Розвіюємо міфи про те, що геймінг — це дитяча забавка. У рубриці ви прочитаєте огляди на ігри, знайдете гру на вечір у підбірках, дізнаєтеся цікаві факти про ігрову індустрію та зрозумієте, чому ігри заробляють більше за кіноіндустрію.

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Ігри

Огляд та аналіз трилогії Пісків Часу

⏳ Трилогія Prince of Persia: The Sands of Time, Warrior Within та The Two Thrones в 2022 році

⏳ Трилогія Prince of Persia в 2022 році

<p>u041fu0456u0442u0435u0440 u041cu043eu043bu0456u043du044cu0454 u2013 u0430u0432u0442u043eu0440 u043au0443u043bu044cu0442u043eu0432u0438u0445 u0456u0433u043eu0440, u043au0430u0432u0430u043bu0435u0440 u041eu0440u0434u0435u043du0443 u0411u0440u0438u0442u0430u043du0441u044cu043au043eu0457 u0456u043cu043fu0435u0440u0456u0457, u043fu0440u043eu0434u0430u0432u0435u0446u044c u043au043eu043du0441u0435u0440u0432u043eu0432u0430u043du0438u0445 u0431u043eu0431u0456u0432, u0432u0438u043du0430u0445u0456u0434u043du0438u043a u0445u0430u0439u043f u0442u0440u0435u0439u043du0443 u0456 u043fu0430u0442u043eu043bu043eu0433u0456u0447u043du0438u0439 u0431u0440u0435u0445u0443u043d u0456u0437 u0437u043eu0432u043du0456u0448u043du0456u0441u0442u044e u0434u043eu0431u0440u043eu0433u043e u0434u0456u0434u0430.</p><div class="wp-caption alignnone" id="attachment_160583" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/626194fad664e__1926603b.jpeg" data-quill-caption=""><img class="wp-image-160583" loading="lazy" alt="" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/626194fad664e__1926603b.jpeg"><p class="wp-caption-text" id="caption-attachment-160583"></p></div><p>u041cu0438u043du0443u043bu043eu0433u043e u0440u043eu043au0443 u0433u0435u0439u043cu0434u0438u0440u0435u043au0442u043eu0440 Ori and The Blind Forest u0422u043eu043cu0430u0441 u041cu0430u043bu0435u0440 u043du0430u043fu0438u0441u0430u0432 u043du0430 u0444u043eu0440u0443u043cu0456 Resetera u0434u043eu0432u0433u0438u0439 u043fu043eu0441u0442 u043fu0440u043e u0442u0435, u0449u043e u041fu0456u0442u0435u0440 u041cu043eu043bu0456u043du044cu0454 u0431u0443u0432 u043fu0435u0440u0448u0438u043c, u0445u0442u043e u0441u0442u0430u0432 u043fu0440u043eu0441u0443u0432u0430u0442u0438 u0441u0432u043eu0457 u0456u0433u0440u0438 u0437u0430 u0434u043eu043fu043eu043cu043eu0433u043eu044e u0445u0430u0439u043fu0443 u0456 u0431u0440u0435u0445u043bu0438u0432u0438u0445 u043eu0431u0456u0446u044fu043du043eu043a. u0417u0430 u0439u043eu0433u043e u0441u043bu043eu0432u0430u043cu0438, u0431u0435u0437 u041fu0456u0442u0435u0440u0430 u043du0435 u0431u0443u043bu043e u0431 u0441u0438u0442u0443u0430u0446u0456u0457 u0437 No Manu2019s Sky u0456 Cyberpunk 2077, u044fu043au0456 u0432u0438u0439u0448u043bu0438 u0437u043eu0432u0441u0456u043c u043du0435 u0442u0430u043au0438u043cu0438, u044fu043a u043du0430u043c u043eu0431u0456u0446u044fu043bu0438 u0440u043eu0437u0440u043eu0431u043du0438u043au0438. u041fu043eu0441u0442 u0432u0438u0439u0448u043eu0432 u0434u043eu0441u0438u0442u044c u0440u0456u0437u043au0438u043c, u0430u043bu0435 u0432 u0446u0456u043bu043eu043cu0443 u0432u0456u043d u043du0435 u0434u0430u043bu0435u043au0438u0439 u0432u0456u0434 u043fu0440u0430u0432u0434u0438. u041fu0456u0442u0435u0440 u041cu043eu043bu0456u043du044cu0454 u0456 u0441u043fu0440u0430u0432u0434u0456 u043fu043eu0447u0430u0432 u0441u0432u0456u0439 u0448u043bu044fu0445 u0432 u0456u0433u0440u043eu0432u0456u0439 u0456u043du0434u0443u0441u0442u0440u0456u0457 u0437 u0431u0440u0435u0445u043du0456 u0456 u043fu043eu0442u0456u043c u0432u0436u0435 u043du0435 u043cu0456u0433 u0437u0443u043fu0438u043du0438u0442u0438u0441u044f.</p><p>u042fu043a u0456 u043du0430u043bu0435u0436u0438u0442u044c u0432u0435u043bu0438u043au043eu043cu0443 u0430u0432u0430u043du0442u044eu0440u0438u0441u0442u0443 u0456 u043au0430u0437u043au0430u0440u044e, u0431u0456u043eu0433u0440u0430u0444u0456u044f u041fu0456u0442u0435u0440u0430 u0431u0456u043bu044cu0448u0435 u0441u0445u043eu0436u0430 u043du0430 u0441u0435u0440u0456u0430u043b, u043du0456u0436 u043du0430 u0440u0435u0430u043bu044cu043du0435 u0436u0438u0442u0442u044f. u0417u0430 u0439u043eu0433u043e u0432u043bu0430u0441u043du0438u043cu0438 u0441u043bu043eu0432u0430u043cu0438, u0432 u0448u043au043eu043bu0456 u0432u0456u043d u0431u0443u0432 u043fu043eu0432u043du0438u043c u043du0435u0432u0434u0430u0445u043eu044e u0431u0435u0437 u0434u0440u0443u0437u0456u0432 u0456 u043fu043bu0430u043du0456u0432 u043du0430 u0436u0438u0442u0442u044f. u0412u0456u043d u0446u0443u043fu0438u0432 u0433u0440u043eu0448u0456 u0443 u0431u0430u0431u0443u0441u0456, u0449u043eu0431 u043fu043eu0433u0440u0430u0442u0438 u0432 Pong, u0456 u043fu0440u043eu0434u0430u0432u0430u0432 u0434u0438u0441u043au0435u0442u0438 u0437 u0456u0433u0440u0430u043cu0438.</p><p>u0412 u043au043eu043bu0435u0434u0436u0456 u041cu043eu043bu0456u043du044cu0454 u0432u0438u0432u0447u0430u0432 u0440u043eu0437u0440u043eu0431u043au0443 u043fu0440u043eu0433u0440u0430u043cu043du043eu0433u043e u0437u0430u0431u0435u0437u043fu0435u0447u0435u043du043du044f u0456 u043fu0456u0441u043bu044f u0437u0430u043au0456u043du0447u0435u043du043du044f u043du0430u0432u0447u0430u043du043du044f u0432u0438u0440u0456u0448u0438u0432 u0441u0442u0432u043eu0440u0438u0442u0438 u0441u0432u043eu044e u043fu0435u0440u0448u0443 u0433u0440u0443. u041du0435u044e u0441u0442u0430u0432 u0442u0435u043au0441u0442u043eu0432u0438u0439 u0431u0456u0437u043du0435u0441-u0441u0438u043cu0443u043bu044fu0442u043eu0440 The Entrepreneur. u041fu0456u0442u0435u0440 u0441u0430u043c u043du0430u043fu0438u0441u0430u0432 u043au043eu0434, u0437u0440u043eu0431u0438u0432 u043au0456u043bu044cu043au0430 u0441u043eu0442u0435u043du044c u043au043eu043fu0456u0439 u0433u0440u0438, u0440u043eu0437u043cu0456u0441u0442u0438u0432 u0440u0435u043au043bu0430u043cu0443 u0432 u0456u0433u0440u043eu0432u043eu043cu0443 u0436u0443u0440u043du0430u043bu0456 u0456 u043fu043eu0447u0430u0432 u0447u0435u043au0430u0442u0438 u043du0430 u0437u0430u043cu043eu0432u043bu0435u043du043du044f. u0412u0456u043d u043du0430u0441u0442u0456u043bu044cu043au0438 u0432u0456u0440u0438u0432 u0432 u0443u0441u043fu0456u0445, u0449u043e u043du0430u0432u0456u0442u044c u0437u0431u0456u043bu044cu0448u0438u0432 u0441u0432u043eu044e u043fu043eu0448u0442u043eu0432u0443 u0441u043au0440u0438u043du044cu043au0443, u0449u043eu0431 u0432 u043du0435u0457 u0432u043bu0456u0437u043bu043e u0431u0456u043bu044cu0448u0435 u043bu0438u0441u0442u0456u0432 u0432u0456u0434 u0433u0435u0439u043cu0435u0440u0456u0432, u044fu043au0456 u0436u0430u0434u0430u044eu0442u044c u0434u043eu043bu0443u0447u0438u0442u0438u0441u044f u0434u043e u0439u043eu0433u043e u0433u0440u0438. u0410u043bu0435 u043fu0440u043eu0435u043au0442 u0432u0438u044fu0432u0438u0432u0441u044f u043du0456u043au043eu043cu0443 u043du0435 u0446u0456u043au0430u0432u0438u043c. u041cu043eu043bu0456u043du044cu0454 u043eu0442u0440u0438u043cu0430u0432 u0432u0441u044cu043eu0433u043e u0434u0432u0430 u0437u0430u043cu043eu0432u043bu0435u043du043du044f, u043eu0434u043du0435 u0437 u044fu043au0438u0445, u044fu043a u0432u0456u043d u043fu0456u0434u043eu0437u0440u044eu0454, u0431u0443u043bu043e u0432u0456u0434 u0439u043eu0433u043e u043cu0430u043cu0438 (<em>u0432 u0434u0435u044fu043au0438u0445 u0456u043du0442u0435u0440u0432u2019u044e u041fu0456u0442u0435u0440 u043au0430u0436u0435, u0449u043e u043eu0431u0438u0434u0432u0430 u0437u0430u043cu043eu0432u043bu0435u043du043du044f u0431u0443u043bu043e u0432u0456u0434 u043du0435u0457</em>). u041du0430 u0441u044cu043eu0433u043eu0434u043du0456 The Entrepreneur u2013 u0446u0435 u0437u0430u0433u0443u0431u043bu0435u043du0438u0439 u0430u0440u0442u0435u0444u0430u043au0442. u041du0430 u0436u0430u043bu044c, u043cu0438 u0432u0436u0435 u043du0456u043au043eu043bu0438 u043du0435 u0434u0456u0437u043du0430u0454u043cu043eu0441u044f, u044fu043au043eu044e u0431u0443u043bu0430 u043fu0435u0440u0448u0430 u0433u0440u0430 u041cu043eu043bu0456u043du044cu0454. u0426u044e u0442u0430u0454u043cu043du0438u0446u044e u0431u0435u0440u0435u0436u0443u0442u044c u041fu0456u0442u0435u0440 u0456 u0439u043eu0433u043e u043cu0430u043cu0430.</p><p><br></p>

MOSHED-2022-4-20-22-23-33.jpg

u041fu0456u0442u0435u0440 u041cu043eu043bu0456u043du044cu0454 u2013 u043du0430u0439u0431u0456u043bu044cu0448u0438u0439 u0431u0440u0435u0445u0443u043d u0456u0433u0440u043eu0432u043eu0457 u0456u043du0434u0443u0441u0442u0440u0456u0457

Всіх обдурив і став легендою

👺 Пітер Моліньє — найбільший брехун ігрової індустрії

<p class="ql-align-center">Геополітичні процеси неодмінно впливають на запити в ігровій індустрії. А запит серед гравців на те, щоб ворогами в улюблених іграх виступали саме росіяни був уже давно, бо у всіх сучасних військових конфліктах неодмінно є російський слід: прямий чи опосередкований. Сподіваюся, що повномасштабна війна раші проти України стане останнім таким конфліктом, і ця недо-імперія більше нікому в світі не загрожуватиме, якщо вона взагалі, звісно, існуватиме після цієї війни. Тому я обрав кілька найбільш показових прикладів ненависті до росіян у комп'ютерних іграх, в основному, ААА-класу. Приємного перегляду українцям та тим, хто їх підтримує (бо у відео є субтитри англійською та польською мовами), а решта хай іде слідом за крейсером «Москва»!</p>
https://www.youtube.com/watch?v=0dt3cMnoxxQ&t=251s

<p class="ql-align-center">Геополітичні процеси неодмінно впливають на запити в ігровій індустрії. А запит серед гравців на те, щоб ворогами в улюблених іграх виступали саме росіяни був уже давно, бо у всіх сучасних військових конфліктах неодмінно є російський слід: прямий чи опосередкований. Сподіваюся, що повномасштабна війна раші проти України стане останнім таким конфліктом, і ця недо-імперія більше нікому в світі не загрожуватиме, якщо вона взагалі, звісно, існуватиме після цієї війни. Тому я обрав кілька найбільш показових прикладів ненависті до росіян у комп&#8217;ютерних іграх, в основному, ААА-класу. Приємного перегляду українцям та тим, хто їх підтримує (бо у відео є субтитри англійською та польською мовами), а решта хай іде слідом за крейсером «Москва»!</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/0dt3cMnoxxQ"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>

Суб'єктивна відео-добірка прикладів ненависті до росіян у комп'ютерних іграх.

<p class="ql-align-center">Геополітичні процеси неодмінно впливають на запити в ігровій індустрії. А запит серед гравців на те, щоб ворогами в улюблених іграх виступали саме росіяни був уже давно, бо у всіх сучасних військових конфліктах неодмінно є російський слід: прямий чи опосередкований. Сподіваюся, що повномасштабна війна раші проти України стане останнім таким конфліктом, і ця недо-імперія більше нікому в світі не загрожуватиме, якщо вона взагалі, звісно, існуватиме після цієї війни. Тому я обрав кілька найбільш показових прикладів ненависті до росіян у комп'ютерних іграх, в основному, ААА-класу. Приємного перегляду українцям та тим, хто їх підтримує (бо у відео є субтитри англійською та польською мовами), а решта хай іде слідом за крейсером «Москва»!</p>
https://www.youtube.com/watch?v=0dt3cMnoxxQ&amp;t=251s

🎮 Як ігри ненавиділи росіян ще до початку повномасштабної війни в Україні?

<em>«Доброго ранку, я з України, з Запоріжжя. Не сцим, стоїм, їбашим. Розбір психоемоційних станів»</em>

Саме з цих слів починається ранок багатьох українців під час війни — вони дивляться щоденні відео від Тараса Білки, який аналізує психоемоційні стани. Розповідаємо, як ранковий розбір настроїв допомагає зберігати спокій та чому варто ділитись цими відео.

<span id="it">[color_title title="🤓 З чого все почалось" color="#0057b8" color_text="#ffd700"]</span>

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/Screenshot-2022-04-13-at-15.27.02.png" img_id="159843"]

Ще 23 лютого колишній журналіст Тарас Білка вів особистий лайфстайл блог із розважальним контентом та відео про психологію. Зокрема він розповідав про вигорання, панічні атаки й багато інших речей. Однак наступного ранку почалась війна, яка все змінила. Замість психологічних лайфхаків мирного часу, у своєму інстаграмі блогер почав робити розбір психоемоційних станів — українців, військових і, не менш важливо, окупантів. Усе почалось з адреналіну й продовжується досі — Тарас демонструє аналіз у своєму блокноті за допомогою графіків та наліпок, аби візуально фіксувати зміни в настроях.

[/journal]

Сам Тарас Білка підкреслює, що він не є фаховим психологом і спочатку його відео базувались на основі досліджень, психології воєн, спеціалізованих книжок та аналізі історичних подій. За його словами зараз йому допомагає ціла група спеціалістів включно з закордонними, і навіть ціла фокус-група, що складається цивільного населення та військових, — вона допомагає визначати психоемоційний стан більш точно.

https://youtu.be/5y2x1aFtj68

[color_title title="👀 Інші важливі відео" color="#0057b8" color_text="#ffd700"]

Крім того, Тарас викладає й інші ролики, як от вечірні «Хроніки війни» — у цих відео він фіксує головні моменти за день, аби «пам'ятати як Україна перемогла зло вселенського масштабу у вигляді кацапстану (<em>себто Росії — прим. редакції</em>)». У Хроніках він розглядає останні новини ЗМІ та реакцію світу на ті чи інші події в Україні.

https://youtu.be/NGSuyTJPfvM

Також є спеціальні випуски, присвячені різноманітним важливим темам, зокрема:
<ul>
 	<li><a href="https://youtu.be/VWRQeT_5akA" target="_blank" rel="noopener">Як побороти панічні атаки</a></li>
 	<li><a href="https://youtu.be/DOyj4ZjMHjI" target="_blank" rel="noopener">Чому одяг і принти важливі в умовах війни</a></li>
 	<li><a href="https://youtu.be/EpF-wCTfPcU" target="_blank" rel="noopener">Хімічна зброя — дія і інструкції</a></li>
 	<li><a href="https://youtu.be/HqF6S1IIW4s" target="_blank" rel="noopener">Що таке інформаційно-психологічні операції і як проти нас воює ворог</a></li>
</ul>
Окремо треба виділити спецвипуск про те, як поводити себе з людьми, що вийшли з блокади. Ролик зроблений у вигляді розмови із військовим з Маріуполя, який поділився своєю історією перебування в блокаді протягом трьох тижнів:

https://youtu.be/RsKQ7oKO65E

[color_title title="✊🏻 Особливості оповідання та меми" color="#0057b8" color_text="#ffd700"]

Хочемо зазначити, що це не звичні відео якихось інфлюенсерів з інстаграму, де майже 70% усього контенту базується на сатисфакції власного его. Це ролики наповнені можливо дещо жорсткою, але правдою про війну. У відео можна знайти різноманітні поради про самоконтроль у тих чи інших ситуаціях і як, простіше кажучи, не з'їхати з глузду.

Окремо треба згадати про досить різнобарвну кількість епітетів, якими називають окупанта, що не може не тішити. Ось лише мала частина з них:

[deco_spoiler title="🔞 Тицьніть сюди, аби побачити"]

«Плєшиві любітєлі трахнуть балалайку», «припиздні покарьожєні», «недобиті психопати запорєбрічья», «тактічєскій фарш», «легкозаймисті буратіни обдовбані рускай ідєєй», «рускагаварящі олов'яні солдатікі», «недолугі останки берести», «йобані кракозябри», «єбаний апендикс совка», «проспіртовані мандавошки», «випатрашені гусари», «стєпашкі, пєтрушкі і каркушкі» та багато інших красномовних виразів

[/deco_spoiler]

[journal img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/ezgif.com-gif-maker.gif" img_id="159841" revert="true"]

Цілком зрозуміло, що у відео з'явились свої власні, так би мовити, меми. Одним із таких є, наприклад, кішка Тараса на ім'я Марлі. Вона навіть має свою ранкову міні-рубрику, у якій нагадує пити воду, бо «боротись треба не тільки з окупантом, а й зі зневодненням».

Також у деяких роликах часто згадують калину — одного разу Тарас зняв відео на фоні калини й після того глядачі декілька разів просили показувати дерево окремо.

[/journal]

[color_title title="👨🏼‍💻 Корисні посилання Тараса" color="#0057b8" color_text="#ffd700"]
<ul>
 	<li><a href="https://www.instagram.com/bilchenia/" target="_blank" rel="noopener">Instagram</a></li>
 	<li><a href="https://t.me/pizdakatsapam" target="_blank" rel="noopener">Telegram</a></li>
 	<li><a href="https://www.youtube.com/channel/UCG41_Pmlo7yVaV42uIroqIw" target="_blank" rel="noopener">YouTube</a></li>
</ul>

<p><em>«Доброго ранку, я з України, з Запоріжжя. Не сцим, стоїм, їбашим. Розбір психоемоційних станів»</em></p><p>Саме з цих слів починається ранок багатьох українців під час війни — вони дивляться щоденні відео від Тараса Білки, який аналізує психоемоційні стани. Розповідаємо, як ранковий розбір настроїв допомагає зберігати спокій та чому варто ділитись цими відео.</p><p><span id="it">	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#ffd700;--color-bg:#0057b8">			🤓 З чого все почалось		</span>	</h3></span></p><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p>Ще 23 лютого колишній журналіст Тарас Білка вів особистий лайфстайл блог із розважальним контентом та відео про психологію. Зокрема він розповідав про вигорання, панічні атаки й багато інших речей. Однак наступного ранку почалась війна, яка все змінила. Замість психологічних лайфхаків мирного часу, у своєму інстаграмі блогер почав робити розбір психоемоційних станів — українців, військових і, не менш важливо, окупантів. Усе почалось з адреналіну й продовжується досі — Тарас демонструє аналіз у своєму блокноті за допомогою графіків та наліпок, аби візуально фіксувати зміни в настроях.</p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2022/04/Screenshot-2022-04-13-at-15.27.02.png" alt="">			</div></div><p>Сам Тарас Білка підкреслює, що він не є фаховим психологом і спочатку його відео базувались на основі досліджень, психології воєн, спеціалізованих книжок та аналізі історичних подій. За його словами зараз йому допомагає ціла група спеціалістів включно з закордонними, і навіть ціла фокус-група, що складається цивільного населення та військових, — вона допомагає визначати психоемоційний стан більш точно.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/5y2x1aFtj68"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#ffd700;--color-bg:#0057b8">			👀 Інші важливі відео		</span>	</h3><p>Крім того, Тарас викладає й інші ролики, як от вечірні «Хроніки війни» — у цих відео він фіксує головні моменти за день, аби «пам&#8217;ятати як Україна перемогла зло вселенського масштабу у вигляді кацапстану (<em>себто Росії — прим. редакції</em>)». У Хроніках він розглядає останні новини ЗМІ та реакцію світу на ті чи інші події в Україні.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/NGSuyTJPfvM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Також є спеціальні випуски, присвячені різноманітним важливим темам, зокрема:</p><ul><li><a href="https://youtu.be/VWRQeT_5akA" target="_blank" rel="noopener">Як побороти панічні атаки</a></li><li><a href="https://youtu.be/DOyj4ZjMHjI" target="_blank" rel="noopener">Чому одяг і принти важливі в умовах війни</a></li><li><a href="https://youtu.be/EpF-wCTfPcU" target="_blank" rel="noopener">Хімічна зброя — дія і інструкції</a></li><li><a href="https://youtu.be/HqF6S1IIW4s" target="_blank" rel="noopener">Що таке інформаційно-психологічні операції і як проти нас воює ворог</a></li></ul><p>Окремо треба виділити спецвипуск про те, як поводити себе з людьми, що вийшли з блокади. Ролик зроблений у вигляді розмови із військовим з Маріуполя, який поділився своєю історією перебування в блокаді протягом трьох тижнів:</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/RsKQ7oKO65E"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#ffd700;--color-bg:#0057b8">			✊🏻 Особливості оповідання та меми		</span>	</h3><p>Хочемо зазначити, що це не звичні відео якихось інфлюенсерів з інстаграму, де майже 70% усього контенту базується на сатисфакції власного его. Це ролики наповнені можливо дещо жорсткою, але правдою про війну. У відео можна знайти різноманітні поради про самоконтроль у тих чи інших ситуаціях і як, простіше кажучи, не з&#8217;їхати з глузду.</p><p>Окремо треба згадати про досить різнобарвну кількість епітетів, якими називають окупанта, що не може не тішити. Ось лише мала частина з них:</p>	<div class="shortcode-spoiler js__shortcode-spoiler">		<div class="shortcode-spoiler__headline">🔞 Тицьніть сюди, аби побачити</div>		<div class="shortcode-spoiler__content"></p><p>«Плєшиві любітєлі трахнуть балалайку», «припиздні покарьожєні», «недобиті психопати запорєбрічья», «тактічєскій фарш», «легкозаймисті буратіни обдовбані рускай ідєєй», «рускагаварящі олов&#8217;яні солдатікі», «недолугі останки берести», «йобані кракозябри», «єбаний апендикс совка», «проспіртовані мандавошки», «випатрашені гусари», «стєпашкі, пєтрушкі і каркушкі» та багато інших красномовних виразів</p><p></div>	</div><div class="shortcode-journal js__shortcode-journal shortcode-journal--revert">	<div class="shortcode-journal__content">						<div class="shortcode-journal__excerpt">			</p><p>Цілком зрозуміло, що у відео з&#8217;явились свої власні, так би мовити, меми. Одним із таких є, наприклад, кішка Тараса на ім&#8217;я Марлі. Вона навіть має свою ранкову міні-рубрику, у якій нагадує пити воду, бо «боротись треба не тільки з окупантом, а й зі зневодненням».</p><p>Також у деяких роликах часто згадують калину — одного разу Тарас зняв відео на фоні калини й після того глядачі декілька разів просили показувати дерево окремо.</p><p>		</div>	</div>	<div class="shortcode-journal__thumbnail">					<img src="/wp-content/uploads/2022/04/ezgif.com-gif-maker.gif" alt="">			</div></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#ffd700;--color-bg:#0057b8">			👨🏼‍💻 Корисні посилання Тараса		</span>	</h3><ul><li><a href="https://www.instagram.com/bilchenia/" target="_blank" rel="noopener">Instagram</a></li><li><a href="https://t.me/pizdakatsapam" target="_blank" rel="noopener">Telegram</a></li><li><a href="https://www.youtube.com/channel/UCG41_Pmlo7yVaV42uIroqIw" target="_blank" rel="noopener">YouTube</a></li></ul>

Na chasi — не політичне видання, але не можемо стояти осторонь суспільно важливих подій. У цій рубриці читайте про важливі законопроєкти, ініціативи та події, які відбуваються в Україні та впливають на наше з вами життя.

Суспільство

💪🏻 «Не сцим. Стоїм. Їбашим» — як уся Україна дивиться аналіз психоемоційних станів під час війни від Тараса Білки

💪🏻 «Не сцим. Стоїм. Їбашим»: психоемоційні стани від Тараса Білки

<p>Чим детальніше стають віртуальні світи, тим більше виникає бажання закарбувати у пам'яті якісь моменти. Підкреслити створену красу з індивідуальним почерком, котрий притаманний тільки одному конкретному гравцю.

Для цього розробники додають в ігри фоторежими. Поки що це, нажаль, не стандарт індустрії, але чим більше нових ігор з'являється, тим частіше гравці можуть отримати доступ до віртуального фотоапарату. А для тих ігор, де фоторежим не передбачений розробниками є спеціальні програми, які дозволяють отримати бажану свободу віртуального фотографа.

Фоторежим — це майже-безкоштовний інструмент маркетингу будь-якої гри. Оскільки спільнота віртуальних фотографів велика, багато з них також дуже сильно впливають на життя цифрового продукту. Ми маркетологи яким не платять. Одним з найяскравіших прикладів того, як гра може отримати друге життя і закріпитися в інформаційному полі соціальних мереж — Mortal Shell. Загалом непогана гра, з цікавими механіками, чудовим артом, але як і багато клонів Dark Souls швидко зникла з горизонту. Все змінилося після додавання фоторежиму в гру, ще й у тому жанрі в якому їх зазвичай не було. Це допомогло грі знову набути втрачені соціальні очки й закріпитися в голові гравців. І таких прикладів можна навести багато. Я особисто знаю людей, які приймали рішення купувати ігри тільки завдяки скріншотам які бачили в twitter.

Це працює.

Та нажаль не в усі ігри додають віртуальний фотоапарат, або гра вийшла задовго до цього тренду індустрії. Чи розробники з якихось причин проігнорували запити широкого кола своїх гравців. В такому випадку (нажаль тільки для володарів ПК) на горизонті, у сяючих обладунках з'являється <a href="https://twitter.com/FransBouma" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Frans Bouma</a> Це розробник спеціальних програм, які дозволяють розблокувати камеру в грі, де це не передбачено (чи передбачено, але погано реалізовано) і продовжувати робити чудові світлини чудових віртуальних світів.
</p><h3>А тепер до цікавого, до споглядання і візуальної насолоди:</h3>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/62511b40b0c32_jim2point0.png">Elden Ring by jim2point0

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/62511b7a3dfb8_shinobi.png">The Witcher 3 by Shinoby

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/62511bce227eb_Stella.png">Battlefield 3 by Stella

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/62511c1112529_matvei-scaled.jpg">The Matrix Awakens by Matvei (український віртуальний фотограф!)

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/62511c55afa79_dbrv.png">Kingdom Come: Deliverance by DBRV (ще один український фотограф)

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/62511d9852a05_IMG_20220202_225345_272-01.png">Mad Max by notadipper

І ще багато-багато інших чудових світлин ви можете знайти <a href="https://framedsc.com/HallOfFramed/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тут</a>, а тут ви можете знайти всю потрібну базову інформацію про те, як і в яких іграх можна почати займатись цим прекрасним хобі.

<p>Чим детальніше стають віртуальні світи, тим більше виникає бажання закарбувати у пам&#8217;яті якісь моменти. Підкреслити створену красу з індивідуальним почерком, котрий притаманний тільки одному конкретному гравцю.</p><p>Для цього розробники додають в ігри фоторежими. Поки що це, нажаль, не стандарт індустрії, але чим більше нових ігор з&#8217;являється, тим частіше гравці можуть отримати доступ до віртуального фотоапарату. А для тих ігор, де фоторежим не передбачений розробниками є спеціальні програми, які дозволяють отримати бажану свободу віртуального фотографа.</p><p>Фоторежим — це майже-безкоштовний інструмент маркетингу будь-якої гри. Оскільки спільнота віртуальних фотографів велика, багато з них також дуже сильно впливають на життя цифрового продукту. Ми маркетологи яким не платять. Одним з найяскравіших прикладів того, як гра може отримати друге життя і закріпитися в інформаційному полі соціальних мереж — Mortal Shell. Загалом непогана гра, з цікавими механіками, чудовим артом, але як і багато клонів Dark Souls швидко зникла з горизонту. Все змінилося після додавання фоторежиму в гру, ще й у тому жанрі в якому їх зазвичай не було. Це допомогло грі знову набути втрачені соціальні очки й закріпитися в голові гравців. І таких прикладів можна навести багато. Я особисто знаю людей, які приймали рішення купувати ігри тільки завдяки скріншотам які бачили в twitter.</p><p>Це працює.</p><p>Та нажаль не в усі ігри додають віртуальний фотоапарат, або гра вийшла задовго до цього тренду індустрії. Чи розробники з якихось причин проігнорували запити широкого кола своїх гравців. В такому випадку (нажаль тільки для володарів ПК) на горизонті, у сяючих обладунках з&#8217;являється <a href="https://twitter.com/FransBouma" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Frans Bouma</a> Це розробник спеціальних програм, які дозволяють розблокувати камеру в грі, де це не передбачено (чи передбачено, але погано реалізовано) і продовжувати робити чудові світлини чудових віртуальних світів.</p><h3>А тепер до цікавого, до споглядання і візуальної насолоди:</h3><p><img src="/wp-content/uploads/2022/04/62511b40b0c32_jim2point0.png">Elden Ring by jim2point0</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/04/62511b7a3dfb8_shinobi.png">The Witcher 3 by Shinoby</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/04/62511bce227eb_Stella.png">Battlefield 3 by Stella</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/04/62511c1112529_matvei-scaled.jpg">The Matrix Awakens by Matvei (український віртуальний фотограф!)</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/04/62511c55afa79_dbrv.png">Kingdom Come: Deliverance by DBRV (ще один український фотограф)</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/04/62511d9852a05_IMG_20220202_225345_272-01.png">Mad Max by notadipper</p><p>І ще багато-багато інших чудових світлин ви можете знайти <a href="https://framedsc.com/HallOfFramed/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тут</a>, а тут ви можете знайти всю потрібну базову інформацію про те, як і в яких іграх можна почати займатись цим прекрасним хобі.</p>

Вже кілька років набирає обертів тренд ігрової фотографії. Давайте подивимось на що здатні ігрові фотографи.

Чим детальніше стають віртуальні світи, тим більше виникає бажання закарбувати у пам'яті якісь моменти. Підкреслити створену красу з індивідуальним почерком, котрий притаманний тільки одному конкретному гравцю.

Для цього розробники додають в ігри фоторежими. Поки що це, нажаль, не стандарт індустрії, але чим більше нових ігор з'являється, тим частіше гравці можуть отримати доступ до віртуального фотоапарату. А для тих ігор, де фоторежим не передбачений розробниками є спеціальні програми, які дозволяють отримати бажану свободу віртуального фотографа.

Фоторежим — це майже-безкоштовний інструмент маркетингу будь-якої гри. Оскільки спільнота віртуальних фотографів велика, багато з них також дуже сильно впливають на життя цифрового продукту. Ми маркетологи яким не платять. Одним з найяскравіших прикладів того, як гра може отримати друге життя і закріпитися в інформаційному полі соціальних мереж — Mortal Shell. Загалом непогана гра, з цікавими механіками, чудовим артом, але як і багато клонів Dark Souls швидко зникла з горизонту. Все змінилося після додавання фоторежиму в гру, ще й у тому жанрі в якому їх зазвичай не було. Це допомогло грі знову набути втрачені соціальні очки й закріпитися в голові гравців. І таких прикладів можна навести багато. Я особисто знаю людей, які приймали рішення купувати ігри тільки завдяки скріншотам які бачили в twitter.

Це працює.

Та нажаль не в усі ігри додають віртуальний фотоапарат, або гра вийшла задовго до цього тренду індустрії. Чи розробники з якихось причин проігнорували запити широкого кола своїх гравців. В такому випадку (нажаль тільки для володарів ПК) на горизонті, у сяючих обладунках з'являється <a href="https://twitter.com/FransBouma" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Frans Bouma</a> Це розробник спеціальних програм, які дозволяють розблокувати камеру в грі, де це не передбачено (чи передбачено, але погано реалізовано) і продовжувати робити чудові світлини чудових віртуальних світів.
<h3>А тепер до цікавого, до споглядання і візуальної насолоди:</h3>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/62511b40b0c32_jim2point0.png" />Elden Ring by jim2point0

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/62511b7a3dfb8_shinobi.png" />The Witcher 3 by Shinoby

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/62511bce227eb_Stella.png" />Battlefield 3 by Stella

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/62511c1112529_matvei-scaled.jpg" />The Matrix Awakens by Matvei (український віртуальний фотограф!)

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/62511c55afa79_dbrv.png" />Kingdom Come: Deliverance by DBRV (ще один український фотограф)

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/04/62511d9852a05_IMG_20220202_225345_272-01.png" />Mad Max by notadipper

І ще багато-багато інших чудових світлин ви можете знайти <a href="https://framedsc.com/HallOfFramed/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тут</a>, а тут ви можете знайти всю потрібну базову інформацію про те, як і в яких іграх можна почати займатись цим прекрасним хобі.

<p>Чим детальніше стають віртуальні світи, тим більше виникає бажання закарбувати у пам&#8217;яті якісь моменти. Підкреслити створену красу з індивідуальним почерком, котрий притаманний тільки одному конкретному гравцю.</p><p>Для цього розробники додають в ігри фоторежими. Поки що це, нажаль, не стандарт індустрії, але чим більше нових ігор з&#8217;являється, тим частіше гравці можуть отримати доступ до віртуального фотоапарату. А для тих ігор, де фоторежим не передбачений розробниками є спеціальні програми, які дозволяють отримати бажану свободу віртуального фотографа.</p><p>Фоторежим — це майже-безкоштовний інструмент маркетингу будь-якої гри. Оскільки спільнота віртуальних фотографів велика, багато з них також дуже сильно впливають на життя цифрового продукту. Ми маркетологи яким не платять. Одним з найяскравіших прикладів того, як гра може отримати друге життя і закріпитися в інформаційному полі соціальних мереж — Mortal Shell. Загалом непогана гра, з цікавими механіками, чудовим артом, але як і багато клонів Dark Souls швидко зникла з горизонту. Все змінилося після додавання фоторежиму в гру, ще й у тому жанрі в якому їх зазвичай не було. Це допомогло грі знову набути втрачені соціальні очки й закріпитися в голові гравців. І таких прикладів можна навести багато. Я особисто знаю людей, які приймали рішення купувати ігри тільки завдяки скріншотам які бачили в twitter.</p><p>Це працює.</p><p>Та нажаль не в усі ігри додають віртуальний фотоапарат, або гра вийшла задовго до цього тренду індустрії. Чи розробники з якихось причин проігнорували запити широкого кола своїх гравців. В такому випадку (нажаль тільки для володарів ПК) на горизонті, у сяючих обладунках з&#8217;являється <a href="https://twitter.com/FransBouma" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Frans Bouma</a> Це розробник спеціальних програм, які дозволяють розблокувати камеру в грі, де це не передбачено (чи передбачено, але погано реалізовано) і продовжувати робити чудові світлини чудових віртуальних світів.</p><h3>А тепер до цікавого, до споглядання і візуальної насолоди:</h3><p><img src="/wp-content/uploads/2022/04/62511b40b0c32_jim2point0.png" />Elden Ring by jim2point0</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/04/62511b7a3dfb8_shinobi.png" />The Witcher 3 by Shinoby</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/04/62511bce227eb_Stella.png" />Battlefield 3 by Stella</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/04/62511c1112529_matvei-scaled.jpg" />The Matrix Awakens by Matvei (український віртуальний фотограф!)</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/04/62511c55afa79_dbrv.png" />Kingdom Come: Deliverance by DBRV (ще один український фотограф)</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/04/62511d9852a05_IMG_20220202_225345_272-01.png" />Mad Max by notadipper</p><p>І ще багато-багато інших чудових світлин ви можете знайти <a href="https://framedsc.com/HallOfFramed/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">тут</a>, а тут ви можете знайти всю потрібну базову інформацію про те, як і в яких іграх можна почати займатись цим прекрасним хобі.</p>

📷 Фотографія в іграх — як фоторежим став мистецтвом

<p>Багато хто каже, що ми воюємо за саме існування українського народу. На перший погляд, це означає фізичний вимір цього існування. Коли дивишся як загарбники руйнують і грабують мирні українські міста, розстрілюють цивільних, стає зрозумілим, що це не є перебільшенням.

Разом з тим, вони чекали, що їх тут зустрінуть з квітами як братів-визволителів. Виходить, що міфічні українці-русофіли для них є достатньо зручними, щоб дозволити їм жити. То чому б нам не погодитися на мир за будь-яких умов заради збереження життів?

Чому замість квітів ми зустріли окупантів джавелінами? Чому ледь не кожне село готове зупиняти ворожі танки голіруч? Чому український президент, бізнес якого свого часу був багато в чому побудований на співпраці з державою-агресором, раптом став символом спротиву їй по всьому світу?

Що відрізняє тих українців, яких придумали собі росіяни, від нас, реальних людей?
</p><h2><strong>Відповідь — цінності</strong></h2>
Будь-яка держава існує лише для того, щоб охороняти культуру, спосіб життя та цінності свого народу. Якби ми хотіли просто жити, то парад росіян на Хрещатику — невелика ціна за таке, адже какая разніца? Та ми хочемо більшого. Ми хочемо не просто жити, а жити у вільній країні, розмовляти власною мовою, мати свої закони, співати та слухати своїх пісень, читати власні книжки, бути відкритими для світу, а ще — повернутися до європейської родини народів, яка після століть виснажливих та кривавих воєн все ж навчилася жити в мирі.

Та щоб відносити себе до європейської родини, недостатньо географічно знаходитися на цьому континенті. Більшість російського народу географічно живе у Європі — як це їм допомогло?

Європейський Союз, вступ до якого є давньою мрією більшості українців, — це об'єднання, побудоване на спільному розумінні цінностей. Всі країни ЄС — дуже різні. Ви знайдете мало схожого між Іспанією та Польщею або Швецією та Угорщиною. Кожен народ ЄС плекає власну культуру, має свої традиції, політичну систему та пантеон національних героїв. Це те, що робить кожну з цих країн окремою та унікальною.

Проте, їм вдалося знайти цінності, що їх об'єднують, та створити спільну зону комфорту і навіть стерти між собою кордони, бо їм нема чого боятися одна одну.
<h2><strong>Україна, безсумнівно, також належить до європейської родини</strong></h2>
Наша нація, навіть будучи у певних періодах своєї історії бездержавною, все одно розвивалася у загальній канві трансформації європейських народів. Жоден великий історичний процес не оминув український народ, а часто ми навіть ставали ініціатором таких процесів (як от зараз наш феноменальний спротив уже став причиною тектонічних зсувів по всій планеті).

Ми можемо мати не найрозвинутішу економіку, а наші державні інститути можуть бути не настільки стійкими як європейські (хоча, перевірено війною, — не настільки слабкими, як усім здавалося). Наша система цінностей є фундаментально сумісною з загальноєвропейською.

Та все ж, з нею є проблема, яку ми мусимо вирішити саме зараз, під час та після війни. Українську державність відновили у 1991 році, однак аж до Революції Гідності у 2013-14 рр., для багатьох українців це була певна абстракція, не наповнена справжнім сенсом.

Та ж сама історія відбувається з цінностями — для багатьох вони досі здаються абстрактним поняттям з дипломатичних пресрелізів, хоча війна Росії проти України точиться саме через них.
<h2><strong>Україна як анти-Росія</strong></h2>
Вони придумали тезу «Україну перетворюють на анти-Росію» як виправдання своїй агресії, і навіть не усвідомили, наскільки праві. Тільки не в тому, що захід «придумав» Україну для того, щоб вона стала плацдармом для нападу на Росію. А в тому, що українці після століть співіснування з росіянами зрозуміли, наскільки наші шляхи різні, а в багатьох випадках — протилежні. Тому дійсно, українська культура багато в чому побудована на антитезі до російської. Ми просто не хочемо жити так як вони.

Для того, щоб цього уникнути, нам потрібно йти далі. Наші цінності потребують оновлення — попри фундаментальну близькість, європейські народи вже пішли вперед і нам треба наздоганяти. А куди рухатися, нам може підказати те, що на нас напало.
<h2><strong>Країна цінностей</strong></h2>
Росія — це культура, що несеться на всіх парах на дно деградації. Зруйнована вщент економіка, яку тримають на апараті життєзабезпечення адміністративних заходів, заборон і здачі національних інтересів хижому сусіду. Розвалена, корумпована армія, солдатів якої набирають буквально з вулиці, годують сухпайками сорокарічної давнини і кидають в бій без адекватної підготовки.

Якби Україна повернулася до такого ж рівня корупції і деградації державних та суспільних інститутів, шансів на будь-яку перемогу в нас не було б жодних. На щастя, ми вже давно не там і навряд знову туди потрапимо. Та попереду ще лишається великий шлях і потрібно кожному докладати особистих зусиль, аби дійти у точку призначення.

Замість емоційних кон'юнктурних рішень необхідно враховувати науку, статистику та експертну думку. Замість ненависті до всього живого, що не розділяє мейнстрімну думку і спосіб життя — толерантність і прийняття. Замість «понятійної» системи ухвалення рішення — повага до закону і процедур.

Кожне українське життя має стати для нашого суспільства найвищою цінністю, адже вибір у нас такий.

Ми можемо рухатися до ультраконсервативного, відверто фашистського російського суспільства. Там поліція може прибрати з економіки країни людей за «пропаганду нетрадиційних стосунків». Викинути на сміття людський потенціал мігрантів з країн Середньої Азії, використовуючи людей з вищою освітою лише як дешеву робочу силу, тільки через їхнє етнічне походження. Саджати у в’язницю молодих людей за легкі наркотики, шкода яких спростована офіційною наукою. Законами фактично дозволяти домашнє насильство і ламати долі мільйонів жінок. Заборонити усиновлення іноземцями, щоб навіть уже знедолені російські діти взагалі ніколи не побачили нормального життя. Активно просуватися до повернення смертної кари. А численні засоби контролювати медіа та знищувати свободу слова можна навіть не перераховувати.

Та є інший варіант — рухатися в бік розвинутих європейських суспільств, які по-різному просунулися у питаннях демократії та гуманістичних цінностей, але всі усвідомлюють, наскільки важливим є їхній потенціал, наскільки важливо культивувати нормальне ставлення до будь-якої інакшості, наскільки високою є вартість кожного людського життя — не тільки тому, що це гуманістично, але й тому, що це вкрай вигідно.

Головне — ми мусимо усвідомити, що цінності мають наповнення і практичне застосування. Це те, що відрізняє сучасну Європу від Європи минулого, і має відрізняти сучасну Україну від агресора.

Занадто сильно ми постраждали за цінності. Ігнорувати це і повернутися до business as usual — це не винести жодних уроків із цієї війни.

<p>Багато хто каже, що ми воюємо за саме існування українського народу. На перший погляд, це означає фізичний вимір цього існування. Коли дивишся як загарбники руйнують і грабують мирні українські міста, розстрілюють цивільних, стає зрозумілим, що це не є перебільшенням.</p><p>Разом з тим, вони чекали, що їх тут зустрінуть з квітами як братів-визволителів. Виходить, що міфічні українці-русофіли для них є достатньо зручними, щоб дозволити їм жити. То чому б нам не погодитися на мир за будь-яких умов заради збереження життів?</p><p>Чому замість квітів ми зустріли окупантів джавелінами? Чому ледь не кожне село готове зупиняти ворожі танки голіруч? Чому український президент, бізнес якого свого часу був багато в чому побудований на співпраці з державою-агресором, раптом став символом спротиву їй по всьому світу?</p><p>Що відрізняє тих українців, яких придумали собі росіяни, від нас, реальних людей?</p><h2><strong>Відповідь — цінності</strong></h2><p>Будь-яка держава існує лише для того, щоб охороняти культуру, спосіб життя та цінності свого народу. Якби ми хотіли просто жити, то парад росіян на Хрещатику — невелика ціна за таке, адже какая разніца? Та ми хочемо більшого. Ми хочемо не просто жити, а жити у вільній країні, розмовляти власною мовою, мати свої закони, співати та слухати своїх пісень, читати власні книжки, бути відкритими для світу, а ще — повернутися до європейської родини народів, яка після століть виснажливих та кривавих воєн все ж навчилася жити в мирі.</p><p>Та щоб відносити себе до європейської родини, недостатньо географічно знаходитися на цьому континенті. Більшість російського народу географічно живе у Європі — як це їм допомогло?</p><p>Європейський Союз, вступ до якого є давньою мрією більшості українців, — це об&#8217;єднання, побудоване на спільному розумінні цінностей. Всі країни ЄС — дуже різні. Ви знайдете мало схожого між Іспанією та Польщею або Швецією та Угорщиною. Кожен народ ЄС плекає власну культуру, має свої традиції, політичну систему та пантеон національних героїв. Це те, що робить кожну з цих країн окремою та унікальною.</p><p>Проте, їм вдалося знайти цінності, що їх об&#8217;єднують, та створити спільну зону комфорту і навіть стерти між собою кордони, бо їм нема чого боятися одна одну.</p><h2><strong>Україна, безсумнівно, також належить до європейської родини</strong></h2><p>Наша нація, навіть будучи у певних періодах своєї історії бездержавною, все одно розвивалася у загальній канві трансформації європейських народів. Жоден великий історичний процес не оминув український народ, а часто ми навіть ставали ініціатором таких процесів (як от зараз наш феноменальний спротив уже став причиною тектонічних зсувів по всій планеті).</p><p>Ми можемо мати не найрозвинутішу економіку, а наші державні інститути можуть бути не настільки стійкими як європейські (хоча, перевірено війною, — не настільки слабкими, як усім здавалося). Наша система цінностей є фундаментально сумісною з загальноєвропейською.</p><p>Та все ж, з нею є проблема, яку ми мусимо вирішити саме зараз, під час та після війни. Українську державність відновили у 1991 році, однак аж до Революції Гідності у 2013-14 рр., для багатьох українців це була певна абстракція, не наповнена справжнім сенсом.</p><p>Та ж сама історія відбувається з цінностями — для багатьох вони досі здаються абстрактним поняттям з дипломатичних пресрелізів, хоча війна Росії проти України точиться саме через них.</p><h2><strong>Україна як анти-Росія</strong></h2><p>Вони придумали тезу «Україну перетворюють на анти-Росію» як виправдання своїй агресії, і навіть не усвідомили, наскільки праві. Тільки не в тому, що захід «придумав» Україну для того, щоб вона стала плацдармом для нападу на Росію. А в тому, що українці після століть співіснування з росіянами зрозуміли, наскільки наші шляхи різні, а в багатьох випадках — протилежні. Тому дійсно, українська культура багато в чому побудована на антитезі до російської. Ми просто не хочемо жити так як вони.</p><p>Для того, щоб цього уникнути, нам потрібно йти далі. Наші цінності потребують оновлення — попри фундаментальну близькість, європейські народи вже пішли вперед і нам треба наздоганяти. А куди рухатися, нам може підказати те, що на нас напало.</p><h2><strong>Країна цінностей</strong></h2><p>Росія — це культура, що несеться на всіх парах на дно деградації. Зруйнована вщент економіка, яку тримають на апараті життєзабезпечення адміністративних заходів, заборон і здачі національних інтересів хижому сусіду. Розвалена, корумпована армія, солдатів якої набирають буквально з вулиці, годують сухпайками сорокарічної давнини і кидають в бій без адекватної підготовки.</p><p>Якби Україна повернулася до такого ж рівня корупції і деградації державних та суспільних інститутів, шансів на будь-яку перемогу в нас не було б жодних. На щастя, ми вже давно не там і навряд знову туди потрапимо. Та попереду ще лишається великий шлях і потрібно кожному докладати особистих зусиль, аби дійти у точку призначення.</p><p>Замість емоційних кон&#8217;юнктурних рішень необхідно враховувати науку, статистику та експертну думку. Замість ненависті до всього живого, що не розділяє мейнстрімну думку і спосіб життя — толерантність і прийняття. Замість «понятійної» системи ухвалення рішення — повага до закону і процедур.</p><p>Кожне українське життя має стати для нашого суспільства найвищою цінністю, адже вибір у нас такий.</p><p>Ми можемо рухатися до ультраконсервативного, відверто фашистського російського суспільства. Там поліція може прибрати з економіки країни людей за «пропаганду нетрадиційних стосунків». Викинути на сміття людський потенціал мігрантів з країн Середньої Азії, використовуючи людей з вищою освітою лише як дешеву робочу силу, тільки через їхнє етнічне походження. Саджати у в’язницю молодих людей за легкі наркотики, шкода яких спростована офіційною наукою. Законами фактично дозволяти домашнє насильство і ламати долі мільйонів жінок. Заборонити усиновлення іноземцями, щоб навіть уже знедолені російські діти взагалі ніколи не побачили нормального життя. Активно просуватися до повернення смертної кари. А численні засоби контролювати медіа та знищувати свободу слова можна навіть не перераховувати.</p><p>Та є інший варіант — рухатися в бік розвинутих європейських суспільств, які по-різному просунулися у питаннях демократії та гуманістичних цінностей, але всі усвідомлюють, наскільки важливим є їхній потенціал, наскільки важливо культивувати нормальне ставлення до будь-якої інакшості, наскільки високою є вартість кожного людського життя — не тільки тому, що це гуманістично, але й тому, що це вкрай вигідно.</p><p>Головне — ми мусимо усвідомити, що цінності мають наповнення і практичне застосування. Це те, що відрізняє сучасну Європу від Європи минулого, і має відрізняти сучасну Україну від агресора.</p><p>Занадто сильно ми постраждали за цінності. Ігнорувати це і повернутися до business as usual — це не винести жодних уроків із цієї війни.</p>

У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Лонґріди

Історії

Багато хто каже, що ми воюємо за саме існування українського народу. На перший погляд, це означає фізичний вимір цього існування. Коли дивишся як загарбники руйнують і грабують мирні українські міста, розстрілюють цивільних, стає зрозумілим, що це не є перебільшенням.

Разом з тим, вони чекали, що їх тут зустрінуть з квітами як братів-визволителів. Виходить, що міфічні українці-русофіли для них є достатньо зручними, щоб дозволити їм жити. То чому б нам не погодитися на мир за будь-яких умов заради збереження життів?

Чому замість квітів ми зустріли окупантів джавелінами? Чому ледь не кожне село готове зупиняти ворожі танки голіруч? Чому український президент, бізнес якого свого часу був багато в чому побудований на співпраці з державою-агресором, раптом став символом спротиву їй по всьому світу?

Що відрізняє тих українців, яких придумали собі росіяни, від нас, реальних людей?
<h2><strong>Відповідь — цінності</strong></h2>
Будь-яка держава існує лише для того, щоб охороняти культуру, спосіб життя та цінності свого народу. Якби ми хотіли просто жити, то парад росіян на Хрещатику — невелика ціна за таке, адже какая разніца? Та ми хочемо більшого. Ми хочемо не просто жити, а жити у вільній країні, розмовляти власною мовою, мати свої закони, співати та слухати своїх пісень, читати власні книжки, бути відкритими для світу, а ще — повернутися до європейської родини народів, яка після століть виснажливих та кривавих воєн все ж навчилася жити в мирі.

Та щоб відносити себе до європейської родини, недостатньо географічно знаходитися на цьому континенті. Більшість російського народу географічно живе у Європі — як це їм допомогло?

Європейський Союз, вступ до якого є давньою мрією більшості українців, — це об'єднання, побудоване на спільному розумінні цінностей. Всі країни ЄС — дуже різні. Ви знайдете мало схожого між Іспанією та Польщею або Швецією та Угорщиною. Кожен народ ЄС плекає власну культуру, має свої традиції, політичну систему та пантеон національних героїв. Це те, що робить кожну з цих країн окремою та унікальною.

Проте, їм вдалося знайти цінності, що їх об'єднують, та створити спільну зону комфорту і навіть стерти між собою кордони, бо їм нема чого боятися одна одну.
<h2><strong>Україна, безсумнівно, також належить до європейської родини</strong></h2>
Наша нація, навіть будучи у певних періодах своєї історії бездержавною, все одно розвивалася у загальній канві трансформації європейських народів. Жоден великий історичний процес не оминув український народ, а часто ми навіть ставали ініціатором таких процесів (як от зараз наш феноменальний спротив уже став причиною тектонічних зсувів по всій планеті).

Ми можемо мати не найрозвинутішу економіку, а наші державні інститути можуть бути не настільки стійкими як європейські (хоча, перевірено війною, — не настільки слабкими, як усім здавалося). Наша система цінностей є фундаментально сумісною з загальноєвропейською.

Та все ж, з нею є проблема, яку ми мусимо вирішити саме зараз, під час та після війни. Українську державність відновили у 1991 році, однак аж до Революції Гідності у 2013-14 рр., для багатьох українців це була певна абстракція, не наповнена справжнім сенсом.

Та ж сама історія відбувається з цінностями — для багатьох вони досі здаються абстрактним поняттям з дипломатичних пресрелізів, хоча війна Росії проти України точиться саме через них.
<h2><strong>Україна як анти-Росія</strong></h2>
Вони придумали тезу «Україну перетворюють на анти-Росію» як виправдання своїй агресії, і навіть не усвідомили, наскільки праві. Тільки не в тому, що захід «придумав» Україну для того, щоб вона стала плацдармом для нападу на Росію. А в тому, що українці після століть співіснування з росіянами зрозуміли, наскільки наші шляхи різні, а в багатьох випадках — протилежні. Тому дійсно, українська культура багато в чому побудована на антитезі до російської. Ми просто не хочемо жити так як вони.

Для того, щоб цього уникнути, нам потрібно йти далі. Наші цінності потребують оновлення — попри фундаментальну близькість, європейські народи вже пішли вперед і нам треба наздоганяти. А куди рухатися, нам може підказати те, що на нас напало.
<h2><strong>Країна цінностей</strong></h2>
Росія — це культура, що несеться на всіх парах на дно деградації. Зруйнована вщент економіка, яку тримають на апараті життєзабезпечення адміністративних заходів, заборон і здачі національних інтересів хижому сусіду. Розвалена, корумпована армія, солдатів якої набирають буквально з вулиці, годують сухпайками сорокарічної давнини і кидають в бій без адекватної підготовки.

Якби Україна повернулася до такого ж рівня корупції і деградації державних та суспільних інститутів, шансів на будь-яку перемогу в нас не було б жодних. На щастя, ми вже давно не там і навряд знову туди потрапимо. Та попереду ще лишається великий шлях і потрібно кожному докладати особистих зусиль, аби дійти у точку призначення.

Замість емоційних кон'юнктурних рішень необхідно враховувати науку, статистику та експертну думку. Замість ненависті до всього живого, що не розділяє мейнстрімну думку і спосіб життя — толерантність і прийняття. Замість «понятійної» системи ухвалення рішення — повага до закону і процедур.

Кожне українське життя має стати для нашого суспільства найвищою цінністю, адже вибір у нас такий.

Ми можемо рухатися до ультраконсервативного, відверто фашистського російського суспільства. Там поліція може прибрати з економіки країни людей за «пропаганду нетрадиційних стосунків». Викинути на сміття людський потенціал мігрантів з країн Середньої Азії, використовуючи людей з вищою освітою лише як дешеву робочу силу, тільки через їхнє етнічне походження. Саджати у в’язницю молодих людей за легкі наркотики, шкода яких спростована офіційною наукою. Законами фактично дозволяти домашнє насильство і ламати долі мільйонів жінок. Заборонити усиновлення іноземцями, щоб навіть уже знедолені російські діти взагалі ніколи не побачили нормального життя. Активно просуватися до повернення смертної кари. А численні засоби контролювати медіа та знищувати свободу слова можна навіть не перераховувати.

Та є інший варіант — рухатися в бік розвинутих європейських суспільств, які по-різному просунулися у питаннях демократії та гуманістичних цінностей, але всі усвідомлюють, наскільки важливим є їхній потенціал, наскільки важливо культивувати нормальне ставлення до будь-якої інакшості, наскільки високою є вартість кожного людського життя — не тільки тому, що це гуманістично, але й тому, що це вкрай вигідно.

Головне — ми мусимо усвідомити, що цінності мають наповнення і практичне застосування. Це те, що відрізняє сучасну Європу від Європи минулого, і має відрізняти сучасну Україну від агресора.

Занадто сильно ми постраждали за цінності. Ігнорувати це і повернутися до business as usual — це не винести жодних уроків із цієї війни.

🌻 Нова Україна як країна цінностей

<p>Математика. Я знаю багатьох людей, котрі починали засинати лише при цьому слові. Їм завжди здавалося, що це нудно і  мало де знадобиться в житті. А якщо я скажу вам, що можна вивчати математику за допомогою ігор?  Можливо це здасться чимось фантастичним та неймовірним, проте ідея не нова.

https://youtu.be/RRMMk2pyhX8

Деякі закордонні школи давно використовують спеціальний навчальний посібник «Вивчення математики через ігри» від Мінді Капальді.

Але почнемо здалеку.  Погодьтеся, що вивчення математики — це здобуття освіти. Всього існує  три види освіти: формальна, неформальна та інформальна. Звучить дещо  незрозуміло? Тоді спробуємо розібратися детальніше.

Формальна освіта це так добре знайоме всім просиджування за партою, розв'язання різноманітних задач разом з вчителем, спроби  вивчити та структурувати ваші знання в переповнених комірках вашого мозку. Іноді ця освіта безглузда та безжальна.  Проте вона таки виконує свою основну ціль — дати вам фундамент для подальшого вивчення предмету, а також пояснити  його суть.

Неформальна ж – це коли ви виходите з вашої школи чи універу та йдете на  курси чи гуртки. Ви робите це ціленаправленно, намагаючись зрозуміти що ж воно таке і як з ним працювати.  До речі, переглядаючи це відео ви, в якомусь сенсі, здобуваєте неформальну освіту.

І нарешті інформальна освіта. Це коли ви отримуєте знання напряму з життєвого досвіду. В кожен з цих типів освіти можна принести комп’ютерні ігри. І освіта від цього лише виграє. Але як це роблять в контексті математики?

У формальній освіті поступово починають використовувати різноманітні ігри для того, щоб вивчати математику.  Наприклад, візьмемо легендарного Кіта Девліна та його компанію InnerTube. Вони витратили декілька років для того, щоб зарелізити свою першу гру.  Їхня концепція  полягає в тому, що ви можете вивчити певні навички граючи в гру, незалежно від рівня ваших знань. Все можна налаштувати індивідуально.

Не варто забувати й про простіші речі, як от різноманітні ігри для вивчення алгоритмів, роботехніки чи подібних штук.

Глянувши на неформальну освіту, можна побачити, що зараз розродилося безліч гуртків, де вчать дітей програмування чи математиці за допомогою Minecraft. Якщо викладач не зануда та розуміється на своєму предметі, то адаптувати під це можна купу ігор та предметів. Скажімо, розповісти про математичні процеси на прикладі гри в Цивілізацію. Один з авторів тексту так й зробив. Діти отримали перемогу й знання, котрі пречудово відклалися у них в пам’яті.

А ще ж є безліч бізнес-симуляторів, які дозволяють на практиці опанувати планування, математичні процеси та засвоїти базові знання з економіки. Наприклад, хардкорний другий "Капіталізм" 2001 року.

Чи новенький Farming Simulator 22.

Проте більше нас цікавить останній вид освіти — <strong>інформальна</strong>.

Про дану  освіту мало хто знає, а замислюється  ще менше. З’явився   цей термін в 50-х роках минулого століття, серйозно ставитися до нього почали в нульових, а в Україну він прийшов лише у 2017-му році. Саме тоді в переліку видів освіти з’явилася «інформальна освіта». Але це була, швидше, данина моді й на практиці в українських державних закладах вона жодним чином не застосовується.

Саме до інформальної освіти можна віднести здобуття та засвоєння певних навичок, просто граючи в ігри. Щоправда, грати тре свідомо, виокремлюючи математичні приколи серед купи розважальних елементів.  Поки ми бездумно граємо,  щось вивчити у нас навряд чи вийде. Та попри це, можливості ігор в  інформальній освіті й справді безмежні. Адже єдине, що знадобиться вам — природна допитливість і улюблена гра.

Беремо,  до прикладу, Minecraft. Бачили в лівому кутку  незрозумілі цифри? Якщо ви будете рухатися, то кожна з цих цифр буде видозмінюватися. Але як це працює? На чому воно базується? Подібне зветься числовою прямою, в Minecraft за допомогою неї можна повідомити своїм друзям місцеперебування.

Або ж візьмемо щось складніше. Одну з культових стратегій — StarCraft. Синглову частину одразу відкидаємо та ліземо в мультиплеєр. І перше, що нас зустрічає — купа цифр та розрахунків. Та-а-ак, якщо побудувати робітника, то він зайвих тридцять секунд приноситиме мені ресурси. Але будинок відкриває шлях до нових можливостей. І що тоді вигідніше? Треба рахувати.

По цьому навіть є окрема книга — «Математика в StarCraft». Якщо у вас руки з дупи, то ця книга їх не вирівняє. Проте рейт підняти трохи допоможе, просто через те що тепер ви будете розуміти базові економічні процеси, за допомогою яких працює гра.

Ще один  чудовий  приклад це Frostpunk. Є задачка — декілька десятків робітників та один генератор. Скільком з них потрібно добувати вугілля, щоб не замерзнути вночі? Робити будівлі  чи добувати метал, щоб зробити мінімальні запаси? І подібних дилем в цій грі безліч, проте більшість з них можна вирішити математичним підрахунком.  Я от довго не міг зрозуміти як нафармити їжі до перших заморозків, аби не померти з голоду. Числа просто не сходилися, здавалося що це неможливо.

Тоді я поліз в  механіки. Рахувати доводилося багато, проте все виявилося банально та просто. Навіть не використовуючи дитячу працю, хоч і довелося перебудовувати місто з нуля для оптимізації процесів.

Але припиняймо перелік, бо це може затягнутися надовго. Ідею ж ви вловили, чи не так? Для того, щоб чогось навчитися — потрібно грати осмислено. Та й загалом — «open mind» — важлива навичка, котру потрібно в собі підтримувати, розвивати та застосовувати не лише в іграх.

І от здається, що все чудово і ми отримуємо знання. Але є одне "але", вони абсолютно не структуризовані та не дають міцного «фундаменту». Проте ніхто не заважає прийти з зацікавившими вас питаннями до вчителя чи ментора, щоб розібратися та розкласти все по поличках.

А ще одна проблема в тому, що подібні знання мають дуже мало спільного з «класичною» математикою, котру викладають нам в школах. Проте це не стільки проблема ігор, скільки негнучких підходів до навчання.

Тому радимо насолоджуватися іграми та іноді заглядати на територію Ігрової Вулиці, адже у нас завжди знайдеться щось цікаве. До нових зустрічей!</p>

<p>Математика. Я знаю багатьох людей, котрі починали засинати лише при цьому слові. Їм завжди здавалося, що це нудно і  мало де знадобиться в житті. А якщо я скажу вам, що можна вивчати математику за допомогою ігор?  Можливо це здасться чимось фантастичним та неймовірним, проте ідея не нова.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/RRMMk2pyhX8"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Деякі закордонні школи давно використовують спеціальний навчальний посібник «Вивчення математики через ігри» від Мінді Капальді.</p><p>Але почнемо здалеку.  Погодьтеся, що вивчення математики — це здобуття освіти. Всього існує  три види освіти: формальна, неформальна та інформальна. Звучить дещо  незрозуміло? Тоді спробуємо розібратися детальніше.</p><p>Формальна освіта це так добре знайоме всім просиджування за партою, розв&#8217;язання різноманітних задач разом з вчителем, спроби  вивчити та структурувати ваші знання в переповнених комірках вашого мозку. Іноді ця освіта безглузда та безжальна.  Проте вона таки виконує свою основну ціль — дати вам фундамент для подальшого вивчення предмету, а також пояснити  його суть.</p><p>Неформальна ж – це коли ви виходите з вашої школи чи універу та йдете на  курси чи гуртки. Ви робите це ціленаправленно, намагаючись зрозуміти що ж воно таке і як з ним працювати.  До речі, переглядаючи це відео ви, в якомусь сенсі, здобуваєте неформальну освіту.</p><p>І нарешті інформальна освіта. Це коли ви отримуєте знання напряму з життєвого досвіду. В кожен з цих типів освіти можна принести комп’ютерні ігри. І освіта від цього лише виграє. Але як це роблять в контексті математики?</p><p>У формальній освіті поступово починають використовувати різноманітні ігри для того, щоб вивчати математику.  Наприклад, візьмемо легендарного Кіта Девліна та його компанію InnerTube. Вони витратили декілька років для того, щоб зарелізити свою першу гру.  Їхня концепція  полягає в тому, що ви можете вивчити певні навички граючи в гру, незалежно від рівня ваших знань. Все можна налаштувати індивідуально.</p><p>Не варто забувати й про простіші речі, як от різноманітні ігри для вивчення алгоритмів, роботехніки чи подібних штук.</p><p>Глянувши на неформальну освіту, можна побачити, що зараз розродилося безліч гуртків, де вчать дітей програмування чи математиці за допомогою Minecraft. Якщо викладач не зануда та розуміється на своєму предметі, то адаптувати під це можна купу ігор та предметів. Скажімо, розповісти про математичні процеси на прикладі гри в Цивілізацію. Один з авторів тексту так й зробив. Діти отримали перемогу й знання, котрі пречудово відклалися у них в пам’яті.</p><p>А ще ж є безліч бізнес-симуляторів, які дозволяють на практиці опанувати планування, математичні процеси та засвоїти базові знання з економіки. Наприклад, хардкорний другий &#8220;Капіталізм&#8221; 2001 року.</p><p>Чи новенький Farming Simulator 22.</p><p>Проте більше нас цікавить останній вид освіти — <strong>інформальна</strong>.</p><p>Про дану  освіту мало хто знає, а замислюється  ще менше. З’явився   цей термін в 50-х роках минулого століття, серйозно ставитися до нього почали в нульових, а в Україну він прийшов лише у 2017-му році. Саме тоді в переліку видів освіти з’явилася «інформальна освіта». Але це була, швидше, данина моді й на практиці в українських державних закладах вона жодним чином не застосовується.</p><p>Саме до інформальної освіти можна віднести здобуття та засвоєння певних навичок, просто граючи в ігри. Щоправда, грати тре свідомо, виокремлюючи математичні приколи серед купи розважальних елементів.  Поки ми бездумно граємо,  щось вивчити у нас навряд чи вийде. Та попри це, можливості ігор в  інформальній освіті й справді безмежні. Адже єдине, що знадобиться вам — природна допитливість і улюблена гра.</p><p>Беремо,  до прикладу, Minecraft. Бачили в лівому кутку  незрозумілі цифри? Якщо ви будете рухатися, то кожна з цих цифр буде видозмінюватися. Але як це працює? На чому воно базується? Подібне зветься числовою прямою, в Minecraft за допомогою неї можна повідомити своїм друзям місцеперебування.</p><p>Або ж візьмемо щось складніше. Одну з культових стратегій — StarCraft. Синглову частину одразу відкидаємо та ліземо в мультиплеєр. І перше, що нас зустрічає — купа цифр та розрахунків. Та-а-ак, якщо побудувати робітника, то він зайвих тридцять секунд приноситиме мені ресурси. Але будинок відкриває шлях до нових можливостей. І що тоді вигідніше? Треба рахувати.</p><p>По цьому навіть є окрема книга — «Математика в StarCraft». Якщо у вас руки з дупи, то ця книга їх не вирівняє. Проте рейт підняти трохи допоможе, просто через те що тепер ви будете розуміти базові економічні процеси, за допомогою яких працює гра.</p><p>Ще один  чудовий  приклад це Frostpunk. Є задачка — декілька десятків робітників та один генератор. Скільком з них потрібно добувати вугілля, щоб не замерзнути вночі? Робити будівлі  чи добувати метал, щоб зробити мінімальні запаси? І подібних дилем в цій грі безліч, проте більшість з них можна вирішити математичним підрахунком.  Я от довго не міг зрозуміти як нафармити їжі до перших заморозків, аби не померти з голоду. Числа просто не сходилися, здавалося що це неможливо.</p><p>Тоді я поліз в  механіки. Рахувати доводилося багато, проте все виявилося банально та просто. Навіть не використовуючи дитячу працю, хоч і довелося перебудовувати місто з нуля для оптимізації процесів.</p><p>Але припиняймо перелік, бо це може затягнутися надовго. Ідею ж ви вловили, чи не так? Для того, щоб чогось навчитися — потрібно грати осмислено. Та й загалом — «open mind» — важлива навичка, котру потрібно в собі підтримувати, розвивати та застосовувати не лише в іграх.</p><p>І от здається, що все чудово і ми отримуємо знання. Але є одне &#8220;але&#8221;, вони абсолютно не структуризовані та не дають міцного «фундаменту». Проте ніхто не заважає прийти з зацікавившими вас питаннями до вчителя чи ментора, щоб розібратися та розкласти все по поличках.</p><p>А ще одна проблема в тому, що подібні знання мають дуже мало спільного з «класичною» математикою, котру викладають нам в школах. Проте це не стільки проблема ігор, скільки негнучких підходів до навчання.</p><p>Тому радимо насолоджуватися іграми та іноді заглядати на територію Ігрової Вулиці, адже у нас завжди знайдеться щось цікаве. До нових зустрічей!</p>

Математика дуже важлива і водночас доволі нудна. Проте вчити її можливо, граючи в улюблені ігри.

Математика. Я знаю багатьох людей, котрі починали засинати лише при цьому слові. Їм завжди здавалося, що це нудно і  мало де знадобиться в житті. А якщо я скажу вам, що можна вивчати математику за допомогою ігор?  Можливо це здасться чимось фантастичним та неймовірним, проте ідея не нова.

https://youtu.be/RRMMk2pyhX8

Деякі закордонні школи давно використовують спеціальний навчальний посібник «Вивчення математики через ігри» від Мінді Капальді.

Але почнемо здалеку.  Погодьтеся, що вивчення математики — це здобуття освіти. Всього існує  три види освіти: формальна, неформальна та інформальна. Звучить дещо  незрозуміло? Тоді спробуємо розібратися детальніше.

Формальна освіта це так добре знайоме всім просиджування за партою, розв'язання різноманітних задач разом з вчителем, спроби  вивчити та структурувати ваші знання в переповнених комірках вашого мозку. Іноді ця освіта безглузда та безжальна.  Проте вона таки виконує свою основну ціль — дати вам фундамент для подальшого вивчення предмету, а також пояснити  його суть.

Неформальна ж – це коли ви виходите з вашої школи чи універу та йдете на  курси чи гуртки. Ви робите це ціленаправленно, намагаючись зрозуміти що ж воно таке і як з ним працювати.  До речі, переглядаючи це відео ви, в якомусь сенсі, здобуваєте неформальну освіту.

І нарешті інформальна освіта. Це коли ви отримуєте знання напряму з життєвого досвіду. В кожен з цих типів освіти можна принести комп’ютерні ігри. І освіта від цього лише виграє. Але як це роблять в контексті математики?

У формальній освіті поступово починають використовувати різноманітні ігри для того, щоб вивчати математику.  Наприклад, візьмемо легендарного Кіта Девліна та його компанію InnerTube. Вони витратили декілька років для того, щоб зарелізити свою першу гру.  Їхня концепція  полягає в тому, що ви можете вивчити певні навички граючи в гру, незалежно від рівня ваших знань. Все можна налаштувати індивідуально.

Не варто забувати й про простіші речі, як от різноманітні ігри для вивчення алгоритмів, роботехніки чи подібних штук.

Глянувши на неформальну освіту, можна побачити, що зараз розродилося безліч гуртків, де вчать дітей програмування чи математиці за допомогою Minecraft. Якщо викладач не зануда та розуміється на своєму предметі, то адаптувати під це можна купу ігор та предметів. Скажімо, розповісти про математичні процеси на прикладі гри в Цивілізацію. Один з авторів тексту так й зробив. Діти отримали перемогу й знання, котрі пречудово відклалися у них в пам’яті.

А ще ж є безліч бізнес-симуляторів, які дозволяють на практиці опанувати планування, математичні процеси та засвоїти базові знання з економіки. Наприклад, хардкорний другий "Капіталізм" 2001 року.

Чи новенький Farming Simulator 22.

Проте більше нас цікавить останній вид освіти — <strong>інформальна</strong>.

Про дану  освіту мало хто знає, а замислюється  ще менше. З’явився   цей термін в 50-х роках минулого століття, серйозно ставитися до нього почали в нульових, а в Україну він прийшов лише у 2017-му році. Саме тоді в переліку видів освіти з’явилася «інформальна освіта». Але це була, швидше, данина моді й на практиці в українських державних закладах вона жодним чином не застосовується.

Саме до інформальної освіти можна віднести здобуття та засвоєння певних навичок, просто граючи в ігри. Щоправда, грати тре свідомо, виокремлюючи математичні приколи серед купи розважальних елементів.  Поки ми бездумно граємо,  щось вивчити у нас навряд чи вийде. Та попри це, можливості ігор в  інформальній освіті й справді безмежні. Адже єдине, що знадобиться вам — природна допитливість і улюблена гра.

Беремо,  до прикладу, Minecraft. Бачили в лівому кутку  незрозумілі цифри? Якщо ви будете рухатися, то кожна з цих цифр буде видозмінюватися. Але як це працює? На чому воно базується? Подібне зветься числовою прямою, в Minecraft за допомогою неї можна повідомити своїм друзям місцеперебування.

Або ж візьмемо щось складніше. Одну з культових стратегій — StarCraft. Синглову частину одразу відкидаємо та ліземо в мультиплеєр. І перше, що нас зустрічає — купа цифр та розрахунків. Та-а-ак, якщо побудувати робітника, то він зайвих тридцять секунд приноситиме мені ресурси. Але будинок відкриває шлях до нових можливостей. І що тоді вигідніше? Треба рахувати.

По цьому навіть є окрема книга — «Математика в StarCraft». Якщо у вас руки з дупи, то ця книга їх не вирівняє. Проте рейт підняти трохи допоможе, просто через те що тепер ви будете розуміти базові економічні процеси, за допомогою яких працює гра.

Ще один  чудовий  приклад це Frostpunk. Є задачка — декілька десятків робітників та один генератор. Скільком з них потрібно добувати вугілля, щоб не замерзнути вночі? Робити будівлі  чи добувати метал, щоб зробити мінімальні запаси? І подібних дилем в цій грі безліч, проте більшість з них можна вирішити математичним підрахунком.  Я от довго не міг зрозуміти як нафармити їжі до перших заморозків, аби не померти з голоду. Числа просто не сходилися, здавалося що це неможливо.

Тоді я поліз в  механіки. Рахувати доводилося багато, проте все виявилося банально та просто. Навіть не використовуючи дитячу працю, хоч і довелося перебудовувати місто з нуля для оптимізації процесів.

Але припиняймо перелік, бо це може затягнутися надовго. Ідею ж ви вловили, чи не так? Для того, щоб чогось навчитися — потрібно грати осмислено. Та й загалом — «open mind» — важлива навичка, котру потрібно в собі підтримувати, розвивати та застосовувати не лише в іграх.

І от здається, що все чудово і ми отримуємо знання. Але є одне "але", вони абсолютно не структуризовані та не дають міцного «фундаменту». Проте ніхто не заважає прийти з зацікавившими вас питаннями до вчителя чи ментора, щоб розібратися та розкласти все по поличках.

А ще одна проблема в тому, що подібні знання мають дуже мало спільного з «класичною» математикою, котру викладають нам в школах. Проте це не стільки проблема ігор, скільки негнучких підходів до навчання.

Тому радимо насолоджуватися іграми та іноді заглядати на територію Ігрової Вулиці, адже у нас завжди знайдеться щось цікаве. До нових зустрічей!

🤓 Як грати у відеоігри та мати з того якусь користь

Все цікаве зі світу музики. Останні новини зі світу українською та світової музики, огляди альбомів, Історії пісень, тематичні плейлисти, а також багато-багато обговорень.

Музика

Огляд та аналіз дискографії легенд ню-металу

🌽 Значущість Korn для металічної сцени

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

🇺🇦 Добірка застосунків та сервісів, які стали безкоштовними для українців

Огляд та аналіз дискографії легенд готичного дум-металу

🎧 Як Paradise Lost випередили час

Розглянемо як розвивався напрямок одиночного режиму в одній з найкращих серій онлайнових шутерів.

Лонґріди

⏳ Трилогія Prince of Persia: The Sands of Time, Warrior Within та The Two Thrones в 2022 році

👺 Пітер Моліньє — найбільший брехун ігрової індустрії

🎮 Як ігри ненавиділи росіян ще до початку повномасштабної війни в Україні?

💪🏻 «Не сцим. Стоїм. Їбашим» — як уся Україна дивиться аналіз психоемоційних станів під час війни від Тараса Білки

📷 Фотографія в іграх — як фоторежим став мистецтвом

🌻 Нова Україна як країна цінностей

🤓 Як грати у відеоігри та мати з того якусь користь

🌽 Значущість Korn для металічної сцени

🇺🇦 Добірка застосунків та сервісів, які стали безкоштовними для українців

🎧 Як Paradise Lost випередили час

🚜 Battlefield на полі бою одиночної кампанії

💣 Розбір сюжету Metal Gear Solid V: The Phantom Pain