Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Чимало людей вважають «батьком» електромобілів Ілона Маска — але цей вид транспорту не є новинкою XXI століття. Насправді розвиток індустрії електромобілів розпочався ще задовго до американського тріумфу Tesla

Коротка історія електромобілів у світі

{:ua}Як еволюціонували електромобілі за століття?{:}

<p>Українці створюють програмні продукти та пристрої, котрі вже добре знають у США та країнах Європи. Все це — завдяки технологіям, дизайну та можливостям, котрі ці проекти дають мільйонам користувачів. Ми наведемо приклад лише 5 успішних та визнаних за кордоном стартапів із України, хоча насправді їх набагато більше.
</p>
<h4><strong>eCozy</strong></h4>
Розумний термостат, здатний регулювати споживання тепла та енергії у вашому домі, <a href="https://nachasi.com/2017/05/23/kmmf/" class=" with_hint_js">отримав визнання<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04537-300x200.jpg" />ReMake Ukraine — створювати і змінювати</span></a> у Німеччині — там він навіть продається через мережу спеціалізованих магазинів.
<h4><strong>UNIQUE One</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">3D-принтер зі швидкістю друку 300 міліметрів в секунду, що в 5 разів швидше іноземних аналогів — такий проект розробив одесит Володимир Усов. Перший в Україні  3D-принтер був створений <a href="http://tech.co/kwambios-unique-one-one-sexy-3d-printer-2015-04" target="_blank" rel="noopener noreferrer">для платформи Kwambio</a> (інтернет-крамниці готових 3D-моделей предметів інтер’єру).</span> <span style="font-weight: 400;">Принтер</span> <span style="font-weight: 400;">має закритий корпус, однак за допомогою голограми користувачі мають змогу спостерігати на процесом виробництва.</span>
<h4><strong>Petcube</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Робот для спілкування на відстані з домашніми улюбленцями </span><b><a href="https://nachasi.com/2017/05/15/petcube-vivien-lee/" class=" with_hint_js">Petcube<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/13230150_1063260457078957_7600461178712784266_n-300x200.png" />Підприємці зустрінуться із маркетинг-директоркою Petcube</span></a> </b><span style="font-weight: 400;">був винайдений трьома друзями-українцями – Ярославом Ажнюком, Олександром Нескіним та Андрієм Кленом у 2012 році. Днями команда відзначила 5-річний ювілей. Ґаджет має форму куба, під’єднується до домашньої мережі Wi-Fi, має вбудовану камеру, динаміку, мікрофон та керований лазерний промінь. Все це дає можливість не просто спостерігати за вашим домашнім улюбленцем, але й грати із ним. </span>

<span style="font-weight: 400;">Після виходу на міжнародну арену заснована українцями компанія значно розширилася. Зараз у ній працює 55 осіб, виробничі центри зосереджено в Україні, США та Китаї; а сам ґаджет продається через Amazon та фірмові магазини Apple</span><span style="font-weight: 400;">.</span>
<h4><strong>iBlazr</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Зовнішній </span>LED-спалах іblazr <span style="font-weight: 400;">розроблений спеціально для любителів фотографії, у 2012 році здійснив справжній прорив на ринку мобільної фотографії — адже не просто покращував «картинку» при поганому рівні освітлення, але й міг усувати ефект «червоних очей» та використовуватися у найрізноманітніших ситуаціях, де потрібне штучне світло</span><span style="font-weight: 400;">.</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">Перші моделі іblazr</span> <span style="font-weight: 400;">під’єднувалися до смартфона за допомогою 3,5-мм роз’єму для навушників, який є практично у кожному сучасному смартфоні. Згодом було випущено iBlazr 2, який працює через Bluetooth. Продукт українського виробника <a href="https://nachasi.com/2017/05/24/prystrij-roslyny/" class=" with_hint_js">Concepter<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/9ae807bce7a94cde2927c3ad60b19e38_original-300x200.png" />Українці розробили пристрій Grovio для догляду за рослинами</span></a> став першим серед українських ґаджетів, що почав продаватися в офіційних магазинах компанії <a href="https://nachasi.com/2017/05/22/apple-new-laptops/" class=" with_hint_js">Apple<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/computer-767781_1280-300x200.jpg" />Apple представить одразу три оновлених ноутбуки на WWDC</span></a>.</span>
<h4><strong>Grammarly</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Цей сервіс для перевірки правопису</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">створили теж українці – Олексій Шевченко, Дмитро Лідер та Максим Литвин. Стартап не просто отримав визнання користувачів — нещодавно команда <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/grammarly-investment/" class=" with_hint_js">залучила інвестиції<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/e7d2a6e0bc2a5c816a3c8436e8efb327ef2f030d-300x200.jpg" />AI-стартап з України, що працює над грамотністю, отримав $110 млн інвестицій</span></a> у розмірі $110 млн. На сьогоднішній день це — найбільша сума, яку коли-небудь вдавалося отримати українцям на розвиток свого проекту. Програма використовує штучний інтелект для перевірки правопису та граматики англійської мови. Крім того, редагує не тільки помилки, а й структуру речень і стиль письма. </span><span style="font-weight: 400;">За інформацією Grammarly, станом на квітень 2017 року сервіс щоденно використовували близько 7 млн осіб.</span>

<p>Українці створюють програмні продукти та пристрої, котрі вже добре знають у США та країнах Європи. Все це — завдяки технологіям, дизайну та можливостям, котрі ці проекти дають мільйонам користувачів. Ми наведемо приклад лише 5 успішних та визнаних за кордоном стартапів із України, хоча насправді їх набагато більше.</p><h4><strong>eCozy</strong></h4><p>Розумний термостат, здатний регулювати споживання тепла та енергії у вашому домі, <a href="/2017/05/23/kmmf/" class=" with_hint_js">отримав визнання<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04537-300x200.jpg" />ReMake Ukraine — створювати і змінювати</span></a> у Німеччині — там він навіть продається через мережу спеціалізованих магазинів.</p><h4><strong>UNIQUE One</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">3D-принтер зі швидкістю друку 300 міліметрів в секунду, що в 5 разів швидше іноземних аналогів — такий проект розробив одесит Володимир Усов. Перший в Україні  3D-принтер був створений <a href="http://tech.co/kwambios-unique-one-one-sexy-3d-printer-2015-04" target="_blank" rel="noopener noreferrer">для платформи Kwambio</a> (інтернет-крамниці готових 3D-моделей предметів інтер’єру).</span> <span style="font-weight: 400;">Принтер</span> <span style="font-weight: 400;">має закритий корпус, однак за допомогою голограми користувачі мають змогу спостерігати на процесом виробництва.</span></p><h4><strong>Petcube</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Робот для спілкування на відстані з домашніми улюбленцями </span><b><a href="/2017/05/15/petcube-vivien-lee/" class=" with_hint_js">Petcube<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/13230150_1063260457078957_7600461178712784266_n-300x200.png" />Підприємці зустрінуться із маркетинг-директоркою Petcube</span></a> </b><span style="font-weight: 400;">був винайдений трьома друзями-українцями – Ярославом Ажнюком, Олександром Нескіним та Андрієм Кленом у 2012 році. Днями команда відзначила 5-річний ювілей. Ґаджет має форму куба, під’єднується до домашньої мережі Wi-Fi, має вбудовану камеру, динаміку, мікрофон та керований лазерний промінь. Все це дає можливість не просто спостерігати за вашим домашнім улюбленцем, але й грати із ним. </span></p><p><span style="font-weight: 400;">Після виходу на міжнародну арену заснована українцями компанія значно розширилася. Зараз у ній працює 55 осіб, виробничі центри зосереджено в Україні, США та Китаї; а сам ґаджет продається через Amazon та фірмові магазини Apple</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p><h4><strong>iBlazr</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Зовнішній </span>LED-спалах іblazr <span style="font-weight: 400;">розроблений спеціально для любителів фотографії, у 2012 році здійснив справжній прорив на ринку мобільної фотографії — адже не просто покращував «картинку» при поганому рівні освітлення, але й міг усувати ефект «червоних очей» та використовуватися у найрізноманітніших ситуаціях, де потрібне штучне світло</span><span style="font-weight: 400;">.</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">Перші моделі іblazr</span> <span style="font-weight: 400;">під’єднувалися до смартфона за допомогою 3,5-мм роз’єму для навушників, який є практично у кожному сучасному смартфоні. Згодом було випущено iBlazr 2, який працює через Bluetooth. Продукт українського виробника <a href="/2017/05/24/prystrij-roslyny/" class=" with_hint_js">Concepter<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/9ae807bce7a94cde2927c3ad60b19e38_original-300x200.png" />Українці розробили пристрій Grovio для догляду за рослинами</span></a> став першим серед українських ґаджетів, що почав продаватися в офіційних магазинах компанії <a href="/2017/05/22/apple-new-laptops/" class=" with_hint_js">Apple<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/computer-767781_1280-300x200.jpg" />Apple представить одразу три оновлених ноутбуки на WWDC</span></a>.</span></p><h4><strong>Grammarly</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Цей сервіс для перевірки правопису</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">створили теж українці – Олексій Шевченко, Дмитро Лідер та Максим Литвин. Стартап не просто отримав визнання користувачів — нещодавно команда <a href="/2017/05/08/grammarly-investment/" class=" with_hint_js">залучила інвестиції<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/e7d2a6e0bc2a5c816a3c8436e8efb327ef2f030d-300x200.jpg" />AI-стартап з України, що працює над грамотністю, отримав $110 млн інвестицій</span></a> у розмірі $110 млн. На сьогоднішній день це — найбільша сума, яку коли-небудь вдавалося отримати українцям на розвиток свого проекту. Програма використовує штучний інтелект для перевірки правопису та граматики англійської мови. Крім того, редагує не тільки помилки, а й структуру речень і стиль письма. </span><span style="font-weight: 400;">За інформацією Grammarly, станом на квітень 2017 року сервіс щоденно використовували близько 7 млн осіб.</span></p><p> </p>

Винахідницький хист та розум наших земляків підкорили закордонні ринки розумної електроніки. На часі — 5 стартапів родом з України, яких добре знають за межами країни

Українці створюють програмні продукти та пристрої, котрі вже добре знають у США та країнах Європи. Все це — завдяки технологіям, дизайну та можливостям, котрі ці проекти дають мільйонам користувачів. Ми наведемо приклад лише 5 успішних та визнаних за кордоном стартапів із України, хоча насправді їх набагато більше.
<h4><strong>eCozy</strong></h4>
Розумний термостат, здатний регулювати споживання тепла та енергії у вашому домі, <a href="https://nachasi.com/2017/05/23/kmmf/">отримав визнання</a> у Німеччині — там він навіть продається через мережу спеціалізованих магазинів.
<h4><strong>UNIQUE One</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">3D-принтер зі швидкістю друку 300 міліметрів в секунду, що в 5 разів швидше іноземних аналогів — такий проект розробив одесит Володимир Усов. Перший в Україні  3D-принтер був створений <a href="http://tech.co/kwambios-unique-one-one-sexy-3d-printer-2015-04" target="_blank" rel="noopener noreferrer">для платформи Kwambio</a> (інтернет-крамниці готових 3D-моделей предметів інтер’єру).</span> <span style="font-weight: 400;">Принтер</span> <span style="font-weight: 400;">має закритий корпус, однак за допомогою голограми користувачі мають змогу спостерігати на процесом виробництва.</span>
<h4><strong>Petcube</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Робот для спілкування на відстані з домашніми улюбленцями </span><b><a href="https://nachasi.com/2017/05/15/petcube-vivien-lee/">Petcube</a> </b><span style="font-weight: 400;">був винайдений трьома друзями-українцями – Ярославом Ажнюком, Олександром Нескіним та Андрієм Кленом у 2012 році. Днями команда відзначила 5-річний ювілей. Ґаджет має форму куба, під’єднується до домашньої мережі Wi-Fi, має вбудовану камеру, динаміку, мікрофон та керований лазерний промінь. Все це дає можливість не просто спостерігати за вашим домашнім улюбленцем, але й грати із ним. </span>

<span style="font-weight: 400;">Після виходу на міжнародну арену заснована українцями компанія значно розширилася. Зараз у ній працює 55 осіб, виробничі центри зосереджено в Україні, США та Китаї; а сам ґаджет продається через Amazon та фірмові магазини Apple</span><span style="font-weight: 400;">.</span>
<h4><strong>iBlazr</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Зовнішній </span>LED-спалах іblazr <span style="font-weight: 400;">розроблений спеціально для любителів фотографії, у 2012 році здійснив справжній прорив на ринку мобільної фотографії — адже не просто покращував «картинку» при поганому рівні освітлення, але й міг усувати ефект «червоних очей» та використовуватися у найрізноманітніших ситуаціях, де потрібне штучне світло</span><span style="font-weight: 400;">.</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">Перші моделі іblazr</span> <span style="font-weight: 400;">під’єднувалися до смартфона за допомогою 3,5-мм роз’єму для навушників, який є практично у кожному сучасному смартфоні. Згодом було випущено iBlazr 2, який працює через Bluetooth. Продукт українського виробника <a href="https://nachasi.com/2017/05/24/prystrij-roslyny/">Concepter</a> став першим серед українських ґаджетів, що почав продаватися в офіційних магазинах компанії <a href="https://nachasi.com/2017/05/22/apple-new-laptops/">Apple</a>.</span>
<h4><strong>Grammarly</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Цей сервіс для перевірки правопису</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">створили теж українці – Олексій Шевченко, Дмитро Лідер та Максим Литвин. Стартап не просто отримав визнання користувачів — нещодавно команда <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/grammarly-investment/">залучила інвестиції</a> у розмірі $110 млн. На сьогоднішній день це — найбільша сума, яку коли-небудь вдавалося отримати українцям на розвиток свого проекту. Програма використовує штучний інтелект для перевірки правопису та граматики англійської мови. Крім того, редагує не тільки помилки, а й структуру речень і стиль письма. </span><span style="font-weight: 400;">За інформацією Grammarly, станом на квітень 2017 року сервіс щоденно використовували близько 7 млн осіб.</span>

&nbsp;

<p>Українці створюють програмні продукти та пристрої, котрі вже добре знають у США та країнах Європи. Все це — завдяки технологіям, дизайну та можливостям, котрі ці проекти дають мільйонам користувачів. Ми наведемо приклад лише 5 успішних та визнаних за кордоном стартапів із України, хоча насправді їх набагато більше.</p><h4><strong>eCozy</strong></h4><p>Розумний термостат, здатний регулювати споживання тепла та енергії у вашому домі, <a href="/2017/05/23/kmmf/">отримав визнання</a> у Німеччині — там він навіть продається через мережу спеціалізованих магазинів.</p><h4><strong>UNIQUE One</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">3D-принтер зі швидкістю друку 300 міліметрів в секунду, що в 5 разів швидше іноземних аналогів — такий проект розробив одесит Володимир Усов. Перший в Україні  3D-принтер був створений <a href="http://tech.co/kwambios-unique-one-one-sexy-3d-printer-2015-04" target="_blank" rel="noopener noreferrer">для платформи Kwambio</a> (інтернет-крамниці готових 3D-моделей предметів інтер’єру).</span> <span style="font-weight: 400;">Принтер</span> <span style="font-weight: 400;">має закритий корпус, однак за допомогою голограми користувачі мають змогу спостерігати на процесом виробництва.</span></p><h4><strong>Petcube</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Робот для спілкування на відстані з домашніми улюбленцями </span><b><a href="/2017/05/15/petcube-vivien-lee/">Petcube</a> </b><span style="font-weight: 400;">був винайдений трьома друзями-українцями – Ярославом Ажнюком, Олександром Нескіним та Андрієм Кленом у 2012 році. Днями команда відзначила 5-річний ювілей. Ґаджет має форму куба, під’єднується до домашньої мережі Wi-Fi, має вбудовану камеру, динаміку, мікрофон та керований лазерний промінь. Все це дає можливість не просто спостерігати за вашим домашнім улюбленцем, але й грати із ним. </span></p><p><span style="font-weight: 400;">Після виходу на міжнародну арену заснована українцями компанія значно розширилася. Зараз у ній працює 55 осіб, виробничі центри зосереджено в Україні, США та Китаї; а сам ґаджет продається через Amazon та фірмові магазини Apple</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p><h4><strong>iBlazr</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Зовнішній </span>LED-спалах іblazr <span style="font-weight: 400;">розроблений спеціально для любителів фотографії, у 2012 році здійснив справжній прорив на ринку мобільної фотографії — адже не просто покращував «картинку» при поганому рівні освітлення, але й міг усувати ефект «червоних очей» та використовуватися у найрізноманітніших ситуаціях, де потрібне штучне світло</span><span style="font-weight: 400;">.</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">Перші моделі іblazr</span> <span style="font-weight: 400;">під’єднувалися до смартфона за допомогою 3,5-мм роз’єму для навушників, який є практично у кожному сучасному смартфоні. Згодом було випущено iBlazr 2, який працює через Bluetooth. Продукт українського виробника <a href="/2017/05/24/prystrij-roslyny/">Concepter</a> став першим серед українських ґаджетів, що почав продаватися в офіційних магазинах компанії <a href="/2017/05/22/apple-new-laptops/">Apple</a>.</span></p><h4><strong>Grammarly</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Цей сервіс для перевірки правопису</span><b> </b><span style="font-weight: 400;">створили теж українці – Олексій Шевченко, Дмитро Лідер та Максим Литвин. Стартап не просто отримав визнання користувачів — нещодавно команда <a href="/2017/05/08/grammarly-investment/">залучила інвестиції</a> у розмірі $110 млн. На сьогоднішній день це — найбільша сума, яку коли-небудь вдавалося отримати українцям на розвиток свого проекту. Програма використовує штучний інтелект для перевірки правопису та граматики англійської мови. Крім того, редагує не тільки помилки, а й структуру речень і стиль письма. </span><span style="font-weight: 400;">За інформацією Grammarly, станом на квітень 2017 року сервіс щоденно використовували близько 7 млн осіб.</span></p><p>&nbsp;</p>

5 українських стартапів, відомих в усьому світі

{:ua}Добірка відомих в усьому світі українських команд та їхніх проектів{:}

<p>Це покоління навушників можна назвати «звуковою версією <a href="https://nachasi.com/2017/05/05/google-shutdown/" class=" with_hint_js">Google Maps<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/google-on-your-smartphone-1796337_1280-300x200.jpg" />Півгодини без Google — що станеться, якщо відключити пошуковик</span></a>». Їхній власник може повторно прослухати розмови, музику та фонові звуки з міць, які він відвідував у минулому. Новинка називається Sound Innovation. До її складу входить пара безпровідних навушників, у які інтегровані GPS, Bluetooth та мікрофон. Процес запису запускається автоматично, після чого записи завантажуються через смартфон у хмарне сховище, де записи опрацьовує штучний інтелект. Навіщо? Якщо ви повертається у певне місце через кілька років, можна знову відчути атмосферу минулого. Всі записи марковані географічними тегами, система програє їх, коли особа повертається у певне місце, пише Wired.

Звучить сантиментально? У компанії Fujitsu пояснили, що власне й прагнуть надати клієнтам «емоційний сервіс». Навушники можуть не лише запам’ятовувати траєкторію руху та записувати звуки, але й розпізнавати звук. Вони, наприклад, у змозі автоматично зосередити увагу на творчості вуличного музики замість того, щоби записувати шум проїжджаючої повз вантажівки.
</p>
<h4><strong>У розробці</strong></h4>
Продукт ще далекий від завершення. Розробникам Fujitsu доведеться ще «побороти» не лише технічні нюанси, але й юридичні. Відкритим залишається, наприклад, питання, чи залишатимуться записи в особистій колекції користувача чи можна буде ділитися ними на відкритій платформі. Для цього також може знадобитися штучний інтелект, який пізніше проаналізує, які записи краще залишити у приватній колекції, а яким надати відкритий доступ.

Крім того, розробники працюють над створенням інших сенсорів. Їм потрібно виміряти й зрозуміти відчуття людини, що вдягатиме навушники, аби програвати в цей час відповідну музику. У рекламному відео фірма показує особу, яка біжить вулицею і при цьому слухає музику вуличного музиканта. В іншому показано людинуа, яка відвідує порожній стадіон і слухає розмови та вигуки з гри, яка вже пройшла.

Разом з навушниками можна буде отримати невелику коробку у формі піраміди під назвою Broadcast. Її можна встановити будь-де, аби записувати звуки й поєднати до колонки. Таким чином, звуки, розмови, музика програватиметься у режимі прямої трансляції.
<h4><strong>Соціальний аспект нового ґаджету</strong></h4>
Оскільки навушники будуть в змозі розрізняти «корисні» звуки від «некорисних», їх можуть використовувати люди з вадами слуху, аби краще розпізнати релевантні звуки в оточенні.

Проект нещодавно вперше представили в Токіо під час щорічної конференції Fujitsus. Від прототипу до серійної моделі має пройти ще трохи часу. Залишилося подолати не лише технічні проблеми, але й знайти відповідь на питання, як знайти компроміс між особистим простором і публічною сферою — навіть якщо йдеться про музику чи звуки навколишніх вулиць.

<p>Це покоління навушників можна назвати «звуковою версією <a href="/2017/05/05/google-shutdown/" class=" with_hint_js">Google Maps<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/google-on-your-smartphone-1796337_1280-300x200.jpg" />Півгодини без Google — що станеться, якщо відключити пошуковик</span></a>». Їхній власник може повторно прослухати розмови, музику та фонові звуки з міць, які він відвідував у минулому. Новинка називається Sound Innovation. До її складу входить пара безпровідних навушників, у які інтегровані GPS, Bluetooth та мікрофон. Процес запису запускається автоматично, після чого записи завантажуються через смартфон у хмарне сховище, де записи опрацьовує штучний інтелект. Навіщо? Якщо ви повертається у певне місце через кілька років, можна знову відчути атмосферу минулого. Всі записи марковані географічними тегами, система програє їх, коли особа повертається у певне місце, пише Wired.</p><p>Звучить сантиментально? У компанії Fujitsu пояснили, що власне й прагнуть надати клієнтам «емоційний сервіс». Навушники можуть не лише запам’ятовувати траєкторію руху та записувати звуки, але й розпізнавати звук. Вони, наприклад, у змозі автоматично зосередити увагу на творчості вуличного музики замість того, щоби записувати шум проїжджаючої повз вантажівки.</p><h4><strong>У розробці</strong></h4><p>Продукт ще далекий від завершення. Розробникам Fujitsu доведеться ще «побороти» не лише технічні нюанси, але й юридичні. Відкритим залишається, наприклад, питання, чи залишатимуться записи в особистій колекції користувача чи можна буде ділитися ними на відкритій платформі. Для цього також може знадобитися штучний інтелект, який пізніше проаналізує, які записи краще залишити у приватній колекції, а яким надати відкритий доступ.</p><p>Крім того, розробники працюють над створенням інших сенсорів. Їм потрібно виміряти й зрозуміти відчуття людини, що вдягатиме навушники, аби програвати в цей час відповідну музику. У рекламному відео фірма показує особу, яка біжить вулицею і при цьому слухає музику вуличного музиканта. В іншому показано людинуа, яка відвідує порожній стадіон і слухає розмови та вигуки з гри, яка вже пройшла.</p><p>Разом з навушниками можна буде отримати невелику коробку у формі піраміди під назвою Broadcast. Її можна встановити будь-де, аби записувати звуки й поєднати до колонки. Таким чином, звуки, розмови, музика програватиметься у режимі прямої трансляції.</p><h4><strong>Соціальний аспект нового ґаджету</strong></h4><p>Оскільки навушники будуть в змозі розрізняти «корисні» звуки від «некорисних», їх можуть використовувати люди з вадами слуху, аби краще розпізнати релевантні звуки в оточенні.</p><p>Проект нещодавно вперше представили в Токіо під час щорічної конференції Fujitsus. Від прототипу до серійної моделі має пройти ще трохи часу. Залишилося подолати не лише технічні проблеми, але й знайти відповідь на питання, як знайти компроміс між особистим простором і публічною сферою — навіть якщо йдеться про музику чи звуки навколишніх вулиць.</p>

Нові навушники від Fujitsu та Yamaha можуть розрізнити фонові звуки — від гуркотіння сирен чи просто шумної вулиці. Для цього вони використовують штучний інтелект. Але не на цьому їхня функціональність не завершується: вони записують ці звуки і програють їх, коли знову потрапляєш у певне місце

Це покоління навушників можна назвати «звуковою версією <a href="https://nachasi.com/2017/05/05/google-shutdown/">Google Maps</a>». Їхній власник може повторно прослухати розмови, музику та фонові звуки з міць, які він відвідував у минулому. Новинка називається Sound Innovation. До її складу входить пара безпровідних навушників, у які інтегровані GPS, Bluetooth та мікрофон. Процес запису запускається автоматично, після чого записи завантажуються через смартфон у хмарне сховище, де записи опрацьовує штучний інтелект. Навіщо? Якщо ви повертається у певне місце через кілька років, можна знову відчути атмосферу минулого. Всі записи марковані географічними тегами, система програє їх, коли особа повертається у певне місце, пише Wired.

Звучить сантиментально? У компанії Fujitsu пояснили, що власне й прагнуть надати клієнтам «емоційний сервіс». Навушники можуть не лише запам’ятовувати траєкторію руху та записувати звуки, але й розпізнавати звук. Вони, наприклад, у змозі автоматично зосередити увагу на творчості вуличного музики замість того, щоби записувати шум проїжджаючої повз вантажівки.
<h4><strong>У розробці</strong></h4>
Продукт ще далекий від завершення. Розробникам Fujitsu доведеться ще «побороти» не лише технічні нюанси, але й юридичні. Відкритим залишається, наприклад, питання, чи залишатимуться записи в особистій колекції користувача чи можна буде ділитися ними на відкритій платформі. Для цього також може знадобитися штучний інтелект, який пізніше проаналізує, які записи краще залишити у приватній колекції, а яким надати відкритий доступ.

Крім того, розробники працюють над створенням інших сенсорів. Їм потрібно виміряти й зрозуміти відчуття людини, що вдягатиме навушники, аби програвати в цей час відповідну музику. У рекламному відео фірма показує особу, яка біжить вулицею і при цьому слухає музику вуличного музиканта. В іншому показано людинуа, яка відвідує порожній стадіон і слухає розмови та вигуки з гри, яка вже пройшла.

Разом з навушниками можна буде отримати невелику коробку у формі піраміди під назвою Broadcast. Її можна встановити будь-де, аби записувати звуки й поєднати до колонки. Таким чином, звуки, розмови, музика програватиметься у режимі прямої трансляції.
<h4><strong>Соціальний аспект нового ґаджету</strong></h4>
Оскільки навушники будуть в змозі розрізняти «корисні» звуки від «некорисних», їх можуть використовувати люди з вадами слуху, аби краще розпізнати релевантні звуки в оточенні.

Проект нещодавно вперше представили в Токіо під час щорічної конференції Fujitsus. Від прототипу до серійної моделі має пройти ще трохи часу. Залишилося подолати не лише технічні проблеми, але й знайти відповідь на питання, як знайти компроміс між особистим простором і публічною сферою — навіть якщо йдеться про музику чи звуки навколишніх вулиць.

<p>Це покоління навушників можна назвати «звуковою версією <a href="/2017/05/05/google-shutdown/">Google Maps</a>». Їхній власник може повторно прослухати розмови, музику та фонові звуки з міць, які він відвідував у минулому. Новинка називається Sound Innovation. До її складу входить пара безпровідних навушників, у які інтегровані GPS, Bluetooth та мікрофон. Процес запису запускається автоматично, після чого записи завантажуються через смартфон у хмарне сховище, де записи опрацьовує штучний інтелект. Навіщо? Якщо ви повертається у певне місце через кілька років, можна знову відчути атмосферу минулого. Всі записи марковані географічними тегами, система програє їх, коли особа повертається у певне місце, пише Wired.</p><p>Звучить сантиментально? У компанії Fujitsu пояснили, що власне й прагнуть надати клієнтам «емоційний сервіс». Навушники можуть не лише запам’ятовувати траєкторію руху та записувати звуки, але й розпізнавати звук. Вони, наприклад, у змозі автоматично зосередити увагу на творчості вуличного музики замість того, щоби записувати шум проїжджаючої повз вантажівки.</p><h4><strong>У розробці</strong></h4><p>Продукт ще далекий від завершення. Розробникам Fujitsu доведеться ще «побороти» не лише технічні нюанси, але й юридичні. Відкритим залишається, наприклад, питання, чи залишатимуться записи в особистій колекції користувача чи можна буде ділитися ними на відкритій платформі. Для цього також може знадобитися штучний інтелект, який пізніше проаналізує, які записи краще залишити у приватній колекції, а яким надати відкритий доступ.</p><p>Крім того, розробники працюють над створенням інших сенсорів. Їм потрібно виміряти й зрозуміти відчуття людини, що вдягатиме навушники, аби програвати в цей час відповідну музику. У рекламному відео фірма показує особу, яка біжить вулицею і при цьому слухає музику вуличного музиканта. В іншому показано людинуа, яка відвідує порожній стадіон і слухає розмови та вигуки з гри, яка вже пройшла.</p><p>Разом з навушниками можна буде отримати невелику коробку у формі піраміди під назвою Broadcast. Її можна встановити будь-де, аби записувати звуки й поєднати до колонки. Таким чином, звуки, розмови, музика програватиметься у режимі прямої трансляції.</p><h4><strong>Соціальний аспект нового ґаджету</strong></h4><p>Оскільки навушники будуть в змозі розрізняти «корисні» звуки від «некорисних», їх можуть використовувати люди з вадами слуху, аби краще розпізнати релевантні звуки в оточенні.</p><p>Проект нещодавно вперше представили в Токіо під час щорічної конференції Fujitsus. Від прототипу до серійної моделі має пройти ще трохи часу. Залишилося подолати не лише технічні проблеми, але й знайти відповідь на питання, як знайти компроміс між особистим простором і публічною сферою — навіть якщо йдеться про музику чи звуки навколишніх вулиць.</p>

Як навушники допоможуть згадати минуле

{:ua}Як працюють незвичайні нові навушники для міського простору від Fujitsu та Yamaha?{:}

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

5 фотохудожників кидають виклик 6 стоковим кліше — а Depositphotos фіксує все це у <a href="https://lightfield.com.ua/uk/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">київській студії</a>

Фотохудожники vs. стокові кліше

{:ua}Чи можна переосмислити найтиповіші стокові світлини? Спроба від фотохудожників{:}

U Dnipri predstavyly robota-zemleroba

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Об’єднуючи свою енергію та створюючи атмосферу, що надихає, вони будують майбутнє — за словами засновників Platforma Рефаеля Юхи, Катерини Горіної та Офера Керцнера, ця локація у столиці України стане логічним продовженням історії, що розпочалася раніше, а тепер допоможе малому та середньому інноваційному бізнесу в Києві

Світ з неймовірною силою підхопила хвиля створення коворкінґів. Сучасні та прогресивні люди дедалі частіше відмовляються від ролі «офісного планктону», стаючи фрілансерами та натхненними підприємцями, беруть на себе відповідальність. Взявши свої лептопи та зібравши довкола однодумців, вони створюють власні бізнес-концепції та розробляють стратегії для їхнього розвитку. Додатковим стимулом цьому слугують чисельні коворкінг-платформи з властивою їм невимушеною атмосферою та простором для креативу.
<h4><strong>Новий коворкінґ у столиці — який він</strong></h4>
Україна не стоїть осторонь світових трендів, а навпаки активно переймає найкращий досвід. Доказом цього є популяризація коворкінґів не лише у столиці, а й в інших містах країни. Відтак, найбільшим та найвідомішим серед них є Coworking Platforma у Києві, що займає майже 2 тис кв м на території однойменного арт-заводу на Лівому березі Києва. А 1 травня 2017 року відбулося відкриття вже другої за рахунком локації коворкіґгу – цього разу у ДЦ «Леонардо», що у центрі міста, площею понад 2 тис кв м.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8511.jpg" img_id="3362"]

За словами засновників Platforma Рефаеля Юхи, Катерини Горіної та Офера Керцнера, це — логічне продовження історії успішного проекту та нова віха його розвитку.

Coworking Platforma у ДЦ «Леонардо» працює лише три тижні, а нові резиденти заповнили вже більше половини приміщень, і кількість бажаючих долучитися невпинно росте. Серед тих, хто вже «заїхав», є команди, що розробляють мобільні додатки; ті, що займаються маркетинговими дослідженнями; юридичний стартап, мета якого змінити український ринок юридичних послуг; фундація, що навчає журналістів висвітлювати історії переселенців та наслідки конфлікту на Сході України. Є тут інкубатор стартапів та просто молоді стартапери, фрілансери та ті, хто працюють на аутсорсі. Усі вони — «great minds that work together», об’єднуючи свою енергію та створюючи атмосферу, що надихає, будують майбутнє своєї команди, компанії, країни і, зрештою, світу.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="3351,3353,3355,3356"]
<h4><strong>Відмінності від іноземної практики</strong></h4>
Як пояснюють співзасновники Coworking Platforma, на відміну від західних коворкінґів, які націлені переважною мірою на створення робочого середовища для вже сформованих бізнесів, українські ком’юніті створюються для підприємців-початківців. Вітчизняний ринок потребує простору, сприятливого для становлення малого та середнього бізнесу. Відтак, метою Coworking Platforma є забезпечити умови, у яких люди зможуть самовдосконалюватись, отримувати нові унікальні знання, набувати потрібних навичок та застосовувати їх практично. Засновники проекту прагнуть всебічно сприяти становленню українських стартапів, та їх подальшому перетворенню у «єдинорогів» (підприємств із капіталом у понад $1 млрд), знаних не лише в Україні, а й далеко за її межами.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8466.jpg" img_id="3361"]
<h4><strong>Як Coworking Platforma має намір допомагати проектам та командам</strong></h4>
Задля цього, креативний простір Coworking Platforma розпочинає ряд бізнес-орієнтованих заходів та воркшопів, зокрема щодо управління проектами та «employer branding» (створення іміджу роботодавця). Наразі коворкінг залучає найкращих спікерів та експертів вищого рівня топових компаній, що працюють в Україні.

Крім того, вже розпочато співпрацю Coworking Platforma з міжнародною освітньою платформою General Assembly. Завдяки цьому українці отримають унікальну можливість відвідувати воркшопи світового рівня. Одним з перших іноземних спікерів є Говард Кінгстон, засновник та маркетинговий директор компанії «Аdludio», що спеціалізується на креативній онлайн-рекламі. Серед клієнтів «Adludio» такі лідери міжнародних ринків, як: P&amp;G, Unilever, RedBull, BBC, Paypal та низка інших. У травні українці зможуть відвідати лекції Говарда на теми Growth Hacking (так називається метод стрімкого експериментального маркетингу) та колективного залучення коштів для фінансування проектів. На усі освітні івенти та воркшопи можна <a href="http://bit.ly/coworking-platforma" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зареєструватися на сайті коворкінґу</a>.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="3360,3359,3357" orderby="rand"]

На часі в очільників Coworking Platforma ще безліч задумів та планів — ще більше креативних просторів у Киїєві, а далі відкриття локацій у Львові, Одесі, Харкові та Дніпрі. Потім опановуватимуть ринки Польщі та Румунії. Тож не дивуйтеся, якщо через кілька років Coworking Platforma буде найбільшою мережею коворкінг-ком'юніті у Східній Європі, наголошують вони.

<p>Світ з неймовірною силою підхопила хвиля створення коворкінґів. Сучасні та прогресивні люди дедалі частіше відмовляються від ролі «офісного планктону», стаючи фрілансерами та натхненними підприємцями, беруть на себе відповідальність. Взявши свої лептопи та зібравши довкола однодумців, вони створюють власні бізнес-концепції та розробляють стратегії для їхнього розвитку. Додатковим стимулом цьому слугують чисельні коворкінг-платформи з властивою їм невимушеною атмосферою та простором для креативу.</p><h4><strong>Новий коворкінґ у столиці — який він</strong></h4><p>Україна не стоїть осторонь світових трендів, а навпаки активно переймає найкращий досвід. Доказом цього є популяризація коворкінґів не лише у столиці, а й в інших містах країни. Відтак, найбільшим та найвідомішим серед них є Coworking Platforma у Києві, що займає майже 2 тис кв м на території однойменного арт-заводу на Лівому березі Києва. А 1 травня 2017 року відбулося відкриття вже другої за рахунком локації коворкіґгу – цього разу у ДЦ «Леонардо», що у центрі міста, площею понад 2 тис кв м.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8511.jpg">			</div><p>За словами засновників Platforma Рефаеля Юхи, Катерини Горіної та Офера Керцнера, це — логічне продовження історії успішного проекту та нова віха його розвитку.</p><p>Coworking Platforma у ДЦ «Леонардо» працює лише три тижні, а нові резиденти заповнили вже більше половини приміщень, і кількість бажаючих долучитися невпинно росте. Серед тих, хто вже «заїхав», є команди, що розробляють мобільні додатки; ті, що займаються маркетинговими дослідженнями; юридичний стартап, мета якого змінити український ринок юридичних послуг; фундація, що навчає журналістів висвітлювати історії переселенців та наслідки конфлікту на Сході України. Є тут інкубатор стартапів та просто молоді стартапери, фрілансери та ті, хто працюють на аутсорсі. Усі вони — «great minds that work together», об’єднуючи свою енергію та створюючи атмосферу, що надихає, будують майбутнє своєї команди, компанії, країни і, зрештою, світу.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-4909.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-4958.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-5029.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-6862.jpg",			"caption": ""		}			]</script><h4><strong>Відмінності від іноземної практики</strong></h4><p>Як пояснюють співзасновники Coworking Platforma, на відміну від західних коворкінґів, які націлені переважною мірою на створення робочого середовища для вже сформованих бізнесів, українські ком’юніті створюються для підприємців-початківців. Вітчизняний ринок потребує простору, сприятливого для становлення малого та середнього бізнесу. Відтак, метою Coworking Platforma є забезпечити умови, у яких люди зможуть самовдосконалюватись, отримувати нові унікальні знання, набувати потрібних навичок та застосовувати їх практично. Засновники проекту прагнуть всебічно сприяти становленню українських стартапів, та їх подальшому перетворенню у «єдинорогів» (підприємств із капіталом у понад $1 млрд), знаних не лише в Україні, а й далеко за її межами.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8466.jpg">			</div><h4><strong>Як Coworking Platforma має намір допомагати проектам та командам</strong></h4><p>Задля цього, креативний простір Coworking Platforma розпочинає ряд бізнес-орієнтованих заходів та воркшопів, зокрема щодо управління проектами та «employer branding» (створення іміджу роботодавця). Наразі коворкінг залучає найкращих спікерів та експертів вищого рівня топових компаній, що працюють в Україні.</p><p>Крім того, вже розпочато співпрацю Coworking Platforma з міжнародною освітньою платформою General Assembly. Завдяки цьому українці отримають унікальну можливість відвідувати воркшопи світового рівня. Одним з перших іноземних спікерів є Говард Кінгстон, засновник та маркетинговий директор компанії «Аdludio», що спеціалізується на креативній онлайн-рекламі. Серед клієнтів «Adludio» такі лідери міжнародних ринків, як: P&amp;G, Unilever, RedBull, BBC, Paypal та низка інших. У травні українці зможуть відвідати лекції Говарда на теми Growth Hacking (так називається метод стрімкого експериментального маркетингу) та колективного залучення коштів для фінансування проектів. На усі освітні івенти та воркшопи можна <a href="http://bit.ly/coworking-platforma" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зареєструватися на сайті коворкінґу</a>.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8412.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-6877.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/Sergey-Grechka-8444.jpg",			"caption": ""		}			]</script><p>На часі в очільників Coworking Platforma ще безліч задумів та планів — ще більше креативних просторів у Киїєві, а далі відкриття локацій у Львові, Одесі, Харкові та Дніпрі. Потім опановуватимуть ринки Польщі та Румунії. Тож не дивуйтеся, якщо через кілька років Coworking Platforma буде найбільшою мережею коворкінг-ком&#8217;юніті у Східній Європі, наголошують вони.</p>

Coworking Platforma — на кого чекає новий коворкінґ-простір

{:ua}На кого чекають у стінах нового київського коворкінґу?{:}

<p>Якою може бути українська освіта і як вона змінюється вже сьогодні? На часі дізнатися про це із прогнозів засновника платформи Prometheus.
</p>
<h4><strong>Про школу</strong></h4>
— Вже очевидно, що нова школа має навчати не стільки конкретним фактам і процедурам, скільки моделям мислення: критичному мисленню (вірніше, цілому комплексу моделей мислення, які разом відомі як критичне мислення), зовнішній і внутрішній критиці джерел для об'єктивної оцінки інформації, основам статистичного, економічного, алгоритмічного мислень, що, в свою чергу, складаються з безлічі окремих моделей мислення.

Індустріальна школа ставить запитання, на які завжди вже існує правильна відповідь. Але найбільш видатні люди досягають успіху в науці, інноваціях та інших галузях життя завдяки тому, що їм вдається винайти рішення, про яке до них ніхто і не здогадувався.

Нова школа — це не стільки нові предмети чи навчальні програми, скільки фундаментальна зміна того, до яких нових викликів ми хочемо готувати молоде покоління.
<h4><strong>Про онлайн-освіту</strong></h4>
— Ми притримуємося думки, що масові онлайн-курси – це потужний інструмент, який може вирішувати різноманітні завдання загальнонаціонального рівня.

Онлайн та змішана освіта — майбутнє всього світу та України. Для нашої країни, де лише горстка вишів надають якісну освіту, масові онлайн-курси і змішана освіта особливо цінні, бо дозволяють малим коштом зробити навчання у найкращих викладачів країни доступним кожному.
<h4><strong>Про натхнення</strong></h4>
— За освітою я історик, тож надихаюся історичними подіями та персонами. Коли сьогодні люди говорять, що наша мета зробити найкращу освіту доступною кожному нереальна, я люблю згадувати Ґутенберга і його друкарський верстат. У 1440 році в Європі налічувалося близько 30 тис примірників книг, а вже за 50 років після винаходу Ґутенберга – 10 млн. Книги стали дешевими і доступними кожному, що назавжди змінило світ. В <a href="https://prometheus.org.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Prometheus</a> ми впевнені, що масові відкриті онлайн-курси так само можуть зробити найкращу освіту доступною кожному.
<h4><strong>Про майбутнє</strong></h4>
— Щоби підготувати нові покоління до успішного життя, ми маємо навчати їх тому, що я називаю «стратегіями адаптації»: агентності (здатність цілеспрямовано втілювати задумане в реальність, віра в свою здатність впливати на хід подій, здатність до саморозвитку і адаптації), вмінню ефективно регулювати свій рівень стресу, тривожності і депресивності, мисленню зростання на противагу фіксованому мисленню тощо.
<h4><strong>Про досягнення</strong></h4>
— У кожного з нас є надзвичайно розумні та здібні знайомі з блискучою освітою, які, разом з тим, хронічно не можуть досягати того, чого б їм хотілося.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/NPRIcZ-UYkE" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Про машини</strong></h4>
— Я скептично ставлюся до думки, що в осяжному майбутньому машини повністю замінять людей у всіх галузях. Автоматизація старих рутинних робіт дозволить вивільнити людські ресурси і створити потребу в нових професіях, де буде необхідна творча інтелектуальна праця.

Ми не можемо і не маємо конкурувати з машинами за рутинну роботу. Замість цього маємо навчати це і нові покоління так, щоб вони могли забути про нудну рутину і займатися вимогливою, але справді захоплюючою і потрібною економіці творчою працею.
<h4><strong>Про постправду</strong></h4>
— У світі <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" class=" with_hint_js">постправди<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a> панують не факти, а емоції.
<h4><strong>Про інновації</strong></h4>
— Минуле десятиліття стало періодом розквіту інноваційних, ризикованих і надзвичайно плідних стартапів майже в усіх галузях світової економіки. Здається, настав час, коли випробувані методи стартап-світу потрібно почати використовувати для створення шкіл нового покоління в Україні.

[blockquote_with_author name="Іван Примаченко" position="CEO Prometheus" link="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1269206629800236&set=a.567062906681282.1073741826.100001327329220&type=3" content="Нещодавно мене спитали, чому я займаюся всім цим, а не чимось легшим та прибутковим? Думаю, вся справа в тому, що мені відчайдушно хочеться пройти крізь всі повороти сюжету і дізнатися, чим завершиться ця історія"]
<h4><strong>Про ідеалістів</strong></h4>
— Я не зустрічав жодної по-справжньому видатної людини, яка була би глибоко розчарована життям. Але я знаю безліч видатних людей, за зовнішньою прагматичністю і продуманістю дій яких лежить божевільний ідеалізм, вірність своїм дитячим ідеалам і романтичність у високому розумінні цього слова. Щоб бути ідеалістом і змінити світ, вам знадобиться дуже прагматично продуманий план. Але я не знаю, що здатне допомогти перемогти тому, хто дозволив розчаруванню перемогти себе.
<p style="text-align: right;"><em>У підготовці матеріалу використано колонки та розмови із Іваном для «НВ», The Ukrainians, Blog Imena.UA</em></p>

<p>Якою може бути українська освіта і як вона змінюється вже сьогодні? На часі дізнатися про це із прогнозів засновника платформи Prometheus.</p><h4><strong>Про школу</strong></h4><p>— Вже очевидно, що нова школа має навчати не стільки конкретним фактам і процедурам, скільки моделям мислення: критичному мисленню (вірніше, цілому комплексу моделей мислення, які разом відомі як критичне мислення), зовнішній і внутрішній критиці джерел для об&#8217;єктивної оцінки інформації, основам статистичного, економічного, алгоритмічного мислень, що, в свою чергу, складаються з безлічі окремих моделей мислення.</p><p>Індустріальна школа ставить запитання, на які завжди вже існує правильна відповідь. Але найбільш видатні люди досягають успіху в науці, інноваціях та інших галузях життя завдяки тому, що їм вдається винайти рішення, про яке до них ніхто і не здогадувався.</p><p>Нова школа — це не стільки нові предмети чи навчальні програми, скільки фундаментальна зміна того, до яких нових викликів ми хочемо готувати молоде покоління.</p><h4><strong>Про онлайн-освіту</strong></h4><p>— Ми притримуємося думки, що масові онлайн-курси – це потужний інструмент, який може вирішувати різноманітні завдання загальнонаціонального рівня.</p><p>Онлайн та змішана освіта — майбутнє всього світу та України. Для нашої країни, де лише горстка вишів надають якісну освіту, масові онлайн-курси і змішана освіта особливо цінні, бо дозволяють малим коштом зробити навчання у найкращих викладачів країни доступним кожному.</p><h4><strong>Про натхнення</strong></h4><p>— За освітою я історик, тож надихаюся історичними подіями та персонами. Коли сьогодні люди говорять, що наша мета зробити найкращу освіту доступною кожному нереальна, я люблю згадувати Ґутенберга і його друкарський верстат. У 1440 році в Європі налічувалося близько 30 тис примірників книг, а вже за 50 років після винаходу Ґутенберга – 10 млн. Книги стали дешевими і доступними кожному, що назавжди змінило світ. В <a href="https://prometheus.org.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Prometheus</a> ми впевнені, що масові відкриті онлайн-курси так само можуть зробити найкращу освіту доступною кожному.</p><h4><strong>Про майбутнє</strong></h4><p>— Щоби підготувати нові покоління до успішного життя, ми маємо навчати їх тому, що я називаю «стратегіями адаптації»: агентності (здатність цілеспрямовано втілювати задумане в реальність, віра в свою здатність впливати на хід подій, здатність до саморозвитку і адаптації), вмінню ефективно регулювати свій рівень стресу, тривожності і депресивності, мисленню зростання на противагу фіксованому мисленню тощо.</p><h4><strong>Про досягнення</strong></h4><p>— У кожного з нас є надзвичайно розумні та здібні знайомі з блискучою освітою, які, разом з тим, хронічно не можуть досягати того, чого б їм хотілося.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/NPRIcZ-UYkE" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Про машини</strong></h4><p>— Я скептично ставлюся до думки, що в осяжному майбутньому машини повністю замінять людей у всіх галузях. Автоматизація старих рутинних робіт дозволить вивільнити людські ресурси і створити потребу в нових професіях, де буде необхідна творча інтелектуальна праця.</p><p>Ми не можемо і не маємо конкурувати з машинами за рутинну роботу. Замість цього маємо навчати це і нові покоління так, щоб вони могли забути про нудну рутину і займатися вимогливою, але справді захоплюючою і потрібною економіці творчою працею.</p><h4><strong>Про постправду</strong></h4><p>— У світі <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" class=" with_hint_js">постправди<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a> панують не факти, а емоції.</p><h4><strong>Про інновації</strong></h4><p>— Минуле десятиліття стало періодом розквіту інноваційних, ризикованих і надзвичайно плідних стартапів майже в усіх галузях світової економіки. Здається, настав час, коли випробувані методи стартап-світу потрібно почати використовувати для створення шкіл нового покоління в Україні.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Нещодавно мене спитали, чому я займаюся всім цим, а не чимось легшим та прибутковим? Думаю, вся справа в тому, що мені відчайдушно хочеться пройти крізь всі повороти сюжету і дізнатися, чим завершиться ця історія</p>					<cite>									<a href="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1269206629800236&set=a.567062906681282.1073741826.100001327329220&type=3"><strong>Іван Примаченко,</strong></a> CEO Prometheus							</cite>			</blockquote><h4><strong>Про ідеалістів</strong></h4><p>— Я не зустрічав жодної по-справжньому видатної людини, яка була би глибоко розчарована життям. Але я знаю безліч видатних людей, за зовнішньою прагматичністю і продуманістю дій яких лежить божевільний ідеалізм, вірність своїм дитячим ідеалам і романтичність у високому розумінні цього слова. Щоб бути ідеалістом і змінити світ, вам знадобиться дуже прагматично продуманий план. Але я не знаю, що здатне допомогти перемогти тому, хто дозволив розчаруванню перемогти себе.</p><p style="text-align: right;"><em>У підготовці матеріалу використано колонки та розмови із Іваном для «НВ», The Ukrainians, Blog Imena.UA</em></p>

Сьогодні святкує свій день народження Іван Примаченко — засновник і один із головних творців освітньої платформи Prometheus, на якій ви можете знайти широкий діапазон курсів: від безкоштовної підготовки до ЗНО до курсів програмування CS50. Ми зібрали 10 висловлювань

Якою може бути українська освіта і як вона змінюється вже сьогодні? На часі дізнатися про це із прогнозів засновника платформи Prometheus.
<h4><strong>Про школу</strong></h4>
— Вже очевидно, що нова школа має навчати не стільки конкретним фактам і процедурам, скільки моделям мислення: критичному мисленню (вірніше, цілому комплексу моделей мислення, які разом відомі як критичне мислення), зовнішній і внутрішній критиці джерел для об'єктивної оцінки інформації, основам статистичного, економічного, алгоритмічного мислень, що, в свою чергу, складаються з безлічі окремих моделей мислення.

Індустріальна школа ставить запитання, на які завжди вже існує правильна відповідь. Але найбільш видатні люди досягають успіху в науці, інноваціях та інших галузях життя завдяки тому, що їм вдається винайти рішення, про яке до них ніхто і не здогадувався.

Нова школа — це не стільки нові предмети чи навчальні програми, скільки фундаментальна зміна того, до яких нових викликів ми хочемо готувати молоде покоління.
<h4><strong>Про онлайн-освіту</strong></h4>
— Ми притримуємося думки, що масові онлайн-курси – це потужний інструмент, який може вирішувати різноманітні завдання загальнонаціонального рівня.

Онлайн та змішана освіта — майбутнє всього світу та України. Для нашої країни, де лише горстка вишів надають якісну освіту, масові онлайн-курси і змішана освіта особливо цінні, бо дозволяють малим коштом зробити навчання у найкращих викладачів країни доступним кожному.
<h4><strong>Про натхнення</strong></h4>
— За освітою я історик, тож надихаюся історичними подіями та персонами. Коли сьогодні люди говорять, що наша мета зробити найкращу освіту доступною кожному нереальна, я люблю згадувати Ґутенберга і його друкарський верстат. У 1440 році в Європі налічувалося близько 30 тис примірників книг, а вже за 50 років після винаходу Ґутенберга – 10 млн. Книги стали дешевими і доступними кожному, що назавжди змінило світ. В <a href="https://prometheus.org.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Prometheus</a> ми впевнені, що масові відкриті онлайн-курси так само можуть зробити найкращу освіту доступною кожному.
<h4><strong>Про майбутнє</strong></h4>
— Щоби підготувати нові покоління до успішного життя, ми маємо навчати їх тому, що я називаю «стратегіями адаптації»: агентності (здатність цілеспрямовано втілювати задумане в реальність, віра в свою здатність впливати на хід подій, здатність до саморозвитку і адаптації), вмінню ефективно регулювати свій рівень стресу, тривожності і депресивності, мисленню зростання на противагу фіксованому мисленню тощо.
<h4><strong>Про досягнення</strong></h4>
— У кожного з нас є надзвичайно розумні та здібні знайомі з блискучою освітою, які, разом з тим, хронічно не можуть досягати того, чого б їм хотілося.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/NPRIcZ-UYkE" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Про машини</strong></h4>
— Я скептично ставлюся до думки, що в осяжному майбутньому машини повністю замінять людей у всіх галузях. Автоматизація старих рутинних робіт дозволить вивільнити людські ресурси і створити потребу в нових професіях, де буде необхідна творча інтелектуальна праця.

Ми не можемо і не маємо конкурувати з машинами за рутинну роботу. Замість цього маємо навчати це і нові покоління так, щоб вони могли забути про нудну рутину і займатися вимогливою, але справді захоплюючою і потрібною економіці творчою працею.
<h4><strong>Про постправду</strong></h4>
— У світі <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/">постправди</a> панують не факти, а емоції.
<h4><strong>Про інновації</strong></h4>
— Минуле десятиліття стало періодом розквіту інноваційних, ризикованих і надзвичайно плідних стартапів майже в усіх галузях світової економіки. Здається, настав час, коли випробувані методи стартап-світу потрібно почати використовувати для створення шкіл нового покоління в Україні.

[blockquote_with_author name="Іван Примаченко" position="CEO Prometheus" link="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1269206629800236&amp;set=a.567062906681282.1073741826.100001327329220&amp;type=3" content="Нещодавно мене спитали, чому я займаюся всім цим, а не чимось легшим та прибутковим? Думаю, вся справа в тому, що мені відчайдушно хочеться пройти крізь всі повороти сюжету і дізнатися, чим завершиться ця історія"]
<h4><strong>Про ідеалістів</strong></h4>
— Я не зустрічав жодної по-справжньому видатної людини, яка була би глибоко розчарована життям. Але я знаю безліч видатних людей, за зовнішньою прагматичністю і продуманістю дій яких лежить божевільний ідеалізм, вірність своїм дитячим ідеалам і романтичність у високому розумінні цього слова. Щоб бути ідеалістом і змінити світ, вам знадобиться дуже прагматично продуманий план. Але я не знаю, що здатне допомогти перемогти тому, хто дозволив розчаруванню перемогти себе.
<p style="text-align: right;"><em>У підготовці матеріалу використано колонки та розмови із Іваном для «НВ», The Ukrainians, Blog Imena.UA</em></p>

<p>Якою може бути українська освіта і як вона змінюється вже сьогодні? На часі дізнатися про це із прогнозів засновника платформи Prometheus.</p><h4><strong>Про школу</strong></h4><p>— Вже очевидно, що нова школа має навчати не стільки конкретним фактам і процедурам, скільки моделям мислення: критичному мисленню (вірніше, цілому комплексу моделей мислення, які разом відомі як критичне мислення), зовнішній і внутрішній критиці джерел для об&#8217;єктивної оцінки інформації, основам статистичного, економічного, алгоритмічного мислень, що, в свою чергу, складаються з безлічі окремих моделей мислення.</p><p>Індустріальна школа ставить запитання, на які завжди вже існує правильна відповідь. Але найбільш видатні люди досягають успіху в науці, інноваціях та інших галузях життя завдяки тому, що їм вдається винайти рішення, про яке до них ніхто і не здогадувався.</p><p>Нова школа — це не стільки нові предмети чи навчальні програми, скільки фундаментальна зміна того, до яких нових викликів ми хочемо готувати молоде покоління.</p><h4><strong>Про онлайн-освіту</strong></h4><p>— Ми притримуємося думки, що масові онлайн-курси – це потужний інструмент, який може вирішувати різноманітні завдання загальнонаціонального рівня.</p><p>Онлайн та змішана освіта — майбутнє всього світу та України. Для нашої країни, де лише горстка вишів надають якісну освіту, масові онлайн-курси і змішана освіта особливо цінні, бо дозволяють малим коштом зробити навчання у найкращих викладачів країни доступним кожному.</p><h4><strong>Про натхнення</strong></h4><p>— За освітою я історик, тож надихаюся історичними подіями та персонами. Коли сьогодні люди говорять, що наша мета зробити найкращу освіту доступною кожному нереальна, я люблю згадувати Ґутенберга і його друкарський верстат. У 1440 році в Європі налічувалося близько 30 тис примірників книг, а вже за 50 років після винаходу Ґутенберга – 10 млн. Книги стали дешевими і доступними кожному, що назавжди змінило світ. В <a href="https://prometheus.org.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Prometheus</a> ми впевнені, що масові відкриті онлайн-курси так само можуть зробити найкращу освіту доступною кожному.</p><h4><strong>Про майбутнє</strong></h4><p>— Щоби підготувати нові покоління до успішного життя, ми маємо навчати їх тому, що я називаю «стратегіями адаптації»: агентності (здатність цілеспрямовано втілювати задумане в реальність, віра в свою здатність впливати на хід подій, здатність до саморозвитку і адаптації), вмінню ефективно регулювати свій рівень стресу, тривожності і депресивності, мисленню зростання на противагу фіксованому мисленню тощо.</p><h4><strong>Про досягнення</strong></h4><p>— У кожного з нас є надзвичайно розумні та здібні знайомі з блискучою освітою, які, разом з тим, хронічно не можуть досягати того, чого б їм хотілося.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/NPRIcZ-UYkE" width="1240" height="560" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Про машини</strong></h4><p>— Я скептично ставлюся до думки, що в осяжному майбутньому машини повністю замінять людей у всіх галузях. Автоматизація старих рутинних робіт дозволить вивільнити людські ресурси і створити потребу в нових професіях, де буде необхідна творча інтелектуальна праця.</p><p>Ми не можемо і не маємо конкурувати з машинами за рутинну роботу. Замість цього маємо навчати це і нові покоління так, щоб вони могли забути про нудну рутину і займатися вимогливою, але справді захоплюючою і потрібною економіці творчою працею.</p><h4><strong>Про постправду</strong></h4><p>— У світі <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/">постправди</a> панують не факти, а емоції.</p><h4><strong>Про інновації</strong></h4><p>— Минуле десятиліття стало періодом розквіту інноваційних, ризикованих і надзвичайно плідних стартапів майже в усіх галузях світової економіки. Здається, настав час, коли випробувані методи стартап-світу потрібно почати використовувати для створення шкіл нового покоління в Україні.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Нещодавно мене спитали, чому я займаюся всім цим, а не чимось легшим та прибутковим? Думаю, вся справа в тому, що мені відчайдушно хочеться пройти крізь всі повороти сюжету і дізнатися, чим завершиться ця історія</p>					<cite>									<a href="https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1269206629800236&amp;set=a.567062906681282.1073741826.100001327329220&amp;type=3"><strong>Іван Примаченко,</strong></a> CEO Prometheus							</cite>			</blockquote><h4><strong>Про ідеалістів</strong></h4><p>— Я не зустрічав жодної по-справжньому видатної людини, яка була би глибоко розчарована життям. Але я знаю безліч видатних людей, за зовнішньою прагматичністю і продуманістю дій яких лежить божевільний ідеалізм, вірність своїм дитячим ідеалам і романтичність у високому розумінні цього слова. Щоб бути ідеалістом і змінити світ, вам знадобиться дуже прагматично продуманий план. Але я не знаю, що здатне допомогти перемогти тому, хто дозволив розчаруванню перемогти себе.</p><p style="text-align: right;"><em>У підготовці матеріалу використано колонки та розмови із Іваном для «НВ», The Ukrainians, Blog Imena.UA</em></p>

10 тез про освіту від Івана Примаченка, Prometheus

{:ua}Освіта на сьогоднішній день та її майбутнє — прогнози та бачення Івана Примаченка{:}

<span style="font-weight: 400;">30 днів тому, розпочинаючи роботу Na chasi, ми <a href="https://nachasi.com/2017/04/24/introducing/" class=" with_hint_js">акцентували<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/15380462_10209258344188668_6598411097722685393_n-300x200.jpg" />На часі — зміни: Ми розпочинаємо</span></a> увагу на прагненні принести дух змін до українського онлайн-простору. На часі дізнатися, що нам вдалося із запланованого.</span>
<h4><strong>Дотримання балансу тем</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Як ви напевно пам’ятаєте, ми обрали 4 ключових напрямки для себе — і для вас, наших читачів:</span>
<ul>
<li style="font-weight: 400;">
<span style="font-weight: 400;">Наука та технології, гаджети та винаходи (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/techno/"><span style="font-weight: 400;">«Техно»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span>
</li>
 	<li style="font-weight: 400;">
<span style="font-weight: 400;">Стартапи та підприємництво, реформи законодавства та новини, які стосуються бізнесу; ділова література (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/business/"><span style="font-weight: 400;">«Бізнес»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span>
</li>
 	<li style="font-weight: 400;">
<span style="font-weight: 400;">Креативна економіка та індустрії, сучасна культура та медіа (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/creative/"><span style="font-weight: 400;">«Креатив»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span>
</li>
 	<li style="font-weight: 400;">
<span style="font-weight: 400;">Розумні міста та сервіси економіки спільного користування (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/urban/"><span style="font-weight: 400;">«Урбан»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span>
</li>
</ul>
<span style="font-weight: 400;">Найчастіше ми писали про технології та міста, а от із бізнесом та креативними індустріями ще потрібно трохи вирівняти баланс. Саме тому ми запрошуємо долучатися до нас колумністів — людей, яким є що розповісти про власний досвід, кейси зі своєї практики та чи цікаві приклади та ідеї із інших країн Європи, які ми можемо запровадити в Україні. <strong>Як зазвичай виглядають колонки, ви можете побачити</strong> на прикладі таких матеріалів:</span>
<ul>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Розповідь Ольги Гончар <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/stanytsya-luganska/" class=" with_hint_js">про відновлення музеїв<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/15137691_1334336946637885_6930551442929013268_o-300x200.jpg" />Станиця-Луганська: музей під прицілом</span></a> на звільненій території</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;"><a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/" class=" with_hint_js">Колонка<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a> Юлії Крупенко щодо майбутнього автомобілей, яким його бачать у BlaBlaCar</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;">Розповідь молодіжної делегатки ООН від України Інни Сандюк про те, <a href="https://nachasi.com/2017/05/19/un-delegate/" class=" with_hint_js">як молодь може змінювати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/11232364_723684884429630_5237893146754878766_o-300x200.jpg" />Голос української молоді в ООН</span></a> Україну</li>
 	<li style="font-weight: 400;">
<a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/" class=" with_hint_js">Рецензія<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a> креативної менеджерки Юлії Джугастрянської на книгу про Ілона Маска.</li>
</ul>
<span style="font-weight: 400;">Якщо ви хочете запропонувати власну колонку, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a>
<h4><strong>Українська латинка</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Попри усю несподіваність, на думку окремих наших читачів, — ідея української латинки, сформульована у нашому «Маніфесті», за першу добу після оприлюднення </span><a href="https://nachasi.com/manifest/"><span style="font-weight: 400;">«Маніфест української латинки»</span></a><span style="font-weight: 400;"> тільки у Facebook було поширено більше 20 тис разів, а кількість переглядів сторінки за місяць перевищила 70 тисяч.</span>
<h4><strong>Наступний крок — латинизатор</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Днями ми додали на </span><a href="https://nachasi.com/manifest/"><span style="font-weight: 400;">сторінку</span></a><span style="font-weight: 400;"> «Маніфесту» наш латинизатор: тепер усі бажаючі можуть перекладати свої тексти українською латинкою, якщо ви хочете зробити власну афішу, анонс (як <a href="https://liroom.com.ua/afisha/alchemist_evro_party/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зробили це</a> колеги з LiRoom), текст чи статтю. Крім того, ми готові надати можливість вашому сайту запустити повноцінну версію латинкою — для цього просто напишіть нам у редакцію: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a>
<h4><strong>Тільки легальні фотостоки</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Розпочавши свою роботу із безкоштовним легальним фотостоком Pixabay (котрий надає світлини за ліцензією Creative Commons CC0), ми перейшли до партнерства із <a href="http://depositphotos.com/?ref=12883156" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Depositphotos</a> — найбільшим європейським і світовим постачальником ліцензійного фотоконтенту, котрий має велику професійну студію у Києві.</span>
<h4><strong>Мовою цифр</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">За місяць ми випустили <strong>понад 300 матеріалів</strong>, із них:</span>
<ul>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">65 статей від журналістів та стажерів редакції Na chasi</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">4 колонки сторонніх авторів</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">235 новин та анонсів</span></li>
</ul>
<span style="font-weight: 400;"><strong>Загальна статистика щодо аудиторії</strong> виглядає так:</span>
<ul>
<li>86+ тис унікальних сеансів із середньою тривалістю 1 хв 24 сек та переглядом 1,63 сторінки за сеанс</li>
 	<li>70 тис користувачів із 20% постійної аудиторії</li>
 	<li>141 тис переглядів</li>
 	<li>72% трафіку нам дають соціальні мережі</li>
</ul>
<img class="aligncenter size-full wp-image-3183" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/numbers.png" alt="" width="1024" height="768"><span style="font-weight: 400;"><strong>Географія наших користувачів</strong> охоплює практично усі країни планети — але перевагу звісно маємо в Україні:</span>
<ul>
<li><span style="font-weight: 400;">50% щомісячної аудиторії — це Київ та Київська область</span></li>
 	<li><span style="font-weight: 400;">на другому місці — Львів (8,2%), на третьому — Харків (6,1%)</span></li>
</ul>
<h4><strong>Наша ключова соцмережа — Facebook</strong></h4>
Ми запускали проект у березні без сайту, лише за рахунок сторінки у Facebook, де від кількох десятків прихильників за 2 місяці доросли до 3,5 тис читачів:
<ul>
<li>55% аудиторії складають жінки, 45% — чоловіки</li>
 	<li>24% читачів — у віці від 25 до 34 років, 16% прихильників — віком від 35 до 44 років</li>
</ul>
Якщо не враховувати «Маніфест латинки», то решта матеріалів у соцмережі — відео, посилань, нотаток, постів та дайджестів і фото — зібрали за 30 днів після запуску сайту 1,9 тис поширень, 7,6 тис коментарів та 11 тис реакцій у вигляді різних смайлів.
<h4><strong>Чи вплинули санкції на наш трафік?</strong></h4>
Ні. ми не мали і не планували мати представництва у жодному із сервісів, котрі <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/rus-services-banned/" class=" with_hint_js">підпали під блокування<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/blur-1853305_1280-300x200.jpg" />VK.ru, Ok.ru, «Яндекс» та Mail.ru заблокують в Україні на 3 роки</span></a>. Наш трафік також не мав і не матиме нічого спільного із трафікообмінними мережами чи купівлею «ботів» — адже у цьому немає потреби, ми працюємо задля «живих», реальних читачів.
<h4><strong>Нові можливості Na chasi</strong></h4>
Створюючи проект як MVP, за місяць ми запустили для наших читачів низку можливостей:
<ul>
<li>пряме <a href="https://nachasi.com/feed">посилання на RSS</a>
</li>
 	<li>пошук по сайту, що враховує слова та словосполучення українською, українською латинкою та англійською</li>
 	<li>
<a href="https://nachasi.com/top/">ТОП публікацій</a> за переглядами, коментарями, уподобаннями</li>
 	<li>незабаром ви також побачите окремий блок колумністів та спецпроекти.</li>
</ul>
<h4><strong>Як співпрацювати із нами</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Якщо у вас є пропозиція щодо тематичної серії, ведення регулярної авторської колонки чи публікації окремої статті, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a>

<span style="font-weight: 400;">Вмієте і любите продавати рекламу та спецпроекти? Чекаємо вашого листа із CV та короткою історією про себе: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a>

<span style="font-weight: 400;">Хочете замовити рекламу, стати спонсором рубрики, сформувати бріф для спецпроекту чи іншого виду ділового партнерства? Вам слід писати сюди: </span><a href="mailto:adv@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">adv@nachasi.com</span></a>

<p><span style="font-weight: 400;">30 днів тому, розпочинаючи роботу Na chasi, ми <a href="/2017/04/24/introducing/" class=" with_hint_js">акцентували<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/15380462_10209258344188668_6598411097722685393_n-300x200.jpg" />На часі — зміни: Ми розпочинаємо</span></a> увагу на прагненні принести дух змін до українського онлайн-простору. На часі дізнатися, що нам вдалося із запланованого.</span></p><h4><strong>Дотримання балансу тем</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Як ви напевно пам’ятаєте, ми обрали 4 ключових напрямки для себе — і для вас, наших читачів:</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Наука та технології, гаджети та винаходи (рубрика </span><a href="/category/techno/"><span style="font-weight: 400;">«Техно»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Стартапи та підприємництво, реформи законодавства та новини, які стосуються бізнесу; ділова література (рубрика </span><a href="/category/business/"><span style="font-weight: 400;">«Бізнес»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Креативна економіка та індустрії, сучасна культура та медіа (рубрика </span><a href="/category/creative/"><span style="font-weight: 400;">«Креатив»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Розумні міста та сервіси економіки спільного користування (рубрика </span><a href="/category/urban/"><span style="font-weight: 400;">«Урбан»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li></ul><p><span style="font-weight: 400;">Найчастіше ми писали про технології та міста, а от із бізнесом та креативними індустріями ще потрібно трохи вирівняти баланс. Саме тому ми запрошуємо долучатися до нас колумністів — людей, яким є що розповісти про власний досвід, кейси зі своєї практики та чи цікаві приклади та ідеї із інших країн Європи, які ми можемо запровадити в Україні. <strong>Як зазвичай виглядають колонки, ви можете побачити</strong> на прикладі таких матеріалів:</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Розповідь Ольги Гончар <a href="/2017/05/16/stanytsya-luganska/" class=" with_hint_js">про відновлення музеїв<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/15137691_1334336946637885_6930551442929013268_o-300x200.jpg" />Станиця-Луганська: музей під прицілом</span></a> на звільненій території</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;"><a href="/2017/05/17/blablacar-future/" class=" with_hint_js">Колонка<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a> Юлії Крупенко щодо майбутнього автомобілей, яким його бачать у BlaBlaCar</span></li><li style="font-weight: 400;">Розповідь молодіжної делегатки ООН від України Інни Сандюк про те, <a href="/2017/05/19/un-delegate/" class=" with_hint_js">як молодь може змінювати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/11232364_723684884429630_5237893146754878766_o-300x200.jpg" />Голос української молоді в ООН</span></a> Україну</li><li style="font-weight: 400;"><a href="/2017/05/15/musk-bookreview/" class=" with_hint_js">Рецензія<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-1-300x200.jpg" />5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього</span></a> креативної менеджерки Юлії Джугастрянської на книгу про Ілона Маска.</li></ul><p><span style="font-weight: 400;">Якщо ви хочете запропонувати власну колонку, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a></p><h4><strong>Українська латинка</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Попри усю несподіваність, на думку окремих наших читачів, — ідея української латинки, сформульована у нашому «Маніфесті», за першу добу після оприлюднення </span><a href="/manifest/"><span style="font-weight: 400;">«Маніфест української латинки»</span></a><span style="font-weight: 400;"> тільки у Facebook було поширено більше 20 тис разів, а кількість переглядів сторінки за місяць перевищила 70 тисяч.</span></p><h4><strong>Наступний крок — латинизатор</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Днями ми додали на </span><a href="/manifest/"><span style="font-weight: 400;">сторінку</span></a><span style="font-weight: 400;"> «Маніфесту» наш латинизатор: тепер усі бажаючі можуть перекладати свої тексти українською латинкою, якщо ви хочете зробити власну афішу, анонс (як <a href="https://liroom.com.ua/afisha/alchemist_evro_party/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зробили це</a> колеги з LiRoom), текст чи статтю. Крім того, ми готові надати можливість вашому сайту запустити повноцінну версію латинкою — для цього просто напишіть нам у редакцію: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a></p><h4><strong>Тільки легальні фотостоки</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Розпочавши свою роботу із безкоштовним легальним фотостоком Pixabay (котрий надає світлини за ліцензією Creative Commons CC0), ми перейшли до партнерства із <a href="http://depositphotos.com/?ref=12883156" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Depositphotos</a> — найбільшим європейським і світовим постачальником ліцензійного фотоконтенту, котрий має велику професійну студію у Києві.</span></p><h4><strong>Мовою цифр</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">За місяць ми випустили <strong>понад 300 матеріалів</strong>, із них:</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">65 статей від журналістів та стажерів редакції Na chasi</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">4 колонки сторонніх авторів</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">235 новин та анонсів</span></li></ul><p><span style="font-weight: 400;"><strong>Загальна статистика щодо аудиторії</strong> виглядає так:</span></p><ul><li>86+ тис унікальних сеансів із середньою тривалістю 1 хв 24 сек та переглядом 1,63 сторінки за сеанс</li><li>70 тис користувачів із 20% постійної аудиторії</li><li>141 тис переглядів</li><li>72% трафіку нам дають соціальні мережі</li></ul><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-3183" src="/wp-content/uploads/2017/05/numbers.png" alt="" width="1024" height="768" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/numbers.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-300x225.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-768x576.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-650x488.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-987x740.png 987w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><span style="font-weight: 400;"><strong>Географія наших користувачів</strong> охоплює практично усі країни планети — але перевагу звісно маємо в Україні:</span></p><ul><li><span style="font-weight: 400;">50% щомісячної аудиторії — це Київ та Київська область</span></li><li><span style="font-weight: 400;">на другому місці — Львів (8,2%), на третьому — Харків (6,1%)</span></li></ul><h4><strong>Наша ключова соцмережа — Facebook</strong></h4><p>Ми запускали проект у березні без сайту, лише за рахунок сторінки у Facebook, де від кількох десятків прихильників за 2 місяці доросли до 3,5 тис читачів:</p><ul><li>55% аудиторії складають жінки, 45% — чоловіки</li><li>24% читачів — у віці від 25 до 34 років, 16% прихильників — віком від 35 до 44 років</li></ul><p>Якщо не враховувати «Маніфест латинки», то решта матеріалів у соцмережі — відео, посилань, нотаток, постів та дайджестів і фото — зібрали за 30 днів після запуску сайту 1,9 тис поширень, 7,6 тис коментарів та 11 тис реакцій у вигляді різних смайлів.</p><h4><strong>Чи вплинули санкції на наш трафік?</strong></h4><p>Ні. ми не мали і не планували мати представництва у жодному із сервісів, котрі <a href="/2017/05/16/rus-services-banned/" class=" with_hint_js">підпали під блокування<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/blur-1853305_1280-300x200.jpg" />VK.ru, Ok.ru, «Яндекс» та Mail.ru заблокують в Україні на 3 роки</span></a>. Наш трафік також не мав і не матиме нічого спільного із трафікообмінними мережами чи купівлею «ботів» — адже у цьому немає потреби, ми працюємо задля «живих», реальних читачів.</p><h4><strong>Нові можливості Na chasi</strong></h4><p>Створюючи проект як MVP, за місяць ми запустили для наших читачів низку можливостей:</p><ul><li>пряме <a href="/feed">посилання на RSS</a></li><li>пошук по сайту, що враховує слова та словосполучення українською, українською латинкою та англійською</li><li><a href="/top/">ТОП публікацій</a> за переглядами, коментарями, уподобаннями</li><li>незабаром ви також побачите окремий блок колумністів та спецпроекти.</li></ul><h4><strong>Як співпрацювати із нами</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Якщо у вас є пропозиція щодо тематичної серії, ведення регулярної авторської колонки чи публікації окремої статті, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a></p><p><span style="font-weight: 400;">Вмієте і любите продавати рекламу та спецпроекти? Чекаємо вашого листа із CV та короткою історією про себе: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a></p><p><span style="font-weight: 400;">Хочете замовити рекламу, стати спонсором рубрики, сформувати бріф для спецпроекту чи іншого виду ділового партнерства? Вам слід писати сюди: </span><a href="mailto:adv@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">adv@nachasi.com</span></a></p>

Перші 30 днів роботи нашого ресурсу — якою стала аудиторія, які нововведення з’явилися і чого чекати далі?

<span style="font-weight: 400;">30 днів тому, розпочинаючи роботу Na chasi, ми <a href="https://nachasi.com/2017/04/24/introducing/">акцентували</a> увагу на прагненні принести дух змін до українського онлайн-простору. На часі дізнатися, що нам вдалося із запланованого.</span>
<h4><strong>Дотримання балансу тем</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Як ви напевно пам’ятаєте, ми обрали 4 ключових напрямки для себе — і для вас, наших читачів:</span>
<ul>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Наука та технології, гаджети та винаходи (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/techno/"><span style="font-weight: 400;">«Техно»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Стартапи та підприємництво, реформи законодавства та новини, які стосуються бізнесу; ділова література (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/business/"><span style="font-weight: 400;">«Бізнес»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Креативна економіка та індустрії, сучасна культура та медіа (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/creative/"><span style="font-weight: 400;">«Креатив»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Розумні міста та сервіси економіки спільного користування (рубрика </span><a href="https://nachasi.com/category/urban/"><span style="font-weight: 400;">«Урбан»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li>
</ul>
<span style="font-weight: 400;">Найчастіше ми писали про технології та міста, а от із бізнесом та креативними індустріями ще потрібно трохи вирівняти баланс. Саме тому ми запрошуємо долучатися до нас колумністів — людей, яким є що розповісти про власний досвід, кейси зі своєї практики та чи цікаві приклади та ідеї із інших країн Європи, які ми можемо запровадити в Україні. <strong>Як зазвичай виглядають колонки, ви можете побачити</strong> на прикладі таких матеріалів:</span>
<ul>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Розповідь Ольги Гончар <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/stanytsya-luganska/">про відновлення музеїв</a> на звільненій території</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;"><a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/">Колонка</a> Юлії Крупенко щодо майбутнього автомобілей, яким його бачать у BlaBlaCar</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;">Розповідь молодіжної делегатки ООН від України Інни Сандюк про те, <a href="https://nachasi.com/2017/05/19/un-delegate/">як молодь може змінювати</a> Україну</li>
 	<li style="font-weight: 400;"><a href="https://nachasi.com/2017/05/15/musk-bookreview/">Рецензія</a> креативної менеджерки Юлії Джугастрянської на книгу про Ілона Маска.</li>
</ul>
<span style="font-weight: 400;">Якщо ви хочете запропонувати власну колонку, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a>
<h4><strong>Українська латинка</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Попри усю несподіваність, на думку окремих наших читачів, — ідея української латинки, сформульована у нашому «Маніфесті», за першу добу після оприлюднення </span><a href="https://nachasi.com/manifest/"><span style="font-weight: 400;">«Маніфест української латинки»</span></a><span style="font-weight: 400;"> тільки у Facebook було поширено більше 20 тис разів, а кількість переглядів сторінки за місяць перевищила 70 тисяч.</span>
<h4><strong>Наступний крок — латинизатор</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Днями ми додали на </span><a href="https://nachasi.com/manifest/"><span style="font-weight: 400;">сторінку</span></a><span style="font-weight: 400;"> «Маніфесту» наш латинизатор: тепер усі бажаючі можуть перекладати свої тексти українською латинкою, якщо ви хочете зробити власну афішу, анонс (як <a href="https://liroom.com.ua/afisha/alchemist_evro_party/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зробили це</a> колеги з LiRoom), текст чи статтю. Крім того, ми готові надати можливість вашому сайту запустити повноцінну версію латинкою — для цього просто напишіть нам у редакцію: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a>
<h4><strong>Тільки легальні фотостоки</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Розпочавши свою роботу із безкоштовним легальним фотостоком Pixabay (котрий надає світлини за ліцензією Creative Commons CC0), ми перейшли до партнерства із <a href="http://depositphotos.com/?ref=12883156" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Depositphotos</a> — найбільшим європейським і світовим постачальником ліцензійного фотоконтенту, котрий має велику професійну студію у Києві.</span>
<h4><strong>Мовою цифр</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">За місяць ми випустили <strong>понад 300 матеріалів</strong>, із них:</span>
<ul>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">65 статей від журналістів та стажерів редакції Na chasi</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">4 колонки сторонніх авторів</span></li>
 	<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">235 новин та анонсів</span></li>
</ul>
<span style="font-weight: 400;"><strong>Загальна статистика щодо аудиторії</strong> виглядає так:</span>
<ul>
 	<li>86+ тис унікальних сеансів із середньою тривалістю 1 хв 24 сек та переглядом 1,63 сторінки за сеанс</li>
 	<li>70 тис користувачів із 20% постійної аудиторії</li>
 	<li>141 тис переглядів</li>
 	<li>72% трафіку нам дають соціальні мережі</li>
</ul>
<img class="aligncenter size-full wp-image-3183" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/numbers.png" alt="" width="1024" height="768" />

<span style="font-weight: 400;"><strong>Географія наших користувачів</strong> охоплює практично усі країни планети — але перевагу звісно маємо в Україні:</span>
<ul>
 	<li><span style="font-weight: 400;">50% щомісячної аудиторії — це Київ та Київська область</span></li>
 	<li><span style="font-weight: 400;">на другому місці — Львів (8,2%), на третьому — Харків (6,1%)</span></li>
</ul>
<h4><strong>Наша ключова соцмережа — Facebook</strong></h4>
Ми запускали проект у березні без сайту, лише за рахунок сторінки у Facebook, де від кількох десятків прихильників за 2 місяці доросли до 3,5 тис читачів:
<ul>
 	<li>55% аудиторії складають жінки, 45% — чоловіки</li>
 	<li>24% читачів — у віці від 25 до 34 років, 16% прихильників — віком від 35 до 44 років</li>
</ul>
Якщо не враховувати «Маніфест латинки», то решта матеріалів у соцмережі — відео, посилань, нотаток, постів та дайджестів і фото — зібрали за 30 днів після запуску сайту 1,9 тис поширень, 7,6 тис коментарів та 11 тис реакцій у вигляді різних смайлів.
<h4><strong>Чи вплинули санкції на наш трафік?</strong></h4>
Ні. ми не мали і не планували мати представництва у жодному із сервісів, котрі <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/rus-services-banned/">підпали під блокування</a>. Наш трафік також не мав і не матиме нічого спільного із трафікообмінними мережами чи купівлею «ботів» — адже у цьому немає потреби, ми працюємо задля «живих», реальних читачів.
<h4><strong>Нові можливості Na chasi</strong></h4>
Створюючи проект як MVP, за місяць ми запустили для наших читачів низку можливостей:
<ul>
 	<li>пряме <a href="https://nachasi.com/feed">посилання на RSS</a></li>
 	<li>пошук по сайту, що враховує слова та словосполучення українською, українською латинкою та англійською</li>
 	<li><a href="https://nachasi.com/top/">ТОП публікацій</a> за переглядами, коментарями, уподобаннями</li>
 	<li>незабаром ви також побачите окремий блок колумністів та спецпроекти.</li>
</ul>
<h4><strong>Як співпрацювати із нами</strong></h4>
<span style="font-weight: 400;">Якщо у вас є пропозиція щодо тематичної серії, ведення регулярної авторської колонки чи публікації окремої статті, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a>

<span style="font-weight: 400;">Вмієте і любите продавати рекламу та спецпроекти? Чекаємо вашого листа із CV та короткою історією про себе: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a>

<span style="font-weight: 400;">Хочете замовити рекламу, стати спонсором рубрики, сформувати бріф для спецпроекту чи іншого виду ділового партнерства? Вам слід писати сюди: </span><a href="mailto:adv@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">adv@nachasi.com</span></a>

<p><span style="font-weight: 400;">30 днів тому, розпочинаючи роботу Na chasi, ми <a href="/2017/04/24/introducing/">акцентували</a> увагу на прагненні принести дух змін до українського онлайн-простору. На часі дізнатися, що нам вдалося із запланованого.</span></p><h4><strong>Дотримання балансу тем</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Як ви напевно пам’ятаєте, ми обрали 4 ключових напрямки для себе — і для вас, наших читачів:</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Наука та технології, гаджети та винаходи (рубрика </span><a href="/category/techno/"><span style="font-weight: 400;">«Техно»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Стартапи та підприємництво, реформи законодавства та новини, які стосуються бізнесу; ділова література (рубрика </span><a href="/category/business/"><span style="font-weight: 400;">«Бізнес»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Креативна економіка та індустрії, сучасна культура та медіа (рубрика </span><a href="/category/creative/"><span style="font-weight: 400;">«Креатив»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Розумні міста та сервіси економіки спільного користування (рубрика </span><a href="/category/urban/"><span style="font-weight: 400;">«Урбан»</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span></li></ul><p><span style="font-weight: 400;">Найчастіше ми писали про технології та міста, а от із бізнесом та креативними індустріями ще потрібно трохи вирівняти баланс. Саме тому ми запрошуємо долучатися до нас колумністів — людей, яким є що розповісти про власний досвід, кейси зі своєї практики та чи цікаві приклади та ідеї із інших країн Європи, які ми можемо запровадити в Україні. <strong>Як зазвичай виглядають колонки, ви можете побачити</strong> на прикладі таких матеріалів:</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">Розповідь Ольги Гончар <a href="/2017/05/16/stanytsya-luganska/">про відновлення музеїв</a> на звільненій території</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;"><a href="/2017/05/17/blablacar-future/">Колонка</a> Юлії Крупенко щодо майбутнього автомобілей, яким його бачать у BlaBlaCar</span></li><li style="font-weight: 400;">Розповідь молодіжної делегатки ООН від України Інни Сандюк про те, <a href="/2017/05/19/un-delegate/">як молодь може змінювати</a> Україну</li><li style="font-weight: 400;"><a href="/2017/05/15/musk-bookreview/">Рецензія</a> креативної менеджерки Юлії Джугастрянської на книгу про Ілона Маска.</li></ul><p><span style="font-weight: 400;">Якщо ви хочете запропонувати власну колонку, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a></p><h4><strong>Українська латинка</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Попри усю несподіваність, на думку окремих наших читачів, — ідея української латинки, сформульована у нашому «Маніфесті», за першу добу після оприлюднення </span><a href="/manifest/"><span style="font-weight: 400;">«Маніфест української латинки»</span></a><span style="font-weight: 400;"> тільки у Facebook було поширено більше 20 тис разів, а кількість переглядів сторінки за місяць перевищила 70 тисяч.</span></p><h4><strong>Наступний крок — латинизатор</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Днями ми додали на </span><a href="/manifest/"><span style="font-weight: 400;">сторінку</span></a><span style="font-weight: 400;"> «Маніфесту» наш латинизатор: тепер усі бажаючі можуть перекладати свої тексти українською латинкою, якщо ви хочете зробити власну афішу, анонс (як <a href="https://liroom.com.ua/afisha/alchemist_evro_party/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">зробили це</a> колеги з LiRoom), текст чи статтю. Крім того, ми готові надати можливість вашому сайту запустити повноцінну версію латинкою — для цього просто напишіть нам у редакцію: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a></p><h4><strong>Тільки легальні фотостоки</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Розпочавши свою роботу із безкоштовним легальним фотостоком Pixabay (котрий надає світлини за ліцензією Creative Commons CC0), ми перейшли до партнерства із <a href="http://depositphotos.com/?ref=12883156" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Depositphotos</a> — найбільшим європейським і світовим постачальником ліцензійного фотоконтенту, котрий має велику професійну студію у Києві.</span></p><h4><strong>Мовою цифр</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">За місяць ми випустили <strong>понад 300 матеріалів</strong>, із них:</span></p><ul><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">65 статей від журналістів та стажерів редакції Na chasi</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">4 колонки сторонніх авторів</span></li><li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">235 новин та анонсів</span></li></ul><p><span style="font-weight: 400;"><strong>Загальна статистика щодо аудиторії</strong> виглядає так:</span></p><ul><li>86+ тис унікальних сеансів із середньою тривалістю 1 хв 24 сек та переглядом 1,63 сторінки за сеанс</li><li>70 тис користувачів із 20% постійної аудиторії</li><li>141 тис переглядів</li><li>72% трафіку нам дають соціальні мережі</li></ul><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-3183" src="/wp-content/uploads/2017/05/numbers.png" alt="" width="1024" height="768" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/numbers.png 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-300x225.png 300w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-768x576.png 768w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-650x488.png 650w, /wp-content/uploads/2017/05/numbers-987x740.png 987w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p><span style="font-weight: 400;"><strong>Географія наших користувачів</strong> охоплює практично усі країни планети — але перевагу звісно маємо в Україні:</span></p><ul><li><span style="font-weight: 400;">50% щомісячної аудиторії — це Київ та Київська область</span></li><li><span style="font-weight: 400;">на другому місці — Львів (8,2%), на третьому — Харків (6,1%)</span></li></ul><h4><strong>Наша ключова соцмережа — Facebook</strong></h4><p>Ми запускали проект у березні без сайту, лише за рахунок сторінки у Facebook, де від кількох десятків прихильників за 2 місяці доросли до 3,5 тис читачів:</p><ul><li>55% аудиторії складають жінки, 45% — чоловіки</li><li>24% читачів — у віці від 25 до 34 років, 16% прихильників — віком від 35 до 44 років</li></ul><p>Якщо не враховувати «Маніфест латинки», то решта матеріалів у соцмережі — відео, посилань, нотаток, постів та дайджестів і фото — зібрали за 30 днів після запуску сайту 1,9 тис поширень, 7,6 тис коментарів та 11 тис реакцій у вигляді різних смайлів.</p><h4><strong>Чи вплинули санкції на наш трафік?</strong></h4><p>Ні. ми не мали і не планували мати представництва у жодному із сервісів, котрі <a href="/2017/05/16/rus-services-banned/">підпали під блокування</a>. Наш трафік також не мав і не матиме нічого спільного із трафікообмінними мережами чи купівлею «ботів» — адже у цьому немає потреби, ми працюємо задля «живих», реальних читачів.</p><h4><strong>Нові можливості Na chasi</strong></h4><p>Створюючи проект як MVP, за місяць ми запустили для наших читачів низку можливостей:</p><ul><li>пряме <a href="/feed">посилання на RSS</a></li><li>пошук по сайту, що враховує слова та словосполучення українською, українською латинкою та англійською</li><li><a href="/top/">ТОП публікацій</a> за переглядами, коментарями, уподобаннями</li><li>незабаром ви також побачите окремий блок колумністів та спецпроекти.</li></ul><h4><strong>Як співпрацювати із нами</strong></h4><p><span style="font-weight: 400;">Якщо у вас є пропозиція щодо тематичної серії, ведення регулярної авторської колонки чи публікації окремої статті, напишіть головному редакторові: </span><a href="mailto:melnyk@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">melnyk@nachasi.com</span></a></p><p><span style="font-weight: 400;">Вмієте і любите продавати рекламу та спецпроекти? Чекаємо вашого листа із CV та короткою історією про себе: </span><a href="mailto:info@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">info@nachasi.com</span></a></p><p><span style="font-weight: 400;">Хочете замовити рекламу, стати спонсором рубрики, сформувати бріф для спецпроекту чи іншого виду ділового партнерства? Вам слід писати сюди: </span><a href="mailto:adv@nachasi.com"><span style="font-weight: 400;">adv@nachasi.com</span></a></p>

Na chasi — наш перший місяць після запуску

{:ua}Над чим працювала команда Na chasi минулі 30 днів? Розповідаємо про перший місяць роботи, перші підсумки та подальші плани{:}

IV Kyiv Mini Maker Faire vidbudeťsja na VDNG 20-21 travnja

<p>Lviv IT Tour розпочався 22 травня у Вінниці. 23 травня львівські IT-фахівці завітали до Одеси. 24-го гостюватимуть у Миколаєві на Півдні. 25-го рушать до Маріуполя, а 26 травня їх зустрічатиме Дніпро. Завершиться все 27-го у Харкові.

Окрім лекційної частини (її представляли Іван Кутузов «Особливості програмування на мові Golang», Максим Шестовицький «Agile software development. Secrets and Pitfalls» та Віталій Кирилів «Граблі та дизайн в контексті проекту Senstone»), була також частина із неформальним спілкуванням. Лунали розповіді про роботу Lviv IT Cluster і про найбільшу українську технологічну конференцію Lviv IT Arena. А ще всі охочі могли побачити, як працює із дорожніх ефірів знане українське інтернет-радіо SKOVORODA.
</p>
<h4><strong>Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster</strong></h4>
[blockquote_with_author content="— Мета нашої поїздки — покращити спілкування між містами, між фахівцями в IT. Ми переконані що чимало проблем у нас в країні — через відсутність якісного спілкування між людьми, не лише із IT-сфери, але й між фахівцями однієї галузі"]

Ми фокусуємося на тому, аби мати якіснішу комунікацію між містами. Цьогоріч плануємо відвідати Вінницю, Одесу, Миколаїв, Маріуполь, Дніпро та Харків. У планах 6 міст. Але якщо в 5 містах у нас більше заходи для IT-«тусовки», то в Маріуполі у нас більше соціальна акція. Ми їдемо, аби подарувати обладнання для однієї із місцевих шкіл, яке (ми сподіваємося) покращить якість навчання учнів у цій школі. Зробимо також і якусь промоцію цього фаху (сфери IT) серед школярів.

[caption id="attachment_3162" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-3162" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg" alt="" width="1200" height="700"> Степан Веселовський[/caption]
<h4><strong>Як довго працює львівський Кластер</strong></h4>
Ми вже напевно 6 років, як існуємо, і 5 років як працюємо у форматі Кластеру. Вдалося реалізувати насправді багато проектів та ідей. Можливо, ще років 2 тому це було складно оцінювати, а нині маємо вже реальні проекти та приклади, про які й розповідатимемо в рамках «IT-туру». Наприклад, нам вдалося побудувати за 3 роки найбільшу технологічну конференцію в Україні — Lviv IT Arena. Нам вдалос побудувати перший багатоквартирний будинок для IT-фахівців, де живуть виключно працівники цієї індустрії. Ми почали величезний інвестиційний проект вартістю понад $150 млн — цілий кампус для технологічних компаній. Ми також започаткували понад 5 навчальних програм в університетах «з нуля» різних напрямків — проінвестувавши, давши контент, розробивши рішення та програму.

Фактично ми сформували міста Львова як міста IT. Ще 5 років тому місто Лева не було на карті великих IT-центрів. А зараз є місцем України, про яке досить часто говорять в контексті технологій. Нам вдалося спровокувати велику позитивну хвилю міграції, що впливає на економіку міста та ще більше зміцнює позиції Кластера. Зараз до його складу входять понад 60 компаній. В Україні немає аналогів такого об'єднання IT-фахівців. Попри те, що ми працюємо тільки у Львові, ми є напевно найбільшою асоціацією спеціалістів цього напрямку.
<h4><strong>Чи діляться львів'яни ідеями</strong></h4>
Проекти ми віддаємо безкоштовно. Ми готові консультувати, ми готові допомагати із впровадженням аналогічних проектів за нашою моделлю в інших містах, бо розуміємо, що спільно готові зробити більше. Колеги із Вінниці вже почали створення аналогічного кластеру, зараз йде обговорення можливостей та перспектив цієї організації у місті, де ще немає кластеру, але є велика кількість розробників, проектних менеджерів та компаній зі сфери IT. Про це говорять в Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Харкові. Чому би про це і не говорити таким містам, як Вінниця?

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705582943071336%2F&show_text=0&width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Дмитро Софина, один із ініціаторів створення Вінницького IT-кластеру, директор та засновник IT-компанії Addeesoft:</strong></h4>
— Вінниця ще не зовсім готова, але потреба у створенні кластеру є, наразі тривають перемовини та спілкування між представниками компаній на рівні міста. Колеги зі Львова пообіцяли нам допомогти у цьому процесі. Ми будемо проводити спільну конференцію, але поки що це відклали — спочатку поспілкувалися із представниками міської ради, місцевих IT-компаній. Ключове питання — IT-кластер є неприбутковою організацією, відтак потрібне фінансування, і профінансувати запуск такого утворення можуть компанії, котрі зацікавлені в кадрах та розвиткові умов праці і життя для фахівців. У Львові, наприклад, фінансування роботи кластеру відбувається за рахунок двох джерел: IT-компаній, що входять до складу кластеру, та від власних подій, проектів та курсів. Тому у Вінниці ми починаємо із спілкування з усіма зацікавленими особами, із керівниками та представниками провідних IT-компаній.

[caption id="attachment_3164" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-3164" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg" alt="" width="1200" height="700"> Дмитро Софина[/caption]

З EPAM, LetyShop, RIA вже досягнуто домовленостей, сподіваємося, що до кінця місяця буде вибудовано певну стратегію, проведено круглий стіл — і на початку червня цього року будемо проводити велику подію із створення IT-кластера: не чиєгось персонального, а для усього міста Вінниці.

[blockquote_with_author name="Дмитро Софина" content="Неправильно присвоювати групі людей чи окремим представникам міста бренд, що належить усьому місту"]

Деякі представники патентних кіл заявляли, що вже зареєстрували начебто торгівельну марку, але з цього приводу скажу одне: в нас <a href="https://nachasi.com/manifest/">на латиниці</a> Vinnytsia, а не Vinnitsa — тому реєструвати можна все що завгодно, але треба діяти та говорити конструктивно.

Львівський автобус рухається далі на Південь, ми ж кажемо йому «до зустрічі» — впевнені, що вже найближчим часом декого із цих несподіваних гостей ви зустрінете на заходах у своєму місті.

<p>Lviv IT Tour розпочався 22 травня у Вінниці. 23 травня львівські IT-фахівці завітали до Одеси. 24-го гостюватимуть у Миколаєві на Півдні. 25-го рушать до Маріуполя, а 26 травня їх зустрічатиме Дніпро. Завершиться все 27-го у Харкові.</p><p>Окрім лекційної частини (її представляли Іван Кутузов «Особливості програмування на мові Golang», Максим Шестовицький «Agile software development. Secrets and Pitfalls» та Віталій Кирилів «Граблі та дизайн в контексті проекту Senstone»), була також частина із неформальним спілкуванням. Лунали розповіді про роботу Lviv IT Cluster і про найбільшу українську технологічну конференцію Lviv IT Arena. А ще всі охочі могли побачити, як працює із дорожніх ефірів знане українське інтернет-радіо SKOVORODA.</p><h4><strong>Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Мета нашої поїздки — покращити спілкування між містами, між фахівцями в IT. Ми переконані що чимало проблем у нас в країні — через відсутність якісного спілкування між людьми, не лише із IT-сфери, але й між фахівцями однієї галузі</p>			</blockquote><p>Ми фокусуємося на тому, аби мати якіснішу комунікацію між містами. Цьогоріч плануємо відвідати Вінницю, Одесу, Миколаїв, Маріуполь, Дніпро та Харків. У планах 6 міст. Але якщо в 5 містах у нас більше заходи для IT-«тусовки», то в Маріуполі у нас більше соціальна акція. Ми їдемо, аби подарувати обладнання для однієї із місцевих шкіл, яке (ми сподіваємося) покращить якість навчання учнів у цій школі. Зробимо також і якусь промоцію цього фаху (сфери IT) серед школярів.</p><div id="attachment_3162" style="width: 1210px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3162" loading="lazy" class="size-full wp-image-3162" src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-300x175.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-768x448.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-1024x597.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-650x379.jpg 650w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><p id="caption-attachment-3162" class="wp-caption-text">Степан Веселовський</p></div><h4><strong>Як довго працює львівський Кластер</strong></h4><p>Ми вже напевно 6 років, як існуємо, і 5 років як працюємо у форматі Кластеру. Вдалося реалізувати насправді багато проектів та ідей. Можливо, ще років 2 тому це було складно оцінювати, а нині маємо вже реальні проекти та приклади, про які й розповідатимемо в рамках «IT-туру». Наприклад, нам вдалося побудувати за 3 роки найбільшу технологічну конференцію в Україні — Lviv IT Arena. Нам вдалос побудувати перший багатоквартирний будинок для IT-фахівців, де живуть виключно працівники цієї індустрії. Ми почали величезний інвестиційний проект вартістю понад $150 млн — цілий кампус для технологічних компаній. Ми також започаткували понад 5 навчальних програм в університетах «з нуля» різних напрямків — проінвестувавши, давши контент, розробивши рішення та програму.</p><p>Фактично ми сформували міста Львова як міста IT. Ще 5 років тому місто Лева не було на карті великих IT-центрів. А зараз є місцем України, про яке досить часто говорять в контексті технологій. Нам вдалося спровокувати велику позитивну хвилю міграції, що впливає на економіку міста та ще більше зміцнює позиції Кластера. Зараз до його складу входять понад 60 компаній. В Україні немає аналогів такого об&#8217;єднання IT-фахівців. Попри те, що ми працюємо тільки у Львові, ми є напевно найбільшою асоціацією спеціалістів цього напрямку.</p><h4><strong>Чи діляться львів&#8217;яни ідеями</strong></h4><p>Проекти ми віддаємо безкоштовно. Ми готові консультувати, ми готові допомагати із впровадженням аналогічних проектів за нашою моделлю в інших містах, бо розуміємо, що спільно готові зробити більше. Колеги із Вінниці вже почали створення аналогічного кластеру, зараз йде обговорення можливостей та перспектив цієї організації у місті, де ще немає кластеру, але є велика кількість розробників, проектних менеджерів та компаній зі сфери IT. Про це говорять в Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Харкові. Чому би про це і не говорити таким містам, як Вінниця?</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705582943071336%2F&#038;show_text=0&#038;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Дмитро Софина, один із ініціаторів створення Вінницького IT-кластеру, директор та засновник IT-компанії Addeesoft:</strong></h4><p>— Вінниця ще не зовсім готова, але потреба у створенні кластеру є, наразі тривають перемовини та спілкування між представниками компаній на рівні міста. Колеги зі Львова пообіцяли нам допомогти у цьому процесі. Ми будемо проводити спільну конференцію, але поки що це відклали — спочатку поспілкувалися із представниками міської ради, місцевих IT-компаній. Ключове питання — IT-кластер є неприбутковою організацією, відтак потрібне фінансування, і профінансувати запуск такого утворення можуть компанії, котрі зацікавлені в кадрах та розвиткові умов праці і життя для фахівців. У Львові, наприклад, фінансування роботи кластеру відбувається за рахунок двох джерел: IT-компаній, що входять до складу кластеру, та від власних подій, проектів та курсів. Тому у Вінниці ми починаємо із спілкування з усіма зацікавленими особами, із керівниками та представниками провідних IT-компаній.</p><div id="attachment_3164" style="width: 1210px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3164" loading="lazy" class="size-full wp-image-3164" src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-300x175.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-768x448.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-1024x597.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-650x379.jpg 650w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><p id="caption-attachment-3164" class="wp-caption-text">Дмитро Софина</p></div><p>З EPAM, LetyShop, RIA вже досягнуто домовленостей, сподіваємося, що до кінця місяця буде вибудовано певну стратегію, проведено круглий стіл — і на початку червня цього року будемо проводити велику подію із створення IT-кластера: не чиєгось персонального, а для усього міста Вінниці.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Неправильно присвоювати групі людей чи окремим представникам міста бренд, що належить усьому місту</p>					<cite>									<span><strong>Дмитро Софина</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Деякі представники патентних кіл заявляли, що вже зареєстрували начебто торгівельну марку, але з цього приводу скажу одне: в нас <a href="/manifest/">на латиниці</a> Vinnytsia, а не Vinnitsa — тому реєструвати можна все що завгодно, але треба діяти та говорити конструктивно.</p><p>Львівський автобус рухається далі на Південь, ми ж кажемо йому «до зустрічі» — впевнені, що вже найближчим часом декого із цих несподіваних гостей ви зустрінете на заходах у своєму місті.</p>

Цими днями у 6 українських містах мешканці можуть побачити на вулиці великий автобус із написом Lviv IT Tour. Львівські проджект-менеджери, розробники та очільники IT-кластеру міста рушили у подорож Україною — ділитися досвідом, розповідати про перетворення міста туризму на місто високих технологій та знайомитися із колегами. Ми перехопили «IT-автобус» на самому початку туру — і дізналися, хто, навіщо і куди ним подорожує

Lviv IT Tour розпочався 22 травня у Вінниці. 23 травня львівські IT-фахівці завітали до Одеси. 24-го гостюватимуть у Миколаєві на Півдні. 25-го рушать до Маріуполя, а 26 травня їх зустрічатиме Дніпро. Завершиться все 27-го у Харкові.

Окрім лекційної частини (її представляли Іван Кутузов «Особливості програмування на мові Golang», Максим Шестовицький «Agile software development. Secrets and Pitfalls» та Віталій Кирилів «Граблі та дизайн в контексті проекту Senstone»), була також частина із неформальним спілкуванням. Лунали розповіді про роботу Lviv IT Cluster і про найбільшу українську технологічну конференцію Lviv IT Arena. А ще всі охочі могли побачити, як працює із дорожніх ефірів знане українське інтернет-радіо SKOVORODA.
<h4><strong>Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster</strong></h4>
[blockquote_with_author content="— Мета нашої поїздки — покращити спілкування між містами, між фахівцями в IT. Ми переконані що чимало проблем у нас в країні — через відсутність якісного спілкування між людьми, не лише із IT-сфери, але й між фахівцями однієї галузі"]

Ми фокусуємося на тому, аби мати якіснішу комунікацію між містами. Цьогоріч плануємо відвідати Вінницю, Одесу, Миколаїв, Маріуполь, Дніпро та Харків. У планах 6 міст. Але якщо в 5 містах у нас більше заходи для IT-«тусовки», то в Маріуполі у нас більше соціальна акція. Ми їдемо, аби подарувати обладнання для однієї із місцевих шкіл, яке (ми сподіваємося) покращить якість навчання учнів у цій школі. Зробимо також і якусь промоцію цього фаху (сфери IT) серед школярів.

[caption id="attachment_3162" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-3162" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" /> Степан Веселовський[/caption]
<h4><strong>Як довго працює львівський Кластер</strong></h4>
Ми вже напевно 6 років, як існуємо, і 5 років як працюємо у форматі Кластеру. Вдалося реалізувати насправді багато проектів та ідей. Можливо, ще років 2 тому це було складно оцінювати, а нині маємо вже реальні проекти та приклади, про які й розповідатимемо в рамках «IT-туру». Наприклад, нам вдалося побудувати за 3 роки найбільшу технологічну конференцію в Україні — Lviv IT Arena. Нам вдалос побудувати перший багатоквартирний будинок для IT-фахівців, де живуть виключно працівники цієї індустрії. Ми почали величезний інвестиційний проект вартістю понад $150 млн — цілий кампус для технологічних компаній. Ми також започаткували понад 5 навчальних програм в університетах «з нуля» різних напрямків — проінвестувавши, давши контент, розробивши рішення та програму.

Фактично ми сформували міста Львова як міста IT. Ще 5 років тому місто Лева не було на карті великих IT-центрів. А зараз є місцем України, про яке досить часто говорять в контексті технологій. Нам вдалося спровокувати велику позитивну хвилю міграції, що впливає на економіку міста та ще більше зміцнює позиції Кластера. Зараз до його складу входять понад 60 компаній. В Україні немає аналогів такого об'єднання IT-фахівців. Попри те, що ми працюємо тільки у Львові, ми є напевно найбільшою асоціацією спеціалістів цього напрямку.
<h4><strong>Чи діляться львів'яни ідеями</strong></h4>
Проекти ми віддаємо безкоштовно. Ми готові консультувати, ми готові допомагати із впровадженням аналогічних проектів за нашою моделлю в інших містах, бо розуміємо, що спільно готові зробити більше. Колеги із Вінниці вже почали створення аналогічного кластеру, зараз йде обговорення можливостей та перспектив цієї організації у місті, де ще немає кластеру, але є велика кількість розробників, проектних менеджерів та компаній зі сфери IT. Про це говорять в Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Харкові. Чому би про це і не говорити таким містам, як Вінниця?

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705582943071336%2F&amp;show_text=0&amp;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Дмитро Софина, один із ініціаторів створення Вінницького IT-кластеру, директор та засновник IT-компанії Addeesoft:</strong></h4>
— Вінниця ще не зовсім готова, але потреба у створенні кластеру є, наразі тривають перемовини та спілкування між представниками компаній на рівні міста. Колеги зі Львова пообіцяли нам допомогти у цьому процесі. Ми будемо проводити спільну конференцію, але поки що це відклали — спочатку поспілкувалися із представниками міської ради, місцевих IT-компаній. Ключове питання — IT-кластер є неприбутковою організацією, відтак потрібне фінансування, і профінансувати запуск такого утворення можуть компанії, котрі зацікавлені в кадрах та розвиткові умов праці і життя для фахівців. У Львові, наприклад, фінансування роботи кластеру відбувається за рахунок двох джерел: IT-компаній, що входять до складу кластеру, та від власних подій, проектів та курсів. Тому у Вінниці ми починаємо із спілкування з усіма зацікавленими особами, із керівниками та представниками провідних IT-компаній.

[caption id="attachment_3164" align="aligncenter" width="1200"]<img class="size-full wp-image-3164" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" /> Дмитро Софина[/caption]

З EPAM, LetyShop, RIA вже досягнуто домовленостей, сподіваємося, що до кінця місяця буде вибудовано певну стратегію, проведено круглий стіл — і на початку червня цього року будемо проводити велику подію із створення IT-кластера: не чиєгось персонального, а для усього міста Вінниці.

[blockquote_with_author name="Дмитро Софина" content="Неправильно присвоювати групі людей чи окремим представникам міста бренд, що належить усьому місту"]

Деякі представники патентних кіл заявляли, що вже зареєстрували начебто торгівельну марку, але з цього приводу скажу одне: в нас <a href="https://nachasi.com/manifest/">на латиниці</a> Vinnytsia, а не Vinnitsa — тому реєструвати можна все що завгодно, але треба діяти та говорити конструктивно.

Львівський автобус рухається далі на Південь, ми ж кажемо йому «до зустрічі» — впевнені, що вже найближчим часом декого із цих несподіваних гостей ви зустрінете на заходах у своєму місті.

<p>Lviv IT Tour розпочався 22 травня у Вінниці. 23 травня львівські IT-фахівці завітали до Одеси. 24-го гостюватимуть у Миколаєві на Півдні. 25-го рушать до Маріуполя, а 26 травня їх зустрічатиме Дніпро. Завершиться все 27-го у Харкові.</p><p>Окрім лекційної частини (її представляли Іван Кутузов «Особливості програмування на мові Golang», Максим Шестовицький «Agile software development. Secrets and Pitfalls» та Віталій Кирилів «Граблі та дизайн в контексті проекту Senstone»), була також частина із неформальним спілкуванням. Лунали розповіді про роботу Lviv IT Cluster і про найбільшу українську технологічну конференцію Lviv IT Arena. А ще всі охочі могли побачити, як працює із дорожніх ефірів знане українське інтернет-радіо SKOVORODA.</p><h4><strong>Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Мета нашої поїздки — покращити спілкування між містами, між фахівцями в IT. Ми переконані що чимало проблем у нас в країні — через відсутність якісного спілкування між людьми, не лише із IT-сфери, але й між фахівцями однієї галузі</p>			</blockquote><p>Ми фокусуємося на тому, аби мати якіснішу комунікацію між містами. Цьогоріч плануємо відвідати Вінницю, Одесу, Миколаїв, Маріуполь, Дніпро та Харків. У планах 6 міст. Але якщо в 5 містах у нас більше заходи для IT-«тусовки», то в Маріуполі у нас більше соціальна акція. Ми їдемо, аби подарувати обладнання для однієї із місцевих шкіл, яке (ми сподіваємося) покращить якість навчання учнів у цій школі. Зробимо також і якусь промоцію цього фаху (сфери IT) серед школярів.</p><div id="attachment_3162" style="width: 1210px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3162" loading="lazy" class="size-full wp-image-3162" src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-300x175.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-768x448.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-1024x597.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-2-650x379.jpg 650w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><p id="caption-attachment-3162" class="wp-caption-text">Степан Веселовський</p></div><h4><strong>Як довго працює львівський Кластер</strong></h4><p>Ми вже напевно 6 років, як існуємо, і 5 років як працюємо у форматі Кластеру. Вдалося реалізувати насправді багато проектів та ідей. Можливо, ще років 2 тому це було складно оцінювати, а нині маємо вже реальні проекти та приклади, про які й розповідатимемо в рамках «IT-туру». Наприклад, нам вдалося побудувати за 3 роки найбільшу технологічну конференцію в Україні — Lviv IT Arena. Нам вдалос побудувати перший багатоквартирний будинок для IT-фахівців, де живуть виключно працівники цієї індустрії. Ми почали величезний інвестиційний проект вартістю понад $150 млн — цілий кампус для технологічних компаній. Ми також започаткували понад 5 навчальних програм в університетах «з нуля» різних напрямків — проінвестувавши, давши контент, розробивши рішення та програму.</p><p>Фактично ми сформували міста Львова як міста IT. Ще 5 років тому місто Лева не було на карті великих IT-центрів. А зараз є місцем України, про яке досить часто говорять в контексті технологій. Нам вдалося спровокувати велику позитивну хвилю міграції, що впливає на економіку міста та ще більше зміцнює позиції Кластера. Зараз до його складу входять понад 60 компаній. В Україні немає аналогів такого об&#8217;єднання IT-фахівців. Попри те, що ми працюємо тільки у Львові, ми є напевно найбільшою асоціацією спеціалістів цього напрямку.</p><h4><strong>Чи діляться львів&#8217;яни ідеями</strong></h4><p>Проекти ми віддаємо безкоштовно. Ми готові консультувати, ми готові допомагати із впровадженням аналогічних проектів за нашою моделлю в інших містах, бо розуміємо, що спільно готові зробити більше. Колеги із Вінниці вже почали створення аналогічного кластеру, зараз йде обговорення можливостей та перспектив цієї організації у місті, де ще немає кластеру, але є велика кількість розробників, проектних менеджерів та компаній зі сфери IT. Про це говорять в Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Харкові. Чому би про це і не говорити таким містам, як Вінниця?</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705582943071336%2F&amp;show_text=0&amp;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Дмитро Софина, один із ініціаторів створення Вінницького IT-кластеру, директор та засновник IT-компанії Addeesoft:</strong></h4><p>— Вінниця ще не зовсім готова, але потреба у створенні кластеру є, наразі тривають перемовини та спілкування між представниками компаній на рівні міста. Колеги зі Львова пообіцяли нам допомогти у цьому процесі. Ми будемо проводити спільну конференцію, але поки що це відклали — спочатку поспілкувалися із представниками міської ради, місцевих IT-компаній. Ключове питання — IT-кластер є неприбутковою організацією, відтак потрібне фінансування, і профінансувати запуск такого утворення можуть компанії, котрі зацікавлені в кадрах та розвиткові умов праці і життя для фахівців. У Львові, наприклад, фінансування роботи кластеру відбувається за рахунок двох джерел: IT-компаній, що входять до складу кластеру, та від власних подій, проектів та курсів. Тому у Вінниці ми починаємо із спілкування з усіма зацікавленими особами, із керівниками та представниками провідних IT-компаній.</p><div id="attachment_3164" style="width: 1210px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-3164" loading="lazy" class="size-full wp-image-3164" src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-300x175.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-768x448.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-1024x597.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-3-2-650x379.jpg 650w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><p id="caption-attachment-3164" class="wp-caption-text">Дмитро Софина</p></div><p>З EPAM, LetyShop, RIA вже досягнуто домовленостей, сподіваємося, що до кінця місяця буде вибудовано певну стратегію, проведено круглий стіл — і на початку червня цього року будемо проводити велику подію із створення IT-кластера: не чиєгось персонального, а для усього міста Вінниці.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Неправильно присвоювати групі людей чи окремим представникам міста бренд, що належить усьому місту</p>					<cite>									<span><strong>Дмитро Софина</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Деякі представники патентних кіл заявляли, що вже зареєстрували начебто торгівельну марку, але з цього приводу скажу одне: в нас <a href="/manifest/">на латиниці</a> Vinnytsia, а не Vinnitsa — тому реєструвати можна все що завгодно, але треба діяти та говорити конструктивно.</p><p>Львівський автобус рухається далі на Південь, ми ж кажемо йому «до зустрічі» — впевнені, що вже найближчим часом декого із цих несподіваних гостей ви зустрінете на заходах у своєму місті.</p>

Повний автобус IT

{:ua}Куди й навіщо прямує Lviv IT Tour?{:}

Новини

Квартал Файна Таун матиме підземну систему збору відходів, індивідуальні лічильники теплової енергії у оселях та енергозберігаюче освітлення

У Києві на Нивках побудують житловий квартал. Будинки в ньому матимуть підземну систему збору відходів, індивідуальні лічильники теплової енергії у оселях та енергозберігаюче освітлення. <a href="https://www.facebook.com/faynatown.kvartal" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Файна Таун</a> зведуть в рамках нового проекту компанії <a href="http://www.kandevelopment.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">KAN Development </a>.
<h4><strong>Акцент на екологічність та енергоефективність у Києві</strong></h4>
Житловий квартал Файна Таун стане проектом, аналогів якому в столиці поки немає. Будинки будуть обігріватися автономною котельнею. Квартири оснащені бойлерами, індивідуальними лічильниками теплової енергії, енергозберігаючим освітленням, а також підземними системами збору сміття.

<b></b>Будинки будуть розташовані у 8-ми хвилинах від станції метро. Тут розроблять зони дозвілля, тренажерні конструкції, 24 дитячих та 17 спортивних майданчиків, а також 6 арт-об'єктів та велосипедну доріжку протяжністю 3 км. На території Файна Таун обіцяють облаштувати власну інфраструктуру з магазинами, кафе тощо.

[embed]https://www.youtube.com/watch?v=XUhxhcOkpMY[/embed]

&nbsp;

<p>У Києві на Нивках побудують житловий квартал. Будинки в ньому матимуть підземну систему збору відходів, індивідуальні лічильники теплової енергії у оселях та енергозберігаюче освітлення. <a href="https://www.facebook.com/faynatown.kvartal" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Файна Таун</a> зведуть в рамках нового проекту компанії <a href="http://www.kandevelopment.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">KAN Development </a>.</p><h4><strong>Акцент на екологічність та енергоефективність у Києві</strong></h4><p>Житловий квартал Файна Таун стане проектом, аналогів якому в столиці поки немає. Будинки будуть обігріватися автономною котельнею. Квартири оснащені бойлерами, індивідуальними лічильниками теплової енергії, енергозберігаючим освітленням, а також підземними системами збору сміття.</p><p><b></b>Будинки будуть розташовані у 8-ми хвилинах від станції метро. Тут розроблять зони дозвілля, тренажерні конструкції, 24 дитячих та 17 спортивних майданчиків, а також 6 арт-об&#8217;єктів та велосипедну доріжку протяжністю 3 км. На території Файна Таун обіцяють облаштувати власну інфраструктуру з магазинами, кафе тощо.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/XUhxhcOkpMY[/embed]"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>&nbsp;</p>

Jak perevirjaty ta redaguvaty teksty ukraїnśkoju movoju bez pomylok

{:ua}Якими будуть будинки у новому столичному житловому комплексі? Про нову забудову у Києві читайте за посиланням на нашому сайті{:}

<p>Чим більше розвиваються технології, тим складніше оцінювати їх потенційні ефекти. Зокрема, стає важчим зрозуміти, наскільки корисною може виявитися та чи інша новинка для суспільства, держави й людства. Чи справдяться ледь не апокаліптичні прогнози <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/neuralink-future/" class=" with_hint_js">Ілона Маска<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/brain-1845944_1280-300x200.jpg" />Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку</span></a> — очільника SpaceX і Tesla? Він пророкує, що у майбутньому людство зіткнеться з небезпекою через існування штучного інтелекту. Мовляв, той стане розумнішим за людину. <strong>Що станеться, коли робот зможе швидше й якісніше думати, сприймати та обробляти інформацію, аніж це вміє людина?</strong>
</p>
<h4><strong>Поточна ситуація із штучною обробкою рішень</strong></h4>
Поки що такого роду картину важко зіставити з реальністю, але <a href="https://nachasi.com/2017/05/09/mailchimp-news/" class=" with_hint_js">основа<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/man-791049_960_720-300x200.jpg" />Mailchimp безкоштовно вестиме всі маркетингові кампанії</span></a> для цього вже закладена. Чимало процесів зараз відбуваються онлайн або за підтримки технологій і програмного забезпечення. Ледь не у всі сфери життя проникли електронні “помічники”, які мають на меті полегшити нам життя. За допомогою автоматизованих систем невдовзі стане можливим переміщуватися на <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/" class=" with_hint_js">машині без водія<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a>, а сотні сторінок монотонного юридичного контракту читатиме програма, яка знайде і «зрозуміє» важливі чи суперечливі моменти угоди.

Коли справа доходить до опрацьовування комп'ютером великих масивів інформації, <strong>виникає низка ризиків</strong>. По-перше, щодо якості. У цьому контексті варто згадати принаймні перекладач Google. Другий ризик полягає у міркуваннях безпеки. Коли алгоритм «читає» ваше електронне листування або повідомлення в чаті, він, можливо, дізнається про вас більше, ніж вам цього б хотілося.

Неурядова організація AlgorithmWatch зібрала своїх рядах низку науковців, які зацікавлені у тому, щоб викрити алгоритми, які можуть вплинути на людські рішення.

[blockquote_with_author name="маніфест AlgorithmWatch" content="Ми шукаємо дескриптивні, предикативні, нормативні алгоритми, які мають безпосередній вплив на суспільство та його інтереси"]

Діяльність науковців розпочалася нещодавно й наразі триває збір ідей. <a href="https://ethercalc.org/gav9o76gk0cv" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ознайомитися</a> з наявною базою алгоритмів, які впливають на прийняття рішення можна на сторінці організації разом з позитивними й негативними аспектами їх існування.
<h4><strong>5 сфер, у яких алгоритми вже допомагають із рішеннями</strong></h4>
<strong>Торгівля і фінанси:</strong> Наприклад, у високочастотному трейдингу – формі торгівлі на фінансових ринках, в рамках якої сучасне обладнання й алгоритми використовуються для швидкої торгівлі цінними паперами. Крім того, програми можуть «порадити», кому видавати кредит, а кому ні.

<strong>Кримінальні розслідування:</strong> У цій сфері використовують програми, які вивчають біографію злочинця і вираховують на базі цієї інформації ймовірність повторення злочину. З використанням автоматизованих схем зростає об'єктивність майбутнього рішення, легше стає відслідковувати й порівнювати причинно-наслідковий зв'язок між різними справами. Водночас існує ризик, що «машинальним» способом не вдасться проаналізувати й належним чином врахувати всі фактори для неупередженого та повного розслідування скоєних правопорушень. Також є ризик маніпуляцій програмним забезпеченням з боку компанії-постачальника.

<strong>Медицина:</strong> E-Health та електронні методи постановки діагнозу, аналізу перебігу хвороби та призначення лікування.

<strong>Соціальні медіа:</strong> Тут <a href="https://nachasi.com/2017/05/22/fb-rules/" class=" with_hint_js">діють алгоритми<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/social-media-2201285_1280-1-300x200.jpg" />Розсекречено алгоритми ідентифікації та модерації контенту в Facebook</span></a>, що вирішують, який саме контент користувач прочитає (або не зможе прочитати ні за яких умов). Компанії підлаштовують вибірку відповідно до інтересів користувача, попередньо зібравши про нього інформацію із листування, пошукових запитів тощо. Небезпека полягає у тому, що радикальні погляди стають ще більш радикальними, якщо <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" class=" with_hint_js">«підживлювати» переконання користувачів<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a> одноманітною інформацією і не пропонувати альтернативної точки зору.

<strong>Освіта:</strong> Автоматизовані системи вступу до вишів вже працюють. В цілому комп'ютерний тест ставить в рівні умови всіх учасників процесу і може бути цікавим інструментом в контексті боротьби з корупцією. Однак слід мати на увазі, що не всі критерії оцінювання знань можна повністю автоматизувати й вивести універсальну <a href="https://nachasi.com/2017/05/20/how-israel-teaches/" class=" with_hint_js">формулу успішного студента чи школяра<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/nadia-main-e1495297355683-300x200.jpg" />Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні</span></a>.

<strong>Паспортний контроль:</strong> Автоматизовані системи контролю на кордонах можуть ідентифікувати особу та автоматично «перевірити» і відповідно <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/eu-ukr/" class=" with_hint_js">пропустити в країну<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/building-79221_1280-300x200.jpg" />«Безвіз» підписано — із 11 червня український паспорт додасть 40 позицій у GPP Rank</span></a>. З одного боку, таким чином вдасться уникнути дискримінації, а контроль стане об'єктивнішим. З іншого боку ті, хто перетинають кордон, «дарують» спецслужбам чи державним установам декількох країн значну кількість персональних даних.

<p>Чим більше розвиваються технології, тим складніше оцінювати їх потенційні ефекти. Зокрема, стає важчим зрозуміти, наскільки корисною може виявитися та чи інша новинка для суспільства, держави й людства. Чи справдяться ледь не апокаліптичні прогнози <a href="/2017/04/23/neuralink-future/" class=" with_hint_js">Ілона Маска<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/brain-1845944_1280-300x200.jpg" />Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку</span></a> — очільника SpaceX і Tesla? Він пророкує, що у майбутньому людство зіткнеться з небезпекою через існування штучного інтелекту. Мовляв, той стане розумнішим за людину. <strong>Що станеться, коли робот зможе швидше й якісніше думати, сприймати та обробляти інформацію, аніж це вміє людина?</strong></p><h4><strong>Поточна ситуація із штучною обробкою рішень</strong></h4><p>Поки що такого роду картину важко зіставити з реальністю, але <a href="/2017/05/09/mailchimp-news/" class=" with_hint_js">основа<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/man-791049_960_720-300x200.jpg" />Mailchimp безкоштовно вестиме всі маркетингові кампанії</span></a> для цього вже закладена. Чимало процесів зараз відбуваються онлайн або за підтримки технологій і програмного забезпечення. Ледь не у всі сфери життя проникли електронні “помічники”, які мають на меті полегшити нам життя. За допомогою автоматизованих систем невдовзі стане можливим переміщуватися на <a href="/2017/05/17/blablacar-future/" class=" with_hint_js">машині без водія<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/car-1-copy-300x200.jpg" />Як зміниться володіння автомобілями?</span></a>, а сотні сторінок монотонного юридичного контракту читатиме програма, яка знайде і «зрозуміє» важливі чи суперечливі моменти угоди.</p><p>Коли справа доходить до опрацьовування комп&#8217;ютером великих масивів інформації, <strong>виникає низка ризиків</strong>. По-перше, щодо якості. У цьому контексті варто згадати принаймні перекладач Google. Другий ризик полягає у міркуваннях безпеки. Коли алгоритм «читає» ваше електронне листування або повідомлення в чаті, він, можливо, дізнається про вас більше, ніж вам цього б хотілося.</p><p>Неурядова організація AlgorithmWatch зібрала своїх рядах низку науковців, які зацікавлені у тому, щоб викрити алгоритми, які можуть вплинути на людські рішення.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми шукаємо дескриптивні, предикативні, нормативні алгоритми, які мають безпосередній вплив на суспільство та його інтереси</p>					<cite>									<span><strong>маніфест AlgorithmWatch</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Діяльність науковців розпочалася нещодавно й наразі триває збір ідей. <a href="https://ethercalc.org/gav9o76gk0cv" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ознайомитися</a> з наявною базою алгоритмів, які впливають на прийняття рішення можна на сторінці організації разом з позитивними й негативними аспектами їх існування.</p><h4><strong>5 сфер, у яких алгоритми вже допомагають із рішеннями</strong></h4><p><strong>Торгівля і фінанси:</strong> Наприклад, у високочастотному трейдингу – формі торгівлі на фінансових ринках, в рамках якої сучасне обладнання й алгоритми використовуються для швидкої торгівлі цінними паперами. Крім того, програми можуть «порадити», кому видавати кредит, а кому ні.</p><p><strong>Кримінальні розслідування:</strong> У цій сфері використовують програми, які вивчають біографію злочинця і вираховують на базі цієї інформації ймовірність повторення злочину. З використанням автоматизованих схем зростає об&#8217;єктивність майбутнього рішення, легше стає відслідковувати й порівнювати причинно-наслідковий зв&#8217;язок між різними справами. Водночас існує ризик, що «машинальним» способом не вдасться проаналізувати й належним чином врахувати всі фактори для неупередженого та повного розслідування скоєних правопорушень. Також є ризик маніпуляцій програмним забезпеченням з боку компанії-постачальника.</p><p><strong>Медицина:</strong> E-Health та електронні методи постановки діагнозу, аналізу перебігу хвороби та призначення лікування.</p><p><strong>Соціальні медіа:</strong> Тут <a href="/2017/05/22/fb-rules/" class=" with_hint_js">діють алгоритми<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/social-media-2201285_1280-1-300x200.jpg" />Розсекречено алгоритми ідентифікації та модерації контенту в Facebook</span></a>, що вирішують, який саме контент користувач прочитає (або не зможе прочитати ні за яких умов). Компанії підлаштовують вибірку відповідно до інтересів користувача, попередньо зібравши про нього інформацію із листування, пошукових запитів тощо. Небезпека полягає у тому, що радикальні погляди стають ще більш радикальними, якщо <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" class=" with_hint_js">«підживлювати» переконання користувачів<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a> одноманітною інформацією і не пропонувати альтернативної точки зору.</p><p><strong>Освіта:</strong> Автоматизовані системи вступу до вишів вже працюють. В цілому комп&#8217;ютерний тест ставить в рівні умови всіх учасників процесу і може бути цікавим інструментом в контексті боротьби з корупцією. Однак слід мати на увазі, що не всі критерії оцінювання знань можна повністю автоматизувати й вивести універсальну <a href="/2017/05/20/how-israel-teaches/" class=" with_hint_js">формулу успішного студента чи школяра<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/nadia-main-e1495297355683-300x200.jpg" />Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні</span></a>.</p><p><strong>Паспортний контроль:</strong> Автоматизовані системи контролю на кордонах можуть ідентифікувати особу та автоматично «перевірити» і відповідно <a href="/2017/05/17/eu-ukr/" class=" with_hint_js">пропустити в країну<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/building-79221_1280-300x200.jpg" />«Безвіз» підписано — із 11 червня український паспорт додасть 40 позицій у GPP Rank</span></a>. З одного боку, таким чином вдасться уникнути дискримінації, а контроль стане об&#8217;єктивнішим. З іншого боку ті, хто перетинають кордон, «дарують» спецслужбам чи державним установам декількох країн значну кількість персональних даних.</p>

Для того, щоб розуміти ефект від технологій та автоматизації, варто спершу побачити, у які сфери життя вони вже проникли. Німецька неурядова організація взялася «моніторити» алгоритми, які впливають на прийняття рішень

Чим більше розвиваються технології, тим складніше оцінювати їх потенційні ефекти. Зокрема, стає важчим зрозуміти, наскільки корисною може виявитися та чи інша новинка для суспільства, держави й людства. Чи справдяться ледь не апокаліптичні прогнози <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/neuralink-future/">Ілона Маска</a> — очільника SpaceX і Tesla? Він пророкує, що у майбутньому людство зіткнеться з небезпекою через існування штучного інтелекту. Мовляв, той стане розумнішим за людину. <strong>Що станеться, коли робот зможе швидше й якісніше думати, сприймати та обробляти інформацію, аніж це вміє людина?</strong>
<h4><strong>Поточна ситуація із штучною обробкою рішень</strong></h4>
Поки що такого роду картину важко зіставити з реальністю, але <a href="https://nachasi.com/2017/05/09/mailchimp-news/">основа</a> для цього вже закладена. Чимало процесів зараз відбуваються онлайн або за підтримки технологій і програмного забезпечення. Ледь не у всі сфери життя проникли електронні “помічники”, які мають на меті полегшити нам життя. За допомогою автоматизованих систем невдовзі стане можливим переміщуватися на <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/blablacar-future/">машині без водія</a>, а сотні сторінок монотонного юридичного контракту читатиме програма, яка знайде і «зрозуміє» важливі чи суперечливі моменти угоди.

Коли справа доходить до опрацьовування комп'ютером великих масивів інформації, <strong>виникає низка ризиків</strong>. По-перше, щодо якості. У цьому контексті варто згадати принаймні перекладач Google. Другий ризик полягає у міркуваннях безпеки. Коли алгоритм «читає» ваше електронне листування або повідомлення в чаті, він, можливо, дізнається про вас більше, ніж вам цього б хотілося.

Неурядова організація AlgorithmWatch зібрала своїх рядах низку науковців, які зацікавлені у тому, щоб викрити алгоритми, які можуть вплинути на людські рішення.

[blockquote_with_author name="маніфест AlgorithmWatch" content="Ми шукаємо дескриптивні, предикативні, нормативні алгоритми, які мають безпосередній вплив на суспільство та його інтереси"]

Діяльність науковців розпочалася нещодавно й наразі триває збір ідей. <a href="https://ethercalc.org/gav9o76gk0cv" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ознайомитися</a> з наявною базою алгоритмів, які впливають на прийняття рішення можна на сторінці організації разом з позитивними й негативними аспектами їх існування.
<h4><strong>5 сфер, у яких алгоритми вже допомагають із рішеннями</strong></h4>
<strong>Торгівля і фінанси:</strong> Наприклад, у високочастотному трейдингу – формі торгівлі на фінансових ринках, в рамках якої сучасне обладнання й алгоритми використовуються для швидкої торгівлі цінними паперами. Крім того, програми можуть «порадити», кому видавати кредит, а кому ні.

<strong>Кримінальні розслідування:</strong> У цій сфері використовують програми, які вивчають біографію злочинця і вираховують на базі цієї інформації ймовірність повторення злочину. З використанням автоматизованих схем зростає об'єктивність майбутнього рішення, легше стає відслідковувати й порівнювати причинно-наслідковий зв'язок між різними справами. Водночас існує ризик, що «машинальним» способом не вдасться проаналізувати й належним чином врахувати всі фактори для неупередженого та повного розслідування скоєних правопорушень. Також є ризик маніпуляцій програмним забезпеченням з боку компанії-постачальника.

<strong>Медицина:</strong> E-Health та електронні методи постановки діагнозу, аналізу перебігу хвороби та призначення лікування.

<strong>Соціальні медіа:</strong> Тут <a href="https://nachasi.com/2017/05/22/fb-rules/">діють алгоритми</a>, що вирішують, який саме контент користувач прочитає (або не зможе прочитати ні за яких умов). Компанії підлаштовують вибірку відповідно до інтересів користувача, попередньо зібравши про нього інформацію із листування, пошукових запитів тощо. Небезпека полягає у тому, що радикальні погляди стають ще більш радикальними, якщо <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/">«підживлювати» переконання користувачів</a> одноманітною інформацією і не пропонувати альтернативної точки зору.

<strong>Освіта:</strong> Автоматизовані системи вступу до вишів вже працюють. В цілому комп'ютерний тест ставить в рівні умови всіх учасників процесу і може бути цікавим інструментом в контексті боротьби з корупцією. Однак слід мати на увазі, що не всі критерії оцінювання знань можна повністю автоматизувати й вивести універсальну <a href="https://nachasi.com/2017/05/20/how-israel-teaches/">формулу успішного студента чи школяра</a>.

<strong>Паспортний контроль:</strong> Автоматизовані системи контролю на кордонах можуть ідентифікувати особу та автоматично «перевірити» і відповідно <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/eu-ukr/">пропустити в країну</a>. З одного боку, таким чином вдасться уникнути дискримінації, а контроль стане об'єктивнішим. З іншого боку ті, хто перетинають кордон, «дарують» спецслужбам чи державним установам декількох країн значну кількість персональних даних.

<p>Чим більше розвиваються технології, тим складніше оцінювати їх потенційні ефекти. Зокрема, стає важчим зрозуміти, наскільки корисною може виявитися та чи інша новинка для суспільства, держави й людства. Чи справдяться ледь не апокаліптичні прогнози <a href="/2017/04/23/neuralink-future/">Ілона Маска</a> — очільника SpaceX і Tesla? Він пророкує, що у майбутньому людство зіткнеться з небезпекою через існування штучного інтелекту. Мовляв, той стане розумнішим за людину. <strong>Що станеться, коли робот зможе швидше й якісніше думати, сприймати та обробляти інформацію, аніж це вміє людина?</strong></p><h4><strong>Поточна ситуація із штучною обробкою рішень</strong></h4><p>Поки що такого роду картину важко зіставити з реальністю, але <a href="/2017/05/09/mailchimp-news/">основа</a> для цього вже закладена. Чимало процесів зараз відбуваються онлайн або за підтримки технологій і програмного забезпечення. Ледь не у всі сфери життя проникли електронні “помічники”, які мають на меті полегшити нам життя. За допомогою автоматизованих систем невдовзі стане можливим переміщуватися на <a href="/2017/05/17/blablacar-future/">машині без водія</a>, а сотні сторінок монотонного юридичного контракту читатиме програма, яка знайде і «зрозуміє» важливі чи суперечливі моменти угоди.</p><p>Коли справа доходить до опрацьовування комп&#8217;ютером великих масивів інформації, <strong>виникає низка ризиків</strong>. По-перше, щодо якості. У цьому контексті варто згадати принаймні перекладач Google. Другий ризик полягає у міркуваннях безпеки. Коли алгоритм «читає» ваше електронне листування або повідомлення в чаті, він, можливо, дізнається про вас більше, ніж вам цього б хотілося.</p><p>Неурядова організація AlgorithmWatch зібрала своїх рядах низку науковців, які зацікавлені у тому, щоб викрити алгоритми, які можуть вплинути на людські рішення.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми шукаємо дескриптивні, предикативні, нормативні алгоритми, які мають безпосередній вплив на суспільство та його інтереси</p>					<cite>									<span><strong>маніфест AlgorithmWatch</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Діяльність науковців розпочалася нещодавно й наразі триває збір ідей. <a href="https://ethercalc.org/gav9o76gk0cv" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Ознайомитися</a> з наявною базою алгоритмів, які впливають на прийняття рішення можна на сторінці організації разом з позитивними й негативними аспектами їх існування.</p><h4><strong>5 сфер, у яких алгоритми вже допомагають із рішеннями</strong></h4><p><strong>Торгівля і фінанси:</strong> Наприклад, у високочастотному трейдингу – формі торгівлі на фінансових ринках, в рамках якої сучасне обладнання й алгоритми використовуються для швидкої торгівлі цінними паперами. Крім того, програми можуть «порадити», кому видавати кредит, а кому ні.</p><p><strong>Кримінальні розслідування:</strong> У цій сфері використовують програми, які вивчають біографію злочинця і вираховують на базі цієї інформації ймовірність повторення злочину. З використанням автоматизованих схем зростає об&#8217;єктивність майбутнього рішення, легше стає відслідковувати й порівнювати причинно-наслідковий зв&#8217;язок між різними справами. Водночас існує ризик, що «машинальним» способом не вдасться проаналізувати й належним чином врахувати всі фактори для неупередженого та повного розслідування скоєних правопорушень. Також є ризик маніпуляцій програмним забезпеченням з боку компанії-постачальника.</p><p><strong>Медицина:</strong> E-Health та електронні методи постановки діагнозу, аналізу перебігу хвороби та призначення лікування.</p><p><strong>Соціальні медіа:</strong> Тут <a href="/2017/05/22/fb-rules/">діють алгоритми</a>, що вирішують, який саме контент користувач прочитає (або не зможе прочитати ні за яких умов). Компанії підлаштовують вибірку відповідно до інтересів користувача, попередньо зібравши про нього інформацію із листування, пошукових запитів тощо. Небезпека полягає у тому, що радикальні погляди стають ще більш радикальними, якщо <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/">«підживлювати» переконання користувачів</a> одноманітною інформацією і не пропонувати альтернативної точки зору.</p><p><strong>Освіта:</strong> Автоматизовані системи вступу до вишів вже працюють. В цілому комп&#8217;ютерний тест ставить в рівні умови всіх учасників процесу і може бути цікавим інструментом в контексті боротьби з корупцією. Однак слід мати на увазі, що не всі критерії оцінювання знань можна повністю автоматизувати й вивести універсальну <a href="/2017/05/20/how-israel-teaches/">формулу успішного студента чи школяра</a>.</p><p><strong>Паспортний контроль:</strong> Автоматизовані системи контролю на кордонах можуть ідентифікувати особу та автоматично «перевірити» і відповідно <a href="/2017/05/17/eu-ukr/">пропустити в країну</a>. З одного боку, таким чином вдасться уникнути дискримінації, а контроль стане об&#8217;єктивнішим. З іншого боку ті, хто перетинають кордон, «дарують» спецслужбам чи державним установам декількох країн значну кількість персональних даних.</p>

Алгоритми і людські рішення — на що звернути увагу

{:ua}Як автоматизовані системи приймають рішення за нас та які основні ризики цього?{:}

<p>Четвертий Mini Maker Fairе — це свято винахідників, новаторів і експериментаторів. Незвичайні люди, які створюють нове, змінюють світ, шукають нові рішення, зібралися «під одним дахом» минулого вікенду.
</p>
<h4><strong>Що таке Kyiv Mini Maker Fairе 2017</strong></h4>
Родом Maker Faire з Каліфорнії — це міжнародний рух, що об’єднав науку, IT, ремесла, мистецтво, технічних ентузіастів будь-якого віку, крафтерів, хоббістів, інженерів, наукових клубів, авторів, художників, вчителів та студентів. Серед учасників є працюючі компанії, що заробляють на своїх винаходах, та люди, яким просто подобається втілювати свої ідеї в життя та отримувати від цього задоволення.

Цьогоріч девіз фесту звучить як «ReMake Ukraine», а символом став козак-інженер Мозговий, вже відомий за графічною новелою «Даогопак», та його подруга Дзиґа (адже Maker Faire — це територія рівних можливостей).

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-1.jpg" img_id="3040" title="Юні мейкери переймають навички дорослих"]
<h4><strong>Що відбувалось два дні у павільйонах ВДНГ</strong></h4>
6 тис кв метрів, 1-й та 3-й павільйони <a href="http://www.expocenter.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>ВДНГ</strong></a> — саме тут зібрали під одним дахом 250 мейкерів. В 1 павільйоні нашу увагу привернув перший в Україні коворкінґ для швачок. Ні, вам не здалося: <a href="https://www.facebook.com/shytlegko" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>«Шити легко»</strong></a> — це місце, де можна працювати не тільки за ноутбуком, але й за машинкою для шиття. Дівчата презентували свої напрацювання, провели майстер-клас із розкрою та пошиття спідниць. Чималу кількість відвідувачів такий незвичайний коворкінґ ще й порадував добіркою тканин із дуже позитивними принтами.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-10.jpg" img_id="3042" title="Місце, де можна шити, може незабаром з’явитися в усіх українських містах"]

Команда лабораторії <strong>Fabricator</strong> представила свої роботи та в режимі реального часу створювала прототипи на 3D-принтері. Це — відкрита інноваційна лабораторія, яка працює, аби дати необхідні інструменти швидкого прототипування для всіх ентузіастів <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/printed-building/" class=" with_hint_js">3D-друку<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen_Shot_2017-05-04_at_6.37.28_PM-1-300x200.png" />Архітектор із Малайзії запропонував «надрукувати» хмарочос</span></a> в Україні.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="3047,3048,3049"]

Серед десятків проектів нашу увагу привернув український стартап <a href="http://ecozy.de/en" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>eCozy</strong></a>. Це — україно-німецький проект, що розробили систему «розумних» термостатів з сенсорним управлінням для житлових приміщень. Ще у 2014 році компанія успішно зібрала кошти на платформі колективного фінансування Indiegogo, а в 2016 році стала успішною на seedmatch.de. Зараз eCozy успішно продається у великих німецьких мережах електроніки. «Розумні» термостати eCozy кріпляться до радіаторів і стежать за їхньою температурою, — а ще допомагають заощадити домогосподарству до 30% оплати за опалення. Керувати температурою можна за центру управління та за допомогою мобільних додатків (є версії для iOS та Android).

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="3050,3051,3052,3053,3054" orderby="rand"]

Серед учасників Kyiv Mini Maker Fairе 2017 було надзвичайно багато дітей, які відчували себе комфортно та абсолютно органічно. Компанія <strong>«Радіомаг»</strong>, скориставшись із присутності своєї цільової аудиторії, провела майстер-клас для діток та дорослих — адже саме для дітей та допитливих батьків ця компанія випускає конструктори, і всі учасники могли створити сувенір своїми руками: паяльник та трохи часу — і чоловічок із резисторами та світлодіодами був готовий.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-11.jpg" img_id="3045" title="Збери сувенір власноруч"]
<h4><strong>Кого можна було почути</strong></h4>
<strong>Денис Охрименко</strong> — засновник Time 4 Machine та Pagl, в минулому Ugears — розповів про те, як можна зробити успішним проект на основі того, що інші вважають просто сміттям. Його виступ почався зі слайду із провокативним заголовком «Щоби такого зробити, щоби більше нічого не робити». Ця фраза задала тон усій презентації, — особливо після розповіді про те, як формуються ідеї з моменту їх прототипування до створення реального продукту.

<strong>Олександр Нестеренко</strong>, CEO ARTKB, розповів, як вдалося придумати ґаджет для конфіденційних розмов Hushme, — котрий зараз <a href="https://nachasi.com/2017/05/10/hushme-kickstarter/" class=" with_hint_js">саме збирає кошти <span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Hushme_Header_1489596319-300x200.jpg" />Український стартап Hushme запустив кампанію на Kickstarter</span></a>на платформі Kickstarter. Також він торкнувся тем, як заробляти та як будували роботу з пресою. Нагадаємо, що ARTKB — бюро розробки хардверних продуктів повного циклу. Офіси компанії базуються в Києві та Шеньчжені. Це — єдина компанія подібного типу в Україні. Її проекти давно вийшли за межі нашої країни, а команда стала експертами у підготовці продуктових рішень та запуску краудфандингових компаній.
<h4><strong>Незвична музика</strong></h4>
<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705536616409302%2F&show_text=0&width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Серед маси технологічних та технічних об'єктів вразив <strong>Іван Ткаченко</strong> з електричною бандурою, що безсумнівно захопила увагу відвідувачів та учасників фестивалю. Іван представив авторську концепцію визвучування українського музичного інструменту бандури із використанням комп’ютерних технологій. Також він показав концепцію паралельної обробки звуку, яку застосовує у своїй творчості.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-12.jpg" img_id="3046" title="Електрогітара? Вчорашній день! Електробандура — те що треба"]
<h4><strong>Навіщо Maker Fairе потрібен Україні</strong></h4>
В коментарі для <a href="https://nachasi.com/2017/04/24/introducing/" class=" with_hint_js">Na chasi<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/15380462_10209258344188668_6598411097722685393_n-300x200.jpg" />На часі — зміни: Ми розпочинаємо</span></a> <strong>Світлана Бовкун</strong>, організаторка фестивалю, так охарактеризувала ярмарок та мейкерський рух в цілому:

— Ми займаємось цим, тому що бачимо величезний запит. Всі наші учасники тут, ми не вмістились цьогоріч в одному павільйоні. Дуже багато шкіл, ми бачимо, що люди хочуть таких подій — і розуміємо навіщо ми це робимо. Наша аудиторія — багато українців, які готові не просто щось робити, а саме хочуть створювати. Є запит створювати продукти, предмети, причому створювати це в такому якісному міжнародному форматі. Ми бачимо, що не всі хочуть бути юристами чи економістами, — хтось прагне, наприклад, створювати меблі. Наш проект міжнародний, ми надихаємось американськими напрацюваннями та американською культурою. Чого ми хочемо навчитися самі та навчити наших учасників — то це вміння ділитися вміннями, знаннями, навичками. І щоби вміли ділитися цим не лише проекти, спрямовані на дитячу, але й на дорослу аудиторію. Саме тому серед наших лекторів — ті, хто вже зробив успішні проекти і готовий розповісти, як це можна зробити.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04539.jpg" img_id="3055" title="Мейкерство — крок до нової країни винахідників"]

[blockquote_with_author content="Maker Fairе — це місце, де ми ділимося"]
<h4><strong>Замість висновків</strong></h4>
Побачене — це стимул побажати фестивалю Maker Fairе розвитку та готовності вражати і змінювати все нових і нових мейкерів. А ми в свою чергу найближчим часом розкажемо вам про найцікавіші ініціативи та стартапи, які ми побачили на цьому ярмарку технологій.

<p>Четвертий Mini Maker Fairе — це свято винахідників, новаторів і експериментаторів. Незвичайні люди, які створюють нове, змінюють світ, шукають нові рішення, зібралися «під одним дахом» минулого вікенду.</p><h4><strong>Що таке Kyiv Mini Maker Fairе 2017</strong></h4><p>Родом Maker Faire з Каліфорнії — це міжнародний рух, що об’єднав науку, IT, ремесла, мистецтво, технічних ентузіастів будь-якого віку, крафтерів, хоббістів, інженерів, наукових клубів, авторів, художників, вчителів та студентів. Серед учасників є працюючі компанії, що заробляють на своїх винаходах, та люди, яким просто подобається втілювати свої ідеї в життя та отримувати від цього задоволення.</p><p>Цьогоріч девіз фесту звучить як «ReMake Ukraine», а символом став козак-інженер Мозговий, вже відомий за графічною новелою «Даогопак», та його подруга Дзиґа (адже Maker Faire — це територія рівних можливостей).</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-1.jpg">									<p class="wp-caption-text">					 <b>Юні мейкери переймають навички дорослих</b>				</p>						</div><h4><strong>Що відбувалось два дні у павільйонах ВДНГ</strong></h4><p>6 тис кв метрів, 1-й та 3-й павільйони <a href="http://www.expocenter.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>ВДНГ</strong></a> — саме тут зібрали під одним дахом 250 мейкерів. В 1 павільйоні нашу увагу привернув перший в Україні коворкінґ для швачок. Ні, вам не здалося: <a href="https://www.facebook.com/shytlegko" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>«Шити легко»</strong></a> — це місце, де можна працювати не тільки за ноутбуком, але й за машинкою для шиття. Дівчата презентували свої напрацювання, провели майстер-клас із розкрою та пошиття спідниць. Чималу кількість відвідувачів такий незвичайний коворкінґ ще й порадував добіркою тканин із дуже позитивними принтами.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-10.jpg">									<p class="wp-caption-text">					 <b>Місце, де можна шити, може незабаром з’явитися в усіх українських містах</b>				</p>						</div><p>Команда лабораторії <strong>Fabricator</strong> представила свої роботи та в режимі реального часу створювала прототипи на 3D-принтері. Це — відкрита інноваційна лабораторія, яка працює, аби дати необхідні інструменти швидкого прототипування для всіх ентузіастів <a href="/2017/05/08/printed-building/" class=" with_hint_js">3D-друку<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen_Shot_2017-05-04_at_6.37.28_PM-1-300x200.png" />Архітектор із Малайзії запропонував «надрукувати» хмарочос</span></a> в Україні.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04372.jpg",			"caption": "Мейкери всієї Україи, об’єднуйтеся!"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04378.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04384.jpg",			"caption": ""		}			]</script><p>Серед десятків проектів нашу увагу привернув український стартап <a href="http://ecozy.de/en" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>eCozy</strong></a>. Це — україно-німецький проект, що розробили систему «розумних» термостатів з сенсорним управлінням для житлових приміщень. Ще у 2014 році компанія успішно зібрала кошти на платформі колективного фінансування Indiegogo, а в 2016 році стала успішною на seedmatch.de. Зараз eCozy успішно продається у великих німецьких мережах електроніки. «Розумні» термостати eCozy кріпляться до радіаторів і стежать за їхньою температурою, — а ще допомагають заощадити домогосподарству до 30% оплати за опалення. Керувати температурою можна за центру управління та за допомогою мобільних додатків (є версії для iOS та Android).</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04397.jpg",			"caption": "Збирати можуть всі"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04501.jpg",			"caption": "Слово творцям Hushme"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04430.jpg",			"caption": "Інколи ґаджети бувають дивні"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04459.jpg",			"caption": "Під час лекції"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04422.jpg",			"caption": "Як делегація Na chasi пробувала свої сили"		}			]</script><p>Серед учасників Kyiv Mini Maker Fairе 2017 було надзвичайно багато дітей, які відчували себе комфортно та абсолютно органічно. Компанія <strong>«Радіомаг»</strong>, скориставшись із присутності своєї цільової аудиторії, провела майстер-клас для діток та дорослих — адже саме для дітей та допитливих батьків ця компанія випускає конструктори, і всі учасники могли створити сувенір своїми руками: паяльник та трохи часу — і чоловічок із резисторами та світлодіодами був готовий.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-11.jpg">									<p class="wp-caption-text">					 <b>Збери сувенір власноруч</b>				</p>						</div><h4><strong>Кого можна було почути</strong></h4><p><strong>Денис Охрименко</strong> — засновник Time 4 Machine та Pagl, в минулому Ugears — розповів про те, як можна зробити успішним проект на основі того, що інші вважають просто сміттям. Його виступ почався зі слайду із провокативним заголовком «Щоби такого зробити, щоби більше нічого не робити». Ця фраза задала тон усій презентації, — особливо після розповіді про те, як формуються ідеї з моменту їх прототипування до створення реального продукту.</p><p><strong>Олександр Нестеренко</strong>, CEO ARTKB, розповів, як вдалося придумати ґаджет для конфіденційних розмов Hushme, — котрий зараз <a href="/2017/05/10/hushme-kickstarter/" class=" with_hint_js">саме збирає кошти <span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/Hushme_Header_1489596319-300x200.jpg" />Український стартап Hushme запустив кампанію на Kickstarter</span></a>на платформі Kickstarter. Також він торкнувся тем, як заробляти та як будували роботу з пресою. Нагадаємо, що ARTKB — бюро розробки хардверних продуктів повного циклу. Офіси компанії базуються в Києві та Шеньчжені. Це — єдина компанія подібного типу в Україні. Її проекти давно вийшли за межі нашої країни, а команда стала експертами у підготовці продуктових рішень та запуску краудфандингових компаній.</p><h4><strong>Незвична музика</strong></h4><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705536616409302%2F&#038;show_text=0&#038;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><p>Серед маси технологічних та технічних об&#8217;єктів вразив <strong>Іван Ткаченко</strong> з електричною бандурою, що безсумнівно захопила увагу відвідувачів та учасників фестивалю. Іван представив авторську концепцію визвучування українського музичного інструменту бандури із використанням комп’ютерних технологій. Також він показав концепцію паралельної обробки звуку, яку застосовує у своїй творчості.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-12.jpg">									<p class="wp-caption-text">					 <b>Електрогітара? Вчорашній день! Електробандура — те що треба</b>				</p>						</div><h4><strong>Навіщо Maker Fairе потрібен Україні</strong></h4><p>В коментарі для <a href="/2017/04/24/introducing/" class=" with_hint_js">Na chasi<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/15380462_10209258344188668_6598411097722685393_n-300x200.jpg" />На часі — зміни: Ми розпочинаємо</span></a> <strong>Світлана Бовкун</strong>, організаторка фестивалю, так охарактеризувала ярмарок та мейкерський рух в цілому:</p><p>— Ми займаємось цим, тому що бачимо величезний запит. Всі наші учасники тут, ми не вмістились цьогоріч в одному павільйоні. Дуже багато шкіл, ми бачимо, що люди хочуть таких подій — і розуміємо навіщо ми це робимо. Наша аудиторія — багато українців, які готові не просто щось робити, а саме хочуть створювати. Є запит створювати продукти, предмети, причому створювати це в такому якісному міжнародному форматі. Ми бачимо, що не всі хочуть бути юристами чи економістами, — хтось прагне, наприклад, створювати меблі. Наш проект міжнародний, ми надихаємось американськими напрацюваннями та американською культурою. Чого ми хочемо навчитися самі та навчити наших учасників — то це вміння ділитися вміннями, знаннями, навичками. І щоби вміли ділитися цим не лише проекти, спрямовані на дитячу, але й на дорослу аудиторію. Саме тому серед наших лекторів — ті, хто вже зробив успішні проекти і готовий розповісти, як це можна зробити.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04539.jpg">									<p class="wp-caption-text">					 <b>Мейкерство — крок до нової країни винахідників</b>				</p>						</div>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Maker Fairе — це місце, де ми ділимося</p>			</blockquote><h4><strong>Замість висновків</strong></h4><p>Побачене — це стимул побажати фестивалю Maker Fairе розвитку та готовності вражати і змінювати все нових і нових мейкерів. А ми в свою чергу найближчим часом розкажемо вам про найцікавіші ініціативи та стартапи, які ми побачили на цьому ярмарку технологій.</p>

Плідні вихідні 20-21 травня зібрали у Києві більше 250 мейкерів, десятки унікальних проектів та сотні захоплених емоціями гостей, серед яких були представниці Na chasi. Про що можна було дізнатися під час ярмарки цікавих проектів та ідей — давайте коротко пригадаємо (а детальніші розмови із представниками стартап-команд чекайте незабаром)

Четвертий Mini Maker Fairе — це свято винахідників, новаторів і експериментаторів. Незвичайні люди, які створюють нове, змінюють світ, шукають нові рішення, зібралися «під одним дахом» минулого вікенду.
<h4><strong>Що таке Kyiv Mini Maker Fairе 2017</strong></h4>
Родом Maker Faire з Каліфорнії — це міжнародний рух, що об’єднав науку, IT, ремесла, мистецтво, технічних ентузіастів будь-якого віку, крафтерів, хоббістів, інженерів, наукових клубів, авторів, художників, вчителів та студентів. Серед учасників є працюючі компанії, що заробляють на своїх винаходах, та люди, яким просто подобається втілювати свої ідеї в життя та отримувати від цього задоволення.

Цьогоріч девіз фесту звучить як «ReMake Ukraine», а символом став козак-інженер Мозговий, вже відомий за графічною новелою «Даогопак», та його подруга Дзиґа (адже Maker Faire — це територія рівних можливостей).

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-1.jpg" img_id="3040" title="Юні мейкери переймають навички дорослих"]
<h4><strong>Що відбувалось два дні у павільйонах ВДНГ</strong></h4>
6 тис кв метрів, 1-й та 3-й павільйони <a href="http://www.expocenter.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>ВДНГ</strong></a> — саме тут зібрали під одним дахом 250 мейкерів. В 1 павільйоні нашу увагу привернув перший в Україні коворкінґ для швачок. Ні, вам не здалося: <a href="https://www.facebook.com/shytlegko" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>«Шити легко»</strong></a> — це місце, де можна працювати не тільки за ноутбуком, але й за машинкою для шиття. Дівчата презентували свої напрацювання, провели майстер-клас із розкрою та пошиття спідниць. Чималу кількість відвідувачів такий незвичайний коворкінґ ще й порадував добіркою тканин із дуже позитивними принтами.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-10.jpg" img_id="3042" title="Місце, де можна шити, може незабаром з’явитися в усіх українських містах"]

Команда лабораторії <strong>Fabricator</strong> представила свої роботи та в режимі реального часу створювала прототипи на 3D-принтері. Це — відкрита інноваційна лабораторія, яка працює, аби дати необхідні інструменти швидкого прототипування для всіх ентузіастів <a href="https://nachasi.com/2017/05/08/printed-building/">3D-друку</a> в Україні.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="3047,3048,3049"]

Серед десятків проектів нашу увагу привернув український стартап <a href="http://ecozy.de/en" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>eCozy</strong></a>. Це — україно-німецький проект, що розробили систему «розумних» термостатів з сенсорним управлінням для житлових приміщень. Ще у 2014 році компанія успішно зібрала кошти на платформі колективного фінансування Indiegogo, а в 2016 році стала успішною на seedmatch.de. Зараз eCozy успішно продається у великих німецьких мережах електроніки. «Розумні» термостати eCozy кріпляться до радіаторів і стежать за їхньою температурою, — а ще допомагають заощадити домогосподарству до 30% оплати за опалення. Керувати температурою можна за центру управління та за допомогою мобільних додатків (є версії для iOS та Android).

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="3050,3051,3052,3053,3054" orderby="rand"]

Серед учасників Kyiv Mini Maker Fairе 2017 було надзвичайно багато дітей, які відчували себе комфортно та абсолютно органічно. Компанія <strong>«Радіомаг»</strong>, скориставшись із присутності своєї цільової аудиторії, провела майстер-клас для діток та дорослих — адже саме для дітей та допитливих батьків ця компанія випускає конструктори, і всі учасники могли створити сувенір своїми руками: паяльник та трохи часу — і чоловічок із резисторами та світлодіодами був готовий.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-11.jpg" img_id="3045" title="Збери сувенір власноруч"]
<h4><strong>Кого можна було почути</strong></h4>
<strong>Денис Охрименко</strong> — засновник Time 4 Machine та Pagl, в минулому Ugears — розповів про те, як можна зробити успішним проект на основі того, що інші вважають просто сміттям. Його виступ почався зі слайду із провокативним заголовком «Щоби такого зробити, щоби більше нічого не робити». Ця фраза задала тон усій презентації, — особливо після розповіді про те, як формуються ідеї з моменту їх прототипування до створення реального продукту.

<strong>Олександр Нестеренко</strong>, CEO ARTKB, розповів, як вдалося придумати ґаджет для конфіденційних розмов Hushme, — котрий зараз <a href="https://nachasi.com/2017/05/10/hushme-kickstarter/">саме збирає кошти </a>на платформі Kickstarter. Також він торкнувся тем, як заробляти та як будували роботу з пресою. Нагадаємо, що ARTKB — бюро розробки хардверних продуктів повного циклу. Офіси компанії базуються в Києві та Шеньчжені. Це — єдина компанія подібного типу в Україні. Її проекти давно вийшли за межі нашої країни, а команда стала експертами у підготовці продуктових рішень та запуску краудфандингових компаній.
<h4><strong>Незвична музика</strong></h4>
<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705536616409302%2F&amp;show_text=0&amp;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Серед маси технологічних та технічних об'єктів вразив <strong>Іван Ткаченко</strong> з електричною бандурою, що безсумнівно захопила увагу відвідувачів та учасників фестивалю. Іван представив авторську концепцію визвучування українського музичного інструменту бандури із використанням комп’ютерних технологій. Також він показав концепцію паралельної обробки звуку, яку застосовує у своїй творчості.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-12.jpg" img_id="3046" title="Електрогітара? Вчорашній день! Електробандура — те що треба"]
<h4><strong>Навіщо Maker Fairе потрібен Україні</strong></h4>
В коментарі для <a href="https://nachasi.com/2017/04/24/introducing/">Na chasi</a> <strong>Світлана Бовкун</strong>, організаторка фестивалю, так охарактеризувала ярмарок та мейкерський рух в цілому:

— Ми займаємось цим, тому що бачимо величезний запит. Всі наші учасники тут, ми не вмістились цьогоріч в одному павільйоні. Дуже багато шкіл, ми бачимо, що люди хочуть таких подій — і розуміємо навіщо ми це робимо. Наша аудиторія — багато українців, які готові не просто щось робити, а саме хочуть створювати. Є запит створювати продукти, предмети, причому створювати це в такому якісному міжнародному форматі. Ми бачимо, що не всі хочуть бути юристами чи економістами, — хтось прагне, наприклад, створювати меблі. Наш проект міжнародний, ми надихаємось американськими напрацюваннями та американською культурою. Чого ми хочемо навчитися самі та навчити наших учасників — то це вміння ділитися вміннями, знаннями, навичками. І щоби вміли ділитися цим не лише проекти, спрямовані на дитячу, але й на дорослу аудиторію. Саме тому серед наших лекторів — ті, хто вже зробив успішні проекти і готовий розповісти, як це можна зробити.

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/DSC04539.jpg" img_id="3055" title="Мейкерство — крок до нової країни винахідників"]

[blockquote_with_author content="Maker Fairе — це місце, де ми ділимося"]
<h4><strong>Замість висновків</strong></h4>
Побачене — це стимул побажати фестивалю Maker Fairе розвитку та готовності вражати і змінювати все нових і нових мейкерів. А ми в свою чергу найближчим часом розкажемо вам про найцікавіші ініціативи та стартапи, які ми побачили на цьому ярмарку технологій.

<p>Четвертий Mini Maker Fairе — це свято винахідників, новаторів і експериментаторів. Незвичайні люди, які створюють нове, змінюють світ, шукають нові рішення, зібралися «під одним дахом» минулого вікенду.</p><h4><strong>Що таке Kyiv Mini Maker Fairе 2017</strong></h4><p>Родом Maker Faire з Каліфорнії — це міжнародний рух, що об’єднав науку, IT, ремесла, мистецтво, технічних ентузіастів будь-якого віку, крафтерів, хоббістів, інженерів, наукових клубів, авторів, художників, вчителів та студентів. Серед учасників є працюючі компанії, що заробляють на своїх винаходах, та люди, яким просто подобається втілювати свої ідеї в життя та отримувати від цього задоволення.</p><p>Цьогоріч девіз фесту звучить як «ReMake Ukraine», а символом став козак-інженер Мозговий, вже відомий за графічною новелою «Даогопак», та його подруга Дзиґа (адже Maker Faire — це територія рівних можливостей).</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1-1.jpg">									<p class="wp-caption-text">					 <b>Юні мейкери переймають навички дорослих</b>				</p>						</div><h4><strong>Що відбувалось два дні у павільйонах ВДНГ</strong></h4><p>6 тис кв метрів, 1-й та 3-й павільйони <a href="http://www.expocenter.com.ua" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>ВДНГ</strong></a> — саме тут зібрали під одним дахом 250 мейкерів. В 1 павільйоні нашу увагу привернув перший в Україні коворкінґ для швачок. Ні, вам не здалося: <a href="https://www.facebook.com/shytlegko" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>«Шити легко»</strong></a> — це місце, де можна працювати не тільки за ноутбуком, але й за машинкою для шиття. Дівчата презентували свої напрацювання, провели майстер-клас із розкрою та пошиття спідниць. Чималу кількість відвідувачів такий незвичайний коворкінґ ще й порадував добіркою тканин із дуже позитивними принтами.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-10.jpg">									<p class="wp-caption-text">					 <b>Місце, де можна шити, може незабаром з’явитися в усіх українських містах</b>				</p>						</div><p>Команда лабораторії <strong>Fabricator</strong> представила свої роботи та в режимі реального часу створювала прототипи на 3D-принтері. Це — відкрита інноваційна лабораторія, яка працює, аби дати необхідні інструменти швидкого прототипування для всіх ентузіастів <a href="/2017/05/08/printed-building/">3D-друку</a> в Україні.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04372.jpg",			"caption": "Мейкери всієї Україи, об’єднуйтеся!"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04378.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04384.jpg",			"caption": ""		}			]</script><p>Серед десятків проектів нашу увагу привернув український стартап <a href="http://ecozy.de/en" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>eCozy</strong></a>. Це — україно-німецький проект, що розробили систему «розумних» термостатів з сенсорним управлінням для житлових приміщень. Ще у 2014 році компанія успішно зібрала кошти на платформі колективного фінансування Indiegogo, а в 2016 році стала успішною на seedmatch.de. Зараз eCozy успішно продається у великих німецьких мережах електроніки. «Розумні» термостати eCozy кріпляться до радіаторів і стежать за їхньою температурою, — а ще допомагають заощадити домогосподарству до 30% оплати за опалення. Керувати температурою можна за центру управління та за допомогою мобільних додатків (є версії для iOS та Android).</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04501.jpg",			"caption": "Слово творцям Hushme"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04422.jpg",			"caption": "Як делегація Na chasi пробувала свої сили"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04430.jpg",			"caption": "Інколи ґаджети бувають дивні"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04397.jpg",			"caption": "Збирати можуть всі"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/DSC04459.jpg",			"caption": "Під час лекції"		}			]</script><p>Серед учасників Kyiv Mini Maker Fairе 2017 було надзвичайно багато дітей, які відчували себе комфортно та абсолютно органічно. Компанія <strong>«Радіомаг»</strong>, скориставшись із присутності своєї цільової аудиторії, провела майстер-клас для діток та дорослих — адже саме для дітей та допитливих батьків ця компанія випускає конструктори, і всі учасники могли створити сувенір своїми руками: паяльник та трохи часу — і чоловічок із резисторами та світлодіодами був готовий.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-11.jpg">									<p class="wp-caption-text">					 <b>Збери сувенір власноруч</b>				</p>						</div><h4><strong>Кого можна було почути</strong></h4><p><strong>Денис Охрименко</strong> — засновник Time 4 Machine та Pagl, в минулому Ugears — розповів про те, як можна зробити успішним проект на основі того, що інші вважають просто сміттям. Його виступ почався зі слайду із провокативним заголовком «Щоби такого зробити, щоби більше нічого не робити». Ця фраза задала тон усій презентації, — особливо після розповіді про те, як формуються ідеї з моменту їх прототипування до створення реального продукту.</p><p><strong>Олександр Нестеренко</strong>, CEO ARTKB, розповів, як вдалося придумати ґаджет для конфіденційних розмов Hushme, — котрий зараз <a href="/2017/05/10/hushme-kickstarter/">саме збирає кошти </a>на платформі Kickstarter. Також він торкнувся тем, як заробляти та як будували роботу з пресою. Нагадаємо, що ARTKB — бюро розробки хардверних продуктів повного циклу. Офіси компанії базуються в Києві та Шеньчжені. Це — єдина компанія подібного типу в Україні. Її проекти давно вийшли за межі нашої країни, а команда стала експертами у підготовці продуктових рішень та запуску краудфандингових компаній.</p><h4><strong>Незвична музика</strong></h4><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fnachasi%2Fvideos%2F1705536616409302%2F&amp;show_text=0&amp;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><p>Серед маси технологічних та технічних об&#8217;єктів вразив <strong>Іван Ткаченко</strong> з електричною бандурою, що безсумнівно захопила увагу відвідувачів та учасників фестивалю. Іван представив авторську концепцію визвучування українського музичного інструменту бандури із використанням комп’ютерних технологій. Також він показав концепцію паралельної обробки звуку, яку застосовує у своїй творчості.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-12.jpg">									<p class="wp-caption-text">					 <b>Електрогітара? Вчорашній день! Електробандура — те що треба</b>				</p>						</div><h4><strong>Навіщо Maker Fairе потрібен Україні</strong></h4><p>В коментарі для <a href="/2017/04/24/introducing/">Na chasi</a> <strong>Світлана Бовкун</strong>, організаторка фестивалю, так охарактеризувала ярмарок та мейкерський рух в цілому:</p><p>— Ми займаємось цим, тому що бачимо величезний запит. Всі наші учасники тут, ми не вмістились цьогоріч в одному павільйоні. Дуже багато шкіл, ми бачимо, що люди хочуть таких подій — і розуміємо навіщо ми це робимо. Наша аудиторія — багато українців, які готові не просто щось робити, а саме хочуть створювати. Є запит створювати продукти, предмети, причому створювати це в такому якісному міжнародному форматі. Ми бачимо, що не всі хочуть бути юристами чи економістами, — хтось прагне, наприклад, створювати меблі. Наш проект міжнародний, ми надихаємось американськими напрацюваннями та американською культурою. Чого ми хочемо навчитися самі та навчити наших учасників — то це вміння ділитися вміннями, знаннями, навичками. І щоби вміли ділитися цим не лише проекти, спрямовані на дитячу, але й на дорослу аудиторію. Саме тому серед наших лекторів — ті, хто вже зробив успішні проекти і готовий розповісти, як це можна зробити.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2017/05/DSC04539.jpg">									<p class="wp-caption-text">					 <b>Мейкерство — крок до нової країни винахідників</b>				</p>						</div>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Maker Fairе — це місце, де ми ділимося</p>			</blockquote><h4><strong>Замість висновків</strong></h4><p>Побачене — це стимул побажати фестивалю Maker Fairе розвитку та готовності вражати і змінювати все нових і нових мейкерів. А ми в свою чергу найближчим часом розкажемо вам про найцікавіші ініціативи та стартапи, які ми побачили на цьому ярмарку технологій.</p>

Najmolodšyh kyjan včytymuť programuvaty z dopomogoju Minecraft

{:ua}Що і кого можна було побачити на Kyiv Mini Maker Faire?{:}

<p>Хоча <a href="https://nachasi.com/2017/05/09/arsenal-nachasi/" class=" with_hint_js">«Видавництво Старого Лева»<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Australia_min-300x200.jpg" />Готуємося до «Книжкового Арсеналу» — «ВСЛ»</span></a> презентувало це видання наприкінці 2016-го, актуальність тем та прикладів, розглянутих у книзі, не втратилася і в 2017-му. Що варто знати про «Акупунктуру міста» і кому варто її прочитати, окрім урбаністів?
</p>
<h4><strong>Головне про автора</strong></h4>
Написав «Акупунктуру міста» не теоретик, а практик з неабияким досвідом реформування кризових міст. Жайме Лернер — бразильський архітектор, вчений-урбаніст, проектувальник міст, народжений 1937 року у родині єврейських емігрантів. Найбільш відомий його проект — власна концепція міста Курітіба, у якому Лернер народився. Ідеї, котрі він запропонував, не просто знайшли втілення у життя — він потім ще тричі став мером цього міста, а також створив Інститут планування та дослідження міст.
<h4><strong>Що це за Інститут і чому його приклад цікавий для України</strong></h4>
Силами цієї організації було створено низку еталонів у формуванні міських агломерацій, розміщення населення, плануванні бізнесу та інфраструктури у міській зоні. Найбільш відомим проектом Інституту в цілому і Лернера зокрема стала модернізація Курітіби та переналаштування міста під потреби громади та реформування системи громадського транспорту. Завдяки перетворенням, запропонованим Інститутом та Лернером, останній став президентом Міжнародної спілки архітекторів.
<h4><strong>Чи не буде нудно це читати?</strong></h4>
Якщо ви очікуєте на наукові «викладки» чи безліч графіків, цифр і порад, як модернізувати місто, одразу попередимо — ця книга зовсім про інше. Лернер, який є одночасно міжнародно визнаним архітектором, урбаністом та очільником міста, не просто законспектував власний досвід — а написав гарні міські есеї про те, як живуть та змінюються міста Азії, Латинської Америки, Європи. При цьому він зміг уникнути менторства, напучування чи занадто складної термінології, яка би відлякала від «Акупунктури» потенційних читачів.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="2987,2988" orderby="rand"]
<h4><strong>Чому саме така назва</strong></h4>
Як акупунктура точково лікує та зцілює, так і вибрані перетворення та реформи у містоплануванні, транспорті, відкритих просторах та запровадженні технологій можуть дати «нове дихання» містам, які здавалися безнадійно втраченими для громади, але відданими на поталу автомобілям чи безкінечним торгівельним центрам. Гадаю, саме такий шлях «зцілення» зараз дуже потрібен усім без винятку українським містам.
<h4><strong>Прикметні особливості книги</strong></h4>
Перед вами — справжня поезія в прозі про місто. Із малих, інколи геть незначущих деталей Лернер творить картину неповторності та важливості міст не лише для туристів, але й для постійних мешканців.

Хтось може закинути «Акупунктурі» надмірну есеїстичність — а хтось навпаки вбачає у ній «starter kit для чиновника», якому потрібно пояснити важливість «третіх просторів» чи інших непомітних перетворень. Вирішувати у будь-якому разі доведеться самому читачеві.
<h4><strong>Якщо хочете дізнатися більше про саму книгу та про ключові проблеми малих та середніх міст, що розвиваються</strong></h4>
Не так давно цю книгу обговорювали в книгарні «Є» за участі Аліни Дяченко, очільниці вінницького «Інституту розвитку міст». Аби дізнатися про книгу більше, можна послухати випуск подкасту «Сторінка 5» за її участю:

[soundcloud url="https://api.soundcloud.com/tracks/310888829" params="auto_play=false&hide_related=false&show_comments=true&show_user=true&show_reposts=false&visual=true" width="100%" height="450" iframe="true" /]
<p style="text-align: right;"><em>Придбати книгу можна <a href="http://bit.ly/akupunktura-mista" target="_blank" rel="noopener noreferrer">в інтернет-крамниці видавця</a></em></p>

<p>Хоча <a href="/2017/05/09/arsenal-nachasi/" class=" with_hint_js">«Видавництво Старого Лева»<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/Australia_min-300x200.jpg" />Готуємося до «Книжкового Арсеналу» — «ВСЛ»</span></a> презентувало це видання наприкінці 2016-го, актуальність тем та прикладів, розглянутих у книзі, не втратилася і в 2017-му. Що варто знати про «Акупунктуру міста» і кому варто її прочитати, окрім урбаністів?</p><h4><strong>Головне про автора</strong></h4><p>Написав «Акупунктуру міста» не теоретик, а практик з неабияким досвідом реформування кризових міст. Жайме Лернер — бразильський архітектор, вчений-урбаніст, проектувальник міст, народжений 1937 року у родині єврейських емігрантів. Найбільш відомий його проект — власна концепція міста Курітіба, у якому Лернер народився. Ідеї, котрі він запропонував, не просто знайшли втілення у життя — він потім ще тричі став мером цього міста, а також створив Інститут планування та дослідження міст.</p><h4><strong>Що це за Інститут і чому його приклад цікавий для України</strong></h4><p>Силами цієї організації було створено низку еталонів у формуванні міських агломерацій, розміщення населення, плануванні бізнесу та інфраструктури у міській зоні. Найбільш відомим проектом Інституту в цілому і Лернера зокрема стала модернізація Курітіби та переналаштування міста під потреби громади та реформування системи громадського транспорту. Завдяки перетворенням, запропонованим Інститутом та Лернером, останній став президентом Міжнародної спілки архітекторів.</p><h4><strong>Чи не буде нудно це читати?</strong></h4><p>Якщо ви очікуєте на наукові «викладки» чи безліч графіків, цифр і порад, як модернізувати місто, одразу попередимо — ця книга зовсім про інше. Лернер, який є одночасно міжнародно визнаним архітектором, урбаністом та очільником міста, не просто законспектував власний досвід — а написав гарні міські есеї про те, як живуть та змінюються міста Азії, Латинської Америки, Європи. При цьому він зміг уникнути менторства, напучування чи занадто складної термінології, яка би відлякала від «Акупунктури» потенційних читачів.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-2.jpg",			"caption": "Українською книгу видало «ВСЛ»"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1.jpg",			"caption": "Українською книгу видало «ВСЛ»"		}			]</script><h4><strong>Чому саме така назва</strong></h4><p>Як акупунктура точково лікує та зцілює, так і вибрані перетворення та реформи у містоплануванні, транспорті, відкритих просторах та запровадженні технологій можуть дати «нове дихання» містам, які здавалися безнадійно втраченими для громади, але відданими на поталу автомобілям чи безкінечним торгівельним центрам. Гадаю, саме такий шлях «зцілення» зараз дуже потрібен усім без винятку українським містам.</p><h4><strong>Прикметні особливості книги</strong></h4><p>Перед вами — справжня поезія в прозі про місто. Із малих, інколи геть незначущих деталей Лернер творить картину неповторності та важливості міст не лише для туристів, але й для постійних мешканців.</p><p>Хтось може закинути «Акупунктурі» надмірну есеїстичність — а хтось навпаки вбачає у ній «starter kit для чиновника», якому потрібно пояснити важливість «третіх просторів» чи інших непомітних перетворень. Вирішувати у будь-якому разі доведеться самому читачеві.</p><h4><strong>Якщо хочете дізнатися більше про саму книгу та про ключові проблеми малих та середніх міст, що розвиваються</strong></h4><p>Не так давно цю книгу обговорювали в книгарні «Є» за участі Аліни Дяченко, очільниці вінницького «Інституту розвитку міст». Аби дізнатися про книгу більше, можна послухати випуск подкасту «Сторінка 5» за її участю:</p><p>[soundcloud url=&#8221;https://api.soundcloud.com/tracks/310888829&#8243; params=&#8221;auto_play=false&#038;hide_related=false&#038;show_comments=true&#038;show_user=true&#038;show_reposts=false&#038;visual=true&#8221; width=&#8221;100%&#8221; height=&#8221;450&#8243; iframe=&#8221;true&#8221; /]</p><p style="text-align: right;"><em>Придбати книгу можна <a href="http://bit.ly/akupunktura-mista" target="_blank" rel="noopener noreferrer">в інтернет-крамниці видавця</a></em></p>

Чи не вперше серед українських перекладів нон-фікшну минулоріч з'явилася книга про місто — і це не наукове дослідження чи набір бізнес-кейсів, а збірка есеїв про те, якими стають міста під впливом перетворень

Хоча <a href="https://nachasi.com/2017/05/09/arsenal-nachasi/">«Видавництво Старого Лева»</a> презентувало це видання наприкінці 2016-го, актуальність тем та прикладів, розглянутих у книзі, не втратилася і в 2017-му. Що варто знати про «Акупунктуру міста» і кому варто її прочитати, окрім урбаністів?
<h4><strong>Головне про автора</strong></h4>
Написав «Акупунктуру міста» не теоретик, а практик з неабияким досвідом реформування кризових міст. Жайме Лернер — бразильський архітектор, вчений-урбаніст, проектувальник міст, народжений 1937 року у родині єврейських емігрантів. Найбільш відомий його проект — власна концепція міста Курітіба, у якому Лернер народився. Ідеї, котрі він запропонував, не просто знайшли втілення у життя — він потім ще тричі став мером цього міста, а також створив Інститут планування та дослідження міст.
<h4><strong>Що це за Інститут і чому його приклад цікавий для України</strong></h4>
Силами цієї організації було створено низку еталонів у формуванні міських агломерацій, розміщення населення, плануванні бізнесу та інфраструктури у міській зоні. Найбільш відомим проектом Інституту в цілому і Лернера зокрема стала модернізація Курітіби та переналаштування міста під потреби громади та реформування системи громадського транспорту. Завдяки перетворенням, запропонованим Інститутом та Лернером, останній став президентом Міжнародної спілки архітекторів.
<h4><strong>Чи не буде нудно це читати?</strong></h4>
Якщо ви очікуєте на наукові «викладки» чи безліч графіків, цифр і порад, як модернізувати місто, одразу попередимо — ця книга зовсім про інше. Лернер, який є одночасно міжнародно визнаним архітектором, урбаністом та очільником міста, не просто законспектував власний досвід — а написав гарні міські есеї про те, як живуть та змінюються міста Азії, Латинської Америки, Європи. При цьому він зміг уникнути менторства, напучування чи занадто складної термінології, яка би відлякала від «Акупунктури» потенційних читачів.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="2987,2988" orderby="rand"]
<h4><strong>Чому саме така назва</strong></h4>
Як акупунктура точково лікує та зцілює, так і вибрані перетворення та реформи у містоплануванні, транспорті, відкритих просторах та запровадженні технологій можуть дати «нове дихання» містам, які здавалися безнадійно втраченими для громади, але відданими на поталу автомобілям чи безкінечним торгівельним центрам. Гадаю, саме такий шлях «зцілення» зараз дуже потрібен усім без винятку українським містам.
<h4><strong>Прикметні особливості книги</strong></h4>
Перед вами — справжня поезія в прозі про місто. Із малих, інколи геть незначущих деталей Лернер творить картину неповторності та важливості міст не лише для туристів, але й для постійних мешканців.

Хтось може закинути «Акупунктурі» надмірну есеїстичність — а хтось навпаки вбачає у ній «starter kit для чиновника», якому потрібно пояснити важливість «третіх просторів» чи інших непомітних перетворень. Вирішувати у будь-якому разі доведеться самому читачеві.
<h4><strong>Якщо хочете дізнатися більше про саму книгу та про ключові проблеми малих та середніх міст, що розвиваються</strong></h4>
Не так давно цю книгу обговорювали в книгарні «Є» за участі Аліни Дяченко, очільниці вінницького «Інституту розвитку міст». Аби дізнатися про книгу більше, можна послухати випуск подкасту «Сторінка 5» за її участю:

[soundcloud url="https://api.soundcloud.com/tracks/310888829" params="auto_play=false&amp;hide_related=false&amp;show_comments=true&amp;show_user=true&amp;show_reposts=false&amp;visual=true" width="100%" height="450" iframe="true" /]
<p style="text-align: right;"><em>Придбати книгу можна <a href="http://bit.ly/akupunktura-mista" target="_blank" rel="noopener noreferrer">в інтернет-крамниці видавця</a></em></p>

<p>Хоча <a href="/2017/05/09/arsenal-nachasi/">«Видавництво Старого Лева»</a> презентувало це видання наприкінці 2016-го, актуальність тем та прикладів, розглянутих у книзі, не втратилася і в 2017-му. Що варто знати про «Акупунктуру міста» і кому варто її прочитати, окрім урбаністів?</p><h4><strong>Головне про автора</strong></h4><p>Написав «Акупунктуру міста» не теоретик, а практик з неабияким досвідом реформування кризових міст. Жайме Лернер — бразильський архітектор, вчений-урбаніст, проектувальник міст, народжений 1937 року у родині єврейських емігрантів. Найбільш відомий його проект — власна концепція міста Курітіба, у якому Лернер народився. Ідеї, котрі він запропонував, не просто знайшли втілення у життя — він потім ще тричі став мером цього міста, а також створив Інститут планування та дослідження міст.</p><h4><strong>Що це за Інститут і чому його приклад цікавий для України</strong></h4><p>Силами цієї організації було створено низку еталонів у формуванні міських агломерацій, розміщення населення, плануванні бізнесу та інфраструктури у міській зоні. Найбільш відомим проектом Інституту в цілому і Лернера зокрема стала модернізація Курітіби та переналаштування міста під потреби громади та реформування системи громадського транспорту. Завдяки перетворенням, запропонованим Інститутом та Лернером, останній став президентом Міжнародної спілки архітекторів.</p><h4><strong>Чи не буде нудно це читати?</strong></h4><p>Якщо ви очікуєте на наукові «викладки» чи безліч графіків, цифр і порад, як модернізувати місто, одразу попередимо — ця книга зовсім про інше. Лернер, який є одночасно міжнародно визнаним архітектором, урбаністом та очільником міста, не просто законспектував власний досвід — а написав гарні міські есеї про те, як живуть та змінюються міста Азії, Латинської Америки, Європи. При цьому він зміг уникнути менторства, напучування чи занадто складної термінології, яка би відлякала від «Акупунктури» потенційних читачів.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-2-2.jpg",			"caption": "Українською книгу видало «ВСЛ»"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/website-inside-post-1200x700-1.jpg",			"caption": "Українською книгу видало «ВСЛ»"		}			]</script><h4><strong>Чому саме така назва</strong></h4><p>Як акупунктура точково лікує та зцілює, так і вибрані перетворення та реформи у містоплануванні, транспорті, відкритих просторах та запровадженні технологій можуть дати «нове дихання» містам, які здавалися безнадійно втраченими для громади, але відданими на поталу автомобілям чи безкінечним торгівельним центрам. Гадаю, саме такий шлях «зцілення» зараз дуже потрібен усім без винятку українським містам.</p><h4><strong>Прикметні особливості книги</strong></h4><p>Перед вами — справжня поезія в прозі про місто. Із малих, інколи геть незначущих деталей Лернер творить картину неповторності та важливості міст не лише для туристів, але й для постійних мешканців.</p><p>Хтось може закинути «Акупунктурі» надмірну есеїстичність — а хтось навпаки вбачає у ній «starter kit для чиновника», якому потрібно пояснити важливість «третіх просторів» чи інших непомітних перетворень. Вирішувати у будь-якому разі доведеться самому читачеві.</p><h4><strong>Якщо хочете дізнатися більше про саму книгу та про ключові проблеми малих та середніх міст, що розвиваються</strong></h4><p>Не так давно цю книгу обговорювали в книгарні «Є» за участі Аліни Дяченко, очільниці вінницького «Інституту розвитку міст». Аби дізнатися про книгу більше, можна послухати випуск подкасту «Сторінка 5» за її участю:</p><p>[soundcloud url=&#8221;https://api.soundcloud.com/tracks/310888829&#8243; params=&#8221;auto_play=false&amp;hide_related=false&amp;show_comments=true&amp;show_user=true&amp;show_reposts=false&amp;visual=true&#8221; width=&#8221;100%&#8221; height=&#8221;450&#8243; iframe=&#8221;true&#8221; /]</p><p style="text-align: right;"><em>Придбати книгу можна <a href="http://bit.ly/akupunktura-mista" target="_blank" rel="noopener noreferrer">в інтернет-крамниці видавця</a></em></p>

«Акупунктура міста» — тим, хто відкриває місто для всіх

{:ua}Якими можуть стати й наші міста — в одній книзі{:}

У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Лонґріди