Станіслав Троянов
Привіт! Мене звати Стас, і впродовж більш ніж трьох років ви могли бачити мої дописи на Na chasi. Я писав новини, проводив трансляції, брав інтерв’ю й робив цікаві матеріали — і все це для вас, любі читачі.
Це мій останній допис, бо настав час трішки відпочити.
На цьому сайті в мене 4229 постів і кожен з них — це моє «Дякую», за той час, що ми провели разом. Цей час був дуже важливим для мене і я хочу вам подякувати за те, що ви приділяли свій час, читаючи мої слова та ділилися своїми думками й враженнями.
Я дуже вдячний за вашу підтримку та за те, що ви довіряли мені, щоб дізнатися про новини у світі кінематографа, геймінгу, науки й багатьох інших сферах.
Але не будемо про сумне — будемо про приколи! Хочу згадати свої найцікавіші матеріали й розповісти, як вони взагалі створювались, бо іноді сам процес написання це окрема історія 🔥
🏔 Максимальна самоізоляція: 3 історії людей, які відправились в соло-похід у гори
Я завжди любив гори й можу говорити про них ледь не годинами, а якщо я не у горах, то, скоріш за все, планую наступний похід.
Коли у 2020 році почалась пандемія COVID-19 і термін «самоізоляція» почали використовувати практично всюди, я зрозумів, що настав час гір. Я вирішив піти в похід Чорногорою, де знаходяться усі двотисячники України. Це досить популярний маршрут, але тоді на своєму шляху я зустрів не так вже й багато людей, а сам похід виявися дуже цікавою пригодою, якою я поділився з вами.
Після цього матеріалу досить багато людей писали мені, чи можна використовувати мої світлини гір, як шпалери собі на телефоні чи компʼютері й тоді я відповів, що й вам зараз — звичайно можна! Якщо будуть потрібні зображення у гарній якості, то можете навіть написати мені особисто 👀
🥰 «Мені 30 років і я народився одночасно з Україною»: як це — зростати разом з власною державою
Декілька років поспіль я робив великі матеріали спеціально до Дня Незалежності України. До цих дописів я завжди дуже відповідально підходив, або ж принаймні намагався.
Ідея цього невеличкого фотопроєкту зʼявилася більш ніж за рік до 24 серпня, тож начебто час на його приготування був. Але я відтягував усе до останнього, тож довелось усе робити ледь не за тиждень.
Через знайомих та й просто в інтернеті я знайшов пʼять героїв, які народились у 1991 році — в рік незалежності України. Усі вони розповіли мені цікаві історії зі свого життя, про те як вони дорослішали і як Україна змінювалась разом з ними.
Тиждень до виходу матеріалу був дійсно шаленим. Усіх героїв треба було сфотографувати, а робив я це тоді на плівку, тож ще декілька днів доводилось чекати на світлини 😬
Врешті-решт, увесь текст я написав буквально за декілька годин і досі вважаю це одним зі своїх найкращих матеріалів.
А за допомогу у написанні дякую двом банкам редбулла (це не реклама, проте якщо редбулл хоче заплатити мені за цю згадку, то я не відмовлюсь) 😏
🔞 «Я оголююсь за гроші»: як працює OnlyFans — реальний досвід
В один момент (не питайте який саме) мене зацікавило: а як взагалі працює OnlyFans? Ну, тобто, що це таке я розумів, але як це працює для самих авторів? Які нюанси має ця робота, як створювати контент й скільки взагалі на цьому можна заробити?
Коли у мене зʼявилась ідея цього матеріалу, то я сподівався знайти хоча б одну людину, бо на той час мені це здавалось не дуже розповсюдженим. Однак врешті я зміг знайти трьох героїв для свого проєкту й усі вони були дуже різними, зі своїми цікавими історіями. Ба більше, скажу так, що у цьому матеріалі є людина, яку я особисто знаю, але навіть і не здогадувався, що вона веде OnlyFans.
А ще одного разу в метро я навіть побачив, як хтось читав цей допис. Якщо ви читаєте цей текст, сподіваюся, що вам тоді сподобалось! Ну фото так точно сподобались.
🕺 Серія матеріалів «Балдьожні пісеньки»
Крім гір я дуже люблю музику — у мене вдома стоїть вініловий програвач, який я собі власне й запускав часто під час написання постів. В один день я зрозумів, що я знаю багато цікавих історій про тих чи інших виконавців та їхні пісні.
Коли я розповідав одному своєму знайомому про історію пісні Stairway to Heaven гурту Led Zeppelin, то він запропонував мені створити подкаст про це.
Тривалий час я про це думав, однак вирішив для початку створити невеличку серію матеріалів, яку я так і назвав «Балдьожні пісеньки». Чому така назва? Бо.
Спеціально для цих дописів я робив відео зі своїми ж вініловими платівками й навіть мінімально їх монтував.
У цій серії вийшли матеріали про Led Zeppelin, Кріса Айзека, Seal, Sade, а також гурт Smash Mouth (це автори відомої пісні зі «Шреку». Словом, я писав про те, що й сам слухаю.
🔞 «Жорстокість суб’єктивна»: історія українця у Французькому іноземному Легіоні — реальний досвід
Цей допис дещо відрізнявся від усього того, що мені доводилося писати раніше, оскільки я спочатку знайшов героя для матеріалу й лише потім зʼявилась ідея зробити такий текст. Гадаю, багато хто чув про Французький Легіон і до цього, але починаєш зовсім інакше сприймати цю організацію, коли у тебе є дійсно можливість поспілкуватись із її представником.
На жаль, фінальна версія цієї історії була дещо пошматована цензурою від самого героя, через необхідність зберігати анонімність й секрети Легіону. Але навіть так цей матеріал став досить резонансним для нашого видання і я ним досить пишаюсь.
До речі, герой цього матеріалу зараз досить активно винищує русню на одному з напрямів, проте це вже інакша історія 👀
🧾 Передбачення для вас. Чи здатні пророцтва з магазинних чеків змінити життя — історії та експеримент редакції
Гадаю, усі тут знають, що на чеках з «Сільпо» залишають невеличкі передбачення. Мене вони завжди цікавили й могли якось підняти настрій.
Однак одного разу моя знайома розповіла історію, як чек дійсно передбачив майбутнє. Я пошукав людей, у яких був схожий досвід, і виявилось, що це досить розповсюджений випадок.
Не знаю, як «Сільпо» генерує ці передбачення, але я вирішив випробувати це все на собі. Я протягом тижня купляв зранку щось у магазині, аби перевірити, чи працюють ці пророцтва — результат читайте у моєму матеріалі за лінком на горі ☝🏻
Я особливо люблю цей допис завдяки його оформленню. Аби зробити фото та відео мені потрібно було багато чеків, тож я заради цього збирав їх геть усюди. Так, у смітнику також доводилось порпатись, тож, будь ласка, оцініть як гарно вийшло.
Ще раз дякую усім вам, бо без вас нічого цього не було б. Про всяк випадок залишаю свої контакти:
Що ж буде далі зі мною? Не переймайтесь, я нарешті став на крок ближче до своєї мрії. Стати гігачадом.
