зростання попиту на державні короткострокові облігації з боку нерезидентів сприяло значному зростанню пропозиції валюти на ринку. Цілком передбачувано, що це призвело до зміцнення гривні. НБУ продовжив послідовну політику пом'якшення коливань курсу гривні. Для української економіки залучення іноземних інвесторів на ринок державного боргу ми вважаємо позивним явищем. Єдиним ризиком залишається короткий строк цих запозичень – 3 та 6 місяців. Сподіваємось, що інвестори в подальшому будуть реінвестувати кошти та лишаться на ринку.

[color_title title="Ярослав Жаліло, директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень"]

— Зміцнення гривні наприкінці січня – на початку лютого було передбачуваним і прогнозувалося нами заздалегідь. Вже котрий рік поспіль гривня демонструє саме таку «сезонність», пов’язану з виникненням у цей час потреби суб’єктів господарювання у гривні для сплати податкових  платежів. Отже, на зміну періоду притримування валюти в очікуванні зиску від девальвації гривні (експортери теж прогнозують «сезонність» курсу) прийшов період масового «скидання» притриманого.

За словами експерта, подальший рух курсу залежатиме від динаміки зовнішньої торгівлі у новому році. Якщо справдяться прогнози щодо сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, <strong>зростання експорту утримуватиме гривню від поновлення падіння принаймні до осені.</strong> Якщо ж тренди нестабільності на світових фінансових ринках виллються у сповільнення, або й кризу глобальної економіки – поновлення девальвації буде значно швидшим.

Загалом несприятливий інвестиційний клімат перед роком виборів та ймовірне гальмування надходжень від МВФ будуть чинниками послаблення гривні у поточному році, тому прогнозовані 30 грн за долар на кінець року – досить ймовірні, зауважує Ярослав Жаліло.

 

<em>Запит щодо коментаря до прес-служб «Приватбанку» та «Ощадбанку» на момент виходу цього матеріалу залишився без відповіді.</em>

<p>На тлі того, що фондові індекси та показники міжнародних компаній 2 дні <a href="/2018/02/06/chervonyj-ponedilok/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">падали вниз<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/mark-finn-540442-300x200.jpg" />«Червоний понеділок» — що варто знати про падіння фондових ринків</span></a> аж до значень 2008 року, курс національної валюти в Україні раптово зміцнився у лютому 2018-го і потім ще декілька разів входив у зону зміцнення (хай і незначну) у березні. Ми вирішили запитати експертів, чим це може обернутися в подальшому для української економіки.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ярослав Пилипчук, експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури аналітичного центру «Український інститут майбутнього»		</span>	</h3><h4><strong>Про політику регулювання від Нацбанку України</strong></h4><p>Валютні інтервенції — це стандартна процедура НБУ, зауважує Ярослав Пилипчук. Їхня ефективність і можливості прямо залежать від рівня валютних резервів в країні і від економіки в цілому. Із початку 2017 року НБУ використовував більше $50 млн у вигляді інтервенцій на міжбанківському валютному ринку, додає експерт. За його оцінкою, стратегію використання золотовалютних резервів, яку провадив Нацбанк, можна визнати як економічно недоцільну. Україна повинна буде зробити великі виплати за боргами у 2018 році, вони — за словами Пилипчука — складуть близько $4 млрд. Якщо додати дефіцит поточних операцій та потребу домогосподарств, сума зросте до близько $8-10 млрд, зауважує експерт. Тож на його думку, чим більше НБУ використовує валюти на міжбанку зараз, тим більші ризики фінансової кризи у майбутньому.</p><p>Також є суперечливим застосування облікової ставки, яке не завжди є економічно ефективним, додає Пилипчук. В Україні вагому частку займають немонетарні причини інфляції, нагадує він. Серед них — адміністративне підвищення тарифів, соціальні видатки. Жорсткіша політика НБУ може тільки частково вплинути на зменшення інфляційного тиску, додає експерт:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Уряду необхідно сфокусуватися на проведенні структурних реформ, які зменшать інфляційний тиск. Політика НБУ є несистемною.</p>			</blockquote><h4><strong>Про коливання фондового ринку та наслідки для української економіки</strong></h4><p>Фундаментальної причини для раптової просадки фондових індексів не було, твердить Ярослав Пилипчук. Американська економіка демонструє непогані макроекономічні результати. Проте експерт припускає, що є очікування трейдерів щодо зміни монетарної політики США. У 2018 році очікується до трьох підвищень ключової процентної ставки ФРС. Такий крок буде негативно позначатися на ринках акцій і може викликати перетікання капіталу з високоризикових фінансових до менш ризикованих, наприклад, американських держоблігації. За прогнозом Пилипчука, волатильність деякий час збережеться:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Підвищення ставки ФРС чинить девальваційний тиск на курс гривні щодо долара США. Сильний долар зменшує вартість сировинних товарів. А це вплине на об’єм української валютної виручки від експорту. Але враховуючі, що світові ціни й так низькі – це не головний негативний наслідок для України.</p>			</blockquote><p>За словами Пилипчука, проблемою є те, що Україні найближчі 5 років потрібно виплачувати $ 40 млрд зовнішнього боргу. Збільшення ставки призведе до підвищення вартості залучення зовнішнього капіталу. А це вкрай необхідно, враховуючи можливу реструктуруизацію — якщо цього не зробимо буде дефолт, наголошує представник «Українського інституту майбутнього».</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-32254" src="/wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash.jpg" alt="Бліц: Зміцнення гривні — проблема чи можливість для економіки?" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Роман Корнилюк, к.е.н., фінансовий аналітик YouControl		</span>	</h3><p>Корнилюк зауважує, що твердження про падіння фондових індексів до значень 2008 року не відповідає дійсності — і наводить графіки (<a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=ES&#038;p=m1" target="_blank" rel="noopener">1</a> та <a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=YM&#038;p=m1" target="_blank" rel="noopener">2</a>) на підтвердження своїх слів. Він каже, що у лютому 2018-го мала місце стандартна корекція після надзвичайно тривалого раллі на глобальних фондових ринках.</p><p>Вплив глобальних факторів на посилення гривні протягом останнього часу — мізерний, вважає експерт. Якщо вже й говорити про глобальні чинники, то не про ринок акцій, а про те, що курсу гривні фундаментально допомагає сприятлива для українських експортерів кон&#8217;юнктура на світових товарних ринках, яка є передумовою валютних надходжень в економіку. За словами Корнилюка, більш імовірним фактором падіння курсу долара в Україні стало підняття облікової ставки та анонсування більш жорсткої монетарної політики керівництвом НБУ (<em>прим.ред. — на момент отримання коментаря формальною очільницею нацбанка залишалася Гонтарєва, на момент виходу цього матеріалу посаду обійняв <a href="/2017/12/26/2017-rik-dlya-ukrayinskyh-bankiriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Смолій<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/25395956_10156121952440362_3791633120698972626_n-300x200.jpg" />Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ</span></a></em>). А це в свою чергу впливає на інфляційні очікування економічних гравців.</p><h4><strong>Про монетарну політику Нацбанку та можливі наслідки</strong></h4><p>Як зауважує експерт, жорсткіша монетарна політика — це реакція НБУ на посилення інфляції у 2017 році, яка відбулася під впливом багатьох немонетарних чинників:</p><ul><li>зростання тарифів, пенсій, мінімальних заробітних плат,</li><li>ріст заробітних плат під тиском безвізу,</li><li>зростання цін на ключові експортні товари.</li></ul><p>Приборкання інфляції виключно монетарними методами сприятиме макрофінансовій стабілізації, але в короткостроковому періоді відкладає плани на здешевлення кредитування і знижує потенційні можливості росту ВВП, додає Корнилюк.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Олексій Дмитрієв, начальник управління казначейства Universal Bank		</span>	</h3><p>— Зміцнення національної валюти та короткострокове зниження міжнародних фондових індексів, на нашу думку, не пов’язані між собою. Нещодавнє зростання попиту на державні короткострокові облігації з боку нерезидентів сприяло значному зростанню пропозиції валюти на ринку. Цілком передбачувано, що це призвело до зміцнення гривні. НБУ продовжив послідовну політику пом&#8217;якшення коливань курсу гривні. Для української економіки залучення іноземних інвесторів на ринок державного боргу ми вважаємо позивним явищем. Єдиним ризиком залишається короткий строк цих запозичень – 3 та 6 місяців. Сподіваємось, що інвестори в подальшому будуть реінвестувати кошти та лишаться на ринку.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ярослав Жаліло, директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень		</span>	</h3><p>— Зміцнення гривні наприкінці січня – на початку лютого було передбачуваним і прогнозувалося нами заздалегідь. Вже котрий рік поспіль гривня демонструє саме таку «сезонність», пов’язану з виникненням у цей час потреби суб’єктів господарювання у гривні для сплати податкових  платежів. Отже, на зміну періоду притримування валюти в очікуванні зиску від девальвації гривні (експортери теж прогнозують «сезонність» курсу) прийшов період масового «скидання» притриманого.</p><p>За словами експерта, подальший рух курсу залежатиме від динаміки зовнішньої торгівлі у новому році. Якщо справдяться прогнози щодо сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, <strong>зростання експорту утримуватиме гривню від поновлення падіння принаймні до осені.</strong> Якщо ж тренди нестабільності на світових фінансових ринках виллються у сповільнення, або й кризу глобальної економіки – поновлення девальвації буде значно швидшим.</p><p>Загалом несприятливий інвестиційний клімат перед роком виборів та ймовірне гальмування надходжень від МВФ будуть чинниками послаблення гривні у поточному році, тому прогнозовані 30 грн за долар на кінець року – досить ймовірні, зауважує Ярослав Жаліло.</p><p> </p><p><em>Запит щодо коментаря до прес-служб «Приватбанку» та «Ощадбанку» на момент виходу цього матеріалу залишився без відповіді.</em></p>

Ще у лютому, коли світовими фондовими ринками прогримів «червоний понеділок», українці звернули увагу на те, що курс гривні раптово зміцнився. Політика укрпілення національної валюти — популізм чи раціональний крок НБУ? На часі розібратися

На тлі того, що фондові індекси та показники міжнародних компаній 2 дні <a href="https://nachasi.com/2018/02/06/chervonyj-ponedilok/" target="_blank" rel="noopener">падали вниз</a> аж до значень 2008 року, курс національної валюти в Україні раптово зміцнився у лютому 2018-го і потім ще декілька разів входив у зону зміцнення (хай і незначну) у березні. Ми вирішили запитати експертів, чим це може обернутися в подальшому для української економіки.

[color_title title="Ярослав Пилипчук, експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури аналітичного центру «Український інститут майбутнього»"]
<h4><strong>Про політику регулювання від Нацбанку України</strong></h4>
Валютні інтервенції — це стандартна процедура НБУ, зауважує Ярослав Пилипчук. Їхня ефективність і можливості прямо залежать від рівня валютних резервів в країні і від економіки в цілому. Із початку 2017 року НБУ використовував більше $50 млн у вигляді інтервенцій на міжбанківському валютному ринку, додає експерт. За його оцінкою, стратегію використання золотовалютних резервів, яку провадив Нацбанк, можна визнати як економічно недоцільну. Україна повинна буде зробити великі виплати за боргами у 2018 році, вони — за словами Пилипчука — складуть близько $4 млрд. Якщо додати дефіцит поточних операцій та потребу домогосподарств, сума зросте до близько $8-10 млрд, зауважує експерт. Тож на його думку, чим більше НБУ використовує валюти на міжбанку зараз, тим більші ризики фінансової кризи у майбутньому.

Також є суперечливим застосування облікової ставки, яке не завжди є економічно ефективним, додає Пилипчук. В Україні вагому частку займають немонетарні причини інфляції, нагадує він. Серед них — адміністративне підвищення тарифів, соціальні видатки. Жорсткіша політика НБУ може тільки частково вплинути на зменшення інфляційного тиску, додає експерт:

[blockquote_with_author content="— Уряду необхідно сфокусуватися на проведенні структурних реформ, які зменшать інфляційний тиск. Політика НБУ є несистемною."]
<h4><strong>Про коливання фондового ринку та наслідки для української економіки</strong></h4>
Фундаментальної причини для раптової просадки фондових індексів не було, твердить Ярослав Пилипчук. Американська економіка демонструє непогані макроекономічні результати. Проте експерт припускає, що є очікування трейдерів щодо зміни монетарної політики США. У 2018 році очікується до трьох підвищень ключової процентної ставки ФРС. Такий крок буде негативно позначатися на ринках акцій і може викликати перетікання капіталу з високоризикових фінансових до менш ризикованих, наприклад, американських держоблігації. За прогнозом Пилипчука, волатильність деякий час збережеться:

[blockquote_with_author content="— Підвищення ставки ФРС чинить девальваційний тиск на курс гривні щодо долара США. Сильний долар зменшує вартість сировинних товарів. А це вплине на об’єм української валютної виручки від експорту. Але враховуючі, що світові ціни й так низькі – це не головний негативний наслідок для України."]

За словами Пилипчука, проблемою є те, що Україні найближчі 5 років потрібно виплачувати $ 40 млрд зовнішнього боргу. Збільшення ставки призведе до підвищення вартості залучення зовнішнього капіталу. А це вкрай необхідно, враховуючи можливу реструктуруизацію — якщо цього не зробимо буде дефолт, наголошує представник «Українського інституту майбутнього».

<img class="aligncenter size-full wp-image-32254" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash.jpg" alt="Бліц: Зміцнення гривні — проблема чи можливість для економіки?" width="1600" height="1067" />

[color_title title="Роман Корнилюк, к.е.н., фінансовий аналітик YouControl"]

Корнилюк зауважує, що твердження про падіння фондових індексів до значень 2008 року не відповідає дійсності — і наводить графіки (<a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=ES&amp;p=m1" target="_blank" rel="noopener">1</a> та <a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=YM&amp;p=m1" target="_blank" rel="noopener">2</a>) на підтвердження своїх слів. Він каже, що у лютому 2018-го мала місце стандартна корекція після надзвичайно тривалого раллі на глобальних фондових ринках.

Вплив глобальних факторів на посилення гривні протягом останнього часу — мізерний, вважає експерт. Якщо вже й говорити про глобальні чинники, то не про ринок акцій, а про те, що курсу гривні фундаментально допомагає сприятлива для українських експортерів кон'юнктура на світових товарних ринках, яка є передумовою валютних надходжень в економіку. За словами Корнилюка, більш імовірним фактором падіння курсу долара в Україні стало підняття облікової ставки та анонсування більш жорсткої монетарної політики керівництвом НБУ (<em>прим.ред. — на момент отримання коментаря формальною очільницею нацбанка залишалася Гонтарєва, на момент виходу цього матеріалу посаду обійняв <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/2017-rik-dlya-ukrayinskyh-bankiriv/" target="_blank" rel="noopener">Смолій</a></em>). А це в свою чергу впливає на інфляційні очікування економічних гравців.
<h4><strong>Про монетарну політику Нацбанку та можливі наслідки</strong></h4>
Як зауважує експерт, жорсткіша монетарна політика — це реакція НБУ на посилення інфляції у 2017 році, яка відбулася під впливом багатьох немонетарних чинників:
<ul>
 	<li>зростання тарифів, пенсій, мінімальних заробітних плат,</li>
 	<li>ріст заробітних плат під тиском безвізу,</li>
 	<li>зростання цін на ключові експортні товари.</li>
</ul>
Приборкання інфляції виключно монетарними методами сприятиме макрофінансовій стабілізації, але в короткостроковому періоді відкладає плани на здешевлення кредитування і знижує потенційні можливості росту ВВП, додає Корнилюк.

[color_title title="Олексій Дмитрієв, начальник управління казначейства Universal Bank"]

— Зміцнення національної валюти та короткострокове зниження міжнародних фондових індексів, на нашу думку, не пов’язані між собою. Нещодавнє зростання попиту на державні короткострокові облігації з боку нерезидентів сприяло значному зростанню пропозиції валюти на ринку. Цілком передбачувано, що це призвело до зміцнення гривні. НБУ продовжив послідовну політику пом'якшення коливань курсу гривні. Для української економіки залучення іноземних інвесторів на ринок державного боргу ми вважаємо позивним явищем. Єдиним ризиком залишається короткий строк цих запозичень – 3 та 6 місяців. Сподіваємось, що інвестори в подальшому будуть реінвестувати кошти та лишаться на ринку.

[color_title title="Ярослав Жаліло, директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень"]

— Зміцнення гривні наприкінці січня – на початку лютого було передбачуваним і прогнозувалося нами заздалегідь. Вже котрий рік поспіль гривня демонструє саме таку «сезонність», пов’язану з виникненням у цей час потреби суб’єктів господарювання у гривні для сплати податкових  платежів. Отже, на зміну періоду притримування валюти в очікуванні зиску від девальвації гривні (експортери теж прогнозують «сезонність» курсу) прийшов період масового «скидання» притриманого.

За словами експерта, подальший рух курсу залежатиме від динаміки зовнішньої торгівлі у новому році. Якщо справдяться прогнози щодо сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, <strong>зростання експорту утримуватиме гривню від поновлення падіння принаймні до осені.</strong> Якщо ж тренди нестабільності на світових фінансових ринках виллються у сповільнення, або й кризу глобальної економіки – поновлення девальвації буде значно швидшим.

Загалом несприятливий інвестиційний клімат перед роком виборів та ймовірне гальмування надходжень від МВФ будуть чинниками послаблення гривні у поточному році, тому прогнозовані 30 грн за долар на кінець року – досить ймовірні, зауважує Ярослав Жаліло.

&nbsp;

<em>Запит щодо коментаря до прес-служб «Приватбанку» та «Ощадбанку» на момент виходу цього матеріалу залишився без відповіді.</em>

<p>На тлі того, що фондові індекси та показники міжнародних компаній 2 дні <a href="/2018/02/06/chervonyj-ponedilok/" target="_blank" rel="noopener">падали вниз</a> аж до значень 2008 року, курс національної валюти в Україні раптово зміцнився у лютому 2018-го і потім ще декілька разів входив у зону зміцнення (хай і незначну) у березні. Ми вирішили запитати експертів, чим це може обернутися в подальшому для української економіки.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ярослав Пилипчук, експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури аналітичного центру «Український інститут майбутнього»		</span>	</h3><h4><strong>Про політику регулювання від Нацбанку України</strong></h4><p>Валютні інтервенції — це стандартна процедура НБУ, зауважує Ярослав Пилипчук. Їхня ефективність і можливості прямо залежать від рівня валютних резервів в країні і від економіки в цілому. Із початку 2017 року НБУ використовував більше $50 млн у вигляді інтервенцій на міжбанківському валютному ринку, додає експерт. За його оцінкою, стратегію використання золотовалютних резервів, яку провадив Нацбанк, можна визнати як економічно недоцільну. Україна повинна буде зробити великі виплати за боргами у 2018 році, вони — за словами Пилипчука — складуть близько $4 млрд. Якщо додати дефіцит поточних операцій та потребу домогосподарств, сума зросте до близько $8-10 млрд, зауважує експерт. Тож на його думку, чим більше НБУ використовує валюти на міжбанку зараз, тим більші ризики фінансової кризи у майбутньому.</p><p>Також є суперечливим застосування облікової ставки, яке не завжди є економічно ефективним, додає Пилипчук. В Україні вагому частку займають немонетарні причини інфляції, нагадує він. Серед них — адміністративне підвищення тарифів, соціальні видатки. Жорсткіша політика НБУ може тільки частково вплинути на зменшення інфляційного тиску, додає експерт:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Уряду необхідно сфокусуватися на проведенні структурних реформ, які зменшать інфляційний тиск. Політика НБУ є несистемною.</p>			</blockquote><h4><strong>Про коливання фондового ринку та наслідки для української економіки</strong></h4><p>Фундаментальної причини для раптової просадки фондових індексів не було, твердить Ярослав Пилипчук. Американська економіка демонструє непогані макроекономічні результати. Проте експерт припускає, що є очікування трейдерів щодо зміни монетарної політики США. У 2018 році очікується до трьох підвищень ключової процентної ставки ФРС. Такий крок буде негативно позначатися на ринках акцій і може викликати перетікання капіталу з високоризикових фінансових до менш ризикованих, наприклад, американських держоблігації. За прогнозом Пилипчука, волатильність деякий час збережеться:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Підвищення ставки ФРС чинить девальваційний тиск на курс гривні щодо долара США. Сильний долар зменшує вартість сировинних товарів. А це вплине на об’єм української валютної виручки від експорту. Але враховуючі, що світові ціни й так низькі – це не головний негативний наслідок для України.</p>			</blockquote><p>За словами Пилипчука, проблемою є те, що Україні найближчі 5 років потрібно виплачувати $ 40 млрд зовнішнього боргу. Збільшення ставки призведе до підвищення вартості залучення зовнішнього капіталу. А це вкрай необхідно, враховуючи можливу реструктуруизацію — якщо цього не зробимо буде дефолт, наголошує представник «Українського інституту майбутнього».</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-32254" src="/wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash.jpg" alt="Бліц: Зміцнення гривні — проблема чи можливість для економіки?" width="1600" height="1067" srcset="/wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2018/03/mark-finn-540442-unsplash-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Роман Корнилюк, к.е.н., фінансовий аналітик YouControl		</span>	</h3><p>Корнилюк зауважує, що твердження про падіння фондових індексів до значень 2008 року не відповідає дійсності — і наводить графіки (<a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=ES&amp;p=m1" target="_blank" rel="noopener">1</a> та <a href="https://finviz.com/futures_charts.ashx?t=YM&amp;p=m1" target="_blank" rel="noopener">2</a>) на підтвердження своїх слів. Він каже, що у лютому 2018-го мала місце стандартна корекція після надзвичайно тривалого раллі на глобальних фондових ринках.</p><p>Вплив глобальних факторів на посилення гривні протягом останнього часу — мізерний, вважає експерт. Якщо вже й говорити про глобальні чинники, то не про ринок акцій, а про те, що курсу гривні фундаментально допомагає сприятлива для українських експортерів кон&#8217;юнктура на світових товарних ринках, яка є передумовою валютних надходжень в економіку. За словами Корнилюка, більш імовірним фактором падіння курсу долара в Україні стало підняття облікової ставки та анонсування більш жорсткої монетарної політики керівництвом НБУ (<em>прим.ред. — на момент отримання коментаря формальною очільницею нацбанка залишалася Гонтарєва, на момент виходу цього матеріалу посаду обійняв <a href="/2017/12/26/2017-rik-dlya-ukrayinskyh-bankiriv/" target="_blank" rel="noopener">Смолій</a></em>). А це в свою чергу впливає на інфляційні очікування економічних гравців.</p><h4><strong>Про монетарну політику Нацбанку та можливі наслідки</strong></h4><p>Як зауважує експерт, жорсткіша монетарна політика — це реакція НБУ на посилення інфляції у 2017 році, яка відбулася під впливом багатьох немонетарних чинників:</p><ul><li>зростання тарифів, пенсій, мінімальних заробітних плат,</li><li>ріст заробітних плат під тиском безвізу,</li><li>зростання цін на ключові експортні товари.</li></ul><p>Приборкання інфляції виключно монетарними методами сприятиме макрофінансовій стабілізації, але в короткостроковому періоді відкладає плани на здешевлення кредитування і знижує потенційні можливості росту ВВП, додає Корнилюк.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Олексій Дмитрієв, начальник управління казначейства Universal Bank		</span>	</h3><p>— Зміцнення національної валюти та короткострокове зниження міжнародних фондових індексів, на нашу думку, не пов’язані між собою. Нещодавнє зростання попиту на державні короткострокові облігації з боку нерезидентів сприяло значному зростанню пропозиції валюти на ринку. Цілком передбачувано, що це призвело до зміцнення гривні. НБУ продовжив послідовну політику пом&#8217;якшення коливань курсу гривні. Для української економіки залучення іноземних інвесторів на ринок державного боргу ми вважаємо позивним явищем. Єдиним ризиком залишається короткий строк цих запозичень – 3 та 6 місяців. Сподіваємось, що інвестори в подальшому будуть реінвестувати кошти та лишаться на ринку.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ярослав Жаліло, директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень		</span>	</h3><p>— Зміцнення гривні наприкінці січня – на початку лютого було передбачуваним і прогнозувалося нами заздалегідь. Вже котрий рік поспіль гривня демонструє саме таку «сезонність», пов’язану з виникненням у цей час потреби суб’єктів господарювання у гривні для сплати податкових  платежів. Отже, на зміну періоду притримування валюти в очікуванні зиску від девальвації гривні (експортери теж прогнозують «сезонність» курсу) прийшов період масового «скидання» притриманого.</p><p>За словами експерта, подальший рух курсу залежатиме від динаміки зовнішньої торгівлі у новому році. Якщо справдяться прогнози щодо сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, <strong>зростання експорту утримуватиме гривню від поновлення падіння принаймні до осені.</strong> Якщо ж тренди нестабільності на світових фінансових ринках виллються у сповільнення, або й кризу глобальної економіки – поновлення девальвації буде значно швидшим.</p><p>Загалом несприятливий інвестиційний клімат перед роком виборів та ймовірне гальмування надходжень від МВФ будуть чинниками послаблення гривні у поточному році, тому прогнозовані 30 грн за долар на кінець року – досить ймовірні, зауважує Ярослав Жаліло.</p><p>&nbsp;</p><p><em>Запит щодо коментаря до прес-служб «Приватбанку» та «Ощадбанку» на момент виходу цього матеріалу залишився без відповіді.</em></p>

Бліц: Зміцнення гривні — проблема чи можливість для економіки?

<p>14 березня 2018 року, о 10:00, у Національному банку України презентють нові обігові монети номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень.


</p>
<h4><strong>Що буде із паперовими грішми </strong></h4>
Нововведені монети з часом замінять банкноти відповідних номіналів, що зараз перебувають в обігу. Українці зможуть розраховуватися одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіналів, доки монети природно та поступово не замістять банкноти в обігу. У НБУ нагадали, що оновлення номінального ряду національної валюти планове та розпочалося з банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року, уведеної в обіг 09 березня 2015 року.

Нагадаємо, що Нацбанк України <a href="https://nachasi.com/2018/03/05/mozhlyvosti-dlya-investoriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розширив<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/men-2608581_1920-300x200.jpg" />НБУ розширив можливості для іноземних інвесторів</span></a> можливості для іноземних інвесторів. Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).

Національний банк також розширив для українського бізнесу можливості достроково погашати зовнішні кредити та позики в іноземній валюті. Відтепер резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення таких кредитів і позик в межах щомісячного ліміту $2 млн (для одного резидента-позичальника за кредитними договорами/договорами позик, що обслуговуються в межах одного уповноваженого банку). Таке рішення Національного банку дасть можливість бізнесу більш ефективно управляти власними борговими зобов’язаннями перед нерезидентами.

<p>14 березня 2018 року, о 10:00, у Національному банку України презентють нові обігові монети номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень.</p><p></p><h4><strong>Що буде із паперовими грішми </strong></h4><p>Нововведені монети з часом замінять банкноти відповідних номіналів, що зараз перебувають в обігу. Українці зможуть розраховуватися одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіналів, доки монети природно та поступово не замістять банкноти в обігу. У НБУ нагадали, що оновлення номінального ряду національної валюти планове та розпочалося з банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року, уведеної в обіг 09 березня 2015 року.</p><p>Нагадаємо, що Нацбанк України <a href="/2018/03/05/mozhlyvosti-dlya-investoriv/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розширив<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/men-2608581_1920-300x200.jpg" />НБУ розширив можливості для іноземних інвесторів</span></a> можливості для іноземних інвесторів. Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).</p><p>Національний банк також розширив для українського бізнесу можливості достроково погашати зовнішні кредити та позики в іноземній валюті. Відтепер резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення таких кредитів і позик в межах щомісячного ліміту $2 млн (для одного резидента-позичальника за кредитними договорами/договорами позик, що обслуговуються в межах одного уповноваженого банку). Таке рішення Національного банку дасть можливість бізнесу більш ефективно управляти власними борговими зобов’язаннями перед нерезидентами.</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

У Національному банку України у вівторок відбудеться презентація нових обігових монет номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень. Про це повідомляє прес-служба НБУ у Facebook

14 березня 2018 року, о 10:00, у Національному банку України презентють нові обігові монети номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень.


<h4><strong>Що буде із паперовими грішми </strong></h4>
Нововведені монети з часом замінять банкноти відповідних номіналів, що зараз перебувають в обігу. Українці зможуть розраховуватися одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіналів, доки монети природно та поступово не замістять банкноти в обігу. У НБУ нагадали, що оновлення номінального ряду національної валюти планове та розпочалося з банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року, уведеної в обіг 09 березня 2015 року.

Нагадаємо, що Нацбанк України <a href="https://nachasi.com/2018/03/05/mozhlyvosti-dlya-investoriv/" target="_blank" rel="noopener">розширив</a> можливості для іноземних інвесторів. Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).

Національний банк також розширив для українського бізнесу можливості достроково погашати зовнішні кредити та позики в іноземній валюті. Відтепер резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення таких кредитів і позик в межах щомісячного ліміту $2 млн (для одного резидента-позичальника за кредитними договорами/договорами позик, що обслуговуються в межах одного уповноваженого банку). Таке рішення Національного банку дасть можливість бізнесу більш ефективно управляти власними борговими зобов’язаннями перед нерезидентами.

<p>14 березня 2018 року, о 10:00, у Національному банку України презентють нові обігові монети номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень.</p><p></p><h4><strong>Що буде із паперовими грішми </strong></h4><p>Нововведені монети з часом замінять банкноти відповідних номіналів, що зараз перебувають в обігу. Українці зможуть розраховуватися одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіналів, доки монети природно та поступово не замістять банкноти в обігу. У НБУ нагадали, що оновлення номінального ряду національної валюти планове та розпочалося з банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року, уведеної в обіг 09 березня 2015 року.</p><p>Нагадаємо, що Нацбанк України <a href="/2018/03/05/mozhlyvosti-dlya-investoriv/" target="_blank" rel="noopener">розширив</a> можливості для іноземних інвесторів. Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).</p><p>Національний банк також розширив для українського бізнесу можливості достроково погашати зовнішні кредити та позики в іноземній валюті. Відтепер резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення таких кредитів і позик в межах щомісячного ліміту $2 млн (для одного резидента-позичальника за кредитними договорами/договорами позик, що обслуговуються в межах одного уповноваженого банку). Таке рішення Національного банку дасть можливість бізнесу більш ефективно управляти власними борговими зобов’язаннями перед нерезидентами.</p>

В Україні презентують обігові монети вартістю 1, 2, 5 та 10 грн

<span style="font-weight: 400;">Усе через перенесення робочого дня, 9 березня, на суботу, 3 березня. Тож тепер вихідних буде аж чотири поспіль, а система електронних платежів НБУ не працюватиме.</span>


<h4><strong>Які «банківські» вихідні будуть протягом року</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">До кінця року в Україні буде ще три перенесення робочих та вихідних. Зокрема, через вихідний на День Конституції (28 червня) робочу п'ятницю, 29 червня, перенесуть на суботу, 23 червня. Замість понеділка, 24 грудня, українці працюватимуть у суботу, 22 грудня, аби потім були три дні вихідних на Різдво 25 грудня. Також перенесення робочого дня відбудеться перед Новим роком – замість понеділка, 31 грудня, на роботу доведеться йти в суботу, 29 грудня. </span>

<span style="font-weight: 400;">За потреби 9 березня, 30 квітня, 29 червня, 24 та 31 грудня 2018 року банки можуть здійснювати касові операції з клієнтами без відкриття операційного дня банку. Також банки мають: повідомити клієнтів про власний режим роботи в дні, що зазначаються вище; організувати роботу щодо своєчасної виплати пенсій, соціальних доплат, інших грошових виплат і забезпечити безперебійну роботу банкоматів, обмінних пунктів та організувати їхнє підкріплення готівкою різних номіналів.</span>

Нагадаємо, що НБУ <a href="https://nachasi.com/2018/03/05/mozhlyvosti-dlya-investoriv/" target="_blank" rel="noopener">розширив</a> можливості для іноземних інвесторів. Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).

<p><span style="font-weight: 400;">Усе через перенесення робочого дня, 9 березня, на суботу, 3 березня. Тож тепер вихідних буде аж чотири поспіль, а система електронних платежів НБУ не працюватиме.</span></p><p></p><h4><strong>Які «банківські» вихідні будуть протягом року</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">До кінця року в Україні буде ще три перенесення робочих та вихідних. Зокрема, через вихідний на День Конституції (28 червня) робочу п&#8217;ятницю, 29 червня, перенесуть на суботу, 23 червня. Замість понеділка, 24 грудня, українці працюватимуть у суботу, 22 грудня, аби потім були три дні вихідних на Різдво 25 грудня. Також перенесення робочого дня відбудеться перед Новим роком – замість понеділка, 31 грудня, на роботу доведеться йти в суботу, 29 грудня. </span></p><p><span style="font-weight: 400;">За потреби 9 березня, 30 квітня, 29 червня, 24 та 31 грудня 2018 року банки можуть здійснювати касові операції з клієнтами без відкриття операційного дня банку. Також банки мають: повідомити клієнтів про власний режим роботи в дні, що зазначаються вище; організувати роботу щодо своєчасної виплати пенсій, соціальних доплат, інших грошових виплат і забезпечити безперебійну роботу банкоматів, обмінних пунктів та організувати їхнє підкріплення готівкою різних номіналів.</span></p><p>Нагадаємо, що НБУ <a href="/2018/03/05/mozhlyvosti-dlya-investoriv/" target="_blank" rel="noopener">розширив</a> можливості для іноземних інвесторів. Досі інвесторам можна було сплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані лише за період до 2016 року включно. При цьому суми таких платежів були обмежені встановленими лімітами (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до $5 млн на місяць, для дивідендів за період до 2013 р. включно – не більше $2 млн на місяць).</p>

<span style="font-weight: 400">Національний банк України нагадує, що протягом найближчих чотирьох днів, від 8 до 11 березня включно, банківська система не працюватиме. Наступний робочий день банків – понеділок, 12 березня</span>

Стало відомо, як працюватимуть банки під час вихідних

<p>Як ми повідомляли раніше, компанія Fintech Band <a href="https://nachasi.com/2018/02/26/monobank-planuye-zapusk/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">має на меті<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/3b68173fd4af95b572e32d4f63d228f4-300x200.jpg" />Творці Monobank планують запуск fintech-проекту у Великобританії</span></a> запустити аналогічний мобільний банківський продукт для британського ринку. Серед планів також є загальноєвропейська експансія. Аби показати усі етапи запуску, Дмитро Дубілет почав публікувати короткі відео на власному YouTube-каналі. У них він буде показувати та розповідати, як формуватиметься банківський стартап із українською командою на ринку Великобританії. Українська команда складається із топ-менеджерів та розробників з числа вихідців із «ПриватБанку». Вони працювали в тому банку до зміни власника та переходу останньої банківської установи в державну власність.

</p>
<h4><strong>Що можна побачити у випусках на YouTube</strong></h4>

Перший випуск YouTube-циклу розповідей вже оприлюднено. У ньому Дмитро Дубілет прилітає до аеропорту у Лондоні та розповідає дорогою про те, які вихідні умови надання мобільних банківських послуг на ринку Сполученого Королівства — і що мають на меті зробити українські розробники та менеджери. У кадрі до нього також приєднується очільник британського офісу із іменем Саймон та український співкерівник компанії Михайло Рогальський:

<iframe width="1280" height="720" src="https://www.youtube.com/embed/II4oBZ3BNcc" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe>

Раніше ми розповідали про перший проект від Fintech Band — <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/monobank-testdrive/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">Monobank<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/DSC05508-300x200.jpg" />? Як ми 7 днів тестували Monobank — і що з цього вийшло</span></a> для українського ринку. Саме на його основі буде створюватися аналогічний банківський продукт спочатку для британців, а згодом — для інших європейських країн. Також раніше компанія анонсувала запуск аналогічного рішення для мережі терміналів iBOX, однак поки що немає даних стосовно кінцевого терміну запуску цього проекту.

<p>Як ми повідомляли раніше, компанія Fintech Band <a href="/2018/02/26/monobank-planuye-zapusk/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">має на меті<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/3b68173fd4af95b572e32d4f63d228f4-300x200.jpg" />Творці Monobank планують запуск fintech-проекту у Великобританії</span></a> запустити аналогічний мобільний банківський продукт для британського ринку. Серед планів також є загальноєвропейська експансія. Аби показати усі етапи запуску, Дмитро Дубілет почав публікувати короткі відео на власному YouTube-каналі. У них він буде показувати та розповідати, як формуватиметься банківський стартап із українською командою на ринку Великобританії. Українська команда складається із топ-менеджерів та розробників з числа вихідців із «ПриватБанку». Вони працювали в тому банку до зміни власника та переходу останньої банківської установи в державну власність.</p><h4><strong>Що можна побачити у випусках на YouTube</strong></h4><p>Перший випуск YouTube-циклу розповідей вже оприлюднено. У ньому Дмитро Дубілет прилітає до аеропорту у Лондоні та розповідає дорогою про те, які вихідні умови надання мобільних банківських послуг на ринку Сполученого Королівства — і що мають на меті зробити українські розробники та менеджери. У кадрі до нього також приєднується очільник британського офісу із іменем Саймон та український співкерівник компанії Михайло Рогальський:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="1280" height="720" src="https://www.youtube.com/embed/II4oBZ3BNcc" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe></div><p>Раніше ми розповідали про перший проект від Fintech Band — <a href="/2017/11/02/monobank-testdrive/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">Monobank<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/DSC05508-300x200.jpg" />? Як ми 7 днів тестували Monobank — і що з цього вийшло</span></a> для українського ринку. Саме на його основі буде створюватися аналогічний банківський продукт спочатку для британців, а згодом — для інших європейських країн. Також раніше компанія анонсувала запуск аналогічного рішення для мережі терміналів iBOX, однак поки що немає даних стосовно кінцевого терміну запуску цього проекту.</p>

Влоґери давно асоціюються із якими завгодно індустріями — але тільки не з банківською сферою. Дмитро Дубілет, колишній топ-менеджер українського державного банку, який нині працює у Fintech Band над банківським стартапом Monobank, має намір змінити цей стереотип. Запуск аналогічного банку у Великобританії він вирішив перетворити на цикл YouTube-відео

Як ми повідомляли раніше, компанія Fintech Band <a href="https://nachasi.com/2018/02/26/monobank-planuye-zapusk/" rel="noopener" target="_blank">має на меті</a> запустити аналогічний мобільний банківський продукт для британського ринку. Серед планів також є загальноєвропейська експансія. Аби показати усі етапи запуску, Дмитро Дубілет почав публікувати короткі відео на власному YouTube-каналі. У них він буде показувати та розповідати, як формуватиметься банківський стартап із українською командою на ринку Великобританії. Українська команда складається із топ-менеджерів та розробників з числа вихідців із «ПриватБанку». Вони працювали в тому банку до зміни власника та переходу останньої банківської установи в державну власність.

<h4><strong>Що можна побачити у випусках на YouTube</strong></h4>

Перший випуск YouTube-циклу розповідей вже оприлюднено. У ньому Дмитро Дубілет прилітає до аеропорту у Лондоні та розповідає дорогою про те, які вихідні умови надання мобільних банківських послуг на ринку Сполученого Королівства — і що мають на меті зробити українські розробники та менеджери. У кадрі до нього також приєднується очільник британського офісу із іменем Саймон та український співкерівник компанії Михайло Рогальський:

<iframe width="1280" height="720" src="https://www.youtube.com/embed/II4oBZ3BNcc" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe>

Раніше ми розповідали про перший проект від Fintech Band — <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/monobank-testdrive/" rel="noopener" target="_blank">Monobank</a> для українського ринку. Саме на його основі буде створюватися аналогічний банківський продукт спочатку для британців, а згодом — для інших європейських країн. Також раніше компанія анонсувала запуск аналогічного рішення для мережі терміналів iBOX, однак поки що немає даних стосовно кінцевого терміну запуску цього проекту.

<p>Як ми повідомляли раніше, компанія Fintech Band <a href="/2018/02/26/monobank-planuye-zapusk/" rel="noopener" target="_blank">має на меті</a> запустити аналогічний мобільний банківський продукт для британського ринку. Серед планів також є загальноєвропейська експансія. Аби показати усі етапи запуску, Дмитро Дубілет почав публікувати короткі відео на власному YouTube-каналі. У них він буде показувати та розповідати, як формуватиметься банківський стартап із українською командою на ринку Великобританії. Українська команда складається із топ-менеджерів та розробників з числа вихідців із «ПриватБанку». Вони працювали в тому банку до зміни власника та переходу останньої банківської установи в державну власність.</p><h4><strong>Що можна побачити у випусках на YouTube</strong></h4><p>Перший випуск YouTube-циклу розповідей вже оприлюднено. У ньому Дмитро Дубілет прилітає до аеропорту у Лондоні та розповідає дорогою про те, які вихідні умови надання мобільних банківських послуг на ринку Сполученого Королівства — і що мають на меті зробити українські розробники та менеджери. У кадрі до нього також приєднується очільник британського офісу із іменем Саймон та український співкерівник компанії Михайло Рогальський:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="1280" height="720" src="https://www.youtube.com/embed/II4oBZ3BNcc" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe></div><p>Раніше ми розповідали про перший проект від Fintech Band — <a href="/2017/11/02/monobank-testdrive/" rel="noopener" target="_blank">Monobank</a> для українського ринку. Саме на його основі буде створюватися аналогічний банківський продукт спочатку для британців, а згодом — для інших європейських країн. Також раніше компанія анонсувала запуск аналогічного рішення для мережі терміналів iBOX, однак поки що немає даних стосовно кінцевого терміну запуску цього проекту.</p>

Відкриття британського мобільного банку від українців перетворять на YouTube-шоу

{:ua}Як український fintech-стартап розповідатиме про британський запуск на YouTube{:}

<p>Українська компанія Fintech Band була заснована командою вихідців із колишнього менеджменту «ПриватБанку». Після дебюту зі своїм мобільним продуктом <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> вони планують тепер підкорити європейський ринок мобільних банківських послуг. Експансію розпочнуть із Великобританії. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Запуск нового бренду та послуг для британців очікується восени 2018-го.


</p>
<h4><strong>Що відомо про плани розробників </strong></h4>
Дмитро Дубілет наголошує, що є наміри створити глобальний fintech-стартап з капіталізацією під $1 млрд вже через декілька років. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Робота над проектом триває кілька місяців, у планах – відкриття офісів у Лондоні та отримання відповідних ліцензій. За словами топ-менеджера, запуск мобільного банківського продукту в цій країні трохи складніший, бо має свої обмеження на P2P-платежі.

Поки що не відомо, як буде називатися проект у Великобританії. Наразі Fintech Band перебуває у процесі формування стратегії власного бренду. Українцям у цьому допомагатиме місцеве агентство. Запуск бета-версії планують вже восени 2018 року.

Про те, як Дмитро Дубілет запускав <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> та які його основні переваги – можна дізнатися <a href="https://nachasi.com/2017/07/24/monobank-is-coming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за посиланням.<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/monobank-Photo-02-300x200.jpg" />Другий без відділень — Дубілет запускає Monobank</span></a>

А ще команда Na chasi тестувала <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> протягом тижня: що із цього вийшло та чи задоволеним залишився наш головний редактор – читайте <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/monobank-testdrive/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">в окремому огляді<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/DSC05508-300x200.jpg" />? Як ми 7 днів тестували Monobank — і що з цього вийшло</span></a>.

<p>Українська компанія Fintech Band була заснована командою вихідців із колишнього менеджменту «ПриватБанку». Після дебюту зі своїм мобільним продуктом <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> вони планують тепер підкорити європейський ринок мобільних банківських послуг. Експансію розпочнуть із Великобританії. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Запуск нового бренду та послуг для британців очікується восени 2018-го.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про плани розробників </strong></h4><p>Дмитро Дубілет наголошує, що є наміри створити глобальний fintech-стартап з капіталізацією під $1 млрд вже через декілька років. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Робота над проектом триває кілька місяців, у планах – відкриття офісів у Лондоні та отримання відповідних ліцензій. За словами топ-менеджера, запуск мобільного банківського продукту в цій країні трохи складніший, бо має свої обмеження на P2P-платежі.</p><p>Поки що не відомо, як буде називатися проект у Великобританії. Наразі Fintech Band перебуває у процесі формування стратегії власного бренду. Українцям у цьому допомагатиме місцеве агентство. Запуск бета-версії планують вже восени 2018 року.</p><p>Про те, як Дмитро Дубілет запускав <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> та які його основні переваги – можна дізнатися <a href="/2017/07/24/monobank-is-coming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">за посиланням.<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/monobank-Photo-02-300x200.jpg" />Другий без відділень — Дубілет запускає Monobank</span></a></p><p>А ще команда Na chasi тестувала <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> протягом тижня: що із цього вийшло та чи задоволеним залишився наш головний редактор – читайте <a href="/2017/11/02/monobank-testdrive/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">в окремому огляді<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/DSC05508-300x200.jpg" />? Як ми 7 днів тестували Monobank — і що з цього вийшло</span></a>.</p>

Команда Fintech Band планує запустити банк, схожий на Monobank, в Великобританії і потім в Європі. Про це на своїй сторінці в Facebook написав співзасновник проекту Дмитро Дубілет

Українська компанія Fintech Band була заснована командою вихідців із колишнього менеджменту «ПриватБанку». Після дебюту зі своїм мобільним продуктом <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> вони планують тепер підкорити європейський ринок мобільних банківських послуг. Експансію розпочнуть із Великобританії. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Запуск нового бренду та послуг для британців очікується восени 2018-го.


<h4><strong>Що відомо про плани розробників </strong></h4>
Дмитро Дубілет наголошує, що є наміри створити глобальний fintech-стартап з капіталізацією під $1 млрд вже через декілька років. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Робота над проектом триває кілька місяців, у планах – відкриття офісів у Лондоні та отримання відповідних ліцензій. За словами топ-менеджера, запуск мобільного банківського продукту в цій країні трохи складніший, бо має свої обмеження на P2P-платежі.

Поки що не відомо, як буде називатися проект у Великобританії. Наразі Fintech Band перебуває у процесі формування стратегії власного бренду. Українцям у цьому допомагатиме місцеве агентство. Запуск бета-версії планують вже восени 2018 року.

Про те, як Дмитро Дубілет запускав <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> та які його основні переваги – можна дізнатися <a href="https://nachasi.com/2017/07/24/monobank-is-coming/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням.</a>

А ще команда Na chasi тестувала <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> протягом тижня: що із цього вийшло та чи задоволеним залишився наш головний редактор – читайте <a href="https://nachasi.com/2017/11/02/monobank-testdrive/" target="_blank" rel="noopener">в окремому огляді</a>.

<p>Українська компанія Fintech Band була заснована командою вихідців із колишнього менеджменту «ПриватБанку». Після дебюту зі своїм мобільним продуктом <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> вони планують тепер підкорити європейський ринок мобільних банківських послуг. Експансію розпочнуть із Великобританії. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Запуск нового бренду та послуг для британців очікується восени 2018-го.</p><p></p><h4><strong>Що відомо про плани розробників </strong></h4><p>Дмитро Дубілет наголошує, що є наміри створити глобальний fintech-стартап з капіталізацією під $1 млрд вже через декілька років. Велика частина характеристик продукту, які планують для британського ринку, буде запущена і в Україні. Робота над проектом триває кілька місяців, у планах – відкриття офісів у Лондоні та отримання відповідних ліцензій. За словами топ-менеджера, запуск мобільного банківського продукту в цій країні трохи складніший, бо має свої обмеження на P2P-платежі.</p><p>Поки що не відомо, як буде називатися проект у Великобританії. Наразі Fintech Band перебуває у процесі формування стратегії власного бренду. Українцям у цьому допомагатиме місцеве агентство. Запуск бета-версії планують вже восени 2018 року.</p><p>Про те, як Дмитро Дубілет запускав <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> та які його основні переваги – можна дізнатися <a href="/2017/07/24/monobank-is-coming/" target="_blank" rel="noopener">за посиланням.</a></p><p>А ще команда Na chasi тестувала <a href="https://monobank.ua/r/Eqp2" target="_blank" rel="noopener">Monobank</a> протягом тижня: що із цього вийшло та чи задоволеним залишився наш головний редактор – читайте <a href="/2017/11/02/monobank-testdrive/" target="_blank" rel="noopener">в окремому огляді</a>.</p>

Творці Monobank планують запуск fintech-проекту у Великобританії

{:ua}Очікується запуск нового проекту від Monobank: що відомо про задуми розробників, коли очікувати бета-версію продукту та які плани на майбутнє?{:}

<p>За інформацією Національного банку Україну, загалом за минулі 5 років цей показник суттєво зріс — більше ніж утричі. Усього в 2017 році українці здійснили понад 3 млрд операцій із використанням платіжних карток, емітованих українськими банками. Ці операції еквівалентні 2,125 млрд грн (це на 23,0% і 31,9% більше у порівнянні з 2016 роком відповідно).

</p>
<h4><strong>Яка загальна статистика ринку безготівкових операцій в Україні</strong></h4>
 
Спостерігається стабільна динаміка зростання саме безготівкових розрахунків. За 2017 рік кількість таких операцій зросла на 30,2%, а обсяг – на 46,2% (у порівнянні з 2016 роком). За словами представників Нацбанку, найбільший обсяг безготівкових операцій з використанням платіжних карток припадає на онлайн-розрахунки – 38,8%. Але за кількісним показником лідером стали торгівельні мережі — 50,6% всіх операцій.
 
Кількість платіжних карток за рік збільшилась на 3,9% і на початок 2018 року становила 59,9 млн шт., із них  активних — 34,9 млн шт. (зростання на 7,6%). Також спостерігається активне зростання в сегменті безконтактних платіжних карток — із 2 млн до 2,7 млн шт. Не в останню чергу це стало можливим завдяки розвитку платіжної інфраструктури в Україні. Кількість підприємств торгівлі та сфери послуг, що надають своїм клієнтам можливість здійснювати безготівкові розрахунки за допомогою платіжних карток, за цей період зросла на 27,8 тис і становила 173,8 тис точок. Інші дані — у наведеній інфографіці. Також раніше ми повідомляли про <a href="https://nachasi.com/2017/09/11/platizhni-karty/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">показники<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/electronic-payments-2109610_1920-300x200.jpg" />До 2022 року кількість платіжних карт на планеті складе 17 млрд</span></a> використання платіжних карт на планеті до 2022 року.

<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/15_02_18_cards_2017_v2-01-01-e1519042601715.jpg" alt="Інфографіка: Безготівкові розрахунки в Україні зросли втричі" width="1200" height="1697" class="aligncenter size-full wp-image-29020"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/15-02-2018_Cashless_operations_2017-01-01-e1519042703656.jpg" alt="Інфографіка: Безготівкові розрахунки в Україні зросли втричі" width="1200" height="848" class="aligncenter size-full wp-image-29022">

<p>За інформацією Національного банку Україну, загалом за минулі 5 років цей показник суттєво зріс — більше ніж утричі. Усього в 2017 році українці здійснили понад 3 млрд операцій із використанням платіжних карток, емітованих українськими банками. Ці операції еквівалентні 2,125 млрд грн (це на 23,0% і 31,9% більше у порівнянні з 2016 роком відповідно).</p><h4><strong>Яка загальна статистика ринку безготівкових операцій в Україні</strong></h4><p>Спостерігається стабільна динаміка зростання саме безготівкових розрахунків. За 2017 рік кількість таких операцій зросла на 30,2%, а обсяг – на 46,2% (у порівнянні з 2016 роком). За словами представників Нацбанку, найбільший обсяг безготівкових операцій з використанням платіжних карток припадає на онлайн-розрахунки – 38,8%. Але за кількісним показником лідером стали торгівельні мережі — 50,6% всіх операцій.</p><p>Кількість платіжних карток за рік збільшилась на 3,9% і на початок 2018 року становила 59,9 млн шт., із них  активних — 34,9 млн шт. (зростання на 7,6%). Також спостерігається активне зростання в сегменті безконтактних платіжних карток — із 2 млн до 2,7 млн шт. Не в останню чергу це стало можливим завдяки розвитку платіжної інфраструктури в Україні. Кількість підприємств торгівлі та сфери послуг, що надають своїм клієнтам можливість здійснювати безготівкові розрахунки за допомогою платіжних карток, за цей період зросла на 27,8 тис і становила 173,8 тис точок. Інші дані — у наведеній інфографіці. Також раніше ми повідомляли про <a href="/2017/09/11/platizhni-karty/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">показники<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/electronic-payments-2109610_1920-300x200.jpg" />До 2022 року кількість платіжних карт на планеті складе 17 млрд</span></a> використання платіжних карт на планеті до 2022 року.</p><p><img loading="lazy" src="/wp-content/uploads/2018/02/15_02_18_cards_2017_v2-01-01-e1519042601715.jpg" alt="Інфографіка: Безготівкові розрахунки в Україні зросли втричі" width="1200" height="1697" class="aligncenter size-full wp-image-29020"><img loading="lazy" src="/wp-content/uploads/2018/02/15-02-2018_Cashless_operations_2017-01-01-e1519042703656.jpg" alt="Інфографіка: Безготівкові розрахунки в Україні зросли втричі" width="1200" height="848" class="aligncenter size-full wp-image-29022"></p>

Показники ринку платіжних карток та платіжної інфраструктури за підсумками 2017 року свідчать, що частка безготівкових розрахунків в Україні з використанням платіжних карток збільшилась до 39,3%

За інформацією Національного банку Україну, загалом за минулі 5 років цей показник суттєво зріс — більше ніж утричі. Усього в 2017 році українці здійснили понад 3 млрд операцій із використанням платіжних карток, емітованих українськими банками. Ці операції еквівалентні 2,125 млрд грн (це на 23,0% і 31,9% більше у порівнянні з 2016 роком відповідно).

<h4><strong>Яка загальна статистика ринку безготівкових операцій в Україні</strong></h4>
 
Спостерігається стабільна динаміка зростання саме безготівкових розрахунків. За 2017 рік кількість таких операцій зросла на 30,2%, а обсяг – на 46,2% (у порівнянні з 2016 роком). За словами представників Нацбанку, найбільший обсяг безготівкових операцій з використанням платіжних карток припадає на онлайн-розрахунки – 38,8%. Але за кількісним показником лідером стали торгівельні мережі — 50,6% всіх операцій.
 
Кількість платіжних карток за рік збільшилась на 3,9% і на початок 2018 року становила 59,9 млн шт., із них  активних — 34,9 млн шт. (зростання на 7,6%). Також спостерігається активне зростання в сегменті безконтактних платіжних карток — із 2 млн до 2,7 млн шт. Не в останню чергу це стало можливим завдяки розвитку платіжної інфраструктури в Україні. Кількість підприємств торгівлі та сфери послуг, що надають своїм клієнтам можливість здійснювати безготівкові розрахунки за допомогою платіжних карток, за цей період зросла на 27,8 тис і становила 173,8 тис точок. Інші дані — у наведеній інфографіці. Також раніше ми повідомляли про <a href="https://nachasi.com/2017/09/11/platizhni-karty/" rel="noopener" target="_blank">показники</a> використання платіжних карт на планеті до 2022 року.

<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/15_02_18_cards_2017_v2-01-01-e1519042601715.jpg" alt="Інфографіка: Безготівкові розрахунки в Україні зросли втричі" width="1200" height="1697" class="aligncenter size-full wp-image-29020" />
<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/15-02-2018_Cashless_operations_2017-01-01-e1519042703656.jpg" alt="Інфографіка: Безготівкові розрахунки в Україні зросли втричі" width="1200" height="848" class="aligncenter size-full wp-image-29022" />

<p>За інформацією Національного банку Україну, загалом за минулі 5 років цей показник суттєво зріс — більше ніж утричі. Усього в 2017 році українці здійснили понад 3 млрд операцій із використанням платіжних карток, емітованих українськими банками. Ці операції еквівалентні 2,125 млрд грн (це на 23,0% і 31,9% більше у порівнянні з 2016 роком відповідно).</p><h4><strong>Яка загальна статистика ринку безготівкових операцій в Україні</strong></h4><p>Спостерігається стабільна динаміка зростання саме безготівкових розрахунків. За 2017 рік кількість таких операцій зросла на 30,2%, а обсяг – на 46,2% (у порівнянні з 2016 роком). За словами представників Нацбанку, найбільший обсяг безготівкових операцій з використанням платіжних карток припадає на онлайн-розрахунки – 38,8%. Але за кількісним показником лідером стали торгівельні мережі — 50,6% всіх операцій.</p><p>Кількість платіжних карток за рік збільшилась на 3,9% і на початок 2018 року становила 59,9 млн шт., із них  активних — 34,9 млн шт. (зростання на 7,6%). Також спостерігається активне зростання в сегменті безконтактних платіжних карток — із 2 млн до 2,7 млн шт. Не в останню чергу це стало можливим завдяки розвитку платіжної інфраструктури в Україні. Кількість підприємств торгівлі та сфери послуг, що надають своїм клієнтам можливість здійснювати безготівкові розрахунки за допомогою платіжних карток, за цей період зросла на 27,8 тис і становила 173,8 тис точок. Інші дані — у наведеній інфографіці. Також раніше ми повідомляли про <a href="/2017/09/11/platizhni-karty/" rel="noopener" target="_blank">показники</a> використання платіжних карт на планеті до 2022 року.</p><p><img loading="lazy" src="/wp-content/uploads/2018/02/15_02_18_cards_2017_v2-01-01-e1519042601715.jpg" alt="Інфографіка: Безготівкові розрахунки в Україні зросли втричі" width="1200" height="1697" class="aligncenter size-full wp-image-29020" /><br /><img loading="lazy" src="/wp-content/uploads/2018/02/15-02-2018_Cashless_operations_2017-01-01-e1519042703656.jpg" alt="Інфографіка: Безготівкові розрахунки в Україні зросли втричі" width="1200" height="848" class="aligncenter size-full wp-image-29022" /></p>

Інфографіка: Безготівкові розрахунки в Україні зросли втричі

{:ua}Як часто українці здійснюють розрахунки банківськими картками?{:}

<span style="font-weight: 400;">Тепер про будь-який відкритий в ЄС рахунок відразу стає відомо податковим органам.</span>


<h4><strong>Як відбуватиметься обмін інформацією</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">За словами єврокомісара, з банківською таємницею в Європі покінчено. Якщо хтось володіє рахунком в Швейцарії, відбувається автоматичний обмін інформацією. Раніше Рада міністрів економіки і фінансів країн Євросоюзу схвалила рішення про розширення списку доходів платників податків ЄС.</span>

<span style="font-weight: 400;">Згідно з цим документом, податкові органи країн ЄС повинні були почати автоматично обмінюватися інформацією не пізніше другої половини 2017 року. Під автоматичний обмін інформацією податковими службами підпали відсотки, дивіденди, виручка від продажу фінансових активів, а також відомості про залишки на рахунках. Крім цього, в грудні 2017 року країни Європейського Союзу узгодили перелік із 17 юрисдикцій, щодо яких планується вводити заходи для протидії найбільш агресивним методам ухилення від сплати податків.</span>

<span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що Європейський Союз <a href="https://nachasi.com/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інвестує<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/02/imgix-391813-300x200.jpg" />ЄС інвестує у створення мережі центрів із кібербезпеки</span></a> у створення мережі центрів із кібербезпеки. </span><span style="font-weight: 400;">Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи онлайн-безпеки в країнах ЄС. </span>

<p><span style="font-weight: 400;">Тепер про будь-який відкритий в ЄС рахунок відразу стає відомо податковим органам.</span></p><p></p><h4><strong>Як відбуватиметься обмін інформацією</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">За словами єврокомісара, з банківською таємницею в Європі покінчено. Якщо хтось володіє рахунком в Швейцарії, відбувається автоматичний обмін інформацією. Раніше Рада міністрів економіки і фінансів країн Євросоюзу схвалила рішення про розширення списку доходів платників податків ЄС.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Згідно з цим документом, податкові органи країн ЄС повинні були почати автоматично обмінюватися інформацією не пізніше другої половини 2017 року. Під автоматичний обмін інформацією податковими службами підпали відсотки, дивіденди, виручка від продажу фінансових активів, а також відомості про залишки на рахунках. Крім цього, в грудні 2017 року країни Європейського Союзу узгодили перелік із 17 юрисдикцій, щодо яких планується вводити заходи для протидії найбільш агресивним методам ухилення від сплати податків.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що Європейський Союз <a href="/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">інвестує<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/02/imgix-391813-300x200.jpg" />ЄС інвестує у створення мережі центрів із кібербезпеки</span></a> у створення мережі центрів із кібербезпеки. </span><span style="font-weight: 400;">Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи онлайн-безпеки в країнах ЄС. </span></p>

<span style="font-weight: 400">Єврокомісар з економіки та фінансів П'єр Московісі заявив про фактичне скасування банківської таємниці в Європі. Про це пише Прайм</span>

&nbsp;

<span style="font-weight: 400;">Тепер про будь-який відкритий в ЄС рахунок відразу стає відомо податковим органам.</span>


<h4><strong>Як відбуватиметься обмін інформацією</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">За словами єврокомісара, з банківською таємницею в Європі покінчено. Якщо хтось володіє рахунком в Швейцарії, відбувається автоматичний обмін інформацією. Раніше Рада міністрів економіки і фінансів країн Євросоюзу схвалила рішення про розширення списку доходів платників податків ЄС.</span>

<span style="font-weight: 400;">Згідно з цим документом, податкові органи країн ЄС повинні були почати автоматично обмінюватися інформацією не пізніше другої половини 2017 року. Під автоматичний обмін інформацією податковими службами підпали відсотки, дивіденди, виручка від продажу фінансових активів, а також відомості про залишки на рахунках. Крім цього, в грудні 2017 року країни Європейського Союзу узгодили перелік із 17 юрисдикцій, щодо яких планується вводити заходи для протидії найбільш агресивним методам ухилення від сплати податків.</span>

<span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що Європейський Союз <a href="https://nachasi.com/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener">інвестує</a> у створення мережі центрів із кібербезпеки. </span><span style="font-weight: 400;">Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи онлайн-безпеки в країнах ЄС. </span>

<p><span style="font-weight: 400;">Тепер про будь-який відкритий в ЄС рахунок відразу стає відомо податковим органам.</span></p><p></p><h4><strong>Як відбуватиметься обмін інформацією</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">За словами єврокомісара, з банківською таємницею в Європі покінчено. Якщо хтось володіє рахунком в Швейцарії, відбувається автоматичний обмін інформацією. Раніше Рада міністрів економіки і фінансів країн Євросоюзу схвалила рішення про розширення списку доходів платників податків ЄС.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Згідно з цим документом, податкові органи країн ЄС повинні були почати автоматично обмінюватися інформацією не пізніше другої половини 2017 року. Під автоматичний обмін інформацією податковими службами підпали відсотки, дивіденди, виручка від продажу фінансових активів, а також відомості про залишки на рахунках. Крім цього, в грудні 2017 року країни Європейського Союзу узгодили перелік із 17 юрисдикцій, щодо яких планується вводити заходи для протидії найбільш агресивним методам ухилення від сплати податків.</span></p><p><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що Європейський Союз <a href="/2018/02/01/yes-investuye-u-tsentru-iz-kiberbezpeky/" target="_blank" rel="noopener">інвестує</a> у створення мережі центрів із кібербезпеки. </span><span style="font-weight: 400;">Проект фінансуватиметься в обсязі €50 млн за видатками науково-дослідної програми «Горизонт-2020». Метою проекту є набуття Європою можливостей для відбиття кібератак та розбудови міцної системи онлайн-безпеки в країнах ЄС. </span></p>

У ЄС скасовують банківську таємницю

{:ua}У ЄС заявили про скасування банківської таємниці: як відбуватиметься обмін інформацією та як це вплине на роботу податкових?{:}

<p>Про підвищений інтерес до біометричних рішень Mastercard свідчить усе більша доступність відповідного функціоналу на планшетах і смартфонах, підтримка подібних рішень споживачами та нові нормативні вимоги ЄС щодо надійної ідентифікації.


</p>
<h4><strong>Навіщо запроваджують біометрію</strong></h4>
Нещодавнє дослідження Оксфордського університету, проведене спільно з компанією, виявило, що 92% професіоналів у банківському секторі планують запроваджувати біометричні рішення. Банки також зазначають, що з використанням біометричної аутентифікації їхні клієнти значно охочіше завершуватимуть процес купівлі товарів. Частота відмов може скоротитись на 70%, порівняно з іншими методами аутентифікації, такими як одноразовий пароль, надісланий через SMS. В результаті це значно поліпшить взаємодію банків з користувачами. Перехід до біометрії є складовою нового плану дій Mastercard. Він також відповідає новим вимогам щодо перевірки аутентичності клієнтів за протоколом 3D Secure.

Нагадаємо, що Mastercard <a href="https://nachasi.com/2017/10/25/mastercard-platezhi-blockchain/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">переводить<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/credit-card-2215794_1920-300x200.jpg" />Mastercard переводить платежі на технологію blockchain</span></a> платежі на технологію blockchain. Головна відмінність blockchain Mastercard в тому, що в ньому використовується не власна криптовалюта компанії, а традиційні фіатні валюти. Компанія сподівається використати переваги цієї технології, зокрема, більш безпечний і прозорий спосіб здійснення і відстеження платежів.

<p>Про підвищений інтерес до біометричних рішень Mastercard свідчить усе більша доступність відповідного функціоналу на планшетах і смартфонах, підтримка подібних рішень споживачами та нові нормативні вимоги ЄС щодо надійної ідентифікації.</p><p></p><h4><strong>Навіщо запроваджують біометрію</strong></h4><p>Нещодавнє дослідження Оксфордського університету, проведене спільно з компанією, виявило, що 92% професіоналів у банківському секторі планують запроваджувати біометричні рішення. Банки також зазначають, що з використанням біометричної аутентифікації їхні клієнти значно охочіше завершуватимуть процес купівлі товарів. Частота відмов може скоротитись на 70%, порівняно з іншими методами аутентифікації, такими як одноразовий пароль, надісланий через SMS. В результаті це значно поліпшить взаємодію банків з користувачами. Перехід до біометрії є складовою нового плану дій Mastercard. Він також відповідає новим вимогам щодо перевірки аутентичності клієнтів за протоколом 3D Secure.</p><p>Нагадаємо, що Mastercard <a href="/2017/10/25/mastercard-platezhi-blockchain/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">переводить<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/credit-card-2215794_1920-300x200.jpg" />Mastercard переводить платежі на технологію blockchain</span></a> платежі на технологію blockchain. Головна відмінність blockchain Mastercard в тому, що в ньому використовується не власна криптовалюта компанії, а традиційні фіатні валюти. Компанія сподівається використати переваги цієї технології, зокрема, більш безпечний і прозорий спосіб здійснення і відстеження платежів.</p>

З квітня 2019 року користувачі компанії матимуть можливість використовувати біометричні дані, такі як відбитки пальців чи розпізнавання обличчя, для ідентифікації під час покупок і оплат

&nbsp;

Про підвищений інтерес до біометричних рішень Mastercard свідчить усе більша доступність відповідного функціоналу на планшетах і смартфонах, підтримка подібних рішень споживачами та нові нормативні вимоги ЄС щодо надійної ідентифікації.


<h4><strong>Навіщо запроваджують біометрію</strong></h4>
Нещодавнє дослідження Оксфордського університету, проведене спільно з компанією, виявило, що 92% професіоналів у банківському секторі планують запроваджувати біометричні рішення. Банки також зазначають, що з використанням біометричної аутентифікації їхні клієнти значно охочіше завершуватимуть процес купівлі товарів. Частота відмов може скоротитись на 70%, порівняно з іншими методами аутентифікації, такими як одноразовий пароль, надісланий через SMS. В результаті це значно поліпшить взаємодію банків з користувачами. Перехід до біометрії є складовою нового плану дій Mastercard. Він також відповідає новим вимогам щодо перевірки аутентичності клієнтів за протоколом 3D Secure.

Нагадаємо, що Mastercard <a href="https://nachasi.com/2017/10/25/mastercard-platezhi-blockchain/" target="_blank" rel="noopener">переводить</a> платежі на технологію blockchain. Головна відмінність blockchain Mastercard в тому, що в ньому використовується не власна криптовалюта компанії, а традиційні фіатні валюти. Компанія сподівається використати переваги цієї технології, зокрема, більш безпечний і прозорий спосіб здійснення і відстеження платежів.

<p>Про підвищений інтерес до біометричних рішень Mastercard свідчить усе більша доступність відповідного функціоналу на планшетах і смартфонах, підтримка подібних рішень споживачами та нові нормативні вимоги ЄС щодо надійної ідентифікації.</p><p></p><h4><strong>Навіщо запроваджують біометрію</strong></h4><p>Нещодавнє дослідження Оксфордського університету, проведене спільно з компанією, виявило, що 92% професіоналів у банківському секторі планують запроваджувати біометричні рішення. Банки також зазначають, що з використанням біометричної аутентифікації їхні клієнти значно охочіше завершуватимуть процес купівлі товарів. Частота відмов може скоротитись на 70%, порівняно з іншими методами аутентифікації, такими як одноразовий пароль, надісланий через SMS. В результаті це значно поліпшить взаємодію банків з користувачами. Перехід до біометрії є складовою нового плану дій Mastercard. Він також відповідає новим вимогам щодо перевірки аутентичності клієнтів за протоколом 3D Secure.</p><p>Нагадаємо, що Mastercard <a href="/2017/10/25/mastercard-platezhi-blockchain/" target="_blank" rel="noopener">переводить</a> платежі на технологію blockchain. Головна відмінність blockchain Mastercard в тому, що в ньому використовується не власна криптовалюта компанії, а традиційні фіатні валюти. Компанія сподівається використати переваги цієї технології, зокрема, більш безпечний і прозорий спосіб здійснення і відстеження платежів.</p>

MasterСard запустить біометрію у квітні 2019-го

{:ua}Mastercard готується до запуску біометрії: що дасть це користувачам, які переваги нової опції гарантовані та як зміниться співпраця банку із користувачами?{:}

<h4><strong>Яким майбутнє банків у державній власності бачить уряд та фінрегулятор?</strong></h4>
Стратегія Мінфіну щодо держбанків була презентована в заключні дні грудня 2017 року. Вона розрахована до 2022 року включно. Виходячи з документу, у найближчі 5 років держава зосередиться на досягненні в банківському секторі низки показників ефективності. Вони далі позначені як KPI.

Держава хоче встановити фінансову стабільність на ринку. Досягнути цього пропонують шляхом контролю, а контролюватимуть інфляцію, ризики, ліквідність та банківський капітал. В якості KPI пропонують взяти покращення регуляторного середовища, ринок капіталу, дотримання вимог «Базель III» — понад 10% у системі, рівень інфляції — менше 6% до 2020 року. Останнє, до речі, поки складно уявити — але запропоновано було саме таку Стратегію.
Також профільне міністерство наголошує на необхідності <strong>зробити фінансування доступнішим для ключових галузей національної економіки:</strong>
<ul>
<li>Кредитування довгострокових інфраструктурних проектів.</li>
 	<li>Підтримка малого і середнього бізнесу в галузях з високим адміністративним навантаженням.</li>
 	<li>Кредити для експорту та торгівлі. При цьому рівень проникнення кредитування для малого та середнього бізнесу має скласти 4% ВВП.</li>
</ul>
Також держава наполягає на <strong>поширенні фінансових сервісів</strong>, які нададуть доступ до банківських послуг для якомога ширшого кола громадян. Зокрема — для жителів cіл. Рівень проникнення банківських послуг має сягнути 65%.

Також <strong>готівка має скорочуватися в обігу</strong>. Це потрібно, аби подолати тіньовий сектор, який в основному «живе» на готівкових розрахунках. KPI — обіг готівки в економіці нижче 10%. Як висновок — чекаємо на зростання безконтактних, карткових, мобільних та інших подібних платежів.

Наступна складова — створення умов для окупності інвестицій. KPI — <strong>продати</strong> <strong>20% акцій щонайменше трьох банків приватному інвестору</strong>, забезпечити рентабельність капіталу згідно з бізнес-планами держбанків (понад 12% до 2022 року).

Також держава планує запровадити принципи управління ОЕСР до 2019 року, скоротити частку проблемних позик у кредитному портфелі банків до 10% і менше з 2019 року та контролювати менше 20% банківських активів до 2022 року. І «вишенька на торті» — <strong>зниження вартості депозитів</strong> до 1 процентного пункту вище рівня інфляції.

<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/LcNx31pWSuqnm" width="480" height="264" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Попередня банківська криза виявила цілу низку проблемних банків. Чи не потраплять державні фінустанови до подібного переліку?</strong></h4>
Загалом за наступні 4 роки пропонують знизити частку проблемних активів і вибудувати нову модель управління ними. Зробити це на часі: станом на кінець 2017 року на держбанки припадає 57% NPL — прострочених кредитів — у банківському секторі, 93% з яких — корпоративні. Ця цифра від Мінфіну та аналітиків збігається з оцінками Нацбанку. Державний фінрегулятор офіційно визнав: банківська система України у 2017 році встановила світовий рекорд за розміром проблемних кредитів.

Знизити проблемну заборгованість можна по-різному. Українське Міністерство фінансів пропонує варіант, коли погані активи залишатимуться на балансі банків і будуть управлятися незалежним комітетом.
<h4><strong>Чи означає це, що держава візьме банки під жорсткіший контроль?</strong></h4>
Пропонована Мінфіном модель управління держбанками базується на 4 ключових принципах:
<ul>
<li>
<strong>Принцип незалежності</strong> — створення незалежних наглядових рад у всіх держбанках. Зараз вони є лише у Приватбанку та Укргазбанку.</li>
 	<li>
<strong>Принцип залучення управлінців з досвідом</strong> — укладення контрактів з досвідченими управлінцями, які вибудують операційну діяльність банків, вдосконалять інфраструктуру та забезпечать вихід держави з банків не пізніше 2022 року. Аби цей процес зробити швидшим, пропонують робити це шляхом продажу українських активів міжнародним банкам та міжнародним фінансовим інституціям, а також через вихід українських банків на IPO. Продаж українських активів приватним інвестфондам та місцевим інвесторам — можливі, але менш привабливі для України сценарії.</li>
 	<li>
<strong>Принцип суворого контролю</strong> — тут і пояснювати немає що.</li>
 	<li>
<strong>Принцип відокремлення держнагляду</strong> — створення спецпідрозділу з управління та нагляду за державними активами. Субординація така: Кабмін — Мінфін — спецпідрозділ з управління державними банківськими активами — банки.</li>
</ul>
<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/ZLGWc3gggY0i4" width="480" height="320" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Що чекає на вкладників «ПриватБанку»?</strong></h4>
Продаж цього банку можливий не раніше 2022 року, стверджує «Економічна Правда», журналісти якої ознайомилися з проектом Стратегії. Банку пропонується зосередитися на розвитку роздрібного сегмента із значною підтримкою малого та середнього бізнесу. Також можлова робота в корпоративному сегменті, однак цей напрямок для банку буде менш пріоритетним. Поточна частка малого та середнього бізнесу (МСБ) і фізосіб має залишитися щонайменше на поточному рівні. А от пасиви треба скоротити.

<strong>Найближча перспектива</strong> — оновлення функцій продажу та розробки продуктів для МСБ та розвиток напрямку роботи із середнім бізнесом. Серед завдань — оптимізувати управління ризиками, простроченими кредитами та скоротити операційні витрати. <strong>Якщо йдеться про KPI</strong>, тут закладено такі показники до 2022 року:
<ul>
<li>чистий дохід — 8,4 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — коефіцієнт рентабельності власного капіталу — 25%,</li>
 	<li>C/I — cost/income, співвідношення витрат до доходів — 48%,</li>
 	<li>TRS — 81 млрд грн.</li>
</ul>
<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/xT5LMWNOjGqJzUfyve" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>«Ощадбанк» змінив імідж і навіть <a href="https://nachasi.com/2017/10/31/servis-bezkontaktnoyi-oplaty-android-pay/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">представив Android Pay<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Depositphotos_162866806_l-2015-300x200.jpg" />В Україні запрацював сервіс Android Pay</span></a>. Що буде далі?</strong></h4>
Цей банк залишиться універсальним з удосконаленими операційними процесами та оптимізованою роздрібною мережею. До 2-21 року «Ощадбанк» має вийти на IPO. Також ця банківська установа має залишитися лідером у корпоративному сегменті, підтримуючи на поточному рівні частку корпоративного кредитування, і нарощувати пасиви юросіб. Мінфін пропонує зробити цей банк в майбутньому лідером ринку іпотечного кредитування.

<strong>Найближча перспектива</strong> — скорочення кількості філій з 3,3 тис до 1900-2100. Ті, що залишаться, мають «пережити» зміну розташування та ребрендинг. Також має удосконалитися система IT та рівень безпеки банку і його цифрових комунікацій. Що стосується KPI, тут <strong>на 2022 рік закладено такі показники:</strong>
<ul>
<li>чистий дохід — 4,7 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 15%,</li>
 	<li>C/I — 63%,</li>
 	<li>TRS — 43 млрд грн.</li>
</ul>
<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/l0G16tniufNNdd9QY" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Держава ще взяла свого часу «Укргазбанк» під свій контроль. Чи стане він приватним?</strong></h4>
Стане, і доволі швидко. До кінця 2018 року держава готова продати його міноритарний пакет, твердять в «ЕП». Пропонується закріпити нинішній бренд банку — Екобанк — та забезпечити фінансування 30% проектів у сфері енергоефективності.

<strong>Найближча перспектива</strong> — крім продажу частки, також упровадження корпоративного управління, що передбачає структурування корпоративної ієрархії за міжнародними стандартами. Також буде удосконалено ліквідність, платоспроможність та кредитний портфель банку. <strong>KPI на 2022 рік такі:</strong>
<ul>
<li>чистий дохід — 0,3 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 6%,</li>
 	<li>C/I — 82%,</li>
 	<li>TRS — 6 млрд грн.</li>
</ul>
<h4><strong>І один із найстаріших — «Укрексімбанк». Що буде з ним?</strong></h4>
Тут Мінфін розглядає 2 сценарії.

<strong>Перший сценарій — повернення до експортних витоків</strong>. В такому випадку цей банк сфокусується на експортно-імпортних операціях та розвитку некредитних продуктів, наприклад, експортних гарантій. Також банк зменшить обсяг неорієнтованих на експорт кредитів, зосередившись на підтримці стратегічних галузей, наприклад, оборони. Перевага такого варіанту — розвиток клієнтської бази, сприяння розвитку економіки. Щоправда, це означатиме зростання частки проблемних позик та нижчий рівень ефективності для фізосіб та роздрібного бізнесу. <strong>Закладено такі KPI:</strong>
<ul>
<li>чистий дохід — 2 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 14%,</li>
 	<li>TRS — 23 млрд грн,</li>
 	<li>додатковий чистий дохід, створений експортерами у 2018-2022 роках, — 9 млрд грн.</li>
</ul>
<strong>Другий сценарій — залишити все як є і готувати банк до продажу</strong>. Перевага такого сценарію — підвищення ефективності банку. Недолік — банк, який «готується» на продаж, не буде фокусуватися на добробуті населення та зростанні економіки. За цим сценарієм <strong>закладено такі KPI:</strong>
<ul>
<li>чистий дохід — 2,7 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 19%,</li>
 	<li>TRS — 29 млрд грн.</li>
</ul>

<h4><strong>Яким майбутнє банків у державній власності бачить уряд та фінрегулятор?</strong></h4><p>Стратегія Мінфіну щодо держбанків була презентована в заключні дні грудня 2017 року. Вона розрахована до 2022 року включно. Виходячи з документу, у найближчі 5 років держава зосередиться на досягненні в банківському секторі низки показників ефективності. Вони далі позначені як KPI.</p><p>Держава хоче встановити фінансову стабільність на ринку. Досягнути цього пропонують шляхом контролю, а контролюватимуть інфляцію, ризики, ліквідність та банківський капітал. В якості KPI пропонують взяти покращення регуляторного середовища, ринок капіталу, дотримання вимог «Базель III» — понад 10% у системі, рівень інфляції — менше 6% до 2020 року. Останнє, до речі, поки складно уявити — але запропоновано було саме таку Стратегію.<br />Також профільне міністерство наголошує на необхідності <strong>зробити фінансування доступнішим для ключових галузей національної економіки:</strong></p><ul><li>Кредитування довгострокових інфраструктурних проектів.</li><li>Підтримка малого і середнього бізнесу в галузях з високим адміністративним навантаженням.</li><li>Кредити для експорту та торгівлі. При цьому рівень проникнення кредитування для малого та середнього бізнесу має скласти 4% ВВП.</li></ul><p>Також держава наполягає на <strong>поширенні фінансових сервісів</strong>, які нададуть доступ до банківських послуг для якомога ширшого кола громадян. Зокрема — для жителів cіл. Рівень проникнення банківських послуг має сягнути 65%.</p><p>Також <strong>готівка має скорочуватися в обігу</strong>. Це потрібно, аби подолати тіньовий сектор, який в основному «живе» на готівкових розрахунках. KPI — обіг готівки в економіці нижче 10%. Як висновок — чекаємо на зростання безконтактних, карткових, мобільних та інших подібних платежів.</p><p>Наступна складова — створення умов для окупності інвестицій. KPI — <strong>продати</strong> <strong>20% акцій щонайменше трьох банків приватному інвестору</strong>, забезпечити рентабельність капіталу згідно з бізнес-планами держбанків (понад 12% до 2022 року).</p><p>Також держава планує запровадити принципи управління ОЕСР до 2019 року, скоротити частку проблемних позик у кредитному портфелі банків до 10% і менше з 2019 року та контролювати менше 20% банківських активів до 2022 року. І «вишенька на торті» — <strong>зниження вартості депозитів</strong> до 1 процентного пункту вище рівня інфляції.</p><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/LcNx31pWSuqnm" width="480" height="264" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Попередня банківська криза виявила цілу низку проблемних банків. Чи не потраплять державні фінустанови до подібного переліку?</strong></h4><p>Загалом за наступні 4 роки пропонують знизити частку проблемних активів і вибудувати нову модель управління ними. Зробити це на часі: станом на кінець 2017 року на держбанки припадає 57% NPL — прострочених кредитів — у банківському секторі, 93% з яких — корпоративні. Ця цифра від Мінфіну та аналітиків збігається з оцінками Нацбанку. Державний фінрегулятор офіційно визнав: банківська система України у 2017 році встановила світовий рекорд за розміром проблемних кредитів.</p><p>Знизити проблемну заборгованість можна по-різному. Українське Міністерство фінансів пропонує варіант, коли погані активи залишатимуться на балансі банків і будуть управлятися незалежним комітетом.</p><h4><strong>Чи означає це, що держава візьме банки під жорсткіший контроль?</strong></h4><p>Пропонована Мінфіном модель управління держбанками базується на 4 ключових принципах:</p><ul><li><strong>Принцип незалежності</strong> — створення незалежних наглядових рад у всіх держбанках. Зараз вони є лише у Приватбанку та Укргазбанку.</li><li><strong>Принцип залучення управлінців з досвідом</strong> — укладення контрактів з досвідченими управлінцями, які вибудують операційну діяльність банків, вдосконалять інфраструктуру та забезпечать вихід держави з банків не пізніше 2022 року. Аби цей процес зробити швидшим, пропонують робити це шляхом продажу українських активів міжнародним банкам та міжнародним фінансовим інституціям, а також через вихід українських банків на IPO. Продаж українських активів приватним інвестфондам та місцевим інвесторам — можливі, але менш привабливі для України сценарії.</li><li><strong>Принцип суворого контролю</strong> — тут і пояснювати немає що.</li><li><strong>Принцип відокремлення держнагляду</strong> — створення спецпідрозділу з управління та нагляду за державними активами. Субординація така: Кабмін — Мінфін — спецпідрозділ з управління державними банківськими активами — банки.</li></ul><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/ZLGWc3gggY0i4" width="480" height="320" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Що чекає на вкладників «ПриватБанку»?</strong></h4><p>Продаж цього банку можливий не раніше 2022 року, стверджує «Економічна Правда», журналісти якої ознайомилися з проектом Стратегії. Банку пропонується зосередитися на розвитку роздрібного сегмента із значною підтримкою малого та середнього бізнесу. Також можлова робота в корпоративному сегменті, однак цей напрямок для банку буде менш пріоритетним. Поточна частка малого та середнього бізнесу (МСБ) і фізосіб має залишитися щонайменше на поточному рівні. А от пасиви треба скоротити.</p><p><strong>Найближча перспектива</strong> — оновлення функцій продажу та розробки продуктів для МСБ та розвиток напрямку роботи із середнім бізнесом. Серед завдань — оптимізувати управління ризиками, простроченими кредитами та скоротити операційні витрати. <strong>Якщо йдеться про KPI</strong>, тут закладено такі показники до 2022 року:</p><ul><li>чистий дохід — 8,4 млрд грн,</li><li>RоE — коефіцієнт рентабельності власного капіталу — 25%,</li><li>C/I — cost/income, співвідношення витрат до доходів — 48%,</li><li>TRS — 81 млрд грн.</li></ul><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/xT5LMWNOjGqJzUfyve" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>«Ощадбанк» змінив імідж і навіть <a href="/2017/10/31/servis-bezkontaktnoyi-oplaty-android-pay/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">представив Android Pay<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/Depositphotos_162866806_l-2015-300x200.jpg" />В Україні запрацював сервіс Android Pay</span></a>. Що буде далі?</strong></h4><p>Цей банк залишиться універсальним з удосконаленими операційними процесами та оптимізованою роздрібною мережею. До 2-21 року «Ощадбанк» має вийти на IPO. Також ця банківська установа має залишитися лідером у корпоративному сегменті, підтримуючи на поточному рівні частку корпоративного кредитування, і нарощувати пасиви юросіб. Мінфін пропонує зробити цей банк в майбутньому лідером ринку іпотечного кредитування.</p><p><strong>Найближча перспектива</strong> — скорочення кількості філій з 3,3 тис до 1900-2100. Ті, що залишаться, мають «пережити» зміну розташування та ребрендинг. Також має удосконалитися система IT та рівень безпеки банку і його цифрових комунікацій. Що стосується KPI, тут <strong>на 2022 рік закладено такі показники:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 4,7 млрд грн,</li><li>RоE — 15%,</li><li>C/I — 63%,</li><li>TRS — 43 млрд грн.</li></ul><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/l0G16tniufNNdd9QY" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Держава ще взяла свого часу «Укргазбанк» під свій контроль. Чи стане він приватним?</strong></h4><p>Стане, і доволі швидко. До кінця 2018 року держава готова продати його міноритарний пакет, твердять в «ЕП». Пропонується закріпити нинішній бренд банку — Екобанк — та забезпечити фінансування 30% проектів у сфері енергоефективності.</p><p><strong>Найближча перспектива</strong> — крім продажу частки, також упровадження корпоративного управління, що передбачає структурування корпоративної ієрархії за міжнародними стандартами. Також буде удосконалено ліквідність, платоспроможність та кредитний портфель банку. <strong>KPI на 2022 рік такі:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 0,3 млрд грн,</li><li>RоE — 6%,</li><li>C/I — 82%,</li><li>TRS — 6 млрд грн.</li></ul><h4><strong>І один із найстаріших — «Укрексімбанк». Що буде з ним?</strong></h4><p>Тут Мінфін розглядає 2 сценарії.</p><p><strong>Перший сценарій — повернення до експортних витоків</strong>. В такому випадку цей банк сфокусується на експортно-імпортних операціях та розвитку некредитних продуктів, наприклад, експортних гарантій. Також банк зменшить обсяг неорієнтованих на експорт кредитів, зосередившись на підтримці стратегічних галузей, наприклад, оборони. Перевага такого варіанту — розвиток клієнтської бази, сприяння розвитку економіки. Щоправда, це означатиме зростання частки проблемних позик та нижчий рівень ефективності для фізосіб та роздрібного бізнесу. <strong>Закладено такі KPI:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 2 млрд грн,</li><li>RоE — 14%,</li><li>TRS — 23 млрд грн,</li><li>додатковий чистий дохід, створений експортерами у 2018-2022 роках, — 9 млрд грн.</li></ul><p><strong>Другий сценарій — залишити все як є і готувати банк до продажу</strong>. Перевага такого сценарію — підвищення ефективності банку. Недолік — банк, який «готується» на продаж, не буде фокусуватися на добробуті населення та зростанні економіки. За цим сценарієм <strong>закладено такі KPI:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 2,7 млрд грн,</li><li>RоE — 19%,</li><li>TRS — 29 млрд грн.</li></ul>

Картки

Економічна стратегія Мінфіну та <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/2017-rik-dlya-ukrayinskyh-bankiriv/" target="_blank" rel="noopener">підсумки року</a> НБУ свідчать — держава готується до змін у банківській сфері. На часі дізнатися, чи варто непокоїтися клієнтам державних банків — і якими будуть ці зміни

<h4><strong>Яким майбутнє банків у державній власності бачить уряд та фінрегулятор?</strong></h4>
Стратегія Мінфіну щодо держбанків була презентована в заключні дні грудня 2017 року. Вона розрахована до 2022 року включно. Виходячи з документу, у найближчі 5 років держава зосередиться на досягненні в банківському секторі низки показників ефективності. Вони далі позначені як KPI.

Держава хоче встановити фінансову стабільність на ринку. Досягнути цього пропонують шляхом контролю, а контролюватимуть інфляцію, ризики, ліквідність та банківський капітал. В якості KPI пропонують взяти покращення регуляторного середовища, ринок капіталу, дотримання вимог «Базель III» — понад 10% у системі, рівень інфляції — менше 6% до 2020 року. Останнє, до речі, поки складно уявити — але запропоновано було саме таку Стратегію.
Також профільне міністерство наголошує на необхідності <strong>зробити фінансування доступнішим для ключових галузей національної економіки:</strong>
<ul>
 	<li>Кредитування довгострокових інфраструктурних проектів.</li>
 	<li>Підтримка малого і середнього бізнесу в галузях з високим адміністративним навантаженням.</li>
 	<li>Кредити для експорту та торгівлі. При цьому рівень проникнення кредитування для малого та середнього бізнесу має скласти 4% ВВП.</li>
</ul>
Також держава наполягає на <strong>поширенні фінансових сервісів</strong>, які нададуть доступ до банківських послуг для якомога ширшого кола громадян. Зокрема — для жителів cіл. Рівень проникнення банківських послуг має сягнути 65%.

Також <strong>готівка має скорочуватися в обігу</strong>. Це потрібно, аби подолати тіньовий сектор, який в основному «живе» на готівкових розрахунках. KPI — обіг готівки в економіці нижче 10%. Як висновок — чекаємо на зростання безконтактних, карткових, мобільних та інших подібних платежів.

Наступна складова — створення умов для окупності інвестицій. KPI — <strong>продати</strong> <strong>20% акцій щонайменше трьох банків приватному інвестору</strong>, забезпечити рентабельність капіталу згідно з бізнес-планами держбанків (понад 12% до 2022 року).

Також держава планує запровадити принципи управління ОЕСР до 2019 року, скоротити частку проблемних позик у кредитному портфелі банків до 10% і менше з 2019 року та контролювати менше 20% банківських активів до 2022 року. І «вишенька на торті» — <strong>зниження вартості депозитів</strong> до 1 процентного пункту вище рівня інфляції.

<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/LcNx31pWSuqnm" width="480" height="264" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Попередня банківська криза виявила цілу низку проблемних банків. Чи не потраплять державні фінустанови до подібного переліку?</strong></h4>
Загалом за наступні 4 роки пропонують знизити частку проблемних активів і вибудувати нову модель управління ними. Зробити це на часі: станом на кінець 2017 року на держбанки припадає 57% NPL — прострочених кредитів — у банківському секторі, 93% з яких — корпоративні. Ця цифра від Мінфіну та аналітиків збігається з оцінками Нацбанку. Державний фінрегулятор офіційно визнав: банківська система України у 2017 році встановила світовий рекорд за розміром проблемних кредитів.

Знизити проблемну заборгованість можна по-різному. Українське Міністерство фінансів пропонує варіант, коли погані активи залишатимуться на балансі банків і будуть управлятися незалежним комітетом.
<h4><strong>Чи означає це, що держава візьме банки під жорсткіший контроль?</strong></h4>
Пропонована Мінфіном модель управління держбанками базується на 4 ключових принципах:
<ul>
 	<li><strong>Принцип незалежності</strong> — створення незалежних наглядових рад у всіх держбанках. Зараз вони є лише у Приватбанку та Укргазбанку.</li>
 	<li><strong>Принцип залучення управлінців з досвідом</strong> — укладення контрактів з досвідченими управлінцями, які вибудують операційну діяльність банків, вдосконалять інфраструктуру та забезпечать вихід держави з банків не пізніше 2022 року. Аби цей процес зробити швидшим, пропонують робити це шляхом продажу українських активів міжнародним банкам та міжнародним фінансовим інституціям, а також через вихід українських банків на IPO. Продаж українських активів приватним інвестфондам та місцевим інвесторам — можливі, але менш привабливі для України сценарії.</li>
 	<li><strong>Принцип суворого контролю</strong> — тут і пояснювати немає що.</li>
 	<li><strong>Принцип відокремлення держнагляду</strong> — створення спецпідрозділу з управління та нагляду за державними активами. Субординація така: Кабмін — Мінфін — спецпідрозділ з управління державними банківськими активами — банки.</li>
</ul>
<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/ZLGWc3gggY0i4" width="480" height="320" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Що чекає на вкладників «ПриватБанку»?</strong></h4>
Продаж цього банку можливий не раніше 2022 року, стверджує «Економічна Правда», журналісти якої ознайомилися з проектом Стратегії. Банку пропонується зосередитися на розвитку роздрібного сегмента із значною підтримкою малого та середнього бізнесу. Також можлова робота в корпоративному сегменті, однак цей напрямок для банку буде менш пріоритетним. Поточна частка малого та середнього бізнесу (МСБ) і фізосіб має залишитися щонайменше на поточному рівні. А от пасиви треба скоротити.

<strong>Найближча перспектива</strong> — оновлення функцій продажу та розробки продуктів для МСБ та розвиток напрямку роботи із середнім бізнесом. Серед завдань — оптимізувати управління ризиками, простроченими кредитами та скоротити операційні витрати. <strong>Якщо йдеться про KPI</strong>, тут закладено такі показники до 2022 року:
<ul>
 	<li>чистий дохід — 8,4 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — коефіцієнт рентабельності власного капіталу — 25%,</li>
 	<li>C/I — cost/income, співвідношення витрат до доходів — 48%,</li>
 	<li>TRS — 81 млрд грн.</li>
</ul>
<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/xT5LMWNOjGqJzUfyve" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>«Ощадбанк» змінив імідж і навіть <a href="https://nachasi.com/2017/10/31/servis-bezkontaktnoyi-oplaty-android-pay/" target="_blank" rel="noopener">представив Android Pay</a>. Що буде далі?</strong></h4>
Цей банк залишиться універсальним з удосконаленими операційними процесами та оптимізованою роздрібною мережею. До 2-21 року «Ощадбанк» має вийти на IPO. Також ця банківська установа має залишитися лідером у корпоративному сегменті, підтримуючи на поточному рівні частку корпоративного кредитування, і нарощувати пасиви юросіб. Мінфін пропонує зробити цей банк в майбутньому лідером ринку іпотечного кредитування.

<strong>Найближча перспектива</strong> — скорочення кількості філій з 3,3 тис до 1900-2100. Ті, що залишаться, мають «пережити» зміну розташування та ребрендинг. Також має удосконалитися система IT та рівень безпеки банку і його цифрових комунікацій. Що стосується KPI, тут <strong>на 2022 рік закладено такі показники:</strong>
<ul>
 	<li>чистий дохід — 4,7 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 15%,</li>
 	<li>C/I — 63%,</li>
 	<li>TRS — 43 млрд грн.</li>
</ul>
<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/l0G16tniufNNdd9QY" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Держава ще взяла свого часу «Укргазбанк» під свій контроль. Чи стане він приватним?</strong></h4>
Стане, і доволі швидко. До кінця 2018 року держава готова продати його міноритарний пакет, твердять в «ЕП». Пропонується закріпити нинішній бренд банку — Екобанк — та забезпечити фінансування 30% проектів у сфері енергоефективності.

<strong>Найближча перспектива</strong> — крім продажу частки, також упровадження корпоративного управління, що передбачає структурування корпоративної ієрархії за міжнародними стандартами. Також буде удосконалено ліквідність, платоспроможність та кредитний портфель банку. <strong>KPI на 2022 рік такі:</strong>
<ul>
 	<li>чистий дохід — 0,3 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 6%,</li>
 	<li>C/I — 82%,</li>
 	<li>TRS — 6 млрд грн.</li>
</ul>
<h4><strong>І один із найстаріших — «Укрексімбанк». Що буде з ним?</strong></h4>
Тут Мінфін розглядає 2 сценарії.

<strong>Перший сценарій — повернення до експортних витоків</strong>. В такому випадку цей банк сфокусується на експортно-імпортних операціях та розвитку некредитних продуктів, наприклад, експортних гарантій. Також банк зменшить обсяг неорієнтованих на експорт кредитів, зосередившись на підтримці стратегічних галузей, наприклад, оборони. Перевага такого варіанту — розвиток клієнтської бази, сприяння розвитку економіки. Щоправда, це означатиме зростання частки проблемних позик та нижчий рівень ефективності для фізосіб та роздрібного бізнесу. <strong>Закладено такі KPI:</strong>
<ul>
 	<li>чистий дохід — 2 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 14%,</li>
 	<li>TRS — 23 млрд грн,</li>
 	<li>додатковий чистий дохід, створений експортерами у 2018-2022 роках, — 9 млрд грн.</li>
</ul>
<strong>Другий сценарій — залишити все як є і готувати банк до продажу</strong>. Перевага такого сценарію — підвищення ефективності банку. Недолік — банк, який «готується» на продаж, не буде фокусуватися на добробуті населення та зростанні економіки. За цим сценарієм <strong>закладено такі KPI:</strong>
<ul>
 	<li>чистий дохід — 2,7 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 19%,</li>
 	<li>TRS — 29 млрд грн.</li>
</ul>

<h4><strong>Яким майбутнє банків у державній власності бачить уряд та фінрегулятор?</strong></h4><p>Стратегія Мінфіну щодо держбанків була презентована в заключні дні грудня 2017 року. Вона розрахована до 2022 року включно. Виходячи з документу, у найближчі 5 років держава зосередиться на досягненні в банківському секторі низки показників ефективності. Вони далі позначені як KPI.</p><p>Держава хоче встановити фінансову стабільність на ринку. Досягнути цього пропонують шляхом контролю, а контролюватимуть інфляцію, ризики, ліквідність та банківський капітал. В якості KPI пропонують взяти покращення регуляторного середовища, ринок капіталу, дотримання вимог «Базель III» — понад 10% у системі, рівень інфляції — менше 6% до 2020 року. Останнє, до речі, поки складно уявити — але запропоновано було саме таку Стратегію.<br />Також профільне міністерство наголошує на необхідності <strong>зробити фінансування доступнішим для ключових галузей національної економіки:</strong></p><ul><li>Кредитування довгострокових інфраструктурних проектів.</li><li>Підтримка малого і середнього бізнесу в галузях з високим адміністративним навантаженням.</li><li>Кредити для експорту та торгівлі. При цьому рівень проникнення кредитування для малого та середнього бізнесу має скласти 4% ВВП.</li></ul><p>Також держава наполягає на <strong>поширенні фінансових сервісів</strong>, які нададуть доступ до банківських послуг для якомога ширшого кола громадян. Зокрема — для жителів cіл. Рівень проникнення банківських послуг має сягнути 65%.</p><p>Також <strong>готівка має скорочуватися в обігу</strong>. Це потрібно, аби подолати тіньовий сектор, який в основному «живе» на готівкових розрахунках. KPI — обіг готівки в економіці нижче 10%. Як висновок — чекаємо на зростання безконтактних, карткових, мобільних та інших подібних платежів.</p><p>Наступна складова — створення умов для окупності інвестицій. KPI — <strong>продати</strong> <strong>20% акцій щонайменше трьох банків приватному інвестору</strong>, забезпечити рентабельність капіталу згідно з бізнес-планами держбанків (понад 12% до 2022 року).</p><p>Також держава планує запровадити принципи управління ОЕСР до 2019 року, скоротити частку проблемних позик у кредитному портфелі банків до 10% і менше з 2019 року та контролювати менше 20% банківських активів до 2022 року. І «вишенька на торті» — <strong>зниження вартості депозитів</strong> до 1 процентного пункту вище рівня інфляції.</p><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/LcNx31pWSuqnm" width="480" height="264" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Попередня банківська криза виявила цілу низку проблемних банків. Чи не потраплять державні фінустанови до подібного переліку?</strong></h4><p>Загалом за наступні 4 роки пропонують знизити частку проблемних активів і вибудувати нову модель управління ними. Зробити це на часі: станом на кінець 2017 року на держбанки припадає 57% NPL — прострочених кредитів — у банківському секторі, 93% з яких — корпоративні. Ця цифра від Мінфіну та аналітиків збігається з оцінками Нацбанку. Державний фінрегулятор офіційно визнав: банківська система України у 2017 році встановила світовий рекорд за розміром проблемних кредитів.</p><p>Знизити проблемну заборгованість можна по-різному. Українське Міністерство фінансів пропонує варіант, коли погані активи залишатимуться на балансі банків і будуть управлятися незалежним комітетом.</p><h4><strong>Чи означає це, що держава візьме банки під жорсткіший контроль?</strong></h4><p>Пропонована Мінфіном модель управління держбанками базується на 4 ключових принципах:</p><ul><li><strong>Принцип незалежності</strong> — створення незалежних наглядових рад у всіх держбанках. Зараз вони є лише у Приватбанку та Укргазбанку.</li><li><strong>Принцип залучення управлінців з досвідом</strong> — укладення контрактів з досвідченими управлінцями, які вибудують операційну діяльність банків, вдосконалять інфраструктуру та забезпечать вихід держави з банків не пізніше 2022 року. Аби цей процес зробити швидшим, пропонують робити це шляхом продажу українських активів міжнародним банкам та міжнародним фінансовим інституціям, а також через вихід українських банків на IPO. Продаж українських активів приватним інвестфондам та місцевим інвесторам — можливі, але менш привабливі для України сценарії.</li><li><strong>Принцип суворого контролю</strong> — тут і пояснювати немає що.</li><li><strong>Принцип відокремлення держнагляду</strong> — створення спецпідрозділу з управління та нагляду за державними активами. Субординація така: Кабмін — Мінфін — спецпідрозділ з управління державними банківськими активами — банки.</li></ul><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/ZLGWc3gggY0i4" width="480" height="320" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Що чекає на вкладників «ПриватБанку»?</strong></h4><p>Продаж цього банку можливий не раніше 2022 року, стверджує «Економічна Правда», журналісти якої ознайомилися з проектом Стратегії. Банку пропонується зосередитися на розвитку роздрібного сегмента із значною підтримкою малого та середнього бізнесу. Також можлова робота в корпоративному сегменті, однак цей напрямок для банку буде менш пріоритетним. Поточна частка малого та середнього бізнесу (МСБ) і фізосіб має залишитися щонайменше на поточному рівні. А от пасиви треба скоротити.</p><p><strong>Найближча перспектива</strong> — оновлення функцій продажу та розробки продуктів для МСБ та розвиток напрямку роботи із середнім бізнесом. Серед завдань — оптимізувати управління ризиками, простроченими кредитами та скоротити операційні витрати. <strong>Якщо йдеться про KPI</strong>, тут закладено такі показники до 2022 року:</p><ul><li>чистий дохід — 8,4 млрд грн,</li><li>RоE — коефіцієнт рентабельності власного капіталу — 25%,</li><li>C/I — cost/income, співвідношення витрат до доходів — 48%,</li><li>TRS — 81 млрд грн.</li></ul><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/xT5LMWNOjGqJzUfyve" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>«Ощадбанк» змінив імідж і навіть <a href="/2017/10/31/servis-bezkontaktnoyi-oplaty-android-pay/" target="_blank" rel="noopener">представив Android Pay</a>. Що буде далі?</strong></h4><p>Цей банк залишиться універсальним з удосконаленими операційними процесами та оптимізованою роздрібною мережею. До 2-21 року «Ощадбанк» має вийти на IPO. Також ця банківська установа має залишитися лідером у корпоративному сегменті, підтримуючи на поточному рівні частку корпоративного кредитування, і нарощувати пасиви юросіб. Мінфін пропонує зробити цей банк в майбутньому лідером ринку іпотечного кредитування.</p><p><strong>Найближча перспектива</strong> — скорочення кількості філій з 3,3 тис до 1900-2100. Ті, що залишаться, мають «пережити» зміну розташування та ребрендинг. Також має удосконалитися система IT та рівень безпеки банку і його цифрових комунікацій. Що стосується KPI, тут <strong>на 2022 рік закладено такі показники:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 4,7 млрд грн,</li><li>RоE — 15%,</li><li>C/I — 63%,</li><li>TRS — 43 млрд грн.</li></ul><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/l0G16tniufNNdd9QY" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Держава ще взяла свого часу «Укргазбанк» під свій контроль. Чи стане він приватним?</strong></h4><p>Стане, і доволі швидко. До кінця 2018 року держава готова продати його міноритарний пакет, твердять в «ЕП». Пропонується закріпити нинішній бренд банку — Екобанк — та забезпечити фінансування 30% проектів у сфері енергоефективності.</p><p><strong>Найближча перспектива</strong> — крім продажу частки, також упровадження корпоративного управління, що передбачає структурування корпоративної ієрархії за міжнародними стандартами. Також буде удосконалено ліквідність, платоспроможність та кредитний портфель банку. <strong>KPI на 2022 рік такі:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 0,3 млрд грн,</li><li>RоE — 6%,</li><li>C/I — 82%,</li><li>TRS — 6 млрд грн.</li></ul><h4><strong>І один із найстаріших — «Укрексімбанк». Що буде з ним?</strong></h4><p>Тут Мінфін розглядає 2 сценарії.</p><p><strong>Перший сценарій — повернення до експортних витоків</strong>. В такому випадку цей банк сфокусується на експортно-імпортних операціях та розвитку некредитних продуктів, наприклад, експортних гарантій. Також банк зменшить обсяг неорієнтованих на експорт кредитів, зосередившись на підтримці стратегічних галузей, наприклад, оборони. Перевага такого варіанту — розвиток клієнтської бази, сприяння розвитку економіки. Щоправда, це означатиме зростання частки проблемних позик та нижчий рівень ефективності для фізосіб та роздрібного бізнесу. <strong>Закладено такі KPI:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 2 млрд грн,</li><li>RоE — 14%,</li><li>TRS — 23 млрд грн,</li><li>додатковий чистий дохід, створений експортерами у 2018-2022 роках, — 9 млрд грн.</li></ul><p><strong>Другий сценарій — залишити все як є і готувати банк до продажу</strong>. Перевага такого сценарію — підвищення ефективності банку. Недолік — банк, який «готується» на продаж, не буде фокусуватися на добробуті населення та зростанні економіки. За цим сценарієм <strong>закладено такі KPI:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 2,7 млрд грн,</li><li>RоE — 19%,</li><li>TRS — 29 млрд грн.</li></ul>

Що буде з державними банками в Україні до 2022 року

{:ua}Вклали кошти у державний банк? На часі дізнатися, що на вас чекає у найближчі 5 років{:}

<p>Про підсумки року в українській економіці та ситуацію у фінансово-банківському секторі ми почули від в. о. Голови НБУ Якова Смолія в рамках зустрічі, організованої Європейською Бізнес Асоціацією.

[color_title title="Інфляція"]

Прогнози НБУ цього року не здійснилися — інфляція таки виходить за межі очікуваного коридору. За словами Якова Смолія, на ці показники вплинули заромозки, які були в Україні навесні. Це зумовило неврожай, тому й корзина продовольчих продуктів значно подорожчала.

Підвищення мінімальних заробітних плат також частково вплинуло на інфляцію. Суб’єкти господарювання піднімали зарплати своїм працівникам і це відбилося, з одного боку, на єдиних соціальних внесках, а з іншого — на збільшенні собівартості продукції.

Саме тому цього року Національний банк двічі піднімав облікову ставку по 1% в жовтні та грудні 2017 року. Голова НБУ зазначив, що це — основний інструмент, яким вони впливають на інфляцію. Завдяки цьому підвищенню НБУ планують увійти в прогнозований коридор інфляції наступного року.

Якщо ми подивимося поточний рахунок імпорту й експорту України — стане зрозуміло, що імпорт перевищив експорт на $4 млрд у 2017 році. І наступного року НБУ очікує таку ж картину.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24401" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1276" height="546">

[color_title title="Валютна лібералізація"]

Коли у 2015 в Україні спостерігався великий дефіцит золотовалютних резервів, курс перевищував прийнятні показники. Тоді НБУ нічого не залишалось, окрім як ввести кризові обмеження. Протягом 3 останніх років НБУ практично щотижня послаблює та знімає всі ті обмеження, щоби дійти до «Закону про валюту», який повинен прийти на заміну «Декрету про врегулювання» 1993 року. Відмінність між цими двома законами суттєва. Декрет дозволяє проводити лише деякі процедури на основі ліцензій Національного банку, тоді як Закон про валюту, який лобіює команда Смолія, є діаметрально протилежними. Він суттєво розширить можливості: скасує санкції компаніям за порушення валютного законодавства й дозволить банкам вільніше оперувати валютою.

Ще одна знакова можливість нового закону про валюту — відміна ліцензій для фізичних осіб на інвестиції за кордон. Єдина база таких ліцензій НБУ дозволить громадянам вільно переводити кошти за кордон. Усе, що потрібно буде зробити для цього — звернутися до обслуговуючого банку. По суті, транзакція й буде цією ліцензією.

[caption id="attachment_24394" align="aligncenter" width="960"]<img class="size-full wp-image-24394" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640"> Яків Смолій. Фото: EBA[/caption]

[color_title title="Державні банки"]

Після націоналізації ПриватБанку в НБУ підрахували, що держава тримає у своїх руках понад 50% банківської сфери. І більшості державних банків, за словами Голови Національного банку, не вистачає саме наглядових рад та індивідуальних стратегій, які мали б розробити в Міністерстві фінансів. Стратегії, окремо розроблені під кожен банк, дозволили б діяти їм у своїх нішах замість конкурування за клієнтів, як сьогодні це роблять ПриватБанк та Ощадбанк. На думку Смолія, Укрексімбанк — це єдиний банк, який може залишатися повністю державним для проведення й гарантії розрахунків держави за зовнішньоекономічними контрактами. Тому НБУ пропонують за наступні 30 років зменшити кількість українських державних банків до 30%.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24400" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="524">

[color_title title="Ліквідація малих банків"]

Національний банк у 2017 провів діагностику малих банків, які потребували докапіталізації. До 11 липня 2017-го вони мали досягнути мінімальної суми капіталізації — 200 млн гривень, і майже всі з цим завданням впоралися. Тим банкам, які не досягли поставленого рівня, довелося приймати фінальні рішення. Хтось з них самоліквідувалися, але залишив лінцезії і працює на ринку як фінансова компанія, а дехто відправився у Фонд гарантування й також у процесі ліквідації.

[color_title title="Довіра українців до банків"]

За спостереженнями НБУ, банкіри України відчули підвищення довіри громадян до банківської системи — люди активно відновлюють депозити. За 11 місяців приток депозитів фізичних осіб у банківську систему становить майже 25 млрд гривень — вони зросли на 13% (до 215,8 млрд грн). І понад 8 млрд грн склали депозити юридичних осіб — отже, зросли на 3,7 % (до 225,4 млрд грн).

Також у НБУ відзначають стрімке відновлення споживчого кредитування — цей показник збільшився на 19,6 млрд грн, тобто на 28,5%. Кредити для юридичних осіб за кількістю теж не відстають: вони зросли на 29,6 млрд грн, а це — на 7,6%.

Уперше після років кризи банкіри нарешті відзначили, що 2017 рік був прибутковим для банківської сфери. Яків Смолій пояснив: це говорить про те, що банки сформували резерви і їхні операційні моделі абсолютно придатні для комфортного існування на ринку.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24406" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640">

[blockquote_with_author content="Фактично, не враховуючи податки, за 11 місяців 2017 року чистий прибуток банків склав понад 2 млрд грн"]

Голова НБУ також розповів: у 2017 році міжнародні резерви зросли з $15,54 млрд до $18,9 млрд на кінець листопада 2017 року. Це — найвищий показник із січня 2014 року.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24399" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="556"><img class="aligncenter size-full wp-image-24398" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="540"><img class="aligncenter size-full wp-image-24397" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="542">

[color_title title="Вибори"]

Смолій аналізує: оскільки 2019-й — рік виборів, то стає очевидним, що електорат робитиме все, аби соціальні виплати залишалися стабільними, а ще краще — мали тенденцію до збільшення. Політики докладатимуть зусиль, аби заявлене підвищення мінімальних зарплат до 4,1 тис грн здійснилося. <em>Детальніше про результати банківської сфери за 2017 рік можна прочитати у <a href="https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=60764561" target="_blank" rel="noopener">звіті НБУ</a></em>

<img class="aligncenter size-full wp-image-24396" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1268" height="528"><img class="aligncenter size-full wp-image-24395" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="586">

Раніше редакція Na chasi також <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/eu-fintech/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">опублікувала дослідження<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/chart-2785962_1920-300x200.jpg" />Європейський fintech-сектор у 2017-му — цифри та факти</span></a> європейського fintech-ринку за 2017 рік. З ним доцільно ознайомитися, аби краще розуміти, куди рухається ринок фінансових установ, стартапів та банків у країнах Європейського Союзу.</p>

<p>Про підсумки року в українській економіці та ситуацію у фінансово-банківському секторі ми почули від в. о. Голови НБУ Якова Смолія в рамках зустрічі, організованої Європейською Бізнес Асоціацією.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Інфляція		</span>	</h3><p>Прогнози НБУ цього року не здійснилися — інфляція таки виходить за межі очікуваного коридору. За словами Якова Смолія, на ці показники вплинули заромозки, які були в Україні навесні. Це зумовило неврожай, тому й корзина продовольчих продуктів значно подорожчала.</p><p>Підвищення мінімальних заробітних плат також частково вплинуло на інфляцію. Суб’єкти господарювання піднімали зарплати своїм працівникам і це відбилося, з одного боку, на єдиних соціальних внесках, а з іншого — на збільшенні собівартості продукції.</p><p>Саме тому цього року Національний банк двічі піднімав облікову ставку по 1% в жовтні та грудні 2017 року. Голова НБУ зазначив, що це — основний інструмент, яким вони впливають на інфляцію. Завдяки цьому підвищенню НБУ планують увійти в прогнозований коридор інфляції наступного року.</p><p>Якщо ми подивимося поточний рахунок імпорту й експорту України — стане зрозуміло, що імпорт перевищив експорт на $4 млрд у 2017 році. І наступного року НБУ очікує таку ж картину.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24401" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1276" height="546" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381.jpg 1276w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-300x128.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-768x329.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-1024x438.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-650x278.jpg 650w" sizes="(max-width: 1276px) 100vw, 1276px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Валютна лібералізація		</span>	</h3><p>Коли у 2015 в Україні спостерігався великий дефіцит золотовалютних резервів, курс перевищував прийнятні показники. Тоді НБУ нічого не залишалось, окрім як ввести кризові обмеження. Протягом 3 останніх років НБУ практично щотижня послаблює та знімає всі ті обмеження, щоби дійти до «Закону про валюту», який повинен прийти на заміну «Декрету про врегулювання» 1993 року. Відмінність між цими двома законами суттєва. Декрет дозволяє проводити лише деякі процедури на основі ліцензій Національного банку, тоді як Закон про валюту, який лобіює команда Смолія, є діаметрально протилежними. Він суттєво розширить можливості: скасує санкції компаніям за порушення валютного законодавства й дозволить банкам вільніше оперувати валютою.</p><p>Ще одна знакова можливість нового закону про валюту — відміна ліцензій для фізичних осіб на інвестиції за кордон. Єдина база таких ліцензій НБУ дозволить громадянам вільно переводити кошти за кордон. Усе, що потрібно буде зробити для цього — звернутися до обслуговуючого банку. По суті, транзакція й буде цією ліцензією.</p><div id="attachment_24394" style="width: 970px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-24394" loading="lazy" class="size-full wp-image-24394" src="/wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /><p id="caption-attachment-24394" class="wp-caption-text">Яків Смолій. Фото: EBA</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Державні банки		</span>	</h3><p>Після націоналізації ПриватБанку в НБУ підрахували, що держава тримає у своїх руках понад 50% банківської сфери. І більшості державних банків, за словами Голови Національного банку, не вистачає саме наглядових рад та індивідуальних стратегій, які мали б розробити в Міністерстві фінансів. Стратегії, окремо розроблені під кожен банк, дозволили б діяти їм у своїх нішах замість конкурування за клієнтів, як сьогодні це роблять ПриватБанк та Ощадбанк. На думку Смолія, Укрексімбанк — це єдиний банк, який може залишатися повністю державним для проведення й гарантії розрахунків держави за зовнішньоекономічними контрактами. Тому НБУ пропонують за наступні 30 років зменшити кількість українських державних банків до 30%.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24400" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="524" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-300x123.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-768x314.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-1024x419.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-650x266.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ліквідація малих банків		</span>	</h3><p>Національний банк у 2017 провів діагностику малих банків, які потребували докапіталізації. До 11 липня 2017-го вони мали досягнути мінімальної суми капіталізації — 200 млн гривень, і майже всі з цим завданням впоралися. Тим банкам, які не досягли поставленого рівня, довелося приймати фінальні рішення. Хтось з них самоліквідувалися, але залишив лінцезії і працює на ринку як фінансова компанія, а дехто відправився у Фонд гарантування й також у процесі ліквідації.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Довіра українців до банків		</span>	</h3><p>За спостереженнями НБУ, банкіри України відчули підвищення довіри громадян до банківської системи — люди активно відновлюють депозити. За 11 місяців приток депозитів фізичних осіб у банківську систему становить майже 25 млрд гривень — вони зросли на 13% (до 215,8 млрд грн). І понад 8 млрд грн склали депозити юридичних осіб — отже, зросли на 3,7 % (до 225,4 млрд грн).</p><p>Також у НБУ відзначають стрімке відновлення споживчого кредитування — цей показник збільшився на 19,6 млрд грн, тобто на 28,5%. Кредити для юридичних осіб за кількістю теж не відстають: вони зросли на 29,6 млрд грн, а це — на 7,6%.</p><p>Уперше після років кризи банкіри нарешті відзначили, що 2017 рік був прибутковим для банківської сфери. Яків Смолій пояснив: це говорить про те, що банки сформували резерви і їхні операційні моделі абсолютно придатні для комфортного існування на ринку.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24406" src="/wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /></p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Фактично, не враховуючи податки, за 11 місяців 2017 року чистий прибуток банків склав понад 2 млрд грн</p>			</blockquote><p>Голова НБУ також розповів: у 2017 році міжнародні резерви зросли з $15,54 млрд до $18,9 млрд на кінець листопада 2017 року. Це — найвищий показник із січня 2014 року.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24399" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="556" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-300x130.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-768x334.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-1024x445.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-650x282.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24398" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="540" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-300x127.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-768x324.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-1024x432.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-650x274.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24397" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="542" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-300x127.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-768x325.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-1024x434.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-650x275.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Вибори		</span>	</h3><p>Смолій аналізує: оскільки 2019-й — рік виборів, то стає очевидним, що електорат робитиме все, аби соціальні виплати залишалися стабільними, а ще краще — мали тенденцію до збільшення. Політики докладатимуть зусиль, аби заявлене підвищення мінімальних зарплат до 4,1 тис грн здійснилося. <em>Детальніше про результати банківської сфери за 2017 рік можна прочитати у <a href="https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=60764561" target="_blank" rel="noopener">звіті НБУ</a></em></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24396" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1268" height="528" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411.jpg 1268w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-300x125.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-768x320.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-1024x426.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-650x271.jpg 650w" sizes="(max-width: 1268px) 100vw, 1268px" /><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24395" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="586" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-300x137.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-768x352.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-1024x469.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-650x298.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p><p>Раніше редакція Na chasi також <a href="/2017/12/26/eu-fintech/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">опублікувала дослідження<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/chart-2785962_1920-300x200.jpg" />Європейський fintech-сектор у 2017-му — цифри та факти</span></a> європейського fintech-ринку за 2017 рік. З ним доцільно ознайомитися, аби краще розуміти, куди рухається ринок фінансових установ, стартапів та банків у країнах Європейського Союзу.</p>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

2017 рік успішно завершується для української банківської системи: банки знову стали прибутковими, поступово стають стійкішими та краще капіталізованими. А після трирічного затишшя — знову активно кредитують бізнес та громадян. Але не буває «перемоги» й без долі «зради»: слабка правова система, повільні зміни в економіці та неефективні державні банки увесь рік вставляли «палиці в колеса» банківській сфері.

Про підсумки року в українській економіці та ситуацію у фінансово-банківському секторі ми почули від в. о. Голови НБУ Якова Смолія в рамках зустрічі, організованої Європейською Бізнес Асоціацією.

[color_title title="Інфляція"]

Прогнози НБУ цього року не здійснилися — інфляція таки виходить за межі очікуваного коридору. За словами Якова Смолія, на ці показники вплинули заромозки, які були в Україні навесні. Це зумовило неврожай, тому й корзина продовольчих продуктів значно подорожчала.

Підвищення мінімальних заробітних плат також частково вплинуло на інфляцію. Суб’єкти господарювання піднімали зарплати своїм працівникам і це відбилося, з одного боку, на єдиних соціальних внесках, а з іншого — на збільшенні собівартості продукції.

Саме тому цього року Національний банк двічі піднімав облікову ставку по 1% в жовтні та грудні 2017 року. Голова НБУ зазначив, що це — основний інструмент, яким вони впливають на інфляцію. Завдяки цьому підвищенню НБУ планують увійти в прогнозований коридор інфляції наступного року.

Якщо ми подивимося поточний рахунок імпорту й експорту України — стане зрозуміло, що імпорт перевищив експорт на $4 млрд у 2017 році. І наступного року НБУ очікує таку ж картину.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24401" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1276" height="546" />

[color_title title="Валютна лібералізація"]

Коли у 2015 в Україні спостерігався великий дефіцит золотовалютних резервів, курс перевищував прийнятні показники. Тоді НБУ нічого не залишалось, окрім як ввести кризові обмеження. Протягом 3 останніх років НБУ практично щотижня послаблює та знімає всі ті обмеження, щоби дійти до «Закону про валюту», який повинен прийти на заміну «Декрету про врегулювання» 1993 року. Відмінність між цими двома законами суттєва. Декрет дозволяє проводити лише деякі процедури на основі ліцензій Національного банку, тоді як Закон про валюту, який лобіює команда Смолія, є діаметрально протилежними. Він суттєво розширить можливості: скасує санкції компаніям за порушення валютного законодавства й дозволить банкам вільніше оперувати валютою.

Ще одна знакова можливість нового закону про валюту — відміна ліцензій для фізичних осіб на інвестиції за кордон. Єдина база таких ліцензій НБУ дозволить громадянам вільно переводити кошти за кордон. Усе, що потрібно буде зробити для цього — звернутися до обслуговуючого банку. По суті, транзакція й буде цією ліцензією.

[caption id="attachment_24394" align="aligncenter" width="960"]<img class="size-full wp-image-24394" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640" /> Яків Смолій. Фото: EBA[/caption]

[color_title title="Державні банки"]

Після націоналізації ПриватБанку в НБУ підрахували, що держава тримає у своїх руках понад 50% банківської сфери. І більшості державних банків, за словами Голови Національного банку, не вистачає саме наглядових рад та індивідуальних стратегій, які мали б розробити в Міністерстві фінансів. Стратегії, окремо розроблені під кожен банк, дозволили б діяти їм у своїх нішах замість конкурування за клієнтів, як сьогодні це роблять ПриватБанк та Ощадбанк. На думку Смолія, Укрексімбанк — це єдиний банк, який може залишатися повністю державним для проведення й гарантії розрахунків держави за зовнішньоекономічними контрактами. Тому НБУ пропонують за наступні 30 років зменшити кількість українських державних банків до 30%.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24400" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="524" />

[color_title title="Ліквідація малих банків"]

Національний банк у 2017 провів діагностику малих банків, які потребували докапіталізації. До 11 липня 2017-го вони мали досягнути мінімальної суми капіталізації — 200 млн гривень, і майже всі з цим завданням впоралися. Тим банкам, які не досягли поставленого рівня, довелося приймати фінальні рішення. Хтось з них самоліквідувалися, але залишив лінцезії і працює на ринку як фінансова компанія, а дехто відправився у Фонд гарантування й також у процесі ліквідації.

[color_title title="Довіра українців до банків"]

За спостереженнями НБУ, банкіри України відчули підвищення довіри громадян до банківської системи — люди активно відновлюють депозити. За 11 місяців приток депозитів фізичних осіб у банківську систему становить майже 25 млрд гривень — вони зросли на 13% (до 215,8 млрд грн). І понад 8 млрд грн склали депозити юридичних осіб — отже, зросли на 3,7 % (до 225,4 млрд грн).

Також у НБУ відзначають стрімке відновлення споживчого кредитування — цей показник збільшився на 19,6 млрд грн, тобто на 28,5%. Кредити для юридичних осіб за кількістю теж не відстають: вони зросли на 29,6 млрд грн, а це — на 7,6%.

Уперше після років кризи банкіри нарешті відзначили, що 2017 рік був прибутковим для банківської сфери. Яків Смолій пояснив: це говорить про те, що банки сформували резерви і їхні операційні моделі абсолютно придатні для комфортного існування на ринку.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24406" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640" />

[blockquote_with_author content="Фактично, не враховуючи податки, за 11 місяців 2017 року чистий прибуток банків склав понад 2 млрд грн"]

Голова НБУ також розповів: у 2017 році міжнародні резерви зросли з $15,54 млрд до $18,9 млрд на кінець листопада 2017 року. Це — найвищий показник із січня 2014 року.

<img class="aligncenter size-full wp-image-24399" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="556" />

<img class="aligncenter size-full wp-image-24398" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="540" />

<img class="aligncenter size-full wp-image-24397" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="542" />

[color_title title="Вибори"]

Смолій аналізує: оскільки 2019-й — рік виборів, то стає очевидним, що електорат робитиме все, аби соціальні виплати залишалися стабільними, а ще краще — мали тенденцію до збільшення. Політики докладатимуть зусиль, аби заявлене підвищення мінімальних зарплат до 4,1 тис грн здійснилося. <em>Детальніше про результати банківської сфери за 2017 рік можна прочитати у <a href="https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=60764561" target="_blank" rel="noopener">звіті НБУ</a></em>

<img class="aligncenter size-full wp-image-24396" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1268" height="528" />

<img class="aligncenter size-full wp-image-24395" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="586" />

Раніше редакція Na chasi також <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/eu-fintech/" target="_blank" rel="noopener">опублікувала дослідження</a> європейського fintech-ринку за 2017 рік. З ним доцільно ознайомитися, аби краще розуміти, куди рухається ринок фінансових установ, стартапів та банків у країнах Європейського Союзу.

<p>Про підсумки року в українській економіці та ситуацію у фінансово-банківському секторі ми почули від в. о. Голови НБУ Якова Смолія в рамках зустрічі, організованої Європейською Бізнес Асоціацією.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Інфляція		</span>	</h3><p>Прогнози НБУ цього року не здійснилися — інфляція таки виходить за межі очікуваного коридору. За словами Якова Смолія, на ці показники вплинули заромозки, які були в Україні навесні. Це зумовило неврожай, тому й корзина продовольчих продуктів значно подорожчала.</p><p>Підвищення мінімальних заробітних плат також частково вплинуло на інфляцію. Суб’єкти господарювання піднімали зарплати своїм працівникам і це відбилося, з одного боку, на єдиних соціальних внесках, а з іншого — на збільшенні собівартості продукції.</p><p>Саме тому цього року Національний банк двічі піднімав облікову ставку по 1% в жовтні та грудні 2017 року. Голова НБУ зазначив, що це — основний інструмент, яким вони впливають на інфляцію. Завдяки цьому підвищенню НБУ планують увійти в прогнозований коридор інфляції наступного року.</p><p>Якщо ми подивимося поточний рахунок імпорту й експорту України — стане зрозуміло, що імпорт перевищив експорт на $4 млрд у 2017 році. І наступного року НБУ очікує таку ж картину.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24401" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1276" height="546" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381.jpg 1276w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-300x128.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-768x329.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-1024x438.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406381-650x278.jpg 650w" sizes="(max-width: 1276px) 100vw, 1276px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Валютна лібералізація		</span>	</h3><p>Коли у 2015 в Україні спостерігався великий дефіцит золотовалютних резервів, курс перевищував прийнятні показники. Тоді НБУ нічого не залишалось, окрім як ввести кризові обмеження. Протягом 3 останніх років НБУ практично щотижня послаблює та знімає всі ті обмеження, щоби дійти до «Закону про валюту», який повинен прийти на заміну «Декрету про врегулювання» 1993 року. Відмінність між цими двома законами суттєва. Декрет дозволяє проводити лише деякі процедури на основі ліцензій Національного банку, тоді як Закон про валюту, який лобіює команда Смолія, є діаметрально протилежними. Він суттєво розширить можливості: скасує санкції компаніям за порушення валютного законодавства й дозволить банкам вільніше оперувати валютою.</p><p>Ще одна знакова можливість нового закону про валюту — відміна ліцензій для фізичних осіб на інвестиції за кордон. Єдина база таких ліцензій НБУ дозволить громадянам вільно переводити кошти за кордон. Усе, що потрібно буде зробити для цього — звернутися до обслуговуючого банку. По суті, транзакція й буде цією ліцензією.</p><div id="attachment_24394" style="width: 970px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-24394" loading="lazy" class="size-full wp-image-24394" src="/wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/25550380_10156121951230362_6212932104903871611_n-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /><p id="caption-attachment-24394" class="wp-caption-text">Яків Смолій. Фото: EBA</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Державні банки		</span>	</h3><p>Після націоналізації ПриватБанку в НБУ підрахували, що держава тримає у своїх руках понад 50% банківської сфери. І більшості державних банків, за словами Голови Національного банку, не вистачає саме наглядових рад та індивідуальних стратегій, які мали б розробити в Міністерстві фінансів. Стратегії, окремо розроблені під кожен банк, дозволили б діяти їм у своїх нішах замість конкурування за клієнтів, як сьогодні це роблять ПриватБанк та Ощадбанк. На думку Смолія, Укрексімбанк — це єдиний банк, який може залишатися повністю державним для проведення й гарантії розрахунків держави за зовнішньоекономічними контрактами. Тому НБУ пропонують за наступні 30 років зменшити кількість українських державних банків до 30%.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24400" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="524" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-300x123.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-768x314.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-1024x419.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2406101-650x266.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ліквідація малих банків		</span>	</h3><p>Національний банк у 2017 провів діагностику малих банків, які потребували докапіталізації. До 11 липня 2017-го вони мали досягнути мінімальної суми капіталізації — 200 млн гривень, і майже всі з цим завданням впоралися. Тим банкам, які не досягли поставленого рівня, довелося приймати фінальні рішення. Хтось з них самоліквідувалися, але залишив лінцезії і працює на ринку як фінансова компанія, а дехто відправився у Фонд гарантування й також у процесі ліквідації.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Довіра українців до банків		</span>	</h3><p>За спостереженнями НБУ, банкіри України відчули підвищення довіри громадян до банківської системи — люди активно відновлюють депозити. За 11 місяців приток депозитів фізичних осіб у банківську систему становить майже 25 млрд гривень — вони зросли на 13% (до 215,8 млрд грн). І понад 8 млрд грн склали депозити юридичних осіб — отже, зросли на 3,7 % (до 225,4 млрд грн).</p><p>Також у НБУ відзначають стрімке відновлення споживчого кредитування — цей показник збільшився на 19,6 млрд грн, тобто на 28,5%. Кредити для юридичних осіб за кількістю теж не відстають: вони зросли на 29,6 млрд грн, а це — на 7,6%.</p><p>Уперше після років кризи банкіри нарешті відзначили, що 2017 рік був прибутковим для банківської сфери. Яків Смолій пояснив: це говорить про те, що банки сформували резерви і їхні операційні моделі абсолютно придатні для комфортного існування на ринку.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24406" src="/wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="960" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/European-Business-Association-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /></p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Фактично, не враховуючи податки, за 11 місяців 2017 року чистий прибуток банків склав понад 2 млрд грн</p>			</blockquote><p>Голова НБУ також розповів: у 2017 році міжнародні резерви зросли з $15,54 млрд до $18,9 млрд на кінець листопада 2017 року. Це — найвищий показник із січня 2014 року.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24399" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="556" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-300x130.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-768x334.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-1024x445.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405591-650x282.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24398" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="540" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-300x127.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-768x324.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-1024x432.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2405531-650x274.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24397" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="542" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-300x127.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-768x325.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-1024x434.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-2403461-650x275.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Вибори		</span>	</h3><p>Смолій аналізує: оскільки 2019-й — рік виборів, то стає очевидним, що електорат робитиме все, аби соціальні виплати залишалися стабільними, а ще краще — мали тенденцію до збільшення. Політики докладатимуть зусиль, аби заявлене підвищення мінімальних зарплат до 4,1 тис грн здійснилося. <em>Детальніше про результати банківської сфери за 2017 рік можна прочитати у <a href="https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=60764561" target="_blank" rel="noopener">звіті НБУ</a></em></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24396" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1268" height="528" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411.jpg 1268w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-300x125.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-768x320.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-1024x426.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71226-24022411-650x271.jpg 650w" sizes="(max-width: 1268px) 100vw, 1268px" /></p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-24395" src="/wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341.jpg" alt="Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ" width="1280" height="586" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-300x137.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-768x352.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-1024x469.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/S71225-2355341-650x298.jpg 650w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /></p><p>Раніше редакція Na chasi також <a href="/2017/12/26/eu-fintech/" target="_blank" rel="noopener">опублікувала дослідження</a> європейського fintech-ринку за 2017 рік. З ним доцільно ознайомитися, аби краще розуміти, куди рухається ринок фінансових установ, стартапів та банків у країнах Європейського Союзу.</p>

Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ

{:ua}Про 2017 рік мовою цифр та макропоказників для банківського сектору та громадян — конспект доповіді очільника НБУ{:}

#банки